Journal articles: 'Токсичні компоненти'

1

Гунченко, В. Ю., and В. Г. Солодовніков. "УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ОЧИЩЕННЯ ВИПУСКНИХ ГАЗІВ СУДНОВИХ ДИЗЕЛІВ." Ship power plant 41 (November 5, 2020): 82–87. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.82-87.

Full text

Abstract:

Предметом досліджень є методи зниження концентрації оксидів сірки в продуктах згоряння. Морські судна є досить серйозним пайовим учасником у викидах шкідливих компонентів серед транспортного комплексу. Усі токсичні компоненти за своєю природою і виникнення можна розділити на дві основні групи. До першої групи належать продукти неповного згоряння палива (монооксид вуглецю, вуглеводні, альдегіди, сажа). Токсичні компоненти другої групи утворюються в результаті повного окислення хімічних елементів, що входять до складу палива і повітряоксиди азоту та сірки. На судах має використовуватися рідке паливо з вмістом сірки, відповідає вимогам, зазначеним в VI Додатку Міжнародної конвенції МАРПОЛ, або застосовуватися система очищення відпрацьованих газів для зменшення загального викиду оксидів сірки до регламентованої величини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Радченко, Р. М., and М. А. Пирисунько. "Метод рециркуляції відпрацьованих газів суднових дизелів для зме-ншення їх токсичності." Refrigeration Engineering and Technology 54, no. 4 (August 30, 2018): 11–16. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i4.1215.

Full text

Abstract:

В даний час має місце інтенсивне посилення норм на токсичні викиди відпрацьованих газів суднових дизелів при плаванні суден в прибережних морських районах і на внутрішніх водних шляхах. Постійне зростання числа суден призводить до збільшення об’єму палива, що спалюється ними, а отже до збільшення викидів токсичних компонентів з відпрацьованими газами. В роботі проаналізовано зниження шкідливих викидів судновими дизелями за рахунок методу рециркуляції відпрацьованих газів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Yavorska, S. I., N. Ye Lisnychuk, T. Ya Yaroshenko, B. Ya Reminetskyy, and I. M. Yavorska-Skrabut. "ДИНАМІКА ЗМІН БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ КРОВІ ТА СТРУКТУР КІРКОВОЇ РЕЧОВИНИ НИРОК БІЛИХ ЩУРІВ ЗА УМОВ ТОКСИЧНОГО УРАЖЕННЯ ПЕЧІНКИ." Medical and Clinical Chemistry, no. 2 (August 25, 2020): 66–71. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i2.11362.

Full text

Abstract:

Вступ. Високий рівень захворюваності на токсичні гепатити з розвитком поліорганної недостатності зумовлює актуальність дослідження змін біохімічних показників крові та з’ясування об’єктивних морфометричних змін структур нефронів, що характеризують морфофункціональні зміни нирок при токсичному ураженні печінки. Мета дослідження – вивчити динаміку змін біохімічних показників крові, а також морфологічних змін структур кіркової речовини нирок білих щурів за умов експериментального токсичного ураження печінки. Методи дослідження. Експеримент виконано на 30-ти білих безпородних щурах-самцях, яких було поділено на 3 групи. Моделлю токсичного гепатиту слугувала інтоксикація тетрахлорметаном, який вводили через день внутрішньошлунково у вигляді 50 % олійного розчину в дозі 2 г/кг маси тіла. Тривалість експерименту становила 2 і 14 діб. У крові визначали концентрацію загального білірубіну, сечовини, креатиніну, активність аланін- і аспартатамінотрансфераз. Для гістологічних досліджень забирали матеріал з кіркової речовини нирок, виготовляли гістологічні препарати і фарбували їх гематоксиліном та еозином. Результати й обговорення. У крові тварин з токсичним гепатитом на 2-гу і 14-ту доби проведення експерименту вміст загального білірубіну збільшувався у 2,4 та 3,2 раза. Підвищення активності внутрішньоклітинних ензимів аланін- і аспартатамінотрансфераз у 9,5 та 17,4 і 14,1 та 7,3 раза у відповідні терміни експерименту вказувало на інтенсивне ушкодження клітин печінки. При цьому відзначено погіршення функціонального стану нирок, про що свідчило зростання концентрації сечовини у крові в 1,8 та 2,2 раза і креатиніну в 1,2 та 2,3 раза у відповідні терміни. Гістологічно у кірковій речовині нирок було виявлено ознаки порушення гемодинаміки, встановлено наявність ниркових тілець з ознаками як гіпертрофії, так і гіпотрофії. Їх співвідношення змінювалось протягом досліду. Водночас відбувалися звуження просвіту проксимальних звивистих канальців, зменшення площі їх епітеліоцитів та розвиток дистрофічних змін. Відповідні параметри дистальних звивистих канальців зазнавали менш виражених змін. Висновки. Токсичне ураження печінки викликало ушкодження клітинних мембран гепатоцитів, суттєво підвищувалась активність аланін- і аспартатамінотрансфераз, загального білірубіну. Погіршувався функціональний стан нирок. Водночас встановлено зміни структурних компонентів кіркової речовини нирок на тлі гемодинамічних порушень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Dyshlova, Nataliia. "Соціально-психологічні передумови становлення групової ідентичності дошкільнят." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 48(51) (December 30, 2021): 112–23. http://dx.doi.org/10.33120/sssppj.vi48(51).243.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – на прикладі міжособової взаємодії дітей та спогадів дорослої особистості визначити соціально-психологічні передумови становлення групової ідентичності у дітей дошкільного віку в умовах дитячого садка і на цій основі побудувати модель дослідження. Ознаками групової ідентичності дітей дошкільного періоду є переживання інтересу до взаємодії з певною групою однолітків, бажання бути прийнятим нею і водночас вияви ворожості або байдужості щодо інших однолітків. Групова ідентичність дитини формується з першого дня її життя завдяки тому, що виховання малюка спрямоване на включення в сім’ю – першу соціальну групу, на формування світосприйняття, притаманного цій соціальній групі. Дитячий садок є другим важливим соціальним середовищем, де дитина розвиває свою групову та его-ідентичність, а не просто місцем, де перебувають діти, поки батьки на роботі. Складниками групової ідентичності є: бажання бути в групі, відчувати себе членом саме цієї групи; ставлення до представників інших мікро- і макрогруп; ретрансляція соціальної ідентичності батьків (наприклад, атитюдів та ін.). За допомогою авторської анкети, яка охоплювала перші два компоненти групової ідентичності, виявлено, що ступінь переживання самотності в колі однолітків у сучасних дітей (35,5% опитаних) і в дорослих, які відвідували дитячий садок понад 30 років тому (27,1%, відповідно), залишається досить високим, що свідчить про те, що ця проблема нікуди не зникала десятиріччями, а отже, потребує наразі більшої уваги науковців. Коли дитині бракує партнерів для ігор або коли вона часто конфліктує з однолітками, у неї формується негативна самооцінка, виникає страх перед спілкуванням з дітьми та інші токсичні переживання, що збільшує ризики віктимізації в майбутньому. За результатами анкетування визначено соціально-психологічні передумови становлення позитивної групової ідентичності дошкільнят, а саме особливості побудови взаємодії дітей; розвиток у них навичок комунікативної компетентності, відкритості до взаємодії, безпосереднього інтересу до інших дітей; відсутність упередженості внаслідок впливу підсвідомих інтроєктів дорослих та ставлення до підтримки дітей значущого дорослого: включеність вихователя в процес взаємодії дітей; допомога у вирішенні конфліктних ситуацій з однолітками, визначення дітей, які не можуть побудувати дружні стосунки, та допомога їм у подоланні бар’єрів; якісний зворотний зв’язок вихователя з батьками і навпаки; командна робота всього персоналу групи, супервізії вихователів. Водночас до передумов можна віднести усвідомлення і проживання вихователем власних особистих дитячих травм, зумовлених прийняттям або неприйняттям його колись дитячим колективом. На основі теоретичного та емпіричного пілотного дослідження побудовано модель вивчення групової ідентичності дошкільнят, у якій відображено складники, передумови формування, критерії сформованості та успішності соціально-психологічної компетентності дітей у колі однолітків.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Ольшамовський, В. С., and Д. О. Стоянов. "ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ЕС ̶ВЕНТИЛЯТОРІВ В СУДНОВИХ СИСТЕМАХ ВЕНТИЛЯЦІЇ І КОНДИЦІОНУВАННЯ ПОВІТРЯ." Ship power plant 1 (August 5, 2020): 109–16. http://dx.doi.org/10.31653/smf340.2020.109-116.

Full text

Abstract:

Енергетичні установки, що є на суднах, забезпечують їх рух, роботу суднових систем, життєдіяльність екіпажа і пасажірів. Функціонування таких установок надає вплив на довкілля і володіє своїми специфічними особливостями.Основним судновим джерелом забруднення довкілля є енергетична установка. На ії долю доводиться близько 60–80 % всіх токсичних відходів. Це нафтовміщуючі води і викиди відпрацьованих газів дизельних двигунів. Встановлено, що в газових викидах дизельних двигунів міститься більше 200 компонентів, причому 99÷99,9 % з них складають оксиди азоту (до 5 %), діоксид сірки (до 13 % перш за все із-за важкого високо-в'язкого мазуту, використовуваного як паливо), кисень, діоксид вуглецю і вода. Що залишилися 0,1÷1 % відносяться до токсичних компонентам. За останні роки кількість шкідливих речовин в атмосфері різко збільшується, що привело останніми роками до підвищення середньорічної температури оточующего середовища. Всі ці зміни видно з нижче приведеного графіка

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Гаталяк, М. Я., В. В. Сорока, and О. В. Мельник. "МЕТОДИ ЗНИЖЕННЯ ВМІСТУ ТОКСИЧНИХ КОМПОНЕНТІВ ВІДПРАЦЬОВАНИХ ГАЗІВ СУДНОВИХ ДИЗЕЛІВ." Vodnij transport, no. 1(32) (January 27, 2021): 64–74. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.08.

Full text

Abstract:

В статті проведено аналіз методів зниження токсичних компонентів відпрацьованих газів суднових дизелів та сформована узагальнююча таблиця. Визначено, що захист навколишнього середовища останнім часом є глобальною проблемою людства. Постійне збільшення споживання вуглеводних палив і викидів в атмосферу шкідливих речовин від їх використання викликає порушення природного процесу самоочищення біосфери і є загрозу життя людини. Для зупинки даного процесу, підписані міжнародні угоди, прийняті державні постанови і програми захисту навколишнього середовища від шкідливих викидів. Найбільш небезпечними компонентами відпрацьованих газів суднових дизельних двигунів фахівці більшості країн і співробітники Комітету з захисту морського середовища ІМО вважаються оксиди азоту NOx і оксиди сірки SOx. З огляду на специфіку суднових дизельних двигунів більшістю країн нормуються тільки викиди оксидів азоту, що знаходяться в складі відпрацьованих газів, а так само накладається обмеження на вміст сірки в суднових паливах, унаслідок чого відбувається зростання цін на паливо і збільшуються експлуатаційні витрати. Зроблено висновок, що розробка заходів із зменшення токсичності відпрацьованих газів може проводитися по таких напрямках: удосконалювання конструкції двигуна, урахування експлуатаційних факторів з корегуванням регулювальних параметрів дизельного двигуна, застосування альтернативних видів палива. Ідентифіковано, що найбільш перспективні рішення в області мінімізації викидів суднових дизельних двигунів можна відобразити наступними напрямками наукових досліджень і технологічних розробок: адаптація конструкції двигуна; оптимізація роботи паливної апаратури; використання каталізаторів виборчої нейтралізації; використання водопаливних емульсій. Доведено, що найбільш прийнятними методами є удосконалення робочого процесу дизеля (на його користь свідчать наступні показники: низькі початкові витрати, пов'язані в основній своїй масі з модернізацією окремих компонентів двигуна, практично незмінними експлуатаційними витратами і низький рівень технічного ризику) та використання водопаливних емульсій. Ключові слова: відпрацьовані гази, водний транспорт, водопаливна емульсія, екологічність, конструкція, судовий дизель.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Homon, M. L., and I. P. Shlapak. "Вплив редукції дози місцевого анестетика в інтратекальній анестезії на ефективність симпатоміметиків та інфузійної терапії при протезуванні кульшового суглоба." EMERGENCY MEDICINE, no. 1.64 (March 15, 2015): 82–86. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.1.64.2015.79581.

