To see the other types of publications on this topic, follow the link: Сухий екстракт.
Journal articles on the topic 'Сухий екстракт'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 48 journal articles for your research on the topic 'Сухий екстракт.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Senjuk, I. V., Bashar Jabar Al Sahlani та Mohammed Shahm Basim. "ВИВЧЕННЯ ГЕПАТОПРОТЕКТОРНОЇ ДІЇ ЕКСТРАКТІВ ІЗ ПЛОДІВ СЛИВИ ДОМАШНЬОЇ". Фармацевтичний часопис, № 4 (12 грудня 2018): 57–61. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.4.9692.
Full textAbstract:
Мета роботи. Вивчення гепатопротекторної активності сухих екстрактів із плодів сливи, яку оцінювали за активністю гепатоспецифічних ферментів у сироватці крові, а також за впливом на показники білкового обміну, зокрема на рівень сечовини та загального білка у крові тварин.
 Матеріали і методи. Алкогольний гепатит викликали через внутрішньошлункове введення 40 % етанолу в дозі 7 мл/кг протягом 7 днів. Сухі екстракти з плодів сливи вводили внутрішньошлунково у дозах 100 та 200 мг/кг. Спектрофотометрично визначали активність амінотрансфераз, лужної фосфатази, γ-глутамілтранспептидази, рівень сечовини та загального білка.
 Результати й обговорення. Розвиток експериментального алкогольного гепатиту супроводжувався цитолітичним синдромом та ураженням гепатобіліарної системи. У крові збільшувався рівень сечовини та зменшувався рівень загального білка. Сухі екстракти достовірно знижували активність гепатоспецифічних ферментів, нормалізували рівень сечовини та загального білка лише у дозі 200 мг/кг. Високу ефективність проявив сухий екстракт, що містив волокна, він наближався до препарату порівняння «Силібору». Зниження активності лужної фосфатази при введенні сухих екстрактів, що містили волокна, свідчило про нормалізацію секреторної функції печінки в щурів що, зумовлено посиленням екскреції жовчі.
 Висновки. Сухі екстракти, що містили волокна та полісахаридні комплекси, продемонстрували виразний гепатопротекторний ефект. Максимальна гепатопротекторна активність спостерігалася для сухого екстракту, які містять волокна у дозі 200 мг/кг.
2
Vronska, L. V. "ВЕРХ-ДОСЛІДЖЕННЯ АГЛІКОНІВ ФЛАВОНОЇДІВ СУХОГО ЕКСТРАКТУ ПАГОНІВ ЧОРНИЦІ". Фармацевтичний часопис, № 3 (8 жовтня 2020): 5–14. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.3.11424.
Full textAbstract:
Мета роботи. ВЕРХ-дослідження складу і вмісту агліконів флавоноїдів у сухому екстракті пагонів чорниці.
 Матеріали і методи. Сухий екстракт пагонів чорниці отримували методом дробної мацерації; екстрагент – етанол (70-50 %, об/об); екстракційне співвідношення сировина-екстрагент – 1:9-15, кратність екстрагування – 5, час одного екстрагування – 24 год. У дослідженні застосовували: роторний випарювач Laborota 4011 (Heidolph Instruments GmbH & Co. KG, Німеччина), сушильну шафу СП-100 (UOSLAB, Україна), аналітичну вагу Mettler Toledo XP205DR (Mettler Toledo, Швейцарія), ультразвукову баню Bandelin Sanorex digitec (BANDELIN electronic GmbH & Co. KG, Німеччина), рідинний хроматограф Agilent 1200 із детектором G1315D DAD Detector (“Agilent”, США), хроматографічну колонку Kromasil 100 C18 (0,125 м х 4,6 мм, 5 мкм, Supelko, США), стандарти агліконів (Sigma-Aldrich), хімічні реактиви аналітичної чистоти і розчинники для градієнтного елюювання (Sigma-Aldrich, Macron Fine Chemicals™).
 Результати та обговорення. Хроматографування проб сухих екстрактів пагонів чорниці після кислотного гідролізу дозволило ідентифікувати за часом утримування і ходом електронних спектрів поглинання три аглікони: мірицетин, кверцетин і кемпферол. При кількісному визначенні їхнього вмісту у трьох серіях екстракту знайдено: кверцетину – 0,647-0,724 %, мірицетину – 0,068-0,098 % і кемпферолу – 0,030-0,034 %. Отримані результати узгоджуються з даними літератури, а саме – домінування кверцетину і присутність мірицетину і кемпферолу або одного із них у незначних кількостях у стеблах, листі і плодах чорниці.
 Висновки. Агліконовий профіль флавоноїдів сухого екстракту пагонів чорниці представлений трьома сполуками – кверцетином, мірицетином і кемпферолом, вміст кверцетину є найвищим, а кемпферолу – найнижчим. Кількісне визначення вмісту агліконів (поокреме/сумарне) методом ВЕРХ запропоновано застосовувати як показник якості сухого екстракту пагонів чорниці.
3
Vronska, L. V. "ВИВЧЕННЯ АГЛІКОНІВ ФЛАВОНОЇДІВ СУХОГО ЕКСТРАКТУ ЛИСТЯ ШОВКОВИЦІ БІЛОЇ МЕТОДОМ ВИСОКОЕФЕКТИВНОЇ РІДИННОЇ ХРОМАТОГРАФІЇ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (12 лютого 2021): 83–90. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.i4.11744.
Full textAbstract:
Вступ. Флавоноїди шовковиці білої представлені різними глікозидами, що ускладнює стандартизацію за їх вмістом як сировини, так і її екстрактів. Зважаючи на різноманітність глікозидних форм флавоноїдів, присутність інших речовин фенольної природи, які за аналітико-функціональними властивостями подібні до флавоноїдів, спектрофотометричне визначення останніх є утрудненим.
 Мета дослідження – вивчити склад і вміст агліконів флавоноїдів у сухому екстракті листя шовковиці білої.
 Методи дослідження. Сухий екстракт листя шовковиці білої отримували із сировини вітчизняного походження методом дробної мацерації; екстрагент – етанол (80–60 %, об/об); екстракційне співвідношення сировина:екстрагент – 1:9–15, кратність екстрагування – 5, час одного екстрагування – 24 год. У дослідженні застосовували: роторний випарювач Laborota 4011 (Heidolph Instruments GmbH & Co. KG, Німеччина), сушильну шафу СП-100 (UOSLAB, Україна), аналітичну вагу Mettler Toledo XP205DR (Mettler Toledo, Швейцарія), ультразвукову баню Bandelin Sanorex digitec (BANDELIN electronic GmbH & Co. KG, Німеччина), рідинний хроматограф Agilent 1200 із детектором G1315D DAD Detector (“Agilent”, США), хроматографічну колонку Kromasil 100 C18 (0,125 м × 4,6 мм, 5 мкм, Supelko, США), стандарти агліконів (Sigma-Aldrich), хімічні реактиви аналітичної чистоти і розчинники для градієнтного елюювання (Sigma-Aldrich, Macron Fine Chemicals™).
 Результати й обговорення. Аглікони флавоноїдів отримували шляхом кислотного гідролізу наважки сухого екстракту впродовж 2 год. Одержані аглікони вилучали шляхом вичерпної екстракції етилацетатом; відганяли розчинник, а сухий залишок, який містив досліджувані аглікони, розчиняли в метанолі, готуючи випробовувані розчини для ВЕРХ-вивчення. На хроматограмах випробовуваних розчинів спостерігали появу низки піків, три з яких відповідали мірицетину, кверцетину і кемпферолу. Отже, флавоноїди сухого екстракту листя шовковиці білої представлені глікозидами вказаних трьох флавонолів. Дані щодо наявності кверцетину і кемпферолу збігаються з даними досліджень інших авторів.
 Висновки. Досліджено склад агліконів флавоноїдів сухого екстракту листя шовковиці білої. Встановлено, що вони представлені флавонолами: кверцетином, кемпферолом і мірицетином. Знайдено 0,20 % кверцетину, 0,14 % кемпферолу і слідові кількості мірицетину – 0,003 %. Отримані дані можна використати для розроблення методики стандартизації сухого екстракту листя шовковиці білої за показником “Кількісне визначення”.
4
Герасимець, І. І., Л. С. Фіра, І. І. Медвідь та Р. І. Цицюра. "АКТИВНІСТЬ ЗАПАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ У ЩУРІВ ІЗ ТОКСИЧНИМ ПАРАЦЕТАМОЛОВИМ ГЕПАТИТОМ ТА ПІСЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ СУХОГО ЕКСТРАКТУ З ГРИБІВ РЕЙШИ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (1 грудня 2021): 68–73. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i3.12517.
Full textAbstract:
Зважаючи на те, що гострий гепатит може призвести до тяжких наслідків, існує необхідність максимально ранньої його діагностики та застосування ефективних гепатопротекторів для лікування та запобігання ускладненням.
 Мета – дослідити протизапальні властивості сухого екстракту з грибів рейши в експерименті на щурах із токсичним гепатитом.
 Матеріал і методи. Експеримент виконано на 60 білих щурах-самцях, рандомізованих на 10 груп по 6 тварин у кожній. Гострий гепатит моделювали шляхом введення парацетамолу (ацетамінофену) інтрагастрально у дозі 1250 мг/кг 1 раз на добу у вигляді суспензії в 2 % розчині крохмального гелю протягом 2 діб. Для корекції токсичного ураження вводили сухий екстракт грибів рейши інтрагастрально за 2 години до введення ацетамінофену та щоденно після ураження в дозі 100 мг/кг маси тіла тварини. Як препарат порівняння було обрано Силібор (виробник – ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я»), який вводили за тією ж схемою, що й екстракт рейши, в дозі 20 мг/кг маси тіла щура. Евтаназію здійснювали на 3-тю, 7-му та 10-ту добу від початку ураження. Для досліджень брали гомогенат печінки та сироватку крові. Динаміку запальних процесів вивчали за вмістом про-, протизапальних цитокінів, С-реактивного протеїну у сироватці крові тварин із парацетамоловим гепатитом, а також після коригуючого впливу екстракту з грибів рейши та препарату порівняння.
 Результати. Вивчено вміст прозапальних, протизапальних цитокінів та С-реактивного протеїну у сироватці крові щурів за умов парацетамолового гепатиту. Встановлено, що сухий екстракт грибів рейши достовірно зменшує рівень прозапального IL-6 та С-реактивного протеїну, підвищує рівень протизапального IL-4 в сироватці крові щурів за умов токсичного ураження.
 Висновки. Отримані результати свідчать про пригнічення запальних процесів під впливом сухого екстракту з грибів рейши за умов парацетамолового гепатиту у щурів. Протизапальні властивості досліджуваного екстракту є одним із механізмів його стресадаптогенної та гепатопротекторної дії.
5
Vronska, L. V. "ВИВЧЕННЯ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ СУХОГО ЕКСТРАКТУ ХМЕЛЮ ШИШОК". Фармацевтичний часопис, № 4 (17 лютого 2022): 12–18. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.4.12669.
Full textAbstract:
Мета роботи. Вивчення амінокислотного складу сухого екстракту хмелю шишок. Матеріали і методи. Сухий екстракт хмелю шишок отримували із вітчизняної сировини (ПРАТ «ЛІКТРАВИ») методом дробної мацерації, застосовуючи етанол (80–70 %, об/об) як екстрагент. Якісний і кількісний склад сухого екстракту досліджували, застосовуючи високоефективну рідинну хроматографію (хроматограф Agilent 1200, флуоресцентний детектор G1315A, автосамплер 1313A, колонка Zorbax Eclipse AAA 4,6х150 мм (3 мкм) («Agilent technologies», США)). Первинні амінокислоти дериватизувалися з о-фталевим альдегідом (OPA, Agilent 5061-3335), вторинні – з 9-флуоренілметилхлорформіатом (FMOC, Agilent 5061-3335), застосовували стандартні суміші амінокислот PN 5061-3334, PN 5062-2478 («Agilent technologies», США). Результати й обговорення. Дослідження трьох серій сухого екстракту хмелю шишок, отриманих із різних зразків сировини, вказує на однорідність якісного складу – 15 амінокислот у вільному і 15 – у зв’язаному стані. Серед вільних амінокислот найвищим є вміст аспарагінової кислоти, аргініну і проліну. Домінуючими представниками серед зв’язаних амінокислот є аспарагінова і глутамінова кислоти, аланін, гліцин і серин. Склад і вміст амінокислот необхідно враховувати при вивченні біологічної активності та стандартизації сухого екстракту, при дослідженні умов зберігання екстракту та визначенні терміну його придатності. Висновки. Хроматографічним методом (ВЕРХ) вивчено склад амінокислот у вільному і зв’язаному стані в сухому екстракті хмелю шишок. Загальний вміст амінокислот коливається у межах 3,2–3,5 %, з яких – 1,0–1,2 % у вільному стані.
6
Lynda, O. S., V. Ye Pelykh, L. S. Fira та O. V. Denеfil. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ КАРДІОПРОТЕКТОРНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КОРВІТИНУ ТА СУХОГО ЕКСТРАКТУ З ХОСТИ ЛАНЦЕТОЛИСТОЇ ЛИСТЯ ЗА УМОВ АДРЕНАЛІНОВОГО УШКОДЖЕННЯ СЕРЦЯ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (3 лютого 2020): 44–53. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i4.10838.
Full textAbstract:
Вступ. У сучасних умовах психоемоційний стрес ускладнює перебіг і прогноз основних захворювань серцево-судинної системи (ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, гіпертонічної хвороби, атеросклерозу) та може призвести до розвитку некротичного ушкодження міокарда. Дослідження, які проводять в останні роки фармакологи, фармацевти і медики, спрямовані на пошук нових рослинних засобів із кардіопротекторними властивостями з більшою ефективністю та меншою токсичністю порівняно з існуючими на сьогодні на фармацевтичному ринку препаратами.
 Мета дослідження – вивчити мембранопротекторні властивості сухого екстракту з хости ланцетолистої листя та показники функціонування серцевого м’яза на моделі токсичного ураження серця адреналіном.
 Методи дослідження. Експерименти проведено на шестимісячних 42-х білих щурах-самцях масою 180–200 г. Некротичне ушкодження міокарда моделювали шляхом одноразового внутрішньом’язового введення 0,18 % розчину адреналіну гідротартрату з розрахунку 0,5 мг/кг. З метою корекції щодня протягом експерименту вводили сухий екстракт з хости ланцетолистої листя в дозі 100 мг/кг маси тіла та корвітин у дозі 42 мг/кг. Дослідження виконували через 24 та 48 год після введення адреналіну. Записували і проводили аналіз електрокардіограм, у сироватці крові та серці визначали активність аспартатамінотрансферази і креатинфосфокінази.
 Результати й обговорення. Активність аспартатамінотрансферази і креатинфосфокінази у сироватці крові щурів, яким вводили адреналін, підвищувалася в усі терміни експерименту. Активність креатинфосфокінази в сироватці крові тварин після введення адреналіну збільшувалася: через 24 год – у 2,2 раза, через 48 год – у 2,5 раза. У серці щурів спостерігали зворотну тенденцію до зниження цих показників. Через 24 год після введення адреналіну позитивний вплив на активність ензимів мав корвітин. У кінці експерименту ефективними виявились обидва коригувальних чинники. На електрокардіограмах підтверджено розвиток міокардіодистрофії в щурів, які отримали токсичну дозу адреналіну. До кінця експерименту як екстракт, так і корвітин проявили позитивний вплив на показники електрокардіограми у тварин, що підтвердило їх кардіопротекторні властивості.
 Висновки. Кардіотоксична доза адреналіну призводить до цитолізу кардіоцитів та зміни проникності плазматичних мембран, на що вказують підвищення активності аспартатамінотрансферази і креатинфосфокінази у сироватці крові та її зниження в серці. Сухий екстракт з хости ланцетолистої листя та корвітин мають виражений протекторний вплив на активність ензимів. Екстракт і корвітин, введені на тлі адреналінового ушкодження серця, зменшують збудливість синусового вузла та сповільнюють проведення імпульсів передсердями і шлуночками.
7
Lynda, O. S., L. S. Fira та P. H. Lykhatskyi. "ЗАСТОСУВАННЯ СУХОГО ЕКСТРАКТУ З ЛИСТЯ ХОСТИ ЛАНЦЕТОЛИСТОЇ ДЛЯ КОРЕКЦІЇ МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕНЬ ЗА УМОВ АДРЕНАЛІНОВОГО УРАЖЕННЯ МІОКАРДА". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (26 жовтня 2018): 5–12. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i3.9455.
Full textAbstract:
Вступ. Однією з особливостей розвитку серцевих захворювань є активація процесів пероксидного окиснення ліпідів, збільшення кількості прооксидантних процесів, що є наслідком впливу на живу систему гемодинамічних порушень і спричинених ними гіпоксичних явищ. Для лікування захворювань серцево-судинної системи використовують рослинні препарати на основі речовин флавоноїдної природи, які мають широкий спектр активності. Застосування лікарських засобів на основі даних речовин зумовлене вираженими антирадикальними властивостями.
 Мета дослідження – встановити антиоксидантні та мембранопротекторні властивості сухого екстракту з листя хости ланцетолистої на моделі ураження міокарда токсичними дозами адреналіну.
 Методи дослідження. Дослідження виконано на білих щурах-самцях, яким моделювали некротичне ушкодження міокарда шляхом введення 0,18 % розчину адреналіну гідротартрату з розрахунку 0,5 мг/кг маси тіла. Одній із груп тварин, уражених адреналіном, вводили сухий екстракт з листя хости ланцетолистої в дозі 100 мг/кг маси тіла, іншій – кардіопротектор корвітин у дозі 42 мг/кг маси тіла. У сироватці крові визначали вміст ТБК-активних продуктів, активність аспартатамінотрансферази та креатинфосфокінази, активність супероксиддисмутази і вміст церулоплазміну, в міокарді – вміст ТБК-активних продуктів та вищеназвані органоспецифічні ензими.
 Результати й обговорення. Встановлено, що введення адреналіну в дозі 0,5 мг/кг маси тіла призводило до активації процесів пероксидного окиснення ліпідів у міокарді та сироватці крові щурів, на що вказувало збільшення вмісту ТБК-активних продуктів протягом 48 год від початку експерименту. Водночас відмічали зниження в сироватці крові активності супероксиддисмутази та підвищення вмісту церулоплазміну, що свідчило про глибокі порушення в ензимній ланці антиоксидантної системи. Дослідження активності аспартатамінотрансферази в щурів, уражених адреналіном, показало її зростання в сироватці крові у всі терміни дослідження та зниження в міокарді. Аналогічні зміни відзначено при вивченні активності креатинфосфокінази у тварин після розвитку адреналінової кардіопатії. Застосування сухого екстракту з листя хости ланцетолистої мало ефективний вплив на про- та антиоксидантні показники в щурів після ураження, а також привело до нормалізації активності органоспецифічних ензимів міокарда.
 Висновок. Сухий екстракт з листя хости ланцетолистої проявляє антиоксидантні властивості за умов адреналінової кардіопатії, що може бути передумовою для подальших експериментальних досліджень даного лікарського засобу.
8
Hordiienko, O. I., та Т. А. Hroshovyi. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН НА ФАРМАКО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ПОРОШКОВИХ МАС ІЗ РОСЛИННИМИ ЕКСТРАКТАМИ ТА ЕФІРНОЮ ОЛІЄЮ". Фармацевтичний часопис, № 2 (23 червня 2019): 36–42. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.2.10248.
Full textAbstract:
Мета роботи. Дослідити вплив допоміжних речовин (ДР) на фармако-технологічні властивості порошкових мас із рослинними екстрактами та ефірною олією.
 Матеріали і методи. У склад порошкових мас входили такі діючі речовини, як сухий екстракт трави герані криваво-червоної, сухий екстракт трави герані сибірської та ефірна олія шавлії мускатної у співвідношенні – 3:1:1,2. Для експерименту обрано 30 ДР, які використовують для отримання таблеток методом прямого пресування. Усі вони розділені на 6 груп по 5 речовин у кожній. Вивчення впливу ДР на фармако-технологічні властивості порошкових мас здійснювалось завдяки визначенню насипної густини, густини після усадки, текучості, кута природнього укосу (ДФУ 2 видання).
 Результати й обговорення. Результати дисперсійного аналізу експериментальних даних показали, що найбільше значення вільної насипної густини порошкових мас із рослинними екстрактами та ефірною олією отримали при використанні магній карбонат основного, МКЦ бурст, натрій крохмальгліколяту, лудіпресу, перлітолу 500 DС, компактролу і натрій лаурилсульфату. При наявності у порошкових масах неусіліну UFL 2, МКЦ бурст, натрій крохмальгліколяту, лудіпресу, МагГран і кислоти стеаринової було одержано найкращі показники густини після усадки. На текучість порошкових мас найбільш позитивно впливають магній карбонат основний, МКЦ бурст, натрій карбоксиметилкрохмаль, лудіпрес, емкомпрес та кальцій стеарат.
 Найменше значення кута природного укосу порошкових мас отримували при використанні неусіліну UFL 2, мікроцелаку 100, МКЦ бурст, крохмалю прежелатинізованого, кальцій гідрофосфату безводного та кислоти стеаринової.
 Висновки. Проведені дослідження дозволили встановити вплив 30 ДР на основні фармако-технологічні показники порошкових мас із сухими екстрактами трави герані криваво-червоної і герані сибірської, а також ефірною олією шавлії мускатної.
9
Vronska, L. V., та I. B. Ivanusa. "РОЗРОБКА СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНОЇ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ФЛАВОНОЇДІВ У СУХОМУ ЕКСТРАКТІ ПАГОНІВ ЧОРНИЦІ". Фармацевтичний часопис, № 3 (27 вересня 2019): 43–50. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.3.10463.
Full textAbstract:
Мета роботи. Розробка спектрофотометричної методики кількісного визначення суми флавоноїдів в екстракті пагонів чорниці з використанням попередньо гідролізу їхніх глікозидних форм і екстракції отриманих агліконів.
 Матеріали і методи. Сухий екстракт отримано з подрібнених пагонів чорниці методом дробної мацерації з використанням 50 – 70 % етанолу (об/об) як екстрагента. У роботі застосовували стандартний зразок кверцетину (Sigma-Aldrich). Запис електронних спектрів поглинання і вимірювання абсорбції здійснювали на спектрофотометрі Lambda 25 (PerkinElmer Ltd., США).
 Результати й обговорення. Для підвищення селективності спектрофотометричного визначення флавоноїдів і уникнення впливу присутніх в екстракті гідроксикоричних кислот і хлорофілів спершу виділяли аглікони флавоноїдів, а потім кількісно визначали. Для цього було досліджено умови гідролізу глікозидів флавоноїдів в ацетоново-водному середовищі в присутності хлоридної кислоти та наступної екстракції агліконів етилацетатом. Встановлено, що отримані аглікони утворюють з алюмінію хлоридом комплекс, який має в електронному спектрі поглинання максимум при довжині хвилі 425 нм і для перерахунку вмісту суми флавоноїдів можна використати кверцетин як стандартну речовину. Було підібрано умови пробопідготовки і спектрофотометричного вимірювання, які дозволили проводити розрахунок вмісту методом стандарту. Лінійність, прецизійність і правильність методики експериментально доведено у діапазоні 20-250 % від очікуваного вмісту, що вказує на придатність запропонованої методики для кількісного визначення флавоноїдів в екстракті пагонів чорниці.
 Висновки. Розроблено спектрофотометричну методику кількісного визначення флавоноїдів у сухому екстракті пагонів чорниці, яка дозволяє уникнути впливу гідроксикоричних кислот, присутніх в екстракті в значній кількості. Проведено вивчення лінійності, прецизійності і правильності методики в діапазоні 1,232 – 15,400 мкг кверцетину в 1мл кінцевого вимірюваного розчину (20 – 250 % від очікуваного вмісту), результати якого вказують на придатність методики для визначення вмісту флавоноїдів у сухому екстракті пагонів чорниці.
10
Sizaya, Olga, Anna Kychka, Tetyana Husol та Olesya Savchenko. "ЕКСТРАКТ ІЗ КОРІННЯ КУЛЬБАБИ ЛІКАРСЬКОЇ ЯК ПЕРСПЕКТИВНА СИРОВИНА У ВИРОБНИЦТВІ ХАРЧОВИХ КОНЦЕНТРАТІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 3(13) (2018): 231–39. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-231-239.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Одним із діючих шляхів підвищення рівня здоров’я населення є створення продуктів харчування з додаванням рослинної сировини, що є невичерпним джерелом натуральних біологічно активних речовин, які збагачують організм людини вітамінами, мінеральними речовинами, антиоксидантами, органічними кислотами. Постановка проблеми. Перспективним напрямом розширення асортименту продуктів із підвищеною харчовою цінністю є використання як сировини кореня кульбаби лікарської (Taraxacum oficinale Wigg). Біологічно активними речовинами кульбаби лікарської є інулін та флавоноїди. Інулін знижує ризик виникнення серцево-судинних захворювань, зміцнює імунну систему організму, має імуномодулюючу та гепатопротекторну дію, дозволяє знизити рівень цукру в діабетиків. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових публікаціях показано, що рослинні екстракти є найбільш перспективною сировиною для створення продуктів, збалансованих за вмістом біологічно активних речовин, оскільки рослинні екстракти поєднують натуральність, функціональність та містять ессенціальні речовини в концентрованій кількості. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Обмежена інформація щодо використання порошків та екстракту з кореня кульбаби лікарської у складі харчоконцентратів як замінників кави. Постановка завдання. Визначення оптимальних режимів отримання екстрактів із коріння кульбаби лікарської в сухій формі та обґрунтування доцільності використання їх як замінників кави у виробництві харчоконцентратів. Виклад основного матеріалу. З’ясовано, що за вмістом виходу сухих речовин (41,5-43,4 %) при отриманні екстракту з порошку коріння кульбаби доцільним є використання у якості екстрагенту питної води (гідромодуль 1/12) як найбільш дешевого розчинника. Визначено, що, в залежності від умов виробництва, екстракцію можна проводити в інтервалі температур 60-90 °С впродовж 2-4 годин. Досліджено: вміст важких металів у сировині та вміст макро- і мікроелементів в екстракті з коріння кульбаби атомно-абсорбційним методом; компонентний склад летких речовин екстракту – методом хромато-мас-спектрометрії; вміст інуліну – за методом Бертрана. Висновки відповідно до статті. Літературні дані та отримані результати досліджень зумовлюють доцільність використання порошку та сухого екстракту з коріння кульбаби у виробництві харчоконцентратів, оскільки ця рослинна сировина збагачує продукти харчування вітамінами, мінералами, інуліном та флавоноїдами і є безпечною для споживання з точки зору токсичності. Агрегатний стан екстракту, тривалий термін зберігання, приємний аромат і смак, розчинність як у холодній, так і гарячій воді, простий метод отримання – доводять перспективність використання цієї сировини для виробництва сумішей розчинних кавових напоїв, у складі морозива та кондитерських виробів, а також як замінника кави для людей, хворих на цукровий діабет.
11
Bagniy, N. I. "УДОСКОНАЛЕННЯ КОМПЛЕКСУ ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАХОДІВ У ВАГІТНИХ ІЗ ЗОВНІШНЬОСЕКРЕТОРНОЮ ДИСФУНКЦІЄЮ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 2 (5 березня 2020): 21–24. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10918.
Full textAbstract:
Мета дослідження – удосконалити лікування клінічних проявів раннього гестозу в першому триместрі вагітності шляхом корекції функціональних порушень печінки та зовнішньосекреторної функції підшлункової залози.
 Матеріали та методи. Обстежено 45 вагітних жінок із проявами раннього гестозу середнього ступеня тяжкості. З них 21 вагітна склала групу порівняння та отримувала терапію відповідно до рекомендацій із ведення вагітних із проявами гестозу в ранніх термінах, а 24 пацієнткам другої групи до запропонованого комплексу лікування був призначений препарат, до складу якого входить сухий екстракт імбиру 150 мг у поєднанні з 6 мг вітаміну В6 по 1 капсулі тричі на добу впродовж 14 днів.
 Результати дослідження та їх обговорення. У обстежених вагітних спостерігаються достовірні порушення біохімічних показників, які характеризують функціональний стан печінки та підшлункової залози у вигляді холестатичного, цитологічного та мезангіо-запального синдромів, що проявляються достовірним підвищенням вмісту загального білірубіну у сироватці крові за рахунок збільшення фракції прямого білірубіну, зростанням активності сироваткових амінотрансфераз АлАТ та АсАТ, показника тимолової проби, лужної фосфатази.
 Низький рівень фекальної панкреатичної еластази-1 та високий кетоз свідчать про зовнішньосекреторну дисфункцію підшлункової залози. Застосування сухого екстракту імбиру в дозі 150 мг у поєднанні із вітаміном В6 у дозі 6 мг тричі на добу в основній групі вже на 3–4 добу від початку лікування дозволило не лише усунути виражену клінічну симптоматику раннього гестозу, але й відновити основні лабораторні біохімічні маркери печінкового обміну. Одночасне підвищення фекальної панкреатичної еластази-1 та відсутність кетозу є свідченням стабілізації функціонального стану роботи підшлункової залози.
 Висновки. У вагітних із раннім гестозом середньої важкості виявлено функціональні порушення печінки та зовнішньосекреторної функції підшлункової залози, які є маркерами захворювання. Вагітним із проявами раннього гестозу у першому триместрі вагітності рекомендовано включення в комплексну терапію захворювання сухого екстракту імбиру в дозі 150 мг у поєднанні із вітаміном В6 у дозі 6 мг тричі на добу впродовж не менше 14 днів, що сприяє нормалізації клінічних проявів (покращенню самопочуття, ліквідації нудоти, зменшенню епізодів блювання) та лабораторних маркерів вже з 3–4 доби лікування.
12
Vronska, L. V. "ХРОМАТОГРАФІЧНИЙ ПРОФІЛЬ ГІДРОКСИКОРИЧНИХ КИСЛОТ СУХОГО ЕКСТРАКТУ ПАГОНІВ ЧОРНИЦІ". Фармацевтичний часопис, № 4 (31 грудня 2019): 5–18. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.4.10701.
Full textAbstract:
Мета роботи. Вивчення профілю гідроксикоричних кислот сухого екстракту пагонів чорниці методом високоефективної рідинної хроматографії.
 Матеріали і методи. Матеріалом для дослідження були сухі екстракти пагонів чорниці, отримані методом дробної мацерації з подрібнених пагонів чорниці вітчизняного походження за допомогою спиртово-водного екстрагенту із різним вмістом етанолу. Для ідентифікації гідроксикоричних кислот застосовували стандартні зразки гідроксикоричних кислот (Sigma-Aldrich, Fluka). ВЕРХ-дослідження проводили на рідинному хроматографі з детектором діодною матрицею («Waters 2960», США). Використовували хроматографічну колонку XTerra C18 («Waters», США) розміром 250х4,6 мм (5 мкм) при температурі (25±1) ºС.
 Результати й обговорення. ВЕРХ-профілі сухого екстракту пагонів чорниці містили хроматографічні піки, що відповідали часу утримування хлорогенової, кофейної, ферулової, транс-п-кумарової і 3-гідроксикоричної кислот. Шляхом аналізу їхніх електронних спектрів поглинання було підтверджено присутність лише хлорогенової і кофейної кислот. Речовина з відносним часом утримування 4,2 (відносно хлорогенової кислоти) характеризується спектром поглинання ідентичним спектрові хлорогенової кислоти, що вказує на приналежність цієї речовини до гідроксикоричних кислот. ВЕРХ-профіль екстракту містить хроматографічні піки трьох речовин, спектри поглинання яких є подібними зі спектром транс-п-кумарової кислоти. Ймовірно, вони можуть належати до ізомерів чи похідних цієї кислоти. Були проведені ВЕРХ-дослідження профілів гідроксикоричних кислот сухих екстрактів, отриманих за допомогою екстрагентів із різним вмістом етанолу. Було встановлено, що вміст кофейної кислоти в сухому екстракті підвищується, а вміст хлорогенової знижується зі зменшенням вмісту етанолу в екстрагенті. Це, ймовірно, пов’язано з інтенсифікацією процесів гідролізу хлорогенової кислоти до кофейної. Це спонукає до глибшого вивчення даного процесу як з метою оптимізації технології, так дослідження стабільності й умов зберігання готового екстракту.
 Висновки. Для ідентифікації сухого екстракту пагонів чорниці доцільно застосувати метод хроматографічного «відбитка» шляхом виявлення у ВЕРХ-профілях екстракту, отриманого при довжині хвилі детектування 270 і 330 нм хлорогенової, кофейної, невідомої гідроксикоричної (відносний час утримування 4,2 відносно хлорогенової кислоти) та похідних транс-п-кумарової кислот. Одночасно з дослідженням ВЕРХ профілів необхідне порівняння спектрів поглинання речовин із відповідними часами утримування. Зважаючи на високий вміст окремих гідроксикоричних кислот (хлорогенової, кофейної), вміст окремо взятої кислоти чи/або суми гідроксикоричних кислот, у перерахунку на хлорогенову, необхідно обрати як один із кількісних критеріїв якості сухого екстракту.
13
Mazur, L. P., M. I. Marushchak, L. V. Naumova, T. I. Krytskyi та Yu O. Danylevych. "КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ГІПЕРПРОЛАКТИНЕМІЇ, ПОЄДНАНОЇ ІЗ ПІДВИЩЕННЯМ ТИРЕОТРОПНОГО ГОРМОНУ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 2 (1 лютого 2020): 87–89. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2019.2.10665.
Full textAbstract:
Результати й обговорення. Гіперпролактинемія є стійким підвищенням вмісту пролактину в плазмі крові. Вона буває у вигляді фізіологічної і патологічної форм у жінок і чоловіків, частота якої складає близько 17 випадків на 100 тис. населення. Причинами гіперпролактинемії є пухлини гіпофіза, первинний гіпотиреоз, хронічна ниркова недостатність, цироз печінки, синдром полікістозних яєчників, приймання ряду лікарських засобів. Частота ідіопатичних гіперпролактинемій складає близько 30–40 %. Поєднання гіперпролактинемії із високою концентрацією ТТГ потребує диференціювати змішану аденому гіпофіза з гіперпролактинемією як проявом гіпотиреозу. В статті наведено клінічний випадок гіперпролактинемії, що поєднувалася із високою концентрацією ТТГ у крові. Пацієнтку турбували загальна слабість, втомлюваність, частий головний біль, що пов’язувала зі значною інтенсивністю навчання у школі. Виявлено підвищені рівні тиреотропного гормону в крові, пролактину і тироксину вільного. Вміст соматотропного, лютеїнізуючого, фолікулостимулюючого гормонів та кортизолу крові був у межах норми. В лівій половині аденогіпофіза виявлено вогнище розмірами 4×3 мм (ймовірніше мікроаденома). Проведено динамічне спостереження із визначенням рівнів пролактину, тиреотропного гормону і тироксину вільного, а також магнітно-резонансного дослідження гіпофіза. Лікування з комбінацією каберголіном, лікарським засобом, що містить сухий екстракт плодів прутняка звичайного, а також L-тироксином, дозволило досягти нормопролактинемії без зниження вмісту пролактину менше норми та утримувати рівень тиреотропного гормону та тироксину вільного в межах норми, не спричиняючи при цьому симптомів передозування L-тироксину.
14
Beley, S. Ya, T. A. Hroshovyi та N. M. Beley. "ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ ТАБЛЕТОК НА ОСНОВІ ЕКСТРАКТІВ МАЛЬВИ ЛІСОВОЇ І ПОДОРОЖНИКА ЛАНЦЕТОЛИСТОГО". Фармацевтичний часопис, № 3 (25 вересня 2018): 37–44. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.3.9358.
Full textAbstract:
Мета роботи. Вивчити вплив фармацевтичних факторів на деякі показники якості таблеток із метою вибору кращих допоміжних речовин (ДР) для розробки складу і технології нового комбінованого таблетованого лікарського засобу на основі сухих екстрактів мальви лісової і листя подорожника ланцетолистого методом вологої грануляції.Матеріали і методи. Основні діючі речовини – сухі екстракти мальви лісової та листя подорожника ланцетолистого, 16 ДР, об’єднаних в 4 групи фармацевтичних факторів.Таблетки отримували методом вологої грануляції. Дослідження впливу ДР на такі показники, як однорідність маси таблеток, їх стираність та стійкість до роздавлювання, а також розпадання таблеток проводили відповідно до вимог ДФУ, 2 видання. Також вивчали залежність стійкості таблеток до вологи від виду ДР в їх складі.Результати й обговорення. У статті вивченно вплив фармацевтичних факторів на деякі показники якості таблеток на основі сухих екстрактів мальви лісової і листя подорожника ланцетолистого. За допомогою чотирифакторного експерименту – греко-латинської квадрату встановлено вплив 4-х якісних факторів на основні показники якості таблеток на основі сухих екстрактів мальви лісової і подорожника ланцетолистого. Побудовано ранжовані ряди переваг для впливу допоміжних речовин на 6 відгуків (показників якості таблеток). Вивчено вплив 16-ти допоміжних речовин на однорідність маси таблеток, їх стираність і стійкість до роздавлювання, а також розпадання і стійкість таблеток до вологи.Висновки. На основі отриманих результатів обрано кращі допоміжні речовини для розробки складу та технології нового комбінованого таблетованого лікарського засобу на основі сухих екстрактів мальви лісової і листя подорожника ланцетолистного методом вологої грануляції, а саме: МКЦ 101, поліплаздон XL-10, натрію карбоксиметилкрохмаль, кремнію діоксид колоїдний, неусилін US-25, 5 % крохмальний клейстер.
15
Vronska, L. V., A. I. Dub, A. Ye Demyd, T. A. Hroshovyi та I. M. Klishch. "ВПЛИВ КОНЦЕНТРАЦІЇ ЕТАНОЛУ В ЕКСТРАГЕНТІ НА ФЛАВОНОЇДНИЙ ПРОФІЛЬ ВИТЯГУ ІЗ ЛИСТЯ ШОВКОВИЦІ БІЛОЇ І ЙОГО ЦУКРОЗНИЖУВАЛЬНУ ДІЮ". Фармацевтичний часопис, № 1 (30 березня 2020): 5–13. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.1.10983.
Full textAbstract:
Мета роботи. Вивчення флавоноїдного профіля спиртових витягів і цукрознижувальної дії сухого екстракту листя шовковиці білої залежно від концентрації етанолу в екстрагенті.
 Матеріали і методи. Матеріал дослідження – рідкі витяги, отримані методом дробної мацерації з листя шовковиці білої за допомогою спиртових розчинів із вмістом етанолу 10–95 % (об/об), співвідношення сировини до екстрагенту 1:10, кратність екстрагування – 5, тривалість одного екстрагування – 24 год; витяги згущували в ротаційному випарювачі і висушували при температурі 45–50 °С. Вивчення флавоноїдного профіля здійснювали хроматографічними методами, кількісний вміст флавоноїдів визначали спектрофотометрично, вміст сухого залишку – гравіметрично. Вивчення цукрознижувальної дії екстрактів проводили на білих щурах (модель «глюкозного навантаження»).
 Результати й обговорення. Якісні дослідження спиртових витягів листя шовковиці білої, здійснені методами ТШХ і ВЕРХ, дозволили ідентифікувати рутин, ізокверцитрин, кемпферол-3-О-глюкозид і кверцитрин (мала кількість). Якісний склад є практично незмінним, що пов’язано із розчинністю глікозидів флавоноїдів у широкому інтервалі концентрацій етанолу. Встановлено, що зростання вмісту етанолу в екстрагенті від 40 до 80 % (об/об), приводить до підвищення екстракції флавоноїдів. Екстрагенти із вмістом етанолу 40–80 % (об/об) дозволяють отримувати рідкі витяги з практично однаковим сухим залишком (2 %). Екстрагенти із вмістом етанолу 70–80 % (об/об) забезпечують найвище вилучення флавоноїдів за інших однакових умов (1,17–1,24 мг/мл у перерахунку на рутин, спектрофотометрично). Сухі екстракти, отримані за допомогою екстрагентів із вмістом етанолу 60–90 % (об/об), показали здатність істотно знижувати рівень глюкози в крові тварин під час «глюкозного навантаження».
 Висновки. Хроматографічний профіль спиртових витягів із листя шовковиці білої містить рутин, ізокверцитрин, кемпферол-3-О-глюкозид і кверцитрин. З підвищенням концентрації етанолу в екстрагенті зростає вміст флавоноїдів, а екстрагенти із вмістом етанолу 70–80 % (об/об) є найбільш ефективними для вилучення флавоноїдів. Сухі екстракти, отримані на основі досліджуваних витягів, істотно знижують рівень глюкози в крові тварин в експерименті на моделі «глюкозного навантаження».
16
Dub, А. І., І. М. Lishch, L. V. Vronska та I. P. Stechyshyn. "ВИВЧЕННЯ ГІПОГЛІКЕМІЧНОЇ ДІЇ ФІТОЗАСОБУ, ЩО МІСТИТЬ СУХІ ЕКСТРАКТИ З ЛИСТЯ ШОВКОВИЦІ БІЛОЇ, СТУЛОК КВАСОЛІ ЗВИЧАЙНОЇ І ПАГОНІВ ЧОРНИЦІ ЗВИЧАЙНОЇ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (7 листопада 2018): 44–49. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i3.9313.
Full textAbstract:
Вступ. Цукровий діабет – це соціальна катастрофа, яка позбавляє життів мільйони людей, і найгіршою тенденцією є те, що дві третини з них мають працездатний вік. Незважаючи на те, що сучасний фармацевтичний ринок представлений широким арсеналом лікарських засобів, які застосовують для профілактики та лікування хворих на цукровий діабет, пошук нових гіпоглікемічних засобів є актуальним завданням сучасної фармації. Завдяки комплексу біологічно активних речовин у рослинах, фітозасоби проявляють багатогранну дію на людський організм, забезпечуючи вплив на різні ланки розвитку діабету та його специфічних і неспецифічних ускладнень при мінімальному ризику токсичних чи алергічних проявів, та можуть слугувати альтернативою для синтетичних цукрознижувальних препаратів.
 Мета дослідження – вивчити гіпоглікемічну дію фітозасобу (комбінація сухих екстрактів з листя шовковиці білої Morus alba L., стулок квасолі звичайної Phaseolus vulgaris L., пагонів чорниці звичайної Vaccinium myrtillus L.).
 Методи дослідження. Дослідження проводили на щурах-самцях лінії Вістар, яким внутрішньошлунково профілактично вводили фітозасіб упродовж 7 днів у різному дозуванні. Як референс-препарати було використано: настій з лікарського збору “Арфазетин”, суспензію таблеток “Метформін”. Визначали концентрацію глюкози у крові тварин натще (до та після введення відповідних засобів), а також за умов проведення орального тесту толерантності до глюкози.
 Результати й обговорення. В усіх дослідних групах, тварини яких отримували фітозасіб, спостерігали зниження базальної глікемії після семиденного профілактичного введення, а також зменшення розвитку глікемії за умов проведення орального тесту толерантності до глюкози. Гіпоглікемічна дія фітозасобу в дозуванні з розрахунку 100 мг/кг сухого екстракту з листя шовковиці білої є порівнюваною з дією препарату “Метформін” та достовірно перевищує дію настою з лікарського збору “Арфазетин”.
 Висновки. Отримані результати дослідження вказують на виражену гіпоглікемічну дію фітозасобу, що містить сухі екстракти з листя шовковиці білої, стулок квасолі звичайної і пагонів чорниці звичайної. Подальше вивчення гіпоглікемічної дії досліджуваного фітозасобу буде здійснено в обраному дозуванні – з розрахунку 100 мг/кг сухого екстракту з листя шовковиці білої.
17
Koshova, O. Yu, V. S. Myrhorod, O. G. Bashura, S. G. Bobro та O. P. Yeromin. "ФАРМАКОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМБІНОВАНОГО ГЕЛЮ НА ОСНОВІ ЕКСТРАКТІВ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ДЕРМАТОЗІВ". Фармацевтичний часопис, № 3 (3 грудня 2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.3.12438.
Full textAbstract:
Мета роботи. Фармакологічне дослідження комбінованого гелю на основі екстрактів лікарських рослин (фітокомплекс екстрактів листя горіха волоського, кропиви дводомної та чабрецю повзучого) для лікування дерматозів на моделях запалення різного генезу.
 Матеріали і методи. На першому етапі проводили визначення протизапальної активності зразків комбінованого гелю на моделі гострого термічного запалення лапи в мишей. Дослідження фармакологічної активності найефективніших зразків, за результатами попереднього досліду, проводили на моделі неалергічного контактного дерматиту, препаратом порівняння слугувала мазь «Вундехіл», виробництва ТОВ «ЕЙМ» (Харків, Україна).
 Результати й обговорення. На моделі термічного запалення лапи у мишей встановлено, що найбільшу протизапальну активність чинить зразок № 4 із вмістом горіха листя екстракту сухого з сумою танінів у перерахунку на галову кислоту та суху речовину 30 мг/100 г гелю, кропиви екстракту сухого з сумою гідроксикоричних кислот у перерахунку на хлорогенову кислоту та суху речовину 20 мг/100 г гелю, чабрецю екстракту сухого з сумою флавоноїдів у перерахунку на рутин та суху речовину 35 мг/100 г гелю, який за ефективністю переважає зразок з окремими рослинними компонентами № 1, 2, 3 та зразки № 5 та 6, в яких вміст сухих екстрактів був збільшений у двічі та у тричі відповідно. Активність зразку № 4 була на рівні 80 %, зразки № 5 та 6 виявили протизапальну активність на рівні 73 % та 71 %.
 На моделі неалергічного контактного дерматиту у щурів, модельованого 2,5 % розчином 2,4-ДНХБ, зразок № 4 виявив виражену ефективність, що підтверджувалося зменшенням клінічних ознак неалергічного контактного дерматиту: зниженням набряку, інтенсивності ураження шкіри та рівня лейкоцитів у крові. За ефективністю зразок № 4 не поступався препарату порівняння мазі «Вундехіл» та переважав таку однокомпонентних зразків № 1, 2, 3.
 Висновки. Проведені дослідження на моделях запалення різного ґенезу показали, що комбінований гель на основі екстрактів лікарських рослин чинить більш виражену протизапальну дію, ніж його окремі компоненти. Отримані результати обґрунтовують доцільність використання екстрактів листя горіха, кропиви та чабрецю у складі засобу та перспективність подальших фармакологічних досліджень гелю з метою створення ефективного засобу для лікування захворювань шкіри запального генезу.
18
О. Сукманов, Валерій, та Андрій В. Супрун. "ЕКСТРАГУВАННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН З ЛУШПИННЯ ЦИБУЛІ СУБКРИТИЧНОЮ ВОДОЮ В СТАТИЧНОМУ РЕЖИМІ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 2 (2021): 265–78. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i2.225749.
Full textAbstract:
Дана робота присвячена дослідженню використання субкритичної води як екстрагента для екстрагування біологічно активних речовин з лушпиння жовтої цибулі ( Állium cépa). Мета дослідження – визначення оптимальних умов екстрагування біологічно активних речовин з лушпиння жовтої цибулі субкритичною водою у статичному режимі. Оптимальні умови були визначені шляхом зміни параметрів факторів: температури 145-185 ̊С, тривалості екстрагування 10-20 хв., відношення маси сировини до маси екстрагента (гідромодуль) 1:30 – 1:60. Інші параметри факторів залишались незмінними для кожного експерименту, а саме установлений тиск 0,8 МПа та ступінь подрібнення сировини …0,5 мм. Для отримання зразків екстрактів лушпиння цибулі було використано експериментальну установку на базі реактора високого тиску «РВД-2-500». В отриманих зразках екстрактів був визначений вміст сухих речовин, загальний вміст поліфенолів, загальний вміст флавоноїдів та антиоксидантну активність. В результаті, найбільше середнє значення цих показників було виявлено в екстрактах, отриманих при температурі 164 ̊С, тривалості екстрагування 20 хвилин, та гідромодуля 1:32. Статична обробка експериментальних даних проводилась за допомогою програмного пакету STATISTICA 10. З метою оптимізації функції відгуку, були отримані рівняння регресії. З гідно отриманим рівнянням, зроблено висновок що взаємодія між факторами відсутня. Значення коефіцієнтів детермінації та кореляції близькі до одиниці, це дозволило зробити висновок, що рівняння адекватні. Ефективність екстрагування субкритичною водою порівнювалось з двома іншими методами. Встановлено, що показники екстрактів, отриманих екстрагуванням субкритичною водою, в 1.36 та в 1.96 разів перевищували показники вмісту сухих речовин екстрактів, в 1.66 та в 1.28 перевищували показники загального вмісту поліфенолів, в 1.72 та в 1.31 перевищували показники по загального вмісту флавоноїдів, отриманих методами екстрагування 70% етанолом та гарячою водою відповідно. Отже, екстрагування біологічно активних речовин з лушпиння жовтої цибулі субкритичною водою в статичному режимі є гарною альтернативою іншим методам екстрагування.
19
Терзієв, Сергій Георгійович, Наталія Володимирівна Ружицька, Ілля Вадимович Сиротюк, Олександр Вікторович Акімов та Максим Володимирович Щербич. "Інноваційні процеси одержання фітоекстрактів і концентратів для харчової, фармацевтичної та парфумерно-косметичної промисловості". Scientific Works 84, № 1 (2020): 73–78. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1873.
Full textAbstract:
В роботі розглядаються шляхи одержання фітоекстрактів з різних груп рослинної сировини для харчової, фармацевтичної та парфумерно-косметичної промисловості з використанням інноваційних технологій адресної доставки енергії. 
 В якості об’єктів досліджень розглянуто ефіроолійну сировину: лаванду, м'яту перцеву, квітки троянди та шипшини; фруктово-ягідну – сливові вичавки, та відходи кавового виробництва – кавове лушпиння. Наведено шляхи використання фітоекстрактів з розглянутої сировини у харчовій, фармацевтичній та парфумерно-косметичній промисловостях. Визначено основні перспективні для вилучення компоненти.
 В якості механізму, який дозволяє підвищити ефективність екстрагування цільових компонентів з розглянутої рослинної сировини розглядається бародифузія, яку ініціює мікрохвильове поле. НВЧ-електромагнітні хвилі виступають засобом адресної доставки енергії до мікро- та наноструктурструктур сировини. Для збереження термолабільних сполук у фітоекстрактах пропонується комбінування бародифузії з кипінням екстрагенту в умовах вакууму. Розглядається конструкція мікрохвильового вакуум-екстрактора. 
 Розглянуто перспективи створення нових технологічних ліній переробки ефіроолійної сировини на основі нового мікрохвильового обладнання. Наведено дані по зразкам продуктів, одержаних за запропонованою технологією. При переробці лаванди та м’яти перцевої окрім екстрактів одержано ефірну олію та гідролати. Під час екстрагування фруктово-ягідної сировини вилучено ло 42% сухих речовин.
 Показано вплив мікрохвильового підведення енергії на вихід сухих речовин з лушпиння. Наведено результати з дослідження кінетики вилучення сухих речовин з сировини при різних режимах екстрагування. В результаті екстрагування кавового лушпиння у запропонованому інноваційному екстракторі одержано екстракти з високим вмістом кофеїну.
20
Kriukova, A. I., I. S. Konovalenko, I. M. Vladymyrova та V. O. Tarasenko. "Розробка технології отримання та дослідження екстракту сухого зі збору аналгетичної та протизапальної активності". Ukrainian Journal of Military Medicine 3, № 1 (2022): 75–86. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2022.1(3)-075.
Full textAbstract:
Вступ. На сьогоднішній день простежується тенденція до переведення лікарської рослинної сировини і зборів на її основі у форму екстракційних фітопрепаратів, що мають ряд переваг перед рослинною сировиною – це забезпечення вилучення максимальної кількості біологічно активних речовин, точність дозування, забезпечення комплексного фармакологічного ефекту при збереженні властивостей багатокомпонентного збору.
 Метою цієї роботи є отримання сухого екстракту на основі рослинного збору аналгетичної та протизапальної активності. Для досягнення поставленої мети необхідно: визначити оптимальні умови екстрагування рослинної суміші, розробити технологію отримання екстракту сухого та встановити показники якості отриманого екстракту у відповідності до нормативної документації України. 
 Матеріали та методи дослідження. Вихідним матеріалом для виготовлення екстракту було обрано рослинний збір з аналгетичною та протизапальною активністю (патент 121151 України на винахід. До складу збору входить наступна лікарська рослинна сировина: гарпагофітуму лежачого корені (Harpagophyti radiх), софори японської бутони (Sophorae japonicae flos immaturus), квасолі звичайної стулки плодів (Phaseoli vulgaris valvae fructus), споришу звичайного трава (Polygoni avicularis herba) при співвідношенні: (50:20:20:10). Рослинна композиція завдяки наявності певних груп біологічно активних речовин, комплексно надає виражену протизапальну та аналгетичну активності. Дослідження показників якості вихідної сировини, рослинного збору, зразків водно-етанольних витягів та екстрактів сухих здійснювали за методиками Державної фармакопеї України.
 Результати. Досліджено технологічні параметри рослинного збору та лікарської рослинної сировини, що входить до його складу, з метою визначення та підвищення ефективності процесу екстрагування. Встановлено, що максимальний вихід біологічно активних речовин у витягах зі збору спостерігається при використанні методу «ультразвукової екстракції» протягом однієї години, як екстрагент доцільно використовувати етанол 20 %, у співвідношенні сировини до екстрагенту (1:8). Оптимальний ступінь подрібнення досліджуваної багатокомпонентної суміші, що містить бутони, траву та корені є від 2 до 5 мм. За отриманими результатами розроблено технологію та технологічну блок-схему виробництва сухого екстракту. У відповідності до вимог ДФУ, визначено параметри стандартизації та показники якості екстракту сухого: опис; ідентифікація з визначенням речовин-маркерів компонентів екстракту методом тонкошарової хроматографії; втрата в масі при висушуванні; зола загальна; спектрофотометричним методом визначено кількісний вміст суми амінокислот у перерахунку на аргінін, вміст флавоноїдів у перерахунку на рутин; методом високоефективної хроматографії визначено вміст гарпагозиду.
 Висновки. Проведено низку фізико‐хімічних та фармакотехнологічних досліджень зі встановлення оптимальних умов екстракції рослинного збору аналгетичної та протизапальної активністі. На основі отриманих даних розроблено технологію отримання екстракту сухого. Встановлені параметри стандартизації отриманого екстракту сухого у відповідності до вимог ДФУ.
21
М. Чорний, Валентин, Тарас Г. Мисюра, Наталия В. Попова та Володимир Л. Зав'ялов. "ПІДБІР РОЗЧИННИКА ДЛЯ ЕКСТРАГУВАННЯ ЦІЛЬОВИХ КОМПОНЕНТІВ З БУРШТИНУ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 1 (2021): 92–99. http://dx.doi.org/10.15421/082106.
Full textAbstract:
Бурштин (сукциніт) є потенційним джерелом комплексу натуральних біологічно активних компонентів, які перспективно використовувати за цільовим призначенням у різних галузях промисловості. У представленій роботі досліджується широкий спектр різнополярних розчинників для екстрагування цільових компонентів з бурштину Волинського видобутку (Україна), відзначається їх вплив на ефективність даного процесу та якісні характеристики отриманого екстракту. Для ряду органічних розчинників досліджено ефективність вилучення розчинних сухих речовин як кількісної характеристики розчинника. За таким показником встановлено, що найкращими екстрагентами є уайт спірит, етанол, ацетон та петролейний етер. Як показник кількісної ефективності вилучення забарвлених речовин, що представлені в сировині фракцією смоли, можна використовувати величину оптичної густини екстрактів, при цьому найбільш високі її значення отримано у випадку ацетону та етанолу. Величина окисно-відновного потенціалу одержаних екстрактів збільшується в процесі екстрагування усіма розчинниками окрім води, з якою цей показник не змінювався. Зміну кольору та структури отриманого шроту ілюстровано фотографями зовнішнього вигляду бурштину після екстрагування. Встановлено, що найбільш ефективними для екстрагування цільових компонентів з бурштину є малополярні розчинники, такі як ацетон та етанол, які в змозі вилучати як гідрофільні, так і гідрофобні речовини. У галузях, що працюють з технологіями та продуктами з високими вимогами до безпечності, для екстрагування цільових компонентів з бурштину доцільно використовувати етанол.
22
Slyvka, N., O. Myhaylytska та I. Turchyn. "РОЗРОБЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ФЕРМЕНТОВАНИХ НАПОЇВ НА ОСНОВІ СИРОВАТКИ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (2016): 153–56. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6832.
Full textAbstract:
Метою досліджень було розробити технологію ферментованих сироваткових напоїв із екстрактом меліси. Зразки меліси лимонної було зібрано протягом червня-серпня у смт. Красне Львівської області, висушено за температури 40 °С. Співвідношення сухої меліси та екстрагенту (очищеної води) 1:1. Тривалість процесу екстрагування складає 60 хв. при температурі 60 ºС. Для приготування сироваткових напоїв використовували нативну молочну сироватку, отриману з-під сиру кисломолочного з масовою часткою сухих речовин 5,5%, кислотністю 70 °Т, та освітлену молочну сироватку, отриману за допомогою теплової денатурації за температури 90–95 °С з наступним відділенням білків. Сироваткові напої виготовляли резервуарним способом. Для заквашування використовували закваску Kefir12 компанії Chr.Hansen. Для покращення кольору використовували натуральний барвник «Карамель», кількість якого у дослідних зразках становила від 0,5 до 1,5 кг/т.
 Встановлено оптимальні дози рецептурних компонентів, зокрема сироватки освітленої, цукру, екстракту меліси, барвника «Карамель», регулятора кислотності та заквашувального препарату.
23
Kurylo, Kh I., I. M. Klishch, A. S. Volska та Ya V. Rozhkovskyi. "СКРИНІНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ФІТОКОМПОЗИЦІЙ НА ОСНОВІ СУХИХ EКCТPAКТIВ КOЗЛЯТНИКA, ЧОРНИЦІ ЗВИЧАЙНОЇ І ТАУРИНУ З ПОТЕНЦІЙНИМИ ГІПОГЛІКЕМІЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ". Фармацевтичний часопис, № 4 (30 грудня 2018): 62–68. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.4.9705.
Full textAbstract:
Мета роботи. Скринінгові дослідження фітокомпозицій на основі сухих eкcтpaктiв кoзлятникa, чорниці звичайної і таурину з потенційними гіпоглікемічними властивостями
 Матеріали і методи. Oб'єкт дocлiджeнь – кoмбiнoвaний зaciб нa ocнoвi сухого екстракту кoзлятникa лiкapcькoгo, чорниці звичайної і таурину, а також його ліпосомальна форма з умовною назвою «Галевіт». Проведено дослідження по визнaчeнню найбільш eфeктивниx за гіпоглікемічною активністю дoз фітокомпозиції на основі козлятника лікарського і її ліпосомальної форми «Галевіт» за допомогою орального тесту толерантності до глюкози у тварин. Гiпoглiкeмiчнy дiю досліджуваних екстрактів oцiнювaли зa здaтнicтю знижyвaти piвeнь глюкoзи нa мaкcимyмi poзвиткy гiпepглiкeмiї пicля нaвaнтaжeння глюкoзoю шляxoм пoбyдoви гpaфiкy глiкeмiчнoї кривої. Кoнцeнтpaцiю глюкoзи в кpoвi визнaчaли зa дoпoмoгoю тecт-cмyжoк, глюкoмeтpoм “Accu-Chek performa”. Кpoв для дocлiджeнь oтpимyвaли з xвocтoвoї вeни щypiв, шляxoм диcтaльнoї peзeкцiї xвocтa.
 Результати й обговорення. Скринінгові дослідження гіпоглікемічної активності фітокомпозиції на основі козлятника лікарського та її ліпосомальної форми під умовною назвою «Галевіт» виявили здатність фітозасобів в дозах 50 мг/кг, 75 мг/кг, 100 мг /кг, 125 мг/кг та 150 мг/кг до зниження рівня глікемії в оральному тесті толерантності до глюкози у інтактних білих щурів. Встановлено, що найбільш виразна гіпоглікемічна активність фітокомпозицій виявила себе в дозах 100, 125 і 150 мг/кг і у терміні 30-60 хв після відтворення тесту. Зниження рівня глікемії під впливом досліджуваних фітокомпозицій у ці терміни експерименту було максимальним і набувало статистично значущих відмінностей від значень тварин, яким фітокорекція не проводилась, або проводилась в нижчих дозах – 50 мг/кг та 75 мг/кг. При цьому встановлено, що подальше збільшення дози фітокомпозицій до 125 мг/кг та 150 мг/кг не призводило до статистично значимого додаткового підвищення гіпоглікемічного ефекту фітокомпозицій в оральному тесті толерантності до глюкози. Аналіз результатів досліджень гіпоглікемічної активності досліджуваних фітокомпозицій показав, що фітокомпозиція Галевіт в дозі 100 мг/кг в оральному тесті толерантності до глюкози проявила більш виразну гіпоглікемічну дію, за якою достовірно переважала гіпоглікемічні ефекти фіто композиції на основі козлятника лікарського в дозі 100 мг/кг і референс-фітозасобу Арфа комбі в дозі 150 мг/кг протягом усього терміну експерименту.
 Висновки. Встановлено, що в дозі 100 мг/кг фітокомпозиція на основі екстрактів козлятника лікарського, чорниці звичайної і таурину в оральному тесті толерантності до глюкози проявляє найвищу гіпоглікемічну активність. Найбільш виражена гіпоглікемічна дія проявлялась при введені тваринам фітокомпозиції Галевіт.
24
Barchuk, O. Z., T. A. Hroshovyi, O. M. Zalis’ka, V. Yа Shalata та N. M. Maksymovych. "ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ КІЛЬКІСНИХ ФАКТОРІВ ПРИ СТВОРЕННІ ТАБЛЕТОК ЕКСТРАКТІВ ЛИСТЯ ЧОРНИЦІ І ТРАВИ КОЗЛЯТНИКА ТА ТАУРИНУ МЕТОДОМ ПРЯМОГО ПРЕСУВАННЯ". Фармацевтичний часопис, № 4 (30 грудня 2018): 42–48. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.4.9706.
Full textAbstract:
Мета роботи. Вивчення впливу 7-ми кількісних факторів на властивості мас для таблетування і основні показники таблеток при розробці нового комбінованого таблетованого лікарського засобу з гіпоглікемічною активністю на основі сухих екстрактів листя чорниці і трави козлятника в комбінації з таурином.
 Матеріали і методи. Активними фармацевтичними інгредієнтами були сухі екстракти листя чорниці і трави козлятника, таурин, допоміжні речовини (ДР). Дослідження впливу 7-ми кількісних факторів ДР на такі показники, як процес пресування, однорідність маси таблеток, стійкість таблеток до роздавлювання, стираність і розпадання таблеток екстрактів листя чорниці і трави козлятника та таурину методом прямого пресування проводили відповідно до вимог Державної фармакопеї України (ДФУ), 2 видання. Досліджували також процес заповнення матриці таблетної машини порошковою масою для таблетування та середню масу зпресованих таблеток як показники, що найбільше характеризують придатність порошкової маси до прямого пресування.
 Результати й обговорення. За допомогою методу випадкового баласу вивчено вплив кількостей 7-ми ДР на основні показники порошкових мас і таблеток екстрактів листя чорниці і трави козлятника та таурину. Для кожного із показників будували діаграми розсіювання. Аналіз діаграм розсіювання показав, що із збільшенням кількості лактози покращується однорідність маси таблеток та зменшується час розпадання. Із збільшенням кількості маніту погіршується однорідність маси таблеток та збільшується час розпадання. Збільшення кількості натрій карбоксиметилкрохмалю в складі таблеток веде до суттєвого погіршення однорідності маси і в межах вивчених інтервалів зменшує час розпадання.
 При збільшенні кількості неусіліну US 2 в складі таблеток екстрактів листя чорниці і трави козлятника та таурину покращується однорідність маси, підвищується стійкість до роздавлювання, зменшується стираність, проте дещо збільшується час розпадання. Збільшенння кількості кальцій карбонату в складі таблеток веде до погіршення однорідності маси, підвищення стійкості таблеток до роздавлювання, зменшення їх стираності, однак призводить до суттєвого збільшення часу розпадання. Збільшення кількості натрій кроскармелози в складі таблеток покращує однорідність дозування та суттєво зменшує час розпадання таблеток.
 Висновки. За допомогою методу випадкового балансу вивчено вплив 7-ми кількісних факторів на фармако-технологічні показники таблеток екстрактів листя чорниці і трави козлятника та таурину. За сукупністю основних показників кращими ДР для створення таблеток на основі екстрактів листя чорниці і трави козлятника в комбінації з таурином відібрано таблетозу, неусілін US 2, натрій кроскармелозу, МКЦ 200 та магній стеарат.
25
Pavlyuk, I. V., N. Y. Stadnytska та V. P. Novikov. "СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА ШЛЯХИ ЗАСТОСУВАННЯ КОМПЛЕКСУ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ СПОЛУК, ОТРИМАНИХ ЕКСТРАГУВАННЯМ ШРОТУ ШИШОК ХМЕЛЮ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 10 (2015): 236–41. http://dx.doi.org/10.15421/40251036.
Full textAbstract:
Досліджено кількісний та якісний склад поліфенольних сполук густого 70 %-го водно-етанольного екстракту зі шроту шишок хмелю, серед яких ідентифіковано галову, хлорогенову, кавову, кумаринову, ферулову, коричну органічні кислоти та флавоноїди: рутин, гесперідин, мірицетин, морин, катехін, кемпеферол та кверцетин. Визначено суму амінокислот та основні мікро- та макроелементи та запропоновано основні показники для стандартизації субстанції, зокрема: опис, вміст етанолу, сухий залишок, вміст флавоноїдів і мікробіологічна чистота. Проведено експериментальні дослідження з вивчення антимікробної, антиоксидантної та фотопротекторної активності, отримані результати підтверджують доцільність його використання у складі косметичних та мийних засобів.
26
Федоришин, О. М., Д. С. Загородня, А. С. Крвавич, А. О. Милянич та Р. О. Петріна. "Розроблення технологічної схеми екстракції коренів Carlina acaulis". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 1 (2021): 93–98. http://dx.doi.org/10.36930/40310116.
Full textAbstract:
Розроблено технологічні схеми одержання екстрактів коренів Carlina acaulis, які дали змогу отримувати вторинні метаболіти лікарських рослин для виробництва фармацевтичних препаратів. Carlina acaulis є лікарською рослиною, яка нині є недостатньо вивченою. Відомо, що корені містять дубильні та смолисті речовини, інулін (12-18 %), барвники, ефірну олію (1-2 %) та цукор. Встановлено, що для максимального вилучення фенольних сполук і флавоноїдів потрібно правильно підібрати ефективну технологію екстрагування. Розроблено на підставі кінетичних закономірностей екстрагування технологічні схеми двома способами – настоюванням та настоюванням з перемішуванням в апараті з мішалкою. Запропоновано як екстрагент використати 70 % водно-етанольну суміш, співвідношення сировина: екстрагент – 1:10, розмір частинок 2 мм. Встановлено, що час екстрагування методом настоювання становить 48 год, методом настоювання з перемішуванням – 3 години. Отримано настоянку в'язкої консистенції, світло-коричневого кольору із вмістом етанолу не більше 15 %, сухим залишком не менше 70 % і також перевірено на мікробіологічну чистоту. Технологічна схема виробництва містить підготовку рослинної сировини (подрібнення, просіювання, зважування), отримання первинної витяжки (мацерація) та фільтрування й освітлення настоянки (очищення від баластних речовин способом охолодження, відстоювання, фільтрування та ін.). Зроблено висновок, що на підставі розроблених технологічних схем можна отримувати екстракти C. acaulis з максимальним виходом фенольних сполук та флавоноїдів. Одержані настоянки мають високі органолептичні та фізико-хімічні показники та можуть застосовуватись як лікарський засіб.
27
Slipchenko, G. D., та O. A. Ruban. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЗІ СТВОРЕННЯ МʼЯКОГО ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ З СУХИМ ЕКСТРАКТОМ ШОЛОМНИЦІ БАЙКАЛЬСЬКОЇ". Фармацевтичний часопис, № 1 (24 березня 2020): 21–27. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.1.10976.
Full textAbstract:
Мета роботи. Провести дослідження з розробки емульгелю з сухим екстрактом шоломниці байкальської, обрати оптимальний гелеутворювач, емульгатор та визначити вміст олійної фази. Вивчити реологічні показники.
 Матеріали та методи. Структурно-механічні (реологічні) властивості гелевих основ і зразків вивчали за допомогою ротаційного віскозиметра «Реотест-2» (Німеччина) з коаксіальними циліндрами. Вибір вмісту олійної фази проводили за допомогою методу оптичної мікроскопії. Ступінь дисперсності та визначення лінійних розмірів частинок емульгелю проводили за допомогою електронного мікроскопа «ConusAcademy» із вбудованою фотокамерою. Для вивчення реопараметрів розрахували показники механічної стабільності.
 Результати й обговорення. У результаті проведених досліджень до складу емульгелю обрано раціональний гелеутворювач – карбопол Ultrez 10 NF, обрано концентрацію емульгатора Prolipid 141TM та визначено вміст олійної фази. Проведено дослідження реологічних властивостей та механічної стабільності запропонованого складу емульгелю.
 Висновки. Як гелеутворювач обрано Ultrez 10 NF (1,5 %), як олійну фазу – олію кукурудзяну (20 %), як емульгатор – Prolipid 141TM (3 %). Доведено, що отриманий емульгель є структурованою системою з пластичним типом течії.
28
Hordiienko, O. I., та Т. А. Hroshovyi. "ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ ТАБЛЕТОК З РОСЛИННИМИ ЕКСТРАКТАМИ ТА ЕФІРНОЮ ОЛІЄЮ". Фармацевтичний часопис, № 3 (18 вересня 2019): 27–34. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.3.10444.
Full textAbstract:
Мета роботи. Дослідити та обрати оптимальні допоміжні речовини (ДР) у склад таблеток на основі сухих екстрактів трави герані криваво-червоної, герані сибірської та ефірної олії шавлії мускатної для місцевого застосування у ротовій порожнині.
 Матеріали і методи. У склад таблеток входить фармацевтична композиція, що містить сухі екстракти трави герані криваво-червоної і герані сибірської, ефірну олію шавлії мускатної, а також ДР. Вплив ДР на фармако-технологічні властивості таблеток вивчали за показниками: процес пресування, зовнішній вигляд, однорідність маси, стійкість до роздавлювання, стираність, час розпадання.
 Результати й обговорення. Результати дисперсійного аналізу експериментальних даних показали, що процес пресування таблеток із МКЦ 102, натрій кроскармелозою та неусіліном UFL2 проходив рівномірно, без адгезії порошкових мас до прес-інструмента. Таблетки із неусіліном UFL 2, компактролом, Ді-Пак і просолвом SMCC 90 мали найкращий зовнішній вигляд. Однорідність маси таблеток в межах ±5 % забезпечували наступні ДР: компактрол, емкомпрес, крохмаль кукурудзяний і прежелатинізований, натрій стеарилфумарат, магній карбонат основний, МКЦ 102, манітол 60. Найміцніші таблетки отримували з допомогою неусіліну US 2, МКЦ 200, натрій карбоксиметилкрохмалю, мікроцелаку 100, Ді-Паку і магній стеарату. Неусілін UFL 2, емкомпрес, МКЦ 102, крохмаль прежелатинізований, лудіпрес і кислота стеаринова дозволили отримати таблетки із найменшою стираністю. А найшвидше розпадались таблетки із натрій кроскармелозою, аеросилом 200, МКЦ бурстом, манітолом 60, емкомпресом і натрій стеарилфумаратом. 
 Висновки. За сукупністю вивчених показників відібрані кращі поєднання ДР для подальшого вивчення з метою розробки оптимального складу та технології таблеток для місцевого застосування у ротовій порожнині.
29
Козир, Г. Р., та Ю. В. Каріна. "ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОТРИМАННЯ ЕКСТРАКТУ З КВІТОК ХРИЗАНТЕМИ САДОВОЇ СОРТУ ПЕКТОРАЛЬ". Medical and Clinical Chemistry, № 1 (22 травня 2021): 68–74. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i1.12110.
Full textAbstract:
Вступ. Хронічний стрес, роздратованість та порушення сну знижують якість життя людини, послаблюють імунітет, підвищують ризик розвитку різних запальних захворювань. Тому зростає попит на лікарські засоби рослинного походження і виникає необхідність розширити їх асортимент. Іноземні джерела свідчать про перспективність використання квіток хризантеми як седативного та протисудомного засобу. Через це перспективною була розробка технології отримання екстракту з квіток хризантеми садової.
 Мета дослідження – вивчити вплив деяких фармацевтичних факторів на ступінь вилучення діючих речовин із квіток хризантеми садової сорту Пектораль для розробки технології отримання сухого екстракту на основі цієї рослини, який у подальшому використовуватимуть як напівпродукт у виробництві нових лікарських форм.
 Методи дослідження. Вивчено вплив на ступінь вилучення біологічно активних речовин таких фармацевтичних факторів, як природа екстрагенту, співвідношення вихідна сировина/екстрагент і метод екстрагування. Критеріями оцінки отриманих сухих субстанцій слугували кількісний вміст суми фенольних сполук (перерахунок на галову кислоту), кількісний вміст суми флавоноїдів (перерахунок на рутин) та кількісний вміст суми гідроксикоричних кислот (перерахунок на хлорогенову кислоту), які визначали спектрофотометричним методом на спектрофотометрі Lambda 25 Perkin Elmer.
 Результати й обговорення. На основі математичного планування експерименту вивчено закономірності вилучення фенольних сполук, флавоноїдів та гідроксикоричних сполук із квіток хризантеми садової сорту Пектораль залежно від концентрації використаного екстрагенту етанолу, співвідношення сировина/екстрагент і методу екстрагування.
 Висновок. Встановлено, що оптимальним способом отримання екстракту з квіток хризантеми садової сорту Пектораль є метод дробної мацерації 70 % етанолом при співвідношенні лікарська рослинна сировина/екстрагент 1:8.
30
Kharandiuk, T. V., R. B. Kosiv, O. M. Borukh, R. S. Dalybozhyk, L. Ya Palianytsia та N. I. Berezovska. "Зниження вмісту віцинальних дікетонів при зброджуванні високогустинного сусла". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (2017): 149–52. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7530.
Full textAbstract:
Одним із завдань високогустинного пивоваріння як сучасної енергоощадної технології є отримання пива високої якості, адже смак і аромат напою ‒ його головні споживчі властивості. Віцинальні дікетони ‒ діацетил (2,3-бутандіон) та 2,3-пентандіон – відіграють значну роль у формуванні смаку. Завдання пивоварів полягає в зведенні до мінімуму їх утворення або пришвидшенні їх відновлення до речовин із вищим порогом відчуття. До основних методів зниження вмісту дікетонів належать оптимізація параметрів бродіння та дозрівання, використання модифікованих штамів дріжджів та іммобілізованих дріжджових клітин. Цього досягають також застосуванням ферменту α-ацетолактатдекарбоксилази, який міститься в ферментному препараті Матурекс. Він каталізує реакцію перетворення α-ацетолактату безпосередньо в ацетоїн, минаючи утворення діацетилу. Таким чином значно знижується вміст дікетонів у пиві та скорочується тривалість його дозрівання. В роботі досліджено вплив параметрів зброджування високогустинного сусла – концентрації сухих речовин у суслі, температури та тривалості процесу на вміст дікетонів у пиві. Визначено оптимальні умови головного бродіння: концентрація сусла 16% сухих речовин, температура бродіння 15 °С, тривалість 7 діб. Встановлено вплив дози ферментного препарату Матурекс 1, 2 і 3 г на 1 гл сусла на вміст віцинальних дікетонів у молодому пиві. Визначено оптимальну дозу препарату, яка становить 2 г на 1 гл сусла. Досліджено вплив ферментного препарату Матурекс на фізико-хімічні показники молодого та готового пива – вміст екстракту та етанолу, рН і кислотність, вміст віцинальних дікетонів. Таким чином, для пришвидшення процесів дозрівання пива в технології високогустинного пивоваріння, зниження вмісту віцинальних дікетонів у пиві та збільшення ефективності виробництва можна рекомендувати зброджування сусла концентрацією 16% сухих речовин при температурі 15 °С впродовж 7 діб з додаванням ферментного препарату Матурекс у кількості 2 г на 1 гл сусла.
31
Myha, M. M., Yu V. Verkhovodova, O. M. Koshovyi, I. V. Kireyev, and T. V. Ilina. "PHYTOCHEMICAL PROFILE AND ANTI-INFLAMMATORY ACTIVITY OF DRY EXTRACTS FROM SALVIA OFFICINALIS LEAVES." Fitoterapia 4, no. 4 (2019): 38–42. http://dx.doi.org/10.33617/2522-9680-2019-4-38.
Full text
32
Kerimova, G. F., V. A. Rybak, А. V. Krechun, and V. М. Kovalev. "STUDY OF ANABOLIC ACTIVITY OF DRY EXTRACTS OF LEAVES AND ROOTSTALKS OF IRIS HUNGARICA IN INTACT ANIMALS." Fitoterapia 2, no. 2 (2020): 50–55. http://dx.doi.org/10.33617/2522-9680-2020-2-50.
Full text
33
Kerimova, G. F., V. A. Rybak, and V. V. Korol. "DETERMINATION OF TOXICOLOGICAL PROPERTIES, ULCEROGENIC AND LOCAL IRRITATING EFFECTS OF DRY EXTRACTS OF LEAVES AND ROOTS OF IRIS HUNGARICA." Fitoterapia 3, no. 3 (2021): 30–36. http://dx.doi.org/10.33617/2522-9680-2021-3-30.
Full textAbstract:
Key words: acute toxicity, ulcerogenic and local irritating effect, acetylsalicylic acid, extract hungarian iris. In addition to high pharmacological activity, one of the most important requirements for drugs is their safety. The study objective was to the acute toxicity LD50 of dry extract of leaves and rhizomes of Hungarian iris when administered intragastrically and intraperitoneally to mice and intraperitoneally to rats, as well as possible ulcerogenic and local irritating effects. The study of the acute toxicity of dry extract of leaves and rhizomes of Hungarian iris was carried out according to the method of B. M. Shtabsky; a study of a possible ulcerogenic effect on the mucous membrane of the stomach and duodenum was carried out on Wistar rats according to the method of J. Marazzi-Uberti. A study of the effect of dry extract of leaves and rhizomes of Hungarian iris and acetylsalicylic acid on the stomach and intestines of animals under conditions of ethanol-induced gastric ulcers were carried out on rats for 14 days. The study of the local irritating effect of the dry extract of leaves and rhizomes of hungarian iris was carried out on rabbits of the Chinchilla breed. When studying the acute toxicity of the dry extract of leaves and rhizomes of Hungarian iris when administered intragastrically to mice (at doses of 500 mg / kg, 5000 mg / kg, 10000 mg / kg and 15000 mg / kg) and intraperitoneally to rats (at doses of 10 mg / kg, 100 mg / kg, 1000 mg / kg, 3000 mg / kg and 5000 mg / kg) it was found that the death of experimental animals did not occur. Dry extract of leaves and rhizomes of Hungarian iris belongs to the V class of toxicity of substances - practically non-toxic substances, according to the classification of toxicity of substances by K. K. Sidorov. Dry extract of leaves and rhizomes of Hungarian iris does not show ulcerogenic action at doses of 50 mg / kg and 150 mg / kg. An insignificant ulcerogenic effect of dry extract of leaves and rhizomes of Hungarian iris on the gastric mucosa of rats was revealed only at a dose of 200 mg / kg. On the model of ethanol stomach ulcers, dry extract of leaves and rhizomes of Hungarian iris did not potentiate the ulcerogenic effect of ethyl alcohol. Dry extract of leaves and rhizomes of Hungarian iris does not show a local irritating effect on the mucous conjunctiva of the eye of rabbits.
34
Matsiuk, K. D., L. I. Vyshnevska та A. V. Buhai. "НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЛОПУХА ВЕЛИКОГО СУЧАСНОЮ МЕДИЦИНОЮ ТА АНАЛІЗ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО РИНКУ ПРЕПАРАТІВ НА ЙОГО ОСНОВІ". Фармацевтичний часопис, № 2 (14 липня 2021): 44–54. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.2.12178.
Full textAbstract:
Мета роботи. Аналіз фармацевтичного ринку України та визначення доцільності виготовлення на основі субстанцій лопуха великого лікарських препаратів різної направленості дії, зокрема в умовах аптеки. Матеріали і методи. На основі бібліосемантичного, аналітичного та логічного методів досліджень при проведенні аналізу джерел літератури визначено доцільність використання сировини лопуха великого в розробці оригінальних лікарських препаратів завдяки наявності в ній активних речовин широкого спектра дії. Результати й обговорення. У результаті маркетингового аналізу визначено, що на фармацевтичного ринку України присутні три препарати з коренів лопуха великого ‒ Детоксифіт та Нефрофіт (у формі складних зборів) Аллотон (у формі розчину для зовнішнього застосування), 5 дієтичних добавок (з них 1 засіб ‒ таблетки і 4 ‒ фіточаї) та косметичні засоби (у вигляді шампунів для волосся ‒ 6 позицій, масок для волосся, кондиціонеру, олійного екстракту, крему для обличчя ‒ по 1 пропозиції. Виробниками продукції є Україна (4 засоби), Польща, Італія та Франція ‒ по 2 засоби. У народній медицині широко використовують відвар, настій, настоянку, олійні розчини, мазі, фітокреми, сухий порошок із коренів, свіже та висушене листя і насіння лопуха великого при артриті, ревматизмі, псоріазі, ранах, пухлинах, подагричних вузлах, для покращання стану волосся і трофіки волосистої частини голови; боротьби з алопецією та сухою себореєю, проявляючи протизапальну, спазмолітичну, полівітамінну, загальнозміцнювальну, антибактеріальну, імуностимулювальну та антифунгінальну дію; покращує обмінні процеси в організмі. Висновки. Враховуючи достатню сировинну базу лопуха великого, широкий спектр фармакологічної дії його субстанцій, при цьому обмежений асортимент на фармацевтичному ринку лікарських препаратів на його основі, було визначено доцільність виготовлення оригінальних засобів різної направленості дії з сировини лопуха великого, зокрема і в умовах аптеки.
35
Kerimova, G. F., and V. A. Rybak. "Experimental determination of the efective dose (ed50) values of IRIS HUNGARICA leaf and rhizome dry extracts with potential anabolic properties." Fitoterapia 3, no. 3 (2020): 33–39. http://dx.doi.org/10.33617/2522-9680-2020-3-33.
Full textAbstract:
Keywords: effective dose, anabolic activity, extract, hungarian iris. Acknowledging the importance of plants in the correction of negative nitrogen balance and mild to moderate muscular atrophy, the following advantages of herbal medicinal products over synthetic drugs were taken into account: optimal bioavailability at the systemic, organ and cellular levels; biochemical digestibility of intermediate and end products of metabolism, which decreases the probability of accumulation significantly; organotropic, allergenic and toxic action. The study objective was to determine ED50 values of Iris hungarica leaf and rhizome dry extracts by application of the least square method to the anabolic activity in the intact animals. The study was conducted in 72 white outbred male rats, weighing 230 to 240 g. The anabolic activity of the extracts is estimated by the following indicators: body weight gain of animals; relative weight of internal organs – heart, gastrocnemius muscle, testes; total protein in blood serum, gastrocnemius and cardiac muscles. The experimental animals were administered extracts in doses of 50 mg/kg, 100 mg/kg, 150 mg/kg, 200 mg/kg, 250 mg/kg, and 300 mg/kg. The mean effective dose was 148.81±23.91 mg/kg for Iris hungarica dry leafextract, and 147.27±26.11 mg/kg for Iris hungarica dry rhizome extract as determined by signs of the anabolic effect in the intact animals. Thus, the presence of anabolic effect in dry extracts of leaves and rhizomes of Hungarian iris shows the potential of herbal medicinal products, and the need for more pharmacological studies in order to create a new medicinal product for the correction of negative nitrogen balance and mild to moderate muscular atrophy.
36
Zarivna, N. O., та О. V. Тryhubchak. "ПІДБІР КІЛЬКОСТЕЙ ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН ПРИ СТВОРЕННІ КАПСУЛ З ГУСТИМ ЕКСТРАКТОМ ЧЕБРЕЦЮ ПОВЗУЧОГО З ВИКОРИСТАННЯМ РЕГРЕСІЙНОГО АНАЛІЗУ". Фармацевтичний часопис, № 2 (4 липня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2017.2.7879.
Full textAbstract:
Мета роботи. Підбір кількостей допоміжних речовин при одержані порошкової маси на основі густого екстракту чебрецю повзучого.Матеріали і методи. Густий екстракт чебрецю повзучого, який отримували згущенням у роторному випарювачі LABOROTA4001 при температурі 80 °С рідкого екстракту чебрецю повзучого. Дослідження впливу кількостей допоміжних речовин для одержання порошкової маси з густим екстрактом чебрецю повзучого проводили за допомогою регресійного аналізу (симетричний композиційний ротатабельний уніформ-план другого порядку).Результати й обговорення. Вивчено вплив кількісних факторів на показники якості порошкової маси з густим екстрактом чебрецю повзучого, за допомогою рівнянь регресії досліджено взаємозв’язок між ними. Встановлено, що збільшення кількості неусіліну UFL 2 позитивно впливає на швидкість течії через насадку, тоді як збільшення кількості натрію кроскармелози підвищує значення насипної густини суміші до і після усадки та значно зменшує кут природного укосу. Надаючи рівнянням регресії канонічного вигляду та провівши аналіз ліній рівного виходу отримано оптимальний склад порошкової маси з густим екстрактом чебрецю повзучого.Висновок. На основі комплексу проведених досліджень запропоновано склад порошкової маси з густим екстрактом чебрецю повзучого: густого екстракту чебрецю повзучого (сухий залишок - 80 %) в перерахунку на сухий - 0,075 г, неусіліну UFL 2 - 0,02 г, натрію кроскармелози - 0,022 г, МКЦ 101 - 0,078 г.
37
Darzuli, N. P., T. A. Hroshovyi, K. V. Sokolova та O. A. Podpletnia. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН НА ФАРМАКО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ПОРОШКОВИХ МАС ПРИ РОЗРОБЦІ ТЕХНОЛОГІЇ ТАБЛЕТОК ЕКСТРАКТУ ГРУШАНКИ КРУГЛОЛИСТОЇ". Фармацевтичний часопис, № 2 (21 червня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.2.8995.
Full textAbstract:
Мета роботи. Дослідження впливу допоміжних речовин на фармако-технологічні властивості порошкових мас для таблетування при розробці таблеток методом прямого пресування на основі сухого екстракту грушанки круглолистої.Матеріали і методи. Використано сухий екстракт грушанки круглолистої та 27 допоміжних речовин п’яти технологічних груп. Вивчення впливу допоміжних речовин на фармако-технологічні властивості сумішей для таблетування, а саме: кут природнього укосу, вільну насипну густину, насипну густину після ущільнення та текучість проводили відповідно до вимог ДФУ 2 видання. Процес пресування таблеток екстракту грушанки круглолистої оцінювали за п’ятибальною шкалою.Результати й обговорення. При створенні таблеток методом прямого пресування вивчено вплив 27 допоміжних речовин (ДР) на фармако-технологічні показники сумішей для таблетування, що містять екстракт грушанки круглолистої. Дослідження проводили з використаннням математичного планування експерименту – греко-латинського кубу 2-го порядку.Результати дисперсійного аналізу експериментальних даних показали, що найкращу текучість порошкових мас з екстрактом грушанки круглолистої забезпечують фруктоза, мікрокристалічна целюлоза (МКЦ) 200, крохмаль картопляний, неуселін US 2 та кальцію стеарат.Найменше значення кута природнього укосу порошкових мас з екстрактом грушанки круглолистої отримували при використанні фруктози, крохмалю картопляного, МКЦ 302, неуселіну US 2 і магнію стеарату.Найбільше значення вільної насипної густини порошкових мас з екстрактом грушанки круглолистої отримували при використанні цукру Compri M3 натрій карбоксиметилкрохмалю, крохмалю картопляного, кальцію гідрофосфату безводного, МКЦ бурсту, а насипної густини після ущільнення – цукру Compri M3, крохмалю картопляного, кальцію гідрофосфату безводного, МКЦ бурсту.Найкращі значення показника індексу Кара отримали при використанні крохмалю картопляного та фруктози.Найкраще процес пресування таблеток відбувався при використанні таблетози 80, парлітолу 200 SD, лудіпресу, prosolv SMCC 90, МКЦ 200, vivapur 14, prosolv EASYtab SP, vivapur 102.Висновки. За допомогою греко-латинського кубу 2-го порядку вивчено вплив 27-ми ДР на фармако-технологічні властивості порошкових мас (плинність, кут природного укосу, вільну насипну густину, насипну густину після ущільнення) і процес пресування таблеток з екстрактом листя грушанки круглолистої.Фармако-технологічні показники порошкових мас екстракту грушанки круглолистої з ДР вказують на можливість отримання таблеток методом прямого пресування.
38
Shanaida, M. I., O. M. Oleshchuk, P. H. Lykhatskyi та I. Z. Kernychna. "ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕПАТОПРОТЕКТОРНОЇ АКТИВНОСТІ РІДКОГО ЕКСТРАКТУ ТРАВИ ЧАБЕРУ САДОВОГО ПРИ ТЕТРАХЛОРМЕТАНОВОМУ ГЕПАТИТІ". Фармацевтичний часопис, № 2 (4 липня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2017.2.7899.
Full textAbstract:
Мета роботи. Вивчити гепатопротекторну активність рідкого екстракту трави чаберу садового (Sаturejа hortensis L.) при експериментальному гострому тетрахлорметановому гепатиті.Матеріали і методи. Рідкий екстракт виготовлено шляхом послідовної екстракції подрібненої трави чаберу садового спиртом етиловим (70 %, 50 % та 30 %) з наступним об’єднанням витягів та їх концентруванням; його дозування здійснювали в перерахунку на сухий залишок. Для моделювання гепатиту щурам дворазового вводили 50 % олійний розчин тетрахлорметану у дозі 1 мл/кг маси тіла тварин. Для вивчення гепатопротекторної дії рідкого екстракту трави чаберу садового були вибрані дози 50 мг/кг, 100 мг/кг і 200 мг/кг маси тіла тварин; як препарат порівняння використовували «Силібор» у дозі 50 мг/кг.Результати й обговорення. Введення піддослідним тваринам рідкого екстракту трави чаберу садового з профілактичною метою на тлі тетрахлорметанового отруєння значно зменшило загальні прояви ураження. У ході експерименту вижили всі щури, які отримували екстракт, що вказує на перспективність вивчення його гепатопротекторної дії. Найбільш вірогідні зміни у досліджуваних біохімічних показниках організму щурів встановлено при використанні екстракту у дозі 200 мг/кг: за впливом на вміст малонового діальдегіду, молекул середньої маси та коефіцієнт маси печінки досліджуваний екстракт достовірно не відрізнявся від референс-препарату «Силібор», а за такими біохімічними показниками, як вміст загального білка і активністю супероксиддисмутази достовірно його перевершував. Використання доз екстракту 50 мг/кг і 100 мг/кг проявляло достовірний позитивний ефект тільки на деякі досліджувані показники уражених тварин.Висновки. Профілактичне введення рідкого екстракту трави чаберу садового у дозі 200 мг/кг ураженим тетрахлорметаном щурам суттєво знижувало інтенсивніть ураження печінки порівняно з контрольною патологією.
39
Штробля, А. Л. "ВИВЧЕННЯ ЖОВЧОВИДІЛЬНО ТА ЖОВЧОУТВОРЮВАЛЬНО ФУНКЦІЙ ПЕЧІНКИ В УМОВАХ ТЕТРАХЛОРМЕТАНОВОГО ГЕПАТИТУ ПІСЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЕКСТРАКТУ З ЛИСТЯ АБРИКОСА ЗВИЧАЙНОГО". Здобутки клінічної і експериментальної медицини 22, № 1 (2015). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2015.v22.i1.4239.
Full textAbstract:
<p>РЕЗЮМЕ. В експерименті на щурах, уражених тетрахлорметаном, встановлені порушення у жовчовидільній та<br />жовчоутворювальній функціях печінки. Це підтверджується зменшенням швидкості секреці жовчі та об’єму, а<br />також зменшенням вмісту холестеролу та жовчних кислот у жовчі та збільшенням вмісту холестеролу у сироватці<br />крові. Доведено позитивний вплив сухого екстракту з листя абрикоса звичайного на процеси жовчовиділення та<br />жовчоутворення у щурів після ураження х тетрахлорметаном.<br />КЛЮЧОВІ СЛОВА: тетрахлорметан, сухий екстракт з листя абрикоса звичайного, жовчовиділення, жовчоутворення.</p>
40
Maloshtan, L. M., E. A. Z. Zeghdani та L. А. Shakina. "ВПЛИВ МАЗІ, ЩО МІСТИТЬ СУХИЙ ЕКСТРАКТ КОРЕНЯ СОЛОДКИ, НА ФАГОЦИТАРНУ АКТИВНІСТЬ ГРАНУЛОЦИТАРНИХ НЕЙТРОФІЛІВ КРОВІ В МУРЧАКІВ З ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИМ ДЕРМАТИТОМ". Фармацевтичний часопис, № 4 (6 лютого 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2016.4.7120.
Full textAbstract:
У статті наведено результати вивчення впливу мазі «Алерголік», що містить сухий екстракт кореня солодки, на фагоцитарну активність гранулоцитарних нейтрофілів крові мурчаків з експериментальним алергічним контактним дерматитом, викликаним 2,4-динітрохлорбензолом. Згідно з отриманими даними, мазь «Алерголік», що застосовувалась в умовах лікувально-профілактичного режиму, мала виражену імунотропну дію, яка полягала в достовірному зниженні, відносно групи контрольної патології, фагоцитарної активності гранулоцитарних нейтрофілів, чого не спостерігали в групі тварин, яких лікували препаратом порівняння «Фладекс».
41
Barchuk, O. Z., T. A. Groshovyi, O. M. Zaliska, V. Jа Shalata та I. Yu Revyatsky. "РОЗРОБКА ОПТИМАЛЬНОГО СКЛАДУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ТАБЛЕТОК ЕКСТРАКТУ ТРАВИ КОЗЛЯТНИКА, ЕКСТРАКТУ ЛИСТЯ ЧОРНИЦІ ТА ТАУРИНУ МЕТОДОМ ПРЯМОГО ПРЕСУВАННЯ". Фармацевтичний часопис, № 4 (29 грудня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2017.4.8352.
Full textAbstract:
Повідомлення 1. Вивчення впливу допоміжних речовин на фармако-технологічні характеристики порошкових мас при створенні таблеток екстракту трави козлятника, екстракту трави чорниці та таурину методом прямого пресування.Мета роботи. Вивчення впливу допоміжних речовин на властивості мас для таблетування і основні показники таблеток із метою розробки нового комбінованого таблетованого лікарського засобу з гіпоглікемічною активністю на основі сухих екстрактів із листя чорниці звичайної, трави козлятника лікарського та таурину.Матеріали і методи. Основні діючі речовини – сухі екстракти з листя чорниці звичайної та трави козлятника лікарського, таурин, допоміжні речовини 6 технологічних груп. Дослідження впливу допоміжних речовин (ДР) на такі показники, як текучість, кут природного укосу, вільну насипну густину, насипну густину після усадки, засипку порошкової маси матриці таблетної машини і середню масу таблеток після пресування порошкових мас при створенні таблеток екстракту трави козлятника, екстракту листя чорниці та таурину методом прямого пресування проводили відповідно до вимог ДФУ 2 видання.Результати й обговорення. Вивчено вплив 25-ти ДР на фармако-технологічні властивості порошкових мас (плинність, кут природного укосу, вільну насипну густину, насипну густину після усадки, процес засипки порошковою масою матриці таблеткової машини) та середню масу таблеток з екстрактом трави козлятника, екстрактом листя чорниці та таурином. За допомогою шестифакторного експерименту – гіпер-греко-латинського квадрату четвертого порядку вивчено вплив 6-ти якісних факторів на основні показники порошкових мас з екстрактом трави козлятника, екстрактом листя чорниці та таурином. Для кожного із показників побудовані ранжовані ряди переваг вивчених ДР.Результати дисперсійного аналізу експериментальних даних показали, що на текучість порошкових мас екстракту трави козлятника, екстракту трави чорниці і таурину найбільш позитивно впливають тальк, магнію стеарат, МКЦ 112, маніт, МКЦ бурст і натрій карбоксиметилкрохмаль.Найменше значення кута природного укосу порошкових мас отримували при використанні таблетози, гарке плюс таб., кальцію стеарату, натрій карбоксиметилкрохмалю і кальцію карбонату.Найбільше значення вільної насипної густини і насипної густини після усадки порошкових мас отримували при використанні таблетози, натрій карбоксиметилкрохмалю, МКЦ+натрій КМЦ, гарке плюс таб., кальцію карбонату, тальку, МКЦ 302, МКЦ 12 і магнію стеарату.Процес заповнення матриці таблетної машини порошковою масою екстрактів трави козлятника, листя чорниці і таурину найкраще проходив при використанні натрій карбоксиметилкрохмалю, маніту, кислоти стеаринової, МКЦ 200, магнію карбонату основного.Найбільше значення середньої маси таблеток екстрактів трави козлятника, листя чорниці і таурину отримували при використанні кальцію карбонату, натрій карбоксиметикрохмалю, МКЦ 302, МКЦ+натрій КМЦ, магнію стеарату, і маніту.Отримані результати за показниками текучості порошкових мас, кута природнього укосу, вільної насипної густини до та після ущільнення вказують на можливість отримання таблеток екстракту трави козлятника, екстракту листя чорниці та таурину методом прямого пресування.Висновки. Вивчено вплив 25-ти ДР на фармако-технологічні властивості порошкових мас (плинність, кут природного укосу, вільну насипну густину, насипну масу після ущільнення, процес засипки порошковою масою матриці таблеткової машини) та середню масу таблеток з екстрактом трави козлятника, екстрактом листя чорниці та таурином. За допомогою шестифакторного експерименту гіпер-греко-латинського квадрату четвертого порядку вивчено вплив 6-ти якісних факторів на основні відгуки (показники) порошкових мас з екстрактом трави козлятника, екстрактом листя чорниці та таурином. Побудовані ранжировані ряди переваг впливу ДР на 6 відгуків (показників) порошкових мас і таблеток екстракту трави козлятника, екстракту листя чорниці та таурину.
42
Barchuk, O. Z., T. A. Groshovyi, O. M. Zaliska та V. Ya Shalata. "ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН НА ФАРМАКО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТАБЛЕТОК ЕКСТРАКТУ ЧОРНИЦІ ЛИСТЯ, ЕКСТРАКТУ КОЗЛЯТНИКА ТРАВИ ТА ТАУРИНУ, ОТРИМАНИХ МЕТОДОМ ПРЯМОГО ПРЕСУВАННЯ". Фармацевтичний часопис, № 1 (24 березня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.1.8609.
Full textAbstract:
Мета роботи. Дослідження впливу допоміжних речовин на фармако-технологічні показники таблеток з метою розробки нового комбінованого лікарського засобу з гіпоглікемічною активністю на основі сухого екстракту чорниці листя, екстракту козлятника трави та таурину методом прямого пресування.Матеріали і методи. Основні діючі речовини - сухі екстракти з листя чорниці звичайної і трави козлятника лікарського, таурин і 30 допоміжних речовин згрупованих у 6 якісних факторів за властивостями і призначенями. В роботі використовували математичне планування експерименту на основі гіпер-греко-латинського квадрату четвертого порядку, що дає можливість встановити залежність між складом таблеток та їх основними фармако-технологічними показниками (процес пресування, однорідність маси, стійкість таблеток до роздавлювання, стираність, час розпадання), відповідно до вимог ДФУ 2.Результати й обговорення. Вивчено вплив 30-ти допоміжних речовин на фармако-технологічні властивості таблеток (процес пресування, однорідність маси, стійкість до роздавлювання, стираність, час розпадання) на основі сухих екстрактів чорниці листя, козлятника трави та таурину. За допомогою шестифакторного експерименту - гіпер-греко-латинського квадрату четвертого порядку вивчено вплив 6-ти якісних факторів на фармако-технологічні показники досліджуваних таблеток. Для кожного із показників побудовані ранжовані ряди переваг вивчених допоміжних речовин.Дисперсійний аналіз експериментальних даних показав, що найкраще процес пресування таблеток екстракту чорниці листя, екстракту козлятника трави і таурину проходить при використанні парлітол 100SD+манітолу, кислоти стеаринової, неусиліну УФЛ і натрій крохмальгліколяту.Найбільш однорідну масу таблеток отримано при використанні неусиліну УС та неусиліну УФЛ, натрій карбоксиметилкрохмалю, просолву ОДТ Г 2, магнію стеарату та олії гідрогенізованої.Найбільш стійкі до роздавлювання таблетки отримували при використанні МКЦ 200, МКЦ бурст, магнію стеарату, неусиліну УС 2, натрію кроскармелози та натрій карбоксиметилкрохмалю.Найменшу стираність мали досліджувані таблетки, до складу яких входила МКЦ бурст, неусилін УС 2, МКЦ 200, кросповідон ХЛ 10, кислота стеаринова і лудіпрес.Найшвидше розпадалися таблетки екстракту чорниці листя, екстракту козлятника трави і таурину при використанні маніту, таблетози, натрій кроскармелози, кальцію карбонату, натрій стеарилфумарату, МКЦ 102, просолву ОДТ Г 2.Висновки. Дослідженно вплив 30-ти допоміжних речовин на фармако-технологічні властивості таблеток екстракту чорниці листя, екстракту козлятника трави і таурину (процес пресування, однорідність маси, стійкість до роздавлювання, стираність і розпадання). За допомогою гіпер-греко-латинського квадрату четвертого порядку вивчено вплив 6-ти якісних факторів на основні відгуки (показники) таблеток екстракту чорниці листя, екстракту козлятника трави і таурину. Побудовані ранжовані ряди переваг впливу ДР на 5 відгуків (показників) таблеток екстракту чорниці листя, екстракту козлятника трави і таурину.
43
Beley, S. Ya, T. A. Hroshovyi та N. M. Beley. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА ТЕХНОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ МАСИ ДЛЯ ТАБЛЕТУВАННЯ І ДЕЯКІ ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ТАБЛЕТОК НА ОСНОВІ СУХИХ ЕКСТРАКТІВ МАЛЬВИ ЛІСОВОЇ І ПОДОРОЖНИКА ЛАНЦЕТОЛИСТОГО". Фармацевтичний часопис, № 4 (29 грудня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2017.4.8377.
Full textAbstract:
Мета роботи. Вивчення впливу допоміжних речовин на процес зволоження та грануляції, втрату в масі, текучість і насипну густину маси для таблетування, процес пресування та зовнішній вигляд таблеток з метою розробки нового комбінованого таблетованого лікарського засобу на основі сухих екстрактів квітів мальви лісової і листя подорожника ланцетолистого методом вологої грануляції.Матеріали і методи. Основні діючі речовини – сухі екстракти з квітів мальви лісової та листя подорожника ланцетолистого, 16 допоміжних речовин, які були згруповані в 4 групи фармацевтичних факторів. Таблетки отримували методом вологої грануляції. Дослідження впливу допоміжні речовини на такі показники, як текучість і насипну густину маси для таблетування, проводили відповідно до вимог ДФУ, 2 вид. Оцінку процесу зволоження і грануляції, процесу пресування і зовнішнього вигляду таблеток проводили за п’ятибальною шкалою. Втрату в масі при зволоженні та грануляції визначали у відсотках.Результати й обговорення. Враховуючи результати досліджених фармако-технологічних властивостей сухих екстрактів мальви лісової і подорожника ланцетолистого, для виготовлення таблеток було вирішено використати метод вологої грануляції. Для цього необхідно підібрати склад – раціональні допоміжні речовини, і розробити технологію даної лікарської форми. В статті наводяться результати дослідження впливу різних груп допоміжних речовин і їх представників на технологічні властивості маси для таблетування і процес пресування при розробці складу і технології таблеток на основі екстрактів мальви лісової і подорожника ланцетолистого за допомогою математичного планування експерименту. Найкращі відгуки було отримано при використанні таких допоміжних речовин, як сахароза, лактози моногідрат, МКЦ 101 і 102, неуселін UFL-2, аеросил, розчин плаздону К-25.Висновки. За допомогою чотирьохфакторного експерименту – греко-латинського квадрату встановлено вплив 4-х якісних факторів на основні властивості маси для таблетування, процес пресування і зовнішній вигляд таблеток на основі сухих екстрактів мальви лісової і подорожника ланцетолистого. Це дозволить звузити коло допоміжних речовин для подальшої розробки оптимального складу і технології таблеток, використання яких дасть можливість отримати таблетовану лікарську форму із стабільними показниками якості в умовах промислового виробництва.
44
Акімов, Олександр Вікторович, Михайло Юрійович Молчанов, Олександр Кирилович Войтенко та Олег Григорович Бурдо. "Кінетика та енергетика процесів екстрагування з деревини дуба в електромагнітному полі". Scientific Works 85, № 1 (2021). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v85i1.2076.
Full textAbstract:
У статті розглянутий новий перспективний метод екстрагування з використанням електромагнітних технологій. Надані переваги методу екстрагування у електромагнітному полі перед традиційним методами. 
 Головною проблемою традиційних технологій є неповнота вилучення цільових компонентів та тривалість процесу екстрагування. Розглянуто можливості та перспективи використання дубових екстрактів у різних галузях промисловості. Сформульовано головне науково-технічне протиріччя процесу екстрагування. Запропонована гіпотеза екстрагування у електромагнітному полі. 
 Приводиться методика дослідження та детальний опис установок, на яких проводилися експериментальні дослідження. Приведені параметри, при яких проводилися експериментальні дослідження. Представлені порівняння термограм, зміни коефіцієнтів світлопропускання та витрат електроенергії п’ятьох серій експериментів, де екстрагентом виступала вода, проведено їх аналіз. Представлені дані щодо концентрації сухих речовин у отриманих екстрактах. 
 Проведено серію експериментальних дослідження з екстрагування дубової деревини етиловим спиртом, представлені термограми процесів та зміни коефіцієнта світлопропускання. Проведено порівняння концентрації сухих речовин у отриманих екстрактах. 
 Запропонована інноваційна технологія отримання високоекстарктивних вин з використанням МХ технологій та дубової деревини, як альтернатива витримки в дубових бочках. Дана коротка органолептична характеристика отриманих екстрактів та високоекстрактивних вин. 
 Доведена гіпотеза о можливості отримання поліекстрактів при використанні розчинника із полярними молекулами та в умовах мікрохвильового поля. Підтверджено дію механодифузійного ефекту. Визначено, що вихід цільових компонентів у МХ екстракторах в 2,5…5 разів вищий, ніж у традиційних при знижені енергетичних витрат у 1,5…2 рази. 
 Визначено, що найбільш привабливими є плівкові та циркуляційні екстрактори, вони мають переваги щодо отримання якісних поліекстрактів з дубової деревини, з більш повним вилученням компонентів та перспективами промислового впровадження.
45
Ruban, O. A., T. Ye Kolisnyk та G. D. Slipchenko. "ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ МАТЕМАТИЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ ПРИ ОПТИМІЗАЦІЇ СКЛАДУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ МАТРИКСНИХ ТАБЛЕТОК ІЗ СУХИМ ЕКСТРАКТОМ ЛИСТЯ ЧОРНИЦІ". Фармацевтичний часопис, № 2 (21 червня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.2.9003.
Full textAbstract:
Мета роботи. Вивчення впливу таких якісних факторів, як природа зв’язувальної речовини, вологовміст та фракційний склад, на фармако-технологічні показники гранульованих таблеткових мас та матриксних таблеток із сухим екстрактом листя чорниці.Матеріали і методи. Вплив досліджуваних факторів визначали за показниками насипної густини таблеткових мас до та після усадки, індексу Карра та стійкості таблеток до роздавлювання. Усі випробування проводили згідно з методиками Державної фармакопеї України. Інтерпретацію результатів дослідження проводили на підставі дисперсійного аналізу експериментальних даних.Результати й обговорення. За допомогою методу трифакторного дисперсійного аналізу встановлено, що природа зв’язувальної речовини значуще впливає на всі досліджувані фармако-технологічні показники, тоді як вологовміст є значущим лише для стійкості таблеток до роздавлювання, а фракційний склад – лише для густини вільно насипаної таблеткової маси.Висновки. На основі проведених досліджень встановлено наступні оптимальні параметри виготовлення матриксних таблеток з сухим екстрактом листя чорниці методом вологої грануляції: використання у якості гранулюючої рідини 15 % розчину коповідону марки Plasdone S-630; залишковий вологовміст маси для таблетування – (4,5±0,1) %; фракційний склад маси для таблетування – суміш із рівних кількостей гранул розміром менше 0,5 мм та гранул, розмір яких більше 0,5 мм, але менше 1,0 мм.
46
Терзієв, Сергій Георгійович, Наталія Володимирівна Ружицька, Максим Володимирович Щербич та Юсеф Альхурі. "Інтенсифікація процесу екстрагування в технологіях утилізації відходів харчових та олійних виробництв". Scientific Works 85, № 1 (2021). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v85i1.2079.
Full textAbstract:
У статті розглядаються питання утилізації відходів олійної, харчоконцентратної, консервної промисловості. Пропонується задіяти технології екстрагування для вилучення цінних компонентів, які залишаються у відходах після виробництва основного продукту. Розглянуто можливість вилучення олій з лушпиння кави та макухи амаранту. Також досліджено екстрагування водо- та лугорозчинних фракцій з макухи амаранту як стадія вилучення цінного білка. Розглянуто екстрагування водорозчинних компонентів зі свіжих яблучних вичавок – фруктово-ягідних відходів. Інтенсифікувати процес екстрагування запропоновано шляхом підведення енергії у вигляді мікрохвильового випромінення, яке викликає у структурах сировини явище бародифузії, та забезпечення режиму кипіння екстрагенту, який організує постійний контакт свіжих порцій екстрагенту з сировиною. Для збереження термолабільних речовин та запобігання денатурації білка в екстракторі кипіння здійснюється у вакуумі. Показано результати вилучення олії та спирторозчинних компонентів лушпиння кави та макухи амаранту. Отримано кінетичні криві процесу екстрагування макухи амаранту водою та лужним розчином в умовах дії мікрохвильового поля та вакууму. Наведено порівняння кінетики екстрагування лугорозчинної фракції макухи амаранту із застосуванням адресної доставки енергії та при традиційному енергопідведенні. Показано значну інтенсифікацію процесу. Визначено питомі енерговитрати процесу. Отримано кінетичні криві процесу екстрагування яблучних вичавок водою при різних гідромодулях. Встановлено відсоток сухих речовин твердої фази, який переходить до екстракту. Визначено питомі енерговитрати на процесс одержання екстракту. Одержано продукт з аромтом яблук та вираженими желюючими властивостями.
47
Ружицька, Наталя Володимирівна, Тетяна Анатолїївна Різниченко та Олександр Кирилович Войтенко. "МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ПРОЦЕСУ КОНЦЕНТРУВАННЯ ХАРЧОВИХ РОЗЧИНІВ ТА ЕКСТРАКТІВ У МІКРОХВИЛЬОВОМУ ВАКУУМ-ВИПАРНОМУ АПАРАТІ". Scientific Works 82, № 1 (2018). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i1.1020.
Full textAbstract:
Для інтенсифікації процесу вакуум-випарювання запропоновано забезпечити рівномірність енергопідведення і виключити проміжний теплоносій за рахунок використання мікрохвильових технологій. При мікрохвильовому підведенні енергія надходить безпосередньо до молекул води в продукті, осередки пароутворення виникають у всьому об’ємі і виконують функцію гріючої поверхні. В результаті експериментального моделювання процесу мікрохвильового вакуум-випарювання розчинів цукру одержано коефіцієнти критеріального рівняння процесу.Наведено методику розрахунку процесу вакуум-випарювання в умовах дії мікрохвильового поля. В основі методики розрахунку критеріальне рівняння процесу випарювання в умовах вакууму та мікрохвильового енергопідведення, змінними якого є число енергетичної дії, безрозмірний параметр площі дзеркала продукту та безрозмірний тиск. Алгоритм включає розрахунки теплофізичних властивостей продукту, геометричних характеристик ємності, швидкості видалення вологи, поточну концентрацію сухих речовин у розчині, необхідну тривалість процесу, витрати енергії та економічні характеристики. Цикли розрахунку повторюються поки концентрація розчину в апараті сягне заданого для кінцевого продукту значення. Наведено результати перевірки запропонованої методики для розчинів цукру, кави, стевії. Встановлено, що відносна похибка для визначеної за алгоритмом швидкості видалення вологи відносно експерименту для розчинів цукру, стевії та кави складає 0,2…12 %.На основі розробленого мікрохвильового вакуум-випарного апарату запропоновано технологію одержання рідкого концентрату стевії – природного цукрозамінника. Екстракт стевії, який направляється на концентрування, одержується у мікрохвильовому екстракторі,а концентрація сухих речовин у кінцевому продукті - близько 12 %. For vacuum-vaporization process intensification it is offered to provide energy supply uniformity and exclude intermediate heat medium by using of microwave technologies. While microwave supply energy comes directly to water molecules in product, vaporization centers appear in whole volume and perform function of heating surface.As a result of experimental modeling of sugar solutions microwave vacuum vaporization the constants of criterion equation are received.The method of calculation of vacuum vaporization under microwave action is given. The base of the calculation method is criterion equation of vaporization under vacuum and microwave energy supply conditions, which variables are energy action criterion, dimensionless parameter of product mirror area and dimensionless pressure. The algorithm includes calculations of product thermophysical properties, vessel geometrical characteristics, water removing velocity, current dry matter concentration, necessary process duration, energy consumption and economical characteristics. Calculation cycles repeat until solution concentration in apparatus reaches the value prescribed for the final product. The results of verification of proposed method for sugar solutions, coffe and stevia extracts are given. It is defined, that relative error for calculated water removing velocity relatively to experiment for sugar, coffee and stevia solutions is 0,2…12 %.On the base of elaborated microwave vacuum evaporation apparatus a technology of production liquid stevia concentrate, a natural sugar substitute, is offered. Stevia extract that is being concentrated is received in microwave extractor. Dry matter concentration in final product is about 12 %.
48
Макаринська, А. В. "«МОБІКАН » - Б ІЛКОВО - ВІТАМІННО - МІНЕРАЛЬНА ДОБАВКА ДЛЯ ДОМАШНІХ ТВАРИН". ЗЕРНОВІ ПРОДУКТИ І КОМБІКОРМИ 17, № 3 (2017). http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v17i3.660.
Full textAbstract:
В матеріалах статті наведені проблеми прояву дисплазії у домашніх тварин (собак) та шляхи її усунення за допомогою введення в раціон білково-вітамінно-мінеральних добавок. Представлені наукові та практичні результати розробки ТУ У 10.9-2574413678-001:2017 Білково-вітамінно-мінеральна добавка для собак “Мобікан”. На основі норм годівлі, хімічних властивостей кормової сировини, біологічних та зоотехнічних досліджень науковообґрунтовані склад та рецептура білково-вітамінно-мінеральної добавки (БВМД) для собак. БВМД для собак “Мобікан” виготовляють згідно затверджених рецептур шляхом дозування та змішування попередньо очищеної і підготовленої білкової сировини тваринного і рослинного походження, мінеральної сировини, пробіотику, преміксу і фітобіотиків (сухих екстрактів рослин). Надано опис та принципову блок-схему виробництва БВМД для собак. Технологічна схема виробництва БВМД для собак включає наступні операції: розтарювання та очистка всіх видів сировини; її подрібнення та гранулометрична підготовка; дозування підготовлених макро- і мікрокомпонентів;дозування і змішування попередньої суміші мікрокомпонентів;основне змішування всіх компонентів або макрокомпонентів з попередньою сумішшю мікрокомпонентів;пакування білково-вітамінно-мінеральної добавки. Наведені технологічні режими процесу змішування у V-подібному змішувачі марки VM-35L: для мікрокомпонентів протягом 120…160 с при частоті обертання робочого органу змішувача n = 1,25…1,4 c-1 ; основне змішування протягом 240…300 с при частоті обертання робочого органу змішувача n = 1,25…1,4 c-1. Представлені дані оцінки якості БВМД для собак за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними показниками та показниками безпеки у відповідності з методами контролювання. Гарантійний термін зберігання БВМД для собак «Мобікан» – не більше 2-х місяців з дня виготовлення. Добова норма складає 5 г з розрахунку на 10 кг живої ваги. Виробництво БВМД дозволить розширити асортимент білково-вітамінно-мінеральних добавок для домашніх тварин вітчизняного виробництва та суттєво знизить витрати, оскільки зможе повністю замінити та навіть перевершити кращі закордонні аналоги, допоможе значно зекономити кошти кінологів, бо є значно дешевою.