Academic literature on the topic 'Теоретико-методологічні засади управління'

У статті пропонується нова парадигма орієнтирів публічного управління у вигляді дисциплінарної матриці. Побудована модель публічного управління на засадах механізму зворотного зв’язку у суб’єкт-суб’єктній взаємодії, що створює теоретико-методологічні засади для становлення науки публічного управління (Public administration) в Україні.

Менеджмент українських підприємств стикається зі значними культурними ризиками і комунікативними бар'єрами. У зв'язку із цим управління конфліктами стає темою підвищеної уваги не тільки в теорії менеджменту, а й у практиці управління у цілому. Метою дослідження є узагальнення теоретико-методологічних положень виникнення та вирішення організаційних конфліктів. У статті зазначено, що умовою виходу з економічної кризи для багатьох підприємств є саме конструктивний підхід до управління конфліктною взаємодією, оскільки в конфлікті від самого початку закладений потенціал для будь-якої організації. Здійснено огляд конкретних причин та базових складників організаційних конфліктів у трудовому колективі. Розглянуто методологію управління процесом конфлікту. Запропоновано профілактичні процедури в рамках організаційного середовища з метою зниження рівня конфліктів в організаціях. У результаті дослідження встановлено, що будь-яка організація може піддаватися різним видам конфліктів залежно від рівня якості корпоративної культури, розмірів організації, особистісних характеристик керівників та членів колективу.

У статті розкрито зміст управління фінансовою безпекою на макро- та мікрорівнях. Представлено результати порівняння основних компонентів механізму державної та корпоративної систем управління фінансовою безпекою. Наголошено на важливості та розкрито зміст адаптивного управління з точки зору властивості адаптивних систем, яка полягає у досягненні мети управління в умовах недетермінованого зовнішнього середовища. Виділено інструменти адаптивного управління. Представлено процес управління фінансовою безпекою з урахуванням принципу адаптивності. Виділено проблеми впровадження науково обґрунтованих моделей у практику вітчизняних корпоративних підприємств.

В статі проаналізований рівень боргової безпеки держави в умовах трансформаційних процесів в економіці. Автором розкриті теоретико-методологічні засади формування та оцінювання боргової безпеки, виділені основні її загрози та небезпеки, систематизовані та

Формування у підприємстві дієвої системи економічної безпеки і організація її успішної реалізації повинні базуватися на методологічних аспектах наукової теорії безпеки та включати певні заходи, що здійснюється поетапно в певній послідовності або одночасно. Їх сукупність утворює механізм забезпечення економічною безпекою підприємства як сукупність правових норм, законодавчих актів, спонукальних мотивів і стимулів, заходів, методів, засобів і сил, за допомогою яких забезпечується досягнення цілей безпеки і вирішення поставлених завдань. У статті обґрунтовано актуальність необхідності формування ефективного механізму забезпечення економічної безпеки підприємства, якому відводиться пріоритетна роль у загальному управлінні безпекою суб’єкта господарювання. Здійснено аналіз наукових досліджень різних дослідників-економістів, який свідчить про невизначену точку зору, щодо трактування поняття «механізм забезпечення економічної безпеки підприємства». Визначено, що найбільш значимим структурним елементом механізму забезпечення економічної безпеки підприємства є системне забезпечення управління економічною безпекою підприємства, куди входить нормативно-правове, інформаційне, організаційне, методичне та ресурсне забезпечення. Зокрема, досліджено суб’єкти і об’єкти, функції, завдання, принципи, методи забезпечення економічної безпеки підприємства. Розглянуто особливості, мету формування та основні елементи механізму забезпечення економічної безпеки підприємства.

У статті визначено ключові положення теоретико-методологічних засад наукового дослідження інституційного забезпечення державної молодіжної політики. На підставі умовного розмежування теоретичного трактування категорій «інститут» й «інституція» авторкою визначено їх взаємозв’язок як цілого і частки. Виявлено, що у ході еволюційного розвитку суспільства потребують зміни й інститути публічного управління молодіжною політикою, або виникає необхідність створення нових інститутів. Натомість, інститути за своєю побудовою та, власне, й інституції, є доволі інертними і не виявляють гнучкості у відповідь на зміни й нові виклики, а тому відстають від трендів і не відповідають нагальним потребам суспільства. Доведено, що теоретична метаморфоза теорії інституціоналізму щодо перенесення акценту з інституту на особистість, індивіда, стала ключовою у формуванні проактивної ролі молоді у суспільстві в умовах трансформації соціально-економічної системи, постійного реформування окремих систем публічного управління, затвердження геополітичного вектору розвитку України тощо.Наведено авторське визначення категорії «інституційне забезпечення молодіжної політики» як суспільного явища, яке об’єднує статичні й динамічні складові та передбачає одночасну наявність, існування і функціонування певних інститутів молодіжної політики в певних умовах і їх зміну, трансформацію чи створення нових інститутів у відповідь на еволюційні виклики суспільства й геополітичні тренди. Складовими інституційного забезпечення молодіжної політики є інститути, інституції і процес інституціоналізації. Авторка довела, що державна молодіжна політика як об’єкт публічного управління має формуватися і реалізовуватись як комплекс управлінських впливів. Цей комплекс передбачає залучення у процес формування державної молодіжної політики двох узагальнених груп суб’єктів молодіжної політики: суспільства і інститутів публічного управління. При цьому ключовим фактором дієвості публічного управління і забезпечення комплексності управлінських впливів на формування і реалізацію молодіжної політики є система інструментів і механізмів взаємодії цих груп суб’єктів управління молодіжною політикою на різних рівнях і у різних масштабах.

В науковому дослідженні проаналізовано рівень боргової безпеки держави. Автором розкрито теоретико-методологічні засади формування та оцінювання боргової безпеки, виділено основні її загрози та небезпеки, систематизовано та проаналізовано їх значення для України. Проведено оцінку рівня боргової безпеки держави, запропоновано напрями покращення управління державним боргом та оптимізація боргової безпеки.

Розглянуто теоретико-методологічні засади громадського контролю представницьких органів влади в умовах децентралізації. Проведено аналіз зарубіжних наукових джерел, що дозволило виокремити широкий спектр досліджень громадського контролю представницьких органів влади та надало можливість систематизувати теоретико-методологічні засади формування та розвитку такого контролю за напрямами досліджень. Узагальнення сутності теорій, концепцій, підходів, шкіл зарубіжної науки продемонструвало широкий діапазон їх практичного застосування для діяльності публічних адміністрацій у побудові взаємовідносин з громадою в аспектах: самостійного прийняття рішень у сфері політики та розподілення ресурсів; формування сильних громад, які контролюють і координують дії по відношенню до держави; виборчого процесу та розподілення відповідальності; взаємодії з обраними в представницькі органи влади; здійснення влади; впливу об’єднань громадян на застосування законів і політики (публічної політики) на сфери життєдіяльності населення; участі громадськості та державних управлінців в плануванні та реалізації розвитку громади; впливу громадськості на кризи на місцевому рівні; соціальної роботи; процесу залучення громадян до процедури контролю тощо. Проведений аналіз наукових джерел продемонстрував відсутність у вітчизняній науковій думці теоретико-методологічних засад і теорій громадського контролю як явища і як процесу, зокрема за представницькими органами влади в умовах децентралізації. Здебільшого йдеться про форми, методи, технології, інструменти та процедури громадського контролю, які часто дорівнюються до методів залучення громадян у процес прийняття рішень на різних рівнях управління. Аналіз наукових поглядів на формування та розвиток контролю дав змогу узагальнити сфери громадського контролю представницьких органів влади, класифікувати їх за сферами публічного управління, а відповідно до змісту, сенсу та характеристик теорій, за сферами впливу на життєдіяльність населення. Продемонстровано, що громадський контроль представницьких органів влади — це одна з форм взаємовідносин публічної адміністрації з громадою.

Викладено методологічні засади формування системи управління комерціалізацією інноваційної продукції промислового підприємства.
The methodological principles of the formation of the system of commercialization management of innovative products of the industrial enterprise are set out.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.06. - Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет», Дніпропетровськ, 2011.
Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.06. - Экономика природопользования и охраны окружающей среды. Государственное высшее учебное заведение «Национальный горный университет», Днепропетровск, 2011.
Thesis for the Doctor of Economic Sciences scientific degree in specialty 08.00.06. - Economics of nature management and environmental protection. State Higher Educational Establishment “National Mining University”, Dnipropetrovsk, 2010.
Дисертація присвячена формуванню теоретико-методологічних засад еколого-економічної стратегії розвитку вуглевидобувних підприємств та розробки науково-практичних підходів до управління продуктивними шахтними потоками, які спричиняють найбільший негативний вплив на навколишнє середовище. обґрунтуванні теоретико-методологічних підходів до формування стратегії еколого-економічного управління продуктивними потоками вугільних шахт з метою подальшого удосконалення економічного механізму зменшення рівня шкідливого впливу на навколишнє природне середовище з врахуванням специфіки галузі як високо інерційної системи. В результаті досліджень науково обґрунтована нова цілісна стратегія управління і моделювання параметрів основних продуктивних потоків на основі двоєдиної сутності шахт як еколого-економічних систем із урахуванням індивідуальних особливостей підприємств у вигляді екологічного паспорту. Визначено основи екологічної паспортизації вугільних шахт у контексті приватизації підприємств галузі та створена система економічної оцінки продуктивних потоків, які формують найбільший вплив на довкілля. Надано визначення понять «продуктивний поток вугільної шахти» та «еколого-економічний потенціал вугільної шахти». Розроблено методологічні засади формування еколого-економічної стратегії.
Диссертация посвящена формированию теоретико-методологических основ эколого-экономической стратегии развития угледобывающих предприятий и разработке научно-практических подходов к управлению производственными шахтными потоками, которые оказывают наиболее негативное влияние на окружающую среду. Обосновано теоретико-методологические подходы к формированию стратегии эколого-экономического управления производственными потоками с целью уменьшения уровня вредного воздействия на окружающую природную среду с учетом специфики угольной отрасли как высоко инерционной системы. В результате исследований научно обоснована новая целостная стратегия управления и моделирования параметров основных продуктивных потоков на основе двойственной сущности шахт как эколого-экономических систем с учетом индивидуальных особенностей предприятий в виде экологического паспорта. Разработаны основы экологической паспортизации в контексте приватизации предприятий отрасли и создана система экономической оценки производительных потоков, оказывающих наибольшее воздействие на окружающую среду. Раскрыта сущность целесообразности добычи балансовых запасов угля с точки зрения конкурентной среды и «стейкхолдеров» (участников рынка) на основе определения предельных значений зольности и мощности угольных пластов, себестоимости добычи угля и затрат на обогащение, теплоты сгорания угля и коэффициента выхода полезной продукции, предложено определение понятия «экономические запасы угля». Даны определения понятиям «производительный поток угольной шахты» и «эколого-экономический потенциал угольной шахты». Научно обосновано методологические подходы к оценке эколого-экономических и социальных последствий закрытия угольных шахт на основе экономического противопоставления необходимости компенсации потерь запасов и меры воздействия производственных потоков на окружающую среду в условиях изменения глубины добычи запасов, мощности шахты, сложности топологии сети подземных выработок. Впервые сформулирован механизм выбора оптимальной стратегии закрытия угольных шахт, на основе которого предложена классификация подлежащих ликвидации шахт на три группы. Определено, что неизбежность экономического противопоставления необходимости компенсации потерь запасов и уровня воздействия на окружающую среду связана с исчерпаемостью угля как минерального ресурса недр, являясь, в свою очередь, следствием отработки большей части кондиционных запасов угля. Усовершенствовано теоретические и методические подходы к разработке программы экологизации деятельности шахты за счет учета экономической эффективности и принципов использования отходов угольного производства, а также пространства подземных горных выработок на условиях, определенных концепцией рационального природопользования. Доказано, что использования горной породы из отвалов для погашения капитальных горных выработок подлегающих ликвидации угольных шахт, позволяет получить экономию затрат от уменьшения расхода ресурсов при выдаче шахтой горной породы с ее последующим размещением в отвалах, экономический эффект от уменьшения затрат на складирование породы и содержание породного отвала, экономию затрат от сохранения земельных площадей, и дополнительный доход от извлечения металлической крепи. Разработаны методологические основы формирования эколого-экономической стратегии развития угледобывающих предприятий и усовершенствовано экономический механизм оценки целесообразности перехода к отработке новых шахтных полей, базирующийся на управлении производственными потоками путем согласования необходимости обеспечения внеплановых потерь угледобывающих мощностей и соответствующих компенсационных объемов готовой угольной продукции.
The thesis is devoted to build-up of theoretical and methodological fundamentals of environmental and economic strategy for developing of coal mining enterprises and formation of scientific and practical approaches to control over coal mines productive flows, which influence significantly on environment. Some theoretical and methodological approaches are substantiated for build-up a strategy of environmental and economical control over productive flows of coal mines in order to farther development of economical mechanism to reduce coal mining detrimental effects on natural environment. Consequently, in the thesis a new integral strategy is developed, the proof for controlling and modeling the main parameters of coal mines productive flows has been given, too. This strategy considers coal mines as dualistic objects, both environmental and economic systems, and classifies the individual features of coal mines in their ecologic passports. The fundamentals of ecological passports issue are proposed in the paper, as well as the system of coal mines productive flows economic evaluation has been generated. The definitions of such terms as “economical reserves of coal”, “environmental and economic potential of coal mine” and “coal mine productive flow” are given, too. The methodological basics are worked out to build up the environmental and economic strategy to guarantee the coal mines development. The economic mechanism to estimate the effectiveness of launching the coal mining at the new mine fields has been enhanced in such a way to control coal mines productive flows in accordance with the necessity to support of extra planned mining facilities loss and provide the respectable volumes of coal from compensative deposits.

Дисертація присвячена розробленню теоретичних та методологічних засад управління вибором ефективних напрямів реінжинірингу бізнес-процесів на підприємствах промислового комплексу. З позицій системного підходу розвинуто сутність поняття «реінжиніринг бізнес-процесів». Удосконалено теоретико-методологічні засади управління вибором напрямів реінжинірингу бізнес-процесів, що характеризують принципи його проведення.Розроблено теоретико-методологічні положення механізму управління вибором напрямів реінжинірингу бізнес-процесів промислових підприємств. Удосконалено методологічні засади формування системи ризик-менеджменту реінжинірингу бізнес-процесів промислових підприємств у системі управління вибором напрямів його проведення. Розроблено науково-методичні положення щодо обґрунтування вибору ефективних напрямів реінжинірингу бізнес-процесів промислових підприємств на основі витратного та результатного підходів з використанням інструментарію нейромережних технологій. Розвинуто методичний підхід до вибору стратегічних напрямів реінжинірингу бізнес-процесів. Запропоновано методологічні положення щодо формування механізму інвестиційного забезпечення реінжинірингу бізнес-процесів промислових підприємств при управлінні вибором напрямів його проведення.
Диссертация посвящена разработке теоретических и методологических основ управления выбором эффективных направлений реинжиниринга бизнес-процессов на предприятиях промышленного комплекса. С позиций системного подхода усовершенствована сущность понятия «реинжиниринг бизнес-процессов». Усовершенствованы теоретико-методологические основы управления выбором направлений реинжиниринга бизнес-процессов, которые характеризуют принципы его проведения. Дополнена классификация направлений реинжиниринга бизнес-процессов следующими признаками: по способу перепроектирования бизнес-процессов – реинжиниринг бизнес-процессов, который осуществляется последовательным, параллельным и смешанным способом; по источникам финансирования – реинжиниринг бизнес-процессов, финансируемый за счет собственного и заемного капитала. Предложены теоретико-методологические положения механизма управления выбором направлений реинжиниринга бизнес-процессов промышленных предприятий. Усовершенствованы методологические основы формирования системы риск-менеджмента реинжиниринга бизнес-процессов промышленных предприятий в системе управления выбором направлений РБП, которая содержит: подсистемы информационно-аналитического идентифицирования рисков и обеспечения процесса риск-менеджмента реинжиниринга; принципы и методы, которые характеризуют данные подсистемы. Усовершенствован научно-методологический подход к экономическому обоснованию этапов проведения реинжиниринга бизнес-процессов, содержащий определение влияния факторов внешней и внутренней среды на каждый из этапов реинжиниринга бизнес-процессов, основанный на элементах Х-инжиниринга.Усовершенствован методический подход к выбору стратегических направлений реинжиниринга бизнес-процессов, дополняющий систему SWOT-анализа показателями, которые характеризуют сильные и слабые стороны, а также возможности и угрозы реализации направлений реинжиниринга бизнес-процессов. Усовершенствованы теоретико-методические основы к формированию системы показателей комплексной оценки уровня риска направлений реинжиниринга бизнес-процессов промышленного предприятия с целью выбора направлений реинжиниринга. Разработано критериальную базу ранжирования проектов реинжиниринга бизнес-процессов промышленных предприятий на основе экономических параметров (чистая текущая стоимость, внутренняя норма доходности, рентабельность инвестиций, срок окупаемости, коэффициент эффективности инвестиций) с учетом временной вариативности и уровня риска его направлений, который характеризует направления проведения реинжиниринга бизнес-процессов. Разработаны научно-методические положения по обоснованию выбора эффективных направлений реинжиниринга бизнес-процессов промышленных предприятий на основе затратного и результатного подходов с использованием инструментария нейросетевых технологий. Развит научно-методический подход к оценке влияния реинжиниринга бизнес-процессов на уровень экономического потенциала предприятия, который, в отличие от существующих, основанный на расчете интегрального показателя экономического потенциала путем двухуровневой его интеграции.Усовершенствовано научно-методологический подход к экономическому обоснованию этапов проведения реинжиниринга бизнес-процессов, основанный на разработке и внедрении системы показателей определения целесообразности и прогнозной эффективности проведения реинжиниринга бизнес-процессов. Предложены подходы к формированию механизма инвестиционного обеспечения реинжиниринга бизнес-процессов промышленных предприятий в системе управления выбором его направлений, основанный на: управляющей и управляемой подсистемах организационно-экономического обеспечения инвестирования, элементах формирования стратегии инвестирования, составляющих организационно-экономических основ инвестирования; инструментах инвестиционного обеспечения и оценки экономического результата внедрения этого механизма. Усовершенствованы методические положения к проведению экспресс-оценки направлений реинжиниринга бизнес-процессов промышленных предприятий, которая базируется на использовании показателей реинжиниринга бизнес-процессов по следующим группам: результативности, затратности, продолжительности, качества, фрагментации, оборачиваемости средств, устойчивости и отбора наиболее существенных из показателей каждой группы по принципу Парето.
The thesis is devoted to development of theoretical and methodological foundations of choice management of directions of business processes reengineering of industrial enterprises. System approach allowed developing the essence of the concept «reengineering of business processes». Theoretical and methodological foundations of choice management of directions of business processes reengineering, describing its implementation principles are improved. Theoretical and methodological provisions of management mechanism for choice of directions of business process reengineering is developed. Methodological bases of formation of risk management system of business processes reengineering of industrial enterprises in the system of choice management of directions of its implementation are improved. The scientific-methodical provisions on justification of choice of efficient ways of reengineering of business processes based on result and cost approaches using neural network technologies are suggested. Methodical approach to selecting strategic areas of business processes reengineering is developed. Methodological provisions for the formation of mechanism of investment support for business processes reengineering of industrial enterprises in choice management for its implementation are suggested.

У монографії висвітлено теоретико-методологічні підходи до вирішення актуальних проблем інвестиційно-інноваційного забезпечення промисловості України в умовах Четвертої промислової революції. Досліджено етапи промислового розвитку та узагальнено тенденції технологічно-промислового еволюціонування. З’ясовано змістовно-типологічні характеристики інвестиційно-інноваційного забезпечення промисловості. Обгрунтовано необхідність формування та впровадження механізму інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку промисловості. Розроблено концептуальні та методологічні засади інвестиційно-інноваційного забезпечення промисловості України на засадах «Індустрії 4.0». Обґрунтувано шляхи удосконалення державної промислової політики як інституційного базису інвестиційно-інноваційного забезпечення промисловості країни. Розроблено комплекс державних цільових програм розвитку промисловості України на засадах «Індустрії 4.0». Монографія розрахована на широке коло працівників органів державного управління, науковців, фахівців у сфері промислового розвитку, викладачів, аспірантів та студентів закладів вищої освіти.