Journal articles: 'Сучасний викладач'

1

Денисюк, Лілія, and Наталія Данілова. "Платформа Moodle у викладанні іноземної мови під час дистанційного навчання у закладах вищої освіти." New pedagogical thought 105, no. 1 (May 17, 2021): 84–87. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-105-1-84-87.

Full text

Abstract:

У статті розглядається платформа Moodle, розроблена австралійцем Дуг’яміс (Dougiamas) у 1998 році. Визначено низку її можливостей, переваг і недоліків у ході дистанційного вивчення іноземної мови у закладах вищої освіти. Доведено, що завдяки використанню інноваційних технологій у процесі вивчення англійської мови, навчання стає більш ефективним та орієнтованим на студентів. За такої умови віртуальні навчальні середовища максимізують взаємодію та співробітництво, зацікавленість у навчанні та отриманні нової інформації. Використовуючи платформу Moodle у процесі викладання англійської мови, викладачі можуть створити середовище для безперервного навчання з необмеженими можливостями контролю, внесення змін, архівування, перегляду, а найважливіше – взаємодії студентів із викладачем. У статті підкреслюється, що з метою досягнення поставлених результатів важлива технічно-комп’ютерна підготовка як викладачів, так і студентів. У зв’язку з цим рекомендується проведення тренінгів та семінарів для підвищення професійного рівня викладачів англійської мови, що адмініструють Moodle-курси, та студентів, котрі їх використовують. Автори акцентують увагу на тому, що застосовуючи платформу Moodle під час навчання іноземної мови, викладач отримує сучасний потужний ресурс із великою кількістю інструментів, завдяки якому він може презентувати необхідний матеріал, контролювати й оцінювати результати діяльності студентів. На сьогодні теоретична і практична робота в даному напрямі є досить актуальною. У публікації доведено, що використання означеної платформи буде найефективнішим у ході дистанційної освіти, хоча може успішно застосовуватися під час змішаного типу навчання. Із метою досягнення відповідного результату викладачам і студентам насамперед необхідно мати бажання навчатися працювати в представленому начальному середовищі, не боятися змінювати погляд на сучасний процес викладання та вивчення іноземних мов.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

ЛОПАТИНСЬКА, Ірина. "ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ХАРАКТЕР СЕРЕДОВИЩА СТУДЕНТСЬКОГО КОЛЕКТИВУ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 2020): 52–59. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-52-59.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано психологічний комфорт учасників колективної діяльності закладу вищої освіти. У дослідженні встановлено, що певний характер відносин, виникає через об’єктивну необхідність. Відносини у системі “викладач – студент” набувають особистісного характеру, свідомо спрямованого та регульованого цілями, що сприймаються студентами і викладачами далеко не однозначно. Аналіз педагогічної практики свідчить, що створення сприятливого середовища в студентському колективі неможливо на основі педагогічного впливу, побудованого на примусі, підкоренні студентів і колективу волі викладача. Традиційна підготовка викладачів у системі методичної роботи ЗВО не спроможна ефективно вирішувати завдання щодо оздоровлення клімату студентського колективу і забезпечення психологічного комфорту кожному його члену. Відповідно, виникає потреба в організації емоційно сприятливого середовища серед студентства та управління ним. У той же час сучасний викладач повинен “бачити” і розуміти емоції, настрій як студента, так і свій власний, оволодіти теоретичними основами емоційно сприятливого середовища в колективі як фактору його розвитку і всебічного збагачення особистості студентів. Автор вивчив плани і програми підготовки викладачів у системі методичної роботи закладу вищої освіти, а це дає підстави говорити про переважання в їхньому змісті репродуктивних завдань та вправ. У програмах підготовки викладачів у системі методичної роботи закладу освіти недостатньо інформації про теоретичні засади емоційно сприятливого середовища, методики та технології його створення. Вивчення наявних програми та змісту підготовки викладачів у системі методичної роботи закладу вищої освіти дозволили сформувати висновки. Автор наголошує, що програма підготовки вчителів до створення емоційно сприятливого середовища передбачає зміну характеру відносин у системі “викладач – студентський колектив – студенти”. Доведено, що відносини повинні будуватися на принципах педагогічної взаємодії, співробітництва і співтворчості та характеризуватися довірою, можливістю висловити свою точку зору, мати право на помилку, свободу вибору способів досягнення навчальних цілей. Ключові слова: сприятливе середовище, підготовка вчителів, педагогічна взаємодія, психологічний комфорт, педагогічний вплив

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Вдовіна, Олена Василівна, and Андрій Володимирович Полонський. "Досвід впровадження інтернет-технологій в організацію контролю знань студентів." Theory and methods of e-learning 3 (February 5, 2014): 45–49. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.315.

Full text

Abstract:

Стрімкий розвиток мережевих інформаційних технологій, окрім помітного зниження бар’єрів часу і просторових бар’єрів у розповсюдженні інформації, відкрив нові перспективи у сфері освіти.Можна з упевненістю стверджувати, що в сучасному світі має місце тенденція злиття освітніх і інформаційних технологій і формування на цій основі принципово нових інтегрованих технологій навчання, заснованих, зокрема, на Інтернет-технологіях. З використанням таких технологій з’явилася можливість необмеженого і дуже дешевого тиражування навчальної інформації, швидкої і адресної її доставки. Навчання при цьому стає інтерактивним, зростає значення самостійної роботи тих, хто навчається, а також серйозно посилюється інтенсивність навчального процесу.Ці переваги зумовили активізацію роботи колективів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, в тому числі колективу Дніпропетровського технікуму залізничного транспорту, щодо подальшого впровадження інформаційних технологій в традиційну модель навчального процесу.Прикладом інноваційного підходу до організації контролю знань студентів є використання методики проведення тестування в системі навчання за допомогою освітнього сервісу WEB-test конструктора – «Майстер-тест» (http://master-test.net) зі спеціальності «Обслуговування комп’ютерних систем і мереж». Даний інноваційний досвід роботи було адаптовано до умов навчального закладу і впроваджено студентами під час роботи над дипломним проектом.WEB-test конструктор «Майстер-тест» – це безкоштовний сучасний Інтернет-сервіс, який надає можливість легко створювати онлайн-тести, використовуючи сучасні Інтернет-технології. Для Інтернет-тестування на комп’ютер користувача непотрібно встановлювати ніяких додаткових програм. Також безперечним плюсом використання «Майстер-тест» є те, що на сторінках сайту немає реклами та надлишкової інформації, яка буде відволікати користувача від тестування. А викладачу, що створює тест, крім знань з дисципліни, необхідно мати лише початкові навички в користуванні комп’ютером та застосування Інтернет-технологій.В основі розробленого програмного продукту закладений принцип динамічного формування html-сторінки, що містить текст WEB-тесту. Для цього авторами був розроблений шаблон універсальної html-сторінки, яка включає в себе програми мовою JavaScript, написаної на основі вихідних даних (кількість і тексти завдань у тесті, кількість пропонованих відповідей і самі варіанти відповідей, «ціна» правильної відповіді і необхідні суми набраних балів для одержання тієї чи іншої оцінки, час, що відводиться на виконання тесту і ряд інших) формують Web-тест.При завантаженні html-документа в браузер робочої станції клієнта завантажується відповідна програма, написана на JavaScript, яка здійснює динамічне формування Web-тесту відповідно до вихідних даних. Інші скриптові програми, що містяться в документі, здійснюють контроль за правильністю заповнення полів форми, яка відсилається на сервер для реєстрації, роблять обробку результатів виконання тесту з виставленням оцінки і ведуть хронометраж роботи над тестом. Інструментальне середовище «Майстер-тест» має простий і зручний інтерфейс і дозволяє швидко скласти нове навчальне завдання чи відредагувати наявне.Дана програма написана в програмному середовищі Delphi і цілком інваріантна предметній області. Програма генерує html-файл тесту, що може використовуватися локально на комп’ютері користувача чи розміщуватись на Web-сервері. Програмою передбачена можливість реєстрації студентів (за допомогою заповнення ними відповідної форми) і результатів виконання тесту. Ці дані пересилаються на сервер і обробляються спеціальним CGI-скриптом.При роботі з програмою викладач може вводити тексти завдань і варіантів відповідей із вказуванням правильних, замовляти колір тексту і фону майбутнього документу. При формуванні тесту існує можливість вставки графічних зображень.Корисною властивістю розробленого програмного середовища є здатність включення в продукти також мультимедійних даних, що дозволяє створювати Web-тести з аудіо і відео супроводом. Крім того, передбачене використання гіперпосилань при формуванні завдань, що істотно розширює можливості тестування, дозволяючи використовувати для цього матеріали, що знаходяться в будь-якому місці Інтернет. «Майстер-тест» надає змогу додавати не тільки графічне зображення до питань тесту, а й надає можливість додавати його до будь-якого з варіантів відповідей.«Майстер-тест» включає розвинену систему допомоги, у якій міститься докладний опис всіх полів робочого вікна і розділів меню. Кількість варіантів відповідей на питання тесту – до 6. Кількість запитань у тесті може бути до 90000.«Майстер-тест» – одна з небагатьох програм, яка надає можливість коментувати та спілкуватись за допомогою власного інтерфейсу викладачу зі студентом. Однією з переваг застосування «Майстер-тест» є й те, що як викладач, так і студент має змогу працювати в зручний для нього час та у зручних умовах. Але головною прерогативою програми є обмеження доступу до програми та облікового запису викладача або студента.Описуючи інтерфейс «Майстер-тест», зупинимось детальніше на огляді процедури роботи з програмою.Робота з даною системою починається з реєстрації користувача. Кожен користувач системи має можливість обирати власних викладачів та студентів, додаючи їх через запрошення, надіслане на електронну скриньку. Якщо викладач надіслав студентові запрошення, то не має необхідності самостійно додавати викладача, замість цього потрібно лише перейти по посиланню в отриманому листі на сторінку реєстрації, заповнити поля «Ім’я», «Прізвище», «Пароль» та «Електронна пошта» і зареєструватися. Остаточним етапом реєстрації є отримання листа із запрошенням до активації користувача та перехід за цим посиланням.Після реєстрації користувач переміщується на головну сторінку облікового запису, де потрапляє в панель керування користувача. При першому вході в систему користувачу буде запропоновано вказати параметри налаштування часового поясу та визначитись, в якому статусі буде використана дана система – тобто будете ви, використовувати свій обліковий запис як викладач, чи як студент.«Майстер-тест» також має можливість одночасного застосування і облікового запису викладача і облікового запису студента. За для використання цього сервісу необхідно перемикатись між записами, вибираючи при цьому потрібне вкладення. Якщо обирається саме цей спосіб користування системою, то одночасно будуть доступними два меню, й можна буде користуватись обома сервісами, обираючи потрібну вкладку.Меню викладача складається з наступних пунктів: «Мої тести», в якому знаходиться опис списку існуючих тестів; «Результати студентів», де містяться результати проходження тестів студентами; «Мої групи» – даний пункт містить список груп, в які викладач може об’єднувати студентів (використання даного пункту буде раціональним якщо викладач має кілька десятків студентів); «Мої студенти» – в даному пункті знаходиться список студентів, для яких викладач може активувати online-тести.Система «Майстер-тест» має кілька способів додавання студентів до облікового запису викладача:1. За допомогою відправлення запрошення студенту на електронну скриньку.Процедура висилання запрошення проходить з використанням стандартної форми, яка міститься зліва на сторінці викладача. Для здійснення запрошення викладачу потрібно ввести електронну адресу студента та вибрати параметр виконання запрошення, а потім натиснути кнопку «Відправити». Система виведе на екран форму, в якій можна написати текст повідомлення, котре буде додане до листа запрошення. Після виконання процедури відсилання запрошення, студенту на електронну поштову скриньку надійде лист із посиланням на реєстрацію. Якщо студент зареєструється, скориставшись даним посиланням, то після проходження реєстрації він автоматично з’явиться у списку студентів.Якщо скористатись першим способом не має можливості, то існує ще один спосіб.2. Спосіб з використанням коду викладача – даний спосіб має на увазі, що студент самостійно реєструється в системі, не використовуючи при цьому запрошення викладача. Для цього потрібно повідомити студенту адресу ресурсу системи «Майстер-тест», де він повинен пройти процедуру реєстрації і надати йому персональний код викладача. Студенту ж для реєстрації викладача потрібно ввести заздалегідь отриманий від викладача персональний код та закінчити процедуру активації.Меню студента «Майстер-тест» складається з наступних пунктів: «Активні тести», де містяться активні тести, доступні на теперішній час (тести стають активними, тільки після того, як їх активує викладач); «Мої результати» – даний пункт містить результати пройдених студентом тестів; «Мої викладачі» – в пункті перераховані викладачі, які активують тести студентам.Після реєстрації та активації викладач має змогу користуватись сервісом створення тестів, для цього йому необхідно перейти на вкладення «Мої тести» та натиснути на кнопку «Створити новий тест». Після завантаження редактору online-тестів викладач додає запитання тесту, змінює титул тестових питань, задає опції результату та виконує пробний тест. Для завершення процедури створення тестів викладач натискає кнопку «Зберегти тест». Новостворений тест з’явиться у вкладці «Мої тести», де його потрібно активувати, або відкрити для подальшого редагування. При активації тесту викладач повинен визначитись, хоче він провести тестування одного чи групи студентів, хоче він опублікувати тест, чи завантажити його, як файл, та користуватися ним без підключення до мережі Інтернет. Надалі викладач визначає термін часу активації даного тесту та вибирає студента, або групу студентів для тестування.Студенти, яким призначено тест, у довільний час можуть пройти тестування, а саме: після проходження авторизації в системі, студентові потрібно зайти у вкладення «Активні тести» та вибрати тест необхідний для здачі. Вкладення «Активні тести» містить інформацію щодо назви тесту, прізвища викладача, терміну часу, виділеного на тест, та параметри обмеження часу, протягом якого буде існувати можливість проходження тестування. Після тестового контролю студент має можливість переглянути отримані результати. На екрані він побачить кількість набраних балів, відсоток проходження тесту, загальну кількість заданих питань, кількість наданих правильних та неправильних відповідей на запитання. Також студентові надається можливість більш детального аналізу пройденого тесту, а саме: система «Майстер-тест» виведе на екран всі тестові питання, в яких буде висвітлено правильну відповідь та відповідь, дану студентом.Викладач також може отримати розгорнуті результати відповідей студентів, для цього йому потрібно у власному обліковому записі зайти у вкладення «Результати студентів», де буде висвітлено детальні результати тестування, які при необхідності викладач може надрукувати.Запропоновані студентам тестові завдання з дисципліни «Комп’ютерні мережі» були підібрані так, що одні з них вимагали простого відтворення матеріалу, інші спонукали до порівнянь, треті передбачали застосування знань у нових ситуаціях. Аналіз впровадження даної форми тестового контролю у порівнянні з іншими формами тестування показав покращення якості на 10% при відсутності незадовільних оцінок, а в порівнянні з результатами останнього рубіжного контролю, підвищення якості склало більше 13 %.Отже, тестова перевірка має ряд переваг порівняно з традиційними формами і методами, вона природно убудована в сучасні педагогічні концепції, дозволяє більш раціонально використовувати зворотний зв’язок зі студентами і визначати результати засвоєння матеріалу, зосередити увагу на прогалинах у знаннях та внести відповідні корективи. Тестовий контроль не тільки полегшує роботу викладача, забезпечує одночасну перевірку знань студентів усієї групи та формує в них мотивацію для підготовки до кожного заняття, дисциплінує студентів, але й дозволяє вести навчання на якісно-новому, сучасному рівні та підвищує мотивацію навчальної діяльності студентів, одночасно знижуючи їхню емоційну напруженість у процесі контролю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

ІСЛАМОВА, Олександра. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, no. 1 (May 17, 2022): 99–106. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.979.

Full text

Abstract:

Сьогодні змінюється уявлення про те, яким повинен бути сучасний викладач, якими компетентностями має володіти. Сучасна освіта зорієнтована на “вільний розвиток”, творчу ініціативу, самостійність, мобільність майбутніх спеціалістів. Сучасна підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників має бути зорієнтована на перспективи міжнародної співпраці, забезпечення мобільності як викладацького, так і курсантського складу в межах освітньо-наукового простору. Особлива увага зосереджена на дослідженнях напрямів і методів навчання, їх удосконалення і впровадження у навчальний процес прикордонної академії. Одним із таких напрямів, особливо в періоди надзвичайних ситуацій (пандемія COVID-19, воєнний стан), є впровадження технології дистанційного навчання для курсантів прикордонної академії. Позитивний вплив на рівень сформованості іншомовної комунікативної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників в умовах обмеженої кількості аудиторного навчального часу має організація їх іншомовної підготовки засобами дистанційного навчання. Сучасні програми дистанційного навчання – комплекс синхронних та асинхронних технологій, усі суб’єкти технологічної взаємодії яких активні одночасно або в різний час і співпрацюють за допомогою мережі Інтернет. Елементи та ресурси дистанційного курсу інформаційного середовища Moodle, платформи Google Meet і Zoom надають абсолютні можливості викладачам для формування інформаційно-якісних, динамічних, логічно структурованих практичних занять, проведення модульних робіт.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Кошечко, Н. "Сучасний викладач закладу вищої освіти як особистість та фахівець у профілактиці педагогічних конфліктів." Humanitarium 41, вип. 2 (2018): 46–53.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Kozak, Liudmyla. "Формування інноваційного потенціалу майбутнього викладача." Освітній простір України, no. 13 (September 28, 2018): 54–60. http://dx.doi.org/10.15330/esu.13.54-60.

Full text

Abstract:

У статті аналізуються сучасні ключові поняття освітньої практики: “інноваційний потенціал”, “інноваційний потенціал педагога”, “педагогічна творчість”, “інноваційне мислення”, “інноваційна культура”, “викладач-інноватор”, “інноваційна діяльність викладача”, “інноваційне освітнє середовище”, “інноваційне навчання”, “готовність до інноваційної діяльності”. Автором розглянуто структуру та характеристику інноваційного потенціалу особистості; досліджено особливості інноваційного потенціалу викладача закладу вищої освіти; обгрунтовано педагогічні умови формування інноваційного потенціалу майбутніх викладачів: створення інноваційного середовища у закладі вищої освіти, збагачення змісту дисциплін професійно-педагогічного циклу інноваційною складовою, організація інноваційного навчання майбутніх викладачів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

РУСНАК, І. С., and М. С. ВАСИЛИК. "ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД В ІНШОМОВНІЙ ОСВІТІ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 4 (April 18, 2022): 164–70. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.24.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтовано доцільність використання технологічного підходу в навчанні англійської мови магістрів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти України. Констатовано, що їх підготовка здійснюється за двома рівнями вищої освіти – бакалаврським (першим) і магістерським (другим) – в умовах модернізації освітньої галузі, перебудови її структури та змісту, вдосконалення діючих програм, підготовки нових навчальних курсів, використання сучасних механізмів визначення якості освіти в контексті інтеграції в Європейський освітній простір. Формування спеціальних фахових компетенцій забезпечує вивчення нормативних навчальних дисциплін («Практичний курс іноземної (англійської) мови», «Ділова англійська мова», «Методика викладання іноземної мови у середній та вищій школі», «Друга іноземна мова» тощо) і дисциплін вільного вибору здобувачів освіти («Теорія та історія мовознавства», «Основи германістики» тощо). Встановлено, що до найбільш ефективних технологічних підходів у навчанні англійської мови належать застосування інформаційних та телекомунікаційних технологій, робота з навчальними комп’ютерними програмами, дистанційні курси іноземних мов, створення презентацій у програмному середовищі Open Office Impress, Microsoft Power Point, використання ресурсів всесвітньої мережі Internet. Висвітлено алгоритм використання комунікативно орієнтованого комплексу мультимедійних технологій в навчанні навичок говоріння. З’ясовано, що до основних видів роботи, які сприяють навчанню англійської мови та розвитку мовлення, належать: дискусія, рольова гра, відтворення недостатньої інформації, завершення розповіді, доповідь, розповідь за малюнком (малюнками). З’ясовано, що сучасний викладач в освітньому процесі виступає організатором самостійної, активної пізнавальної діяльності студентів, їхнім консультантом і помічником у засвоєнні іноземної мови.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Пустовіт, Григорій. "Теоретичні концепти формування професійної компетентності викладачів закладів вищої освіти." New pedagogical thought 106, no. 2 (July 5, 2021): 16–21. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-16-21.

Full text

Abstract:

У статті схарактеризовано витоки та сучасні підходи до розв’язання проблеми формування професійної компетентності викладачів закладу вищої освіти. На основі аналізу наукових праць і здійснених досліджень представлено характеристику феномена «професійна компетентність викладача». Виокремлено провідні теоретичні концепти його формування як єдність філософсько-культурологічних, світоглядних, соціальних і психолого-педагогічних парадигм, екстраполяцію сучасних методологічних засад у побудові змісту вищої освіти, проєкцію духовної культури сучасного українського суспільства стосовно людини і довкілля. Здійснено актуалізацію сутності освітніх потреб і мотивів розвиватися й удосконалюватися, змінювати сприйняття внутрішнього «Я-професіонала», що передбачає тенденції самоактуалізації та самореалізації. Доведено, що саме професійна самооцінка складає оцінний компонент професійної «Я-концепції». У змісті наступного теоретичного концепту актуалізується необхідність створення умов для усвідомлення викладачем не лише пізнавальної й оцінної, але й регулятивної функції набутих професійних знань, умінь, навичок та досвіду професійної діяльності. Відповідно наголошується на формуванні прагнення перебудувати чи змінити власне ставлення до професійної діяльності та її результатів на позитивно-конструктивне, що є важливим чинником ефективності формування професійної компетентності викладачів закладу вищої освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Kuchakovska, Halyna A., Dmyto M. Bodnenko, and Volodymyr V. Proshkin. "ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ СОЦІАЛЬНИХ СЕРВІСІВ." Information Technologies and Learning Tools 73, no. 5 (October 22, 2019): 135–48. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v73i5.2802.

Full text

Abstract:

Удосконалення освітньої системи все більше пов'язане з необхідністю управління якістю освітніх послуг, при цьому попит на якість отриманих знань студентів став головним критерієм у працевлаштуванні і значущою проблемою в педагогічній науці. Згідно з новими освітніми стандартами та новими ключовими компетентностями при наданні освітніх послуг необхідно орієнтуватись на професійні завдання майбутньої діяльності випускника. За аналізом отриманих результатів встановлено, що головним є забезпечення якості професійної підготовки студента. У статті розглянуто шляхи організації контролю та аналізу успішності студентів закладів вищої освіти засобами соціальних сервісів та соціальних мереж; проаналізовано переваги та недоліки використання існуючих засобів соціальних сервісів та соціальних мереж при проведенні різних видів контролю; наведено приклади застосування засобів соціальних сервісів Instagram, Google Forms, Kahoot та англомовних сервісів Quizalize та Nearpod. Встановлено, що сучасний викладач закладу вищої освіти повинен постійно підвищувати свою кваліфікацію, шукати нові форми та способи організації навчальної діяльності студентів та дотримуватись вимог вимірювання якості отриманих студентами знань, водночас форми, прийоми, методи і засоби контролю повинні бути гнучкими і варіативними. Виокремлено ключові переваги у використанні засобів соціальних мереж та сервісів для проведення контролю та аналізу успішності студентів. Обґрунтовано, що тільки у випадку використання сучасних цифрових технологій, особливо соціальних мереж та соціальних сервісів, контроль забезпечує індивідуалізацію процесу навчання. Зроблено висновок, що застосування таких інноваційних засобів, як соціальні сервіси та сервіси соціальних мереж, розширить можливості створення актуальних та інтерактивних додатків на основі ІКТ, що є доречним в умовах інтеграції нової стратегії навчання та розбудови нових компетентностей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

БІЛИК, Валентина. "ПОТРЕБА В ПІДВИЩЕННІ КВАЛІФІКАЦІЇ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВУ ПІДГОТОВКУ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1, no. 1 (2020): 256–65. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-256-265.

Full text

Abstract:

Наголошено, що потреба дослідити доцільність підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, що здійснюють природничо-наукову підготовку майбутніх психологів у закладах вищої освіти, викликана інтеграцією України до європейського освітнього простору, яка, з одного боку, передбачає перехід вітчизняної освіти до нової моделі, орієнтованої на індивідуалізацію освітнього процесу, активізацію інноваційних перетворень, осучаснення технологічного забезпечення освітньої діяльності, зростання інтеграційних процесів та міждисциплінарну консолідацію, а з іншого – висуває нові вимоги до компетентності викладача закладів вищої освіти. Зазначено, що науково-педагогічний працівник закладу вищої освіти повинен уміти організувати освітній процес на засадах інноваційності та евристичності, володіти ультрановаційними методами і прийомами викладу навчального матеріалу, сучасними освітніми технологіями, методами формування навичок самостійної роботи студентів. Сформульовано мету статті, яка полягає в з’ясуванні потреби професійного вдосконалення викладачів, які здійснюють природничо-наукову підготовку майбутніх психологів у закладах вищої освіти, та окреслено завдання дослідження, зокрема: з’ясувати думку студентів-психологів щодо доцільності здійснення природничо-наукової підготовки в закладах вищої освіти та чинників, які негативно впливають на її ефективність; окреслити власне бачення шляхів осучаснення природничо-наукової підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти; дослідити стан спроможності викладачів природничо-наукових дисциплін використовувати ультрановаційні педагогічні технології в процесі природничо-наукової підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти. Наголошено, що результати проведеного дослідження, а саме, з’ясування думки студентів щодо доцільності здійснення природничо-наукової підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти (більше 66% позитивних відповідей), чинників, які негативно впливають на ефективність такої підготовки (лідером серед яких, на думку студентів, є застарілі методики навчання (61,58%)), власне бачення шляхів осучаснення природничо-наукової підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти (здійснювати її на засадах інноваційності та евристичності) та недостатньо сформовану здатність у викладачів використовувати ультрановаційні педагогічні технології (середній показник недостатньо сформованої здатності складає 60,35%), вказують на актуальність потреби підвищувати кваліфікацію викладачів природничо-наукових дисциплін. Вказано, що представлене дослідження передбачає з’ясування можливостей вітчизняних та міжнародних програм щодо підвищення кваліфікації викладачів, які здійснюють природничо-наукову підготовку майбутніх психологів. Ключові слова: підвищення кваліфікації, викладачі природничо-наукових дисциплін, сучасні педагогічні технології, майбутні психологи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

LIASHENKO, Iryna. "STUDENTS' MOTIVATIONAL ENGAGEMENT THROUGH DISTANCE EDUCATION." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 276–83. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-276-283.

Full text

Abstract:

У статті зроблено спробу зробити теоретичну основу методів дистанційного навчання та висвітлити їх вплив на ефективне навчання. Дослідження аналізує результати дистанційної роботи студентів першого курсу на освітній інтерактивній платформі Пірсон з розвитком початкових мовних навичок за сучасними технологіями та методами. Останній глобальний обвал пандемії поставив перед університетами безліч освітніх проблем. Сучасний стан освіти відфільтрував фактичну готовність вищих навчальних закладів до гнучких змін у дистанційному навчанні. Викладачам довелося адаптуватися до закликів реалій, що переробляють освітні програми, на дистанційні курси, якщо вони не робили цього раніше. Хоча тема дистанційного навчання посіла провідне місце в сучасних дослідженнях, багато університетів мали проблеми з безболісним переходом своїх студентів на дистанційний процес навчання. Дистанційне навчання лише набирає обертів, і ті університети, які розробили можливості для онлайн-навчання, швидко впорались із вимогами сучасності. Дослідження розкриває результати анкетування студентів першого курсу фізичної реабілітації та спорту Сумського державного університету для визначення їх оцінки про онлайн-курс англійської мови на інтерактивній платформі Пірсон. Результати дослідження виявляють значний взаємозв’язок між сучасним та високотехнологічним дизайном та методами в онлайн-інструкціях та мотивації та самоорганізації учнів, що призводить до кращого набуття та результатів. Беручи до уваги принципи розробки мотиваційного курсу, такого як інтерактивна платформа Пірсон, викладачі університету можуть використовувати цей шаблон для створення своїх онлайн-курсів з використанням вправ критичного мислення, рефлексивних практик, вдосконаленого ІТ-інтерфейсу, різноманітності завдань, додавання конкурентних елементів у дизайн, що в цілому значно підвищить ефективність дистанційного навчання. Ключові слова: дистанційне навчання; дистанційний курс; студенти університету; студенти магістрантів; онлайн навчання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Побережна, Наталія. "Педагогічна майстерність викладачів іноземної мови в організації навчального процесу на основі інноваційних інформаційних технологій." Освітній вимір 41 (May 8, 2014): 262–69. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2918.

Full text

Abstract:

Побережна Н. О. Педагогічна майстерність викладачів іноземної мови в організації навчального процесу на основі інноваційних інформаційних технологій. У статті розглядаються дидактичні та методичні аспекти, що характеризують сучасну педагогічну систему, а також педагогічні особливості її організації під час навчання іноземній мові в умовах інформаційно-освітнього середовища. Аргументовано інформаційно-комунікаційну компетенцію викладача, яку визначено як готовність та здатність методично грамотно використати дидактичні можливості інформаційно-комунікаційних технологій у педагогічної діяльності в умовах IOC. Представлено комплекс компетенцій у складі професійної інформаційної компетенції викладача іноземних мов з урахуванням сучасних потреб навчання для ефективного викладання іноземних мов.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Щербина, Олександр Андрійович. "ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ У ПРОЦЕСІ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ В УНІВЕРСИТЕТІ." Information Technologies and Learning Tools 83, no. 3 (June 25, 2021): 353–70. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v83i3.3350.

Full text

Abstract:

У статті розглядається організація підвищення кваліфікації викладачів за місцем роботи, без відриву від виконання службових обов’язків, в рамках реалізації проєкту з впровадження змішаного навчання. Встановлено, що впровадження в освітній процес сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) є одним із найбільш пріоритетних завдань, що стоять зараз перед університетами України, а основною перешкодою на шляху його вирішення є недостатній рівень ІКТ-компетентності у значної частини викладачів, що обумовлює необхідність підвищення їх кваліфікації. Однак цей напрям підвищення кваліфікації належним чином представлений лише в закладах післядипломної педагогічної освіти, тоді як викладачі інших університетів (технічних, медичних, військових тощо) охоплені ним недостатньо. До того ж сам процес підвищення кваліфікації викладачів у закладах післядипломної освіти зазвичай організаційно не пов’язаний з процесом упровадження ІКТ в університеті, де працює викладач. Нові виклики, пов’язані з пандемією, потреба у швидкому переведенні освітнього процесу в онлайн, спонукають до пошуку нових підходів і організаційних форм підвищення кваліфікації викладачів, зокрема створення в університетах власних систем підвищення кваліфікації, що дозволяють організувати підвищення кваліфікації викладачів за місцем їх роботи, без відриву від виконання посадових обов’язків шляхом участі в проєкті із впровадження ІКТ у навчальних дисциплінах, які вони викладають. У статті наведено результати реалізованого на початку 2019 р. проєкту з впровадження змішаного навчання в Київському національному університеті будівництва і архітектури, до участі в якому були залучені всі викладачі університету і де із застосуванням зазначених методів підвищення кваліфікації викладачів вирішувалась задача створення електронних навчально-методичних комплексів усіх дисциплін, що викладаються в університеті. Розглянуто методи масштабування освітнього процесу, які використовувались, та засоби їх практичної реалізації в системі управління навчанням Moodle.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

ПЕТРУНЬОК, Тетяна. "ФОРМУВАННЯ В МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ БУДІВНИЦТВА ТА ЦИВІЛЬНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ ЗНАНЬ ПРО ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ДОСЯГНЕНЬ ФІЗИКИ В БУДІВЕЛЬНІЙ ГАЛУЗІ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 2020): 388–94. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-388-394.

Full text

Abstract:

У статті запропоновано методичні підходи до формування знань з фізики в майбутніх фахівців будівництва та цивільної інженерії, зокрема до ознайомлення їх з використанням сучасних досягнень фізики в будівельній галузі. Обґрунтовано, що основна роль у сучасних наукових дослідженнях належить фізиці, оскільки її закони та методологія в тій чи іншій мірі задіюються в кожній науковій галузі. Констатовано, що викладачі фізики в будівельних університетах у більшості випадків надають перевагу викладенню навчального матеріалу в рамках програми, але не завжди мають час на ознайомлення студентів з конкретними сучасними дослідження в різних галузях фізики та можливостями використання їх результатів у будівельній галузі. Наголошено на необхідності перегляду співвідношення між програмним навчальним матеріалом з фізики і сучасною науковою інформацією, а також доцільності використання варіативної складової навчальних планів, зокрема, розробці та впровадженні спецкурсів для обізнаності майбутніх фахівців будівництва та цивільної інженерії зі створенням інноваційних технологій будівництва. Розглянуто можливості використання в будівельній галузі рідких кристалів, оскільки останнім часом дослідження у цій галузі перейшли на якісно новий рівень – науковці вже не тільки вивчають властивості рідких кристалів, а змінюють ці властивості з метою розширення їх можливостей. Запропоновано спецкурс “Сучасні методи модифікації рідких кристалів та їх використання у будівельній галузі”, який розроблений для поглибленого вивчення основ фізики рідких кристалів і може бути реалізований за рахунок варіативної складової навчальних планів або в рамках гурткової роботи. Розроблено методичні рекомендації щодо реалізації запропонованого спецкурсу, які допоможуть викладачам фізики акцентувати увагу студентів на найбільш перспективних будівельних технологіях, створених з використанням рідких кристалів, та сформувати в них системні знання в цій науковій галузі. Ключові слова: майбутні фахівці будівництва та цивільної інженерії, рідкі кристали, навчальний спецкурс.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Ісайкіна, Олена, and Алла Зленко. "СОЦІОКОМУНІКАТИВНІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ ДОКУМЕНТОЗНАВЦІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ." Society. Document. Communication, no. 10 (January 9, 2021): 281–309. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-10-281-309.

Full text

Abstract:

На сучасний соціум значною мірою впливають нові інформаційно-комунікативні технології, які висувають додаткові вимоги й до вітчизняної системи вищої освіти. Проте, в Україні й дотепер використовуються класичні підходи до надання освітніх послуг, які не в повній мірі дозволяють розв’язувати важливі проблемні питання. В умовах адаптивного карантину спричиненого COVID-19, коли виникла гостра потреба переходу до онлайн-навчання усіх освітніх закладів країни, організація дистанційного навчання стала справжнім викликом для української освіти. Вимушене дистанційне навчання поставило перед закладами вищої освіти непрості завдання організувати навчання за умови, коли викладач не може бути поруч і коли традиційні способи подачі інформації та оцінювання знань недоступні. Потреба активного використання можливостей віртуального середовища, широкого спектру сучасних інноваційних моделей навчання, зокрема дистанційного навчання, стала нагальною. Разом з тим, реалізація дистанційного підходу забезпечує низку переваг: можливість навчатися в будь-який час, у будь-якому місці, без відриву від основної діяльності, у своєму темпі; доступність навчальних матеріалів; мобільність; індивідуальний підхід. Такі нововведення не просто створюють комфортні умови для навчання, вони сприяють вирішенню проблеми економії коштів, поєднання студентами роботи й навчання. Дистанційне навчання забезпечує можливість охоплювати значно більшу аудиторію студентів, створює умови для ефективного використання навчальних площ і технічних засобів, що й обумовлює значно вищу його рентабельність порівняно з традиційним. Зазначені переваги підтверджують актуальність впровадження дистанційного навчання у вітчизняну систему закладів вищої освіти. Головною метою дистанційної освіти є надання рівного доступу та рівних освітніх можливостей населенню в будь-яких місцях країни за допомогою інформаційних і телекомунікаційних засобів, а також підвищення якісного рівня освіти за рахунок більш активного використання наукового й освітнього потенціалу провідних університетів, академій, інститутів, наукових центрів та інших освітніх установ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Kabysh, Maryna. "CURRENT PEDAGOGICAL ACTIVITY FEATURES OF GENERAL EDUCATION SUBJECTS TEACHERS AT THE VOCATIONAL EDUCATION INSTITUTIONS." B U L L E T I N OF OLEKSANDR DOVZHENKO HLUKHIV NATIONAL PEDAGOGICAL UNIVERSITY 47, no. 3 (December 29, 2021): 158–70. http://dx.doi.org/10.31376/2410-0897-2021-3-47-10-158-170.

Full text

Abstract:

У статті схарактеризовано сучасні особливості педагогічної діяльності викладачів предметів загальноосвітньої підготовки в закладах професійної освіти. Розкрито концептуальні аспекти модернізації підготовки кваліфікованих робітників у закладах професійної освіти. Висвітлено загальноосвітню складову базисної структури навчальних планів для підготовки кваліфікованих робітників з отриманням повної загальної середньої освіти і сучасний підхід до проєктування змісту професійної освіти. Досліджено сучасні особливості опанування учнями природничо-математичних дисциплін у закладах професійної освіти. Окреслено результати Міжнародного дослідження якості освіти PISA в Україні. Вказано на необхідність відбору принципів, обґрунтування факторів і педагогічних умов, розроблення технологій і методик навчання сучасних учнів, представників «покоління Ζ».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Якусевич, Юрій Геннадійович. "Дистанційне навчання як прогресивна інформаційна технологія." Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (April 19, 2014): 259–65. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.445.

Full text

Abstract:

Бурхливий розвиток інформаційних технологій в останні кілька років привів до появи нового популярного терміна – комп’ютерне дистанційне навчання [1]. І якщо з комп’ютерами все зрозуміло, то з дистанційним навчанням (ДН) усе набагато складніше. Більшість авторів з деякими розбіжностями сходяться до наступного визначення ДН – це сукупність методик і сучасних технічних засобів навчання, що дозволяють вести процес навчання, коли викладач і учень територіально віддалені один від одного [2].Але останнім часом головним критерієм проблеми індивідуального навчання стає час. У системі підвищення кваліфікації і перепідготовки критерій часу виявляється головним чином у розбіжності термінів потреби фахівця у вивченні матеріалу з оголошеним офіційним графіком занять у навчальних закладах. Іншою важливою стороною цього питання є зміст оголошених програм навчання, що не враховують індивідуальних запитів тих, хто навчається [3]. Таким чином, пошук альтернативних шляхів індивідуалізації навчання є не новою, а як і раніше актуальною проблемою.В усьому світі відома практика заочного навчання шляхом централізованого розсилання друкованих текстових посібників і матеріалів. Однак, така форма навчання звичайно страждає відсутністю достатніх внутрішніх мотивацій до вивчення навчального матеріалу з боку фахівців. До такого навчання інтерес фахівців, як правило, невисокий, як невисока і якість одержуваних знань.Якісно нові можливості самопідготовки й удосконалювання професійних знань надають нові інформаційні технології навчання на відстані з використанням локальних і розподілених мереж, відеокасет, телевізійного кабельного і супутникового відеовіщання.На противагу традиційно побудованим курсам очного і тим більше заочного навчання, використання інформаційних технологій відкриває дорогу навчанню безпосередньо на робочому місці, що при правильній організації дозволяє індивідуалізувати процес і відводити на навчання персоналу необхідну кількість часу без яких-небудь відчутних зупинок у роботі.Комп’ютерне ДН базується на принципах автономії (самоврядування) процесу пізнання. Його реалізація має потребу в новому педагогічному підході, заснованому на діалозі “викладач–студент–компьютер” і припускає розумне сполучення навчальних і контролюючих програм з розгорнутою компонентою взаємної моральної відповідальності викладачів і студентів. Автономія в навчальному процесі припускає не тільки самостійність Вузів, але і право студента в рамках багаторівневої системи освіти вибирати індивідуальну траєкторію навчання.Формально діалогову систему “викладач–студент–комп’ютер” можна представити в такий спосіб:М={T, Р, A, К, П, Л, Х},де:Т – модель викладача в процесі навчання;Р – модель того, кого навчають, з повним аспектом особистих і фізіологічних особливостей;.А – безліч комунікативних цілей, з якого кожен учасник процесу навчання вибирає свою;К – комунікативні стратегії;П – комунікативні тактики;Л – знань про предметну галузь;Х – лінгвістичні змінні, тобто способи спілкування між викладачем і тим, кого навчають.Опускаючи методичні аспекти ДН, покажемо його перевагу над попередніми видами навчання в суспільстві. Для цього розкладемо дуже умовний розподіл всієї історії навчального процесу на три етапи:– докомп’ютерний;– комп’ютерний;– мережний.Докомп’ютерний етап зв’язаний із традиційними методами навчання – паперовими підручниками, уроками, лекціями, семінарами і т.д.Комп’ютерний етап був ознаменований приходом в освіту комп’ютерів. Як наслідок, стали з’являтися комп’ютерні навчальні засоби – комп’ютерні підручники, різні демонстраційні, навчальні і контролюючі програми, що використовуються на уроках. Із поширенням персональних комп’ютерів освітні програми одержали новий поштовх до розвитку, і це не завжди вело до підвищення їхньої якості. Вони поширюються на дискетах або на CD, BBS і FTP носіях. Як правило, такі програми застосовуються для демонстрацій навчальних занять або для самостійного вивчення предмета. Найбільшу популярність серед таких навчальних матеріалів одержали різні курси іноземних мов, менше зустрічаються навчальні програми по природничій тематиці, наприклад “Фізика на комп’ютері”. З’явились окремі різновиди навчальних посібників – різноманітні мультимедійні енциклопедії, такі як “Microsoft Encarta” чи “Велика Енциклопедія Кирила і Мефодія”. Не будучи чисто навчальними матеріалами, вони можуть виявитися дуже корисні в школах як довідкові посібники і як засоби розширення кругозору студентів. Можливість швидко знайти у великому обсязі інформації потрібні дані є дуже корисною і незаперечною перевагою комп’ютерного підручника в порівнянні з простим паперовим.Мережний етап в утворенні тільки починається. Глобальна комп’ютерна мережа Інтернет породила зовсім новий вид навчальних матеріалів – Інтернет-підручників. Область застосування Інтернет-підручників велика: звичайне і дистанційне навчання, самостійна робота. Але найбільші перспективи обіцяє об’єднання підручників із контролюючими програмами знань учнів, що доповнене спілкуванням між викладачем і студентами в реальному часі (у цьому плані Інтернет надає найбагатші можливості – від традиційної електронної пошти, до відеоконференцій і web-chat). Представлений єдиним інтерфейсом, такий Інтернет-підручник може стати не просто посібником на один семестр, а навчальним і довідковим середовищем.Використання новітніх інформаційних технологій у ДН дозволяє більш активно використовувати науковий і освітній потенціал ведучих університетів і інститутів, залучаючи кращих викладачів до створення курсів ДН, розширюючи аудиторію тих, яких навчають, і дозволяє здійснювати широкомасштабну підготовку і перепідготовку фахівців не залежно від місця проживання.Велика кількість існуючих у даний час комп’ютерних підручників базується на звичній парадигмі “книги” – деякої кількості ілюстрованої текстової інформації. Подібний підхід цілком виправданий у випадку, якщо підручник служить допоміжним матеріалом у процесі “звичайного” навчання, але явно недостатній у випадку навчання дистанційного, коли спілкування викладача й студента зведено до мінімуму. Тому побудований на гіпертекстових технологіях електронний підручник для ДН, крім інших, має наступні переваги:1. Наявність гіпертекстової структури, що покриває як понятійну частину курсу (означення, теореми), так і логічну структуру викладу (послідовність викладу, взаємозалежність частин). Гіпертекст – це можливість створення “живого”, інтерактивного навчального матеріалу, із забезпеченням посилань між різними частинами матеріалу. Можливості гіпертексту дають викладачу можливість розділити матеріал на велике число фрагментів, з’єднавши їх гіперпосиланнями в логічні ланцюжки. Наступним кроком тут може бути створення на основі того самого матеріалу “власних” підручників для кожного студента, з урахуванням рівня його підготовки, швидкості засвоєння матеріалу, його інтересів і т.п.2. Гнучка система керування структурою – це система, коли викладач може задати найбільш прийнятну, на його думку, форму представлення і послідовність викладу матеріалу. Це дозволить використовувати той самий навчальний матеріал для аудиторії різного ступеня підготовленості і для різних видів навчальної діяльності (первинне навчання, перепідготовка, тренінг, самостійне чи факультативне вивчення матеріалу) чи як довідкову систему.3. Використання, якщо це методично виправдано, мультимедіа можливостей сучасних персональних ЕОМ, зокрема, звуку, анімації, графічних уставок, слайд-шоу і т.п. При цьому інформація повинна бути якомога більш ідентично представлена як під час перегляду, так і в “паперовій копії” (роздруківці) – по можливості, студент повинен мати можливість роздрукувати будь-яку “сторінку” подібного підручника, мінімально втративши в поданні матеріалу.4. Підручник доступний студентові, по можливості, декількома способами (наприклад, і по Інтернет, і на CD-диску).5. Наявність підсистеми контролю знань, інтегрованої в підручник. Такими якостями повною мірою володіють дистанційні навчальні системи, створювані на базі гіпертекстових технологій, що використовуються в Інтернет.Крім цього, гіпертекстові технології володіють ще іншими перевагами:1. Сучасні інформаційні технології (зокрема середовище WWW у мережі Інтернет) дозволяють досить просто створювати інформаційні матеріали, навіть не маючи спеціальних знань про мови форматування документа (існують різноманітні конвертори з найбільш розповсюджених текстових форматів у формат гіпертекстовий).2. В даний час існує багато программ-перегляду (Netscape, Mosaic, Internet Explorer і т.п.), що володіють зручним інтерфейсом і адаптованих для більшості існуючих платформ комп’ютерів (IBM PC, Macintosh і т.д.).3. Оскільки гіпертекстовий протокол є стандартом у WWW, то такий підручник легко може бути включений у глобальну інформаційну мережу і буде доступний широкому колу користувачів.Важлива частина будь-якого навчального процесу – самостійна робота. До неї можна віднести домашні роботи, твори, практикуми, лабораторні роботи і т.п. Це, мабуть, та область, де розвиток інформаційних технологій, з погляду педагогів, приніс більше шкоди, ніж користі для освіти (проблема “плагіату”). Але це – ще одна можливість, що можуть успішно використовувати сучасні вчителі і професори:– розвиток і заохочення творчого потенціалу учнів, публікація в Інтернет кращих дипломів і курсових, творів, збір робіт з навчального курсу, гіпертекстових рефератів;– допоможуть викладачу формувати банк матеріалів за досліджуваним курсом.Контроль знань – ця найбільш спірна область. У будь-якому випадку використання комп’ютера допомагає викладачу зменшити рутинну, малоцікаву роботу по перевірці тестів, контрольних робіт (що дозволяє проводити контроль частіше) і знижує фактор суб’єктивності.Одна з головних проблем контролю знань – ідентифікація. І в міру переходу до комп’ютерних і мережних програм контролю знань усе більш складно визначити, чи дійсно студент сам правильно відповів на всі питання, чи йому хтось допомагав. І якщо при письмовому іспиті можна розсадити абітурієнтів по різних партах, то перевірити, хто відповідав на питання контрольної в Мережі, практично неможливо. Цей аргумент, як правило, приводять прихильники консервативного підходу до перевірки знань. Контраргументом на користь комп’ютеризованих методів може бути те, що дистанційне навчання, як правило, має на увазі більш високу умотивованість тих, хто навчається (вони самі вибирають собі курс, та й найчастіше до такої форми навчання приходять ті хто одержує другу освіту, при підвищенні кваліфікації – тобто тоді, коли людина найбільше зацікавлена одержати реальні знання).Інша проблема контролю знань при дистанційному навчанні – те, що контролююча система повинна бути досить складною і мати достатню базу питань, що вимагає великих зусиль з боку викладача. Правда, один раз створивши таку базу, нею можна користатися протягом тривалого часу, але це відноситься далеко не до всіх курсів.Контролююча система має наступні характеристики:– питання типу "”вибір однієї відповіді з багатьох”;– адаптивний вибір наступного питання в залежності від правильності попередніх відповідей студента;– можливість створення різних завдань з одного набору питань;– можливість включення в питання графічних зображень і гіпертекстових посилань;– ведення журналу проходження опитування;– наявність підсистеми “робоче місце викладача” для введення і корегування питань, зміни характеристик завдань при перегляді результатів і т.д.Як приклад такої контролюючої системи можна назвати систему електронного контролю знань. Інший приклад системи контролю звань, з яким знайомі всі автомобілісти країни – це білети по перевірці знань правил дорожнього руху.Об’єднання гіпертекстових навчальних посібників і системи електронного контролю знань, що базуються на технологіях Інтернет, дозволяють, у перспективі, створити єдине навчальне середовище, що адаптується під рівень знань і, фактично, створює індивідуальний “електронний підручник” для кожного, хто навчається. А додаткове використання технології Web-Chat дає можливість у рамках WWW технологій створити єдиний процес Дистанційного Навчання, що складається не тільки з “навчальної бібліотеки”, але і з повноцінного спілкування між викладачем і студентом.В міру переходу від паперових підручників до комп’ютерних а від них – до мережних – росте оперативність підготовки матеріалу. Це дозволяє зменшувати час підготовки навчальних посібників, тим самим збільшуючи число доступних студенту навчальних курсів. Уже зараз багато навчальних закладів пропонують дистанційні форми навчання по одному чи декільком курсам.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Гриняк, Андрій Богданович. "ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ-ПРАВНИКІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ." New Ukrainian Law, no. 4 (October 1, 2021): 131–37. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.4.20.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто особливості підсумкового контролю знань студентів-правників в умо- вах дистанційного навчання. Виокремлено структурні елементи дистанційного навчання: 1) підготовленість студентів-правників (стартовий рівень освіти й навички самостійної роботи); 2) кваліфікований викладацький склад, який володіє навчальним матеріалом, сучасними педагогічними й інформаційними технологіями. Установлено, що в сучасних умовах превалювання дистанційного навчання для викладача важливе розроблення таких методів контролю знань студентів, які забезпечували б належ- не відбиття ступеня засвоєння ними програми відповідного курсу, виходячи зі збільшення обсягів самостійної роботи студента. Відповідно, нагальним питанням оновлення підходів до оцінювання підсумкового рівня знань студентів є встановлення зворотного зв’язку студент – викладач, викладач – студент, коли студент отримує не лише оцінку, що виступає показни- ком його рівня знань, але й коментарі викладача щодо проведеної роботи з вказівками, що зроблено не досить добре та як можливо усунути наявні недоліки. Зазначена особливість є надважливою в сучасних умовах запровадження інформаційних технологій дистанційного навчання та дозволяє з’ясувати під час проведення підсумкового контролю знань: 1) обсяг і глибину отриманих студентом знань; 2) основні труднощі в процесі засвоєння необхідного навчального матеріалу; 3) рівень готовності студента до сприйняття нового матеріалу; 4) ефективність використовуваних протягом навчального періоду методів, прийомів і форм навчання. Окремо під час проведення іспиту (без білетів або з білетами) зображено найпоширеніші помилки, яких не слід допускати екзаменатору: 1) питання студенту озвучувати всі й одне за одним; 2) висловлювати своє обурення з приводу неправильної відповіді; 3) демонструвати студенту свої вагання з приводу оцінки його відповіді й змінювати вже прийняте рішення. Виокремлено недоліки тестової форми проведення підсумкового контролю, основними з яких є: 1) неможливість проявити творчі здібності, нестандартний підхід до розв’язання проблем; 2) неможливість самостійно й грамотно формулювати свої думки, відстоювати власну позицію; 3) притаманність елементу випадковості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Ostrianko, Tetiana Serhiivna, and Liubov Fedorivna Leskova. "ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ ВИКЛАДАЧА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ – ЗАПОРУКА УСПІШНОГО ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ." SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY, no. 2(12) (2018): 74–80. http://dx.doi.org/10.25140/2412-1185-2018-2(12)-74-80.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. Проблема педагогічної майстерності викладача соціальної роботи на сьогоднішній день набуває особливого значення, що обумовлене як викликами сучасного суспільства так і новим розумінням змісту соціальної роботи. Постановка проблеми. Підготовка висококваліфікованого та конкурентоспроможного фахівця соціальної сфери в сучасних умовах розвитку українського суспільства вимагає відповідного рівня педагогічної майстерності викладача соціальної роботи. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання сутності і змісту педагогічної майстерності досліджували вітчизняні й зарубіжні науковці – А. І. Кузьминський, І. А. Зязюн, Н. В. Кузьміна, Н. В. Кухарєв. Підходи щодо визначення змісту і сутності поняття педагогічної майстерності проаналізовано В. В. Ягуповим. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Малодослідженими залишаються теоретичні та практичні аспекти проблеми розвитку педагогічної майстерності викладача соціальної роботи у вищих навчальних закладах. Постановка завдання полягає у визначення головних складників майстерності викладача соціальної роботи та шляхів її підвищення у процесі підготовки майбутніх соціальних працівників. Виклад основного матеріалу. Педагогічна майстерність викладача соціальної роботи вищого навчального закладу є інтегрованою якістю особистості, що забезпечує стабільну результативну діяльність викладача, його професійно-педагогічний саморозвиток, самоактуалізацію на основі гуманізму, психологопедагогічної, методичної та фахової компетентності, особистісних характеристик та професійної мобільності. Висновки. Ефективним шляхом підвищення педагогічної майстерності викладачів соціальної роботи є підвищення кваліфікації в інших навчальних закладах та стажування, зокрема у закордонних ВНЗ, що збагачують індивідуальний досвід людини, надають можливість ознайомитися і практикувати різні моделі створення і поширення знань.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Павленко, О. В., Т. М. Волосовець, О. М. Дорошенко, М. В. Дорошенко, Н. М. Юнакова, Н. О. Бакшутова, and І. Г. Дікова. "ВЕБІНАР ЯК СУЧАСНА ОСВІТНЯ ТЕХНОЛОГІЯ У ПРАКТИЦІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ ЛІКАРІВ-СТОМАТОЛОГІВ." Медична освіта, no. 2 (October 13, 2021): 48–51. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12411.

Full text

Abstract:

Анотація. Розвиток дистанційної медичної освіти у практиці післядипломної підготовки лікарів-стоматологів з урахуванням пандемії коронавірусної інфекції, що триває більше року, обумовлює зміни у методиках викладання у медичній освіті та необхідність впровадження у післядипломній підготовці лікарів-стоматологів сучасних ефективних освітніх технологій, як-от вебінар. Мета статті – впровадження сучасної технології проведення вебінарів з актуальних питань стоматологічної практики у післядипломну підготовку лікарів-стоматологів у закладах вищої медичної освіти. Для поліпшення ефективності підготовки лікарів-стоматологів на кафедрах стоматології Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика використовується така сучасна навчальна технологія, як вебінар, що стала дієвою складовою частиною освітнього процесу. При цьому реалізується низка важливих завдань щодо навчального процесу, а саме: оволодіння слухачами навичками активності, самостійності у прийнятті рішень, стимуляції до взаємного обміну знаннями та навичками, що безперечно має низку переваг над засвоєнням навчального матеріалу під час директивної трансляції знань від викладача до слухачів. Вебінари як сучасну ефективну освітню технологію необхідно широко впроваджувати у післядипломну стоматологічну освіту в закладах вищої медичної освіти із використанням наявних WEB-ресурсів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Бурачек, Віктор Романович. "Проблеми та переваги дистанційного навчання при викладанні дисциплін математичного циклу." Theory and methods of e-learning 3 (February 5, 2014): 29–34. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.312.

Full text

Abstract:

Одним з питань, яке на сьогодні активно вивчається всіма ланками вищої школи в Україні, є питання шляхів та методів впровадження дистанційної форми навчання. Дане питання викликане не стільки важливістю чи необхідністю існування вказаної форми навчання, скільки конкретними формами прояву дистанційного навчання в освітньому просторі України, а також тими проблемами, які при цьому випливають. Спробуємо розглянути основні з таких проблем та можливі шляхи їх подолання.Однією з основних проблем, на наш погляд, є недостатня кількість інформації щодо дистанційних курсів на українських теренах. Слабкий рівень ознайомленості користувачів з можливостями та правилами використання спеціалізованого програмного забезпечення, яке застосовується при дистанційному навчанні (саме навчанні, а не спілкуванні!), низька пропускна здатність мереж, відсутність активної промоції... І це – враховуючи терміни впровадження системи дистанційного навчання в державі [1]. Як показує досвід, в Росії вже давно функціонує віртуальний навчальний заклад INTUIT (Інтернет-університет інформаційних технологій), який на сьогодні дає можливість дистанційно отримати вищу освіту (рис. 1). Ще одним «каменем спотикання» є надзвичайна складність щодо узгодження навчальних планів для різних навчальних закладів. З одного боку, певні вимоги і нормативи відповідного міністерства, з іншого – індивідуальний підхід до змісту навчальних планів і програм. Це вносить певну напруженість у процес наповнення дистанційних курсів, оскільки зажди існує небезпека відхилення від програми.Але найсерйознішою проблемою є однотипність підходу до методичного забезпечення дистанційних курсів, тобто, вимоги щодо його структури. З точки зору змісту й ролі різних дисциплін в процесі оволодіння фахом такі вимоги повинні бути строго диференційованими. Навіть викладання однієї й тієї ж дисципліни студентам різних спеціальностей вимагає вибіркового підходу викладача до співвідношення між обсягами матеріалу різних тем і розділів (наприклад, при викладанні курсу «Математичка для економістів» для студентів спеціальностей «Маркетинг» і «Економічна кібернетика»).У жовтні минулого року на базі Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ відбувся міжвузівський науково-методичний семінар на тему «Шляхи і методи впровадження дистанційної форми навчання при викладанні дисциплін математичного та інформаційного циклів». Як показало обговорення, для різних навчальних закладів характерним є власне бачення такого виду навчання. Однак, в загальному використовується шаблонний підхід, спрямований на пряме перенесення аудиторних методів роботи зі студентами на віртуально-електронне спілкування [2].В першу чергу, це проявляється у переліку форм подання матеріалу. Як правило, викладачі, які розробляють такі дистанційні курси, змушені:а) створити друкований формат конспекту лекцій, до якого додати:б) типові задачі та приклади для демонстрації практичного застосування теоретичного матеріалу;в) список основних питань для самоперевірки знань;г) перелік літературних джерел.По-друге, контроль знань студентів зазвичай набуває форм:а) комп’ютерного тестування;б) розв’язування нескладних задач та прикладів у заданому обсязі;в) контрольних робіт за матеріалом змістовного тематичного модуля.Всі інші засоби (електронна пошта, соціальні мережі, чати та ін.) є просто різними видами передачі інформації в обох напрямках (викладач  студент).І найголовнішою проблемою, яка стоїть на шляху якісного й ефективного впровадження дистанційного навчання в Україні, є відсутність (у більшості випадків) переконливої особистої мотивації для нинішніх студентів щодо отримання ґрунтовних знань з більшості навчальних дисциплін, зокрема, й математичних.Висвітлені проблеми жодною мірою не повинні привести до висновку про недоцільність впровадження дистанційного навчання в українських навчальних закладах. І причин тому є кілька.По-перше, наявність спеціалізованого програмного забезпечення E-Learning (Atutor, Moodle), достатньо потужного, різноманітного і доступного з точки зору користувача, яке дозволяє застосувати широкий спектр засобів подачі матеріалу та перевірки знань студентів. Вагомим аргументом на користь деяких з платформ є їх безкоштовне поширення як Open Source-проектів.Інша перевага проявляється з урахуванням поширеної практики паралельного навчання студентів у кількох вищих навчальних закладах. Застосування дистанційного навчання в такій ситуації звільняє студента від необхідності вишукувати час на безпосереднє відвідування занять та спілкування з викладачем.З точки зору викладання дисциплін математичного циклу, то ту немає однозначного типового підходу до дистанційної форми навчання. Зупинимося на цьому детальніше.Вивчення курсу «Математика для економістів» логічно можна розбити на кілька етапів – «Вища математика», «Теорія ймовірностей і математична статистика», «Економіко-математичне моделювання».Враховуючи важливість чіткого і логічно виваженого подання основних фундаментальних понять, термінів, правил та способів їх застосування, курс «Вища математика» на сьогодні повинен викладатися суто аудиторно, коли викладач має змогу вже в ході лекції чи практичного заняття розібрати зі студентами основні позиції та незрозумілі питання. Орієнтація нинішньої базової середньої освіти на просте накопичення знань учнями та тестовий їх контроль призвели до втрати ними (у більшості випадків) здатності самостійно проаналізувати матеріал і зробити обґрунтовані висновки з вивченого. Тому викладачам вищих навчальних закладів на перших курсах приходиться формувати логічно-аналітичний апарат студентів, як кажуть, «з чистого аркуша». Тим більше, коли це стосується вміння студентів, наприклад, економічних спеціальностей, застосувати вивчений математичний апарат при розв’язуванні фахових задач.При вивченні курсу «Теорія ймовірностей і математична статистика», першого, так би мовити, прикладного розділу математики, викладач змушений сформувати у студента здатність абстрактно-логічної побудови процесу знаходження розв’язку та вироблення системи статистичної обробки числових даних. На цьому етапі особисте спілкування є також конче необхідним, враховуючи надзвичайну різноманітність задач та деяку нестандартність підходу до їх розв’язування в кожному конкретному випадку. Хоча проведення контролю, наприклад, модульного, вже допускає використання дистанційних засобів, особливо при вивченні статистичних методів.Та, як показує практика, стан справ тут далеко не такий втішний. Дослідження усереднених якісних показників успішності студентів кількох чернівецьких вузів впродовж 10 років показали (рис. 2), що тут спостерігається стійка тенденція до спадання (кількість студентських груп та навчальних закладів дозволяє вважати вибірку репрезентативною). Дещо інша ситуація формується, коли студенти переходять до вивчення третього розділу – «Економіко-математичного моделювання». Як правило, цей розділ вони вивчають або на другому, або аж на третьому курсі (залежно від навчального плану для різних спеціальностей), досягнувши при цьому певного рівня знань фахового характеру. Отримані знання в даному етапі вже дозволяють більшості студентів свідомо підійти до осмислення умови задачі, вибору потрібного математичного інструментарію та його застосування в задачі. Тому на цьому етапі безпосередня присутність викладача не завжди є обов’язковою, і серії очних консультацій буває достатньо для деталізації способів та правил отримання позитивного результату при обробці даних.В останні кілька років для студентів ЧТЕІ КНТЕУ кількох спеціальностей («Економіка підприємства» та «Міжнародна економіка») в навчальних планах освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» та «магістр» з’явився достатньо цікавий і, на наше переконання, потрібний курс – «Статистичний аналіз та економіко-математичне моделювання в економічних дослідженнях». Цінність даного курсу можна сформулювати трьома позиціями:1. Студенти п’ятого курсу мають вже майже повний набір знань фахового характеру і досить вільно здатні розібратися в економічній постановці різноманітних практичних задач.2. Програма курсу, складена викладачами кафедри вищої математики та інженерно-технічних дисциплін ЧТЕІ КНТЕУ, дозволяє цілісно й повно розглянути перелік та основні правила застосування математичних методів обробки економічної інформації різного типу.3. Враховуючи необхідність проведення досліджень в рамках виконання дипломних робіт, перші два пункти суттєво полегшують роботу студентів, підвищуючи її ефективність.При викладанні даного курсу викладач може активно використати дистанційні засоби, даючи студентам практичні завдання комплексного характеру та контролюючи хід їх розв’язування та отримані результати, що допоможе виробити у студентів навички самостійного вибору оптимальних методів розв’язування, проведення комплексних обчислень, аналізу отриманих результуючих даних.В ході модульного контролю можна шляхом тестування перевірити знання студентами основних термінів і понять, типових алгоритмів розв’язування, а також правильність застосування цих алгоритмів для нескладних розрахункових задач.Висновки:1. Дистанційне навчання як сучасний спосіб отримання знань та їх контролю є прогресивною методикою, яка дозволяє використати віддалену передачу даних від викладача до студента та отримання результатів виконання завдань.2. Відсутність в Україні єдиної політики щодо шляхів впровадження дистанційного навчання (враховуючи методичне, змістове, мотиваційне, нормативне та матеріальне забезпечення) робить дистанційну освіту недостатньо популярною, позбавленою законодавчої підтримки.3. При вивченні дисциплін математичного циклу студентами вищих навчальних закладів різної спеціалізації застосування дистанційного навчання повинно бути диференційованим, з огляду на різний ступінь складності та важливості матеріалу та підготовки студентів.4. Суттєвим покращенням умов впровадження і використання дистанційного навчання може стати орієнтування базової загально-освітньої школи на вироблення в учнів здатності аналізувати отримувані знання, а не просте їх накопичення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Рожелюк, Ірина Ярославівна. "Теоретичні засади формування готовності майбутніх викладачів іноземної мови до моніторингової діяльності." Педагогіка вищої та середньої школи 49 (February 17, 2017): 72–84. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v49i0.1170.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню теоретичних засад формування готовності майбутніх викладачів іноземної мови до моніторингової діяльності шляхом конкретизації психологічної структури їх професійної діяльності та концептуальних положень освітнього моніторингу. Сучасний статус викладача іноземної мови представлено в ролі організатора й менеджера іншомовної освіти, здатного до здійснення моніторингу якості академічних досягнень осіб, які вивчають іноземну мову, а також власної педагогічної діяльності. З врахуванням провідних функцій і способів освітнього моніторингу сформульовано авторське визначення готовності майбутніх викладачів іноземної мови до моніторингової діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Belchev, P. V., and O. G. Burtseva. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ЗАСОБАМИ МЕДІАОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 1 (September 8, 2021): 206–11. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-32.

Full text

Abstract:

У статті подане наукове обґрунтування та експериментальна перевірка методичної системи формування інформаційної компетентності майбутніх учителів математики засобами медіаосвітніх технологій. Зважаючи на те, що модернізація суспільства вимагає докорінних змін у підходах до формування висококваліфікованих спеціалістів, вивчення проблеми формування інформаційної компетентності майбутніх учителів математики засобами медіаосвітніх технологій стає дуже в нагоді. Сучасний кваліфікований фахівець серед численних програмних засобів повинен вміти відшукати той, що досить швидко й ефективно допоможе досягти потрібного результату. Саме тому в процесі навчання викладач має формувати в здобувачів уміння правильно здійснювати постановку задачі, прогнозувати та передбачати її результати; свідомо й творчо обирати оптимальні способи її розв’язання з урахуванням наслідків; оволодівати медіаосвітніми технологіями. Упровадження в практику педагогічної підготовки майбутніх учителів математики цифрових засобів, зокрема медіаосвітніх, спрямованих на інтенсифікацію освітнього процесу, удосконалення форм і методів організації навчання, окреслює процес інформатизації освіти, у якому головним рушієм прогресу є індивідуальний розвиток особистості. Професійна діяльність сучасного молодого фахівця, на жаль, не є активно зумовленою постійною трудовою активністю, а тому потребує безперервної освіти, постійного підвищення професійної компетентності. У професійній підготовці особливе місце займає оволодіння майбутніми педагогами системою професійних умінь, що становлять зміст педагогічної діяльності, оскільки якість професійної підготовки великою мірою залежить від двох важливих чинників: глибини й міцності засвоєння професійних знань та оволодіння вміннями використовувати ці знання на практиці. Ефективність реалізації розробленої методичної системи формування інформаційної компетентності майбутніх вчителів математики засобами медіаосвітніх технологій у ході педагогічного експерименту досліджувалась на вивченні прикладів як навчальних досягнень здобувачів, так і їхньої здатності на практиці застосовувати здобуті знання в професійній діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Пікельна, В. С. "ПЕДАГОГІЧНА КУЛЬТУРА ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГІЇ." Educational Dimension 30 (May 19, 2022): 3–10. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4795.

Full text

Abstract:

Вивчено проблему формування педагогічної культури як важливого чинника професійної компетентності майбутнього вчителя технології. Аргументовано, що інтенсифікація навчання у сучасній школі залежить від педагогічної культури викладачів. Визначено, що з педагогічною культурою викладача професійного навчання пов’язано уміння здійснювати оцінювання результативності власної діяльності й пізнавальної діяльності своїх учнів. Наголошено на підвищенні кваліфікаційного рівня викладача. Проаналізовано доцільність використання інтерактивних семінарських занять, ділових ігор. Подано пропозиції щодо професійної перепідготовки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Лазаренко, Наталія, Алла Коломієць, and Євген Громов. "НАУКОВИЙ ТУРИЗМ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ДОРОСЛИХ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, no. 15 (January 20, 2020): 39–55. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(15).2019.39-55.

Full text

Abstract:

Авторами обгрунтовано актуальність досліджуваної проблеми. Автори статті дискутують щодо сучасних тенденцій розвитку Європейської системи освіти в ракурсі освіти дорослих; розглядають спектр пропозицій з боку країн Європи щодо участі фахівців у програмах наукового туризму; визначають сучасний стан та можливості наукового туризму для професійного вдосконалення викладачів педагогічних університетів; окреслюють перспективи щодо залучення іноземних колег до участі у програмах наукового туризму на базі вітчизняних освітньо-наукових інституцій. Доведено, що науковий туризм є однією з найефективніших форм вивчення європейського досвіду. Нову інформацію, знання та вміння, здобуті під час наукових подорожей, викладачі педагогічних університетів мають активно використовувати у подальшій практичній професійній діяльності. Автори вважають, що Україна має значний потенціал у сфері наукового туризму за умови здійснення певних кроків, що сприятимуть розвитку інфраструктури, презентації наукових та освітніх здобутків, заохочення університетів і науково-дослідних центрів до інтенсифікації міжнародного наукового співробітництва. Ключові слова: заклади вищої освіти, міжнародна співпраця, науковий та освітній туризм, освіта дорослих, педагогічний університет, підвищення професіоналізму.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Plakhotnik, Olga, and Oleg Plakhotnik. "Професійно-особистісний імідж сучасного викладача вищої школи." Освітній простір України, no. 14 (December 21, 2018): 102–8. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.102-108.

Full text

Abstract:

У системі результатів навчання, у поєднанні з інтегрованими якостями викладача, чинне місце належить методичній компетентності. За таких умов виникає необхідність створення цілісної дидактичної системи методичної підготовки викладача, що поєднує у собі традиційні освітні методи з новітніми, відповідно до світових стандартів.Важливе значення для формування професійно-особистісного іміджу викладача вищої школи має якісна організаціяі проведення навчально-виробничої практики майбутніх фахівців, коли викладач передає свої знання, а студенти оволодівають сучасними методами, вміннями та формами організації праці, закріплюють теоретичні знання, отримані у процесі навчання, формують професійні навички і вміння під час практичної діяльності. Характеристика, яку отримують студенти після закінчення навчально-виробничої практики, є головним результатом та оцінкою їх роботи, яку надають провідні фахівці, створюючи практикантам і собі відповідний професійно-особистісний імідж.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Шандра, Н. А. "7 ОСНОВНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ОНЛАЙН ВИКЛАДАЧА ІНОЗЕМНИХ МОВ." Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, no. 55 (2020): 88–101. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2020.55.07.

Full text

Abstract:

Подано визначення поняття «онлайн навчання» як сукупності мережевих, програмних, інформаційно-педагогічних технологій задля цілеспрямованого та організованого навчального процесу за допомогою синхронної чи асинхронної інтерактивної командної роботи студентів і викладачів та роботи з навчальними посібниками незалежно від їхнього місцезнаходження. Здійснено огляд наукової літератури щодо ролі онлайн викладачів та педагогічних навичок та умінь, які потрібно розвивати для дієвого навчання в Інтернеті. Охарактеризовано відмінності понять «компетентність» та «навички» з точки зору педагогіки. Детально описано та проаналізовано піраміду R. Hampel та U. Stickler, що містить 7 основних компетентностей, якими повинні володіти викладачі іноземних мов для успішного проведення занять під час дистанційного навчання: основи інформаційно- комунікаційної компетентності, специфічна технічна компетентність щодо роботи з програмним забезпеченням, усвідомлення можливостей та обмежень програмних додатків, онлайн соціалізація, сприяння удосконаленню комунікативної компетентності, креативність та власний стиль викладання. Акцентується увага на необхідності та доцільності оволодіння даними компетентностями, рухаючись знизу вверх по піраміді, тобто від вмінь, здатностей та навичок нижчого рівня до вищого. Зазначено, що перший рівень піраміди пов’язаний з інформаційно-комунікаційною компетентністю, тобто знанням базових програм та роботи мережевих комп’ютерів. До другого рівня віднесено технічну компетентність, яка полягає в оволодінню низкою додатків, що полегшують викладання і навчання за допомогою комп’ютера. Визначено важливість формування здатності усвідомлювати як можливостей, так й обмежень сучасних комп’ютерних програм. Детально проаналізовано поняття «онлайн соціалізації», від якої залежить якість міжособистісного спілкування учасників освітнього процесу в контексті викладач-студенти, викладач-студент, студент-студент. Вказано, що комунікативна методика навчання іноземної мови і взаємодія між учасниками має вирішальне значення, саме тому однією з ключових компетентностей онлайн викладання є підвищення комунікативної компетентності студентів. Креативність та розроблення власного стилю вкладання педагога перебувають на найвищих щаблях досліджуваної піраміди. Отже, результати проведеного дослідження підтверджують доцільність імплементації піраміди R. Hampel та U. Stickler на заняттях з іноземної мови задля ефективного онлайн навчання

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Малюх, Євгенія Віталіївна. "ЗАСТОСУВАННЯ ХМАРО ОРІЄНТОВАНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ МОЛОДШИХ БАКАЛАВРІВ." Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, no. 22(29) (February 20, 2020): 160–66. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series2.2020.22(29).22.

Full text

Abstract:

Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій вимагає оновлення всіх галузей суспільства, в тому числі й освітньої. Саме тому все більшої уваги приділяється питанням використання хмаро орієнтованих технологій, зокрема проблемі створення хмаро орієнтованого навчального середовища закладу освіти. Вдосконалення сучасних технологій та оновлення програмного забезпечення вимагає від закладів освіти та викладачів постійної зміни систем навчання та програмного забезпечення відповідно до сучасних тенденцій розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є впровадження у навчально-виховний процес хмаро орієнтованих технологій. Хмаро орієнтовані технології є ефективним засобом наукової діяльності та управління освітнім процесом. В статті проаналізовано доцільність використання хмаро орієнтованих технологій під час навчання інформатики молодших бакалаврів закладів вищої освіти І-ІІ рівня акредитації. Зроблено аналіз означень хмаро орієнтованих технологій, з’ясовано діяльність усіх учасників навчального процесу та вимоги щодо їх наповнення. Дібрано хмаро-орієнтовані сервіси та додатки, які доцільно використовувати у навчально-виховному процесі закладу освіти. Розглянуто сервіси навчальної взаємодії (віртуальні класи, системи спільної роботи з додатками у хмаро орієнтованому середовищі, засоби для організації інтернет-конференцій та ін.). Зроблено детальний аналіз використання дистанційного курсу створеного на безкоштовному сервісі для підтримки навчання Google Classroom. З’ясовано, що сервіс Classroom є сучасним засобом оптимізації роботи викладача під час управління навчальною діяльністю студентів. Ефективності застосування хмаро орієнтованих технологій сприяють високій активності як студентів так і викладачів. Оволодіння хмаро орієнтованими технологіями дозволяє найбільш ефективно організувати навчальний процес.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Демянчук, Михайло. "МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИКЛАДАЧАМ МЕДИЧНИХ КОЛЕДЖІВ ЩОДО ОНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНIХ МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ СЕСТРИНСЬКОЇ СПРАВИ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 8(102) (October 27, 2020): 149–60. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.08/149-160.

Full text

Abstract:

Вагомий професійний досвід у медичній сфері не завжди супроводжується готовністю викладачів медичних коледжів використовувати в педагогічній діяльності освітні технології, що динамічно розвиваються, удосконалюються, оновлюються відповідно до сучасних вимог розвитку всіх сфер суспільства. Відтак актуалізується проблема розробки методичних рекомендацій для викладачів медичних коледжів, що сприятиме осучасненню системи професійної підготовки майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи. Методичні рекомендації враховують принципи активізації навчання студентів. Їх можуть використовувати викладачі в підготовці сестринського персоналу різних кваліфікаційних рівнів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Kiianovska, Nataliia M. "РОЗВИТОК ІКТ-КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩОЇ МАТЕМАТИКИ В ТЕХНІЧНИХ ВНЗ УКРАЇНИ." Information Technologies and Learning Tools 35, no. 3 (June 22, 2013): 1–10. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v35i3.819.

Full text

Abstract:

В статті розглядається поняття інформатизації освіти, що пов’язується із впровадженням в систему освіти методів і засобів ІКТ. Розглянуто умови, що необхідно забезпечити для підвищення якості освіти із впровадженням ІКТ. Виокремлено компетентності, якими має володіти викладач з вищої математики технічного ВНЗ в сучасній системі освіти. Оскільки ефективною та дієвою формою розвитку ІКТ-компетентності викладачів вищої математики технічних ВНЗ є проходження ними навчальних спецкурсів, в статті розглянуто програму навчального спецкурсу «Інформаційно-комунікаційні технології навчання вищої математики студентів інженерних спеціальностей», що розрахований на використання його для підготовки магістрів математики та підвищення кваліфікацій викладачів математичних дисциплін технічних ВНЗ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Бєловецька, Л. Е. "РІВЕНЬ ВОЛОДІННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 96, no. 3 (June 29, 2020): 58–68. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-96-3-58-68.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто ключові питання щодо володіння англійською мовою в Україні, акцентується увага, зокрема, на рівні володіння, який повинні мати викладачі англійської мови у ЗВО, щоби викладати англійську відповідно до CEFR. Визначено поняття рівня володіння англійською та як воно зазвичай «вимірюється», представлено деякі дані про знання англійської мови в Україні та Європі. У статті використано звіт Британської Ради щодо тестування невеликої вибірки викладачів англійської мови з використанням тесту Aptis. У роботі автор спирається на звіти EF English Proficiency Index. Сформульовано актуальність визначення рівня володіння англійською викладачами ЗВО для ефективного викладання. Оскільки багато вчителів не досягли рівня кваліфікації, який вважається достатнім для ефективного викладання, розглянуто теоретичні принципи, які можуть бути використані для розробки навчальної програми для підвищення кваліфікації вчителів. Установлено, що є нагальна потреба створити національну мережу визначення та відстеження рівня володіння англійською мовою, щоби можна було встановити відповідні стандарти для студентів та викладачів усіх рівнів освіти. Зазначено, що загальнодержавні офіційні дані про знання англійської мови викладачами в основному відсутні, а наявні дані не завжди легко інтерпретувати. Установлено, що для покращення якості викладання корисно було би розпочати зі встановлення мінімальних вимог для всіх викладачів англійської мови університетів на рівні C1 за шкалою Загальноєвропейських рекомендацій із мовної освіти. Дослідження засноване на доповідях британських експертів та сучасних наукових публікацій, представлених міжнародними дослідниками, які зосередилися на проблемах визначення рівня володіння англійською та перспективах українських університетів в аспекті вивчення англійської мови.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Khaskhachykh, D. A. "ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ГОРИЗОНТАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ТА МОТИВАЦІЇ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ." Медична освіта, no. 4 (November 12, 2019): 51–55. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.4.10577.

Full text

Abstract:

З метою підвищення якості викладання циклу «Акушерство та гінекологія» на кафедрі акушерства та гінекології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» використовуються спеціальні методи мотивації роботи студентів, що значно підвищило ефективність та якісну успішність студентів медичного факультету 4 та 5 курсів навчання. Студенти отримують знання під час перегляду демонстрацій, навчальних відеофільмів, беруть участь в обговореннях, вправах або ролевих іграх, що симулюють конкретні клінічні випадки, та практикуються у використанні отриманих навичок. Після опанування практичних навичок студенти практикуються в їх використанні в симуляційних класах згідно з програмою OSKI, максимально наближених до реальних клінічних умов, під наглядом викладачів, які слідкують за якісним виконанням методик клінічних вмінь. З метою підвищення мотивації студентів до навчання використовуються такі методи, як заохочення спілкування між студентом та викладачем, а також у групі за темою заняття, прояв інтересу до кожного студента зі сторони викладача, відкритість для порад і допомоги, включення студентів до обговорення теми, включаючи в роботу всіх студентів групи, особливо тих, хто відчуває невпевненість. Заняття повинно бути цілеспрямованим і проводитися в доброму темпі, що передбачає існування чіткого плану та хронометражу. В структурі заняття повинні використовуватися ігрові вправи, які модулюють клінічні випадки. Викладач повинен вміти виявляти активних студентів та мотивувати їх виступати в ролі експертів при вирішенні важких ситуацій. Така методика викладання, в якій немає чіткого розділу на вчителя та учня, – метод горизонтальної комунікації, який використовується для роботи з дорослими людьми, при якому заняття виглядає не як стандартний урок, а скоріш як передача знань від досвідченого наставника до учня, дозволяє встановити позитивний емоційний контакт між викладачем та студентами, значно підвищує вмотивованість та результативність навчального процесу. З метою підвищення якості навчання студентів-медиків у вищих навчальних закладах України доцільно використовувати передовий досвід та технології, які базуються на сучасних методах проведення педагогічного процесу. Заохочення та мотивація студентів до навчання повинні базуватися на принципах максимального розкриття творчих можливостей студентів, вмінні спілкуватися в групах, використанні отриманих практичних навичок при симуляції клінічних випадків та роботі на симуляційному обладнанні. Наш досвід підготовки студентів-медиків з дисципліни «Акушерство та гінекологія» показав високий рівень задоволеності й засвоєння навчального матеріалу при використанні методів мотивації та горизонтальної комунікації між викладачами і студентами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Крашевський, Андрій Сергійович. "Методика вивчення систем автоматизованого проектування освітлення приміщень." New computer technology 5 (November 6, 2013): 55. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.76.

Full text

Abstract:

Між етапом створення САПР-О та початком її використання проектувальниками стоїть процес навчання та освоєння. Визначимо суб’єктів цього процесу: проектувальники, розробники програмного забезпечення, викладачі та студенти.Розглянемо, які проблеми стоять перед суб’єктами даного процесу.Перед проектувальниками освітлення стоять питання підвищення ефективності проектування: якісніше, швидше, дешевше. Це може забезпечити використання сучасної САПР-О. Але для початку використання цієї технології потрібно пройти складний етап навчання. Складність цього етапу зумовлюється складністю сучасного програмного забезпечення та предметної області.Перед розробниками САПР-О стоять питання створення «дружнього» програмного забезпечення, що забезпечить ефективне використання програми проектувальниками. А це неможливе без якісного і швидкого навчанню роботі з програмою. Також для розробника це зменшить витрати на впровадження та супровід програмного забезпечення.Перед студентами як перед майбутніми фахівцями-проектувальниками стоять ті самі питання освоєння САПР-О. Але до них додаються ще проблеми засвоєння складної предметної області проектування освітлення.Перед викладачами стоять питання ефективного навчання студентів. Викладач повинен дати великі знання предметної області з урахування сучасного досвіду та технологій САПР-О.При аналізі проблем цих суб’єктів можна виділити спільне питання: ефективне використання САПР-О в навчальному процесі. Потрібно спільно вирішувати це питання:Проектувальники, викладачі та студенти повинні освоювати нову сучасну САПР-О, давати рекомендації по вдосконаленню інтерфейсу програми.Розробники повинні вдосконалювати інтерфейс, створювати спеціалізовані версії програмного продукту для впровадження в навчальних закладах (навчальні версії).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

КАЛИНЮК, Наталія, and Валерій РАЙКО. "ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 21, no. 2 (September 12, 2020): 52–76. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v21i2.420.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто теоретичні аспекти використання інтерактивних технологій у навчанні майбутніх офіцерів-прикордонників. Обґрунтовано поняття «інтерактивна технологія», під яким розуміється процес навчання, коли кожний учасник приймає участь у колективному, заснованому на взаємодії всіх його учасників процесі навчального пізнання. У статті наведені погляди науковців на суть, структуру та групи інтерактивних технологій. Авторами статті підкреслена важливість упровадження новітніх педагогічних технологій у закладах вищої освіти, що дозволяє сформувати професійні потреби майбутнього фахівця. Також у статті наведені переваги використання інтерактивних технологій у закладах вищої освіти: можливість раціонального розподілу часу викладачем; викладач може більше уваги приділити здобувачам вищої освіти з недостатньо високим рівнем підготовки; всі здобувачі вищої освіти активні, тому немає проблем з дисципліною; здобувачі вищої освіти отримують навички, виступаючи в ролі викладача. Авторами статті обґрунтована необхідність застосування проектних методик з використанням новітніх технологій (різноманітних соціальних сервісів Веб 2.0, соціальних мережевих спільнот), а також технологій проектної діяльності Веб-квест у підготовці майбутніх офіцерів-прикордонників. Також обґрунтована доцільність використання таких сучасних інтерактивних педагогічних технологій, як ділова гра, case-study, навчальна дискусія, тренінг, метод проектів у підготовці майбутніх офіцерів-прикордонників. У статті зроблено висновок про те, що використання інтерактивних технологій у навчальному процесі сприяє підготовці майбутніх фахівців-прикордонників нового рівня, здатних до оволодіння новими технологіями діяльності у своїй професійній сфері.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Плужник, Оксана. "ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ." Society Document Communication, no. 14 (May 5, 2022): 266–84. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2022-14-266-284.

Full text

Abstract:

У статті досліджено поняття соціальних комунікацій, які через пандемію та стрімкий розвиток і масове використання інформаційних технологій, зазнали значних змін у нинішньому суспільстві. З’ясовано, що сьогодні конкурентоспроможний фахівець будь-якого профілю має досконало володіти фаховими компетентностями, вміти ефективно здійснювати різновиди соціальних дій, виконувати соціальні функції, встановлювати нормальні соціальні відносини, дотримуючись норм соціальної поведінки, взаємодіяти, а отже, бути соціально орієнтованою особистістю. Щоб зрозуміти сутність соціально-комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти, було проаналізовано та узагальнено наукові визначення даного поняття та його складових. Слід зазначити, що науковці здебільшого розглядають соціальну та комунікативну компетентність окремо, але визнають їх взаємозумовленість та взаємозалежність. На нашу думку, соціально-комунікативна компетентність – є невід’ємною складовою професійних якостей будь-якого фахівця та виявляється у здатності успішно й ефективно взаємодіяти з конкретними людьми або групами, досягаючи поставлених цілей. В ході дослідження підкреслено, що сучасна вища освіта переходить до нових форматів освіти, які зумовлені глобальною пандемією, тому змінюються і підходи до способів обміну інформацією між викладачем та студентом, а також між студентами. Акцентовано увагу на значне місце соціальних мереж у освітньому процесі під час дистанційного навчання. Розглянуто окремі платформи соціальних мереж, які викладачі можуть використовувати як інструменти навчання. З’ясовано, що для сучасних викладачів та педагогів в соціальних мережах корисними можуть стати такі функції, як: забезпечення відеозв’язку; спілкування та обмін файлами у створених групах, чатах; можливість групової діяльності; публікація навчальних матеріалів; обговорення публікацій, фото та відео; організація опитувань, анкетування та голосувань; пошук освітніх заходів, подій чи конференцій тощо. Використання соціальних мереж для освітніх цілей значно покращує соціально-комунікативні навички, формує лідерські якості, удосконалює цифрову обізнаність

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

MEDVEDOVSKA, Daria, Yulia SKARLUPINA, and Tamara TURCHYNA. "Сучасні методи викладання іноземних мов в немовному вузі." EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society, no. 3(I) (September 15, 2020): 142–52. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2020.3-1.10.

Full text

Abstract:

Головним завданням вищого навчального закладу на сучасному етапі є підготовка фахівців, здатних нестандартно, гнучко і своєчасно реагувати на зміни, які відбуваються в світі. Тому для підготовки студентів до професійної діяльності і використовуються інноваційні методи навчання у вузі. Інноваційні технології дають як викладачу, так і студентам не лише можливість отримати доступ до джерел інформації, але й знайти нові способи взаємодії, побачити актуальність мовного курсу та можливості його практичного використання. Інноваційні методи дозволили змінити і роль викладача, який є не тільки носієм знання, але і наставником, який ініціює творчі пошуки студентів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Fedorova, Alexandra. "До питань становлення комунікативно-прикладного жанру «класична музика в сучасній обробці» і функціонування академічних творів у масовій музичній культурі." Музичне мистецтво і культура, no. 25 (December 20, 2017): 176–85. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-25-176-185.

Full text

Abstract:

Мета роботи. Стаття присвячена огляду сучасного масового музично-комунікативного простору. Розглядаються питання функціонування класичної музики в рамках комунікативно-прикладного жанру «класика в сучасній обробці» і сучасних маскультурних напрямках. Обґрунтовується необхідність аналізу існування академічної музики в сучасному трактуванні, так як ігнорування цього веде до заперечення сучасної музичної повсякденності, яка продовжує розвиватися і існувати. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного, герменевтичного, системно-логічного методів. Зазначений методологічний підхід дозволяє розкрити історію та проаналізувати процеси виникнення та існування об’єкта дослідження, проаналізувати питання тлумачення нетрадиційного викладу музики. Наукова новизна. Елементи класичних музичних творів, їх фрагменти або твори цілком в існуючій маскультурі використовуються по суті як новий жанр – жанр в узагальненому значенні як «класична музика в сучасній обробці». Ми визначаємо «класичну музику в сучасній обробці» в системі стратифікація музичної форми як «один з стратів при розподілі безлічі музичних форм на верстви (страти) шляхом об’єднання різноманітних відтінків музичних форм з приблизно однаковим музикознавчим статусом». Висновки. Багато зразків сучасного використання академічної музики є суперечними з точки зору художньої цінності. Свобода в їх трактуванні і використанні призводить до появи якоїсь серединної культури, яка виражається у зближенні музики високої традиції і масової музичної культури. Доцільно виділити «класичну музику в сучасній обробці» як один з стратів при розподілі безлічі музичних форм на страти.Ключові слова: класична музика, класика в сучасній обробці, масова музична культура, музичні страти, жанр.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

РАВЧИНА, Тетяна. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ ВИКЛИКІВ." Освітні обрії 50, no. 1 (March 28, 2020): 27–31. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.27-31.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто суть та особливості студентоцентрованої концепції як методологічного підґрунтя організації освітнього процесу в контексті педагогічної підготовки майбутніх викладачів; виокремлено принципи навчання за цим підходом. Окреслено концептуальні ідеї студентоцентрованого підходу: організація освітнього процесу як когнітивної діяльності студентів засобами когнітивних стратегій та метапізнання, подання змісту вищої освіти у професійному, соціальному контекстах шляхом застосування автентичних джерел і автентичної діяльності, організація освітнього процесу на засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії викладача і студентів на засадах діалогу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Palasyuk, H. B., and B. M. Palasyuk. "СПЕЦИФІКА ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГІЧНОГО ПЕРСОНАЛУ ДЛЯ МЕДСЕСТРИНСЬКОЇ ОСВІТИ В АВСТРІЇ." Медична освіта, no. 4 (September 11, 2018): 145–52. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.3.9331.

Full text

Abstract:

Мета роботи – висвітлення австрійського досвіду професійної підготовки педагогічного персоналу для медсестринської освіти. Основна частина. З 2003 року в Австрії відкрита університетська програма підготовки викладачів з медсестринства, розрахована на 5 семестрів навчання без відриву від професійної діяльності з отриманням після закінчення ступеня магістра наук. Запровадження університетської магістерської програми підготовки викладачів з медсестринства зумовлене розширенням кола функціональних обов’язків медичних сестер, підвищенням рівня складності їх професійної діяльності в сучасних умовах і, відповідно, підвищенням вимог до якості їх підготовки. Зміст професійної підготовки австрійських викладачів медсестринства характеризується міждисциплінарним характером освіти, значним обсягом практичного навчання, орієнтацією на компетентнісний підхід та розробкою ефективних механізмів його впровадження, розвитком дослідницьких умінь. Метою курсу є освітня діяльність, що забезпечує формування фахової і педагогічної компетенцій викладача медсестринства для здійснення науково-педагогічної діяльності в умовах підвищених вимог до професійної підготовки медичної сестри, готового до професійного росту, здатного до самоосвіти та самовдосконалення. До підготовки викладачів медсестринства висуваються такі вимоги: володіння системою знань про принципи та закономірності освітнього процесу і вміння використовувати їх у своїй професійній діяльності; знання форм і методів наукового пізнання; володіння сучасними методами пошуку, обробки і використання інформації; опанування організаційних навичок і вмінь, необхідних для розвитку своїх творчих здібностей і підвищення кваліфікації; знання законодавчої бази, правових та етичних норм, які регулюють людські стосунки, питання охорони здоров’я й освіти тощо. Висновок. Вивчення і творче використання досвіду підготовки австрійських медичних сестер з одночасним збереженням цінних напрацювань вітчизняної освіти дозволить вітчизняній медсестринській освіті успішно влитись до європейського освітнього простору.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Яценко, Світлана. "Феномен компетентності майбутнього вчителя в контексті сучасних парадигм." Нові технології навчання, no. 95 (December 15, 2021): 228–35. http://dx.doi.org/10.52256/2710-3560.95.2021.26.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена аналізу парадигмальних підходів до системи освіти в контексті історизму. Доведено, що система освіти, будучи частиною суспільної системи, постійно реагує на зміни в суспільстві, пропонуючи різні підходи, моделі побудови освітніх процесів, спостерігається пошук і конкуренція різних парадигм, спрямованих, як правило, на індивідуалізацію та гуманізацію освіти. Автор наголошує на проблемі вдосконалення системи освіти шляхом впровадження компетентнісної освітньої парадигми, що активно обговорюється у сучасній педагогічній науці. Метою статті визначено здійснення теоретичного аналізу наукових підходів до обґрунтування понять «парадигма» та «освітня парадигма», а також окреслення значення компетентнісного підходу до підготовки вчителя в контексті сучасних освітніх парадигм. Обґрунтовано основні положення та переваги компетентнісної освітньої парадигми. Визначено, що компетентнісний підхід до змісту освіти висуває на перше місце не інформованість студента, а вміння розв’язувати проблеми, що виникають. У межах компетентнісного підходу набувають актуальності й популяризуються такі явища, як «студентоцентроване навчання», «академічна та професійна прозорість» і подібні. З’ясовано, що парадигма освіти має бути орієнтованою на нові потреби суспільства; вироблення нової системи цінностей у молоді й нових суб’єкт-суб’єктних відносин між викладачем і студентом, коли викладач більше допомагає студентові вчитися, ніж навчає його; формування такої мотивації навчання, яка орієнтована на актуалізацію власної системи цінностей; подолання технократизму освіти; забезпечення освітнього процесу новими методиками із гуманістичним спрямуванням.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Orel, Dmytro. "До проблеми викладання дисциплін спеціалізації «Акробатика» у ЗВО мистецького спрямування (на прикладі КМАЕЦМ)." ART-platFORM 2, no. 2 (November 18, 2020): 77. http://dx.doi.org/10.51209/platform.2.2.2020.77-88.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано специфіку викладання у вищому навчальному закладі мистецького спрямування дисциплін спеціалізації «акробатика» як циркового жанру. Метa дослiдження полягає в системному аналізі методів підготовки майбутнього професійного артиста циркових жанрів – акробата, викладача. Викладено стислий аналіз основних віх історії вітчизняної акробатичної школи через призму його видатних персоналій. Розглядається творчість представників 50-х-90-х рр. ХХ ст., їх значний внесок у вітчизняну школу циркової акробатики, акцентуються унікальні трюкові вправи. Представлено аналіз роботи попередників із дотичною проблематикою у різних жанрах циркового мистецтва, їх специфіка форм, технік, жанрів, сценічних та технічних особливостей реквізиту. Проаналізовано особливості термінологічного апарату, окремі важливі вправи, благоустрій, специфічна уніформа, дисциплінарні особливості, специфіку технічного оснащення циркового реквізиту. Зроблено акцент на тому, що сучасна циркова професійна освіта збaгaчується результатами взаємодії з новими технологіями спорту, пластики, танцю, з новітніми технологіями. Чітке виконання вправ і рухів, знання професійної термінології, понятійного апарату, вміння логічно будувати та системно викладати навчальні дисципліни спеціалізації «Акробатика» надають можливість сучасній молоді бути конкурентоздатною на всесвітньому цирковому ринку праці та гідно презентувати себе на фестивалях та конкурсах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Moroz, Nadiia. "Сучасні засоби та методи національно-патріотичного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників на заняттях з іноземної мови." Педагогічний дискурс, no. 25 (November 15, 2018): 35–41. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2018.25.05.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано сучасні засоби та методи національно-патріотичного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників на заняттях з іноземної мови. На основі проведеного аналізу встановлено, що навчання та виховання курсантів на занятті з іноземної мови має розглядатися як одночасний процес під керівництвом викладача. Зазначено, що ефективність патріотичного виховання значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, форм, засобів та методів його організації. Досліджено, що серед методів патріотичного виховання пріоритетна роль належить активним методам навчання. Розроблено методичні рекомендації викладачам з метою виховання патріотизму курсантів на заняттях з іноземної мови. На основі узагальнення встановлено, що від професійності викладача, його патріотичних настроїв та відданості своїй справі залежить, які сучасні засоби та методи він обере, наскільки повно він зможе розкрити виховний потенціал навчального матеріалу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Анісенко, О. В., К. О. Міщенко, and М. В. Риженко. "ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 3 (April 29, 2021): 68–73. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-10.

Full text

Abstract:

У статті розглядається використання різноманітних інформаційно- компютерних технологій, які застосовуються під час вивчення іноземної мови. Розглядаються переваги і недоліки сучасних IT-технологій. Правильне впровадження інформаційних технологій у вивчення іноземної мови допомагає зробити навчання більш успішним, якщо порівнювати його із традиційними методами навчання. Інтернет розглядається як інструмент підвищення мотивації, формування міцних мовних навичок і вдосконалення володіння іноземною мовою. У статті наведено засоби використання комп’ютерно-інформаційних технологій. Застосування комп’ютера під час вивчення іноземної мови допомагає зробити його більш раціональним, вдосконалює форми і методи контролю. Завдяки цьому студенти та викладачі стають більш адаптованими до сучасних реалій у професійній діяльності. Все це є необхідним для успішної соціальної і професійної адаптації студентів та викладачів. Вивчення іноземної мови за допомогою комп’ютера надає цілу низку безперечних переваг. Крім підвищення інтересу до навчального предмета, прийнято виділяти такі переваги, як: індивідуалізація навчання; можливість забезпечення зворотного зв’язку; об’єктивність оцінок; підвищення ефективності виконання вправ. Стан української освіти та тенденції розвитку суспільства є найбільш результативними проблемами пріоритетного розвитку системи освіти на базі комп’ютерних технологій та створення єдиного освітнього інформаційного середовища. Завдяки стрімкому розвитку науки швидкому оновленню інформації неможливо навчитися протягом усього життя, важливо розвивати інтерес до отримання знань для постійної самоосвіти. Інтенсивні зміни в суспільстві, спричинені розвитком сучасних освітніх технологій, привели до необхідності змін у системі освіти. Модернізація освіти в Україні визначає головною метою професійної освіти підготовку кваліфікованого фахівця відповідного рівня та професіонала, що здатний ефективно працювати за своєю спеціальністю. Сучасні тенденції модернізації освітніх програм вимагають упровадження сучасних методів навчання. Зростаюче впровадження нових комп’ютерних технологій сприяє підвищенню ефективності процесу викладання англійської мови. Але поєднання їх із традиційними методами вимагає системного й опрацьованого підходу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Тітова, О. О. "СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ДОДАТКІВ ДО ЗАНЯТЬ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ З ВИКОРИСТАННЯМ ОНЛАЙН-СЕРВІСІВ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, no. 2 (November 15, 2021): 276–80. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-43.

Full text

Abstract:

Стаття звернена до проблеми сучасної організації навчального процесу у вищих навчальних закладах України в умовах як очного навчання, так і дистанційних форм навчання без втрат у змісті навчального процесу. Одним із напрямків підвищення якості математичної освіти під час дистанційного та змішаного навчання є використання нових підходів та методів навчання, які впроваджуються в тісній взаємодії з новітніми інформаційними технологіями. Сучасний швидкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій надає викладачам унікальну можливість розширити свій арсенал методів, форм та засобів викладання, використовуваних у педагогіці. Підвищення мотивації студентів, використання сучасних засобів у рамках освітнього процесу дозволяє підвищити якість навчання, формувати необхідні компетентності. Доведено, що інтерактивні технології навчання мають великий освітній і розвивальний потенціал, забезпечують максимальну активність учасників освітнього процесу, оптимальний час навчання і його результативність. У статті розглядаються особливості створення і використання електронних додатків до занять. Проаналізовано дослідження багатьох авторів щодо навчання з використанням комп’ютерних технологій та сутність інноваційних освітніх технологій. Розглянуто можливості використання різних онлайн-інструментів та ресурсів, які дозволяють організувати співпрацю під час навчального процесу. Здійснено огляд інструментів для створення електронних додатків, наведено деякі алгоритми їх використання, підготовлено приклади їх застосування на різних етапах навчального процесу. Продемонстровано основні переваги використання описаних сервісів. Запропоновано тренувальні онлайн-вправи (для ознайомлення з новим матеріалом, для закріплення, для контролю знань та інші) з математичного аналізу та інших дисциплін, створені за допомогою таких сервісів, як LearningApps, Wordwall. Результати дослідження свідчать про те, що Інтернет-ресурси та сучасні інформаційні технології значно розширюють потенціал навчального матеріалу, сприяють розвитку рівня мотивації студентів та диференціації методів, форм і засобів навчання математиці з урахуванням індивідуальних особливостей студентів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Хоружа, Людмила Леонідівна, Володимир Вадимович Прошкін, and Оксана Михайлівна Глушак. "КОМПЕТЕНТНІСНИЙ РОЗВИТОК ВИКЛАДАЧІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ ЗАСОБАМИ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Information Technologies and Learning Tools 78, no. 4 (September 11, 2020): 298–314. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v78i4.3042.

Full text

Abstract:

У статті подано аналіз особливостей компетентнісного розвитку викладачів вищої школи засобами цифрових технологій. Серед різних компетенцій викладачів виокремлено інноваційну та цифрову, які є системоутворювальними в професійній діяльності. В основу міркувань авторів статті покладено результати міжнародного проєкту #21720008 «Компетенції викладача вищої школи в добу змін» за сприянням Вишеградського фонду та Міністерства закордонних справ Нідерландів. Представлено діагностичний інструментарій, а також аналіз отриманих результатів щодо розвитку інноваційної та цифрової компетенцій викладачів. Зроблено висновок, що здатність викладачів до сприйняття нового, використання ІКТ-технологій в освітньому процесі та створення інформаційних ресурсів у нових умовах безпосередньо впливає на якість освітньої діяльності. Ураховуючи, що компетентнісна ідея є базовою для відбору змісту освіти і оцінки якості її результатів, розроблено програму компетентнісного розвитку викладачів вищої школи у внутрішній університетській системі підвищення кваліфікації. Розроблено на охарактеризовано чотири її модулі: «Діагностика компетентнісного розвитку викладача вищої школи»; «Компетентнісна парадигма сучасної вищої освіти»; «Баркемп компететнісного розвитку викладачів вищої школи»; «Компетентнісні практики». Виокремлено та диференційовано відповідно до мети дослідження цифрові ресурси, які можуть бути застосовані в Програмі компетентнісного розвитку викладачів. Обґрунтовано доцільність використання цифрових технологій (систем дистанційного навчання, ресурсів для комунікації та співпраці із застосуванням мобільних пристроїв, сервісів для проведення опитувань у режимі реального часу, ресурсів для створення мультимедійних презентацій та інтерактивної перевірки знань, умінь і навичок тощо) для реалізації відповідної Програми. Представлено позитивний досвід Київського університету імені Бориса Грінченка у підвищенні кваліфікації викладачів у рамках змістового модулю «Інформаційно-комунікаційні технології», який спрямований на розвиток загальних уявлень про шляхи і перспективи інформатизації освіти; застосування інноваційних педагогічних та цифрових технологій, сервісів Веб 2.0 в освітньому процесі тощо.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Moskaliuk, V. D., A. S. Sydorchuk, K. I. Pudiak, and V. D. Sorokhan. "СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ОПТИМІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ПРИ ВИКЛАДАННІ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ: ЯК ПІДВИЩИТИ ЯКІСТЬ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ?" Інфекційні хвороби, no. 1 (May 15, 2020): 47–52. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.1.11098.

Full text

Abstract:

Висвітлено основні раціональні педагогічні підходи при викладанні інфекційних хвороб на додипломному та післядипломному рівнях вищої медичної освіти з точки зору сучасної освітньої парадигми та її трендів. Систематичне практичне застосування дидактичних прийомів та інтерактивних методик дозволить викладачу істотно поліпшити рівень засвоєння знань студентами. Імплементація симуляційних інноваційних технологій – самостійної, контрольованої викладачем студентської роботи з тренажерами й манекенами в умовах університетських центрів симуляційної медицини дозволяє якісно та ефективно підвищувати рівень практичної підготовки майбутнього конкурентоспроможного фахівця-медика.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Тишакова, Л. Т., and Н. Ф. Хайруліна. "ІННОВАЦІЙНИЙ АСПЕКТ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ПРАВООХОРОНЦІВ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ВИМОГИ ДО ВИКЛАДАЧА." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 3 (April 29, 2021): 221–26. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-33.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена обґрунтуванню процесу оновлення вимог до викладача закладу вищої освіти та його ролі у професійній підготовці майбутніх правоохоронців у навчальному середовищі університету. Проаналізовано проблему формування полікультурної компетентності майбутнього фахівця, яка пов’язана із формуванням особистості педагога, його загальної культури, педагогічної майстерності. У публікації визначено, що у педагогіці сукупність професійно-зумовлених вимог до педагога визначається готовністю до педагогічної діяльності. Ознаками готовності викладача закладу вищої освіти до педагогічної діяльності, на нашу думку, є: педагогічна самосвідомість; емоційне позитивне ставлення до суб’єкта (курсанта), об’єкта (педагогічного процесу) і засобу діяльності (виховання та навчання); знання про структуру особистості курсанта, його вікові зміни, цілі й засоби педагогічного впливу в процесі її формування та розвитку; педагогічні уміння щодо організації і здійснення навчального та виховного впливів на особистість; прагнення спілкуватися зі слухачами, передаючи їм свої досвід та знання, відповідно до змісту і способів досягнення соціально значущих цілей. Доведено, що інноваційна діяльність викладача закладу вищої освіти передбачає: впровадження інноваційних технологій навчання, спрямованих на удосконалення цілісного навчально-виховного процесу ЗВО; стимулювання інноваційної, пошукової, творчої професійної діяльності; створення інноваційно-творчої атмосфери взаємодії між учасниками процесу навчання; формування інноваційних здібностей, а саме інноваційного мислення, уяви тощо. Виявлено, що сучасні освітні процеси у правоохоронній галузі зумовлюють нагальну потребу створення цілісної педагогічної системи, що передбачає оптимальне поєднання традиційних і новаторських підходів педагогів до проблеми формування професійної компетентності майбутніх працівників правоохоронних органів, використання інноваційного досвіду наукових досліджень такої проблеми. Авторами визначено, що сучасна професійна підготовка майбутніх працівників правоохоронних органів має орієнтуватись на перспективи міжнародної співпраці, забезпечення мобільності як науковців, викладачів, так і курсантів у межах глобального освітнього і наукового просторів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

ПАРАМОНОВА, В. Ю., and Т. М. СЄДОЙКІНА. "ЕТНОПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АРАБСЬКИХ І АФРИКАНСЬКИХ СТУДЕНТІВ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», no. 3 (February 15, 2022): 80–85. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.11.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто етнопсихологічні особливості представників арабських країн і Африки, у тому числі ціннісні орієнтації та ставлення до різних аспектів життєдіяльності, а також фактори, що призвели до формування цих психологічних особливостей, стереотипу мислення та принципів взаємодії із оточуючим культурним середовищем. Етнопсихологічна тематика в наш час може визначатися як одна із найактуальніших у зв’язку із постійно зростаючою тенденцією до поліміксингу – змішуванню і взаємодії різноманітних етнічних спільнот. У публікації проаналізовано дослідження психологічних аспектів міжнаціональної взаємодії культур, які свідчать про те, що зміст та результати різноманітних міжкультурних контактів залежать від здатності його учасників досягати згоди. Міжкультурна комунікація вимагає значного розвитку етнополітичного усвідомлення, толерантного ставлення до іншої культури, національних звичаїв, традицій. Акцентується увага на особливостях навчання іноземних студентів у закладах вищої освіти України, що є актуальним питанням через зростання міжнародної мобільності студентів. Підготовка іноземних студентів має політичну, економічну й соціальну значущість для країни, а отже, урегулювання й гармонізація взаємодії особистості з новим культурним, соціальним, навчально-виховним середовищем є значущим у навчальному процесі. У статті висвітлюються проблеми, що виникають у викладачів під час роботи з арабськими і африканськими студентами, й надаються рекомендації для їх вирішення. У статті зазначено, що реальність сучасних українських закладів вищої освіти така, що в більшості випадків не вдається сформувати одномовні групи або групи студентів із однієї країни. Отже, найчастіше викладач працює в багатоетнічній навчальній групі. Це вимагає від викладача додаткової методичної, організаційної роботи, застосовування різноманітних методів, щоб збільшити ефективність, підвищити якість процесу навчання, в результаті чого відбувається покращення академічних набутків. Все це сприяє якісному формуванню професійної компетентності і професійної підготовки іноземних студентів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Валльє, Олег Едуардович, Олександр Петрович Свєтной, and Вадим Григорович Страхов. "Деякі погляди на шляхи удосконалення педагогіки вищої школи." Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (November 16, 2013): 63–64. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.150.

Full text

Abstract:

Учбовий процес будь-якої педагогічної системи повинен мати чіткий психолого-педагогічний напрямок, бути логічно завершеним як в цілому, так і в окремих блоках (темах), сприяє оволодінню студентами такої системи знань, норм, цінностей, яка дозволить йому сформуватись як творчій особистості.Таким чином, якщо викладач, який проводить учбовий процес за цією або іншою системою, чітко додержується обов’язкових умов організації учбової діяльності на основі орієнтирів, які являють собою докладно і конкретно сформульовані учбові цілі, забезпечує виконання студентами перевірочних робіт після вивчення кожної учбової одиниці, оголошує підсумки цієї роботи, проводить підсумковий контроль, або, інакше кажучи, планує роботу студентів у канонічній дидактичній послідовності: визначення мети, подання інформації, контроль та корекція, причому викладач виконує все на високому науково-методичному рівні – то ефективність функціонування будь-якої педагогічної системи буде високою.Відмітимо, що продуктивність, ефективність діяльності викладача у значній мірі визначається не характером структури тієї чи іншої педагогічної системи, а рівнем того інтегрованого показника, який ми звемо педагогічною майстерністю, та який вміщує великий комплекс психолого-педагогічних характеристик.На наш погляд, до принципово іншого бачення шляхів змісту і відповідно структури учбового процесу може привести інверсія базового поняття у системі освіти, поняття, яке може бути означене, як “навчити”. Зміст його складається у повідомленні трансляції деяких знань та навичок. В такому випадку основним елементом системи “викладач – студент” є викладач, який транслює знання на студента, а також здійснює оцінку та корекцію їх засвоєння. Якщо основну роль в системі “викладач – студент” грає комплекс учбових дій студента – “вивчити”, то і структура учбового процесу повинна представляти один блок – блок “вивчення предмета”, структура якою є сполукою “під блоків”, які забезпечують вивчення предмета, контроль та корекцію знань, а також інші психолого-педагогічні функції. Тобто, майбутня педагогіка повинна здійснити інверсію базових понять: від навчання предмета до “вивчення предмета”. В цьому разі викладач повинен в основному виконувати не навчаючі функції, а мотивуючі та контрольно-коригуючі. Саме в цьому випадку учбовий процес повинен мати максимальну диференціацію-індивідуалізацію, оскільки процес вивчення предмета є суворо індивідуальним.Така інверсія, від “навчання” до “вивчення” є високо ефективною в системі підготовки сучасних спеціалістів і саме такий підхід може бути реалізованим у модульно-розвиваючому навчанні у вузі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Мінцер, О. П., and Л. Ю. Бабінцева. "СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДИСТАНЦІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧІВ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ." Medical Informatics and Engineering, no. 4 (June 4, 2020): 65–68. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2019.4.11021.

Full text

Abstract:

Питання розвитку післядипломної медичної освіти науково-педагогічних працівників актуалізувалися в зв'язку з модернізацією всієї системи освіти. Констатовано відсутність у державі цілісної системи підготовки та підвищення кваліфікації викладачів післядипломної медичної освіти. Тому існує необхідність обґрунтування системи цілеспрямованих і програмних зусиль для забезпечення традиційної спрямованості розвитку педагогічних і науково-педагогічних працівників на вдосконалення після-дипломного медичного викладання із застосуванням системного підходу. Підкреслено, що підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників у системі післядипломної медичної освіти в період інтенсивного реформування галузі набуває надзвичайного значення. Запропонована спеціальна програма підготовки в рамках стратегії системного безперервного педагогічного розвитку. Важливим індикатором спеціальної програми може стати показник особистого розвитку викладача—векторна характеристика з координатами у вигляді цифрових показників рівня компетенцій, знань, умінь та соціальної активності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Сучасний викладач'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles