Academic literature on the topic 'Схема управління інноваційним розвитком'

Проаналізовано зміст поняття інноваційні технології в освітньому просторі, виділені номативно-правові засади функціонування сучасних освітніх закладів. Актуалізовані сучасні глобальні та національні вимоги до освітніх закладів, виділені інноваційні підходи в управлінні освітніми організаціями на основі узагальнення найкращих практик світового та національного досвіду. Охарактеризовані види інноваційних технологій відносно спільних рис у таких параметрах, як перетворення змісту навчання, адаптація дидактичних засобів, добір певних методів та прийомів, добір форм організації навчальної роботи, добір форм навчальних занять. Проаналізований вплив певних інноваційних технологій та інструментів на прикладі конкретного навчального закладу. Представлена схема інноваційного розвитку освітньої організації з урахуванням змін пріоритетів соціального буття людини в сучасному суспільстві.

У статті проаналізовано політику Європейського Союзу щодо інновацій у сфері професійної освіти і навчання. Охарактеризовано сучасні європейські ініціативи щодо реалізації положень стратегії «Європа 2020», спрямовані на зміцнення співробітництва та активне включення молоді в інноваційні процеси. Розкрито результати діяльності європейської тематичної мережі «Інновації в професійній освіті і навчанні» на базі європейського Центру розвитку професійної освіти і навчання (CEDEFOP). З‘ясовано головні напрями розвитку інновацій у системах професійної освіти і навчання в країнах ЄС: інновації, пов‘язані з використанням новітніх інформаційних технологій (цифрові інновації); інновації в сфері підготовки вчителів і тренерів для системи професійної освіти і навчання; інновації, пов‘язані з кваліфікаціями (зміст, стандартизація, процедура і правила надання); інноваційне викладання та інновації оцінювання; інновації в сфері курікулуму; системні ініціативи у сфері співробітництва (створення урядами нових освітніх інституцій на засадах партнерства з роботодавцями; міжнародне співробітництво; створення національних схем заохочення співробітництва між професійною і вищою освітою). Проведено огляд кращих інноваційних практик у системах професійної освіти і навчання в країнах ЄС. Розглянуто нові заклади професійної освіти і навчання: Центри управління, підготовки і зайнятості (Італія), Кампуси професій і кваліфікацій (Франція), Центри компетентності (Латвія) тощо. Окреслено шляхи стимулювання інноватики в професійній освіті на різних її рівнях, включаючи використання нових навчальних методів і нових технологій навчання, запровадження нових механізмів фінансування, посилення співробітництва між інституціями професійної освіти, вищої освіти, дослідницькими організаціями і підприємствами. Визначено головні ідеї позитивного європейського досвіду, що є цінними для розвитку сучасної інноваційної політики і практики професійної освіти в Україні.

УДК 339.187; JEL Classification: М29 Мета. Визначення підходів, принципів і етапів реалізації державного стратегічного управління інноваційним розвитком транспортної інфраструктури; розроблення типізації інноваційних стратегій на основі встановлення ознак і сутності інноваційної стратегії як ключового елемента в системі стратегічного управління. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою є праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, в яких розглядаються питання стратегічного державного управління та напрями інноваційного розвитку транспортної інфраструктури. В роботі використано методи узагальнення та абстрагування; метод аналізу і синтезу. Результати. В умовах ринкової економіки, що характеризується зростаючою невизначеністю розвитку зовнішнього середовища, неповнотою і асиметрією інформації, періодами підйому і спаду економічного розвитку, особлива увага приділяється формуванню системи державного стратегічного управління інноваційним розвитком транспортної інфраструктури. Державне стратегічне управління інноваційним розвитком транспортної інфраструктури – це науково обґрунтований вплив керівників держави, апарату державного управління, політичних і громадських організацій на соціально-економічне середовище транспортного комплексу та інноваційної системи країни, що забезпечує якість і конкурентоспроможність транспортних послуг та сталий розвиток транспортного сектора економіки. В ході дослідження систематизовано основні концептуальні підходи теорії управління, напрямки державного стратегічного управління, принципи стратегічного управління інноваційним розвитком транспортної інфраструктури. У роботі визначено основні елементи ефективної системи стратегічного державного управління, запропоновано етапи і складові стратегічного управління інноваційним розвитком. На основі накопиченого досвіду у науковій літературі авторами представлено класифікацію інноваційних стратегій. Беручи до уваги накопичений досвід у статті розроблено класифікацію стратегій інноваційного розвитку транспортної інфраструктури, що враховує комплекс пріоритетних критеріїв (направленість результату, тип інновацій, характер дій). Наукова новизна. Удосконалено теоретичні основи стратегічного державного управління інноваційним розвитком транспортної інфраструктури, які, на відміну від відомих, включають типізацію інноваційних стратегій за комплексом ознак (корисність результату, тип інновацій, характер дій), що передбачає їх поділ на деструктивні (псевдо- і квазіінноваційні) і конструктивні (адаптивні, оптимізаційні, прогресивні) стратегії. Практична значущість. Запропоновані в статті теоретичні висновки, підходи і рекомендації можуть бути використані для розроблення стратегії інноваційного розвитку транспортної інфраструктури України і дозволять сформувати ефективний інструментарій державного регулювання інноваційних проєктів розвитку інфраструктури транспорту.

У статті досліджено поняття «концепція», «концептуалізація» та «концепція управління інноваційним розвитком», що означає систему взаємопов’язаних, логічно побудованих та обґрунтованих ідей інноваційного розвитку на різних рівнях, спрямованих на вирішення проблем та завдань науково-технічної політики України шляхом дотримання принципів, застосування відповідних інструментів (способів, методів, планів), які структуровані та мають наукове та практичне значення. Розроблено концепцію управління інноваційним розвитком в Україні, метою якої є позначення універсально можливих на даний момент стратегічних векторів, формування бачення інноваційного розвитку в дослідницькому режимі, а також визначення способів організації знань на різних рівнях управління у системі науково-технічної політики України. Концептуалізація основних аспектів управління інноваційним розвитком передбачає визначення специфічних принципів: орієнтації, ясності, систематизації, оптимальності, евристичної, значимості. Із метою ефективного використання інструментів інноваційного розвитку в умовах поглиблення інтеграційних процесів в України запропоновано сучасні підходи: парадигмальний, функціональний, результативний, інформаційно-відтворювальний, системний, процесно-орієнтований.

Дипломну магістерську роботу присвячено дослідженню теоретичних задач та обґрунтуванню практичних напрямів удосконалення системи управління інноваційним розвитком підприємства. На підставі проведеної оцінки діяльності підприємства та фінансових показників ТОВ "Біос-К" було розроблено та запропоновано заходи удосконалення процесу інноваційного розвитку підприємства. Розроблені шляхи надають можливість підприємству покращити показники інноваційного потенціалу, активізувати інноваційну діяльність та отримати чималі обсяги прибутку від впровадження інновацій.
The master's thesis is devoted to study of theoretical problems and substantiation of practical areas of improvement of the management system in innovative development of the enterprise. On the basis of the assessment of the company's activity and financial indicators of Bios-K LLC, measures to improve the process of innovative development of the enterprise were developed and proposed. The developed ways provide an opportunity for the company to improve the indicators of innovation potential, intensify innovation activities and obtain significant amounts of profit from the implementation of innovations.

Для удосконалення управління інноваційним розвитком підприємства необхідна комплексна робота за такими основними напрямками: аналіз наявної структури та потреб виробництва; збільшення обсягів наукових досліджень та розробок, і, як наслідок, розширення масштабів залучення до них наукового потенціалу країни; розробка інноваційної політики та інноваційної стратегії підприємства тощо. Все це допоможе підприємству досягти поставлених цілей функціонування у вигляді конкурентних переваг, отримання стійких доходів, і забезпечить його існування як такого в довгостроковій перспективі.

Завгородня, Н. В. Управління інноваційним розвитком харчової промисловості України : дис... канд. екон. наук : 08.00.03 / Н. В. Завгородня. - Чернігів, 2017. - 212 с.
Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методичних засад та розробка прикладних рекомендацій щодо удосконалення управління інноваційним розвитком харчової промисловості.

Радчук, Т. М. Механізми публічного управління інноваційним розвитком економіки : дис. ... д-ра філософії : 281 / Т. М. Радчук. - Чернігів, 2021. - 186 с.
Дисертація присвячена теоретико-практичному вирішенню наукового завдання щодо удосконалення механізмів публічного управління інноваційним розвитком економіки України. У роботі сформовано понятійно-категоріальний апарат наукового дослідження шляхом визначення понять, як «інновації», «інноваційний розвиток», «механізми публічного управління інноваційним розвитком економіки». Розкрито теоретичні засади формування механізмів публічного управління інноваційним розвитком економіки та обґрунтовано практичні рекомендації його удосконалення. Систематизація принципів інноваційного розвитку економіки дозволила визначити функції та практичні завдання суб’єктів механізмів публічного управління. Представлено систему класифікації механізмів публічного управління інноваційним розвитком економіки та детально описано організаційний, економічний, правовий, інформаційний та соціальний механізми, які регулюють напрямки діяльності їх суб’єктів. Визначено вектори забезпечення державної підтримки інноваційної активності вітчизняних суб’єктів господарювання в сучасних умовах формування економіки знань і глобалізації. Проаналізовано кількісні показники та динаміку інноваційного розвитку економіки України. В дослідженні визначено, що ключовими напрямками фінансового забезпечення державної інноваційної політики в більшості держав є бюджетне фінансування та інвестиційні кошти. Доведено, що саме фінансове забезпечення формує потенціал інноваційного розвитку, сприяє збереженню людського капіталу та економічного розвитку держави. Здійснена оцінка механізмів публічного управління інноваційним розвитком економіки вказує, що зниження інноваційної активності спричинене відсутністю чітких орієнтирів науково-технічного прогресу. Проаналізовано, що основною проблемою вітчизняного інноваційного розвитку є відсутність практичного впровадження інновацій. Ця проблема спричинена необґрунтованою фінансово-кредитною політикою країни. Інноваційні розробки не можуть бути впроваджені на рівні суб’єктів господарювання через відсутність у них необхідних фінансових ресурсів. Через недосконалість системи державного регулювання грошово-кредитної політики, відсутність коштів на діяльність наукових організацій та наукових проєктів, суттєво стримується науково-технічний розвиток країни, ускладняється процес розробки та впровадження інновацій. Ідентифіковані причини технологічної відсталості національної економіки: міграція інтелектуальної еліти за кордон, через вплив економічних, політичних, економічних та інших чинників, які не забезпечують достойні умови оплати праці; скорочення фінансування наукових організацій, та інноваційних проєктів, що стримує процес розробки інновацій; недосконалість роботи банківського сектору економіки, та державного регулювання податкової політики. Вирішення визначених проблем дозволить підвищити рівень інноваційної активності суб’єктів господарювання економіки країни та позитивно позначиться на їх розвитку. Доведено, що інновації відіграють важливу роль у формуванні конкурентоспроможної економіки сприяючи зростанню продуктивності праці шляхом вдосконалення виробничих процесів та впровадження високоякісної продукції. На основі дослідження виокремлено напрями інноваційної діяльності суб’єктів господарювання та встановлено, що в епоху діджиталізації, зростання глобальної конкурентоспроможності стимулюється реалізація потенціалу інноваційного розвитку економіки, за допомогою впровадження енергозберігаючих технологій, економіки знань, створення інноваційних кластерів. Здійснено систематизацію зарубіжних наукових досліджень та існуючих моделей інноваційного розвитку економіки. Проаналізовано світові тренди та динаміку впливу інноваційного розвитку на економіку європейських країн. Сформовано напрями удосконалення механізмів інноваційного розвитку економіки з урахуванням зарубіжної практики. Окреслено необхідність використання форм державно-приватного партнерства як дієвого інструменту механізмів публічного управління інноваційним розвитком економіки, що визначає взаємодію держави, науково-дослідних установ, бізнесу та громадськості. Встановлено, що належне інституційне забезпечення реалізації форм державно-приватного партнерства створить умови для залучення необхідних фінансових ресурсів у економіку країни та сформує її конкурентні переваги в довгостроковій перспективі. Достовірність отриманих результатів підтверджується використанням значного масиву економіко-статистичної, законодавчої, нормативної та методичної інформації. До найвагоміших результатів, які визначають наукову новизну дослідження та особистий внесок дисертанта, належать: 1) наукові підходи до розробки комплементарної моделі публічного управління інноваційним розвитком економіки, яка побудована на взаємодії держави, науково-дослідних установ, бізнесу і громадськості та є передумовою для ідентифікації стратегічних напрямів забезпечення інноваційного розвитку економіки шляхом системного поєднання фіскальної, інституційної, грошово-кредитної, бюджетної, нормативної, зовнішньоекономічної сфер орієнтуючись на досягнення соціо-еколого-економічних ефектів; 2) уточнення дефініції «механізм публічного управління інноваційним розвитком економіки», сутність якої була визначена як сукупність ключових дій, засобів, стимулів та інститутів, за допомогою яких держава впливає на інноваційний розвиток суспільства для досягнення поставлених цілей економічного розвитку; 3) вихідні положення щодо реалізації механізмів публічного управління інноваційним розвитком економіки України, що дозволило виділити інституційно-інформаційний механізм, який забезпечує створення норм, правил та інститутів, орієнтованих на регулювання взаємодії органів державної влади та бізнесу в питаннях своєчасного та якісного надання інформації, необхідної для прийняття науково обґрунтованих рішень та реалізації інноваційної стратегії країни; 4) класифікація принципів інноваційного розвитку економіки, яка на відміну від існуючих, дозволила за допомогою системного підходу виділити нову класифікаційну ознаку за оцінкою ефективності інноваційного розвитку економіки країни, окремих регіонів та принципи специфічності, структурної перебудови, взаємопоєднання, модернізації; 5) систематизація зарубіжних моделей інноваційного розвитку, яка дозволила виокремити пріоритетні напрямки для вітчизняних реалій, серед яких пріоритетність впровадження інновацій над традиційним виробництвом, забезпечення свободи науки та техніки, правовий захист інтелектуальної власності, фокусування фінансових ресурсів в пріоритетних сферах науково-технічного розвитку, активізації інноваційно-інвестиційного підприємництва шляхом передачі прав та обов’язків на місцевий рівень, розвиток міжнародного наукового співробітництва; 6) практичні рекомендації щодо формування напрямів удосконалення механізмів публічного управління інноваційним розвитком економіки України, оновою яких є використання форм державно-приватного партнерства як ефективного інструменту механізмів реалізації національної інноваційно-інвестиційної політики, що визначає алгоритм взаємодії держави, науково-дослідних установ, суб’єктів господарювання та громадськості.
The dissertation is devoted to the theoretical and practical solution of the scientific problem on improvement of mechanisms of public management of innovative development of economy of Ukraine. The conceptual and categorical apparatus of scientific research is formed in the work by defining concepts such as "innovation", "innovative development", "mechanisms of public management of innovative economic development". Theoretical bases of formation of mechanisms of public management of innovative development of economy are opened and practical recommendations of its improvement are substantiated. Systematization of the principles of innovative economic development allowed to determine the functions and practical tasks of the subjects of public administration mechanisms. The system of classification of mechanisms of public management of innovative development of economy is presented and the organizational, economic, legal, informational and social mechanisms regulating directions of activity of their subjects are described in detail. The vectors of providing state support for innovation activity of domestic economic entities in the modern conditions of knowledge economy formation and globalization are determined. Quantitative indicators and dynamics of innovative development of Ukraine 's economy are analyzed. The study found that the key areas of financial support for public innovation policy in most countries are budget funding and investment funds. It is proved that the financial support forms the potential of innovative development, contributes to the preservation of human capital and economic development of the state. The assessment of the mechanisms of public management of innovative economic development indicates that the decline in innovation activity is caused by the lack of clear guidelines for scientific and technological progress. It is analyzed that the main problem of domestic innovation development is the lack of practical implementation of innovations. This problem is caused by the unjustified financial and credit policy of the country. Innovative developments cannot be implemented at the level of economic entities due to the lack of necessary financial resources. Due to the imperfection of the system of state regulation of monetary policy, lack of funds for the activities of scientific organizations and research projects, significantly hinders the scientific and technological development of the country, complicates the process of development and implementation of innovations. The reasons of technological backwardness of the national economy are identified: migration of the intellectual elite abroad, due to the influence of economic, political, economic and other factors that do not provide decent wages; reduction of funding for research organizations and innovation projects, which hinders the process of innovation development; imperfection of the banking sector of the economy, and state regulation of tax policy. Solving the identified problems will increase the level of innovation activity of economic entities in the country and will have a positive impact on their development. It is proved that innovations play an important role in the formation of a competitive economy, contributing to the growth of labor productivity by improving production processes and the introduction of high quality products. Based on the study, the areas of innovation of economic entities are identified and found that in the era of digitalization, growth of global competitiveness stimulates the realization of the potential of innovative economic development through the introduction of energy saving technologies, knowledge economy, creation of innovation clusters. Systematization of foreign scientific researches and existing models of innovative development of economy is carried out. Global trends and dynamics of the impact of innovative development on the economy of European countries are analyzed. The directions of improvement of mechanisms of innovative development of economy taking into account foreign practice are formed. The necessity of using forms of public-private partnership as an effective tool of mechanisms of public management of innovative development of economy, which determines the interaction of the state, research institutions, business and the public, is outlined. It is established that proper institutional support for the implementation of forms of public-private partnership will create conditions for attracting the necessary financial resources to the country's economy and form its competitive advantages in the long run. The reliability of the obtained results is confirmed by the use of a significant array of economic-statistical, legislative, regulatory and methodological information. The most important results that determine the scientific novelty of the study and the personal contribution of the dissertation include: 1) scientific approaches to developing a complementary model of public management of innovative economic development, which is based on the interaction of the state, research institutions, business and the public and is a prerequisite for identifying strategic areas of innovative economic development through a systematic combination of fiscal, institutional, monetary, budgetary, regulatory, foreign economic spheres focusing on achieving socio-ecological and economic effects; 2) clarification of the definition of "mechanism of public management of innovative economic development", the essence of which was defined as a set of key actions, tools, incentives and institutions through which the state influences the innovative development of society to achieve economic development goals; 3) initial provisions for the implementation of mechanisms for public management of innovative development of Ukraine's economy, which allowed to identify institutional and information mechanism that ensures the creation of norms, rules and institutions aimed at regulating the interaction of public authorities and business in timely and quality information necessary for making scientifically sound decisions and implementing the country's innovation strategy; 4) classification of principles of innovative economic development, which, unlike the existing ones, allowed using a systematic approach to identify a new classification feature to assess the effectiveness of innovative economic development of the country, individual regions and the principles of specificity, restructuring, interconnection, modernization; 5) systematization of foreign models of innovative development, which allowed to identify priority areas for domestic realities, including the priority of innovation over traditional production, ensuring freedom of science and technology, legal protection of intellectual property, focusing financial resources in priority areas of scientific and technological development, active -investment entrepreneurship through the transfer of rights and responsibilities to the local level, the development of international scientific cooperation; 6) practical recommendations for the formation of areas for improving the mechanisms of public management of innovative development of Ukraine's economy, the new of which is the use of public-private partnership as an effective tool for implementing national innovation and investment policy management and the public.

Лисенко, І. Г. Управління інноваційним розвитком на рівні регіону : випускна кваліфікаційна робота : 281 «Публічне управління та адміністрування» / І. Г. Лисенко, Є. Є. Маслов ; керівник роботи І. А. Косач ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра публічного управління та менеджменту організацій. – Чернігів, 2021. – 92 с.
Об’єктом дослідження є розробка теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо удосконалення інноваційним розвитком Чернігівського регіону. Предметом дослідження є сукупність теоретичних та прикладних аспектів впровадження інноваційного розвитку Чернігівського регіону. Метою кваліфікаційної роботи є розробка рекомендацій щодо поліпшення управління інноваційним розвитком регіону. Методи дослідження - системний, абстрактно-логічний, моделювання У першому розділі розглянуто теоретичні засади теоретичні засади управління інноваційним розвитком регіонів, де автором приділено увагу опису цілі, сутності і змісту інноваційної політики на сучасному етапі розвитку країни, досліджено світову і вітчизняну практику державної підтримки інноваційної діяльності, охарактеризована роль науково технічного прогресу в інноваціному розвитку регіонів. У другому розділі наведено аналіз розвитку інновацій на державному і регіональному рівнях: ґрунтовно досліджено і оцінено динаміку розвитку інновацій в Україні, стан інноваційного розвитку Чернігівського регіону, економічні напрями стимулювання інноваційного розвитку регіону. У третьому розділі наведені рекомендації щодо поліпшення управління інноваційним розвитком: описано у загальному поданні механізм управління та методика планування стратегії інноваційного розвитку регіону.
The object of research is the development of theoretical provisions and practical recommendations for improving the innovative development of the Chernihiv region. The subject of the study is a set of theoretical and applied aspects of the implementation of innovative development of the Chernihiv region. The purpose of the qualification work is to develop recommendations for improving the management of innovative development of the region. Research methods - system, abstract-logical, modeling The first section considers the theoretical principles of management of innovative development of regions, where the author pays attention to the description of the purpose, essence and content of innovation policy at the present stage of development, explores world and domestic practice of state support of innovation, describes the role of scientific and technological progress in innovation. regions. The second section presents an analysis of the development of innovations at the state and regional levels: thoroughly investigated and assessed the dynamics of innovation in Ukraine, the state of innovative development of the Chernihiv region, economic areas to stimulate innovative development in the region. The third section provides recommendations for improving the management of innovative development: the general presentation describes the management mechanism and methods of planning the strategy of innovative development of the region.