Full text

Abstract:

Досліджували залежність симпатоміметичного ефекту мезатону під час аплікації цементу при протезуванні кульшового суглоба від зниження дози місцевого анестетика (0,5% бупівакаїну) для спінальної анестезії. Проведено порівняння перебігу мультимодальної анестезії в комплексі анестезіологічного забезпечення протезування кульшового суглоба в 43 хворих із операційним ризиком 3-го ступеня за ASA. Хворі були розподілені на 2 групи залежно від методики анестезіологічного забезпечення. У 1-й, контрольній групі з 22 пацієнтів використана спінальна анестезія 0,5% бупівакаїном у дозі 3,9 ± 0,1 мл, у 2-й, дослідній групі, що включала 21 хворого, — редукована спінально-перидуральна анестезія. Редукція дози спінального компонента становила 13 % — 3,4 ± 0,1 мл (р = 0,001) 0,5% бупівакаїну. Проведений порівняльний аналіз динаміки середнього артеріального тиску (САТ) та частоти серцевих скорочень (ЧСС) протягом оперативного втручання та аплікації цементу. Як маркер чутливості симпатоадреналової системи до симпатоміметика аналізувалась доза використаного титрованого (у 10 разів) мезатону, що використовувалась під час фіксації компонентів протеза на цемент як гідродинамічний замок. Введення титрованого мезатону проводили відразу після аплікації цементу до досягнення вихідних або на 10 % більших від цільових показників гемодинаміки. Аналізувалась також частота повторного введення симпатоміметика. Встановлено вірогідно менше зниження САТ та ЧСС при використанні меншої дози бупівакаїну в другій групі до етапу аплікації компонентів протеза на цемент порівняно з першою групою. На етапі аплікації компонентів протеза на цемент при використанні інтратекально більшої дози бупівакаїну відмічались вірогідне зниження САТ та епізоди брадикардії, що вимагали застосування більшої дози мезатону та використання атропіну порівняно з основною групою. Встановлена стійка (r = 0,72) кореляційна залежність між редукцією дози бупівакаїну до 13 % в інтратекальній анестезії та зниженням загальної використаної дози мезатону при протезуванні кульшового суглоба. Встановлена також кореляційна залежність між редукцією дози бупівакаїну та зниженням об’єму інфузійної терапії під час операції протезування кульшового суглоба, що також свідчить про більшу активність симпатоадреналової системи. Тому редукція дози бупівакаїну на 13 % в інтратекальній методиці анестезіологічного забезпечення протезування кульшового суглоба забезпечує більш стабільні показники гемодинаміки та вищу чутливість симпатоадреналової системи до мезатону та інфузійної терапії. Підвищення тиску під час компресії неполімеризованого цементу компонентами протеза забезпечує меншу вираженість токсичних реакцій гіпотензії після етапу встановлення кульшового суглоба.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

ПОЛУНИН, К. Е. "ПРИМЕНЕНИЕ ШУНГИТА ДЛЯ НЕЙТРАЛИЗАЦИИ ТОКСИЧНЫХ КОМПОНЕНТОВ ГИДРАЗИНОВОГО ГОРЮЧЕГО." Журнал прикладной химии 93, no. 6 (June 2020): 861–72. http://dx.doi.org/10.31857/s0044461820060122.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Лещев, Владимир, and Андрей Найденов. "ИССЛЕДОВАНИЕ ДИНАМИКИ ИЗМЕНЕНИЙ ТОКСИЧНЫХ ВЫБРОСОВ ОГ В ПЕРЕХОДНЫХ РЕЖИМАХ РАБОТЫ ДИЗЕЛЯ." Научный взгляд в будущее, no. 16-01 (February 27, 2018): 31–38. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2020-16-01-034.

Full text

Abstract:

Актуальность работы заключается в том, что путем моделирования исследовано влияние динамических режимов работы САРЧ вращения дизеля на основные компоненты токсичных выбросов. Разработана и применена виртуальная модель такой системы. Показана работоспособн

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Арыстанбаев, К. Е., А. А. Бердалиева, and А. А. Умаров. "ИССЛЕДОВАНИЕ ОБРАЗОВАНИЯ ТОКСИЧНЫХ КОМПОНЕНТОВ В ТОПКАХ ПАРОВЫХ КОТЛОВ ТГМЕ-464." Bulletin of Toraighyrov University. Energetics series, no. 2021.3 (September 11, 2021): 18–28. http://dx.doi.org/10.48081/kqkb5152.

Full text

Abstract:

В данной статье приведены результаты исследования образования токсичных компонентов в топках паровых котлов ТГМЕ-464. Приведено обоснование необходимости в разработке новой модели, предназначенной для измерения концентрации оксида углерода в высокотемпературных процессах горения с учетом процесса охлаждения, полученный поправочный коэффициент должен учитываться при определении концентрации оксида углерода путем отбора пробы в высокотемпературных процессах. Ввод влаги в зону горения топлива с полным основанием можно охарактеризовать как один из методов подавления процессов образования оксидов углерода и азота при сжигании топлив в топках паровых котлов. Успешное решение задачи по совершенствованию процессов сжигания природного газа и мазута в паровых котлах тепловых электростанций и котельных в экологическом аспекте базируется на оптимальном сочетании режимно-технологических методов снижения выбросов вредных веществ с дымовыми газами в атмосферу. Поэтому необходима реконструкция горелочных устройств паровых котлов, предназначенных для сжигания газа и мазута, которая позволяла бы осуществлять подвод водяного пара в процесс горения и сохраняла бы высокие технико-экономические показатели котельных установок и надежность работы энергетического оборудования с минимальными капитальными и эксплуатационными затратами на природоохранные мероприятия.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Vitanov, O. D., Yu D. Zelendin, N. V. Chefonova, O. V. Melnyk, D. V. Ivanin, and L. M. Uriupina. "АЛЕЛОПАТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ СУПУТНІХ КУЛЬТУР ЦИБУЛІ РІПЧАСТОЇ." Vegetable and Melon Growing, no. 68 (January 14, 2021): 52–62. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2020-68-52-62.

Full text

Abstract:

Мета. Визначити алелопатичні властивості супутніх культур цибулі ріпчастої за альтернативної системи вирощування. Методи. Лабораторно-польовий, статистичний. Результати. Лабораторними дослідженнями (у чашках Петрі) не виявлено негативного впливу насіння супутніх культур (озимих та ярих компонентів) на довжину проростків та енергію проростання насіння цибулі. Суміш насіння тритикалеозимого та вики ярої сприяла збільшенню довжини проростків на 14%. Але, водні витяжки з надземної фітомаси та коренів супутніх культур загалом суттєво пригнічують схожість насіння цибулі на 3-тю добу від початку пророщування. У подальшому (на 7-му та 10-ту добу) ступінь пригнічення зменшується. Водні витяжки з коренів супутніх культур менш токсичні для насіння цибулі, ніж витяжки з надземної фітомаси, але витяжки з коренів озимих і озимо-ярих компонентів навіть на 10-ту добу значно пригнічували схожість насіння цибулі, яка склала 59 – 63 %. Найбільш токсичною для проростків цибулі виявилась витяжка з коренів і надземної фітомаси у фазу полягання листків самої цибулі (Контроль 2) – схожість на 3-тю добу склала 24 – 36 % (на Контролі 1 – дистильована вода –51 – 55 %). За результатами обліків у польових дослідженнях встановлено, що за вирощування по інтенсивній та органічній технологіям (контролі 1 і 2) без супутніх культур одержано урожайність цибулі відповідно 44,6 і 43,4 т/га. У середньому за фактором А урожайність цибулі за вирощування з с упутніми культурами поступається даним з обох контролів. У середньому за фактором В (віддал еність рядків цибулі від супутніх культур) відбувалося поступове підвищення показників урожайності від 41,1 т/га (70 см від супутніх культур) до 42,8 т/га (105 см). Кращий результат у досліді за адитивним ефектом обох факторів одержано у рядку, віддаленому на 105 см від сумішки тр итикале озимого з викою ярою – 42,9 т/га. Висновки. У альтернативному (органічному) овочівництві для запровадження полікультурних агроугруповань пропонується застосовувати смуговий спосібвирощування культур, що дозволяє механізувати всі технологічні операції в умовах інтеркропінгу. За розробленого способу в якості супутніх культур для цибулі залучено не овочеві види рослин. Визначення алелопатичних властивостей супутніх культур, їх вплив на рослини цибулі необхідно здійснювати за методикою спеціальних біологічних тестів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Махмудов, Ф. Т., М. А. Рагимли, С. А. Алиева, Х. А. Ильясова, З. А. Джаббарова, and А. Н. Нуриев. "Термодинамика сорбции токсичных компонентов органической природы из растворов на твердых сорбентах." Сорбционные и хроматографические процессы 18, no. 3 (May 31, 2018): 338–45. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2018.18/537.

Full text

Abstract:

На основании сорбции фенола и сульфонола на активированном угле КАД-йодный и анионите АВ-17-ОН из сточных вод рассчитаны термодинамические параметры процесса DS0, DH0, DG0. Установлено, что DG0 уменьшается во всех случаях с увеличением заполнения поверхности сорбента. При этом, в сравнении с фенолом, адсорбция сульфонола на обоих сорбентах с повышением температуры увеличивается, что отражается уменьшением DS0. Во всех случаях полученные значения DH0 на порядок ниже значений, присущих хемосорбционным процессам (80 кДж/моль) и отвечают механизму физической сорбции.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Vitanov, O. D., Yu D. Zelendin, N. V. Chefonova, O. V. Melnyk, and D. V. Ivanin. "АЛЕЛОПАТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ СУПУТНІХ КУЛЬТУР ТОМАТА." Vegetable and Melon Growing, no. 67 (July 30, 2020): 39–50. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2020-67-39-50.

Full text

Abstract:

Мета. Визначити алелопатичні властивості супутніх культур томата за альтернативної системи вирощування. Методи. Лабораторно-польовий, статистичний. Результати. Лабораторними дослідженнями (у чашках Петрі) не виявлено негативного впливу насіння супутніх культур (озимих та ярих компонентів) на довжину проростків та енергію проростання насіння томата. Навпаки, водні витяжки з надземної фітомаси та коренів супутніх культур загалом суттєво пригнічують схожість насіння томата на 3-тю добу від початку пророщування. У подальшому (на 7-му та 10-ту добу) ступінь пригнічення зменшується. Водні витяжки з коренів супутніх культур менш токсичні для насіння томата, ніж витяжки з надземної фітомаси. Найбільш токсичною для проростків томата виявилась витяжка з надземної фітомаси самого томата (Контроль 2) – схожість на 3-тю добу склала 0 – 3% (на Контролі 1 – дистильована вода – 49 – 50 %). За результатами обліків у польових дослідженнях встановлено, що за вирощування по інтенсивній та органічній технологіям одержано урожайність плодів томата відповідно 41,45 і 41,15 т/га. Загалом, позитивний алелопатичний ефект спостерігали за вирощування в якості супутніх культур для томата – тритикале ярого, вики ярої та їх суміші – урожайність плодів склала 42,50 – 42,70 т/га. В цілому, озимі супутні культури та їх сумішки сильніше пригнічували рослини томата – середня врожайність складає 36,70 т/га (89 % до контролю без супутніх культур), ніж ярі – 41,46 т/га (101 % до контролю). При віддаленості рядків то мата від супутніх культур відбувається поступове підвищення урожайності від 35,9 т/га (70 см від супутніх культур) до 40,2 (140 см) і 42,9 т/га (210 см). Висновки. У альтернативному (органічному) овочівництві для запровадження полікультурних агроугруповань пропонується застосовувати смуговий спосіб вирощування культур, що дозволяє механізувати всі технологічні операції в умовах інтеркропінгу. За розробленого способу в якості супутніх для томата культур залучено не овочеві види рослин. Визначення алелопатичних властивостей супутніх культур, їх вплив на рослини томата необхідно здійснювати за методикою спеціальних біологічних тестів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Мурамович, В. В., В. Ю. Каминский, and С. Н. Турусов. "Environmental effect of molecular degradation of internal combustion engine exhaust gases." MORSKIE INTELLEKTUAL`NYE TEHNOLOGII), no. 1(51) (March 2, 2021): 31–35. http://dx.doi.org/10.37220/mit.2021.51.1.004.

Full text

Abstract:

Рассматривается экологическая проблема очистки отработавших газов углеводородных энергетических установок от токсичных компонентов. Показан состав основных токсичных компонентов, приведены значения энергии связи их молекул. Представлены существующие методы улучшения экологических характеристик двигателей внутреннего сгорания: рециркуляция отработавших газов, снижение степени сжатия, уменьшение угла опережения впрыска, добавление присадок к топливу и др. Перечислены их достоинства и недостатки. Предлагается новый метод – использование электромагнитных полей для очистки отработавших газов от токсичных компонентов. Выполнен оценочный расчет его эффективности. Показано, что применение устройств модификации в топливной системе двигателей внутреннего сгорания, а также в системе выпуска отработавших газов позволяет существенно снизить выбросы в окружающую среду вредных веществ, и, при этом, не требует принципиальных изменений в конструкции двигателей. Рабочий ресурс предлагаемых устройств электромагнитной обработки обусловлен применяемыми для их изготовления материалами. The ecological problem of cleaning the exhaust gases of hydrocarbon power plants from toxic components is considered. The composition of the main toxic components is shown; the values of the binding energy of their molecules are given. The existing methods of improving the environmental characteristics of internal combustion engines are presented: exhaust gas recirculation, reduction of the compression ratio, reduction of the injection advance angle, addition of fuel additives, etc. Their advantages and disadvantages are listed. A new method is proposed – the use of electromagnetic fields for cleaning exhaust gases from toxic components. An estimated calculation of its effectiveness is performed. It is shown that the use of modification devices in the fuel system of internal combustion engines, as well as in the exhaust gas system, can significantly reduce emissions of harmful substances into the environment, and, at the same time, does not require fundamental changes in the design of engines. The materials used for their manufacture determine the working life of the proposed electromagnetic processing devices.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Lavryshyn, Y. Y., and B. V. Gutyj. "Рівень вітамінів у крові бугайців за експериментального хронічного кадмієвого токсикозу." Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, no. 2 (September 18, 2019): 317–23. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.41.

