To see the other types of publications on this topic, follow the link: Температура газів.
Journal articles on the topic 'Температура газів'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Температура газів.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Tsapko, Yu V., та А. Yu Tsapko. "Встановлення ефективності вогнезахисту деревини органо-неорганічною композицією". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (2018): 88–92. http://dx.doi.org/10.15421/40280519.
Full textAbstract:
Опис поведінки вогнезахисних засобів у момент формування теплоізоляційної структури є окремим і складним завданням, а просочення характеризується розкладом антипіренів під дією температури з поглинанням тепла та виділенням негорючих газів, гальмування окислення в газовій і конденсованій фазі та утворенням на поверхні деревини теплозахисного шару коксу. Наведено результати дослідження процесу термодеструкції деревини сосни і визначено термограми її розкладу та встановлено, що кінетика процесу розкладу деревини вогнезахисної композицією "Skela-i" зміщується у напрямку високих температур, із коксовим залишком у 4 рази більшого ніж для необробленої деревини. Експериментально встановлено, що під дією теплового потоку на вогнезахищені зразки відбувається інтенсивне виділення інертних газів та зменшення горючих, що доводить про ефективність вогнезахисту. Після випробувань виявлено, що інтенсивність утворення негорючих газів переміщується у сторону підвищеної температури з утворенням пінококсу. Газохроматографічними дослідженнями аналізу летких продуктів піролізу вогнезахищених зразків виявлено збільшення негорючих газів у 8 разів та зменшення вмісту горючих – понад 50 %. Здійснено дослідження з визначення групи горючості деревини та встановлено зменшення у 3 рази втрати маси зразків захищеної деревини, порівняно з необробленими, а температура димових газів становила менше 165°С.
2
Федоров, Сергій, Артем Сибір, Михайло Губинський, Семен Губинский, Олексій Гогоці та Світлана Форись. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ОХОЛОДЖЕННЯ ВІДХІДНИХ ГАЗІВ ВИСОКОТЕМПЕРАТУРНИХ ЕЛЕКТРОТЕРМІЧНИХ ПЕЧЕЙ КИПЛЯЧОГО ШАРУ". System technologies 6, № 131 (2021): 107–22. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-6-131-2020-10.
Full textAbstract:
Метою дослідження є удосконалення технологічної схеми утилізації теплоти та очищення відхідних газів електротермічних печей киплячого шару для рафінування графіту на основі радіаційного охолоджувача поверхневого типу із водяним охо-лодженням та вивчення впливу його режимних та геометричних параметрів на глиби-ну охолодження запиленого газового потоку. Параметричні дослідження процесів тепло- та масообміну у радіаційному охолоджувачі виконані теоретичним шляхом на основі розробленої математичної моделі. У моделі враховані процеси радіаційного-конвективного теплообміну в об’ємі пило-газового потоку, залежність теплофізичних властивостей газу та матеріалу від температури, а також теплові ефекти фазового переходу. На основі проведених розрахунків встановлено, що основними факторами, які впливають на глибоке охолодження відхідних газів є його довжина, діаметру каналу, дотримання газодинамічного режиму печі з мінімальним виходом димових газів та концентрації пилу. Водночас початкова температура газів та введення «охолоджуючого» (додаткового) пилу характеризуються незначним впливом на кінцеву температуру за визначеної довжини теплообмінника. Показано, що через високу температуру, для забезпечення надійності роботи радіаційного охолоджувача, за інших рівних умов доцільні інтенсифікація тепловіддачі з боку холодного теплоносія, введення «охолоджуючого» пилу або використання додаткових вставок із вуглецевої повсті
3
Vovk, S., O. Pazen, N. Ferents та A. Lyn. "ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ ТОВЩИНИ ПРОТИПОЖЕЖНОЇ ПЕРЕДІЛКИ НАВКОЛО ПЕЧЕЙ ТА ДИМОХОДІВ В БУДІВЛЯХ З ГОРЮЧИМИ БУДІВЕЛЬНИМИ КОНСТРУКЦІЯМИ". Fire Safety 39 (5 квітня 2022): 77–84. http://dx.doi.org/10.32447/20786662.39.2021.09.
Full textAbstract:
Вступ. Опалювальні печі, на частку яких припадає 80 % від загальної кількості тепла, яке виробляється у сільській місцевості, широко використовуються в одно-, двоповерхових будівлях, як в наявному житловому фонді, так і в новому будівництві. Пожежі, які виникають в житлових будинках, найчастіше, призводять до загибелі та травмування людей. Серед причин виникнення пожеж порушення правил пожежної безпеки при влаштуванні та експлуатації печей, теплогенеруючих агрегатів та установок становлять 3 868 випадків (6,9 %).Метою статті є дослідження пожежної безпеки при влаштуванні печей та димоходів в будівлях з горючими будівельними конструкціями.Методи дослідження. У роботі було використано ряд методів, зокрема, статистичний, системний, порівняльний, а також метод математичного моделювання процесу теплообміну в багатошаровій плоскій конструкції для визначення температури зовнішньої поверхні залежно від товщини та матеріалу виконання димоходу.Основні результати дослідження. У статті проаналізовано пожежну небезпеку пічного опалення, яка полягає в наявності високих температур на поверхні елементів печі (стінок, патрубків, труб), що можуть бути джерелом запалювання горючих матеріалів і горючих конструкцій будівель. Температура на поверхні елементів нетепломістких печей залежить від виду палива, що спалюється, режиму паливника печей і може перевищувати 600 оС. Температура в паливнику теплоємних печей може становити понад 1000 оС, а в димовому каналі біля міжповерхового перекриття – 500 оС. Ступінь нагрівання бічних поверхонь і перекриття печі, а також димових каналів залежить від товщини стінок, виду і кількості палива, що спалюється, і тривалості горіння. У роботі розрахунково визначено температуру на зовнішній поверхні протипожежної переділки залежно від її розмірів та геометричної форми перерізу димоходу при температурі димових газів до 4500 С.Така температура утворюється при роботі котлів та печей в турборежимі. Дослідження проводилися для димоходів із різних матеріалів, зокрема: з керамічної цегли різної товщини, з керамічної цегли і шару цементно-піщаної штукатурки, з керамічної цегли і переділки із бетону, із керамічної цегли і переділки із мінеральної вати, із жаростійкого бетону і переділки з мінеральної вати, із сталі. Висновок. Для запобігання пожежі в димоходах необхідно регулярно проводити перевірки опалювального приладу і димоходу, здійснювати правильний підбір потужності опалювального приладу. На основі приведених аналітичних залежностей визначено оптимальну товщину протипожежної переділки навколо димоходу, встановлено, що на дану товщину суттєво впливають теплотехнічні властивості будівельних матеріалів, із яких виконано димохід та переділку. Показано, як з допомогою математичного моделювання процесу теплообміну за необхідності можна встановити температуру на поверхні димоходу з будь-якого будівельного матеріалу. Встановлено, що димоходи, які мають форму циліндра, менше нагріваються у порівнянні з прямокутними.
4
Асманкіна, A. A., М. Г. Лорія, О. Б. Целіщев та Гома Ахмед Гезеві Абдалхалех. "Автоматизація об'єднаних систем автономного енергозабезпечення лабораторної установки". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 8(264) (12 січня 2021): 73–77. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-264-8-73-77.
Full textAbstract:
Тепер всі світові тенденції енергії прямують на використанні і комбінуванні поновлюваних джерел енергії. Поєднання декількох поновлюваних джерел енергії і залучання не поновлюваних джерел приводить до часткової незалежності. У цій роботі була протестований лабораторний пристрій для нагріву і охолодження рідини. Протягом експерименту були використані правила Карно, гідродинаміка, динамічна компресія газів і багато інших принципів. Запропоноване поєднання декількох систем замінимої енергії, зазначене у графіках, відобразило кількість джерел, необхідних для роботи експериментального врегулювання. Були зняті показники в різних термінах роботи експериментального врегулювання, для цієї мети воно було обладнане великою кількістю чутливих елементів. Досліджуваний час, температура, тиск на різних проміжках врегулювання управляється он-лайн з мобільного пристрою. Для конструкції і оцінки адекватності математичного зразкового збирання показників від сенсорів залежно від температурних індексів умови експлуатації, яка вимагає детальніших спостережень, для цього дослідження знадобилося більше ріку, залежно від часу щорічної і бажаної температури в приміщенні. Зняті показники з експериментальної частини, дозволили отримати апроксимовану інформацію для конструкції діаграм залежностей нагнітання тиску від температур. Дослідним результатом стали побудовані графічні залежності тиску від температур на трьох основних ділянках врегулювання. Отримані дані надають можливості побудувати математичну модель для послідовної модернізації врегулювання.
5
Сажнев, С. В., та В. И. Князев. "ПОВЫШЕНИЕ ТОЧНОСТИ ПОДАЧИ ГАЗОВ В ТЕХНОЛОГИЧЕСКОЕ ОБОРУДОВАНИЕ С ТЕРМОКОРРЕКЦИЕЙ ВНЕШНЕЙ СРЕДЫ". Nanoindustry Russia 14, № 7s (2021): 604–6. http://dx.doi.org/10.22184/1993-8578.2021.14.7s.604.606.
Full textAbstract:
Работа посвящена термокоррекции теплового регулятора массового расхода газа (РРГ) при подаче рабочего газа в технологическое оборудование. Определена связь температуры корпуса РРГ с дополнительной приведенной погрешностью регулирования РРГ по температуре и температурой внешней среды. На основе полученных в работе данных на базе аналогового РРГ создан цифровой РРГ с прецизионной точностью подачи рабочего газа в рабочий объем технологического оборудования в достаточно широком диапазоне температур внешней среды.
6
Сажнев, С. В., та В. И. Князев. "ПРЕЦИЗИОННАЯ ПОДАЧА ГАЗОВ В ВАКУУМНЫЙ РЕАКТОР ТЕХНОЛОГИЧЕСКОГО ОБОРУДОВАНИЯ С ТЕРМОКОРРЕКЦИЕЙ ВНЕШНЕЙ СРЕДЫ". Nanoindustry Russia 14, № 6s (2021): 95–101. http://dx.doi.org/10.22184/1993-8578.2021.14.6s.95.101.
Full textAbstract:
Работа посвящена термокоррекции теплового регулятора массового расхода газа (РРГ) при подаче рабочего газа в вакуумный реактор технологического оборудования. Определена связь температуры корпуса РРГ с дополнительной приведенной погрешностью регулирования РРГ по температуре и температурой внешней среды. На основе полученных в работе данных на базе аналогового РРГ создан цифровой РРГ с прецизионной точностью подачи рабочего газа в вакуумный реактор технологического оборудования в достаточно широком диапазоне температур внешней среды.
7
Осипов, В. В., Н. М. Осадча та В. І. Осадчий. "Кліматичні зміни та водні ресурси басейну Десни до середини ХХІ століття". Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 2 (30 квітня 2021): 71–82. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.02.071.
Full textAbstract:
Наведено проєкції зміни температури, опадів, евапотранспірації, запасів вологи ґрунту, компонентів водного стоку та витрат води у водотоках басейну річки Десна в період 2021—2050 рр. відносно 1991—2020 рр. Розрахунки виконано засобами процес-орієнтовної моделі SWAT (Soil and Water Assessment Tool). Прогнозні метеорологічні параметри (щоденні температура повітря, опади, швидкість вітру, вологість повітря, сонячна радіація) отримано за результатами регіональних кліматичних моделей (РКМ) проєкту Euro– CORDEX. Загалом ансамбль містить шість РКМ, які перевірено на спроможність відтворювати річний розподіл температури та опадів за базовий період (1970—2005 рр.). Для майбутнього періоду розглянуто два сценарії викидів парникових газів та аерозолей — RCP4.5 та RCP8.5. Більшість моделей свідчить про те, що на фоні 5—10 %-го зростання опадів взимку та навесні річні витрати води збільшаться на 5—33 % переважно завдяки зростанню об’єму ґрунтового живлення. Зрос- тає ймовірність посух, на що за результатами трьох із шести РКМ вказує зменшення на 10–20 % запасів вологи в ґрунті влітку. Результати дослідження мають вагоме значення для складання плану управління басейном річки Дніпро. Особливу уваги варто приділити адаптаційним заходам у сільському господарстві через можливий дефіцит вологи для розвитку рослин.
8
Молчанов, Лавр, Євген Синегін, Тетяна Голуб та Сергій Семикін. "ДОСЛІДЖЕННЯ НА ФІЗИЧНІЙ МОДЕЛІ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВПЛИВУ ЗАПИЛЕНОСТІ СЕРЕДОВИЩА НА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ ГАЗОВОГО, ПАЛАЮЧОГО ФАКЕЛУ". Modern Problems of Metalurgy, № 24 (28 березня 2021): 90–97. http://dx.doi.org/10.34185/1991-7848.2021.01.09.
Full textAbstract:
Процес кисневого конвертування супроводжується виділенням значного обсягу газів, що містять в основному продукти реакцій окислення вуглецю, які формують палаючий факел над горловиною конвертера. При цьому з конвертера виділяється значна кількість пилу різного складу і фракції в залежності від технологічних особливостей продувки, дослідження і облік впливу якої необхідний для розуміння якісних характеристик факела і конвертерного процесу вцілому. У роботі наведені результати дослідження на фізичної моделі, що імітує палаючий факел в запиленому середовищі, шляхом введення твердих порошків різних речовин, на якісні показники горіння факела: візуальні і теплопередачу. Досліджено подачу в палаючий факел порошків хлориду натрію, оксидів заліза, кремнію та алюмінію, чистих порошків заліза, кремнію та алюмінію, сажі і графіту. Встановлено, що введення різних компонентів в факел з температурою нижче, ніж температура факела, навіть при можливому візуальному збільшенні яскравості характеристик, що зокрема встановлено при введенні хлориду натрію або порошку заліза, сприяють зниженню теплопередачі від факела за рахунок відбору тепла на нагрівання і згоряння частинок, що вводяться.
9
Побережний, Р. В. ,., та С. В. Сагін. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДИЗЕЛІВ СУДЕН РІЧКОВОГО ТА МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ". Ship power plant 41 (5 листопада 2020): 5–9. http://dx.doi.org/10.31653/smf340.2020.5-9.
Full textAbstract:
Дизель, виробляючи механічну енергію за рахунок окислення палива повітрям, в процесі роботи здійснює безперервний тепло-масообмін з навколишньою атмосферою. Він забирає повітря і споживає паливо, потім викидає відпрацьовані гази, що складаються з частини повітря і продуктів окислення палива. Таким чином, повітря, що надходить в циліндр дизеля, робить певний термодинамічний цикл, зазнаючи при цьому хімічні зміни, в результаті чого перетворюється в випускні гази (ВГ) – складну газову суміш з безліччю компонентів. Чотири компонента N2, О2, СО2 і Н2О складають понад 99...99,9 % обсягу газу, решта 0,1...1,0 % обсягу відпрацьованих газів складають домішки, які не представляють інтересу з технічної точки зору, але є шкідливими для навколишнього середовища, живої природи і людини. При випуску в атмосферу відпрацьовані гази зазвичай розсіюються і вступають в контакт з людиною вже в сильно розбавленому стані. Концентрація ряду шкідливих компонентів і температура газів в основному знижуються до безпечного рівня, але бувають зони, де ця речовина концентрується в кількостях, що надають шкідливу дію на живий організм і природу. Ця обставина змушує шукати шляхи зниження шкідливих речовин. До найбільш небезпечних речовин можна віднести СО, NОХ, SО2, альдегіди, вуглеводні, бенз--пірен
10
Звєрьков, Д. О., та С. В. Сагін. "ЗНИЖЕННЯ МЕХАНІЧНИХ ВТРАТ У СУДНОВИХ ДИЗЕЛЯХ". Ship power plant 41 (5 листопада 2020): 20–25. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.20-25.
Full textAbstract:
Постановка проблеми в загальному вигляді. Під час експлуатації двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) суден річкового та морського транспорту здійснюється безперервний і періодичний контроль не тільки показників, що характеризують робочий цикл дизеля (тиску і температури в характерних точках, частоти обертання, потужності, температури випускних газів), але також експлуатаційних і реологічних характеристик моторного мастила (ММ). При цьому, основними параметрами, контроль яких обов’язковий в процесі експлуатації дизеля, є в’язкість, густина, кислотне число, температура спалаху, зміст води і механічних домішок. Під час експлуатації ці параметри постійно змінюються, причому в деяких випадках можуть перевищувати гранично допустимі значення (бракувальні показники). Це неминуче призводить до збільшення контактних напруг в основних трибологічних системах і підвищення втрат енергії, що витрачається на їх подолання. Найпростішим, а тому і найпоширенішим способом відновлення реологічних характеристик ММ є їх очищення (шляхом частково- або повно-проточної фільтрації і сепарації), а також додавання в обсяг ММ, яке вже знаходиться в мастильній системі, свіжого мастила (як чистого, так і зі спеціальними присадками). При цьому необхідно забезпечувати не тільки вимоги щодо отримання ефективної потужності і підтримки екологічних параметрів дизелів суден річкового та морського транспорту, але й мінімальний рівень механічних втрат під час перетворенні вхідної енергії на корисну роботу [1, 2]. Тому зниження механічних втрат у суднових дизелях є актуальним завданням, розв’язання якого сприятиме підвищенню потужності та забезпеченню надійності роботи дизелів річкового та морського транспорту
11
М.С., Саввинова, та Матаркина В.В. "ОПТИМИЗАЦИЯ МИКРОКЛИМАТА ПТИЧНИКОВ В УСЛОВИЯХ КРАЙНЕГО СЕВЕРА". Bulletin of KSAU, № 11 (25 листопада 2019): 84–89. http://dx.doi.org/10.36718/1819-4036-2019-11-84-89.
Full textAbstract:
Цель исследования – разработка мероприятий по оптимизации параметров микроклимата птичников в экстремальных условиях Крайнего Севера. Исследование проводили в условиях Якутской птицефабрики, в птичниках павильонного типа, на птицах, содержащихся в клеточных батареях, в условиях работы приточно-вытяжной вентиляции. Опытную и контрольную группу птиц выбирали по принципу аналогов. Опыты проведены на курах-несушках породы Hy-Line в возрасте 7, 12 месяцев, в опытной и контрольной группах – по 10 голов. Опытная группа птиц содержится при нововведенной энергосберегающей системе вентиляции для оптимизации параметров микроклимата, а контрольная группа птиц – при традиционной вентиляционной системе. Зоогигиенические исследования проводились с использованием современных приборов мониторинга микроклимата. Определяли: температурно-влажностный режим; концентрацию вредных газов; относительную влажность воздуха; бактериальную обсемененность воздуха; содержание пыли. Для промера показаний микроклимата использованы приборы «Метеометр М-17» и ТК-3 БКМ – модель 41, газоанализатор универсальный УГ-2. В результате исследования были сделаны следующие выводы. При понижении температуры наружного воздуха до минус 45 ºС и ниже температурно-влажностный режим не отвечал ветеринарно-гигиеническим требованиям: температура была ниже, а влажность выше, влажный холодный воздух отрицательно действовал на организм птиц. Однако после реконструкции вентиляционно-отопительной системы в птичниках, когда подавался теплый подогретый воздух по периметру помещения, относительная влажность снизилась, воздух стал суше и температура в помещении повысилась, что послужило оптимизации параметров микроклимата. Установлено, что при поддержании оптимального температурно-влажностного и светового режима резких колебаний физиологических показателей у кур-несушек не возникает. В условиях Якутии при температуре наружного воздуха минус 50 °С и ниже немаловажное значение имеет организация утеплительных работ для ограждающих конструкций, эффективная отопительная и вентиляционная система.
12
Bulychov, Volodymyr, Svitlana Shvachich та Alina Havrylko. "РОЗРОБКА ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ТЕПЛОВОЇ РОБОТИ СКЛОВАРНОЇ ПЕЧІ НА ОСНОВІ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ ЕКСПЕРИМЕНТІВ". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, № 5-6 (27 грудня 2019): 27–31. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2019-5-6-27-31.
Full textAbstract:
Мета. Метою роботи є розробка енергозберігаючих засобів щодо теплової роботи скловарної печі.Методика. Дослідження теплової роботи конкретної скловарної печі виконувалось шляхом математичного моделювання її теплового балансу з подальшим аналізом. На основі цього запропоновані на основі обчислювальних експериментів енергозберігаючі засоби.Результати. Зроблено порівняльний розрахунок трубчатих рекуператорів. Для утилізації теплоти димових газів з метою вибору більш ефективного методу вирішена задача оптимізації з отриманням оптимальних температур, а саме: температур шихти та склобою та температури повітря. Мінімальна витрата палива складає 13,7 м3/с при оптимальних температурах: нагрітого повітря 1164 °С та шихти і склобою – 143 °С, з чого випливає, що в цих умовах витрата палива зменшується на 23,8 % від базової.Наукова новизна. Розроблена математична модель теплової роботи конкретної скловарної печі, представлена рівнянням теплового балансу, адекватним уявленням про теплофізичні процеси промислового скловаріння і результатам їх експериментального дослідження, розроблені відповідні енергозберігаючі заходи.Практична цінність. За результатами досліджень може бути розрахована ефективність роботи регенерації тепла скловарної печі.
13
Navrodska, R. A., A. I. Stepanova, S. I. Shevchuk, G. A. Gnedash та G. A. Presich. "Експериментальні дослідження теплообміну під час глибокого охолодження продуктів згоряння газоспоживальних котлів". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 6 (2018): 103–8. http://dx.doi.org/10.15421/40280620.
Full textAbstract:
Викладено результати експериментальних досліджень закономірностей тепло- і масообміну в пучках поперечно оребрених труб водогрійних теплоутилізаторів відхідних газів котельних установок під час охолодження цих газів нижче від температури точки роси водяної пари. Наведено схеми експериментального стенду і досліджуваної моделі теплоутилізатора, характеристики трубних пучків та застосовуваних біметалевих труб (зі сталевою основою та алюмінієвим оребренням), описано умови проведення досліджень. Подано результати визначення експериментального значення коефіцієнта тепловіддачі з боку димових газів у таких діапазонах зміни їхніх основних параметрів: початкових температурах tвх = 140÷180 °С і вологовмісту Х = 0,09÷0,15 кг/кг с.г., кінцевої температури tвих = 50÷100 °С, а також Reг = 5000÷10000. Отримані дані узагальнено залежністю для розрахунку цього коефіцієнта, яка є функцією Reг, Х та безрозмірної температури нагріваної води q. Для підтвердження достовірності отриманих результатів проведено їх зіставлення з даними інших досліджень для режимів роботи експериментальної моделі без конденсації вологи з димових газів у пучках поперечно оребрених труб та за її наявності в пучках гладких труб. Унаслідок проведених зіставлень отримано задовільний збіг порівнюваних величин.
14
Загашвили, Юрий Владимирович, Алексей Михайлович Кузьмин, Владимир Владиславович Имшенецкий, Иосиф Израилевич Лищинер та Ольга Васильевна Малова. "ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ СИНТЕЗА МЕТАНОЛА ИЗ ЗАБАЛЛАСТИРОВАННОГО АЗОТОМ СИНТЕЗ-ГАЗА". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 332, № 7 (2021): 140–47. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/7/3272.
Full textAbstract:
Актуальность исследования обусловлена недостаточной изученностью процесса синтеза метанола из обогащенного азотом синтез-газа, а также отсутствием экспериментальных данных о влиянии состава синтез-газа на выход метанола-сырца, его качество и состав отходящих газов. Проблема особенно важна для малотоннажных установок по производству метанола в промысловых условиях с использованием технологии получения синтез-газа путем парциального окисления природного газа воздухом. Цель: экспериментально подтвердить возможность синтеза метанола из обогащенного азотом синтез-газа и получить объективные оценки производительности процесса, оценить влияние температуры синтеза, состава и параметров забалластированного азотом синтез-газа на выход и качество метанола-сырца, состав отходящих газов. Объекты: забалластированный азотом синтез-газ и его реакционная способность к синтезу метанола в зависимости от температуры синтеза, состава и параметров – мольных отношений компонентов и факториала (модуля) – синтез-газа. Методы: экспериментальные лабораторные исследования синтеза метанола с катализатором С-79-7GL компании «ZüdChemie»в проточном реакторе изотермического типа. Результаты. Экспериментально подтверждена возможность синтеза метанола из обогащенного азотом синтез-газа, получаемого парциальным окислением природного газа воздухом. При давлении 4,0–4,2 МПа и объемной скорости 1100 ч–1 для различных средних температур 210, 220 и 230 °С синтеза и двух отличающихся составом сырьевых смесей определены выходы метанола-сырца, содержание воды и примесей в метаноле-сырце, составы и параметры отходящих из реактора газов, конверсии углерода. Уточнены оптимальная температура синтеза и допустимые вариации температуры в слое катализатора. Сформулированы рекомендации к параметрам процесса в установках с трехреакторными проточными каскадами синтеза метанола и приведена оценка их удельной производительности при использовании обогащенного азотом синтез-газа.
15
Сидоркин, В. Т., А. Н. Тугов та К. Г. Берсенев. "ПРИМЕНЕНИЕ ДИАГРАММ ПРЕДЕЛОВ ВОСПЛАМЕНЕНИЯ ГОРЮЧИХ ГАЗОВ ДЛЯ ПЛАНИРОВАНИЯ РЕЖИМОВ РАБОТЫ ГОРЕЛОК ЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ КОТЛОВ С НИЗКИМИ ВЫБРОСАМИ ОКСИДОВ АЗОТА". Gorenie i vzryv (Moskva) — Combustion and Explosion 12, № 4 (2019): 54–60. http://dx.doi.org/10.30826/ce19120405.
Full textAbstract:
Показана возможность применения триангулярной диаграммы пределов воспламенения горючих газов для наглядного сравнения режимов диффузионного горения при различной степени балластирования окислителя и самого горючего газа инертными компонентами. Для принятого допущения о том, что температура в зоне реакции диффузионного пламени, наряду с температурой послепламенной зоны, оказывает влияние на образование оксидов азота и что снижение температуры в зоне реакции диффузионного пламени при прочих равных условиях должно снижать концентрацию оксидов азота, показана перспективность технологии сжигания с балластированием воздуха (или горючего газа) инертными компонентами по сравнению с технологией ступенчатого сжигания газа в чистом воздухе. Приведен пример конструкции горелки для сжигания газа в воздухе, сильно забалластированном дымовыми газами рециркуляции. Представлены экспериментальные результаты по образованию оксидов азота на таких режимах на промышленном котле.
16
Сидоркин, В. Т., А. Н. Тугов та К. Г. Берсенев. "ПРИМЕНЕНИЕ ДИАГРАММ ПРЕДЕЛОВ ВОСПЛАМЕНЕНИЯ ГОРЮЧИХ ГАЗОВ ДЛЯ ПЛАНИРОВАНИЯ РЕЖИМОВ РАБОТЫ ГОРЕЛОК ЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ КОТЛОВ С НИЗКИМИ ВЫБРОСАМИ ОКСИДОВ АЗОТА". Gorenie i vzryv (Moskva) — Combustion and Explosion 12, № 4 (2019): 54–60. http://dx.doi.org/10.30826/ce19120405.
Full textAbstract:
Показана возможность применения триангулярной диаграммы пределов воспламенения горючих газов для наглядного сравнения режимов диффузионного горения при различной степени балластирования окислителя и самого горючего газа инертными компонентами. Для принятого допущения о том, что температура в зоне реакции диффузионного пламени, наряду с температурой послепламенной зоны, оказывает влияние на образование оксидов азота и что снижение температуры в зоне реакции диффузионного пламени при прочих равных условиях должно снижать концентрацию оксидов азота, показана перспективность технологии сжигания с балластированием воздуха (или горючего газа) инертными компонентами по сравнению с технологией ступенчатого сжигания газа в чистом воздухе. Приведен пример конструкции горелки для сжигания газа в воздухе, сильно забалластированном дымовыми газами рециркуляции. Представлены экспериментальные результаты по образованию оксидов азота на таких режимах на промышленном котле.
17
Kurovets, S. S., and Е. О. Chornyi. "Forecasting parameters of hydrocarbon systems for gas deposits of the Outer zone of Precarpathian Foredeep." Prospecting and Development of Oil and Gas Fields, no. 1(78) (March 29, 2021): 7–16. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9973-2021-1(78)-7-16.
Full textAbstract:
Здійснено регіональне прогнозування пластових вуглеводневих систем для газових родовищ Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Установлено залежності поширення різних типів вуглеводневих систем, що уможливлює їх прогнозування на великих глибинах в області високих температур і тисків на початкових стадіях пошукових робіт. За результатами проведених аналізів існує значна розбіжність у складі вільних газів, що робить малоефективним застосування класичної статистичної обробки наявних матеріалів. Проте, за домінуючим масивом точок вдається визначити тенденції до зміни вмісту в газі окремих компонентів, які в сумі характеризують повний (100 % об’ємних) склад флюїду на різних рівнях глибин залягання покладів для двох частин Зовнішньої зони – північно-західної та південно-східної. Побудовано графіки та виведено відносно глибин залягання покладів рівняння регресії прогнозних параметрів, які входять у формулу підрахунку запасів вуглеводнів об’ємним методом. Виведені рівняння регресії для прогнозування в поєднані з лабораторними дослідженнями термобаричних умов (тиску і температури) з глибиною, оскільки відомості про них потрібні для обчислення окремих параметрів вуглеводневих систем.
18
Войтков, И. С., Г. В. Кузнецов та П. А. Стрижак. "Определение температуры газов при прохождении через них водного аэрозоля". Письма в журнал технической физики 43, № 6 (2017): 48. http://dx.doi.org/10.21883/pjtf.2017.06.44403.16525.
Full textAbstract:
Представлены результаты экспериментальных исследований процессов изменения температуры газов при импульсном впрыске аэрозоля воды, раствора NaCl и суспензии глины. Начальная температура газов составляла 520-910 K. Использованы аэрозоли с размерами капель от 40 до 400 mum. Для визуализации движения последних во встречном потоке продуктов сгорания использованы панорамные оптические методы. Установлено влияние на процесс охлаждения газов дисперсности аэрозоля, концентрации NaCl и глины в растворах и суспензиях, а также условий впрыска жидкости. DOI: 10.21883/PJTF.2017.06.44403.16525
19
Лагода, Р. А. "Углеродный след: главный экологический вопрос человечества". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 79, № 2 (2021): 13–16. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-11-2021-48.
Full textAbstract:
Тема глобального потепления усиленно обсуждается десятки лет. Она приобрела мировой масштаб, когда о ней заговорили политики. Однако ученые обеспокоены этим вопросом давно, когда впервые, благодаря накопленным знаниям, был описан парниковый эффект. Особенно быстро рост температуры ощущается в Арктике, в России каждые десять лет показатели растут на 0,45 градуса. Так быстро температура на Земле не росла последние 800 тысяч лет. Всему причина — глобальная индустриализация, постоянный рост производств, и, соответственно, увеличение количества выбросов парниковых газов. Если бы парникового эффекта не было, среднегодовая температура на Земле была бы минусовой. Проблема в том, что в последние десятилетия парниковый эффект стал гораздо более выраженным из-за газов, которые задерживают тепло в атмосфере планеты. Все дело — в углеродном следе.
20
Радченко, А. М., Я. Зонмін, С. А. Кантор та Б. С. Портной. "Порівняння ефективності охолодження повітря на вході газотурбінного двигуна в умовах помірного і субтропічного клімату". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 5 (2018): 31–35. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i5.1246.
Full textAbstract:
Проаналізовано охолодження повітря на вході газотурбінного двигуна при змінних упродовж року кліматичних умовах експлуатації. Запропоновано для охолодження повітря застосування тепловикористовуючих холодильних машин, що використовують для отримання холоду теплоту відпрацьованих газів газотурбінного двигуна. Досліджено ефективність охолодження повітря на вході газотурбінного двигуна в абсорбційній бромистолітієвій холодильній машині до температури 15ºС та у двоступінчастій абсорбційно-ежекторній холодильній машині до 10ºС. Хладонова ежекторна холодильна машина вибрана як конструктивно найбільш проста і надійна в експлуатації. При цьому абсорбційна бромистолітієва холодильна машина використовується в якості першого високотемпературного ступеня попереднього охолодження зовнішнього повітря від його поточних температур до 15ºС, а хладонова ежекторна машина – як другий низькотемпературний ступінь його доохолодження до 10ºС. Ефективність охолодження повітря проаналізована для експлуатації в умовах характерного для України помірного клімату і субтропічного клімату (на прикладі КНР). Як показник використано зменшення витрати палива. Показано, що охолодження повітря на вході газотурбінного двигуна для субтропічного клімату забезпечує у 1,6…1,8 рази більшу економію палива порівняно з умовами помірного клімату. Однак більш глибоке охолодження повітря на вході газотурбінного двигуна до температури 10ºС в абсорбційно-ежекторній холодильній машині порівняно з температурою охолодження повітря 15ºС в абсорбційній бромистолітієвій холодильній машині забезпечує більше скорочення витрати палива для умов помірного клімату ніж для субтропічного клімату. Показано, що якщо для умов помірного клімату його контактне охолодження і забезпечує економію палива близьку до її величини при охолодженні до температури 15ºС в абсорбційній бромистолітієвій холодильній машині, то для субтропічного вологого клімату воно практично не дає ефекту.
21
Таврін, В. А., та Є. В. Колесник. "Аналіз шляхів підвищення температури газів перед турбіною сучасних газотурбінних двигунів літаків". Системи озброєння і військова техніка, № 1(61), (14 травня 2020): 67–74. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.61.08.
Full textAbstract:
В статті проведений аналіз особливостей роботи газової турбіни, як основного елемента газотурбінного двигуна (ГТД), в умовах дії високих робочих температур та тиску, розглянуто статистику характерних відмов і несправностей газових турбін, які знижують надійність роботи двигунів, та запропоновані альтернативні шляхи їх подолання. Розглянуто шляхи підвищення температури газів перед турбіною сучасних ГТД та деякі системи охолодження соплових апаратів та робочих лопаток турбін. Проаналізовані напрямки підвищення параметрів робочого процесу газових турбін з метою забезпечення безвідмовної роботи авіаційної техніки в процесі експлуатації.
22
Руднев, Б. И., and О. В. Повалихина. "Computational and experimental determination of flame radiation parameters in the combustion chamber of a marine diesel engine." MORSKIE INTELLEKTUAL`NYE TEHNOLOGII), no. 4(50) (November 21, 2020): 98–102. http://dx.doi.org/10.37220/mit.2020.50.4.013.
Full textAbstract:
Температура пламени и степень черноты определяют его собственное излучение. Однако оценка указанных параметров на стадии проектирования судовых дизелей представляет собой трудную и еще пока нерешенную проблему. Последнее обусловливается сложностью достоверного математического моделирования процесса сгорания топлива в дизельных двигателях и весьма высокой стоимостью экспериментальных исследований в этой области. Целью данной статьи является разработка расчетно-экспериментального метода определения параметров излучения пламени в камере сгорания судового дизеля 6 ЧН 24/36. Показано, что оценка величины температуры пламени в камере сгорания в функции угла поворота коленчатого вала может быть выполнена по температуре газов, найденной из экспериментальной или расчетной индикаторной диаграммы и специального параметра. Последний определяется на основании зависимости, полученной путем обобщения экспериментальных данных по измерениям температуры пламени на ряде дизельных двигателей. Представлены результаты по температуре пламени для судового дизеля 6 ЧН 24/36, полученные с использованием разработанного расчетно-экспериментального метода. Установлено, что с ростом нагрузки температура пламени возрастает. При этом в диапазоне изменения нагрузки дизеля от 50% до 100% от номинальной мощности увеличение температуры пламени примерно в два раза превышает увеличение температуры газов. Использование полученных результатов для оценки собственных потоков излучения пламени в камере сгорания судового дизеля 6 ЧН 24/36 и сопоставление их с известными экспериментальными данными показало сходимость в пределах 10 – 15%. The flame temperature and radiating power are determined with its own radiation. However, the assessment of these parameters at the design stage of marine diesel engines is a complicated and still unsolved problem. The latter is due to the complexity of reliable mathematical modeling of the fuel combustion process in diesel engines and the very high cost of experimental research in this area. The purpose of this article is to develop a computational and experimental method for determining the parameters of flame radiation in the combustion chamber of marine diesel engine 6 ChN 24/36. It is shown that the estimation of the value of flame temperature in the combustion chamber as a function of the crankshaft rotation angle can be performed using the gas temperature found from the experimental or calculated indicator diagram and a special parameter. The latter is determined on the basis of the dependence obtained by generalizing experimental data of the flame temperature measurements at a number of diesel engines. The results on the flame temperature for marine diesel engine 6 ChN 24/36, obtained using the developed computational and experimental method, are presented. It has been found that the flame temperature increases with increasing load. At the same time, in the range of diesel load variation from 50% to 100% of the nominal power, an increase in the flame temperature is approximately twice more than an increase in the gas temperature. The use of the results obtained to assess the intrinsic fluxes of flame radiation in the combustion chamber of marine diesel engine 6 ChN 24/36 and their comparison with the known experimental data showed the convergence within 10 - 15%.
23
Небилиця, М. С., та О. В. Бойко. "СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ЗАБРУДНЮЮЧИХ ГАЗІВ ТА СПОСІБ РЕГУЛЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРНО-ВОЛОГІСТНОГО РЕЖИМУ ТВАРИННИЦЬКИХ ПРИМІЩЕНЬ". Effective rabbit breeding and fur farming, № 6 (22 березня 2020): 99–110. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2020.6.99-110.
Full textAbstract:

 
 
 Метою роботи було розробити інноваційну систему моніторингу забруднюючих газів та спосіб регулювання температурно-вологістного режиму тваринницьких приміщень. Методи. Дослідження проводили в умовах технологічної лабораторії Черкаської ДСБ НААН і лабораторії ФОП «Онищенко Р.О.». Розроблення газоаналітичної та структурної блок-схем здійснювали шляхом узагальнення літературних даних за тематикою досліджень та виготовлення технічних креслень і робочої документації вимірювальних блоків та блоку керування. Проведено закупівлю складових елементів, монтаж і пуско-налагоджувальні роботи вимірювальної системи. Розроблено програмне забезпечення мікропроцесорної системи та спосіб регулювання температурно-вологістного режиму. Результати. Розроблено мультипараметричну систему моніторингу забруднюючих газів тваринницьких приміщень. Вона є автоматизованою, компактною і портативною. Основною частиною системи виступає мікроконтролер. Мультипараметрична система дозволяє оперативно здійснювати оцінку санітарно-гігієнічних умов утримання тварин для прийняття відповідних управлінських рішень. Теплокровні тварини характеризуються розвинутим гомеостазом температури тіла та інших фізіологічних параметрів організму. Занадто стабілізовані впродовж доби умови мікроклімату є причиною надмірного зніження тварин. У зв’язку з цим, в приміщенні для утримання ремонтного молодняку кролів циркадне коливання температури взимку має становити від 8 до 11°C, у перехідний період року від 13 до 16°C і влітку від 18 до 21°C. Аналогічно повинна змінюватися і відносна вологість повітря взимку від 62 до 74 %, у перехідний період від 60 до 72% і влітку від 58 до 70 %. Впродовж добового періоду, запрограмований мікропроцесор, через заданий проміжок часу (2 год.) з відповідним кроком (0,5 °C) задає сигнал необхідної температури та з відповідним кроком (2 %) задає сигнал необхідної відносної вологості повітря. Висновки. Перехід вітчизняного кролівництва на промислову основу сприяв запровадженню кліткового способу утримання тварин у приміщеннях з контрольованим мікрокліматом. Мультипараметрична вимірювальна система здійснює добовий моніторинг низки забруднюючих газів в автоматизованому режимі, що економить 200-224 люд./год. робочого часу в рік зоотехніка-технолога. Експлуатаційні затрати на одне дослідження компонента шкідливого газу в 2,5 рази менші, ніж хімічними методами. Впровадження циркадного ритму дозволяє забезпечити фізіологічні потреби тварин у ритмічних добових змінах температури і відносної вологості повітря тваринницького приміщення. Це дозволяє підвищити резистентність організму тварин, шляхом стимулювання роботи нервової та нейрогуморальної систем.
 
 
24
Gres, Leonid, Olena Gupalo, Oleksandr Yeromin, Yevhen Karakash та Elina Diakova. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО КИСНЮ ПРИ ОПАЛЕННІ ТЕПЛОТЕХНІЧНИХ МЕТАЛУРГІЙНИХ АГРЕГАТІВ". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, № 3-4 (27 листопада 2019): 14–24. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2019-3-4-14-24.
Full textAbstract:
Мета – розробка методики визначення ефективності використання технологічного кисню для збагачення повітря горіння при опаленні теплотехнічних агрегатів в металургії.Методика. Під час виконання дослідження використано: математичну модель повітронагрівача, яка дозволяє при заданих його конструктивних параметрах та витраті дуття визначати витрати палива, повітря горіння і димових газів, зміну температури димових газів і дуття по висоті насадки; методику розрахунку горіння палива та визначення калориметричної температури його горіння; методику розрахунку коефіцієнта використання теплоти палива.Результати. Дослідження теплової роботи блоку повітронагрівачів доменної печі дозволило визначити, що використання технологічного кисню для збагачення повітря горіння забезпечує роботу повітронагрівачів на доменному газі і задану температуру дуття при вмісті кисню у повітрі горіння 26 %, але потребує збільшення витрати доменного газу на 32 %. При цьому питомі витрати на опалення блоку повітронагрівачів збільшуються на 20,9 %, що робить впровадження цього заходу економічно недоцільним. Дослідження зміни показників енергоефективності методичної печі та парового котла при їх опаленні природним газом та використанні для спалювання палива атмосферного або збагаченого киснем повітря дозволило встановити, що ефективність використання кисню в методичній печі є значно вищою, ніж в котлах. При підвищенні вмісту кисню в повітрі горіння до 31 % економія палива в методичній печі складає 11,6 %, а питома витрата технологічного кисню – 6,28 м3/м3 заощадженого природного газу, в той час як в котлі ці показники відповідно складають 1,7 % та 48,67 м3/м3.Наукова новизна. З використанням розрахункових методів та математичного моделювання теплової роботи доменних повітронагрівачів обґрунтовано, що використання технологічного кисню для збагачення повітря горіння забезпечує отримання заданої температури дуття та економію природного газу, але потребує суттєвого збільшення витрати доменного газу. Встановлено аналітичну залежність, що обґрунтовує максимальну вартість технологічного кисню для його беззбиткового використання в доменних повітронагрівачах. Для нагрівальних печей та парових котлів, що опалюються природним газом та використовують для спалювання палива атмосферне повітря, збагачене технологічним киснем, встановлено аналітичні залежності, які дозволяють визначати: витрату технологічного кисню для економії 1 м3 палива; максимальну вартість технологічного кисню, при якій його застосування не призводить до зростання сумарних витрат на паливо та технологічний кисень.Практична значущість. Розроблені методики визначення ефективності використання технологічного кисню для збагачення повітря горіння при спалюванні палива можуть застосовуватися в системах енергетичного менеджменту металургійного комбінату для управління тепловим балансом підприємства і вибору теплотехнічних агрегатів, в яких використання тимчасових надлишків технологічного кисню дозволяє забезпечити найбільшу економію палива та є економічно доцільним.
25
Fialko, N. M., R. O. Navrodska, S. I. Shevchuk, G. O. Gnedash та O. Yu Glushak. "Зменшення вологовмісту димових газів у конденсаційних теплоутилізаторах котельних установок". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 8 (2019): 116–19. http://dx.doi.org/10.36930/40290821.
Full textAbstract:
Викладено результати розрахункових досліджень щодо тепловологісного стану відхідних димових газів газоспоживальних котельних установок під час використання сучасних теплоутилізаційних технологій з глибоким охолодженням газів. Застосування зазначених технологій розглянуто як захід, що відповідає осушуванню димових газів внаслідок теплоутилізації завдяки зменшенню їхнього вологовмісту (абсолютної вологості), а відтак і зниженню точки роси водяної пари, що міститься в газах. Наведено дані досліджень стосовно зменшення вологовмісту димових газів у теплоутилізаційних системах котельних установок під час виробництва теплової енергії для опалення, технологічних потреб, потреб систем гарячого водопостачання тощо. Визначено рівні зменшення цього вологовмісту в теплоутилізаційному устаткуванні зазначених систем. У цьому устаткуванні, в так названих конденсаційних теплоутилізаторах, реалізується глибоке охолодження димових газів під час конденсації з них водяної пари. Встановлено залежності від режимних параметрів котлоагрегатів та теплоутилізаційного устаткування відносної величини β, яка характеризує рівень осушування димових газів у цьому устаткуванні і є відношенням абсолютної величини зменшення вологовмісту до його початкового значення. Показано, що за умов глибокої утилізації теплоти димових газів опалювальних котелень, зокрема внаслідок нагрівання зворотної води теплових мереж, абсолютна вологість газів за невисоких відносних навантажень котла може зменшуватися у 3-4 рази, що відповідає зниженню їхньої точки роси від 58-54 ºС до 35 ºС. Показано також, що під час використання утилізованої теплоти для технологічних потреб та гарячого водопостачання рівень зменшення абсолютної вологості димових газів істотно підвищується завдяки зниженню температури нагріваної в теплоутилізаторі води tв. Так, під час нагрівання холодної води з початковою температурою tв < 5 ºС зневоднення димових газів є досить значним і може досягати 90 %, що відповідає зниженню точки роси газів до 22 ºС.
26
Юрасова, О. Г. "Обґрунтування рішень технічного переоснащення котлоагрегату Трипільської теплоелектростанції". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 2 (2020): 99–106. http://dx.doi.org/10.36930/40300218.
Full textAbstract:
Здійснено аналіз варіантів, зокрема з урахуванням досвіду технічного переоснащення енергоблоку ст. № 4, виконано передпроектні розрахунки технологічних схем для системи приготування пилу, подачі пилу в котел та спалювання в котлі ТПП-210А блоку ст. № 3 Трипільської ТЕС вугілля марок Г та ДГ з максимальним збереженням компоновки наявного обладнання за різних навантажень, пусків і зупинів, оцінено досяжний діапазон потужності блоку під час роботи на вугіллі марок Г та ДГ та обґрунтовано сукупність технічних рішень для переведення котла ст. № 3 на газове вугілля. Виконано позонний тепловий розрахунок топки за визначеними варіантами за різних навантажень. Проведено розрахункову оцінку діапазону навантаження для забезпечення умов РШВ, запобігання шлакуванню ширм та збереження наявних температурних умов експлуатації стінок НРЧ під час спалювання газового вугілля різної якості. Виконано повіркові теплові розрахунки котла ТПП-210А ст. № 3 згідно з Нормативним методом з використанням довідкових даних для визначення можливості несення котлом номінального та часткових навантажень. Загалом було виконано 9 варіантів розрахунків (на антрациті з калорійністю 5500 ккал/кг на номінальному навантаженні – для верифікації застосованого методу та вихідних даних щодо котла; на двох розрахункових паливах на навантаженнях 100, 90, 80 та 70 % від номінального). Для розрахунку використовували фактичні значення присмоктів у топку, елементи конвективної шахти та РПП. Підтверджено можливість та доцільність реалізації схеми зі скиданням відпрацьованого сушильного агенту до скидних пальників як витратно-швидкісними розрахунками пилосистем і пальників, так і повірковими позонними розрахунками топки для обох видів розрахункового вугілля на навантаженнях від 100 до 70 % від номінального. Показано, що температура газів та питоме теплове навантаження променесприймальної поверхні у всіх зонах топки під час спалювання газового вугілля не перевищують ті, що реалізуються під час спалювання антрациту, що свідчить про непогіршення наявних (як під час спалювання антрациту) температурних умов експлуатації стінок НРЧ під час спалювання газового вугілля у всіх зонах топки.
27
Хмелев, Владимир Николаевич, Роман Владиславович Барсуков, Роман Николаевич Голых, Денис Сергеевич Абраменко, Дмитрий Владимирович Генне та Павел Павлович Тертишников. "МЕТОД И СРЕДСТВА ИСПЫТАНИЙ КАВИТАЦИОННОЙ ЭРОЗИИ В АНОМАЛЬНЫХ УСЛОВИЯХ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 332, № 3 (2021): 187–96. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/3/3114.
Full textAbstract:
Актуальность исследования обусловлена необходимостью изучения стойкости металлов и их покрытий к кавитационной эрозии в условиях аномально высоких температур, давлений, а также в химически агрессивных средах в виде кислот, щелочей или агрессивных газов (типа озона). Цель: создание специализированного оборудования для контроля и выявления режимов и зависимостей кавитационного разрушения различных металлов и их покрытий при аномально высоких температурах и избыточном давлении, а также методологии определения (контроля) стойкости металлов и их покрытий в кавитационных полях. Объекты: процесс испытания кавитационной эрозии в аномальных условиях с помощью специально разработанного ультразвукового оборудования для данной задачи. Метод: экспериментальный метод исследования кавитационной эрозии в аномальных условиях, который является развитием существующего метода, регламентированного стандартом ASTM G32-10 «Стандартный метод испытаний кавитационной эрозии». Результаты. Для создания, исследования и применения специальных материалов и покрытий, способных обеспечить длительную надежную эксплуатацию оборудования предложен и разработан новый способ контроля эрозионной стойкости металлов и защитных покрытий при кавитационном воздействии в аномальных, по давлению и температуре, эксплуатационных условиях, расширяющий возможности стандарта ASTM G32-10 «Стандартный метод испытаний кавитационной эрозии». Практическая реализация испытаний кавитационной эрозии металлов и защитных покрытий в аномальных условиях обеспечит создание и применение новых материалов для использования в различных отраслях деятельности человека, промышленности.
28
КИРДЯШКИН, А. И., Р. М. ГАББАСОВ, В. Д. КИТЛЕР та А. С. МАЗНОЙ. "ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ОБЖИГОВОЙ ПЕЧИ НА ПРИНЦИПЕ ФИЛЬТРАЦИОННОГО ГОРЕНИЯ ГАЗОВ". Gorenie i vzryv (Moskva) — Combustion and Explosion 13, № 4 (2020): 49–61. http://dx.doi.org/10.30826/ce20130406.
Full textAbstract:
Разработка энергоэффективных высокотемпературных печей важна для удешевления производства изделий из тугоплавких керамических материалов. В данной работе экспериментально изучен прототип печи, в которой объем камеры заполнен засыпкой керамических шаров, а источником энергии является горение предварительно перемешанных смесей природного газа с воздухом и кислородом. Архитектура печи позволяет применять два режима горения: (1) фильтрационное горение, когда узкая реакционная зона (волна горения) свободно распространяется по засыпке; (2) принудительная газодинамическая стабилизация зоны горения вблизи отверстий ввода смеси в объем засыпки. С помощью методов термопарного и спектрометрического измерения температуры экспериментально исследованы режимы работы печи в диапазоне удельных расходов природного газа от 7 до 107 нл/с/м2 , коэффициента избытка топлива от 0,4 до 3,3, концентрации кислорода в окислителе от 21 до 30 %(об.). В данных диапазонах обеспечена регулировка температуры засыпки от 1230 до 2220 К. При температуре 2170 K проведено тестовое спекание порошковых образцов из оксида магния, оксида алюминия и шпинели MgAl2 O4 . Установлено, что спекание в режиме движущейся волны горения эффективно для получения изделий с характерным размером до 10 мм. В этом случае засыпка может быть полностью сформирована из образцов, которые подлежат спеканию. Режим принудительной стабилизации эффективен для спекания крупноформатных изделий. Новая печь на принципах горения природного газа в пористой инертной среде может быть востребована для мелкосерийного изготовления керамических изделий.
29
Тишко, Д. П. "Применение вихревых газодинамических охладителей в технологиях извлечения редких газов". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 3 (2018): 64–71. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i3.1116.
Full textAbstract:
Вихревые трубы по эффективности уступают детандерам, но обладают рядом неоспоримых преимуществ, таких как компактность, надежность, многофункциональность. Несмотря на эти достоинства, существует совсем немного примеров эффективного применения вихревых аппаратов в криогенике. В работе рассмотрены проблемы, сопутствующие созданию вихревых охладителей, предназначенных для установок получения неона и гелия. Переход к низким температурам всегда сопровождается миниатюризацией газодинамических аппаратов. В то же время большинство рекомендаций по проектированию вихревой техники относится к высокорасходным устройствам, которые питаются сжатым воздухом при температуре окружающей среды. По этой причине известные геометрические соотношения не всегда применимы при создании криогенных вихревых установок с малыми диаметрами камеры энергоразделения. Экспериментальным путем изучено влияние масштабного фактора в интервале диаметров меньше 10 мм. Показаны преимущества ступенчатого включения низкотемпературных вихревых труб в схемах сепараторов редких газов. Обосновано использование технологического перепада давлений для питания вихревых криогенераторов.
30
Фіалко, Н. М., В. Г. Прокопов, Р. О. Навродська, С. І. Шевчук та Г. О. Пресіч. "Особливості застосування тепло¬ути¬лізаційних технологій для газоспоживальних скловарних печей". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 4 (2021): 109–13. http://dx.doi.org/10.36930/40310418.
Full textAbstract:
Проаналізовано особливості корисного використання скидної теплоти відхідних газів газоспоживальних скловарних печей, оснащених регенераторами для нагрівання повітря на горіння. Ці особливості зумовлені відносно високою температурою запічних газів (зазвичай 300-650 °С) та наявністю в них технологічного виносу у вигляді пилу та газової фази із шкідливих і хімічно агресивних сполук, таких як окиси вуглецю, сірки та азоту. Такі особливості призводять до ускладнень реалізації теплоутилізаційних технологій для скловарних печей. Викладено результати досліджень щодо ефективності для цих печей розроблених теплоутилізаційних технологій з теплоутилізаційним устаткуванням (теплоутилізаторами) для різних потреб використання утилізованої теплоти. Запропоновано варіанти цих технологій та виконано розрахунки основних характеристик їхнього призначення. В одному з варіантів використано водонагрівальні панельні теплоутилізатори модульного типу (ТВМ), призначені для нагрівання води для забезпечення потреб підприємств та прилеглих об'єктів у тепловій енергії на опалення, гаряче водопостачання та технологічні потреби. Другий варіант слугує попередньому нагріванню повітря на горіння в кінцевому рекуператорі (КР) перед надходженням його до регенераторів печей. В обох варіантах запропонованих технологій передбачена можливість очищення стисненим повітрям робочих поверхонь теплоутилізаційного устаткування від відкладень технологічного пилу. Наведено експериментальні дані щодо високої ефективності цього очищення, які отримані під час проведення пусконалагоджувальних випробувань відповідного устаткування. Виконано зіставлення основних показників ефективності розроблених технологій. У цих технологіях передбачено антикорозійний захист димових труб в умовах охолодження димових газів шляхом застосування методу байпасування частини гарячих запічних газів повз теплоутилізатори. Цей метод сприяє запобіганню конденсатоутворенню в димових трубах та покращенню їхніх режимних характеристик щодо розсіювання в навколишньому середовищі шкідливих речовин. Проаналізовано вплив на економічні показники рекуператора кінцевої температури нагрітого повітря, для визначення її раціонального значення. Показано, що застосування запропонованих технологій утилізації скидної теплоти відхідних газів скловарних печей забезпечує підвищення ефективності використання палива печі на 5-15 % за терміну окупності витрат на їхнє впровадження до одного року.
31
Маркова, С. Ю., Н. М. Смирнова та В. В. Тепляков. "Особенности проницаемости газов через поли-4-метил-пентен-1 при температурах выше и ниже температуры стеклования". Мембраны и Мембранные технологии 6, № 3 (2016): 283–91. http://dx.doi.org/10.1134/s2218117216030056.
Full text
32
Ганова, Светлана Дмитриевна, Ольга Васильевна Скопинцева та Олег Николаевич Исаев. "К ВОПРОСУ ИССЛЕДОВАНИЯ СОСТАВА УГЛЕВОДОРОДНЫХ ГАЗОВ УГОЛЬНЫХ ПЛАСТОВ И ПЫЛИ С ЦЕЛЬЮ ВОЗМОЖНОГО ПРОГНОЗИРОВАНИЯ ИХ ПОТЕНЦИАЛЬНОЙ ОПАСНОСТИ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, № 6 (2019): 109–15. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/6/2132.
Full textAbstract:
Актуальность работы обусловлена необходимостью обеспечения безопасности горных работ на высокогазоносных выбросоопасных угольных пластах, опасных по пыли. Это направление связано с исследованием всего состава газов угленосных отложений и, в частности, высших углеводородов, и оценкой их роли в возникновении взрывопожароопасных ситуаций и внезапных выбросов угля и газа в горные выработки. Определение количественного состава углеводородных газов является необходимой составляющей в процессе выявления степени выбросоопасности пластов, а также определения рациональных параметров обработки угольных пластов с целью снижения их газоносности и пылеобразующей способности для уменьшения риска возникновения пожаровзрывоопасных ситуаций в угольных шахтах. Цель: изучить состав и количество углеводородных газов высокогазоносных выбросоопасных угольных пластов, опасных по пыли; определить интервал температур при термодегазации для полного извлечения сорбированных углеводородов; сравнить полученные данные по углеводородам углей и пыли; оценить роль сорбированных углеводородов угольной пыли в создании пылевзрывоопасных ситуаций в угольных шахтах; рассчитать количество высших углеводородов в выбросоопасных угольных пластах. Методы: анализ отечественного и зарубежного опыта; сбор, систематизация и анализ имеющихся в литературных и фондовых источниках сведений по количеству и составу высших углеводородных газов угольных пластов; газовая хроматография с помощью хроматографа «Кристалл 5000.1», термодегазация проб угля и угольной пыли на газовом хроматографе «М-3700», ситовый анализ фракционного состава угольной пыли; методы математической статистики для оценки достоверности полученных результатов по количеству высших углеводородных газов в угле и угольной пыли. Результаты. Установлено, что основное количество сорбированных углеводородов выделяется из угля при термической дегазации в интервале температур 200–250 °С. Содержание предельных углеводородов от метана до гексана в газах, выделенных из углей средней стадии метаморфизма и угольной пыли, составило 13,4–29,1 см3/кг угля, пыли. Определено обогащение десорбированных углеводородов тяжелыми углеводородами, причем в основном преобладают пропан (С3Н8) и бутан (С4H10), выделение которых в шахтную атмосферу может привести к снижению температуры воспламенения пылегазовоздушной смеси, что представляет потенциальную опасность возникновения пожаровзрывоопасных ситуаций в угольных шахтах. Полученные данные по высшим углеводородам могут быть использованы для возможного прогнозирования степени выбросоопасности пластов.
33
КРИШТОПА, Святослав, Людмила КРИШТОПА, Іван МИКИТІЙ, Марія ГНИП та Федір КОЗАК. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗНИЖЕННЯ ВТРАТ ЕНЕРГІЇ В АГРЕГАТАХ ТРАНСМІСІЇ ПІДЙОМНИХ УСТАНОВОК ДЛЯ РЕМОНТУ СВЕРДЛОВИН". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 17 (2021): 89–103. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i17.638.
Full textAbstract:
Стаття спрямована на вирішення проблеми зниження втрат енергії в трансмісійних агрегатах підйомних установок для ремонту свердловин. Були проаналізовані основні напрямки з скорочення енергоспоживання підйомних установок для ремонту свердловин. Проведений аналіз особливостей конструкції трансмісій підйомних установок для ремонту свердловин. Виконані дослідження в'язкісно-температурних характеристик сучасних трансмісійних олив та температурного режиму в трансмісійних агрегатах. Був запропонований метод швидкого прогріву та підтримання оптимального температурного режиму в трансмісійних агрегатах підйомних установок за рахунок використання теплоти відпрацьованих газів. Досліджена типова механічна трансмісія підйомної установки для ремонту свердловин на колісному шасі. Наведена методика та засоби експериментальних досліджень енергоефективності трансмісій підйомних установок. Виконані експериментальні дослідження реалізації запропонованого методу зниження втрат енергії в трансмісійних агрегатах. Встановлена залежність зміни температури трансмісійної оливи в коробці перемикання передач при різних режимах обертання первинного валу коробки передач. Одержана залежність втрат потужності в коробці перемикання передач підйомної установки моделі УПА 60/80А в залежності від температури та сорту трансмісійної оливи. Наведені результати розрахунків перевитрат палива в коробці перемикання передач підйомної установки моделі УПА 60/80А з різними силовими приводами та за різних температур трансмісійної оливи.
 Ключові слова: підйомна установка для ремонту свердловин, нафтогазовий технологічний транспорт; дизельний двигун; трансмісійний агрегат; коробка перемикання передач; утилізація теплоти; відпрацьовані гази; потужність; питома витрата палива.
34
Шинкарук Х.М., Чеховський С.А., Піндус Н. М. та Романів В.М. "ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕРМОКАТАЛІТИЧНОГО МЕТОДУ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОТИ ЗГОРЯННЯ ПРИРОДНОГО ГАЗУ". Перспективні технології та прилади, № 18 (7 липня 2021): 143–48. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2021-18-21.
Full textAbstract:
Теоретично обґрунтовано можливість застосування термохімічного детектора для визначення теплоти згоряння природного газу. Встановлено, що ступінь згоряння горючих газів в термохімічних газоаналізаторах, заснованих на вимірі температури продуктів згоряння залежить, від об’єму і типу каталізатора, швидкості потоку аналізованого газу і концентрації в ньому горючих газів, а також від температури, що визначає необхідність для забезпечення більшою мірою згоряння горючих речовин підбору товщини шару каталізатора, його активності, температури і визначення допустимих концентрацій компонентів в газовому потоці. Використання імпульсного режиму роботи в газоаналізаторах з термокаталітичним перетворювачем дозволить забезпечити сталість об’ємної витрати аналізованого газу в детектор, що є вирішальним фактором забезпечення точності вимірювання теплового ефекту каталітичного згоряння; здійснювати процес каталітичного згоряння при малих концентраціях горючих компонентів в потоці газу-носія (повітря) за рахунок підбору об’єму проби, що вводиться в аналізатор, що може забезпечити стабільність властивостей каталізатора протягом тривалого часу.
35
Радченко, А. М., Я. Зонмін, С. А. Кантор та Б. С. Портной. "Аналіз паливної ефективності глибокого охолодження повітря на вході газотурбінної установки в різних кліматичних умовах". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 6 (2018): 23–27. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i6.1258.
Full textAbstract:
Проаналізовано паливну ефективність глибокого охолодження повітря на вході газотурбінної установки (ГТУ) при для кліматичних умов півдня України (регіон м. Одеса) та субтропічного клімату КНР (на прикладі м. Чженьцзян, провінція Цзянсу). Досліджено ефективність двоступеневого охолодження повітря на вході газотурбінної установки: попереднього охолодження зовнішнього повітря холодною водою з температурою 7ºС від абсорбційної бромистолітієвої холодильної машини (АБХМ) до температури 15ºС у першому високотемпературному ступені повітроохолоджувача та наступного більш глибокого його доохолодження до температури 10ºС у другому низькотемпературному ступені киплячим хладоном від ежекторної холодильної машини (ЕХМ), як конструктивно найбільш прості і надійні в експлуатації. При цьому як абсорбційна бромистолітієва холодильна машина, так і хладонова ежекторна машина використовують для отримання холоду теплоту відпрацьованих газів газотурбінної установки. В якості критерія застосовано питому витрату палива. Ефективність глибокого охолодження повітря на вході газотурбінної установки аналізували як за поточними величинами зменшення питомої витрати палива упродовж року при змінних кліматичних умовах експлуатації, так і за накопиченням щомісячно та за рік. Показано, що більш глибоке охолодження повітря на вході ГТУ до температури 10 ºС в ЕХМ забезпечує зменшення витрати палива у півтора-два рази завдяки взаємно пов’язаному подвійному ефекту: збільшенню самої величини зниження температури повітря Dt10 до 10 ºС за рахунок обумовленого нею ж зростання тривалості охолоджувального сезону на 20…30 % порівняно з традиційним охолодженням повітря до температури 15 ºС в АБХМ. Результати аналізу паливної ефективності застосування двоступеневого охолодження повітря в украй напружених тепловологісних умовах, зокрема субтропічного клімату, дають підстави для розширення географії застосування глибокого охолодження повітря й на регіони, в яких найбільш поширене традиційне охолодження повітря в АБХМ, а застосування контактних методів зниження температури повітря упорскуванням води не дає бажаного ефекту через високу вологість повітря.
36
Рижков, Вадим Генієвич, Карина Володимирівна Бєлоконь, Євгенія Анатоліївна Манідіна та Олена Олександрівна Троїцька. "ОГЛЯД СУЧАСНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ВІД ПИЛУ В МЕТАЛУРГІЇ". Scientific Journal "Metallurgy", № 1 (22 липня 2021): 81–90. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-1-11.
Full textAbstract:
Одним з ефективних способів захисту організму працівника від промислового пилу є пропускання запиленого повітря через фільтрувальний матеріал. Зазначений спосіб застосовують як в респіраторах, так і фільтрах для очищення повітря або промислових газів. Показниками, що характеризують роботу фільтрів є коефіцієнт проникності, ефективність, час захисної дії, опір вдиху та видиху (для респіраторів) та інші. У статті описані сучасні матеріали для фільтрації газів, в тому числі повітря, їх властивості, переваги та недоліки, особливості застосування. Для матеріалів на основі перхлор- вінілу, що раніше широко застосовувалися, знижується ефективність очищення за температури повітря вище 301 К і високої вологості. Замість них пропонуються філь- трувальні матеріали на основі ультратонких волокон сополімеру стиролу й акрилоні- трилу, а також одержаних з розплаву поліпропілену з нанесенням електростатичного заряду. Для тонкого очищення газів за підвищеної температури, застосовують фільтри з кераміки, тонковолокнистої вати з нержавіючої сталі, які мають високу міцність і стій- кість до змінних навантажень.
37
Меметова, Анастасия Евгеньевна, Елена Анатольевна Нескоромная, Андрей Дмитриевич Зеленин, Александр Викторович Бабкин, Нариман Рустемович Меметов та Алена Владимировна Герасимова. "Адсорбция метана на графеновом аэрогеле". Сорбционные и хроматографические процессы 22, № 1 (2022): 41–49. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2022.22/9019.
Full textAbstract:
Статья посвящена изучению адсорбции метана на графеновом аэрогеле в широком интервале давлений при температурах выше критической. В работе синтезирован углеродный наноструктурный материал, представляющий собой аэрогель на основе восстановленного оксида графена с применением сверхкритических методов обработки гидрогеля в среде изопропилового спирта. Полученный адсорбент обладает хорошо развитой пористой структурой (S(БЭТ)=657 м2/г; V(DFT)=0.766 см3/г), что создает хорошие перспективы его использования для адсорбции энергетически важных газов, в частности, метана. Благоприятным фактором для увеличения скорости адсорбции-десорбции в таких системах является большой объем мезопор с диаметрами ~5.0 нм.
 Изучена адсорбция метана на полученном графеновом аэрогеле при температурах 298.15, 303.15, 313.15 К и давлении до 100 бар. Максимальная величина адсорбции составила 7.31 ммоль/г при 100 бар и 298.15 К. Представлены результаты расчетов адсорбции метана на графеновом аэрогеле в области сверхкритических температур по теории объемного заполнения микропор М. М. Дубинина. Экспериментальные данные адсорбции метана на графеновом аэрогеле были проанализированы с использованием типовой модели адсорбции Дубинина-Радушкевича в интервале температур 298.15-313.13 К. Характеристическая энергия адсорбции исследуемого газа (метана) на графеновом аэрогеле находятся в диапазоне 5.47-5.64 кДж/моль, что говорит о том, что процесс адсорбции метана на графеновом аэрогеле относится к физической адсорбции. На основе полученных данных рассчитаны зависимости дифференциальных мольных теплот адсорбции метана на графеновом аэрогеле от величины адсорбции при температурах 298.15-313.15 К. Теплота адсорбции составила 24 кДж/моль при всех температурах, а затем падала до ~9 кДж/моль при ~6 ммоль/г (298.15 К) и при ~4 ммоль/г (303.15-313.15 К). Такой ход кривых теплоты адсорбции, вероятно, является следствием особенностей пористой структуры адсорбента – мультимодальностью структуры. С молекулярной точки зрения само падение теплоты адсорбции при высоких заполнениях, по-видимому, связано с нарастанием энергии отталкивания между молекулами в адсорбате на малых расстояниях.
38
Заблоцький, Ю. В. "Підвищення паливної економічності суднових дизельних установок". Herald of the Odessa National Maritime University, № 62 (11 серпня 2020): 106–19. http://dx.doi.org/10.47049/2226-1893-2020-2-106-119.
Full textAbstract:
Розглянути питання підвищення паливної економічності суднових дизельних установок шляхом використання присадок до палива. Наведені результати експериментальних досліджень, що виконувались на судновому середньообертовому дизелі 6N21L фірми Yanmar, до витратної паливної цистерни якого додавалась паливна присадка з різною концентрацією. Встановлено, що за рахунок використання паливних присадок на різних режимах роботи суднового вказаного дизеля можливо досягти зниження питомої витрати палива від 2,6 до 4,8 %. При цьому максимальне підвищення паливної економічності відбувається в діапазоні 50-60 % навантаження дизеля, тобто режимів, що характеризуються найбільшим експлуатаційним періодом роботи, а також підвищеною тепловою напруженістю. Також виявлено, що використання присадок до палива сприяє зниженню на 3,3-7,2 % температури випускних газів та на 46,2-58,3 % знижує неузгодженість значення температури випускних газів по окремих циліндрах дизеля.
39
Ляшенко, С., А. Фесенко, О. Ляшенко та В. Кісь. "Oбґрунтування застосування показників якості в енерго– та екологічно ефективних АСУ цукрового виробництва". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(14) (24 лютого 2020): 47–56. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.4(14).47-56.
Full textAbstract:
Розглянуто питання підвищення ефективності роботи цукрової галузі, а також конкурентоспроможності цукрових заводів України. Проведений аналіз нормативної та законодавчої бази щодо регулювання роботи цукрових заводів показав підвищення уваги до показників якості цукру. Зроблено порівняння української нормативної бази і технічних та якісних вимог, що застосовуються у провідних країнах ˗ виробниках цукрової продукції. Визначено проблеми, з якими стикаються інженерні служби, що забезпечують функціонування виробничих процесів. На основі проведеного аналізу визначено підрозділи цукрового виробництва, робота яких найбільше впливає на показники якості. Розглянуто засоби, що застосовуються у цих підрозділах і їхній вплив на якісні показники цукру. Визначено, що на показники якості отриманої продукції суттєво впливає неефективна робота випарного відділення.
 Розглянуто причини і обставини неефективної роботи цукрових заводів, якість продукції яких є низькою. Зокрема, визначено невідповідності у роботі випарного відділення цукрового заводу, що спричинюють збільшення тривалості процесу випарювання, а це, в свою чергу, призводить до наростання кольоровості цукру. Таким чином, існує чітка залежність між забезпеченням високої якості цукру та тривалістю процесу випарювання, а отже і ефективністю споживання енергоносіїв на підприємствах. Інша сторона енергоефективності – це зменшення впливу на довкілля як результат економії енергоресурсів і зменшення викидів парникових газів. Ефективне регулювання роботи усіх підрозділів цукрового заводу через удосконалення автоматизованих систем управління (АСУ) технологічними процесами може комплексно оптимізувати виробництво, а це забезпечить покращення якості продукції до міжнародних вимог, зменшить споживання енергії та мінімізує вплив на довкілля.
 Показано вплив технологічних (температура, тиск тощо) та технічних показників процесу випарювання (поверхні нагріву, об'єми випарних апаратів, накип тощо), а також показників якості (сухі речовини, лужність, доброякісність, каламутність, кольоровість тощо) на якість продукції. Проаналізовано, як якісні та кількісні показники технологічного процесу випарювання впливають на якість продукції, що випускається. 
 На основі даних про роботу цукрових заводів України за останні роки, де інженерні служби займались питанням отримання якісної продукції, визначено найбільш ефективні напрями покращення якості цукру. Як головні напрями обрано: оптимізацію режимів роботи випарної установки, застосування сучасних хімічних засобів, що додаються у розчини цукрової продукції (сік та сироп), застосування автоматизованих систем управління, що базуються на ефективному математичному та програмному забезпеченні.
 Порівняльний аналіз впливу технологічних заходів з підвищення якісних показників, що контролювались на вході та виході випарної установки став основою для проведення оцінки економічної ефективності запропонованих напрямків. Визначено рівень зменшення експлуатаційних витрат на енергоресурси за умови оптимізації процесів випарювання цукрового соку щодо підтримання мінімально необхідної тривалості технологічного етапу. За таких умов спостерігається суттєве зменшення наростання кольоровості соку. Запропоновано комплекс заходів щодо оптимізації
40
Галашов, Николай Никитович, Александр Анатольевич Туболев, Александр Александрович Минор та Альбина Ильгизовна Баннова. "ПАРАМЕТРИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ СХЕМЫ ГАЗОПАРОВОЙ УСТАНОВКИ С ПОМОЩЬЮ МАТЕМАТИЧЕСКОЙ МОДЕЛИ". Bulletin of the Tomsk Polytechnic University Geo Assets Engineering 332, № 12 (2021): 124–35. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/12/3323.
Full textAbstract:
Ссылка для цитирования: Параметрический анализ схемы газопаровой установки с помощью математической модели / Н.Н. Галашов, А.А. Туболев, А.А. Минор, А.И. Баннова // Известия Томского политехнического университета. Инжиниринг георесурсов. – 2021. – Т. 332. – № 12. – С. 124-135.
 Актуальность темы обусловлена необходимостью проведения комплекса научных исследований по разработке и оптимизации тепловых схем и методик расчета газопаровых установок. Газопаровые установки – это перспективное направление повышения эффективности энергетических установок на базе газотурбинных двигателей с экологическим и энергетическим впрыском водяного пара в камеру сгорания. Цель: совершенствование методики расчета газотурбинных установок с впрыском пара для исследования вопросов повышения эффективности выработки электрической и тепловой энергии с целью сокращения потребления природного газа, а также совершенствование тепловых схем и оптимизация параметров газопаровых установок. Объекты: комбинированные газопаровые установки на базе газотурбинных установок с впрыском пара в камеру сгорания. Методы: численные методы исследования путем математического моделирования систем и элементов газопаровых установок на основе материальных и энергетических балансов. Результаты. Разработана математическая модель расчета энергетических характеристик газопаровой установки c учетом изменения входных параметров в широком диапазоне. Проведен анализ влияния температуры газов на выходе камеры сгорания и степени сжатия в компрессоре на основные энергетические характеристики газотурбинной установки без впрыска пара и с впрыском в камеру сгорания. Показано, что впрыск пара может до 9 % повысить коэффициент полезного действия газотурбинной установки, при этом расход впрыскиваемого пара существенно снижается при росте температуры газов на выходе камеры сгорания и степени сжатия в компрессоре. Также впрыск пара существенно снижает в камере сгорания коэффициент избытка воздуха и температуру уходящих из котла-утилизатора газов. При этом примерно в 1,5…2,0 раза увеличивается удельная мощность выработки электроэнергии по сравнению с газотурбинной установкой без впрыска. Установлено, что необходимость обеспечения температурных напоров в котле-утилизаторе существенно ограничивает диапазон режимов работы газопаровой установки по степени сжатия в компрессоре.
41
Alekseev, V. I. "Wavelet phase-frequency analysis of climatic variables from the results of deep glacial drilling in Antarctica." Environmental Dynamics and Global Climate Change 4, no. 2 (2013): 1–18. http://dx.doi.org/10.17816/edgcc421-18.
Full textAbstract:
Вычислены значимые корреляционные зависимости между климатическими переменными, полученными анализом кернов льдов Антарктиды. С использованием кратномасштабного одномерного непрерывного вейвлет-преобразования и дифференциальных законов распределения вейвлет-фазочастотного преобразования климатических переменных установлены два типа антисимметричных друг другу законов распределений изменчивостей фаз климатических переменных. К первой группе относятся ряды изменчивостей дейтерия (температуры), толщины льда и уровня моря, имеющих положительную асимметрию, ко второй, - ряды изменчивостей инсоляции, метана, углекислого газа и атмосферной пыли с отрицательной асимметрией. Вычислением дифференциальных законов распределений разностей вейвлетных фазо-частотных характеристик рядов температуры и парниковых газов (ϪT°-CO 2, ϪT°C-CH 4) и рядов углекислого газа и метана (CO 2-CH 4 ) в исторических временных интервалах от 800 и 422 тыс. лет до современности в целом и по 100, 105,5 и 400 - тысячным временным интервалам установлены временные интервалы, в которых в среднем фаза роста температуры опережает фазы роста углекислого газа и метана, а фаза роста CO 2 опережает фазу роста CH 4; установлены временные интервалы, в которых эти условия не выполняются. Установлена закономерность, что опережение фазы роста температуры фазам роста парниковых газов является колебательным и не периодическим на всех уровнях периодичностей климатических переменных. Установлена тенденция опережения фазы роста температуры фазам роста парниковых газов в среднем в продолжительных интервалах временных рядов климатических переменных.
42
Аскербеков, Саулет Каныбекулы, Евгений Васильевич Чихрай, Юрий Валентинович Понкратов та Николай Николаевич Никитенков. "ИССЛЕДОВАНИЯ ВЫСОКОТЕМПЕРАТУРНОЙ КОРРОЗИИ SiC-ПОКРЫТИЯ НА ГРАФИТЕ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, № 6 (2019): 98–108. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/6/2131.
Full textAbstract:
Актуальность исследования обусловлена перспективой создания казахстанского высокотемпературного газоохлаждаемого реактора, в котором будет применен новый набор реакторных графитов и пиролитических углеродных покрытий элементов топлива. На топливных элементах реактора будут использованы покрытия из карбида кремния (SiC) поверх графитой или пироуглеродной оcновы. Цель: определить скорость и особенности протекания высокотемпературной коррозии реакторного графита с SiC-покрытием в диапазоне температур от 750 до 1400 °С при начальном давлении паров воды в камере 100 Па. Объект: изотропный мелкозернистый графит марки IG-110 с защитным SiC-покрытием толщиной 200 мк. Методы: десорбция продуктов коррозии с поверхности и объема образца в присутствии паров воды при различных исследуемых температурах, масс-спектрометрическая регистрация состава газов в рабочей камере, микроструктурные исследования, Рамановская спектроскопия, энерго-дисперсная рентгеновская спектроскопия. Результаты. Установлено, что реакция SiC-покрытия с водяным паром при давлении 100 Па и выше происходит с образованием защитного слоя аморфного диоксида кремния SiO2 (пассивное окисление SiC). Коррозия SiC в парах воды при температурах 1100–1400 С происходит на порядок интенсивнее, чем при 750–900 °С. Разработана модель для аналитического описания результатов экспериментов и рассчитаны значения скорости реакции водяного пара с покрытием SiC при температурах 1400, 1300, 1200, 1100 и 1000 С. Анализ изменения микроструктуры образцов после коррозионного эксперимента свидетельствует об образовании на поверхности карбида кремния защитного слоя SiO2, характерного для механизма пассивного окисления SiC.. Результаты исследования позволяют заключить, что реакторный графит с SiC-покрытием обладает лучшими антикоррозионными свойствами по сравнению с чистым графитом, а SiC может быть применен для химической защиты графитовых и углеродных слоев топлива высокотемпературного газоохлаждаемого реактора.
43
Ивина, Н. Л., та К. А. Кондрашина. "Особенности взаимодействия молекул германа с поверхностью германия в вакууме и в присутствие потока водорода". Журнал технической физики 91, № 6 (2021): 1026. http://dx.doi.org/10.21883/jtf.2021.06.50875.82-20.
Full textAbstract:
В диапазоне ростовых температур (300-700)oС проведен анализ температурного поведения основных кинетических параметров, ответственных за скорости протекания на поверхности растущего слоя германия процессов пиролиза адсорбируемых молекул германа. Проведена оценка степени покрытия поверхности германия водородом и радикалами молекул германа. Установлена взаимосвязь характерной частоты пиролиза молекул гидридов со скоростью захвата молекул поверхностью и скоростью встраивания атомов Ge в растущий слой. Температурная зависимость скорости распада фрагментов молекул на поверхности германия обнаруживает немонотонное поведение, характер которого различен в разных температурных режимах и зависит от того, на каком этапе процесса сорбции происходит захват поверхностью водорода с адсорбируемой молекулы гидрида. Характеристики пиролиза германа сопоставляются с аналогичными характеристиками для пиролиза молекул силана. Обнаружено, что повышение концентрации рабочих газов в камере роста заметным образом сказывается на каталитических свойствах ростовой поверхности. Ключевые слова: химическая эпитаксия, гидриды германия, поверхностный пиролиз, молекулярный и поверхностный водород, кинетические коэффициенты.
44
Азатян, В. В. "Специфика зависимости скорости реакций горения газов от температуры". Доклады Российской академии наук. Химия, науки о материалах 495, № 1 (2020): 66–70. http://dx.doi.org/10.31857/s2686953520060047.
Full text
45
Kuropyatnyk, O. "Комплексная оценка режимов эксплуатации системы рециркуляции выпускных газов судовых дизелей". Herald of the Odessa National Maritime University, № 61 (8 вересня 2020): 106–20. http://dx.doi.org/10.47049/2226-1893-2019-3-106-120.
Full textAbstract:
Выполнен анализ требований Приложения IV МАРПОЛ относительно эмиссии оксидов азота с выпускными газами судовых дизелей. Рассмотрена система рециркуляции выпускных газов судового дизеля 7S60МC фирмы Kawasaki MAN-B&W. В диапазоне степени рециркуляции выпускных газов 0-21 % исследовано изменение концентрации оксидов азота в выпускных газах, а также мощности, удельного эффективного расхода топлива и температуры выпускных газов. Разработана диаграмма, позволяющая оценить комплексное влияние системы рециркуляции выпускных газов на экологические, экономические и энергетические показатели работы судового дизеля, а также на его тепловую напряженность
46
Ткаченко, Г. В., Л. Л. Новак, І. Ф. Улянич та О. А. Єремеєва. "РОЗРОБКА ЗЕРНОСУШАРКИ BRICE-BACKER З РЕКУПЕРАЦІЄЮ НА КОМБІНОВАНИХ ВИДАХ ПАЛИВА". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 44 (7 червня 2020): 135–44. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi44.305.
Full textAbstract:
У статті наведено результати виробничих випробувань експериментальної зерносушарки BRICE-BAKER SCN-18/48 виробництва “KMZ industries” із повторним використанням робочих газів у поєднанні із дослідним теплогенератором на альтернативних видах палива виробництва ТОВ “ОН-СТЕЙТ”. Також у статті представлені способи використання альтернативних видів палива для сушіння зерна. Найпоширенішими видами альтернативних видів палива є органічні відходи від вирощування та переробки сільськогосподарських культур (солома, відходи очищення зерна, лушпиння соняшнику), а також деревина (колоди, стружка деревини, тріска, гранули). Розроблені техніко-економічні основи, технологічна схема та робочі проєкти зерносушарки BRICE-BAKER SCN-18/48 та теплогенератора ТПГ-1/100 для спалювання паливних трісок і гранул. Нагнітання у відкриті із обох сторін газорозподільні короби зони “відлежування” рекупераційних газів вирішує дві проблеми: мінімальні зміни конструкції зерносушарки та видалення конденсату. У кожній секції розташовані два ряди підвідних та два ряди відвідних коробів. Дві секції з наскрізними коробами забезпечують рекуперацію чотирьох секцій зони сушіння без підвищення швидкості робочих газів та “виносу” легких домішок зернової маси. Ефективна робота теплогенератора ТПГ-1/100 з інерційним фільтром забезпечує необхідний об’єм робочих газів без іскор та зерно без запаху диму. У зоні “відлежування” жодних ознак конденсації вологи не виявлено. Система рекуперації з номінальною продуктивністю вентиляторів забезпечує змішування робочих газів таким чином, що різниця температур не перевищує 6,5ºС.
47
Дмитриченко, Александр, Светлана Здитовецкая та Севиндж Мамедова. "Расчет предела огнестойкости однослойного стеклопакета". Journal of Civil Protection 3, № 2 (2019): 117–26. http://dx.doi.org/10.33408/2519-237x.2019.3-2.117.
Full textAbstract:
Проведены расчеты, связанные с распределением температуры и напряжений в однослойном стеклопакете, с учетом температурной зависимости теплофизических характеристик стекла, воздуха и дымовых газов, конструктивных особенностей светопрозрачной конструкции и нелинейного характера изменения температуры окружающей среды при пожаре. Рассчитана зависимость предела огнестойкости по критерию достижения критических напряжений в стеклопакете, приводящих к его разрушению, от толщины панелей.
48
Чернушевич, Е. В., П. В. Ширинкин, and Ю. Н. Безбородов. "STUDY OF THERMAL destruction OF POLYVINYL CHLORIDE FLOORING." Южно-Сибирский научный вестник, no. 3(37) (June 30, 2021): 109–14. http://dx.doi.org/10.25699/sssb.2021.37.3.004.
Full textAbstract:
В существующей системе оценки безопасности строительных материалов не учитываются параметры термической деструкции материалов при воздействии температур, значения которых ниже температуры их тления, что не позволяет в полной мере оценить опасность строительных материалов и их влияние на здоровье человека; степень участия строительных материалов в формировании опасных факторов пожара, а также их влияние на динамику пожара. Целью работы является экспериментальное исследование термической деструкции напольных покрытий из поливинилхлорида на различной основе и оценка опасности данного процесса. Изучение деструкции и её динамики заключалось в определении потери массы образцов и расчете скорости деструкции, а оценка опасности – в отборе газовоздушной среды, образующейся в результате термической деструкции образцов, и проведении её анализа. Изучение деструкции осуществлялось с помощью метода изотермического термогравиметрического анализа, а оценка опасности – с помощью метода анализа выделяющихся газов. По результатам экспериментального исследования получены значения потери массы образцов в результате термической деструкции, установлено влияние времени и температуры на динамику термической деструкции, проведена оценка опасности термической деструкции исследуемых материалов. Установлено, что напольные покрытия из ПВХ являются пожароопасными и склонными к термической деструкции при температурах, значения которых ниже температуры их тления. При воздействии температуры напольные покрытия из ПВХ разрушаются с образованием пожароопасных веществ, что необходимо учитывать при: оценке пожарной опасности материалов; нормировании применения отделочных материалов в зданиях различного функционального назначения; моделировании динамики развития пожара и расчете времени достижения предельно допустимых значений концентраций токсичных газообразных продуктов на путях эвакуации. The existing system of hazardous building materials assessment does not take into account the materials thermal destruction parameters within temperature range below its smoldering phase. This fact does not fully allow to assess the impact of hazardous building materials on human health, the extent of building materials’ effect in the fire hazards formation, as well as its influence on the fire propagation. The aim of the work is the experimental studying of different type polyvinyl chloride floorings’ thermal destruction and assessing the hazards of this process. The study of destruction process and its’ development consisted in samples’ weight loss determining and the destruction rate calculating. The destruction hazards assessment lied in analyzing the gas-air environmental samples being emitted due to materials’ thermal destruction. The thermal destruction research was carried out using isothermal thermogravimetric analysis method. The hazardous destruction assessment was performed using the evolved gases analysis method. The experiment resulted in acquiring the samples’ mass loss data in case of thermal destruction, defining the impact of duration and temperature on thermal destruction development, and assessing studied materials’ thermal destruction hazards. It has been established that PVC floorings are fire hazardous materials, which are prone to thermal degradation at temperatures below their smoldering temperature. When being heated PVC floorings are degradating, what is accompanied by fire hazardous substances emitting. This should be taken into consideration for hazardous materials type assessment; standardization of furnishing materials usage in various purposes buildings; fire development model construction, and time calculation of reaching toxic combustion products’ maximum permissible concentration along the escape routes.
49
Толмачёв, А. М., Т. А. Кузнецова, Н. Г. Крюченкова та П. Е. Фоменков. "Термодинамика адсорбции газов на микропористых адсорбентах при сверхкритических температурах". Физикохимия поверхности и защита материалов 51, № 4 (2015): 339–44. http://dx.doi.org/10.7868/s0044185615040312.
Full text
50
Павлиско, О. О., та О. А. Онищенко. "УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМ СКРАПЛЕННЯ ГАЗУ, ЩО ПЕРЕВОЗИТЬСЯ НА СУДНАХ-ГАЗОВОЗАХ ТИПУ LPG". Ship power plant 41 (5 листопада 2020): 67–69. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.67-69.
Full textAbstract:
У зв'язку із збільшенням забруднення довкілля і економічними проблемами сучасності, постійно збільшується попит на вуглеводневий газ [1-4]. Цей газ призначений для використання як паливо, а також він використовується у якості сировини для органічного синтезу [1-3]. Для транспортування газу використовуються спеціалізовані судна-газовози, які можуть вміщати більш ніж 80000 м3 скрапленого газу. Досі існують невирішені проблеми, пов'язані із підвищенням ефективності, надійності і безпеки транспортування скрапленого газу на суднах-газовозах [2-4]. З метою аналізу, у тезах представлені деякі характерні схеми систем скраплення газів, що використовують на суднах-газовозах типу LPG, та властивості газів , які перевозяться цими суднами [5-7]. На сьогоднішній день зроблені важливі кроки з розвитку нових технологій для забезпечення більш ефективного скраплення вуглеводневих газів, які, у свою чергу, мають різноманітні властивості (див. табл. 1). Для того, щоб підтримувати температуру і тиск газу у танках у межах його визначених конструктивних можливостей, необхідно видаляти пари газу, що утворилися при його кипінні, сконденсувати їх і потім повернути назад у танк. Цей процес здійснюється на судні установкою скраплення газу