To see the other types of publications on this topic, follow the link: Ступінь готовності.

Journal articles on the topic 'Ступінь готовності'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Ступінь готовності.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Cherkunova, Yuliya Sergeevna. "УЧЕТНО-АНАЛИТИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ УПРАВЛЕНИЕ ПРОИЗВОДСТВОМ И ДВИЖЕНИЕМ ГОТОВОЙ ПРОДУКЦИИ НА ФАРМАЦЕВТИЧЕСКОМ ПРЕДПРИЯТИИ." Научный взгляд в будущее, no. 08-02 (January 31, 2018): 80–84. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2018-08-02-026.

Full text
Abstract:
У роботі проаналізовано класифікацію готової продукції як об’єкта бухгалтерського обліку та встановлено, що до найбільш поширених ознак класифікації належать: форма продукції, її технологічна складність та ступінь готовності, ідентифіковано сутність та ви
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

КУРЧАТОВА, АНЖЕЛІКА. "ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКОВОГО КОМПОНЕНТА ГОТОВНОСТІ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНИКА ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 71–79. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-71-79.

Full text
Abstract:
У статті розкрито проблему готовності дітей до навчання у школі в різні історичні періоди. Доведено, що педагогічні явища та факти детермінуються конкретними суспільно-історичними обставинами та умовами, які визначають їх сутнісний і змістовий аспекти; суспільну, інституційну й особистісну доцільність. З огляду на предмет дослідження, схарактеризовано поняття “готовність до навчання в школі”, “підготовленість”, “поведінковий компонент готовності дитини до навчання в школі”. Проаналізовано ступінь дослідженості проблеми та наукові розвідки науковців, у яких висвітлено підготовку дітей до школи крізь призму суспільного замовлення в різні історичні періоди розвитку дошкільної педагогіки. У дослідженні доведено, що процес формування поведінкового компонента готовності старшого дошкільника до школи є змінним, історичним. Подано визначення та охарактеризовано компонент поведінкової готовності дітей до шкільного навчання. Описано особливості формування поведінкового компонента готовності дітей дошкільного віку до навчання у школі. Ключові слова: підготовка до школи, готовність до шкільного навчання, старші дошкільники, поведінковий компонент готовності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

ПОНОМАРЕНКО, Ольга. "ПРОБЛЕМА ОЦІНКИ РІВНІВ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ПСИХОЛОГІЇ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 2020): 408–16. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-408-416.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто авторські підходи до оцінки рівнів готовності майбутніх магістрів психології до професійної діяльності в умовах неформальної освіти. Показано, що концепт «рівень» слід тлумачити як ступінь досягнення майбутнім магістром психології певних результатів підготовки до професійної діяльності в умовах неформальної освіти, які співвідносяться з авторським баченням результатів такої підготовки. З огляду на вітчизняні традиції до сепарації рівнів підготовки та відповідно до сутності досліджуваного феномену, визначено три рівні готовності магістрів психології до професійної діяльності в умовах неформальної освіти: критичний (низький), достатній (середній) і оптимальний (високий). Представлено якісні характеристики ступенів прояву когнітивного, операціонального, аксіологічного критерію за кожним структурним компонентом досліджуваної готовності. Схарактеризовано рівні готовності магістра психології до професійної діяльності в неформальній освіті. Оптимальний рівень готовності магістранта за педагогічним структурним компонентом характеризується повним усвідомленням себе як педагога неформальної освіти особи, яка має психолого-педагогічні знання й вміння, пов’язані з особливостями професійної активності в умовах неформальної освіт. Оптимальний рівень готовності магістранта за підприємницьким структурним компонентом характеризується наявністю оперативних знань нормативно-правової бази неформальної освіти, повним розумінням її перспектив, соціальних та економічних можливостей. Уміння магістранта презентувати себе повністю сформовані, а здатність діяти в умовах невизначеності, прийняття фінансових рішень, розробляти, планувати й управляти освітніми бізнес-проєктами неформальної освіти сформовані. Оптимальний рівень готовності магістранта за технологічним структурним компонентом характеризується знанням про електронні освітні ресурси, Інтернет-сервіси, web-технології тощо, а за лідерським структурним компонентом характеризується високою здатністю здійснювати вплив на інших людей та належно сформованими вміннями переконувати їх. Ключові слова: професійна підготовка, магістри психології, неформальна освіта, оцінка, рівень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Калініна, Т. С., І. В. Самойлова, and В. О. Кондратенко. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, no. 4 (April 7, 2022): 124–28. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.24.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто проблему вивчення психолого-педагогічного супроводу щодо формування шкільної готовності дітей із особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання. Проаналізовано результати наукових досліджень, які засвідчують, що розробленню проблеми психолого-педагогічного супроводу дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами в умовах сучасного освітнього закладу присвячено недостатньо уваги. Розкрито траєкторію психолого-педагогічного супроводу як необхідної умови оптимального переходу дітей на наступну вікову ступінь і створення умов розвитку дитини з підготовки до школи. Визначено основні компоненти готовності дітей до школи: мотиваційну, пізнавальну, вольову готовність. Розроблено та підібрано діагностичний інструментарій для дослідження вивчення сформованості компонентів шкільної готовності дітей з особливими освітніми потребами. Проаналізовано результати емпіричних даних відповідно до кожного з компонентів шкільної готовності. Отримані результати послужили підставою для подальшої розробки моделі психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами. Розробка та створення моделі є дієвим засобом, що дозволяє перевірити істинність і повноту теоретичних уявлень про психолого-педагогічний супровід учнів з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання і позначити шляхи його практичної реалізації. З метою забезпечення оптимального розвитку й успішної інтеграції у соціум дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання було розроблено програму психолого-педагогічного супроводу, яка містить завдання, вправи та ігри, з урахуванням індивідуальних особливостей і можливостей дітей, а також з урахуванням виявленого у дітей рівня готовності до навчання в школі. Внаслідок проведення програми психолого-педагогічного супроводу значно знизилися несприятливі фактори, які перешкоджали зростанню мотиваційного, пізнавального та вольового компонентів готовності до шкільного навчання цих дітей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Пшенична, Олена. "ДІАГНОСТИЧНИЙ АПАРАТ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СФОРМОВАНОСТІ ГОТОВНОСТІ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ АНАЛІЗУ РИЗИКІВ В ОПЕРАТИВНО-СЛУЖБОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, no. 4 (May 8, 2020): 324–36. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.276.

Full text
Abstract:
У статті на основі узагальнення результатів аналізу психолого-педагогічної літератури та урахування компонентного складу готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування методів аналізу ризику в оперативно-службовій діяльності визначено діагностичний апарат для з’ясування стану сформованості цієї професійно важливої властивості, а саме розроблено критерії, показники та представлено характеристику відповідних рівнів її готовності. Автором запропоновано три критерії, які характеризують структурні компоненти готовності до застосування методів аналізу ризиків, зокрема особистісний, когнітивний і діяльнісний, та відповідні їм показники. Особистісний критерій стосується особистісних характеристик курсантів, без яких неможливо належним чином виконувати завдання з охорони державного кордону. Йдеться про такі професійно важливі якості, як уміння оцінювати обстановку, здатність виконувати швидкі та одночасно ефективні дії у стислі терміни, здатність до критичного мислення, належний рівень пізнавальних психічних процесів, емоційно-вольова стійкість та інші. Мотиваційний критерій готовності до застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності стосується мотивації професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування цих методів, відображає інтерес майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності, ступінь задоволеності її результатами.Когнітивний критерій характеризує сукупність знань про специфіку організації інформаційно-аналітичної діяльності, організації системи управління ризиками в ДПСУ, особливості координації організації та провадження аналізу ризиків; оцінки інформації та джерела інформації для аналізу ризиків. Когнітивний критерій дозволяє охарактеризувати знання майбутніх офіцерів-прикордонників, необхідні для застосування методів аналізу ризику в оперативно-службовій діяльності.Визначення критеріїв дозволило виокремити три рівні сформованості у майбутніх офіцерів-прикордонників готовності до застосування методів аналізу ризику в оперативно-службовій діяльності: низький, середній та оптимальний. У статті представлена якісна характеристика кожного рівня.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Бурак В. Г. "РІВНІ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 49 (October 30, 2021): 121–29. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.265.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано рівні готовності майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи до професійної діяльності. Акцентовано на критеріях готовності майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи до професійної діяльності: ціннісно-особистісному, гносеологічно-системному, технологічно-діяльнісному, здоров’язбережувальному. У контексті дослідження сформульовано термін «рівень» як ступінь освіти, культури й підготовленості до професійної діяльності майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи. Виділено такі рівні готовності означених фахівців: високий (творчий), достатній (конструктивно-варіативний), середній (репродуктивний), низький (рецептивно-продуктивний). Високий рівень властивий здобувачам освіти з глибокою потребою в постійному виявленні особливих творчих здібностей, вольової саморегуляції, самостійного здобування знань, особистісного самовдосконалення; з ґрунтовними знаннями про предметну область і специфіку фахової діяльності, організацію сервісно-виробничого процесу та використанням набутих знань для прийняття рішень у нестандартних ситуаціях тощо. Достатній рівень характерний здобувачам освіти зі значно вираженою вольовою саморегуляцією та здібностями до діяльності у сфері «людина – людина»; вільним володінням вивченим обсягом матеріалу, умінням застосовувати його на практиці; достатніми знаннями про предметну область і специфіку фахової діяльності, організацію сервісно-виробничого процесу тощо. Середній рівень простежується у здобувачів освіти, які відзначаються нестійкою вольовою саморегуляцією та здібностями до діяльності у сфері «людина – людина»; відсутністю стійких цільових установок щодо особистісного зростання, схильністю до зміни власних переконань та принципів тощо. Низький рівень притаманний здобувачам освіти з відсутністю або низьким проявом вольової саморегуляції та здібностей до діяльності у сфері «людина – людина»; фрагментарним володінням навчальним матеріалом; фрагментарними знаннями про предметну область і специфіку фахової діяльності, організацію сервісно-виробничого процесу тощо. Визначено характеристики рівнів сформованості готовності майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи до професійної діяльності в розрізі означених критеріїв.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Kalashnikova, L. V. "Співвідношення понять «невизначеність», «ризик», «виклик», «загроза», «небезпека» у контексті соціології безпеки життєдіяльності." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 5(145) (July 13, 2017): 16. http://dx.doi.org/10.15421/171769.

Full text
Abstract:
Розуміння сутності концепту безпеки життєдіяльності нерозривно пов’язане з поняттями «невизначеність», «ризик», «виклик», «загроза», «небезпека». Невизначеність слід розглядати як стан неоднозначності тенденцій зміни об’єкта з плином часу. З іншого боку, невизначеність є джерелом ризику, який визначає ймовірність завдати шкоди об’єкту безпеки, що знаходиться в стані динамічної рівноваги і постійно змінюється. Виклик являє собою мінімальний ризик, його відрізняє наявність уявної готовності завдати шкоди. Загроза характеризується реальністю, адресністю, високим ступенем готовності нанесення шкоди об’єкту безпеки. Небезпека як сукупність факторів, що негативно впливають на природу, людину, суспільство, технічні системи, є гіпотетичністю, відсутністю адресності. Відмінності між даними поняттями можна визначити за допомогою співвідношення суб’єктивних намірів і об’єктивних можливостей об’єктів та суб’єктів безпеки. Натомість спільною для них всіх рисою є ступінь небезпеки заподіяння шкоди об’єктам безпеки життєдіяльності. Побудова логічного ряду означених понять, що пов’язані категорією «небезпека», дозволить ранжувати спектр можливих загроз безпеці життєдіяльності, а також сприятиме розробці актуальних, адекватних технологій протидії їм, мінімізації негативних наслідків і як результат дозволить вдосконалити існуючу систему забезпечення безпеки особистості, суспільства, держави.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Пілецький, Віктор. "Акмеологічна модель професійної діяльності практичного психолога." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)Т2 (2021): 216–26. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-216-226.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена важливій комплексній психологічній проблемі - формування готовності психолога до практичної діяльності. Важливою є проектування акмеологічної моделі професійної діяльності практичного психолога. Автор зазначає, що якість підготовки фахівця, його готовність до виконання своїх соціальних і професійних обов'язків оцінюється системою специфічних критеріїв і показників, провідними серед яких є акмеологічні детермінанти. Виокремлено особистісні професійно значущі якості, які, з одного боку, виступають самостійними чинниками ефективності в досягненні особистості акме, професійного розвитку і вдосконалення, а з іншого боку, вони самі обумовлені рівнем розвитку акмеологічної культури. До найбільш значущих акмеологічних детермінант автор відносить: орієнтацію особистості на творчий саморозвиток, професійну компетентність, гуманізм, професійну ментальність, позитивне настановлення на професійну діяльність, акмеологічну культуру. Ефективність процесу професійного розвитку забезпечується реалізацією в навчальному процесі акмеологічного і андрагогічного підходів. Зазначено, що ознаки готовності до професійної діяльності виявляються через ступінь сформованості у людини таких основних психічних регуляторів діяльності: «образ об'єкта», «образ суб'єкта», образ суб'єктно-суб'єктних і суб'єктно-об'єктних відносин. Для оцінки визначених образів ми використано методику Ч. Осгуда «Семантичний диференціал». Ключові слова: практичний психолог, професійна діяльність, акмеологія, теоретична модель, професійна кар’єра.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Синиця, С. В., Т. О. Синиця, and О. К. Корносенко. "ОЦІНКА ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ТРЕНЕРІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ФІТНЕС-ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 4 (April 18, 2022): 65–70. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-09.