Full text

Abstract:

Надходження Кадмію пов’язане з екологічним ризиком для організму через кумулятивну його токсичність щодо органів і систем. Воно спричинює зниження інтенсивності росту та продуктивності тварин. Накопичення згаданого вище важкого металу в компонентах природного середовища збільшує небезпеку його надходження в організм і становить загрозу для здоров’я тварини. Саме тому метою роботи було вивчити вплив кадмієвого навантаження на рівень вітамінів А і Е у крові молодняку великої рогатої худоби. Дослідження проводились на базі фермерського господарства с. Іванівці Жидачівського району Львівської області на десяти бугайцях шестимісячного віку, української чорно-рябої молочної породи, які були сформовані у дві групи по п’яти тварин у кожній: контрольну та дослідну. Бугайці контрольної групи знаходились на звичайному раціоні. Бугайцям дослідної групи згодовували з кормом хлорид кадмію у дозі 0,04 мг/кг маси тіла тварини. Дослід тривав упродовж 30-и діб. Для проведення досліджень дотримувалися правил, обов’язкових з виконання зоотехнічних дослідів щодо підбору та утримання тварин-аналогів у групи, технології заготівлі, використання й обліку спожитих кормів. Раціон тварин був збалансований за поживними та мінеральними речовинами, які забезпечували їх потребу в основних елементах живлення. Експерименти проводили з дотриманням принципів гуманності, викладених у директиві Європейської Спільноти. Результати експерименту вказують на те, що кадмій істотно впливає на процеси метаболізму клітин печінки, таким чином стимулюючи процеси перекисного окиснення ліпідів та пригнічуючи активність неензимної ланки системи антиоксидантної системи, а саме на рівень вітамінів А і Е у крові молодняку великої рогатої худоби. Найнижчим рівень вітамінів А і Е був у крові дослідної групи бугайців на 20-ту добу досліду, де відповідно коливався у межах 0,62±0,035 і 2,9±0,10 мкмоль/л. Лише на 5-ту добу досліду відзначали незначне підвищення вмісту вітамінів, що можливо зумовлено захисною дією організму бугайців на надходження кадмію хлориду у токсичній дозі. Проведені дослідження дали можливість глибше розкрити патогенез токсичної дії Кадмію на організм молодняку великої рогатої худоби та використати ці дані для розроблення антидоту при кадмієвій інтоксикації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Volkov, V., and V. Harin. "Calculation of the exhaust toxic components of an internal combustion engine." Актуальные направления научных исследований XXI века: теория и практика 3, no. 4 (October 26, 2015): 171–76. http://dx.doi.org/10.12737/13916.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Kobyletska, M., I. Boiko, J. Kavulych, and O. Terek. "Phenolic compounds as components of salicylate-induced adaptive response of wheat plants on the toxic effect of cadmium chloride." Studia Biologica 7, no. 2 (2013): 75–82. http://dx.doi.org/10.30970/sbi.0702.283.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

ШКВОРЧЕНКО, Наталія. "ДИСКУРСИВНЕ ПОРТРЕТУВАННЯ ТОКСИЧНИХ ПОЛІТИКІВ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ, ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ Й УКРАЇНИ (АУДІОВІЗУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ)." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 47 (January 27, 2022): 251–59. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.34.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено визначенню культурно-специфічних маркерів токсичності в дискурс-портретах сучасних політиків Сполучених Штатів Америки, Великої Британії й України. Об’єкт дослідження – політичні дискурси Сполучених Штатів Америки, Великої Британії й України, предмет – культурно-специфічні (вербальні та невербальні) маркери токсичності як компоненти дискурс-портретів Дональда Трампа (Сполучені Штати Америки), Найжела Фаража (Велика Британія), Олега Ляшка (Україна). Під дискурс-портретом токсичної мовної особистості розуміємо таке дискурсивне утворення, що містить сукупність смислових, стилістичних, жанрових та комунікативних засобів, які характеризують мовленнєву манеру такої мовної особистості, поведінці якої властивий високий ступінь агресії та яка скерована на завдання моральної шкоди або дискримінацію опонента. До вербальних маркерів токсичності відносимо ідеологічні, національні, ґендерні оцінні висловлення, що принижують особистість іншої (не обов’язково присутньої) людини й завдають їй психологічної або іміджевої шкоди. Невербальні маркери токсичності поділяють на просодичні (принизливо-заступницький, істеричний, пафосний тон мовлення), жестові (розмахування руками й указівка на співрозмовника вказівним пальцем, заступницькі обійми, поплескування, дотики до рук або плечей співрозмовника) та мімічні (пихатий вираз обличчя, погляд зверху вниз, скривлений рот, розширені зіниці, надмірні кривляння) засоби оформлення вербальних експлікатів токсичності. Культурно-специфічні маркери токсичності в дискурс-портретах трьох політиків визначені актуальними для кожної із країн інформаційними контентами, як-от: расова й ґендрна дискримінація (Сполучені Штати Америки), євроскептицизм (Велика Британія), боротьба з корупцією (Україна), агресивно-емоційним типом мовців, виступам яких властива тенденція до завдання психологічної шкоди опоненту через вербальну маніпуляцію і фейкові звинувачення, а також використання агресивної невербаліки – істеричної манери говоріння, імпульсивних рухів рук, голови, тіла й надмірно активної міміки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Хоупс, Марина, and Дэвид Бродвэй. "Лечение глаукомы препаратами, не содержащими консервантов, является важной и реалистичной целью будущего." European Ophthalmic Review 04, no. 01 (2010): 2. http://dx.doi.org/10.17925/eor.2010.04.01.2.

Full text

Abstract:

Медикаментозная терапия обычно является методом первого выбора в лечении глаукомы. Однако нежелательные эффекты офтальмологических препаратов потенциально угрожают безопасности и эффективности лечения. Глазные капли во флако- нах содержат множество компонентов, каждый из которых способен вызвать нежелательные реакции, хотя основной причи- ной их возникновения являются консерванты. Влияние консервантов на ткани глаза интенсивно исследовалось как с участием животных, так и человека. Бензалкония хлорид (БАХ) – это высокоэффективный и наиболее часто используемый консервант в препаратах для лечения глаукомы. Тем не менее, БАХ оказывает токсическое воздействие на ткани глаза и потенциально спо- собен вызывать нежелательные эффекты. Применение менее токсичных консервантов или препаратов без консервантов спо- собно улучшить терапию глаукомы.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Parenago, Olga O., Mikhail O. Kostenko, Konstantin B. Ustinovich, Zoya B. Khesina, and Alexey K. Buryak. "Оценка эффективности экстракции малорастворимых примесей из водных растворов сверхкритическими флюидам в динамическом проточном режиме хромато-масс-спектрометрическим методом." Сорбционные и хроматографические процессы 20, no. 6 (December 21, 2020): 658–73. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2020.20/3134.

Full text

Abstract:

Сверхкритическая флюидная экстракция (СФЭ) активно используется при выделении ценных компонентов или особо токсичных и радиоактивных веществ из различных природных источников, представляющих собой водные системы. Несмотря на активное изучение этого метода, возможности его изучены ещё недостаточно полно. В данной работе в качестве модельных объектов рассмотрены два малорастворимых вещества – трибутилфосфат (ТБФ) и метанитробензотрифторид (мета-нитро-трифторметил-бензол, Ф-3), которые используются в технологиях выделения радионуклидов при пере-работке отработавшего ядерного топлива (ОЯТ). Целью этого исследования является оценка эффектив-ности экстракционной очистки водных растворов, содержащих ТБФ и Ф-3, в динамических условиях на основании оценочного расчета и проверка его результатов в эксперименте на противоточной экс-тракционной колонне. В основу расчета положены данные о распределении примеси между водной и флюидной фазами, которые были получены в статических экспериментах. Концентрации веществ в исходных растворах (до проведения экстракции) определяли методом газовой хроматографии с масс-спектрометрическим детектированием (ГХ-МС) с помощью прибора SHIMADZU GCMS-TQ8040. Для хроматографического разделения использовали стандартную капиллярную колонку ZB-5MS (60 м×0.25 мм×0.25 мкм). Этим же методом определяли остаточные концентрации ТФБ и Ф-3 в водных растворах после проведения экстракции. На основании данных по экстракции в статических условиях определены коэффициенты межфазного распределения (K) для ТБФ и Ф-3 между водной фазой и сверхкритическими (СК) флюидами – CO2 и фреоном R-23 (CHF3) при 50°С и плотности флюидов около 0.4 г/см3. Показано, что в этих условиях СК CO2 является более эффективным экстрагентом для выделения ТБФ и Ф-3 из водных растворов. Полученные величины K использованы для оценки эффек-тивности экстракционной очистки водных растворов от ТБФ и Ф-3 в различных режимах. Работоспо-собность такой оценки продемонстрирована в экспериментах в противоточной экстракционной ко-лонне (ПЭК). Показано, что во всех изученных парах «извлекаемый компонент – экстрагент» степень очистки в ПЭК может достигать 0.995 при умеренном расходе экстрагента.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Gomon, M. L. "Мультимодальна анестезія/аналгезія в комплексі анестезіологічного забезпечення протезування кульшового суглоба." TRAUMA 15, no. 5 (September 1, 2014): 65–69. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.5.15.2014.81770.

Full text

Abstract:

Проведено анестезіологічне забезпечення 45 хворих при тотальному та субтотальному протезуванні кульшового суглоба (3–4-й ступень операційного ризику за АSA), із яких у 23 випадках використовувалась спінальна анестезія (3,9 ± 0,1 мл 0,5% бупівакаїну), у 22 випадках — редукована (3,4 ± 0,1 мл 0,5% бупівакаїну) спіноперидуральна анестезія/аналгезія (0,25% бупівакаїном). Для зменшення резорбції неполімеризованого цементу використовували керовану гіпертензію титрованим мезатоном. Встановлено, що використання спіноперидуральної анестезії з редукцією дози спінального компонента та підвищення артеріального тиску в момент використання неполімеризованого цементу забезпечує менші коливання гемодинамічних показників протягом оперативного втручання порівняно зі спінальною анестезією. Наведена методика забезпечує достатню антиноцицептивну протекцію, характеризується малим токсичним впливом на пацієнта, вимагає меншого використання седативної, симпатоміметичної та інфузійної терапії. Рекомендовано широко використовувати методику редукованої спіноперидуральної анестезії/аналгезії та керованої гіпертензії при протезуванні кульшового суглоба.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Мирзаева, Хамисат Ахмедовна, and Ульзана Гамзаевна Гамзаева. "Разработка методики количественного спектрофотометрического определения папаверина в лекарственных препаратах." Химико-фармацевтический журнал 52, no. 9 (October 27, 2018): 61–64. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2018-52-9-61-64.

Full text

Abstract:

Разработана методика количественного спектрофотометрического определения папаверина в лекарственных препаратах на основе реакции образования окрашенного ионного ассоциата папаверина с титаном (IV) и бромпирогаллоловым красным. Определены условия образования комплекса {[TiO(H2R)2]2–  2ПП+}. Установлено, что введение папаверина в раствор анионного комплекса Ti-БПК приводит к батохромному смещению до 640 нм с одновременным гиперхромным смещением. Величина коэффициента молярного поглощения (ε = 8800) свидетельствует о достаточной чувствительности реакции. Специфичность реакции по отношению к папаверину позволяет проводить определение без отделения сопутствующих компонентов. Методика отличается высокой чувствительностью, простотой техники выполнения эксперимента, доступностью для массовых исследований, не требует использования токсичных реагентов. Полученные результаты характеризуются хорошей сходимостью (Sr = 0,007 – 0,02) и правильностью.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Чумаков, Д. C., Т. Е. Пылаев, Е. С. Авдеева, Л. А. Дыкман, Н. Г. Хлебцов, and В. А. Богатырев. "Исследование цитотоксичности ультрамалых фосфониевых золотых наночастиц с использованием культур растительных и животных клеток." Российские нанотехнологии 14, no. 3-4 (December 5, 2019): 81–92. http://dx.doi.org/10.21517/1992-7223-2019-3-4-81-92.

Full text

Abstract:

Биосовместимость ультрамалых коллоидных золотых наночастиц представляется важной проблемой, что обусловлено расширяющимся с каждым годом спектром биомедицинских и технических приложений данных наноматериалов. Согласно большинству исследований данный тип наночастиц является токсичным для живых организмов. Однако не вполне ясно, какой именно компонент коллоидной системы проявляет токсичность: связана ли она с собственно частицами или с дисперсионной средой. Также не ясен механизм токсического действия. Решается задача, связанная с идентификацией источника токсичности препарата ультрамалых фосфониевых золотых наночастиц, полученных методом Даффа, с использованием клеточных тест-систем: культур микроводоросли Dunaliella salina и культур животных клеток линий HeLa и Vero. Трижды отмытые от среды наночастицы не обладали токсичностью для животных клеток и были слаботоксичны для D. Salina. Обнаружено, что токсичность препарата ультрамалых фосфониевых золотых наночастиц обусловлена токсичностью дисперсионной среды; можно предположить, что основным источником токсичности дисперсионной среды являются комплексно-ионные формы золота.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Галимова, Альмира Маратовна, Фарида Харисовна Смольникова, Ермек Кыдырбаевич Конганбаев, Элеонора Курметовна Окусханова, Гульнара Есенжановна Тулькебаева, Гульназ Керейбаевна Тулеубекова, Айнур Толеуханкызы Кабденова, Меруерт Габдылманаповна Смагулова, and Елена Алексеевна Кошелева. "Quality of a cottage cheese product with vegetable components." Food processing industry, no. 12 (December 9, 2021): 51–55. http://dx.doi.org/10.52653/ppi.2021.12.12.009.

Full text

Abstract:

В данной статье рассмотрены аспекты разработки творожного продукта с улучшенным витаминным составом и повышенной пищевой ценностью. Обоснована актуальность разработки продукта и подбор растительных компонентов. В качестве растительных ингредиентов выбраны дикорастущие ягоды, такие как клюква и брусника. Показано содержание витаминов в клюкве, бруснике и твороге. Обоснованы выбор бактериальной закваски для производства творога. Разработано 5 рецептур с разным количественным содержанием пюре из клюквы и брусники. Проведено сравнение физико-химического состава рецептур и проведена их органолептическая оценка по 10-балльной шкале. Используя полученные результаты, были разработаны рецептура и технология творожной массы с растительными компонентами. Составлен банк показателей качества и безопасности творожного продукта. Творожный продукт исследован на показатели пищевой безопасности, такие как содержание токсичных элементов, радионуклидов, пестицидов, антибиотиков, микотоксинов, а также проведена санитарно-микробиологическая проверка. Сделаны выводы о проделанной работе. This article discusses the aspects of the development of a cottage cheese product with an improved vitamin composition and enriched nutritional value. The relevance of product development and the selection of plant components is justified. Wild berries, such as cranberry and red bilberry, are selected as vegetable ingredients. The content of vitamins in cranberry, red bilberry and cottage cheese is shown. The choice of bacterial starter culture for the production of cottage cheese is justified. 5 different formulations with various quantitative content of puree from cranberry and red bilberry have been developed. The physico-chemical composition of the formulations was compared and their organoleptic evaluation was carried out using 10-point scale. Using these results, a formulation and technology of cottage cheese product with vegetable components were developed. A bank of indicators of the quality and safety of the product has been compiled. The product was examined for food safety indicators, such as the content of toxic elements, radionuclides, pesticides, antibiotics, mycotoxins, and a sanitary and microbiological check was also carried out. Conclusions are drawn about the work done.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Arustamian, O. M., and V. S. Tkachyshin. "Отруєння талієм та його сполуками." EMERGENCY MEDICINE, no. 5.68 (October 8, 2015): 11–16. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.5.68.2015.78514.

Full text

Abstract:

Талій — хімічний елемент III групи періодичної системи, сріблясто-білий метал з сіруватим відтінком, без смаку й запаху. Талій використовується як інсектицид та зооцид, як каталізатор при проведенні феєрверків, у вигляді домішки для отримання сплавів у радіологічних дослідженнях, у виробництві оптичного скла, фотоелементів, як компонент легкоплавких і підшипникових сплавів. Талій за токсичністю належить до 1-го класу, гранично допустима концентрація в повітрі робочої зони становить 0,1 мг/м3. Гранично допустима концентрація у воді — 0,0001 мг/м3, в атмосферному повітрі — 0,004 мг/м3. Джерелами надходження талію в довкілля є підприємства, що спалюють у процесі виробництва органічні вуглецеві палива. При потраплянні в організм талій абсорбується через шкіру, інгаляційним шляхом і при пероральному прийомі. Загальнорезорбтивна дія талію проявляється депонуванням його в усіх паренхіматозних органах, легенях, м’язах і головному мозку. Талій є ферментною отрутою, зв’язується з сульфгідрильними групами ферментів на мембранах мітохондрій у внутрішньоклітинних ділянках. Механізм дії талію зводиться до втручання його в процес окисного фосфорилювання. У малих кількостях талій підвищує активність АТФази, у великих кількостях — пригнічує її активність. Порушуючи тканинне дихання, талій зумовлює дистрофічні зміни в мітохондріях, насамперед у нервових волокнах, руйнуючи аксони. Відразу після потрапляння талію в організм (протягом 3–4 год) розвиваються диспептичні явища: блювання й нудота, болі в животі, пронос і кров’янисті випорожнення, можуть бути запори. Згодом (протягом 1 тижня після проковтування) з’являються ознаки ураження центральної нервової системи у вигляді астеновегетативного синдрому, астеноневротичного, включаючи сплутаність і порушення свідомості, психоз, хореоатетоз, синдром органічного ураження головного мозку, галюцинаторний синдром, судоми та кому. До числа проявів ураження периферичної нервової системи належить синдром вегетосенсорної та вегетомоторної полінейропатії. До числа хронічних проявів отруєння належить дифузне випадання волосся, наявність астеновегетативного, астеноневротичного, діенцефального, психоорганічного та інших синдромів. Хронічні ураження сполуками талію паренхіматозних органів проявляються токсичним гепатитом, токсичною нефропатією, міокардіодистрофією. Часто спостерігаються ерозивні езофагогастроентероколіти із розвитком постгеморагічної анемії. Талій у сечі можна виявити лише за допомогою атомно-адсорбційної спектрофотометрії. Рівень 2 мкг/л у сечі вважають допустимим, а 20 мкг/л — таким, що викликає симптоми хронічного отруєння. Може бути підвищена амінолевулінова кислота в сечі. Терапевтичні заходи при потраплянні сполук талію до організму включають очищення шлунково-кишкового тракту за допомогою сорбентів, посилення ниркової екскреції сечогінними засобами, хлоридом калію. Застосовують гемодіаліз, гемосорбцію, ентеросорбцію. Прусський блакитний як антидот абсорбує талій в шлунково-кишковому тракті, обмінюючи калій на талій у його кристалічній решітці, тим самим запобігаючи всмоктування останнього в кров. Одноразова пероральна доза дорівнює 250 мг/кг.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Азарова, Надія Григорівна, and Галина Всеволодівна Шлапак. "ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОТИ ЙОДОДЕФІЦИТУ." Scientific Works 82, no. 2 (February 15, 2019): 73–79. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1166.

Full text

Abstract:

В данній статті обгрунтована актуальність досліджень для розширення асортименту м’ясних напівфабрикатів, збагаченних йодом. Приведена характеристика сировини для виробництва м’ясо-рослинних січених напівфабрикатів, які використовуються для профілактичного та здорового харчування людей, страждаючих на йодний дефіцит. Це м’ясо кролів ,та ламінарії. М'ясо кролів володіє високою харчовою цінністю, дієтичними властивостями і слабо-розвинутою сполучною тканиною, що сприяє доброму перетравлюванню і тому м'ясо кролів має велику популярність у харчуванні населення. Ламінарія (морська капуста), яка характеризується цілим рядом корисних властивостей, основні із яких це високий вміст йоду та альгінатів – природних сорбентів. Завдяки такому рослинному компоненту м’ясні січені напівфабрикати збагачуються йодом, що дозволяє використовувати їх для здорового харчування як профілактичний засіб проти захворювань щитовидної залози, крім того, ламінарія зв’язує та виводить з організму токсичні речовини, важкі метали і радіонукліди. Для розширення асортименту січених напівфабрикатів для харчування людей з йод дефіцитом були проведені дослідження на можливість поєднання дієтичного м’яса кролів і джерела йоду ламінарії в одному продукті – січених напівфабрикатах, які популярні в харчуванні населення. Проведені дослідження по встановленню змін функціонально-технологічних властивостей фаршу з м’яса кролів при додаванні різної кількості ламінарії. Допустима кількість ламінарії, яку можливо додавати у фарш, була встановлена по органолептичним показникам готових виробів. Аналіз отриманих результатів та органолептичних показників дав можливість встановити найбільш раціональну кількість ламінарії для додавання у м’ясні фарш. По результатам досліджень розроблена рецептура м’ясо-рослинних січених напівфабрикатів, які можуть використовуватися як засіб для лікування і профілактики захворювань щитовидної залози, особливо у тих регіонах, де спостерігається дефіцит йоду.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Бортникова, Светлана Борисовна, Наталия Викторовна Юркевич, Алексей Викторович Еделев, Ольга Петровна Саева, София Павловна Грахова, Сергей Сергеевич Волынкин, and Юрий Григорьевич Карин. "ГИДРОХИМИЧЕСКИЕ И ГАЗОВЫЕ АНОМАЛИИ НА СУЛЬФИДНОМ ХВОСТОХРАНИЛИЩЕ (САЛАИР, КЕМЕРОВСКАЯ ОБЛАСТЬ)." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 332, no. 2 (February 23, 2021): 26–35. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/2/3040.

Full text

Abstract:

Актуальность исследования связана с получением новых данных по процессам, происходящим в складированных сульфидных отходах, их трансформации под действием окислительных факторов, миграции токсичных компонентов в окружающую среду. Цель: определение вертикальной зональности по элементному составу и содержанию газов (сероуглерода и диметилсульфида)в хвостохранилище, а также установление гидрохимических аномалий в ближайшей реке в результате миграции потенциально токсичных элементов с водными потоками из отходов. Объект: заброшенное хвостохранилище Салаирскогогорно-обогатительного комбината – Талмовские Пески (г. Салаир, Кемеровская область), вмещающее отходы цианирования и флотации барит-полиметаллических руд. Методы. В полевых условиях проводиласьтермометрия, газовый анализ, электроразведка методом сопротивлений в режиме электротомографии.Отбор твердых и жидких проб выполнялсяв соответствии с общепринятыми методиками. Лабораторное изучение химического состава пробпроводилось методами кондуктометрии, потенциометрии, капиллярного электрофореза, масс-спектрометрии с индуктивно связанной плазмой. Результаты.Распределение общих концентраций элементов по вертикали определяется неоднородностью складированного материала отходов. На примере двух разрезов до глубины 1,2 м определено, что влажность вещества возрастает с глубиной, а температура, значения рН паст и водных вытяжек снижаются. С глубиной закономерно возрастает количество водорастворимых форм металлов за счет преобразования сульфидов в кислых условиях, а также вследствие поступления из верхних горизонтов. Газогенерация сероуглерода и диметилсульфида, напротив, возрастает к верхним слоям хвостохранилища, что, всего скорее, связано как с их накоплением, так и интенсивным преобразованием минеральной матрицы и активным функционированием биоты в верхних прогреваемых слоях с нейтральной реакцией среды. В результате активных взаимодействий вещества отходов с водой и газами в реке Малой Талмовой, в русле которой расположено хвостохранилище, формируются контрастные гидрохимические аномалии с высокими концентрациями металлов.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Різник, А. О., В. Ф. Доценко, В. В. Цирульнікова, and О. М. Тищенко. "ПРОДУКТ ПЕРЕРОБКИ ВІВСА ЯК АЛЬТЕРНАТИВНА СИРОВИНА В ТЕХНОЛОГІЇ АГЛЮТЕНОВИХ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 25 (May 11, 2021): 89–97. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-12.

Full text

Abstract:

Хлібобулочні вироби належать до продуктів масового споживання і займають одне із ключових місць у раціоні харчування українського споживача. Особливе місце в асортименті цієї лінійки харчових продуктів займають вироби, що мають діє- тичний, лікувальний або профілактичних ефект, який формується за рахунок внесення в рецептуру додаткових компонентів дієтичної, лікувальної чи профілактичної дії, інший варіант – виключення або заміна небажаних, «токсичних» інгредієнтів. Використання в рецептурі хлібобулочних виробів компонентів, що забезпечують вищезгадані влас- тивості готовому продукту, дає змогу ефективно вирішити проблему профілактики різноманітних захворювань, пов’язаних із дефіцитом необхідних для людського організму харчових речовин. Удосконалення традиційних та створення інноваційних технологій хлібобулочних виробів, що сприяють збереженню корисних властивостей, є актуальною проблемою, яку диктує сьогодення. Розв’язання такої проблеми можна досягти шляхом використання продуктів рослинного походження як джерела макро-, мікронутрієнтів та антиоксидантів. Метою роботи є обґрунтування вибору крафтової сировини задля вдосконалення технології хлібо- булочних виробів. У статті проведено детальний аналіз асортименту перспективної аглютенової сировини та розглянуто доцільність використання продуктів переробки вівса, в тому числі вівсяного толокна як джерела біологічно активних речовин у технології виробництва хлібобулочних виробів. Узагальнено дані вмісту макро- та мікронутрієнтів у вівсяному толокні вітчизняного виробництва. Визначено, що толокно із зерна вівса є джерелом повноцінного білка, широкого спектра вітамінів і мінеральних речовин, що робить його корисним для харчування людей всіх вікових категорій, у тому числі і глютен- залежних споживачів. Розглянуто можливість використання вівсяного толокна як головного компо- нента в технології аглютенового хліба.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Martsenyuk, V. P., I. V. Zhulkevych, A. S. Sverstiuk, N. A. Melnyk, N. V. Kozodii, and I. B. Berezovska. "ВИКОРИСТАННЯ БІОСЕНСОРІВ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 2 (October 18, 2019): 107–14. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10491.

Full text

Abstract:

Мета: розглянути класифікацію біосенсорів (за типом перетворювача), принцип їх роботи, галузі застосування біосенсорів залежно від виду забруднювачів навколишнього середовища та основні напрямки подальшого розвитку біосенсорних технологій. Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосемантичний та аналітичний методи. Результати. Біосенсор є портативним аналітичним пристроєм, що складається з чутливого елемента біологічного походження та фізико-хімічного перетворювача. Його устаткування має такі компоненти: біорецептор, перетворювач, процесор сигналу на виході. Біосенсори класифікуються відповідно до біорецептора (ферменти, імуноафінність, ДНК і цілі мікробні клітини) чи перетворювача (електрохімічний, оптичний, п’єзоелектричний, електрохімічний та тепловий біосенсори). Як біосенсори, так і біологічні прилади можна використовувати як інструменти контролю параметрів навколишнього середовища – для оцінки фізичного, хімічного та біологічного моніторингу забруднювальних речовин у довкіллі. Основні програми біосенсорів призначено для виявлення та контролю різних забруднювальних речовин, включно солі важких металів, органічні та неорганічні забруднювачі, токсини, антибіотики і мікроорганізми. Висновки. Застосування сучасних нанотехнологічних біосенсорів має великий потенціал для екологічного моніторингу та для виявлення забруднювальних речовин, оскільки дані біологічні пристрої є портативними і дають змогу проводити вимірювання в режимі реального часу. Принцип роботи біосенсора ґрунтується на здатності фіксування біологічного матеріалу, відбувається за допомогою фізичного або мембранного захоплення, нековалентних або ковалентних зв’язків.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Стрижевская, Виктория Николаевна, Инна Владимировна Симакова, Екатерина Юрьевна Вольф, Вера Ивановна Ганина, and Дмитрий Александрович Куликов. "Technological aspects of the safety of some fast food products." Food processing industry, no. 4 (March 31, 2022): 42–46. http://dx.doi.org/10.52653/ppi.2022.4.4.008.

Full text

Abstract:

В статье рассматриваются изменения жиров, которые применяли в качестве технологического фактора для производства продукции быстрого приготовления и были сорбированы продукцией. Рассмотрен потенциальный риск регулярного потребления подобных продуктов. Безопасность оценивали по физико-химическим изменениям экстрагированного жирового компонента из продукции быстрого питания. Объектами исследования настоящей работы были выбраны наиболее востребованные у потребителей в РФ продукты быстрого приготовления: лапша быстрого приготовления, картофельное пюре быстрого приготовления популярных марок. Как показал анализ результатов, полученных в ходе исследований, содержание массовой доли экстрагированного жира во всех образцах превышает заявленную на упаковке. Более высокая доля жира в продуктах, вероятно, связана с увеличенным поглощением жира продуктом в процессе дегидратации горячим маслом. При исследовании жирнокислотного состава анализируемых продуктов было установлено, что превалирующим в жировом компоненте является пальмовое масло. Оно отличается от других растительных жиров повышенным содержанием насыщенных жирных кислот. По результатам исследований отмечено, что содержание вторичных продуктов, нерастворимых в петролейном эфире, составляет более 1%, это является фактором риска при регулярном потреблении таких продуктов. Увеличено существенно и количество эпоксидов, для некоторых образцов более 52 ммоль/кг. Увеличенное содержание продуктов окисления жиров является потенциальным фактором риска, провоцирующим заболевания органов желудочно-кишечного тракта, сердечно-сосудистой и иммунной систем, изменения формулы крови. Полученные данные свидетельствуют о необходимости критической оценки технологии производства, а также о целесообразности внесения регламентирующих норм, касающихся контроля безопасности жирового компонента продукции быстрого питания, с целью уменьшения воздействия токсичных продуктов окисления жиров на организм человека и, как следствие, снижения формирования бремени болезней цивилизации. The article discusses changes in fats that were used as a technological factor for the production of instant products and were sorbed by the products. The potential risk of regular consumption of such products is considered. Safety was assessed by physicochemical changes in the extracted fat component from fast food products. The objects of study of this work were selected the most popular instant products among consumers in the Russian Federation: instant noodles, instant mashed potatoes of popular brands. As the analysis of the results obtained during the research showed, the content of the mass fraction of the extracted fat in all samples exceeds that stated on the package. The higher proportion of fat in products is likely due to the increased fat absorption of the product during the hot oil dehydration process. In the study of the fatty acid composition of the analyzed products, it was found that palm oil is predominant in the fat component. It differs from other vegetable fats in its high content of saturated fatty acids. According to the research results, it was noted that the content of secondary products insoluble in petroleum ether is more than 1%, this is a risk factor for regular consumption of such products. The amount of epoxides has also been significantly increased, for some samples more than 52 mmol/kg. An increased content of fat oxidation products is a potential risk factor that provokes diseases of the gastrointestinal tract, cardiovascular and immune systems, changes in the blood count. The data obtained indicate the need for a critical assessment of the production technology, as well as the advisability of introducing regulatory standards related to the safety control of the fat component of fast food products in order to reduce the impact of toxic products of fat oxidation on the human body and, as a result, reduce the burden of diseases of civilization.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Б. Хоботова, Еліна, Юлія С. Калюжная, Віта В. Даценко, and Василь І. Ларін. "ТОКСИЧНІСТЬ І ГІДРАВЛІЧНА АКТИВНІСТЬ ДОМЕННИХ ШЛАКІВ ЯК ПАРАМЕТРИ ВИБОРУ ТЕХНОЛОГІЇ УТИЛІЗАЦІЇ." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 2 (July 22, 2021): 312–20. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i2.228352.

Full text

Abstract:

Мета. Визначити клас небезпеки і гідравлічну активність фракцій доменних шлаків і обґрунтувати напрям їх утилізації. Дослідження стосується доменних шлаків Запоріжсталі, Дніпровського металургійного комбінату (ДМК), АрселорМіттал Кривий Ріг, Маріупольського МК і Алчевського МК. Методи. Мінеральний склад шлаків визначали за допомогою рентгенофазового аналізу на дифрактометрі Siemens D500. Елементний склад фракцій шлаків визначали електронно-зондовим мікроаналізом на скануючому електронному мікроскопі JSM-6390 LV з системою мікрорентгеновского аналізу. Клас небезпеки визначали при розрахунку індексів токсичності і сумарних індексів небезпеки. Результати. У фракціях доменних шлаків виявлені силікатні мінерали трьох систем: CaO‒SiO2, CaO‒Al2O3‒SiO2 і СаО‒MgO‒SiO2. Гідравлічна активність шлаків досить висока, вона визначена по масовій частці гідравлічно активних мінералів: бредигіта, ларніта, окерманіта, псведоволастоніта; титруванням за кількістю поглиненого вапна і вмістом незв'язаного СаО. Як елементи-домішки в шлаках знайдені S, F, Cl, P, Mn і Ti. Всі досліджені фракції доменних шлаків відносяться до III класу небезпеки (помірно небезпечні). Висновки. Досліджені шлакові фракції можуть використовуватися в якості сорбентів при очищенні стічних вод і вторинної сировини у виробництві в'яжучих матеріалів при випалюванні і гідратації, що забезпечує зниження вмісту токсичних компонентів у готовій продукції до відповідності IV класу небезпеки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Фетисова, Наталья Фотеевна. "ИССЛЕДОВАНИЕ ФОРМ МИГРАЦИИ МЕТАЛЛОВ В РЕКАХ, ПОДВЕРЖЕННЫХ ВЛИЯНИЮ ШАХТНЫХ ВОД КИЗЕЛОВСКОГО УГОЛЬНОГО БАССЕЙНА." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 332, no. 1 (January 24, 2021): 141–52. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/1/3007.

Full text

Abstract:

Актуальность. Техногенному воздействию кислых шахтных вод подвержены поверхностные водотоки бассейна р. Чусовая – крупнейшего притока р. Кама на территории Пермского края (Россия). Изучение поведения металлов в реках-приемниках шахтных вод обусловлено необходимостью понимания особенностей миграции компонентов в природно-техногенных водах; определения геохимических процессов и механизмов, способствующих выведению токсичных элементов из растворов; и прогнозной оценки вторичного загрязнения за счет растворения образованных соединений при смене физико-химических условий. Результаты, полученные на исследуемом участке, могут отражать особенности геохимического поведения металлов в других загрязненных реках территории Кизеловского угольного бассейна при поступлении в них шахтного дренажа схожего состава. Цель: исследовать формы миграции металлов в водотоках, загрязненных шахтными водами, определить основные вторичные минеральные фазы, способствующие выведению токсичных элементов из раствора, и оценить устойчивость частиц образованных минералов при миграции в речной сети. Объекты: кислотный дренаж из штольни шахты «Таежная» Гремячинского месторождения Кизеловского угольного бассейна, содержащий высокие концентрации сульфатов и тяжелых металлов, и загрязненные шахтными водами реки: Большая Гремячая, Южная Вильва, Усьва и Чусовая. Методы. Физико-химическое моделирование химических форм нахождения металлов в растворе и расчеты степени насыщения выполнялись при помощи программного кода PHREEQC c базой термодинамических данных WATEQ4f. Результаты исследования показали, что в шахтных водах и загрязненных речных водах с рН 2,9–3,4 металлы (Al, Fe, Mn, Zn, Ni, Pb, Cd, Li) находятся как в форме свободных ионов, так и в виде сульфатных комплексов. В реке Юж. Вильва, ниже участка смешения с загрязненными водами р. Бол. Гремячая и далее по потоку, Fe и Al образуют исключительно гидроксокомплексы. Преобладающей формой миграции Ni и Pb являются карбонатные комплексы. Нахождение металлов Li, Cd, Mn и Zn в реках Юж. Вильва, Усьва и Чусовая преимущественно в виде свободных ионов позволяет предположить, что основным механизмом их осаждения является сорбция на гидроксидах и оксигидроксидах Fe и Al, а также на глинистых минералах. Отрицательные индексы насыщения по отношению к сульфатным минералам, характерным для шахтных вод, показали неустойчивость этих минеральных фаз в нейтральных и слабощелочных водах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Высоцкий, Сергей Павлович, and Дмитрий Александрович Козырь. "ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ МОНИТОРИНГ ПОРОДНЫХ ОТВАЛОВ ГОРНОПРОМЫШЛЕННЫХ АГЛОМЕРАЦИЙ." Bulletin of the Tomsk Polytechnic University Geo Assets Engineering 332, no. 11 (November 19, 2021): 37–46. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/11/2964.

Full text

Abstract:

Ссылка для цитирования: Высоцкий С.П., Козырь Д.А. Экологический мониторинг породных отвалов горнопромышленных агломераций // Известия Томского политехнического университета. Инжиниринг георесурсов. – 2021. – Т. 332. – № 11. – С. 37-46. Актуальность. На данный момент на территории Донбасса находится около 600 породных отвалов. Их горение приводит к выбросам сероводорода, диоксида серы и других парниковых газов в атмосферу. Важной экологической задачей является предотвращение образования эндогенных очагов на отвалах угольных шахт и уменьшение загрязнения атмосферы. Цель: совершенствование мониторинга уровня экологической опасности отвалов угольных шахт, находящихся в горнопромышленных агломерациях для своевременной локализации и предотвращения образования очагов горения на породных отвалах. Объект: породные отвалы угольных шахт. Методы: применение теории подобия и анализа размерностей между породным отвалом и атмосферой с учетом дополнения Хантли; натурные и лабораторные исследования влияния условий и расстояния тепловизионной съемки, скорости ветра на фиксируемую энергетическую светимость; исследования выбросов токсичных газов при горении породного отвала. Результаты. Моделирование основных теплофизических характеристик между очагом тепловыделения на породном отвале угольной шахты и тепловизором позволило описать их уравнением критериального вида. Экспериментальными исследованиями установлено, что при увеличении расстояния тепловизионной съемки снижается фиксируемая энергетическая светимость. Зависимость энергетической силы света от ракурса тепловизионной съемки в интервале углов 0–60° соответствует закону Ламберта. Установлено, что температурный контраст между тепловизором и очагом тепловыделения обратно пропорционален дистанции тепловизионной съемки в степени 1,81. Экспериментально обоснован процесс образования сероводорода на породных отвалах. Установлено, что повышение концентрации одного из самых токсичных компонентов выбросов горящего породного отвала – сероводорода, находится в степенной зависимости от относительной влажности атмосферного воздуха. Обоснована эффективность экологического мониторинга породных отвалов с применением дистанционных способов контроля – тепловизоров и дистанционно-пилотируемых летательных аппаратов. Применение дистанционного тепловизионного мониторинга уровня экологической опасности породных отвалов с использованием дистанционно-пилотируемых летательных аппаратов и достоверного определения выбросов в атмосферный воздух при горении породных отвалов снизит стоимость работ по сравнению с действующей контактной методикой в 5 раз.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Косолапова, В. Г., М. М. Халифа, and Х. Г. Ишмуратов. "The impact of mycotoxins on dairy cow health and milk production." Кормопроизводство, no. 9.2021 (December 15, 2021): 38–46. http://dx.doi.org/10.25685/krm.2021.9.2021.004.

Full text

Abstract:

В статье представлены материалы о влиянии микотоксинов на здоровье и продуктивность молочного скота. В настоящее время наибольшую опасность для здоровья животных представляют яды микроскопических грибов — микотоксины, что требует разработки методов их устранения по всей цепочке — от поля до потребителя. Известно, что споры грибов, продуцирующих токсины, живут в почве и оттуда передаются растениям, а затем зёрнам. Микотоксины — это вторичные метаболиты грибов, такие как афлатоксины (AF), продуцируемые видами Aspergillus, фумонизины (FUM), зеараленон (ZEN), токсин T-2 (T-2) дезоксиниваленол (DON), продуцируемый видами Fusarium, охратоксин A (OTA), продуцируемый видами Penicillium, и многие другие. Потребление кормов, загрязнённых этими токсинами, вызывает у животных микотоксикозы, которые характеризуются рядом клинических признаков в зависимости от вида токсинов. У животных снижается продуктивность и поедаемость кормов, увеличивается восприимчивость к различным заболеваниям. Существует две формы микотоксикозов: острые микотоксикозы, возникающие из-за потребления высокой разовой дозы микотоксинов, и хронические микотоксикозы из-за постоянного потребления низких уровней микотоксинов в течение продолжительного времени. Хронический токсикоз, вызванный низким уровнем воздействия микотоксинов в течение продолжительного времени, представляет собой более распространённую проблему для здоровья животных и качества пищевых продуктов для людей. В целом объёмистые корма и зерновые компоненты, входящие в состав рациона, подвержены загрязнению афлатоксинами на всех этапах производства кормов, таких как сбор, транспортировка, хранение, переработка и упаковка. В последнее время учёные стали уделять больше внимания загрязнению кормов микотоксинами и механизмам борьбы с разными группами токсинов. Основной задачей при производстве кормов является снижение концентрации токсинов на всех этапах — от поля до рациона животных. This article focuses on the effect of mycotoxins on dairy cow health and productivity. To this day toxins produced by various fungi are one of the most serious dangers for cattle. It is known that spores usually contaminate plant and later grain material from soil. Mycotoxins are secondary metabolites such as aflatoxins (AF) produced by Aspergillus spp., fumonisins (FUM), zearalenone (ZEN), T-2 (T-2), deoxynivalenol (DON) produced by Fusarium spp., ochratoxin A (OTA) produced by Penicillium spp., and many others. Toxin-contaminated forage causes mycotoxicoses of different severity depending on toxin type. Livestock shows low productivity and appetite but high susceptibility to diseases There are two types of mycotoxicoses: acute mycotoxicoses, caused by high concentration of toxins and the chronic ones, occurring due to constant long consumption of low toxin levels. Chronic toxicosis is a more common problem for animal health and food quality. Bulk and grain feed are highly affected by aflatoxins at such production stages as harvesting, transporting, storage, processing and packaging. Lately scientists drew more attention to toxin contamination issue and methods controlling their accumulation. The main task when producing forage is to reduce toxin concentration at all the production stages.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Herasymiuk, I. E., and A. H. Korytskyy. "ОСОБЛИВОСТІ МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ПЕРЕБУДОВИ КРОВОНОСНИХ СУДИН НИРОК ЗА УМОВ ГОСТРОГО ОТРУЄННЯ АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВОЮ КИСЛОТОЮ." Вісник наукових досліджень, no. 3 (October 16, 2018): 125–29. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9418.

