To see the other types of publications on this topic, follow the link: Теоретична фізика.
Journal articles on the topic 'Теоретична фізика'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Теоретична фізика.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Якушевич, Л. В. "Теоретична фізика і ДНК." Фізика живого (Біофізика і далі) 7, no. 2 (1999): 125–28.
Find full text
2
Сітько, С. П. "Фізика живого як теоретична основа квантової медицини." Фізика живого (Біофізика і далі) 5, no. 1 (1997): 83–89.
Find full text
3
Mesarosh, Livia. "Professional competencies of students of physical and mathematical specialties." ScienceRise: Pedagogical Education, no. 2(41) (March 31, 2021): 23–26. http://dx.doi.org/10.15587/2519-4984.2021.228249.
Full textAbstract:
У статті окреслено питання професійної компетентності студентiв-старшокурсників фізичної та математичної спеціальностей. Наведена порівняльна характеристика їх професійних компетенцій, виявлені спільні та специфічні компоненти. З’ясовано, що у поєднанні з традиційними педагогічними методами навчання (що грунтуються на репродуктивній діяльності учня) важливим є впровадження новітніх методів, які предбачають надання особливої уваги формуванню фахових компетентностей випускників вузів. Обґрунтовано, що фізика нерозривно пов'язана з математикою. Математика дає фізиці засоби і прийоми загального і точного вираження залежності між фізичними величинами, які відкриваються в результаті експерименту або теоретичних досліджень. Тому зміст і методи викладання фізики залежать від рівня математичної підготовки. Показано, що викладання фізики та математики необхідно будувати на взаємному використанні елементів математики в курсі фізики і фізичних уявлень при вивченні алгебри і початків аналізу, адже це сприяє прискоренню розумового розвитку та формуванню наукового світогляду студента. Розкрито важливість міждисциплінарних зв’язків як складової міждисциплінарної інтеграції з метою оптимізації навчального процесу. Розглянуто питання можливостей створення фізико-математичної дисципліни та набору копетентностей якими повинні володіти їх майбутні фахівці. З’ясовано, для майбутніх фахівців такий підхід дозволяв би здійснювати освітній процес відповідно до вимог сучасного динамічного освітнього простору, набути нові навики роботи, бути більш конкурентноспроможними, але вводночас, через велику кількість розхододжень в компетенціях фахівців фізика та математика дана проблематика залишає за собою ряд методичних питаннь
4
М.А. Подригало, В.І. Вербицький, А.І. Коробко, and В.Ю. Байдала. "ОЦІНЮВАННЯ АДЕКВАТНОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, ЩО ОТРИМАНІ РІЗНИМИ МЕТОДАМИ (в порядку обговорення)." Перспективні технології та прилади, no. 15 (January 29, 2020): 63–67. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-15-9.
Full textAbstract:
Анотація. В статті запропоновано новий спосіб оцінювання збігу теоретичних і експериментальних даних на основі методів математичної статистики, використовуючи в якості показника ймовірність з якою співпадають теоретичні і експериментальні дані (probability coincidence). Указаний показник засновано на припущенні того, що теоретичні і експериментальні дані розподілені нормально, а теоретичний розподіл змінюється в межах невизначеності (абсолютної похибки) вимірювання досліджуваного параметру. Мета статті підвищення точності оцінювання відповідності (адекватності) теоретичних моделей експериментальним даним. Розроблений показник дозволяє провести кількісне оцінювання адекватності математичної моделі даним експерименту. Указаний показник враховує величину невизначеності (абсолютної похибки) вимірювання показників, що входять у математичну модель. Фізична суть запропонованого показника − ймовірність з якою теоретичний розподіл співпадає з експериментальним.
5
Лягушин, Сергій Федорович, and Олександр Йосипович Соколовський. "Методологічні основи дистанційної освіти та викладання теоретичної фізики." New computer technology 5 (November 7, 2013): 68. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.84.
Full textAbstract:
Зміна освітньої парадигми з донині домінуючої, коли викладач є провідна фігура процесу навчання, а студент виконує роль реципієнта, на нову, коли вони перетворюються на рівноправних партнерів у процесі передачі знань, диктується сучасним інформаційним вибухом і необмеженими потоками інформації, що їх забезпечують комп’ютерні засоби [1]. Педагогіка дистанційної освіти виявляється співзвучною цьому виклику часу та ідеології безперервної освіти. Включення вищих навчальних закладів до Болонського процесу також передбачає підвищення ролі самостійної роботи студентів [2].Кафедра квантової макрофізики ДНУ викладає як суто теоретичні курси, так і дисципліни комп’ютерного циклу. Усі базові навчальні дисципліни напрямку “фізика” пов’язані з різким переважанням ролі розуміння над запам’ятовуванням, і ми завжди орієнтуємося на актуалізацію опорних знань як на найважливішу умову розуміння [3]. Тому принципове значення у вивченні теоретичної фізики має розв’язання задач. Рівень більшості студентів спонукає нас до підготовки нового типу посібників для практичних занять, де на конкретних прикладах для кожного типу пропонованих задач аргументується кожний крок до кінцевого результату. Першою спробою такого посібника був наш посібник для практичних задач з квантової механіки [4], який уже активно використовується в роботі зі студентами напрямку “прикладна фізика”. Структура розділів – теоретичні відомості, приклади, завдання для аудиторних занять та самостійної роботи – відповідає ідеям дистанційного навчання. Додаткові зручності створює наявність електронної форми посібника та його розміщення на сайті кафедри.
6
Чорнобай, Катерина Григоріївна, and Ліна Ігорівна Бондаренко. "Вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців фізико-технічних спеціальностей через використання білінгвальних курсів з фізики." New computer technology 16 (May 14, 2018): 211–15. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.839.
Full textAbstract:
Метою дослідження є висвітлення основних напрямів удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців фізико-технічних спеціальностей через використання білінгвальних курсів з фізики. Задачами дослідження є аналіз існуючих методів і форм підготовки майбутніх фахівців фізико-технічних спеціальностей за допомогою білінгвального навчання фізики. Об’єктом дослідження є процес підготовки майбутніх фахівців фізико технічних спеціальностей. Предметом дослідження є використання білінгвальних курсів з фізики при підготовці майбутніх фахівців фізико-технічних спеціальностей. У роботі проведено аналіз існуючого стану використання білінгвальних курсів при підготовці майбутніх фахівців фізико-технічних спеціальностей. Виявлено, що основною проблемою впровадження такої моделі навчання залишається брак методичного забезпечення дисциплін. Спираючись на певні розробки вітчизняних і зарубіжних дослідників зазначена проблема може бути вирішена шляхом розробки двомовних видань із синхронним перекладом на англійській та державній мовах. Вже існуючий досвід надає можливість говорити про ефективність введення двомовних курсів не тільки на старших курсах та в магістратурі, а й для першокурсників. Результатами дослідження стануть розробка та впровадження відповідного методичного забезпечення білінгвальних курсів з теоретичної та загальної фізики.
7
Соловей, О. М., М. Ю. Пожидаєв, Д. В. Дищенко, К. Г. Вознюк, С. П. Петренко, and Д. О. Анісімов. "ТЕОРЕТИЧНА ПІДГОТОВКА КУРСАНТІВ ЯК ФАКТОР, ЩО ВПЛИВАЄ НА РІВЕНЬ СКЛАДНИКІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 4 (April 18, 2022): 71–79. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-10.
Full textAbstract:
Нині основною складовою частиною професійної діяльності працівників правоохоронних органів є високий рівень компетентності і рівень спеціальної фізичної підготовленості. Незважаючи на це, рівень теоретичної підготовки курсантів і здобувачів вищої освіти та їхні теоретичні знання не завжди відповідають вимогам, які сприяють підвищенню мотивації до занять зі спеціальної фізичної підготовки і вдосконаленню їх рівня. Тому проблемою нашого дослідження є визначити рівень теоретичної підготовки курсантів та її вплив на розвиток складників спеціальної фізичної підготовки протягом навчального процесу. Мета – визначити вплив теоретичної підготовки курсантів на їх рівень складників спеціальної фізичної підготовленості під час навчального процесу. Матеріал і методи: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури та нормативних документів, анкетування, педагогічне спостереження, методи тестування спеціальної фізичної підготовленості, послідовний педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Стимулюючими факторами успішного навчання в університеті є оволодіння професією (72,6 %), набуття знань (70,3 %), наявність бажання навчатися (93,4 %). Отримують задоволення від дисципліни «Спеціальна фізична підготовка» 28,3 %, мають бажання займатися додатково фізичними вправами 58,1 %. Із форми заняття обрали лекції в поєднанні з практичними заняттями 89,2 %, лекції в поєднанні із самостійною роботою – 60,3 %, лекції в поєднанні із семінарськими заняттями і консультаціями –61,8 %. 55,0 % задоволені змістом лекцій і практичних занять, 31,6 % достатньо зрозумілі поняття і терміни під час лекцій, 13,3 % відчували інтерес до проблем, що розглядалися під час лекції. 19,1 % вважають рівень власної підготовленості високим, 41,6 % – середнім і 34,4 % – нижчим за середній. Достовірно (р<0,05) покращились показники швидкісно-силових здібностей (на 3,1%), спритності (на 3,2 %), сили (на 25,4 %) та витривалості (на 3,6 %). Професійні мотивації першокурсників («оволодіння професією», «отримання диплома», «набуття знань») прямо пов’язані з формуванням професійних вмінь та навичок та набуттям теоретичних знань із дисципліни «Спеціальна фізична підготовка». Набуті теоретичні знання відіграють важливу роль у підвищенні рівня спеціальної фізичної підготовленості курсантів і здобувачів.
8
Fediv, Volodymyr, Orysia Mykytiuk, Olena Olar, and Tetiana Biriukova. "ВИВЧЕННЯ ФІЗИКИ І МАТЕМАТИКИ В СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ ЯК ПЕРЕДУМОВА УСПІШНОГО ОПАНУВАННЯ ПРОФЕСІЇ ЛІКАРЯ." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 19 (November 27, 2018): 62–65. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2018.19.62-65.
Full textAbstract:
Автори статті звертають увагу вчителів середньої школи на важливу роль шкільних курсів фізики і математики у формуванні якісної освіти майбутніх лікарів.
Завданням публікації є відображення значення базових знань з таких дисциплін, як фізика і математика для аналітичного мислення, вивчення науково-природничих дисциплін, а саме: медичної і біологічної фізики, біологічної фізики і фізичних методів аналізу, вищої математики і статистики, у медичних університетах та аналізу отриманих результатівдля діагностичного дослідження живої системи.
Застосовані такі методи дослідження: теоретичні аналіз наукових публікацій з даного питання; практичні аналіз тестів вхідного контролю знань студентів першого курсу з фізики і математики.
Проведене дослідження виявило наявність у значної кількості студентів низького базового рівня знань з фізики і математики, що ускладнює розуміння і засвоєння ними відповідних курсів у медичному університеті. Вказано на значення знань з фізики і математики для потреб практичної медицини. Підкреслюється, що здобутки медицини нерозривно пов’язані з науковими здобутками фізики і розвитком техніки. Це формує мотивацію для успішного опанування фізики і математики школярами, які вибирають професію лікаря, стоматолога чи фармацевта.
З нашої точки зору, важливим фактором, якиймає вплинути на ставлення школярів до вивчення фізики і математики, є змінамотивуючих методик викладання з акцентом на практичне використання відповідних знань у повсякденному житті та для майбутньої професійної діяльності.
9
Солошич, Ірина, Олена Кобильська, and Віктор Ляшенко. "ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМ КОМП’ЮТЕРНОЇ МАТЕМАТИКИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ФІЗИКА." Physical and Mathematical Education 32, no. 6 (January 27, 2022): 41–48. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-032-6-007.
Full textAbstract:
Формулювання проблеми. Студенти вищих навчальних закладів повинні мати уявлення про комп'ютерні моделі, вільно орієнтуватися у сучасних програмних продуктах, зокрема системах комп’ютерної математики та вміти використовувати їх під час розв’язування фізичних задач. Застосування системи комп’ютерної математики Mathcad сприяє отриманню навичок аналізу та пошуку оптимальних рішень проблем, що виникають не тільки при вивченні навчальної дисципліни «Фізика», а й під час розв’язання професійних задач, підвищує зацікавленість студентів до вивчення фізики, покращує результати навчальних досягнень. Матеріали і методи. У процесі дослідження використовувались наступні методи: теоретичні (аналіз науково-методичної літератури для виявлення стану розробленості проблеми використання можливостей систем комп’ютерної математики під час вивчення навчальної дисципліни «Фізика»); емпіричні (спостереження, аналіз та систематизація). Для розв’язування задач розділу «Кінематика» запропоновано використовувати систему комп’ютерної математики Mathcad. Показано, як за допомогою інструментів Mathcad можна інтегрувати вирази, будувати графіки функції, розв’язувати систему рівнянь (блок Given-Find), здійснювати пошук максимального значення (блок Given-Maximize). Результати. В роботі досліджуються методичні аспекти застосування системи комп’ютерної математики Mathсad під час виконання практичних задач з навчальної дисципліни «Фізика». Розглянуто ряд задач розділу «Кінематика», зокрема задачі, в яких визначаються екстремальні значення шуканих величин (максимальна висота, максимальний кут нахилу). Для розв’язування задач запропоновано використовувати систему комп’ютерної математики Mathcad. Показано, що система Mathcad дозволяє ефективно реалізовувати такі важливі етапи розв’язання задачі пошуку екстремуму як побудова графіка, диференціювання, пошук екстремуму за допомогою спеціальних функцій в Mathcad. Застосування систем комп’ютерної математики у навчальному процесі при вивченні дисципліни «Фізика» студентами завдяки потужній графіці, засобам візуального програмування позитивно впливає на оволодіння навичками практичного використання професійних знань на основі законів фізики. Висновки. У сучасних реаліях в умовах запровадження інформаційних технологій в навчальний процес одним із актуальних шляхів підвищення ефективності вивчення навчальної дисципліни «Фізика» є використання систем комп’ютерної математики для числових розрахунків під час розв’язання задач, обробки експериментальних даних і вивчення фізичних явищ. Впровадження системи комп’ютерної математики Mathcad під час вивчення навчальної дисципліни «Фізика» показало його ефективність, адже широкий набір можливостей даного програмного пакету дає змогу ефективно розв’язувати задачі різного рівня складності, сприяє більш глибокому розумінню фізичних законів і явищ як під час аудиторних занять, так і при самостійному опрацюванні.
10
Круцевич, Тетяна, Оксана Марченко, and Марина Дєдух. "Сучасні підходи до формування індивідуальної фізичної культури учнівської молоді в процесі фізичного виховання." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 2 (January 3, 2022): 66–75. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.66-75.
Full textAbstract:
Анотація. У статті розглянуто підходи до формування індивідуальної фізичної культури учнівської молоді в процесі фізичного виховання. Мета. Визначити фактори впливу на формування індивідуальної фізичної культури учнівської молоді в процесі фізичного виховання. Методи. Теоретичні (аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання); педагогічні (спостереження, експеримент із застосуванням інструментальних методів); соціологічні (неформалізовані бесіди, опитування, анкетування); методи математичної статистики. Результати. У ході теоретичного аналізу літературних джерел визначено компоненти індивідуальної фізичної культури, які характеризують процесуальну і результативну діяльність особистості. Розуміння індивідуальної фізичної культури базується більшою мірою на практичному досвіді, ніж на теоретичних знаннях. Виявлено, що тільки юнаки та дівчата, які навчаються у спортивному коледжі, мають достатній рівень фізкультурної освіти. В основі потребо-мотиваційної сфери фізичної культури і спорту юнаків і дівчат, які займаються та не займаються спортом, існують як спільні, так суттєво відмітні пріоритети. Підтверджено вплив факторів зовнішнього середовища на формування індивідуальної фізичної культури особистості під час визначення мотивів, інтересів у заняттях спортом. Розгляд в людині фізичного як особистого може бути одним із способів залучення молоді до формування цінностей фізичної культури і спорту та включення індивідуальної фізичної культури до спектру загальної культури людини.
Ключові слова: учнівська молодь, індивідуальна фізична культура, фізична підготовленість, фізичне здоров’я, самооцінка.
11
Таран, Юрій Миколайович, and Павло Филимонович Буланий. "Узгодження програм з фізики і математики в вищій технічній школі." Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (April 2, 2014): 161–65. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.425.
Full textAbstract:
Однією з умов успішної підготовки спеціалістів у вищому технічному навчальному закладі є взаємодія між кафедрами. Вона усуває дублювання курсів, забезпечує єдність позначень і понять різних величин, робить навчання послідовним і цілісним. Необхідність такого взаємозв’язку зумовлена також тим, що профільна навчальна дисципліна однієї кафедри є базовою дисципліною для іншої кафедри, а отже, курси дисциплін, що вивчаються, повинні бути скориговані відносно часу в обсягу предмета, що вивчається.У вищих технічних навчальних закладах гірничо-металургійного профілю найбільш тісна взаємодія між загальноосвітніми кафедрами повинна, очевидно, здійснюватися між кафедрами математики і фізики.Це зумовлене тим, що математична підготовка студентів значною мірою визначає ефективність навчання фізики. Так, зокрема, математичний апарат у фізиці застосовується для теоретичних узагальнень, обробки експериментальних даних, розв’язання наукових і прикладних задач [1]. Математика дає можливість встановити функціональний причинно-наслідковий зв’язок між фізичними величинами. Підвищення рівня математизації всіх галузей науки допомагає узагальнити накопичені експериментальні дані.В основі найважливіших розділів фізики, які вивчаються у вищих технічних навчальних закладах (розподіл Максвелла за швидкостями молекул, теореми про потік вектора напруженості електростатичного поля і його циркуляції в інтегральній і диференціальній формах, квантова механіка), лежать складні математичні теорії. Очевидно, що для успішного навчання студентів необхідний тісний зв’язок між цими кафедрами.Проаналізуємо діючі анотації чинних програм з математики і фізики і їх синхронізацію за часом на прикладі головного вищого навчального закладу металургійного профілю. Як правило, вивчення фізики починається з розділу “Механіка” в другому семестрі. В цьому розділі нема відносно складних математичних викладок. Однак у наступному розділі (“Молекулярна фізика”) студентів знайомлять з розподілом Максвелла за швидкостями молекул, який дозволяє розрахувати число молекул, абсолютні значення швидкостей яких лежать у заданому інтервалі. Із рівнянь Максвелла випливають визначення важливих фізичних величин: середньої арифметичної швидкості молекул, температури. Щоб опанувати цей розділ, студенти повинні бути вже ознайомлені з методами теорії імовірності, поняттям середнього значення, визначення невласного інтегралу з нескінченними межами. В цьому ж семестрі студентам читається розділ “Електростатика”, де їх знайомлять з теоремою про потік вектора напруженості електростатичного поля і поняттям циркуляції цього ж вектора. Аналогічні теореми і поняття застосовують при вивченні електромагнетизму. Для розуміння фізичного змісту таких важливих означень і теорем необхідні знання інтеграла по поверхні, криволінійного інтеграла, основних понять векторного числення: дивергенції, ротора, градієнта.Рівняння Максвелла, які є послідовним узагальненням основних законів електромагнетизму, базуються на цих поняттях і теоремах.У першому семестрі другого курсу при вивченні коливального руху і хвильових процесів студенти повинні мати відповідну підготовку для розв’язання лінійних диференціальних рівнянь другого порядку, диференціальних рівнянь в частинних похідних.При вивченні елементів квантової механіки, в основі якої лежить рівняння Шредингера, студенти мають бути ознайомлені з поняттям оператора Лапласа. густиною імовірності, теорією комплексної змінної та ін.Зіставимо в часі вивчення окремих розділів математики, на яких базуються вищевказані важливі розділи фізики. Так, елементи теорії імовірності читають студентам у першому або в другому семестрі другого курсу, коли стосовно фізики цей матеріал вивчався раніше. Для ряду спеціальностей вищого технічного навчального закладу в програмі з математики вивчення криволінійного інтеграла, інтеграла по поверхні, елементів теорії імовірності, функції комплексної змінної і ін. взагалі не планується. Хоча для більш глибокого розуміння фізики студентам необхідно мати відповідну математичну підготовку.Виникає, таким чином, проблема, коли студенти вивчають важливі розділи фізики без відповідної математичної підготовки. Це відбувається, можливо, з таких причин:– відповідні розділи математики ще не були їм прочитані до читання курсу фізики;– вивчення окремих розділів математики, необхідних для вивчення фізики, не заплановане взагалі.Крім того, для більш фундаментального вивчення фізики підготовка студентів з векторного числення повинна бути глибшою. Очевидно, треба погодитися з автором відомого посібника з курсу фізики Савельєвим І.Г., який вказує на те, що більш чіткий фізичний смисл рівняння Максвелла мають, наприклад, тоді, коли вони записані в диференціальній формі, тобто із застосуванням понять дивергенції і ротора. Однак у програму курсу математики у вищому технічному навчальному закладі розгляд понять дивергенції і ротора не входить.Помітна зараз тенденція до скорочення аудиторних годин з фізики утруднює вивчення необхідних питань з математики в процесі лекцій і призводить до поверхового знайомства з її найважливішими розділами. Недостатня фундаментальна підготовка студентів з фізики негативно впливає на їх теоретичну підготовку при вивченні курсів дисциплін на спеціальних кафедрах.Належний математичний рівень не завжди може бути досягнутий більшістю студентів при обмеженні аудиторного часу навчання. Отже, при недостатній математичній підготовці студентів вивчення фізики у вищому технічному навчальному закладі може звестися до повторення шкільного курсу. Це цілком очевидно, якщо порівняти кількість годин, відведених на вивчення фізики в школі і у вищому технічному навчальному закладі. Так, згідно з програмами для загальноосвітніх закладів [2] на вивчення фізики заплановано 750 навчальних годин, а у вищому технічному навчальному закладі – всього біля 150 навчальних годин, тобто в 5 разів менше.Проаналізувавши ситуацію, яка склалась, бачимо можливі шляхи розв’язання проблеми:1. Починати вивчення фізики на другому курсі. Очевидно, здійснити це в рамках традиційного навчання неможливо, оскільки у другому семестрі першого курсу вже починається вивчення дисципліни “Вступ до спеціальності”, для розуміння якої студенти вже повинні мати певну підготовку з фізики.2. Якщо формулювати важливі закони фізики без застосування складних математичних понять і теорем, які конче потрібні, то таке навчання взагалі позбавлене сенсу при підготовці спеціалістів і магістрів.3. Використовувати частину лекційного часу для пояснення необхідних математичних понять і теорем. Це скоротить час навчання фізики.4. Запропонувати студентам літературу для самостійного вивчення окремих математичних понять. Це може виявитись прийнятним тільки для окремих студентів, які добре встигають.5. Збільшити тривалість вивчення фізики до трьох семестрів. При існуючих навчальних планах це може призвести до збільшення навантаження на студентів.6. Перенести частину спеціальних розділів фізики на 8–9 семестри для навчання спеціалістів і магістрів. Для підготовки бакалаврів обмежитись курсом фізики, в який не входять питання, що потребують знань складних математичних понять. Це може бути попільним у зв’язку з тим, що зараз асоціацією вищих навчальних закладів гірничо-металургійного профілю обговорюється питання про скорочення терміну підготовки бакалаврів до трьох з половиною років.7. Подавати на лекціях з фізики необхідні складні математичні поняття, замінивши строгі доведення більш інтуїтивними відповідно до дидактичного принципу доступності і розуміння. Такий підхід буде сприяти формуванню у студентів сучасного світосприйняття і світорозуміння.Таким чином, підсилення кореляції міжпредметного зв’язку “математика–фізика” у вищому технічному навчальному закладі буде сприяти підвищенню рівня навчально-методичного процесу, дозволить підготувати спеціалістів більш високого рівня. Автори статті не претендують на абсолютну повноту висвітлення у статті проблеми міжпредметного зв’язку “математика–фізика” у вищому технічному закладі і вважають, що це, можливо, лише одні із варіантів її розв’язання.
12
Марченко, Оксана, Людмила Цикало, Марія Бричук, and Наталія Симоненко. "ГЕНДЕРНА ПРОБЛЕМАТИКА У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ. ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ." Слобожанський науково-спортивний вісник 6, no. 80 (December 21, 2020): 22–31. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-6.004.
Full textAbstract:
Мета: проведення історико-філософського аналізу гендерної проблематики у фізичному вихованні та з’ясування сутнісно-змістовної характеристики категорії «гендер» у сфері фізичної культури і спорту. Матеріал і методи: для розв’язання поставлених завдань, з метою узагальнення досвіду науковців, які займаються вивченням проблеми гендерного підходу у навчанні та вихованні, сучасних підходів до розвитку та вдосконалення системи фізичного виховання використовувався комплекс наступних теоретичних методів: аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання. Результати: проаналізовано історичний аспект виникнення гендерного підходу у фізичному вихованні, який має певні відмінності та особливості, що робить його окремим напрямком гендерного пізнання, згідно з яким усі педагогічні та соціокультурні аспекти у фізичному вихованні молоді можуть мати гендерний вимір. Теоретично обґрунтовано потребу виокремлення і трактування гендерного підходу як дефініції в політичному, громадському, соціальному середовищах, указано на його значення для фізичного виховання і спорту та запропоновано для використання в дослідженнях новий термін, що дозволяє його характеризувати як міждисциплінарне та крос-секторальне поняття, екстрапольоване, взаємопов’язане та відповідне розвитку фізичної культури та спорту в країнах розвиненої демократії. Висновки: на основі отриманих результатів дослідження та вже наявних теоретичних і методологічних праць із гендерної проблематики обґрунтовано необхідність і доцільність розробки й упровадження гендерного компоненту у фізичне виховання сучасної молоді як сутнісно новий і прогресивний напрям аксіологічної значущості фізичної культури. Надана змістовна характеристика категорії «гендер» в сфері фізичної культури і спорту в контексті психолого-педагогічних досліджень. Ключові слова: гендер, гендерний підхід, фізичне виховання, фізична культура, спорт, історія.
13
Мисліцька, Наталія Анатоліївна, Володимир Федорович Заболотний, and Ірина Юріївна Слободянюк. "ЕЛЕКТРОННИЙ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС З ФІЗИКИ ДЛЯ УЧНІВ КЛАСІВ СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНОГО НАПРЯМУ." Information Technologies and Learning Tools 74, no. 6 (December 30, 2019): 42–55. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v74i6.3164.
Full textAbstract:
У статті описано структуру та контентне наповнення електронного навчально-методичного комплексу для учнів «Фізика: суспільно-гуманітарний напрям профільного навчання» у вигляді веб-сайту, створеного на базі прикладного програмного забезпечення, Інтернет-ресурсів та хмарних сервісів, який розміщений у вільному доступі. Наведено приклади дидактичних та методичних матеріалів, які містять складові комплексу: матеріали для мультимедійного супроводу уроків фізики, дидактичні засоби на основі хмаро орієнтованих технологій для вивчення окремих розділів фізики, завдання для організації самостійної діяльності учнів під час вивчення фізики (історичного та світоглядного характеру), завдання для online контролю навчальних досягнень, матеріали для анкетування, опитування та методичні поради для вчителів. Теоретично обґрунтовано методичну доцільність використання прикладного програмного забезпечення Microsoft Power Point для розробки мультимедійного супроводу до тем та розділів курсу фізики старшої школи. Для підвищення інтересу до вивчення фізики запропоновано до складу ЕНМК додати розроблені авторами дидактичні засоби (ігрові – для повторення, закріплення знань та самооцінювання, хмари слів до розділів з виокремленням фізичних явищ та процесів, фізичних величин та одиниць їх вимірювання, ментальні карти для узагальнення знань, повторення навчального матеріалу тощо) на основі Інтернет-ресурсів, зокрема додатку Web 2.0 LearningApps, StudyStack, EDpuzzle, Kahoot, Quizizz, сервісів для створення «хмари слів», «карт пам’яті». На основі аналізу контенту сайту phet.colorado.edu та 3D моделей порталу Mozaik Education підібрано інтерактивні симуляції та моделі, які доцільно додати до системи дидактичних засобів з організації самостійної діяльності учнів. Виокремлено дидактичні та базові принципи організації електронного навчально-методичного комплексу з предмету, які покладені в основу розробки авторського комплексу. Запропонований комплекс пройшов апробацію в класах суспільно-гуманітарного напряму закладів середньої освіти.
14
Хомутенко, Максим Володимирович. "Навчальний фізичний експеримент як засіб дослідження в хмаро орієнтованому навчальному середовищі." New computer technology 17 (June 25, 2019): 211–22. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v17i0.968.
Full textAbstract:
Цілі дослідження: вивчити можливості реалізації дослідницької діяльності учнів за допомогою навчального фізичного експерименту в хмаро орієнтованому навчальному середовищі. Завдання дослідження: визначити роль дослідницької діяльності учнів в хмаро орієнтованому навчальному середовищі через навчальний фізичний експеримент. Об’єкт дослідження: методика навчання атомної і ядерної фізики в хмаро орієнтованому навчальному середовищі загальноосвітнього навчального закладу. Предмет дослідження: дослідницька діяльність старшокласників при навчанні атомної і ядерної фізики в хмаро орієнтованому навчальному середовищі. Використані методи дослідження: теоретичний аналіз сучасних методичних доробок, синтез та узагальнення висновків, аналіз літератури з педагогіки, методики навчання фізики, космологічних теорій. Результати дослідження. Розглянуті наявні електронні бібліотеки застосунків та віртуальних лабораторій для забезпечення хмаро орієнтованого навчального середовища навчальним фізичним експериментом з атомної і ядерної фізики в старших класах загальноосвітнього навчального закладу. Проаналізовано доцільність використання фізичного експерименту в хмаро орієнтованому навчальному середовищі фізики. Розроблена програма «Теорія Великого вибуху». Основні висновки і рекомендації: застосування хмаро орієнтованого навчального середовища при навчанні атомної і ядерної фізики є доцільним так, як удосконалює методику навчання даного розділу фізики, урізноманітнює освітній процес, сприяє міжпредметним зв’язкам між фізикою та інформатикою, забезпечує інформативність та наочність явищ, теорій та процесів. Впровадження навчального фізичного експерименту для досліджень в хмаро орієнтованому навчальному середовищі сприяє формуванню дослідницької компетентності суб’єктів навчання та забезпечує дослідження ядерних процесів за певних визначених параметрів.
15
Кузьменко, О. С., and І. М. Савченко. "ФУНДАМЕНТАЛІЗАЦІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ ТА ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН НА ОСНОВІ STEM-ТЕХНОЛОГІЙ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 3 (April 29, 2021): 96–103. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-14.
Full textAbstract:
У статті розглядається аналіз поняття фундаменталізації та формування особливостей вивчення фундаментальних понять з урахуванням розвитку сучасних тенденцій вищої освіти. Фундаменталізація забезпечує універсальне, системоутворювальне, інваріантне знання та сприяє його відбору з величезного обсягу нової наукової інформації. У межах знаннєвої парадигми інноваційного розвитку на засадах STEM‑освіти є пошук шляхів розв’язання цієї проблеми на рівні універсальних надпредметних знань, до яких належать методологічні. Окреслено принципи фундаменталізації, що ґрунтовно розкривають сутність STEM-освітніх показників та їх значення для подальшого вивчення професійно зорієнтованих дисциплін технічного закладу вищої освіти. Визначені нами принципи фундаменталізації свідчать про те, що зміст навчального матеріалу, форми, методи навчання, що використовуються в освітньому процесі з фізики на основі STEM‑технологій, мають відповідати системній логіці побудови тих професійно зорієнтованих дисциплін, теоретичною основою яких є фізика. На основі цих знань студенти зможуть моделювати пізнавальні та практичні завдання прикладного характеру з урахуванням концепції STEM-освіти. Відповідно до зазначеного потрібно формувати фундаментальне ядро знань і уявлень з фізики та методологічних STEM‑компетентностей, що є важливими для студентів у подальшому вивчення дисциплін прикладного характеру за освітніми програмами. Розв’язання цієї проблеми нами вбачається у визначенні міждисциплінарної інтеграції фізики та дисциплін технічного циклу через взаємозумовленість та взаємодоповненість науковості, емпірії та математизації. Відповідно, прослідковуючи фундаменталізацію змісту навчання фізики, потрібно враховувати узагальнені знання студентів на засадах STEM-освіти. У статті розглянуто як приклад визначення центра мас крила літака, де визначено технічний складник STEM-освіти (будова літака та його частин), інженерний складник – використання програми 3D-max для 3D моделювання літака та його конструкцій, а для розрахункових обчислень студентами використовувалась програма Excel. Визначено, що курс фізики для студентів технічного закладу вищої освіти потребує значної математизації та залучення елементів програмування, що сприятиме їхній адаптації до професійної діяльності, що зумовлено специфікою цих навчальних дисциплін.
16
Угрин, Любомир Степанович. "Підвищення ефективності практичних занять з фундаментальних дисциплін у технічному вищому навчальному закладі." Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (April 2, 2014): 166–70. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.426.
Full textAbstract:
Тенденція до скорочення кількості годин фундаментальних дисциплін примушує шукати нові шляхи для підвищення ефективності викладання. Одним із способів такого підвищення є введення у навчальний процес елементів проблемності [1]. Проблемне навчання полягає у створенні для студентів проблемних ситуацій, усвідомленні і вирішенні цих ситуацій у ході активної пошукової діяльності, в процесі вирішення студентами проблемно-пізнавальних задач. Це все відбувається при максимальній самостійності і під загальним керівництвом викладача.Проблемне навчання дозволяє формувати особливий стиль розумової діяльності і дослідницької активності студентів.До останнього часу вважалося, що єдиним способом навчити студентів вирішувати задачі є практика у розв’язуванні великої кількості задач. Значна частина всього навчального часу, власне, на це витрачається. Та результати такої роботи, зазвичай, скромні: більшість студентів так і не оволодіває загальним підходом до вирішення задач і при зустрічі з незнайомим типом завдання, губиться, не знаючи з чого почати. В кінцевому рахунку ці задачі розв’язуються лише за допомогою викладача. Отже, потреба в зміні цього застарілого методу є нагальною. Але повністю побудувати навчання на основі проблемності – нереально. У студентів, переважно, різний рівень підготовки і різний інтелект. І якщо для когось проблемне завдання виявиться непосильним, то це вносить дезорганізацію у навчальну роботу.Для того, щоб вияснити рівень інтелекту студентів, а також їх здібності до вивчення таких фундаментальних дисциплін як фізика чи теоретична механіка, пропонується на першому практичному занятті провести ряд психологодіагностичних тестів. Це дасть можливість отримати достовірний прогноз оцінки (і, відповідно, рівня набутих і усвідомлених знань) на кінець вивчення студентами даного навчального предмету (фізики, теоретичної механіки), а також дозволить визначити наскільки інтенсивно можна застосовувати елементи проблемного навчання у конкретній групі.До сих пір для перевірки знань, необхідних для вивчення предмету, застосовувався вхідний контроль. За його допомогою можна було виявити той багаж знань, з яким студенти підходять до вивчення дисципліни. Але, як свідчить досвід викладання, вхідний контроль не показує реального рівня базових знань студентів, частина з яких просто забула за час канікул необхідний матеріал, інша частина ставиться до вхідного контролю формально, без інтересу. Використання ж комплексного тестування, яке включатиме відносно полегшений вхідний контроль, тест на визначення рівня інтелекту та тест на розуміння техніки, дасть можливість отримати достовірні дані про потенціал кожного студента в царині конкретної дисципліни (у даному випадку йдеться про фізику і теоретичну механіку).Існує досить значна кількість тестів для вимірювання рівня інтелектуального розвитку. Вартими уваги слід визнати шкали вимірювання інтелекту за Векслером [2], методику Равена [3] та тести Айзенка [4]. Але шкали Векслера є занадто громіздкими, а методика Равена більше підходить для оцінювання логіки мислення. Для здійснення нашої мети найбільш придатними слід вважати тести розроблені англійським психологом Г. Айзенком. Вони дають змогу визначити “коефіцієнт інтелектуальності”, який скорочено позначають “IQ”. У цих тестах використовується словесний, цифровий і графічний матеріал у поєднанні з різними способами формулювання і постановки задачі (зразки завдань наведені нижче, мал. 1).Вставте пропущене число 6 ( 96 ) 1210 ( ... ) 15Вставте слово, яке було б закінченням першого слова і початком другогоКОНТР ( ... ) ИВВставте пропущене число 4 1 22 6 33 2 ?Виберіть потрібну фігуру з шести пронумерованих Мал. 1 Такий змішаний характер тестів дозволяє більш об’єктивно дати загальну оцінку “IQ” студента. Для вирішення завдань встановлюється обмежений час (30 хв.). За кожну правильно вирішену задачу нараховуються бали. Сума цих балів по спеціальній шкалі перераховується в “IQ”. Головне у тестах Айзенка – їх модельний характер.Що стосується тестів на розуміння техніки, то для застосування у комплексному тестуванні краще за все підходить тест Беннета [3]. Його методика використовується з метою визначення технічних здібностей. Студентам пропонується 60 малюнків, які представляють собою технічні задачі. Час проведення тесту не повинен перевищувати 40 хв. Зразок завдань наведений на мал. 2. Особливістю тесту Беннета, на відміну від тестів інтелекту, є його спрямованість на вимірювання досягнень студентів у даній області на момент тестування, в той час як дослідження інтелекту передбачає і прогноз подальшої критеріальної діяльності, тобто передбачення майбутнього розвитку.Отже, провівши за дві академічні години таке комплексне тестування, ми можемо отримати “важелі” для ефективного керування навчальним процесом кожного студента. Звичайно, що тут можливі різні варіанти: трапляються студенти з добрим володінням базовими знаннями, але з посереднім інтелектом і поганим розумінням техніки, а буває і навпаки. Якраз у другому випадку слід застосовувати індивідуальний підхід, аби не втратити потенційно сильного студента. Хоча ідеальним слід вважати варіант, при якому всі три тестування дадуть високі результати. Таким чином, можна зорієнтуватися, наскільки інтенсивним може бути застосування проблемного навчання у даній студентській групі. Який аероплан повертає направо? Яка шестерня здійснює більше обертів у хвилину? Який візок має більше шансів перевернутися на горбі? Які колеса чинять більший тиск на рейки? Мал. 2 “Левова” частка практичних занять з фундаментальних дисциплін витрачається на розв’язування задач. Тому формування культури вирішення задач – є одним з найважливіших завдань. Культура розв’язку задач полягає в тому, що пошук вирішення здійснюється на основі всестороннього аналізу задачі, кожна гіпотеза обґрунтовується, після відшукання правильного розв’язку проводиться ретроспективний аналіз з метою виявлення загальних методів, які були застосовані у даному вирішенні. При цьому слід використовувати особливу систему вправ, де конкретні задачі виявляються лише матеріалом, а метою є послідовне здійснення таких операцій: а) розчленування задачі на елементарні умови та вимоги; б) виявлення залежностей між окремими даними і вимогами; в) побудова схематичної моделі задачі.Обов’язково слід враховувати, що у всіх цих вправах сама запропонована задача не вирішується, щоб не відволікати студентів від головного – аналізу задачі. Особливу роль у формування в студентів культури розв’язуванні задач відіграє завершальний аналіз проведеного вирішення з метою виявлення і засвоєння загальних методів і прийомів розв’язування задач. Доцільно проводити також одночасне вирішення декількох однотипних задач, щоб прищепити студентам розумний підхід до пошуків і конструювання методів розв’язування. Студент повинен набути уміння ставити навчальну задачу і вирішувати її.Тільки детальне знання можливостей конкретного студента, яке викладач повинен отримати буквально на перших заняттях, дозволяє відчути ту межу в студентській свідомості на якій закінчується бездумний перебір варіантів і починається справжній творчий пошук.
17
Гомонай, Ганна Миколаївна, and Анатолій Миколайович Завілопуло. "Становлення і розвиток академічної науки на Закарпатті." Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, no. 7 (July 16, 2021): 71–78. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.07.071.
Full textAbstract:
У статті висвітлено основні віхи історії становлення і розвитку академічної науки на Закарпатті, зокрема перших академічних структурних підрозділів — відділу фотоядерних процесів Інституту ядерних досліджень АН УРСР та відділу теорії адронів Інституту теоретичної фізики АН УРСР, які передували організації Ужгородського відділення Інституту ядерних досліджень АН УРСР та започаткуванню Інституту електронної фізики НАН України. Показано внесок фундаторів академічної науки на Закарпатті й науковців відділів у розвиток ядерної фізики, фізики високих енергій і теоретичної фізики та їх роль у створенні Інституту електронної фізики НАН України.
18
Romanchuk, Olha, and Myroslava Danylevych. "Теоретичні основи формування готовності майбутніх фахівців із фізичного виховання та спорту до професійної діяльності." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 1 (45) (May 24, 2019): 14–21. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-01-14-21.
Full textAbstract:
Актуальність роботи зумовлена потребою чіткого розуміння та диференціації ключових понять і термінів для успішної практичної діяльності майбутніх фахівців із фізичного виховання й спорту. Мета статті – визначити теоретичні основи підготовки майбутніх фахівців із фізичного виховання та спорту до професійної діяльності. У ході дослідження передбачено виконання таких завдань: проаналізувати науково-методичну літературу з проблеми дослідження; вибрати та описати масив базових термінів, пов’язаних із підготовкою майбутніх фахівців із фізичного виховання й спорту до професійної діяльності. Для досягнення поставленої мети та виконання завдань дослідження використано комплекс методів дослідження, зокрема теоретичний аналіз, синтез, порівнян- ня, систематизацію й узагальнення. Результати. На основі теоретичного аналізу та узагальнення даних енцикло- педичної, довідкової й психолого-педагогічної літератури схарактеризовано основні поняття освітянської складової частини підготовки майбутніх фахівців із фізичного виховання та спорту до професійної діяльності. Зокрема, визначено сутність понять «заклад вищої освіти», «підготовка», «професійна підготовка», «професійна підготовка майбутніх фахівців із фізичного виховання й спорту», «професійна готовність», «готовність до ді- яльності», «готовність майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту до професійної діяльності». У роботі опираємося на інтегровані чи запропоновані іншими науковцями визначення ключових понять. «Вища фізкультурна освіта» – це цілеспрямоване формування знань, умінь і навичок для засвоєння соціального досвіду досягнення фізичної досконалості. «Підготовка» – це процес, результатом якого є готовність. «Готовність» розглядаємо як «цілісну інтегровану якість особистості, що характеризує її емоційно-когнітивну та вольову вибіркову прогнозуючу мобілізаційність у момент уключення в діяльність певної спрямованості. Під поняттям «готовність майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту до професійної діяльності» розуміємо комплекс необхідних знань, умінь і здібностей, сформованих у результаті виховання та професійної освіти, структурними компонен- тами якої виступає психологічна, фізична, теоретична та практична готовність.
19
Лавріненко, Ольга. "ІСТОРІОГРАФІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ В УКРАЇНІ (ХХ СТ. – ПОЧАТОК ХХІ СТ.)." KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 1, no. 8 (July 13, 2021): 89–96. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.1.13.
Full textAbstract:
Стаття присвячена висвітленню рівня наукової розробленості становлення та розвитку теоретич- ної електротехніки в Україні у ХХ ст. – на початку ХХ ст. Автором проведено комплексний історіографічний аналіз публікацій стосовно становлення цього напряму в Україні, виокремлено два хронологічні періоди: період радянської доби (1930–1991 рр.) та сучасний період (після 1991 р.). Серед історичних праць радянського періоду виокремлено праці з історії фізики та розвитку теорії електрики і магнетизму, праці, які описують формування електротехнічної освіти в Україні та становлення наукового електротехнічного напряму. Другий період історіо- графічних досліджень характеризується значним збільшенням публікацій, появою різнопланових праць з історії теоретичної електротехніки, вищої електротехнічної школи, галузевого сектору електротехнічної науки, великою кількістю наукової біографістики. Отже, комплексне історіографічне дослідження всебічно висвітлило напрями наукового пошуку та сформувало ієрархічну структуру наукової історичної роботи, а поступовий аналіз літера- тури дав змогу розкрити та поширити відомості щодо формування та розвитку теоретичної електротехніки як базового електротехнічного напряму в Україні.
20
Mosula, L. M., L. S. Kryskiw, and T. V. Kucher. "ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ФІЗИКО-ХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ У СТВОРЕННІ ЛІКІВ» У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПРОВІЗОРІВ." Медична освіта, no. 2 (August 15, 2019): 31–35. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10340.
Full textAbstract:
Базовими завданнями вищої школи є підготовка фахівців, що володіють глибокими знаннями фундаментальних та прикладних дисциплін і вміють творчо застосовувати ці знання для вирішення різноманітних завдань. Нова дисципліна «Фізико-хімічний аналіз у створенні ліків» впроваджена в навчальний процес у 2018–2019 н. р. для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету. Цей предмет формує у студентів цілісне уявлення про створення ліків та застосування сучасних інструментальних методів для їх аналізу. Розроблена дисципліна включає курс лекцій, методичні вказівки до практичних робіт і підготовки до лекцій та занять, які доступні в системі Moodle. Лекційний курс представлений у вигляді мультимедійних презентацій з п’яти тем та охоплює методологію створення інноваційних лікарських засобів і сучасні фізико-хімічні методи аналізу (хроматографічні, спектральні, магнітні, дифракційні та гібридні). Дисципліна включає сім практичних робіт, котрі розвивають навички користування спеціальною термінологією, інструментальним обладнанням та дозволяють застосовувати на практиці знання теоретичної бази фізико-хімічного аналізу. На практикумі студенти ознайомлюються з програмними ресурсами (PASS, Discovery Studio Visualizer та HyperChem), котрі застосовуються для молекулярного моделювання та комп’ютерного прогнозування ліків. Використання програм IR Tutor дозволяє здобути навички інтерпретації інфрачервоних спектрів органічних сполук, а MestRes – для обробки, аналізу та представлення спектрів ядерного магнітного резонансу. Завершення навчальної дисципліни передбачає написання підсумкової роботи, котра містить тестові та теоретичні питання і творче завдання. Самостійна робота студентів полягає в опрацюванні переліку питань, що не розглядалися на лекціях та не опрацьовувалися на практичних заняттях, шляхом особистого пошуку інформації.
21
Здещиц, Валерій Максимович, and Анастасія Валеріївна Здещиц. "Гальмування постійного магніту токами Фуко при його русі біля металевих поверхонь." Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, no. 3 (December 25, 2015): 118–28. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i3.992.
Full textAbstract:
Мета роботи: дослідити гальмування постійного магніту струмами Фуко при його русі біля металевих поверхонь.
Для досягнення мети поставлені і вирішені такі наукові задачі:
Теоретично розглянути процес падіння магніту у вертикальній провідній трубці.
Розробити лабораторні установки та провести за їх допомогою дослідження кінематичних параметрів руху магніту та їх зв’язок з величиною й формою індукційного струму.
Як приклад практичного застосування набутих знань розробити рятувальний ліфт.
Об’єкт дослідження: струми Фуко.
Предмет дослідження: процес гальмування магнітного диполя, який рухається біля провідної поверхні.
Методи досліджень. Методологічно робота базувалася на найбільш загальних принципах фізики, а її основні науково-практичні результати отримані з використанням сучасної цифрової осцилографічної техніки.
Основні наукові результати.
Теоретично доведено, що при малих швидкостях гальмівна сила пропорційна швидкості руху магніту в металевій трубці; при збільшенні швидкості сила гальмування зменшується спочатку пропорційно v–1, а потім пропорційно v–1/2.
Справедливість теоретичних висновків підтверджено результатами експериментів із скляними, алюмінієвими, латунними і мідними трубками.
За наявності подовжнього розрізу в стінці трубки величина гальмівної сили зменшується приблизно в 1,5 рази в порівнянні з суцільною трубкою.
На основі проведених досліджень розроблена конструкція неелектричного ліфта для індивідуального порятунку людей з висотних будівель.
Висновки: 1) теоретично та експериментально досліджено процес гальмування постійного магніту струмами Фуко в наближенні слабкого та сильного скін-ефекту; 2) розроблено конструкцію неелектричного ліфта для індивідуального порятунку людей з висотних будівель.
22
Бурак, В. І. "ДВА РІВНІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ТА ЕМОЦІЙНОГО РОЗВИТКУ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ОСВОЄННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ." Educational Dimension 31 (May 19, 2022): 484–93. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4787.
Full textAbstract:
Розкрито два рівні інтелектуального й емоційного розвитку студентів у процесі освоєння теоретичних основ методики навчання фізики. Проаналізовано напрями ефективного інтелектуального й емоційного розвитку учнів у процесі вивчення фізики
23
Колтачихіна, О. Ю. "Нові сторінки з життя фізика-теоретика Леона Йосифовича Кордиша." Наука та наукознавство, no. 4 (2006): 61–70.
Find full text
24
Менчинська, А. А., А. О. Іванюта, and О. С. Пилипчук. "ТЕХНОЛОГІЯ МУСОВИХ ПРОДУКТІВ ІЗ ГІДРОБІОНТІВ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 1 (April 8, 2022): 104–12. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.12.
Full textAbstract:
У роботі обґрунтовано доцільність удосконалення технології мусів із креветок. На основі аналізу літературних джерел визначено пріоритетні напрями переробки рибної сировини та розширення асортименту рибних продуктів. Проведено аналіз наявних технологій мусових продуктів із гідробіонтів. Встановлено перспективність виготовлення мусів із риби та ракоподібних. Теоретично обґрунтовано доцільність застосування креветок для створення харчових продуктів із покращеними органолептичними показниками та підвищеною харчовою цінністю. Експериментально підтверджено ефективність комбінування ракоподібних із рибною, тваринною та рослинною сировиною. Розроблено рецептури нових мусів на основі м’яса креветок із додаванням вершкового сиру, вершків, оливкової олії, філе лосося, авокадо, яблук, спецій і прянощів. Проведено дослідження органолептичних, фізико-хімічних показників якості та харчової цінності готової продукції. На основі результатів дослідження встановлено відповідність показників вимогам стандарту. За органолептичними дослідженнями зразки з овочевим доповненням мають кращу органолептичну оцінку, ніж контрольний зразок, найвищий бал отримав зразок № 3. Фізико-хімічні дослідження підтвердили, що вміст солі в розроблених зразках не перевищує норму – 2,5%, усі муси мають відповідну консистенцію. За хімічним складом зразок № 2 має найвищий вміст білка – 18,7%, найвищий вміст жиру спостерігається в контрольному зразку (44%), а найменший – у зразку № 1 (61,57%). Результати досліджень хімічного складу свідчать про високу харчову цінність розроблених мусів. На підставі теоретичних та експериментальних досліджень розроблено технологічну схему виробництва мусів на основі креветок із використанням тваринних і рослинних компонентів. Основними технологічними операціями є попередня підготовка сировини, ретельне подрібнення суміші та фасування готового продукту.
25
Загородній, А. "Сучасні тенденції в теоретичній фізиці." Світогляд, no. 4 (36) (2012): 6–19.
Find full text
26
Fedorchuk, Anna L. "ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ ПРЕДМЕТУ «ІНФОРМАТИКА» У КЛАСАХ ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНОГО ПРОФІЛЮ." Information Technologies and Learning Tools 43, no. 5 (September 18, 2014): 118–27. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v43i5.1111.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основні теоретичні та методичні проблеми організація навчання, пріоритети розвитку старшокласників предмету «Інформатика» у класах фізико-математичного профілю. Проаналізовано зміст і організацію навчання курсу «Інформатика» учнів старших класів. Виділено мету, завдання, вимоги, функції, принципи, методичні підходи, методи, форми та засоби навчання; специфіку організації навчання предмету «Інформатика» учнів в класах фізико-математичного профілю. Визначено підхід щодо організації профільного вивчення інформатики та комп’ютерних технологій, що безпосередньо вплине на загальноосвітню підготовку учнів і подальший професійний розвиток.
27
Міщенко, Ярослав, Володимир Собченко, and Олександр Марченко. "ТЕОРЕТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ УМОВ УКРАЇНИ НА ПРОХІДНІСТЬ БОЙОВИХ БРОНЬОВАНИХ МАШИН." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 85, no. 2-3 (April 11, 2022): 300–319. http://dx.doi.org/10.32453/3.v85i2-3.889.
Full textAbstract:
За результатами теоретичних досліджень проаналізовано фізико-географічне районування України, фізико-механічні властивості різних типів ґрунтів, попередні дослідження методів визначення несівної властивості ґрунтів та встановлено, що рівень маневреності бойових броньованих машин (ББМ) та прохідності місцевості визначається ступенем розвитку дорожньої мережі та впливом зовнішнього середовища. Вплив зовнішнього середовища на вибір типу рушія ББМ обумовлений фізико-географічними умовами конкретного району, які визначаються його кліматом та характерними типами ґрунтів. Кліматичні умови суттєво впливаютьна зміну фізико-механічних властивостей ґрунту. Тому в одну пору року в різних географічних регіонах характеристики однакових типів ґрунтів будуть різні. Зважаючи на це, з метою раціонального вибору типу рушія ББМ для конкретного району необхідно враховувати характеристику ґрунту, погодні умови, які поділяються на: сніговий період, період весняної відлиги, а також літнього та осіннього бездоріжжя із середніми календарними термінами початку і кінця кожного з цих періодів. Однак проведення інженерної розвідки місцевості прохідності ґрунтів і дотепер визначається приблизно, за допомогою найпростіших пристроїв-пенетрометрів. Eраховуючиособливості зміни властивостей ґрунтових поверхонь та складність процесу террамеханіки, конструктори часів СРСР основну увагу приділяли значенням питомого тиску ББМ на ґрунт з урахуванням значень несівної здатності ґрунтів, намагаючись компенсувати постійно зростаючі значення бойової маси ББМ, нехтуючи динамічними змінами фізико-механічних властивостей ґрунтів. У результаті перевага надавалася ББМ з гусеничним типом рушія у різних компоновках, проте такий підхід не завжди був раціональнимз точки зору бойового застосування зразка. Отже, постійна зміна властивостей ґрунтів та експериментальний спосіб пошуку компромісних рішень для раціонального визначення типу рушія з урахуванням ваги ББМ вимагає проведення подальших досліджень та розробки науково-методичного підходу, який дозволить враховувати зміну механічних властивостей ґрунту залежно від його вологості, а не обмежуватися значеннями несівної здатності, значення яких є справедливими тільки для географічних районів, в яких вони визначалися експериментально в конкретний період року.
28
Хоміцевич, Дмитро. "Фізична підготовка футболістів на етапі попередньої базової підготовки." Слобожанський науково-спортивний вісник 6, no. 86 (December 23, 2021): 71–74. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-6.011.
Full textAbstract:
Мета: розглянути теоретичні питання фізичної підготовки футболістів на етапі попередньої базової підготовки. Матеріал і методи: з метою ознайомлення зі станом досліджуваного питання проведено аналіз та узагальнення наукової, науково-методичної літератури, теоретичних положень щодо фізичної підготовки футболістів на етапі попередньої базової підготовки. Аналізуючи наукові джерела, розглянуто питання за результатами дослідження: використання засобів і методів різної спрямованості у підготовці юних спортсменів. Описані завдання та дидактична мета етапу попередньої базової підготовки. Визначено місце фізичної підготовки юних футболістів у досягненні спортивного результату. Результати: встановлено, що вибіркове збільшення тренувальних навантажень на всіх етапах спортивної підготовки дітей та підлітків визначається закономірностями розвитку фізичних здібностей. Високий рівень розвитку результатів у юному віці оцінюється як сенситивний період та має основне значення для збільшення засобів впливу на певні фізичні якості. Одні дослідники вважають, що найкращим сенситивним періодом для розвитку сили у юних футболістів є вік 13-15 років, інші - 14-16 років. Висновки: аналізуючи наукові джерела, за результатами дослідження розглянуто питання: використання засобів і методів різної спрямованості у підготовці юних спортсменів. Організовуючи тренувальний процес футболістів, необхідно враховувати високу інтенсивність обмінних процесів та вікові особливості зростаючого дитячого організму. Відносно низький функціональний розвиток серцево-судинної та дихальної систем у хлопчиків 13–14 років суттєво обмежує можливість виконання тривалих інтенсивних навантажень. В результаті вивчення літератури встановлено, що відповідно до ігрового амплуа косплексна фізична підготовка (з акцентом на швидкісні та швидкісно-силові якості) юних футболістів 13-14 років є актуальним науковим дослідженням. Ключові слова: фізична підготовка; спортивне тренування; юні футболісти; попередня базова підготовка.
29
Matsuk, Y. A., E. M. Suprun, N. V. Ischenko, and V. M. Pasichniy. "ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ВИРОБНИЦТВА М'ЯСО–РИБНИХ НАПІВФАБРИКАТІВ." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, no. 2 (February 6, 2016): 171–73. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6836.
Full textAbstract:
Стаття присвячена науковому обґрунтуванню та розробці технології м'ясних продуктів із використанням рибної сировини. при належному підборі рецептурних інгредієнтів в складі основної сировини на основі м'ясної і рибної сировини, при належному забезпеченні організації виробничого процесу можливо виробляти якісно нові види січених напівфабрикатів з високими органолептичними і технологічними характеристиками.
Доведено, що спільне використання в складі напівфабрикатів м'яса курчат бройлерів і фаршу з філе пангасіусу у певних співвідношеннях дозволяє виробляти січені м'ясо–рибні напівфабрикати з високими якісними показниками. У подальших дослідженнях доцільно вивчення впливу вмісту рибної сировини на зміни структурно–механічні показники м'ясо–рибних напівфабрикатів в процесі їх зберігання при різному температурному стані та обґрунтувати умови і терміни зберігання даного виду комбінованих м'ясопродуктів в охолодженому і замороженому стані при різних умовах пакування, втому числі з використанням елементів «активного пакування»
Проведено дослідження органолептичних, фізико–хімічних, функціонально–технологічних характеристик експериментальних зразків м'ясо–рибних напівфабрикатів із додаванням фаршу з філе пангасіуса. Теоретично обґрунтована та експериментально підтверджена технологія м’ясопродуктів з використанням фаршу з філе пангасіуса.
Досліджено вплив використання фаршу з філе пангасіуса на фізико–хімічні, функціонально–технологічні, мікробіологічні характеристики січених напівфабрикатів.
30
Балицька, Валентина Олексіївна, and Лідія Ігорівна Ярицька. "Метод поглибленого вивчення кінематики у фізиці." Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, no. 2 (September 4, 2015): 74–81. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i2.775.
Full textAbstract:
Розглянутий один з методів поглибленого вивчення фізики – метод виконання розрахункової роботи. Метою даної роботи є засвоєння студентами теоретичних знань, набутих на заняттях з фізики (розділ «Кінематика») шляхом практичного визначення деяких кінематичних характеристик. Використовуючи графічні дані часової залежності прискорення матеріальної точки, визначено залежність швидкості від часу на всіх ділянках шляху. Показано, що використання графіків часової залежності прискорення матеріальної точки дає можливість розрахувати швидкості руху точки в певні моменти часу.
31
Касярум, Сергій Олегович. "Специфіка моделювання модульно-рейтингової технології при викладанні фундаментальних дисциплін у вищій технічній школі." Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (March 28, 2014): 99–102. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.411.
Full textAbstract:
У терміні фундаментальні дисципліни (ФД), характерному для вищої технічної школи, закладені зміст та вимоги до таких дисциплін, як вища математика, загальна та теоретична фізика, хімія та інформатика. Вони повинні створювати базу знань, яка є підгрунтям ефективного засвоєння студентами матеріалу, професійно-орієнтованих дисциплін (ПОД). Саме тому викладанню ФД останнім часом приділяють особливу увагу.З метою підвищення ефективності навчального процесу останнім часом інтенсивно запроваджують педагогічні технології (ПТ). Серед них відомі інформаційні технології, інноваційні (пов’язані із застосуванням активних методів навчання: методу проектів, кейс-методик тощо) [1]. У більшості ж з вузів намагаються запровадити ПТ, сутність яких полягає у розробці такої організаційної структури навчання, що допомогла б діагностувати якість знань студентів на проміжних етапах навчання. Це означає планування та організацію навчального процесу на основі системи чітко визначених цілей та проміжних і кінцевих результатів навчального процесу, створення системи методів та засобів контролю, яка дозволяє досягти встановлених результатів і має прозору систему управління навчальним процесом з можливістю корекції його етапів. Зробити це дозволяє модульно-рейтингова система (МРС) організації навчання. Зараз її лише певною мірою можна розцінювати як ПТ. В той же час на її основі можна розробити достатньо гнучку технологічну схему для ФД. Поділ змісту навчального курсу на окремі модулі дозволяє визначити проміжні цілі навчання, створити необхідну систему контролю. Введення рейтингового контролю одночасно є і стимулюючим чинником, оскільки вимагає систематичної наполегливої навчальної праці [2, 144].МРС розглядалась як базова при дослідженні проблеми моделювання ПТ у вищій технічній школі. Вивчення досвіду її впровадження у практику роботи ВНЗ виявило труднощі як організаційного, так і методичного порядку, але викладачами пріоритет надається саме організаційним аспектам впровадження МРС. Методичні проблеми усвідомлюються ними не повною мірою, іноді на інтуїтивному рівні. В першу чергу це пов’язано із недостатністю психолого-педагогічних знань.Дослідження показало, що МРС не усвідомлюється викладачами як цілісна технологія, вони згодні використовувати у навчальному процесі і окремі її елементи. Так, 47% викладачів вважають, що модуль може бути не пов’язаний із рейтингом. 19% викладачів вважають, що поділ навчального курсу на модулі штучний і ускладнює процес навчання. Фактично ця частина викладачів виступає проти побудови ПТ із діагностикою проміжних результатів навчання. Розробка окремих модулів у змісті навчального курсу, як показало опитування, не є проблемою. Більшість викладачів орієнтується на логіку навчальної дисципліни, а саме – на окремі теми курсу. Найбільші складності при застосуванні МРС пов’язані із розробкою системи рейтингового контролю. 54% викладачів вважає, що для впровадження рейтингу достатньо визначити кількість балів за кожен модуль навчального курсу і ввести необхідну градацію (на “3”, на “4”, на “5”). Анкетування засвідчило, що викладачі, які будували таким чином власну технологію навчального процесу, отримали поразку. Характерно, що більшість з них, а саме 33%, вважають, що дана технологія неефективна.Вивчення досвіду впровадження МРС показало, що усі недоліки тісно пов’язані саме із початковим етапом побудови ПТ: проектуванням технології, розробкою моделі. Етап моделювання повинен закладати систему роботи викладача (організаційні і методичні аспекти) і студента (пізнавальна діяльність) над теоретичними знаннями та практичними уміннями, а також передбачити трьохрівневу структуру навчального курсу за рівнем складності запропонованих студентам завдань. На етапі моделювання МРС як ПТ перед викладачем стоять декілька завдань: 1) визначення навчальних модулів з курсу; 2) визначення мінімального обсягу теоретичних знань, необхідних для підготовки фахівця, цей обсяг буде у визначати рівень “3”; 3) розробка системи тестового контролю для вимірювання знань студентів; 4) визначення необхідного обсягу практичних умінь, якими повинен оволодіти студент; 5) розробка необхідної системи завдань практичного змісту, якими повинен оволодіти студент як майбутній фахівець. Цей рівень також у подальшому визначить рівень лише “3”; 6) розробка системи диференційованих практичних завдань різного рівня складності (передбачено два рівні, що визначать “4” та “5”); 7) визначення кількості балів на кожен навчальний модуль відповідно рівням складності; 8) при викладанні ФД створення моделі ускладнюється необхідністю розробки тісних міжпредметних зв’язків з ПОД. Дослідження показало, що більшість викладачів у моделі МРС випускає частину необхідних етапів. Не розроблено систему диференційованих практичних завдань для студентів, що є суттєвим недоліком сучасних розробок МРС як технології. Останній недолік не дає змоги побудувати гнучку ПТ, яка б відповідала завданню створення відкритих систем у освіті.Важливим компонентом ПТ є часові параметри. Дослідження виявило, що розподіл навчальних годин (лекційні та практичні) не завжди узгоджується із реальним співвідношенням між теоретичними знаннями та практичними уміннями, формування яких передбачається навчальною програмою. Формування практичних умінь – процес більш тривалий, ніж формування теоретичних знань (співвідношення у часі приблизно 3:1, зараз воно вкладає 1:1). Самостійне опрацювання практичних завдань не завжди доречне, оскільки у студентів ще не повною мірою сформована орієнтовна модель уміння. Тому вважаємо, що розробка ефективної ПТ вимагає узгодження розподілу навчальних годин з співвідношенням теоретичних знань та практичних умінь, передбачуваних навчальною програмою.Попередні дослідження [3, 57] виявили зниження рівня мотивації студентів до вивчення ФД. Це можна подолати, ввівши до моделі ПТ компоненти, засновані на міжпредметних зв’язках ФД і ПОД. Система міжпредметних зв’язків наведена у навчальних програмах переважно як посилання на навчальну дисципліну без реального відображення зв’язків у ПТ. Між тим саме їх аналіз впливає на оптимальний розподіл годин при розробці моделі ПТ для ФД. Вважаємо, що зміст ФД потрібно вивчати у контексті їх зв’язку з ПОД. Чітко визначені міжпредметні зв’язки і впроваджені на їх основі до курсів ФД корективи (розробка змісту лабораторних робіт з урахуванням змісту ПОД, впровадження у вищу математику задач, пов’язаних з змістом ПОД) дають змогу викладачу ФД познайомитись з конкретними спеціальними задачами, елементи яких можна використати при викладанні і стимулювати мотиви пізнавальної діяльності студентів. Врахування цих вимог дає змогу змінити існуюче зараз у вищій технічній школі ставлення певної частини студентів до ФД.Таким чином, дослідження виявило певні специфічні риси, що необхідно враховувати при розробці моделі ПТ, застосовуваної при вивченні ФД у вищій технічній школі.
32
ДЗИНА, Лариса. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ З ФІЗИКИ В КОНТЕКСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ STREAM-ОСВІТИ." Human Studies Series of Pedagogy, no. 45 (December 9, 2021): 27–33. http://dx.doi.org/10.24919/2413-2039.13/45.4.
Full textAbstract:
У статті актуалізується проблема набуття учнями середньої школи інформаційно-цифрової компетентності на уроках фізики в умовах впровадження STREAM-освіти. Звертається увага на те, що випускникам Нової української школи – майбутнім фахівцям – необхідно бути конкурентоспроможними, компетентними, орієнтуватися в міжкультурних процесах, відповідати вимогам мінливого інформаційного суспільства. Уточнено та розкрито зміст поняття «інформаційно-цифрова компетентність» у ході ретельного аналізу робіт вітчизняних та зарубіжних вчених, виокремлено її складники. Так, автором визначено, що інформаційно-цифрова компетентність забезпечує учням широке та впевнене використання інформаційно-комунікаційних технологій, формування критичного мислення, оволодіння сучасними засобами та способами роботи з інформацією, самоорганізацію та самоконтроль власної навчальної діяльності; а також є складовим компонентом і ключових, і предметних компетентностей, що підтверджує її особливе значення. Наголошено, що у сучасній школі вивчення природничо-математичних дисциплін, зокрема фізики, є потужним фактором розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів. Проаналізовано сучасний стан розвитку STEM-освіти в Україні, зокрема в одній з її методологічних трансформацій – STREAM. Зазначено, що освітній процес з фізики в контексті STREAM-освіти здійснюється через призму проєктної та навчально-дослідницької діяльності з використанням вільного доступу до інформаційних ресурсів. Розглянуто актуальний метод навчання – метод проєктів, який може бути застосований в освітньому процесі з метою формування досліджуваної компетентності в умовах впровадження STREAM-освіти. Наведено приклади дослідницьких учнівських проєктів, які були розроблені та виконані під керівництвом автора в рамках STEM-тижня та Тижня природничо-математичних наук у закладі загальної середньої освіти. У статті також здійснено обґрунтування організаційно-педагогічних умов формування інформаційно-цифрової компетентності учнів з фізики в контексті STREAM-освіти.
33
Семеніхіна, Олена Володимирівна, Володимир Григорович Шамоня, Ольга Миколаївна Удовиченко, and Артем Олександрович Юрченко. "Проблема формування вмінь інтерпретувати «комп’ютерний» результат у підготовці вчителя фізико- математичного профілю." Освітній вимір 46 (December 10, 2015): 85–89. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v46i0.2503.
Full textAbstract:
Семеніхіна О. В., Шамоня В. Г., Удовиченко О. М., Юрченко А. О. Проблема формування вмінь інтерпретувати «комп’ютерний» результат у підготовці вчителя фізико математичного профілю.
У статті описано проблему формування умінь адекватно інтерпретувати результат, одержаний засобами ІТ. Зазначено про можливі шляхи її розв’язання: формування теоретичних знань поряд з напрацюванням умінь критично оцінювати результат, аналізувати типові помилки, наводити контрприклади, використовувати тестові задачі тощо. Коротко описано досвід їх реалізації в підготовці вчителя фізико-математичного профілю.
34
Козаченко, А., К. Седых, and О. Волковский. "Фізико-математична модель взаємодії диска з ґрунтом." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 2(16) (December 15, 2020): 69–77. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.2(16).69-77.
Full textAbstract:
Представлено результати теоретичних досліджень взаємодії ґрунтового середовища з дисковим робочим органом ґрунтообробного знаряддя і визначено складові сили опору шляхом дослідження руху частинки ґрунту по увігнутій сферичній поверхні робочого органу дискатора та визначення лінії контакту ґрунтового середовища із нею; визначення площі контакту ґрунтового середовища із поверхнею робочого органу дискатора; враховуючи напруження, що виникають в ґрунтовому середовищі при дії на нього дискового робочого органу визначено складові відповідної сили опору.В результаті аналітичних досліджень переміщення частинки ґрунту по увігнутій сферичній поверхні робочого органу дискатора з урахуванням сили підпору шару ґрунту, що напливає на дисковий робочий орган, відцентрової сили та сили Коріоліса, що виникають в результаті його обертання, розроблено програмний код в програмному пакеті Mathematica, який дозволяє визначати площу та рівняння лінії контакту ґрунтового середовища із поверхнею робочого органу дискатора в залежності від його конструктивних параметрів: радіуса сферичної поверхні R та діаметра дискаd, кута атаки α і кута нахилу γ та глибини обробітку ґрунту h.Враховуючи отримані залежності площі та рівняння лінії контакту ґрунтового середовища із поверхнею робочого органу дискатора та використовуючи відомі аналітичні закономірності для компонентів нормальних напружень пружно-в’язко-пластичного ґрунтового середовища, розроблено програмний код в програмному пакеті Mathematica, який дозволяє визначати залежності проекцій сили опору від кутів атаки α і нахилу γ робочого органу дискатора, швидкості його переміщення V та глибини обробітку ґрунту h. Зроблені відповідні висновки щодо отриманих результатів теоретичних досліджень.
35
Грунтова, Тетяна Василівна. "Засоби мобільного навчання фізики у формуванні практичних умінь майбутніх фахівців з інформаційних технологій." New computer technology 15 (May 2, 2017): 176–79. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.651.
Full textAbstract:
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати доцільність застосування технології мобільного навчання в освітньому процесі технічного вищого навчального закладу. Завдання дослідження: проаналізувати можливі способи формування практичних умінь студентів шляхом використання засобів мобільного навчання. Об’єкт дослідження: навчання фізики студентів вищих технічних навчальних закладів. Предмет дослідження: мобільне навчання як засіб формування практичних умінь студентів вищих технічних навчальних закладів у навчанні фізики. Наведено аналіз навчальних планів для студентів напряму підготовки 123 «Комп’ютерна інженерія». Зауважено, що відсутність практичних занять з фізики в навчальному процесі негативно впливає на рівень засвоєння теоретичного матеріалу та формування практичних умінь. Виділено основні переваги мобільного навчання. Запропоновано застосування мобільних засобів навчання для формування практичних умінь студентів. У результаті встановлено, що впровадження технології мобільного навчання в навчальний процес вищого технічного навчального закладу дає можливість забезпечити активне самостійне набуття студентами знань, формуванню практичних умінь та компетентної особистості майбутнього фахівця.
36
Ровенчак, А. А. "Поділ кафедри фізики Львівського університету на теоретичну та експериментальну в документах." Вісник Львівського університету. Серія фізична, вип. 55 (2018): 3–12.
Find full text
37
Дударєв, І. М., О. С. Хільчук, and І. А. Кіпень. "ДОСЛІДЖЕННЯ РУХУ ЧАСТИНКИ СИПКОГО МАТЕРІАЛУ РЕШЕТОМ СЕПАРАТОРА НОЖИЧНОГО ТИПУ." СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, no. 43 (January 10, 2020): 62–69. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi43.202.
Full textAbstract:
У статті запропонована конструкція гравітаційного сепаратора сипких матеріалів ножичного типу і представлені результати теоретичних досліджень руху частинки сипкого матеріалу решетом сепаратора. У результаті дослідження одержані залежності та умови для обґрунтування раціональних параметрів сепаратора з урахуванням фізико-механічних властивостей сипкого матеріалу.
38
Петровський, О. М., Т. Ю. Кузнецова, and Ю. О. Курись. "ТЕОРЕТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ФІЗИЧНИХ ПРОЦЕСІВ ІОНІЗАЦІЇ СЕРЕДОВИЩА." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1-2 (June 29, 2017): 151–56. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2017.1-2.30.
Full textAbstract:
Проведено аналіз принципів знезараження повітря поєднанням двох способів випромінювання: іонізаційного та ультрафіолетового. Висвітленні основні конструкції аероіонізаторів для вибору найефективнішої системи знезараження фізико-математичного моделювання його роботи.
Запропоновано електрофізичну модель роботи іонновітрового ультрафіолетового озонатора-знезаражувача повітря, яка враховує процеси створення електричного вітру, негативних аероіонів, озону, знезараження за допомогою ультрафіолетового випромінювання, що може застосовуватися під час проектування відповідного обладнання.
We have analyzed the principles of air disinfection by combining two radiation methods – ionizing and ultraviolet (UV). Key air ionizer designs have been described to select the most effective system of disinfection and physical and mathematical simulation of ionizer functioning.
We have suggested an electrophysical model of an ionic wind UV air disinfecting ozonator, which takes into account electrical wind creation processes, negative air ions, ozone, and disinfection using UV-radiation, which can be used when designing the respective equipment.
39
Париш, Мохаммад. "Роль рекреації в реабілітації: системний огляд." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (September 18, 2021): 52–56. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.52-56.
Full textAbstract:
Резюме. Вивчення ролі та впливу рекреаційних практик протягом періоду фізичної реабілітації шляхом системного аналізу сучасних підходів, таких як рекреаційна терапія та метод терапевтичної рекреації. Мета. Дослідження теоретичних підходів до визначення термінів «дозвілля» та «рекреація» стало основою даного дослідження. Методи. Критичний аналіз сучасної наукової літератури та систематичний огляд попередніх емпіричних досліджень. Результати. Проведене комплексне теоретичне дослідження дало змогу сформулювати такі визначення: «дозвілля» – вільний від роботи та пов’язаних з нею обов’язків час, який людина вирішує провести, виходячи з власних уподобань, емоційного стану та настрою; «рекреація» – фізична активність людей, спрямована на покращення стану здоров’я, рівня добробуту, отримання позитивних емоцій та задоволення, позбавлення від напруження, а також соціальні взаємодії. Крім того, було вивчено роль рекреації у процесі реабілітації, а саме шляхом використання рекреаційної терапії, яка позитивно впливає на стан здоров’я, ефективність реабілітації та самопочуття, що досягається у разі отримання позитивних емоцій від дозвілля, розваг та соціальних взаємодій. Терапевтично-рекреаційний підхід демонструє позитивний вплив фізичної та емоційної діяльності (дозвілля) на ефективність реабілітації, відновлення та повернення осіб з травмами, хворобами чи вадами до звичного рівня активності, а також сприяє більш активному способу життя.
40
Дудик, Михайло. "ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРАМНОГО ПАКЕТУ ANSYS В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ З ТЕОРЕТИЧНОЇ ФІЗИКИ." Collection of Scientific Papers of Uman State Pedagogical University, no. 1 (June 23, 2018): 72–80. http://dx.doi.org/10.31499/2307-4906.1.2018.134831.
Full text
41
Таньшина, А. "ННЦ "ХФТІ" НАН України: генеза наукових досліджень з теоретичної фізики." Світогляд, no. 1 (57) (2016): 18–30.
Find full text
42
SHKOLA, O. V. "СИСТЕМНО-ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД У НАВЧАННІ ТЕОРЕТИЧНОЇ ФІЗИКИ В ПЕДАГОГІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1, no. 2 (October 4, 2021): 341–49. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-2-341-349.
Full textAbstract:
The article deals with the theoretical aspects and practical implementation of the system-activity approach in teaching the discipline «Theoretical Physics» at the Pedagogical University within credit and module system of the educational process. In the context of the analysis of problematic issues of fundamental training of pre-service physics teachers, the leading educational task of the theoretical physics course is substantiated: creation of the most complete and holistic ideas about the modern physical view of the world and the content of its fundamental physical theories in the process of forming pre-service physics teachers’ professional competence. The main principles, methods and techniques of the author's methods of teaching of the course of theoretical physics at the Pedagogical University on the basis of a student centered approach are highlighted. As a basis for the author's approach to teaching theoretical physics developed educational and methodological complex (on the example of the course «Thermodynamics and Statistical Physics»), which contains a curriculum recommended by the Ministry of Education and Science of Ukraine for lectures, seminars and practical classes, a collection of tests for diagnostics of students' academic achievements (which includes among the obligatory program questions of methodological and ideological nature), syllabus of generalization of knowledge (the content of scientific-theoretical and practical-activity components of professional competence for each semantic module of the discipline is defined and concretized on the basis of structuring of elements of knowledge). It is noted that the study of theoretical physics by pre-service teachers of physics should take into account the principle of interconnection and continuity with the course of general physics, from a single stand, methodically combined with a common idea of forming the most complete and holistic ideas about the modern physical view of the world and its evolution; awareness of the content and structure of fundamental physical theories, their unity, multifunctionality and hierarchy in accordance with certain spatial intervals and interactions. Key words: theoretical physics, professional competence of physics teacher, educational and methodical complex, activity approach, professional orientation.
43
Savvova, O. V., O. V. Babich, and O. I. Fesenko. "Методологічний підхід до розробки біоактивних резорбційних склокерамічних матеріалів для кісткового ендопротезування." Кераміка: наука і життя, no. 3(40) (October 16, 2018): 14–22. http://dx.doi.org/10.26909/csl.3.2018.2.
Full textAbstract:
Визначена актуальність створення інноваційних резорбційних біосумісних склокерамічних матеріалів для кісткового ендопротезування з високими механічними властивостями та значним рівнем біоактивності на основі кальційсилікофосфатних стекол. Розроблено методологічний підхід до розробки біоактивних резорбційних склокерамічних матеріалів для кісткового ендопротезування. Теоретично обґрунтовано напрямки одержання біосумісних неорганічних матеріалів для заміщення дефектів кісткової тканини та основні принципи їх створення. Встановлено комплекс сучасних взаємодоповнюючих методів дослідження необхідних для визначення основних фізико-хімічних та експлуатаційних властивостей даних матеріалів. Визначено особливості проектування складів та структури склокерамічних матеріалів для кісткового ендопротезування та комплекс необхідних експлуатаційних властивостей. Розроблено біоактивні склокерамічні матеріали на основі кальційсилікофосфатних стекол, які характеризуються оптимальними фізико-хімічними, медикобіологічними властивостями та можуть бути використані як імплантати для заміни статично та динамічно навантажених ділянок кістки у щелепно-лицевій хірургії.
44
Садовий, Микола Ілліч, Ірина Вікторівна Бобик, and Олена Михайлівна Трифонова. "Моделювання як засіб реалізації акмеологічного підходу." Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, no. 2 (September 4, 2015): 108–17. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i2.779.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню моделювання як метода дослідження явищ і процесів, що реалізується на основі акмеологічного підходу. Розглянуті акмеологічні умови, види моделювання, критерії та функції моделювання. Наведені приклади використання методу моделювання в процесі навчання фізики для досягнення кращої якості навчання.
Мета дослідження: визначення умов використання акмеологічного підходу в навчально-виховному процесі з фізики, зокрема, в методиці реалізації моделювання при вивченні фізики мікросвіту.
Задачі: 1) проаналізувати акмеологічні умови досягнення кращого результату; 2) встановити основні критерії використання моделювання у навчанні фізики; 3) обґрунтувати ефективність використання моделювання на основі акмеологічного підходу.
Об’єкт дослідження: процес навчання студентів у ВНЗ із застосуванням акмеологічного підходу.
Предмет дослідження: педагогічні умови акме реалізації методу моделювання.
Методи дослідження: теоретичне обґрунтування застосування акмеологічного підходу до навчання фізичних явищ, процесів, практичне застосування моделювання у навчально-виховному процесі.
Результати: запроваджений підхід забезпечує кращі результати навчання понять атомної і ядерної фізики, забезпечує розвиток логічного та творчого мислення.
Висновки: розвиток освіти згідно новітньої освітньої парадигми спонукає до оновлення методів та прийомів навчання, запровадження в навчально-виховний процес інноваційних технологій, сучасних концепцій та способів формування у студентів предметних та життєвих компетенцій, що відповідає вимогам акмеологічного підходу до забезпечення досягнення кращого результату навчання. Застосування таких технологій дає можливість позитивно розвивати інтелектуальну, соціальну, духовну сфери суб’єктів навчання, сприяє соціальному самоутвердженню й культурному самовдосконаленню.
45
Motalo, A. V., B. I. Stadnyk, and V. P. Motalo. "АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ПРОБЛЕМ МЕТОДОЛОГІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ВУГЛЕВОДНЕВИХ ГАЗІВ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 10 (December 29, 2015): 178–83. http://dx.doi.org/10.15421/40251027.
Full textAbstract:
Розглянуто і проаналізовано проблематику розвитку сучасної газової кваліметрії. Проаналізовано та означено теоретичні, практичні і нормативно-методологічні задачі оцінювання якості різних видів вуглеводневих газів – природних, зріджених та скраплених (нафтових) газів. Розроблено методику визначення рівня якості природного газу як джерела енергії, яка ґрунтується на методології кваліметричних вимірювань з урахуванням компонентного складу газу і всіх його фізико-хімічних властивостей, що впливають на теплотворну здатність газу і зміст енергії в ньому.
46
Величко, Степан Петрович, Володимир Степанович Іваній, Іван Олексійович Мороз, and Роман Іванович Холодов. "Методичний аналіз кінематики процесів розпаду, злиття та зіткнення частинок." Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, no. 3 (December 25, 2015): 106–17. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i3.991.
Full textAbstract:
У статті виділяються розділи і теми курсів фізики, які найбільшою мірою впливають на формування наукового світогляду майбутніх вчителів фізики. До таких тем автори у першу чергу відносять теми, пов’язані з розглядом законів збереження та методичний аналіз прикладів, які є не лише ілюстрацією законів збереження, але й відображають інші фундаментальні закони природи, наприклад, закон взаємозв’язку маси та енергії.
Мета: провести теоретико-методичний аналіз методик застосування законів збереження в формуванні наукового світогляду майбутніх вчителів фізики.
Задачі: розробити та запропонувати авторську методику подання в курсі фізики процесів розпаду та злиття частинок, основану на використанні законів збереження.
Об’єкт дослідження: процес навчання теоретичної фізики в педагогічних університетах
Предмет дослідження: особливості використання законів збереження при вивченні процесів розпаду та злиття частинок.
Методи дослідження: вивчення праць авторів на пострадянському просторі, присвячених проблемам формування наукового світогляду майбутніх вчителів фізики.
Результати: виявлено доцільність застосування чотиривимірної коваріантної форми запису законів збереження при аналізі кінематики процесів розпаду та злиття частинок.
Висновки: пропонується один із можливих варіантів розгляду в лекційній практиці викладачів педагогічних університетів процесів розпаду та злиття частинок, в якому акцентується увага не лише на застосуванні законів збереження, але й на важливе прикладне значення зазначених процесів, а також – на важливість застосування в лекційній практиці законів збереження в чотиривимірній коваріантній формі.
47
Альошина, Алла, and Олена Дем’янчук. "Корекція фізичного стану школярів 15–16 років засобами спортивного туризму." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 4 (May 4, 2022): 19–23. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.19-23.
Full textAbstract:
Анотація. На основі проведеного констатувального експерименту теоретично обґрунтовано й розроблено технологію корекції фізичного стану школярів 15–16 років із використанням засобів спортивного туризму, яка включає мету, завдання, принципи, методи, діагностику фізичного стану, умови реалізації програми його корекції, що містить інформаційно-теоретичний і практичний модулі, складовими частинами яких є техніка туризму: робота з мотузками, в’язання вузлів, наведення та проходження технічних етапів, заняття на стаціонарних смугах перешкод, техніка безпеки; техніка орієнтування: рух за азимутом, рух по лінії, рух у заданому напрямку, визначення відстані; фізична підготовка – загальна й спеціальна, контроль та самоконтроль на кожному етапі її реалізації, а також критерії ефективності (зміни показників фізичного розвитку, фізичного здоров’я, даних фізичної підготовленості, а також технічної підготовленості зі спортивного туризму). Мета. Розробити та експериментально перевірити технологію, спрямовану на корекцію фізичного стану школярів 15–16 років із використанням засобів спортивного туризму. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, викопіювання, опитування, тестування, методи математичної статистики. Результати. Проведений педагогічний експеримент підтвердив ефективність розробленої нами технології корекції фізичного стану школярів 15–16 років із використанням засобів спортивного туризму в позаурочний час, що дає підстави рекомендувати її для використання в процесі фізичного виховання в загальноосвітніх школах для школярів цього віку.
Ключові слова: школярі, технологія, фізичний стан, корекція, технічна підготовленість, спортивний туризм.
48
Соломенко, А. О. "Методична система розвитку критичного мислення студентів у процесі вивчення теоретичної фізики." Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки, вип. 3 (2017): 227–34.
Find full text
49
Сутула, Василь. "Генезис поняття «фізична культура» в російсько-радянській та вітчизняній науковій і соціальній практиках (повідомлення перше)." Слобожанський науково-спортивний вісник 6, no. 81 (February 22, 2021): 11–20. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-1.002.
Full textAbstract:
Мета: розкрити генезис поняття «фізична культура» в російсько-радянській та вітчизняній науковій і соціальній практиках. Матеріал і методи: матеріали дослідження базуються на аналізі спеціальної літератури, в якій висвітлюються різні аспекти розвитку сфери діяльності людей, пов’язаної з використанням фізичних вправ. Результати: показано, що проблема об’єктивного визначення сутності поняття «фізична культура» – одна з ключових у розбудові інтегративної теорії; розкриті суспільно-політичні передумови впровадження терміну «фізична культура» в російсько-радянську наукову та соціальну практики; виведено, що базові положення, сформульовані Г. Дюперроном в його теорії являються основою інтегративної теорії фізичної культури. Висновки: показано, що термін «фізична культура» був уведений в соціальну практику Росії весною 1918 року більшовицьким урядом з допомогою адміністративного механізму державного управління шляхом видання відповідних декретів, постанов і т.п.; показано, що в тогочасному науковому співтоваристві фізична культура трактувалась, як проведення в життя основ гігієни та санітарії; встановлено, що Г.Дюперрон акцентував увагу на тому, що термін «фізична культура» виступає як узагальнююча назва особливої сфери діяльності людей. Ключові слова: фізична культура, інтегративна теорія, сфера діяльності, поняття, термін, теоретичні положення.
50
Беспалова, O., M. Лянной, B. Литвиненко, T. Бугаєнко, and T. Терещенко. "Фізична терапія та ерготерапія для осіб похилого віку із хворобою Альцгеймера." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (February 15, 2021): 100–105. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2020.2.100-105.
Full textAbstract:
Деменція розглядається як стійке порушення когнітивних функцій людини, що виникає внаслідок захворювань або травм головного мозку. Хвороба Альцгеймера є первинною дегенеративною деменцією, яка супроводжується постійним прогресуванням певних порушень і призводить до тотального недоумства. Серед основних клінічних проявів захворювання є: прогресуючі порушення вищих психічних функцій, а саме пам’яті, уваги і мислення, погіршення в некогнітивній сфері і поведінкової діяльності, які дезадаптують людину в соціальному, професійному та побутовому середовищі. Мета. Теоретично обґрунтувати та розробити комплексну програму фізичної терапії та ерготерапії для осіб похилого віку з хворобою Альцгеймера. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення матеріалів науково-методичної літератури; контент-аналіз медичної документації (результатів об’єктивних досліджень, протоколів обстежень, листів спостереження, результатів лабораторних аналізів); педагогічні (спостереження).Результати. У представленій роботі узагальнені дані щодо основних та супутніх порушень у стані здоров’я пацієнтів із хворобою Альцгеймера. Визначено роль, мету та завдання фізичної терапії та ерготерапії у процесі реабілітаційного втручання. Розкрито структуру програми реабілітації та її змістово-процесуальне наповнення. Висновки. З урахуванням основних та супутніх порушень у пацієнтів із хворобою Альцгеймера, у процесі дослідження нами було розроблено комплексну програму фізичної терапії та ерготерапії, яка включала: ранкову гігієнічну гімнастику, лікувальну гімнастику, працетерапію, лікувальну дозовану ходьбу. Метою реабілітаційного втручання було: поліпшення фізичного здоров’я та якості життя осіб похилого віку з хворобою Альцгеймера. Досягнення поставленої мети конкретизується у поставленихзавданнях, серед яких: підвищення психоемоційного стану або зниження рівня перезбудження; підвищення рівня добової рухової активності; розвиток основних фізичних якостей: загальної витривалості, м’язової сили, координаційних здібностей (орієнтація у просторі, рівновага) та збільшення амплітуди рухів у суглобах; уповільнення прогресування когнітивних порушень. Дослідження проводилося упродовж 2018–2019 рр. на базі Комунальної установи Сумської обл. ради «Лебединський психоневрологічний інтернат», у якому взяли участь 14 осіб, серед них 9 жінок та 6 чоловіків віком від 65–66 років із хворобою Альцгеймера. Впровадження розробленої нами програми відбувалося упродовж п’яти місяців із дотриманні загальнодидактичних (активності, поступовості, доступності, наочності та ін.) і специфічних принципів, та відповідно до функціональних можливостей пацієнтів (щадному та щадно-тренувальномурухових режимах).