Academic literature on the topic 'Технології промислові'

Дослідження присвячені розробці енергозберігаючої екологічноощадної технології Streep-Till вирощування картоплі на поверхні поля під шаром мульчі (соломи).Традиційна технологія вирощування картоплі потребує значних енергетичних витрат, пов’язаних з використанням сільськогосподарської техніки. Несприятливі погодні умови останніх років суттєво знизили врожайність і товарність цієї культури.Під час виконання технологічних операцій сучасні машинно-тракторні агрегати переущільнюють ґрунт, погіршують водно-повітряний баланс, що знижує його родючість. Сучасні промислові технології передбачають широке застосування пестицидів при вирощуванні картоплі. Крім того, зміна кліматичних умов в останні роки привели до підвищення температур повітря і ґрунту в період вегетації рослин. Перелічені фактори негативно впливають на врожайність та товарність картоплі. Розроблена екологічноощадна технологія Streep-Till механізованого вирощування картоплі включає розкладання посадочного матеріалу картоплі на поверхню поля і накривання усієї площі поля, включаючи міжряддя, шаром мульчі (соломи) і виключає міжрядний обробіток ґрунту під час вегетації. Збирання врожаю картоплі спрощується і полягає лише у підбиранні бульб картоплі з поверхні поля картоплезбиральними машинами.Запропонована технологія забезпечує оптимальний температурний режим для формування урожаю картоплі, мінімізує вплив техніки на ґрунт, застосування пестицидів і зменшує енерговитрати.

Анотація. Реалії сьогодення, у яких провадять свою діяльність промислові підприємства і банки, відображаютьнаслідки тривалої соціально-економічної та політичної нестабільності і характеризуютьсятенденціями до формування реальної економічної загрози для країни. У більшості розвинених країнахсвіту промисловий сектор економіки належить до стратегічно важливих пріоритетів державного роз-витку. Ключовими проблемами значної кількості промислових підприємств країн, що розвиваються,і країн, які належать до пострадянського простору, усе ще залишаються застаріла матеріально-технічнабаза, брак доступу до прогресивних технологій, високий рівень енергоспоживання, слабка екологічнапозиція або ж її відсутність тощо. Усе це значно зменшує шанси на повноцінне розкриття виробничо-го та економічного потенціалу підприємств промисловості. Розвиток, підтримка та модернізація про-мислових підприємств на засадах взаємовигідної співпраці банківського та промислового капіталів,у тому числі за допомогою спектра фінансово-кредитних інструментів, є одним з ефективних шляхівполіпшення загальної соціально-економічної ситуації у країні. Однак розробленню таких заходів маютьпередувати розгляд економічної сутності та формулювання принципів банківського кредитування про-мислових підприємств. З’ясовано ступінь висвітлення зазначеної проблематики в науковій літературі,виділено ключові особливості промислового підприємства і специфічні принципи банківського кре-дитування промислових підприємств. Досліджено сутність змістоутворювальних понять банківсько-го кредитування промислових підприємств (зокрема, поняття «промисловість», «промислове підприємство», «кредит», «банківське кредитування» тощо) і запропоновано вдосконалене визначення понят-тя банківського кредитування промислових підприємств, із зазначенням його специфічних принципів.Ключові слова: промисловість, промислове підприємство, кредит, кредитування підприємств, креди-тування промислових підприємств, банківське кредитування промислових підприємств.Формул: 0; рис.: 2; табл.: 0; бібл.: 21.

Використання рослинних біодобавок є невичерпним джерелом та ресурсом у розширенні вітчизняного асортименту молочних продуктів лікувально- профілактичного спрямування. Застосування кріопорошків як фітодобавок до молочних продуктів, вміле їх поєднання має великі перспективи як у соціальному, так і біолого-технологічному плані. Кріопорошки є інноваційними продуктами, які містять необхідні вітаміни і мікроелементи природного походження. Дані біодобавки володіють лікувально-профілактичними властивостями і збагачують їжу численними поживними речовинами. Розроблено промислові рецептури солодких та солених сиркових десертів лікувально-профілактичного напрямку із кріопорошком «Амарант». Вивчено рецептурні відмінності у солодких сиркових десертах різної жирності, їх вплив на формування органолептичних, фізико-хімічних та біологічних характеристик. Внесення кріопорошку у сиркові маси поряд з лікувально-профілактичною дією приводить до зростання їхньої енергетичної цінності та всіх нормативних вітамінів. Зразки мали приємний товарний вигляд. Пропонована продукція розширює вітчизняний асортимент молочних продуктів лікувально-профілактичного спрямування. Розробки захищені патентом.

Актуальність теми дослідження. Проблема засолення води є дуже поширеною через природні та антропогенні фактори, а найбільше страждають промислові регіони. Тому пріоритетним напрямом є розробка маловідходних технологій очищення води від іонів важких металів. Постановка проблеми. Внаслідок різноманітних промислових процесів відбувається надходження важких металів до водних екосистем. Надходження цих полютантів до поверхневих та підземних вод стало проблемою України протягом останніх кількох десятиліть. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, включаючи літературу про основні методи очищення води від іонів важких металів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Інформація про ефективність сорбційного очищення та доочищення природних вод. Постановка завдання. У роботі представлені результати дослідження процесів сорбційного очищення води від іонів важких металів. Як сорбент використовували зразки магнетиту, отримані при співвідношенні концентрацій іонів заліза (ІІ) і заліза (ІІІ) 1:2; 1:1 і 2:1, та зразки модифіковані сульфідом натрію. Виклад основного матеріалу. Показано, що сорбційна ємність магнетиту по іонах важких металів зростає при збільшенні співвідношення [Fe2+] / [Fe3+] від 1:2 до 2:1. Досліджено вплив рН середовища на ефективність сор бції іонів важких металів на магнетиті. Показано, що сорбційна ємність магнетиту зростає при збільшенні рН середовища, що зумовлено частковим гідролізом іонів важких металів. Висновки відповідно до статті. Сорбційні технології мають високу ефективність і можуть використовуватись на різних етапах очищення води. Підвищення сорбційної ємності магнетиту відбувається при модифікуванні його гуанідином, тіосемікарбазідом і сульфідом натрію, що дозволяє зменшити залишкові концентрації важких металів до мкг/дм3.

Стан харчування населення – один із найважливіших факторів, що визначає здоров'я і збереження генофонду нації у забезпеченні збалансованого харчування. Використання рослинних біодобавок у цьому плані містить невичерпне джерело та ресурси. Використання кріопорошків, як фітодобавок до молочних продуктів, вміле їх поєднання несе у собі великі перспективи, як у соціальному, так і біолого–технологічному плані. Кріопорошки – це інноваційні продукти, що містять необхідні вітаміни і мікроелементи, створені самою природою. Дані рослинні біодобавки володіють лікувально–профілактичними властивостями і збагачують їжу вітамінами, макро– та мікроелементами та іншими БАР. Розроблено промислові рецептури солодких та солених сиркових мас лікувально–профілактичного напрямку із кріопорошком «Гарбуз». У солодких сиркових масах вміст кріодобавки є вищим, ніж у солених. При збільшенні жирності «молочної основи» кількість кріодобавки також збільшується. Вивчено рецептурні відмінності у солених та солодких сиркових масах, їх вплив на формування органолептичних, фізико–хімічних та біологічних характеристик. Внесення кріопорошку у сиркові маси поряд з лікувально–профілактичною дією приводить до зростання їх енергетичної цінності та всіх нормативних вітамінів. Зразки мали приємний товарний вигляд. Пропонована продукція розширює вітчизняний асортимент молочних продуктів лікувально–профілактичного спрямування. Розробки захищені патентом.

У статті здійснено аналіз факторів конкурентоздатності регіону, яка ґрунтується на інноваційній стратегії розвитку. Розглянуто цілі і пріоритети розвитку інноваційно-промислової діяльності в регіоні. Запропоновано використовувати принцип розподілу промислових виробництв в регіоні на групи за сучасністю технологій, що використовуються. Зазначено , що підвищення конкурентоздатності української промисловості та обороноздатності країни можливе тільки через розвиток інноваційної діяльності, причому як в цивільній так і в військовій сферах.. Важливим фактором є надання пріоритетів, режиму найбільшого сприяння та фінансової підтримки для розвитку науковоємних та високотехнологічних виробництв, що дозволить модернізувати та підвищити промисловий потенціал регіону. Основною проблемою інноваційного розвитку підприємств є недостатній кваліфікаційний рівень персоналу та відсутність розвитку високотехнологічнго промислового комплексу.

Відповідно до єдності різних аспектів відносин власності у статті визначено вплив на розвиток відносин у сфері інтелектуальної власності: економічний, правовий, соціальний, науково-технічний та психологічний. Особливу увагу у роботі приділено саме науково-технічному впливу. Визначено особливості прав інтелектуальної власності при застосуванні різноманітних технологій, таких як: діяльність у мережі Інтернет; робототехніка та штучний інтелект; тривимірний (3D) друк; діяльність на майданчиках краудсорсингу та застосування технології blockchain. Дослідження світового досвіду з ключових проблем у сфері інтелектуальної власності дозволили визначити різноманітні порушення прав цього виду власності. У цій роботі авторами запропоновано групування порушення прав у сфері інтелектуальної власності на три групи: порушення авторських та суміжних прав; порушення інтелектуальних прав на об’єкти промислової власності та порушення інтелектуальних прав власників на товарний знак. У межах кожної групи порушень розглянуто найбільш поширені види: плагіат авторського твору, контрафакція, промислове шпигунство (промисловий шпіонаж), патентний тролінг, кіберсквотинг, піратство у сфері інтелектуальної власності та діяльність «хмарних рантьє». Авторами запропоновано табличне відображення групування порушень прав у сфері інтелектуальної власності з зазначенням найбільш поширених видів порушень. Також у статті визначено актуальні тенденції еволюції інституту охорони прав інтелектуальної власності: поширення режиму охорони прав інтелектуальної власності на нові об'єкти та нетрадиційні сфери їх застосування; спрощення процедури отримання правової охорони об'єктів інтелектуальної власності; лібералізація відносин щодо використання результатів інтелектуальної діяльності за рахунок державного бюджету або спеціальних цільових фондів; поширення міжнародного співробітництва в галузі охорони прав інтелектуальної власності.

У статті розглянуто об’єктивні передумови цифрової трансформації у промисловому у секторі економіки. Визначено, що на межі ХХ і ХХІ ст. сформувалася нова сервісна модель організації бізнесу у промисловості, яка передбачає перехід від одноразового продажу продукту до продажу послуг із його обслуговування і модернізації протягом усього періоду експлуатації. Досліджено особливості процесу переходу промислових підприємств від продуктової до сервісної моделі організації бізнесу. Доведено, що використання всіх переваг сервісної моделі можливе лише за умов використання можливостей, що виникають у підприємства в результаті цифрової трансформації всіх бізнес-процесів і процесів управління ними Досліджено основні тенденції, що є каталізаторами змін у процесі управління промисловим підприємством на стратегічному та тактичному рівнях. Доведено, що на стратегічному рівні основними тенденціями є перехід від вивчення потреб покупця до їх формування та скорочення відстані між виробником і покупцем, що значно скорочує ланцюги створення додаткової вартості, виключаючи з них різних посередників. Досліджено основні тенденції, які відбуваються на тактичному рівні управління, в таких елементах управління промисловим підприємством: розроблення продукції, виробництво, логістика, маркетинг і продажі, післяпродажне обслуговування, безпека, рекрутинг та утримання кадрів. Визначено, що у сьогоднішній структурі виробництва навіть найбільш передових промислових компаній питома вага «розумної» техніки і пристроїв, які спроможні використовувати всі переваги цифрової економіки, не перевищує 40%. Доведено, що такий стан справ призводить до суттєвих проблем в організації процесу управління промисловими підприємствами, адже зрозуміло, що протягом ще досить тривалого часу промислові компанії змушені будуть організовувати виробництво, продаж і обслуговування як «традиційної» техніки і технологій, так і «розумної». Зроблено висновок про безальтернативність цифрової трансформації для великих промислових підприємств, а також про необхідність скорочувати термін паралельного використання продуктової і сервісної моделі організації бізнесу.

Метою роботи є виявлення позитивних моментів розвитку чорної металургії України в сучасних умовах нової промислової революції. Відзначено, що чорна металургія і сьогодні визначає економіку промислово розвинених країн як базова галузь. Україна має всі можливості для розвитку металургії, володіє сировинним, промисловим і трудовим потенціалом, проте в останні роки галузь втрачає свої позиції. Для аналізу стану чорної металургії в роботі використано найважливіші параметри, що характеризують її роботу, зокрема, обсяги та структура виробництва металопродукції, обсяги і структура експорту і імпорту, цінова політика в галузі, використання інвестиційних ресурсів. Наведено основні характеристики доменного, сталеплавильного і прокатного виробництва. Відзначено, що приватизація підприємств металургійної промисловості свого часу стабілізувала їх роботу, однак y даний час державі слід відродити свій вплив на формування промислової політики в промисловості, і в металургійній галузі зокрема. Наведено аналіз внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на розвиток металургійної галузі в довгостроковій перспективі. Відзначено, що промислово розвинені країни знижують свій імпортний потенціал за рахунок розвитку власної металургії, що зменшує можливості для експорту металопродукції з інших країн, у т.ч. і з України. Наведено основні завдання, що стоять перед металургією України в сучасних умовах. Відзначено об'єктивні і суб'єктивні чинники, що впливають на роботу металургії. Наведено дані, що характеризують інвестиційні процеси в Україні і РФ в різні роки. Відзначено перспективи розвитку металургійних технологій в Україні. Для вирішення перспективних завдань галузі доцільно розробити Стратегію розвитку промисловості і ширше використовувати науково-технічний потенціал вітчизняних науково-дослідних інститутів, в т.ч. НАН України.

У сучасних умовах економічного розвитку масштабне поширення нових технологій робить цифрову трансформацію актуальною майже для кожної галузі, а рівень діджиталізації демонструє ступінь конкурентоспроможності компаній і є визначальним під час розробки стратегії розвитку. Ґрунтуючись на тому, що промислові підприємства є ядром економічного зростання країни, досліджено цифрову готовність українських промислових підприємств у контексті реалізації концепції Індустрія 4.0. На основі звітів міжнародних організацій проаналізовано оцінку виробничої готовності України. Виокремлено основні напрями в сфері розвитку української Індустрії 4.0. Проаналізовано поняття цифрової зрілості підприємства та визначено його сутність. Здійснено оцінку рівня використання цифрових технологій на українських промислових підприємствах та виявлено позитивну динаміку у цьому напрямі за аналізований період. Здійснено огляд сегментів високотехнологічних компаній, що розробляють та впроваджують продукти рішення в Індустрії 4.0 на українських підприємствах, також зроблено висновки щодо потреби розробки системи аналізу та оцінювання рівня цифрової зрілості з метою ефективного впровадження технологій Індустрії 4.0 на українських промислових підприємствах.

Мета дослідження: ознайомлення з біографією та роботою Олександра Михайловича Недува - одного з яскравих представників технічної інтелігенції, випускника Шосткинського хіміко-технологічного технікуму (нині коледжу). На прикладі однієї сторінки з життя О.М.Недува показано шлях від випускника технікуму до доктора хімічних наук та видатного дослідника. Недув О.М. вступив у 1960р. до Шосткинського хіміко-технологічного технікуму і у 1964 р. закінчив з відзнакою повний курс Шосткинського хіміко-технологічного технікуму Харківського Раднаргоспу за спеціальністю технологія кінофотоматеріалів з присвоєнням кваліфікації технік-технолог.

Розглядається та обґрунтовується трансформація управлінських структур в бізнесі і проектах в ході Третьої та Четвертої промислових революцій. Детально розглядаються такі управлінські структури, як: сетизація виробництва, ЕнерНет, віртуальні підприємства, горизонтальні розподілені мережі та "хмарні" технології. Таким чином дійшли висновку, що трансформація управлінських структур в бізнесі і проектах в ході Третьої та Четвертої промислових революцій значно підвищить їх конкурентоспроможність.
Рассматривается и обосновывается трансформация управленческих структур в бизнесе и проектах в ходе Третьей и Четвертой промышленных революций. Подробно рассматриваются такие управленческие структуры, как: сетизация производства, ЕнерНет, виртуальные предприятия, горизонтальные распределенные сети и "облачные" технологии. Таким образом пришли к выводу, что трансформация управленческих структур в бизнесе и проектах в ходе Третьей и Четвертой промышленных революций значительно повысит их конкурентоспособность.
The transformation of managerial structures in business and projects during the Third and Fourth Industrial Revolutions is considered and grounded. The following management structures are considered in detail: networking of production, EneNet, virtual enterprises, horizontal distributed networks and "cloud" technologies. Thus, it was concluded that the transformation of management structures in business and projects during the Third and Fourth Industrial Revolutions will significantly increase their competitiveness.

Дисертацію присвячено розв'язанню науково-прикладної проблеми в галузі екологічної безпеки, яка полягає в розробленні методів удосконалення науково-теоретичних засад управління екологічною безпекою технологій промислового водоочищення зі зменшенням ризиків виникнення надзвичайних ситуацій та врахуванням вимог енергоефективності, що сприятиме дотриманню нормативів шкідливих впливів на довкілля. Науково-обгрунтовано методи удосконалення науково-теоретичних засад управління екологічною безпекою технологій промислового водоочищення, що забезпечує зменшення ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, із урахуванням вимог енергоефективності та сприятиме додержанню нормативів шкідливих впливів на довкілля. Розроблено метод управління екологічною безпекою технологій водоочищення, оснований на встановленні та застосуванні ефекту перехресного накладання дії різних способів на одні й ті ж самі забруднювачі, який відрізняється можливістю врахування ризиків виникнення надзвичайних ситуацій та агрегування обладнання систем видалення забруднювачів зі стоків. Обгрунтовано та розроблено метод управління екологічною безпекою водоочищення на основі домінуючого динамічного забруднювача, що грунтується на встановленні за параметрами еколого-енергетичної ефективності забруднювача, який найскладніше усувається, та відрізняється конфігуруванням структури технологій водоочищення на основі комплексного видалення інших забруднювачів разом із домінуючим та обгрунтуванням зменшення кількості контрольованих у режимі реального часу показників якості стоків. Розроблено метод опрацювання та екологічно безпечного використання параметрів технологій промислового водоочищення на основі налаштувань у режимі реального часу нечітких когнітивних та нейромережевих моделей, який відрізняється можливістю поліпшення еколого-економічних показників виробництв із урахуванням ризиків виникнення надзвичайних ситуацій. Удосконалено моделі вимірювання та опрацювання еколого-енергетичних параметрів видалення забруднювачів шляхом комплексного врахування взаємовпливів способів та прийомів їхнього усунення, що лягло в основу створення віртуальної міри енергоефективності водоочищення, яка забезпечує відтворення, опрацювання та збереження значень екологічно безпечних параметрів систем очищення стоків на етапах проектування і під час експлуатації у режимі реального часу на виробничих об'єктах. Отримали подальший розвиток методи побудови систем збирання, опрацювання і використання техніко-економічної інформації для управління екологічною безпекою очищення промислових стічних вод із використанням еколого-енергетичних параметрів, які відрізняється можливістю реалізації ресурсозберігаючого функціонування виробництв під час виконання вимог стандартів серії ISO 14000 "Системи екологічного менеджменту".
Диссертация посвящена решению научно-прикладной проблемы в области экологической безопасности, которая заключается в разработке методов совершенствования научно-теоретических основ управления экологической безопасностью технологий промышленной водоочистки с уменьшением риска возникновения чрезвычайных ситуаций и учетом требований энергоэффективности, что будет способствовать соблюдению нормативов вредных воздействий на окружающую среду. Научно-обоснованно методы совершенствования научно-теоретических основ управления экологической безопасностью технологий промышленной водоочистки, что обеспечивает уменьшение рисков возникновения чрезвычайных ситуаций, с учетом требований энергоэффективности и способствовать соблюдению нормативов вредных воздействий на окружающую среду. Разработан метод управления экологической безопасностью технологий водоочистки, основанный на установлении и применении эффекта перекрестного наложения действия различных способов на одни и те же загрязнители, который отличается возможностью учета рисков возникновения чрезвычайных ситуаций и агрегирования оборудования систем удаления загрязнителей из стоков. Обоснован и разработан метод управления экологической безопасностью водоочистки на основе доминирующего динамического загрязнителя, основанной на установлении по параметрам эколого-энергетической эффективности загрязнителя, который сложнее устраняется, и отличается конфигурированием структуры технологий водоочистки на основе комплексного удаления других загрязнителей вместе с доминирующим и обоснованием уменьшения количества контролируемых в режиме реального времени показателей качества стоков. Разработан метод обработки и экологически безопасного использования параметров технологий промышленной водоочистки на основе настроек в режиме реального времени нечетких когнитивных и нейросетевых моделей, который отличается возможностью улучшения эколого-экономических показателей производств с учетом рисков возникновения чрезвычайных ситуаций. Усовершенствованы модели измерения и обработки эколого-энергетических параметров удаления загрязнителей путем комплексного учета взаимовлияния способов и приемов их устранения, легло в основу создания виртуальной меры энергоэффективности водоочистки, которая обеспечивает воспроизведение, обработку и сохранение значений экологически безопасных параметров систем очистки стоков на этапах проектирования и эксплуатации в режиме реального времени на производственных объектах. Получили дальнейшее развитие методы построения систем сбора, обработки и использования технико-экономической информации для управления экологической безопасностью очистки промышленных сточных вод с использованием эколого-энергетических параметров, которые отличаются возможностью реализации ресурсосберегающего функционирования производств при выполнении требований стандартов серии ISO 14000 "Системы экологического менеджмента".
The dissertation is devoted to the solution of a scientific and applied problem in the field of environmental safety, which consists in developing methods for improving the scientific and theoretical foundations for managing environmental safety of industrial water treatment technologies with a reduction in the risk of emergencies and taking into account energy efficiency requirements, which will contribute to compliance with the standards of harmful environmental impacts. Scientifically substantiated methods for improving the scientific and theoretical foundations of environmental safety management of industrial water treatment technologies, which reduces the risk of emergencies, taking into account energy efficiency requirements and contribute to compliance with standards for harmful environmental impacts. A method for managing the environmental safety of water treatment technologies has been developed. It is based on the establishment and application of the effect of cross-superposition of the action of different methods on the same pollutants, which is distinguished by the possibility of taking into account the risks of emergencies and aggregating the equipment of systems for removing pollutants from effluents. It´s justified and developed a method for managing the environmental safety of water treatment based on a dominant dynamic pollutant based on the establishment of a pollutant that is more difficult to eliminate by environmental and energy efficiency parameters has been substantiated and differs in the configuration of the water treatment technology based on the integrated removal of other pollutants, together with the dominant one and the rationale for reducing the number of real-time stock quality indicators. A method for processing and environmentally safe use of the parameters of industrial water treatment technologies based on real-time settings of fuzzy cognitive and neural network models has been developed. It is distin guished by the ability to improve the environmental and economic indicators of production, taking into account the risks of emergency situations. We have improved the models for measuring and processing the environmental and energy parameters of pollutant removal by comprehensively taking into account the mutual influence of methods and methods for their elimination, which formed the basis for creating a virtual measure of energy efficiency of water treatment, which ensures the reproduction, processing and preservation of the values of environmentally friendly parameters of wastewater treatment systems at the design and real-time operation at industrial facilities. The methods of constructing systems for collecting, processing and using technical and economic information were further developed for environmental safety management of industrial wastewater treatment using environmental and energy parameters, which are distinguished by the possibility of implementing resource-saving production operations when fulfilling the requirements of the standards of the ISO 14000 series "Environmental Management System".

На сучасному етапі щорічно в Україні утворюється близько 1 млрд. тонн твердих відходів виробництва та споживання. Тільки десята частина із них застосовується як вторинні матеріальні ресурси, а решта попадає в сховища, шламонакопичувачі, терекони. Тверді промислові відходи на сучасному етапі займають площу 1600 км2, а загальний їх обсяг досяг 25 млрд. тонн, в тому числі 4,5 млрд. тонн високотоксичних. Вони являються одним з найбільш вагомих факторів забруднення довкілля і негативного впливу на всі його компоненти: інфільтрація сховищ, горіння териконів, пилоутворення та інших факторів, які зумовлюють міграцію токсичних речовин, приводять до забруднення підземних та поверхневих во д, погіршення стану атмосферного повітря, земельних ресурсів, тощо. А головне, впливають на самопочуття та здоров'я людей.[5]

Зазначено, що сучасні геохімічні методи дослідження мінеральної сировини, дозволили виявити в текучих і лежалих хвостах гірничозбагачувальних комбінатів басейну промислові та близькі до промислових концентрації золота, срібла, скандію, ванадію та інших благородних, рідкісних і розсіяних металів. Основними їх мінералами-концентраторами є егірин, рибекіт, тетраферрибіфотит, кумінггоніт, біотит, гранат. Технології виділення цих мінералів з хвостів мінералогічно обгрунтовані, досліджені і апробовані в напівпромислових умовах. Охарактеризовано особливості, хвостосховища Кривбасу.

У статті проаналізовано Стратегію інтелігентного розвитку європейських країн (2014–2020 рр.), Програма якої фінансується Євросоюзом і запроваджується у Польщі з 2014 р. Розкрито її головну мету, завдання. Визначено соціально-економічні умови, які сприяли її розробці, вимоги, що визначені для тих наукових і підприємницьких суб’єктів, що готові залучитися до її реалізації, а також окреслено цінності, на яких вибудовується Стратегія. Вона є наступницею доктрини сталого розвитку, а її завданнями й одночасно інструментами реалізації є розширення ділового діалогу між вченими та підприємцями, інтеграція науки й промисловості, розробка та запровадження науково-промислових проєктів і інноваційних технологій, інтелігентна спеціалізація регіонального розвитку. Описано польський досвід реалізації Стратегії й окреслено перспективи її імплементації до українських реалій.