Journal articles on the topic 'Температурний індекс'

В роботі представлено дослідження щодо аналізу впливу температурних показників атмосферного повітря урбанізованих територій на показники забруднення первинними та вторинними елементами та вплив якісного стану повітря на значення виробничого ризику. Запропоновано алгоритм системної ієрархічної моделі оцінки і класифікації виробничого ризику для робітників, які працюють на відкритому повітрі. Представлені залежності між вологовмістом в повітрі, температурними показниками та індексом забруднення AQIPM2,5 в м. Києві за березень 2020року. Взаємовплив температурних та якісних показників атмосферного повітря на здоров’я працівників на відкритих виробничих майданчиках на даних 2016 року представлено на прикладі окремих автомобільних шляхопроводів м. Києва, як одного з самих спекотних років останнього десятиліття. Представлені середньомісячні значення індексу забруднення атмосферного повітря аерозольними частками РМ2,5мкм і виробничого ризику в залежності від вторинного формальдегідного забруднення внаслідок фотохімічних перетворень. Розроблена шкала класифікацій між кількісними показниками виробничого ризику та показниками забруднення атмосферного повітря. Ступінь небезпечності виробничого ризику по перевищенню концентрації найбільш небезпечного забруднювача може бути визначена даним підходом за референтним значенням окремого показника Результати роботи стануть в нагоді при розробці рекомендацій щодо захисту здоров’я працюючих в умовах поступового підвищення температурних показників, а також при розробці містобудівельних норм охорони праці на будівельних майданчиках

У статті описано конструкцію та принцип роботи вимірювального модуля для визначення структурно-механічних властивостей та теплопровідності м’яса птиці до та після кулінарної обробки. Наведено схему розташування температурних датчиків та нагрівального елементу. Доведено актуальність дослідження не лише межи міцності поверхні продукту пенетрометром, а й релаксаційного зусилля та термопровідності продукту. Побудовано градуювальні графіки пенетрометрів та наведено приклад фіксування температури стінки вимірювального індентора напівпровідниковим термометром при підвищенні температури зразка нагрівальним індентором. Створений модуль «Реологія» приладу MIG-1.3 дозволяє визначати основні структурно-механічні та теплофізичні параметри м’яса птиці. Похибки окремих датчиків не перевищують ± 1 °С, що дозволяє визначати реологічні та теплофізичні властивості зразків м’яса птиці на проміжних стадіях технологічного процесу, коли дегустація неможлива. Результати фіксації динаміки різниці температур поверхні інденторів вказують на швидкість розповсюдження тепла всередині зразка, що дозволяє визначити теплопровідность та отримати уявлення про кількість вільної вологи, що утворилася внаслідок денатурації білків м’яса птиці. За визначеними реологічними та теплофізичними параметрами були встановлені оптимальні режими термічної обробки трьох зразків філе індика (температура, час, швидкість руху повітря, вологість) та модифікований режим «steaming» пароконвекційної шафи Convothem. З метою перевірки структурно-механічних властивостей готових зразків філе на розробленому обладнанні проведено дослідження структурно-механічних та теплофізичних властивостей філе індика після термічної обробки за різних температурних режимів. За температури 20 ± 2 °С було визначено динаміку зміни сили супротиву (релаксаційне зусилля) та зміну температури при механічній деформації зразків. Доведено відповідність результатів дослідження реологічних та теплофізичних властивостей на пропонованому приладі MIG-1.3 технологічним властивостям зразків філе.

Поверхневі води є важливими природнім ресурсом та відіграють важливу роль в багатьох аспектах людського життя, таких як питна вода, сільське господарство, виробництво електроенергії, транспорт та промисловість. Зміни поверхневих вод впливають на інші природні ресурси та навколишнє середовище. Це обумовлює важливість якісного визначення обсягу поверхневих вод і відстеження їх динаміки. Останнім часом дедалі більшої популярності набувають методи аналізу поверхневих вод на основі супутникових зображень. В роботі досліджені можливості і перспективи використання методів обробки та аналізу геопросторових зображень для віддаленого моніторингу поверхневих вод. Визначено та формалізовано етапи моніторингу поверхневих вод на основі геопросторових зображень. Визначено класифікацію методів виділення даних водної поверхні з геопросторових зображень, що включає методи на основі спектральних діапазонів, методи контрольованої класифікація на основі методів машинного навчання та методи неконтрольованої класифікації на основі індексів води. Розглянуто особливості просторово-часового аналізу поверхневих вод та критеріїв оцінки його точності.Ключовим критерієм оцінки точності є загальна точність класифікації зображень, однак, доцільно використовувати декілька специфічних критеріїв оцінки, таких як коефіцієнт узгодженості MICE, точність виробника, точність користувача, для отримання надійнішої оцінки. Проведено дослідження можливостей аналізу поверхневих вод на основі водного індексу на прикладі озера Піщане Луганської області в період водопілля 2018-2019 років. Дослідження можливостей аналізу поверхневих вод на основі водного індексу з застосуванням нормованого диференційованого індексу вологості території озера Піщане дозволило виявити певну невизначеність при підборі порогових значень для ефективного диференціювання. Також, виявлено суттєву залежність методу від факторів атмосферних умов, таких як хмарність, туман, задимленість або температурна інверсія на момент зйомки геопросторового зображення, що обумовлює необхідність атмосферної корекції супутникових даних до рівня обробки L2A.

Тепер всі світові тенденції енергії прямують на використанні і комбінуванні поновлюваних джерел енергії. Поєднання декількох поновлюваних джерел енергії і залучання не поновлюваних джерел приводить до часткової незалежності. У цій роботі була протестований лабораторний пристрій для нагріву і охолодження рідини. Протягом експерименту були використані правила Карно, гідродинаміка, динамічна компресія газів і багато інших принципів. Запропоноване поєднання декількох систем замінимої енергії, зазначене у графіках, відобразило кількість джерел, необхідних для роботи експериментального врегулювання. Були зняті показники в різних термінах роботи експериментального врегулювання, для цієї мети воно було обладнане великою кількістю чутливих елементів. Досліджуваний час, температура, тиск на різних проміжках врегулювання управляється он-лайн з мобільного пристрою. Для конструкції і оцінки адекватності математичного зразкового збирання показників від сенсорів залежно від температурних індексів умови експлуатації, яка вимагає детальніших спостережень, для цього дослідження знадобилося більше ріку, залежно від часу щорічної і бажаної температури в приміщенні. Зняті показники з експериментальної частини, дозволили отримати апроксимовану інформацію для конструкції діаграм залежностей нагнітання тиску від температур. Дослідним результатом стали побудовані графічні залежності тиску від температур на трьох основних ділянках врегулювання. Отримані дані надають можливості побудувати математичну модель для послідовної модернізації врегулювання.

Розглянуто дослідження зміни погодних умов за допомогою Telegram Bot API. Використано аналітичні типи даних з кількох ресурсів API для виявлення найбільш точного та швидкого доступу до інформації через Telegram Bots із моніторингом більше двох вибірок в одній системі координат. Це дозволить нам вибирати найточніші показники та швидше передавати інформацію кінцевому користувачу. Враховано основні показники температури з точністю до однієї сотої, вологість у відсотках, атмосферний тиск, швидкість вітру, хмарність, індекс ультрафіолету у вибраній системі координат, видимість на вулиці, стан озону в атмосфері.

Деревні насадження парків міст, що належать до природно-заповідного фонду держави, перебувають під впливом стресових чинників, тому є актуальним питання їх діагностики. Фотосинтетичний апарат рослин є одним з показників їх життєвого стану. Досліджено фотосинтетичний апарат хвої сосни звичайної парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Черкас. Встановлено, що в Черкасах поєднання перепадів температури та збільшення середньої літньої температури і зниження відносної вологості повітря створює умови для посух. Високий рівень забруднення атмосферного повітря (індекс забруднення 7,22) у поєднанні з низьким потенціалом до розсіювання шкідливих домішок в атмосфері сприяють послабленню соснових деревостанів парків міста. Виявлено збільшення концентрації хлорофілів та каротиноїдів хвої порівняно з деревами контрольної ділянки у парках "Сосновий бір" (Ахл а – в 1,2 раза; Ахл b – в 1,6 раза; Акар – в 1,3 раза) та "Обласна лікарня" (Ахл а – в 1,4 раза; Ахл b – в 1,9 раза; Акар – в 1,4 раза), а у дерев парку "Перша міська лікарня" встановлено, що концентрація хлорофілу а та каротиноїдів в 1,5 раза, а хлорофілу b в 1,05 раза менша, ніж у контрольних дерев. Виявлено достовірний зворотній зв'язок між концентрацією сульфатів у снігових опадах та концентрацією хлорофілу а (r = -0,844 при ts = 6,24 ˃ t0,05 = 2,26) та хлорофілу b (r = -0,762 при ts = 5,37 ˃ t0,05 = 2,26). З'ясовано, що співвідношення вмісту хлорофілу a до хлорофілу b у досліджуваних дерев нижче (2,50-2,59) порівняно з контрольними деревами (3,52). Виявлено, що співвідношення вмісту хлорофілів до вмісту каротиноїдів у дерев контрольної ділянки (4,09) менше, ніж у дерев паркових насаджень (4,21-4,53). З'ясовано, що фотохімічна активність хлоропластів соснових деревостанів досліджуваних ділянок нижча порівняно з контролем (425,84±18,24): парк "Сосновий бір" – 386,44±15,63, парк "Обласна лікарня" – 354,26±12,34, парк "Перша міська лікарня" – 300,01±13,85. Встановлено, що зміни фотосинтетичного апарату рослин парків "Сосновий бір" та "Обласна лікарня" свідчать про розвиток адаптивної специфічної реакції на стресогенні чинники міського середовища, а зниження всіх досліджуваних показників сосни звичайної "Парку Першої міської лікарні" діагностує пригнічення фотосинтетичної функції деревостанів та розвиток деструктивних процесів.

Під час експлуатації автотранспортного засобу мінеральна моторна олива у двигуні внутрішнього згорання (ДВЗ) піддається безперервному впливу високої температури, окиснення, термічного розкладу, зовнішніх забруднювачів, каталізаторів (продуктів зношення металевих поверхонь) тощо. Внаслідок цього в ній накопичуються продукти зношення деталей ДВЗ та розкладу присадок, продукти окиснення вуглеводневої частини, асфальто-смолисті речовини тощо, що спричиняє незворотні зміни її якісного хімічного складу. Для видалення з відпрацьованих олив оксигеновмісних продуктів старіння та зниження їхнього кислотного числа доцільно використовувати метод коагуляції. Одним з легкодоступних та перспективних коагулянтів для очищення відпрацьованих мінеральних моторних олив може слугувати кристалічний карбамід. Його додавали до відпрацьованих олив і перемішували за підвищеної температури. Контроль ефективності процесу очищення карбамідом здійснено за кислотним числом оливи. Використаний карбамід разом із виокремленими компонентами оливи відділяли фільтруванням. Встановлено оптимальні умови процесу, а саме: кількість карбаміду – 5 % мас. на сировину; температура – 140 оС; тривалість перемішування – 80 хв. Для вивчення зміни експлуатаційних властивостей очищених мінеральних моторних олив здійснено дослідження за стандартизованими методиками та за допомогою рентгенофлуоресцентного та ІЧ-спектрального методів аналізів. Встановлено, що внаслідок очищення відпрацьованих олив карбамідом їхнє кислотне число істотно зменшується, що підтверджується ІЧ-спектральним аналізом. Відбувається також незначне підвищення індексу в'язкості олив, а також зниження вмісту механічних домішок, води. Зольність олив також зменшується. Це підтверджено також результатами рентгенофлуоресцентного аналізу. Використання кристалічного карбаміду для очищення ВММО дає змогу зменшити вміст оксигеновмісних продуктів старіння, водночас, в очищеній оливі залишаються небажані поліциклічні ароматичні вуглеводні, асфальто-смолисті речовини, продукти розкладу присадок та механічні домішки, для видалення яких необхідно використовувати додаткові стадії очищення.

Знання щодо реакції деревостанів на минулі умови довкілля можуть допомогти передбачити, як ліси можуть реагувати на майбутній клімат. Вплив клімату на радіальний приріст Pinus sylvestris L. у сосняках Лівобережного Лісостепу досліджено в умовах свіжого бору та свіжого субору із застосуванням стандартних дендрохронологічних методик. Створено регіональну деревно-кільцеву хронологію сосни звичайної, яка складається з 80 індивідуальних деревно-кільцевих серій і базується на шести локальних деревно-кільцевих хронологіях, які містять 5424 шари річної деревини. На основі цієї серії побудовано індексну серію RESIDUAL, з якої вилучено віковий тренд, що зробило її придатною для подальшого поглибленого дендрокліматичного аналізу. Виявлено реперні роки мінімального приросту (1936, 1942, 1954, 1975, 1979, 2000, 2005, 2009 та 2012), упродовж яких ширина шарів річної деревини була меншою, порівняно з відповідними значеннями попереднього року, на 20-46%. Радіальний приріст упродовж цих років обмежували опади, високі температури вегетаційного періоду, екстремальні зимові та ранньовесняні температури. Роки максимального приросту (1935, 1943, 1953, 1988, 2004, 2011 та 2014) характеризувалися сприятливим співвідношенням тепла і вологи. До 1979 р. упродовж мінімальних реперних років радіальний приріст обмежували, насамперед, низькі температури і посухи, але після 1979 р. – лише посухи і теплі зими. За допомогою програми RESPONSE з використанням кореляційного та регресійного аналізів між радіальним приростом сосни та кліматичними чинниками виявлено, що впродовж другого періоду (1989-2017 рр.), порівняно з першим (1960-1988 рр.), посилився негативний вплив температур та позитивний вплив опадів упродовж квітня-серпня на радіальний приріст. У першому періоді позитивний вплив опадів упродовж вегетаційного періоду тривав менший термін – тільки червень-липень. У другому періоді температури червня-грудня попереднього року сильніше впливали на радіальний приріст поточного року на відміну від опадів, вплив яких навпаки – зменшився. Отже, сосна стала чутливішою до впливу клімату впродовж 1989-2017 рр. порівняно з 1960-1988 рр. Це проявилося у збільшенні значущих зв’язків між радіальним приростом сосни та кліматичними чинниками у другому періоді порівняно з першим, що свідчить про ослаблення насаджень і про можливе деяке погіршення радіального приросту найближчими роками. Однак, зважаючи на пластичність сосни та її адаптацію до змін клімату на нинішньому етапі, можемо рекомендувати її подальше використання в сосняках Лівобережного Лісостепу.

Наведені дані за результатами досліджень бак-терицидної дії комплексного металомісткого дез-інфектанту. Для цього визначали фенольний кое-фіцієнт, який виражає відношення концентраціїрозчинів досліджуваної речовини до концентраціїфенолу, що спричиняють у рівний проміжок часуза однакової температури рівнозначний темпера-турний дезінфікуючий ефект. Також визначалибілковий індекс, показник зниження активностідезінфікуючого засобу в присутності білків. У ре-зультаті досліджень встановлено, що бактери-цидна дія комплексного металомісткого дезінфе-ктанту (КМД) сильніша за бактерицидну дію кар-болової кислоти в 157,98 разу. КМД може прояв-ляти бактерицидну дію на оброблюваних поверх-нях навіть за контакту з білковими субстанціями,хоча в такому випадку його ефективність зни-зиться в 2,92 разу, що враховано при встановленніефективних концентрацій робочих розчинів КМД. The data on research of bactericidal action of complex metallicdisinfectant are given in article. Phenolic factor which expresses therelation of concentration of solutions of investigated substance toconcentration of phenol that defines in an equal time interval atidentical temperature equivalent temperature disinfectant effect wasdefined for this purpose. Albuminous index, an indicator ofdecrease in activity of a disinfectant in the presence of fiber wasalso defined. As a result of researches it is established that,bactericidal action complex metallic disinfectant is stronger thanbactericidal action phenylic acid in 157,98 times. KMD can showbactericidal action on processed surfaces during contact withalbuminous substances, but in that case its efficiency decreases in2,92 times. That is considered at installation of effectiveconcentration of working solutions KMD.

Мета статті − вивчення впливу особливостей сорту та способу заморожування на якісні показники плодів вишні. Методика дослідження. Дослідження тривали протягом 2016−2018 рр з плодами вишні сортів: Жадана, Шанс, Елегантна, Оптимістка, Подбєльська, Альфа, Пам'ять Артеменка, вирощених на дослідній станції помології імені Л. П. Симиренка ІС НААН. Плоди вишні, зібрані у споживчій стадії стиглості, попередньо сортували, інспектували, мили, заморожували у пластикових стаканах за температури –22−24°С в попередньо підготовлених цукрових сиропах за такими варіантами: розсипом (контроль); у 25% цукровому сиропі; 20% цукровому сиропі з додаванням 4% аскорутину; 45% цукровому сиропі. Зберігали за температури −18°С. Результати дослідження. Дослідження показали, що вміст цукру в свіжих плодах вишні в межах 10,14−10,96%. Після заморожування плодів вишні в 45% цукровому сиропі та в 20% цукровому сиропі з додаванням 4% аскорутину втрати цукрів найменші і складають 2,26−8,88% та 3,3−10,16% відповідно. Вміст кислот у дослідних плодах вишні складає 1,67−2,02%, наменший він для сорту Елегантна −1,67%, а найвищий − Пам'ять Артеменка 2,02%. Протягом трьох місяців заморожування, порівняно із свіжими плодами, вміст кислот знизився на 2,19−11,9 %, а в кінці заморожування відбулось незначне підвищення їх вмісту на 0,5−3,47 %. Елементи наукової новизни. У дослідженні проаналізовано зміну показників якості плодів вишні за їх низькотемпературного заморожування розсипом та в цукрових сиропах. Найбільш гармонійний смак відчувався у плодів вишні сортів Альфа, Пам'ять Артеменка та Шанс. Найменше зниження цукрово-кислотного індексу зафіксовано у плодах вишні, заморожених в 45% цукровому сиропі та в 20% розчині цукру з додаванням 4% аскорутину. Практична значущість. Для збереження гармонійного смаку з високим цукрово-кислотним індексом плоди вишні необхідно заморожувати в 20% розчині цукру з додаванням 4% аскорутину. The purpose of the article is to study the influence of variety peculiarities and the method of freezing on quality indices of cherry berries. Research methods. The research was carried out during 2016−2018 with berries of cherry varieties: Zhadana, Shans, Elehantna, Optymistka, Podbielska, Alfa, Pamiat Artemenka, grown at the Research Station of Pomology named after L. P. Symyrenka of the IH NAAS. Fruits of berries were picked at the consumer stage of maturation, then they were presorted, inspected, washed, frozen in plastic cups at the temperature of -22−24 °C in prepared sugar syrups according to the following variants: in bulk (control); in 25 % sugar syrup; in 20 % sugar syrup with 4 % of ascorutin added; in 45 % sugar syrup. The berries were stored at -18 °C. The research results. Studies have shown that the content of sugar in fresh cherry berries was within the range of 10.14−10.96 %. After freezing of cherry berries in 45 % sugar syrup and 20 % sugar syrup with adding 4 % of ascorutin the loss of sugar was the least – 2.26−8.88 % and 3.3−10.16 %, correspondingly. The acid content in the studied cherry berries was 1.67−2.02 %, it was the smallest in Elehantna variety – 1.67 %, and the highest in Pamiat Artemenka – 2.02 %. During the three months of freezing, the acid content decreased by 2.19−11.9 % as compared with fresh berries, and at the end of freezing there was a slight increase in their content by 0.5−3.47 %. The elements of scientific novelty. The berries of Alfa, Pamiat Artemenka, and Shans varieties were distinguished by the most harmonious taste. The least decrease in the sugar-acid index in cherry was observed in berries frozen in 45 % sugar syrup and 20 % sugar syrup with 4 % ascorutin added. Practical significance. In order to preserve a harmonious taste with a high sugar-acid index, the cherry berries must be frozen in 20 % solution of sugar with adding 4 % of ascorutin.

Вступ. Методи регенеративної терапії починають широко використовувати в медицині. Лікування пародонтиту є складним завданням стоматології, тому відбувається пошук новітніх методів, які були б ефективними за цієї патології. Мета дослідження – вивчити вплив стовбурових клітин на стан клітинної та гуморальної ланок імунітету за умов експериментального пародонтиту. Методи дослідження. Дослідження проводили на білих безпородних щурах-самцях масою 180–200 г. Пародонтит викликали шляхом уведення в тканини ясен ліпополісахариду по 40 мікролітрів (1 мг/мл) через день протягом 14 діб. Через 1, 7, 14 і 21 доби після останнього його введення щурів декапітували під тіопенталовим наркозом (50 мг/кг). Контролем слугував матеріал від інтактних тварин. Отримували мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) у вагітних самок орієнтовно на 21–24-ту доби вагітності. Для одержання життєздатних МСК використовували ферментний метод. Культивування здійснювали в СО2- інкубаторі за температури 37 °С та концентрації СО2 – 5 %. Стовбурові клітини вводили щурам у ділянку ясен разовою ін’єкцією з розрахунку 1 млн клітин на 1 кг маси тіла. Для максимального збереження життєздатності клітин вводили МСК протягом 30 хв після отримання суспензії. Клітинну (CD4+, CD8+, CD3+, CD20+) ланку імунітету досліджували імунофлуоресцентним методом за допомогою моноклональних антитіл до CD4+-, CD8+-, CD3+- і CD20+-антигенів щура, кон’югованих із флуоресцеїн ізотіоціанатом (FITC) виробництва “Beckman Coulter” (США). Імунореактивність організму вивчали за вмістом сироваткових імуноглобулінів класів А, М, G методом твердофазового імуноферментного аналізу за допомогою набору реагентів “eBioscience, Inc” із використанням аналізатора “StatFax”. Отримані цифрові дані обробляли методом варіаційної статистики. Достовірність відмінностей порівнюваних параметрів між різними вибірками визначали з використанням t-критерію Стьюдента (при нормальному розподілі результатів) чи Манна – Уїтні (в разі розподілу, що не був нормальним). Результати й обговорення. За умов моделювання гострого пародонтиту продукування сироваткових імуноглобулінів значно зростало на початкових етапах експерименту з подальшим зниженням до 21-ї доби. При введенні МСК воно було менш інтенсивним, ніж у тварин без корекції. Вміст CD4+-клітин у щурів з гострим пародонтитом достовірно підвищувався на початкових етапах з подальшим зниженням до 21-ї доби. Після введення МСК він був меншим і на 1-шу добу складав 130,8 % від показника здорових тварин, що, відповідно, становило 88,6 % від рівня щурів, яким корекції не проводили. До 21-ї доби вміст CD4+-клітин продовжував знижуватись і достовірно не відрізнявся від такого у тварин без патології. Подібною була динаміка рівня CD8+-клітин, однак підвищення було меншим, ніж CD4+-клітин. Динаміка регуляторного індексу CD4+/CD8+ вказувала на достовірне зростання у тварин з гострим пародонтитом у ранні терміни з подальшим зниженням до 21-ї доби. Вміст CD3+- та CD20+-клітин у сироватці крові щурів з гострим пародонтитом на 1-шу добу достовірно перевищував показники інтактних тварин з подальшим зниженням до 21-ї доби. Корекція із застосуванням МСК супроводжувалась менш інтенсивним зростанням рівня CD3+- та CD20+- клітин. Висновки. У тварин з гострим пародонтитом спостерігають достовірне зростання рівня CD4+-лімфоцитів, порушення співвідношення основних субпопуляцій лімфоцитів (CD4+ і CD8+), що супроводжується достовірним підвищенням імунорегуляторного індексу, а також порушення функціональності гуморальної ланки імунної системи, що проявляється дисбалансом імуноглобулінів у кров’яному руслі та зниженням резистентності гуморальної ланки імунної системи. Застосування МСК суттєво вирівнює спричинений патологічним процесом дисбаланс імунної системи, сприяючи нормалізації імунорегуляторного індексу та основних класів імуноглобулінів.

Мета – дослідити вплив сортових особливостей 23 районованих і перспективних гібридів спаржі лікарської на ріст і розвиток рослин за вирощування в умовах Лісостепової зони за без гребеневої технології на краплинному зрошенні. Методи – загальнонаукові, спеціальні польові багаторічні та короткострокові досліди, лабораторні, розрахункові, статистичні. Результати. На закладеному у 2019 р. полігоні екологічного випробування перспективних гібридів спаржі лікарської проведено оцінку росту і розвитку рослин І–ІІІ років вирощування за безгребеневої технології на зрошенні в умовах Лісостепової зони. За результатами фенологічних спостережень за фазами розвитку рослин 23 гібридів спаржі лікарської визначено гібриди з раннім, середнім і пізнім строками відростання, що дозволяє надавати виробництву рекомендації стосовно організації конвеєра безперебійного виробництва спаржі зеленої впродовж тривалого періоду. Початок відростання гібридів спаржі розпочинався за наступних середньодобової та мінімальної температур на поверхні ґрунту: ранні – > 10 ºС та -1- 0 ºС; середні – > 10 ºС та > 4 ºС; пізні – за стабільних температур > 15 ºС та мінімальної температури на поверхні ґрунту >5º С. З метою розробки моделі оптимального гібрида для виробництва спаржі зеленої в умовах в Лісостеповій зоні України за допомогою використання функцій кластерного аналізу проаналізовано індекси 27 показників оцінки росту й розвитку рослин І–ІІІ років вирощування. Завдяки цьому генотипи із подібною нормою реакції було кластеризовано на групи. Такі гібриди як Apollo (Walker Brothers Inc.), Gijnlim та Аvalim (Limgroup B.V), Guelph Equinox (OAC of the University of Guelph), Vittorio (Blumen) за рівнем врожайності суттєво перевищили гібрид Aspalim (контроль) та увійшли до спільного кластера. За допомогою методу множинного регресійного аналізу розраховано рівняння залежності врожайності від кількісних ознак рослин. Установлено, що врожайність спаржі зеленої ІІІ-го року вирощування має функціональні зв’язки з такими ознаками, як кількість та висота пагонів рослин спаржі в кінці І року вегетації.

Всього в урбоценозах Харкова зареєстровано 66 видів стафілінід з 37 родів. Staphylinus caesareus та Drusilla canaliculata відзначені як еудомінанти, а 15 видів виявилися домінантами чи субдомінантами в більшості біотопів. Зростання числа видів відзначено з кінця квітня (12–15), і сягає максимуму в травні-червні (28–32 види). У липні– серпні відзначено по 10 та 16 видів відповідно, а восени – до 9 видів. Висока активність жуків характеризувалась одним–двома піками відзначеними з квітня до середини липня (але з максимумом в кінці травня). С другої половини літа чисельність стафілінід знижувалась, і досягала мінімуму восени. Перше збільшення чисельності жуків (кінець квітня-травень), обумовлено масовим виходом жуків, що перезимували. Другий пік чисельності (кінець червня-середина липня чи серпень) пов'язано як з появою жуків нового покоління, так і міграціями ряду видів стафілінід (особливо в літній період). Розглянуті сезонні зміни чисельності стафілінід у різних урбоценозах: парках, лісопарку, насадженнях центру та околиць міста і на присадибних ділянках. Висока чисельність стафілінід в центрі міста відзначена з квітня-травня (максимум) до початку червня. У парках та в Лісопарку, пік активності стафілінід спостерігали з другої половини квітня до середини травня, а значне зниження –з кінця червня до початку-середини серпня. Максимум чисельності Staphylinidae в насадженнях околиць міста характеризувалося одним-двома пікамим – з середини травня до червня та в першій половині червня, а різке зниження відзначено з середини літа. На присадибних ділянках пік чисельності в спостерігали у другій половині травня (2018) та у другій половині квітня (2019), після чого активність Staphylinidae істотно знижувалась. Можна припустити, що підвищення чисельності стафілінід весною (кінець квітня-травень) у всіх біотопах обумовлено виходом, активним пошуком їжі і розмноженням особин, що перезимували (в першу чергу Staphylinus caesareus), а в ряді випадків (в середині червня) і появою жуків нового покоління (наприклад, для Drusilla canaliculata). В подальшому, зниження активності, обумовлено смертністю більшості жуків після відкладання яєць, міграціями в інші біотопи в зв'язку з погіршенням умов, наприклад, низькою вологості ґрунту і підвищенням температури влітку. Максимальні показники чисельності (на прикладі S. саesareus) навесні зареєстровано на півтора-два місяці раніше, ніж такі статевого індексу. Максимальна частка самиць відзначена з другої половини літа і до початку осені.

The sensitivity of the reproductive structures of Forsythiasuspensato the complex influence of undifferentiated environmental factors has been studied.The monitoring sites are located in 15 different park ecosystems in 6 administrative districts of Kyiv. Data from the Borys Sreznevsky Central Geophysical Observatory (air pollution index (API) and meteorological conditions for 2018-2020) were used to assess the conditions of the growthenvironment. The influence of a complex of ecologically important factors during the flowering offorsythia on the quality of the formedpollen is noted. Thus, growing plantsfor a long time in conditions with a low level of air pollution (APIup to 5.0) in abnormal weather conditions in 2020,40-50% less fertile grainswere formed. And forplants, which grow in areas with increasedlevel (API5.0-7.0) and high level (API7.0-14.0) of air pollution, the share of fertile grains in the pollen population decreased by 60-80%. In the closed bud,the pollen has higher resistance to a complex of exogenous growth factors. Forsythia plants, which are located in large parklands, lose less pollen quality in adverse weather conditions and affected byurbotechnogenic factors. F. suspensa is an acceptable indicator of the level of environmental pollution by the deviation of pollen fertility from the control value. In areas with high aerogenic load, for example, areas with large highways (Bus Station «Darnytsia»), as well as with a significant recreational load (HolosiivskyiPark, Recreation Park on the Olena Teliha Street) much smaller pollen is formed. Itis noted that the conditions of forsythia growth affect the quantitative indicators of the formed pollen not only in the flower but also in the closed bud, which confirms the chronic effect of the complex of ingredients of aerotechnogenic emissions on plants of this species. The coefficient of sterility of pollen (CS) was used to objectively compare the data of 2019 and 2020 on the condition of the generative organs of F. suspensa in the studied areas. The calculation of the CS confirmed that in the closedbud pollen has a higher resistance to exogenous factors. In areas with high and increased levels of air pollution,during budding and flowering of plants (March-May,) there is a much higher CS of pollen of F. suspensа. Significant parkland territoriesof the city (for example, HolosiivskyiPark, Botanical Garden named after O. V. Fomin) provide less stressful conditions for growth and development of plants, even with the "very high" level of air pollution (ISA above 14.0) observed in April 2020 on this territory.The study of the susceptibility of F. suspensаpollen to growing conditions will be continued, as the prospects of using this species for bioindication of ecological status and zoning of park ecosystems of Kyiv according to the gradient of anthropogenic impact have been revealed.Key words:forsythia, fertility, coefficient of sterility of pollen, bioindication. Проведене дослідження чутливості репродуктивних структур Forsythiasuspensaдо комплексного впливу недиференційованих факторів навколишнього середовища. Моніторингові ділянки розташовані в 15 різних паркових екосистемах 6 адміністративних районівКиєва. Для оцінки умов середовища вирощування рослин використані дані Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського (індекс забруднення атмосферного повітря (ІЗА) та метеорологічні умови за 2018-2020 рр.). Відмічено вплив комплексу екологічно важливих факторів (за показниками відхилення від норми середньої місячної температури повітря та місячної кількості опадів у Києві) уперіод квітування форзиції на якість сформованого пилку. Так, за тривалої експозиції рослин в умовах з низьким рівнем забруднення повітря (ІЗА до 5,0) в аномальних погодних умовах 2020 р. сформувалось на 40-50% менше фертильних зерен. А у форзиції, яка росте на територіях з підвищеним (ІЗА 5,0-7,0) та високим (ІЗА 7,0-14,0) рівнями забруднення частка фертильних зерен в популяції пилку зменшилась на 60-80%. У закритому бутоні пилок має вищу стійкість до комплексу екзогенних факторів середовища зростання. Рослини форзиції, які розташовані у значних за площею паркових насадженнях, менше втрачають якість пилку за несприятливих погодних умов та дії урботехногенних чинників. За відхиленням показника фертильності пилку від контрольного значення F. suspensaє допустимим індикатором рівня забруднення середовища. На територіях з підвищеним аерогенним навантаженням, наприклад, ділянки з автотранспортними магістралями (Автостанція «Дарниця»), а також зі значним рекреаційним навантаженням (Голосіївський парк імені М. Рильського, Парк відпочинку по вул. Олени Теліги)формується значно дрібніший пилок. Відмічено, що умови росту позначаються на кількісних показниках сформованого пилку не лише в квітці, але й в закритому бутоні, що підтверджує хронічний вплив комплексу інгредієнтів аеротехногенних викидів нарослини цього виду. Для об’єктивного співставлення даних 2019 і 2020 рр. щодо стану генеративних органів F. suspensaна досліджених ділянках був використаний коефіцієнт стерильності (КС) пилку. Розрахунок КС підтвердив, що в закритому бутоні пилок має вищу стійкість до впливу екзогенних чинників. Вищий КС був у F. suspense, з ділянок, на яких в період бутонізації і квітування рослин (березень-травень) відмічений високий і підвищений рівень забруднення атмосфери. Значні за площею паркові насадження міста (наприклад, Голосіївський парк, Ботанічний сад ім.акад. О.В. Фоміна) забезпечують менш напружені умови росту і розвитку рослин навіть при відміченому в квітні 2020 р. «дуже високому» рівні забруднення повітря (ІЗА вище 14,0) на цих територіях. Дослідження чутливості пилку F. suspenseдо умов вирощування буде продовжене,оскільки виявлена перспективність використання цього виду для біоіндикації екологічного стану та зонування паркових екосистем Києва за градієнтом антропогенного впливу.Ключові слова: форзиція, фертильність, індекс стерильності, біоіндикація.

The results of morphological studies of the blood of cows under heat stress indicate that the temperature - humidity index (THI) of animals in comfortable conditions (THI - 68-71) the number of erythrocytes is 5.78 ± 0.13 T / l, the hematocrit - 24.98 ± 1.02%, hemoglobin content - 89.96 ± 2.63 g / l, MCV - 39.76 ± 2.31 fl; MCH - 15.56 ± 1.32 pg; MCHC - 39.14 ± 1.95 g / dl. The total number of leukocytes in the blood of cows is 7.17 ± 0.54 G / l. The relative content (leukogram) and the absolute number of certain types of leukocytes in the blood of cows has no abnormalities. This suggests that the morphological parameters of the blood of cows in the comfortable conditions of THI meet the normative values for cattle and, in particular, Holstein breed. Under moderate heat stress (THI -72-78), in the blood of cows, along with a significant increase in respiratory rate and heart rate, there is a tendency to increase the number of erythrocytes to 5.82 ± 0.69 T / l, there is a significant increase in hematocrit and MCV by 20 and 47%, and a significant decrease in hemoglobin, MCH and MCHC - by 32, 35 and 55%, respectively, relative to control. However, in the blood of cows there is a tendency to decrease the number of leukocytes, with the simultaneous appearance of metamyelocytes, an increase in the number of eosinophils and rod neutrophils, and a significant decrease in the number of lymphocytes by 27% compared to control. Under severe heat stress (THI - 80-90), when the pulse in cows fluctuates between 88-140 beats per minute, and the respiratory rate is 82.0 ± 3.76 respiratory movements, the number of erythrocytes in the blood of cows tends to decrease and is 5.01 ± 0.91 T / l. The hematocrit value is 21% significantly (p≤0.05) less than in cows under moderate heat stress, and is almost the same as in cows under comfortable conditions. The content of hemoglobin in the blood of cows in this period is significantly lower by 28% (p≤0.05) compared to that in cows under comfortable conditions with a slight tendency to increase compared to this figure in cows under moderate heat stress. Color indices indicate that in the blood of cows under severe heat stress there is a large number of young erythrocytes-macrocytes (MCV - 53.69 ± 3.22 fl), which are poor in hemoglobin (MSN - 12.95 ± 3.48 pg) and impaired hemoglobin formation (MCHC - 24.11 ± 2.23 g / dl). The total number of leukocytes in the blood of cows under severe heat stress is 10.80 ± 1.55 G / l, which is 78% (P≤0.01) more than under moderate heat stress and increases due to the appearance of young and an increase of almost in twice rod-shaped and segment-nuclear neutrophils and eosinophils with a simultaneous decrease in the percentage of lymphocytes.

Госпітальна пневмонія (ГП) утримує одну з лідируючих позицій у структурі внутрішньолікарняної захворюваності та смертності. ГП є одним із найнебезпечніших інфекційних ускладнень тяжкої черепно-мозкової травми (ЧМТ). Клінічна діагностика пневмонії при травмі досі залишається складним завданням, яке продовжують вирішувати.Мета дослідження – з’ясувати особливості клініко-лабораторної діагностики ГП, що розвинулася на тлі тяжкої ЧМТ.Матеріали і методи. Усього обстежено 166 хворих, в т. ч. 58 хворих з ізольованою тяжкою ЧМТ (перша група) і 108 пацієнтів із ЧМТ, перебіг якої ускладнився розвитком ГП (друга група). У всіх хворих другої групи ГП було підтверджено наявністю інфільтратів на рентгенограмі органів грудної клітки (РГ ОГК). Діагноз ГП встановлювали згідно з міжнародними рекомендаціями та чинним Українським протоколом діагностики та лікування пульмонологічних захворювань у дорослих (наказ МОЗ України №128 від 19.03.2007 р.). В обох групах ураховували скарги, фізикальне обстеження хворих та лабораторні дослідження, загальноприйняті в діагностиці ГП.Результати досліджень та їх обговорення. Отримано такі показники. Середній бал за шкалою коми Глазго (ШКГ) у першій групі склав (12,0±3,0) бала, в другій – (10,3±3,3) бала. Середня тривалість штучної вентиляції легень (ШВЛ) у першій групі була (4,2±2,7) доби, а в другій – (9,7±6,8) доби.Середня частота серцевих скорочень (ЧСС) виявилася в першій групі (77,9±10,3) та (95,0±11,3) другій групах. Середній показник температури тіла був(37,1±0,5) у першій та (38,7±0,8) – у другій групах. В першій групі показник швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) був (8,8±4,9) мм/год, лейкоцити – 8,0х109±3,3, лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ) (2,0±0,8) од. У другій групі показник ШОЕ був(30,6±13,4) мм/год, лейкоцити – 20,4х109±6,6, ЛІІ (5,9±3,4) од.Висновки. Загальноприйняті клінічні та лабораторні методи діагностики госпітальної пневмонії мають різний (часто низький) рівень чутливості й специфічності, внаслідок чого жоден, окремо взятий критерій, не може бути золотим стандартом діагностики ГП. Беручи до уваги клінічну значимість ГП і високий ризик її розвитку в пацієнтів із ЧМТ, на сьогодні актуальним є питання дослідження нових методів діагностики ГП з урахуванням найбільш чутливих показників та їх комплексного застосування.

Метою цієї роботи є оцінка клінічної симптоматики COVID-19 інфекції у пацієнтів з запальними захворюваннями суглобів (ЗЗС) на тлі різних видів базисної терапії. Дана робота є фрагментом моноцентрового ретроспективного дослідження. Для оцінки впливу ЗЗС на симптоматику COVID-19 інфекції використані елементи дизайну «випадок-контроль». Показано, що у пацієнтів з ЗЗС (n = 32) з низькою активністю процесу або в стадії ремісії на тлі прийому будь-яких хворобомодифікуючих антиревматичних препаратів (ХМАРП) (синтетичних, біологічних, таргетних) перебіг захворювання було порівняно з таким у групі контролю (n = 96). Рідше зазначалося підвищення температури вище 380С, відношення шансів (ВШ) 2,84, 95% довірливий інтервал (ДВ) 1,24 - 6,51. Легкий перебіг інфекції зазначався у 18 (56,3%) пацієнтів з ЗЗС, помірний - у 14 (43,7%), важкого перебігу у наших пацієнтів не було відзначено. Гострий COVID-19 зустрівся у 23 (71.9%) пацієнтів, постійна симптоматика COVID-19 - у 9 (29,1%) пацієнтів з ЗЗС, post-COVID-19 і long-COVID-19 не зустрілися. Було оцінено перебіг основного захворювання до (в межах 3 місяців) COVID-19 інфекції і після (через 3 місяці) початку COVID-19 інфекції. Активність ревматоїдного артриту (РА) при первинному обстеженні з використанням Disease Activity Score (DAS) 28 (С-РБ) та повторному склала 2.3±0,7 vs 2.5±0,7, р=0.57. ASDAS (С-РБ) був використаний для оцінки активности АС та склав: 1.5±0,4 до і 1.7±0,4 після, р=0.31. Сумарна оцінка BASDAI (Bath AS Disease Activity Index) у пацієнтів з АС та Нр-АСпА: 2.8±0,7 vs 3.1±0,9 р=0.34. Для пацієнтів з ПсА розраховували PASDAS (Psoriatic Arthritis Disease Activity Score): 1.8±0,5 vs 2.1±0,6 р=0.27. Іншими словами, COVID-19 інфекція не привела до загострення ВЗС. Ці дані свідчать про важливість диференційованого підходу до модифікації лікування ЗЗС на період хвороби COVID-19 інфекції. На 4-й - 6-му тижні від дебюту COVID-19 у всіх пацієнтів з ЗЗС і 31 в контрольній групі визначалися антитіла IgG до SARS-CoV-2. В результаті в групі пацієнтів ЗЗС (n = 32) індекс позитивності склав (М ± SD) 3,9 ± 1,2 (ранги 1,4 - 6,9), а в контрольній групі (n = 31) 5,1 ± 1,7 (ранги 2,3 - 7,8), р = 0.001. У жодного з пацієнтів не було відзначено відсутність вироблення антитіл, хоча, безумовно, їх титр був нижче, ніж в групі контролю. В результаті можна сказати, що низька активність ЗЗС або ремісія можуть служити хорошим прогнозом перебігу та наслідків COVID-19. Для досягнення цієї мети можуть використовуватися, як синтетичні ХМАРП препарати, так і біологічні, і таргетні.