Academic literature on the topic 'Судова екологічна експертиза'

У статті нами було досліджено питання ефективності правосуддя в екологічних справах. Аналіз судової практики та наукових джерел свідчить про відсутність єдиного бачення меж дискреційного повноваження та меж судового контролю у спорах із суб'єктами владних повноважень, що має наслідком прийняття судом рішень, які не досягають тієї мети, задля якої такі спори були ініційовані. У роботі окреслено основні проблеми забезпечення права на екологічну безпеку в національних судах України. До таких слід віднести: Велику Палату Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду. Серед таких проблем необхідно виділити відсутність узагальнення судової практики з розгляду екологічних спорів, розгляд екологічного спору із застосуванням принципу підсудності, перезавантаженість судів іншими категоріями справ, відсутність професійної кваліфікації суддів у розгляді екологічних спорів, недостатню активність громадськості у питаннях захисту порушених екологічних прав, обов'язковість різних експертиз, що підтверджують причинно-наслідковий зв'язок, відсутність спеціального Екологічного суду. Досліджено судову практику Європейського суду з прав людини, досліджено різноманіття видів судової практики. Зроблено акцент на важливості забезпечення звернення до суду правозахисних громадських організацій. Зокрема, згадано такі організації, як «Екопра-во-Київ», «Екоправо-Харків», «Екоправо-Львів» (з 2005 р. ЕПЛ - «Екологія - Право -Людина»), Харківська правозахисна група тощо. Наголошено на важливості розв'язання проблем захисту природного довкілля й екологічних прав.

Після анексії Кримського півострова Російською Федерацією розпочато неузгоджене з Україною будівництво Керченського мостового переходу, що в найближчій перспективі може призвести до знищення унікальної флори і фауни Чорного та Азовського морів. У загальнодоступних роботах Інституту водних проблем і меліорації НААН наведено результати узагальнень щодо наслідків будівництва Керченського мосту для довкілля. Основним джерелом даних слугували матеріали дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA), Європейського космічного агентства (ESA), Геологічної служби США (USGS), літературні джерела, а також результати обстеження о.Тузла, що виконано до початку будівництва. Опрацьовано дані екологічної та гідрологічної ситуації щодо впливу будівництва Керченського мосту 2014-2017 рр. Проведена експертна оцінка з визначення збитків, що заподіяні Україні внаслідок будівництва Керченського мосту, а також зібрані докази порушення норм українського та міжнародного законодавства для подальшого їх розгляду у міжнародних судових інстанціях. Зроблено висновок щодо істотних змін водного режиму в Керченській протоці та всього Азовського моря. Керченський (Кримський) мостовий перехід постійно створює реальні загрози погіршення екологічного стану Керченської протоки, а збитки, заподіяні природному середовищу Чорного та Азовського морів, вже сягають мільярди гривень.