Academic literature on the topic 'Тест психологічний'

Метою дослідження було вивчення особливостей адаптації дітей із дитячих будинків на підставі результатів комплексного дослідження різних складових означеного феномену та розробка математичної моделі оцінки актуального стану адаптованості з використанням кореляційного аналізу. Обстежено 361 дитину з дитячих будинків віком від 3 до 17 років у стані клінічного благополуччя, проведено кореляційний аналіз за 512 показниками, які вивчались (кратність ГРВІ в анамнезі, наявність хронічних вогнищ інфекції, результати диспансерних оглядів дітей, оцінка фізичного розвитку, характеристика біоценозу слизових верхніх дихальних шляхів, наявність клінічних симптомів післяінфекційної астенії, дані щодо перенесених бронхітів, пневмоній та ін.; результати імунологічного обстеження — вміст лейкоцитів, лімфоцитів, CD25+, сироваткових імуноглобулінів А, М, G, цитокінів (IL-2, ­IL-4, ­IL-10; IL-12р70+, IL-12р40+p70+; TFGβ1) у периферичній крові та концентрація протимікробних білків (альфа-дефензини 1–3; лактоферин) і SIgA у ротоглотковому секреті; психологічний патерн — типологічні характеристики (тест Айзенка, Шмішека, тепінг-тест), оцінка колір-асоціативних реакцій (тест Люшера, колірний тест відношень), особливостей емоційного портрету (тривожність, САН) та виявлення граничних донозологічних невротичних станів). Статистична обробка результатів дозволила виявити найбільш значущі фактори, за сукупністю даних яких можна діагностувати рівень адаптованості дітей із дитячих будинків.

Актуальність дослідження. У статті узагальнено сучасні наукові дані щодо важливості психологічної підготовки легкоатлетів-спринтерів до змагальної діяльності, представлено результати психолого-педагогічного експерименту, визначено основні чинники, що впливають на психологічний стан у різні періоди підготовки спортсменів. Мета дослідження – виявити найбільш значні стрес-фактори, які впливають на психологічний стан легкоатлетів-спринтерів під час підготовки й участі в змаганнях. Завдання дослідження – визначити ступінь розробленості досліджуваної проблеми в теорії та практиці спортивного тренування; виявити найбільш значні стрес-фактори, що впливають на психіку спортсменів у процесі змагальної діяльності. Методи дослідження ‒ теоретичний аналіз й узагальнення літературних джерел, педагогічні спостереження, опитування (бесіда, анкетування), методи математичної статистики. Учасники дослідження. У дослідженні брали участь учні ДЮСШ м. Луцька, студенти фізичної культури, спорту та здоров’я СНУ ім. Лесі Українки та студенти Луцького технічного університету (20 осіб), які займалися спринтом і мали різні спортивні розряди. Результати дослідження. Для виявлення значущих стрес-факторів, що впливають на психологічний стан спортсменів, у процесі змагальної діяльності використано опитувальник Р. Фрестера «Стрес-симптом-тест». За його результатами з’ясовано, що для висококваліфікованих легкоатлетів-спринтерів найбільш значними стрес- факторами є проведення напередодні неякісних тренувань; поганий сон перед змаганням; підвищене хви- лювання й надмірна напруженість на старті; зустріч із сильнішим суперником; невдалий виступ на попередніх змаганнях; негативні реакції глядачів. Аналізуючи стан і поведінку низькокваліфікованих спортсменів у відповідь на дію різних стрес-факторів, встановили, що деякі з них є також однаково важливими для спортсменів. Висновки. Визначення основних чинників, які перешкоджають успішній діяльності спортсменів, дасть змогу тренерам передбачати можливі негативні наслідки, які впливають на готовність спортсменів до змагальної діяльності, та проводити відповідну коригувальну роботу.

Статтю присвячено дизайну психодіагностичного дослідження чинників професійного самовизначення ветеранів АТО. Дослідження спрямоване на конструювання та апробацію батареї психодіагностичних методик з метою підтвердження або спростування дослідницьких гіпотез щодо доцільності використання дібраного інструментарію в масштабному емпіричному дослідженні. У дослідженні взяли участь демобілізовані учасники бойових дій, які виявили готовність до професійної переорієнтації та більш повної самореалізації. Емпіричну апробацію пройшли такі методики: “Тест-опитувальник вимірювання мотивації досягнення” А. Мехрабіана (модифікація М. Магомед-Емінова), “Визначення толерантності до невизначеності” С. Баднера (модифікація Г. Солдатової), “Опитувальник поcттравматичного зростання” Р. Тедеші та Л. Калхун (адаптація М. Магомед-Емінова), “Тест смисложиттєвих орієнтацій” Д. Леонтьєва. Емпірично підтвердили свою ефективність та в подальшому будуть використані в масштабному дослідженні такі методики: “Визначення толерантності до невизначеності” С. Баднера (модифікація Г. Солдатової), “Опитувальник поcттравматичного зростання” Р. Тедеші та Л. Калхун (адаптація М. Магомед-Емінова), “Тест смисложиттєвих орієнтацій” Д. Леонтьєва. Виявлено, що на професійне самовизначення демобілізованого військовослужбовця значною мірою впливають соціально-психологічні чинники, зокрема толерантність до невизначеності, посттравматичне зростання та смисложиттєві орієнтації. Не підтверджено доцільність викорис­тання методики “Тест-опитувальник вимірювання мотивації досягнення” А. Мехрабіана (модифікація М. Магомед-Емінова). Дослідження має пошуковий характер і спрямоване на виокремлення та ретельний розгляд вагомих соціально-психологічних особливостей професійного самовизначення, які в подальшому доцільно враховувати в програмах соціально-психологічної адаптації демобілізованих учасників бойових дій для оптимізації процесу повернення їх до мирної праці та реадаптації. Дослідження являє собою оригінальний погляд на проблематику професійного самовизначення дорослої людини з урахуванням набутого травматичного досвіду та змін у світогляді.

Обстежено 383 пацієнти з цереброваскулярною патологією на різних етапах розвитку захворювання та 47 умовно здорових осіб. У дослідженні використано «Тест життєстійкості за С. Мадді» та Бостонський тест на стресостійкість. У пацієнтів з розгорнутою клінічною картиною цереброваскулярної патології визначаються нижчі показники життєстійкості. Хворі після інсульту складають групу найвищого ризику щодо порушення психологічної адаптації в наслідок поєднання комплексу дезадаптивних сомато-психологічних чинників. Підвищення стресового ризику поєднується зі зниженням життєстійкості, що вказує на наявність спільних ланок психогенезу або чинників, задіяних у «антистресовій» активності. Розуміння проявів психологічного феномену життєстійкості як внутрішньособистісного ресурсу до подолання стресу у пацієнтів з соматичними захворюваннями, розкриває широкі можливості у побудові комплексу заходів медико-психологічної допомоги для пацієнтів з цереброваскулярною патологією на основі здоров’яцентрованого підходу.

Метою статті є з’ясування особливостей соціально-психологічного забезпечення життєдіяльності жінок в умовах динамічних соціотехнічних систем управління. Методи. За допомогою методів анкетування та структурного моделювання, оцінювання напру-женості психологічних функцій (тест М. Люшера, cоціометрія, увага, мислення, частота серцевих скорочень, тремор, динамометрія) виявлено зміну стомлення, що зростає, під час роботи досліджуваних в умовах динамічних соціотехнічних систем діяльності. Обстежено 500 досліджуваних (оператори, фахівці) у віці від 18 до 46 років (усі жінки) у динамічних автоматизованих системах управління. Як оптимізуючий метод використано довільну психічну саморегуляцію життєдіяльності. Виявлено та скореговано негативні функціональні стани жінок шляхом оволодіння ними навичками саморегуляції (аутотренінг, ідеомоторне тренування). Програма містила вправи-розминки, тренінгові вправи, дискусії, міні-лекції, роботу в парах і малих групах. Опановувалися м’язова релаксація, самонавіювання, активація рефлексивної зони свідомості. Результати. Схарактеризовано соціально-психологічні особливості взаємодії та взаємовпливу компонентів динамічних соціотехнічних систем діяльності. Здійснено психологічний аналіз тен-денцій розвитку таких систем. В емпіричному дослідженні визначено особливості забезпечення життєдіяльності жінок на робочих місцях. Розроблено й апробовано концепцію соціальної підтримки їхньої життєдіяльності. Спрогнозовано роботоздатність жінок і можливі зміни їхнього функціонального стану. Здійснено обґрунтування соціально-психологічного забезпечення розвитку соціотехнічних систем діяльності, яке допоможе подолати негативні наслідки функціонування таких систем і зумовить їх подальший розвиток за нових (ринкових) умов. Перспектива продовження дослідження вбачається в розробленні психологічної теорії оптимізації процесу діяльності жінок у динамічних соціотехнічних системах. Висновки. Проведена дослідницька робота щодо вивчення особливостей життєдіяльності й роботоздатності жінок у динамічних соціотехнічних системах, виявлення прояву їхнього функ-ціонального стану. Розроблено та апробовано структурно-функціональну модель соціально-психо-логічного забезпечення життєдіяльності жінок стосовно наявних стадій діяльності в динамічних соціотехнічних системах. Ключові слова: система, автоматизована діяльність, неперервна інформація, користувачі, психологічна готовність. The purpose of the article is to clarify the features of socio-psychological support of women's lives in a dynamic socio-technical management systems.Methods. Using methods of questionnaires and structural modeling, assessment of psychological and functional stress (M. Luscher test, sociometry, attention, thinking, heart rate, tremor, dynamometry) revealed a change in increasing fatigue in the study of dynamic sociotechnical systems. 500 subjects (operators, specialists) aged 18 to 46 years (all women) in dynamic automated control systems were examined. Arbitrary mental self-regulation of vital activity is used as an optimizing method. Negative functional states of women, tasks by mastering their skills of self-regulation (autotraining, ideomotor training) are revealed and corrected. The program included warm-up exercises, training exercises, discussions, mini-lectures, work in pairs and small groups. Muscle relaxation, self-suggestion, activation of the reflex zone of consciousness were mastered.Results. Socio-psychological features of interaction and mutual influence of components of dynamic sociotechnical systems of activity are characterized. The psychological analysis of tendencies of development of such systems is carried out. The empirical study identified the features of women's livelihoods in the workplace. The concept of social support of their vital activity is developed and tested. The working capacity of women is predicted, and changes in their functional state are possible. The substantiation of social and psychological support of development of sociotechnical systems of activity which will help to overcome negative consequences of functioning of such systems and will lead to their further development under new (market) conditions is carried out.The prospect of continuing the study is seen in the development of psychological theory for optimizing the process of women's activities in dynamic socio-technical systems.Conclusions. Research work has been carried out to study the peculiarities of life and work capacity of women in dynamic socio-technical systems, to identify the manifestation of their functional state. A structural and functional model of social and psychological support of women's life in relation to the existing stages of activity in dynamic socio-technical systems has been developed and tested.Key words: system, automated activity, continuous information, users, psychological readiness

Мета дослідження. Визначення основних психологічних факторів впливу в процесі арт-терапії з дітьми дошкільного віку. Методологія і методи дослідження. Методологічною основою дослідження стала культурно-історична теорія, теорія, комплексний діагностичний тест для виявлення індивідуальних і психологічних особливостей дитини і характеру бачення нею оточуючого світу, уявлення про себе і свою діяльність. Були використані методики визначення рівня розвитку сприйняття, уваги, пам’яті, мислення, уяви. Результати: Визначено, що арт-терапія як стратегія втілення основних завдань психокорекційної роботи в умовах становлення свідомості дитини в просторі дитячо-дорослої спільноти будується на наступних принципах: творчого розвитку; використання ефекту саморозвитку за активної підтримки дорослого; принцип системного підходу до психокорекційної роботи, що призводить до досягнення психотерапевтичного ефекту; принцип опосередкування особистості дитини та її відношень у процесі відтворення картини світу через формування візуальної моделі, яка є системою графічних і кольорових значень, «візуальних архетипів» у дитячій творчості. У статті показано, що у процесі арт-терапії відбувається становлення і розвиток трьох ліній відношень дитини: до себе, до оточуючих людей і світу, що складають її картину світу. Висновки. У статті проаналізовано проблему арт-терапії як засобу психологічної гармонізації та розвитку психіки дитини через художньо-творчу діяльність. Розглянуто наукові пошуки вчених з питань особливостей арт-терапії як науки, її ефективності в роботі з дітьми дошкільного віку, визначено психологічні фактори щодо психотерапевтичного та психокорегуючого потенціалу образотворчого мистецтва і художньо-творчої діяльності в роботі з дітьми. Розкрито психологічні фактори психотерапевтичного впливу на етапі початку образотворчої діяльності дитини, зокрема художня експресія, психотерапевтичні відношення та інтерпретація вербально-зворотнього зв’язку.

Мета: обґрунтувати потребу в наданні спеціальної психологічної допомоги сім’ям, які виховують дітей у періоді ремісії онкологічних захворювань на етапі санаторно-курортної реабілітації. Матеріали і методи. Бібліометричні, психологічні тести, статистичні (метод варіаційної статистики для середніх величин – коефіцієнт Стьюдента, непараметричний критерій χ2 Пірсона), аналітичні. У психологічному тестуванні використовували визначення рівнів тривоги (шкала Тейлора), форми і ступеня агресії у поведінці (опитувальник Басса – Дарки), ставлення до хвороби дитини, оцінку батьківського ставлення. Результати. Аналіз даних літератури підтвердив актуальність обраної мети досліджень у контексті гострої необхід­ності надання психологічної корекції дітям після перенесеного онкологічного захворювання, та їх матерям. В основу досліджень покладено індивідуальний підхід до пацієнта і членів його родини, спрямований на психо­логічну підтримку або корекцію негативних виявів, підвищення соціальної активності дитини і нівелювання напруження в міжособистісних стосунках. У зв’язку з цим використано методику диференційної психологічної підтримки хворих дітей з урахуванням виявів тривоги та типів агресії, що сприяє покращанню соціальної адаптації, психоемоційного статусу, взаємовідношень у колективі. Встановлено, що психологічна допомога матерям, які виховують дітей після лікування онкологічного захворювання, сприяє достовірному зниженню виявів особистісної та реактивної тривожності. Висновок. Диференційований підхід до психологічної підтримки хворих дітей та психологічної допомоги їх матерям дозволяє забезпечити ефективну корекцію їх психоемоційної сфери.

Дистанційне навчання як одна з новітніх форм отримання знань має свою специфіку, оскільки неподільно пов’язане з використанням сучасних комп’ютерних Інтернет-технологій.Проблема Інтернет-залежності, як одна з найбільш поширених у теперішній час, форм адиктивної поведінки, виникла з появою Інтернету.Не дивлячись на інтерес, який існує у вивченні негативного впливу нових інформаційних технологій і комп’ютерних технологій на дистанційне навчання, на наш погляд, він вивчений недостатньо.Надмірне захоплення комп’ютерними іграми або Інтернетом може збільшити існуючі психологічні проблеми адаптації особистості.Родоначальниками психологічного вивчення феномена Інтернет-адикції є представники США: клінічний психолог К. Янг і психіатр І. Голдберг.К. Янг в 2000 році був розроблений і розміщений на Web-сайті опитувальник, який дозволив визначати наявність Інтернет-залежності. У результаті проведеного нею дослідження було відібрано й проаналізовано 400 анкет, заповнених Інтернет-залежними користувачами.У 1996 році для позначення феномена залежності від Інтернету, I. Голдбергом був запропонований термін «Інтернет-адикция». Сьогодні у використанні знаходяться різні терміни для позначення даного явища: поведінкова Інтернет-залежність, надлишкове або патологічне використання Інтернету, віртуальна адикція, нетаголізм й ін.У США в 1995 році К. Янг був організований перший центр on-line-залежності в м. Бредфорд, а в 1997 році створена дослідницька, консультативно-психотерапевтична Web-служба для допомоги страждаючої Інтернет-адикцією. У 1996 році М. Орзак у Гарварді була відкрита клініка лікування від комп’ютерної залежності. У 1998 р. Д. Гринфілд організував службу «Virtual-addiction». У 2005 році в Китаї була відкрита перша клініка для лікування віртуальної залежності. У 2006 році центр для лікування Інтернет-адиктів був відкритий у Белграді (Сербія) і клініка в Амстердамі (Голландія).За даними К. Янг і М. Грифітс (Young K., Griffiths M., 1998), наприкінці 20-го століття в західних країнах віртуально залежні користувачі становили 1–5% від загального числа користувачів Інтернет. У цей час їхня кількість наближається до 10%.У результаті моніторингу, проведеного у Китаї, 14% підлітків страждають Інтернет-залежністю.За кількістю віртуальних адиктів лідирують США – близько 200 млн. чоловік, у Китаї кількість залежних Інтернет-користувачів досягла 111 млн., а в Японії 85,29 млн. людей.Інтернет-середовище дозволяє індивідові реалізувати три основні види діяльності: комунікативну, пізнавальну та ігрову. Такі особливості психіки дитини, як недостатня розвиненість саморегуляторних механізмів, емоційного й вольового контролю, імпульсивність та несформованість адекватних схем поведінки створюють підвищену небезпеку для формування та розвитку комп’ютерної та Інтернет-залежностей.Особи, що страждають на комп’ютерну та Інтернет-залежність, мають, як правило, порушення у емоційно-вольовій, соціальній, міжособистісній, комунікативній сферах, та проблеми соціальної адаптації.Доступність Інтернет-ресурсів для дорослих користувачів, зокрема, для осіб неповнолітнього віку, висуває підвищені вимоги до якості, вірогідності й безпеці інформації, що міститься в Мережі. В Інтернеті можуть розміщуватись матеріали дезінформаційної, агресивної або протизаконної спрямованості.Користувачі не завжди здатні реально оцінити рівень вірогідності й безпеки інформаційних матеріалів, які знаходяться в Інтернет. Так, інформаційні Web-ресурси агресивної й аутоагресивної спрямованості створюють підвищену небезпеку для осіб з нестійкою психікою і є теоретичною базою для агресивно та аутоагресивно настроєних користувачів.Відсутність Інтернет-культури й елементарних навичок правильної роботи в Мережі створює ряд проблем психологічного й соціального характеру.Неконтрольоване й нераціональне використання Інтернет-ресурсів учнями й студентами спричиняє неуспішність у навчанні й виникнення академічних заборгованостей.Ігри, що містять агресивні сюжети можуть викликати перенесення агресії з віртуального світу в реальний.Також існує ряд небезпек Віртуального простору:залучення неповнолітніх у сексуальні відносини;відвідування порнографічних сайтів; залучення через Інтернет до діяльності, яка носить протизаконний і протиправний характер;on-line гемблінг (гіперзахопленість індивідуальними й/або мережними on-line-іграми);хакерство;адиктивний фанатизм (релігійний, спортивний, музичний і ін.);відвідування сайтів агресивної (що пропагують ксенофобію, тероризм) і/або аутоагресивної спрямованості (інформаційні ресурси про застосування засобів для суїциду з описом дозування й ступеня їхньої летальності).Комп’ютерна та Інтернет-залежності чинять негативний вплив на особистість, сприяє виникненню комунікативних проблем та викликають:емоційну й нервову перенапругу;астеноневротичні порушення;психо-емоційні порушення;порушення соціальної адаптації.Багато країн, що зіштовхнулися із проблемою Інтернет-адикції, постали перед необхідністю створення й впровадження заходів, що дозволяють боротися з даним явищем. Так, парламент Китаю ухвалив рішення щодо заохочення досліджень Інтернет-адикції й розробки превентивних програм, спрямованих на попередження розвитку Інтернет-залежності у дітей. У цей час влади Китаю фінансують роботу восьми реабілітаційних центрів для Інтернет-залежних пацієнтів. З кінця 2006 року в Китаї обмежується допуск дітей в Інтернет-клуби й застосовується система контролю, що автоматично припиняє ігровий сеанс через кожні п’ять годин.У Південній Кореї, Таїланді, В’єтнамі й Малайзії також приймаються серйозні міри боротьби з Інтернет-адикцією серед молоді.Розвиток комп’ютерних технологій сприяє видозміні й ускладненню інформаційного середовища. Глобальна мережа Інтернет поєднує все більше число користувачів, діяльність яких у кіберреальності має свої специфічні особливості. Тому Україні, як і будь-який іншій розвинутій країні, необхідно мати превентивні й реабілітаційні програми, спрямовані на боротьбу з віртуальною залежністю.На наш погляд, необхідно проведення більш широких психологічних досліджень залежної поведінки, яка має нехімічне походження з метою визначення наявності та ступеню адитивної реалізації серед користувачів Інтернету.Кінцевим результатом таких досліджень може бути діагностично-експертна система, яка, по-перше, допоможе визначити стани залежності користувачів від комп’ютера, а, по-друге, надати конкретну пораду або застосувати низку профілактичних заходів, мета яких профілактика та психокорекція залежності.Щоб розробити таку систему, спочатку потрібно провести ряд цілеспрямованих експериментів для накопичення статистичного матеріалу та окреслення простору психологічних чинників, по значенню яких можна зробити діагностування.Нами розробляється спеціалізована комп’ютерна програма, яка являє собою єдиний пакет тестів, що допоможуть вирішити цю проблему. До складу пакета входять наступні тести:метод дослідження рівня суб’єктивного контролю;шкала депресії Бека;методика самооцінки особистості (Будассі);методика дослідження структури особистісних якостей;методика оцінки рівня спілкування (тест Ряховського);тест-опитувальник самовідношення (Столін, Пантелєєв);впевненість в собі (тест Райдаса).З метою проведення of-line та on-line психологічних досліджень серед користувачів комп’ютерів та виявленню осіб, які страждають однією чи більше видами нехімічної залежності, для подальшої профілактики адиктивної поведінки, нами було розроблено тест, який дозволяє виявити наявність та ступінь найбільш поширених видів адикцій, що мають нехімічне походження.Також створено окремий тестовий блок, в який увійшли модифіковані тести, що дозволяють виявляти наявність та ступінь таких видів адиктивної поведінки.В плані запобіжних дій можуть також бути в нагоді й інші комп’ютерні програми, наприклад така як «емоційний запобіжник». Якщо комп’ютер доповнити фотокамерою, яка б постійно спостерігала за користувачем, оцінюючи його психологічний стан по міміці, то такий пристрій зміг би контролювати його поведінку.У випадках, коли цей стан буде оцінюватись як критичний, комп’ютер буде відключатись, відмовляючись виконувати команди такого користувача. Особливо застосування цих програм може бути корисним в Інтернет-клубах, Інтернет-кафе тощо.Необхідність впровадження таких заходів насамперед пов’язане з поширенням в останній час проявів агресії та аутоагресії серед користувачів у громадських закладах.На нашу думку, глибоке та всебічне вивчення впливу інформатизації на психіку користувачів Інтернету та проведення досліджень адиктивної поведінки серед осіб, що отримують дистанційну освіту, дозволять уникнути негативних наслідків використання комп’ютерних засобів як у електронному навчанні, так і у повсякденному житті людей.

У статті висвітлено результати дослідження емоційних станів учителів Нової української школи за допомогою комп’ютерного тесту, розміщеного на сайті. Аналізується проблема ускладнення виконання ними професійних обов’язків через недостатню компетентність у використанні ІКТ і як наслідок нестабільний психологічний стан, який виявляється в негативних емоційних переживаннях. У результаті теоретичного аналізу виявлено, що ґрунтовні дослідження емоційних станів учителів НУШ під час пандемії коронавірусної інфекції тільки розпочато. Для з’ясування емоційних станів педагогів, пов’язаних із переходом на дистанційне навчання у зв’язку з карантином, було проведено онлайн тестування викладачів за допомогою комп’ютерного варіанту тесту «Дослідження емоційних станів особистості» Е. О. Помиткіна, який містить 10 шкал, створених на основі класифікації 300 емоцій і почуттів особистості. Бралися до уваги два основних показники емоційних переживань учителів: співвідношення між позитивними і негативними емоційними станами та найбільш типові траєкторії емоційного реагування особистості. Встановлено, що переважна кількість респондентів перебуває у станах, близьких до фрустрації – сумнів, смуток, розгубленість. Проаналізовано причини цих деструктивних станів, які пов’язані, зокрема, з пандемією, відсутністю необхідних навичок для здійснення дистанційного навчання, а також високими вимогами з боку держави і батьків до особистості вчителя НУШ. Результати дослідження підтвердили потребу в наданні психологічної допомоги вчителям, особливо – старшим за 45 років. Серед провідних висновків зазначено, що використання ІКТ під час пандемії Соvid-19 надає можливість учителям НУШ здійснювати професійну діяльність онлайн, брати участь у психологічній діагностиці власних емоційних станів, їх психологічній корекції в умовах онлайн консультування, підвищувати кваліфікацію на тематичних вебінарах. Окреслено перспективи подальших досліджень, які полягають в емпіричній перевірці припущення про те, що викладання курсу «Людина. Родина. Світ» може бути фактором, який опосередковано покращує емоційні стани самих педагогів.

Мета: розкрити погляди на сучасне бачення психосоматичних розладів, що виникають у дітей старшого шкільного віку в умовах сучасного інформаційно насиченого та агресивного середовища. Висвітлити результати емпіричного дослідження з цієї тематики. Проаналізувати різноманіття досліджень, що стосуються впливу стресу на дітей старшого шкільного віку та виникнення у зв’язку зі стресовими ситуаціями психосоматичних розладів. Визначити психологічні і психосоматичні аспекти впливу стресу на життя та здоров’я дітей старшого шкільного віку. Опираючись на погляди відомих науковців, зокрема З. Фройда, про те, що всі органічні страждання мають психологічну зумовленість, розкрити своє бачення впливу емоційної стійкості та самооцінки на функціонування внутрішніх органів. Методи: теоретичні (аналіз проблеми на підставі вивчення наукової літератури, систематизація та узагальнення одержаної інформації). Та емпіричні: психодіагностичні методики (Гісенський опитувальник соматичних скарг, контрольний перелік ознак психопатії, тест-опитувальник Г. Айзенка для діагностики властивостей і типу темпераменту, шкала психологічного стресу RSM-25, малюнковий тест «Автопортрет»), що дозволили нам розкрити наше бачення впливу стресу на появу психосоматичних порушень. Результати: у ході теоретичного аналізу виявили, що погляди на сучасну психосоматику виходять за рамки уявлень лише про здоров’я чи хворобу. Так само і поняття «стрес» виходить за рамки розуміння «погано» чи «добре». Зазначено про необхідність враховувати, що більшість людей, в тому числі й діти, в сучасному суспільстві знаходиться під впливом стресу, бо в часи науково-технічної революції, в які ми живемо, посилюється психічна діяльність людей. У результаті дослідження також проаналізовано особливість дітей старшого шкільного віку засвоювати й переробляти великий обсяг інформації, необхідність швидкої адаптації, перші пошуки професійної реалізації, пошук себе тощо. Розглянуто виникнення проблеми емоційного стресу, тобто напруження й перенапруження фізіологічних систем організму під впливом емоційних чинників, як причини психосоматичних розладів. Аналіз отриманих даних полягав у виявленні відмінностей між представниками двох груп – групи емоційно стійких респондентів (середня емоційна стійкість та висока емоційна стійкість) з низьким рівнем стресу та групи емоційно нестійких респондентів (висока емоційна нестійкість та дуже висока емоційна нестійкість) з середнім рівнем стресу. Значна увага приділена опису психологічної картини хвороби, оскільки від такого знання залежать наступні терапевтичні заходи. Висновки. В умовах стресу, а також з урахуванням нестійкої або заниженої самооцінки діти старшого шкільного віку більш схильні до психосоматичних розладів серцево-судинної системи, системи органів травлення. Узагальнили результати впливу психологічних і соціальних факторів, яким є, власне, стрес. Прийшли до розуміння афективно-емоційних факторів впливу на виникнення психосоматичних порушень.

The influence of music on the human body is considered. It is noted that scientists have already established the influence of the properties of music on the emotional state of a person, the activity of his nervous and respiratory systems, the circulatory system, the electrical activity of the brain, the functional state of the organism, etc. To monitor the patientt's condition, only a qualitative analysis, based on tests and verbal reports, is used. However, a positive evaluation of a musical work is not a guarantee of its effective influence. And the mechanisms of perception and psychological influence of music, which optimizes the psychophysiological state of a person, are not yet uncovered in a pogone measure. The need to use information technologies to create psychological tests, which will allow studying preferences, perceptions, and the impact of music on people is singled out.

Актуальність. Вагітність необхідно розглядати як особливий період життя жінки. У цей період актуалізуються психологічні проблеми, міжособистісні конфлікти, проблеми у взаємодії зі своєю матір'ю, адаптація до шлюбу і т. п. Мета. Нами вивчено характер міжособистісних відносин у вагітних жінок. Було обстежено 50 жінок у віці від 18 до 39 років клініко-психологічним методом (бесіда) та експериментально-психологічним методом: тест міжособистісних відносин (Т. Лірі), методика незакінчені пропозиції (Метод SSCT) (С. Леві).

З метою забезпечення об’єктивності, точності та автоматизації процесу оцінювання результатів була впроваджена multi-touch технологія, котра включає застосування цифрових пристроїв вводу інформації та спеціалізованого програмного забезпечення

На сьогоднішній день стрімко поширюється злочинність серед неповнолітніх, традиційні методи боротьби і покарання є недостатньо дієвими. Тобто, немає ознак того, що вище зазначені заходи допомогли б остаточно змінити спосіб життя неповнолітнього у суспільстві. Навпаки, природною реакцією на жорстокість стає ще більша жорстокість та агресія, що призводить тільки до зростання рівня злочинності і рецидивів. Важливо проводити відповідну роботу з такими особами, яка буде спрямована на зміну визначених особливостей психіки, тобто станів, ознак, процесів і котра допоможе зменшити поширення злочинності серед даної категорії осіб.

Dissertation deals with the investigation of peculiarities of dynamics of family adoption as a small group and identify the social-psychological factors that contribute to the success of its functioning and ensure the effectiveness of adoption. In line to the system – structural approach determined the theoretical and methodical principles considering of psychological, social-legal standards and requirements for a creation family adoption. Motives of adoption by spouses or single men’s and women’s are the primary and decisive indicator of prognostics to successfully potential parenthood – motherhood, as their constructive allows to successfully overcome the difficulties in the way of upbringing of deprivation child. Egalitarianism attitudes of potential parents is a one of the indicators of partnership of couples in deciding about adoption, interchangeability their education and household family roles, and the ability to build a subject – subjective relations with not native child. Based on a retrospective analysis livelihoods of adoptive family we defined a set of external and internal indicators that contributed to their creation and successful functioning at different stages of development. Among them: child-centeredattitu de towards orphans, positive motivation paternity, divisibility decision on the adoption of blood relatives – children and the older generation, psychological support by relevant government authorities, religious communities and children’s educational institutions and etc. Among the complex of destructive motives of adoption, by us was singled out some of them, which in most cases led to orphans. Desired age of the child made a significant indicator of successful adoption, since strengthening the motivation of emotional acceptance child not of blood. Evaluative distribution of adoptive rating typical difficulties of adaptation period of family development testified about coverage of them all their functions, which included household educational and professional livelihoods of all its members, and their duration and strength of stress was largely dependent on the psychological training of adults and children for adoption, and openness of this process, which helped to provide professional psychological support upon request. Factor analysis complex aforementioned indicators of psychological readiness the spouses to adoption, their correlation made it possible to identify the main socio-psychological factors that resulted to the effective family functioning of adoption. Among them – the professional social-psychological assistance and readiness assessment in the early stages of the decision to adopt, value of egalitarian spouses relationships in the family as a condition of respect for the child’s subjectivity in the creation of its own space, coordination of ideas about child (knowledge about the effects and variations deprivation, biological and social background of the child, etc.) with the tasks of adoption, including with economic ability adopters, social-psychological preparation as adoptive parents so and children (of blood and adopted) to the process of adoption, maturity, reflection of constructive motifs, for parents preferred age of adoption in the ratio to age of siblings, including successful passing of adults and children difficult adaptation period, open adoption, the active family support and community involvement and rivnolehlist child in an institution nearest social environment. Qualified professional support with psychologists and social workers livelihood of family should play a leading role in the structure of social-psychological factors to ensure its efficiency up to achievement adopted child his age of majority
Дисертація присвячена вивченню соціально-психологічних чинників забезпечення ефективності процесу усиновлення. Виявлені показники прогностики успішності усиновлення: зрілі/конструктивні мотиви; пошанування суб’єктності дитини та її усиновлення в ранньому віці; узгодженість завдань усиновлення з очікуваннями дорослих; егалітарно-ціннісні взаємини; успішність адаптації; відкритість усиновлення та оцінка його глибини за рівневою моделлю; наявність суспільної, родинної та професійної підтримки. Розроблена модель забезпечення ефективності усиновлення реалізується шляхом нормування процесу усиновлення та інтегративної функції уповноваженої агенції з питань підготовки й підтримки сім’ї в усиновленні
Диссертация посвящена исследованию социально – психологических факторов обеспечения эффективности процесса усыновления детей. Определены показатели прогностики успеваемости усыновления; зрелые/конструктивные мотивы; уважение субектности ребенка и усыновление его в раннем возрасте; соотношение задач усыновления с желаниями взрослых; эгалитарность в отношениях, успешность адаптационного периода после усыновления; открытость усыновления и его оценка по уровневой моделе; наличие общественной, родственной и профессиональной поддержки. Разработанная модель эффективности усыновления реализуется через нормирование процесса усыновления и интегративной функции уполномоченной агенции по вопросам подготовки семей при усыновлении

У посібнику викладено основні теоретичні положення педагогічної психології як навчальної дисципліни: психологічні особливості учбової діяльності, навчання, виховання та педагогічної діяльності. Теоретико-інформаційний блок посібника доповнюють методичні рекомендації, які носять практико-орієнтовний характер: вони містять плани практично-семінарських занять до вивчення тем із педагогічної психології (питання для підготовки та дискусії), психологічні завдання, тести для самоперевірки, що сприяє систематизації знань при підготовці студентів до занять, полегшує пошук матеріалу і визначає структуру семінарських занять при вивченні педагогічної психології. Структура посібника відповідає вимогам до викладання у вищих навчальних закладах у контексті кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

У посібнику викладено основні теоретичні положення вікової психології як навчальної дисципліни: психологічні закономірності психічного розвитку особистості, специфіка психічного розвитку когнітивної, емоційно-вольової, поведінкової сфери суб’єкта життєтворчості в онтогенезі. Теоретико-інформаційний блок посібника доповнюють методичні рекомендації, які носять практико-орієнтовний характер: вони містять плани практично-семінарських занять до вивчення тем із вікової психології (питання для підготовки та дискусії), психологічні завдання, тести для самоперевірки, що сприяє систематизації знань при підготовці студентів до занять, полегшує пошук матеріалу і визначає структуру семінарських занять при вивченні вікової психології. Структура посібника відповідає вимогам до викладання у вищих навчальних закладах у контексті кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Посібник підготовлений для впровадження у навчальний процес педагогічного університету і адресований викладачам психології, студентам. Може використовуватися для самостійної роботи студентів, при підготовці до семінарських занять, екзаменів і заліків