Academic literature on the topic 'Технічні пристрої'

Ринкове середовище формує вимоги до молодих фахівців, а конкуренція між закладами вищої та фахової передвищої освіти спонукає готувати висококваліфікованих фахівців. Очевидно, що змістовне наповнення дисциплін залежить від прогнозованого технологічного розвитку країни та потреби у фахівцях на ринку праці. Воно має характеризуватися гнучкістю змісту й швидкою реакцією на запити ринку праці. Водночас саме змістовне насичення навчальних дисциплін може спонукати абітурієнта обрати той чи інший заклад освіти та визначитись із спеціальністю. Саме тому, використовуючи інформаційно-комунікаційні технології, слід здійснювати напрацювання найсучасніших програм підготовки фахівців. Поняття «Інтернет речей» є комплексним та досі розвивається. З функціональної точки зору «Інтернет речей» (IoT, Internet of Things) можна розподілити на кілька рівнів: кінцеві пристрої (засоби ідентифікації, давачі, виконавчі пристрої), транспортний рівень (телекомунікаційне середовище, що охоплює дротові та бездротові мережі) та рівень роботи з даними (інтелектуальні платформи, які здійснюють збір, зберігання та обробку). У статті розглядаються питання, які пов’язані з особливостями створення простих пристроїв у межах концепції Internet of Things на базі популярного Wi-Fi-модуля ESP8266 та впровадженням цих досліджень в освітній процес. Зокрема використання технології інтернету речей з сервісом IFTTT під час проєктного навчання в межах вивчення дисциплін «Основи автоматичного керування та роботехніка», «Мікропроцесорні пристрої та системи». Розкрито можливості такого проєктного навчання у формуванні компетенції Інтернету речей у майбутніх фахівців технічного профілю. У статті висвітлена покрокова методика реалізації технічної складової інтернету речей з сервісом IFTTT для створення розумного будинку. Розкрито технічні можливості, особливості підключення та взаємодії модуля ESP8266 та виконавчого пристрою. Показана організація доступу модуля до мережі Інтернет, відправлення та отримання ними даних з використанням популярного хмарного IoT-сервісу aRest. Показано, як використовувати сервіс погоди Weather Underground та Date & Time безкоштовного онлайн сервісу IFTTT для управління виконавчим пристроєм через Інтернет. У статті наведено вихідні коди програми керування для Wi-Fi-модуля ESP8266.

Розглянуто перспективи використання сучасних засобів фото- та відеозйомки під час розслідування злочинів. Проаналізовано технічні характеристики таких сучасних технічних засобів, як action-камери та ендоскопи. Розглянуто аction-камери як цифрові пристрої, що можуть значно розширити можливості фото- та відеофіксації перебігу і результатів слідчих (розшукових) дій. Для пошуку та фіксації доказової інформації в ускладнених умовах запропоновано використання ендоскопів. Надано пропозиції щодо упровадження зазначених засобів у криміналістичну діяльність для пошуку і фіксації доказової та орієнтуючої інформації під час проведення слідчих (розшукових) дій.

У статті представлено технічні засоби, які використовуються у навчальному процесі на практичних заняттях з дисциплін «Основи практичної діяльності у фізичній реабілітації (Вступ до спеціальності)», «Терапевтичні вправи» і «Біомеханіка та клінічна кінезіологія». На кафедрі фізичної терапії, ерготерапії та фізичного виховання студенти 1 курсу навчання в Тернопільському державному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського МОЗ України вивчають дисципліну «Основи практичної діяльності у фізичній реабілітації (Вступ до спеціальності)». На практичних заняттях під час вивчення тем, які передбачені робочою програмою, студенти вивчають і використовують різноманітні технічні засоби. Для прикладу представлено одну тему, а саме: «Фізична працездатність, визначення поняття. Методи визначення фізичної працездатності», де студенти вивчають: визначення, застосування, обладнання та вимоги до проведення тестів; кількісну оцінку фізичної працездатності; пристрої для тестування; вимоги до проведення навантажувальних тестів для визначення фізичної працездатності; субмаксимальний тест PWC170; гарвардський степ-тест; тест Наваккі; тест Купера. Для тестування фізичної працездатності на практичному занятті студенти використовують велоергометр вертикальний Circle B6 , тренажер «міні-степпер» та степпер. Студенти, навчаючись на 2 курсі, вивчають дисципліну «Терапевтичні вправи». На практичних заняттях із вказаної дисципліни студенти вивчають комплекси вправ, які можна застосовувати при різних нозологіях. Адже фізична реабілітація – це застосування фізичних вправ і природних чинників з профілактичною і лікувальною метою у комплексному процесі відновлення здоров’я, фізичного стану та працездатності хворих та інвалідів. На сьогодні існує безліч спеціальних тренажерів для тренування будь-яких мʼязів, але, звичайно, неможливо придбати їх усіх, тому студенти для вивчення поданих тем практичних занять використовують спортивний тренажер «Фітнес-центр Максіма», а також велоергометр вертикальний Circle B6; тренажер «міні-степпер» та степпер; пристрій для витягування хребта «NEXUS» та велотренажер магнітний «Кристал BC7200DKG-HB». Студенти, які навчаються на 3 курсі, вивчають дисципліну «Біомеханіка та клінічна кінезіологія». Мета навчальної дисципліни – сформувати у студентів систему знань про застосування біомеханіки та клінічної кінезіології у професійній діяльності і професії фахівців галузі фізичної терапії, ерготерапії та використання принципів біомеханіки (поведінку і механічні рухи в них на всіх рівнях організації та в різних станах) і клінічної кінезіології (метод діагностики й терапії, який декларує зв’язки м’язового напруження (тонусу) зі станом внутрішніх органів та систем організму). За час вивчення навчальної дисципліни студенти мають можливість відпрацьовувати свої навички на масажних кушетках, приладах, на спортивному тренажері «Фітнес-центр Максіма», на пристрої для витягування хребта «NEXUS» та велотренажері магнітному «Кристал BC7200DKG-HB». Усі перелічені технічні засоби знаходяться у взаємодії з різними системами організму людини: із системою керування рухами, із системою виконання рухів, із системами обслуговування рухів. Вивчення особливостей застосування технічних засобів у фізичній терапії, ерготерапії на практичних заняттях з дисциплін «Основи практичної діяльності у фізичній реабілітації (Вступ до спеціальності)» (1 курс), «Терапевтичні вправи» (2 курс) та «Біомеханіка та клінічна кінезіологія» (3 курс) є необхідним як інструмент аналізу функціонального стану організму людини.

Стаття присвячена виявленню вихідного рівня сформованості у першокласників інформаційно-цифрової компетентності як наукового орієнтиру процесу формування зазначеної компетентності у початковій школі. Виходячи з трикомпонентної структури інформаційно-цифрової компетентності молодших школярів було виділено три відповідних критерія оцінювання її рівня сформованості. Перший критерій – когнітивний – був акцентований на сформованості певної сукупності знань та вмінь про джерела інформації і способи роботи з нею, знанні понять, пов’язаних із інформацією. Другий критерій – технологічний – характеризував переважно технічні знання, вміння та навички використання комп’ютера та інших цифрових пристроїв. Третій критерій – аксіологічний – уключав до себе ціннісні (правові, етичні) аспекти он-лайн спілкування. Важливо відзначити, що діагностика сформованості у першокласників інформаційно-цифрової компетентності уключає до себе не лише письмове анкетування, але й включене спостереження, бесіди, усне інтерв’ю, що дозволило максимально уточнити зміст відповідей на письмове опитування. Аналіз даних за когнітивним критерієм дозволяє заключити, що першокласники мають найбільш загальне уявлення про джерела інформації, до яких відносяться різні цифрові пристрої, мінімальний досвід володіння окремими, найпростішими функціями, розуміють їх значення для себе як нового джерела інформації поверхнево, але орієнтуються в шкільному інформаційному просторі. У контексті технологічного критерію першокласники проявляють вміння та навички володіння простими цифровими технологіями, вміють застосовувати найпростіші та розповсюджені комп’ютерні та мобільні пристрої для розв’язання елементарних завдань, швидко освоюють способи створення простого контенту у простих форматах. Аксіологічний критерій дозволив виявити зростання прагнення першокласників до удосконалення своєї інформаційно-цифрової компетентності як значущої для них особистісної життєвої цінності. Комп’ютерне середовище розглядається ними як необхідний складник їх навчальної та позанавчальної діяльності.

У статті автор розкриває роль інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти при ресурсно-орієнтованому навчанні студентів у вищій школі. Інформаційно-освітнє середовище закладу вищої освіти як дидактична основа ресурсно-орієнтованого навчання студентів у вищій школі представлене як педагогічна система, що об’єднує в собі інформаційні освітні ресурси, комп’ютерні засоби навчання, засоби управління навчальним процесом, педагогічні прийоми, методи і технології, направлені на формування інтелектуально-розвиненої соціально-значущої творчої особистості, що володіє необхідним рівнем професійних знань, умінь і навичок для ефективного функціонування в інформаційному суспільстві. Компонентами інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти є суб’єктно-ресурсний, матеріально-технічний, дидактичний, технологічний компоненти та веб-система закладу вищої освіти. Суб’єктно-ресурсний компонент визначає користувачів, розробників та учасників середовища, консолідує ресурси закладу вищої освіти для створення та розвитку середовища: кадрові, матеріально-технічні, навчально-методичні, фінансові та інформаційні ресурси. Матеріально-технічний компонент містить аудиторії, лабораторії, спеціальні кабінети, бібліотека закладу вищої освіти як комплексний медіацентр, що забезпечує доступ до інформації, комп’ютерна техніка, мультимедійні пристрої, комп’ютерні мережі тощо. Дидактичний компонент містить форми, методи та засоби навчання студентів, які, разом з традиційними, реалізуються за допомогою програмно-технічних і телекомунікаційних засобів (дистанційне, змішане, мобільне навчання). Технологічний компонент забезпечує доступ до навчальної інформації завдяки сучасним інтернет-технологіям, можливості розробки електронних освітніх ресурсів, організацію технологій взаємодії (інтерактивної, мобільної, візуальної). Веб-система закладу вищої освіти як компонент його інформаційно-освітнього середовища є об’єднуючим для усіх чотирьох компонентів – сукупність веб-сайтів, об’єднаних офіційним веб-сайтом. Розглянуто важливі складові інформаційно-освітнього середовища ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»: Головний центр дистанційного навчання, віртуальне навчальне середовище Інституту економіки, управління та інформаційних технологій, електронні навчально-методичні комплекси дисциплін, створені у вигляді дистанційних курсів за допомогою сервісу https://sites.google.com/.

Аналітичними дослідженнями способів внесення в ґрунт мінеральних добрив установлено, що ефективність їх застосування в значній мірі залежить від умов їх внесення, які створюються в відповідних технологіях вирощування сільськогосподарських культур. При цьому із відомих способів внесення мінеральних добрив локальне внесення безпосередньо в ґрунт являється найбільш ефективним з точки зору використання рослинами, а також найменш вразливими для навколишнього середовища. Аналіз пристроїв, які застосовують для локального внесення мінеральних добрив шляхом розсіювання по поверхні ґрунту показав, що при наступному закладенні їх в ґрунт добрива нерівномірно розподіляються по глибині кореневмісного шару, внаслідок чого рослини неповністю засвоюють внесені мінеральні добрива, що знижує ефективність їх застосування. З підвищеною ефективністю засвоюються мінеральні добрива внесені безпосередньо в зону кореневмісного шару ґрунту, яке здійснюється при міжрядних обробітках сільськогосподарських культур. Крім того, установлені на серійних ґрунтообробних машинах туковисівні баночно-тарілчасті пристрої наділені активно-примусовою подачею, які допускають внесення мінеральних добрив з підвищеною нерівномірністю, що знижує ефективність їх застосування. Разом з цим виявлені шнекові туковисівні пристрої, в яких привалює примусовий характер подачі мінеральних добрив. В результаті конструктивного аналізу таких пристроїв виявлені їх недоліки, що враховані при розробці більш досконалого шнекового пристрою, який забезпечує рівномірний висів мінеральних добрив за рахунок стабілізації переміщення їх стрічками до виходу із розподільчого пристрою з дотриманням заданої норми внесення.

УПРАВЛІННЯ ІДЕНТИФІКАЦІЙНИМИ ДАНИМИУ роботі досліджується питання розробки механізмів правового забезпечення управління ідентифікаційними даними пристроїв ІоТ. Аналізуються сучасні технічні та юридичні механізми і процедури ідентифікації суб’єк¬тів та об’єктів. Запропоновано застосувати як приклад мережеву модель OSI для класифікації елементів мережі пристроїв ІоТ за функціональними ознаками. Також здійснено огляд різновидів сучасних технологій, що вико¬ристовуються для забезпечення функціонування екосистем пристроїв ІоТ, а саме: радіотехнології, різних універ¬сальних ідентифікаційних систем, технічних стандартів, рішень, що забезпечують безпеку даних, та платформи сумісності пристроїв ІоТ, а також напрями розвитку технологій ідентифікації та управління ідентифікаційними даними відомих розробників.Проаналізовано стан національного законодавства, що регулює правовідносини у сфері управління іденти¬фікаційними даними. Підкреслено, що Україна має певний позитивний досвід в напрямі технічної організації та розвитку процесів електронної ідентифікації та правову основу з метою формування сучасного законодавства у сфері управління ідентифікаційними даними. Водночас вказано на низку характерних недоліків, пов’язаних із ситуативною, малосистемною і неструктурованою модернізацією національного законодавства, насиченням його незбалансованою в юридичному та нормопроєктувальному сенсі термінологією.Автором запропоновано сучасне рішення, яке полягає у створенні системи технічних стандартів, юридичних правил та норм, порядків і процедур перевірки ідентифікаційних даних. Дане рішення, як багаторівнева соціотех- ніча система, забезпечить тотожність ідентифікаційних даних з фізичною або юридичною особою, пристроєм або цифровим об’єктом для взаємодії із цифровою екосистемою. Модернізація нормативно-правової бази, яка здійс¬нює регулювання суспільних відносин у сфері управління ідентифікаційними даними, спрямована на визначення та формування суб’єктів та об’єктів цієї сфери, їх прав та обов’язків, а також формування видів правопорушень та відповідальності за їх скоєння. Відповідно, не омине осучаснення і діючих правових норм чинного законодав¬ства України.

У статті представлена методика фізичного діагностування цифрових пристроїв об’єктів радіоелектронної техніки, яка ґрунтується на використанні енергодинамічного, енергостатичного та електромагнітного методів діагностування. Вона передбачає поодиноке або комплексне застосування зазначених методів, що залежить від вірогідності діагнозу, яка вимагається. Остання зумовлена важливістю об’єкта радіоелектронної техніки, а також випадками, в яких неможливо прийняти рішення про технічний стан при використанні якогось одного з методів діагностування. Використання даної методики спрямовано на визначення технічного стану з вірогідністю не нижче 0,95, а її застосування на першому рівні системи технічного обслуговування і ремонту радіоелектронної техніки дозволить проводити визначення реального технічного стану при глибині діагностування цифрового пристрою (радіоелектронного компоненту), що призведе до зменшення логістичної складової доставки цифрових пристроїв у ремонтні органи та в зворотному напрямку. Застосування даної методики доцільно в роботі автоматизованої системи технічної діагностики радіоелектронної техніки.

Предметом вивчення в статті є питання проектування принципової схеми пристрою тестування інтегральних мікросхем. Метою статті є дослідження проектування принципової схеми пристрою, якій підключає до комп'ютера, призначеного для тестування й визначення типу інтегральних мікросхем методом сигнатурного аналізу мікросхем, що дозволяє робити перевірку всіх статичних режимів роботи цих інтегральних мікросхем. Завдання – за допомогою обраних складових принципової схеми пристрою, а саме: вузлу вхідних регістрів; пристрою узгодження по входу; пристроюй узгодження по виходу; керуючого пристрою; блоку живлення; пристрою комутації живлення; джерела живлення пристрою дослідити їх принцип дії, за допомогою якого обґрунтувати технічні рішення, впровадження яких в практику вимірювання дозволить здійснювати перевірку всіх статичних режимів роботи інтегральних мікросхем. Висновки: запропоновані технічні рішення, що отримані при дослідженні проектування принципової схеми пристрою тестування інтегральних мікросхем надають можливість обрати найбільш корисну принципову схему пристрою, якій підключає до ІВМ - сумісного комп'ютера, призначеного для тестування й визначення типу інтегральних мікросхем.

Сучасні технічні системи містять, як правило, велику кількість елементів, які можуть відмовляти в процесі її експлуатації. Для забезпечення високої ефективності використання технічної системи протягом усього призначеного терміну експлуатації необхідно проводити її технічне обслуговування з метою виявлення можливих відмов і відновлення працездатного стану системи. Досліджено вплив ступеня наближення цільової функції на величину інтервалу між перевірками і ефективність використання технічних систем. Основним завданням проектування обладнання є забезпечення високого рівня його ефективності в процесі експлуатації. Це досягається як конструктивними методами, так і вибором експлуатаційних характеристик. У більшості випадків протягом усього призначеного терміну експлуатації планується проводити його обслуговування з метою виявлення можливих збоїв та відновлення стану. У цьому випадку може статися прихований збій у певному наборі параметрів, що визначають стан роботи системи. Для його усунення обладнання перевіряється на справний стан. Різні групи параметрів можуть відслідковуватися постійно, періодично або не контролюватися протягом відведеного терміну експлуатації пристрою. У статті розглядається випадок періодичного моніторингу стану. Однією з важливих експлуатаційних характеристик обладнання є розмір інтервалу між перевірками. Розподіл часу роботи каналу вважається експоненціальним. Наближене рішення задачі полягає у розширенні показника для коефіцієнта доступності підряд та пошуку коренів нелінійного рівняння. Проведено аналіз впливу на точність вирішення задачі про кількість термінів розширення. Використання цього методу зменшить кількість перевірок порівняно з оптимальною кількістю.

Обговорюються нові можливості для впровавдаження нових портативних комп'ютерів, об'єднаних у бездротові мережі, у викладанні іноземної мови у вищих технічних навчальних закладах
Обсуждаются новые возможности для внедрения новых портативных компьютеров, соединенных в безпроводные сети, в преподавании иностранных языков в высших технических учебных заведениях.

Henry van Dyke said: «Time is too slow for those who wait, too swift for those who fear, too long for those who grieve and too short for those who rejoice…». It is true, but it doesn`t mean that you don`t need a watch. Especially if it can send messages, give directions, track fitness and make wireless payments.

В роботі розглянуті перспективи розвитку інформаційно-діагностичних засобів управляння та захисту медичного обладнання. Розглянуті питання розробки інформаційно-діагностичних методів управління і захисту блоків медичного обладнання. Наведена математична модель попередження збитків.
Prospects of development of information-diagnostic means of management and protection of medical equipment are considered in this work. The issues of development of information-diagnostic methods of management and protection of blocks of medical equipment are considered. The mathematical model of damage prevention is presented. Modern diagnostic and therapeutic medical equipment (MO) are complex technical devices that contain electrical elements, mechanical units, electronic and microprocessor blocks, operating on low voltage and high voltage voltages, with a power of 30 kW and above. IO is installed, as a rule, in enclosed areas receiving power supply on separate lines and have independent nodes of relay protection of uninterruptible power supply units. The practice of using imported IM shows that it is very sensitive to the quality of electricity of Ukrainian 2-and 3-phase networks. The quality of electricity (PAYE) is not taken into account in the process of operating the medical equipment, although it is in the delivery of the MI. This results in operational failures and malfunctions caused by unpredictable changes in the network supply voltage parameters. Exit PYAE beyond the norm, established GOST. 13109-97 leads to the complication of finding and troubleshooting the malfunction and its elimination, as well as - to increase financial and time costs. To select and evaluate the effectiveness of the multi-level diagnostic management and protection system of the MO, the authors proposed a multi-level criterial assessment of the choice of the system of protection, in which the main criterion is the mathematical expectation of the set, which consists of the cost of the warnings.

Technical and methodological aspects of implementation of online laboratory for designing devices on microcontrollers and programmable logic integrated circuits are considered. One of the options for implementing an online laboratory is considered. This solution allows you to comply with quarantine measures and ensure the quality of the educational process.

Прийняті в дипломній роботі наукові та інженерні рішення дозволили спроектувати взірець широкосмугового поляризатора, який використовується у антенному тракті для системи супутникового зв’язку. За стандартними методиками вимірювань проводились вимірювання радіотехнічних характеристик широкосмугового поляризатора на лабораторних стендах.
У магістерській роботі досліджено технічні характеристики широкосмугових поляризаторів С-діапазону, проводилось дослідження радіотехнічних характеристик широкосмугового поляризатора (коефіцієнт стоячої хвилі, частотний діапазон, рівень динамічних втрат електромагнітної енергії у діапазоні частот, коефіцієнт еліптичності).
ЗМІСТ ВСТУП...…………………………………………………………………………..… РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ ЗА ТЕМОЮ ………………….... 1.1 Поляризатор, загальне призначення ……………………………………..….... 1.2 Пристрій для повороту площини поляризації (поляризатор)…………..……. 1.3 Широкосмуговий фазовий хвилеводний фазообертач ……………….……… 1.4 Пристрій для обертання площини поляризації …………..…………………… 1.5. Широкосмуговий хвилеводний поляризатор.………………………………... 1.6 Поляризатор виконаний на зв'язкових між собою круглому і прямокутних хвилеводах………………………………………………………………………..………… 1.7 Схема пристрою для повороту поляризації………………………...…………. РОЗДІЛ 2 МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ …………………………...…… 2.1 Метод математичного аналізу лінійних НВЧ пристроїв (поляризаторів…… 2.2 Хвильові матриці чотириполюсника ………………………..………………… 2.3 Розрахунок поляризатора ………………………………..…………………….. РОЗДІЛ 3 МЕТОДИ ПОЛІПШЕННЯ ТЕХНІКО ЕКОНОМІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПРИСТРОЇВ НВЧ (ПОЛЯРИЗАТОРІВ)……………….…............. 3.1 Комплексна мініатюризація …………………………...................................... 3.2. Збільшення ККД та зменшення споживаної потужності ………................... 3.3. Проблема тепловідведення …………………………………………………… 3.4 Забезпечення надійності модулів НВЧ …………………………….………… 3.5 Використання компонентів і пристроїв НВЧ загального й часткового застосування ……………………………………………………………………………...... 3.6 Охолодження пристроїв НВЧ як засіб підвищення ефективності їх роботи………………………………………………………………………………………. РОЗДІЛ 4 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ШИРОКОСМУГОВИХ ПОЛЯРИЗАТОРІВ………………………………………………………………………. 4.1 Дослідження поляризатора круглого хвилеводу системно – стрижневого типу…………………………………………………………………………………………. 4.2 Вимірювання коефіцієнта еліптичності поляризатора ……………………… 4.3 Дослідження поляризатора ЯЮ 2060159 (N145850164), БР2.206.018(N 91002) ………………………………………………………………….…………………… 4.4 Дослідження характеристик (коефіцієнта еліптичності) хвилеводних поляризаторів НВЧ ………………………………………………....................................... РОЗДІЛ 5 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА…………………………………..…………. 5.1Середовище Micro-wave office для проектування НВЧ-пристроїв…………… 5.2 Середовище Matlab для дослідження характеристик широкосмугових поляризаторів С-діапазону………………………………………………………………… РОЗДІЛ 6 ОБГРУНТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ……………. 6.1 Науково-технічна актуальність науково-дослідної роботи………………..…. 6.2 Розрахунок витрат на проведення науково-дослідної роботи……………….. 6.2.1 Витрати на оплату праці……………………………………………………... 6.2.2 Відрахування на соціальні заходи…………………………………………... 6.2.3 Обладнання, необхідне для проведення досліджень………………………. 6.2.4 Енергоносії для проведення досліджень……………………………………. 6.2.5. Розроблення планової калькуляції кошторисної вартості……………….… 6.3. Науково-технічна ефективність науково-дослідної роботи……………….. 6.4 Висновки до розділу …………………………………………………………. РОЗДІЛ 7 ЕКОЛОГІЯ………………………………………………………………. 7.1 Роль матеріало – та ресурсозбереження у вирішенні екологічних проблем... 7.2 Радіоекологія - один з новітніх розділів загальної екології………………….. РОЗДІЛ 8 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ……………………………………………………………………………...... 8.1 Фінансування охорони праці на підприємстві………………………………… 8.2 Вимоги безпеки до лабораторних приміщень та обладнання для наукових досліджень………………………………………………………………………………….. 8.3 Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах…………….. 8.4 Розроблення та реалізація заходів щодо захисту працівників об'єкта зв’язку, радіомовлення і телебачення від наслідків НС………………………………... 8.5 Оцінка впливу радіоактивного забруднення на процес дослідження технічних характеристик поляризаторів…………………………………………………. ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………... ДОДАТКИ…………………………………………………………………………… ЗМІСТ ВСТУП...…………………………………………………………………………..… РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ ЗА ТЕМОЮ ………………….... 1.1 Поляризатор, загальне призначення ……………………………………..….... 1.2 Пристрій для повороту площини поляризації (поляризатор)…………..……. 1.3 Широкосмуговий фазовий хвилеводний фазообертач ……………….……… 1.4 Пристрій для обертання площини поляризації …………..…………………… 1.5. Широкосмуговий хвилеводний поляризатор.………………………………... 1.6 Поляризатор виконаний на зв'язкових між собою круглому і прямокутних хвилеводах………………………………………………………………………..………… 1.7 Схема пристрою для повороту поляризації………………………...…………. РОЗДІЛ 2 МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ …………………………...…… 2.1 Метод математичного аналізу лінійних НВЧ пристроїв (поляризаторів…… 2.2 Хвильові матриці чотириполюсника ………………………..………………… 2.3 Розрахунок поляризатора ………………………………..…………………….. РОЗДІЛ 3 МЕТОДИ ПОЛІПШЕННЯ ТЕХНІКО ЕКОНОМІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПРИСТРОЇВ НВЧ (ПОЛЯРИЗАТОРІВ)……………….…............. 3.1 Комплексна мініатюризація …………………………...................................... 3.2. Збільшення ККД та зменшення споживаної потужності ………................... 3.3. Проблема тепловідведення …………………………………………………… 3.4 Забезпечення надійності модулів НВЧ …………………………….………… 3.5 Використання компонентів і пристроїв НВЧ загального й часткового застосування ……………………………………………………………………………...... 3.6 Охолодження пристроїв НВЧ як засіб підвищення ефективності їх роботи………………………………………………………………………………………. РОЗДІЛ 4 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ШИРОКОСМУГОВИХ ПОЛЯРИЗАТОРІВ………………………………………………………………………. 4.1 Дослідження поляризатора круглого хвилеводу системно – стрижневого типу…………………………………………………………………………………………. 4.2 Вимірювання коефіцієнта еліптичності поляризатора ……………………… 4.3 Дослідження поляризатора ЯЮ 2060159 (N145850164), БР2.206.018(N 91002) ………………………………………………………………….…………………… 4.4 Дослідження характеристик (коефіцієнта еліптичності) хвилеводних поляризаторів НВЧ ………………………………………………....................................... РОЗДІЛ 5 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА…………………………………..…………. 5.1Середовище Micro-wave office для проектування НВЧ-пристроїв…………… 5.2 Середовище Matlab для дослідження характеристик широкосмугових поляризаторів С-діапазону………………………………………………………………… РОЗДІЛ 6 ОБГРУНТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ……………. 6.1 Науково-технічна актуальність науково-дослідної роботи………………..…. 6.2 Розрахунок витрат на проведення науково-дослідної роботи……………….. 6.2.1 Витрати на оплату праці……………………………………………………... 6.2.2 Відрахування на соціальні заходи…………………………………………... 6.2.3 Обладнання, необхідне для проведення досліджень………………………. 6.2.4 Енергоносії для проведення досліджень……………………………………. 6.2.5. Розроблення планової калькуляції кошторисної вартості……………….… 6.3. Науково-технічна ефективність науково-дослідної роботи……………….. 6.4 Висновки до розділу …………………………………………………………. РОЗДІЛ 7 ЕКОЛОГІЯ………………………………………………………………. 7.1 Роль матеріало – та ресурсозбереження у вирішенні екологічних проблем... 7.2 Радіоекологія - один з новітніх розділів загальної екології………………….. РОЗДІЛ 8 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ……………………………………………………………………………...... 8.1 Фінансування охорони праці на підприємстві………………………………… 8.2 Вимоги безпеки до лабораторних приміщень та обладнання для наукових досліджень………………………………………………………………………………….. 8.3 Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах…………….. 8.4 Розроблення та реалізація заходів щодо захисту працівників об'єкта зв’язку, радіомовлення і телебачення від наслідків НС………………………………... 8.5 Оцінка впливу радіоактивного забруднення на процес дослідження технічних характеристик поляризаторів…………………………………………………. ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………... ДОДАТКИ……………………………………………………………………………

The features of the development and implementation of the educational component regarding the design of devices are considered, taking into account the requirements of modern technical education, business and international experience.

Сучасне насособудування, згідно з теорією розвитку технічних систем, знаходиться на етапі, коли необхідні нові поштовхи для подальшого розвитку і підвищення ККД насосів. Це виходить з того, що в питанні підвищення ККД насоси майже досягли свого максимального значення. Щоб вирішити цю проблему необхідно або запропонувати новий вид насосів, який повністю базується на інших принципах перекачування рідини, або прикласти вектор зусиль щодо зменшення втрат напору насосу у трубопровідній мережі, які сягають від 15 до 50%. Авторами зроблена спроба цілісного розгляду системи насос-мережа з метою формування такої структури руху рідини, яка б забезпечила максимальне використання енергії. Пропонується створити необхідні умови для протікання рідини в цьому трубопроводі, з мінімальними втратами.

Синтезовано структуру пристрою для контролю технічного стану силового масляного трансформатора з використанням апарату секвенцій.
The structure of the device for controlling the technical state of the power oil transformer with the use of sequencing apparatus is synthesized.

Метою дослідницької роботи було розробити та виготовити пристрій для розпилювання дощок під любим кутом у двох площинах. Актуальність теми зумовлена необхідністю використання спеціального пристрою при розпилі деревини під любим кутом у двох площинах.