Journal articles on the topic 'Стільник'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Стільник.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Стільник.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Mishchenko, O. A., O. M. Lytvynenko, D. I. Kryvoruchko, and K. D. Afara. "THE IDENTIFICATION OF THE PATTERNS OF THE BEE BREAD LOCATION IN THE DIFFERENT TYPES OF BEEHIVES." SCIENTIFIC AND PRODUCTION JOURNAL "BEEKEEPING OF UKRAINE" 1, no. 6 (May 5, 2021): 56–61. http://dx.doi.org/10.46913/beekeepingjournal.2021.6.09.
Full textAbstract:
З’ясовано закономірності розміщення перги в різних типах вуликів з метою її заготівлі на період білкового дефіциту в бджолиних сім’ях. Дослідження проводились на бджолиних сім’ях української степової породи, які відповідали вимогам стандарту. Доведено, що перга в багатокорпусних вуликах концентрується поблизу розплідного гнізда. Розподіл перги в гніздах бджіл у багатокорпусних вуликах, залежить від розміщення льотка, а також від особливостей розташування розплідного гнізда. Максимальна кількість перги у бджолиних сім’ях спостерігалась у травні. У стандартних вуликах-лежаках відкладена бджолами перга в основному розміщена в стільниках проти льотка. Ключові слова: бджолина сім’я, українська степова порода бджіл, перга, сила бджолиної сім'ї, комірки, стільники, вулик-лежак.
2
Козинкевич, О. ""Я-найбагатша людина в Україні. У мене стільки замків"." Країна, no. 21 (124) (2012): 48–50.
Find full text
3
Kharchuk, leonid, and Gennadiy Bodnarchuk. "ANALYSIS OF TECHNOLOGICAL PROCESSES OF OBTAINING WAX IN THE HISTORICAL ASPECT." SCIENTIFIC AND PRODUCTION JOURNAL "BEEKEEPING OF UKRAINE" 1, no. 4 (August 2020): 67–75. http://dx.doi.org/10.46913/beekeepingjournal.2020.4.13.
Full textAbstract:
На підставі зібраних численних архівних та літературних матеріалів, експонатів, які демонструються в музеї бджільництва та зберігаються в етнографічних музеях і фондах, проаналізовано та освітлено аспекти розвитку, удосконалення технологічних процесів видобування воску, використання його в пасічництві, інших сторонах життя людини: промисловості, медицині, повсякденному побуті. Ключові слова: медоносні бджоли, стільники, віск бджолиний, воскобійництво, відбілювання воску, воскотопка.
4
Mishchenko, О. A., O. M. Lytvynenko, K. D. Afara, and D. I. Kryvoruchko. "THE IDENTIFICATION OF THE IMPACT OF QUANTITATIVE LEVEL OF THE POLLEN FLOW ON THE DEVELOPMENT OF THE BEES FAMILIES AND THE EFFICIENT USE OF THE HONEY COLLECTION." SCIENTIFIC AND PRODUCTION JOURNAL "BEEKEEPING OF UKRAINE" 1, no. 5 (September 20, 2020): 37–41. http://dx.doi.org/10.46913/beekeepingjournal.2020.5.07.
Full textAbstract:
Відомо, що від кількості нектару і пилку залежить життєдіяльність бджіл, підвищується яйцекладка у бджолиних маток. Мета наших досліджень полягала у встановленні впливу кількісного рівня надходження білкового корму на розвиток бджолиних сімей. За результатами дослідження доведено, що показники активності збору бджолами обніжжя знаходяться в прямій залежності від кількості розплоду, а саме: чим більша кількість розплоду вирощується у бджолиних сім’ях в той чи інший період, тим більший принос обніжжя. Із збільшенням кількості розплоду зменшуються запаси перги і бджоли збільшували збиральну активність. Ключові слова: медоносні бджоли, бджолиний розплід, стільники, білковий корм, пилок, бджолине обніжжя, медозбір, збиральна активність бджіл.
5
Живко, О. "УПА чекало визнання понад 70 років. Добровольці в українській держав не мають стільки чекати." Публичные люди, no. 6 (167), червень (2018): 66–69.
Find full text
6
Живко, О. "УПА чекало визнання понад 70 років. Добровольці в українській держав не мають стільки чекати." Публичные люди, no. 6 (167), червень (2018): 66–69.
Find full text
7
Adamchуk, O. "Теоретичні засади формування конкурентоспроможності й конкурентних переваг підприємств сільського зеленого туризму." Bulletin of Sumy National Agrarian University, no. 4 (82) (December 23, 2019): 88–91. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.4.17.
Full textAbstract:
У статті здійснено визначення змісту категорії конкурентоспроможності та встановлено її особливості щодо підприємств сільського зеленого туризму. Встановлено, що вони функціонують не стільки в умовах внутрішньогалузевої, але стільки міжгалузевої конкуренції. Для українського села більш традиційним і типовим є функціонування будь-яких за розмірами сільськогосподарських підприємств, які приносять прибутки практично за будь-яких умов на засадах диверсифікації виробництва. Виявлено, що за таких обставин безумовно наявні внутрішні та зовнішні конкурентні переваги підприємств сільського зеленого туризму повинні мати додаткову підтримку сільських громад, бюджетні та податкові преференції й інші форми та інструменти державної підтримки. Це дозволить зміцнити їх конкурентні позиції з метою не тільки отримання прибутків і задоволення потреб споживачів у відпочинку, але й збільшення зайнятості та рівня життя сільських жителів, зменшення виробничого навантаження на довкілля та вирішення екологічних проблем сільських територій, прискорення розвитку підприємств суміжних галузей та видів діяльності.
8
Гречка, Г. М. "Господарська цінність українських степових бджіл." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 28, 2013): 67–69. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.02.17.
Full textAbstract:
Наведено експериментальні дані порівняльної оцінки чистопородних бджолиних сімей української степової породи з сім’ями місцевої їх популяції за результатами обліку кількості вирощеного бджо- лами розплоду у різні періоди їх активної життєдіяльності, зібраного бджолиного обніжжя, одержаного меду та відбудованих стільників. Судячи за середньою кількістю вирощеного бджолами розплоду, інтенсивність розвитку у бджолиних сім’ях української степової породи на 28,7 % більша, ніж у сім’ях із матками місцевої популяції. Виховуючи достатню кількість робочих бджіл, чистопородні бджолині родини забезпечують високу продуктивність на медозборі. Українські степові бджоли зібрали більше на 19,6 % бджолиного обніжжя, на 33,4 % меду та відбудували більше на 20,2 % стільників.
The experimental data of comparative evaluation of purebred bee of Ukrainian steppe breed with local families according to a result of accounting grown beebrood in different periods of their active life, bee collected pollen, produced honey and rebuilt honeycombs are given. Judging from the average number of grown bee brood, the intensity of development in the bee families of Ukrainian steppe breed by 28.7% more than in families with local female bees. Bringing up a sufficient number of worker bees, pure-bred bees provide high productivity for honey collection. Ukrainian steppe bees collected more than 19.6% of bee pollen, 33.4% of honey and rebuilt more than 20.2% of honeycombs.
9
Гураленко, Н., and О. Миронюк. "ЦІННІСНО-АНТРОПОЛОГІЧНА АТРИБУТИВНІСТЬ ПРАВОГО ПІЗНАННЯ." Юридичний вісник, no. 6 (February 16, 2022): 7–13. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2261.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу проблеми правого пізнання через осмислення його ціннісноантропо логічного виміру. Обґрунтовується атрибутивність ціннісних орієн тацій та установок у пізнавальній професійній діяльності юриста.
Автор виходить із позиції, що правову пізнавальну першодже рельність слід шукати не стільки у сфері об’єктивної формалізації, скільки у самому юристові, його мисленні, ціннісних орієнтаціях та установках, бажанні забезпечувати захист основоположних прав і свобод, визнанні загально людських цінностей. Зауважено, що в ситуаціях акцентування уваги виключно на нормативній релевантності правого пізнання ігнорується важлива площина проблеми – роль пізнавальної інтенсивності суб’єкта. Натомість, на думку автора, тільки від нього залежить, які сторони, фраг менти, якості об’єктивної дійс ності залучаються в пізнавальне відношення, саме від його піз навальної активності залежить виокремлення з об’єктивної реаль ності тієї її частини, що набуває в пізнавальному відношенні якість об’єкта. Намагання подолати абстракції суб’єкт об’єктного правовідношення свідчить про складність зайняття позиції стороннього спостерігача у процесі пізнання права, виявляючи себе завжди в ролі учасника правових відносин, осмислюючи своє буття вправі «зсередини». У такому реверсі методологічних підходів предмет пізнання детермінований специфічним ракурсом розу міння сутнісної природи права, й навпаки. Відповідно, і саме право слід розглядати не як фор мальність, істинне абстрактне знання, але перш за все як інстру мент вибору рішення в проблемній ситуації, зумовлений не тільки (і не стільки) результатами фор мальнологічного аналізу і проце суально встановленими фактами, а й цінностями професійного світо гляду суб’єкта. Пізнавальна діяль ність, яка поєднує в собі соціально зумовлені й суб’єктивноособи стісні, раціональнологічні, оціноч норефлексивні начала, зумовлює необхідність належного рівня осо бистісної зрілості і ставить певні вимоги до розвитку в юриста як спеціаліста професійно значимих якостей.
10
Vasyluk, V. M. "HАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАJІЬНОГО ПРОЦЕСУ В КРЕМЕНЕЦЬКІЙ ГІМНАЗІЇ (ЛІЦЕЇ) ПРОТЯГОМ 1805–1833 РОКІВ В УРОЧНИЙ ТА ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС." Медична освіта, no. 4 (January 6, 2021): 110–15. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.4.11672.
Full textAbstract:
Освіта молоді – це майбутнє його народу. Програма й система навчання Волинської гімназії та ліцею, згідно з рекомендаціями Тадеуша Чацького і Гуго Коллонтая, у перших класах передбачали вивчення класичних та навчання іноземних мов. З метою розвитку учня програма була складена так, щоб у першу чергу розвивалася памʼять, яка є фундаментом у пошуку майбутніх знань. На вищому рівні, тобто на курсах, переважало вивчення предметів, які вимагали не стільки памʼяті, скільки мислення. Розвивалися також здібності (таланти).
Тексти лекцій складали самі викладачі, учні (студенти) записували ці тексти (конспекти) у свої зошити під час читання текстів лекцій чи дискусій (семінарів). Бібліотека була забезпечена літературою в достатній кількості, а викладацький склад – європейськими професорами.
11
Duda, O. K., and R. O. Kolesnyk. "Гостра EBV-інфекція у дорослих: етіологія, епідеміологія, патогенез, клініка та лабораторна діагностика." ACTUAL INFECTOLOGY, no. 4.05 (October 1, 2014): 15–21. http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.4.05.2014.82476.
Full textAbstract:
Останніми роками значно підвищився рівень захворюваності на гостру EBV-інфекцію, що, швидше за все, пов’язане не стільки з епідеміологічним підйомом, скільки з покращенням методів діагностики. Поліморфність клінічної картини, легкі та стерті форми, труднощі, що доволі часто виникають у діагностиці захворювання, дають підстави вважати, що офіційно зареєстрована захворюваність в Україні не відображає істинної поширеності інфекції. Реакції Пауля — Буннелля та Хоффа — Бауера, засновані на виявленні поліклональних гетерофільних антитіл, останнім часом розглядаються скоріше в історичному аспекті. У практичній медицині використовують специфічні методи діагностики: поліклональну ланцюгову реакцію та імуноферментний аналіз. Як експрес-тест для діагностики гнійно-деструктивних ускладнень рекомендовано визначення С-реактивного білка в сироватці крові. Активність імунопатологічного процесу визначається за допомогою вмісту β2-макроглобуліну.
12
Перфільєва, Анастасія. "ЛІДЕРСЬКІ АМБІЦІЇ ІРАНУ В ІСЛАМСЬКОМУ СЕГМЕНТІ АЗІЙСЬКОГО РЕГІОНУ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 6 (July 1, 2021): 58–62. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.25.06.2021.007.
Full textAbstract:
Розглядаються базові настанови позиціонування Ісламської Республіки Іран в регіональній системі відносин. Наголошено на особливостях Ірану як гравця регіональної та світової політики, серед яких виокремлено концептуалізацію шиїтського проекту суспільно-політичного розвитку, який пропонується в якості моделі як для внутрішнього, так і для зовнішнього споживача через практики м’якої сили публічної дипломатії, а також посилення обороноздатності країни для просування власних інтересів в регіональному і глобальному вимірах. Визначено неоднозначність ролі Корпусу вартових Ісламської революції в структурі та функціонуванні діючої іранської моделі розвитку як додаткову особливість міжнародного актора. Констатовано, що на сучасному етапі позиціонування Ірану в системі регіональних відносин ґрунтується не стільки на ідеях експорту ісламської революції, скільки на ідеї розбудови взаємовигідних взаємин із країнами з помітною часткою шиїтського населення.
13
Трунова, Олена Василівна. "Дидактичні принципи формування стохастичної компетентності студентів економічних університетів." Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, no. 2 (September 4, 2015): 65–73. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i2.773.
Full textAbstract:
Розглянуті дидактичні принципи, які є компонентами методичної системи формування стохастичної компетентності в процесі навчання студентів економічних спеціальностей університетів.
Аналіз психологічної, педагогічної, економічної та математичної літератури з проблеми формування стохастичної компетентності майбутніх економістів та особистий досвід навчання студентів дав змогу визначити систему дидактичних принципів формування стохастичної компетентності у майбутніх економістів: принцип науковості; принцип міцності знань; принцип систематичності і послідовності; принцип гнучкості і відкритості; принцип доступності; принцип наочності; принцип неперервності навчання; принцип гуманізації; принцип цілепокладання; принцип розвиваючого контексту; принцип професійно-прикладної спрямованості.
Необхідні суттєві зміни в навчальному процесі на основі компетентнісного підходу, які б обумовили ефективність підготовки майбутнього спеціаліста до професійної діяльності. Для сучасного економіста важливим є не стільки обсяг отриманої інформації, як здатність і вміння її засвоїти й творчо використовувати в професійній діяльності.
14
Поляков, А. О. "МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВОЗАХИСНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НЕУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ." Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Право", no. 32 (2020): 66–74. http://dx.doi.org/10.34142/23121661.2020.32.09.
Full textAbstract:
Міжнародно-правове регулювання правозахисної діяльності НУО відбувається по лінії закріплення у міжнародних та регіональних правових документах норм щодо правосуб’єктності та повноважень таких організацій у взаємодії з органами міжурядових організацій. Міжнародно-правове регулювання правозахисної діяльності НУО поширюється й на національні правові системи: у міжнародних договорах щодо цього питання закріплюються не стільки суб’єктивні права НУО, скільки обов’язки або рекомендації державам із приводу співробітництва з НУО. Правовий статус НУО відрізняється в різних спеціальних міжнародних угодах, які створюють окремі режими та стосуються здійснення правозахисної діяльності НУО у певних сферах (права дітей, освіта, екологія і т.п.). Найбільшою мірою питання регулювання правозахисної діяльності НУО відображене у правових актах Ради Європи, яка стала першою міжурядовою організацією, що ввела для міжнародних НУО статус участі, який дозволяє їм впливати на прийняття рішень.
15
Svyatnenko, I. O. "Confucianism and gender culture of Japan." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 1(141) (March 23, 2017): 32. http://dx.doi.org/10.15421/17175.
Full textAbstract:
Статтю присвячено проблемі визначення напрямків впливу конфуціанства на гендерну культуру японського суспільства. Автором встановлено, що вплив конфуціанства на гендерну культуру Японії стосувався формування гендерно-сервілістскої моралі жіноцтва щодо чоловіків та щеплення жінкам поведінкових сценаріїв виконання ролей дітодоглядного та господарського змісту. Конфуціанство закладало основи патріархального сексизму, в якому жінка розглядається як об’єкт служіння маскуліноцентричним ієрархіям та має бути відформатованою під стереотипи зручності для обслуговування чоловіків у звичайних та надзвичайних умовах. Ключовими моментами впливу можна вважати припущення легалізованого проміскуїтету, порнолатричних моделей поведінки (передусім - в аспекті використання жінок як повій), а також закцентовування гендерних ролей на біографії еталонних жінок, представлених у конфуціанських трактатах. Автор констатує, що не можна не визнати, що вплив на гендерну культуру Японії мало і має не стільки конфуціанство в чистому вигляді, скільки синтоїзоване конфуціанство, яке потребує окремого розгляду в інших публікаціях.
16
Vergunov, V. A., and Ye S. Migunova. "До історії лаборатории лісового ґрунтознавства УкрНДІЛГА. А. С. Скородумов, морський офіцер і вчений." Forestry and Forest Melioration, no. 135 (March 25, 2020): 199–208. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.135.2019.199.
Full textAbstract:
Коротко охарактеризовано ранні етапи розвитку ґрунтознавства в УкрНДІЛГА. Наведено матеріали про практично повністю забуту наукову діяльність одного з великих лісових ґрунтознавців країни – Олександра Сергійовича Скородумова, який працював в УкрНДІЛГА близько 20 років. А потім, ще приблизно стільки ж років, займався розробленням заходів з боротьби з ерозією ґрунтів в ННЦ «Інститут землеробства НААН». Серед робіт лісового напряму Скородумова – лісотипологічне оцінювання ґрунтів ряду природних зон і вивчення впливу штучних лісових насаджень на ґрунти посушливого степу. Об’єктом останньої роботи були південні чорноземи колишньої Володимирівської АЛОС УкрНДІЛГА (Миколаївська область). Пізніше, вже в період роботи в Інституті землеробства, за цими напрямами в Московському університеті він захистив докторську дисертацію та отримав вчений ступінь доктора біологічних наук, а пізніше – звання професора. При цьому Скородумов віддав 12 років життя служінню у флоті. Наводиться ще низка фактів, які свідчать про недостатню повноту й об’єктивність наявних матеріалів з історії УкрНДІЛГА.
17
Hrynchyshyn, B. V. "Історичне фехтування і наукове дослідження середньовічного озброєння: точки дотику." Grani 18, no. 9 (July 2, 2015): 101–6. http://dx.doi.org/10.15421/1715184.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу діяльності товариств історичного фехтування, що діють в Європі та, зокрема в Україні, їх внеску у вивчення технікотактичних особливостей середньовічної клинкової зброї. Розглянуто відмінності у принципах та методах вивчення середньовічного бою учасниками HEMA та клубами історичної реконструкції. Аргументовано доведено, що саме напрям, який розвиває HEMA, відкриває більше перспектив перед дослідниками середньовічного бойового мистецтва. Коротко проаналізовано історію товариств середньовічного історичного фехтування в Європі. На сьогоднішній день вивчення озброєння в українській історичній науці носить переважно теоретичний характер – дослідники аналізують археологічні знахідки, іконографічні та писемні джерела. Проте, наукові праці західноєвропейських вчених все більше зосереджуються на практичному аспекті. Їм властивий не стільки опис видів та типів озброєння, характерних для певного часового відрізку, а й аналіз практичних посібників щодо ведення бою, вивчення досвіду володіння зброєю на основі сучасних реконструкцій. Розглянуто різноманітні підходи до реконструкції історичного фехтування. Доведено, що діяльність таких товариств позитивно впливає на процес дослідження особливостей середньовічного озброєння, тактики ведення бою різних періодів.
18
Mykolaiets, Anatolii. "МЕХАНІЗМИ ВЗАЄМОВІДНОСИН І ВЗАЄМОДІЇ ГРОМАДСЬКИХ ОБ’ЄДНАНЬ З ІНСТИТУТАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ." Public Administration and Regional Development, no. 3 (April 11, 2019): 114–27. http://dx.doi.org/10.34132/pard2019.03.07.
Full textAbstract:
Зазначено, що різноманіття форм діяльності громадських об'єднань створює сприятливі умови для діалогу органів влади і населення, зміцнення соціальної стабільності. Дослідження проблеми дозволяє зробити висновок про позитивну динаміку в діяльності громадських об'єднань. Визначено, що ефективна взаємодія активного громадянського суспільства та сильної держави - найважливіша умова гармонійного розвитку обох. Зрозуміло, ще не всі державні і місцеві органи зацікавлено працюють з громадськими структурами. Розвиненість форм взаємодії органів місцевого самоврядування та громадськості залежить багато в чому не стільки від соціально - економічного становища місцевих утворень, скільки від рівня інституціоналізації і соціальної активності самого неприбуткового сектора. А адже взаємодія між органами влади та іншими інститутами громадянського суспільства - це система, що динамічно розвивається яка складається з наступних субсистем:культурно-ідеологічної субсистеми, яка характеризується активною громадянською позицією; управлінсько-правова субсистема, що представляє собою відмову від ієрархічної системи управління, відкритої до демократичних відносин, встановлення широких горизонтальних зв'язків в системі політичних мереж; економічної субсистеми, яка прагне до відходу від монополізму, націленої на залучення кожного дієздатного людини до участі в справах суспільства.
19
Пустовіт, Григорій. "Володимир Вернадський і сучасність." New pedagogical thought 108, no. 4 (December 28, 2021): 3–10. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-108-4-3-10.
Full textAbstract:
У змісті статті частково розкрито життєвий шлях і творчу спадщину В. І. Вернадського насамперед у період 1917–1921 років. Схарактеризовано його науковий внесок у розвиток української науки, освіти, культури, мови, а головне – у створення вчення про біосферу і ноосферу. На основі аналізу наукових праць і сторінок щоденника В. І. Вернадського здійснено спробу розкрити його реальне ставлення до багатьох як суто наукових проблем і напрямів, так і внутрішньополітичних питань, зокрема щодо усамостійнення України в різні періоди життя дослідника. Водночас актуалізовано думку про те, що будучи президентом Української академії наук у свідомості Володимира Вернадського переважала думка не лише про українське походження, а й українське самовизнання, а це – перший щабель на шляху до українства. Окреслено ставлення вченого до науки, яка в його розумінні є не стільки ментальною системою переконань суб’єкта, його вірувань, сподівань, скільки безпосередньою життєвою силою, укоріненою у свідомості й самосвідомості та суспільних діях. У зв’язку з цим стаття є певним науковим досвідом особистих відкриттів її автора, що відповідно вважаємо суб’єктивним розумінням досліджуваної проблеми.
20
Nastoyashha, K. V. "Вектори концептуалізації феномена релігійності в сучасному соціологічному теоретизуванні." Grani 18, no. 6 (April 18, 2015): 78–82. http://dx.doi.org/10.15421/1715123.
Full textAbstract:
Незважаючи на наявність великої кількості робіт і емпіричних досліджень, присвячених релігійності, в соціології досі відсутня цілісна концепція, яка б систематизувала та об’єднувала всі напрацьовані наробки й концепти, сфокусувавши свою увагу на функціонуванні соціокультурних механізмів трансформації релігійності у сучасному суспільстві. Адже нові форми релігійності, як і процеси їх виникнення і тенденції розвитку, потребують ґрунтовного соціологічного теоретичного аналізу, не стільки з позиції виокремлення з культурної площини і опису специфіки сучасної релігійності, скільки з позиції вибудовування принципово нової моделі взаємодії культурного і релігійного в сучасному соціологічному теоретизуванні. В цьому контексті інтерес варто спрямувати на ціннісну сферу суспільства, яка одночасно постаючи маркером соціальних пріоритетів, здатна обумовити і ту чи іншу модель віросповідання і тип релігійних практик. Саме ціннісна сфера постмодерних суспільств, первинно похідна від системи догматів традиційних релігій на сьогодні, значно трансформувавшись, чим виявив цілу низку розбіжностей з першоосновами, вже сама детермінує свої нові культурні форми, а відтак і нові форми релігійності. В цьому сенсі інтегральним механізмом детермінації тих чи інших нових форм релігійності, крім процесу секуляризації, виступає концепт культурної традиції, який є доцільним інструментом пояснення неоднозначної динаміки ціннісної сфери і процесів у релігійній свідомості соціуму.
21
Slavina, O. V. "«Pax Technica»: політико-філософська рефлексія впливу інтернет-мереж на природу публічної сфери й демократичного врядування." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 8 (November 1, 2017): 50–57. http://dx.doi.org/10.15421/1717113.
Full textAbstract:
Шляхом проведення епістемологічної оцінки в статті здійснено спробу подолання утопічних й дистопічних міркувань, які превалюють в судженнях щодо впливу Інтернету на організацію публічної сфери, а також проведено постмодерністський перегляд теорії Ю. Габермаса з точки зору сучасної медіа-революції. Обґрунтовано формування не-егалітарної мережевої публічної сфери, яка постає як паралельні дискурсивні арени, на яких члени соціальних груп виробляють і розповсюджують контрдискурси, що в свою чергу дозволяє їм формулювати опозиційні інтерпретації власних ідентичностей, інтересів та потреб. Зроблено висновок про те, що демократія виявляє себе не стільки в кібер-просторі, скільки через реальну структуру суспільних відносин, що дозволяє виконувати ряд завдань, серед яких розвиток інституту громадського діалогу та формування соціальної солідарності. Разом з тим вказано, що відбувається значне послаблення символічної влади традиційних відправників повідомлень (інститутів влади), що здійснюють управління за допомогою історично закодованих соціальних практик (як-то: політична ідеологія, релігія, традиційні цінності). Вказано на ряд факторів, які компрометують репрезентативність віртуальної сфери, а саме: нерівність доступу до інформації, фрагментація політичного дискурсу, мімікрія до існуючої політичної культури, а не створення нової. Підкреслено вагому перспективу в розробці життєздатних варіантів цифрового майбутнього й конфігурації моделей позитивних зрушень.
22
Ivanenko, V. V. "Сучасний вимір «червоного Жовтня» 1917-го: суб’єктивні роздуми з нагоди ювілейної дати." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 10 (October 24, 2017): 105–14. http://dx.doi.org/10.15421/1717139.
Full textAbstract:
Розглядаються і узагальнюються деякі концептуальні, ідеологічні, історіографічні й конкретно-історичні аспекти ґенези виникнення, перебігу та здійснення революції 1917 року в Росії як однієї з найпомітніших подій світової історії XX ст. Констатовано, що ця революція, породжена комплексом об’єктивних чинників соціально-економічного і політичного характеру, невирішеністю найгостріших питань суспільства (аграрного, робітничого, національного, культурного), перманентним відставанням Росії від передових країн за темпами і масштабами модернізаційних процесів, різко посилених руйнівними наслідками Першої світової війни, призвела до падіння царизму, самодержавства, імперії і сходження на правлячий Олімп більшовизму як найрадикальнішої течії в російському соціалістичному русі, відкрила простір для докорінних трансформаційних перетворень, що супроводжувались не тільки забезпеченням назрілих і довгоочікуваних змін в країні, а й формуванням та утвердженням жорстокого тоталітарного режиму, розпалюванням соціально-класової ворожнечі, насадженням жупела «революційної доцільності», беззаконня, насильства, масованим наступом проти власного народу (голодомори, репресії тощо). Тому, наголошується в статті, Російська революція навіть через сторіччя після її вчинення продовжує залишатись в епіцентрі наукових, медійних та суспільних дискусій і пристрастей, але здебільшого не стільки своїми конкретними подіями, скільки у річищі політичних наслідків, впливу її імпульсів та сигналів для наступних доль Росії, СРСР, світу.
23
Pavlenko, Igor Vasilievich. "МОВНІ ІГРИ ЯК КОНТЕКСТ МЕТАФІЗИКИ." Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 4, no. 2 (December 25, 2021): 19–25. http://dx.doi.org/10.15421/342118.
Full textAbstract:
Розглядаються основні аспекти використання мови в сучасній філософії, яка сама є набором специфічних мовних ігор, що відбуваються за певними правилами. Вказано, що мовні ігри в філософії, використання слів з нечітко визначеним сенсом, застосування метафор і тропів, є не стільки недоліком метафізичного дискурсу, як вважають представники аналітичної філософії, а необхідністю, оскільки більш-менш повне відображення антропологічної і екзистенціальної проблематики вимагає саме таких лінгвістичних форм. Внутрішня картина свідомості людини не є чітко спланованою будовою, або планом, на якому відображаються всі ментальні компоненти, скоріше це сутінкова зона із невизначеною топологією, яка до того ж дуже рухлива. В той час, коли досліднику вдається вхопити щось постійне і чітке у внутрішньому світі людини, картина починає змінюватися, об’єкт трансформується до невпізнаваності, що робить недоречною будь-яку класичну наукову методологію. Теж саме можна сказати про філософські дослідження мови, культури, релігії, які постіно уникають чітких визначень і локалізації. Саме тому мова метафізики є відносно оптимальною для дослідження цих складних утворень і завдання полягає не в тому, щоб спростити і деметафорізувати мову філософії, а навпаки, в її подальшому розвитку і ускладненні.
24
Гулак, Анатолий Тихонович. "ПРО РІЗНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ." Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 4, no. 70 (2019): 64–69. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2019.04.70.10.
Full textAbstract:
У статті розглядаються різні літературознавчі інтерпретаційні підходи до художнього тексту – історико-літературний і літературно-критичний; встановлюється специфіка і ефективність кожного з них. Історико-літературний підхід орієнтований на представлення твору як замкнутого і одноразового світу смисла і в той же час як своєрідного «фрагмента» літературно-історичного процесу. Метою цього підходу є передусім пізнання інтелектуальне. Але й експресивно-емоційному змістові стилю художнього твору також відводиться дуже важливе місце. При літературно-критичному підході дослідник не стільки реконструює художній зміст твору, скільки формує його заново, нібито «прищеплює» його творові. Літературно-художній твір, по суті, виривається з діахронічного процесу і розглядається виключно в синхронічному аспекті. Принципова різниця між двома названими підходами полягає у відмінності цілей, яких хочуть досягти через інтерпретацію твору. Саме цілі, які ставлять перед собою дослідники, і визначають вибір тієї чи тієї інтерпретаційної стратегії. В останні десятиліття літературно-критичний підхід ускладнився – і цей процес відзначений багатьма сучасними діячами культури – за рахунок так званої есеістичності в побудові критичного тексту, що змінює майже всю звичну структуру літературно-критичного виступу. На перший план висувається самопрезентація критика, його прагнення «нав’язати» читачеві власну шкалу цінностей. Посилюється суб’єктивна основа викладу. Помітно пом’якшується жорстка вимога наукової доказовості, аргументованості, підвищується міра емоційності / експресивності.
25
Xiaole, Zhu. "Концепт «мандрів» у фортепіанній творчості Ф. Ліста (на прикладі циклу «Роки мандрів»)." Музичне мистецтво і культура, no. 25 (December 20, 2017): 98–112. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-25-98-112.
Full textAbstract:
Мета роботи. Стаття розкриває сутність концептуального поля «мандри» у романтичному мистецтві та в фортепіанній творчості Ф. Ліста у зв’язку з його семантичними і структуроутворюючими функціями на матеріалі фортепіанного циклу «Роки мандрів». Методологія роботи грунтується на методі комплексного дослідження з використанням даних музикознавства, літературознавства, філософії та культурологїі, що спрямоване на виявлення глибинного зв'язку музичних та позамузичних чинників програмної інструментальної творчості. Наукова новизна роботи полягає у визначенні ролі, значення та механізмів функціонування концепту «мандри» в образно-семантичній структурі циклу «Роки Ліста та у розширенні уявлень про дію позамузичних чинників в інструментальній музиці. Висновки. Зримо-відчутні музичні образи лістівського фортепіанного циклу відтворюють мандри самого композитора країнами, видатними місцями; мандри його творчої постаті як у пошуках творчого методу, композиторської мови, так і місця Митця і Мистецтва у житті і культурі; мандри духу у всій цілісності суперечливостей загальнолюдського і індивідуального, земного і небесного, діяльнісно-бурхливого і споглядально-мареннєвого. Як і Гете у своїх «Роках мандрів», Ліст демонструє не стільки розрізнення, скільки діалектичну єдність культури (духу) на всіх її рівнях – природи (науки), мистецтва, духовності (релігії). Ключові слова: творчість Ф. Ліста, романтизм, концепт «мандри», «мандри духу», взаємодія і синтез мистецтв, програмна інструментальна музика.
26
Osadko, O. Y. "ПРОБЛЕМА ВИБОРУ ОСОБИСТІСТЮ СПОСОБІВ ПОЛІТИКО-ПРАВОВОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ В СИТУАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ПОТРЯСІНЬ." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 40(43) (November 17, 2011): 13–23. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi40(43).56.
Full textAbstract:
Статтю присвячено створенню теоретичних засад вивчення та оптимізації тих суб’єктивних стратегій, до яких вдається особистість, вирішуючи завдання політико-правової ідентифікації. Обстоюється думка, що в період соціальних потрясінь, що тривають в Україні, результат соціалізації (зокрема набуття політико-правової ідентичності) залежить не стільки від конкуруючих впливів різних агентів соціалізації, скільки від того, як особистість здійснює вибір між різними варіантами осмислення дійсності. Наголошується, що слід досліджувати суб’єктивні способи здійснення особистістю ідентифікаційних виборів, а не обмежуватися лише вивченням змісту та структури набутих нею ідентичностей. Звертається увага на те, що концепція статусів ідентичності Дж. Марсіа спрямована насамперед на розкриття тих способів, за допомогою яких суб’єкт соціалізації створює смислову основу своїх ідентифікаційних виборів. Показано, що залежно від типу самообмежень особистості, які порушують стабілізацію або змінюваність набутої моделі ідентичності, можна виділити чотири основні стратегії взаємодії суб’єкта вибору із суперечливими варіантами конструювання дійсності: 1) збалансована реалізація інтенцій до самоздійснення і саморозвитку (“досягання ідентичності”); 2) обопільне обмеження цих інтенцій (“запозичена ідентичність”); 3) обмеження переважно інтенції до самоздійснення (“дифузна ідентичність”) або 4) інтенції до саморозвитку (“мораторій ідентичності”). Зроблено висновок, що з погляду опанування криз ідентичності найбільш доцільно залучати суб’єкта соціалізації до таких комунікативних практик, у яких знімаються його смислотворчі самообмеження.
27
BODNAR, Halyna. "ЧЕРЕЗ ТВОРЧІСТЬ ТА НА БАРИКАДАХ. МИТЦІ В ПРОТЕСТНИХ АКЦІЯХ ОСЕНІ 2013–ЗИМИ 2014 РОКІВ: ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ І САМОПРЕЗЕНТАЦІЇ." Наукові зошити історичного факультету Львівського університету / Proceedings of History Faculty of Lviv University, no. 19-20 (October 1, 2019): 273–307. http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2019.19-20.2349.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано відповіді мистецького і літературного середовищ України на протестні акції проти владного режиму восени 2013–взимку 2014 рр., означених як Євромайдан і Революція гідности, розкрито особливості початкового сприйняття (“входження” у протест), трансформацію поглядів, моделі поведінки, бачення свого місця, виклики, з якими зіткнулися люди творчих професій на Майдані. Антропологічний вимір дослідження на підставі наративного аналізу публічних інтерв’ю, усноісторичних свідчень, есе, публіцистичних текстів, дописів у соціяльних мережах дозволив розкрити відомих постатей не стільки за результатами вже досить знаної і зафіксованої діяльности в часі зими, що нас змінила, а як людини, хоч і непересічної, яка відреагувала на аґресію влади. Митці постійно перебували на Майдані, займалися волонтерською діяльністю, вивчали й аналізували людей на протесті, динаміку розвитку подій та віднаходили свої, як тоді видавалося, найбільш необхідні й найкраще нею/ним заповнені ніші в революційному протистоянні, почасти брали участь у силових зіткненнях. У часі революції вони постали перед потребою рахуватися із наслідками свого впливу на численний натовп словом, текстом і візуалізацією настроїв, реагували відразу, виплескуючи емоції та пережиття, чи брали павзу для осмисленого і відрефлексованого творчого результату, змінювалися самі зі середини та видозмінювали, віднаходили для себе дотепер ще незвідані чи заново відкриті ділянки мистецької діяльности.
28
Ustimenko, Yevgen Radionovich. "ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ЯК СКЛАДОВА УСПІШНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ:." Epistemological Studies in Philosophy, Social and Political Sciences 2, no. 1 (July 12, 2019): 157–62. http://dx.doi.org/10.15421/341917.
Full textAbstract:
Масові акції протесту в Україні (грудень 2013 – лютий 2014 рр.), що тепер вже увійшли в історію під назвами «Євромайдан» або «Революція Гідності», спонукали українську владу та суспільство повернутися до однієї з важливих, на нашу думку, проблем – реформування місцевих органів влади. Зокрема, 1 квітня 2014 року новий Кабінет Міністрів України затвердив розпорядження № № 333-р «Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні», яке дало поштовх процесу під назвою «децентралізація». Тим не менш, і сьогодні значна частина громадян України ставиться до проведення реформ скептично, а в деяких випадках – негативно. Ми вважаємо, що причиною цьому є недостатнє розуміння процесу: мова йде не стільки про звільнення старих чиновників та набір нових, скільки про зміну філософії відносин між органами державної влади і членами територіальних громад. Окрім цього, на нашу думку, негативним фактором для України є спротив окремих регіональних еліт, що не зацікавлені в передачі бодай частини своїх повноважень своїм наступникам, не до кінця продуманий механізм впровадження реформи та низький рівень компетентності нових регіональних лідерів, адже більшість з них має середній або нижче середнього рівень освіти. У статті проаналізовано основні аспекти децентралізації в Україні, досліджено особливості впровадження децентралізації, виявлено основні ризики впровадженню реформи децентралізації, оцінено фактор зовнішнього впливу на процес реформи та досліджено ступінь довіри населення до реформування політичної системи в Україні.
29
Tanko, Tetiana. "Духовно-моральні цінності як ознака професіоналізму вихователя сучасного закладу дошкільної освіти." Освітній простір України, no. 13 (September 28, 2018): 126–32. http://dx.doi.org/10.15330/esu.13.126-132.
Full textAbstract:
У статті актуалізується проблема духовно-моральних цінностей майбутніх вихователів ЗДО, розкривається їх зміст, узаємозв’язок і взаємодія, розглядається нова модель їхньої професійної підготовки, що спрямована на створення умов саморозвитку, самореалізації, становлення духовності особистості. Наголошується, що майбутнє суспільства багато в чому залежить саме від того, з якими духовно-моральними ідеалами й цінностями ввійдуть наші діти сьогодні. Становлення особистості, становлення ціннісних орієнтирів формування і розвиток дитини в сучасному соціопросторі, обумовлені соціальними впливами, характером суспільства, у якому вона живе, атмосферою сім’ї, навчально-виховним середовищем дошкільного освітнього закладу, світом її розваг, інтересів, звичаїв і традицій. Підкреслюється, що основним завданням дошкільної освіти, зокрема вихователя дітей дошкільного віку є озброєння дитини не стільки системою галузевих знань, скільки наукою життя, створення сприятливих умов для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини, формування її життєвої компетентності ціннісного ставлення до Природи, Культури, Людей, Самого Себе. Зосереджується увага на тому, що виховання духовно-моральних цінностей у майбутніх вихователів має бути спрямоване на вирішення однієї з найактуальніших проблем сучасності – виховання живої чистої душі дитини через духовне наставництво, духовну взаємодію, через організований полікультурний простір, який сприяє гармонізації дитячого серця, формуванню внутрішнього світу підростаючої людини. У зв’язку з цим постає надзвичайно важливе завдання – виховання духовно-морального ідеалу майбутнього вихователя під час навчання в педагогічному ЗВО.
30
Сподарец, Н. В. "ТОПОГРАФІЯ ЯК ФАКТОР АНТРОПОЛОГІЇ РОМАНУ ВАНДИ МАЗУР «ГРОШІ»." Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 4, no. 94 (2019): 204–15. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2019.4.94.15.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу образу одеської Ейкумени як фактора антропної ідентичності в романі Ванди Мазур «Гроші». Відзначено, що просторові топоси в романі концептуалізуються не стільки в аспекті етнічного чинника, скільки екзистенційно-онтологічного і міфопоетичного. Просторова топіка роману, при всій очевидності ознак non-fi ction (топоси Франції, Північної Африки, України, Одеси та ін.), характеризується символічними значеннями, архетипними кодами, чому відповідає поетика багатозначності номінацій «південь України», «південне місто». Їх людський ресурс і дозволив створити одеську Ейкумену. Але читач не відразу дізнається, про яке південнє місто йде мова. Тільки по ходу розповіді образ міста конкретизований топосами Одеси та одеської області. Семантичне поле цих понять розширюється до значень ментального стану людини в ситуаціях екзистенціальних і цивілізаційних потрясінь. Стратегія текстообразования між форматом фікшен і нон-фікшен в романі реалізується сполученням дискурсів візії, рефлексії і достовірних просторових топосів. Відповідно до чого, сфера топонімів в модельованих картинах ейкуменського світу не обмежена функцією об’єктно-предметного знака реального міста, а наділена й умовно-символічними значеннями. Очевидно, що художня антропології роману Ванди Мазур «Гроші» корелює з концепціями постколоніальної гуманітаристики про подолання європоцентризму і етноцентризму, на тлі утвердження ідей екологічного і культурного екуменізму. Концепи Одеси і одеського регіону в межах художнього світу роману артикулюються як аксіологічно значущі в утвердженні транскультурної ідентичності персонажів.
31
Onyshchuk, I. I. "Правове регулювання технологій штучного інтелекту: теоретико-прикладні та етичні засади." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 3 (May 29, 2020): 50–57. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.03.06.
Full textAbstract:
Мета статті полягає в здійсненні аналізу правового регулювання суспільних відносин, що виникають у зв’язку з розвитком технологій штучного інтелекту.
Наукова новизна. У статті висвітлюються теоретико-правові та етичні засади правового регулювання технологій штучного інтелекту. Поставлені питання правового погляду на штучний інтелект, зокрема його співвідношення з правами людини та правом інтелектуальної власності.
Висновки. Технології штучного інтелекту дуже швидко розвиваються, єдині підходи до оцінки ризиків, пов’язаних з їх використанням, відсутні. Необхідно сформувати міждисциплінарний підхід до вивчення економічних, правових, політичних і соціальних аспектів застосування технологій штучного інтелекту.
Питання, пов’язані з появою штучного інтелекту, мають не стільки правовий, скільки філософський характер: як сконструювати цей інтелект таким чином, щоб жодна група людей не зуміла отримати з його допомогою переваги над іншими людьми, і щоб штучний інтелект не спрямував свою силу проти людства, а навпаки – використовувався на його благо.
На даному етапі правове регулювання в сфері використання технологій і юнітів штучного інтелекту знаходиться на стадії становлення та початкового розвитку. Ще зарано говорити про досягнення в практичній реалізації конкретних комплексних заходів, спрямованих на забезпечення поваги прав людини. Зараз подібного роду заходи приймаються, в основному, в сфері захисту конфіденційності особистих даних.
Необхідно заохочувати нові форми регулювання, щоб сприяти прозорості та дотриманню етичних принципів, правових парадигм та освітніх дій, особливо щодо новітніх технологій, які потенційно можуть порушувати права людини.
32
Fedotova, Tetyana, and Ludmyla Malimon. "ОСОБЛИВОСТІ ВИЯВУ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОГО КОМПОНЕНТА САМОЕФЕКТИВНОСТІ В СТАРШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ." Psychological Prospects Journal, no. 35 (August 3, 2020): 135–47. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2020-35-135-147.
Full textAbstract:
У статті теоретично розглянуто проблему самоефективності особистості, яка являє собою не стільки здатність людей до усвідомлення своїх здібностей та їх найефективнішого застосування, скільки переконання особистості в спроможності й успіху в застосуванні компетенцій і набутого досвіду в певному виді діяльності. Виокремлено види самоефективності: діяльнісну, комунікативну та особистісну. У старшому шкільному віці самоефективність пов’язана з усвідомленням сенсу й мотивів навчання, автономністю, професійним самовизначенням, позитивним самоставленням, самоповагою, самокерівництвом і спроможністю до самоорганізації загалом.
Емпірично визначено такі особливості вияву емоційно-вольового компонента самоефективності в старшому шкільному віці: в осіб із самоефективністю нижчою від середнього рівня – це потреба відповідати ідеальному образу «Я» та бажання змін, незадоволеність, тривожність, сором’язливість і сумніви у своїх можливостях та здібностях, неспроможність контролювати власні емоційні стани й реакції; в учнів із середнім рівнем самоефективності – високий рівень самоприйняття, внутрішня конфліктність та самозвинувачення, рефлексія з приводу власних недоліків і невдач, переживання почуття провини, проте прагнення доводити розпочату справу до кінця й мобілізація в подоланні перешкод, самоконтроль емоційних станів та реакцій; у діагностованих із самоефективністю вищою від середнього рівня – самовпевненість, усвідомлення власної цінності, самокерівництво, уявлення про себе як про вольову, енергійну й самостійну особистість, очікування визнання своєї цінності та унікальності зі сторони інших людей, високий рівень саморегуляції й наполегливості. Перспективу подальших розвідок у цьому напрямі вбачаємо у вивченні когнітивного та поведінкового компонентів самоефективності з урахуванням гендерного аспекту.
33
Бігус, Ольга Олегівна. "ІНТЕРПРЕТАЦІЯ БАЛЕТІВ КЛАСИЧНОГО СПАДКУ У ТВОРЧОСТІ РАДУ ПОКЛІТАРУ: ФІЛОСОФСЬКО-СВІТОГЛЯДНА ПАРАДИГМА МОДЕРН-БАЛЕТУ." Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», no. 44 (June 25, 2021): 150–55. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.44.2021.235406.
Full textAbstract:
Мета статті – виявити особливості авторських інтерпретацій балетів класичного спадку Р. Поклітару в контексті філософсько-світоглядної парадигми балетмейстера. Методологія дослідження особливостей інтерпретації балетів класичного спадку на прикладі творчості провідного балетмейстера, засновника та художнього керівника театру «Київ модерн-балет» Раду Поклітару здійснена за допомогою таких методів: історизму (для виявлення особливостей культурно-мистецьких тенденцій сучасності), типологічного методу (для визначення специфіки процесу інтерпретації в хореографічному мистецтві), методу стильового підходу (для розуміння засад балетмейстерської діяльності хореографа). Наукова новизна. Ретельно досліджені особливості прочитання балетної класики Р. Поклітару; проаналізовані поняття «інтерпретація» в контексті сучасного хореографічного мистецтва; зроблена спроба концептуалізувати новаторство підходів до прочитання класичних балетів у контексті філософсько-світоглядної парадигми балетмейстера. Висновки. У рамках постмодерністської парадигми творчості Р. Поклітару встановили, що у власній діяльності хореограф керувався не стільки бажанням осучаснити класичний твір, актуалізувати інтегруванням зрозумілих глядачу ХХІ ст. тем, скільки метою донести основну ідею, передати авторську позицію щодо конкретної ситуації. Філософсько-світоглядні погляди балетмейстера зумовлюють не лише вихід балету за межі строго вивіреної класичної системи та оновлення хореографічної мови, а й розширення та оновлення лексики сучасної хореографії, її пластичних форм для осмислення психології людських стосунків. Осучаснення класичної спадщини балетного театру в розумінні Р. Поклітару – це засіб посилення емоційного впливу на глядача, і щоб доторкнутися до тонкого плану, митець має бути адекватний часу, в якому творить.
34
Кругляк, Марина Едуардівна. "«Ніч музеїв» як успішний приклад музейної комунікації." Економіка, управління та адміністрування, no. 3(97) (October 13, 2021): 8–11. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-3(97)-8-11.
Full textAbstract:
У статті розглянуто всесвітньо відому акцію «Ніч музеїв» як один з успішних прикладів музейної комунікації. Цей захід, як правило, проводиться в Міжнародний день музеїв і є одним зі шляхів створення позитивного образу музею, його популяризації та реклами. Автор подає історію виникнення цієї акції, розповідає про особливості її проведення в декількох країнах світу, зокрема акцентує увагу на досвіді сусіда України – Польщі. У тексті продемонстровано ступінь залучення музеїв України до «Ночі музеїв», показано найцікавіші атракції, що пропонувалися відвідувачам у 2017–2021 роках. Доведено, що акція «Ніч музеїв» з кожним роком набуває все більшої популярності у світі та в Україні, що до її проведення все активніше долучаються не стільки музеї, скільки установи сфери культури та освіти, зокрема, мистецькі галереї, Академії наук, університети, бібліотеки, засоби масової інформації. Наголошено на тому, що найчастіше у «Ніч музеїв» пропонується вільний вхід до установ або ж встановлюється помірна ціна за квиток. Серед найпопулярніших дійств – презентації книжок та колекцій одягу, майстер-класи та квести, театралізовані вистави, концерти, перегляди кінострічок. Звернено увагу на труднощі в проведенні «Ночі музеїв» в Україні і світі. Окрім обмежень у музеях, пов’язаних із COVID-19, в Україні до світової пандемії додаються економічні труднощі: недостатнє фінансування з боку держави, низька залученість спонсорів (особливо в провінції), пасивність пересічних громадян, нерозвиненість інфраструктури, зокрема транспортної, недостатнє використання можливостей реклами.
35
ТАФІНЦЕВА, Світлана, and Людмила МОТОЗЮК. "ІГРОВА ТЕРАПІЯ У ПСИХОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ РОБОТИ З ДИТИНОЮ: МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, no. 1 (54) (May 19, 2022): 78–83. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2022.1.11.
Full textAbstract:
У статі автором визначено основні методологічні та організаційні аспекти ігрової терапії у психологічній практиці роботи із дитиною-клієнтом: центрованість ігрової терапії на дитині, символізм «мови» гри та іграшок, забезпечення злиття витіснених частин психіки дитини через гру, сприймання гри як зони відповідальності та компетентності дитини, ігрова терапія сприяє розгортанню абреакційної гри як свідомого переживання певного травматичного моменту, виставлення терапевтичних обмежень ігрової терапії у вигляді незмінних правил. Оскільки гра діє на імпульси з-за меж свідомості дитини – несвідомого, то враховано терапевтичний вплив ігор через такі їх можливості як: полегшення спілкування (самовираження, доступ до несвідомого, безпосереднє навчання, непряме навчання), сприяння емоційному оздоровленню (катарсис, абреакція, позитивні емоції, кондиціонування страхів, профілактика стресових станів, стрес- менеджмент), покращення соціальних стосунків (терапевтичні стосунки, емпатія, соціальна компетентність, закріплення досвіду), удосконалення особистих якостей (моральний розвиток, стійкість, прискорений психологічний розвиток, креативність, саморегуляція, самооцінка). Доведено, що методологічні та організаційні аспекти використання ігрової терапії у роботі із дитиною-клієнтом сприяють її психосоціальному розвитку та поліпшенню психічному здоров’ю через створення безпечного, конфіденційного та турботливого середовища, яке дозволяє дитині грати з якомога меншими обмеженнями, але стільки, скільки необхідно (для фізичної та емоційної безпеки). Висновки. Визначені методологічні та організаційні аспекти ігрової терапії у психологічній практиці роботи із дитиною враховують її унікальний рівень розвитку та дозволяють освоїтися у більш комфортній ситуації для продуктивного самовираження та пізнання.
36
Омелянюк, Сергій. "Монологізм як психолого-наративна особливість представлення інформації соціально-політичного змісту." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(50)T1 (2019): 181–89. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-181-189.
Full textAbstract:
У статті досліджується система конструювання інформації соціально-політичного змісту. Виокремлено три системні структури: по-перше, це державно-політичні інститути; по-друге, засоби масової інформації; по-третє, засоби масової комунікації. Показано, що відзначені структури сформувались послідовно, відіграючи домінантну роль як інструменти конструювання соціальних уявлень, афективної сфери суспільства та поведінки. Монологізм представлення інформації визначає й специфіку її психологічного впливу. Монологічне звернення до аудиторії передбачає й відповідну побудову наративу. У когнітивному плані монологічна подача інформації відзначається несуперечливістю. Ті факти, які спричиняють когнітивний дисонанс, просто замовчуються, або ж подаються як несуттєві, певні курйози чи маргінальні погляди на події, котрі постають малозначущими на тлі офіційних трактувань. Державно-політичні інститути, представляючи інформацію, виконують найважливішу функцію – конструювання базових понять, на основі яких ЗМІ вибудовують домінантний дискурс. Базові поняття виконують роль своєрідних аксіом, котрі надалі використовуються ЗМІ для несуперечливого трактування суспільно-політичних подій. Головна ж функція ЗМІ – не тільки і не стільки повідомлення офіційного трактування подій, а забезпечення їхнього емоційного представлення. Таким чином, взаємодія державно-політичних інститутів і ЗМІ забезпечує конструювання двох базових психологічних структур – когнітивної й афективної сфер. На їхній основі, знову ж таки за посередництва державно-політичних інститутів й інститутів громадянського суспільства, створюються канали прояву суспільної активності. Таким способом, реалізується конструювання третього психологічного складника – соціальної поведінки. Поведінка визначається когнітивною й афективною сферами, та легітимними каналами реалізації соціальної активності. Відповідно, монологізм подачі інформації постає важливим інструментом соціально-психологічного впливу.
37
Polovaya, N. O. "Дистанционное обучение как инновационная форма образования." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 1(141) (March 23, 2017): 27. http://dx.doi.org/10.15421/17174.
Full textAbstract:
Статтю присвячено проблемі дистанційного навчання як іноваційної форми освіти. Авторкою наголошено на тому, що дистанційне навчання дає можливість розширити студентський контингент без помітного збільшення професорсько-викладацького складу і зростання витрат на матеріальне забезпечення навчального процесу. Теоретична рефлексія цього процесу перебуває в основі ідеї глобального віртуального університету американського зразка. Віртуальний університет займається підготовкою кадрів для віртуального суспільства, тому він абстрагується від ситуації на конкретних ринках праці, проте потенційно дає можливість здійснювати селекцію студентів, дозволяючи відбирати найбільш здібних. На відміну від такого підходу, світоглядно і психологічно підкріпленого установками прагматизму, європейська традиція прагне модернізувати витратну модель вищої освіти, яка все частіше піддається критиці.Описуючи соціально-рольові особливості такої комунікації, авторкою наголошено на тому, що дистанційне навчання дозволяє внести елемент невимушеності і розкутості у відносини між викладачем і студентом. У його рамках, поряд з дидактичними завданнями, вирішуються також деякі культурні та психологічні проблеми. Аудиторія у віртуальному просторі розцінюється більшістю слухачів як безпечне місце навчання, де можна отримати емоційну підтримку; учні не бояться зробити помилку, здатися неосвіченими або недостатньо ерудованими. Високий ступінь толерантності викладача тут є не стільки особистісною, скільки об’єктивною позиційною характеристикою, яка сприймається слухачами як емоційно забарвлена. Тим самим створюються додаткові резерви дистанційного навчання: ідентифікація викладача із змістом курсу, зростання почуття власної гідності і самоповаги серед учнів, які набувають такі важливі соціальні вміння і навички, як самоконтроль, керування власним інтелектуальним розвитком, структурування навчального процесу тощо.
38
Горбач, Н. В., and К. В. Антонюк. "ЖАНРОВА СПЕЦИФІКА ФОЛЬК-ДЖАЗ РОМАНУ-ФЕЄРІЇ «РАЙ-МИР» СЕРГІЯ ЦЮРИЦЯ." Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 4, no. 94 (2019): 49–62. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2019.4.94.04.
Full textAbstract:
Стаття розкриває жанрову специфіку твору «Рай-Мир» сучасного волинського письменника Сергія Цюриця, аналізує новаторство в інтерпретації фольклорних мотивів у романі. Метою розвідки передбачено з’ясувати фольклорно-міфологічне підґрунтя твору «Рай-Мир» та розкрити доцільність жанрового визначення автора – «фольк-джаз роман-феєрія». У статті проаналізовано фольклорні витоки твору, його інтертекстуальність, що дозволяє використовувати у структурі роману елементи різних жанрів народної творчості. Серед них – народні казки, легенди, пісні, думи. Відтак, структура твору зіткана з фольклорного матеріалу, автор використовує навіть цілі рядки з народнопісенних творів, обігрує мотиви прозових фольклорних жанрів, чим і зумовлена насиченість роману яскравими та суперечливими образами. Порівнюючи особливості джазу та поезії, можна зробити висновки, що обом видам мистецтва притаманні високий ступінь імпровізації, складний ритм та висока емоційна наповненість. Симбіоз зорових та слухових образів відіграє також не останню роль. Відтак, підзаголовок «фольк-джаз» служить своєрідною підказкою в декодуванні авторського задуму та символіки образів. Фантастично-казковий сюжет та міфологічне мислення у творенні художньої дійсності підтверджує авторське визначення «роман-феєрія». Сергій Цюриць заглиблюється в слов’янську міфологію, звертається до космогонічних та астральних символів і таким чином демонструє зв’язок твору з історично-культурною традицією. Отже, фольклорно-міфологічне підґрунтя роману-феєрії «Рай-Мир» виявляє себе в інтерпретації фольклорних мотивів не стільки з метою стилізації, скільки задля створення нової художньої реальності. Своїм романом автор не лише репрезентує сучасне бачення і розуміння фольклорних елементів у поезії, а й демонструє їхнє художнє та практичне значення для сучасного літературного процесу.
39
Степанченко, Иван Иванович. "ТЕКСТ ЯК IДIОМАТИЧНЕ УТВОРЕННЯ В СИСТЕМI СЛОВО – ФРАЗЕОЛОГIЗМ – ТЕКСТ." Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 4, no. 70 (2019): 11–18. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2019.04.70.02.
Full textAbstract:
У статті стверджується, що текст, ФО і слово як одиниці, що характеризуються iдiоматичнiстю, можуть бути включені в один ряд. Проте iдiоматичнiсть різних типів мовних утворень носить різний характер: iдiоматичнiсть фразеологічних сполучень має чисто мовний характер, iдiоматичнiсть фразеологічних єдностей — образно-понятійний характер. Iдiоматичнiсть слова, що визначається сполучуваністю морфем, носить одночасно і мовний і образно-понятійний характер. Текст за iдiоматичнiстю щонайближче до фразеологічних зрощень, складність сприйняття яких не пов'язана з наявністю в них архаїчних елементів, і фразеологічних єдностей, оскільки iдiоматичнiсть в цих ФО, як і в тексті, проявляється на образно-понятійному рівні. Міра iдiоматичностi визначається, по-перше, різною кількістю проміжних взаємозв'язаних ланок між "банальними" (тобто не залежними від змісту тексту, позатекстовими) образно-понятійними одиницями, генерованими словами і їх блоками, і образно-понятійними структурами, які формуються в процесі розуміння цього тексту, тобто входять у відповідну текстову парадигму. По-друге, міра iдiоматичностi визначається мірою передбачуваності (і одночасно мірою ускладненості виникнення) зв'язків між початковим позатекстовим і текстовим образно-понятійними утвореннями. При цьому мається на увазі, що відповідні образно-понятійні структури формуються не лише і не стільки за рахунок окремих слів, скільки за рахунок вербальних блоків. Таким чином, міра iдiоматичностi (міра переструктуювания) зводиться до появи різної кількості проміжних образно-понятійних ланок, необхідних для розуміння тексту, тобто для переходу від банальних (позатекстових) ланок до текстових, і складністю переходу від однієї проміжної ланки до іншої.
40
Perepelytsya, O. O., V. O. Chornous, V. O. Yaremiy, and K. P. Kupchanko. "ДИНАМІКА ЧИННИКІВ ПРОФЕСІЙНОГО ВИБОРУ ФАРМАЦЕВТІВ У ПРОЦЕСІ БАГАТОСТУПЕНЕВОГО НАВЧАННЯ." Медична освіта, no. 4 (February 12, 2020): 39–45. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.4.10653.
Full textAbstract:
У статті висвітлено динаміку чинників професійного самовизначення студентів фармацевтичного напряму у процесі багатоступеневого навчання від молодшого спеціаліста до магістра. Рейтинговими чинниками вибору професії фармацевтичного спрямування для студентів упродовж багатоступеневого навчання є престижність професії та бажання стати фахівцем. Високий рівень авторитету сім’ї щодо питання вибору професії на фоні несистемної профорієнтаційної роботи школи призводить до низької активності суб’єкта самовизначення. У процесі навчання динаміка пріоритетних чинників не змінюється. Посилюється потреба у високооплачуваній роботі, відбувається глибше «занурення» у спеціальність, з’являється бачення своєї ролі у майбутній діяльності за рахунок зниження захоплення зовнішньою стороною професії, особливо 15-16-літніх підлітків. Вибір професії здійснено респондентами не стільки від їх пізнавальних інтересів та здібностей, скільки від бажання соціальної реалізації в суспільстві. У профорієнтаційній роботі значну увагу слід приділяти поінформованості батьків щодо якості надання освітніх послуг навчальним закладом для фахового зростання здобувачів освіти та здобуття престижної в соціумі високооплачуваної професії провізора, затребуваної на ринку праці.
Більшість здобувачів освіти орієнтується на престижність професії та фахове визнання, не надаючи належної уваги суб’єктивним чинникам. Характерними особливостями професійного самовизначення студентів медичного коледжу є несистемна профорієнтаційна робота шкільних психологів, вплив авторитету родини, низька активність суб’єкта самовизначення, що свідчить про несформоване відношення до вибору професій. У процесі навчання посилюється потреба у високооплачуваній роботі та приходить усвідомлення свого місця в структурі майбутньої професійної діяльності. Дослідження покликане покращити стратегію профорієнтаційної роботи щодо вступу абітурієнтів до вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти.
41
Гриценок, Інна. "ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ У ПРОЦЕСІ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." Professional Pedagogics 1, no. 22 (July 1, 2021): 23–31. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.22.23-31.
Full textAbstract:
Актуальність: Нова якість професійної освіти орієнтована не стільки на засвоєння учнівською молоддю певної суми знань, умінь, скільки на розвиток особистості. Заклади професійної (професійно-технічної) освіти мають формувати ключові компетенції, професійні компетентності, особливо гостро постає питання розвитку підприємницької компетентності учнівської молоді. Це можливо завдяки використанню сучасних освітніх технологій. Мета: охарактеризувати педагогічну технологію розвитку підприємницької компетентності майбутніх кваліфікованих робітників у процесі проєктної діяльності, висвітлити критерії ефективності її реалізації. Методи: аналіз наукової літератури, законодавчо-нормативних документів – для з’ясування сучасних тенденцій формування педагогічної технології розвитку підприємницької компетентності майбутніх кваліфікованих робітників у процесі проєктної діяльності; методи аналізу і синтезу – для формулювання критеріїв та показників ефективності реалізації педагогічної технології розвитку підприємницької компетентності майбутніх кваліфікованих робітників у процесі проєктної діяльності, систематизація даних, узагальнення професійного досвіду для розроблення теоретичних і методичних підходів до визначення умов перевірки її результативності; порівняльний аналіз, синтез та методи експертного оцінювання – для формування вимог щодо експериментальної перевірки результативності педагогічної технології розвитку підприємницької компетентності майбутніх кваліфікованих робітників у процесі проєктної діяльності. Результати: сформульовані критерії та показники ефективності реалізації педагогічної технології розвитку підприємницької компетентності майбутніх кваліфікованих робітників у процесі проєктної діяльності на сучасному етапі розвитку суспільства. Висновки: експериментально перевірено результативність педагогічної технології розвитку підприємницької компетентності майбутніх кваліфікованих робітників у процесі проєктної діяльності, сформульовано критерії та показники ефективності її реалізації – це, в свою чергу, дозволить переключити організацію освітнього процесу з «театру одного актора» на співпрацю і продуктивну проєктну діяльність.
42
Sribna, Y. V., and V. V. Stupnytskyi. "ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО АВТОМОБІЛЕБУДУВАННЯ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ МІЖНАРОДНОЇ ПОЛІТИКИ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, no. 90 (October 2, 2020): 211. http://dx.doi.org/10.31713/ve2202020.
Full textAbstract:
В статті доведено, що автопромисловість є одним з найважливіших сегментів світової економічної системи та економік переважної більшості держав. На сьогодні автомобілебудування є досить високим науковоємким виробництвом і автомобільна промисловість виступає однією з основ науково-технічного прогресу. Формування сучасного національного ринку легкових автомобілів здійснюється за рахунок досконалої державної політики уряду. Тим самим в результаті її успішної реалізації держава щорічно забезпечує стабільні темпи економічного розвитку та гарантує високий рівень зайнятості населення країни. Перспективи зростання виробництва автомобілів українськими підприємствами обмежені не стільки відсутністю ємного ринку, скільки відсутністю додаткових ресурсів для інвестування в збільшення потужностей. У такій ситуації розвиток автомобілебудування України безпосередньо залежить від приходу серйозних іноземних інвесторів, що принесуть у галузь не тільки капітал у фінансовій формі, але й нові технології, що так необхідні у виробництві автомобілів. За рахунок інноваційного розвитку автомобілебудування Україна зможе реалізувати конкурентоспроможну продукцію як на національному, так і на світових ринках, що забезпечить входження України в міжнародне економічне співтовариство. Відзначено, що основною проблемою автомобільного ринку України, є те що український виробник не виробляє ті автомобілі, які могли б задовільнити споживача, тому активно розвивається імпорт автомобілів з Європи. Зроблено висновки, що український ринок для європейських автомобільних компаній є перспективним в плані реалізації вживаних автомобілів європейських країн, тим самим забезпечується гарантований збут нових комфортних автомобілів для європейців під їхній рівень купівельної спроможності. На перспективу територія України буде придатна лише для кінцевої парковки вживаних автомобілів.
43
Сварник, Богдан Вячеславович. "«ТЕАТР РУХУ»: ОСОБЛИВОСТІ НІДЕРЛАНДСЬКОЇ МІМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ." Питання культурології, no. 38 (October 29, 2021): 178–85. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.245890.
Full textAbstract:
Мета статті — виявити специфіку нідерландської мімічної культури другої половини ХХ ст. на основі аналізу діяльності «Театру руху» під керівництвом Ф. Фогельса. Методологія дослідження. Застосовано історико-культурний метод і метод системного аналізу та синтезу (для вивчення особливостей розвитку мімічної культури в Нідерландах); порівняльно- історичний метод (для здійснення порівняльного аналізу художньо-естетичних засад пантоміми Е. Декру та мімічної культури Ф. Фогельса); метод біографічної реконструкції (для відтворення фрагментів творчих біографій представників нідерландської мімічної культури Я. Бронка, У. Спура та Ф. Фогельса); жанрово-типологічний метод (для виявлення особливостей постановок «Театру руху») та метод теоретичного узагальнення (для підбиття підсумків дослідження). Наукова новизна. Досліджено передумови формування мім-театру в Нідерландах; проаналізовано діяльність провідних нідерландських мімів в контексті специфіки національної мімічної культури; розглянуто діяльність театральної групи та школи «Театру руху»; теоретизовано художньо-естетичні засади мім-театру за Ф. Фогельсом. Висновки. Постановки нідерландського «Театру руху» здійснили великий вплив на зміну сприйняття мімічної культури в багатьох європейських країнах, розширивши творчі обрії теоретико-практичного спадку Е. Декру. Вистави театральної групи репрезентували глядачам можливості, що з’являються внаслідок підриву кордонів між театром та іншими видами мистецтва. «Театр руху» став унікальним міждисциплінарним явищем, що посприяв неоднозначному перетину театру з іншими мистецтвами для створення гібридних засобів естетичної тілесної передачі повідомлень. Концепція Ф. Фогельса заклала основи сучасного мім-театру, в якому мім не стільки актор, який володіє віртуозною технікою руху, скільки мімеограф — автор і режисер власної вистави, всі елементи якої виникають в процесі імпровізації.
44
Величко, Владислав Євгенійович. "Хмарні технології як засіб переходу на вільне програмне забезпечення." New computer technology 12 (December 25, 2014): 125–35. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.702.
Full textAbstract:
Глобальна інформатизація суспільства сприяла розвитку інформаційних технологій в навчальному процесі. Хмарні технології, що надають для освітнього простору великі можливості, потребують дослідження як у методах їх використання, так і у взаємодії з іншими засобами навчання. Не виключенням є вільне програмне забезпечення, що намагається зайняти своє місце у освітньому середовищі. Метою дослідження є аналіз можливостей переходу до використання вільного програмного забезпечення через впровадження хмарних технологій в інформаційно-освітнє середовище сучасного університету. Для вирішення поставленої мети були поставлені задачі з аналізу можливостей хмарних технологій та їх порівняння з можливостями вільного програмного забезпечення. Об’єкт дослідження – процес переходу до використання вільного програмного забезпечення через застосування хмарних технологій. Предмет дослідження – використання хмарних технологій для переходу до вільного програмного забезпечення. При порівняльному аналізі було виявлено спільні та відмінні риси хмарних технологій та вільного програмного забезпечення в контексті побудови інформаційно-освітнього середовища. Питання використання вільного програмного забезпечення докорінно ще не вивчено, адже це не стільки новий напрямок у забезпеченні освітньої діяльності, скільки психологічний та соціальний фактор. Перепонами до використання вільного програмного забезпечення в освіті є насамперед недовіра користувачів до великих можливостей вільного програмного забезпечення та нерозуміння того, чому добротне програмне забезпечення може бути вільним. Всі ці фактори разом стримують просування вільного програмного забезпечення в освітній простір, що на даному етапі розвитку освіти вже не припустимо. Існує сподівання на те, що використання хмарних технологій зробить великий крок в психологічній та соціальній підготовці користувачів програмного забезпечення до використання вільного програмного забезпечення.
45
Masliuk, Iryna Oleksiivna, and Viktoriya Gennadiivna Marhasova. "ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД РОЗВИТКУ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА КРАЇН." SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, no. 2(18) (2019): 76–84. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2(18)-76-84.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Фундаментальна основа розвитку сільських територій спрямована на підтримку демографічної бази для відтворення сільського населення, зміцнення регіональної продовольчої безпеки, збереження культурно-історичної спадщини, забезпечення екологічної рівноваги. Постановка проблеми. Розвиток сільських територій будь-якої країни йде за індивідуальним сценарієм, кожна державна політика, націлена на: національні пріоритети, ресурсний і виробничий потенціал територій та ін.. Виходячи з цього, особливий науковий інтерес представляє вивчення зарубіжного досвіду розвитку інвестування сільського господарства. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вирішення проблем інвестиційного розвитку сільського господарства відображено у наукових розробках багатьох вчених, таких як: Дж. Кейнса, І. Сакса, К. Р. Макконела, С. Л. Брю, Л. Дж. Гітмана, П. Массе, А. Лаффер, В. Андрійчук, І. О. Бланка та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Так як інструменти фінансового забезпечення сільського господарства потребують розвитку принципів державно-приватного партнерства та цілісної системи, це питання залишається актуальним в умовах вітчизняної практики. Постановка завдання. На даному етапі розвитку економіки сільськогосподарське виробництво України не являється привабливим об'єктом для інвестування. Для цього доцільно провести аналіз нинішнього стану інвестиційної діяльності в аграрній галузі економіки інших країн. Виклад основного матеріалу. В статті досліджено досвід країн ЄС і США, наведено особливості державного регулювання, кредитування сільського господарства, на національному рівні в країнах ЄС і США не існує єдиної банківської політики, існує безліч зарубіжних наукових підходів. Висновки. Система механізмів державного регулювання аграрної галузі в розвинених зарубіжних країнах базується не стільки на стимулюванні виробництва, а на вирішенні соціальних завдань, таких, як підтримка рівня доходів фермера, розвиток сільської інфраструктури, природоохоронні заходи.
46
Tkachuk, Taisiia, and Anhelina Miahkykh. "ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ КОПІНГ-ПОВЕДІНКИ ЧОЛОВІКІВ ТА ЖІНОК." HUMANITARIUM 42, no. 1 (November 14, 2019): 181–88. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-42-1-181-188.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано феномен копінгу в сучасній психологічній науці. Відзначено, що «копінг» або «копінг-поведінка», які вважаються синонімами, здійснюється на основі копінг-ресурсів за допомогою копінг-стратегій. Наведено результати власного емпіричного дослідження частоти вибору стратегій подолання стресу чоловіками і жінками. Зазначено, що при вивченні відмінностей у виборі шляхів подолання стресу чоловіками і жінками необхідно враховувати як біологічні, так і соціокультурні чинники, а вибір індивідом певних стратегій подолання є досить стабільною характеристикою протягом усього життя, незалежно від типу стресора. Проаналізовано три основні стратегії копінгу: розв’язання проблем, пошук соціальної підтримки та уникання проблем. Підкреслено, що жінки орієнтовані не стільки на психологічне подолання складної життєвої ситуації, скільки на адаптацію до неї; стратегії подолання чоловіків базуються на незалежних і активних діях, емоційній стійкості та самоефективності, які характеризують інструментальні стратегії, що спрямовані на розв’язання проблем. Виявлено, що проблемно-орієнтоване подолання негативно корелює з жіночим типом гендерної ідентичності, втім фемінні жінки частіше характеризуються вибором емоційно-орієнтованих стратегій та копінгом, орієнтованим на уникання проблем, однією з сторін якого є тенденція до соціальної підтримки; представники чоловічого та андрогінного типів гендерної ідентичності віддають перевагу стратегіям розв’язання проблем. Зроблено висновок, що стратегія подолання "вирішення проблем" є домінуючою у більшості досліджених чоловіків, які в стресових ситуаціях намагаються використати всі наявні особисті ресурси для пошуку можливих шляхів ефективного вирішення проблеми; жінки, навпаки, у разі виникнення важких життєвих ситуацій прагнуть знайти емоційну та інструментальну підтримку у своєму безпосередньому соціальному середовищі, що характеризує стратегію вирішення проблеми «пошук соціальної підтримки».
47
Lapin, Oleh. "РОЗЛУЧЕННЯ ПО-АНГЛІЙСЬКІ: НАСЛІДКИ БРЕКЗИТУ ДЛЯ ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА УКРАЇНИ." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 1 (7) (March 18, 2020): 138–48. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-01-138-148.
Full textAbstract:
У статті розглянуто актуальну подію як для держав-членів Європейського Союзу, так і для нашої держави – виходу Великої Британії з ЄС. Британські аналітичні центри та експерти давали абсолютно різні прогнози та в результаті на початку 2020 р. Брекзит усе-таки відбувся. Подальший розвиток подій спонукає аналітиків й експертів з усього світу робити прогнози розвитку як цілих країн, так і в окремих галузях держав. Основні питання, навколо яких активно дискутують, – це втрати для економіки ЄС та Великої Британії; подальша доля Шотландії й Північної Ірландії; міжнародний авторитет ЄС; престиж і міжнародне становище Британії; вплив процесів на Україну та її співпрацю з ЄС й окремо з Британією. Важливим питанням для британського уряду залишається статус Гібралтару. Мета статті – спрогнозувати подальші події та наслідки після виходу Великої Британії в ЄС для економічної, політичної, міжнародної сфер. Проаналізовано, яким чином вихід Британії вплине на всі зазначені фактори, чого варто уникати й на що важко зважити Українській державі.
У висновках зазначено, що для Британії головна проблема – це позиція Шотландії та Ірландії: певне переформатування структурних відносин усередині Британії, між Лондоном і регіонами відбудеться, і потрібно буде йти на якісь компроміси. Важким є прогнозування економічного розвитку або занепаду Британії. Імовірно, перші роки Британія втрачатиме, а потім можливе повернення до якогось зростання. З погляду наслідків для України не варто очікувати важких наслідків, оскільки наші стосунки з Британією не були настільки взаємозалежними. Принципове значення для України матиме не стільки вплив Брекзиту на двосторонні відносини, як його наслідки для функціонування ЄС у зовнішньополітичній і безпековій сферах.
48
Шульц С.Л. and Луцків О.М. "СТРУКТУРНА ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН ЯК ПЕРЕДУМОВА РОЗБУДОВИ ІНКЛЮЗИВНОЇ МОДЕЛІ ЇХ РОЗВИТКУ." Економічний форум 1, no. 3 (July 19, 2020): 16–22. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-3.
Full textAbstract:
У статті основну увагу зосереджено на тенденціях та особливостях структурної диверсифікації економіки європейських країн. Зазначено, що диверсифікація є не стільки метою, скільки наслідком економічного зростання і ініціюють його структурних змін, що відбуваються на основі стимульованих урядами процесів творчого руйнування з використанням інструментів сучасної структурної політики. Встановлено чинники, які впливають на диверсифікацію економіки.
Основну увагу акцентовано на зміні глобальних трендів розвитку європейських країн, а саме перехід до постіндустріального технологічного укладу, який базується на випереджаючому розвитку сфери послуг та зменшенні частки індустріального сектора (сільського господарства та промисловості у ВВП). Проаналізовано зміни в структурі економіки країн-членів ЄС упродовж 2010-2018 рр. за часткою у ВВП та зайнятості за трьома секторами економіки *первинним, вторинним та третинним). Результати аналізу свідчать, що до п’ятірки лідерів за часткою третинного сектору у ВВП увійшли Люксембург, Кіпр, Мальта, Франція та Нідерланди, а аутсайдерами у рейтингу країн за цим показником виступають Ірландія, Чехія, Румунія, Угорщина і Словенія. За часткою зайнятих в третинному секторі економіки до п’ятірки лідерів увійшла Великобританія, де 80,8% зайнятого населення працює у сфері послуг. Здійснено аналіз структури зайнятих в розрізі галузей сфери послуг в країнах-членах ЄС у 2018 р.
Результати аналізу свідчать, що в країнах-членах ЄС відбувається прискорений розвиток тих секторів економіки, які забезпечують значний внесок у підвищення продуктивності праці, зайнятості населення та дають змогу отримувати технологічні переваги над конкурентами. Акцентовано значну увагу на тому, шо саме кардинальна зміна технологій виробництва та активізація інноваційних процесів є визначальними чинниками становлення нового технологічного укладу та забезпечують економічне зростання країн загалом.
49
ВОРОБЙОВ, Павло. "РОЛЬ ЕЛЕКТРОННИХ КУРСІВ НА ПЛАТФОРМІ MOODLE У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ СУДНОВИХ МЕХАНІКІВ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 231–40. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-231-240.
Full textAbstract:
АНОТАЦІЯ Стаття присвячена місцю електронних курсів платформи Moodle у формуванні професійної компетентності майбутніх судномеханіків. Досліджено цей феномен у науковому дискурсі. Наведено декілька основних понять: професійна компетентність та електронний курс. У дослідженні основна увага акцентована на вирішення проблеми організації дистанційного навчання в умовах пандемії COVID-19. Платформа Moodle розглядається як база для створення та використання комплексу навчально-методичних матеріалів, методів та форм освітнього процесу у морському закладі освіти. Використовується комплекс взаємопов’язаних між собою методів (термінологічного аналізу, узагальнення даних, методологічні методи та підходи). Електронний курс платформи Moodle Суднові дизельні установки (Теорія, Курсове проектування) розглядається як основний інструмент для формування професійної компетентності майбутніх судномеханіків. До інструментів електронного курсу віднесено такі: H5P, HotPot, IMS контент пакет, SCORM пакет, URL (веб-посилання), База даних, Вибір, Вікі, Глосарій, Завдання, Зовнішній засіб, Книга, Напис, Обстеження, Семінар, Сторінка, Тека, Тест, Урок, Файл, Форум, Чат. Наголошується, що такі елементи, як мессенджер, діяльність Завдання, Форум та Чат забезпечують на електронному курсі зворотній зв'язок, який дуже важко організувати в умовах карантину. Зауважено, що використання електронних курсів містить низку переваг, які сприяють підвищенню якості викладання професійних дисциплін. До переваг відносяться такі: гнучкий розклад занять; змога переглянути лекційні матеріали стільки разів, скільки потрібно кожному студенту індивідуально; більш ефективний спосіб вивчення дисциплін; доступність тощо. Проте, курси містять і недоліки, як-от потреба у високому рівні вмотивованості і самодисципліни. У подальших наших дослідженнях планується аналіз змішаної моделі викладання професійних дисциплін майбутнім судновим механікам на основі інтегрованих курсів у морському коледжі. Ключові слова: професійна компетентність, суднові механіки, електронні курси, Moodle, морські спеціалісти.
50
Баніт, Ольга. "ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ ЗА НОВИМИ ПРОФЕСІЯМИ В УМОВАХ ФОРМАЛЬНОЇ І НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ (НА ПРИКЛАДІ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН)." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, no. 19 (June 10, 2021): 150–59. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(19).2021.150-159.
Full textAbstract:
В оглядовій статті проаналізовано нові професії, що з’являються на ринку праці. Дослідження підтверджують, що впродовж 10 років зникає близько 5000 професій і майже стільки ж виникає нових. Найближчим часом близько 40–50% робочих місць зникнуть або зазнають трансформації. Разом з тим, будуть з’являться нові робочі місця, які потребуватимуть компетентнісних трансформацій. Перспективними напрямами для професій майбутнього є: інформаційні технології, біотехнології, робототехніка та машинобудування, екологія, енергетика, медицина, транспорт та ін. Виявлено й узагальнено ключові компетентності фахівців майбутнього. Нові професії потребують фахівців зі спеціальними навичками. Передусім це універсальні компетентності, актуальні для всіх професій і всіх сфер діяльності: 1) інформаційна – активне освоєння ІКТ та нових інструментів роботи в мережі; 2) кросфункціональна – знання в декількох сферах, здатність працювати на межі різних професій, 3) комунікативна – міжгалузева комунікація і клієнторієнтованість; 4) управлінська – оперативне реагування на зміни, прийняття важливих рішень, ефективний розподіл завдань і ресурсів; 5) мовна – багатомовність і мультикультурність; 6) екологічна – будь-яка діяльність повинна розглядатися з позиції екології. З’ясовано, що підготовка до нових професій здійснюється у рамках формальної і неформальної освіти. Аналіз освітніх пропозицій показав, що підготовка фахівців за новими професіями здійснюється в університетах Великобританії, Нідерландів, Канади, Швейцарії, США. Є багато нових професій, що з’являються швидше, ніж заклади освіти створюють навчальні програми для бакалаврату та магістратури. У цьому випадку на допомогу приходить неформальна освіта. Низку нових професій можна опанувати на практиці, пройшовши стажування, інші – за допомогою онлайн-курсів, короткострокових програм тощо.
Ключові слова: нові професії; професійна підготовка; формальна і неформальна освіта; університет; онлайн-курс; онлайн-програма.