Journal articles: 'Технічна структура'

1

Іваненко, В., В. Чебан, В. Трішин, and О. Бажак. "ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СИСТЕМА ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ." Vodnij transport, no. 2(30) (February 27, 2020): 32–40. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2020.2.30.04.

Full text

Abstract:

Технічна експлуатація водного транспорту є важливим елементом функціонування сучасної транспортної компанії. Застосування нових інформаційних технологій у системі технічної експлуатації водного транспорту є важливим шляхом підвищення її ефективності. Процеси технічної експлуатації та обсяги інформації, які породжуються при цьому досить складні та значні, що вимагає побудови інформаційно-аналітичної системи. Складність та багатогранність завдань, які вирішуються у транспортній компанії, висуває певні вимоги до інформаційно-аналітичної системи, яка являє собою складну організаційну ієрархічну систему її інформаційного ресурсу. В статті проведено проектування інформаційного ресурсу інформаційно-аналітичної системи технічної експлуатації водного транспорту. Розглянуті рівніієрархічної структури інформаційно-аналітичної системи забезпечення технічної експлуатації водного транспорту. Побудована модель інформаційно-аналітичної системи і проведена декомпозиції її завдань. На верхньому рівні структура інформаційно-аналітичної системи забезпечення технічної експлуатації водного транспорту наведена у вигляді функціональних комплексів: завдань управління використанням судна, завдань управління технічним станом водного транспорту, завдань управління запасами агрегатів і запасних частин, завдань управління виробничою та господарською діяльністю, завдань управління засобами технічного обслуговування, завдань ідентифікації суден та агрегатів. Кожен комплекс є логічним об’єктом і використовується для опису функціональних можливостей інформаційно-аналітичної системи. Обґрунтований склад завдань, узгоджені інформаційні потоки в даній системі. Доведено, що методи прикладного системного аналізу та компонентний підхід до проектування інформаційних ресурсів інформаційно-аналітичних систем дозволяють упорядкувати і суттєво спростити процес проектування, врахувати конкретні вимоги, провести його оптимізацію структурного та динамічного представлення, закласти необхідні рішення у відповідності із іменованою специфікацією на інформаційний ресурс. Ключові слова: водний транспорт, декомпозиція, інформаційно-аналітична система, інформаційний ресурс, технічна експлуатація

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Крохмаль, Тетяна Миколаївна, and Олександр Миколайович Нікітенко. "Використання системи комп’ютерної математики Maple в курсі «Технічна електродинаміка»." Theory and methods of e-learning 3 (February 10, 2014): 148–52. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.332.

Full text

Abstract:

Інтенсивне впровадження електротехніки, радіотехніки й електроніки майже у всі галузі народного господарства, науку, техніку, медицину, побут поставило перед широким колом фахівців (радіоінженери, інженери з прискорювальних установок, з ядерної техніки, електроніки, автоматики тощо) завдання активного освоєння методів розрахунків електродинамічних задач. Створення та експлуатація новітніх радіоелектронних пристроїв та приладів визначають зростаючу потребу у добре підготованих фахівцях радіотехнічного напряму.У сучасній радіотехніці й зв’язку широке застосування знаходять електромагнітні хвильові процеси і різноманітні пристрої, у яких ці процеси відіграють суттєву роль: передавальні лінії й хвилеводи, випромінювачі й приймальні антени, об’ємні резонатори й фільтри, невзаємні пристрої з феритами, елементи обчислювальних машин і комутаційних пристроїв, що працюють у сантиметровому або оптичному діапазоні.Курс «Технічна електродинаміка» та подібні до нього є обов’язковими для вивчення під час підготовки фахівців. Крім того, електродинаміка є важливою частиною теоретичної фізики, тому курси з електродинаміки читаються у переважній більшості університетів, й, у тій або іншій формі, і в ряді вищих технічних навчальних закладів.За програмою цього курсу найчастіше розглядаються наступні теми:1. Елементи векторного аналізу та математичної теорії поля2. Рівняння Максвелла3. Пласкі електромагнітні хвилі4. Відбиття та переломлення пласких електромагнітних хвиль5. Стале електричне поле6. Стале магнітне поле7. Поширення електромагнітних хвиль8. Хвилеводи9. Об’ємні резонаториВивчення вище перелічених тем вимагає використовувати такі операції з математичної теорії поля, як градієнт, ротор, дивергенція, скалярний та векторний добуток векторів тощо, розв’язувати рівняння у частинних похідних за методами Д’Аламбера (поширення хвиль), відокремлення змінних (рівняння Лапласа, Пуассона, Гельмгольця), визначати структури полів (типи хвиль) у хвилевідних лініях та об’ємних резонаторахЗ іншого боку, чільне місце у підготовці майбутнього фахівця посідає місце вміння використовування систем комп’ютерної математики (СКМ). Підготовка майбутнього фахівця до використання інформаційно-комунікаційних технологій має відбуватися не тільки на заняттях з дисциплін природничо-наукового циклу, а насамперед під час вивчення фундаментальних дисциплін.До простих і відносно нескладних систем комп’ютерної математики, щоправда з дещо обмеженими можливостями, відносять системи Derive та різні версії системи Mathcad. Система Derive вважається навчальною СКМ початкового рівня. Вона функціонує на основі мови штучного інтелекту (MuLisp) і є найменш вимогливою до апаратних можливостей персональних комп’ютерів: це єдина система, яка здатна працювати навіть на комп’ютерах раритетного класу IBM PC ХТ без жорсткого диску. Проте за можливостями вона не може конкурувати з системами більш високого класу ані у чисельних розрахунках, ані у символьних перетвореннях, ані у графічній візуалізації результатів обчислень.До середнього рівня СКМ відносять системи класу Mathcad. Ця СКМ має висококласну систему чисельних обчислень, проте дещо обмежену систему символьних перетворень, що реалізовано системою MuPAD (достатньо сказати, що лише 300 функцій ядра MuPAD доступні у Mathcad). Втім, графічні можливості різних версій Mathcad мало чим поступаються графіці більш складних СКМ.Більшість перших CKM призначалася для чисельних розрахунків. Їх результат завжди конкретний – це або число, або набір чисел, що зображується у вигляді таблиці, матриці або точок графіків. Однак вони не надавали можливості одержати загальні формули, що описують розв’язок задач. Як правило, з результатів чисельних обчислень неможливо було зробити загальні теоретичні, а часом і практичні висновки. Символьні (чи, інакше, аналітичні) операції – це якраз те, що кардинально відрізняє системи класу Maple та Mathematica (і подібні їм символьні математичні системи) від систем для виконання чисельних розрахунків. Під час виконання символьних операцій завдання на обчислення складаються у вигляді символьних (формульних) виразів, і результати обчислень також подаються у символьному вигляді. Числові результати при цьому є окремими, частковими випадками символьних.Вирази, що зображено у символьному вигляді, відрізняються високим ступенем загальності.Maple та Mathematica мають приблизно однакові можливості як в галузі символьних обчислень, так і в галузі числових розрахунків. Варто відзначити, що інтерфейс Maple є більш інтуїтивно зрозумілим, ніж у більш строгої системи Mathematica. Обидві системи в останніх реалізаціях зробили якісний стрибок у напрямі ефективності розв’язання задач в числовому вигляді, зокрема через підвищення швидкості виконання матричних операцій або застосування СКМ Matlab.Як ілюстрацію застосування СКМ Maple до курсу технічної електродинаміки розглянемо кілька прикладів розв’язання типових задач.1. Визначити дивергенцію і ротор векторного поля , яке має в декартовій системі координат єдину складову .with(VectorCalculus):F := VectorField(<20*sin(x/Pi),0,0>, ’cartesian’[x,y,z]); div := Divergence(F); rot := Curl(F); 2. Визначити дивергенцію і ротор векторного поля , яке характеризується такими складовими в циліндричній системі координат: , Аφ = 0, Аz = 0.F := VectorField(<10/r^2,0,0>, ’cylindrical’[r,phi,z]); div := Divergence(F); rot := Curl(F); 3. Визначити дивергенцію і ротор векторного поля , яке має в сферичній системі координат єдину складову Аθ = 8r ехр (– 10r).F := VectorField( <0,0,8*r*exp(-10*r)>, ’spherical’[r,phi,theta] ); div := Divergence(F); rot := Curl(F); 4. Побудувати структуру поля для хвилі типу Н12 у прямокутному хвилеводіcontourplot(H0*cos(m1*Pi*x/a)*cos(n1*Pi*y/b), x=0..a, y=0..b, contours=30, numpoints=2000, coloring=[white,white], filled=true, labels=["a","b"], title="Структура поля класу H (TE)"); 5. Побудувати структуру поля для хвилі типу Е21 у прямокутному хвилеводіcontourplot(E0*sin(m*Pi*x/a)*sin(n*Pi*y/b), x=0..a, y=0..b, contours=30, numpoints=2000, coloring=[white,white], filled=true, labels=["a","b"], title="Структура поля класу Е (TM)"); 6. Побудувати структуру поля для хвилі типу Е21 у круглому хвилеводіcontourplot([r,phi,E0*(epsilonmn/R)^2*BesselJ(m,r*epsilonmn/R)* sin(m*phi)], r=0..R, phi=0..2*Pi, coords=cylindrical, contours=30, numpoints=2000, coloring=[white,white], filled=true, title="Структура поля класу Е (TM)"): З вище викладеного та проілюстрованого випливає, що систему комп’ютерної математики Maple доцільно використовувати під час викладання курсу «Технічна електродинаміка» або подібні до нього, особливо на практичних заняттях або під час самостійної підготовки студентів, щоб суттєво зменшити час на непродуктивні дії обчислень чи графічних побудов.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Нестеренко, Наталія, and Олександра Крюковська. "АНАЛІЗ СИСТЕМИ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ СПОРТСМЕНОК З ПЛЯЖНОГО ВОЛЕЙБОЛУ В РІЧНОМУ МАКРОЦИКЛІ НА ЕТАПІ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 36 (January 22, 2021): 46–53. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.46-53.

Full text

Abstract:

Мета. Розкрити особливості тренувального процесу юних спортсменок 14–15 років з пляжного волейболу у річному макроциклі на етапі спеціалізованої базової підготовки. Методи. Для реалізації мети дослідження використовували: аналіз науково-методичної літератури та планів підготовки юних волейболісток; педагогічне спостереження; оцінку технічної підготовленості; контрольні випробування; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Аналіз системи підготовки та особливості навчально-тренувального процесу з пляжного волейболу в річному макроциклі на етапі спеціалізованої базової підготовки проводився в спортивних школах міста у відповідності до діючих програм. Результати. Система тренувального процесу у пляжному волейболі на етапі спеціалізованої базової підготовки здійснюється на основі двох циклового річного макроциклу. При цьому обсяг тренувальних занять складає 960 годин протягом року (20 годин на тиждень). Відтак, на теоретичну підготовку відведено 30 годин, загальну і спеціальну фізичну – 295, технічну – 324, тактичну – 150, змагальну – 135 і на тестування 26 годин. Двох циклова структура річного макроциклу складається з трьох періодів – підготовчого, змагального та перехідного. Перший цикл охоплює 7 календарних місяців,другий – 5. До структури у відповідності до поставлених завдань увійшли: втягуючий, базові, передзмагальні, змагальні та відновлювальні мезоцикли, втягуючі, ударні, модельні, змагальні та відновлювальні мікроцикли. Висновок. Встановлено, що система підготовки юних волейболісток 14–15 років з пляжного волейболу здійснюється на підставі програм для ДЮСШ, СДЮШОР, ШВСМ України. На підставі аналізу навчального плану встановлено, що протягом першого циклу річного макроциклу на загальну фізичну підготовку витрачається 30–35% від загального часу, об’єм технічної підготовки складає 35–40%, а тактичної, ігрової та спеціальної фізичної підготовки – 25–35%. У другому циклі річного макроциклу загальнв фізична підготовка планується в обсязі 20–25% від загального часу, технічна 30–35%, а тактична, ігрова та спеціальна фізична – 40–50%.Ключові слова: пляжний волейбол, юні спортсменки, річний макроцикл підготовки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Zrailo, I. "Особливості структуризації експортного потенціалу зернопродуктового підкомплексу АПК." Bulletin of Sumy National Agrarian University, no. 4 (82) (December 23, 2019): 129–35. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.4.25.

Full text

Abstract:

Визначено зміст експортного потенціалу зернопродуктового підкомплексу АПК як системну компоненту економічного потенціалу зернопродуктового підкомплексу АПК, організаційно-технічна структура якої підпорядковується місії і цілям комплексу та на яку покладена реалізаційна здатність продукції (послуг) на світовому ринку. Виділено складові експортного потенціалу зернопродуктового підкомплексу АПК – експортний потенціал галузей сфери матеріального виробництва; експортний потенціал галузей сфери послуг; потенціал експортних бар’єрів; потенціал іноземних ринків. Обґрунтовано сутність структуроутворюючих складових експортного потенціалу зернопродуктового підкомплексу АПК.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Ivanets, Hryhorii, Vasyl Matukhno, Mykhailo Ivanets, Yevhen Stetsiuk, Dmytro Usachov, and Denis Bugayov. "Організаційно-технічний метод забезпечення готовності реагування на надзвичайні ситуації." Problems of Emergency Situations, no. 33 (2021): 206–21. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-16.

Full text

Abstract:

Розроблено організаційно-технічний метод забезпечення готовності реагування на надзвичайні ситуації, який враховує укомплектованість підрозділів озброєнням і технікою, їх технічну досконалість та експлуатаційні характеристики, укомплектованість особовим складом і його професійну підготовленість, матеріально-технічне та ресурсне забезпечення. Розроблено керуючий алгоритм реалізації організаційно-технічного методу, який передбачає виконання наступних процедур: збір та аналіз інформації про укомплектованість підрозділів технікою та особовим складом; оцінка потенційної технічної спроможності підрозділів до дій при надзвичайних ситуаціях; оцінки готовності підрозділів щодо реагування та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, матеріально-технічного, фінансового та людського забезпечення ліквідації надзвичайних ситуацій; оптимізації територіальних структур цивільного захисту з врахуванням стану техногенно-природних загроз регіонів держави; формування рішення щодо реагування на надзвичайні ситуації та ліквідації їх наслідків, оцінки ефективності та корегування рішень на основі аналізу дій підрозділів реагування. При цьому модель оцінки потенційної технічної спроможності фор-мувань та підрозділів цивільного захисту до виконання завдань за призначенням відрізняється тим, що враховує не тільки укомплектованість підрозділів озброєнням і технікою, а й їх технічну досконалість та експлуатаційні характеристики, що дозволяє оцінювати готовність кожного підрозділу щодо реагування на надзвичайні ситуації. Розроблений комплекс моделей забезпечення готовності реагування на надзвичайні ситуації є основою для обґрунтування та проведення організаційно-технічних заходів, спрямованих на адекватне реагування та ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій як в масштабах держави, так і її регіонів

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Larianovskyi, I. S. "Інтегральний аксіологічний підхід до оцінки науково-технічної діяльності." Grani 19, no. 3 (February 19, 2016): 37–42. http://dx.doi.org/10.15421/1716057.

Full text

Abstract:

Розглянуто проблему соціогуманітарної оцінки сучасної науково-технічної діяльності та наголошено, що для розв’язання цієї проблеми потрібен інтегральний аксіологічний підхід. Подібний підхід, за умови адекватності його методів постнекласичному розумінню реальності, має бути взятий в якості філософсько-методологічної основи для проведення розширених експертиз науково-технічних проектів і програм. Унаочнене вище означає, що цінності постнекласичного знання доцільно осмислювати як місткі соціокультурні комплекси, функціональне призначення яких – визначати людську діяльність у відповідності до принципів стійкого розвитку. Постнекласичні науково-технічні цінності постають перед суб’єктом у вигляді динамічних формоутворень, що маніфестують свій зміст у процесі поступового соціокультурного розгортання. Постнекласичні науково-технічні цінності мають наступну інваріантну структуру: трансцендентальний ціннісний об’єкт, суб’єктивно-психологічний ціннісний корелят, матеріально-речовинний ціннісний артефакт. Багатогранність змісту і структури постнекласичних науково-технічних цінностей потребує застосування для їхньої оцінки комплексного, позаекономічного критерію, спираючись на який експертні групи були б у змозі проводити ранжирування цінностей з системних позицій. Запровадження інтегрального аксіологічного підходу може дозволити відкрити перспективу для перманентного соціогуманітарного супроводу науково-технічної діяльності, а також побудови метричних та неметричних оцінних шкал для стандартизованої оцінки її позаекономічної ефективності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Горбан, Євдокія. "СУТЬ І СТРУКТУРА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МЕТОДИСТІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 17 (December 27, 2018): 69–76. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.17.69-76.

Full text

Abstract:

У статті зосереджено увагу на необхідності обґрунтування суті та структури професійної компетентності методистів закладів професійної (професійно-технічної) освіти для актуалізації необхідності її розвитку в міжкурсовий період підвищення кваліфікації, зроблено коротий аналіз останніх наукових праць і публікацій з досліджуваної проблеми. Розглянуто трактування основних ключових понять з точки зору вітчизняної та зарубіжної наукової думки: «компетенції», «компетентність», «суть», «структура», «методист закладу професійної (професійно-технічної) освіти», «професійна компетентність». На підставі аналізу й узагальнення наукових досліджень встановлено, що професійна компетентність розглядається як професійна підготовка і здатність педагогічних працівників (методистів) до виконання завдань і обов’язків діяльності, міра та основний критерій їх відповідності вимогам професійної діяльності, яка складається з таких компонентів: знання, уміння, навички, професійна позиція, індивідуальні психологічні особливості людини та акмеологічні чинники (цінності та потреба в саморозвитку). Автором здійснено аналіз суті і структури професійної компетентності методистів закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Розкрито суть професійної компетентності та наведено структуру педагогічної компетентності. Закцентовано увагу на проблемі необхідності формування професійної здатності педагога здійснювати діяльність творчо. Означено існування гострої потреби сучасного суспільства в педагогах-дослідниках, здатних організовувати діяльність на інноваційних засадах. Обгрунтовано необхідність розвитку професійної компетентності методистів, розкрито зміст професійної компетентності методиста. Конкретизовано суть і структуру поняття «професійна компетентність методиста». Охарактеризовано основні взаємозалежні та взаємообумовлені структурні компоненти професійної компетентності методиста. Виокремлено професійно важливі якості методистів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Малежик, П. М. "Формування технічних умінь в системі професійної підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій." Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, no. 21 (28) (January 29, 2019): 134–40. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series2.2019.21(28).22.

Full text

Abstract:

В статті піднімається проблема практично-технічної підготовки майбутніх бакалаврів з комп’ютерних наук в контексті навчання основних курсів технічних дисциплін. Структура і зміст професійної діяльності розглядається через технічну складову проектних вмінь, що відображені в освітньо-кваліфікаційних документах підготовки бакалаврів, магістрів. Визначені напрямки методологічної діяльності зі створення моделі навчання шляхом трансформації технічних знань в систему проектних вмінь. Показано, що навчання циклу, таких технічних дисциплін, як «теорія електричних та магнітних кіл», «комп’ютерна схемотехніка», «архітектура комп’ютерних систем», «операційні системи», «комп’ютерні мережі», які входять до базису основного курсу підготовки бакалаврів з комп’ютерних наук і вивчаються студентами протягом не менше трьох семестрів, має значний потенціал для послідовного формування технічних умінь в процесі виконання творчих проектів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Квітка, Тетяна. "Зміст та структура самоосвітньої діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів." Освітній вимір 41 (May 8, 2014): 68–73. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2895.

Full text

Abstract:

Квітка Т. В. Зміст та структура самоосвітньої діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів. У статті проаналізовано сутність понять «самостійна робота студентів» та «самоосвітня діяльність», з’ясовано різницю між ними. Надається оглядова характеристика складників структури самоосвітньої діяльності студентів ВТНЗ, яка може здійснюватися під час вивчення ними математичних дисциплін. Автор розглядає логіку організації самоосвітньої діяльності, надає характеристику структурно-орієнтованого, інформаційно-стимулювального та практико-творчого етапів самоосвіти з урахуванням дидактичних особливостей кожного з них.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Корнієнко, Г. "Структурний поділ агробізнесу: правовий аспект." Юридичний вісник, no. 2 (August 26, 2020): 188–94. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.1722.

Full text

Abstract:

У статті розглядається проблема визначення структури агробізнесу, який розуміється як окреме еко-номіко-правове явище, яке не можна ототожнювати з АПК. Відмінними ознаками, притаманними агробізнесу, є такі: 1) це різновид бізнесу/ підприємницької діяльності; 2) він має самостійний предмет правового регулювання; 3) здійснюється спеціальними суб'єктами; 4) між суб'єктами агробізнесу виникають стійкі правовідносини, які зумовлені дією ланцюга агробізнесу; 5) основна мета агробізнесу полягає в отриманні прибутку; 6) існує специфічне організаційне та матеріально-технічне забезпечення агробізнесу. Встановлено, що структура агробізнесу - це така організація його внутрішньої системи, за якої цілісність та ефективність функціонування агробізнесу забезпечуються оптимально поєднаними за певними принципами елементами, логічно взаємопов'язаними та взаємозалежними. З'ясування особливостей багаторівневої внутрішньої структури об'єкта, що вказує на його складну природу, дає змогу глибше його осмислити й надати цілісну, всебічну характеристику. Агробізнес будь-якої держави має власну структуру, яка визначається станом економіки, соціальними чинниками, кліматичними та географічними умовами, рівнем розвитку сільськогосподарської галузі. Зважаючи на особливості, характерні для вітчизняного агробізнесу, вбачається за доцільне виокремлювати структуру аграрного бізнесу залежно від: 1) виду підприємницької діяльності в аграрній сфері (інноваційна діяльність у сфері селекції та технології виробництва, контролю сільськогосподарської продукції, новітніх моделей управління сільськогосподарським підприємством; діяльність із виробництва, збереження та переробки сільськогосподарської продукції; логістика агробізнесу; забезпечення матеріально-технічним обладнанням (постачання сільськогосподарської техніки, агросервісне обслуговування тощо); реалізація (маркетинг) сільськогосподарської продукції; діяльність щодо поводження з відходами сільськогосподарського виробництва); 2) галузі сільськогосподарського виробництва (аграрні інновації; виробництво сільськогосподарської продукції; логіс-тична галузь агробізнесу; галузь реалізації сільськогосподарської продукції); 3) території здійснення агробізнесу; 4) організаційно-правової форми діяльності сільськогосподарських товаровиробників; 5) сільськогосподарських кластерів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

ХАВРУК, Володимир, and Олександр ПАРХОМЕНКО. "МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВАНТАЖНИХ АВТОМОБІЛІВ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 17 (November 14, 2021): 161–72. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i17.646.

Full text

Abstract:

У роботі розглядається питання оцінки ефективності експлуатації вантажних автомобілів. Встановлено, що ефективність експлуатації автомобілів функціонально пов’язана з економічною ефективністю, надійністю і безвідмовністю автомобілів – зв’язок між якими представлено у вигляді структурно-функціональної схеми. З’ясовано, що чистий прибуток автотранспортного підприємства залежить від трьох складових: тарифної вартості перевезень, собівартості перевезень і величини податків. Наведені формули для визначення собівартості перевезень вантажів, витрат на транспортування вантажу, умовно-технічних витрат. В структурі умовно-технічних витрат розглянуті витрати: на паливо, на мастильні матеріали, на шини, на запасні частини і матеріали при виконанні технічного обслуговування і ремонту рухомого складу. На основі аналізу структури собівартості перевезень вантажів автомобілями встановлено десять показників, якими визначаються «незаплановані» витрати, такі наприклад, як: витрати, пов’язані зі збільшенням відстані транспортування вантажу; витрати, пов’язані з ушкодженням і втратою вантажу; витрати, пов’язані з додатковим зберіганням вантажу; витрати, пов’язані зі збільшенням вартості підготовки вантажу до перевезення; витрати, пов’язані зі збільшенням вартості складування вантажу. Встановлено, що умовно-постійні витрати (витрати на амортизацію, накладні витрати, величина податків) не впливають істотно на величину річного економічного ефекту при оновленні рухомого парку. Отримані залежності для визначення: питомих умовно-технічних витрат на експлуатацію автомобіля при доставці вантажів; величини річного економічного ефекту, що досягається власником вантажних автомобілів при оновленні рухомого складу. Ключові слова: вантажний автомобіль, критерій, рухомий склад, собівартість, умовно-організаційні витрати, умовно-технічні витрати.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Рій, В. Б. "Комплексна методика прогнозування втрат зразків озброєння та військової техніки в операціях." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 3(65), (October 1, 2020): 25–29. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.65.03.

Full text

Abstract:

В останні роки воєнно-технічна політика технічно-розвинутих країн відрізняється високою динамічністю, гнучкістю, сконцентрованістю на пріоритетних напрямках воєнно-технічного будівництва. Основним її завданням є створення систем озброєння, що здатні за рахунок якісної переваги забезпечити успішне рішення національними збройними силами бойових завдань з можливістю нав’язування противнику в ході бойових дій вигідних для себе форм і способів воєнного протиборства. Бойові дії на Сході України вимагають постійного вдосконалення технічних характеристик зразків озброєння та військової техніки з метою якісної протидії кількісній перевазі збройним силам Російської Федерації та іншим формуванням з нетиповою організаційно-штатною структурою. Великі втрати зразків озброєння та військової техніки Збройних Сил України обумовлюють постійний пошук нових ефективних шляхів підвищення живучості зразків озброєння та військової техніки Збройних Сил України. В ході проведеного автором дослідження проведено розробку комплексної методики прогнозування втрат зразків озброєння та військової техніки в операціях. В ході проведеного авторами дослідження використані основні положення протимінної стійкості, теорії живучості та загальнонаукові методи аналізу та синтезу. Відмінність запропонованої методики полягає в наступному: дозволяє провести прогнозування рівня втрат зразків озброєння та військової техніки на всьому періоді ведення операції; дозволяє спланувати кількість зразків озброєння та військової техніки, які потрібно виділити до резерву; обґрунтувати структуру та кількість зразків озброєння та військової техніки для досягнення мети операції; визначити кількість та структуру ремонтних підрозділів, які необхідно залучити для відновлення зразків озброєння та військової техніки. Реалізація зазначеної методики дозволить провести прогнозування кількості зразків озброєння та військової техніки в операціях та декомпозицію причин, що призвели до виходу їх з ладу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Гушулей, Йосип, and Ірина Гаврищук. "Дидактичне моделювання виробничо-технічної орієнтації робітника у формі компонентного аналізу технічного об’єкта." Педагогіка і психологія професійної освіти, no. 1 (August 8, 2019): 88–94. http://dx.doi.org/10.32447/22185186.2019.1.09.

Full text

Abstract:

Розглянуто мету та методику моделювання виробничо-технічної орієнтації працівника у формі компонентного аналізу технічного об’єкта. Поняття виробничо-технічної орієнтації визначається як складова професійної діяльності сучасного працівника, яке означає здатність фахівця вільно орієнтуватися в технічному середовищі, а також його готовність використовувати сучасні технічні системи у процесі виконання професійних функцій. Структура виробничо-технічної орієнтації сучасного працівника складається з таких компонентів: інформативна, конструктивна, активна, мотиваційна, рефлексивна і творча, структурована у два блоки: концептуальні й особистісно орієнтовані. Встановлено, що застосування в процесі формування виробничо-технічної орієнтації мультимедійних алгоритмів компонентного, структурного і прогностичного аналізу технічного об’єкта надає ряд переваг і сприяє покращенню мотиваційного змісту особистості майбутнього працівника. Мультимедійний алгоритм аналізу технічного об’єкта як форми активного навчання сприяє виявленню потенціалу кожного студента з урахуванням його індивідуальних особливостей. Автори доходять висновку, що моделювання виробничо-технічної орієнтації робітника у формі компонентного аналізу технічного об’єкта з опорою на атрибутивні зв’язки і зв’язки взаємодії має безсумнівні переваги, тому що дає змогу не тільки здобути знання про загальну будову технічного об’єкта і його основних функціональних органів, а й розвивати систему цінностей майбутніх робітників, їхню професійну позицію, одержувати науково-технічну інформацію про склад об’єкта, особливості його елементів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Хараберюш, І. Ф. "Організаційно-правові основи захисту власності засобами охоронної техніки в Україні." Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» 1, no. 85 (March 29, 2019): 286–95. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.85.286-295.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто охоронну техніку як складову спеціальної техніки. Як наукова категорія охоронна техніка являє собою сукупність наукових положень і рекомендацій щодо застосування технічних, програмно-технічних, програмних засобів, речовин, інформаційних систем, наукових і спеціальних методів їх використання під час виконання завдань суб’єктами охоронної діяльності. Визначено систему та проблеми охоронної техніки.Система охоронної техніки складається з таких елементів: загальних положень, напряму застосування та функціонального призначення засобів охоронної техніки. Виділено правові засади використання охоронної техніки та організаційні структури її застосування для охорони об’єктів. Показано, що нормативно-правові акти, які становлять правову основу захисту майна та застосування технічних засобів охорони, належать до різних галузей права. Визначено категорію «організація технічної охорони об’єктів», її класифікацію та перспективи розвитку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Соколова, О. М. "РОЛЬ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ІННОВАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ." Підприємництво та інновації, no. 16 (February 26, 2021): 39–45. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/16.6.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтовано особливу роль переробної промисловості у забезпеченні інноваційної моделі національної економіки. Доведено, що реалізація інноваційної стратегії висуває особливі вимоги до промисловості, її адекватності науково-технічним досягненням постіндустріального суспільства. Визначено, що якісною характеристикою переробної промисловості є її технологічна структура. Здійснено аналіз чотирьох секторів технологічної структури переробної промисловості за рівнем технологічності. Проаналізовано структурні складники чотирьох секторів переробної промисловості за видами економічної діяльності згідно з класифікацією Євростату. Установлено, що причиною відставання технологічного розвитку України є її інституційна неспроможність. Запропоновано створення профільного вищого органу державного управління інноваційним розвитком промисловості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Кузавков, Василь, Марія Романенко, and Юлія Болотюк. "Умови застосування методу власного випромінювання при вирішенні задач технічної діагностики напівпровідникових структур." Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 42, no. 3 (December 17, 2021): 55–62. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-55-62.

Full text

Abstract:

В статті розглянуто особливості застосування методу власного випромінювання для складних напівпровідникових структур (мікропроцесорів, мікроконтролерів, програмовано-логіних інтегральних схемах та ін.) Метод власного випромінювання пов’язаний з реєстрацією параметрів електромагнітного поля в інфрачервоному діапазоні хвиль. Параметри цього випромінювання безпосередньо залежать від температури об’єкту контролю – температури напівпровідникової структури. Використання температури в якості діагностичного параметру вимагає аналітичного опису процесів в напівпровідникових структурах, а саме фізико-хімічних процесів пов’язаних з термодинамічними властивостями кристалічної структури та поверхні, яка ізолює кристал від зовнішнього середовища. З метою активації функціональних вузлів, які входять до складу великих інтегральних схем в запропонованому методі використовується спеціально підготовлена тестова послідовність. Довжина зазначеної послідовності повинна забезпечити вихід температурного процесу на сталий режим. Однак, при цьому можливе спотворення діагностичної інформації внаслідок взаємного впливу температури від сусідніх функціональних вузлів. В роботі визначено час реєстрації (довжину активуючого впливу) діагностичного параметру окремих функціональних вузлів. Проаналізовано умови розповсюдження тепла в ізолюючому шарі напівпровідникової структури, яка містить в собі декілька окремих функціональних вузлів з відомим геометричним місцем розташування на підложці. Дослідження спрямовані на вирішення задач технічного діагностування, а саме: визначення фактичного технічного стану цифрового радіоелектронного обладнання та прогнозування технічного стану.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Муратов, В. Г., В. М. Левінський, Л. А. Осипова, and В. Н. Осипов. "АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ ПЕРЕРОБКИ ВТОРИННОЇ СИРОВИНИ ВИНОРОБСТВА." Automation of technological and business processes 10, no. 4 (December 24, 2018): 19–28. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v10i4.1227.

Full text

Abstract:

В статті розглядаються результати праці над грантовим проектом ЄС № 83263440 «Розвиток українсько-молдавського транскордонного виробничо-науково-освітнього кластера з переробки вторинних продуктів виноробства». Роботи направлені на зниження собівартості виноробної продукції за рахунок комплексної переробки вторинної сировини, що дає можливість одержувати продукти, які представляють значну цінність для низки галузей народного господарства, а саме: етиловий спирт, винну кислоту, енотанин, виноградне масло, біоконцентрати вітамінів групи В, вітамін D, фуражні корми, абразивні матеріали та інші. Представлена раціональна для Одеського регіону технологічна схема переробки, яка включає нові зразки обладнання – сепаратор, дробарку, інфрачервону сушарку. Способи термообробки сировини та конструкції обладнання захищені патентами України. Згідно із запропонованими способами термообробки сушарка ИКС-1 забезпечує інфрачервоне нагрівання насіння винограду з його наступним адіабатичним охолодженням-дозріванням. Приведена конструктивна схема сушарки. Також розглядається технічна реалізація системи автоматичного керування інфрачервоною сушаркою, в середовищі Simulink програми Matlab досліджені алгоритми регулювання, що забезпечують високу точність підтримання температури насіння в процесі сушіння. Представлена модель сушарки як об’єкту керування, запропонована структура системи, яка дозволяє частково компенсувати вплив на температуру насіння зовнішніх неконтрольованих збурень. Приведені порівняльні результати моделювання систем автоматичного регулювання звичайної і підвищеної динамічної точності, які підтвердили доцільність включення в систему додаткового каналу компенсації впливу збурень. Наведені результати промислових випробувань устаткування та систем автоматизації. Виявлені раціональні параметри технологічного процесу сушіння виноградного насіння. Випробовування підтвердили заявлені характеристики розроблених систем автоматизації і устаткування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Zelenyukh, O., A. Tymko, and M. Pynchuk. "ОБҐРУНТУВАННЯ НАПРЯМКІВ ПІДВИЩЕННЯ ТЕХНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК БОЙОВИХ БРОНЬОВАНИХ МАШИН." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 59 (February 26, 2020): 50–53. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.050.

Full text

Abstract:

В останні роки воєнно-технічна політика технічно-розвинутих країн відрізняється високою динамічністю, гнучкістю, сконцентрованістю на пріоритетних напрямках воєнно-технічного будівництва. Основним її завданням є створення систем озброєння, що здатні за рахунок якісної переваги забезпечити успішне рішення національними збройними силами бойових завдань з можливістю нав’язування противнику в ході бойових дій вигідних для себе форм і способів воєнного протиборства. Бойові дії на Сході України вимагають постійного вдосконалення технічних характеристик зразків озброєння та військової техніки з метою якісної протидії кількісній перевазі збройним силам Російської Федерації та іншим формуванням з нетиповою організаційно-штатною структурою. Великі втрати зразків озброєння та військової техніки Збройних Сил України обумовлюють постійний пошук нових ефективних шляхів підвищення технічних характеристик бойових броньованих машин. В ході проведеного авторами дослідження розглянуто основні напрямки підвищення технічних характеристик бойових броньованих машин. В ході проведеного авторами дослідження використані основні положення протимінної стійкості, теорії живучості та загальнонаукові методи аналізу та синтезу. За результатами проведеного дослідження авторами визначено, що основні напрямки підвищення технічних характеристик бойових броньованих машин направлені на: оптимізацію компонувальних схем; впровадження засобів посилення протимінної стійкості; різні види бронювання з використанням сучасних високоміцних матеріалів; впровадження матеріалів і нових технологій, що забезпечують скритність; підвищення мобільності бойових броньованих машин; зменшення маси бойових броньованих машин; зменшення вартості розробки, експлуатації, ремонту та утилізації зразків бойових броньованих машин. Реалізація зазначених напрямків підвищення технічних характеристик бойових броньованих машин дозволить зберегти життя особового складу та дозволить забезпечити виконання поставлених завдань

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Бабич, Ірина Михайлівна, Петро Миколайович Бойко, and Микола Васильович Бондар. "ТЕХНОЛОГІЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ВИРОБНИЦТВА СПИРТУ ЕТИЛОВОГО РІЗНОГО ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ." Scientific Works 2, no. 85 (March 19, 2022): 77–83. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i85.2244.

Full text

Abstract:

В статті проаналізовано причини, що призвели до майже катастрофічної ситуації, що склалася в спиртовій галузі країни. Наявна структура споживання етилового спирту на внутрішньому ринку, коли левова частка спирту використовується для виробництва алкогольних напоїв, разом з фактичною монополізацією цінової політики призвели до того, що спиртові заводи можуть виробляти значно більші обсяги спирту, ніж потребує ринок, а експорт унеможливлює висока вартість спирту. При розгляді ефективності впровадження нових технологічних та технічних рішень практично ніколи не зверталася увага на їх вплив на вартість готової продукції. Так, вітчизняні спиртові заводи здатні виробляти ректифікований спирт високої якості, але потреба в ньому як всередині країни, так і в світі обмежена. Основні обсяги реалізації спирту на світових ринках формуються за рахунок біоетанолу та технічного спирту (спирту для технічних потреб). При цьому ціни на них формуються з урахуванням конкуренції з продукцією аналогічного призначення, що пропонується виробниками інших галузей економіки. Виробники всіх видів етилового спирту практично не впливають на вартість сировини та енергоносіїв, отже вартість технічної переробки сировини в готову продукцію визначає її ціну на ринку та конкурентоспроможність. Тому розвиток спиртової галузі можливий лише при зміні основних напрямків його використання з виробництва напоїв на технічні та транспортні потреби і врахуванні економічних результатів впровадження технологічних та технічних рішень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Yakovyna, V. S., M. M. Seniv, and I. I. Symets. "Засоби автоматизованого формулювання умов працездатності складних технічних систем." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 9 (December 26, 2019): 136–41. http://dx.doi.org/10.36930/40290924.

Full text

Abstract:

Під надійністю техніки розуміють здатність системи або її складових виконувати свої функції за заданих умов та у визначений період часу. Надійність є комплексною характеристикою технічної системи і, відповідно до її призначення, може включати: безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність й інші атрибути або їх комбінації. Надійнісний аналіз проводиться з використанням певної кількості засобів графічного моделювання для забезпечення наочності етапів процесу, таких як структурні схеми надійності, дерева відмов та ін. Структурні схеми надійності (англ. Reliability Block Diagram) є простим, але наочним методом демонстрації зв'язків між елементами системи за допомогою блоків і з'єднувальних ліній. Моделювання структури технічної системи і визначення характеристик її складових з використанням структурної схеми надійності є потужним та наочним засобом, але складність його зростає відповідно до кількості елементів та вузлів системи. Методи аналізу структурних схем мають експоненціальну складність, яка залежить від кількості елементів та способу їх розміщення. Для вирішення цієї проблеми розроблено засоби автоматизованого формулювання умов працездатності складних технічних систем, які складаються з: алгоритму обходу структурної схеми надійності, алгоритму виявлення послідовного з'єднання та алгоритму виявлення паралельного з'єднання, які виявляють сегменти, котрі з'єднані між собою послідовно та паралельно відповідно. Також подано програмне забезпечення візуалізації структурних схем надійності та автоматизованого формулювання умов працездатності технічних систем, яке дає змогу звільнити користувача від багаторазового виконання рутинних операцій та автоматизувати процес формування вхідних даних для подальшого надійнісного аналізу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Калайтан, Наталя, Амалія Макаренко, and Тетяна Старовойт. "СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА КРЕАТИВНОСТІ В ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ГУМАНІТАРНИХ ТА ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ." Young Scientist, no. 12 (88) (December 30, 2020): 272–76. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-54.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню особливостей взаємозв’язку структурних компонентів емоційного інтелекту та креативності в здобувачів вищої освіти в залежності від гуманітарної та технічної спрямованості підготовки. Встановлено роль емоційного інтелекту в творчій самореалізації здобувачів вищої освіти гуманітарних та технічних спеціальностей. Факторна структура емоційного інтелекту та креативності у здобувачів вищої освіти технічних спеціальностей представлена компонентами «керування емоціями», «творчі здібності» та «невербальна креативність». Факторна структура емоційного інтелекту та креативності у здобувачів вищої освіти гуманітарних спеціальностей представлена компонентами «розуміння емоцій», «професійний ідеал» та «винахідливість».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Пилипко, Ольга. "Особливості фізичного розвитку, спеціальної плавальної та технічної підготовленості кваліфікованих ватерполістів, які виконують функцію центральних захисників." Слобожанський науково-спортивний вісник 5, no. 85 (October 25, 2021): 40–47. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-5.006.

Full text

Abstract:

Мета: визначити особливості фізичного розвитку, спеціальної плавальної та технічної підготовленості кваліфікованих ватерполістів, які виконують функцію центральних захисників. Матеріал і методи: аналіз та узагальнення літературних джерел, антропометричні та фізіологічні вимірювання, хронометрування, оцінка спеціальної плавальної, фізичної та технічної підготовленості за допомогою тестів, методи математичної статистики. Контингент досліджуваних склали спортсмени, які мали ігрове амплуа центральних захисників. Рівень їхньої спортивної кваліфікації відповідав званням МСУ та КМСУ з водного поло. Загальна кількість обстежуваних – 10 осіб. Результати: охарактеризовано компоненти структури спеціальної підготовленості кваліфікованих ватерполістів, які виконують функцію центральних захисників, досліджено ступінь взаємозв’язку між показниками рівня фізичного розвитку, спеціальної плавальної та технічної підготовленості гравців захисту, визначено профільні параметри структури спеціальної підготовленості, які обумовлюють ефективні дії центральних захисників у чоловічому водному поло. Висновки: структура спеціальної підготовленості кваліфікованих ватерполістів, які виконують функції центральних захисників має свої особливості. Спортсменам даного ігрового амплуа притаманні значні величини лінійних розмірів кінцівок та їх сегментів, кистьової сили, потужні рухові дії під час гри, швидке подолання відстані з м’ячем, виконання дальніх кидків. У гравців захисту найбільш тісний кореляційний взаємозв’язок існує між показниками технічної та спеціальної плавальної підготовленості. Визначення особливостей структури спеціальної під- готовленості на підставі комплексного аналізу параметрів, що відображають рівень фізичного розвитку, технічної та спеціальної плавальної підготовленості гравців різного амплуа дозволяє ефективно диференціювати тренувальний процес у сучасному водному поло. Ключові слова: водне поло, центральні захисники, структура спеціальної підготовленості, компоненти, взаємозв’язок, модельні характеристики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Пономаренко, Д. І., Т. М. Луценко, В. В. Пашук, and Н. В. Щоткіна. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТЕХНІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА МЕДИЧНІ ВИРОБИ, ЩО ІМПЛАНТУЮТЬ." Біомедична інженерія і технологія, no. 6 (November 17, 2021): 74–85. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.244561.

Full text

Abstract:

Реферат – значні дослідження та розробки в галузі біомедичних імплантатів розширили можливості лікування широкого спектру захворювань. Імплантат є інвазивним медичним виробом, який повністю або частково вводиться в тіло або у природний отвір людини для заміни пошкоджених структур в організмі людини та залишається в організмі людини терміном не менш ніж на 30 днів. Технічна документація (технічний файл) являє собою сукупність документів, які описують медичний виріб. Технічний файл розробляється під час процесу проектування і розробки виробу, підтримується протягом усього життєвого циклу, має бути структурований та підтримувати адекватний рівень деталізації, уникаючи при цьому включення зайвих деталей, щоб полегшити огляд та оцінку. Життєвий цикл медичного виробу складається з шести етапів: концепція, планування, проектування, валідація, запуск та постмаркетинговий нагляд. Для оцінки відповідності імплантатів в українському законодавстві обов‘язковим є відповідність нормативним вимогам двох технічних регламентів: Технічного регламенту щодо медичних виробів, Технічного регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують і стандарту щодо медичних виробів ДСТУ EN ISO 13485:2018 Медичні вироби. Система управління якістю. Вимоги до регулювання. Для проведення процедури з оцінки відповідності імплантатів використовуються методи статистичного оцінювання зібраних даних під час проведення експертизи документації, перевірки виробництва та результатів випробувань. У даній статті проведено аналіз вимог до технічного файлу: основні розділи та особливості їх формування, а також наведено перелік основних нормативних документів, що стосуються імплантатів. Ключові слова: технічний файл, медичні вироби, імплантат, оцінка відповідності, Технічний регламент

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Р. Л. Степанюк, С. І. Перлін,. "НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СТРУКТУРИ І ЗМІСТУ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТЕХНІКИ В УКРАЇНІ." Криміналістичний вісник 32, no. 2 (February 3, 2020): 6–14. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2019-32-2-6.

Full text

Abstract:

Мета статті – окреслити актуальні наукові завдання з визначення напрямів удосконалення структури, а також подальшого розвитку криміналістичної техніки, зважаючи на досягнення провідних країн, передусім Європейського Союзу та США. У процесі дослідження узагальнено підстави до визначення поняття криміналістичної техніки, застосовувані вітчизняними і зарубіжними науковцями, запропоновано власну дефініцію. Виокремлено складові криміналістичної науки (криміналістична техніка, криміналістична тактика, криміналістична методика). Обґрунтовано необхідність розвитку саме криміналістичної техніки. Доведено недоцільність подальших спроб обстоювати правовий (юридичний) характер криміналістичної техніки як розділу науки криміналістики. Вироблено пропозиції, з огляду на мультидисциплінарну природничо-технічну природу і беручи до уваги процеси глобалізації та взаємної інтеграції, щодо удосконалення її структури, спираючись на досвід інших країн, зокрема США, Німеччини, за аналогічною моделлю якої формувалася вітчизняна криміналістика. Аргументовано доцільність започаткування нових розділів криміналістичної техніки, таких як криміналістична мікрологія, криміналістична вибухотехніка, криміналістичне зброєзнавство, криміналістична фоноскопія, судова одорологія, дослідження матеріальних слідів на наявність ДНК, дослідження наркотичних засобів, дослідження комп’ютерної техніки, цифрових носіїв та програмного забезпечення, базуючись на результатах проведення ґрунтовних теоретичних досліджень з метою розроблення наукових засад і прикладних рекомендацій щодо розвитку цих розділів. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено загальнонауковими і спеціальними методамидослідження, зокрема: системно-структурним з’ясовано сутність досліджуваних категорій і правових явищ; логіко-аргументаційним проаналізовано чинні положення щодо їх повноти, відповідності досягненням сучасних юридичних наук; порівняльно-правовим узагальнено правоохоронну практику та положення законодавства, зокрема США, Німеччини; історико-правовим зроблено ретроспективний аналіз розвитку криміналістичної техніки як складової криміналістичної науки; догматичний сприяв поглибленню та уточненню понятійно-категоріального апарату дослідження; моделювання уможливив формулювання висновків, а також пропозицій щодо удосконалення структури криміналістичної техніки, у тому числі започаткуванням нових її розділів.Ключові слова: криміналістика; криміналістична техніка; структура; зміст; техніко-криміналістичні засоби.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Lysa, N. K., L. S. Sikora, B. I. Fedyna, and R. L. Tkachuk. "Інформаційні технології ідентифікації та діагностики рівня концентрації шкідливих викидів техногенних систем в природнє середовище з використанням лазерних 3D-концентратомірів." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 7 (September 27, 2018): 109–19. http://dx.doi.org/10.15421/40280724.

Full text

Abstract:

На сучасному етапі розвиток технологій виробництва, а відповідно і шкідливі викиди продуктів технологічного процесу, зріс до такого рівня, що впливає на стан екосистем як локального, так глобального характеру, що призводить до зміни клімату, породження екологічних катастроф із тяжкими наслідками для соціальної інфраструктури. Відповідно, проблема ідентифікації та діагностики джерел забруднень різної фізико-хімічної та енергетичної структури є надалі актуальною. Проведено аналіз літературних джерел, у яких розглянуто проблему екомоніторингу за період 1980-2017 рр. і викладено результати досліджень та історію катастроф за останні 100 років. Обґрунтовано методи лабораторних досліджень, вимірювальні засоби та інструментарій, державні нормативи, міжнародні програми екологічної безпеки, що підтверджує актуальність дослідження. Сформульовано завдання дослідження, обґрунтовано методи створення комплексних систем екомоніторингу на підставі інформаційних і системних технологій і інформаційно-ресурсної концепції управління та прийняття рішень для мінімізації шкідливих викидів в атмосферу. Проведено аналіз структури джерел забруднень, які породжуються енергоактивними техногенними системами з ієрархічною структурою організації технологічного процесу. Розглянуто структуру енергоактивної техногенної системи на прикладі енергоблоку ТЕС. Проведено аналіз режимів функціонування енергоактивного об'єкта на технологічному рівні термодинамічних енергетичних перетворень, визначено критичні стани. На підставі літературних і технічних даних побудовано таблиці, які характеризують властивості палива (вугілля), хімічну структуру продуктів згорання і їх викиди в атмосферу й екосередовище (воду і ґрунти).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Харченко, Н. П. "СТРУКТУРА ПРАВОВОГО РЕЖИМУ: ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА." Прикарпатський юридичний вісник, no. 1(26) (November 28, 2019): 24–27. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).5.

Full text

Abstract:

У статті акцентується на тому, що питання структури правового режиму є важливим елементом комплексного та системного пізнання правового режиму як загальнотеоретичної конструкції. Адже характеристика будь-якого правового режиму розкривається винятково через окреслення особливостей тих чи інших його елементів. Саме від вибору конкретних складових правового режиму здійснюються різні упорядковуючи впливи на конкретні суспільні відносини. Розглянуто структуру правового режиму, окреслено наукові пози-ції щодо виокремлення елементів правового режиму, особливості застосування цієї категорії у вітчизняному законодавстві, а також надано авторське бачення структури правового режиму. Дослідження вітчизняних нормативно-правових актів, які визначають окремі види правових режимів, уможливило дійти висновку про правову неунормованість структурних елементів правового режиму. Висновується, що структура правового режиму доволі поверхнево окреслюється в загальнотеоретичних доктринальних працях. Натомість бачення цієї проблематики в галузевих наукових розробках у цій сфері є доволі плюралістичним. Констатовано, що основу будь-якого правового режиму складають нормативно-правові акти, які встановлюють особливий порядок діяльності у тих або інших сферах, що проявляється через мету та завдання встановлення правового режиму, особливості правового статусу уповноважених державних органів, що спеціально створені або наділені повноваженнями формувати та підтримувати відповідний режим або органів місцевого самоврядування; регламентацію поведінки суб’єктів права та їх взаємовідносин; систему контролю та відповідальності у разі порушення відповідного правового режиму та спеціальні організаційні, технічні, матеріально-фінансові засоби забезпечення відпо-відного правового режиму.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Deineko, Leonid, Andrei Borisenko, Andrei Taranenko, Tatyana Zaytseva, and Natalia Romanova. "ДОСЛIДЖЕННЯ СТРУКТУРИ ТА ВЛАСТИВОСТЕЙ НИЗЬКОЛЕГОВАНОЇ МАЛОВУГЛЕЦЕВОЇ СТАЛI З ФЕРИТО-БЕЙНIТНОЮ СТРУКТУРОЮ ПIСЛЯ ТЕРМIЧНОГО ЗМIЦНЕННЯ ТА НАСТУПНОГО ВIДПУСКУ." Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, no. 1 (March 30, 2020): 33–46. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2020-1-33-46.

Full text

Abstract:

Мета – встановлення закономірностей в процесах структуроутворення в маловуглецевих низьколегованих сталях з ферито-бейнітною структурою в залежності від параметрів термічної обробки та їх вплив на властивості з’єднувальних деталей трубопроводів.Методика. Під час виконання дослідження використано: методи випробувань металу на розтяг, ударний вигин зразків Шарпі та Менаже при різних температурах, світлову та растрову металографію, рентгеноструктурний аналіз для дослідження макро-, мікро- та тонкої структури, топографії зламів зразків з маловуглецевої низьколегованої сталі 15ХСНД з ферито-бейнітною структурою після різних режимів термічної обробки.Результати. Встановлені закономірності впливу параметрів термічної обробки на структуру, механічні властивості та топографію зламів ударних зразків сталі 15ХСНД з ферито-бейнітною структурою.Наукова новизна. Результати досліджень дозволили вперше встановити залежність процесів структуроутворення в маловуглецевих низьколегованих сталях від параметрів охолодного середовища, способу термічного зміцнення та наступних параметрів відпуску, їх вплив на зміну механічних властивостей металу, що підтверджується отриманням низки патентів на розроблені технічні рішення.Практична цінність. Отримані результати досліджень дозволили створити та впровадити параметри промислової технології об’ємної термічної обробки штампозварних з’єднувальних деталей трубопроводів із товщиною стінки до 100 мм та конструктивно-технологічні параметри гартівного обладнання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Mayboroda, Lyudmila. "МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ПРОЦЕСІ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 16 (November 14, 2018): 115–22. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.115-122.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтовується актуальність використання елементів дистанційного навчання у професійній (професійно-технічній) освіті теоретичній підготовці кваліфікованих робітників. Розглядається можливість використання дистанційної форми навчання в закладах професійної (професійно-технічної) освіти за певною категорією професій. Визначається структура і зміст методики використання елементів дистанційного навчання для теоретичної підготовки кваліфікованих робітників, що передбачає реалізацію поступових дій педагога професійного навчання, а саме: аналіз навчальних програм; визначення структури дистанційного курсу; розробку інформаційної складової та наповнення дистанційних курсів; організацію навчальної діяльності з використанням елементів дистанційного навчання. Висвітлено результати дослідно-експериментальної роботи. Представлені результати формувального етапу експерименту показали готовність педагогів професійного навчання до використання елементів дистанційного навчання у власній педагогічній діяльності. Проведене анкетування на констатувальному та узагальнюючому етапах дослідження дали змогу зробити аналіз досвіду використання педагогами закладів професійної (професійно- технічної) освіти дистанційного навчання у підготовці кваліфікованих робітників та визначити рівні використання елементів дистанційного навчання для теоретичної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників (використання мультимедійних комплексів, відео- конференцзв’язку, презентацій, тестів та використання контролю і оцінювання навчально- пізнавальної діяльності). Отримані дані показали позитивну динаміку змін, що доводить потребу в методичному супроводі педагогів професійного навчання задля забезпечення достатнього рівня готовності до якісного використання елементів дистанційного навчання для теоретичної підготовки кваліфікованих робітників, повного й ефективного використання всіх можливостей технологій дистанційного навчання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Kudlach, Vira. "Вплив мережевих комунікативно-інформаційних технологій на трансформацію суспільства." Multiversum. Philosophical almanac, no. 3-4 (May 18, 2018): 31–40. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.3-4.04.

Full text

Abstract:

У статті досліджується вплив науково-технічних досягнень, зокрема, сучасних мережевих комунікативно-інформаційних технологій на формування сітьової організації суспільства. Мережа, як нова якість соціальної комунікації, трансформує інститути і практики сучасного суспільства, формує новий посткласичний підхід до аналізу суспільства. Мережева організація суспільного життя має певні переваги щодо попередніх форм організації (централізованих та ієрархічних структур). Вона більш мобільна, децентралізована, гнучка, дещо змінює методи і способи управління. Мережі – більш рухливі і адаптивні форми організації, здатні зростати разом із своїм оточенням. В таких системах з багатьма розгалуженими вузлами, як точок перетину ліній зв’язку легше здійснюється координація. Нова техніка і технологія, втілені в практику суспільного та індивідуального життя, породжують нові соціальні явища та їх нові якості. Мережа стає основою просторової структури соціального життя. Сучасне суспільство вибудовується за моделями, що задаються технологіями системної інтеграції процесів обробки і передачі інформації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Годун, Володимир. "ТВОРЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ МАЙБУТНЬОГО МЕХАНІКА З ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТУ АВТОМОБІЛІВ І ДВИГУНІВ." Professional Pedagogics 1, no. 22 (July 15, 2021): 82–95. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.22.82-95.

Full text

Abstract:

Актуальність дослідження визначається суперечністю між зростаючою потребою сучасних сервісних центрів і ремонтних автопідприємств у висококваліфікованих і креативних інженерно-технічних працівниках та неузгодженістю думок учених щодо визначення суті, змісту і структури творчого потенціалу майбутнього фахівця автотранспортної галузі, недосконалістю умов його формування й розвитку у коледжах. Мета: уточнити дефініцію, конкретизувати зміст та обґрунтувати структуру творчого потенціалу майбутніх механіків з обслуговування та ремонту автомобілів і двигунів. Методи: теоретичний аналіз наукових джерел – для з’ясування рівня дослідженості проблеми; порівняння – з метою вивчення наукових підходів до розв’язання проблеми; аналіз і синтез – задля визначення найближчої родової ознаки, суттєвих видових ознак досліджуваного феномена; систематизація – для обґрунтування його структурних компонентів. Результати: уточнено дефініцію поняття «творчий потенціал майбутнього механіка з обслуговування та ремонту автомобілів і двигунів»; конкретизовано його зміст, обґрунтовано структуру та визначено базові характеристики. Висновки: поняття «творчий потенціал майбутнього механіка з обслуговування та ремонту автомобілів і двигунів» – це інтегративна властивість особистості, що сприяє реалізації її успішної професійної діяльності; даний феномен є складним особистісним конструктом з певним набором компонентів (мотиваційно-ціннісний, інтелектуально-креативний, когнітивно-діяльнісний, емоційно-вольовий та особистісно-рефлексивний) та базових характеристик (синтез творчих і технічних здібностей; схильність до творчої технічної діяльності; ресурсна можливість і прагнення знаходити оригінальні рішення розв’язання проблем в галузі експлуатації й ремонту, відновлення чи контролю якості об’єктів автомобільного транспорту; здатність системно поєднувати методологічні, загальнотеоретичні, політехнічні знання; наявність певних особистісно-професійних якостей).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Makogon, H., D. Vasylenko, I. Bazilevskij, M. Tkachenko, O. Onoprienko, and R. Volobueff. "ВИКОРИСТАННЯ МАТЕМАТИЧНОГО АПАРАТУ АЛГЕБРИ ЛОГІКИ ДЛЯ РОЗРОБЛЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ПЕРЕДПУСКОВОГО КОНТРОЛЮ ДВИГУНІВ ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРЯННЯ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, no. 56 (September 11, 2019): 21–27. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.4.021.

Full text

Abstract:

Предметом вивчення в статті процес підготовки до пуску та електропуск танкових двигунів у різних умовах експлуатації. Метою дослідження є розроблення та технічна реалізація алгоритму передпускового контролю системи електропуску двигунів внутрішнього згоряння об’єктів бронетанкового озброєння ті техніки (БТОТ). Задачі: Провести аналіз систем електричного пуску (СЕП) танкових двигунів та передпускового контролю двигуна, визначити основні відмови елементів системи електричного пуску танкового двигуна, причини їх виникнення, способи усунення та сформувати простір контролюємих передпускових параметрів, за функціонально-логічною моделлю системи електропуску танкового двигуна як об’єкта діагностування визначити послідовність операций підготовки до пуску та пуску двигуна, скласти мінімізовану таблицю функцій несправності та на її основі розробити алгоритм передпускового контролю двигунів об’єктів БТОТ. Використовуваними є загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. Отримані такі результати. На основі системного аналізу було проведена оцінка ефективності використання принципових (монтажних) схем для пошуку несправностей в системі електричного пуску танкових двигунів.За допомогою структурно-функціонального методу та формалізації основних несправностей та відмов в системі електропуску двигуна була створена діагностична модель та визначена необхідно достатня глибина прогнозу. З використанням математичного апарату алгебри логіки була складання таблиці функцій відмов несправності (ТФН) з подальшим перетворення її в мінімізіровану таблицю функцій несправності (МТФН), на основі був побудований алгоритм передпускового контролю двигунів об’єктів БТОТ та алгоритм пошуку відмов системи електропуску сучасних танків. Висновки. Системи електричного пуску, які є складовою частиною танка, безпосередньо впливають на формування бойових властивостей об’єктів БТОТ. Їх склад та структура изначаються задачами забезпечення та здійснення пуску двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ), особливо в умовах низьких температур. У зв’язку зі стрімким розвитком систем електрообладнання значно ускладнилося й питання організації та технології ремонту бронетанкової техніки, особливо у польових умовах. Досвід експлуатації БТОТ показує, що довговічність і безаварійність двигунів і стартерних акумуляторних батарей багато в чому залежить від якості підготовки до пуску і пуск двигунів в різних умовах. При цьому численні випадки пуску двигуна без достатньої кількості охолоджувальної рідини і моторного масла, особливо в періоди екстрених виходах машини, а також випадки передчасного розряду акумуляторних батарей (АБ) через неточне дотримання режиму пуску двигуна. Запропонований алгоритм може бути використаний як ремонтними підрозділами так і безпосередньо танковими екіпажами для скорочення часу на відновлення працездатності системи електропуску танкових двигунів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Бицюра, Ю. В. "СТРУКТУРНІ ЗРУШЕННЯ У НАУЦІ Й ОСВІТІ ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ." Підприємництво і торгівля, no. 27 (November 17, 2020): 5–12. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-01.

Full text

Abstract:

Наука й освіта є провідними чинниками підвищення рівня соціально-економічного розвитку. Значні переваги у створенні умов для зростання якості життя, конкурентоспроможності національної економіки та соціально-економічного розвитку суспільства мають країни, що дбають про розвиток науки й освіти. Найбільш динамічна група економік країн Східної Азії демонструє найбільшу динаміку витрат на НДДКР. США, намагаючись не втратити провідні позиції наукового та інноваційного центру, за останні роки також збільшили вкладення у НДДКР. Водночас країни – лідери технологічного розвитку не лише нарощують чисельність своїх працівників у сфері НДДКР, а й концентрують їх на тих напрямах, які розвиватимуться найбільш динамічно в перспективі. У розвинутих країнах світу за останні роки відбувалися значні структурні зміни в системі випуску фахівців із вищою освітою, зокрема: зростає роль природничих наук, математики та статистики; спостерігається уповільнення підготовки фахівців за програмами з інформаційно-комунікаційних технологій; провідне місце у структурі підготовки фахівців посідають спеціальності, пов’язані з медициною та соціальними програмами. Україна у питаннях слідування прогресивним світовим тенденціям структурних зрушень у науці й освіті відіграє переважно пасивну роль. Структура випуску фахівців із вищою освітою в Україні переважно не відповідає загальносвітовим трендам, відбувається значне зменшення чисельності кваліфікованих наукових кадрів, скорочення обсягу фінансування НДДКР та нівелювання пріоритету науки й освіти. Поряд зі скороченням чисельності наукових працівників в Україні спостерігається позитивна тенденція до поліпшення якості структури зайнятості за науковими напрямами, які є зараз найпрогресивнішими у світі щодо розроблення нових технологій, що забезпечують конкурентні переваги на глобальному рівні. В останні роки збільшилася чисельність працівників таких відділень Національної академії наук України, як фізико-технічні проблеми енергетики, загальна біологія, фізико-технічні проблеми матеріалознавства, біохімія, фізіологія і молекулярна біологія. Таким чином, Україна поступово починає відновлювати свій науковий та інтелектуальний потенціал у критично важливих сферах досліджень. Підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки потребує кардинальної зміни державницького підходу до розв’язання проблем кадрового та фінансового забезпечення науки й освіти, стимулювання інноваційного розвитку вітчизняної економіки. Необхідно активізувати розвиток інноваційно орієнтованих галузей економіки, простимулювати попит на наукові розробки з боку реального виробничого сектору, забезпечити гармонійну взаємодію освіти, науки та виробництва.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Соколовьска, Ю. В., І. І. Севрук, and Н. Ю. Чупрінова. "Принципи професіоналізму та гендерної рівності в реформуванні силових структур України." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 29 (July 6, 2021): 33–39. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i29.957.

Full text

Abstract:

У пропонованому дослідженні на основі системного й конкретно-історичного підходів здійснено аналіз наявних у секторі безпеки й оборони України проблем і деструктивних наслідків, що є результатом присутнього у вітчизняному теоретичному дискурсі й військово-професійних практиках розриву в реалізації принципів професіоналізму й гендерної рівності; обґрунтовано необхідність забезпечення нерозривної єдності двох процесів – професіоналізації особового складу й реалізації гендерної політики в реформуванні силових структур України. Під час проведення дослідження було використано такі методи, як філософська рефлексія, аналіз, у тому числі порівняльний, синтез, аналіз документів, моніторинг, спостереження та опитування. Контекстом дослідження є освітній та інформаційний простір сектору безпеки й оборони України. Своєрідність отриманих результатів полягає в такому: 1) Стратегія воєнної безпеки України (2021 р.) у реформуванні національних силових структур називає принцип професіоналізму таким, що визначає та спрямовує різноманітні політики сектору (кадрову, військово-технічну тощо); 2) Отже, реалізація гендерної політики в силових структурах має проходити з урахуванням і в контексті реалізації принципу професіоналізму; 3) Водночас і у вітчизняному науковому дискурсі, й у практиках військово-професійної діяльності натепер наявний певний розрив у реалізації принципів професіоналізму й гендерної рівності, що породжує дисбаланси й деструктивні наслідки в процесах професіоналізації особового складу й реалізації гендерної політики держави; 4) Моніторинг ситуації демонструє наявні в різних силових структурах станом натепер споживацькі установки особового складу, що з урахуванням гендерних аспектів проблеми призводить до нераціонального використання ресурсів системи; 5) Наявні стереотипні уявлення щодо маскулінності професії військового є наслідком недостатньої модернізованості й технологізованості національних силових структур; 6) Недосконалість логістичного забезпечення гальмує процеси професіоналізації та породжує значні проблеми щодо забезпечення гендерної рівності в національних силових структурах. Не обидними є зміни в напрямі використання сучасних технологій та урахування антропоморфних відмінностей військовослужбовців і військовослужбовиць; 7) Необхідним натепер є визнання силовими структурами України соціально-побутових проблем військових як одних із першочергових, а не другорядних; у розв’язанні цих проблем необхідно враховувати вимоги гендерної рівності; 8) Перспективним і необхідним у реформуванні силових структур України є поєднання принципів професіоналізму й гендерної рівності. Проведене дослідження відкриває чисельні перспективи для подальших розвідок науково-теоретичного й науково-практичного спрямування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Бобрівник, Катерина Євгенівна, Сергій Віталійович Грибков, and Катерина Юріївна Чорнобай. "Проектування моделі предметної області для інформаційної підтримки вивчення технічно-технологічних дисциплін." New computer technology 16 (May 14, 2018): 41–46. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.814.

Full text

Abstract:

Метою дослідження є проектування та побудова моделі предметної області вивчення технічно-технологічних дисциплін. Задачами дослідження є аналіз і моделювання представлення для різних видів занять. Об’єктом дослідження є процес вивчення технічних і технологічних дисциплін. Предметом дослідження є інформаційна підтримка формування структури навчальних дисциплін, а також адаптація добору індивідуальних завдань під час самостійного і аудиторного вивчення інженерно-технічних і технологічних дисциплін. У роботі проведено аналіз, узагальнення та систематизація досліджень з проблеми проектування моделі предметної області навчальної дисципліни, формування структури програми вивчення дисципліни, а також запропоновано алгоритм розподілу варіантів завдань із їх адаптацією до рівня знань студента. Модель предметної області ґрунтується на використанні поняттєвої моделі і для дослідження було використано онтологію, як наочну й таку, що забезпечує наочність та має можливості доповнення і розширення. Також передбачено формування набору індивідуальних завдань для кожного студента трьох рівнів складності. Результати дослідження планується узагальнити у рекомендаціях щодо розроблення модуля предметної області вивчення технічних і технологічних дисциплін.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

БАРАНОВ, Юрій, Андрій БАРАНОВ, Володимир СПІЛЬНИК, and Дмитро ДАНИЛОВ. "ВПЛИВ ПРОЦЕСІВ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА ВІДНОВЛЕННЯ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ ТЕХНІЧНИМ СТАНОМ ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ В ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ СВІТУ ТА ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, no. 3 (September 17, 2020): 302–15. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.478.

Full text

Abstract:

