Journal articles on the topic 'Сфери'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Сфери.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Сфери.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Savchuk, L. M. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ." Actual problems of regional economy development 2, no. 13 (June 26, 2017): 171–77. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.13.171-177.
Full textAbstract:
Стаття спрямована на поглиблення теоретичних засад розвитку сфери охорони здоров’я в умовах реалізації стратегії сталого розвитку держави. Узагальнено понятійно-термінологічний апарат сучасної економічної науки про здоров’я. З’ясовано такі категорії як: “здоров’я людини”, “громадське здоров’я”, “охорона здоров’я”, “сфера охорони здоров'я”, “галузь охорони здоров’я”, “розвиток”, “сталий розвиток”. Введено поняття “сталий розвиток сфери охорони здоров’я”. Узагальнено підходи загальнотеоретичного осмислення проблем у сфері охорони здоров’я.
2
Матійко, Микола Володимирович. "ПРИВАТНОПРАВОВІ АСПЕКТИ ТЕОРІЇ ТАЄМНИЦЬ." Часопис цивілістики, no. 37 (July 29, 2020): 26–30. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i37.345.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню приватноправових аспектів теорії таємниць. Шляхом аналізу практики суспільного життя досліджено процеси юридизації сфер суспільства, що стосуються таємниць, які властиві кожному історичному типу цивілізації. З’ясовані закономірності, які лежать в основі соціальної та правової сторони сфери суспільного життя, що стосується таємного. Визначена необхідність врахування приватноправовою сферою невід’ємності таємниць від людської природи. Таємниці диференційовані за критерієм інтересів, яких стосується сфера таємниці. Визначено співвідношення сфери таємниць і приватного права як концепту. Розглянуті погляди вчених щодо явища таємниць і їх виявів у приватному праві.
Досліджено режим встановлення таємниць у зазначеній сфері в історичному аспекті та сучасній цивілістиці. Охарактеризовано вияви теорії таємниць у приватному праві. Підкреслено значущість і багатоаспектність приватноправового підходу до встановлення таємниць. Визначено вплив приватноправової сфери на регулювання умов і встановлення критеріїв віднесення певних відомостей до інформації, доступ до якої обмежується (утворення таємниць), визначення механізму захисту відомостей від неправомірного поширення (міри захисту таємниць), на встановлення санкцій за неправомірне поширення інформації, яка захищається (відповідальність за порушення таємниць). Досліджено законодавство, яким закріплюються загальні положення щодо встановлення таємниць у приватноправовій сфері.
На прикладі визначення в законодавстві видів інформації, які не можуть бути віднесені до інформації з обмеженим доступом, розглянутий принцип врахування інтересів інших суб’єктів при встановленні таємниць на суспільну користь. Визначено положення, щодо якого режим окремих видів таємниць не має входити у протиріччя із загальними вимогами забезпечення здійснення суб’єктами прав та свобод, не ставав причиною обмеження правоздатності суб’єктів. Окремо підкреслено, що встановлення мір захисту таємниць має передбачати механізм надання компенсації за обмеження прав, які можуть виникнути як результат захисту таємниць. Зазначається про важливість зазначених аспектів у сфері юридичної практики. Сформульовано пропозиції щодо подальшого розвитку досліджень теорії таємниць у приватноправовій сфері.
3
Чокля, О. І., and А. О. Фальковський. "Специфіка державно-правового регулювання фізичної культури і спорту в Україні." Прикарпатський юридичний вісник, no. 2(31) (September 2, 2020): 3–9. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(31).554.
Full textAbstract:
Незважаючи на велику кількість праць, присвячених дослідженню різних аспектів регулювання сфери фізичної культури і спорту в Україні, необхідно констатувати, що в юридичній літературі так і не сформовано усталеної позиції щодо систематизації норм цієї сфери. Питання наявності підстав і передумов для виділення юридичних норм, які регулюють відносини у сфері фізичної культури і спорту, в окрему галузь права або в окрему галузь законодавства, також є дискусійним. Досить багато й інших невирішених або недостатньо досліджених питань сфери фізичної культури і спорту, що вказує на актуальність досліджень у цьому напрямі.
Фізична культура і спорт відіграють важливу роль у формуванні, збереженні та зміцненні рівня здоров'я громадян, підвищенні працездатності та збільшенні тривалості життя, фізичному та духовному розвитку населення.
Мета статті - виявлення особливостей державно-правового регулювання сфери фізичної культури і спорту в Україні, визначення проблем такого регулювання, розкриття системи правових джерел цієї сфери.
Для досягнення мети було сформовано такі завдання: проаналізувати нормативно-правову базу із вказаної проблематики, сучасний стан державно-правового регулювання сфери фізичної культури і спорту, окреслити й охарактеризувати правовідносини, що виникають у сфері фізичної культури і спорту, визначити проблемні питання сучасного законодавства в цій сфері та запропонувати можливі шляхи їх вирішення.
У статті розглянуто та проаналізовано нормативно-правову базу сфери фізичної культури і спорту, правовідносини у цій сфері, сучасний стан державно-правового регулювання сфери фізичної культури і спорту, проблемні питання законодавства у цій сфері, запропоновано можливі шляхи їхнього вирішення.
4
Старченко, Г. В. "Необхідність інституційно-управлінських та інституційно-правових змін в сфері управління публічними проєктами та програмами." Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування, no. 1 (October 20, 2021): 100–104. http://dx.doi.org/10.54929/pmtl-issue1-2021-15.
Full textAbstract:
В статті зазначено, що швидкий розвиток інформаційних технологій під впливом глобалізаційних процесів призводить до необхідності зміни вектору розвитку сфери публічного управління України та вимагає впровадження інституційно-управлінських та інституційно-правових змін в сфері управління публічними проєктами та програмами через трансфер інновацій у сферу публічного управління. Необхідність зміни вектору розвитку сфери публічного управління повинно відбуватися через формування відповідного інституційного та організаційного забезпечення, а саме через наявність адекватного ринкового середовища, законодавчого та організаційного забезпечення, інноваційної інфраструктури, відповідних проєктно-орієнтованих управлінських структур, а також шляхом встановлення ефективної колаборації між освітою, наукою, бізнесом, державою та іншими суспільними інститутами. Підкреслено, що від стану та особливостей інституційного та організаційного забезпечення проєктно-орієнтованого управління публічною сферою у великій мірі залежить адаптивність, керованість та ефективність її розвитку, а також її ресурсний, структурний та часовий виміри. Наголошено, що система інституційного забезпечення проєктно-орієнтованого управління розвитком публічної сфери повинна розглядатись як відкрита та динамічна система, яка реагує на вплив зовнішнього глобального простору, наприклад, міжнародних інституцій та внутрішніх чинників державного розвитку. Особливе місце в системі інституційного забезпечення проєктно-орієнтованого управління розвитком публічної сфери доцільно відвести синергетичному зв'язку, який при спільних діях незалежних проєктно-орієнтованих суб’єктів економіки.
5
Kolomiiets, Tetiana, and Valentyna Tkachuk. "ЧИННИКИ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ШЛЮБОМ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ДОРОСЛОСТІ." Психологія: реальність і перспективи, no. 13 (December 26, 2019): 159–64. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.138.
Full textAbstract:
У статті презентовано результати емпіричного дослідження взаємозв’язку чинників задоволеності шлюбом та етапами дорослості. Проаналізовано причини конфліктів у молодих сім’ях, зокрема: порушення рольових очікувань подружжя, розбіжності у питаннях виховання дітей, стосунків з родичами і друзями, а також неузгодженості норм поведінки, обумовлених особистісними особливостями. З᾿ясовано, що узгодженість сфер значущості утворює загальну узгодженість сімейних цінностей подружжя. Виявлено вплив узгодженості сімейних цінностей в сфері соціальної активності та емоційно-терапевтичною сфері на задоволеність шлюбом трьох груп. Присутній взаємозв’язок між показниками узгодженості сімейних цінностей і рольовою адекватністю подружжя в різних сферах сімейних цінностей, що характеризує узгодженість ціннісної сфери подружжя передбачає не тільки досягнення когнітивної згоди, але й узгодженість рольової поведінки шлюбних партнерів. Констатовано вплив батьківсько-виховної сфери на задоволеність шлюбом для груп на третьому етапі дорослості. Пари другої групи стосовно установки на особистісну ідентифікацію зі шлюбним партнером більше націлені на установку щодо особистої автономії.
6
Шевелюк, Михайло Михайлович. "ЦИФРОВІЗАЦІЯ У СФЕРІ ТУРИЗМУ: ІННОВАЦІЙНІ ТРЕНДИ І ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ." Питання культурології, no. 38 (October 29, 2021): 226–35. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.245956.
Full textAbstract:
Мета статті — з’ясувати світові тенденції цифровізації як глобального тренду сучасності у сфері туризму та окреслити пріоритетні напрями його розвитку. Методологія дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використано теоретичні та емпіричні методи гуманітарних досліджень, методи логічного і культурологічного аналізу. Наукова новизна одержаних результатів полягає в окресленні пріоритетних напрямів розвитку сфери туризму з урахуванням тенденції до цифровізації. Висновки. Звернено увагу, що аналіз ключових модифікацій і тенденцій цифровізації у сфері туризму дасть змогу отримати уявлення про виклики, які стоять перед сферою туризму не лише конкретної держави, а й конкретного регіону. Акцентовано, що процес цифровізації сфери туризму потребує постійної уваги, враховуючи швидкість появи нових цифрових технологій, темпи їх розвитку і розповсюдження. Наголошено, що головним очікуванням сучасних туристів є максимальний вибір при мінімальних зусиллях, а однією із провідних тенденцій розвитку сфери туризму — персоналізований підхід. За цих умов забезпечити комплексний підхід, завдяки якому індустрія подорожей стане зручною для мандрівників і прибутковою для гравців туристичного ринку, здатні саме новітні, передові технології (VR-, AR-, MR-технології, Інтернет речей, штучний інтелект, блокчейн та ін.). Зроблено висновок, що сферу туризму характеризує сьогодні високий цифровий потенціал. Утім, впровадження інноваційних технологій може бути ефективним лише в тому разі, якщо вони враховуватимуть особливості туристичної галузі, яка володіє рядом специфічних особливостей. Для реалізації туристичного потенціалу країни необхідно розробити комплексну стратегію цифровізації галузі.
7
Корольова, Марина. "ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ." Слобожанський науково-спортивний вісник 6, no. 80 (December 21, 2020): 17–21. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-6.003.
Full textAbstract:
Мета: охарактеризувати з позиції системного підходу проблеми застосування законодавства у сфері фізичної культури та спорту у сучасних умовах функціонування та запропонувати шляхи їх вирішення. Матеріал і методи: для розв'язання поставлених завдань дослідження використовувався комплекс теоретичних методів: аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація літературних джерел та документальних матеріалів, метод історизму, метод системного підходу. Результати: проаналізовано систему спортивного законодавства в Україні, виявлено ряд проблем, зокрема: недосконалість системи взаємовідносин між державою та іншими суб’єктами сфери фізичної культури і спорту, невирішеність багатьох питань правового регулювання професійного спорту, неврегульованість на законодавчому рівні відносин меценатства та інвестицій у сфері фізичної культури і спорту та ін. Проаналізовано французький досвід кодифікації спортивного законодавства у контексті розробки пропозицій для вдосконалення спортивного законодавства України. Висновки: наявність вище зазначених проблем у діючій системі спортивного законодавства України об'єктивно підтверджує необхідність систематизації спортивного законодавства, що забезпечить вирішення завдань державної політики щодо підвищення статусу сфери фізичної культури та спорту, ясності правозастосування, успішного розвитку галузі законодавства й спортивного права. Ключові слова: законодавство, сфера фізичної культури та спорту, систематизація, кодифікація, спортивне право.
8
Журавльова, Л. П., and Н. В. Мужанова. "ДИНАМІКА ЦІННІСНО-СМИСЛОВОЇ СФЕРИ УЧАСНИКІВ СУБКУЛЬТУР." Психологія: реальність і перспективи, no. 12 (November 3, 2019): 66–71. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi12.50.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу змін в ціннісно-смисловій сфері особистості, яка є залученою до субкультури. Проведено теоретичний аналіз досліджень і публікацій, розглянуто основні підходи до вивчення ціннісно-смислової сфери особистості. Подано емпіричні дані дослідження ціннісно-смислової сфери представників неформальних субкультур двох вікових груп (підлітків та дорослих). Встановлено достовірно значущі відмінності в смисложиттєвих орієнтаціях досліджуваних. Учасники неформальної субкультури вважають своє життя менш осмисленим (р≤0,01), спрямованим (р≤0,01), наповненим (р≤0,01) і структурованим (р≤0,01), порівняно зі звичайними громадянами. Онтогенетична динаміка показників смисложиттєвих орієнтацій жінок, які належать до неформальних субкультур, є значно стрімкішою порівняно з аналогічними показниками «неформалів»-чоловіків. Виявлено відмінні ознаки ціннісних орієнтацій учасників субкультури, відносно звичайних громадян.
Система термінальних цінностей «неформалів» переважно співпадає з системою цінностей «звичайних громадян», а їх інструментальні цінності здебільшого відрізняються. Відмінності в структурі цінностей стосуються їхньої спрямованості: члени субкультури є переважно індивідуально орієнтованими, а пересічні люди – більш соціально спрямовані. Підтверджено вплив субкультурного середовища на ціннісно-смислову сферу його представників.
9
Савош, Л. В., Л. В. Павлюк, and О. Я. Кравчук. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОЕКТНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ У СФЕРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Економічні науки. Серія "Регіональна економіка", no. 18 (71) (November 29, 2021): 151–58. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2021-18(71)-17.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості використання проектного менеджменту у сфері вищої освіти. Проаналізовано сутність понять «проект», «управління проектами», «програма» для сфери вищої освіти. Виділено специфіку проектного менеджменту для освітньої сфери.
10
Стукан, Т. М., and А. А. Осадчий. "SMART-МЕТОД У ДОСЯГНЕННІ ЦІЛЕЙ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ РЕГІОНУ." Підприємництво і торгівля, no. 29 (April 16, 2021): 73–77. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-12.
Full textAbstract:
У статті наведена ефективність використання SMART-методу для формулювання чітких, зрозумілих цілей для бізнесу туристичної сфери. Охарактеризований перелік SMART-критерії при формуванні завдань для досягнення поставленої мети для розвитку туристичної сфери. Визначені основні 4 переваги, які отримує бізнес виходячи із поставлених завдань та цілей за базовими критеріями SMART-методу. Визначено головну мету туристичної сфери, що зумовлює необхідність пошуку нових напрямів, завдяки яким дана галузь буде затребуваною, популярною та формуватиме пізнаваність бренду регіону. Виділено чотири напрями, розвиваючи та удосконалюючи, які у короткостроковому періоді можна досягти SMART-мети туристичної галузі регіону. Приведений перелік ТОП-10 туристичних об’єктів Херсонщини, які є та будуть затребувані серед відвідувачів, але яким не вистачає ще масової впізнаваності та розрекламованості серед широкого загалу. Проаналізовано стан відвідуваності туристами Херсонської області по районам регіону за 2019-2020 рр. та зміни, що відбулися. Визначено, що поліпшення туристичної інфраструктури області призведе до якісних змін та підвищення економічної ефективності в сфері регіонального туризму, що тим самим забезпечить реалізацію завдань за методикою SMART. Визначено пріоритетні напрями в плані підвищення промоції туристичної сфери Херсонщини. Рекомендовано на Херсонщині посилювати розвиток якісного внутрішнього туризму, адже він є основним драйвером збереження та відродження галузі. Визначено, що туризм в час коронакризи буде носити такий характер: коротших термінів відпочинку; переважання індивідуального пересування (автотуризм); індивідуальне розміщення; вибір оздоровчого, морського та сільського туризму. Дані чинники посилюють пріоритетність розвитку внутрішнього регіонального туризму, що дозволить перезапустити цю сферу і зменшити негативні наслідки коронакризи і створить основу для підвищення конкурентоспроможності області як туристичного регіону. Приведено пріоритетні напрями в плані підвищення промоції туристичної сфери Херсонщини.
11
Давиденко, О. О. "ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ВЗАЄМОДІЯ СУБ'ЄКТІВ ПРАВОВІДНОСИН У СФЕРІ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ." Знання європейського права, no. 3 (February 3, 2021): 60–63. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.99.
Full textAbstract:
У статті здійснюється аналіз основних проблем функціонування та взаємодії суб'єктів правовідносин у сфері органічного виробництва. Стаття присвячена проблемним питанням взаємодії суб'єктів правовідносин у сфері органічного виробництва в Україні, а саме виробників органічної продукції між собою, зі споживачами, а також з органами держави, які контролюють цю сферу. Метою цієї статті є аналіз функціонування та взаємодії суб'єктів правовідносин у сфері органічного виробництва продукції, а також сучасного законодавства у цій сфері, з урахуванням нововведень та змін у чинному законодавстві України.
У наш час в Україні спостерігається тенденція активного розповсюдження органічного виробництва. Тому надзвичайно актуальним постає питання щодо функціонування суб'єктів цієї сфери, взаємодії між ними та безпосередньо зі споживачами.
У ході дослідження з'ясовано, що необхідним у якості стратегічних орієнтирів убачається вдосконалити сучасне законодавство України, що відповідатиме світовим стандартам та дасть можливість гарантувати якість і безпечність споживачам органічної продукції. Необхідно запровадити систему державної підтримки фермерських та особистих селянських господарств, що трансформують власне виробництво та знаходяться на перехідному етапі.
Через запропоновані освітні заходи в Україні буде формуватися нова культура екологічної та правової свідомості споживачів, зокрема щодо органічної продукції. Досі в цьому контексті існувало певне підґрунтя для недостатньої поінформованості споживачів у цій сфері. А тепер використання запропонованих вище заходів та способів більш ефективної взаємодії суб'єктів органічного виробництва буде сприяти покращенню економічної, соціальної та екологічної сфер в Україні.
12
Zabashtanskyi, Maksym, Dmytro Drahunov, and Inna Zub. "ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 1(25) (2021): 159–65. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-1(25)-159-165.
Full textAbstract:
У статті розглянуто фінансові інструменти стратегічного розвитку сфери охорони здоров’я в Україні. Розкрито сучасні підходи до трактування дефініцій «цифрова економіка» та «фінансові інструменти», узагальнення яких дозволило розкрити їхній особливий вплив на сферу охорони здоров’я. Проаналізовано пріоритетні напрями розвитку сфери охорони здоров’я в Україні в частині розвитку системи обов’язкового медичного страхування та акцентовано увагу на необхідності його впровадження як одного з ключових фінансових інструментів її стратегічного розвитку. Запропоновано підходи до фінансового забезпечення сфери охорони здоров’я, запровадження яких сприятиме оптимізації наявного обсягу фінансових ресурсів, визначатиме стратегічні пріоритети подальшого розвитку даної сфери в умовах цифрової економіки. Досліджено шляхи вдосконалення фінансового забезпечення сфери охорони здоров’я в умовах цифрової економіки.
13
Польська, Людмила Олександрівна. "АРХЕТИПИ РОЗВИТКУ ФОРМ ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД." Public management 26, no. 1 (July 19, 2021): 196–217. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-1(26)-196-217.
Full textAbstract:
Досліджено основні аспекти взаємодії публічного та приватно- го сектора. Проаналізовано: розвиток форм публічно-приватної взаємодії за допомогою архетипного підходу; поняття архетипу сільських територій, а та- кож явище публічно-приватного партнерства; основні моделі публічно-при- ватного партнерства. Запропоновано організаційно-нормативні механізми удосконалення системи публічного управління на засадах публічно-приват- ного партнерства в контексті забезпечення сталого розвитку сільських тери- торіальних громад. На основі проведеного ґрунтовного аналізу різних систем та моделей публічно-приватного партнерства було визначено основні сфери сільськогосподарського розвитку та розвитку сільських територіальних гро- мад, щодо яких можна ефективно застосовувати інструменти публічно-при- ватного партнерства з метою досягнення сталого соціально-економічного розвитку сільських територій та максимально ефективного використання їх виробничого потенціалу. Також запропоновані шляхи удосконалення норма- тивно-правової бази, що регулює суспільні відносини у сфері публічно-приватного партнерства. Наголошується на необхідності включення сільсько- господарської сфери до переліку об’єктів публічно-приватного партнерства, визначених у Законі України “Про державно-приватне партнерство”. До- цільно також розширити саме поняття державно-приватне партнерство, використовуючи міжнародний термін “публічно-приватне партнерство”, яке більш точно визначає сутність договірних відносин, між державними та місцевими органами влади з приватними партнерами. В контексті проаналі- зованих нормативно-правових актів щодо розвитку інституту публічно-при- ватного партнерства було визначено основні сфери публічно-приватного партнерства задля розвитку сільського господарства та сільських регіонів. Загалом, запропоновано сфери які було б доцільно розвивати в рамках пу- блічно-приватного партнерства, а саме: сфера екологічного землекористу- вання та меліорації, агрострахування, сталий розвиток сільських регіонів за рахунок будівництва інфраструктурних об’єктів та надання послуг громаді. Таким чином, у дослідженні визначено моделі публічно-приватного партнер- ства, а також сфери їх застосування, що можуть бути використані органами державної влади та місцевого самоврядування для розроблення майбутніх партнерських угод щодо розвитку аграрної сфери та сталого соціально-еко- номічного розвитку сільських територіальних громад.