Full text

Abstract:

Як відомо, нирки відіграють в організмі важливу дезінтоксикаційну роль. Усі отруйні речовини, що потрапляють в організм, виводяться з нього в основному трьома шляхами: фільтрацією, екскрецією та секрецією. Однією із таких речовин є ацетилсаліцилова кислота. Її токсична дія у великих дозах і при помилковому застосуванні може спричиняти важкі отруєння, нерідко з летальними наслідками. Тим більше, що поширеність аспіриновмісних знеболювальних продуктів, які наявні майже у кожному домогосподарстві, робить їх загальндоступними джерелами ненавмисного та суїцидального прийому. Зокрема, використання саліцилатів продовжує бути досить частою причиною отруєння у дітей і підлітків. Мета дослідження – установити особливості морфофункціональної перебудови кровоносних судин нирок за умов гострого отруєння ацетилсаліциловою кислотою тяжкого ступеня та їх кількісна характеристика. Матеріали і методи. Експерименти проведено на 24 білих лабораторних статевозрілих щурах-самцях. З них 12 тварин склали контрольну групу, іншим 12 тваринам одноразово внутрішньошлунково вводили ацетилсаліцилову кислоту з розрахунку 500 мг на 1 кг маси тіла для моделювання тяжкого ступеня токсичності. Дослідження проводили з використанням ін’єкційних, рентгенангіографічних, гістологічних, морфометричних і статистичних методик. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що при тяжкому ступені гострого отруєння ацетилсаліциловою кислотою у нирках виникають виражені морфофункціональні ознаки розладів органного кровообігу, що проявляються значним застійним венозним повнокровʼям. У відповідь на це артеріальний відділ кровоносного русла рефлекторно реагує підвищенням тонусу міжчасточкових артерій та артеріол зі зменшенням їх пропускної здатності, що може бути захисною реакцією для попередження гемодинамічного перевантаження гемомікроциркуляторної ланки й у науковій літературі описують як рефлекс Китаєва. При цьому одночасно спостерігають компенсаторне розширення просвіту зі збільшенням ємності дугових і міжчасткових артерій. Виявлені судинні реакції можуть бути причиною розвитку функціональних і дистрофічних змін у структурних компонентах паренхіми органа як морфологічного підґрунтя ниркової недостатності, що цілком узгоджується із сучасними уявленнями про механізми розвитку органної дисфункції. Висновки. При тяжкому ступені гострого отруєння ацетилсаліциловою кислотою у нирках щурів виникають виражені морфофункціональні ознаки розладів органного кровообігу, які полягають у застійному венозному повнокров’ї, рефлекторному підвищенні тонусу міжчасточкових артерій та артеріол і компенсаторному розширенні просвіту дугових та міжчасткових артерій. Виявлені судинні реакції можуть бути причиною розвитку функціональних і дистрофічних змін у структурних компонентах паренхіми органа як морфологічного підґрунтя ниркової недостатності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Пятаев, Николай Анатольевич, Константин Георгиевич Гуревич, Андрей Владимирович Заборовский, Александр Викторович Кокорев, Ольга Владимировна Минаева, Наталья Николаевна Зырняева, Андрей Атикович Кладиев, П. П. Бычковский, and М. Ю. Ревтович. "Эффективность комбинации свободной и полимер-связанной форм проспидина с доксорубицином у крыс с асцитной гепатомой Зайдела." Химико-фармацевтический журнал 48, no. 11 (November 26, 2014): 18–22. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2014-48-11-18-22.

Full text

Abstract:

Исследована противоопухолевая активность и побочные и токсические эффекты комбинаций проспидин + доксорубицин и проспидин — гидрогель + доксорубицин у крыс с трансплантированной асцитной гепатомой Зайдела. В зависимости от характера терапии животные были разделены на 6 групп (1 контрольную и 5 опытных). В контрольной группе животные лечения не получали, в опытных проводилась химиотерапия по следующим схемам: 1-я — проспидин, водный раствор, 2-я — проспидин-гидрогель; 3-я — доксорубицин; 4-я — проспидин + доксорубицин; 5-я — проспидин-гидрогель + доксорубицин при монохимиотерапии использовали максимально переносимые дозы, при комбинированной химитерапии — половинные от максимально переносимых. Для оценки противоопухолевой активности исследовали летальность, летальность от прогрессирования опухоли, частоту полного излечения; среднюю продолжительность жизни и увеличение продолжительности жизни. Для оценки побочных и токсических эффектов проводили исследование клеточного состава и биохимических показателей крови. Установлено, что при асцитной гепатоме Зайдела комбинация водного раствора проспидина с доксорубицином по противоопухолевой активности не превосходит монотерапию доксорубицином. Побочные эффекты данной комбинации соответствуют таковым у доксорубицина и представлены лейко- и тромбоцитопенией и нефропатией. Противоопухолевый эффект комбинации проспидин-гидрогеля с доксорубицином по влиянию на летальность достоверно более выражен, чем у каждого из ее компонентов. Комбинация отличается достоверно меньшей гематотоксичностью по сравнению с наиболее токсичным из ее составляющих.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Лукьященко, В. Г., В. Е. Мессерле, А. Б. Устименко, С. Х. Акназаров, and К. А. Умбеткалиев. "Трехфазный универсальный электромагнитный технологический реактор для переработки минеральных веществ." Горение и Плазмохимия 17, no. 1 (January 8, 2019): 23–32. http://dx.doi.org/10.18321/cpc284.

Full text

Abstract:

В статье показаны преимущества применения электромагнитного технологического реактора для плавления минерального вещества. Выполнены термодинамические расчеты процесса нагрева и плавления минеральныхвеществ в широком диапазоне температур (300-2000 К). Для переработки в электромагнитном реакторе использовалась базальтовая порода Актюбинского месторождения с целью получения минерального волокна из расплава (теплоизоляционного материала), отходы хромового производства - монохроматный шлам с целью перевода токсичного шестивалентного хрома в трехвалентный и пыль после газоочистки на хромовом производстве сцелью восстановления оксидов хрома углеродом, содержащимся в Шубаркольском каменном угле. Расчеты показали, что, в исследованном диапазоне температур токсичный шестивалентный хром полностью переходит в безопасное соединение трехвалентного хрома с концентрацией около 6 масс.%. Газовая фаза также не содержит вредных компонентов и представлена в основном водяным паром, углекислым газом, азотом и водородом. Удельныеэнергозатраты на процесс нагрева и плавления изменяются от 0,6 до 0,9 кВт ч/кг для различных технологических смесей. Эксперименты показали, чтосредние удельные энергозатраты на получение расплава исследованных минеральных веществ в ЭМР составляют 1 кВт ч/кг. Полученные результаты термодинамических расчетов и экспериментов подтверждают возможность использования программы TERRA для расчета процесса нагрева и плавления минеральных веществ в ЭМР и определения исходных данных для его проектирования. Проведенные исследования показали высокую эффективность плавления минеральных веществ в ЭМР.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Jaskelevičius, Bronius, and Vaida Lynikienė. "INVESTIGATION OF INFLUENCE OF LAPES LANDFILL LEACHATE ON GROUND AND SURFACE WATER POLLUTION WITH HEAVY METALS/LAPIŲ SĄVARTYNO FILTRATO ĮTAKOS APLINKOS PAVIRŠINIŲ IR POŽEMINIŲ VANDENŲ UŽTERŠTUMUI SUNKIAISIAIS METALAIS TYRIMAI/ ИССЛЕДОВАНИЕ ЗАГРЯЗНЕНИЯ ПОВЕРХНОСТНЫХ И ПОДЗЕМНЫХ ВОД ТЯЖЕЛЫМИ МЕТАЛЛАМИ ИЗ ФИЛЬТРАТА СВАЛКИ В ЛАПЕС." JOURNAL OF ENVIRONMENTAL ENGINEERING AND LANDSCAPE MANAGEMENT 17, no. 3 (September 30, 2009): 131–39. http://dx.doi.org/10.3846/1648-6897.2009.17.131-139.

Full text

Abstract:

As a result of global and intense production the waste disposal problems become more and more urgent. Waste processing, utilization and recycling is to a certain extent limited by many economic, organisational and technological factors, and this inevitably encourages waste disposal in landfills. Physical, chemical and biological interactions in landfill cell result in formation of landfill gas and harmful leachate. Because of lack of control, together with usual communal waste, industrial waste was also dumped to landfills, therefore gas and leachate produced include large amounts of toxic compounds. Once hazardous waste materials occured in landfills, later they vastly expanded the whole spectrum of toxic materials and compounds. In the landfill environment chemical properties of surface and ground water and concentration of separate components are governed by seepage of leachate and industrial solutants into soil and ground layers and their transport by subsurface waters. Influence on the environment exerted by heavy metals contained in the leachate of Lapes Landfill is discussed in this paper. Properties of industrial waste material influenced order of the main pollutants: the most important elements in this case are Cu, Ni, Zn, Pb, Mn, Cr and other ions, the sulphides of these metals and other toxic compounds. The First Landfill field is more polluted with heavy metal polutants than the Third field. In all the samples iron concentration is the greatest exceeding even 200 times the admissible value allowed (Norm HN 24:2003). Sources (springs) S11 and S17 are least contaminated with heavy metals. The greatest groundwater pollution was found in monitoring bore G13s. The leachate processed in purification devices is released to the Third stream. Heavy metal concentrations in waters of this stream are low and they further decrease downstream because the pollutants are diluted. Santrauka Masiškai gaminant produkciją, ją vartojant, vis opesnė tampa atliekų problema. Atliekų perdirbimą, utilizavimą iš dalies ribojantys ekonominiai, organizaciniai bei technologiniai veiksniai neišvengiamai skatina atliekas šalinti į sąvartynus. Dėl sąvartyno tūryje vykstančių fizinių, cheminių bei biologinių reakcijų susidaro sąvartyno dujos ir kenksmingas filtratas. Kadangi dėl nepakankamos kontrolės į sąvartynus kartu su buitinėmis, komunalinėmis atliekomis buvo šalinamos pramonės atliekos, susidarančiose dujose bei filtrate yra daug toksiškų junginių. Šią toksinių medžiagų bei junginių įvairovę dar labiau papildo į sąvartynus patenkančios pavojingos atliekos. Gruntinio ir paviršinio upelių vandens cheminę sudėtį ir kai kurių komponentų koncentraciją sąvartyno aplinkoje lemia filtrato ir pramoninių tirpalų įsisunkimo į gruntą mastas bei požeminių tėkmių pernašos. Straipsnyje nagrinėjama Lapių sąvartyno filtrate aptiktų sunkiųjų metalų įtaka aplinkai. Pramonės atliekos lėmė, kad filtrato pagrindiniai teršiantieji elementai yra Cu, Ni, Zn, Pb, Mn, Cr ir kt. jonai, šių metalų sulfidai ir kiti toksiniai junginiai. Pirmasis kaupimosi laukas yra labiau užterštas sunkiaisiais metalais nei trečiasis laukas. Visuose mėginiuose didžiausia yra geležies koncentracija. Ji net iki 200 kartų viršija HN 24:2003 leidžiamąją normą. Mažiausiai sunkiaisiais metalais užteršti šaltiniai (S11 ir S17 postai). Požeminis vanduo labiausiai užterštas G13s gręžinyje. Iš valymo įrenginių išvalytas filtratas yra išleidžiamas į upelį. Šio upelio vandenyje rastų sunkiųjų metalų koncentracijos yra nedidelės, o upeliui tekant tolyn teršalai atskiedžiami, ir metalų koncentracijos mažėja. Резюме Массовое производство продукции, пользование ею все более обостряют проблему отходов. Процессы переработки и утилизации отходов, в определенной степени ограничивающие экономические, организационные и технологические факторы, неизбежно способствуют интенсификации удаления отходов на свалки. На свалках отходов в результате протекающих физических, химических и биологических реакций образуются газы и токсичный фильтрат. Поскольку из-за недостаточного контроля на свалку вместе с бытовыми, коммунальными отходами удалялись и промышленные отходы, в составе образующихся газов и фильтрата имеется много токсичных соединений. Опасные отходы еще более увеличили спектр токсичных материалов и соединений в газах и фильтрате свалки. Химический состав и концентрация отдельных компонентов грунтовых и поверхностных вод в районе свалки определяют проникновение фильтрата и промышленных растворов в грунт и их перенос подземными течениями. В статье изучается влияние тяжелых металлов из фильтрата свалки в Лапес на состояние вод в районе свалки. Промышленные отходы способствовали появлению в фильтрате ионов основных загрязняющих элементов Cu, Ni, Zn, Pb, Mn, Cr, сульфидов этих металлов и других токсичных соединений. Первое поле накопления отходов в большей степени загрязнено тяжелыми металлами, чем третье поле. Во всех опытных образцах воды отмечена самая большая концентрация ионов железа, почти в 200 раз превышающая допустимую норму HN 24:2003. Наименьшее загрязнение тяжелыми металлами отмечено в подземной воде источников (посты S11 и S17). Грунтовые воды больше всего загрязнены в скважине G13s. Поверхностные воды ручьев, в которые проникает фильтрат, а также сливается очищенный фильтрат, содержат небольшие концентрации тяжелых металлов, которые разбавляются течением и уменьшаются.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Bojko, T. Gh, M. M. Paslavskyi, and M. V. Ruda. "Стійкість складних ландшафтних комплексів: формалізація моделі." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 3 (April 25, 2019): 108–13. http://dx.doi.org/10.15421/40290323.

Full text

Abstract:

Визначено поняття "стійкості" для складного ландшафтного комплексу. Описано логічною послідовністю процес розвитку небезпеки у складному ландшафтному комплексі. Розроблено систему критеріїв, в основі якої, є зведення в чотири впорядкованих групи великої кількості антропогенних впливів на біоту. Антропогенні впливи поділяють відповідно з чотирма рівнями порушень біоти. Більшість традиційних токсичних ефектів (збільшення смертності, порушення онтогенезу та патології органів і т.ін.) потрапляє в групу, відповідну до рівня індивідуальних і популяційних відгуків (рівень 1). Ще одна група порушень та змін таких параметрів, як зміна первинної продуктивності; зміна агрегованих показників біомаси; зміна концентрації хлорофілу у лісовій екосистемі, інші системні порушення пов'язані з накопиченням важких металів та радіонуклідів (рівень 2). Дуже важливі і поки недостатньо охарактеризовані порушення відносяться до рівня стійкості та цілісності екосистем (рівень 3). Завершує цю систему група порушень вкладу екосистем в біосферні процеси (рівень 4), зокрема і в біогеохімічні потоки елементів. Розроблений підхід корисний під час розроблення максимально адекватної системи критеріїв і пріоритетів для оцінки і класифікації екологічної небезпеки антропогенних впливів зокрема екологічної небезпеки забруднювальних речовин. У запропонованій системі аналізу екологічної небезпеки належне місце займає небезпека впливу на стійкість і цілісність екосистеми, прикладом якої може слугувати небезпека ослаблення зв'язку між біотичними компонентами складного ландшафтного комплексу та абіотичними чинниками навколишнього середовища. Наведено опис лісової екосистеми враховуючи концепцію рівнеблокового підходу до аналізу екологічних небезпек антропогенного порушення біоти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Цыгулёва, Эльмира Иршатовна, Сергей Юрьевич Доронин, and Олег Борисович Рудаков. "Определение α- и β-нафтолов в их смесях с предварительным мицеллярно-экстракционным концентрированием." Сорбционные и хроматографические процессы 22, no. 1 (March 11, 2022): 79–88. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2022.22/9034.

Full text

Abstract:

Работа посвящена раздельному и суммарному определению α- и β-нафтолов с предварительным их мицеллярно-экстракционным концентрированием неионными ПАВ и применением цифровой цветометрии. Способ определения основан на цветных реакциях α- и β-нафтолов с 4-нитро-фенилдиазонием, 4-аминоантипирином и мицеллярной экстракции продуктов их взаимодействия – азосоединений и хинониминов. Этот способ позволяет определять α- и β-нафтолы на уровне ПДК с погрешностью, не превышающей 10%. Для количественного определения нафтолов применены обобщенные цветометрические параметры в цветовой системе RGB – площадь (S) и периметр (P) лепестковых диаграмм, полученных по результатам оценки интенсивностей цветовых компонент R,G и B двух хромофорных реакций, основанных на получении окрашенных дериватов по реакции диазотирования и азосочетания, а также окислительной конденсации нафтолов. Цветометрические лепестковые диаграммы дериватов α- и β-нафтола имеют индивидуальный профиль из-за различий в их строении, что позволяет проводить идентификацию. Для сравнения профилей лепестковых диаграмм изомерных нафтолов и их смесей применены коэффициенты близости массивов, по которым можно прогнозировать соотношение изомеров в смеси. Геометрические параметры лепестковых диаграмм индивидуальных изомеров нафтолов в полулогарифмических координатах удовлетворительно описываются линейными уравнениями S=blgC-a и P=blgC-a (степень аппроксимации R2≥0.97) и могут быть использованы для определения их концентраций в пределах 1·10-7-1·10-4 М. Для оценки правильности цветометрического определенияα-и β-нафтолов применен метод изократической обращенно-фазовой высокоэффективной жидкостной хроматографии с УФ-детектированием при 265 нм. Показано, что концентрирование дериватов α- и β-нафтолов простыми и комбинированными системами на основе неионных ПАВ позволяет раздельно определять их в диапазоне концентраций 1·10-7-1·10-6 М. Разработанный способ является экспрессным, экономически и экологически выгодным, по сравнению с методом ВЭЖХ, так как не требует применения летучих и токсичных растворителей и дорогостоящего оборудования.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Горбатюк, Екатерина Александровна, Наталья Владимировна Барановская, and Вадим Алексеевич Жданов. "ОСОБЕННОСТИ ЭЛЕМЕНТНОГО СОСТАВА FILIPENDULA ULMARIA (L.) MAXIM (ROSACEAE) НА ТЕРРИТОРИИ НОВО-УРСКОГО ХВОСТОХРАНИЛИЩА В КЕМЕРОВСКОЙ ОБЛАСТИ." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, no. 6 (June 11, 2019): 116–25. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/6/2133.

Full text

Abstract:

Актуальность исследования обусловлена необходимостью получения комплексной информации о влиянии радикальных изменений биогеохимического фона в районах распространения хвостохранилищ горнорудного производства с целью прогнозирования путей миграции токсичных компонентов. Цель: выявление изменений в элементном составе корневой и надземной части Лабазника вязолистного (Filipéndula ulmária (L.) Maxim.) и установление индикаторных показателей техногенного влияния хвостохранилища руд Ново-Урского месторождения. Задачами исследования являются: определение коэффициентов концентраций химических элементов относительно фоновых значений, изучение особенностей пространственного распределения элементов в надземной и корневой частях лабазника вязолистного на территории хвостохранилища, установление коэффициентов аккумуляции химических элементов в корневой части лабазника вязолистного по отношению к надземной. Методы. Сбор растительного материала произведен на флангах Ново-Урского хвостохранилища. Элементный состав лабазника вязолистного определен методом масс-спектрометрии с индуктивно связанной плазмой (ИСП-МС) в лаборатории аналитического центра «Плазма» (г. Томск) по аттестованным методикам. Обработка аналитических данных выполнялась с помощью программ Statistica (6.0) и Excel. Картосхемы распределения элементов в надземной и корневой частях лабазника вязолистного построены в программах Surfer (11) и CorelDRAW (16). Результаты. На примере Ново-Урского хвостохранилища в Кемеровской области изучено накопление 67 химических элементов в лабазнике вязолистном. Рассчитаны коэффициенты концентраций элементов относительно фоновой точки и кларка ноосферы. Составлены геохимические ряды, отражающие избыточное накопление таких элементов, как Zn, Ba, Pb, Tl, Se, Ag, W, Hg, Au, P, превышающих фоновые значения в 5 и более раз. Картосхемы пространственного распределения химических элементов в лабазнике вязолистном показали наиболее высокие концентрации элементов в районе расположения отвала переработки окисленных руд и зоны потока рассеяния. Представлены коэффициенты аккумуляции химических элементов в корневой части лабазника вязолистного по отношению к надземным. Выявлено повышенное содержание химических элементов в корнях примерно в 80 % случаев.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Velychko, V. O. "Фізіолого-функціональна характеристика організму відгодівельних бугайців за впливу техногенного навантаження." Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, no. 2 (September 18, 2019): 11–17. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.01.

Full text

Abstract:

Однією з актуальних проблем для тваринництва, зокрема у зонах техногенного забруднення, є розробка науково-практичних основ його ведення. Техногенне навантаження на довкілля і забруднення сільськогосподарських угідь різними ксенобіотиками проявляється імунодефіцитним станом організму тварин, а також може спричиняти мутагенну, тератогенну, навіть ембріотоксичну дію. До основних причин, які суттєво впливають на функціональний стан організму, здоров'я тварин, відповідно і людей вважають екологічний стан середовища. Особливо гострою ця проблема відчувається в районах, де не контролюються промислові викиди, безсистемно вносяться мінеральні добрива, гербіциди, пестициди, засоби стимулювання рослин. Дослідженнями підтверджено, що в таких районах підвищується і вміст важких металів у ґрунті, воді, відповідно і кормах, які використовуються у тваринництві, що знижує біологічну і поживну їх цінність та сприяє накопиченню в організмі токсичних сполук. Тому заслуговує на увагу необхідність вдосконалення, у зонах техногенного навантаження, сільськогосподарського виробництва в цілому, та і системи ведення галузі тваринництва та годівлі тварин зокрема. Виправданим напрямком в цій роботі є проведення моніторингу ксенобіотиків, зокрема важких металів у трофічному ланцюгу: ґрунт-рослина-корм-тварина-людина. Важливість одержання саме таких даних викликана ще й тим, що зі зміною інтенсивності процесів метаболізму в організмі продуктивних тварин у зонах техногенного навантаження можливо ціленаправлено корегувати різними біологічно активними добавками процеси перетворення компонентів корму і трансформації їх у продукцію, швидкість і напрямок перебігу ферментативних реакцій, і, таким чином, нормалізувати окремі ланки обміну речовин, що, відповідно сприятиме підвищенню продуктивних якостей тварин та одержання якісної і безпечної продукції. Питання наслідків техногенного навантаження на фізіолого-функціональний стан організму тварин потребує розширення відповідних досліджень і відпрацювання заходів як збереження екологічної рівноваги середовища, так і збереження благополуччя тваринництва.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Казахмедов, Рамидин Эфендиевич, Марина Алиевна Магомедова, Татьяна Николаевна Воробьева, and Татьяна Григорьевна Причко. "Экологическая безопасность сырья для получения функциональных пищевых продуктов и ее гормональная регуляция." Хранение и переработка сельхозсырья, no. 3 (August 19, 2021): 176–87. http://dx.doi.org/10.36107/spfp.2021.233.

Full text

Abstract:

Многочисленные результаты исследований свидетельствуют о несоответствии структуры питания человека физиологическим нормам, рекомендованным Всемирной организацией здравоохранения. Исследователи всего мира едины во мнении о необходимости приема функциональных пищевых продуктов и биологически активных добавок профилактического действия, Целью данной работы является обобщение результатов первого этапа исследований по оценке экологической безопасности сырья, ориентированного на производство функциональных продуктов питания и биологически активных добавок. Экспериментальная работа проводилась методами лабораторных, вегетационных и полевых исследований. Анализ на содержание тяжелых металлов в почве и растительном сырье проводился на базе лаборатории по соответствующим методикам. В статье представлены результаты первого этапа исследований по изучению экологической безопасности сырья, перспективного для получения функциональных пищевых продуктов и биологически активных добавок. Обоснован выбор ключевых компонентов, который подтвержден многочисленными литературными данными различных исследователей. Предполагаем, что получение экологически безопасного сырья из растений брокколи, вторичных продуктов переработок винограда и томата не только возможно, но и рентабельно в условиях южного Дагестана. Проведена оценка медико-биологической ценности винограда, томата и брокколи. На данном этапе исследований изучены особенности накопления тяжелых металлов в элементах урожая винограда (семена), томата (выжимки) и растениях брокколи и показана возможность получения растительного сырья свободного от токсичных элементов путем применения физиологически активных соединений. Обработка листовой поверхности плодоносящих растений винограда смесью физиологически активных соединений с целью повышения устойчивости к корневой филлоксере уменьшает концентрации свинца, кадмия, мышьяка и меди в семенах винограда. Важным элементом в технологии получения экологически безопасного сырья для создания функциональных пищевых продуктов и биологически активных добавок из винограда, томата и брокколи, по результатам данного этапа исследований является применение физиологически активных соединений гормональной природы в соответствующий период вегетации данных культур.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Сапожников, С. П., В. С. Гордова, В. Е. Сергеева, and В. А. Козлов. "СОЕДИНЕНИЯ КРЕМНИЯ И АТЕРОГЕНЕЗ (ОБЗОР)." Trace Elements in Medicine (Moscow) 23, no. 1 (March 2022): 4–13. http://dx.doi.org/10.19112/2413-6174-2022-23-1-4-13.

Full text

Abstract:

Синтетический аморфный кремнезем (SiO2) широко используется в пищевой, фармацевтической и косметической промышленности. Он является одним из обязательных составных компонентов разрыхлителей, антислеживателей, загустителей, а также применяется для очистки различных спиртосодержащих жидкостей, включая пиво и вина. Считается, что SiO2 инертен и биологически неактивен, и поэтому безопасен для здоровья человека в применяемых концентрациях и дозах. Тем не менее промышленные образцы SiO2 содержат значительную долю наночастиц соединений кремния, и многочисленные исследования доказали, что наночастицы, в силу размеров, обладают особыми биологическими свойствами. Сведения о долгосрочных биологических эффектах наночастиц SiO2, выходящих за сроки проведения классических токсикологических экспериментов, не систематизированы. Цель обзора – систематизация сведений о возможном влиянии соединений кремния, поступающих в организм человека с питьевой водой, продуктами питания и вдыхаемым воздухом, на ключевые патогенетические механизмы развития атеросклероза. В обзоре систематизированы находящиеся в свободном доступе работы, посвящённые изучению влияния неорганических соединений кремния, в первую очередь SiO2, на известные механизмы атерогенеза. Частицы нанокристаллического SiO2 (размером от 30 до 58 нм), используемые в промышленности как in vivo, так и in vitro, дозозависимо стимулируют образование активных форм кислорода и оксида азота, активируют клеточный и коагуляционный гемостаз. Таким образом, наночастицы играют определенную роль в развитии повреждений эндотелия. Нанокристаллический SiO2 также повышает активность макрофагов и активирует воспалительный каскад. Токсичное действие наночастиц SiO2 обратно пропорционально их размеру, и чем меньше размер наночастиц, тем больше токсический эффект. Установлено, что наночастицы кремния усиливают своё негативное влияние в присутствии наночастиц диоксида титана и при сочетании с воздействием холода. Сделано заключение, что SiO2, широко используемый в пищевой, фармацевтической и косметической промышленностях, непосредственно влияет на все ключевые этапы формирования атероматозной бляшки, и соответственно, нельзя исключить избыточное поступление SiO2 в организм из факторов риска развития сердечно-сосудистых заболеваний.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Demkovych, A. Ye. "ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ЛІПОПЕРОКСИДАЦІЇ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ПАРОДОНТИТІ БАКТЕРІАЛЬНО-ІМУННОГО ГЕНЕЗУ ТА ВПЛИВ НА НИХ КВЕРЦЕТИНУ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 2 (September 17, 2020): 34–38. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.2.11263.

Full text

Abstract:

Резюме. Активація пероксидного окиснення ліпідів і зниження антиоксидантної активності порушують динамічну стабільність мембран еритроцитів і сприяють розвитку патологічного процесу в пародонтальному комплексі. Багатофакторний патогенез генералізованого пародонтиту передбачає адекватний вибір та призначення лікарських препаратів. Особливу увагу заслуговують деякі флавоноїди рослиного походження, зокрема кверцетин. Антиоксидантна активність препарату пов’язана з його здатністю пригнічувати пероксидне окиснення ліпідів, знижувати концентрацію вільних радикалів і токсичних продуктів пероксидації, стимулювати каталазну і супероксиддисмутазну активність організму. Мета дослідження – з’ясувати вплив флавонолу кверцетину на показники ліпопероксидації у сироватці крові при експериментальному пародонтиті бактеріально-імунного генезу. Матеріали і методи. Проведені біохімічні дослідження показників активності вільнорадикальних процесів у сироватці крові, які оцінювали за вмістом дієнових (ДК) і трієнових кон’югатів (ТК) на 14-ту добу дослідження при розвитку експериментального пародонтиту як до, так і після використання водорозчинної форми флавонолу кверцетину – препарату «Корвітин», який вводили дослідним тваринам внутрішньом’язово у дозі 100 мг/кг маси тварини упродовж 7-ми діб (з 7-ї до 14-ї доби). Результати. У даній статті висвітлюється вивчення особливостей процесів ліпопероксидації в білих щурів у різні періоди розвитку експериментального пародонтиту. В процесі формування експериментального бактеріально-імунного запального процесу в пародонтальному комплексі, який включав відрізок часу з 1-ї до 14-ї доби експериментального спостереження, відбувалося надмірне накопичення в сироватці крові продуктів ліпопероксидації, про що свідчило зростання концентрації вмісту в сироватці крові дієнових і трієнових кон’югатів. Застосування антиоксиданту флавоноїдного походження кверцетину приводило до зниження вмісту продуктів ліпопероксидації у сироватці крові тварин. Висновки. При експериментальному пародонтиті нагромаджуються продукти пероксидації ліпідів, що впливає на характер перебігу і завершення запального процесу. Значне збільшення вмісту ДК і ТК вказує на роль активності процесів вільнорадикального окиснення ліпідів у розвитку запалення в механізмах формування його бактеріального та імунного компонентів. Флавонол кверцетин стабілізує прооксидантну систему в процесі перебігу експериментального бактеріально-імунного пародонтиту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Писаренко, П. В., and Л. А. Колєснікова. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОВІДНОЇ СИСТЕМИ ПРОРОСТКІВ ПШЕНИЦІ ЗА СТРЕСОВОЇ ДІЇ НАФТИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 29, 2012): 16–19. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.01.04.

Full text

Abstract:

Визначено морфологічні прояви токсичних та інгі-буючих властивостей компонентів сирої нафтипоперечних зрізів листкової пластинки (далі – ЛП)проростків пшениці. Вивчено динаміку формуван-ня провідної системи ЛП четвертого листка мо-дельної сільськогосподарської тест-культури наранніх фазах онтогенезу за наявності стресовогочинника. Встановлено, що при забрудненні ґрунтусирою нафтою в дозі 5 мл⁄кг спостерігаєтьсястимуляція розвитку елементів механічної ткани-ни ЛП, що проявляється в зростанні їх розмірів такількості. Помірне забруднення (10−20 мл⁄кг) ви-кликає асиметрію – тропізм розміщення судинно-волокнистих пучків (СВП) відносно центральноговеликого СВП, зменшення розміру великого СВП іводночас збільшення цього показника для середньо-го СВП, накопичення елементів механічної ткани-ни. Збільшення дози нафтового забруднення до50 мл⁄кг істотно впливає на розвиток провідної сис-теми ЛП і призводить до появи у пустотах елемен-тів ксилеми й флоеми середніх і великих СВП дріб-нодисперсних мас, що, ймовірно, утворені продукта-ми дисиміляції, деструкції та катаболізму. Defined morphological manifestations of toxic andinhibitory properties of the components of crude oil leafblade cross-section (hereinafter – LP) wheat seedlings The dynamics of formation of the conduction system LPfourth leaf model of agricultural test culture in the earlystages of ontogeny in the presence of stressors.Established that soil contamination crude oil at a dose of5 ml/kg observed stimulation of the elements ofmechanical tissue LP, which is manifested in the growthof their size and quantity. Moderate pollution (10–20ml/kg) causes an asymmetry – tropism placement SVP isrelatively large central SVP, reduce the size of big farmsupport while increasing that of the average SVP,accumulation of elements of mechanical tissue.Increasing doses of oil pollution to 50 ml/kg significantlyaffect the development of leading LP and leads to theappearance of emptiness and phloem elements xylemmedium and large SVP fine masses, which probablyformed products of dissimilation, degradation andcatabolism.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Бочкарева, И. И., В. П. Зайцев, and О. В. Рослякова. "Modified fuel to reduce the harmful emissions of an internal combustion engine." MORSKIE INTELLEKTUAL`NYE TEHNOLOGII), no. 3(53) (August 27, 2021): 83–87. http://dx.doi.org/10.37220/mit.2021.53.3.011.

Full text

Abstract:

В работе представлены экспериментальные результаты о влиянии воды в топливных системах – в виде водотопливной эмульсии и в растворенном состоянии в дизельном топливе. На основании экспериментальных данных установлено, что одна из причин снижения интенсивности образования оксидов азота является перевод работы дизеля с мазута на водотопливную эмульсию. При использовании эмульсии наблюдается сокращение объема активных зон – мест образования оксидов азота, а также уменьшение максимальных локальных температур газа. Были проведены исследования водотопливных систем, где молекулы воды находятся в растворенном состоянии в виде истинных растворах. Для повышения растворимости воды в дизельном топливе вводили модификаторы различной природы: высокомолекулярный спирт и соль четвертичного аммониевого основания. В результате испытаний, проведенных на двигателе 1Ч15/18, было установлено, что наличие растворенной воды в модифицированном топливе приводит к снижению токсичных компонентов CO и NOx в выхлопных газах. Thos works presents experimental results of influence of water in heating systems – in a form of water-fuel emulsion and in the form of solution in diesel fuel. Based on experimental evidence established that one of the reasons for reducing the intensity of the education nitrogen oxides is the translation work of a diesel engine with vodotoplivnuju oil to emulsify. When using emulsions significantly reduced the volume of an active zone of the combustion chamber, where it is impossible the formation of NOx. Studies have been carried out vodotoplivnyh systems where water molecules are dissolved State as true solutions. To increase the solubility of water in diesel fuel injected modifiers of different nature: high molecular weight alcohols and Quaternary ammonievogo salt Foundation. As a result of tests carried out on the engine 1Ch15/18 it was found that the presence of water dissolved in the modified fuel leads to reduced toxic components CO and NOx in the exhaust.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Зінов'єва, М. Л., Н. В. Курділь, М. Г. Проданчук, О. П. Кравчук, and П. Г. Жмінько. "Сучасні аспекти розробки засобів базової терапії та профілактики гострих отруєнь фосфорорганічними сполуками (огляд літератури)." Ukrainian Journal of Modern Toxicological Aspects 91, no. 2 (September 15, 2021): 91–103. http://dx.doi.org/10.33273/2663-4570-2021-91-2-91-103.

Full text

Abstract:

Вступ. Незважаючи на значний досвід застосування базових засобів терапії гострих отруєнь фосфорорганічними сполуками (ФОС) антихолінестеразної дії та результати пошукових досліджень, проведених у світі, існуючі наразі методи терапії таких отруєнь виявляються недостатніми та не відповідають сучасним вимогам щодо ефективного лікування та збереження здоров‘я людини. Мета. На підставі аналізу наукових публікацій зробити огляд сучасних лікарських засобів базової терапії та профілактики гострих отруєнь ФОС на етапах їхнього експериментального дослідження, визначити основні напрямки подальшої розробки цих засобів. Методи. Проведено системний контент-аналіз даних літератури з використанням бази даних PubMed. Результати. Сучасні принципи фармакотерапії гострих отруєнь антихолінестеразними ФОС базуються на застосуванні антихолінергічних засобів (переважно атропіну), реактиваторів холінестерази та антиконвульсивної дії. М-холінолітична терапія залишається обов’язковим базовим компонентом терапії гострого отруєння ФОС. Сьогодні дослідження спрямовані на пошук менш токсичних М-холінолітиків з більш широким спектром терапевтичних ефектів. Нині ще не створений реактиватор холінестерази, який має таку характеристику спектру дії і здатний запобігти центральним ефектам при отруєннях ФОС. Недостатньо досліджена й ефективність комбінованої дії реактиваторів АХЕ. Одним з підходів до вирішення проблеми захисту центральної нервової системи при отруєнні ФОС може бути пошук комбінації реактиваторів периферичної холінестерази з нейропротекторами, здатними долати гематоенцефалічний бар’єр. Розробка антиконвульсивних терапевтичних агентів потребує подальшого дослідження механізму епілептичного статусу за гострого отруєння ФОС. Висновки. Триває інтенсивний пошук засобів лікування отруєнь ФОС в усьому світі. Але на часі важливість пошуку і впровадження уніфікованої методології дослідження терапевтичної ефективності широкого спектру фармакологічних засобів на етапі їх доклінічної оцінки. Зусилля щодо пошуку засобів фармакологічної корекції отруєнь ФОС мають супроводжуватися формуванням більш зваженої регуляторної політики у сфері застосування пестицидів. Також необхідно створити чітку і послідовну політику щодо інформаційних заходів, які б зосереджували увагу на небезпечності ФОС, а також сприяли профілактиці ментальних розладів, що провокують суїцидальні наслідки. Ключові слова: фосфорорганічні сполуки, гостре отруєння, засоби базової терапії, засоби профілактики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Ощипок, І. М. "РОЗРОБЛЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ РЕЦЕПТУРИ КАЛЬЯННОГО ТЮТЮНУ ДЛЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ ГОСТЕЙ ЗАКЛАДІВ РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 66 (April 15, 2022): 36–45. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2022-66-05.

Full text

Abstract:

В статті вивчені питання фізико-хімічного складу кальянного тютюну, які мають важливе значення для створення рецептур, визначення споживчих характеристик та адаптації сучасної технології виготовлення тютюну для кальяну стосовно сучасних реалій українського ринку. Визначений компонентний склад утворюваного аерозолю (нікотин, монооксид вуглецю), а також карбонільних сполук як умовно токсичних речовин газової фази. В результаті досліджень розроблені і рекомендовані оптимальні рецептури тютюну для кальяну з покращеними споживчими характеристиками. Розглянуто технологію приготування тютюну для кальяну з ароматизаторами. Показана можливість використання суміші гліцерину з пропіленгліколем в будь-якому співвідношенні з вмістом пропіленгліколю не більше 20 % через зниження щільності диму. Відображені результати органолептичної оцінки кальянної суміші, виготовленої за дослідними та промисловими зразками та аерозолю. Отримані дані свідчать про високу споживчу оцінку досліджуваних зразків кальянних сумішей Mandarin Orange та дослідний зразок кальянної суміші на основі тютюнової сировини американського типу Вірджинія, які отримали максимальну дегустаційну оцінку. Це пояснено пористою структурою листа та високим вмістом вуглеводів у вихідному тютюні. Доведена відсутність негативних ознак смаку на основі безтютюнових кальянних сумішей. Суміш для кальяну на основі мінеральної сировини (парові камені) з додаванням нікотину продукує аерозоль середньої щільності зі слабким ароматом. Запропоновані технологічні прийоми зниження вмісту нікотину в аерозолі, що утворює кальянна суміш, на основі моделювання її складу шляхом регулювання кількісного вмісту тютюнової сировини. Представлені результати досліджень щодо визначення нікотину та встановлення залежності його вмісту в аерозолі дослідних зразків тютюну для кальяну від кількісного вмісту тютюнової сировини різних сортотипів. Показана пряма залежність ступеня вмісту нікотину в аерозолі від його вмісту в тютюновій сировині кальянної суміші. У зразках із максимальним вмістом тютюнової сировини (30 %) значно збільшується вміст нікотину в аерозолі. Змодельований полікомпонентний склад тютюнових виробів допомагає вирішувати складне питання щодо зниження токсичності при конструюванні тютюнових виробів. Виявлена залежність впливу кількісного співвідношення тютюнової та рослинної сировини (чай, лікарські трави) на споживчі властивості кальянних сумішей. Встановлено, що заміна частини (не більше 20 %) тютюнової сировини на рослинні добавки дозволяє знизити токсичність аерозолю, зберігаючи стійкість споживчих властивостей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Платонов, Игорь Артемьевич, Екатерина Анатольевна Новикова, Елена Николаевна Тупикова, Алеся Сергеевна Карсункина, and Алексей Николаевич Лебедев. "Определение высококипящих органических соединений с использованием блочно-порозных сорбционных систем." Сорбционные и хроматографические процессы 21, no. 4 (September 26, 2021): 478–85. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2021.21/3630.

Full text

Abstract:

Определение микропримесей токсичных веществ в атмосферном воздухе на уровне концентраций 0.1-0.5 мг/м3 затрудняется стадией концентрирования, которая является одним из основных источников погрешности. Концентрирование осуществляется с использованием сорбентов различной природы. Блочный материал с варьируемой порозностью, разработанный в Самарском Университете (ранее КуАИ), обладает преимуществами по сравнению с другими сорбентами, вследствие возможности пропускания большого объема воздуха и простоты десорбции. Целью работы являлось изучение возможности использования блочного материала с варьируемой порозностью в качестве основы для сорбционной системы, предназначенной для концентрирования высококипящих органических соединений. Для изготовления экспериментальных образцов использовалась сталь марки Х18Н10Т. Процесс изготовления образов включал стадии формирования блоков основы, травления образцов в соляной кислоте с дальнейшим оксидированием при температурах 350, 500 и 750°С – цвет поверхности становился также более тёмным: чем больше температура, тем темнее. Исследование полученных образов проводили на примере определения высококипящего соединения – диоктилфталата (ДОФ). Для исследования полученных образцов, а также для сравнительной оценки абсорбционного (система концентрирования – поглотитель с изопропиловым спиртом) и адсорбционного (система концентрирования – силиконовая трубка с образцом сорбционном системы) концентрирования, была собрана установка, позволяющая получать газовые потоки, содержащие микропримеси ДОФ в воздухе. Количественный анализ полученных концентратов проводили методом газовой хроматографии. В результате количественного анализа экстракта ДОФ в изопропиловом спирте (ИПС), полученного путём абсорбционного концентрирования, определили ориентировочную концентрацию ДОФ в газовой фазе С=0.46±0.15 мг/м3. Установлено, что наименьшее количество ДОФ десорбировано с необработанного образца. Это связано с тем, что данный образец практически не обладает высокоразвитым адсорбционным слоем. Количество десорбированного ДОФ с образцов, обработанных при разных температурах, отличается незначительно. В рамках работы проведена сравнительная оценка различных способов концентрирования. Установлено, что стандартизированная методика определения ДОФ с абсорбционным концентрированием дает явно заниженные результаты по сравнению с адсорбционным концентрированием. Это может быть связано как с неполным улавливанием ДОФ из газового потока, так и с внесением дополнительных погрешностей при упаривании экстракта. Адсорбционное концентрирование с использованием активированного угля также даёт заниженный результат. Десорбция ДОФ с активированного угля проводилась также, как и в случае с полученными экспериментальными образцами. Заниженный результат может быть связан с неполнотой десорбции ДОФ с активированного угля. Таким образом, использование предлагаемых систем позволяет повысить не только правильность определения ДОФ за счет более эффективного улавливания компонента, но и прецизионность анализа.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Токсичні компоненти'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles