Academic literature on the topic 'Технологічні продукти'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Технологічні продукти.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Технологічні продукти"
1
В. Пешук, Людмила, Олександр Я. Горбач, Владислав В. Поворознюк, Наталія І. Дзерович, Мар’яна С. Романенко, and Наталія В. Кондратюк. "ВИВЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ М’ЯСНОГО ПРОДУКТУ З ПІДВИЩЕНИМ ВМІСТОМ БІЛКА У ЖІНОК У ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ З ПРЕСАРКОПЕНІЄЮ." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 3 (October 27, 2021): 425–32. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i3.240898.
Full textAbstract:
Дослідження присвячено розробці рецептур варених ковбасних виробів та розширенню їхнього асортименту за рахунок використання у рецептурах м’яса птиці та вторинних продуктів переробки м'ясної та молочної галузей. Для досліджень обрано найбільш популярні серед населення України та доступні по ціні м’ясні продукти: варені ковбаси і сосиски із м'яса птиці. Основні складові рецептур: червоне м’ясо птиці, м’ясо птиці механічного обвалювання, свинина напівжирна. В рецептурах розроблених продуктів замінювали 10 % м'ясної сировини гідратованою білково-вуглеводно-мінеральною добавкою. За фізико-хімічними показниками встановлено, що білково-вуглеводно-мінеральна добавка в технології варених ковбасних виробів дозволяє отримувати готові продукти з відмінними показниками якості. Встановлено, що додавання білково-вуглеводно-мінеральної добавки до рецептур суттєво впливало на фізико-хімічні, функціонально-технологічні показники та біологічну цінність м’ясних продуктів. Отримані експериментальні дані показують, що вміст вологи в сирому фарші ковбаси «Курячої» і сосисок «Віденських» на 0,9 і 1,7 % відповідно вище, ніж в контрольних зразках. Вологозв’язувальна здатність в сирому фарші контрольних зразків на 5 % менша, ніж у дослідних зразках. У готовому продукті вологоутримувальна здатність вище в дослідних зразках (ковбаса «Куряча» на 5,9 %, сосиски «Віденські» на 3,8 %). Проведенні дослідження показали, що коефіцієнт різниці амінокислотного скору (КРАС) в контрольному зразку вареної ковбаси на 11,2 % більший ніж в зразку вареної ковбаси «Куряча», в сосисках контролю на 13,0 % більше ніж сосисок «Віденських». Розроблені варені ковбасні вироби з білково-вуглеводно-мінеральною добавкою можуть бути впроваджені у виробництво як функціональні вироби з покращеною біологічною цінністю.
2
Худік, Н. Д. "ОСНОВНІ АСПЕКТИ БЕЗПЕЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 4 (November 26, 2021): 24–32. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.4.3.
Full textAbstract:
У статті розкриваються основні проблеми дистанційної роботи в режимі обме- ження, що пов’язані з пандемією COVID-19, з використанням доступних хмарних тех- нологій. Визначені, проаналізовані та систематизовані проблеми кібербезпеки, пов’я- зані з додатками для дистанційної роботи. Поширившись по всьому світі, пандемія COVID-19 вплинула на глобальне обмеження суспільних зборів усіх типів, включаючи традиційне робоче місце. Сьогодні мільйони компаній стикаються з проблемою управ- ління повністю віддаленою робочою силою за допомогою дистанційної роботи та пов’я- заних з нею технологій. COVID-19 та масштабний перехід до віддаленої роботи забез- печили цифровий прорив та величезний культурний зсув у оперативному плані для кожної організації у всьому світі. Багато постачальників технологій уже скоригували свої відповідні інформаційні продукти та послуги, щоб забезпечити глобальне впрова- дження роботи на відстані. Так само організації у всіх секторах реалізують політику дистанційної роботи для своїх працівників відповідно до цієї тенденції. Технологічні корпорації Microsoft, Facebook, Amazon, Twitter, Google та багато інших оновили керівні принципи для своїх співробітників щодо віддаленої роботи та збалансування продуктив- ності. Водночас вони зосереджуються на ретельному виправленні потенційних недоліків зв’язку, які раніше існували у їхніх продуктах та послугах. Ризики кібербезпеки, пов’я- зані з недоліками у віддалених технологіях, не є особливо новими, але оскільки політика соціального дистанціювання через пандемію змушує співробітників працювати більше вдома, позаяк люди шукають нові способи залишатися на зв’язку, хакери у всьому світі також використовують нові підходи до шахрайства та кібератаки проти працівників та нової професійної активності в Інтернеті багатьох компаній. Успішні кібератаки призводять до втрати даних, псування репутації та технологічної апатії; потенційно підривають зусилля щодо стримування поширення COVID-19. Метою дослідження є вирішення завдань, які породжує робота на відстані, включаючи фактори ризику кібербезпеки, технологічну апатію та наслідки кібератак з використанням доступних хмарних технологій.
3
Bashnyanin, G. I., M. I. Muronova, and D. P. Yaremchuk. "Функціональні типи виробничих систем та їх структура." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 4 (April 25, 2019): 33–37. http://dx.doi.org/10.15421/40290406.
Full textAbstract:
Розглянуто функціональні типи виробничих систем та їхню структуру. Виокремлено три фундаментальні сфери В-систем, які входять до складу будь-яких В-систем. До них віднесено власне технологічну, техніко-економічну і соціально-економічну сфери. Зазначено, що в першій сфері відбуваються процеси трансформації ресурсів у продукти: R®Р, у другій – процеси трансформації економічних ресурсів в економічні продукти: ER®EP, а в третій – процеси трансформації економічних витрат в економічні доходи: ЕС®EI. У контексті розгляду зазначеної проблеми виділено три типи ринкових цін. Це ціни базового періоду або "згорнутого" ринку, тобто ринку, що функціонував у минулому, в момент купівлі-продажу певних ресурсів. Другий тип ринкових цін – це ціни так званого актуального ринку, тобто це ціни, які фактично діють, тобто це ціни сьогодення. Третій тип ринкових цін – це ціни актуального ринку. Їхнє використання дає змогу одночасно виконувати два наукових і практичних завдання: по-перше, перейти від дослідження технологічної до дослідження техніко-економічної (власне економічної) сфери В-систем і, по-друге, змінити сам характер економічного виміру. Зроблено висновок про те, що процес функціонування В-систем визначається трьома групами чинників: власне виробничі (технологічні), ринкові (власне економічні, тобто характер ринкової кон'юнктури) і соціальні (соціально-економічні або економічні у вищому розумінні останніх), тобто характер цінової паритетності. Сумарна дія усіх трьох груп чинників у підсумку визначає як рівень, так і динаміку зміни рівня ефективності функціонування В-систем.
4
Страшинський, І. М., О. П. Фурсік, М. С. Грицай, and Є. С. Шабала. "ВИКОРИСТАННЯ ЕМУЛЬСІЙ ДЛЯ РОЗШИРЕННЯ АСОРТИМЕНТУ КРОВ’ЯНИХ КОВБАС." Herald of Lviv University of Trade and Economics. Technical sciences, no. 26 (August 3, 2021): 57–64. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-26-08.
Full textAbstract:
Для нормальної життєдіяльності організму людини та доброго засвоєння їжі людський організм повинен одержувати усі поживні речовини в певних співвідношеннях. Актуальною проблемою сьогодення є збагачення харчових продуктів ессенціальними речовинами, перш за все білками та про- дуктами білкової природи. Емульсії найбільш технологічні в розробленні різноманітних форм харчових продуктів і чудово пристосовані для травної системи людини. У зв’язку з нестабільністю м’ясного ринку напрям досліджень із отримання емульсій вельми акту- альний. Проведені нами дослідження спрямовані на вдосконалення технології та забезпечення мож- ливості більш повного використання харчової крові для розширення асортименту кров’яних ковбас. Кров сільськогосподарських тварин і продукти її переробки є унікальним джерелом ессенціальних і біологічних активних речовин з огляду на вміст органічного заліза і білків, кількісно і якісно адекватних білкам м’язової тканини й крові тварин організмів, включаючи людину. Метою роботи є науково-тео- ретичне обґрунтування та розроблення рецептур кров’яних ковбас із використанням білково-жиро- вої емульсії (БЖЕ) на основі крові, шкурки птиці та бобових (нут і сочевиця), а також дослідження їх якості. У приготовленому згідно зі стандартною технологією фаршу визначили показники стабільності під час приготування, дослідили функціонально-технологічні властивості, а саме вологозв’язуючу здатність, показник рН, волого- й жироутримуючу здатності та показник пластичності. Для проведення досліджень розроблено дослідні зразки кров’яних ковбасних виробів, які вклю- чають розроблену БЖЕ на основі крові харчової (50%), бобових (нуту й сочевиці – 15/15%) та шкурки птиці (20%). Встановлено, що використання БЖЕ у складі дослідних зразків кров’яних ковбас модифікує функ- ціонально-технологічні властивості фаршів і сприяє збільшенню вологозвязуючої, волого- та жиро- утримуючої здатностей. Відзначено максимальний прояв здатності фаршевих систем зв’язувати та утримувати молекули води й жиру під час використання БЖЕ в кількості 25%.
5
Поварова, Наталя Миколаївна, Людмила Анатоліївна Мельник, and Галина Всеволодівна Шлапак. "ПІДВИЩЕННЯ ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ ВИРОБІВ З М’ЯСА ПТИЦІ ШЛЯХОМ ВНЕСЕННЯ СТАРТОВОЇ МІКРОФЛОРИ." Scientific Works 2, no. 85 (March 18, 2022): 110–19. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i85.2240.
Full textAbstract:
В представленій роботі наведені матеріали щодо розробки технології пролонгування термінів зберігання варених ковбас із м’яса птиці шляхом використання біотехнологічного прийому, а саме, «стартових» культур мікроорганізмів. Пропонується вводити спеціально підібрану стартову мікрофлору у фарш варених ковбас, що є принципово новим підходом для вирішення даного питання.
За останні роки м'ясо птиці стало одним із самих популярних видів сировини для м'ясопереробної промисловості. М'ясо птиці - якісний, багатий білками продукт з низькою калорійністю у порівнянні зі свининою та яловичиною. Різноманітність сировини, володіє різними функціональними властивостями (темне і світле м'ясо, механічно обвалене м'ясо, внутрішні органи), надає необмежені можливості для створення птахопродуктів широкого асортиментного спектру, включаючи харчові, спеціальні, кормові продукти, в тому числі комбіновані, з заданим хімічним складом і властивостями, препарати біологічно активних речовин і т.д.
До складу м'язової тканини птиці входять майже всі водорозчинні вітаміни. М'ясо є одним з найбільш цінних постачальників вітамінів групи В. Також, м'язи птиці багаті макроелементами ( серед яких виділяють за кількістю калій, сірка, фосфор, натрій, кальцій, хлор ), а також мікроелементами ( залізо, цинк, мідь, марганець ), мають важливе значення в обміні речовин. Мінеральні речовини активізують перетравлюваність білків і їх засвоюваність.
Властивість м'яса утримувати воду або її поглинати робить істотний вплив на його якість, технологічні та кулінарні показники. Чим вище водоутримувальна, вологовбирна здатність м'яса птахів, тим соковитіша й ніжніше виходить готова до споживання продукція, тим вище її вихід.
Проведено скрінінг та науково обґрунтовано використання «стартової» мікрофлори шляхом дослідження ряду функціонально-технологічних, мікробіологічних, токсикологічних та органолептичних показників.
Економічно обґрунтовано використання інноваційної розробки для виробництва ковбасних виробів; складена технологічна схема виробництва вареної ковбаси із внесенням стартової мікрофлори; підтверджено підвищення якісних показників виробів з м'яса птиці шляхом внесення стартової мікрофлори.
В результаті отримана продукція високої якості із стабільними у часі показниками.
6
Nazarenko, J. V., L. N. Kitchenko, S. O. Okunevska, and V. V. Tsyhura. "Вплив вівсяного борошна на технологічні властивості йогурту." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 75 (February 5, 2017): 120–23. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7524.
Full textAbstract:
В роботі наведені результати дослідження зразків молочних сумішей з вівсяним борошном з метою підбору раціональних параметрів виробництва та коректування технологічних режимів. Для вирішення проблеми оптимального збалансованого харчування необхідні розробка та впровадження у виробництво продуктів заданого складу (високобілкові, високовуглеводні, вуглеводно-мінеральні та ін.), які повинні сприяти підвищенню працездатності, відновленню організму, забезпеченню необхідними нутрієнтами. Сучасні технології виробництва харчових продуктів включають використання різних добавок для поліпшення технологічних параметрів продуктів, а також сенсорних і текстурних характеристик. Охарактеризовано властивості вівсяного борошна як унікального інгредієнта в плані набору вітамінів, мікроелементів, амінокислот, солей, ферментів, ефірних масел, жирів, вуглеводів. Наведено доцільність використання інгредієнтів рослинного походження як стабілізаторів структури продуктів харчування. Постановка експерименту базується на класичній технологічній схемі виробництва йогурту з незначними змінами. Описані основні технологічні операції виробництва з зазначенням параметрів процесів. На підставі досліджень обґрунтовано та розроблено рецептури йогурту з різною масовою часткою вівсяного борошна, проведено порівняння зі зразком, аналогом. Фізико-хімічні, мікробіологічні дослідження проводили за допомогою загальноприйнятих методик, органолептичні – дегустаційним методом, комісією в складі 6 осіб. Проведена порівняльна характеристика фізико-хімічних властивостей та якості отриманих згустків. Експериментально встановлена оптимальна масова частка вівсяного борошна в йогурті. Вивчено вплив технологічних факторів на якість продукту, встановлена залежність часу сквашування від масової частки внесеної вівсяної муки. Вдосконалена технологія вироблення йогурту з вівсяним борошном шляхом розробки нової рецептури і зменшення терміну сквашування за рахунок внесення вівсяної муки як стабілізаційної системи.
7
Кіт, А. А., С. М. Михайлютенко, О. В. Кручиненко, В. О. Євстаф’єва, and В. В. Мельничук. "МІКРОБІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ М’ЯСОПРОДУКТІВ ТА М’ЯСА ПІД ЧАС ЯРМАРКОВИХ ЗАХОДІВ У М. КИЄВІ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 27, 2019): 148–53. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.19.
Full textAbstract:
М’ясо та різні м’ясопродукти практично невід’ємна складова раціону людини. Ці продукти ма-ють корисні для організму людини властивості у вигляді макро- й мікроелементів, вітамінів, а та-кож є джерелом білку та незамінних амінокислот. Водночас, якщо порушити технологічні процеси,пов’язані з виготовленням, зберіганням та транспортуванням, то ці продукти можуть завдатизначної шкоди здоров’ю людини. У зв’язку з цим контроль якості продукції на всіх етапах прохо-дження, починаючи його виготовленням й закінчуючи реалізацією, є важливим питанням, що потре-бує розв’язання. Отже, метою дослідження було встановлення окремих показників безпечностім’яса та м’ясопродуктів під час ярмаркових заходів у м. Києві. Матеріалом для аналізу послужилирезультати офіційних лабораторних досліджень таких видів сировини: яловичини, свинини, м’ясакурей та індика, а також сосиски, варені, напівкопчені ковбаси, шинка та грудинка. Проведений мо-ніторинг засвідчив, що залишків антибіотиків у м’ясі тварин та м’ясопродуктах не виявлено. Усіпроаналізовані проби м’яса відповідали ветеринарно-санітарним вимогам за загальним бактеріаль-ним обсіменінням. Вміст КМАФАнМ у готових м’ясопродуктах був у межах норми. Водночас вста-новлено порушення дотримання норм ДСТУ 4436:2005 за таким показником, як наявність бактерійгрупи кишкових паличок у готових м’ясопродуктах. Доведено, що за санітарними показникамидев’ять зразків не відповідали нормативним документам, що може свідчити про порушення умов їхпереробки, зберігання, транспортування та реалізації. За результатами проведеного моніторингумікробіологічних показників м’яса тварин встановлено, що бактерії групи кишкової палички переви-щували максимально допустимі рівні лише в одному зразку свинини (6,3×103 КУО/г). Відповідно досучасних вимог щодо залишкової мікрофлори у ковбасних виробів у досліджуваних зразках не виявле-но вміст анаеробних спорових сульфітредукуючих бактерій (у 0,1 г), сальмонел (у 25 г), протея (в 1 г)і золотистого коагулазопозитивного стафілокока (в 1 г). На додаток щодо мікроорганізмів, які рег-ламентуються вище зазначеними вимогами, у досліджених зразках м’яса відсутня L. monocytogenes.Практична значущість полягає у посиленому контролі фахівцями ветеринарної медицини показ-ників безпеки харчових продуктів в умовах ярмарок.
8
Бандура, Валентина Миколаївна, and Л. Ярошенко. "Обгрунтуванняпараметрів процесу сушіння насіння соняшнику у вібросушарці на основі інфрачервоного опромінення." Scientific Works 83, no. 1 (September 1, 2019): 110–16. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1427.
Full textAbstract:
Одним із перспективних напрямів розвитку харчової промисловості є розширення асортименту і підвищення якості продуктів харчування. При цьому особливу увагу приділяють безпечності і якості сировини. Насіння соняшнику є повноцінною сировиною для отримання ряду харчових і кормових продуктів.
У системі технологічних операцій післязбиральної обробки соняшнику найважливіше місце належить сушінню. Якісне сушіння не тільки забезпечує зберігання зібраного урожаю, запобігає його втратам, але у деяких випадках і підвищує якість готового продукту.
В роботі описані технологічні особливості сушіння насіння соняшнику за допомогою інфрачервоного підведення енергії, та обґрунтовано перспективність вібраційного моношарного сушіння насіння соняшнику в лотковій вібросушарці. Визначені питомі затрати енергії на процес інфрачервоного сушіння продукту.
9
Тетерєв, М. М., Н. М. Соколенко, В. І. Островка, О. В. Мороз, Є. В. Попов, and Е. В. Рубан. "Безвідходна технологія одержання пектину з відходів харчової промисловості." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 5 (269) (September 10, 2021): 61–68. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-269-5-61-80.
Full textAbstract:
Проведені дослідження по створенню вдосконаленої спрощеної технології отримання стійкого до окислення харчового бурякового пектину з його вичавків для виробництва хлібобулочних, кондитерських виробів, желейного мармеладу та інших продуктів харчування, що дозволить скоротити тривалість технологічного процесу з одночасним зменшенням енерговитрат. Об’єкт дослідження – розробка сучасної вдосконаленної , спрощеної технології отримання стійкого до окислення бурякового пектину із бурякових вичавків. Такий продукт повинен задовільняти вимогам до якості, що забезпечує його використання в харчовій, кондитерській, медецинській та фармацевтичній промисловості. Крім того розроблена технологія повинна забезпечити максимальний вихід готового продукту (пектину) та оптимальні технологічні умови проведення процесу переробки бурякового жому. Мета дослідження – вивчення оптимальних умов отримання пектину із вичавок буряку методом гідролізу хлороводневою кислотою замість нітратної з наступним виділенням пектину із нейтралізованого екстракту 96%-ним етиловим спиртом. Для досягнення поставленої мети слід виконати наступні задачі: дослідити умови екстракції пектину із вичавок буряку та умови його осадження із екстраку етиловим спиртом; визначити оптимальні параметри проведення процесу одержання пектину; розробити на основі даних, отриманих у процесі досліджень, принципову технологічну схему одержання пектину із вичавок буряку. На основі виконаних досліджень та отриманих результатів розроблена технологічна схема одержання пектину із вичавок червоного буряку. Удосконалена технологія отримання пектину в порівнянні з відомими технологіями, відрізняється безвідхідністю і екологічністю, так як при екстракції в якості екстрагента використовується хлористоводнева кислота низьких концентрацій, а для виділення пектину застосовують відновлений дистиляцією етиловий спирт. Оптимізовано умови екстракції пектину з бурякового жому, що дозволяює отримати пектин з виходом до 30 відсотків. Зразки пектину, отриманого з бурякового жому, відповідають міждержавному стандарту (ДСТУ 21186), що діє на території України [28], за всіма показниками якості: зовнішнім виглядом, запахом, кольором, смаком, ступенем етерифікації, гелеутворюючою здатністю з кількістю часточок волокнистої фракції і мікробіологічною властивістю та відсутністю сторонніх домішок. Для фармацевтичних препаратів у пектині в необхідній кількості містяться метоксигруппи і галактуронова кислота та відсутні нітрати, цукор, органічні кислоти, сполуки миш'яку, свинцю та інших шкідливих елементів. Відходи від екстракції пектину використовуються в якості біопалива або для технологічних потреб у виробництві матеріалів медицинського призначення.
10
Чаркіна, Т. І. "ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 33 (March 27, 2022): 67–71. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i33.1053.
Full textAbstract:
У статті розглядаються проблеми дослідження інформаційної культури як складової частини загальної культури суспільства. Визначено, що інформаційна культура пов’язана зі становленням інформаційного суспільства, головну роль у якому відіграють знання й засновані на ньому технології, домінування інформації, прискорення технічного прогресу, глобалізація явищ і процесів.Визначено поняття «інформаційна культура», схарактеризовано її ознаки. Головною ознакою сучасного інформаційного суспільства є постійна взаємодія людини з інформацією, яка стала для неї життєвою необхідністю, але поряд із цим інформаційне середовище вимагає від неї необхідності мати знання, уміння, навички оперування інформацією; адаптуватися до змін у засобах і характері комунікації; уміти створювати інформаційні продукти, мати ціннісні установки.Дослідження інформаційної культури здійснюються у таких напрямах, як: інформаційна культура суспільства, інформаційна культура особистості, корпоративна (групова) інформаційна культура. Основні концепції формування інформаційного суспільства, включили різні складники процесів його розвитку – економічні, політичні, інформаційно-технологічні, соціокультурні.Існують два підходи до дослідження інформаційної культури: інформаційно-технологічний і соціокультурний. Перший дає можливість досліджувати культуру знання та поведінки зі знаками, даними, інформацією тощо. Другий – вивчати принципи та механізми, що забезпечують розвиток етнічних і національних культур, їхнє включення у загальний досвід людства.Проблемами формування інформаційної культури є перетворення інформації на зброю в економічній і політичній боротьбі, ведення «інформаційних війн», використання її як засобу керування свідомістю людини. Збільшення обсягів інформації у світі, її достовірність, актуальність становлять проблему для людини через обмеженість можливостей їх засвоєння. Означені проблемні питання досліджень інформаційної культури дають можливості для осмислення, ґрунтовного і системного її вивчення.
Dissertations / Theses on the topic "Технологічні продукти"
1
Косенко, Олександра Петрівна, and Марія Володимирівна Маслак. "Інтрапренерство як фактор трансферу технологій." Thesis, Національна академія Національної гвардії України, 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/25462.
Full text
2
Маслак, Марія Володимирівна. "Розвиток механізму внутрішньофірмового трансферу технологій на засадах інтрапренерства." Thesis, Кременчуцький національний університет ім. Михайла Остроградського, 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/32813.
Full text
3
Григоров, Андрій Борисович. "Використання вторинних енергоресурсів у виробництві пластичних мастил." Thesis, Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48874.
Full text
4
Летуновська, Наталія Євгенівна, Наталия Евгеньевна Летуновская, Nataliia Yevhenivna Letunovska, and А. О. Рева. "Зміни у сприйнятті ІТ-продукту як товару: методи дослідження технологічних інновацій." Thesis, ІВВ Луцького НТУ, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69522.
Full textAbstract:
У тезах проаналізовані методи маркетингових досліджень для технологічних інновацій. Проаналізовані переваги та недоліки цих методів та доцільність їх використання в практичній діяльності.В тезисах проанализированы методы маркетингових исследований для технологических инноваций. Проанализированы преимущества и недостатки этих методов и целесообразность их использования в практической деятельности.
The thesis analyzes the methods of marketing research for technological innovations. The advantages and disadvantages of these methods and the feasibility of their use in practical activity are analyzed.
5
Бірець, С. С., І. Л. Кондруцов, О. В. Терещенко, and Ю. В. Бохан. "Сучасні методи дослідження основних технологічних показників фосфоліпідних продуктів." Thesis, КНТУ, 2011. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6090.
Full text
6
Лукашевська, Уляна Тарасівна. "Публічне управління розвитком фінансових технологій в умовах реформування фінансової системи України." Diss., Національний університет «Львівська політехніка», 2021. https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/56760.
Full text
7
Косенко, Олександра Петрівна, Андрій Васильович Косенко, and Марія Володимирівна Маслак. "Технологічний важіль інтелектуальних технологій в туристичному бізнесі." Thesis, Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43568.
Full textAbstract:
В статті авторами доведено, що технологічний важіль це міра здатності інноваційного туристичного підприємства поширювати передові знання, технології, прикладні ноу-хау (тобто здійснювати трансфер технологій), отримані в процесі створення базового об’єкта інтелектуальної власності, на безліч продуктів для кінцевих користувачів.
8
Косенко, Олександра Петрівна. "Оцінка ймовірності створення нового продукту на основі інтелектуально-інноваційної технології." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27205.
Full textAbstract:
Автором обґрунтовано можливості розвитку промислових підприємств на засадах технологічного переділу. В якості фактору відродження запропоновано використовувати технологічний важіль, який формується на основі інтелектуально-інноваційної діяльності промислового підприємства.
9
Артюхов, Артем Євгенович, Артем Евгеньевич Артюхов, Artem Yevhenovych Artiukhov, Андрій Вікторович Іванія, Андрей Викторович Ивания, and Andrii Viktorovych Ivaniia. "Технологія одержання мікрогранул у вібраційних грануляторах: вплив конструктивних і технологічних параметрів на якість продукту." Thesis, ДВНЗ "Український державний хіміко-технологічний університет", 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26548.
Full textAbstract:
Проведено експериментальні дослідження з визначення впливу технологічних і конструктивних параметрів проведення процесу мікрогранулювання, а також фізико-хімічних властивостей розчину та інертного середовища на якість мікрогранул. Визначені основні гідродинамічні характеристики руху рідинного потоку в робочому просторі обертового гранулятора при різних його конструктивних особливостях. Запропоновано оптимальні режими проведення процесу мікрогранулювання в інертному середовищі.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26548Проведены экспериментальные исследования по определению влияния технологических и конструктивных параметров проведения процесса микрогранулирования, а также физико-химических свойств раствора и инертной среды на качество микрогранул. Определены основные гидродинамические характеристики движения жидкостного потока в рабочем пространстве вращающегося гранулятора при различных его конструктивных особенностях. Предложены оптимальные режимы проведения процесса микрогранулирования в инертной среде. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26548
Experimental research on the influence of technological and design parameters of the microgranules creating and physical and chemical properties of the solution and an inert environment on quality microgranules is carried out. The basic hydrodynamic characteristics of fluid flow movement in the workspace of rotating granulator in its various structural features are determined. The optimum regimes of microgranules creating in an inert medium are proposed. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26548
10
Кричковська, Лідія Василівна, С. В. Бочкарев, З. П. Федякіна, Т. В. Матвеєва, and А. Г. Кумов. "Використання спеціалізованого білково-жирового продукту в технології кондитерських виробів." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47435.
Full textBook chapters on the topic "Технологічні продукти"
1
Новікова, Наталя, and Марія Шинкарук. "УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИГОТУВАННЯ ВАФЕЛЬНИХ ТРУБОЧОК З ФРУКТОВОЮ НАЧИНКОЮ ЗА РАХУНОК ВИКОРИСТАННЯ БЕЗГЛЮТЕНОВОЇ СИРОВИНИ." In Галузеві дослідження XXI століття: аграрні науки, зоологія та ветеринарія, виробництво та технології (1st ed.). European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/hdsanzvvt.ed-1.01.
Full textAbstract:
Кондитерські вироби - це солодка продукція, що містить значну частину цукру або цукрозамінників. Вони мають високу енергетичну цінність та легко засвоюються організмом людини. Розглянуто існуючого асортименту кондитерських виробів та розвинуті підприємства в Україні. Виявлено проблему, що необхідно реформувати економіку України впровадженням змін її структури внесенням інновацій у кожній окремій галузі, в тому числі кондитерській, розширювати асортименту виробів для хворих на целіакію. Вивчаючи вже наявні методи та методики розробки нових рецептур у галузі із виробництва борошняних кондитерських виробів, які мають позитивні кінцеві результати, можна відмітити, що є досить доцільним у класичній рецептурі провести заміну пшеничного борошна на такі види борошна, білок яких не містить глютеніну, до них можна віднести: гречане, кукурудзяне, рисове, нутове, амарантове, льняне, мигдальне, борошно сорго, топіоки тощо. Розроблено нову рецептуру приготування вафельних трубочок з фруктовою начинкою із використанням безглютенової сировини. Досліджено органолептичні показники та структурно-механічні властивості вафельного тіста, харчова цінність фруктової начинки з додавання фруктози замість цукру. Узагальнена технологічна схема. Порівняно хімічний склад контрольного зразку з дослідним. Розроблена модель якості напівфабрикатів. Зроблені висновки, що створення нових видів продукції та продовження досліджень із використанням нетрадиційних видів борошна та борошняних сумішей у технологіях приготування борошняних кондитерських виробів, а саме вафельних трубочок з фруктовою начинкою, є актуальним та сприятливим для отримання оптимістичних результатів досліджень, що надасть можливість створювати продукт високої якості з підвищеною харчовою цінністю та зниженою енергетичною цінністю, що є перспективним шляхом у впровадженні продуктів функціонального призначення у повсякденний раціон харчування населення.
Reports on the topic "Технологічні продукти"
1
Пахомова, Олена Володимирівна, and Ольга Володимирівна Бондаренко. Поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище» у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі. Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3831.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.
2
Пахомова, Олена Володимирівна, and Ольга Володимирівна Бондаренко. Поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище» у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі. Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3831.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.
3
Пахомова, Олена Володимирівна, and Ольга Володимирівна Бондаренко. Поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище» у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі. Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3831.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.