14
Матійко, Микола Володимирович. "ОКРЕМІ ПРИВАТНОПРАВОВІ АСПЕКТИ ОСОБИСТОЇ ТАЄМНИЦІ З ОГЛЯДУ НА СУЧАСНИЙ СТАН ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ." Часопис цивілістики, no. 40 (March 27, 2021): 23–28. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i40.387.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню приватноправових аспектів особистої таємниці. Шляхом аналізу практики суспільного життя досліджено процеси юридизації сфер суспільства, що стосуються особистої таємниці. З'ясовані закономірності, які лежать в основі соціальної та правової сторони сфери суспільного життя, що стосується таємного. Визначена необхідність врахування приватноправовою сферою невід’ємності особистої таємниці від людської природи. Підкреслено особливий характер особистої таємниці у зв’язку зі сферою інтересів, яких стосується особиста таємниця. Визначено співвідношення сфери особистої таємниці та приватного права як концепту. Розглянуті погляди вчених щодо проявів особистої таємниці в приватному праві. Досліджено режим встановлення особистої таємниці в зазначеній сфері. Охарактеризовано окремі прояви теорії таємниць в приватному праві. Підкреслено значущість та багатоаспектність приватноправового підходу до встановлення особистої таємниці. Визначено вплив приватноправової сфери на регулювання умов та встановлення критеріїв віднесення певних відомостей до інформації, доступ до якої обмежується (утворення особистої таємниці), визначення механізму захисту відомостей від неправомірного поширення (міри захисту особистої таємниці), на встановлення санкцій за неправомірне поширення інформації, що захищається (відповідальність за порушення особистої таємниці). Досліджено законодавство, яким закріплюються загальні положення щодо встановлення особистої таємниці в приватноправовій сфері. На прикладі визначення в законодавстві видів інформації, які не можуть бути віднесені до інформації з обмеженим доступом, розглянутий принцип врахування інтересів інших суб’єктів під час встановлення таємниць та встановлення таємниць на суспільну користь. Визначено положення, щодо якого режим особистої таємниці не має входити у протиріччя із загальними вимогами забезпечення здійснення суб’єктами прав та свобод, не ставав причиною обмеження правоздатності суб’єктів. Окремо підкреслено, що встановлення мір захисту особистої таємниці має передбачати механізм надання компенсації за обмеження прав, що можуть виникнути як результат захисту особистої таємниці. Зазначається про важливість зазначених аспектів в сфері юридичної практики. Сформульовано пропозиції щодо подальшого розвитку досліджень особистої таємниці в приватноправовій сфері.
15
Іщук Л.І. and Дацюк Ю.С. "РОЛЬ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ У ФІНАНСУВАННІ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ." Економічний форум 1, no. 3 (July 20, 2020): 110–17. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-17.
Full textAbstract:
В статті досліджено дефініції категорії «місцеві бюджети», розглянуто комплексний системний підхід до поняття «місцеві бюджети» з позиції фінансів, юридичної, політичної, економічної теорії, організації та управління. Обґрунтовано, що поняття «місцеві бюджети» являє собою складну багатоаспектну категорію.
Окреслено основні завдання соціальної політики. Зазначено, що сучасна бюджетна політика зберігає за собою спрямованість до здійснення значного рівня видатків на соціальну сферу. Разом з тим, в умовах обмеженості фінансових ресурсів актуалізується питання розвитку регіону.
Визначено основні проблеми фінансового забезпечення соціальної сфери. Розвиток соціальної сфери потребує вагомого та довготривалого державного фінансування. Зростання соціальних видатків обумовлює скорочення ресурсів спрямованих на економічний розвиток. Проте розвиток саме соціальної інфраструктури (освіта, охорона здоров’я, інформатизація, транспортні та житлово-комунальні послуги, ін.) визначає рівень життя населення та напрямок розвитку регіону.
Зазначено, що в даний час головними проблемами в бюджетній сфері залишаються: забезпечення збалансованості бюджетів; вдосконалення засад регулювання бюджетними ресурсами; зміцнення системи фінансового контролю за цільовим, економічним і ефективним використанням бюджетних коштів; розробка методологічних підходів, методів і методик формування та розподілу бюджетних коштів; вироблення підходів до виконання бюджету у повній мірі тощо.
Обґрунтовано можливості щодо покращення рівня фінансового забезпечення соціальної сфери місцевими бюджетами.
16
Katan, L. I., N. K. Vasylieva, and I. I. Vinichenko. "Інституційне забезпечення фінансування сталого розвитку аграрної сфери України." Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, no. 7 (December 25, 2016): 207. http://dx.doi.org/10.15421/191622.
Full textAbstract:
Із прискоренням глобалізаційних процесів міцність зв’язку між аграрним виробництвом і сільськими територіями зростає, змінюється співвідношення в структурі інститутів впливу в бік фінансового забезпечення збалансованого економічного, соціального й екологічного розвитку цього складного системного утворення. Незважаючи на зростаючий у пошукових працях дослідний інтерес до питань фінансування сільського господарства, аналіз інституціональних основ забезпечення фінансування сталого розвитку, які враховують багатогранний характер інституціональних механізмів його здійснення у аграрній сфері, обмежений.Мета роботи – обґрунтувати теоретико-методологічні та прикладні засади інституційного забезпечення фінансування сталого розвитку аграрної сфери України.Визначено ключові підходи до формування інституційного забезпечення фінансування сталого розвитку аграрної сфери. Вважаємо, що інституційне забезпечення фінансування сталого розвитку аграрної сфери – це сукупність соціально-економічних, організаційних і законодавчих заходів органів влади та суб’єктів господарювання (сукупності державних і недержавних інститутів) у сфері фінансових відносин, які формують необхідні правові, організаційні та економічні умови для ефективного залучення, накопичення і використання фінансових ресурсів для досягнення запланованого динамічного соціально-еколого-економічного ефекту. Подано складники інституційного забезпечення фінансування сталого розвитку аграрної сфери.Проаналізовано стан аграрної сфери України за 2000–2013 рр. та оцінено тісноту зв’язку між обсягами інвестиційного забезпечення і рівнем розвитку національної економіки (ВВП) й аграрної сфери (ВП с.-г). Виявлено, що зростання обсягу інвестицій в основний капітал на 1 млн грн сприяло зростанню ВВП національної економіки України на 60,9 млн грн. У той час як збільшення інвестицій в основний капітал сільського господарства на 1 млн грн обумовило приріст валової продукції сільського господарства на 7,9 млн грн. До джерел фінансування аграрної сфери, які мають тісний зв’язок із розвитком аграрної сфери (коефіцієнт кореляції дорівнює 0,94), належать прямі іноземні інвестиції, але вони не чинять суттєвого впливу на зростання валового продукту сільського господарства (зростання на 1 млн дол. США стимулювало зростання на 0,14 млн грн). В аграрній сфері інвестиційна діяльність як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів залишається другорядною, суми інвестованих інвестиційних ресурсів не відповідають необхідним обсягам.Запропоновано створення інноваційно орієнтованого кластера аграрної сфери, удосконалення кредитного механізму та механізму державного регулювання в контексті її сталого розвитку.Цінність дослідження полягає у визначенні тісноти зв’язку між обсягами інвестиційного забезпечення і рівнем розвитку національної економіки (ВВП) та аграрної сфери (ВП с.-г). Практичне використання наведених у цій статті рекомендацій із корегування проекту Концепції «Державна програма сталого сільського розвитку України на період до 2025 року» дозволить оптимізувати фінансовий механізм державної підтримки сталого розвитку аграрної сфери України.Перспективний напрямок досліджень – вивчення та оцінка можливостей застосування іноземного досвіду в оптимізації складників інституційного забезпечення фінансування сталого розвитку аграрної сфери України.
17
Гібадуллін, Олексій. "Особливості функціонування механізмів державного регулювання інноваційного розвитку торгово-промислової сфери економіки України." Актуальні проблеми державного управління, no. 1(55) (July 7, 2019): 86–95. http://dx.doi.org/10.34213/ap.19.01.11.
Full textAbstract:
Розглянуто питання, пов’язані з особливостями визначення та функціонування механізмів державного регулювання інноваційного розвитку торгово-промислової сфери економіки України. Узагальнено поєднання механізмів, методів та інструментів державного регулювання у цій сфері. Спираючись на загальноприйняту класифікацію механізмів державного регулювання як ме-ханізмів державного регулювання інноваційного розвитку торгово-промислової сфери економіки України, запропоновано виокремити наступні: нормативно-правовий, адміністративний, еконо-мічний, соціальний, інформаційний, які, в свою чергу, узагальнено в комплексний механізм державного регулювання інноваційного розвитку торгово-промислової сфери економіки України.
18
ІВАНОВА, ОЛЕНА. "ОСОБИСТІСНО-РЕФЛЕКСИВНИЙ КОМПОНЕНТ АКТИВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПОЗИЦІЇ ФАХІВЦІВ СФЕРИ ПОСЛУГ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 207–15. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-207-215.
Full textAbstract:
У статті визначено зміст особистісно-рефлексивного компонента активної професійної позиції фахівця сфери послуг. Зауважено, що формування активної професійної позиції майбутніх фахівців сфери послуг характеризується певним особливостями, пов’язаними із сформованістю особистісних якостей, які можна вважати професійно необхідними для фахівців зазначеного професійного спрямування. Розглянуто підходи науковців щодо розуміння активності в професійній поведінці фахівця сфери послуг. Відзначено вплив стрімкого розвитку малого бізнесу, підприємницької діяльності, комерціалізації сфери послуг на особистість сучасного фахівця сфери послуг. Виокремлено особистісні якості фахівця сфери послуг, які віднесено до особистісного та рефлексивного компонентів активної професійної позиції. Встановлено, що особистісний компонент у структурі професійно активної поведінки фахівця сфери послуг пов’язано із філософією змісту зазначеної сфери діяльності, яка вимагає від фахівця сформованості професійних якостей, які виявляються в уміннях самостійно знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, виявляти ініціативу, спілкуватись з клієнтами тощо. Акцентовано увагу на єдності змісту особистісного компонента із рефлексивними якостями. Представлено власне розуміння особистісних якостей, які можна віднести до особистісного компонента професійно активної поведінки фахівця сфери послуг: самостійність; ініціативність; самоорганізованість; гнучкість; мобільність; здатність до самовдосконалення; творчість; енергійність; організаційні здібності. Зауважено, що рефлексивний компонент є обов’язковим елементом структури професійно активної поведінки майбутнього фахівця сфери послуг. Представлено власне розуміння особистісних якостей, які можна віднести до рефлексивного компонента професійно активної поведінки фахівця сфери послуг: адекватність самооцінки особистості фахівця на всіх рівнях (фізичному, психічному, професійному); переосмислення власного досвіду; спостережливість у комунікації з клієнтом; визначення можливостей самоактуалізації у професії. Ключові слова: сфера послуг, фахівець сфери послуг, активна професійна позиція, особистісний компонент, рефлексія, рефлексивний компонент.
19
Дорош В.Ю., Камінська І.М., and Пархомова А.В. "ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ." Економічний форум 1, no. 4 (October 13, 2020): 45–56. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-6.
Full textAbstract:
У статті систематизовано найбільш вживані наукові підходи до ідентифікації поняття «соціальна сфера» та подано власне бачення поняття «фінансування соціальної сфери», під яким розуміємо формування і використання бюджетних коштів на фінансування галузей, підприємств, організацій, які безпосередньо пов’язані і визначають спосіб і рівень життя людей, їх добробут, споживання (освіта, культура, охорона здоров’я тощо).
Промоніторено основні показники фінансування соціальної сфери ОТГ, зокрема проведено оцінку структури, динаміки видатків соціальної сфери бюджетами ОТГ Волинської області здійснено аналіз виконання видатків соціальної сфери бюджетами територіальних громад.
Проведено SWOT-аналіз механізму фінансування соціальної сфери в Україні. Виявлено, що в Україні, у тому числі ОТГ, на разі невідпрацьована співпраця з недержавним сектором, із благодійними та релігійними організаціями. Тому основне навантаження лежить на бюджетах різних рівнів. Вважаємо, що роздержавлення соціальної сфери через децентралізацію соціальних послуг, детальний підбір постачальників послуг усіх форм власності, залучення громадських, приватних і благодійних організацій має стати пріоритетом при формуванні соціальної політики держави.
20
Hrosul, Viktoriia, Olena Kruhlova, Tatul Mkrtchyan, Serhii Zubkov, and Olha Timchenko. "Інтеграція підприємств і формування кластерних структур у сфері харчування." Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 7, no. 2 (June 20, 2021): 119–40. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.02.07.
Full textAbstract:
Мета. Метою дослідження є визначення перспектив формування та розвитку кластерів сфери харчування за регіонами України. Для досягнення цієї мети обґрунтовано науково-методичний підхід до оцінювання регіонів із точки зору формування кластерних структур сфери харчування, визначено види економічної діяльності, прийнятні для розвитку кластеру, розраховано коефіцієнти локалізації за регіонами України, обґрунтовано види економічної діяльності для формування ядра кластеру за регіонами, здійснено ранжування регіонів за перспективністю формування кластерних структур у сфері харчування.
Методологія / методика / підхід. Під час дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, а саме: методи галузевого аналізу, узагальнення та систематизації – для визначення видів економічної діяльності, прийнятних для розвитку кластеру сфери харчування; багатовимірного статистичного аналізу – для групування регіонів за галузевою ознакою підприємств, які є ядром кластеру; багатокритеріальної оцінки – для визначення перспектив щодо формування кластерних структур сфери харчування за регіонами. Вихідною базою дослідження стали дані Державної служби статистики щодо розвитку регіонів України.
Результати. За результатами досліджень зроблено висновок про перспективність розвитку кластерних структур сфери харчування за регіонами України. Визначено, що найбільш перспективним для формування кластерів є створення інтегрованої структури на базі підприємств, основним видом економічної діяльності яких є сільське господарство. Ураховуючи значення коефіцієнтів локалізації за видами економічної діяльності, здійснено групування регіонів України за критерієм перспективності формування та розвитку кластерних структур сфери харчування. У результаті проведених досліджень зроблено висновок про значні перспективи формування кластерів за регіонами України: для 11 областей визначено високі, для семи областей – середні перспективи створення кластерних структур сфери харчування.
Оригінальність / наукова новизна. Удосконалено науково-практичний підхід до оцінювання регіонів за критерієм перспективності формування та розвитку кластерних структур сфери харчування, що ґрунтується на врахуванні рівня локалізації діяльності у сфері харчування та динаміки виробництва харчових продуктів за регіонами.
Практична цінність / значущість. Розвиток сільського господарства, торгівлі та виробництва харчових продуктів в Україні зумовлює доцільність створення кластерів сфери харчування в регіонах країни. Практична цінність застосування запропонованого науково-методичного підходу до оцінювання регіонів із використанням коефіцієнтів локалізації та зростання обсягів виробництва продуктів харчування полягає в можливості його використання для визначення найбільш перспективних регіонів України з точки зору формування кластерних структур сфери харчування.
21
Струкова, Олена. "Роль бар’єрності та реалізованості смислів особистісних цінностей у побудові мотиваційної сфери жінок, які займаються бізнесом." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(53)Т1 (2020): 20–35. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-1-20-35.
Full textAbstract:
У статті відображено результати дослідження специфіку реалізації мотиваційної сфери жінок у бізнесі. В групі жінок проявляється широкий репертуар позитивних прогнозів особистісної активності, який детермінується смисложиттєвими орієнтаціями і узгодженістю життєвих цінностей. Основними прогностичними елементами мотивації соціальної активності жінок, які займаються бізнесом, виступають такі важливі характеристики мотиваційної сфери, як: спрямованість на взаємодію, потреба у досягненнях, пізнавальний мотив, мотив самомобілізації, особистісного очікування, ініціації, самооцінки вольового зусилля, особистісного осмислення роботи тощо. Такі прогностичні елементи, як Цілі, Процес та Результат створюють позитивний вплив на досліджувану мотиваційну сферу жінок, а такі, як Локус контролю життя, Локус контролю «Я» та Реалізованість - негативний. Цілісна мотиваційна сфера жінок, які займаються бізнесом, та позитивний прогноз їхньої соціальної активності залежать від задоволеності минулим і власним актуальним станом справ, наявності цілей в бізнесі, спрямованих на майбутні перспективи його розбудови та розвитку, а також від ступеня розузгодження бажаного і можливого, від переконаності в тому, що життя людини не завжди піддається тотальному свідомому контролю свідомому контролю, на який може і не вистачати зусиль. Мета статті – на основі аналізу сучасних досліджень та емпіричного дослідження довести роль бар’єрності та реалізовуваності сенсів особистісних цінностей в побудові мотиваційної сфери жінок, що займаються бізнесом. Особливого значення у цьому контексті набуває специфіка жіночої мотивації у бізнесі, яка дозволяє не тільки досягти високих результатів, але й сформувати нове жіноче обличчя сучасного українського бізнесу.
22
Книш, С. В. "ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНІХ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я: ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 1(26) (November 28, 2019): 140–44. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).27.
Full textAbstract:
Метою статті є характеристика одного з видів адміністративно-правових відносин у сфері охорони здоров’я – зовнішніх адміністративно-правових відносин. Вказано, що наявні класифікації адміністративно-правових відносин у сфері охорони здоров’я не відрізняються вичерпністю, внаслідок чого запропоновано новий критерій їх поділу – напрям розвитку, за яким вказані відносини поділено на внутрішньоорганізаційні та зовнішні. Акцентовано увагу на тому, що зовнішні адміністративно-правові відносини виникають з приводу управлінських дій, спрямованих на організацію роботи певної сфери чи системи. Вони безпосередньо не стосуються організації процесів у межах певної сфери, оскільки відбивають сутність управління ззовні, забезпечуючи такі умови, які опосередковано можуть позитивно позначитися на розвитку тієї чи іншої сфери, мають нерозривний зв’язок із внутрішньоорганізаційними відносинами, а тому впливають на розвиток і формування останніх, що зумовлюється їх глобальним характером. Підкреслено, що в межах формування та розвитку зовнішньоорганізаційних адміністративно-правових відносин вирішується комплекс питань, пов’язаних з наданням медичної допомоги та медичного обслуговування. Цей вид правовідносин виникає з приводу реалізації громадянами основоположних прав на життя та здоров’я, що стає можливим за допомогою здійснення адміністративних процедур. Визначено основні ознаки та сформульовано авторське визначення зовнішніх адміністративно-правових відносин у сфері охорони здоров’я. Виявлено і розглянуто особливості, якими характеризуються зовнішні адміністративно-правові відносини. Встановлено, що чинні правові норми є підґрунтям для формування адміністративно-правових відносин у сфері охорони здоров’я, а також фундаментом, на підставі якого виникають і розвиваються такі відносини. Вказано, що від регламентації адміністративно-правових відносин у сфері охорони здоров’я залежить функціонування цієї сфери як на зовнішньому, так і внутрішньому рівнях.
23
Шикеринець, Василь, Леся Польова, and Андрій Зарічняк. "ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В СФЕРІ КУЛЬТУРИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ." Public management 25, no. 5 (December 29, 2020): 269–81. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-5(25)-269-281.
Full textAbstract:
Культура як незалежна сфера культурного будівництва ося- гає широке коло державних і громадських органів, підприємств, установ, організацій. Пріоритетні напрями розвитку сфери культури окреслюють- ся цільовими загальнодержавними програмами. Сьогодні сфера культури в Україні вимагає не тільки збільшення бюджетного фінансування, а ще й суттєве покращення ефективності процесів. Національна політика на ре- гіональному рівні має на меті створити умови для підвищення конкуренто- спроможності регіонів як основи для їх динамічного розвитку та усунення значних міжрегіональних відмінностей. Загалом, організації сфери культу- ри, як правило, не в змозі покривати витрати, які потрібні на одного спожи- вача, за рахунок доходів, отриманих від нього.
Організації сфери культури функціонують в умовах відсутності конку- ренції, що викликає ризик зниження якості пропонованих сервісів. Потрібно розуміти, що в силу специфіки функціонування сфери культури багато процесів у ній протікають стихійно, знаходяться поза межами державно- го регулювання, спираючись на закони соціальної самоорганізації людей. Водночас деякі аспекти культурної діяльності цілком підлягають держав- ному регулюванню і управлінню, гостро потребують зовнішнього стимулю- вання.
У зв’язку з цим у межах державного управління сфери культури виникає дисгармонія між прагненням органів державної влади до адміністрування культурної діяльності, її зайвої регламентації і дерегулюванням, демокра- тизації, на яку орієнтовані неурядові організації, багато творчих колективів і творчі працівники. Регіональний культурний проект є принципово важ- ливою формою самовираження та самореалізації.
24
Дудок, Х. Р. "СУЧАСНА АНГЛІЙСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ СФЕРИ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ." Nova fìlologìâ 1, no. 81 (June 23, 2021): 123–28. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-19.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу продуктивних способів термінотворення англійської мови у сфері засобів мобільного зв’язку. Завдяки стрімкому розвитку інформаційно-комунікаційних технологій відбувається процес збагачення словникового складу всіх мов, англійської зокрема, новими лексичними одиницями на позначення інновації сфери мобільного зв’язку. Цей засіб зв’язку характеризується максимальною швидкістю передавання й отримання необхідної інформації, що перетворює мобільний зв’язок на невід’ємний атрибут сучасної людини. Зараз настав час для узагальнення інформації, яка дасть змогу окреслити особливості понятійної системи «Мобільний зв’язок», шляхи та специфіку її використання в мовознавчій науці. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю аналізу широкого застосування нової лексики сфери технологій мобільного зв’язку, важливістю та специфікою цієї сфери. Здійснено теоретичний і практичний аналіз праць, присвячених дослідженню англомовної сфери мобільного зв’язку, розкрито суть понятійно-термінологічної системи «Мобільний зв’язок», її лексико-семантичний, структурний потенціал. Матеріал вибірки термінів сфери мобільного зв’язку засвідчив, що поряд із такими способами термінотворення, як композиція, синтаксичне словосполучення, вторинна номінація та афіксація, найбільш продуктивним в цій сфері є термінотворення за допомогою абревіації. Акцентовано увагу на тому, що мова SMS сформувалася на основі скорочень та умовних позначень, яка активно використовується широким колом користувачів мобільного зв’язку для передавання коротких текстових повідомлень. Зазначено, що SMS-мова, «новомова» або «тестова мова» практично є метамовою, не стільки перекладається, скільки локалізується, адаптується до мовних і культурних норм її користувачів [Language Localisation]. Зроблено висновок, що новомова відрізняється від загальнонародної мови специфічною лексикою, фразеологією, графікою, словотворенням, відсутністю розділових знаків, які часто замінюють піктограмами. Вплив сучасних науково-технічних технологій спричиняє появу нових слів, словосполучень і термінів у сучасній англійській мові сфери мобільного зв’язку в плані вираження, а термінологічні одиниці сфери технологій мобільного зв’язку відображають як структурні, так і лексичні особливості сучасної фахової англійської мови.
25
Луценко, Ю. В. "Теоретико-правові аспекти воєнної сфери в системі державної безпеки України." Прикарпатський юридичний вісник, no. 3(32) (October 16, 2020): 49–53. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i3(32).602.
Full textAbstract:
У статті досліджено теоретико-правові аспекти воєнної сфери в системі державної безпеки України. У ході наукового дослідження з'ясовано, що незалежний розвиток України неможливий без належного забезпечення воєнної сфери, що насамперед напряму пов'язано з низкою складових частин державної безпеки України, зокрема: політичною, економічною, екологічною, соціальною, інформаційною, продовольчою та ін. Лише за умови належного існування воєнної сфери можливе вирішення багатьох завдань щодо забезпечення державної безпеки та створення необхідних умов для стабільного розвитку політичних, економічних, соціальних, екологічних, духовних, інтелектуальних, демографічних засад життєдіяльності суспільства.
Воєнна сфера не може досягатися лише за рахунок організації оборони держави, оскільки передбачає ефективні заходи у всіх напрямах життєдіяльності суспільства. У своєму формуванні воєнна сфера залежить від багатьох соціально зумовлених факторів, серед яких важко виокремити головні, оскільки другорядність у забезпеченні воєнної сфери є неприйнятною.
Отже, воєнна сфера України як одна з найважливіших складових частин державної безпеки підтримується складним комплексом політичних, економічних, соціальних, військових та інших заходів. Велике значення надається заходам політичного характеру, спрямованим на створення сприятливої для країни зовнішньої та внутрішньої обстановки, зміцнення міжнародного авторитету держави, усунення наявних і потенційних конфліктних ситуацій. Водночас ефективність цих заходів досягається лише за умов, якщо вони збігаються з діями оборонного характеру, які спрямовані на силове стримування можливого агресора та блокування його спроб домогтися політичних цілей за допомогою зброї.
26
Копил, О. В. "Методика оцінки інвестиційної привабливості країни для розвитку сфери культури." Європейський вектор економічного розвитку 29, no. 2 (2020): 40–50. http://dx.doi.org/10.32342/2074-5362-2020-2-29-4.
Full textAbstract:
Результати проведеного дослідження надали змогу розробити власну методику оцінки інвестиційної привабливості країни для розвитку сфери культури. У ході розробки методики було вирішено, що необхідною умовою для оцінки інвестиційної привабливості України для розвитку сфери культури є врахування регіонального аспекту розвитку. Визначено сім основних факторів, які слід враховувати при виборі індикаторів інвестиційної привабливості країни для розвитку сфери культури. Запропонована методика надає можливість оцінити інвестиційну привабливість регіонів для розвитку сфери культури за такими групами показників: 1) економічний потенціал регіону; 2) рівень розвитку людського капіталу; 3) рівень якості життя; 4) розвиток підприємницької діяльності та інновацій; 5) інвестиційні ризики. Дана методика є простою у використанні, враховує різні аспекти розвитку регіону, оцінка яких створює можливість для інвестора зменшити ризики при інвестуванні у сферу культури, ґрунтується на використанні методу ранжування з розрахунком інтегральних показників через використання середніх багатовимірних. Методика враховує сукупність аспектів та факторів, які впливають на розвиток та функціонування сфери культури в Україні, а також на попит та пропозицію культурних послуг.
27
Марущак, А. В. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ." Знання європейського права, no. 1 (September 21, 2020): 68–72. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.51.
Full textAbstract:
У статті досліджуються науково-правові характеристики Державної фіскальної служби України та здійснений теоретико-правовий аналіз її функцій та повноважень. Доведено, що Державна фіскальна служба є органом публічного адміністрування, яке вона здійснює у сфері фінансів. Досліджені нормативно-правові акти, що регламентують діяльність Державної фіскальної служби, та розглянуто основні наукові концепції її діяльності. Доведено, що повноваженням ДФС притаманна ознака дискреційності. Обґрунтовано, що з-поміж повноважень ДФС можна виділити контрольні, експертно-аналітичні, превентивні, правопоновлюючі. Своєю чергою контрольні повноваження можна класифікувати залежно від сфери здійснення контролю: повноваження у сфері податкового контролю, бюджетного контролю та митного контролю. До функцій ДФС віднесено контрольну, експертно-аналітичну, прогностичну, превентивну та функцію фіскального адміністрування. Державна фіскальна служба України відіграє значну роль у реалізації державної політики у кількох сферах. Зокрема, це стосується і сфери публічного адміністрування. Державна фіскальна служба України є органом публічного адміністрування, який здійснює свою діяльність за допомогою своїх територіальних органів та спеціалізованих департаментів. Публічне адміністрування нею здійснюється у сфері фінансів. За допомогою повноважень Державної фіскальної служби України здійснюється управління, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері фінансів. Дослідження сфер діяльності, завдань, функцій та повноважень Державної фіскальної служби України є досить актуальним, оскільки протягом останніх років Україна прагне відповідати сучасним змінам, що відбуваються у світовій спільноті, і проводить реформи у власній владній та правовій сферах. Завдяки таким реформам Державна фіскальна служба України і була утворена. Публічне адміністрування у сфері фінансів здійснюється за допомогою системи державних органів, які є суб'єктами публічного адміністрування. До них можна віднести Державну казначейську службу України, Міністерство фінансів України, Державну податкову службу України, Державну службу фінансового моніторингу України, Державну фіскальну службу тощо.
28
Карпюк, Юлія, and Ірина Ковальська. "РОЗВИТОК ЦІННІСНО-ОРІЄНТАЦІЙНОЇ СФЕРИ ПІДЛІТКА ЯК ОДИН ІЗ ШЛЯХІВ ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО ПСИХОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 13, no. 2 (February 20, 2020): 126–35. http://dx.doi.org/10.32453/5.v13i2.170.
Full textAbstract:
У статті розглянуто поняття “ціннісні орієнтації” як однієї з основних складових психологічної культури особистості. Ціннісні орієнтації детермінуються життєвим досвідом людини, її переживаннями й є “мірилом” суттєвого та несуттєвого для неї.Зазначено, що через психологічні особливості підліткового віку, наявність внутрішніх суперечностей підліток легко піддається впливу. Саме в цей період на особистість можна впливати, формуючи та розвиваючи ціннісно-орієнтаційну сферу у напрямку підвищення його психологічної культури.Обґрунтовано важливість вивчення особливостей формування та розвитку психологічної культури у підлітків для підготовки їх до дорослого життя. Наголошено на необхідності при розвитку ціннісно-орієнтаційної сфери підлітка звертати увагу на інтеріоризацію саме тих цінностей, які будуть значущо впливати на подальше його життя, поведінку і діяльність. Особистість з високим рівнем розвитку психологічної культури має адекватний рівень самооцінки, високий рівень розвитку емоційно-вольової, морально-ціннісної сфери тощо. Зроблено висновок, що ціннісно-орієнтаційна сфера, яка буде сформована в особистості впродовж підліткового віку, буде становити основу його психологічної культури і значущо впливати на його подальше життя, у тому числі і професійне. Саме ці ціннісні орієнтації будуть забезпечувати успішний професійно-особистісний розвиток підлітка в майбутньому.
29
Аксьонова, Дар’я, and Юлія Кулінка. "ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ ТА МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ФАХІВЦІВ СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ." Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, no. 16 (December 9, 2021): 184–94. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.16.2021.246625.
Full textAbstract:
Стрімкі соціально-економічні зміни в суспільстві є рушійною силою для розвитку усіх сфер життєдіяльності людини та вимагають перебудови та удосконалення підходів та методів на всіх етапах освітнього процесу. Стаття присвячена проблемі теоретичних аспектів формування мовної особистості фахівців сфери обслуговування, висвітлюється актуальність проблеми виховання висококваліфікованого фахівця сфери обслуговування, перераховуються основні закони та нормативно-правові акти, які регулюють вимоки до підготовки фахівців сфери обслуговування. Розглянуто компетентнісний підхід до формування фахівців сфери обслуговування, як підґрунтя мовно культурного розвитку, виділені та охарактеризовані основні варіанти класифікацій компетентностей. Розкривається поняття мовного вміння та різні підходи до диференціації та стратегій спілкування. Аналізується комунікативна компетентність та основне коло вмінь, які вона охоплює. Досліджено лінгводидактичну літературу та зроблена порівняльна характеристика таких понять як «мовленнєва компетентність» та «мовна компетенція», визначена суть, структура та їх основні функції і структурні компоненти. У статті висвітлюється важливість володіння відповідними мовними нормами та навичками для формування професійної особистості фахівця сфери обслуговування, важливість комунікативної культури як засобу й умови формування професійної особистості.
30
Агакарян, Р. С. "Поняття та зміст адміністративних правовідносин у сфері транспорту." Актуальні проблеми держави і права, no. 86 (September 22, 2020): 3–11. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i86.2398.
Full textAbstract:
У статті проаналізовані адміністративні правовідносини у сфері транспорту, визначено їх поняття. Публічні відносини у сфері транспорту є відносинами, що являють собою частину предмета адміністративного права. Показана відмінність адміністрування від державного управління та муніципального управління, які є основою предмета адміністративно-правового регулювання як інституту транспортного права. З визначень, які даються вітчизняними та закордонними вченими, проглядається, що в основі як адміністрування, так і публічного управління - саме державне управління і самоврядне (муніципальне) управління. Відзначено, що публічне, або державне та муніципальне, управління у сфері транспорту актуальне дотепер. Дана характеристика особливостей адміністративно-правових відносин у сфері транспорту. Адміністративно-правові відносини репрезентують юридичну форму в основному управлінських відносин і мають організаційний характер, що зумовлено організаційною сутністю публічного управління. Суб'єктами адміністративно-правових відносин у сфері транспорту виступають органи виконавчої влади і місцевого самоврядування, Міністерство інфраструктури, державні служби й агентства, до повноважень яких віднесено здійснення функцій управління відповідним видом, чи об'єктами транспорту, їх працівники (посадові особи), громадські організації, які виконують завдання щодо транспорту, трудові колективи транспортних підприємств та організацій, власники транспортних підприємств, пасажири, інші фізичні особи, які через деякі обставини потрапляють у сферу взаємин з іншими суб'єктами транспортного права. Але безпосередньою умовою виникнення адміністративно-правових відносин є участь у них органів або інших суб'єктів, наділених владними повноваженнями. Адміністративно правові відносини у сфері транспорту виникають за ініціативою будь-кого з їх учасників, але дуже часто згода іншої сторони на виникнення таких відносин не є обов'язковою. У низці адміністративних правовідносин їх об'єкт складний, це організаційно-майнові відносини, що включають поведінку їх суб'єктів і майно. Є також особливості врегулювання спорів в адміністративних правовідносинах транспортної сфери (відомче їх вирішення, вирішення у спеціалізованому адміністративному суді). У сфері транспорту відносини державного управління превалюють. Загалом же адміністративно-правові відносини цієї сфери можна поділити на такі групи, як: управлінські адміністративно-правові відносини, правовідносини надання адміністративних послуг, відносини адміністративної відповідальності.
31
Вовк, С. М., and Т. В. Вовк. "ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ УКРАЇНИ." Підприємництво та інновації, no. 9 (December 30, 2019): 131–35. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/9.21.
Full textAbstract:
Однією з важливих проблем розвитку конкурентного середовища в регіонах України є соціальна сфера. Формування конкурентного середовища соціальної сфери повинно охоплювати не тільки традиційні ринки, а й може сприяти вирішенню багатьох соціальних проблем, які стосуються суспільства у цілому. Слід відзначити, що поступово, у міру продовження економічних реформ, здійснюватиметься перерозподіл функцій між органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями у сфері будівництва, реконструкції та утримання житла з метою їх децентралізації. Для розроблення стандартів соціального захисту населення в сучасних економічних умовах необхідно впроваджувати інновації, спрямовані на підвищення продуктивності ресурсів, які роблять підприємства й організації більш конкурентоздатними.
32
Дячков Д.В., Простак О.С., Тенянко А.О. "НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЯМИ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ." Економічний форум 1, no. 4 (December 1, 2019): 122–29. http://dx.doi.org/10.36910/6765-2308-8559-2019-4-19.
Full textAbstract:
В статі охарактеризовано залежність сталого розвитку підприємств агропродовольчої сфери від результативності розробки, освоєння та поширення нововведень. Визначено найбільш загальну та широковживану класифікацію інновацій в агропродовольчій сфері за предметом та сферою застосування, відповідно до якої визначено чотири їх типи: селекційно-генетичні, виробничі, організаційно-управлінські та економічні, соціально-екологічні. Зважаючи на зазначені типи інновацій, охарактеризовано пріоритетні напрями активізації інноваційної діяльності в агропродовольчій сфері. Розроблено схему організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку агропродовольчої сфери, основними складовими якого є: організаційно-економічна, інституційна, інструментальна, нормативно-правова, методична, соціально-психологічна та фінансово-економічна. Запропоновані стратегічні напрями підвищення ефективності управління інноваціями на сільськогосподарських підприємствах.
33
Tretyak, O. A. "Публічна сфера політики: між класичними засадами і новою політичною актуальністю." Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, no. 11(139) (October 20, 2016): 5. http://dx.doi.org/10.15421/1716114.
Full textAbstract:
У статті розглядається публічна сфера політики як теоретичне поняття сучасної політичної науки. Встановлюються причини посилення інтересу до публічної сфери як предметної галузі. Вивчається явище публічної сфери як засобу теоретико-методологічного окреслення кордонів політичного світу. Досліджено значення аспектів медіа-діяльності в сучасній політиці. Робиться спроба встановлення потенціалу політичної публічності для якісного осмислення партиципаторной демократії. Висуваються гіпотези щодо потенціалу публічної сфери для розвитку громадянського суспільства і соціального капіталу. Обґрунтовано розмежування між публічною сферою політики і політичної комунікації в специфічних умовах сучасних трансформаційних суспільств. Підкреслюється значення присутності державної влади у всіх сферах життєдіяльності трансформаційного суспільства, яке не припинилося після проведення ліберальних ринкових реформ, які забезпечили існування формальної репрезентативної демократії. Розглядається вплив елітарних і експертних груп як причина відсутності реального функціонування майбутнього громадянського суспільства. Вивчаються особливості формування публічної громадської діяльності як передумови функціонування демократичного політичного класу. Проаналізовано специфіку публічної політичної діяльності як прерогативи компетентних суб’єктів політичного мовлення. Розкрито умови поступового формування кібернетичної публічної сфери та відокремлення її політичного сегмента. Надано увагу процесам політизацію публічної сфери, які притаманні, перш за все, авторитарним і закритим суспільствам.
34
Кошова, Богдана. "КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ." Young Scientist, no. 12 (88) (December 30, 2020): 135–41. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-28.
Full textAbstract:
У статті проведено дослідження конкурентоспроможності туристичної сфери областей України. Враховуючи поліструктурність туризму, як явища, методика оцінювання містить ключові елементи, котрі формують відповідний субіндекс, котрий складається із історико-культурних, природних, транспортних та туристичних показників. Якість транспортної складової проаналізовано за показниками обсягів наданих послуг залізничним, авіаційним та автобусним транспортом. Туристичну сферу оцінено за кількістю закладів харчування та розміщення. Як ключовими елементами конкурентоспроможності сфери туризму певної території виділена кількісна характеристика наявних історико-культурних пам’яток та різноманітних об’єктів природно-заповідного фонду. Проведений аналіз дає змогу наочно відобразити конкурентоспроможність кожної із областей України та виявити недоліки у забезпеченні туристичного обслуговування.
35
Потеряйко, Сергій, Ксенія Бєлікова, and Олександр Твердохліб. "ПРОБЛЕМАТИКА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ В СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ." Litopys Volyni, no. 25 (December 10, 2021): 136–42. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.25.23.
Full textAbstract:
У статті поставлено й розв’язано наукове завдання щодо дослідження стану державного управління у сфері державної безпеки, що розглядається в сучасному науковому дискурсі. Окреслено основні напрями наукового дослідження в аспектах визначення теоретико-методологічних засад становлення та розвитку системи державного управління сферами державної безпеки та цивільного захисту. Визначено основні питання, що досліджувалися у попередніх наукових працях, та презентовано отримані результати за означеною проблематикою, зокрема з питань: формування структури системи національної безпеки та механізмів, що забезпечують її функціонування; послідовності вироблення альтернативних стратегічних рішень у сфері національної безпеки; уточнення дефініцій сфери безпеки; упровадження заходів із підвищення стійкості критичної інфраструктури як основи національної безпеки; визначення напрямів розбудови інформаційного простору держави в умовах загроз та викликів суспільству; розроблення підходів до оцінювання ефективності роботи оперативного складу органів управління в умовах надзвичайних ситуацій; побудови системи міжнародної колективної безпеки на основі створення ефективних органів управління у сфері забезпечення національної безпеки; забезпечення національної безпеки держави шляхом визначення загроз та ризиків на ранній стадії їх виникнення. На основі результатів, отриманих ученими у попередніх наукових працях, актуалізовано нагальну потребу в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад становлення та розвитку системи державного управління сферою цивільного захисту України. Окреслено основні наукові завдання щодо досягнення мети подальшого дослідження сфери безпеки та сфери цивільного захисту, зокрема узагальнення міжнародного досвіду щодо створення безпекових систем. Окрім того, проведено оцінювання нинішньої структури сфери безпеки та цивільного захисту України. До часткових аспектів розгляду проблеми віднесено дослідження механізмів державного управління у сферах безпеки та цивільного захисту, удосконалення структури системи управління сферою цивільного захисту, удосконалення механізму прийняття державно-управлінських рішень у сфері безпеки. Виокремлено прогнозування дієвості функціонування безпекових структур, розроблення напрямів модернізації системи державного управління сферою цивільного захисту України.
36
Ананьєва, Ю. В. "Cтрес-тестування як інструмент управління фінансовими ризиками у банківській сфері." Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, no. 1 (June 4, 2021): 6–19. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.1.2021.6-19.
Full textAbstract:
У статі враховуючи сучасний стан банківської сфери на шляху структурних інноваційних змін, а також глобальні виклики зовнішнього середовища, потужним стимулом для удосконалення інструментів управління фінансовими ризиками у банківській сфері повинен стати представлений автором концептуальний підхід до їх реалізації. Головним аналітичним інструментом щодо імплементації такого підходу є стрес-тестування, яке представляється як надійний й комплементарний підхід у процесі проведення ідентифікації ризиків й визначення їх кількісного впливу задля своєчасного реагування на виникаючі кризові ситуації у банківській сфері країни. Перевагами такого інструменту насамперед є надійність й комплексність у підходах до ідентифікації фінансових ризиків й визначення їх безпосереднього впливу задля своєчасного реагування на кризу у банківській сфері, маючи важливе значення для управлінців з точки зору проведення оцінки загальної вразливості банківської сфери до системного фінансового ризику.
37
Стефанчук, Руслан. "Інформаційні технології та право: quo vadis?" Право України, no. 2018/01 (2018): 30. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-01-030.
Full textAbstract:
Зміна суспільних відносин, зумовлена створенням і бурхливим розвитком інформаційних технологій, потребує швидкої та адекватної реакції з боку права. Водночас сучасний правовий механізм регулювання і охорони суспільних відносин не може повною мірою належно забезпечити відповідні зміни, спричинені експансією ІТ. Мета статті полягає у здійсненні первинного аналізу стану готовності вітчизняної правової системи до змін соціальних відносин, що відбуваються у результаті бурхливого розвитку ІТ, а також прогностичному визначенні основних сфер сспільного життя, які мають бути максимально підготовлені до напрацювання та впровадження нових правових механізмів. Стан нормативно-правового забезпечення сфери ІТ в Україні має початковий рівень, який надає можливість лише доганяти розвинуті правові порядки, а не відігравати роль лідера. На сьогодні немає навіть натяків на формування єдиного, концептуально нового, системного, всеохоплюючого правового механізму, за допомогою якого можна було б комплексно забезпечити динаміку суспільних відносин, спричинену бурхливим розвитком сфери ІТ. Ані науковці-правники, ані законотворці не готові до формування правової політики в цій сфері, визначення меж та умов комплексного нормативно-правового регулювання застосування сучасних інноваційних підходів, методологій і технологій, зокрема й Blockchain, Інтернету речей, хмарної інфраструктури, Mobile ID, sharing economy, просування методики опрацювання даних великих обсягів (Big Data), визначення правової природи криптовалюти, процесу майнінгу, смарт-контрактів, токенів, ICO тощо. Розвиток ІТ, як і подальша інтеграція Інтернету в суспільне життя, є неминучими й не залежатимуть від бажань держави. Питання полягатиме в готовності права запропонувати цим змінам сучасний, системний та адекватний підхід для того, щоб забезпечити належне регулювання цієї сфери з метою використання її на благо суспільства загалом та окремих осіб зокрема. На сьогодні перспективним убачається формування правової політики, спрямованої на процеси цифровізації людини та суспільних відносин. Основою такого процесу могла б стати технологія блокчейну, застосування якої сприятиме забезпеченню прозорості, ефективності, пришвидшенню процесів у більшості сфер життєдіяльності людини
38
Надобко, С. В. "Концептуальні аспекти адміністративної відповідальності у сфері інтелектуальної власності." Прикарпатський юридичний вісник, no. 1(30) (July 13, 2020): 113–16. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(30).528.
Full textAbstract:
Наукова стаття присвячена комплексному дослі-дженню та визначенню адміністративної відповідаль-ності у сфері інтелектуальної власності крізь призму концептуальних аспектів.Визначено, що захист прав на об’єкти інтелектуаль-ної власності нині є одним із пріоритетних напрямів розвитку в багатьох країнах, у тому числі в Україні. Формування сучасного, цивілізованого ринку інтелек-туальної власності, забезпечення ефективного і надій-ного захисту прав і законних інтересів усіх його учасни-ків – одна з ключових умов інноваційного розвитку та комплексної модернізації економічної, соціально-куль-турної та правової сфери життєдіяльності суспільства.За результатами комплексного аналізу встановле-но, що сфера інтелектуальної власності вимагає вель-ми дієвого контролю з боку держави і наявності досить широкого спектру заходів державного примусу. Крім того, повноцінну охорону інтелектуальної власно-сті, авторських і суміжних прав неможливо уявити без жорсткого адміністративного переслідування вин-них осіб і застосування до них заходів владно-правово-го впливу, сформульованих у нормах Кодексу України про адміністративні правопорушення.Зроблено висновок, що захист інтелектуальної власності в основному регулюється нормами вітчизня-ного цивільного законодавства, введення ж заходів ад-міністративної відповідальності диктується кількома аспектами, зокрема: по-перше, відносини у сфері захи-сту прав та законних інтересів в інтелектуальної влас-ності характеризуються наявністю публічно-право-вих інтересів; по-друге, простежується безпосередній вплив результатів інтелектуальної власності на найріз-номанітніші сфери суспільного та державного життя; по-третє, інститут адміністративної відповідальності характеризується досить різноманітними заходами впливу, які можна розмежовувати як за формою, так і за змістом, що застосовуються за порушення охороню-ваних законом прав та інтересів у сфері інтелектуаль-ної власності.Акцентовано на тому, що інститут адміністративної відповідальності з позицій концептуальних положень, відіграє особливу роль у процесі забезпечення держав-но-владного впливу на правовідносини, які виникають у сфері інтелектуальної власності.
39
Кошиков, Д. О. "ГАРАНТІЇ ПРАВ УЧАСНИКІВ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ." Juridical science, no. 2(104) (July 15, 2021): 184–91. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.22.
Full textAbstract:
Актуальність статті полягає в тому, що норми права регулюють майже всі сфери суспільного життя, в тому числі закріплюють основоположні права і свободи, що виникають у осіб у зв’язку з їх участю у різних видах правовідносин. В контексті викладеного сфера реалізації державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки держави не є виключенням, з огляду на те, що механізм забезпечення адміністративно- правових відносин, що функціонує в цій сфері, включає власні специфічні гарантії. Саме останні забезпечують стабільний розвиток адміністративно-правових відносин у сфері реалізації державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки держави, а тому їх встановлення є обов’язковим компонентом державної політики в зазначеній сфері. Зазначено, що правові гарантії набувають специфічних рис в залежності від виду правовідносин, учасниками яких є відповідні суб’єкти, а також від сфери, в якій такі правовідносини виникають. У зв’язку з чим виокремлено ознаки адміністративно-правових відносин щодо реалізації державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки держави. Під гарантіями прав учасників адміністративно-правових відносин щодо реалізації державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки держави запропоновано розуміти сукупність нормативно-закріплених положень, що забезпечують можливість уповноважених суб’єктів, які вступають у адміністративно- правові відносини в сфері забезпечення економічної безпеки держави, зокрема з приводу формування та реалізації державної політики, охороняти та захищати власні права та безперешкодно здійснювати професійну діяльність, отримувати належне матеріально-технічне забезпечення, приймати нормативні та управлінські рішення; здійснювати заходи організаційного характеру та звертатися за захистом свої прав до суду. Запропоновано класифікацію гарантій прав учасників адміністративно- правових відносин щодо реалізації державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки держави за такими критеріями: - сферою дії: загальні, якими користуються всі без виключення учасни- ки вказаних правовідносин, і спеціальні, які характерні для окремих суб’єктів (прийняття обов’язкових до виконання рішень, незалежність при здійсненні власної професійної діяльності та прийняття рішень тощо); - в залежності від суб’єкта, якому належить така гарантія: гарантії прав вищих органів державної влади, центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інституцій громадянського суспільства; - змістом (характером) юридичних гарантій: а) нормативні; б) організаційні; в) матеріально-технічні; г) правоохоронні.
40
Шейко Ю.О. and Войтюк Д.С. "ПІДВИЩЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ПОСЛУГ." Економічний форум 1, no. 3 (September 25, 2021): 104–10. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-15.
Full textAbstract:
У статті досліджено особливості та виокремлено пріоритетні напрямки підвищення рентабельності підприємств сфери послуг. Визначено, що особливості вибору інструментів забезпечення ефективності діяльності підприємств невиробничої сфери зумовлені, в тому числі, низкою властивостей послуги як реалізовуваного продукту. По-перше, зазвичай послуги є невідчутними, непридатними до зберігання і нагромадження, а процеси їх виробництва і споживання - нерозривними. По-друге, реалізація послуг зазвичай є адресною, а якість їх надання і задоволеність споживача визначаються суб'єктивно. Окрім того, зазвичай якість послуги залежить безпосередньо від виконавця, що її надає, а отже може бути неоднорідною.
Проаналізовано фактори впливу на рентабельність підприємств сфери послуг з розподілом на зовнішні і внутрішні. Проведено аналіз рентабельності операційної діяльності підприємств сфери послуг в останні роки, встановлено негативний вплив на рентабельність пандемії COVID-19. Визначено, що очікування підприємств сфери послуг щодо відновлення обсягів виробництва є досить песимістичними, що відображається в динаміці показника індикатор ділової впевненості у сфері послуг. Систематизовано якісні та кількісні методи підвищення рентабельності. Обґрунтовано пріоритети оптимізації витрат постійного характеру, що становлять основну частину витрат підприємств сфери послуг, безпосередньо не залежать від обсягу реалізації і не можуть бути змінені в короткостроковій перспективі.
Серед методів оптимізації виокремлено, зокрема: переведення частини витрат із постійних у змінні; оптимізації орендних витрат; оптимізація організаційної структури; аутсорсинг; налагодження самостійного виконання певних робіт, витрати за якими стороннім організаціям є надмірними; встановлення розумних лімітів витрат; оптимізація роботи адміністративного автопарку, впровадження системи паливних карток; скорочення невиробничих/нестратегічних витрат, автоматизація бізнес-процесів.
41
Korkuna, O. I., I. I. Korkuna, O. Ya Tsilnyk, and O. V. Bordun. "Аналіз сучасного стану монетарної політики України та її вплив на сферу туризму." Bulletin of Sumy National Agrarian University, no. 3(81) (September 30, 2019): 151–54. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.3.28.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз сучасного стану монетарної політики України. Охарактеризовано понятійно-термінологічний апарат суті монетарної політики. Обґрунтовано її вплив на розвиток сфери туризму. Підкреслено важливість вдосконалення монетарної політики держави у напряму забезпечення стабільного розвитку туристичної сфери та національної економіки загалом. Розглянуто види монетарної політики та наведено основні принципи, на яких базується реалії грошово-кредитної політика. Встановлено, що Центральний банк з метою впливу на кількість грошей або на процентні ставки в сфері туризму використовує низку інструментів грошової політики.
42
Liashuk, Mykola. "Особливості функціонування сфери обслуговування у транскордонному українсько-польському співробітництві (на прикладі Волинської області)." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 2 (May 29, 2017): 128–36. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2017-02-128-136.
Full textAbstract:
Метою статті було здійснення аналітичного огляду особливостей українсько-польського співробітництва у сфері обслуговування Волинського регіону. Основними завданнями, які поставлені були: вивчити вплив факторів на розвиток сфери обслуговування регіону та розкрити особливості функціонування сфери обслуговування з урахуванням сучасних економічних реалій. У статті охарактеризовано особливості групування послуг на окремі частини, розглянуто їх сфери, специфіку, види, а також блоки. Розкрито перший блок, який включає побутові послуги (до них відносяться ті види робіт і діяльності в нематеріальній формі, які пов’язані із задоволенням особистих або сімейних потреб), другий блок – соціально-культурні послуги (виховання та освіта людини на різних етапах його життя; охорона здоров’я, оздоровлення, рекреація; фізична культура, спорт; ритуальні послуги; культура, відпочинок, розваги; туризм); третій блок – містить обмежене коло послуг, головним чином пов’язаних із забезпеченням умов життя та четвертий блок, який характеризується послугами інженернотехнічного характеру (транспортні, будівельні, ремонтні, комунікаційні послуги). Досліджено рамки українсько-польського співробітництва в межах Волинського регіону. Доведено, що у період з 2010 по 2016 рр. у сфері обслуговування нашої області та країн ЄС (у тому числі республіки Польща) спостерігались незначні коливання у експорті та імпорті послуг. Проаналізовано ряд цифр та відповідних графіків, виходячи з яких, зроблено висновок, що Волинська область є важливим стратегічним партнером Польщі у сфері обслуговування, при чому з позитивним економічним сальдо. Детально проаналізовано структуру експорту та імпорту послуг в рамках українсько-польського співробітництва. Визначено шляхи подальшого співробітництва у сфері обслуговування в межах Волинського регіону.
43
Карлаш, Вікторія. "ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ." Public management 17, no. 2 (February 27, 2019): 79–86. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-17-2-79-86.
Full textAbstract:
Розкрито актуальну тему в системі охорони здоров’я України, передбачену особливостями державного регулювання сфери охорони здо- ров’я та основні напрями сучасного розвитку сфери охорони здоров’я. Роз- глянуто процес реформування сфери охорони здоров’я, яким передбачено досягнення ефективних шляхів розвитку забезпечення охорони здоров’я населення.
Зазначено основні законодавчі та правові особливості регулювання сфе- ри охорони здоров’я, спрямовані на визначення напрямів та пріоритетів політики охорони здоров’я України. Наголошено, що в системі державного управління охорони здоров’я є два напрями, які передбачають забезпечення ефективної правової основи в економічних та соціальних відносинах в умо- вах процесу реформування галузі.
Особлива увага надається одному з важливих напрямів регулювання сис- теми охорони здоров’я, який передбачає вирішення питань публічно-право- вого регулювання з метою досягнення високого рівня забезпечення населен- ня гарантованою реалізацією прав громадян у цій сфері.
Ідеться про необхідність розвитку державного регулювання щодо ство- рення законодавства та правового забезпечення на основі єдиної методоло- гічної бази нормативно-правових актів.
Розкрито основні завдання державного регулювання у сфері охорони здоров’я. Зазначено, що перше стосується питань регулювання засобів і методів забезпечення діяльності ефективної системи охорони здоров’я, друге — удосконалення механізмів управління у сфері відносин медичних послуг. У зв’язку з цим обидва завдання мають певне коло проблем, що під- лягають вирішенню в межах досягнення високого рівня державного регулювання у сфері охорони здоров’я України.
Визначено подальші перспективи дослідження у вивченні проблеми стандартизації галузі охорони здоров’я.
44
Шубала І.В.,Гордійчук А.І. "ОЦІНКА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ У СФЕРІ ПРАЦІ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ." Економічний форум 1, no. 4 (December 1, 2019): 258–66. http://dx.doi.org/10.36910/6765-2308-8559-2019-4-39.
Full text
45
Zhemba, A. Y. "ЕКОЛОГІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА ЯК КОМПОНЕНТИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, no. 94 (June 25, 2021): 31. http://dx.doi.org/10.31713/ve220214.
Full textAbstract:
В статті представлено дослідження екологічної та енергетичної безпеки як компоненти міжнародних економічних відносин. Оскільки водна сфера впливає на стан багатьох галузей, то проаналізовано вплив водорозподільних мереж на розвиток секторів національного господарства. Представлено базову модель водопостачання в економічній сфері, в якій виявлено фактори впливу на всі сектори економіки в кожній країні. Проаналізовано стан сфери водопостачання в Україні. Продовольчу галузь розглянуто з позиції прерогативи продовольчої безпеки в країнах, що розвиваються, що особливо стосується Економічного співтовариства країн Західної Африки.Констатовано, що бідність та продовольча безпека в Африці є головною проблемою економіки для багатьох країн. Доведено, що інтеграція є кращим інструментом для вирішення проблеми забезпечення продовольчої безпеки в країнах, що розвиваються. Запропоновано також дослідження однієї з найважливіших галузей критичної інфраструктури – енергетичної сфери. Опрацьовано оптимізацію роботи енергосистеми в КНР. Запроваджено аналіз енергоефективності в Україні. Для цього використано показник енергоємності, показник ефективності використання палива/ціни, індекс Герфіндаля-Гіршмана. За допомогою індекса енергоємності доведено, що споживання енергії в Україні стає більш ефективним. Значення коефіцієнту палива/ціни вказує на позитивну тенденцію у споживанні енергії в останні роки. Визначений індекс Герфіндаля-Гіршмана у гідроенергетиці показує, що ринкова концентрація на ринку гідроелектроенергії є середньою, що є позитивним явищем для України, однак при цьому необхідним є контроль галузі Антимонопольним Комітетом України.
46
Nikolenko, Yuriy. "КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ЗМІСТ ПОНЯТТЯ «ВИБОРЧА ІНЖЕНЕРІЯ» В ДИСКУРСІ СУЧАСНИХ ПОЛІТИЧНИХ НАУК." Філософія та політологія в контексті сучасної культури 13, no. 2 (December 25, 2021): 42–48. http://dx.doi.org/10.15421/352123.
Full textAbstract:
Досліджено сутність поняття «виборча інженерія» та зв’язок і співвідношення даного поняття зі спорідненими політологічними поняттями. Зокрема розглянуто зв’язок досліджуваного поняття з такими поняттями як «інженерія», «соціальна інженерія», «політична інженерія», «юридична інженерія», «виборчі правопорушення», «зловживання владними повноваженнями», «політичні технології», «виборчі технології», «організація та управління виборчим процесом», «наукові дослідження виборчої сфери». Зроблено висновок, що поняття «виборча інженерія» має право на окреме існування і охоплює легальну (тобто таку, що здійснюється в рамках закону) діяльність зі встановлення або зміни закріплених у законодавстві правил організації та проведення виборів (які регламентують модель виборчої системи та особливості організації виборчого процесу). Будь-які аспекти виборчої сфери на напрями діяльності в виборчій сфері, що виходять із вже встановлених виборчих правил та параметрів виборчої сфери або не передбачають зміни існуючих виборчих правил, до виборчої інженерії не належать.
47
Zabashtanska, Tetiana. "ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ МАРКЕТИНГОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ ПІДПРИЄМСТВ СПОРТИВНО-ОЗДОРОВЧОЇ СФЕРИ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 2(26) (2021): 115–23. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-2(26)-115-123.
Full textAbstract:
У статті розглянуто сутність і предметний зміст процесу організації маркетингових відносин підприємств спортивно-оздоровчої сфери. Проаналізовано сучасні тренди розвитку спортивного маркетингу, а також виявлено зовнішні та внутрішні чинники впливу на них. Доведено, що в період діджиталізації економіки, відбувається трансформація багатьох сфер діяльності, що зумовлює трансформацію процесу підбору та використання маркетингових інструментів. У статті розкрито вплив діджитал-інструментів, що відіграють вагому роль у розвитку спортивно-оздоровчої сфери. Доведено, що в основі ефективного вирішення завдань спортивного маркетингу доцільним є застосування сучасних інформаційних технологій. За допомогою таких інструментів, як штучний інтелект, віртуальна, доповнена та змішана реальність, відбувається підвищення якості комунікації з потенційними споживачами спортивно-оздоровчої сфери, що суттєво впливає на результативність їх функціонування. Обґрунтовано провідну роль маркетингових інструментів у забезпечення результативності функціонування суб’єктів господарювання сфери спорту. Наявне переосмислення ролі спорту в суспільстві є ключовим, тому що спорт та спортивні події безпосередньо можуть сприяти позитивним змінам суспільства загалом. Наголошено на провідній ролі спортивно-оздоровчої сфери в позитивних змінах у питаннях про расову та гендерну нерівність, сприяння боротьбі з расизмом та іншими важливими проблемами. Акцентовано увагу, що саме спортивний маркетинг дедалі більше орієнтується на формування у споживачів відчуття впливу на формування позитивних змін у суспільстві.
48
Коць, М. О., and Т. М. Ятчук. "СПЕЦИФІКА ДІАГНОСТИКИ ОСОБИСТІСНОЇ СФЕРИ ПІДЛІТКІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ." Психологія: реальність і перспективи, no. 12 (November 3, 2019): 115–20. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi12.59.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано особливості діагностики особистісної сфери підлітків, що мають особливі освітні потреби. Визначено основні напрямки корекційної роботи. Доведено, що в учнів, які мають порушення в особистісній сфері, наявні проблеми у контролі власних дій та емоційних реакцій. Також присутні тривалі негативні переживання, пригнічений настрій та недостатня розвиненість вольових зусиль та наявні тривожні стани.
Визначені за результатами діагностики особливості особистісної сфери підлітків з особливими освітніми потребами створюють підґрунтя для розроблення програми корекційних занять з метою розвитку вольових зусиль та зняття тривожних станів.
49
Melnikova, K., and O. Melnikov. "УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ У СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ." Theory and Practice of Public Administration 2, no. 69 (May 26, 2020): 201–7. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.02.24.
Full textAbstract:
Досліджується вплив нестачі кваліфікованих кадрів на ефективність функціонування сфери публічних закупівель в Україні. Запропоновано заходи щодо вдосконалення системи підготовки та підвищення кваліфікації кадрів у цій сфері.
50
Savka, Vitalii Yanovych. "ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ ГНУЧКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ, ПОЛІТИКИ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ." Філософія та політологія в контексті сучасної культури 13, no. 1 (July 24, 2021): 87–95. http://dx.doi.org/10.15421/352110.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано практику застосування в ЄС гнучкої інтеграції у сфері спільної зовнішньої політики та політики безпеки / європейської політики безпеки і оборони (СЗППБ/ЄПБО). Визначено, що гнучка інтеграція у рамках Європейської політики безпеки і оборони в реальності з’явилася раніше самої політики, правда, поза інституціональними рамками ЄС. У середині 1990-х рр. найбільш перспективною для застосування майбутніх положень про просунуту співпрацю вбачалася сфера «другої опори» (СЗППБ). Виявлено, що на практиці Спільна зовнішня політика і політика безпеки була виключена зі сфери застосування просунутої співпраці в Амстердамському договорі. У рамках СЗППБ була передбачена можливість конструктивного утримання. Крім того, в цій сфері Амстердамський договір залишав відкритим значний простір для співпраці ad hoc поза договором. До набуття чинності Ніццького договору реалізація гнучкої інтеграції у сфері безпеки і оборони багато в чому здійснювалася поза правовими рамками ЄС. Такий стан речей був обумовлений, з одного боку, відсутністю необхідних положень в Амстердамському договорі, а з іншого боку, об’єктивною необхідністю і бажанням держав-членів розвивати співпрацю в цій сфері. Результатом стала участь країн Євросоюзу в різних об’єднаннях, що займаються забезпеченням безпеки і оборони і створених на базі міжурядової співпраці. В ході дослідження з’ясовано, що Ніццький договір істотно розширив можливості використання гнучкої інтеграції в правових рамках ЄС. У той же час продовжувала розвиватися і міжурядова співпраця поза інституціональними рамками ЄС. Оскільки впровадження просунутої співпраці в сферу оборони не відповідало положенням Ніццького договору, то глави чотирьох держав запропонували внести відповідні зміни в майбутню Конституцію ЄС, яка не набула чинності. Досліджено, що Лісабонський договір створив інституціональну і правову базу для функціональної єдності СЗППБ і ЄПБО і одночасно істотно розширив можливості застосування просунутої співпраці (у вигляді постійної структурованої співпраці) в цій галузі, що стало відповіддю на реально існуючу проблему розвитку гнучких форм інтеграції у військовій сфері поза інституціональними рамками ЄС. Згідно з положеннями Лісабонського договору, в цій сфері відкриті найбільші можливості для реалізації проектів просунутої співпраці.