Journal articles: 'Теплові схеми'

1

Vasylkivskyi, I. S., V. O. Fedynets, and Ya P. Yusyk. "Вимірювання теплопровідності листових матеріалів з урахуванням контактних теплових опорів." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 5 (May 31, 2018): 106–10. http://dx.doi.org/10.15421/40280523.

Full text

Abstract:

Розглянуто питання впливу контактних теплових опорів (КТО) на точність вимірювання теплопровідності матеріалів. Наведено конструкцію пристрою для визначення значень КТО. В основі пристрою є пакет із двох пар плоских зразків, розміщених у різній послідовності між джерелом тепла і приймачами тепла однакової температури. Один із зразків у всіх парах має одну і ту саму товщину, другий зразок у двох парах пакета відрізняється за товщиною вдвічі. Реєструють тепловий потік через пакети, різницю температур між серединними зразками пакетів та перепад температур на тонкому зразку і за отриманими даними розраховують шукану величину. Подано результати експериментального визначення КТО між різними матеріалами. Показано, що знехтувати впливом КТО на результат вимірювання у визначенні коефіцієнта теплопровідності різних матеріалів (особливо високотеплопровідних) не можна, оскільки він співвимірний з тепловими опорами досліджуваних зразків. Для виключення цього впливу на результат вимірювання теплопровідності розроблено вимірювальний перетворювач для вимірювання теплопровідності листових матеріалів на основі мостової теплової вимірювальної схеми. Наведено схему з'єднання теплових опорів і КТО, розподілу теплових потоків і температур у зрівноваженій мостовій тепловій вимірювальній схемі та принципову схему вимірювального перетворювача теплопровідності листових матеріалів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Минор, Александр Александрович, and Ольга Юрьевна Ромашова. "АНАЛИЗ ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРОМЕЖУТОЧНОГО ПЕРЕГРЕВА ПАРА В КОТЛЕ-УТИЛИЗАТОРЕ ГТ-НАДСТРОЙКИ ТЕПЛОФИКАЦИОННОГО ЭНЕРГОБЛОКА." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, no. 2 (February 12, 2020): 54–63. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/2/2481.

Full text

Abstract:

Актуальность. Модернизация существующего теплоэнергетического оборудования является одним из приоритетных направлений развития энергетики. Внедрение газотурбинной установки в тепловую схему паросилового энергоблока с сохранением инфраструктуры станции может быть менее затратным вариантом по сравнению с сооружением новых энергоблоков парогазовых установок. Одним из малозатратных вариантов интеграции газотурбинных установок в тепловую схему паротурбинных энергоблоков является использование тепловой мощности котла-утилизатора для промежуточного перегрева отработавшего в паровой турбине рабочего тела с утилизацией оставшейся теплоты для нагрева питательной воды и основного конденсата. По сравнению с наиболее распространенными схемами с вытеснением регенерации в котел-утилизатор предложенный альтернативный вариант позволяет повысить тепловую экономичность паротурбинного контура. Такая схема уступает в тепловой экономичности схеме с параллельной генерацией пара в котле-утилизаторе, однако не требует испарительного контура, что упрощает проектирование котла-утилизатора. Проведенный анализ энергетических характеристик газотурбинных установок показал необходимость исследования схемы и параметров промежуточного перегрева для теплофикационных энергоблоков с учетом режимов работы паровой турбины. Объект: паротурбинный энергоблок Т–165/210–130 с газотурбинной надстройкой (ГТ-надстройкой) для промежуточного перегрева отработавшего в паровой турбине рабочего тела с утилизацией оставшейся теплоты для нагрева питательной воды и основного конденсата. Цель: выбор схемы и расчет оптимальных параметров промежуточного перегрева применительно к паротурбинному энергоблоку Т–165/210–130 с ГТ-надстройкой, анализ его основных показателей при работе по тепловому графику при изменении температуры промежуточного перегрева в котле-утилизаторе. Методы: системный анализ и математическое моделирование. Результаты. Разработана математическая модель и программа расчета предложенной схемы. Выполнен анализ особенностей, связанных с организацией промежуточного перегрева в котле-утилизаторе ГТ-надстройки. Показано, что эффективность работы теплофикационного энергоблока с промежуточным перегревом может быть повышена путем организации промежуточного перегрева в котле-утилизаторе ГТ-надстройки. Определено, что в этом случае наивысшая экономичность паротурбинного энергоблока с ГТ-надстройкой при работе в расчетном теплофикационном режиме достигается при температуре промежуточного перегрева ниже номинального значения.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Федоров, Сергій, Артем Сибір, Михайло Губинський, Семен Губинский, Олексій Гогоці, and Світлана Форись. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ОХОЛОДЖЕННЯ ВІДХІДНИХ ГАЗІВ ВИСОКОТЕМПЕРАТУРНИХ ЕЛЕКТРОТЕРМІЧНИХ ПЕЧЕЙ КИПЛЯЧОГО ШАРУ." System technologies 6, no. 131 (March 1, 2021): 107–22. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-6-131-2020-10.

Full text

Abstract:

Метою дослідження є удосконалення технологічної схеми утилізації теплоти та очищення відхідних газів електротермічних печей киплячого шару для рафінування графіту на основі радіаційного охолоджувача поверхневого типу із водяним охо-лодженням та вивчення впливу його режимних та геометричних параметрів на глиби-ну охолодження запиленого газового потоку. Параметричні дослідження процесів тепло- та масообміну у радіаційному охолоджувачі виконані теоретичним шляхом на основі розробленої математичної моделі. У моделі враховані процеси радіаційного-конвективного теплообміну в об’ємі пило-газового потоку, залежність теплофізичних властивостей газу та матеріалу від температури, а також теплові ефекти фазового переходу. На основі проведених розрахунків встановлено, що основними факторами, які впливають на глибоке охолодження відхідних газів є його довжина, діаметру каналу, дотримання газодинамічного режиму печі з мінімальним виходом димових газів та концентрації пилу. Водночас початкова температура газів та введення «охолоджуючого» (додаткового) пилу характеризуються незначним впливом на кінцеву температуру за визначеної довжини теплообмінника. Показано, що через високу температуру, для забезпечення надійності роботи радіаційного охолоджувача, за інших рівних умов доцільні інтенсифікація тепловіддачі з боку холодного теплоносія, введення «охолоджуючого» пилу або використання додаткових вставок із вуглецевої повсті

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Юрасова, О. Г. "Обґрунтування рішень технічного переоснащення котлоагрегату Трипільської теплоелектростанції." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 2 (June 4, 2020): 99–106. http://dx.doi.org/10.36930/40300218.

Full text

Abstract:

Здійснено аналіз варіантів, зокрема з урахуванням досвіду технічного переоснащення енергоблоку ст. № 4, виконано передпроектні розрахунки технологічних схем для системи приготування пилу, подачі пилу в котел та спалювання в котлі ТПП-210А блоку ст. № 3 Трипільської ТЕС вугілля марок Г та ДГ з максимальним збереженням компоновки наявного обладнання за різних навантажень, пусків і зупинів, оцінено досяжний діапазон потужності блоку під час роботи на вугіллі марок Г та ДГ та обґрунтовано сукупність технічних рішень для переведення котла ст. № 3 на газове вугілля. Виконано позонний тепловий розрахунок топки за визначеними варіантами за різних навантажень. Проведено розрахункову оцінку діапазону навантаження для забезпечення умов РШВ, запобігання шлакуванню ширм та збереження наявних температурних умов експлуатації стінок НРЧ під час спалювання газового вугілля різної якості. Виконано повіркові теплові розрахунки котла ТПП-210А ст. № 3 згідно з Нормативним методом з використанням довідкових даних для визначення можливості несення котлом номінального та часткових навантажень. Загалом було виконано 9 варіантів розрахунків (на антрациті з калорійністю 5500 ккал/кг на номінальному навантаженні – для верифікації застосованого методу та вихідних даних щодо котла; на двох розрахункових паливах на навантаженнях 100, 90, 80 та 70 % від номінального). Для розрахунку використовували фактичні значення присмоктів у топку, елементи конвективної шахти та РПП. Підтверджено можливість та доцільність реалізації схеми зі скиданням відпрацьованого сушильного агенту до скидних пальників як витратно-швидкісними розрахунками пилосистем і пальників, так і повірковими позонними розрахунками топки для обох видів розрахункового вугілля на навантаженнях від 100 до 70 % від номінального. Показано, що температура газів та питоме теплове навантаження променесприймальної поверхні у всіх зонах топки під час спалювання газового вугілля не перевищують ті, що реалізуються під час спалювання антрациту, що свідчить про непогіршення наявних (як під час спалювання антрациту) температурних умов експлуатації стінок НРЧ під час спалювання газового вугілля у всіх зонах топки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Коротинський, М. А., and С. Є. Аболешкін. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УТИЛІЗАЦІЇ ТЕПЛОТИ СУДНОВИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ УСТАНОВОК." Ship power plant 41 (November 5, 2020): 34–37. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.34-37.

Full text

Abstract:

Бурхливий розвиток світового морського флоту, визначило його якісна зміна, збільшивши його загальну енергоємність, підвищило потужності головної енергетичної установки, суднової електростанції. Параметри суднових двигунів внутрішнього згоряння СДВЗ постійно підвищуються, що веде до збільшення параметрів утилізованого тепла. Разом з тим, обсяги низькотемпературного тепла (також його називають викидними теплом), теж збільшуються, надаючи певні можливості в його використанні. У передових наукових розробках дані конкретні розрахунки використання утилізованого тепла, яке може скласти до 10% потужності головної енергетичної установки. Сам процес утилізації тепла на сучасних судах останнім часом отримав свій розвиток в використанні енергії відпрацьованих газів головного двигуна в утиль-котлах для роботи допоміжного паротурбогенератору, і на пряму після турбіни наддуву двигуна він утилізується в турбогенераторі відпрацьованих газів. Ідея спрямована на використання низькотемпературного тепла в ГПТ на морських судах. Проаналізувавши наукові публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, включаючи останні розробки та теплові схеми світових лідерів виробляють суднове енергетичне обладнання, за основу взято обладнання Mitsubishi Heavy Industries, Ltd (MHI).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Matiko, F. D., O. M. Slabyk, and M. B. Hutnyk. "АНАЛІЗ НОРМАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМ ВИМІРЮВАННЯ КІЛЬКОСТІ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 3 (April 26, 2018): 105–10. http://dx.doi.org/10.15421/40280322.

Full text

Abstract:

Теплову енергію широко використовують у промисловості та житлово-комунальному господарстві України. Налагодження точного обліку теплової енергії (ТЕ) є необхідним для її ефективного та економного використання, а також дає змогу виявити недоліки теплогенерувальних об'єктів і теплових мереж та усунути їх. Виконано аналіз стану приладового обліку кількості теплової енергії та нормативного забезпечення систем вимірювання кількості ТЕ. Встановлено, що чинні нормативні документи не містять методики визначення кількості ТЕ для всіх існуючих конфігурацій систем обліку ТЕ, а також методики оцінювання похибки (невизначеності результату вимірювання) кількості ТЕ. Розроблення таких методик є вкрай необхідним. Виконано класифікацію систем теплопостачання, що дає змогу проаналізувати можливі схеми систем вимірювання кількості. Розглянуто рівняння для визначення кількості теплової енергії для типових схем систем обліку на джерелах ТЕ та у схемах теплопостачання споживачів. Встановлено, що у відомих нормативних документах не враховано всі особливості структури систем теплопостачання споживачів, тому необхідним є подальший аналіз схем теплопостачання споживачів та уточнення рівнянь для обчислення кількості ТЕ у таких системах. Сформульовано недоліки основних нормативних документів та невирішені завдання обліку ТЕ і визначено напрями досліджень для удосконалення нормативної бази обліку ТЕ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Морозов, Ю. П., Д. М. Чалаєв, Н. В. Ніколаєвська, and М. П. Добровольський. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕПЛОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДОВКІЛЛЯ ТА ВЕРХНІХ ШАРІВ ЗЕМЛІ УКРАЇНИ." Vidnovluvana energetika, no. 4(63) (December 28, 2020): 80–88. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.4(63).80-88.

Full text

Abstract:

Проведено оцінку ефективності комбінованого використання низькопотенційної теплоти ґрунту та атмосферного повітря для роботи установки теплонасосного теплопостачання. Проведено аналіз основних положень нормативних документів ЄС та законодавчих актів України в частині віднесення теплових насосів до обладнання, яке використовує відновлювані джерела енергії та вибору критерію такого віднесення. Розглянуто мінімально допустиме значення середнього розрахункового сезонного коефіцієнту корисної дії. Проаналізовано вплив тривалості температур повітря різних градацій на теплопродуктивність теплового насосу та визначено часові інтервали ефективної роботи кожного з низькопотенційних джерел. Для підвищення ефективності роботи двоконтурної теплонасосної системи запропоновано схему вилучення низькопотенційної теплоти з використанням ґрунтової теплової труби і повітряного теплообмінника на базі двофазного гравітаційного термосифону. Розглянуто вихідні дані та припущення для оцінки теплового потенціалу верхніх шарів Землі, який може використовуватись для геотермального теплопостачання з застосуванням теплових насосів. Виконано порівняння енергетичних характеристик геотермального і повітряного теплового насосу при їх автономної і комбінованої роботи протягом року в кліматичних умовах міста Києва і показано, що комбіноване використання низькопотенційної теплоти атмосферного повітря і ґрунту дозволяє в 1,2 рази збільшити річну теплопродуктивність теплонасосної системи. На підставі проведених досліджень встановлено, що перевагою повітря, як теплоносія, є те, що повітряні теплові насоси можуть працювати практично повсюди і не вимагають облаштування низькотемпературного контуру. Перспективним способом підвищення ефективності теплового насоса при річному циклі його роботи є комбіноване використання низькопотенційної теплоти ґрунту та повітря. Теплонасосна система з двома джерелами енергії забезпечує високу теплопродуктивність теплового насоса протягом всього року і має більш високий показник енергетичної ефективності у порівнянні з традиційними рішеннями. Бібл.11, табл.2, рис.4.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Kislyakov, A. A., N. K. Simakov, and M. A. Kislyakov. "Increasing the Efficiency of Energy Supply by Using Heat Pumps at Energy Facilities." Intellekt. Sist. Proizv. 16, no. 4 (February 25, 2019): 24. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2018-4-24-31.

Full text

Abstract:

Исследования, приведенные в работе, направлены на разработку новых технических решений по использованию абсорбционных тепловых насосов в существующих технологических циклах электростанций на примере конденсационных энергоблоков тепловых электрических станций мощностью 300 МВт, позволяющих повысить их тепловую экономичность. Изучение проблемы, связанной с потерями тепловой энергии и обеспечения эффективности работы основного энергетического оборудования на электростанциях, способствовало развитию научно-исследовательских направлений в данной области, о чем свидетельствуют многочисленные теоретические и технические решения по оптимизации тепловых схем электрических станций. Актуальность eq работы может заключается в eq разработке результатам научно обоснованных eq технических выработки решений, eq направленных компоновкой на повышение eq тепловой размерность экономичности eq работы результаты тепловых электрических станций, за счет eq применения схему абсорбционных eq тепловых местными насосов. В настоящей статье приведено теоретическое обоснование применения тепловых насосов в схемах паротурбинных установок. Проведено исследование целесообразности применения парокомпрессионного теплового насоса в схемах тепловых электрических станций. Предложены новые схемные решения применения теплового насоса в технологических циклах тепловых электрических станций. eq Общим электрическую итогом eq выполнения увеличению исследовательской eq работы охлаждения являются eq научно температуры обоснованные eq технические порядка решения, eq способствующие температуры повышению eq тепловой диапазоне экономичности тепловых электрических станций за eq счет оборудования применения eq абсорбционных повышению тепловых eq насосов математической в составе eq регенеративного общего цикла eq паротурбинной отопительный установки, eq ступени режимные низкого eq давления пределе паровой eq турбины осуществляется и системы eq технического находится водоснабжения eq энергоблоков выручка. Разработаны eq новые переходные схемные eq решения показателей для технологических eq циклов прирост электростанций, eq которые находится отличаются от eq известных развитых применением eq конденсационного переменная контура абсорбционного бромисто-литиевого теплового насоса в системе eq регенерации переменная паротурбинной eq установки описании тепловых электрических станций.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Sidorenko, V. I., and I. V. Shtennikov. "Mathematical Model of the Thermal State of the Basis in the Course of Vacuum Chromium Plating of Hollow Details." Intellekt. Sist. Proizv. 15, no. 2 (August 14, 2017): 71. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2017-2-71-75.

Full text

Abstract:

Обоснована актуальность проведения исследований теплового состояния полой детали при нанесении металлических покрытий на поверхность отверстий методом термического испарения материала в вакууме с соосно расположенного стержневого резистивного испарителя. Проанализированы тепловые процессы, протекающие при вакуумном хромировании полых деталей, приведена схема теплообмена и составлено уравнение, описывающее тепловое состояние q ( t ) детали во время осаждения покрытия: . На покрываемую поверхность детали действуют тепловые потоки, образованные за счет излучения испарителя - плотностью q изл и выделения теплоты конденсации материала покрытия - плотностью q конд . Теплообмен между наружной цилиндрической поверхностью детали и внутренними устройствами вакуумной камеры характеризуется потоком плотностью qдет.нар; передача тепла от торцовых поверхностей детали к элементам технологической оснастки - потоком плотностью q тор . На эндотермическую реакцию фазового превращения в материале детали расходуется тепловой поток плотностью q фаз . Вследствие близкого расположения испарителя к покрываемой поверхности достаточно интенсивных режимов нанесения покрытий и хорошей теплоизоляции детали от элементов технологической оснастки принято, что тепло распространяется только в радиальном направлении; испарение материала происходит равномерно по всей длине испарителя; перераспределением тепла вдоль детали и тепловыми потерями ее торцов q тор пренебрегаем. Влияние теплоты эндотермической реакции фазового перехода q фаз решено не учитывать, поскольку формирование покрытия производят обычно при температурах, не превышающих температуру фазовых превращений в материале детали. С учетом описанных особенностей условий формирования покрытия составлено уравнение теплопроводности, определены начальные и граничные условия, разработана математическая модель теплового состояния основы (поверхности конденсации). Результаты теоретических исследований получены методом конечных разностей при использовании метода прогонки. Вычисления выполнены в соответствии с разработанным алгоритмом по программе расчета изменения температуры детали при формировании хромового покрытия на поверхности отверстий. Отличие расчетных данных математической модели от результатов экспериментальных исследований не превышает 5 %, что подтверждает достоверность полученной математической модели теплового состояния основы в процессе вакуумного хромирования полых деталей с использованием резистивного стержневого испарителя.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Галашов, Николай Никитович, and Святослав Анатольевич Цибульский. "ПАРАМЕТРИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ СХЕМЫ ПАРОГАЗОВОЙ УСТАНОВКИ С КОМБИНАЦИЕЙ ТРЕХ ЦИКЛОВ ДЛЯ ПОВЫШЕНИЯ КПД ПРИ РАБОТЕ В СЕВЕРНЫХ ГАЗОДОБЫВАЮЩИХ РАЙОНАХ." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, no. 5 (May 13, 2019): 44–55. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/5/274.

Full text

Abstract:

Актуальность. Парогазовые установки рассматриваются как одно из перспективных направлений развития теплоэнергетических установок, работающих на природном газе. Интерес к их внедрению в России объясняется большими запасами природного газа, низкими капиталовложениями и минимальными выбросами вредных веществ в окружающую среду. Из термодинамики известно, что для достижения высокого КПД цикла необходимо иметь высокую температуру подвода теплоты и низкую температуру ее отвода, а также обеспечить работу оборудования с минимальными внутренними потерями и иметь рациональную тепловую схему взаимосвязи оборудования в цикле. На современном этапе максимальная температура подвода теплоты в камере сгорания газотурбинной установки при существующих конструкционных материалах и способах охлаждения элементов турбины достигла 1600 °С, а температура отвода теплоты в конденсаторе при работе цикла Ренкина на воде по условиям экономичности не может быть ниже 15 °С. При этих условиях на наиболее совершенных трехконтурных парогазовых установках с промежуточным перегревом пара достигнут электрический КПД 63 %. Для цикла Ренкина при работе на воде температура конденсации пара по условию замерзания должна быть выше 0 °С. Для парогазовой установки при работе в условиях низких среднегодовых температур окружающей среды, что характерно для России и особенно отдаленных северных районов добычи газа, можно отводить теплоту в цикле Ренкина значительно ниже 0 °С, но это надежно можно выполнить только применяя конденсаторы с воздушным охлаждением, если в качестве рабочего тела в цикле Ренкина использовать органическое рабочее тело. Недостатком современных органических рабочих тел является низкая предельная температура их термического разложения, которая составляет 300…400 °С. Объект: парогазовые установки с циклами на трех рабочих телах, где верхний цикл Брайтона работает на продуктах сгорания природного газа, средний – цикл Ренкина – работает на воде и водяном паре в интервале температур 100…650 °С, а нижний – Органический цикл Ренкина – работает на органических рабочих телах в интервале температур –30…250 °С. Цель: выбор рациональной технологической схемы парогазовой установки c применением циклов на трех рабочих телах и воздушного конденсатора для возможности надежного отвода теплоты от органического рабочего тела при температуре ниже 0 °С и определение оптимальных параметров циклов. Методы. Сложные теплоэнергетические системы, включая парогазовые установки, характеризуются многообразием процессов, протекающих в их элементах. Такие установки можно эффективно исследовать только с помощью методов математического моделирования и оптимизации. При проведении исследований в данной работе использован системный подход, методы энергетических балансов и расчет термодинамических и теплофизических параметров рабочих тел с помощью современных сертифицированных программ. Результаты. Разработана оригинальная схема парогазовой установки утилизационного типа с циклами на трех рабочих телах, где верхний цикл Брайтона работает на продуктах сгорания природного газа, средний цикл Ренкина работает на воде и водяном паре, нижний – Органический цикл Ренкина – работает на органическом рабочем теле с конденсацией его в воздушном конденсаторе. Разработана математическая модель и программа расчета предложенной схемы. Определено наиболее эффективное органическое рабочее тело для нижнего цикла Ренкина. Проведен параметрический анализ влияния основных параметров циклов на КПД брутто и нетто парогазовой установки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Kulikov, V. A., V. V. Murav’ev, V. N. Syakterev, V. V. Syaktereva, and А. P. Bel’tjukov. "Modeling of Intrinsic Thermal Feedback in Resistance Temperature Devices." Bulletin of Kalashnikov ISTU 21, no. 4 (February 25, 2019): 159. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2018-4-159-165.

Full text

Abstract:

Цель работы - исследование внутренней тепловой обратной связи в датчиках температуры - термопреобразователях сопротивления - путем компьютерного моделирования. Модель создана на основе электротепловой аналогии, то есть на сходстве математических уравнений описания тепловых и электрических процессов. Это позволило, с одной стороны, рассматривать тепловые процессы как электрические, с другой - одновременно при этом включить в рассмотрение электрические процессы в схемах включения термопреобразователей в термоизмерительной аппаратуре. В качестве среды моделирования выбрана известная компьютерная программа Micro-Cap, разработанная фирмой Spectrum Software, которая позволяет осуществлять вычисления с погрешностью до десятых долей процента как в статическом, так и динамическом режимах. Существенным достоинством программы является возможность применять идеализированные компоненты с произвольно устанавливаемыми номиналами основных параметров, что ранее невозможно было сделать при физическом моделировании по методу электротепловой аналогии с применением реальных электрических компонентов, таких как резисторы, конденсаторы и др. По результатам моделирования сделаны практические выводы по построению термометрических приборов и применению результатов в смежных областях. В частности установлено, что при питании термопреобразователя от источника тока или при сопротивлении последовательного ему резистора в мостовой схеме большего сопротивления, чем у термопреобразователя, наблюдается положительная тепловая обратная связь. При питании термопреобразователя от источника напряжения или небольших по сопротивлению последовательных термопреобразователю резисторах наблюдается отрицательная обратная связь. Существуют условия, при которых обратная связь не проявляется. Исследована зависимость перегрева чувствительного элемента от значения измерительного тока. Установлено, что зависимость имеет нелинейный характер, и при относительно больших токах происходит резкое нарастание перегрева вплоть до расплавления чувствительного элемента. Установлено также, что для снижения внутренней тепловой обратной связи в теромпреобразователях сопротивления необходимо снижать значение измерительного тока и уменьшать термическое сопротивление чувствительный элемент - среда.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Пазюк, В. М. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ СУШІННЯ НАСІННЄВОГО ЗЕРНА." Vidnovluvana energetika, no. 4(67) (December 25, 2021): 90–99. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.4(67).90-99.

Full text

Abstract:

В статті запропоновані сучасні методи низькотемпературного сушіння зернових культур. Найбільш поширені для сушіння зернових культур бункери та силоси для вентилювання, сушарки колонкового та шахтного типу. Приведені енергетичні витрати зерносушарок у найбільш відомих виробників, що становлять в залежності від типу зерносушарки 4350 – 5000 кДж/кг випареної вологи. Розроблена енергетична класифікація існуючих зерносушарок в залежності від заходів направлених на зниження енергетичних витратах теплоти, але цього недостатньо. Витрати теплоти в існуючих зерносушарках потрібно зменшувати, тому розроблені заходи із зниження витрат теплоти на процес сушіння, серед яких доцільно застосувати теплові насоси, які вирішують комплексно проблему енергоефективності. Ефективність теплонасосної установки підтверджується проведеними експериментальними дослідженнями, в якій розраховані енергетичні витрати на 1 кг випареної вологи, що становлять 3675–3700 кДж/кг випареної вологи. Процес сушіння насіння зернових культур в теплонасосній сушильній установці проходить періоди нагрівання, постійної та падаючої швидкості сушіння. Найбільш доцільна температура сушильного агента 50°С, швидкість сушіння 1,5 м/с та шар матеріалу в 20 мм. Насіннєві властивості зернових культур після теплової обробки зберігаються на рівні 99–100 %. Вирішення проблеми енергоефективності сушіння насіння зернових культур досягається встановленням в технологічну схему сушіння теплонасосної установки. Зерносушильна установка складається з 3-х зон, перша зона з температурою 80°С необхідна для швидкого підігрівання насіння зернових культур, друга зона із температурою теплоносія 50°С від конденсатора теплового насосу дозволяє сушити насіння, третя зона використовується для охолодження матеріалу від випарника теплового насосу. Бібл. 10, рис. 6.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Kulik, T. A. "Математичне моделювання процесу дресирування відносно тонких листів і смуг з урахуванням реальних температур реалізації процесу." Обробка матеріалів тиском, no. 2(49) (December 22, 2019): 71–75. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2019-2(49)71.

Full text

Abstract:

Кулік Т. О. Математичне моделювання процесу дресирування відносно тонких листів і смуг з урахуванням реальних температур реалізації процесу // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 2 (49). - С. 71-75. Метою даної статті є підвищення показників якості відносно тонкого металопрокату, що піддається теплому дресируванню, шляхом уточнення і розширення в обсязі наданої інформації результатів математичного моделювання напружено-деформованого стану і температурних режимів процесу. Уточнено методику розрахунку опору металів і сплавів при їх теплому деформуванні, що забезпечує більш повне і коректне врахування впливу температури. Отримана математична модель теплого дресирування дозволяє врахувати реальний характер розподілів залишкових напружень смуги, що піддається дресируванню, за шириною і, таким чином, прогнозувати один з основних показників якості готового металопрокату. Так, показано що підвищення температур призводить до збільшення рівнів залишкових напруг стиснення в поверхневих шарах. При цьому максимальна інтенсивність зазначених кількісних змін має місце у випадку підведення теплової енергії безпосередньо в осередок деформації через попередньо нагріті робочі валки. Можливість додаткового підвищення рівнів залишкових напружень стиску на поверхні відносно тонких стрічок, листів і смуг робить ефективним використання процесу теплого дресирування у попередньо нагрітих робочих валках не тільки з точки зору зниження енергосилових параметрів, а і з точки зору поліпшення споживчих властивостей заготовок, які використовуються в подальшому при реалізації різних технологічних схем листового штампування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Morozov, Yu, A. Barylo, D. Chalaev, and M. Dobrovolskyi. "ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПЕРШИХ ВІД ПОВЕРХНІ ВОДОНОСНИХ ГОРИЗОНТІВ ДЛЯ ТЕПЛО- І ХЛАДОПОСТАЧАННЯ." Vidnovluvana energetika, no. 2(57) (September 2, 2019): 70–78. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.2(57).70-78.

Full text

Abstract:

На підставі експлуатаційних даних двох свердловин, пробурених на території Міжнародного центру відновлювальної енергетики, визначена енергетична ефективність використання підземних вод перших від поверхні землі водоносних горизонтів для отримання теплоти та холоду в системах теплохладопостачання житлових будинків та будівель громадського призначення. Дослідні свердловини розташовані на відстані 11,5 м одна від одної, глибина яких складає 50 і 57 м відповідно. Під час проведення пробних відкачок одержані основні попередні експлуатаційні характеристики горизонту. Статичний рівень встановлюється на глибині 32,0 м, дебіт свердловин складає 2-3 м3/год., початкова температура підземних вод – 12 °С. Були розкриті таки водоносні горизонти та комплекси: горизонт алювіально-делювіальних відкладень першої надзаплавної тераси, що складається кварцовими пісками з лінзами та проверстками суглинків і залягає на глибині від 8 до 12 м; водоносний комплекс у відкладах межигірської, берекської та новопетрівської світ олігоцен-міоцену (полтавська і харківська серії), який залягає на глибині від 32 до 50 м та створений з дрібно-зернистого піску; бучаксько-канівський водоносний горизонт, що залягає на глибині від 90 до 117 м і складається з мілкого та дрібно-зернистого піску. Для оцінки можливості використання підземних вод з метою геотермального тепло- і хладопостачання використано водоносний горизонт полтавського і харківського віку, оскільки цей горизонт ізольований від поверхневих і грунтових вод потужною товщою (до 20 м) щільних глин, що забезпечує йому сталий режим фільтрації і стабільні гідрогеологічні параметри. В роботі показано, що використання підземних вод як джерела низькопотенційної енергії для теплових насосів дозволяє отримати від свердловини в 7...10 разів більшу теплову потужність в порівнянні з традиційними теплонасосними системами на основі ґрунтових зондів. Запропоновано схему роботи теплонасосних агрегатів з ступінчастим спрацьовуванням температурного потенціалу підземних вод від + 12 °С до + 1 °С, що дозволяє майже в півтора рази підвищити енергетичну ефективність процесу генерування теплової енергії. Оцінено ефективність застосування підземних вод для кондиціонування приміщень в літній час. Показано, що для даних свердловин величина СОР процесу «пассивного» кондиціонування перевищує 25. Температуру в приміщенні можна знизити на 5 градусів. Кількість «холоду», яка може бути отримана від однієї свердловини, становить більше 10 кВт. На підставі аналізу гідрогеологічних характеристик та режиму фільтрації перших від поверхні водоносних горизонтів вибрано найбільш придатний для створення систем геотермального тепло- і холодопостачання водносний комплекс та проведено розрахунки, які показали доцільність використання водоносного горизонту у відкладах межигірської, берекської та новопетрівської світ олігоцен-міоцену. Бібл. 3, табл. 3, рис. 4.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Зюзев, Анатолий Михайлович, Олег Викторович Крюков, Владимир Павлович Метельков, and Сергей Геннадьевич Михальченко. "ОЦЕНКА ТЕПЛОВОГО СОСТОЯНИЯ ЭЛЕКТРОДВИГАТЕЛЕЙ ПЕРЕМЕННОГО ТОКА КОМПРЕССОРНЫХ СТАНЦИЙ МАГИСТРАЛЬНЫХ ГАЗОПРОВОДОВ." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 332, no. 1 (January 24, 2021): 88–96. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/1/3002.

Full text

Abstract:

Актуальность исследованияобусловлена необходимостью оснащения системами мониторинга основного технологического оборудования компрессорных станций магистральных газопроводов.Эти системы должны обеспечивать достоверную оценку текущего технического состояния компрессорных станций и прогнозировать его динамику на интервале между измерениями. Информации, получаемой с датчиков, не всегда достаточно для такого прогнозирования, что обуславливает необходимость использования подходов, основанных на моделировании. Цель: выявить возможности мониторинга теплового состояния обмотки статора крупных электродвигателей переменного тока аналитическими методами и методами моделирования с использованием информации, полученной с датчиков температуры. Объекты: двигатели переменного тока электроприводных газоперекачивающих агрегатов. Методы: аналитические методы, а также моделирование с использованием термодинамических моделей электродвигателя на основе тепловых схем с сосредоточенными параметрами. Результаты. Аналитическим путем получены соотношения, позволяющие выполнить приближенную оценку теплового состояния обмотки статора крупных электродвигателей переменного тока на основе трехмассовой тепловой схемы.Приведены результаты моделирования на основе тепловых схем с сосредоточенными параметрами нагрева обмотки статора крупного электродвигателя переменного тока с радиальными каналами охлаждения. Показано, что этот подход позволяет получить распределение температуры вдоль обмотки в аксиальном направлении, что дает возможность сравнительно точно оценить тепловое состояние обмотки, избежав использования очень требовательных к вычислительным ресурсам подходов на основе метода конечных элементов и вычислительной потоковой динамики. Предложено использование остаточного термического ресурса обмотки статора для прогнозирования ориентировочного срока ее службы на основе информации о температуре обмотки, получаемой с термодатчиков или из термодинамической модели.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Лавренченко, Г. К., М. Б. Кравченко, and Б. Г. Грудка. "Термодинамічний аналіз схем повітророзподільних установок для отримання газоподібного кисню під тиском." Refrigeration Engineering and Technology 55, no. 2 (April 30, 2019): 109–20. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i2.1360.

Full text

Abstract:

Різні споживачі (металургія, великотоннажна хімія, енергетика, медицина і т.п.) потребують газоподібний кисень, стиснений до тисків 0,6...16 МПа. У першій половині 20-го століття створювали кріогенні повітророзподільні установки (ПРУ), в яких вироблений газоподібний кисень на виході з блоку розділення стискувався в кисневому компресорі (поршневому або відцентровому) до необхідного тиску. Після появи кріогенних насосів кисень стали стискати в них, а потім газифікувати з використанням теплоти потоку переробляємого повітря. На перший погляд ця схема здавалася досить ефективною, хоча і не позбавленою деяких недоліків. Проведено термодинамічний аналіз повітророзподільних установок для отримання газоподібного кисню під тиском. Виконано порівняння показників ПРУ, які працюють за схемою із стисненням продукційного кисню в компресорі і зі стисненням в насосі рідкого кисню з наступним нагріванням до температури навколишнього середовища в основному теплообміннику. В результаті проведеного аналізу виведено безрозмірний критерій, фізичний зміст якого полягає в тому, що він показує відношення роботи, що витрачається в кисневому компресорі до додаткової роботи, яку необхідно затратити для компенсації термодинамічних втрат, пов'язаних з роботою насоса рідкого кисню. Розглянуто приклад використання отриманих співвідношень для аналізу ПРУ, що працює по циклу середнього тиску і призначеної для отримання газоподібного кисню під тиском 16 МПа. Термодинамічний аналіз такої установки показує, що витрата енергії на стиснення кисню в схемі з насосом може бути в 1,5 рази менше витрати енергії при використанні кисневого компресора. Аналіз ПРУ низького тиску показав, що при тиску продукційного кисню нижче 7-8 МПа схеми з насосом рідкого кисню більш ефективні, ніж традиційні схеми із стисненням продукційного кисню в компресорі. При тиску продукційного кисню вище 7-8 МПа енергетично вигідніше стає схема з кисневим компресором.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

ГРЕЧИХИН, Леонид, Надежда КУЦЬ, Юрий БУЛИК, and Александр ДУБИЦКИЙ. "Транспорт и вихревой тепловой насос." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, no. 14 (August 31, 2020): 78–85. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i14.349.

Full text

Abstract:

У роботах [1, 2] для транспорту запропоновано застосувати вихровий тепловий насос на штучно створеному вітрові. В результаті показано, що такий вихровий насос перетворює не механічну енергію вітру в електричну потужність, а теплову складову потоку повітря, що прокачується. Розглянуто загальний принцип роботи такого вихрового теплового насоса. Конкретний розрахунок перетворення енергій виконаний для повітряних вітрогенераторів. Вихровий тепловий насос, який може бути застосований на транспорті, описаний якісними параметрами. У зв'язку з цим виникла необхідність провести розрахунок енергій перетворення вихровим тепловим насосом із застосуванням конкретного електричного двигуна, електричного генератора, повітряного гвинта і лопатей вітрогенератора для транспортних систем. Вентилятор створює повітряний потік, який впливає на лопаті вітрогенератора, вітрогенератор виробляє потужність більше потужності, споживаної електродвигуном вентилятора і витраченої потужності на подолання сил тертя при обертанні якорів в електромоторах, а також тертя об повітря при обертанні лопатей вітрогенератора. В результаті проведених досліджень встановлено, що для збільшення захоплюваної поверхні вентилятором необхідно використовувати високооборотний гвинт порівняно великого діаметра, а обертання такого гвинта повинен забезпечувати електромотор з підвищеною потужністю, але це суттєво зменшить коефіцієнт перетворення. Збільшення числа лопаток в вітрогенераторі можливе при зростанні діаметра електрогенератора, що також знижує коефіцієнт перетворення. Встановлено, що найбільш ефективний спосіб отримання максимального коефіцієнта перетворення енергії - це збільшення швидкості руху потоку повітря до певної межі. Якщо застосувати каскадну схему шляхом розташування двох і більше лопатевих кілець в вітрогенераторі, то різко зросте коефіцієнт перетворення вихрового теплового насоса. Ключові слова: тепловий насос, вітрогенератор, вентилятор, повітряний гвинт, лопаті, зривний потік.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Lipovka, Yuri Lvovich, and Alexey Andreevich Alekseev. "МАТЕМАТИЧЕСКАЯ МОДЕЛЬ УПРАВЛЕНИЯ ГИДРАВЛИЧЕСКИМИ РЕЖИМАМИ ТЕПЛОВОЙ СЕТИ." International Journal of Advanced Studies 9, no. 2 (July 20, 2019): 29. http://dx.doi.org/10.12731/2227-930x-2019-2-29-41.

Full text

Abstract:

Совершенствование методов управления гидравлическими режимами тепловых сети, в частности, управлением положения точки регулируемого давления (ТРД) является актуальной задачей, связанной с регулированием схемы подпитки тепловой сети, заключающейся в изменении положения ТРД путем дросселирования клапанами на байпасе сетевого (циркуляционного) насоса, позволяющие регулировать гидростатическое давление тепловой сети. В работе использована программа Solid works. Основным фактором, влияющим на положение линии гидростатического давления, является узел подпитки, состоящий из подпиточного насоса, регулирующих клапанов, датчика давления, расположенного в нейтральной точке.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Kuzyayev, Ivan, Olexander Mitrokhin, and Igor Kazivirov. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ОХОЛОДЖЕННЯ ПОЛІМЕРНИХ ЛИСТІВ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 3(21) (2020): 60–71. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-60-71.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. Охолодження полімерних листів, як і більшість процесів переробки пласт-мас, належить до неізотермічних процесів, тобто необхідно розв’язувати теплову задачу. Від точного розрахунку теплового балансу дуже залежить кінцевий результат екструзійного процесу. Тому запропонована математична модель та програмний блок для її реалізації допоможуть значно покращити технологічні та економічні показники екструзійних ліній із випуску полімерних листів. Постановка проблеми. Виготовленню полімерних листів присвячено багато наукових праць. При цьому такому процесу, як охолодження кінцевого продукту після екструзії приділено не багато уваги. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Створено декілька математичних моделей теплових процесів для теплоенергетичного обладнання. Наприклад: для одночерв’ячних, двочерв’ячних, черв’ячно-дискових екструдерів тощо. При цьому запропоновано різні розрахункові схеми, методи та рівняння для їх вирішення.Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Математичну модель для відображення процесів охолодження полімерних листів після їх екструзії можна вважати розширенням цих досліджень. Постановка завдання. Основна мета цієї статті полягає в розробці математичної моделі для аналізу температурного поля при охолодженні полімерних листів на екструзійних лініях, що дозволить оптимізувати не тільки технологічні параметри, а й конструктивні характеристики лінії. Виклад основного матеріалу. При виборі граничних умов треба враховувати реальні конструктивні особливості системи охолодження полімерних листів, що одержують на екструзійних лініях. Представлено розрахункову схему та рівняння теплового балансу. Одержання математичної моделі здійснювалось за допомогою операційного методу, використовуючи інтегральне перетворення Лапласа. Розроблено програму розрахунку параметрів для конкретних умов виробництва. Висновки відповідно до статті.Приведено сучасний літературний огляд теплових задач. Розроблено математичну модель для моделювання процесів охолодження полімерних листів після їх екструзії. Побудовано програмний блок на базі математичного пакета MathCAD для реалізації розробленої математичної моделі

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Chernetchenko, D. V., M. P. Motsnyj, N. P. Botsva, О. V. Elina, and M. M. Milykh. "Автоматизована система реєстрації біоелектричних потенціалів." Biosystems Diversity 21, no. 2 (November 12, 2013): 70–75. http://dx.doi.org/10.15421/011312.

Full text

Abstract:

Розроблено апаратно-програмний комплекс автоматизованої системи реєстрації біоелектричних потенціалів на базі USB-пристрою з подальшою обробкою оцифрованих сигналів на ПК. Запропоновано універсальну схему реєстрації біопотенціалів, яка дозволяє проводити експериментальні дослідження як в умовах окремого впливу на досліджуваний об’єкт холодової, теплової, фото- та електростимуляції, так і в умовах різноманітних комбінацій вказаних впливів. Клієнтська частина програми забезпечує візуалізацію, кількісний аналіз і збереження отриманих результатів у базі даних. Засобами комплексної автоматизованої системи зафіксовано біоелектричні потенціали листя кукурудзи у відповідь на теплові стимули. Охарактеризовано динаміку вказаних потенціалів, кількісно оцінено рівень потенціалів стабілізації. На базі отриманих експериментальних даних визначено параметри математичної моделі процесів генерації електричних імпульсів у клітині.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Ковальчук, Д. А., О. В. Мазур, and В. А. Хобін. "Дослідження процесів утилізації тепла пароповітряних сумішей: результати експериментів, структурна та параметрична ідентифікація основних каналів об’єкту." Automation of technological and business processes 11, no. 1 (April 26, 2019): 32–42. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i1.1327.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто актуальність і необхідність застосування систем, що дозволяють утилізувати тепло пароповітряних сумішей як енергетичних відходів. Розглянуто різні варіанти утилізації на прикладі газових котлів, як джерела великої кількості енергетичних відходів у вигляді димових газів, виділені їх недоліки. Для більш глибокої утилізації тепла пароповітряних сумішей запропоновано можливість застосування теплового насоса, а також удосконалення системи автоматичного керування процесом утилізації тепла димових газів з тепловим насосом у складі, для подальшого підвищення енергетичної ефективності. Представлена параметризована схема технологічного процесу утилізації тепла димових газів. Наведені результати експериментів, по дослідженню процесу утилізації в автоматичному режимі на фізичній моделі, розробленій авторами. Проведено аналіз результатів. Виконана структурна ідентифікація процесу утилізації тепла димових газів як об’єкту керування, виділені основні канали керування, перехресні зв’язки між ними, та найбільш впливові збурення. Складено параметричну схему процесу як об’єкту керування. Проведено параметричну ідентифікацію основних каналів керування, перехресних зв’язків та контрольованих збурень в ході якої отримані математичні моделі основних каналів перетворення координатних дій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Козонова, Ю. А., А. С. Титлов, and В. Г. Приймак. "Разработка бытовых комбинированных приборов абсорбционного типа." Refrigeration Engineering and Technology 54, no. 2 (December 11, 2018): 10–24. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i2.1098.

Full text

Abstract:

Перспективным, с точки зрения энергосбережения, направлением в современной технике является создание бытовых приборов, объединяющих функции холодильного хранения и тепловой обработки пищевых продуктов, полуфабрикатов и сельскохозяйственного сырья. Из всех типов современного бытового холодильного оборудования таким температурным потенциалом обладают элементы абсорбционного холодильного агрегата – ректификатор, дефлегматор и конденсатор. Собственные экспериментальные исследования показали, что введение в состав бытовых абсорбционных холодильных приборов дополнительной тепловой камеры, не приводит к росту энергопотребления и не ухудшает температурные характеристики камер охлаждения. Проведена классификация различных способов подачи бросового тепла в тепловую камеру такого комбинированного холодильного прибора и на ее основе разработаны различные схемы и конструкции.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Мергалимова, Алмагуль Каирбергеновна, Адина Утепбергенкызы Капанова, and Махаббат Кабдильевна Сагипова. "Разработка дубль-блока парогазовой ТЭС на базе ALSTOM GT26." Bulletin of Toraighyrov University. Energetics series, no. 3.2020 (October 14, 2020): 201–12. http://dx.doi.org/10.48081/fumz4050.

Full text

Abstract:

В статье рассматриваются вопросы с газотурбинными (ГТУ) и парогазовыми (ПГУ) энергетическими установками тепловых электростанций, являющейся одной из перспективных отраслей развития энергетики. Проводится анализ применения ГТУ и ПГУ с 2000-х годов, их качественных показателей. Рассматриваются различные тепловые схемы, основные характеристики работы и состав оборудования при объединении газотурбинной установки и паротурбинной установки различными способами. Также отмечается, что применение ПГУ с котлом-утилизатором отличаются высокой эффективностью и рядом преимуществ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Єгоров, Богдан Вікторович, and Наталія Олександрівна Батієвська. "ТЕХНОЛОГІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ГРАНУЛЮВАННЯ КОМБІКОРМІВ." Scientific Works 82, no. 2 (February 15, 2019): 10–16. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1193.

Full text

Abstract:

Анотація. Розвиток комбікормової промисловості характеризується інтенсифікацією технологічних процесів, направлених, в першу чергу, на підвищення санітарної якості. До таких процесів відносять волого-теплову обробку. Вплив волого-теплової обробки на засвоюваність поживних речовин окремих інгредієнтів комбікорму було предметом багатьох досліджень. Загалом, волога-теплова обробка комбікорму дозволяє покращити засвоюваність поживних речовин, включаючи білки, амінокислоти і вуглеводи. Наука і практика довели високу ефективність гранульованих комбікормів. Був проведений огляд літератури. Представлена актуальність проблеми комбікормової галузі, а саме питання по удосконаленню технології гранулювання комбікормів. Стаття присвячена обґрунтуванню доцільності застосування технології гранулювання в комбікормовій галузі. Грануляція дозволяє забезпечити стабільну однорідність, поліпшити санітарно-гігієнічні параметри, збільшити поживну цінність, збільшити термін зберігання, поліпшити фізичні властивості компонентів комбікорму. Однак, незважаючи на всі переваги, існуючі лінії гранулювання мають відносно високу продуктивність і, в той же час, високі питомі витрати електроенергії. Затверджена мета роботи, а також об’єкт та предмет та завдання дослідження. Мета роботи полягала у обґрунтуванні явних недоліків в традиційній технології гранулювання комбікормів, та зниженні питомих витрат електроенергії на виробництво гранульованих комбікормів у вигляді крупки. Первинні результати досліджень включали в себе: обгрунтування застосування процесу експандування перед процесом гранулювання; описання удосконаленої технології гранулювання у вигляді параметричної схеми, з наданням технологічних режимів; описання розробленої технології виробництва гранульованих комбікормів у вигляді суміші крупки гранул та крупки експандату. яка передбачає: роздільне гранулювання підготовленої сировини, отримання гранул, отримання крупки гранул, часткове експандування вихідної сировини, отримання експандату, подрібнення експандату, вилучення крупки експандату та її об’єднання з крупкою отриманою з гранул, отримуючи таким чином суміш крупки гранул та крупки експандату в певних обґрунтованих пропорціях. Заключним етапом представлені первинні висновки по проведений роботі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Асманкіна, А. А., М. Г. Лорія, and О. Б. Целіщев. "Система керування комплексу енергозабезпечення будівлі." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 4(268) (June 10, 2021): 35–39. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-268-4-35-39.

Full text

Abstract:

Оптимізація використання вичерпних джерел енергії та перехід до відновлювальних набирає обертів в усьому світі. Особливо перспективними наразі стають схеми спільного використання ґрунтових теплових насосів разом із сонячними тепловими панелями (геліоколекторами) та вітрогенераторами. Це дозволяє підвищити частку використання відновлюваної енергії з навколишнього природного середовища в загальному енергоспоживанні.З сучасними досягненнями технологій почала відбуватися відкритість ресурсів, котрі раніше були поза досягненням у використанні будь-ким, крім мілітаризованої сфери. З приходом відкритості існування нових технологій прийшла ера мікромініатюризації та спрощення виробництва елементів, з яких вони побудовані. Для людства постала нова задача – навчитися використовувати відновлювані джерела енергії у повсякденному житті. З’явилась потреба у знаходженні самого підходу використання цих джерел, на ряду з тими, що ми звикли використовувати. В результаті проведеного аналізу була підтверджена доцільність використання як відновлювальних джерел енергії, так і централізованих та не відновлювальних. Але постало нове питання – як забезпечити систему більш доступним обладнанням та уніфікованими деталями. У статті розглянута доцільність створення комплексу енергозабезпечення будівлі, здатного працювати дистанційно і незалежно від прямих енергоресурсів, що призведе до значного підвищення рівня захищеності від нестабільності температурних перепадів і перепадів в електричній мережі. Також метою є оптимізація системи енергозабезпечення будівлі. Були розглянуті методи регресійно-корелляційної побудови математичної моделі за результатом експерименту, досліджені побудовані криві емпіричних та експериментально отриманих показників енергозберігаючою комплексної системи будівлі, приведений тепловий баланс та логічно-структурна схема оптимізації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Морозов, Ю. П., and С. В. Дубовський. "ТЕХНОЛОГІЧНІ СХЕМИ ГЕОТЕС НА ГЕОТЕРМАЛЬНИХ РОДОВИЩАХ З АНОМАЛЬНО ВИСОКИМ ПЛАСТОВИМ ТИСКОМ." Vidnovluvana energetika, no. 2(65) (June 28, 2021): 81–92. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.2(65).81-92.

Full text

Abstract:

Представлені результати термодинамічного та гідравлічного моделювання технологічних варіантів виробництва електричної енергії в геотермальному циркуляційному контурі з використанням теплової, механічної та хімічної енергії флюїду геотермальних родовищ з аномально високим пластовим тиском (АВПТ). Геотермальні поклади такого типу зустрічаються на глибинах до 4000 м і характеризуються позитивною температурною аномалією, що визначає перспективність їх використання у геотермальній енергетиці. Однак використання покладів АВПТ ускладнює високий тиск флюїду на поверхні, що зумовлює підвищену металоємність наземного обладнання та потенційну небезпеку для оточення внаслідок можливої розгерметизації. Які базову модель прийнято бінарну ГеоТЕС на органічному циклі Рєнкіна під повним тиском геотермального флюїду. Заразом, з метою зниження металоємності та попередження наслідків аварійних ситуацій, розглянуто технологічні схеми ГеоТЕС з попереднім зниженням тиску за допомогою турбіни Пелтона із відділенням та використанням розчиненого метану для виробництва електричної й теплової енергії у газопоршневій когенераційній установці. Порівняльні розрахунки технологічних схем проводились за даними геотермального родовища АВПТ Мостицька, Україна, з температурою до 140 оС, пластовим тиском 500 бар і вмістом розчиненого метану 1 м3/м3 на глибині 3600 м. Наведено результати математичного моделювання гідродинаміки та теплообміну руху флюїду в свердловинах, процесів зниження тиску в турбіні Пелтона, видалення та використання розчиненого метану в когенераційній установці, термодинамічного розрахунку паротурбінного циклу ГеоТЕС, які дозволили провести порівняння базового й альтернативних варіантів технологічних схем за рівнем електричної й теплової потужності. Одержані дані призначені для подальшого використання у техніко-економічному зіставленні розглянутих технологічних схем. Бібл. 10, табл. 6., рис. 4.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Галашов, Николай Никитович, Александр Анатольевич Туболев, Александр Александрович Минор, and Альбина Ильгизовна Баннова. "ПАРАМЕТРИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ СХЕМЫ ГАЗОПАРОВОЙ УСТАНОВКИ С ПОМОЩЬЮ МАТЕМАТИЧЕСКОЙ МОДЕЛИ." Bulletin of the Tomsk Polytechnic University Geo Assets Engineering 332, no. 12 (December 9, 2021): 124–35. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/12/3323.

Full text

Abstract:

Ссылка для цитирования: Параметрический анализ схемы газопаровой установки с помощью математической модели / Н.Н. Галашов, А.А. Туболев, А.А. Минор, А.И. Баннова // Известия Томского политехнического университета. Инжиниринг георесурсов. – 2021. – Т. 332. – № 12. – С. 124-135. Актуальность темы обусловлена необходимостью проведения комплекса научных исследований по разработке и оптимизации тепловых схем и методик расчета газопаровых установок. Газопаровые установки – это перспективное направление повышения эффективности энергетических установок на базе газотурбинных двигателей с экологическим и энергетическим впрыском водяного пара в камеру сгорания. Цель: совершенствование методики расчета газотурбинных установок с впрыском пара для исследования вопросов повышения эффективности выработки электрической и тепловой энергии с целью сокращения потребления природного газа, а также совершенствование тепловых схем и оптимизация параметров газопаровых установок. Объекты: комбинированные газопаровые установки на базе газотурбинных установок с впрыском пара в камеру сгорания. Методы: численные методы исследования путем математического моделирования систем и элементов газопаровых установок на основе материальных и энергетических балансов. Результаты. Разработана математическая модель расчета энергетических характеристик газопаровой установки c учетом изменения входных параметров в широком диапазоне. Проведен анализ влияния температуры газов на выходе камеры сгорания и степени сжатия в компрессоре на основные энергетические характеристики газотурбинной установки без впрыска пара и с впрыском в камеру сгорания. Показано, что впрыск пара может до 9 % повысить коэффициент полезного действия газотурбинной установки, при этом расход впрыскиваемого пара существенно снижается при росте температуры газов на выходе камеры сгорания и степени сжатия в компрессоре. Также впрыск пара существенно снижает в камере сгорания коэффициент избытка воздуха и температуру уходящих из котла-утилизатора газов. При этом примерно в 1,5…2,0 раза увеличивается удельная мощность выработки электроэнергии по сравнению с газотурбинной установкой без впрыска. Установлено, что необходимость обеспечения температурных напоров в котле-утилизаторе существенно ограничивает диапазон режимов работы газопаровой установки по степени сжатия в компрессоре.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Збараз, Леонид Иосифович, and Станислав Викторович Чичерин. "ВЫБОР ОПТИМАЛЬНОГО КОЛИЧЕСТВА КОТЛОАГРЕГАТОВ ПРИ РЕКОНСТРУКЦИИ ИСТОЧНИКА ТЕПЛОСНАБЖЕНИЯ." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, no. 7 (July 15, 2019): 62–70. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/7/2177.

Full text

Abstract:

Актуальность. Реконструкция источника теплоснабжения может привести к появлению чрезмерного резерва мощности, что сделает его эксплуатацию дорогостоящей из-за больших потерь в периоды низкой тепловой нагрузки и значительных капиталовложений. С другой стороны, энергоэффективное производство и преобразование энергии на основе георесурсов не всегда возможно в периоды максимального потребления тепловой энергии. Чтобы обеспечить такой спрос, как правило, создаются пиковые элементы генерации. Поскольку такие источники обычно маломощны и предназначены для краткосрочной работы, в качестве топлива часто предусматривается дорогостоящее топливо, что делает задачу оптимального конфигурирования оборудования при реконструкции источника теплоснабжения актуальной. Цель и задачи исследования. Формализовано цель можно выразить следующим образом: среди всех возможных вариантов установки оборудования выбрать такой, при котором прямые затраты энергоносителей за отопительный сезон будут минимальными, но при этом заданная тепловая нагрузка будет обеспечиваться. Методы. Оптимальная схема выбиралась после расчета нескольких конфигураций оборудования котельной и сравнения прямых затрат за отопительный сезон для разных климатических зон. Ограничения, наложенные на единичную величину вырабатываемой мощности и КПД, и принятая методика расчета привели к минимально возможному количеству независимых переменных. Общая тепловая нагрузка распределялась между несколькими котлами, что, исходя из практики эксплуатации, является предпочтительным вариантом, когда агрегаты связаны между собой по параллельной схеме. Принята схема, когда дополнительный котел, находящийся в резерве, включается, если заданная нагрузка не может быть покрыта котлами, уже находящимися в работе, о чем сигнализируют показания расходомера пара или датчик температуры теплоносителя в подающем трубопроводе. Поскольку зависимость КПД котла от удельной нагрузки на стадии проектирования и реконструкции неизвестна, для расчётов принимаем среднестатистическую зависимостью КПД брутто котла от удельной нагрузки. Решать задачу предлагается с помощью средств автоматизации расчетов, например, прикладного пакета программ Statistika 6. Результаты. Были выполнены расчёты для котельных, расположенных в Республике Татарстан, Харьковской и Омской областях. Принятая тарифная составляющая достигала 3,68 руб/кВт·ч электрической энергии и 5,48 руб. за кубометр природного газа. Для подключённой тепловой нагрузки 4,2 МВт, рассматривая одну из шести комбинаций компоновки: от двух котлов одинаковой мощности по 2,5 МВт каждый до набора котельного оборудования 2,5 МВт, 1,6 МВт и 1,0 МВт, было установлено, что ситуация для различных объектов принципиально отличается. Для Харьковской и Омской областей, отличающихся наиболее теплым и холодным климатом, соответственно, оптимальным является вариант установки котлов мощностью 2,5, 1,6 и 1,0 МВт, а для г. Казани – два котла по 2,0 и один – 1,0 МВт. Выводы. Использованный в настоящей работе метод решения двухуровневой оптимизационной задачи, для решения которой применялся принцип декомпозиции, позволил установить оптимальную из шести возможных комбинаций компоновку котельной. Разработанный подход может стать полезным инструментом в руках проектировщика. Полученные результаты интересны и определенно должны подтвердиться на практике. В частности, показана возможность производства при минимальных затратах первичных энергоносителей, что в свою очередь приведет к снижению вредного воздействия на окружающую среду и позволит говорить об энергоэффективной технологии производства и преобразования энергии на основе георесурсов.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Luta, A. V., A. V. Hryakov, and M. A. Afanasieva. "Проектирование беспроводного пульта управления автоматизированной системой климат-контроля в помещении." HERALD of the Donbass State Engineering Academy, no. 2 (46) (October 1, 2019): 136–40. http://dx.doi.org/10.37142/1993-8222/2019-2(46)136.

Full text

Abstract:

Лютая А. В., Хряков А. В., Афанасьева М. А. Проектирование беспроводного пульта управления автоматизированной системой климат-контроля в помещении // Вестник ДГМА. – 2019. – № 2 (46). – С. 136–140. С целью повышения удобства пользования автоматизированной системой климат-контроля в помещении в статье разработан беспроводный пульт ее управления на базе лабораторного стенда – программно-технического комплекса КОНТАР Московского завода тепловой автоматики, оснащенного контроллерами, датчиками и исполнительными механизмами, использующимися в системах климатического контроля воздуха в помещении. Беспроводной пульт управления автоматизированной системой регулирования параметров микроклимата проектировался для разработанной ранее системы автоматического регулирования температуры воздуха, а также системы вентиляции воздуха в помещении. С помощью данного беспроводного пульта в любой момент времени можно совершить некоторые операции по изменению климатических параметров в помещении, не вставая с рабочего места, очень легко, путем нажатия на кнопки на пульте. Программные алгоритмы системы автоматического регулирования температуры воздуха и вентиляции воздуха в помещении были успешно реализованы на стендах экспериментальной модели системы климат-контроля на базе приборов программно-технического комплекса КОНТАР, что дало базу для разработки беспроводного пульта управления данной системой регулировки климат-контроля. Для полного охвата функционала системы в пульте дистанционного управления реализованы 4 кнопки с функциями: переключения между автоматическим и автоматизированным режимами управления; включения / выключения системы нагрева воздуха; включения / выключения системы охлаждения воздуха; включения / выключения системы вентиляции воздуха. Для проектирования электрических принципиальных схем и печатных плат использовался программный комплекс KiCad. Разработаны электрические принципиальные схемы приемника и передатчика. Разработана электрическая принципиальная схема платы сопряжения. Разработана печатная плата сопряжения. Разработанные схемы и пульт дистанционного управления могут быть использованы в автоматизированных системах управления климат-контролем в помещении.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Гордин, С. А., И. В. Зайченко, К. Д. Хряпенко, and В. В. Бажеряну. "Adaptive control systems for marine thermal installations." MORSKIE INTELLEKTUAL`NYE TEHNOLOGII)</msg>, no. 4(54) (December 2, 2021): 201–5. http://dx.doi.org/10.37220/mit.2021.54.4.052.

Full text

Abstract:

В статье рассмотрен вопрос повышения точности и качества управления приводом сетевых насосов в составе судовых тепловых установок в системе отопления судна путем применения адаптивной системы автоматического управления. При использовании классических систем управления на основе ПИД-регуляторов для управления мощностью электродвигателя по критерию обеспечения заданного давления в системе теплоснабжения в условиях резкопеременных тепловых нагрузок могут возникать ситуации разрегулирования системы вследствии возникновения дополнительного давления в тепловой установке при термическом расширении теплоносителя. Для обеспечения надежности и безаварийности работы судовых тепловых установок при резкоперменных нагрузках авторами рассматривается возможность использования для управления мощностью электропривода адаптивной системы управления. В статье рассмотрена схема управления с адаптацией коэффициентов ПИД-регулятора на базе нейронной сети (нейросетевой оптимизатор). Нейросетевой оптимизатор был применен как надстройка над ПИД-регулятором в схеме управления мощностью сетевого насоса в составе судовой тепловой установки. Рассмотрены зависимости характеристик систем управления от структуры и параметров модифицированных критериев точности и качества управления. Адаптация параметров регулирования позволяет обеспечить достижение желаемых параметров с меньшими затратами мощности при сохранении уровня надежности и исключить разрегулирование системы управления при резкопеременных тепловых нагрузках. The article discusses the issue of improving the accuracy and quality of control of the drive of network pumps as part of ship thermal installations in the ship's heating system by using an adaptive automatic control system. When using classical control systems based on PID regulators to control the power of the electric motor according to the criterion of providing a given pressure in the heat supply system under conditions of sharply varying thermal loads, situations of system maladjustment may occur due to the appearance of additional pressure in the thermal installation during thermal expansion of the coolant. To ensure the reliability and trouble-free operation of ship thermal installations under abruptly variable loads, the authors consider the possibility of using an adaptive control system to control the power of an electric drive. The article describes a control scheme with adaptation of the PID controller coefficients based on a neural network (neural network optimizer). The neural network optimizer was used as a superstructure over the PID controller in the power control circuit of a network pump as part of a ship's thermal installation. The dependences of the characteristics of control systems on the structure and parameters of the modified criteria for the accuracy and quality of control are considered. Adaptation of control parameters allows achieving the desired parameters with lower power consumption while maintaining the level of reliability and eliminating deregulation of the control system at abruptly varying thermal loads.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Мних, Антон Сергійович, Михайло Юрійович Пазюк, Ірина Анатоліївна Овчинникова, and Олена Миколаївна Барішенко. "ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ТВЕРДОГО ПАЛИВА ДО ТЕПЛОВОЇ ОБРОБКИ АГЛОМЕРАЦІЙНОЇ ШИХТИ." Scientific Journal "Metallurgy", no. 1 (July 22, 2021): 12–19. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-1-02.

Full text

Abstract:

Досліджено механізм дроблення агломераційної шихти в агрегаті з метою оптимізації його роботи, а також особливості горіння твердого палива під час агломерації. Головним джерелом енергії агломераційного процесу є теплота горіння твердого палива, яким є коксова дрібниця або антрацитовий штиб. Підготовка палива полягає в його подріб- ненні до необхідного фракційного складу в дробильно-подрібнювальних установках. Встановлено залежності між температурою в зоні горіння й газодинамікою шару агло- мераційної шихти від фракційності використовуваного палива, а також між інтенсив- ністю горіння та складом газів у зоні горіння. Виявлено, що під час горінні коксової дрібниці фракцією 0,5…3,0 мм зафіксовано вищу температуру порівняно з горінням фракції 3,0…5,0 мм; інтенсивність горіння збільшується внаслідок тоншого подрібнення коксової дрібниці, що призводить до зниження вмісту монооксиду вуглецю в газах, що відходять. У роботі описано схему процесу дроблення твердого палива у чотири- валковій дробарці а також наведено систему рівнянь, що описує зазначений процес. Для визначення оптимальної продуктивності дробарки виконано серії експериментів щодо подрібнення коксової дрібниці й антрацитового штибу. Аналіз одержаних резуль- татів показує, що за стабільним режимом дроблення спектр фракційності роздрібнюва- ного палива залежить від його природних властивостей. Здійснено дослідження щодо встановлення часу вигорання кондиційної фракції твердого палива. Дослідження меха- нізму дроблення у валковому агрегаті дозволили зробити висновок про необхідність змінювання схеми дроблення палива з його попереднім розсіванням, з метою зниження впливу стиральних навантажень на подрібнюваний матеріал.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Svalova, M. V., E. A. Grinko, and I. S. Korepanov. "On the Method of Studying the Energy Efficiency of Various Heating Systems Using Software." Intellekt. Sist. Proizv. 18, no. 4 (December 29, 2020): 39. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2020-39-46.

Full text

Abstract:

В работе рассматривались системы отопления индивидуального жилого дома на основе теплового насоса, однотрубная горизонтальная, двухтрубная горизонтальная в комбинации с системой «теплый пол», лучевая коллекторная. Приведена методика расчета систем отопления индивидуального жилого дома в Удмуртской Республике с применением программного обеспечения. Представлены достоинства и недостатки каждой из систем и на их основе сделана сравнительная характеристика. Подробно описан функционал программного обеспечения для расчета тепловых потерь здания и для гидравлического расчета систем отопления. Описан принцип работы программного обеспечения. Приведена методология расчета капитальных затрат на реализацию каждой из систем отопления. Представлены принципиальные схемы каждой системы отопления и схема работы теплового насоса. Выявлена наиболее технически и экономически эффективная система отопления. Показана перспективность применения тепловых насосов для отопления индивидуального жилого дома. Установлено, что применение нетрадиционных систем отопления на основе теплового насоса будет способствовать выполнению задачи по обеспечению всеобщего доступа к современным источникам энергии. В работе произведен анализ экологических последствий применения различных систем отопления и на основе этого выявлена экологически безопасная система отопления на основе теплового насоса.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Orekhov, A. A., S. V. Timokhin, I. A. Spitsyn, and K. Z. Kuhmazov. "ОБЕСПЕЧЕНИЕ РАЦИОНАЛЬНОГО ТЕМПЕРАТУРНОГО РЕЖИМА КОРОБКИ ПЕРЕДАЧ АВТОМОБИЛЯ КАМАЗ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННОГО НАЗНАЧЕНИЯ." Niva Povolzh`ia, no. 4(53) (November 22, 2019): 134–40. http://dx.doi.org/10.36461/np.2019.52.3.020.

Full text

Abstract:

В работе рассмотрены особенности эксплуатации автомобилей при низких температурах окружающего воздуха, а также существующие способы и средства тепловой подготовки их агрегатов. Если вопросы тепловой подготовки и поддержания рационального температурного режима двигателей внутреннего сгорания автомобилей в значительной степени решены, то для агрегатов их трансмиссий они требуют дальнейшего развития. Проанализировано применение тепловых аккумуляторов для тепловой подготовки агрегатов автомобилей. Предложен способ и система обеспечения рационального температурного режима коробки передач автомобиля КамАЗ с использованием теплового аккумулятора фазового перехода. Сформулированы цель и задачи исследований. Проведен расчет объема теплоаккумулирующего материала, необходимого для подогрева трансмиссионного масла коробки передач автомобиля КамАЗ до рациональной температуры в условиях зимней эксплуатации. Разработаны гидравлическая и функциональная схемы системы регулирования температуры масла в коробке передач автомобиля КамАЗ с тепловым аккумулятором фазового перехода, применение которой обеспечит быстрый выход на рациональный температурный режим коробки передач автомобиля и его стабилизацию как в зимнее, так и в летнее время года и, тем самым, снизит износ деталей, механические потери в коробке передач, расход топлива автомобилем.The paper discusses the features of operation of cars at low ambient temperatures, as well as existing methods and means of heat treatment of their units. If the issues of thermal preparation and maintaining a rational temperature regime of automobile internal combustion engines are largely resolved, then for the units of their transmissions they require further development. The application of heat accumulators for the thermal preparation of automobile units is analyzed. A method and system for ensuring a rational temperature regime of a KamAZ car gearbox using a phase transition heat accumulator is proposed. The purpose and objectives of research are formulated. The calculation of the volume of heat-accumulating material necessary for heating the gear oil of a KamAZ car gearbox to a rational temperature in winter conditions has been carried out. A hydraulic and functional diagram of the oil temperature control system in a KamAZ car gearbox with a phase-transfer heat accumulator has been developed, the use of which will provide quick access to the rational temperature regime of the car gearbox and its stabilization in both winter and summer seasons and, thereby, reduce wear of parts, mechanical losses in the gearbox, fuel consumption by the car.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

ИНОЗЕМЦЕВ, А. В., Я. О. ИНОЗЕМЦЕВ, Ю. Н. МАТЮШИН, and А. Б. ВОРОБЬЁВ. "КАЛОРИМЕТРИЧЕСКОЕ ИЗМЕРЕНИЕ ТЕПЛОТЫ СГОРАНИЯ КОМПОЗИТНЫХ МАТЕРИАЛОВ, ПИРОТЕХНИЧЕСКИХ СОСТАВОВ, ПРОМЫШЛЕННЫХ И БЫТОВЫХ ОТХОДОВ." Gorenie i vzryv (Moskva) - Combustion and Explosion 15, no. 1 (February 28, 2022): 111–16. http://dx.doi.org/10.30826/ce22150113.

Full text

Abstract:

Качество пиротехнических изделий контролируется на основании калориметрических измерений их теплот сгорания в калориметрической бомбе. Точность калориметрических данных по теплотам сгорания веществ определяется, в значительной мере, относительным методом измерения - совпадением условий калибровочного опыта по эталонной бензойной кислоте и рабочего измерения. Документы регламентируют измерение теплот сгорания составов на бомбовых калориметрах, определяют схемы размещения эталонной бензойной кислоты и испытуемых образцов, а также режим и схему испытаний. Недостатком является нарушение условий относительности метода испытаний - не учитывается необходимость наступления регулярного теплового режима в опыте. Показано, что продолжительность измерений образцов превышает время калибровочных опытов за счет длительности остывания большого количества твердых конечных продуктов реакции, что, в итоге, влияет на корректность полученных результатов. На имитаторах экспериментально показано влияние длительности главного периода опыта на процесс теплопередачи. Определена величина погрешности результата измерения от процесса теплопередачи в бомбе, связанная с продолжительностью главного периода опыта. Предложен способ проведения опыта с увеличенной теплоотдачей продуктов сгорания и минимальной длительностью. Рекомендовано проведение технического совершенствования калориметрических испытаний.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Дем'яненко, Ю. І., О. В. Дорошенко, and М. І. Гоголь. "Система кондиціювання повітря на основі випарного охолодження і відкритого абсорбційного циклу." Refrigeration Engineering and Technology 56, no. 1-2 (July 4, 2020): 11–18. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i1-2.1824.

Full text

Abstract:

У наш час дефіцит енергії і охорона навколишнього середовища змушують господарників і проектувальників систем кондиціювання до пошуку інших, непарокомпресійних джерел холодопостачання. В статті запропонована система кондиціювання повітря, яка використовує природну нерівноважність атмосферного повітря – психрометричну різницю температур. Проаналізовані процеси прямого та непрямого випарного охолодження повітря стосовно досягнення комфортної зони. На h,d- діаграмі показано, що в результаті прямого випарного охолодження можна досягти області комфорту. Відмічено, що визначальний вплив на ефективність процесу випарного охолодження має вологовміст повітря на вході в апарат. В регіонах, де він високий, вирішальну роль відіграє попереднє осушення повітря. Запропонована альтернативна установка кондиціювання повітря на основі випарного охолодження і попереднього осушення повітря, завдяки чому збільшується психрометрична різниця температур повітря та стає можливим вийти в комфортну зону без застосування парокомпресійного холодильного циклу. Осушення повітря відбувається в абсорбері розчином бромістого літію, для регенерації якого використовується тепло, що виробляється сонячними колекторами. З огляду на те, що в процесі абсорбції температура абсорбенту зростає, в схемі передбачено відведення теплоти абсорбції водою, попередньо охолодженою в градирні. Поставлено задачу досягти після установки стану повітря, близького до температури точки роси, збільшивши таким чином її холодопродуктивність. При цьому слід забезпечити зменшення габаритів установки та витрат енергії на переміщення контактуючих потоків повітря, води та розчину абсорбенту. Всі тепломасообмінні апарати в установці виконані за поперечною схемою на основі регулярної насадки. Такий підхід дозволив мінімізувати аеродинамічний опір апаратів та їх габарити. Розроблена схема сонячної системи кондиціювання повітря (ССКП) запропонована для кондиціювання одного із супермаркетів

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Богданов, М. С., and В. А. Голіков. "ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ МОРСЬКОГО СУДНА В РІЗНИХ КЛІМАТИЧНИХ УМОВАХ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТАНСФОРМАЦІЄЮ СКИДНОЇ ТЕПЛОТИ." Ship power plant 41 (November 5, 2020): 59–66. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.59-66.

Full text

Abstract:

Актуальними проблемами експлуатації суден річкового та морського транспорту, на данний період, стали: розроблення технічних заходів для підвищення надійності і енергетичності транспортних систем та створення умов для високоефективного використання суден з дотриманням вимог охорони навколишнього середовища. В першу чергу, це стосується проблеми екологічності судна, яке для просування під час перевезень вантажів та пасажирів викидує в навколішне середовище значну кількість шкідливих вихлопних газів та скидної теплоти від роботи теплових двигунів. Останні три десятиріччя Міжнародна Морська Організація (IMO) та Міжнародна організація стандартів (ISO) неухильно постийно підсилють вимоги до граничних норм викидів COx, NOx і SOx та кількості скидного тепла. У зв'язку з викладеним, розробка технологічних схем засобів по утилізації скидного тепла для підвищення енергетичної ефективності силової установки судна лежить в основі представленних результатів дослідження. За своїм змістом робота повністю

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Зінченко, Володимир Юрійович, Віктор Ілліч Іванов, Юрій Миколайович Каюков, and Володислав Ростиславович Румянцев. "РОЗРОБКА АЛГОРИТМУ УПРАВЛІННЯ ТЕПЛОВОЮ РОБОТОЮ ТЕРМІЧНИХ ПЕЧЕЙ КАМЕРНОГО ТИПУ." Scientific Journal "Metallurgy", no. 1 (July 22, 2021): 67–73. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-1-09.

Full text

Abstract:

Під час використання локальних систем автоматичного регулювання температури та надлишкового тиску нагрівального середовища у робочому об’ємі полуменевої термічної печі камерного типу налагоди, як правило, вибирають незалежно одна від одної без урахування їх взаємозв’язку. В той же час за управлінням витратою палива та повітря змінюється не лише температура, але і тиск нагрівального середовища у робочому об’ємі печі, що, в свою чергу, супроводжується змінюванням газообміну з довкіллям та значно впливає на температуру в робочому об’ємі. Все це призводить до суттєвої пере- витрати газоподібного палива, та, як наслідок, підвищення вартості термічної обробки металу. За використанням схеми опалювання з постійним об’ємом продуктів горіння у печах такого типу управління їх тепловою потужністю зводиться до комбінування різних компонентів газоподібного палива за умови забезпечення заданої температури нагрі- вального середовища у робочому об’ємі. За принципом динамічного програмування Беллмана оптимізацію управління за цикл термічної обробки металу забезпечують шляхом вибирання для кожного періоду квантування оптимального за вартістю складу вживаного палива. Поточна вартість палива є лінійною функцією середніх витрат його окремих компонентів у періоди квантування. Тому знаходження його мінімального значення для кожного дискретного моменту часу подавали як розв’язання задачі ліній- ного програмування. Розроблено алгоритм визначення раціональних значень витрат окремих компонентів газоподібного палива, а також витрати надлишкового повітря, котрі використовують як управляльні дії для автоматичних систем регулювання темпе- ратури та надлишкового тиску нагрівального середовища у робочому об’ємі печей. Запропоновано функціональну схему автоматичної системи управління, реалізація якої дозволяє не лише оптимізувати технологію опалювання за вартістю окремих компо- нентів палива, але і шляхом самонастроювання забезпечити автономність управління температурою та надлишковим тиском нагрівального середовища у робочому об’ємі печей. Під час управління за режимом реального часу з оптимізацією щодо вартості окремих компонентів палива виконується самонастроювання системи управління.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Ершов, Михаил Сергеевич, and Евгений Алексеевич Феоктистов. "АНАЛИТИЧЕСКОЕ РЕШЕНИЕ ДЛЯ ШЕСТИМАССОВОЙ ТЕРМОДИНАМИЧЕСКОЙ МОДЕЛИ АСИНХРОННОГО ДВИГАТЕЛЯ ЗАКРЫТОГО ИСПОЛНЕНИЯ." Bulletin of the Tomsk Polytechnic University Geo Assets Engineering 333, no. 2 (February 17, 2022): 53–61. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2022/2/3331.

Full text

Abstract:

Ссылка для цитирования: Ершов М.С., Феоктистов Е.А. Аналитическое решение для шестимассовой термодинамической модели асинхронного двигателя закрытого исполнения // Известия Томского политехнического университета. Инжиниринг георесурсов. – 2022. – Т. 333. – № 2. – С. 53-61. Актуальность исследования определена тем, что тепловые режимы работы асинхронных двигателей во многом определяют их надежность. В настоящее время хорошо проработаны вопросы расчета установившихся тепловых режимов двигателей. Вопросы практического расчета переходных тепловых процессов проработаны меньше и ограничены численным моделированием многомассовых схем или аналитическими решениями для моделей с несколькими массами. В данной работе предложена методика и получено аналитическое решение для типовой шестимассовой модели тепловых процессов асинхронного двигателя закрытого исполнения – Total Enclosed Fan Cooled. Полученные аналитические решения системы неоднородных линейных дифференциальных уравнений выражаются рядом, включающим постоянную составляющую и экспоненциальные члены, убывающие во времени, один из которых является доминирующим, определяющим регуляризацию процесса нагрева и охлаждения машины. Полученные аналитические решения позволяют лучше понять закономерности тепловых процессов двигателей при изменении режимов их работы и могут служить основанием для прогнозирования процессов нагрева и охлаждения в системах релейной защиты асинхронных двигателей закрытого исполнения. Цель: разработать методику аналитических решений для многомассовых термодинамических моделей электрических машин, получить аналитическое решение для типовой шестимассовой системы асинхронного двигателя закрытого исполнения и выполнить анализ полученных результатов. Объекты: асинхронные двигатели в закрытом исполнении. Методы: аналитическое решение системы неоднородных дифференциальных уравнений. Результаты. Разработана методика аналитических решений для многомассовых термодинамических моделей электрических машин, получено аналитическое решение для шестимассовой системы асинхронного двигателя закрытого исполнения и выполнен анализ полученных результатов, установлены закономерности регуляризации процессов нагрева объекта исследования.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Швець, М. В. "Концепція спряжених на критичній ізохорі циклів Стірлінга, працюючих на двоокису вуглецю." Refrigeration Engineering and Technology 55, no. 2 (April 30, 2019): 121–31. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i2.1361.

Full text

Abstract:

В роботі пропонується нова концепція реалізації циклу Стірлінга в області не тільки надкритичних, але й, власне, критичних температури і тиску, заснована на виявленій в наших попердніх роботах вираженій гетерогенній структурі надкритичних флюїдів. Існування такої гетерогенної стаціонарної наноструктури решіткового типу в достатньо широких діапазонах надкритичних властивостей, які були названи не-гіббсівською фазою флюїду, було запропановане (Роганковим В.Б та іншими) у рамках моделі ФТ (флуктуаційної термодинамики). Така флюїдна структура в практичному використанні може бути досить перспективною. Вона проявляється в наявності досить регулярного, решіткового типу просторового розподілу густини флюїду і його теплових властивостей в т.зв. мезоскопічних малих об’ємах всередині робочих порожнин стискання і розширення пропонованої схеми спряжених стірлінгів. Саме поняття спряження означає ідею максимально-ефективного використання теплоти, одержаної в циклі від джерела, шляхом поєднання двох підциклів високого (І) і помірного (ІІ) тиску вздовж критичної ізохори. В роботі введене нове поняття ступеня теплофізичної досконалості (доповнюючий прийняте поняття термодинамічної досконалості, для окремих стадій – ізоліній і вузлів – нод спряженого повного циклу типу Стірлінга-Рейліса, яке дозволяє кількісно оцінити позитивний ефект додаткової внутрішньої рекуперації на загальну регенерацію теплоти. Ізольована від навколишнього середовища конструкція обох підціклів (І) і (ІІ) і об`єднуючого стірлінга є його перевагою у порівнянні з циклами внутрішнього згоряння. В якості потенціально-перспективної робочої речовини пропонується двоокис вуглецю. Таким чином, наша мета полягає у використанні виявлених нанодисперсних властивостей флюїду для формулювання концепції створення спряженного, досить ефективного циклу Стірлінга з перспективним робочим тілом - надкритичним двоокисом вуглецю, замість традиційного використання водороду або гелію.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Николаев, Ю. Е., И. А. Вдовенко, and А. Ю. Иванов. "Эффективность работы ТЭЦ-ГТУ в маневренном режиме." ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 79, no. 2 (2021): 59–62. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-11-2021-60.

Full text

Abstract:

Особенностью современного этапа развития энергетики РФ является увеличение физически изношенного оборудования на тепловых электростанциях, наращивание электрических мощностей в европейской части страны атомных электростанций, работающих преимущественно в базовой части суточного электрического графика. В этих условиях станции на органическом топливе вынуждены работать в переменной части электрического графика, что приводит к ухудшению показателей тепловой экономичности и удорожанию вырабатываемой энергии. В статье рассматривается эффективность замены паротурбинного оборудования ТЭЦ на газотурбинное, обладающего высокими маневренными характеристиками В качестве основного оборудования была выбрана отечественная газотурбинная установка ГТЭ-65. Для расчета термодинамических и экономических показателей ТЭЦ-ГТУ, при работе по электрическому графику нагрузок, была разработана и составлена математическая модель, а также блок-схема алгоритма расчета характеристик и показателей эффективности станции для двух вариантов: при глубокой разгрузке ГТУ в ночной период и при остановке ГТУ в ночное время. В результате расчетов было установлено, что наибольший экономический эффект достигается при эксплуатации ГТУ без останова в ночной период.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Афанасьев, Никита Александрович, Nikita Aleksandrovich Afanasiev, Василий Михайлович Головизнин, Vasilii Mikhailovich Goloviznin, Владимир Николаевич Семенов, Vladimir Nikolaevich Semenov, А. М. Сипатов, A. M. Sipatov, С. С. Нестеров, and S. S. Nesterov. "Прямое моделирование термоакустической неустойчивости в газогенераторах по схеме «КАБАРЕ»." Математическое моделирование 33, no. 2 (February 2021): 3–19. http://dx.doi.org/10.20948/mm-2021-02-01.

Full text

Abstract:

Показано, что для нахождения условий возникновения термоакустической неустойчивости (вибрационного горения) в камерах сгорания газотурбинных двигателей можно использовать бездиссипативную схему КАБАРЕ. Распространение длинных волн в газодинамическом тракте достаточно точно описывается системой квазилинейных уравнений газовой динамики, осредненных по сечению. Численное моделирование динамики акустических возмущений и их взаимодействия с зоной горения (при наличии обратных связей) с использованием бездиссипативных разностных схем (прямого моделирования) представляет реальную альтернативу т.н. сетевым моделям низкого порядка, заменяющим акустический тракт (по аналогии с электрическими сетями переменного тока) на последовательность четырехполюсников или шестиполюсников. К преимуществам прямого моделирования можно отнести простоту учета геометрических факторов, нелинейных эффектов и возможность использования более реалистичных моделей горения. В качестве примера использования прямого метода решена модельная задача о возбуждении звуковых колебаний в трубе при наличии тепловых источников (труба Рийке). Результаты продемонстрировали высокую точность метода в определении скорости роста неустойчивых мод, сравнимую с точностью результатов, получаемых по сетевым моделям низкого порядка.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Smirnov, H. F., A. V. Zykov, and D. N. Reznichenko. "ПРОБЛЕМА ВЫБОРА ЛУЧШЕГО ТЕХНИЧЕСКОГО РЕШЕНИЯ ДЛЯ ОБЕСПЕЧЕНИЯ ВАКУУМ-ВЫПАРНОЙ УСТАНОВКИ ПОДВОДОМ ТЕПЛА." Industrial Heat Engineering 38, no. 5 (September 20, 2016): 32–38. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.5.2016.04.

Full text

Abstract:

Целью исследований являлась разработка методики определения показателей энергоэффективности различных схем энергообеспечения ВВУ. В результате проведено сравнение одноступенчатой ВВУ и ВВУ с тепловым насосом. Для ВВУ с тепловым насосом определены режимные параметры обеспечивающие минимум выбранного критерия.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Бублик, Сергей Анатольевич, Sergei Anatol'evich Bublik, Михаил Александрович Семин, and Mikhail Aleksandrovich Semin. "Численное моделирование фильтрации смеси пар-вода-нефть при паротепловом воздействии на пласт." Математическое моделирование 33, no. 9 (August 25, 2021): 108–28. http://dx.doi.org/10.20948/mm-2021-09-07.

Full text

Abstract:

Представлена математическая модель и алгоритм численного моделирования фильтрации трехфазной смеси пар-вода-нефть в пористом пласте при паротепловом воздействии на него. Рассматривается двумерная постановка задачи, конвективный и диффузионный механизмы тепло- и массопереноса смеси. Физические свойства пласта принимаются однородными и изотропными, явный учет трещиноватости пласта не производится. Свойства пара и воды считаются не зависящими от термодинамических параметров системы. Физические свойства нефти также не зависят от термодинамических параметров системы за исключением динамической вязкости, которая является функцией температуры. Для описания изменения паро-, водо- и нефтенасыщенности используются нестационарные балансовые соотношения для каждой фазы. Из этих соотношений и закона фильтрации Дарси получено уравнение пьезопроводности для расчета распределения давления. Расчет температуры смеси осуществляется с помощью уравнения теплопроводности в рамках гипотезы о квазиравновесном тепловом состоянии всех рассматриваемых фаз и единой температуре. В модели также учитываются фазовые переходы между паром и водой. Для этого используется модель W.H. Lee. Пространственная дискретизация полученных уравнений осуществлялась методом конечных объeмов, а дискретизация по времени - с помощью прямой схемы Эйлера. Поскольку используемые балансовые уравнения являются нелинейными, то для их численного решения применен метод Ньютона. С помощью построенной численной схемы проведено моделирование фильтрации трехфазной смеси пар-вода-нефть через пористый пласт в условиях парогравитационного дренирования. В ходе анализа результатов моделирования показаны особенности предложенного численного метода, возникающие при учeте фазового перехода между паром и водой.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Sergeev, V. A., and Ya G. Tetenkin. "Assessment of Adequacy of the СMOS Linear Thermal Model of Digital Integrated Circuits on Transient Thermal Characteristics." Proceedings of Universities. ELECTRONICS 22, no. 4 (August 2017): 350–60. http://dx.doi.org/10.24151/1561-5405-2017-22-4-350-360.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Bezrodnyi, Mykhailo Kostiantynovych, Natalia Oleksandrivna Prytula, and Tymofii Oleksiiovych Misiura. "АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕПЛОНАСОСНОЇ СХЕМИ ОПАЛЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕПЛОТИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ І СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГІЇ." POWER ENGINEERING: economics, technique, ecology, no. 4 (December 30, 2017): 47–57. http://dx.doi.org/10.20535/1813-5420.4.2017.127544.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Місюра, Т. О. "Аналіз ефективності теплонасосної схеми опалення з використанням теплоти атмосферного повітря і сонячної енергії." Енергетика: економіка, технології, екологія, no. 4 (50) (2017): 47–57.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Місюра, Т. О. "Аналіз ефективності теплонасосної схеми опалення з використанням теплоти атмосферного повітря і сонячної енергії." Енергетика: економіка, технології, екологія, no. 4 (50) (2017): 47–57.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Морозов, Ю. П., and А. А. Барило. "ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ГЕОТЕРМІЧНИХ ПЛАСТОВИХ ПОКЛАДІВ." Vidnovluvana energetika, no. 1(64) (March 30, 2021): 81–86. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.1(64).81-86.

Full text

Abstract:

Проведено аналіз геотермальних ресурсів на території України, які утворюють чотири великі артезіанські басейни, де можливо здійснити видобування геотермальних вод для їх використання в енергетиці, сільському господарстві, промисловості і житлово-комунальному господарстві. На основі аналізу фактичних даних існуючого фонду свердловин встановлено, що водоносні горизонти розташовані на глибинах від 400 до 7000 м. Пластові температури продуктивних термоводоносних горизонтів на території України змінюються у діапазоні від 50 до 90 °С. Для більшості пластових водоносних горизонтів України, які містять термальні води, з певним ступенем вірогідності можна прийняти таку фільтраційну схему: продуктивний проникний пласт є нескінченним за простяганням, однорідний, анізотропний з усередненими фільтраційними і теплофізичними параметрами, напірний і ізольований зверху і знизу водонепроникними пластами. Для розрахунків теплового потенціалу в межах геотермального родовища, що експлуатується в режимі відсутності зворотного закачування відпрацьованого природного теплоносія, достатньо вирішити тільки гідродинамічну задачу фільтрації теплоносія, оскільки притоки теплоти або холоду в пласті відсутні. Найбільш екологічно безпечним способом видобування геотермальних ресурсів є геотермальні циркуляційні системи (ГЦС), що забезпечують закачування відпрацьованого геотермального теплоносія в проникний підземний колектор термальної води. Тепловий потенціал гідрогеотермальних родовищ розраховується об’ємним способом, який складається з теплоти, яка міститься в пластовій геотермальній воді, у твердому скелеті продуктивного горизонту, а також теплоти, яка поступає з оточуючого проникний пласт гірського масиву. Величина теплопритоку з гірського масиву становить найбільші труднощі під час врахування теплового потенціалу геотермального родовища. На підставі відомого аналітичного розв’язку задачі теплообміну при русі рідини в підземних проникних шарах отримано рівняння, яке визначає час роботи ГЦС в постійному температурному режимі. На підставі цього рівняння показано, що вплив гірського масиву на час роботи ГЦС до моменту зниження температури на виході з ГЦС становить для типових параметрів ГЦС не менше 5 %. На підставі цих розрахунків доведено, що впливом теплопритоків від гірського масиву при розрахунках теплового потенціалу водовмісних пластів можна нехтувати. Бібл. 8.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Фелтон, К., Д. Вертянов, С. Евстафьев, and В. Сидоренко. "НОВОЕ ПОКОЛЕНИЕ РЕШЕНИЙ ДЛЯ КОРПУСИРОВАНИЯ ИНТЕГРАЛЬНЫХ СХЕМ. Часть 2." ELECTRONICS: SCIENCE, TECHNOLOGY, BUSINESS 211, no. 10 (December 2, 2021): 128–33. http://dx.doi.org/10.22184/1992-4178.2021.211.10.128.133.

Full text

Abstract:

Рассматриваются вопросы сквозной интеграции средств проектирования современных корпусов микросхем и микросборок по технологии цифрового двойника: комплексное проектирование составных частей изделия с учетом тепловых характеристик, термомеханических напряжений и целостности сигналов.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Авосопянц, Г. В., А. В. Романова, К. Г. Катамадзе, Ю. И. Богданов, and С. П. Кулик. "ХАРАКТЕРИЗАЦИЯ ПАРАМЕТРОВ ЛИНЕЙНООПТИЧЕСКИХ СХЕМ ПОСРЕДСТВОМ КОРРЕЛЯЦИОННЫХ ИЗМЕРЕНИЙ ТЕПЛОВЫХ ПОЛЕЙ." NANOINDUSTRY Russia 13, no. 4s (September 11, 2020): 668–70. http://dx.doi.org/10.22184/1993-8578.2020.13.4s.668.670.

Full text

Abstract:

Разработан оригинальный подход для характеризации линейно-оптических интегральных схем посредством корреляционных измерений. Приведены результаты численных экспериментов по восстановлению элементов передаточной матрицы, однозначно определяющей линейно-оптическое преобразование.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Теплові схеми'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles