Academic literature on the topic 'Тексти малих форм'

Текст кинематографического произведения рассматривается как многофункциональное выразительное средство киноязыка. Наибольший интерес представляют два современных направления: интимистский закадровый текст от лица киноперсонажа и печатный текст в стиле «скринлайф» («screenlife» – «экранная жизнь»). Исследование этих направлений выявляет основные тенденции в авторском и коммерческом кино и обозначает пути и перспективы развития кинотекста. Искусство кино подарило человечеству новый тип культуры – экранную культуру, текстом которой является не письменность, а экранное письмо, вбирающее в себя визуальные изображения, анимацию, письменные тексты, речь, музыку и т. д. В контексте эволюции онлайн-технологий и новых форм общения в статье проводится сравнительный анализ различных форм текста и его эволюция в кинопроизведениях на примере творчества режиссеров Терренса Малика и Тимура Бекмамбетова с использованием дескриптивного и герменевтического методов исследования. Два современных направления в использовании текста в кинематографе выявляют разные подходы в создании массового кино, с одной стороны, и элитарного кинематографа, с другой стороны. Интимистский закадровый текст от лица персонажей в авторских кинолентах Т. Малика и печатный текст в стиле «screenlife» – «экранная жизнь» в новой форме киноповествования Т. Бекмамбетова анализируются с точки зрения смысловых, символических и эстетических особенностей языка современного кинематографа. Основной проблемой современного кинематографа является противостояние массового кинематографа, рассчитанного на развлечение массового зрителя, основанное на чувственном восприятии, с одной стороны, и элитарного / фестивального кино, рассчитанного на шестой вид сознания – ментальный, основной задачей которого является развитие киноязыка, с другой стороны. Если «скринлайф» Тимура Бекмамбетова несет эмоционально-информационную роль в определенной форме киноповествования, то Терренс Малик использует текст как художественный прием, создающий глубинные смысловые, символические и эстетические особенности в создании кинообраза.

Дослідження присвячене розгляду процесів стилістичної кодифікації та становлення стилістичних норм на матеріалі одного з голов- них творів із цієї галузі китайської філології «Вибрані твори Чжао Міна» («昭 明文选») авторства Чжао Міна (眧明). Методологічно важливими у статті є такі аспекти: основою для формування системи автентичних стилістич- них засобів у мові веньянь виступають форми тексту, які поєднують у собі всі лінгвальні та екстралінгвальні фактори у процесах стилістичної кодифі- кації. Форми тексту утворювалися й кодифікувалися під впливом соціальних чинників, убираючи в себе світогляд китайського народу, від форми тексту залежав вибір стилістичних засобів. Авторка стверджує важливість ідеї наступництва для розвитку китайської філологічної традиції, а також сфор- мованої системи текстів, яка в певний історичний період впливала на дина- міку розвитку філологічної традиції Китаю та вводила нові форми текстів у процесі стилістичної кодифікації. Процеси стилістичної кодифікації на при- кладі цієї антології передбачають розгляд основних проявів та критеріїв від- бору матеріалу у процесі стилістичної кодифікації. Запропонований у статті історично-порівняльний формат дослідження допомагає деталізувати наявні на той час результати кодифікації, відомі через розгляд попередніх філоло- гічних праць, а також прослідкувати закріплення фіксованих стилістичних засад як подальшу стилістичну кодифікацію веньяню. Комплексний підхід до аналізу кодифікаційних процесів у стилістиці мови веньянь дає змогу просте- жити подальший розвиток стилістичних феноменів, запровадження мовної норми, заснованої на традиційних формах тексту. Доведено, що форми тек- сту, зафіксовані в «Обраних творах Чжао Міна», продовжували процеси формування стилістики як окремої галузі філологічної науки Давнього Китаю, а також мали вплив на вибір матеріалу для кодифікації в подальших працях зі стилістики, що, своєю чергою, впливало на формування стилістичних засад сучасної китайської мови. Сформована традиція відбору мовного матеріалу спиралася передусім на фіксовані форми текстів, а стилістичні норми вста- новлювали залежно від кодифікованих текстових форм.

У статті досліджено чотирирівневу композицію сатиричного жанру фацетії. Найбільш широкий зміст поняття «композиція» отримує в концепції Е. Різель, доповненій Л.С. Піхтовніковою. За цією концепцією композиція кожного художнього твору є структурним упорядкуванням, ієрархією формальних, змістових та образних складників, що утворюють формальний, формально-змістовий, змістовий та асоціативно-образний рівні, які взаємозумовлені і разом системно відображають структуру і зміст художнього твору. Рівні композиції у художніх жанрах є постійними, а обсяг змісту кожного рівня характерний для кожного жанру. Попередньо у статті охарактеризовано жанр фацетії та надано системне визначення (виходячи з характеристик та соціальних і естетичних цілей цього жанру). Звернено увагу на базовий рівень композиції – формально- змістовий, на якому формуються основні мовленнєві форми для передання змісту (композиційно- та архітектоніко-мовленнєві форми). Із лінгвосинергетичної точки зору самоорганізація рівнів композиції та їх системна взаємодія відбувається під час розв’язання суперечностей цих рівнів. Описано суперечності, які постійно присутні в композиції не тільки фацетії, а й будь-якого художнього тексту. Особливу роль у розв’язанні суперечностей рівнів композиції відіграють вербальні маркери в тексті фацетії. Пояснено семіотичну природу вербальних маркерів, їх навантаження різними функціями на кожному рівні композиції. У статті наведено приклади рівнів композиції у фацетіях, зокрема приклади мовленнєвих форм на формально-змістовому рівні композиції, а також у текстах указано вербальні маркери, з’ясовано їх ієрархічні значення у самоорганізації сенсу фацетії. Перспективами подальших досліджень є вивчення із синергетичної точки зору композиції художніх жанрів, споріднених із фацетією малих форм, таких як шванк, байка, притча, анекдот, епіграма. Перспективою є також поглиблена студія таких механізмів самоорганізації змістового та асоціативно-образного рівнів композиції фацетії, які реалізуються атракторами і репелерами фацетії, виявляються в біфуркації (розгалуженні) уявлень персонажів, у параметрах порядку цього жанру.

В работе рассматриваются грамматические особенности МЖФИ (малых жанровых форм информации) на материале стенограмм заседаний Верховной Рады Украины, их специфика и частота употребления в данных анализируемых текстах. Анализируется позиция современного язы

В работе рассматриваются грамматические особенности МЖФИ (малых жанровых форм информации) на материале стенограмм заседаний Верховной Рады Украины, их специфика и частота употребления в данных анализируемых текстах. Анализируется позиция современного язы

Постановка задачи. В статье ставится задача описать совокупность языковых форм, способов и функций цветообозначений, выраженных зоонимами, чтобы получить о них целостное представление в виде системы образов, определяющих жанрово-типологические характеристики старофранцузского текста. Рассматриваются два разных жанра средневекового периода: животный эпос - крупный литературный жанр, наиболее репрезентативный с точки зрения презентации зоонимов, и старофранцузские фаблио - небольшие рассказы, являющиеся представителем жанров малых литературных форм. Результаты. Рассмотрены грамматические, лексические и символические значения в системе зоономинаций-цветообозначений, их функционирование в художественном тексте указанных жанров. На основе методики лексико-грамматического анализа, релевантной для диахронических исследований, выявляются структурные модели номинаций, выраженных знаменательными частями речи. Определены способы языкового оформления, используемые в тексте каждого из анализируемых жанров. Выявлено лексическое значение зоономинаций-цветообозначений и их грамматическая структура. Проанализированы символические значения цветообозначений, выраженных зоонимами, которые рассматриваются как свидетельство экстралингвистической стороны в зооморфной репрезентации средневекового общества. Выводы. В качестве структурной формы в репрезентации цветообозначений, выраженных зоонимами в жанрах животного эпоса и фаблио, представлены однословные, двухсловные и многословные зоонимы, со стороны значения, это прямые и косвенные номинации. Посредством анализа цветовых номинаций в диахроническом художественном тексте изучаются аксиологические единицы и концепты, входящие в представление об образах персонажей животных, как аллегорий человеческой личности. Символические значения цветообозначений, связываемые с животными в разных литературных традициях, образуют единый и устойчивый комплекс мифологизированных значений. Problem statement. In the article bases on the material of diachronic texts of the medieval period. We analyze nominations from a lexico-grammatical point of view and from the point of view of symbolic meaning, color meanings expressed by nominations, where the object is zoonymic vocabulary. We consider two different genres of the medieval period: the animal epic, the most representative genre from the point of view of the representation of zoonyms, and Old French fablios - short stories that represent genres of small literary forms. Results. The article describes grammatical, lexical and symbolic meanings in the system of zoonominations with color designations, their functioning in the literary text of these genres. Basing on the methodology of lexical and grammatical analysis relevant for diachronic studies, we identify structural models of nominations expressed by significant parts of speech. The methods of linguistic design, mainly used in the text of each of the analyzed genres, are determined. The study reveals the lexical meaning of zoonominations-color meanings and their grammatical structure. It analyses the symbolic meanings of color nominations expressed by zoonyms, which are considered as evidence of the social side in the zoomorphic representation of medieval society. Conclusion. The study shows one-word and two-word zoonyms, direct and indirect nominations as a structural form in the representation of color meanings expressed by zoonyms in the genres of animal epic and old French fablio. We consider that through the analysis of color nominations in the diachronic artistic text we can see moral and axiological units and concepts included in the idea of the images of animal characters as allegories of the human personality. Symbolic meanings of color meanings associated with animals in different literary traditions form a single and stable complex of mythologized meanings. The color characteristics of animals become symbolic.

Дослідження присвячено опису історії творення іменників pluralia tantum за допомогою суфікса -ки- (<-ky) від найдавніших часів до сучасності. Праслов’янські реконструкції дають підстави стверджувати, що творення плюративів розпочалося в найдавніші часи. Поштовхом до появи іменників pluralia tantum була лексикалізація граматичних форм множини, за якої утворюються або абсолютно дефектні в числовому аспекті імена (деривати, що не мають форм однини), або імена, у яких у множині спостерігаються регулярні або нерегулярні зрушення лексичного значення. Плюративи із суфіксом -ky функціонували в праслов’янській мові: *obstatъky ‘залишки’, оbžinъky ‘свято врожаю’, *оbtirъky ‘опилки’ тощо. Словотворчі форманти в таких дериватах сприймались як засоби їхнього творення, тому нові іменники pluralia tantum можуть виникати, оминаючи процес лексикалізації множинної форми. Деривати з цим формантом у зв’язку зі специфікою давньорусько- українських пам’яток не документуються в обстежених текстах ХІ – ХІІІ ст. Іменники pluralia tanum з абстрактним і конкретним значенням на -ки творилися в староукраїнській мові від дієслів, іменників, рідше – прикметників. Девербативи мали значення опредметненої дії та результатів дії, десубстантиви називали різні конкретні предмети. У новій українській мові документується значне зростання дериватів, що продукуються за допомогою форманта -ки. Серед найменувань опредметненої дії виформувалася група множинних іменників, що позначають обрядові дії, а низка найменувань результатів дії значно поповнилась новотворами, які позначають залишки, рештки після дії та багато інших конкретних назв (інструменти, одяг, продукти харчування тощо). Серед десубстантивів сформувалась група імен з демінутивним чи гіпокористичним значенням. Суфікс -ки займав вагомий простір у творенні іменників pluralia tantum упродовж усієї історії української мови, він збагатив словотворчі ресурси української мови.

Статтю присвячено дослідженню окремих аспектів фінансової безпеки держави, а також питань, пов'язаних із удосконаленням механізму відновлення функціонування банків. Наголошено на тому, що здійсненню сталої грошово-кредитної політики має сприяти злагоджена робота органів державної влади, перш за все Парламенту України, шляхом прийняття відповідних законодавчих актів. Аргументовано, що окремі правові норми сучасного банківського законодавства здатні завдати негативного впливу на фінансову безпеку країни через наявність в їхньому тексті окремих норм, що: 1) ігнорують охоронну функцію права, спрямовану на недопущення порушення законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, підриваючи, відповідно ідеологію правової держави, якою Україна визнана в тексті Основного Закону; 2) нівелюють систему правосуддя; 3) легалізують можливість поширення в Україні практики прийняття незаконних актів/рішень, зокрема, з боку НБУ; 4) обмежують коло осіб, права яких порушено внаслідок виведення банку з ринку на підставі протиправного (незаконного) індивідуального акта Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішення Кабінету Міністрів України, учасниками банку; а також способи захисту прав таких осіб - відшкодуванням завданої шкоди у грошовій формі за кошти Державного бюджету України, зокрема сформованого за кошти платників податків, зокрема клієнтів банку; тощо. Зазначено, що вольову частину дій чи бездіяльності органу влади реалізують відповідні посадові або службові особи, які мали б ужити всіх заходів із метою запобігання порушенню актів законодавства України та недопущення завдання шкоди правам і законним інтересам третіх осіб. З метою запобігання перекладенню тягаря відшкодування завданої учасникам банку шкоди у грошовій формі виключно на громадян України, які шляхом сплати податків і зборів беруть участь у формуванні Державного бюджету України, вбачається внесення змін до кодифікованого нормативно-правового акта.

Однією з головних проблем, що виникають при підготовці спеціалістів в сфері інформаційних технологій, є швидке застаріння навчальної літератури (інколи навіть на момент видання), що, поряд з її високою вартістю, унеможливлює забезпечення студентів необхідною літературою традиційними способами (бібліотека).Для розв’язання цієї проблеми останні роки застосовується декілька способів. Перш за все, це постійне перевидання щорічно (щосеместрово) оновлюваних методичних вказівок з метою забезпечення бібліотеки та бажаючих студентів. На жаль, малий наклад зумовлює високу собівартість таких видань, і робить нерентабельних друк довідникової літератури великого обсягу.Доступність літератури в електронному варіанті в інтранет-мережі навчального закладу (через програмне забезпечення електронних бібліотек або в якості частини системи дистанційного навчання) дозволяє забезпечити студентів літературою на заняттях в комп’ютерному класі та під час самостійної роботи. На жаль, за межами комп’ютерного класу ця література є недоступною.Незважаючи на те, що в підготовці ІТ-фахівців лабораторні заняття в комп’ютерному класі займають значний навчальний час, залишається чимала частина лекційних та практичних заняттях, не забезпечених літературою – в друкованому варіанті внаслідок її високої вартості, в електронному – через недоступність на таких заняттях комп’ютерів.Для розв’язання проблеми забезпечення літературою ми пропонуємо застосувати новий клас пристроїв, що з’явилися в останні роки – пристроїв для читання електронних книжок. Термін «електронна книга» походить від англійського словосполучення “Electronic Book” та скорочено позначається як eBook чи e-Book. Електронна книга є лише носієм інформації, тому традиційно складається з двох понять – носій та вміст. Носієм є електронний пристрій, який може бути пристосованим (наприклад, телефон, чиєю основною функцією є дзвонити) чи спеціалізованим. Вміст іноді називають «контентом» – це будь-яка форма зберігання інформації, наприклад текст, відео, аудіо та інші електронні форми. Найчастіше в якості вмісту електронної книги застосовується текст з ілюстраціями, як і в традиційній книзі. Перші такі пристрої – Rocket Ebook та Softbook – були випущені наприкінці 1998 року. На жаль, через кілька років їх фірма-виробник Gemstar зосередилися на інших класах пристроїв, тому к 2004–2005 рр. у створенні та виробництві пристроїв для читання утворився вакуум – великі компанії-виробники переорієнтували сферу своїх інтересів на КПК та смартфони. Сьогодні ринок знову переживає зліт – з’явилися екрани за технологією «рідких чорнил», e-Ink, і одразу 3 пристрої на цій технології виходять у продаж (табл. 1). Перспектив розвитку у електронних книг чимало. При виборі пристрою для освітніх задач необхідно враховувати наступні параметри: 1. Розміри та тип екрану – роздільна здатність повинна бути достатньо великою, щоб відображати дрібні деталі та не спотворювати шрифт при масштабуванні. 2. Наявність антиблікового покриття, великий кут зору, можливість регулювання контрастності та яскравості, колір фону.3. Тачскрин – сенсорний екран, що дозволяє мінімізувати кількість кнопок на пристрої, підвищуючи ергономічність. Сенсорний екран дозволяє використовувати словник для читання книжок нерідною мовою чи виділяти частини текста для конспектування. 4. Вага та габарити. 5. Локалізація (наявність кириличних шрифтів), формати (txt, html, pdf, djvu) та конвертація (з найпоширених програмних середовищ).Починаючи з 2006/2007 н.р., на технологічного факультеті Криворізького інституту КУЕІТУ проходить апробацію вітчизняна розробка – Lbook, рекомендована АПН України до використання у середній та вищій освіті. Табл. 1. Пристрої за екраном за технологією e-Ink Пристрій Sony Librie Lbook (Jinke) V8 iRex eBook Reader ВиробникSonyMUK LtdIrex Technologies Розміри екрану92х123 мм92х123 мм150х182 мм Тачскринвідсутній додатковий LCD 254*96 основний екранКарта пам’ятіMS (до 1 Гб)SD (до 1 Гб)SD (до 1 Гб)Закладки5 на книгу3 на одну книгу ФорматиBBeB, djvutxt, html, wolftxt, html, pdfГабарити134х194х14 мм134х194х14 мм200х230х17 ммВага240 г.317 г.450 г.Локалізаціянітакні Тип живлення2 батар. AAALi-Ion 680 mAh (Nokia BL-4C)Li-Ion 680 mAh Завантаж. книгчерез USBчерез SDчерез Wi-FiІнтернетвідсутнійвідсутнійчерез Wi-FiАудіоmp3mp3mp3

Об’єкт дослідження – мовностилістичні засоби у сучасних англійських прозових байках. Предмет дослідження – способи передачі мовностилістичних засобів у перекладі англомовних прозових байок. Мета дослідження – виявити лексичні та стилістичні засоби створення ефекту ошуканого очікування та іронії у англомовних прозових байках і визначити прийоми перекладу цих засобів в залежності від прагматичних та стилістичних функцій. Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання: 1) визначити поняття «англомовна прозова байка »; 2) охарактеризувати композицію англомовної прозової байки; 3) виявити способи утворення ефекту ошуканого очікування в англомовних байках; охарактеризувати типи алюзій і способи їх перекладу; визначити функції фразеологізмів у англомовних прозових байках та прийоми їх перекладу; 4) встановити прийоми створення та передачі іронічної політкоректності у перекладі.

Изобразительный текст понимается как совокупность композиционных планов в палеолитической скульптуре и в декоративных построениях, что в сочетании с дополнительной символико-знаковой атрибутикой придает образу денотата цельность. Автор рассматривает характер организации знаков в композициях, способы и приемы их изобразительного воплощения на поверхности предметов, анализирует особенности прорезной техники, например, обратимость узора (Демещенко, 2016). Особое внимание в искусстве малых форм палеолита уделяется контррельефу и койланаглифу (вырезанное на плоскости контурное изображение, находящееся на одном уровне с фоном). Сосуществование различных приемов (манер) изобразительности в искусстве среднего периода верхнего палеолита находит проявление в различной степени обобщения, типизации и стилизации образа женщины и животного. Здесь следует различать понятия иконический знак (узнаваемый денотат) и художественный образ , связанный с воображением и переосмыслением на основе апперцепции и творческих способностей мастера. В искусстве костенковской культуры при наличии общих схем построения в скульптуре и в декоре отмечается их изобразительная вариабельность, что указывает на отсутствие строгого канона (Демещенко, 2019). Идейный замысел определяет форму, через которую посредством выразительных элементов раскрывается содержание. Это три взаимосвязанных компонента в создании образа. Иконографический анализ может рассматриваться как метод выявления общих и локальных изобразительных схем и правил, присущих как для искусства исторических периодов, так и отдельных памятников. Рис. 1. Женская статуэтка. Костенки 1 (второй комплекс). Хранение Государственного Эрмитажа. Фотография С.А. Демещенко. На основе иконографии устанавливаются система вариантов изображения определенного персонажа и возможная трансформация образа во времени с коннотативными изменениями. Общий и локальный стиль это цельность образной системы, иконографии, замысла и содержания, выразительных средств и элементов, материала и используемых технических приемов. Художественный стиль нельзя разделить на изобразительный и технологический, это одно целое. Демещенко, С. А. (2016). Декоративные композиции в искусстве малых форм палеолита: Актуальные вопросы изучения и определений. В сб.: С. В. Мальцева, Е. Ю. Станюкович-Денисова, А. В. Захарова (Ред.), Актуальные проблемы теории и истории искусства. Тезисы докладов VII международной конференции (с. 1215). СПб. Демещенко, С. А. (2019). Женские статуэтки верхнего палеолита: специфика образа и вариабельность формы (проблемы исследовательского подхода). В сб.: К. Н. Гаврилов (Ред.), Культурная география палеолита ВосточноЕвропейской равнины: от микока до эпигравета. Международная конференция полевой семинар. Тезисы докладов (с. 68). М.