Full text
Abstract:
Зниження рівня рухової активності населення та зниження показників фізичного здоров’я викликає зацікавленість науковців, тренерів, медиків тощо у вирішенні цієї проблеми. Відкриття нових фітнес-клубів, тренажерних комплексів, студій спрямоване на вирішення питання низького рівня рухової активності, а також зумовлює необхідність підготовки фахівців (тренерів) компетентних у проведенні занять із групових та персональних занять фітнесом. Заклади вищої освіти, реагуючи на запити суспільства, почали активно включати до освітніх програм дисципліни, які дають змогу здійснювати підготовку до організації і проведення фітнес-тренувань. Одним із таких є дисципліна «Сучасні фітнес-технології». У дослідженні здійснено експериментальну перевірку ефективності програми навчальної дисципліни «Сучасні фітнес-технології», зокрема оцінку рівня технічної майстерності студентів після її вивчення. Сформульовано мету, очікувані результати навчання й орієнтовну тематику дисципліни «Сучасні фітнес-технології»; розроблено критерії діагностування технічної майстерності майбутніх тренерів із фітнесу, за якими здійснювалася експертна оцінка: техніка виконання рухових дій і вправ; відповідність музичного супроводу заняттю; дотримання техніки безпеки на занятті; комунікативні здібності спілкування з тими, хто займаються; емоційність заняття; логічність та доцільність застосування методів на занятті; логічність побудови комплексу вправ; дотримання структури заняття. Експертну оцінку здійснювали незалежні експерти, компетентні фахівці у проведенні занять з аеробіки та фітнесу, які мають досвід професійної діяльності, працюють у закладах вищої освіти та мають науковий ступінь «кандидат наук». За попереднім ознайомленням із протоколом експертних оцінок та системою оцінювання розроблених критеріїв фахівці переглядали заняття, які проводили студенти. За визначенням незалежних експертів виявлено, що після вивчення дисципліни «Сучасні фітнес-технології» рівень готовності студентів відповідав 4,7 балам із п’яти можливих, що свідчить про ефективність програми навчальної дисципліни і високу якість професійної підготовки здобувачів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Лісова, Р. М. "Індустрія 4.0 та цифрова готовність українських промислових підприємств." Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, no. 7 (September 14, 2021): 86–96. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.7.2021.86-96.

Full text
Abstract:
У сучасних умовах економічного розвитку масштабне поширення нових технологій робить цифрову трансформацію актуальною майже для кожної галузі, а рівень діджиталізації демонструє ступінь конкурентоспроможності компаній і є визначальним під час розробки стратегії розвитку. Ґрунтуючись на тому, що промислові підприємства є ядром економічного зростання країни, досліджено цифрову готовність українських промислових підприємств у контексті реалізації концепції Індустрія 4.0. На основі звітів міжнародних організацій проаналізовано оцінку виробничої готовності України. Виокремлено основні напрями в сфері розвитку української Індустрії 4.0. Проаналізовано поняття цифрової зрілості підприємства та визначено його сутність. Здійснено оцінку рівня використання цифрових технологій на українських промислових підприємствах та виявлено позитивну динаміку у цьому напрямі за аналізований період. Здійснено огляд сегментів високотехнологічних компаній, що розробляють та впроваджують продукти рішення в Індустрії 4.0 на українських підприємствах, також зроблено висновки щодо потреби розробки системи аналізу та оцінювання рівня цифрової зрілості з метою ефективного впровадження технологій Індустрії 4.0 на українських промислових підприємствах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Кононов, В. Б., and В. В. Бурцева. "Імітаційна модель визначення мінімальної гарантованої кількості замовлень метрологічного обслуговування засобів вимірювальної техніки зразків озброєння та військової техніки." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 2(64), (June 15, 2020): 141–49. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.64.20.

Full text
Abstract:
Предметом вивчення у статті є питання прогнозування мінімальної гарантованої кількості замовлень на метрологічне обслуговування засобів вимірювальної техніки (далі –ЗВТ) зразків озброєння та військової техніки (далі – ОВТ). Метою статті є імітаційне моделювання прогнозування мінімальної кількості гарантованих замовлень на проведення метрологічного обслуговування ЗВТ зразків ОВТ для перевірки достовірності аналогічних аналітичних моделей. Задача, що вирішується – обґрунтовується та досліджується імітаційна модель, побудована на основі розроблених раніше аналітичних моделей вирішення задач прогнозування мінімальної гарантованої кількості замовлень метрологічного обслуговування ЗВТ зразків ОВТ, достатньої для забезпечення підтримки належного стану бойової готовності військових частин (підрозділів). У структурі імітаційної моделі передбачено, що на першому етапі, за допомогою випадкового пошуку проводиться відбір найбільш важливих за видами зразків ОВТ, а на другому – здійснюється випадковий пошук плану замовлень на метрологічне обслуговування ЗВТ, для обраних зразків ОВТ. За результатами імітаційного моделювання робиться висновок про достовірність аналітичних моделей. Висновки: запропонована імітаційна модель дозволяє вирішувати задачу визначення мінімальної гарантованої кількості замовлень на метрологічне обслуговування ЗВТ зразків ОВТ та визначати ступінь достовірності розроблених раніше аналітичних моделей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Долинний, Ю. О. "Ступінь впливу експериментальної та загальної учбових програм на показники мотиваційного та когнітивного критерію готовності майбутніх фахівців з фізичного виховання до реабілітаційної роботи." Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія "Педагогіка та психологія", вип. 1 (7) (2018): 22–27.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Глумакова, О. І. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ У ФОРМУВАННІ ВМІННЯ АУДІЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ НЕФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 3 (April 29, 2021): 168–74. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-25.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена проблемі формування вміння аудіювання та подолання труднощів за допомогою використання новітніх технологій у здобувачів вищої освіти нефілологічних спеціальностей. З огляду на те, що аудіювання є найскладнішим видом мовленнєвої діяльності і йому приділяється недостатньо уваги під час навчання, визначено мету нашого дослідження. У статті розглядається актуальність цієї проблеми та ефективність використання новітніх технологій у формуванні вміння аудіювання здобувачів вищої освіти нефілологічних спеціальностей, а також дидактичні та методичні завдання, реалізовані сучасними засобами. Конкретизується поняття аудіювання, визначальні риси аудіювання, а також розглядаються труднощі аудіювання, з якими стикаються здобувачі вищої освіти під час прослуховування автентичних текстів. Розглядається поняття аудіювання з погляду як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Наведені приклади сучасних засобів навчання, а саме їх використання під час формування вміння аудіювання. Визначена мета використання новітніх технологій під час формування вміння аудіювання. Розроблений комплекс завдань із використанням новітніх технологій для вдосконалення вміння аудіювання у здобувачів вищої освіти нефілологічних спеціальностей. Проведено педагогічний експеримент у контрольній та експериментальній групах, що супроводжувався застосуванням спеціально розробленої системи заходів із метою доведення ефективності використання новітніх технологій під час формування вміння аудіювання здобувачів вищої освіти нефілологічних спеціальностей. Поставлено констатувальний експеримент, що складався з двох фаз. На першій стадії вивчалися ступінь умінь та навичок у досліджуваній сфері, вимірювалися рівні сформованості знань та умінь, визначалася суб'єктивна оцінка готовності здобувачів до цього виду мовленнєвої діяльності. На другій стадії експерименту для побудови ефективної результативної системи навчання аудіювання як виду мовленнєвої діяльності визначалися рівні готовності здобувачів до цього виду мовленнєвої діяльності на основі розроблення відповідних критеріїв та показників їх оцінювання. Формувальний експеримент супроводжувався застосуванням спеціально розробленої системи заходів, спрямованих на формування у здобувачів певних якостей, на покращення результатів їх навчання. У статті висвітлені результати проведеного експерименту з метою вдосконалення вміння професійно-орієнтованого аудіювання за допомогою використання новітніх технологій у здобувачів вищої освіти нефілологічних спеціальностей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Опанасенко, Володимир, and Вадим Торічний. "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ УЧАСНИКІВ ДИПЛОМАТИЧНИХ ПЕРЕГОВОРНИХ ПРОЦЕСІВ ОФІЦЕРАМИ АПАРАТУ ВІЙСЬКОВОГО АТАШЕ УКРАЇНИ ТА УЧАСНИКІВ ПРИКОРДОННО-ПРЕДСТАВНИЦЬКИХ ЗУСТРІЧЕЙ ПРИКОРДОННИМИ ПРЕДСТАВНИКАМИ УКРАЇНИ ТА ЇХНІМ АПАРАТОМ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 12, no. 1 (February 9, 2020): 219–34. http://dx.doi.org/10.32453/5.v12i1.148.

Full text
Abstract:
Розглянуто актуальні проблемні питання організації процесу психологічного вивчення учасників дипломатичних переговорних процесів офіцерами апарату військового аташе України, першими секретарями з прикордонних питань посольств України (в Республіці Білорусь, Республіці Молдова, Республіці Польща, Румунії, Словацькій Республіці, Угорській Республіці та Російській Федерації) [13], а також прикордонними представниками України та їхнім апаратом під час прикордонно-представницьких зустрічей [14].Цим посадовим особам мають бути притаманні відповідні професійні здібності, специфічні, індивідуально-психологічні, соціальні, моральні риси. Специфіка роботи ставить високі вимоги до психологічних характеристик офіцерів, які беруть безпосередню участь в дипломатичних переговорних процесах. Саме від їхніх вмінь, навичок, професіоналізму залежить не лише успішність професійного повсякдення, а й долі людей, які їм підпорядковані, прийняття рішень на користь національним інтересам України. В умовах сьогодення перед офіцерами апарату військового аташе України та прикордонними представниками України в інтересах ефективного проведення дипломатичних переговорних процесів, прикордонно-представницьких зустрічей стоять актуальні завдання із всебічного підвищення їх психологічної компетентності. Актуальним в такому дослідженні є з’ясування принципів збору, обробки та використання отриманих під час психодіагностики даних, які дають змогу не лише оцінити соціально-психологічний стан учасників дипломатичних переговорних процесів, а й визначити ступінь їх психологічної готовності до прийняття відповідних рішень. Визначено найбільш доцільні джерела, методи і принципи вивчення учасників дипломатичних переговорних процесів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Бондар, М. М., and О. В. Плавинська. "ВИВЧЕННЯ ВИМОГ РОБОТОДАВЦІВ ДО ЗМІСТОВНОЇ СКЛАДОВОЇ СУКУПНОСТІ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, no. 1 (43) (February 21, 2022): 22–27. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.1.4.

Full text
Abstract:
Підвищення якості підготовки майбутніх інженерів сфер сільськогосподарського машинобудування та виробничої експлуатації сільськогосподарської техніки залишається актуальною проблемою національної системи освіти. Одним із шляхів вдосконалення навчального процесу є тісна співпраця університетів з роботодавцями сільськогосподарського виробництва та залучення їх до активної участі у формуванні компетенцій випускників, адекватних вимогам ринку праці. З огляду на важливість підвищення ефективності цієї співпраці в статті досліджуються взаємопов'язані поняття «компетенція», «компетенції», «компетентність», «компетентний». Пропонується перелік компетенцій інженера. Вивчається зміст сукупності значущих для випускника компетенцій, а також досліджується їх прояви у виробничих умовах, пов'язаних з необхідністю певного часу для адаптації випускника інженерного факультету. Основна мета дослідження — підвищити ступінь готовності студентів спеціальностей: галузеве машинобудування та агроінженерія, до швидкої адаптації в майбутній професійній діяльності. Для чого, на підставі результатів дослідження вимог роботодавців, відкоригувати змістовну складову сукупності професійних компетенцій. Для досягнення мети в лютому 2017 року по вересень 2018 року здійснювалось експертне опитування роботодавців. Брали участь в дослідженні випускники грудня 2016 роки (78 чол.), факультету конструювання та дизайну, а також механіко-технологічного факультету направлені на роботу в машинобудівні, дилерські, сервісні та виробничі сільськогосподарські організації різних форм власності. Результати проведеного опитування дозволили встановити саме які компетенції вимагають перегляду навчальних курсів і програм дисциплін для вдосконалення навчального процесу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Крижановський, В. О., А. С. Андрес, and Т. І. Дух. "ВАГОМІСТЬ ТА ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПСИХОФІЗИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 4 (April 18, 2022): 32–39. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-04.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена вивченню ступеня взаємозв’язків психофізичних якостей та вагомості їх у структурі професійної психофізичної підготовки військовослужбовців Національної гвардії України. Нестабільна політична ситуація в Україні, високий рівень злочинності зумовлюють значну кількість випадків застосування військовослужбовцями Національної гвардії України та поліцейськими фізичної сили, спеціальних засобів, засобів індивідуального захисту та активної оборони, табельної вогнепальної зброї. Тому актуальним є питання перегляду психофізичної готовності військовослужбовців Національної гвардії України. Проведено анкетування нацгвардійців щодо вагомості психофізичних показників для професійної діяльності. Здійснено відсоткове співвідношення відповідей фахівців, визначено оцінку вагомості якості та виконано кореляційний аналіз психофізичних показників на основі опитування військовослужбовців. Серед фізичних якостей у структурі професійно-прикладної психофізичної підготовки військовослужбовців 50 % респондентів надали найвищий ранг спритності, швидкість обрали 47,6 %, швидкісну силу – 45,8 %, а 44 % опитаних надали найбільшого значення силовій витривалості. На думку військовослужбовців, найбільш важливими психофізичними показниками є час простої реакції на слуховий та зоровий подразник, час складної реакції та реакції з вибором. Нейродинамічні показники, безумовно, відіграють провідну роль під час екстремальних ситуацій, які вимагають швидкого прийняття рішень. За результатами дослідження нами виявлено, що показник часу реакції з вибором характеризується середнім ступенем взаємозв’язку з показниками стійкості (r = 0,61) та переключенням уваги (r = 0,59), дещо вищий ступінь взаємозв’язку спостерігається з показником розподілу уваги (r = 0,64). Важливість стійкості уваги та вміння сконцентруватися для військовослужбовців Національної гвардії України оцінюється у 4,4 бала, об’єм уваги – 4,3 бала. На чільному за значущістю місці – логічне мислення (4,4 бала), відчуття ритму (4,3 бала) та довготривала пам’ять (4,3 бала). З’ясовано, що інформативними психофізичними показниками є координованість рухів, час простої реакції на зоровий подразник, диференціація зусиль та час реакції за вибором. Найбільшу щільність за середньої сили (r = 0,58–0,69) взаємозв’язків виявлено у показника координованості рухів із показниками уваги.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Tytarenko, Tetiana. "Соціально-психологічний супровід посттравматичних особистісних трансформацій." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 45(48) (July 3, 2020): 59–68. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi45(48).142.

Full text
Abstract:
Розроблено оригінальну концептуальну модель соціально-психологічного супроводу постраждалих від воєнних дій. Супровід визначено як спеціально організовану діяльність, що забезпечує відновлення психологічного здоров’я та конструктивні особистісні трансформації. Розглянуто взаємозв’язок компонентів горизонтальної моделі соціально-психологічного супроводу: 1) реципієнта, споживача; 2) агента, тобто спеціаліста, групи, спільноти; 3) життєвої ситуації, що сприяє чи заважає взаємодії реципієнта і агента. Динамічну, вертикальну модель супроводу побудовано з урахуванням таких компонентів: діагностико-цільового, операційно-інструментального, спільнотно-комунікативного та оцінково-корекційного. Визначено функції компонентів: діагностико-цільового (оцінювання характеру травми, стану психологічного здоров’я реципієнта, ресурсів відновлення); операційно-інструментального (апробація інструментів, способів, стратегій супроводу); спільнотно-комунікативного (залучення реальних і віртуальних мереж, груп самодопомоги); оцінково-корекційного (моніторинг ефективності супроводу, коригування процедури, внесення змін до організації). З’ясовано інструменти супроводу: 1) комунікативні практики покращення взаємодії агента і реципієнта; 2) мультидисциплінарні заходи, що забезпечують готовність спільнот до надання підтримки, залучення реципієнта до спільнотного життя; 3) фасилітація само- і взаємодопомоги. Проаналізовано дієвість стратегій супроводу: переінтерпретації життєвих випробувань, апробації нових практик взаємодії, подолання відчуження, розвитку толерантності до невизначеності. Засвідчено показники ефективності супроводу: 1) формування психологічної готовності до конструктивної взаємодії, 2) ступінь задоволеності якістю підтримки, 3) зростання рівня психологічного благополуччя реципієнтів, 4) професійна підготовка агентів супроводу та профілактика вигорання, 5) зростання популярності супроводження, 6) координація роботи міждисциплінарних команд, 7) здатність спільноти самостійно забезпечувати супроводжувальну взаємодію після завершення розробленої спеціалістами програми.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Levytska, L. V. "МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ВІДНОВНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ІНФАРКТ МІОКАРДА З КОМОРБІДНИМ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 4 (April 19, 2019): 75–81. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2018.4.10034.

Full text
Abstract:
Мета: встановити критерії готовності до реабілітації хворих на інфаркт міокарда залежно від наявності супутнього цукрового діабету з врахуванням особливостей функціонального стану організму. Матеріали і методи. Обстежено 371 хворого на гострий інфаркт міокарда з коморбідною патологією. Діагностику, лікування та реабілітацію пацієнтів проводили відповідно до чинних протоколів. Результати. Поглиблений статистичний аналіз дозволив підтвердити описаний іншими дослідниками вплив супутнього цукрового діабету на різні функціональні системи організму хворого на гострий інфаркт міокарда та виявити нові маркерні показники, які можуть бути використані для контролю метаболічних, гемодинамічних та регуляторних порушень при відновленні здоров’я у хворих на інфаркт міокарда. Окрім глюкози, як традиційного маркера супутнього цукрового діабету, ними виявилися рівень фібриногену, міжнародне нормалізоване відношення швидкості осідання еритроцитів, кількість лімфоцитів у периферійній крові, тривалість анамнезу артеріальної гіпертензії та індекс коморбідності Чарльсона. Стосовно ускладнень інфаркту міокарда, які переважають у хворих на цукровий діабет, то в них більш часто діагностували серцеву астму, аневризму лівого шлуночка і синдром Дреслера. Висновки. 1. Поєднання інфаркту міокарда з коморбідним цукровим діабетом є незалежним предиктором гіршого функціонального стану організму, в таких хворих найчастіше розвиваються ускладнення інфаркту міокарда та серцева недостатність, що потребує більш ретельного контролю за маркерними функціональними показниками, а також індивідуального підходу в проведенні реабілітаційних заходів. 2. Інтегральним показником для оцінки функціонального стану хворого при плануванні реабілітаційних заходів може слугувати індекс коморбідностіЧарльсона, який відображає кількісний ступінь коморбідності у хворих на інфаркт міокарда в поєднанні з цукровим діабетом.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Koverga, Victoriia. "Рекомендації щодо оцінювання ефективності кадрового забезпечення Збройних Сил України за критерієм реалізованого кадрового потенціалу з урахуванням оцінок достатності фінансування." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 3 (June 30, 2021): 221–32. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.3.21.

Full text
Abstract:
Сьогодні ступінь відповідності кадрового потенціалу потребам Збройних Сил України характеризує ефективність функціонування системи кадрового забезпечення щодо реалізації її цільової функції. У той же час кадрове забезпечення розглядається як одна із найважливіших функцій держави щодо управління створенням і підтриманням у готовності сил і засобів системи забезпечення її воєнної безпеки. Вирішальним фактором формування кадрової політики є забезпечення національних інтересів держави. Сучасна система кадрового забезпечення Збройних Сил України в процесі своєї життєдіяльності достатньо часто стикається з проблемою оцінювання ефективності її функціонування, а також відсутності практичної можливості побачити результат роботи системи за визначений період з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Основним критерієм роботи будь-якої системи кадрового забезпечення є рівень досягнутого кадрового потенціалу окремого військового формування або Збройних Сил в цілому, за яким можна оцінити відповідність отриманих фактичних результатів роботи системи кадрового забезпечення запланованим (очікуваним) результатам. В статті запропоновано ряд практичних рекомендацій щодо оцінювання ефективності кадрового забезпечення Збройних Сил України за критерієм реалізованого кадрового потенціалу з урахуванням фактору достатності фінансування розвитку системи кадрового забезпечення в цілому. Розроблені рекомендації дозволять спеціалістам оборонного планування та кадрового забезпечення: оцінювати результати функціонування існуючих систем (органів) комплектування ЗС України та обґрунтовувати рішення щодо вибору найбільш ефективних (раціональних) варіантів за цільовим та воєнно-економічним критерієм; здійснювати обґрунтований вибір раціональних варіантів структур систем (органів) комплектування Збройних Сил України в цілому з урахуванням перспектив їх розвитку та обсягів необхідного фінансування; підвищити достовірність очікуваних результатів ефективності кадрового забезпечення Збройних Сил України.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

ХРОМОВА, Вікторія, and Єгор БОЙЧЕНКО. "ОБҐРУНТУВАННЯ РОЛІ ОСВІТНІХ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ПОЧАТКОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ КОРОНАВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 6 (February 14, 2022): 101–7. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.16.

Full text
Abstract:
У статті визначена роль освітніх інформаційно-комунікаційних технологій у процесах організації дистанційних занять для закладів початкової загальної освіти в умовах пандемії коронавірусної інфекції. Доведено, що передумовами становлення інформаційного суспільства в Україні стали зміни у швидкості розповсюдження інформації та розширення доступу до інформаційних ресурсів. Інформаційний розвиток суспільства спирається на залучення найсучасніших засобів інформації, інформаційно-комунікаційних технологій. Він відображає досягнутий рівень інформаційного менеджменту у суспільстві та ступінь ефективності створення, зберігання, опрацювання, подання й використання інформації, що забезпечує цілісне бачення світу, його моделювання, передбачення результатів рішень, які приймаються людиною. Сутність інформаційного розвитку суспільства полягає не лише у готовності використовувати останні досягнення інформаційної технології, а й в умінні сприймати нову інформацію. Обґрунтовано, що під інформаційно-комунікаційними технологіями пропонується розуміти комплекс об’єктів, дій і правил, пов’язаних із підготовкою, переробкою та доставкою інформації при персональній, масовій і виробничій комунікації, а також всі технології і галузі, які інтегрально забезпечують перелічені процеси. Інформаційно-комунікаційні технології є узагальнюючим поняттям, що описує різні пристрої, механізми, способи, алгоритми обробки інформації. Найважливішими сучасними пристроями, що використовуються в освітньому процесі, можна вважати комп’ютер, оснащений відповідним програмним забезпеченням, і засоби телекомунікацій разом із розміщеною в них інформацією. Доведено, що симбіоз сформованого інформаційного суспільства в Україні та оголошення загальнонаціонального карантину стало запорукою процесів формування нової форми освіти, заснованої на інформаційно-комунікаційних технологіях. Доведено, що проблема використання інформаційно-комунікаційних технологій полягає у забезпеченні освітнього процесу відповідними технологіями і залежить від людського чинника, який визначається саме у відсутності необхідних навичок у викладачів початкової школи щодо їх застосування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Dolynnyi, Y. О. "Impact level of experimental and general educational programmes onto the markers of motivating and cognitive criterion of readiness of future specialists in physical training to rehabilitation work." Scientific Bulletin of Mukachevo State University Series “Pedagogy and Psychology”, no. 1(7) (2018): 22–27. http://dx.doi.org/10.31339/2413-3329-2018-1(7)-22-27.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Semenenkо, Oleh, Stanislav Trehubenko, Konstantin Kharitonov, Liliia Semenenko, Vladimir Musienko, and Oleh Tarasov. "Аналіз теорії і практики оцінювання впливу результатів модернізації озброєння і військової техніки на бойові можливості військових формувань Збройних сил України." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 3 (June 28, 2021): 116–29. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.3.11.

Full text
Abstract:
Суттєві зміни у воєнно-політичному, соціально-економічному та демографічному стані України, що сталися в останні роки, викликали необхідність розроблення нових підходів до питань забезпечення її національної безпеки, у тому числі визначення та уточнення: задач Збройних Сил, їх ролі та місця у структурі сектору безпеки та оборони України; науково обґрунтованих цілей реформування Збройних Сил; складу та структури видів Збройних Сил, родів військ та спеціальних військ, що оптимально забезпечуватимуть збройний захист національних інтересів, територіальної цілісності України; вартісної оцінки витрат, необхідних для реалізації планів реформування Збройних Сил та їх підтримання на потрібному рівні бойової і мобілізаційної готовності; економічних можливостей держави щодо забезпечення потреб Збройних Сил, які обумовлені необхідністю рішення покладених на них завдань тощо. Одним із основних питань подальшого розвитку Збройних Сил України є сьогодні якість та повнота вирішення питань воєнно-технічної політики. Ступінь реалізації якої безпосередньо впливає на стан та технічне оснащення Збройних Сил та залежить від багатьох складових, що створюють як позитивний, так і негативний вплив на стан та подальший розвиток Збройних Сил. Найголовнішу роль у цьому процесі відіграє фінансування потреб Збройних Сил України у необхідному обсязі, а також наукове обґрунтування середньострокових та довгострокових планів розвитку озброєння та військової техніки. Під час їх розроблення необхідно ґрунтуватись на потребах забезпечення необхідного рівня обороноздатності шляхом пошуку оптимального балансу між оборонними потребами й економічними можливостями держави, з одного боку, та бойовими й технічними характеристиками зразків озброєння і військової техніки, з другого боку. Саме від стану фінансування оборонних потреб й залежить ступінь виконання завдань із оснащення Збройних Сил України новітніми або модернізованими зразками озброєння і військової техніки. При цьому виникає задача пошуку найбільш оптимального (доцільного), з воєнної та економічної точки зору, шляху забезпечення Збройних Сил України зразками озброєння і військової техніки. Авторами у статті наведені результати аналізу теорії і практики оцінювання впливу результатів модернізації озброєння і військової техніки на бойові можливості військових формувань та факторів, які на них впливають за напрямами: аналіз та оцінка впливу модернізації на рівень бойових можливостей військового формування; аналіз стану модернізації Збройних Сил України; аналіз існуючого методичного апарату визначення вимог до кількісних і якісних характеристик під час модернізації озброєння та військової техніки. На основі отриманих результатів авторами запропоновано ряд рекомендацій щодо проведення подальших досліджень з питань підвищення бойових можливостей Збройних Сил України з урахуванням результатів модернізації озброєння і військової техніки під час формування середньострокових та довгострокових програм розвитку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Горбан, Євдокія. "СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МЕТОДИСТІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У МІЖКУРСОВИЙ ПЕРІОД ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 14 (September 21, 2018): 37–43. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2017.14.37-43.

Full text
Abstract:
У статті зосереджено увагу на необхідності теоретичного обґрунтування, розробки й експериментальної перевірки технології розвитку професійної компетентності методистів професійно-технічних навчальних закладів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації, що включає ціннісно-мотиваційний, інформаційно-когнітивний, професійнодіяльнісний і рефлексивно-оцінний етапи реалізації та ставить за мету безперервне професійно-педагогічне вдосконалення, самовдосконалення і саморозвиток, оволодіння інноваційними компетентностями професійної освіти, опанування коучинговими програмами стажування та наставництва. Охарактеризовано суперечності, що виникають внаслідок системного впровадження нової техніки та передових технологій, що вимагають постійної готовності працівників до змін характеру праці й самих професій, зростання загальноосвітнього та технічного рівнів, коли об‘єктивно виникає потреба у всебічному гармонійному розвитку всіх суб‘єктів, котрі беруть участь у виробництв. За таких умов педагогічні працівники повинні бути налаштовані на постійне оновлення своїх знань, професійних умінь і навичок, збагачення досвіду пізнавальної практичної діяльності, що підкріплюється відповідними ціннісними орієнтаціями. Наведено структуру педагогічної компетентності, розкрито суть професійної компетентності. На основі узагальнення наукових досліджень встановлено, що професійна компетентність розглядається як професійна підготовка і здатність педагогічних працівників (методистів) до виконання завдань і обов'язків діяльності, міра та основний критерій їх відповідності вимогам професійної діяльності, що складається з таких компонентів: знання, уміння, навички, професійна позиція, індивідуальні психологічні особливості людини та акмеологічні чинники (цінності та потреба в саморозвитку). Зосереджено увагу на реалізації творчого потенціалу методистів професійно-технічних навчальних закладів як суб‘єктів професійної діяльності у взаємодії з іншими суб‘єктами навчально-виховного процесу через розвиток професійної компетентності, що дає їм змогу успішно виконувати різноманітні види професійної діяльності, синтезувати широкий спектр знань та практичних дій, відображати ступінь сформованості професійної культури фахівців і визначати результати їх роботи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

МОТРУК, Надія. "ІНТЕГРОВАНЕ ПОЧАТКОВЕ НАВЧАННЯ В КОНТЕКСТІ ОСВІТНІХ ТРАНСФОРМАЦІЙ У ПОЛЬЩІ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 22, no. 3 (January 16, 2021): 137–45. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v22i3.518.

Full text
Abstract:
У статті здійснено ретроспективний аналіз інтегрованого початкового навчання (1-3 класи) в контексті освітніх реформ у Республіці Польщі, започаткованих у цій сфері наприкінці минулого століття. Констатовано, що в процесі реформування початкової освіти кардинально змінено навчальні плани; впроваджено інтегроване навчання спершу в перших-третіх класах, а пізніше і в четвертому класі; введено в навчальний процес інтегровані підручники та безкоштовні урядові підручники, а також як обов’язковий у початковій школі метод проектів. Розглянуто особливості та умови проектування початкового навчання, що ґрунтуються на засадах емансипаційної, аналітично-критичної та гуманістичної педагогіки. З’ясовано, що початок навчання дітей з шестирічного віку зумовив дослідження показників готовності дитини до школи, підготовку програм для роботи з дітьми з різними дефектами розвитку, налагодження співпраці педагогів дошкільних установ і вчителів початкової школи, організацію науково-методичної підготовки педагогічних кадрів до навчання дітей цієї вікової категорії, створення відповідного освітнього середовища в школі, застосування нових методичних підходів в організації пізнавальної діяльності учнів. Обґрунтовано провідну роль учителів в організації освітнього процесу та створенні дидактичного середовища, основу якого складають інноваційні педагогічні технології, що забезпечують досягнення цілей навчання, виховання і розвитку особистості молодшого школяра. Провідними серед них є різноманітні форми навчальної активності учнів початкових класів – спостереження, експериментування, дослідження, спільне прийняття рішень, відкриття власних методів пізнання світу, тощо. Стимулюють її такі педагогічні умови: ступінь складності навчального завдання, почуття безпеки учня, час тривання стимулюючої ситуації, наявність попереднього досвіду вирішення подібних завдань та самооцінки. Проаналізовано освітні програми, які потребують суттєвого вдосконалення з урахуванням новітніх досягнень педагогічної науки і практики, тому що вони ще в незначній мірі зорієнтовані на розвиток творчих здібностей дітей, на перетворення їх у суб’єктів освітнього процесу. Такий стан сприяв появі авторських навчальних програм, які відповідають запитам школярів і вимогам сучасного суспільства.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Баковецька, Ольга. "ВОЛОНТЕРСЬКИЙ РУХ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ." Litopys Volyni, no. 23 (April 20, 2021): 36–41. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.23.06.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена проблемі розвитку волонтерського руху на території сучасної України. У матеріалі визначено, що волонтерський рух на українських землях має глибоке коріння й усталену традицію спільної добровільної допомоги один одному в разі критичної ситуації та у важкі часи. Висвітлено причини активізації волонтерства в Україні у ХХІ столітті, зокрема, яку роль відіграли в цьому процесі Революція Гідності та війна на сході України. На основі статистичних даних визначено рівень залученості громадян до волонтерського руху та готовності українців робити благодійні внески, ступінь довіри суспільства до волонтерських організацій, а також місце, яке посідає Україна в щорічному дослідженні благодійності у світі (World Giving Index), яке про- водить Charities Aid Foundation. У роботі проаналізовано вітчизняне законодавство, що регламентує діяльність волонтерських та благодійних організацій. Визнання на державному рівні волонтерство в Україні отримало у 2003 році у відповідній постанові Кабінету Міністрів. Закон України «Про волонтерську діяльність» прийнято лише у 2011 році. Цим законодавча база волонтерського руху не вичерпується. У процесі спільної роботи держав- них органів влади та представників громадської ініціативи постійно вносяться корективи, доповнення до чинно- го законодавства з означеної проблеми. У статті визначено основні напрями діяльності громадян та організацій, задіяних у волонтерському русі. Визначено сфери, в яких найчастіше реалізується благодійницька та волон- терська діяльність. Крім того, на основі статистичних даних чітко простежується тенденція значної перева- ги в кількісному співвідношенні волонтерських організацій над благодійними. Підкреслено роль, яку вони відіграли у вирішенні болючих проблем, що спіткали суспільство та державу. У статті використано статистичні дані для визначення рівня допомоги волонтерських організацій. Наведено приклади діяльності окремих волонтерських організацій. Окрему увагу приділено розвитку волонтерського руху на території Миколаївщини. Визначено про- блеми, з якими стикався та продовжує стикатися волонтерський рух в Україні.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Petrushenko, Natalia, Oleksandr Sharko, Marharyta Sharko, Natalia Vasylenko, Mikhailo Mosin, and Alexey Belousov. "Information Control Systems And Technologies For Assessing The Degree Of Preparedness Of Enterprises For Innovative Activities With The Help Of Markov Chains." Modeling Control and Information Technologies, no. 5 (November 21, 2021): 107–9. http://dx.doi.org/10.31713/mcit.2021.29.

Full text
Abstract:
Метою роботи є розробка інформаційних систем і технологій визначення ступеня готовності підприємств до інноваційної діяльності на основі організації і регулювання інноваційних процесів в розвиненому виробництві за допомогою ланцюгів Маркова. Наведені результати вивчення процесів оцінки ступеня готовності підприємств до інноваційної діяльності, що функціонують в умовах невизначеності економічних зв'язків і відносин. Розроблено концептуальну модель системи управління інноваційною діяльністю, спрямовану на вдосконалення механізмів діагностики та прийняття рішень на основі використання інструментальних засобів ланцюгів Маркова. Для її практичної реалізації створена імітаційна модель оцінки ступеня готовності підприємств до інноваційної діяльності у вигляді орієнтованого графа, в якому вершини представляють собою стани процесу, а ребра - переходи між ними. Відмітна особливість моделі полягає в тому, що в якості аргументу, від якого залежить процес оцінки ступеня готовності підприємств до інноваційної діяльності розглядається не час, а послідовність станів і номер кроку з ієрархією інтервалів дискретизації. Гнучкість такої моделі забезпечується адаптивністю до впливів зовнішнього середовища з можливістю її налаштування на кожну інформаційну ситуацію).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Майстренко, Олександр, and Юлія Франчук. "ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В СИСТЕМІ ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ У МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ СЛУЖБИ РАКЕТНО-АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ОЗБРОЄННЯ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, no. 4 (May 8, 2020): 227–38. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.269.

Full text
Abstract:
Сучасна воєнно-політична ситуація в Україні умовах військової агресії та трансформації систем й озброєння, які відбуваються у нашому суспільстві, висувають принципово нові вимоги до професійної підготовки фахівців у сфері забезпечення ракетно-артилерійського озброєння (РАО) у Збройних Силах України (ЗСУ), їх адаптаційних можливостей до роботи в умовах, які динамічно змінюються.Відповідальність і реалії сьогодення вимагають підготувати офіцерів у сфері забезпечення РАО, які не тільки добре володіють сучасним РАО та технікою, але й здатні, у короткі терміни опанувати нові зразки озброєння та техніки, яка активно надходять у підрозділи ЗСУ, приймати рішення і відповідати за їх результати, бути самостійними у своїх діях і домаганнях.Метою статті є аналіз використання інтерактивних технологій в системі формування вмінь у майбутніх офіцерів служби ракетно-артилерійського озброєння.Інтерактивні технології навчання визначається дослідниками як спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створення комфортних умов навчання, за яких кожна людина відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність. Її суть полягає в тому, що навчальний процес успішно розгортається за умови постійної, активної взаємодії всіх його учасників.Ефективність інтерактивного навчання пояснюється багатьма чинниками. Насамперед воно забезпечує “включення” колективного розуму групи майбутніх офіцерів служби РАО, що здатний до вирішення багато задач більш інтенсивно та ефективно. Розв’язуючи спільно поставлене навчальне завдання, навчальна група майбутніх офіцерів служби РАО здійснює співробітництво, співтворчість.У статті досліджено, що використання інтерактивних технологій навчання при вивченні військових та військово-спеціальних дисциплін є методика проведення практичних занять. Разом з тим, встановлено висока ефективність організації подібних занять забезпечується підвищеною внутрішньою мотивацією курсантів до навчання, яка полягає у: відповідальності курсантів-керівників за підготовку до заняття не тільки перед викладачем, але і перед своїми товаришами; результатах кінцевої оцінки курсантів-керівників за заняття, де враховується ступінь навченості ними курсантів навчальної групи відповідним технологічним операціям. Щодо курсантів групи, то їх внутрішня мотивація підвищується нагальними прикладами курсантів-керівників, які самі добре засвоїли матеріал заняття і навчають товаришів, а також таким компонентом співпраці, як особистісна взаємодія.У статті розкриті окремі теоретико-методичні аспекти інтерактивного навчання та проаналізовано організаційно-педагогічні умови їх використання в підготовці майбутніх офіцерів служби ракетно-артилерійського озброєння до ефективного виконання службових обов’язків, що дозволяє забезпечувати формування їх професійної готовності на рівні вимог сьогодення.На конкретних прикладах досліджено, що організація інтерактивного навчання в процесі підготовки майбутнього офіцера передбачає моделювання структури і змісту практичної діяльності, а також функціональних ситуацій, застосування рольових ігор, спільне розв’язання проблеми на основі аналізу обставин. У результаті цього встановлено, що у процесі навчальної діяльності курсантів з використанням інтерактивних методів навчання створюється можливість моделювання цілісного змісту майбутньої професійної діяльності, формування сталих вмінь; інтенсифікується процес навчання, підвищується пізнавальна активність майбутніх офіцерів служби РАО, виникає не абстрактна, а конкретна, соціально значима мотивація навчання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Усик, С. П. "Вибір стратегії розвитку з урахуванням ступеня готовності підприємства до стратегічних змін." Актуальні проблеми економіки, no. 6 (96) (2009): 142–50.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

БАРАНОВ, Юрій, Андрій БАРАНОВ, and Андрій КУЗЬМИЧЕВ. "ВИБІР ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЛОГІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, no. 3 (September 17, 2020): 291–301. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.477.

Full text
Abstract:
Стаття підготовлена на актуальну тему, що пов’язана з підвищенням ефективності функціонування системи логістичного забезпечення. З метою досягнення стратегічних цілей і виконання основних завдань, визначених Стратегічним оборонним бюлетенем України та Державною програмою розвитку Збройних Сил України продовжується планова поетапна робота щодо впровадження реформ, спрямованих на розвиток єдиної ефективної системи логістики за стандартами НАТО, спроможної надати ефективну підтримку усім складовим сил оборони, які встановленим порядком і на умовах, що визначені законодавством України, залучаються до виконання завдання з оборони держави у складі сил оборони. Метою статті є вибір та обґрунтування показників оцінки ефективності функціонування системи логістичного забезпечення. Для проведення подальшого дослідження щодо оцінки ефективності функціонування системи логістичного забезпечення в умовах ведення бойових дій необхідно вибрати і обґрунтувати відповідні показники, що характеризують ті принципи, які найбільш впливають на наш погляд на ефективність функціонування системи логістичного забезпечення в умовах ведення бойових дій. Так стійкість логістичного забезпечення припускає здатність системи і органів управління виконувати свої функції в будь-якій обстановці. Тому, під час визначення результуючого показника живучості системи доцільно будувати цей показник з двох частин: перша частина має бути показником ступеня збереження функцій підсистеми військової логістики під час дій супротивника, наприклад, ймовірністю збереження функцій цієї підсистеми, тобто ймовірністю збереження готовності, тобто коефіцієнта готовності підсистеми під час дії супротивника; друга частина показника живучості має (у разі незбереження функцій підсистеми військової логістики під час дій супротивника) бути показником ступеня відновлення функцій підсистеми військової логістики, наприклад, у вигляді показника перевищення ймовірності перебування підсистеми у стані повної готовності до ймовірності перебування цієї підсистеми у неготовому стані. Таким чином, перша складова показника живучості – має сенс показника стійкості під час дії противника, а друга – показника ефективності відновлення, у разі пошкодження противником будь-яких складових з функцій логістичної підсистеми. Цей узагальнений показник є основою для побудови в подальшому критерію з метою оцінювання рівня досягнення мети збереження живучості підсистеми забезпечення військ протягом операції.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Годзь, С. В., and В. М. Можаровський. "Математична модель визначення загального обсягу навчальних годин комплексної програми бойової підготовки військового формування типу з’єднання (частина) будь-якого ступеня готовності." Системи обробки інформації, no. 2(161), (June 15, 2020): 47–58. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.161.06.

Full text
Abstract:
На думку авторів статті, одним із можливих шляхів підвищення ефективності планування бойової підготовки (БП) та досягнення потрібного рівня навченості військових формувань є розроблення та запровадження в практику їх БП принципово нового нормативного документа – Комплексної програми бойової підготовки з’єднання (частини) (КПБП). На відміну від існуючих програм БП, КПБП має забезпечити можливість визначення оптимальної кількості навчальних годин та їх раціональний (оптимальний) розподіл між спеціалістами (підрозділами) та періодами підготовки для досягнення заданого рівня навченості з’єднання (частини) Збройних Сил України в цілому, а також його готовності до взаємодії з іншими військовими формуваннями сил оборони під час спільного виконання бойових завдань. Встановлено, що в існуючих методиках оцінювання ефективності БП військових формувань, у тому числі її планування, використовуються зовсім різні методи (шляхи, способи) дослідження процесу розподілу рівня їх навченості в часі. Як стверджують автори, на сьогодні відсутня загальна методологія комплексного вирішення подібних завдань. Враховуючи це, у статті викладено суть та основний зміст Математичної моделі визначення загального обсягу навчальних годин КПБП військового формування типу з’єднання (частина) будь-якого ступеня готовності. Ця модель є основою Методу визначення оптимальної кількості навчальних годин БП спеціалістів (підрозділів) військового формування типу з’єднання (частина) для досягнення заданого рівня їх навченості за критерієм мінімальних фінансових затрат (лінійний варіант оптимізації). Стаття є логічним продовженням попередніх публікацій даного напряму дослідження.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Тимчак, В. С., and С. В. Тимчак. "СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ СТИМУЛЮВАННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ У ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ." Підприємництво та інновації, no. 19 (August 31, 2021): 11–18. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/19.2.

Full text
Abstract:
Харчова промисловість залишається одним із лідерів серед промислових галузей у здійсненні продуктових інновацій. Інноваційна діяльність у галузі спрямована на використання результатів наукових досліджень та розробок задля вдосконалення технологій виробництва, оновлення та розширення номенклатури продовольчих товарів, поліпшення їх якості. При цьому державна підтримка та інноваційна стратегія повинні передбачати систему організаційно-економічних заходів зі впровадження науково-технічних досягнень. Водночас впровадження сучасних технологій європейського рівня дасть змогу здійснювати комплексну переробку сільськогосподарської сировини в продукти харчування високого ступеня готовності, значно розширити асортимент і підвищити якість продовольчих товарів, удосконалити систему ціноутворення та наситити цією продукцією внутрішній споживчий ринок.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Чжан, Юй. "Основи методики освоєння національних мистецьких традицій майбутніми вчителями музики та хореографії." Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and methodology of arts education 27 (December 27, 2019): 112–20. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2019.27.18.

Full text
Abstract:
У статті розглядається актуальна проблема збереження і розвитку національних мистецьких традицій, успішність рішення якої залежить від ефективності масової мистецької освіти, зокрема від ступеню готовності вчителів до виконання даної соціокультурної місії. Основний зміст роботи присвячено обговоренню педагогічних підходів і принципів, які покладено в основу розробленої в руслі дослідження методики підготовки майбутніх учителів музики і хореографії в педагогічних вишах. Визначаються головні педагогічні підходи – полікультурний, художньо-інтегративний (поліхудожній), герменевтичний і діяльнісний. Обговорюються провідні принципи педагогічного впливу (діалогу культур, семіотичного осмислення творів, контекстового аналізу семантики художніх знаків, розвивального навчання та ін.) і найбільш важливі методи навчання (культурологічного і компаративного аналізу, жанрового моделювання, інтерактивного навчання, педагогіки співпраці тощо).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

ГАДЗАОВА, Світлана, Галина МУРАВЙОВА, and Марія УРБАН. "Готовность учителя к формированию умения моделировать у учащихся в начальном обучении математике." EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society 4 (December 24, 2019): 98–112. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2019.4.07.

Full text
Abstract:
Учебное моделирование в начальном обучении математике является важным метапредметным умением, которым должны овладеть выпускники начальной школы на доступном для них уровне. Особое значение на первой ступени математического образования придается визуальному учебному моделированию, которое соответствует специфике мыслительной деятельности учащихся начальных классов и предполагает использование для изучения математических понятий визуальных учебных моделей. Выполненное исследование показывает, что учителя начальных классов понимают ценность визуальных учебных моделей и регулярно применяют их в практике в качестве фронтального средства объяснения изучаемого математического материала. Однако до настоящего времени остается не решенной проблема формирования у учащихся начальных классов умения самостоятельно строить и использовать визуальные учебные модели при изучении математики. В статье предлагается методика формирования умения моделировать, которой должен овладеть выпускник педагогического университета.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Mykyteychuk, Khrystyna, and Valentyna Zvozdetska. "Діагностичні методики для вивчення дітей на етапі підготовки до школи в Республіці Польща." Педагогічний дискурс, no. 28 (June 12, 2020): 55–61. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2020.28.07.

Full text
Abstract:
Зосереджено увагу на педагогічному діагнозі готовності дітей до навчання на етапі їх підготовки до школи. У результаті польських освітніх реформ ця функція передана від психологів вчителям дошкільних закладів. Організація систематичного, повсякденного спостереження та інтерпретація дитячої діяльності стала невід’ємною складовою роботи вчителя. Розкрито сутність систематичної педагогічної діагностики, охарактеризовано конкретні діагностичні методики. Обґрунтовано їх практичне значення для визначення вчителем ступеню психічного й соціального розвитку дитини, що сприяє виконанню завдань школи, а також факторів, які визначають цей розвиток. Учитель формує комплексний портрет дитини з точки зору її знань та компетентностей, і на його основі розробляє стратегію педагогічного впливу і взаємодії з дитиною на етапу початку шкільного навчання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Ustymenko, O. V. "СИТУАЦІЙНІ ЦЕНТРИ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ЯК СКЛАДОВА МЕХАНІЗМУ ПРИВЕДЕННЯ У ВИЩІ СТУПЕНІ БОЙОВОЇ ГОТОВНОСТІ ЧАСТИН І ПІДРОЗДІЛІВ СИЛ ОБОРОНИ." Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України, no. 1 (May 30, 2018): 109–21. http://dx.doi.org/10.36030/2664-3618-2018-1-109-121.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Halushka, A. M., L. V. Rushchak, V. V. Herasymenko, and O. V. Chyslitska. "Аналіз проблеми оптимізації критеріїв оцінки ступеню придатності зовнішніх пілотів безпілотних авіаційних комплексів до роботи за фахом під час проведення лікарсько-льотної експертизи." Ukrainian Journal of Military Medicine 2, no. 1 (April 19, 2021): 5–18. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.1(2)-005.

Full text
Abstract:
Вступ. Важливе місце у надійності зовнішнього пілота БпАК належить психофізіологічній підготовці, оскільки при експлуатації сучасної техніки гостро постає питання психофізіологічного бар’єру, причини якого лежать у психофізіологічних спроможностях та факторі часу, який виділяється на прийняття рішення. Вище зазначене вказує на необхідність пошуку нових методичних підходів до адекватного використання людського потенціалу враховуючи специфіку праці зовнішнього пілота БпАК. Мета. Аналіз проблеми оптимізації критеріїв оцінки ступеню придатності зовнішніх пілотів безпілотних авіаційних комплексів до роботи за фахом під час проведення лікарсько-льотної експертизи. Матеріали та методи. Бібліосемантичний, історичний, структурно-логічний та системного підходу. Результати. В Україні до сих пір використання БпАК мало обмежений характер. Нажаль, досі не існує державної програми розробки та експлуатації БпАК, тому немає загальної стратегії розвитку безпілотної авіації, виникає певна плутанина у технічній та дозвільній документації, термінології, невирішеними залишаються проблеми підготовки та добору операторів. Складність застосовуваних БпАК та різноманітність завдань, що реалізовуються з їх допомогою, визначають максимально широкий спектр вимог до професійної підготовленості операторів, які здійснюють керування такими авіаційними комплексами. Практика показує, що забезпечення надійності діяльності операторів БпАК та успішності виконання ними завдань за призначенням має реалізовуватися починаючи з етапу професійного відбору кандидатів на навчання за відповідною спеціальністю. Саме якісний науково обґрунтований та методично забезпечений професійний відбір дасть змогу уникнути значних фінансових і часових витрат на підготовку професійно не придатних фахівців, зменшити втрати високовартісних БпАК і не допустити створення прецедентів небезпек від непрофесійної експлуатації наведеної техніки. Усе зазначене вище актуалізує необхідність якісного здійснення професійного відбору кандидатів на посади операторів (зовнішніх пілотів) безпілотних авіаційних комплексів тактичних класів для потреб ЗС України, НГУ та інших силових структур нашої країни. Важливою умовою профвідбору та аналізу ефективності спеціальної підготовки є вивчення психологічної готовності, а саме: індивідуально-психологічних та психофізіологічних особливостей операторів БпАК. Таким чином, одним з першорядних завдань в підготовці фахівців даної галузі є розробка діагностичного інструментарію вивчення готовності до здійснення професійної діяльності. Висновки. Незважаючи на дослідження окремих питань, проблема комплексної оцінки, з позиції системного підходу до професійного здоров’я, у тому числі, умов, причин і економічних наслідків захворюваності експлуатантів, досліджена недостатньо. Виявлені в результаті системно-структурного аналізу чинники, умови і причини, що визначають професійне здоров’я зовнішнього пілота, дозволять скласти комплексне уявлення про його професійне здоров’я, що вкрай необхідно для розробки комплексу заходів з оптимізації медичного забезпечення та збереження здоров’я зовнішніх пілотів. Враховуючи те, що у Збройних Силах України з початку 2020 року триває робота стосовно набуття доктринальної взаємосумісності з державами-членами НАТО, актуальним напрямом є розроблення критеріїв оцінки ступеню придатності операторів безпілотних авіаційних комплексів до роботи за фахом під час проведення лікарсько-льотної експертизи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Ihnatovych, Olena. "ПСИХОЛОГО-ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ФАХОВОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ." PSYCHOLOGICAL JOURNAL 14, no. 4 (April 19, 2018): 68–85. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol14iss4pp68-85.

Full text
Abstract:
Анотація. У статті представлено новий погляд на проблему вивчення психологічних основ розвитку фахової інноваційної культури, висвітлено теоретико-методологічне та емпіричне узагальнення результатів дослідження: визначення психологічної структури, психологічних чинників, механізмів, закономірностей та можливих шляхів розвитку фахової інноваційної культури у педагогічних працівників закладів загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної вищої і післядипломної освіти. Метою статті стало визначення специфіки психологічної структури фахової інноваційної культури, встановлення ступеню і характеру взаємозв’язків між її компонентами та особистісними параметрами, виявлення чинників, особливостей актуалізації і функціонування психологічних механізмів та закономірних явищ її розвитку. На основі виявлених відмінностей в структурі та рівнях розвитку фахової інноваційної культури, зокрема у комунікативних властивостях, особливостях міжособистісної взаємодії, емоційно-вольових особливостях, інтелектуальних властивостях визначено психологічні типи (оптиміст, песиміст, реаліст, мрійник, критик, педант). Представлені у статті технології розвитку інноваційної сприйнятливості, особистісної готовності до інноваційної педагогічної діяльності, інноваційної спрямованості забезпечують формування фахової інноваційної культури у працівників закладів освіти. Ключові слова: фахова інноваційна культура педагогічних працівників; особистісно-професіологічний підхід; інноваційна сприйнятливість, особистісна готовність до інноваційної педагогічної діяльності, інноваційна спрямованість.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Черненко, Н. І. "ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В УПРАВЛІННІ ПЕРСОНАЛОМ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 12 (May 23, 2022): 76–83. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2022.12.11.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано можливість використання систем штучного інтелекту в управлінні персоналом, оскільки в умовах сьогодення ця технологія є однією з найбільш передових інструментів, який може бути використаний у всіх галузях економіки. З’ясовано що ШІ відчиняє якісно нові можливості в галузі багатьох управлінських процесів, підвищуючи ефективність їх виконання на всіх рівнях, доповнюючи обмежені можливості людини. Зокрема, пошук талантів, який є одним із ключових обов'язків HR-відділу кадрів, технологія ШІ дозволяє оптимізувати цей процес, покладаючись більше на аналітичну обробку великих масивів інформації, а не на особисті судження. У роботі виокремлено основні переваги та потенційні можливості технологій штучного інтелекту, які співвіднесені з існуючими HR-функціями щодо всіх етапів циклу життя співробітника в компанії: операційна ефективність, рекрутмент, онбординг, управління талантами, стратегічне планування, кар'єрне зростання й управлінські зміни. Також сформовані питання потенційної небезпеки, що можуть виникнути у процесі впровадження технологій штучного інтелекту. Визначений рівень готовності та ступень залученості менеджерів до впровадження новітніх технологій в управління людськими ресурсами. Виокремлені етичних проблеми, які можуть виникнути під час використання систем штучного інтелекту в бізнес-процесах HR, зокрема питання збільшення панування роботодавця над працівниками під час виконання функціональних обов’язків завдяки допомозі нових інструментів штучного інтелекту для моніторингу та контролю за діяльністю працівників та заходи попередження й розв’язання цих проблем.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Шадюк, Ольга. "ГОТОВНІСТЬ МАГІСТРІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДО ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ СУЧАСНОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ." Інноватика у вихованні, no. 14 (November 17, 2021): 279–87. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i14.414.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтовано актуальність проблеми формування позитивного іміджу закладу дошкільної освіти, розкрито зміст та структуру іміджу закладу дошкільної освіти, визначено шляхи його формування. Імідж закладу дошкільної освіти складається із уявлень про якість освітніх послуг, взаємин між вихователями, вихованцями та їхніми батьками, кадрового потенціалу та стану матеріальної бази. Широкий спектр закладів дошкільної освіти дозволяє батькам обирати той заклад, який, на їх думку, є найкращий. Це, в свою чергу, створює атмосферу конкуренції і саме конкурентноспроможність, забезпечує розвиток сучасного закладу дошкільної освіти. Дослідження проблеми формування позитивного іміджу закладів дошкільної освіти дозволило визначити складові компоненти позитивного іміджу: імідж послуги, імідж споживачів освітніх послуг, імідж керівника, внутрішній імідж закладу дошкільної освіти, імідж персоналу, візуальний імідж, соціальний імідж, бізнес-імідж. Представлено зміст навчальної дисципліни «Імідж дошкільного закладу» як складника підготовки магістрів спеціальності 012 «Дошкільна освіта» до забезпечення якості освітнього процесу в закладі дошкільної освіти, мета якої сформувати іміджеву компетентність у здобувачів другого ступеня вищої освіти, озброїти їх системою наукових понять, категорій іміджелогії, сформувати практичні навички у створенні позитивного іміджу закладу дошкільної освіти. З’ясовано, викладання навчальної дисципліни «Імідж закладу дошкільної освіти» уможливлює ефективність формування готовності магістрів дошкільної освіти до формування позитивного іміджу сучасного закладу дошкільної освіти в освітньому просторі та їх іміджову підготовку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Карпюк, Л. В., and Н. О. Давіденко. "Інформаційні технології в інженерній графіці." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 1(265) (March 16, 2021): 29–32. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-265-1-29-32.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена питанню підвищення ефективності процесу навчання за допомогою використання сучасних інформаційних технологій на прикладі дисципліни «Інженерна та комп'ютерна графіка». Описано способи застосування комп'ютерної графіки в ході вивчення курсів нарисної геометрії та інженерної графіки. Розглянуто особливості викладання розділу комп'ютерної графіки в дисципліні інженерної графіки, орієнтованого на використання графічного редактора AutoCAD, для цілеспрямованого формування професійних якостей майбутніх фахівців і їх готовності до самостійної розробки конструкторських документів. Використання автоматизованої системи створення зображень дозволяє урізноманітнити навчальний процес, що сприяє більш швидкому і якісному засвоєнню студентами складного матеріалу. Однак охопити такий великий обсяг інформації можливо тільки при використанні різних інноваційних технологій. В якості одного з підходів до вирішення даного завдання є розглянута в статті методика проведення лабораторних робіт з комп'ютерної графіки. Для посилення зворотного зв'язку зі студентами на початку кожного заняття для закріплення матеріалу, що вивчається, стимулювання студентів при навчанні та забезпечення швидкої готовності їх до сприйняття нових питань доцільно проводити автоматизований тестовий контроль. Також при викладенні нового навчального матеріалу рекомендується застосовувати міні-лекції та комп'ютерний практикум. Традиційно при читанні лекцій тривимірні моделі демонструвалися на плакатах або викреслювались на дошці. Пізніше з'явилася можливість демонструвати слайди або 3D-зображення, підготовлені викладачем за допомогою комп'ютерної графіки. Студенти при опрацюванні нового матеріалу використовували вже готові ілюстрації. Однак, як відомо, процес навчання проходить набагато ефективніше, якщо студенти приймають в ньому не пасивну, а активну участь. Сучасний інноваційний підхід дозволяє кожному самостійно створити ілюстрацію досліджуваного алгоритму. При виконанні завдань в ході комп'ютерного практикуму у студентів поряд з розвитком просторового і конструкторського мислення формується усвідомлене уявлення про форми геометричних об'єктів, їх взаємне положення і компонування. Для підвищення «насиченості» розділу комп'ютерної графіки пропонується ретельно продумувати методику викладення теоретичного матеріалу, техніку оформлення супровідних презентацій, структуру, розмітку та наповнення комп'ютерних слайдів.Ефективність впливу навчального матеріалу на студентську аудиторію багато в чому залежить від ступеня і рівня ілюстративності усного матеріалу. Продумана система завдань, які виконуються в ході комп'ютерного практикуму, сприяє вивченню всіх особливостей комп'ютерної графіки по розробці робочих креслень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

S.A., Svitich. "EMPIRICAL STUDY OF PSYCHOLOGICAL READYNESS OF PRIMARY SCHOOL TEACHERS TO INTERACT WITH SOMATICLY WEAKENED SCHOOLCHILDREN." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 3 (October 22, 2021): 67–73. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-3-9.

Full text
Abstract:
Purpose. The purpose is to determine the psychological readiness of primary school teachers to interact with somatically impaired students. Methods. To determine the level of formation of the components of psychological readiness of primary school teachers to interact with somatically impaired students, an author’s questionnaire was used, the study was in the nature of a psychological and pedagogical experiment.Results. The available scientific literature emphasizes the priority role of the teacher’s personality to overcome negative trends in the personal development of somatically weakened children and for their successful learning. The study identified what “somatically impaired children” are; what psychological problems may occur in somatically impaired children at school and how often; what is the subjective responsibility for solving the psychological problems of somatically weakened children at school; how teachers can help them; determining the characteristics inherent in such students, and assessing their severity; assessment of one’s own readiness to work with somatically impaired students. Conclusions. According to the study, none of the primary school teachers who participated in it has a high level of psychological readiness to interact with somatically impaired students, most teachers (52,5%) have a sufficient level of readiness. Based on the results of the study, the need to develop a special program of psychological training of primary school teachers to interact with somatically impaired students, which should include both theoretical classes and methods of group and individual work. The direction of such a program is determined in several areas: actualization and development of motivation to interact with somatically weakened students, formation of theoretical knowledge and expansion of ideas about their features, actualization and development of practical skills and skills of effective interaction with them, development of empathy, humanistic orientation of teachers and their ability to reflect.Key words: age psychology, health, psychological readiness of teacher, primary education, educational technologies. Мета. Визначити психологічну готовність педагогів початкових класів до взаємодії із соматично ослабленими школярами. Методи. Для визначення рівня сформованості компонентів психологічної готовності вчителів початкових класів до взаємодії із соматично ослабленими учнями використовувався авторський опитувальник, дослідження мало характер психолого-педагогічного експерименту. Результати. У наявній науковій літературі акцентується пріоритетна роль особистості педагога в подоланні негативних тенденцій в особистісному розвитку соматично ослаблених дітей, їх успішного навчання. У процесі дослідження визначено, що таке «соматично послаблені діти»; які психологічні проблеми можуть виникати в соматично послаблених дітей у школі і як часто; якою суб’єктно є відповідальність за вирішення психологічних проблем соматично послаблених дітей у школі; як педагоги можуть їм допомогти; визначення характеристик, притаманних таким учням, оцінка ступеня їх вираженості; оцінка власної готовності до роботи із соматично послабленими учнями. Висновки. За проведеним дослідженням жоден із вчителів початкових класів, які брали участь у ньому, не має високого рівня психологічної готовності до взаємодії із соматично послабленими учнями, більшість педагогів (52,5%) мають достатній рівень готовності. На основі результатів дослідження обґрунтовано необхідність розроблення спеціальної програми психологічної підготовки вчителів початкових класів до взаємодії із соматично послабленими учнями, яка має включати як теоретичні заняття, так і методи групової та індивідуальної роботи. Визначена спрямованість такої програми за кількома напрямами, як-от: актуалізація і розвиток мотивації до взаємодії із соматично послабленими учнями, формування теоретичних знань та розширення уявлень про їхні особливості, актуалізація та відпрацювання комплексу практичних умінь та навичок ефективної взаємодії з ними, розвиток емпатії, гуманістичної спрямованості педагогів та їхньої здатності до рефлексії.Ключові слова: вікова психологія, здоров’я, психологічна готовність педагога, початкова освіта, освітні технології.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Брюховецька, О. В., О. О. Горова, and Н. І. Пінчук. "ВПЛИВ КРЕАТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ НА ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАЦІЇ ЗІ СТУДЕНТАМИ." Problems of Modern Psychology, no. 3 (April 27, 2021): 18–27. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-3-2.

Full text
Abstract:
У статті презентовано результати дослідження впливу креативного потенціалу викладача вищої школи на особливості комунікації з учасниками освітнього процесу. Виявлено, що креативний потенціал представлений у когорті викладачів вищої школи нерівномірно, а високими його показниками характеризується незначна кількість респондентів. При цьому констатовано відмінності у проявах креативного потенціалу викладачів закладів вищої освіти залежно від їх віку та статі. Охарактеризовано особливості комунікації викладачів вищої школи зі студентами у контексті їх готовності реалізовувати студентоцентристський підхід у практиці професійної діяльності. Наведено дані про вміння викладачів розуміти та приймати індивідуальність студентів, тенденції їх оцінювати та схильність перевиховувати інших, орієнтуючись на себе як еталон, уміння приховувати неприємні почуття під час взаємодії та інші, що у цілому визначають комунікативну толерантність викладача як професійно важливу рису під час комунікації як зі студентами, так й іншими учасниками освітнього процесу. Подано результати дисперсійного аналізу особливостей комунікації зі студентами викладачів закладів вищої освіти з різними рівнями креативного потенціалу. Виявлено статично значущі відмінності у взаємодії викладачів зі студентами: чим вищий їхній креативний потенціал, тим більше вони готові до конструктивної комунікації зі студентами, реалізації студентоцентристського підходу у професійній діяльності. Як перспективу дослідження запропоновано дослідження особливостей комунікації викладачів закладів вищої освіти залежно від низки організаційно-професійних чинників (стажу професійної діяльності, спеціалізації, посади, наявності наукового ступеня і вченого звання) тощо, а також розроблення та апробацію програми розвитку креативного потенціалу викладачів з урахуванням специфіки їх професійної комунікації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Grynchenko, Natalia, Pavel Pyvovarov, Olga Grynchenko, Daria Tyutyukova, and Raisa Plotnikova. "ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА СТРУКТУРНО-МЕХАНІЧНІ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ НАПІВФАБРИКАТІВ ІЗ СИРУ КИСЛОМОЛОЧНОГО." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 2 (12) (2018): 204–15. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-204-215.

Full text
Abstract:
Актуальність теми дослідження. Без упровадження інновацій виробники прирікають себе на поступову втрату конкурентних переваг. За цих умов усе більшого значення набуває розробка та впровадження інноваційних технологій, реалізація яких дозволяє підвищити ефективність функціонування харчових виробництв. Постановка проблеми. В умовах розвитку сучасних форматів закладів ресторанного господарства використання напівфабрикатів різного ступеня готовності для виробництва кулінарної та кондитерської продукції є доцільним та економічно вигідним. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У технології кулінарної продукції із сиру кисломолочного запроваджено низку новацій, що лежать у площині надання функціонально-фізіологічних властивостей, регулювання функціонально-технологічних властивостей сиру кисломолочного. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. На сьогодні не виявлено системних досліджень щодо обґрунтування технологічних параметрів виробництва напівфабрикатів із сиру кисломолочного та дослідження впливу технологічних чинників на їхні властивості. Постановка завдання. Метою роботи є дослідження впливу технологічних чинників на структурно-механічні та технологічні властивості напівфабрикатів із сиру кисломолочного на основі молока знежиреного декальцифікованого. Виклад основного матеріалу. Визначено вплив технологічних чинників на фізико-хімічні та технологічні властивості напівфабрикатів із сиру кисломолочного. Встановлено, що введення до складу напівфабрикатів солі кухонної призводить до незначного зменшення середнього діаметра білкових частинок, збільшення вологоутримуючої здатності та ефективної в’язкості. За використання цукру білого середній діаметр білкових частинок підвищується порівняно з контролем, зменшується вологоутримуюча здатність та ефективна в’язкість напівфабрикатів. Визначено, що термічна обробка за підвищених та низьких температур не чинить значного впливу на фізико-хімічні властивості розробленої продукції. Висновки відповідно до статті. На підставі проведених досліджень розроблено рекомендації із використання напівфабрикату із сиру кисломолочного в технології кулінарної та кондитерської продукції.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Voronova, Valentina, Oksana Shynkaruk, Olga Borisova, Irene Khmelnitska Khmelnitska, and Victor Kostyukevich. "Особливості прояву особистісних якостей спортсменів різної статі у футболі." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 3(47) (October 1, 2019): 78–89. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-03-78-89.

Full text
Abstract:
Вступ. Для якісного управління підготовкою важливо враховувати не лише анатомічні, соматичні, фізіологічні, біохімічні, вікові відмінності чоловіків та жінок, а й різницю чоловічої й жіночої психології. Мета дослідження ― визначення особистісних особливостей кваліфікованих спортсменів у футболі залежно від їх статі. Методи та організація – теоретичний аналіз науково-методичної літератури, матеріалів мережі Інтернет, методи психологічної діагностики, математичної статистики. У дослідженні брали участь кваліфіковані спортсмени (16 чоловіків однієї з футбольних команд Вищої ліги; 23 жінки зі складу збірної команди України з футболу). Результати. Установлено гендерні відмінності особистісних якостей кваліфі- кованих футболістів, детерміновані вродженими гендерними особливостями: перевага в чоловіків нейрони- намічної властивості гальмування, а в жінок – збудження; показника екстравертованості (20,7 – жінки, 15,6 – чоловіки) та нейротизму (19,4 – жінки, 10,6 – чоловіки); показника ефективності роботи на увагу у футболісток (692,4) і 627,4 у чоловіків; у кваліфікованих футболісток-жінок виявлено вищий рівень мотивації, спрямованої на досягнення успіху; рівень мотивації, спрямованої на уникнення невдачі в спортсменів-чоловіків 15,4; 13,4 – жінки. 48 % футболісток і 56 % футболістів мають порушення актуального психофізіологічного стану спортсмена через різні причини – від труднощів щодо перенесення навантаження, необхідності застосування вольових зусиль для виконання запланованих тренувальних завдань (13 % – жінки; 19 % – чоловіки) до нагальної необхідності відновлення систем організму спортсмена, спрямованості на самозбереження, зниження активної тренувальної діяльності, потреба відпочинку, накопичення енергетичних запасів, посилення анаболічних, асиміляторних процесів (35 % – жінки; 37 % – чоловіки). Висновки. Спортивна діяльність у футболі диктує свої вимоги до наявності, необхідного рівня сформованості й ступеня вираженості певної професійно значущої особистісної властивості особистості кваліфікованого спортсмена/спортсменки, що вимагає певного рівня особистісної готовності кваліфікованих футболістів/ футболісток на етапі збереження спортивних досягнень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Грабовська, Ірина. "ПРОБЛЕМИ ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ І ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 14 (September 21, 2018): 15–21. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2017.14.15-21.

Full text
Abstract:
У статті проведено аналіз досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців із проблеми забезпечення якості професійної освіти в умовах глобалізації та трансформації українського суспільства, описано стан дисонансу між професійною підготовкою майбутніх фахівців та вимогами ринку праці, уточнено сутність поняття «якість професійної освіти» в динаміці його змін, підкреслюється місце та роль крос-культурного компоненту в системі професійної освіти для вирішення проблеми міжкультурної взаємодії та міжкультурних комунікацій, розкрито значний потенціал культурологічного підходу з метою формування фахівця високого ступеня готовності до крос-культурної взаємодії, що сприятиме професійній компетентності. Поняття «якість освіти» визначається як сукупність соціальних норм і вимог до особистості, освітнього середовища, в якому відбувається її становлення та розвиток та системи освіти в цілому, з допомогою якої людина набуває певних знань, умінь і навичок. У статті виокремлені внутрішні та зовнішні чинники якості професійної освіти, які характеризують освітній процес та його результат, з‘ясовано фактори, які забезпечують якість професійної освіти, здійснено спробу запропонувати шляхи підвищення якості професійної освіти через запровадження європейських стандартів якості професійної освіти в системі оцінювання в даній сфері та інноваційних моделей управління професійною освітою на основі врахування крос-культурного менеджменту. Описано систему моніторингу професійної освіти, яка вибудовується на загальноприйнятих і апробованих європейських моделях порівняльної оцінки якості освіти, що враховує багатонаціональність та мультикультурність. Базуючись на загальноєвропейських та світових підходах до розбудови освітнього сектору, проблема якості професійної освіти потребує пріоритетного вирішення. Виходячи з цього, підкреслено важливість підвищення рівня культурного потенціалу держави, який визначається, насамперед якістю вітчизняної професійної освіти та є запорукою її конкурентоспроможності та рейтингу на світовій арені.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Andres, Andrii, Valeriy Kryzhanovsky, and Olha Rymar. "Соціально-особистісні аспекти психофізичної підготовки особового складу Національної Гвардії України." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 2(54) (July 1, 2021): 3–11. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-03-11.

Full text
Abstract:
Актуальність. Соціальна спрямованість професійної підготовки, особливості розвитку й формування психофізичної готовності правоохоронних органів України в цей час зумовлені, передусім, ускладненням соціально-політичної ситуації в державі та труднощами розвитку українського суспільства. Психофізичні особливості працівників правоохоронних органів України повинні визначати зміст професійно-прикладної фізичної підготовки. Із підвищенням рівня розвитку психофізичних якостей покращується функціональний стан організму й забезпечується його стійкість до впливу несприятливих чинників в екстремальних умовах. Мета роботи – з’ясування ступеня важливості та впливу професійно-прикладної психофізичної підготовки на ефективність роботи військовослужбовців. Матеріали і методи. У роботі використано методи теоретичного аналізу й узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних ресурсів мережі Інтернет; соціологічний метод (анкетування) та методи статистичної обробки даних. У ході дослідження про- ведено опитування 168 фахівців військово-облікових спеціальностей Київського національного університету Національної гвардії України з актуальних питань професійно-прикладної психофізичної підготовки військово- службовців. Результати дослідження та ключові висновки. З’ясовано, що потребує розв’язання проблема встановлення мирного врегулювання воєнного конфлікту на Сході країни, пошуку ефективних засобів, методів і технологій для покращення фізичної підготовленості офіцерів та модернізація озброєння військових. Перспек- тивними напрямами вдосконалення фахової підготовки військовослужбовців є формування психофізичної підготовки та розвиток професійно важливих якостей особового складу Національної гвардії України. 92,3% фахівців відзначили актуальність питання пошуку шляхів удосконалення психофізичних професійно-важливих якостей офіцерів Національної гвардії України. 51,2 % фахівців військової сфери відзначили, що підвищення психофізичної підготовленості в особистісному аспекті матиме позитивний вплив на психічне й соматичне здоров’я офіцерів. У соціальному плані вдосконалення психофізичної підготовленості, на думку 44,6 % фахівців, сприятиме покращенню обороноздатності країни та 42,3 % указали на підвищення іміджу офіцерів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

ГУРГУЛА, Р. І., О. М. МАРАЧ, and А. Ю. ВОЙНАРОВСЬКИЙ. "ОСНОВИ ДЖАЗОВОЇ ІМПРОВІЗАЦІЇ В ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ПЕДАГОГА-МУЗИКАНТА." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 4 (April 18, 2022): 71–78. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.10.

Full text
Abstract:
У статті коротко представлено історичні етапи розвитку мистецтва імпровізації; схарактеризовано традиції виховання виконавців-імпровізаторів у різних мистецьких школах і системах навчання; розглянуто особливості навчання імпровізації в українських мистецько-освітніх закладах (виявлено основні навчальні центри й сформульовано основні принципи роботи над імпровізацією на основі фольклору й джазу). Досліджено самостійну роботу студента як одну з важливих форм навчання. Вона засвідчує знання студента, відбиває його підготовку до музично-творчої діяльності. Проаналізовано, що самостійна робота здійснюється під керівництвом, але без участі педагога, її виконання потребує ініціативного підходу, уваги, активної творчої уяви. Завдання педагога – навчити студента організувати себе під час виконання самостійної роботи як на практичних заняттях, так і на індивідуально-творчих, бути працьовитим та активним, вміти придбати важливі навички, від чого буде залежати кінцевий результат. Завдяки самостійній роботі студента педагог має уявлення щодо його ступеня готовності до занять, засвоювання матеріалу, слідкує за його творчим ростом, має змогу індивідуального підходу під час освітнього процесу. У процесі проведення дослідження використовувались інтернет-джерела, спеціалізована література, методичні й наукові напрацювання вітчизняних музикантів-педагогів і музикознавців. Робота ґрунтується на методах порівняння, синтезу й узагальнення. Актуальність розвідки полягає в обґрунтуванні протиріччя між потребою сучасної школи у вчителях музики, здатних імпровізувати в популярному серед молоді джазовому стилі, з одного боку, і сформованою практикою професійної підготовки вчителів музики, які вміють після закінчення вишу виконувати тільки вивчений текст, – з іншого. Сформульовано проблему, яка полягає в пошуку методів і засобів підготовки фахівців, які володіють основами мистецтва джазової імпровізації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Гриняк, Андрій Богданович. "ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ-ПРАВНИКІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ." New Ukrainian Law, no. 4 (October 1, 2021): 131–37. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.4.20.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто особливості підсумкового контролю знань студентів-правників в умо- вах дистанційного навчання. Виокремлено структурні елементи дистанційного навчання: 1) підготовленість студентів-правників (стартовий рівень освіти й навички самостійної роботи); 2) кваліфікований викладацький склад, який володіє навчальним матеріалом, сучасними педагогічними й інформаційними технологіями. Установлено, що в сучасних умовах превалювання дистанційного навчання для викладача важливе розроблення таких методів контролю знань студентів, які забезпечували б належ- не відбиття ступеня засвоєння ними програми відповідного курсу, виходячи зі збільшення обсягів самостійної роботи студента. Відповідно, нагальним питанням оновлення підходів до оцінювання підсумкового рівня знань студентів є встановлення зворотного зв’язку студент – викладач, викладач – студент, коли студент отримує не лише оцінку, що виступає показни- ком його рівня знань, але й коментарі викладача щодо проведеної роботи з вказівками, що зроблено не досить добре та як можливо усунути наявні недоліки. Зазначена особливість є надважливою в сучасних умовах запровадження інформаційних технологій дистанційного навчання та дозволяє з’ясувати під час проведення підсумкового контролю знань: 1) обсяг і глибину отриманих студентом знань; 2) основні труднощі в процесі засвоєння необхідного навчального матеріалу; 3) рівень готовності студента до сприйняття нового матеріалу; 4) ефективність використовуваних протягом навчального періоду методів, прийомів і форм навчання. Окремо під час проведення іспиту (без білетів або з білетами) зображено найпоширеніші помилки, яких не слід допускати екзаменатору: 1) питання студенту озвучувати всі й одне за одним; 2) висловлювати своє обурення з приводу неправильної відповіді; 3) демонструвати студенту свої вагання з приводу оцінки його відповіді й змінювати вже прийняте рішення. Виокремлено недоліки тестової форми проведення підсумкового контролю, основними з яких є: 1) неможливість проявити творчі здібності, нестандартний підхід до розв’язання проблем; 2) неможливість самостійно й грамотно формулювати свої думки, відстоювати власну позицію; 3) притаманність елементу випадковості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Напльоков, Юрій. "МОДЕЛЬ ДЕЛЕГУВАННЯ КЕРІВНИЦТВА МІЖ ДЕРЖАВНОЮ ВЛАДОЮ ТА ГРОМАДЯНСЬКИМ СУСПІЛЬСТВОМ." Public management 15, no. 5 (September 29, 2018): 173–94. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-173-194.

Full text
Abstract:
Представлено модель делегування керівництва між державною владою (ДВ) та громадянським суспільством (ГС), щоб зробити державне управління ефективним в умовах складного та динамічного середовища. Мо- дель сприятиме виявленню ступеня залучення ДВ та ГС до керівництва держави відповідно до складності, невизначеності та динаміки змін середовища та держави (системи). Участь ДВ та ГС у керівництві державою є критичною, щоб зробити систе- му розумною й ефективною. Це вимагає належного застосування лідерської сили, зміни стилів керівництва та, нарешті, організаційної структури, засно- вуючись на ситуації. Змінне середовище вимагає адаптації системи та/або формування середовища для встановлення рівноваги між системою та се- редовищем. Це можливо завдяки належній участі ДВ та ГС у процесі при- йняття рішень (ППP). Разом вони мають визначити коріння проблеми, ана- лізувати її та виробляти рішення для адаптації системи та/або впливу на середовище різними синхронними й узгодженими діями на основі синерге- тичного ефекту. У змінному середовищі рівень участі ДВ та ГС у керівництві державою має бути гнучким. Повна децентралізація або централізація з визначеними правилами та положеннями може не дозволити належно делегувати керів- ництво між ДВ та ГС, щоб зробити систему ефективною. Навіть правильна комбінація ДВ та ГС не може забезпечити успіх через відсутність готовності до їх співпраці. Це може залежати від національної культури, системи дер- жави, бажання людей брати участь у процесі керівництва та інших особли- востей. Часто лише менша частина населення активна і готова до інновацій та змін. Щоб зібрати та навчити цих людей, потрібні зусилля, що базуються на відданості національним цінностям, переконанням та альтруїзмі. Проте в перехідний період ці поняття також є змінними і можуть не представляти реальний “національний фундамент”. Усі наведені причини зумовлюють пошук практичного підходу, коли, де і як розділяти лідерську владу між ДВ та ГС у змінному середовищі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Sorokina, О. Yu, О. P. Berezniuk, О. L. Karlovych, and V. A. Hanzha. "Деякі аспекти проведення професійного психологічного відбору." Health of Society 10, no. 5 (March 7, 2022): 146–50. http://dx.doi.org/10.22141/2306-2436.10.5.2021.276.

Full text
Abstract:
Актуальність. Підготовка офіцерів медичної служби запасу є одним з пріоритетних завдань, що стоїть перед вищими військовими навчальними закладами та профільними кафедрами медичних закладів вищої освіти (ЗВО) України. Актуальність теми дослідження обумовлена соціальним замовленням суспільства на підготовку лікарів, здатних професійно надавати допомогу в бойових та екстремальних ситуаціях та підвищенням ефективності професійного психологічного відбору кандидатів на навчання на військових кафедрах. Професійно-психологічний відбір (ППВ) є одним з пріоритетних напрямків психологічного забезпечення підготовки офіцерів запасу в медичних ЗВО, який дозволяє прогнозувати успішність навчання і регулювати відповідність кандидатів на навчання вимогам військової підготовки і служби, підвищити прогностичний рівень оцінки їх професійної придатності на етапі ППВ, використовувати отримані при проведенні ППВ кандидатів характеристики в навчально-виховній роботі для їх подальшого формування і розвитку. Мета дослідження: дослідити та проаналізувати проблеми підвищення ефективності професійного психологічного відбору кандидатів на навчання на кафедрі медицини катастроф та військової медицини за програмою підготовки офіцерів медичної служби запасу. Матеріали та методи. Нормативно-правові документи України, результати соціологічних досліджень та методики оцінки військово-мотиваційної спрямованості особистості, рівня нервово-психічної стійкості, професійної придатності до успішного навчання у військовому навчальному підрозділі ЗВО. Результати. Авторами проаналізовано результати власних досліджень а саме рівень адаптивних здібностей кандидатів на навчання на кафедрі медицини катастроф та військової медицини, рівень розвитку якостей кандидатів на навчання та відсоткова шкала ступеня розвитку інтелекту. Висновки. Професійна підготовка офіцера медичної служби запасу – це складний і багатоплановий процес, який багато в чому визначає якість медичного забезпечення військ у мирний і воєнний час, підвищення ефективності якого – одна з найбільш актуальних проблем військово-медичної освіти. Одними з елементів для вирішення цього завдання є якісне проведення професійного психологічного відбору кандидатів для вступу на військові кафедри та високий рівень професійної компетентності офіцера-викладача. Це стане запорукою подальшого розвитку студента як майбутнього військового фахівця, готового до виконання завдань у реальних бойових умовах служби в армії, формування моральної і психологічної готовності до захисту Батьківщини, вміння підтримувати військову дисципліну, навчати і виховувати підлеглих.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography