Journal articles on the topic 'Теплові ресурси'

Системи та обладнання для зберігання теплової енергії є ключовими елементами при розгортанні відновлюваної теплової енергетики, актуальність якої на даному етапі розвитку набуває масштабного значення. Представлена стаття охоплює короткий аналіз сучасного стану основних технологій інтенсифікації процесів збереження теплоти, аналіз основних технологічних, технічних аспектів, що виникають при розробці теплових акумуляторів та за реальних умов їх експлуатації. Зокрема, обґрунтовано доцільність застосування теплового акумулювання, проаналізовано шляхи підвищення ефективності економії енергії, визначено основні аспекти процесів акумуляції теплоти. При обґрунтуванні доцільності застосування теплового акумулювання проаналізовано співвідношення поверхні та об’єму теплового акумулятора, що тісно пов'язані з розмірами складових елементів та продуктивністю системи зберігання теплоти. Це співвідношення теоретично вказує, як можливо підвищити коефіцієнт корисної дії та продуктивність систем зберігання теплової енергії. Доведено підвищення ефективності та економії енергії при врахуванні сезонних факторів та пікових навантажень. Розглянуто основні аспекти технологічної інтенсифікації процесів акумуляції теплоти, які полягають у подоланні теплової стратифікації рідинних теплових акумуляторів, обґрунтуванні модульного дизайну конструкції, посиленні передачі теплоти та маси, а також в зміні властивостей матеріалу при фазовому переході. Розглянуті аспекти при їх реалізації дозволяють оптимізувати роботу генеруючого обладнання з максимально можливим ККД системи теплопостачання, шляхом вирівнювання графіку навантаження у співвідношенні «генерація - споживання», а також розвантажити технологічне обладнання, знизити споживання паливно-енергетичних ресурсів. Як наслідок, знижується собівартість отриманої енергії та зменшуються шкідливі викиди в оточуюче середовище.

Актуальность исследованияобусловлена необходимостью оснащения системами мониторинга основного технологического оборудования компрессорных станций магистральных газопроводов.Эти системы должны обеспечивать достоверную оценку текущего технического состояния компрессорных станций и прогнозировать его динамику на интервале между измерениями. Информации, получаемой с датчиков, не всегда достаточно для такого прогнозирования, что обуславливает необходимость использования подходов, основанных на моделировании. Цель: выявить возможности мониторинга теплового состояния обмотки статора крупных электродвигателей переменного тока аналитическими методами и методами моделирования с использованием информации, полученной с датчиков температуры. Объекты: двигатели переменного тока электроприводных газоперекачивающих агрегатов. Методы: аналитические методы, а также моделирование с использованием термодинамических моделей электродвигателя на основе тепловых схем с сосредоточенными параметрами. Результаты. Аналитическим путем получены соотношения, позволяющие выполнить приближенную оценку теплового состояния обмотки статора крупных электродвигателей переменного тока на основе трехмассовой тепловой схемы.Приведены результаты моделирования на основе тепловых схем с сосредоточенными параметрами нагрева обмотки статора крупного электродвигателя переменного тока с радиальными каналами охлаждения. Показано, что этот подход позволяет получить распределение температуры вдоль обмотки в аксиальном направлении, что дает возможность сравнительно точно оценить тепловое состояние обмотки, избежав использования очень требовательных к вычислительным ресурсам подходов на основе метода конечных элементов и вычислительной потоковой динамики. Предложено использование остаточного термического ресурса обмотки статора для прогнозирования ориентировочного срока ее службы на основе информации о температуре обмотки, получаемой с термодатчиков или из термодинамической модели.

В работе представлен предварительный анализ перспективности и эффективности применения современных комбинированных ветроэнергетических установок в отдельных областях Республики Казахстан. Анализируется эффективность системы отопления помещений на основе ветроэнергетической установки (ВЭУ), которая преобразует энергию ветра в электрическую энергию, в совокупности с тепловым аккумулятором, который преобразует полученную электрическую энергию в тепло и сохраняет его на длительный период отсутствия ветра. Важной отличительной особенностью аккумулятора является положительное медико-биологическое воздействие материала на теплоноситель, тепловой аккумулятор обладает большим ресурсом работы и подавляет развитие вредных микроорганизмов в рабочем объеме. Доказана функциональность системы управления установкой, заключающаяся в изменении сопротивления нагрузки генератора для достижения оптимального режима работы ветроколеса и ВЭУ в целом. Внедрение комбинированной ветроэнергетической установки в существующие энергосистемы приведет к уменьшению затрат на производство электрической и тепловой энергии, а также уменьшение стоимости энергии для населения с уменьшением влияния загрязнения окружающей среды в энергосистемах Республики Казахстан, автором предложен ряд мероприятий, которые положительно повлияют на развитие ветроэнергетики в стране.

В статье производится анализ условий эксплуатации котельных агрегатов и оценка их влияния на их остаточный ресурс. Обмуровка предназначена для уменьшения тепловых потерь и обеспечения газовой плотности. Она имеет свою продолжительность работы до ремонта или аварии. Этот срок определяется остаточным ресурсом, то есть суммарной наработкой агрегата от момента проведения контроля его технического состояния, до перехода в предельное состояние. Для оценки остаточного ресурса обмуровки котельного агрегата необходимо провести анализ условий эксплуатации, оказывающих влияние на разрушение обмуровки. Проведённый анализ показывает, что среди всех эксплуатационных факторов для основных видов котлов можно выделить четыре основных условия, определяющие возможность разрушения обмуровки. К ним относятся: перепады температур по сечению обмуровки и температурные напряжения, вызванные этими перепадами, температура внутренней поверхности обмуровки, качество производимых обмуровочных работ и материалов, а также взрывы в топочной камере и газоходах котла. На основании выполненного обследования котла ДКВР-20-13, работающего на газообразном топливе были определены факторы эксплуатации, влияющие на стойкость обмуровки, это: воздействие температурных напряжений на обмуровку и качество производимых обмуровочных работ и качество используемых материалов.

Актуальность исследования.Один из лидеров по производству алюминиевых порошков в России ООО «СУАЛПМ» перешел от выпуска грубодисперсных порошков к производству микронных порошков, имеющих более высокую реакционную способность. Микропорошки алюминия применяются во многих отраслях промышленности:порошковой металлургии, самораспространяющемся высокотемпературном синтезе новых материалов,водородной энергетике, пиротехнике иракетных топливах. Повышение реакционной способности порошков алюминия в различных процессах приводит к понижению энергозатрат и экономии ресурсов. Цель: получение и объяснение экспериментальных данных по изменению параметров активности микропорошков алюминия после их облучения в зависимости от дозыγ-облучения. Объекты: микропорошки алюминия АСД-6, АСД-6М. Методы:дифференциальный термический анализ, рентгенофазовый анализ, методика облучения микропорошков алюминия γ-излучением, методика расчета параметров активности порошков алюминия. Результаты. Получены количественные показатели реакционной способности микропорошков алюминия АСД-6 и АСД-6М до и после облучения γ-излучением изотопа Со60 с энергией 1,17 и 1,33 МэВ, т.е. энергией существенно ниже порога фотоядерных реакций. Дозы облучения образцов порошков составляли 1, 2, 4, 8 и 10 Мрад. После γ-облучения температура начала окисления микропорошков снизилась максимально на 90 и 85 °С; максимальная скорость окисления возросла на 83 и 36 %; степень окисленности (при нагревании до 1250 °С) повысилась на 5,1 %, и минимально понизилась на 1,3 % для микропорошков АСД-6 и АСД-6М, соответственно. Удельный тепловой эффект окисления после γ-облучения всеми дозами был больше, чем для необлученных порошков.Максимальные значения удельного теплового эффекта для АСД-6на 199,5 кДж/моль, а для АСД-6М – на 134,8 кДж/моль больше тепловых эффектов, чем для необлученных порошков, что существенно превышает стандартную теплоту плавления алюминия (10,8 кДж/моль). Следовательно, такое состояние системы «алюминий – оксид алюминия» характеризуется запасенной энергией в 9 раз больше стандартной теплоты плавления алюминия, что с позиции классической термодинамики невозможно. В то же время известно, что запасание энергии в нанопорошках происходит за счет формирования двойного электрического слоя в частицах алюминия.

Аккумулирование тепловой энергии - это технология, позволяющая накапливать тепловую энергию путем нагревания или охлаждения носителя, для того, чтобы накопленную энергию можно было использовать позднее для обогрева и охлаждения различных объектов. Эффективным методом хранения тепловой энергии является использование материалов с фазовым переходом. Вещества с фазовым переходом являются изотермическими по своей природе и, таким образом, обеспечивают накопление энергии более высокой плотности, и обладают способностью работать в различных температурных диапазонах. Аккумулирование тепловой энергии с использованием материалов с фазовым переходом широко используется в системах, работающих с солнечными коллекторами, фотогальваническими панелями, тепловыми насосами, системами кондиционирования, системами рекуперации тепла. В данной статье описаны теоретические преимущества процесса использования аккумуляторов тепловой энергии. Рассмотрены вещества с фазовым переходом, которые являются основным компонентом системы, позволяющим эффективно использовать энергетические ресурсы. В статье содержится информация о основных типах веществ с фазовым переходом, их преимуществах и недостатках, а также сферах применения. Кроме того, в статье проводится сравнительный анализ веществ на основе их теплофизических характеристик. Также, приведены основные характеристики, которые необходимо учитывать при выборе вещества для создания теплового аккумулятора.

В статье исследован мировой прогноз развития теплоэнергетической отрасли по выработке тепловой электрической энергии. Отмечено, что увеличение производства видов энергии связано, не только с ростом потребления органического топлива, но и с ухудшением экологической ситуации. Учитывая зарубежный опыт использования солнечных установок, производящих тепловую энергию и благоприятные климатические условия Республики Узбекистан, обсуждены перспективы использования солнечных воздухонагревателей для отопления существующих жилых зданий, обеспечивающих тепловой энергией жилые дома и сушильные установки, без дорогостоящих конструктивно – технологических решений, а также осуществляющие быстрый прогрев помещений. Такой коллектор несмотря на то, что воздух имеет более низкую теплоемкость, может обеспечить равномерное распределение тепла, хорошо регулируется как по температуре, так и по количеству подаваемого воздуха. Кроме того, коллекторы, работающие в условиях естественной конвекции, могут удачно сочетаться с традиционной системой отопления. Вместе с тем, в статье также показан положительный опыт по применению воздухонагревателей в технологии сушки. В частности, использован промышленный образец солнечного воздухонагревателя для сушки обмоток трансформаторов, использующихся в насосных станциях систем ирригации водного хозяйства республики. Аргументировано, что применение воздухонагревателей позволяет сэкономить не только значительные топливно–энергетические и денежные ресурсы, но и укрепить энергобезопасность Республики Узбекистан.

В статье исследован мировой прогноз развития теплоэнергетической отрасли по выработке тепловой электрической энергии. Отмечено, что увеличение производства видов энергии связано, не только с ростом потребления органического топлива, но и с ухудшением экологической ситуации. Учитывая зарубежный опыт использования солнечных установок, производящих тепловую энергию и благоприятные климатические условия Республики Узбекистан, обсуждены перспективы использования солнечных воздухонагревателей для отопления существующих жилых зданий, обеспечивающих тепловой энергией жилые дома и сушильные установки, без дорогостоящих конструктивно – технологических решений, а также осуществляющие быстрый прогрев помещений. Такой коллектор несмотря на то, что воздух имеет более низкую теплоемкость, может обеспечить равномерное распределение тепла, хорошо регулируется как по температуре, так и по количеству подаваемого воздуха. Кроме того, коллекторы, работающие в условиях естественной конвекции, могут удачно сочетаться с традиционной системой отопления. Вместе с тем, в статье также показан положительный опыт по применению воздухонагревателей в технологии сушки. В частности, использован промышленный образец солнечного воздухонагревателя для сушки обмоток трансформаторов, использующихся в насосных станциях систем ирригации водного хозяйства республики. Аргументировано, что применение воздухонагревателей позволяет сэкономить не только значительные топливно–энергетические и денежные ресурсы, но и укрепить энергобезопасность Республики Узбекистан.

З кожним роком проблема енергозбереження в сучасному світі стає все більш і більш актуальною. Енергозбереження передбачає економне витрачання енергетичних ресурсів, тому що природні ресурси є вичерпними, дорого коштують, а їх видобуток в більшості випадків завдає шкоди навколишньому середовищу. Системи життєзабезпечення для комфортного перебування людей в будівлях та спорудах різного призначення є одними з найбільш значущих споживачів паливно-енергетичних ресурсів. Можливостей для розвитку енергозберігаючих технологій у даній області існує безліч. Один з важливих напрямків у економії енергетичних ресурсів при експлуатації будівель - це вдосконалення систем захисту тепла будівель та споруд комунально-промислового сектора. Актуальним є реалізація теплозахисту будівель при проривах холодного повітря в опалювальних приміщеннях при відкриванні зовнішніх дверей та воріт. При дослідженні роботи теплолокалізуючого пристрою плоский неізотермічний струмінь, що виходить із прямокутного стального насадку, розташованого в площині відкритого зовнішнього отвіра, розбився на безліч маленьких струменів, які поширюються в даному напрямку, витікають з однакових по розміру розтинів з однаковою швидкістю, відокремлені друг від одного на відстані, рівною ширини щелі Була визначена швидкість повітряного потоку, отримані графічні залежності. За допомогою математичного моделювання отримана адекватна картина фізичного процесу витікання. На початковій ділянці відбулося злиття цих струменів в єдиний повітряний потік, і як наслідок, не виникає проникнення холодного зовнішнього повітря в опалювальні приміщення будівель і споруд, тим самим зменшуючи теплову споживану потужність теплолокалізуючого пристрою. В результаті відбувається значне зниження затрат енергетичних ресурсів на систему теплопостачання, поліпшується мікроклімат в приміщенні, збільшується ефективність роботи засобів теплозахисту будівель і споруд.

Постійно зростаюча вартість газу, нафти та інших джерел енергії вимагає не тільки їхнього раціонального використання на підприємствах агропромислового комплексу, але й розроблення та впровадження інноваційних технологій та устаткування, що спрямовані на ресурсоенергозбереження з урахуванням економічних, екологічних і соціальних аспектів. Харчові підприємства, зокрема виробництво пива, є енергоємними процесами, тому необхідним є раціональне використання енергії та ресурсів. Енергозбереження в харчовій галузі – один із найбільш важливих факторів, який сприяє підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних товарів. Доведено, що впровадження у харчову промисловість енергозберігаючих технологій дає змогу значно знизити собівартість продукції і підвищити прибутки на підприємстві. Розглянуто наявні способи зниження енерговитрат під час приготуваннія пивного сусла у виробництві пива. Охарактеризовано заходи щодо збільшення використання вторинних теплових енергетичних ресурсів. Поєднання кількох технології в одному проєкті дозволяють розширити функціональні можливості енергозбереження за рахунок повернення у виробництво не тільки тепла вторинної пари, але й теплоти гарячого охмеленого сусла, що виводиться з гідроциклонного апарату на стадію бродіння.

Предложена молекулярно-механическая модель нанолент графона (графена с односторонней гидрогенизацией), учитывающая деформации валентных связей, валентных и торсионных углов, невалентные ван-дер-ваальсовы и кулоновские взаимодействия атомов наноленты. С использованием модели найдены основные состояния нанолент. Показано, что прямоугольный фрагмент графона на подложке, образованной бесконечным плоским листом графена, формирует плоский монослой, а не взаимодействующий с подложкой фрагмент принимает выпуклую форму, внешняя сторона которой содержит присоединенные атомы водорода. Моделирование динамики показывает устойчивость односторонней структуры листа графона к тепловым колебаниям (при T<900 K атомы водорода не переходят с одной стороны листа на другую). Неодинаковость сторон приводит к быстрому сворачиванию длинных свободных нанолент графона в рулонные структуры. Тепловые колебания не препятствуют образованию рулонов, а сами рулоны устойчивы к ним. Исследование выполнено при финансовой поддержке Российского научного фонда (проект N 16-13-10302). Вычислительные ресурсы предоставлены Межведомственным суперкомпьютерным центром РАН. DOI: 10.21883/FTT.2017.06.44498.385

Проведено аналіз геотермальних ресурсів на території України, які утворюють чотири великі артезіанські басейни, де можливо здійснити видобування геотермальних вод для їх використання в енергетиці, сільському господарстві, промисловості і житлово-комунальному господарстві. На основі аналізу фактичних даних існуючого фонду свердловин встановлено, що водоносні горизонти розташовані на глибинах від 400 до 7000 м. Пластові температури продуктивних термоводоносних горизонтів на території України змінюються у діапазоні від 50 до 90 °С. Для більшості пластових водоносних горизонтів України, які містять термальні води, з певним ступенем вірогідності можна прийняти таку фільтраційну схему: продуктивний проникний пласт є нескінченним за простяганням, однорідний, анізотропний з усередненими фільтраційними і теплофізичними параметрами, напірний і ізольований зверху і знизу водонепроникними пластами. Для розрахунків теплового потенціалу в межах геотермального родовища, що експлуатується в режимі відсутності зворотного закачування відпрацьованого природного теплоносія, достатньо вирішити тільки гідродинамічну задачу фільтрації теплоносія, оскільки притоки теплоти або холоду в пласті відсутні. Найбільш екологічно безпечним способом видобування геотермальних ресурсів є геотермальні циркуляційні системи (ГЦС), що забезпечують закачування відпрацьованого геотермального теплоносія в проникний підземний колектор термальної води. Тепловий потенціал гідрогеотермальних родовищ розраховується об’ємним способом, який складається з теплоти, яка міститься в пластовій геотермальній воді, у твердому скелеті продуктивного горизонту, а також теплоти, яка поступає з оточуючого проникний пласт гірського масиву. Величина теплопритоку з гірського масиву становить найбільші труднощі під час врахування теплового потенціалу геотермального родовища. На підставі відомого аналітичного розв’язку задачі теплообміну при русі рідини в підземних проникних шарах отримано рівняння, яке визначає час роботи ГЦС в постійному температурному режимі. На підставі цього рівняння показано, що вплив гірського масиву на час роботи ГЦС до моменту зниження температури на виході з ГЦС становить для типових параметрів ГЦС не менше 5 %. На підставі цих розрахунків доведено, що впливом теплопритоків від гірського масиву при розрахунках теплового потенціалу водовмісних пластів можна нехтувати. Бібл. 8.

Рассмотрены бизнес-процессы в пищевой промышленности с точки зрения теории макросистем. Особенностью бизнес-процессов является их многоплановость: необходимо учитывать технологический, экономический и информационный аспекты. Для моделирования таких бизнес-процессов предложена модель иерархической макросистемы. Рассмотрены задачи оптимального выбора режима бизнес-процесса, построены математические модели, получены условия оптимальности. В качестве наиболее простой задачи, позволяющей получить аналитические решения рассмотрена модель скалярного бизнес-процесса. В таком приближении все потоки на каждой страте макросистемной модели рассматриваются, как скалярные, агрегированные. В этом случае каждая страта представляет собой некоторый аналог тепловой машины, в которой преобразование ресурса приводит к формированию целевого потока: готовой продукции, прибыли, информационного потока. Комплексный, иерархический подход позволяет структурировать полученную модель и найти условия оптимальности режима функционирования бизнес-процессов. Полученные результаты могут использоваться при моделировании бизнес-процессов с учетом агрегирования потоков ресурсов на каждой страте иерархии.

<p align="justify">Тема статьи раскрывается на основе служебных записок министра электроэнергетики и электрификации СССР П. С. Непорожнего в высшие органы государственной власти и хозяйственного управления СССР: ЦК КПСС, Совет vинистров СССР и Госплан СССР. Документы вводятся в научный оборот впервые. Доказывается, что косвенные признаки энергетического кризиса в СССР проявились в конце 1950-х - начале 1960-х гг.: темпы роста энергетических мощностей стали отставать от темпов роста промышленного производства и общего энергопотребления. Увеличение производства электроэнергии достигалось за счет сверхнормативного количества часов использования энергетического оборудования, что приводило к его прогрессирующему износу. Тепловые электростанции, особенно в период осенне-зимнего максимума нагрузки, не обеспечивались в необходимом объеме мазутом и проектными углями. Во второй половине 1970-х гг. хронический дефицит органического топлива и использование энергетического оборудования на пределе технической возможности привели к нарушению нормального режима работы энергетических систем. Это выразилось в несоблюдении ими государственного стандарта частоты и напряжения на протяжении 50% календарного времени и более. Были упущены возможности ускоренного развития неуглеродной - атомной и возобновляемой - энергетики, а система управления экономикой оказалась неспособной обеспечить за счет инноваций более эффективное и экономное расходование топливно-энергетических ресурсов. В середине 1980-х гг. ситуация в электроэнергетике оценивается руководством отрасли как очень серьезная. Главный урок пережитого СССР энергетического кризиса заключается в том, что органическое топливо является ресурсом дефицитным и для долгосрочных потребностей электроэнергетики не вполне надежным, несмотря на его кажущееся изобилие. Этот ресурс необходимо беречь и по возможности заменять альтернативными источниками энергии. Аналогичный эффект экономии топлива может быть достигнут за счет рационального использования тепла и электроэнергии (технологии энергосбережения). </font>

Актуальность работы обусловлена экономической необходимостью повышения надежности и ресурса работы деталей и узлов газотурбинных двигателей, широко применяемых в качестве привода газоперекачивающих агрегатов в нефтегазовой отрасли. Диски и колеса турбин и компрессоров относятся к наиболее ответственным элементам газотурбинных двигателей, испытывающим в процессе работы критические нагрузки. Существенное влияние на выносливость этих деталей оказывает качество поверхностного слоя. Для увеличения ресурса работы деталей используются различные методы поверхностного упрочнения. Одним из методов повышения качества поверхностного слоя является термопластическое упрочнение, включающее две стадии: нагрев до заданной температуры и последующее спрейерное охлаждение. Данное исследование посвящено решению задачи применения эффективного экологически чистого способа локального нагрева обрабатываемых поверхностей диска в процессе термопластического упрочнения. Цель работы: создание математических моделей электромагнитных и тепловых процессов при индукционном нагреве изделий сложной геометрической формы с учетом нелинейной зависимости электро и теплофизических характеристик нагреваемого металла изделия от температуры для расчета конструктивных параметров системы индукционного нагрева, а также режимных параметров - мощности и времени нагрева. Методы. Для решения взаимосвязанной электротепловой задачи использовались методы теории электромагнитного поля и теплопроводности, методы математического моделирования. Численное моделирование проводилось с помощью метода конечных элементов в современных инженерных пакетах. Результаты. Разработан комплекс электромагнитных и тепловых моделей процесса индукционного нагрева изделий сложной формы, ориентированный на решение задач проектирования и автоматического управления специализированными нагревательными установками для ремонтных технологий роторов газотурбинных двигателей; предложен алгоритм определения конструктивных и режимных параметров индукционной системы, включающий последовательный расчет электромагнитных и тепловых полей с учетом их взаимного влияния и наличия ограничений на предельно допустимые температуры.

Оптимізація використання вичерпних джерел енергії та перехід до відновлювальних набирає обертів в усьому світі. Особливо перспективними наразі стають схеми спільного використання ґрунтових теплових насосів разом із сонячними тепловими панелями (геліоколекторами) та вітрогенераторами. Це дозволяє підвищити частку використання відновлюваної енергії з навколишнього природного середовища в загальному енергоспоживанні.З сучасними досягненнями технологій почала відбуватися відкритість ресурсів, котрі раніше були поза досягненням у використанні будь-ким, крім мілітаризованої сфери. З приходом відкритості існування нових технологій прийшла ера мікромініатюризації та спрощення виробництва елементів, з яких вони побудовані. Для людства постала нова задача – навчитися використовувати відновлювані джерела енергії у повсякденному житті. З’явилась потреба у знаходженні самого підходу використання цих джерел, на ряду з тими, що ми звикли використовувати. В результаті проведеного аналізу була підтверджена доцільність використання як відновлювальних джерел енергії, так і централізованих та не відновлювальних. Але постало нове питання – як забезпечити систему більш доступним обладнанням та уніфікованими деталями. У статті розглянута доцільність створення комплексу енергозабезпечення будівлі, здатного працювати дистанційно і незалежно від прямих енергоресурсів, що призведе до значного підвищення рівня захищеності від нестабільності температурних перепадів і перепадів в електричній мережі. Також метою є оптимізація системи енергозабезпечення будівлі. Були розглянуті методи регресійно-корелляційної побудови математичної моделі за результатом експерименту, досліджені побудовані криві емпіричних та експериментально отриманих показників енергозберігаючою комплексної системи будівлі, приведений тепловий баланс та логічно-структурна схема оптимізації.

С целью повышения энергоэффективности производственной деятельности на Астраханском газоперерабатывающем заводе разработаны мероприятия, направленные на снижение потребления тепловой и электрической энергии. Разработанные мероприятия основаны на модернизации технологического оборудования, используемого в основном и вспомогательном производстве. Представлен расчет экономического эффекта от внедрения мероприятий по снижению расходов топливно-энергетических ресурсов, направленных на повышение эффективности работы основного и вспомогательного технологического оборудования. Экономический эффект достигается за счет уменьшения затрат на приобретение пара со стороны, повышения эффективности работы дизельной электростанции, снижения эксплуатационных затрат и обеспечения экономии потребления тепловой энергии.

В соответствии со стратегией общенациональной энергоэффективности в статье реализуется новый концептуальный подход к формированию структурно-иерархической модели адаптивного экономико-технологического механизма энергосбережения в теплоэнергетике. Помимо наличия в данном механизме всех традиционных компонентов (субъектно-объектной определенности, блока целеполагания, принципов, инструментов, ресурсов и т.д.) в структурно-функциональном аспекте он рассматривается автором как включающий экономический и технологический блоки. Это позволяет учитывать специфику данной отрасли, в том числе управление энергосбережением на всех этапах: источнике тепловой энергии, в процессе ее транспортировки, а также в процессе потребления. Идея двойственности характера механизма положена автором также в основу построения модели сорегулирования, в которой заложен потенциал согласования разнонаправленных интересов всех участников рынка тепловой энергии.

Рассмотрены проблемные вопросы эксплуатации автотранспорта, в частности, утилизация, уменьшение потери и сохранения тепловой энергии в двигателях внутреннего сгорания (ДВС). В итоге все эти мероприятия приведут к повышению КПД двигателя в целом. Теплопередача передается тремя способами: теплопроводностью, конвекцией и излучением. Найдены самые практически доступные способы утилизации тепловой энергии и пути ее сохранения. Выполнен анализ научных работ. Даны теоретические расчетные формулы потери тепловой энергии. Даны диаграммы для практического использования при проектировании таких аккумуляторов тепла для транспортных средств. Показаны пути повышения ресурсов эксплуатации ДВС автотранспорта. Указаны основные используемые теплоизоляционные материалы как, асбест, пробка, слюда, шлаковая, минеральная или стеклянная вата, шерсть и др. Указаны основные эксплуатационные режимы работы двигателей внутреннего сгорания, определяющие в значительной степени его долговечность, основной износ двигателей происходит во время их запусков и прогреве из-за температурного фактора. Предлагаемый вакуумный способ сохранения тепла открывает самые новые направления основания для повышения эффективности теплоизоляции конструкции корпусов аккумуляторов тепла. Найдены экспериментальные зависимости сохранения тепла в ТА от их объема.

Рассмотрены проблемные вопросы эксплуатации автотранспорта, в частности, утелизация, уменьшение потери и сохранения тепловой энергии в двигателях внутреннего сгорания (ДВС). В итоге все эти мероприятия приведет к повышению КПД двигателя в целом. Теплопередача передается тремя способами: теплопроводностью, конвекцией и излучением. Найдены самые практически доступные способы утилизации тепловой энергий и пути ее сохранения. Выполнен анализ научных работ. Даны теоретические расчетные формулы потери тепловой энергии. Даны диаграммы для практического использования при проектировании таких аккумуляторов тепла для транспортных средств. Показаны пути повышения ресурсов эксплуатации ДВС автотранспорта. Указаны основные используемые теплоизоляционные материалы как, асбест, пробка, слюда, шлаковая, минеральная или стеклянная вата, шерсть и др. Указаны основные эксплуатационные режимы работы двигателей внутреннего сгорания, определяющие в значительной степени его долговечность, основной износ происходит двигателей во время их запусков и прогреве из-за температурного фактора. Предлагаемый вакуумный способ сохранения тепла открывает самые новые направления основания для повышения эффективности теплоизоляции конструкции корпусов аккумуляторов тепла. Найдены экспериментальные зависимости сохранения тепла в ТА от их объема.

Энергетика Республики Казахстан для получени тепловой и электрической энергии использует все виды ресурсов ветровую, солнечную, топливную.В настоящее время крупные ТЭС в нашей страны работает на твердом топливе. Однако угольное хозяйство является наиболее сложным и дорогостоящим. В данной статье проведен анализ основной схемы подготовки угля к сжиганию, принцип работы, достоинства и недостатки, даны рекомендации по повышению эффективности потребления твердого топлива. Разработан наиболее целесообразный способ подготовки твердого топлива к сжиганию.

Обмеженість викопних ресурсів, що витрачаються на теплових і атомних станціях, викликає тривогу. До того ж їх використання істотно погіршує екологічну ситуацію. Використання відновлюваних джерел енергії в якості первинного палива є виключно перспективним напрямком в технологіях виробництва електроенергії і тепла. В останні роки велика увага приділяється геотермії, тобто тепловим процесам, що відбуваються в надрах Землі, для виробництва не тільки тепла, але і електроенергії. Значний внесок у створення ефективних геотермальних установок такого типу вніс допитливий інженер і талановитий вчений Олександр Каліна. Ним створено цикл, що носить його ім'я, у якому в якості робочого тіла використовується водоаміачний розчин. Особливість установки, що реалізує цикл Каліни, полягає в тому, що в її основних елементах передбачені такі зміни концентрацій розчину, які обумовлюють істотне зростання термічного ККД. Розглянуто цикли і схеми установок, що використовують водоаміачний розчин. Підтверджена їх висока ефективність. Показано, що при переході від води до розчину вода-аміак може спостерігатися помітне збільшення питомої роботи. Відзначається, що на початковому етапі геотермальні станції споруджувалися в зонах високої вулканічної активності, гарячих джерел і гейзерів. Повідомляється, що можна при будівництві станцій з циклом Каліни орієнтуватися на технологію «Hot Dry Rock», що дозволяє розміщувати їх практично в будь-якому місці нашої планети. Відзначається, що пом'якшення вимог до температури верхнього джерела тепла в циклі Калини дозволяє розробляти підземні пласти, які раніше визнавалися неперспективними. Проаналізовано можливості більш ефективного вироблення електроенергії за допомогою циклу Каліни, який використовує природну різницю температур між нагрітою поверхнею океану і його студеними глибинами. Відмічається, що альтернативну енергетику, побудовану на геотермії, циклі Каліни і технології HDR, чекає успішне майбутнє

Актуальность исследования обуславливается перспективностью вовлечения возобновляемой биомассы (в частности, торфа) в использование для выработки тепловой и электрической энергии. Это позволит частично решить проблему ресурсодефицитных регионов, зависящих от поставок топлива с разрабатываемых угольных месторождений. Цель: исследование теплотехнических характеристик и минеральной части торфа ряда крупных месторождений Томской области для оценки возможности их энергетического использования. Объект. Рассмотрены пробы низинного торфа с месторождений Суховское и Аркадьевское, а также с одного из месторождений Томского района. Методы. Теплотехнические характеристики исследуемых проб были определены согласно ГОСТ Р 55661-2013, 33503-2015, 55660-2013. Значения теплоты сгорания установлены при помощи калориметра АБК-1 (РЭТ, Россия), элементный состав – на анализаторе Vario Micro Cube (Elementar, Германия). Исследование состава минеральной части торфа проводили методом генофлуоресцентного анализа с использованием спектрометра EDX-720-P (Shimadzu, Япония), а также методом рентгеновской дифрактометрии с использованием дифрактометра Shimadzu XRD7000 (CuKα-излучения) со счетчиком монохроматора Shimadzu CM-3121. Характерные температуры плавкости золы определяли согласно ГОСТ 2057-94. Структуру рассматриваемых проб исследовали методом сканирующей микроскопии на электронном микроскопе TM 3000 (Hitaсhi, Япония). Результаты. На основе полученных результатов можно заключить, что использование околотомского торфа для сжигания камерным способом нецелесообразно из-за высокого выхода золы. Однако этот ресурс может быть рассмотрен как минеральное удобрение в сельском хозяйстве благодаря наличию таких элементов, как фосфор, калий. Высокое содержание карбонатов указывает на возможность использования околотомского торфа в качестве добавки к высокосернистым углям для снижения выбросов оксида серы SOх. Характеристики суховского и аркадьевского торфа позволяют рассматривать их в качестве альтернативы привозному топливу. Преимуществами для энергетического использования является малое содержание серы, следствием которого будут минимальные вредные выбросы при сжигании. Более того, наличие большого количества карбонатов может способствовать полному связыванию SOх при сжигании торфа. Предпочтительным способом энергетического использования торфа с месторождений Томской области является его сжигание в кипящем слое.

В статье рассматривается вариант энергетической оценки экспортного потенциала топливно-энергетических ресурсов (ТЭР) при сложившейся товарной структуре экспорта и импорта в России, когда 60,37% экспорта составляют минеральные продукты, а 45,62% импорта – машины, оборудование и транспортные средства. Экспортная выручка от каменного угля и нефти определяется как произведение цены на их общую массу, а для природного газа – как произведение его цены на общий экспортируемый объем. На средства, полученные от продажи ТЭР, импортируется определенное количество различных товаров. При учете полных энергетических затрат может оказаться, что некоторые товары выгоднее производить в стране, чем экспортировать ТЭР для их покупки. Для определения этого, необходимо произвести энергетическую оценку проекта, то есть определить, сколько энергии будет израсходовано на производство аналога импортного товара. Количество израсходованного топлива за расчетный период вычисляется путем деления суммарной затраченной энергии на низшую теплоту сгорания используемого топлива. Затем определяется сумма валютной выручки, которую можно получить при ее экспорте. Если на вырученные средства можно приобрести иностранного товара больше, чем планируется выпускать на предприятии его аналога, то с энергетической точки зрения не оправдается строительство предприятия в стране. Таким же методом можно решить обратную задачу, выяснив, какие отечественные товары не следует выпускать, перейти на закупку их иностранных аналогов. Это будет оправдано в том случае, если на экспортную выручку, от реализованных ТЭР, можно будет приобрести значительно больше аналогичного товара, чем на отечественном предприятии. Статья может представлять интерес для специалистов, занимающихся энергетическим обоснованием целесообразности экспорта и импортом различных товаров.

Энергетическое оборудование в процессе эксплуатации подвержено большим термическим и механическим нагрузкам. Большие площади поверхностей теплообмена приводят к большим капитальным затратам при строительстве тепловых электрических станций, поэтому актуальным вопросом является снижение как текущих, так и капитальных затрат с помощью экологических технологий. Поэтому в максимальной степени необходимо использовать возможные способы улучшения экологической ситуации, не требующие привлечения значительных ресурсов. Одно из таких направлений для тепловых агрегатов - рациональная организация процесса сжигания топлива. Существуют различные методы снижения выбросов оксидов азота, и одним из эффективных методов является рециркуляция дымовых газов в топочных процессах энергетических котлов. Метод рециркуляции дымовых газов заключается в удалении части дымового газа из газохода и его разбавлении воздухом для горения, чтобы в дальнейшем снизить концентрацию кислорода и увеличить концентрацию инертных газов (N2 и CO2), которые, в свою очередь, поглощать часть энергии, при процессе горении топлива, что снижает температуру пламени. Расчет с рециркуляцией дымовых газов приводит к небольшому снижению КПД, при этом рециркуляция дымовых газов снижает выбросы оксидов азота на 44,5%.

Актуальность исследования обусловлена необходимостью расширения топливно-энергетической и минерально-сырьевой базы путем освоения возобновляемых высокопотенциальных минерализованных ресурсов месторождений термальных вод. Однако эксплуатация таких месторождений затруднена высокой степенью минерализации природных рассолов. Использование бинарных геотермальных электростанций, реализующих термодинамический цикл Ренкина для утилизации тепловой энергии, позволяет решить эту проблему и получить относительно дешевую электрическую энергию. Возникает необходимость поиска и оценки методов повышения энергоэффективности термодинамических циклов, реализуемых при разработке одного из перспективных месторождений термальных вод Дагестана – Кумухское. Положительная оценка перспектив освоения геотермальных ресурсов месторождения показывает значительный потенциал для улучшения экономической структуры региона. Цель: оценить энергоэффективность бинарной геотермальной электростанции, в основе работы которой лежит органический цикл Ренкина в докритическом и сверхкритическом циклах и в разных режимах закачки отработанного теплоносителя для Кумухского месторождения термальных вод; показать перспективность и эффективность комплексного освоения геотермальных ресурсов месторождения.Объект: геотермальные системы для электроэнергетического освоения высокопотенциальных минерализованных термальных вод месторождения. Методы исследования основаны на использовании данных геологоразведочных, гидротермальных и геохимических исследований по Кумухскому месторождению термальных вод, методов математического моделирования и оптимизации. Результаты. На примере конкретного месторождения термальных вод проведена оптимизация технологических параметров первичного контура геотермальной электростанции, оценена ее энергоэффективность в докритическом и сверхкритическом органических циклах Ренкина с низкокипящим вторичным теплоносителем. Показано, что утилизация низкопотенциальной энергии рассолов на теплонасосных установках позволяет улучшить эффективность энергетических циклов на месторождении. Проведенный анализ показывает, что создание комплексных технологий освоения высокопотенциальных минерализованных геотермальных ресурсов месторождения позволит существенно улучшить экономическую структуру региона.

Стаття присвячена визначенню особливостей правового статусу підприємств житлово-комунальної галузі. Вказується, що в державі сформувався ринковий підхід до підприємств житлово-комунальної галузі, який передбачає визначати їх з точки зору господарювання, без врахування соціального значення послуг, які ними виробляються, надаються, та ролі місцевого самоврядування в їх виконанні. Тому найбільш широкий підхід до термінології дослідження полягає у використанні терміну «підприємства житлово-комунальної галузі», який дозволяє враховувати як ринковий підхід до цих підприємств, так і визначити сферу їх діяльності. Визначено, що спеціальний правовий статус підприємств житлово-комунальної галузі – це сукупність елементів, які характеризують правове положення окремих суб’єктів господарювання в сфері виробництва, постачання та інших дій у сфері житлово-комунальної послуги. Цей статус зумовлено: 1) наявністю трудових ресурсів, матеріально-технічного забезпечення, засобів, що надають можливість здійснювати діяльність у сфері виробництва, постачання, обслуговування у сфері електроенергетики, на ринку природного газу, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами, постачання теплової енергії; 2) незамінністю послуг у споживанні, які надаються суб’єктом; 3) можливістю обмеження правосуб’єктністю підприємств житлово-комунальної галузі у випадках, встановлених законом; 4) ліцензуванням діяльності; 5) соціальним значенням діяльності підприємств житлово-комунальної галузі. Встановлено, що підприємства житлово-комунальної галузі можуть поділятися залежно від: 1) становища на ринку: суб’єкт природної монополії та суб’єкт господарювання; 2) організаційно-правової форми: індивідуальні та складні підприємства; 3) виникаючого контролю між суб’єктами: вертикально інтегровані суб’єкти господарювання (інтегрована організація) та незалежні суб’єкти від вертикально інтегрованого суб’єкта (оператори систем газотранспортної системи, газосховища).

Рассмотрены основные проблемы потерь ресурсов в деятельности жилищно-коммунального хозяйства. Выявлен комплекс инженерно-технических мероприятий по решению проблем, связанных с потерями энергоресурсов. Определено применение контрольно-измерительных устройств для учета малых расходов энергоносителей с целью контроля энергоиспользования и энергосбережения. Представлено конструктивное решение в области контрольно-измерительных устройств учета расхода энергоносителей. Показан прогноз энергетической стратегии России.

Источником информации о техническом состоянии трубопроводов тепловых сетей объектов магистральных нефтепроводов ПАО «Транснефть» являются результаты их обслуживания и ремонта, технического освидетельствования, гидравлических испытаний и т. д. На основании этих данных проводятся расчеты показателей надежности, по итогам анализа которых осуществляется планирование дальнейшего технического обслуживания и ремонта. Однако при оценке надежности систем теплоснабжения необходимо учитывать не только срок эксплуатации и величину амортизационного износа, но и реальное состояние в конкретных условиях функционирования. Учесть многообразие факторов, которые влияют на работоспособность трубопроводов системы теплоснабжения, и тем самым повысить точность расчетов при оценке их остаточного ресурса позволяет применение кластерного анализа в дополнение к используемой методике оценки надежности тепловых сетей. В рамках настоящей работы оценка надежности объектов АО «Связьтранснефть» с применением кластерного анализа проведена на примере равнозначных участков тепловых сетей двух узлов связи, расположенных в Краснодарском крае и Республике Саха (Якутия). Currently, information about technical condition of pipelines of heat supply systems at the facilities of the main oil pipelines of PJSC Transneft is formed based on the results of maintenance and repair, technical inspection, hydraulic tests, etc. Upon these data, calculations of reliability indicators of heat networks are carried out, based on the analysis of calculations further maintenance and repairs are planned. However, when assessing the reliability of heat supply systems, it is necessary to take into account not only the service life and the amount of depreciation wear of heat network elements, but also their real state in specific operating conditions. The use of cluster analysis in addition to the currently used method of heat network reliability assessment allows us to take into account the variety of factors that affect the operability of pipelines of the heat supply system, and thereby increase the accuracy of calculations when assessing their residual resource. Within the framework of this work, the reliability assessment of Svyaztransneft JSC facilities using cluster analysis was carried out on the example of equivalent sections of heat networks of two communication nodes located in the Krasnodar Territory and the Republic of Sakha (Yakutia).

The nature of the Caucasus is extremely rich and unique. The Caucasian mountainous country combines a variety of natural conditions. The relief alternates with powerful alpine systems, areas with hilly relief, plateaus and lowlands. Climatic conditions vary from sharply continental to humid subtropical. On the territory of the Caucasus Mountains, you can find eternal snows and glaciers, coniferous, broad-leaved and subtropical forests give way to steppe and semi-desert spaces. Due to its unique natural conditions, the Caucasus has a high potential for recreational balneological resources. Historically, the Caucasus has taken a leading position in terms of the number of various resorts in various directions. The recreational resources of the Caucasus are represented by warmth, sea air, an abundance of sunlight (direct and reflected from the water surface), clean air with the smallest drops of sea salt and iodine, saturated with ozone and oxygen and, as a result, have healing properties for the cure of many diseases.The southern slope of the Greater Caucasus is much shorter than the northern one and therefore drops abruptly to the south. The southern slope of the Greater Caucasus has the best conditions for the development of sanitary and resort facilities and many types of recreation and tourism. This is due to the favorable natural balneological and recreational resources, their diversity. The unique geographical position of the southern slope of the Greater Caucasus, the complexity of its geological and geomorphological structure, the richness of natural resources, as well as belonging to one of the most ancient centers of civilization in the world has led to the existence of a large number of rare ecotourism objects and thus created ample opportunities for the development of this modern, perspective and profitable sphere. The region, with its unique natural and historical features, is important for ecotourism. Natural monuments of ecotourism of the researched area attract attention with a variety of origins, rarity, aesthetics and exotic landscapes, and are also of particular interest for their rarity. In this respect, the study area has more ecotourism potential than other parts of the country.Key words: tourist and recreational resources, natural monuments, Ilisu waterfall, historical monuments, mineral springs, medical tourism, speleotourism. Природа Кавказу надзвичайно багата й унікальна. Кавказька гірська країна поєднує різноманітні природні умови. У рельєфі чергуються потужні високогірні системи, ділянки з горбистим рельєфом, плоскогір’я та низовини. Кліматичні умови змінюються від різко континентального до вологого субтропічного клімату. На території Кавказьких гір можна знайти вічні сніги й льодовики, а хвойні, широколистяні та субтропічні ліси там змінюються степовими й напівпустельними просторами. Завдяки своїм унікальним природним умовам Кавказ має високий потенціал рекре-аційних бальнеологічних ресурсів. Історично склалося так, що Кавказ займає лідируючу позицію за кількістю різноманітних курортів різних напрямів. Рекреаційні ресурси Кавказу представлені теплом, морським повітрям, великою кількістю сонячних променів (прямих і відбитих від водної поверхні), чистим повітрям із дрібними краплями морської солі та йоду, яке насичене озоном і киснем, через що має цілющі властивості для лікування багатьох хвороб.Південний схил Великого Кавказу значно коротший за північний, а тому круто обривається на південь. Він має найкращі умови для розвитку санітарно-курортного господарства та багатьох видів відпочинку й туризму: сприятливі природні бальнеологічні та рекреаційні ресурси, їх різноманітність. Унікальне географічне положення південного схилу Великого Кавказу, складність його геологічної та геоморфологічної будови, багатство природних багатств, а також приналежність до одного з найдавніших центрів цивілізації у світі зумовили існування великої кількості рідкісних об’єктів екотуризму та тим самим створили широкі можливості для розвитку цієї сучасної і прибуткової сфери. Регіон із його унікальними природними й історичними особливостями важливий для екотуризму. Природні пам’ятки екотуризму досліджуваної території привертають увагу різноманітністю походження, естетикою та екзотичними ландшафтами, а також становлять особливий інтерес завдяки своїй рідкості. Щодо цього досліджувана територія має більший потенціал для екотуризму, ніж інші частини країни.Ключові слова: туристично-рекреаційні ресурси, пам’ятники природи, водоспад Ілісу, історичні пам’ятники, мінеральні джерела, лікувальний туризм, спелеотуризм.

Предприятия нефтегазового комплекса являются серьезным источником воздействия на окружающую среду. В статье рассмотрены основные вредные вещества, образующиеся в результате технологических процессов, протекающих на предприятиях отрасли и оказывающие негативное воздействие на атмосферу, гидросферу и литосферу. Определены наиболее значимые источники загрязняющих веществ. Приведены наиболее перспективные подходы, отмеченные отечественными и зарубежными авторами для создания экологически чистых, малоотходных технологических производств с комплексным использованием всех компонентов сырья, энергетических ресурсов, производственных отходов с обеспечение требуемых технологических режимов. Авторами разработана и предложена схема установки энергообеспечения с комплексной утилизацией отходов предприятий нефтегазовой отрасли направленная на комбинирование технологических процессов термической утилизации производственных отходов (горючих газов, стоков) с процессами газификации и выработки энергоресурсов (электрической, тепловой энергии, синтез-газа, водоснабжения), снижение удельного потребления топливного газа на выработку энергоресурсов и утилизацию отходов, повышение экологической безопасности и надежности объекта.

Встановлено, що сучасний пришвидшений розвиток техногенних виробничих структур призвів до росту концентрації шкідливих викидів та їх об'єму в екосередовище (ґрунт, воду, атмосферу), зріс рівень забруднення сіл, міст, цілих регіонів. Ускладнення технологічних процесів, ріст виробничих потужностей теплових електростанцій, транспорту, нафтогазовій промисловості, у структуру яких входять енергоактивні об'єкти, ускладнив процеси управління, що призвело до зниження в певних галузях рівня безпеки їх функціонування та підвищило ризики аварій та катастроф. При цьому рівень ризиків аварій і техногенних катастроф залежить від багатьох факторів і компонент надійності систем: надійність і якість проектів техногенних систем, моделей і алгоритмів функціонування; якість конструкцій, агрегатів, комплектуючих, способу їх монтажу; відповідність побудованих структур до проектних вимог, методів їх налагодження та випробування для введення в експлуатацію; якість стратегій, алгоритмів опрацювання даних та прийняття управлінських рішень; якість підготовки (інженерної, знаннєвої, практичної тощо) виробничого й адміністративного персоналу, а також їхніх позитивних і негативних рис; підготовка ресурсів для виконання виробничого процесу та їх якості; здатність протистояти ресурсним та інформаційним атакам на техногенну систему; здатність протистояти інформаційним та ментально-психологічним атакам на оперативно-керуючий персонал при прийнятті управлінських рішень. Усі ці аспекти оцінки ризиків мають як стратегічний, так й ігровий характер і визначають динаміку процесів у техногенних системах, а також рівень і характер впливу на екологічне середовище. Для вирішення цієї проблеми виділено, розв'язано та розроблено такі задачі та методи: визначено та оцінено актуальність проблеми мінімізації ризиків техногенних систем на екологічне середовище; проаналізовано літературні джерела, в яких розглядають цю проблему; сформульовано мету дослідження та методи розв'язання задач; проаналізовано причини і фактори виникнення конфліктних ситуацій як технічного, так й інформаційного характеру; проаналізовано й побудовано ігрові моделі стратегій управління; розроблено метод вирішення конфліктів у техногенних системах; розроблено метод структуризації системи та її агрегації; розглянуто системну гру та спосіб її представлення; побудовано загальну схему взаємодії техногенних систем, які формують шкідливі викиди, з екологічним та соціальним середовищем, як основу вироблення координаційних стратегій екозахисту та технології глибинного перероблення відходів; виявлено нові техногенні характеристики та їхній характер і вплив на екологічне середовище.

Сучасний прискорений розвиток техногенних виробничих структур призвів до росту концентрації шкідливих викидів та їх об'єму в екосередовище (ґрунт, воду, атмосферу), зріс рівень забруднення сіл, міст, цілих регіонів. Ускладнення технологічних процесів, ріст виробничих потужностей теплових електростанцій, транспорту, нафтогазової промисловості, у структуру яких входять енергоактивні об'єкти, ускладнив процеси управління, що призвело до зниження в певних галузях рівня безпеки їх функціонування та підвищило ризики аварій та катастроф. При цьому рівень ризиків аварій і техногенних катастроф залежить від багатьох факторів і компонент надійності систем: надійність і якість проектів техногенних систем, моделей і алгоритмів функціонування; якість конструкцій, агрегатів, комплектуючих, способу їх монтажу; відповідність побудованих структур до проектних вимог, методів їх налагодження та випробування для введення в експлуатацію; якість стратегій, алгоритмів опрацювання даних та прийняття управлінських рішень; якість підготовки (інженерної, знаннєвої, практичної…) виробничого й адміністративного персоналу, а також їхніх позитивних і негативних ознак; підготовка ресурсів для виконання виробничого процесу та їх якості; здатність протистояти ресурсним та інформаційним атакам на техногенну систему; здатність протистояти інформаційним та ментально-психологічним атакам на оперативно-керуючий персонал при прийнятті управлінських рішень. Усі ці аспекти оцінки ризиків мають як стратегічний, так й ігровий характер і визначають динаміку процесів у техногенних системах, а також рівень і характер впливу на екологічне середовище. Для вирішення цієї проблеми виділено, розв'язано та розроблено такі задачі та методи: визначено та оцінено актуальність проблеми мінімізації ризиків техногенних систем на екологічне середовище; проаналізовано літературні джерела, в яких розглядають цю проблему; сформульовано мету дослідження та методи розв'язання задач; проаналізовано причини і фактори виникнення конфліктних ситуацій як технічного, так й інформаційного характеру; проаналізовано і побудовано ігрові моделі стратегій управління; розроблено метод розв'язання конфліктів у техногенних системах; розроблено метод структуризації системи та її агрегації; розглянуто системну гру та спосіб її представлення; побудовано загальну схему взаємодії техногенних систем, які формують шкідливі викиди, з екологічним та соціальним середовищем, як основу вироблення координаційних стратегій екозахисту та технології глибинного перероблення відходів; виявлено нові техногенні характеристики та їхній характер і вплив на екологічне середовище.

В статті зроблен аналіз матеріалів, з яких виготовляють поршня для двигунів внутрішнього згоряння. Для автомобільних і тракторних двигунів, зокрема, застосовують евтектоїдні суміші типу АЛ25 і заевтектоїдні, які містять мідь, нікель, магній та марганець. Приведений хімічний склад алюмінієвих сплавів. Поршні для швидкохідних, форсованих тепловозних, середньообертових двигунів виготовляють з сірого або ковкого чавуну (СЧ24-44, СЧ28-48,СЧ32-53), а також легованого присадками ванадію, хрому, титану, міді (ВЧ45-5). Для комбінованих поршнів застосовують жаростійкі сталі типу 20Х3МВФ. Проводяться дослідні роботи над поршнями з титану і вуглепластиків. Поршні з автоматичним регулюванням ступеню стиску дозволяють обмежити теплову і механічну напруженість деталей циліндро-поршневої групи, форсувати двигун по середньому ефективному тиску в 1,5-2 рази, покращити пускові якості, забезпечити можливість використання різних марок палива. Для двигунів внутрішнього згорання, компресорів, насосів та інших поршневих машин пропонується комбінований поршень з мідно-фторопластовими вставками. Вставки з мідно-фторопластової композиції забезпечують нанесення тонкої плівки міді на поверхні тертя на протязі всього ресурсу роботи двигуна, що значно прискорює припрацювання, зменшує задири і натири, збільшує зносостійкість і довговічність деталей ЦПГ. Дані основні недоліки і переваги експлуатаційних характеристик поршнів, виготовленних з різних матеріалів. Зроблен аналіз конструкцій поршнів. Представлені основні вимоги при конструюванні поршнів, це:простота конструкції, і по можливості забезпечення симетричності відносно осі циліндра;мінімальна маса, максимальна міцність і жорсткість, зносостійкість матеріалу;ефективний відвід тепла (охолодження); мінімальна собівартість виготовлення.

В статье впервые анализируется история исследований каменных углей в Туве: от открытия, изучения и использования каменных углей в качестве топлива до разработки современных научных технологий по глубокой переработке угля. Исследование основано на обширном обзоре научных публикаций, анализе научных разработок Тувинского института комплексного освоения природных ресурсов СО РАН, на внутренних архивных документах института, на воспоминаниях.В истории геологического исследования Тувы в целом и Улуг-Хемского угольного бассейна рассматриваются три периода, которые начинаются с отрывочных сведений географов, топографов и ботаников второй половины XIX в. и заканчиваются в 1990-х гг. масштабными исследованиями и разведочными работами. Геологические исследования способствовали систематизации геологических знаний, послужили толчком к росту изученности территории Тувы и вовлечения в хозяйственное использование минерально-сырьевых ресурсов региона. Отмечен вклад отдельных исследователей, в т. ч. А. С. Кола и З. С. Сат.История исследований по переработке каменных углей в Туве рассматривается по этапам: становление лаборатории технологий углепереработки ТИКОПР СО РАН (1987–2002); исследования управляемого изменения свойств угля путём комбинирования методов энергетического и физико-химического воздействия для его активации, разработкой и конструирования нового оборудования для реализации процессов пиролиза, брикетирования каменных углей (2002–2014); обоснование создания углехимического комплекса в Республике Тыва с постепенным переходом на глубокую переработку угля с получением моторных топлив, химических веществ и других ценных продуктов, а также тепловой и электрической энергии (2014 г. — по настоящее время). Перечисляются имена исследователей, диссертационные работы, различные публикации.

В статті охарактеризовано поняття «освітньо-виховне середовище» крізь призму теми дослідження; вичленено шкільний сад як важливий компонент в структурі педагогічної системи В. Сухомлинського. З’ясовано, що шкільний сад постає у ній як символ школи взагалі, та особливо школи, керованої Сухомлинським, й номінується педагогом центром освітньо-виховного середовища, в якому живуть і розвиваються учні. Розкрито змістове наповнення поняття «шкільний сад», яке, за Сухомлинським, включає у себе власне сад – організовану територію з плодовими деревами і кущами, а також шкільну та дослідну ділянки, зелену лабораторію, грядки, теплиці тощо. Доведено, що в школі Сухомлинського шкільний сад використовувався для розбудови і більш продуктивного налагодження фізичного, морального, розумового, трудового, естетичного виховання школярів різного віку і статі, з’ясовано зміст кожного з напрямів, окреслено застосовувані форми й методи навчання і виховання. Зроблено висновок про багатофункціональність явища «шкільного саду» Школи Сухомлинського, яке, залежно від контексту, виступає комплексним методом навчання і виховання, своєрідною формою організації педагогічного процесу, метою загальновиховного процесу, опоетизованим ідеалом, для досягнення якого застосовується гармонія педагогічних впливів. Аналіз проведено крізь призму мети і завдань Нової української школи як додатковий важливий аргумент і ресурс для розбудови природного активного і діяльнісного освітньо-виховного середовища, дружнього до дитини.

Актуальность работы связана с повышением эффективности использования энергоресурсов. Начало реализованных объектов водопроводно-канализационного хозяйства с когенерацией относится к 2009 г.: АО «Мосводоканал» (Курьяновские и Люберецкие очистные сооружения, мощность по 10 МВт), АО «Водоканал» г. Иваново (2,55 МВт), МУП «Водоканал» г. Череповца (2,4 МВт). Стоимость жизненного цикла определялась на основе эксплуатационных затрат при ограничении условиями самоокупаемости проектов. Эксплуатационные затраты включали: газ, электроэнергию, тепловую энергию, расходы на запчасти, масло, персонал и др. Использование газопоршневых установок когенерации для компенсации потребности в энергоресурсах станций аэрации с воздуходувными агрегатами является экономически выгодным решением в условиях РФ. Это служит основанием для использования установок когенерации в проектах станций аэрации с близким расположением к магистральным газопроводам. Оптимистический и пессимистический сценарии развития этого направления зависят от желания водоканалов потреблять тепловую энергию. Стоимость очистки 1 м3 сточных вод может быть снижена: на 0,894/0,44 руб. для действующих воздуходувных агрегатов (с перерасходом электроэнергии 28% вследствие износа); на 0,644/0,317 руб. для современных воздуходувных агрегатов; на 0,688/0,361 руб. для современных управляемых воздуходувных агрегатов. Выгода от использования установок когенерации составляет 53,3%/36% и 56,9%/41% для неуправляемых и управляемых воздуходувных агрегатов соответственно. Капитальные затраты целесообразно рассматривать на этапе проектирования, включающем конкретные, объектно ориентированные запросы на изготовителя оборудования. The relevance of the work is associated with increasing the efficiency of the energy resources use. Commissioning water and wastewater treatment facilities with cogeneration dates back to 2009: Mosvodokanal JSC (Kurianovskie and Lyuberetskie treatment facilities, power 10 MW each), Vodokanal JSC, Ivanovo (2.55 MW), Cherepovets Vodokanal MUE (2.4 MW). The life cycle cost was determined on the basis of the operating costs subject to the constraints of the conditions of self-sufficient projects. The operating costs included: gas, electricity, heat energy, costs of spare parts, lubricant, personnel, etc. The use of gas engine cogeneration units to compensate for the needs of the wastewater treatment plants with blower units is an economically viable measure in the Russian Federation. This serves as the basis for the use of cogeneration units in projects of wastewater treatment plants located close to the main gas pipelines. Optimistic and pessimistic scenarios for the development of this area depend on the choice of vodokanals to use thermal energy. The cost of 1 m3of wastewater treatment can be reduced: by 0.894/0.44 rubles for the operating blower units (with 28% excess energy consumption due to wear); by 0.644/0.317 rubles for the advanced blower units; by 0.688/0.361 rubles for the advanced controlled blower units. The benefit from using cogeneration units is 53.3%/36% and 56.9%/41% for uncontrolled and controlled blower units, respectively. It makes sense to consider capital costs at the design stage that includes specific, object-oriented requests for the equipment manufacturer.

В роботі показано, що система отримання води з атмосферного повітря з джерелом тепла від сонячних колекторів і з абсорбційним водоаміачним термотрансформатором тепла (АВТТ), з підтискаючим бустер-компресором перед конденсатором, може бути працездатною з джерелами тепла від 85 °С. Порівняльний аналіз енергетичних витрат на стиснення пари робочого тіла в АВТТ з підтискаючим бустер-компресором і в парокомпресорному термотрансформаторі тепла (ПКТТ) показав перевагу АВТТ, як при експлуатації в помірному, так і тропічному кліматі. Проведено розрахунки максимальної енергоефективності АВТТ, яка в розглянутому діапазоні параметрів досягається при тиску генерації 1,0 МПа, і в умовах помірного клімату залежить від масової частки «міцного» водоаміачного розчину (ВАР) та температури випаровування. Найбільш енергоефективним є режим роботи АВТТ з температурою в випарнику 5 °С. У цьому випадку має місце і мінімальна кратність циркуляції ВАР, що знижує витрату робочого тіла і, відповідно, теплове навантаження генератора та спрощує рішення задачі охолодження абсорбера. Практично у всіх розглянутих кліматичних зонах з дефіцитом водних ресурсів процес отримання води з атмосферного повітря найбільш енерговитратний в зимовий період року, а найбільш енергоефективний – в літній. У літній період року питомі енерговитрати чисельно однакові при зміні кінцевої температури в процесі охолодження від 5 до 15 °С. Це дозволить організувати енергозберігаючий процес роботи термотрансформаторів тепла різного типу за рахунок підвищення температури кипіння у випарнику. Розроблено варіант системи отримання води в транспортному виконанні, яка призначена для роботи в польових умовах в автономному режимі

Розглянуто проблеми з утилізації осадів стічних вод. Очищення комунальних стічних вод призводить до накопичення великої кількості осадів, що портебує раціонального та збалансованого підходу до їх утилізації. Осад стічних вод є цінним енергетичним та матеріальним ресурсом, який можна використовувати як вторинну сировину. Найпопулярнішими методами утилізації є: захоронення, спалювання, використання у сільському господарстві як добрив, виробництво будівельних матеріалів. Охарактеризовано нові способи з утилізації осадів стічних вод, які використовують у світі, серед яких: рекультивація земель, кар'єрів та звалищ, виробництво біогазу та теплової енергії, виділення цінних елементів і металів, а також виробництво адсорбентів. Встановлено, що у США та країнах Європейського Союзу основну кількість утворюваних осадів використовують у сільському господарстві як добрива, а в Японії – для виробництва будівельних матеріалів. Розглянуто наявні проблеми, які пов'язані з накопиченням та утилізацією осадів стічних вод в Україні. Більшість осадів, які утворюються на території України, підлягають захороненню. Визначено можливість використання осадів стічних вод у виробництві будівельних матеріалів та виготовленні коагулянтів. Встановлено, що в умовах України найперспективнішим методом утилізації осадів стічних вод є використання їх як добрив у сільському господарстві.

Розглянуто сторінки життя видатного українського вченого, який зробив великий внесок в формування теоретичної бази зі збагачення природних та штучних водойм кормовими ресурсами в умовах Степової зони України. Петро Олексійович Журавель – доктор біологічних наук, професор, зробив не тільки великий внесок у розвиток дніпропетровської гідробіологічної школи, а був дуже чуйною та добропорядною людиною. Його учні та послідовники з великим теплом згадують про нього і підкреслюють як легко було спілкуватися з Петром Олексійовичем, він завжди був небайдужим до чужих проблем, володів дуже цікавим та яскравим почуттям гумору. Протягом 50-х років під керівництвом професора П. О. Журавля ці дослідження були розгорнуті у широку багаторічну програму робіт з вивчення біології, екології та поширення представників лимано-каспійської фауни. Особлива заслуга професора П. О. Журавля полягає в інтродукції й акліматизації кормових безхребетних і риб у водосховища півдня України та Криму; акліматизації в Чорноріченське (Севастопольське) водосховище Криму біофільтраторів, риб та кормових для них організмів з лиманої фауни для підвищення кормової бази риб та поліпшення якості води.

Актуальность исследования обусловлена отсутствием экспериментальных данных, устанавливающих связь между субмикроскопическими свойствами (свойствами III рода) и макроскопическими свойствами I рода. Такая взаимосвязанность, являющаяся фактором влиянияна отношение «микроструктура–прочность», может способствовать дальнейшим успехам в решении вопросов ресурса. Цель исследования заключается в установлении влияния циклических термических нагрузок на среднеквадратичные смещения атомов как показатель прочности межатомных связей и микроповрежденности металла пароперегревательных труб. Объектом исследования являются образцы из околошовных зон однородного сварного шва, выполненного из жаропрочной перлитной стали 12Х1МФ. Методы: физическое моделирование условий эксплуатации путем воздействия на образцы циклами термической нагрузки в электропечи МИМП-10УЭ, рентгенометрия образцов, оценка внутренних структурных напряжений на рентгеновских дифрактометрах ДРОН, морфология поверхности с помощью портативного электронного микроскопа типа PENSCKOPE. Результаты.Установлено влияние циклических термических нагрузок на среднеквадратичные смещения атомов. Показано, что в результате термического влияния прочность межатомных связей увеличивается. Проиллюстрирована корреляция между субмикро- и макроскопическими характеристиками прочности, и показано, что амплитуда тепловых колебаний атомов, являясь характеристикой прочности межатомных связей, может быть диагностическим признаком накопления и развития повреждаемости металла. Уменьшение амплитуды среднеквадратичных смещений атомов при термоциклировании объяснено на основе гипотезы о возникновении твердых растворов замещения в результате процесса азотирования поверхности молекулярным азотом атмосферного воздуха. В рамках этой гипотезы показано, что одним из механизмов осцилляции внутренних напряжений I рода при термоциклировании может быть процесс азотирования поверхности, приводящий к организации в многокомпонентных легированных сталях сложных связей «металл–неметалл», направленных на поддержание устойчивости системы твердых растворов.

Сдерживающим фактором в развитии животноводства является применение зерновых смесей при кормлении животных. Это приводит к снижению привеса и конверсии комбикорма. При производстве комбикормов в России на долю зерновых культур приходится 66,2%, в Германии – 30%, во Франции – 43,7%, в США – 53%, в других странах ЕЭС – 38%.Выявляется важная проблема в комбикормовой промышленности, связанная с сокращением доли зерновых культур в сырьевых ресурсах. Россия по сравнению с развитыми странами отстает в производстве комбикормов как по объему, так и по ассортименту и качеству готового продукта. Сократить долю зерновых культур в комбикорме можно, только повысив его кормовую ценность. Один из способов повышения ценности зерновой смеси – микронизация: повышается переваримость крахмала, изменяется белковый комплекс зерна, инактивируются ингибиторы пищеварительного тракта, образуются ароматические вещества, которые улучшают вкусовые свойства зерна. Происходит пастеризация зерновой смеси, благодаря этому снижается уровень грибной микрофлоры на 99,5%.Благодаря тепловой обработке нативный крахмал становится модифицированным. Происходит увеличение соединения сахаров и декстринов в два-три раза. Возрастает до 35% степень клейстеризации. Это делает крахмал более доступным для организма животных, так как его гидролитическое расщепление повышается в два-пять раз. Но из-за отсутствия отечественного оборудования на комбикормовых заводах микронизация зерна применяется редко.

Актуальність теми дослідження. Процес побудови сучасних систем моніторингу енергоощадності муніципальних будівель є актуальним питанням сучасної дійсності, що зумовлене зростанням кількості споживачів енергії, її ціною та постійним збільшенням обсягів інформації, що визначають параметри енергоощадності, а також розвитком інформаційних ресурсів і сервісів, які можуть використовуватися в системі енергозбереження. Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку України постає проблема економії теплових ресурсів, що дозволяє знизити ціну на енергоносії та забезпечити енергетичну незалежність держави. У зв’язку з цим питання експрес-оцінки енергоефективності будівель та споруд набуває першочергового значення. Тому визначення класу енергоефективності, побудова тепловізійних діаграм та створення рекомендацій щодо енергозахисту будівельного об’єкта є проблемою цього дослідження. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У роботі були розглянуті останні публікації з цієї теми, які представлено у відкритому доступі, включаючи чинні нормативні документи. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Питання щодо оцінки класу енергоефективності муніципальних об’єктів, зокрема навчального корпусу ЧНТУ, вивчено недостатньо. Від якісного вирішення цього питання залежатиме температура в аудиторіях, що впливатиме на якість роботи викладачів та студентів, а також економію державних коштів на опалювання будівлі в зимовий період. Постановка завдання. Визначення теплотехнічних показників будівлі, класу енергоефективності та проведення тепловізійного моніторингу будівельної споруди. Виклад основного матеріалу. Для проведення тепловізійного моніторингу енергоефективності будівлі було визначено геометричні параметри 22 корпусу ЧНТУ, на основі яких проводився розрахунок теплотехнічних показників будівлі з подальшим експериментальним визначенням тепловізійних діаграм та їх обробкою в програмному комплексі. Висновки відповідно до статті. На основі досліджень виконано моніторинг енергоефективності муніципальної будівлі, визначено комплексні показники енергоефективності та отримано клас енергоефективності будівельної споруди. Виконано експериментальні дослідження енергоефективності будівлі за допомогою тепловізора марки Testo 875v-1i (серійний номер 20441348), з обробкою результатів у програмі IRSoft. Дослідження показали, що основні втрати енергії припадають на вікна та батареї корпусу, що необхідно враховувати при плануванні заходи з енергозахисту.

<p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-1">В экономике и социальной сфере России проблема экономики тепла является одной из наиболее сложных и острых</span><span class="CharOverride-1">, конкурируя за первое-второе место с проблемами бедности и социального </span><span class="CharOverride-1">неравенства. Причины столь важного значения этой сферы следующие:</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="mySymbolChars CharOverride-1">• </span><span class="CharOverride-1">масштаб </span><span class="CharOverride-1">расходов</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">как отдельных граждан, так и государства;</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="mySymbolChars CharOverride-1">• </span><span class="CharOverride-1">география страны, расположенной</span><span class="CharOverride-1"> в одной из самых сложных в климатическом отношении частей Северного</span><span class="CharOverride-1"> полушария;</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="mySymbolChars CharOverride-1">• </span><span class="CharOverride-1">значительная предопределенность реализуемых в области теплоснабжения подходов теми технологическими</span><span class="CharOverride-1"> решениями, которые были приняты ранее в рамках системы централизованного планирования</span><span class="CharOverride-1"> и управления;</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="mySymbolChars CharOverride-1">• </span><span class="CharOverride-1">стремление органов власти различного уровня</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">от федерального</span><span class="CharOverride-1"> до муниципального</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">к применению наиболее простых и легко поддающихся</span><span class="CharOverride-1"> стандартизации процедур управления (регулирования).</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-1">Основной особенностью технологических и организационных решений </span><span class="CharOverride-1">времен плановой экономики была ориентация на развитие крупных систем централизованного </span><span class="CharOverride-1">теплоснабжения, нацеленных на реализацию принципа экономии на масштабе и занимающих</span><span class="CharOverride-1">доминирующее положение на «подведомственной» территории. Отсюда и неизбежное отсутствие </span><span class="CharOverride-1">систем учета расходуемого тепла на уровне отдельных потребителей, и низкая </span><span class="CharOverride-1">эффективность всей системы теплоснабжения (от протяженности тепломагистралей, обогревающих пространства страны</span><span class="CharOverride-1">, до знаменитых форточек) (см. статью В. А. Стенникова и А. В. Пеньковского).</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-1">Многие из</span><span class="CharOverride-1"> характерных черт и особенностей системы теплоснабжения детально представлены на страницах</span><span class="CharOverride-1"> сегодняшней тематической подборки. Однако наша цель</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">не столько</span><span class="CharOverride-1"> констатация существующих проблем российской теплоэнергетики, сколько обсуждение путей и направлений</span><span class="CharOverride-1"> ее вхождения в рынок.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-1">В определенном смысле речь идет о «размораживании»</span><span class="CharOverride-1"> той статичной и изначально ориентированной на доминирование производителя системы</span><span class="CharOverride-1"> производства, распределения и потребления тепла, которая сложилась в России. </span><span class="CharOverride-1">Монопольный характер потенциальных рынков теплоэнергии в сочетании с важностью данной</span><span class="CharOverride-1"> сферы для жизнеобеспечения населения привели к тому, что тот </span><span class="CharOverride-1">самый производитель (а в большинстве случаев он же</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">и</span><span class="CharOverride-1"> поставщик) тепла сегодня оказался в незавидном положении: тепловые тарифы</span><span class="CharOverride-1"> повсеместно носят «политический характер» и очень редко обеспечивают окупаемость вложенных</span><span class="CharOverride-1"> средств (см. комментарий С. В. Бухарова). Авторы настоящего выпуска практически</span><span class="CharOverride-1"> единодушны в том, что при используемых подходах к регулированию цен</span><span class="CharOverride-1"> устойчивое функционирование систем теплоснабжения невозможно. В числе последствий</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">технический износ, аварийность, деградация данной сферы и</span><span class="CharOverride-1"> проч. апокалиптические тенденции.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-1">В текущей ситуации, как отмечают наши</span><span class="CharOverride-1"> авторы (см. статью В. И. Нефёдкина, О. П. Фадеевой и </span><span class="CharOverride-1">Д. Р. Гинзбурга), а также в среднесрочной перспективе цены на</span><span class="CharOverride-1"> тепло не могут не расти. Это связано с тяжелейшим </span><span class="CharOverride-1">состоянием всей системы теплоснабжения и необходимостью колоссальных инвестиций в ее</span><span class="CharOverride-1"> модернизацию. В долгосрочном периоде, однако, есть все возможности для того,</span><span class="CharOverride-1"> чтобы сформировать другую, пока непривычную для россиян тенденцию устойчивых цен</span><span class="CharOverride-1"> на тепло.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-1">К сожалению, в подходах и в понимании динамики становления</span><span class="CharOverride-1"> рынка (точнее, локальных рынков) тепла и формировании рыночной среды </span><span class="CharOverride-1">функционирования и развития теплоснабжения в нашей стране «согласья нет». Это </span><span class="CharOverride-1">весьма отчетливо видно на примере восприятия роли и места так </span><span class="CharOverride-1">называемой «альтернативной котельной». Данный подход к определению тарифов (не путать</span><span class="CharOverride-1"> с «моделью рынка тепла»)</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">во многом переходный. По сути,</span><span class="CharOverride-1"> это инструмент антикризисного регулирования, ответ на вызовы сегодняшнего дня</span><span class="CharOverride-1">.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-1">Подходом же, отвечающим долгосрочным целям устойчивого, экономически эффективного и социально обусловленного развития отрасли, является обеспечение взаимодействия</span><span class="CharOverride-1"> «рынка котельной» с «рынком закупщика». Реализация такой концепции требует не</span><span class="CharOverride-1"> только использования современных финансовых инструментов и технологий, но и </span><span class="CharOverride-1">другой логики оценки эффективности государственных инвестиций (см. статью В. И. Нефёдкина</span><span class="CharOverride-1">, О. П. Фадеевой и Д. Р. Гинзбурга). Кроме того, ее</span><span class="CharOverride-1"> невозможно провести в жизнь вне формирования у инвестора (прежде всего</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">частного) уверенности в стабильности условий инвестирования в течение срока окупаемости. Одним </span><span class="CharOverride-1">из возможных вариантов этого является, например, «новый-старый» механизм концессии, </span><span class="CharOverride-1">который обсуждается на страницах журнала.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-1">Предлагаемый сегодня метод тарификации на основе </span><span class="CharOverride-1">«альтернативой котельной» не только не учитывает всего многообразия условий использования </span><span class="CharOverride-1">тепла, но также изменчивости локальных особенностей и обстоятельств его производства.</span><span class="CharOverride-1"> Так, например, тяжелое положение с обеспечением теплом потребителей Дальнего Востока</span><span class="CharOverride-1"> сложилось</span><span class="myBoldChars CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">не только по причине повышенных издержек на доставку топлива</span><span class="CharOverride-1"> и эксплуатацию централизованных систем теплоснабжения, но и в немалой степени</span><span class="CharOverride-1"> из-за социально-демографических процессов (уменьшение численности населения) и инерции развития существующих технологических комплексов </span><span class="CharOverride-1">и систем теплоснабжения (см. статью С. Н. Найден, О. В. Дёминой).</span><span class="myBoldChars CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">В</span><span class="CharOverride-1"> Хабаровский и Приморский края пришел «большой газ», что создает </span><span class="CharOverride-1">предпосылки для реконструкции систем производства тепла на основе децентрализации.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-1">В</span><span class="CharOverride-1"> то же время каждая система имеет определенные рамки и ограничения</span><span class="CharOverride-1">. Феномен «котельнизации» теплоснабжения (особенно при наличии когенерации) может вести</span><span class="CharOverride-1"> как к убыткам производителей и потребителей тепла (как правило, в</span><span class="CharOverride-1"> случае больших систем производства и распределения тепловой энергии), так </span><span class="CharOverride-1">и к их обоюдной выгоде (в малых и средних системах).</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-1">Нельзя не отметить и просматривающуюся в модели «альтернативной котельной» весьма прискорбную тенденцию к обеспечению финансово-экономической устойчивости </span><span class="CharOverride-1">систем теплоснабжения путем перекладывания всех затрат, связанных с их текущим </span><span class="CharOverride-1">функционированием и будущим развитием, на потребителя. Причем</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">однозначно и </span><span class="CharOverride-1">на безальтернативной основе, путем увеличения тарифа за счет «инвестиционной составляющей».</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-1">Как известно, в экономике источник инвестиций</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">это либо </span><span class="CharOverride-1">собственные, либо заемные, либо эмиссионные средства (привлекаемые за счет и</span><span class="CharOverride-1"> в форме выпуска разного рода ценных бумаг). В современной </span><span class="CharOverride-1">России преобладающим источником являются средства населения, идущие на покрытие заемных </span><span class="CharOverride-1">ресурсов. Однако подобный подход, позволяющий решать сегодняшние проблемы, никак </span><span class="CharOverride-1">не учитывает долгосрочные тенденции, связанные с ростом эффективности систем энергообеспечения.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-1">На наш взгляд, наиболее сложные задачи в процессе перевода сферы </span><span class="CharOverride-1">теплоснабжения на «рыночные рельсы» связаны именно с учетом факторов и </span><span class="CharOverride-1">условий долгосрочного характера. Прежде всего, это касается реконструкции ранее созданных</span><span class="CharOverride-1"> систем теплоснабжения, а также учета и оценки долгосрочных тенденций </span><span class="CharOverride-1">и направлений их развития. Подобная работа требует высокой квалификации, </span><span class="CharOverride-1">далеко выходящей за рамки расчета динамики приближения тарифа к его</span><span class="CharOverride-1"> предельному значению. Эту функцию могли бы выполнять специализированные сертифицированные организации</span><span class="CharOverride-1"> (наподобие приведенных в статье В. А. Стенникова и А. В. Пеньковского), </span><span class="CharOverride-1">о создании которых необходимо задумываться уже сегодня.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-1">Тепло и рынок</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">отнюдь не антиподы.</span><span class="CharOverride-1"> Однако их сближение (а не политизированный учет интересов одной из</span><span class="CharOverride-1"> сторон</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">потребителей или производителей) требует взвешенности, поступательности и системности</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-1"> </span><span class="CharOverride-1">тех подходов, что всегда отличали советскую и российскую науку.</span><span class="CharOverride-1"> Положение, когда наука и практика находятся на значительном расстоянии</span><span class="CharOverride-1"> друг от друга, в данной ситуации более неприемлемо.</span></p>