To see the other types of publications on this topic, follow the link: Товарні категорії.
Journal articles on the topic 'Товарні категорії'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Товарні категорії.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Ryzhyi, I. B., and O. I. Hovera. "СТРАТЕГІЧНІ РІШЕННЯ ДЛЯ ПЛАНУВАННЯ РЕКЛАМИ." Actual problems of regional economy development 1, no. 15 (November 4, 2019): 173–80. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.173-180.
Full textAbstract:
В роботі розглянуті важливі питання планування реклами в сучасних умовах. Зокрема, проаналізована категорія непостійних споживачів конкретної торгової марки. Зазначено, що це - крайня зона цільової аудиторії. Покупці цієї групи споживають товари як досліджуваної торгівельної марки, так і товари конкуруючих марок. Якщо збільшити частоту покупок з боку цих споживачів, то можна наростити обсяг збуту продукції.Обґрунтовано, що для визначення збутового потенціалу кожного з виділених типів споживачів необхідно знати їх рівень обізнаності про товарну категорію, ставлення до неї і до конкретної торгівельної марки, можливі види поведінки при купівлі товарів. З цією метою досліджується категорія профілю як узагальненого опису особистості та стилю життя типового представника цільової аудиторії.Виокремлено поняття рекламного важеля як відношення очікуваного зростання продажів у вартісному вимірі до кошторису заходів з реклами, що можуть спричинити таке зростання. Стверджується, що на рекламний важіль впливає життєвий цикл того чи іншого товару. Показано, що для нових покупців характерним є зменшення рекламного важеля відповідно до послідовної зміни етапів життєвого циклу товару. Це відбувається у зв’язку з тим, що витрати на переконання споживачів спробувати новий для них товар є достатньо високими, хоча цей тип споживачів має високий збутовий потенціал.Визначені основні підходи до аналізу цільової аудиторії, обгрунтовані методи роботи з непостійними споживачами товару, аналізується поняття рекламного важеля. На основі матриці Россітера – Персі запропоновані стратегічні прийоми для формування ставлення споживачів до торгової марки.Запропонована низка стратегічних підходів до планування реклами, пов’язаних з формуванням мотивації споживача, особливостями сприйняття ними інформації про основні переваги товару, які подаються в рекламі.В статті окреслено, що для визначення збутового потенціалу кожного з типів споживачів, а саме: новий користувач товарної категорії, споживач лояльний до конкретної торгової марки, непостійний споживач торгової марки, непостійний споживач інших торгових марок, споживач лояльний до інших торгових марок необхідно знати їх рівень обізнаності про товарну категорію, ставлення до неї і до конкретної торгової марки, можливі види поведінки при купівлі товарів. Саме тому, цільова аудиторія повинна бути охарактеризована з точки зору демографічних, географічних, психографічних профілів.Авторами статті стверджується, що для прийняття більш обґрунтованих стратегічних рішень при виборі засобів реклами в процесі її планування бажано підключати творчий персонал. Якщо творчі та медіа рішення будуть прийматися професійною командою, то й ефективність рекламних зусиль буде вищою.Також автори статті відмічають, що географічний чинник в значній мірі ускладнює роботу фахівців з планування реклами. Адже у різних географічних зонах переваги споживачів відрізняються, навіть в одному регіоні може спостерігатися різне ставлення до торгових марок, засобів реклами. Саме ці особливості необхідно враховувати при розробці рекламного плану.
2
Шаповалова, Наталія, and Кароліна Волосян. "ФОРМУВАННЯ ТОВАРНОЇ КАТЕГОРІЇ МАСЛА ОРГАНІЧНОГО." Молодий вчений, no. 4 (92) (April 30, 2021): 125–29. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-27.
Full textAbstract:
На основі проведених досліджень було проаналізовано стан ринку товарної категорії органічно- го масла вершкового в Україні та світі за рахунок детального збору інформації на іноземних інтернет-ресур- сах, Міжнародному сайті збору статистичної інформації стосовно даного виду товару, а також опрацьовано десятки статей та навчальна література; визначено чинники формування товарної категорії органічного масла шляхом критичного аналізу зібраної інформації в електронних журналах, де попередньо здійснено опитування стосовно зацікавленості споживачів в органічній продукції, критерії, якими вони керуються при виборі та фактори, що заважають регулярно здійснювати покупку масла вершкового органічного; виокрем- лено переваги, особливості масла органічного вершкового, що позитивно впливають на організм людини. Ключові слова: ринок органічної продукції, товарна категорія масла вершкового органічного, споживчі переваги, формування попиту, харчова та біологічна цінність.
3
Ткаченко, С. М. "СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРІТЕТИ ВИКОРИСТАННЯ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ." Visnik Zaporiz'kogo nacional'nogo universitetu. Ekonomicni nauki, no. 2 (50) (August 12, 2021): 22–27. http://dx.doi.org/10.26661/2414-0287-2021-2-50-04.
Full textAbstract:
У статті досліджується оцінка та стратегічне управління конкуренто- спроможністю підприємства. Розглянуті основні концепції управління і питання удосконалення управління інноваціями, що направлені на підви- щення конкурентоспроможності підприємства. Обґрунтовано, що важли- вим аспектом системи забезпечення належного рівня конкурентоспромож- ності підприємства є процес його оцінювання, в ході якого виявляються його сильні і слабкі сторони, приховані можливості та потенційні загрози, що у подальшому дає можливість ефективно планувати та розвивати діяль- ність на основі конкурентних переваг. Визначення рівня конкурентоспро- можності підприємства є початковим моментом планування його діяльності та розробки стратегії конкурентоспроможності. Для функціонування орга- нізаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства необхідна система оцінки конкурентоспроможності, яка б врахувала інтереси інвесторів, підприємств, споживачів, держави. Акцен- товано увагу на те, що відсутність єдиного розуміння суті поняття конку- рентоспроможності підприємства обумовило неоднозначність трактування даної категорії. В сучасних ринкових умовах підприємства діють в конку- рентному середовищі. Зроблено висновок, що для забезпечення ефектив- ної діяльності підприємствам потрібно вивчати конкурентне середовище, визначати конкурентні переваги та конкурентоспроможність. Визначено, що існують різні підходи до визначення конкурентоспроможності підпри- ємства. Зроблено висновок що конкурентоспроможність підприємства це: порівняльна перевага, відмінність чи відносна характеристика, показник; властивість об’єкта управління (суб’єкта ринкових відносин) задовольняти потреби; система показників конкурентоспроможності та ефективності; підсумковий показник стійкості роботи підприємства, ефективного вико- ристання ресурсів, здатності протистояти чи виробляти і збувати товари і послуги; здатність витримувати конкуренцію на ринку; займана частка ринку; критерій виходу підприємства на товарні ринки; гнучкість і адап- тивність; рівень компетенції підприємства; пріоритетні аспекти конку- рентоспроможності з урахуванням інтересів зацікавлених користувачів інформації про конкурентоспроможність; якість і конкурентоспроможність продукції, що випускається. Зроблено висновки, що важелями підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства є фактори конкурентоспро- можності. Встановлення визначальних факторів конкурентоспроможності здійснюють за їх впливом та в залежності від цілей і завдань управління конкурентоспроможністю.
4
ЄМЧЕНКО, І. В. "ТОВАРНА НОМЕНКЛАТУРА КОНТРАБАНДИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПОПЕРЕДЖЕННЯ." Товарознавчий вісник 1, no. 13 (July 31, 2020): 121–30. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-10.
Full textAbstract:
Мета. Визначення чинників, що сприяють завезенню товарів контрабандним шляхом з певних країн. Виявлення обставин, що створюють підґрунтя для появи ризикових категорій товарів. Встановлення груп товарів, що є потенційно небезпечними щодо потрапляння їх на товарний ринок в різних країнах світу за існуючими на даний час контрабандними схемами.
Методика. При дослідженнях використовували методи на основі системного аналізу статистичних даних. Для підведення підсумків роботи використовували методи аналізу та синтезу інформації, абстрагування та групування.
Результати. Проаналізовані дані контрабандних поставок товарів в розрізі окремих груп і країн. Представлені дані щодо фактів виявлення і вилучення контрабандних партій товарів, наркотичних засобів за останні роки. Окреслені основні схеми завезення товарів в Україну контрабандним шляхом. Представлені чинники, що впливають на зростання обсягів нелегального ринку товарів, та методи і способи потрапляння їх на митні території держав. Наведені сучасні тенденції формування та розвитку нелегального товарного ринку різних держав світу, зокрема України. Наукова новизна одержаних результатів полягає у критичному аналізі шляхів переміщення товарів через митний кордон та потрапляння їх на товарний ринок різних країн, зокрема України. Проведено аналіз найбільш поширених схем завезення в держави товарів контрабандним шляхом. Встановлено категорії товарів, що стають найчастіше об’єктами контрабандних операцій.
Практична значимість полягає у визначенні проблемних питань та встановленні сукупності чинників, що формують потенційну небезпечність товарної контрабанди для економіки держави. Окреслені заходи протидії контрабанді товарів і порушень митних правил.
5
Кметь, Е. Б., and А. Е. Новикова. "Методика исследования особенностей медиапредпочтений и медиаповедения в социальных сетях потребителей разных категорий товаров." Территория новых возможностей. Вестник Владивостокского государственного университета экономики и сервиса 13, no. 2 (2021): 7–22. http://dx.doi.org/10.24866/vvsu/2073-3984/2021-2/007-022.
Full textAbstract:
Поведение пользователей в социальных сетях непрерывно меняется, в связи с чем бизнесу необходимо отслеживать изменения поведения потребителей своих товаров для разработки эффективного продвижения. Методика исследования особенностей медиаповедения и медиапредпочтений в социальных сетях потребителей различных категорий товаров включает такие элементы, как характеристика методов и технологий сбора и анализа данных; процесс реализации методики с описанием каждого этапа; формулировка гипотез о наличии взаимосвязи между медиаповедением и медиапредпочтениями потребителей в социальных сетях и их инте-ресом к разным категориям товаров; технология проверки гипотез и обработки ре-зультатов опроса в статпакете SPSS; алгоритм разработки комплекса предложений по продвижению определенных категорий товаров в социальных сетях. Методика представляет интерес и применима для любого бизнеса, специализирующегося на определенной категории товара, протестирована на основе эмпирического исследования в форме опроса, результаты которого позволили разработать комплекс предложений по продвижению в социальных сетях для лидеров рейтинга популярности товаров, приобретаемых в Интернете. Комплекс предложений сформирован посредством выделения в медиаповедении и медиапредпочтениях потребителей в социальных сетях ядра (совокупности параметров, единых для потребителей всех товаров) и специфических особенностей, доминирующих в характеристике поведения потребителей только определенной категории товара.
6
Радченко, Т. А., А. Ю. Волков, and К. А. Банникова (Сухорукова). "Параллельный импорт в России: области защиты, риска, потенциала." Журнал «ЭКО» 49, no. 1 (January 8, 2019): 153. http://dx.doi.org/10.30680/eco0131-7652-2019-1-153-167.
Full textAbstract:
В 2014 г. Федеральная антимонопольная служба РФ предложила ввести международный принцип исчерпания прав на товарные знаки в России (легализовать параллельный импорт брендированной продукции) поэтапно для отдельных групп товаров. При этом критерии выбора товарных групп для первоочередного изменения режима импорта не были сформулированы. Авторы статьи попытались с учетом существующего опыта оценки эффектов параллельного импорта сформулировать критерии отбора товарных категорий для легализации параллельного импорта в первую очередь. Товарные группы выделялись на основе анализа состава «защищенных» товарных знаков (внесенных в ТРОИС), внешнеторговых потоков брендированной продукции и объемов инвестиций правообладателей в России.
7
Меньших, Тетяна. "ОСОБЛИВОСТІ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ОДЯГУ, ЩО БУВ У ВИКОРИСТАННІ." Молодий вчений, no. 11 (99) (November 30, 2021): 310–14. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-68.
Full textAbstract:
У даній статті досліджено експертну діяльність як професійну, в сфері обігу товарів (одягу). Проаналізовано виникнення передумов необхідності і можливості проведення товарознавчої експертизи на базі попереднього вивчення інформації про товар, обстеження об’єкту, його дослідження, оформлення експертного висновку. На кожному етапі експертного дослідження вирішуються конкретні завдання, досліджуються певні властивості об’єктів. З’ясовано, що розвиток товарознавчої експертизи пов’язаний з набуттям чинності таких законів України: «Про захист прав споживачів», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції», так і з посиленням конкуренції на товарних ринках, а також з поширенням поняття «товар» на ресурси, виконані послуги, роботи, інтелектуальну власність та активізацією зовнішньоекономічної діяльності й особливо з реакцією споживачів на недоброякісність товарів. Визначено, що в обґрунтуванні претензій споживачів, визначальну роль грає товарознавча експертиза, яку професійно може проводити лише експерт-товарознавець. Тільки ретельний аналіз товарів дозволяє правильно вирішувати питання при їх оцінювані. При оцінці конкурентоспроможності товарів потрібно враховувати вимоги різних категорій споживачів. При виробництві виробів використовують найрізноманітніші матеріали. Кожен з цих матеріалів має комплекс своїх властивостей, які в асортиментній групі змінюються в широкому діапазоні. Пошив виробів (одягу) і технологічні режими їх виготовлення залежать від властивостей матеріалів. Методики вивчення споживчих оцінок повинні бути адаптовані для їх використання вітчизняними підприємцями. Рекомендовано зобов'язання щодо продавця (виробника) задовольнити вимоги споживача, якщо він не доведе, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування, зберігання або транспортування товару, дій третьої особи, сторони або форс-мажорних обставин.
8
Бабіков, Д. В. "Проблеми кримінальної відповідальності за контрабанду товарів у сучасних умовах підтримання безпеки на державному (митному) кордоні України." Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» 3, no. 87 (September 27, 2019): 87–99. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.87.87-99.
Full textAbstract:
У статті розглянуті проблемні питання, пов’язані з криміналізацією та декриміналізацією контрабанди товарів через митний кордон України, проведений аналіз сучасних досліджень та публікацій, пов’язаних із незаконним переміщенням предметів через митний кордон України, визначена суспільна небезпека такого діяння, досліджено категорію «товар» як предмет контрабанди, проведений аналіз визначення «культурні цінності», які використовуються для цілей Митного та Кримінального кодексів України, викладені пропозиції щодо внесення змін до законодавства в частині криміналізації «товарної» контрабанди.
9
Міщенко, І. В., and А. І. Гармаш. "Митний контроль в Україні: сутнісні характеристики та термінологічний дискурс." Актуальні проблеми держави і права, no. 88 (January 18, 2021): 85–91. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i88.3063.
Full textAbstract:
Статтю присвячено сутності такої категорії митного права України, як митний контроль. З'ясовано, що зазначена категорія застосовується в чинному Митному кодексі України у двох різних інтерпретаціях. Перша - у контексті здійснення відповідних митних формальностей, спрямованих на перевірку законності ввезення товарів в Україну чи їх вивезення з України. Друга - як процес, середовище та певний стан, у яких перебувають товари та транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України і щодо яких не завершено всіх митних формальностей, необхідних для їх випуску у вільний обіг. У цьому контексті піддано аналізу дефініцію митного контролю, подану в Митному кодексі України, та встановлено, що вона повною мірою стосується лише першого випадку застосування категорії «митний контроль». У другому ж аспекті, тобто в разі вживання формулювання «під митним контролем», зазначена дефініція дещо викривлює його сутність, адже містить не властиві для нього характеристики й ознаки. У цьому зв'язку проаналізовано положення Митного кодексу Європейського Союзу стосовно митного контролю. З'ясовано, що зазначений документ вирізняє митний контроль (customs control) як сукупність митних формальностей та заходів, та митний нагляд (customs supervision) як специфічну діяльність митної адміністрації, не пов'язану з активною перевіркою товарів. Уважаємо такий досвід Європейського Союзу корисним та доцільним і для митної практики нашої держави. У цьому зв'язку пропонується внесення зміни до Митного кодексу України щодо розмежування двох типів митного контролю («активний» митний контроль та «пасивний» митний контроль). Водночас «активний» митний контроль, який здійснюється у встановлених законодавством формах, пропонується залишити без змін, як щодо назви, так і щодо визначення. «Пасивний» митний контроль, під яким перебувають товари, митне оформлення щодо яких не завершено, пропонується називати «митним наглядом», або «митним спостереженням», або «митною супервізією». Така назва більшою мірою відповідає сутності здійснюваної діяльності.
10
Криворучко, Наталя, and Станіслав Нікітенко. "ОСОБЛИВОСТІ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ПАРФУМЕРНИХ ТОВАРІВ." Молодий вчений, no. 3 (91) (March 31, 2021): 282–84. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-59.
Full textAbstract:
У статті досліджено особливості товарознавчої експертизи парфумерних товарів. Визначено специфіку класифікації цієї групи товарів та структуру її категорій в державних класифікаторах. Вивчено види товарознавчих експертиз парфумерних товарів, серед яких ідентифікаційна, кількісна, вартісна та експертиза справжності. З’ясовано особливості проведення ідентифікаційної експертизи, критерії належності виробів до різних категорій. Визначено роль дефектів тари та упакування парфумерних товарів в товарознавчій експертизі, поділ на критичні та допустимі дефекти. Розглянуто методологію товарознавчої експертизи цієї групи товарів, з’ясовано цілі та особливості кожного з них. Визначено важливість чинника суб’єктивності у процесі її проведення. З’ясовано критерії перевірки контрафактності виробів. Визначено ознаки підробки парфумерних товарів та види фальсифікації товару, серед яких асортиментна, кількісна, вартісна, інформаційна та якісна.
11
Pylevych, Dmytro. "НАУКОВО-КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 4(16) (2018): 114–21. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-4(16)-114-121.
Full textAbstract:
У статті розглянуто науково-концептуальні засади визначення сутності електронної комерції. Спочатку проаналізовано зміст категорії «комерція», яка розглядається як діяльність із торгівлі товарами й послугами. Використання контент-аналізу наявних у науковій літературі підходів до розгляду змісту дефініції «електронна комерція» дозволило виокремити три базові підходи до її розгляду: інформаційно-узагальнений, товарно-детермінований та галузево-структурований, обґрунтовано їхню сутність та відмінності. Також виділено базові ознаки електронної комерції, до яких віднесено такі: взаємодія економічних суб’єктів між собою; отримання прибутку; задоволення потреб споживачів товарів та послуг; використання інформаційних мережевих технологій; рух фінансових ресурсів. У статті з урахуванням отриманих результатів запропоновано авторське розуміння окресленої категорії.
12
Danylo, S. I. "Сучасне розуміння товару як предмету торгівлі." Bulletin of Sumy National Agrarian University, no. 2(80) (February 25, 2019): 8–11. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.2.2.
Full textAbstract:
У статті проаналізовані підходи щодо сучасного трактування «товару», як економічної категорії, що дозволяє вийти на новий рівень наукового дослідження сутності та перспектив розвитку торгівлі. Визначені напрями, за якими доцільно здійснювати оцінювання ефективності еластичності попиту на ті чи інші товари. Проаналізовано структуру соціального попиту взаємних впливів у споживчому попиті покупців.
13
Ляпун, Ніна, and Нонна Коваленко. "КЛАСИФІКАЦІЯ АСОРТИМЕНТУ РІДКОГО МИЛА ЯК ОСНОВА АСОРТИМЕНТНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ." Молодий вчений, no. 2 (90) (February 26, 2021): 233–35. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-2-90-47.
Full textAbstract:
У статті досліджено класифікацію асортименту рідкого мила як основи асортиментної експертизи. З’ясовано місце категорії «рідке мило» в державних класифікаторах України. Визначено основні проблеми сучасної державної класифікації товарів у контексті проведення експертизи рідкого мила. Запропоновано базову класифікацію цього товару та критерії, відповідно до яких доцільно її формувати. Визначено відмінності господарського та туалетного мила відповідно до їх призначення та особливостей складу. Досліджено базові відмінності органічного та синтетичного рідкого мила. Визначено характеристики мила, призначеного для застосування споживачами з різним типом шкіри, різної вікової категорії та статі. Вивчено варіанти пакування та їх класифікації за матеріалом, формою, об’ємом, тощо. Досліджено різні типи та особливості застосування дозаторів. З’ясовано фактори, які впливають на ціноутворення мила.
14
Рыжакова, Алла Владимировна, Марина Сергеевна Головизнина, and Анастасия Сергеевна Легошина. "Trends in the development of the global market for dairy alternatives." Food processing industry, no. 2 (January 23, 2022): 24–28. http://dx.doi.org/10.52653/ppi.2022.2.2.005.
Full textAbstract:
В настоящее время одним из наиболее важных трендов в питании является следование здоровому образу жизни. К данному тренду относится и тенденция возрастания популярности растительной пищи. Каждый год на полках магазинов и в меню ресторанов увеличивается число позиций, заявленных как веганские или вегетарианские, то есть исключающие в составе продукты животного происхождения. К таким продуктам относятся и категория Dairy Alternatives. Несомненно, изучение товаров этой категории актуально и своевременно, и целью данной статьи стало проведение анализа мирового рынка альтернативных молочных товаров и выявление потребительских предпочтений. В статье рассмотрены зарубежный и российский рынок категории Dairy Alternatives, выявлены темпы роста и развития данного рынка, детально рассмотрен российский рынок и то, как в нем представлена категория Dairy Alternatives. Данная категория является одним из наиболее динамичных сегментов мирового продовольственного рынка, и в связи с этим необходимо ее тщательное изучение не только со стороны производства и реализации, но и со стороны запросов потребителей. Поэтому была установлена необходимость изучения потребительского мнения и предпочтений в отношении альтернативных молочных товаров и было проведено маркетинговое исследование. Данный метод помог определить целевую аудиторию категории Dairy Alternatives, позволил понять потребительские предпочтения нового товара. Результаты исследования свидетельствуют о том, что для дальнейшего создания продуктов внутри категории и ее развития можно рассмотреть такое сырье, как овес, соя, орехи. Учитывая вышеизложенные тенденции, можно прогнозировать, что категория продуктов на растительной основе будет демонстрировать в среднесрочной перспективе динамичный рост на российском рынке. Для этого необходимо ее правильное позиционирование и донесение до потребителя сведений о полезности таких продуктов. Nowadays, one of the most important nutritional trends is following a healthy lifestyle. This trend also includes the growing popularity of plant foods. Every year the number of items declared as vegan or vegetarian (these goods exclude products of animal origin) increases on store shelves and restaurant menus. The Dairy Alternatives category belongs to such products. Undoubtedly, the study of goods in this category is relevant and timely, and the purpose of this article was to analyze the world market for alternative dairy products and identify consumer preferences. The scientific article examines the foreign and Russian market of the Dairy Alternatives category, identifies the growth and development rates of this market, considers the Russian market in detail, and how the Dairy Alternatives category is represented in it. This category is one of the most dynamic segments of the world food market and, in this regard, it is necessary to carefully study it not only from the side of production and sale but also from the side of consumer demands. Therefore, the need to study consumer opinions and preferences for alternative dairy products was identified, and a marketing study was carried out. This method helped to define the target audience of the Dairy Alternatives category and made it possible to understand consumer preferences regarding the new product. The results of the study indicate that for the further creation of products within the category and its development, one can consider such raw materials as oats, soybeans, nuts. Considering the above trends, it can be predicted that the category of plant-based products will demonstrate dynamic growth in the Russian market in the medium term. To do this, it is necessary to correctly position it and convey to the consumer information about the usefulness of such a product.
15
Мацук, З. А. "ІТ-ПОСЛУГА ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ." Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, no. 4 (January 21, 2020): 127–35. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.4.2020.127-135.
Full textAbstract:
У наукових фахових виданнях недостатньо уваги приділено дослідженню ІТ-послуги як економічної категорії. Це формує неправильне її трактування у практичній площині та обумовлює проблеми неефективної побудови системи управління фінансами в ІТ- компаніях. Автором запропоновано розглядати ІТ-послугу як ІТ-продукт, результат людської діяльності, який продається та купується на ринку; розмежовано поняття ІТ-продукт, ІТ-послуга та ІТ-товар. Встановлено, що первинним поняттям є ІТ- продукт, тобто результат діяльності розробника чи сукупності розробників, який конкретизується у ІТ-послузі, яка є ІТ-товаром, якщо вона виробляється для продажу, і цей продаж стає економічною діяльністю ІТ-компанії. Виділено та досліджено споживчу та мінову вартості ІТ-послуги. Споживча вартість виражається через усвідомлення споживачем корисності ІТ-послуги, її здатність забезпечувати можливість реалізації діджитал-інтересів споживача. Мінова вартість ІТ-послуги характеризується обсягом фінансових ресурсів та є платою споживача за можливість цифровізувати власні бізнес- процеси. У межах мінової вартості виділено тариф фінансової винагороди, що містить три взаємопов’язані складові: собівартість, операційні витрати та маржинальний прибуток.
16
Тагаров, Бато Жаргалович. "Особенности глобального рынка информационных товаров." Russian Journal of Entrepreneurship 19, no. 5 (May 31, 2018): 1425. http://dx.doi.org/10.18334/rp.19.5.39105.
Full textAbstract:
В статье рассмотрены подходы к определению информации как экономической категории. Показано изменение взглядов на информацию в связи со становлением информационной экономики и приведены ее основные черты. Выделены основные виды информационного предпринимательства и основные направления ее применения в предпринимательской деятельности, а также в жизни населения. Определены специфические черты информационных товаров. Рассмотрены основные последствия специфики информации как товара для предпринимательской деятельности и экономики в целом. Проведен анализ различий рынков простых и сложных информационных товаров и влияния глобализации информационного рынка на конкурентоспособность развитых и развивающихся стран.
17
Борисова, А. "«Інформація» та «правова інформація» як об’єкти правовідносин у сфері інформаційних комунікацій." Юридичний вісник, no. 4 (November 3, 2020): 180–88. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.1987.
Full textAbstract:
У статті аналізуються визначення категорій «інформація» та «правова інформація» в контексті дослідження приватноправових відносин у сфері інформаційних комунікацій. Встановлено, що інформація і правова інформація є основними об'єктами інформаційних правовідносин взагалі та правовідносин у сфері інформаційних комунікацій. Також, незважаючи на великий науковий доробок учених, концепція інформації недостатньо повно розглядається у сфері інформаційних комунікацій. Існує багато напрацювань у теорії інформації, кібернетиці, інформатиці, проте в них відсутній розгляд даного поняття саме в контексті інформаційних комунікацій.
Доведено, що категорія «інформація» має неабияке значення у цивільному праві України. Саме інформація, інформаційні відносини, інформаційні права відіграють нині найсуттєвішу роль у розвитку цивілістики. Так, встановлено, що правовий режим окремих видів інформації визначається спеціальними актами цивільного законодавства, які враховують її особливість та визначають співвідношення публічних і приватних інтересів під час її пошуку, збирання, зберігання, переробки, поширення й використання в різних сферах суспільного життя.
Встановлено, що слід розрізняти використання поняття «інформації» в його загальновживаному сенсі та використання як центрального поняття у правовому регулюванні конкретних суспільних відносин, що пов'язані з інформаційними комунікаціями. Так, у науці та національному законодавстві розрізняють поняття інформації та правової інформації. Правова інформація має офіційний і документальний характер.
Інформація як об'єкт цивільного права розглядається в таких проявах: як особисте немайнове благо, право на яке закріплено в цивільному законодавстві; як результат інтелектуальної діяльності, тобто як об'єкт виключних прав; як інформаційний продукт, тобто об'єкт, який може бути інформаційним товаром і предметом будь-яких правочинів.
Правова інформація має офіційний і документальний характер, для неї характерна системність. Існуючі наукові підходи до визначення правової інформації різноманітні в залежності від авторського розуміння даної категорії зарубіжними і вітчизняними вченими і фахівцями.
18
Savelyuk, Nataliya, Oleg Kalmykov, and Viacheslav Riznyk. "Психосемантичні виміри базових понять економічного дискурсу (порівняльно-професійний аспект)." PSYCHOLINGUISTICS 29, no. 1 (April 26, 2021): 142–66. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-1-142-166.
Full textAbstract:
Мета дослідження – експлікація та систематизація ядерних вербальних асоціативних реакцій респондентів студентського віку економічних і філологічних спеціальностей на провідні економічні категорії та поняття.
Методи. У дослідженні використано методику вільного асоціативного експерименту із залученням економічних категорій і понять як слів-стимулів. Вибірка респондентів сформована за принципом випадкового добору та за правилом інформованої згоди. Зафіксовані за результатами асоціативного експерименту сукупності поняття були піддані процедурі контент-аналітичної обробки за допомогою комп’ютерної програми «Textanz» (версія 2.4.2.0). За концептуальну основу обробки й інтерпретації емпіричних даних узято метод психолінгвістичного текстового аналізу. Результати контент-аналізу зафіксованих вербальних реакцій узагальнювалися й порівнювалися щодо представників двох підгруп, а також із науковими дефініціями, викладеними в сучасних тематичних словниках.
Результати. Емпірично виокремлено наступні універсальні лексеми як ядерні асоціативні реакції респондентів у контексті сприйняття та осмислення провідних категорій і понять економічного дискурсу, зокрема: «гроші», «люди», «продукція (товари)», «виробництво», «завод (фабрика)», «борг (позика)», «реклама», «управління», «зарплата (дохід)», «багатство», «ринок», «бізнес», «наука (предмет)», «село (ферма)» і «продукти». Хоча, в цілому, майбутні економісти, закономірно, продемонстрували більшу кількість вербальних асоціацій, а також вищі коефіцієнти лексичної різноманітності відповідних реакцій, із цього загального правила спостерігаються винятки, які засвідчують ймовірні «зони слабкості» щодо потенційного психологічного маніпулювання суб’єктами будь-якої економічної діяльності. Це стосується, зокрема, таких ключових категорій, як «ринок» і «гроші», що мають значну афективну заангажованість у загальній структурі досліджуваного типу дискурсу.
19
Савон, К. В. "Вплив політики «м'якої сили» на імідж держави." Актуальні проблеми політики, no. 66 (January 18, 2021): 112–17. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i66.715.
Full textAbstract:
У статті досліджено категорії «сила», «м'яка сила» та «жорстка сила». «М'яка сила» базується на культурному, ідеологічному та політичному складниках, тоді як «жорстка сила» заснована на військово-економічній могутності. Наведені різні визначення поняття «сили» у міжнародних відносинах. У різні історичні періоди теоретики та політичні діячі по-різному розуміли «силу» та інтерпретували її. Зроблено висновок про взаємозалежність категорій «сили» та «влади».
Наведено класифікацію складників «м'якої сили» за Ін Фанєм і розробками Центру публічної дипломатії Університету Південної Каліфорнії - Індексу м'якої сили. Проаналізовано складники Рейтингу «м'якої сили» на основі досліджень американського політолога Дж. Ная. Перелічені 10 країн із найвищими показниками цього рейтингу у 2019 році. Франція, політика якої обійняла 1 сходинку у впливі «м'якої сили» на інші держави, була проаналізована з позиції успішних складників її іміджу. Успішний вияв «м'якої сили» продемонстрували скандинавські та деякі азіатські держави.
Використовуючи різні методи просування своїх інтересів, спільним для багатьох держав із позитивним іміджем є створення національних Інститутів у різних державах світу, в яких вивчають мову та культуру держави. КНР та Японія нарощують свою силу через економічний складник, хоча ставлення до їхніх товарів у світі різне, однак товари з обох держав є популярними. Скандинавські держави закріплюють за собою статус найщасливіших держав, охоплюючи найвищі показники у міжнародних рейтингах, акцентуючи увагу на екологічній політиці та вручаючи Нобелівські премії. Однак масова культура залишається одним із головних інструментів «м'якої сили».
Важливе значення на міжнародній арені відіграють міжнародні організації та фонди, які висвітлюють національні інтереси держави. Так, діяльність Фонду «Відкрий Україну», Світова Федерація Українських Жіночих Організацій і Всесвітній конгрес українців, які функціонують в Україні та в діаспорі, підвищують авторитет України у світі. Зроблено висновок про можливості для України використання потенціалу «м'якої сили» у побудові та просуванні позитивного іміджу держави.
20
Кірієнко, Ю. А. "До питання про економічний зміст категорії "товар"." Економіка та держава, no. 12 (2009): 75–76.
Find full text
21
Тищук, Н. О. "«Дрібні побутові правочини» як основний вид правочинів, які вчиняють малолітні особи." Прикарпатський юридичний вісник, no. 1(30) (July 13, 2020): 59–62. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(30).516.
Full textAbstract:
У статті здійснено аналіз категорії «дрібний по-бутовий правочин», проблем зарахування правочи-нів, які реально вчиняються малолітніми особами, до зазначеної категорії; встановлено відповідності віку особи вчинених малолітньою особою правочинів «дрібним побутовим».Встановлено, що визначені в законодавстві харак-терні риси дрібного побутового правочину («побутові потреби», «відповідність розвитку особи», «невисока вартість») є доволі оціночними і в кожному окремому випадку можуть тлумачитися по-іншому. Не можна говорити про єдині вимоги (рівень) «побітових потреб» чи «відповідності розвитку особи» для дитини чоти-рьох, восьми, дванадцяти років, так само як і категорія «невисока вартість» не є універсальною і має співвід-носитись із доходом конкретної родини, а тому в кож-ному окремому випадку допустимий максимальний розмір грошового еквіваленту правочину має встанов-люватись окремо.Дрібні побутові правочини малолітня особа здійс-нює за рахунок коштів, що надані їй на ці цілі закон-ними представниками, і досить часто вони вчиняють-ся за присутності такого представника, що фактично свідчить про надання ним згоди на укладення відповід-ного правочину. Якщо ж мова йде про вчинення пра-вочину малолітньою особою самостійно (наприклад, купування обіду в школі, канцелярських товарів, або ж необхідних продуктів до дому), то кошти надаються законними представниками в необхідному обсязі та на конкретні цілі, де здебільшого дорослий буде бачити результат укладеного правочину.Перелік «побутових потреб» також напряму зале-жить від розвитку суспільства, а отже, з часом розши-рюється. Нині до побутових потреб можна зарахувати оплату послуг інтернет-провайдерів, мобільних опера-торів, купівлю та оплату товарів і послуг за допомогою інтернет-магазинів тощо. Перелічені правочини вчи-няють малолітні як сторона такого правочину. Також є група правочинів, які вчиняються не самими малоліт-німи особами, проте на їх користь (малолітня особа є вигодо набувачем). До правочинів можна зарахувати договір банківського вкладу, договір про страхуван-ня на користь третьої особи, договір про управління майном, договір купівлі-продажу нерухомості, інші види правочинів, які не передбачені актами цивільно-го законодавства, але відповідають загальним засадам цивільного законодавства.
22
Мамонтов, Владимир Дмитриевич, and Елена Владимировна Харитонова. "СТРУКТУРА РАСХОДОВ И ПОТРЕБИТЕЛЬСКИЕ ОЖИДАНИЯ ТИПИЧНОГО ПОТРЕБИТЕЛЯ ТАМБОВСКОГО РЕГИОНА." Векторы благополучия, no. 2(33) (June 18, 2019): 27–35. http://dx.doi.org/10.18799/24056537/2019/2(33)/971.
Full textAbstract:
Предмет: анализ экономического поведения «типичного потребителя» товаров и услуг в региональной социально-экономической системе (на примере Тамбовской области). Определено, что в региональном разрезе «типичный потребитель» – это в первую очередь индивид, относящийся к наибольшей группе покупателей товаров, определённой, усреднённой структуры в регионе, получающий среднедушевой доход. «Типичный потребитель» относится к представителям различных слоёв населения, действенность его процесса потребления оказывает непосредственное воздействие на динамику развития региональной экономической системы. Цель: определение «типичного потребителя» товаров и услуг для Тамбовского региона, его количественных и качественных параметров. Методология: основываясь на статистических данных Росстата и Тамбовстата, социологических исследованиях среди различных категорий граждан Тамбовского региона, наблюдениях, осуществлённых за потребительским рынком области, – динамикой цен, средними данными по покупательскому сегменту в различных торговых предприятиях, формирование развернутого определения понятия «типичный потребитель». Результаты. Методологические подходы к определению «типичного потребителя» позволили сформировать реальное о нём представление, что дало возможность прогнозировать перспективы экономического роста, его направленность в региональной экономике, оценить эффективность применяемых экономических инструментов государственной политики в области повышения уровня жизни различных слоёв населения и снижения уровня бедности. Количественная характеристика «типичного потребителя» позволила сделать прогностические выводы относительно гедонистических предпочтений, традиций потребления, социальных связей. Выводы. К категории типичных потребителей в региональной экономической системе относится большинство населения. Структура потребляемых товаров и услуг «типичным потребителем» рациональна по своему содержанию, но не отличается широтой и разнообразием ассортимента.
23
Мамонтов, Владимир Дмитриевич, and Елена Владимировна Харитонова. "СТРУКТУРА РАСХОДОВ И ПОТРЕБИТЕЛЬСКИЕ ОЖИДАНИЯ ТИПИЧНОГО ПОТРЕБИТЕЛЯ ТАМБОВСКОГО РЕГИОНА." Векторы благополучия, no. 2(33) (June 18, 2019): 27–35. http://dx.doi.org/10.18799/26584956/2019/2(33)/971.
Full textAbstract:
Предмет: анализ экономического поведения «типичного потребителя» товаров и услуг в региональной социально-экономической системе (на примере Тамбовской области). Определено, что в региональном разрезе «типичный потребитель» – это в первую очередь индивид, относящийся к наибольшей группе покупателей товаров, определённой, усреднённой структуры в регионе, получающий среднедушевой доход. «Типичный потребитель» относится к представителям различных слоёв населения, действенность его процесса потребления оказывает непосредственное воздействие на динамику развития региональной экономической системы. Цель: определение «типичного потребителя» товаров и услуг для Тамбовского региона, его количественных и качественных параметров. Методология: основываясь на статистических данных Росстата и Тамбовстата, социологических исследованиях среди различных категорий граждан Тамбовского региона, наблюдениях, осуществлённых за потребительским рынком области, – динамикой цен, средними данными по покупательскому сегменту в различных торговых предприятиях, формирование развернутого определения понятия «типичный потребитель». Результаты. Методологические подходы к определению «типичного потребителя» позволили сформировать реальное о нём представление, что дало возможность прогнозировать перспективы экономического роста, его направленность в региональной экономике, оценить эффективность применяемых экономических инструментов государственной политики в области повышения уровня жизни различных слоёв населения и снижения уровня бедности. Количественная характеристика «типичного потребителя» позволила сделать прогностические выводы относительно гедонистических предпочтений, традиций потребления, социальных связей. Выводы. К категории типичных потребителей в региональной экономической системе относится большинство населения. Структура потребляемых товаров и услуг «типичным потребителем» рациональна по своему содержанию, но не отличается широтой и разнообразием ассортимента.
24
Завидняк, І. О. "ПЛАНУВАННЯ І ВЗАЄМОДІЯ СЛІДЧОГО З ОПЕРАТИВНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З НЕЗАКОННИМ ОБІГОМ ПІДАКЦИЗНИХ ТОВАРІВ." Міжнародний юридичний вісник: актуальні проблеми сучасності (теорія та практика), no. 3-4 (November 27, 2018): 205–11. http://dx.doi.org/10.33244/2521-1196.3-4.2018.205-211.
Full textAbstract:
У статті розглянуті поняття та види планування і взаємодії під час розслідування злочинів, пов’язаних з незаконним обігом підакцизних товарів. Проаналізовано структуру планування на початковому етапі досудового розслідування злочинів даної категорії. Розкрито сутність та значення взаємодії слідчого та працівників оперативних підрозділів під час досудового провадження. Виокремлено недоліки, які допускають слідчі під час планування розслідування. Запропоновано підхід до побудови програми розслідування незаконного обігу підакцизних товарів.
25
Kuzmenko, Y. V. ""Пристрасті за ковбасою": соціальні та політичні наслідки продовольчого дефіциту в УРСР другої половини 1980-х – початку 1990-х рр." Literature and Culture of Polissya 97, no. 12i (February 5, 2020): 85–98. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2019-12i-97-85-98.
Full textAbstract:
Пропонована стаття є спробою аналізу ковбаси як культового харчового продукту Радянського Союзу в контексті поєднання методологічних підходів двох сучасних напрямків історичної науки – історії повсякденності та food studies. Для мільйонів радянських людей ковбаса була символом статку та забезпеченості. У статті здійснено короткий аналіз історії становлення промислового виробництва ковбасних виробів та еволюції державних стандартів її виробництва в СРСР. Основна увага автора прикута до періоду перебудови, коли в умовах тотального дефіциту розгорнулися справжні "пристрасті за ковбасою". Їх прояви – довгі черги, падіння культури обслуговування, зниження якості товару, "блат", спекуляція тощо, дестабілізували суспільно-політичне життя в УРСР. Особливе невдоволення в українському суспільстві кінця 80-х рр. ХХ ст. викликала інформація про привілеї партійно-радянської номенклатури та їх доступ до дефіцитних категорій товарів. У статті описаний найяскравішийприклад суспільного заворушення на цьому ґрунті в історії УРСР – так звану "ковбасну революцію" в м. Чернігові, яка призвела до зміни майже всього партійного керівництва у місті. Автор приходить до висновку, що дослідження подібного характеру дають змогу проаналізувати кризу радянського ладу в усьому різноманітті її проявів.
26
Горбась, Ірина, and Ілона Ковтун. "ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ КАНАЛІВ ЗБУТУ ПРИ ВИВЕДЕННІ НОВОГО ТОВАРУ НА РИНОК У КАТЕГОРІЇ КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБІВ." Молодий вчений, no. 1 (101) (January 31, 2022): 21–27. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-5.
Full textAbstract:
У роботі досліджено канали збуту для кондитерського сегменту, обґрунтовано доцільність використання кожного з них при виведенні нового товару на ринок FMCG за допомогою одного з методів багатокритеріального аналізу «COPRAS». Визначено оптимальні варіанти збуту з урахуванням специфічних факторів, які впливають на канали розподілу в категорії кондитерських виробів. Проаналізовано тенденції розвитку каналу E-commerce у світі, тенденції щодо здійснення онлайн і офлайн закупівель споживачами та обґрунтовано необхідність введення каналу онлайн-продажів у діяльність компаній як одного із основних для сфери FMCG та кондитерського сегменту зокрема. Запропоновано перелік інструментів, за допомогою яких підприємства мають змогу підтримати запуск нового товару на українських платформах електронних продажів.
27
Бойдуник, В. Р., and Н. М. Бойдуник. "КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА: МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ ДЕФІНІЦІЇ." Actual problems of regional economy development 2, no. 16 (November 25, 2020): 220–29. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.220-229.
Full textAbstract:
У статті розглянуто наукові підходи сутності та трактування понять “конкурентоспроможність”, “конкурентоспроможність галузі”, “конкурентоспроможність товару”, та “конкурентоспроможність підприємств”. Аналіз теоретичних визначень “конкурентоспроможності підприємства” дозволив виділити декілька підходів до її розуміння. Визначено, що на сьогодні існує немала кількість тлумачень поняття «конкурентоспроможність підприємства», однак не існує єдиного трактування. Зроблено висновок, що ця категорія характеризується переліком властивостей, які є достатніми для розкриття її теоретичних основ.
Досліджено, що поняття конкурентоспроможність є однією з основних категорій і широко використовується в теорії та практиці економічних наук.
Визначено, що суттєвими елементами у конкурентній боротьбі є конкурентні переваги, які можуть створюватися різними шляхами, тому з метою швидкого їх набуття необхідно їх класифікувати. Охарактеризовано групи конкурентних переваг діяльності підприємства та здійснено їх поділ за джерелами виникнення на зовнішні і внутрішні. Досліджено, що конкурентна перевага – наявність у сільськогосподарського підприємства або іншого суб’єкта господарювання будь-якої значущості, що дає їй превагу над конкурентами.
Проаналізовано основні фактори, що забезпечують формування ефективної конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств в ринкових умовах. Виокремлено основні конкурентні переваги, які мають відповідати таким вимогам: бути унікальними; убезпечувати споживчі вигоди для покупців та високу прибутковість для сільськогосподарського підприємств; мати динамічний характер, та бути важкими для імітації з боку конкурентів.
28
Smirnova, S. A., and V. V. Martirosyan. "Review of the product range and nutritional value of pasta with protein fortifying ingredients marketed by global online retailers." Baking in Russia 1, no. 4 (2020): 16–24. http://dx.doi.org/10.37443/2073-3569-2020-1-4-16-24.
Full textAbstract:
В статье представлены результаты исследования ассортимента и пищевой ценности макаронных изделий из пшеничной муки с внесением белковых обогатителей, реализуемых крупнейшими онлайн-ритейлерами в категории FMCG (товаров повседневного спроса). Доли товарных позиций макаронных изделий из пшеничной муки с внесением белковых обогатителей в ассортименте макаронных изделий, обогащенных белком, составляли 14,7% для онлайн-магазина компании Walmart, Inc. и 63,3% – для Amazon.com, Inc. Анализ информации о 22 товарных наименованиях данной группы макаронных изделий позволил выявить частоту применения белковых обогатителей: яичных продуктов (применялись в 29% изделий), продуктов переработки сои (в 20% изделий), продуктов переработки пшеницы (в 20% изделий), гороха (в 18% изделий), чечевицы, нута, сывороточных продуктов и риса. Содержание белка в 100 г макаронных изделий варьировалось от 28 до 71 г, содержание углеводов – от 4 до 55 г. Стоимость рассмотренных макаронных изделий составляла от 527 до 7154 руб./кг. К ценовому диапазону до 1000 руб./кг относились 3 наименования макаронных изделий, в пределах 1000 - 2000 руб./кг – 9 наименований, от 2000 руб./кг – 10 наименований. Установлено, что странами - производителями макаронных изделий являлись Германия, Италия, Великобритания, Польша, Франция, США и Нидерланды. Главным заявленным производителями потребительским свойством рассмотренной группы макаронных изделий являлось высокое содержание белка, что позволяет рекомендовать их для рационов групп потребителей, испытывающих дополнительную потребность в белке, связанную с высокой физической активностью, например, занимающихся фитнес-тренировками или спортсменов. Сделан вывод о возможностях расширения существующего ассортимента макаронных изделий, обогащенных белком, за счет использования новых видов белковых обогатителей растительного и животного происхождения и создания специализированных изделий с учетом требований к питанию детерминированных групп потребителей.
29
Боярко, Григорий Юрьевич, and Виталий Юрьевич Хатьков. "КРИТИЧЕСКИЕ ТОВАРНЫЕ ПОТОКИ МАРГАНЦЕВОГО СЫРЬЯ В РОССИИ." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, no. 4 (April 20, 2020): 38–53. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/4/2592.
Full textAbstract:
Актуальность работыобусловлена необходимостью изучения проблем импортозависимостиРоссии по марганцевому сырью. Цель: изучение динамики товарных потоков (производства, импорта, экспорта, потребления) марганцевых продуктов (руд и концентратов, ферромарганца, слиликомарганца и марганца металлического); выработка рекомендаций по оптимизации товарооборота марганцевых продуктов. Методы: статистический, графический, логический. Результаты. Марганцевые продукты являются одним из самых массовых импортозависимых товаров России, которых в 2018 г. суммарно импортировано свыше 1,6 млн т, что составляет 72% от их потребления.Импортозависимость по марганцевым рудам по состоянию на 2018 г. составляет 100% от потребления (импортировано 1318 тыс. т), по силикомарганцу – 46% (импорт 192 тыс. т), по марганцу металлическому – 100% (импорт 68 тыс. т) и по ферромарганцу – 10% (импорт 21 тыс. т). Потребление марганцевого концентрата увеличилось с 285 тыс. т в 1996 г. до 1,3 млн т в 2018 г. (+7,2%/год). В ближайшее времячерная металлургия России не сможет обойтись без импорта марганцевого концентрата. Требуется серьезное упорядочение импортных поставок марганцевого концентрата из Казахстана, Южно-Африканской Республики и Габона, а также российские инвестиции в зарубежные марганцедобывающие и ферросплавные компании. Национальное потребление силикомарганца увеличилось с 170 тыс. т в 1998 г. до 455 тыс. т в 2017 г. (+5,3%/год), а производство возросло с 50 до 355 тыс.т/год (+6,5%/год). Объемы импорта силикомарганца остаются на прежнем уровне – 170–190 тыс.т/год, хотя в 2003–2008 гг. они составляли 310–435 тыс.т/год. Сократившийся импорт с Украины замещен поставками из Грузии, Казахстана и Норвегии. Национальное потребление ферромарганца увеличилось незначительно – с 193 тыс. т в 1996 г. до 262 тыс. т в 2017 г. (+0,6%/год), причем объемы производства резко возросли с 50 до 260 тыс.т/год (+6,5%/год). Объемы импорта ферромарганца при этом серьезно сократились с 130 до 21 тыс.т/год (–3,9%/год). Ферромарганец вышел из полной импортной зависимости в импортонезависимую категорию. Появился спрос на новый товарный продукт – марганец металлический, потребление которого выросло с 0,3 тыс. т в 1996 г. до 68 тыс. т в 2018 г. (+12,2%/год). На фоне тотального импорта марганцевых ферросплавов появилось явление встречной импортно-экспортной торговли (экспорт до 63 тыс.т/год ферромарганца и до 133 тыс.т/год силикомарганца), вплоть до формирования направления нетто-экспорта ферромарганца (до 41 тыс.т/год ферромарганца).
30
Заріцька, Катерина. "МОТИВАЦІЙНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ ТОРГІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА В КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЇ ВЕДЕННЯ БІЗНЕС У." Молодий вчений, no. 1 (89) (January 29, 2021): 58–63. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-13.
Full textAbstract:
У статті розкрито функціональну роль управління персоналом в стратегії ведення бізнесу, визначено можливості підвищення ефективності організації праці персоналу торгівельного підприємства на основі посилення мотиваційної функції оплати праці. Обґрунтовано критерії структуризації груп клієнтів для встановлення черговості опрацювання категорійними менеджерами з активних продажів у залежності від залежності «потенційна перспективність клієнта – витрати часу на опрацювання», що забезпечить недопущення їх неопрацювання та концентрації на роботі з ними за умов часових обмежень. Підтверджено розрахунками економічного співвідношення категорії клієнта по обороту до потенційно отриманого прибутку на торгівельному підприємстві ТОВ «ВСМК ТРЕЙД». Розроблений модернізаційний проект стимулювання праці категорійних менеджерів з активних продажів торгівельного підприємства задля підвищення рівня їх продуктивності праці полягає у обґрунтуванні методичного підходу посилення мотиваційної функції оплати праці вказаної категорії персоналу через доповнення базової ставки заробітної плати відсотками від прибутку по новим клієнтам по групі товарів, відсотками від обороту по новим клієнтам компанії, бонусами за окремі завдання стратегічного значення в контексті стратегії ведення бізнесу.
31
Курята, Л. Л. "КРИМІНАЛІСТИЧНИЙ «ПОРТРЕТ» ОСОБИ ЗЛОЧИНЦЯ, ЯКА ВЧИНЯЄ ШАХРАЙСТВА ПІД ПРИВОДОМ ПРОПОВІДУВАННЯ ВІРОВЧЕНЬ ТА ВИКОНАННЯ РЕЛІГІЙНИХ ОБРЯДІВ." Juridical science, no. 2(104) (July 15, 2021): 378–84. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.42.
Full textAbstract:
Актуальність статті полягає в тому, що проблема шахрайства упродовж декількох десятиліть не втрачає своєї наукової актуальності та практичної значущості. Значна кількість наукових праць фахівців у галузі криміналістики, кримінології, кримінального права, кримінального процесу, юридичної психології, присвячена різним аспектам цього суспіль- но-небезпечного явища. Метою статті є створення типового портре- ту особи, яка вчиняє шахрайства під приводом проповідування віровчень та виконання релігійних обрядів, на підставі виявлення та дослідження криміналістично значущих ознак, які формують категорію «особа зло- чинця». У статті досліджено загальні аспекти стосовно формування криміналістичного «портрету» особи, яка вчиняє шахрайства під приво- дом проповідування віровчень та виконання релігійних обрядів, та можли- вості його використання під час здійснення кримінального провадження. Визначено категорії криміналістичнозначущої інформації, яка може бути використана в процесі вивчення особи злочинця, зокрема: демографіч- ні відомості про особу шахрая; соціальні та психологічні ознаки шахрая; відомості про фізичні та фізіологічні особливості шахрая. Проведено диференціацію шахраїв на певні види, залежно від обраної сфери діяль- ності та способу шахрайських дій та виокремлено наступні групи: шахраї, які представляють різні релігійні культи, вчиняють антисоціальні дії, шляхом провокації масових заворушень, з метою введення потерпілих в оману та заволодіння їх матеріальними цінностями; шахраї, які очолю- ють закордонні релігійні представництва та їх дії спрямовані на отри- мання та використання у своїх цілях не задекларованих пожертв грома- дян; шахраї, які є лідерами або адептами неорелігійних груп закордонного походження та, з метою отримання матеріальних цінностей, використо- вують психологічний інструментарій для формування у потерпілих стій- кої залежності від культу; шахраї, які дії яких, спрямовані на здійснення продажу адептам «неякісного товару» шляхом маніпулювання інформа- цією.
32
Тучак, Т. В. "БЛАГОДІЙНІ ПОДАТКИ НА ДОХОДИ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД." Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, no. 3 (March 28, 2019): 242–49. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.3.2019.242-249.
Full textAbstract:
У статті розглянуті сучасні та історичні форми благодійних (солідарних) податків. Благодійні податки можуть існувати у формі надбавок солідарності до податків на доходи або прибуток, надбавки до ціни певних категорій товарів, самостійних податків на майно, багатство, податку на непередбачуваний прибуток, податкового кредиту. Особливу увагу приділено меті запровадження та призначенню цих податків. Розглянуто досвід провідних зарубіжних держав щодо функціонування та модифікацій податків солідарності. Окреслено перспективи запровадження солідарних форм оподаткування на теренах Євросоюзу.
33
Моисеев, С. А., Е. А. Рябкин, В. И. Каргин, and В. Е. Камалихин. "Экономическая эффективность производства пшеничного хлеба в зависимости от категории семян." ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 74, no. 2 (2021): 34–36. http://dx.doi.org/10.18411/lj-06-2021-45.
Full textAbstract:
При оценке свойств товара необходимо дать оценку его экономической эффективности. В условиях современного производства продукция кроме соответствия стандартам качества должна иметь высокую рентабельность. Использование сырья, полученного из разных категорий семян, может сказаться на эффективности производства и его рентабельности, как в лучшую, так и в худшую сторону. Перед производством необходимо принять во внимание все экономические критерии.
34
Шевчук, Лариса Миколаївна. "ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «МИТНИЙ КОНТРОЛЬ» В УКРАЇНІ." Історико-правовий часопис 17, no. 2 (March 30, 2022): 106–11. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2021-2/15.
Full textAbstract:
Стаття присвячена теоретико-правовому дослідженню змісту категорії «митний контроль» з урахуванням наявних у юридичній літературі визначень і міжнародної, європейської та національної нормативно-правової бази. Проаналізовано основні наукові підходи до визначення поняття «митний контроль», його розуміння в широкому і вузькому значеннях. Акцентовано увагу на особливостях правового закріплення змісту категорії «митний контроль» у Митному кодексі України, Міжнародній конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур та Реґламенті Європейського парламенту і Ради (ЄС) № 952/2013 від 9 жовтня 2013 року про встановлення Митного кодексу Союзу. З’ясовано, що європейське та вітчизняне законодавство закріплює норми стосовно взаємодії митних органів з іншими уповноваженими органами під час переміщення товарів через митний кордон. Обґрунтовано, що з урахуванням специфіки суб’єктного складу, задіяного у проведенні контролю під час перетину митного кордону держави, митний контроль в Україні може розглядатися у вузькому та широкому значеннях. Запропоновано формулювання вузького розуміння митного контролю як діяльності митних органів, спрямованої на забезпечення додержання нормативно-правових актів з питань митної справи. Висловлено позицію, що широке розуміння митного контролю повинно включати діяльність як митних, так і інших органів держави, наділених владними повноваженнями, спрямовану на додержання чинного законодавства України загалом (зокрема, фітосанітарного, ветеринарно-санітарного, про харчові продукти тощо). Зроблено висновок, що питання розмежування митного контролю залежно від складу суб’єктів, задіяних у контрольних заходах під час перетину кордону, а також широке й вузьке розуміння цієї категорії потребує подальшого наукового осмислення та комплексного дослідження його змістового наповнення.
35
Ильин, Владимир Иванович. "Истернизация русской повседневности: история и современность." Мир России 28, no. 2 (April 6, 2019): 25–41. http://dx.doi.org/10.17323/1811-038x-2019-28-2-25-41.
Full textAbstract:
Цитирование: Ильин В.И. (2019) Истернизация русской повседневности: история и современность // Мир России. Т. 28. № 2. С. 25–41.DOI: 10.17323/1811-038X-2019-28-2-25-41
Процессы культурной диффузии как фактор развития русской повседневной культуры веками шли в форме вестернизации и истернизации, и почти на всех этапах русской истории, включая современный, доминировала вестернизация. При этом истернизация очень часто принимала парадоксальные формы вестернизации: 1) восточное влияние на русскую повседневную культуру часто оказывалось через западные страны; 2) из стран Востока импортировались товары, изначально появившиеся в западной культуре, но производимые в дальнейшем в восточных государствах. В отличие от вестернизации истернизация повседневности обычно не влекла за собой изменений структур образа жизни. Причина состояла в том, что импортируемые элементы восточной культуры были глубоко укоренены в качестве элементов цельной системы ментальности, в то время как вестернизация повседневности опиралась на удовлетворении естественных универсальных потребностей в физическом и духовном комфорте, благодаря чему она легко прививалась к любой культуре, порождая своеобразные глокальные гибриды. Восток внедрялся в Россию в двух формах: с одной стороны, это было прямое проникновение в пространство русской повседневности (от нашествия агрессоров до импорта товаров); с другой, Восток регулярно проявлялся в виде мифа, и эти ипостаси частично переплетались (миф стимулировал импорт, выступая инструментом «мягкой силы»). Целью данной статьи является концептуализация категории истернизации российской повседневности как сквозного процесса российской истории.
36
Gutnikova, O. N. "КАЧЕСТВО ТОРГОВЫХ УСЛУГ КАК ЭКОНОМИЧЕСКАЯ КАТЕГОРИЯ В СИСТЕМЕ МАРКЕТИНГА." Vestnik of the Russian University of Cooperation, no. 2(44) (July 20, 2021): 19–23. http://dx.doi.org/10.52623/2227-4383-2-44-3.
Full textAbstract:
Цель исследования заключается в проведении анализа подходов к определению понятия «качество услуги» с позиции экономической категории, выявлению недостатков в нормативно-правовом регламентировании указанной терминологии. Для этого потребовалось решение следующих задач: рассмотрение взаимосвязи качества торгового обслуживания с конкурентоспособностью предприятия; обоснование целесообразности оценки качества торговых услуг как относительной величины, характеризующей общее впечатление покупателя от совершенной покупки. При помощи формализованного метода разбора и анализа нормативных и методических документов было обосновано определение качества торговых услуг как отдельного критерия, формирующего конкурентные преимущества в системе маркетинга предприятия. Установлена тесная взаимосвязь исследуемого термина с понятием «качество товара», отмечена сложность ее оценки с позиции нормируемых параметров.
37
Khomiuk, P. H., L. S. Osadchuk, and S. V. Portakh. "Становлення та особливості застосування нормативів з таксації товарної структури запасів деревостанів і заготовлених круглих лісоматеріалів." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 3 (April 29, 2021): 14–21. http://dx.doi.org/10.36930/40310302.
Full textAbstract:
Товарна структура запасів є важливою таксаційною характеристикою господарського значення деревостанів і враховується під час визначення суми рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, як основної частки лісового доходу, обґрунтування віку головного рубання, вибору головної породи, визначення ефективності лісогосподарських заходів, економічних розрахунків з оцінки ефективності лісовирощування, оцінки раціональності розкряжування стовбурів дерев на ділові сортименти, планування постачання лісоматеріалів від заготівельників до споживачів, складання балансів виробництва та низки інших завдань. У роботі описано основні підходи до характеристики деревного запасу за розмірно-якісними категоріями, які діяли в різний час на території України від початку ХХ ст. і до сьогодні. Здійснений аналіз лісовпорядних інструкцій, державних стандартів та робіт науковців, виконаних на підставі польових досліджень товаризації запасу деревостанів, дає змогу зробити висновок, що найзнаковішим є використання класів добротності, якості та товарності деревостанів. Проаналізовано зміни, які відбулися у підходах до класифікації лісоматеріалів за розмірами та якістю під час переходу до нових, гармонізованих з європейськими стандартів з класифікації та обліку круглих ділових лісоматеріалів. Серед них до найвагоміших можна віднести: збільшення частки ділової деревини у запасі внаслідок зниження вимог до якості деревини; зростання обсягів заготовлених лісоматеріалів, які використовують для технологічного перероблення; запровадження чотирьох класів якості для ділової деревини та виокремлення дров'яної деревини для промислового і непромислового використання; збільшення кількості розмірно-якісних категорій під час класифікації лісоматеріалів (сім класів діаметрів замість трьох); перехід від використання діаметра колоди без кори у верхньому відрізі для визначення об'єму лісоматеріалів до серединного діаметра в корі або без кори; відмова від промислового призначення сортиментів під час їх класифікації на користь розмірно-якісних критеріїв відповідно до потреб споживчого ринку. Також простежено розвиток нормативів з оцінки товарної структури запасів деревостанів і стандартів з класифікації та обліку круглих ділових лісоматеріалів. Наведено основні чинні нормативні документи, які використовують у практиці ведення лісового господарства під час товаризації запасу.
38
Печеневский, Владимир Федорович, and Олег Игоревич Снегирев. "СОВРЕМЕННЫЕ ТЕНДЕНЦИИ ИНСТИТУЦИОНАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ АГРАРНОЙ СТРУКТУРЫ В ЦЕНТРАЛЬНО-ЧЕРНОЗЕМНОМ МАКРОРЕГИОНЕ." Региональные проблемы преобразования экономики, no. 3 (August 28, 2019): 36. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2019-3-36-44.
Full textAbstract:
Цель работы – исследование современного состояния и оценка развития аграрной институциональной структуры Центрально-Черноземного макрорегиона. Последняя рассматривается как соотношение различных категорий сельхозпроизводителей сельскохозяйственных организаций, крестьянских (фермерских) хозяйств, индивидуальных производителей и хозяйств населения, участвующих в производстве сельскохозяйственной продукции, а также как институциональная среда, в которой они функционируют. Основой данной работы является определение условий и факторов, оказывающих наиболее значимое влияние на развитие и соотношение различных типов хозяйств в отрасли: выявленные структурные сдвиги в аграрной экономике макрорегиона, узкие места в функционировании различных категорий хозяйства и сформулированные концептуальные направления их развития. Полученные выводы и предложения могут служить потенциальный основой для разработки региональных и муниципальных концепций и программ долгосрочного развития аграрной структуры Центрально-Черноземного макрорегиона. Сельскохозяйственной организацией являются основные поставщики товарной сельскохозяйственной продукции и сырья для перерабатывающей промышленности. В составе малых форм хозяйствования наблюдается снижение доли их в общем объеме производства продукции и повышается удельный вес крестьянско-фермерских хозяйств и индивидуальных предпринимателей. В настоящее время требуется совершенство государственного механизма поддержки различных категорий хозяйств, который слабо связан с объемами и эффективностью производства последних.
39
Rud N. "БРЕНД ЯК НЕМАТЕРІАЛЬНИЙ АКТИВ В ІННОВАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ." Economic forum 1, no. 4 (November 24, 2021): 94–100. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-13.
Full textAbstract:
В статті показано, що в сучасному конкурентному середовищі продовжується боротьба брендів, а не товарів, за їхнє місце у свідомості споживачів. Підприємства не формують потенціал стратегічного розвитку за рахунок бренда як нематеріального активу.
Виділено нові категорії споживачів: людям необхідні прості, зручні і компактні речі (маленька квартира); екологи – обмеження споживання і збереження природи; екоактивісти – зниження шкідливих викидів в атмосферу (зменшення кількості відряджень, проведення Zoom – конференцій); питання харчування – більшість людей хочуть стати ваганами чи вегетаріанцями, їсти більше овочів і фруктів; прихильники повторного використання ресурсів, переробки матеріалів.
Деталізовані визначальні характеристики поняття «бренд». Наведені підходи вчених до формулювання даного поняття. Запропоновано авторське визначення бренду як інтелектуальної власності (нематеріального активу), яка має певну вартість та відображає особливості товару, його унікальність і створює незабутнє враження у споживача.
Виокремлено сфери сучасного використання бренду. Відмічено, що бренди створюються за допомогою інновацій і процвітають за наявності безперервного потоку інновацій. Саме нововведення викликають тимчасову конкурентну перевагу, оскільки інноваційна продукція викликає у споживачів відчуття, що бренд дійсно є лідером і спрямований на задоволення потреб споживачів.
Процес бренд-менеджменту підприємства має спрямовуватись на зростання його сили та вартості. За цими основними характеристиками бренд-менеджменту можливо здійснити оцінку ефективності формування та використання брендів та марочного капіталу підприємства.
Використання нематеріальних активів зростає з переходом конкуренції в нецінову форму. Для їх ефективного використання необхідно впроваджувати принципово нові способи обліку. Питання оцінки та відображення нематеріальних активів в обліку залишається до цього часу дискусійним.
Доведено, що не існує реальної моделі обчислення вартості бренду; головним фактором недосконалості оцінки вартості бренду є відірваність його від звітностей компаній та не відображення таких нематеріальних активів на балансі компаній; форс-мажорні обставини мають безпосередній вплив на вартість матеріальних активів, в той час як нематеріальні активи не втрачають свою вартість.
40
Григорчук, М. "Конституційно-правові гарантії захисту прав суб’єктів господарювання." Вісник Пенітенціарної асоціації України, no. 1 (June 29, 2021): 102–12. http://dx.doi.org/10.34015/2523-4552.2021.1.09.
Full textAbstract:
Проведений аналіз стану системи господарського законотворення показує, що дії законодавців практично завжди відставали від потреб економіки, а господарські процеси в Україні врегульовувалися недостатньо дієвим і несвоєчасним точковим втручанням. Аналогічна ситуація зберігається і нині з тими лише відмінностями, що зумовлені виконанням вимог світової та європейської спільноти як умови, за яких відбувається доступ українських товарів на міжнародні ринки, та надаються закордонні кредити.
Обґрунтовуючи теоретичну складову процесу забезпечення конституційних гарантів при захисті прав суб’єктів господарювання, автор дійшов висновку про те, що науковцям і практика вкрай необхідно визначитися щодо однакового і професійного розуміння поняття «справедливість», адже лише шляхом застосування цього поняття в його класичному розумінні з урахуванням логічної категорії обсягу можна забезпечити правильне, об'єктивне, неупереджене ставлення людських і господарських відносин, які відповідають морально-етичним і правовим нормам.
41
ПОПОВА, АНАСТАСІЯ. "Ринки небанківських фінансових послуг та їх інструменти." Право України, no. 2018/05 (2018): 136. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-05-136.
Full textAbstract:
Необхідність посилення ролі ринків небанківських фінансових послуг як невід’ємної частини фінансової системи країни зумовлює актуальність цієї статті. Ринки небанківських фінансових послуг функціонують і постійно розвиваються, що зумовлює доцільність дослідження цієї економіко-правової категорії та її інструментів. Метою статті є аналіз існуючих в економічній і правовій доктрині визначень понять “фінансовий ринок”, “ринок фінансових послуг” і “ринок небанківських фінансових послуг”, а також дослідження співвідношення таких категорій, як “фінансові інструменти”, “фінансові ресурси” і “фінансові активи”. Запропоновано власне визначення і класифікацію ринків небанківських фінансових послуг. З огляду на відсутність єдиного підходу до співвідношення фінансового ринку і ринків фінансових послуг, з’ясовано, що: ринок фінансових послуг є частиною, сегментом або самостійною підсистемою фінансового ринку; фінансовий ринок і ринок фінансових послуг мають складний взаємозв’язок, але не включають один одного; поняття “ринок фінансових послуг” є ширшим за поняття “фінансовий ринок”; ці поняття є синонімами. У результаті проведеного аналізу доктринальних і законодавчих понять запропоновано визначати ринки небанківських фінансових послуг як сегмент фінансового ринку, що складається із системи економіко-правових відносин, які виникають між небанківськими організаціями та іншими учасниками ринку небанківських фінансових послуг щодо надання фінансових послуг (крім банківських), спрямовані на формування і використання власних та (або) залучених фінансових активів у сфері суспільного виробництва, та підлягають державному регулюванню. Пропонується також поділити ринки небанківських фінансових послуг на: ринок послуг із залучення фінансових активів із зобов’язанням щодо подальшого їх повернення; ринок послуг із фінансового лізингу; ринок послуг із надання коштів у позику, зокрема й на умовах фінансового кредиту; ринок послуг із надання гарантій та поручительств; ринок страхових послуг; ринок послуг з адміністрування недержавних пенсійних фондів; фондовий ринок; ринок послуг із факторингу; ринок послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах; ринок послуг з управління майном для фінансування об’єктів будівництва та (або) здійснення операцій з нерухомістю; ринок послуг із довірчого управління фінансовими активами. Авторка дійшла висновку, що фінансові активи – це особливий вид майна суб’єктів господарювання (кошти, цінні папери, боргові зобов’язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів), який є об’єктом фінансової послуги.
42
Сладкова, Алена Александровна. "PRACTICAL ASPECTS OF THE CLASSIFICATION OF GOODS FOR CUSTOMS PURPOSES." Вестник Тверского государственного университета. Серия: Право, no. 1(65) (March 23, 2021): 129–34. http://dx.doi.org/10.26456/vtpravo/2021.1.129.
Full textAbstract:
Объектом исследования выступают общественные отношения, складывающиеся в процессе классификации товаров в таможенных целях. Целью научной работы является рассмотрение некоторых практических аспектов выбора классификационного кода для различных категорий товаров. На основе общелогических методов исследования были выявлены особенности классификации наборов и комплектов, частей общего назначения и компонентов, используемых исключительно как составляющие определенного оборудования или механизма. The object of the study is the social relations that develop in the process of classification of goods for customs purposes. The purpose of the scientific work is to consider some practical aspects of the choice of the classification code for various categories of goods. On the basis of general logical research methods, the features of classification of sets, general-purpose parts and components used exclusively as components of a certain equipment or mechanism were identified.
43
Yereshko, Y. О. "ФОРМАЛІЗАЦІЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ВАРТОСТІ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, no. 93 (March 26, 2021): 44. http://dx.doi.org/10.31713/ve120215.
Full textAbstract:
У статті здійснюється спроба формалізації нової інтелектуальної теорії вартості шляхом інтерпретації трудової теорії Маркса з позиції розбиття додаткової вартості за джерелами її створення, а саме: трудовим капіталом (працею) та інтелектуальним капіталом. При цьому впроваджено фактори ваги експлуатації цих джерел в процесі створення вартості. Запропоновано діалектичне декомпонування і синтез категорій «вартість», «цінність» та «ціна» на основі методології причинності явищ з точки зору їх сприйняття суб’єктами створення вартості у виробництві та обміні. Визначено, що вартість є об’єктивною цінністю товару, загальним для обох, протиставних з точки зору секторів ринку, систем її сприйняття, об’єктивною основою формування суб’єктивної цінності з позицій покупця і продавця (виробника) (або їх сукупностей), конфлікт яких вирішується на ринку взаємодією репрезентованих відповідно попиту і пропозиції, а результатом вирішення цього конфлікту стає домовленість суб’єктів обміну про уніфіковану (десуб’єктивну) цінність – ринкову ціну товару. Проведене дослідження дозволило гіпотетично формалізувати інтелектуальну теорію вартості. Водночас подальших досліджень потребує розробка методичного інструментарію, що дозволить визначити границі фактору інтелектуального капіталу у новоствореній вартості.
44
ПОПОВА, АНАСТАСІЯ. "Процесуальні особливості розгляду спорів, що виникають із договорів про надання небанківських фінансових послуг." Право України, no. 2020/07 (2020): 159. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-07-159.
Full textAbstract:
Необхідність удосконалення правового регулювання господарських процесуальних відносин у сфері розгляду спорів, що виникають із договорів про надання небанківських фінансових послуг, незначна кількість теоретичних досліджень і недостатня розробленість проблематики цієї правової категорії зумовлює актуальність зазначеної статті. Метою статті є аналіз існуючих у правовій доктрині визначень понять правового спору, юридичного конфлікту та їх співвідношення, договорів про надання фінансових послуг, а також небанківських фінансових послуг. Запропоново визначення спорів, що виникають із договорів про надання небанківських фінансових пос луг, зроблено їхню класифікацію. Виокремлено процесуальні особливості розгляду зазначеного різновиду договірних спорів. Зазначається, що договірний спір є складною правовою категорією, поняття якої має комплексний характер. З огляду на це спори, що виникають із договорів про надання небанківських фінансових послуг, як різновид договірних спорів, розглядаються в етимологічному, економічному, філософському та правовому аспектах. У результаті проведеного аналізу основних концепцій розуміння правового спору запропоновано визначати спір, що виникає із договорів про надання небанківських фінансових послуг, як правовий конфлікт між учасниками господарських відносин на ринках небанківських фінансових послуг, що виникає при укладанні, зміні, розірванні, виконанні та визнанні недійсними договорів про надання небанківських фінансових послуг. Спори, що виникають із договорів про надання небанківських фінансових послуг, пропонується поділити на п’ять основних груп: 1) спори про укладання договорів; 2) спори про зміну договорів; 3) спори про розірвання договорів; 4) спори про виконання договорів; 5) спори про визнання договорів недійсними, кожна з яких – на підгрупи. Пропонується також класифікувати спори, що виникають із договорів про надання небанківських фінансових послуг, за предметною ознакою на спори, що виникають при укладанні, зміні, розірванні, виконанні та визнанні недійсними договорів про надання небанківських фінансових послугіз: переказу коштів; торгівлі валютними цінностями; фінансового лізингу; надання коштів у позику, зокрема й на умовах фінансового кредиту; надання гарантій і поручительств; адміністрування недержавних пенсійних фондів; адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах; у сфері страхування; факторингу та інших фінансових послуг. Авторка зробила висновок, що однією зі сторін господарського процесу з вирішення спорів, що виникають із договорів про надання небанківських фінансових послуг, можуть бути не лише фінансові установи та фізичні особи – підприємці, як це зазвичай визначають, а й юридичні особи, які не мають статусу фінансової установи.
45
Сагайдак-Никитюк, Р. В., and С. В. Барнатович. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ОБОВ’ЯЗКІВ КАТЕГОРІЙНИХ МЕНЕДЖЕРІВ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ." Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі, no. 2 (April 19, 2021): 49–53. http://dx.doi.org/10.36477/tourismhospcee-2-6.
Full textAbstract:
Досліджено фармацевтичний ринок України та його особливості. Визначено доцільність впровадження посади категоріального менеджера. Визначено місце категорійного менеджера в каналі товароруху. Сформульовано завдання категорійного менеджера фармацевтичних організацій. Запропоновано професійні обов’язки категорійних менеджерів фармацевтичних організацій, поділені на загальні обов’язки, обов’язки у сфері маркетингу, обов’язки у сфері закупівлі, обов’язки у сфері асортименту, обов’язки у сфері ціноутворення, обов’язки у сфері взаємодії з підлеглими, обов’язки у сфері планування і звітності, обов’язки у сфері аналізу ефективності продажів по категоріях фармацевтичних товарів. Вивчено та сформульовано права та відповідальність категорійного менеджера з урахуванням специфіки фармацевтичних організацій.
46
Кисляков, Алексей Николаевич. "ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ ПОТРЕБИТЕЛЬСКОГО СПРОСА В УСЛОВИЯХ ИНФОРМАЦИОННОЙ АСИММЕТРИИ." Современная экономика: проблемы и решения 10 (November 20, 2019): 8–17. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2019.10/2221.
Full textAbstract:
Цель: работа направлена на решение актуальной проблемы сегментации клиентской базы, выявление намерений потребителей и исследование потребительского спроса на выбранные категории товаров и услуг в течение определенного периода времени с целью оптимизации плана продаж. Обсуждение: предлагаемый в работе метод основан на применении алгоритма кластеризации на основе метода k-средних относительно динамических признаков клиентов о совершенных ими покупках, когда нет необходимости вести персонифицированный учет клиентов. Реализация алгоритма k-средних и его модификаций является достаточно простой и гибкой, показана в работе с использованием инструментария электронных таблиц. Результаты: рассмотрены вопросы выбора количества кластеров, мер близости объектов для их разделения между кластерами, а также вопросы интерпретации результатов кластеризации и дальнейшего анализа и применения полученного разбиения. Реализованная методика позволяет, располагая данным о портрете целевой аудитории, обращаться к различным сегментам клиентской базы с определёнными предложениями, тем самым увеличивая лояльность клиентов. С помощью описанных методов и подходов возможно эффективно исследовать модели потребительского спроса на отдельные наборы товаров в зависимости от намерений различных групп покупателей.
47
Ощипок, І. М. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ КУРИЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ ТА КАЛЬЯНУ В ЗАКЛАДАХ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА." Підприємництво і торгівля, no. 26 (July 2, 2020): 76–81. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-26-11.
Full textAbstract:
У статті розглянуті питання щодо нових курильних пристроїв – електронних сигарет. Наведено інформування про проблеми куріння, зокрема кальяну. Дим кальянів, як і дим інших тютюнових виробів, містить токсичні речовини, які викликають рак легень та інші види раку, серцево-судинні, респіраторні та інші захворювання. Небезпека для здоров’я від кальяну може навіть бути більшою через деякі специфічні для кальянів особливості. Під час куріння тютюнова суміш нагрівається за допомогою горіння вугілля, яке кладеться на тютюнову суміш. Тому курці кальяну (і ті, хто перебуває поряд) вимушені вдихати не тільки продукти згорання тютюнової суміші, але і продукти згорання вугілля, насамперед чадний газ. Під час горіння вугілля в кальяні утворюється не лише чадний газ, але і багато канцерогенів, наприклад бенз(а)пірен та поліароматичні вуглеводні, а також важкі метали, такі як свинець, кобальт та нікель, що призводить до небезпечних концентрацій цих шкідливих речовин у повітрі. ВООЗ вважає, що Електронні системи доставки нікотину (ЕСДН) зараз перебувають на етапі становлення, тому мають як загрози, так і перспективи для контролю над тютюном. Небезпека в тому, що більшість таких електронних систем не були тестовані незалежними вченими. Багато електронних сигарет містять нікотин, який негативно впливає на багато біологічних процесів організму людини. Їхні заправні контейнери містять концентровану кількість ароматизаторів, що потенційно вказують на їхню цитотоксичність, тобто здатність руйнувати клітини організму. ЕСДН, що є альтернативою традиційним тютюновим виробам, набули поширення на світовому ринку і відрізняються від традиційних сигарет утворенням високодисперсного аерозолю за відсутності процесу горіння. В українському законодавстві немає визначення електронних сигарет. Вони продаються як електронні пристрої нарівні із флешками. Це означає, що ніхто не знає та не регулює вміст електронних систем доставки нікотину в нашій країні. Класифікована нова продукція як окрема категорія виробів ЕСДН, виділені основні групи споживчих товарів цієї категорії. Надана загальна характеристика зразків рідини для заправки ЕСДН як в’язкої, слабо текучої рідини різних кольорів на основі високоатомних спиртів – гліцерину (пропан-1,2,3- тріол, харчова добавка Е422) і пропіленгліколю (пропан-1,2-діол, харчова добавка Е1520), води, ароматизатора, з нікотином/без нікотину (залежно від зразка), щільність розчину – не менше 1,2 мг/мл, водневий показник рН – 4,5–7,5. У результаті досліджень встановлено: відсутність монооксиду вуглецю в газовій фазі аерозолю ЕСДН одноразового використання – кількісний перехід нікотину з рідини в аерозоль незначний, що є підтвердженням відсутності процесу горіння під час споживання ЕСДН.
48
Chalyi, S., V. Leshchynskyi, and I. Leshchynska. "КОНЦЕПЦІЯ ФОРМУВАННЯ ПОЯСНЕНЬ В РЕКОМЕНДАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ ЗА ПРИНЦИПОМ БІЛОГО ЯЩИКУ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 55 (June 21, 2019): 156–60. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.3.156.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в статті є процеси формування пояснень в рекомендаційних системах. Метою є розробка концептуальної моделі формування пояснень в рекомендаційних системах за принципом білого ящику з тим, щоб користувач такої системи міг отримати пояснення щодо послідовності формування рекомендацій з урахуванням можливостей рекомендаційної системи. Завдання: виділити базові характеристики пояснень в інтелектуальних системах; розробити концептуальну схему побудови пояснень за структурним принципом; розробити концептуальну модель формування пояснень за принципом білого ящика. Використовуваними принципами є: структурний, або принцип білого ящику та функціональний, або принцип чорного ящику. Отримані наступні результати. Виділено базові характеристики пояснень в інтелектуальних системах, що дає можливість сформувати пояснення при виведенні результату за принципом білого ящику та пояснення для інтерпретації отриманого результату за принципом чорного ящику. Розроблено концептуальну схему побудови пояснень, що зв’язує обмеження й умови вибору користувача із рейтинговим переліком товарів та послуг. Розроблено концептуальну модель формування пояснень за принципом білого ящику. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному. Запропоновано концептуальну модель побудови рекомендацій за принципом білого ящику, що враховує структурні обмеження та умови побудови рекомендацій. Обмеження визначаються через категорії та властивості об’єктів, а також через характеристики користувача. Умови задаються через послідовність взаємодії користувача із рекомендаційною системою, а також через результат вибору схожих користувачів. Модель забезпечує можливість формування загальної схеми побудови пояснень. Така схема дає можливість збільшити довіру користувача до отриманих рекомендацій за рахунок відображення послідовності побудови роботи рейтингового переліку товарів рекомендаційною системою.
49
Х., Джемліханов Т. "ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗДІЙСНЕННЯ МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ НА МОРСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ СТОСОВНО ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 1 (39) (April 21, 2020): 66–73. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2020-39-1-66-73.
Full textAbstract:
Анотація. У статті досліджено особливості правового регулювання митного оформлення щодо міжнародних пасажирських перевезень морським транспортом, виокремлено загальні правила митних органів всього світу. Проаналізовано нормативні акти, які забезпечують митне оформлення та контроль морських суден та товарів і перевезень пасажирів. Висвітлено, як виняткову форму митного контролю – особистий огляд. Встановлено, проблема недосконалості вітчизняного законодавства на сьогодні існує і потребує оновлення, так як на сьогоднішній день крім пасажирських перевезень, бурхливо розвивається круїзного призначення, що є досить актуальним і потребує всебічного дослідження, з метою розробки спрощеного митного оформлення на морському транспорті цього призначення. Морські пасажирські перевезення, мають пріоритет серед усіх інших видів діяльності морського транспорту, тому й підлягають позачерговому митному оформленню, але підхід повинен бути лояльним та уніфікованим із скороченням часу як для митних органів так і для пасажирів та морського екіпажу, що є доцільним та необхідним для даної категорії перевезень.
Ключові слова: морський транспорт, митне оформлення, морські пасажирські перевезення, вітчизняне законодавство, загальні правила та стандарти.
50
Khomiuk, N. L. "Кластеризація як напрям диверсифікації розвитку сільських територій в умовах децентралізації." Bulletin of Sumy National Agrarian University, no. 2(80) (February 25, 2019): 75–80. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.2.15.
Full textAbstract:
У статті охарактеризовано процес кластеризації як напрям диверсифікації розвитку сільських територій в умовах децентралізації. З’ясовано, що диверсифікація форм власності та господарювання на сільських територіях передбачає стимулювання розвитку різних форм власності та господарювання, створення кооперативів і кластерів. Розкрито сутність категорії «кластер» та «агропромисловий кластер». Зроблено висновки, що важливе значення при реформуванні місцевого самоврядування в Україні має розвиток аграрних кластерів, який сприяє створенню нових робочих місць, розвитку виробничої та соціальної інфраструктури на сільських територіях, утворенню об’єднань підприємств із замкненим циклом виробництва готової продукції, зниженню собівартості та ціни сільськогосподарських товарів, підвищенню якості вирощеної продукції, підвищенню конкурентоспроможності учасників агропромислового кластера за рахунок впровадження інноваційних технологій та доступу агропромислової продукції до регіональних та світових ринків. Визначено вплив кластеризації на розвиток сільських територій в Україні. Висвітлено переваги та основні етапи створення агропромислових кластерів. Досліджено світовий досвід та досвід України у створенні кластерів. Визначено фактори, які негативно впливають на розвиток кластерів в Україні. Доведено, що перехід на кластерну систему сприятиме підвищенню конкурентоспроможності сільських територій та розвитку різних галузей економіки.