Journal articles on the topic 'Температурна модель'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Температурна модель.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Температурна модель.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Мирончук, Ю. А., О. М. Томчик, and М. Г. Хмельнюк. "Математичне моделювання затухання температурної хвилі в контейнерах з підвищеною тепловою інерцією стінок при зберіганні і транспортуванні плодоовочевої продукції." Refrigeration Engineering and Technology 55, no. 4 (September 5, 2019): 196–204. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i4.1632.
Full textAbstract:
Підтримання стабільної температури продукту під час холодильного зберігання та транспортування є основним чинником, що впливає на його якість. Для захисту продукту від коливань температури запропоновано використання охолоджуваних ємностей – контейнерів, стінки яких мають високу теплову інерційність. Ці стінки є тепловим буфером на шляху теплового потоку між продуктом і повітрям холодильної камери, який забезпечує згладжування амплітуди його коливань. Для проектування таких контейнерів є необхідним виконання розрахунків з використанням теорії затухання температурних хвиль. Аналітичні методи цієї теорії добре розроблені для випадку плоских температурних хвиль в плоских стінках при гармонічних коливаннях температур. При цьому слід зазначити, що реальний характер коливань температури повітря в холодильних камерах істотно відрізняється від гармонічного. Для проведення теоретичних досліджень розроблена чисельна модель для розв'язання нестаціонарної нелінійної задачі теплообміну методом кінцевих різниць за явною квазілінійною схемою. Розроблена чисельна модель спочатку була використана для розрахунків загасання температурних хвиль при гармонічних коливаннях температур. Порівняння чисельних і аналітичних розрахунків показало хороші стійкість, збіжність та апроксимаційні властивості чисельної моделі, що робить можливим її подальший розвиток для розрахунків при негармонічних коливаннях температур. При чисельному моделюванні встановлено, що на результат загасання температурної хвилі має значний вплив інтенсивність променевого переносу тепла через повітряний прошарок між внутрішньою поверхнею стінки контейнера і поверхнею продукту. При зниженні інтенсивності променевого теплообміну загасання температурних коливань покращується. Виділення рослинними продуктами теплоти дихання не впливає на інтенсивність загасання температурних хвиль. Але при цьому додатково виникає градієнт між середньою температурою продукту і середньою температурою повітря холодильної камери, який необхідний як рушійна сила для можливості відведення тепла дихання від продукту до повітря камери
2
Жученко, О. А., and М. Г. Хібеба. "Дослідження температурних полів в процесі формування вуглецевих виробів в режимі пресування." Automation of technological and business processes 11, no. 4 (February 13, 2020): 16–27. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i4.1595.
Full textAbstract:
авторів залишається дослідження впливу таких технологічних параметрів, як потужність нагрівачів, температура завантаженої маси та швидкості пресування на температурні поля робочого простору мундштука гідравлічного пресу. В даній праці було досліджено зміну температурного поля в залежності від таких технологічних параметрів: потужності індукторів формувальної та калібрувальної зони мундштука, свічок для додаткового нагріву мундштука, температури поверхні масного циліндру та швидкості пресування. Оскільки для отримання бездефектної продукції необхідно, щоб кожен з нагрівачів забезпечував заданий (такий, що забезпечить умови проковзування) розподіл температур в своїй зоні мундштука, то також було досліджено динаміку температур в точках, що характеризують розподіл температур в кінці кожної зони мундштука (переріз наприкінці калібрувальної зони - І переріз, переріз на межі формувальна – калібрувальна зона – ІІ переріз, переріз на межі масний циліндр – формувальна зона – ІІІ переріз). В результаті досліджень, проведених за допомогою розробленої моделі виявлено, що найбільший вплив на температури в зонах І-ІІ має індуктор калібрувальної зони. Також індуктор формувальної зони має значний вплив на температурне поле в ІІІ та ІІ зонах, а свічки на температури в І та ІІ зоні. При цьому вплив нагрівачів на більш віддалені зони проявляється тільки за 20-30 хв. після зміни потужності нагрівача, що свідчить про появу запізнювання в перехідному процесі. Температура завантаженої маси має досить значний вплив на розподіл температур в усьому об’ємі робочого простору мундштука. Також виявлено, що збільшення швидкості пресування негативно впливає на середню температуру електродної маси, а також збільшує градієнт температур від центральної частини робочого простору мундштука до його меж.
3
Прокофьева, Л. В., Ф. С. Насрединов, П. П. Константинов, and А. А. Шабалдин. "Температурная зависимость атомной структуры и электрической активности дефектов в термоэлектрике ZnSb, слабо легированном медью." Физика и техника полупроводников 51, no. 9 (2017): 1168. http://dx.doi.org/10.21883/ftp.2017.09.44878.8510.
Full textAbstract:
Решается задача выбора модели для описания температурной зависимости микроструктуры дефектов в эффективном термоэлектрике ZnSb c 0.1 ат% Cu. Анализируются температурные зависимости концентрации и подвижности для термоцикла 300-700-300 K (термоцикл I) с учетом особенностей кристаллической структуры и ковалентного характера химической связи в ZnSb. Базовой дефектной структурой (температуры T=560-605 K) является состояние, когда все атомы Cu поровну распределены между узлами обеих подрешеток, являясь акцепторами, собственных дефектов акцепторного и донорного типа значительно меньше. Их действие становится заметным, когда температура выходит за рамки вышеупомянутого диапазона. При T>605 K появляются дополнительные акцепторы --- антиструктурный цинк ZnSb; при охлаждении ниже 560 K образуются димеры Cu2, электрическая активность примеси понижается. Распад димеров при нагревании вызывает увеличение концентрации с температурой вплоть до насыщения в указанном выше диапазоне. Были проведены дополнительные термоциклы II-VIII, обнаруженные изменения в температурных зависимостях концентрации дырок и подвижности обсуждаются в рамках упомянутой модели. DOI: 10.21883/FTP.2017.09.44878.8510
4
Пащенко, В. З., В. В. Горохов, Б. Н. Корватовский, П. П. Нокс, Н. П. Гришанова, and С. Н. Горячев. "ИССЛЕДОВАНИЕ ТЕМПЕРАТУРНОЙ ЗАВИСИМОСТИ ВРЕМЕНИ ЖИЗНИ ФЛУОРЕСЦЕНЦИИ ТРИПТОФАНА В ДИАПАЗОНЕ -170°С - +20°С В РАЗЛИЧНЫХ РАСТВОРИТЕЛЯХ." Биофизика 66, no. 3 (2021): 454–65. http://dx.doi.org/10.31857/s0006302921030054.
Full textAbstract:
Исследованы температурные зависимости (-170°C - +20°C) длительности флуоресценции молекул триптофана в водном растворе, в растворах глицерина (50 и 75% по объему), диметилсульфоксида (50 и 75% по объему) и в 1 М водном растворе трегалозы. В этом температурном диапазоне во всех образцах кинетика флуоресценции наилучшим образом аппроксимируется тремя экспонентами с характерными временами при комнатных температурах τ1 ~ 3 нс, τ2 ~ 4 нс и τ3 ~ 15 нс. Наблюдается антибатный (противофазный) характер температурных зависимостей длительности флуоресценции наиболее быстрой и средней компонент в температурном диапазоне от -60°C до 10°C. Для объяснения такого характера данных температурных зависимостей нами предложена новая модель природы многокомпонентного свечения, учитывающая переход молекулы триптофана из возбужденного состояния в состояние с разделением заряда, обратный переход в возбужденное состояние, а также излучательный и безызлучательный переходы состояния с разделенными зарядами в основное состояние. Полученные результаты могут служить основой для интерпретации экспериментальных зависимостей длительности триптофановой флуоресценции от температуры в белках.
5
Немов, С. А., Н. М. Благих, А. А. Аллаххах, Л. Д. Иванова, М. Б. Джафаров, and А. Е. Демченко. "Энергетический спектр дырок твeрдого раствора Sb-=SUB=-2-=/SUB=-Te-=SUB=-2.9-=/SUB=-Se-=SUB=-0.1-=/SUB=- по данным явлений переноса." Физика твердого тела 58, no. 11 (2016): 2208. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2016.11.43742.128.
Full textAbstract:
На монокристалле твeрдого раствора p-Sb2Te2.9Se0.1, выращенном методом Чохральского, исследована температурная зависимость коэффициента Холла в диапазоне температур 77-450 K. Полученные по коэффициенту Холла монокристалла Sb2Te2.9Se0.1 в совокупности с данными по эффектам Зеебека, Нернста-Эттингсгаузена и электропроводности проанализированы с учeтом межзонного рассеяния. Из анализа температурных зависимостей четырeх кинетических коэффициентов следует, что при T≤sssim200 K экспериментальные данные качественно и количественно описываются в рамках однозонной модели. При более высоких температурах необходимо учитывать сложное строение валентной зоны и участие в явлениях переноса дополнительных носителей второго сорта (тяжeлых дырок). Показано, что расчeты в двухзонной модели температурных зависимостей коэффициентов Зеебека и Холла согласуются с экспериментальными данными при учeте межзонного рассеяния с использованием следующих параметров: эффективные массы плотности состояний лeгких дырок m*d1~0.5m0 (m0 --- масса свободного электрона) и тяжeлых дырок m*d2~1.4m0, энергетический зазор между основным и дополнительным экстремумами валентной зоны Delta Ev~0.14 eV, слабо зависящий от температуры.
6
Зверев, Сергей Васильевич, and Отари Шалвович Сесикашвили. "Dehydration of beans during high-temperature micronization." Food processing industry, no. 7 (June 27, 2021): 27–31. http://dx.doi.org/10.52653/ppi.2021.7.7.018.
Full textAbstract:
В статье рассматриваются две модели обезвоживания фасоли сортов «Цанава» и «Красная полевая» при комбинированном конвективном и радиационном (лучистом) нагреве. Зерна фасоли разных сортов различаются как геометрическими характеристиками, так и цветом. В качестве источника инфракрасного (ИК) излучения использовалась панель из галоген-кварцевых излучателей. Как следует из экспериментальных данных, влияние высоты установки излучателя и исходной влажности зерна существенно сказывается на температуре. Влияние расстояния от излучателя до монослоя зерна на конечную влажность очень слабое, а зависимость от исходной влажности близка к линейной. Учитывая, что в промышленных установках высота излучателей над транспортером не регулируется, высота излучателей над продуктом в условиях эксперимента рассматривалась как фиксированный параметр, приводящий к изменению температуры окружающей среды и облучению поверхности боба. Математические выражения для моделей основаны на физических представлениях о тепло-массообмене и теоретических концепциях, выдвинутых А.В. Лыковым. В результате решения системы дифференциальных уравнений относительно температуры и влажности им были получены решения в виде бесконечно убывающего экспоненциального ряда. Некоторые допущения позволили упростить выражения. В качестве независимых переменных в моделях использовались исходная влажность, время нагрева и температура поверхности зерна. По результатам проведенных экспериментов были идентифицированы коэффициенты моделей. После определения коэффициентов модели позволяют прогнозировать конечную влажность зерна с точностью около 2 %, контролируя время пребывания продукта в зоне обработки или его температуру на выходе.
7
Кононов, Н. Н., and С. Г. Дорофеев. "Характеристики барьеров Шоттки тонкопленочных, двухконтактных структур Al/пленка из наночастиц Si/ITO." Физика и техника полупроводников 51, no. 5 (2017): 637. http://dx.doi.org/10.21883/ftp.2017.05.44421.8435.
Full textAbstract:
Температурная зависимость высот барьеров Шоттки и последовательного сопротивления тонкопленочных структур Al/пленка из наночастиц Si/ITO (Al/nc-Si film/ITO) определены из анализа вольт-амперных характеристик в диапазоне температур 20-150oC. Обнаружено, что вид вольт-амперной характеристики при всех исследованных температурах может быть описан моделью двух диодов Шоттки, включенных навстречу друг другу. Для двух диодов Шоттки, включенных навстречу друг другу, получена общая формула, позволяющая конструировать функции, аппроксимирующие экспериментальные кривые с высокой точностью. На основе этой формулы построена вычислительная модель, обобщающая теоретические результаты работы С.К. Ланга и Н.В. Чанга (S.K. Cheung and N.W. Cheung), широко применяемые для анализа вольт-амперных характеристик одиночных диодов Шоттки. В результате нами разработана методика, позволяющая вычислять высоты барьеров Шоттки в системе двух диодов, включенных навстречу друг другу, коэффициенты их неидеальности и последовательное сопротивление системы. Обнаружено, что в исследованном температурном интервале величины высот барьеров находятся вблизи значений ~1 эВ. Из анализа температурной зависимости высот барьеров установлено, что столь большие величины связаны с наличием на границах наночастиц кремния окисного слоя SiOx (0≤ x≤2), преодолевать который носители заряда могут как в результате теплового возбуждения, так и в результате туннелирования. Установлено, что собственные высоты барьеров Шоттки переходов Al/nc-Si film и nc-Si film/ITO составляют ~0.1 эВ. Из анализа активационных зависимостей для последовательного сопротивления структур Al/nc-Si film/ITO и из импеданс-спектров выяснено, что в структурах реализуется комбинированный механизм транспорта электрических зарядов, связанный с ионной и электронной проводимостью. Установлено, что с ростом температуры образца вклад электронной проводимости в суммарный процесс транспортировки зарядов увеличивается. DOI: 10.21883/FTP.2017.05.44421.8435
8
Демежко, Дмитрий Юрьевич, Богдан Дмитриевич Хацкевич, and Мансур Габдрахимович Миндубаев. "ОЦЕНКА ТЕМПЕРАТУРНОГО ШУМА СВОБОДНОЙ ТЕПЛОВОЙ КОНВЕКЦИИ В ВОДОНАПОЛНЕННЫХ БУРОВЫХ СКВАЖИНАХ ПО ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫМ ДАННЫМ." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, no. 8 (August 24, 2020): 136–43. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/8/2775.
Full textAbstract:
Актуальность. Температурные исследования в скважинах используются для решения широкого круга разведочных, промыслово-геофизических, экологических, гидрогеологических, геодинамических задач. Появление новых температурных датчиков и систем регистрации существенно расширяет возможности скважинной термометрии, одновременно предъявляя повышенные требования к точности измерений, которые часто не могут быть удовлетворены в реальных скважинных условиях вследствие влияния температурного шума, вызываемого свободной тепловой конвекцией жидкости. Эффективное планирование аппаратуры и методик температурных измерений в скважинах требует оценки амплитуды температурного шума. Цель: обоснование математических моделей, позволяющих оценивать уровень температурного шума, вызываемого свободной тепловой конвекцией. Методы: статистический анализ данных, полученных с помощью лабораторных экспериментов, в ходе температурного каротажа и мониторинга температуры в реальных скважинах. Результаты. Обоснован оптимальный параметр оценки уровня температурного шума – среднеквадратическое отклонение температурных колебаний. Разработаны модели различной сложности, позволяющие оценивать амплитуду конвективного шума в зависимости от геотермического градиента, внутреннего радиуса скважины и числа Рэлея. Предложенные модели позволяют более эффективно обосновать выбор аппаратуры и методики температурного каротажа и температурного мониторинга скважин в зависимости от соотношения «полезный сигнал/температурный шум».
9
Полетаев, Г. М., И. В. Каракулова, and Д. К. Подорова. "МОЛЕКУЛЯРНО-ДИНАМИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ ТЕМПЕРАТУРЫ ПЕРЕОХЛАЖДЕНИЯ НА СКОРОСТЬ ДВИЖЕНИЯ ФРОНТА КРИСТАЛЛИЗАЦИИ В СЕРЕБРЕ." Фундаментальные проблемы современного материаловедения, no. 3 (September 29, 2021): 297–303. http://dx.doi.org/10.25712/astu.1811-1416.2021.03.006.
Full textAbstract:
Методом молекулярной динамики проведено исследование зависимости скорости движения фронта кристаллизации в серебре от температуры переохлаждения на примере двух расчетных ячеек разного размера. Расчетные ячейки имели форму вытянутых параллелепипедов длиной 22 и 27 нм, имели квадратное сечение и содержали отличающееся в два раза количество атомов: примерно 32 и 69 тысяч соответственно. На торцах параллелепипеда кристаллическая структура была зафиксирована, что имитировало стартовое положение фронта гетерогенной кристаллизации. Для описания межатомных взаимодействий использовались многочастичные потенциалы Клери-Росато, построенные в приближении сильной связи. На первом этапе расчетная ячейка плавилась путем выдерживания при температуре, значительно превышающей температуру плавления. Затем включался термостат, и проводилось выдерживание при заданной постоянной температуре. В течение молекулярно-динамического эксперимента фронт кристаллизации двигался от торцов расчетной ячейки к ее центру. Полученные зависимости совпали в пределах погрешности с экспериментальными данными, что говорит в пользу адекватности выбранной модели и межатомного потенциала Клери-Росато. Согласно полученным данным, скорость кристаллизации с ростом температуры переохлаждения растет не монотонно, а имеет максимум при 0,7∙Тпл, после которого плавно снижается. Подобное поведение противоречит кинетической модели с ограничением тепловых столкновений атомов, согласно которой теоретическая скорость кристаллизации должна монотонно расти с ростом температуры переохлаждения, и, напротив, хорошо согласуется с моделью с диффузионным ограничением. Вторая модель объясняет данное снижение скорости кристаллизации уменьшением диффузионной подвижности атомов в аморфной фазе.
10
Кудряшов, Вадим Александрович, and Игорь Юрьевич Кураченко. "Моделирование прогрева железобетонного монолитного перекрытия при огневых испытаниях в составе экспериментального фрагмента каркасного здания." Journal of Civil Protection 6, no. 1 (February 25, 2022): 17–41. http://dx.doi.org/10.33408/2519-237x.2022.6-1.17.
Full textAbstract:
Цель. На основе результатов ранее проведенных натурных огневых испытаний экспериментального фрагмента каркасного здания, включающего железобетонное монолитное перекрытие и сборные центрифугированные колонны, разработать расчетную модель и оценить прогрев железобетонного перекрытия. Методы. Численное конечно-элементное моделирование железобетонного монолитного перекрытия с использованием системы конечно-элементного анализа Ansys Workbench. Метод аналогии. Графоаналитический метод. Оценка распределения температурных полей по сечению исследуемой конструкции. Сопоставление полученных результатов прогрева с имеющимися экспериментальными данными. Результаты. Представлен анализ повреждений железобетонного монолитного перекрытия, полученных в ходе натурных огневых испытаний. Установлено, что со стороны обогреваемой поверхности наибольшие повреждения получили преимущественно поверхностные слои сжатого бетона в местах действия максимальных напряжений сжатия, в растянутой зоне повреждения были незначительными. Разработана расчетная модель прогрева железобетонного перекрытия, позволившая установить, что хрупкое разрушение бетона существенно повлияло на прогрев арматуры. Средняя температура нагрева рабочей продольной арматуры диаметром 10 мм с защитным слоем 20 мм при температурном режиме, зафиксированном в центральной части фрагмента перекрытия, составила 402 °С, на локальном участке с защитным слоем 13,5 мм – 486 °С. Расчетная температура верхнего продольного армирования, расположенного в приопорных участках, не превысила 20 °С, необогреваемой поверхности – не превысила 15 °С. Получены средние температуры в расчетных сечениях перекрытия, а также эпюры температур по высоте сечения перекрытия. Экспериментальная средняя температура перекрытия составила 144 °С, что на 23 % ниже расчетного значения (187 °С при толщине плиты 200 мм), т.к. в расчете не учитывалось снижение температуры на обогреваемой поверхности перекрытия к концу эксперимента. Расчетная средняя температура прогрева поперечного сечения перекрытия толщиной 193,5 мм составила 184 °С, толщиной 166,5 мм – 231 °С. Область применения исследований. Результаты исследований могут быть использованы для оценки огнестойкости железобетонных конструкций. Полученные результаты планируется применить для решения статической задачи огнестойкости испытанного железобетонного монолитного перекрытия.
11
Бошкова, І. Л., Н. В. Волгушева, М. Д. Потапов, Н. О. Колесниченко, and О. С. Бондаренко. "Рішення завдань теплопровідності в тілі при дії двох джерел теплоти." Refrigeration Engineering and Technology 56, no. 3-4 (January 11, 2021): 146–55. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i3-4.1945.
Full textAbstract:
У роботі аналізуються математичні моделі, що представляють нагрівання тіл у мікрохвильовому електромагнітному полі з урахуванням масовіддачі, наприклад, при випаровуванні вологи. Дослідження ґрунтуються на підходах, запропонованих О.В. Ликовим, в основі яких лежить рівняння теплопровідності з урахуванням внутрішніх джерел теплоти, які можуть бути як позитивними, так і негативними. Об’ємний характер нагрівання матеріалу в мікрохвильовому полі дозволяє розглядати матеріал як середовище, у якому діють внутрішні позитивні джерела теплоти. Негативне джерело теплоти пов'язане з потоком вологи, що випарувалася. Розглядаються моделі, що описують теплопровідність у напівобмеженому масиві при граничних умовах I і III роду. Рішення моделей у неявному (диференціальному) вигляді привело до одержання залежностей для розрахунку локальних температур у тілі. Проведено аналіз розрахункових даних по розподілу вологовмісту й температури матеріалу в процесі сушіння при мікрохвильовому підведенні енергії. Представлено результати розрахунків при різних значеннях коефіцієнтів тепловіддачі, питомої потужності магнетронів, коефіцієнта температуропровідності матеріалу. Отримано відповідність розрахункових значень реальним фізичним процесам. У той же час виявлені області, для яких розрахунки не відповідають реальній фізичній картині. Визначені обмеження по застосовності по питомій щільності теплового потоку й коефіцієнту тепловіддачі. Аналітично досліджена середня температура тіла з безперервно діючими джерелами теплоти при граничних умовах III роду. Установлено, що для одержання достовірних даних по температурах матеріалу по аналітичним залежностям, отриманим для середньої безрозмірної надлишкової температури, потрібне виконання умови tc > t0 (температура навколишнього середовища вище температури матеріалу)
12
Лорія, М. Г., О. Б. Целіщев, O. A. Купіна, and Гома Ахмед Гезеві Абдалхалех. "Математична модель вузла охолодження та конденсації метанолу." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 7 (263) (December 10, 2020): 71–77. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-263-7-71-77.
Full textAbstract:
У статті розроблено математичні моделі апаратів повітряного охолодження, що працюють в різних режимах: без включених вентиляторів, з включеними вентиляторами, з включеною системою зрошення. При розробці математичних моделей, враховуючи, що математична модель апарата повітряного охолодження має другий порядок, використано детермінований підхід до моделювання.Обраний тип математичних моделей – детерміновані моделі, що будуються на основі матеріальних та теплових балансів, що дозволяє вирішити задачу розробки динамічної математичної моделі процесу повітряного охолодження газометанольної суміші. При цьому умови охолодження змінюються у широкому діапазоні (повітряне охолодження без обдуву, з обдувом, з водяним зрошенням), а також змінюється агрегатний стан компонентів газометанольної суміші (конденсація парів метанолу).
Для розробки динамічної математичної моделі апарата повітряного охолодження складені рівняння його теплового балансу першої та другої стадії. Отримані рівняння статичних та динамічних математичних моделей.Аналіз результатів дослідження математичної моделі апарата повітряного охолодження дозволяє зробити висновок, що включення вентилятору спричиняє зміну коефіцієнта математичної моделі в 4 раз, а включення системи зрошення – в 6 разів. Визначено залежність коефіцієнта передачі апарата повітряного охолодження від різниці температур між входом теплообмінника та його виходом. Визначено модель з мінімальними коефіцієнтами передачі апарата повітряного охолодження.Запропонований найбільш оптимальний розв`язок оптимізаційної задачі шляхом проведення прямого перерахунку значень температур при усіх можливих комбінаціях включення вентиляторів при поточних умовах.Визначена загальна чисельність комбінацій для чотирьох послідовно включених апаратів повітряного охолодження, яка дозволяє вирішити поставлену оптимізаційну задачу.Запропонована дискретна система управління з моделлю дозволяє стабілізувати температуру на виході вузла охолодження і конденсації метанолу.
Дана система управління з моделлю дозволяє вирішити задачу щодо вдосконалення роботи циклу синтез метанолу, оптимізації роботи вузла охолодження і конденсації метанолу.
13
Матчанов, Н. А., О. К. Атабоев, and Р. Р. Кабулов. "ТЕМПЕРАТУРНАЯ ЗАВИСИМОСТЬ ВЫХОДНЫХ ПАРАМЕТРОВ ПОЛИКРИСТАЛЛИЧЕСКОГО КРЕМНИЕВОГО ФОТОЭЛЕКТРИЧЕСКОГО МОДУЛЯ В УСЛОВИЯХ ТАШКЕНТА." «Узбекский физический журнал» 22, no. 2 (September 10, 2019): 99–106. http://dx.doi.org/10.52304/.v22i2.185.
Full textAbstract:
Проведены исследования световых нагрузочных вольтамперных характеристик фотоэлектрического модуля на основе поликристаллического кремния в условиях реального солнечного освещения (Рrad = 870±5 Вт/м2 ) в температурном диапазоне t = (19−40)°С. Обнаружено, что величина фотогенерированного тока растет линейно с увеличением температуры, что объясняется возрастанием диффузионной длины неосновных носителей заряда за счет увеличения времени жизни неосновных носителей. Уменьшение величины напряжения холостого хода с повышением температуры объясняется экспоненциальным ростом величины обратного тока насыщения и сужением ширины запрещенной зоны полупроводника. Установлено, что коэффициент заполнения вольтамперной характеристики уменьшается линейно с ростом температуры по закону FF = (79.5–0.0845)t (%) и имеет отрицательный температурный коэффициент k = −0.108%/°С, что связано с уменьшением значений напряжения холостого хода. В исследованном диапазоне температур коэффициент полезного действия солнечного фотоэлектрического модуля уменьшается от 17.6% до 16.93% и имеет отрицательный температурный коэффициент −0.19%/°С.
14
Полетаев, Г. М., Е. Д. Пономаренко, Д. К. Подорова, and А. В. Мельников. "МОЛЕКУЛЯРНО-ДИНАМИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ТЕМПЕРАТУРНЫХ ЗАВИСИМОСТЕЙ ТЕОРЕТИЧЕСКОЙ ПРОЧНОСТИ И МОДУЛЯ СДВИГА НИКЕЛЯ." Фундаментальные проблемы современного материаловедения, no. 2 (June 29, 2021): 172–79. http://dx.doi.org/10.25712/astu.1811-1416.2021.02.004.
Full textAbstract:
Методом молекулярной динамики проведено исследование кривых напряжение-деформация чистого кристалла никеля при сдвиге вдоль направления <111> в зависимости от температуры, скорости деформирования, размера моделируемой расчетной ячейки. Сдвиг в модели инициировался путем смещения атомов в верхней и нижней областях расчетной ячейки в противоположных направлениях. Данные области в процессе компьютерного эксперимента перемещалась как единое целое. Для других границ расчетной ячейки использовались периодические граничные условия. Для описания межатомных взаимодействий использовались многочастичные потенциалы Клери-Росато, построенные в приближении сильной связи. Показано, что скорость сдвига менее 20 м/с слабо влияет на теоретическую прочность при постоянной температуре. С ростом температуры формирование дислокаций и пластическая деформация в идеальных кристаллах начиналась при меньших значениях деформации. Кроме этого, температура в значительной степени влияла на наклон зависимостей напряжение-деформация в упругой области, что обусловлено температурной зависимостью модуля сдвига. Полученные в работе температурные зависимости теоретической прочности и модуля сдвига имели вид, близкий к линейному, что согласуется с результатами реальных экспериментов. Найденное в модели значение модуля сдвига для нормальной температуры также оказалось близко к справочному. При рассматриваемом типе нагружения, сдвиге вдоль направления <111>, дислокации возникали в двух системах скольжения. При достаточно больших значениях деформации дислокации из одной системы скольжения участвовали в образовании деформационных двойников. Дислокации из другой системы останавливались такими двойниками, которые, как известно, наряду с границами зерен являются эффективными стопорами движущихся дислокаций.
15
Сеин, Д. В., А. Ю. Дворников, С. Д. Мартьянов, У. Кабос, В. А. Рябченко, М. Грёгер, А. К. Мишра, П. Кумар, and В. А. Горчаков. "ВЛИЯНИЕ ОБРАТНОЙ СВЯЗИ ТЕМПЕРАТУРА ВОДЫ–ФИТОПЛАНКТОН НА ТЕМПЕРАТУРУ ВЕРХНЕГО СЛОЯ ИНДИЙСКОГО ОКЕАНА, "Фундаментальная и прикладная гидрофизика"." Фундаментальная и прикладная гидрофизика, no. 4 (2021): 64–76. http://dx.doi.org/10.7868/s2073667321040067.
Full textAbstract:
В результате экспериментов с региональной климатической моделью системы Земли обнаружено, что в эксперименте, в котором ослабление света рассчитывается с учетом обратной связи между температурой воды и фитопланктоном, средняя температура поверхности моря ниже на большей части Индийского океана в тропиках по сравнению с эталонным экспериментом, в котором используется постоянный коэффициент ослабления света (равный 0.06 м), типичный для глобальных расчетов с климатической моделью системы Земли. Установлено также, что наиболее сильные различия (более 1 °C) в температуре поверхности моря наблюдаются в летний период. В эксперименте с учетом указанной обратной связи отмечается также охлаждение приповерхностных слоев океана и смещение термоклина вверх. Последнее, а также сезонные изменения коэффициента ослабления света заметно приближают модельные результаты к данным наблюдений. Таким образом, включение полной обратной связи между температурой воды и фитопланктоном с соответствующим коэффициентом ослабления света в целом понижает температуру поверхности моря и температуру воды в подповерхностных слоях тропической части Индийского океана, что имеет серьезные последствия для взаимодействия океана и атмосферы и, следовательно, для моделирования регионального климата.
16
Бошкова, І. Л., Н. В. Волгушева, and М. Д. Потапов. "Дослідження явищ теплопровідності при мікрохвильовому сушінні матеріалу." Refrigeration Engineering and Technology 55, no. 4 (September 5, 2019): 205–10. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i4.1629.
Full textAbstract:
Досліджуються математичні моделі нагрівання матеріалів при дії внутрішніх джерел теплоти. Представлено модель теплопровідності, у якій дія мікрохвильового поля враховується як позитивне внутрішнє джерело теплоти. Визначається, що доцільність одержання аналітичних рішень пов'язана із практичним інтересом до мікрохвильового сушіння. Інформація про розподіл температури в матеріалі важлива для різних технологічних процесів, наприклад, сушіння зерна. Розглядається напівобмежений масив, температура якого в початковий момент часу у всіх точках однакова. Прийнято однокомпонентну модель, відповідно до якої шар розглядається як квазігомогене середовище з ефективними характеристиками. Негативне джерело теплоти враховує частку енергії, обумовлену потоком вологи випаруваної при сушінні матеріалу. Приймається експонентний характер зміни інтенсивності позитивного та негативного джерела по товщині шару. Для рішення рівняння теплопровідності застосований метод інтегрального перетворення Лапласа. Рішення диференціального рівняння теплопровідності з початковими й граничними умовами І роду дозволило одержати формулу для розрахунку температури напівобмеженого масиву, що застосовно для умов, коли температура навколишнього середовища менше температури матеріалу. Ця умова відображає реальний фізичний процес мікрохвильового нагрівання. Аналізуються результати розрахунків температури води та щільного шару зерна пшениці залежно від тривалості дії мікрохвильового поля і його питомої потужності. Показано, що для одержання достовірних результатів важливим показником є значення коефіцієнта корисної дії мікрохвильової камери. Проведені розрахунки вологовмісту й температури шару зерна пшениці для періоду постійної швидкості сушіння. Отримана залежність може застосовуватися при аналізі впливу тривалості нагрівання, вхідної потужності й початкових температур на розподіл температури по товщині шару
17
Козырев, Н. В. "THERMODYNAMIC PROPERTIES AND THE EQUATION OF STATE OF COPPER." Южно-Сибирский научный вестник, no. 6(40) (December 20, 2021): 74–81. http://dx.doi.org/10.25699/sssb.2021.40.6.015.
Full textAbstract:
Высокотемпературное уравнение состояния меди получено с использованием экспериментальных данных по термодинамическим свойствам, объемному термическому расширению, сжимаемости, температурной зависимости модуля объемного сжатия. Весь объем экспериментальных данных оптимизирован с использованием температурно-зависящего уравнения Тайта в диапазоне давлений до 2000 кбар и температур от 20-50 K до температуры плавления. Температурная зависимость термодинамических и термофизических параметров описана с использованием расширенной модели Эйнштейна. Полученное уравнение состояния хорошо описывает весь объем экспериментальных данных в пределах погрешности измерений отдельных величин. The high-temperature equation of state of copper is obtained using experimental data on thermodynamic properties, volumetric thermal expansion, compressibility, temperature dependence of the volumetric compression modulus. The entire volume of experimental data is optimized using the temperature-dependent Tate equation in the pressure range up to 2000 kbar and temperatures from 20-50 K to the melting point. The temperature dependence of thermodynamic and thermophysical parameters is described using the extended Einstein model. The resulting equation of state describes well the entire volume of experimental data within the measurement error of individual quantities.
18
Горлов, А. Д. "Температурные зависимости параметров начального расщепления Gd-=SUP=-3+-=/SUP=- в CaMoO-=SUB=-4-=/SUB=- (решеточный и спин-фононный вклады)." Физика твердого тела 59, no. 3 (2017): 559. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2017.03.44170.157.
Full textAbstract:
При температурах T=1.8, 4.2, 99-300 K изучены спектры ЭПР Gd3+ в монокристаллах CaMoO4. Определены зависимости параметров спинового гамильтониана bnm(T) (n=2, 4, m=0, 4) и проведен их анализ. Выделены температурные вклады статической решетки b2(L), b4m(L) в величины bnm(T). Для этого рассчитано изменение b2(L), b4m(L) с учетом температурных сдвигов ближайших к Gd3+ ионов кислорода в CaMoO4. Разности bnm(F) =bnm - bnm(L) отнесены к спин-фононному вкладу. Анализ результатов показал, что b20(F) и b4m(F) положительны, а зависимость b20(F) от T хорошо описывается при помощи модели локальных колебаний (G. Pfister). Однако температурное поведение b4m(F) невозможно было описать в рамках известных моделей спин-фононного взаимодействия. Работа выполнена в рамках госзадания Минобрнауки РФ (код проекта 2457) на оборудовании Центра коллективного пользования "Современные нанотехнологии" УрФУ. DOI: 10.21883/FTT.2017.03.44170.157
19
Швец, В. А., Д. В. Марин, М. В. Якушев, and С. В. Рыхлицкий. "Исследование температурной зависимости спектров оптических постоянных пленок Hg-=SUB=-1-x-=/SUB=-Cd-=SUB=-x-=/SUB=-Te, выращенных методом молекулярно-лучевой эпитаксии." Оптика и спектроскопия 129, no. 1 (2021): 33. http://dx.doi.org/10.21883/os.2021.01.50436.213-20.
Full textAbstract:
На основе проведeнных in situ и ex situ эллипсометрических измерений найдены спектральные зависимости температурной чувствительности оптических постоянных Hg1-xCdxTe --- dn(λ) и dk(λ) для серии образцов разного состава в диапазоне от 0.160 до 0.327. Эксперименты были проведены в процессе остывания выращенных образцов в вакуумной камере. Установлено, что полученные зависимости dn и dk хорошо аппроксимируются суммой трeх осцилляторов Лоренца с добавлением дисперсионных слагаемых формулы Коши. Предложена параметрическая модель, которая описывает чувствительности dn(λ) и dk(λ) для произвольного состава x в указанном диапазоне вблизи температуры роста. Проведенные ex situ температурные измерения вблизи комнатной температуры коррелируют с данными высокотемпературных измерений. Полученные результаты актуальны для разработки эллипсометрических методов контроля in situ процессов роста слоeв Hg1-xCdxTe. Ключевые слова: кадмий-ртуть-теллур, эллипсометрия, спектры оптических констант, температурная чувствительность, молекулярно-лучевая эпитаксия.
20
Fedynets, V. O., Ya P. Yusyk, and I. S. Vasylkivskyi. "Особливості вимірювання температури циліндричних обертових поверхонь." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 11 (December 27, 2018): 78–85. http://dx.doi.org/10.15421/40281115.
Full textAbstract:
Розглянуто методи вимірювання температури циліндричних обертових поверхонь на основі контактного вимірювання температури пристінного шару робочого середовища, що омиває обертову поверхню, яка має функціональну залежність з температурою поверхні. Показано, що пристінний шар робочого середовища між обертовою поверхнею і перетворювачем має деякий перепад температур, що є основним джерелом виникнення методичної похибки вимірювання температури обертової поверхні. Розроблено методику математичного опису теплових процесів, що відбуваються під час вимірювання температури циліндричних обертових поверхонь, та узагальнено стаціонарну математичну модель процесу вимірювання температури обертових поверхонь, яка характеризує зв'язок між вхідними, вихідними, керуючими і збурювальними параметрами процесів передачі тепла під час вимірювання температури обертових поверхонь у стаціонарному режимі. Аналіз розробленої математичної моделі дав змогу зменшити тепловтрати через перетворювачі та синтезувати перетворювачі температури з мінімальним значенням методичної похибки вимірювання температури для заданих умов експлуатації. Розглянуто особливості метрологічної перевірки перетворювачів температури та запропоновано установку для її проведення, що дало змогу спростити метрологічну перевірку і підвищити її точність.
21
Плахотникова, М. А., Н. А. Лысянникова, Б. И. Ковальский, and Ю. Н. Безбородов. "RESULTS OF STUDYING TEMPERATURE PARAMETERS OF aviation oil." Южно-Сибирский научный вестник, no. 3(37) (June 30, 2021): 75–79. http://dx.doi.org/10.25699/sssb.2021.37.3.009.
Full textAbstract:
Представлены экспериментальные данные показателей термоокислительной стабильности включающие: оптическую плотность, испаряемость, коэффициент термоокислительной стабильности, потенциальный ресурс, температуры начала процессов окисления, испарения и температурных преобразований, протекающие в смазочном масле и критические температуры этих процессов. Представлена графическая модель прогнозирования показателей термоокислительной стабильности для широкого диапазона температур на основании результатов испытания, полученных при трех температурах. Experimental data on the indicators of thermal-oxidative stability are presented, including: optical density, volatility, coefficient of thermal-oxidative stability, potential resource, temperatures of the onset of oxidation, evaporation and temperature transformations occurring in the lubricating oil and critical temperatures of these processes. A graphical model for predicting the indicators of thermal-oxidative stability for a wide range of temperatures based on the test results obtained at three temperatures is presented.
22
Чистохин, И. Б., М. С. Аксенов, Н. А. Валишева, Д. В. Дмитриев, К. С. Журавлев, and А. А. Гузев. "Особенности протекания тока в структурах на основе барьера Шоттки Au/Ti/n-InAlAs." Письма в журнал технической физики 43, no. 12 (2017): 83. http://dx.doi.org/10.21883/pjtf.2017.12.44712.16700.
Full textAbstract:
Исследованы вольт-амперные характеристики барьеров Шоттки Au/Ti/ n-InAlAs/InP в температурном диапазоне 100-380 K. Показано, что при повышении температуры от 100 до 200 K коэффициент идеальности уменьшается от 1.58 до 1.1, а высота барьера повышается от 0.55 до 0.69 eV. При дальнейшем повышении температуры от 200 до 380 K коэффициент идеальности и высота барьера изменяются слабо. Такое поведение хорошо согласуется с моделью латеральной неоднородности высоты барьера (модель Танга), что подтверждается линейной зависимостью высоты барьера от коэффициента идеальности в диапазоне температур 100-200 K. В соответствии с этой моделью были рассчитаны значения высоты барьера гомогенного перехода 0.88 eV, среднеквадратичного отклонения 10-4cm2/3· V1/3 гауссова распределения высоты барьера, эффективной площади областей с пониженной высотой барьера 3.7· 10-11 cm2 и постоянной Ричардсона 10.7 A· cm-2· K-2. DOI: 10.21883/PJTF.2017.12.44712.16700
23
Демежко, Дмитрий Юрьевич, Богдан Дмитриевич Хацкевич, and Мансур Габдрахимович Миндубаев. "КВАЗИСТАЦИОНАРНЫЙ ЭФФЕКТ СВОБОДНОЙ ТЕПЛОВОЙ КОНВЕКЦИИ В ВОДОНАПОЛНЕННЫХ БУРОВЫХ СКВАЖИНАХ." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 332, no. 7 (July 15, 2021): 131–39. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/7/3271.
Full textAbstract:
Актуальность. Температурные измерения в водонаполненных буровых скважинах используются для решения широкого круга разведочных, промыслово-геофизических, экологических, гидрогеологических, геодинамических задач. Свободная тепловая конвекция, возникающая в скважинах при геотермическом градиенте, превышающем критическое значение, вызывает два вида термических эффектов – нестационарный и квазистационарный. Нестационарный эффект проявляется непериодическими температурными колебаниями относительно некоторого среднего значения (температурный шум) и оперирует в широком диапазоне частот – от секундных до часовых. Квазистационарный эффект связан с долговременными отклонениями температуры и градиента в скважине относительно невозмущенных характеристик окружающих пород. Последний эффект приводит к ошибочным оценкам формационных температур и тепловых потоков. Цель: обоснование применимости аппроксимационной математической модели Рамея, описывающей термический эффект вынужденных течений, для оценки квазистационарного эффекта свободной тепловой конвекции в скважине; адаптация и верификация модели на экспериментальных данных термометрии скважин. Методы: анализ геотермических и технологических параметров, определяющих квазистационарный эффект свободной тепловой конвекции, описываемых моделью Рамея; сопоставление расчетов по модели Рамея с данными экспериментальных исследований в скважинах. Результаты. Обосновано и экспериментально верифицировано применение модели Рамея для оценки квазистационарного термического эффекта свободной тепловой конвекции в водонаполненных скважинах. Уменьшение измеренного температурного градиента в сравнении с невозмущенным градиентом в окружающих скважину горных породах локализуется в верхнем и нижнем интервалах скважины. Эффект проявляется заметнее, а интервалы расширяются по мере увеличения скорости конвективных течений, в свою очередь, зависящей от числа Рэлея и диаметра скважины. В меньшей степени на величину эффекта влияет глубина скважины.
24
Semkin, Sergei, and Viktor Smagin. "Improving approximate solutions of the Ising model using many-particle spin correlations." Территория новых возможностей. Вестник Владивостокского государственного университета экономики и сервиса, no. 1 (2021): 171–84. http://dx.doi.org/10.24866/vvsu/2073-3984/2021-1/171-184.
Full textAbstract:
Для теоретического анализа фазовых переходов в магнитных системах часто используется модель Изинга. Эта модель может служить точным описанием реальных систем. Кроме того, принцип универсальности позволяет распространить многие результаты, полученные для простых решеточных моделей Изинга и на более сложные системы. Однако точных решений для модели Изинга, практически нет. Фактически, единственным точным решением является решение Онзагера для квадратной решетки. Существуют, конечно, и приближенные методы решения, но они обладают принципиальными недостатками, а именно: приближенные методы дают завышенные оценки температуры Кюри и неправильно описывают особенности поведения системы вблизи точки фазового перехода. В настоящей работе показано, что существуют пути улучшения фактически любых приближенных методов. С помощью усреднения по обменным полям можно (в некоторых случаях) найти связь между спонтанной намагниченностью и средними произведениями трех и более соседних спинов. Используя эти связи, можно построить алгоритм улучшения приближенных решений. В работе найдены выражения для средних значений произведений трех соседних спинов в модели Изинга на решетках с координационными числами 3 и 4 как функции температуры и спонтанной намагниченности. С помощью этих выражений точное решение для модели Изинга на квадратной решетке сопоставляются с решениями, найденными приближенными методами. Предложен способ улучшения приближенных методов, применимый, в частности, к приближению Бете и приводящий к более точным значениям критической температуры и к изменению критического показателя температурной зависимости спонтанной намагниченности. Ключевые слова и словосочетания: фазовые переходы, модель Изинга, критические индексы.
25
Голубков, П., Д. Путников, В. Егоров, Н. Похлебина, К. Габуєв, and В. Гонгало. "СИНТЕЗ СИСТЕМЫ АВТОМАТИЧЕСКОГО УПРАВЛЕНИЯ РОБОТОТЕХНИЧЕСКИМ УСТРОЙСТВОМ ДЛЯ ПРИГОТОВЛЕНИЯ ПОЛУФАБРИКАТОВ ПЕЛЬМЕННОЙ ПРОДУКЦИИ ОСОБЫХ ФОРМ." Automation of technological and business processes 10, no. 4 (December 24, 2018): 32–39. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v10i4.1231.
Full textAbstract:
В работе рассматривается синтез системы автоматического управления нагревом теста в процессе приготовления пельменной продукции сложной труднореализуемой кубической формы. Так как, в процессе производства продукта необходимо поддерживать заданную положительную температуру теста, находящегося на замороженном фарше, то задача управления технологическим процессом сведена к задаче регулирования температурного режима на нагревательных элементах оборудования. В работе также рассмотрена система автоматической оптимизации заданного значения температуры в зоне слепки пельменной продукции, которая в соответствии с математической моделью дает возможность, используя полученные температурные значения, рассчитать и проверить в реальном времени необходимые для получения выпускаемой продукции, значение температурного режима согласно установленным регламентам. Результаты работы системы произведены в пакете Simulink мощного программного обеспечения Matlab, предназначенного для математического моделирования различных технологических процессов и проверены активными экспериментами, что наглядно иллюстрируется графиками переходных процессов. Оборудование, на котором производились активных эксперименты имеет три зоны подогрева теста изготавливаемой пельменной продукции и две зоны формования. В зонах подогрева система управления производственным процессом получает данные о температуре теста и выдаёт управляющие сигналы на нагревательные элементы. Расчеты производятся в каждой зоне отдельно и параллельно производится расчет математической модели. Имея математические модели САР производит расчеты и сравнительный анализ в режиме реального времени, используя таблицу регламентных значений.
26
Долгаков, И. А., А. А. Набережнов, О. А. Алексеева, С. А. Борисов, В. Симкин, and М. Tovar. "Температурная эволюция кристаллической структуры мультиферроидных твердых растворов (1-x)Pb(Fe-=SUB=-2/3-=/SUB=-W-=SUB=-1/3-=/SUB=-O-=SUB=-3-=/SUB=-)-(x)PbTiO-=SUB=-3-=/SUB=-." Физика твердого тела 59, no. 10 (2017): 1940. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2017.10.44962.087.
Full textAbstract:
В температурном интервале 90-400 K методом дифракции нейтронов исследована температурная эволюция структуры твердых растворов (1-x)Pb(Fe2/3W1/3O3)-(x)PbTiO3 двух составов x=0.2 и 0.3, для которых наблюдается существование морфотропной фазовой границы (MPB). Показано, что даже при температурах выше области MPB система находится в двухфазном состоянии, в котором сосуществуют кубическая и тетрагональная фазы. Получены температурные зависимости процентного содержания фаз. Произведены оценки величин статических смещений ионов свинца из кристаллографической позиции (000) в рамках модели многоямного потенциала. Работа выполнена при финансовой поддержке РФФИ (проект 17-02-00774) и государственного задания Министерства образования и науки (проект 3.1150.2017/4.6). Авторы также благодарят Helmholtz Zentrum Berlin (Берлин, Германия) за предоставление времени на дифрактометре Е9 и Е2. DOI: 10.21883/FTT.2017.10.44962.087
27
Корсакова, С. П. "Фенологическая реакция Quercus pubescens Willd. на климатические изменения в условиях сухих субтропиков." Труды Карадагской научной станции им. Т.И. Вяземского - природного заповедника РАН, no. 2 (6) (April 8, 2021): 30–46. http://dx.doi.org/10.21072/eco.2021.06.02.
Full textAbstract:
Протестированы три фенологические модели для прогнозирования сроков развертывания листьев, начала цветения и оценки возможных сдвигов весеннего развития Quercus pubescens Willd. в связи с изменением климата. Модель (М1) основана на методе накопления только тепловых единиц (F). Комбинированные модели (M2 и M3) – на последовательном накоплении охлаждающих и тепловых единиц (CF), причем модифицированная модель М3 также учитывает влияние фотопериода на растение. На основе данных наблюдений оптимизированы дата начала накопления тепловых единиц после завершения периода покоя, их необходимая сумма для начала фенофаз и пороговая температура. Начальной датой для накопления единиц охлаждения было выбрано 1 ноября. Для параметризации моделей использованы фенологические наблюдения и суточные данные температуры воздуха за период с 1936 по 2017 гг. Тестирование показало высокую степень адекватности при прогнозировании дат развертывания листьев и начала цветения Q. pubescens модели М3, учитывающей влияние фотопериода. Простая тепловая модель и последовательные модели накопления охлаждающих и тепловых единиц совместно с метеорологическими прогнозами, основанными на трех сценариях изменения климата проекта CMIP5 (RCP2.6, RCP4.5 и RCP8.5) были использованы для оценки сроков развертывания листьев и начала цветения Q. pubescens в течение 21-го столетия. Расчеты показали, что при развитии сценария RCP8.5 потепление может оказать значительное воздействие на выход почек из органического покоя, и как следствие – на сроки весеннего развития.
28
Блынская, Евгения Викторовна, Сергей Валерьевич Тишков, Константин Викторович Алексеев, and Сергей Викторович Минаев. "Моделирование стадии десорбции в технологии лиофилизата гексаметиленамида бис-(N-моносукцинил-L-глутамил-L-лизина)." Химико-фармацевтический журнал 53, no. 5 (June 8, 2019): 45–49. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2019-53-5-45-49.
Full textAbstract:
Моделирование лиофилизации — наиболее удобный метод оптимизации стадии досушивания, поскольку даёт возможность при небольшом количестве экспериментов подобрать оптимальный температурный режим вторичной сушки и рассчитать продолжительность процесса в зависимости от условий процесса. Использовали простую смешанную математическую модель процесса в связи с возможностью экстраполяции данных, а также небольшим необходимым количеством экспериментов. Рассчитывали зависимость скорости сушки от температурных переменных факторов с постоянным общим давлением, а также возможность динамического подъёма температуры от величины остаточной влаги. Определяли наиболее оптимальный режим вторичной сушки, сравнивая между собой режимы сушки по производительности и проверяя воспроизводимость модели, сравнивая теоретические и экспериментальные значения остаточной влажности. Подо-брали наиболее подходящий режим досушивания лиофилизатов гексаметиленамид бис-(N-моносукцинил-L-глутамил-L-лизина) для инъекционного введения.
29
М.С., Саввинова, and Матаркина В.В. "ОПТИМИЗАЦИЯ МИКРОКЛИМАТА ПТИЧНИКОВ В УСЛОВИЯХ КРАЙНЕГО СЕВЕРА." Bulletin of KSAU, no. 11 (November 25, 2019): 84–89. http://dx.doi.org/10.36718/1819-4036-2019-11-84-89.
Full textAbstract:
Цель исследования – разработка мероприятий по оптимизации параметров микроклимата птичников в экстремальных условиях Крайнего Севера. Исследование проводили в условиях Якутской птицефабрики, в птичниках павильонного типа, на птицах, содержащихся в клеточных батареях, в условиях работы приточно-вытяжной вентиляции. Опытную и контрольную группу птиц выбирали по принципу аналогов. Опыты проведены на курах-несушках породы Hy-Line в возрасте 7, 12 месяцев, в опытной и контрольной группах – по 10 голов. Опытная группа птиц содержится при нововведенной энергосберегающей системе вентиляции для оптимизации параметров микроклимата, а контрольная группа птиц – при традиционной вентиляционной системе. Зоогигиенические исследования проводились с использованием современных приборов мониторинга микроклимата. Определяли: температурно-влажностный режим; концентрацию вредных газов; относительную влажность воздуха; бактериальную обсемененность воздуха; содержание пыли. Для промера показаний микроклимата использованы приборы «Метеометр М-17» и ТК-3 БКМ – модель 41, газоанализатор универсальный УГ-2. В результате исследования были сделаны следующие выводы. При понижении температуры наружного воздуха до минус 45 ºС и ниже температурно-влажностный режим не отвечал ветеринарно-гигиеническим требованиям: температура была ниже, а влажность выше, влажный холодный воздух отрицательно действовал на организм птиц. Однако после реконструкции вентиляционно-отопительной системы в птичниках, когда подавался теплый подогретый воздух по периметру помещения, относительная влажность снизилась, воздух стал суше и температура в помещении повысилась, что послужило оптимизации параметров микроклимата. Установлено, что при поддержании оптимального температурно-влажностного и светового режима резких колебаний физиологических показателей у кур-несушек не возникает. В условиях Якутии при температуре наружного воздуха минус 50 °С и ниже немаловажное значение имеет организация утеплительных работ для ограждающих конструкций, эффективная отопительная и вентиляционная система.
30
Bekhta, Pavlo, and Liubov Baizova. "Математична модель процесу пресування легких стружкових плит із вмістом пінополістиролу." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 17 (October 25, 2018): 178–84. http://dx.doi.org/10.15421/411833.
Full textAbstract:
Запропоновано математичну модель процесу пресування легких стружкових плит із різним вмістом пінополістиролу, яка поєднує фізичні властивості компонентів стружково-полімерного пакета, готової личкованої лущеним шпоном легкої стружкової плити із вмістом пінополістиролу та параметри режиму пресування. На основі математичної моделі розраховано тривалість прогрівання стружково-полімерного пакета до 100°С залежно від температури плит преса, щільності готових плит і вмісту в них пінополістиролу. Встановлено, що зі збільшенням щільності плит від 350 кг/м3 до 550 кг/м3 тривалість прогрівання середини стружково-полімерного пакета до 100°С збільшується на 10% за однакових значень вмісту пінополістиролу в плиті та температур пресування. Наявність пінополістиролу в стружково-полімерному пакеті спричиняє збільшення тривалості прогрівання його середини до 100°С. Це зростання становить 3, 7 і 9% за вмісту пінополістиролу в плиті відповідно 4, 7 і 10%, порівняно із плитами без вмісту пінополістиролу. Збільшення температури пресування від 180 до 200°С зменшує тривалість прогрівання середини стружково-полімерного пакета до температури 100°С на 12 % за однакових щільностей готової плити і значень вмісту пінополістиролу в ній. Розраховані за моделлю значення тривалості прогрівання середини пакета без пінополістиролу до температури 100оС збігаються з рекомендованими в літературі значеннями тривалості прогрівання стружкових плит. Для стружково-полімерного пакета з пінополістиролом отриману модель апробовано експериментально. Значення теоретичної та експериментальної залежностей є близькими, що підтверджує адекватність розробленої моделі.
31
Kulman, S. M. "ФЕНОМЕНОЛОГІЧНА МОДЕЛЬ МІЦНОСТІ КОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ОСНОВІ ДЕРЕВИНИ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 9 (November 25, 2015): 303–7. http://dx.doi.org/10.15421/40250947.
Full textAbstract:
На основі методів формальної кінетики запропоновано феноменологічну модель міцності композиційних матеріалів на основі деревини. Показано, що багато моделей формальної кінетики створені на основі рівняння Арреніуса. На підставі результатів попередніх досліджень міцності та довговічності з'ясовано, що принцип суперпозиції, у першому наближенні, може бути застосовано під час створення феноменологічної моделі, яка враховує вплив температури і вологості, та їх взаємодію на межу міцності та модуль пружності. Доведено, що саме нелінійні ефекти у реакції твердих тіл на зовнішні дії призводять до особливостей їхнього деформування і руйнування.
32
Бондарев, Э. А., И. И. Рожин, and К. К. Аргунова. "ВЛАГОСОДЕРЖАНИЕ ПРИРОДНОГО ГАЗА В ПРИЗАБОЙНОЙ ЗОНЕ ПЛАСТА." Записки Горного института 233, no. 5 (October 24, 2018): 492. http://dx.doi.org/10.31897/pmi.2018.5.492.
Full textAbstract:
Для модельной задачи отбора реального газа из скважины в центре кругового пласта с непроницаемыми кровлей и подошвой выполнен анализ влияния начальных пластовых условий на динамику распределения его влагосодержания. Использовалась математическая модель неизотермической фильтрации, в которой теплопроводность считалась пренебрежимо малой по сравнению с конвективным переносом. Для ее замыкания использовалась эмпирическая зависимость коэффициента несовершенства газа от давления и температуры, апробированная в предыдущих публикациях авторов. Связь между влагосодержанием, давлением и температурой газа описывалась эмпирическими зависимостями, основанными на формуле Бюкачека. Вычислительный эксперимент выполнялся следующим образом. Вначале из численного решения осесимметричной задачи неизотермической фильтрации реального газа определись давление и температура газа при заданном давлении на забое скважины. При этом условия на внешней границе пласта имитировали водонапорный режим отбора газа. Затем эти найденные функции времени и координат использовались для вычисления аналогичной зависимости для влагосодержания. Результаты эксперимента показали, что если пластовая температура существенно превышает равновесную температуру гидратообразования, то распределение влагосодержания в призабойной зоне будет практически идентично распределению температуры. В противном случае газ будет содержать пары воды только вблизи забоя скважины, а далее его влагосодержание будет практически равно нулю. Роль давления и в том и в другом случаях проявляется через интенсивность отбора газа, от которого, в свою очередь, зависят и интенсивность конвективного переноса тепла, и степень охлаждения газа за счет дросселирования.
33
Havrysh, V. I., V. B. Loik, O. D. Synelnikov, T. V. Bojko, and R. R. Shkrab. "МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ АНАЛІЗУ ТЕМПЕРАТУРНИХ РЕЖИМІВ У 3D СТРУКТУРАХ ІЗ ТОНКИМИ ЧУЖОРІДНИМИ ВКЛЮЧЕННЯМИ." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 2 (March 29, 2018): 144–49. http://dx.doi.org/10.15421/40280227.
Full textAbstract:
_____________________________________
Інформація про авторів:
Гавриш Василь Іванович, д-р техн. наук, професор кафедри програмного забезпечення. Email: gavryshvasyl@gmail.com
Лоїк Василь Богданович, канд. техн. наук, доцент кафедри пожежної тактики та аварійно-рятувальних робіт. Email: v.loik1984@gmail.com
Синельніков Олександр Дмитрович, канд. техн. наук, доцент кафедри пожежної тактики та аварійно-рятувальних робіт. Email: o.synelnikov@gmail.com
Бойко Тарас Володимирович, канд. техн. наук, доцент, заступник начальника інституту. Email: boykotaras@gmail.com
Шкраб Роман Романович, асистент кафедри програмного забезпечення. Email: ikni.pz@gmail.com
Цитування за ДСТУ: Гавриш В. І., Лоїк В. Б., Синельніков О. Д., Бойко Т. В., Шкраб Р. Р. Математичні моделі аналізу температурних режимів у 3D структурах із тонкими чужорідними включеннями. Науковий вісник НЛТУ України. 2018, т. 28, № 2. С. 144–149.
Citation APA: Havrysh, V. I., Loik, V. B., Synelnikov, O. D., Bojko, T. V., & Shkrab, R. R. (2018). Mathematical Models of the Analysis of Temperature Regimes in 3D Structures with Thin Foreign Inclusions. Scientific Bulletin of UNFU, 28(2), 144–149. https://doi.org/10.15421/40280227
Нерівномірне нагрівання − один із факторів, що спричиняють деформації та напруження у пружних конструкціях. Якщо з підвищенням температури ніщо не перешкоджає розширенню структури, то вона деформуватиметься і жодних напружень не виникатиме. Однак, якщо в конструкції температура зростає нерівномірно і воно неоднорідне, то внаслідок розширення формуються температурні напруження. Першим і незалежним кроком для дослідження температурних напружень є визначення температурного поля, що становить основну задачу аналітичної теорії теплопровідності. В окремих випадках визначення температурних полів є самостійною технічною задачею, розв'язання якої допомагає визначити температурні напруження. Тому розроблено лінійні математичні моделі визначення температурних режимів у 3D (просторових) середовищах із локально зосередженими тонкими теплоактивними чужорідними включеннями. Класичні методи не дають змоги розв'язувати крайові задачі математичної фізики, що відповідають таким моделям, у замкнутому вигляді. З огляду на це описано спосіб, який полягає в тому, що теплофізичні параметри для неоднорідних середовищ описують за допомогою асиметричних одиничних функцій як єдине ціле для всієї системи. Внаслідок цього отримують одне диференціальне рівняння теплопровідності з узагальненими похідними і крайовими умовами тільки на межових поверхнях цих середовищ. У класичному випадку такий процес описують системою диференціальних рівнянь теплопровідності для кожного з елементів неоднорідного середовища з умовами ідеального теплового контакту на поверхнях спряження та крайовими умовами на межових поверхнях. Враховуючи зазначене вище, запропоновано спосіб, який полягає в тому, що температуру, як функцію однієї з просторових координат, на боковій поверхні включення апроксимовано кусково-лінійною функцією. Це дало змогу застосувати інтегральне перетворення Фур'є до перетвореного диференціального рівняння теплопровідності із узагальненими похідними та крайових умов. Внаслідок отримано аналітичний розв'язок для визначення температурного поля в наведених просторових середовищах з внутрішнім та наскрізним включеннями. Із використанням отриманих аналітичних розв'язків крайових задач створено обчислювальні програми, що дають змогу отримати розподіл температури та аналізувати конструкції щодо термостійкості. Як наслідок, стає можливим її підвищити і цим самим захистити від перегрівання, яке може спричинити руйнування як окремих елементів, так і конструкцій загалом.
34
Султанмагомедов, Тимур Султанмагомедович, Рамиль Назифович Бахтизин, Султанмагомед Магомедтагирович Султанмагомедов, and Аделия Радиковна Урманова. "МОДЕЛИРОВАНИЕ ПРОДОЛЬНЫХ ПЕРЕМЕЩЕНИЙ ТРУБОПРОВОДА В МНОГОЛЕТНЕМЕРЗЛЫХ ГРУНТАХ." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 332, no. 4 (April 20, 2021): 87–96. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/4/3151.
Full textAbstract:
Актуальность исследования обусловлена необходимостью проведения многочисленных экспериментальных исследований по определению влияния температуры и влажности грунта на его механические характеристики. При изменении температуры и влажности грунта меняется коэффициент Пуассона, модуль Юнга, сцепление и угол внутреннего трения грунта. Для многолетнемерзлых грунтов эти изменения значительны и влияют на напряженно-деформированное состояние подземного трубопровода и на зависимость продольных перемещений от приложенных нагрузок. Разрабатываемая компьютерная модель позволит сократить количество экспериментальных исследований путем моделирования процессов взаимодействия трубопровода с грунтом методом конечных элементов. Цель: разработка математической модели системы трубопровод–грунт для исследования влияния изменения температуры мерзлого грунта на напряженно-деформированное состояние трубопровода. Объекты: подземные трубопроводы, проложенные в условиях многолетнемерзлых грунтов, изменяющие проектное положение в процессе эксплуатации; одновременное влияние характеристик грунта на перемещения трубопровода, подверженного нагрузкам. Методы: математическое моделирование, моделирование методом конечных элементов, методы строительной механики и механики грунтов, планирование эксперимента. Результаты. Проведен анализ моделей взаимодействия трубопровода с грунтом. Разработана 3D модель экспериментальной установки трубопровода в лотке с грунтовым массивом. Для грунта описаны характеристики модели геомеханической теории пластичности Мора–Кулона. Получена теоретическая зависимость продольных перемещений от приложенной продольной нагрузки. Проведено сравнение с результатами, полученными на экспериментальной установке. Обоснована необходимость мониторинга температурного поля грунта вокруг трубопровода.
35
Ніколаєнко, Анатолій Миколайович. "ПРОГНОЗУВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ МЕТАЛУ ПІД ЧАС ВИРОБНИЦТВА АЛЮМІНІЄВОЇ КАТАНКИ." Scientific Journal "Metallurgy", no. 1 (July 22, 2021): 60–66. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-1-08.
Full textAbstract:
Запропоновано методику розрахунків температурного графіка в технологічній лінії ливарно-прокатного агрегату з виробництва алюмінієвої катанки, яку створено на підставі аналізу літературних джерел, присвячених математичному моделюванню подібних процесів. Прогнозування температури металу здійснюється з використанням існуючих формул і рівнянь, за допомогою яких обчислюють змінювання температури зливка у процесі охолодження кристалізатора водою; повітряне охолодження заго- товки на шляху від кристалізатора до прокатного стана та катанки під час укладання її в бунт; змінювання температури штаби протягом гарячої прокатки; зменшення її температури за примусовим охолодженням емульсією у прокатному стані та катанки у гартувальному пристрої. Похибка прогнозу температури заготовки на виході з ливар- ного колеса складає 1,7%, а перед прокатним станом 0,8%. Розрахункова темпера- тура катанки на виході з прокатного стана відрізняється від фактичної на 3%, а після гартувального пристрою розбіжність складає 1,3%. Модельна температура катанки у кінці технологічної лінії майже співпадає з фактичною. Наявність математичної моделі термограми алюмінієвого зливка дає змогу дослідити вплив різноманітних теплових втрат, що відбуваються за кристалізації металу, на температуру заготовки після ливарного колеса, зафіксувати та зрозуміти характер змінювання температури штаби від першої до останньої кліті прокатного стана, обчислити температуру катанки після її охолодження в гартувальному пристрої. Все це дає змогу обґрунтовано кори- гувати технологію на окремих ділянках ливарно-прокатного агрегату й удосконалю- вати алгоритми управління технологічними параметрами та механізмами.
36
Махоркін, Ігор, Микола Махоркін, Тетяна Махоркіна, and Петро Пукач. "Аналітично-числове визначення стаціонарного теплового стану термочутливих багатошарових структур простої геометрії." Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, no. 25 (December 20, 2021): 148–56. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.148.
Full textAbstract:
Запропоновано та апробовано аналітично-числову методику визначення одномірного стаціонарного теплового стану багатошарових термочутливих структур простої геометрії незалежно від характеру температурних залежностей теплофізичних та механічних характеристик матеріалу шарів.
З цією метою розглянуто багатошарові тіла з термочутливих матеріалів, віднесених до однієї з класичних ортогональних систем координат (декартової, циліндричної, сферичної), граничні поверхні та поверхні спряження матеріалів яких збігаються з координатними поверхнями (багатошарові структури простої геометрії). Вважається, що тепловий стан, зумовлений термічним навантаженням, характеризується одновимірним стаціонарним температурним полем.
Ґрунтуючись на співвідношеннях нелінійної теорії теплопровідності неоднорідних тіл, сформульовано, у вигляді крайової задачі теплопровідності, математичну модель теплової поведінки таких структур. Ця модель полягає у визначенні температури як функції координати за розв’язками рівняння теплопровідності. При цьому їх теплофізичні й механічні характеристики як єдиного цілого подаються у вигляді кусково-постійних функцій координати та температури.
За допомогою введення у розгляд аналога функції Кірхгофа та використання апарату узагальнених функцій у замкнутому аналітичному вигляді побудовано аналітично-числові розв’язки нелінійних одновимірних стаціонарних задач теплопровідності шаруватих темочутливих тіл простої геометрії за довільного характеру температурної залежності фізико-механічних характеристик матеріалів шарів, що не потребують з’ясування їх однозначності.
На прикладі числового дослідження стаціонарного теплового стану та зумовленого ним статичного термопружного стану двошарової пластини, граничні поверхні якої перебувають в умовах конвективного теплообміну зі середовищами постійної температури, апробовано запропонований аналітично-числовий підхід та отримані на його основі аналітично-числові розв’язки.
37
Юрасов, Ю. И., and А. В. Назаренко. "Параметр температурно-частотного распределения диэлектрических потерь в нелинейных диэлектриках, "Наука Юга России"." Science in the South of Russia, no. 1 (2019): 31–41. http://dx.doi.org/10.7868/s25000640190104.
Full textAbstract:
Проведено сравнение результатов различных аппроксимационных моделей описания частотных зависимостей диэлектрической проницаемости / (f) и / (f),, тангенса угла потерь tg (/) и электропроводности (f) и (f) нелинейных диэлектриков. В качестве объекта исследования был выбран классический сегнетоэлектрический материал системы ЦТС при х = 0,50. На основе анализа температурно-частотных зависимостей «эмпирических» параметров и выявлена закономерность, позволяющая рассчитывать их значения. Установлена новая взаимосвязь У = Y*e через параметр , позволяющая связать температурную и частотные зависимости комплексной электропроводности У при и у* при 0 в аппроксимационных моделях Гавриляка - Негами и в новой модели для описания комплексной электропроводности *. Установлено, что является параметром температурно-частотного распределения диэлектрических потерь. С использованием полученных выражений предложено новое теоретическое описание экспериментальных спектров, имеющих релаксационный характер. Использование новой модели позволяет с высокой точностью описывать набор изучаемых спектров, включая ВЧ- и НЧ-области, в диапазоне частот от 10 до 10 Гц.
38
Trutnev, G. A., S. B. Nazarov, K. K. Perevoschikov, and A. V. Schenyatskii. "Kompensatsiya dreyfa tverdotel'nogo volnovogo giroskopa." Bulletin of Kalashnikov ISTU 21, no. 3 (October 16, 2018): 198. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2018-3-198-204.
Full textAbstract:
Рассматривается твердотельный волновой гироскоп - измерительный прибор, работающий в режиме свободных колебаний. Из-за различных погрешностей искажается эффект Брайана, который лежит в основе работы прибора. Рассматриваются явления, искажающие эффект Брайана и ухудшающие точность прибора - собственный уход волны (дрейф), нелинейность выходного сигнала, шумы. Приводятся причины возникновения дрейфа и нелинейности. Формулируется общая задача и методика увеличения точности прибора за счет использования моделей дрейфа и нелинейности. Приводятся подходы к оценке значений скорости дрейфа волны и нелинейности выходного сигнала для обработки и получения параметров, которые в дальнейшем будут использоваться в работающем приборе для увеличения точности выходного сигнала. Изучаются факторы, влияющие на дрейф твердотельного волнового гироскопа. Приводятся различные существующие модели дрейфа. Описываются недостатки и особенности существующих моделей. Обосновывается необходимость учета в модели температурных влияний. Приводится зависимость резонансной частоты от температуры. Обосновывается возможность использования значений резонансной частоты в работающем приборе. Для оценки параметров дрейфа предлагается использовать модель двух переменных. Зависимость от углового положения волны аппроксимируется гармоническими функциями; зависимость дрейфа от резонансной частоты предлагается аппроксимировать с помощью сплайнов. Выводятся формулы для расчета параметров по результатам измерений дрейфа. Анализируются особенности предложенной модели. Модель может быть использована как для аппроксимации данных, так и для последующей компенсации погрешности в работающем приборе. Описывается возможность использования полученной модели для исследований зависимости дрейфа от скорости нагревания.
39
Асманкіна, A. A., М. Г. Лорія, О. Б. Целіщев, and Гома Ахмед Гезеві Абдалхалех. "Автоматизація об'єднаних систем автономного енергозабезпечення лабораторної установки." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 8(264) (January 12, 2021): 73–77. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-264-8-73-77.
Full textAbstract:
Тепер всі світові тенденції енергії прямують на використанні і комбінуванні поновлюваних джерел енергії. Поєднання декількох поновлюваних джерел енергії і залучання не поновлюваних джерел приводить до часткової незалежності. У цій роботі була протестований лабораторний пристрій для нагріву і охолодження рідини. Протягом експерименту були використані правила Карно, гідродинаміка, динамічна компресія газів і багато інших принципів. Запропоноване поєднання декількох систем замінимої енергії, зазначене у графіках, відобразило кількість джерел, необхідних для роботи експериментального врегулювання. Були зняті показники в різних термінах роботи експериментального врегулювання, для цієї мети воно було обладнане великою кількістю чутливих елементів. Досліджуваний час, температура, тиск на різних проміжках врегулювання управляється он-лайн з мобільного пристрою. Для конструкції і оцінки адекватності математичного зразкового збирання показників від сенсорів залежно від температурних індексів умови експлуатації, яка вимагає детальніших спостережень, для цього дослідження знадобилося більше ріку, залежно від часу щорічної і бажаної температури в приміщенні. Зняті показники з експериментальної частини, дозволили отримати апроксимовану інформацію для конструкції діаграм залежностей нагнітання тиску від температур. Дослідним результатом стали побудовані графічні залежності тиску від температур на трьох основних ділянках врегулювання. Отримані дані надають можливості побудувати математичну модель для послідовної модернізації врегулювання.
40
Сёмкин, С. В., and В. П. Смагин. "Приближенный учет спиновых корреляций в модели Изинга." Физика твердого тела 63, no. 8 (2021): 1084. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2021.08.51158.043.
Full textAbstract:
Найдены выражения для средних значений произведений трех соседних спинов в модели Изинга на решетках с координационными числами 3 и 4 как функции температуры и спонтанной намагниченности. С помощью этих выражений сопоставляется точное решение для модели Изинга на квадратной решетке и решения, найденные приближенными методами. Предложен способ улучшения приближенных методов, применимый, в частности, к приближению Бете или к приближению среднего поля, и приводящий к более точным значениям критической температуры и к изменению критического показателя температурной зависимости спонтанной намагниченности. Ключевые слова: модель Изинга, спиновые корреляции, критические показатели.
41
Shapoval, S. L. "Прилад для дослідження структурно-механічних та теплофізичних властивостей м’яса птиці." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, no. 85 (March 2, 2018): 100–106. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8519.
Full textAbstract:
У статті описано конструкцію та принцип роботи вимірювального модуля для визначення структурно-механічних властивостей та теплопровідності м’яса птиці до та після кулінарної обробки. Наведено схему розташування температурних датчиків та нагрівального елементу. Доведено актуальність дослідження не лише межи міцності поверхні продукту пенетрометром, а й релаксаційного зусилля та термопровідності продукту. Побудовано градуювальні графіки пенетрометрів та наведено приклад фіксування температури стінки вимірювального індентора напівпровідниковим термометром при підвищенні температури зразка нагрівальним індентором. Створений модуль «Реологія» приладу MIG-1.3 дозволяє визначати основні структурно-механічні та теплофізичні параметри м’яса птиці. Похибки окремих датчиків не перевищують ± 1 °С, що дозволяє визначати реологічні та теплофізичні властивості зразків м’яса птиці на проміжних стадіях технологічного процесу, коли дегустація неможлива. Результати фіксації динаміки різниці температур поверхні інденторів вказують на швидкість розповсюдження тепла всередині зразка, що дозволяє визначити теплопровідность та отримати уявлення про кількість вільної вологи, що утворилася внаслідок денатурації білків м’яса птиці. За визначеними реологічними та теплофізичними параметрами були встановлені оптимальні режими термічної обробки трьох зразків філе індика (температура, час, швидкість руху повітря, вологість) та модифікований режим «steaming» пароконвекційної шафи Convothem. З метою перевірки структурно-механічних властивостей готових зразків філе на розробленому обладнанні проведено дослідження структурно-механічних та теплофізичних властивостей філе індика після термічної обробки за різних температурних режимів. За температури 20 ± 2 °С було визначено динаміку зміни сили супротиву (релаксаційне зусилля) та зміну температури при механічній деформації зразків. Доведено відповідність результатів дослідження реологічних та теплофізичних властивостей на пропонованому приладі MIG-1.3 технологічним властивостям зразків філе.
42
Шмырин, А. М., and А. Г. Ярцев. "Сравнение результатов смешанного управления окрестностных моделей установки поддержания оптимальной температуры полиола." Вестник ВГУ. Серия: Системный анализ и информационные технологии, no. 2 (June 3, 2018): 34–43. http://dx.doi.org/10.17308/sait.2018.2/1209.
Full textAbstract:
Представлены структурная модель установки поддержания оптимальной температуры полиола и существенные компоненты её окрестностной модели. Проведена идентификация окрестностных моделей с одним кортежем данных и с набором кортежей данных. Представлена методика проведения теплотехнического расчета. Выполнено смешанное управление окрестностной модели для определения коэффициента теплопередачи. Представлены графики отклонений результатов определения коэффициента теплопередачи в процессе смешанного управления от результатов теплотехнического расчета. Выполнено сравнение точности смешанного управления окрестностных моделей с одним и с набором кортежей данных.
43
Шерстюков, Борис Георгиевич, and Юрий Петрович Переведенцев. "Дальние асинхронные связи в долгопериодных колебаниях климата мирового океана и региональной атмосферы применительно к Республике Татарстан." Вестник ВГУ. Серия: География. Геоэкология, no. 1 (January 17, 2019): 5–11. http://dx.doi.org/10.17308/geo.2019.1/2278.
Full textAbstract:
В статье рассматриваются результаты прогностической оценки изменений среднегодовой температуры воздуха в Казани в период 2019-2045 годы. Регрессионная модель построена с учетом существования дальних асинхронных связей в долгопериодных колебаниях температуры поверхности Мирового океана и температуры воздуха в республике Татарстан. В отличие от данных климатических моделей из проекта CMIP 5 по данным предложенной статистической модели ожидаются колебания температуры воздуха относительно средней величины 5,1°С.
44
Zabashta, Yu F., V. I. Kovalchuk, and L. A. Bulavin. "Кінетика фазового переходу в змінному температурному полі." Ukrainian Journal of Physics 66, no. 11 (November 30, 2021): 978. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe66.11.978.
Full textAbstract:
Запропоновано континуальну модель фазового переходу першого роду, яка базується на уявленнях класичної теорiї фазових перетворень. За допомогою цiєї моделi виведено загальну формулу, яка пов’язує вiдносний об’єм початкової фази iз температурою, що змiнюється з часом. Вiдповiдну формулу одержано для випадку лiнiйного зростання температури. Запропоновано схему експерименту, проведення якого дозволяє визначити фрактальну розмiрнiсть агрегатiв нової фази та поверхневий натяг цих агрегатiв.
45
Гаганова, Н. В. "Описание сверхупругости в рамках объединенной модели деформирования сплавов с памятью формы с учетом трансляционного упрочнения и развития мартенситных элементов." Механика композиционных материалов и конструкций 27, no. 4 (December 28, 2021): 543–57. http://dx.doi.org/10.33113/mkmk.ras.2021.27.04.543_557.08.
Full textAbstract:
Рассматривается объединенная модель фазового и структурного деформирования сплавов с памятью формы, позволяющая учесть как деформационное, так и трансляционное упрочнение, а также описать явление ориентированного превращения. Модель построена с учетом того, что фазовые деформации могут увеличиваться как при уменьшении нагрузки, так и при ее отсутствии. Используется понятие поверхности нагружения в пространстве напряжений и активного процесса, причем приращение структурных деформаций в активном процессе определяется ассоциированным законом по аналогии с теориями пластичности. Вводятся условия активного нагружения, согласно которым тензор приращений структурных деформаций должен быть сонаправлен внешней нормали к поверхности нагружения, а параметр упрочнения, связанный со структурным переходом, должен быть положителен. В большинстве моделей сплавов с памятью формы учитывается только образование новых мартенситных элементов, но не их дальнейшее увеличение. Между тем эксперименты показывают, что развитие мартенситных элементов может заметно влиять на значения деформаций. В рассматриваемой модели вводится специальная материальная функция, определяющая соотношение между процессами зарождения и развития мартенситных элементов. Поскольку температура, при которой начинается фазовый переход в сплавах с памятью формы, зависит от действующих напряжений, фазовые переходы при определенных условиях могут происходить при постоянной температуре. В данной работе объединенная модель применяется для описания явления сверхупругости в никелиде титана. Моделируется переход от линейной зависимости деформаций от напряжений к нелинейной при достижении пороговых значений напряжений и соответствующем фазово-структурном превращении. Проведено сравнение результатов для разных материальных функций. В случае учета развития мартенситных элементов значения фазово-структурных деформаций оказываются выше. Полученные графики показывают, что модель качественно правильно описывает нелинейный рост деформаций под действием монотонно изменяющихся напряжений при постоянной температуре и явление сверхупругости. При монотонно возрастающих напряжениях при постоянной температуре влияние развития мартенситных элементов оказывается менее заметным, чем при убывающих напряжениях.
46
Konovodov, D. V., and V. I. Syvash. "Моделювання процесу гарячої прокатки тришарових штаб зі сплавів алюмінію та магнію." Обробка матеріалів тиском, no. 1(50) (March 31, 2020): 259–65. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2020-1(50)259.
Full textAbstract:
Коноводов Д. В., Сиваш В. І. Моделювання процесу гарячої прокатки тришарових штаб зі сплавів алюмінію та магнію. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). С. 259-265.
З метою отримання тришарових штаб зі сплавів алюмінію та магнію, які поєднують високу стійкість до корозії та високі демпфуючі властивості, в роботі розглянуто модель процесу гарячої прокатки таких штаб. Модель процесу гарячої прокатки тришарових штаб створено з використанням програмного продукту QForm VX. При побудові моделі використані експериментально визначені криві деформаційного зміцнення алюмінієвого сплаву AW-2017A та магнієвого сплаву AZ31.
Обґрунтовано діапазони варіювання вихідних параметрів моделювання, таких як ступінь та температура деформації. З використанням розробленої математичної моделі проведено теоретичне дослідження процесу гарячої прокатки тришарових штаб Al-Mg-Al в діапазоні температур 360 – 410 °С та ступенів деформації 30–50 %. За результатами моделювання визначено комплексний вплив вказаних технологічних параметрів на силу прокатки та формозміну металу в процесі деформації.
Виконано експериментальне дослідження процесу прокатки тришарових штаб зі сплаву алюмінію AW-2017A та сплаву магнію AZ31 на лабораторному стані дуо 180. З використанням месдоз отримані значення сили прокатки для ступенів деформації 30 та 50 %. Встановлено, що значення сили прокатки для температури початку деформації 360 °С та 410 °С, відрізняються не суттєво та досягають 72 кН при ступені деформації 50 %. Проведена візуальна оцінка міцності з’єднання шарів металів після деформації.
Виконано порівняння результатів моделювання, які отримані з використанням запропонованої моделі процесу прокатки тришарових штаб, з експериментальними даними. Максимальні відхилення розрахункових даних сили прокатки від експериментальних, для всіх значень ступенів деформації, не перевищує 10 %.
47
Онищук, Оксана Олександрівна. "ОПТИМІЗАЦІЯ РОЗРАХУНКУ ТЕМПЕРАТУРИ ТА ШВИДКОСТІ ДЛЯ ТЕПЛООБМІННИХ ПРОЦЕСІВ В АДІАБАТИЧНИХ УМОВАХ." Вісник Черкаського державного технологічного університету, no. 1 (April 15, 2021): 155–61. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.1.2021.222804.
Full textAbstract:
У статті показано модель теплообміну для циліндричної заготовки з нестаціонарним режимом в адіабатичних умовах. Визначено середню швидкість поширення тривимірного фронту теплообміну вздовж циліндра та середню поперечну температуру для цього режиму через рівняння теплопровідності та рівняння кінетики. Крім того, визначено вплив радіуса ци-ліндра на швидкість теплообміну. Використовуючи рівняння теплопровідності та граничні умови, визначено середню поперечну температуру циліндра при теплообміні. Також викорис-товуючи рівняння кінетики, отримуємо значення середньої швидкості поширення тривимірно-го фронту вздовж циліндра для нестаціонарного режиму в адіабатичних умовах. Досліджено через параметр R0, який показує, наскільки радіус циліндра більший характеристичної величи-ни зони реакції, що при збільшенні радіуса швидкість теплообміну незначно зменшується. Графічно показано залежність R0 від характеристичної величини зони реакції G/Td для двох режимів ступеня віддалення від області. Використовуючи рівняння теплопровідності та рів-няння кінетики з початковими і граничними умовами, визначено середню швидкість поширен-ня фронту вздовж циліндра для нестаціонарного режиму в адіабатичних умовах та середню поперечну температуру. Розв’язано осесиметричну граничну задачу нестаціонарного теплооб-міну з рухом фронту тепла уздовж осі симетрії циліндра. Приведена математична модель теплообмінного процесу досліджувалася із застосуванням методу кінцевих різниць і програм-ного забезпечення ANSYS. Показано, що температура глибини перетворення теплообміну зна-ходиться в перерізі, перпендикулярному осі циліндра, який проходить через точку з максималь-ною температурою, причому, чим вища температура, тим світліша штриховка області.
48
Журавльов, Ю. І. "Модель взаємозв'язку геометрії гілок термоелементів і показників надійності при проектуванні двокаскадних охолоджувачів в режимі мінімуму інтенсивності відмов." Automation of technological and business processes 12, no. 3 (November 5, 2020): 34–40. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i3.1924.
Full textAbstract:
Розглянуто конструктивний метод підвищення показників надійності (інтенсивності відмов і ймовірності безвідмовної роботи) двокаскадних термоелектричних охолоджуючих пристроїв в режимі мінімуму інтенсивності відмов. У двокаскадних охолоджуючих пристроях є істотними взаємний вплив каскадів, підвищення перепаду температур, що вимагає аналізу зв'язку показників надійності з енергетичними показниками і конструктивними параметрами охолоджувача. Метою досліджень було підвищення показників надійності двокаскадного термоелектричного охолоджувального пристрою за рахунок варіації геометрії термоелементів і їх розподілів в каскадах в робочому діапазоні перепадів температур функціонування охолоджувача в режимі мінімуму інтенсивності відмов. Для досягнення цієї мети розв'язано завдання: створення моделі зв'язку показників надійності з конструктивними параметрами і енергетичними показниками охолоджувача; визначення значень показників надійності термоелектричного охолоджувача при різних значеннях геометрії термоелементів, перепадів температур і теплового навантаження. Розроблено математичну модель двокаскадного термоелектричного охолоджувача, що зв'язує показники надійності з енергетичними показниками і конструктивними параметрами термоелементів в робочому діапазоні температур функціонування виробу, що забезпечує можливість проектування термоелектричних охолоджувачів підвищеної надійності. Аналіз результатів моделювання показав, що при заданому перепаді температур і теплового навантаження, зменшення відношення висоти термоелемента до його поперечного перерізу: збільшується величина максимального робочого струму в каскадах; зменшується сумарна кількість термоелементів; зменшується загальне падіння напруги; зменшується інтенсивність відмов і збільшується ймовірність безвідмовної роботи термоелектричного охолоджувача. З ростом температури для різних значень геометрії термоелементів і заданого теплового навантаження: зменшується холодильний коефіцієнт; збільшується відношення кількості термоелементів в каскадах; збільшується відносний перепад температури в каскадах і робочий струм; збільшується інтенсивність відмов. Залежність відносної інтенсивності відмов від перепаду температур має явно виражений нелінійний характер і зростає в діапазоні високих температурних перепадів. Практичним результатом досліджень стало те, що для двокаскадних охолоджувачів з однаковою геометрією гілок термоелементів в каскадах за рахунок зменшення відношення висоти термоелемента до площі поперечного перерізу можна в 2-10 разів зменшити інтенсивність відмов і підвищити ймовірність безвідмовної роботи.
49
Kukudzhanov, Konstantin V., Aleksandr Leonidovich Levitin, and Umar Kh Ugurchiev. "Healing of cracks in plates by strong electromagnetic field." Вестник Самарского государственного технического университета. Серия «Физико-математические науки» 25, no. 1 (2021): 193–202. http://dx.doi.org/10.14498/vsgtu1831.
Full textAbstract:
Рассматривается задача о воздействии импульсным высокоэнергетическим электромагнитным полем на краевую трещину в тонкой пластине, воспроизводящая пионерский эксперимент советских ученых по разрушению вершины трещины сильным электромагнитным полем. Численное моделирование осуществляется на основе предложенной электромеханической модели воздействия короткоимпульсным высокоэнергетическим электромагнитным полем на материал с трещиной. Модель учитывает фазовые превращения (плавление и испарение) материала, происходящие в окрестности дефектов, и соответствующие изменения реологии материала в областях этих трансформаций, а также возможность протекания электрического тока между свободными поверхностями трещины (пробоя за счет эмиссии электронов). Все физико-механические характеристики материала считаются зависящими от температуры. Уравнения модели связаны и решаются совместно на подвижной конечно-элементной сетке с применением смешанного метода Эйлера-Лагранжа. Исследуются процессы локализации полей плотности тока и температуры, фазовых превращений (плавления и испарения) в вершине трещины, автоэлектронной и термоэлектронной эмиссии между свободными поверхностями трещины и влияние этих процессов на залечивание трещины. Проводится сравнение результатов моделирования с имеющимися экспериментальными данными по воздействию импульсного поля на краевую трещину в пластине. Полученные в окрестности вершины трещины средняя скорость нагрева металла и градиенты температуры неплохо количественно согласуются с экспериментальными данными. Вдали от трещины, а также на берегах трещины вдали от вершины температура поднималась незначительно. Процесс моделирования воздействия электромагнитным полем, аналогично эксперименту, сопровождается плавлением в вершине трещины, а также испарением металла. Таким образом, при рассматриваемом воздействии током в вершине трещины формируется кратер, который препятствует дальнейшему распространению трещины, приводя к ее залечиванию. Получить аналогичные результаты с помощью ранее предложенных моделей не удавалось.
50
Прудаев, И. А., В. В. Копьев, И. С. Романов, and В. Л. Олейник. "Влияние баллистической утечки на температурную зависимость квантового выхода светодиодов на основе множественных квантовых ям InGaN/GaN." Физика и техника полупроводников 51, no. 2 (2017): 240. http://dx.doi.org/10.21883/ftp.2017.02.44112.8251.
Full textAbstract:
В работе исследованы зависимости квантового выхода от температуры и уровня возбуждения для светодиодов на основе множественных квантовых ям InGaN/GaN. Эксперимент проводился для двух режимов возбуждения люминесценции. Сравнение результатов, полученных при фото- и электролюминесценции, показало, что в области высокой плотности тока наблюдаются дополнительные низкотемпературные потери (дополнительные к потерям, связанным с оже-рекомбинацией). Это обусловливает инверсию температурной зависимости квантового выхода при температурах меньше 220-300 K. В результате анализа установлено, что потери связаны с утечкой электронов из активной области светодиода. Для объяснения экспериментальных данных привлечена модель баллистической утечки. Результаты моделирования качественно согласуются с экспериментальными зависимостями квантового выхода от температуры и плотности тока. DOI: 10.21883/FTP.2017.02.44112.8251