Journal articles on the topic 'Теплові включення'

Наиболее эффективной технологией генерации электрической и тепловой энергии для нужд коммунальной теплоэнергетики и теплотехнологий является комбинированная выработка энергии с использованием современных когенерационных установок на основе газопоршневых двигателей и газотурбинных установок, работающих на природном газе или биогазе. Комбинированная выработка энергии на такой базе существенно снижает затраты топлива в сравнении с традиционной раздельной выработкой электроэнергии на тепловых конденсационных электростанциях или на теплоэлектроцентралях и тепловой на котельных установках. Дальнейшее заметное повышение энергоэффективности процессов генерации теплоты для рассматриваемых нужд может быть достигнуто путем включения в процесс теплонасосных установок, т.е. создание комбинированных когенерационно-теплонасосных установок. Они будут иметь наивысшую топливную экономичность в сравнении со всеми существующими в традиционной теплоэнергетике. Это обусловлено целым рядом факторов. Современные когенерационные установки (КГУ) на базе газопоршневых двигателей (ГПД) и газотурбинных установок (ГТУ) имеют электрический к.п.д. выше, чем тепловая электростанция (ТЭС) или теплоэлектроцентраль (ТЭЦ) – 30…45 % и 28…35 %, соответственно. В котлах-утилизаторах более эффективно используется высокотемпературная сбросная теплота двигателей, в результате чего суммарный к.п.д. установок достигает 85…88 %. Такие установки обеспечивают децентрализацию производства электрической и тепловой энергии, поэтому на автономных КГУ существенно ниже, а иногда практически отсутствуют потери в электрических и тепловых сетях, достигающие в централизованных системах 8…12 % и 15…30%, соответственно. Немаловажным является и то, что они повышают надежность работы всего объекта, делая его независимым от внешних сетей. Включение в процесс генерации теплоты теплонасосной установки (ТНУ) вызывает заметное повышение энергоэффективности, увеличивая топливную экономичность, благодаря использованию практически даровой низкопотенциальной теплоты природного, промышленного или бытового происхождения, а также высокой эффективности преобразования в ТНУ этой теплоты в теплоту более высокого потенциала с использованием электрической энергии КГУ.
 Целью работы является оценка перспектив применения комбинированных когенерационно-теплонасосных установок на базе ГПД и ГТУ для повышения энергоэффективности и энергосбережения при генерации теплоты в коммунальной теплоэнергетике и теплотехнологиях, в частности, в процессах сушки.

У статті розроблено математичні моделі апаратів повітряного охолодження, що працюють в різних режимах: без включених вентиляторів, з включеними вентиляторами, з включеною системою зрошення. При розробці математичних моделей, враховуючи, що математична модель апарата повітряного охолодження має другий порядок, використано детермінований підхід до моделювання.Обраний тип математичних моделей – детерміновані моделі, що будуються на основі матеріальних та теплових балансів, що дозволяє вирішити задачу розробки динамічної математичної моделі процесу повітряного охолодження газометанольної суміші. При цьому умови охолодження змінюються у широкому діапазоні (повітряне охолодження без обдуву, з обдувом, з водяним зрошенням), а також змінюється агрегатний стан компонентів газометанольної суміші (конденсація парів метанолу).
 Для розробки динамічної математичної моделі апарата повітряного охолодження складені рівняння його теплового балансу першої та другої стадії. Отримані рівняння статичних та динамічних математичних моделей.Аналіз результатів дослідження математичної моделі апарата повітряного охолодження дозволяє зробити висновок, що включення вентилятору спричиняє зміну коефіцієнта математичної моделі в 4 раз, а включення системи зрошення – в 6 разів. Визначено залежність коефіцієнта передачі апарата повітряного охолодження від різниці температур між входом теплообмінника та його виходом. Визначено модель з мінімальними коефіцієнтами передачі апарата повітряного охолодження.Запропонований найбільш оптимальний розв`язок оптимізаційної задачі шляхом проведення прямого перерахунку значень температур при усіх можливих комбінаціях включення вентиляторів при поточних умовах.Визначена загальна чисельність комбінацій для чотирьох послідовно включених апаратів повітряного охолодження, яка дозволяє вирішити поставлену оптимізаційну задачу.Запропонована дискретна система управління з моделлю дозволяє стабілізувати температуру на виході вузла охолодження і конденсації метанолу.
 Дана система управління з моделлю дозволяє вирішити задачу щодо вдосконалення роботи циклу синтез метанолу, оптимізації роботи вузла охолодження і конденсації метанолу.

Цель работы - исследование внутренней тепловой обратной связи в датчиках температуры - термопреобразователях сопротивления - путем компьютерного моделирования. Модель создана на основе электротепловой аналогии, то есть на сходстве математических уравнений описания тепловых и электрических процессов. Это позволило, с одной стороны, рассматривать тепловые процессы как электрические, с другой - одновременно при этом включить в рассмотрение электрические процессы в схемах включения термопреобразователей в термоизмерительной аппаратуре. В качестве среды моделирования выбрана известная компьютерная программа Micro-Cap, разработанная фирмой Spectrum Software, которая позволяет осуществлять вычисления с погрешностью до десятых долей процента как в статическом, так и динамическом режимах. Существенным достоинством программы является возможность применять идеализированные компоненты с произвольно устанавливаемыми номиналами основных параметров, что ранее невозможно было сделать при физическом моделировании по методу электротепловой аналогии с применением реальных электрических компонентов, таких как резисторы, конденсаторы и др. По результатам моделирования сделаны практические выводы по построению термометрических приборов и применению результатов в смежных областях. В частности установлено, что при питании термопреобразователя от источника тока или при сопротивлении последовательного ему резистора в мостовой схеме большего сопротивления, чем у термопреобразователя, наблюдается положительная тепловая обратная связь. При питании термопреобразователя от источника напряжения или небольших по сопротивлению последовательных термопреобразователю резисторах наблюдается отрицательная обратная связь. Существуют условия, при которых обратная связь не проявляется. Исследована зависимость перегрева чувствительного элемента от значения измерительного тока. Установлено, что зависимость имеет нелинейный характер, и при относительно больших токах происходит резкое нарастание перегрева вплоть до расплавления чувствительного элемента. Установлено также, что для снижения внутренней тепловой обратной связи в теромпреобразователях сопротивления необходимо снижать значение измерительного тока и уменьшать термическое сопротивление чувствительный элемент - среда.

На сьогодні значно зростає потреба людей у швидких та ефективних реабілітаційних процесах. Людям з обмеженими функціональними можливостями необхідні сенсорні пристрої, які застосовують для реабілітації з метою покращення здоров’я людини та її повернення до належного рівня життя. Сенсорні пристрої використовують для системи моніторингу здоров’я людей, які поділяють на портативні та переносні. Адже реабілітаційного лікування потребують пацієнти різної вікової категорії із серцево-легеневою патологією, неврологічними розладами, ортопедичними порушеннями тощо. У статті висвітлено електромеханічні, електричні, оптичні та теплові сенсори, перетворювачі акустичних сигналів або сенсори, чутливі до маси, сенсорні датчики та їх застосування на різних етапах реабілітації.
 Мета дослідження – проаналізувати сучасну вітчизняну та зарубіжну літератури щодо видів сенсорів у реабілітаційній медицині.
 Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосистематичний та аналітичний методи в наступних електронних базах даних: Science Direct, PubMed, Scopus і Google Scholar. Під час пошуку статті проаналізовано анотації. Критеріями включення були такі: 1 – фізична та медична реабілітація і/або допоміжна система, яка підтримується сенсорами і комп’ютером, 2 – системи, розроблені для організму людини, і 3 – документи, написані англійською мовою. Якщо очікуваний критерій було знайдено, повний текст переглядали.
 Результати досліджень та їх обговорення. Під час виконання дослідження провели систематичний огляд та аналіз останніх публікацій, в основному зарубіжної наукової медичної, біологічної та технічної літератури щодо видів, принципів роботи, розробки та можливостей застосування сенсорів у реабілітаційній медицині. Сенсорні технології продовжують всебічно розвиватися і пропонують зручні можливості у використанні для поліпшення функціонального стану здоров’я. Широкий спектр досліджень, включених і відображених у цьому огляді, включав різні типи сенсорів. На сьогодні пристрої, що використовують для моніторингу фізичної активності, розділяють на сенсори, які вимірюють такі біологічні показники, як тиск, частоту серцевих скорочень, частоту дихання – пульсометр, тонометр, спірометр, та датчики руху – педометри, акселерометри, трекери активності. Деякими з найчастіших у використанні сенсорів у реабілітації є електроміографія, гальванічна реакція шкіри, електрокардіографія, електроенцефалографія та сенсорні датчики і системи, які контролюють рухову і фізіологічну активність людини. У статті для прикладів розглянуто: 1 – типовий алгоритм роботи пристроїв для моніторингу функціонального стану здоров’я людини, 2 – діагностичний прилад ALLADIN з сенсорами, який включає дев’ять компонентів. В електронних базах даних: Science Direct, PubMed, Scopus і Google Scholar не знайдено жодної роботи, раніше опублікованої, де б автори узагальнювали поєднання сенсорів із апаратними засобами, робототехнічними, комп’ютерними, системами для реабілітації пацієнтів різних вікових категорій.
 Висновки. При аналізі сучасної вітчизняної та зарубіжної літератур щодо видів сенсорів у реабілітаційній медицині вивчено й описано розвиток і застосування сенсорних приладів у фізичній та медичній реабілітації. В усіх публікаціях вказується, що сенсорні датчики прикріплюються до пристроїв, які дають змогу вимірювати функціональні показники стану здоров’я людини. Тому сенсорні технології у реабілітаційній медицині продовжують всебічно розвиватися і часто застововуються для діагностики, оцінки стану здоров’я людини та її реабілітації.

Рассмотрены актуальные вопросы эффективного использования асинхронных двигателей с двухслойными роторами. Целью исследования является установление причинно-следственных связей тепловых и электромагнитных процессов в двухслойных роторах с характеристиками асинхронных электрических двигателей, определяющих области их эффективного применения. Вентиляционный и тепловой расчеты электродвигателей произведены с использованием метода эквивалентных тепловых схем. Решена задача по расчету аксиального распределения температур в двухслойном роторе. Установлено, что температуры двухслойного ротора в среднем в 1,7 раза выше температур короткозамкнутого ротора, при этом температуры в центральной части могут превышать половину температуры точки Кюри железомедного сплава двухслойного ротора. Акцентируется внимание на повышенное нагревание, неравномерное поле температур и температурную зависимость магнитных свойств активного материала двухслойного ротора. Электромагнитный расчет производился методом конечных элементов с учетом температурной зависимости кривых намагничивания материала ротора и его температурного портрета. Результаты расчета свидетельствуют о вытеснении магнитного поля на периферию двухслойного ротора, поскольку снижение индукции в воздушном зазоре наиболее горячей зоны превышает 15 %, а в железомедном сплаве активной части ротора - 35 %. Искажение магнитного поля в неравномерном температурном поле авторы объясняют явлением наведенной температурной магнитной анизотропии в активном материале ротора, которая прекращает свое влияние в равномерном температурном поле при охлаждении ротора. По этой причине не рекомендуется перегружать двигатели с двухслойным ротором и применять их в длительных режимах работы без снижения номинальной нагрузки на 15…20 %. В кратковременных режимах эти двигатели имеют преимущество, если продолжительность работы не превышает 70 % постоянной времени нагрева двигателя. В приводах с частыми пусками они эффективны во всем диапазоне нормированных значений продолжительностей включения 15…60 % - при независимом охлаждении, и в нижнем диапазоне продолжительностей включения 15…25 % - при самовентиляции.

Представлены результаты расчета количества тепловой энергии, расходуемой на обогрев помещения с помощью чугунного радиатора. Исследуется периодический режим отопления, который устанавливается при периодическом включении и отключении водогрейного устройства.

У цій статті досліджується комплекс проблем, починаючи від отримання газоподібного діоксиду вуглецю з різних джерел постачання та завершуючи аналізом характеристик вуглекислотних установок. Удосконалення вуглекислотних установок безпосередньо пов'язано з підвищенням ефек­тивності застосовуваних в них процесів, способів і схем. Приділено увагу економічному отриманню СО2 з продуктів згорання природного газу. Пропонується заміна в абсорбційно-десорбційній установці абсорбенту МЕА на абсорбент МДЕА (метилдіетаноламін), що дозволить заощадити гріючий пар і зменшити кратність циркуляції розчину. Розглянуто два типи вуглекислотних стан­цій, що працюють на природному газі: традиційної технологічної побудови; і з новими схемами, в яких застосовуються процеси когенерації та тригенерації. В даний час вважається, що доцільніше виробляти один універсальний продукт – низькотемпературний рідкий діоксид вуглецю, який легко можна трансформувати в будь-який інший його вид і необхідний стан. Обґрунтовано зниження енергетичних витрат в установках традиційного типу. На їх основі можна проводити модернізацію і реконструкцію існуючих вуглекислотних станцій. Показано, що при використанні продуктів згорання від стороннього джерела, наприклад, котельні установки, вуглекислотна станція для виробництва тієї ж кількості низькотемпературного рідкого діоксиду вуглецю буде витрачати, як мінімум, на 30% менше природного газу. Включення когенераційної установки до складу вуглекислотної станції дозволить одночасно виробляти крім рідкого діоксиду вуглецю, також електроенергію і теплоту. Утилізація теплових потоків в такій вуглекислотній станції може здійснюватися в паротурбінній установці, яка генерує додатково до 40% електроенергії. Видалення кисню з димових газів і повне осушення і очищення викидного потоку з абсорбера дозволяє отримати чистий газоподібний азот як додатковий продукт. Ексергетичний ККД запропонованого енерготехнологічного комплексу досягає 40%, тобто в 10 разів перевищує його значення для традиційних вуглекислотних станцій

<span>В статье анализируются проблемы системы централизованного теплоснабжения г. Новосибирска, конфигурация которой сложилась в основном в военные и послевоенные годы</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span><span>–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span><span>под влиянием промышленного развития города. Хаотичная котельнизация 1990-х, объективное снижение спроса на тепловую энергию и непродуманная тарифная политика второй декады 2000-х годов привели к утрате эффективности системы и ее полной разбалансировке. Притом что установленная мощность тепловых источников города примерно на 40–50% превышает текущее потребление, изношенная и избыточная сетевая инфраструктура не позволяет использовать этот потенциал для надежного энергообеспечения потребителей. Муниципальные власти не проявляют видимого интереса к решению этих проблем, так что собственникам генерирующих источников приходится самостоятельно договариваться о выводе отдельных автономных источников и переключении их потребителей на системы централизованного теплоснабжения. Эксперты настаивают на необходимости власти активнее включиться в процесс регулирования развития теплового рынка Новосибирска (не только на уровне утверждения тарифов), чтобы избежать нежелательных эффектов в случае потери управляемости, а также на кардинальной переработке существующего плана развития теплосистемы, включении в него экономических критериев оценки перспектив малых источников генерации. Приведены примеры из практики существования новосибирской системы централизованного теплоснабжения, предложены конкретные меры для исправления тупиковой ситуации, в которой она оказалась.</span>

Представлены результаты экспериментальных исследований формирования капельного облака при интенсивном нагреве и последующем взрывном дроблении неоднородной капли воды. Эксперименты проведены при добавлении в капли воды графитовых частиц и нагреве сформированных неоднородных капель в потоке продуктов сгорания с температурой от 600 до 1100 K. Установлены три режима дробления неоднородных капель жидкости, отличающиеся суммарной площадью поверхности образующихся аэрозольных облаков. Определено влияние на выделенные режимы отношения объемов воды и включения, а также подведенной теплоты. DOI: 10.21883/PJTF.2017.12.44706.16709

Based on model ideas about the cross-sectional shape of a liquid cylindrical inclusion migrating through a crystal under the action of a temperature gradient in the case of the stationary thermal conditions, the dependences of the velocity and cross-sectional shape of the inclusion on its cross-sectional area have been calculated and analyzed for different values of the specific interfacial energy, the degree of its anisotropy, and the degree of difficulty of interface processes. The possibility of a nonmonotonic dependence of the velocity of the cylindrical inclusion on the area and thickness of its cross section has been shown.

Актуальность исследования обусловлена необходимостью поиска оптимальных решений по организации сжигания полифракционного пылеугольного топлива на действующих и новых тепловых электрических станциях с учетом снижения выбросов вредных веществ, в частности оксидов азота. За последнее десятилетие значительно выросли экологические требования, направленные на регулирование выбросов от угольных электростанций в атмосферу, которые были спроектированы в целях повышения тепловой эффективности. В настоящее время проблема совершенствования экологических параметров ТЭС в России обостряется тем, что большинство действующих станций не удовлетворяют современным экологическим нормам и требованиям. Цель: установить влияние организации сжигания твердого топлива на топочные процессы при минимальной возможной модернизации действующего парового котла с использованием низкоэмиссионных горелочных устройств. Объекты: топочная камера энергетического котла в проектном исполнении и в варианте с заменой проектных горелочных устройств на низкоэмиссионные. Методы. Численное исследование проведено с использованием пакета прикладных программ Ansys Fluent v.12.1. Математическое моделирование физико-химических процессов в топочной камере на основе Эйлеро–Лагранжева подхода, который позволяет выявить главные взаимодействия процессов переноса частиц. Математические модели горения угольной пыли с кинетическими параметрами заданы и включены в код в качестве пользовательских функций. Результаты. Разработана математическая модель на основе пакета прикладных программ с качественным представлением сложных физико-химических процессов в объеме топочной камеры. Дана оценка возможности организации сжигания каменного угля в низкоэмиссионных горелочных устройствах с учетом оптимального соотношения первичного и вторичного воздуха без изменения установочных углов лопаточных заверителей. В данном исследовании установлено снижение концентрации оксидов азота на 14 % при замене проектных двухканальных вихревых горелочных устройств на низкоэмиссионные.

Лютая А. В., Хряков А. В., Афанасьева М. А. Проектирование беспроводного пульта управления автоматизированной системой климат-контроля в помещении // Вестник ДГМА. – 2019. – № 2 (46). – С. 136–140.
 С целью повышения удобства пользования автоматизированной системой климат-контроля в помещении в статье разработан беспроводный пульт ее управления на базе лабораторного стенда – программно-технического комплекса КОНТАР Московского завода тепловой автоматики, оснащенного контроллерами, датчиками и исполнительными механизмами, использующимися в системах климатического контроля воздуха в помещении. Беспроводной пульт управления автоматизированной системой регулирования параметров микроклимата проектировался для разработанной ранее системы автоматического регулирования температуры воздуха, а также системы вентиляции воздуха в помещении. С помощью данного беспроводного пульта в любой момент времени можно совершить некоторые операции по изменению климатических параметров в помещении, не вставая с рабочего места, очень легко, путем нажатия на кнопки на пульте. Программные алгоритмы системы автоматического регулирования температуры воздуха и вентиляции воздуха в помещении были успешно реализованы на стендах экспериментальной модели системы климат-контроля на базе приборов программно-технического комплекса КОНТАР, что дало базу для разработки беспроводного пульта управления данной системой регулировки климат-контроля. Для полного охвата функционала системы в пульте дистанционного управления реализованы 4 кнопки с функциями: переключения между автоматическим и автоматизированным режимами управления; включения / выключения системы нагрева воздуха; включения / выключения системы охлаждения воздуха; включения / выключения системы вентиляции воздуха. Для проектирования электрических принципиальных схем и печатных плат использовался программный комплекс KiCad. Разработаны электрические принципиальные схемы приемника и передатчика. Разработана электрическая принципиальная схема платы сопряжения. Разработана печатная плата сопряжения. Разработанные схемы и пульт дистанционного управления могут быть использованы в автоматизированных системах управления климат-контролем в помещении.

В статье рассмотрены особенности использования шаговых пьезоэлектрических приводов в условиях интенсификации процессов сближения образца и зондирующего острия сканирующего туннельного микроскопа при контроле поверхности образца. Показано, что попеременное включение и выключение привода сближения и цепи обратной связи в туннельном микроскопе позволяет использовать относительно высокие скорости шагового пьезоэлектрического привода, сохранить зондирующее острие измерительной иглы в процессе сближения и увеличить коэффициент использования цепи обратной связи. Кроме того, установлено, что выключение привода позволяет снизить уровень помех при работе обратной связи. Описана конструкция механической муфты с держателем образца, обеспечивающая сопряжение подвижной части привода с держателем и разрыв механической связи после завершения сближения с целью устранения влияния тепловых дрейфов. Описан основной алгоритм управления приводом сближения, состоящий из повторяющихся процедур: формирование управляющих импульсов для шагового пьезоэлектрического привода; включение цепи обратной связи и проверка наличия туннельного тока. Представлены особенности алгоритма управления приводом сближения в завершающей стадии, позволяющего разомкнуть механическую связь подвижной части привода с держателем образца и удержать сканер в середине динамического диапазона.

В статье рассматриваются возможности повышения эксплуатационных свойств технологического оборудования, в частности аппаратов для тепловой обработки продуктов питания, за счет улучшения теплопередачи на основе использования многослойных металлических композиций. Эта проблема тесна связана с борьбой за энерго- ресурсосбережение в пищевых производствах и снижение экологической нагрузки на окружающую среду. Несанкционированное превышение температуры греющей поверхности одна из серьезных проблем, с которой приходится сталкиваться в промышленных и бытовых условиях тепловой обработки пищевых продуктов. Специалистам известно, какие проблемы представляет собой неравномерный прогрев по площади разнообразных емкостей для приготовления пищи: кастрюль, сковород, противней и других нагреваемых поверхностей. Перегрев одних участков и недостаточная температура других заставляет время от времени перемещать их вдоль греющей поверхности плиты, особенно, если источником тепла является сжигаемое газообразное или жидкое топливо. С одной стороны такая ситуация приводит часто к браку - пригоранию приготавливаемых продуктов питания, а с другой к перерасходу используемой в процессе варки или жарения тепловой энергии. Санитарно-гигиеническая обработка соответствующих емкостей приводит к увеличению общего цикла приготовления пищи, удорожанию технологического процесса, дополнительного расхода воды, которая требует последующей очистки от органических включений при повторном использовании или возвращении в природные водоемы. Предупреждение такой ситуации возможно при использовании нового поколения материалов для изготовления емкостей для тепловой обработки пищи – многослойных композиционных материалов. Такие материалы, сочетая в себе высокую теплопроводность с одной стороны, могут иметь низкую адгезионную способность к органическим веществам с другой. Вместе с тем, одной из серьезных проблем, с которой приходится сталкиваться при производстве емкостей из таких материалов является специфика совместного формования емкостей и соединение разных по физико-механическим свойствам материалов между собой. Проведенные исследования наряду с аналитическими результатами позволяют формулировать практические рекомендации на основе численных в оценок напряженного состояния композиции металлов «сталь+медь+сталь». Экспериментально полученные сваркой взрывом такие материалы хорошо зарекомендовали себя при эксплуатации при нагреве в диапазоне температур 100 – 300 оС.

<span>Теплоснабжение России, большая часть которой расположена на территории с суровым климатом, является важнейшей социальной отраслью экономики, во многом определяющей энергетическую безопасность страны. За прошедший период реформирования в теплоснабжении, как и в технологически, организационно и экономически связанной с ним электроэнергетической отрасли, накопилось множество проблем. Это обусловлено, прежде всего, отсутствием действенных механизмов управления их функционированием и развитием. При этом есть все основания полагать, что принятая Правительством РФ целевая модель теплового рынка не только не устраняет эти проблемы, но еще более обостряет ситуацию. На взгляд авторов, для изменения сложившейся ситуации необходимо провести ряд организационных преобразований на рынках электрической и тепловой энергии, направленных в первую очередь на трансформацию взаимоотношений поставщиков и потребителей энергии, а также включение в систему тарифообразования маркетинговых принципов.</span>

С развитием высоких технологий расширяется круг объектов повышенного риска, к которым относятся тепловые, атомные и гидроэлектростанции, оборонные и космические системы. Безопасность таких объектов представляет особую задачу, решение которой невозможно без использования современных быстродействующих средств аварийной коммутации и ограничения опасных токов и напряжений. Анализ параметров существующих средств коммутации (газовых разрядников и варисторов) показал ряд недостатков, значительно снижающих эффективность их применения в системах критического назначения. Основным недостатком разрядников является длительное время их реакции. Применение в качестве коммутирующих устройств варисторов затрудняется невозможностью обеспечения их работы при параллельном включении и значительным снижением характеристик при нагревах импульсными токами свыше 100 °С. В этом отношении наиболее перспективным является реализация механизма быстрого электрического взрыва проводников. Анализ исследований, проведенных в работах, показал, что основным условием для формирования данного механизма является соотношение времени ввода энергии от импульсного источника питания к электровзрывающемуся проводнику и интервала времени возникновения гидродинамических неоднородных участков. Рассматривается возможность варьирования длительностью существования этапа нагрева и плавления металлических проводников при реализации механизма быстрого электрического взрыва.

В статье рассмотрена актуальная проблема – обеспечение населения высококачественными продуктами питания повышенной пищевой ценности. В сложившейся неблагоприятной экологической ситуации целесообразным является включение в ежедневный рацион человека соусов, содержащих широкий спектр биологически активных компонентов (витаминов, минеральных веществ, пищевых волокон, полиненасыщенных жирных кислот).Важным направлением разработки новых продуктов является создание комбинированных продуктов, таких как сметанно-растительные соусы. Для этого разработаны новые рецептуры сметанно-растительных соусов с использованием хрена и горчицы. Основные результаты исследования заключаются в разработке оптимальной рецептуры, изучению ее органолептических характеристик. Также изучены основные физико-химические характеристики готового продукта и доказано, что продукт соответствует показателям нормативной документации. Выбран оптимальный тепловой режим для производства соуса на основе сметаны и растительных компонентов, поэтому были изучены показатели сметанно-растительных соусов до и после термической обработки. Результаты исследования показали, что новые сметанно-растительные соусы (как свежие, так и термизированные) характеризуются значительной биологической и пищевой ценностью за счет высокого содержания незаменимых амино- и полиненасыщенных жирных кислот, процесс термизации существенно не изменяет аминокислотный и жирнокислотный состав продукции. Также отмечено, что процесс нагревания практически не изменяет таких характеристик, как массовая доля белка, жира, углеводов, кроме того во время термизации соусы характеризуются такими же показателями пищевой и биологической ценности.Доказана перспективность комбинирования молочного и растительного сырья для повышения биологической ценности сметанно-растительных соусов

Актуальность работы вызвана необходимостью: понимания механизмов перестройки гидро-динамических, тепловых и диффузионных процессов, сопровождающих течение углеводородных вязких сред; уяснения характера их взаимодействия в ограниченных внутренних областях под действием комплексных эффектов, сопровождающих течение в сложных трубопроводах; выработки эффективных решений по оптимальному управлению транспорта природного сырья и повышения надежности функционирования энерго-напряженных узлов трубопроводов. Объектом исследования являются пристеночные потоки капельных и газообразных углеводородных сред в конструктивных элементах внутренних систем, часто встречаемых в инженерных приложениях, в частности, нефтегазовой, химико-технологической и тепло-энергетической отраслях промышленности. Такие элементы представляют собой участки коротких или протяженных трубопроводов с криволинейной поверхностью стенки в форме, подобной соединительным узлам или секциям переменного по длине поперечного сечения конфузорно-диффузорного типа. Причем течения в них осложнены эффектами влияния кривизны линий тока, пространственной деформацией, изменениями динамической структуры и давления. Цель: уяснение неопределенностей, особенностей и закономерностей течений, а также возможности применения современных моделей турбулентности к прогнозу процессов в трубопроводах с секциями конфузорно-диффузорного типа; детальное исследование изменений «тонкой» структуры сложного сдвигового течения; выдача рекомендаций в практику расчета пристеночных потоков в указанных гидро-динамической конфигурации и интенсивных режимах работы оборудования. Методы: теоретические и практические методы математического моделирования и численного исследования пространственных турбулентных течений, особенностей изменений их пульсационной структуры по схемам (моделям) с большим числом уравнений – RANS-модели турбулентности, включающие опорную динамическую двух-параметрическую базу. Выбор последней зависит от представлений: с какой степенью она способна воспроизвести статистические корреляции либо параметры сложного движения, локальные свойства (интегральный масштаб, кинетическую энергию, скорость ее диссипации и т. д.) вихря; учитывает ли неоднородный и анизотропный характер изменений структуры потока из-за деформационных эффектов, возбуждаемых переменным давлением и градиентами рейнольдсовых напряжений. Результаты. Проанализированы особенности турбулентных течений углеводородов вязких сред в трубопроводах, включающих соединительные элементы конфузорно-диффузорного типа. Изучены возможности популярных в расчетах сложных сдвиговых течений вязких сред в трубопроводах с криволинейной границей стенки многопараметрические статистические модели турбулентности второго порядка, реализуемые в высоко- и низко-рейнольсовых версиях. Обнаружено, что лучшее описание интенсивности и размеров рециркуляционных зон в трубопроводах дают k-klω/kL- и RSM-kL-модели, как более консервативные и устойчивые к возмущениям, идущим со стенок трубопровода. Поэтому включение их в опорную базу для RSM-модели вполне целесообразно. Расчетами выявлено существование второй зоны отрывного течения. Показано, что наибольшие изменения турбулентной кинетической энергии турбулентности, нормальных компонент тензора напряжений Рейнольдса локализованы в зоне взаимодействия сдвигового слоя с возвратным и прямоточным оторвавшимся течением, а генерация – вблизи точки отрыва. Соответствие расчетов структуры подобных течений данным других авторов позволяет утверждать, что понимание процессов, прогноз интенсивности динамических нагрузок в локальных зонах присоединения потока к стенкам по представленным моделям не приведет к аварийности функционирования оборудования и обеспечит оптимальное управление транспортировкой сырья по трубопроводам.

В работе моделируется течение однородного газа и неоднородной среды. Целью работы является изучение влияния размера частиц дисперсной компоненты смеси на истечение дисперсной среды в вакуум и выявление отличий от процесса истечения в вакуум однородного газа. Математическая модель, примененная в данной работе, реализует континуальную методологию моделирования течения неоднородной среды, такого рода методика моделирования движения смеси предполагает решение полной гидродинамической системы уравнений движения для каждой из компонент смеси, системы уравнений движения компонент смеси связаны слагаемыми, отвечающими за межфазное силовое и тепловое взаимодействие. Система уравнений включает уравнения непрерывности для плотности несущей среды и средней плотности дисперсной компоненты смеси. Для описания сохранения импульса несущей среды решалось уравнение Навье-Стокса, для дисперсной компоненты смеси также записывалось уравнение сохранения импульса с учетом слагаемых отвечающих за межкомпонентное взаимодействие. Уравнения сохранения энергии компонент смеси решались с учётом межкомпонентного теплообмена. Система уравнений математической модели дополненная краевыми условиями решалась явным конечно-разностным методом второго порядка точности. В результате моделирования выявлены отличия в распределении параметров сплошной среды при распространении в вакуум чистого газа и газовой взвеси частиц. Также выявлено влияние размера частиц дисперсной фазы на процесс истечение несущей среды и дисперсной компоненты газовзвеси в вакуум. The work simulates the flow of a homogeneous gas and an inhomogeneous medium. The aim of the work is to study the influence of the particle size of the dispersed component of the mixture on the outflow of the dispersed medium into vacuum and to identify differences from the process of outflow of a homogeneous gas into the vacuum. The mathematical model used in this work implements a continuous methodology for modeling the flow of an inhomogeneous medium, this kind of methodology for modeling the mixture motion involves solving the complete hydrodynamic system of equations of motion for each of the components of the mixture, the systems of equations of motion of the components of the mixture are connected by terms responsible for the interphase force and thermal interaction. The system of equations includes continuity equations for the density of the carrier medium and the average density of the dispersed component of the mixture. To describe the momentum conservation of the carrier medium, the Navier-Stokes equation was solved for the dispersed component of the mixture, the equation of momentum conservation was also written taking into account the terms responsible for the intercomponent interaction. The energy conservation equations for the mixture components were solved taking into account inter-component heat transfer. The system of equations of the mathematical model supplemented by boundary conditions was solved by an explicit finite-difference method of the second order of accuracy. As a result of the simulation, differences in the distribution of the parameters of a continuous medium during the propagation of pure gas and gas suspension of particles into a vacuum are revealed. The effect of the particle size of the dispersed phase on the process of the outflow of the carrier medium and the dispersed component of the gas suspension into vacuum was also revealed.

Исследовано влияние эффекта кинетической пластичности на характер формирования временных и остаточных напряжений при охлаждении образцов из наплавленного металла типа сплава Р18Ю и стали 12X17 на установке тепловой микроскопии ИМАШ-20-75. Показано, что в наплавленном сплаве Р18Ю наблюдается эффект кинетической пластичности при мартенситном превращении. Установлено, что соответствующим легированием наплавленного металла Р18Ю кобальтом можно регулировать уровень остаточных напряжений и вероятность образования холодных трещин. Регулирование величины остаточных напряжений происходит путем смещения кривой формирования временных напряжений в область более низких температур. Временные напряжения, накопившиеся при охлаждении металла в аустенитной области, в основном релаксируются в интервале мартенситного превращения и не получают дальнейшего развития при охлаждении до комнатной температуры вследствие малой величины интервала Мкусл – Тк. Стойкость наплавленного металла против образования холодных трещин при этом повышается. Приведена характерная структура поверхности наплавленного сплава Р18Ю. Отсутствие дефектов наплавки (пор, трещин, шлаковых включений) благоприятно сказывается на стойкости наплавленных деталей. Твердость после наплавки порошковой проволокой ПП-Р18Ю составляет 52 – 57 HRC. Трех – четырехкратный высокотемпературный отпуск при температуре 560 – 580 оС увеличивает твердость до 62 – 64 HRC. Структура наплавки при этом близка по своему составу к структуре теплостойкой стали Р18Ю в закаленном состоянии. Эффект кинетической пластичности можно использовать для регулирования напряженного состояния и предотвращения образования холодных трещин в наплавленных теплостойкими сталями высокой твердости деталях горно-металлургического оборудования. Промышленные испытания в реальных заводских условиях показали, что изготовленные с применением плазменной наплавки активного слоя теплостойкими сталями высокой твердости с регулируемым термическим циклом наплавленные детали обладают повышенной (в 1,5 – 2,0 раза) стойкостью по сравнению со стойкостью серийных изделий.

Известно, что с возрастом и при ряде хронических заболеваний происходит снижение реактивности микроциркуляторного звена кровообращения. Целью данного исследования стала оценка взаимосвязи параметров кожной микроциркуляции с биологическим и хронологическим возрастом у пациентов с сахарным диабетом. В исследование были включены 11 человек с сахарным диабетом [медиана возраста 57 (51; 64) лет]; биологический возраст определяли с помощью калькулятора Aging.AI. Показатели кожной микроциркуляции оценивали с помощью метода лазерной допплеровской флоуметрии в ходе окклюзионно-теплового теста. Для анализа взаимосвязи количественных параметров рассчитывали коэффициенты ранговой корреляции Спирмена. Были выявлены значимые множественные отрицательные корреляции биологического возраста с показателями реактивности микрососудов как при тепловом, так и при окклюзионном воздействии (сила корреляций от -0,618 до -0,97, p<0,05). У лиц с сахарным диабетом снижение реактивности микрососудов в большей мере ассоциировано с биологическим возрастом, чем с хронологическим. It has been established that the age together with the number of chronic diseases cause the decrease of the reactivity of the microcirculatory bed. This study aims to evaluate the relationship between cutaneous microcirculation parameters and biological and chronological age of patients with diabetes mellitus. 11 diabetic patients (median age 57 (51; 64) years) were examined in course of this study; biological age was figured by Aging.AI calculator. Cutaneous microcirculation parameters were measured by laser Doppler flowmetry with an occlusion-heating test. Spearman’s rank correlation coefficients were calculated to analyze the relationships between quantitative parameters. Significant multiple negative correlations of biological age and microvascular reactivity indices on exposure to both heat and occlusion (correlation strength from -0,618, to -0,97, p<0,05) were found. Diabetic patients have decreased microvascular reactivity that is more associated with biological age than with chronological age.

Підвищення рівня надійності і збільшення ресурсу машин та інших об’єктів техніки можливо тільки за умови випуску продукції високої якості у всіх галузях машинобудування. Це вимагає безперервного вдосконалення технології виробництва і методів контролю якості покриттів. У даний час все більш широкого поширення набуває 100%-вий неруйнівний контроль покриттів на окремих етапах виробництва. Для забезпечення високої експлуатаційної надійності машин і механізмів велике значення має також періодичний контроль їх стану без демонтажу або з обмеженим розбиранням, який проводиться при обслуговуванні в експлуатації або при ремонті.Висока якість машин, приладів, устаткування – основа успішної експлуатації, отримання великого економічного ефекту, конкурентоспроможності на світовому ринку. Тому комплекс глибоких знань і певних навичок в області контролю якості покриттів є необхідною складовою частиною професійної підготовки фахівців з машинобудування.Існуючі методики викладання інженерних дисциплін, як правило, не відповідають змінам у розвитку суспільства. У зв’язку з невеликим обсягом годин, що приділяються на вивчення дисципліни, й сучасними високими вимогам до рівня підготовки фахівців такий курс необхідно ввести не традиційним способом, а з використанням інформаційних технологій. Для цього:– студенти повинні мати попередню комп’ютерну підготовку;– викладач повинен розробити відповідну технологію навчання.Відомо [1], що під технологією навчання мається на увазі системна категорія, орієнтована на дидактичне застосування наукового знання, наукові підходи до аналізу й організації навчального процесу з урахуванням емпіричних інновацій викладачів і спрямованості на досягнення високих результатів у розвитку особистості студентів.Суть пропонованої технології полягає у створенні модульного середовища навчання (МСН) «Контроль якості покриттів» і впровадженні його у процес навчання, що забезпечує систематизацію навчання й формалізацію інформації. Метою технології є індивідуалізація навчання, а визначеність МСН полягає в її алгоритмічній структурі. Тому зміст МСН розроблений у вигляді систематизуючої ієрархічної схеми, куди увійшли основні розділи робочої програми курсу. Структура МСН складається з наступних блоків:1. «Методичне забезпечення дисципліни», у якому пропонуються відповідні дії, що сприяють засвоєнню інформації на заданому рівні:– першоджерела;– робоча програма;– робочий план;– опис дисципліни;– загальні методичні вказівки;– методичні вказівки до вивчення лекційного матеріалу;– методичні вказівки до виконання самостійної роботи;– методичні вказівки до виконання лабораторних робіт;– методичні вказівки до виконання домашнього завдання №1;– методичні вказівки до виконання домашнього завдання №2;– зразок титульної сторінки домашнього завдання.2. «Лекції», у якому представлені html-файли відповідного лекційного матеріалу, контрольні питання й тести до кожної теми:– дефекти і фізико-хімічні властивості покриттів;– оцінка механічних властивостей покриттів; класифікація видів і методів неруйнівного контролю (НК); візуально-оптичний, радіохвильовий і тепловий види НК;– вихореструмовий і радіаційний види неруйнівного контролю покриттів;– магнітний та електричний види НК покриттів;– акустичний метод НК покриттів;– НК покриттів проникаючими речовинами;– технологічні випробування покриттів;– методи і засоби статистичного контролю якості; автоматизація контролю якості покриттів.Викладання лекцій проводиться у режимі комп’ютерної презентації.3. «Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу» з тестами.Відомо, що викладач у процесі своєї роботи повинен не тільки передавати студентам певний об’єм інформації, але і прагнути сформувати у них потребу самостійно здобувати знання, застосовуючи різні засоби, зокрема комп’ютерні. Чим краще організована самостійна пізнавальна активність студентів, тим ефективніше і якісніше проходить навчання. Тому деякі матеріали, що відносяться до лекційних тем, пропонуються для самостійного вивчення. При цьому організований доступ студентів до розділів МСН без звернення за допомогою до викладача. При необхідності подальшого використання матеріалів МСН можна копіювати ресурси, компонувати, редагувати і згодом відтворювати їх.4. «Лабораторні роботи» з інструкціями з техніки безпеки при виконанні робіт у лабораторіях і при роботі на персональному комп’ютері й з тестами до кожної теми:– вплив товщини покриття на міцність деталі;– контроль мікротвердості покриттів;– моделювання технологічних випробувань покриттів;– контроль внутрішніх напружень покриттів;– вплив дефектів покриття на якість деталі;– корозійний та електрохімічний контроль якості покриттів;– використання х– та s–діаграм для визначення причин погіршення якості покриттів.5. «Домашні завдання» (умова з варіантами даних і методичні вказівки до виконання, зразок оформлення):– оцінити вплив мікротвердості покриття на міцність деталі;– оцінити вплив корозії покриття на міцність деталі.Для ефективного використання МСН необхідне його планомірне включення в учбовий процес. Тому ще на етапі тематичного планування були розглянуті варіанти можливого використання усіх модулів МНС.Для розвитку розумової діяльності студентів і виховання у них пізнавальної активності самостійну роботу потрібно добре методично забезпечити. У свою чергу, ефективність самостійної роботи студентів багато в чому залежить від своєчасного контролю за її ходом. Тому для оцінки ефективності використання ІКТ у учбовому процесі створена система визначення якості навчання і на її основі побудовані тестові процедури оцінки знань з усіх тем курсу. Перевірку і контроль знань студентів можна здійснити як під час занять, так й інтерактивно. Основними перевагами програми автоматизованого контролю знань є:– випадковий характер вибору тестових завдань, порядок проходження завдань і відповідей, що сприяє об’єктивності оцінок;– представлення варіантів відповідей у вигляді формул і малюнків, що дозволяє розширити коло текстових завдань;– диференційована оцінка кожного варіанту відповіді, що забезпечує детальний аналіз результатів тестування.Комп’ютерне тестування дозволяє [2] розширити можливості проведення індивідуально адаптованих процедур контролю і коректування знань конкретних тем, підвищити об’єктивності контролю знань студентів, забезпечити можливість проведення їх попереднього самоконтролю, підвищити рівень стандартизації вимог до об’єму і якості знань та умінь.Розв’язування експрес-тестів проходить під час лабораторних занять протягом фіксованого проміжку часу. Крім режиму контролю передбачений режим навчання.Важливим елементом навчання є використання моделюючих програм у процесі навчання. У цьому випадку студенти самостійно задають різні параметри задачі, що дає можливість детальніше перевірити характер поведінки моделі за різних умов.Особливістю МСН є застосування комп’ютерного моделювання для лабораторних робіт, оскільки постійні бюджетні проблеми останніх років виключають придбання необхідних установок і приладів. Моделювання контролю якості покриттів дозволило істотно наситити заняття експериментальним і теоретичним змістом. При цьому учбові і учбово-дослідницькі задачі розв’язуються як з формуванням практичних навиків у вивченні фізичних явищ, так і дослідницького мислення, а розроблені методичні вказівки дозволяють разом з типовими лабораторними роботами виконувати роботи евристичного змісту. І, що особливо важливо, використання ІКТ, методів комп’ютерного моделювання дозволяє істотно розширити можливості лабораторних робіт.Використання електронних лабораторних робіт дозволяє більш повно реалізувати диференційований підхід у процесі навчання, ніж роботи і завдання на паперових носіях. Це пов’язано з можливістю включення в роботи необхідної кількості завдань різного рівня складності або об’єму. Істотною перевагою є можливість легко адаптувати наявні роботи до нових версій програм, що з’являються [3].Домашні завдання також виконуються з використанням САПР: на етапі побудови 3D моделі деталі з покриттям студенти працюють в SolidWorks; потім, перейшовши до реальної конструкції, використовують SimulationXpress і SolidWorks Simulation (додатки для аналізу проектних розв’язків, повністю інтегровані в SolidWorks). Оформлення робочої документації досягається засобами Microsoft Office. Така організація роботи дозволяє у процесі навчання побудувати модель контролю якості покриттів на якісно новому рівні й підготувати студентів до використання сучасних інструментаріїв інженера.В SolidWorks Simulation студенти виконують наступне:– прикладають до деталей з покриттями рівномірний або нерівномірний тиск в будь-якому напрямі, сили із змінним розподілом, гравітаційні та відцентрові навантаження, опорну та дистанційну силу;– призначають не тільки ізотропні, а й ортотропні та анізотропні матеріали;– застосовують дію температур на різні ділянки деталі (умови теплообміну: температура, конвекція, випромінювання, теплова потужність і тепловий потік; автоматично прочитується профіль температур, наявний в розрахунку температур, і проводиться аналіз термічного напруження);– знаходять оптимальний розв’язок, який відповідає обмеженням геометрії та поведінки; якщо допущення лінійного статичного аналізу незастосовні, застосовують нелінійний аналіз– за допомогою аналізу втоми оцінюють ефект циклічних навантажень у моделі;– при аналізі випробування на ударне навантаження вирішують динамічну проблему (створюють епюру і будують графік реакції моделі у вигляді тимчасової залежності);– обробляють результати частотного і поздовжнього вигину, термічного і нелінійного навантажень, випробування на ударне навантаження й аналіз втоми;– будують епюри поздовжніх сил, деформацій, переміщень, результатів для сил реакції, форм втрати стійкості, резонансних форм коливань, результатів розподілу температур, градієнтів температур і теплового потоку;– проводять аналізи контактів у збираннях з тертям, посадок з натягом або гарячих посадок, аналізи опору термічного контакту.Змінюючи при чисельному моделюванні деякі вхідні параметри, експериментатор може прослідити за змінами, які відбуваються з моделлю. Основна перевага методу полягає у тому, що він дозволяє не тільки поспостерігати, але і передбачити результат експерименту за якихось особливих умов.Метод чисельного моделювання має наступні переваги перед іншими традиційними методами [4]:– дає можливість змоделювати ефекти, вивчення яких в реальних умовах неможливе або дуже важке з технологічних причин;– дозволяє моделювати і вивчати явища, які передбачаються будь-якими теоріями;– є екологічно чистим і не представляє небезпеки для природи і людини;– забезпечує наочність і доступний у використанні.Але щоб приймати технічно грамотні рішення при роботі з САПР, необхідно уміти правильно сприймати і осмислювати результати обчислень. Цілеспрямований пошук шляхом ряду проб оптимального або раціонального рішення у проектних задачах набагато цікавіший і повчальніший для майбутнього інженера, ніж отримання тільки одного оптимального проекту, який не можна поліпшити і ні з чим порівняти.При великій кількості варіантів проекту аналіз машинних розрахунків дозволяє виявити основні закономірності зміни характеристик проекту від варійованих проектних змінних і сприяє тим самим швидкому і глибокому вивченню властивостей об’єктів проектування.Упровадження сучасних САПР для контролю якості покриттів не тільки забезпечує підвищення рівня комп’ютеризації інженерної праці, але й дозволяє приймати оптимальні рішення. При створенні і використанні таких систем сучасний інженер повинен мати навички роботи з комп’ютерними системами, уміти розробляти математичні моделі формування параметрів оцінки якості покриттів.У цих умовах молодий інженер не має достатнього резерву часу для надбання на виробництві необхідних навичок моделювання складних процесів і систем – він повинен одержати такі навички у процесі навчання у вузі. Таким чином, йдеться про володіння прийомами постановки і розв’язування конструкторсько-технологічних задач сучасними методами моделювання.

В специальном выпуске журнала раскрываются актуальные проблемы современной отечественной и зарубежной этномузыкологии. Настоящее издание включено в программу мероприятий Санкт-Петербургской государственной консерватории имени Н. А. Римского-Корсакова, посвященных Году культурного наследия народов России. В журнале представлены результаты исследований сотрудников, преподавателей, аспирантов, выпускников Московской и Санкт-Петербургской консерваторий, Российской академии музыки имени Гнесиных, Воронежского института искусств, Университета святых Кирилла и Мефодия (Скопье). На протяжении десятилетий в этих образовательных организациях ведется интенсивная деятельность в сфере собирания и изучения музыкального фольклора силами таких структур, как Научный центр народной музыки имени К. В. Квитки, Фольклорно-этнографический центр имени А. М. Мехнецова, Музыкально-этнографический центр имени Е. В. Гиппиуса, Институт фольклора имени Марко Цепенкова. В фондах этих подразделений сосредоточены многие тысячи уникальных экспедиционных аудио- и видеозаписей народных песен, инструментальной музыки, жанров устной словесности, хореографии, которые составляют «золотой запас» нематериального культурного наследия различных народов. В последние годы угроза утраты традиций народной культуры становится все более острой. В связи с этим исследователи столкнулись с необходимостью разработки алгоритмов доступа к документальным источникам, цифровизации фольклорно-этнографических материалов, их включения в сеть Интернет, создания общедоступных порталов, специализированных на различных аспектах актуализации фольклорного наследия. Формы и опыт такой работы в зарубежных странах (Норвегии, Италии, Македонии) представлены в статьях А. Остапенко, И. Тепловой, Р. Величковской. Не менее важной является задача обработки и введения в научный оборот документальных данных, полученных в ходе фольклорных экспедиций разных лет. Такая работа базируется на тщательном изучении каждого образца, требует системного подхода, применения методов типологического исследования, картографирования, историко-стилевой оценки. Конечные цели связаны с созданием фольклорно-этнографического атласа России, с одной стороны, и восстановлением очагов бытования ярких самобытных явлений народной культуры, с другой. В статье И. Никитиной характеризуются мужские певческие традиции Русского Севера; Л. Белогурова и Ю. Журавлева раскрывают особенности свадебных напевов Рязанской области; Г. Сысоева обобщает информацию о весенних песнях южнорусской традиции; исследование А. Косых связано с религиозными песнопениями духоборцев, в основе которых обнаруживаются тексты русских духовных стихов. Тема «фольклор и композитор» представлена в журнале исследованием М. Иоанну и И. Поповой: в статье впервые публикуются подлинные мелодии, которые были использованы Н. Скалкотасом в сюите «36 греческих танцев». В разделе журнала «Документы» перед читателем раскрываются картины истории этномузыкологии. Стенограмма доклада Ф. А. Рубцова, содержание которого затрагивает одну из краеугольных, до сих пор нерешенных научных проблем, позволяет «услышать» живую речь выдающегося ученого. Еще более выразительными по своей эмоциональной достоверности оказываются письма В. И. Харькова и К. В. Квитки, касающиеся чрезвычайно сложных ситуаций их жизни. Публикация документов предваряется статьями Е. Редьковой и Е. Битеряковой, подготовивших рукописи к изданию. A special issue of the magazine reveals current problems of the modern domestic and foreign ethnomusicology. This publication is included in the program of events of the Saint Petersburg Rimsky-Korsakov State Conservatory dedicated to the Year of Cultural Heritage of the Peoples of Russia. The magazine presents the results of the research by employees, teachers, graduate students, graduates of the Moscow and St. Petersburg Conservatories, the Gnesin Russian Academy of Music, the Voronezh Institute of Arts, and the University of Saints Cyril and Methodius (Skopje). These educational organizations have been conducting intensive activity in the field of collecting and studying music folklore for decades, engaging such structures as the Klyment Kvitka Folk Music Research Center, the Anatoliy Mekhnetsov Folklore and Ethnographic Center, the Yevgeniy Gippius Music and Ethnographic Center, and the Marco Tsepenkov Institute of Folklore. The archives of these units contain many thousands of unique expeditionary audio and video recordings of folk songs, instrumental music, genres of oral literature and choreography, which constitute the “golden reserve” of the intangible cultural heritage of various peoples. The threat of loss of traditions of folk culture has become more acute in recent years, which compels researchers to develop algorithms for accessing documentary sources, provide digitalization of folklore and ethnographic materials placing them in the Internet, create public portals specializing in various aspects of actualization of folklore heritage. The forms and experience of such work in foreign countries (Norway, Italy, Macedonia) are presented in articles by A. Ostapenko, I. Teplova, R. Velichkovska. The task of processing and introducing the documentary data obtained during folklore expeditions of different years into scientific circulation is also important. Such work is based on a thorough study of each sample and requires a systematic approach, use of typological research methods, mapping, historical and style assessment. The goal is not only to create a folklore-ethnographic atlas of Russia, but also to restore the forms of existence of original phenomena of the folk culture. Male singing traditions of the Russian North are characterized in the article by I. Nikitina; L. Belogurova and Yu. Zhuravleva describe the features of wedding singing in the Ryazan region; G. Sysoeva summarizes information about spring songs of the South Russian tradition; A. Kosykh studies religious chants of the Dukhobors based on the texts of Russian spiritual verses. The theme “folklore and composer” is presented in the article by M. Ioannou and I. Popova, the genuine melodies used by N. Skalkottas in the suite “36 Greek Dances” being published for the first time. The stages of the history of ethnomusicology are disclosed to the reader in the section “Documents”. The transcript of the report of F. Rubtsov, which covers one of the fundamental, though still unresolved scientific problems, allows you to “hear” a live speech of the outstanding scientist. Even more expressive in their emotional veracity are the letters of V. Khar’kov and K. Kvitka regarding extremely difficult situations of their lives. The section opens with articles by E. Redkova and E. Biteryakova, who prepared manuscripts for publication.

Мета: визначення клінічного образу дітей, що часто хворіють (ДЧХ), з урахуванням існуючих відомих даних медичної літератури та спостережень авторів, накопичених за останні 25 років клінічної практики. Матеріали та методи. Дизайн дослідження був клініко-діагностичним і включав пошук способів діагностики та лікування таких патологічних станів, які становили сучасний клінічний образ дітей, що часто хворіють. Дослідження мали проспективно-ретроспективний характер, були лонгітудинальними, з тривалим періодичним спостереженням за певною частиною одних і тих же пацієнтів упродовж 1–10 років після встановлення у них діагнозу «дитина, що часто хворіє» та проведення відповідного лікування. Щодо ефективності отриманих результатів, то дослідження мали прямий характер, тому що беззаперечно сприяли одужанню дитини з поліпшенням/нормалізацією її загального стану та якості життя. Дослідження були багатоцентровими, проведені в амбулаторних умовах на базі двох спеціалізованих у галузі хронічних інфекційних захворювань клінік із повним обсягом лабораторних досліджень та кафедри дитячих інфекційних хвороб медичного університету. Учасниками дослідження були діти від грудного віку до 14 років, батьки яких упродовж 2009–2020 років зверталися за консультацією зі скаргами на часті захворювання своїх дітей. Результати. Під наглядом авторів у 2010–2020 роках перебували 3547 дітей, що часто хворіли (6–12 епізодів на рік та нерідко навіть більше — 1–2 захворювання на місяць), а період кожного епізоду їхньої недуги тривав понад 5–7 діб. Дітей віком до 3 років було 862/3547 (24,3 %), від 3 до 7 років — 1295/3547 (36,5 %), від 7 до 14 років — 1390/3547 (39,2 %). З урахуванням клінічно домінуючих симптомів, які часто спліталися між собою в одну цілісну картину цих частих захворювань, дітей розподілили на дві великі групи спостережень. До I групи, яку умовно називали «Клінічний образ ДЧХ із гнійно-запальними захворюваннями», увійшли 1595/3547 (45 %) дітей. Інших 1952/3547 (55 %) дітей було включено до II групи з умовною назвою «Клінічний образ ДЧХ із домінуючими токсичними проявами». Також до ІІ групи дітей, що часто хворіють, увійшли діти з підвищеною температурою, не пов’язаною з гострими гнійно-запальними станами чи їх рецидивами. У цій групі під наглядом перебували 1952/3547 (55 %) дітей від грудного віку до 14 років із порушеннями температурного режиму, зокрема із затяжним субфебрилітетом — 1206/1952 (61,8 %), фебрильними атаками — 721/1952 (36,9 %) та 25/1952 (1,3 %) дітей переважно шкільного віку з фебрильною лихоманкою на рівні 38–40 °С і вище упродовж від декількох місяців до 4 років та іншими симптомами синдрому хронічної бактеріальної інтоксикації. Усі діти були обстежені бактеріологічно (бакпосіви з носа, глотки, рота тощо, а також із теплої сечі тричі, три дні поспіль), токсикологічно з використанням діагностичної системи «Токсикон»; проведено загальноклінічні обстеження, імуноферментний аналіз та полімеразну ланцюгову реакцію, визначення імунологічного статусу, за показаннями — інструментальне обстеження. Встановлено, що в усіх ДЧХ були наявні два вогнища хронічної бактеріальної інфекції: у носоглотці, що у 3467/3547, або 97,7 % дітей було пов’язано з Staphylococcus aureus, та у нирках (нефродисбактеріоз), у якому домінували ентерококи та кишкова паличка, що становили майже 2/3 (у 3312/5313, або 63 %) від усіх ізольованих штамів уринокультур та були виділені з сечі загалом у 3312/3547 (93,4 %) дітей. На підставі токсикологічного дослідження крові у переважної більшості дітей (77/96, або 80,2 %) була виявлена токсемія тяжкого ступеня, у 16/96 (16,7 %) — середньої тяжкості та у 3/96 (3,1 %) — легкого ступеня. Форма інтоксикації була здебільшого компенсованою у 87/96 (90,6 %) хворих, ще у 9/96 (9,4 %) — у стадії генералізації. При визначенні імунного статусу, який дослідили у 2160/3547 (60,1 %) ДЧХ від грудного віку до 14 років обох груп спостереження, встановлено, що показники клітинного та гуморального імунітету зазвичай були або в межах норми, або навіть частіше перевищували норму. Тільки у 67/2160 (3,1 %) дітей було виявлено незначну клітинну імунну недостатність, а у 7/2160 (0,3 %) дітей — селективну гіпогаммаглобулінемію IgA. Лікування всіх 3547 ДЧХ обох груп спостереження проводили з використанням бактеріальних автовакцин, виготовлених з ізольованих при бактеріологічному обстеженні штамів. Дітей, що пройшли лікування, наслідки якого можна вважати встановленими і не пов’язаними з супутнім прийомом антибактеріальних препаратів, було 3159/3547, або 89,1 %. Загалом 3093/3159, або 97,9 % дітей, що часто хворіли, повністю одужали упродовж 6–24 місяців від початку лікування бактеріальними автовакцинами без використання антибіотиків. Висновки. Клінічний образ дитини, що часто хворіє, наразі є збірним і складається з симптомів рекурентних респіраторних захворювань або повторних гострих респіраторних вірусних інфекцій, рецидивуючих гнійно-запальних захворювань носа, глотки, рота, вух, очей та бронхолегеневої системи, а також клінічних проявів синдрому хронічної бактеріальної інтоксикації, що розвинувся на тлі нефродисбактеріозу. Етіологічний і патогенетичний діагноз підтверджують результати бактеріологічного та токсикологічного обстеження. Стандартне лікування ДЧХ із використанням антибіотиків не є ефективним. Позитивний клінічний ефект вдається досягти у 97,9 % дітей з повним одужанням після використання бактеріальних автовакцин, виготовлених з ізольованих при бактеріологічному обстеженні штамів.

Мета: визначення клінічного образу дітей, що часто хворіють (ДЧХ), з урахуванням існуючих відомих даних медичної літератури та спостережень авторів, накопичених за останні 25 років клінічної практики. Матеріали та методи. Дизайн дослідження був клініко-діагностичним і включав пошук способів діагностики та лікування таких патологічних станів, які становили сучасний клінічний образ дітей, що часто хворіють. Дослідження мали проспективно-ретроспективний характер, були лонгітудинальними, з тривалим періодичним спостереженням за певною частиною одних і тих же пацієнтів упродовж 1–10 років після встановлення у них діагнозу «дитина, що часто хворіє» та проведення відповідного лікування. Щодо ефективності отриманих результатів, то дослідження мали прямий характер, тому що беззаперечно сприяли одужанню дитини з поліпшенням/нормалізацією її загального стану та якості життя. Дослідження були багатоцентровими, проведені в амбулаторних умовах на базі двох спеціалізованих у галузі хронічних інфекційних захворювань клінік із повним обсягом лабораторних досліджень та кафедри дитячих інфекційних хвороб медичного університету. Учасниками дослідження були діти від грудного віку до 14 років, батьки яких упродовж 2009–2020 років зверталися за консультацією зі скаргами на часті захворювання своїх дітей. Результати. Під наглядом авторів у 2010–2020 роках перебували 3547 дітей, що часто хворіли (6–12 епізодів на рік та нерідко навіть більше — 1–2 захворювання на місяць), а період кожного епізоду їхньої недуги тривав понад 5–7 діб. Дітей віком до 3 років було 862/3547 (24,3 %), від 3 до 7 років — 1295/3547 (36,5 %), від 7 до 14 років — 1390/3547 (39,2 %). З урахуванням клінічно домінуючих симптомів, які часто спліталися між собою в одну цілісну картину цих частих захворювань, дітей розподілили на дві великі групи спостережень. До I групи, яку умовно називали «Клінічний образ ДЧХ із гнійно-запальними захворюваннями», увійшли 1595/3547 (45 %) дітей. Інших 1952/3547 (55 %) дітей було включено до II групи з умовною назвою «Клінічний образ ДЧХ із домінуючими токсичними проявами». Також до ІІ групи дітей, що часто хворіють, увійшли діти з підвищеною температурою, не пов’язаною з гострими гнійно-запальними станами чи їх рецидивами. У цій групі під наглядом перебували 1952/3547 (55 %) дітей від грудного віку до 14 років із порушеннями температурного режиму, зокрема із затяжним субфебрилітетом — 1206/1952 (61,8 %), фебрильними атаками — 721/1952 (36,9 %) та 25/1952 (1,3 %) дітей переважно шкільного віку з фебрильною лихоманкою на рівні 38–40 °С і вище упродовж від декількох місяців до 4 років та іншими симптомами синдрому хронічної бактеріальної інтоксикації. Усі діти були обстежені бактеріологічно (бакпосіви з носа, глотки, рота тощо, а також із теплої сечі тричі, три дні поспіль), токсикологічно з використанням діагностичної системи «Токсикон»; проведено загальноклінічні обстеження, імуноферментний аналіз та полімеразну ланцюгову реакцію, визначення імунологічного статусу, за показаннями — інструментальне обстеження. Встановлено, що в усіх ДЧХ були наявні два вогнища хронічної бактеріальної інфекції: у носоглотці, що у 3467/3547, або 97,7 % дітей було пов’язано з Staphylococcus aureus, та у нирках (нефродисбактеріоз), у якому домінували ентерококи та кишкова паличка, що становили майже 2/3 (у 3312/5313, або 63 %) від усіх ізольованих штамів уринокультур та були виділені з сечі загалом у 3312/3547 (93,4 %) дітей. На підставі токсикологічного дослідження крові у переважної більшості дітей (77/96, або 80,2 %) була виявлена токсемія тяжкого ступеня, у 16/96 (16,7 %) — середньої тяжкості та у 3/96 (3,1 %) — легкого ступеня. Форма інтоксикації була здебільшого компенсованою у 87/96 (90,6 %) хворих, ще у 9/96 (9,4 %) — у стадії генералізації. При визначенні імунного статусу, який дослідили у 2160/3547 (60,1 %) ДЧХ від грудного віку до 14 років обох груп спостереження, встановлено, що показники клітинного та гуморального імунітету зазвичай були або у межах норми, або навіть частіше перевищували норму. Тільки у 67/2160 (3,1 %) дітей було виявлено незначну клітинну імунну недостатність, а у 7/2160 (0,3 %) дітей — селективну гіпогаммаглобулінемію IgA. Лікування всіх 3547 ДЧХ обох груп спостереження проводили з використанням бактеріальних автовакцин, виготовлених з ізольованих при бактеріологічному обстеженні штамів. ­Дітей, що пройшли лікування, наслідки якого можна вважати встановленими і не пов’язаними із супутнім прийомом антибактеріальних препаратів, було 3159/3547 або 89,1 %. Загалом 3093/3159, або 97,9 % дітей, що часто хворіли, повністю одужали упродовж 6–24 місяців від початку лікування бактеріальними автовакцинами без використання антибіотиків. Висновки. Клінічний образ дитини, що часто хворіє, наразі є збірним і складається з симптомів рекурентних респіраторних захворювань або повторних гострих респіраторних вірусних інфекцій, рецидивуючих гнійно-запальних захворювань носа, глотки, рота, вух, очей та бронхолегеневої системи, а також клінічних проявів синдрому хронічної бактеріальної інтоксикації, що розвинувся на тлі нефродисбактеріозу. Етіологічний і патогенетичний діагноз підтверджують результати бактеріологічного та токсикологічного обстеження. Стандартне лікування ДЧХ з використанням антибіотиків не є ефективним. Позитивний клінічний ефект вдається досягнути у 97,9 % дітей з повним одужанням після використання бактеріальних автовакцин, виготовлених з ізольованих при бактеріологічному обстеженні штамів.

Разработана хлебопекарная печь электрическая с использованием ультразвука в импульсном режиме ХПЭ-ИУЗ. Принцип работы устройства основан на использовании периодического воздействия на тестовые заготовки ультразвуком внутри пекарной камеры. Применение в процессе тепловой обработки тестовых заготовок пульсирующего ультразвука позволяет интенсифицировать тепло- и массообмен внутри них, а также перераспределить тепловые потоки внутри пекарной камеры. В конструкцию хлебопекарной печи ХПЭ включен ультразвуковой аппарат для газовых сред УЗАГС-0,6/22-О, обеспечивающий генерацию ультразвука. Импульсный ультразвуковой генератор работает в режиме коротких импульсов и повышает интенсивность воздействия УЗ на тестовую заготовку в 2–3 раза при более низких температурах газовой среды внутри пекарной камеры без деформации (повреждения) нутриентов – белков, углеводов, витаминов и пр. перегревом, что снижает образование канцерогенных веществ в готовых изделиях. Новизна конструктивного решения в том, что поле импульсного ультразвука и тепловая энергия ТЭН пекарной камеры обеспечивают интенсификацию процесса выпечки и повышение качественных показателей готовой продукции при работе в автономном режиме. Новое конструктивное решение позволило сократить расход удельной тепловой энергии на единицу готового продукта на 18–24% и время тепловой обработки на 20–25% при сохранности ароматических веществ и витаминов в готовой продукции. Разработанное техническое решение обеспечивает выпечку хлеба при снижении температуры газовой среды на 10–30°С, повышение КПД на 25–30%. Accelerating the production of bread at low temperatures, without compromising quality indicators is a priority in the military baking. To implement this task, an electric baking oven using pulsed ultrasound has been developed. The principle of operation of the device is based on the use of periodic exposure to the test billet ultrasound inside the baking chamber. Processing of test pieces with pulsating ultrasound allows to intensify heat and mass transfer inside them, as well as to redistribute the heat flow inside the baking chamber. The design of the proposed furnace provides for the inclusion in her set of ultrasonic device for gaseous media UZAGS-0,6/22-O to ensure the generation of ultrasound. The pulse ultrasonic generator operates in the mode of short pulses, which allows to increase the intensity of ultrasonic action on the test billet by 2–3 times at lower temperatures of the gas medium inside the baking chamber, without deformation (damage) of nutrients (proteins, carbohydrates, vitamins, etc.) by overheating. This reduces the formation of carcinogens in finished products. The novelty of the design solution lies in the fact that the field of pulsed ultrasound and thermal energy of the heating elements of the baking chamber provide intensification of the baking process and improve the quality of the finished product in standalone mode. As a result of the experimental study, the following results were obtained: the specific heat consumption per unit of finished product was reduced by 18–24%; heat treatment time has been reduced 20–25% with preservation of aromatic substances and vitamins in the finished product; the technical solution provides baking bread with a decrease in the temperature of the gaseous medium by 10–30°C; the efficiency is increased by 25–30%.

Ограниченность цели создания ограждения, согласно ДБН, поддержанием нормативной температуры с его внутренней стороны, при постоянстве сопротивлений передаче тепла в замкнутых слоях многослойной ограждающей конструкции (МОК), пренебрегает учетом выбросов, возникших из-за неравенства температур соприкасающихся поверхностей. Модернизация взаимодействия потоков в МОК, устройством слоев из подвижных сред, зажатых между замкнутыми, обеспечивает уменьшение затрат энергии уравниванием температур соприкасающихся поверхностей, регулированием компенсационных поступлений в подвижном слое, зависимо от наружной температуры. Взаимодействие составляющих потоков тепла в подвижных средах, при эксплуатации, представляется дополнением, стимулирующим экономичность и качество проектов тепловой изоляции сооружений.

Анализ энергосбережения тепловыми потоками ограждений, базирующийся на теории Фурье и утвержденный ДБН «Тепловая изоляция зданий» постулатами: - о постоянстве термического сопротивления; - о замкнутости слоев, пересекаемых потоком между поверхностями; - о единственности источника в системе, формирующего переход энергии..., свидетельствует об ограничении средств поддержания заданной температуры внутренней поверхности только за счет капитальных затрат. Необходима модернизация существующих систем перехода тепла через ограждение. В ДБН дополнительно включены приложения, учитывающие расход энергии подвижных сред, формирующий потоки в изоляционной оболочке при эксплуатации. Не существует рекомендаций и методик для проектирования подвижных слоев, поддерживающих температуры поверхностей. Работа с подвижными и замкнутыми средами не отрицает их взаимодействия в регулирующих системах. Это стимулирует выявление новых свойств достижения целей эволюционной модернизацией системы регулирования затрат на поддержание температурных режимов при эксплуатации ограждения.

При эксплуатации многослойной ограждающей конструкции (МОК) постоянно возникает превышение расчетной температуры наружной поверхности наружного слоя, сравнительно с температурой пространства, расположенного снаружи этой ограды. На наружной поверхности ограждения, соответственно, формируется выброс тепла, возникающий из-за разницы нормативного и фактического значений температур. Исключение эксплуатационных потерь тепла является целью публикации. Вариантом достижения цели представляется создание альтернативной системы теплоснабжения, следящей за изменениями температур в наружном пространстве МОК и компенсирующей или исключающей соответствующие выбросы подачей энергии. Перенос и компенсационные поступления ее выполнимы при устройстве дополнительного слоя МОК с подвижной средой и поверхностями, соприкасающимися с существующими. Теоретическая база расчета затрат энергии требует определения потерь в подвижном слое на перемещение подвижной среды, переносящей тепло. Включение в МОК подвижного слоя помимо реализации принципов тектологии требует пересмотра допустимости дистрибуции в подвижном слое, заменившем замкнутую вентиляционную прослойку, узаконенную существующими нормами и методиками определения потерь фасадными системами. Схема взаимодействия тепло-транспортных систем, в отличие от прототипа из замкнутых слоев, допускает изменение тепловосприятия и теплоотдачи в подвижном слое. Взаимодействие существующей и регулирующей систем в подвижной среде МОК прогнозирует модернизацию регулирования потерь энергии в период эксплуатации.

Описаны конструктивные особенности трехвходовой аксиальной генераторной установки (ТАГУ), преобразующей кинетическую энергию ветра и световую энергию солнца и суммирующей механическую, световую и тепловую энергию с одновременным преобразованием полученной суммарной энергии в электрическую. Показаны преимущества ТАГУ перед двухвходовыми генераторными установками. Дополнительное включение стабилизатора напряжения в схему ТАГУ позволило расширить область применения стабилизированной трехвходовой аксиальной генераторной установки за счет стабилизации ее выходного напряжения. The design features of the three-input axial generating installation (TAGI), which converts the kinetic energy of wind and light energy of the sun and sums the mechanical, light and thermal energy with the simultaneous conversion of the total energy into electrical energy, are described. The benefits of TAGI in front of the two-input generating installation shown. The additional introduction of a voltage regulator into the TAGI scheme allowed to expand the scope of the stabilized three-input axial generating installation by stabilizing its output voltage.

Рассмотрен конструктивный метод повышения показателей надежности (интенсивности отказов и вероятности безотказной работы) двухкаскадных термоэлектрических охлаждающих устройств в режиме минимума интенсивности отказов. В двухкаскадных охлаждающих устройствах существенно взаимное влияние каскадов, повышение перепада температур, поэтому требуется анализ связи показателей надежности с энергетическими показателями и конструктивными параметрами охладителя. Вероятность безотказной работы охладителя обусловлена, в первую очередь, термоэлектрическими элементами, поскольку их количество значительно, они включены последовательно, а результирующая вероятность безотказной работы определяется произведением вероятностей всех составляющих термоэлементов. Основным параметром термоэлектрического элемента является «геометрия» – отношение высоты термоэлемента к площади его поперечного сечения. Целью исследований явилось повышение показателей надежности двухкаскадного термоэлектрического охлаждающего устройства за счет вариации геометрии термоэлементов и их распределений в каскадах в рабочем диапазоне перепадов температур функционирования охладителя в режиме минимума интенсивности отказов. Для достижения этой цели решены задачи: создание модели связи показателей надежности с конструктивными параметрами и энергетическими показателями охладителя; определение значений показателей надежности термоэлектрического охладителя при различных значениях геометрии термоэлементов, перепадов температур и тепловой нагрузки. Разработана математическая модель двухкаскадного термоэлектрического охладителя, связывающая показатели надежности с энергетическими показателями и конструктивными параметрами термоэлементов в рабочем диапазоне температур функционирования изделия, обеспечивающая возможность проектирования термоэлектрических охладителей повышенной надежности. Анализ результатов моделирования показал, что при заданном перепаде температур и тепловой нагрузке уменьшение отношения высоты термоэлемента к его поперечному сечению: увеличивается величина максимального рабочего тока в каскадах; уменьшается суммарное количество термоэлементов; уменьшается общее падение напряжения; уменьшается интенсивность отказов и увеличивается вероятность безотказной работы термоэлектрического охладителя. С ростом температуры для различных значений геометрии термоэлементов и заданной тепловой нагрузке: уменьшаются холодильный коэффициент; увеличивается отношение количества термоэлементов в каскадах; увеличивается относительный перепад температуры в каскадах и рабочий ток; увеличивается интенсивность отказов. Отношение количества термоэлементов в каскадах существенно зависит от перепада температуры с резким возрастанием при больших перепадах температур. Суммарное количество термоэлементов в диапазоне умеренных перепадов температур изменяется незначительно, однако существенно зависит от геометрии ветвей термоэлементов. Зависимость относительной интенсивности отказов от перепада температур имеет явно выраженный нелинейный характер и возрастает в диапазоне высоких температурных перепадов. Практическим результатом исследований явилось то, что для двухкаскадных охладителей с одинаковой геометрией ветвей термоэлементов в каскадах уменьшением отношения высоты термоэлемента к площади поперечного сечения можно в 2—10 раз уменьшить интенсивность отказов и повысить вероятность безотказной работы.

В статті доведено, що Україна як Сторона Угоди про утворення Енергетичного співтовариства виконала свої зобов’язання щодо зниження валових викидів забруднюючих речовин (діоксиду сірки, оксидів азоту, твердих частинок) за 2018 і 2019 р. згідно Національного плану скорочення викидів забруднюючих речовин від великих спалювальних установок (НПСВ). Скорочення валових викидів забруднюючих речовин на рівні близько 50% від граничних обсягів стало наслідком економічної кризи та падіння виробітку електричної енергії в Україні і збільшення частки відновлювальних джерел енергії в паливному балансі об’єднаної енергосистеми України. Зниження валових викидів SОx, NОx та пилу набагато перевищує необхідну щорічну величину скорочення, але за умови збереження обсягів викидів на рівні 2018–2019 рр. на подальший період дії НПСВ Україна без спорудження нових газоочисних установок виконуватиме свої зобов’язання тільки до 2024 р. На сьогодні, тільки на Трипільській тепловій електростанції розпочато будівництво сіркоочисної установки. На жодній великій спалювальній установці не розпочато проектування азотоочисної установки. Така ситуаціє є наслідком відсутності механізму та не визначення джерел фінансування природоохоронних заходів в енергетичному секторі України. За 6,5 років, що залишилися до закінчення кінцевого терміну введення в експлуатацію установок сіркоочищення та пилоочищення (31.12.2028 р.), практично неможливо це реалізувати на енергоблоках, які включені до НПСВ. Враховуючи те, що введення в експлуатацію в Україні установок сірко- та азотоочищення не може розпочатися раніше 2025 р., а європейський досвід свідчить, що будівництво такої установки триває не менше 5 років, то для встановлення установок сірко- та азотоочищення на енергоблоках, що входять до НПСВ, потрібно не менше 14 років. Тому раціональною пропозицією є подовження строку закінчення НПСВ до кінця 2038 р.

В основу принципа действия инфракрасных радиометров положено преобразование ИК-излучения от объектов наблюдения в электрические сигналы, на основе которых формируется видимое изображение или задается механизм обработки параметров наблюдаемых объектов при различных фоновых потоках. Для работы в заданных диапазонах ИК области спектра радиометры включают в свой состав специальные крупноформатные, высокочувствительные фотоприемные устройства (ФПУ), использующие матрицы фоточувствительных элементов (МФЧЭ) с обработкой данных в БИС считывания. Среди различных полупроводниковых материалов, чувствительных в ИК области спектра, тройные растворы HgCdTe являются лучшим полупроводниковым соединением с точки зрения достижения максимальных фотоэлектрических параметров [1, 2] в заданных ИК диапазонах спектра, что связано с выбором архитектуры фоточувствительных элементов с уменьшенным влиянием тепловых процессов при детектировании излучения. Для включения в состав инфракрасного радиометра изготовлены по планарной технологии на основе гетероэпитаксиальных структур с поглощающим слоем HgCdTe p-типа проводимости ФПУ, чувствительные в средневолновом и длинноволновом ИК диапазонах спектра. Проведены исследования темновых токов и шумов фоточувствительных элементов (ФЧЭ) многорядных фотоприемных модулей на основе гетероэпитаксиальных (ГЭС) структур HgCdTe с шагом 28 мкм средневолнового и длинноволнового ИК диапазонов спектра при обратном напряжении смещения V = -0,1 В. На рис. 1 показана температурная зависимость темнового тока для образца средневолнового диапазона спектра (Δλ=3.5-4,1 мкм). Значение обнаружительной способности D* ≥ 1012 для ФПУ средневолнового диапазона достигается при темновых токах менее 10-11 А, что достижимо для температуры охлаждения Т = 80 К. Проведены теоретические и экспериментальные исследования величин и источников выходного шума ФПУ длинноволнового ИК диапазона спектра в зависимости от времени накопления в диапазоне Тнак = 25 – 200 мкс. Показано, что шум прибора включает шум ФЧЭ и входной ячейки считывания мультиплексора. Шум фотодиода он включает шум ячейки считывания, который должен быть существенно меньше шума фотодиода, а емкость накопления ячейки считывания для ФПУ длинноволнового диапазона должна быть менее 10 фФ.

Разработано устройство для производства хлеба и хлебобулочных изделий в ограниченном пространстве камбуза надводного корабля УПХ0,35УЗ производительностью 350 кг/сут в поле ультразвука. Устройство УПХ0,35УЗ обеспечивает в расстоечнопекарной камере в автоматическом режиме расстойку, выпечку и охлаждение свежеиспеченных хлебопродуктов массой, г: хлеба формового и подового 550 800, хлебобулочных 250 500 и мелкоштучных хлебобулочных изделий менее 200. Работа УПХ0,35УЗ основана на использовании принципов теплопереноса в механическом ультразвуковом поле при принудительной конвекции внутри герметичной расстоечнопекарной камеры. Конструктивные решения устройства обеспечивают возможность задавать требуемую точность измерения температуры, влажности парогазовой среды, продолжительности технологических операций расстойки, выпечки, охлаждения с учетом сорта выпекаемого изделия в одной расстоечнопекарной камере в автоматическом режиме. Создание ультразвукового поля обеспечено за счет включения в конструкцию ультразвукового аппарата для газовых сред УЗАГС0,6/22О. Принудительная конвекция парогазовой среды внутри расстоечнопекарной камеры обеспечена посредством включения вентилятора, связанного с блоком управления. Новизна комплекса технических разработок: используемый синергетический эффект от совместного воздействия поля ультразвука и тепловой энергии ТЭН при принудительной конвекции в расстоечнопекарной камере обеспечивает интенсификацию производства и повышение показателей качества хлеба в ограниченном пространстве камбуза надводного корабля. Наложение поля ультразвука позволяет интенсифицировать теплообмен между парогазовой средой расстоечнопекарной камеры и тестозаготовкой. Реализована возможность исключить влияние внешних факторов повышенной влажности, температуры, качки и др. при производстве хлеба и хлебобулочных изделий на камбузе надводных кораблей обеспечить снижение затрат на энергоресурсы в 1,5 2,2 раза, трудоемкости процесса в 1,2 1,4 раза уменьшить количество технологического оборудования и снизить продолжительность процесса производства на 15 22 понизить температуру парогазовой среды на 16 22, упек готовой продукции на 18 20, усушку в 1,4 1,6 раз обеспечить повышение автоматического режима в 1,3 1,6 раз. A device has been developed for the production of bread and bakery products in the confined space of the galley of a surface ship UPH0,35UZ with a productivity of 350 kg/day in an ultrasound field. The UPH0,35UZ device provides in the proofing and baking chamber in the automatic mode the proofing, baking and cooling of freshly baked bakery products with a mass, g: molded and hearth baked bread 550 800, bakery 250 500 and small of buns less than 200. The operation of UPH0,35UZ is based on the use of the principles of heat transfer in a mechanical ultrasonic field during forced convection inside a sealed proofing and baking chamber. The design solutions of the device provide the ability to set the required accuracy of measuring temperature, humidity of the gasvapor medium, as well as the duration of technological operations of proofing, baking, cooling taking into account the grade of the baked product, in one proofing and baking chamber, in an automatic mode. The creation of an ultrasonic field is ensured by incorporating an ultrasonic apparatus for gas media UZAGS0,6/22O into the device design, and forced convection of the vaporgas medium inside the proofing and baking chamber is ensured by turning on the fan connected to the control unit. The novelty of the technical development complex lies in the fact that the synergistic effect of the combined influence of the ultrasound field and the thermal energy of the heating elements during forced convection in the proofing and baking chamber provides an intensification of production and an increase in the quality of bread in the confined space of the galley of a surface ship. The superposition of the ultrasound field allows one to intensify the heat transfer between the vaporgas medium of the proofing and baking chamber and the semi product. The possibility to exclude the influence of external factors humidity, temperature, pitching etc. in the production of bread and bakery products on the galley of surface ships has been implemented to reduce energy costs in 1,5 2,2 times, the complexity of the process in 1,2 1,4 times to reduce the number of process equipment and reduce the duration of the process of production by 15 22 to lower the temperature of the vapor environment at 16 22, baking losses of finished products by 18 20, the shrinkage in 1,4 1,6 times to provide increase of automatic mode in 1,3 1,6 times.

Одной из наиболее важных характеристик бозе-эйнштейновского конденсата является пространственная когерентность - свойство системы иметь одну и ту же волновую функцию в разных точках, разделенных расстоянием, превышающим тепловую длину волны де Бройля. Для понимания процессов, управляющих конденсацией Бозе-Эйнштейна, важно знать, как быстро устанавливается когерентность во всей системе во время образования конденсата. В теоретических работах [1,2] было показано, что процесс конденсации частиц имеет три стадии: релаксация частиц низкоэнергетическую или так называемую когерентную область, где кинетическая энергия частицы имеет порядок ее энергии взаимодействия с другими частицами, формирование “квазиконденсата” (сглаживание колебаний плотности) и “истинного конденсата” (установление в системе частиц дальнего порядка). Экспериментально динамика формирования пространственной когерентности впервые была исследована для газа ультрахолодных атомов в работе, [3] где было обнаружено, что когерентная область расширяется с постоянной скоростью около 0,1 мм/с. В исследованиях системы экситонных поляритонов (ЭП) в GaAs микрорезонаторах (МР) при межзонном возбуждении, когда ЭП конденсат формируется благодаря стимулированному рассеянию экситонов из фотовозбужденного экситонного резервуара на дно ЭП ветки, было найдено, что пространственная когерентность формирующегося конденсата распространяется со скоростью около 5.107 см/с. При этом взаимодействие конденсата с экситонным резервуаром ведет к частичной декогерентности конденсата, максимальная длина когерентности находится при плотностях возбуждения, превышающих пороговую не более, чем в 1.5-2 раза и лежит в пределах 20 мкм. В этой работе исследовано формирование пространственной когерентности в ЭП системе при резонансном возбуждении ЭП некогерентными пс импульсами в широкой области квазиимпульсов без возбуждения экситонного резервуара. Исследована ЭП система в 2 GaAs/AlGaAs МР с 4 наборами из 3 In0.05Ga0.95As квантовых ям толщиной 10 нм. Добротность МР Q>104 , расщепление Раби – 7.5 мэВ. ЭП возбуждались сходящимся лазерным лучом с большой апертурой (~ 26o ) выше дна ЭП ветки ELP на 0.7 мэВ. Пространственная корреляционная функция 1-го порядка g(1)(x,t=0) находилась из анализа интерференции излучения ЭП из разных точек на образце. Найдено, что при Т=2 К нарастание когерентности в ЭП системе в отсутствие экситонного резервуара происходит крайне медленно: даже на временах ~250 пс: величина g(1)(x) <0.2 уже при х=2,5 мкм. При повышении Т выше 30 К происходит существенное ускорение установления когерентности: длина когерентности 5 мкм достигается на временах ~ 100 пс. Ускорение релаксации ЭП в когерентную область с ростом температуры ускорением установления теплового равновесия в системе ЭП благодаря включению механизма некогерентного рассеяния ЭП на фононах.