Journal articles on the topic 'Тимчасова втрата працездатності'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Тимчасова втрата працездатності.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 21 journal articles for your research on the topic 'Тимчасова втрата працездатності.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Юріс, Л. "Звітність про кошти фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності." Бухгалтерський облік і аудит, no. 1 (2007): 43–46.
Find full text
2
Юріс, Л. "Звітність про кошти фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності." Бухгалтерський облік і аудит, no. 1 (2007): 43–46.
Find full text
3
Юріс, Л. "Звітність про кошти фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності." Бухгалтерський облік і аудит, no. 1 (2007): 43–46.
Find full text
4
Солдатенко, Оксана. "Соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності як один із видів медичного страхування." Теорія і практика інтелектуальної власності, no. 2 (52) (2010): 85–90.
Find full text
5
Балашов, В. "Санаторно - курортне лікування за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності." Вісник податкової служби України, no. 34 (2002): 44–48.
Find full text
6
Сохань, М. Ю. "Загальнообов'язкове державне соціальне страхування як форма соціального захисту осіб із сімейними обов'язками." Прикарпатський юридичний вісник, no. 2(31) (September 3, 2020): 65–68. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(31).567.
Full textAbstract:
У статті розглянуто загальнообов'язкове державне соціальне страхування як одну із форм соціального захисту таких суб'єктів соціального забезпечення, як особи із сімейними обов'язками, на підставі чого зроблено відповідні висновки. Зроблено висновок, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування як форма соціального захисту осіб із сімейними обов'язками є основною матеріальною гарантією реалізації їхнього права на соціальний захист у разі тимчасової втрати ними працездатності. Це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту осіб із сімейними обов'язками, що включає матеріальне забезпечення у зв'язку з вагітністю та пологами, а також у разі хвороби дитини, догляду за дитиною віком до 3 років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, котра доглядає за цією дитиною, втратою годувальника та соціальні послуги за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом. Його головна суть і призначення зводяться до отримання застрахованою особою в разі настання страхового випадку від страховика матеріального забезпечення і соціальних послуг за рахунок страхувальника.
Зазначено, що важливою ознакою матеріального забезпечення та соціальних послуг у рамках загальнообов'язкового державного соціального страхування у сфері соціального захисту осіб із сімейними обов'язками є джерела їх фінансування, основними з яких відповідно до чинного законодавства є внески роботодавців і застрахованих осіб. Єдиним критерієм, від якого залежить розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності, законодавство визнає страховий стаж особи, причому вказаний розмір не залежить від тривалості непрацездатності. Визнаючи, що кожна людина має відповідні права на соціальний захист і охорону здоров'я, забезпечення їх належної реалізації є пріоритетним напрямом діяльності суспільства й держави.
7
Трунова, Г. "Проблеми застосування норм соціального страхування у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності." Юридична Україна, no. 11/12 (167/168) (2016): 52–59.
Find full text
8
Більцан, А. О. "Аналіз витратної частини бюджету Чернівецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності." Економіка. Фінанси. Право, no. 5 (2013): 16–19.
Find full text
9
Більцан, А. О. "Аналіз витратної частини бюджету Чернівецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності." Економіка. Фінанси. Право, no. 5 (2013): 16–19.
Find full text
10
Лупу, А. "Практика застосування законодавства щодо діяльності Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та наглядової діяльності прокуратури у цій сфері." Вісник Національної академії прокуратури України, no. 1 (29) (2013): 104–9.
Find full text
11
Чорна, В. В., Л. Б. Фурман, and В. М. Подолян. "ГІГІЄНІЧНІ ЗАХОДИ З ОПТИМІЗАЦІЇ УМОВ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВʼЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 2 (September 22, 2021): 45–52. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12381.
Full textAbstract:
Мета: провести гігієнічне обґрунтування заходів з оптимізації умов функціонування закладів охорони здоров’я та профілактики, ранньої діагностики порушень психічного здоров’я як основи професійних захворювань медичних працівників (МП) закладів охорони здоров’я.
Матеріали і методи. Використано метод теоретичного порівняльного аналізу даних України та міжнародного досвіду щодо стану професійних захворювань і порушень психічного здоров’я як основи професійних захворювань МП закладів охорони здоров’я.
Результати. Проведено гігієнічне обґрунтування заходів з оптимізації умов функціонування закладів охорони здоров’я та профілактики, ранньої діагностики порушень психічного здоров’я як основи професійних захворювань МП закладів охорони здоров’я.
Професійні шкідливі чинники є ризиком виникнення хвороб, загострення соматичних захворювань, формування хронічної патології, захворюваності з тимчасовою втратою працездатності медичних працівників. В Україні до основних травмонебезпечних галузей економіки та видів робіт належить охорона здоров’я – 74 % (2582 травмовані особи, в т. ч. 82 – летальних випадки за період пандемії СOVID-19). Це спричиняє підвищення медичних, соціальних, економічних втрат суспільства і держави.
Запропоновані види мотивації, які можна застосувати у державних або комунальних закладах охорони здоровʼя (ЗОЗ) України як матеріальну, так і нематеріальну зацікавленість МП для створення ефективного мотиваційного механізму.
Висновки. Запропонована модель центрів охорони професійного здоров’я ЗОЗ. Функціями цих закладів є: електронний моніторинг здоров’я та захворювання МП, диспансеризація, профілактично-консультативна допомога, допомога щодо підготовки/перепідготовки/підвищення кваліфікації медичних кадрів. Надані основні принципи профілактичних заходів щодо професійних захворювань МП. На основі отриманих даних запропоновані заходи для покращення здоров’я МП: розробка відповідних нормативно-правових документів з охорони праці у медичній галузі, поліпшення умов праці, внутрішньолікарняного середовища, побутових умов для відпочинку, організації раціонального харчування, психологічного розвантаження шляхом створення центрів охорони професійного здоров’я.
12
О.V., Orіеkhova, and Pavlenko O.I. "Modern model of integral risk Evaluation of diseases with temporary disability in the workers of modern mining and smelting industry of Ukraine." Environment & Health, no. 3 (92) (September 2019): 47–52. http://dx.doi.org/10.32402/dovkil2019.03.047.
Full text
13
Церетелі, Л. "Виплати за рахунок коштів соціального страхування у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов"язаними з народженням та похованням." Вісник податкової служби України, no. 37 (2002): 42–50.
Find full text
14
Максимчук, В. "Допомога за рахунок коштів загальнообов"язкового державного соціального страхуання у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням." Вісник податкової служби України, no. 44 (2002): 61–62.
Find full text
15
Holovchenko, Yu I., M. A. Trishchynska, and I. V. Belska. "Клініко-патогенетична характеристика болю у нижньому відділі спини та застосування хондропротекторних ефектів Піаскледину в його комплексній терапії." TRAUMA 15, no. 5 (September 1, 2014): 43–47. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.5.15.2014.81755.
Full textAbstract:
За даними ВООЗ, у розвинених країнах світу поширення болю за масштабами цілком порівнянне з пандемією. За даними епідеміологічних досліджень, 58–84 % населення хоча б раз в житті відчували болі в спині, у популяції віком 20–64 років від таких болів страждають 24 % чоловіків та 32 % жінок [26]. Поширеність хронічних больових синдромів надзвичайно велика: не менше 15–20 % населення страждає від хронічних больових синдромів [44]. У широкому сенсі біль є попереджувальним сигналом і оберігає нас від пошкоджуючих впливів, а також попереджає про порушення, що виникли в середині самого організму, і відкриває шлях до розпізнавання й лікування багатьох захворювань [4, 15]. Актуальність проблеми настільки очевидна, що не потребує спеціальних аргументів, оскільки відомо, що біль належить до скарг, із якими найчастіше пацієнти звертаються по допомогу до лікарів різних спеціальностей. Але, незважаючи на загальну увагу, тривале вивчення, проблема болю ще далека від вирішення. Під синдромом болю в нижній частині спини (low back pain — LBP) розуміють біль, що локалізується між XII парою ребер і сідничними складками [18, 23, 31]. В Україні вертеброгенна патологія та захворювання периферичної нервової системи посідають друге місце після цереброваскулярної патології (показники захворюваності становлять 520 випадків на 100 тис. населення). У світі ця патологія лідирує серед захворювань, що зумовлюють тимчасову непрацездатність, а в Європі є другою за частотою звернень до невропатолога. У вікових межах 30–45 років біль у нижній частині спини є найчастішою причиною втрати працездатності. Водночас лише 40 % хворих звертаються по медичну допомогу.
16
Salmanov, A. G. "План дій України з антимікробної резистентності." International Journal of Antibiotics and Probiotics 1, no. 1 (October 31, 2017): 10–28. http://dx.doi.org/10.31405/ijap.1-1.17.01.
Full textAbstract:
План дій України з антимікробної резистентності (далі — План дій) розроблено Всеукраїнською асоціацією інфекційного контролю та антимікробної резистентності спільно з Національною медичною академією післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. План дій визначає ціль, принципи, основні напрям- ки вдосконалення національної системи контролю та профілактики інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги (ІПМД), та антимікробної резистентності (АМР) патогенів цих інфекцій, механізми забезпечення її функціонування, а також очікуваний соціально-економічний ефект.
План дій наголошує на необхідності впровадження ефективного підходу «Єдине здоров’я» (принцип, згідно з яким здоров’я людей, тварин та навколишніх екосистем взаємопов’язане), що передбачає координацію між різними секторами та суб’єктами, зокрема спеціалістами з медицини, ветеринарії, сільського господарства, екології та добре поінформованими споживачами. План дій визнає та вра- ховує різноманітні ресурси, доступні для протидії резистентності до антибактеріальних препаратів.
Мета цього Плану дій — забезпечення якомога тривалішої безперервності успішного лікування та профілактики інфекційних захворювань завдяки ефективним та безпечним препаратам, які проходять контроль якості, застосовуються відповідально й доступні для всіх, хто їх потребує.
Основні завдання Плану дій України: а) удосконалити нормативне, правове та методичне забезпечен- ня системи профілактики ІПМД, лабораторну діагностику й моніторинг АМР, б) покращити обізнаність і розуміння резистентності до антимікробних препаратів через ефективну комунікацію, просвітницькі заходи та навчання, в) зміцнити знання та доказову базу шляхом епіднагляду та дослідження, г) змен- шити поширеність інфекцій завдяки ефективним санітарно-гігієнічним заходам профілактики інфекцій, д) оптимізувати застосування антимікробних препаратів у медицині та ветеринарії.
У результаті реалізації Плану дій очікується зниження кількості інфекцій, спричинених резистентними штамами мікроорганізмів, смертності, інвалідності та ускладнень від ІПМД, унаслідок чого збільшиться трудовий потенціал нації за рахунок зниження тимчасової і постійної втрати працездатності населення в результаті захворювань, підвищиться безпека пацієнтів і персоналу в процесі надання медичної допомоги.
17
Zhuravel, V. "ГАРАНТІЇ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ СУДОВОЇ СИСТЕМИ." Juridical science 2, no. 5(107) (April 3, 2020): 177–86. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-107-5-2.22.
Full textAbstract:
В соціальному захисті працівників судової системи приймає участь велика кількість владних суб’єктів, що збільшує можливість зловживання владою, поширення корупційних відносин та врешті не отримання необхідної допомоги оперативно. Визначення гарантій правового регулювання надасть можливість з’ясувати, які саме заходи встановленні для забезпечення отримання соціального захисту працівниками судової системи. Крім того, аналіз змісту гарантій правового регулювання соціального захисту працівників судової системи дозволить зрозуміти рівень їх актуальності, достатності та ефективності дії, виявити проблеми із правовим закріпленням та шляхи до вдосконалення. Зроблено висновок, що серед видів гарантій правового регулювання соціального захисту працівників судової системи варто виділяти гарантії підтримання матеріальної стабільності. Такі гарантії діють уже після настання соціальних ризиків та пов’язані із обов’язком держави забезпечувати працівникам судової системи належний захист рахунком коштів державного бюджету, оскільки інші джерела доходу для них були заборонені. Правове регулювання даних гарантій за останні роки значно змінилося й, на сьогодні, для усіх працівників судової системи обов’язковою є участь в загальнодержавному соціальному (пенсійному) страхуванні, а отже й на них поширюються загальні правила нарахування та отримання пенсійного забезпечення чи соціальної допомоги у зв’язку з тимчасовою чи повною втратою працездатності. Також, спільною є гарантія збереження робочого місця та виплата заробітної плати для працівників судової системи, що реалізують своє право на відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею віку 3 років. Хоча дана гарантія недостатньо деталізується у спеціалізованому законодавстві щодо правового статусу працівників судової системи. Гарантії правового регулювання соціального захисту працівників судової системи, то вони частково мають застарілий характер, адже поставлені перед ними завдання можуть виконувати ефективніше за допомогою нових заходів соціального захисту, а також вони уже не відповідають уявленням суспільства щодо справедливого соціального захисту. Наприклад, гарантії надання службового житла чи освіти для дітей працівників судової системи можуть бути вирішенні шляхом збільшення та актуалізації розміру грошової винагороди. Аналіз гарантій правового регулювання соціального захисту працівників судової системи свідчить про їх незбалансований характер, що впливає на рівність між працівниками судової системи, їх мотивацію якісно виконувати посадові обов’язки та підтримувати правопорядок.
18
Копчикова, Інна. "ЕЛЕКТРОННІ ЛІКАРНЯНІ: ОБЛІКОВО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ." Економіка та суспільство, no. 36 (February 22, 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-36-35.
Full textAbstract:
У статті досліджено сутність електронного лікарняного, як нового елемента електронного документообігу в країні. Визначено поняття «листок непрацездатності» та «медичний листок тимчасової непрацездатності». Розкрито порядок функціонування Електронного реєстру електронних лікарняних, а також порядок складання медичних висновків про тимчасову непрацездатність. Проаналізовано правову основу створення та видачі електронних лікарняних. Розкрито алгоритм призначення допомоги по тимчасовій втраті працездатності. Наведено випадки, в яких заклад охорони здоров’я повинен видати пацієнту паперовий листок непрацездатності. Визначено причини непрацездатності для електронних лікарняних. Досліджено роль та значення Електронного реєстру листків непрацездатності в системі документообігу країни.
19
Zaremba, E. H., J. H. Kiyak, O. V. Zaremba-Fedchyshyn, O. V. Zaremba, M. M. Virna, H. J. Kiyak, and L. O. Odnorih. "ОРГАНІЗАЦІЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ КАРДІОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 1 (May 22, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i1.8718.
Full textAbstract:
Інфаркт міокарда був і залишається хворобою, яка приводить до смерті та інвалідизації населення. Раніше хворі на інфаркт міокарда на менше місяця повинні були дотримуватись суворого ліжкового режиму абсолютно без активних рухів для максимального розвантаження серця. Проте, такий ліжковий режим мав несприятливий психологічний вплив, сприяв застою в легенях та гіпостатичним пневмоніям, атонії кишок, порушенню сечовиділення. У 1952 р. американці Levine S.A. і Lown B. запропонували використовувати у лікуванні хворих на інфаркт з перших днів сидяче положення у кріслі. У 1964 р. проф. Мясніков А.Л. називає єдиного радянського професора, який визнавав ідею ранної реабілітації – проф. Олійника С.Ф. Про досягнуті успіхи застосування ранньої фізичної реабілітації у хворих на інфаркт міокарда проф. С.Ф. Олійник зробив доповідь на Українському з’їзді терапевтів у 1965 р., а у 1972 р. у союзному журналі «Кардиология» було офіційно визнано, що рання фізична реабілітація при інфаркті міокарда вперше в СРСР почала застосуватися у Львові. Тепер в жодного лікаря не виникає сумнівів у необхідності використання довільних рухів, масажу та лікувальної гімнастики, більш ранній підйом з ліжка, ходьбу вже з перших днів хвороби. Монографія «Сучасна діагностика та лікування гострого інфаркту міокарда» авторського колективу у складі Антоненко Л. М., Жарінова О. Й., Іваніва Ю. А., Павлюка В. І., Чубучного В. М., Ютанова В. І. - присвячується «пам’яті професора Степана Олійника, який вперше в Україні організував лікування хворих на гострий інфаркт міокарда в блоках інтенсивної терапії та впровадив ранню реабілітацію, сміливо ламаючи застарілі стереотипи».Основною метою реабілітації хворих є відновлення максимально повноцінного життя пацієнта, включаючи повернення до праці. Під час реабілітації потрібно брати до уваги фізичні, психологічні і соціально-економічні фактори. Процес потрібно починати якомога раніше після поступлення в стаціонар і продовжувати протягом наступних тижнів і місяців.Висновки:В Україні з кожним роком зростає рівень захворюваності на хвороби системи кровообігу, збільшується тимчасова і стійка втрата працездатності, що приводить до значних економічних витрат.Необхідно впроваджувати чіткі програми щодо реабілітації кардіологічних хворих.Недостатнє впровадження сучасних програм кардіореабілітації є загальноєвропейською проблемою, призводить до високого розповсюдження факторів ризику, пов'язаних з коронарними ускладненнями, низького рівня фізичної активності пацієнтів.Фізична реабілітація є складовою консервативного і хірургічного лікування кардіологічних хворих. Вона повинна проводитися на ранніх етапах, щоб зменшити ризик розвитку ускладнень і покращити процеси відновлення порушених функцій. Фізична реабілітація має бути комплексною: включати в себе фізичну, психологічну, трудову і соціальну складові.Міжнародна практична конференція (22-23 березня 2018 року) з кардіореабілітації, організована школою реабілітаційної медицини Українського католицького університету, очолюваною доктором гуманітарних наук, отцем Богданом Прахом, за підтримки експертів Європейської асоціації профілактичної кардіології професорів Хуго Санера і Джопа Перка, стане стимулом для подальшого впровадження реабілітаційних заходів в Україні не тільки для спеціалізованих відділень, але й для первинної ланки - сімейних лікарів.
20
Smolenko, L. V. "ХАРАКТЕРНІ РИСИ ТИМЧАСОВОЇ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ ГІРНИКІВ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ХРЕБТА ТА ПЕРИФЕРІЙНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ." Вісник наукових досліджень, no. 2 (August 17, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.2.7855.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано тимчасову втрату працездатності гірників із захворюваннями хребта та периферійної нервової системи. Встановлено, що гірники основних професій, які працюють на шахтах із крутим заляганням вугільних пластів, частіше страждають від захворювань периферійної нервової системи, ніж ті, що працюють на шахтах з пологим заляганням вугільних пластів. Статистично значуще зростання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання периферійної нервової системи спостерігається при стажі роботи 6–10 років і більше 20 років.Мета дослідження – встановити зв’язок захворювань хребта і периферійної нервової системи у гірників вугільних шахт з умовами праці.Матеріали і методи. Завданням етапу стало проведення копіювання даних про захворювання хребта і периферійної нервової системи з тимчасовою втратою працездатністі (ТВП) у гірників вугільних шахт та вивчення їх структури (професійну, вікову, стажову); проведення гігієнічної оцінки професійно-виробничих маршрутів гірників, що страждають від захворювань хребта (попереково-крижовими радикулопатіями); з’ясування можливого впливу (етіологічна діагностика) факторів виробничого середовища і робітничого процесу на захворюваність хребта і периферійної нервової системи серед гірників різноманітних професійних груп. Об’єкт, об’єм досліджень: захворюваність із тимчасовою втратою працездатності гірників, які працюють на шахтах з крутими (1188 чол.) і пологими (1486 чол.) пластами за даними листів із ТВП за 2000–2004 рр.; протоколи копіювання даних із амбулаторних карт гірників, що пройшли обстеження в Обласній клінічній лікарні профзахворювань (ОКЛПЗ) у 2003 р. (90 чол.); дані трудових книжок про професійно-трудовий маршрут гірників із захворюваннями хребта і периферійної нервової системи (90 чол.). При виконанні роботи й аналізу матеріалів використовували аналітичні та статистичні методи.Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз даних захворюванності з ТВП за 2000–2004 рр. робітників вугільних шахт із пологими і крутими пластами свідчить, що робітники шахт з пологими пластами хворіють частіше і довше (на пологих кількість випадків (17,5±1,08) дня непрацездатності 218,5 на 100 робітників, тоді як на крутих пластах – (10,6±0,94) та 139,3 відповідно). Найбільше хворіють гірники очисних вибоїв і прохідники на пологих шахтах та забійники і прохідники на шахтах з крутим заляганням пластів. Встановлено, що на шахті з пологим заляганням пластів найбільший відсоток в структурі хвороб з ТВП займають захворювання на остеохондроз та хвороби кістково-м’язової системи. У гірників шахт із крутими пластами перше місце займають захворювання периферійної нервової систем. Встановлено взаємозв’язок захворювань хребта і периферійної нервової системи від стажу та віку. На шахтах із пологими пластами найбільш тісніше взаємозв’язок захворювань з професійним стажем, а на шахтах з крутими пластами – з віком. Проаналізовано дані впливу умов праці в різних професійних групах на розвиток захворювань кістково-м’язової та периферійної нервової системи, встановлено зв’язок віково-стажових характеристик, умов праці з тяжкістю захворювань. Небезпечність ризику розвитку захворювань кістково-м’язової та периферійної нервової систем найбільш вірогідна в професіях, де умови праці оцінюються 2, 3 і 4 ступенями третього класу згідно з гігєнічною класифікацією.Висновки. У робітників вугільних шахт початкові форми захворювань кістково-м’язової та периферійної систем розвиваються при стажі 4–6 років, а при 12–16 – хронічні (тяжкі). Результати роботи дозволили підготувати дані про вплив умов праці на стан хребта та периферійну нервову систему гірників вугільних шахт, які будуть використовуватись у подальших дослідженнях.
21
Dedunov, S. V. "Assessment of morbidity with temporary disability of workers in open pit mining of iron ore." One Health and Nutrition Problems of Ukraine, January 5, 2019, 18–22. http://dx.doi.org/10.33273/2663-9726-2018-49-2-18-22.
Full textAbstract:
Relevance. Morbidity with temporary disability is an important criterion for assessing the impact of working conditions on the workers ' health. The identification of causal relationships of diseases with working conditions of employees gives the possibility to develop preventive measures to prevent disease and improve the health of employees. Aim. To assess the level and structure of morbidity with temporary disability of workers engaged in the mining of iron ore by open way in the modern mining industry. Materials and Methods. To assess the incidence of workers were analyzed sick leave, reports on the causes of temporary disability. For processing the results of the study used mathematical-statistical methods. The Results of the Study and their Discussion. Level STP is 146,90±7.27 cases (p<0,05), 1617,07±66,61 disability days (p<0,05), the average duration of one case constituted of 11,01±0,34, 1,42 times higher than cases and 1,58 times higher for the disability days than workers in the control group Structure STP: first place is occupied by diseases of the respiratory system (58,54 %) of 69,44±1,21 cases (p<0,05), in second place are illnesses of the musculoskeletal system and connective tissue (13,04 %) of 15,51±0.86 cases (p<0,05), in third place injury, poisoning and certain other consequences of external factors (7,92 %) of 9,42±0,13 cases (p<0,05), the fourth place is occupied by diseases of the digestive system (4,56 %) of 5,43±0,19 cases (p<0,05), the fifth place is occupied by diseases of the circulatory system (4,17 %) of 4,96±0,21 cases (p<0,05). Conclusions. The results that can be obtained of the analysis of morbidity with temporary disability of workers of these professions can be regarded as source data and open up prospects for further study of the risks of as the common professional diseases and development of complex of preventive measures aimed at reducing not only diseases with temporary disability, and a pair of professional and occupational pathology. Key Words: open pit mining of iron ore, morbidity with temporary disability.