Academic literature on the topic 'Суха вага'

У роботі досліджено можливості використання пластифікуючої екологічної добавки «Біопласт», вплив на рухливість бетонних сумішей та міцність бетонів, які масово використовуються для виготовлення збірних залізобетонних конструкцій. Встановлено, що застосування біотехнологічного пластифікатора «Біопласт» підвищує рухливість бетонної суміші, сприяє збільшенню класу бетону. Приріст міцності бетону з добавкою «Біопласт-1БЛ» складає 14% і 10% – з добавкою «Біопласт-1Б». При витраті пластифікатора 0,5% від ваги цементу в перерахунку на суху речовину.

Актуальність теми дослідження. Щоб отримати надійні результати геодезичних вимірювань, необхідно використовувати не тільки сучасні автоматизовані та високоточні геодезичні прилади, а й застосовувати методи математичного опрацювання, які гарантують у підсумку достовірність результатів вимірювань. Головними завданнями математичного опрацювання геодезичних вимірів є обчислення їх ймовірного значення, близького до істинного, а також визначення точності виміряних величин. Постановка проблеми. Інколи в практиці геодезичних робіт величини вимірюються двічі. У такий спосіб утворюється ряд подвійних вимірів, за яким можна визначати їх різниці та виконати оцінку точності. Систематичні похибки, що містяться в подвійних вимірах, можуть частково компенсуватися в різницях, однак залишкові систематичні складові можуть бути суттєвими. Тому для виявлення залишкових систематичних похибок застосовують кілька критеріїв. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, які присвячені висвітленню критеріїв для виявлення залишкових систематичних похибок у різницях подвійних геодезичних нерівноточних вимірів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Недослідженими є причини неузгодження критеріїв з виявлення значної систематичної похибки в результатах подвійних нерівноточних геодезичних вимірювань у тій же самій вибірці. Мета статті. Головною метою цієї статті є встановлення причин, за якими критерії з виявлення значної систематичної похибки в результатах подвійних нерівноточних геодезичних вимірювань показують у конкретних випадках протилежні результати. Виклад основного матеріалу. Проведені теоретичні дослідження та утворено новий критерій для виявлення значної систематичної похибки в різницях подвійних нерівноточних вимірів та його модифікація. Як вихідні дані для математичного моделювання була використана відома вибірка з 9 різниць подвійних нерівноточних вимірів. Обчислена систематична похибка як середня вагова та вилучена з різниць. Шляхом додавання сталої величини до кожної з виправлених різниць імітувалась поява залишкових систематичних похибок. Виконувались обчислення лівих та правих частин кожного з шести відомих критеріїв та нового критерію і його модифікації. У такий спосіб виконувалось математичне моделювання на персональному комп’ютері з використанням програмного засобу MS Excel. Висновки відповідно до статті. За результатами математичного моделювання встановлено, що відомі критерії в тій же самій вибірці відмічають різні значення значної систематичної похибки. Деякі з них не виявляють навіть великої за значенням систематичної похибки у вибірці, оскільки залежать від співвідношення таких параметрів вибірки, як сума ваг та коефіцієнт Стьюдента. За результатами теоретичних досліджень було отримано новий критерій для виявлення залишкових систематичних похибок у різницях подвійних нерівноточних геодезичних вимірів та його модифікація. Цей критерій, на відміну від розглянутих, є стабільним до виявлення значної систематичної складової одиниці ваги на рівні 0,2 від загальної СКП одиниці ваги не залежно від параметрів вибірки та закону розподілу різниць подвійних вимірів.

Метою наших досліджень було виявити особливості депресивних наслідків післядії різних доз гамма-променів у сортів пшениці озимої місцевої селекції за показниками схожості, виживання, морфометрії, врожайності. Досліджено показники схожості та виживання, проходження основних фаз онтогенезу в рослин пшениці озимої сортів місцевої селекції (Комерційна та Співанка) у першому поколінні. Встановлено вплив мутагенної депресії на показники структури врожайності (морфометрію стиглих рослин) та встановити рівень їх мінливості. 2019–2020 рр. експерименти проводили на дослідних полях науково-дослідного центру Дніпровського державного аграрно-економічного університету. У дослідах використовували насіння сортів Співанка та Комерційна, опромінене гамма-променями в дозах 100, 150, 200, 250, 300 Гр. Контроль – сухе насіння. Встановле-но, що вища депресія за всіма дослідженими ознаками проявилась у сорту Співанка, крім дози 250 Гр, що свідчить про специфічність взаємодії депресійної активності гамма-променів із геноти-пами окремих сортів та складний характер розвитку депресивних наслідків на рівні організму. Най-більш інформативними показниками щодо мутагенної депресії в М1 поколінні рослин сортів пшениці озимої м’якої були: схожість та виживання рослин, фертильність пилку та такі показники струк-тури врожайності, як висота рослин, вага зерна з головного колосу, маса тисячі зерен. Усі ці показ-ники з високим рівнем значущості пов’язані з показником доза мутагену. Генотипи сортів місцевої селекції (Комерційна та Співанка) виявилися високочутливими до дії гамма-променів, що проявилось у напівлетальності навіть початкових, помірних доз (100 Гр). Дисперсійний аналіз показав, що насамперед на формування показників структури врожайності впливав фактор «доза мутагену», потім генотип вихідного сорту. Виявлено, що може відбуватися стрімке зниження окремих пара-метрів у першому поколінні при досягненні окремих граничних доз, причому ці дози визначаються генотипом суб’єкта мутагенної дії.

Уровень мотивации к обучению является основополагающим фактором, влияющим на результаты обучения.Для изучения факторов, влияющих на мотивацию студентов к обучению, нами была разработана анкета и проведено анкетирование студентов 1-5 курсов факультета прикладной математики Днепропетровского национального университета. Студенты участвовали в анкетировании добровольно, они не обязаны были указывать свою фамилию, но многие её указали. Ответы дали 60 студентов. Часть тех студентов, которые получили анкету, не приняли участие в анкетировании. Судя по ответам, откликнулись студенты, которые активны и/или хорошо занимаются. Многие студенты дали развернутые ответы, анкетирование подтолкнуло их к более глубокому осмыслению мотивов своей деятельности.Анкета«Мотивы обучения в данном вузе по данной специальности»Исходные мотивы обученияКаковы были мотивы поступления в данный вуз на данную специальность?Изменение мотивации в процессе обученияКак влияют на Вашу мотивацию к обучению следующие факторы:– степень успеха в обучении (результаты обучения)– степень удовлетворения от процесса обучения (качество преподавания, содержание курсов, … )– отношение к учебе других студентов.Считаете ли Вы, что даже при очень плохой учебе отчисление из вуза очень маловероятно? Каким образом осознание этого положения повлияло (влияет) на Вашу мотивацию к обучению?Считаете ли Вы, что даже отличная учеба (по данной специальности) не является гарантией Вашего успеха в жизни? Каким образом осознание этого положения повлияло (влияет) на Вашу мотивацию к обучению?Какие факторы в своё время (когда именно?) повысили Вашу мотивацию к обучению?Какие факторы сейчас и в дальнейшем могут существенно повысить Вашу мотивацию к обучению?Какие факторы в своё время (когда именно?) снизили Вашу мотивацию к обучению?Какие факторы сейчас и в дальнейшем могут существенно снизить Вашу мотивацию к обучению?Какие факторы не влияют на Вашу мотивацию к обучению?Какие изменения в системе образования в Украине могли бы повысить мотивацию студентов к обучению?Какие изменения в организации процесса обучения в Вашем вузе могли бы повысить мотивацию студентов к обучению?Каким образом конкретный преподаватель может повысить интерес к своему предмету?Сколь сильно влияет на интерес к предмету личность преподавателя, качества его характера (какие влияют положительно, какие отрицательно?), его поведение на занятиях и вне их?Нынешнее состояние Вашей мотивационной сферыМотивация в каким видам деятельности существует у Вас сегодня?На удовлетворение каких потребностей направлена Ваша мотивация сегодня?Краткосрочный прогноз изменения Вашей мотивационной сферыУдовлетворение каких потребностей будет превалировать в Вашей мотивации к деятельности к ближайшем будущем?Долгосрочный прогноз изменения Вашей мотивационной сферыУдовлетворение каких потребностей будет превалировать в Вашей мотивации к деятельности в отдаленной перспективе?Смысл жизниКаков, по Вашему мнению, смысл жизни? Как связан он с Вашим образованием?Как видно, вопросы в анкете сформулированы в открытой форме, студенты сами указывали факторы влияния.На выбор университета и факультета влияли следующие факторы: 1) высокий рейтинг ДНУ среди вузов города и Украины, 2) высокий рейтинг факультета прикладной математики ДНУ, популярная специальность, 3) желание стать высокооплачиваемым работником перспективной сферы – сферы компьютерных систем и технологий, 4) «желание учиться среди умных людей», 5) мнение или выбор родителей, 6) способности и наклонности, хорошее знание математики и программирования и выбор программирования как профессии.Практически все считают, что учиться нужно всю жизнь, вспоминая пословицу «Век живи, век учись».В таблицах 1, 2 приведены те основные факторы влияния, указанные в ответах, которые связаны с учёбой в университете.Таблица 1 Факторы, повышающие мотивациюФакторы, понижающие мотивациюСоциальная средаосознание необходимости образования и саморазвития, возможность применять свои знания на практике; желание иметь интересную работу, создать семью и обеспечить ей достойную жизнь; возможность выезда за границупадение ценности диплома в глазах работодателейСистема учебных курсовинтересные курсы; профессионально значимые курсыкурсы, значимость которых студентам неясна; профессионально устаревшие курсыОрганизация процесса обученияповышение размера стипендии; проведение конкурсов по предметам, даже на уровне курса; поощрение за участие в общественной жизниснижение размера стипендии; плохо составленное расписание, не учитывающее психологию восприятия новой научной информацииДля многих студентов факторов, которые не влияют на мотивацию к обучению, существенно больше, чем тех, которые влияют, поэтому они не брались указывать даже основные. С другой стороны, некоторые считают, что «таких факторов нет. Пока человек живет – он учится, а для того, чтоб мне надоело учиться, наверное, можно только перестать жить».Таблица 2Качества преподавателя повышающие мотивацию к обучениюпонижающие еёЛюбит свой предмет и владеет имНекомпетентенВдохновляет на получение знанийОтбивает охоту учитьсяИскренно желает донести свои знания и умеет это делатьБезразличен к результату обученияУмеет заинтересовать предметом, показать его полезность для профессии и его связь с другими предметами (особенно это важно на начальном этапе)Необоснованно требователен не к пониманию самого предмета, а его зубрежкеПрименяет нестандартные, эффективные методы преподаванияМонотонно, без эмоций читает лекциюУделяет существенное внимание практическим приложениям теории. Подбирает интересный дополнительный материал, примеры из жизни«Сухо» излагает теоретический материалДает интересные, творческие задания, посильные для студентовЗадания оторваны от практики и развитияОбладает ораторскими способностями. Говорит на доступном студенту языкеГоворит невнятно, скороговоркойОбязателен и ответствененНеобязателен и безответствененРовно, с пониманием относится ко всем студентамОриентирован на сильных студентовУважает студентов, заинтересован в их развитииУнижает студентов, ущемляет их праваСправедлив, объективен в оценке знанийНесправедлив в оцениванииДоброжелателен, терпим, лоялен, открыт, коммуникабелен, обладает чувством юмораВысокомерен, предвзято относится к студентамМотивация к деятельности прямо связана с осознаваемыми целями этой деятельности. В анкете вопрос был сформулирован философски – о смысле жизни. В основном, студенты заменили понятие смысла жизни (то, зачем живём) её целью (то, к чему стремимся), интуитивно понимая, что человек не может достоверно определить, зачем он пришёл в этот мир. Радует то, что их цели созидательные, соединяющие личное с общественным: «Смысл жизни заключается в самой жизни. … мы должны совершать ошибки, добиваться целей, исполнять желания, совершать добро, рожать детей, сажать деревья, покупать сумочки, кормить бездомных животных и быть ответственными, понимая, что мы не последнее поколение, которое живёт на этой Земле», «Построить дом, вырастить сына, посадить дерево, войти в историю, увидеть и познать мир, достигнуть высот в духовном развитии», «Смысл жизни в том, чтобы прожить её счастливо», «Максимальная реализация своих потенциалов», «Хотелось бы в старости понять, что достиг всего, чего мог». Есть и прямой ответ третьекурсницы, активно занимающейся не только учебой: «не знаю я каков смысл жизни … и знать не хочу, хочу просто жить: быть счастливой, здоровой и любимой».Но некоторые на философский вопрос отвечали философски: «Смыслом жизни в узком смысле этого слова является самоусовершенствование души. Ведь душе, как и телу, тоже требуется воспитание и забота. В широком же смысле слова смысл жизни вообще мы не способны понять. Люди – это как часть огромной системы, в которой вечно будет происходить движение энергии. И как только душа становится «зрелой» и способной на новые испытания, то она переходит на новую ступеньку развития. Вы можете быть несогласным со мной, но моя точка зрения по этому вопросу никогда не изменится».Достоинством приведенных результатов автор считает тот факт, что они отражают оценку реальных современных студентов, а не являются плодом теоретических размышлений. Однако, следует отметить особенность опроса именно студентов факультета прикладной математики. Она состоит в том, что большинство студентов этого факультета изначально настроены стать программистами, а программирование выделяется среди других видов профессиональной деятельности тем, что многие начинают осваивать его со школьных лет и достигают такого уровня, что в студенческие годы, иногда уже с первого курса, начинают профессионально работать. Поэтому, в отличие от студентов других специальностей, они знают из практики, что им нужно, и именно этому хотели бы научиться. Поэтому у них сильна исходная мотивация и выражена направленность на практику и изучение современных методов и средств программирования.Но программирование – столь бурно развивающаяся отрасль, что преподаватели не всегда успевают отражать эти изменения в учебных планах. Неактуальность учебных курсов многие студенты 3-5 курсов отметили, как существенный фактор снижения мотивация к обучению. Студентов, которые знают, чего хотят, и в качестве мотивов своей деятельности указывают стремление к образованию, саморазвитию, духовному совершенствованию учить непросто, но приятно.Отметим, что ни один студент не обмолвился об учёных степенях и заслугах преподавателей. В то же время было подчеркнуто, что если профессор, признанный ученый, рассказывает пусть даже о новейших достижениях своей науки невнятно, скороговоркой и как бы самому себе, то слушать его невозможно. Этот факт ещё раз показал, что научная и педагогическая деятельности различны по своей сути, и что большинство студентов, по крайней мере, в первые 2-3 года обучения, интересуют, прежде всего, педагогические способности преподавателей. Научить делать «открытия для других» в своей науке может только ученый, который такие открытия делал. Но на такой уровень можно вывести лишь нескольких студентов, способных к научной работе и желающих ею заниматься. А вот помочь большинству студентов понять и усвоить основы науки, делая «открытия для себя», может только отличный педагог, и ученая степень для этого не обязательна. Лучше бы такому педагогу защитить диссертацию в области педагогических наук.Результаты анкетирования обсуждались на заседании Днепропетровского межвузовского методологического семинара «Актуальные проблемы высшего образования», посвященном проблеме мотивации студентов к обучению. Участники семинара с сожалением констатировали, что проблема мотивации большинства современных студентов осложняется крайне низким уровнем их школьного образования, из-за чего они не способны освоить вузовские предметы, особенно, в начале обучения. А школьная привычка к инфантильности не рождает у них мотивацию к самостоятельному преодолению трудностей в учебе.

Где лгут и себе и друг другу,и память не служит уму,история ходит по кругуиз крови – по грязи – во тьму.И. Губерман Людину з царини тварин виділила не праця, не розвиток мови і не інші дуже важливі, але все ж другорядні чинники. Головним чинником переможної еволюції людини є накопичення, зберігання і негенетичний спосіб передачі знань про себе і навколишнє середовище. Саме для цього необхідно було розвивати мову, об’єм черепу і прямоходіння, щоб використовувати накопичені знання, тобто працювати. Щоб зрозуміти, як інформаційні технології впливають на суспільний уклад, розглянемо три епохальні винаходи. Десь близько півтори тисяч років до нашої ери почали з’являтись фонетичні алфавіти, які значно спрощували складні писемні технології з використанням ієрогліфів. Все настільки спрощувалось, що засвоїти писемність отримала змогу навіть дитина. Наступний епохальний винахід відбувся приблизно п’ятисотого року вже нашої ери. Це був винахід позиційних систем числення. Наприклад, до цього часу в Європі панувала непозиційна римська система числення, для якої алгоритми арифметичних дій були дуже складні з великою кількістю виключень з правил, тому для того, щоб вміти виконувати арифметичні розрахунки, необхідно було закінчувати університет. І, нарешті, ще через півтори висячи років винайшли персональний комп’ютер. Звичайно обчислювальні пристрої існували і раніше, але з’явились кавоварки, які розмовляють, в’язальні машини і кухонні комбайни, які необхідно програмувати і таке інше. Тепер пересічний громадянин, хоче він того чи ні, повинен засвоювати новий для нього алгоритмічний спосіб мислення так само, як щойно описані винаходи не тільки надавали нові можливості, але й вимагали засвоєння нових вмінь читати, писати і рахувати. Вже давно неписьменна людина є не тільки не бажаною, але й несе в собі певну загрозу суспільству. На жаль, досі не всі зрозуміли, що персональні комп’ютери – це не чергова «друкарська машинка», що це значно серйозніше.Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) виникло під гаслами боротьби з корупцією. Корупція в черговий раз перемогла, але ЗНО все ж таки дало корисні результати. Вперше ми отримали більш-менш об’єктивну оцінку стану освіти. Не дивлячись на шалені спроби, не вдалося повністю приховати реальні результати. По-перше, зсув оцінки на 100 балів може справити враження лише на тих, хто геть не розуміє, що таке обчислення. Наприклад, якщо успішність 50%, то додавання 100 балів може перетворити ці бали на 150 і, враховуючи, що тепер максимальна сума балів дорівнює 200, ми отримаємо загальну оцінку 150/200=75%. Кому потрібні подібні числові кульбіти? По-друге, навіщо потрібно натягувати реально виміряний розподіл результатів на геть недоречний в цьому випадку нормальний розподіл. Зрозуміло, що нормальний розподіл виникає, коли середнє значення зумовлене однією причиною, а відхилення від нього випадкові й незалежні. Коли студент шукає відповідь на завдання, він використовує декілька механізмів: просто вгадування, банальну ерудицію (побутовий досвід), знання і навіть помилково сформовані поняття (на жаль, буває і таке). Можливі й композиції наведених механізмів пошуку відповідей. Наприклад, за допомогою власного досвіду відсікається частина запропонованих відповідей і тим самим збільшується ймовірність, а далі йде просте вгадування.Існують два типи тестів, які мають відношення до освіти. Це тести для визначення здібностей і тести на визначення досягнень у навчанні. Перші цікаві більше для наукової діяльності, а використання їх для практичної діяльності, м’яко кажучи, дискусійне. Але тести на досягнення в навчанні мають суто практичне значення. Однак ці типи тестів сильно відрізняються один від одного. По-перше, діапазоном вимірювання. Наприклад, як вказати межі геніальності? А діапазон вимірювання тестів на досягнення завжди обмежений об’ємом навчальної програми. По-друге, на форму закону розподілу результатів вимірювання здібностей повинен впливати лише об’єктивний стан речей, а на форму закону розподілу тестів на досягнення може впливати і завжди впливає технологія (методика) навчання, яка не є об’єктивною причиною. До речі, форма закону розподілу результатів тестування на здібності не зобов’язана бути симетричною, як то прийнято в багатьох досить поширених теоріях тестування. Так, наприклад, якщо можна допустити, що кількість народжуваних із задатками геніїв приблизно однаково з кількістю народжуваних з задатками суперйолопів, то при вимірюванні у зрілому віці цей баланс, напевно, не зберігається. Дійсно, не всі діти з задатками геніальності зможуть розвинути їх в повній мірі. На те є дуже багато причин, при цьому відсоток тих, кому вдалося досягти максимального результату, буде складати значно менше, ніж 50. Те ж саме можна сказати про тих, хто зумів вибратись із дуже неприємних задатків і стати нормальною людиною. Таким чином, врешті решт суперйолопів буде значно більше, ніж геніїв.Оцінка в навчанні грає роль оберненого зв’язку і тому ні в якому разі не можна її спотворювати різними заохочувальними й іншими виховними змістами. Необхідно повернутися до попередньої практики, коли використовувались дві окремі оцінки: оцінка за навчання і оцінка за старанність. На жаль, п’ятибальна система оцінки була спочатку спотворена, а потім взагалі відкинута. Оцінка «задовільно» означала, що учень відтворив 100% навчального матеріалу. Оцінка «добре» відповідала осмисленому використанню знань для практичних завдань. І, нарешті, оцінка «відмінно» виставлялась у разі використання знань у нестандартних (в тих, які не згадувались у процесі навчання) випадках. Оцінка «незадовільно» виставлялась у всіх інших випадках, окрім тих, коли учень не міг або був не здатним, або не хотів навчатись. Для такої ситуації використовували оцінку «дуже погано» з обов’язковим повторним навчанням. Сучасна дванадцятибальна шкільна і, певною мірою, семибальна система вищих навчальних закладів відповідають лише градації сірого, тобто інтервалу від «незадовільно» до «задовільно» п’ятибальної системи. Слід згадати ще одну ваду сучасної системи оцінювання. Це плутанина коду оцінки з кількісною характеристикою. Мова йде про так звану середню оцінку або показник якості навчання. Якщо ми закодуємо числом «1» яблуню, числом «2» – вишню і числом «3» сливу і якщо далі з’ясується, що половина дерев у саду це яблуні, а половина – сливи, ми ж не будемо стверджувати, що у нас гарний вишневий садок? І ще гірше, якщо ми станемо оцінювати якість художнього твору за середнім кодом літер, які використані для його написання.Однією з головних вад комп’ютерного тестування є практична неможливість використати в тесті завдання, що вимагають неформальної перевірки експертом-людиною. Щодо неможливості корегувати завдання під час опитування, то це скоріше є перевагою комп’ютерного тестування, ніж його недоліком. До переваг комп’ютерного тестування слід віднести формальність, тобто незалежність від людського фактору проведення і оцінювання.Зупинимося на труднощах складання завдань для тестування. Перша перепона при розробці завдання – це визначення складності завдання. Добре відомо, що використання часу, необхідного для виконання завдання, не може бути критерієм його складності. Однак і популярний спосіб визначення складності за допомогою пробного тестування теж не витримує критики. Дійсно, якщо студента ретельно тренували бачити повний диференціал, то для нього знаходження деяких інтегралів буде дуже легким завданням, у випадку ж якщо студенту лише повідомляли про повний диференціал, але не тренували його розпізнавати, подібне завдання буде значно складнішим. Можна продовжувати подібні приклади, але і так зрозуміло, що технологія навчання радикальним способом впливає на складність виконання тестових завдань. Оскільки результати тестування мають бути незалежними від методики навчання, то зрозуміло, що використання пробного тестування для оцінки складності завдань не слід використовувати. Комп’ютерний тест – це інструмент для вимірювання. Як і будь-який прилад, він має певний діапазон, у якому він працює достеменно. Це означає, що частину балів студент може набрати, не володіючи знаннями, а просто вгадуючи відповідь. Щоб корегувати оцінку тестування, слід визначити кількість балів, яку студент може набрати, просто вгадуючи, відняти її від отриманої оцінки завдання і при визначенні підсумкової оцінки за тест провести нормування того, що залишилось, на максимальний бал тесту. При складанні завдань належить всіляко зменшувати ймовірність вгадувань. Наприклад, якщо відповідь подається у вигляді числа, то не бажано формулювати завдання у вигляді запитання з переліком можливих варіантів відповіді, а пропонувати студенту ввести число з клавіатури. Бажано відходити від практики використання завдань тільки з однією вірною відповіддю. Студент повинен сам вирішувати, скільки запропонованих відповідей він повинен вибрати: одну, дві, декілька, всі або навіть жодної. При такому підході перевіряються не тільки знання, а й впевненість у них.Рівень освіти знижується. В цьому легко переконатися, запропонувавши студентам завдання, наприклад, з посібників 30-літьої давнини для підготовки абітурієнтів. З багатьох причин необхідно створювати загальний для країни банк тестових завдань. Щоб завдання не старіли, їх треба робити багатоваріантними, тобто варіантів завдання повинно бути так багато, що запам’ятовувати без розуміння кожний з них окремо було б недоцільно. До того ж кожний варіант повинен вирішувати одну й ту саму дидактичну задачу, тобто повинен перевіряти знання конкретного теоретичного положення навчальної програми. Такий банк можна було б використовувати як для підготовки, так і для безпосередньо тестування. При наявності такого банку тестових завдань стане можливим реальне порівняння результатів тестування за різні роки, тоді як зміна завдань кожного року несе велику загрозу зменшення рівня складності. Звісно, таку базу необхідно доповнювати і розширювати на предмет все більшого і якісного охоплення навчального матеріалу. Однак слід дуже ретельно пильнувати і не дозволяти спрощення вимог до складності завдань. Необхідно уніфікувати підсумковий контроль у процесі навчання, і комп’ютерне тестування для цього на часі.Треба щиро сказати, що занепад освіти зумовлений суб’єктивним фактором, а саме недолугим і недалекоглядним керівництвом. Підтвердимо цей висновок наступними тезисами.Перша системна помилка полягає в тому, що замовник, виконавець і приймальник ‑ це одна й та ж установа, а саме МОНмолодьспорту. Якщо виконавця відокремити від замовника, то можна було б конкретніше з’ясувати, яку якість навчання можна вимагати вид виконавця і за яке фінансування. Це дуже непросте з’ясування, бо з одного боку ‑ грошей завжди не вистачає, а з другого ‑ розвиток суспільства напряму залежить від якості освіти.Друга системна вада управління освітою зумовлена недосконалістю теоретичної педагогіки. Наприклад, розглянемо теорію tabula rasa щодо освіти. Офіціальна педагогіка дуже ретельно критикує першу тезу цієї теорії, стверджуючи що «чистих дошок» не існує, але геть не розглядає другу тезу, яка стверджує, що якщо на «дошці» є вільне місце, то там можна написати що завгодно. А чи це так? Ні в кого не виникає заперечень, що процес навчання ‑ це інформаційний процес. Якщо це так, то для інформаційного процесу необхідно мати три структурні одиниці: передавач, канал і приймач. При цьому передавачів і каналів може бути декілька, а приймач один – учень. Саме на ньому відображається результат навчання і саме він є ключовою структурною одиницею в навчанні. Запитайте студента: «Що важливіше: знання чи диплом?». Ви отримаєте цілком обґрунтовану відповідь: «Звичайно ‑ знання, маючи їх завжди можна скласти іспити і отримати диплом». Але ж чому, деякі студенти попри всяку гідність вимолюють неадекватно завищені оцінки? Справа в тому, що крім недосконалостей теорії, існує варварське невігластво керівної ланки. Наприклад, варварський вираз: «Ви не учню ставите негативну оцінку, ви її собі ставите!», або більш хитромудрий: «Якщо студента відраховано з третього курсу, то гроші, які витрачені на його навчання ‑ це нецільове використання коштів». Чому саме платять хабар за вступ до навчального закладу, якщо майбутній студент справжній телепень? Тоді ж треба буде платити за кожний залік, за кожний іспит і кожну контрольну або курсову роботу. А якщо зустрінеться викладач, який не бере хабарів? Дуже довгий і ризикований ланцюжок. Чи не простіше піти і одразу купити диплом? Відповідь на ці запитання проста. Управління освітою відбувається з використанням недолугих і до того ж суперечливих показників. Наприклад, показник успішності, так званий показник якості, геть технологічно необґрунтований показник відношення кількості викладачів до кількості студентів, штучне обмеження кількості стипендіатів, і таке інше. За кожним з цих показників стоїть певна проблема керівної установи. Наприклад, популістський закон підвищення розміру стипендії без підвищення стипендіального фонду. До чого призводить цей суперечливий клубок вимог до керівництва навчального закладу і врешті-решт до викладачів? Негативні оцінки стають винятковим явищем. Тоді, якщо студент веде себе тихо, ходить на заняття, але нічого не вчить, він має свою чергову задовільну оцінку і, «відмотавши» певний строк, отримує диплом. Якби ж можна було перенести хоча б трохи відповідальності за результат навчання на студента, як того вимагає інформаційний характер процесу навчання, і при цьому використати незалежне від людського фактора комп’ютерне тестування, то можливо було б подолати описане ганебне явище.Нарешті, третя системна біда – невтримна вакханалія оптимізації і новаторства. Справа в тому, що оптимізація може бути дуже шкідливою, коли система знаходиться у збудженому нестійкому стані [1] тим, що оптимізаційні дії посилюють нестійкий стан і приводять до катастрофи. Як це не дивно, але діяльність вчителів-«новаторів» може наносити більше шкоди, ніж користі. Інновації можуть бути дуже локально корисними і шкідливими у загальносистемному сенсі. Так, багато століть учнів не спонукали зазубрювати таблицю додавання на кшталт таблиці множення, а замість цього дуже старанно привчали до виконання алгоритму переходу через розряд. Така методика сприяла глибшому розумінню того, як працює позиційна система числення. В наш час все більше вчителів змушують школярів заучувати таблицю додавання, що дійсно прискорює навчання швидкому рахуванню, але повністю знищує розуміння будови позиційної системи числення. Наступний приклад стосується викладання мови. Тенденція полягає в тому, що збільшується навчальний час на написання творів за рахунок навчання робити перекази. В результаті такого підходу учні не вміють писати доповідні, вести лабораторні журнали і взагалі пояснювати щось письмово. Замість цього вони списують з книжок незрозумілий у їхньому віці опис глибинних страждань Лариси Косач.Розглянемо деякі проблеми оптимізації з використання діаграми потенціального рельєфу рівня навчання. На рис. 1 локально стійкі стани мають номери: 1, 3, 5 і 6. Зрозуміло, що освіта може бути ефективною лише в стійких станах. Для того, щоб поліпшити ситуацію, систему треба перевести зі стійкого стану 1 до стійкого стану 3. Будемо збуджувати систему у стані 1 доти, поки система стане здатна сама переходити від збудженого стану 1 до збудженого стану 3 і навпаки. Потім, коли система буде знаходитись у збудженому стані 3, різко увімкнемо гальма, тобто використаємо відповідні стандарти, щоб система «охолола» до стійкого стану 3.Гальма ‑ це незмінний на певний час рівень тестування набутих знань. Якщо потроху знижувати рівень тестів, скажімо для покращення деяких показників, то система сама собою опиниться знов у стані 1. Описаний революційний спосіб оптимізації системи самий простий, однак він не завжди доступний. Наприклад, для переходу від стану 3 достану 5 такий спосіб не підходить. Дійсно, якщо поступово збільшувати збудженість стану 3, ми не досягнемо потрібного рівня і ймовірніше за все опинимося в стані 1. Для того, щоб перевести систему зі стійкого стану 3 до стійкого стану 5, необхідно швидко, протягом однієї чверті періоду коливань системи, збудити систему до необхідного рівня і зробити реформу, тобто змінити «правила гри», і знову увімкнути гальма, але вже на іншому вищому рівні. На рисунку такий перехід позначений штриховою лінією. Тепер зрозуміло, чому так важливо мати дієвий інструмент стабілізації системи. Комп’ютерне тестування, взагалі кажучи, відповідає вимогам для такого інструмента.

Мета. Аналіз діяльності, визначення особливостей функціонування та розвитку інноваційно активних промислових підприємств Донецького економічного регіону у 2010–2019 рр. Методи. У процесі дослідження використано такі загальнонаукові методи та прийоми пізнання: теоретичне узагальнення і порівняння (для обґрунтування домінантного значення та ролі інновацій для забезпечення соціально-економічного розвитку та конкурентоспроможності, обґрунтування важливості дослідження стану та особливостей розвитку інноваційно активних промислових підприємств Донецького економічного регіону на сучасному етапі розвитку регіону), аналіз і синтез (для дослідження стану та особливостей розвитку Донецького економічного регіону, що включає Донецьку та Луганські області), індукція та дедукція (визначення причиново-наслідкових зв’язків та особливостей розвитку інноваційно активних промислових підприємств Донецького економічного регіону), групування (для розподілу за регіональною приналежністю інноваційно активних промислових підприємств), табличний та графічний методи (для наочного представлення результатів дослідження). Результати. За результатами проведеного дослідження обґрунтовано, що в умовах пошуку нових джерел економічного розвитку Донецького економічного регіону дослідження стану та особливостей його інноваційного розвитку є актуальним науковим завданням; встановлено, що втрата Донецьким економічним регіоном частини економічного потенціалу у зв’язку із збройним конфліктом на Сході України суттєво негативно позначилася на показниках його інноваційного розвитку; у 2010–2019 рр. у Донецькому економічному регіоні спостерігалося: зменшення кількості інноваційно активних промислових підприємств; незначне збільшення питомої ваги підприємств, що займалися інноваціями; збільшення обсягів реалізованої промислової продукції, у т. ч. обсягів ре-алізованої інноваційної продукції (товарів, послуг) промислових підприємств; зменшення питомої ваги реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової продукції; зменшення обсягів реалізованої інноваційної продукції (товарів, послуг) промислових підприємств, що є новою для ринку; збільшення суми витрат інноваційно активних підприємств; зниження економічної ефективності діяльності інноваційних промислових підприємств. Установлено, що Донецькому економічному регіону притаманна внутрішня суперечливість та асиметричність показників діяльності інноваційно активних промислових підприємств. Донецька область значно випереджає Луганську за такими параметрами, як: кількість інноваційно активних промислових підприємств, обсяги реалізованої промислової продукції, у т. ч. обсяги реалізованої інноваційної продукції (товарів, послуг) промислових підприємств; сума витрат інноваційно активних підприємств; Луганська область випереджає Донецьку область за параметрами: питома вага підприємств, що займалися інноваціями; економічна ефективність діяльності інноваційних промислових підприємств. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання при розробці стратегії розвитку та підвищення конкурентоспроможності Донецького економічного регіону, адже розробці стратегії передує аналіз ситуації, що склалася, виявлення тенденцій розвитку. Ключові слова: інновації, інноваційна активність, промислові підприємства, Донецький економічний регіон, Донецька область, Луганська область.

Аутор у раду врши анализу овлашћења високог представника и њего-вог дјеловања, с циљем да одговори на питање да ли се Босна и Херцего-вина може назвати државом, тј. да ли је она суверена. Сувереност каокључно својство државне власти јесте својство које мора имати свакадржава, односно говорити о несувереној држави је contradictio in adiecto,а управо то указује на важност ове теме.Приликом разматрања ове теме, коришћено је неколико метода сциљем да се из различитих углова сагледа овај проблем, те дâ коначансуд о суверености Босне и Херцеговине. Првенствено, примијењен је по-зитивноправни метод, којим се анализирају одговарајући акти, нарочитоУстав Босне и Херцеговине и Дејтонски мировни споразум, чије је диои сâм Устав, али и одлуке Уставног суда БиХ, те одлуке високог пред-ставника. Даље, аутор се користи историјским методом како би се уочиоразвој улоге високог представника у постдејтонском периоду, као и логич-ким методом, који је неопходан приликом тумачења Анекса 10 Општегоквирног споразума о миру у Босни и Херцеговини. Такође, коришћени суи политиколошки метод, зарад указивања на неефикасност коју изазивајуполитички чиниоци, као и нормативни метод, којим указујемо на неоства-реност дејтонских циљева. Сви методи имају циљ да испитају правну ифактичку страну положаја и дјеловања високог представника, зарад да-вања коначног одговора на горе поменуто питање.На одговарајућим мјестима су de lege ferenda изложени ставови о ту-мачењу овлашћења високог представника, који је неријетко вршио функциједржавне власти, те на тај тачин субординирао себи државне органе. Ау-тор на крају закључује да је улога високог представника временом ослабила,те да Босна и Херцеговина има прилику да постане држава у пуном обиму,а остварење тог циља је могуће само без учешђа међународних чинилаца.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.11.17 – біологічні та медичні прилади і системи. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2017. Дисертаційну роботу присвячено вирішенню однієї з актуальних науково-технічних задач сучасного гемодіалізу – контролю стану гідратації пацієнта та розробці методу для своєчасної зупинки процедури ультрафільтрації при досягненні пацієнтом "сухої ваги". Розроблено метод визначення "сухої ваги", критерієм у якому є розподіл об’єму позаклітинної рідини на дві складові інтерстиціальну рідину і плазму крові та порівнянні значень об'ємів видаленого ультрафільтрату у цих складових під час гемодіалізу. Вперше отримано математичну модель переміщення рідини в організмі пацієнта та удосконалено електрофізичну модель процесів в організмі пацієнта при ультрафільтрації для методу біоімпедансометрії. Вперше розроблено на основі результатів моделювання метод визначення "сухої ваги" пацієнтів, що дозволило підвищити достовірність визначення моменту досягнення стану нормогідратоції при програмному гемодіалізі на (11-16) %. Також створено практичні рекомендації для застосування даного методу у гемодіалізних клініках.
The thesis for the degree of candidate of technical sciences, specialty 05.11.17 – biological and medical devices and systems. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2017. The thesis is devoted to one of actual scientific and technical problems of modern hemodialysis - monitoring of patient hydration and developing methods for timely stopping ultrafiltration procedure when reaching the patient "dry weight". The method of determining the "dry weight" criterion which is the distribution of extracellular fluid volume into two components interstitial fluid and blood plasma volume and value compared to the removed ultrafiltrate in these components during hemodialysis developed. The mathematical model of fluid movement in the patient received the first time. electro and model processes in the patient with ultrafiltration method for bioimpedancemetry improved. Based on simulation method for determining the "dry weight" patients developed first. It is possible to determine authenticity hung reaching state normohidratotsiyi at program hemodialysis. Also practical guidelines for the application of this method in clinics created.

Костюк Д. В. Взаємозв’язок ратичних з деревинною рослинністю о. Хортиця : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 205 "Мисливське господарство" / наук. керівник В. І. Домніч. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 72 с.
UA : Дана робота викладена на 72 сторінці друкованого тексту, містить 9 таблиць, 13 рисунків. Список літератури включає 61 джерел. Об’єкт дослідження: деревинно-чагарникова рослинність. Метою роботи було визначення особливостей пливу ратичних на деревинно-чагарникову рослинність о. Хортиця. Завдання роботи визначити запас гілкового корму та оцінити ступінь пошкодження деревино чагарникової рослинності. Методи дослідження–методи польових спостережень, метод польового експерименту, методи варіаційної статистики. В результаті дослідження визначено запаси біомаси в’яза гладкого та ступінь впливу ратичних, зокрема оленя та козулі на деревинно-чагарникову рослинність острова Хортиця. Отримані результати можуть бути використані при виборі пасовища для утримання та розведення диких ратичних, та при складанні раціону для сезонної підгодівлі.
EN : This work is outlined on 72 pages of friendly text, containing 9 tables, 13 figures. References include 61 sources. Object of research: wood-shrub vegetation The aim of the work was to determine the peculiarities of the flow of ratites into the wood-shrub vegetation of the Khortytsya. The task of the work is to determine the stock of the fodder feed and estimate the degree of damage to the wood of shrub vegetation Methods of research - methods of field observations, method of field experiment, methods of variation statistics. As a result of the study, biomass stocks of smooth, silver olfactory and ratites, including deer and goat on the woody shrub vegetation of the Khortitsa Island and the deer and line on Biryuyu Island, were determine The obtained results can be used in the selection of pasture for the maintenance and breeding of wild ratitudes, and when preparing a ration for seasonal feeding.

Бідник В. С. Вплив кліматичних факторів на запаси фітомаси в заказнику «Федотова коса» та Азово- Сиваському національному природному парку : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 091 "Біологія" / наук. керівник А. Г. Тунік. Запоріжжя : ЗНУ, 2020 81 с.
UA : Робота викладена на 81 сторінці друкованого тексту, містить 16 рисунків, 4 таблиць. Перелік посилань включає 47 джерел. Об’єктом дослідження стала трав’яниста рослинність заказника «Федотова коса» та Азово-Сиваського національного природного парку. Метою роботи було визначення впливу кліматичних умов на трав’янисту рослинність територій Азово-Сиваського національного природного парку та заказника «Федотова коса» за 2015-2019 роки. Методи дослідження – польовий експеримент, лабораторний аналіз, статистичний аналіз. У результаті експерименту визначено, що найбільше на запаси трав’янистої рослинності впливала швидкість вітру, менший вплив мали кількість опадів та температура повітря. Отримані підсумки дослідження можуть бути використані у літописі природи Азово-Сиваського національного природного парку та для подальших досліджень впливу клімату та диких копитних на трав’янисту рослинність. Новизна роботи полягає в тому, що , що вперше вивчається залежність трав’янистої рослинності Азово-Сиваського національного природного парку та заказника «Федотова коса» від кліматичних умов для біотопів луг та степ з відстежуванням сезонних змін
EN : The work is set out on 81 pages of printed text, contains 16 figures, 4 tables. The list of links includes 47 sources. The subject of the study was the herbaceous vegetation of the Azov-Sivash National Nature Park and the Fedotova Kosa The purpose of the work was to determine the influence of climatic conditions on the grassy vegetation of the territories of the Azov-Sivash National Nature Park and the Fedotova Kosa Nature Reserve for 2015-2019. Research methods – field experiment, laboratory analysis, statistical analysis. The experiment found that grassland vegetation was most influenced by wind speed, less rainfall, and air temperature. The results of the study can be used in the chronicle of the nature of the Azov-Sivash National Nature Park and for further studies of the effects of climate and wild ungulates on grassy vegetation. The novelty of the work is that, for the first time, the dependence of the herbaceous vegetation of the Azov-Sivash National Nature Park and the Fedotov Kos reserve on climatic conditions for meadows and steppes with seasonal changes is studied