Journal articles: 'Терміни вагітності'

1

Лецин, Д. В. "КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК УСПІШНОГО ЛІКУВАННЯ СИНДРОМУ ГІПЕРСТИМУЛЯЦІЇ ЯЄЧНИКІВ ТЯЖКОГО СТУПЕНЯ В РАННЬОМУ ТЕРМІНІ ВАГІТНОСТІ (ІСТОРІЯ ХВОРОБИ)." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (September 9, 2021): 87–92. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12361.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – опис клінічного випадку з використанням різних методів обстеження та лікування синдрому гіперстимуляції яєчників у ранньому терміні вагітності. Матеріали та методи. Описано клінічний випадок синдрому гіперстимуляції яєчників, який виник у пацієнтки З., 34 роки, в ранньому терміні вагітності в результаті екстракорпорального запліднення. У роботі використано загальноклінічні (клінічний аналіз крові та сечі), біохімічні (біохімічний аналіз крові) та інструментальні методи дослідження (ультразвукове обстеження органів грудної та черевної порожнин). Терапію проводили з урахуванням принципів лікування відповідно до чинних нормативних документів МОЗ України. Результати дослідження та їх обговорення. За результатами аналізу даних по клінічному випадку слід сказати, що у пацієнтки синдром гіперстимуляції яєчників виник у пізні терміни з моменту проведення трансвагінальної пункції фолікулів, а клінічна картина синдрому гіперстимуляції яєчників у хворої типова для ІІІ ступеня тяжкості. Висновки. Застосування комплексного підходу в діагностиці та лікуванні синдрому гіперстимуляції яєчників дозволяє простежити динаміку патологічного процесу під впливом вагітності в ранньому терміні та призначених лікувальних заходів. Таким чином, синдром гіперстимуляції яєчників є важливим фактором ризику ускладненого перебігу вагітності, індукованої в програмі екстракорпорального запліднення та репродуктивних втрат у І триместрі. Тому до кожної конкретної пацієнтки повинен бути індивідуальний підхід при виборі протоколів екстракорпорального запліднення, враховуючи ступінь ризику виникнення синдрому гіперстимуляції яєчників у жінки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Dubyk, L. V. "РОЛЬ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ В ПАТОГЕНЕЗІ РЕПРОДУКТИВНИХ ВТРАТ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (May 24, 2019): 81–84. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.9663.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – оцінити зміни деяких показників гемостазу в І триместрі вагітності в жінок із спонтанним абортом. Матеріали та методи. Нами було обстежено 153 вагітних, які перебували на стаціонарному лікуванні в гінекологічному відділенні КМУ «МКПБ № 1», а також перебували на обліку в Жіночій консультації № 1. З них 30 жінок були із неускладненою вагітністю в терміни 6–12 тиж. (I група), 60 – із загрозою мимовільного аборту (II група), 34 – зі спонтанним абортом (III група) і 29 – з вагітністю, що не розвивається (IV група). Результати дослідження та їх обговорення. У більшості вагітних із невиношуванням ранньої вагітності на момент обстеження були виявлені порушення в системі гемостазу, що свідчили про збільшення потенціалу згортання крові (гіперкоагуляцію). Так, показником активації внутрішнього шляху згортання служить зменшення величини активованого часткового тромбопластинового часу (Р<0,05). Кількість фібриногену в групі із самовільним перериванням вагітності і вагітністю, що не розвивається, перевищує показники при неускладненій вагітності I триместру удвічі (Р<0,05). Аналіз агрегаційної активності тромбоцитів пацієнток із невиношуванням вагітності в ранні терміни виявив невелике, але достовірне збільшення агрегації тромбоцитів порівняно з показником при фізіологічній вагітності (Р<0,05). Висновок. У жінок із невиношуванням вагітності спостерігаються зміни зі сторони системи гемостазу, які проявляються явищами гіперкоагуляції та активацією внутрішнього шляху згортання крові.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Аntonyuk-kysil, V. M. "Результати планових відкритих хірургічних втручань з приводу первинного хронічного захворювання вен під час вагітності з використанням компонентів протоколу FAST TRACK SURGERY." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 1 (January 16, 2020): 86–95. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.1.10745.

Full text

Abstract:

Мета роботи: вивчити результати планових хірургічних втручань внаслідок первинного хронічного захворювання вен під час вагітності з використанням компонентів протоколу FAST TRACK surgery. Матеріали і методи. У 457 вагітних виконано планове відкрите хірургічне втручання у ІІ та ІІІ триместрах із первинним симптомним хронічним захворюванням вен С2S-4s, Ер, As, р, Рг (СЕАР 2002) з використанням компонентів протоколу FAST TRACK surgery. Результати досліджень та їх обговорення. У всіх оперованих використовували мультидисциплінарний підхід ведення пацієнток протягом усієї вагітності з госпіталізацією їх до спеціалізованого акушерського стаціонару для виконання операції, яке у 92,3 % пацієнток проведено у день госпіталізації на фоні проведеної перинатальної психотерапевтичної підготовки її і плода до хірургічного втручання. Операцію виконував судинний хірург – так званий “монотехнолог” або “акушерський судинний хірург” в оптимальні терміни вагітності. За рахунок цих чинників у 97,2 % оперованих отримано позитивний клінічний ефект при 100 % відсутності у всіх оперованих ускладнень з боку плода і матері. Планове хірургічне втручання не спричиняло передчасних пологів, не ускладнило перебіг вагітності в післяопераційному і післяпологовому періодах. Усі діти народилися вчасно і в задовільному стані.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Sadigov, J. M. "Forecasting and preventive maintenance of the stood pregnancy in late terms at women with virus infections." HEALTH OF WOMAN, no. 7(113) (September 30, 2016): 94–96. http://dx.doi.org/10.15574/hw.2016.113.94.

Full text

Abstract:

The objective: frequency decrease perinatal pathologies at women-nositelnits of a virus infection (HSV-2 and CMV) on the basis of studying clinical-ehografical, immunological, microbiological and virologic features, and also working out and introductions of complex treatment-and-prophylactic and forecasting actions. Patients and methods. On І a stage the technique of forecasting of the stood pregnancy on the basis of complex clinical-laboratory inspection of 729 women carriers of HSV and CMV has been developed. On ІІ a stage 100 women with the stood pregnancy in anamnesis which are carriers of HSV and CMV have been surveyed and received various techniques of treatment-and-prophylactic actions. Results. Results of the spent researches testify that the offered complex approach to the decision of an object in view and problems, since pregravidare stage and an extent of all gestatione period, allows to improve essentially obstetrical and perinartal outcomes of delivery at pregnant women carriers CMV and HSV, with the stood pregnancy in the anamnesis. Considering insufficient efficiency of the standard treatment-and-prophylactic actions by us the new algorithm pregravidare preparation and conducting pregnancy at women carriers of CMV and HSV is offered. Conclusion. The received clinical, functional, laboratory, microbiological and virologic results confirm high efficiency of this technique that grants to us is right to recommend it for wide use in practical public health services. Key words: the stood pregnancy, a virus infection, preventive maintenance, forecasting.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Kupriyanova, L. S., L. G. Tsurman, R. A. Sarancha, K. O. Bereza, M. V. Kozubenko, E. V. Nemchenko, and Iu V. Petrykovets. "Immunohistochemical Features of the Ovaries Structure in Fetuses at Various Periods of Gestation from Mothers with Physiological Pregnancy." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 3, no. 7 (November 15, 2018): 26–32. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs03.07.026.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Korovay, S. V., S. A. Stetsenko, and A. V. Bondareva. "Оцінка метаболізму нітрогену оксиду та синтезу ендотеліну-1 у жінок з невиношуванням вагітності на різних термінах." Експериментальна і клінічна медицина 83, no. 2 (March 13, 2020): 76–85. http://dx.doi.org/10.35339/ekm.2019.83.02.11.

Full text

Abstract:

Досліджували особливості метаболізму NO та визначали рівень ендотеліну-1 в сироватці крові жінок з невиношуванням вагітності на різних термінах. Обстежено 227 вагітних жінок, які поступили до Харківського міського перинатального центру. Формування клінічних груп проводилось залежно від терміну вагітності у вигляді передчасних та своєчасних пологів. Результати дослідження свідчать, що у жінок з невиношуванням вагітності виникає ендотеліальна дисфункція зі зсувом регуляторних впливів у бік вазоконстрикторів. Виявлені зміни метаболізму нітрогену оксиду та синтезу ендотеліну-1 у вагітних жінок свідчать про порушення адаптаційно-компенсаторних механізмів та можливість сприяння розвитку передчасних пологів і погіршенню внутрішньоутробного стану плода.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Lukianova, I. S., G. F. Medvedenko, L. A. Ivanova, and B. A. Tarasyuk. "Significance of ultrasound screening in late pregnancy to predict early detection of urgent conditions in newborns (based on the materials of own research)." PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA, no. 2(74) (May 29, 2018): 52–56. http://dx.doi.org/10.15574/pp.2018.74.52.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Shpikula, N. H. "ЗВ’ЯЗОК ПЕРЕДЧАСНОГО РОЗРИВУ ПЛОДОВИХ ОБОЛОНОК З ВНУТРІШНЬОУТРОБНИМИ І МАТЕРИНСЬКИМИ ІНФЕКЦІЯМИ." Інфекційні хвороби, no. 1 (May 18, 2020): 53–59. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.1.11107.

Full text

Abstract:

Мета роботи – проаналізувати сучасні наукові відомості про зв’язок передчасного розриву плодових оболонок (ПРПО) з внутрішньоутробними і материнськими інфекціями та особливості ведення недоношеної вагітності, ускладненої ПРПО. ПРПО ускладнює до 8 % усіх вагітностей і є основною причиною розвитку спонтанних передчасних пологів (ПП) в 30-51 %, а в терміні, коли ПП починаються до 26 тиж вагітності, частка ПРПО досягає 90-92 %. ПРПО в недоношеному терміні не завжди призводить до розвитку регулярної пологової діяльності, безводний період (БВП) може тривати дні й місяці, і це, зазвичай, веде до патологічного перебігу пологів, украй несприятливо впливає на материнський організм і на стан плода. Зважаючи на те, що у дітей, народжених раніше 34 тиж, гіпоплазія легень може призвести до неонатальної смертності, вичікувальна тактика в цьому терміні є виправданою, а після 34 тиж тривала вичікувальна тактика (12-24 год і більше) не показана. При ПП, ускладнених ПРПО, необхідно оцінювати ризики: 1) ризик вичікувальної тактики (пролонгація вагітності); 2) ризик активно-вичікувальної тактики (преіндукція, індукція пологів); 3) ризик активної тактики (оперативне розродження шляхом кесаревого розтину (КР), а також одночасно плодові ризики: недоношеність, неонатальний сепсис, легенева гіпоплазія, респіраторний дистрес-синдром (РДС), компресія пуповини, материнські ризики: передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, розвиток хоріоамніоніту (ХА), післяродового ендометриту (ПЕ) і сепсису. Розвиток сепсису у новонароджених при ПРПО до 34 тиж вагітності статистично значущо частіший у жінок з позитивним результатом полімеразно-ланцюгової реакції на такі інфекційні агенти, як Ureaplasma, Mycoplasma hominis, Chlamydia trachomatis і з клінічними ознаками ХА.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Romanenko, I. Yu. "ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ ТА ПЕРИНАТАЛЬНІ НАСЛІДКИ РОЗРОДЖЕННЯ ЖІНОК ІЗ ЗАГРОЗОЮ ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ ТА СТАТУСОМ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ У ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТІ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 2 (March 5, 2020): 63–69. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10926.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – оцінити перебіг вагітності, пологів та перинатальні наслідки розродження жінок із загрозою переривання вагітності (ЗПВ) та статусом внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які проживають у Луганській області, для вдосконалення лікувально-профілактичних заходів та профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у таких жінок. Матеріали та методи. Проведено проспективний клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності та пологів 42 вагітних, які в I і II триместрах вагітності перебували на стаціонарному лікуванні з приводу ЗПВ у лікарнях Луганської області та мали статус ВПО (група I). Контрольну групу склали 64 вагітні жінки з необтяженим анамнезом із фізіологічним перебігом вагітності аналогічного гестаційного терміну та місця проживання (група II). Результати дослідження та їх обговорення. У жінок групи I була достовірно вищою питома вага захворювань серцево-судинної системи, сечовивідних шляхів, ЛОР-органів, запальних захворювань жіночих статевих органів в анамнезі, мав місце ускладнений перебіг вагітності та пологів. Кількість випадків гострої респіраторно-вірусної інфекції, істміко-цервікальної недостатності, неспецифічного вагініту достовірно перевищувала показники групи II, безсимптомна бактеріурія, рецидивна ЗПВ, гестаційний пієлонефрит та уреаплазмова інфекція зустрічалися тільки у жінок групи I, кількість випадків анемії не мала достовірної різниці. Передчасні пологи в терміні 33–37 тижнів гестації відбулися у 7 (16,67 %) жінок групи I та у 3 (4,69 %) – групи II (р=0,048), оперативне розродження зареєстровано в 13 (30,95 %) та 8 (12,50 %) випадках відповідно (р=0,02). У жінок групи I передчасний розрив плодових оболонок зустрічався в 1,9, слабкість пологової діяльності – в 3,4, передчасне відшарування нормально розташованої плаценти – в 6, дистрес плода – в 1,5 раза частіше, центральне передлежання плаценти відмічено тільки в групі I. Висновки. Наявність в анамнезі хронічних запальних захворювань придатків матки, інфекцій, що передаються статевим шляхом, гострої респіраторно-вірусної інфекції під час наявної вагітності, ЗПВ в I і II триместрах дозволяють виділити вагітних у групу високого ризику щодо розвитку гестаційних ускладнень з метою своєчасного проведення лікувально-профілактичних заходів. Ускладнений перебіг I і II триместрів вагітності впливає на зростання частоти передчасного переривання вагітності, оперативного розродження у жінок групи I порівняно з жінками групи II.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Федосєєва, О. В. "ВПЛИВ ПРЕНАТАЛЬНОЇ КОНТАМІНАЦІЇ АНТИГЕНУ НА ЦИТО- ТА ГІСТОХІМІЧНІ АСПЕКТИ МОРФОЛОГІЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ ЩУРІВ-ІНФАНТІВ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 3 (December 8, 2021): 81–86. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12574.

Full text

Abstract:

Резюме. Глікозаміноглікани та протеоглікани беруть участь у важливих біологічних подіях, таких, як клітинна проліферація, адгезія, міграція та диференціювання. Було також показано, що ці молекули беруть участь у розвитку неопластичних та гіперпластичних уражень. У галузі тиреоїдології було показано, що глікозаміноглікани, протеоглікани та споріднені молекули відіграють велику роль у розвитку як фізіологічних властивостей, так і патологічних станів щитоподібної залози. При впливі пренатального антигенного навантаження відбувається передчасний вихід Т-лімфоцитів з тимуса, які в тканинах змінюють не тільки терміни розвитку структурних елементів, але і їх імунологічну толерантність і т. д. Мета дослідження – за допомогою комплексного гістохімічного дослідження з’ясувати цито- та гістохімічні особливості морфологічних перетворень щитоподібної залози щурів-інфантів після пренатальної контамінації антигеном. Матеріали і методи. Матеріалом дослідження була щитоподібна залоза щурів лінії Вістар (21– 45 доби постнатального періоду, 54 тварини), яких поділили на групи по 6 тварин у кожній. Досліджено три групи тварин: перша – інтактні тварини (норма); друга – контрольна, тваринам якої вводили 0,9 % розчин NaCl на 18 добу датованої вагітності; третя – експериментальні тварини, яким вводили стафілококовий анатоксин рідкий, очищений, адсорбований (10– 14 одиниць зв’язування в 1 мл, розведений у 10 разів) на 18 добу датованої вагітності (пат. 49377, Україна, 2010 та пат. 63020, Україна, 2011). З метою візуалізації та ідентифікації глікозаміногліканів (ГАГ) і протеогліканів застосовували фарбування серійних зрізів альціановим синім при pH 2,5 – для виявлення несульфатованих ГАГ, при pH 1,0 – слабо сульфатованих ГАГ та протеогліканів у комбінації з PAS. Морфометрію проведено з використанням мікроскопа Carl Zeiss «Primo Star» з використанням камери AxioCam, комплекс морфометричних досліджень виконували за допомогою програми Zeiss Zen (2017). Розрахунок коефіцієнта r-кореляції Пірсона проводили за допомогою програми Microsoft Office Excel 2010. Результати. Характерною особливістю щитоподібних залоз експериментальних тварин було виявлення речовини, яка розщеплюється гіалурунідазою, і дає реакцію з альціановим синім при рН=2,5. Можна припустити, що в експериментальній групі тварин присутні гіалурунати. У вигляді помірної реакції вони локалізуються в цитоплазмі тироцитів та інтенсивно у вигляді включень у колоїді. Ступінь забарвлення вище в стінках великих кровоносних судин, дещо знижувався рівень вмісту сіалоглікопротеїнів, порівняно з контролем, причому розподіл їх в тканинах залози залишається тотожним порівняно з інтактними і контрольною групами. На кінець інфантильного періоду відзначається зменшення кількості вмісту кислих сульфатованих протеогліканів у сполучнотканинних прошарках залози в нормі, інших істотних достовірних відмінностей у рівні розподілу і вмісту вуглеводних компонентів, порівняно з попереднім віком, не спостерігалося. У цитоплазмі тироцитів знижується інтенсивність реакції на кислі сульфатовані глікопротеїни і гіалурунати у тварин, пренатально контамінованих стафілококовим анатоксином. Висновки. Застосовуючи гістохімічні методи дослідження, ми провели аналіз динаміки вмісту вуглеводних компонентів у щитоподібній залозі щурів-інфантів у нормі та після пренатальної контамінації антигеном. З’ясовано, що глікоген, виступаючи в якості основного енергетичного матеріалу, з віком витрачається для синтезу більш складних вуглеводневих біополімерів. Зокрема, він зв'язується з білком, у результаті чого синтезуються глікопротеїни і протеоглікани. У структурних елементах щитоподібної залози щурів-інфантів експериментальної групи в досліджуваний період ми ідентифікували різні групи глікопротеїнів та виявили сіалоглікопротеїни у тироцитах екстрафолікулярних проліферативних скупчень, що можна ідентифікували як елемент становлення синтетичної активності тироцитів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Пономарьова, Інна, Тамара Лісяна, Людмила Стамболі, Ольга Мацола, and Микола Лісяний. "СТАН МІКРОЕКОЛОГІЇ ТА МІСЦЕВОГО ІМУНІТЕТУ ПІХВИ У ЖІНОК В ПІСЛЯАБОРТНОМУ ПЕРІОДІ." Immunology and Allergy: Science and Practice, no. 1-2 (May 21, 2021): 5–12. http://dx.doi.org/10.37321/immunology.2021.1-2-01.

Full text

Abstract:

Вступ. На протязі останнього десятиріччя частота абортів в Україні залишається стабільно високою. Поряд з традиційним хірургічним методом пере-ривання вагітності в багатьох країнах світу застосовується медикаментозний аборт, який вважається менш травматичним в порівнянні з хірургічним абортом. Але відомо, що наслідками медикаментозного аборту є довготермінова присутність відторгнутих некротичних тканин та скупчення значних об’ємів крові, що створює умови для активної проліферації потенційно патогенної мікрофлори. Виникнення в післяабортному періоді запальних захворювань призводить до морфо-функціональної неповноцінності ендометрія внаслідок деструкції залоз строми, тер-мінальних судин та склеротичних процесів в них. Ризик інфікування після аборту пов’язують зі зниженням місцевого імунітету.Мета роботи. Вивчення стану місцевого імунітету та структури мікробіому піхви в після-абортному періоді та порівняння показників мікробної контамінації піхви в залежності від метода застосування аборту.Матеріали та методи. Під спостереженням знаходилось 130 жінок, які були розділені на 2 групи: I група (62 жінки) включала пацієнток, яким був проведений хірургічний аборт та II група (68 жінок), яким був проведений медикаментозний аборт. Пацієнтки обстежувались за 2-3 доби до проведення аборту та на 14-15 добу після аборту. Проведення мікробіологічних аналізів та облік результатів здійснювали згідно наказу № 234 МОЗ України від 10.05.2007 року. Кількісний вміст sIgA та IgG, IgA, IgM (г/л) та рівень лізоциму у біологічних рідинах статевих шляхів визначали за допомогою радіальної імунодифузії у гелі з використанням антисироваток до окремих класів імуноглобулінів за методом Mancini.Результати. В ході дослідження встановлено, що після хірургічного аборту в терміни 14-15 діб у пацієнток реєструється збільшення частоти виділення та зростання ступеня обсіменіння піхви різними представниками мікроорганізмів роду Enterobacteriacea в асоціаціях із стафілококами та грибами роду Candida. Після медикаментозного аборту в структурі мікробіоти піхви відмічається тенденція до збільшення питомої ваги грампозитивних коків в асоціаціях з ентерококом, а також збільшення частоти реєстрації гарднерельозу. Після хірургічного аборту спостерігається більш значне зниження показників лізоциму та підвищення рівня імуноглобулінів (SIgA, IgG, IgA) в цервікальному слизі, ніж після медикаментозного переривання вагітності.Висновки. Встановлено дисбаланс місцевого імунітету та активна проліферація потенційно патогенної флори, збільшення частоти формування бактеріальних спільнот, яка асоціюється з дефіцитом лактобактерій у піхві жінок після хірургічного аборту, що свідчить про необхідність імунної та бактеріальної корекції виявлених порушень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Камінський В’ячеслав Володимирович, Коломійченко Тетяна Василівна, Жданович Олексій Ігоревич, Деркач Андрій Дмитрович, and Сербенюк Анастасія Валеріївна. "ОПТИМІЗАЦІЯ ТАКТИКИ ВЕДЕННЯ ВАГІТНОСТІ ПІСЛЯ ГРИПУ, ПЕРЕНЕСЕНОГО НА РАННІХ ТЕРМІНАХ ВАГІТНОСТІ." World Science, no. 9(61) (December 4, 2020): 1–7. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30122020/7280.

Full text

Abstract:

The obtained results created a theoretical basis for optimizing the tactics of pregnancy management in such patients by applying a pathogenetically sound set of treatment and prevention measures. The proposed complex includes assessment of risk factors, additional examinations, monitoring of the condition of the pregnant woman and fetus, treatment measures to prevent placental insufficiency and reduce the negative effects of hyperimmune response (aspirin, dipyridamole, progestogens, intravenous immunoglobulin, vitamin D).To test the effectiveness of the proposed set of treatment and prevention measures, 80 pregnant women were selected after influenza, transmitted in early pregnancy, with a high risk of placental dysfunction. Patients were randomly divided into 2 groups: 40 women whose pregnancies were performed according to optimized tactics (main group) and 40 women (comparison group) whose pregnancies were managed according to the clinical protocols of the Ministry of Health.Testing the effectiveness of the proposed set of measures showed its positive effect on hormonal function of the placenta (normalization of progesterone and estradiol levels), immune status (reduction of NK-cytotoxicity, balance of cytokine profile), elimination of vitamin D deficiency and reduction of procoagulation potential of the hemostasis system.Creating favorable conditions for the development of gestation has reduced the incidence of placental insufficiency by almost 2 times to 35.0% vs. 62.5%. Against the background of the recommended tactics of pregnancy after influenza, the frequency of complications of pregnancy, disorders of the fetus and newborn has decreased significantly.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Pavlovska, O. M., K. M. Pavlovska, and Zh O. Krasnova. "ОСОБЛИВОСТІ СТАНУ ІНТЕСТИНАЛЬНОЇ МІКРОБІОТИ У ЖІНОК ЗІ ЗВИЧНИМ НЕВИНОШУВАННЯМ ВАГІТНОСТІ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 2 (March 5, 2020): 58–62. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10919.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – визначити стан інтестинальної мікробіоти у жінок, які страждають від звичного невиношування вагітності. Матеріали та методи. Було проведено клініко-лабораторне обстеження 53 жінок у віці 21–46 років, яких поділили на 3 групи. До I групи (n=15) увійшли жінки, у яких відбувся другий або третій поспіль мимовільний викидень у терміні гестації до 22 тижнів, до II групи (n=18) – пацієнтки, у яких відбувся один мимовільний викидень у терміні гестації до 22 тижнів, групу контролю (n=20) становили пацієнтки у терміні гестації до 22 тижнів, у яких вагітність перебігала без ускладнень. Усім жінкам проводили комплексне обʼєктивне й загальноклінічне обстеження згідно з вимогами сучасних клінічних протоколів та загальноприйнятих методик. Стан інтестинальної мікробіоти оцінювали шляхом бактеріологічного дослідження фекалій одразу ж після мимовільного переривання вагітності. Посіви проводили на відповідні поживні середовища. Результати дослідження та їх обговорення. У більшості жінок, які страждають від звичного невиношування вагітності, спостерігається виразний дисбаланс інтестинальної мікробіоти, який характеризується значним зменшенням індигенної мікрофлори (Bifidobacterium, Lactobacillus, Escherichia coli, Enterococcus faecium) та посиленим розмноженням таких факультативних мікроорганізмів, як Staphylococcus epidermidis, Proteus, Klebsiella, Clostridium difficile, Candida albicans. Висновки. Подальше поглиблене вивчення та аналіз кореляцій між різними таксономічними групами мікробіоти кишечника, яка є своєрідним індикатором стану макроорганізму, є важливим етапом на шляху визначення тригерних механізмів передчасного переривання вагітності. Отже, оцінка кількісного та якісного складу мікробного пейзажу кишечника може стати обовʼязковою в алгоритмах обстеження жінок з невиношуванням вагітності. Терапевтична ремодуляція інтестинальної мікробіоти (дієтична, медикаментозна) також може стати одним із важливих факторів успішності стратегії профілактики та лікування невиношування вагітності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Berbets, A. M. "РОЗЛАДИ СНУ ТА ЗМІНИ КОНЦЕНТРАЦІЙ МЕЛАТОНІНУ В СЛИНІ У ВАГІТНИХ ІЗ ПЛАЦЕНТАРНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ, РЕАЛІЗОВАНОЮ У ВИГЛЯДІ ЗАТРИМКИ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО РОСТУ ПЛОДА." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (June 12, 2019): 60–66. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.10182.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – вивчити причини виникнення, термін появи та характер розладів сну, а також зміни добових концентрацій мелатоніну в слині у вагітних із затримкою внутрішньоутробного росту плода. Матеріали та методи. Проведено анкетування 80 жінок із плацентарною недостатністю (ПН), реалізованою у вигляді затримки внутрішньоутробного росту (ЗВУР) плода ІІ-ІІІ ступеня в терміні вагітності 30–36 тижнів (дослідна група), і 30 жінок без ознак затримки внутрішньоутробного росту плода або плацентарної недостатності (контрольна група). Вагітним ставилися питання про термін, у якому з’являлися скарги на порушення сну, характер розладів сну, частоту епізодів порушень сну (скільки разів на тиждень відзначали подібний стан). Також ми проводили кількісне визначення рівнів мелатоніну в слині у 22 жінок із групи вагітних із плацентарною недостатністю. Контрольною групою виступили 10 вагітних із групи з неускладненим перебігом вагітності. Окрім того, ми проводили дослідження рівнів мелатоніну в слині у 14 здорових невагітних жінок. Рівні мелатоніну слини визначали о 3:00 та о 6:00 з використанням діагностичного набору Melatonin ELISA виробництва фірми IBL (Німеччина). Статистичну обробку результатів було проведено за допомогою критерію Mann-Whitney для малих вибірок із використанням програмного пакета MedCalc. Результати дослідження та їх обговорення. Анкетування показало, що вагітні з плацентарною недостатністю у 86 % випадків починають відмічати погіршення сну в терміні вагітності 12–22 тижні (здорові вагітні – переважно після 30 тижнів, 57 % випадків), а також частіше прокидаються 2 і більше разів за ніч (71 % позитивних відповідей, в контролі – 23 %) та 3 і більше разів на тиждень (78 % позитивних відповідей, в контролі – 17 %). У вагітних жінок із плацентарною недостатністю, реалізованою у вигляді затримки внутрішньоутробного росту плода ІІ-ІІІ ступеня, концентрація мелатоніну в слині була вірогідно нижчою, ніж у здорових вагітних. Це справедливо як для забору слини о 3:00 (у групі з ПН 1,75 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 1,30–2,50 нг/мл, у групі здорових вагітних 7,55 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 2,35–8,91 нг/мл), так і для забору слини о 6:00 (в групі з ПН 1,50 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 1,20–2,51 нг/мл, у групі здорових вагітних 4,35 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 1,49–7,66 нг/мл). У вагітних з неускладненим перебігом гестації о 3 год ночі спостерігалася найвища концентрація мелатоніну слини серед трьох порівнюваних груп, зокрема вона була вірогідно вищою, ніж у здорових невагітних (у групі здорових вагітних 7,55 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 2,35–8,91 нг/мл, у здорових невагітних 2,50 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 1,39–2,81 нг/мл). Висновки. 1. Розлади сну у вагітних із затримкою внутрішньоутробного росту плода настають раніше і мають більш виражений характер порівняно з жінками з нормальними темпами росту плода. 2. Поява скарг на безсоння в другому триместрі вагітності, на нашу думку, може слугувати ранньою діагностичною ознакою формування плацентарної недостатності, що пізніше реалізується у вигляді затримки внутрішньоутробного росту плода. 3. У вагітних жінок із плацентарною недостатністю, реалізованою у вигляді затримки внутрішньоутробного росту плода ІІ-ІІІ ступеня, концентрація мелатоніну в слині о 3 год ночі та о 6 год ранку є вірогідно нижчою, ніж у здорових вагітних.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Pasiieshvili, N. M. "Визначення прогностичних маркерів передчасних пологів як спосіб профілактики перинатальних ускладнень." EMERGENCY MEDICINE, no. 5.68 (October 8, 2015): 130–36. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.5.68.2015.78555.

Full text

Abstract:

Мета роботи — пошук та розробка сучасних прогностичних маркерів передчасних пологів для своєчасного проведення профілактичних заходів, що направлені на збереження вагітності. Виявлено значні відмінності ендотеліального статусу вагітних із подальшим розвитком передчасних пологів від контрольних показників та жінок, в яких вагітність закінчилася в терміні 38–40 тижнів. Отримані результати вказують, що у вагітних із загрозою передчасних пологів спостерігалися висока частота плацентарної дисфункції та синдрому затримки росту плода, порушення імунологічних та гормональних показників. Виходячи з вищевикладеного, необхідно зазначити, що порушення ендотеліального статусу вагітних може бути причиною ускладнень вагітності, зокрема передчасних пологів, а виявлені ознаки ендотеліальної дисфункції можливо використовувати як ранні прогностичні маркери передчасного переривання вагітності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Markin, L. B., and T. V. Fartushok. "ПРОФІЛАКТИКА РОЗЛАДІВ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ ПЛАЦЕНТИ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 2 (March 4, 2021): 106–10. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11847.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – можливості профілактики ускладнень гестаційного процесу. Матеріали і методи. Першу групу спостереження склали 25 жінок, у яких при 28–30-тижневому терміні вагітності виникли початкові ознаки порушення життєдіяльності плода. Другу групу склали 25 жінок, яким з метою профілактики передчасних пологів із 22–24-тижневого терміну вагітності призначали вагінально мікронізований прогестерон прогінорм геста 200 мг на добу. Третю групу склали 25 вагітних групи ризику функціонального диференціювання плаценти, які з 22 тижня вагітності приймали прогестерон 200 мг на добу вагінально. Оцінку розвитку плода проводили за допомогою ультразвукової системи SA-8000 EX. Мінімальний об’єм фетометрії включав визначення біпарієтального розміру головки (БПР), довжини стегнової кістки (ДС) і середнього діаметра живота (ДЖ), визначали також кількість генералізованих (ГР) і тривалість епізодів постійних дихальних (ДР) рухів плода, використовували індекс ГР та індекс ДР. Реєстрацію кардіотахограми проводили монітором типу 8030 А фірми «Hewlett-Packard». Результати дослідження та їх обговорення. Проведені дослідження показали, що середній показник біофізичного профілю плода (БПП) у вагітних першої групи дорівнював (5,6±0,3) бала. При цьому базальна частота серцевих скорочень (БЧСС) у плода складала (171,3±4,3) уд./хв, спостерігався ундулюючий тип варіабельності. Амплітуда миттєвих осциляцій – (3,4±0,5) уд./хв, частота – (3,0±0,4) уд./хв, реєструвалися поодинокі (2,2±0,3) акцелерації помірної амплітуди ((16,5±0,8) уд./хв) і тривалості ((17,8±1,6) с). У 24 % випадків відмічені окремі (1,5±0,4) децелерації. Амплітуда останніх складала (18,5±1,7) уд./хв, тривалість (20,4±1,9) с. Було виявлено лише (2,3±0,5) ГР, поодиноких короткочасних ((25,5±3,4) с) епізодів постійних ДР. Індекс ГР складав (2,3±0,4) %, індекс ДР – (2,6±0,4) % (р˂0,05). У першій групі при наявності у 48 % випадків плацента відрізнялась високою ехогенністю. У вагітних другої групи виявили фетальний дистрес у 12 % випадків. У третій групі розлади функціонального диференціювання плодової частини плаценти мали місце у 24 % вагітних. Висновки. Призначення прогінорм геста вагітним групи ризику розладів функціонального диференціювання плодової частини плаценти позитивно впливає на перебіг процесів функціонального диференціювання плодової частини плаценти, забезпечує профілактику фетального дистресу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Posokhova, S. P., O. Yu Kucherenko, and K. O. Nitochko. "ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНЕ УШКОДЖЕННЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ПЛОДА: ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 2 (March 4, 2021): 135–42. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11852.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – вивчити вплив факторів ризику в матері та захворюваності у неонатальному періоді на розвиток гіпоксично-ішемічної енцефалопатії (ГІЕ) новонароджених залежно від їх гестаційного віку, а також дослідити вплив нейропротекції на розвиток гіпоксичних уражень головного мозку в недоношених новонароджених. Матеріали та методи. На першому етапі проведено ретроспективний аналіз перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у 150 жінок, діти яких перенесли гіпоксично-ішемічне ураження головного мозку. І групу (ІГ) склали 62 жінки, які народили доношених дітей, ІІ групу (ІІГ) – 88 жінок, які народили передчасно у терміні 26+6–33+6 тижнів гестації. На другому етапі проспективно досліджено рівень нейроспецифічних маркерів пошкодження нервової тканини (NSE та S100) у 60 недоношених новонароджених у термінах гестації до 32 тижнів, які були розподілені на дві групи. Основну групу (ОГ) склали 30 недоношених новонароджених, матерям яких вводили сульфат магнію з метою нейропротекції, групу порівняння (ПГ) – 30 недоношених новонароджених, матері яких із різних причин нейропротекцію не отримали. Результати дослідження та їх обговорення. До факторів ризику народження дітей із ГІЕ належать екстрагенітальна патологія у матері (ВШ 1090,818, 95 % ДІ 64,501–18 447,401), урогенітальні інфекції – хламідіоз (ВШ 21,87, 95 % ДІ 1,264–378,397), недоношеність, низька маса тіла при народженні, ПРПО, хоріонамніоніт (ВШ 17,6, 95 % ДІ 2,288–135,407), оцінка за шкалою Апгар <7 балів, захворюваність у неонатальному періоді. Нейроспецифічна енолаза (NSE) була вірогідно вища у дітей із терміном гестації до 32 тижнів та оцінкою за Апгар менше 6 балів. Нижча концентрація білка S100 у новонароджених основної групи може пояснюватись захисною дією сульфату магнію на ЦНС недоношеного новонародженого. Висновки. До факторів ризику неврологічних порушень у новонароджених належать екстрагенітальна патологія, урогенітальні інфекції у матері, недоношеність, передчасний розрив плодових оболонок, розвиток хоріонамніоніту, затримка росту плода. Проведення нейропротекції сульфатом магнію перед розродженням є важливим заходом попередження гіпоксично-ішемічного ушкодження головного мозку плода та недоношеного новонародженого.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Boychuk, A. V., I. M. Nikitina, and N. D. Koblosh. "КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ БАГАТОПЛІДНІЙ ВАГІТНОСТІ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 2 (March 4, 2020): 138–42. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10805.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – вивчити вплив факторів росту плаценти на перебіг гестаційного процесу при багатоплідній вагітності. Матеріали та методи. Проведено проспективне дослідження перебігу вагітності та пологів у 320 жінок із багатоплідною вагітністю, котрі склали основну групу обстежуваних, та у 40 здорових жінок з одноплідною вагітністю. Рівень PlGF в сироватці крові визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу з використанням наборів моноклональних антитіл у першому триместрі вагітності. Показники системи гемостазу (судинно-тромбоцитарна та коагуляційна ланка) оцінювали за загальноприйнятими методиками. Доплерометрію плацентарного та плодового кровотоку проводили у маткових артеріях, артерії і вені пуповини, середній мозковій артерії плода. Результати дослідження та їх обговорення. Жінки з багатоплідною вагітністю входять до групи ризику розвитку гестаційних ускладнень: передчасних пологів у 67,8 % (р<0,01), фетоплацентарної дисфункції, прееклампсії – у 17,5 % (р<0,05) випадків. Виявлені порушення з боку судинно-тромбоцитарного та коагуляційного гомеостазу у І триместрі вагітності є основними факторами ризику дострокового переривання вагітності. Доведено, що низький рівень фактора росту плаценти в сироватці крові вагітних при багатоплідді у випадку розвитку передчасних пологів, фетоплацентарної дисфункції та прееклампсії – (111,23±8,4), (203,24±6,4) та (305,86±7,4) пг/мл порівняно з відповідними показниками при одноплідній вагітності – (418,2±10,4) пг/мл є прогностичним маркером розвитку даних гестаційних ускладнень. Висновки. Своєчасне проведення медикаментозної корекції гестаційних ускладнень при багатоплідній вагітності з використанням мікронізованого прогестерону, низькомолекулярних гепаринів, ангіопротекторів дозволило пролонгувати вагітність при монохоріальному типі плацентації на 3,2 тижня (до (34,2±2,4) тижнів), а у випадку з дихоріальною двійнею – до терміну доношеної вагітності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Liubomyrska, K. S., O. M. Kamyshnyi, and Yu Ya Krut. "РОЛЬ РЕЦЕПТОРІВ ВРОДЖЕНОГО ІМУНІТЕТУ В ПАТОГЕНЕЗІ АСОЦІЙОВАНОГО З ПЕРЕДЧАСНИМИ ПОЛОГАМИ ПЕРЕДЧАСНОГО РОЗРИВУ ПЛОДОВИХ ОБОЛОНОК." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (June 12, 2019): 101–9. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.10187.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – розробити спосіб прогнозування розвитку ПРПО при недоношеній вагітності за результатами визначення рівня мРНК генів TLR2 і TLR4 на місцевому рівні та гематологічних показників рівня ендогенної інтоксикації. Матеріали та методи. Обстежили 80 жінок із ПРПО в терміні гестації 26–34 тижні (основна група) і 50 вагітних із фізіологічним перебігом вагітності та терміновими пологами без ускладнень (група контролю). Для аналізу транскрипційної активності генів вродженого імунітету TLR2 та TLR4 у плаценті та плодових оболонках використовували метод полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією в режимі реального часу (ЗТ-ПЛР-РЧ) на ампліфікаторі CFX96™Real-Time PCR Detection Systems («Bio-RadLaboratories, Inc.», США) і набір реактивів Luminaris HiGreen Fluorescein qPCR MasterMix (ThermoScientific, США). Результати дослідження та їх обговорення. Середній вік обстежених жінок склав (28,14±6,43) року. Середній термін виникнення ПРПО в основній групі дослідження становив (31,79±2,06) тижня, тривалість безводного проміжку мала велику розбіжність та в середньому склала 90,12 години (від 9 до 313 годин). Діапазон всіх отриманих значень відносної нормалізованої експресії мРНК гена TLR2 у плаценті становив 0,79–163,44 (медіана – 31,06), у плодових оболонках – 1,1–126,06 (медіана – 10,22). Розмах всіх отриманих значень відносної нормалізованої експресії мРНК гена TLR4 був нижчий, ніж TLR2, у плаценті й становив 0,39–43,85 (медіана – 7,74) та вищий у плодових оболонках – 0,18–216,01 (медіана – 40,04). В 33–34 тижні виникнення ПРПО рівень експресії TLR4 у плодових оболонках був у 53,53 раза більший порівняно із практично здоровими жінками з фізіологічним перебігом вагітності та пологів, в 31–32 тижні – у 24,77 раза відповідно. Найбільш чутливими лейкоцитарними індексами оцінки ступеня розвитку ендогенної інтоксикації у вагітних із передчасними пологами були NLR та ЛІІ Я. Я. Кальф-Каліфа, у новонароджених – ЛІІ Кальф-Каліфа та ІЗН. NLR при госпіталізації перевищував норму майже в 2 рази та склав, відповідно, 6,12±2,57, при виписці після розродження, на тлі застосування антибактеріальної терапії – 3,25±1,28. Висновки. У тканині плаценти та плодових оболонках жінок із ПРПО та передчасними пологами в 26–34 тижні гестації відмічається виражене підвищення експресії TLR2 та TLR4. Збільшення транскрипційної активності компонентів вродженого імунітету є фактором реалізації внутрішньоматкового та інтраамніального інфікування та є імунологічною складовою розвитку невиношування, асоційованого з ПРПО. Основними маркерами ступеня активності запального процесу та вираженості ендогенної інтоксикації при передчасних пологах на тлі ПРПО у вагітних виступають – загальна кількість лейкоцитів, ЛІІ Кальф-Каліфа та NLR. Комплексна оцінка інтегральних показників рівня інтоксикації дозволяє прогнозувати виникнення ПРПО при недоношеній вагітності у вагітних із груп ризику даного ускладнення, вчасно впровадити превентивні заходи, оптимізувати подальше лікування та оцінити його ефективність.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Khmil, S. V., U. Ya Franchuk, and I. V. Korda. "РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ ТА ПОЛОГІВ У ЖІНОК ІЗ ПІЗНІМ ГЕСТОЗОМ НА ТЛІ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ." Вісник наукових досліджень, no. 4 (February 5, 2019): 94–97. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9816.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено питання перебігу вагітності та пологів у жінок із пізнім гестозом на тлі метаболічного синдрому. Прееклампсія і надалі залишається актуальною та важливою проблемою сьогодення, займаючи провідне місце в структурі материнської та перинатальної захворюваності й смертності. Мета дослідження – підвищити ефективність діагностики, профілактики пізнього гестозу на тлі метаболічного синдрому. Матеріали та методи. Ми провели ретроспективний аналіз 640 історій пологів, облікових карт спостереження за вагітними за три роки (2016–2018), у яких перебіг вагітності був ускладнений прееклампсією на тлі метаболічного синдрому. Результати досліджень та їх обговорення. Перебіг вагітності у жінок із пізнім гестозом на тлі метаболічного синдрому ускладнився в 72,38 %, а саме: плацентарною недостатністю (27,83 %), тазовим передлежанням плода (13,4 %), передчасними пологами у терміні 32–34 тижні вагітності (24,74 %), передчасним відшаруванням нормально розташованої плаценти (3,09 %), передчасним розривом плідних оболонок (15,46 %). Перебіг пологів ускладнився первинною слабкістю пологової діяльності (4,12 %), вторинною слабкістю пологової діяльності (3,09 %), кровотечею у ІІІ періоді пологів (2,06 %), обвиттям пуповини навколо шиї плода (10,3 %), дистресом плода (13,4 %), затримкою плаценти і плідних оболонок, без кровотечі (2,06 %), розривом промежини (1,03 %) при розродженні та акушерським розривом шийки матки (2,06 %). У 27,62 % жінок вагітність на тлі метаболічного синдрому перебігала без ускладнень. Висновки. Дані ретроспективного аналізу клінічного перебігу вагітності, пологів у жінок із пізнім гестозом на тлі метаболічного синдрому за останні 3 роки свідчать про зростання цих ускладнень. Тому важливо для профілактики проводити комплексну прегравідарну підготовку та визначати предиктори даного ускладнення вагітності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Мунтян, Максим, Ольга Мунтян, and Анатолій Яровенко. "ПРОЕКТУВАННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ МЕДИЧНИХ СИСТЕМ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ ЛІКАРСЬКОГО РІШЕННЯ." ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, no. 9 (January 10, 2020): 41–43. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.09.009.

Full text

Abstract:

В статті розглянуто питання побудови медичних інформаційних систем для автоматизованого прийняття та підтримки прийняття рішення та представлено варіант такої системи підтримки прийняття рішення лікарем-акушером за результатами ультразвукової діагностики пацієнток на ранніх термінах вагітності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Фартушок, Тетяна, Надія Фартушок, and Христина Мильо. "РОЛЬ ПСИХО-ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ВАГІТНОЇ ЖІНКИ У ПЕРЕБІГУ ГЕСТАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 2-3 (April 10, 2021): 572–79. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.116.

Full text

Abstract:

В ХХІ столітті в загальній структурі захворюваності людини зростає рівень патології, детермінованої психологічною дезадаптацією до стресогенних умов оточуючого середовища. І це, в свою чергу, передбачає обрання нових пріоритетів первинної профілактики патології людини, зміщення акценту на психотерапевтичні підходи і практики, а в констекті вагітності ₋ на використання психокорекційних технологій у прегравідарній підготовці [2]. Вагітність і пологи ₋ це нормальні події у житті жінки. В той же час, це великий фізіологічний стрес, джерело переважно позитивних емоцій, але воно поєднане з серйозною перебудовою організму жінки та з можливими негативними подіями: гестозом, загрозою переривання вагітності, іншими її ускладненнями [1].В умовах негативного демографічного балансу, патологічний перебіг вагітності та ускладнені пологи, як і раніше, залишаються актуальними в Україні [3]. Функціональний і фазовий характер репродуктивної системи жінки з навколишньою її емоційною атмосферою зумовлює ситуаційний фізіологічний стрес, біологічні, емоційні та функціональні модифікації якого иожуть трансформувати нормальну ситуацію в патологічний стрес, створюючи умови психосоматичного ризику [4,5]. A.A.Ухтомський (1978) вперше виявив ефект корроборації (перемикання), якому він дав назву “домінанта” (від латинського dominans – панувати), котра є головним системоутворювальним фактором антропосоціогенезу [7,8,9]. Основними властивостями домінанти є підвищена збудженість, стійкість збудження, інертність збудження та здатність поєднувати збудження (Батуєв О.С., 2010). Паралельно вченню про домінанту прогресувала розквітом рефлекторна теорія І.П. Павлова. Ці два основні фізіологічні наукові напрямки якнайкраще доповнювали один одного. Мета дослідження ₋ врахування гінекологом особливостей психології вагітних та породіль для коректної оцінки стану жінки та ефективного ведення вагітності. Дослідження психоемоційної сфери вагітної проводять у двох напрямках: 1) вивчення психологічного статусу жінки в період вагітності для з’ясування ролі характеріологічних особливостей і факторів із категорії психоемоційних, що сприяють або обтяжують симптоматику ускладнень вагітності, тобто з позицій сучасних теорій психосоматики; 2) з позицій перинатальної психології. Їх неможливо відокремити один від одного Висновки і пропозиції.Психологія вагітності та материнства набуває особливої альтуальності у сучасній науковій психології через її суб’єктивну важливість серед етапів у житті кожної жінки. Останніми роками у науковій літературі підкреслюється істотна роль психологічних чинників, які супроводжують період вагітності. Адже під час вагітності відбуваються не тільки фізіологічні, а й суттєві психологічні зміни у житті жінки, які залежать від багатьох факторів впливу, в т.ч. і від терміну гестації. Особливого значення набуває і готовність жінки до материнства. Саме материнська сфера протягом вагітності зазнає суттєвих змін, які відбиваються у переживанні жінкою симптоматики вагітності, у її активності та психічному стані.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Хміль Досвальд, А. С., and Л. М. Маланчук. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КОРОТКИХ ПРОТОКОЛІВ ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНОГО ЗАПЛІДНЕННЯ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ НА ФОНІ СИНДРОМУ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ ТА ХРОНІЧНОГО ЕНДОМЕТРИТУ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (March 25, 2022): 166–74. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12816.

Full text

Abstract:

РЕЗЮМЕ. Орієнтовно 80–90 % жінок із ановуляцією, які звертаються в клініку, мають СПКЯ. За різними даними, хронічний ендометрит розпізнається від дуже низької до дуже високої частоти, зокрема, у 2,8 % – 67,6 % пацієнтів із безпліддям та невдалою імплантацією, що обґрунтовує доцільність вивчення особливостей безпліддя на фоні СПКЯ та хронічного ендометриту. Мета – вивчити особливості оогенезу, запліднення, настання вагітностей в програмах ЕКЗ у пацієнток із ендокринним безпліддям на фоні СПКЯ та на тлі коморбідності синдрому полікістозних яєчників і хронічного ендометриту. Матеріали та методи. Зроблено ретроспективний аналіз медичних карт 110 жінок із ендокринним безпліддям на тлі синдрому полікістозних яєчників та коморбідністю СПКЯ і хронічного ендрометриту, а також 30 жінок, які склали контрольну групу. Пацієнтки були поділені на 3 групи. Першу дослідну групу склали 52 жінки з ендокринним безпліддям на тлі СПКЯ, другу – 58 жінок із безпліддям на фоні СПКЯ та хронічного ендометриту (в цю групу були включені пацієнтки із невдалими спробами ЕКЗ та/або вагітністю, яка перервалася на ранніх термінах), а також 30 пацієнток з безпліддям, пов’язаним із чоловічим фактором, які склали групу порівняння (контроль). Нами проведено порівняльний аналіз загальноклінічних показників пацієнток з ендокринним безпліддям на тлі СПКЯ та коморбідністю СПКЯ і хронічного ендометриту. Проаналізовано отримані результати ефективності коротких протоколів ЕКЗ з антагоністом ГнРГ у цих пацієнток, такі як характеристика фолікулогенезу, отриманих ооцитів та ембріонів, клінічні результати настання вагітності та пологів. Результати. На основі проведеного ретроспективного аналізу оперативних втручань у пацієнток із коморбідністю СПКЯ та хронічного ендометриту виявлено у більшої кількісті жінок вишкрібання стінок порожнини матки у 24,14 % та ВМС у 20,69 % в анамнезі, що могло бути одним із причинних факторів виникнення хронічного ендометриту. При оцінці результатів стимуляції суперовуляції виявлено більшу тривалість днів стимуляції, вищу загальну дозу гонадотропінів, меншу кількість виходу бластоцист, а також нижчий відсоток настання вагітності. Це дозволило в подальшому визначити пріоритетні методи підготовки пацієнток дослідних груп до кріопротоколу з метою реалізації їх репродуктивної функції. Висновки. У пацієнток із ендокринним безпліддям на фоні коморбідності СПКЯ і хронічного ендометриту, у порівнянні з групою жінок із безпліддям на тлі СПКЯ, для стимуляції суперовуляції необхідна вища загальна доза рФСГ, тривалість введення антагоніста ГнРГ, тривалість КОС та достовірно нижча кількість отриманих ооцитів, запліднених яйцеклітин та бластоцист, а також нижчий відсоток настання вагітності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Sharhorodska, Ye B., O. S. Shkolnyk, I. A. Potapov, O. S. Rachkevych, and H. V. Makukh. "РОЛЬ ФОЛІЄВОЇ КИСЛОТИ У ПОПЕРЕДЖЕННІ ВРОДЖЕНИХ ВАД РОЗВИТКУ: РЕЗУЛЬТАТИ АНОНІМНОГО АНКЕТУВАННЯ ЖІНОЧОГО НАСЕЛЕННЯ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (June 10, 2019): 146–51. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.9888.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – вивчення обізнаності жіночого населення Львівської області про роль фолієвої кислоти (ФК) у попередженні вроджених вад розвитку плода (ВВР). Матеріали та методи. Проведено опитування вагітних жінок Львівської області та аналіз 811 анкет респондентів. Вивчали питання стосовно вживання зазначеного препарату: дози (100, 200, 400 або 500 мкг), до та під час даної вагітності, тривалості прийому препарату, до зачаття та перші три місяці вагітності, а також обізнаності населення відносно преконцепційної дії фолієвої кислоти. Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз даних анкет показав, що з 811 жінок проживали в місті 622 (76,69 %), а 189 (23,31 %) – в селі. Вивчення паритету вагітності показало, що значно більше було жінок із І та ІІ вагітністю (48,20 % та 33,97 % відповідно). Найбільш поінформованими про значення ФК були жінки, вагітні вперше (30,83 %) та вдруге (25,40 %), з них значно частіше були жительки міста. Більшість респондентів отримала знання про ФК від медиків – 58,08 %, причому достовірно більше цих жінок було з міста, ніж із села (46,0 % та 12,08 % відповідно, Р<0,001). Лише 40,44 % вживали ФК до вагітності протягом від одного до трьох місяців. Всього близько 1/3 (37,73 %) жінок вживали ФК у дозі 400 мкг. Причому 26,26 % респондентів застосовували препарат протягом 2 місяців до вагітності, та 41,92 % – трьох місяців під час вагітності. Значно частіше це були мешканки міста, ніж села (Р<0,001). Висновки. Встановлено, що серед жіночого населення Львівської області поінформованість про фолієву кислоту як кращу справжню профілактику вроджених аномалій розвитку плода є недостатньою. Це стосується даних про сам препарат, його дозу прийому та термінів і тривалості вживання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Boychuk, A. V., Yu B. Yakymchuk, M. A. Andreychyn, M. I. Skilna, O. L. Ivakhiv, I. M. Klishch, M. M. Korda, S. Yo Zaporozhan, M. T. Huk, and I. H. Sydorenko. "ДІАГНОСТИКА КЛІЩОВИХ ІНФЕКЦІЙ У ВАГІТНИХ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 2 (March 4, 2021): 50–55. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11837.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – з’ясувати частоту інфікування B. burgdorferi sensu lato (s. l.), A. phagocytophilum, Babesia spp. і вірусом кліщового енцефаліту (ВКЕ) вагітних Тернопільщини. Матеріали та методи. Обстежено 43 вагітних на 22–27-му тижнях вагітності, які мали патологію вагітності. В сироватці крові визначали специфічні антитіла класів IgM та IgG до B. burgdorferi s. l. методом ІФА, а також ДНК B. burgdorferi s. l., A. phagocytophilum та РНК Babesia spp. і ВКЕ в крові вагітних за допомогою ПЛР у режимі реального часу. Результати дослідження та їх обговорення. Специфічні антитіла IgM і/чи IgG до B. burgdorferi s. l. (B. burgdorferi sensu stricto, B. afzeli, B. garinii) за допомогою ІФА виявлено у сироватках крові 41,9 % вагітних. Методом ПЛР ДНК B. burgdorferi s. l. знайдено в крові 9,3 % вагітних; ДНК A. phagocytophilum – у 6,9 %, РНК Babesia spp. – у 4,7 %, РНК ВКЕ – у 4,7 %. Висновок. Виявлення нуклеїнових кислот збудників кліщових інфекцій у вагітних із патологією вагітності, ймовірно, свідчить про можливу причетність зазначених збудників до виникнення цієї патології. Можливе інфікування вагітних при вживанні термічно не обробленого молока кіз і великої рогатої худоби.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Железов, Д. М. "АНОМАЛЬНА ПЛАЦЕНТАЦІЯ У ВАГІТНИХ ІЗ РУБЦЕМ НА МАТЦІ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (September 9, 2021): 55–59. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12355.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – оцінка частоти аномальної плацентації у вагітних із рубцем на матці. Матеріали та методи. Дослідження виконано на базі Одеського обласного перинатального центру впродовж 2016–2020 рр. Обстежено 435 жінок із рубцем на матці, в тому числі 118 (27,1 %) – із двома та більше рубцями. Середній вік обстежених склав (33,3±1,2) року. Аналізували частоту виявлення аномалій плацентації на пренатальному етапі. Всім пацієнткам під час вагітності у термін 20 тижнів було проведено трансвагінальне ультразвукове дослідження за допомогою сканера експертного класу Accuvix V20 Prestige (Samsung Medison, Республіка Корея). Додатково проводили доплерометричне дослідження кровотоку по маткових артеріях. Статистичний аналіз проводили з використанням програмного забезпечення Statistica 13.0 (TIBCO, США). Результати дослідження та їх обговорення. У всіх обстежених вагітних із часу виконання оперативного втручання минуло більше 2 років. Рубець після консервативної міомектомії (КМЕ) був у 109 (25,1 %) жінок. Середній термін після виконання КМ Е склав (2,7±0,2) року. Найбільш часто реєструвалися фундальні (28, або 25,7 %) та корпоральні (73, або 66,9 %) розрізи. Частим явищем були аномалії прикріплення плаценти – у 70,3 %, причому в структурі ураження переважало низьке розташування плаценти – 163 випадки, або 53,3 %. Рlacenta accrete зареєстрована у 131, або 42,8 %. Казуїстикою були випадки placenta increta (2,6 %) т??а placenta previa (1,3 %). При оцінці частоти ускладнень у жінок із рубцем на матці встановлено, що у першому триместрі вагітності загроза переривання вагітності виникала у 20,4 % вагітних, ранній гестоз – у 50,3 %, анемія вагітних – у 64,1 %. Затримку росту плода реєстрували у 69,6 % вагітних. У третьому триместрі прояви дисфункції плаценти реєстрували у 72,1 %, прееклампсії – у 66,8 %, анемії вагітних – у 73,6 %. За літературними даними, поширеність аналогічних ускладнень у жінок без носійства рубця є втричі меншою. У 103 (25,9 %) жінок вдавалися до оперативного розродження, в решти пологи відбулися per via naturales. Висновки. Найчастішою причиною утворення рубця на матці є КР (74,9 %). Рубець після консервативної міомектомії був у 109 (25,1 %) жінок. Середній термін після виконання КМЕ склав (2,7±0,2) року. На відміну від жінок після КР, у яких розріз завжди локалізувався у нижньому сегменті матки, у пацієнток із рубцем на матці після КМЕ його локалізація відповідала первинній локалізації видаленого міоматозного вузла. Найбільш часто реєстрували фундальні (28, або 25,7 %) та корпоральні (73, або 66,9 %) розрізи. Частим явищем були аномалії прикріплення плаценти – у 70,3 % жінок, причому в структурі ураження переважало низьке розташування плаценти – 163 (53,3 %). Рlacenta accrete зареєстрована у 42,8 % вагітних, placenta increta – у 2,6 % та placenta previa – у 1,3 %.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Бігуляк, Г. Т., А. І. Довгалюк, І. М. Кліщ, and М. М. О. Стецевич. "ВПЛИВ МЕЗЕНХІМАЛЬНИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН НА ПЕРЕБІГ ІМУННОГО ПРОЦЕСУ В ЩУРІВ З ГОСТРИМ ПАРОДОНТИТОМ." Medical and Clinical Chemistry, no. 2 (August 4, 2021): 116–24. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i2.12259.

Full text

Abstract:

Вступ. Методи регенеративної терапії починають широко використовувати в медицині. Лікування пародонтиту є складним завданням стоматології, тому відбувається пошук новітніх методів, які були б ефективними за цієї патології. Мета дослідження – вивчити вплив стовбурових клітин на стан клітинної та гуморальної ланок імунітету за умов експериментального пародонтиту. Методи дослідження. Дослідження проводили на білих безпородних щурах-самцях масою 180–200 г. Пародонтит викликали шляхом уведення в тканини ясен ліпополісахариду по 40 мікролітрів (1 мг/мл) через день протягом 14 діб. Через 1, 7, 14 і 21 доби після останнього його введення щурів декапітували під тіопенталовим наркозом (50 мг/кг). Контролем слугував матеріал від інтактних тварин. Отримували мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) у вагітних самок орієнтовно на 21–24-ту доби вагітності. Для одержання життєздатних МСК використовували ферментний метод. Культивування здійснювали в СО2- інкубаторі за температури 37 °С та концентрації СО2 – 5 %. Стовбурові клітини вводили щурам у ділянку ясен разовою ін’єкцією з розрахунку 1 млн клітин на 1 кг маси тіла. Для максимального збереження життєздатності клітин вводили МСК протягом 30 хв після отримання суспензії. Клітинну (CD4+, CD8+, CD3+, CD20+) ланку імунітету досліджували імунофлуоресцентним методом за допомогою моноклональних антитіл до CD4+-, CD8+-, CD3+- і CD20+-антигенів щура, кон’югованих із флуоресцеїн ізотіоціанатом (FITC) виробництва “Beckman Coulter” (США). Імунореактивність організму вивчали за вмістом сироваткових імуноглобулінів класів А, М, G методом твердофазового імуноферментного аналізу за допомогою набору реагентів “eBioscience, Inc” із використанням аналізатора “StatFax”. Отримані цифрові дані обробляли методом варіаційної статистики. Достовірність відмінностей порівнюваних параметрів між різними вибірками визначали з використанням t-критерію Стьюдента (при нормальному розподілі результатів) чи Манна – Уїтні (в разі розподілу, що не був нормальним). Результати й обговорення. За умов моделювання гострого пародонтиту продукування сироваткових імуноглобулінів значно зростало на початкових етапах експерименту з подальшим зниженням до 21-ї доби. При введенні МСК воно було менш інтенсивним, ніж у тварин без корекції. Вміст CD4+-клітин у щурів з гострим пародонтитом достовірно підвищувався на початкових етапах з подальшим зниженням до 21-ї доби. Після введення МСК він був меншим і на 1-шу добу складав 130,8 % від показника здорових тварин, що, відповідно, становило 88,6 % від рівня щурів, яким корекції не проводили. До 21-ї доби вміст CD4+-клітин продовжував знижуватись і достовірно не відрізнявся від такого у тварин без патології. Подібною була динаміка рівня CD8+-клітин, однак підвищення було меншим, ніж CD4+-клітин. Динаміка регуляторного індексу CD4+/CD8+ вказувала на достовірне зростання у тварин з гострим пародонтитом у ранні терміни з подальшим зниженням до 21-ї доби. Вміст CD3+- та CD20+-клітин у сироватці крові щурів з гострим пародонтитом на 1-шу добу достовірно перевищував показники інтактних тварин з подальшим зниженням до 21-ї доби. Корекція із застосуванням МСК супроводжувалась менш інтенсивним зростанням рівня CD3+- та CD20+- клітин. Висновки. У тварин з гострим пародонтитом спостерігають достовірне зростання рівня CD4+-лімфоцитів, порушення співвідношення основних субпопуляцій лімфоцитів (CD4+ і CD8+), що супроводжується достовірним підвищенням імунорегуляторного індексу, а також порушення функціональності гуморальної ланки імунної системи, що проявляється дисбалансом імуноглобулінів у кров’яному руслі та зниженням резистентності гуморальної ланки імунної системи. Застосування МСК суттєво вирівнює спричинений патологічним процесом дисбаланс імунної системи, сприяючи нормалізації імунорегуляторного індексу та основних класів імуноглобулінів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Ortemenka, Ye P. "Перинатальні фактори ризику гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у доношених новонароджених із нормальною та низькою до терміну гестації масою тіла." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, no. 4.74 (August 7, 2015): 46–50. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.4.74.2015.78210.

Full text

Abstract:

На базі відділення патології новонароджених обласної дитячої клінічної лікарні м. Чернівців обстежено 41 доношену дитину, хвору на гіпоксично-ішемічну енцефалопатію, з метою вивчення перинатальних факторів ризику захворювання залежно від маси тіла при народженні. Встановлено, що основними предикторами розвитку гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у маловагових до терміну гестації новонароджених є: проживання матерів у міських поселеннях (46,2 %); наявність хронічної патології (анемії, захворювань щитоподібної залози) у матерів під час вагітності (46,6 %); супутні вроджені аномалії розвитку у третини (30,8 %) новонароджених; розвиток респіраторних порушень при народженні, що потребували проведення штучної вентиляції легень (61,5 %); проблеми вигодовування новонароджених (61,5 %). Гіпоксично-ішемічному ураженню центральної нервової системи у доношених новонароджених із нормальною відносно терміну гестації масою тіла передували: патологічний перебіг інтранатального періоду (розвиток дистресу плода в пологах унаслідок обвиття пуповиною у чверті випадків і патологічний перебіг пологів у третині (32,1 %) спостережень), що асоціював із народженням третини малюків в асфіксії (констеляція Апгар-тесту на 1-й хвилині ≤ 4 бали), яка часто призводила до розвитку кардіогенних ускладнень (28,6 %), поліорганної недостатності (14,3 %) і судомного синдрому (17,9 %).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Григурко, Д. О. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІНТРАОПЕРАЦІЙНОЇ КРОВОВТРАТИ ПРИ ПЕРЕДЧАСНИХ ПОЛОГАХ ПІД ЧАС КЕСАРЕВОГО РОЗТИНУ ЗА КЛАСИЧНИМ СПОСОБОМ ТА ЗА МОДИФІКОВАНОЮ МЕТОДИКОЮ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 1 (April 29, 2021): 60–68. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i1.11733.

Full text

Abstract:

Мета – провести порівняльний аналіз об᾽єму інтраопераційної крововтрати при кесаревому розтині (КР) за класичним способом та при застосуванні модифікованої методики в умовах передчасних пологів (ПП). Матеріал і методи. Проведено порівняльний аналіз 59 випадків передчасних пологів, розродження при яких було проведено абдомінальним шляхом. Основну групу (I клінічна) склали 29 пацієнток, у яких операція кесаревого розтину виконувалась згідно з запропонованою модифікованою методикою, порівняльну групу (II клінічна) – 30 пацієнток, які були прооперовані класичним способом кесаревого розтину. Для більш достовірного аналізу кожна клінічна група була поділена на дві підгрупи в залежності від терміну вагітності (29–33 тижні 6 днів та 34–36 тижнів і 6 днів відповідно). Головні відмінності запропонованої методики абдомінального розродження полягають у використанні удосконаленого способу входження до черевної порожнини та в одномоментному ушиванні рани на матці двома операторами, починаючи від кутів країв рани неперервним однорядним вікриловим швом із фіксуючим зашморгом на кожному з кінців двох ниток. У випадках народження дітей на ранніх термінах, до 30 тижнів гестації, проводився корпоральний розріз на матці та їх народження в цілому плідному міхурі. Результати. У процесі дослідження ми виявили, що застосування модифікованої методики абдомінального розродження сприяє зменшенню величини інтраопераційної крововтрати при ПП майже на 300 мл (р<0,001), мінімізує розвиток масивної акушерської кровотечі (МАК), практично анулює потребу в проведенні інтраопераційної гемотрансфузії та гістеректомії (р<0,05). Висновок. Отримані нами дані підтверджують ефективність застосування удосконаленої методики абдомінального розродження для зменшення об᾽єму інтраопераційної крововтрати в умовах ПП.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Berbets, A. M. "МЕЛАТОНІН, ПРОЗАПАЛЬНІ ЦИТОКІНИ ТА ПЛАЦЕНТАРНА НЕДОСТАТНІСТЬ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 2 (November 16, 2018): 24–26. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2018.2.8942.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – шляхом дослідження рівнів мелатоніну і прозапальних цитокінів у вагітних із плацентарною недостатністю встановити можливий взаємозв’язок між плацентарною недостатністю та прозапальною ланкою імунітету. Матеріали та методи. Обстежено 46 вагітних (дослідна група) з плацентарною недостатністю, що була реалізована у вигляді синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку плода ІІ–ІІІ ступенів у термін вагітності 30–36 тижнів. Контрольну групу становили 20 жінок з неускладненим перебігом вагітності в той же термін. Для вивчення концентрації мелатоніну в крові використовували набір Melatonin ELISA виробництва IBL (Німеччина). Прозапальні цитокіни, зокрема фактор некрозу пухлин-α (TNF-α), інтерлейкін-1-β (IL-1-β), інтерлейкін-6 (IL-6), визначали в крові за допомогою реактивів виробництва фірми «Вектор-Бест» (Україна). Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що концентрація мелатоніну вірогідно знижується, якщо вагітність ускладнена затримкою внутрішньоутробного розвитку плода (дослідна група – (126,87±14,87) pg/ml, контрольна група – (231,25±21,56) pg/ml, p<0,001). Рівні прозапальних цитокінів у дослідній групі були вірогідно вищими порівняно з контролем (TNF-α: дослідна група – (10,05±1,35) pg/ml, контрольна група – (5,60±1,50) pg/ml, p<0,05; IL-1-β: дослідна група – (14,67±2,13) pg/ml, контрольна група – (3,96±0,92) pg/ml, p<0,001; IL-6: дослідна група – (6,91±0,99) pg/ml, контрольна група – (2,69±0,99) pg/ml, p<0,05). Висновки. Рівень мелатоніну в крові вірогідно знижується при плацентарній недостатності, що реалізована у вигляді затримки внутрішньоутробного розвитку плода. При даній патології також спостерігається активізація прозапальної ланки імунітету, що проявляється підвищенням у крові рівнів TNF-α, IL-1-β та IL-6.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Ostafiichuk, S. O. "ДИНАМІКА ВОДНИХ СЕКТОРІВ У ВАГІТНИХ ЖІНОК ІЗ ПАТОЛОГІЧНИМ ГЕСТАЦІЙНИМ ЗБІЛЬШЕННЯМ МАСИ ТІЛА." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 2 (March 5, 2020): 53–57. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10920.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – встановити динаміку водних секторів у материнському організмі під час вагітності у жінок з рекомендованим та патологічним гестаційним збільшенням маси тіла (ГЗМТ). Матеріали та методи. Обстежено 153 вагітних жінок з нормальною масою до вагітності (ІМТ (20,3±1,5) кг/м2). Рекомендоване ГЗМТ виявлено у 77 (50,3 %), недостатнє – у 31 (20,3 %), а надлишкове у 45 (29,4 %) пацієнток. Методом спектральної біоімпедансометрії (БІМ) об’єми загальної води організму (ЗВО), внутрішньоклітинної (ВКР) та позаклітинної рідини (ПКР), а також показники антропометрії, визначали в кожному триместрі. Результати дослідження та їх обговорення. У групі жінок із рекомендованим ГЗМТ продемонстровано рівномірне зростання всіх рідинних компонентів із співвідношенням ПКР/ЗВО 0,35 у всіх триместрах. При недостатньому ГЗМТ відмічено нижчий показник ЗВО порівняно з нормальною надбавкою у масі, починаючи від ранніх термінів, відсутність динаміки відсотка ПКР, стабільний об’єм ВКР та збереження ПКР/ЗВО 0,34 у всіх триместрах. Надлишкове ГЗМТ супроводжується надмірним зростанням ЗВО в третьому триместрі, значним накопиченням рідини в інтерстиціальному секторі, починаючи вже з ранніх строків, із досягненням піку в кінці вагітності. Такий патологічний перерозподіл ПКР/ЗВО 0,39, 0,44 і 0,44 відповідно в кожному триместрі, порівняно з нормальним ГЗМТ, є ризиком акушерських та перинатальних ускладнень, пов’язаних з гемодинамічними розладами. Висновки. Продемонстровано доцільність використання спектральної біоімпедансометрії для моніторингу динаміки водних секторів у вагітних жінок, починаючи з першого триместру, з метою раннього виявлення надмірної затримки рідини та перерозподілу рідинних секторів, що приводить до патологічного ГЗМТ і є проявом гемодинамічної дезадаптації впродовж перебігу вагітності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Boychuk, A. V., and I. Yu Romanenko. "ДЕЯКІ ПОКАЗНИКИ ГУМОРАЛЬНОГО ІМУНІТЕТУ ТА СТАН МІКРОБІОЦЕНОЗУ РЕПРОДУКТИВНИХ ШЛЯХІВ ЖІНОК-ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ІЗ ЗАГРОЗОЮ ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 2 (March 4, 2021): 56–63. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11838.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – вивчити стан мікробіоценозу репродуктивних шляхів та показники гуморального імунітету жінок-внутрішньо переміщених осіб (ВПО) із загрозою переривання вагітності (ЗПВ) для вдосконалення лікувально-профілактичних заходів та профілактики акушерських і перинатальних ускладнень. Матеріали та методи. Обстежено 51 вагітну в I і II триместрах, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу ЗПВ у лікарнях Луганської області й мали статус ВПО (група I). Контрольну групу (група II) склали 64 вагітних із необтяженим анамнезом та фізіологічним перебігом вагітності аналогічного гестаційного терміну й місця проживання. Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження, бактеріоскопічне обстеження вмісту піхви і цервікального каналу, визначення імуноглобулінів класу Ig G до Herpes simplex virus I–II типів (HSV), Cytomegalovirus (CMV) та Epstein–Barr virus (EBV). Результати дослідження та їх обговорення. Кількість випадків неспецифічного вагініту і бактеріального вагінозу вірогідно частіше (р<0,05) реєстрували у жінок групи I (23,53 і 9,38 % та 19,61 і 6,25 % відповідно), нормоценоз достовірно частіше (р<0,05) виявлено в групі II (82,81 і 52,94 % відповідно). Анти-Ig G HSV виявлено у 90,32 % жінок групи I та у 95,24 % – групи II, анти-IgG CMV – в 80,65 і 85,71 %, анти-IgG до капсидного антигену EBV VCA – в 74,19 і 71,43 % випадків відповідно, антитіла до ранніх антигенів EBV (анти-IgG EBV ЕА) у всіх вагітних були відсутні. Поєднання анти-IgG HSV + анти-IgG CMV відмічено в 70,97 і 71,43 %, серопозитивність анти-IgG HSV + анти-IgG CMV + анти-IgG EBV VCA – в 48,39 і 52,38 % випадках відповідно. Висновки. Розповсюдженість порушень мікробіоценозу серед вагітних-ВПО із ЗПВ у I та II триместрі становить 47,06 %. Антенатальна оцінка серологічного статусу та стану вагінального біоценозу на початку вагітності незалежно від клінічної симптоматики дозволить індивідуалізувати підхід до ведення і своєчасно розробити в разі потреби коригувальні заходи, які будуть сприяти благополучному завершенню вагітності і впливати на здоровʼя матері та її потомства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Сенчук, А. Я., В. І. Чермак, А. В. Заболотна, and Т. П. Андрійчук. "РЕЗУЛЬТАТИ ЕХОГРАФІЇ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ У ВАГІТНИХ ІЗ УСКЛАДНЕНИМ ПЕРЕБІГОМ ГЕСТАЦІЇ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (September 9, 2021): 138–43. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12369.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – вивчення за допомогою ехографії особливостей фетоплацентарного комплексу (ФПК) у вагітних із запальними захворюваннями нирок, анемією та гіпертензивними розладами. Матеріали та методи. Для комплексного вивчення стану ФПК у жінок групи високого ризику розвитку плацентарної дисфункції (ПД) вагітні були поділені на групи. До основної групи увійшли 150 вагітних, із них у 50 жінок вагітність ускладнилася залізодефіцитною анемією легкого та середнього ступенів тяжкості (І група), 50 жінок страждали від запальних захворювань нирок (гестаційний пієлонефрит, загострення хронічного пієлонефриту під час вагітності) (ІІ група), у 50 було виявлено пізній гестоз (ПГ) у вигляді прееклампсії легкого та середнього ступенів тяжкості (ІІІ група). До ІV групи зараховано 50 здорових вагітних (контрольна група). Показники стану ФПК у здорових вагітних та вагітних групи високого ризику розвитку ПД визначали за допомогою апарата GE Voluson S10 (США). Результати дослідження та їх обговогення. Показники середнього бала оцінки стану ФПК, за класифікацією І. С. Сидорової, І. О. Макарова [1], свідчать про розвиток компенсованої форми ФПК у жінок, вагітність яких ускладнюється запальними захворюваннями нирок, та тенденцію до субкомпенсації у разі ускладнення вагітності ПГ. Визначені зміни не є діагнозом, це маркери динамічного стану, і ці показники можуть змінюватись у той чи інший бік у разі ПД. За формування і прогресування ФПН показники можуть різко змінюватись у негативний бік і мати незворотний характер. Отже, аналізуючи дані дослідження стану ФПК за методикою ехографії, можна простежити наявність прогресивного погіршення стану ФПК у жінок групи високого ризику розвитку ПД. Висновки. Категорія пацієнток із виявленими ехографічними ознаками порушень ФПК потребує ретельнішого спостереження і прийняття рішень залежно від терміну вагітності і прогресування ознак ФПН.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Вигівська, Л. М., В. М. Гончаренко, В. О. Бенюк, І. В. Майданник, and В. Ф. Олешко. "Стан матково-плацентарної гемодинаміки у вагітних у результаті використання допоміжних репродуктивних технологій." НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КЛІНІЧНОЇ ТА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ 4, no. 1 (July 24, 2020): 56–63. http://dx.doi.org/10.33247/2312-1025.4(1).2020.08.

Full text

Abstract:

Резюме. У статті наведено результати проспективного доплерометричного обстеження матково-плацентарного кровотоку у жінок, вагітність яких настала в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.Мета дослідження – вивчити в динаміці І триместру вагітності особливості гемодинаміки у вагітних після допоміжних репродуктивних технологій для вдосконалення тактики антенатального спостереження та профілактики акушерських і перинатальних ускладнень.Матеріали та методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в динаміці проспективного спостереження комплексно обстежено 299 вагітних жінок, яких розподілили таким чином: до основної групи увійшли 249 жінок, вагітність яких настала в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій; до контрольної групи – 50 вагітних зі спонтанним настанням вагітності та її фізіологічним перебігом, що ставали на облік з вагітності у термін 6–8 тижнів. До І групи ввійшли 94 жінки з трубно-перитонеальним фактором безпліддя; до ІІ групи – 87 жінок з ендокринним фактором безпліддя; до ІІІ групи – 68 жінок, безпліддя яких обумовлено чоловічим фактором.Вагітним обстежених груп проводили загальноприйняті клініко-лабораторні дослідження, які включали загальний аналіз крові та сечі і доплерометричне визначення показників у маткових артеріях.Результати дослідження та їх обговорення. Визначення матково-плацентарної гемодинаміки у жінок основної групи після використання лікувальних циклів допоміжних репродуктивних технологій свідчить про необхідність їх динамічного моніторингу протягом І триместру вагітності. У результаті аналізу отриманих даних було встановлено, що найбільш висока інтенсивність гемодинаміки в басейні маткових артерій в 11–12 тижнів гестації реєструвалася у групі пацієнток із фізіологічним перебігом вагітності. Так, показники систоло-діастолічного співвідношення в правій і лівій маткових артеріях у цих пацієнток становили 1,9 (1,8–2,7) і 2,1 (1,9–2,6) відповідно. На відміну від обстежуваних із неускладненим перебігом, у вагітних з використанням допоміжних репродуктивних технологій проаналізовані показники були вірогідно вищі (в 1,6–1,9 разу, р < 0,0001). Систоло-діастолічне співвідношення в правій матковій артерії у групі III становило 3,0 (2,4–3,5), у групі I – 3,3 (3,1–3,4). Аналогічні дані було отримано при аналізі кривих швидкостей кровотоку в лівій матковій артерії – 2,9 (2,1–3,5) і 3,0 (2,7–3,6) відповідно. Найбільш високий периферичний опір, як у правій (3,6 (3,4–3,7)), так і в лівій (3,5 (3,2–3,8)) маткових артеріях, закономірно реєструвався у вагітних ІІ групи. Власні дослідження дозволили встановити, що в переважної більшості (36 (72%)) пацієнток з неускладненим перебігом і успішним результатом гестації в 11–12 тижнів вагітності в інтервельозному просторі кровотік не реєструвався. Менше ніж у третини пацієнток (14 (28%)) кольорове доплерівське картування виявило безперервний венозноподібний кровотік. Пульсуючий артеріоподібний тип кровотоку не виявлено в жодної вагітної цієї групи.На відміну від цього, в переважної більшості (50 (73,5%)) вагітних І групи реєструвалися два типи кровотоку у міжворсинчастому просторі: пульсуючий артеріоподібний і безперервний венозноподібний. Лише у 18 (26,5%) пацієнток цієї групи кровотік в інтервельозному просторі не визначався.Висновок. Результати досліджень дозволяють віднести доплерометрію до високоінформативних методів дослідження, що надає можливість досить ефективно прогнозувати ускладнення вагітності в жінок у результаті допоміжних репродуктивних технологій. Вагітні з відсутністю гемодинамічних порушень у матково-плацентарному басейні в комбінації з нормальними даними ультразвукового дослідження, що включають оцінку стану плода, становлять групу з істинно низьким ризиком несприятливого результату.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Shcherbina, М. О., O. P. Lipko, L. V. Potapova, I. M. Shcherbina, O. V. Mertsalova, and N. V. Shelest. "ОСОБЛИВОСТІ ЦИТОКІНОВОЇ РЕГУЛЯЦІЇ І ГЕМОДИНАМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ШИЙКИ МАТКИ ПРИ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ПОЛОГАХ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 2 (March 4, 2021): 185–90. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11861.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – вивчити особливості імунологічної регуляції і гемодинамічні характеристики шийки матки при підготовці до термінових пологів. Матеріали та методи. Відповідно до мети дослідження обстежено 75 вагітних при терміні вагітності 38–40 тижнів. Проводили загальноклінічні дослідження, імунологічні дослідження – визначення сироваткової концентрації цитокінів IЛ-6, IЛ-1β та ФНП-α; ехографічне та доплерометричне дослідження – визначення показників кровотоку в загальній матковій артерії в низхідному та висхідному відділах, в артеріях та венах строми шийки матки та в ділянці перешийка; вимірювали індекс резистентності (ІР) та систоло-діастолічне відношення (СДВ), для венозних судин – середню венозну швидкість (Vmean). Результати дослідження та їх обговорення. Оцінка характеру продукції основних цитокінів, що беруть участь у підготовці організму до пологів (ІЛ-1β, IЛ-6 та ФНП-α) показала високі концентрації вивчених прозапальних цитокінів у сироватці крові вагітних із зрілою шийкою матки напередодні пологів порівняно з жінками з недостатньо зрілою шийкою матки. Результати дослідження основних показників цервікального кровотоку у вагітних досліджених груп показали достовірні відмінності індексів судинного опору в судинах, які живлять шийку матки. Виявлено тісний прямий кореляційний зв᾽язок (r=0,78) між вмістом вивчених цитокінів та рівнями індексів периферичного судинного опору в артеріях низхідного та висхідного відділів загальної маткової артерії шийки матки, а також показниками кровотоку в судинах строми шийки матки. Такий зв᾽язок може демонструвати важливий імунорегуляторний вплив цитокінів під час вагітності на процеси васкуляризації та кровопостачання в маткових судинах наприкінці вагітності. Висновки. Процес підготовки організму до пологів пов᾽язаний із імунологічною перебудовою, яка характеризується зміною системного вмісту цитокінів і пов᾽язана з посиленням гемодинаміки шийки матки. Комплексний підхід до дослідження особливостей різних патогенетичних варіантів забезпечення готовності організму вагітної до пологів дозволить сформувати об᾽єктивні підходи до питань прогнозування ефективності індукції та преіндукції пологів, а також виникнення аномалій пологової діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Bala, O. O., V. O. Benyuk, and T. V. Kovalyuk. "Role of hematologic indices in the diagnosis of missed abortion in early pregnancy." HEALTH OF WOMAN, no. 4(110) (May 30, 2016): 128–30. http://dx.doi.org/10.15574/hw.2016.110.128.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Стець, М. М., Н. В. Войтюк, В. М. Черненко, and В. В. Фіночко. "Ультразвуковий скринінг гострого апендициту у вагітних." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 4 (February 18, 2022): 95–98. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.4.12725.

Full text

Abstract:

Мета роботи: профілактика передчасних родорозрішень шляхом удосконалення методів діагностики з використанням ультразвукового скринінгу та вибору хірургічної тактики у вагітних з гострою хірургічною патологією залежно від результатів скринінгу. Матеріали і методи. проведено ретроспективний огляд історій хвороби та амбулаторних карт пацієнтів із підозрою на гостру хірургічну патологію органів черевної порожнини у КНП «Київська міська клінічна лікарня № 1» з 2016 року до 2021 р. Результати досліджень та їх обговорення. Всім вагітним проводили необхідні клініко-лабораторні та інструментальні методи дослідження відповідно до оновлених клінічних протоколів надання хірургічної допомоги вагітним. В окремих випадках було виконано магнітно-резонансну діагностику та комп’ютерну томографію для деталізації поширення патологічного процесу та відповідно вибору методу операційного втручання. Особливості клінічної картини ГА зумовлені анатомо-фізіологічними особливостями вагітних жінок. Із збільшенням терміну гестації ми спостерігали більш виражену зміну клінічних проявів ГА з більш стрімким перебігом захворювання. Певне значення в діагностиці ГА у вагітних мають показники лабораторних досліджень. Лейкоцитоз, нейтрофільний зсув лейкоцитарної формули вліво, лімфоцитопенія свідчать на користь апендициту. Токолітичну терапію використовували як при передопераційній підготовці, так і інтраопераційно, що суттєво впливає на профілактику передчасних пологів та ускладнень вагітності. Післяопераційних ускладнень у даній популяції не спостерігали. Деталізація діагнозу у вагітних із гострою хірургічною патологією за допомогою новітніх методів діагностики дала можливість вибору тактики та методології хірургічного лікування. Ультразвукове сканування є високочутливим та специфічним у 71 % вагітних при гострому апендициті. Впровадження мініінвазивних методів дало можливість скоротити кількість перебування вагітних у стаціонарі та використання їх в ІІІ триместрі вагітності (8 % від загальної кількості оперованих).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Tyshchenko, I. V., O. O. Bondareva, M. M. Tatyanenko, O. V. Zdoryk, and K. S. Ivashkov. "Bacteriological Urine Examination in Pregnant Women at Different Stages of Pregnancy: Personal Experience." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 3, no. 3 (April 20, 2018): 106–12. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs03.03.106.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Vorob'eva, I. I., N. I. Skripchenko, V. B. Tkachenko, N. V. Rudakova, A. Zhyvetskaya-Denisova, and S. M. Tolkach. "Defining the role of polymorphism of genes of different classes in premature termination of pregnancy by various terms." PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA 67, no. 3 (September 25, 2016): 61–65. http://dx.doi.org/10.15574/pp.2016.67.61.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Маркін, Л. Б., О. І. Попович, and А. І. Попович. "ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ «ФЕНОМЕНУ ГІПОТЕНЗИВНОЇ ДІЇ ГЕСТАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ» У ВАГІТНИХ З ІДІОПАТИЧНОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПОТЕНЗІЄЮ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (September 9, 2021): 110–14. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12365.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – визначити провідні прояви «феномену гіпотензивної дії вагітності» у жінок з ідіопатичною артеріальною гіпотензією (ІАГ). Матеріали та методи. Проведено оцінку центральної гемодинаміки за допомогою біоімпедансометрії з використанням аналізатора показників кровообігу АПК-01 та доплерометричне дослідження матково-плацентарного кровотоку в маткових артеріях (МА) у 50 вагітних з ІАГ і 32 вагітних із нормальним артеріальним тиском (АТ) у терміні 30–32 тиж. гестації. Контроль серцевої діяльності плода здійснювали за даними кардіотахограми (КТГ). Морфологічне дослідження плацент породілей проводили за стандартною методикою (забарвлення тканини гематоксиліном-еозином) з використанням світлооптичного мікроскопа «ЛОМО» із стандартними збільшеннями: ×10×20×40×100. Результати дослідження та їх обговорення. Фізіологічне зниження АТ у 48,0 % вагітних з ІАГ супроводжувалось появою ознак «вазовагальної непритомності». Особливості клініки формувалися за участю автономної нервової системи і свідчили про вегетативний дисбаланс у вагітних з ІАГ. Дослідження показників центральної гемодинаміки у вагітних з ІАГ виявило у 22,0 % випадків достовірне зниження таких об᾽ємних показників кровообігу, як УО та ХО серця, що стало тригером зниження перфузії органів і тканин і, як наслідок, порушення матково-плацентарного кровотоку. Доплерометричне дослідження показників кровотоку в МА виявило помірне збільшення пульсаційного індексу (ПІ) у 28,0 % вагітних з ІАГ; показники судинної резистентності МА були вищими в середньому на 19,0 %, ніж у групі контролю. Недостатнє постачання плацентарної тканини оксигенованою кров᾽ю зумовлювало розвиток компенсованого фетального дистресу у 18,0 % вагітних з ІАГ. Морфологічна картина плацент підтверджувала наявність хронічної плацентарної дисфункції у породілей з ІАГ у вигляді деструкції значної кількості паренхіматозних елементів і реологічних порушень у міжворсинчастому просторі. Висновки. Надання допомоги вагітним з ІАГ передбачає урахування ефекту «гіпотензивної дії вагітності», організацію ефективного моніторингу перебігу гестаційного процесу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Klygunenko, O. M., and O. О. Marzan. "Стан водних секторів у жінок із прееклампсією в перипартальному періоді." EMERGENCY MEDICINE 17, no. 7 (January 5, 2022): 20–23. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.17.7.2021.244590.

Full text

Abstract:

Актуальність. Прееклампсія у вагітних є загрозливим станом, що зумовлює значні порушення водного балансу, формує гіпергідратацію позаклітинного сектора. Це обумовлено основними патогенетичними ланками — ендотеліальною дисфункцією та подальшим розвитком гіпопротеїнемії. Підтвердити дані зміни можливо методом визначення показників об’ємів водних секторів організму. Мета: дослідити вплив стандартної інтенсивної терапії на показники водних секторів організму в породіль із прееклампсією середнього та тяжкого ступенів. Матеріали та методи. Обстежені 90 жінок, включених у три групи: здорові невагітні жінки, вагітні жінки з неускладненим перебігом вагітності та жінки з прееклампсією середнього та тяжкого ступенів. Методом неінвазивної біоімпедансометрії визначали показники водних секторів організму. Результати. Вагітність, ускладнена прееклампсією, у терміні 34–40 тижнів супроводжується зростанням загального об’єму рідини за рахунок збільшення як позаклітинного, так і внутрішньоклітинного водних секторів організму, але з перевагою позаклітинного сектора. До 7-ї доби післяпологового періоду формується тенденція до зниження загального об’єму рідини, але зберігаються набряк інтерстицію та внутрішньоклітинний набряк. Висновки. Результати біоімпедансного аналізу водних секторів свідчать про необхідність залучення додаткових методів лікування для корекції водних секторів організму в породіль із прееклампсією.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Щербак, Тетяна. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗУ Я ВАГІТНИХ." Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, no. 9(54) (February 27, 2020): 166–79. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.9(54).15.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено вивченню психологічних особливостей образу Я вагітних, що перебувають на різних термінах вагітності. Образ Я розглянуто як установку особистості щодо себе, складно структуроване та динамічне утворення особистості. В структурі образу Я виділено когнітивний, емоційно-оціночний, поведінковий, соціально-перцептивний аспекти та визначено їх функції. Зазначено, що формування та становлення образу Я відбувається в процесі життя, а під час вагітності значно трансформується, переходячи від образу «Я – вагітна» до образу «Я – мати», а потім – «Я і дитина».Розглянуто психологічний бік змін в ідентичності вагітних. В результаті проведеного дослідження визначено особливості емоційно-оціночного аспекту образу Я вагітних, а саме виявлено наступні особливості: виражене позитивне самоставлення і самовпевненість; середній рівень поваги до себе, аутосимпатії та самоприйняття; більшість вагітних виявили самопослідовність, самоінтерес і низький рівень самообвинувачення. Констатовано високий рівень самооцінки вагітними здоров’я, зовнішності, впевненості у собі; адекватна оцінка розуму, здібностей, характеру та загальна самооцінка. У діапазоні соціально-перцептивного аспекту з’ясовано, що найбільш вираженими є середні показники оцінки ставлення, особистісна ідентичність, емоційно-позитивна форма позначення статі. Констатовано, що для більшості вагітних сексуальна роль та учбово-професійна не є важливими у даний період, натомість велике значення має сімейна приналежність. У рамках когнітивного аспекту виявлено, що серед вагітних переважають жінки з: емоційно-полярним типом особистості, високим рівнем рефлексії, позитивними ідентифікаційними характеристиками, вираженою сімейною та персональною перспективою. Для більшості досліджуваних найбільше значення мала сфера сім’ї, вагомим для досліджуваних був також фізичний образ. В межах поведінкового аспекту більшості досліджуваних жінок діагностовано здатність сконцентруватись на собі, стриманість, виваженість вчинків, дипломатичність, уміння працювати зі своєю напругою, зберігати емоційну стійкість. Встановлено, що відчуття безпеки, довіри, впевненості, низький рівень тривоги, ворожості та конфліктності властиві більшості досліджуваних.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Loskutova, I. V., and R. G. Bichevskaya. "EFFICIENCY OF LIVOLIN FORTE IN CHRONIC DISEASES OF THE HEPATOBILLARIAL SYSTEM IN WOMEN WITH RECCURENT MISCARRIAGE IN EARLY PREGNANCY." Fitoterapia 2, no. 2 (2019): 50–51. http://dx.doi.org/10.33617/2522-9680-2019-2-50.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Bagniy, N. I. "УДОСКОНАЛЕННЯ КОМПЛЕКСУ ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАХОДІВ У ВАГІТНИХ ІЗ ЗОВНІШНЬОСЕКРЕТОРНОЮ ДИСФУНКЦІЄЮ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 2 (March 5, 2020): 21–24. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10918.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – удосконалити лікування клінічних проявів раннього гестозу в першому триместрі вагітності шляхом корекції функціональних порушень печінки та зовнішньосекреторної функції підшлункової залози. Матеріали та методи. Обстежено 45 вагітних жінок із проявами раннього гестозу середнього ступеня тяжкості. З них 21 вагітна склала групу порівняння та отримувала терапію відповідно до рекомендацій із ведення вагітних із проявами гестозу в ранніх термінах, а 24 пацієнткам другої групи до запропонованого комплексу лікування був призначений препарат, до складу якого входить сухий екстракт імбиру 150 мг у поєднанні з 6 мг вітаміну В6 по 1 капсулі тричі на добу впродовж 14 днів. Результати дослідження та їх обговорення. У обстежених вагітних спостерігаються достовірні порушення біохімічних показників, які характеризують функціональний стан печінки та підшлункової залози у вигляді холестатичного, цитологічного та мезангіо-запального синдромів, що проявляються достовірним підвищенням вмісту загального білірубіну у сироватці крові за рахунок збільшення фракції прямого білірубіну, зростанням активності сироваткових амінотрансфераз АлАТ та АсАТ, показника тимолової проби, лужної фосфатази. Низький рівень фекальної панкреатичної еластази-1 та високий кетоз свідчать про зовнішньосекреторну дисфункцію підшлункової залози. Застосування сухого екстракту імбиру в дозі 150 мг у поєднанні із вітаміном В6 у дозі 6 мг тричі на добу в основній групі вже на 3–4 добу від початку лікування дозволило не лише усунути виражену клінічну симптоматику раннього гестозу, але й відновити основні лабораторні біохімічні маркери печінкового обміну. Одночасне підвищення фекальної панкреатичної еластази-1 та відсутність кетозу є свідченням стабілізації функціонального стану роботи підшлункової залози. Висновки. У вагітних із раннім гестозом середньої важкості виявлено функціональні порушення печінки та зовнішньосекреторної функції підшлункової залози, які є маркерами захворювання. Вагітним із проявами раннього гестозу у першому триместрі вагітності рекомендовано включення в комплексну терапію захворювання сухого екстракту імбиру в дозі 150 мг у поєднанні із вітаміном В6 у дозі 6 мг тричі на добу впродовж не менше 14 днів, що сприяє нормалізації клінічних проявів (покращенню самопочуття, ліквідації нудоти, зменшенню епізодів блювання) та лабораторних маркерів вже з 3–4 доби лікування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Maltsev, D. V., L. I. Melnik, and I. A. Maltseva. "Клінічний випадок природженої CMV-нейроінфекції в дитини з вибірковим дефіцитом IgA." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 17, no. 6 (January 10, 2022): 51–56. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.17.6.2021.242236.

Full text

Abstract:

Вважають, що природжена CMV-інфекція має місце щонайменше у 1 % немовлят, хоча результати останніх клінічних досліджень вказують на питому вагу зазначених уражень на рівні 8 % випадків серед усіх новонароджених. Тяжкість клінічних симптомів ураження нервової системи CMV-етіології залежить від терміну внутрішньоутробного інфікування. При ранньому інфікуванні, протягом першого триместру внутрішньоутробного періоду, коли відбувається закладка головного мозку, розвиваються тяжкі вади центральної нервової системи, включаючи аненцефалію, поренцефалію, шизенцефалію, лісенцефалію, мікрополігірію та пахігірію. При більш пізньому зараженні, протягом 2–3-го триместру вагітності, відзначають більш легкі прояви: вентрикуломегалію, порушення мієлінізації білої речовини мозку, кісти в полюсах скроневих часток, гіпогенезію мозолистого тіла, перивентрикулярні кальцифікати та ураження кохлеовестибулярних нервів. В статті наведено історію хвороби хлопчика віком 5 років з типовими клініко-інструментальними ознаками природженої CMV-інфекції. У дитини відзначались глибокий спастичний тетрапарез, тяжка затримка психомовленнєвого розвитку, рефрактерний епілептичний синдром із поліморфними нападами, порушення роботи тазових органів, унеможливлення самостійного пересування. МРТ головного мозку демонструвала типові радіологічні ознаки природженої CMV-інфекції: кортикальну атрофію, вентрикуломегалію, перивентрикулярний гліоз, поля демієлінізації в білій речовині півкуль, кісти в полюсах скроневих часток, гіпоплазію мозолистого тіла. Протягом періоду новонародженості відзначалися специфічні IgM до СMV у сироватці крові. ПЛР лейкоцитів крові виявила ДНК СMV у дитини в 5-річному віці на момент звернення в клініку за медичною допомогою. Ця інфекція призводила до генералізованої лімфаденопатії, гепатоспленомегалії, тромбоцитопенії та лімфомоноцитозу. Оцінка імунного статусу показала наявність вибіркового дефіциту IgA, з чим пов’язали розвиток цієї опортуністичної інфекції. Обговорені типові помилки при клінічному веденні дітей із природженою CMV-інфекцією та шляхи їх уникнення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Unhurian, L. M., О. І. Bielyaieva, O. V. Smirnova, H. Yu Voloshchuk, T. I. Berbat, T. М. Yamilova, and O. A. Stepanova. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СПОЖИВЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ВАЛСАРТАНВМІСНИХ ПРЕПАРАТІВ З ПОГЛЯДУ АСИМЕТРІЇ ІНФОРМАЦІЇ." Фармацевтичний часопис, no. 3 (October 8, 2020): 53–59. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.3.11426.

Full text

Abstract:

Мета роботи. Порівняльний аналіз текстів інструкцій до медичного застосування (ІМЗ) комбінованих валсартанвмісних препаратів (КВП) з погляду асиметрії інформації. Матеріали і методи. Матеріали дослідження: дані Державного реєстру лікарських засобів України станом на 01.09.2019 р., зокрема 7 інструкцій для медичного застосування торгових марок (ТМ) КВП у формі таблеток по 80 мг. Як методи дослідження були використані контент-аналіз, порівняльний, логічний, контекстуальний та квалітативний аналізи. Результати й обговорення. Встановлено, що проаналізовані ТМ КВП відрізняються за складом допоміжних речовин. У текстах досліджуваних ІМЗ виявлено розбіжності щодо термінів придатності, показань і протипоказань до застосування, взаємодії з іншими лікарськими засобами, особливостей застосування у період вагітності, під час годування груддю та у дітей, а також побічних реакцій ТМ КВП. Результатом цих комунікативних розбіжностей може стати нераціональне призначення ТМ КВП хворим на артеріальну гіпертензію внаслідок неадекватного сприйняття тексту ІМЗ, що може привести до розвитку негативних реакцій. Висновки. На підставі порівняльної оцінки споживчих властивостей 7 ТМ КВП у формі таблеток по 80 мг виявлено асиметричність інформації щодо їхньої фармакологічної ідентичності унаслідок різночитань змісту тексту в більшості ІМЗ. Зазначене вказує на те, що лікарі з метою забезпечення достовірного і безпечного призначення ТМ КВП повинні зауважувати встановлені відмінності в їхніх споживчих властивостях та індивідуальному підході до призначення пацієнтам.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Козира, О. С., and М. В. Медведєв. "СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ЕТІОЛОГІЮ, ПАТОГЕНЕЗ ТА МОЖЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ПАТОЛОГІЇ ЕНДОМЕТРІЯ ЯК ПРИЧИНИ БЕЗПЛІДДЯ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (September 9, 2021): 80–86. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12360.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – науковий пошук літератури, присвяченої факторам ризику, етіології та патогенезу розвитку патології ендометрія, методам діагностики маткового фактора непліддя у жінок репродуктивного віку. Матеріали та методи. У роботі використано бібліосемантичний та аналітичний методи. Проаналізовано бази даних: науковометричну базу медичних і біологічних публікацій, створену Національним центром біотехнологічної інформації (NCBI) Національної медичної бібліотеки США (NLM) – PUBMED та Google Академію, як вільну пошукову систему повнотекстових наукових публікацій. Значна частка гінекологічних захворювань безпосередньо пов᾽язана з патофізіологією матки, в тому числі і рясні менструальні кровотечі, аденоміоз, поліпи, рак ендометрія, ендометрит, тазові болі, які призводять до зниження рецептивності ендометрія і, як наслідок, до невдалих спроб імплантації, втрат вагітності на ранніх термінах. На етапі зародження ЕКЗ про матковий фактор безпліддя було відомо набагато більше, ніж про ембріональний. За ці роки знання та технології самого запліднення in vitro значно просунулися вперед, тоді як питання патології ендометрія та всього жіночого організму, як об᾽єкта імплантації, все ще є недостатньо висвітлені. Багато сучасних методів визначення ендометріального фактора у субфертильних пацієнтів засновані на емпіричних підходах через наше неповне розуміння молекулярної регуляції рецептивності ендометрія. У минулі десятиріччя було опубліковано важливі дані, які ілюстрували пробіли в теоріях та постулатах, і, як наслідок, різко змінили наше розуміння складності функції матки та імплантації в тому числі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Konovalenko, O. V., and L. Ye Lapovets. "КОРЕЛЯЦІЙНІ ЗВ’ЯЗКИ БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ, ЦИТОКІНОВОГО ТА ІМУННОГО СТАТУСУ У ВАГІТНИХ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ НА РАДІАЦЙНО ЗАБРУДНЕНИХ І РАДІОАКТИВНО “ЧИСТИХ” ТЕРИТОРІЯХ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ." Medical and Clinical Chemistry, no. 1 (April 15, 2019): 63–67. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v0.i1.10001.

Full text

Abstract:

Вступ. Незважаючи на істотні досягнення у вивченні наслідків катастрофи для здоров’я вагітних жінок і дітей, яких вони народили, що дозволили зробити певні висновки про негативний вплив гострої та пролонгованої дії радіаційного опромінення на організм вагітної і плода, багато питань цієї складної проблеми дотепер залишаються невивченими. Мета дослідження – визначити кореляційні зв’язки показників цитокінової системи та імунного статусу з досліджуваними показниками у вагітних з екстрагенітальною патологією залежно від радіаційного забруднення території проживання Волинської області. Методи дослідження. Було обстежено 60 вагітних жінок віком 18–25 років у термін вагітності 19–37 тижні, які перебували на лікуванні та спостереженні у відділенні екстрагенітальної патології з приводу серцево-судинної патології. Обстежених жінок поділили на 2 дослідних групи: 1-ша (30 вагітних) – в основному мешканки м. Луцька та районів, які не належать до забруднених територій; 2-га (30 вагітних) – мешканки забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції районів Волині – Маневицького, Любешівського та Камінь-Каширського. До контрольної групи входили 30 вагітних жінок такого ж віку. Результати й обговорення. У 1-й групі сильні вірогідні позитивні кореляційні зв’язки виявлено між концентрацією інтерлейкіну 1β та активністю аланінамінотрансферази (r=0,78; р<0,05), між концентрацією інтерлейкіну 6 та процентним вмістом CD56+ (r=0,98; р<0,05), у 2-й – між концентрацією інтерлейкіну 1β і вмістом інтерлейкіну 6 (r=0,94; р<0,05), а також між процентним вмістом CD56+ та процентним вмістом Т-лімфоцитів (r=-0,81; р<0,05), процентним вмістом В-лімфоцитів (r=-0,79; р<0,05).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Власова, О. В., Л. О. Безруков, О. О. Шахова, and Л. І. Власик. "ВПЛИВ ВМІСТУ УЛЬТРАДРІБНИХ ЧАСТОЧОК В АТМОСФЕРНОМУ ПОВІТРІ НА ПЕРЕБІГ НЕОНАТАЛЬНОГО СЕПСИСУ." Immunology and Allergy: Science and Practice, no. 3-4 (December 24, 2020): 29–33. http://dx.doi.org/10.37321/immunology.2020.3-4-03.

Full text

Abstract:

Вступ. Вплив ксенобіотиків низької інтенсивності за рахунок біоакумуляції у тканинах матері і вивільнення їх до кровотоку під час вагітності можуть патогенно впливати на плід, особливо у сенситивні періоди його розвитку. Тому метою роботи було оцінити вплив вмісту ультрадрібних часточок (УДЧ) в атмосферному повітрі під час внутрішньоутробного розвитку новонароджених, які захворіли на сепсис та проаналізувати ключові його показники перебігу.Матеріали та методи. Для аналізу вибрані показники ультрадисперсних часточок розміром 10-20 нм, які при вдиханні їх вагітними здатні проникати вїї кровотік і, відповідно, в систему кровообігу плода. Було сформовано дві клінічні групи спостереження. Першу групу сформували 17 хворих неонатальним сепсисом, в яких в один з вказаних періодів інтегральний показник вмісту УДЧ у повітрі перевищував 1,0. У другу групу увійшли 35 новонароджених з сепсисом, у яких в одному з вказаних періодів вміст УДЧ в атмосферному періоді був менше 1,0.Результати. У дітей І групи відмічається певний дисбаланс маркерів системної запальної відповіді організму на інфекцію у вигляді суттєвого зниженняпротизапального Іл-10, а також підвищений вміст в сироватці крові пресепсина. Так, в І групі вміст пресепсину склав 907,1±198,2 пг/мл, а в групі порівняння 672,6 ±152,4 пг/мл (р>0,05). Вміст в сироватці крові імуноглобулінів А, G, M в підгрупах порівняння суттєво не відрізнявся.Висновок. Вміст в атмосферному повітрі ультрадрібних часточок розміром в 10-20 нм під час внутрішньоутробного розвитку плоду суттєво не впливаєна гестаційний термін, загальний характер інтенсивності терапії сепсису та тривалості його лікування в стаціонарі. Характерною особливістю у хворих основної групи можна вважати тенденцію до більш високого рівня вмісту в сироватці крові пресепсину при зниженому рівні вмісту протизапального інтерлейкіну-10.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Duka, Yu M. "Characteristics of markers of metabolic syndrome and features of the course of early gestation in pregnant women with the threat of miscarriage, depending on the body weight of the pregnant woman." HEALTH OF WOMAN, no. 9(125) (November 30, 2017): 69–76. http://dx.doi.org/10.15574/hw.2017.125.69.

Full text

Abstract:

The article gives a scientific and practical justification for the expansion of the diagnostic algorithm in pregnant women with the threat of miscarriage, taking into account the woman’s phenotype. The objective: was to study the basic patterns of the formation and disruption of the reproductive system in pregnant women with overweight and obesity and to evaluate possible criteria for the formation of endocrine and metabolic disorders for the timely diagnosis and prevention of perinatal complications in pregnant women, depending on their phenotype. Materials and methods. Clinical groups comprised 175 pregnant women of different body weight (120 women with overweight and obesity, who were observed from a small gestation period on the basis of the department of fetal medicine and the pathology of early pregnancy of the communal institution «Dnepropetrovsk Regional Perinatal Center with a hospital» in the city of Dnepr (I clinical group) and 55 pregnant women with normal body weight (II clinical group – comparison group)). Results. The dependence of the detection of menstrual cycle disorders in women with overweight and obesity is 1.5 times more often than in women with normal weight. The course of early gestation was analyzed. The necessity of lipid and carbohydrate profile estimation in these patients is substantiated. Authentic criteria of violations of carbohydrate metabolism are specified. Сonclusion. It is necessary to move from the assessment of the effects of obesity to the «Body Mass Index-Oriented Approach» to the assessment based on the «complicity approach». This will make it possible to individualize therapeutic tactics in pregnant women depending on their phenotype and reduce the incidence of gestational complications and perinatal losses. Key words: phenotype, pregnancy, loss of pregnancy, obesity, phenotype, carbohydrate profile, lipid profile, hormonal characteristics.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Терміни вагітності'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles