Journal articles on the topic 'Технології порталів'

У статті актуалізовано значення промоції для розвитку індустрії гостинності. Проведено огляд базових туристично-рекреаційних порталів України. Наведено приклади використання технологій навігації та геолокації для розвитку туристичних дестинацій.

В умовах сучасного науково-технічного прогресу стратегічний розвиток системи вищої освіти значною мірою пов’язаний із створенням і впровадженням перспективних інформаційних технологій як однієї з базисних основ для реформування вищої школи, істотного підвищення ефективності і якості підготовки спеціалістів до рівня, який забезпечить їм конкурентоспроможність на ринку інтелектуальної праці.Як відмічаютькерівники освіти практично всіх країн світу, вирішення проблем створення і розвитку перспективних систем освіти і впровадження дистанційної освіти (ДО) на основі нових інформаційних технологій повинно визначатися прийняттям і реалізацією політичних рішень на загальнодержавному рівні.Це особливо важливо для країн, які мають слаборозвинену інфраструктуру і значну концентрацію наукових і освітніх центрів. Для їхніх громадян можливість одержання бажаної освіти без відриву від основної діяльності і місця проживання є дуже важливою. До таких країн відносяться, зокрема, Індія, Китай, Бразилія, Росія. До них варто приєднати й Україну, про що говорять соціологічні дослідження особливостей освітнього ринку в Україні.Створення організаційної інфраструктури забезпечення процесу інформатизації освіти в названих вище та інших країнах йде, в основному, шляхом організації і розвитку регіональних центрів нових інформаційних технологій (РЦНІТ). Зокрема в Росії для координації роботи таких регіональних центрів створено Центр інформатизації освіти “Інформіка” [1]. Такі системи РЦНІТ створюються з метою залучення інтелектуальних і фінансових ресурсів регіонів для вирішення задач інформатизації освіти і для подальшого переходу до інформатизації всього суспільства. Система регіональних центрів інформатизації і центрів нових інформаційних технологій функціонує, як правило, на базі вищих навчальних закладів. Вона є виробничо-технологічною базою для реалізації розробок у галузі нових інформаційних технологій і телекомунікацій. Робота центрів НІТ дозволяє створювати в регіоні єдиний науково-освітній інформаційний простір в інтересах його економічного, соціального і культурного розвитку. Поступово і в Україні починають створюватися подібні центри. Зокрема згідно Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні передбачено функціонування регіональних центрів ДО у містах: Харків, Львів, Одеса, Донецьк, Дніпропетровськ.На думку авторів, одним з перших кроків, який забезпечить регіональному центру НІТ вирішення покладених на нього завдань, є створення регіонального освітнього порталу.Портал – це інформаційне середовище, яке створюється для підтримки прийняття оперативних рішень у певній галузі діяльності людини та їх всебічного аналізу.Інформаційні портали дозволяють формалізувати доступ до інформаційних ресурсів компанії, організації, товариства, громади тощо незалежно від типу джерела інформації.Зокрема, інформаційний портал організації пропонує його користувачам єдину точку доступу (єдиний URL) до всіх структурованих і неструктурованих даних, необхідний їм інструментарій для персоніфікованого доступу, перегляду й аналізу корпоративної інформації і для подальшого швидкого реагування на події на основі більш повної й оперативної інформації. На відміну від статичних мереж Intranet, портали здатні надавати інформацію, яка оперативно змінюється і відповідає поточному моменту звернення до неї. У бізнесі портал забезпечує:надійні ділові зв’язки із співробітниками, клієнтами, постачальниками і партнерами;створення нових моделей бізнесу і мережевої стратегії через глибоке розуміння потреб клієнтів, аналіз статистики і оточення;безпечне спільне використання інформації в режимі реального часу;зростання задоволення клієнтів і партнерів від підвищення рівня обслуговування;більш якісне наповнення і обслуговування ділової спільноти через партнерство та інтегроване наповнення порталу.Відкрита портальна платформа дозволяє підприємству розгорнути портал із наданням на ньому послуг, орієнтованих на потреби конкретного бізнесу, а при необхідності доповнити його додатковими послугами.Освітні портали необхідні для підвищення ефективності освітніх процесів на основі використання сучасних інформаційних технологій і телекомунікаційних засобів. Мета даної статті розглянути деякі організаційні особливості створення освітніх регіональних порталів і дати загальну характеристику їх змістовної складової.Серед основних причин, які обумовлюють створення освітніх регіональних порталів можна виділити такі:неспроможність існуючої інфраструктури регіональної освіти забезпечити всім бажаючим можливість одержати необхідну їм освіту (територіальність);відставання знань, які одержують студенти при традиційних формах навчання, від сучасного рівня розвитку науки та інформаційних технологій (консерватизм);низька адаптивність системи регіональної освіти до різних соціально-економічених умов (інерційність);специфічність освіти, яку надають окремі навчальні заклади регіону (локальність);обмеженість номенклатури спеціальностей, які пропонують регіональні ВНЗ особам, котрі бажають навчатися на відповідній території (обмеженість).Створення регіонального освітнього порталу, на нашу думку, буде сприяти частковому вирішенню зазначених проблем, а також дозволить:активізувати використання наявних і створення нових актуальних і якісних інформаційних та освітніх ресурсів;розширити доступ до освітніх ресурсів учням і студентам, вчителям і викладачам, працівникам органів управління освіти і науки, адміністрацій різного рівня, політичним і громадським організаціями;створити організаційну і технологічну базу для впровадження дистанційних форм навчання в регіоні;забезпечити прозорість та інвестиційну привабливість освітніх установ;підвищити рівень конкурентоспроможності випускників ВНЗ регіону на ринку праці;знизити витрати на освітні процеси;скоротити час навчання і підвищити рівень професійної підготовки студентів;забезпечити загальний доступ до інформаційних і освітніх ресурсів населення регіону;покращити процес взаємодії між освітніми установами;інтегруватися регіональним навчальним закладам у світовий освітній простір;створити єдину платформу для надання освітніх послуг;підвищити продуктивність праці професорсько-викладацького складу;підвищити віддачу від інвестицій в освіту.Як зазначено в [2], розвиток ідеї створення інформаційного освітнього порталу – задача всіх вищих навчальних закладів регіону. Лише колективними зусиллями кількох ВНЗ можна забезпечити створення і підтримку такого порталу. Створення освітнього регіонального порталу повинно спиратися на результати ряду попередніх дій, зокрема:написання і широке обговорення концепції освітнього порталу, яка повинна містити такі основні розділи:актуальність створення порталу та його призначення;цілі й основні напрями діяльності порталу;основні завдання порталу;учасники проекту та їх ролі;структура порталу;організаційне забезпечення порталу;правове забезпечення діяльності порталу;змістовна складова порталу;технологічна складова порталу;фінансове забезпечення процесу створення і функціонування порталу;очікувані кінцеві результати проекту.досягнення домовленостей відносно змісту і технології оперативного оновлення даних корпоративної бази даних ВНЗ-учасників проекту;аналіз наявних інформаційних ресурсів ВНЗ довідкового, навчально-методичного, наукового та іншого характеру і можливості їх об’єднання;визначення номенклатури видів оперативної інформації і технології її публікації всіма ВНЗ;оцінка можливостей створення віртуальних творчих колективів із складу співробітників ВНЗ-учасників проекту, які спроможні здійснювати спільну освітню, науково-дослідну, проектно-конструкторську, рекламно-видавничу, культурно-просвітницьку, інноваційну, благочинну, правозахисну та інші види діяльності;визначення номенклатури тематичних дискусійних форумів, списків поштової розсилки та персоналії авторитетних спеціалістів регіону, спроможних виконувати функції модераторів даних служб;розподіл між ВНЗ-учасниками проекту функцій підтримки окремих розділів порталу з урахуванням специфіки і можливостей кожного ВНЗ.Розглянемо деякі аспекти створення регіонального освітнього порталу, які стосуються організаційних, змістових і технологічних його складових.Організаційно освітній портал створюється як консорціум провідних навчальних закладів регіону, як державної, так і недержавної форм власності, управління освіти і науки регіону, що об’єднують за допомогою Internet свої інформаційно-довідкові та освітні ресурси і технології для їх широкого й ефективного використання.Діяльність порталу повинна ґрунтуватися на законодавчих і нормативно-правових актах, зокрема таких, як: Конституція України; Закон України “Про освіту”; Закон України “Про вищу освіту”; Закон України “Про Національну програму інформатизації”; Постанова Верховної Ради України від 06.07.2000 р. №1851-III “Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 2000-2002 роки”; Указ Президента України від 31.07.2000 року № 928/2000 “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мереж в Україні”; Наказ Міністерства освіти і науки України “Про створення Українського центру дистанційної освіти” від 07.07.2000 р. №293; Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні.Оскільки освітній портал призначений для реалізації задач сучасного розвитку всіх рівнів освіти в регіоні, тому він повинен бути, насамперед орієнтований на свого користувача.Тому, на думку авторів, інформація і послуги порталу повинні групуватися за категоріями користувачів:учні;батьки;вчителі;абітурієнти;студенти;аспіранти;викладачі ВНЗ;наукові співробітники;адміністратори ВНЗ;випускники ВНЗ;роботодавці;адміністратори середніх і вищих навчальних закладів;адміністратори регіонального органу управління освіти і науки;адміністратори МОН України.Повинні бути передбачені також загальні розділи, які, насамперед, будуть містити нормативно-правову базу в галузі освіти, електронну бібліотеку навчальних матеріалів, що мають гриф МОН України, новини освіти і науки.Дамо стислу характеристику можливостей освітнього порталу відповідно до категорій користувачів.Учням освітній портал повинен пропонувати:мультимедійні матеріали з кожного предмету, що вивчається у школі;можливість контактувати з вчителями і консультуватися з ними за допомогою електронної пошти і чатів;можливість брати участь в освітніх форумах, онлайнових конференціях і бюлетенях;можливість індивідуально настроювати сайт для відображення персональних завдань, розкладу занять й контрольних заходів (персоналізація);можливість оцінити власні успіхи в навчанні й одержати матеріали для вивчення найбільш складних тем;місце для збереження навчальних матеріалів і документів учня на сервері порталу.Батькам учнів портал повинен пропонувати можливість:здійснювати навігацію в сфері освіти, а також одержати допомогу у виборі майбутньої кар’єри для своєї дитини;контактувати з вчителями і методистами, консультуватися з ними з питань навчання своєї дитини;одержати кваліфіковану консультацію психолога або соціального педагога з питань сімейного виховання та особистих проблем;аналізувати успішність своїх дітей;брати участь у освітніх форумах, онлайнових конференціях і бюлетенях для батьків.Вчителям і викладачам портал повинен пропонувати:великий вибір мультимедійних матеріалів, які вони зможуть використати при створенні власних навчальних (дистанційних) курсів;інформацію про новітні методики у дистанційному навчанні;можливість створювати власні сторінки в Internet та сторінки на порталі, на яких вони зможуть розміщувати власну інформацію;засоби спілкування через портал з своїми учнями за допомогою електронної пошти і чатів;можливість спілкуватися з колегами, національними й міжнародними експертами з питань освіти;можливість брати участь у освітніх форумах, онлайнових конференціях і бюлетенях;можливість розміщувати на порталі свої навчально-методичні матеріали, наукові публікації;можливість слідкувати за успішністю своїх учнів (студентів), а також порівнювати її з успішністю паралельних класів (академічних груп).Адміністраторам регіонального органу управління освіти і науки портал повинен пропонувати:нормативну базу даних з дошкільної, середньої, професійної та вищої освіти, національні й міжнародні новини в галузі освіти, накази й інші документи Міністерства освіти і науки України;можливість створювати власні сторінки на порталі;засоби спілкування з колегами, національними й міжнародними експертами з питань управління освітою;можливість брати участь у освітніх форумах, онлайнових конференціях і бюлетенях;місце для збереження власних документів на сервері порталу, в тому числі для створення інформаційних баз даних.Орієнтований перелік загальних розділів порталу:Структура й склад регіонального адміністративного органу управління освіти і науки;Форум з тематичних питань і періодичною участю відповідальних працівників органів управлення освіти;Положення про орган управління освітою і наукою, інші документи, що регламентують його діяльність;Плани й основні напрями діяльності органу управління освіти й науки;Інформація про національні й регіональні освітні програми, проекти, фонди, гранти і конкурси;Освітні стандарти середньої, спеціальної і вищої освіти;Правила ліцензування, акредитації й атестації закладів освіти;Міжнародне співробітництво в галузі освіти;База даних з нормативними документами МОН України;Каталог науково-пізнавальних та освітніх журналів, книг й навчальних посібників;Бази даних навчальних матеріалів відкритого й персоніфікованого доступу;Інформація про освітні й наукові конференції, семінари й виставки;Інформація про акредитовані навчальні заклади регіону;Новини;Карта веб-сайту з системою пошуку;Фотогалерея подій.Інформація, яка буде розміщуватися на освітньому порталі, повинна бути якісною, достовірною, оперативною й по можливості повною.Одним з напрямків діяльності освітнього порталу повинна бути підтримка дистанційної освіти інвалідів або створення умов, які забезпечують реальні права інвалідів на вищу освіту.Крім зазначених послуг портал може надавати різноманітні додаткові послуги:1. Система тестування знань.Необхідно передбачити, щоб за допомогою освітнього порталу учні старших класів середніх шкіл, а також всі бажаючи, в том числі і дорослі, могли проходити регулярне тестування своїх знань, пройти підсумкову атестацію через систему Державного централізованого тестування для одержання відповідного сертифіката;2. Магазин електронної т

Аннотация: В статье рассматриваются возможности использования электронных ресурсов образовательного портала БГУ в учебном процессе. Одним из важных направлений развития системы высшего образования является внедрение информационно-коммуникационных технологий в процесс обучения, в том числе и русскому языку как неродному. В связи с этим появилась настоятельная потребность поиска новых подходов к организации учебного процесса с целью достижения его качества и уровня мировых стандартов. В статье дана информация об «Образовательном портале» и принцип его работы, также рассмотрены функции электронной библиотеки, электронных ресурсов и показаны Возможности Образовательного портала, Портала «Образование на русском» Государственного института русского языка им. А.С. Пушкина. Ключевые слова: электронное образование; образовательный портал; интернет- технологии; googleclass, учебный сервер; электронные ресурсы. Аннотация: Макалада БГУнун билим берүү порталынын электрондук ресурстарын пайдалануу мүмкүнчүлүктөрү каралган. Жогорку кесиптик билим берүү системасын өнүктүрүүнүн маанилүү багыттарынын бири, анын ичинде орус тилин чет тили катары окутуу жараянына маалымат жана байланыш технологияларын киргизүү болуп саналат. Бул жагынан алганда, анын сапатын жана эл аралык стандарттарга жетүү үчүн билим берүү жараянынын уюмуна жаңы мамилелер үчүн абдан зарыл болуп турат. Макалада "Билим берүү порталы" жөнүндө маалымат берип, ал кандай иштегенин, ошондой эле электрондук китепкананын, А.С.Пушкин атындагы Орус тили институтунун порталынын иш-милдеттери көрсөтүлгөн. Түйүндүү сөздөр: электрондук билим берүү; билим берүү порталы; интернет технологиясы; googleclass, үйрөтүү сервер; электрондук ресурстар. Annotation: The article considers the possibility of using the electronic resources of the educational portal of Bishkek Humanitarian University in the educational process. One of the important directions in the development of the higher education system is the introduction of information and communication technologies in the learning process, including the Russian language as non-native. In this regard, there was an urgent need to find new approaches to the organization of the educational process in order to achieve its quality and the level of world standards. The article provides information about the "Educational Portal" and the principle of its operation, also discusses the functions of the electronic library, electronic resources and shows Opportunities of the Educational Portal, “Education in Russian” Portal of the State Russian Language Institute of A.S. Pushkin. Key words: electronic education; educational portal; internet technologies; google class; training server; electronic resources.

Стаття присвячена аналізу шляхів формування навичок співпраці студентів на основі використання ІКТ. Автори уточнюють поняття ефективної співпраці студентів у процесі навчанні, розглядають критерії оцінювання цієї навички 21 століття. Особливо актуальним є поняття е-співпраці студентів та різні її форми. Однією з сучасних технологій Веб 2.0, що дозволяє ефективно організувати співпрацю студентів, є Вікі-технологія. Методика використання Вікі-технології для створення відкритого освітнього середовища університету є інноваційною та перспективною. Успішним прикладом організації спільної навчальної діяльності студентів на рівні навчального закладу є Вікі-портал Київського університету імені Бориса Грінченка, в рамках якого впроваджено кілька проектів різного типу та призначення.

В данной статье был рассмотрен про-цесс цифровизации как новой функции менеджмента и дано определение циф-ровизации как процессу изменения (госу-дарственного) управления. Рассмотрено достижение целевых показателей через организацию работы портала «Элек-тронное правительство», выполняющего различные роли для системы государ-ственного и муниципального управления и для общества. Промежуточные пере-менные проведенного анализа обнажают проблемы эффективности организации и контроля государственного управления в процессе цифровизации. Авторами ис-следованы результаты развития элек-тронного правительства по видам сай-тов и по порталам государственных и муниципальных услуг. Выявлены основные проблемы организации и контроля про-цесса цифровизации.

В умовах реформування сучасної освіти, модернізації освітніх стандартів постає проблема підготовки кваліфікованих наукових та виробничих кадрів, що є основною рушійною силою розвитку економіки та соціальних відносин, каталізатором суспільних процесів у науковій, освітній та виробничій сферах. Особливо складним та важливим завданням є виховання здатної до продуктивної діяльності особистості, формування фахових та освітніх компетентностей, що забезпечували б їй можливість вирішувати особисті та професійні задачі в умовах інформаційного суспільства, що характеризується інтенсивним розвитком високих технологій.Сучасні електронні засоби освітнього призначення, мультимедійні та дистанційні технології постають невід’ємною складовою навчання більшості предметів шкільного циклу, багатьох сфер вищої освіти. Використання засобів ІКТ збагачує та розширює можливості навчання, що призводить до поняття електронного навчання [4; 5]. Трактування цього поняття має різні тлумачення, крім того, із розвитком технологій суттєво трансформується його об’єм і зміст. Наприклад, згідно електронної енциклопедії освіти (Education encyclopedia), це поняття «охоплює всі форми навчання та викладання, що відбуваються за електронної підтримки, є процедурними по своїй суті і спрямовані на формування знань із врахуванням індивідуального досвіду, практики і знань того, хто вчиться. Інформаційні і комунікаційні системи, мережеві чи ні, постають як специфічні засоби для забезпечення процесу навчання» [5].Сучасна тенденція полягає у значному розмаїтті і складності систем електронного навчання. Це дає більше можливостей для інтеграції, концентрації і вибору ресурсів та систем. Використання новітніх засобів та сервісів сприяє досягненню якісно нового рівня якості освітніх послуг, створюючи потенціал для індивідуалізації процесу навчання, формування індивідуальної траєкторії розвитку тим, хто вчиться, добору і використання підходящих технологічних засобів. Необхідною умовою в цьому відношенні є відповідність засобів ІКТ низці вимог до підтримки та управління ресурсами, проектування інтерфейсу, ергономіки та інших.Як визначити, які засоби та технології найбільш продуктивні для підтримки навчальної діяльності, для досягнення необхідного рівня якості освіти та формування компетентностей учнів? Відповідь на це питання залежить від змісту електронного навчання, від того, які застосовуються методи і способи оцінки систем електронного навчання, а також від вибору та використання технологій їх реалізації.Метою статті є визначення тенденцій розвитку систем е-навчання в сучасній освіті та виявлення вимог до перспективних шляхів використання інформаційно-технологічних платформ їх реалізації.Загалом, визначальною рисою електронного навчання є використання інформаційно-комунікаційних ресурсів та технологій як засобів навчання [4; 5]. Сучасний стан розвитку інформаційно освітнього середовища характеризується підвищенням якості інформаційних ресурсів наукового та навчального призначення, впровадженням інтегральних платформ доступу до цих ресурсів як для освітніх установ, так і для індивідуальних користувачів. Це потребує забезпечення умов для створення та поширення якісного програмного забезпечення – електронних книг, бібліотек, освітніх порталів, ресурсів інформаційно-комунікаційних мереж, дистанційних освітніх сервісів.Засоби інформаційно-комунікаційних технологій постають інструментами реалізації систем відкритого та дистанційного навчання. В цьому контексті виникають нові потреби і виклики, нові професійні та навчальні цілі, пов’язані з сучасним станом розвитку інформаційного суспільства. Інноваційні освітні технології мають задовольняти певним системним педагогічним та інформаційно-технологічним вимогам, що продиктовані рівнем науково-технічного прогресу та максимально відповідати принципам відкритої освіти серед основних з яких мобільність учнів і вчителів, рівний доступ до освітніх систем, формування структури та реалізації освітніх послуг [1].Серед основних цілей, що постають перед освітою із розвитком інформаційного суспільства, зазначають формування в учнів системи компетентностей ХХІ сторіччя. На думку Т. Бітмана, який узагальнив деякі дослідження, більшість авторів виокремлюють серед них такі компоненти, як технологічні навички, серед яких: інформаційна грамотність; знайомство з інформаційно-комунікаційними носіями; знайомство з засобами інфомаційно-комунікаційних технологій; соціальні навички, такі як: загальнокультурна грамотність; гнучкість та адаптивність; навички мислення та набування знання високого рівня; комунікативність та здатність до співпраці [2]. Цей автор відмічає такі тенденції у розвитку сучасного суспільства, як все більш високий рівень взаємозв’язку та швидкості перебігу суспільних процесів та різке зростання обсягів доступної інформації, до якої можуть залучатися широкі верстви суспільстваРозвиток нових технологій характеризується низкою показників, що стосуються різних аспектів реалізації систем електронного навчання. Ці показники тісно пов’язані із потребою формування в учнів освітніх компетентностей в контексті сучасних вимог відкритості, мобільності, гнучкості навчання та розвитку пізнавальних та особистісних якостей учня.Однією з проблем у сфері реалізації електронного навчання є забезпечення його доступності. Цей показник стосується наявності та організації доступу до необхідних систем навчання, розширення участі, що на наш час розглядаються в двох аспектах. Поняття «доступу до е-навчання» трактується, по-перше, як зміст і обсяг послуг, наявних у певний час. По-друге, як комплекс майнових, соціальних, класових, статевих, вікових, етнічних чинників, фізичних чи розумових здібностей та інших чинників, що впливають на реалізацію е-навчання і мають бути враховані при його проектуванні [4].Поряд з цим, серед суттєвих причин, які перешкоджають ширшому впровадженню і використанню систем електронного навчання, є такі, як наявність достатньої кількості комп’ютерів, програмного забезпечення і необхідних сервісів, доступу до Інтернет, включаючи широкосмуговий доступ, швидкість з’єднання тощо. Розгляд цих питань суттєво залежить від вибору платформи реалізації електронного навчання, на базі якої організується добір і використання різноманітних типів ресурсів, їх систематизація та оптимізація використання.Варто також звернути увагу на доступність важливої інформації, чи є зручні можливості пошуку і вибору необхідного навчального матеріалу. Цей чинник також є критичним при залученні у процес навчання необхідних ресурсів на електронних носіях.Існує ще один вимір доступу до е-навчання, що стосується обмежень у часі і просторі. Це протиріччя вирішується певною мірою за рахунок використання мобільних технологій і розподіленого навчання, які є перспективним напрямом розвитку систем відкритої освіти.Наступний показник стосується якості освітніх послуг, що надаються за допомогою систем е-навчання. Якість електронного навчання і її оцінювання мають багато рівнів таких, як: зміст освіти, рівень підготовки методичних та навчальних матеріалів; персонал і кваліфікація викладачів; стан матеріально-технічного забезпечення; управління навчальним процесом; рівень знань та компетентностей учнів та інших.Предметом численних досліджень є питання оцінки результатів навчання за допомогою комп’ютера. Технологія оцінювання стосується багатьох аспектів середовища навчання. Серед труднощів, які виникають при реалізації електронного оцінювання є такі, як ризик відмови обладнання, висока вартість потужних серверів з великою кількістю клієнтів, необхідність опанування технології оцінювання студентами та викладачами та інші [4].Якість навчальних матеріалів потребує врахування також вимог до обслуговування, управління, проектування інтерфейсу, ергономіки, гігієни та інших. Ці питання не втрачають актуальності у зв’язку з швидким оновленням комп’ютерної техніки. Розробка та впровадження навчальних матеріалів та ресурсів на електронних носіях суттєво взаємообумовлена використанням ефективних методів оцінки їх якості.Окремий комплекс проблем пов’язаний з розробкою вимог і стандартів для освітнього програмного забезпечення. Зокрема, це стосується визначення психолого-педагогічних, дидактичних параметрів оцінки якості освітніх ресурсів. Багато авторів (С. Санс-Сантамарія, Дж. А. Ва­діле, Дж. Гутьєррес Серрано, Н. Фрізен та інші [6]) погоджуються на думці, що хоча стандарти у галузі електронного навчання були розроблені з метою визначення шляхів і способів використання у педагогічній діяльності навчальних об’єктів, реалізованих засобами ІКТ, це скоріше сприяло подальшому пошуку в цьому напрямку, ніж було остаточним рішенням. Існуючі педагогічні характеристики об’єктів орієнтовані здебільшого на можливість спільного використання різних одиниць контенту окремими системи управління е-навчанням. Це не відображає в достатній мірі педагогічні підходи, що стоять за навчальними об’єктами.Загалом із розвитком електронного навчання зростають вимоги до якості освітніх послуг, яка, як свідчать дослідження, суттєво залежить від технологій оцінювання електронних ресурсів та матеріалів та від технологій їх створення та надання користувачеві. В той же час, застосування інтегральних підходів до організації використання та постачання ресурсів та сервісів сприяє удосконаленню і уніфікації підсистем їх розробки та апробації, пошуку та відбору кращих зразків програмного забезпечення, що також може бути передумовою підвищення якості освітніх послуг.Ще один показник, пов’язаний з реалізацією систем е-навчання, характеризує ступінь адаптивності. Цей чинник передбачає застосування досить спеціалізованих та диференційованих систем навчального призначення, що ґрунтуються на моделюванні індивідуальних траєкторій учня чи студента, його рівня знань [3]. У зв’язку з цим, поширення набувають адаптивні технології е-навчання, що враховують особливості індивідуального прогресу учня. Адаптивність передбачає налаштування, координацію процесу навчання відповідно до рівня підготовки, підбір темпу навчання, діагностику досягнутого рівня засвоєння матеріалу, розширення спектру можливостей навчання, придатність для більшого контингенту користувачів.Побудова адаптивної моделі студента, що враховувала б особистісні характеристики, такі як рівень знань, індивідуальні дані, поточні результати навчання, і розробка технологій відстеження його навчальної траєкторії є досить складною математичною і методичною проблемою [3; 4]. Побудова комп’ютерної програми в даному випадку передбачає деякі форми формалізованого подання сукупності знань в предметній області, що вивчається. Розвиток даного типу систем, здебільшого з елементами штучного інтелекту, є досить трудомістким. Зростання ступеню адаптивності є однією з тенденцій розвитку систем електронного навчання, що відбувається за рахунок удосконалення технологій подання, зберігання і добору необхідних засобів. Різноманітні навчальні матеріали, ресурси і сервіси можуть бути надані за потребою користувача, та дають можливість динамічної адаптації до досягнутого рівня знань, компетентності та освітніх уподобань того, хто вчиться.Наступний показник стосується інтеграції та цілісності систем електронного навчання, і тісно пов’язаний із стандартизацією технологій і ресурсів в управлінні системами е-навчання. Ці проблеми виникають у зв’язку з формуванням відкритого середовища навчання, що забезпечує гнучкий доступ до освітніх ресурсів, вибір та зміну темпу навчання, його змісту, часових та просторових меж в залежності від потреб користувачів [1]. Існує тенденція до координації та уніфікації стандартів навчальних матеріалів, розроблених різними організаціями зі стандартизації, такими як IEEE, IMS, ISO / IEC JTC1 SC36 й інші, а також гармонізації національних стандартів з міжнародними. У зв’язку з цим, наукові основи оцінювання інформаційних технологій та способів їх добору і застосування потребують подальшого розвитку.Наступний показник пов’язаний з повномасштабною інтерактивністю засобів ІКТ навчального призначення. Справді, сучасні технології спрямовані на підтримування різних типів діяльності вчителя у віртуальному комп’ютерному класі. Це стосується таких форм навчання, як формування груп, спільнот, що навчаються і взаємодіють віртуально в режимі он-лайн. Щоб організовувати навчальну діяльність в таких спільнотах, використовуються функції, що забезпечують колективний доступ до навчального контенту для групи користувачів, можливість для вчителя проглядати всі комп’ютери у групі, концентрувати увагу учнів за рахунок пауз і повідомлень, підключати або відключати учасників навчального процесу, поширювати файли або посилання серед цільової групи учнів, надсилати повідомлення конкретним учням. Учні також можуть звертатися до учителя за рахунок надання запитань, коментарів, виступів тощо [7]. Організація навчання у віртуальному класі потребує застосування апаратно-програмних засобів доставки навчального контенту, що також суттєво залежить від добору відповідних технологій.Наступний показник стосується безпеки освітнього середовища і передбачає аналіз ризиків та переваг використання комп’ютерних технологій у навчанні. При створенні систем електронного навчання мають враховуватись чинники збереження здоров’я, розвитку інтелектуального потенціалу учня.З огляду на визначені тенденції розвитку та використання систем е-навчання у сучасному освітньому процесі виникає потреба у певній інформаційно-технологічній платформі, яка могла б підтримувати нові форми навчання у відповідності сучасним вимогам доступності, гнучкості, мобільності, індивідуалізації та відкритості освіти [1].Продуктивним видається підхід, за якого проблеми розвитку е-навчання вирішувалися б через призму нових технологій, що надали б підходящу основу для дослідження цих систем, їх розробки і використання. Зокрема, перспективним є використання технології хмарних обчислень, за якої електронні ресурси і об’єкти стають доступні користувачеві в якості веб-сервісу [7].За визначенням Національного Інституту Стандартів і Технологій США (NIST), під хмарними обчисленнями (Cloud Computing) розуміють модель зручного мережного доступу до загального фонду обчислювальних ресурсів (наприклад, мереж, серверів, файлів даних, програмного забезпечення та послуг), які можуть бути швидко надані при умові мінімальних управлінських зусиль та взаємодії з постачальником.Переваги хмарних обчислень у сфері освіти можна охарактеризувати наступними чинниками:- спрощення процесів встановлення, підтримки та ліцензійного обслуговування програмного забезпечення, яке може бути замовлено як Інтернет-сервіс;- гнучкість у використанні різних типів програмного забезпечення, що може порівнюватись, обиратись, досліджуватись, завдяки тому, що його не потрібно кожний раз купляти і встановлювати;- можливість багатоканального поповнення колекцій навчальних ресурсів та організація множинного доступу;- універсалізація процесів розподіленого навчання, завдяки віртуалізації засобів розробки проектів, наприклад, командою програмістів, які всі мають доступ до певного середовища і програмного коду, приладів або лабораторій, інших засобів;- здешевлення обладнання завдяки можливості динамічного нарощування ресурсів апаратного забезпечення, таких як обсяг пам’яті, швидкодія, пропускна здатність тощо;- спрощення організації процесів громіздких обрахунків та підтримування великих масивів даних завдяки тому, що для цього можуть бути використані спеціальні хмарні додатки;- мобільність навчання завдяки використанню хмарних сервісів комунікації, таких як електронна пошта, IP-телефонія, чат, а також надання дискового простору для обміну та зберігання файлів, що уможливлює спілкування та організацію спільної діяльності.Таким чином, впровадження технології хмарних обчислень є перспективним напрямом розвитку систем електронного навчання, що сприятиме реалізації таких засобів і систем, які задовольнятимуть сучасним вимогам до рівня доступності, якості, адаптивності, інтеграції та повномасштабної інтерактивності.

Цель работы. В статье рассмотрена роль услуг, оказываемых государством, в развитии цифровых технологий. Метод или методология проведения работы. Методологической основой исследования послужили фундаментальные положения экономической теории в области цифровой экономики, прикладные научные исследования в сфере внедрения цифровых технологий в предоставлении государственных услуг. Автором также использовались методы анализа и синтеза, аналогии. В качестве информационных источников в статье были использованы исследования российских и зарубежных учёных по заявленной проблеме, нормативно-законодательные акты, результаты собственного эмпирического исследования. Результаты. Выявлены основные тенденции внедрения цифровых технологий в сфере государственного управления, в частности, активное внедрение «электронного правительства» в Российской Федерации и динамика этого процесса в Республике Крым. Показано, что «электронное правительство» – это не просто новая технология делопроизводства, а целая концепция, требующая системной перестройки и внедрения новых моделей в государственном управлении. Отмечено, что при развитии системы электронных услуг возникают определённые трудности, например, такие, как недостаточная развитость инфраструктуры публичного доступа населения к сайтам органов государственной власти и другим средствам информационно-справочной поддержки и обслуживания населения. Область применения результатов. Результаты проведенного исследования могут быть использованы при анализе и прогнозировании процессов, протекающих при цифровизации органов государственного управления. Использование новых электронных платформ и цифровых технологий создает предпосылки для трансформации функций государственного управления, развития институциональных форм, позволяющих обеспечивать более эффективное взаимодействие между государственными органами управления, бизнесом и обществом. Выводы. Сделан вывод о том, что необходимо совершенствовать работу электронного правительства в России. Следует увеличивать число услуг, предоставляемых полностью в электронном виде, расширить участие компаний в электронной системе государственных закупок, совершенствовать наполнение портала «Госуслуг» и с помощью справочных материалов облегчить пользование порталом.

У статті на основі аналізу законодавчої бази України і психолого-педагогічної наукової літератури показано, що використання інформаційних технологій у освіті є провідним напрямком діяльності. Показано основні можливості використання Інтернет-порталу e-olimp різними видами користувачів: звичайним користувачем, керівником групи, а також наведено деякі можливості адміністраторів і модераторів сайту. Вказано, як доцільно використовувати даний Інтернет-портал для проведення занять з програмування, а також аудиторних та позааудиторних модульних контрольних робіт, заліків та практичної частини іспитів.

У статті висвітлено сучасні технології у викладанні дисципліни «Дитячі інфекційні хвороби» у закладах вищої освіти. Ці технології успішно впроваджені та використовуються на високому рівні викладачами кафедри. Пандемія Covid-19 внесла свої корективи в освітній процес у всьому світі. Цей виклик прийняв і Запорізький державний медичний університет. Серед сучасних технологій, що впроваджені в освітній процес, слід виділити впровадження on-line навчання на платформі Microsoft Office 365, а саме Microsoft Teams, електронний портал, створення сторінки кафедри у SharePoint та впровадження програми для роботи із віртуальним пацієнтом Body Interact. Ці програми мають на меті адаптувати навчальний процес до сучасних умов, навчити студентів бути модерновими, цілеспрямованими, мотивованими та креативними. Дистанційне навчання, за допомогою цих технологій, стає більш зручним, професійним. Електронна сторінка кафедри у SharePoint дозволяє модератору кафедри наповнити актуальною інформацією, що містить всі навчальні матеріали та розклад, відповідні до факультету та курсу студентів, що вивчають дисципліну на кафедрі, трьома мовами: українською, англійською та російською. Робота з віртуальним пацієнтом, за допомогою програми Body Interact, дає можливість студентам оволодіти навичками надання невідкладної допомоги пацієнту: стабілізувати його загальний стан, призначити необхідне обстеження та лікування, що є необхідною компетентністю кожного лікаря. Отже, використання сучасних технологій у викладанні дисципліни «Дитячі інфекційні хвороби» є безумовним перспективним напрямком навчання у закладах вищої освіти. Це дає змогу підготувати висококваліфікованих фахівців високого європейського рівня.

Цель работы: в эпоху цифровых технологий информационные ресурсы приобретают все большее значение, в том числе и для повышения инвестиционной привлекательности территории. Они являются как средством информирования инвесторов, так и инструментом территориального маркетинга. Это делает изучение информационных технологий в качестве фактора инвестиционной привлекательности территории актуальным и перспективным. Данное исследование было посвящено изучению двух базовых информационных ресурсов для инвестора – инвестиционного портала и инвестиционной карты отдельных российских регионов. Методы исследования. В основу исследования положены такие методы, как контент-анализ содержания указанных сайтов, их балльная оценка по ряду критериев, ранжирование регионов по уровню развития данных информационных ресурсов. Результаты. По итогам исследования инвестиционных порталов и инвестиционных карт регионов Приволжского федерального округа были выявлены лучшие практики и региональный опыт в области информирования и взаимодействия с потенциальными инвесторами. Кроме того, были выявлены некоторые недостатки в оформлении сайтов (дизайн, читабельность и т. д.), их содержании (актуальность информации, наличие лишней информации и отсутствие важных дл инвесторов сведений и т. д.), а также технических возможностях (наличие средств поиска информации, обратной связи, выбора языка и т. д.). Область применения результатов. Результаты могут быть использованы для практического применения в управлении исследуемыми регионами и их инвестиционной привлекательностью, а также как модельные рекомендации для повышения инвестиционной привлекательности иных территорий. Выводы. Проведенное исследование позволило выявить ряд проблем, связанных с содержанием, оформлением и техническими возможности данных сайтов, на основе чего были предложены некоторые рекомендации по совершенствованию как инвестиционного портала региона, так и инвестиционной карты субъекта РФ, внедрение которых может положительно сказаться на инвестиционной привлекательности субъектов РФ.

Статтю присвячено проблемі дистанційної освіти в умовах жорсткого карантину, а саме мотивації до навчання і виховання в умовах пандемії. Метою статті було дослідження змін у мотиваційній сфері студентів у зв’язку з переходом на дистанційну форму навчання. Автором проаналізовано вітчизняний та зарубіжний педагогічний досвід дистанційної освіти. З’ясовано, що щорічно збільшується кількість студентів, задіяних у дистанційному навчанні, зростає кількість нової інформації, електронних порталів та вебресурсів. Авторкою акцентовано увагу на принципах, покладених в основу освіти. Охарактеризовано принцип стимулювання і мотивації позитивного відношення учнів до навчання. Визначено поняття мотивації та проаналізовано основні дослідження із цієї теми. З’ясовано, що адаптація до нових сучасних інформаційних технологій вимагає формування різноманітних видів професійної та особистісної компетенцій. Обґрунтовано теоретичні методи дослідження: аналіз наукової та навчально-методичної літератури для пояснення теоретико-методологічних основ дослідження, опитування, аналіз продуктів педагогічної діяльності студентів. Для проведення дослідження розроблено анкету, яка складалася з п’яти питань і давала змогу виявити важливі для дослідження позиції: задоволення навчанням, проблеми у дистанційному навчанні, частота їх виникнення, динаміка успішності студентів, аналіз різних форм навчання. Проаналізовано, як змінилася мотивація студентів першого та п’ятого курсів під час переходу до дистанційної форми навчання. З’ясовано причини цих змін. Установлено, що мотивація студентів першого курсу залежить від особистісних якостей і здібностей до навчання, від можливості підтримувати контакт із викладачем та перебувати у групі однолітків. Виявлено основні проблеми, з якими стикаються студенти під час дистанційної освіти, проаналізовано частоту їх виникнення та намічено перспективи подальшого дослідження проблеми дистанційної освіти. Перспективними напрямами, на думку авторки, є дослідження проблеми систематизації та структурування навчального матеріалу на інформаційних порталах, формування певних особистісних компетенцій студентів і викладачів.

В статье рассматриваются актуальные вопросы применения современных информационно-образовательных технологий в высшей школе. Обоснована их актуальность и востребованность, а также программ и порталов дистанционного обучения в высшей школе. Рассмотрены исследования, разработки и практика реализации современных информационно-образовательных технологий, которые освещены в современной научной литературе. Представлен опыт их использования в Национальном государственном университете физической культуры имени П. Ф. Лесгафта (Санкт-Петербург), накопленный с 2013 года: работа университетского портала дистанционного образования (ДО), который насчитывает около 10500 пользователей (студенты, магистранты и аспиранты) и включает в себя электронную информационно-образовательную среду (ЭИОС) вуза, представляющую собой совокупность информационно-коммуникационных технологий и электронных информационно-образовательных ресурсов, в том числе около 1200 дистанционных курсов, электронные варианты материалов учебных дисциплин, выполненных в соответствии с требованиями государственного образовательного стандарта, и интернет-странички преподавателей, на которых они размещают свои информационные и учебно-методические материалы в электронном виде. Рассмотрены основные преимущества, которые дает использование собственного дистанционного портала, основанного на платформе LMS Moodle, высшему учебному заведению. Показаны особенности и трудности организации образовательного процесса с помощью этих технологий. The article focuses on the issues of educational information technologies application in higher educational institutions. The authors highlight that educational information technologies, e-learning portals and educational software have become a component of the higher education system. The article investigates contemporary theoretical research and descriptions of practical implementation of modern educational information technologies in the learning environment. The article discusses the experience of implementing educational information technologies at Lesgaft National State University of Physical Education, Sport and Health (St. Petersburg). The University distance learning portal has been functioning since 2013. There are approximately 10,500 users (bachelor students, master students, postgraduate students). The portal hosts the university educational information environment and a variety of educational information resources, including 1,200 online courses, digital textbooks and other learning materials in full correspondence with the State Educational Standard, teachers’ web pages where they store their digital educational materials. The article analyzes the advantages of using the university distance learning portal based on the Moodle learning platform.

У запропонованій статті надається загальна характеристика правових аспектів порядку реєстрації актів цивільного стану у сфері інформаційних технологій. Основною метою статті є науковий аналіз, систематизація, оцінка, розроблення пріоритетних напрямів науки щодо видачі документів про державну реєстрацію актів цивіль-ного стану у сфері інформаційних технологій, теоретичних та практичних проблем, що виникають у зазначеній сфері в Україні. При цьому наголошується, що подання до відділів державної реєстрації актів цивільного стану звернень щодо заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану через мережу Інтернет, тобто вико-ристовуючи ІТ-технології, не звільняє від необхідності особистого звернення користувача до відділу та подання ним документів, передбачених законодавством для реєстрації відповідних актів цивільного стану. З урахуван-ням наявності ІТ технологій, із метою оптимізації процесу надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 року № 669-р було запроваджено пілотний проект щодо подання заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану через мережу Інтернет, де був створений офіційний сервіс – Веб-портал «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану». Використання ІТ-технологій полегшує громадянам України можливість забез-печити своє бажання укласти шлюб та створити сім’ю або зареєструвати інший цивільний стан. Крім того, слід констатувати, що зазначена проблема ще не досліджена належним чином, а багато питань ще не врегульовані, у зв’язку із чим соціальні та правові питання щодо порядку реєстрації актів цивільного стану у сфері інформаційних технологій потребують подальших наукових досліджень.

У статті досліджено сучасний стан впровадження IT у систему бухгалтерського обліку, а са-ме: у процес формування та подання фінансової звітності. Цифрова фінансова звітність змінить практику ведення бухгалтерського обліку найближчими роками, а зміни полягатимуть у технологіях представлення да-них. У 2021 році усі підприємства в Україні, що подають фінансову звітність за МСФЗ, повинні подавати фінансову звітність у форматі таксономії XBRL. У статті розкрито технологію подання фінансової звіт-ності у форматі іXBRL, яка є сучасним та зрозумілим стандартом обміну фінансовою інформацією між різ-ними зацікавленими користувачами з будь-якій країні світу. Розглянуто сучасний стан, проблеми та перспек-тиви впровадження нового цифрового стандарту подання фінансової звітності – iXBRL в Україні. Про-аналізовано сучасне програмне забезпечення щодо формування та подання фінансової звітності у форматі iXBRL на портал FRS. Визначено основні переваги та недоліки використання різних способів формування та подання фінансової звітності у форматі iXBRL. Надано рекомендації щодо процесу впровадження системи подання фінансової звітності у форматі iXBRL. Зроблено висновок, що на сучасному етапі розвитку інфор-маційних технологій в Україні кожна компанія може обирати свій шлях переходу на XBRL формат подання фінансової звітності. Проте, перед тим, як прийняти рішення щодо переходу на звітування в XBRL, необхідно: провести аналіз та перевірку власних ІТ-систем на предмет можливості формувати фінансову звітність у форматі XBRL; провести мапінг або зіставлення звітної інформації з власної ІТ-системи та розширеної так-сономії UA XBRL МСФЗ; провести валідацію XBRL, використавши уже існуюче програмне забезпечення (до прикладу, Arelle) чи на власному внутрішньому програмному забезпеченні компанії.

У статті обґрунтовується архітектура інформаційно-освітнього середовища сучасного університету, побудованого на основі хмарних технологій. Пропонується низка програмно-технологічних рішень з використанням технологій віртуалізації, кластеризації, управління віртуальними ресурсами, які можливо реалізувати на базі власної інфраструктури навчального закладу. Обґрунтовується модель надання освітніх послуг студентам ІТ-спеціальностей, яка полягає в організації доступу студентів до навчально-методичних ресурсів середовища: електронних навчальних курсів, ресурсів інституційного репозитарію, електронної бібліотеки, відео порталу, вікі порталу, а також до віртуального робочого столу з необхідним набором програмних пакетів для виконання лабораторних і проектних робіт.

В настоящее время без сайта контактные аудитории обойтись уже не могут. Во-первых, сайт – это инструмент общения. Поэтому должен быть клиентоориентированный подход к содержанию, структуре и навигации. Это предполагает двухстороннюю связь между потребителем, которому предназначен контент, и создателем. Интерактивный подход характеризуется обратной связью, нацеленной на взаимодействие сторон. При этом максимально учитываются потребности пользователей, то есть тех целевых аудиторий, для кого предназначен сайт.Современный сайт должен отвечать основным критериям: простота использования и доступа к информации, информативность. При этом дизайн сайта не должен быть очень сложным.Выделяются четыре поколения сайтов.Первое поколение (1994–1998 гг.) – это статические сайты, содержащие в основном текстовую и графическую информацию. Второе поколение (1998–2004 гг.) – динамические сайты с интеграцией различных приложений. Третье поколение (2003–2005 гг.) – статические и динамические сайты, в которых информация начинает ориентироваться на посетителей сайта. Происходит оптимизация сайта под поисковые машины, появляются идеи Web 2.0. Четвертое поколение (с 2006 г.) – начало формирования единой коммуникационной среды [1]. Сайт становится частью общей инфраструктуры организации. Происходит постепенная интеграция сайтов, приложений и различных типов документов через гибкую систему управления контентом. В соответствии с задачами, которые должен решать сайт, определяется общая стратегия развития веб-сайта. Структура сайта вуза рассматривается во многих публикациях, например [2]. К основным задачам сайта кафедры относятся: обеспечение своевременного доступа студентам и преподавателям к постоянно обновляемой информации о педагогической деятельности кафедры и университета; обеспечение свободного доступа студентам и преподавателям к нормативно правовым документам, регламентирующим учебную деятельность (учебные планы, рабочие программы, квалификационные требования при подготовке специалиста, движение студентов по годам обучения); обеспечение студентам и преподавателям доступа ко всем научным, методическим материалам и компьютерным средствам обучения университета; создание условий для внедрения инновационных технологий обучения в педагогическую деятельность кафедры (форумы, чаты, электронные семинары, технологии дистанционного и компьютерного обучения) и др.Ряд ученых указывают на то, что в современной системе образования основным направлением развития является создание педагогических условий для самостоятельной работы студентов, с предоставлением свободного доступа к различным информационным ресурсам не только в сети интернет, на различных сайтах и порталах страны и других вузов, а также внедрение сетевых технологий и в своем университете и на своей кафедре. Координатором внедрения инновационных и сетевых технологий в педагогический процесс должен стать сайт кафедры, не просто как информационно-рекламный орган, а как рабочий орган повседневной жизнедеятельности субъектов образовательного процесса кафедры. Следует учитывать, что основа любого сайта – это контент. Может быть выбрана любая удобная форма предоставления материала студентам. Это могут быть фотографии, графики, рисунки, текст, видеофрагменты и т.д. Все это может быть расположено на странице в произвольной форме. Если же речь идет о чтении и рассмотрении материала с целью его понимания и запоминания необходимо выработать единую концепцию оформления документов. При обучении содержание документов должно преобладать над формой его представления. Форма документов выбирается единой. Страница не должна содержать посторонней информации, которая могла бы отвлекать внимание читающего.Все учебные материалы должны быть четко структурированы и должны предоставлять возможность интерактивного поиска. Учебные материалы могут передаваться лицу, заинтересованному в их изучении, любым способом. Это может быть и непосредственная загрузка и чтение документа с сайта, и передача архива документов для просмотра на компьютере пользователя без подключения к интернету, а также другими способами, которые обусловлены методикой учебного процесса. Следует отметить, что отсутствие поиска по сайту считается существенным недостатком. Человек, как правило, ищет конкретную информацию и ему вряд ли интересно перечитывать все разделы сайта.Современные веб-сайты становятся все более сложными и все более перегружаются логикой. Раньше производительность таких приложений определялась, в основном, скоростью работы того или иного SQL-сервера и тем, существует ли для него достаточно эффективная реализация драйвера доступа к SQL-серверу для выбранного языка программирования. Это объясняется тем, что первое поколение веб-сайтов просто читало и писало информацию в базы данных.С повышением требований к масштабируемости (увеличение количества пользователей) и наращиванием логики приложения требования к языку программирования и среде выполнения существенно возрастают.Существует множество различных подходов к автоматизированному управлению работой структурных подразделений университета. В настоящее время широко используются различные технологии, основанные на архитектуре клиент-сервер. Основным недостатком таких систем является их сильная привязка к конкретному учреждению, которая значительно затрудняет их переносимость. В связи с этим возникает проблема создания приложений с открытой архитектурой, доступных для многих пользователей, часть из которых могут быть территориально удалены. И здесь наиболее оптимальным вариантом является построение информационного образовательного портала с использованием web-технологии. Существует большой выбор соответствующих языков, среди которых имеются признанные лидеры в своих областях. Первоначально язык Perl был создан для решения более широкого круга задач; как следствие его сценарии получаются громоздкие и трудночитаемые. Простота языка PHP, платформенная совместимость и открытость его кода сделали его быстроразвивающимся языком программирования для создания Интернет-приложений. Язык программирования Python имеет богатый набор стандартных модулей для работы с протоколами Интернет, с различными форматами баз данных и многие другие. Также объектно-ориентированный язык Python позволяет внести в Интернет-приложения некоторые элементы искусственного интеллекта и расширить гибкость web-дизайна. Язык PHP реализован как модуль web-сервера, в то время, как для остальных языков необходимо использование специальных модулей интеграции. Другим способом повышения эффективности работы интерпретатора языка программирования сверхвысокого уровня является использование сервера приложений. При этом исключается необходимость повторного запуска интерпретатора и соответственно связанных с этой операцией затрат на отображение каждой HTML-страницы. Интеграция с web-сервером в этом случае осуществляется на основе использования обмена данных между web-сервером и сервером приложений по протоколу Fast CGI (или его разновидности) [3]. Таким образом, из существующих языков для создания Интернет-приложений наиболее эффективным является PHP, так как он обладает легко доступным синтаксисом и наиболее простым способом интегрируется с web-сервером. Однако классическая технология ASP становится историей, поскольку ASP.NET практически вытеснил эту технологию на платформе Windows. На сайте кафедры компьютерных технологий и систем БГУ установлена система управления сайтом DotNetNuke. Данное приложение является приложением с открытым кодом, который написан на ASP.NET с использованием языка программирования Visual Basic. Для работы данного приложения требуется хостинг Windows и СУБД MSSQL SERVER, которые имеются на серверах БГУ.Выбор системы управления сайтом DotNetNuke обусловлен ее следующими достоинствами: открытый код для создания веб-приложений; легкость дизайна и управления порталом; богатый выбор инструментов проектирования; простая установка на сервер; поддержка нескольких языков; поддержка передовых технологий; наличие стандартных модулей: возможность создания шаблонов сайтов вместе с содержимым, возможность переброски модулей со страницы на страницу или их копирования и т.п.; расширяемость модулей сторонними разработчиками. Из недостатков платформы DotNetNuke следует отметить требование наличия Windows хостинга, и очень большую требовательность к ресурсам сервера. Анализ научно-методической литературы [1–5] и собственные исследования позволили определить структуру современного сайта кафедры университета: главная страница: название кафедры; о кафедре; логотип; *история кафедры; ответственный за сайт: Ф.И.О., контактная информация; контактная информация кафедры: номер телефона, адрес, электронная почта; Ф.И.О., координаты контактного лица по специальностям. Специальности: перечень специальностей и направлений с кратким описанием; для каждой специальности: подробное описание специальности (концептуальная записка); квалификационная характеристика выпускников. Учебный план: перечень учебных курсов; сведения о производственной практике; техническое оснащение (лаборатории, компьютерные классы и т.п.). Преподаватели и сотрудники: список преподавателей и сотрудников; для каждого преподавателя и сотрудника: Ф.И.О. (полностью); ученая степень, ученое звание, должность; сведения о диссертации (название, дата защиты, специальность); перечень преподаваемых дисциплин; направления научной деятельности с указанием основных проектов; контактная информация; *учебно-методические работы; *научные публикации; *ссылка на личную страницу; *фотография. Учебные курсы: перечень читаемых на кафедре курсов; для каждого курса: рабочая программа; правила аттестации по курсу (памятка для студентов); рекомендуемая литература. Научная деятельность: научные школы и направления; для каждой научной школы: Ф.И.О. и сведения о руководителе; список основных научных публикаций; список исследователей, работающих в этом направлении; научные мероприятия, проекты, гранты. Научно-методические семинары кафедры. Новости, объявления: информация для студентов; информация для преподавателей. *Разделы по выбору. Примечание: значком (*) отмечены дополнительные разделы.С появлением понятия Web 2.0 появилось новое направление исследований: применение концепций и технологий сетевых сервисов Web 2.0 с целью повышения эффективности образовательного процесса. В этом случае Web 2.0 представляет собой не технологию, а качественно новый подход к построению образовательного процесса. Название Web 2.0 говорит само за себя – сервисы должны быть реализованы на базе веб-технологий, с использованием онлайн-подхода. Принципиальная новизна Web 2.0 заключается в возможности привлечения всех студентов для участия в образовательном процессе не только как потребителей контента, но и как активных его создателей.Накоплен определенный опыт привлечения студентов к коллективной работе. Например, в государственном университете города Нью-Йорка (США) создана wiki-система (гипертекстовая среда, обычный Web-сайт, структуру и содержимое которого пользователи сообща могут изменять с помощью инструментов, предоставляемых самим сайтом), позволяющая студентам заниматься интерпретацией текстов, авторских статей и эссе, обмениваться идеями и улучшать исследовательские коммуникативные навыки [6]. Использование этой wiki-системы дает студентам возможность отражать результаты своей работы в режиме онлайн, обсуждать и комментировать свои разработки. Такая технология была использована и при разработке инструмента помощи преподавателям в Оксфордском университете. В указанных университетах экспериментальным путем показана эффективность применения технологий блогов и wiki-систем в качестве инструментов, помогающих студентам получать многочисленные мнения по поводу собственных научно-практических разработок. В свете представленных инноваций образование больше похоже на информативное общение, а образовательный контент – это не то, что «ты читаешь», а то, что «ты создаешь». Таким образом, нами выделены четыре поколения сайтов и определены основныезадачи сайта кафедры с учетом того, что сегодня основным направлением развития системы образования является создание педагогических условий для самостоятельной работы обучающегося. Проведен анализ современных программных средств создания веб-сайтов, сформулированы требования к оформлению учебных материалов и определена типичная структура современного сайта кафедры университета.

У статті проаналізовано особливості організації музейно-­педагогічної діяльності у закладах вищої освіти в умовах онлайн-­навчання. Визначено потенційні можливості музейної педагогіки у контексті діджиталізації та комп’ютеризації освіти й впровадження віртуальних навчальних технологій. Охарактеризовано багатофункціональні культурно-­освітні портали, навчальні платформи з онлайн-­сервісами для організації різновекторної музейно-­педагогічної діяльності. Проведено емпіричне дослідження щодо мотивації та адаптації студентів музеєзнавчих спеціальностей до умов онлайн-­навчання в умовах пандемії.

Вступ. Необхідність підвищення ефективності наукової діяльності, створення умов для продукування нових знань і обміну ними актуалізують вивчення когнітивного потенціалу імерсивних технологій. Проблематика. Розкриття потенціалу імерсивних технологій для організації інноваційного бібліотечно-інформаційного сервісу сприяння розвитку науки і освіти. Мета. Обґрунтування необхідності впровадження в практику наукових бібліотек імерсивних технологій з метою забезпечення інформаційно-технологічної підтримки наукових досліджень і освітньої діяльності, розробка теоретико-методологічних підходів до організації бібліотечного сервісу, побудованого на основі імерсивних технологій. Матеріали й методи. Джерельну базу дослідження склали вебсайти наукових бібліотек, тематичні ресурси (портал Масачусетського технологічного інституту MIT Media Lab Research, сайти компаній-розробників програмного забезпечення та офіційні веб-сайти хакатонів віртуальної реальності), фахові публікації, що висвітлюють специфіку імерсивних технологій, досвід їх використання в наукових дослідженнях та в бібліотечній практиці. Використано системний, функціональний методи, методи спостереження, гіпотези в поєднанні з соціальнокомунікаційним методом. Результати. Показано доцільність впровадження в практику наукових бібліотек імерсивних технологій як інноваційного інструменту інформаційно-технологічного забезпечення розвитку науки і освіти, акцентовано когнітивний потенціал імерсивних технологій, розроблено теоретико-методологічні засади організації комплексного бібліотечно-інформаційного сервісу, побудованого на використанні імерсивних технологій, висвітлено приклади ефективного використання останніх науковими бібліотеками. Висновки. Позитивний ефект використання когнітивного потенціалу розширеної реальності в освітній практиці й наукових дослідженнях актуалізує розробку стратегій організації в наукових бібліотеках комплексного бібліотечно-інформаційного сервісу з надання доступу до імерсивних технологій.

У статті здійснено аналіз інформаційного забезпечення Національної поліції України. З’ясовано, що в умовах сьогодення вирішення службових завдань Національною поліцією України неможливе без здійснення допоміжних видів діяльності, що безпосередньо не переслідують нормативно визначених цілей, але необхідних для їх досягнення. Розкрито зміст понять: інформаційна невизначеність, під яким розуміється невідповідність фактичного і бажаного станів інформованості поліцейських про навколишню дійсність, яка не дозволяє вирішувати окремі завдання їх службової діяльності; інформаційна потреба – певний стан суб'єкта службової діяльності, який виникає у зв'язку з необхідністю отримання відомостей, що забезпечують вирішення службових завдань; інформаційна процедура – набір однорідних у функціональному відношенні дій (операцій), що регулярно здійснюються працівниками НПУ; інформаційний процес – сукупність логічно впорядкованих, взаємопов'язаних та організованих інформаційних процедур, що веде до досягнення мети інформаційного забезпечення; інформаційна система – організаційно-технічна система, в якій здійснюється реалізація технологій обробки інформації з використанням програмних продуктів і устаткування. Охарактеризовано середовище діяльності, яке складають сфера домінування і некерована сфера. На прикладі роботи одного з програмних продуктів інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» проаналізовано поняття приймання та фіксація інформації, організація її для подальшої передачі або оброблення (генерація нової інформації). Теоретично обґрунтовано, що поліцейські пов'язані між собою не лише інформаційно, а й функціонально, тобто вони виконують окремі види робіт у рамках службових завдань. Констатовано, що усі інформаційні системи Національної поліції України незалежно від їх архітектури та сфери застосування, як правило, містять один і той же набір компонентів: функціональні, організаційні та оброблення даних.

У статті йдеться про дослідження семантики відносних прикметників української мови з використанням комп’ютерних технологій. Джерельною базою обрано «Словник української мови» у 20 томах Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, який функціонує у паперовій та електронній версіях. Електронна версія представлена двома варіантами: Віртуальною лексикографічною лабораторією «Словник української мови», що є інструментом для укладання 20-томного «Словника української мови» і проведення наукових досліджень, та онлайновим «Словником української мови у 20 томах», який розміщено у вільному доступі на сайті Українського лінгвістичного порталу. Мета статті – продемонструвати проведення семантичного аналізу відносних прикметників на матеріалі «Словника української мови» у 20 томах для створення мовно-інформаційного інструментарію, орієнтованого на виконання семантичних досліджень в електронному словнику. Методи дослідження – комп’ютерні технології, лексикографічний аналіз, теорія семантичних станів. Зазначено, що необхідною умовою ефективної автоматизації електронних словників для досліджень із семантики є вимога експліцитного представлення в них семантичної інформації. Словникові дефініції відносних прикметників із формулами тлумачення «Прикм. до» і «Стос. до» лише встановлюють факт зв’язку значення прикметників із лексичними значеннями іменників, від яких ці прикметники утворено, тоді як він повинен бути представленим в експліцитному вигляді у тлумаченнях відносних прикметників для ефективної автоматизації електронного словника під час проведення семантичних досліджень. Запропоновано спосіб проведення семантичного аналізу відносних прикметників у 20-томному «Словнику української мови». Представлено один із етапів розроблення багатопараметричного інструментарію для проведення семантичних досліджень відносних прикметників з неекспліцитними формулами тлумачення в електронному тлумачному словнику. Для поглибленого дослідження семантичної структури українського прикметника застосовано формалізм теорії семантичних станів, розроблений В. А. Широковим. Продемонстровано етапи конкретизації лексичного значення відносного прикметника у сполученні з іменником, визначення семантичних класів, установлення семантичних відношень, наведено приклад експліцитного подання відповідної словникової дефініції.

Подано короткий огляд важливих для вивчення екологічного права спеціалізованих ресурсів Інтернету. Описано основні можливості та деякі нюанси роботи із сайтами правових баз даних, що надаються державними структурами і приватними організаціями. Акцентовано на можливостях розширеного пошуку на порталах Верховної Ради України, систем «Ліга-закон» та «НаУ-онлайн», у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Наведено низку посилань на ресурси громадських організацій, що займаються природоохоронною діяльністю. Окреслено орієнтовну тематику й подано приклади формулювання конкретних практичних та індивідуальних занять, що спираються на використання тематичних веб-ресурсів. Оцінено методичне значення застосування інтернет-технологій для вивчення і викладання еколого-правових дисциплін.

Применение дистанционных форм обучения для детей с особыми потребностями в настоящий момент не получило широкого распространения в Украине. Традиционный подход к надомному обучению детей-инвалидов подразумевает преимущественно индивидуальные занятия с учителями предметниками вне ученического коллектива [7]. Уровень образования, кругозора и социальной адаптации таких детей, как правило, существенно ниже, чем у сверстников. Однако современные информационные технологии позволяют перевести обучение детей-инвалидов на качественно новый уровень [5; 6]. Появление специализированных компьютерных программ и сети Интернет открывает новые возможности в сфере получения образования. В связи с этим предлагается применить некоторые формы дистанционного обучения в учебном процессе школ для слабовидящих.Организация системы дистанционного образования на базе школы №22 г. Симферополя для детей с пониженным зрением предполагает несколько этапов: 1) обучение педагогического состава школы и родителей основам компьютерной грамотности; 2) обучение школьников (1-4 классов) первичным навыкам работы с компьютером, основам информатики; 3) обеспечение учащихся домашними компьютерами со специальным программным обеспечением (речевыми синтезаторами, электронными лупами и т.п.) и возможностью выхода в сеть Интернет; 4) создание и администрирование школьного Web-портала, поддерживающего функции дистанционного образования.Web-портал школы должен иметь дружественный интерфейс и содержать: актуальную информацию о жизни школы (новости, доска объявлений и т.п.); сведения о преподаваемых предметах, учителях и учениках; электронную библиотеку, содержащую учебную, методическую и медицинскую литературу для учителей, родителей и школьников; электронные тетради и тестовые задания с функциями оценивания и занесения результатов в электронную базу данных школы; коррекционные программы для развития зрения, внимания, восприятия и т.п.; конференции и чаты для общения учащихся и учителей в режиме реального времени, а также в режиме электронной почты; фото, видео галереи школьных и внеклассных мероприятий и галереи проектов и т. п. Для поощрения творческих и организаторских способностей предполагается привлечь к администрированию портала учащихся старших классов. В результате реализации Web-портала дистанционного образования каждый школьник получит возможность, не выходя из дома, участвовать в учебной и общественной жизни школы.На настоящий момент получены следующие результаты: 1) разработана концепция системы дистанционного обучения для детей с пониженным зрением; 2) подготовлена программа обучения педагогов и родителей учащихся основам компьютерной грамотности (16 акад. часов); 3) разработана экспериментальная учебная программа по информатике и основам компьютерной техники для учащихся 1-4 классов (34 акад. часа в учебный год).Находятся в стадии разработки и тестирования: 1) электронная база данных учащихся школы, содержащая всесторонние сведения о каждом ученике (медицинские данные, психолого-педагогическая характеристика, увлечения и интересы, данные об успеваемости, индивидуальные нормы работы за компьютером и т. п.); 2) тестовая система проверки знаний, учитывающая особенности восприятия информации детьми с пониженным зрением [4]; 3) коррекционно-обучающие программы, направленные на развитие зрения, внимания и восприятия учащихся младших классов, основанные на передовых разработках в области коррекционной педагогики [1–3].

У статті продовжено дослідження права на отримання та доступ до інформації, яка визнана публічною. Акцент зроблено на можливостях реалізації правомочностей в контексті та за допомогою технологій цифровізації. Вказано на пріоритетні напрями розвитку цифрових засобів інструментів реалізації досліджуваного права – отримання інформації з офіційних сайтів та подання електронногозапиту.Доведено, що зобов’язання розпорядників інформації оприлюднювати і регулярно оновлювати публічну інформацію у формі відкритих даних на відповідному державному веб-порталі та на своїх веб-сайтах чітко визначені законодавчо, є соціально значущими, особливо в умовах сьогоденних обставин, пов’язаних з поширенням коронавірусної інфекції COVID-19. Але проведений аналіз правозастосовної та судової практики засвідчив про ігнорування та неналежне виконання деякими розпорядниками інформації своїх обов’язків. Запропоновано для забезпечення фактичного, а не декларативного оприлюднення публічної інформації на офіційних веб-сайтах, встановити відповідні способи контролю. Вирішити проблему декларативності приписів законодавства щодо оприлюднення публічної інформації на офіційних веб-сайтах вбачається можливим шляхом встановлення дієвого громадського контролю. Також доцільним є розробка та впровадження уніфікованих вимог щодо розташування публічної інформації на офіційних сайтах державних органів.Подання електронних запитів на інформацію шляхом заповнення онлайн форми або надсилання запиту на електрону пошту визнано вагомим здобутком цифровізації у сфері реалізації інформаційних прав. Поряд з існуванням беззаперечних переваг такого виду запитів перед письмовими, встановлено, що надання відповіді на запит шляхом надсилання на електронну пошту надає можливості порушення права особи на доступ до інформації. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання досліджуваного права, пов’язаного з доступом до публічної інформації, за допомогою цифрових засобів та електронних систем. Ключові слова: доступ до публічної інформації, розпорядники публічної інформації, порядок оприлюднення відкритих наборів даних, електронний запит, уніфікація вимог до розташування публічної інформації на сайті.

The mass media in the modern world play an important role in forming public opinion. Interpretation of the problems associated with the introduction of assisted reproductive technologies (ART) in the media discourse does not have a single vector. The ambiguity and inconsistency of the judgments of sociologists, economists, doctors, journalists, and the church contribute to the formation of a wary attitude towards the new methods of ART introduction in society. Objectives. To identify the special features of the presentation of assisted reproductive technologies in the materials of news Internet portals of the Republic of Belarus and Russia. Material and methods. The study analyzed the articles on the types of assisted reproductive technologies from three Belarusian (BelTA, Onliner.by, Sputnik.by) and three Russian Internet publications (Rambler, Lenta.ru, RBC). Results. For the period from 08.01.2020 to 08.01.2021, a content analysis of 97 news articles on the topic of ART was carried out. Conclusions. The most popular types of technologies mentioned in the articles are in vitro fertilization, surrogacy and cryopreservation. According to statistical data there are more positive publications that reveal ART issues than negative ones. In vitro fertilization (IVF) gets more loyal coverage on news sites compared to surrogacy. This is due to the fact that in surrogacy, a third party (a surrogate mother) is directly involved in the birth of a child, which violates the so-called «intimate» side of family life.

Постановка проблеми.Виховання творчої особистості неможливо здійснювати командно-адміністративними методами. Для цього потрібно створювати сприятливі умови для творчої діяльності вчителів та учнів та позитивні стимули для такої діяльності. Однією з таких умов є систематичне та ефективне використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі.Аналіз останніх досліджень.За останні два роки в Дніпропетровській області реалізовано цілий ряд проектів з впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, в багатьох з них наша школа приймає активну участь:– Єдиний освітній центр (http://dp.isuo.org) – за допомогою програмного комплексу КУРС:школа тут розміщується відкрита та закрита інформація про навчальний заклад, учнів та вчителів школи;– інформаційно-освітня мережа «Мої знання» (http://mz.com.ua) –тут розміщується розклад уроків школи, електронні класні журнали вчителів та класних керівників, щоденники учнів, засоби для спілкування вчителів, учнів та їх батьків;–освітній портал «Класна оцінка» (http://klasnaocinka.com.ua) – на цьому порталі розміщені сайти навчальних закладів, бібліотека, електронні класні журнали та щоденники, електронна школа.Крім цього, за допомогою мережі Інтернет наша сільська школа одержала доступ до великої кількості конкурсів та олімпіад, в яких учні приймають активну участь.Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми.Творча діяльність вчителів та учнів передбачає не тільки використання інформаційних джерел з мережі Інтернет та інших цифрових джерел інформації, а в першу чергу створення власних електронних засобів навчання та електронних документів. Вчителі, які систематично використовують ІКТ у навчально-виховному процесі, працюють з десятками чи навіть сотнями гігабайт ланих. Розмістити та систематизувати все це в мережі Інтернет достатньо складно, тому створення електронного освітнього середовища в локальній мережі навчального закладу – це реальні можливості для систематизації та ефективного використання ІКТ.Мета статті – показати можливості створення та ефективного використання електронного освітнього середовища школи для творчої діяльності вчителів та учнів.Комп’ютерна мережа школи. Про застосування ІКТ у школі говориться багато років, вчителі проходять курси, одержують сертифікати, але цього явно недостатньо для систематичного та ефективного використання ІКТ у навчальному процесі. Потрібен вільний доступ вчителів та учнів до комп’ютерів та електронних засобів навчання, одного кабінету інформатики для цього замало. Протягом 2011 року ми виконали великий об’єм роботи по модернізації комп’ютерної мережі школи.У кабінеті інформатики встановлено сервер з жорсткими дисками великої ємності – це дає можливість розмістити на ньому всі програмні засоби та електронні навчальні посібники, які є в школі. Комп’ютер-сервер автоматично включається вранці і виключається ввечері – це робить його незалежним від графіка роботи вчителя інформатики.Всі комп’ютери школи підключені до локальної мережі, крім цього, кабель локальної мережі підведений ще до кількох навчальних кабінетів, де вчителі можуть підключити до локальної мережі школи свої домашні ноутбуки і працювати у шкільному електронному середовищі.Через локальну мережу до всіх ПК школи підключено доступ до мережі Інтернет.Забезпечення учнів та вчителів школи ПК та Інтернет. Комп’ютери та Інтернет поступово стають звичними в сільських сім’ях. Восени 2011 року серед учнів 7-11 класів домашні ПК були в більш ніж половини учнів, а Інтернет – більш ніж у третини учнів. Тому перед школою та педагогічним колективом стоїть завдання використати цей потужний потенціал для навчання та розвитку учнів.Потреба сучасної школи в ІТ-спеціалістах. Вирішення цієї проблеми слід починати з розуміння того, що ІКТ прийшли в школу назавжди, це не чергова рекламна кампанія. Вчитель, який не володіє на професійному рівні ІКТ, у сучасній школі не має майбутнього. Вчителю для ефективного використання ІКТ необхідно створити умови: вільний доступ до комп’ютерів та Інтернету, надійну роботу обладнання та програмного забезпечення – це можуть забезпечити лише професійно підготовлені спеціалісти в оплачений робочий час. Висока ефективність ІКТ можлива лише при колективній роботі вчителів, що знову ж таки вимагає від вчителів високого рівня підготовки в галузі ІКТ.До недавнього часу комп’ютерний клас школи використовувався в більшості своїй для проведення уроків інформатики. Вчитель інформатики виконував роботи по обслуговуванню ПК для самого себе і це нікого не турбувало. Об’єм такої роботи був невеликий, її приходилось виконувати епізодично. Досвід роботи в 2011 році та зараз показує, що кілька годин роботи по обслуговуванню ПК щодня явно недостатньо для забезпечення умов роботи всього колективу школи – вчителів та учнів. Тим більше, цю роботу неможливо виконувати за рахунок уроків чи інших обов’язків. Потреба сучасної школи в ІТ-спеціалістах систематизована нижче.Секретар – завантаження та друк електронної пошти, підготовка та відправлення електронної пошти, набір та друк шкільних документів – цю технічну роботу, як правило, виконує адміністрація школи, за рахунок виконання своїх прямих службових обов’язків по управлінню навчальним процесом та діяльністю школиІнженер по ремонту та обслуговування ПК – ремонт та обслуговування комп’ютерів, обслуговування принтерів, обслуговування та монтаж обладнання локальної мережі школи, обслуговування мультимедійних пристроїв, обслуговування обладнання для підключення Інтернет.Системний адміністратор – установка та налагодження програмного забезпечення ПК, обслуговування антивірусних програм, обслуговування дискової та операційної систем ПК, управління роботою локальної мережі школи.Веб-майстер – створення та управління сайтами школи у локальній мережі та Інтернеті, створення та управління електронним освітнім середовищем школи, створення веб-сторінок для сайтів школи. Цю роботу, як правило, виконують вчителі інформатики, за рахунок свого вільного часу та уроків. Заступник директора з ІКТ навчання – навчання вчителів з ІКТ, управління процесом впровадження ІКТ у навчально-виховну роботу школи та вчителів. Цю роботу, як правило, ніхто не виконує системно, тому ефективність застосування ІКТ часто буває мінімальна.З 2012-13 навчального року в школах вводяться посади інженера-електроніка, це в значній мірі задовольняє потреби школи в обслуговуванні комп’ютерної техніки та програмного забезпечення.Електронне освітнє середовище школи – це програмні засоби, електронні навчальні комплекси з різних предметів, електронні документи різного призначення, які використовуються для навчання учнів та роботи вчителів і розміщені на сервері локальної мережі школи та мережі Інтернет. До цих документів є вільний доступ з усіх комп’ютерів локальної мережі школи. Головна сторінка електронного освітнього середовища містить посилання на локальні веб-сайти, тематичні сторінки або папки з файлами, які систематизовані в десять розділів.Важливо зараз – в цьому розділі розміщені документи для поточної роботи, наприклад, завдання ДПА з математики або карта з навчальним закладом, де проходить ЗНО.Управління школою – тут адміністрація школи розміщує документи та матеріали з різних напрямів роботи школи.Сторінки класів – тут зібрані посилання на електронні засоби з різних предметів для даного класу.Портфоліо учнів – у спеціальних папках протягом навчання в школі учні разом з вчителями збирають матеріали про досягнення учнів в навчанні та різних конкурсах.Вчителі – кожен вчитель має власну папку, де розміщені електронні матеріали з різних предметів, нормативні документи, портфоліо вчителя і т.д.Microsoft Learning – курс цифрових технологій від Майкрософт.Локальний сервер – на локальному сервері розміщені навчальні посібники та власні сайти, наприклад сайт «Випускники школи».Позакласна робота – тут розміщені посилання на додаткові навчально-інформаційні посібники для додаткової роботи.Інформаційна система – систематизовані навчально-інформаційні матеріали, підготовлені в попередні роки.Відеоенциклопедія – це п’ятихвилинні фільми про видатних вчених, митців, державних діячів в історії людства, наприклад, з астрономії.В мережі Інтернет шкільний веб-портал має адресу http://www.itfis.net.ua На головній сторінці шкільного веб-порталу розміщені кнопки сайтів, з якими постійно працюють вчителі та учні школи. Це сайти «Мої знання», «Класна оцінка», «КУРС: школа», «Острів знань», сайти органів управління освітою та інші.Крім цього на порталі розміщено 8 шкільних сайтів.Інформаційні технології в шкільному фізичному експерименті – це перший сайт створений у 2009 році, тут систематизовані матеріали, з якими ми працювали в школі під час підготовки до обласного семінару з фізики.Обласний семінар з фізики 2010 – матеріали семінару, підготовлені в нашій школі.Районний семінар заступників 2012 – матеріали семінару на тему: «Електронне освітнє середовище вчителя і школи та його роль у розвитку інтелектуально та творчо обдарованих учнів». Ці матеріали були представлені на Четвертій національній виставці-презентації «Інноватика в сучасній освіті» 2012 року.Відкритий план вивчення предметів – тут розміщено планування з фізики 7 класу та додаткові матеріали.Вікно в шкільний Інтернет – тут зібрані посилання на найбільш використовувані освітні та інформаційні сайти.Шкільний сайт – сайт школи, де публікуються новини та матеріали про школу.Фотолабораторія з фізики – on-line тести на вимірювання фізичних величин.Електронний зошит з фізики – матеріали для проведення лабораторних робіт з фізики 9 класу з теми «Постійний електричний струм».Висновки.1. Створення та використання електронного освітнього середовища навчального закладу є ефективним засобом для виконання творчих робіт як вчителями так і учнями.2. Важливим фактором у цій роботі є спільна робота вчителів та учнів над творчими проектами.3. Ефективність у використанні інформаційно-комунікаційних технологій досягається колективною роботою над різними проектами та відкритістю у використанні цих матеріалів.4. У 7-11 класах нашої школи навчається 40 учнів. В районних олімпіадах 2012 року вони одержали 10 призових місць, двоє учнів були учасниками обласних олімпіад. Створення сприятливих умов для творчої діяльності вчителів та учнів та позитивна мотивація для такої діяльності відіграли значну роль у цих досягненнях учнів та вчителів нашої школи.

В сегодняшнее время все больше людей получают информацию с онлайн ресурсов, таких как новостные порталы, блоги и т.п. С развитием интернет технологий объем публикуемой информа- ции настолько вырос, что стало трудно и долго находить релевантную и интересную информацию. Новостные агрегаторы – это решение, которое предоставляет возможность пользователю полу- чать только свежие и релевантные новости с разных источников. Платформа агрегатора контента собирает информацию со всей сети и публикует ее в одном месте для доступа посетителей. В данной работе представлена интеллектуальная система новостного агрегатора, которая собирает свежие новости с разных источников с помощью канала RSS/Atom и выводит их в одной платформе. В новос- тном агрегаторе реализован интеллектуальный модуль, который на основе сохраненных пользовате- лями новостей рекомендует похожие новости. Для рекомендации пользователям похожих новостей к новостным заголовкам применяется метод косинусного сходства, который измеряет схожесть двух векторов путем вычисления косинуса угла между этими двумя векторами. Таким образом, новостные заголовки, которые имеют наибольшее значение косинусного сходства, рекомендуются пользовате- лям. К новостным заголовком применяются следующие технологии обработки естественного языка: токенизация, удаление ненужных символов и пунктуаций, преобразование заголовков в вектора с по- мощью метода TF-IDF. В данной работе были сравнены результаты измерения сходства для самых популярных метрик, таких как косинусное сходство, Евклидово расстояние и расстояние Жаккарда. Результаты сравнения представлены для новостей, полученных через RSS/Atom каналы ресурсов из категорий программирование и бизнес/маркетинг.

Цель: статья посвящена вопросам повышения эффективности маркетингового позиционирования территорий. Обсуждение: в предположении, что потенциал маркетинговой технологии позиционирования недооценен в системе регионального управления, и существуют резервы повышения эффективности продвижения субъектов Российской Федерации на целевых рынках, автор предлагает использовать контент-анализ и бенчмаркинг тематических сайтов регионов для выявления используемых атрибутов привлекательности и выделения успешных практик позиционирования с целью формирования направлений маркетинговой трансформации позиции региона. Результаты: автором обоснована необходимость использования дифференцированных по целевым аудиториям подходов к позиционированию территорий; обобщены ведущие атрибуты позиционирования субъектов Центрального федерального округа (ЦФО); выделены успешные практики позиционирования региона; разработаны направления совершенствования содержательной и символической базы туристических порталов как одного из основных коммуникационных звеньев в системе продвижения региона. Полученные выводы и оценки могут быть использованы для уточнения региональных маркетинговых стратегий.

Анотація. Дедалі більше країн визнають важливість фінансової грамотності та включають фінансову освіту до шкільних програм. Підтримка впровадження фінансової освіти може розглядатися основними державними, приватними та громадськими організаціями як важливе довгострокове інвестування в людський капітал. В той же час, впровадження цифрових технологій відкрило широкі можливості їх використання в галузі фінансової освіти, вони сприяють підвищенню мотивації до навчання, стимулюють пізнавальний інтерес учнів і підвищують ефективність самостійної роботи. Питання формування фінансової грамотності визначено у основних засадничих документах України, таких як, Закон України «Про освіту» та «Державний стандарт базової середньої освіти» (2020), в яких підприємливість і фінансова грамотність віднесені до ключових компетентностей. Метою статті є аналіз європейського досвіду з формування фінансової грамотності в умовах цифрового навчального середовища у контексті реформування вітчизняної освіти. Для досягнення цієї мети був використаний комплекс методів дослідження: аналіз та систематизація наукової літератури, праць вітчизняних та зарубіжних авторів; порівняльно-педагогічний аналіз, який використовується для порівняння та узагальнення різних поглядів на організацію фінансової освіти в школах Європейського Союзу. У статті розглядаються цілі та ключові складові «Основних компетенцій в області фінансової грамотності для молоді», розробленої Міжнародною мережею ОЕСР по фінансовій освіті (OECD / INFE) та представлена структура основних компетенцій. Розглянуті результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 щодо оцінки фінансової грамотності. Розглянуто та проаналізовано досвід європейських країн у створенні та використанні цифрового навчального середовища для ефективного впровадження фінансової освіти: портали, веб-сайти, ігри тощо. Надано рекомендації щодо впровадження фінансової освіти в систему загальної середньої освіти.

В данной статье описывается процесс централизованного сбора результатов лабораторных исследований на COVID-19, и их дальнейшего анализа с применением технологии веб-сервисов, так как распространение COVID-19 отразилась на экономической и социальной жизни во всех странах мира, в том числе и Республику Казахстан, которое привело к ускорению внедрения цифровых технологий в самых разных сферах. Цифровизация способствует переходу в онлайн-среду здравоохранение, трудовой деятельности, образования, и получать больше данных о распространении вируса и обмениваться информацией о результатах лабораторных исследований. Представленное решение является аналитическим модулем, и базируется на платформе ЛИС SmartLAB [1], который производит комплексную автоматизацию лаборатории, в частности ПЦР (полимеразная цепная реакция) [2] лаборатории, соблюдая все рабочие процессы для получения достоверных результатов путем непосредственного взаимодействия с лабораторным оборудованием по международным стандартам HL7 (англ. Health Level 7 — «Седьмой уровень») [3], ASTM (англ. American Society for Testing and Materials – «Американское общество по испытанию материалов») [4] и автоматическому выявлению отклонении от нормативных данных. При реализации решения использовалась собственная платформа ЛИС SmartLAB, в качестве языка разработки API (англ. application programming interface - программный интерфейс приложения) применялся язык PHP 7.3, в качестве СУБД использовался MariaDB 10.3. В настоящий период времени аналитический модуль апробирован в 4-х ПЦР лабораториях для передачи результатов лабораторных исследований на портал РГП на ПХВ «Национальный центр экспертизы» Комитета контроля качества и безопасности товаров и услуг Министерства здравоохранения Республики Казахстан.

В данной статье рассматривается раз-витие инновационных технологий в госу-дарственном и муниципальном управле-нии Российской Федерации. Исследован процесс реализации государственной ин-новационной политики на современном этапе, а также несколько моделей реа-лизации государственной инновационной политики на Западе. Выявлены особенно-сти использования цифровых платформ в государственном и муниципальном управлении, а именно перехода к смарт-управ-лению, технологиям умного управ-ления. В работе рассмотрены самые по-пулярные сервисы на государственном портале, такие как «Электронное пра-вительство», «Госуслуги». Авторами изучено влияние инновационных техноло-гий в государственном управлении на жизнь граждан.

Система освіти України створює для особи широкі можливості, серед них і здобуття загальних і професійних компетентностей. Однією з ключових є цифрова компетентність. Зважаючи на швидку зміну технологій, світова економіка зіштовхується з дефіцитом людей з цифровими навичками. Саме тому більшість країн включають навчання цифровим навичкам як частину загальної стратегії освіти та розвитку національної цифрової економіки. Міністерством цифрової трансформації України створено портал «Дія», на якому за допомогою тесту «Цифрограм» громадянам надано можливість перевірити цифрову грамотність. Середня оцінка цифрової грамотності студентів контрастує з статистикою використання інформаційно-комунікаційних технологій молоддю. Дослідження показали, що значні обсяги використання комп’ютерів, мобільних пристроїв та Інтернету сприяють лише цифровим навичкам на операційному рівні. Значне за обсягом/часом споживання цифрових технологій не можна розглядати як доказ цифрової компетентності. Молодь є в основному споживачем чужого контенту, а не творцем нового, самостійно створеного. Запропоновано запровадити тестування цифрових навичок студентів першого курсу і залежно від їхнього рівня диференціювати навчальні програми та формувати індивідуальні навчальні траєкторії. Необхідна зміна парадигми здобуття цифрових навичок: перехід від традиційного надання контенту і відомостей до супроводу студентів у створенні цифрового контенту, розробці практико-орієнтованих проектів. Для досягнення успіху необхідна ефективна між секторальна взаємодія стейкхолдерів – державних органів, університетів, ІТ-компаній, громадських організацій. Сприятиме успіху також запровадження адресної політики з покращення цифрових компетенцій щодо певних груп населення.

В данной статье раскрываются совре-менные особенности практики взаимо-действия органов власти с населением через портал государственных услуг, определяются проблемные области практики предоставления электронных услуг и их влияние на оценку деятельно-сти территориальных органов власти. Важность данной темы обусловлена в первую очередь стремительным разви-тием электронных услуг в современном обществе. Целью данной статьи являет-ся использование технологии Интернет для выявления проблемных областей в сфере связи между властью и населени-ем, а также анализ информационных компонентов и активных функций ком-муникационной деятельности.

На сучасному етапі політика багатьох держав і міжнародних організацій спрямована на пошук та застосування всіх можливих методів для вчасного й повного погашення конфліктів: територіальних, міжетнічних, міжконфесійних тощо. Чи не єдиним легітимним засобом розв’язання конфліктів була й залишається міжнародна миротворча діяльність. Формування іміджу миротворця та інституту миротворчості часто-густо залежить від повідомлень у ЗМІ та інформаційних Інтернет-порталах. Загалом лише в 10 % матеріалу від усього вивченого масиву в ЗМІ увагу було приділено інституту миротворчості, при цьому змістова частина інформації зорієнтована на жертви, особливо серед мирного населення (до 45 % від усіх повідомлень цієї категорії), та організаційні аспекти операції (28 %) у кількісному вираженні (обсяг поставок, кількість підрозділів, чисельність контингенту). Тож у столітті інформаційних технологій і маніпулювання масовою свідомістю існує проблема неадекватного відображення деяких подій, що негативно впливає на формування іміджу, а в практичному сенсі часто ускладнює миротворцям виконання їхніх обов’язків.

В умовах сучасної медійної вищої освіти одним з пріоритетних напрямів вдосконалення навчально-виховного комплексу вищих навчальних закладів є запровадження інформаційних технологій, які в даний час мають найбільш стрімкий розвиток. Електронні комп’ютерні підручники, дистанційна освіта, віртуальні тренажери – це далеко не повний перелік напрямів, які успішно розвиваються в системах освіти. Проте сучасна освіта за інтенсивністю використання інформаційного інструментарію помітно відстає від інших дисциплінарних напрямів. Це зумовлено складнощами стосовно формалізації багатьох компонентів предметних областей, які створюють труднощі при алгоритмічній трансформації змісту, а також певним рівнем консервативності самої освіти, недостатнім рівнем володіння викладачами і студентами інформаційними технологіями [1, 5].Одним із важливих понять при запровадженні електронних систем навчання є якість освіти, яка традиційно відображає систему оцінювання успішності тих, хто навчається. У широкому розумінні якість вищої освіти являє собою збалансовану відповідність вищої освіти різноманітним цілям, потребам, вимогам, нормам, еталонам, стандартам [2].Тому не дивно, що сьогодні практично вся європейська система вищої освіти працює над підвищенням якості підготовки фахівців. У рамках Болонських реформ виробляються єдині підходи до забезпечення якості вищої освіти, розробки навчальних матеріалів, відбувається уніфікація вищої освіти та її ступенів.Важливим елементом вдосконалення навчально-виховного комплексу сучасного вищого навчального закладу є комплексна оцінка якості електронних засобів навчання (ЕЗН), під якою розуміється оцінка якості ЕЗН по сукупності інформативних параметрів (рис. 1).При оцінці якості ЕЗН за змістовною складовою необхідно враховувати ступінь їх відповідності вимогам Державних освітніх стандартів (ДОС) України з окремих напрямків підготовки фахівців, програм дисциплін ДОС. Відповідність ЕЗН вимогам діючих стандартів можуть підтвердити експерти за провідні фахівці Міністерства охорони здоров’я або Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України з відповідного напрямку. Техніко-технологічна оцінка якості ЕЗН відображає структурні компоненти освітнього процесу – одержання інформації (навчання), практичні заняття (тренування і закріплення знань, умінь і навичок), атестацію (їх контроль), можливість підсумкового контролю отриманих знань сучасними комп’ютерними методами.Розроблювач мережних ЕЗН має забезпечити стабільну роботу в мережі Internet на основі каналу цілодобового доступу із пропускною здатністю не менше 2 Мбіт/с.Застосування ЕНЗ не повинно вимагати підвищених показників продуктивності комп’ютерної техніки і спеціального програмного забезпечення для робочих місць учасників навчального процесу.Програмно-технологічним підґрунтям для побудови і підтримки системи освітніх порталів є програмно-апаратний комплекс, що дозволяє будувати і підтримувати портали різного призначення й архітектури і забезпечувати виконання відповідного набору функцій.Дидактична оцінка якості ЕЗН передбачає оцінювати міру їх відповідності стандартним дидактичним вимогам до навчальних видань (підручники, навчальні і методичні посібники).Методичні вимоги щодо оцінки якості ЕЗН вимагають урахування своєрідності й особливості предметної галузі, на яку вони розраховані, специфіки відповідної науки, її понятійно-категоріального апарату, особливостей використовуваних методів досліджень та її закономірностей, можливостей використання сучасних методів обробки інформації й методології реалізації освітньої діяльності (табл.).ТаблицяСутність методичних вимог щодо оцінки якості ЕЗН у складі освітніх порталів Методичні вимоги стосовно оцінки якості ЕЗНЇх сутністьВрахування складності функціонування навчального матеріалу в ЕЗН.Взаємозв’язок та взаємодія понятійних, образних та діючих компонентів мислення студентів при функціонуванні ЕЗН у складі освітніх порталів.Необхідність забезпечення відображення системи наукових понять навчального модуля у вигляді ієрархічної структури високого порядку.Кожний рівень в системі наукових понять навчального модуля повинен відповідати певному рівню абстракції і забезпечувати урахування їх логічних взаємозв’язків.Реалізація навчальної можливості щодо різноманітних контрольованих тренувальних дій.Поетапне послідовне підвищення рівня абстракції знань студентів на рівні засвоєння, достатньому для здійснення алгоритмічної та евристичної діяльності.До основних дидактичних і змістовних показників якості електронного навчального посібника (ЕНП) у цілому можна віднести наступні: валідність, надійність, економічність і надмірність, інтегрованість та практичність.Практичність ЕНП та електронних підручників оцінюється за допомогою експертних процедур викладачами й тими, кого навчають.Дидактична оцінка якості ЕЗН повинна відповідати наступним стандартним та специфічним дидактичним вимогам, що пропонуються до навчальних видань та відповідають специфічним закономірностям та сучасним дидактичним принципам навчання (рис. 2).Ергономічні вимоги до електронних засобів навчання повинні враховувати вікові особливості студентів різних форм навчання, встановлювати вимоги до відображення інформації та режимів роботи ЕЗН, забезпечувати підвищення рівня їх мотивації до навчальної діяльності. Важливою ергономічною вимогою є забезпечення підтримки студентів шляхом організації в структурі ЕЗН інтерфейсу, необхідних методичних вказівок та підказок, вільної послідовності й темпу роботи для того, хто навчається [3; 4].Однією з вимог ергономічного характеру до ЕЗН є їх відповідність гігієнічним вимогам і санітарним нормам роботи з комп’ютерною технікою (час роботи з ЕЗН не більше чотирьох годин, а обсяг навчальної інформації не більше 30 тисяч знаків). Під час здійснення дизайн-ергономічної експертизи проводиться оцінка якості компонентів інтерфейсу (сукупність засобів і правил, які забезпечують взаємодію пристроїв і програм) ЕЗН, відповідності ергономічним, естетичним вимогам та вимогам охорони праці і збереження здоров’я [1].Для використання мультимедійних ефектів необхідне їх створення шляхом введення у програму у відповідних місцях. Вони складаються з графіки, ілюстрацій, анімації, звукових ефектів, музики, голосу, відео, тощо. Необхідну допомогу при цьому можуть надавати художники-дизайнери та експерти з мультимедіа. Слід зазначити, що засіб донесення інформації впливає на вибір типу мультимедіа. Тренінг, що надається на CD-ROM, може мати в собі значно більшу мультимедійну частину в порівнянні з тренінгом, що проводиться через Internet.Таким чином, використання системного підходу щодо втілення різноманітних вимог до певного класу ЕЗН (електронні підручники, електронні навчальні посібники, електронні лекційні курси, електронні методичні посібники, електронні методичні вказівки, електронні практикуми, електронні довідкові матеріали, електронні навчально-методичні комплекси, електронні методичні вказівки для викладачів та інші), що використовуються в освітній діяльності, дозволяє на основі зворотного зв’язку покращити якість нового напрямку – „E-learning” в технологіях електронного навчання.

У дослідженні висвітлено актуальність організації масового дистанційного навчання в умовах карантину. Проаналізовано сучасний стан впровадження дистанційного навчання в закладах загальної середньої освіти та наявні недоліки організації цієї форми навчання під час карантину; виокремлено необхідні засоби для ефективної організації дистанційного навчання. Визначено критерії добору платформ дистанційного навчання для закладів загальної середньої освіти та встановлено відповідні числові значення рівнів їх прояву, на основі яких здійснено порівняльний аналіз платформ дистанційного навчання. Обґрунтовано доцільність розгортання на базі платформи Moodle «Освітнього порталу для закладів загальної середньої освіти» та визначено передумови його використання учасниками навчального процесу зазначених закладів; представлено структуру електронного освітнього ресурсу. Представлені компоненти дистанційного курсу: система навчально-методичних матеріалів і система освітніх послуг. Для навчання учнів найдоцільніше використовувати тижневий формат курсу, що передбачає час для опрацювання учнем навчальних матеріалів самостійно чи за підтримки тьютора відповідно до навчального розкладу, для виконання домашніх завдань, для відпочинку, хобі та самовдосконалення. Наведено приклад структури дистанційного курсу для окремого класу закладу загальної середньої освіти. Виділено обов’язкові змістові елементи в структурі дистанційного курсу. У дистанційному навчанні тьютор є ключовою фігурою, яка відповідає за проведення занять з учнями, створює відповідне навчальне середовище. Це обумовило виокремлення основних функцій тьютора та компетентностей, якими він повинен володіти. Також обґрунтовано потребу в організації систематичного підвищення кваліфікації педагогів за дистанційною формою навчання. Головною особою дистанційного навчання є учень. Це обумовило виокремлення умов успішного навчання учнів у дистанційному курсі та роль тьютора у їх реалізації.

Статья посвящена определению понятия и выявлению сущности демократии как основы современного государственного устройства и важнейшего фактора динамики современного общества. Проведенное исследование позволяет выделить следующие перспективы в отношении российской демократии:1. Демократия предполагает признание принципа равенства и свободы всех людей, активное участие народа в политической жизни страны, непосредственное осуществление власти народом.2. Демократический режим складывается лишь в государствах, где достигнут высокий уровень социально-экономического развития, способный обеспечить необходимое благосостояние всем гражданам.3. Очевидно, что демократический режим для российского общества является самым оптимальным в нынешних условиях, и это обусловлено в первую очередь многонациональностью населения России.Научная новизна состоит в обосновании механизма взаимосвязи демократии и современных информационных технологий, среди которых выделяются: упрощённая схема взаимодействия с государственными органами, свободный доступ к информации для населения, электронная очередь, портал государственных услуг, рассекречивание отдельных аспектов политики, в том числе личных данных (кредитные карты, банковские операции, частная жизнь политиков).Цель – выявить эффективность демократии как представительства народа в новых информационных условиях.Методы или методология проведения работы: прогнозный метод, планирование и прогнозирование, сравнительный метод при характеристике демократии и нанодемократии, метод ранжирования, системный метод (обновление демократии), информационные технологии.Результаты: охарактеризовать перспективы существующей в Российской федерации системы демократии, разработать модель представительства народа, как более эффективную в условиях применения сетевых компьютерных технологий и сохранения индивидуальных прав и свобод человека.Область применения результатов: целесообразно применять в государственной информационной политике.

Глобальна пандемія СОVID-19 і стрімкий розвиток мережі Інтернет та інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) сприяли масовому впровадженню в навчальний процес ЗВО Міністерства внутрішніх справ України дистанційної форми навчання. У статті розглянуто особливості організації навчання в дистанційному форматі та методи дистанційного навчання, які використовуються під час вивчення іноземних мов студентами. Наведено перелік популярних освітніх платформ для дистанційного вивчення англійської мови (Сoursera, edX, Futurelearn, Udemy, Khan Academy, Openlearning, Alison, Stanford Online, Canvas, Yale). З’ясовано, що використання освітніх платформ дозволяє реалізувати значний спектр завдань, які виникають у момент переформатування навчального процесу, допомагає вирішити питання створення комунікаційного простору, що забезпечує взаємодію викладача і студента з метою оволодіння комунікативними навичками, які забезпечують вільне спілкування як на професійному, так і на особистому рівні. Зазначено, що використання викладачем освітньої платформи Coursera дозволяє сконструювати індивідуальний план вивчення англійської мови для кожного студента. Доведено, що найбільш ефективним і перевіреним рішенням у контексті електронного навчання і дистанційних освітніх технологій є система «Moodle», яка поєднує різні класи інформаційних систем: систему управління сайтом, систему управління процесом навчання, віртуальне середовище навчання і може використовуватись як інструментальне середовище для розробки як окремих електронних навчальних курсів, так і освітніх сайтів. З’ясовано, що «Moodle» фактично є універсальним порталом і може слугувати платформою для створення комплексу електронних курсів із вбудованою системою тестування і забезпечення комунікації між викладачами та студентами. З’ясовано, що професійна спрямованість вивчення студентами закладів вищої освіти Міністерства внутрішніх справ України іноземної мови зберігається, але вузька професійна орієнтованість дисципліни «Іноземна мова» змінюється загальнопрофесійною спрямованістю.

У статті проаналізовано основні завдання та структуру Єдиної інформаційної системи МВС України. Визначено дефініції «інформаційна система», «підсистема», «інформаційно-пошукова система», «інформаційна автоматизована система». З’ясовано, що інформаційна автоматизована система – це організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів. Розглянуто основні нормативно-правові акти, які регламентують діяльність інформаційних систем. Здійснено аналіз особливостей використання у діяльності поліції Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», окреслено її основні завдання. Визначено, що основними складовими системи ІПНП є центральний програмно-технічний комплекс, автоматизовані робочі місця користувачів, телекомунікаційна мережа доступу, комплексна система захисту інформації. Проаналізовано підсистеми інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» та Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ («Армор»). Констатовано, що усі підсистеми інтегровано в єдиний інформаційний банк даних, в якому, завдяки взаємозв’язку підсистем між собою, можна отримати розгорнуту інформацію на осіб чи події. Виокремлено основні переваги та проблемні питання у роботі системи ІПНП. Надано дієві пропозиції щодо її удосконалення у частині, що стосується: покращення ефективності оперативного реагування на правопорушення; окремих напрямів правового забезпечення використання у діяльності Національної поліції інформаційних систем (систематизації відомчих законодавчих актів – об’єднання їх у єдиний нормативно-правовий документ, який забезпечить комплексне вирішення завдань, пов’язаних з інформаційно-правовим забезпеченням діяльності поліції, сприятиме розробленню єдиного алгоритму дій щодо порядку збору, накопичення, обробки та захисту інформації, а також підвищенню рівня відповідальності за порушення вимог чинного законодавства у даному напрямі).

Развитие информационно-коммуникационных технологий активно внедряется в сферу государственного управления. В условиях экономии бюджетных средств и востребованности повышения качества предоставления государственных услуг возрастает актуальность применения государственно-частного партнерства. В данной работе изложена сущность механизмов государственно-частного партнерства, особенности и цели их внедрения в проекты электронного правительства, а также приведены наиболее часто используемые модели. Обосновывается экономическая эффективность и польза от перехода к принципу «платформенного управления» в рамках концепции «бережливого правительства», представлены примеры международных практик. В работе разобран российский кейс проекта «Школьный портал» Московской области, реализованный между правительством Московской области и ПАО «Ростелеком». В ходе исследования было выявлено, что ГЧП проекты электронного правительства на основе принципа «платформенного управления», реализуемые в России требуют комплексного рассмотрения.

В условиях современной экономики, в которой конкурентным преимуществом на рынке становится инновационность, развитие интеллектуального капитала компании на основе применения знаний, их наращивания в количественном и качественном смысле, особую важность приобретают вопросы наиболее эффективного управления знаниями, построения такого механизма знаниевого менеджмента, который позволит максимально реализовывать инновационные возможности фирмы и стимулировать их появление. В данной статье рассматривается система управления знаниями с точки зрения ее влияния на инновационное развитие компании, работающей в сфере информационных технологий. Предложены инструменты мониторинга инновационных возможностей в рамках системы управления знаниями и разработка комплексной системы оценки ее влияния на инновационное развитие ИТ-компании. В процессе исследования использовались методы обобщения, сравнительного анализа и синтеза. Система управления знаниями хозяйствующего субъекта способствует его инновационному развитию при чётком построении ее информационного обеспечения на основе современных информационных технологий, в связи с чем предложены соответствующие инструменты. Чтобы оценить влияние внедряемых инструментов системы управления знаниями на инновационное развитие ИТ-компании, следует использовать как общеэкономические показатели, присущие для субъектов любой сферы деятельности, так и специфические параметры, отражающие сферу знаний и информационных технологий. Сделан вывод о том, что ИТ-компания, внедряя в процессы своей деятельности те или иные инструменты системы управления знаниями (геймификацию, социальные сети, корпоративный портал, BI-аналитику и др.), должна проводить оценку их эффективности в части своего инновационного развития, для чего и предложена комплексная система показателей и методология расчёта интегральной величины влияния. Оценочная система должна формироваться на принципах систематического контроллинга и постоянного развития в соответствии с меняющимися условиями внешней и внутренней среды.

Розглянуто реалізацію державної політики у сфері казначей- ського обслуговування бюджетних коштів в Україні в 2016–2020 рр. в умовах розвитку інформаційних технологій. Зазначено, що протягом останніх років відбувається багато змін у чинному законодавстві, які впливають на забезпечення прозорої, ефективної та результативної реалізації державної полі- тики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів в Україні. Крім того, здійснено оцінку результативності пріоритетних напрямів діяль- ності Казначейства з реалізації державної політики у сфері казначейсько- го обслуговування бюджетних коштів за 2016–2019 рр., які кожного року затверджуються Міністерством фінансів України в особі Міністра фінансів України, а саме: виконання та запровадження комплексного обслуговуван- ня місцевих бюджетів на основі програмно-цільового методу в бюджетному процесі; участь у модернізації бухгалтерського обліку в державному секторі; розробку та запровадження модуля системи АС “Є-Казна” для автоматизації виконання судових рішень; впровадження повноцінної системи електронно- го документообігу Державної казначейської служби України (далі — ДКСУ) та її інтеграція із системою електронної взаємодії органів виконавчої вла- ди; впровадження механізму взаємодії інформаційно-телекомунікаційної системи ДКСУ з електронною системою закупівель та єдиним веб-порта- лом використання публічних коштів; побудова захищеної мережі передачі даних інформаційно-телекомунікаційної системи Казначейства та побудо- ва резервного центру обробки даних Казначейства; запровадження систе- ми дистанційного обслуговування “Клієнт казначейства — Казначейство” (далі — СДО) розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів; запрова- дження централізованої моделі виконання дохідної частини бюджетів; під- вищення відкритості та прозорості у діяльності ДКСУ шляхом оптимізації офіційного веб-порталу Казначейства України. Визначено ключові пере- шкоди та узагальнено ряд пропозицій щодо усунення ризиків реалізації дер- жавної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів органами Казначейства.

Будь-яка, навіть найефективніша, логічно обґрунтована і корисна інновація (чи то теорія геліоцентризму Коперника або «походження видів» Дарвіна), якщо вона суперечить існуючій на даний момент догмі, приречена на ірраціональний скепсис, тривале і навмисне замовчування, обумовлене специфікою суспільних процесів і включеність людської психіки в ці процеси.Томас Семюел Кун Існуюча система освіти перестала влаштовувати практично всі держави світу і піддається активному реформуванню в наші дні. Перспективним напрямом використання в навчальному процесі є нова інформаційна технологія, яка дістала назву хмарні обчислення (Cloud computing). Концепція хмарних обчислень стала результатом еволюційного розвитку інформаційних технологій за останні десятиліття.Без сумніву, результати досліджень російських вчених: А. П. Єршова, В. П. Зінченка, М. М. Моісєєва, В. М. Монахова, В. С. Лєдньова, М. П. Лапчика та ін.; українських вчених В. Ю. Бикова, В. М. Глушкова, М. І. Жалдака, В. С. Михалевича, Ю. І. Машбиця та ін.; учених Білорусії Ю. О. Бикадорова, А. Т. Кузнєцова, І. О. Новик, А. І. Павловського та ін.; учених інших країн суттєво вплинули на становлення та розвиток сучасних інформаційних технологій навчання [1], [2], але в організації освітнього процесу виникають нові парадигми, наприклад, хмарні обчислення. За оцінками аналітиків Гартнер груп (Gartner Group) хмарні обчислення вважаються найбільш перспективною стратегічною технологією майбутнього, прогнозується міграція більшої частини інформаційних технологій в хмари на протязі найближчих 5–7 років [17].Згідно з офіційним визначенням Національного інституту стандартів і технологій США (NIST), хмарні обчислення – це система надання користувачеві повсюдного і зручного мережевого доступу до загального пулу інформаційних ресурсів (мереж, серверів, систем зберігання даних, додатків і сервісів), які можуть бути швидко надані та гнучко налаштовані на його потреби з мінімальними управлінськими зусиллями і необхідністю взаємодії з провайдером послуг (сервіс-провайдером) [18].У США в університетах функціонують віртуальні обчислювальні лабораторії (VCL, virtual computing lab), які створюються в хмарах для обслуговування навчального та дослідницьких процесів. В Південній Кореї запущена програма заміни паперових підручників для середньої школи на електронні, які зберігаються в хмарі і доступні з будь-якого пристрою, який може бути під’єднаний до Інтернету. В Росії з 2008 року при Російській академії наук функціонує програма «Університетський кластер», в якій задіяно 70 університетів та дослідних інститутів [3], в якій передбачається використання хмарних технологій та створення web-орієнтованих лабораторій (хабів) в конкретних предметних галузях для надання принципово нових можливостей передавання різноманітних інформаційних матеріалів: лекцій, семінарів, лабораторних робіт і т. п. Є досвід певних російських вузів з використання цих технологій, зокрема в Московському економіко-статистичному інституті вся інфраструктура переводиться на хмарні технології, а в навчальних програмах включені дисципліни з навчання технологій.На сьогодні в Україні теж почалося створення національної освітньої інформаційної мережі на основі концепції хмарних обчислень в рамках національного проекту «Відкритий світ», який планується здійснити протягом 2010-2014 рр. Відповідно до наказу Міністерства освіти та науки України від 23.02.2010 р. №139 «Про дистанційне моніторингове дослідження рівня сформованості у випускників загальноосвітніх навчальних закладів навичок використання інформаційно-комунікаційних технологій у практичній діяльності» у 2010 році було вперше проведено дистанційне моніторингове дослідження з метою отримання об’єктивних відомостей про стан інформатичної освіти та розроблення стратегії її подальшого розвитку. Для цих цілей було обрано портал (приклад гібридної хмари), створений на основі платформи Microsoft Azure [4].Як показує зарубіжний досвід [8], [11], [12], [14], [15], вирішити названі проблеми можна шляхом впровадження в навчальний процес хмарних обчислень. У вищих навчальних закладах України розроблена «Програма інформатизації і комп’ютеризації навчального процесу» [1, 166]. Але, проаналізувавши стан впровадження у ВНЗ хмарних технологій, можна зробити однозначний висновок про недостатню висвітленість цього питання в літературних та Інтернет-джерелах [1], [7].Переважна більшість навчальних закладів лише починає впроваджувати хмарні технології в навчальний процес та включати відповідні дисципліни для їх вивчення. Аналіз педагогічних праць виявив недостатнє дослідження питання використання хмарних обчислень у навчальному процесі. Цілком очевидно, що інтеграція хмарних сервісів в освіту сьогодні є актуальним предметом для досліджень.Для навчальних закладів все більшого значення набуває інформаційне наповнення та функціональність систем управління віртуальним навчальним середовищем (VLE, virtual learning environment). Не існує чіткого визначення VLE-систем, та й в самих системах в міру їх заглиблення в Інтернет постійно удосконалюються наявні і з’являються нові інструменти (блоги, wiki-ресурси). VLE-системи критикують в основному за слабкі можливості генерації та зберігання створюваного користувачами контенту і низький рівень інтеграції з соціальними мережами.Існує кілька полярних підходів до способів надання освіти за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та інформаційних ресурсів. З одного боку – навчальні заклади з віртуальним навчальним середовищем VLE, а з іншого – персональне навчальне середовище, створене з Web 2.0 сайтів та кероване учнями. Але варто звернути увагу на нову модель, що може зруйнувати обидва наявні підходи. Сервіси «Google Apps для навчальних закладів» та «Microsoft Live@edu» включають в себе широкий набір інструментів, які можна налаштувати згідно потреб користувача. Описувані системи розміщуються в так званій «обчислювальній хмарі» або просто «хмарі».Хмара – це не просто новий модний термін, що застосовується для опису Інтернет-технологій віддаленого зберігання даних. Обчислювальна хмара – це мережа, що складається з численної кількості серверів, розподілених в дата-центрах усього світу, де зберігаються безліч копій. За допомогою такої масштабної розподіленої системи здійснюється швидке опрацювання пошукових запитів, а система є надзвичайно відмовостійка. Система побудована так, що після закінчення тривалого періоду при потребі можна провести заміну окремих серверів без зниження загальної продуктивності системи. Google, Microsoft, Amazon, IBM, HP і NEC та інші, мають високошвидкісні розподілені комп’ютерні мережі та забезпечують загальнодоступність інформаційних ресурсів.Хмара може означати як програмне забезпечення, так і інфраструктуру. Незалежно від того, є сервіс програмним чи апаратним, необхідно мати критерій, для допомоги визначення, чи є даний сервіс хмарним. Його можна сформулювати так: «Якщо для доступу до інформаційних матеріалів за допомогою даного сервісу можна зайти в будь-яку бібліотеку чи Інтернет-клуб, скористатися будь-яким комп’ютером, при цьому не ставлячи ніяких особливих вимог до операційної системи та браузера, тоді даний сервіс є хмарним».Виділимо три умови, за якими визначатимемо, чи є сервіс хмарним.Сервіс доступний через Web-браузер або за допомогою спеціального інтерфейсу прикладної програми для доступу до Web-сервісів;Для користування сервісом не потрібно жодних матеріальних затрат;В разі використання додаткового програмного забезпечення оплачується тільки той час, протягом якого використовувалось програмне забезпечення.Отже, хмара – це великий пул легко використовуваних і доступних віртуалізованих інформаційних ресурсів (обладнання, платформи розробки та/або сервіси). Ці ресурси можуть бути динамічно реконфігуровані для обслуговування мінливого навантаження (масштабованості), що дозволяє також оптимізувати використання ресурсів. Такий пул експлуатується на основі принципу «плати лише за те, чим користуєшся». При цьому гарантії надаються постачальником послуг і визначаються в кожному конкретному випадку угодами про рівень обслуговування.Існує три основних категорії сервісів хмарних обчислень [10]:1. Комп’ютерні ресурси на зразок Amazon Elastic Compute Cloud, використання яких надає організаціям можливість запускати власні Linux-сервери на віртуальних комп’ютерах і масштабувати навантаження гранично швидко.2. Створені розробниками програми для пропрієтарних архітектур. Прикладом таких засобів розробки є мова програмування Python для Google Apps Engine. Він безкоштовний для використання, однак існують обмеження за обсягом даних, що зберігаються.3. Сервіси хмарних обчислень – це різноманітні прикладні програмні засоби, розміщені в хмарі і доступні через Web-браузер. Зберігання в хмарі не тільки даних, але і програм, змінює обчислювальну парадигму в бік традиційної клієнт-серверної моделі, адже на стороні користувача зберігається мінімальна функціональність. Таким чином, оновлення програмного забезпечення, перевірка на віруси та інше обслуговування покладається на провайдера хмарного сервісу. А загальний доступ, управління версіями, спільне редагування стають набагато простішими, ніж у разі розміщення програм і даних на комп’ютерах користувачів. Це дозволяє розробникам постачати програмні засоби на зручних для них платформах, хоча необхідно переконатися, що програмні засоби придатні до використання при роботі з різними браузерами.З точки зору досконалості технології, програмне забезпечення в хмарах розвинуте значно краще, ніж апаратна складова.Особливу увагу звернемо на програмне забезпечення як послугу (SaaS, Software as a Servise), що позначає програмну складову у хмарі. Більшість систем SaaS є хмарними системами. Для користувачів системи SaaS не важливо, де встановлене програмне забезпечення, яка операційна система при цьому використовується та якою мовою воно описане. Головне – відсутня необхідність встановлювати додаткове програмне забезпечення.Наприклад, Gmail представляє собою програму електронної пошти, яка доступна через браузер. Її використання забезпечує ті ж функціональні можливості, що Outlook, Apple Mail, але для користування нею необхідно «thick client» («товстий клієнт»), або «rich client» («багатий клієнт»). В архітектурі «клієнт – сервер» це програми з розширеними функціональними характеристиками, незалежно від центрального сервера. При такому підході сервер використовується як сховище даних, а вся робота з опрацювання і подання даних переноситься на клієнтський комп’ютер.Системи SaaS наділені деякими визначальними характеристиками:– Доступність через Web-браузер. Програмне забезпечення типу SaaS не потребує встановлення жодних додаткових програм на комп’ютер користувача. Доступ до систем SaaS здійснюється через Web-браузер з використанням відкритих стандартів або універсальний плагін браузера. Хмарні обчислення та програмне забезпечення, яке є власністю певної компанії, не поєднуються між собою.– Доступність за вимогою. За наявності облікового запису можна отримувати доступ до програмного забезпечення в будь-який момент та з будь-якої географічної точки земної кулі.– Мінімальні вимоги до інфраструктури ІТ. Для конфігурування систем SaaS потрібен мінімальний рівень технічних знань (наприклад, для управління DNS в Google Apps), що не виходить за рамки, характерні для звичайного користувача. Висококваліфікований IT-адміністратор для цього не потрібний.Переваги хмарної інфраструктури. Наявність апаратних засобів у власності потребує їх обслуговування. Планування необхідної потужності та забезпечення ресурсами завжди актуальні. Хмарні обчислення спрощують вирішення двох проблем: необхідність оцінювання характеристик обладнання та відсутність коштів для придбання нового потужного обладнання. При використанні хмарної інфраструктури необхідні потужності додаються за лічені хвилини.Зазвичай на кожному сервері передбачено резерв, що забезпечує вирішення типових апаратних проблем. Наприклад, резервний жорсткий диск, призначений для заміни диска, що вийшов з ладу, в складі масиву RAID. Необхідно скористатися послугами для встановлення нового диску на сервер. Для цього потрібен час та висока кваліфікація спеціаліста, щоб роботу виконати швидко з метою уникнення повного виходу сервера з ладу. Якщо сервер остаточно вийшов з ладу, використовується якісна, актуальна резервна копія та досконалий план аварійного відновлення. Тільки тоді є можливість провести відновлення системи в короткий термін, причому завжди в ручному режимі.При використанні хмар немає потреби перейматись проблемами стосовно апаратних засобів, що використовуються. Користувач може і не дізнатися про те, що фізичний сервер вийшов з ладу. Якщо правильно дібрано інструментарій, можливе автоматично відновлення даних після надскладної аварійної ситуації. При використанні хмарної інфраструктури у такому випадку можна відмовитись від віртуального сервера і отримати інший. Немає потреби думати про утилізацію та перейматися про нанесену шкоду навколишньому середовищу.Хмарне сховище. Абстрагування від апаратних засобів в хмарі здійснюється не тільки завдяки заміні фізичних серверів віртуальними. Віртуалізації підлягають і системи фізичного зберігання даних.При використанні хмарного сховища можна переносити дані в хмару, не переймаючись, яким чином вони зберігаються та не турбуючись про їх резервне копіювання. Як тільки дані, переміщені в хмару, будуть потрібні, достатньо буде просто звернутись в хмару і отримати їх. Існує кілька підходів до хмарного сховища. Йдеться про поділ даних на невеликі порції та зберігання їх на багатьох серверах. Порції даних наділяються індивідуально обчисленими контрольними сумами, щоб дані можна було швидко відновити в критичних ситуаціях.Часто користувачі працюють з хмарним сховищем так, ніби мають справу з мережевим накопичувачем. Щодо принципу функціонування хмарне сховище принципово відрізняється від традиційних накопичувачів, оскільки у нього принципово інше призначення. Обмін даними при використанні хмарного сховища повільніший, воно більш структуроване, внаслідок чого його використання як оперативного сховища даних непрактичне. Зазначимо, що використання хмарного сховища недоцільне для транзакцій в хмарних прикладних програмах. Хмарне сховище сприймається, як аналог резервної копії на стрічковому носієві, хоча на відміну від системи резервного копіювання зі стрічковим приводом в хмарі не потрібні ні привід, ні стрічки.Grid Computing (англ. grid – решітка, грати) – узгоджене, відкрите та стандартизоване комп’ютерне середовище, що забезпечує гнучкий, безпечний, скоординований розподіл обчислювальних ресурсів і ресурсів збереження інформації, які є частиною даного середовища, в рамках однієї віртуальної організації [http://gridclub.ru/news/news_item.2010-08-31.0036731305]. Концепція Grid Computing представляє собою архітектуру множини прикладних програмних засобів – найпростіший метод переходу до хмарної архітектури. Програмні засоби, де використовуються grid-технології, є програмним забезпеченням, при функціонуванні якого інтенсивно використовуються ресурси процесора. В grid-програмах розподіляються операції опрацювання даних на невеликі набори елементарних операцій, що виконуються ізольовано.Використання хмарної інфраструктури суттєво спрощує та здешевлює створення grid-програм. Якщо потрібно опрацювати якісь дані, використовують сервер для опрацювання даних. Після завершення опрацювання даних сервер можна призупинити, або задати для опрацювання новий набір даних.На рисунку 1 подано схему функціонування grid-програми. На сервер, або кластер серверів, поступає набір даних, які потрібно опрацювати. На першому етапі дані передаються в чергу повідомлень (1). На інших вузлах аналізується чергою повідомлень (2) про нові набори даних. Коли набір даних з’являється в черзі повідомлень, він аналізується на першому комп’ютері, де його виявлено, а результати надсилаються назад в чергу повідомлень (3), звідки вони зчитуються сервером або кластером серверів (4). Обидва компоненти можуть функціонувати незалежно один від одного, а кожен з них може функціонувати навіть в тому випадку, якщо другий компонент не задіяний на жодному комп’ютері. Рис. 1. Архітектура grid-програм У такій ситуації використовуються хмарні обчислення, оскільки при цьому не потрібні власні сервери, а за відсутності даних для опрацювання не потрібні сервери взагалі. Таким чином можна масштабувати потужності, що використовуються. Інакше кажучи, щоб комп’ютер не використовувався «вхолосту», важливо опрацьовувати дані за мірою їх надходження. Сервери включаються, коли потік даних інтенсивний, а виключаються в міру ослаблення інтенсивності потоку. Grid-програми мають дещо обмежену область застосування (опрацювання великих об’ємів наукових і фінансових даних). В переважній частині таких програм використовуються транзакційні обчислення.Транзакційна система – це система, де один і більше вхідних наборів даних опрацьовуються одночасно в рамках однієї транзакції та в

Основу изложения материала составляет фундаментальное рассмотрение основных аспектов идентификационного анализа телекоммуникаций с последующими исследованиями возможностей практической реализацией полученных решений методами формирования виртуальных информационных образов. Приведённые в статье решения широкого круга практических задач идентификационного анализа телекоммуникаций обеспечат получение новых научных данных об информационных процессах, что будет способствовать изучению закономерностей влияния пользовательскою уровня на эффективность функционирования инфокоммуникационных систем. Фундаментальную основу анализа составляют авторские методы теории визуализации: метод формирования визуальных информационных образов, метод моделирования оценок визуальных информационных образов, методы алгоритмизации информационных процессов. Анализ пользовательского уровня модели ISO OSI позволяет провести динамику прохождения материала студентами: определение временного периода, статистику пользовательских устройств, тип просматриваемого материала (лекционный, практический, лабораторный). Визуальное представление пройденных данных дает преподавателю наиболее полную картину о прохождении изученных тематик по выбранной дисциплине, группе или конкретному студенту. Также имеется возможность назначить аддитивную оценку знаний по каждому разделу выбранного курса. Обратная связь показывает, что контингент обучающихся лучше осваивает лекционный и практический материал с применением предварительного и последующего просмотра авторского медиаконтента.

<span>Инициативное бюджетирование становится все более популярной формой взаимодействия властных структур и населения при планировании местного бюджета благодаря развивающимся инструментам электронного формата участия. Автор статьи, проанализировав и систематизировав зарубежный опыт, выявил наиболее перспективный из этих инструментов</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span><span>–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span><span>электронное голосование, а также определил факторы его успешности в долговременной перспективе. На базе оригинального алгоритма реализации проектов инициативного бюджетирования с включением инструментов электронного общественного участия исследован опыт российских регионов. Обоснованы преимущества блок-чейн технологий в реализации интернет-голосования в инициативном бюджетировании, которые позволяют сделать эту процедуру максимально прозрачной и надежной. Для решения ключевой проблемы недостоверности верификации голосов обосновано проведение идентификации голосующих с учетной записью в Единой системе идентификации и аутентификации (ЕСИА) портала госуслуг. Проведена оценка технической готовности российского населения к электронному участию, в результате которой выявлена положительная взаимосвязь между доступностью Интернета и качеством предоставления госуслуг.</span>

В работе изложены результаты геоэкомониторингового скрининга при создании геоэкологического паспорта бассейна р. Осетр, проводимого в Веневском, Зарайском, Луховицком районах на исследуемом участке от нп. Махринка до нп. Акатьево за 2020–2021 гг. Для формирования комплексной геоэкологической оценки водосборной территории р. Осетр в условиях антропогенного воздействия разработана и апробирована оригинальная методика скрининга водосборной территории бассейна р. Осетр в условиях чувствительности к антропогенному воздействию на основе предлагаемых автором установленных методов оценки экологического риска антропогенного воздействия на речные экосистемы с учетом их региональных особенностей; создан геоэкологический портал «Геоэкологический паспорт водосборного бассейна р. Осетр», основанный на результатах комплексного геоэкологического скрининга территории с применением GIS-технологий; проведена комплексная геоэкологическая оценка водосборной территории бассейна р. Осетр с выделением зон повышенного геоэкологического риска, уровней загрязнения водоема, доли и степени антропогенного воздействия. Исследование выполнено при финансовой поддержке РФФИ в рамках научного проекта № 20-35-90019.

В настоящее время тенденция цифровизации активно затрагивает сферу гражданского участия в управлении городом. В статье приводятся результаты исследования возможностей цифровых технологий обеспечивать участие горожан в управлении территорией, на которой они проживают, а также эффективно получать государственные услуги в Санкт-Петербурге. Особое внимание уделяется следующим коммуникационным каналам: личные визиты, портал «Наш Петербург», электронная приемная губернатора, системы электронного голосования, краудсорсинговые платформы, площадки инициативного бюджетирования. Каждый из каналов коммуникации оценивался по набору социально-экономических, организационных и технологических критериев. Исследование выполнено в рамках неоинституционального подхода, согласно которому существуют регулятивные, нормативные и когнитивные измерения институтов. Эти три измерения оказывают влияние на то, как граждане воспринимают новые институциональные изменения. Регулятивное измерение создает основу для развития инициатив умного города, а нормативное и когнитивное отражают расхождения в выявленных представлениях всех участников данного процесса. Исследование проведено методом экспертного опроса 50 сотрудников Администрации Санкт-Петербурга, органов местного самоуправления, управляющих компаний и других организаций в сфере ЖКХ, подведомственных органам власти учреждений. Для определения наиболее значимых критериев оценки коммуникационных каналов был проведен факторный анализ с использованием метода главных компонент. Для оценки адекватности данных использована мера адекватности выборки Кайзера-Мейера-Олкина (КМО), а также критерий сферичности Бартлетта. По результатам исследования были выявлены институциональные изменения во взаимодействиях участников в рамках рассмотренной модели в Петербурге по трем каналам коммуникации: портал решения городских проблем «Наш Петербург», электронная приемная губернатора и личные визиты в органы власти. Обозначенные каналы являются наиболее востребованными у всех участников институционального взаимодействия: граждан, представителей НКО и бизнеса. Для трех коммуникационных каналов были построены факторные модели, отражающие наиболее значимые для них параметры.

We consider the conceptual principles of the Great Ukrainian Encyclopedia development and analyze the main advantages of its portal version – e-VUE. This portal version requires the relevant technological platform with high-level expressiveness and efficiency. Development of e-VUE with complex knowledge structure causes the study of modern Web-technologies and matching their capabilities with the specific requirements of encyclopedia. Therefore we consider in details the project idea and purposes, the specifics of e-VUE information representation (number and volume of articles, content types and sources, relations between content elements and their properties, business processes of article publication, design requirements) and processing (navigation, requests, integration and matching means) to estimate the Wiki-technology feasibility use (namely - opportunities and restrictions of MediaWiki technological platform). Also attention is paid to the means of information security ensuring and semantic-based establishment of content access rights. The results of such analysis show that MediaWiki with semantic plugins can be used as a base for e-VUE portal construction but needs in extension of its functionality based on modern knowledge management tools and formats of their interoperable representation. Now we are oriented on use of ontological analysis and Semantic Web standards (OWL, RDF, SPARQL). In terms of the Semantic Web, e-VUE is a distributed database with heterogeneous types of information objects that can be used both by humans and by external software (e.g. by intelligent agents). The main principles of e-VUE knowledge base organization are grounded on Wiki categories and semantic properties of Semantic MediaWiki that are used for formal representation of the e-VUE typical information objects (TIO). Such approach allows to express TIO relations, properties and characteristics that can be used by logical inference and semantic retrieval to improve the navigation between portal elements and integration of data from various Wiki pages.

Постановка проблеми. Завдяки мережним зв’язкам мимоволі формуються нові соціальні об’єднання – віртуальні спільноти. Вони не можуть бути спеціально спроектовані, організовані або створені в наказовому порядку. Участь у віртуальних предметних спільнотах дозволяє вчителям, які живуть у різних куточках країни і за кордоном, спілкуватися один з одним, вирішувати професійні питання та підвищувати свій професійний рівень. Такий підхід вимагає від суспільства розбудовувати різноманітні платформи, наприклад, за хмарними технологіями.Формування мережного суспільства – суспільства ХХІ століття, вимагає від учителів постійного вдосконалення своєї педагогічної майстерності і використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) під час навчання школярів.Отже, постає проблема дієвої підтримки вчителів у використанні і впровадженні новітніх технологій у навчально-виховному процесі з метою підвищення якості природничо-математичної освіти. Створення віртуальних предметних спільнот дає вчителю широкі можливості для спілкування, обміну даними, отримання дієвої допомоги і підтримки у впровадженні інновацій. Ми спостерігаємо за глобальними змінами у розвитку Інтернет-технологій, а саме за використанням у повсякденній практиці віртуальних предметних спільнот вчителями зарубіжних країн, що спонукає робити перші кроки до нових технологій вітчизняних педагогів [2, 202].Аналіз останніх досліджень і публікацій. У дослідженнях зарубіжних і вітчизняних вчених спостерігається інтерес до віртуальних предметних спільнот, що обумовлено їх зростаючою кількістю, постійними змінами і впровадженням новітніх технологій для підтримки їх діяльності.Сьогодні наукові пошуки орієнтовані на педагогічні підходи до вивчення віртуальних спільнот, що відображено у працях В. Ю. Бикова, М. І. Жалдака, Н. Т. Задорожної, В. М. Кухаренка, І. Д. Малицької, Н. В. Морзе, Є. Д. Патаракіна та ін. Однак питання використання віртуальних спільнот для професійного росту вчителя досліджено недостатньо.Метою статті є аналіз особливостей нової мережі «Партнерство в навчанні» та діяльності вчителів-предметників у віртуальних предметних спільнотах.Виклад основного матеріалу. У 2003 році компанією «Майкрософт Україна» у співпраці з Академією педагогічних наук України було започатковано мережу «Партнерство в навчанні», яка дала новий поштовх до застосування наукових підходів у використанні ІКТ під час навчально-виховного процесу.У мережі вчителями-предметниками створювалися професійні віртуальні спільноти, вони спільно працювали над розробкою уроків, навчальними і методичними матеріалами, обмінювалися досвідом та ідеями.На виконання Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року у мережі «Партнерство в навчанні» координувалася діяльність віртуальних предметних спільнот з навчання: фізики, хімії, біології, фізики, математики, географії [1, 40].За час існування віртуальних предметних спільнот (з січня по жовтень 2012 року) спільнотами було розроблено: методичного забезпечення – 1353 од., розробок уроків – 366 од., презентацій – 2221 од., відеоуроків – 2998 од., фото матеріалів – 554 од., оголошеннь – 422 од., дискусій – 219 од., подій – 210 од., посилань – 713 од. Всього до спільнот приєдналося – 2325 осіб.Проте з 3 жовтня 2012 року платформа, яка була розроблена на Windows SharePoint, припинила своє існування, і всім вчителям-предметникам мережі «Партнерство в навчанні» потрібно було створити нові профілі на новітній платформі, розробленій на Windows Azure.Windows Azure – назва платформи «хмарних сервісів» від Microsoft, за допомогою якої можна розміщувати в «хмарних» датацентрах Microsoft і «віртуально»-необмежено масштабувати веб-додатки.Існує велика кількість варіантів визначення, що таке «хмарні обчислення» або «хмарна платформа». Це пов’язано з тим, що різні постачальники хмарних сервісів намагаються підкреслити унікальність своєї пропозиції на ринку і вибирають різні назви, часто не зовсім вірно відображають реальну суть пропонованих сервісів. Зазвичай, говорячи про хмарну платформу, використовують такі терміни, як «інфраструктура як сервіс», «платформа як сервіс», «застосування як сервіс» або навіть «інформаційні технології як сервіс».Windows Azure забезпечує автоматичне управління сервісами, гарантує високу доступність екземплярів Windows Server і їх автоматичне оновлення. Фізично платформа Windows Azure розміщується на комп’ютерах в центрах обробки даних, що створені і розвиваються. Працездатність платформи Windows Azure забезпечують 8 глобальних дата центрів Microsoft.Основні особливості даної моделі:– оплата тільки спожитих ресурсів;– загальна, багатопотокова структура обчислень;– абстракція від інфраструктури.Windows Azure в повній мірі реалізує дві хмарні моделі:– платформи як сервіс (Platform as a Service, PaaS), коли платформа надається клієнтові як сервіс і надає можливість розробки і виконання застосунків і зберігання даних на серверах, розташованих в розподілених дата центрах;– інфраструктури як сервісу (Infrastructure as Service, IaaS).Оплата хмарної платформи розраховується, виходячи з обсягу використаних обчислювальних ресурсів, таких як: – мережний трафік, час роботи додатка, обсяг даних, кількість операцій з даними (транзакцій).Для найкращого задоволення потреб освітян та керівників навчальних закладів компанія Майкрософт створила нову професійну платформу www.pil-network.com. Нова мережа створена як місце для освітян, де вони можуть спілкуватися з іншими однодумцями, підвищувати власний професійний рівень та досвід навчання своїх учнів у класі та поза ним. Це не просто вебзастосунки для співпраці – це скринька з ресурсами, планами уроків, особисто розроблені навчальні матеріали освітян з усього світу.Розглянемо особливості діяльності вчителів-предметників у віртуальних предметних спільнотах на новій мережі «Партнерство в навчанні».Реєстрація на будь-якому онлайн-ресурсі – це процедура, яка вимагає багато часу та терпіння, тому для її полегшення нові користувачі можуть вибрати декілька способів авторізації:– використати Windows Live ID, тобто логін і пароль для доступу в мережу «Партнерство в навчанні»;– авторизуватитя за допомогою облікових записів Facebook, Yahoo або Gmail.Користувач мережі несете повну відповідальність за збереження конфіденційності щодо паролю, профілю та за всі дії, що виконуються під його обліковим записом.У мережі пошук документів здійснюється за такими напрямами: навчальне відео та навчальні матеріали. Можна здійснити і розширений пошук за такими критеріями: країна, мова, вік учнів, тема (навчальна дисципліна), навички ХХІ століття, навчальні підходи, технології, обладнання, рівень.Навички ХХІ століття включають: співпрацю, спілкування, громадянську грамотність, ІКТ для навчання, створення бази знань, розвитку критичного мислення, вирішення проблем та інновації, сомооцінювання.До навчальних підходів віднесено: безпосереднє викладання, незалежні дослідження, індивідуальне навчання, проектна методика.Пошук матеріалів можна здійснити, вказуючи назву обладнання: мультимедійну дошку, персональний комп’ютер, планшет, телефон, Xbox, Kinect.Вчителі, які працюють у мережі, отримують відповідний рівень: бронзовий, срібний чи золотий.Для перегляду документів можна скористатися сортуванням: за популярністю і за номерами, що їх отримали навчальні матеріали у момент розміщення в мережі.За допомогою використання автоматичного перекладача Microsoft Translator, нова мережа доступна на 36 мовах. Це означає, що користувачі мережі можуть не тільки спілкуватися один з одним своєю рідною мовою, а й перекладати зміст навчальних матеріалів на будь-яку мову, що дозволило запропонувати освітянам України справжню світову глобальну мережу.Користувачі професійних спільнот, таких як освітня мережа Microsoft «Партнерство в навчанні», найбільше цікавляться безкоштовними ресурсами, демонстраційними відео про використання різних програм, навчальними програмами та матеріалами, які відразу можна застосувати під час проведення уроків.Оптимізований пошук ресурсів дозволив зібрати майже 40 освітніх програм в одному порталі. Користувачі можуть не тільки завантажувати безкоштовні програми, а й отримувати тисячі навчальних матеріалів, розроблених інноваційними педагогами по всьому світу, вивчити досвід зарубіжних колег у використанні інноваційних технологій та безпосередню застосувати для навчання своїх учнів.Існує велика кількість сайтів у соціальних мережах, і багато педагогів вже мають профілі і прихильників своїх сайтів, співпрацюють у інших соціальних мережах. Тому для популяризації профілю та іміджу школи користувачі освітньої мережі Microsoft «Партнерство в навчанні» можуть рекламувати свої досягнення в соціальних мережах. Достатньо додати на власну веб-сторінку адресу персонального блогу та Twitter, Linked-In, Skype або Facebook облікових записів.Нова мережа «Партнерство в навчанні» підтримує (мотивує) педагогів та керівників шкіл, котрі активно використовують ресурси мережі, і надає спеціальні електронні значки. Значки можна отримати за проходження індивідуально визначеного шляху професійного розвитку, підтримку тематичних дискусій, додавання матеріалів, змістових коментарів, покращення перекладу, а також за участь у подіях програми Microsoft «Партнерство в навчанні» надають певні знання та навички у використанні ІКТ та професійному зростанні особистості вчителя.Користувач має право змінювати, копіювати, розповсюджувати, передавати, відтворювати, публікувати, створювати похідні роботи, передавати будь-яку інформацію, програмне забезпечення, продукти або послуги, дотримуючись авторських прав. Так акредитовані навчальні заклади, університети, коледжі можуть завантажувати і відтворювати усі документи для роботи в класі. Розповсюдження документів за межами класу вимагає письмового дозволу від автора навчальних матеріалів.До особливих вимог нової мережі можна віднести те, що компанія Microsoft залишає за собою право на оновлення мережі у будь-який час без попереднього повідомлення вчителя-предметника, включаючи будь-які оновлення та вбудовування додаткових можливостей і нових функцій; переглядати матеріали, розміщені у службах зв’язку і видаляти будь-які матеріали на свій розсуд і припиняти доступ до будь-якого або всіх послуг зв’язку в будь-який час без повідомлення.ВисновкиВіртуальні предметні спільноти будуть дійсно ефективними тільки тоді, коли вони будуть підтримувати, збагачувати, підсилювати творчу роботу, безперервне навчання та забезпечувати активність всередині спільноти.Подальше вирішення даної проблеми пов’язане з аналізом навчальних ресурсів, що вміщають сховища мережі.

Одним із основних завдань вищої школи, що знайшли відображення в Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», є формування особистості, здатної до самостійного вирішення проблем, самовизначення і творчого саморозвитку. Реалізація цього стратегічного завдання неможлива без модернізації навчального процесу з метою розвитку обдарувань, здібностей, індивідуальності студентів.Нові орієнтири розвитку вищої освіти – здійснення інноваційного підходу до освіти, оновлення її змісту, пошук нових методів підготовки, організації практики, засобів навчання тощо [1; 2].Сучасне суспільство, з одного боку, потребує дедалі глибшого особистісного розвитку людини, а з іншого – створює дедалі кращі передумови для цього. Процес глобалізації, який супроводжується розвитком сучасних інформаційних технологій, значно розширює комунікаційне середовище, в якому живе і функціонує людина, і разом з тим розширює можливості навчання.Особистісно-орієнтований підхід «передбачає нову педагогічну етику, визначальною рисою якої є взаєморозуміння, взаємоповага, співробітництво. Ця етика ... зумовлює моделювання життєвих ситуацій, включає спеціально сконструйовані ситуації вибору, авансування успіху, самоаналізу, самооцінки, самопізнання ... Основою всіх перетворень має бути реальне знання дитячих можливостей, прогнозування потреб найближчого розвитку особистості»[3].Особистісно-орієнтований підхід в навчанні, по-перше, сприяє формуванню особистості майбутнього фахівця; по-друге, є одним із факторів підвищення якості та ефективності навчання.При організації навчального процесу за особистісно-орієнтованими технологіями основними орієнтирами мають бути наступні:відмова від абсолютизації моделі навчання і реалізація її індивідуалізованого варіанту;планування цілей навчання має бути комплексним, орієнтованим на особистість кожного студента;урахування рівня складності матеріалу та реальних навчальних можливостей студента;розвиток внутрішньої мотивації;стимулювання особистісного сенсу засвоюваних знань та умінь;розвиток пізнавальної та творчої активності;залучення до діалогу, організації і планування власної навчальної діяльності;відбір таких способів навчально-пізнавальної діяльності студента, які стимулюють розвиток його творчих здібностей;збагачення змісту навчання супутніми знаннями про навколишній світ;організація процесу самостійного навчання та саморозвитку.Тільки комплексне застосування вищезазначених принципів в освітньому процесі забезпечує досить високу його ефективність та особистісний розвиток студента.В Національному університеті біоресурсів і природокористування України загальну та неорганічну хімію студенти вивчають на першому курсі, тому в першу чергу виникає необхідність забезпечення їх адаптації до навчального процесу. Студенти з різним рівнем шкільної підготовки, різними здібностями та здатністю до сприйняття навчального матеріалу. Щоб визначити рівень шкільної підготовки студентів з дисципліни, ми проводимо невелику за обсягом та часом контрольну роботу «Збереження знань». Її результати допомагають спланувати подальшу роботу зі студентами. На підставі цих результатів, застосовуючи індивідуально-диференційований підхід, можна проводити корекцію знань студентів.У навчальних програмах усіх дисциплін за вимогами Болонського процесу збільшується частка самостійної роботи студентів, яка в умовах особистісно-орієнтованої освіти виступає як спосіб формування самостійної особистості [3].Організація самостійної роботи починається з ґрунтовного інструктажу, при якому кожен студент отримує індивідуальне завдання, що враховує його схильності, рівень знань та загальну ерудицію і т.д. Виконання завдання передбачає особисту ініціативу і самостійність виконавця.Так, індивідуальні завдання для самостійної роботи з хімії різного рівня складності:Перший рівень оволодіння знаннями – рівень знайомства з предметом. Це запам’ятовування і розпізнавання інформації, розрізнення об’єктів та їх властивостей. Він розрахований на студентів з невисокою успішністю. Наприклад, тестові завдання з теми «Розчини. Електролітична дисоціація та гідроліз солей»:1. Запишіть формули та розташуйте в порядку зростання сили кислоти: карбонатна, сульфатна, фосфатна, хлорна.2. Які з наведених електролітів у водному розчині дисоціюють ступінчасто (записати формули): сульфітна кислота, хром (ІІІ) сульфат, кальцій гідроксид, калій дигідрогенфосфат?3. Які з наведених солей гідролізують: магній нітрат, манган (ІІ) нітрат, барій нітрат, ферум (ІІІ) нітрат?Другий рівень оволодіння знаннями - рівень умінь. Це здатність самостійно виконувати дії на деякій множині об’єктів. Він розрахований на основну масу студентів із середньою успішністю. Приклади тестових завдань:1. Які йони можуть одночасно міститися в розчині:а) Fe2+ i SO42-; б) Ca2+ i SO42-; в) Cu2+ i SO42- ; г) Pb2+ i SO42 ?2. Які реакції проходять до кінця:а) CaCl2 + (NH4)2SO4; б) Al(NO3)3 + K2SO4; в) (NH4)2SO4 + Na2CO3;г) Ba(CH3COO)2 + Na2CO3?3. Вкажіть продукти гідролізу солі калій фосфату за першим ступенем (записати формули та рівняння реакцій).Третій рівень оволодіння знаннями - рівень творчості. Це продуктивна діяльність на багатьох об’єктах на основі свідомо використаної інформації про ці об’єкти, тобто розуміння діяти творчо. Третій варіант завдань розрахований на успішних студентів. Приклади тестових завдань:1. Під час розчинення у воді не змінюють реакцію розчину солі (записати формули): кобальт (ІІ) сульфіт; кальцій нітрит; алюміній бромід; літій карбонат.2. Скорочене йонне рівняння Zn2+ + CO32- → ZnCO3 відповідає реакції між: а) цинк хлоридом і кальцій карбонатом; б) цинк нітратом і калій карбонатом; в) цинк сульфідом і калій гідрогенкарбонатом; г) цинк нітратом і карбонатною кислотою.3. Встановіть відповідність між значенням рН та водними розчинами солей: А.рН  71.Zn(NO3)2;4.(NH4)3PO4;Б.рН  72.FeCl3;5.KNO3;В.рН  73.Rb2SiO3;6.SnCO3Завдання повинні враховувати майбутню спеціалізацію студентів, тобто бути професійно орієнтованими, а також міжпредметні зв’язки хімії з іншими дисциплінами. Метою самостійної роботи є формування самостійної особистості. Продуктивна особистісно-орієнтована самостійна робота стимулює креативний потенціал студента. Вона сприяє не тільки якісному запам’ятовуванню і засвоєнню навчального матеріалу, а й спонукає студентів до пошуку наукової інформації, а деяких - до самостійної наукової діяльності.Студенти, що добре навчаються, за бажанням мають можливість відвідувати наукові студентські гуртки, що працюють на кафедрі за різними напрямами, зокрема гурток «Чиста вода». Під керівництвом викладача вони вчаться працювати з науковою літературою, готують виступи на цікаві теми, доповіді на студентські конференції, проводять експериментальну роботу. Щорічно проводиться конкурс «Хімічний кросворд», круглі столи та ін.Дистанційні технології навчання дають змогу забезпечити студентів електронними навчальними ресурсами для самостійного опрацювання, завданнями для самостійного виконання, реалізувати індивідуальний підхід до кожного студента тощо. Використання таких технологій у навчальному процесі вищого навчального закладу вносить зміни в елементи традиційної системи освіти. Перш за все – у методику викладання всіх дисциплін. Це пов’язано з тим, що викладач перестає бути для студента єдиним джерелом отримання знань. Багато інформації можна знайти в мережі Інтернет та за її допомогою. Посилюється роль методів активного пізнання та дистанційного навчання. Доступність інформації сприяє розвитку умінь співставлення, синтезу, аналізу та ін. Використання дистанційних технологій змінює методику проведення аудиторних занять та організації самостійної роботи студентів.Існуючий в даний час рівень розвитку інформаційно-телекомунікаційних систем дозволяє реалізувати на практиці всі вищезазначені принципи особистісно-орієнтованого підходу в дистанційному навчанні.Доступність дистанційного навчання визначає глибину проникнення особистісно-орієнтованого підходу в освітній процес. Вона забезпечується: можливістю реалізації освітнього процесу у зручний для студента час; навчання може виконуватися дистанційно в повному обсязі, незважаючи на територіальну віддаленість; контролем освітнього процесу в режимі реального часу; можливістю створити для кожного студента персональний інформаційний навчальний простір.Така програма навчання складається з урахуванням особистісної мотивації студента. Її позитивні сторони та переваги:навчальна інформація може подаватися в різній формі: мовній, письмовій, візуальній та ін.;з урахуванням індивідуальних особливостей сприйняття того, хто користується нею;є можливості достатньо об’єктивно оцінити результати навчання на всіх його етапах;можна коректувати програму індивідуально в ході навчання з метою підвищення ефективності освітнього процесу.Для реалізації особистісно-орієнтованого підходу в дистанційному навчанні необхідно:Адаптувати існуючі методики застосування особистісно-орієнтованого підходу до сучасних комп’ютерних технологій введення, обробки, аналізу та подання інформації.Розробити інтелектуальну систему формування персонального інформаційно-навчального простору.Розробити методи динамічної адаптації програми навчання, що засновані на аналізі результатів проміжного контролю знань.Забезпечити постійно захищений доступ до персонального інформаційно-навчального простору на базі існуючих комунікацій.Опрацювати правовий статус оцінки результатів навчання.Таким чином, для ефективного використання дистанційних технологій у навчальному процесі потрібен системний підхід, який забезпечує вирішення завдань із технічним, програмним, навчально-методичним, кадровим, нормативно-правовим забезпеченням, управлінням процесом дистанційного навчання та розвитком дистанційних технологій [4].Інформаційні технології розвиваються дуже динамічно, так само динамічно має розвиватися і методика їх використання в навчальному процесі.Автори [4 ] виділяють чотири моделі використання інформаційно-комунікаційних та дистанційних технологій у навчальному процесі вищого навчального закладу:Моделі, що передбачають інтеграцію денної форми, інформаційно-комунікаційних та дистанційних технологій навчання.Моделі, що передбачають інтеграцію заочної форми навчання, інформаційно-комунікаційних та дистанційних технологій навчання.Заняття в он-лайн режимі з використанням відеоконференцсистеми (центральний офіс-регіональний офіс).Електронне спілкування, електронні варіанти друкованих посібників, електронні підручники (посібники), комп’ютерні презентації, навчальні компакт-диски, комп’ютерні програми навчального призначення.Для забезпечення студентів денної форми навчання електронними навчальними матеріалами, організації та керування самостійною роботою студентів, автоматизованого тестування використовють модель інтеграції денної форми навчання з інформаційно-комунікаційними та дистанційними технологіями навчання. У Національному університеті біоресурсів і природокористування України створено навчально-інформаційний портал на базі платформи дистанційного навчання Moodle.Електронні навчальні курси, які розробляються на платформі дистанційного навчання Moodle, складаються з електронних ресурсів двох типів: а) ресурси, призначені для подання студентам змісту навчального матеріалу, наприклад, електронні конспекти лекцій, мультимедійні презентації лекцій, методичні рекомендації тощо; б) ресурси, що забезпечують закріплення вивченого матеріалу, формування вмінь та навичок, самооцінювання та оцінювання навчальних досягнень студентів, наприклад, завдання, тестування, анкетування.Особистісно-орієнтований підхід забезпечує індивідуальний розвиток кожного, сприяє успішному навчанню, максимальному розвитку здібностей та обдарувань. Він забезпечує більш високі загальні та індивідуальні результати пізнавальної діяльності; активно впливає на розвиток пізнавальних здібностей, створює умови для того, щоб кожен міг успішно виконувати вимоги навчальної програми, подолати наявні недоліки та розвинути індивідуальні інтереси; забезпечити максимально продуктивну роботу всіх студентів.Однак в реальному навчальному процесі обставини змушують працювати не строго індивідуально, а з групою подібних студентів. Застосування дистанційних технологій дає можливість більше уваги приділяти індивідуальним потребам кожного студента, але відсутність живого спілкування ускладнює завдання викладача, тому що йому важче визначити індивідуальні потреби кожного студента. Тому необхідно поєднувати особливості та переваги особистісно-орієнтованого навчання із комп’ютерними технологіями, що дасть змогу уникнути деяких недоліків.

У статті описано структуру та контентне наповнення електронного навчально-методичного комплексу для учнів «Фізика: суспільно-гуманітарний напрям профільного навчання» у вигляді веб-сайту, створеного на базі прикладного програмного забезпечення, Інтернет-ресурсів та хмарних сервісів, який розміщений у вільному доступі. Наведено приклади дидактичних та методичних матеріалів, які містять складові комплексу: матеріали для мультимедійного супроводу уроків фізики, дидактичні засоби на основі хмаро орієнтованих технологій для вивчення окремих розділів фізики, завдання для організації самостійної діяльності учнів під час вивчення фізики (історичного та світоглядного характеру), завдання для online контролю навчальних досягнень, матеріали для анкетування, опитування та методичні поради для вчителів. Теоретично обґрунтовано методичну доцільність використання прикладного програмного забезпечення Microsoft Power Point для розробки мультимедійного супроводу до тем та розділів курсу фізики старшої школи. Для підвищення інтересу до вивчення фізики запропоновано до складу ЕНМК додати розроблені авторами дидактичні засоби (ігрові – для повторення, закріплення знань та самооцінювання, хмари слів до розділів з виокремленням фізичних явищ та процесів, фізичних величин та одиниць їх вимірювання, ментальні карти для узагальнення знань, повторення навчального матеріалу тощо) на основі Інтернет-ресурсів, зокрема додатку Web 2.0 LearningApps, StudyStack, EDpuzzle, Kahoot, Quizizz, сервісів для створення «хмари слів», «карт пам’яті». На основі аналізу контенту сайту phet.colorado.edu та 3D моделей порталу Mozaik Education підібрано інтерактивні симуляції та моделі, які доцільно додати до системи дидактичних засобів з організації самостійної діяльності учнів. Виокремлено дидактичні та базові принципи організації електронного навчально-методичного комплексу з предмету, які покладені в основу розробки авторського комплексу. Запропонований комплекс пройшов апробацію в класах суспільно-гуманітарного напряму закладів середньої освіти.