Journal articles on the topic 'Технологічні параметри виготовлення'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Технологічні параметри виготовлення.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Технологічні параметри виготовлення.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Білоник, Ігор Методійович, Микола Миколайович Береговенко, Олексій Євгенович Капустян, Олександр Андрійович Шумілов, Дмитро Ігорович Білоник, and Євгеній Яковлевич Губар. "ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОШЛАКОВОГО НАПЛАВЛЕННЯ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ МОЛОТКІВ УДАРНОГО МЕХАНІЗМУ СТРУШУВАННЯ ОСАДЖУВАЛЬНИХ ЕЛЕКТРОДІВ ЕЛЕКТРОФІЛЬТРІВ." Вісник Черкаського державного технологічного університету, no. 4 (March 15, 2021): 152–61. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2020.215690.
Full textAbstract:
У статті представлено основні дані про технологічні можливості виготовлення деталей для ударного механізму струшування осаджувальних електродів електрофільтрів. Запропоновано й аналітично обґрунтовано перспективність зміни технологічного процесу виготовлення молотка ударного механізму з метою максимального збільшення коефіцієнта корисної дії електрофільтру при одночасному збільшенні експлуатаційної надійності молотків і зниженні вартості їх виробництва. Встановлено, що процес виготовлення молотка практично можна звести до однієї операції – електрошлакового наплавлення. Водночас для вихідних заготовок (хвостовик і витратний електрод) застосовуються стандартні стали стандартного сортаменту. В результаті дослідження якості металу наплавленої ударної частини молотка встановлено, що процес електрошлакового наплавлення забезпечує формування монолітної і бездефектної структури; мікроструктура наплавленого металу – ферито-перлітна, досить однорідна і дисперсна, що характерно для литого металу в водоохолоджуваному кристалізаторі. Ударнівипробування молотків, отриманих з використанням електрошлакового наплавлення, проводили на спеціальному ударному стенді, який забезпечує енерго-кінематичні параметри удару молотка по балці струшування, аналогічні промисловому електрофільтру. Випробування показали їх високу надійність (руйнувань не було) і тим самим підтвердили можливість їх промислового застосування. Розрахований очікуваний економічний ефект від застосування технології електрошлакового наплавлення при виготовленні молотків ударного механізму струшування стосовно розробленої конструкції молотка становив близько 350–400 грн за штуку. Отриманів роботі результати можуть бути використані на виробництві, при проектуванні технологічних процесів виготовлення деталей, що мають складний технологічний процес виготовлення.
2
Мельник, Г. М., Т. Г. Ярних, and І. В. Герасимова. "ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ВИГОТОВЛЕННЯ ПЕСАРІЇВ (СУПОЗИТОРІЇВ ВАГІНАЛЬНИХ) ДЛЯ ПІДГОТОВКИ РОДОВИХ ШЛЯХІВ ПЕРЕД ПОЛОГАМИ." Medical and Clinical Chemistry, no. 2 (August 4, 2021): 70–76. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i2.12242.
Full textAbstract:
Вступ. Однією з актуальних проблем сучасної медичної науки і практики є збереження здоров’я жінок репродуктивного віку. Зменшення травматизму м’яких тканин під час пологів, безумовно, залежить перш за все від раціонально і дбайливо проведених пологів. Проте важливу роль у цьому відіграє і підготовка родових шляхів. Раціональна підготовка родових шляхів з урахуванням особливостей гістологічної будови стінки піхви повинна передбачати застосування лікарських засобів, здатних підвищувати тонус еластичних і колагенових волокон, що стимулюють утворення глікогену. Крім того, важливу роль відіграє лікарська форма препарату, яку використовують для подібних цілей, тому в процесі розробки лікарського засобу було обрано песарії (супозиторії вагінальні). До складу лікарського препарату введено як активні фармацевтичні інгредієнти гіалуронову кислоту і фітокомплекс СО2 екстрактів календули, алое та зеленого чаю, що володіють усіма необхідними властивостями для зменшення ризику виникнення розривів м’яких тканин.
Мета дослідження – визначити основні технологічні параметри виготовлення песаріїв (супозиторіїв вагінальних) для підготовки родових шляхів перед пологами із вмістом гіалуронової кислоти і фітокомплексу СО2 екстрактів.
Методи дослідження. Під час досліджень використовували фармако-технологічні методи.
Результати й обговорення. У результаті використання мікроскопічного методу аналізу вивчили розчинність гіалуронової кислоти у воді очищеній, дослідили структурно-механічні властивості песаріїв залежно від температури проведення технологічного процесу. Окрім цього, встановлено температурний режим виготовлення песаріїв (40,0±2,0) °С на підставі одержаних результатів здійсненого термогравіметричного аналізу. З метою визначення температури охолодження зразків вивчали їх стійкість до руйнування, в результаті чого з’ясовано, що дану стадію виготовлення песаріїв варто проводити при температурі 10–15 °С упродовж 20 хв.
Висновки. Виконано дослідження з визначення основних технологічних параметрів виготовлення песаріїв (супозиторіїв вагінальних) для підготовки родових шляхів перед пологами із вмістом гіалуронової кислоти і фітокомплексу СО2 екстрактів. Обґрунтовано раціональний шлях введення активних фармацевтичних інгредієнтів у лікарську форму. Гіалуронова кислота розподіляється в основі за типом емульсії, а СО2 екстракти розподіляються за типом розчину. Визначено вплив на якісні характеристики песаріїв таких чинників, як температура виготовлення, дозування та охолодження супозиторної маси.
3
Pelikh, V., O. Smorochinsky, O. Karpenko, I. Sopochev, and V. Rozhkov. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ РЕЖИМІВ ОБЖАРЮВАННЯ НА ФУНКЦІОНАЛЬНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ВАРЕНО-КОПЧЕНОЇ КОВБАСИ «ФІРМОВА»." Аграрний вісник Причорномор'я, no. 95 (February 24, 2020): 73–77. http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2019.95.13.
Full textAbstract:
Вивчали вплив температурних режимів обжарювання в процесі виробництва варено-копчених ковбас. Проаналізовано діючу технологію виготовлення ковбас в умовах м'ясопереробного цеху ТОВ «Сільпо-ФУД» та оптимізовано параметри операцій підготовчого циклу та першої фази термічного оброблення ковбасних батонів. Встановлено, що найменші втрати маси продукції та найвища рентабельність виробництва ковбаси «Фірмова» була за температури обжарювання 50-60˚С.
4
Диня В.І. "ПРОЕКТУВАННЯ ПРИВОДІВ МЕХАНІЗМІВ ОДНОСТОРОННЬОЇ ДІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ МАШИН." Перспективні технології та прилади, no. 17 (December 17, 2020): 42–45. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-17-6.
Full textAbstract:
В роботі приведені конструкції шліцьових з’єднань односторонньої дії з елементами кочення, що забезпечує менше зусилля осьового переміщення за рахунок використання тіл кочення і підвищення їх надійності та довговічності при експлуатації у сільськогосподарській, машинобудівній, переробній та інших галузях народного господарства. Приведено технічні вимоги на виготовлення шліцьового вала односторонньої дії, які включають параметри точності і якості поверхні, а також її фізико-механічні властивості в загальному будуть аналогічними до тих, що ставляться до валів шліцьових кулькових з’єднань. Виведені аналітичні залежності для визначення міцності і навантажувальної здатності. Результатом роботи є розроблення методики проектування механізмів односторонньої дії сільськогосподарських машин, технологічні передумови проектування приводних механізмів односторонньої дії сільськогосподарських машин. Спроектовані приводні механізми односторонньої дії машин різноманітного призначення з використанням пар тертя кочення.
5
Kriukova, A. I., I. S. Konovalenko, I. M. Vladymyrova, and V. O. Tarasenko. "Розробка технології отримання та дослідження екстракту сухого зі збору аналгетичної та протизапальної активності." Ukrainian Journal of Military Medicine 3, no. 1 (March 31, 2022): 75–86. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2022.1(3)-075.
Full textAbstract:
Вступ. На сьогоднішній день простежується тенденція до переведення лікарської рослинної сировини і зборів на її основі у форму екстракційних фітопрепаратів, що мають ряд переваг перед рослинною сировиною – це забезпечення вилучення максимальної кількості біологічно активних речовин, точність дозування, забезпечення комплексного фармакологічного ефекту при збереженні властивостей багатокомпонентного збору.
Метою цієї роботи є отримання сухого екстракту на основі рослинного збору аналгетичної та протизапальної активності. Для досягнення поставленої мети необхідно: визначити оптимальні умови екстрагування рослинної суміші, розробити технологію отримання екстракту сухого та встановити показники якості отриманого екстракту у відповідності до нормативної документації України.
Матеріали та методи дослідження. Вихідним матеріалом для виготовлення екстракту було обрано рослинний збір з аналгетичною та протизапальною активністю (патент 121151 України на винахід. До складу збору входить наступна лікарська рослинна сировина: гарпагофітуму лежачого корені (Harpagophyti radiх), софори японської бутони (Sophorae japonicae flos immaturus), квасолі звичайної стулки плодів (Phaseoli vulgaris valvae fructus), споришу звичайного трава (Polygoni avicularis herba) при співвідношенні: (50:20:20:10). Рослинна композиція завдяки наявності певних груп біологічно активних речовин, комплексно надає виражену протизапальну та аналгетичну активності. Дослідження показників якості вихідної сировини, рослинного збору, зразків водно-етанольних витягів та екстрактів сухих здійснювали за методиками Державної фармакопеї України.
Результати. Досліджено технологічні параметри рослинного збору та лікарської рослинної сировини, що входить до його складу, з метою визначення та підвищення ефективності процесу екстрагування. Встановлено, що максимальний вихід біологічно активних речовин у витягах зі збору спостерігається при використанні методу «ультразвукової екстракції» протягом однієї години, як екстрагент доцільно використовувати етанол 20 %, у співвідношенні сировини до екстрагенту (1:8). Оптимальний ступінь подрібнення досліджуваної багатокомпонентної суміші, що містить бутони, траву та корені є від 2 до 5 мм. За отриманими результатами розроблено технологію та технологічну блок-схему виробництва сухого екстракту. У відповідності до вимог ДФУ, визначено параметри стандартизації та показники якості екстракту сухого: опис; ідентифікація з визначенням речовин-маркерів компонентів екстракту методом тонкошарової хроматографії; втрата в масі при висушуванні; зола загальна; спектрофотометричним методом визначено кількісний вміст суми амінокислот у перерахунку на аргінін, вміст флавоноїдів у перерахунку на рутин; методом високоефективної хроматографії визначено вміст гарпагозиду.
Висновки. Проведено низку фізико‐хімічних та фармакотехнологічних досліджень зі встановлення оптимальних умов екстракції рослинного збору аналгетичної та протизапальної активністі. На основі отриманих даних розроблено технологію отримання екстракту сухого. Встановлені параметри стандартизації отриманого екстракту сухого у відповідності до вимог ДФУ.
6
Yelatontsev, D. O., A. P. Mukhachev, and V. I. Suprunchuk. "Сорбент лігноцелюлозний зі шкаралупи волоського горіха." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 1 (February 28, 2019): 110–15. http://dx.doi.org/10.15421/40290124.
Full textAbstract:
Підвищити ефективність сорбційних методів очищення стічних та природних вод можна за рахунок розробки недорогих сорбентів, селективних до відповідних полютантів. З огляду на це, найбільш оптимальною сировиною для отримання дешевих адсорбентів, які не потребують регенерації, варто вважати лігнін-целюлозовмісні сільськогосподарські відходи (наприклад шкаралупа волоського горіха). Очищення стічних вод за допомогою дешевих біосорбентів на основі лігніну і целюлози характеризується ефективністю вилучення токсикантів із розчинів, простою технологією виготовлення сорбентів, використанням стандартного устаткування. Усе це дає змогу істотно знизити загальну вартість очищення води. Тому розроблення нових ефективних і дешевих сорбційних матеріалів на основі лігніну і целюлози, з метою розширення сфер їх застосування та ефективності використання для вилучення металів, радіонуклідів, солей і інших забруднювачів, є актуальним завданням. Обґрунтовано доцільність утилізації багатотоннажних відходів харчової промисловості у виробництві сорбентів для очищення забруднених природних і стічних вод. На основі аналізу фахових та патентних джерел, за період з 1997 по 2018 рр., розглянуто технологічні параметри процесів фосфорилювання під час виробництва сорбентів лігноцелюлозних (СЛЦ) зі шкаралупи волоського горіха. Вивчено вплив температури, концентрації робочих розчинів, тривалості оброблення сировини, відношення тверда фаза: розчин на ефективність процесу отримання сорбційного матеріалу. Запропоновано новий енерго-ресурсозберігаючий спосіб виробництва СЛЦ, який мінімізує обсяг утворення стічних вод і забезпечує отримання сорбенту високої якості.
7
Tchaikovsky, S. "Про деякі питання кваліметрії у виробничо-технологічних системах." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 43 (June 19, 2021): 145–51. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-24.
Full textAbstract:
Розкрито деякі питання кваліметрії у виробничо-технологічних системах. Наведено схему досліджень з питань оцінки, прогнозування та контролю якості виробів із металоконструкцій та їх виробничо-технологічних систем. Визначено найбільш значущі процедури вирішення проблем кваліметрії. Запропоновано стратегію комплексної оцінки якості обладнання та виробничо-технологічних систем. Підкреслено, що для оцінювання якості виробничо-технологічних систем виготовлення продукції розроблена методика, заснована на визначенні динамічного комплексного показника якості. Обґрунтовано кожен з одиничних показників якості виробничо-технологічної системи, до переліку яких обрано показник безперервності, спеціалізації, виконання планів, автоматизації виробничо-технологічної системи, бездефектності виробництва, прогресивності та техніко-економічної ефективності. Розглянуто методику розрахунку кожного з перерахованих одиничних показників якості виробничо-технологічної системи. Наголошено, що для визначення динамічного комплексного показника якості виробничого процесу, крім розрахунку одиничних показників якості виробничого процесу, повинні бути визначені коефіцієнти вагомості кожного показника. Коефіцієнти вагомості можуть бути визначені різними методами, наприклад, методом параметричних і вартісних регресійних залежностей, методом граничних і номінальних значень, методом еквівалентних співвідношень, експертним методом. Зазначено, що точність експертних оцінок визначають по узгодженості думок експертів, а ступінь збігу оцінок експертів виражається коефіцієнтом конкордації. Зазначено, що при підході до кваліметрії вибирається основна частина, яка визначає якість кількісного вираження виробничо-технологічної системи. Обґрунтовано, що обрана базова частина приймається експертом, як стандарт кількісного аналізу інших частин у галузі досліджень. Далі розраховуються параметри, які називаються параметрами якості виробничо-технологічної системи.
8
Tchaikovsky, S. "Про деякі питання кваліметрії у виробничо-технологічних системах." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 43 (June 19, 2021): 145–51. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-24.
Full textAbstract:
Розкрито деякі питання кваліметрії у виробничо-технологічних системах. Наведено схему досліджень з питань оцінки, прогнозування та контролю якості виробів із металоконструкцій та їх виробничо-технологічних систем. Визначено найбільш значущі процедури вирішення проблем кваліметрії. Запропоновано стратегію комплексної оцінки якості обладнання та виробничо-технологічних систем. Підкреслено, що для оцінювання якості виробничо-технологічних систем виготовлення продукції розроблена методика, заснована на визначенні динамічного комплексного показника якості. Обґрунтовано кожен з одиничних показників якості виробничо-технологічної системи, до переліку яких обрано показник безперервності, спеціалізації, виконання планів, автоматизації виробничо-технологічної системи, бездефектності виробництва, прогресивності та техніко-економічної ефективності. Розглянуто методику розрахунку кожного з перерахованих одиничних показників якості виробничо-технологічної системи. Наголошено, що для визначення динамічного комплексного показника якості виробничого процесу, крім розрахунку одиничних показників якості виробничого процесу, повинні бути визначені коефіцієнти вагомості кожного показника. Коефіцієнти вагомості можуть бути визначені різними методами, наприклад, методом параметричних і вартісних регресійних залежностей, методом граничних і номінальних значень, методом еквівалентних співвідношень, експертним методом. Зазначено, що точність експертних оцінок визначають по узгодженості думок експертів, а ступінь збігу оцінок експертів виражається коефіцієнтом конкордації. Зазначено, що при підході до кваліметрії вибирається основна частина, яка визначає якість кількісного вираження виробничо-технологічної системи. Обґрунтовано, що обрана базова частина приймається експертом, як стандарт кількісного аналізу інших частин у галузі досліджень. Далі розраховуються параметри, які називаються параметрами якості виробничо-технологічної системи.
9
Stelmakh, Nataliia, Serhii Sapon, and Yaroslav Ryzhuk. "ВИБІР ОПТИМАЛЬНОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ НА БАЗІ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ОЦІНКИ ЙОГО ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1(19) (2020): 89–97. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-89-97.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Технологічне підготовлення виробництва є важливим етапом, оскільки саме на ньому розробляється технологічний процес (ТП) виготовлення деталі, від якого залежать техніко-економічні показники, які визначають конкурентоспроможність деталі на ринку продукції. Постановка проблеми. Час, який витрачається багатьма вітчизняними підприємствами на розрахунок техніко-економічних показників технологічного процесу виготовлення деталі, сьогодні є досить значним, що суттєво сповільнює технологічне підготовлення виробництва. У сучасних умовах швидкості навколишніх змін, перетворень та конкуренції на ринку це недопустимо. Аналіз досліджень і публікацій. Нині є значна кількість програмного забезпечення для розрахунку технікоекономічних показників ТП виготовлення деталей. Кожна програма має свої переваги і недоліки. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Важливим елементом програмного забезпечення для розрахунку техніко-економічних показників ТП виготовлення деталей має бути можливість оперативного розрахунку оптимального ТП за показниками, які є найбільш важливими в конкретних виробничих умовах. Тобто має бути можливість вибору параметра оптимізації. Метою статті є удосконалення методу розрахунку вартості та часу виготовлення деталі залежно від типу виробництва. Виклад основного матеріалу. На прикладі конкретної деталі, продемонстровано можливості програмного забезпечення «Auto_price» для розрахунку вартості деталі, залежно від типу виробництва і структури технологічного процесу. Вибрано оптимальне рішення, враховуючи вартість та час виготовлення, зважаючи на ваговий коефіцієнт, який було обрано за допомогою експертної оцінки. Висновки відповідно до статті. У роботі було удосконалено метод розрахунку вартості та часу виготовлення деталі залежно від типу виробництва, що дозволило отримати оптимальний технологічний процес з урахуванням техніко-економічних показників та реалізувати цей метод програмно.
10
Максименко, Олег, Володимир Самохвал, Олександр Нікулін, Дар’я Лобойко, and Костянтин Марченко. "МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ СИЛ ІНЕРЦІЇ НА ПАРАМЕТРИ ВИСОКОШВИДКІСНОЇ ПРОКАТКИ В ДРОТОВОМУ БЛОЦІ." Математичне моделювання, no. 1(44) (July 1, 2021): 83–89. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.1(44)2021.235991.
Full textAbstract:
Високошвидкісна прокатка набуває все більшого поширення при виготовленні як плоских, так і профільних виробів. Для досягнення високих показників використані рішення комплексу технічних і технологічних проблем, в основі яких знаходилось наукове обґрунтування. Однак у теорії прокатування існує ряд проблем, одна з яких враховує вплив сил інерції на параметри процесу та недостатньо розв'язана. При дослідженні впливу цих сил виходили зі спільного розв’язання диференціального рівняння рівноваги виділеного в осередку деформації елементарного об’єму, рівняння пластичності з урахуванням масових сил, що діють на частинки металу. Як відомо, ці сили спрямовані протилежно напрямку руху смуги і тому на виході з осередку деформації кожної з клітей діють підпираючи переміщення частинок матеріалу. Для вдосконалення математичної моделі процесу високошвидкісного прокатування розроблено схему та метод розрахунку сил інерції з урахуванням переміщення та прискорення центру мас механічної системи з частинок осередку деформації. За допомогою вдосконаленої моделі швидкісного процесу прокатки були розраховані сили інерції в клітях дротяного блоку при прокатуванні катанки діаметром 5,5 мм. Визначено вплив поздовжніх нормальних напружень від дії інерційних сил на енергосилові та кінематичні параметри, а також на поздовжню стійкість процесу прокатування. Аналіз даних розрахунків показує, що за прийнятих режимів роботи обраного прокатного стану вплив масових сил на технологічні параметри не буде критичним. Уточнена модель процесу високошвидкісного прокатування, враховуюча поздовжню стійкість, може бути використана для визначення технологічних параметрів на існуючих дротових станах та при раціональному виборі параметрів при проектуванні нових дротових блоків.
11
Голубков, Павло Сергійович, Олександр Кирилович Войтенко, and Олег Григорович Бурдо. "Моделювання термомеханічних процесів виготовлення пельменів спеціальної форми." Scientific Works 84, no. 1 (December 14, 2020): 54–60. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1869.
Full textAbstract:
Обговорюються технологічні проблеми перспективного напрямку харчових технологій – виробництва пельменної продукції кубічної форми. Аналізуються конструкції традиційних агрегатів та ліній по виготовленню пельменів. Пропонується гіпотеза, що витрати енергії при виробництві пельменів можна скоротити за рахунок використання в агрегаті сформованого, замороженого фаршу. Наведено конструкцію та принцип дії розробленого роботизованного комплексу для виготовлення пельменів розміром 22х22х22 мм.
Аналізуються етапи термомеханічного циклу формування, термічної обробки заготівок та контролю якості готової продукції. Представлено модульно-процесову схему розробленого комплексу. Визначено комплекси параметрів, що характеризують ключові операції при виготовлені пельменів. Наведені діапазони змін температурних та часових параметрів, обґрунтовано завдання системам управління. Визначено статичні балансові енергетичні моделі. Розглянуто параметричну і теплофізичну моделі термомеханічного процесів в апараті.
Сформульовано завдання і проведено аналітичне моделювання теплового стану основних елементів: фаршу, тіста, хватів та довкілля. Наведено умови однозначності, граничні умови. Методами електротеплової аналогії отримано модель термічних опорів для етапів включених та виключених нагрівачів. Запропоновано методику розв’язання нестаціонарної задачі теплопередачі із залученням чисел подібності.
Подано результати експериментального моделювання кінетики охолодження та заморожування заготівлі фаршу у тісті. Визначено рівень кріоскопічних температур для фаршу та тіста. Аналізуються тепловізограми розігріву нагрівача у заготовці фаршу у тісті.
12
Киричок, Тетяна Юріївна, Володимир Анатолійович Баглай, and Андрій Анатолійович Безпалий. "Вплив технологічних параметрів на властивості друкувальних елементів форм інтагліодруку, отриманих прямим лазерним гравіюванням." Технологія і техніка друкарства, no. 3(69) (November 10, 2020): 4–15. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.3(69).2020.226568.
Full textAbstract:
Визначення якості відтворення отриманих методом прямого лазерного гравіювання (DLE — Direct Laser Engraving) штрихів форми інтагліодруку та її залежності від запроектованих параметрів профілю є актуальним завданням, що дозволить удосконалити режими оброблення форм DLE та розширить її використання у виробництві захищеної поліграфічної продукції.
Дослідження методом оптичної металографії шліфів гравійованих штрихів тридцяти видів, що відрізнялися запроектованим профілем (глибиною (20‒100 мкм), шириною (30‒100 мкм), кутом нахилу стінок штриха (600‒900)) та потужністю гравіювання, утворених методом DLE на латунній пластині, показало, що всі гравійовані штрихи зразка мають суттєві відхилення від заданого геометричного профіля і зазвичай є несиметричними.
Оскільки стан поверхні штрихів є ще одним додатковим фактором забезпечення зносостійкості форм DLE + PVD, то для урахування цього параметру було розроблено принципи бального оцінювання поверхні штрихів на основі порівняння зі зразком за 5-бальною шкалою
В експериментальних дослідженнях встановлено, що, незважаючи на суттєві відмінності профіля, що був отриманий гравіюванням, і запроектованого, з погляду можливої тактильності відбитків (найсуттєвішого параметру інтагліодруку), переважна більшість режимів виготовлення і профілів забезпечує достатньо високу відповідність ширини штриха (80‒130 %) запроектованому. Глибина штриха змінюється суттєвіше — від 60 % від запроектованого до майже 200 %. Через суттєве відхилення профілю від запроектованого площа перетину штрихів перебуває в межах 40‒90 % від запроектованого. Найкращі геометричні параметри мають прямокутні штрихи невеликого розміру. З погляду відтворення геометричної форми штрихів кращі параметри мають трапецієподібні профілі. З погляду якості поверхні штрихів — прямокутні профілі.
Зниження потужності випромінювання дозволяє як забезпечити кращу якість відтворення геометричних параметрів штриха, так і забезпечити кращу якість поверхні штриха. Останнє є особливо важливим фактором забезпечення належного рівня адгезії захисного покриття до латунної основи, тобто в подальшому — вищої тиражостійкості. Таким чином, стан поверхні штрихів є ще одним додатковим фактором забезпечення зносостійкості форм DLE + PVD.
13
Shmatenko, O. P., L. L. Davtyan, V. O. Tarasenko, R. L. Prytula, D. V. Voronenko, D. V. Drozdov, Ya R. Andriychuk, and N. A. Kozyko. "Кінетика (in vivo) вивільнення активних фармацевтичних інгредієнтів із лікарського засобу під умовною назвою АМО-золь." Ukrainian Journal of Military Medicine 2, no. 4 (December 30, 2021): 130–39. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.4(2)-130.
Full textAbstract:
Вступ. Фармакокінетика відіграє значну роль у фармації. Дослідження залежності швидкості реакції від різних факторів дає можливість інтенсифікувати технологічні процеси виготовлення лікарських засобів (ЛЗ). Фармакокінетичні дослідження, пов’язані з вивченням швидкості всмоктування і виведення ЛЗ із організму, дозволяють інтерпретувати механізми їх фізіологічної дії. Кінетичний процес розпочинається з вивільнення активних фармацевтичних інгредієнтів із фармацевтичної системи (аерозоль), далі – всмоктування та дифундування активних речовин до поверхні всмоктування – ранової поверхні. Сам процес абсорбції також є дифузійним і залежить від багатьох чинників: кількості, властивостей та фізичного стану активної речовини, загального складу та властивостей аерозолю, а також технологічних чинників і фізіологічного стану поверхні всмоктування (перша стадія ранового процесу).
Мета: проведення фармакокінетичних досліджень методом in vivo щодо ізолювання та виявлення бензокаїну та мірамістину в крові щурів з використанням однокамерної фармакокінетичної моделі.
Матеріали та методи. При проведенні експериментальних досліджень матеріалами слугували активні фармацевтичні інгредієнти – офлоксацин, бензокаїн, мірамістин, а також допоміжні речовини – натрій-карбоксиметилцелюлоза, метилцелюлоза, полівініловий спирт, полівінілпіролідон, пропіленгліколь, гліцерин, поліетиленоксид-400, спирт етиловий, кислота лимонна моногідрат, хладон-134а. Методами in vitro встановлювали порядок кінетичної реакції для вибору моделі визначення фармакокінетичних параметрів методом in vivo.
Фармакокінетичні параметри ЛЗ АМО-золь досліджували у крові білих щурів лінії Вістар після його одноразового нанесення на модельну рану.
Ізолювання активних фармацевтичних інгредієнтів (бензокаїн, мірамістин) проводили за допомогою хромато-масспектрометра Agilent 6850/5973N виробництва Agilent Technologies, колонка кварцева капілярна НР-5MS 0.25 мм х 30 м. Температура: інжектора – 250 0С, інтерфейса масспектрометру (Transfer line) – 280 0С, джерела іонів – 230 0С, квадруполя – 150 0С. Режим іонізації – електронний удар, енергія електронів – 70 еВ, напруга електропомножувача – на 106 В більше ніж при Autotune. Діапазон сканування 40 – 550 а.о.м. Режим програмування температури термостата: 90 0С – 2 хв. потім підйом до 300 0С зі швидкістю – 20 0С/хв, та витримування при цій температурі 10 хв. Швидкість газу носію (гелію) – 1,0 мл/хв. Режим вводу проби – 2мкл без поділу потоку.
Результати. З метою проведення фармакокінетичних досліджень методом in vivo щодо ізолювання та виявлення бензокаїну та мірамістину в крові щурів використо однокамерну фармакокінетичну модель. Розраховані значення констант ke и kа, показали, що аплікаційне нанесення ЛЗ на тканини піддослідних щурів являє приклад фліп-флоп феномену, так як константа швидкості елімінації більше (0,022 1/хв) константи швидкості їх всмоктування (0,007 1/хв), та змінює своє положення по відношенню до моменту часу tmax, що відповідає рівності параметрів швидкостей елімінації і всмоктування. Визначено, що при введенні ЛЗ, що містять 12,5 мкг/г бензокаїну і 1,25 мкг/г мірамістину, максимальна концентрація у крові (0,052 мкг/мл) спостерігається для бензокаїну через 30 хв і 0,072 мкг/мл через 240 хв для мірамістину. Розрахований кліренс, який для бензокаїну складає 0,00011 мл/(хв‧г), а для мірамістину 0,000112 мл/(хв . г) відповідно. В клінічних умовах кліренс служить для розрахунку дози, необхідної для підтримки рівноважної концентрації ЛЗ у крові, тобто підтримуючої дози. Визначений об’єм розподілу, який слугує для розрахунку навантажувальної дози препарату, що необхідно для досягнення його потрібної концентрації в крові. Для даної моделі об’єм розподілу ЛЗ в організмі і для бензокаїну, і для мірамістину складає 0,005 мл/г відповідно. Завершальним етапом досліджень in vivo з використанням однокамерної фармакокінетичної моделі стало визначення періоду напіввиведення. За один період із організму виводиться 50 % ЛЗ, за два – 75 %, за три – 90 %. Так, період напіввиведення бензокаїну на швидкості елімінації складає 30,904 хв, а на швидкості всмоктування – 98,18 хв. Період напіввиведення мірамістину на швидкості елімінації складає 30,942 хв, а на швидкості всмоктування – 92,821 хв. Отже, в фармакокінетичних дослідженнях вище перераховані параметри використовуються для оцінки змін концентрації ЛЗ у часі в специфічній камері, де виявляється бажана терапевтична дія препарату.
Висновки. Методом in vivo з використанням однокамерної фармакокінетичної моделі проведені дослідження щодо ізолювання та виявлення бензокаїну та мірамістину в крові щурів. Доведено, що розроблені ЛЗ виявляють переважно місцеву дію, оскільки в даному моменті потік вивільнення активних речовин із аерозолю більше потоку проникнення через природні біологічні бар’єри організму. Проведена якісна оцінка фармакокінетичного процесу зі встановленням 15-и фармакокінетичних параметрів.
14
Штефан, Євгеній Васильович, and Оксана Володимирівна Зоренко. "Моделювання зневоднення дисперсних матеріалів при виготовленні друкарського паперу." Технологія і техніка друкарства, no. 3(73) (October 25, 2021): 59–70. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.3(73).2021.253702.
Full textAbstract:
Проаналізовано технологічні чинники впливу на якість обробки паперового полотна у папероробних машинах. Розглянуто теоретичні аспекти процесу пресування паперового полотна з позицій механіки дисперсних вологонасичених матеріалів. Запропоновано модель мікрофрагменту вологонасиченого пористого паперового матеріалу. Розроблено методику визначення технологічних параметрів механічного зневоднення паперової маси при виготовленні друкарського паперу. Математична модель процесу пресування паперового полотна дозволяє враховувати форму і розміри часток матеріалу та кінетику відокремлення води. Встановлено закономірності відокремлення рідкої фази та ущільнення твердого каркасу дисперсної системи на етапі пресування паперового полотна. Запропоновані моделі дозволяють визначити екологічні режими зневоднення паперових півфабрикатів шляхом зменшення використання води та викиди парникових газів.
15
Лисенко, О. Л. "ОСОБЛИВОСТІ ВИГОТОВЛЕННЯ ПОРИСТОГО ШОКОЛАДУ НА СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЛІНІЯХ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 25 (May 11, 2021): 60–66. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-08.
Full textAbstract:
Шоколад – найпопулярніший десерт у світі. Його вживають як у чистому вигляді, так і як різноманітні начинки, прикраси. Найкориснішим вважається гіркий, чорний вид, адже містить менше цукру, а, це означає, що він менш калорійний. Він містить багато білку і відмінно вгамовує голод, підвищує працездатність мозку за рахунок вмісту кофеїну. Він багатий такими цінними речо- вини, як флавоноїди. Їх користь полягає в тому, що вони очищують судини від холестерину. Тому шоко- лад – відмінний продукт для підтримки здоров’я серцево-судинної системи. Шоколад, як і будь-які інші солодощі, – відмінний антидепресант. Какао-боби, які є основним інгредієнтом шоколаду, – потужні антиоксиданти. Тому цей десерт омолоджує клітини організму, зміцнює імунітет і нейтралізує вільні радикали, таким чином попе- реджуючи виникнення онкологічних захворювань. Він також має властивість підвищувати кров’яний тиск, що корисно для людей, які страждають гіпотонією. Проте людям, що страждають від зайвої ваги, і особливо з цукровим діабетом необхідно скоротити його споживання до мінімуму. Шоколад – часта причина алергії, особливо в дітей. Вживання цього десерту без міри може спровокувати появу висипань на шкірі. Саме тому дослідження питань виробництва шоколадних виробів залишається актуальним і нині. Метою цієї роботи є дослідження і підбір у виробничих умовах оптимальних параметрів шоколад- ної маси та технологічних для виготовлення пористого шоколаду, визначення найбільш зручного спо- собу аерації шоколадної маси та газової суміші для вказаного процесу. У нашій роботі ми порушуємо питання виробництва пористого шоколаду. Наводимо основні критичні точки у виробництві цього продукту: накопичувальні збірники, відливна головка, дільниця загортання, пакування та маркування; реологічні параметри різних видів шоколаду: динамічна в’язкість mPas (ШМ біла – 3140, ШМ молочна – 4324, ШM чорна – 3147), пластична (ШМ біла – 2274, ШМ молочна – 2113, ШM чорна – 1810); межа плинності N/ml (ШМ біла – 1,543, ШМ молочна – 7,87, ШM чорна – 5,059), ступінь подрібнення, мкм. (ШМ біла – 19, ШМ молочна – 16, ШM чорна – 16) та особливості насичення його газом: вибір методу аерування під тиском, у відтемперовану шоко- ладну масу шляхом нагнітання газів (CO2 та N2). Також наведено органолептичні показники якості пористого шоколаду, фізико-хімічні параметри технологічного процесу, сировини, напівфабрикатів та готової продукції, та встановлено оптимальні режими темперування шоколадних мас. У перспективах подальших досліджень ми плануємо розширити асортимент пористого шоколаду за рахунок створення нових смаків (Пр. пористий шоколад із карамельним смаком, фруктовими сма- ками на основі білої шоколадної маси).
16
Titov, V. А., and A. М. Ben. "Моделювання технологічного процесу видавлювання заготовок компресорних лопаток." Обробка матеріалів тиском, no. 1(48) (November 1, 2019): 53–57. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2019-53(48).
Full textAbstract:
Тітов В. А., Бень А. М. Моделювання технологічного процесу видавлювання заготовок компресорних лопаток // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 1 (48). – С. 53–57.
Метою роботи є чисельне моделювання процесу видавлювання заготовок лопаток компресорів авіаційних двигунів при вирішенні задач пластичного деформування, порівняння результатів моделювання із реальними результатами. Показано спосіб використання сучасних систем моделювання, що дозволяють значно скоротити витрати та час розробки нового оснащення за рахунок віртуального моделювання процесу штампування, без виготовлення оснащення та завантаження ковальсько-пресового обладнання. В якості системи моделювання процесів використано програму QForm 2D/3D, за допомогою якої можна варіювати різними параметрами процесу деформування. Проведено моделювання технологічного процесу видавлювання заготовок компресорних лопаток газотурбінних двигунів. Процес видавлювання моделювався за фактичними розмірами лопатки та штампового оснащення. За формою профілю заготовки компресорної лопатки з урахуванням температурного розширення створено моделі штампового оснащення Розглянуто особливості створення тривимірної моделі, завдання параметрів моделі в розрахунковий модуль та нанесення сітки кінцевих елементів. Представлено результати комп’ютерного моделювання, показано характер плину металу при деформації, силові та енергетичні параметри процесу. Показано результати експериментальних досліджень, проведених на серії заготовок, що були отримані із поступовим збільшенням довжини пера до технологічних параметрів. Представлено відповідність форми видавленої заготовки, отриманої розрахунковим шляхом, зовнішньому вигляду реальної заготовки, характер заповнення порожнини матриці, а також місця утворення можливих дефектів. Показано застосування прикладних технологій для моделювання процесу деформації та виготовлення штампового оснащення
17
Велика, О. Т., С. Є. Лясковська, О. О. Смотр, and М. В. Бойко. "Імітаційне моделювання технологічного процесу виготовлення виробів у середовищі FlexSim." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 2 (April 29, 2021): 108–13. http://dx.doi.org/10.36930/40310218.
Full textAbstract:
Наведено алгоритм аналізу технологічного процесу на виробництві з використанням середовища імітаційного моделювання FlexSim. Проаналізовано задачу, яка розв'язує процес сортування та упакування виробів. Побудовано модель поведінки системи, яка дає змогу виявити проблемні ділянки, нештатні ситуації на виробництві, враховувати вхідні параметри. Для цього попередньо проаналізовано низку методів і засобів для моделювання процесу. Показано ефективність вибору показникового закону розподілу виробів зі складу на станції. З'ясовано, що закон розподілу має значення для побудови імітаційної моделі. Він дає змогу забезпечити рівномірне навантаження на станції, куди відсортовуються вироби, щоб запобігти простою чи нерівномірному навантаженню на кожну зі станцій. Виробничу задачу розв'язано в середовищі FlexSim, де побудовано імітаційну модель процесу. Розглянуто частину технологічного процесу для виготовлення обладнання на виробництві: етапи розвантаження, розкомплектування палет, відбраковування виробів та комплектації замовлення. Моделювання процесу в середовищі FlexSim здійснено із врахуванням поданих параметрів і зв'язків між ними. Побудована імітаційна модель дала змогу проаналізувати етапи розподілу виробів та обрати раціональніший. Проаналізовано результативність застосування показникового закону розподілу виробів зі складу на станції. У процесі розроблення імітаційної моделі проаналізовано вплив різних даних як на кожен об'єкт зокрема, так і на систему загалом. Подано схему взаємозв'язків між параметрами моделі та відображення даних, які впливають на кожен об'єкт зокрема. Встановлено, що взаємозв'язки між різними об'єктами моделі дають змогу проаналізувати як можна змінити логіку процесу, щоб оптимізувати технологічний процес. Запропоновано алгоритм послідовного введення даних та визначення логіки руху об'єктів на кожному етапі моделювання досліджуваного процесу.
18
Тулашвілі Ю.Й., Лук’янчук Ю.А., Марчук І.В., Марчук Ів.В., and Марчук В.І. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ЯКОСТІ ВИГОТОВЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ ПІСЛЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ НА СИМУЛЯТОРАХ-ТРЕНАЖЕРАХ." Перспективні технології та прилади, no. 17 (December 29, 2020): 127–34. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-17-19.
Full textAbstract:
В даній статті описано використання програмного забезпечення, яке використовують під час підготовки фахівців інженерних спеціальностей. На виробництві користуються симуляторами для підготовки висококваліфікованих фахівців, що, у свою чергу, зменшує витрати часу на впровадження нового або переналагодження вже існуючого обладнання. Віртуальний тренажер являє собою програмний комплекс, що дозволяє проводити фізичні досліди на комп'ютері без безпосереднього контакту з реальною лабораторною установкою або стендом. У віртуальних тренажерах динаміка процесів реалізується за допомогою комп'ютерної анімації - комплексу методів відображення будь-яких об'єктів в часі. Мультимедійна навчально-наукова лабораторія поєднує в собі імітаційну динамічну модель обладнання і програмну оболонку, що включає методичний супровід лабораторної установки. Динамічна модель формується з сукупності елементів управління, що дозволяють регулювати конкретні вхідні параметри і зчитувати вихідні параметри досвіду, тим самим імітуючи протікання фізичних процесів.
19
Aliieva, L. I., I. S. Aliiev, N. S. Grudkina, and K. V. Malii. "Моделювання процесу комбінованого радіально-зворотного видавлювання деталей з фланцем." Обробка матеріалів тиском, no. 1(48) (November 1, 2019): 23–34. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2019-23(48).
Full textAbstract:
Алієва Л. І., Алієв І. С., Грудкіна Н. С., Малій Х. В. Моделювання процесу комбінованого радіально-зворотного видавлювання деталей з фланцем // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 1 (48). – C. 23–34.
Розглянуто способи виготовлення стрижневих деталей з фланцем і осьовим відростком видавлюванням. Наведено результати моделювання процесу комбінованого радіально-зворотного видавлювання стрижневої деталі з фланцем і відростком енергетичним методом верхньої оцінки. Для оперативного розрахунку компонент приведеного тиску для кінематичних елементів паралельної течії металу розроблені та підготовлені залежності для розрахунку елементів приведеного тиску деформування, зсуву і тертя на межах модуля. Встановлено, що при комбінованому видавлюванні з переміщенням металу в радіальному і зворотному напрямках, осередки інтенсивної пластичної деформації зосереджені в зонах вихідних отворів, на перехідних крайках деформуючого інструменту. Між ними розміщена недеформована жорстка зона. Кінематичні параметри процесу знаходять з умови рівноваги даної зони. За цією умовою потужності, прикладені до жорсткої зоні по обидва боки, рівні. Дана також оцінка закономірностям формозміни і розвитку деформованого стану заготовки в процесі комбінованого видавлювання. Представлені графічні залежності формозміни заготовки, які дозволяють прогнозувати отримання напівфабрикатів з необхідними геометричними параметрами. Дано зіставлення розрахункових значень параметрів формозміни і силового режиму, отриманих методом скінченних елементів з енергетичним методом верхньої оцінки і експериментальними даними. Порівняння теоретичних та експериментальних значень тисків деформування і швидкостей течії між собою, а також з результатами, отриманими методом скінченних елементів, показало прийнятність отриманих залежностей для технологічних розрахунків силових параметрів і оцінки формоутворення деталей
20
ВЕРХІВКЕР, Я. Г., and О. М. МИРОШНІЧЕНКО. "СУЧАСНІ ВИДИ ПОЛІМЕРНОЇ ТАРИ ДЛЯ КОНСЕРВОВАНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ." Товарознавчий вісник 1, no. 14 (March 10, 2021): 6–17. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-1.
Full textAbstract:
Мета. Розробка умов консервування, технологічних параметрів та режимів стерилізації харчових продуктів в асортименті, для нових видів полімерної споживчої тари для конкретного теплового обладнання.
Методика. Для вимірювання міцності закупорювання або тиску розгерметизації тари, який виникає при стерилізації за рахунок теплового розширення продукту застосовували стандартний мембрано-компенсаційний метод. Розробка режимів стерилізації консервів виконувалася відповідно до вимог діючої інструкції, яка включає аналітичний розрахунок режиму, що забезпечує вироблення промислово-стерильних консервів, лабораторне випробування підібраного режиму і його виробничу перевірку. Для аналітичного розрахунку режимів стерилізації, враховують зміну температури продукту під час стерилізації. Для практичного застосування використовують спосіб розрахунку, заснований на аналітичному порівнянні еквівалентності нормативної летальності з фактичною даного режиму стерилізації, у точці продукту, яка найменш прогрівається під час теплової обробки консервів. Будь-який з методів розрахунку режиму спирається на дані по термостійкості певного штаму мікроорганізмів тест-культури, які повинні гарантувати промислову стерильність консервів.
Результати. Проведено дослідження, в результаті яких отримані значення важливого технологічного параметра тари - міцності закупорювання, для чотирьох нових видів полімерної упаковки; визначені оптимальні значення цього показника, без яких неможливо провести якісний процес герметизації упаковки, тобто забезпечити цілісність тари. Показник міцність закупорювання, також дозволив визначити фізичний параметр процесу тепловій стерилізації - протитиск у обладнанні, якій дає змогу забезпечити відсутність фізичного браку консервів. Розроблено науково-обґрунтовані параметри, режими високотемпературної стерилізації для м'ясних, рибних, овочевих продуктів, перших та других обідніх консервованих страв в сучасних полімерних видах споживчої упаковки, що дасть підприємствам можливість випускати консервовані якісні продукти, безпечні у використанні, з високою харчовою цінністю.
Наукова новизна. В роботі використовували такі нові види полімерної споживчої упаковки для фасування харчових продуктів, як комбінована металева банка з полімерної кришкою, полімерна напівжорстка тара з кришкою з фольги з нанесенням термопласту, СPET тара, реторт-пакети. Матеріал, з якого виготовлена тара містить необхідний бар'єрний термостійкий шар, що забезпечить її стійкість до високих температур стерилізації і гарантує тривалий термін зберігання консервів.
Практична значимість. Одержані результати дослідження технологічних показників міцності закупорювання полімерної тари, режимів стерилізації певного асортименту консервованих продуктів можуть використовуватися більшістю підприємств харчової промисловості, так як цей вид тари сьогодні актуальний на ринку як у виробників продукції, так і у споживачів.
21
Kusyi, Yaroslav. "ТЕХНОЛОГІЧНЕ УСПАДКОВУВАННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПАРАМЕТРІВ ЯКОСТІ ВИРОБУ В ПРОЦЕСІ ЙОГО ВИГОТОВЛЕННЯ." System technologies 5, no. 124 (November 25, 2019): 171–84. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-5-124-2019-16.
Full textAbstract:
Відзначено безпосередній зв'язок параметрів якості виробів із етапами та стадіями його життєвого циклу. На основі аналізу літературних джерел визначено забезпечення експлуатаційних характеристик виробів із дотриманням вимог конструкторсько-технологічної документації одним із пріоритетних завдань сучасної технології машинобудування. Проаналізовано недопустимі відмови виробів, що пов’язані із технологією їх виготовлення. Розроблено принципову схему формування параметрів якості деталей машин та запропоновано вираз для прогнозування імовірності невідбракування P(t) придатних до подальшої експлуатації виробів із врахуванням технологічного успадковування. Розглянуто особливості оцінки пошкоджуваності заготовок виробів для обробки тиском і литва.
22
Shapovalov, Oleg, Denis Kolesnik, and Oleg Pilipenko. "ЗАСТОСОВУВАНІСТЬ І ЗАЛЕЖНІСТЬ ПАРАМЕТРІВ ЗУБЧАСТИХ ПЕРЕДАЧ АВІАЦІЙНИХ РЕДУКТОРІВ ВІД ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЇХ ВИГОТОВЛЕННЯ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 3(17) (2019): 37–48. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-37-48.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Проблема надійності роботи зубчастих передач пов’язана з технологією їх виготовлення. Вирішення пов’язаних з цією проблемою завдань засноване на ретельному вивченні й використанні взаємозв’язку конструкторських і технологічних чинників з експлуатаційними показниками надійності зубчастих передач. Особлива увага при цьому приділяється управлінню технологічними процесами виготовлення зубчастих коліс, наданню робочим поверх- ням зубців необхідних фізико-механічних властивостей і забезпеченню заданих показників точності спряження. Постановка проблеми. Виявлення можливості збільшення ресурсів зубчастих передач, зокрема головного, проміжного та хвостового редукторів вертольотів Мі-8 та їх модифікацій. Аналіз останніх досліджень і публікацій. З аналізу літературних джерел можна зробити висновок, що основними напрямами у виробництві зубчастих передач є підвищення силової напруженості та швидкохідності при зменшенні габаритів і маси, збільшенні термінів служби і ККД. Цьому сприяють сучасні досягнення у сфері металознавства і термічної обробки, які забезпечують істотне підвищення згинальної і контактної міцності зубців і, отже, підвищення їх питомих навантажень. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Зв’язок параметрів застосовуваних зубчастих передач авіаційних редукторів із технологічними процесами їх виготовлення. Мета статті. Розглянути застосовуваність зубчастих передач авіаційних редукторів і залежність їх параметрів від технологічних процесів виготовлення. Виклад основного матеріалу. Розглянуті застосовуваність зубчастих передач авіаційних редукторів, вплив технологічних процесів на доопрацювання зубчастих передач на більший ресурс, підвищення витривалості зубців при згині, вплив поверхневої деформації, електрополірування, віброшліфування, деформаційного старіння на контактну витривалість і довговічність. Висновок відповідно до статті. Наявний позитивний досвід експлуатації циліндричних і конічних зубчастих коліс свідчить про ефективність застосування розглянутих технологічних процесів підвищення витривалості зубців при згині, вплив поверхневої деформації, електрополірування, віброшліфування, деформаційного старіння на контактну витривалість і довговічність і, у кінцевому підсумку, на підвищення ресурсу авіаційних редукторів.
23
Pilipenko, Oleg, Denis Kolesnik, and Anatoli Berezniak. "ТОЧНІСТЬ ТА ПОГРІШНОСТІ ЗУБЧАСТИХ ПЕРЕДАЧ ВЕРТОЛЬОТНИХ РЕДУКТОРІВ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1(19) (2020): 18–31. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-20209-1(19)-18-31.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Якість робочих поверхонь зубчастих коліс формується під впливом конструктивних факторів (модуля, числа зубців і матеріалу коліс, твердості матеріалу заготовок та їх фізикомеханічних властивостей) і технологічних факторів (швидкості та глибини різання, подачі, ступеня зношуваності інструменту). Зубчасту передачу можна виконати тільки з деяким наближенням до функціонально точної, оскільки елементи зубчастої передачі не можуть бути виготовлені без відхилень. Рівень цих відхилень визначається не тільки технічною, але й економічною доцільністю, а також можливостями виробництва. Постановка проблеми. Виявлення можливості збільшення ресурсів зубчастих передач, зокрема головного, проміжного і хвостового редукторів вертольотів Ми-8 та їх модифікацій. Аналіз останніх досліджень і публікацій. З аналізу літературних джерел можна зробити висновок, що основними факторами, що формують якість робочих поверхонь зубчастих коліс, є конструктивні та технологічні. Сучасні досягнення у сфері конструювання та виробництва сприяють підвищенню точності та зменшенню погрішностей зубчастих передач вертольотних редукторів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Виявити основні причини виникнення погрішностей зубчастих передач вертольотних редукторів, взаємозв’язок факторів виробництва й параметрів точності зубчастих коліс та можливості керування точністю поверхонь зубців ще на стадії проєктування. Мета статті. Розглянути точність та погрішності зубчастих передач вертольотних редукторів. Виклад основного матеріалу. Розглянуті показники точності зубчастих коліс за нормами кінематичної точності, плавності, контакту зубців та бокового зазору, вплив технології виробництва на якість зубчастих коліс. Функціональна точність забезпечується двома шляхами – конструктивним і технологічним. Приведені основні причини виникнення погрішності операції зубофрезерування, можливості керування точністю та якістю поверхонь зубців ще на стадії проєктування, взаємозв’язок факторів виробництва й параметрів точності зубчастих коліс. Наведені приклади кінематограм показують неприйнятність кінематичного принципу нормування і контролю точності напружених зубчастих передач та передач з модифікованими поверхнями зубців. Тому нормування та оцінювання точності авіаційних зубчастих коліс здійснюють виключно за елементними показниками точності. Показано, що колеса необхідно контролювати по накопиченій погрішності кроку, а не по биттю. Розглянуто контроль за допомогою плям контакту для конічних передач із прямими і круговими зубцями. Висновок відповідно до статті. Збільшення ресурсу передач здійснюється, поза іншими способами, підвищенням точності виготовлення зубчастих коліс, яка у високоресурсних і високонапружених передачах досягає 4-го ступеня точності за нормами плавності та контакту. У багатьох випадках подальше підвищення точності при збільшенні ресурсу не є доцільним, оскільки висока навантаженість коліс на всіх режимах роботи забезпечує статичний розподіл навантаження між спряженими зубцями, що призводить до зменшення динамічного зусилля. Тут прослідковується основний принцип призначення точності авіаційних передач: точність призначається з урахуванням фактичної навантаженості та жорсткості спряжених зубців і всієї пружної системи загалом.
24
Gerasimenko, Oleksiy, and Oleg Markov. "РОЗВИТОК НАУКОВИХ ОСНОВ КОМП’ЮТЕРНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ГАРЯЧОГО ДЕФОРМУВАННЯ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1 (15) (2019): 31–40. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-31-40.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Технологічні процеси кування великогабаритних поковок відповідального призначення потребують точного встановлення технологічних режимів процесу деформування. Це потрібно для забезпечення високої якості та оптимальних витрат при виготовленні виробів вагою від 20 до 200 тон. Оптимальні технологічні режими кування можна встановити на основі даних напружено-деформованого стану заготовки при куванні. Постановка проблеми. Кування великих поковок є дрібносерійним та одиничним видом дороговартісного виробництва з низькою ліквідністю, тому ці процеси потребують попереднього скінчено-елементного моделювання напружено-деформованого стану та силових параметрів кування. Моделювання повинно дозволяти точно встановлювати напружено-деформований стан заготовки в процесі кування. Аналіз досліджень і публікацій. На основі аналізу публікацій за останні роки було встановлено, що основну увагу при моделюванні процесів кування великих поковок методом скінчених елементів приділяли формозміненню заготовки при використанні нових способів кування та деформуючого інструменту. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Існуючі програмні пакети для моделювання процесів гарячого деформування на основі методу скінченних елементів не дозволяють враховувати процеси релаксації напружень, які відбуваються при температурах рекристалізації. Це пов’язано з відсутністю аналітичного зв’язку компонент швидкостей деформацій та напружень, які б враховували цю релаксацію. Врахування релаксації напружень дозволить точніше встановлювати напружений та деформований стан заготовки, а отже, енергосилові параметри процесу кування. Метою статті є встановлення аналітичного зв’язку компонент тензорів напружень та швидкостей деформації, який би враховував релаксацію напружень при реалізації операцій гарячого деформування, що дозволить підвищити точність визначення напружено-деформованого стану та силові параметри процесів кування великогабаритних поковок. Виклад основного матеріалу. У роботі показано, що при моделюванні процесів кування та штампування необхідно враховувати не тільки процеси зміцнення матеріалу, але й релаксацію напружень, які відбуваються при гарячій обробці. На основі в’язко-пружної моделі Максвелла був встановлений зв’язок компонент тензору швидкостей деформацій та напружень. Розроблена модель дозволяє враховувати релаксацію напружень металу під час гарячої деформації. Отримана математична модель перевірялась експериментом на різних сталях при різних температурах деформування. Висновки і пропозиції. Експериментально встановлено, що розроблена модель на 90…93 % описує реологію металу при гарячому деформуванні. Установлений зв’язок компонент швидкостей деформацій та напружень дозволив одержувати прямий чисельний розв’язок завдань пластичного деформування без ітераційних процедур МСЕ з урахуванням реальних властивостей металу при деформації, що суттєво зменшує кількість ітерацій та час розрахунків.
25
Киричок, Тетяна Юріївна, Надія Леонідівна Талімонова, Тетяна Євгенівна Клименко, Володимир Анатолійович Баглай, Едуард Михайлович Руденко, Ярослав Юрійович Талімонов, and Анна Євгенівна Новицька. "Вплив технологічних режимів обробки латунної основи на якість форм інтагліодруку." Технологія і техніка друкарства, no. 2(72) (June 29, 2021): 13–19. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.2(72).2021.123609.
Full textAbstract:
Досліджено вплив параметрів та технологічних режимів обробки латуні на якість її поверхні та адгезію захисного покриття для виготовлення форм інтагліодруку методом прямого лазерного гравіювання. Для проведення досліджень було використано модельну латунну форму (латунь марки Л63), яку було запроектовано і виготовлено фахівцями Банкнотно-монетного двору Національного банку України із застосуванням системи прямого лазерного гравіювання Jura JSP Direct Laser Engraver. Мікроскопічні дослідження зразків дозволили виявити, що у результаті обробки поверхні пластини плазмою геліконного розряду спостерігаються зміни як зовнішнього виду поверхні, так і її елементарного складу. В результаті аналізу елементарного складу поверхні виявлено, що збільшення часу обробки призводило до збільшення на поверхні частки Cu з одночасним зменшенням Zn і O. Зокрема, дослідження адгезії модельного покриття нітрид алюмінію дозволило виявити, що найвищий рівень адгезії спостерігається на поверхні латуні, що піддавалася обробці протягом 45 хв, а найменший — на необробленій поверхні. Відрив тестового елементу на необробленому зразку відбувся при зусиллі 2,2 МПа, на зразку, що піддавався обробці протягом 10 хв — 8 МПа, на зразку, що піддавався обробці протягом 45 хв — 9,8 МПа. Аналізуючи отримані результати можна дійти висновку, що у зразків, які оброблялись в плазмі геліконного розряду, показник адгезії збільшився, і це говорить про те, що обробка латуні є доцільною задля покращення в подальшому адгезії із захисним покриттям.
26
Garanenko, T. R. "Розробка конструкторсько-технологічних рішень виготовлення порожнистої лопатки з титанових сплавів." Обробка матеріалів тиском, no. 2(49) (December 22, 2019): 128–35. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2019-2(49)128.
Full textAbstract:
Гараненко Т. Р. Розробка конструкторсько-технологічних рішень виготовлення порожнистої лопатки з титанових сплавів // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 2 (49). - C. 128-135.
Основною задачею удосконалення вентиляторних лопаток є зниження маси пера лопатки за рахунок конструктивно - технологічних рішень при збереженні експлуатаційних параметрів (властивостей статичної та динамічної міцності). Розроблений класифікатор є основою для вибору конструктивно-технологічних рішень при проектуванні лопатки. Кожен з класів має свої різновидності форм та елементів конструкції. Найбільш перспективним по масовій ефективності є лопатки 4 класу. Одним важливим питанням при створенні конструкції порожнистої лопатки це забезпечення міцності. Створення математичної моделі порожнистої лопатки з гофрою виконувалося в системі розрахункового комплексу ANSYS. Був аналітично проведений порівняльний аналіз з моделлю вентиляційної лопатки конкретного профілю, що знаходиться в льотній експлуатації. Отримані результати були прийняті в якості критерію при проведені подальшого чисельного моделювання. Аналіз показав, що рівень напружень в моделі порожнистої лопатки від прикладених навантажень нижче, ніж в суцільній робочій лопатки вентилятора. Виконаний модальний аналіз моделі пера порожнистої лопатки визначив форми і частоти власних коливань. Величини частот низькі і забезпечують відсутність резонансу в робочому діапазоні частот обертання ротора. На основі розрахунків була вибрана конструкція порожнистої лопатки. Відпрацювання технології отримання типового перерізу ґрунтується на отриманні порожнистої лопатки обмеженої довжини експериментально. Запропоновано структура технологічного процесу виготовлення порожнистих лопаток. Спроектовано пристрій призначений для дослідження деформування елементів порожнистої лопатки.
27
Полоз, Олексій Ю., and Юрій Р. Ебіч. "ВПЛИВ ОЛІГОМЕРНИХ КАУЧУКІВ НА ПОЧАТКОВІ СТАДІЇ ФОРМУВАННЯ ЗНОСОСТІЙКИХ ЕПОКСИДНИХ КОМПОЗИЦІЙ." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 4 (January 21, 2022): 580–88. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.241644.
Full textAbstract:
Анотація
Олігомерні каучуки застосовуються в епоксидних композиціях різного призначення для зменшення їх крихкості, підвищення ударної в’язкості, динамічної витривалості, зносостійкості, деформаційних та інших характеристик, які в значній мірі залежать від хіміко-технологічних параметрів виготовлення та отвердження цих композицій. Метою роботи є визначення впливу олігомерних каучуків різної хімічної будови у складі зносостійких епоксидних композицій на основні параметри їх переробки і встановлення напрямів можливого регулювання цих параметрів. Дослідження проведено з використанням розрахункового методу визначення сумісності компонентів композицій, експериментальних – оптичної мікроскопії для підтвердження розрахункових даних сумісності епоксидної матриці з олігомерними каучуками, статичного методу Вільгельмі при визначенні поверхневого натягу складових компонентів епоксидних композицій, «сидячої» краплі при змочуванні поверхні модельних високотвердих наповнювачів складовими композицій та їх комбінаціями, кількості гелю епоксидна матриця – наповнювач (силіцій карбід), температури екзотермічної реакції взаємодії епоксидних груп матриці з амінними групами отверджувача (поліетиленполіаміну). Розрахунковим методом визначено і експериментально підтверджено початкову сумісність епоксидної матриці (діанова смола ЕД-20, аліфатична ДЕГ-1) з олігомерними каучуками різної хімічної будови і показано можливість її покращення шляхом застосування бутадієн-нітрильних каучуків з кінцевими гідроксильними (СКН-ГТР) та карбоксильними (СКН-КТР) групами з підвищеним вмістом (14-40% мас.) акрилонітрилу, олігоізопрену з кінцевими гідразидними (СКІ-ГДШ) групами. Встановлено вплив компонентів зносостійких епоксидних композицій на змочування ними модельних високотвердих за шкалою Мооса поверхонь наповнювачів і з’ясовано, що олігомерні каучуки не покращують змочування поверхні бор, силіцій карбідів і не суттєво впливають на цей процес при змочуванні електрокорунду; вони також не сприяють покращенню розтікання наповнених силіцій карбідом F1000 епоксидних композицій, що пов’язано із збільшенням у їх присутності утворення гелю епоксидна матриця – наповнювач у порівнянні з немодифікованою смолою ЕД-20. З’ясовано позитивний вплив олігомерних каучуків на зниження температури екзотермічної реакції отвердження композицій, підвищення їх «життєздатності» як основних технологічних параметрів при переробці модифікованих епоксидних композицій.
28
Bilodid, Ye, and Yu Kovbasenko. "Оцінка впливу невизначеності у вихідних даних на результати аналізу критичності ядерного палива." Nuclear and Radiation Safety, no. 3(67) (September 20, 2015): 13–17. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2015.3(67).03.
Full textAbstract:
Наведено отримані за допомогою розрахункового комплексу SCALE-4.4 результати розрахункової оцінки впливу технологічних
допусків на виготовлення та невизначеності вихідних даних з геометричного й матеріального складу елементів тепловидільної збірки (ТВЗ) ВВЕР-1000 на результати розрахунку критичності ядерного палива. Визначено найбільш консервативну сукупність параметрів у межах виробничої похибки з точки зору впливу на розмножувальні властивості паливної системи. Проаналізовано залежність розмножувальних властивостей від температури матеріалів ТВЗ.
29
Kuzyayev, Ivan, Olexander Mitrokhin, and Igor Kazivirov. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ОХОЛОДЖЕННЯ ПОЛІМЕРНИХ ЛИСТІВ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 3(21) (2020): 60–71. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-60-71.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Охолодження полімерних листів, як і більшість процесів переробки пласт-мас, належить до неізотермічних процесів, тобто необхідно розв’язувати теплову задачу. Від точного розрахунку теплового балансу дуже залежить кінцевий результат екструзійного процесу. Тому запропонована математична модель та програмний блок для її реалізації допоможуть значно покращити технологічні та економічні показники екструзійних ліній із випуску полімерних листів. Постановка проблеми. Виготовленню полімерних листів присвячено багато наукових праць. При цьому такому процесу, як охолодження кінцевого продукту після екструзії приділено не багато уваги. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Створено декілька математичних моделей теплових процесів для теплоенергетичного обладнання. Наприклад: для одночерв’ячних, двочерв’ячних, черв’ячно-дискових екструдерів тощо. При цьому запропоновано різні розрахункові схеми, методи та рівняння для їх вирішення.Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Математичну модель для відображення процесів охолодження полімерних листів після їх екструзії можна вважати розширенням цих досліджень. Постановка завдання. Основна мета цієї статті полягає в розробці математичної моделі для аналізу температурного поля при охолодженні полімерних листів на екструзійних лініях, що дозволить оптимізувати не тільки технологічні параметри, а й конструктивні характеристики лінії. Виклад основного матеріалу. При виборі граничних умов треба враховувати реальні конструктивні особливості системи охолодження полімерних листів, що одержують на екструзійних лініях. Представлено розрахункову схему та рівняння теплового балансу. Одержання математичної моделі здійснювалось за допомогою операційного методу, використовуючи інтегральне перетворення Лапласа. Розроблено програму розрахунку параметрів для конкретних умов виробництва. Висновки відповідно до статті.Приведено сучасний літературний огляд теплових задач. Розроблено математичну модель для моделювання процесів охолодження полімерних листів після їх екструзії. Побудовано програмний блок на базі математичного пакета MathCAD для реалізації розробленої математичної моделі
30
Максименко, О. П., О. В. Нікулін, А. Б. Приймак, and В. В. Кривов. "МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ТЕРТЯ НА СТІЙКІСТЬ ПРОЦЕСУ І СИЛОВІ ПАРАМЕТРИ ПРИ ПРОКАТУВАННІ В СУЧАСНОМУ ДРОТОВОМУ БЛОЦІ." Математичне моделювання, no. 2(45) (December 13, 2021): 64–72. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.2(45)2021.246949.
Full textAbstract:
Високошвидкісна прокатка є основою при виготовленні катанки на сучасних металургійних підприємствах. Для досягнення необхідних показників користуються рішеннями виробничих технічних і технологічних проблем, в основу яких положено наукові аналіз та обґрунтування. Однак у теорії прокатування існує ряд проблем, які враховують вплив тертя на параметри процесу і знаходяться в стадії розв’язування. При дослідженні впливу дисипативних сил, які визначаються коефіцієнтом тертя, користувалися спільним розв’язанням диференціального рівняння рівноваги виділеного в осередку деформації елементарного об’єму і рівнянням пластичності зі знаходженням середньо інтегральної поздовжньої сили. Розроблено і обґрунтовано нові граничні умови прокатки при сталому режимі, які є більш жорсткими у порівнянні з відомими в класичній теорії. Проведено модельні дослідження процесу безперервної прокатки зі зміною коефіцієнту тертя та натягом смуги. За допомогою моделі високошвидкісного процесу прокатки були проаналізовані умови стійкого прокатування в клітях дротяного блоку сучасного сортового стану при виготовленні катанки діаметром 5,5 мм. Показано, що на величини міжклітьових натягів певний вплив мають умови тертя в контакті інструменту з металом всіх десяти клітей дротяного блоку. Доведено, що зі збільшенням коефіцієнта тертя стійкість і стабільність процесу прокатки зростають по всій лінії дротяного блоку.
31
Dragobetsky, V. V., I. O. Kuziv, D. V. Moloshtan, O. O. Naumova, and V. M. Doludarev. "Закономірності процесу згинання біметалевих дуг пасажирських вагонів." Обробка матеріалів тиском, no. 1(50) (March 31, 2020): 154–58. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2020-1(50)154.
Full textAbstract:
Драгобецькій В. В., Кузєв І. О., Молоштан Д. В., Наумова О. О., Долударєв В. М. Закономірності процесу згинання біметалевих дуг пасажирських вагонів. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). С. 154-158.
Обґрунтовано доцільність застосування профільних заготовок з різнорідних матеріалів для виготовлення гнучкої елементів каркасу транспортних засобів. Розглянуто розтягнення бінарної системи при наявності зовнішнього тертя. Напруги контактного тертя визначаються по залежностях молекулярно-механічної теорії. Представлена методика визначення параметрів процесу гнучкі з розтягуванням дуг пасажирських вагонів з біметалічної заготівлі: нержавіюча сталь + вуглецева сталь.
Метою дослідження є розробка моделі та визначення технологічних параметрів деформування профільної біметалевої заготовки з повздовжнім розташуванням шарів різних металів при зовнішньому терті на одному з контурів. Встановлено доцільність застосування профільних заготовок з різнорідних матеріалів для виготовлення методом згинання з розтягуванням елементів каркасу транспортних засобів, наприклад дуг пасажирських вагонів. Зусилля попереднього розтягування розраховується, як добуток поточної площі профільної заготовки на напругу поточного межі текучості, який відповідає точці перетину кривих зміцнення матеріалів заготовки. Зусилля згинання визначається як для монолітної заготовки при рівних поточних межах плинності її матеріалів. Калібрувальне розтягнення відповідає граничним деформаціям більш пластичного матеріалу.
32
Новицький, А. М. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКСПЕРТНОГО ОБСТЕЖЕННЯ РЕЗЕРВУАРІВ ДЛЯ НАФТОПРОДУКТІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО РЕЗЕРВУ." Ірпінський юридичний часопис, no. 1(5) (September 7, 2021): 60–68. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.1(5).2021.60-68.
Full textAbstract:
У статті розглядається організація та правове регулювання контролю технічного стану резервуарів для нафтопродуктів, що зберігаються у державному резерві. Здійснивши аналіз чинних нормативно правових актів автором відзначається, що експертне обстеження виконується з метою: перевірки відповідності параметрів резервуару вимогам технічної документації; визначення якості виготовлення, монтажу, ремонту, реконструкції, модернізації резервуарів; визначення технічного стану резервуару, його складових частин, деталей або елементів; визначення виду та оцінки поточного технічного стану резервуару, умов та строку подальшої безпечної експлуатації резервуару з урахуванням режимів роботи резервуару; визначення потреби у проведенні ремонту, модернізації, реконструкції або необхідності виведення резервуару з експлуатації за технічним станом.
Зроблено висновок що сьогодні нормативно-правове забезпечення діяльності щодо експертного діагностування резервуарного парку для зберігання нафтопродуктів у системі держрезерву потребує вдосконалення. Належне підтримання якісного стану резервуарного парку забезпечуватиме і відповідні умови для зберігання нафтопродуктів, при цьому слід відзначити, що зазвичай, таке зберігання є довготривалим, відмінним від комерційного (короткострокового) зберігання.
Експертне дослідження резервуарів для зберігання нафтопродуктів має багатоаспектне значення, адже воно дає можливість гарантування належного зберігання певних видів матеріальних цінностей довготривалий час, дає можливість недопущення втрат, пов’язаних із можливістю технологічних аварійних ситуацій в системі резервуарного парку, та одним із шляхів подовження гарантійного терміну експлуатації резервуарів для зберігання нафтопродуктів, які знаходяться в належному робочому експлуатаційному стані, та можуть забезпечити належне функціонування. Тому, регулярне та належне експертне діагностування резервів системи держрезерву це не тільки технологічна необхідність, а і економічна доцільність, яка забезпечує раціональне використання державних коштів.
33
А. І. Гордєєв, Є. В. Сич, А. Л. Ганзюк,. "ОБҐРУНТУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ КОНСТРУКЦІЇ ПРИСТРОЮ ДЛЯ МАГНІТНО-ПОРОШКОВОЇ ДЕФЕКТОСКОПІЇ НОМЕРІВ ВУЗЛІВ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ." Криміналістичний вісник 33, no. 1 (February 10, 2021): 15–24. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2020-33-1-15.
Full textAbstract:
Метою статті є обґрунтування конструктивних параметрів і працездатності пристрою для експертних досліджень з виявлення прихованих дефектів структури поверхневого шару металу та встановлення наявності перебивання номерних знаків, вварювання окремих ділянок або відсутності таких пошкоджень на поверхні вузлів транспортних засобів. Методологія. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено застосуванням низки методів наукового пізнання. Зокрема, діалектико-матеріалістичним методом з’ясовано об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження в контексті поєднання здобутків технічних наук і потреб юридичної практики, коли виникають проблеми з визначення номерів вузлів транспортних засобів; системно-структурним методом класифіковано об’єкти дослідження; структурно-функціональним методом вивчено механізм розподілу магнітних силових ліній за наявності поверхневих і заглиблених дефектів; експериментальним методом доведено ефективність запропонованого пристрою. Наукова новизна. Розроблено і запроваджено в практику пристрій для магнітно-порошкової дефектоскопії номерів вузлів транспортних засобів. Отримано кількісний критерій оцінки його ефективності. Висновки. Створено нову конструкцію та обґрунтовано параметри пристрою для магнітно-порошкової дефектоскопії номерних знаків вузлів транспортних засобів, який не складний і технологічний у виготовленні, а також у порівнянні з аналогами недорогий. Результати експертних досліджень з виявлення прихованих дефектів структури поверхневого шару металу за допомогою запропонованого пристрою засвідчили його працездатність при встановленні наявності перебивання номерних знаків, внесення інших цифр у зміст першопочаткового ідентифікаційного номера кузова або відсутності таких пошкоджень на поверхні вузлів транспортних засобів.
34
Бурдун, Є. Т., and С. Ф. Присташ. "Удосконалення методу розрахунку міцності корпусу підводного апарату тороїдальної форми, виготовленого намотуванням." Herald of the Odessa National Maritime University, no. 62 (August 11, 2020): 99–105. http://dx.doi.org/10.47049/2226-1893-2020-2-90-105.
Full textAbstract:
В статті досліджується задача напружено-деформованого стану і оцінки міцності порожнистої замкненої тороїдальної оболонки, яка виконана з полімерного композиційного матеріалу способом намотування. Удосконалено метод розрахунку напружено-деформованого стану і оцінки міцності при гідростатичному стисканні міцного корпусу підводного апарату тороїдальної форми з урахуванням конструктивно-технологічних факторів виготовлення способом намотування волокном (стрічкою) із полімерних композиційних матеріалі та рекомендацій класифікаційного товариства Bureau Veritas, щодо оцінки пружних характеристик композиційного матеріалу по властивостям його компонентів. Отримано закономірності впливу на напружено-деформований стан намотаного тороїдального міцного корпусу схем армування, геометричних параметрів корпусу, перспективних типів армуючих наповнювачів та сполучників, змінної товщини та її осереднення. Встановлено, що не врахування конструктивно-технологічних факторів виготовлення способом намотування та особливостей розрахунку композиційних матеріалів і використання спрощених методів розрахунку призводить до зменшення напружень в два рази та виникненню помилки в небезпечну сторону. Обмеження по міцності прийняті у вигляді комбінованого критерія Цая-Ву-Гофмана. Проведено оцінку техніко-економічної ефективності використання високоміцних волокнистих матеріалів для тороїдальних міцних корпусів при обмеженні по міцності з метою створення раціональних в ваговому та технологічному відношенні корпусів в залежності від глибини експлуатації на початковій стадії проектування апаратів. Встановлено, що для міцних кор-пусів підводних апаратів тороїдальної форми найбільше підходять епоксипластики на основі середніх по модулю та високоміцних вуглецевих волокон.
35
Якубаш, І. В. "Автоматичне керування процесом сушіння плодоовочевої сировини в конденсаційній термоелектричній сушарці." Automation of technological and business processes 13, no. 1 (April 19, 2021): 11–17. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i1.1995.
Full textAbstract:
Сушіння є одним з найбільш ефективних методів збереження сільськогосподарських і харчових продуктів. Якість висушеного продукту залежить від дотримання регламенту технологічного процесу сушіння. Підвищення якості ведення технологічного процесу (ТП) сушіння плодоовочевої сировини впливає на якість виготовленої продукції, що, в свою чергу, призводить до підвищення конкурентоспроможності підприємства. Дотримання регламенту ТП можливе лише за його автоматизації. Тому завдання автоматизації ТП дедалі більше постає перед сучасними підприємствами. Огляд існуючих вітчизняних розробок в сфері автоматизації сушіння, зокрема сушіння плодоовочевої сировини, показує наявність суттєвих недоліків. В ОНАХТ, на кафедрі АТП і РС у рамках випускної роботи бакалавра розроблено новий підхід до автоматизації керування конденсаційною сушаркою, задля забезпечення високоефективного сушіння плодоовочевої сировини. Метою роботи є розробка найдосконалішої математичної моделі, функція якої б полягала в відтворенні основних властивостей середовища сушіння сільськогосподарських та харчових продуктів, з можливістю їхнього відображення та дослідження. В роботі розкрито мету ТП сушіння та виділено основні технологічні параметри, для яких необхідно скласти регламент, для забезпечення високої якості готової продукції. Складено структурну схему моделі об’єкта керування. Проведено аналіз його каналів зв’язку та їх ідентифікацію. Канали математично описано статичними аперіодичними ланками другого порядку. Розроблено модель id-діаграми вологого повітря, яка є достовірною. Також розроблено повну математичну модель об’єкту керування і зроблено висновки про можливість її використання у подальших розробках як основу при синтезі моделі системи автоматичного регулювання. На кафедрі АТП і РС було реалізовано фізичну модель, яка працює з відповідними встановленими параметрами та відповідає всім перехідним процесам.
36
Штефан, Євгеній Васильович, Тетяна Анатоліївна Роїк, Оксана Володимирівна Зоренко, and Олександр Павлович Шостачук. "Методи цифрового управління поліграфічними процесами." Технологія і техніка друкарства, no. 2(72) (June 29, 2021): 54–63. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.2(72).2021.242474.
Full textAbstract:
Робота присвячена проблемі методологічного забезпечення цифрового керування та комп’ютерних методів інформаційного управління технологічними процесами при реалізації виробничих режимів у логістичній системі «макет—виріб». Розглянуто особливості створення спеціалізованих інформаційних систем у виді програмно-технічних засобів для керування технологічними показниками в умовах їх реальної залежності від властивостей вхідних матеріалів, стану, налагодження та режиму основних елементів обладнання. Запропоновано застосування проблемно-орієнтованих методів розроблення інформаційних систем для ефективного супроводження функціонування об’єктів поліграфічної галузі. Розглянуто основні принципи створення інформаційних систем для аналізу наукових проблем у предметній області процесів та обладнання поліграфічних виробництв. Представлено методику розроблення інформаційної системи типу «цифрова модель—інтелектуальна експертна система—система автоматизованого управління». Розглянуто особливості створення інформаційної моделі об’єкта досліджень з використанням об’єктно-орієнтованої методики. Показано, що використання об’єктно-орієнтованої методики дозволяє ефективно провести декомпозицію технічної системи, класифікувати підсистеми і описати їх у виді скінченої сукупності класів та зв’язків між ними з подальшою формалізацією інформації про об’єкт досліджень. Розглянуто інформаційну систему, що відповідає напряму проблемної орієнтації — «контроль та управління технологічними параметрами процесів виготовлення поліграфічної продукції». На основі запропонованої інформаційної системи розроблена загальна методика визначення взаємозв’язку конструктивно-технологічних параметрів відповідного технічного об’єкту. Виділено основні елементи розробленої методики — розрахункову схему та математичну модель об’єкту дослідження. Представлено методику розроблення математичної моделі об’єкту дослідження для прийнятого варіанту інформаційної системи. Обговорено перспективи практичного використання представлених методологічних розробок.
37
Т.А. Роїк and Ю.Ю. Віцюк. "АНТИФРИКЦІЙНИЙ КОМПОЗИЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ НА ОСНОВІ ШЛІФУВАЛЬНИХ ВІДХОДІВ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ СТАЛІ ДЛЯ ДЕТАЛЕЙ ДРУКАРСЬКИХ МАШИН." Наукові нотатки, no. 68 (January 30, 2020): 79–85. http://dx.doi.org/10.36910/6775.24153966.2019.68.12.
Full textAbstract:
У статті досліджено вплив технологічних параметрів виготовлення нових антифрикційних композиційних матеріалів на основі шліфувальних відходів сталі 7ХГ2ВMФ з твердим мастилом на структуру, механічні та триботехнічні властивості при високих швидкостях тертя (підшипники працюють при швидкості обертання до 700 об./хв. і тиску до 5,0 МПа в повітрі). Проілюстровано механізм формування структури нових матеріалів та її вплив на властивості після використання розроблених технологічних режимів. Така технологія здатна забезпечити мікрогетерогенну дрібнозернисту структуру. Структура композиту складається з матриці на основі відходів інструментальної сталі та рівномірно розподіленого твердого мастила CaF2. Металева матриця є перлітною і складається з α-твердого розчину на основі заліза та карбідів легуючих елементів. Така гетерогенна структура сприяє високому рівню антифрикційних властивостей при важких робочих умовах. Тверда змащувальна речовина CaF2 рівномірно розподіляється по поверхнях тертя. Фторид кальцію та хімічні елементи контактної пари утворюють антифрикційну плівку, яка забезпечує умови самозмащування. Продемонстрована можливість прогнозування та контролю поведінки антифрикційних матеріалів при високих швидкостях обертання шляхом вибору вихідних металевих шліфувальних відходів для забезпечення високого рівня функціональних властивостей. Використання шліфувальних відходів для отримання ефективних антифрикційних матеріалів дає можливість частково вирішувати глобальну проблему охорони навколишнього середовища.
38
Shevtsov, S. O. "Аналіз впливу вибору температурного режиму процесу ротаційного обкочуванням інструментом тертя на герметичність днищ балонів." Обробка матеріалів тиском, no. 1(48) (November 1, 2019): 128–34. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2019-128(48).
Full textAbstract:
Шевцов С. О. Аналіз впливу вибору температурного режиму процесу ротаційного обкочуванням інструментом тертя на герметичність днищ балонів // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 1 (48). – C. 128–134.
Значне місце серед промислових виробів займає продукція з днищем. Проведено аналіз стану питання про виготовлення балонів різними способами. Досить часто балони виготовляють з декількох частин, які зварюються. Такий метод не гарантує високу надійність з’єднання металу днища й корпусу балону, а також вимагають значної кількості різноманітних виробничих операцій та обладнання, також розглянуті інші способи виготовлення пустотілих виробів. Одним із методів виготовлення балонів підвищеної міцності та герметичності є спосіб використання операції обкочування заготовки з стальної труби інструментом тертя. Цей спосіб є доцільним з точки зору зниження собівартості для великосерійного виробництва. Ця технологія проста в реалізації, добре піддається автоматизації та не потребує значних капіталовкладень для створення серійного виробництва. Але при порушенні певних технологічних схем процесу обкочування виникають певні дефекти, що знижує якість виробів, або вимагає усунення дефектів. Метою роботи є встановлення впливу температурного режиму обкочування на процес для підвищення якості днищ балонів та ємностей з трубчастих різнотовщинних заготовок. Об'єктом досліджень є процес виготовлення днищ балонів підвищеної міцності та герметичності ротаційним обкочуванням інструментом тертя. Математичне моделювання процесу на основі рівнянь теплопровідності з урахуванням напружено-деформованого стану заготовки дозволило встановити діапазони основних параметрів процесу для подальшого моделювання методом скінченних елементів. Такими рекомендаціями будуть: початкова температура, відносна товщина стінок та відносна подача заготовки до інструмента тертя. Після моделювання були зроблені висновки: що до початку процесу обкочування оптимальною температурою нагрівання заготовки є температура приблизно рівна Тгом = 0,8. Підігрівання в процесі обкочування заготовки не потребують. Для тонкостінних заготовок для запобігання ефектів переплавлення та перегрівання виникає необхідність підстужування заготовки. Для товстостінних заготовок рекомендується нагрівання проводити максимально близьким до температури Тгом = 0,8
39
Киричок, Тетяна Юріївна, Володимир Анатолійович Баглай, Надія Леонідівна Талімонова, Тетяна Євгенівна Клименко, and Андрій Анатолійович Безпалий. "Дослідження якості поверхні друкувальних елементів форм інтагліодруку, виготовлених прямим лазерним гравіюванням." Технологія і техніка друкарства, no. 4(70) (December 30, 2020): 4–14. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.4(70).2020.229630.
Full textAbstract:
У статті представлено результати дослідження параметрів профілю гравійованих штрихів, отриманих методом прямого лазерного гравіювання. Дослідження методами оптичної металографії шліфів гравійованих штрихів, що відрізнялися запроектованим профілем показало, що всі гравійовані штрихи зразка мають відхилення від заданого геометричного профілю (нахил стінки штриха 90⁰ зменшується до 60⁰–75⁰), є несиметричними, захисне PVD (Plate Vapour Deposition) покриття має недостатню адгезію до основного матеріалу форми. Дослідження шорсткості поверхні досліджуваних друкарських форм на ділянках пробільних та друкувальних елементів за допомогою механічного профілографування показало, що шорсткість пробільних елементів форм суттєво нижча, ніж шорсткість дна друкувальних елементів, що повністю кореспондується з даними досліджень мікрошліфів. Також це підтверджено мікроскопічними дослідженнями дна друкувальних елементів: нерівності мають регулярний характер, що спричинено особливостями лазерного оброблення поверхні. Аналіз отриманих даних дає підстави стверджувати, що особливості обробки матеріалу форми лазером під час DLE, впливає на шорсткість оброблюваних поверхонь та утворює напливи, що може мати негативний вплив на адгезію захисного PVD покриття, що суттєво знизить тиражостійкість друкарських форм. Зважаючи на цей факт, доцільним є удосконалення технологічних режимів лазерного гравіювання поверхні латуні.
40
Krotenko, G. A., V. N. Levchenko, and L. V. Tahan. "Визначення енергосилових параметрів процесу видавлювання циліндричних деталей з квадратних заготовок." Обробка матеріалів тиском, no. 1(50) (March 31, 2020): 130–35. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2020-1(50)130.
Full textAbstract:
Кротенко Г. А., Левченко В. М., Таган Л. В. Визначення енергосилових параметрів процесу видавлювання циліндричних деталей з квадратних заготовок. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). С. 130-135.
Проаналізовано сучасні способи отримання відносно низьких (коротких) круглих в плані заготовок для видавлювання циліндричних деталей. Показано, що вирубка з листового матеріалу навіть з використанням багаторядного розкрою не дозволяє виробляти такі заготовки із забезпеченням високого коефіцієнта використання матеріалу. Альтернативні способи, такі як різання зсувом в спеціальних штампах і розкочування, не забезпечують якість низьких заготовок або є непродуктивними. Запропоновано отримувати відносно низькі круглі в плані заготовки осадкою з квадратних, для яких величина коефіцієнта використання матеріалу наближається до 100 %. Наведено результати теоретичного аналізу процесу осадки квадратної заготовки в круглій матриці, при якій деформація характеризується вихровою течією металу. Математичну модель процесу побудовано з використанням тривимірного вихрового поля швидкостей на базі енергетичного методу. Результати розрахунків співставлено з експериментальними даними. Отримано залежності питомих сил від незаповнення для осадки квадратної заготовки, а також для стаціонарної стадії видавлювання заготовок типу стаканів з товщиною стінки 0,50 мм та 0,25 мм. Запропонована методика теоретичного аналізу може бути використана для визначення товщини стінки, при якій фестон не буде перешкодою для виготовлення тонкостінних деталей типу тюбиків. Запропоновано технологічний процес видавлювання круглої деталі (тонкостінного тюбика) з квадратної заготовки. Застосування нової технології видавлювання тюбиків з квадратних заготовок дозволяє підвищити коефіцієнт використання матеріалу з 0,67 до 0,98.
41
ПУСТЮЛЬГА, Сергій, Віталій ПУЦЬ, and Юрій КЛАК. "БАГАТОКРИТЕРІАЛЬНА ОПТИМІЗАЦІЯ РОЗКРОЮ ПЛИТ ЛДСП ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО МЕБЛЕВОГО ВИРОБНИЦТВА." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 15 (November 27, 2020): 106–17. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i15.398.
Full textAbstract:
Дана робота присвячена розробці ефективних алгоритмів для розв’язку багатокритеріальних оптимізаційних задач розкрою плит ЛДСП (ламінована деревно-стружкова плита) на підприємствах із виготовлення меблів за індивідуальним замовленням.
Відома значна кількість спеціалізованих програм розкрою, що активно застосовуються на меблевому виробництві. Практично всі вони, в тій чи іншій мірі, є уніфікованими програмами створення карт розкрою, що поєднують у собі оптимальність розташування контурів деталей в заданих габаритах вихідного матеріалу із потрібною швидкістю розрахунків. В основу роботи більшості цих програм покладено підхід із використання певних математичних алгоритмів, що дозволяють ефективно провести розкрій із мінімальною кількістю відходів.
Однак, виходячи із особливостей саме одиничного меблевого виробництва, оптимальним варіантом слід визнати такий автоматизований підхід до формування карт розкрою матеріалів, який дозволив би виробнику враховувати якнайбільше критеріїв оптимізації розміщення елементів, гнучко керувати пріоритетами важливості їх врахування, формувати оптимальні карти відповідно технологічним можливостям устаткування, що працює на даному виробництві (параметри пил, степінь свободи і поворотність столів, наявність спеціальних пристосувань для фіксації листів і т. і.). Врахування вищенаведених виробничих функцій жодна із перелічених програм забезпечити не здатна.
У роботі, на основі аналізу стандартних етапів та можливостей програм комп’ютерного розрахунку раціонального розкрою матеріалів, запропоновано методику та алгоритми розв’язку задач багатокритеріальної оптимізації розкрою листів ЛДСП на елементи різної геометричної форми для виробництва меблів індивідуального замовлення. Визначено особливості постановки та критерії задачі багатокритеріальної оптимізації, які дозволяють швидко і ефективно аналізувати якість отриманих на першому етапі карт розкрою, коригувати значущість і пріоритетність кожного із вибраних критеріїв оптимізації. Удосконалено алгоритм пошуку початкового базисного розв’язку задачі лінійного програмування, який суттєво скоротив кількість ітерацій в розрахунковій схемі та спростив процедуру розрахунку. Проведено комп’ютерну реалізацію розроблених алгоритмів. Перевірено ефективність запропонованої методики та алгоритмів для виробництва продукції на підприємстві із виготовлення меблів за індивідуальним замовленням.
42
Adzhams’kyy, S. V., and H. A. Kononenko. "Study of Technological Parameters Influence on Quality of Bulk Samples Manufactured from Inconel 718 by the Selective Laser Melting Method." METALLOFIZIKA I NOVEISHIE TEKHNOLOGII 43, no. 6 (September 2, 2021): 741–52. http://dx.doi.org/10.15407/mfint.43.06.0741.
Full text
43
Швачка, Ангеліна. "АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ ЗАСОБІВ ДІАГНОСТИКИ ДЛЯ КАНАТА ЗІ ЗМІННИМ ПЕРЕТИНОМ: ОГЛЯД." Молодий вчений, no. 1 (89) (January 29, 2020): 17–19. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-4.
Full textAbstract:
В роботі проведено аналіз способів діагностики для канатів зі змінним поперечним перерізом. Було встановлено, що існують певні види дефектів, при яких виникають сигнали та передаються на датчик при пориві троса. За цими результатами запропоновано діагностувати канати за допомогою електричним опором та розробити прилад. Отже, діагностування полягає в підведенні напруги до кінців тросів канату за обраними схемами й в заданій послідовності, встановлення величини струму, що виникає в провідниках, яких підведено напругу, аналізі певних струмів, надання інформації про стан тросів і, при необхідності, зупинки машини. Отримані сигнали можуть бути використані, як діагностичні параметри при контролі стану тросів канату спеціальною системою автоматичного виявлення розриву тросів гумотросового каната. Підвищення безпеки експлуатації підіймальних машин, зокрема ліфтів, можна досягти шляхом забезпечення безперервного та автоматичного, контролю тягової спроможності канатів – цілісності їх тягових елементів тросів. Відомо, що система контролю працює з формулюванням, передачею та обробкою сигналу. На теперішній час одним з достатньо надійним та технологічно простим в отриманні передачі та обробки є електричний сигнал. Гумотросовий канат виготовлений з металевих тросів, запресованих в гумову оболонку. Основною причиною втрати тягової спроможності гумотросового каната є розрив тросів. Наслідком такого розриву є зміна електропровідності каната. Вказані властивості гумотросового каната дозволяють застосувати метод контролю стану каната по зміні його електропровідності. Такий метод може діяти автоматично та практично безперервно, оскільки в ньому руйнування тросу каната змінює – генерує електричний сигнал, який легко передавати та обробляти в автоматичному режимі, а при потребі, давати сигнал на зупинку ліфта, чим забезпечити безпеку його експлуатації.
44
Дудніков, А., В. Дудник, О. Біловод, О. Іванкова, and Т. Лапенко. "Дослідження процесу деформування матеріалу поршневих пальців при їх відновленні." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 3(13) (February 6, 2020): 30–34. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.3(13).30-34.
Full textAbstract:
Розглянуті методи, які забезпечують підвищення довговічності двигунів сільськогосподарської техніки за рахунок використання ефективних технологій при виготовленні та відновленні поршневих пальців. Запропонований метод відновлення поршневих пальців автотракторних двигунів з використанням механічних вібраційних коливань обробляючого інструменту. Проведені дослідження по вибору основних параметрів обробляючого інструмента – пуансона, які сприяють підвищенню якості відновлення поршневих пальців двигунів, що забезпечує їх підвищену зносостійкість і, відповідно, надійність двигуна. Встановлені види головних деформацій при обробці матеріалу пальців по їх довжині, зовнішньому і внутрішньому діаметрах із вказанням їх особливостей. Досліджені зміни розмірів оброблюваних зразків по їх довжині в умовах звичайного і вібраційного навантаження. Знайдені значення ступеню зміцнення матеріалу поршневих пальців і бронзових втулок. Проведені мікроструктурні дослідження з метою визначення впливу методу деформування на властивості металу поршневих пальців. Досліджений вплив методу обробки поршневих пальців на процес переносу (налипання) їх матеріалу на робочу поверхню обробляючого інструменту – пуансону. Проведені дослідження зносостійкості зразків, вирізаних з поршневих пальців і бронзових втулок двигунів на машині тертя за схемою «ролик – колодочка». Визначена інтенсивність зносу вказаної пари тертя по середній величині втрати маси ролика і колодочки. Приведені графічні залежності результатів зношування ролика і колодочки при звичайному і вібраційному деформуванні в залежності від часу випробувань. Результати стендових досліджень дозволяють розробити і впровадити у виробництво технологічний процес відновлення поршневих пальців і бронзових втулок методом вібраційного деформування.
45
Editor, Editor. "ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПРИРОДНИХ НАПОВНЮВАЧІВ ДЛЯ ФЕНОЛ-ФОРМАЛЬДЕГІДНИХ КОМПОЗЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ." Товарознавчий вісник 1, no. 11 (December 11, 2019): 53–62. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2018-11-07.
Full textAbstract:
Мета. Визначення хімічного складу та змочуваності нових природних наповнювачівна основі волокон льону олійного й встановлення впливу хімічного складу наповнювачів нафізичні властивості фенол-формальдегідних композиційних матеріалів.Методика. При дослідженні використовували передбачені діючими державнимистандартами методи, які дозволять вивчити фізико-хімічні властивості природнихнаповнювачів з лубу льону олійного. Адгезійні властивості наповнювачів характеризуютьсяпоказником змочування.Результати. Встановлено, що луб після механічного оброблення після повногоочищення від деревини не придатний для армування композиційних матеріалів через високугідрофобність і низький вміст целюлози, його змочуваність дорівнює 5,0-6,3 г, а вмістцелюлози становить всього 49,73 %.На основі аналізу анатомічної будови поперечних зрізів стебел соломи льону олійноговстановлені причини низької змочуваності волокон лубу і відсутності адгезії їх дополімерної матриці, які полягають у наявності на поверхні волокон кутинів –високомолекулярних кислот і жирів, стійких до дії сильних кислот і лугів, які надаютьволокнам лубу значної гідрофобності.Експериментально підтверджено, що для одержання з лубу волокон льону олійного,придатних для армування композиційних матеріалів зі значенням змочуваності - 120 г і вмістом целюлози 95-98 %, необхідне хімічне оброблення лубу за спеціальними хімічнимскладом, режимами і параметрами варіння.В результаті хімічного оброблення отримано волокно зі змочуваністю 104,9-122,8 г івмістом α-целюлози 90,01-98,68 %, яке пройшло апробацію на ООО «ТД ПластмасПрилуки», з нього отримані експериментальні зразки фенопластів, які повністюзадовольняють вимоги ТУ У 25.2-32512498-001-2004 «Маса пресована фенольна».Наукова новизна. Встановлено вплив хімічного складу та анатомічної будовинаповнювачів на адгезійну здатність й фізичні властивості фенопластів.Практична значимість. Одержані природні наповнювачі з волокон льону олійногоможуть використовуватись для виготовлення композиційних матеріалів різногопризначення. Встановлено вплив механічних і фізичних технологічних операцій наможливість цілеспрямованого регулювання експлуатаційних властивостей фенопластів.
46
Головко, В. М., В. П. Коханєвич, М. О. Шихайлов, and Н. В. Марченко. "УДОСКОНАЛЕНА МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ВІДЦЕНТРОВОГО РЕГУЛЯТОРА РОТОРА ВІТРОУСТАНОВКИ ПРИ ФЛЮГЕРНОМУ РЕГУЛЮВАННІ." Vidnovluvana energetika, no. 2(65) (June 28, 2021): 53–60. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.2(65).53-60.
Full textAbstract:
Для регулювання та вимірювання обертів механізмів і двигунів у різних галузях машинобудування та приладобудування широкого розповсюдження набули відцентрові регулятори. Найбільш фундаментальними дослідженнями в даній галузі є праці Н.Є. Жуковського, І.О. Вишнеградського, А. Стодоли та ін. Подальший розвиток й удосконалення вивчення цього питання відображено в праці Л.М. Цукерника. Для вітроустановок Г.Х. Сабініним була запропонована схема відцентрового регулятора для флюгерного регулювання ГС-4, що була реалізована в ряді установок, а саме ВЭ-2, ВЭ-3, ВЭ-5. Дослідження подібних систем регулювання було проведено в КБ «Шторм» при НТУУ «КПІ», а в подальшому – в Інституті електродинаміки НАН України.
В Інституті відновлюваної енергетики була запропонована удосконалена схема регулятора ГС-4 і відповідна математична модель, а саме був введений змінний кут між хордою лопаті та віссю моменту інерції відцентрових тягарців (у регуляторі ГС-4 він був постійний і становив 90°).
Якщо на початку розвитку вітроенергетики технологічні можливості дозволяли отримати трапецієподібну форму лопаті без геометричного закруту хорди (або з незначним закрутом – до 4°…5°), то в математичних моделях було правомірним допущення, що направлення моменту інерції лопаті збігається з хордою лопаті. Сучасна тенденція отримання максимального коефіцієнта використання енергії вітру ротором вимагає виготовлення лопаті, реальний профіль якої максимально наближений до розрахункового. Тобто в сучасних лопатях використовують розширення лопаті від кінця до комеля в межах від 1:2 до 1:4 і закрут лопаті сягає 30°. Враховуючи все це, можна констатувати, що відхилення направлення моменту інерції лопаті від хорди лопаті може складати до 20°. Тому без урахування даного кута математичні моделі відцентрового регулятора не є достатньо досконалими.
В даній роботі запропонована математична модель відцентрового регулятора ротора вітроустановки з урахуванням кута між вектором моменту інерції лопаті та її хордою, що дозволило отримати уточнений вираз для статичної характеристики регулятора, а також уточнити вирази для визначення параметрів відцентрового регулятора, які використовуються при його налаштуванні для отримання необхідних номінальних обертів ротора вітроустановки. Бібл. 11, рис. 1.
47
Huber, Yu M., I. V. Petryshak, Zh Ya Humeniuk, and M. M. Ilkiv. "Дослідження процесу гнуття деревини бука у пресі з високочастотним нагріванням." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 2 (March 28, 2019): 103–8. http://dx.doi.org/10.15421/40290221.
Full textAbstract:
Перспективною технологією виготовлення гнутих деталей із масивної деревини є використання пресів, обладнаних генераторами СВЧ. Нагрівання деревини в полі струмів високої частоти дає змогу швидко нагріти її до потрібної температури, за якої пластичні властивості деревини будуть найкращими. Час на повний цикл гнуття становить 20…40 хв, тиск – до 500 кг/см2, кінцева вологість заготовок – 6…8 %. Ця технологія істотно зменшує час на гнуття та підвищує продуктивність порівняно з іншим обладнанням та технологіями. Наведено методику та результати дослідження процесу гнуття деревини бука у пресах з високочастотним нагріванням, а також вплив технологічних параметрів безпосередньо на якість оброблених заготовок. Дослідження проведено в умовах виробництва із застосуванням преса італійської фірми Italpresse, загальною потужністю 35 кВт. Експерименти проведено на шаблоні для гнуття із стрілою прогину 70 мм з використанням заготовок завдовжки 975 мм та поперечним перерізом 37×27 мм. Аналізуючи якість гнуття, визначено кількість придатних заготовок. Неякісною вважали заготовку, придатність якої є неможливою через наявність у ній тріщин, сколів, вм'ятин, потемніння та інших дефектів, що унеможливлює її використання з естетичних чи фізико-механічних вимог у виробництві меблевих виробів. За результатами досліджень отримано три групи графіків залежності частки виходу якісних заготовок від часу витримки, напруженості електромагнітного поля та тиску пресування. На основі аналізу отриманих графічних залежностей зроблено такі висновки: 1) збільшення тиску пресування до межі 100 кг/см2 призводить до зменшення частки якісних заготовок, а за тиску 120 кг/см2 – частка якісних заготовок зростає і є більшим, ніж за 80 кг/см2; 2)збільшення часу витримки до межі 20 хв призводить до зростання частки якісних заготовок, а за межі 30 хв – до зменшення частки якісних заготовок; 3) із зростанням напруженості електромагнітного поля частка якісних заготовок зменшується. Для знаходження оптимальних параметрів процесу гнуття букових заготовок виконано оптимізацію, за результатами якої можна стверджувати, що найбільшу кількість якісних гнутих заготовок (98,63 %) можна отримати за найменшої напруженості електромагнітного поля та за найбільшого значення тиску пресування, і витримки заготовок під тиском упродовж 20 хв 40 с.
48
Волкова, Тетяна Василівна. "Використання засобів і методів інформаційних технологій у підготовці кваліфікованих робітників поліграфічного профілю." Theory and methods of e-learning 2 (February 3, 2014): 221–26. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v2i1.277.
Full textAbstract:
Одним із основних напрямів підвищення ефективності підготовки кваліфікованих робітників для поліграфічної галузі на теперішній час розглядається навчання, в основі якого лежить концепція дидактично усвідомленої інтеграції технології „класичного навчання” і технології навчання, що ґрунтується на нових інформаційних технологіях.Відомий теоретик виробничої педагогіки академік С. Батишев, аналізуючи вимоги до підготовки робітників, зауважував то тому, що процес їх формування має дві сторони: кількісну, яка характеризується різноманіттям робіт, та якісну, що визначає складність виконаних робіт. Виконання робітником виробничих функцій залежить від рівня розвитку техніки, від того, чи працює робітник за допомогою машинної чи автоматизованої техніки [1, с. 46].Основоположник вітчизняної кібернетики та інформатики академік В. Глушков вважав, що автоматизація інформаційних технологій у редакційно-видавничій діяльності викликана необхідністю виключення помилок виготовлення верстки та її коригування на всіх етапах технологічного процесу виготовлення поліграфічної продукції, починаючи від операцій безпосереднього введення даних до комп’ютера, комп’ютерного редагування, монтажу сторінок або газетної смуги до перенесення підготовлених на комп’ютері копій до автоматичних набірних машин. Крім того, в сучасних автоматизованих редакціях, на думку вченого, мають бути створені редакційні автоматизовані архіви – інформаційно-пошукові документальні дворівневі системи дескрипторного типу, завдяки чому забезпечується можливість вести статистику опублікованих матеріалів і відповідним чином планувати новий матеріал [3, с. 386].Широке впровадження комп’ютерних технологій у поліграфічному виробництві, інтеграція додрукарських, друкарських і післядрукарських видавничо-поліграфічних процесів, об’єднання всіх стадій технологічного процесу виготовлення друкованої продукції єдиним інформаційним потоком, необхідним для спільної роботи обладнання поліграфічного підприємства спричинили потребу у фахівцях інтегрованих професій. Виробничі завдання організації технологічного процесу, зокрема накопичення, збереження, передача і оброблення інформації, зняття її за допомогою реєструючих пристроїв, підключення до джерел інформації, вивчення інформаційних потоків, підтримування баз даних, відбір і реалізація алгоритмів оброблення інформації, виведення графічної й текстової інформації, перевірка якості готової друкарської продукції складають основу функціональної діяльності оператора з уведення і обробки інформації в комп’ютерній видавничій системі, верстальника, препрес-оператора і оператора друкарського цеху. Водночас, варто зазначити, що роботодавці з кожним роком оновлюють поліграфічне обладнання, впроваджують автоматизовані інформаційні системи управління поліграфічним підприємством, що, в свою чергу, потребує від працівників систематичного самостійного підвищення власного професійного рівня відповідно до виробничих інновацій. Отже, зрослі вимоги до готовності майбутніх поліграфістів до оволодіння ними виробничими технологіями з високим рівнем комп’ютеризації виробничих процесів потребують обґрунтування нового змісту, засобів і методів професійної поліграфічної освіти.Досліджуючи техніко-технологічні аспекти розвитку професійно-технічної освіти, академік НАПН України Н. Ничкало приходить до висновку, що зміст освіти повинен мати випереджувальний характер і постійно оновлюватися з урахуванням динамічних змін у різних галузях економіки, техніки, технологіях, узгодження та взаємозв’язок з метою забезпечення наступності навчання і виховання на всіх рівнях неперервної професійної освіти. Винятково важливим, на думку вченого, є регламентування змісту освіти державними стандартами та їх формування з урахуванням галузевої та регіональної специфіки на кожному ступені навчання [6, с. 91].Реалізація інноваційних компонентів освітньої парадигми, як зазначає Е. Зеєр, вимагає оновлення змісту професійної освіти і державних стандартів, що мають бути зорієнтовані не на вихідні програмні матеріали, а на результат процесу освіти, включаючи компетентність і компетенції [5, с. 27]. У цьому зв’язку здається правомірною точка зору, висловлена С. Батишевим про те, що для майбутніх робітників важливо навчитися ще в стінах училища використовувати знання у виробничій діяльності [1, с. 165]. Тому слід підвищувати ефективність методів вивчення теоретичного матеріалу, інтегрувати його з практикою, забезпечувати наступність теорії з практикою. У кожному профтехучилищі, як зазначав учений, мають бути кабінети і лабораторії з кожної професії – майстерня з новітнім обладнанням, механізмами, устаткуваннями, передбачено обладнання автоваматиувазованих класів, кабінетів інформатики і обчислювальної техніки [1, с. 174]. Очевидно, що практична реалізація моделей навчання як інструмента модернізації сучасної професійно-технічної освіти полягає в проектуванні нових педагогічних методик навчання, основаних на інтеграції традиційних підходів до організації навчально-виробничого процесу, в ході якого здійснюється безпосереднє передавання знань, та інформаційно-освітніх технологій навчання.Академік НАПН України В. Биков розглядає методику навчання як модель навчального процесу, яка інтегрує зміст навчання і навчальну технологію. Методика спрямована на цілі навчання; ґрунтується на змісті навчання, який сформований для досягнення цілей; відбиває психолого-педагогічні методи навчання, які обрані для викладання; визначає діяльність учасників навчального процесу, організацію їх взаємодії, характер і структуру використання ними ресурсів навчального середовища, які застосовуються для забезпечення навчання [2, с. 75].До методів навчання майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю ми будемо відносити методи, що активно використовують потенціал педагогічних, інформаційних і комунікаційних технологій для формування і розвитку в учнів знань, умінь, навичок, способів виконання різних видів інформаційної діяльності, зокрема інтеграцію активних проблемних методів навчання, навчання у співробітництві; створення ситуацій актуальності, успіху в навчанні; формування розуміння власної значущості виконання різних видів професійної діяльності.Засоби інформаційно-комунікаційних технологій є домінуючими складовими засобів інформаційно-освітніх технологій. Ці засоби визначаються І. Роберт як програмно-апаратні і технічні засоби і пристрої, що функціонують на базі мікропроцесорної, обчислювальної техніки, а також сучасних засобів і систем трансляції інформації, інформаційного обміну [7, с. 96].Розширення сфери впливу інформаційно-комунікаційних технологій до будь-якого предметного середовища ілюструє достатньо універсальну схему додатків інформатики і стає за теперішніх умов домінуючою ідеєю в будь-якій предметній освіті. Під впливом цього процесу знаходяться всі предметні сфери діяльності завдяки тому, що широке впровадження і звичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій стає методологічною основою домінування прикладного компонента освіти в галузі конкретної предметної діяльності. Як зазначає професор Ю. Дорошенко, функціональна спрямованість навчання практичного розв’язання завдань засобами інформаційно-комунікаційних технологій має ґрунтуватися на раціональному поєднанні якомога ширшого кола споріднених видів професійної діяльності людини, забезпечувати формування узагальнених уявлень про сферу прикладання та особливості майбутньої професійної діяльності [4, c. 73]. На нашу думку, конструктивна інтеграції засобів і методів навчання у процесі підготовки майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю дозволить вибудовувати навчання відповідно до вимог роботодавців і забезпечить розвиток професійно значущих компетентностей.Розглядаючи весь технологічний ланцюжок перетворення інформації від етапу введення до комп’ютерної видавничої системи до отримання готового відтиску можна виділити єдиний набір завдань, що містить комплекси функціональних завдань автоматизованих робочих місць операторів поліграфічного виробництва (табл. 1).Таблиця 1Функціональні завдання операторів поліграфічного виробництва № з/пСпеціалізація кваліфікованого робітникаФункціональні завдання1Оператор з уведення данихНалагодження параметрів уведення з урахуванням технологічного процесу;автоматизація введення і оброблення інформації;створення профілів пристроїв;налагодження системи.2Оператор-верстальникПідготовка оригінал-макету видання;проведення екранної кольоропроби;урахування параметрів технологічного процесу;підготовка до виведення.3Препрес-операторПеревірка оригінал-макету видання;проведення цифрової кольоропроби;монтаж спуску смуг;контроль спуску смуг;виведення друкованих форм.4ТехнологСтворення технологічної карти замовлення;редагування технологічної карти замовлення.5Оператор друкарського цехуКонтроль виконання операції друку;формування звітних даних про завантаження обладнання;контроль якості на відтиску. Реалізація оновленої методичної системи має здійснюватися на заняттях зі спецтехнології, в процесі виробничого навчання в майстерні, виробничої практики на поліграфічному підприємстві. Підвищення ефективності проведення теоретичних занять має досягатися завдяки застосуванню засобів мультимедійного обладнання, демонстраційних презентацій, електронних підручників і навчальних ресурсів, розроблених викладачами спецдисциплін; використання інтерактивної дошки. У процесі підготовки і проведення теоретичних занять доцільним є використання активних, проблемних методів навчання, навчання у співробітництві.Застосування засобів і методів інформаційного навчання в процесі проведення лабораторно-практичних робіт сприятиме проведенню цікавих і насичених занять. Використання на заняттях виробничого навчання методів „мозкового штурму”, групової дискусії надасть навчально-виробничій діяльності майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю продуктивного, творчого характеру. З-за обмеженої кількості офсетних машин вивчення технології друкарської справи переважно здійснюється за бригадною формою навчання. Майстер виробничого навчання має вибудувати послідовність оволодіння трудовими операціями і прийомами таким чином, щоб частина учнів відпрацьовувала їх безпосередньо на обладнанні, а частина – самостійно, використовуючи електронні освітні ресурси.Розвиток систем автоматизації в поліграфії, представлений на теперішній час на українському ринку множиною автоматизованих інформаційних систем управління поліграфічним підприємством як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва – PrintEffect, Prinect, Annex, АСУ „Типографія”, зумовлює необхідність обов’язкового стажування майстрів виробничого навчання на сучасних поліграфічних підприємствах. Сучасні технологічні процеси друку ґрунтуються на комп’ютерних технологіях computer-to- …: CtF – computer-to-film (з комп’ютера на фотоплівку), CtP – computer-to-plane (з комп’ютера на друкарську форму), – computer-to-press (з комп’ютера в друкарську машину), – computer-to-print (з комп’ютера в друк). Навчання майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю на заняттях виробничого навчання має здійснюватися за допомогою методичних рекомендацій, педагогічних програмних засобів щодо впровадження інноваційних виробничих технологій, розроблених викладачами спецдисциплін та майстрами виробничого навчання ПТНЗ.Висновок. Отже, використання засобів і методів інформаційних технологій у підготовці майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю, завдяки значним дидактичним можливостям, здійсненню впливу на форми організації теоретичного і професійно спрямованого навчання, на активізацію, інтенсифікацію і ефективність навчально-виробничого процесу, дозволить підвищити рівень мотивації до оволодіння інтегрованими знаннями і вміннями, забезпечить реалізацію методичної системи розвитку професійних компетентностей.
49
Цизь, І. Є., С. М. Хомич, and А. Т. Вакулюк. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ЗРІЗУВАННЯ ГИЧКИ КОРЕНЕПЛОДІВ ЦУКРОВОГО БУРЯКА." СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, no. 47 (December 13, 2021): 87–94. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi47.653.
Full textAbstract:
Цукрові буряки є важливою для України технічною культурою. В Україні цукровий буряк вирощується на площах близько 1 млн га. У сьогоднішніх умовах господарювання великі аграрні підприємства використовують для збирання коренеплодів цукрового буряка високопродуктивні самохідні комбайни. Для потреб невеликих та середніх фермерських господарств практично відсутня пропозиція нової техніки для збирання цієї культури. Аналіз відомих досліджень вчених у галузі збирання цукрових буряків вказує, що основним їх спрямуванням є пошук шляхів вирішення технічного протиріччя, яке полягає у необхідності копіювання висоти розташування головок коренеплодів над поверхнею поля у машинах, які здійснюють зрізування гички суцільним горизонтальним ротором, мінімум над 4-ма рядками. Разом із тим, відсутні технічні та теоретичні обґрунтування, які б дозволяли кардинально розв’язати це протиріччя. Під час аналізу технологічних операцій збирання цукрового буряка, зокрема зрізування гички, було виокремлено низку параметрів, вплив яких на енергетику процесу зрізування вимагає дослідження. У статі представлено функціональну схему причіпного бурякозбирального комбайна, який не вимагає копіювання висоти розташування головок коренеплодів над поверхнею поля для якісного зрізування гички. З метою перевірки роботоздатності запропонованої схеми комбайна виготовлено лабораторну установку для дослідження процесу зрізування гички з коренеплодів. Розроблено методику дослідження крутного моменту, що необхідний для процесу зрізування. Методика базується на математичному методі планування експерименту. На основі результатів експерименту отримано рівняння регресі, яке розкриває вплив на величину крутного моменту зрізування максимального діаметру коренеплодів, кута нахилу осі коренеплодів та зазору між площиною ножа і нижньою кромкою брального шківа. За результатами дослідження запропоновані рекомендації.
50
КИЩУН, Володимир, and Дмитро МУЛЯРЧУК. "ВІДНОВЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ ПРЕЦИЗІЙНИХ ПАР ПАЛИВНИХ ФОРСУНОК BOSCH З ЕЛЕКТРОМАГНІТНИМ ПРИВОДОМ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 15 (November 26, 2020): 29–34. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i15.389.
Full textAbstract:
Серед деталей, що регламентують надійність функціонування паливної електромагнітної форсунки особливе місце займають її прецизійні пари, зокрема розпилювач і клапан керування, технічний стан яких суттєво впливає на економічні та екологічні показники роботи двигуна. У випадку виходу із ладу, фірма BOSCH рекомендує заводську технологію їх ремонту або заміну, що підвищує вартість ремонту.
Деталями форсунки, що руйнуються першочергово є голка і корпус розпилювача та сідло клапана керування. Виходячи з аналізу виду пошкоджень, сервісні центри ухвалюють рішення стосовно способу повернення параметрів форсунки до нормативних. Зокрема, якщо погіршення роботи форсунки викликане зношенням контактних поверхонь голки і корпуса розпилювача чи сідла клапана керування, то проводилася реставрація цих деталей.
В Україні заводська технологія відновлення розпилювачів і клапанів керування форсунок BOSCH не завжди витримується оскільки потребує спеціального обладнання, тому станції з ремонту паливної апаратури, кожна своїми методами, проводять реставрацію фірмових форсунок. Використовується технологія взаємного притирання голки до сідла корпуса розпилювача, результати застосування якої бажають бути кращими.
У статті пропонується технологічний процес відновлення роботоздатності розпилювачів і клапанів керування паливної форсунки BOSCH із електромагнітним приводом, який на практиці підтвердив свою ефективність. Так, відновлення спряжених поверхонь розпилювача проходить у два етапи: на першому етапі виконується прешліфування конуса голки розпилювача, на другому – притирання поверхні конуса корпуса спеціальним притиром. З цією метою був розроблений комплекс, основою якого став розроблений і виготовлений пристрій для перешліфування.
Сідло клапана керування відновлюється також методом притирання на універсальному притирочному станку МР-250.
Запропонована технологія відновлення розпилювача і клапана керування паливних форсунок фірми BOSCH із електромагнітним приводом дозволяє продовжити їх експлуатацію без зниження технічних і економічних показників роботи та зекономити кошти на ремонті.