Стаття підготовлена на актуальну тему, що пов’язана з дослідженням впливу процесів технічного обслуговування та відновлення на ефективність управління технічним станом військової техніки. Проблема підтримання технічного стану військової техніки на належному рівні та за необхідністю своєчасне її відновлення одна з найбільш важливих. Тому пошук шляхів удосконалення процесу управління технічним станом і відновленням військової техніки забезпечить в подальшому ефективне її використання за призначенням, як в мирний час ,так і в бойових умовах. В ЗС України знаходиться досить велика кількості військової техніки, до якої відносять всі технічні засоби, які призначені для забезпечення бойових дій, навчання військ (сил). Також до військової техніки належать машини, обладнання, прилади, у тому числі техніка тилу, засоби евакуації, технічного обслуговування та ремонту, вимірювальна техніка військового призначення тощо. Крім того, як показав досвід проведення антитерористичної операції, із забезпеченням працездатного технічного стану військової техніки та своєчасним її відновлення в умовах ведення бойових дій були дуже серйозні недоліки. Таким чином, основними недоліками управління технічним станом військової техніки теперішній час є недосконалість процесів технічного обслуговування та відновлення військової техніки, що його забезпечують, а саме наступні: низька ефективність профілактичних робіт, завищені кількість, обсяг, трудомісткість технічного обслуговування та неврахування технічного стану конкретного зразка на момент проведення технічного обслуговування в умовах бойових дій; неврахування структури і, як наслідок, неоптимальність і неузгодженість режимів обслуговування різних функціонально пов’язаних підсистем, що входять в один зразок військової техніки; значні невиробничі втрати часу і ресурсів в ремонтно-відновлювальних підрозділах тактичного рівня через нераціональний склад та спосіб їх застосування; низькі показники технічного обслуговування та відновлення через не достатньо обґрунтований склад сил та засобів відновлення під час виконання завдань в оперативній ланці; складнощі, які виникають під час проведення за необхідністю корегування періодичності технічного обслуговування та визначення резервів часу для відновлення військової техніки в ситуаціях співпадання за часом проведення цих заходів з інтенсивним веденням бойових дій і необхідністю задоволення потреби у використанні за призначенням максимальної кількості зразків військової техніки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Гриценок, Інна. "ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ УЧНІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ ДО ВИБОРУ Й РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КАР’ЄРИ." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 15 (September 21, 2018): 81–87. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.15.81-87.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто проблему формування психологічної готовності учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти до вибору й реалізації професійної кар’єри. Охарактеризовано суть понять «психологічна готовність» та «психологічна готовність учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти до вибору й реалізації професійної кар’єри. Представлено два основні підходи до визначення змісту й структури психологічної готовності – функціональний і особистісний. Відповідно до функціонального підходу, психологічна готовність розглядається як певний стан психічних функцій. Цей стан учені наближають до феномену, який називають «оперативним спокоєм», «передстартовим станом», «мобілізаційною готовністю», «оптимальним робочим станом і станом спокою» тощо. Особистісний підхід передбачає розгляд психологічної готовності як результату підготовленості до певної дiяльностi. Розкрито структуру психологічної готовності майбутніх кваліфікованих робітників до вибору й реалізації професійної кар’єри, визначено критерії та рівні сформованості. Виділено структурні компоненти психологічної готовності учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти до вибору й реалізації професійної кар’єри: оцінювально-орієнтаційний, емоційно-вольовий та мотиваційно-ціннісний.За результатами педагогічного експерименту виявлено особливості сформованості компонентів психологічної готовності до вибору й реалізації професійної кар’єри учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти впродовж навчання. Визначено психолого-педагогічні умови формування психологічної готовності учнів закладів професійної (професійно-технічного) освіти до вибору й реалізації професійної кар’єри у професійній підготовці, а саме: професійна орієнтація, психолого-педагогічний супровід системи консультування з професійної кар’єри учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти, створення освітнього простору для самовизначення учня, робота Центрів розвитку професійної кар’єри при закладах професійної (професійно-технічної) освіти, підтримка батьків, підвищення кваліфікації і професійна перепідготовка педагогів. Висвітлено результати дослідження стану сформованості психологічної готовності в учнів закладів професійної (професійно-технічного) освіти до вибору й реалізації професійної кар’єри.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Перлін, С. І. "ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ СТРУКТУРИ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТЕХНІКИ ЯК ЧАСТИНИ НАУКИ КРИМІНАЛІСТИКИ." Знання європейського права, no. 2 (June 30, 2021): 95–99. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i2.213.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено дослідженню можливостей удосконалення визначення поняття криміналістичної техніки як розділу науки криміналістики та його структури відповідно до сучасного стану розвитку техніко-криміналістичного забезпечення судочинства. Відзначено відставання розвитку криміналістичної техніки порівняно із іншими складовими криміналістики в Україні. Підкреслено мультидисциплінарну природу цієї частини криміналістики. Запропоновано визначити криміналістичну техніку як природничо-технічний розділ науки криміналістики, який вміщує сукупність наукових положень і практичних рекомендацій щодо використання в криміналістичній діяльності технічних засобів і методів дослідження матеріальних слідів кримінальних правопорушень. Розглянуто його співвідношення із судовою експертизою, яку деякі науковці визначають як окрему науку, що вимагає подальших досліджень з метою недопущення розпаду криміналістики на дві різні науки. Обґрунтовано доцільність подальшого розвитку криміналістичної техніки як окремого розділу криміналістичної науки, що містить єдиний сплав знань про засоби, прийоми і методи виявлення, вилучення, фіксації та дослідження слідів кримінальних правопорушень. Проаналізовано сучасну структурну побудову цього розділу криміналістики. Обґрунтовано потребу вдосконалення його структури шляхом віднесення низки нових сфер до галузей криміналістичної техніки. До їх числа віднесено традиційні сфери (загальні положення, криміналістична фотографія, трасологія, судова балістика тощо) та новітні галузі, зокрема: криміналістичне дослідження ДНК, криміналістичне дослідження матеріалів, речовин і виробів, криміналістичне дослідження транспортних засобів і транспортних подій, криміналістичне дослідження у сфері інформаційно-комунікаційних технологій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Когут, Ірина, Вікторія Маринич, and Єлизавета Шитікова. "Організаційно-методичне забезпечення функціонування спортивно-технічних видів спорту в Україні." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 3 (April 20, 2021): 70–73. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.3.70-73.

Full text

Abstract:

Анотація. У статті визначено організаційну структуру управління спортивно-технічними видами спорту в Україні. Ороаналізовано методичне забезпечення діяльності гуртків спортивно-технічного профілю. Мета. Обґрунтування організаційно-методичних засад функціонування спортивно-технічних видів спорту у вітчизняних закладах позашкільної освіти. Методи. Аналіз науково-методичної літератури; синтез та узагальнення; порівняння та зіставлення. Результати. Спортивно-технічні види є складовою неолімпійських видів спорту. У сфері фізичної культури та спорту вони представлені національними федераціями, що координуються Міністерством молоді та спорту України. Зазначені види спорту представлені гуртками, що функціонують у закладах позашкільної освіти, та на державному рівні підпорядковуються Міністерству освіти і науки України. У результаті аналізу методичного забезпечення діяльності гуртків спортивно-технічного профілю встановлено необхідність його вдосконалення з урахуванням основних засад реформування системи позашкільної освіти. Визначено структуру управління спортивно-технічними видами спорту в Україні та координацію їх діяльності між державним та громадським сектором, обґрунтовано шляхи удосконалення їх методичного забезпечення. Ключові слова: організаційно-методичне забезпечення, спортивно-технічні види спорту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Konevshchynska, Olga E. "КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ." Information Technologies and Learning Tools 38, no. 6 (December 25, 2013): 182–95. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v38i6.957.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано основні категорії фахівців, які здійснюють організаційну, адміністративну, навчально-методичну, технічну, технологічну підтримку процесу дистанційного навчання. Зазначено, що серед основних завдань діяльності ресурсних центрів дистанційної освіти є забезпечення додаткових освітніх програм у галузі ІКТ і дистанційної освіти для робітників освітньої галузі, а також організаційне, методичне та технічне забезпечення впровадження і розвитку ІКТ та дистанційної освіти за освітніми програмами. Визначено основні вимоги до кваліфікаційного рівня кадрового забезпечення. Охарактеризовано комплекс професійно значущих якостей викладачів-тьюторів необхідних для успішної професійної діяльності. Виокремлено складові професійної компетентності мережних викладачів відповідно до структури діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Kovba, M., and V. Riy. "ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЖИВУЧОСТІ АВТОМОБІЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 59 (February 26, 2020): 54–58. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.054.

Full text

Abstract:

В останні роки воєнно-технічна політика технічно-розвинутих країн відрізняється високою динамічністю, гнучкістю, сконцентрованістю на пріоритетних напрямках воєнно-технічного будівництва. Основним її завданням є створення систем озброєння, що здатні за рахунок якісної переваги забезпечити успішне рішення національними збройними силами бойових завдань з можливістю нав’язування противнику в ході бойових дій вигідних для себе форм і способів воєнного протиборства. Бойові дії на Сході України вимагають постійного вдосконалення технічних характеристик зразків озброєння та військової техніки з метою якісної протидії кількісній перевазі збройним силам Російської Федерації та іншим формуванням з нетиповою організаційно-штатною структурою. Великі втрати зразків озброєння та військової техніки Збройних Сил України обумовлюють постійний пошук нових ефективних шляхів підвищення живучості зразків озброєння та військової техніки Збройних Сил України. В ході проведеного авторами дослідження розглянуто основні напрямки підвищення живучості зразків автомобільної техніки військового призначення. В ході проведеного авторами дослідження використані основні положення протимінної стійкості, теорії живучості та загальнонаукові методи аналізу та синтезу. За результатами проведеного дослідження авторами визначено, що основні напрямки підвищення живучості автомобільної техніки військового призначення направлені на: оптимізацію компонувальних схем; впровадження засобів посилення протимінної стійкості; різні види бронювання з використанням сучасних високоміцних матеріалів; впровадження матеріалів і нових технологій, що забезпечують скритність; підвищення рухливості автомобіля. Реалізація зазначених напрямків підвищення живучості автомобільної техніки військового призначення дозволить зберегти життя особового складу та дозволить забезпечити виконання поставлених завдань

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Zaitsevsky, I., O. Kuchmagra, O. Molchanov, G. Odinokin, E. Lebedev, O. Novikov, and V. Soloviov. "Установка для контролю глибини вигоряння відпрацьованих тепловидільних збірок РВПК-1000." Nuclear and Radiation Safety, no. 3(67) (September 20, 2015): 18–23. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2015.3(67).04.

Full text

Abstract:

Описано установку, призначену для інструментального контролю глибини вигоряння відпрацьованих тепловидільних збірок (УКГВ) у реакторі РВПК-1000 — технологічної операції, що проводиться з відпрацьованими тепловидільними збірками в сховищі відпрацьованого ядерного палива № 1 з метою підтвердження наявності відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) у тепловидільних збірках і визначення глибини вигоряння ВЯП. Розроблено методику оцінки глибини вигорання ВЯП з межею основної відносної похибки вимірювання не більше за 10 % при довірчій ймовірності 0,95 %. Наведено технічні характеристики, структуру, функціонування технічних засобів УКГВ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Vojtovych, V. V., and V. V. Shostak. "СТРУКТУРА РЕМОНТНОГО ЦИКЛУ ГОРИЗОНТАЛЬНОГО СТРІЧКОПИЛКОВОГО ВЕРСТАТА." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 8 (October 29, 2015): 221–26. http://dx.doi.org/10.15421/40250837.

Full text

Abstract:

В основі проблеми керування технічним станом верстатів під час їх експлуатації лежить розроблення обґрунтованої структури ремонтного циклу. Описано результати моделювання за методом Монте-Карло зміни технічного стану верстата як складної ремонтованої системи. Визначено рівняння регресії параметра потоку відмов верстата як функції від часу оперативної роботи верстата. Обґрунтовано структуру ремонтного циклу та його параметри. Рекомендовано тривалість міжоглядових та міжремонтних періодів і тривалість ремонтного циклу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

ГОРБАТЮК, Роман, and Тетяна ПОЛІЩУК. "СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, no. 4 (March 26, 2021): 125–41. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.609.

Full text

Abstract:

Розкрито зміст організаційної культури педагогічного колективу закладу професійної (професійно-технічної) освіти аграрного профілю, який відображає структуру, цілі діяльності, що віддзеркалюють систему цінностей колективу і стиль керівництва ним: норми, правила, традиції. Їх взаємодія утворює структуру організаційної культури педагогічного колективу. Запропоновано новий підхід щодо побудови та теоретичного обґрунтування структурно-функціональної моделі розвитку організаційної культури педагогічного колективу закладу професійної (професійно-технічної) освіти аграрного профілю, яка виконує ілюстративну, трансляційну, пояснювальну, дослідницьку, прогностичну функції і дає змогу виявляти можливі технології підвищення рівня організаційної культури педагогічних колективів. Спроектована структурно-функціональна модель складається із взаємопов’язаних блоків: цільовий (мета, цілі і завдання розвитку організаційної культури), теоретико-методологічний (концепція розвитку організаційної культури педагогічного колективу, педагогічні умови; традиції, ідеали, ритуали), технологічний (інноваційна методика розвитку організаційної культури), діагностичний (критерії, параметри та рівні розвитку організаційної культури), результативний (позитивна динаміка розвитку організаційної культури). Окремим складником структурно-функціональної моделі виділено педагогічні умови розвитку організаційної культури педагогічного колективу професійного навчального закладу аграрного профілю (мотивація до розвитку організаційної культури, що сприятиме особистісному культурному, професійному зростанню суб’єктів освітньої діяльності; вдосконалення (розвиток) загальнокультурної компетентності педагогів; готовність колективу до інноваційних змін у системі цінностей; інформаційно-методичне забезпечення розвитку організаційної культури; збереження існуючих традицій та ефективне використання ідеалів, ритуалів).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Броварець, О. О. "МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ПИТОМОЇ ЕЛЕКТРОПРОВІДНОСТІ АГРОБІОЛОГІЧНОГО ҐРУНТОВОГО СЕРЕДОВИЩА СТАЦІОНАРНИМ КОНТАКТНИМ МЕТОДОМ." СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, no. 43 (January 10, 2020): 9–29. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi43.197.

Full text

Abstract:

Сучасне землеробство передбачає виконання певної технологічної операції, згідно відповідної картограми-завдання, яка розробляється попередньо на основі різнопланової інформації. Знання певної структура варіабельності грунтового покриву, отриманих з використанням інформаційно-технічних систем локального оперативного моніторингу агробіологічного стану сільськогосподарських угідь, дозволяє прийняти ефективні оперативні рішення для ефективного управління агробіологічним потенціалом сільськогосподарських угідь. Очевидно, що за таких умов виникає необхідність у принципово нових підходах до ведення агропромислового виробництва, що полягає у забезпеченні належної якості виконання технологічних операцій. Якість виконання технологічних операцій є інтегральним показником ефективності виробництва сільськогосподарської продукції в межах агробіологічного поля. Необхідна якість виконання основних технологічних процесів у рослинництві забезпечується за рахунок інтегрованих інформаційно-технічних систем оперативного моніторингу агробіологічного стану сільськогосподарських угідь. Це відкриває нові перспективи до ведення органічного землеробства з використанням таких «розумних» сільськогосподарських машин. У зв’язку, з цим ставиться завдання отримання достовірних даних про агробіологічний стан грунтового середовища шляхом зменшення похибки при визначенні величини електропровідних властивостей ґрунту, забезпечення індивідуальної стабілізації робочих електродів та механізму піднімання/опускання робочих електродів, копіювання нерівностей грунтового середовища, зменшення інтенсивності руйнування структури ґрунту, самоочищення робочого контакту електроду і забезпечення стабільності електричного контакту електрода з ґрунтом, шляхом удосконалення конструкції приладу. Поставлене завдання досягається шляхом використання інформаційно-технічної системи оперативного моніторингу стану ґрунтового середовища конструкції для визначення електропровідних характеристик грунтового середовища. Мета даного дослідження є визначення критичного навантаження при втраті стійкості тонкостінними робочими електродами виконаними у вигляді робочих електродів різної форми (тонкостінних суцільних, трьохспицевих та чьотирьохспицевих дисків з різною товщиною ободу) інформаційнотехнічної системи локального-оперативного моніторингу агробіологічного стану грунтового середовища різної конфігурації при однобічному стисканні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Таран, С. Ф. "ФОРМИ ІННОВАЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА РЕГІОНУ: ВЕКТОРИ НАЦІОНАЛЬНОГО ТА СВІТОВОГО ДОСВІДУ." Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, no. 17(67) (December 29, 2020): 225–47. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2020-17(67)-24.

Full text

Abstract:

У статті розглянуті теоретичні положення інноваційного розвитку підприємств із врахуванням світового досвіту. Визначено, що ефективне функціонування технополісів, міст високих технологій (HiTech City), технопарків, науково-технічних альянсів, інноваційних центрів, бізнес-інкубаторів, спеціальних економічних зон, консалтингових фірм і компаній, а також консорціумів, концернів, кластерів, холдингів, фінансово-промислових груп та ін. допомагає вдосконалити галузеву структуру виробництва і прискорити соціально-економічний розвиток підприємств; активно впроваджувати у виробництво вітчизняні і зарубіжні науково-технічні розробки і винаходи з подальшою передачею результатів для широкого використання на внутрішньому та зовнішньому ринку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Ivanov, I. "ПРОБЛЕМАТИКА ВИКОРИСТАННЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ У ДІЯЛЬНОСТІ МВС УКРАЇНИ." Juridical science 1, no. 5(107) (April 3, 2020): 113–20. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-107-5-1.14.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано основні завдання та структуру Єдиної інформаційної системи МВС України. Визначено дефініції «інформаційна система», «підсистема», «інформаційно-пошукова система», «інформаційна автоматизована система». З’ясовано, що інформаційна автоматизована система – це організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів. Розглянуто основні нормативно-правові акти, які регламентують діяльність інформаційних систем. Здійснено аналіз особливостей використання у діяльності поліції Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», окреслено її основні завдання. Визначено, що основними складовими системи ІПНП є центральний програмно-технічний комплекс, автоматизовані робочі місця користувачів, телекомунікаційна мережа доступу, комплексна система захисту інформації. Проаналізовано підсистеми інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» та Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ («Армор»). Констатовано, що усі підсистеми інтегровано в єдиний інформаційний банк даних, в якому, завдяки взаємозв’язку підсистем між собою, можна отримати розгорнуту інформацію на осіб чи події. Виокремлено основні переваги та проблемні питання у роботі системи ІПНП. Надано дієві пропозиції щодо її удосконалення у частині, що стосується: покращення ефективності оперативного реагування на правопорушення; окремих напрямів правового забезпечення використання у діяльності Національної поліції інформаційних систем (систематизації відомчих законодавчих актів – об’єднання їх у єдиний нормативно-правовий документ, який забезпечить комплексне вирішення завдань, пов’язаних з інформаційно-правовим забезпеченням діяльності поліції, сприятиме розробленню єдиного алгоритму дій щодо порядку збору, накопичення, обробки та захисту інформації, а також підвищенню рівня відповідальності за порушення вимог чинного законодавства у даному напрямі).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Єршов, В., O. Ізвалов, С. Неділько, and В. Неділько. "Концепція систематизованого управління польотом безпілотних літальних апаратів." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 40 (September 19, 2020): 23–30. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-40-04.

Full text

Abstract:

Розкрито концепцію систематизованого управління польотом безпілотних літальних апаратів. Визначено спектр оснащення безпілотних літальних апаратів різною технічною апаратурою. Зазначено, що управління польотом безпілотного літального апарату ґрунтується на формуванні єдиної системи взаємозв’зку всіх параметрів та датчиків. Кожен БПЛА в основі має певні контури управління, на кожен контур надходять параметри, що задаються і параметри з датчиків, встановлених на борту БПЛА, про поточний стан апарата. Схематично наведено контур управління кутовою стабілізацією безпілотного літального апарату. Описано структуру контуру управління орієнтацією безпілотного літального апарату. Контур складається з чотирьох блоків контролюючих крен, тангаж, рискання і висоту. Запропоновано структуру блоку «змішування» управління рухом безпілотного літального апарату, цей блок приймає команди корекції для крену, тангажу, рискання, висоти і «змішує» їх, відправляючи кожну поправку на правильний двигун. Окреслено блок динаміки двигуна безпілотного літального апарату, який обмежує вхідні команди від 0 до 100% дросельної заслінки, імітує поведінку обриву двигуна при дуже низькому дроселі і найбільш важливо застосовує лінійну залежність до сигналу відсотка дроселя, підкреслено, що вихід блоку – це число оборотів в хвилину для кожного двигуна в будь-який момент часу. Розроблено структурну схему безпілотного літального апарату. Для вирішення завдань систематизованого управління польотом безпілотних літальних апаратів обрана структура та описано обладнання, що входить у кожний рівень. Обґрунтовано аеродинамічний баланс безпілотного літального апарату, принцип його стабілізації полягає у збереженні постійного зчитування показань сенсорів і внесення відповідних змін до швидкості обертання кожного ротора. Управління безпілотним літальним апаратом здійснюється по 4-м осям: рисканню за курсом, крену щодо поздовжньої осі, тангажу, висоті польоту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Саінчин, О. С. "ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ КРИМІНАЛІСТИКИ ЗА КОРДОНОМ." Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 26 (July 22, 2020): 96–106. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v26i0.666.

Full text

Abstract:

В умовах формування і становлення нових соціально-економічних відносин, реформування державних структур законодавчої, виконавчої і судової влади виникають завдання створення правової основи зміцнення законності і вдосконалення правоохоронної діяльності. Юридичні науки повинні розробляти та формувати правові основи державності й законності правозастосовної діяльності, спрямованої на надійне забезпечення захисту конституційних прав і законних інтересів громадян, суспільних формувань і державних структур України. Криміналістика озброює співробітників правоохоронних органів ефективними методами й засобами розкриття та розслідування злочинів, що сприяє реалізації принципу невідворотності покарання, об'єктивному використанню кримінального закону та профілактичному впливу. Останнім часом в Україні приділяється особлива увага вдосконаленню діяльності правоохоронних органів і зміцненню науково-технічної бази протидії злочинності взагалі й організованій зокрема. Сучасний рівень науки криміналістики та науково-технічний потенціал природничих і технічних наук, даючи змогу органам прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки та суду запобігати, припиняти й розслідувати дуже складні злочини, відповідно, сприяють розв'язанню одного з головних завдань - зміцнення законності та правопорядку в Україні. Криміналістика - це юридична наука, яка виникла у надрах кримінального процесу у минулому столітті як сукупність технічних засобів і тактичних прийомів, а також способів їх використання для розкриття та розслідування. У статті продовжено дослідження проблем теорії та історії розвитку криміналістики в деяких країнах Європи, США, та Англії. Загалом, метою цього аналізу було дослідити, яким чином іде розвиток криміналістики за межами нашої держави, які в них виникають проблеми, а головне - дійти висновку про необхідність перебудови (або достатність) системи криміналістичних методів та експертних досліджень. Проведене дослідження стосується виключно теорії та історії розбудови наукових пізнань у криміналістиці за межами нашої держави, виокремлення позитивних рис її сучасного розвитку та екстраполяції на умови розвитку нашої науки, яка слугує певним інструментарієм у розслідуванні злочинів і встановленні осіб, які їх вчинили. У наступному дослідженні планується запропонувати дискусію в середовищі науковців і практичних працівників, задіяних у розслідуванні злочинів, про можливу імплементацію сучасних досягнень наших колег-криміналістів за кордоном.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Rebezniuk, I. T. "Інженерно-технічна освіта і наука: здобутки та перспективи." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 10 (December 26, 2019): 45–48. http://dx.doi.org/10.36930/40291008.

Full text

Abstract:

Проаналізовано здобутки інженерно-технічної освіти і науки в НЛТУ України. Коротко висвітлено історію формування Навчально-наукового інституту інженерної механіки, автоматизації та комп'ютерно-інтегрованих технологій. Окреслено спеціальності, за якими в інституті готують бакалаврів, магістрів і докторів філософії. Розглянуто структуру інституту, його кадрове та матеріально-технічне забезпечення. Викладено інформацію про участь фахівців інституту в розроблянні проектів стандартів вищої освіти України для бакалаврського й магістерського рівнів та в удосконалюванні науково-технічної термінології. Подано результати впровадження наскрізної програми екологізування навчального процесу. Наголошено на важливості застосування матеріальної бази курсів готування водіїв транспортних засобів для навчання студентів за спеціальностями інституту. Охарактеризовано оригінальні наукові школи, основні наукові проблеми та напрями досліджень. Розглянуто доробок науковців інституту за десятирічний термін. Виокремлено важливість проведення освітянської та наукової діяльності у співпраці з галузевими підприємствами. Висвітлено складники міжнародної співпраці для розвивання інженерно-технічної освіти. Викладено перспективи розвивання її в НЛТУ України для фахівців лісового господарства, деревообробної та меблевої промисловості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Когут, Ірина, Вікторія Маринич, and Катерина Чебанова. "Оцінювання рівня технічної підготовленості спортсменів з інвалідністю в карате." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 3 (February 2, 2022): 32–36. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.3.32-36.

Full text

Abstract:

Анотація. Аналіз практичного досвіду навчально-тренувальної роботи в карате, наукове обґрунтування результатів досліджень у сфері фізичної культури та спорту, результати експертного оцінювання дозволили розробити навчальну програму з позашкільної освіти фізкультурно-спортивного напряму «Карате – тренуємося разом», побудовану на основі інклюзивного підходу. Для визначення ефективності впровадження інклюзивного підходу до побудови навчально-тренувального процесу спортсменів з інвалідністю в карате проведено тестування, що включало два етапи (порівняльно-послідовний експеримент першого та другого порядків). Для оцінювання рівня технічної підготовленості спортсменів з інвалідністю було використано змагальні вправи з ката. Мета. Обґрунтувати структуру і зміст організаційно-методичного забезпечення навчально-тренувального процесу (технічної підготовленості) спортсменів з інвалідністю в карате. Методи. Аналіз і узагальнення спеціальної науково-методичної літератури, документальних матеріалів та матеріалів мережі Інтернет; педагогічне спостереження; вимірювання; методи математичної статистики. Результати. По завершенні експериментального дослідження, у спортсменів з інвалідністю було виявлено достовірні відмінності за всіма досліджуваними параметрами технічної підготовленості. Показники тесту технічної підготовленості, а саме виконання ката хейан-шодан покращились на 4,2 %. Організація та проведення навчально-тренувальних занять є ефективними за умови правильно підібраних організаційно-методичних рекомендацій до реалізації навчально-тренувального процесу. Ключові слова: карате, ката, спортсмени з інвалідністю, технічна підготовленість, навчально-тренувальний процес, організаційно-методичне забезпечення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Технічна структура'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles