Journal articles on the topic 'Текстовий формат'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Текстовий формат.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Текстовий формат.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Огнева, Е. А. "Переводческий трансфер проксемной текстовой модели (на материале произведения У. Черчилля «The River War»)." Вестник ВГУ. Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация, no. 4 (December 21, 2021): 96–104. http://dx.doi.org/10.17308/lic.2021.4/3816.
Full textAbstract:
В статье рассматриваются текстовые модели, параметры которых обусловлены интенцией писателя, его идиостилем и сюжетно-тематическим построением текста. Целью исследования является установление тенденции переводческого трансфера проксемных текстовых моделей как форматов авторского знания. Предметом исследования является структура проксемных моделей в оригинальном и переведенном текстах произведения У. Черчилля «The River War». В статье предпринята попытка классификации текстовых моделей, состоящих из четырех типов моделей: культурно-маркированной текстовой модели, темпоральной текстовой модели, проксемной текстовой модели, эмотивной текстовой модели. Обосновывается, что перечисленные типы моделей составляют сюжетно-тематическую текстовую модель. Констатируется тот факт, что проксемные текстовые модели представляют собой совокупность таких четырех типов проксем, как слова и словосочетания, семантика которых отражает пространство, глаголы движения, топонимы, пейзажные единицы как номинанты, описывающие в художественном тексте пейзаж. Анализируются проксемные текстовые модели в аспекте переводоведения и обосновываются отличия переводческого трансфера текстовых моделей от перевода текста как такового. Выявляется степень трансформации параметров проксемной текстовой модели произведения У. Черчилля «The River War» в результате ее переводческого трансфера из англоязычного текстового мира в русскоязычный текстовый мир. Интерпретируется симметричная/асимметричная передача параметров двух доминантных проксемных текстовых моделей, выявленных в произведении У. Черчилля «The River War»: проксемной текстовой модели «Египетский Судан», проксемной текстовой модели «Хартум» с английского языка на русский язык. Выявляется преобладание асимметричной передачи параметров двух доминантных проксемных текстовых моделей в результате переводческого трансфера.
2
Эльбиева, Л. Р. "ТЕКСТОВАЯ КУЛЬТУРА В СОВРЕМЕННОЙ ФИЛОСОФСКОЙ МЫСЛИ." Итоговая научно-практическая конференция профессорско-преподавательского состава, no. 1 (February 25, 2022): 410–16. http://dx.doi.org/10.36684/57-2022-1-410-416.
Full textAbstract:
В данной статье предложен один из способов дополнения ныне существующих социальных и философских исследований в контексте тестового формата и культуры. В современных научных сообществах текстовую культуру принято понимать как комплекс методов по сохранности, созданию и передаче тестовой информации. Текстовый формат выявляет цель формирования текста, а также определяет место коммуникации в текстовой культуре. Отмечается, что подобное дополнение может внедриться в существующую тенденцию современной философской мысли, которая означает присутствие в ней компонентов социальной культуры. Также раскрывается двойственность направления социальной культуры в философской мысли, которая, с одной стороны, представляет собой по отношению к частным наукам некую редукционную опасность, а с другой – способствует раскрытию иных и совершенных аспектов философии. В заключение подчеркивается то, что переосмысление и структурирование формата текстовой культуры может значительно помочь решить проблему редукции филологии, а также поставить рамки для творческого восприятия.
3
Bashynska, Olha, Volodymyr Kazymyr, and Sergii Nesterenko. "ФОРМУВАННЯ ТЕЛЕМЕТРИЧНИХ ЛОГ-ФАЙЛІВ ДЛЯ ОПЕРАТИВНОЇ ТЕХНІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ БЕЗПІЛОТНИХ АВІАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 3(13) (2018): 132–38. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-132-138.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Об’єктивне визначення показників якості безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) є передумовою використання різноманітних засобів технічної діагностики, серед яких пропонується використовувати файли телеметричних логів БпАК. Ця задача, починаючи від визначення вимог до систем оперативного діагностування БпАК і закінчуючи технологічними аспектами реалізації, поки не має ефективного вирішення. Постановка проблеми. При проектуванні складної технічної системи, такої, як БпАК, однією з підзадач забезпечення живучості та керованості системи є вибір ефективного способу збирання та накопичення інформації про стан системи в реальному часі. По-перше, набір характеристик, що підлягають вимірюванню, повинен відповідати певній номенклатурі показників якості, що використовуються для оцінювання БпАК. По-друге, необхідно дослідити можливі способи реалізації процесів оперативного збору даних телеметрії на основі сучасних інформаційних технологій. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наведено опис систем журналювання технічних систем, а саме, автомобільних та комп’ютерних систем, таких як операційні системи та комп’ютерні мережі. Щодо БпАК, наявні відомості фрагментарні та відображають лише поодинокий досвід використання аматорських безпілотних апаратів різних типів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Розробка нових типів БпАК та їх модифікація потребують формулювання чітких проектних вимог до всіх підсистем, у тому числі й до підсистеми телеметрії, яку пропонується розглядати як засіб технічної діагностики з метою оцінки якості БпАК. Виклад основного матеріалу. Наводяться дані про типізацію логів у процесі журналювання даних телеметрії. Встановлюється зв’язок між типом логів, швидкістю запису та зручністю постобробки. Формулюються основні властивості системи журналювання БпАК: оперативність фіксації, функціональна повнота протоколу, можливість конвертації в текстовий формат, захищеність від втручання. Як приклад реалізації розглядається удосконалений протокол на базі MAVLink з адаптацією під спеціальні умови використання. Висновки відповідно до статті. Логи телеметрії БпАК містять в собі об’єктивну інформацію про стан БпАК у процесі їх використання, тому за умови їх правильного використання та інтерпретації вони можуть бути використані як засіб технічної діагностики з метою подальшого об’єктивного оцінювання якості БпАК.
4
Хараш, К. М., О. В. Ольшевська, and Ж. А. Титуренко. "Принципи побудови хмар тегів даних." Automation of technological and business processes 12, no. 1 (March 30, 2020): 17–24. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i1.1699.
Full textAbstract:
Розглядаються механізми візуалізації для побудови термінологічних хмар. На прикладі JSON, HTML, CSV, XLSX, XML, TXT наведений перелік типів файлів та ресурсів. Проаналізовано можливості добування та збереження вхідних даних. Проведено дослідження аналогічних систем, на основі якого було обрано два оптимальні типи файлів, а саме CSV та TXT. Виявлено підхід формування списку ключових слів для наукових публікацій або виокремлення провідної тематики різних текстів. Встановлено, що у разі необхідністі обробки великих текстів спільної спрямованості, якими наприклад можуть бути літературні твори, наукові статті, судові вироки тощо, достатнім буде використання малих веб-додатків для побудови тегових хмар. Тегові хмари на основі алгоритму k-середніх здатні досить ефективно виявити ключові поняття, найбільш уживані слова та провідні концепції. При порівнянні між собою форматів CSV та TXT, було підтверджено, що швидкість обробки залежить скоріше від об’єму вхідної інформації, ніж від структури файлу. Звідси, можна стверджувати, що використання одного або іншого формату зумовлено вибором користувача. Проведено аналіз з якого відзначено, що формат CSV потребує верхнього рядка, в якому вказують атрибути. Для більшої коректності подальшого аналізу, атрибути слід вказати і формувати кожний наступний рядок даних строго по черзі. Така незначна особливість структури допомагає досліднику орієнтуватися серед набору текстової інформації, а при подальшій обробці перший рядок можна не враховувати. На відміну від попереднього формату, формат TXT не потребує формування першого рядка атрибутів. Це ускладнює візуальне сприйняття наявної інформації. Не рекомендовано вводити атрибути самостійно, в подальшому при обробці це буде впливати на коректність результатів кластеризації в негативний бік.
5
Горбань, Александр. "Виокремлення композиційно-мовної форми “міркування” та тексту-міркування як проблема сучасної лінгвістики." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 20 (December 20, 2019): 100–113. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v20i0.3696.
Full textAbstract:
В статье рассматривается композиционно-речевая форма “рассуждение” в качестве единицы композиции, как самостоятельное текстовое образование, обладающее смысловым и структурным единством. Подчеркивается, что текст-рассуждение может строится не только на основе умозаключений и доказательств, но и на основе свободно организованного речемыслительного процесса. Текст рассуждение исследуется с учетом его полисистемности.
Проводится анализ текстов английской прозы второй половины XVII в. Анализируются тексты-рассуждения представленные разными жанрами (эссе, проповеди, медитации, дневники), что позволяет выйти к обобщениям на уровне типологии текстов, дополняя и стилистику и теорию текста новыми наблюдениями над ранее не изучавшимся материалом.
6
Попов, Никита Андреевич, Иван Сергеевич Путилов, Анастасия Андреевна Гуляева, and Екатерина Евгеньевна Винокурова. "ПРИМЕНЕНИЕ ТЕХНОЛОГИЙ ГЛУБОКОГО ОБУЧЕНИЯ ДЛЯ ИЗУЧЕНИЯ ШЛИФОВ НА ПРИМЕРЕ УСИНСКОГО МЕСТОРОЖДЕНИЯ НЕФТИ." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, no. 6 (June 17, 2020): 100–112. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/6/2681.
Full textAbstract:
Статья посвящена разработке методических приемов к применению технологий машинного обучения для решения задач по углубленному анализу геолого-физических параметров на основе результатов лабораторных исследований шлифов керна. Для достижения поставленной цели был разработан специализированный табличный формат описания шлифов керна карбонатных отложений. На основе разработанного формата сформирована база данных для последующего анализа и применения технологий глубокого и поверхностного обучения. В качестве объекта исследования выбрана пермокарбоновая залежь Усинского месторождения, расположенного в Республики Коми. Технология глубокого обучения была применена с целью получения математической модели прогноза ряда геологических параметров по фотографиям шлифов. В качестве основного примера был рассмотрен прогноз восьми классов по Данему, выделяемых по шлифам. Разработанный формат позволяет все текстовые описания геологических характеристик шлифа представить в табличном виде с дискретной кодировкой. Табличное представление даёт ряд преимуществ. Во-первых, это позволяет выполнять математико-статистический анализ описания шлифов; во-вторых, можно формировать базу для анализа, используя результаты работы разных авторов, включая фотографии шлифов; в-третьих, дает возможность сопоставлять и анализировать параметры, полученные по шлифам с другими результатами исследований кернов. На примере пермокарбоновой залежи Усинского месторождения по разработанному формату была сформирована уникальная база по данным более 1000 шлифов из 6 скважин. Дополнительно к описаниям шлифов в базу данных была загружена информация по результатам лабораторных исследований различных геолого-физических параметров, полученная на образцах керна из тех же интервалов, что и шлифы. На основании сформированной базы данных было получено соотношение газопроницаемости и пористости с категоризацией точек по классификации Данема на пермокарбоновой залежи Усинского месторождения. Сформированная база данных описаний шлифов связана и с фотографиями шлифов, что, в свою очередь, позволяет применять современные технологии компьютерного зрения, основанные на глубоком обучении, для анализа и прогноза параметров шлифов. В результате проведенных экспериментов была получена модель, которая позволяет по фотографии шлифа выделять геологические параметры. На сегодняшний день работы по пополнению базы и совершенствованию модели продолжаются, но полученная модель уже используется как инструмент, ускоряющий процесс анализа шлифов.
7
Długosz, Natalia. "Какво казва брадата за мъжа? За българска езикова картина на брада." Slavica Wratislaviensia 174 (May 5, 2021): 35–46. http://dx.doi.org/10.19195/0137-1150.174.3.
Full textAbstract:
В настоящата статия се реконструира езикова картина на концепта брада в българския език. Разглеждат се предимно системни и текстови данни. Ситемните данни произхождат от всички репрезентативни български лексикографски източници. Текстовите данни са ексцерпирани от електронните издания на многотиражни вестници и списания, други уебсайтове и от базата на Български национален корпус. Освен системните и текстовите данни подлагам на анализ и данните, който произхождат от българcката народна традиция. Образът на брадата в българския език е конституиран върху символичното значение на брадата като атрибут на старостта, мъдростта, опитността, властта, достойството и мъжествеността. За българския език е характерно противопоставянето между образа на брадатия мъж и мъжа без брада (кьосе). Брадата в съвременния български език се описва с оглед на притежателя й, цвят, физически характеристики (дължина, гъстота, форма), период на отглеждане на брада. Тя се оценява също според естетичните ѝ качества, като и спрямо сексуалната атрактивност на мъжа.
8
Andrushchenko, Roman. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДІВ СЕРІАЛІЗАЦІЇ ДАНИХ У КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖАХ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1 (15) (2019): 115–26. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-115-126.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. У наш час спостерігається значне збільшення трафіку в мережі Інтернет та в локальних мережах. Тому необхідно приділяти увагу ефективності процесів прийому/передачі даних у мережевому програмному забезпеченні. Програмне забезпечення, яке тим чи іншим чином передає дані по комп’ютерній мережі, виконує операції серіалізації/десеріалізації внутрішніх структур у потік байтів. Ці процеси є необхідними і можуть безпосередньо впливати на механізми комунікації між хостами. У статті проведено порівняльний аналіз форматів серіалізації структурованих даних, та досліджено вплив компресії на прикладному рівні моделі OSI. Проведене дослідження дасть змогу покращити процеси передачі даних у межах моделі OSI, беручи до уваги високорівневу структуру даних, що передаються. Постановка проблеми. Процеси перетворення внутрішніх структур даних програмного забезпечення до вигляду, прийнятного для передачі через мережу, можуть впливати на швидкість та надійність роботи програмного забезпечення. Проблема полягає в тому, що сучасне програмне забезпечення виконує значну, а іноді й зайву, роботу при передачі даних, передаючи надлишкову інформацію. Також протоколи різних рівнів моделі OSI зазвичай не беруть до уваги особливості самих даних, розглядаючи їх лише як потік байтів, що призводить до менш ефективних результатів. Одним із способів покращення цієї ситуації є виокремлення структурних особливостей даних, що передаються, та аналіз того, як вони впливають на процес серіалізації та десеріалізації. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Розглянуто публікації, матеріали конференцій у сфері інформаційних технологій за темою дослідження, а також офіційну документацію популярних форматів даних та інтернет-стандарти RFC. Проведено аналіз наявних досліджень роботи протоколів прикладного рівня та форматів серіалізації даних. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Дослідження впливу внутрішньої структури та формату даних, що передаються, на показники ефективності передачі даних з урахуванням стандартних методів компресії на прикладному рівні моделі OSI (GZIP). Постановка завдання. Провести порівняльний аналіз показників роботи текстових та бінарних форматів серіалізації даних, дослідити ефективність їх роботи. Виклад основного матеріалу. Проаналізована, протестована робота реалізацій текстових та бінарних форматів серіалізації даних на наборах повідомлень різного розміру та різної структури за допомогою експерименту. Висновки відповідно до статті. У статті наведено результати порівняльного аналізу текстових та бінарних форматів серіалізації даних. Сформульовані переваги та недоліки використання стандартних механізмів компресії на прикладному рівні моделі OSI у комбінації з різними механізмами серіалізації.
9
Youli, A. Ioannesyan. "«Архаичный» глагольный суффикс в диалектах Хорасана, "Письменные памятники Востока"." Письменные памятники Востока, no. 3 (2018): 37–42. http://dx.doi.org/10.7868/s1811806218030032.
Full textAbstract:
В ряде современных персидских диалектов Хорасана по обе стороны от ирано-афганской границы сохранился глагольный постпозитивный формант (суффикс) -i/- , известный по раннесредневековым текстам - ( ). В разных говорах он выполняет различные функции. В некоторых имеет крайне ограниченное употребление, в других представлен более широкой сферой грамматических функций. Предпринятое в статье исследование на основе диалектологического материала раскрывает полное структурное совпадение диалектных примеров с соответствующими формами в раннесредневековых текстах, а также единый грамматический контекст употребления данных форм в современных хорасанских говорах и средневековых письменных памятниках, что подтверждает правомерность отождествления диалектного -i/- с - ( ) раннесредневековых текстов.
10
Бен, Гу. "От даосских текстов до формата MARC." Библиотечное дело, no. 16 (2008): 6–9.
Find full text
11
Petrikova, Anna. "Категория гоноратива в греко-католических молитвословиях." Poznańskie Spotkania Językoznawcze, no. 35-36 (December 15, 2018): 79–91. http://dx.doi.org/10.14746/psj.2018.7.
Full textAbstract:
В статье анализируются греко-католические молитвы и использование категории гоноратива в них. По отношению к Господу Богу, Богородице, к Святым в обращении к ним используется гоноратив формы Ты – Вы. Это особая лексическая форма вежливости. Известное традиционное Вы, несущее значение уважения к адресату в религиозных текстах (проповедях, молитвах), заменяется гоноративной формой – Ты. В статье подчеркивается роль гоноратива в религиозной коммуникации, его функционирование в религиозном тексте, так как гоноративные (почтительные) формы применяются для характеристики действий уважаемых (с точки зрения говорящего) лиц. Материал исследования представляют тексты молитвословий, текстов славянских акафистов, которые используются в Восточном богослужении.
12
Прокопенко, Н. М. "Малі текстові форми гумористичного дискурсу." Філологічні трактати 8, no. 1 (2016): 54–61.
Find full text
13
Прокопенко, Н. М. "Малі текстові форми гумористичного дискурсу." Філологічні трактати 8, no. 1 (2016): 54–61.
Find full text
14
Голярдик, Наталія, Олександр Луцький, Наталія Макогончук, and Світлана Шумовецька. "ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ПРЕЗЕНТАЦІЙ ЯК ЗАСОБУ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЗНАНЬ КУРСАНТІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН “ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ТА УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ”, “УКРАЇНСЬКА МОВА ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ” І “СУЧАСНА КОМУНІКАЦІЯ”." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, no. 1 (April 26, 2021): 79–96. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.631.
Full textAbstract:
У статті розкрито особливості використання мультимедійних презентацій як засобу підвищення якості знань курсантів під час вивчення навчальних дисциплін “Історія України та української культури”, “Українська мова за професійним спрямуванням” і “Сучасна комунікація”. З’ясовано, що сучасний етап розвитку освіти характеризується широким впровадженням у навчальний процес комп’ютерних технологій, що дозволяють вийти на новий рівень навчання, відкривають раніше недоступні можливості як для викладача, так і для курсантів. Зазначені засоби допомагають збільшити кількість наочної зорової інформації, що дозволяє підвищити ефективність одержання знань курсантами.Автори трактують мультимедійну презентацію як програму, що може містити текстові матеріали, фотографії, малюнки, слайд-шоу, звукове оформлення, дикторський супровід, відеофрагменти, анімацію і тривимірну графіку. Мультимедійна презентація дає унікальні можливості для інтенсифікації процесу навчання різних дисциплін, а також створення методик, орієнтованих на розвиток особистості курсанта. Насамперед йдеться про швидкий зворотний зв’язок між викладачем та курсантами; комп’ютерну візуалізацію навчальної інформації про об’єкти чи закономірності історичних процесів, явищ культурного життя; передачу великих обсягів інформації, поданої у різних формах тощо.Детально розкрито вимоги щодо інтерактивного програмно-методичного забезпечення викладання зазначених навчальних дисциплін, специфіку використання мультимедійних засобів для розроблення комплексів навчально-методичних матеріалів, співвідношення мультимедійних ефектів та звичайного тексту, межі застосовності мультимедійних вставок. На основі практики використання текстових слайдів на заняттях з навчальних дисциплін “Історія України та української культури”, “Українська мова за професійним спрямуванням” і “Сучасна комунікація” визначено вимоги до структури та змісту навчального матеріалу, поданого на слайдах.Розкрито особливості визначення змісту та оформлення текстових й ілюстративних слайдів, а також колірного і мультимедійного оформлення як важливого засобу організації сприйняття інформаційного матеріалу. Окреслено поради психологів, дизайнерів про сприйняття кольорів, вплив кольору на пізнавальну діяльність слухачів, про поєднання кольорів, оптимальну кількість кольорів на екрані тощо.
15
Пилюгина, Н. Ю. "Проблемы описания интернет-жанров на примере жанра «личный блог» в сети Instagram." Территория новых возможностей. Вестник Владивостокского государственного университета экономики и сервиса 13, no. 2 (2021): 189–204. http://dx.doi.org/10.24866/vvsu/2073-3984/2021-2/189-204.
Full textAbstract:
Статья посвящена проблемам, возникающим при исследовании интернет-жанров. Обсуждаются основные направления исследования виртуальных жанров, подходы к изучению главных признаков таких жанров, возможности создания модели их описания. Проводится разграничение понятий формата и виртуального гипержанра. Представлен подход, учитывающий влияние медийных, прагматических, структурных и стилистико-языковых особенностей на природу интернет-жанра. Обобщается опыт последних исследований в области составления модели жанра блога, который представлен как гипержанровое образование, характеризующееся полимодальностью и дискурсивной неоднородностью. Важнейшими медийными характеристиками интернет-жанров являются креолизованность, гипертекстуальность и интерактивность. Особое внимание акцентируется на том, что современные виртуальные жанры – это особая форма организации текста, которая характеризуется процессом нелинейного чтения и письма. Отмечается, что рост текстовой креолизации ведет к изменению способов и типов общения, переопределению функций единиц разных языковых уровней, тенденции к использованию упрощенных конструкций и языковых средств. В статье выделена ведущая особенность жанра блога на основе коммуникативной функции: личный блог ориентирует автора на позиционирование, обусловленное различными коммуникативными действиями публично-частной языковой личности. Приводится пример анализа взаимодействия невербальных и вербальных составляющих блогов в реализации функций социального позиционирования и самопрезентации автора блога (на примере блога В. Шаповаловой). Приведенные примеры доказывают сложность, многомерность исследуемого типа жанра, неразрывную связь визуального и вербального кода в его оформлении.
16
Сухарева, Е. Е., and Родионова Н. С. "Проблемы перевода медицинскoго текста." Вестник ВГУ. Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация, no. 2 (March 15, 2020): 60–64. http://dx.doi.org/10.17308/lic.2020.2/2839.
Full textAbstract:
В статье анализируются лексические особенности текста медицинской тематики в аспекте перевода с английского на русский язык и обратно. Рассматриваются основные типы лексики, которые являются доминантами перевода медицинского текста, и переводческие решения. Лексические единицы отбирались методом сплошной выборки из англоязычных медицинских текстов различных функциональных типов. В результате мы пришли к выводу, что к доминантам перевода возможно отнести следующие группы лексики: специализированная медицинская терминология, медицинские сокращения и аббревиатуры, формат отображения данных и речевые клише. Соответственно, каждая из групп обладает определенными характерными особенностями, которые следует учитывать при переводе материалов данной тематики. К таким особенностям можно отнести следующие: наличие терминологии из смежных предметных областей, несовпадение объема значений медицинских терминов в английском и русском языках, различия в употреблении эпонимов, количественном соотношении аббревиатур и сокращений, используемых в английском и русском медицинском тексте. Зачастую аббревиатуры и сокращения являются неоднозначными, в связи с чем может возникнуть проблема поиска нужного варианта перевода. При переводе следует принимать во внимание соответствие формата данных, а также употребление устойчивых речевых клише. Еще одна особенность современного английского медицинского текста – значительное количество неологизмов. Переводческие решения вышеперечисленных проблем следующие: использование однозначных эквивалентов или вариантных соответствий при переводе терминов; большая частотность использования полного соответствия аббревиатуре; перевод неологизмов калькированием, транскрипцией, транслитерацией либо описательным способом; перевод речевых клише функциональными соответствиями.
17
Блинова, Ольга Владимировна. "«Множественное пейоративное»: семантика и сочетаемость (по данным веб-корпуса)." Компьютерная лингвистика и вычислительные онтологии, no. 1 (January 9, 2018): 9–17. http://dx.doi.org/10.17586/2541-9781-2017-1-9-17.
Full textAbstract:
Статья посвящена формам мн.ч. существительных сотрицательной окраской референтов типа ‘всякие пугачёвы и киркоровы’. Особенности семантики форм т.наз. множественного пейоративного ( Pl . Pej ), возникшие врезультате действия коннотации «ограниченное количество ~ большое количество», сказываются на сочетаемости, вчастности, делая возможным комбинации с кванторными словами. Обсуждается технология нахождения форм Pl.Pej ввеб-корпусе ( RuTenTen ), а именно поиск сприменением CQL , рассмотрением частотных списков словоформ и дальнейшим поиском по словоформам с указанием части речи и сохранением типа написания. Приводятся результаты анализа сочетаемости форм Pl.Pej по данным корпуса. Выделяются компоненты именных групп, возглавляемых формой Pl.Pej (‘все’, ‘все эти’, ‘всякие’, ‘всякие там’, ‘разные’ идр.). Обсуждаются компоненты именных групп счислительными, счётными существительными, групповыми существительными и наречиями типа ‘пятьсот сидоровых’, ‘десяток сидоровых’, ‘банда сидоровых’, ‘много сидоровых’. Рассматриваются конструкции, способные поддерживать выражение смыслов «множественность» и «неуникальность» (элективные конструкции, конструкции с типа, вроде). Результаты исследования могут быть использованы для анализа тональности текстов на русском языке, точнее, для извлечения мнений о людях.
18
Надточій, О. Л. "Розширення жанрових меж сучасного коментарю в межах аналітичних текстових форматів." Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації, no. 3 (39) (2019): 51–55.
Find full text
19
Гудінова, І. Л. "Мем як зразкова текстова інтернет-форма в контексті самопректування особистості." Актуальні проблеми психології. Психологічна герменевтика 2, вип. 10 (2017): 155–66.
Find full text
20
КОСТАНДА, Ірина. "КОДИФІКАЦІЯ СТИЛІСТИЧНИХ ФОРМ ТРАДИЦІЙНОГО ТЕКСТУ (НА МАТЕРІАЛІ АНТОЛОГІЇ ЧЖАО МІНА (眧明) «ВИБРАНІ ТВОРИ ЧЖАО МІНА» («昭明文选»)." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 45 (September 23, 2021): 202–8. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.18.
Full textAbstract:
Дослідження присвячене розгляду процесів стилістичної кодифікації та становлення стилістичних норм на матеріалі одного з голов- них творів із цієї галузі китайської філології «Вибрані твори Чжао Міна» («昭 明文选») авторства Чжао Міна (眧明). Методологічно важливими у статті є такі аспекти: основою для формування системи автентичних стилістич- них засобів у мові веньянь виступають форми тексту, які поєднують у собі всі лінгвальні та екстралінгвальні фактори у процесах стилістичної кодифі- кації. Форми тексту утворювалися й кодифікувалися під впливом соціальних чинників, убираючи в себе світогляд китайського народу, від форми тексту залежав вибір стилістичних засобів. Авторка стверджує важливість ідеї наступництва для розвитку китайської філологічної традиції, а також сфор- мованої системи текстів, яка в певний історичний період впливала на дина- міку розвитку філологічної традиції Китаю та вводила нові форми текстів у процесі стилістичної кодифікації. Процеси стилістичної кодифікації на при- кладі цієї антології передбачають розгляд основних проявів та критеріїв від- бору матеріалу у процесі стилістичної кодифікації. Запропонований у статті історично-порівняльний формат дослідження допомагає деталізувати наявні на той час результати кодифікації, відомі через розгляд попередніх філоло- гічних праць, а також прослідкувати закріплення фіксованих стилістичних засад як подальшу стилістичну кодифікацію веньяню. Комплексний підхід до аналізу кодифікаційних процесів у стилістиці мови веньянь дає змогу просте- жити подальший розвиток стилістичних феноменів, запровадження мовної норми, заснованої на традиційних формах тексту. Доведено, що форми тек- сту, зафіксовані в «Обраних творах Чжао Міна», продовжували процеси формування стилістики як окремої галузі філологічної науки Давнього Китаю, а також мали вплив на вибір матеріалу для кодифікації в подальших працях зі стилістики, що, своєю чергою, впливало на формування стилістичних засад сучасної китайської мови. Сформована традиція відбору мовного матеріалу спиралася передусім на фіксовані форми текстів, а стилістичні норми вста- новлювали залежно від кодифікованих текстових форм.
21
Slavkina, Inga Anatol’evna, Larisa Stepanovna Shmul’skaya, Svetlana Victorovna Mamaeva, and Mariya Victorovna Vekkesser. "ОТРАЖЕНИЕ РЕГИОНАЛЬНОЙ САМОИДЕНТИФИКАЦИИ В РЕЧЕВОМ ПОВЕДЕНИИ ИНДИВИДУАЛЬНОЙ ЯЗЫКОВОЙ ЛИЧНОСТИ – ЖИТЕЛЯ СИБИРСКОЙ ПРОВИНЦИИ." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 9, no. 3 (November 12, 2017): 81. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2017-3-81-95.
Full textAbstract:
Предметом исследования явились способы отражения и лингвистического выражения региональной самоидентификации в речевом поведении отдельной языковой личности.Материалом исследования послужили записи текстов интервью с жительницей сибирской провинции; текстов бесед с бывшими односельчанами; протоколы наблюдения за речевым поведением информанта.Цель. Выявить маркеры региональной самоидентификации в речевом поведении индивидуальной языковой личности.Методы исследования: описательный метод и метод контекстуального анализа.Результаты. Региональная идентичность определяется как форма коллективной идентичности, при которой ее носитель оказывается способным к пространственно-временной идентификации, ценностному, эмоциональному, регулятивному соотнесению с внешним миром. При анализе текстов бесед, интервьюирования выявлены определённые черты, отражающие региональную «самость».
22
МАТВІЄНКО, Валерія. "ТЕКСТОВИЙ АНАЛІЗ ВІРША БОРИСА ГУМЕНЮКА «МОЖЕ Б НЕ ЙШОВ СИНУ»." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 45 (September 23, 2021): 261–72. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.23.
Full textAbstract:
Борис Гуменюк – один із перших професійних письменників незалежної України, який добровольцем пішов на фронт захищати свою дер- жаву. Тексти письменника без перебільшення «постали з окопів» війни, разом із тим їм притаманна естетика страждання й смерті, болю й відчаю; рядки сповнені патріотичного пафосу, що створює закличний мобілізаційний ефект. Б. Гуменюк художньо відтворює проблеми буття людини в жорстоких умовах війни. Метою статті є текстовий аналіз вірша «Може б ти не йшов сину», у якому письменник на прикладі життя-смерті родини художньо відображає реалії війни, що зненацька впала на українців. У дослідженні застосовано синтез методів – феноменологічного (метод інтенційної спрямованості свідомості у вираженні її через художній образ допоміг установити жанрово-композиційні особливості вірша), історико- біографічного (аналіз умов написання поезії) та методу рецептивної есте- тики (творчість Б. Гуменюка як проблема сприймання і читання). Методоло- гію дослідження урізноманітнюють елементи психоаналізу і структуральної інтерпретації художнього тексту. Виявлено, що поезія «Може б ти не йшов сину» побудована на класично- баладному для української літератури сюжеті: мати випроводжає сина на війну. Однак форма вірша, система образів, композиційні особливості, викори- стання зображально-виражальних художніх засобів дають підстави вести мову про новаторський характер аналізованої поезії, спроєктованої на всю творчість письменника про події війни. Досліджено, що архетипні образи хати, сонця, неба інтерпретовано як образи-символи загальнолюдської свідо- мості. Значну увагу приділено образу хати як ідейно-смисловому об’єднуваль- ному елементу вірша. З’ясовано, що письменник художньо відтворює образ воїна-лицаря, захисника своєї родини та країни, наділяючи його шляхетністю, справедливістю, мужністю, щирістю, готовністю у будь-який момент віддати за свободу життя. У процесі аналізу образу воїна акцентовано увагу на зображенні його рук, що є не лише засобом захисту від ворога, а й символом єднання, братерства, життя. У вірші «Може б ти не йшов сину» простежено фольклорні мотиви, які в письменника набувають нового звучання. Вони виявляють себе в тому, що, по-перше, послугували основою для побудови сюжету, хоча образ матері – індивідуалізований і психологічно поглиблений; по-друге, у лаконізмі сюжету, побудованого у формі діалогу; по-третє, у використанні тематики рекрут- ських пісень, якій надано глибокого соціально значущого змісту, з опоетизуван- ням, побіч того, безмежної материнської любові.
23
Вовк, Анатолій Іванович, and Денис Анатолійович Гірник. "Язык представления математических текстов в Интернете." New computer technology 5 (November 2, 2013): 15–16. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.55.
Full textAbstract:
В докладе представлен редактор MathTextView, реализующий язык представления математических текстов для работы в Интернете. Нотация языка максимально приближена к используемой в языках программирования нотации для представления математических выражений. Язык относится к классу натуральных и обладает рядом важных свойств: возможностью сохранения наряду с синтаксисом формулы ее семантики, преобразования нотации к бесскобочной польской записи, которая удобна для машинной обработки математических выражений; семантическим контролем нотации; динамическим вводом информации (форумы, чаты, система WYSIWYG и др.), конвертированием в другие системы нотации; лаконичностью, возможностью в некоторых случаях справлять ошибки нотации.Язык MathTextView близок по нотации к языку TеX, но в отличие от последнего является носителем не только синтаксиса формулы, но и ее семантики. Язык Content MathML позволяет также отображать семантику формул, но его нотация в силу большой громоздкости не позволяет пользователю непосредственно на этом языке кодировать и далека от естественной нотации математических формул. Поэтому MathML пригоден лишь для машинной обработки математических текстов. Таким образом, язык MathTextView объединяет простоту нотации, присущую языкам серии ТЕХ, с возможностью отображения семантики математических выражений, присущей языку MathML. При этом нотация MathTextView максимально приближена к языку общения специалистов на различных форумах по математике, физике и другим техническим дисциплинам. Эффект сохранения семантики математической формулы при ее естественной нотации достигается потому, что естественная нотация математических текстов, формировавшаяся столетиями, по своей природе строго структурирована, что выражает суть самой математики. Кроме представления формул в MathTextView имеется метаязык, с помощью которого можно описывать схематические рисунки и графики из множества элементарных функций.Разработан конвертер MathTextView в MathML. Для презентации возможностей применения редактора математических текстов создан сайт http://math.accent.kiev.ua. В настоящее время MathTextView позволяет описать более 250 математических объектов: например, математические функции, логические операции, операции над множествами. Представлены операции дифференцирования, интегрирования, суммирования, умножения. Есть возможность представления векторов, матриц, тензоров, определителей, многозначных функций, таблиц. Легко работать с греческими символами. Есть готические символы и ряд специальных символов. Имеется возможность корректно использовать кириллицу для представления размерности. Семантические возможности языка демонстрируются с помощью калькулятора символьного дифференцирования. В качестве примера использования языка представлена электронная книга по математической логике, набранная с помощью разработанного редактора электронных книг, в основу которого положен MathTextView. Cоздан форум для общения специалистов по техническим дисциплинам. Такими же возможностями обладает и гостевая книга на указанном сайте. В гостевой книге имеется возможность обмениваться математическими текстами по электронной почте.В настоящее время разработан вариант обработки математически структурированной информации на сервере. При этом окончательный вариант графического представления математических текстов может быть выполнен с помощью ставшего де-факто стандартом аппаратно-независимого формата DVI (DeVice Independent), что дает возможность представления математических текстов в форматах GIF, JPG, PNG, LaTeX, PDF, PostScript, SVG. Таким образом достигается эффект сохранения семантики математической формулы с возможностью ее презентации в современных издательских системах.В системах дистанционного обучения редактор MathTextView может быть использован по всем перечисленным выше направлениям. Особенно эффективно, на наш взгляд, его использование в системах тестирования по математическим и физическим дисциплинам, что позволит кардинально изменить сам принцип тестирования, имеющий в настоящее время ряд существенных недостатков. Тестирование продуктов, созданных на основе использования MathTextView в системе дистанционного обучения Moodle, показало, что интегрирование этого редактора в систему ДО не представляет никаких трудностей. На основе MathTextView разработан ряд встроенных программируемых калькуляторов, используемых в автоматизированных системах расчета смет.
24
Shynhalov, D., Ye Meleshko, and V. Bosko. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДКРИТИХ НАБОРІВ ДАНИХ ВЕБ-РЕСУРСІВ У КОНТЕКСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЇХ ДЛЯ ТЕСТУВАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙНИХ СИСТЕМ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, no. 56 (September 11, 2019): 110–13. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.4.110.
Full textAbstract:
Предметом вивчення у статті є процес тестування методів побудови рекомендаційних систем на основі відкритих наборів даних у мережі Інтернет. Метою є дослідження відкритих наборів даних веб-ресурсів у контексті застосування їх для тестування різних методів побудови рекомендаційних систем. Завдання: дослідити сучасні вебплатформи з відкритими наборами даних та можливість застосування їх даних для тестування якості роботи різних рекомендаційних систем. Отримані такі результати: Розглянуто найбільш популярні веб-платформи з відкритими наборами різнотипних мережевих даних. Здійснено порівняльний аналіз цих платформ з точки зору наявності вільного доступу до завантаження даних, їх функціональності та територіальної приналежності, формату даних та зручності для подальшого використання для машинного навчання, а також можливості застосування для тестування рекомендаційних систем. Також проведено оцінку актуальності даних, що зберігаються у репозиторіях з вільним доступом та наявності їх оновлення з часом. Висновки. Досліджено веб-платформи, що містять відкриті набори даних, які можна використати для тестування рекомендаційних систем. Основними перевагами більшості платформ є підтримка сучасних форматів даних та умовно вільний або вільний доступ. Серед недоліків розглянутих платформ слід зазначити недостатню структурованість деяких наборів даних, зокрема текстових, що значно обмежує їх застосування для тестування методів контентної фільтрації. Окрім того, одним з факторів, що обмежує використання відкритих наборів даних є їхня актуальність, тому що деякі набори, що зберігаються на платформах, є застарілими та не оновлюються. Усі розглянуті набори даних можуть бути застосовані для дослідницьких цілей та тестування роботи рекомендаційних систем.
25
Бокерия, С. А., Е. А. Кернер, and Д. А. Кузнецова. "ЭВОЛЮЦИЯ ПРИОРИТЕТОВ АРКТИЧЕСКОЙ ПОЛИТИКИ СТРАН СЕВЕРНОЙ ЕВРОПЫ (НА ОСНОВЕ КОНТЕНТ-АНАЛИЗА ДОКТРИНАЛЬНЫХ ДОКУМЕНТОВ)." Via in tempore. История. Политология 47, no. 2 (August 5, 2020): 416–26. http://dx.doi.org/10.18413/2687-0967-2020-47-2-416-426.
Full textAbstract:
Арктика представляет интерес для многих региональных и нерегиональных акторов. Среди региональных акторов можно выделить группу североевропейских стран, которые заинтересованы в развитии своей политики в арктическом регионе. В 2000-х гг. пять циркумполярных государств – Норвегия, Дания, Финляндия, Швеция и Исландия – разработали собственные арктические стратегии, в которых они обозначили основные приоритеты и направления внешней и внутренней политики по отношению к Арктике. В данной работе содержание арктических доктринальных документов данной группы стран было рассмотрено с помощью контент-анализа. Таким образом, текстовое содержание документов было преобразовано в количественный формат, что позволило более наглядно продемонстрировать отличия приоритетов арктической внешней политики циркумполярных стран.
26
Теркулов, В. И. "Network dictionary space." Russkii iazyk za rubezhom, no. 5(288) (October 28, 2021): 44–49. http://dx.doi.org/10.37632/pi.2021.288.5.006.
Full textAbstract:
В статье дается общее описание типов сетевых словарей. Разграничиваются «репринтные» словари, которые представляют собой выложенные в Интернете текстовые электронные копии традиционных словарей, электронные версии традиционных словарей, получивших электронную разметку, гиперссылки (гипертекст) на связанные описания толкований значений и снабженных поисковыми формами, словарные корпусы (сетевые гизаурусы) – сайты одновременного поиска по разным электронным версиям словарей (лингвистических и энциклопедических) и сетевые словари, создаваемые исключительно в электронном формате. Базовыми особенностями последних признаются актуальность, интерактивность, интегрированность, мультимедийность и гипертекстуальность. Автор выдвигает идею создания Большого научного интегрального сетевого словаря русского языка. The article deals with a general description of the types of network dictionaries. A distinction is made between «reprint» dictionaries, which are electronic text copies of traditional dictionaries posted on the Internet, electronic versions of traditional dictionaries that have received electronic marking, hyperlinks (hypertext) to related descriptions of meaning interpretations and equipped with search forms, dictionary corpora (network guisauruses) – sites for simultaneous search in different electronic versions of dictionaries (linguistic and encyclopedic), and network dictionaries created only in electronic format. Relevance, interactivity, integration, multimedia and hypertextuali ty are considered to be the basic features of network dictionaries of electronic format. The author puts forward the idea of creating a Large scientific integrated network dictionary of the Russian language.
27
Blagojevic, Nenad Dj. "Тематско-идејна обележја повести „Пустињак и шестопрсти” Виктора Пељевина." Филолог – часопис за језик књижевност и културу, no. 23 (August 7, 2021): 226–36. http://dx.doi.org/10.21618/fil2123226b.
Full textAbstract:
Уз романе, повести представљају један од најзначајнијих аспеката стваралаштва Виктора Пељевина, којима се, по мишљењу многих проучавалаца савремене руске књижевности, не удељује довољно пажње у анализама. Иако детаљније упознавање са Пељевиновим стваралаштвом и хронологијом његових издања наводи на закључак да зборници приповедака и повести представљају неку врсту „складишта” тема и идеја које писац касније развија у пуноцене романе, улога тих зборника у поетици писца није ништа мања у односу на романе. Ствар је у томе што се писац у краћим књижевним формама у потпуности усредсређује на одређену тему, идеју или посебан поступак стилистичког уобличавања текста. Управо је та особина учинила Пељевинове повести и приче, по свој прилици, најподеснијим формама за упознавање са суштином стваралачких концепција аутора. Такође, треба истаћи да иако ови текстови функционишу као „затворени светови”, на први поглед неповезани један са другим, зборници прича ипак заокружују скуп тема који, према схватањима Пељевина, на најбољи начин описује стање колективне свести руског друштва у оном периоду када су се ти текстови појавили. У овом раду се на примеру повести „Пустињак и шестопрсти” анализирају тематско-идејне карактеристике Пељевиновог стваралаштва у сфери кратке прозе.
28
Рыбальченко, Т. Л. "Интерпретация текстов как форма саморефлексии автора в цикле Ю. Трифонова "Опрокинутый дом"." Русистика, Вып. 8 (2008): 77–82.
Find full text
29
Petkov, Oleksandr O. "ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ВОЗМОЖНОСТИ ТЕСТОВ С ВОССТАНАВЛИВАЕМЫМИ ФРАГМЕНТАМИ." Information Technologies and Learning Tools 36, no. 4 (September 12, 2013): 9–17. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v36i4.876.
Full textAbstract:
В статье рассмотрены педагогические возможности тестов, которые формируются по методу восстанавливаемых фрагментов. Проведен анализ взаимосвязи тестов данного типа с другими типами тестов. Показана возможность применения тестов с восстанавливаемыми фрагментами для контроля усвоения на уровне воспроизведения: языковых выражений, представленных в текстовом формате, набора символов, имеющих смысловую нагрузку, а также языковых выражений, которые описывают графически представленные объекты. Приведены результаты экспериментов, которые подтверждают возможность использования тестов с восстанавливаемыми фрагментами для контроля усвоения теоретического материала, обучения и стимулирования учебной деятельности студентов.
30
Суетина, О. Г. "Специфика реализации текстовых категорий в текстах судебных решений (на материале решения Верховного суда Великобритании по делу «Perry v Raleys Solicitors»)." Current Issues in Philology and Pedagogical Linguistics, no. 1 (2020) (March 25, 2020): 167–75. http://dx.doi.org/10.29025/2079-6021-2020-1-167-175.
Full textAbstract:
В статье исследуется специфика реализация текстовых категорий связности, информативности, членимости, ретроспекции и модальности в текстах судебных решений (на материале решения Верховного суда Великобритании по делу «Perry v Raleys Solicitors»). Связность в текстах судебных решений на лексическом уровне проявляет себя наличием повторной номинации и прономинальной референции, характерных для официально-деловой речи и обеспечивающих предельно точное понимание прочитанного, а также гиперогипонимической связи. Использование же синонимии как средства связности в текстах официально-делового стиля неприемлемо, поскольку привносит изменение оттенков смысла, противоречит задаче достижения максимальной точности передачи информации. Судебному решению также присущи формы лексической когезии, выражающей себя в четкой структурированности текста, наличии разделов, подразделов и абзацев с нумерацией. Связанность текста судебного решения также обеспечивает обилие вводных слов. Информативность реализуется в тексте судебного решения посредством когнитивной информации, которую репрезентируют в первую очередь многочисленные юридические термины, а также оперативной информации, выраженной в его резолютивной части. Текстовая категория членимости, связанная с композиционной и логической организацией текста, реализуется в тексте судебного решения в полном объеме. Высокий уровень структурированности текста судебного решения позволяет реципиенту быстро ориентироваться в его содержании, облегчает восприятие информации. Категория ретроспекции имеет в тексте судебного решения важнейшее значение в связи с необходимостью описания фактической стороны рассматриваемого дела, а именно событий, произошедших в прошлом. Другой формой реализации категории ретроспекции в тексте судебного решения является цитирование нормативно-правовых актов. В текстах судебных решений также реализуются интерсубъективная, субъективно-оценочная и референтивная разновидности модальности.
31
Gromova, Natalia. "РЕЧЕВАЯ АГРЕССИЯ: ОТ КОММУНИКАТИВНЫХ ОШИБОК ДО ПРАВОНАРУШЕНИЙ." Legal Linguistics, no. 5 (16) (December 15, 2016): 173–89. http://dx.doi.org/10.14258/leglin(2016)515.
Full textAbstract:
В статье рассматриваются особенности речевой агрессии в современных условиях коммуникации. Выделяется неосознанный и осознанный виды речевой агрессии. Неосознанная речевая агрессия, провоцируемая низким уровнем культуры коммуникантов, невозможностью управлять своим поведением в эмоционально сложной ситуации и неумением предвидеть коммуникативные последствия, выступает как первичная форма в сознании индивида, провоцирующая существование в дальнейшем осознанной речевой агрессии различного уровня общественной опасности. В исследовании выделяются и рассматриваются три вида такой агрессии: компенсаторная, игнорантная, окказиональная. Осознанное же использование конфликтогенных текстов может иметь различные субъектные установки: от коммуникативно необходимых до идеологически обусловленных. Это и определяет ее деление также на три вида (коммуникативный, социальный, идеологический), содержание которых анализируется с позиции целевых установок адресанта. Отмечается, что не все проявления речевой агрессии можно считать правонарушением, поскольку часть коммуникативных стратегий предполагает использование элементов агрессивного поведения в процессе общения, не несущего общественной опасности. Устанавливаются различия между собственно выражением оскорбления и его идентификацией в качестве правонарушения. При этом особого внимания заслуживает коммуникация, которая представляет собой общественную опасность и наносит ущерб как социуму в целом, так и его отдельным представителям. Исследуется взаимосвязь между формой выражения агрессии в речи индивида и степенью общественного вреда: от оскорбления до вербального экстремизма. Актуализируется особая роль в процессе интерпретации текста адресата, который выступает не только пассивным объектом агрессии со стороны автора текста, но и активным интерпретатором, от способностей которого зависит результат коммуникативного процесса.
32
Бесшапошников, Н. О., М. С. Дьяченко, А. Г. Леонов, М. А. Матюшин, and А. E. Орловский. "The Application of Machine Learning and Neural Networks to Automated Text and Visual Assignment Verification Used as Assistance to Educators." Успехи кибернетики / Russian Journal of Cybernetics, no. 2(2) (June 30, 2020): 39–45. http://dx.doi.org/10.51790/2712-9942-2020-1-2-4.
Full textAbstract:
Процесс цифровизации образования, активно проводимый в нашей стране и по всему миру, позволил более широко применить в учебном процессе современные приемы преподавания, перенося часть педагогической нагрузки с очного формата на дистанционный. Проектируемые и используемые цифровые образовательные платформы уже сейчас включают в себя не только оцифрованный лекционный видеоматериал и электронные формы учебников, но и элементы автоматизации проверки выполненных учащимися заданий. Расширение области применения автоматической проверки решенных учащимися задач и выполненных упражнений является объективной необходимостью, в противном случае при дистанционных формах образовательного процесса резко возрастает нагрузка на педагога, который должен выделять значительное время на проверку увеличившегося самостоятельной работы школьников и студентов. Кроме того, при дистанционном преподавании снижается эффект личного присутствия педагога, когда учитель и ученики разделены экранами компьютеров. Существенной помощью может стать использование интеллектуальных помощников преподавателя и автоматизированных систем проверки, построенных методами машинного обучения и технологии нейронных сетей. В настоящей статье рассмотрены подходы к решению поставленных задач по автоматической проверке графических заданий и выявлению заимствований в текстовом виде. Показаны возможные варианты реализации этих функций с использованием технологий искусственного интеллекта. The digitalization of education in Russia and worldwide enables a more extensive introduction of advanced teaching methods through a partial switch from offline to online teaching. The existing and coming e-learning platforms feature not only digital lecture videos and e-textbooks, but some automated assessment/grading tools. There is a need to expand the coverage of such tools to avoid the extreme burden of online teaching as the educator has to allocate significant time for assessing the increased amount of high school/university student assignments. Also, distant learning diminishes the effect of the educator personal presence since the teacher and the student are separated by their computer screens. Smart educator assistants and automated assessment tools based on machine learning and neural networks can significantly alleviate the problem. This study offers some strategies for automated assessment of graphic assignments and checks for plagiarism. Possible AI-based implementations of such features are presented.
33
Ivanov, Vyacheslav. "Происхождение имени Кухулина (The Origin of Cú Chulainn’s Name)." Studia Celto-Slavica 2 (2009): 15–25. http://dx.doi.org/10.54586/uvip1646.
Full textAbstract:
Внутренняя форма имени мифологического или эпического героя часто может быть объяснена ситуацией (или набором ситуаций), с которой прежде всего связывается этот герой. В таких случаях это имя может рассматриваться как минимальный текст, являющийся переводом соответствующей ситуации . Эта ситуация может быть полностью (или почти полностью) восстановлена благодаря анализу более обширных мифологических и эпических текстов, в которых употребляется соответствующее имя (это последнее можно рассматривать как минимальный текст, включенный в состав более пространных текстов, соотносящихся с этой же ситуацией). Если в родственной языковой и мифологической традиции сохраняется имя, по внутренней форме совпадающее с исследуемым именем, то и для этой второй традиции можно реконструировать соответствующую ситуацию, хотя она в этой второй традиции отражена лишь в имени – минимальном тексте, но не в более обширных текстах. Следовательно, сравнение имен – минимальных текстов – и более обширных тестов, включающих эти имена, оказывается средством для сравнения и реконструкции ситуаций, с ними соотносимых. Такие выводы, в частности, можно сделать при сравнении имени Кухулина и связанных с ним ирландских преданий, с одной стороны , и соответствующих элементов других индоевропейских языковых и мифологических систем – с другой.
34
Брумштейн, Юрий Моисеевич, and Светлана Сергеевна Кострыкина. "Научное и техническое редактирование статей по физико-математическим и техническим наукам в российских журналах." Научная периодика проблемы и решения 7, no. 3 (September 30, 2017): 151. http://dx.doi.org/10.18334/nppir.7.3.38361.
Full textAbstract:
Показана роль российских научных журналов, публикующих статьи по физико-математическим и техническим наукам, в развитии научных коммуникаций и исследований; информационной поддержке выполнения инновационных инженерно-технических разработок; подготовке кадров высшей квалификации. Проанализированы научные специальности из списка Высшей аттестационной комиссии (ВАК) России, соответствующие физико-математическим и техническим наукам. Охарактеризовано влияние развития информационно-телекоммуникационных технологий на методы подготовки статей авторами, номенклатуру используемых ими программно-технических средств, применяемые в редакциях форматы текстовых файлов, графических объектов и пр. Описаны направления «входного контроля» работ, поступающих в научные журналы указанных профилей, возможности использования современных программно-технических средств для проверки степени оригинальности текстов статей, организации работы редакций, взаимодействия их с рецензентами и авторами. Охарактеризованы основные цели и практические методы научного редактирования русскоязычных статей по физико-математическим и техническим наукам. Отмечено, что в неспециализированных научных изданиях (особенно не входящих в перечни ВАК) такое редактирование осложняется слишком широкой тематикой публикуемых работ. Рассмотрены особенности проверки и редактирования англоязычных статей и англоязычных фрагментов русскоязычных статей: названий, аннотаций, ключевых слов, сведений об авторах, источников в библиографических списках. Отмечено, что качество предоставляемых многими авторами переводов на английский язык аннотаций (а иногда и названий статей) часто бывает неудовлетворительным. Это особенно касается сложных русскоязычных фраз с большим количеством придаточных предложений, которые плохо поддаются автоматическому переводу. Проанализированы цели и особенности использования в статьях по физико-математическим и техническим наукам графических аннотаций. Исследованы цели и основные направления технического редактирования работ по рассматриваемым в статье профилям исследований. Показано, что такое редактирование может затрудняться необходимостью использования специальных программно-технических средств. Кратко рассмотрена специфика верстки номеров журналов, публикующих статьи по физико-математическим и техническим наукам. Охарактеризованы вопросы обеспечения необходимой квалификации научных и технических редакторов журналов по рассматриваемым в данной статье профилям. Обоснована целесообразность периодического проведения на всероссийском уровне специальных занятий с лицами, осуществляющими научное редактирование таких статей – например, в форме вебинаров.
35
Букачук, Х. В. "Мовно-текстові форми реалізації неусвідомленого садизму: від Тараса Шевченка до Дмитра Білого." Психологія і суспільство, Спец. вип. (2014): 119–24.
Find full text
36
Malinowski, Artur. "Adam Mickiewicz w Odessie. Fenomen pogranicza." Bibliotekarz Podlaski. Ogólnopolskie Naukowe Pismo Bibliotekoznawcze i Bibliologiczne 42, no. 1 (March 30, 2019): 197–211. http://dx.doi.org/10.36770/bp.47.
Full textAbstract:
Пребывание Адама Мицкевича в Одессе – это веха в его биографии, которая приводит исследователей к проблемам генеалогии текстов, культурных границ и попыткам осмысления места польского поэта в империальном обществе и чуждой ментально среде. Период в биографии пророка от конца зимы до ноября 1825 года индикативен с точки зрения психологии перехода. В тогдашнем творчестве Мицкевича переживание пограничья появляется в разных формах и символах, в том числе в виде трепещущего мотылька или оборванного цветка, лишенного корней, несвязанного с конкретной традицией, средой, жизнью, домом в широком смысле этого слова. Феномен отделения от фундаментов основополагающе отличается от опыта временного укрытия и сопровождающего его способа самоидентификации.
37
Каргашин, Игорь. "Мандельштам в ≪стишках≫ Умки (Анны Герасимовой)." Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica, no. 13 (August 28, 2020): 57–66. http://dx.doi.org/10.18778/1427-9681.13.06.
Full textAbstract:
Статья посвящена анализу творческой рецепции О. Мандельштама в текстах Анны Герасимовой. Анна Георгиевна Герасимова – переводчик, поэт, автор первой в России диссертации по творчеству обэриутов, рок-музыкант (сценический и литературный псевдоним Умка). Как показал анализ, особенно ярко рецепция мандельштамовской поэзии в текстах Умки проявлена в тех случаях, когда обнаруживаются не отдельные лексические или ритмические «вкрапления» из его текстов, но всё стихотворение оказывается формой, аккумулирующей художественный опыт О. Мандельштама.
38
Baer, Brian James. "From International to Foreign: Packaging Translated Literature in Soviet Russia." Slavic and East European Journal 60, no. 60.1 (April 1, 2016): 49–67. http://dx.doi.org/10.30851/60.1.004.
Full textAbstract:
Статья исследует последствия, к которым привели изменения в понимании интернационализма и национализма в теории и практике перевода. Данные изменения, характеризующиеся отходом от радикального интернационализма и обращением к более традиционным формам романтического национализма, которые наметились в конце 1930-х годов и достигли своего пика в послевоенный период. Анализ проводится на основе исследования статей и книг, посвященных переводу, с одной стороны, и публикаций переводных литературных произведений, с другой. Особое внимание уделяется публикациям в журнале «Иностранная литература» (основан в 1955-м г.)—выбору текстов для перевода, принципам составления специальных выпусков, подбору фотографий и других иллюстраций, сопровождающих переводы. Статья показывает переводческую деятельность как своеобразный объектив, позволяющий лучше увидеть противоречия и проблемы в советской послевоенной культуре.
39
Міхно, Олександр. "ВІРТУАЛЬНА «МУЗИЧНА СКРИНЬКА» ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО: ВІД ЗМІСТУ ДО ФОРМИ." Інноватика у вихованні, no. 14 (November 17, 2021): 90–99. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i14.415.
Full textAbstract:
У статті акцентовано на важливості формування цифрового простору знань і важливій ролі у цьому музеїв і бібліотек як інституцій пам’яті, зберігачів і трансляторів культурної спадщини. Відзначено, що чільне місце у діяльності Педагогічного музею України та Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського у віртуальному середовищі займає популяризація життєвого та творчого шляху видатного українського педагога Василя Сухомлинського (1918-1970), зокрема шляхом створення віртуальних виставок.
Подано авторське визначення віртуальної виставки, обґрунтовано, що це багатофункціональний інформаційний ресурс, який 1) дає можливість отримання нової інформації широкому колу користувачів і 2) дає змогу при створенні виставки розширити арсенал використаних засобів і прийомів для реалізації ідеї і концепції виставки (тексти, фото, аудіо, відео та ін.).
Продемонстровано процес створення концепції віртуальної виставки «”Музична скринька” Василя Сухомлинського», який складався з кількох етапів: збір та аналіз інформації (вивчення книжкових та фотоколекцій Педагогічного музею України і Педагогічно-меморіального музею В.О. Сухомлинського у с. Павлиш, відбір експонатів для виставки), візуалізація обраних музейних предметів за допомогою фотофіксації чи сканування, створення виставки (аналіз та систематизація наявного матеріалу, оформлення «стартових» сторінок електронної публікації, розробка основних розділів виставки).
Розкрито структуру та принципи побудови виставки й стисло охарактеризовано змістовий (текстовий, ілюстративний) контент кожного з 5 розділів виставки: «Музика у житті В. Сухомлинського: спогади сучасників», «Уроки музики в Павлиській школі», «В. Сухомлинський про музичне виховання», «Плейліст Сухомлинського», «Афоризми Сухомлинського про музику».
Окреслено перспективні теми віртуальних виставок педагогічної спадщини В. Сухомлинського.
40
Беляев, Н. Н., О. А. Бебенина, and В. Е. Бородкина. "DEVELOPEMENT AN ALGORITM FOR RECOGNIZING TEXT DATA IN DIGITAL GRAPHIC IMAGES." СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ И ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ, no. 2(84) (March 1, 2021): 75–78. http://dx.doi.org/10.36622/vstu.2021.84.2.016.
Full textAbstract:
Предложен алгоритм распознавания, реализующий процедуры: обучения выбранных классификаторов и распознавания текстовых данных, учитывающие статистические характеристики распределения коэффициентов частотной области цифровых графических изображениях формата JPEG. The article presents an approach to development an algorithm for recognizing text data within JPEG format digital graphic images. Considered a hypothesis about influence text data content in JPEG digital graphic images on the distribution of values of the discrete cosine transformation coefficients in the frequency domain JPEG images of the format. Statistical classifiers models that provide a solution to the problem of recognition of text data in JPEG images based on analysis of its frequency domain have been determined. A recognition algorithm is proposed that implements the following procedures: training of selected classifiers and recognition of text data, taking into account the statistical characteristics of the distribution of frequency domain coefficients in JPEG format images.
41
Katermina, Veronika V. "Почтовый тракт как лингвокультурное пространство художественного текста." Cuadernos de Rusística Española 15 (December 28, 2019): 101–12. http://dx.doi.org/10.30827/cre.v15i0.9344.
Full textAbstract:
Статья посвящена рассмотрению понятия «почтовый тракт» в художественном тексте и лингвокультурным особенностям его восприятия языковой личностью русских и зарубежных писателей. Пространство, будучи одной из самых значимых категорий человеческого миропонимания и бытия, является основой формирования сюжетной и идейной структур художественного текста, который в свою очередь трактуется как наиболее совершенная словесно-речевая форма систематизирования сведений об окружающем мире. Пространство обладает способностью проявлять индивидуальный и эстетический характер художественной интерпретации реальности. В статье подчеркивается, что способы передачи национально-культурной информации универсальны для текстов, созданных разными языковыми личностями, поскольку каждый носитель языка, используя возможности, предоставляемые языковой и концептуальной системами, вольно (а скорее невольно) вносит в текст национальные ментальные стереотипы.
42
Мироненко, О. В. "ЕКСПЛІКАЦІЯ ЛЕКСИЧНО ТА СЕМАНТИЧНО ОКАЗІОНАЛЬНИХ ІМЕННИКІВ З КОНОТАТИВНИМ УВИРАЗНЕННЯМ У МОВІ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 181–85. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-26.
Full textAbstract:
Конотація у статті репрезентується як лексико-семантичне явище, що увиразнюється складною термінологічною парадигмою, діалектичною структурною організацією та семантичною різноплановістю. Як лінгвістичний феномен конотація тісно пов’язана з інноваційними, історичними, прагматичними, аксіологічними модифікаціями у суспільстві. Узуально-оказіонально виражені лексеми репрезентують зміни у мовній картині світу, що виражають психологічні, екстралінгвальні, семіотичні ракурси реального/ірреального простору. Особливу увагу приділено узуально та оказіонально диференційним іменникам з конотативним значенням, які активно вживаються у мові української преси. До узуально різноаспектних іменників з конотативним значенням належать активно вживані, продуктивно функціональні лексичні одиниці. Під оказіонально диференційними іменниками з конотативним значенням розуміють такі, що поділяються на лексичні, у яких репрезентується нова форма та зміст лексеми, та семантичні, що характеризуються новою змістовою наповненістю, а їхня форма залишається незмінною. Виявлення значення лексично та семантично оказіональних іменників з конотативним увиразненням можливе завдяки: 1) підтекстовій потенційності, що допомагає розкрити суть та специфіку конотативного значення; 2) асоціативним реакціям, що спонукають до створення образної картини світу та експлікації семантичного потенціалу конотативно вираженої лексеми; 3) текстовим компонентам, які служать для вираження та передачі семантичного потенціалу іменників з конотативним увиразненням та можуть стояти у препозиції чи постпозиції до аналізованого слова; 4) лапкам, що виконують функцію розрізнення семантичного навантаження лексеми у певних контекстних ситуаціях; 5) семантичним модифікаціям, що характеризуються зміною значення у інформаційній контекстуальній площині, де розкривається конотативний потенціал аналізованого слова. Лексично та семантично оказіональні іменники з конотативним значенням у мові української преси фокусують та підкреслюють інновації, що відбуваються у всіх сферах буття.
43
Милтенова, Анисава. "SCRIPTA BULGARICA: цифровая библиотека средневековой болгарской литературы." Slavistica Vilnensis 63 (October 29, 2018): 309–26. http://dx.doi.org/10.15388/slavviln.2018.63.11858.
Full textAbstract:
[статья и аннотация на английском, аннотации на русском и литовском языках]
Целью проекта “SCRIPTA BULGARICA: Digital Library of Medieval Bulgarian Literature” (http://www.scripta-bulgarica.eu/en) является создание электронного тезауруса и библиотеки памятников старославянской письменности. Предполагается интеграция четырех основных типов информации: a) палеославистической терминологии (как представленной в научной литературе, так и успешно функционирующей в цифровых корпусах); b) энциклопедических статей о переводных и оригинальных произведениях (особое внимание уделяется наиболее популярным жанрам и жанровым формам агиографии, гомилетики, гимнографии, хроник, нарративным произведениям и т.д.); c) наборных текстов (в Unicode) славянских памятников, представляющих собой переводы византийской грекоязычной литературы; d) статей о наиболее часто переводившихся византийских авторах (Григории Богослове, св. Иоанне Златоусте, св. Василии Великом и др.), чьи работы (жанры и жанровые формы) оказали влияние на формирование православной христианской письменной культуры. Раздел терминологических статей включает глоссарий на 7 языках: латыни, греческом, старославянском, русском, сербском, английском, немецком. Основная информация приведена на болгарском языке. Проект SCRIPTA BULGARICA оснащен уникальной для подобных инициатив в гуманитарных науках связью автоматически генерируемого стандартизированного научного аппарата описаний, исследований, публикаций и переводов средневековых текстов с ключевыми словами и библиографией. Такая связь позволяет: интегрировать аппарат научных метаданных в унифицированную словарную статью; на продвинутой стадии проекта приступить к разработке онтологии терминологии.
44
МАНДЗІЙ, Христина, and Маріанна ДІЛАЙ. "ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ АНГЛІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ПАРАЛЕЛЬНОГО КОРПУСУ ІТ-ТЕКСТІВ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 47 (January 27, 2022): 120–27. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.16.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано актуальність створення англійсько-українського паралельного корпусу текстів сфери інформаційних технологій та окреслено перспективи його використання передусім у перекладацьких і мовознавчих студіях. Особливу увагу приділено опису основних етапів побудови паралельного корпусу, зокрема збору даних, вичитці й унормуванню текстів, вилученню нетекстової інформації, трансформуванню текстів у файли необхідного формату, завантаженню корпусу в корпусний менеджер і текстовий аналізатор «Sketch Engine», додаванню метатекстової розмітки, наданню індивідуального доступу користувачам. Хоч в українській корпусній лінгвістиці вже наявні деякі корпуси (Український національний лінгвістичний корпус (УНЛК), Генеральний регіонально анотований корпус української мови (ГРАК) тощо), нестача порівняльних корпусів, зокрема англійсько-українських, усе ж відчутна. З огляду на потужність і швидкість розвитку в наші дні сфери ІТ і на труднощі перекладу ІТ-текстів, зокрема їх термінів, актуально створити англійсько-український паралельний корпус саме для текстів сфери інформаційних технологій. Основну цінність англійсько-українського паралельного корпусу ІТ-текстів убачаємо в тому, що він може бути джерелом великої кількості перекладацьких рішень, що дасть змогу полегшити процес перекладу ІТ-текстів, покращити їх якість, уникнути стихійності перекладів. Показано також, як побудований корпус текстів можна застосувати для здійснення мовознавчих досліджень ІТ-дискурсу та дійти обґрунтованих висновків стосовно вживання в ньому мовних одиниць, визначення особливостей ІТ-термінології, аналізу структурних моделей і способів перекладу термінів, стосовно виокремлення особливостей стилю тексів сфери ІТ з опертям на реальні контексти і статистичні параметри.
45
Ogneva, Elena Anatolievna, Natalia Leonidovna Gusakova, and Alexandre Vladimirovich Markov. "Modelling of Text Worlds as Dynamic Knowledge Formats." Filologičeskie nauki. Voprosy teorii i praktiki, no. 3 (March 2022): 930–35. http://dx.doi.org/10.30853/phil20220101.
Full text
46
Глушко, Євгеній Якович. "Информационная поддержка университетского курса и проектирование системы дистанционного обучения в вузе." New computer technology 4 (November 1, 2013): 13–14. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v4i1.39.
Full textAbstract:
В работе анализируются проблемы информационного сопровождения преподавания в высшей школе и некоторые проблемы проектирования системы дистанционного обучения в вузе или академическом институте.Информационная поддержка университетских курсов. Обсуждаются типовые структуры университетского курса для различных дисциплин и роль информатического сопровождения в типовой структуре. Основное внимание уделено обучающим и тестирующим программам, их разновидностям, месту в структуре курса и эффективности. На примере некоторых вузов рассмотрены особенности применения в учебном процессе внутривузовских локальных сетей и Интернет.Дистанционное обучение (ДО). Следует сразу признать, что ДО в Украине находится в зачаточной стадии. Неясной остается правовая база этой формы, не развиты учебные технологии, не определен рынок и номенклатура спроса в этой сфере. Можно согласиться лишь с тем, что за этой формой большое будущее. Особенно, если учесть лавинообразный рост числа пользователей сети Интернет и электронной почты. В настоящее время на Украине сложилось тройное толкование понятия дистанционного обучения (ДО), известного на Западе как Distant education, Distant learning, Free education. Во-первых, – это обучение студентов периферийными подразделениями вуза – филиалами и консультационными пунктами, расположенными в других городах. Во вторых, – это рутинное использование электронной почты, ICQ, и сети Интернет для передачи учебных данных, как правило, из головного вуза на периферийный пункт. Наконец, традиционное толкование, эквивалентное западной форме, представляет ДО как компьютерное заочное обучение, в котором обмен информацией между студентом и вузом осуществляется, в основном, средствами электронной почты и сети Интернет. Степень участия прежних форм заочного обучения в процессе ДО в настоящее время интенсивно дискутируется. В широком спектре мнений можно выделить три основные тенденции: жесткая форма обучения, приближенная к традиционной заочной. Набор специальностей, предлагаемых студентам, выбирается из утвержденного Кабинетом министров перечня, определяющего номенклатуру курсов, образующих данную специальность, стандартный учебный план, учебные программы типовые, задания типовые, перечень контрольных мероприятий стандартный. free education. Свободная форма обучения, в которой студент формирует самостоятельно пакет курсов, представляющий для него интерес и удовлетворяющий обязательным требованиям вуза. Учебный план в классической free-форме имеет лишь рекомендательный характер. Учебные программы дисциплин типовые, задания типовые, контроль знаний обязателен. open courses. Открытая форма обучения, отличающаяся от традиционной заочной отсутствием контроля знаний. Единственная цель этой формы – предоставить бесплатную информационную поддержку учащимся. При этом вуз размещает на своем сайте в свободном доступе содержание курсов, конспекты лекций, курсовые работы, контрольные задания.Тактика выбора направления дистанционного обучения. По-видимому, подход к ДО существенно зависит от профиля вуза, его величины и возможностей. Для некрупных вузов выигрышная тактика может заключаться в выборе небольшого числа (1-2) опорных специальностей, перспективных в отношении спроса на внутреннем или внешнем рынках.Организация работ по заполнению оболочки ДО. Если в учебном процессе ДО оставить традиционную технологию заочного обучения: установочная сессия, задания межсессионного периода, выполнение и проверка контрольных работ, сессия, учет успеваемости, рассылка заданий и т.п., то основной методической проблемой является перевод зачастую уже существующих текстовых, видео и аудио-материалов в электронную форму, отвечающую стандарту управляющей программы УСП. Весьма трудоемкая разработка новых мультимедийных методических материалов, использующих все преимущества компьютерных программных средств – это работы второго эшелона. Сюда можно отнести тестирующие программы контроля и самоконтроля по разделам отдельных дисциплин. Такие тесты вместе с информационными учебными материалами могут отсылаться учащимся в виде защищенных exe-файлов. Серьезную проблему представляет адаптация материалов к различным категориям зарубежных пользователей. Решение этой задачи невозможно без участия кафедр иностранных языков. Весь комплекс работ по обеспечению учебного процесса ДО требует координации взаимодействия специалистов-предметников различных кафедр, программистов, маркетологов, психологов.
47
Гайша, Олександр Олександрович. "Розробка структури і специфікацій програмного комплексу для побудови електронних навчальних робіт." New computer technology 4 (November 1, 2013): 11–12. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v4i1.38.
Full textAbstract:
Дистанційна освіта (ДО) є одним із сучасних перспективних методів освіти. Для свого коректного проведення ДО вимагає наявності певного нормативно-правового, організаційного, програмно-технічного, а головне, навчально-методичного забезпечення. Останній пункт є найактуальнішим, адже чи не головною проблемою запровадження ДО є відсутність необхідної кількості електронного навчального забезпечення.Для створення великої сукупності електронних навчальних робіт мають використовуватися програмні засоби, основні вимоги до яких наступні:– легкість освоєння і використання;– можливість опанування ними людей, знайомих з комп’ютером на рівні середнього користувача (без знання мов програмування);– доступність на ринку.Серед усього навчального забезпечення ДО можна виділити наступні типові складові: електронні конспекти лекцій (теорія), електронні збірники вправ із рішеннями (практика), віртуальні лабораторні роботи, контрольні програми-тести (контроль). Розглянемо проблеми створення кожної із вказаних складових.Проблема створення електронних конспектів в цілому успішно вирішується за допомогою звичайних текстових редакторів, що дозволяють інкапсулювати в одному документі текстові та графічні дані, а також будь-які OLE-об’єкти (презентації, відео та аудіофрагменти, та ін.). Недоліком такого представлення лекційних матеріалів є їх пасивність, відсутність оберненого зв’язку від студента до лектора, монотонність роботи і т.д.Програми другого типу, збірники практичних вправ, традиційно оформлюються у вигляді окремих виконуваних програм і, звичайно розробляються різними програмістами. Це веде до різного представлення інформації навіть в рамках одного предмету, що розосереджує студента, заставляючи його розбиратися у особливостях кожної наступної програми. Крім того, тут наявна відокремленість від лекційного матеріалу, неможливість встановлення зв’язків між ними.Контрольні програмні засоби звичайно являють собою також окремі програми, побудовані за схожими до паперових тестів принципами. Тут також відсутній зв’язок із конспектом і практичними вправами. В цілому слід констатувати, що на даний момент навіть повний комплект засобів ДО являє собою розрізнений набір окремих продуктів, призначений для самостійного вивчення дисципліни, тому і якість його буде невисокою.Розглянемо, як же можна інтегрувати згадані складові в рамках одного рішення. Нехай необхідно створити програму, яка б дозволяла розробляти цілі цілісні заняття: спочатку трохи теоретичного матеріалу, потім приклад розв’язування практичного завдання і, нарешті, контроль. В одному занятті може бути кілька таких етапів, перемішаних в довільному порядку.Реалізація такого підходу до створення електронних учбових робіт не є достатньо складною, як здається на перший погляд. Справді, процес створення однієї учбової роботи пропонується виконати у вигляді повторюваного циклу введення послідовних елементів роботи: теорії, практики, контролю. На початку введення нового етапу слід задати його тип, а потім у показаному в залежності від типу вікні ввести зміст етапу.Створення елементу типу «теорія» треба передбачити у двох режимах: імпорт з існуючого документу (враховуємо уже наявну велику базу електронних конспектів), або набір з нуля. Недоліком тут є неможливість редагування формул, що зберігатимуться у вигляді простих картинок.Створення елементу типу «практика» передбачає введення картинок та тексту з поясненнями вирішення задач. Необхідно передбачити можливість вставляти посилання на теоретичні елементи даного заняття, щоби створити зв’язок між ними та забезпечити цілісне сприйняття матеріалу.Нарешті, створення тестових вправ передбачає вибір типу питання (вибір одного із варіантів, вибір кількох варіантів, розташування у правильній послідовності, введення текстової відповіді), введення тексту питання, супроводжуючих картинок, тексту підказки, посилання на відповідні елементи типу «теорія» та «практика».Для можливості прив’язування лабораторних робіт, слід передбачити запуск зовнішніх програм (кожна лабораторна робота має свою специфіку, потребує своєї логіки управління, математичного апарату, тому не може бути створено уніфікований візуальний редактор віртуальних лабораторних робіт, і вони мають писатися програмістами за допомогою мов програмування). Можна передбачити просту взаємодію між віртуальною лабораторною роботою та переглядачем створюваних курсів. Переглядач – це друга обов’язкова компонента комплексу, адже створивши заняття, викладач має зберегти його у власному (стисненому) форматі, для відображення якого і використовується переглядач.Отже, вказана структура і принцип роботи редактору занять надає можливість створювати цілісні учбові заняття і навіть курси з дисципліни. В рамках кредитно-модульної системи логічним є створення окремих електронних курсів, що відповідають одному модулю. За вказаною специфікацією в Інституті заочної та дистанційної освіти Національного університету кораблебудування розробляється власний програмний комплекс ConTest.
48
Быстрых, А. В., and Е. И. Высоцкая. "Оксюморон по форме и содержанию: дискурсивные механизмы пассивной агрессии." Вестник ВГУ. Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация, no. 4 (September 25, 2020): 28–36. http://dx.doi.org/10.17308/lic.2020.4/3077.
Full textAbstract:
Предлагаемая статья обращается к проблеме лингвистической трактовки пассивно-агрессивного стиля общения – дискурсивной практики, широко и глубоко проникшей во многие сферы межличностного общения. В качестве изучаемого дискурсивного контекста бытования пассивной агрессии выбирается семейный дискурс в силу априори заложенной в нем маркированной властной иерархии коммуникантов и конфронтации между поколениями, а также его ориентации на формирование сообществ практики – неформальных групп коммуникантов, совместно вырабатывающих уникальные нормы дискурсивного поведения в виде обоюдных ожиданий относительно приемлемости того или иного поведения в данной группе. Анализ исследованного корпуса показывает, что пассивная агрессия реализуется за счет реконтекстуализации, как правило, маркировано вежливых форм в ситуацию нарастающего антагонизма между собеседниками. При этом прагматические установки говорящего обнаруживают противоречие: реализуемые стратегии ликосбережения, нацеленные на учет интересов лица собеседника, вступают в конфликт с установкой на подрыв межличностной гармонии. Независимо от позиции на вертикали власти, пассивный агрессор выступает в роли манипулятора, нацеленного на дестабилизацию гармонии межличностных отношений. Являясь исключительно контекстно мотивированной формой дискурсивного поведения, пассивно-агрессивный стиль общения не обнаруживает однозначных текстовых и метатекстовых маркеров, что с необходимостью предполагает учет паравербальных характеристик речи.
49
Бас, Світлана Віталіївна, and Катерина Іванівна Словак. "Способи опрацювання запитів та характеристика мобільного доступу до Wolfram|Alpha." New computer technology 12 (December 25, 2014): 309–16. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.726.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано способи опрацювання запитів різних видів до Wolfram|Alpha, зокрема, можливості запитів природною мовою. Надано характеристику мобільному доступу до Wolfram|Alpha, розглянуто формати подання даних: візуальні подання, зображення, HTML, Mathematica Cell, текстові подання, простий текст, MathML, введення Mathematica, виведення Mathematica, audio подання, спеціальні типи виводу Wolfram|Alpha.
Метою статті є аналіз та узагальнення можливостей подання запитів до Wolfram|Alpha різними способами та надання характеристики можливостей мобільного доступу до Wolfram|Alpha.
Предметом дослідження є Wolfram|Alpha як хмаро орієнтований сервіс навчання математики.
При підготовці матеріалу було використано тематичні дослідження та експериментальне дослідження можливостей подання різних типів запитів до Wolfram|Alpha.
Висновок: робота Wolfram|Alpha заснована на опрацюванні природної мови (поки тільки англійської), великій бібліотеці алгоритмів і NKS-підході до відповідей на запити. Wolfram|Alpha не видає перелік посилань, що ґрунтується на результатах запиту, а обчислює відповідь, ґрунтуючись на власній базі знань. Сервіс здатен перекладати дані між різними одиницями вимірювання, системами числення тощо.
50
Zashchirinskaya, O. V., and K. A. Skuratova. "PATTERNS OF OCULOMOTOR ACTIVITY OF STUDENTS WHILE READING TEXTS OF VARIOUS VISUAL FORMAT." Educational Psychology in Polycultural Space 43, no. 3 (2018): 17–28. http://dx.doi.org/10.24888/2073-8439-2018-43-3-17-28.
Full text