To see the other types of publications on this topic, follow the link: Технічні знання.

Journal articles on the topic 'Технічні знання'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Технічні знання.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Larianovskyi, I. S. "Інтегральний аксіологічний підхід до оцінки науково-технічної діяльності." Grani 19, no. 3 (February 19, 2016): 37–42. http://dx.doi.org/10.15421/1716057.

Full text
Abstract:
Розглянуто проблему соціогуманітарної оцінки сучасної науково-технічної діяльності та наголошено, що для розв’язання цієї проблеми потрібен інтегральний аксіологічний підхід. Подібний підхід, за умови адекватності його методів постнекласичному розумінню реальності, має бути взятий в якості філософсько-методологічної основи для проведення розширених експертиз науково-технічних проектів і програм. Унаочнене вище означає, що цінності постнекласичного знання доцільно осмислювати як місткі соціокультурні комплекси, функціональне призначення яких – визначати людську діяльність у відповідності до принципів стійкого розвитку. Постнекласичні науково-технічні цінності постають перед суб’єктом у вигляді динамічних формоутворень, що маніфестують свій зміст у процесі поступового соціокультурного розгортання. Постнекласичні науково-технічні цінності мають наступну інваріантну структуру: трансцендентальний ціннісний об’єкт, суб’єктивно-психологічний ціннісний корелят, матеріально-речовинний ціннісний артефакт. Багатогранність змісту і структури постнекласичних науково-технічних цінностей потребує застосування для їхньої оцінки комплексного, позаекономічного критерію, спираючись на який експертні групи були б у змозі проводити ранжирування цінностей з системних позицій. Запровадження інтегрального аксіологічного підходу може дозволити відкрити перспективу для перманентного соціогуманітарного супроводу науково-технічної діяльності, а також побудови метричних та неметричних оцінних шкал для стандартизованої оцінки її позаекономічної ефективності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Боєва, С. Ю. "Писемність, освіта, науково-технічні знання в Київській Русі." Сторінки історії, Вип. 31 (2010): 13–26.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Гушулей, Йосип, and Ірина Гаврищук. "Дидактичне моделювання виробничо-технічної орієнтації робітника у формі компонентного аналізу технічного об’єкта." Педагогіка і психологія професійної освіти, no. 1 (August 8, 2019): 88–94. http://dx.doi.org/10.32447/22185186.2019.1.09.

Full text
Abstract:
Розглянуто мету та методику моделювання виробничо-технічної орієнтації працівника у формі компонентного аналізу технічного об’єкта. Поняття виробничо-технічної орієнтації визначається як складова професійної діяльності сучасного працівника, яке означає здатність фахівця вільно орієнтуватися в технічному середовищі, а також його готовність використовувати сучасні технічні системи у процесі виконання професійних функцій. Структура виробничо-технічної орієнтації сучасного працівника складається з таких компонентів: інформативна, конструктивна, активна, мотиваційна, рефлексивна і творча, структурована у два блоки: концептуальні й особистісно орієнтовані. Встановлено, що застосування в процесі формування виробничо-технічної орієнтації мультимедійних алгоритмів компонентного, структурного і прогностичного аналізу технічного об’єкта надає ряд переваг і сприяє покращенню мотиваційного змісту особистості майбутнього працівника. Мультимедійний алгоритм аналізу технічного об’єкта як форми активного навчання сприяє виявленню потенціалу кожного студента з урахуванням його індивідуальних особливостей. Автори доходять висновку, що моделювання виробничо-технічної орієнтації робітника у формі компонентного аналізу технічного об’єкта з опорою на атрибутивні зв’язки і зв’язки взаємодії має безсумнівні переваги, тому що дає змогу не тільки здобути знання про загальну будову технічного об’єкта і його основних функціональних органів, а й розвивати систему цінностей майбутніх робітників, їхню професійну позицію, одержувати науково-технічну інформацію про склад об’єкта, особливості його елементів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

В. Г. Хахановський, М. В. Гуцалюк,. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ (ЦИФРОВИХ) ДОКАЗІВ У КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ." Криміналістичний вісник 31, no. 1 (January 27, 2020): 13–19. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2019-31-1-13.

Full text
Abstract:
Метою статті є комплексний розгляд науково-методичного та нормативно-правового забезпечення використання електронних (цифрових) доказів у кримінальних провадженнях. У процесі дослідження розкрито сутність електронних (цифрових) доказів та їх значення у сфері забезпечення кібербезпеки. Проаналізовано міжнародні та вітчизняні нормативно-правові документи, в яких визначено такі докази, виявлено деякі неузгодженості, що стосуються розглядуваних питань. Обґрунтовано необхідність дотримання певних процедур вилучення та дослідження електронних (цифрових) доказів під час кримінальних проваджень і використання при цьому спеціальнихзнань. Наголошено, що виявлення та вилучення електронних (цифрових) доказів може проводити слідчий, інспектор-криміналіст Національної поліції в межах слідчих (розшукових) дій: під час огляду місця події, обшуку тощо. Констатовано, що, зважаючи на специфіку електронних (цифрових) доказів, до цієї роботи можуть залучатися працівники Департаменту кіберполіції Національної поліції, Експертної служби МВС України, науково-дослідних установ Міністерства юстиції України та ін. Засвідчено, що спеціальні знання в сфері цифрових доказів застосовують у лабораторних умовах, проводячи комп’ютерно-технічні експертизи. Застосування комплексного системного підходу до вирішення завдань дослідження, а також таких наукових методів, як прогнозування, синтез, аналіз, порівняння та узагальнення дали змогу отримати достовірні результати та висновки.Ключові слова: електронні (цифрові) докази; кібербезпека; дані про рух інформації; спеціальні знання; кримінальне провадження; комп’ютерно-технічна експертиза.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Козак, О. М. "ЕВОЛЮЦІЯ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ У ПУБЛІЧНОМУ СЕКТОРІ." Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, no. 3 (February 18, 2022): 37–46. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.3.6.

Full text
Abstract:
У статті досліджено процес формування та становлення управління знаннями. Описано еволюцію наукових підходів до застосування управління знаннями у публічному секторі й узагальнено основні визначення цього поняття. Представлено інструменти з управління знаннями, які дозволили забезпечити трансформацію неформалізованих знань, досвіду та навичок публічних службовців у формалізовані знання публічних органів влади. Встановлено, що поштовхом до активного застосування теорії управління знаннями у системі публічних відносин стала поява у 80-х рр. минулого сторіччя управлінської концепції Нового публічного менеджменту. Доведено, що іншим стимулюючим фактором активного застосування управління знань у системі публічного управління став розвиток сучасного суспільного стану як постіндустріального інформаційного суспільства, у якому провідну роль відіграють науково-технічні досягнення. Стосовно значення управління знаннями в електронному уряді зазначено, що управління знаннями забезпечують загальну стратегію управління змістом електронного врядування, надаючи інструменти та методи організації знань, відстежуючи актуальність змісту знань і надаючи громадянам усю необхідну інформацію. Установлено переваги у застосуванні управління знаннями в електронному урядуванні, які сприяють підвищенню компетентності урядів, підвищенню якості публічних послуг і здоровому розвитку електронного врядування. Визначено, що управління знаннями у публічних органах влади є надзвичайно складним процесом багаторазової взаємодії формалізованих і неформальних знань, який супроводжується формуванням нової організаційної культури, створенням команди однодумців, котрі спільно працюють над вирішенням конкретних проблем. Обґрунтовано те, що у системі публічної влади знаннями необхідно керувати ефективно у часі та з огляду на витрати, щоб поєднувати громадян із громадянами та громадян із владою і, навпаки, для прийняття державних політик і рішень за участю громадськості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Voydylo, I. "Модернізація змісту фахової підготовки інженерних кадрів." Multiversum. Philosophical almanac, no. 7-8 (May 18, 2018): 169–78. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.7-8.17.

Full text
Abstract:
В статті аналізується обсяг та зміст фахової підготовки інженерних кадрів у відповідь на виклики глобалізації та інформаційної революції; розглядається інженерна діяльність, яка містить знання про технічні засоби та об’єкти, пов’язані з організацією та економікою інших систем і процесів. Автор наголошує на єдності предметно-технічного циклу з гуманітарним. Він прогнозує посилення ролі гуманітарної підготовки майбутніх інженерів. Досліджуються зміст інженерної освіти, складові, які формують майбутнього інженера-професіонала. Звертається увага на професіональну підготовку майбутніх інженерів. У статті висвітлюються проблеми з розбіжністю між обсягом необхідної інформації та кількістю годин на її вивчення. Суспільство вимагає підготовки інженера-лідера, представника не лише технічної еліти, а й громадянської, організатора колективу, вихователя, наставника молоді
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Бесага, А. А., and С. М. Альбота. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ХІМІЧНИХ ТЕРМІНІВ." Nova fìlologìâ 1, no. 81 (June 22, 2021): 19–24. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-3.

Full text
Abstract:
Стаття спрямована на дослідження особливостей і способів перекладу хімічної термінології з англійської мови українською. Особливу увагу приділено перекладу складних термінів. Щоб більш точно та правильно виконати переклад терміна варто знати його словотвірну й морфологічну структуру та семантичні відмінності від загальнонародних слів. Також за своєю будовою терміни розділяються на прості, похідні – суфіксальні, префіксальні, суфіксально-префіксальні, складні й терміни-словосполучення. Можна зазначити, що точність перекладу термінів-префіксів часто залежить від чіткого та правильного визначення значення префікса й знання широкого значення терміна з певним префіксом. Утворення термінів за допомогою суфіксів є в англійській мові таким правильним і продуктивним способом утворення термінів, як і префіксація. Важливою умовою чіткого та правильного перекладу суфіксальних термінів є знання значень суфіксів і головних способів перекладу термінів з тим чи іншим суфіксом. Варто зазначити, що складний термін – це фіксована фраза з певним значенням терміна. Більшість термінів є прийменниковими атрибутивними словосполученнями, тобто фразою, яка має визначення, і представлений компонент займає початкову позицію у фразі. Під час дослідження також доведено, що переклад складних термінів включає два основні процеси – аналіз і синтез. На етапі аналізу важливою роллю перекладу фраз є переклад різних його компонентів. Із цієї причини компоненти складних термінів повинні бути правильно визначені, оскільки це можуть бути не тільки слова, а й фрази, що входять до складних термінів. Важливо також виявити семантичний зв’язок між компонентами й основними компонентами фрази. Характер цих відносин визначає порядок і зміст перекладу складних термінів. Також, оскільки лінгвістичний символ, що представляє концепцію спеціальної галузі науки або техніки, науково-технічні терміни, є важливою частиною науково-технічних текстів, а через неоднозначність, відсутність еквівалентів перекладу й національні відмінності, це також одна з основних труднощів у його перекладі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Стєганцева, Валерія. "ДІАГНОСТИКА ВИХІДНОГО РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ." Гуманізація навчально-виховного процесу, no. 1(100) (December 3, 2021): 118–28. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.1002021.245406.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена виявленню вихідного рівня сформованості у першокласників інформаційно-цифрової компетентності як наукового орієнтиру процесу формування зазначеної компетентності у початковій школі. Виходячи з трикомпонентної структури інформаційно-цифрової компетентності молодших школярів було виділено три відповідних критерія оцінювання її рівня сформованості. Перший критерій – когнітивний – був акцентований на сформованості певної сукупності знань та вмінь про джерела інформації і способи роботи з нею, знанні понять, пов’язаних із інформацією. Другий критерій – технологічний – характеризував переважно технічні знання, вміння та навички використання комп’ютера та інших цифрових пристроїв. Третій критерій – аксіологічний – уключав до себе ціннісні (правові, етичні) аспекти он-лайн спілкування. Важливо відзначити, що діагностика сформованості у першокласників інформаційно-цифрової компетентності уключає до себе не лише письмове анкетування, але й включене спостереження, бесіди, усне інтерв’ю, що дозволило максимально уточнити зміст відповідей на письмове опитування. Аналіз даних за когнітивним критерієм дозволяє заключити, що першокласники мають найбільш загальне уявлення про джерела інформації, до яких відносяться різні цифрові пристрої, мінімальний досвід володіння окремими, найпростішими функціями, розуміють їх значення для себе як нового джерела інформації поверхнево, але орієнтуються в шкільному інформаційному просторі. У контексті технологічного критерію першокласники проявляють вміння та навички володіння простими цифровими технологіями, вміють застосовувати найпростіші та розповсюджені комп’ютерні та мобільні пристрої для розв’язання елементарних завдань, швидко освоюють способи створення простого контенту у простих форматах. Аксіологічний критерій дозволив виявити зростання прагнення першокласників до удосконалення своєї інформаційно-цифрової компетентності як значущої для них особистісної життєвої цінності. Комп’ютерне середовище розглядається ними як необхідний складник їх навчальної та позанавчальної діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Чмир, Віктор, and Петро Дзюба. "МЕТОДИКА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ПІДРОЗДІЛІВ ОХОРОНИ КОРДОНУ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, no. 2 (February 23, 2020): 347–63. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.209.

Full text
Abstract:
З урахуванням результатів огляду наукових досліджень, враховуючи, досвід, специфіку та практику використання автомобільної техніки (АТ) в органах Держприкордонслужби, а також наявність проблематики щодо підтримання надійності АТ та технічної готовності парку машин до забезпечення оперативно – службової діяльності, в статті визначенні можливості з підвищення ефективності технічної експлуатації АТ в органах Держприкордонслужби. Ефективність технічної експлуатації АТ характеризується ступенем технічної готовності рухомого складу до виконання оперативно – службових задач по охороні кордону при найменших затратах на експлуатацію. Загальна ефективність досліджуваної системи поділяється на технічну і економічну, за вихідні показники або критерії яких прийнято: для першої — коефіцієнт технічної готовності, для другої — рівень зниження статей собівартості, що залежать від стану автомобіля. Технічний стан нового автомобіля регламентований критеріями і нормами заводу - виробника. B експлуатації цей стан підтримується проведенням системи заходів, оцінюваних вихідним показником конкретного числового значення коефіцієнта технічної готовності. Як показує аналіз нормативних документів, варіація коефіцієнта технічної готовності для основних підрозділів органів Держприкордонслужби має складати величину 0,95-0,98. До складу великої і складної системи управління технічною готовністю АТ органів Держприкордонслужби входять три основні компоненти: управління як процес обміну діагностичною інформацією і прийняття наступних рішень з метою оптимізації кінцевого результату; діагностика як показник, що дає управляючу інформацію про стан елементів АТ; коефіцієнт технічної готовності парку як критерій ефективності технічної експлуатації АТ. Розглянута модель управління технічною готовністю дозволяє підійти до вибору цільової функції ефективності, що ґрунтується на продуктивності перевезень. Такою цільовою функцією є мінімум сумарних затрат на одиницю собівартості перевізного процесу при оптимальній технічній готовності. В основу математичної моделі покладено апарат теорії матричного обчислення. Отримані наукові результати дозволяють вирішити ряд практичних завдань з підвищення ефективності технічної експлуатації АТ підрозділів охорони кордону
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Мєдінцев, Владислав Олександрович, and Олена Василівна Завгородня. "ПСИХОЛОГІЧНІ ВЗАЄМОДІЇ У СИНТЕТИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ СЕРЕДОВИЩАХ." Information Technologies and Learning Tools 78, no. 4 (September 11, 2020): 1–13. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v78i4.3321.

Full text
Abstract:
Сучасна наукова проблематика розробки синтетичних середовищ охоплює широке коло психологічних, педагогічних і технологічних питань. Методологія досліджень вказаної проблематики формується значною мірою стихійно, тому в ній зберігаються концептуальні суперечності і нечіткості. При розробці нових методів навчання з використанням сучасних інформаційно-комунікативних технологій актуальною виступає проблема чіткої концептуалізації комплексу нових організаційно-методичних форм освіти та психологічних взаємодій у синтетичних навчальних середовищах. Таке середовище – одне зі спеціалізованих синтетичних середовищ, де частина складових є штучно створеною, у якому суб'єкт навчального процесу значною мірою функціонує як оператор-дослідник, використовуючи технічні засоби для набуття знань, умінь, компетенцій. Будь-яке синтетичне навчальне середовище є частиною природного та культурного середовищ учня, опис активності агентів у цих середовищах – важливе теоретико-методологічне завдання психології та суміжних із нею наук. У статті показано можливості теоретико-множинного методу опису процесів для концептуалізації синтетичних навчальних середовищ, а також активності агентів у цих середовищах. Компоненти синтетичних навчальних середовищ запропоновано розглядати як носіїв множин елементів знання (знаннєвих середовищ), доступних учню в процесі виконання навчального завдання. Розглянуто можливі варіанти відношень множин елементів знання учня та інших агентів синтетичного навчального середовища з урахуванням їх змін. Зокрема розглянуто три види процесів, результатом яких є зміни в різних компонентах психіки учня і чинниками яких є складові синтетичного навчального середовища. На основі запропонованої концептуалізації можна моделювати і досліджувати зміни компонентів синтетичного навчального середовища на етапах його розробки, використання та вдосконалення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

ОСТАШЕВСЬКИЙ, Сергій, and Максим П’ЯТКОВ. "ПИТОМИЙ ПОКАЗНИК РУХЛИВОСТІ АВТОБРОНЕТАНКОВОЇ ТЕХНІКИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, no. 2 (February 21, 2021): 302–13. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.575.

Full text
Abstract:
При проведенні розрахунків маршу одним з найважливіших завдань є прогнозування та оцінка рухливості автобронетанкової техніки, яка при оперативно – тактичних розрахунках, визначається середньою швидкістю. На жаль, сьогодні, вплив місцевості, її мінливість зміна тактико-технічних характеристик (надалі – ТТХ) ,в залежності від ряду факторів, при розрахунках не враховуються. Метою статті є розробити комплексний питомий показник рухливості для отримання встановленої залежності між середньою швидкістю та питомою потужністю машин з урахуванням дорожнього спектра опорів при оцінці рухливості автобронетанкової техніки при здійсненні маршу підрозділами в умовах ускладнення обстановки. Тому нами проведено аналіз попередніх досліджень методів та методик визначення рухливості автобронетанкової техніки (надалі – АБТТ) за результатами аналізу основних критеріїв рухливості та факторів впливу на зразок АБТТ запропонований комплексний показник – питомий показник рухливості АБТТ (включаючий як експлуатаційні так і конструкційні (технічні) показники конкретного зразка АБТТ). Узагальнення експлуатаційні та конструкційні (технічні) показники конкретного зразка в межах одного питомого показника дозволить швидко визначити реальні середні швидкості на марші, раціональні відношення між , , для найбільш типових або ймовірних умов руху АБТТ; за допомогою цих підрахунків для вибраного зразка АБТТ точно та швидко може бути визначена середня можлива швидкість машини в різних умовах руху. Також даний метод визначення середньої швидкості через питомий показник рухливості дозволяє правильно поставити вимогу про важливіший параметр машини – питому потужність,а знання середніх швидкостей руху дозволить більш правильно підійти до питання планування маршу. За результатом проведеного дослідження доцільним вважається побудова залежності між витратами палива та умовами дорожнього руху оскільки між ними існує функціональний зв'язок. Ця залежність дозволить визначити раціональну кількість палива, як обов’язкова складова рухливості, забезпечуючи заданий запас ходу по паливу в найбільш ймовірних умовах руху автобронетанкової техніки при здійсненні маршу підрозділами в умовах ускладнення обстановки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Мандрагеля, В. "ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ОСВІТИ В УКРАЇНІ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ." Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, no. 2(90) (December 9, 2021): 63–74. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.2(90).2021.63-74.

Full text
Abstract:
У статті аргументуєтьсянеобхідність підвищення якості освіти як ключового фактора, що визначає інноваційні моделі розвитку суспільства та досягнення цілей сталого розвитку, визначені ООН. Підвищення добробуту та рівня життя людей, системне поєднання економічних, політичних та соціокультурних реформ неможливі без значних інвестицій у освіту, запровадження нових педагогічних підходів у загальному контексті розвитку інформаційно-комунікативних технологій. Особливої актуальності ця проблема набула ц зв’язку з пандемією, яка різко підвищила вимоги до формування цифрових і м’яких навичок педагогів і учнів. На категоричний імператив перетворилася концепція навчання протягом життя. Про це свідчать реалії життя, результати соціологічних опитувань, численні документи ООН, ЄС, ОЕСР, Світового Банку, Міжнародного Валютного Фонду, законодавчі та нормативно-правові акти розвинутих країн світу. Незважаючи на посилення науково-дослідницької діяльності академічних інститутів, співробітництва з міжнародними партнерами, спектр і глибина досліджень в сфері освіти значно поступається відповідним зарубіжним аналогам. Насамперед, не вистачає системних досліджень щодо взаємозв’язку якості освіти в Україні з темпами економічного розвитку держави, матеріально-технічною і навчально-методичною базою освітніх установ, рівнем соціальної, медичної, санітарно-гігієнічної захищеності педагогів і учнів (студентів, слухачів), станом законодавства в сфері освіти, впливом певних зовнішніх чинників, міграційними процесами. Здійснено порівняльний аналіз кількості закладів освіти в Україні і європейських країнах, їх державного фінансування, щорічних витрат на одного студента тощо. Акцентована увага на недостатньо динамічному розвитку швидкісного якісного Інтернету, обмежені можливості його використання через технічні проблеми та низький рівень життя пересічних громадян країни. Наголошено на необхідність актуалізації зусиль держави і закладів освіти щодо покращання цифрової компетенції, м’яких навичок, знання іноземних мов педагогів і учнів. Аргументується необхідність проведення системних досліджень сфери освіти з урахуванням усіх внутрішніх та зовнішніх чинників, що впливають на її функціонування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Федосова, О. В. "ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ У ХОДІ РОЗСЛІДУВАННЯ КОРИСЛИВО-НАСИЛЬНИЦЬКИХ ЗЛОЧИНІВ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ НЕПОВНОЛІТНІМИ." Juridical science, no. 2(104) (July 15, 2021): 472–84. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.53.

Full text
Abstract:
Однією з обов’язкових умов ефективного розслідування злочинів та їх подальшого судового розгляду є не лише професійний досвід працівників Національної поліції України, що проводять досудове розслідування, а й необхідність використання різних спеціальних знань. Потреби судочинства у використанні досягнень науки та техніки породжують необхідність залучення до провадження спеціальних суб’єктів − носіїв спеціальних знань, які після їх допуску в кримінальний процес є самостійними учасниками кримінального провадження. Це зумовлює необхідність вивчення питання використання спеціальних знань у кримінальному провадженні про корисливо-насильницькі злочини, що вчиняються неповнолітніми. Мета статті полягає в проведенні аналізу наукових підходів вчених щодо використання спеціальних знань в ході розслідування злочинів, а також визначенні особливостей їх застосування під час розслідування корисливо- насильницьких злочинів, що вчиняються неповнолітніми. Проаналізовані наукові підходи до визначення поняття «спеціальні знання». Показана роль слідчого, експерта, спеціаліста в розслідуванні злочинів, що вчиняються неповнолітніми. Визначено, що одним з найважливіших засобів одержання доказів у кримінальному провадженні є проведення експертиз. Визначено, що залежно від характеру вчинення неповнолітніми корисливо-насильницького злочину можуть бути призначені судово-трасологічні, судово-балістичні експертизи, криміналістичні експертизи холодної зброї, дактилоскопіч- ні, комп’ютерно-технічні, портретні, товарознавчі експертизи. Зазначе- но також, що у разі вирішення питання про наявність у неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого психічного захворювання чи затримки психічного розвитку та його здатності повністю або частково усвідом- лювати значення своїх дій і керувати ними в конкретній ситуації може бути призначена комплексна психолого-психіатрична експертиза. Зроблено висновок, що перелік окреслених нами судових експертиз, які призначаються й проводяться під час розслідування корисливо-насильницьких злочинів, що вчиняються неповнолітніми, не є вичерпним і залежить від конкретної си- туації, яка складається в ході розслідування. Безсумнівним є також те, що можливості судових експертиз постійно зростають унаслідок появи нових об’єктів дослідження, а також за рахунок розроблення нових методів проведення експертних досліджень, що доцільно враховувати під час розсліду- вання цієї категорії злочинів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Пучков, О. О., and О. В. Уваркіна. "Актуалізація особистості військового у реаліях каузальності політичних змін." Актуальні проблеми політики, no. 67 (May 25, 2021): 101–6. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i67.1158.

Full text
Abstract:
У статті аналізуються сутнісні ознаки актуалізації особистості військового фахівця з кібербезпеки з позиції змін у сучасних суспільно-політичних процесах. Доведено, що детермінантами актуалізації є вмотивованість особистості до змін, до відповідності власним критеріям життєдіяльності, до чинників зовнішнього впливу. Визначено, що пріоритетними напрямами української стратегії національної безпеки є гарантування кіберстійкості та кібербезпеки національної інформаційної інфраструктури в умовах цифрової трансформації. У реаліях каузальності політичних змін особистість військового фахівця трансформується під впливом необхідності досягнення сумісності з відповідними стандартами ЄС та НАТО та рецепції їхнього досвіду модернізації у військової галузі. Мотивація до змін є характерною ознакою особистості військового фахівця нового типу, яка не тільки осучаснює його технічні знання для забезпечення процесів інформатизації, але і створює необхідність формування специфічної професійної інформаційної субкультури, в межах якої реалізуються завдання військової служби на практиці. Традиційна архітектура сформованої особистості еволюціонує через синергетичні процеси самоорганізації та самовдосконалення під впливом експоненціальної глобалізації. Самоактуалізована особистість військового фахівця вмотивована до розвитку власної творчої індивідуальності, наполегливого самостійного засвоєння нових знань протягом військової служби та швидкого прийняття оптимальних рішень у нестандартних умовах. Самоактуалізація забезпечує високий рівень трансцендентності особистості військового фахівця до реалій каузальності політичних змін, набуваючи все більш розвинених сучасних надбань і форм забезпечення ефективного виконання завдань кібербезпеки щодо протидії кіберзагрозам у сучасному безпековому середовищі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Pavlyuk, Yu M. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНО-КОРЕКЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТІВ МИСТЕЦТВ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 1 (September 8, 2021): 165–71. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-26.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена питанню вдосконалення технічної майстерності студентів-скрипалів, які навчаються у закладах вищої педагогічної освіти мистецького профілю. Автором були розглянуті поняття «корекція», «технологія» та «компетентність» студентів факультетів мистецтв. Ці поняття стали основою нового поняття. Була розкрита сутність дефініцій «корекційна компетентність» та «технологічна компетентність». Доведено, що обрані категорії мають спільну основу. Аналіз теоретичних джерел виявив недостатнє розкриття даного питання, а тому нами було запропоновано власне визначення поняття «технологічно-корекційна компетентність», а також розкрито важливість формування даної компетентності у студентів факультетів мистецтв. Зазначено, що вік студента закладу вищої освіти прямо впливає на розвиток технологічно- корекційної компетентності. Технологічно-корекційна компетентність є притаманною кожному музиканту-виконавцю, оскільки її врахування допомагає вчасно провести профілактику професійних захворювань, перенапруження, а також сприяє подальшій успішній виконавській діяльності. Доведено важливість компетентнісного підходу в навчанні студентів факультетів мистецтв, який сприяє подоланню традиційних труднощів у професійній педагогічній освіті, допомагає розвинути нове бачення змісту освіти, її методів і технологій. Компетентнісний підхід розкривається як можливість застосовувати інноваційні методи в поєднанні з класичними формами навчання. Це дозволяє побудувати дієву систему занять, результатом застосування якої стане сформованість виконавської культури, високого рівня стресостійкості та витривалості. Використання цієї системи також позитивно вплине на творчу самореалізацію студентів на етапі професійного мистецького становлення. Результатами теоретичних узагальнень стали умовиводи щодо поєднання професійних навичок, які показують здатність виокремлювати й ефективно виконувати завдання професійної діяльності на технологічній основі. Технологічно-корекційна компетентність дозволяє не лише опановувати певні технічні навички та підвищити загальнокультурний рівень студента, а й уміти застосовувати набуті знання та вміння в різних ситуаціях, в тому числі й стресових.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

СУХОВІРСЬКИЙ, Олег. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ ДО ЕКОНОМІЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 22, no. 3 (January 16, 2021): 177–92. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v22i3.521.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто підходи до підготовки майбутніх учителів інформатики до економічного виховання учнів. Визначено, що для ефективної підготовки майбутніх учителів інформатики в цьому контексті у закладі вищої освіти необхідна інтеграція змісту навчальних дисциплін. Зокрема, до цього переліку включено «Основи економіки», «Методику навчання інформатики», психологію, окремі технічні дисципліни, пов’язані з вивченням програмування, систем управління базами даних, створення сайтів тощо. В сучасних умовах учителі інформатики можуть проводити уроки у початковій школі. Але вони повинні мати знання щодо вікових та психологічних особливостей учнів молодшої школи. Тому у статті рекомендовано у навчальні плани підготовки учителів інформатики ввести навчальну дисципліну «Методика навчання інформатики у початковій школі» або ж додати відповідний розділ у навчальну програму предмету «Методика навчання інформатики». Запропоновано такі напрями, в межах яких на уроках інформатики може відбуватися економічне виховання учнів: забезпечення приватності інформації, використання інтернет-крамниць, вплив інтернет-реклами, ігри з економічним змістом, фінансові розрахунки, електронні платежі та гроші, азартні ігри. Здійснено аналіз навчальної програми з інформатики для учнів 5-9 класів щодо можливості реалізації визначених напрямів для здійснення економічного виховання. Встановлено теми, під час вивчення яких доцільно здійснювати економічне виховання: «Безпечне користування Інтернетом», «Інформаційна безпека», «Пошук інформації в Інтернеті», «Критичне оцінювання інформації, отриманої з Інтернету», «Планування представлення презентації та виступ перед аудиторією», «Використання мережі Інтернет для навчання», «Правила безпечного користування електронною скринькою», «Основні ознаки спаму й фішингу», «Алгоритми та програми», «Моделі. Етапи побудови моделей. Реалізація математичних моделей», «Опрацювання табличних даних», «Технічні характеристики та призначення основних складових персонального комп’ютера». Описано методичні підходи до вивчення цих тем на уроках інформатики у середній школі та вказано шляхи здійснення економічного виховання у початковій школі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Петренко, О. В., М. П. Пітин, and С. В. Антонов. "АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНІВ У ПЛЯЖНОМУ ВОЛЕЙБОЛІ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ БАГАТОРІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 4 (April 18, 2022): 141–49. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-19.

Full text
Abstract:
У дослідженні розглянуті проблемні питання технічної підготовленості в пляжному волейболі. Визначено добір характеристик технічної підготовленості. Процес удосконалення техніки є індивідуальним, але основна спрямованість навчально-тренувальних впливів із технічної підготовки волейболістів передбачає, що за допомогою різних вправ та методичних прийомів необхідно формувати у гравців надійність, різносторонність і завадостійкість технічних дій у процесі тренувань та змагань. Відмінною особливістю технічних дій у пляжному волейболі є врахування властивостей поверхні майданчика та необхідність швидкого повернення до передбачуваної вихідної позиції для виконання наступної технічної дії. У зв’язку з цим біомеханічні характеристики переміщень виглядатимуть інакше, ніж у класичному волейболі. Проаналізовано літературу та систематизовані технічні прийоми в пляжному волейболі. Розглянуті методи визначення ефективності технічних дій, їхні якісні та кількісні характеристики. Найактуальнішим методом залишається метод Ашибокова. Методика дала змогу виявити успішність використання окремих елементів гри та значення кожного елементу гри для успішності команди загалом. Її застосування дає змогу визначити відносну та абсолютну ефективність за деякими елементами волейболу. Для елементів, які рідко приносять результативне очко, наприклад «прийом подачі», використовувалися поняття «якісна ефективність» та «коефіцієнт браку». Всі результати визначалися під час проведення змагань.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Soroka, Andrzej, Aleksander Stuła, and Szymon Młynek. "Вплив визначеного періоду навантаження на фізичне та технічне виконання під час чемпіонату світу з футболу 2014 р." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 4(44) (December 29, 2018): 69–75. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-04-69-75.

Full text
Abstract:
Вступ. Метою дослідження є визначення впливу декількох ігор із коротким відновленням фізичної та технічної активності, що є одним з основних детермінантів футбольної гри. Методи та матеріали. Ми розглянули часові та рухові характеристики матчів групового етапу під час чемпіонату світу з футболу в Бразилії 2014 р. Футболісти відіграли п’ять послідовних матчів упродовж чотирьох днів. Досліджено 62 фізичні та технічні профілі виконання: центральні захисники = 16, Зовнішні захисники = 14, центральні півзахисники = 8, центральні атакуючі напівзахисники = 6, зовнішні півзахисники = 11 та Форварди = 7. Для оцінки використано чотири рівні наступних чотирьох категорій інтенсивності руху: 0,0–14,0 км/год (ходьба та пробіг легкої інтенсивності, Light-ІR); 14,1–19,0 км/год (пробіг середньої інтенсивності, МІR); 19,1-23,0 км / год (висока інтенсивність пробігу, HIR) і> 23,1 км / год (Sprint). Результати дослідження. Розглянуто п’ять технічних змінних: удари, паси, успішні паси, відбирання м’яча та удари від воріт. Показано, що фізичні та технічні дії не зазнали впливу під час певного періоду навантаження. Відсутня є статистична різниця у відстані між футболістами, із різною інтенсивністю, котрі займають певні позиції на полі. Значні відмінності з’явилися в ударах від воріт, прийомів, що використовуються під час захисту. Вони стосуються тільки ED, CD і CMD. Висновки. Важко аналізувати ефективність футбольних матчів, коли час відновлення між ними короткий. Потрібно провести подальші дослідження, які б визначали можливості футболістів підтримувати високу продуктивність гри в послідовних матчах із коротким періодом відновлення, а також впливом таких періодів на технічну активність.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Житомирська, Тетяна, Андрій Геннадійович, Олег Хищенко, and Тарас Остапчук. "ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ ЯК СКЛАДОВА ТЕХНІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ФАХІВЦЯ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології 9(103), no. 9(103) (November 30, 2020): 156–66. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.09/156-166.

Full text
Abstract:
У статті розкрито поняття інтелектуального капіталу компанії, інтелектуальної економіки, заснованої на знаннях, інтелектуальної «навчальної організації», «колективного знання». Опрацьовано й схарактеризовано інтелектуальну складову компанії, як необхідної технічної складової загальної вартості всієї фірми. Визначено основні сучасні інтелектуальні засоби спілкування. Висвітлено моделі інтелектуального розвитку та фактори успішного «інтелектуального управління навчанням». Охарактеризовано навички сучасних інтелектуалів-менеджерів та інтелектуальні підходи практичного управління знаннями на рівні компанії. Досліджено та схарактеризовано стратегію формування технічної культури майбутніх менеджерів. Наголошено на необхідності набуття технічної культури фахівцями менеджерських спеціальностей задля полегшення процесу їхньої адаптації до фахової діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Малежик, П. М. "Формування технічних умінь в системі професійної підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій." Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, no. 21 (28) (January 29, 2019): 134–40. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series2.2019.21(28).22.

Full text
Abstract:
В статті піднімається проблема практично-технічної підготовки майбутніх бакалаврів з комп’ютерних наук в контексті навчання основних курсів технічних дисциплін. Структура і зміст професійної діяльності розглядається через технічну складову проектних вмінь, що відображені в освітньо-кваліфікаційних документах підготовки бакалаврів, магістрів. Визначені напрямки методологічної діяльності зі створення моделі навчання шляхом трансформації технічних знань в систему проектних вмінь. Показано, що навчання циклу, таких технічних дисциплін, як «теорія електричних та магнітних кіл», «комп’ютерна схемотехніка», «архітектура комп’ютерних систем», «операційні системи», «комп’ютерні мережі», які входять до базису основного курсу підготовки бакалаврів з комп’ютерних наук і вивчаються студентами протягом не менше трьох семестрів, має значний потенціал для послідовного формування технічних умінь в процесі виконання творчих проектів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Плужник, Оксана. "ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." Society Document Communication, no. 13 (January 10, 2022): 331–44. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-13-331-344.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню проблем формування цифрової компетентності у майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності у процесі професійної підготовки. У ході дослідження з’ясовано, що найбільш ефективним засобом якісної освіти є запровадження компетентнісного підходу з особливою увагою на формування цифрової компетентності. Розглянуто визначення та сутність понять «цифрова грамотність» та «цифрова компетентність». Цифрова грамотність означає здатність розуміти та використовувати інформацію за допомогою цифрових маніпуляцій, а також оцінювати і застосовувати нові знання, отримані з цифрового середовища. Цифрова компетенція включає в себе: уміння підбирати потрібну інформацію, аналізувати її, обробляти та використовувати; уміння вести спілкування через засоби онлайн-комунікації; опанування основ програмування для створення програм з метою спрощення ведення діловодства; уміння захистити персональні дані, інформацію та комп’ютерні пристрої, від загроз пошкодження чи викрадення; уміння та підлаштовувати комп’ютерну техніку під власні потреби та вирішувати технічні проблеми з приладами. Зіставлено поняття «компетентність» та «компетенція». У нашому розумінні, компетентність – це сукупність взаємопов’язаних здібностей, знань і навичок, які дозволяють людині професійно та ефективно виконувати свої обов’язки. Компетенція – особиста якість фахівця вирішувати певне коло професійних завдань чи обов’язків. Компетентність – це поєднання певних компетенцій, тобто навичок і знань, а також поведінкових якостей. Описано професійну підготовку фахівців із документознавства та інформаційно-бібліотечної справи на кафедрі документознавства та методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі за спеціальностями «Професійна освіта (Документознавство)»), «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Кафедрою розроблений та викладається комплекс дисциплін, які покликані забезпечити формування і розвиток цифрової компетентності майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності, зокрема: «Аналітико-синтетична переробка документної інформації», «Електронне урядування», «Електронний документообіг», «Соціальна та інформаційна безпека», «Комп’ютерна обробка та редагування документів», «Інформаційна безпека та захист інформації», «Автоматизовані інформаційно-пошукові системи» тощо.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Овчар, Н. В. "ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНОЇ ДОШКИ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ." Теорія та методика навчання та виховання, no. 51 (2021): 120–32. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2021.51.12.

Full text
Abstract:
Стрімкий процес інформатизації суспільства вимагає від учителя вміння швидко орієнтуватися у потоці інформації, вибирати найцінніше та доносити учням. Також це стосується і вміння використовувати сучасні засоби навчання, наприклад, інтерактивну дошку (ІД). Для найкращого результату педагогу необхідно вміти із нею працювати. Це потребує правильної підготовки майбутніх учителів ще в процесі навчання у ЗВО. Інтерактивна дошка виступає мультимедійним засобом навчання (мультимедіа). Вона поєднує в собі можливості звичайної дошки та комп’ютера. Її використання у початковій школі сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу, оскільки у дітей даного віку переважає наочно-образне мислення. Для ефективного навчання майбутніх вчителів початкової школи використовувати інтерактивну дошку, варто звернути увагу на певні особливості. Наприклад, уміння грамотно використовувати переваги ІД на уроках, знати її можливості; створювати навчальний продукт, що відповідає психологічним вимогам до дітей певного віку; готовність самого вчителя працювати й удосконалювати навички роботи з таким засобом та інше. Важливо, щоб майбутні вчителі отримали необхідний обсяг теоретичних знань та практичних навичок. Вміле використання мультимедіа на уроках, дозволяє гармонійно поєднувати різні види інформації. Подавати її у максимально простому та зрозумілому для молодших школярів форматі. Підготовка майбутніх учителів початкових класів, на нашу думку, має організовуватися таким чином, щоб максимально розвивати творчі вміння як тих хто навчається, так і тих хто навчає. Педагог – багатостороння особистість, що зобов’язана йти у ногу з часом. Застосування в навчальному процесі інтерактивної дошки вимагає знань про специфіку роботи з мультимедіа. Зокрема, про технічні характеристики, елементи програмування, знання програмного забезпечення та вміння ним користуватися, вміння оперувати інформацією, дотримання санітарно-гігієнічних норм, психологічних особливостей при роботі з дітьми тощо. Тому, вважаємо, що ефективне використання інтерактивної дошки на уроках у початковій школі залежить від рівня підготовленості майбутнього учителя до такої роботи
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Черновол, Михайло Іванович, Микола Миколайович Петренко, Євген Констянтинович Солових, Андрій Євгенович Солових, Віктор Васильович Аулін, and Олександр Вікторович Лізунков. "Деякі проблеми системи дистанційної освіти." Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (April 19, 2014): 251–54. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.443.

Full text
Abstract:
Дистанційна освіта – це інтегральна, гуманна в своїй основі, форма освіти, що базується на використанні широкого спектру традиційних і нових технологій та їх технічних засобів [1], які застосовуються при поданні навчального матеріалу, його самостійного вивчення, діалогового обміну між викладачем чи навчальною комп’ютерною програмою і студентом, причому процес навчання у загальному випадку є некритичний до їх розташування в просторі і часі, а також до конкретного навчального закладу.Ця форма освіти використовує і глобальні комп’ютерні комунікації типу Internet та Intranet і базується в основному на індивідуальній роботі студента з добре структурованим навчальним матеріалом [2].Найбільш характерними рисами дистанційного навчання є: гнучкість; паралельність; велика аудиторія; економічність; ефективне використання площ, технічних засобів; концентроване і уніфіковане представлення інформації знижує витрати на підготовку фахівців; технологічність; соціальна рівність; інтернаціональність; нова роль викладача; позитивний вплив на студента; висока якість та ін.Організація та впровадження дистанційної освіти є своєчасною і можливою для ВНЗ.Разом з тим функціонування системи дистанційної освіти породжує цілий ряд проблем. В проблемах, пов’язаних з розробкою дидактичного інформаційного забезпечення на електронних носіях, необхідним чином поєднуються технічні і гуманітарні знання.При засвоєнні студентами знань засобами дистанційної освіти особливу значимість мають цілі одночасного формування методологічної культури і методологічної рефлексії як основи професійної свідомості спеціаліста. Проблемність даної ситуації полягає в самій природі основних знань, які мають професійно-комп’ютерну сутність [3].На методологічному рівні вони об’єднуються поняттями “cистемність” і “модель”, тому при проектуванні дистанційного навчального процесу повинна застосовуватись педагогічна технологія, що реалізує селективно-інтерактивний режим використання комп’ютера при додержанні основних правил побудови дидактичного інформаційного забезпечення на електронних носіях, що суттєво удосконалює спосіб подання студентам навчальної інформації.Зазначимо, що оптимізація цього способу досягається виконанням двох основних положень:необхідність введення в зміст понять ”система” і “системність”, а також спряжених з ними явищ;відмінність в побудові письмової та комп’ютерної мови.При конструюванні дидактичного забезпечення на електронних носіях необхідно акцентувати увагу на встановлення причинно-наслідкових зв’язків, роль яких в інтелектуальному розвитку студентів важко переоцінити. Тут доцільне використання розмежованої абстракції, а потім проведення двофазового узагальнення.Комп’ютерна освіта розглядається в якості середовища, що забезпечує умови для ефективного розвитку студентів як осіб, здатних до активної творчої самоорганізації усіх видів діяльності на основі оволодіння науковою організацією праці дослідника. Це означає оволодіння студентами прийомами пізнання навколишнього світу, що містяться в комп’ютерному просторі при дистанційній освіті, яка являє універсальну наукову методологію, що реалізується в суворій послідовності дій: вербальний опис об’єкту; математична модель; обчислювальний алгоритм; комп’ютерна програма; розрахунок на комп’ютері; аналіз результатів розрахунку; їх інтерпретація; управління об’єктом. Фактично це спосіб реалізації процесу пізнання і впровадження отриманих знань стосовно конкретного об’єкту. Синтезуючи знання і зусилля студентів, дистанційна освіта вимагає від кожного з них як принципово нових особистих якостей так і забезпечення іншого рівня сформованості традиційних моральних якостей особистості [3]. Дана обставина визначається специфікою співробітництва людини і комп’ютера, коли сумісна робота двох навчань за рахунок своєрідного підсилення інтелекту нерідко дозволяє отримати результати в 3-4 рази швидше, ніж при роботі їх поодинці.Особливістю моделювання комп’ютерного простору при дистанційній освіті, як засобу активізації пізнавальної навчальної діяльності є дидактично доцільним узгодження навчання професійним знанням та уміння проведення обчислювального експерименту, що передбачає можливість не тільки індивідуальної, але і групової роботи при одночасності, оперативності та індивідуалізованості управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів [4].Комп’ютерні технології навчання (КТН), як сукупність технічних, програмних, навчальних та методичних засобів, що використовуються при навчанні, з використанням комп’ютерів, в склад яких входять комп’ютерно-орієнтовані дидактичні засоби (КДЗ), як головна складова нових інформаційних технологій навчання [5].Навчальний комп’ютер без дидактичного наповнення не забезпечить позитивного результату при використанні в дистанційній освіті КТН.Згідно робіт [5,6] комп’ютерно-орієнтовані засоби можна розподілити на такі види:1 – навчально-комп’ютерні, програмування, комп’ютерний об’єкт вивчення;2 – комп’ютерні ігри: технічні; педагогічні; ігрові та ін.;3 – комп’ютерні розв’язники задач;4 – комп’ютер-дослідник в лабораторному практикумі моделювання, віртуальні стенди, мультиплікування;5 – курсове та дипломне комп’ютерне проектування: оптимізація типових розрахунків, автоматизовані системи та ін;6 – діалогові комп’ютерні системи: інформаційно-довідкові, інформаційно-навчальні, експертні та експертно-навчаючі;7 – комп’ютерні підручники: електронні, автоматизовані навчальні курси (АНК), комплексні, енциклопедичні, навчаючі, екзаменуючі;8 – ноу-хау – мультипрограми, гіпертекстові системи.Наші дослідження показують, що існує явна незабезпеченість в технологіях навчання комп’ютерно-орієнтованих дидактичних засобів КДЗ-2 – КДЗ-8.Разом з тим в переліку ВАК України для здобувачів вченого ступеня канд. пед. наук існує спеціальність 13.00.02 “Теорія і методика навчання”. Підготовка таких спеціалістів може достатньо кваліфіковано забезпечити створення КДЗ-2 і КДЗ-8 по будь-яким вузівським дисциплінам. В Кіровоградському державному технічному університеті ведеться підготовка КДЗ по основним навчальним дисциплінам досвідченими викладачами у відповідності з науково-педагогічним обґрунтуванням теорії і методики навчання.По дистанційній освіті розроблена концепція, що охоплює весь комплекс проблем, які виникають в процесі практичної реалізації, та форми їх розв’язання. Дистанційна освіта як система доводить право на своє ефективне існування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Скирда, А. Є. "ДУХОВНЕ ПРОБУДЖЕННЯ ЯК КЛЮЧ ДО ДУХОВНОЇ БЕЗПЕКИ ОСОБИСТОСТІ І ДЕРЖАВИ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, no. 3 (December 30, 2021): 315–21. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-315-321.

Full text
Abstract:
Стаття розглядає історію появи інженерно-технічної освіти в США. Здатність США підтримувати інновації перш за все потребує професіоналів, які мають високу кваліфікацію в галузі науки, техніки, інженерії та математики (STEM). Ці професіонали працюють в уряді, промисловості та науці. Інженери відіграють особливо важливу роль у розробці новітніх технологічних систем та процесів. Останні десятиліття політики, роботодавці, дослідники та освітяни приділяють пильну увагу системі інженерної освіти США та відповідності отриманих інженерних навичок сучасним потребам економіки країни. Поява та розповсюдження програм підготовки інженерно-технічних спеціалістів є результатом поєднання декількох ключових чинників технологічного розвитку в Сполучених Штатах. Такими чинниками стають бажання нації залишатися головним лідером у галузі технологій та інновацій; національні звіти про стан інженерної освіти; розвиток технічних університетів; розширення програм у галузі інженерно-технічної освіти; поступовий розвиток навчальних програм, що містять більший акцент на теоретичних знаннях. Інженерні навички та знання є вирішальними чинниками для інновацій і технологічного розвитку країни. Вони також сприяють довгостроковому економічному зростанню та допомагають вирішити основні суспільні проблеми. Саме тому важливо розуміти освітній та кар’єрний шлях інженерів, які втілюють отримані навички та знання, а також систему інституцій, стратегії розвитку, ринок, трудові та інші ресурси, що разом готують, розвивають і поповнюють запас інженерів країни.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

ГАНАБА, Світлана, and Олександр ЛУЦЬКИЙ. "ІДЕАЛ ОСВІЧЕНОЇ ЛЮДИНИ: ОКРЕСЛЕННЯ ПРОБЛЕМАТИКИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, no. 4 (March 26, 2021): 70–81. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.613.

Full text
Abstract:
Ідеали як взірці втілення найкращих якостей є орієнтиром подальшого розвитку освіти. Саме вони відіграють засадничу роль у визначенні мети та цілей, особливостей організації й реалізації освітньої діяльності. В ідеалах найбільш повно виявляється творча природа свідомості, яка здатна не лише відображати світ довкола, а й створювати його. Відображаючи дійсність ідеал, одночасно оцінює її з точки зору перспективи майбутнього та можливих тенденцій. Ефективність розробки та реалізації ідеалу у практиках освіти є можливою за умови розуміння потреб та викликів епохи, так би мовити «духу епохи». Це певна якість суспільного життя, яка концентрує у собі мову, виробництво, технічні новації, панівні цінності тощо. Очевидно, що «дух епохи» виявляє свою життєвість у певних формах культури й у такий спосіб складає унікальний портрет конкретної історичної епохи. Серед низки освітніх ідеалів, на які орієнтуються навчальні практики, засадничим є ідеал освіченої людини. Він є визначальним в освіті будь-якої історичної епохи, оскільки символізує здатність освіти відповідати «духу епохи» та творити його в подальшому. Освічена людина – це не лише та, яка знає про світ та себе, але й здатна використати знання на практиці. Власне, сама освіченість це певний набір смислів та міркувань, за допомогою яких людина сприймає себе та світ довкола.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Teplytskyi, B. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНИХ ЗАСОБІВ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ОКРЕМИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН (КОМП’ЮТЕРІВ), СИСТЕМ ТА КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ І МЕРЕЖ ЕЛЕКТРОЗВ’ЯЗК." Juridical science, no. 6(108) (April 4, 2020): 248–55. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-108-6-1.30.

Full text
Abstract:
Актуальність статті полягає в тому, що на сьогодні розслідування злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку має доволі низьку ефективність, цьому сприяє безліч факторів. Одним із вагомих факторів є невикористання (повне або часткове) можливості застосування спеціальних знань та техніко-криміналістичних засобів під час розслідування взагалі і, зокрема, під час про ведення окремих слідчих (розшукових) дій. За часткового використання техніко-криміналістичних засобів використовується лише класично (фото-, відеозйомка тощо), і повністю нівелюються можливості застосування техніко-криміналістичних засобів в повному обсязі. Стаття присвячена розгляду особливостей застосування техніко-криміналістичних засобів при проведенні окремих слідчих (розшукових) дій під час розслідування злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку. Розглянуто процесуальні, тактичні і технічні вимоги застосування техніко-криміналістичних засобів під час проведення окремих слідчих (розшукових) дій. Визначено підходи (види) до розуміння техніко-криміналістичних засобів, які використовуються під час розслідування злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку, до яких належать: – апаратні засоби мобільної криміналістики; програмні засоби мобільної криміналістики; апаратні блокіратори запису; програмні засоби комп’ютерної експертизи; апаратні засоби відновлення даних; відкрите програмне забезпечення. З’ясовано, що завдання слідчого – професійно організувати роботу, правильно використовувати знання спеціалістів у сфері обчислювальної техніки та застосування техніко-криміналістичних засобів для ефективного пошуку інформації в комп’ютері, комп’ютерних мережах і мережах електрозв’язку та правильній її фіксації в криміналістичному плані. Техніко-криміналістичні засоби не лише покликані виконувати процесуальні вимоги фіксації під час проведення слідчих (розшукових) дій, але і допомагають у виявленні, дослідженні та вилученні речових доказів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Кримець, О. М. "МІЖГАЛУЗЕВІ ТЕРМІНИ В УКРАЇНСЬКІЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ." Лінгвістичні дослідження, no. 53 (2020): 192–99. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.53.17.

Full text
Abstract:
Анотована стаття присвячена дослідженню міжгалузевих термінів, що вживаються в українській науково-технічній термінології з одним або кількома значеннями. З’ясовано, що поява таких одиниць пов’язана з розгалуженістю та реінтеграцією науково-технічних знань. Проаналізовано значення міжгалузевих спеціальних одиниць в різних сферах науки і техніки. Доведено, що досліджувані одиниці вживаються як у близьких, так і у віддалених науково-технічних галузях. За семантичною ознакою виокремлено три типи міжгалузевих спеціальних одиниць: терміни-еврисеманти, терміни-полісеманти, терміни-омоніми
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Малежик, Петро Михайлович, and Галина Володимирівна Ткачук. "ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИКО-ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІТ-ФАХІВЦІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ВЕБІНАРІВ." Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, no. 22(29) (February 20, 2020): 52–58. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series2.2020.22(29).07.

Full text
Abstract:
Аналіз сучасної наукової та навчально-методичної літератури дозволив дійти висновку, що сьогодні є недостатньою кількість професійно-орієнтованої навчальної літератури з використання технології вебінару в навчальному процесі. В даній статті подано комплексне дослідження, в якому вивчаються питання програмного забезпечення, організаційно-методичних вимог до проведення вебінарів, вибір платформи. Розглянуто передумови, описано процес створення, проаналізовано функціональні характеристики та результати функціонування системи навчання технічних дисциплін майбутніх фахівців з інформаційних технологій. Серед значної кількості відомих платформ для підтримки проведення вебінарів виокремлено платформу BigBlueButton, яка є безкоштовним і вільно поширюваним програмним забезпеченням з відкритим вихідним кодом. Описано та рекомендовано низку організаційно-методичних заходів для проведення успішного вебінару. Відзначено, що дотримання методичної, технічної та організаційної складових проведення вебінарів є надзвичайно важливим для досягнення позитивного результату у підготовці фахівців. Показано, що використання технології вебінарів значно розширює можливості організації освітнього процесу, сприяє формуванню у майбутніх ІТ-фахівців системи технічних понять, знань та умінь в галузі проведення онлайнових занять і, таким чином, надає можливість удосконалити практико-технічну підготовку студентів. Попри всі незручності, практично всі види аудиторних занять у традиційній освіті можуть бути реалізовані засобами вебінарів. Проте, ряд проблем такої технології як форми організації навчання не дають підстави для повної заміни традиційного аудиторного навчання. Її використання уможливлює значно покращити та вдосконалити освітній процес, перевести на інший рівень процес осмислення навчального матеріалу, урізноманітнити форми організації навчальної діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Піх, Наталія. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ (ПУБЛІЧНОЇ) БЕЗПЕКИ НА АМЕРИКАНСЬКОМУ КОНТИНЕНТІ." Public management 22, no. 2 (February 26, 2020): 177–84. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-2(22)-177-184.

Full text
Abstract:
З використанням загальнонаукових методів емпіричного пі- знання досліджено особливості здійснення державної політики у сфері забез- печення громадської (публічної) безпеки у країнах Американського конти- ненту. Розкрито особливості забезпечення громадської (публічної) безпеки, які обумовлені політичними, інституційними, географічними, історичними факторами, окреслено концептуальні засади забезпечення громадської (пу- блічної) безпеки, виявлені актуальні тенденції та виокремлено конкретні практичні заходи, спрямовані на підтримку громадського порядку. Досліджено сучасний стан забезпечення громадської (публічної) безпе- ки у країнах Американського континенту, який базується на налагодженні партнерських зв’язків державних органів публічної влади, органів місцевого самоврядування із громадськими та неурядовими організаціями, наукови- ми колами, окремими громадянами. Визначено рівні та інституції, на яких здійснюється забезпечення громадської безпеки в країнах Американського континенту та пріоритетні напрями державної політики, а саме профілакти- ка та запобігання подій, що можуть становити реальну небезпеку для широкої громадськості. Проаналізовано заходи інституційного, організаційного та спеціального характеру, які покликані об’єднати зусилля усіх зацікавлених сторін і оптимізувати матеріально-технічні витрати на забезпечення громад- ської безпеки країн Американського континенту. Доведено, що досвід країн Американського континенту в забезпеченні громадської (публічної) безпеки являє собою комплекс заходів щодо забез- печення належного захисту. Для цього вживаються низка інституційно-ор- ганізаційних заходів, які покликані об’єднати зусилля усіх зацікавлених сторін. Обґрунтовано пропозиції щодо здійснення державної політики у сфері громадської (публічної) безпеки у країнах Американського континенту.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Спасенко, К. О. "ОСОБЛИВОСТІ ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИННИХ ПОРУШЕНЬ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ ІЗ ПІДВИЩЕНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 4(39) (December 20, 2021): 62–65. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i4(39).918.

Full text
Abstract:
Спасенко К. О. Особливості призначення та прове-дення судових експертиз при розслідуванні злочиннихпорушень правил безпеки під час виконання робіт ізпідвищеною небезпекою. – Стаття.Стаття присвячена дослідженню особливостей при-значення судових експертиз при розслідуванні злочин-них порушень правил безпеки під час проведення робітіз підвищеною небезпекою. З’ясовано, що методикаекспертних досліджень у провадженнях, пов’язанихіз порушенням правил безпеки під час проведення ро-біт із підвищеною небезпекою, складається зі стадій:попереднього дослідження, основного дослідження (ана-літична, порівняльна, синтезувальна стадії), постанов-ки висновку. З’ясовано, що при розслідуванні злочин-них порушень правил безпеки під час виконання робіт ізпідвищеною небезпекою найбільш затребуваним є прове-дення інженерно-технічних експертиз із застосуваннямспеціальних технічних знань з електробезпеки, пожеж-ної безпеки, будівництва, гірничої справи.Наголошено, що судова інженерно-технічна експер-тиза з охорони праці призначається з метою виявленняпричинних залежностей і фактів щодо діяльності абобездіяльності робітників та посадових осіб у процесінормального функціонування підприємства й у разівиникнення на ньому надзвичайної ситуації, недотри-мання трудової та виробничої дисциплін, невиконаннявимог нормативно-правових актів із охорони праці таексплуатаційної документації тощо. Сутність гірни-чо-технічної експертизи як процесуальної дії полягаєв дослідженні для кримінального провадження обста-вин події на підприємстві гірничої промисловості, щопризвела до загибелі людей або до заподіяння шкоди їхздоров’ю, або до інших наслідків, проведеному в перед-баченому законом порядку обізнаними в гірничійсправі особами. Судово-технічна експертиза допомагаєнайбільш точно й достовірно встановити якість буді-вельних і ремонтних робіт, виконуваних на всіх етапахбудівництва, їх відповідність будівельним нормам і до-говору, а також якість і кількість використаних буді-вельних матеріалів та їх відповідність вказаним у буді-вельно-монтажній документації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Іваненко, В., В. Чебан, В. Трішин, and О. Бажак. "ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СИСТЕМА ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ." Vodnij transport, no. 2(30) (February 27, 2020): 32–40. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2020.2.30.04.

Full text
Abstract:
Технічна експлуатація водного транспорту є важливим елементом функціонування сучасної транспортної компанії. Застосування нових інформаційних технологій у системі технічної експлуатації водного транспорту є важливим шляхом підвищення її ефективності. Процеси технічної експлуатації та обсяги інформації, які породжуються при цьому досить складні та значні, що вимагає побудови інформаційно-аналітичної системи. Складність та багатогранність завдань, які вирішуються у транспортній компанії, висуває певні вимоги до інформаційно-аналітичної системи, яка являє собою складну організаційну ієрархічну систему її інформаційного ресурсу. В статті проведено проектування інформаційного ресурсу інформаційно-аналітичної системи технічної експлуатації водного транспорту. Розглянуті рівніієрархічної структури інформаційно-аналітичної системи забезпечення технічної експлуатації водного транспорту. Побудована модель інформаційно-аналітичної системи і проведена декомпозиції її завдань. На верхньому рівні структура інформаційно-аналітичної системи забезпечення технічної експлуатації водного транспорту наведена у вигляді функціональних комплексів: завдань управління використанням судна, завдань управління технічним станом водного транспорту, завдань управління запасами агрегатів і запасних частин, завдань управління виробничою та господарською діяльністю, завдань управління засобами технічного обслуговування, завдань ідентифікації суден та агрегатів. Кожен комплекс є логічним об’єктом і використовується для опису функціональних можливостей інформаційно-аналітичної системи. Обґрунтований склад завдань, узгоджені інформаційні потоки в даній системі. Доведено, що методи прикладного системного аналізу та компонентний підхід до проектування інформаційних ресурсів інформаційно-аналітичних систем дозволяють упорядкувати і суттєво спростити процес проектування, врахувати конкретні вимоги, провести його оптимізацію структурного та динамічного представлення, закласти необхідні рішення у відповідності із іменованою специфікацією на інформаційний ресурс. Ключові слова: водний транспорт, декомпозиція, інформаційно-аналітична система, інформаційний ресурс, технічна експлуатація
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Ткаченко, І. В. "Використання в суднових енергетичних установках технології гідродинамічної суперкавітації для розділення і очищення вод, що містять нафту." Herald of the Odessa National Maritime University, no. 62 (August 11, 2020): 130–41. http://dx.doi.org/10.47049/2226-1893-2020-2-130-141.

Full text
Abstract:
Наведено аналіз існуючих даних з проблеми виникнення, зберігання, транспортування та сепарації вод, що містять нафту морських суден. Розглянуто компонентний стан забруднених нафтою вод як дисперсної системи. Зазначено, що методи, які забезпечують значення концентрації нафтопродуктів на виході з системи очищення менш ніж 15 млн-1, характеризуються складністю своєї технічної реалізації та великими витратами (економічними, енергетичними, матеріальними) на поточне обслуговування. Для розподілу вод, що містять нафту запропоновано варіант холодного кипіння рідини за рахунок використання гідромеханічного процесу суперкавітації всередині робочої камери. Показано, що застосування запропонованого способу очищення вод забезпечують залишкову концентрацію не більше ніж 5 млн-1. Доведено, що розроблена установка для сепарації суднових вод, що містять нафту характеризується малими енергетичними затратами та забезпечується стандартним комплексом робот на технічну експлуатацію, технічне обслугову-вання та ремонт.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Бабич, Ірина Михайлівна, Петро Миколайович Бойко, and Микола Васильович Бондар. "ТЕХНОЛОГІЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ВИРОБНИЦТВА СПИРТУ ЕТИЛОВОГО РІЗНОГО ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ." Scientific Works 2, no. 85 (March 19, 2022): 77–83. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i85.2244.

Full text
Abstract:
В статті проаналізовано причини, що призвели до майже катастрофічної ситуації, що склалася в спиртовій галузі країни. Наявна структура споживання етилового спирту на внутрішньому ринку, коли левова частка спирту використовується для виробництва алкогольних напоїв, разом з фактичною монополізацією цінової політики призвели до того, що спиртові заводи можуть виробляти значно більші обсяги спирту, ніж потребує ринок, а експорт унеможливлює висока вартість спирту. При розгляді ефективності впровадження нових технологічних та технічних рішень практично ніколи не зверталася увага на їх вплив на вартість готової продукції. Так, вітчизняні спиртові заводи здатні виробляти ректифікований спирт високої якості, але потреба в ньому як всередині країни, так і в світі обмежена. Основні обсяги реалізації спирту на світових ринках формуються за рахунок біоетанолу та технічного спирту (спирту для технічних потреб). При цьому ціни на них формуються з урахуванням конкуренції з продукцією аналогічного призначення, що пропонується виробниками інших галузей економіки. Виробники всіх видів етилового спирту практично не впливають на вартість сировини та енергоносіїв, отже вартість технічної переробки сировини в готову продукцію визначає її ціну на ринку та конкурентоспроможність. Тому розвиток спиртової галузі можливий лише при зміні основних напрямків його використання з виробництва напоїв на технічні та транспортні потреби і врахуванні економічних результатів впровадження технологічних та технічних рішень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Obrazhey, Olga. "Особливості побудови процесу навчання плавання молодших школярів у літньому оздоровчому таборі." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 3 (43) (September 27, 2018): 56–62. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-56-62.

Full text
Abstract:
Аналіз наукових досліджень свідчать про важливість пошуку та розробки нових методичних підходів до початкового навчання плавання, які б враховували всі особливості та можливості сучасної табірної зміни, давали змогу суттєво підвищити якість й ефективність навчання плавання в літніх оздоровчих таборах. У статті проаналізовано основні вимоги, які потрібно враховувати під час початкового навчання плавання. Визначено причини, які ускладнюють процес навчання плавання дітей молодшого шкільного віку, викликають дискомфорт, страх і стресову ситуацію. Також удосконалено структуру та зміст програми циклу зміни занять оздоровчим плаванням дітей молодшого шкільного віку в оздоровчому таборі. На підставі аналізу наукової літератури, узагальнення досвіду практичної роботи провідних фахівців, а також отриманих даних у ході дослідження розроблено та впроваджено методику занять плаванням із використанням дихальної гімнастики А. Н. Стрельнікової, елементами аквааеробіки, вправ із снорклинг і рятувальних вправ. Наведено організаційно-методичні умови навчання плавання молодших школярів у літньому оздоровчому таборі «Ластівка» на відкритій водоймі, порівняно з класичною методикою за М. Набатніковою. Експериментальна методика навчання плавання містить навчальний матеріал, методи й засоби, уключаючи технічні пристосування: цикл занять «Плавання – як найважливіша навичка людини», заняття з елементами тренінгу (боротьба з фобіями, що пов’язані з відкритими водоймами ), ігрова програма «Я-рятувальник». У роботі наведено результати рівня вміння плавати дітей молодшого шкільного віку, які перебували на навчально-тренувальних заняттях із плавання на базі літнього оздоровчого табору «Ластівка» у м. Скадовськ у 2016 р. протягом серпня-місяця. Упровадження експериментальної методики в навчальний процес літнього оздоровчого табору позитивно вплинула на вміння плавати. Усебічне вивчення плавальних вправ дало можливість дітям отримати нові вміння, навички й знання з порятунок потопаючих, які значною мірою сприяють безпеці перебування дітей на воді.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Гайтан, Олена Миколаївна. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТЕЙ ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ ВЕБІНАРОРІЄНТОВАНИХ ПЛАТФОРМ ZOOM, GOOGLE MEET ТА MICROSOFT TEAMS В ОНЛАЙН-НАВЧАННІ." Information Technologies and Learning Tools 87, no. 1 (March 1, 2022): 33–67. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v87i1.4441.

Full text
Abstract:
У статті досліджується проблема використання вебінарорієнтованих платформ Zoom, Google Meet та Microsoft Teams у закладах загальної середньої та вищої освіти. Обґрунтовано актуальність та здійснено аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду впровадження вебінарорієнтованих платформ в освітній процес. Вибір платформ для дослідження обумовлений їх широким застосуванням у закладах освіти, а також їх домінуючим положенням у «Магічному квадранті» Gartner за даними за листопад 2020 року в категорії рішень для зустрічей. Визначені та проаналізовані мінімальні та рекомендовані системні вимоги до програмного та апаратного забезпечення роботи вказаних платформ, часові та кількісні обмеження у різних тарифних планах. Наведено результати всебічного розгляду та порівняльного аналізу цих платформ за критеріями функціональності, безпеки, інтеграції з іншими додатками. Охарактеризовані технічні та педагогічні можливості їх інструментарію при проведенні відео­конференцій, зокрема демонстрації екрана, цифрової дошки, групового чату, можливості запису заняття, віртуальних кімнат тощо. Розглянуті особливості їх використання в кожній системі у різних версіях та тарифних планах, визначені їх переваги та недоліки, на основі чого сформовані рекомендації щодо їх використання в практичній роботі викладача для забезпечення максимальної ефективності проведення навчальних занять. Розглянуто питання забезпечення зворотного зв’язку та ефективної взаємодії студентів з викладачем, підняте питання порушення дисципліни під час онлайн заняття та запропоновані шляхи розв’язання даної проблеми. Проведено дослідження, як використання вебінарорієнтованих платформ впливає на формування загальних та професійних компетентностей студентів на різних типах занять. Стаття призначена для викладачів, керівників та адміністраторів навчальних закладів при виборі платформи серед безкоштовних версій та корпоративних ліцензій для навчальних закладів. Ґрунтовне знання та використання викладачами інструментарію платформ, представлених у роботі, є запорукою успішного навчання. Це дає можливість зробити навчальний процес більш цікавим та ефективним, використовуючи різні сервіси цих програм.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Василенко, М. Д., В. О. Рачук, and В. М. Слатвінська. "Шкідливі програми в контексті розуміння комп'ютерної вірусології та техніко-правової змагальності: міждисциплінарне дослідження." Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 28 (July 26, 2021): 28–36. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v28i0.693.

Full text
Abstract:
У статті досліджено міждисциплінарні зв'язки під час виявлення шкідливих програм, що складають систему комп'ютерної вірусології. Показано, яким чином залежно від механізму дії шкідливих програм їх поділяють на відповідні класи (комп'ютерні віруси, «хробаки», троянські коні, «кейгени», «кряки» «дропери», бекдори, рекламні модулі, руткіти, «загарбники паролів» тощо). Розглянуто процес зараження вірусом програмних файлів. Найбільш відомими серед знаних «шкідників» виділено комп'ютерні віруси, які являють собою невеликі програми і мають властивість поширення і самовідтворення в комп'ютерних системах. Знання механізмів дії «шкідників», зокрема вірусів, дозволяє ефективно організувати протидію їм, звести до мінімуму вірогідність зараження і втрат від їх дії. Відзначено особливості троянських програм, які завдають руйнівні дії незалежно від умов, в яких вони діють. Так, вони нищать інформацію на дисках при кожному запуску, «завішують» систему тощо. Обговорено ефективність заходів у сфері організованої кіберзлочинності, визначаю чи межу між технічною та правовою складниками загалом та в боротьбі з нею. Показано, що рівні технічного захисту законодавчо не завжди встановлюються шляхом введення спеціальних стандартів. Однак простежується взаємодія рівня розвитку технічних засобів й технологій та інформаційного законодавства. Визначається, що випереджальні темпи розвитку технічної складової в суспільстві дедалі тільки посилюються. Зазначено, що законодавчий рівень «запрограмований» на постійне відставання від технологічного розвитку галузі. Наголошено на тому, що злочини у сфері комп'ютерної обробки інформації характеризуються високою скритністю, труднощами збору доказів по встановленню фактів їх здійснення, складністю доведення в суді. Приділено увагу міждисциплінарним зв'язкам між шкідливими програмами, комп'ютерною вірусологією та техніко-правовою змагальністю.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Воронкін, Олексій Сергійович. "Конективізм і масові відкриті дистанційні курси." Theory and methods of e-learning 4 (February 13, 2014): 30–39. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.366.

Full text
Abstract:
Вступ. Останнім часом теорія складних мереж стала ефективним інструментом дослідження складних структур: технологічних (наприклад, Інтернет-мережа, www, транспортні мережі), соціальних (мережі співробітництва, мережі мобільного телефонного зв’язку), біологічних (екологічні мережі, функціональні мережі мозку, мережі білкових взаємодій) [1]. Вузли в таких мережах – це елементи складних систем, а зв’язки між вузлами – взаємодії між елементами.Web 2.0 дозволив створити навчальні системи, засновані на принципах, так званої, кібернетики другого порядку. Учень тепер став активним елементом системи, яка не тільки контролює й направляє його діяльність, але й дозволяє своєю думкою впливати на функціонування й наповнення самої системи. Такий підхід є основою для виникнення системних ефектів [2].Дж. Сіменс і С. Даунс у власній теорії конективізму багато в чому продовжують ідеї, висловлені німецьким філософом В. Флуссером. У рамках конективізму, навчання – це процес створення мережі. Вузлами можуть бути люди, організації, бібліотеки, web-сайти, книги, журнали, бази даних або будь-яке інше джерело інформації. Сукупність зв’язаних вузлів стає мережею. Мережі можуть поєднуватися між собою. Кожний вузол у мережі може бути мережею більш низького рівня. Вузли, що втратили актуальність і цінність поступово зникають. Комплекси вузлів збуджують або гальмують один одного й у результаті їхнього взаємозв’язку утворюється блок. Збуджуючий або гальмуючий вплив один на одного можуть чинити й блоки – групи вузлів, кожен з яких видає власний загальний вихідний сигнал, що відповідає результуючій вазі всіх вхідних сигналів, отриманих від інших вузлів. Блоки організовані ієрархічно. Оскільки величезна кількість вузлів функціонує одночасно й на різних рівнях організації, обробка носить паралельний характер. Утворюючи персональну навчальну мережу, в мозкових структурах слухача згідно конекціонізму формується нейронна мережа.Конективізм і масові відкриті дистанційні курси. Застосування ідей конективізму знайшло відображення у практиці масових відкритих дистанційних курсів (МВДК), які останнім часом досить широко використовуються у закордонній педагогічній діяльності.З метою вивчення тенденцій розвитку МВДК в листопаді 2012 року автором було проведено дослідження «Конективізм і масові відкриті дистанційні курси» [3]. У результаті Інтернет-анкетування було опитано 62 респондента з України, Росії, Білорусії, Азербайджану, Грузії, Лівану та Німеччини (рис. 1). Переважну кількість учасників опитування (77 %) склали викладачі й наукові співробітники, 8 % – керівники відділів освітніх установ, 5 % – аспіранти (рис. 2). Враховуючи те, що були задіяні респонденти зайняті в сфері дистанційної освіти, можна говорити про високу вірогідність відомостей, отриманих у ході дослідження (випадково опинилися на сайті з опитуванням лише 2% учасників). а бРис. 1. Розподіл учасників: а – за країнами, б – за віком При перебуванні в Інтернет-мережі переважна більшість опитаних витрачає значну долю свого часу на пошук інформації (92 %), а вже потім на навчання й спілкування (рис. 3). Рис. 2. Склад вибіркової сукупностіРис. 3. Розподіл витрат часу учасників при перебуванні в Інтернет Особливістю отриманих результатів є те, що 71 % респондентів не вважають конективізм повноцінною (самостійною) теорією навчання, з них 45 % відносять конективізм до різновиду неформального навчання, що реалізується в контексті концепції освіти впродовж всього життя, 18% вважають конективізм педагогічною ідеєю (рис. 4). Рис. 4. Чи можна вважати конективізм повноцінною теорією навчання 60 % респондентів приймали участь у МВДК, з них 40 % задоволені результатами свого навчання, 18 % не можуть оцінити результат, а 2 % залишилися розчарованими (рис. 5).76 % вважають, що ідеї конективізму сприяють підвищенню ефективності навчальної діяльності (рис. 6). Рис. 5. Задоволеність від власної участі в МВДКРис. 6. Чи сприяють конективістські ідеї підвищенню рівня ефективності навчальної діяльності 40 % вважають, що найголовніше у МВДК – це уміння працювати в співробітництві, 32 % вважають, що найголовнішим є вміння самостійно організовувати та проводити такі курси, 24 % вважають, що МВДК – це засіб для апробацій положень конективізму (рис. 7).На питання, чи можливо отримати реальні знання при навчанні у МВДК думки учасників розділилися майже порівну: 52 % вважають, що це цілком можливо, а 42 % вважають, що отримані знання можуть бути тільки фрагментарними (рис. 8). Рис. 7. Найважливіше при навчанні в МВДК Рис. 8. Чи можливо отримати реальні знання при навчанні в МВДК Понад 50 % вважають, що велику кількість учасників МВДК можна пояснити нульовою ціною та відсутністю зобов’язань сторін (рис. 9).До основних переваг процесу навчання у масових відкритих дистанційних курсах учасники віднесли:відсутність вікових, територіальних, освітніх і професійних обмежень,відкритість і безкоштовність, гнучкість навчання,отримання нової інформації безпосередньо від фахівців предметної області,самомотивація та самоорганізація слухачів,обмін досвідом і колективна робота у співробітництві,формування умов взаємного навчання в спілкуванні,охоплення широкої (масової) аудиторії,пряме використання всіх переваг комп’ютерної підтримки навчального процесу (від електронних підручників до віртуальних середовищ),процес участі й навчання в МВДК допускає обмін не тільки інформацією, але й, що особливо цінно, напрямами її пошуку,розширення персональної навчальної мережі,можливість неформального підвищення знань,можливість оцінювання робіт інших слухачів курсу,використання в курсах різноманітного навчального контенту (текстова, аудіо-, відео- і графічна інформація), а також форумів і блогів,основний інформаційний матеріал знаходиться поза сайтом курсу. Рис. 9. Чи можна пояснити ріст числа учасників МВДК тільки нульовою ціною та відсутністю зобов’язань сторін До основних недоліків процесу навчання в масових відкритих дистанційних курсах учасники віднесли:відсутність особистого контакту конкретного слухача й педагога, як наслідок, довіри (міжособистісне телекомунікаційне спілкування в силу свого опосередкованого характеру не здатне (з ряду причин технічного, економічного й психологічного плану) повною мірою заповнити відсутність безпосереднього спілкування),використовування різних платформ,високі вимоги до професіоналізму викладачів (тьюторів),надлишок та хаотичність навчальної інформації,відсутність у слухачів навичок самоосвіти, фільтрації й взаємодії,неможливість проконтролювати автора виконаних робіт (ідентифікації),обмежений адміністративний вплив з боку викладача,не вміння спілкуватися інформативно й результативно (закритість вітчизняних викладачів),трудомісткий і тривалий процес розробки навчального курсу (контенту), його супроводу і консультація великої кількості слухачів,технічні проблеми забезпечення практичних (лабораторних) занять,труднощі моніторингу процесу підготовки слухача,необхідність достатньої сформованості мотивації навчання (актуально для молодших за віком і менш критично для дорослих слухачів),імовірність появи технічних проблем доступу до курсів,обмежений зворотний зв’язок з педагогом (тьютором),більшість МВДК на сьогодні розраховані на можливості техніки, а не на людину як індивіда,недостатня кількість часу на обробку всіх наявних навчальних матеріалів,кожний учасник самостійно регулює свою діяльність в курсі.Проблеми конективізму як теорії навчання. Із результатів дослідження зрозуміло, що комплекс ідей конективізму навряд чи можна вважати повноцінною (самостійною) теорією навчання, скоріше це один із різновидів неформального навчання в рамках концепції освіти впродовж всього життя. Розглянемо деякі положення [4].I. Слухач сам установлює мету навчання, читає тільки той матеріал, що йому доступний і подобаєтьсяПринципи автодидактики розроблені В. О. Курінським в рамках т. з. «постпсихології» [5]. Як визначає сам автор, «автодидактикою здавна називають самонавчання. Нікому з нас не вдається її уникнути – всім доводиться доходити до чогось самостійно, розраховуючи на свої власні сили. У кінцевому рахунку, в яких би вчителів ми ні вчилися, ми перш за все учні самих себе».Із 8 правил, сформульованих В. О. Курінським, наведемо деякі загальні положення:а) необхідно робити тільки те, що викликає інтерес (спочатку треба створити актуалізацію інтересу). Інтерес створюється не з якогось зовнішнього матеріалу, а в нас самих, коли ми перемикаємо свою увагу з однієї частини предмета або тексту – на іншу;б) не слід намагатися все запам’ятовувати одразу (але треба намагатися, щоб сприйняття було як можна повнішим). Треба управляти своєю увагою;в) не слід прагнути повного засвоєння матеріалу;г) треба прагнути до самоспостереження. Людина обов’язково повинна стежити за тим, як ставляться до її вчинків інші люди (результати спостереження свого внутрішнього стану і того, що думають інші доповнюють один одного);д) незасвоєння попереднього матеріалу не є причиною того, щоб не ознайомитися з матеріалом наступним.II. Знання перебувають у співтовариствах і комп’ютерних мережахНа нашу думку, тут відбувається деяка підміна понять, адже в комп’ютерних мережах розміщені дані. А чи стануть вони знаннями? Можуть стати, але в результаті перетворення й аналізу цих даних при вирішенні конкретних завдань. Ми можемо прослухати передачу (лекцію) на незнайомій для нас мові, при цьому одержимо дані, але не інформацію (і відповідно не знання). Ми можемо записати ці дані на компакт-диск – зміниться форма подання даних, відбудеться нова реєстрація, а відповідно сформуються й нові дані.Д. Вайнбергер зазначає: «Коли знання стає мережевим, самий розумний у кімнаті вже не лектор, що виступає перед слухачами, і навіть не колективний розум всіх присутніх. Сама розумна людина в кімнаті – це сама кімната, тобто мережа, утворена із зв’язків між людьми та їхніми ідеями, які, у свою чергу, пов’язані з тим, що перебуває за межами кімнати. Це зовсім не означає, що мережа стає наділеною інтелектом. Однак знання стають буквально немислимими без мережі, яка їх забезпечує…» [6].Отже, потенційні знання є технічним і технологічним заручником (програмно-апаратна й ментальна складові). Згідно принципу канадського філософа М. Маклюена, «засіб передачі повідомлення і є зміст повідомлення»: для того, щоб зрозуміти зміст повідомлення, необхідно розуміти, як саме влаштований інформаційний канал, по якому надходить повідомлення та як специфіка цього каналу впливає на саму інформацію.III. Акт навчання полягає у створенні зовнішньої мережі вузлів, які слухачі підключають у формі джерел інформації й знаньЧи може підключення до джерела інформації структурувати та сформувати знання учня? Очевидно, що це тільки елемент процесу навчання – можна підключитися до будь-яких потенційних джерел інформації, але не аналізувати і не обробляти їх у подальшому. На нашу думку, інтерес представляє застосування поняття цінності створюваної слухачем мережі.Ще на початку XX століття на можливість кількісної оцінки цінності соціальної мережі звернув увагу Д. А. Сарнов, який показав, що цінність радіо- або телевіщальної мережі зростає пропорційно кількості глядачів (слухачів) n. Дійсно цінність мережі тим вище, чим вище число її елементів (вузлів). Пізніше Р. Меткалф звернув увагу на те, що цінність всієї системи зростає навіть швидше, ніж число її елементів n. Адже кожен елемент мережі може бути з’єднаний з n−1 іншими елементами, і, таким чином, цінність для нього пропорційна n−1. Оскільки в мережі всього n елементів, то цінність всієї мережі пропорційна n(n−1).На основі цього закону Д. Рід сформулював закон для мереж, які утворюють групи. Цінність такої мережі пропорційна 2n−n−1, що визначається числом підмножин (груп) множини з n агентів за винятком одиночних елементів і порожньої множини. Закон Ріда виражає зв’язок між обчислювальними та соціальними мережами. Коли мережа віщає щось людям, цінність її послуг зростає лінійно. Коли ж мережа дає можливість окремим вузлам вступати в контакт один з одним, цінність зростає у квадратичній залежності. А коли та ж сама мережа має у своєму розпорядженні засоби для створення її учасникам груп, цінність зростає експоненціально.У роботі [7] пропонується оцінювати ріст цінності логарифмічно – nln(n) (закон Ципфа). Головний аргумент на користь цього закону полягає в тому, що на відміну від перших трьох законів, тут ранжуються цінності зв’язків. Якщо для довільного агента соціальної мережі, створеної з n елементів, зв’язки з іншими n−1 агентами мають цінності від 1 до 1/(n–1), то внесок цього агента в загальну цінність мережі становить (для великого n): Підсумувавши за всіма агентами, одержимо повну цінність мережі порядку nln(n).Однак, цінність соціальної мережі як величина, що залежить від потенційних зв’язків всіх агентів, очевидно має зростати зі збільшенням кількості можливих конфігурацій (потенційних можливостей) цих зв’язків у мережі. У роботі [8] показано, що для великої кількості агентів n цінність соціальної мережі (у якості ентропії) може бути визначена якВисновкиУ конективізмі зв’язки повинні формуватися природно (через процес асоціацій). Очевидно, що це можливо тільки в контексті розвитку безперервної освіти і навчання протягом всього життя. Це не просто «передача знань» («побудова знань»), притаманна сьогоднішньому програмованому навчанню, тут навчання більш схоже на розвиток особистості. Як писав В. Ф. Турчин: «Коли навчається людина, вона сам йде назустріч навчанню. Не тому, що вона знає, що “вчитися корисно». Дитина цього не знає, але навчається найбільш легко й активно. Асоціації утворюються в неї «просто так», без усякого підкріплення. Це працює механізм управління асоціюванням, що вимагає собі їжі. Якщо її не має, людині стає нудно, а це негативна емоція. Учителеві немає потреби нав’язувати що-небудь дитині або людині взагалі, його завдання лише в тому, щоб дати їжу її уяві. Одержуючи цю їжу, людина зазнає насолоди. Таким чином, вона завжди вчиться сама, зсередини. Це активний, творчий процес» [9].Головна роль у конективізмі приділяється самому учню – саме він повинен прагнути здобувати нові знання постійно, створювати й використовувати персональну навчальну мережу, розрізняти головну інформацію від другорядної та псевдонаучної, оцінювати отримані знання й т. д. Виникла нова проблема – маючи можливість використати нові засоби для навчання, людина може виявитися просто не здатною ними скористатися (проблема інформаційної компетентності, проблема інформаційного вибуху). У свою чергу педагог (тьютор) повинен мати певні навички по створенню й підготовці навчальних матеріалів та їхньому використанню в дистанційних курсах.На сучасному етапі конективізм як повноцінна теорія навчання вивчений недостатньо. Крім того нормативно-правова база орієнтована тільки на традиційні форми навчання. Проте, позитивно, що знання у цьому підході порівнюються не тільки із структурою, а і з процесом. Прояв гнучкості в навчанні й оцінюванні, а також розвиток міжпредметних зв’язків із «інформаційного хаосу» безсумнівно дозволяє активізувати різні форми інтелекту учнів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Доброштан, Олена Олегівна. "Використання мережевого навчально-методичного комплексу у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін для майбутніх судноводіїв." Theory and methods of e-learning 3 (February 10, 2014): 78–82. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.320.

Full text
Abstract:
Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіту обумовило появу мережевих технологій навчання. Розвиток Інтернет-технологій відкриває нові шляхи для впровадження дистанційних технологій у вищу освіту та потребують необхідного сучасного мережевого навчально-методичного забезпечення. Специфікою вищого навчального закладу морського профілю є наявність проходження курсантами довготривалої морської практики, а в таких умовах найбільш ефективною є дистанційна форма навчання.Таким чином, створення мережевих освітніх ресурсів у вищому навчальному закладі морського профілю є актуальною проблемою, розв’язання якої обумовить перехід на новий рівень використання телекомунікаційних технологій, дозволить організацію навчальної діяльності на основі інформаційних освітніх ресурсів в глобальних мережах.Питання використання ІКТ у навчальному процесі ВНЗ розглядалися багатьма вітчизняними та закордонними науковцями такими, як Є. С. Полат, М. І. Жалдак, Н. В. Морзе, С. А. Раков, В. В. Олійник, О. В. Співаковський, В. Ю. Биков, В. М. Кухаренко та інші. У структурі інформаційної культури вчителя Н. В. Морзе серед інших складових виділяє культуру використання ІКТ і культуру спілкування через засоби ІКТ [3].Розробці методичної підтримки засобів ІКТ присвячені роботи таких науковців, як В. Ю. Биков, А. Ф. Верлань, Т. Л. Архіпова, О. М. Гончарова, А. М. Гуржій, Ю. О. Жук, Л. І. Білоусова та ін. У своїх працях науковці відмічають високу ефективність використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі. Значна кількість досліджень присвячених створенню нової системи інформаційного забезпечення освіти, розробленню автоматизованих навчальних систем тощо.О. В. Співаковський проводить дослідження методики викладання із використанням мультимедійних навчальних програм, застосування Інтернет-технологій, електронних бібліотек, мережевих навчальних систем; реалізації дистанційного навчання [4].В роботах Р. С. Гуревича, Л. В. Жиліної, Т. І. Чепрасової розглядається необхідність електронних навчально-методичних комплексів для якісного здійснення процесу навчання та його методичного забезпечення, структура яких включає: електронний навчальний посібник; комп’ютерний практикум лабораторного моделювання; систему тестування; мережеву Web-версію курсу тощо [1; 5].Визначення електронного навчально-методичного комплексу можна сформулювати так: навчально-методичний комплекс-це навчальна програмна система комплексного призначення, що забезпечує неперервність та повноту дидактичного циклу процесу навчання. Вона являє собою теоретичний матеріал, контроль рівня знань та умінь, інформаційно-пошукову діяльність, математичне та імітаційне моделювання з комп’ютерною візуалізацією та сервісні функції при умові здійснення інтерактивного зворотного зв’язку [2].Освітні мережеві навчально-методичні комплекси (МНМК) є програмно-інформаційним посередником між тими, хто навчаються і викладачами, тому функції навчально-методичного комплексу створенні підтримки користувачів.Мережеві навчально-методичні комплекси повинні забезпечувати всі традиційні форми навчання у вищому навчальному закладі:лекції, практичні заняття, консультації. В ході роботи з МНМК можуть бути також здійснені консультацій в он-лайн режимі з викладачем для студентів, що не мають змогу отримати допомогу на території ВНЗ.Мережевий навчально-методичний комплекс в процесі навчання подає навчальні матеріали у доступній формі, наочно, згідно змісту та методики навчання; грає роль помічника в розв’язанні вправ та контролера в прийнятті результатів тестувань, контрольних робіт, звітів тощо, наявність журналу успішності допомагає контролювати рівень засвоєння матеріалу. При розробці мережевого навчально-методичного комплексу необхідно поєднати технологічні етапи створення навчальних курсів з дидактичними принципами навчання та основними ступенями учбового процесу.Мережевий навчально-методичний комплекс містить всі необхідні матеріали такі, як план роботи, робоча програма, електронний лекторій, можливо відео лекторій, практикум, бібліотеку електронних посібників, тренажери, варіанти контрольних та розрахунково-графічних робіт, засоби он-лайн тестування, теми проектів, рефератів тощо.МНМК є основним засобом для організації навчального процесу в нових освітніх умовах для очної, заочної та дистанційної форм навчання. Навчально-методичний комплекс спонукає тих, хто навчається, до активної пошукової навчальної діяльності, самостійного оволодіння знаннями, шукати та знаходити джерела необхідної інформації, розвитку творчих здібностей тощо.Нами було створено МНМК навчання курсу «Вищої математики» майбутніх судноводіїв. При цьому самостійна робота курсантів стає переважаючою в структурі навчально-освітньої діяльності.МНМК курсу «Вища математика» складається з блоків: інструктивний, інформаційний, комунікативний та контролювальний (рис. 1). Рис. 1 Кожен блок являє собою комплект дидактичних ресурсів (рис. 2).МНМК є результатом розвитку та інформатизації традиційних навчально-методичних комплексів. Комплекс здатен забезпечити в належному об’ємі всі традиційні види занять у вузі (лекції, практичні заняття, науково-дослідницьку роботу, самостійну роботу, модульні контрольні роботи, заліки).Кожен курсант має вільний доступ до необхідного навчального матеріалу. Реєструючись у системі і отримуючи доступ до навчального матеріалу, який відповідає його спеціальності та академічному рівню, курсант може розпочати свою самостійну роботу скрізь, де є вільний доступ до мережі Інтернет.Весь матеріал комплексу розподілений на курси:1. Класики 1 курс.2. Класики 2 курс.3. СП 1 курс.4. СП 2 курс.5. Заочне відділення 1 курс.6. Заочне відділення 2 курс.7. СП заочне відділення 1 курс. Рис. 2 Мережевий навчально-методичний комплекс для забезпечення самостійної роботи курсантів Херсонської державної морської академії з вивчення курсу вищої математики, здійснення перевірки сформованості знань, вмінь та навичок курсантів розраховано і на користування викладачів інших спеціальностей кафедри.Сучасний судноводій або судновий механік – це людина, яка крім знання спеціальних дисциплін, повинна володіти ІКТ, вміти інтегрувати свої знання у інноваційні технологій, самостійно творчо вирішувати наукові, технічні, суспільні задачі, критично мислити, захищати свою точку зору. Він повинен вміти працювати в злагоді з оточуючими, постійно поповнювати і поновлювати свої знання шляхом самоосвіти, самовдосконалення. Вища школа реалізує цю задачу при особливій організації освітнього процесу, спрямовану на активну самостійну роботу курсантів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Лихолат, А. О. "Организация научных исследований в академическом и вузовском секторах Киева в период независимости Украины (1991-2017 годы)." Studies in history and philosophy of science and technology 28, no. 2 (November 27, 2019): 41–50. http://dx.doi.org/10.15421/271913.

Full text
Abstract:
Аналізуєються стан і проблеми розвитку наукової сфери України на сучасному етапі, її кадровий потенціал, фінансове забезпечення та перспективи входження до європейського науково-технологічного простору в контексті євроінтеграційного курсу України. Наука покликана знайти такі рішення, які б дозволили здійснити оновлення суспільства, забезпечити перехід економіки на шлях інноваційного розвитку. Саме наука, генеруючи та поширюючи наукові знання, відкриває нові технології, альтернативні джерела енергії, що сприятиме підвищенню рівня життя і переходу на якісно новий рівень прогресу. Високий теоретичний рівень та глибина інноваційних процесів забезпечуються фундаментальними і прикладними дослідженнями. Практикою доведено, що науковий потенціал як визначальний фактор суспільного прогресу дає найкращі результати при умові збалансованої взаємодії фундаментальної науки, де здобуваються новітні наукові знання, прикладних досліджень, які збагачують знання і допомагають його практичному застосуванні, та розробок, за допомогою яких наукові знання трансформуються в новітні технології і товари. У таких умовах принципового значення набуває об’єктивна оцінка роботи окремих дослідників та інститутів у цілому. Існують різні точки зору щодо оцінювання роботи дослідників не тільки в суспільстві, але й у самому науковому середовищі. Уже впродовж тривалого часу триває дискусія щодо необхідності реформування самої НАН України. Новий закон про наукову і науково-технічну діяльність не вирішує усіх складових проблем внутрішнього устрою, взаємин наукової спільноти з суспільством та владою, бачення майбутнього української науки в цілому і НАН України зокрема. Становище вітчизняного наукового комплексу України впродовж останніх десятиліть дуже змінилося внаслідок відсутності з боку влади стратегічного бачення його ролі, затяжних економічної і політичної криз та особливо внаслідок вкрай недостатнього фінансування наукових досліджень, яке не йде в порівняння з зарубіжною практикою. Дослідники вважають дуже незадовільним ставлення до вітчизняної науки з боку держави, суспільства, ЗМІ та бізнес-структур. В Україні склалася хибна практика орієнтації на запозичення науково-технічних результатів та імпорт зарубіжної продукції замість реалізації вітчизняних наукових та науково-технічних досліджень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Кобець, Анатолій Степанович, Анатолій Григорович Дем’яненко, and Станіслав Васильович Кагадій. "Сучасна вища аграрна інженерна освіта в Україні – стан, проблеми, деякі концепції та заходи підвищення її якості." Theory and methods of e-learning 2 (January 11, 2014): 72–77. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v2i1.252.

Full text
Abstract:
Сучасний стан вищої інженерної освіти в Україні та вимоги. ХХІ сторіччя, як відчуває людство, несе глобальні проблеми, пов’язані, перш за все, з енергетичною та продовольчою кризами, які стрімко наближаються, з вичерпанням запасів корисних копалин, порушенням навколишнього середовища, землетрусами, нетиповими хворобами, суттєвими радіоактивними забрудненнями і таке інше. Необхідність вивчення цих проблем та їх наслідків не підлягає сумніву. Це можливо тільки значно підвищивши рівень, якість освіти, яка відіграє основну, суттєву роль в пізнанні та оволодінні істинною картиною світу, методами її використання та адаптації до її швидкозмінних процесів. Цивілізований світ розуміє, що акцент у ХХІ сторіччі необхідно робити на підготовку людини з більш розвиненим ментальним тілом, здібностями мислення, яка жила б у порозумінні з суспільством, природою та їх інформаційними проявами. Саме фундаментальні кафедри технічних університетів повинні формувати у студентів системне, структуроване, логічне світосприйняття та здійснювати фундаментальну підготовку, закладати базис майбутнього інженера на основі математичних, природничо-наукових та загальноінженерних дисциплін. Сучасні педагогічні дослідження показують [8], що на сучасному етапі розвитку вищої освіти на перше місце виступають саме загальнотеоретичні, фундаментальні та міждисциплінарні знання, а не технологічні, утилітарні знання та практичні вміння , як це має місце останніми роками. Без фундаментальної освіти, без оволодіння системним знанням та без формування цілісної природничо-наукової та інформаційної картини світу підготовка сучасного, здатного до навчання протягом всього життя фахівця, як наголошено у національній доктрині розвитку освіти в Україні, неможлива. Не є панацеєю від усіх негараздів і проблем вищої інженерної освіти в Україні пріоритетні інформатизація та комп’ютерізація. За словами відомого фахівця механіки твердого деформівного тіла В. І. Феодосьєва [7], електронні обчислювальні машини та інформаційні технології, звільняючи та спрощуючи життя інженера у плані чисельних розрахунків, не звільняють його від необхідності знання механіки [1; 2], математики та, особливо, від творчого мислення [3; 4]. Сьогодні важливим показником якісної освіти стає мобільність знань, якої може набути лише якісно освічена людина, з надійною фундаментальною базою, здатна адаптуватися та гнучко реагувати на швидкозмінні процеси, машини та технології. Тенденція «миттєвого прагматизму» [5; 6; 8],орієнтація на вузьких професіоналів, характерна для минулого сторіччя, поступово зникає з виробничої сфери. Виробництву ХХІ століття, у тому числі і агропромисловому, потрібен спеціаліст, здатний гнучко перебудовувати напрям та зміст своєї діяльності у зв’язку зі зміною життєвих орієнтирів та вимог ринку. Досягнення професійної мобільності є однією з найважливіших задач Болонського процесу [8], розв’язання якої можливе лише за умови фундаменталізації вищої освіти. Вузькопрофесійна підготовка, отримання знань на все життя, поступово замінюються освітою впродовж усього життя. Таки реалії, реальні вимоги часу та ринкової економіки.Деякі заходи по підвищенню якості вищої аграрної освіти. Сучасна парадигма системи вищої освіти за ЮНЕСКО полягає коротко у тому, що треба вчитися, вчитися і ще раз вчитися «щоб бути, щоб існувати». У протилежному випадку людство загине, як написано на піраміді Хеопса «від невміння користуватися природою, від незнання дійсної картини світу». Як відгук на виклик та вимоги часу, у Дніпропетровському державному аграрному університеті прийнята стратегія перспективного розвитку університету на 2011-2015 р.р., в основі якої лежить концепція 4-Я, а саме: якість освіти → якість виробництва → якість продуктів харчування → якість життя. Весь цей ланцюг має прямий і зворотній зв’язок та відповідає національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, згідно з якою розвиток освіти є стратегічним ресурсом подолання кризових процесів, покращення людського життя, ствердження національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності української держави на міжнародній арені. Основна мета прийнятої концепції спрямована на підготовку якісних фахівців для АПК, для виробництва якісної сільськогосподарської продукції, її переробки та виготовлення якісних і безпечних продуктів харчування. Наприкінці 2010 року у стінах ДДАУ відбулося відкриття центру природного землеробства, головною метою якого є створення інноваційної системи виробництва, переробки , культури споживання сільськогосподарської продукції та створення інноваційної природної системи співіснування людини і довкілля. Не є секретом, що сучасний процес вирощування сільськогосподарської продукції з об’єктивних та суб’єктивних причин давно відійшов від природного, про що свідчать зміни смаку, запаху та якості продукції, що вирощується на землі, іноді багатою на нітрати та шкідливі хімічні елементи, яка, як відомо не є корисною для споживання людини. Глобальним завданням АПК України є перехід на товарне виробництво якісної продукції, яке треба починати з підготовки фахівців. ДДАУ здатний забезпечити повний цикл цієї важливої роботи, бо має необхідну структурну, наукову та кадрову бази. Природне землеробство покращуватиме родючість землі, позбавить від ерозії, позитивно впливатиме на її урожайність. Звичайно, тут теж є свої проблеми і труднощі, які потребують вирішення. Покращивши якість освіти, втіливши наведені концепції в реальність, матимемо якісне виробництво, якісні продукти, якісну державу, якісну Україну та, головне, здорових її мешканців. Якісна Україна – це справа усіх її мешканців, і починається ця справа саме з якісної освіти. Для забезпечення якісної інженерної освіти, вважаємо, необхідно: підвищити рівень шкільної підготовки, особливо з природничих дисциплін; не знижувати фундаментальності вищої освіти; приділяти більше уваги самостійній роботі студентів; втілювати у навчальний процес дієвий контроль; використовувати ринкові важелі управління навчальним процесом; приділяти більше уваги заохоченню (мотивації) студентів до навчання та стимулюванню викладачів до ефективної, результативної роботи; створити необхідну, сучасну матеріально-технічну базу та фінансувати систему освіти на належному рівні. Переймаючись питанням покращення якості освіти та підготовки інженерних кадрів для агропромислового виробництва, на кафедрі теоретичної механіки та опору матеріалів Дніпропетровського державного аграрного університету за потребою часу у складі авторського колективу С. В. Кагадія, А. Г. Дем’яненка та В. О. Гурідової підготовлено та надруковано навчальний посібник «Основи механіки матеріалів і конструкцій» для інженерно-технологічних спеціальностей АПК, який рекомендовано Міністерством аграрної політики України як навчальний посібник під час підготовки фахівців ОКР «бакалавр» напряму 6.100102 «Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва» у вищих навчальних закладах II–IV рівнів акредитації (лист № 18-28-13/1077 від 18.08.2010 р.). З урахуванням переходу навчального процесу в Україні на кредитно-модульну систему (КМС), суттєвим зменшенням аудиторних годин на вивчення цієї важливої для інженера-механіка дисципліни після приєднання України до Болонського процесу у навчальному посібнику приділено більше уваги фаховим питанням, а саме розрахункам елементів конструкцій та деталей машин на міцність, жорсткість та стійкість, які використовуються у машинах та знаряддях агропромислового виробництва [5; 6]. Теоретичний матеріал кожного розділу проілюстровано прикладами із галузі сільськогосподарського виробництва. У зв’язку із скороченням кількості аудиторних годин на вивчення предмету та винесенням великої кількості матеріалу на самостійне вивчення студентами, для кращого розуміння та засвоєння в посібнику наведено багато фахових прикладів з відповідними розрахунками та поясненнями. Маючи на увазі, що більша частина землеробської техніки працює на ріллі та знаходиться у стані вібрації під дією динамічних, знакозмінних навантажень та напружень, велика увага у посібнику приділена розрахункам елементів та деталей під дією динамічних навантажень та питанням їх втомної міцності. По кожному розділу наведені запитання для самоконтролю отриманих знань, навичок та тестові завдання. У навчальному посібнику узагальнено багаторічний досвід викладання теоретичної механіки, механіки матеріалів і конструкцій, будівельної механіки, накопичений кафедрою теоретичної механіки та опору матеріалів Дніпропетровського державного аграрного університету. Сподіваємося що навчальний посібник буде корисним для студентів, а його автори зробили свій посильний внесок у справу підвищення рівня та якості підготовки майбутніх фахівців землеробської механіки та в цілому агропромислового комплексу України.В умовах ХХІ інформаційного та нанотехнологічного сторіччя , сторіччя інформаційного буму, перенасиченості новою інформацією не вдається традиційними репродуктивними методами навчання охопити, довести всю інформацію до майбутніх фахівців. У зв’язку з цим при переході на КМС організації навчального процесу у вищій школі, у тому числі і аграрній, біля 50% передбачених програмою навчання питань з технічних дисциплін винесено на самостійне опрацювання студентами. При цьому значно скорочена кількість аудиторних годин, відведених на вивчення технічних дисциплін професійного спрямування, природничо-наукових дисциплін, які закладають основи, формують базу професійних знань майбутніх фахівців народного господарства. А тому, у тій ситуації, яку зараз маємо у вищій інженерно-технологічній освіті в Україні, у тому числі і аграрній, сьогодні варто використовувати інформацційно-комунікаційні технології (ІКТ) при організації навчального процесу. Виникають питання іншого плану – коли, як, скільки, щоб ефективно та оптимально, хто сьогодні використовуватиме, чи є готові педагогічні кадри, які не завжди встигають за розвитком ІКТ і таке інше. Відомо, що інформатизація та комп’ютеризація призначені слугувати підвищенню ефективності, результативності навчання, створенню нових машин та сучасних технологій, а в цілому спрямовані на підвищення якості навчання, якості підготовки майбутніх фахівців агропромислового виробництва та народного господарства в цілому. Особливо це питання актуальне для галузі сільськогосподарського машинобудування, наприклад, тракторного виробництва південного машинобудівного заводу імені О. М. Макарова, де сьогодні на порядку денному стоїть питання створення нових зразків тракторної техніки, які відповідатимуть європейським вимогам по технічному рівню, безпеці та екології навколишнього середовища. Цю проблему здатні розв’язувати нова генерація фахівців землеробської механіки, які володіють знаннями та навичками комп’ю­терного проектування з використанням інформаційних та комп’ютерних технологій. Починаючи з 2011 року викладачами кафедри, які мають вищу освіту класичного університету за спеціальністю «Механіка» та володіють комп’ютерними та інформаційними технологіями, на факультеті механізації сільського господарства за напрямом підготовки «Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва» викладають варіативну дисципліну «Основи комп’ютерних розрахунків в інженерній механіці». Метою викладання дисципліни є формування у майбутніх фахівців знань та навичок у галузі виконання комп’ютерних розрахунків в задачах інженерної механіки елементів конструкцій та деталей машин сільськогосподарського призначення. За час вивчення дисципліни студенти повинні оволодіти основними методами комп’ютерних розрахунків елементів конструкцій та деталей машин на міцність, жорсткість та стійкість. Звичайно, тут необхідно привернути увагу до складу, контингенту студентів аграрних навчальних закладів, які у своїй більшості із сільської місцевості, де, чого гріха таїти, і шкільна підготовка не завжди на вищому рівні, особливо з природничих наук, фізики, математики та і інформатики. Зрозуміло, що і технічні дисципліни на лаві студентів їм опановувати значно складніше. Застосовуючи ІКТ, потрібно не забувати , що тільки одними засобами ІКТ проблему якісної підготовки майбутніх фахівців, інженерів, у тому числі і агропромислового виробництва не розв’язати. Базисом є фундаментальна підготовка з математики, фізики, матеріалознавства,теоретичної механіки, механіки матеріалів і конструкцій та інших інженерних наук, а усе інше є надбудовою над фундаментом інженера. А тому, реформуючи систему вищої інженерної освіти, приєднавшись до створення Європейського простору вищої освіти, не треба втрачати кращих здобутків національної системи вищої інженерної освіти, і в першу чергу – її фундаментальності. Розробляючи заходи по реформуванню, реформуючи освіту, необхідно ґрунтовно розуміти, наскільки це конче необхідно і що в результаті матимемо. Бо дуже часто сподіваємося на краще, а в результаті маємо ще гірше, ніж маємо. Такі реформи краще не здійснювати, залишити галузь у спокої.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Христьян, А. О. "Застосування новітніх технологій для попередження та профілактики злочинів." Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» 1, no. 85 (March 29, 2019): 295–302. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.85.295-302.

Full text
Abstract:
У статті з’ясовано значення технічних засобів для попередження, розкриття та профілактики злочинів. Наведено статистичні дані щодо аналізу стану злочинності в Україні за 2018 рік, а також подано технічні засоби профілактики злочинів. Зазначено про необхідність впровадження в Україні позитивного досвіду зарубіжних країн у застосуванні новітніх технологій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Злобін, Григорій Григорович. "Використання комп’ютерних тестів для оцінювання знань з природничих та технічних дисциплін." Theory and methods of e-learning 2 (February 3, 2014): 281–84. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v2i1.287.

Full text
Abstract:
Застосування комп’ютерних тестів для поточного та підсумкового оцінювання знань студентів дає змогу якісно і об’єктивно оцінити знання студентів за умови наявності великої та добре перевіреної бази тестових завдань. Дієвість тестування істотно залежить від вибраних автором (або авторами) типів завдань [1]:1) завдання з вибором відповіді (правильної або неправильної);2) завдання з встановленням відповідності;3) завдання з вибором кількох правильних відповідей;4) завдання з вводом відповіді (текстової або числової).Завдання перших трьох типів погано захищені від вгадування відповіді студентом, однак вони найбільш широко використовуються у практиці комп’ютерного тестування. Завдання четвертого типу добре захищені від вгадування відповіді, однак текстові відповіді доведеться перевіряти людині. Для перевірки числової відповіді система тестування повинна мати блок перевірки чисел з цілою і дробовою частиною. На факультеті електроніки Львівського національного університету імені Івана Франка створена база тестових завдань з курсів «Обчислювальна техніка і програмування» (для перевірки знань мов програмування Паскаль та Сі) та «Теорія коливань», в яких майже 90 відсотків завдань складають завдання з вводом числової відповіді. База тестових завдань з мови програмування Паскаль розбита на розділи:1. Лінійна програма (числова відповідь з цілою і дробовою частиною);2. Програма з синтаксичною помилкою (відповідь є цілим числом);3. Програма з розгалуженням (числова відповідь з цілою і дробовою частиною);4. Встановлення відповідності програма-алгоритм (тип 2);5. Програма з циклом for (числова відповідь з цілою і дробовою частиною);6. Програма з циклом while (числова відповідь з цілою і дробовою частиною);7. Програма з циклом repeat-until (числова відповідь з цілою і дробовою частиною);8. Програма з процедурою-функцією (числова відповідь з цілою і дробовою частиною);9. Програма з процедурою (числова відповідь з цілою і дробовою частиною);10. Завдання на написання програми для розв’язання певної задачі (текстова відповідь).Розглянемо приклади тестових завдань деяких розділів.1. Якого числового значення набуде змінна w після виконання цієї програми?Program test1;Varx,q,z,w:real;Beginx:=6;z:=4;w:=x*z;q:=x/z;WriteLn('w=',w);WriteLn('q=',q );end.2. В якому рядку програми є синтаксична помилка?Program test 2;Varx,y,z:real;i,n:integer;Begini:=20;x:=32;y:=34;z:=-9;n:=30*i;WriteLn( ' x=',x );end.6. Якого числового значення набуде змінна s після виконання цієї програми?Program test3;Vars,d,r:real;i:integer;Begins:=100;d:=2;r:=10;i:=0;While s>r doBegins:=s/d;i:=i+1;end;WriteLn('s=',s );WriteLn('i=',i );end.Успішне виконання студентом завдань із перших дев’яти розділів свідчить лише про вміння студента читати чужі програми. Для перевірки здатності студенти писати свої програми введено десятий розділ. Відповіддю студента є текст програми і, за потреби, текстові файли з результатами роботи програми. Очевидно, що під час виконання десятого завдання студент повинен мати можливість скористатись оболонкою для програмування мовою Паскаль (і тільки під час виконання цього завдання!). Якщо на виконання завдань із перших дев’яти розділів можна відводити по кілька хвилин (за умови невеликого обсягу наведених програм), то для написання програми потрібно відвести у кілька раз більше часу (залежить від складності поставленої задачі).База тестових завдань з «Теорії коливань» розбита на розділи:1. Обчислення постійної складової ряду Фур’є (числова відповідь з цілою і дробовою частиною);2. Обчислення косинусної гармоніки Фур’є (числова відповідь з цілою і дробовою частиною);3. Обчислення синусної гармоніки Фур’є (числова відповідь з цілою і дробовою частиною);4. Визначення стійкості стану рівноваги лінійної коливної системи (ручна перевірка – текстова відповідь);5. Вільні коливання лінійних коливних систем (числова відповідь з цілою і дробовою частиною);6. Вимушені коливання лінійних коливних систем (числова відповідь з цілою і дробовою частиною);7. Стани рівноваги нелінійних коливних систем (числова відповідь з цілою і дробовою частиною);8. Особливі точки коливних систем (тип 2);9. Вимушені коливання нелінійних коливних систем (числова відповідь з цілою і дробовою частиною);10. Визначення амплітуди коливань автогенератора (числова відповідь з цілою і дробовою частиною).Для виконання завдань з дев’ятого і десятого розділів студент повинен мати можливість скористатись оболонкою для числового інтегрування алгебро-диференційних рівнянь із простою вхідною мовою.Розглянемо шаблони тестових завдань деяких розділів.1. Для заданого сигналу ... обчислити постійну складову ряду Фур’є a0.4. Для лінійної коливної системи ... складіть характеристичне рівняння та визначить його корені (відповідь вводьте за схемою: дійсна частина, уявна частина, дійсна частина, уявна частина).5. Для початкових умов: x(0)=1, dx(0)/dt=0 знайдіть вільні коливання лінійної коливної системи, заданої диференціальним рівнянням ... та вкажіть значення x(t) в момент часу t=5.7. Для коливної системи, диференціальним рівнянням ... , вкажіть координати стійкого стану рівноваги x=..., dx/dt=...9.Користуючись програмою DS0, визначить амплітуду вимушених коливань нелінійної коливної системи, заданої диференціальним рівнянням ...Завдяки уведенню числової відповіді з цілою і дробовою частиною виключається вгадування відповіді студентом, адже множина можливих відповідей практично нескінченна.Такий підхід легко поширити на природничі і технічні науки, в яких для проведення практичних занять використовують задачі з числовими розв’язками.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Арешонков, В. В. "Технічне забезпечення техніко-криміналістичних досліджень у розслідуванні злочинів." Актуальні проблеми держави і права, no. 88 (January 14, 2021): 3–10. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i88.3049.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена вивченню проблематики, пов’язаної з технічними засобами, які використо-вуються при проведенні техніко-криміналістичних досліджень. У ній наголошується на тому, що наукові дискусії щодо застосування різної термінології на позначення технічних засобів, що вико-ристовуються під час розслідування злочинів (спеціальні технічні засоби криміналістики; криміна-лістичні засоби, науково-технічні засоби тощо), не мають підґрунтя, адже є цілком зрозуміле поняття «технічні засоби», що не потребує тлумачення. На основі аналізу думок науковців надано власне визначення технічного забезпечення техніко-криміналістичних досліджень, під яким розуміється діяльність з постачання суб’єктам проведення техніко-криміналістичних досліджень технічних засо-бів збирання та дослідження об’єктів, що містять або можуть містити інформацію, яка має значення для розслідування злочинів, та, відповідно, наявність у зазначених суб’єктів таких засобів у певній кількості та певної якості. У статті наголошується, що найбільше значення для техніко-криміналіс-тичних досліджень як практичної діяльності має класифікація технічних засобів за призначенням. З огляду на різновиди техніко-криміналістичних досліджень та етапи їх проведення, запропоновано за цим критерієм класифікувати технічні засоби на три групи: 1) пошуку, огляду та попереднього дослідження об’єктів, що містять інформацію за кримінальним провадженням та можуть стати речовими доказами. 2) перевірки об’єктів за криміналістичними обліками. 3) експертних досліджень. Роз-глянуто сучасний стан та перспективні напрями технічного забезпечення техніко-криміналістичних досліджень за запропонованою класифікацією. На основі цього визначено основну проблематику тех-нічного забезпечення техніко криміналістичних досліджень, а саме: недостатність технічного забез-печення техніко-криміналістичних досліджень, особливо доекспертних; низький рівень технічного забезпечення окремих підрозділів з техніко-криміналістичного забезпечення органів досудового роз-слідування Національної поліції порівняно з експертними підрозділами, наслідком чого є недоотри-мання початкового матеріалу для проведення послідуючих лабораторних досліджень та інші. Запропоновані окремі шляхи вирішення зазначеної проблематики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Кузьменко, О. С., and І. М. Савченко. "ФУНДАМЕНТАЛІЗАЦІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ ТА ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН НА ОСНОВІ STEM-ТЕХНОЛОГІЙ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 3 (April 29, 2021): 96–103. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-14.

Full text
Abstract:
У статті розглядається аналіз поняття фундаменталізації та формування особливостей вивчення фундаментальних понять з урахуванням розвитку сучасних тенденцій вищої освіти. Фундаменталізація забезпечує універсальне, системоутворювальне, інваріантне знання та сприяє його відбору з величезного обсягу нової наукової інформації. У межах знаннєвої парадигми інноваційного розвитку на засадах STEM‑освіти є пошук шляхів розв’язання цієї проблеми на рівні універсальних надпредметних знань, до яких належать методологічні. Окреслено принципи фундаменталізації, що ґрунтовно розкривають сутність STEM-освітніх показників та їх значення для подальшого вивчення професійно зорієнтованих дисциплін технічного закладу вищої освіти. Визначені нами принципи фундаменталізації свідчать про те, що зміст навчального матеріалу, форми, методи навчання, що використовуються в освітньому процесі з фізики на основі STEM‑технологій, мають відповідати системній логіці побудови тих професійно зорієнтованих дисциплін, теоретичною основою яких є фізика. На основі цих знань студенти зможуть моделювати пізнавальні та практичні завдання прикладного характеру з урахуванням концепції STEM-освіти. Відповідно до зазначеного потрібно формувати фундаментальне ядро знань і уявлень з фізики та методологічних STEM‑компетентностей, що є важливими для студентів у подальшому вивчення дисциплін прикладного характеру за освітніми програмами. Розв’язання цієї проблеми нами вбачається у визначенні міждисциплінарної інтеграції фізики та дисциплін технічного циклу через взаємозумовленість та взаємодоповненість науковості, емпірії та математизації. Відповідно, прослідковуючи фундаменталізацію змісту навчання фізики, потрібно враховувати узагальнені знання студентів на засадах STEM-освіти. У статті розглянуто як приклад визначення центра мас крила літака, де визначено технічний складник STEM-освіти (будова літака та його частин), інженерний складник – використання програми 3D-max для 3D моделювання літака та його конструкцій, а для розрахункових обчислень студентами використовувалась програма Excel. Визначено, що курс фізики для студентів технічного закладу вищої освіти потребує значної математизації та залучення елементів програмування, що сприятиме їхній адаптації до професійної діяльності, що зумовлено специфікою цих навчальних дисциплін.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

О. Середюк, д.т.н. and Н. Малісевич. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КОНСТРУКТИВНИХ ФАКТОРІВ НА ТЕХНІЧНУ РЕАЛІЗАЦІЮ МЕТОДУ ЕКСПРЕС-КОНТРОЛЮ ТЕПЛОТИ ЗГОРАННЯ ПРИРОДНОГО ГАЗУ." Перспективні технології та прилади, no. 15 (January 29, 2020): 81–89. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-15-12.

Full text
Abstract:
Проведено аналіз відомих нормативних методів і технічних рішень для розрахункового і експериментального методу визначення теплоти згорання природного газу. Обгрунтовано необхідність визначення теплоти згорання вологого природного газу у споживачів за місцем роботи газоспоживного обладнання. Викладено технічне рішення для реалізації запатентованого авторами способу визначення теплоти згорання природного газу прямим методом за температурою згорання газу. Кількісно оцінена зміна відносної похибки визначення теплоти згорання природного газу від вологи газу і вологи повітря для умов реалізації запропонованого способу визначення теплоти згорання для конкретних трьох проб газу з теплотою згорання 7759 ккал/м3, 8145 ккал/м3 та 8538 ккал/м3. Встановлені закономірності зміни відносної похибки визначення теплоти згорання від двох складових вологості. Здійснене моделювання відносної похибки визначення теплоти згорання природного газу одночасно від його вологості і вологості навколишнього повітря. Досліджено вплив конструктивних факторів, які впливають на технічну реалізацію методу експрес-контролю теплоти згорання природного газу. Встановлено наявність суттєвого градієнта температури вздовж поверхні тонкої пластини та набагато менше її значення для грубшої пластини. Досліджені динамічні характеристики нагрівання пластини і термопари при вимірюванні температури полум’я.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Пономаренко, Д. І., Т. М. Луценко, В. В. Пашук, and Н. В. Щоткіна. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТЕХНІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА МЕДИЧНІ ВИРОБИ, ЩО ІМПЛАНТУЮТЬ." Біомедична інженерія і технологія, no. 6 (November 17, 2021): 74–85. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.244561.

Full text
Abstract:
Реферат – значні дослідження та розробки в галузі біомедичних імплантатів розширили можливості лікування широкого спектру захворювань. Імплантат є інвазивним медичним виробом, який повністю або частково вводиться в тіло або у природний отвір людини для заміни пошкоджених структур в організмі людини та залишається в організмі людини терміном не менш ніж на 30 днів. Технічна документація (технічний файл) являє собою сукупність документів, які описують медичний виріб. Технічний файл розробляється під час процесу проектування і розробки виробу, підтримується протягом усього життєвого циклу, має бути структурований та підтримувати адекватний рівень деталізації, уникаючи при цьому включення зайвих деталей, щоб полегшити огляд та оцінку. Життєвий цикл медичного виробу складається з шести етапів: концепція, планування, проектування, валідація, запуск та постмаркетинговий нагляд. Для оцінки відповідності імплантатів в українському законодавстві обов‘язковим є відповідність нормативним вимогам двох технічних регламентів: Технічного регламенту щодо медичних виробів, Технічного регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують і стандарту щодо медичних виробів ДСТУ EN ISO 13485:2018 Медичні вироби. Система управління якістю. Вимоги до регулювання. Для проведення процедури з оцінки відповідності імплантатів використовуються методи статистичного оцінювання зібраних даних під час проведення експертизи документації, перевірки виробництва та результатів випробувань. У даній статті проведено аналіз вимог до технічного файлу: основні розділи та особливості їх формування, а також наведено перелік основних нормативних документів, що стосуються імплантатів. Ключові слова: технічний файл, медичні вироби, імплантат, оцінка відповідності, Технічний регламент
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Фарима, М. М. "ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ТОРГІВЛІ ДІТЬМИ АБО ІНШОЇ НЕЗАКОННОЇ УГОДИ ЩОДО ДИТИНИ." Juridical science, no. 2(104) (July 15, 2021): 462–71. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.52.

Full text
Abstract:
У статті визначено, що Кримінальний процесуальний кодекс України регламентує використання спеціальних знань, що застосовують під час розслідування торгівлі дітьми або іншої незаконної угоди щодо дитини у таких формах: залучення спеціаліста до проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій; залучення експерта і проведення експертизи; надання консультацій спеціалістом. Доведено, що найпоширенішою формою застосування спеціальних знань у кримінальних провадженнях, розпочатих у зв’язку з торгівлею дітьми або іншої незаконної угоди щодо дитини, є залучення експерта та проведення експертизи. Розглянуто такі з них: криміналістичні (почеркознавча, технічна експертиза документів; трасологічна, дакти- лоскопічна; фототехнічна; відео-, звукозапису; матеріалів, речовин та виробів; молекулярно-генетична; комп’ютерно-технічна; психологічна; мистецтвознавча; медичні (експертиза тілесних ушкоджень; експертиза статевих станів). З’ясовано, що у науковій літературі немає однозначного вирішення питання щодо форм використання спеціальних знань у процесі розслідування торгівлі людьми. Проте ми поділяємо думки деяких авторів, які до основних форм застосування спеціальних знань і технічних засобів у межах розслідування аналогічних злочинів відносять: 1) безпосереднє використання суб’єктом кримінально-процесуальної діяльності при виконанні своїх процесуальних функцій щодо збирання, дослідження й оцінки доказів; 2) участь спеціалістів при провадженні слідчих (розшукових) дій (СРД); 3) призначення і провадження судових експертиз. Визначено, що основною метою проведення судової експертизи є сприяння повному і швидкому розслідуванню злочинів, встановленню істини у кримінальному провадженні, дослідження певних об’єктів і явищ, отримання необхідних відомостей для встановлення обставин, що мають значення для прийняття правильних та обґрунтованих рішень, а також отримання таких нових фактичних даних, які досі ініціаторам проведення експертизи не були відомі та які іншим способом встановити неможливо. Загалом, експертиза проводиться для виявлення тих фактичних даних, які можуть підтвердити або спростувати факти, що мають юридичне значення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Баклаженко, Юлія. "ЛІНГВІСТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОГО ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОГО ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Актуальні питання іноземної філології, no. 13 (June 22, 2021): 10–16. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-2.

Full text
Abstract:
2021-06-22Навчання професійно орієнтованого писемного мовлення як засобу віддаленої комунікації та професіоналізації відіграє сьогодні значну роль у зв’язку з високими вимогами до підготовки фахівців ыз різних галузей знань. У статты розглянуто лінгвістичні передумови навчання англійського професійно орієнтованого писемного мовлення у закладах вищої освіти. Зокрема, окреслено характерні відмінності професійно орієнтованого технічного, академічного та творчого письма як комунікативних актів; визначено екстралінгвістичні й власне мовні риси професійно орієнтованого писемного мовлення, такі як точність викладу, лаконічність, доступне оформлення документа; орієнтованість на аудиторію, граматична, лексична та змістова правильність тексту. Виявлено, що для навчання професійно орієнтованого писемного мовлення важливе врахування таких характерних рис, як використання термінології, точність значення, усталений порядок слів у фразах, використання сталих висловів, застосування слів із вираженим технічним забарвленням, використання складних і складених лексем, утворених за різними моделями, застосування абревіатур, скорочень, пасивних конструкцій, інфінітива, герундія та герундіальних конструкцій, дієприкметника та дієприкметникових конструкцій. Зазначено також труднощі лінгвістичного характеру, із якими стикаються студенти під час написання текстів на професійно-технічну тематику. Проаналізовано загальностилістичнні риси жанру ділового листа, його комунікативну функцію, структурно-композиційну будову, лінгвістичні особливості й відмінності з погляду навчання англійського професійно орієнтованого писемного мовлення в закладах вищої освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Юденкова, Олена Петрівна. "Формування інформаційної компетенції майбутнього робітника видавничо-поліграфічної галузі." Theory and methods of e-learning 2 (February 4, 2014): 398–404. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v2i1.305.

Full text
Abstract:
Притаманна нашому часу інформатизація всіх галузей народного господарства зумовлює необхідність формування у майбутніх кваліфікованих робітників інформаційної компетенції, як складової професійної компетентності, що забезпечує ефективну діяльність випускника ПТНЗ в умовах інтенсивного використання інформаційно-комунікацій­них технологій. Формування інформаційних компетенцій безпосередньо пов’язано з інформатизацією освіти.Інформатизація освіти – упорядкована сукупність взаємопов’яза­них організаційно-правових, соціально-економічних, навчально-мето­дичних, науково-технічних, виробничих і управлінських процесів, спрямованих на задоволення інформаційних обчислювальних і телекомунікаційних потреб, що пов’язані з можливостями методів і засобів інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) учасників навчально-виховного процесу, а також тих, хто цим процесом управляє та його забезпечує [3, 360]. Процес інформатизації освіти охоплено відповідною нормативно-правовою та законодавчою базою: Концепція інформатизації освіти (1984), Постанова Уряду України щодо забезпечення комп’ютерної грамотності учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів (1985), Закон України «Про концепцію Національної програми інформатизації»(1998) та ін.Проблемам інформатизації освіти присвячені праці Л. Білоусової, В. Бикова, І. Булах, Т. Волкової, Р. Гуревич, Ю. Дорошенка, М. Жалдака, С. Жданова, М. Кадемії, В. Кухаренка, С. Сисоєвої, М. Шкіля та ін. Інформаційно-комунікаційні технології, стрімко вдосконалюючись, нарощують свій освітній потенціал, проте практика навчання свідчить про відставання темпів впровадження новітніх досягнень зазначених технологій у реальний навчальний процес професійно-технічних навчальних закладів України. Однією з вагомих причин такого відставання є недостатність спрямованості навчального процесу у ПТНЗ на забезпечення всебічної підготовки майбутнього кваліфікованого робітника до свідомого й ефективного застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності.Вивчення проблеми впровадження інноваційних виробничих технологій у процес підготовки кваліфікованих робітників поліграфічного профілю забезпечило можливість виявити суперечності між зростанням обсягів роботодавців до знань, умінь та професійних компетенцій в цілому, які необхідні конкурентоздатному фахівцю поліграфічної галузі та недостатньою модернізацією, відсутністю системи в оновленні змісту освіти в ПТНЗ. Педагогічна практика свідчить, що сьогодні ще далеко не всі навчальні заклади використовують у повному обсязі інформаційні технології з метою формування у випускників інформаційних компетенцій. Причини різні: відсутність відповідної матеріально-технічної бази (більшість ПК, які надані ПТНЗ за Державною програмою комп’ютеризації на сьогодні відносяться до застарілих моделей ); наявна кількість не відповідає потребам навчального процесу (при наявності 1 – 2 кабінетів не можливо повноцінно забезпечити загальноосвітню підготовку з предметів «Інформатика», «Інформаційні технології» та професійно-практичну підготовку з професій, які пов’язані з використанням комп’ютерної техніки у професійній діяльності); відсутність необхідних професійно-прикладних програмних продуктів (інноваційного дидактичного інструментарію); відсутність підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій, лабораторних робіт щодо оволодіння комп’ютерними технологіями професійно-орієнтованого змісту для учнів ПТНЗ; відсутність затверджених на державному рівні комплексних завдань та контрольних робіт з перевірки знань і умінь, навичок учнів з використанням тестових технологій (кожен навчальний заклад розробляє свої форми діагностики, що не сприяє уніфікації та стандартизації в освіті); відсутність внутрішньої мотивації як в учнів так і в педагогічних працівників до ефективного застосування інформаційних технологій у процесі підготовки до професійної діяльності); не розуміння педагогічними працівниками та адміністрацією ПТНЗ цілей використання інформаційних технологій.Сьогодення вимагає від педагога професійної майстерності не просто надання учням певних знань, а навчання їх мисленню, структуруванню інформації та цілеспрямованому відбору необхідного. Викладач спецтехнології і майстер виробничого навчання мають разом нести учням не просто нові знання, а новий тип оволодіння інформацією. У зв’язку з цим, особливого значення набуває переорієнтація мислення сучасного педагогічного працівника на усвідомлення принципово нових вимог до його педагогічної діяльності, до його готовності щодо використання засобів ІКТ у професійній діяльності як провідної педагогічної умови у процесі вивчення учнями ПТНЗ інноваційних виробничих технологій.Вивчаючи зарубіжний досвід, ми виокремили основні педагогічні цілі використання інформаційних технологій [1], [6], [8]:1. Розвиток особистості учня, підготовка його до продуктивної самостійної діяльності в умовах інформаційного суспільства, що включає: розвиток конструктивного, алгоритмічного мислення на основі спілкування з комп’ютером; розвиток творчого мислення за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності; розвиток комунікативних компетенцій на основі виконання сумісних проектів; формування уміння самостійно приймати рішення у складних виробничих ситуаціях; розвиток навичок дослідної діяльності (при роботі з моделюючими програмами та інтелектуальними навчальними системами); формування інформаційної культури, умінь обробляти інформацію.2. Реалізація соціального замовлення, яке обґрунтоване інформатизацією сучасного суспільства: професійна підготовка фахівців в галузі інформаційних технологій на різних рівнях (кваліфікований робітник, бакалавр, спеціаліст, магістр); підготовка учнів засобами педагогічних та інформаційних технологій до самостійної пізнавальної діяльності.Соціальне замовлення для освіти – вимоги зі сторони суспільства і держави до змісту освіти і якостей особистості, яка формується в освітній системі [8, 270].3. Інтенсифікація усіх рівнів навчально-виховного процесу: підвищення ефективності і якості навчання за рахунок використання інформаційних технологій; виявлення та використання стимулів пізнавальної діяльності; поглиблення міжпредметних зв’язків у результаті використання сучасних засобів обробки інформації при вирішенні завдань з різних предметів.Виходячи із цілей інформатизації освіти, розширенням масштабів упровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій у професійно-технічні навчальні заклади формуються нові завдання, які передбачають: створення автоматизованих систем з розроблення комп’ютерно-орієнтованих програмно-методичних комплексів, підтримки наукових досліджень, моніторингу результатів впровадження педагогічних інновацій, оцінювання і моніторингу результатів навчальної діяльності, підтримки процесу навчання, інформатизації бібліотечних систем, інформаційно-аналітичних систем управління освітою і навчальними закладами [3, 362]. Отже, діяльність педагога професійної майстерності має бути спрямованою на системне вивчення, оволодіння і використання комп’ютерних технологій, як педагогічної умови, що дозволяє активізувати діяльність учнів у будь-якій предметній області та формувати інформаційну компетенцію майбутніх випускників.Сьогодні відбувається перегляд Державних стандартів професійної освіти, розробляються нові стандарти на основі професійних компетенцій, які включають в освітній простір не тільки кваліфікаційні характеристики випускників по професії (що повинен знати чи вміти випускник ПТНЗ), а й ті компетенції, які формують учня як конкурентоздатного фахівця на ринку праці. До числа таких компетенцій ми відносимо інформаційну компетенцію.Інформаційна компетенція формується при допомозі реальних об’єктів (комп’ютер, телевізор, телефон тощо) та самих інформаційних технологій (ЗМІ, електронна пошта, Інтернет, мультимедіа). В її структуру входять уміння та навички учнів по відношенню до інформації, яка міститься в навчальних предметах і оточуючому світі: самостійно шукати, аналізувати і відбирати інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати та передавати її [5, с. 57].Сьогодні багато українських економістів і політологів вважають, що зростання закордонних інвестицій на внутрішньому ринку – це нові високі технології, сучасна організація виробництва, випуск якісної, конкурентоздатної продукції [7, 153]. Динамічні зміни у видавничо-полігра­фічній галузі в останнє десятиріччя підтвердили цю істину. На зламі століть техніка і технологія галузі зазнала значних якісних змін. Усі підприємства впроваджують сьогодні найсучаснішу комп’ютерну техніку, принципово нове обладнання і матеріали. Широке впровадження цифрових технологій сприяло інтеграції видавничих і поліграфічних процесів, створенню настільних видавничо-поліграфічних систем. Відбувся безповоротний технологічний стрибок, який докорінно змінив характер роботи працівників галузі, а отже і вимагає оновлення і зміст професійної освіти поліграфічного профілю.Маркетингове дослідження поліграфічних підприємств показало, що роботодавці відмовляються від робітників, які мають вузьку спеціалізацію, а володіння інформаційними технологіями вони відносять до складу ключових соціально-професійних компетенцій. Сучасний кваліфікований робітник має уміти самостійно вносити в систему своєї діяльності наростаючий потік інформації. Інформаційна насиченість видавничо-поліграфічної галузі потребує перебудови усього навчального процесу у ПТНЗ. Отже, у процесі підготовки кваліфікованих робітників поліграфічного профілю маємо враховувати, що інформаційні технології є джерелом отримання інформації про інноваційні виробничі технології; сформовані в учнів інформаційні компетенції надають вагомої переваги при працевлаштуванні у галузі та подальшому кар’єрному зростанні. Отже, інформаційна компетенція майбутнього робітника видавничо-поліграфічної профілю – це задана соціальним замовленням норма (вимога) до професійної підготовки учня ПТНЗ, необхідна для його якісної продуктивної діяльності у галузі в умовах інформатизації суспільства, розвитку науки, комп’ютерної техніки, різноманітних програмно-технічних засобів, ресурсів, виробництва, технологій.В якості прикладу розглянемо кваліфікаційні вимоги до інформаційних компетенцій випускника ПТНЗ за професією «Оператор комп’ютерного набору; Оператор комп’ютерної верстки»: технічна підготовка: технічна робота з комп’ютером, управління файлами (архівування, створення копій), робота із замовником, планування і нормування; технічне обслуговування: проектування технічної системи, адміністрування технічних систем, технічна підтримка; верстання: коректура тексту, попередній дизайн видання, верстання сторінки, корекції технологічного процесу; отримання зображення: робота із сканером, цифрове перетворення, редагування зображення; виведення даних: спуск полос і шпальт, пробні відбитки, монтаж, виготовлення форм.Отже, процес формування інформаційних компетенцій майбутніх поліграфістів ґрунтується на знаннях та навичках з п’яти основних галузей: системотехніки, отримання зображення, верстання, електронного чи графічного виводу, технічного обслуговування. Інформаційні компетенції поліграфістів передбачають наявність таких професійно-важливих якостей: гнучкість і динамічність мислення, здатність аналізувати ситуацію, відповідальність, високий рівень розвитку концентрації та стабільності уваги, швидкість сприйняття, кольоровідчуття, просторова уява, координація рухів, естетичний і художній смак, оперативне мислення та пам’ять, стійкість до зовнішніх перешкод, уміння розподіляти та переключати увагу [4, 284].Педагогічний колектив Міжрегіонального вищого професійного училища з поліграфії та інформаційних технологій має значний досвід у системному оновленні змісту поліграфічної професійної освіти з врахуванням: потреб суспільства; нової техніки; технологій; результатів праці; взаємовідносин між замовником, роботодавцем, працівником тощо. Розробка нового змісту навчання з використанням інформаційних технологій вимагає дотримання системного професійного аналізу, формування в учнів інформаційних компетенцій як професійно важливих якостей. Вагомим внеском в оновлення змісту освіти стала розробка галузевого електронного «Термінологічного довідника (для учнів ПТНЗ поліграфічного профілю, майстрів виробничого навчання, викладачів)» [9]. Електронний довідник складається з двох розділів. Перший розділ «Терміни та визначення понять» містить українські видавничі та поліграфічні терміни пов’язані з професійною видавничою діяльністю і технологією виробництва паперу, фарб тощо. Терміни упорядковано в алфавітному порядку. Тлумачне визначення термінів здійснено українською мовою, крім того, дається англійська та російська назва кожного терміна. У другому розділі авторами презентовано огляд напрямів та технологічних процесів видавничо-поліграфічної галузі українською і англійською мовами, розділ унаочнено рисунками і фотографіями (загалом 35 рисунків двома мовами). Електронний довідник «загорнуто» в систему електронного пошуку, – пошук в якій організований таким чином, що система сканує весь зміст намагаючись знайти в ньому хоча б щось схоже на запит. Використання такого сучасного засобу навчання як електронний довідник дозволяє впроваджувати нову форму організації навчання – E-learning. Поняття «E-learning» походить від термінологічного словосполучення (Electronic Learning) і означає електронне навчання (або Інтернет-навчання). E-learning – це надання доступу до комп’ютер­них навчальних програм (coursware) через мережу Інтернет чи корпоративні Інтернет-мережі. Синонімом E-learning є термін WBT (Web-based Training) – навчання через веб [8, 185]. Використання інноваційних засобів навчання, нових форм організації навчання на основі комп’ю­терних технологій вирішує завдання: збагачення знаннями та вміннями у галузі інформаційних технологій; розвитку стійкої пізнавальної мотивації, інтелектуальних та комунікативних здатностей учнів ПТНЗ.Окремо слід зазначити, що в умовах інформатизації освіти, в професійно-педагогічній діяльності вчителя, поряд із традиційними функціями, з’являється необхідність виконання нових, які пов’язані з його особистою ІКТ-компетентністю. ІКТ-компетентність вчителя – комплекс якостей особистості, що забезпечують її гнучкість і готовність швидко прилаштовуватися до будь-яких змін у професійній діяльності в умовах інформатизації освіти, використовувати продуктивні ідеї, напрацьовані в одній галузі, до іншої, а також стимулюючий потяг до самовираження [2, 10].Таким чином, формування інформаційної компетенції майбутнього робітника видавничо-поліграфічної галузі, як складової соціально-професійної компетентності залежить від багатьох чинників – починаючи з комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання, зокрема програмних засобів навчального призначення і закінчуючи ІКТ-компетентністю самих педагогічних працівників. На нашу думку, дослідження проблеми формування інформаційної компетенції майбутнього кваліфікованого робітника видавничо-поліграфічної галузі, як педагогічної умови впровадження інноваційних виробничих технологій у зміст освіти дасть змогу професійним навчальним закладам спрямувати психолого-педагогічне, методичне забезпечення навчального процесу в необхідному напрямі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

БАРАНОВ, Юрій, and Андрій БАРАНОВ. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ТЕХНІЧНИМ СТАНОМ ІНЖЕНЕРНОЇ ТЕХНІКИ В УМОВАХ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, no. 3 (September 17, 2020): 258–69. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.474.

Full text
Abstract:
Проблемам розробки, розвитку та підтримання справного технічного стану зразків інженерної техніки в умовах ведення бойових дій приділялась та приділяється значна увага. Це пов’язано в першу чергу з широким використанням інженерних частин та підрозділів в умовах ведення бойових дій. У роботі проведено дослідження та моделювання процесу управління технічним станом інженерної техніки за допомогою існуючої моделі статистичного прогнозування динаміки змін технічного стану інженерної техніки з використанням запропонованого науково-методичного апарату управління технічним станом інженерної техніки в умовах ведення бойових дій. Для оцінки ефективності управління технічним станом інженерної техніки було взято інтегральний показник, що складається з часткових показників готовності і технічного використання інженерної техніки і визначаються відповідно коефіцієнтами готовності та технічного використання, а також для узагальненої оцінки результатів процесу відновлення інженерної техніки використовувався мінімаксний критерій. Для оцінки ефективності управління технічним станом інженерної техніки взятий інтегральний показник, що складається з часткових показників готовності і технічного використання інженерної техніки і визначаються відповідно коефіцієнтами готовності та технічного використання, а також для узагальненої оцінки результатів процесу відновлення інженерної техніки використовується мінімаксний критерій. Таким чином, за рахунок методики корегування періодичності проведення технічного обслуговування в умовах бойових дій за рахунок визначених резервів часу, що пов’язані з нерівномірністю інтенсивності використання інженерної техніки в умовах ведення бойових дій значення комплексного показника надійності підвищується і приймає постійне значення на протязі ведення бойових дій, через те, що в ці терміни технічне обслуговування не проводиться, а ефективність управління технічним станом за умови використання запропонованого науково-методичного апарату за мінімаксним критерієм підвищується на третю добу ведення бойових і зі збільшенням терміну їх ведення постійно збільшується.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography