Journal articles on the topic 'Термін плавки'

В ході виконання даної роботи було розглянуто процес зношування футеровки конвертера. Остання може витримувати тисячі плавок, кожна з яких тим чи іншим чином впливає на термін служби футеровки. Було вивчено досвід 91 сесії роботи футеровок за сім років (загалом – більше 145 тисяч плавок). Метою дослідження є розробка сімейства моделей залежностей стійкості футеровки конвертера від відомих технічних та технологічних чинників, задля подальшого надання рекомендацій щодо ведення виробничого процесу.Пропонується використання отриманих моделей в складі інтегрованої системи керу-вання металургійним підприємством, а саме в підсистемі підтримки прийняття рі-шень оператором конвертера для формування порад щодо збільшення тривалості ро-боти поточної футеровки.

Мета роботи: поліпшити результати лікування, знизити кількість післяопераційних ускладнень, скоротити терміни стаціонарного лікування хворих з остеомієлітом п’яткової кістки на тлі нейропатичної форми синдрому діабетичної стопи завдяки застосуванню запропонованої методики модифікованого операційного лікування. Матеріали і методи. Дослідження проводили на базі відділення гнійно-септичної хірургії Міської клінічної лікарні № 11 м. Одеси. У дослідження включені пацієнти, які хворіють на цукровий діабет типу 2 з нейропатичною формою синдрому діабетичної стопи. У всіх випадках гнійно-некротичний процес локалізувався в ділянці п’яти з ураженням п’яткової кістки. Впродовж 2014–2020 рр. ми спостерігали пацієнтів з остеомієлітом п’яткової кістки на тлі нейропатичної діабетичної стопи. Пацієнтів розділили на дві групи. Першу групу склали 24 пацієнти з остеомієлітом п’яткової кістки, оперованих за запропонованою методикою. З метою стимуляції репаративних процесів у тканинах ми використовували інтраопераційну інфільтрацію шкірно-м’язових клаптів збагаченою тромбоцитами плазмою. Друга групу сформували на підставі ретроспективного аналізу історій хвороби 32 пацієнтів, які отримували лікування за загальноприйнятими методиками. Результати досліджень та їх обговорення. Застосування запропонованого методу лікування остеомієліту п’яткової кістки дало змогу знизити кількість післяопераційних ускладнень з 25 до 8,2 %, скоротити середній термін перебування пацієнта в стаціонарі з (29,4 ± 6,2) до (17,14 ± 5,2) дня, а також внаслідок більш ефективного лікування остеомієліту п’яткової кістки зберегти опороспроможність кінцівки, поліпшити якість життя пацієнтів. Відсутність післяопераційних гематом у пацієнтів першої групи ми пов’язуємо із застосуванням розробленої методики «пломбування» залишкових порожнин, яку ми розробили, що запобігає скупченню ексудату з наступним його нагноєнням. Інтраопераційна інфільтрація тканин збагаченої тромбоцитами плазми, що містить не тільки фактори росту, але й адгезивні молекули і цитокіни, що стимулюють репараційні й анаболічні процеси в пошкоджених тканинах, стимулює неоангіогенез, зменшує ймовірність розвитку вторинних некрозів у рані.

У статті розглянуто особливості семантики емоції радості, вербалізованої сучасною німецькою мовою в тканині художнього твору жанру оповідання. Уточнено поняттєво-теоретичний апарат, зокрема поняття ‘емотивна ситуація’, терміни ‘емоція’ і ‘радість’, виявлено два різновиди емотивних ситуацій, висвітлено позитивний, нейтральний і негативний плани останніх, схарактеризовано суб’єктів – носіїв емоції радості, виокремлено основні каузатори емоції радості, запропоновано класифікацію мовних одиниць-маркерів зі значенням ‘емоція радості, її варіанти’

У статті досліджено проблему затримки вантажовласниками вагонів АТ «Укрзалізниця» під час виконання вантажних операцій. Обґрунтовано необхідність запровадження розробленого Порядку визначення плати за користування власними вагонами перевізника АТ «Укрзалізниця» під час виконання вантажних операцій. Визначено, що запропонована методика розрахунку вартості простоїв вагонів стимулюватиме клієнтів ефективніше використовувати рухомий склад, зменшить наднормативний простій вагонів на під'їзних коліях та пришвидшить час їх обігу. Представлені формули розрахунку за використання власних вагонів перевізника під час виконання вантажних операцій та за перенесення терміну наступної вантажної операції для власних вагонів перевізника. Зазначено, що введення плати стимулюватиме вантажовідправника й вантажоодержувача вчасно та швидко повертати вагон, а також принесе додатковий ефект народному господарству загалом.

Резюме. Плазма крові, збагачена тромбоцитами, набула великої актуальності в останнє десятиліття і становлять все більшу спрямованість експериментального та клінічного дослідження в контексті загоєння ран та регенерації тканин. Однак незважаючи на різноманітні програми, ефективність регенеративних методів лікування плазмою крові, збагаченою тромбоцитами, залишається актуальною. Мета дослідження – оцінити ефективність плазми крові, збагаченої тромбоцитами, на показники цитокінового профілю за умови експериментальної травми м’язів. Матеріали і методи. Експериментальне дослідження виконано на 92 нелінійних білих щурах. Травму моделювали за розробленою методикою в умовах тіопентал-натрієвого знеболюванняння. Отримання плазми, збагаченої тромбоцитами, відбувалося у два етапи з дотриманням усіх правил стерильності. Визначали вміст цитокінів сироватки крові (TNFα, IL1β, IL6, IL10) методом твердофазового імуноферментного аналізу. Результати. Показники прозапальних цитокінів сироватки крові у щурів, яким моделювали травму м’язів, були достовірно вищими, ніж у тварин без змодельованої патології. Застосування плазми крові, збагаченої тромбоцитами, супроводжувалось зменшенням концентрації прозапальних цитокінів сироватки крові. Порівнюючи отримані дані до та після корекції, можна зробити висновок щодо протизапального ефекту PRP, який характеризувався зниженням концентрації прозапальних цитокінів, які посилено продукуються при запальному процесі у відповідь на травму м’язів у всі терміни спостереження, та гіперпродукцією протизапального IL10, який може пригнічувати вироблення TNFα та послаблювати його негативні ефекти. Висновки. У тварин з механічною травмою м’язів стегна спостерігається підвищення концентрації IL1β, TNFα та IL6 сироватки крові на тлі виснаження протизапальних резервів. Застосування плазми, збагаченої тромбоцитами, зменшує прозапальний ефект цитокінів шляхом зниження їх концентрації, починаючи з першої доби експерименту.

Статтю присвячено проблемі виокремлення різновидів лінгвосеміотичних кодів і визначення специфіки їхнього функціонування в українських публіцистичних кінотекстах. У роботі подано синтезовану інформацію про еволюцію поняття «код» із презентацією найпопулярніших підходів до його трактувань, а також наведено аргументи на користь розгляду коду без ототожнення його з мовою. Пояснено зміст поняття «кінотекст», на підставі цього запропоновано в його дослідженнях послуговуватися терміном «лінгвосеміотичний код», оскільки процес нейрофізіологічного сприйняття його вербальних і невербальних компонентів відбувається нерозривно, а конструювання його невербального ряду спирається на вербальний складник. Отже, лінгвосеміотичний код – це одноцільність знаків лінгвістичної та / або нелінгвістичної генези, план змісту та план форми яких водночас скеровано на реалізацію певної функції повідомлення, репрезентованого кодом. Здійснено огляд розроблених ученими класифікацій кодів, зокрема й актуальних для кінотекстів, однак для обстеження публіцистичних кінотекстів рекомендовано виокремлювати три типи лінгвосеміотичних кодів з огляду на їхню здатність реалізувати інформативність і впливовість відповідних повідомлень. До них уналежнено коди «Автор», «Герой», «Документ», що мають як вербальні, так і невербальні об’єктиватори. Встановлено, що лінгвосеміотичний код «Автор» аудіально вербалізується за допомогою дейктичних слів (особові, присвійні та вказівні займенники), складних речень із підрядними умови, періодів, фразеологізмів, інколи гіпербол і цитат, а також візуально-графічно презентується у прикінцевих титрах у формі антропонімів. Своєю чергою, візуалізація цього коду забезпечується установочними кадрами та відзначається асоціативним зв’язком із його вербалікою. Лінгвосеміотичний код «Герой» виражається двома субкодами – «Експерт» і «Свідок», де для першого характерним є вживання термінів, суспільно-політичної лексики, сленгізмів, а для другого – розмовних слів, вигуків і взагалі суржику, попри те, що обидва субкоди мають тотожну візуальну презентацію. Для реалізації їхніх функцій зазвичай використовуються середні перші плани зйомок осіб, дещо рідше – загальні та середні другі плани. Лінгвосеміотичний код «Документ» має збіги з кодом «Автор» у мовному оформленні, проте відрізняється своєю візуальною об’єктивацією, що здійснюється з використанням ефекту ретрокадрів та інтертитрів.

Мета. Покращення регенеративних процесів хронічних ран (ХР), шляхом застосування в комлексі лікувальних заходів аутологічної плазми, збагаченої тромбоцитами (АПЗТ) – Plateletrich plasma (PRP). Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 200 хворих з ХР різного генезу. У пацієнтів 1-ї групи (n=99) комплекс лікування включав PRP-терапію. Результати. Застосування PRP-терапії приводило до чіткої статистично значущої відмінності (р < 0,05) у швидкості загоєння ХР у 1-й групі порівняно з 2-ю групою, і ця тенденція зберігалась до закінчення лікування. Відносно низьку ефективність PRP-терапії спостерігали у пацієнтів з ХР та хронічною венозною недостатністю (ХВН). Висновки. Використання PRP–терапії в комплексі лікування ХР є клінічно ефективним. Застосування цього методу прискорює процеси репарації, скорочує терміни загоєння ХР, статистично значущо зменшує площу ранового дефекту.

У статті висвітлено питання організації профільного навчання, стратегічні завдання реформування освіти, зокрема ланки загальної середньої освіти. Визначено мету та завдання профільного навчання. Наведено перелік нормативних документів, що регламентують реформи освіти й загальної середньої освіти в Україні, як-от: постанова Кабінету Міністрів України «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і12-річний термін навчання» (2000 р.), Національна доктрина розвитку освіти (2001 р.), Концепція профільного навчання у старшій школі (2003 р.), закон «Про загальну середню освіту» (2017 р.), Національна стратегія розвитку освіти на період до 2021 року (2013 р.), План пріоритетних дій Уряду до 2020 року (2017 р.) тощо. Окреслено пріоритетні завдання щодо запровадження профільного навчання в шкільну освіту України, які наведені в даних документах. Визначено особливості процесу профілізації змісту навчання у старшій загальноосвітній школі. Означено принципи, на яких ґрунтується профільне навчання, зокрема: фуркації, варіативності й альтернативності, наступності та неперервності, гнучкості, діагностико-прогностичної реалізованості. Проаналізовано навчальні плани сучасних закладів загальної середньої освіти України. Продемонстровано зміни щодо системи загальної середньої освіти профільної школи.

Мета роботи: вивчити стан антиоксидантної системи захисту в організмі піддослідних тварин при змодельованому гострому поширеному перитоніті на тлі цукрового діабету порівняно із тваринами з експериментальним гострим поширеним перитонітом. Матеріали і методи. У експерименті використано 56 білих щурів. Цукровий діабет у дослідних тварин моделювали шляхом внутрішньоочеревинного введення стрептозотоцину фірми “Sigmal” з розрахунку 7 мг на 100 г маси тварини, гострий поширений перитоніт – введенням 0,5 мл 10 % профільтрованої калової суспензії в черевну порожнину. Визначали показники антиоксидантного статусу – супероксиддисмутазну активність плазми, каталазну активність плазми та печінки, відновлений глутатіон, церулоплазмін. Терміни спостереження: 1, 3, 7 доби від початку моделювання перитоніту. Для проведення досліджень використовували сироватку крові та гомогенат печінки. Результати досліджень та їх обговорення. У результаті досліджень доведено, що при гострому поширеному перитоніті на тлі цукрового діабету більшою мірою виснажуються антиоксидантні ресурси захисту порівняно із групою тварин зі змодельованим гострим перитонітом. В основній групі встановлено статистично значуще зниження таких антиоксидантних показників, як церулоплазмін (на 1 добу – на 12,25 %, на 3 добу – на 12,11 %, на 7 добу – на 11,15 %), відновлений глутатіон (на 1 добу – на 11,87 %, на 3 добу – на 10,89 %, на 7 добу – на 9,42 %), супероксиддисмутазна активність плазми крові (на 1 добу – на 9,94 %, на 3 добу – на 13,22 %, на 7 добу – на 7,43 %), каталазна активність печінки (на 1 добу – на 7,63 %, на 3 добу – на 19,39 %, на 7 добу – на 20,97 %) порівняно із групою із змодельованим гострим поширеним перитонітом (р<0,05). У тварин із експериментальним гострим поширеним перитонітом на тлі цукрового діабету захисні антиоксидантні ресурси виснажувалися більшою мірою порівняно із тваринами із змодельованим гострим перитонітом. Встановлене пригнічення антиоксидантної системи захисту вказує на значне виснаження факторів захисту організму при гострому поширеному перитоніті на тлі цукрового діабету.

У статті наведено основні методи переробки вуглекислого газу в різні сполуки, окреслено їх переваги й недоліки з погляду можливості їх використання для циркуляційної економіки. Це:- звичайне термічне перетворення вуглекислого газу. У свою чергу, поділяється на розщеп-лення вуглекислого газу та перетворення СО2 у поєднанні з кореактивом, метаном, Н2 або Н2О. Перший спосіб не дуже ефективний і використовується мало. Другий дає змогу отримувати різноманітні органічні сполуки;- сонячна термохімічна конверсія – використання сонячної енергії для термохімічного перетворення. Цей метод не потребує додаткових джерел енергії і не справляє негативного впливу на навколишнє середовище;- фотохімічне перетворення. Цей метод відрізняється від сонячного перетворення тим, що він використовує енергію фотонів для здійснення реакції;- безхімічна конверсія. Таке перетворення сонячної енергії в хімічну є «природним» фотосинтезом для виробництва біопалива;- електрохімічне перетворення. Це метод, при якому електрична енергія подається для створення потенціалу між двома електродами осередку, що дає можливість перетворювати вуглекислий газ на хімічні сполуки;- плазмова технологія перетворення вуглекислого газу. Це метод, який використовує різні типи плазми. Серед розрядів як найбільших джерел плазми, що використовуються для перетворення вуглекислого газу, є діелектричний бар’єрний розряд (також званий «тихим» через «повільні» електрони), мікрохвильова піч, ковзна дуга, тління, корона, іскра та імпульс. Зазначені технології і методи утилізації СО2 можуть використовуватися залежно від по-ставленої задачі, специфіки і можливостей регіону, де планується їх використання.

Розглянуто особливості сучасного розвитку ринку оренди сільськогосподарських земель в Україні.. Запропоновано можливі два сценарії розвитку земельних відносин в умовах мораторію на продаж землі та фінансової кризи. Проаналізовано основні напрями розвитку земельних відносин та загрози фактичного продажу сільгоспугідь в обхід встановленого мораторію через правочин емфітевзису. Виходячи зі складних економічних умов в яких знаходиться Україна, девальвації національної валюти та зниження реальної орендної плати, зростання рівня бідності серед сільського населення, договори права емфітевзису будуть набувати все більшої популярності. Це створює загрозливі тенденції для організації легального квазіринку землі в умовах мораторію і в сучасних реаліях він набуває популярності серед великих агрохолдингів. Зростанню популярності емфітевзису сприяє той фактор, що власники земельних паїв мають можливість одержати більшу суму за землю зразу по заключенні договору, а не частинами протягом всього терміну оренди. Розглянуто спонукаючі чинники такого сценарію розвитку земельних відносин та прогалини в правовому забезпеченні реформування аграрного сектору. Окреслено фінансові проблеми оренди екологічно чистих земель та напрями їх вирішення.

Розкривається поглиблення проблем навколо підписання Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом. Детально відтворено збільшення економічного та дипломатичного тиску російської влади на Віктора Януковича з метою зірвати підписання угоди. Це включало в себе включення частини українських підприємств до «чорного списку» митниці РФ і прямий шантаж російської верхівки. На основі даних періодики реконструйовано процес переговорів між українською владою та представниками Європарламенту щодо умов звільнення Юлії Тимошенко. Виокремлено основні плани вирішення проблеми Ю. Тимошенко: часткове помилування (зменшення строку покарання, виплата штрафу та позбавлення громадянських прав на три роки) та лікування за кордоном (зміна законодавства з метою зробити легальним залишення країни в’язнем у випадку необхідності лікування у зарубіжних закладах). Підкреслено, що В. Янукович віддавав перевагу першому варіанту, що гарантував неучасть Тимошенко у президентських виборах 2015 р. Однак у підсумку він використав проблему ув’язнення найбільш впливового опозиційного лідера задля затягування переговорів з ЄС, без бажання продовжувати рух до Європи на фоні зростання російського тиску та відвертих погроз керівництва РФ. Проаналізовано роль європейських політиків у спробах вирішити переговорну кризу, зокрема ролі Пета Кокса, Александра Кваснєвського, Радослава Сікорського та Карла Більдта. Відтворено позицію Юлії Тимошенко та її оточення щодо планів звільнення з ув’язнення: намір боротися за відновленні громадянських прав у випадку часткового помилування, згода відкласти вирішення проблеми на більш пізній термін в обмін підписання угоди про асоціацію з ЄС. Доведено, що режим Януковича обрав шлях зближення з РФ як спосіб уникнути поразки на президентських виборах 2015 р. та через страх внаслідок погроз російської верхівки.

В огляді літератури розлядаються особливості розвитку імунітету при COVID-19, його роль в захисті від цієї інфекції. Сьогодні, не дивлячись на короткий термін від початку пандемії, уже опубліковано багато попередніх, не підтверженних, часто суперечливих даних про захисну та імунопатологічну дію певних імунних реакцій. В огляді послідовно розглядаються зміни в реакціях вродженного та набутого адаптивного імунітету при COVID-19. Відмічається як імуносупресивна дія вірусу на процеси розпізнавання його антигенів та передачі сигналу для синтезу інтерферо-ну, який є провідним у реакціях захисту від вірусних інфекцій, так і стимулювання синтезу прозапальних цитокінів, що викликає розвиток у хворих «цитокінового шторму». Аналізуються деякі із установленних механізмів ухилення вірусу від дії захисних імунних реакцій, синтезу інтерферону, гальмування цитотоксичної активності натуральних кілерних NK клітин та CD8 Т-лімфоцитів. В роботі приведені дані про порушення в системі адаптивного імунітету, про причини розвитку лімфопенії в периферичній крові та про накопичення імунних клітин в паренхімі легень, відмічається більше гальмування CD8 Т-клітинних, ніж CD4 лімфоицитарних реакцій. Приводятся дані про зміни В-клітинної ланки імунітету та тривалість гуморального імунітету і захисну роль специфічних антитіл.Проведенно порівняня специфічної Т- та В-клітинної імунної пам’яті та її роль у формуванні тривалого післяінфекційного імунітету. Аналізуються особливості синтезу вірус нейтралізуючих антитіл, та їх відмінності від інших противірусних антитіл, які утворюються при цій інфекції, та відмічається пряма залежність тяжкості захворювання від рівня та направленості антитіл в крові. Приведені дані про антитіло залежне підсилення інфекції, яке обумовлене Fc фрагментом специфічних противірусних імуноглобулінів. В огляді розглядаються також можливості використання специфічних антитіл і особливо плазми реконвалесцентів для лікування тяжкохворих пацієнтів з COVID-19. В кінці огляду приведено перелік недостатньо вивчен-них питань імунітету при COVID-19.

У цій статті досліджено специфіку застосування двовимірних систем візуалізації проеційованого AR-контенту у промокомунікаційній практиці та класифіковано їх за способом активації. Виявлено, що існує прямий взаємозв’язок між способом активації й алгоритмом функціонування систем 2D AR-рендерінгу та прийомами залучення споживачів у процес комунікації із брендами. Встановлено, що запуск двовимірних систем AR-рендерінгу може відбуватися: 1) у безконтактний спосіб через датчики руху та/або звуку, а також через ємнісні сенсори наближення; 2) у контактний спосіб через електропровідні чорнила, сполучені із ємнісними датчиками дотику; 3) через нанесені на інстальованих предметах QR-коди, що діють як AR-маркери. Дано авторське визначення терміна «2D AR-проекція» з урахуванням вищенаведених способів активації двовимірних систем рендерінгу доданої реальності та виявлено основні відмінності між відтворенням AR-проекцій на пласких поверхнях та кіно- й відеопроекцій. Специфіку функціонування зазначених типів систем 2D AR-рендерінгу у практиці промокомунікацій досліджено на основі кейсів таких комерційних брендів як «Adidas», «Corteva», «Dalziel & Pow», «JCB» та «Volkswagen». У підсумку встановлено, що незалежно від способу активації всі різновиди 2D AR-проекцій сприяють поглибленню зв’язку компаній із їх цільовою аудиторією та підвищенню лояльності споживачів до торгових марок, а також до пропонованих ними товарів і послуг. Своєю чергою, вищезазначене безпосередньо впливає на створення, збереження і збільшення пабліцитного та репутаційного капіталів заданого бренда як нематеріальних активів капіталізації підприємства й формування його стратегічних переваг у бізнес-середовищі.

Вступ. Дорожній травматизм належить до актуальних проблем сучасного урбанізованого суспільства. Унаслідок дорожньо-транспортних пригод, крім уражень скелета, часто бувають ушкодження м’яких тканин, зокрема шкіри. Несвоєчасні діагностика та лікування цих ушкоджень часто призводять до зростання смертності. Перспективним методом регенерації ушкоджених тканин організму є біотранс­плантати на основі тромбоцитів (Platelet Rich Plasma (PRP) терапія), однак за умов поєднаної травми даний метод корекції вивчено недостатньо. Мета дослідження – з’ясувати динаміку показників цитолітичного синдрому під впливом скелетної травми в поєднанні з гострою крововтратою, механічним ушкодженням шкіри та оцінити ефективність PRP-терапії. Методи дослідження. Експерименти проведено на 186 нелінійних білих щурах-самцях масою 180–200 г. У 1-й дослідній групі моделювали механічне ушкодження шкіри (на спинці тварини викроювали шкірний клапоть розміром 2×2 см). У 2-й дослідній групі моделювали скелетну травму, ускладнену гострою крововтратою. У 3-й дослідній групі ці ушкодження поєднували. У 4-й дослідній групі тваринам з поєднаною травмою по кутах рани внутрішньодермально вводили по 0,1 мл збагаченої тромбоцитами плазми. Через 3, 7, 14, 21 і 28 діб після нанесення травми щурів виводили з експерименту. В сироватці крові визначали аланін- і аспартатамітотрансферазну (АлАТ, АсАТ) активність. Контрольну групу становили інтактні тварини. Результати й обговорення. Дослідження показали, що нанесення механічної травми шкіри, порівняно з контролем, до 21-ї доби зумовлювало статистично вірогідне зростання АлАТ й АсАТ активності у сироватці крові. До 28-ї доби активність маркерів цитолізу знижувалася. Величина АсАТ активності у сироватці крові досягала рівня контролю, тоді як АлАТ активність продовжувала залишатися підвищеною. Аналогічною була і закономірність динаміки АлАТ й АсАТ активності за умов нанесення скелетної травми, ускладненої гострою крововтратою, однак з більшою амплітудою. Проте до 28-ї доби показники не досягали рівня контролю. Моделювання поєднаної травми супроводжувалося ще більшим посиленням процесів цитолізу в усі терміни експерименту. В результаті проведення PRP-терапії у групі щурів з поєднаною травмою, порівняно з травмованими тваринами без корекції, з 14-ї доби експерименту відмічали зниження АлАТ й АсАТ активності у сироватці крові. Висновки. Механічне ушкодження шкірних покривів істотно поглиблює цитолітичний синдром, зумовлений скелетною травмою, ускладненою гострою крововтратою. Внутрішньодермальне введення збагаченої тромбоцитами алогенної плазми за цих умов сприяє зниженню інтенсивності процесів цитолізу, починаючи з 14-ї доби експерименту.

Сиротство в русском фольклоре — одна из интереснейших, но малоизученных проблем. В центре внимания автора статьи находится женское сиротство в рамках свадебного обряда. Круг рассматриваемых вопросов широк: от понятия сиротства в целом, этимологии термина, этнографических деталей до анализа причетов и песен с точки зрения текста и музыкальной стилистики. Материалом исследования служат сиротские песни и плачи разных региональных традиций — Смоленской, Калужской, Рязанской, Пензенской областей, а также кубанского и отчасти донского казачества. Orphanhood in Russian folklore — one of the most interesting, but insufficiently studied problems. The focus of the present paper is female orphans within a wedding ritual. The range of issues is wide: from the concept of orphanhood as a whole, the etymology of the term, ethnographic detail, to the analysis of laments’ and songs’ texts and musical style. The material of the study are orphan songs and laments of different regional traditions — Smolensk, Kaluga, Ryazan, Penza regions, and Kuban and partly Don Cossacks.

У статті узагальнено теоретичні погляди на сутність оплати праці як правової категорії, на підставі чого зроблені відповідні висновки. Зазначено, що, незважаючи на існування чималої кількості теоретичних і емпіричних напра-цювань науковців у сфері оплати праці, не всі аспекти зазначеної проблематики розроблені повною мірою. Зокрема, реалії сьогодення потребують поглибленого вивчення й уточнення сутності оплати праці як правової категорії з урахуванням її специфіки в різних галузях, оскільки економічні процеси, які нині відбуваються в країні, докорінно змінюють теоретичні погляди на сутність оплати праці як правової категорії. Зроблено висновок, що як правова категорія оплата праці розкриває конкретні права й обов'язки учасників трудових правовідносин із приводу оплати праці, виступає однією з істотних умов трудового договору. Вона є інститутом галузі трудового права, являючи собою систему юридичних норм, що регулюють відносини у сфері організації оплати праці. Звернено увагу на терміни «оплата праці» й «заробітна плата», зокрема, зроблено висновок щодо їх чіткого визначення, розмежування й наповнення конкретним змістом. У підсумку зазначено, що оплата праці є одним із важливих складників організації діяльності будь-якого підприємства, оскільки від оптимальної системи оплати праці залежить не лише життєвий рівень працівників, а й результати господарської діяльності підприємства загалом. Природа оплати праці багатогранна, оскільки для роботодавця вона виступає витратами виробництва, які зазвичай він намагається мінімізувати, а для працівника - доходом, і він, відповідно, намагається її максимізувати, домовляючись про доволі високий рівень оплати праці. Тому правильна організація оплати праці, дотримання справедливих пропорцій, співвідношень, обліку розмірів заробітної плати з умовами й результатами праці слугують могутнім чинником стимулювання продуктивності праці, зацікавленості працівника в підвищенні результативності й якості роботи.

Вступ. Починаючи з середини XIX століття спостерігається стійке зростання кількості СО2в атмосфері, яке може призвести до глобального потепління, спричиненого парниковим ефектом. Міжнародні експерти зі зміни клімату в 2018 році зазначали, що при поточних темпах викидів СО2 в найближчі 10 років у світі температура підвищиться на1,5 °C, що призведе до танення льодовиків і підвищення рівня моря.Проблематика. Оксид карбону може бути використано для отримання значної кількості органічних сполук, утворення яких залежить від методу його переробки. До останніх належать такі методи як біологічні, термічна конверсія, фотохімічні, плазмові. Більшість з них потребують застосування каталізаторів. Одним із плазмових методів є електронно-каталітичний метод з використанням бар’єрного розряду.Мета. Визначення основних фізико-хімічних закономірностей процесу електронно-каталітичного перетворення СО2 в органічні сполуки, а саме в метанол та формальдегід, з використанням двох розрядників — джерела низькотемпературної плазми.Матеріали й методи. Дослідження електронно-каталітичного перетворенню СО2в метанол та формальдегід здійснювали на лабораторній установці, до складу якої входили два джерела низькотемпературної плазми — розрядників, в одному з яких знаходиться гетерогенний каталізатор. Як джерело водню використовувалися пари води.Результати. Досліджено два зразки каталізаторів за різних температур реакційної зони і напруг бар’єрного розряду. Отримано залежності утворення метанолу та формальдегіду при різних режимах роботи установки. Визначено залежності енергетичних витрат при отриманні метанолу та формальдегіду з СО2.Висновки. Використання електронно-каталітичного методу дозволяє переробляти СО2 в різноманітні органічні сполуки, які в подальшому можуть бути використані як сировина для різноманітних хімічних процесів або як паливо. Ця переробка дозволяє зменшити викиди СО2 в навколишнє середовище та підвищити асортимент продукції хімічної промисловості.

У статті проведено порівняльний аналіз стандартів вищої освіти майбутніх спеціалістів управління підрозділами охорони кордону Республіки Білорусь та майбутніх бакалаврів за спеціальністю 252 «Безпека державного кордону» України. Також надано узагальнену характеристику спеціалізованих навчальних закладів прикордонного профілю країн пострадянського простору та спеціальностей, споріднених зі спеціальністю «Безпека державного кордону». Визначено, що освітні стандарти та навчальні плани підготовки офіцерів-прикордонників більшості країн пострадянського простору подібні між собою. Принципові відмінності полягають у змісті програм навчальних дисциплін і методах організації навчання. Виділено типові спеціалізації, по яким здійснюється підготовка офіцерів-прикордонників країн пострадянського простору. Здійснено порівняння спеціальностей, рівнів, термінів навчання у навчальних закладах прикордонного профілю Білорусі та України. Виявлено особливості освітнього стандарту вищої освіти майбутніх спеціалістів управління підрозділами охорони кордону Республіки Білорусь, які обумовлені національними стандартами вищої освіти та призначенням прикордонного відомства. Зокрема, відмінності полягають у кількості циклів підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, кількості навчального часу для фахової підготовки за спеціальністю та ін. Особливістю Білоруського стандарту вищої освіти майбутніх спеціалістів управління підрозділами охорони кордону є законодавчо визначений мінімальний перелік компетенцій, які мають бути сформовані у курсанта під час вивчення навчальних дисциплін. Такий підхід, та інші позитивні надбання, варто запровадити для підготовки майбутніх бакалаврів безпеки державного кордону України. Порівняльний аналіз існуючих підходів до навчання майбутніх офіцерів-прикордонників свідчить, що система навчання офіцерів-прикордонників, передусім, тактичного рівня, зумовлена специфікою функціонування прикордонних відомств і потребою їх застосування для забезпечення національної безпеки на державному кордоні.

Вступ. Онкологічні хворі належать до групи високого ризику розвитку тромбоемболічних та інших тяжких ускладнень, що можна пояснити прогресуванням пухлини і дією цитостатичних препаратів через порушення як біохімічних, так і гемостазіологічних процесів. Особливе значення при цьому має ендогенна інтоксикація організму. Мета дослідження – оцінити біохімічні показники і стан згортальної системи крові щурів за умов хронічної неопластичної інтоксикації. Методи дослідження. Експеримент виконано на 36-ти статевозрілих нелінійних щурах. Хронічну неопластичну інтоксикацію моделювали шляхом введення несиметричного 1,2-диметилгідразин гідро­хлориду (ДМГ) підшкірно в міжлопаткову ділянку в дозі 7,2 мг/кг 1 раз на тиждень упродовж 30-ти тижнів, відповідно до маси тварини – з розрахунку 0,1 мл розчину ДМГ на 10 г маси тіла щура. Дослідження гемо­стазіологічного стану плазми крові включало визначення протромбінового часу за Квіком, протромбінового індексу, активованого часткового тромбопластинового часу, фібриногену А та фібрин-мономерного комплексу. Результати й обговорення. Згідно з результатами аналізу біохімічних показників пероксидного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту, на 70-й день експерименту відмічено лише тенденцію до їх зростання порівняно з контрольними даними. На 140-й та 210-й дні виявлено достовірне їх підвищення щодо контрольної групи. Визначення вмісту в сироватці крові щурів молекул середньої маси фракцій, що визначались при довжині хвилі 254 і 280 нм у різні терміни спостереження показало статистично достовірне збільшення. Відмічено несуттєве зростання активованого часткового протромбінового часу протягом усього експерименту. Відносно інших показників зареєстровано хвилеподібні зміни гемостазіологічних показників. Висновки. Протягом 210-ти днів експерименту наростають прояви ендогенної інтоксикації, про що свідчить достовірне підвищення рівня в крові молекул середньої маси. Надмірне утворення продуктів вільнорадикального окиснення в поєднанні з компенсаторною активацією ензимних ланок антиоксидантної системи в початковий період експерименту і поступовим її виснаженням, починаючи із 140-го дня, підтверджується достовірним зниженням активності супероксиддисмутази і каталази в сироватці крові до кінця експерименту стосовно контролю. Подовження протромбінового часу, скорочення протромбінового індексу, зростання в крові рівня фібриногену А та розчинного фібрин-мономерного комплексу можна розцінювати як передумову патофізіологічного обґрунтування фактора ризику активації згортання крові в онкологічних хворих.

У статті запропоновані науково-практичні рекомендації впровадження цілей сталого розвитку із використанням стандартів ISO, що визначається певної системою індикаторів для структурованої і узгодженої підтримки стійкого, розумного і адаптивного управління спільнотами. Зокрема, всі цілі і завдання, що мають відношення до впровадження та реалізації системи менеджменту сталого розвитку, зорієнтовані на цілі ООН в галузі сталого розвитку та їх потенційну можливість виконання в спільнотах; всі стратегії, програми, проекти, плани і послуги необхідно спрямовувати на досягнення цілей з урахуванням завдань. Всі завдання можна оцінити значеннями індикаторів і метрики, які містяться у стандартах ISO 37101:2016; ISO 37120:2014 та ISO/ТS 37151:2015. Також використання цих стандартів дає можливості: створити конкретну структуру в спільності (громаді), яка має повноваження керувати сталим розвитком; з акцентом на залучення всіх зацікавлені сторони визначити та впровадити стратегію сталого розвитку з відображенням потреб спільноти; використати принципи и методики, що включені у стандарт, які відображають передову міжнародну практику щодо сталого розвитку, і сумісні з розвитком у даному секторі; визначити важливість спільного вирішення цілей, стратегій і термінів їх досягнення - це дає більшу візуалізацію широкому спектру зацікавлених сторін щодо підходу сталого розвитку, прийнятого громадою. Водночас, якщо у спільнотах потрібно розглянути додаткові або альтернативні завдання, для визначення їх релевантності і своєчасності необхідним стає проведення ітеративного перехресного аналізу цілей і завдань. У статті наведено приклади завдань щодо реалізації цілей сталого розвитку в спільнотах, зокрема, низки питань, за допомогою яких можна визначити, що відноситься до справи і підходять для вирішення поставлених завдань, що дає можливість оцінити значимість завдання і рівень впливу спільноти при перекладі даного завдання з найбільш важливих в найменш важливих.

Мета. Розкрити роль та значення планування у роботі менеджера, охарактеризувати зміст планування особистої праці менеджера у фізичній культурі. Методи. Для реалізації поставленої мети були використані наступні методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури. Результати. Встановлено, що функції менеджера у фізичній культурі багатогранні: загальне керівництво діяльністю організації, координація дій підрозділів і служб, робота з кадрами, визначення цілей і завдань діяльності, прийняття рішень, представництво організації у стосунках з іншими організаціями, контроль за діями виконавців. Виконання зазначених функцій потребує від менеджерависоких ділових і особистих якостей. Доведено, що час – один із ресурсів, який не відновлюється. Брак часу на виконання поставлених завдань веде до штучного продовження робочого дня, нераціонального його використання. Брак часу – це результат відсутності чіткості, плановості та організованості роботи менеджерів. Показано, що уміння раціонально використовувати робочий час, постійно вдосконалювати процес його планування – ознака організованого менеджера. Планувати особистий робочий час менеджера необхідно так само, як і всі інші види діяльності організації, в тому числі і ресурси. Розкрито особливості планування особистої праці менеджера у фізичній культурі. Процес планування праці менеджера має починатися з вибору ним особистих цілей. Визначивши цілі менеджер складає такі плани: починаючи з річних – конкретизує місячні – далі на тиждень – завершує щоденними. Висновок. Планування робочого часу менеджера з фізичної культури має здійснюватися з урахуванням раціонального чергування проблем, які необхідно вирішити. Спочатку слід планувати справи: з фіксованим терміном виконання; ті, що вимагають значних витрат часу; неприємні справи, відкладати які на потім небажано. Далі планується рутинна робота і виконання повсякденних обов’язків. Третє місце відводиться другорядним і епізодичним справам.Ключові слова: планування, менеджер у фізичній культурі, діяльність.

У статті розглянуто фінансовий механізм капіталізації земельних ресурсів сільськогосподарських підприємств у взаємовідносинах з територіальними громадами, етапи його формування. Акцентовано увагу на необхідності ринкової капіталізації земель сільськогосподарського призначення у взаємовідносинах з територіальними громадами. Розглядається й аналізуються методичні підходи у грошовій оцінці земельних ресурсів. Відображено нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення в Україні за сільськогосподарськими угіддями. Проведено аналіз орендної плати щодо використання земель сільськогосподарського призначення за регіонами. Досліджено основні види оцінки земельних ресурсів залежно від мети та методів її проведення. Здійснено аналіз нормативно-правових актів, які регламентують порядок проведення оцінки земельних ресурсів. З’ясовано, що вартість, за якою земельні ресурси відображаються в обліку залежить від способу набуття їх у власність та/або користування, а також від мети їх використання. Встановлено, що в бухгалтерському обліку для оцінки земельних ресурсів використовуються такі види вартостей, як: первісна (історична (фактична) собівартість або справедлива вартість) та переоцінена. У процесі дослідження використано такі основні методи: системно-структурний та абстрактнологічний (для теоретичних узагальнень результатів аналітичних розрахунків і формулювання висновків); аналізу і синтезу (для деталізації об’єкта дослідження через його поділ на окремі складові та зведення результатів їх вивчення в одне ціле); метод порівняльного аналізу (для обґрунтування застосування окремих інструментів регулювання виробничих і управлінських відносин); економіко-статистичний – групування, кореляційно-регресійний аналіз (для виявлення впливу чинників на окремі його критерії); розрахунковоконструктивний (в опрацюванні стратегії розвитку). Доведено, що з формуванням ринку земель питання з нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення набувають нового змісту та потребують подальшого дослідження. Звернута увага на взаємовідносини територіальних громад і сільськогосподарських підприємств щодо наповнення місцевого бюджету платою за використання земельних ресурсів. Визначено капіталізацію земельних ресурсів з поступовою трансформацією їх у капітал задля підвищення ринкової ціни. Виявлено значну диференціацію вартості сільськогосподарських земель у регіонах України за нормативно грошовою оцінкою. Зосереджено увагу на значній недооцінці земельних ресурсів та довгому терміні їх капіталізації. Із метою трансформації земельних ресурсів у фінансові активи обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення фінансового механізму капіталізації земельних ресурсів в аграрному секторі. Зокрема, наголошується на системі експертної та нормативно грошової оцінки земель, формування та розвитку інфраструктури ринку сільськогосподарських земель.

Мета роботи – провести аналіз базового рівня експресії мікроРНК-29a у хворих на хронічний гепатит С (ХГС) з 1-м генотипом HCV залежно від ступеня фіброзу печінки, наявності цирозу печінки, навантаження HCV, часу хвороби та інших чинників. Пацієнти і методи. Обстежено 74 пацієнти з 1-м генотипом хронічної HCV-інфекції віком (47,5±1,4) років. Контрольну групу склали 11 здорових осіб з негативними маркерами до вірусних гепатитів віком (38,5±5,5) років. За ступенем фіброзу за шкалою METAVIR хворі розподілились наступним чином, кількість ( %): F1 – 25 (33,8), F2 – 21 (28,4), F3 – 11 (14,9), F4 – 17 (22,9). Серед хворих зі стадією фіброзу F4 лише 10 (58,8 %) хворих мали клінічні ознаки цирозу печінки та стадію цирозу печінки класу А за класифікацією Чайлд-П’ю. Рівень експресії мікроРНК-29a (синоніми: miR-29a, hsa-miRNA-29a) визначався двохетапним дослідженням згідно з протоколом виробника на базі відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, де після виділення тотальної РНК з плазми крові проводили зворотну транскрипцію методом кількісної ПЛР в реальному часі з використанням аналізу мікроРНК TaqMan® (Applied Biosystems, США). Статистична обробка і аналіз даних проводилися за допомогою програмного продукту Statistica v.6.1®. Результати та висновки. Результати дослідження продемонстрували аберрантну гіперекспресію мікроРНК-29a у хворих на ХГС порівняно із здоровими особами: медіана рівня експресії miR-29a у всіх хворих у 20,6 разу перевищувала показник у здорових осіб та Log10 miR-29a в 4,9 разу вище відповідно (p<0,001, U). Не виявлено достовірної різниці між рівнями експресії мікроРНК-29a у групі хворих залежно від статі (p=0,940), віку (p=0,473), терміну хвороби від моменту детекції HCV (p=0,771) та навантаження HCV (p=0,505). Визначено різницю (p=0,002, H) рівня експресії мікроРНК-29a між хворими на ХГС з різним ступенем фіброзу та контрольною групою: F0-F1 (p<0,001), F0–F2 (p=0,007), F0-F3 (p<0,001), F0-F4 (p=0,027). Середній рівень експресії miR-29 у хворих дозволяє (p<0,001) виключити початкові стадії фіброзу печінки у хворих на хронічну HCV-інфекцію та стати додатковим високоінформативним неінвазивним біомаркером при диференціюванні між ранніми стадіями фіброзу печінки та розвиненим фіброзом печінки у хворих на ХГС. Рівень експресії мікроРНК-29a дозволяє диференціювати прогресування фіброзу та цирозу печінки у хворих і дає можливість швидко і чітко відокремлювати хворих на цироз печінки класу А за класифікацією Чайлд-П’ю (p=0,025, H) для подальшого ефективного менеджменту і призначення відповідних схем противірусної терапії.

Стаття присвячена аналізу проблематики інструментальної скла- дової в адміністративно-правовому механізмі забезпечення фінансової безпеки держави. Акцентовано, що трансформація у сучасній адміністра- тивно-правовій доктрині категорій “форми діяльності публічної ад- міністрації” та “методи діяльності публічної адміністрації” у категорію “інструменти публічного адміністрування” актуалізують дослідження саме інструментів адміністративно-правового забезпечення правоохо- ронними органами фінансової безпеки держави. Встановлено, що у сучасній правовій доктрині застосовується широкий підхід до визначення категорії “правові інструменти”, згідно з яким інструменти – це весь комплексів засобів правового регулювання/впливу, та запропоновано конкретні ін- струменти діяльності публічної адміністрації розкривати через призму системи її інституціонально-функціональних характеристик. Визначено, що правоохоронними органами в процесі забезпечення фінансової безпеки держави використовуються такі інструменти публічного адміністру- вання як нормативні акти, адміністративні акти, адміністративні до- говори, плани та фактичні дії. Під нормативним актом як інструментом адміністративно-правового механізму забезпечення фінансової безпеки держави запропоновано розуміти виданий уповноваженим суб’єктом юри- дичний акт, у якому закріплено норми адміністративного права, які ре- гламентують відносини у фінансовій сфері між публічною адміністрацією та іншими суб’єктами, які мають публічний інтерес у цій сфері. Виділено особливості нормативних актів як інструменту забезпечення: загальні формальні параметри, пов’язані з інституційно-процедурними аспектами (компетенція, порядок, форма і т.п.); спеціальні матеріальні параметри (публічність; адресність; юридична обґрунтованість і значущість; нор- мативність; односторонність; підзаконність; недискримінаційний харак- тер). Зазначено, що адміністративні акти за своїми сутнісними рисами є новою категорією для доктрини адміністративного права, зміст яких розкривається через повноваження публічної адміністрації, і є наслідком імплементації законодавства України до права Європейського Союзу, що обумовило перехід від використання терміна «акт державного управління» до поняття «адміністративний акт». З огляду на відсутність легальної дефініції адміністративного акта в Україні, в якості базового застосовано розуміння сутності адміністративного акта як рішення суб’єкта публіч- ної адміністрації щодо вирішення конкретної адміністративної справи, яке тягне юридичні наслідки для конкретних фізичних і юридичних осіб, що відповідає сутності досліджуваного інструмента діяльності публічної ад- міністрації в частині забезпечення фінансової безпеки держави. Виокремле- но фундаментальні ознаки адміністративного договору у сфері фінансо- вої безпеки держави - наявність публічної адміністрації як однієї зі сторін такої угоди, а також сутнісні характеристики щодо обумовлення повно- важень сторін договору на основі владно-управлінської функції. Іншими факультативними специфічними інструментальними рисами адміністра- тивного договору в фінансовій сфері є орієнтація на задоволення публічного інтересу та суспільних потреб у фінансовій безпеці, законодавчі процедурні рамки діяльності суб’єкта публічної адміністрації, спрямованої на реаліза- цію його адміністративної компетенції.

Проблематика ролі психологічного чинника у перебігу та подоланні соматичних захворювань є надзвичайно актуальною. Саме від наявних психологічних механізмів та психологічних ресурсів людини залежить її здатність до одужання. І попри те, що серед причин переважної більшості соматичних захворювань присутня психологічна складова, найбільшої актуальності все ж таки набуває проблема визначення оптимальних для людини стратегій сприятливих для подолання захворювань як хронічних, так і гострих/життєнебезпечних. У дослідженні взяли участь такі категорії пацієнтів клінічних лікарень: особи із хронічними захворювання в умовах планового лікування, особи із хронічними захворюваннями в стані загострення хвороби, особи з гострим життєнебезпечним захворювання з тривалим терміном лікування, особи з гострим життєнебезпечним захворюванням в умовах нещодавнього встановлення діагнозу, особи із соматичним захворюванням на етапі одужання. У процесі дослідження було виявлено низку стратегій, що використовують хворі при взаємодії із хворобою, зокрема: адаптативна стратегія (прийняття хвороби і поступове її подолання в плановому режимі), стратегія спільнотного наслідування (орієнтація на подолання хвороби за прикладом долання випробувань соціально-значимими спільнотами), стратегія особистісного наслідування (орієнтація на подолання хвороби за прикладом авторитетної особи), стратегія зовнішнього локус-контролю (при якій особа стає такою, якою її бачать оточуючі), стратегія кінцевої мети (орієнтація на позитивний результат активної дії), стратегія втечі від відповідальності (перекладання відповідальності за своє здоров’я на лікарів, родичів, друзів, волонтерів тощо). У статі презентовані результати емпіричного дослідження, які демонструють, що у більшості осіб з гострими соматичними захворюваннями активізується адаптаційна стратегія взаємодії з хворобою, що дозволяє реагувати на захворювання як на певну проблему яка потребує вирішення. Водночас чверть осіб із зазначеної вибірки все ж таки обирають стратегію «втеча від відповідальності», тим самим уникаючи лікувального процесу, а перекладаючи відповідальність за власне зцілення на інших. При хронічних соматичних захворюваннях переважно обираються стратегії спільнотного наслідування, зовнішнього локус-контролю та кінцевої мети. Здатність до боротьби з хворобою найвища у тих осіб, які мають високий рівень адаптації до хвороби, саме адаптативна стратегія взаємодії з хворобою була виявлена у всіх пацієнтів на стадії одужання. Отримані в досліджені результати дозволяють внести позитивні корективи в плани допомоги хворим із різними соматичними захворюваннями.

У статті здійснено огляд досліджень лікарських засобів для профілактики та лікування COVID-19, проведених протягом 2020 року та першої половини 2021 року в рамках глобальних ініціатив, які переважно були зосереджені на розробці вакцин і випробуваннях відомих ліків за новими показаннями.Безпрецедентно швидка робота була проведена з розробки вакцин проти COVID-19, що надало людству потужний інструмент для боротьби з хворобою.Результати багатоцентрових клінічних випробувань потенційних методів лікування COVID-19 на платформах «Solidarity», «Recovery», «ACTT» і деяких інших дозволили зробити висновки про відсутність клінічної користі від застосування гідроксихлорохіну та лопінавіру/ритонавіру в лікуванні госпіталізованих пацієнтів з COVID-19, здатність низьких доз дексаметазону зменшувати на третину смертність госпіталізованих пацієнтів з COVID-19 з важкими респіраторними ускладненнями (зниження ризику смерті та необхідності штучної вентиляції легенів, скорочення терміну перебування в лікарні), відсутність позитивного впливу аспірину та азитроміцину на виживаність госпіталізованих пацієнтів з COVID-19.Результати численних випробувань ремдесивіру (Veklury з Gilead Sciences Ireland UC) стали основою для його використання в США, Японії та ЄС за новими показаннями – лікування підозрюваного або лабораторно підтвердженого COVID-19 у дорослих, людей похилого віку та дітей старше 12 років з важким перебігом і необхідністю додаткового кисню, механічної вентиляції легенів або екстракорпоральної мембранної оксигенації.Низку лікарських засобів схвалено FDA для екстреного використання в США при COVID-19. Кілька лікарських засобів для лікування COVID-19 наразі розглядається ЕМА з використанням інструменту прискорення «Rolling Review».Подальші плани глобального співробітництва передбачають початок нового етапу дослідження ВООЗ «Solidarity» («Solidarity PLUS») у серпні 2021 року, в якому заплановано випробування трьох препаратів, схвалених за іншими показаннями (артесунат, іматиніб та інфліксимаб).Вважається, що ці препарати потенційно можуть знизити ризик смерті в госпіталізованих пацієнтів з COVID-19.Великі сподівання покладаються на пероральний противірусний препарат прямої дії молнупіравір (розробляється компанією MERCK у співпраці з Ridgeback Biotherapeutics).Результати досліджень потенційних засобів лікування COVID-19 і його ускладнень, проведених українськими вченими, дозволили МОЗУ затвердити нові показання в інструкції для медичного застосування лікарських засобів АМІЗОН® МАКС (АТ «Фармак»), Аміксин® IC (ТДВ «Інтерхім»), Квертин і КОРВІТИН® (ПАТ НВЦ «Борщагівський хімфармзавод»), Біовен (ТОВ «БІОФАРМА ПЛАЗМА») і внести відповідні зміни в протоколи надання медичної допомоги хворим на COVID-19.6 травня 2021 року Європейська Комісія оголосила про намір затвердити рішення щодо забезпечення масового виробництва та використання ліків від COVID-19 до листопада 2021 року для скорочення кількості госпіталізацій і подолання довгострокових наслідків захворювання.EMA вже здійснює огляд трьох лікарських засобів на основі моноклональних антитіл (комбінація моноклональних антитіл Regeneron і Celltrion, та Eli Lilly), які зменшують ризик госпіталізації та смерті на 87 %. ЄС сподівається, що до кінця 2021 року будуть видані дозволи на їхнє використання для лікування COVID-19.Все це дозволяє нам з оптимізмом дивитися в майбутнє.

У статті проаналізовано проблемні питання щодо визначення видів доходів, які враховуються під час утримання аліментів на основі прецедентної практики та наукових досліджень. Так, у судовій практиці дискусійним є питання про нарахування аліментів з отриманих доходів із процентів за розміщення коштів на депозитних рахунках. Натепер сформувалися дві позиції щодо окресленого питання: 1) проценти, отримані заявником від банківського вкладу, повинні враховуватися до видів доходів, з яких утримуються аліменти, оскільки пунктом 19 частини 1 постанови Кабінету Міністрів України № 146 визначено, що утримання аліментів із працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, зокрема з інших видів заробітку; 2) види доходів, які враховуються під час обчислення суми аліментів, чітко визначені в постанові Кабінету Міністрів України № 146 (відсотки за розміщення коштів на депозитних рахунках до переліку видів доходів, які враховуються під час визначення розміру аліментів, не входять). Отже, не всі відповіді, що виникають у судовій практиці, передбачені Переліком видів доходів, які враховуються під час визначення розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146. Зазначене питання висвітлюється з погляду принципу законності та верховенства права. Зважаючи на наявність різних джерел доходів населення України, ототожнювати поняття «заробіток» і «дохід» у сімейному законодавстві некоректно. Терміном «заробіток» можна об'єднати доходи у вигляді плати, яку особа отримує за виконану роботу. Водночас варто розуміти, що поняття «заробіток» за змістом ширше, ніж поняття «заробітна плата». Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена зазвичай у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Плату за виконану роботу особа може отримувати не тільки за трудовим договором, але й за цивільно-правовим договором. Стверджується, що ці проблеми деякою мірою зумовлені недосконалістю чинного законодавства, пропонуються шляхи їх подолання. На підставі викладеного пропонується в частині 1 статті 80, назві та частинах 1, 2, 5 статті 183, частині 1 статті 200, частині 1 статті 272 Сімейного кодексу України замість словосполучення «заробітку (доходу)» використовувати словосполучення «заробітку, прибутку від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об'єднань громадян, а також осіб, що займаються підсобним господарством, доходу від незалежної професійної діяльності, доходу від власності, суми відшкодування упущеної вигоди, соціальної допомоги». Також у висновках пропонується внести зміни у Перелік видів доходів, які враховуються під час визначення розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, який затверджується Кабінетом Міністрів України, і пропонується перелік відповідних видів доходів.

The article analyzes the phenomenon of semantic transformations and cognitive mechanisms of creating English prefixal verbs’ meanings on the material of English explanatory dictionaries. It is noted that modern English prefixal verbs show a productive semantic potential for the creation of meanings, and therefore are an effective means of nomination, a verbalized way of thinking and reflecting the linguistic picture of the world. The influence of the studied phenomena on the associative perception of recipients has been clarified and the peculiarities of the expressive emotional potential of prefixal meaning-making, their implicit filling revealed. It is claimed that in the process of semantic transformations of the prefix verb new numerous sendes are actualized, new deep semantic layers are opened, which fill the prefix verb with extraordinary meaning. It is revealed that there is a generalized, core meaning of the prefix verb (invariant, common to all), and others are its variants, id. est. numerous variable senses. The article emphasizes that in practical application, as a derivative and cognitive-semantic mechanism, metaphor and metonymy play the role of simplifying, saving and highlighting the generalized invariant meaning of the English prefix verb. Semantic transformations in metaphor and metonymy, which are part of prefixal verbs, are interpreted as a cognitive mechanism that forms new senses on the basis of associative implications. The idea is put forward that before the basis, the prefix does not merge into a single phonetic-morphological complex with formative inflections, but has its own autonomous (invariant) meaning with its inherent meaning-making paradigm. The article reveals new meanings of prefixal verbs and their senses, which arose as a result of semantic transformation or rethinking of existing nominations. It is proved that the essence of the process of metaphorization, metonymization of English prefixal verbs is to change the primary meaning of the word by including in its semantics new differential semes that modify senses. It is concluded that the prefix derivation of a verb preserves and transmits the same semantic load as common vocabulary, because the prefix always includes a word or term in a certain matrix of the scheme, so its semantic load is specific and clear.Key words: prefixal verbs, semantic transformations, cognitive mechanisms, meanings, metaphor and metonymy, lexical-semantic load, expressive-emotional potential. У статті проаналізовано феномен семантичних трансформацій і когнітивних механізмів творення смислів англійських префіксальних дієслів на матеріалі англомовних тлумачних словників. Зазначено, що сучасні англійські префіксальні дієслова виявляють продуктивний семантичний потенціал творення смислів, отже, є ефек-тивним засобом номінації, вербалізованим способом мислення та відбиття мовної картини світу. З’ясовано вплив досліджуваних явищ на асоціативне сприйняття реципієнтів і розкрито особливості експресивно емоційного потенціалу префіксального смислотворення, їх імпліцитного наповнення. Стверджується, що в процесі семантичних трансформацій префіксального дієслова актуалізуються нові численні смисли, відкриваються нові глибинні семантичні пласти, що наповнюють префіксальне дієслово неординарним змістом. Виявлено, що існує узагальнене, стрижневе значення префіксального дієслова (інваріант, спільне для всіх), а інші – його варіанти, тобто численні змінні смисли. У статті акцентується на тому, що в практичному застосуванні як дерива-тивний і когнітивно-семантичний механізм метафора й метонімія виконують роль спрощення, економії та виділення узагальненого інваріантного значення англійського префіксального дієслова. Семантичні трансформації в метафорі й метонімії, що входять до складу префіксальних дієслів, трактуються як когнітивний механізм, що формує нові смисли на основі асоціативних імплікацій. Висунуто ідею, що, передуючи основі, префікс не зливається в єдиний фонетико-морфологічний комплекс із формоутворювальними флексіями, а має своє автономне (інваріантне) значення з притаманною йому смислотвірною парадигмою. У статті розкрито нові значення префіксальних дієслів та їх смислів, що виникли в результаті семантичної трансформації чи переосмислення наявних номінацій. Доведено, що сутність процесу метафоризації, метонімізації англійських префіксальних дієслів полягає в зміні первинного значення слова шляхом включення до його семантики нових диференційних сем, які модифікують смисли. Зроблено висновок, що префіксальна деривація дієслова зберігає та передає те саме семантичне навантаження що й загальновживана лексика, адже префікс завжди включає слово чи термін у певну матрицю схеми, тому його семантичне навантаження конкретне й чітке.Ключові слова: префіксальні дієслова, семантичні трансформації, когнітивні механізми, значення, метафора й метонімія, лексико-семантичне навантаження, експресивно-емоційний потенціал.

Политические процессы в государствах Центральной Азии трудно поддаются прогнозу. Сложившаяся ранее в этом регионе подсистема международных отношений на данный момент претерпела значительные изменения под влиянием внешних центров силы. Открытие в начале 2000-х годов в регионе военных баз НАТО вызвало заметную обеспокоенность не только России, но и Китая. Среднеазиатским лидерам нравится термин «многовекторность» как определение их внешнеполитического курса, хотя в их исполнении это - элементарная всеядность или, правильнее, неразборчивость. Больше всех в подобной политике преуспела Киргизия, прославившаяся, например, тем, что на ее территории успешно действуют военные структуры двух противоположных «по знаку» блоков - НАТО и ОДКБ. Большая часть внешнего долга (2,2 млрд. долл.) Киргизии сложилась из заимствований у контролируемых США международных финансовых институтов, например, Всемирного банка. Это обстоятельство как раз и является тем самым крючком, на котором Запад держит маленькую среднеазиатскую республику. Имеет виды на Киргизию и соседний Китай, чьи экономические интересы здесь год от года нарастают. В своих устремлениях между Россией, США и Евросоюзом продолжает метаться Узбекистан. Это очевидная попытка Ташкента следовать своей исконной линии игры на противоречиях внешних центров силы, стремясь получить максимум выгоды для себя. Тем же самым, в разной степени, занимаются и Казахстан с Таджикистаном. Таким образом, построение прогностических сценариев развития ситуации в центрально-азиатском регионе сопряжено с серьезными трудностями, вызванными, в первую очередь, клановостью местных политических элит, незавершенностью государственного строительства и отсутствием (полным или практически полным) демократических структур, способных оказать на общество предсказуемое влияние. Свою лепту в непредсказуемость параметров возможного развития вносит присутствие региональных и внерегиональных акторов, заинтересованных в использовании сырьевых ресурсов Центральной Азии. Апрельский (2010 года) переворот в Киргизии и развернувшееся после него массовое мародерство положило конец эпохе «бархатных революций» на постсоветском пространстве, когда власть отдавали легко и почти бескровно. Шумные смены руководства власти «цветочного периода», при которых правящие президенты недолго цеплялись за кресло, гордо объявляя о нежелании кровопролития, завершились. До определенного времени процессы постсоветского развития в зоне Центральной Азии способствовали сохранению здесь уникальной в своем роде конфигурации политического взаимодействия, позволявшей предотвратить дестабилизацию региональной обстановки, обеспечить новым независимым государствам необходимые финансовые ресурсы за счет бесперебойных поставок углеводородов на мировые рынки. Эти позитивные результаты были достигнуты в первую очередь благодаря особому вкладу России и сохранению ее роли в качестве ведущего международного партнера центрально-азиатских государств. Однако значительное расширение присутствия США, КНР, других зарубежных стран и крупных ТНК в Центральной Азии оказывает в последние годы все более заметное влияние на позиции центральноазиатских элит, усиливая вероятность изменений региональной архитектуры в среднесрочной перспективе. Изучению обстановки в Центральной Азии уделяется большое внимание отечественных и зарубежных исследователей. Однако неопределенность представлений о перспективах региона сохраняетсяi. Несмотря на потенциально конфликтогенное развитие ситуации в Центральной Азии, связанное как с нерешенностью территориальных проблем, так и с постоянной борьбой за обладание гидроресурсами, России пока удается сдерживать амбиции местных элит на региональное лидерство и ограничивать политическое воздействие на них внерегиональных акторов. Нельзя, однако, исключать, что обстановка здесь будет складываться не в нашу пользу. В этой связи представляет практический интерес рассмотрение нескольких гипотетических прогнозов развития ситуации. С учетом внутренних и внешних факторов, а также последних событий в Киргизии, полагаем целесообразным рассмотреть три наиболее вероятных сценария развития в регионе. Обозначим их следующими категориями - консервативная эволюция, региональная фрагментация и региональная консолидация. 1. Прогноз развития событий в рамках категории «консервативная эволюция». Подобный гипотетический сценарий будет определяться устойчивостью основных системных характеристик региональной обстановки и положительной динамикой экономического развития центральноазиатских стран. Какова могла бы быть динамика событий при рассматриваемом сценарии? Полагаем, что она проходила бы по следующим этапам: - на фоне многосторонних усилий по преодолению общих вызовов и угроз происходит постепенное снижение противоречий стран Центральной Азии по водным, территориальным, транспортным, таможенным и гуманитарным вопросам; - ослабляется недоверие в отношениях между Узбекистаном и его соседями. Расширяется двустороннее сотрудничество стран Центральной Азии с афганскими властями, в том числе провинциального уровня; - транзитная инфраструктура сил международной коалиции остается функционально ограниченной. Китай плавно усиливает свои экономические позиции в Казахстане, Туркмении и Узбекистане, сохраняя избирательный подход к каждой из пяти центрально-азиатских стран; - многовекторная внешняя политика Казахстана, Киргизии, Узбекистана, Таджикистана и Туркмении носит сбалансированный характер и смягчает конкуренцию между различными участниками регионального взаимодействия. Предпосылками реализации подобного сценария являются успешное углубление многоцелевого сотрудничества в формате ОДКБ и эффективная деятельность властной вертикали в каждой из центрально-азиатских стран. Необходимым условием остается стабильное развитие регионального нефтегазового комплекса на национальном и трансграничном уровне, хотя очевидно, что уже в ближайшие годы резко возрастает потребность в дополнительных инвестициях в реальный сектор экономики. Существенную роль играет периодическое согласование позиций центрально-азиатских государств относительно практики регулирования водных, энергетических и пограничных проблем. В качестве важного элемента выступает также налаживание сотрудничества между ОДКБ и НАТО по ряду вопросов афганского мирного процесса, предваряющее активизацию ШОС на этом направлении. Позитивным моментом станет и продолжение конструктивной линии иранского руководства, направленной на предотвращение дестабилизации региональной обстановки. Основные риски в контексте «консервативного эволюционного сценария» создают такие моменты как усиление различных проявлений узкокорпоративных интересов центрально-азиатских элит и низкий уровень политической ответственности у большей части правящих кругов, которые обусловлены масштабным экспортом сырьевых товаров. На этом фоне, процесс осуществления национальных стратегий промышленного и инновационного развития находится в самой начальной стадии, что делает проблематичной «горизонтальную» интеграцию между странами региона, препятствует их экономическому сотрудничеству в многостороннем формате. В то же время интенсификация китайской торгово-экономической политики в отношении Казахстана, Туркмении и, вероятно, Киргизии чревато окончательной «привязкой» этих стран к китайскому рынку в пределах среднесрочной перспективы.

Традиційні форми навчання студентів передбачають проведення групових занять в певні години у певному місці, при безпосередньому контакті між учнем та вчителем. Останнім часом, завдяки розвитку інформаційних технологій, комп’ютерних мереж та засобів зв’язку з’явилась можливість розвитку нової форми навчання – дистанційної. Характерною особливістю дистанційного навчання є те, що студент має можливість практично повністю самостійно, в індивідуальному темпі одержувати необхідні йому знання, в незалежності від місця розташування вузу. Використовуючи комп’ютерні мережі, студент може користуватись для свого навчання різноманітними навчально-методичними та іншими матеріалами викладачів та вчених будь-яких навчальних закладів та іншою літературою, звітувати викладачу про виконання завдань, одержувати потрібні консультації. А викладач, за допомогою розроблених тестів, може контролювати якість засвоєння матеріалу і, при необхідності – коректувати процес навчання.В наш час дистанційна форма навчання розглядається в світі як один з найбільш ефективних і перспективних способів підготовки висококваліфікованих спеціалістів. Ця форма навчання має певні переваги перед традиційними і основне – це те, що студенти мають рівні можливості для навчання незалежно від місця їх проживання, соціального статусу, національності, а в деяких випадках – стану здоров’я, можливість навчатися без відриву від виробництва, зменшення транспортних і готельних витрат. При цьому, студент може сам обирати навчальні предмети, методи їх вивчення, викладачів та інше. Є можливість проведення занять за індивідуальним розкладом і в індивідуальному темпі. При цьому термін одержання освіти можна змінювати в залежності від індивідуальності студента.При традиційних формах навчання колективне навчання більш ефективне. Саме колективні настанови, що задають безпосередньо лідери серед самих учнів, виявляють дух і настрій навчального процесу. Вплив лідера в колективі може бути як позитивним, тоді процес навчання активізується, так і негативним, що призводить до зниження активності учнів в процесі одержання знань. Учбові плани складають, орієнтуючись на середнього студента. Проведення занять у великих групах зменшує витрати на навчання, але не дає змогу викладачеві працювати із кожним студентом у індивідуальному темпі. При дистанційній освіті колектив учнів-однодумців можна створювати більш гнучко за допомогою віртуальних класів, об’єднуючи студентів у відповідності з їх здібностями. Процес навчання повинен ініціюватись, підтримуватись і направлятись досвідченим педагогом та психологом. Таким чином диференційоване навчання є однією з переваг дистанційного навчання. Для його успішної роботи та підтримки зворотного зв’язку між учнями та вчителем необхідно мати психологічний портрет та карту процесу навчання для кожного учня, тобто необхідна служба психологічної підтримки, розвинута гнучка система тестування, розвинута служба програмних засобів навчання, систем коректування процесу навчання, продумана система стимулюючих факторів.Традиційні форми навчання передбачають безпосередній контакт між учнем та вчителем. Іноді між учнем та вчителем виникають специфічні бар’єри, які носять соціальний або психологічний характер. Під час дистанційного навчання ці бар’єри зникають зовсім або зменшується їх значимість. Але не можна недооцінювати і той позитивний вплив особистості викладача на студента при безпосередньому їх спілкуванні, ту позитивну емоційну окрасу, яку надає вчитель своїм заняттям, намагаючись зацікавити студентів в одержанні знань.У віртуальному класі за рахунок колективної організації процесу спілкування можливо більш ефективно розв’язати проблему розвитку зацікавленності до предмету, що вивчається.Зворотний зв’язок між учнем та вчителем при дистанційному навчанні може здійснюватись шляхом створення системи тестування для неперервного контролю та аналізу засвоєння матеріалу. Для спілкування викладача і групи студентів згодом, з розвитком системи дистанційного навчання можливі використання телемостів.Відомо, що освітня роль математики полягає в тому, що вона активізує і розвиває інтелектуальні здібності людини, формує вміння проводити аналогії, логічно обґрунтовувати власну точку зору, творчо застосовувати одержані знання. Методика викладання математики неперервно розвивається, змінюється для найкращого втілення цієї мети в сучасних умовах, особливо при використанні нових форм навчання. При вивченні математики дуже важливим є систематизація знань, а також якість засвоєння базових знань, які формуються і накопичуються, починаючи з початкової школи, з набуття навичок усних розрахунків, які стимулюють розвиток пам’яті. Спостерігаючи проблеми, що виникають у студентів, які не мають таких навичок, ми підтримуємо тих досвідчених шкільних викладачів, які не дозволяють учням до певного віку користуватись калькуляторами при розв’язанні задач.При традиційних формах навчання активізуються одночасно декілька механізмів сприйняття інформації: через зір і слух; механічно (при запису), емоції. Все це активізує різні ділянки роботи мозку. Відсутність однієї з них – згубна. Відомо, що в цьому пересвідчилися в багатьох розвинених країнах світу. Тому, при дистанційній формі навчання особливо гостро постає питання про розвиток методик, які б передбачали і активізували таку самостійну роботу студентів, при якій комп’ютер не був єдиним засобом навчання, щоб запобігти одностороннього розвитку. Тим більше, що основну частину учбового матеріалу студент має засвоїти самостійно. Тому, перш за все, студент повинен бути готовим до самостійної роботи і мати зацікавленість в отриманні нових знань.Математика оперує абстрактними поняттями, між якими існує логічний зв’язок. Втрата логічного зв’язку призводить до часткового або повного нерозуміння подальшого матеріалу, як теоретичного так і при розв’язанні задач. Використання тільки довідкового матеріалу не може повністю поновити логічний зв’язок. Особливість математики полягає в тому, що кожне абстрактне поняття повинно фіксуватися в асоціативній пам’яті студента для подальшого оперування ним при розв’язанні конкретних задач і аналізі результатів. Важливим моментом при вивченні математики є написання математичних символів, знаків дій. Тому необхідно не тільки бачити формули на екрані комп’ютера, але й самостійно їх прописувати на аркуші паперу. Особливо це стосується тих розділів математики, коли для подальшого навчання необхідний процес “технічного” оволодіння навичками (наприклад, диференціювання, інтегрування, тощо). Такі навички здобуваються тільки шляхом запису.Безумовно, дистанційна форма навчання є перспективною на сучасному етапі, але всі методики обов’язково повинні містити обґрунтовані досвідченими психологами елементи. Вивчення математики не зводиться до засвоєння певних формул, понять, методів, навіть там, де математика не є фаховою дисципліною. Тому при складанні методик вивчення вищої математики при дистанційній формі навчання необхідно застосовувати не тільки новітні інформаційні технології, але й передбачати традиційне безпосереднє спілкування учня з вчителем, проведення прикладних, учбових науково-дослідних робіт.

Сучасність характеризується інтенсивним розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), що обумовлює зростаючу активність впровадження цих технологій у процес навчання, як у вищій школі так і в загальноосвітніх навчальних закладах. Разом з цим, значна кількість вчених виявляють підвищений інтерес до використання ІКТ в навчальній діяльності педагога. Зокрема, розробляються методики впровадження ІКТ у навчальний процес, виділяються позитивні і негативні сторони їх використання тощо. Крім того, аналізуючи відповідні праці вчених можна виділити чітку тенденцію зміни ролі ІКТ: від простих технічних засобів підтримки навчального процесу, які полегшують ведення документації (текстові редактори), створення мультимедійних матеріалів (презентацій), здійснення взаємозв’язку між вчителями, учнями та їх батьками (використання електронної пошти, онлайн зв’язку), надання інформаційних послуг (сайт навчального закладу), до створення на базі ІКТ електронних освітніх ресурсів (ЕОР) та комп’ютерно орієнтованого навчального середовища (КОНС) – «особистісно-орієнтоване навчальне середовище, в складі якого присутні, в міру необхідності, апаратно-програмні засоби ІКТ (АПС ІКТ)» (Ю. О. Жук) [1]. При цьому необхідність присутності ІКТ визначається педагогічною доцільністю їх використання в конкретних навчальних умовах з урахуванням наступних критеріїв: відповідність можливостей використання специфічних можливостей АПС ІКТ змістовно-смисловим наповненням фрагмента навчального процесу; орієнтація використання АПС ІКТ для формування цілісного навчального процесу (для досягнення цілей навчання); можливості реалізації засобами АПС ІКТ особистісно-орієнтованого процесу навчальної діяльності [1].Поряд із цим, електронні освітні ресурси є основним компонентом у процесі організації та плануванні професійної діяльності педагога в умовах комп’ютерно орієнтованого навчального середовища.Відповідно до «Положення про освітні електронні ресурси», під ЕОР розуміють навчальні, наукові, інформаційні, довідкові матеріали та засоби, розроблені в електронній формі та представлені на носіях будь-якого типу або розміщені у комп’ютерних мережах, які відтворюються за допомогою електронних цифрових технічних засобів і необхідні для ефективної організації навчально-виховного процесу, в частині, що стосується його наповнення якісними навчально-методичними матеріалами [2].Електронні освітні ресурси класифікуються за роллю в навчальному процесі: навчальні (електронні підручники і навчальні посібники), методичні (методичні посібники, методичні рекомендації для вивчення окремого курсу та керівництва з виконання проектних робіт, тематичні плани і т. д.), навчально-методичні (навчальні плани, робочі програми навчальних дисциплін, розроблені у відповідності з навчальними планами), допоміжні (електронні довідники, словники, енциклопедії, наукові публікації, матеріали конференцій), контролюючі (ресурси, що забезпечують контроль знань).Виділяють наступні види ЕОР [2]:– електронний документ – документ, представлений в електронній формі та для використання якого необхідні технічні засоби;– електронне видання – електронний документ, який пройшов редакційно-видавничу обробку, має вихідні відомості і призначений для розповсюдження в незмінному вигляді;– електронний аналог друкованого видання – електронне видання, що в основному відтворює відповідне друковане видання: зберігає розташування на сторінці тексту, ілюстрацій, посилань, приміток і т. п.;– електронні дидактичні демонстраційні матеріали – електронні матеріали (презентації, схеми, відео-і аудіозаписи тощо), призначені для супроводу навчально-виховного процесу;– інформаційна система – організаційно впорядкована сукупність документів (масивів документів) та інформаційних технологій, у тому числі з використанням технічних засобів, що реалізують інформаційні процеси і призначені для зберігання, обробки, пошуку, розповсюдження, передачі та надання інформації;– депозитарій електронних ресурсів – інформаційна система, що забезпечує зосередження в одному місці сучасних ЕОР з можливістю надання доступу до них через технічні засоби, в тому числі в інформаційних мережах (як локальних, так і глобальних);– електронний словник – електронне довідкове видання упорядкованого переліку мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відповідними довідковими даними;– електронний довідник – електронне довідкове видання прикладного характеру, в якому назви статей розташовані за алфавітом або в систематичному порядку;– електронна бібліотека цифрових об’єктів – набір ЕОР різних форматів, в якому передбачена можливість для їх автоматизованого створення, пошуку і використання;– електронний навчальний посібник – навчальне електронне видання, використання якого доповнює або частково замінює підручник;– електронний підручник – електронне навчальне видання з систематизованим викладом дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі;– електронні методичні матеріали – електронне навчальне або виробничо-практичне видання, роз’яснень з певної теми, розділу або питання навчальної дисципліни з викладом методики виконання окремих завдань, певного виду робіт;– курс дистанційного навчання – інформаційна система, призначена для навчання окремим навчальним дисциплінам віддалених один від одного учасників навчального процесу в спеціалізованому середовищі, функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних технологій та ІКТ;– електронний лабораторний практикум – інформаційна система, що є інтерактивною демонстраційною моделлю природних і штучних об’єктів, процесів і їхніх властивостей із застосуванням засобів комп’ютерної візуалізації;– комп’ютерний тест – стандартизовані завдання, подані в електронній формі, призначені для вхідного, проміжного та підсумкового контролю рівня знань, а також самоконтролю і (або) такі, що забезпечують визначення психофізіологічних і особистісних характеристик випробуваного, обробка результатів яких здійснюється за допомогою відповідних програм.Сьогодні існує значна кількість спеціалізованих інструментальних середовищ і програм, що дозволяють створювати комп’ютерні тести. При цьому, розробник тесту формує його структуру, здійснює наповнення (текстом, графікою тощо), модифікує без безпосереднього використання мов програмування.До такого типу спеціалізованих інструментальних середовищ належить Hot Potatoes. Програма розповсюджуються безкоштовно (можна завантажити с сайту http://www.hotpot.uvic.ca) та дозволяє зручно і швидко для вчителя створити дидактичні матеріали контролюючого характеру, що опрацьовуються стандартними Інтернет-браузерами.Пропонований програмний продукт працює на найбільш розповсюджених у закладах освіти платформах операційних систем, Має простий у користуванні та інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, з підтримкою двадцяти шести мов, у тому числі і російської. Крім того, робоче середовище певного підготовленого тестового завдання можна українізувати.Інструментальне середовище Hot Potatoes включає в себе п’ять окремих модулів: JClose, JQuiz, JCross, JMatch, JMix.JClose дозволяє створити тест, що передбачає заповнення учнем «пробілів» у реченнях тексту. Під час перевірки, є можливість «розрізняти» вписані учнем слова з великої чи малої літери.JMix дозволяє учню конструювати речення, розташовуючи в правильній послідовності його окремі складові частини, запропоновані проектувальником тесту.JQuiz надає можливість створення тесту з вибором однієї або декількох вірних відповідей серед можливих, а також шляхом вписуванням у відповідне поле. Крім цього передбачається створення тесту зі змішаним типом можливості відповіді: спочатку учень може вписати вірну відповідь, у разі помилки, йому надається можливість вибору правильної серед пропонованих варіантів.JMatch передбачає створення тесту для встановлення відповідності. Наприклад, маючи перелік назв держав та столиць, учень має встановити між ними вірну відповідність.JCross дозволяє проектувальнику швидко та зручно створити кросворд. Для цього необхідно лише вести відповідні слова та означення до них.Крім того, при створенні тесту за допомогою одного із описаних вище модулів є можливість використання широкого спектру медіа об’єктів (малюнків, аудіозаписів, відеофрагментів тощо), що знаходяться на певному фізичному носії або в мережі Інтернет.Кожна із перерахованих утиліт дозволяє здійснити широкий спектр налаштувань:можливості використання учнем під час тестування підказок;встановлення вчителем обмеження по часу рішення тесту учнем;програмного пересортування питань та відповідей до них, для зменшення можливості списування у випадку тестування під час класних занять;встановлення індивідуальної «ваги» кожного питання або відповідей (розрізняються повні та часткові) у підрахунку загальної успішності проходження тесту;ідентифікації учня (шляхом введення прізвища, імені та по-батькові, навчального класу);можливості пересилання результатів тестування учня на електронну адресу вчителя тощо.Результат тестування визначається у відсотках, що надає можливість педагогу використовувати різні системи оцінювання.Сам тест подається у вигляді автоматично генерованих HTML сторінок, які можуть бути продемонстровані широко розповсюдженими Інтернет-браузерами. Таким чином, для проходження тестів створених за допомогою Нot Potatoes на робочих місцях учнів (персональних комп’ютерах) не вимагається наявності специфічного програмного забезпечення. Це дозволяє використовувати розроблені контролюючі освітні ресурси не лише під час класних занять, а і в довільний зручний час для учня, шляхом розміщення відповідних веб-сторінок на доступних ресурсах в Інтернеті, наприклад, на сайті розробника програмного продукту – hotpotatoes.net або власному ресурсі вчителя (відповідний сайт можна створити за допомогою CMS-систем). Це надає можливість педагогу розв’язувати певні дидактичні завдання під час навчання учня, який перебуває тривалий час поза школою або має індивідуальний режим навчання.Крім того, вчитель може використовувати друкований варіант розробленого тесту (достатньо виконати операцію експортування на друк та скористатися довільним текстовим редактором).Вище викладений матеріла обумовлює актуальність та високу ефективність використання вільно розповсюджуваного програмного пакету Hot Potatoes вчителем загальноосвітнього закладу для підготовки авторських контролюючих електронних освітніх ресурсів.Тому доцільно ознайомити педагогів з цим програмним продуктом під час підвищення кваліфікації у системі післядипломної педагогічної освіти, що дозволить забезпечити розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя – підтвердженої здатності особистості застосовувати на практиці ІКТ для задоволення власних потреб і розв’язування суспільно-значущих, зокрема, професійних, задач у певній предметній галузі або виді діяльності [3].

Будь-яка, навіть найефективніша, логічно обґрунтована і корисна інновація (чи то теорія геліоцентризму Коперника або «походження видів» Дарвіна), якщо вона суперечить існуючій на даний момент догмі, приречена на ірраціональний скепсис, тривале і навмисне замовчування, обумовлене специфікою суспільних процесів і включеність людської психіки в ці процеси.Томас Семюел Кун Існуюча система освіти перестала влаштовувати практично всі держави світу і піддається активному реформуванню в наші дні. Перспективним напрямом використання в навчальному процесі є нова інформаційна технологія, яка дістала назву хмарні обчислення (Cloud computing). Концепція хмарних обчислень стала результатом еволюційного розвитку інформаційних технологій за останні десятиліття.Без сумніву, результати досліджень російських вчених: А. П. Єршова, В. П. Зінченка, М. М. Моісєєва, В. М. Монахова, В. С. Лєдньова, М. П. Лапчика та ін.; українських вчених В. Ю. Бикова, В. М. Глушкова, М. І. Жалдака, В. С. Михалевича, Ю. І. Машбиця та ін.; учених Білорусії Ю. О. Бикадорова, А. Т. Кузнєцова, І. О. Новик, А. І. Павловського та ін.; учених інших країн суттєво вплинули на становлення та розвиток сучасних інформаційних технологій навчання [1], [2], але в організації освітнього процесу виникають нові парадигми, наприклад, хмарні обчислення. За оцінками аналітиків Гартнер груп (Gartner Group) хмарні обчислення вважаються найбільш перспективною стратегічною технологією майбутнього, прогнозується міграція більшої частини інформаційних технологій в хмари на протязі найближчих 5–7 років [17].Згідно з офіційним визначенням Національного інституту стандартів і технологій США (NIST), хмарні обчислення – це система надання користувачеві повсюдного і зручного мережевого доступу до загального пулу інформаційних ресурсів (мереж, серверів, систем зберігання даних, додатків і сервісів), які можуть бути швидко надані та гнучко налаштовані на його потреби з мінімальними управлінськими зусиллями і необхідністю взаємодії з провайдером послуг (сервіс-провайдером) [18].У США в університетах функціонують віртуальні обчислювальні лабораторії (VCL, virtual computing lab), які створюються в хмарах для обслуговування навчального та дослідницьких процесів. В Південній Кореї запущена програма заміни паперових підручників для середньої школи на електронні, які зберігаються в хмарі і доступні з будь-якого пристрою, який може бути під’єднаний до Інтернету. В Росії з 2008 року при Російській академії наук функціонує програма «Університетський кластер», в якій задіяно 70 університетів та дослідних інститутів [3], в якій передбачається використання хмарних технологій та створення web-орієнтованих лабораторій (хабів) в конкретних предметних галузях для надання принципово нових можливостей передавання різноманітних інформаційних матеріалів: лекцій, семінарів, лабораторних робіт і т. п. Є досвід певних російських вузів з використання цих технологій, зокрема в Московському економіко-статистичному інституті вся інфраструктура переводиться на хмарні технології, а в навчальних програмах включені дисципліни з навчання технологій.На сьогодні в Україні теж почалося створення національної освітньої інформаційної мережі на основі концепції хмарних обчислень в рамках національного проекту «Відкритий світ», який планується здійснити протягом 2010-2014 рр. Відповідно до наказу Міністерства освіти та науки України від 23.02.2010 р. №139 «Про дистанційне моніторингове дослідження рівня сформованості у випускників загальноосвітніх навчальних закладів навичок використання інформаційно-комунікаційних технологій у практичній діяльності» у 2010 році було вперше проведено дистанційне моніторингове дослідження з метою отримання об’єктивних відомостей про стан інформатичної освіти та розроблення стратегії її подальшого розвитку. Для цих цілей було обрано портал (приклад гібридної хмари), створений на основі платформи Microsoft Azure [4].Як показує зарубіжний досвід [8], [11], [12], [14], [15], вирішити названі проблеми можна шляхом впровадження в навчальний процес хмарних обчислень. У вищих навчальних закладах України розроблена «Програма інформатизації і комп’ютеризації навчального процесу» [1, 166]. Але, проаналізувавши стан впровадження у ВНЗ хмарних технологій, можна зробити однозначний висновок про недостатню висвітленість цього питання в літературних та Інтернет-джерелах [1], [7].Переважна більшість навчальних закладів лише починає впроваджувати хмарні технології в навчальний процес та включати відповідні дисципліни для їх вивчення. Аналіз педагогічних праць виявив недостатнє дослідження питання використання хмарних обчислень у навчальному процесі. Цілком очевидно, що інтеграція хмарних сервісів в освіту сьогодні є актуальним предметом для досліджень.Для навчальних закладів все більшого значення набуває інформаційне наповнення та функціональність систем управління віртуальним навчальним середовищем (VLE, virtual learning environment). Не існує чіткого визначення VLE-систем, та й в самих системах в міру їх заглиблення в Інтернет постійно удосконалюються наявні і з’являються нові інструменти (блоги, wiki-ресурси). VLE-системи критикують в основному за слабкі можливості генерації та зберігання створюваного користувачами контенту і низький рівень інтеграції з соціальними мережами.Існує кілька полярних підходів до способів надання освіти за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та інформаційних ресурсів. З одного боку – навчальні заклади з віртуальним навчальним середовищем VLE, а з іншого – персональне навчальне середовище, створене з Web 2.0 сайтів та кероване учнями. Але варто звернути увагу на нову модель, що може зруйнувати обидва наявні підходи. Сервіси «Google Apps для навчальних закладів» та «Microsoft Live@edu» включають в себе широкий набір інструментів, які можна налаштувати згідно потреб користувача. Описувані системи розміщуються в так званій «обчислювальній хмарі» або просто «хмарі».Хмара – це не просто новий модний термін, що застосовується для опису Інтернет-технологій віддаленого зберігання даних. Обчислювальна хмара – це мережа, що складається з численної кількості серверів, розподілених в дата-центрах усього світу, де зберігаються безліч копій. За допомогою такої масштабної розподіленої системи здійснюється швидке опрацювання пошукових запитів, а система є надзвичайно відмовостійка. Система побудована так, що після закінчення тривалого періоду при потребі можна провести заміну окремих серверів без зниження загальної продуктивності системи. Google, Microsoft, Amazon, IBM, HP і NEC та інші, мають високошвидкісні розподілені комп’ютерні мережі та забезпечують загальнодоступність інформаційних ресурсів.Хмара може означати як програмне забезпечення, так і інфраструктуру. Незалежно від того, є сервіс програмним чи апаратним, необхідно мати критерій, для допомоги визначення, чи є даний сервіс хмарним. Його можна сформулювати так: «Якщо для доступу до інформаційних матеріалів за допомогою даного сервісу можна зайти в будь-яку бібліотеку чи Інтернет-клуб, скористатися будь-яким комп’ютером, при цьому не ставлячи ніяких особливих вимог до операційної системи та браузера, тоді даний сервіс є хмарним».Виділимо три умови, за якими визначатимемо, чи є сервіс хмарним.Сервіс доступний через Web-браузер або за допомогою спеціального інтерфейсу прикладної програми для доступу до Web-сервісів;Для користування сервісом не потрібно жодних матеріальних затрат;В разі використання додаткового програмного забезпечення оплачується тільки той час, протягом якого використовувалось програмне забезпечення.Отже, хмара – це великий пул легко використовуваних і доступних віртуалізованих інформаційних ресурсів (обладнання, платформи розробки та/або сервіси). Ці ресурси можуть бути динамічно реконфігуровані для обслуговування мінливого навантаження (масштабованості), що дозволяє також оптимізувати використання ресурсів. Такий пул експлуатується на основі принципу «плати лише за те, чим користуєшся». При цьому гарантії надаються постачальником послуг і визначаються в кожному конкретному випадку угодами про рівень обслуговування.Існує три основних категорії сервісів хмарних обчислень [10]:1. Комп’ютерні ресурси на зразок Amazon Elastic Compute Cloud, використання яких надає організаціям можливість запускати власні Linux-сервери на віртуальних комп’ютерах і масштабувати навантаження гранично швидко.2. Створені розробниками програми для пропрієтарних архітектур. Прикладом таких засобів розробки є мова програмування Python для Google Apps Engine. Він безкоштовний для використання, однак існують обмеження за обсягом даних, що зберігаються.3. Сервіси хмарних обчислень – це різноманітні прикладні програмні засоби, розміщені в хмарі і доступні через Web-браузер. Зберігання в хмарі не тільки даних, але і програм, змінює обчислювальну парадигму в бік традиційної клієнт-серверної моделі, адже на стороні користувача зберігається мінімальна функціональність. Таким чином, оновлення програмного забезпечення, перевірка на віруси та інше обслуговування покладається на провайдера хмарного сервісу. А загальний доступ, управління версіями, спільне редагування стають набагато простішими, ніж у разі розміщення програм і даних на комп’ютерах користувачів. Це дозволяє розробникам постачати програмні засоби на зручних для них платформах, хоча необхідно переконатися, що програмні засоби придатні до використання при роботі з різними браузерами.З точки зору досконалості технології, програмне забезпечення в хмарах розвинуте значно краще, ніж апаратна складова.Особливу увагу звернемо на програмне забезпечення як послугу (SaaS, Software as a Servise), що позначає програмну складову у хмарі. Більшість систем SaaS є хмарними системами. Для користувачів системи SaaS не важливо, де встановлене програмне забезпечення, яка операційна система при цьому використовується та якою мовою воно описане. Головне – відсутня необхідність встановлювати додаткове програмне забезпечення.Наприклад, Gmail представляє собою програму електронної пошти, яка доступна через браузер. Її використання забезпечує ті ж функціональні можливості, що Outlook, Apple Mail, але для користування нею необхідно «thick client» («товстий клієнт»), або «rich client» («багатий клієнт»). В архітектурі «клієнт – сервер» це програми з розширеними функціональними характеристиками, незалежно від центрального сервера. При такому підході сервер використовується як сховище даних, а вся робота з опрацювання і подання даних переноситься на клієнтський комп’ютер.Системи SaaS наділені деякими визначальними характеристиками:– Доступність через Web-браузер. Програмне забезпечення типу SaaS не потребує встановлення жодних додаткових програм на комп’ютер користувача. Доступ до систем SaaS здійснюється через Web-браузер з використанням відкритих стандартів або універсальний плагін браузера. Хмарні обчислення та програмне забезпечення, яке є власністю певної компанії, не поєднуються між собою.– Доступність за вимогою. За наявності облікового запису можна отримувати доступ до програмного забезпечення в будь-який момент та з будь-якої географічної точки земної кулі.– Мінімальні вимоги до інфраструктури ІТ. Для конфігурування систем SaaS потрібен мінімальний рівень технічних знань (наприклад, для управління DNS в Google Apps), що не виходить за рамки, характерні для звичайного користувача. Висококваліфікований IT-адміністратор для цього не потрібний.Переваги хмарної інфраструктури. Наявність апаратних засобів у власності потребує їх обслуговування. Планування необхідної потужності та забезпечення ресурсами завжди актуальні. Хмарні обчислення спрощують вирішення двох проблем: необхідність оцінювання характеристик обладнання та відсутність коштів для придбання нового потужного обладнання. При використанні хмарної інфраструктури необхідні потужності додаються за лічені хвилини.Зазвичай на кожному сервері передбачено резерв, що забезпечує вирішення типових апаратних проблем. Наприклад, резервний жорсткий диск, призначений для заміни диска, що вийшов з ладу, в складі масиву RAID. Необхідно скористатися послугами для встановлення нового диску на сервер. Для цього потрібен час та висока кваліфікація спеціаліста, щоб роботу виконати швидко з метою уникнення повного виходу сервера з ладу. Якщо сервер остаточно вийшов з ладу, використовується якісна, актуальна резервна копія та досконалий план аварійного відновлення. Тільки тоді є можливість провести відновлення системи в короткий термін, причому завжди в ручному режимі.При використанні хмар немає потреби перейматись проблемами стосовно апаратних засобів, що використовуються. Користувач може і не дізнатися про те, що фізичний сервер вийшов з ладу. Якщо правильно дібрано інструментарій, можливе автоматично відновлення даних після надскладної аварійної ситуації. При використанні хмарної інфраструктури у такому випадку можна відмовитись від віртуального сервера і отримати інший. Немає потреби думати про утилізацію та перейматися про нанесену шкоду навколишньому середовищу.Хмарне сховище. Абстрагування від апаратних засобів в хмарі здійснюється не тільки завдяки заміні фізичних серверів віртуальними. Віртуалізації підлягають і системи фізичного зберігання даних.При використанні хмарного сховища можна переносити дані в хмару, не переймаючись, яким чином вони зберігаються та не турбуючись про їх резервне копіювання. Як тільки дані, переміщені в хмару, будуть потрібні, достатньо буде просто звернутись в хмару і отримати їх. Існує кілька підходів до хмарного сховища. Йдеться про поділ даних на невеликі порції та зберігання їх на багатьох серверах. Порції даних наділяються індивідуально обчисленими контрольними сумами, щоб дані можна було швидко відновити в критичних ситуаціях.Часто користувачі працюють з хмарним сховищем так, ніби мають справу з мережевим накопичувачем. Щодо принципу функціонування хмарне сховище принципово відрізняється від традиційних накопичувачів, оскільки у нього принципово інше призначення. Обмін даними при використанні хмарного сховища повільніший, воно більш структуроване, внаслідок чого його використання як оперативного сховища даних непрактичне. Зазначимо, що використання хмарного сховища недоцільне для транзакцій в хмарних прикладних програмах. Хмарне сховище сприймається, як аналог резервної копії на стрічковому носієві, хоча на відміну від системи резервного копіювання зі стрічковим приводом в хмарі не потрібні ні привід, ні стрічки.Grid Computing (англ. grid – решітка, грати) – узгоджене, відкрите та стандартизоване комп’ютерне середовище, що забезпечує гнучкий, безпечний, скоординований розподіл обчислювальних ресурсів і ресурсів збереження інформації, які є частиною даного середовища, в рамках однієї віртуальної організації [http://gridclub.ru/news/news_item.2010-08-31.0036731305]. Концепція Grid Computing представляє собою архітектуру множини прикладних програмних засобів – найпростіший метод переходу до хмарної архітектури. Програмні засоби, де використовуються grid-технології, є програмним забезпеченням, при функціонуванні якого інтенсивно використовуються ресурси процесора. В grid-програмах розподіляються операції опрацювання даних на невеликі набори елементарних операцій, що виконуються ізольовано.Використання хмарної інфраструктури суттєво спрощує та здешевлює створення grid-програм. Якщо потрібно опрацювати якісь дані, використовують сервер для опрацювання даних. Після завершення опрацювання даних сервер можна призупинити, або задати для опрацювання новий набір даних.На рисунку 1 подано схему функціонування grid-програми. На сервер, або кластер серверів, поступає набір даних, які потрібно опрацювати. На першому етапі дані передаються в чергу повідомлень (1). На інших вузлах аналізується чергою повідомлень (2) про нові набори даних. Коли набір даних з’являється в черзі повідомлень, він аналізується на першому комп’ютері, де його виявлено, а результати надсилаються назад в чергу повідомлень (3), звідки вони зчитуються сервером або кластером серверів (4). Обидва компоненти можуть функціонувати незалежно один від одного, а кожен з них може функціонувати навіть в тому випадку, якщо другий компонент не задіяний на жодному комп’ютері. Рис. 1. Архітектура grid-програм У такій ситуації використовуються хмарні обчислення, оскільки при цьому не потрібні власні сервери, а за відсутності даних для опрацювання не потрібні сервери взагалі. Таким чином можна масштабувати потужності, що використовуються. Інакше кажучи, щоб комп’ютер не використовувався «вхолосту», важливо опрацьовувати дані за мірою їх надходження. Сервери включаються, коли потік даних інтенсивний, а виключаються в міру ослаблення інтенсивності потоку. Grid-програми мають дещо обмежену область застосування (опрацювання великих об’ємів наукових і фінансових даних). В переважній частині таких програм використовуються транзакційні обчислення.Транзакційна система – це система, де один і більше вхідних наборів даних опрацьовуються одночасно в рамках однієї транзакції та в

Мета дослідження – вивчення стану системи гемостазу у вагітних із артеріальною гіпертензією на тлі йододефіциту.Матеріали та методи. Обстежено 60 вагітних, які мешкають в умовах йодного дефіциту, І група – 30 вагітних із артеріальною гіпертензією; контрольну групу склали 30 здорових вагітних, які проживають в умовах ендемічного йодного дефіциту. Стан системи гемостазу вивчали, спираючись на такі показники, як: кількість тромбоцитів (Тр), вміст фібриногену (Фг), протромбіновий індекс (ПТІ), активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), активований час рекальцифікації (АЧР), концентрація продуктів деградації фібрину/фібриногену (ПДФФ). Отримані дані оброблені статистичним методом за допомогою комп’ютерної програми Microsoft Excel.Результати дослідження та їх обговорення. Згідно з отриманими даними, у вагітних із артеріальною гіпертензією на тлі йододефіциту середні показники вмісту Тр були майже на 23 % нижчі, порівняно з КГ, і мали недостовірний характер (р>0,05). Ця тенденція зберігалась протягом II і ІІІ триместрів вагітності. В I триместрі вагітності концентрація Фг у плазмі крові у вагітних I групи виявилась вірогідно нижча, ніж у КГ (р<0,05). Активація прокоагуляційних тенденцій у I групі супроводжувалась достовірним збільшенням ПТІ. Скорочення АЧТЧ, внаслідок підвищення коагуляційного потенціалу плазми та існуючої схильності до гіперкоагуляції, спостерігалось у більшості пацієнток з I групи. Найнижчі показники АЧТЧ серед вагітних із артеріальною гіпертензією збігалися з періодом остаточного формування фетоплацентарного комплексу.Дисрегуляторні зміни у плазменній ланці гемостазу на початку гестації у вагітних I групи підтверджувались і відносним подовженням АЧР, що може свідчити про більш глибокі порушення в плазменній ланці гемостазу зі збільшенням терміну гестації. Ознаки активації внутрішньосудинного згортання крові, з огляду на збільшення концентрації продуктів деградації фібрину та фібриногену (ПДФФ), були наявні у вагітних основної групи вже з ранніх термінів гестації і зі збільшенням строку вагітності достовірно зростали.Висновки. Стан системи гемостазу у вагітних із хронічною артеріальною гіпертензією на тлі йододефіциту характеризується підвищенням коагуляційного потенціалу плазми, схильністю до гіперкоагуляції. З II триместру, у цих вагітних, достовірно посилюється гіперкоагуляція, стан нестійкої напруги в системі гемостазу, що характеризується зривом компенсаторних механізмів і свідчить про настання клінічної форми І фази дисемінованого внутрішньосудинного згортання. Це може бути передумовою розвитку плацентарної дисфункції, внаслідок порушення плацентарного кровообігу, що супроводжується затримкою розвитку та дистресом плода, на тлі якої різко підвищений ризик розвитку прееклампсії.

Однією із ключових проблем розвитку сучасного світового флоту є утилізація засобів водного транспорту, насамперед морських суден. Проблемі утилізації суден сьогодні приділяється серйозна увага ЄС. Плани з забезпечення утилізації старих суден з використанням затверджених ЄС технологій розглянуто Європейською Комісією з питань навколишнього середовища (НС). Проект постанови припускає контроль над переробкою суден під прапором країн ЄС або суден, що регулярно відвідують порти ЄС, на затверджених об'єктах з усього світу, що дозволить зменшити випадки негативних наслідків недбалої переробки суднового лома, як аварій, нещасні випадки, завдання збитків здоров'ю людини або НС [1]. Утилізація суден і кораблів різних типів і призначень, що відслужили свій термін – актуальна й, одночасно, досить складна і серйозна проблема не тільки у технологічному плані, але і є екологічною, економічною та правовою проблемою.Тому сьогодні, дуже важливими питаннями є питання вибору методу різання та розробки сучасних технологічних методів різання при утилізації суден. Результати дослідження підтвердили думку авторів, що найбільш перспективними методами різання є гідро-абразивне та механічне різання корпусу судна. Використання діаграми Ісікави дало можливість знайти взаємозв’язок між усіма причинами і факторами, що впливають на проблему та призвести оцінку їх впливу на неї.

Мета – встановити роль порушень судинної регуляції у виникненні перинатальних ускладнень у вагітних високого ризику.Методи дослідження. Обстежено 50 вагітних жінок після допоміжних репродуктивних технологій із непліддям гормонального генезу (основна група), 50 вагітних жінок після допоміжних репродуктивних технологій внаслідок трубно-перитонеального фактору непліддя (група порівняння) і 50 соматично здорових жінок із неіндукованою вагітністю (контрольна група) у терміні гестації 14–16 тижнів. Рівень гомоцистеїну визначено методом ферментативної циклічної реакції, за допомогою набору Diasyis (Німеччина) з використанням аналізатора Respons 920 (Німеччина) за методикою виробника. Вміст L"аргініну в крові визначено за допомогою фотометричного методу, в основу якого покладено реакцію L"нафтола з гіпобромідним реактивом. Для кількісного визначення плацентарного фактора росту людини (PLGF) в зразках плазми крові використано імунохімічний метод з електрохемілюмінесцентною детекцією (ECLIA).Результати. Для визначення ролі порушень регуляції судинного гомеостазу у виникненні ускладнень вагітності в основній групі виділено 2 підгрупи: 1"ша – 9 жінок із суттєвими акушерськими й перинатальними порушеннями (викидні та завмерлі вагітності, прееклампсія тяжкого ступеня, декомпенсований дистрес плода), 2"га – 31 жінка без таких порушень. Встановлено, що вагітність після програм допоміжних репродуктивних технологій проходила з особливо тяжкими ускладненнями в тих жінок із непліддям гормонального генезу, в яких вже на початку вагітності формування і розвиток плаценти відбувались в умовах ендотеліальної дисфункції: негативної дії гомоцистеїну, порушень процесів ангіогенезу.Отже, ці фактори можуть бути ранніми прогностичними маркерами тяжких акушерських і перинатальних порушень при індукованій вагітності в жінок із непліддям різного генезу. Висновки. В умовах гомеостатичного дисбалансу в даної категорії жінок порушення ендотелію та факторів судинної регуляції лежать в основі патогенезу репродуктивних, акушерських і перинатальних ускладнень, що є теоретичною передумовою для розробки патогенетично обґрунтованого комплексу профілактики й лікування, спрямованого на корекцію виявлених порушень.

Анотація. В поточних умовах ведення фінансово-господарської діяльності працівники виконують роль як найбільш цінного ресурсу, так і основного джерела загроз для підприємства. Вирішення проблеми удосконалення управління мотивацією покликано не лише забезпечити зростання продуктивності праці, але й зменшити ймовірність виникнення ризиків і загроз, які пов’язані із діями чи бездіяльністю працівників підприємства. Метою дослідження стало визначення ризиків та загроз у взаємодії між підприємством та персоналом із подальшим формуванням методичних засад удосконалення управління мотивацією працівників. Для формування методичних засад удосконалення управління мотивацією працівників із врахуванням безпекових аспектів застосовано методи: індукції та дедукції, порівняння і систематизації – при дослідженні сутнісних характеристик терміну «мотивація»; синтезу і аналізу – для формування переліку можливих ризиків і загроз, які виникають на етапі «мотивація» у взаємодії підприємства та працівника; морфологічного аналізу – при розгляді мотивації як процесу, для обґрунтування змін в систему мотивації шляхом перерозподілу часток складових матеріальної мотивації та більш активного використання нематеріального стимулювання; абстрактно-логічний – для теоретичних узагальнень і висновків дослідження. Обґрунтовано, що недоліки в управлінні мотивацією можуть спричинити виникнення ряду ризиків (нездатність задовольнити свої фізіологічні та психологічні потреби; втрата інтересу до продуктивної і творчої праці; невідповідність винагороди результатам діяльності; отримання працівником вищої винагороди за аналогічних умов на іншому підприємстві; недієвість нематеріального стимулювання), негативним результатом реалізації яких є виникнення загроз (незадоволення працівників рівнем заробітної плати, що штовхає частину з них до зміни місця трудової діяльності; погіршення лояльності персоналу; зниження продуктивності праці та якісних показників виконання службових обов’язків; виникнення конфліктів в трудовому колективі, а також у взаємовідносинах між персоналом та менеджментом; поява мотивів до отримання додаткового доходу за рахунок вчинення крадіжок майна підприємства, використання службового положення, продажі елементів комерційної інформації конкурентам і т.д.; спричинення втрат через використання майна підприємства із порушеннями технічних умов). Обґрунтовано, що реалізація перелічених загроз, окрім гальмування темпів розвитку, спричиняє виникнення збитків із подальшим суттєвим погіршенням рівня економічної безпеки підприємства. Доведено, що, в наслідок існування ефекту звикання персоналу до певних методів стимулювання та циклічності трудової активності працівників, система мотивації працівників повинна бути динамічною і гнучкою. Запропоновано внести зміни в систему мотивації шляхом перерозподілу часток складових матеріальної мотивації та більш активного використання нематеріального стимулювання. Ключові слова: управління, мотивація, працівник, безпека, ризик, загроза.