To see the other types of publications on this topic, follow the link: Технології проектні.

Journal articles on the topic 'Технології проектні'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Технології проектні.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Бакум, Зінаїда Павлівна. "Проектні технології в підготовці вчителів-словесників." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 13 (September 15, 2015): 412–19. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v13i0.298.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтовано значення проектних технологій у підготовці вчителів-словесників. Визначено їх мету, сутність і зміст, типологічні ознаки. Запропоновано критерії оцінювання проектної діяльності студентів та етапи упровадження проектної технології в межах системного підходу від першого до п’ятого курсів. Акцентовано на перевагах проектної діяльності для ВНЗ загалом та, майбутніх вчителів-словесників зокрема.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Бондаренко, Г. П. "МЕТОД ПРОЕКТІВ ЯК ЗАСІБ СТИМУЛЮВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, no. 3 (December 30, 2021): 37–46. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-37-46.

Full text
Abstract:
ORCID 0000-0001-8552-0387 У статті висвітлено сутність проектної технології; визначено дидактичні закономірності її використання на уроках української мови з метою підвищення ефективності навчання; досліджено підходи дидактів до визначення сутності поняття «проектна технологія», «метод проектів»; обґрунтовано типи проектних технологій, які сприяють активізації процесу навчання на уроках української мови; показано можливості проектного навчання як засобу стимулювання навчально-пізнавальної активності учнів старших класів загальноосвітньої школи. Встановлено, що у старших класах закладів середньої освіти проектний метод навчання набув особливого значення у зв’язку з необхідністю реалізації стратегічних завдань сучасної освіти, а саме: розвитку творчих здібностей і саморозвитку особистості школяра, здатного до організації ефективного обміну інформацією, реалізації комунікативних послуг, прийняття рішень. Визначено переваги й недоліки застосування проектного навчання на уроках української мови в старших класах ЗСО, подано шляхи подолання слабких місць проектів в практиці навчання. Розглянуто роль учителя під час застосування проектних технологій як консультанта, порадника, координатора, який переконує у власній правоті силою досвіду, мудрості, аргументу, а не наказу, допомагає учням у пошуку джерел, необхідних їм у роботі над проектом, сам є джерелом інформації, підтримує неперервний рух учнів у роботі над проектом. Встановлено, що у практиці навчання української мови у старших класах найбільший ефект дають дослідницькі, творчі, інформаційні, ігрові, практично орієнтовані методи. Доведено, що проектне навчання дає можливість формувати самоосвітню компетентність, активізувати процес засвоєння знань, стимулювати інтерес учнів до виучуваного предмета, насамперед української мови.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Сілакова, Т. Т. "Проектні технології підготовки студентів." Вісник Національного авіаційного університету. Педагогіка. Психологія, вип. 2 (11) (2017): 153–58.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Присмицька, Г. М. "Проектні технології на уроках літератури." Вивчаємо українську мову та літературу, no. 1 (2008): 2–6.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Литвин, Андрій, and Віталій Литвин. "Інформатизація проектної навчальної діяльності майбутніх архітекторів у професійній підготовці." Педагогіка і психологія професійної освіти, no. 1 (August 8, 2019): 7–17. http://dx.doi.org/10.32447/22185186.2019.1.01.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню проблем підвищення якості сучасної архітектурної освіти шляхом формування інформаційної культури майбутніх архітекторів ЗВО. На думку авторів, системна інформатизація проектної діяльності забезпечує студентів комплексом проектно-технічних та інформаційно-технологічних знань і вмінь, професійно важливих якостей для виконання складних архітектурних проектів, здатністю до швидкої адаптації та опанування нових технологій в архітектурі. Навчальні проекти, які застосовуються в архітектурній освіті, – практико орієнтовані, творчі, з елементами дослідництва. Автори вважають, що з огляду на специфіку професійної діяльності архітекторів, їх інтеграція в систему архітектурної освіти найбільш ефективна у формі проектної організації навчання, спрямованого на розвиток професійного мислення, креативності студентів у архітектурно-проектній діяльності й інформаційної культури майбутніх фахівців. Проектна освітньо-професійна діяльність студентів-архітекторів спрямована на підготовку архітекторів-дизайнерів із розвиненими візуальними художньо-творчими здібностями, проектним мисленням, належною інформатичною компетентністю, готових до роботи з архітектурно-будівельною інформацією та творчого пошуку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Slobodianyk, Olexandr. "Проектно-технологічний підхід у площині модернізації освітніх систем." Освітній простір України, no. 13 (September 28, 2018): 187–92. http://dx.doi.org/10.15330/esu.13.187-192.

Full text
Abstract:
У статті окреслено роль професійної освіти у розв’язанні соціально-економічних завдань держави, спрямованих на інтеграцію України до Європейського союзу. Заявлено про актуальність упровадження в освітній процес інноваційних підходів: компе¬тентнісного та проектно-технологічного.З’ясовано, що практико-орієнтована складова компетентнісного підходу передбачає зміну акцентів у професійній підготовці майбутніх фахівців: перехід від традиційної практики поєднання теоретичного та практичного навчання до навчальної проектно-технологічної діяльності, орієнтованої на формування у здобувачів освіти професійних вмінь і навичок з відповідної професії та практичну підготовку до професійної діяльності в умовах розвитку високотехнологічного виробництва. Схарактеризовано проектні технології навчання, використання яких забезпечує співвідношення професійної підготовки із інноваційними тенденціями розвитку різних галузей виробництва, передбачає удосконалення теоретичних знань у процесі планування і виконання практичних робіт, узгоджується із потребами та здатностями особистості. Розкрито значення STEM-освіти, яка органічно поєднується із ресурсними можливостями проектно-технологічного підходу та є важливою для учнів у виборі майбутньої професії, а для учнів/студентів закладів професійної освіти – сприяє розвитку індивідуальної освітньої траєкторії на вищих рівнях освіти.Узагальнено, що дидактичний, методичний, практико-орієнтований потенціал проектно-технологічного підходу віддзеркалюється в освітньому процесі системним поєднанням теоретичної й практичної складових навчання, зміст яких узгоджується із нововведеннями у сфері виробництва, й реалізується у закладах освіти на основі активного упровадження проектних технологій, STEM-програм, інших сучасних педагогічних та інформаційних технологій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Дуков, Дмитро. "ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ СУДНОВОДІЇВ ДО ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ НАВІГАЦІЙНОГО МІСТКА." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, no. 1 (April 26, 2021): 121–31. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.634.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена проблемі удосконалення морської освіти в Україні. На прикладі підготовки судноводіїв запропоновано низку інноваційних педагогічних технологій. Проведено аналіз наукових праць, автори яких вивчали проблеми використання педагогічних інновацій узагальнено, а також у контексті підготовки судноводіїв: професійні якості майбутніх фахівців, професійно-орієнтовані навчальні дисципліни у підготовці майбутніх судноводіїв, проблеми професійного становлення майбутніх судноводіїв, вплив євроінтеграції на професійну підготовку майбутніх судноводіїв та інші аспекти. Автор висвітлив результати аналізу зарубіжної літератури, зокрема науковців Британії та Норвегії. Доведено актуальність запропонованої проблеми. У частині теоретичного аналізу обґрунтовано доцільність застосування науково-педагогічними працівниками в освітній діяльності різноманітних педагогічних технологій, а також подано тлумачення змісту специфічної термінології професійної діяльності судноводіїв (місток, навігація тощо). Запропоновано перелік інновацій, які дають змогу готувати майбутніх судноводіїв до використання ресурсів навігаційного містка: технології коучінгу, кейс-технології, тренажерні технології, проблемне навчання, тренінг, шедоуінг, проектні технології. Проаналізовано зміст та особливості використання кожної педагогічної технології у професійній підготовці майбутніх судноводіїв. Сформульовано висновок щодо різноманітності інновацій, зокрема технологій, призначення яких полягає в удосконаленні професійної підготовки. Перспективами подальших досліджень є аналіз зарубіжного досвіду підготовки відповідних фахівців, шляхів вирішення нагальних проблем підготовки майбутніх судноводіїв, а також перспективи їх професійної діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Пащенко, Тетяна. "КОНТРОЛЬ ТА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРОЕКТНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ КОЛЕДЖІВ І ТЕХНІКУМІВ." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 15 (September 21, 2018): 95–100. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.15.95-100.

Full text
Abstract:
РефератУ статті здійснено аналіз методичних аспектів контролю та оцінювання групової проектної діяльності студентів. Отримання в навчальному закладі теоретичних знань на сьогодні розглядається умовою необхідною, але недостатньою для задоволення вимог ринку праці. Акценти помітно змістилися в бік формування здатностей застосування знань на практиці, з високим рівнем самостійності і відповідальності. Однією з навчальних технологій, що забезпечує певний баланс між академічними знаннями і прагматичними уміннями, і є метод проектів. Аналіз спеціальної літератури і досвід діяльності технікумів та коледжів свідчить про недостатню інтенсивність застосування творчих проектів у практиці роботи навчальних закладів. Причина нереалізованості проектної технології полягає в тому, що її впровадження не підготовлене ні в організаційному, ні в технічному, ні, найголовніше, в особистісному, психологічному плані. Тому чітке розуміння змісту, критеріїв технології проектної діяльності, володіння методикою її застосування дає можливість як окремим вчителям, так і керівникам навчальних закладів об’єктивно оцінювати й прогнозувати її впровадження. Дослідженням встановлені основні принципи контролю навчальних досягнень студентів під час проектно-технологічної діяльності, розглянуті функції, реалізацію яких передбачає процес оцінювання проектної діяльності студентів, як і будь-якої навчальної діяльності взагалі і проектної зокрема.Проектна діяльність – це особливий вид діяльності, який вимагає самоконтролю й самоаналізу, що проявляються в самостійній роботі студента. Завершальним етапом роботи у проекті є його захист. Під час захисту учасники проекту звітують про результати його реалізації. Дуже важливо, щоб контроль знань, умінь та навичок був не епізодичним, а систематичним і регулярним.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Чайковська, Г. "Проектні технології як ефективний засіб формування екологічної культури студентів." Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка, no. 3 (2017): 106–13.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Казєв, О. В., М. М. Овчар, and І. В. Кошельник. "ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, no. 1 (April 28, 2021): 93–103. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-93-103.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналізу питань вищої військової освіти. У цій загальній проблемі виділено питання загальновійськової підготовки майбутніх фахівців прикордонного відомства. Завдання щодо захисту та охорони державного кордону в українському суспільстві покладені на прикордонне відомство. Зазначена відомча структура має тривалу історію розвитку, і має можливість здійснювати підготовку власних офіцерських кадрів в єдиному вищому військовому навчальному закладі прикордонної служби – Національній академії. Мета загальновійськової підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників полягає у створенні системних знань, умінь та навичок щодо вимог та потенціалу застосування бойової/спеціальної техніки; ведення бойових дій, виконання професійних завдань у мирний час та особливий період; щодо порядку дій у зоні різного виду зараження. Основними завданнями загальновійськової підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників є розуміння загальної характеристики сучасного бою. Пріоритетність цього завдання полягає в тому, що сучасній історичній епосі притаманна поява безлічі несистемних явищ та процесів, а це напряму вплинуло на загальні риси сучасного бою: висока напруженість; маневреність; короткочасність; максимальна швидкість; нові способи ведення бойових дій тощо. Виділено такі інноваційні технології, що варто застосовувати у загальновійськовій підготовці курсантів-прикордонників та які дають змогу виділити більше часу саме для практики: технології імітаційного моделювання; проектні технології, технології тренінгу та workshop, технологія індивідуального навчання, коучінг. Ефективність підготовки не матиме позитивної динаміки, якщо науково-педагогічні працівники будуть категоричними по відношенню до певної технології, методики, прийому або засобу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Ходорич, О. "Проектні технології на уроках зарубіжної літератури в умовах інноваційного середовища." Всесвітня література в сучасній школі, no. 7/8 (432), липень - серпень (2017): 52–56.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Kravets, Michael. "МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО КРАЄЗНАВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." HUMANITARIUM 45, no. 2 (July 3, 2020): 169–76. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-169-176.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтована чітка послідовність процесу моделювання підготовка майбутніх учителів фізичної культури до краєзнавчої діяльності. Розкривається мета побудови авторської моделі, дослідження дієвості та ефективності її створення. Обґрунтовуються цільовий, змістовий і результативний блоки моделі. Визначаються критерії підготовки майбутніх учителів фізичної культури до краєзнавчої діяльності на засадах компетентнісного підходу: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний які розкривають ефективність застосування системи підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої діяльності. Конструювання моделі відображає вибір методів, форм і засобів навчання що забезпечить формування краєзнавчої компетентності майбутніх учителів фізичної культури. Обґрунтовані інноваційні педагогічні технології (диференційоване та індивідуальне навчання студентів; застосування в освітньому процесі контекстного навчання, що забезпечує інтеграцію відповідних компетентностей; упровадження в освітній процес інформаційно-комунікаційних технологій; поєднання навчання студентів з науково-пошуковою діяльністю; організація спільної навчально-дослідної роботи викладачів і майбутніх учителів; творчо-проблемні, ігрові методи, дослідження рольових моделей соціальної взаємодії, презентація ідей, проектні технології тощо). У моделі представлені рівні сформованості краєзнавчої компетентності майбутніх учителів фізичної культури (низький середній, високий).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Шмиголь, Юлія Валентинівна, Антоніна Володимирівна Калініченко, and Андрій Костянтинович Костоглод. "інформаційні технології в розвитку пізнавальної активності студента." New computer technology 5 (November 10, 2013): 106–7. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.108.

Full text
Abstract:
Бурхливий розвиток інформатики та інформаційних технологій загострив перед освітою завдання розширення практики розвиваючого навчання, використання новітніх технологій навчання, вдосконалення освітніх методик.В умовах становлення інформаційного суспільства навчальний процес розглядається як засіб розвитку студентів. А головне завдання освітніх установ полягає в тому, щоб не лише дати знання, а й створити стійку мотивацію до навчання, спонукати студентів до самоосвіти, пов’язаної з розвитком їхнього творчого та критичного мислення.У ряді педагогічних досліджень останніх років особлива увага приділяється розробці шляхів формування мислення, цілеспрямованому розвитку інтелектуальних вмінь, навчанню прийомів пізнавального пошуку, до яких відносяться: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизація, класифікація, систематизація тощо [1].Нові інформаційні технології не розкривають повною мірою свого навчального потенціалу в традиційній освітній системі, де домінують дидактичні лінійні технології передавання готових знань, оскільки стрімке зростання інформаційних потоків об’єктивно не дозволяє повністю реалізувати принцип передавання всіх накопичених знань у процесі навчання. У зв’язку з цим інформаційні технології спрямовуються на нелінійну структуризацію навчального процесу, яка створює умови для розвитку в учнів умінь та навичок постановки задач, моделювання, оптимізації, прийняття рішень в умовах невизначеності, вміння самостійно здобувати знання.До нелінійних технологій належать:• комп’ютерне моделювання як основний метод пізнання;• навчально-проектна діяльність;• мультимедіа і телекомунікаційні технології;• інформаційне моделювання;• тестування;• семінари, конференції, олімпіади, турніри тощо.Головною особливістю нелінійних технологій є постановка навчальних цілей і задач у предметній галузі, що дозволяють педагогу сформувати експертний шлях їх досягнення і розв’язання, запропонувати необхідний інструментарій, методичний матеріал, інструкції, досвід.Моделювання як метод пізнання є центральним в освітньому процесі, де використовуються комп’ютерні технології.Дидактичним засобом навчання з використанням технології моделювання є навчальний проект. Під проектом розуміємо чітко описану задачу, яка має кінцевий результат і практичну значимість. Методика навчального проекту передбачає самостійне обрання учнем проекту, визначення з графіком його реалізації і формами звіту.Навчальні проекти з інформатики реалізуються лекційних та лабораторних заняттях, при проведенні спецкурсів і різноманітних практик. Імітувати процеси з реального життя, це може бути випуск газети, створення Web-сторінки, програмного засобу для навчання та оцінювання знань, побудова комп’ютерної моделі тощо.Якість засвоєння теоретичного матеріалу або виконання практичних завдань залежить від потреб і мотивів студента. Адже інтерес є одним з найважливіших факторів сприйняття інформації. Тому метод проектів є потужним педагогічним засобом, основою якого є індивідуально-творчий розвиток кожної особистості, залучення до цього процесу самого студента.Проектний метод, як свідчить практика, можна застосовувати на уроках інформатики при вивченні комп’ютерних технологій.Важливу роль при вивченні як теоретичного, так і практичного матеріалу відіграють навчальні і методичні посібники та їх комп’ютерна підтримка. А забезпечення чисельності освітніх технологій, можливості їх вільного вибору обумовлює індивідуальний підхід до навчання, особливо необхідний при вивченні інформаційних технологій з урахуванням інтересів, здібностей та фахової орієнтації старшокласників.Використання системного підходу до навчально-пізнавальної діяльності студентів у вищих навчальних закладах із застосуванням нових інформаційних технологій навчання та методу проектів сприяє розвитку пізнавальної активності студентів, їх розумових здібностей спонукає до самостійної творчої роботи, самоосвіти та самовдосконалення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Чумак, А. С., and В. М. Слабко. "ВВЕДЕННЯ ПРОЕКТНО-МОДУЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ТЕХНІЧНОЇ ПРАЦІ." Educational Dimension 30 (May 19, 2022): 343–48. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4864.

Full text
Abstract:
Розкрито умови підвищення ефективності навчання і виховання школярів та діяльності школи в процесі проведення занять з освітньої галузі «Технологія». Розглянуто проектно-модульну технологію на уроках технічної праці. Проаналізовано основні якості особистості, які формуються в процесі проектно-технологічної діяльності. Обґрунтовано перспективні можливості трудового навчання та розвиток творчої особистості в системі методів проектних технологій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Ericheva, Tamara, and Olga Palienko. "Історіографія проблеми підготовки майбутніх учителів до організації проектної діяльності." Pereiaslav Chronicle, no. 15 (August 20, 2019): 83–89. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7732-2019-1(15)-83-89.

Full text
Abstract:
Метою статті є дослідження історії впровадження методу проектів у школах України, виявлення недоліків і досягнень із метою удосконалення підготовки майбутніх учителів до організації проектного навчання. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності та системного аналізу фактів і подій. У статті розглянуто актуальність проблеми підготовки майбутніх учителів до організації проектної діяльності. Спираючись на роботи вчених проаналізовано проектне навчання на Україні в історичному аспекті. Результати дослідження дали можливість виявити, що першим періодом активного використання методу проектів в Україні можна назвати 20-30 роки минулого століття. Проте, з ряду причин, експеримент зазнав поразки. На другому етапі (1931-2000 рр.) вказаній проблемі не приділялося належної уваги. Починаючи з 1931 року на сторінках радянської літератури розпочалась критика методу проектів. У радянський період педагогіка ставила перед школою завдання підготувати учнів, використовуючи в основному пояснювально-ілюстративні технології. Лише з 2001 року (третій період) проектне навчання почало набувати популярності. Кризові явища у всіх галузях суспільного життя, включаючи сферу освіти, призвели до заміни авторитарної парадигми навчання на особистісно-орієнтовану. З’являються публікації українських вчених, педагогів і викладачів про вплив методу проектів на освітнійпроцес, вивчається сутність проектної діяльності учнів. Проектна технологія навчання починає вивчаться разом із іншими інноваційними технологіями. та набуває популярності при вивченні багатьох шкільних предметів. Проводяться дослідження використання методу проектів у позакласній діяльності класного керівника. Проте, недостатньо вивчається питання підготовки майбутніх учителів до організації проектної діяльності учнів. Проведений аналіз історичних фактів дає можливість зробити висновок, що неналежна підготовка педагогічних кадрів, відсутність методичного комплексу підготовки призводить до негативних наслідків. Дуже важливо, щоб будучи студентами, майбутні учителі вже були підготовлені до організації проектної діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Максимова, Алла. "ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ ПОЕТАПНОГО РОЗВИТКУ ПРОЕКТНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ДИЗАЙНЕРІВ-ГРАФІКІВ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ." Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент, no. 14 (December 28, 2019): 189–200. http://dx.doi.org/10.37041/2410-4434-2019-14-13.

Full text
Abstract:
У статті розглядається суть авторської технології поетапного розвитку проектної культури майбутніх дизайнерів-графіків у професійній підготовці в мистецьких закладах вищої освіти, що розроблена з урахуванням своєрідності становлення проектної культури відповідно до вимог цілісності, системності, керованості означеного процесу. Технологія поетапного розвитку проектної культури поєднує три етапи (пропедевтично-підготовчий, професійної ідентифікації, творчої самореалізації у проектній діяльності) й актуалізує розвиток художньо-естетичних якостей, асоціативно-образного мислення, сприяє поглибленню теоретичних знань, удосконаленню практичних умінь щодо створення цілісних гармонійних образів, перспективних іміджевих проектів, прогнозування тенденцій становлення графічного дизайну.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Волкова, Тетяна Василівна. "Підготовка інженерів-педагогів з дисципліни “Комп’ютерні технології управління проектами”." New computer technology 5 (November 2, 2013): 17–18. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.56.

Full text
Abstract:
Дисципліна “Комп’ютерні технології управління проектами” є однією з основних у підготовці інженерів-педагогів за напрямом навчання 7.010104. “Професійне навчання. Комп’ютерні технології в управлінні та навчанні”.Поняття проект об’єднує різні види діяльності, які характеризуються низкою ознак, серед яких найбільш загальними є спрямованість на досягнення конкретної мети, певних результатів; координоване виконання взаємопов’язаних дій; обмеженість у часі з визначеним початком і закінченням виконання робіт. З точки зору системного підходу, проект розглядається як процес переходу з вихідного стану до кінцевого – результат за участю механізмів за умови дотримання обмежень. Управління проектами – методологія організації, планування, керівництва, координації трудових, фінансових та матеріально-технічних ресурсів упродовж проектного циклу, спрямована на ефективне досягнення його цілей шляхом застосування сучасних методів, техніки й технології управління.“Комп’ютерні технології управління проектами” – дисципліна, яка ґрунтується на системному підході, інтегрує спеціальні та загальнопрофесійні знання, вивчає організаційно-технологічний комплекс методичних, технічних, інформаційних і програмних засобів, спрямованих на підтримку і підвищення ефективності процесів управління проектом.Планування проекту – найбільш відповідальна частина управління проектом, оскільки на цьому етапі закладаються передумови для успішної реалізації проекту. Сутність планування полягає у визначенні цілей і способів їх досягнення на основі формування комплексу робіт, застосуванні методів і засобів здійснення цих робіт, ув’язці ресурсів, необхідних для їх виконання, узгодженості дій учасників проекту. Інформаційна система управління проектом – організаційно-технологічний комплекс методичних, технічних, програмних та інформаційних засобів, спрямований на підтримку і підвищення ефективності процесів управління проектом.Комп’ютерні технології управління проектом використовуються на таких етапах узагальненого життєвого циклу проекту: планування проекту: детальне планування комплексу робіт і ресурсів, аналіз термінів виконання проекту в цілому і окремих його стадій, ресурсне планування, аналіз і оптимізація графіка розподілу ресурсів проекту і витрат проекту; виконання проекту: контроль за ходом реалізації проекту, аналіз стану проекту, оперативне управління проектом, перепланування проекту.Основна мета планування полягає в побудові моделі реалізації проекту.Програма дисципліни включає теоретичні основи управління проектами і практичні завдання розробки проектів освітнього і виробничого призначення за допомогою прикладного програмного забезпечення Microsoft Office Project (www.microsoft.com/project).МодульІ. Теоретичні основи управління проектами (12 год.). Класифікація базових понять управління проектами. Системний підхід до аналізу організації управління. Методи управління проектами. Організаційні структури управління проектами. Розробка проектної документації. Оцінка ефективності проекту.МодульІІ. Методологія проектування (12 год.). Планування проекту: основні поняття й визначення, процеси і рівні планування. Початкова фаза проекту. Бізнес-планування. Моделі планування. Мережне планування. Ресурсне планування. Документування плану проекту.Модуль ІІІ. Прикладне програмне забезпечення управління проектом Microsoft Office Project (6 год.). Основи Microsoft Office Project. Налагодження параметрів проекту. Визначення календаря робочого часу. Управління файлами проекту. Створення і використання шаблонів.Практикум в Microsoft Office Project: проектування і планування електронного навчального курсу.Модуль ІV. Календарне планування (20 год.). Формування мети і складання попереднього плану робіт у поданні Gantt Chart. Створення ієрархічної структури етапів, зв’язків між етапами. Уведення вимог планування. Установлення зв’язків між задачами. Робота з обмеженнями задач. Переривання задачі. Створення і використання календаря задач. Перегляд плану. Робота з поданням Gantt Chart. Робота з поданням Calendar. Редагування проекту в поданні Network Diagram.МодульV. Ресурсне планування (16 год.). Визначення ресурсів і витрат. Визначення пула ресурсів. Сортування, групування та фільтрація ресурсів. Планування ресурсів. Розрахунок вартості проекту. Призначення ресурсів задачам. Призначення фіксованих витрат. Усунення проблем з призначенням ресурсів.МодульVІ. Оптимізація проекту. Налагодження MSProject (10 год.). Перегляд і корекція плану проекту. Друк звітів. Налагодження подання, таблиць, полів, фільтрів і груп; панелей інструментів, меню і форм.Самостійна робота (59 год.) передбачає виконання студентами індивідуальних та групових проектів за варіантами.Програма дисципліни “Комп’ютерні технології управління проектами” може бути використана як складова навчально-тематичного плану підготовки інженерів-педагогів комп’ютерних дисциплін, так і як самостійний спецкурс для менеджерів інформаційних систем у системі вищої професійної освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Vasenko, Vasyl. "Реалізація графічної складової у формуванні проектно-технологічної компетентності учнів." HUMANITARIUM 45, no. 2 (July 3, 2020): 13–18. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-13-18.

Full text
Abstract:
У статті аналізуються вимоги Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти для освітньої галузі «Технології». Визначається місце та завдання технологічного компоненту в трудовому навчанні учнів й звертається увага на його графічну складову. Розглядаються деякі умови формування проектно-технологічної компетентності школярів у графічній діяльності на уроках трудового навчання. Проводиться аналіз змісту цього навчального предмету через призму формування цілісного уявлення про розвиток матеріального виробництва, ролі техніки, проектування і технологій обробки матеріалів у розвитку суспільства.Анонсована компетентність розглядається на предмет виявлення можливостей формування техніко-технологічних знань, умінь і навичок на уроках трудового навчання. При цьому звертається увага на методи, які застосовуються у взаємодії вчителя і учня у педагогічному процесі в освітній галузі «Технологія» та дозволяють модернізацію навчання в загальноосвітній школіВизначено структуру та характеристики компетенцій учнів базової і повної загальної середньої освіти для освітньої галузі «Технології»: розрахунково-графічні; проектно-технологічні; техніко-технологічні; виробничо-технологічні; творчо-конструкторські, формування яких здійснюється технологічним компонентом у вигляді проектування. На основі цього доведено, що у проектній діяльності учні базової загальної середньої освіти реалізують графічну складову проектно-технологічної компетентності через розуміння і виконання елементів художнього конструювання за графічним зображенням або власним задумом, обрання та застосування методів художнього і технічного проектування, читання і розуміння графічних зображень, необхідних для виконання завдань проекту, тощо. Школярі повної загальної середньої освіти – різних сфер людської діяльності (технологічної, освітньої, мистецької, економічної, політичної тощо) та проведення художньо-конструкторського аналізу об’єкта проектування і т.п.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Сторожук, С. Д. "Проектні технології у навчанні письма студентів-філологів: суть та особливості використання у навчальному процесі." Bulletin of Alfred Nobel University. Series "Pedagogy and Psychology", no. 12 (2016): 367–73. http://dx.doi.org/10.32342/2522-4115-2016-0-12-367-373.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

В.П., Масловский, and Озерова А.А. "ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ПРЕДПОСЫЛКИ И ПРИНЦИПЫ ГИБКИХ МЕТОДОВ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЕКТАМИ." Socio-economic and humanitarian magazine Krasnoyarsk SAU, no. 1 (February 18, 2020): 68–83. http://dx.doi.org/10.36718/2500-1825-2020-1-68-83.

Full text
Abstract:
Цель исследования – обобщение теоретических подходов к теории гибкого управления и ее практического применения. Задачи исследования: сформулировать определение Agile, определить суть методологии и основных ее инструментов, рассмотреть опыт компаний, внедривших в свою деятельность гибкое проектное управление. Представлены результаты исследования основополагающих принципов гибких технологий, выявлены достоинства и недостатки Agile-технологий, а также описан опыт их внедрения в проектную деятельность. Полученные результаты позволяют сделать вывод, что методология Agile создана для достижения конкурентного преимущества компаниями за счет создания «работающего» продукта, способного удовлетворять потребности потребителя. Важно, что гибкие технологии прежде всего являются философией и требуют изменения проектной культуры внутри команды и бизнес-культуры всего предприятия. Эта культура становится инновационной, эмоционально и технологически вовлекающей сотрудников в производство качественного продукта, развивающей и поддерживающей командное и разделенное лидерство. Должна произойти смена парадигмы мышления: с привычки подчинения на привычку сотрудничества. Гибкое управление – это комплексный процесс разработки продукта, требующий использования итераций (повторения определенных циклов работы) с учетом постоянно изменяющихся требований, которые должны быть реализованы за счет непрерывного взаимодействия с заинтересованными сторонами (клиентами, разработчиками, пользователями и др.). В общих чертах суть совокупности гибких методологий и соответствующих технологий заключается в важности внесения своевременных изменений в параметры проекта и в управление им по мере уточнений и конкретизаций требований заказчика. Таким образом, внедрение гибкого метода Agile возможно при следующих условиях: первое – от клиента требуется активное участие на протяжении всего проекта; второе – результат работы важнее, чем документация; третье – рабочая группа проекта составляет не более 7–9 человек; четвертое – участники осознают ответственность за результаты и действуют, обладая определенными правами на принятие решений; пятое – значение проекта четко обозначено; шестое – общий объем работ по проекту возможно выполнять пошагово.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Кулалаєва, Наталя. "ДІАГНОСТИЧНИЙ АНАЛІЗ СТАНУ ГОТОВНОСТІ УЧНІВ ПТНЗ ДО ПРОЕКТНОГО НАВЧАННЯ." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 14 (September 21, 2018): 70–78. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2017.14.70-78.

Full text
Abstract:
У статті наведено результати діагностичного аналізу стану готовності учнів професійно-технічних навчальних закладів до проектного навчання. Обґрунтовано доцільність застосування проектного навчання у професійній підготовці майбутніх кваліфікованих робітників. Сформульовано й уточнено суть дефініцій «методичні засади розроблення проектних технологій» та «готовність учнів професійнотехнічних навчальних закладів до проектного навчання». Визначено структуру цієї готовності та її компоненти: мотиваційний (усвідомлення цілей, мотиви проектної діяльності у професійній підготовці); змістовий (знання суті проектного навчання, методів і форм групової взаємодії) та особистісно-діяльнісний (інформаційноаналітичні, організаційні, комунікативні, технологічні вміння, рефлексивні здібності тощо). Наведено критерії й показники готовності учнів ПТНЗ до проектного навчання: мотиваційний (оцінка цікавості і корисності проектів; цікавість до певних форм і видів проектів), змістовий (уявлення про метод проектів; знання суті проектного навчання, методів і форм групової взаємодії) та особистісно-діяльнісний (досвід участі у проектній діяльності; володіння вміннями для проектного навчання; оцінка вмінь участі у проектному навчанні; наявність якостей особистості, необхідних для здійснення проектного навчання). З‘ясовано ставлення учнів ПТНЗ до проектних технологій у їхній професійній підготовці. Виявлено пріоритетні для майбутніх кваліфікованих робітників види і зміст проектного навчання у ПТНЗ. Виокремлено предмети, під час вивчення яких учні висловили бажання застосовувати проектне навчання. Наведено розподіл учнів за рівнями сформованості визначених автором компонентів їхньої готовності до проектного навчання у ПТНЗ. Представлено дані самооцінки учнями ПТНЗ своїх умінь для реалізації проектного навчання. На основі отриманих результатів аналізу сформульовано рекомендації для працівників Департаментів освіти й науки обласних державних адміністрацій України, навчально (науково)-методичних центрів (кабінетів) професійно-технічної освіти України та педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Гронь, Лариса. "АКТИВІЗАЦІЯ УСНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ МОВНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Інноватика у вихованні 1, no. 11 (May 30, 2020): 86–91. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i11.230.

Full text
Abstract:
Анотація. Стаття присвячена проблемі активізації усної комунікативної діяльності студентів мовних факультетів закладів вищої освіти. У роботі наведено загальну характеристику технології проектного навчання як одного із важливих інноваційних методів активізації іншомовної комунікативної підготовки майбутніх учителів іноземної мови та розглянуто шляхи її реалізації у системі навчання іноземних мов у вищій школі; проаналізовано ознаки основних типів навчальних проектів, методичні етапи роботи за проектною технологією (етап планування, аналітичний етап, етап узагальнення інформації, етап презентації, оцінювання); наведені фактори, що впливають на ефективність управління самостійною роботою за допомогою проектної технології. Відмічається, що метод проекту стимулює активне іншомовне спілкування та самостійну продуктивну діяльність студентів, посилює мотивацію до навчання, що сприяє підвищенню рівня практичного володіння іноземною мовою в цілому та створює максимально сприятливі умови для розкриття їх творчих здібностей. У процесі проектного навчання у студентів розвивається потреба у самостійному набутті знань у процесі вирішення практичних проблем, вміння дослідницької роботи та критичного мислення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Teslia, Iurii, Iulia Khlevna, and Oleksii Yehorchenkov. "ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНКРЕТИЗОВАНОЇ МЕТОДОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 4 (14) (2018): 128–35. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-4(14)-128-135.

Full text
Abstract:
Актуальність теми дослідження. Підґрунтям мета-методології управління проектами є інструменти орієнтовані на умови проектно-орієнтованих підприємств – конкретизованих методологій управління проектами (КМУП). Для їх ефективного використання необхідна розробка деякого технологічного базису. Тому існує потреба у створенні налаштованих на умови проектно-орієнтованих підприємств методологій управління проектами, а також інформаційних технологій, які забезпечують ефективне використання таких методологічних інструментів в умовах цих підприємств. Постановка проблеми. Впровадження КМУП вимагає розробки деякого технологічного базису, в якому основні методологічні інструменти відображаються в інформаційних технологіях управління проектами. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розглянуто останні публікації у відкритому доступі щодо впровадження методологій управління проектами, КМУП та інформаційних технологій у практику проектноорієнтованих підприємств. Виділення недосліджених раніше частин загальної проблеми. Встановлено, що питання формування технологічної підтримки КМУП у вигляді інформаційних технології управління проектами залишається відкритим. Постановка завдання. Формування технологічного базису процесів впровадження і використання КМУП на проектно-орієнтованих підприємствах. Виклад основного матеріалу. Пропонується підхід створення інформаційних технологій управління проектами розглядати в розрізі їх системоутворюючих компонентів – організації, методології і технології. Аналіз основних програмних засобів управління проектами, стосовно підтримки інструментів КМУП, дав змогу встановити переваги ПП Primavera. Запропоновано етапи проекту впровадження орієнтованої на підтримку КМУП інформаційної технології управління проектами. Висновки відповідно до статті. Пропонований підхід дозволяє перевести методологічні інструменти у сферу технологічної реалізації, що удосконалює весь процес управління проектами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Коберник, О. М. "Проектна технологія: можливості застосування в освіті." Освітній вимір 36 (September 13, 2012): 11–18. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v36i0.3380.

Full text
Abstract:
Коберник О. М. Проектна технологія: можливості застосування в освіті. У статті обґрунтовано сутність педагогічного проектування та проектної технології, визначені загальні підходи до визначення етапів проектування; розкрито можливості використання проектної технології в навчальній та виховній діяльності, на уроках трудового навчання та у позаурочний час, у системі вищої педагогічної освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Федотова, М. А., and П. В. Полушин. "Управление проектной командной работой как социальным технопакетом." NOMOTHETIKA: Философия. Социология. Право 45, no. 2 (August 5, 2020): 271–80. http://dx.doi.org/10.18413/2712-746x-2020-45-2-271-280.

Full text
Abstract:
Предложена авторская интерпретация развития теории социальных технологий на базе концепции соционавигации в виде технопакетного подхода к системному управлению проектной командной работой, основанная на представлении этой деятельности как процесса в технологической сети («технопакета» – ТП). Определены актуальные проблемы системного управления проектной командной работой, решение которых необходимо для повышения эффективности управленческой практики. Введены дополнительные понятия: «развивающая» технология, представляющая собой технологию развития, ключевой, «замыкающей» технологии ТП, которая позволяет совершенствовать ТП, адаптируя его к социальным и технико-технологическим изменениям; «оптимизирующая» технология – позволяющая оптимизировать параметры используемых «базовой» и «продуктовых» технологий. Предложена концепция интегральной системы моделей информационного субпакета технопакета «системное управление проектной командной работой», основанная на «мягких» вычислениях (МАИ/МАС – технологиях Т. Саати).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Khaustova, Viktoriia, Olena Kozyreva, and Mykola Ivanov. "IMPROVEMENT OF THE PROJECT RISK MANAGEMENT SYSTEM IN IT COMPANIES OF UKRAINE." Scientific Notes of Ostroh Academy National University, "Economics" Series 1, no. 20(48) (March 24, 2021): 53–58. http://dx.doi.org/10.25264/2311-5149-2021-20(48)-53-58.

Full text
Abstract:
У статті запропоновано удосконалення системи управління проектними ризиками в ІТ-компаніях України у сучасних економічних умовах. Зазначено, що в умовах сьогодення всі розвинуті країни світу та країни, що прагнуть до розвитку, орієнтовані на інновації та розвиток ІТ-технологій як найбільш перспективних напрямів економічного зростання. Відзначено, що практично у всіх ІТ-компаніях основним процесом загальної системи управління організацією є «управліня проектами», а система «управління ризиками» вважається допоміжним, незважаючи на те, що проектні ризики мають величезний вплив на досягнення основних цілей проекту та рентабельність проекту загалом. Зроблено висновок про необхідність удосконалення існуючої системи управління проектними ризиками в ІТ-компаніях України на основі удосконалення оцінки проектних ризиків та визначення послідовності управлінських дій у разі виникнення ризикових ситуацій по проектах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Korshunova, E. M., N. L. Taranukha, P. A. Borshova, and A. F. Korshunov. "Factors Restricting the Application of Modern BIM-Technologies in Reconstruction Projects." Intellekt. Sist. Proizv. 18, no. 3 (November 17, 2020): 53. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2020-3-53-57.

Full text
Abstract:
В статье выявлены факторы, препятствующие применению информационного моделирования зданий (BIM) в проектах реконструкции. Проекты реконструкции сталкиваются с неопределенностью высокого уровня в ходе реализации в основном из-за ненадлежащего управления информацией, недостаточного контроля качества и низкой компетентности участников. Применение передовых компьютерных инструментов, таких как BIM, которые используются как с передовыми информационными, так и коммуникационными технологиями (ИКТ), может стать способом решения проблем проектов реконструкции. Дан анализ существующих моделей информационного моделирования, используемых в строительных проектах зданий, и их краткая характеристика. Для выявления проблем предлагаются и внедрения BIM в проекты реконструкции, использование метода аналитической иерархии (МАИ). Определены этапы анализа факторов, ограничивающих применение BIM при реконструкции. На основе анализа наиболее значительных технических, организационных и управленческих проблем при применении современных технологий в проектах реконструкции выделены факторы, ограничивающие применение BIM в проектах реконструкции. Обоснована необходимость мониторинга этих факторов на протяжении всего жизненного цикла проекта. Проанализированы инструменты и действия, которые могли бы устранить выявленные факторы и повысить эффективность проектов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

КИЕВСКИЙ, Илья Леонидович, Александр Вячеславович АЛЕКСАНИН, and Ярослав Владимирович ЖАРОВ. "Организационная обеспеченность строительных проектов на основе технологии информационного моделирования." Promyshlennoe i Grazhdanskoe Stroitel'stvo, no. 12 (December 23, 2021): 55–60. http://dx.doi.org/10.33622/0869-7019.2021.12.55-60.

Full text
Abstract:
Развитие строительной отрасли совместно с активным внедрением в нее информационных технологий позволяет применять кардинально новые методы работы с информацией и современные способы коммуникаций между участниками реализации комплексных строительных проектов. Цели и задачи данной работы направлены на повышение качества реализуемых проектов, а также на увеличение скорости принятия и прогнозируемости управленческих решений благодаря использованию технологий информационного моделирования. Термин "технология информационного моделирования" в проводимом исследовании интерпретируется как инструмент обобщения и аналитики информации об объектах строительства при реализации комплексного проекта (возведение нескольких зданий или сооружений на одной территории), который служит надежной основой для принятия управленческих решений в течение всего жизненного цикла программы проекта. В статье использованы общедоступные данные (законодательные и нормативно-правовые акты, опубликованные работы зарубежных и отечественных ученых), а также материалы практической реализации комплексного проекта строительства. Предлагается алгоритм создания системы управления проектами с использованием технологий информационного моделирования, который может стать основой для разработки передовых практик применения этой технологии для всех участников программы реализации комплексных строительных проектов, а также для разработки методической базы обеспечения информационных коммуникаций участников проекта на основе информационных моделей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Антопольский, А. Б., and А. B. Antopolsky. "Лингвистические связанные открытые данные: состояние и перспективы." Научно-техническая информация. Серия 2: Информационные процессы и системы, no. 8 (2021): 28–36. http://dx.doi.org/10.36535/0548-0027-2021-08-4.

Full text
Abstract:
Представлен проект лингвистических связанных открытых данных (Linguistic Linked Open Data - LLOD), реализуемый международной рабочей группой на платформе Семантической сети. Излагаются принципы проекта, перечисляются принятые в нем стандарты и методики, рассматриваются главные ресурсы, загруженные в облако проекта в настоящее время. Обсуждаются основные понятия и приводится классификация языковых ресурсов, представленных в проекте. История проекта описывается через изложение материалов семинара участников LLOD в течение 2012-2020 гг. Приводятся проекты по развитию LLOD и преобразованию в него различных языковых ресурсов, которые выполняют исследовательские коллективы по всему миру. Делается вывод, что этот проект является наиболее перспективным направлением по интеграции и коллаборации в области языковых технологий и ресурсов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Гірник, Анатолій Володимирович, and Алла Федорівна Неминуща. "Навчання сучасним інформаційним технологіям проектування." Theory and methods of e-learning 2 (February 3, 2014): 230–34. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v2i1.279.

Full text
Abstract:
В останні роки минулого тисячоліття провідні світові держави перейшли рубіж, що символічно розділяє «вік енергетики» і «століття інформатики». Це супроводжувалося глобальним переобладнанням всіх галузей комп’ютерними та телекомунікаційними системами і вимагало величезних капіталовкладень – у тому числі в розробку програмних засобів різного призначення для автоматизації інженерної та управлінської діяльності. За висновком Національного наукового фонду США, впровадження систем САПР в різні сфери інженерної діяльності має більший потенціал підвищення продуктивності праці, ніж усі відомі технічні нововведення з часів відкриття електрики. Процес історичний, хоча сучасникам і сьогодні непросто усвідомлювати глибину та значення змін, що відбуваються на їхніх очах [1].Інформаційні технології відносяться до так званих «високих технологій», що є однією з найважливіших і найбільш наукоємних ланок науково-технічної революції на сучасному етапі. Бачимо, що серед найбільш успішних світових компаній розробники програмного забезпечення знаходяться на чільному місці.Будь-яка технологічна перебудова промисловості безперспективна, якщо вона не забезпечена відповідними кадрами. У зв’язку з цим необхідно оцінити якість випускників наших навчальних закладів, їх відповідність сучасним реаліям і зарубіжним стандартам. Наприклад, в [1] наведені експрес-зіставлення студентів інженерно-будівельного факультету Санкт-Петербурзького будівельного університету з тими, які щорічно проходять навчання в міжнародній школі в Норвегії. Виявилося, що в порівнянні із закордонними однолітками наші студенти володіють великим обсягом фундаментальних знань, мають більший інженерний кругозір, але поступаються у вирішенні практичних інженерних завдань. На жаль, наша освіта дає застарілі технології застосування знань. Наш випускник може розрахувати будівельну конструкцію, але буде це робити вручну і досить довго. А його закордонний колега, що володіє відповідними програмними засобами, зробить розрахунки набагато швидше і, крім того, зможе оптимізувати сортамент металопрокату, видати необхідні специфікації та робочі креслення. Звичайно, такий фахівець більш цінний і для нашої промисловості. Аналогічні дослідження, напевне, необхідно було б виконати і для галузі вітчизняної профтехосвіти.Формування фахівця, здатного ефективно працювати в XXI столітті, має здійснюватися шляхом насичення навчальних планів інформаційно-технологічними компонентами і розвитку перепідготовки кадрів. Отже, потрібно переглядати зміст і склад загальних та спеціалізованих дисциплін. Необхідно звернути особливу увагу на підготовку фахівців для проектних організацій, які найбільш насичені інформаційними технологіями, зокрема автоматизованими системами проектування (САПР). Ці досить вартісні комп’ютерні програми сьогодні встановлені на кожному робочому місці проектувальника.Якщо звернутися за досвідом до сусідньої країни, то можна констатувати, що в Російській Федерації вже зробили істотні кроки в реформуванні підготовки фахівців, починаючи з загальноосвітньої школи. Ще в 1992 році компанія АСКОН випустила версію САПР КОМПАС, призначену для навчання школярів. У 2008 році навчальна САПР КОМПАС-3D LT, поступила в школи Росії у складі Стандартного базового пакета програмного забезпечення в рамках пріоритетного національного проекту «Освіта». Ця навчальна САПР отримала широке поширення в школах і використовується в рамках курсів інформатики, креслення, геометрії. Під керівництвом професора КДПІ О. О. Богуславського розроблена методика викладання в програмно-методичному комплексі «Освітня система на базі КОМПАС-3D LT». В рамках Міжнародного проекту «Мережева школа ІКТ» працює секція «Комп’ютерне креслення в середовищі САПР КОМПАС», учасники якої є навіть з України. Організатор проекту – Академія підвищення кваліфікації та професійної перепідготовки працівників освіти РФ.В Україні тільки розпочинаються роботи в цьому напрямку.За ініціативи Асоціації проектних організацій України та Рішення науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку та будівництва створена перша вітчизняна система автоматизованого проектування «БудКАД» загального призначення (рис. 1, 2, 3) [2]. Ця система є аналогом найбільш розповсюдженої серед проектувальників країни САПР AutoCAD і дає можливість створення робочих креслень 2D. БудКАД має три мови інтерфейсу користувача: українську, російську та англійську. Розпочата адаптація надбудов, які сьогодні використовуються над AutoCAD. На сьогодні вже поставляється надбудова СПДБ – BonusTools. За даними Асоціації проектних організацій САПР БудКАД придатний для використання на 80-85% робочих місць проектувальників. З кінця минулого року розпочалося широке впровадження САПР БудКАД в проектні організації України. Завдяки тому, що вартісні показники САПР БудКАД на порядок нижчі, ніж найбільш розповсюдженої САПР AutoCAD (США), впровадження першої в значній мірі вирішує питання легалізації програмного забезпечення в галузі, що дуже гостро стоїть сьогодні в нашій країні (рівень піратства сягає 84%). Крім того, заміна зарубіжних програмних продуктів вітчизняною САПР істотно знижує навантаження на імпорт (за даними Асоціації проектних організацій вартість ліцензій на імпортні програмні засоби, необхідних для легазізації будівельної галузі, сягає 4 млрд. грн.) [3]. На жаль, темпи впровадження дещо знижені внаслідок економічної кризи в галузі.Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України та Міністерство регіонального розвитку та будівництва України визначили заходи з впровадження вітчизняної САПР також і в навчальний процес: безкоштовне оснащення навчальних закладів будівельного профілю системою БудКАД; проведення навчання та атестації викладачів систем автоматизованого проектування; проведення семінарів з питань інформаційних технологій в будівельній галузі; проведення конкурсів на кращу роботу з будівельного креслення; залучення Асоціації проетних організацій України до процесу навчання; участь в Міжнародних виставках «Сучасна освіта в Україні».В рамках цих заходів ДНДІ автоматизованих систем в будівництві (базова організація Мінрегіонбуду з інформаційних технологій) готує підручник і методичні рекомендації з навчання САПР БудКАД та спільно з Інститутом професійно-технічної освіти НАПН України веде розробку методики викладання курсів інформатики і креслення з використанням САПР в ПТНЗ будівельного профілю. Готується проведення науково-практичних семінарів для викладачів навчальних закладів та конкурсів на кращу роботу з будівельного креслення, фінальна частина яких призначена на ІХ Міжнародній науково-технічній конференції «Новітні комп’ютерні технології НОКОТЕ’2011», що відбудеться у вересні 2011 р. в м. Севастополі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Pomortseva, Olena, Maryna Pilicheva, and Tetiana Anopriienko. "ТЕХНОЛОГІЯ ВИКОРИСТАННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ПРИ ОБРОБЦІ ГЕОДЕЗИЧНИХ ДАНИХ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 4(18) (2019): 229–37. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-229-237.

Full text
Abstract:
Актуальність теми дослідження. Останніми роками в Україні у сфері геодезії та інших суміжних галузях науки активно розроблюються та впроваджуються інформаційні технології, що дозволяють прискорити процеси вирішення науково-технічних і господарських завдань. Постановка проблеми. Обробка значних об’ємів геодезичних даних є трудомістким процесом, тому для автоматизації камеральної обробки результатів топографо-геодезичних робіт доцільно використовувати геоінформаційні технології. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останні публікації вчених із цієї теми присвячені розробці методології і методик використання геоінформаційних технологій при виконанні геодезичних робіт, обробці і створенні геопросторових моделей даних. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Недостатньо дослідженим є питання використання при камеральній обробці геодезичних вимірювань популярних програмних продуктів, таких як Digitals, AutoCad і ArcGIS та можливості їхнього застосування в зазначених роботах. Постановка завдання. Метою дослідження є технологія обробки результатів геодезичних вимірювань із використанням геоінформаційних систем, зокрема програмних комплексів Digitals, AutoCad і ArcGIS. Виклад основного матеріалу. Наведено технологію використання можливостей геоінформаційних систем AutoCad Civil 3D і ArcGIS при автоматизації процесів на всіх етапах проведення топографо-геодезичних робіт. Доведено доцільність використання безкоштовних інтернет-ресурсів – Публічна кадастрова карта України і картографічний сервер «Публічна карта GISFile» – на етапі збору та аналізу вихідних даних на район робіт. Наведено правила і принципи побудови бази геоданих на прикладі топографо-геодезичних даних ділянки залізниці. Показана можливість графічного представлення профілів як тривимірних об’єктів. Вирішені інженерно-геодезичні завдання з використанням розробленої геоінформаційної технології – визначено об’єм земляних робіт ділянки залізниці і розраховані техніко-економічні показники проекту. Висновки відповідно до статті. Розроблено технологію синтезу функцій різних геоінформаційних систем, яка дозволяє автоматизувати: процеси збору й аналізу вихідних даних; камеральну обробку результатів геодезичних вимірювань із наступною побудовою топографічних карт (планів) і профілів; створення тривимірної моделі місцевості; рішення складних інженерно-геодезичних задач; розрахунки техніко-економічних показників проектів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Гасанов, Гасан Атабабаевич, Тофик Атабабаевич Гасанов, and Эльнара Мигажидиновна Эминова. "ЦИФРОВОЕ СЕЛЬСКОЕ ХОЗЯЙСТВО: МЕХАНИЗМ ВНЕДРЕНИЯ НА ОСНОВЕ ПРОГРЕССИВНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И ЕГО ФИНАНСОВОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ." Региональные проблемы преобразования экономики, no. 6 (September 27, 2021): 26–34. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2021-6-26-34.

Full text
Abstract:
Цель работы. Исследовать механизм реализации проекта ЦСХ на основе анализа разделов проекта и его финансового обеспечения. На основе детального рассмотрения III и IVразделов проекта ЦСХ был выявлен важный механизм реализации проекта на основе технологии «блокчейн». Рассмотрены финансовые показатели, обеспечивающие их функционирование и сбалансированность с другими разделами ЦСХ. Метод или методология проведения работы. В процессе анализа разделов ЦСХ был использован метод логических абстракций, причинно-следственный метод, метод функционального анализа, который позволил рассмотреть взаимозависимости основных финансово-экономических показателей по разделам проекта ЦСХ. Результаты. В процессе рассмотрения механизма функционирования ЦСХ было выявлено, что с помощью многообразных подсистем создана производственно-потребительская цепочка, с помощью которой действует технология «блокчейн», эта технология имеет значительные преимущества за счет использования цифровых технологий, искусственного интеллекта и других прогрессивных технологий. При подготовке специалистов в области цифровой экономики для сельхозпредприятий был выявлен дисбаланс в части планируемых средств по отношению к другим пунктам и разделам ЦСХ. Область применения результатов. Выявленный механизм технологии блокчейн в результате реализации ЦСХ может быть использован при планировании региональных проектов ЦСХ или его отдельных разделов, крупными аграрными объединениями; в процессе преподавания по курсу «Цифровая экономика», отдельных разделов «Анализ хозяйственной деятельности», «Экономика организации (предприятия)». Выводы. Полученные данные и обобщения свидетельствуют: о преимуществах и больших возможностях новой технологии блокчейн; необходимости корректировки отдельных пунктов и разделов ЦСХ в результате выявленного дисбаланса по подготовке специалистов сельхозпредприятий в области цифровой экономики; о влиянии внешних факторов – эпидемии коронавируса, мирового экономического кризиса, которые могут повлиять на процесс внедрения ЦСХ.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Natalia, Rysynets. "PROJECT TECHNOLOGIES AS A FACTOR OF DEVELOPMENT OF PROFESSIONAL COMPETENCES OF LEGAL SPECIALTY STUDENTS." Scientific Issues of Vinnytsia State M. Kotsyubynskyi Pedagogical University. Section: Pedagogics and Psychology 243, no. 56 (2018): 174–77. http://dx.doi.org/10.31652/2415-7872-2018-56-174-177.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Кулінка, Юлія. "Методологічні аспекти впровадження веб-квест-технології як виду проектної діяльності для підвищення якості освіти." Освітній вимір 43 (December 11, 2014): 145–51. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v43i0.2778.

Full text
Abstract:
Кулінка Ю. С. Методологічні аспекти впровадження веб-квест-технології як виду проектної діяльності для підвищення якості освіти У статті обґрунтовано особливості впровадження та використання однієї з інформаційно-комунікативних технологій – веб-квест, що розглядається автором як вид проектної діяльності на уроках трудового навчання під час вивчення варіативного модуля «Технологія заготівлі та зберігання продуктів» у 9 класі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Мухидинов, М. Г., З. М. Мухидинов, and Х. А. Магомерзаев. "РЕАЛИЗАЦИИ ПРОЕКТНОГО МЕТОДА В УСЛОВИЯХ АКТУАЛИЗАЦИИ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ." I Всероссийская научно-практическая конференция «Digital Era», no. 1 (March 26, 2021): 155–59. http://dx.doi.org/10.36684/38-2021-1-155-159.

Full text
Abstract:
В условиях информационной трансформации общества во всех сферах жизнедеятельности человека актуализируются цифровые технологии, не остается в стороне и образование. Интенсивные наступления информационных цифровых технологий способствуют автоматизации множества ручных производств в обществе, в рамках которых множество образовательных проблем удается актуализировать и вывести на эффективное их решение. В современных условиях проектное обучения является наиболее используемой инновацией, которая позволяет получить планируемые образовательное технологии. Если первые годы любая информационная технология воспринималось как инновация, то в современном образовании его актуализация возможна в условиях интеграции различных инноваций. С учетом этого, в статье исследуется возможности использования проектного метода в условиях актуализации информационных технологий при решениях образовательных задач в новой информационно-коммуникационной образовательной среде. Выявлены и описаны возможности использования проектного метода в решения множества педагогических задач в рамках реализации проекта.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Гудзовата, О. О., А. В. Костенко, and М. І. Плеша. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ІТ-ПРОЕКТІВ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 60 (July 3, 2020): 54–60. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-60-09.

Full text
Abstract:
В процесі управління для забезпечення конкурентоспроможності та розвитку підприємства важливим аспектом є впровадження і використання інноваційних технологій і ІТ-рішень. ІТ-проекти призна-чені для автоматизації багатьох базових процесів підприємств: від фінансів до управління виробництвом. Цілями їх впровадження є інтеграція різних видів інформації, створення взаємозв’язків між відповідними підсистемами, формування об’єднавчої платформи бізнес-партнерів, замовників, постачальників, виробників, клієнтів, працівників компанії в єдиному інформаційному просторі. Кожен ІТ-проект слід вважати одним із видів інвестицій. Саме тому перед впровадженням конкретного проекту необхідно скласти економічне об-грунтування, ідентифікувати ризики, визначити ефект вкладення інвестицій. Автоматизація діяльності підприємства розглядається як бізнес-процес комплексного бізнес-дизайну. ІТ-проект також потрібно розгля-дати як бізнес-проект, що впливає на діяльність компанії в перспективі. Коректна оцінка його ефективності є важливим питанням розвитку й оцінки бізнесу загалом. Методика оцінки економічної ефективності ІТ-проектів може бути різною і вимагає вибору в кожній конкретній ситуації. Унікальність кожного ІТ-проекту зумовлена переліком зовнішніх і внутрішніх факторів, а також особливістю кожного окремого підприємства. Тому однозначні висновки та рекомендації щодо методів оцінки ефективності впровадження ІТ-проектів є досить складними в практичній реалізації. В статті зроблена спроба дослідити й узагальнити різні підходи, методології та методи оцінки ІТ-проектів, сформулювати загальні правила вибору методу оцінки. Для аналізу ефективності впровадження ІТ-проектів найбільш прийнятними є класичні фінансові ме-тоди оцінки в поєднанні з якісними. Також при виборі методу оцінки ІТ-проекту потрібно враховувати співвідношення його вартості й ефективності з інтеграцією в актуальну систему бізнес-дизайну компанії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Аснина, Н. Г., and Т. В. Азарнова. "Задача формирования графика реализации инвестиционного мультипроекта." Вестник ВГУ. Серия: Системный анализ и информационные технологии, no. 4 (September 23, 2019): 85–94. http://dx.doi.org/10.17308/sait.2019.4/2684.

Full text
Abstract:
Инвестиционные проекты являются типичным инструментом развития современного бизнеса, направленным на расширение, организационные изменения и модернизацию. В зависимости от масштабности предполагаемых изменений применяются монопроекты, являющиеся инструментом решения одной задачи и мультипроекты, включающие в себя несколько монопроектов. Механизмы реализации монопроектов достаточно хорошо исследованы в работах российских и зарубежных авторов. Процесс реализации мультипроектов по сравнению с монопроектами имеет существенно более сложную структуру и, несмотря на большое количество работ в данной сфере, является актуальным на-правлением исследований. Эффективность выполнения инвестиционных мультипроектов во многом зависит от технологий их финансирования и графика выполнения. В работе исследуется проблема формирования оптимальной последовательности выполнения независимых проектов инвестиционного мультипроекта. Анализируется несколько постановок задач, отличающихся спецификой проектов и правилами их финансирования: мультипроект, предусматривающий вложение инвестиций в начальный (нулевой) для всего проекта момент времени (одномоментное вложение инвестиций); мультипроект предусматривающий вложение инвестиций в момент начала каждого проекта, входящего в него; некоммерческие, общественно-значимые проекты не направленные на получение дохода. В качестве критериев оптимальности, в зависимости от специфики мультипроекта, рассматриваются критерии максимизации прибыли и минимизации затрат. Предложенные правила определения оптимальной последовательности выполнения проектов во всех рассматриваемых постановках задач базируются на так называемых коэффициентах приоритета выбора, обоснование которых строится с использованием подходов теории расписаний. Коэффициенты приоритета выбора зависят от ключевых параметров постановки задачи (время выхода проекта на стадию операционной доходности, ежемесячный доход после перехода на стадию текущей операционной доходности, затраты на реализацию проекта) и используемой в проекте ставки дисконтирования.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Тучинський, Б. Г., С. О. Кудря, І. В. Іванченко, and В. Ю. Іванчук. "НЕВІДВОРОТНІСТЬ ПЕРЕХОДУ УКРАЇНИ ДО ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ." Vidnovluvana energetika, no. 4(63) (December 27, 2020): 6–21. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.4(63).6-21.

Full text
Abstract:
В статті розглянуто суттєві проблеми сучасної української електроенергетики. Зношеність енергетичного обладнання ТЕС і АЕС перевищує допустимі проектні ліміти, що зменшує стійкість постачання електроенергії споживачам, збільшує обсяги локальних і глобальних шкідливих викидів, збільшує питомі витрати палива на ТЕС і АЕС, а з цим – збільшує собівартість і ціну продажу електроенергії. Ще одним з викликів для електроенергетики України є залежність від імпорту палива. Пріоритетний розвиток виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії, обраний європейськими країнами, дозволив подолати проблеми фізичного і морального зносу обладнання, доступу до енергоносіїв, екологічної чистоти роботи електростанцій, ефективності виробництва електроенергії для інвесторів і для держави. Для України є дуже важливим цей позитивний європейський досвід подолання кризи в електроенергетиці. За даними International Energy Agency в період 2014-2035 рр. інвестиції у відновлювані технології виробництва електроенергії в країнах ЄС перевищать інвестиції в галузі традиційної енергетики (ТЕС і АЕС) разом взяті, більше ніж у три рази. Результати функціонування європейської електроенергетики за новим “низьковуглецевим” курсом засвідчують, що стратегічні рішення в європейській електроенергетиці були вдалими – країни Європи подолали всі перешкоди розвитку. Зважаючи на подібність багатьох нагальних проблем української і європейської електроенергетики, а також на значний енергетичний потенціал відновлюваних джерел енергії України, зокрема енергії сонця та вітру — 2273 млрд кВт∙год у рік, стратегічні рішення для української електроенергетики мають враховувати відповідний європейський досвід пріоритетного розвитку виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії. Крім того, проведений аналіз дає обґрунтований висновок, що відновлювані технології виробництва електроенергії найбільш привабливі для інвесторів. Бібл. 19, табл. 8, рис. 12.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Tymchenko, Daria, Nataliia Korogod, and Tetiana Novorodovska. "ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЕКТУ СТВОРЕННЯ ОФІСУ ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, no. 2 (June 30, 2020): 62–73. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2020-2-62-73.

Full text
Abstract:
Мета - обґрунтування необхідності створення офісу трансферу технологій у закладі вищої освіти, зокрема в Національній металургійній академії України, а також опис основних етапів практичної реалізації проекту створення офісу трансферу технологій у Національній металургійній академії України на основі запропонованих автором моделей та методів управління таким проектом.Методика. Під час виконання дослідження використано: концептуальну модель управління проектом створення офісу трансферу технологій у закладі вищої освіти, яка враховує специфіку функціонування закладу вищої освіти та включає сім етапів створення офісу трансферу технологій; метод створення офісу трансферу технологій у закладі вищої освіти з елементами дизайн-мислення, який передбачає визначення потреб та зацікавленості стейкхолдерів проекту у налагодженні співпраці між представниками закладу вищої освіти та бізнесу та створення продукту проекту з урахуванням виявлених потреб на основі інструментів дизайн-мислення.Результати. Дослідження практичної реалізації проекту створення офісу трансферу технологій у закладі вищої освіти показало, що ефективність реалізації такого проекту полягає насамперед у застосуванні проектного підходу. Застосування концептуальної моделі управління проектом створення офісу трансферу технологій у закладі вищої освіти та методу створення офісу трансферу технологій у закладі вищої освіти з елементами дизайн-мислення дозволило налагодити процес створення даної організаційної структури у Національній металургійній академії України, реалізувати проект вчасно, у рамках запланованого бюджету та у відповідності до потреб стейкхолдерів.Наукова новизна. Проведені дослідження обґрунтували необхідність створення офісу трансферу технологій у Національній металургійній академії України. Були описані основні етапи реалізації проекту створення офісу трансферу технологій у Національній металургійній академії України, визначені стейкхолдери проекту, наведені основні положення Заявки на розгляд ініціативи, яка включає цілі проекту. Практична цінність. Описані у даній статті основні етапи проекту створення офісу трансферу технологій у Національній металургійній академії України відповідно до концептуальної моделі управління проектом створення офісу трансферу технологій у закладі вищої освіти дозволять створити таку організаційну структуру на базі будь-якого закладу вищої освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Ушакова, Татьяна Александровна. "Характерні риси дистанційного навчання." New computer technology 5 (November 10, 2013): 90–91. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.99.

Full text
Abstract:
Освіта – це шлях у майбутнє. Перед сучасним суспільством стоїть багато задач, і одна з найважливіших – створення перспективної системи освіти, здатної підготувати населення до життя в новітніх умовах цивілізації. З впровадженням Болонського процесу в навчальний процес виникла необхідність у створенні нових і удосконаленні старих педагогічних технологій; також можна відзначити, що вже існує система освіти, яка вирішує ряд проблем нашої сучасності – дистанційна освіта, – але із відомих причин у вузах нашої країни використовується на «первісному рівні» або не використовується взагалі. Дистанційна освіта є похідною від традиційної системи освіти. Нова технологія навчання підпорядковується основним законам педагогіки, але при цьому перетворює їх відповідно до нових умов навчання і вимагає переосмислення в рамках освітніх установ.Чому виникла необхідність створення ДО? Адже по всій країні велика кількість різних навчальних закладів і середнього, і вищого ступенів, і різних за спеціалізацією. Але не кожна людина має можливість одержувати освіту. І на це є багато причин через необхідність поєднання навчання з роботою, географічна віддаленість від обласних центрів та престижних навчальних закладів і т.п. Ще одна з причин створення ДО – розвиток технології, що прискорюється з великою швидкістю. Нові технології – інформаційні, комп’ютерні та телекомунікаційні, не тільки впливають на характер процесу трансформації світової цивілізації, але і викликають масову потребу в навчанні і постійному підвищенні кваліфікації представників майже всіх професій, а це в свою чергу викликає зміни в формі та змісту навчання.Виділимо основні характерні риси дистанційного навчання.Гнучкість. Студенти не відвідують регулярних занять у вигляді лекцій та семінарів, а працюють у зручний для себе час, у зручному місці в зручному темпі, що дає велику перевагу для тих, хто не може або не хоче припинити свій звичайний уклад життя. Від студента формально не вимагається якого-небудь освітнього цензу.Модульність. В основу програм дистанційного навчання покладено модульний принцип. Кожний курс створює цілісну картину про певну предметну галузь. Це дозволяє з набору незалежних курсів-модулей формувати програму, що відповідає індивідуальним або груповим (наприклад, для персоналу окремої фірми) потребам.Економічна ефективність. Досвід російських недержавних центрів дистанційного навчання показує, що їхні витрати на підготовку фахівця складають приблизно 60% від витрат на підготовку фахівців за денною формою навчання. Відносно низька собівартість навчання забезпечується за рахунок використання технологій дистанційного навчання.Нова роль викладача. На нього покладаються такі функції, як координація пізнавального процесу, корегування курсу, що викладається, консультування під час складання індивідуального навчального плану, керівництво навчальними проектами тощо. Асинхронна взаємодія студентів та викладача припускає обмін повідомленнями шляхом їхніх взаємних помилок за адресами кореспондентів. Це дозволяє аналізувати інформацію, що надходить, і відповідати на неї в зручний для кореспондентів час. Засобами асинхронної взаємодії є електронна голосова пошта або електронні комп’ютерні мережі.Спеціалізований контроль якості освіти. Як форми контролю в дистанційному навчанні використовуються дистанційні іспити, співбесіди, практичні, курсові й проектні роботи, екстернат, комп’ютерні інтелектуальні тестуючи системи. Слід особливо підкреслити, що розв’язання проблеми контролю якості дистанційного навчання, його відповідності освітнім стандартам має принципове значення для успіху всієї системи. Від успішності її розв’язання залежить академічне визнання дистанційних курсів, можливість заліку їх проходження традиційними навчальними закладами. Тому для здійснення контролю в системі дистанційної освіти повинна бути створена єдина система державного тестування.Використання спеціалізованих технологій і засобів навчання. Технологія дистанційного навчання – це сукупність методів, форм, засобів взаємодії з людиною в процесі самостійного, але контрольованого засвоєння певного масиву знань. Навчальна технологія будується на фундаменті певного змісту і повинна відповідати вимогам його подання. Зміст, що пропонується до засвоєння, акумулюється в спеціальних курсах та модулях, призначених для дистанційного навчання. Враховуються наявні в країні освітні стандарти, а також банки даних і знань, бібліотеках відео сюжетів тощо.Паралельність. Навчання здійснюється паралельно з професійною діяльністю або з навчанням за іншим напрямком.Велика аудиторія.Соціальна рівність. Рівні можливості одержання освіти незалежно від місця проживання, стану здоров’я, соціального статусу.Інтернаціональність. Можливість одержання освіти у навчальних закладах іноземних держав, не виїжджаючи зі своєї країни.Позитивний вплив. Підвищення творчого та інтелектуального потенціалу людини за рахунок самоорганізації.Отже, дистанційна освіта характеризується високим професіоналізмом, прагненням до співробітництва, самоствердженням і високим рівнем комунікації з колегами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Вайєр, Аліна Марленівна. "МІСЦЕ ПОЛІТИЧНИХ РІШЕНЬ В ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ." Актуальні проблеми політики 63 (September 7, 2019): 194–205. http://dx.doi.org/10.32837/app.v63i0.17.

Full text
Abstract:
Будь-які управлінські рішення, але в першу чергу ті, що приймаютьсяв просторі політики, є основою для формування політичних цінностей, визначають сутність життя політики і напрями її реалізації, а в кінцевомурахунку і всю людську діяльність. Розвиток цивілізації можна представитияк послідовний ланцюжок прийняття рішень. Будь-яка активність – цереалізація певного проекту, при цьому політичні проекти набувають пріоритетного значення серед всіх інших сфер діяльності та здатні кардинальноміняти життя людей, тому дослідження політичних рішень і технологій їхприйняття – це тематика, яка ніколи не втратить актуальності. В данійстатті розглянуто два основних підходи до тлумачення ролі політичнихрішень в системі політичного управління, а також підходи до вирішенняпроблематики створення технологій прийняття політичних рішень.Виявлено зв’язок між технологією прийняття політичних рішень і інноваційною політикою України. Зроблено висновок, що технологія прийнятьполітичних рішень – це складний процес, що проходить кілька стадій відініціації до реалізації, але тільки впровадження інновацій в сфері науки іполітики можуть зробити цей процес ефективним.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

КАЛИНЮК, Наталія, and Валерій РАЙКО. "ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 21, no. 2 (September 12, 2020): 52–76. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v21i2.420.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто теоретичні аспекти використання інтерактивних технологій у навчанні майбутніх офіцерів-прикордонників. Обґрунтовано поняття «інтерактивна технологія», під яким розуміється процес навчання, коли кожний учасник приймає участь у колективному, заснованому на взаємодії всіх його учасників процесі навчального пізнання. У статті наведені погляди науковців на суть, структуру та групи інтерактивних технологій. Авторами статті підкреслена важливість упровадження новітніх педагогічних технологій у закладах вищої освіти, що дозволяє сформувати професійні потреби майбутнього фахівця. Також у статті наведені переваги використання інтерактивних технологій у закладах вищої освіти: можливість раціонального розподілу часу викладачем; викладач може більше уваги приділити здобувачам вищої освіти з недостатньо високим рівнем підготовки; всі здобувачі вищої освіти активні, тому немає проблем з дисципліною; здобувачі вищої освіти отримують навички, виступаючи в ролі викладача. Авторами статті обґрунтована необхідність застосування проектних методик з використанням новітніх технологій (різноманітних соціальних сервісів Веб 2.0, соціальних мережевих спільнот), а також технологій проектної діяльності Веб-квест у підготовці майбутніх офіцерів-прикордонників. Також обґрунтована доцільність використання таких сучасних інтерактивних педагогічних технологій, як ділова гра, case-study, навчальна дискусія, тренінг, метод проектів у підготовці майбутніх офіцерів-прикордонників. У статті зроблено висновок про те, що використання інтерактивних технологій у навчальному процесі сприяє підготовці майбутніх фахівців-прикордонників нового рівня, здатних до оволодіння новими технологіями діяльності у своїй професійній сфері.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Боровских, Ольга Николаевна. "Вопросы и перспективы развития проектной деятельности в России." Russian Journal of Entrepreneurship 18, no. 22 (November 30, 2017): 3393. http://dx.doi.org/10.18334/rp.18.22.38468.

Full text
Abstract:
Проектные организации являются активными участниками инвестиционно-строительного процесса. В настоящее время большинство проектных организаций относятся к предприятиям малого и микробизнеса, действующих в жесткой конкурентной борьбе. Для повышения ответственности саморегулируемых организаций за своих членов было создано Национальное объединение изыскателей и проектировщиков (НОПРИЗ), включивших в себя объединения саморегулируемых организаций проектировщиков и изыскателей. Для улучшения качества выполняемых проектно-изыскательских работ был создан Национальный реестр специалистов (НРС) в области инженерных изысканий и архитектурно-строительного проектирования. Одним из механизмов снижения стоимости и повышения качества проектирования проектов, с точки зрения государства, выступает типовое проектирование. Также государство всячески стимулирует и поддерживает использование BIM технологий как один из перспективных способов проектирования в строительстве, в результате которого можно сформировать информационную модель здания на протяжении всего жизненного цикла объекта. Предупреждение завышенной стоимости объекта планируется предотвратить за счет запуска в работу федеральной системы ценообразования, основанной на мониторинге цен строительных ресурсов. Материалы статьи могут иметь практическую значимость для представителей органов государственной власти, собственников и руководителей проектных организаций, а также представителей саморегулируемых организаций.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Губашева, Х. А., Б. Р. Болотбаев, and И. А. Алисултанова. "ПРОЕКТНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ КАК МЕТОД ПОВЫШЕНИЯ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩЕГО ТЕХНИКА-ПРОГРАММИСТА." Тенденции развития естественных наук в современном информационном пространстве и их применение в агробиотехнологиях, no. 1 (October 22, 2021): 45–51. http://dx.doi.org/10.36684/51-2021-1-45-51.

Full text
Abstract:
Актуальность исследуемой проблемы обусловлена тем, что повышение профессиональной компетентности будущего техника-программиста посредством применения современных информационных технологий образования (проектная деятельность) в современной мире, является важнейшим аспектом модернизации образования. Проектная деятельность является одной из наиболее эффективных педагогических технологий, обеспечивающих повышение качества среднего профессионального образования и готовность студентов к профессиональной деятельности техника-программиста. Ключевой целью данной статьи является выявление основных положительных моментов использования проектной деятельности при подготовке будущего техника-программиста. Результаты исследования: участие в процессе создания и воплощения различных проектов позволяет студентам-программистам приобрести уникальный опыт, сформировать компетенции использования теоретических знаний на практике. С точки зрения развития когнитивных навыков, студенты смогут рассчитывать на улучшение качественных характеристик критического мышления. Успешная проектная работа, зримое ощущение результатов формирует интерес к решению поставленных задач по реализации проектов с использованием всего инструментария программирования.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Костюкова, Коринна Сергеевна. "Цифровизация сектора здравоохранения на основе технологии искусственного интеллекта в Японии: ключевые проблемы и подходы к решению." Microeconomics 100, no. 5 (October 21, 2021): 87–102. http://dx.doi.org/10.33917/mic-5.100.2021.87-102.

Full text
Abstract:
В статье представлено описание и анализ реализуемой японским правительством политики модернизации сектора здравоохранения на основе технологии искусственного интеллекта, приведены конкретные примеры некоторых научно-исследовательских проектов и практического применения описываемых технологий, выявлены проблемные области реализуемой политики и разрабатываемых проектов. Модернизация сектора здравоохранения и медицинского обслуживания с применением новейших цифровых технологий, в частности, технологии искусственного интеллекта, является на сегодня одним из ключевых мировых трендов. В России цифровая трансформация здравоохранения определена как одна из ключевых задач и производится в рамках Национального проекта «Здравоохранение». Изучение успешных примеров внедрения технологии искусственного интеллекта, а также, проблем, препятствующих или замедляющих интеграцию данной технологии и способов их преодоления, может стать ценным уроком для стран, также вовлеченных в разработку национальных стратегий по развитию искусственного интеллекта.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Алихаджиева, Диана Шамильевна. "ОБОСНОВАНИЕ КРИТЕРИЕВ ВЫБОРА ИНВЕСТИЦИОННОГО ПРОЕКТА С ПРИМЕНЕНИЕМ «ЗЕЛЕНЫХ» ТЕХНОЛОГИЙ НА ОСНОВЕ МЕТОДОВ АНАЛИЗА ИЕРАРХИЙ." Региональные проблемы преобразования экономики, no. 11 (March 26, 2019): 238. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2018-11-238-246.

Full text
Abstract:
Цель статьи заключается в разработке научного инструментария и обоснования критериев для выбора инвестиционного проекта с применением зеленых технологий на основе метода анализа иерархий. Анализируются различные инвестиционные проекты развития Чеченской Республики: проекты по созданию производств по производству продукции экологичных строительных материалов, по производству возобновляемых источников энергии, развития гидроэнергетики. Методологией проведения исследований являются труды отечественных и зарубежных авторов по проблемам управления проектами, экономики природопользования, устойчивому развитию. Результаты исследования показывают возможность применения различных критериев оптимальности: а) получение прибыли от реализации проекта; б) создание новых «зеленых» рабочих мест и в) уменьшение экологического ущерба при реализации проекта. На основе метода анализа иерархий предложен инструментарий отбора инвестиционных проектов с учетом экологических, экономических и социальных факторов, включая отказ от реализации проекта. Область применения результатов охватывает эколого-экономические системы различного уровня: регионального, муниципального, уровня предприятия. Предложенный научный инструментарий позволяет осуществлять отбор и оценку инвестиционных проектов экологической направленности на основе различных критериев оптимальности с применением метода иерархий. Предложенный инструментарий апробирован в Чеченской Республике.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Старостенко, Юлия. "Большой академический кинотеатр СССР на площади Свердлова: новые материалы к истории проведения конкурса 1936 года." Scientific journal “ACADEMIA. ARCHITECTURE AND CONSTRUCTION”, no. 2 (June 15, 2021): 49–58. http://dx.doi.org/10.22337/2077-9038-2021-2-49-58.

Full text
Abstract:
В статье на основании вновь выявленных архивных доку­ментов и публикаций в специализированных периодических изданиях 1930-х годов детально воссоздается история прове­дения конкурса 1936 года на проект Большого академического кинотеатра СССР на площади Свердлова (ныне Театральная площадь) в Москве, которая до настоящего времени оставалась практически неизвестной. Совокупность найденных уникальных материалов позволила выяснить, когда именно возникла идея проектирования грандиозного кинотеатра в самом центре Мо­сквы, и проследить, как протекал процесс разработки конкурс­ных проектов. Они также позволили установить, что, несмотря на весьма жесткую критику конкурсных работ, проект А.Н. Душкина и его соавторов стал основой для дальнейшего проектирования здания кинотеатра. Найденное задание на проектирование Большого академического кинотеатра позволило установить, что многие претензии критиков к конкурсным проектам были фактически предопределены требованиями, закрепленными в этом задании. Ориентированное на европейский и американ­ский опыт строительства роскошных зданий кинотеатров и ис­ходившее из той роли, которую должно играть будущее здание после реконструкции Москвы, проектное задание диктовало создание чрезмерно большого для своей функции здания. Кроме того, рассмотрение конкурса в контексте разработки проекта реконструкции столицы и с учетом ключевых задач, которые ставились перед советскими архитекторами, дало возможность объяснить расширение числа участников конкурсного проекти­рования и причины, по которым единственным напоминанием об этом конкурсе в пространстве Москвы остался вестибюль станций метро «Площадь Революции» и «Театральная»1. [1] Исследование выполнено за счёт средств Государственной программы Российской Федерации «Развитие науки и технологий» в рамках Плана фунда­ментальных научных исследований Минстроя России и РААСН.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

ПЕРЕЛЬМУТЕР, Анатолий Викторович, and Эдуард Зиновьевич КРИКСУНОВ. "BIM-технологии в строительном проектировании - «белые пятна»." Promyshlennoe i Grazhdanskoe Stroitel'stvo, no. 5 (June 30, 2021): 60–65. http://dx.doi.org/10.33622/0869-7019.2021.05.60-65.

Full text
Abstract:
В настоящее время существенно изменились технологические возможности проектных организаций, что обусловлено разработкой проектных решений, создаваемых на основе использования информационных технологий. Одним из активно внедряемых подходов является BIM-технология, позволяющая объединить различные программные продукты и инструменты. В статье рассматриваются рекламируемые и фактические возможности компьютерного проектирования объектов строительства с использованием технологии BIM. Указываются нерешенные проблемы этой технологии, относящиеся к прочностному анализу и к возможностям исследования состояний конструкции, отдаленных по времени от процесса проектирования, а именно: ремонт, реконструкция, демонтаж. Вместе с тем отмечены несомненные достоинства BIM-технологий на стадиях создания объемно-планировочных решений и их согласования специалистами разных профилей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Privalova, M. A., N. S. Korepanova, A. L. Kuznetsov, and I. V. Simchenko. "Factors for Developing Risk Management System in the Process of BIM-technologies Implementation in Construction Organizations of Udmurt Republic." Intellekt. Sist. Proizv. 18, no. 2 (November 13, 2020): 96. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2020-2-96-105.

Full text
Abstract:
Сегодня процессу цифровой модернизации подвержены многие отрасли, в том числе и строительная, для которой особенно остро стоит задача внедрения инновационных цифровых технологий. Цифровое моделирование зданий и сооружений (далее BIM или BIM-технологии) является сейчас неотъемлемой частью и инструментом проектирования, управления и эксплуатации проектов строительства. Риск внедрения данной технологии можно охарактеризовать как инновационный, представляющий собой вероятность убытка в процессе внедрения инновационных технологии. Такие риски означают неопределенность эффективности результата внедрения системы управления проектами на основе BIM-технологий и влияют на стоимость, продолжительность и качество выполняемых работ. Для получения эффективного результата от внедрения BIM-технологий необходимо применять системный подход к их внедрению. Авторами предлагается рассмотреть и идентифицировать основные факторы риска, сопровождающие процесс внедрения данных технологий для формирования эффективной методики внедрения. Целью данной работы является выявление предпосылок для разработки системы управления рисками, возникающими при внедрении BIM-технологий в строительное проектирование и деятельность строительных и проектных организаций Удмуртской Республики. Методологической базой исследования является научная литература и данные экспертного опроса, проводимого в рамках исследования проблем, препятствующих внедрению BIM-технологий в деятельность проектных и строительных организаций Удмуртской Республики, статистические и опросные данные ведущих исследовательских организаций.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Беляева, Ирина Николаевна, Максим Андреевич Величко, and Оксана Олеговна Синюгина. "Применение STEM-технологий при разработке интерактивных web-приложений." Экономика. Информатика 48, no. 2 (June 30, 2021): 376–82. http://dx.doi.org/10.52575/2687-0932-2021-48-2-376-382.

Full text
Abstract:
В статье рассматривается применение STEM-технологий в проектной деятельности на примере разработки интерактивных web-приложений, которые представляют собой учебные проекты, реализуемые школьниками на базе НИУ «БелГУ». Применение STEM-технологий именно к данному типу проектов составляет новизну исследования. Рассматривается структура и процесс создания комплексов интерактивных программ с применением математического моделирования. Описываются результаты, достигаемые с применением STEM-технологий. Уделяется внимание вопросу влияния STEM-технологий на процесс изучения HTML, CSS и JavaScript, которые являются средством разработки интерактивных web-приложений.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography