Journal articles on the topic 'Текст граматики'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Текст граматики.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 17 journal articles for your research on the topic 'Текст граматики.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Lysak, Halyna, and Olena Martynyuk. "Навчання студентів закладів вищої освіти усного англомовного монологічного мовлення." Педагогічний дискурс, no. 26 (March 29, 2019): 32–37. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2019.26.05.
Full textAbstract:
У статті розглянуто проблему підвищення ефективності процесу навчання усного англомовного монологічного мовлення з використанням автентичних художніх фільмів. Проаналізовано сутність поняття «монологічне мовлення», основні види та характеристики монологічних висловлювань. Розглянуто основні підходи до навчання монологічного мовлення. Виділено два основних: «зверху вниз» – монологічні вміння розвиваються на основі прочитаного тексту (це різні етапи роботи з текстом); «знизу вверх» – передбачає розвиток цих умінь без опори на текст, відштовхуючись лише від тематики та її проблематики, вивченої лексики і граматики, а також мовленнєвих структур. Розглянуто переваги використання відеофонограми як опори у процесі формування монологічних умінь студентів. Встановлено, що демонстрація автентичного художнього фільму дозволяє використовувати емоційно-мотиваційний фактор в оволодінні іноземною мовою, а саме: стимулює вербальне спілкування, посилює мотивацію, демонструє автентичні мовленнєві зразки.
2
Цибранска-Костова, Марияна. "Ексцерптите от Паноплия Догматика в Загребския сборник на Владислав Граматик от 1469 г." Slovo, no. 68 (2018): 51–71. http://dx.doi.org/10.31745/s.68.3.
Full textAbstract:
Статията се фокусира върху преводните ексцерпти от Паноплия Догматика на Евтимий Зигавин, XII в., в сборника на Владислав Граматик от 1469 г., известен още като Загребски сборник (HAZU, III a 47, 740r–752r). Става въпрос за следните две текстови единици: 1. Въвеждащ енкомион, стихове за похвала към император Алексий Комнин (1081–1118), съставен от самия Евтимий Зигавин; 2. Предговора, или Пролога, към труда на Зигавин. И двата текста се публикуват наборно като комплекс за първи път. Авторката формулира хипотеза защо тези текстове са включени в сборника и в какви текстови връзки се намират с аналогичните текстове в преписите на пълния славянски превод на Първата книга от Паноплия Догматика, а именно: HM.SMS 186 – препис от XVI от Хилендарския манастир на Атон; III c 16 – препис от колекцията на А. Миханович в HAZU, също датиран от XVI в. Сравнението между тях позволява да се поддържа мнението, че Владислав Граматик е бил добре запознат с антиеретическия компендиум на Зигавин и че целенасочено е избрал такива текстови единици, които възпроизвеждат важни аспекти от универсалния модел на средновековното православно общество, симбиозата между политическата власт, литературата и културата, между владетеля и Православието. И двата текста от сборника от 1469 г. са тематически свързани с основната идея на пространната преписваческа бележка на дяк Владислав в края на ръкопис III a 47, известна още като Послание на книжовника към Димитър Кантакузин, поръчител на сборника. Друг извод от езиково естество е този, че двата ексцерпта от Паноплията, преписани от Владислав Граматик, са в различна текстова редакция в сравнение с поместеното в пълните славянски преписи на Паноплията. Авторката посочва важността на ексцерптите в Загребския сборник за възстановяване на археографското досие на Паноплия Догматика в славянската традиция, както и за отговорите на редица дискусионни въпроси къде, кога и от кого е осъществен нейният пълен славянски превод. Тясната връзка с ортодоксията и ортопраксията на атонското монашеско братство е твърде вероятният двигател за продължителното разпространение и преписване на този фундаментален текст, особено след 1453 г., когато Православието, повече от всякога, се нуждае от догматическите основи на своята идентичност.
3
Скоробогатова, О. О. "Теорія граматичної атракції О.О. Потебні в дослідженні граматики віршового тексту." Мовознавство, no. 6 (2015): 46–51.
Find full text
4
Зељић, Горан. "Акценти као правописни знаци у правописној и уџбеничкој литератури... – методички осврт." Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia ad Didacticam Litterarum Polonarum et Linguae Polonae Pertinentia 11, no. 315 (December 29, 2020): 52–60. http://dx.doi.org/10.24917/20820909.11.4.
Full textAbstract:
У раду се анализирају правописна правила о бележењу акцената која су дата у уџбе- ницима граматике српског језика на основношколском и средњошколском нивоу, те у правописним приручницима, почев од Чутуриловог правописа из 1884. године, пре- ко Матичиних правописа до Дешићевог и Симићевог правописног приручника. У пр- вом плану јесу правила о употреби акценатских знакова у писаном тексту. Анализом ће бити обухваћени примери из књижевности (поезије и прозе) да би било утврђено у којим ситуацијама треба бележити акценат у писаном тексту и која је притом његова функција.
5
Павлова, І. А., and І. А. Гриненко. "ПРАГМАТИКА ЧИСЛІВНИКА В ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ ПОСТМОДЕРНІСТІВ." Лінгвістичні дослідження, no. 53 (2020): 242–53. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.53.22.
Full textAbstract:
У статті описано один з напрямів лінгвопоетичних студій — вивчення потенційних можливостей частин мови, що в художньому тексті зреалізовують прагматичні функції образності, емоційності, експресії. Cхарактеризовано складну різнопланову взаємодію граматики й поетики числівника, особливості формування його прагматичного значення в поетичних творах В. Цибулька. Описано семантичні можливості числівника, смислопороджувальний заряд, що в поетичному мовленні завдяки креативності окремих мовних особистостей має здатність виявлятися надзвичайно розмаїто. Проаналізований матеріал свідчить, що числівник характеризується високою частотою уживаності, реалізує функції художніх засобів, є прецедентною одиницею, що своєрідно репрезентує інтертекстуальність
6
Серажим, К. С. "Граматико-семантичний аналіз журналістського тексту (логіко-поняттєвий комплекс і відносно завершений смисл)." Наукові записки Інституту журналістики 20 (2005): 121–27.
Find full text
7
Бондарчук, Олена, and Наталія Лисецька. "КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПЕРЕКЛАД: ДО ПИТАННЯ ТРАНСФЕРУ КУЛЬТУРНО МАРКОВАНИХ ТЕКСТОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ (НІМЕЦЬКА ТА УКРАЇНСЬКА МОВИ)." Актуальні питання іноземної філології, no. 13 (June 22, 2021): 33–39. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-6.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано культурно марковану лексику як одну з основних труднощів у перекладі. Зосереджено увагу на транслятології як окремій галузі сучасних перекладознавчих досліджень, визначено переклад як обʼємне поняття у тріаді «мова, текст, культура», описано транслятологію як дисципліну з погляду відмінностей лінгвістичного та концептуального перекладу. У науковій розвідці зосереджено увагу на концептуальному перекладі як способі передачі культури. Скопос постає основним важелем для визначення прийомів перекладу безеквівалентної лексики. Важливо передати не прочитане чи почуте, а сказане й подумане, враховуючи функцію, комунікативну мету вихідного тексту. Лінгвістичний переклад для виконання цього завдання є недостатнім, тому потрібно послугуватися перекладом концептуальним. Проблематика культурно маркованої лексики полягає у відмінностях мови-джерела та мови перекладу. Сюди належать як експліцитні, так і імпліцитні й інтертекстуальні культурні відношення в текстах. Особливу увагу приділено концепту як основному терміну лінгвокультурології та концептології. Наявність концепту у свідомості певної лінгвокультури свідчить про його культурологічну вагомість й актуальність для носіїв мови. Зіставляючи дві культури, виявляємо повні чи часткові лакуни та так установлюється специфіка певної мовної спільноти. Для розуміння й перекладу культурно маркованої лексики недостатньо просто знати лексику та граматику – потрібно мати певні компетенції в міжкультурній комунікації, володіти знаннями про традиції, звичаї, звички, типову поведінку носіїв мови. Коротко описано проблему неологізмів для трансляторів. Запропоновано кроки для дидактизації перекладу культурно маркованої лексики на теоретичних курсах і практичних заняттях із перекладу. Це опис, реконструкція, інтерпретація, визначення культурної значущості. Наведено кілька основних способів для передачі культурно маркованої лексики. У статті підкреслено вагомість перекладача як посередника між двома культурами та важливість рівня його професійності для адекватного та доцільного перекладу.
8
Скоробогатова, Елена Александровна. "ГРАМАТИЧНИЙ МАРКЕР ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНИХ ЗВ’ЯЗКІВ: СМЕЛЯКОВ – МАЯКОВСЬКИЙ." Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 4, no. 70 (2019): 38–42. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2019.04.70.06.
Full textAbstract:
В статті розглянуті інтертекстуальні зв’язки між поезією Ярослава Смєлякова «Кто вбив Маяковського?» й поетичним ідиостилем Володимира Маяковського. Мета нариса – дослідити за допомогою лінгвопоетичного інтертекстуального аналіза, як у поезії Смелякова використаний прийом плюралізації та апелятивації власних назв, що характерний для ідіостилю В. Маяковського, та інші типові ідиостильові граматичні покажчики: субстантивні біноми, створення оказіоналізмів. Доведено, що прийом плюралізації виконує в поезії Смелякова функцію граматичного маркера інтертекстуальності, що кореспондує з творами Маяковського. Прийом застосування морфологічних маркерів інтертекстуальності й відсилки до прецедентного тексту або ідіостилю широко представлений в пародії та стилізації, в ліриці він використовується досить обмежено. У вірші Смелякова граматична «стилізація під Маяковського» вказує на генетичний зв'язок з поетичною мовою і стилем поета революції. Використані методи лінгвопоетичного аналізу, функційної граматики та інтерпретаційно-текстологічний. Метод типологічного зіставного аналізу дозволяє дослідити взаємозв’язки між поезією Смелякова та ідиостилем Маяковського крізь призму відношення до прийому як до типологічної риси. На експліцитному рівні інтертекстуальна взаємодія представлена характерною лексикою, цитуванням, граматична відсилка вказує на імпліцитну інтертекстуальність, що свідчить про глибоку орієнтацію Смелякова на художню манеру, мову й стиль Маяковського, якому поезію присвячено.
9
Миловановић, Ксенија В. "ИСПИТИВАЊЕ ЧИТАЛАЧКИХ КОМПЕТЕНЦИЈА УЧЕНИКА НА СРЕДЊОВЕКОВНИМ ТЕКСТОВИМА." Методички видици 9, no. 9 (December 3, 2018): 75. http://dx.doi.org/10.19090/mv.2018.9.75-103.
Full textAbstract:
Читање са разумевањем је комплексна вештина од које зависи разумевање градива сваког предмета. Стога постаје пракса да се не тестира шта ученици могу да запамте и репродукују, већ у којој мери су способни да примене своје читалачке вештине. За потребе овог истраживања спроведено је тестирање вештине читања у Првој београдској гимназији. Исти тест радили су ученици свих разреда, те је праћен развој компетенција на различитим узрастима. Тестирање је извршено пре него што су ученици првог разреда упознати са поетиком средњовековне књижевности. Стога је било погодно анализирати како познавање поетике стилске формације утиче на разумевање текстова који јој припадају. Очекивано је да ученици првог разреда остваре лошије резултате, јер се сусрећу са недовољно познатим семантичким и граматичким структурама. Анализом резултата указано је на занимљиве и неочекиване условљености између узраста, познавања поетичких одлика епохе и постигнућа на тесту. Раду је прикључен тест, спецификација са образовним стандардима и нивоима постигнућа, графички приказ постигнућа према узрасту, као и ученичка евалуација теста.
10
Федусенко, Олена Володимирівна, Ірина Миколаївна Доманецька, and Дар’я Юріївна Семенюк. "РОЗРОБЛЕННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРИ З ГОЛОСОВИМ ІНТЕРФЕЙСОМ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ." Information Technologies and Learning Tools 85, no. 5 (November 1, 2021): 95–117. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v85i5.4306.
Full textAbstract:
Стаття присвячена питанням гейміфікації дошкільної освіти, а саме застосуванню комп’ютерних ігор для вивчення іноземної мови. Більшість застосунків для вивчення англійської мови, що існують на цей час, орієнтовані на дітей більш старшого віку та мають стандартний інтерфейс взаємодії з користувачем. Авторами запропоновано використання інтелектуального інтерфейсу, який базується на методах розпізнання голосу, а саме на методах розпізнавання мовлення на основі обмеженого словника та граматики запитів. У статті наведено повний цикл розробки комп’ютерної гри: спочатку було проведено аналіз та визначення вимог до гри, далі була побудована архітектура, після чого розроблено програмне забезпечення та проведено його тестування. Для проєктування гри було використано сучасний архітектурний фреймворк TOGAF (The Open Group Archіtecture Framework) та відповідний інструмент візуального моделювання Archimate. Такий підхід дозволив авторам визначити вимоги до гри, що базуються на основних цілях та проблемах стейкхолдерів; провести аналіз основних бізнес-процесів гри, зокрема процес роботи з голосовим інтерфейсом, як з точки зору розробника, так і гравця; спроєктувати архітектуру комп’ютерної гри. Для програмної реалізації гри авторами було обрано платформу Unity, а для реалізації голосового інтерфейсу один з класів модулю UnityEngine.Windows.Speech. Наведено приклад роботи одного з рівнів гри, який призначено для вивчення назв фруктів та закріплення знання назв кольорів англійською мовою. Останнім етапом проєктування будь-якої інформаційної системи є тестування, авторами розроблено тест-кейс для тестування одного з рівнів комп’ютерної гри. Даний тест-кейс охоплює усі кроки, які робить гравець під час гри, та доводить коректність роботи як програмного застосунку в цілому, так і окремо голосового інтерфейсу. Розроблена авторами гра дозволить підвищити ефективність та якість вивчення англійської мови дітьми дошкільного віку шляхом збільшення їх зацікавленості та спрощення процесу навчання.
11
KOZYCKYJ, Andrij. "АНДЖЕЙ ҐАВРОНСЬКИЙ (1885–1927): ВИЗНАЧНИЙ ПОЛІГЛОТ ТА ОРГАНІЗАТОР СХОДОЗНАВЧИХ СТУДІЙ У ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ." Наукові зошити історичного факультету Львівського університету / Proceedings of History Faculty of Lviv University, no. 19-20 (October 1, 2019): 481–96. http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2019.19-20.2361.
Full textAbstract:
Початковий період розвитку сходознавства у Львівському університеті пов’язаний із науково та організаційною діяльністю визначного ученого-санскритолога та поліглота Анджея Ґавронського (1885–1927). Учений, який сформувався як науковець у Львівському та Ляйпцизькому університетах, завдяки надзвичайним здібностям та наполегливому удосконаленню своїх вмінь, став одним із чільних сходознавців першої чверти ХХ ст. Восени 1917 р. А. Ґавронський очолив у Львівському університеті катедру порівняльної граматики індоевропейських мов, яка згодом була перетворена на катедру порівняльного мовознавства та індоевропеїстики. У 1922–1923 рр. учений сприяв створенню ще двох катедр, що займалися вивченням мови, культури та історії народів Сходу. Маючи виняткові здібності до вивчення мов (володів принаймні 56 мовами, разом із мертвими), науковець викладав санскрит, перську (фарсі) та старовірменську (грабар) мови. Під час роботи у Львівському університеті А. Ґавронський написав перший польський підручник з вивчення санскриту. Наукові зацікавлення А. Ґавронського стосувалися, головно, історії давньоіндійської драми. Також учений досліджував хронологію та атрибутування основних пам’яток санскриту II–VІІ ст. У своїх студіях дослідник використовував стилеметричний метод, який розробив у 1880-х рр. німецький філолог Вільгельм Діттенберґер (1840–1906). Порівнюючи стильові характеристики, зокрема частоту вживання певних мовних конструкцій у давньоіндійських текстах, А. Ґавронський аналізував обставини появи цих пам’яток літератури. Учений брав активну участь у створенні Польського орієнталістичного товариства, став одним із ініціяторів заснування часопису “Орієнталістичний щорічник”, який редаґував до кінця 1926 р. Також А. Ґавронський перекладав філософські та поетичні тексти (Пауля Якуба Дойссена, Рабіндраната Тагора, Шандора Петефі, Омара Хаяма та ін.). А. Ґавронський вважається одним із засновників польського сходознавства. Його учнями були відомі науковці Єжи Курилович (1895–1978), Еуґеніуш Слушкевіч (1901–1981), Станіслав Шайєр (1899–1941), Зиґмунт Рисєвіч (1911–1954).
12
ТАРАСЮК, Н. М., Н. Ф. ОСЕЦЬКА, and А. В. ШИКУН. "ВПРАВИ НА ІНТЕГРОВАНИЙ РОЗВИТОК ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНИХ НАВИЧОК І ВМІНЬ ЧИТАННЯ НА ОСНОВІ ЕСКІЗНОГО БУДІВЕЛЬНОГО ПРОЄКТУ ЯК ЗАСОБУ РОЗВИТКУ АНГЛОМОВНОЇ ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЧИТАННІ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, no. 4 (April 19, 2022): 47–52. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.7.
Full textAbstract:
У статті розглядаються вправи на інтегрований розвиток лексико-граматичних навичок і вмінь читання на основі ескізного будівельного проєкту як засобу розвитку англомовної лексико-граматичної компетентності у читанні. Мета роботи – продемонструвати зразки групи вправ із підгрупи вправ на інтегрований розвиток лексико-граматичних навичок і вмінь читання на основі ескізного будівельного проєкту для розвитку англомовної лексико-граматичної компетентності у читанні. Теоретична доцільність розроблення цієї групи вправ обґрунтовується наявністю наукових праць учених про лексико-граматичну компетентність як домінантного компонента мовної компетентності для майбутніх інженерів-будівельників. Методологія статті базується на етапах формування навичок, навчання граматики та на визначених і обґрунтованих теоретичних передумовах формування у майбутніх інженерів-будівельників англомовної лексико-граматичної компетентності у читанні. Наукова новизна полягає у розробленні вправ на основі ескізного будівельного проєкту як допоміжного засобу навчання до навчальних видань, які створені для студентів будівельних спеціальностей. Продемонстровано зразки вправ із зазначенням мети, виду, характеристики вправи та інструкції. Розроблено групу вправ, яка корелює із завершальним етапом формування лексико-граматичної компетентності у майбутніх інженерів-будівельників у читанні і містить відповідні підгрупи, що спрямовані на інтегрований розвиток лексико-граматичних навичок і вмінь у трьох видах читання. Продемонстровано умовно-комунікативну вправу на встановлення значення лексичних одиниць та граматичних структур із метою навчити студентів розуміти значення лексичних одиниць та граматичних структур на рівні тексту (ознайомлювальне читання). Показано умовно-комунікативну вправу із рефлексивним компонентом для навчання студентів розуміти лексичні одиниці та граматичні структури для співвіднесення вимог замовника із правильними інженерними рішеннями (до ескізного будівельного проєкту з їх подальшою презентацією) з метою розвивати навички встановлення смислових зв’язків між словами та реченнями (вивчаюче читання). Продемонстровано виконання вправ із поступовим нарощенням складності.
13
Громко, Т. В. "КОЛОКАЦІЇ У СКЛАДІ МОНОГОВІРКОВОГО ТЕЗАУРУСА." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 1 (September 17, 2021): 63–68. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-8.
Full textAbstract:
У статті теоретично обґрунтовується місце колокацій як мовно-мовленнєвих одиниць у говірковому дискурсі, що визначає їхній лексикографічний ранг у тезаурусі говірки. Колокація є неоднослівним, стійким і таким, що регулярно трапляється в мовленні, словосполученням, що позначає єдине поняття, і, ієрархічно знаходячись між словом і фразеологізмом як одиницями мовних виражень, є реалізацією полісемії слів. Такі конструкції важливі для дескрибування мовних даних говірки, що вилучені з мовленнєвих текстів на основі врахування граматико-синтагматичних зв’язків. Звернено увагу на можливості корпусного підходу до відбору таких одиниць та подальшу наукову інтерпретацію колокаційної складової частини в системі говірки у складі монографічного опису. Вокабуляр тезауруса, фрагмент якого подається, базується на токенізації, своєрідній декомпозиції текстового матеріалу на ряд мовних одиниць – слів та колокацій тощо. За такого методу лексикографування застосовуються дистрибутивний і контекстологічний методи. Пропонований автором аналіз лексично-граматичного рівня емпіричного матеріалу говірки як системи мови є фрагментом її дескрипції, що в межах опису моноговіркового лінгварію передбачає укладання тезауруса. У межах вокабулярію тезауруса колокації кваліфікуються як семантичні графи або смислові одиниці тексту. Звернено увагу на особливості токенізації з текстів усного мовлення та лексикографування колокацій в тезаурусі говірки. Колокації в говірковому дискурсі відрізняються і яскраво вираженою граматичною природою, і стійким характером, і статистичною представленістю в усному колективному мовленні, що є показником таких активних процесів сучасної української мови, як граматикалізація й ідіоматизація. Лексикографування колокацій у моноговірковому тезаурусі може слугувати базою для укладання окремої колокаційної лексикографічної системи як одного з аспектів екстраполяції говірколінгварію.
14
Назаренко, Наталія. "ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК НАПИСАННЯ НАУКОВОГО ПРОБЛЕМНО-ТЕМАТИЧНОГО ПОВІДОМЛЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ У МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, no. 1 (April 26, 2021): 271–84. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.643.
Full textAbstract:
У статті досліджено проблему формування навичок написання наукового проблемно-тематичного повідомлення англійською мовою у майбутніх офіцерів-прикордонників.Доведено, що навчання майбутніх офіцерів-прикордонників наукового проблемно-тематичного повідомлення англійською мовою слід проводити з урахуванням його жанрових особливостей. Представлено визначення науково проблемно-тематичного повідомлення як конкретного жанру академічного стилю з встановленням мовних особливостей, кількісних параметрів написання та стилю оформлення.Укладено перелік навичок та вмінь на формування яких спрямований процес навчання написання наукового проблемно-тематичного повідомлення. Навчання написання наукового проблемно-тематичного повідомлення здійснюється на основі спеціально розробленого комплексу вправ, який складається з двох груп: вправ для формування мовленнєвих навичок написання наукового проблемно-тематичного повідомлення (техніки письма, лексичних і граматичних навичок) і вправ для розвитку мовленнєвих умінь написання наукового проблемно-тематичного повідомлення.У комплексі вправ присутні три підходи до навчання письма: текстовий, процесуальний і соціальний. Найбільша питома вага належить процесуальному підходу, що зумовлено чітко вираженим процесуальним характером письма.Згідно з моделлю навчання писемного мовлення з використанням процесуального підходу ми виділили три етапи написання тексту НПТП: планування змісту, реалізація задуму, редагування написаного.Для оцінювання наукового проблемно-тематичного повідомлення була використана шкала, що містить такі критерії: зміст, організація, лексика, граматика, техніка письма, відповідність певному формату.Ефективність запропонованої методики навчання була перевірена та підтверджена експериментально. Експериментальна перевірка охопила чотири етапи: організацію експерименту, його реалізацію, констатацію отриманих даних, їх інтерпретацію.Зроблено висновок, що формування навичок написання наукового проблемно-тематичного повідомлення англійською мовою у майбутніх офіцерів-прикордонників відбувається ефективно за умови впровадження у процес навчання спеціально розробленого комплексу вправ.
15
Петько Л. В. "ЛІНГВО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КІНОСТРІЧКИ «РИМСЬКІ КАНІКУЛИ» (1953) У ПРОФЕСІЙНО-ОСОБИСТІСТНОМУ СТАНОВЛЕННІ СТУДЕНТІВ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 48 (February 17, 2021). http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi48.219.
Full textAbstract:
У статті розглядається роль художніх фільмів у контексті лінгво-педагогічного ресурса для формування професійно орієнтованого іншомовного освітнього середовища (ПОІОС) в умовах університету у процесі навчання іноземної мови. Наголошується, що фільми створюють реальні ситуації рецептивного і продуктивного використання іноземної мови, що слугує формуванню інтересу і зростанню мотивації студентів до вивчення іноземної мови (ІМ). Художній фільм є не тільки джерелом лінгвокраїнознавчої інформації, але і можливістю створення завдань для вивчення лексики і граматики, письма, розвитку вмінь сприйняття на слух і говоріння іноземною мовою, а найголовніше, – мовне середовище і природню іншомовну комунікацію, яка створюється завдяки використовуванню кінострічки на практичному занятті з ІМ.Автор залучає до цього процесу легендарну кінострічку «Римські канікули» (1953, США), описує її емоційний вплив на студентів. Відзначено доречність роботи студентів із автентичним англомовним сценарієм фільму, завдяки чому студентам висуваються завдання на перевірку окремих вмінь роботи з англомовним дискурсом (мовлення та текст), що дуже корисно для розвитку рецептивних навичок студентів – читання та аудіювання. Продуктивні ж навички (письмове та усне мовлення), на думку автора, краще формувати за допомогою розширених завдань: відпрацювання діалогів із фільму, висловити свої емоції, викликані фільмом, обмін думками, написання тексту-резюме до нього, есеїв, виконати творчу роботу за заданою темою (висловити своє бачення закінчення кінострічки та ін.), розробити інтерв’ю (наприклад, із принцесою Анною).Підкреслюється виховний аспект кінострічки «Римські канікули» (1953, США), з огляду на те, що дослідження проводилося із 17−18-річними студентами, які перебувають або стоять на порозі закоханості, розглянуто стосунки між чоловіком і жінкою, коли поведінка головного героя трансформується з меркальтинних намірів (заробити гроші будь-якою ціною), «споживацької культури» у «культуру гідності».
16
Zlativ, Lesia. "Формування у магістрантів-філологів умінь аналізувати науково-навчальний мовознавчий текст." Лінгвостилістичні студії, December 20, 2019, 52–61. http://dx.doi.org/10.29038/2413-0923-2019-10-52-61.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано різні підходи до визначення поняття «науково-навчальний текст» у науковій літературі, сформульовано дефініцію термінологічного сполучення «науково-навчальний мовознавчий текст» під кутом зору лінгводидактики вищої школи, обґрунтовано необхідність формування у магістрів-філологів умінь здійснювати аналіз науково-навчального мовознавчого тексту за структурно-семантичними й комунікативно-прагматичними параметрами, розроблено схему аналізу, запропоновано систему текстових завдань аналітико-синтетичного типу для формування таких умінь у межах дисциплін лінгвістичного циклу ВЗО.
Ключові слова: науково-навчальний текст, науково-навчальний мовознавчий текст, структурно-семантичні, комунікативно-прагматичні особливості тексту, аналіз тексту.
Покликання
Список використаної літератури
Бацевич, Флорій. Основи комунікативної лінгвістики. Київ: ВЦ «Академія», 2009.
Габідулліна, Алла. Навчально-педагогічний дискурс: категоріальна структура та жанрова своєрідність (на прикладі шкільного предмета «російська мова»). Автореф. дис. ... д-ра філол. наук: 10.02.02. Київ, 2010.
Златів, Леся. «Робота з науково-навчальним текстом під час засвоєння студентами-філологами дисципліни «Текстознавство»». Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Філологічні науки, № 2, ч. 1, 2011. с. 103–9.
Онуфрієнко, Галина. Науковий стиль української мови: навчальний посібник з алґоритмічними приписами. 2-ге вид. Київ: Центр учбової літератури, 2009.
Плющ, Марія. Граматика української мови. У 2 ч. Київ: Вища школа, 2005.
Пономарів, Олександр. Стилістика сучасної української мови. Київ: Либідь, 1992.
Стандарт вищої освіти магістра філології (проект). URL: https://mon.gov.ua/ storage/app/.../035-filologiya-magistr22.05.2017.docх (27.03.2019).
Хомутова, Тамара. «Научный текст: единицы интегральной модели». Вестник Южно-Уральского государственного университета. Серия: Лингвистика, вып. 10, № 1 (177), 2010, с. 60–6.
Чемпоєш, Валентина. Навчальний мовознавчий текст: семантико-синтаксичний та прагматичний аспекти. Дис. … канд. філол. наук: 10.02.01. Київ, 2017.
Шабуніна, Вікторія. Засоби діалогічної організації науково-навчальних текстів технічної галузі в сучасній українській мові. Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. Дніпропетровськ, 2010.
17
Кульбабська, Олена. "ЯСКРАВЕ ОПРИЯВНЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВОЗНАВЧОЇ ДУМКИ." Рідне слово в етнокультурному вимірі, February 25, 2022, 314–22. http://dx.doi.org/10.24919/2411-4758.2022.242691.
Full textAbstract:
У рецензії наголошено, що мета видання – подати вибрані фрагменти монографічних досліджень українських дослідників синтаксичного ладу української мови, наукових статей і матеріалів, що вийшли друком у другій половині ХХ ст. – початку ХХІ ст. Основним критерієм добору авторських концепцій обрано прагнення провідних науковців комплексно осмислити специфіку синтаксичних одиниць – від синтаксем до тексту, виявити функційні параметри на логічному, структурному, семантичному та комунікативно-прагматичному рівнях. Хрестоматія охоплює сім розділів, які структуровано в двокнижжя. Теоретична й практична значущість рецензованої праці полягає в її синтетичному характері, поліконцептуальності, у глибокому осмисленні фактів та явищ, співвідносних із людським мисленням і мовленнєвими актами, в різнорівневому описі онтологічних властивостей основної комунікативної одиниці мови – речення. Цільова читацька авдиторія хрестоматії – студенти філологічних факультетів, аспіранти, учителі, викладачі закладів вищої освіти , дослідники української граматики.