To see the other types of publications on this topic, follow the link: Структурні блоки.
Journal articles on the topic 'Структурні блоки'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Структурні блоки.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Омельченко, Марина. "ПРОФЕСІЙНИЙ І ОСОБИСТІСНИЙ АСПЕКТИ У СТРУКТУРІ СВІДОМОСТІ КОРЕКЦІЙНОГО ПЕДАГОГА." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, no. 3 (February 1, 2020): 275–90. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.86.
Full textAbstract:
У статті автор здійснює аналітичний огляд проблеми визначення співвідношення особистісного й професійного в структурі свідомості корекційного педагога як фахівця. Визначено актуальність проблематики, розглянуто результати наукових розробок провідних вчених з вивчення взаємозв‘язку свідомості з професійною діяльністю особистості, вплив професійних і особистісних факторів на професіоналізацію фахівця, структурні елементи професійної свідомості, представлені в психологічній літературі. З огляду на теоретичний аналіз наукових джерел, автор робить спробу модифікувати структуру професійної свідомості відповідно до виокремлення в ній п‘яти ключових блоків: когнітивного, рефлексивного, аксіологічного, мотиваційного, афективного. За цією структурою, кожен блок має відповідні показники. Функціонування когнітивного блоку професійної свідомості корекційного педагога проявляється формуванням і збагаченням професійних знань; рефлексивний блок – формуванням професійної Я-концепції, адекватної самооцінки, можливостями самоусвідомлення; аксіологічний блок – розвитком орієнтаційно-ціннісної системи, стійкими професійними інтересами, формуванням, визначенням пріоритетів та авторитетів; афективний блок – регулюванням професійних емоцій і почуття, здатністю до емпатії, стійкістю до емоційного вигорання. Всі визначені блоки й їхні показники чинять прямий вплив на особистість корекційного педагога, що показано в структурі, а також обґрунтовано в викладенні основних результатів дослідницької роботи; окрім цього визначається взаємовплив блоків когнітивний-рефлексивний, рефлексивний-аксіологічний, аксіологічний-мотиваційний, мотиваційний-емоційний. Аналізуючи всі ці аспекти, автор вказує, з одного боку, на взаємозв‘язок блоків професійної свідомості з загальним світосприйняттям людини, з іншого боку, їх уособленість, відокремленість від особистісної свідомості. В якості основних критеріїв оцінки професійної свідомості корекційного педагога зазначено рівні сформованості кожного з її блоку.
2
Шутак, Т. Г. "АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС СУБ’ЄКТІВ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА." Прикарпатський юридичний вісник 2, no. 4(29) (April 22, 2020): 212–17. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i4(29).466.
Full textAbstract:
У статті відповідно до положень чинного вітчиз-няного законодавства розкрито структуру й ключо-ві особливості реалізації адміністративно-правового статусу суб’єктів транскордонного співробітництва. Окреслено головні умови та підстави взаємодії тери-торіальних громад з місцевими органами публічної адміністрації у цій сфері. Визначено та охарактери-зовано адміністративно-правовий статус відповідних фізичних і юридичних осіб публічного та приватно-го права, що виражає сукупність прав і юридичних обов’язків у поєднанні з обсягом адміністративної правосуб’єктності та відповідальності. З’ясовано, що територіальні громади є основними ланками місцевого самоврядування, які безпосередньо або опосередковано через відповідні структурні ланки здійснюють управ-ління місцевими справами. До структури адміністра-тивно-правового статусу суб’єктів транскордонного співробітництва входять такі елементи: 1) права і сво-боди людини та громадянина, передбачені основопо-ложними міжнародними актами з прав людини, Кон-ституцією України, іншими нормативними актами адміністративно-правового характеру; 2) юридичні обов’язки, що охоплюють потенційну можливість притягнення винної особи до адміністративної відпо-відальності за невиконання, недотримання або пору-шення закону; 3) комплекс адміністративно-правових гарантій прав і свобод людини та громадянина, що забезпечують створення належних умов соціального середовища для ефективної реалізації цих суб’єктив-них прав, здійснення правотворчої та правозастосов-ної діяльності органами публічної влади. Розкрито специфіку адміністративно-правового статусу органів публічної адміністрації, які мають статус суб’єктів транскордонного співробітництва. Цей статус перед-бачає правове положення останніх в системі публіч-ного управління у адміністративно-політичній сфері і визначається шляхом закріплення в адміністратив-ному законодавстві мети створення, завдань, функцій, повноважень, гарантій діяльності та відповідальності. Обґрунтовано, що адміністративно-правовий статус ра-йонних і обласних державних адміністрацій включає три блоки структурних елементів, зокрема цільовий блок, структурно-організаційний блок, компетентніс-ний блок.
3
Polinkevych, Oksana. "АДАПТИВНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ У БІЗНЕС-СТРУКТУРАХ В УМОВАХ COVID-19." Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, no. 6 (December 23, 2020): 173–82. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0216.
Full textAbstract:
В умова Індустрії 4.0 та посилення пандемій виникає необхідність у бізнес-структур до розробки нових підходів щодо ведення бізнесу, які б допомогли їм уникнути негативних проявів тих чи інших процесів. Адаптивний механізм управління змінами у бізнес-структурах містить елементи систем Індустрія 4.0, управління змінами, управління наслідками COVID-19. У статті зазначено, що адаптивний механізм управління є сукупністю інструментів, методів та важелів, які забезпечують адаптацію внутрішнього середовища функціонування бізнес-структур до зовнішніх, які спричинені Індустрією 4.0 та наслідками пандемії COVID-19. Він містить такі основні блоки, як: інструменти, важелі, методи, принципи, парадигму розробки, передумови формування, нормативно-правове забезпечення. В механізм включено три окремих механізми: управління наслідками COVID-19, елементами Індустрія 4.0, елементами змін у бізнес-структурах. Головним елементом, який узгоджує всі ці механізми, що можуть існувати окремо, є адаптивний блок. Адаптивний блок передбачає узгодження впливу таких чинників адаптації бізнес-структур, як: чинники, що залежать від рівня розвитку технологій, пов’язані з виробничим, інвестиційно-інноваційним, ресурсним, кадровим потенціалами, залежать від зовнішнього середовища. Управління змінами має відбуватися з урахуванням факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Причому важливим є визначення адаптивного паритету рівноваги, максимального задоволення інтересів громади, менеджменту, інвесторів та персоналу. Адаптивний механізм має спиратися на принципи соціальної відповідальності, системності, динамічності, комплексності, орієнтуватися на інноваційний шлях розвитку, дотримувати баланс інтересів стейкхолдерів, підтримувати рівновагу між споживанням і відновленням природних ресурсів, розглядати альтернативність варіантів розвитку, дотримуватися паритету між ступенем ризику й очікуваними результатами. Адаптивний механізм управління змінами у бізнес-структурах містить такі загальні елементи, як суб’єкт та об’єкт, джерела змін, процесна складова, ключові структурні елементи. Слід зазаначити, що в структурі більшості механізмів значне значення відводиться стратегічному та антикризовому потенціалам бізнес-структур, які спроможні адаптивно реагувати на зміни зовнішнього та внутрішнього середовищ.
4
Молчанюк, О. В., and О. Б. Борзик. "ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ПЕДАГОГІЧНИХ ВИШІВ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 92, no. 5 (November 29, 2019): 162–71. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-92-5-162-171.
Full textAbstract:
У статті розкрито теоретичні засади створення структурно-функціональної моделі формування екологічної культури майбутніх учителів початкових класів в освітньому процесі педагогічних вишів та окреслюються шляхи її реалізації. Доведено, що забезпечення якості та ефективності процесу формування екологічної культури майбутніх учителів початкових класів можна шляхом розробки та упровадження структурно-функціональної моделі формування екологічної культури майбутніх учителів початкових класів в освітньому процесі педагогічних вишів. Здійснено аналіз наукової літератури щодо проблеми дослідження. Установлено, що створення структурно-функціональної моделі формування екологічної культури майбутніх учителів початкових класів – це складний, багаторівневий процес, ефективність якого цілком визначається дотриманням вимог, що висуваються до моделювання. Наголошено, що теоретичне обґрунтування структурно-функціональної моделі проблеми дослідження уможливлює цілісність уявлення того, як необхідно здійснювати освітні впливи на майбутніх учителів початкових класів з метою подолання надмірного прагматизму стосовно навколишнього середовища, екологічної неграмотності та формування високого рівня екологічної культури особистості в цілому. Висвітлено основну логіку створення структурно-функціональної моделі формування екологічної культури майбутніх учителів початкової школи. Схарактеризовано структурні блоки моделі (концептуальний, змістовий, операційний, результативний), які є взаємопов’язаними та взаємозалежними, визначаються метою дослідження і відображають певні характеристики досліджуваного явища.
Ключові слова: моделювання, структурні блоки моделі (концептуальний, змістовий, операційний, результативний), формування екологічної культури, майбутні учителі початкових класів.
5
Moiseienko, Mykhailo V. "Дидактична модель формування цифрової компетентності студентів педагогічних університетів." Освітній вимір 55 (December 10, 2020): 347–57. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v55i0.4379.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу проблеми формування цифрової компетентності у студентів педагогічних університетів. На основі аналізу психолого-педагогічних досліджень та практичного досвіду було розроблено дидактичну модель формування цифрової компетентності студентів педагогічних університетів.
В роботі визначені структурні блоки моделі, які у взаємодії забезпечують її цілісність та функціонування. До них відносяться цільовий, теоретико-методологічний, змістово-процесуальний, контрольно-діагностичний та результатний блоки.
Розроблена та апробована дидактична модель є схематичним представленням відповідної системи роботи, що характеризує ієрархію, послідовність, складові, етапи й застосовані засоби, форми, методи й взаємозалежності між ними та виконує орієнтаційну, виконавчу та коригувальну функції в організації вивчення студентами педагогічних університетів інформатичних дисциплін.
6
БАЛАШОВ, Едуард. "СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ САМОРЕГУЛЬОВАНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 15, no. 4 (July 15, 2020): 5–29. http://dx.doi.org/10.32453/5.vi4.374.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано теоретичні аспекти поняття саморегуляції навчальної діяльності студентів. Метою нашого дослідження було теоретичне визначення психологічних особливостей та концептуальних характеристик саморегуляції у навчальній діяльності студентів. Методологія нашого теоретичного дослідження включала теоретичний аналіз наявних психологічних концептуальних праць щодо вивчення феноменів саморегульованого навчання та виявлення їхньої співвідношення у навчальній діяльності студентів ЗВО.
Теоретичний аналіз психолого-педагогічних напрацювань щодо вивчення питання саморегуляція навчальної діяльності дозволив нам визначити основі структурні елементи цієї діяльності. З метою визначення сутності саморегуляції навчальної діяльності студентів ми здійснили її психологічний аналіз у рамках визначених рівнів (індивідуально-особистісний, когнітивний, метакогнітивний, мотиваційно-вольовий), який дозволив нам визначити структуру саморегульованої навчальної діяльності
Створено авторську структурно-функціональну модель саморегуляції навчальної діяльності студентів у ЗВО. Охарактеризовано основні етапи, методи, процеси, блоки та механізми саморегуляції начальної діяльності студентів. Визначено важливу роль метакогнітивного моніторингу у саморегуляції навчальної діяльності та охарактеризовано його рівні і основні компоненти. Саморегуляцію навчальної діяльності студентів ми визначили як активну взаємодію студентів з навчальним середовищем, у результаті якої у студентів формується розуміння значення мотивації, когнітивних і метакогнітивних аспектів самостійного навчання, здатність використовувати когнітивні і метакогнітивні стратегії у навчальній діяльності, а також розвиваються потенційні можливості на індивідуально-особистісному, когнітивному, метакогнітивному та мотиваційно-вольовому рівнях.
Зазначені рівні розвитку потенційних можливостей студентів у процесі саморегульованої навчальної діяльності, основні етапи, методи, процеси і блоки саморегуляції, а також психологічні механізми реалізації поставлених завдань, відображені у нашій теоретико-концептуальній моделі, дозволили нам охарактеризувати основна компоненти саморегульованого навчання студентів ЗВО.
7
Білецька, І. О., and І. Ю. Гурський. "СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ ПРОМОВ АМЕРИКАНСЬКОГО ЕКСПРЕЗИДЕНТА БАРАКА ОБАМИ." Nova fìlologìâ 1, no. 81 (June 22, 2021): 33–41. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-5.
Full textAbstract:
Детальне вивчення лінгвістичних особливостей політичних текстів уможливлює відстеження тенденцій мовних змін, окреслення лінгвістичних засобів моделювання комунікативного портрету політика у світлі динамічних викликів досліджуваного періоду. Для комплексного вивчення політичної реальності, яка моделюється певним політиком, важливим є звернення до його політичного дискурсу. Політична промова є формою публічного виступу, процесом комунікації та одним із видів соціальної дії. Це заздалегідь підготовлений гострополітичний виступ із позитивними чи негативними оцінками, обґрунтуванням, конкретними фактами, з накресленими планами, перспективою політичних змін. Однією з ключових постатей є американський політик, 44-й Президент США – Барак Хусейн Обама. У фокусі наших лінгвістичних пошуків – дослідити структурні особливості його політичних промов, виголошених у період з 1 червня по 13 липня 2015 року. На нашу думку, політична промова є «живим організмом», повноцінне функціонування якого забезпечується завдяки злагодженій роботі «органів», тобто структурних частин, кожна з яких виконує певну функцію. У ході проведеного структурного аналізу ми використовували структурну модель організації політичної промови, до складу якої входили вступний (має на меті підготувати аудиторію до сприйняття й осмислення ключових ідей виступу, які будуть висловлені в основній частині), основний (у його межах здійснюється виклад матеріалу з використанням системи аргументів із метою обґрунтовування заявлених ідей) і заключний (призначений для того, щоб спонукати слухачів утілити почуте) блоки. У результаті нами з’ясовано, що змістове наповнення та форми реалізації задумів американського політика варіюються в кожній промові. У вступній частині промовець готує слухачів до сприйняття основної теми, прагне зацікавити їх. Саме від майстерності промовця залежить успіх майбутнього виступу. В основній частині він удається до розкриття теми з використанням різних методів аргументації. Заключна частина – «майданчик» для підбиття підсумків і стимулювання до дій, спрямованих на покращення стану речей.
8
Тітов, Ю. О., М. С. Слободяник, Н. Ю. Струтинська, and В. В. Чумак. "Синтез і кристалічна структура шаруватих перовськітів SrLa1–xGdxScO4." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 2 (May 10, 2022): 75–82. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2022.02.075.
Full textAbstract:
Визначені умови ізовалентного заміщення атомів лантану на атоми гадолінію в шаруватій перовськітоподібній структурі скандатів SrLa1–xGdxScO4 (0 ≤ x ≤ 0, 8). Методом Рітвельда визначена ромбічна (просторова група Abma) кристалічна структура фаз складу SrLa1–xGdxScO4 зі ступенями заміщення атомів лантану 0, 2, 0, 4, 0, 6 та 0, 8. Основними структурними одиницями SrLa1–xGdxScO4 є двовимірні перовськітоподібні блоки завтовшки в один шар сполучених вершинами деформованих октаедрів ScO6. Суміжні блоки розділені шаром поліедрів (Sr, La, Gd)О9. Безпосередні зв’язки Sc—O—Sc між октаедрами сусідніх блоків відсутні. Блоки зв’язані між собою за допомогою —O—(Sr, La, Gd)—O— зв’язків. Аналіз кристалохімічних параметрів синтезованих фаз показав, що внаслідок ізовалентного заміщення атомів лантану на менші атоми гадолінію в шаруватій структурі SrLa1–xGdxScO4 відбувається поступове зменшення довжини міжблокових зв’язків (Sr, La, Gd)—О2 (з 0, 2378(7) нм при х = 0 до 0, 230(1) нм при х = 0, 8). Зменшення відстані між перовськітоподібними блоками наближає будову двовимірної шаруватої перовськітоподібної структури SrLa1–xGdxScO4 до будови тривимір- ного перовськіту, що врешті призводить до її руйнування при х > 0, 8 і дає підстави для висновку, що саме цей фактор обумовлює обмеженість області твердих розчинів SrLa1–xGdxScO4 з шаруватою перовськітоподібною структурою (0 ≤ х ≤ 0, 8) та відсутність сполуки SrGdScO4. Проведено зіставлення особливостей будови ша- руватої структури ізовалентнозаміщених зразків систем SrLa1–xGdxScO4 та Sr1–xCaxLaScO4.
9
S.A., Omelchuk, and Stepanova M.O. "TRANSFORMING THE STRUCTURE OF A MODERN UKRAINIAN LANGUAGE LESSON IN THE CONTEXT OF DISTANCE LEARNING." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 97 (February 8, 2021): 12–21. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-97-2.
Full textAbstract:
The purpose of the research is to study the process of transformation of the structure of a modern Ukrainian language lesson in the context of distance learning. To achieve this purpose, the following methodsare used: analysis of scientific linguistic and didactic literature, theoretical understanding and generalization of the scientific foundations of the problem under study; observation of the distance educational process in Ukrainian language lessons in gymnasiums and lyceums, analysis of distance lessons of the Ukrainian language. As a result of the study the definition of a distance Ukrainian language lesson as a form of organizing the process of online learning of the Ukrainian language is formulated, which provides for remote interaction between teachers and students in synchronous and asynchronous modes using remote technologies. It is proposed to distinguish this type of lesson from an online video tutorial of the Ukrainian language – a video of an informational and educational nature that simulates the process of teaching the Ukrainian language within an artificially created communicative space. The distinctive features of a video tutorial (YouTube lesson) and a distance (online) Ukrainian language lesson are determined according to the following criteria: accessibility, adaptability, duration, method of regulation, content, mode of conducting, availability of feedback. The main blocks of the distance lesson of the Ukrainian language are highlighted and characterized, which are the following: instructional, monitoring and diagnostic, motivational, informational, communicative and consulting, generalizing, control, final. A universal model of the distance lesson of the Ukrainian language is designed. Conclusions. The structure of the distance lesson of the Ukrainian language is not a replication of the traditional lesson structure, because it depends not only on the topic, type and purpose of the distance lesson, but also is regulated by the features of the use of digital technologies (interactive online didactic resources), adapted schedule and medical safety requirements (rules and regulations) regarding the educational environment for IGSE. Unlike a traditional Ukrainian language lesson, the elements of a distance lesson are not stages, but structural blocks, the content of which, on the one hand, is less situational compared to the stages of a traditional lesson, and on the other hand, is more variable than the content of an online video tutorial of the Ukrainian language. Conducting distance lessons in synchronous mode lasting 40–45 minutes leads to an overload of both students and teachers, which means that individual blocks of the distance lesson, depending on the content, must be organized in synchronous mode, and others – in asynchronous mode.Key words: distance learning, distance Ukrainian language lesson, online Ukrainian language lesson, distance lesson structure, distance lesson structural block. Мета розвідки – дослідити процес трансформації структури сучасного уроку української мови в умовах дистанційного навчання. Для досягнення мети використано такі методи, як: аналіз наукової лінгводидактичної літератури, теоретичне осмислення й узагальнення наукових засад досліджуваної проблеми; спостереження за дистанційним освітнім процесом на уроках української мови в гімназіях і ліцеях, аналізування дистанційних уроків української мови. У результаті дослідження сформульовано дефініцію дистанційного уроку української мови як форми організації процесу онлайнового навчання української мови, що передбачає віддалену взаємодію вчителя й учнів у синхронному й асинхронному режимах із використанням дистанційних технологій. Запропоновано відрізняти цей різновид уроку від онлайнового відеоуроку української мови – ролику інформаційно-пізнавального характеру, що імітує процес навчання української мови в межах штучно створеного комунікативного простору. Визначено відмінні ознаки відеоуроку (ютуб-уроку) й дистанційного (онлайнового) уроку української мови за такими критеріями, як: доступність, адаптованість, тривалість, спосіб регламентування, зміст, режим проведення, наявність зворотного зв’язку. Виокрем-лено і охарактеризовано основні блоки дистанційного уроку української мови: інструктивний, моніторингово-діагностувальний, мотиваційний, інформаційний, комунікативно-консультаційний, узагальнювальний, контрольний, підсумковий. Спроєктовано універсальну модель дистанційного уроку української мови. Висновки. Структура дистанційного уроку української мови не є реплікацією структури традиційного уроку, оскільки залежить не тільки від теми, типу й мети дистанційного уроку, а й регламентована особливостями застосування цифрових технологій (інтерактивними онлайновими дидактичними ресурсами), адаптованого розкладу та медичними вимогами безпеки (правилами й нормами) щодо освітнього середовища для ЗЗСО. На відміну від традиційного уроку української мови, елементами дистанційного уроку є не етапи, а структурні блоки, змістове наповнення яких, з одного боку, є менш ситуативним порівняно з етапами традиційного уроку, з іншого – більш варіативним, ніж наповнення онлайнового відеоуроку української мови. Проведення дистанційних уроків у синхронному режимі тривалістю 40–45 хвилин призводить до перевантаження як здобувачів освіти, так і вчителів, а отже, окремі блоки дистанційного уроку залежно від змістового наповнення необхідно організувати у синхронному режимі, а інші – в асинхронному.Ключові слова: дистанційне навчання, дистанційний урок української мови, онлайновий урок української мови, структура дистанційного уроку, структурний блок дистанційного уроку.
10
Татарін, Олександр. "СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ФАХІВЦІВ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ФІЗИЧНОГО ВПЛИВУ В ОПЕРАТИВНО-СЛУЖБОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, no. 1 (June 12, 2021): 395–407. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.713.
Full textAbstract:
У статті автор обґрунтовує структурно-функціональну модель формування готовності фахівців прикордонної служби до застосування заходів фізичного впливу в оперативно-службовій діяльності. Виділення структурних компонентів цієї моделі дозволило автору детальніше вивчити досліджуваний процес. Основними компонентами розробленої нами структурно-функціональної моделі формування готовності фахівців прикордонної служби до застосування заходів фізичного впливу в оперативно-службовій діяльності є такі блоки, як цільовий. До нього віднесено мету – формування готовності фахівців прикордонної служби до застосування; принципи: професійної спрямованості, гуманізації, суб’єкт-суб’єктної взаємодії, цілісності, свідомості й активності, послідовності; компоненти: фізична підготовка, правова підготовка, психологічна підготовка, підходи: компетентнісний, особистісний, інтегративний та інформаційний підходи). До організаційно-змістового блоку віднесено форми (аудиторні, позааудиторні, індивідуальні, групові заняття, тренінги), методи (професійні рольові ігри за ситуативними сценаріями, тренування, тренінги, комплексні вправи змагання), навчально-методичне забезпечення (відеоматеріали, спецкласи, макети, тренувальний майданчик), Діагностичний блок містить критерії (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний), рівні сформованості (високий, середній, низький), корекційні заходи, результат – підготовленість фахівців прикордонної служби до застосування заходів фізичного впливу.Моделювання дозволило зафіксувати найбільш значущі ознаки і характеристики формування готовності фахівців прикордонної служби до застосування заходів фізичного впливу в оперативно-службовій діяльності.
11
Іatsyshyn, Andrii V., Oleksandr O. Popov, Volodymyr O. Artemchuk, Valeriia O. Kovach, and Iryna S. Zinovieva. "АВТОМАТИЗОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ У ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ." Information Technologies and Learning Tools 72, no. 4 (September 21, 2019): 286–305. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v72i4.2993.
Full textAbstract:
Стан довкілля значною мірою залежить від компетентності фахівців у галузі екологічної безпеки, які відповідають за прийняття управлінських рішень щодо зменшення негативного впливу на природне навколишнє середовище. Тому важливим є постійне підвищення кваліфікації управлінських кадрів, зокрема щодо застосування автоматизованих системи управління екологічною безпекою. Проаналізовано закордонні та вітчизняні публікації в галузі управління екологічною безпекою за даними моніторингу. На підставі власного багаторічного досвіду роботи в галузі екологічної безпеки та на основі наукових джерел визначено, що важливими є розробка та впровадження спеціалізованих систем управління екологічною безпекою за даними моніторингу. Такі системи необхідні для: виявлення і прогнозування прихованих тенденцій і закономірностей розвитку екологічних процесів, ідентифікації раніше невідомих взаємозв'язків між екологічними параметрами і факторами впливу, розробки оптимізаційних рекомендацій у галузі екологічної безпеки, візуалізації результатів аналізу, підготовки попередніх звітів і проєктів допустимих рішень з відповідним оцінюванням тощо. Розглянуто основні принципи управління екологічною безпекою. Описано основні блоки удосконаленої системи управління екологічною безпекою за даними екологічного моніторингу, а саме: «Задачі стратегічного управління екологічною безпекою», «Бази даних та алгоритми оцінювання ситуації і прийняття управлінських рішень у галузі екологічної безпеки», «Управління даними», «Система підготовки рішень (на основі економічної оцінки «ризик-ціна-ефект»)», «Система підготовки рішень», «Інтелектуальний аналіз даних», «Система підтримки прийняття рішень (СППР)», «Задачі тактичного управління екологічною безпекою». Запропоновано удосконалену структуру автоматизованої інформаційної системи управління екологічною безпекою територій, що зазнають техногенного впливу від промислових, потенційно-небезпечних об’єктів та транспорту. Описано призначення блоків (модулів) систем і зв’язків між ними. Побудовано параметричну модель експертно-інформаційної системи, яка охоплює: базу знань, моделювання, підтримку ухвалення рішень та налаштування контрольно-вимірювального блоку. Показано, що розроблені системи забезпечують функціонування системи управління екологічною безпекою, дають змогу описувати структурні елементи та інформаційні зв’язки між ними, що підвищує оперативність опрацювання вихідних даних. Обґрунтовано шляхи застосування автоматизованої інформаційної системи управління екологічною безпекою в підвищенні кваліфікації фахівців, відповідальних за прийняття управлінських рішень у галузі екологічної безпеки. Отже, одночасно з удосконаленням складових системи управління екологічною безпекою за даними моніторингу, важливим є підвищення кваліфікації фахівців у галузі екологічної безпеки, зокрема працівників міністерств, підприємств та організацій, які відповідають за прийняття рішень щодо зменшення негативного впливу на довкілля та підготовку майбутніх фахівців у цьому напрямку.
12
Русіна, Неля Григорівна, and Вадим Олександроич Люльчик. "МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ГАЛУЗІ ГЕОДЕЗІЇ ТА ЗЕМЛЕУСТРОЮ В УМОВАХ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ, ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ." Information Technologies and Learning Tools 80, no. 6 (December 22, 2020): 176–87. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v80i6.2981.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано сучасні тенденції підготовки фахівців геодезії та землеустрою з урахуванням перспектив розвитку у сфері топографо-геодезичної та земельно-кадастрової діяльності, їх вплив на систему освіти, євроінтеграційні та глобалізаційні процеси. Запропоновано та обґрунтовано структурну модель підготовки фахівців-землевпорядників в університетах України. Визначено та описано компоненти моделі, які складають цільовий, концептуальний, теоретично-методологічний, процесуально-змістовний, навчально-технологічний, результативний блоки. Сформульовано завдання підготовки майбутніх землевпорядників для потреб галузі геодезії та землеустрою, яке передбачає виховання в майбутніх фахівців мотиваційно-ціннісного ставлення до діяльності, спрямованої на потреби сфери землеустрою; опанування цілісної системи теоретичних знань, спеціальних умінь, практичних навичок, необхідних для професійної діяльності; формування професійно важливих особистісних якостей, необхідних для застосування набутих знань, умінь і навичок діяльності у сфері землеустрою; формування усвідомленої потреби в оцінюванні власного рівня готовності до професійної діяльності, прогнозуванні та подальшому корегуванні цієї готовності. Розглянуто професійну підготовку майбутнього фахівця як педагогічний процес університетської освіти, результатом якого є формування та розвиток його професійної готовності. Вирізнено основні напрями вдосконалення підготовки фахівців сфери геодезії та землеустрою, зокрема: використання інформаційних технологій; застосування мультимедійних засобів; використання інтерактивних методів. Визначено перелік компетентностей, які дають можливість випускнику закладу вищої освіти виконувати професійні обов’язки у структурних підрозділах Держгеокадастру України, проєктних організаціях, а саме: загальні компетентності, професійні компетентності землевпорядника, фахові компетентності в галузі геодезії та землеустрою. Розроблено діагностичний інструментарій, який передбачає добір стандартизованих і авторських методик для визначення компонентів у структурі готовності фахівця до професійної діяльності. Охарактеризовано компоненти результативного блоку структурної моделі, а саме: діяльнісно-операційний; інформаційно-технічний; когнітивний; мотиваційний. особистісно-творчий.
13
Шкодич, Л. В. "К вопросу о моделировании иноязычного речевого развития студентов-нефилологов." TIDINGS of the Baltic State Fishing Fleet Academy: Psychological and pedagogical sciences (Theory and methods of professional education) 3, no. 53 (September 25, 2020): 119–24. http://dx.doi.org/10.46845/10.46845/2071-5331-2020-3-53-119-124.
Full textAbstract:
Проанализированы основные типы и функции научно-педагогических моделей. Для моделирования иноязычного речевого развития студентов (ИРРС) выбран структурно-функциональный тип модели. Оха-рактеризовано содержание социально-педагогического и психолого-педагогического блоков модели ИРРС. В структуру социально-педагогического блока включена номенклатура участников моделируемого педагогиче-ского процесса с описанием функций каждого участника. В психолого-педагогическом блоке модели деталь-но охарактеризованы основные речемыслительные механизмы, обеспечивающие ведущие типы иноязычной речевой деятельности студентов
14
Єршов, В., O. Ізвалов, С. Неділько, and В. Неділько. "Концепція систематизованого управління польотом безпілотних літальних апаратів." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 40 (September 19, 2020): 23–30. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-40-04.
Full textAbstract:
Розкрито концепцію систематизованого управління польотом безпілотних літальних апаратів. Визначено спектр оснащення безпілотних літальних апаратів різною технічною апаратурою. Зазначено, що управління польотом безпілотного літального апарату ґрунтується на формуванні єдиної системи взаємозв’зку всіх параметрів та датчиків. Кожен БПЛА в основі має певні контури управління, на кожен контур надходять параметри, що задаються і параметри з датчиків, встановлених на борту БПЛА, про поточний стан апарата. Схематично наведено контур управління кутовою стабілізацією безпілотного літального апарату. Описано структуру контуру управління орієнтацією безпілотного літального апарату. Контур складається з чотирьох блоків контролюючих крен, тангаж, рискання і висоту. Запропоновано структуру блоку «змішування» управління рухом безпілотного літального апарату, цей блок приймає команди корекції для крену, тангажу, рискання, висоти і «змішує» їх, відправляючи кожну поправку на правильний двигун. Окреслено блок динаміки двигуна безпілотного літального апарату, який обмежує вхідні команди від 0 до 100% дросельної заслінки, імітує поведінку обриву двигуна при дуже низькому дроселі і найбільш важливо застосовує лінійну залежність до сигналу відсотка дроселя, підкреслено, що вихід блоку – це число оборотів в хвилину для кожного двигуна в будь-який момент часу. Розроблено структурну схему безпілотного літального апарату. Для вирішення завдань систематизованого управління польотом безпілотних літальних апаратів обрана структура та описано обладнання, що входить у кожний рівень. Обґрунтовано аеродинамічний баланс безпілотного літального апарату, принцип його стабілізації полягає у збереженні постійного зчитування показань сенсорів і внесення відповідних змін до швидкості обертання кожного ротора. Управління безпілотним літальним апаратом здійснюється по 4-м осям: рисканню за курсом, крену щодо поздовжньої осі, тангажу, висоті польоту.
15
Cавчук, Борис, and Віра Ковальчук. "Формування конфліктологічної компетентності майбутніх педагогів як складника педагогічної майстерності." New pedagogical thought 107, no. 3 (December 6, 2021): 91–95. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-91-95.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано потребу зміни акцентів у формуванні конфліктологічної компетентності майбутніх педагогів як складової педагогічної майстерності. Доведено, що сучасний освітній процес наскрізь просякнутий суперечностями, конфліктними ситуаціями і глибокими затяжними конфліктами, які варто сприймати не як «апріорі зло», а як природні й певною мірою закономірні прояви міжособистісних стосунків. Зважаючи на це, в розвитку конфліктологічної компетентності необхідно змінити пріоритети зі спрямування зусиль на запобігання, профілактику виникнення конфліктів, формування культури поведінки в конфліктних ситуаціях та знань, умінь і навичок щодо ефективного розв’язання конфліктів, мінімізації їхніх деструктивних провів.
У формуванні конфліктологічної компетентності як складника педагогічної майстерності майбутнього фахівця виокремлено два блоки: 1) особистісний, що передбачає розвиток емпатії; інтелектуальної гнучкості; педагогічного такту; креативності; духовності, відкритості, етичності; саморефлексії, самоаналізу; 2) професійний – акцентує увагу на тому, що оволодіння теоретичними знаннями про феномен педагогічного конфлікту передбачає усвідомлення їхньої постійної модернізації на засадах плюралізму, контроверсійності, нелінійності, що виявляється в трактуванні терміносистеми, яка визначає феномен педагогічного конфлікту та його структурні компоненти. Актуалізовано потребу використання зарубіжного досвіду формування конфліктологічної компетентності педагогів, що ґрунтується на принципах культурного плюралізму, терпимості.
16
Bazurin, Vitalii M. "СТРУКТУРА ТА ІНТЕРФЕЙС ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЗИЧНИХ ПРОЦЕСІВ НА КОМП’ЮТЕРНИХ МОДЕЛЯХ." Information Technologies and Learning Tools 44, no. 6 (November 6, 2014): 171–81. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v44i6.1137.
Full textAbstract:
Дослідження фізичних процесів на комп’ютерних моделях є одним із шляхів застосування дослідницького підходу у вивченні загальної фізики у ВНЗ. У статті визначено основні елементи програмного забезпечення для дослідження фізичних процесів на комп’ютерних моделях: структуру програмного засобу й особливості інтерфейсу. Автор пропонує своє бачення структури програмних засобів, за допомогою яких реалізовано комп’ютерні моделі фізичних явищ і процесів: блок реєстрації, блок перевірки вхідних даних, блок моделювання перебігу фізичного процесу і блок перевірки результатів. Дана структура, на думку автора, є універсальною. У статті описані програмні засоби, розроблені автором.
17
Швецова, І. В. "ІНШОМОВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ: ПЕДАГОГІЧНІ ТА ЛІНГВІСТИЧНІ АСПЕКТИ." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 276–81. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-40.
Full textAbstract:
У статті розглянуто проблему іншомовної компетентності майбутніх фахівців із навігації і управління морськими суднами. Обґрунтовано ідею про те, що головна мета навчання іноземної мови полягає в оволодінні нею як засобом комунікації та опануванні іншомовною компетентністю, необхідною для професійної діяльності. Наведено аналіз поглядів дослідників стосовно сутності «компетенція», визначено те, що поняття компетентності значно ширше, оскільки воно розуміється комплексно та складається з різних компонентів: сукупності знань, умінь та навичок, необхідних для здійснення відповідної професійної діяльності, властивостей мотивації, ціннісних орієнтирів, готовності до дії, до оцінювання та рефлексії. Визначено, що іншомовна компетенція передбачає не лише наявність навичок та вмінь, але й адекватне їх використання в конкретній мовленнєвій ситуації. На основі сучасних педагогічних підходів та напрямів визначено структурні блоки іншомовної компетентності майбутніх фахівців із навігації і управління морськими суднами: аксіологічно-мотиваційний компонент, когнітивний та регулятивно-діяльнісний. Проаналізовано ключові елементи когнітивного компонента іншомовної компетентності майбутніх фахівців, що функціонують відповідно до особливостей мови та професійної діяльності фахівців. У статті з’ясовано специфіку англійської морської термінології, що зумовлює необхідність її врахування її в процесі навчання здобувачів освіти вищих навчальних закладів із метою формування їхньої іншомовної компетентності. У статті охарактеризовано лінгвістичні та педагогічні аспекти формування іншомовної компетентності. З’ясовано, що в процесі навчання морської англійської мови здобувачі освіти мають набути знання про лінгвістичні особливості англійської мови, що підходять для морського дискурсу/ тексту і комунікації та включають типову або часто використовувану технічну лексику і певні граматичні структури. Основну увагу в роботі акцентовано на лінгвістичних особливостях морської англійської мови, а також методології викладання цього навчального предмета для загальних і спеціальних цілей (з урахуванням специфіки когнітивних процесів у морській сфері) і має бути враховано у процесі формування іншомовної компетенції.
18
Возняковский, А. П., В. Х. Кудоярова, М. Ф. Кудояров, and М. Я. Патрова. "Процессы самоорганизации в полисилоксановых блок-сополимерах, инициируемые модифицирующими добавками фуллерена." Физика твердого тела 59, no. 8 (2017): 1632. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2017.08.44769.307.
Full textAbstract:
Методами атомно-силовой микроскопии, резерфордовского и нейтронного рассеяния изучены тонкие пленки полисилоксанового полиблочного блок-сополимера и их композитов с модифицирующей добавкой фуллерена C60. Методом атомно-силовой микроскопии показано, что при введении добавок фуллерена в объем полимерной матрицы первоначальный рельеф поверхности пленки нивелируется тем значительней, чем больше добавка. Такая тенденция связана с процессами самоорганизации последовательностей жесткого блока, которые инициируются полевым воздействием поверхности агрегатов фуллерена и приводят к росту числа их доменов в объеме полимерной матрицы. Данные резерфордовского и нейтронного рассеяния свидетельствуют о формировании дополнительных структур радиусом 60 nm только в пленках, содержащих фуллерен, причем их доля растет с увеличением концентрации фуллеренa. Сопоставительный анализ данных этих методов показал, что такие структуры представляют собой именно домены жесткого блока и не формированы индивидуальными агрегатами фуллерена. Рассмотрена взаимосвязь структуры и механических свойств пленок полимера. DOI: 10.21883/FTT.2017.08.44769.307
19
Feshchenko, Andrey, Alexander Zakora, and Larisa Borisova. "Розробка імовірнісної моделі типового фрагмента відомчої цифрової телекомунікаційної мережі ДСНС." Problems of Emergency Situations, no. 33 (2021): 222–33. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-17.
Full textAbstract:
Проведений аналіз призначення, умов роботи складових елементів, ієрархічності структури відомчої цифрової телекомунікаційної мережі Державної служби з надзвичайних ситуацій України, яка розглядається як сукупність типових мережевих фрагментів. Представлена структура типового фрагменту відомчої цифрової телекомунікаційної мережі у вигляді структурної схеми надійності без резервування, яка складається з центрального, регіонального і районного вузлів, послідовно з'єднаних каналами зв'язку. Обґрунтовані потрібні значення ймовірності безвідмовної роботи вузлів і каналів відомчої цифрової телекомунікаційної мережі в залежності від потрібного значення структурної надійності типового фрагменту. Запропоновано застосування структурного роздільного двократного резервування вузлів з різними ступенями ієрархії для типових фрагментів з метою одночасного зниження вимог до надійності вузлів відомчої цифрової телекомунікаційної мережі. Розроблена імовірнісна модель типового фрагменту відомчої цифрової телекомунікаційної мережі у вигляді блок-схем надійності для структур з багатократним резервуванням центральних, регіональних районних вузлів і каналів зв'язку. Отримані аналітичні вирази для дослідження впливу структури типового фрагменту відомчої цифрової телекомунікаційної мережі на його надійність шляхом статистичного математичного моделювання. Приводяться аналітичні й графічні матеріали статистичного математичного моделювання по дослідженню залежності ймовірності справного стану типового фрагмента відомчої телекомунікаційної мережі від структури типового фрагменту з резервуванням і надійності відповідних мережевих вузлів і каналів зв'язку. Рекомендована доцільність з метою підвищення імовірності справного стану типового фрагмента відомчої цифрової телекомунікаційної мережі на етапі проектування обирати структури з двократним резервуванням вузлів як мінімум на центральному рівні, як максимум на всіх рівнях, та розраховуючи на проміжні значення надійності при резервуванні вузлів центрального та регіонального рівня
20
ВАСІЛЬЄВА, Поліна. "СТРУКТУРНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В КОЛЕДЖІ." Acta Paedagogica Volynienses 2, no. 1 (April 14, 2022): 17–22. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.3.
Full textAbstract:
У статті розглянуто структурну модель формування іншомовної комунікативної компетентності майбутнього вчителя початкової школи в коледжі, визначено теоретико-методологічне підґрунтя процесу формування іншомовної комунікативної компетентності майбутнього вчителя початкової школи, виокремлено такі наукові підходи, як гуманістичний, особистісно орієнтований, системний, які відображені в спроєктованій моделі. Представлено й охарактеризовано етапи формування іншомовної комунікативної компетентності майбутнього вчителя початкової школи в коледжі. На підставі аналізу підходів вітчизняних та зарубіжних дослідників виділено такі чотири блоки: цільовий, теоретико-методологічний, змістовий та результативний. Цільовий блок передбачає відбір студентів учасників, визначення етапності проведення експерименту, врахування адаптаційних особливостей учасників. У першому блоці передбачено викладання спеціалізованого навчального курсу «Іншомовна комунікативна компетентність». Теоретико-методологічний блок полягає у впровадженні виокремлених педагогічних умов формування іншомовної комунікативної компетентності майбутнього вчителя початкової школи в коледжі. У межах етапу розроблені інтегровані завдання різнорівневої складності для здобувачів безпосередньо відпрацьовуються на практичних заняттях. Третій змістовий блок містить традиційні та інноваційні форми та методи формування іншомовної комунікативної компетентності майбутнього вчителя початкової школи в коледжі. Учасники експерименту, поділені на групи, розробляють власні дослідницькі проєкти під керівництвом викладача. Названі блоки направлені на виконання єдиної мети – розвитку іншомовної комунікативної компетентності майбутнього вчителя початкової школи. Результативний блок є підсумковим та дає змогу оцінити позитивні зміни отриманих результатів дослідження.
21
Шахов, С. М., А. І. Кодрик, О. М. Тітенко, and С. А. Виноградов. "Математичне забезпечення для проектування систем генерування компресійної піни." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 3 (June 4, 2020): 111–15. http://dx.doi.org/10.36930/40300319.
Full textAbstract:
Розглянуто ефективний вогнегасний засіб у вигляді компресійної піни для боротьби з лісовими пожежами. На підставі аналізу експериментальних досліджень щодо ефективності компресійної піни над іншими вогнегасними речовинами, встановлено її переваги під час застосування у лісових масивах у разі виникнення пожеж. Спираючись на здійснений аналіз авторів, відзначено, що в країні немає зразків із технологією подачі компресійної піни. Розроблено математичну модель процесу генерування компресійної піни, яка у подальшому стане підґрунтям для виготовлення експериментального зразка системи для подачі компресійної піни. Найзручнішим інструментом для вирішення завдань з опису стаціонарних і перехідних процесів під час проектування конструкцій є сучасні програмні продукти. Графічне середовище імітаційного моделювання Simulink (інтегроване в програмне середовище MatLab) дає змогу за допомогою окремих блоків у вигляді направлених графів будувати динамічні моделі. Структура такої моделі побудована на підставі окремих, самостійних блоків, що самі по собі є окремими математичними моделями. Розроблена математична модель процесу генерування компресійної піни містить три окремі блоки. У цьому дослідженні виконано математичне моделювання роботи блоку газу, блоку подачі суміші води та піноутворювача та руху піни у рукаві. Кожний з блоків є автономною математичною моделлю зі своїми входом та виходом. За допомогою цих моделей здійснюється взаємодія між блоками в процесі виконання загальної задачі моделювання. Ці окремі блоки можна змінювати відповідно до змін конструкції установки, залишаючи тільки сталою зовнішню оболонку (кількість входів, виходів, розмірність) окремого блока. Наступним етапом дослідження є розроблення блоку піногенератора та системи комунікацій між блоками, для подальшої взаємодії цих блоків вже з розробленими блоками в цій роботі та виконання загальної задачі моделювання процесу генерування компресійної піни в системі. Під час взаємодій цих блоків буде виконуватися задача, яка полягає у визначенні необхідних технічних параметрів системи, залежно від вогнегасних властивостей компресійної піни, яку необхідно отримати.
22
Цакаев, А. Х., and З. А. Саидов. "БЛОЧНАЯ СТРУКТУРА БАНКОВСКОЙ СИСТЕМЫ ГОСУДАРСТВА И ЕЁ ЭКОНОМИКО-ПРАВОВАЯ ОСНОВА." Вестник Чеченского государственного университета, no. 3/43 (November 17, 2021): 5–14. http://dx.doi.org/10.36684/chesu-2021-43-3-5-14.
Full textAbstract:
В статье рассмотрены экономико-правовые основы банковской системы современного государства в рамках построения её блочной структуры. Структура национальной банковской системы по аналогии с блочной структурой кредитной системы государства представлена в виде трех блоков: фундаментального, организационно-управленческого и инфраструктурно-регуляторного. К элементам фундаментального блока национальной банковской системы можно отнести: сущность банка; структуру банка; функции банка; субъекты банковской системы; объекты банковской системы; банковскую деятельность; принципы банковской деятельности. К элементам организационно-управленческого блока национальной банковской системы можно отнести: политику центрального банка; политику коммерческого банка; цели, стратегию и тактику банка; принципы формирования банковской системы; механизмы, методы и инструменты государственного регулирования банковской системы; порядок установления валютного курса, ключевой ставки, котировки ценных бумаг; банковский мультипликатор; порядок установления нормы обязательных резервов для банков. К основным элементам инфраструктурно-регуляторного блока национальной банковской системы можно отнести: инфраструктуру (компоненты – информационное, методическое, научное и кадровое обеспечение) банковской системы; государственное регулирование банковской системы; банковский надзор; нормативно-правовую базу банковской системы; нормативные и локальные акты банков; информационно-аналитический элемент банковской системы; технологический элемент банковской системы; институциональные элементы банковской системы. Отмечено, что поэлементный состав национальной банковской системы меняется с трансформацией её роли и назначений в современном государстве. Также отмечена необходимость учета в национальной банковской системе западных государств последней тенденции в развитии коммерческих банков в части выстраивания ими своих экосистем – усиливающееся сближение областей деятельности западного банкинга с партнерским (исламским, иудейским и др.).
23
Borshch, N. А., N. S. Pereslavtseva, and S. I. Kurganskii. "КРЕМНИЙ-НИОБИЕВЫЕ БЛОКИ ДЛЯ КОНСТРУИРОВАНИЯ НАНОСТРУКТУРИРОВАННЫХ МАТЕРИАЛОВ." Конденсированные среды и межфазные границы 20, no. 2 (April 19, 2018): 204–10. http://dx.doi.org/10.17308/kcmf.2018.20/511.
Full textAbstract:
Представлены результаты компьютерного моделирования пространственной структуры анионных кремний-ниобиевых кластеров из 10, 12, 14 и 16 атомов кремния. Для каждого кластера представлен ряд стабильных изомеров с качественно различной структурой, которые могут служить элементарными блоками для построения более крупных наноструктурированных объектов – нанопроволок, нанопроводов, нанокристаллов.
Для представленных расчетов были использованы вычислительные ресурсы Суперкомпьютерного центра Воронежского государственного университета.
24
Подгайнов, Денис Викторович. "Инструментарий формирования экономико-технологического механизма энергоэффективности в теплоэнергетике." Russian Journal of Entrepreneurship 19, no. 2 (February 28, 2018): 395. http://dx.doi.org/10.18334/rp.19.2.38829.
Full textAbstract:
В соответствии со стратегией общенациональной энергоэффективности в статье реализуется новый концептуальный подход к формированию структурно-иерархической модели адаптивного экономико-технологического механизма энергосбережения в теплоэнергетике. Помимо наличия в данном механизме всех традиционных компонентов (субъектно-объектной определенности, блока целеполагания, принципов, инструментов, ресурсов и т.д.) в структурно-функциональном аспекте он рассматривается автором как включающий экономический и технологический блоки. Это позволяет учитывать специфику данной отрасли, в том числе управление энергосбережением на всех этапах: источнике тепловой энергии, в процессе ее транспортировки, а также в процессе потребления. Идея двойственности характера механизма положена автором также в основу построения модели сорегулирования, в которой заложен потенциал согласования разнонаправленных интересов всех участников рынка тепловой энергии.
25
Терехова, О. Ю. "ПОНЯТТЯ Й ЕЛЕМЕНТИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ОКРУЖНИХ АДМІНІСТРАТИВНИХ СУДІВ В УКРАЇНІ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 1(26) (November 28, 2019): 181–85. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).35.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню поняття й елементів адміністративно-правового статусу окружних адміністративних судів в Україні. Розглянуто поняття «правовий статус», зокрема як багатоаспектну категорію, яка дозволяє розкрити особливості суб’єкта правовідносин, а порівняно з правовим статусом інших учасників відносин – виявити наявні недоліки та сформулювати напрямки їх усунення. Розкрито доктринальні підходи до розуміння правового статусу суду. Наголошено на доцільності виділяти базовий, спеціальний і конкретний правовий статус окружних адміністративних судів. Наведено виділені у науковій доктрині ознаки правового статусу адміністративних судів. З метою визначення змісту адміністративно-правового статусу окружних адміністративних судів в Україні розглянуто зміст понять «адміністративно-правовий статус суб’єкта адміністративного права», «адміністративно-правовий статус державних і муніципальних органів», «адміністративно-правовий статус органів судової влади», «адміністративно-правовий статус адміністративних судів» і відповідно існуючі підходи до розуміння їх структурних елементів. Виділено класифікацію елементів адміністративно-правового статусу на цільовий, організаційно-структурний, компетенційний блоки, а також на основні та додаткові тощо. З’ясовано відсутність єдності серед науковців у підходах до визначення змісту адміністративно-правового статусу. Розкрито сутність компетенції як прояву адміністративної правосуб’єктності органу влади, організаційної структури – обов’язкової ознаки органу державної влади, юридичної відповідальності та юридичних гарантій віднесення яких до елементів адміністративно-правового статусу є дискусійним. Встановлено, що мета, завдання, функції, компетенція, організаційна структура, юридичні гарантії і юридична відповідальність окружного адміністративного суду в Україні є складниками його адміністративно-правового статусу, що закріплені на законодавчому рівні та в сукупності визначають правове становище зазначеного суду серед суб’єктів адміністративних правовідносин.
26
Султанова, Лейла. "МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ СУБ’ЄКТИВНОГО ОБРАЗУ ПРОФЕСІЙНОГО МАЙБУТНЬОГО СТУДЕНТІВ ГУМАНІТАРНОГО ПРОФІЛЮ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, no. 19 (June 10, 2021): 113–22. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(19).2021.113-122.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано модель формування суб’єктивного образу професійного майбутнього студентів гуманітарного профілю. Представлено узагальнене визначення моделювання як методу науковго пізнання й визначено специфічні особливості моделювання. Охарактеризовано етапи моделювання (постановка завдання; створення (вибір) моделі; дослідження моделі; перенесення знань про модель у знання про оригінал; перевірка істинності отриманих за допомогою моделі даних). Обґурнтовано логіку вибору структурно‐функціональної моделі для дослідження процесу формування суб’єктивного образу професійного майбутнього студентів гуманітарного профілю. Описано методологічний, змістово-процесуальний та критеріально-діагностичний блоки структурно‐функціональної моделі формування суб’єктивного образу професійного майбутнього студентів гуманітарного профілю. Методологічний блок передбачає обґрунтування психодидактичного, особистісного, аксіологічного, міждисциплінарного та компетентнісного методологічних підходів формування образу професійного майбутнього, а також принципів діалогічності, особистісно-професійної трансформації, перетворювальної взаємодії та життєвої творчої самодіяльності. Змістово-процесуальний блок передбачає визначення мети та завдань формування образу професійного майбутнього; вибір форм і методів організації процесу формування образу професійного майбутнього. Критеріально-діагностувальний блок спрямований на розкриття основних складників образу професійного майбутнього (ціннісно-мотиваційного, когнітивного та операційного), на визначення критеріїв (система ціннісних орієнтацій студента, мотиваційний комплекс; теоретичні знання з питань формування образу професійного майбутнього; практичні уміння та навички, необхідні для успішного формування образу професійного майбутнього) та рівнів сформованості образу професійного майбутнього (індиферентний, особистісно-усвідомлюваний або ціннісно-значущий).
Ключові слова: метод наукового пізнання; модель; структурно-функціональна модель; професійне майбутнє; студенти гуманітарного профілю.
27
Онищенко, Неля. "МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРЕДМЕТІВ СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧОЇ ГАЛУЗІ ДО ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ УЧНІВ ЛІЦЕЇВ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 10(104) (December 28, 2020): 189–98. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.10/189-198.
Full textAbstract:
У статті висвітлено модель підготовки майбутніх учителів предметів суспільствознавчої галузі до формування національної ідентичності учнів ліцеїв. Для досягнення мети дослідження було використано теоретичні методи аналізу й узагальнення положень зарубіжної та вітчизняної філософської, психологічної, педагогічної літератури та моделювання. Розробка моделі системи підготовки майбутніх учителів предметів суспільствознавчої галузі до формування національної ідентичності учнів ліцеїв включала концептуальний, змістовий блок, практичний та результативний блоки. Структурно-функціональна модель передбачала упровадження педагогічних умов. Результати дослідження можуть бути використані у процесі підготовки майбутніх учителів предметів суспільствознавчої галузі.
28
Rudakova, Irina А., and Tat'yana V. Miroshnichenko. "Особенности технологий реализации диалога-переживания в практике образовательного процесса." Российский психологический журнал 14, no. 1 (September 1, 2018): 124–34. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2017.1.8.
Full textAbstract:
Разработка технологий реализации диалога-переживания в практике образовательного процесса осуществлена на основании: 1) выяснения роли смысловых переживаний, участвующих в процессах накопления смыслов, их сравнения и порождения новых смыслов, обусловленных прежде всего потребностями обучающихся в понимании других людей и себя; персонализации и персонификации, личностных способов их реализации – в образах, смысловых конструктах и диспозициях, а также в направленности; 2) уточнения роли эмоционально-эмпатийных, образных и рефлексивных переживаний, обеспечивающих смысловое согласование смысловых позиций участников диалога при формировании совместного отношения к учебной деятельности; их координации при формировании межличностных отношений в момент «входа» в учебную деятельность, а также трансформации смысловых структур в межгрупповом взаимодействии при выполнении совместно-творческой деятельности через феномены «отраженной субъектности» – образ Другого, образ значимого Другого, персонифицированный образ значимого Другого.
В соответствии с особенностями функционирования эмоционально-эмпатийных, образных и рефлексивных переживаний обучающихся выделены и описаны обобщенные технологии, сгруппированные в три блока, характеризующие направления психологической, психолого-педагогической и педагогической поддержки обучающихся в учебном процессе. В каждом блоке представлены по три направления технологий более частного порядка. Среди них: снижение негативных переживаний, восстановление «недостающих» переживаний, формирование позитивных переживаний (психологический блок технологий); персонифицированное обучение, технологии командообразования, рефлексивные технологии (психолого-педагогический блок); технологии, направленные на решение вопросов контакности, сотворчества, сотрудничества в совместно-творческой деятельности (педагогический блок).Разработанные технологии реализации диалога-переживания в практике образовательного процесса, во-первых, позволят «развернуть» обучающегося в сторону Другого, а во-вторых, обеспечат педагогу «мягкое» управление в учебном процессе.
29
Pogribnyy, О., М. Soroka, and V. Zayachuk. "Фітоценотична структура лісових угруповань за участю сосни звичайної (Pinus sylvestris l.) в Українських Карпатах." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 13 (November 25, 2015): 99–106. http://dx.doi.org/10.15421/411513.
Full textAbstract:
На закладених постійних пробних площах деревостанів сосни звичайної проведено детальні геоботанічні описи. Для всіх виявлених видів рослин встановлено показники домінування та величини проективного вкриття. Встановлено основні риси поширення сосни звичайної та виявлено, що у межах одного типу лісорослинних умов формується кілька різних за складом та структурою фітоценозів за участю Pinus sylvestris. У результаті геоботанічних досліджень осередків зростання Pinus sylvestris в Українських Карпатах виявлено 30 угруповань з участю сосни звичайної різного складу та структури. Досліджено фітоценотичну структуру лісів з участю сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) на основі домінантної класифікації рослинності та укладено їх класифікаційну схему. Відповідно до побудованої схеми, всі ліси за участю Pinus sylvestris поділено на три блоки: чисті соснові ліси, соснові ліси з домішкою Picea abies та соснові ліси з домішкою Betula pendula. Встановлено, що ліси за участю сосни звичайної в Українських Карпатах мають полігенетичне походження, оскільки мають значне типологічне, ценотичне та біотичне різноманіття.
30
Flomin, Yu V., M. V. Gulyayeva, N. I. Samosyuk, I. R. Gavryliv, O. L. Kushnerenko, N. V. Astashkina, and Yu A. Matyash. "Лечение инсульта в стационаре: ключевые факторы, определяющие исходы болезни." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, no. 7.69 (December 24, 2014): 46–57. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.7.69.2014.80920.
Full textAbstract:
Инсульт остается ведущей причиной смертности и приобретенной инвалидности среди людей старшего возраста во всем мире. К числу факторов, оказывающих наибольшее влияние на результаты лечения инсульта в стационаре, относятся клинико-демографические особенности больного, ресурсы больницы и организация лечебного процесса в отделении, где находится пациент. При остром инсульте качественная медицинская помощь способствует снижению риска смерти и зависимости от посторонней помощи. Хотя оптимальная модель организации помощи в стационаре пока не определена, накоплен большой объем доказательств эффективности инсультного блока (Stroke Unit), где структура и процессы имеют существенные особенности по сравнению с общей палатой. Наибольшие преимущества при лечении инсульта в стационаре обеспечивают комплексные инсультные блоки, позволяющие сочетать решение острых медицинских проблем и интенсивную междисциплинарную реабилитацию. Деятельность инсультного центра клиники «Оберіг» подтверждает возможность создания в Украине комплексного инсультного блока и достижения лучших результатов лечения инсульта в стационаре.
31
Chernetskyi, Ihor S., and Iryna A. Slipukhina. "ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ІНЖЕНЕРА: ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК У КОМП’ЮТЕРНО ІНТЕГРОВАНОМУ ЛАБОРАТОРНОМУ ПРАКТИКУМІ З ФІЗИКИ." Information Technologies and Learning Tools 38, no. 6 (December 25, 2013): 83–95. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v38i6.952.
Full textAbstract:
Статтю присвячено аналізу змісту категорії «технологічна компетентність» і визначенню її компонент у відповідності до освітнього процесу. Запропоновано структурно-функціональну модель її формування у майбутніх інженерів через форми, засоби, методи і технології комп’ютерно зорієнтованого лабораторного практикуму. Виділено блоки і елементи цієї моделі в процесі виконання студентами типової лабораторної роботи з курсу загальної фізики. Розглянуто деякі можливості використання цифрових лабораторій типу «Phywe», «Fourier» і сучасних електронних видань (флеш-зошитів) для оптимізації лабораторного практикуму у технічному університеті. Здійснено аналіз напрямків подальших досліджень структурних елементів моделі формування технологічної компетентності.
32
Karpov, Alexander A. "Возрастная динамика структурной организации метакогнитивной сферы личности." Российский психологический журнал 15, no. 2 (July 15, 2018): 108–32. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2018.2.5.
Full textAbstract:
Введение. Представлены теоретические и эмпирические материалы, раскрывающие специфику возрастной динамики структурной организации параметров метакогнитивной сферы личности. Выявлены количественные показатели индексов структурной организации метакогнитивной сферы личности для различных возрастных групп испытуемых в целях описания общей онтогенетической динамики метакогнитивных и метарегулятивных процессов и качеств.
Методы. Эмпирическое исследование осуществляется на двух основных и взаимодополняющих друг друга уровнях. Во-первых, это реализация аналитического уровня исследования, направленного на выявление и интерпретацию частных закономерностей динамики отдельных ее параметров. Во-вторых, это реализация структурного уровня исследования, включающего в себя два крупных методических блока – диагностический и математико-статистический, включая более комплексный – структурно-психологический уровень исследования.
Результаты. Впервые выявлены конкретные особенности и закономерности, лежащие в основе онтогенетической и генетической динамики метакогнитивных и метарегулятивных процессов и качеств личности и заключающиеся в закономерном изменении показателей структурной организации параметров метакогнитивной сферы личности в зависимости от возраста. Основные результаты представлены в виде таблицы, структурограмм и графика.
Обсуждение результатов. Результаты исследования проанализированы с позиций основных, в том числе – авторских, подходов к изучению метакогнитивной сферы личности. Установлено, что на возрастном интервале от 20 до 62 лет параметры индивидуальной меры выраженности основных метакогнитивных и метарегулятивных процессов по отдельности не характеризуются значимыми изменениями. В то же время обнаружено, что с возрастом выявляется значимое усиление степени структурной организации основных параметров метакогнитивной сферы личности. При увеличении возраста наиболее заметной является общая динамика индекса когерентности структуры параметров метакогнитивной сферы. Вместе с тем, динамика индекса дивергентности является существенно менее выраженной во всех возрастных группах. Наиболее выраженная динамика характерна для показателей индекса общей организованности, в основе которой лежит взаимодействие и взаимная соорганизация метакогнитивных и метарегулятивных процессов.
Основные положения
в современной метакогнитивной психологии сложилась ситуация, при которой практически отсутствуют исследования, содержательно связывающие основные положения метакогнитивизма и возрастной и генетической психологии, что делает объективно необходимым осуществление исследования по выявлению закономерностей возрастной динамики метакогнитивной сферы личности;
в процессе онтогенетического развития параметры индивидуальной меры выраженности основных метакогнитивных и метарегулятивных процессов не обладают значимыми изменениями;
в основе генетической динамики метакогнитивных и метарегулятивных процессов и качеств личности лежит общее увеличение степени их структурной организации, что, по существу, направлено на реализацию двух основных когнитивных функций – компенсаторной и ресурсной;
вся совокупность обнаруженных структурных изменений метакогнитивной сферы личности в процессе онтогенетического развития представляется частным вариантом системогенетического типа развития, т.к. общее увеличение степени ее структурной организации выступает определенным средством ее выражения в качестве системной формы как основной для психики в целом.
33
Antonenko, Tetiana. "Сутнісна характеристика структурно-функціональної моделі становлення ціннісно-смислової сфери особистості майбутнього педагога." Освітній простір України 17 (November 15, 2019): 214–22. http://dx.doi.org/10.15330/esu.17.214-222.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі становлення ціннісно-смислової сфери особистості майбутніх фахівців.Розглядається структурно-функціональна модель та програма станов¬лення ціннісно-смислової сфери особистості. Онтологічний контекст дослідження цінніс¬но-смислового виміру людини, використання наукових положень методології соціального конструктивізму зумовили розгляд особистості як суб’єкта-творця в процесі власної життєдіяльності. Це дозволило в якості провідних методологічних підходів до розробки моделі ціннісно-смислової сфери особистості обрати системний, діяльнісний, суб’єктний, синергетичний, феноменологічний, герменевтичний, які розглядаються як комплементарні (взаємодоповнювані). Представлена модель ціннісно-смислової сфери особистості включає концептуальний, змістовно-технологічний, критеріально-результативний блоки та ґрун¬тується на низці відповідних принципів. Важливим складником змістовно-технологічного блоку моделі є програма становлення ціннісно-смислової сфери особистості майбутніх фахівців, яка передбачає відповідне змістовне наповнення та реалізацію завдяки певним технологіям, формам та методам роботи. Представлені критерії оцінки ефективності програми становлення ціннісно-смислової сфери особистості.Зміст програми акцентує увагу на цілеспрямованій роботі щодо актуалізації соціально-рольових позицій майбутніх педагогів з метою підвищення їхніх зв’язків із показниками глибинних духовно-моральних цінностей; актуалізації цінностей професійного образу світу.
34
Пирогов, А. А., Ю. А. Пирогова, С. А. Гвозденко, Д. В. Шардаков, and Э. В. Сёмка. "DEVELOPMENT OF A PROCEDURE FOR DESIGNING DIGITAL AUTOMATES WITH MEMORY ON FPGA." ВЕСТНИК ВОРОНЕЖСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО ТЕХНИЧЕСКОГО УНИВЕРСИТЕТА, no. 6 (January 10, 2021): 61–68. http://dx.doi.org/10.36622/vstu.2020.16.6.009.
Full textAbstract:
Программируемые логические интегральные схемы (ПЛИС) - это настраиваемые интегральные схемы, логика которых определяется программированием. ПЛИС производятся полностью в готовом виде, т.е. относятся к стандартной продукции, что сопровождается известными преимуществами - массовым производством и снижением затрат. Благодаря регулярной структуре ПЛИС реализованы с уровнем интеграции, близким к максимально эффективному. Использование ПЛИС позволяет получить устройства, которые могут менять конфигурацию, подстраиваясь под конкретную задачу, благодаря своей гибко изменяемой, программируемой структуре. При разработке сложных устройств в качестве компонентов для проектирования могут использоваться готовые блоки: IP-ядра или сложно-функциональные блоки (СФ-блоки). Применение программных СФ-блоков позволяет максимально эффективно использовать их в итоговом проекте, таким образом во многом снижаются затраты на проектирование. Цель работы - изучение методики описания триггеров на языке VHDL, применения встроенного схемного редактора Active HDL для формирования структур различных цифровых автоматов и верификации моделей на логическом уровне. В данном исследовании рассмотрены схемы генераторов псевдослучайных последовательностей, которые находят применение в задачах криптографии, где свойства программируемой структуры ПЛИС достаточно актуальны Programmable logic integrated circuits (FPGAs) are custom integrated circuits whose logic is defined by programming. FPGAs are manufactured completely off-the-shelf, i.e. belong to standard products, which is accompanied by well-known advantages - mass production and cost reduction. Due to the regular structure, FPGAs are implemented with a level of integration close to the most efficient one. The use of FPGAs makes it possible to obtain devices that can change configuration, adjusting to a specific task, thanks to their flexible, programmable structure. When developing complex devices, ready-made blocks - IP-cores or complex-functional blocks (SF blocks) - can be used as components for design. The use of software SF blocks allows you to use them as efficiently as possible in the final project, largely reducing design costs. The purpose of the work is to study the technique of describing triggers in the VHDL language, using the built-in Active HDL schematic editor to form the structures of various digital automata and verifying models at the logical level. In this study, we considered schemes of pseudo-random sequence generators, which are used in cryptography problems, where the properties of the programmable FPGA structure are quite relevant
35
Ткачов, А. С., Н. О. Ткачова, and Т. А. Щебликіна. "АВТОРСЬКА МОДЕЛЬ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Теорія та методика навчання та виховання, no. 49 (2020): 113–27. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2020.49.10.
Full textAbstract:
У статті визначено, що протягом останніх місяців в Україні та світі загалом виникли принципово нові освітні реалії, які значно підвищують значення самостійної навчальної діяльності в системі професійної підготовки майбутніх учителів на основі використання цифрових технологій. Мета статті – представлення авторської моделі організації самостійної навчальної діяльності майбутніх учителів на основі використання цифрових технологій та результатів експериментальної перевірки її ефективності. Зазначена модель включає такі блоки: концептуально-цільовий блок (мета, завдання), структурно-змістовий (змістове наповнення структурних складників системи цифрових технологій); технологічно-процесуальний (використання цифрових технологій на всіх етапах організації самостійної навчальної діяльності студентів); критеріально-результативний (критерії ефективності та рівні організації самостійної навчальної діяльності студентів на основі використання цифрових технологій; діагностичний інструментарій; очікуваний результат). На аналітико-підготовчому етапі організації самостійної навчальної діяльності студентів на основі використання цифрових технологій розроблялося відповідне інформаційно-методичне забезпечення, що включало навчальну програму з чітким відображенням змісту та обсягу цієї діяльності з кожної теми, опорний контекст лекцій в електронній формі, список рекомендованих джерел та інші матеріали. На мотиваційно-організаційному етапі організації самостійної навчальної діяльності проводилося ознайомлення студентів з указаним забезпеченням, відбувались індивідуальні та групові консультації, розроблявся індивідуальний освітній маршрут для кожного студента. На змістово-діяльнісному етапі майбутні педагоги безпосередньо реалізовували самостійну навчальну діяльність на основі використання цифрових технологій. На рефлексивнокоригувальному етапі забезпечувалися самоконтроль і самооцінка засвоєних студентами необхідних для самостійного навчання знань, умінь, 114 компетентностей. Результати проведеного експерименту довели, що реалізація розробленої моделі дійсно забезпечує підвищення ефективності організації самостійної навчальної діяльності студентів.
36
Skidan, E., and А. Kulabukhov. "БЛОК КЕРУВАННЯ ВИПРОБУВАЛЬНОГО СТЕНДУ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ СИСТЕМ ОРІЄНТАЦІЇ І СТАБІЛІЗАЦІЇ КОСМІЧНИХ АПАРАТІВ." Journal of Rocket-Space Technology 29, no. 4 (November 17, 2021): 138–43. http://dx.doi.org/10.15421/452115.
Full textAbstract:
Запропоновано блок управління і методичне забезпечення випробувального стенду. Завданням стенду є імітація зміни магнітного поля Землі під час руху КА по орбіті для відпрацювання алгоритмів роботи системи кутової орієнтації і стабілізації космічного апарату. У статті наведено модель магнітного поля Землі, а також матриці переходу в оскулюючу систему координат. У статті описаний розрахунок керуючих струмів для підтримки потрібної кількості ампер-витків, алгоритм управління включає в себе 2 ПІД регулятора, а також описана структурна схема блоку управління. Блок управління має захист по перевищенню струму і напруги, а також захист від короткого замикання. Для підвищення точності підтримки потрібної напруженості магнітного поля реалізований алгоритм, який використовує датчики струму і трьохвісьовий магнітометр, який встановлюється в центр системи кілець Гельмгольца. Для управління реалізований стандартний інтерфейс USB, для підключення до персонального комп'ютера. Вихідні каскади блоку управління реалізовані за схемою Н-моста. Блок управління має шість незалежних каналу управління, які мають однакові технічні характеристики. Інтерфейс програмного забезпечення чисельно і графічно показує величину магнітного поля по трьох осях. Також інтерфейс показує величину струму в котушках і поправочні коефіцієнти ПІД-регулятора, а також вхідні значення напруженості поля моделі магнітного поля Землі, яку можна завантажити в програму клікнувши кнопку «завантажити модель». Програмне забезпечення дозволяє управляти блоком управління в ручному і в автоматичному режимі, використовуючи модель магнітного поля Землі, тим самим імітуючи магнітне поле з огляду на характер руху космічного апарату, що дозволяє більш точно визначити характеристики системи кутової орієнтації і стабілізації.
37
Руденко, Марина Николаевна. "Оценка влияния уровня развития компетенций на успех интеграции (слияния, поглощения) компаний в предпринимательстве." Russian Journal of Entrepreneurship 19, no. 1 (January 31, 2018): 125. http://dx.doi.org/10.18334/rp.19.1.38740.
Full textAbstract:
В условиях глобализации процессы интеграции компаний приобретают особую значимость. Сегодня говоря о повышении конкурентоспособности интегрированной структуры все большее значение приобретает не только объединение материальных активов компаний и оптимизация имущественного комплекса, но и приращение, и развитие компетенций интегрированной компании. Идентификация и управление компетенциями особенно важно для предпринимательских структур, которые осуществляют интеграционные процессы. У одной компании могут быть одни компетенции более развиты, у другой могут быть принципиально иные компетенции, или компании могут иметь схожие компетенции одного уровня развития. Целью написания статьи является предпринятая автором попытка уточнения и развития структуры организационной компетенции, т.е. группировка отдельных компетенций организации в определенные блоки, исходя из их общности. Данная проблема является актуальной ввиду необходимости систематизации и упорядочения компетенций в целях более точной их идентификации и разработки комплекса мер по их управлению. На основе выдвинутых предположений и анализе теоретических источников автор сформировал модель, характеризующую предполагаемое влияние компетенций на успех интеграции компаний. После анализа полученных данных автор разделил организационные компетенции на пять основных групп и дал эмпирическую оценку влияния компетенций на рыночный успех интеграции предпринимательских структур. Автором доказано, что успех интеграции предпринимательских структур существенно определяется формированием и развитием компетенций компании.
38
Хоронавський, О. І. "Структурні ознаки сучасних транснаціональних організованих злочинних угруповань, які функціонують на шкоду економічним інтересам держави." Актуальні проблеми держави і права, no. 87 (November 5, 2020): 184–90. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i87.2817.
Full textAbstract:
У статті розглянуто питання структурної побудови сучасних транснаціональних організованих злочинних угруповань, які функціонують на шкоду економічним інтересам держави. Виділено два основні рівні їхньої організованості. Перший рівень - організована група, яка має елементарну структуру: «керівник - учасники, або виконавці». Рівень злочинного професіоналізму таких груп відносно невисокий, вони чисельно невеликі, рідко мають корумповані зв'язки. Другий рівень - злочинна організація з вищою функціональною диференціацією, ієрархічністю, розподілом ролей, наявністю зазвичай корумпованих зв'язків у державному апараті та правоохоронних органах. Чисельність їх досить велика, що і дає змогу забезпечувати певну структуризацію групи: організатори - «мозковий центр», технічні виконавці, «силовий блок», «прикриття і забезпечення», юридичний та бухгалтерський супровід й інші варіанти.
Визначено, що транснаціональний характер структурної організованості злочинного об'єднання полягає в тому, що один із його учасників учиняє злочинні діяння в більш ніж одній державі, зокрема й коли більша частина їх підготовки, планування, керівництва або контролю має місце в іншій державі. Водночас не є обов'язковою умовою факт перетинання злочинцями державних кордонів або постійне місце дислокації за кордоном, якщо мають місце істотні наслідки в іншій державі.
Запропоновано умовний поділ їхніх структурних ознак на загальні, які характерні для всіх видів транснаціональної організованої злочинності, зокрема: стійкість, ієрархічність, розподіл функцій та ролей, спеціальна мета, та спеціальні - характеризують безпосередньо діяльність транснаціональних організованих злочинних угруповань, які функціонують на шкоду економічним інтересам держави, а саме: спеціальний суб'єкт злочину, високий рівень латентності, наявність фінансових ресурсів, високий рівень конспірації, власна служба безпеки, корумповані зв'язки. Надано характеристику визначених загальних та спеціальних структурних ознак.
39
Пирогов, А. А., Ю. А. Пирогова, С. А. Гвозденко, Д. В. Шардаков, and Б. И. Жилин. "DEVELOPMENT OF RECONFIGURABLE DEVICES BASED ON PROGRAMMABLE LOGIC INTEGRATED CIRCUITS." ВЕСТНИК ВОРОНЕЖСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО ТЕХНИЧЕСКОГО УНИВЕРСИТЕТА, no. 6 (January 10, 2021): 90–97. http://dx.doi.org/10.36622/vstu.2020.16.6.013.
Full textAbstract:
Цифровая фильтрация распознаваемых сигналов является непременной процедурой при обнаружении и распознавании сообщений. Под фильтрацией понимают любое преобразование сигналов, при котором во входной последовательности обрабатываемых данных целенаправленно изменяются определенные соотношения между различными параметрами сигналов. Системы, избирательно меняющие форму сигналов, устраняющие или уменьшающие помехи, извлекающие из сигналов определенную информацию и т.п., называют фильтрами. Соответственно, фильтры с любым целевым назначением являются частным случаем систем преобразования сигналов. Программируемые логические интегральные схемы (ПЛИС) представляют собой конфигурируемые интегральные схемы, логика работы которых определяется посредством их программирования. Применение ПЛИС для задач цифровой обработки сигналов позволяет получать устройства, способные менять конфигурацию, подстраиваться под определенную задачу за счет их гибко изменяемой, программируемой структуры. При разработке сложных устройств могут применяться в качестве компонентов для проектирования готовые блоки - IP-ядра или сложно-функциональные блоки (СФ-блоки). Использование программных СФ-блоков позволяет наиболее эффективно задействовать их в конечной структуре, в значительной степени сократить затраты на проектирование. Цель работы состоит в построении RTL модели СФ-блока цифровой обработки сигналов, его верификации как на логическом уровне, так и физическом Digital filtering of recognized signals is an indispensable procedure for the detection and recognition of messages. Filtering is understood as any transformation of signals in which certain relationships between different signal parameters are purposefully changed in the input sequence of the processed data. Systems that selectively change the shape of signals, eliminate or reduce interference, extract certain information from the signals, and so on, are called filters. Accordingly, filters with any purpose are a special case of signal conversion systems. Programmable logic integrated circuits (FPGAs) are configurable integrated circuits whose logic is defined through programming. The use of FPGAs for digital signal processing tasks makes it possible to obtain devices capable of changing the configuration, adapting to a specific task due to their flexibly changeable, programmable structure. When developing complex devices, ready-made blocks - IP-cores or complex-functional blocks (SF blocks) - can be used as components for design. The use of software SF-blocks allows them to be used most effectively in the final structure, to a significant extent to reduce design costs. The purpose of the work is to build an RTL model of the SF-block for digital signal processing, its verification both at the logical and physical levels
40
Komolkina, Oksana I., and Nadezhda I. Chernetskaya. "Профессиональные ценностные ориентации студентов и особенности их становления в процессе обучения в медицинском колледже." Российский психологический журнал 14, no. 2 (August 31, 2018): 105–17. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2017.2.6.
Full textAbstract:
Введение. Статья посвящена исследованию профессиональных ценностных ориентаций студентов и особенностей их становления в процессе обучения в медицинском колледже. Проведен анализ профессиональных ценностных ориентаций медицинского работника в работах отечественных исследователей. Теоретический анализ литературы позволил авторам определить ведущий компонент системы профессиональных ценностных ориентаций медицинских работников – принятие принципов гуманизма и справедливости как высших ценностей.
Методы и материалы исследования. Количественный и качественный анализ структуры профессиональных ценностных ориентаций проведен по группам терминальных и инструментальных ценностей, которые позволяет выделить методика М. Рокича «Ценностные ориентации». Выборку исследования составили студенты 1–4 курсов медицинского колледжа в количестве 148 человек.
Результаты. При анализе иерархии ценностей внимание обращено на их группировку студентами в содержательные блоки на тех или иных основаниях. Определены ведущие ценности в структуре ценностных ориентаций студентов разных курсов обучения колледжа, доказаны качественные различия в ценностных ориентациях студентов различных курсов. Сравнение структуры профессиональных ценностных ориентаций студентов медицинского колледжа позволило определить уровень значимости выявленных различий. Авторы делают вывод, что наибольшая динамика иерархии терминальных ценностей прослеживается от первого ко второму курсу обучения. Значимые изменения структуры инструментальных ценностей не отмечены. Наибольшая динамика иерархии инструментальных ценностей прослеживается от третьего к четвертому курсу обучения. При анализе иерархии ценностей внимание также обращено на их группировку испытуемыми в содержательные блоки на тех или иных основаниях. Рассмотрены конкретные, абстрактные, этические, индивидуалистические, альтруистические и другие ценности.
Обсуждение результатов. Определены организационно-педагогические условия, которые способствуют становлению профессиональных ценностных ориентаций в медицинском колледже.
41
Кравчик, М. В., И. А. Новиков, Т. Е. Борисенко, А. М. Суббот, and С. Ю. Петров. "Кластерный анализ данных химического микрокартирования трабекулярной ткани при первичной открытоугольной глаукоме." ANALYTICS Russia 10, no. 3 (June 29, 2020): 214–22. http://dx.doi.org/10.22184/2227-572x.2020.10.3.214.222.
Full textAbstract:
Проанализирована возможность использования кластерного анализа для оценки структурно-функциональной организации биологического объекта. Для количественного описания клеточных процессов выбрана фильтрующая (трабекулярная) ткань глаза при нестабилизированной первичной открытоугольной глаукоме (ПОУГ) у пациентов, использующих максимально возможную гипотензивную терапию. Методом химического микроанализа на базе сканирующего электронного микроскопа (СЭМ) получены данные о распределении химических элементов в ткани. На основе глобального индекса Морана, описывающего степень пространственной группировки серы (IS) и фосфора (IP) на поверхности блока анализируемой ткани, предложен характеризующий клеточные процессы индекс потери целевой метаболической активности (IL). Установлена связь между IL и визуально наблюдаемым различием в организации структурных элементов трабекулярной ткани при ПОУГ. Прослежена корреляция между структурно-функциональным статусом трабекулярной ткани по индексу IL и внутриглазным давлением (ВГД) на максимальной гипотензивной терапии.
42
Korish, Ekaterina Kh, Konstantin A. Savko, Alexandr V. Samsonov, and Maria V. Chervyakovskaya. "Палеопротерозойские диориты Троснянского массива Курского блока Сарматии: U-Pb возраст, изотопная систематика и источники расплавов." Вестник ВГУ. Серия: Геология, no. 1 (March 17, 2020): 87–99. http://dx.doi.org/10.17308/geology.2020.1/2517.
Full textAbstract:
Введение: Постколлизионный магматизм Восточной Сарматии с возрастом около 2.06 млрд. лет выражен внедрением в кору огромного объема магм. В пределах архейского Курского блока широко распространены массивы гранитоидов I типа, приуроченные, главным образом, к палеопротерозойской Тим-Ястребовской рифтогенной структуре. Она приурочена к палеоархейской гранулит-гнейсовой области в восточной части Курского блока. Михайловская палеопротерозойская рифтогенная структура находится в мезоархейской гранит-зеленокаменной области, где доминируют гранитоиды ТТГ ассоциации. Для единственной крупной Троснянской диоритовой интрузии в Михайловской структуре отсутствуют данные по возрасту, элементной и из отопной геохимии, и, соответственно, о ее тектонической позиции и источниках расплавов. Цель настоящей статьи – оценка изотопного возраста, определение источников расплавов и условий кристаллизации для диоритов Троснянской интрузии в Михайловской палеопротерозойской структуре на западе Курского блока. Методика: Выполнено петролого-геохимическое и геохронологическое изучение диоритов Троснянского массива в Михайловской палеопротерозойской структуре на западе Курского блока. Результаты и обсуждение: Полученный возраст кристаллизации диоритов Троснянского массива 2058 млн лет отвечает постколлизионному магматическому событию, широко проявленному во всей Сарматии. Распределение редких и редкоземельных элементов в породах и цирконах свидетельствуют о значительных глубинах зарождения расплавов близких к полю устойчивости граната. Кристаллизация диоритового расплава, напротив, имела место на небольших глубинах. Lu-Hf и Sm-Nd изотопные данные для диоритов свидетельствуют о длительной коровой предыстории их протолитов, которыми могли быть породы палеоархейского ядра Сарматии. Заключение: Троснянский диоритовый массив с возрастом 2058 млн лет сформировался во время постколлизионного магматического события (2050–2070 млн лет), имевшего место на всей территории Сарматии. Диоритовые магмы сформировались на значительных глубинах в поле устойчивости граната, в результате контаминации внутриплитных базитов палеоархейским коровым веществом. Кристаллизация диоритового расплава имела место в малоглубинных условиях.
43
Уразбаева, Гульсара Тундебаевна, and Ханат Нурбикович Касенов. "Модель формирования этико-деонтологической компетентности будущих педагогов." Bulletin of Toraighyrov University. Pedagogics series, no. 3.2020 (October 19, 2020): 541–49. http://dx.doi.org/10.48081/crmx3550.
Full textAbstract:
В данной статье представлена структурно-функциональная модель формирования этико-деонтологической компетентности будущих педагогов. С целью эффективной и качественной организации социально-воспитательной работы в высших учебных заведениях, необходимо правильно смоделировать сам процесс воспитания личности. Благодаря моделированию конструируется процесс социально-воспитательной работы и определяется динамика сформированности этико-деонтологической компетентности, а также дается прогноз будущего развития показателей этико-деонтологической культуры. В модели представлены показатели сформированности этико-деонтологической компетентности студентов. Составляющими данной модели являются: цель; блок содержательно-технологического обеспечения (содержательные компоненты формирования этико-деонтологической компетентности, формы и методы социально-воспитательной работы по формированию этико-деонтологической компетентности); критериальный блок (критерии и показатели формирования этико-деонтологической компетентности); уровни сформированности этико-деонтологической компетентности (адаптационный, репродуктивный, конструктивный и креативный); блок условий формирования этико-деонтологической компетентности и конечный результат внедрения данной модели. При разработке данной модели мы исходили из структурно-функционального подхода и стремились, чтобы все составляющие этой модели имели выход на содержательно-технологическое обеспечение процесса формирования этико-деонтологической компетентности студентов – будущих педагогов. Отдельным структурным блоком данной модели определены условия формирования этико-деонтологической компетентности. Также в статье дается определение самой модели, а также содержательно-технологическое обеспечение модели формирования этико-деонтологической компетентности будущих педагогов.
44
Ненахов, Виктор Миронович, Александр Васильевич Жабин, Александр Васильевич Никитин, and Светлана Владимировна Бондаренко. "Внутреннее строение тектонической зоны северного обрамления даховского кристаллического массива (Западный Кавказ)." Вестник ВГУ. Серия: Геология, no. 1 (February 7, 2019): 5–14. http://dx.doi.org/10.17308/geology.2019.1/1686.
Full textAbstract:
В статье приводятся описания фрагментов шовной зоны северного обрамления ДКМ, представляющего собой герцинский террейн внутри альпийской складчатой структуры Западного Кавказа. Дана его геодинамическая интерпретация, в соответствии с которой выделены герцинский и альпийский этапы тектонических преобразований. В герцинский этап, на коллизионной стадии взаимодействовали как минимум два континентальных блока – террейна, один из которых в альпийской структуре сохранился как ДКМ. Фрагмент второго находится в приустьевой части руч. Руфабго среди известняков раннего триаса в виде локального выступа. Коллизионные гранитоиды оказывали термальное воздействие на серпентиниты, ороговиковывая их, и при этом, в условиях сжатия сами подвергались дислокационному воздействию, в результате чего сформировалась мегабрекчия с глыбами гранитоидов. В доверхнеюрское время отражением очередного сжатия явилось формирование терригенного меланжа, матриксом которого служили аргиллиты и алевролиты авандельты. Фрагмент сутуры, сформированной в условиях коллизии и сложенной серпентинитовым меланжем, благодаря последнему, остался достаточно подвижной зоной, в которой легко реализовывались хрупко-пластические деформации с образованием терригенного и подновлением серпентинитового меланжа и дополнительных деформаций, наложенных на палеозойскую мегабрекчию. Кинематика разрывных дислокаций и сопровождающих явлений в процессе формирования микстита менялась несколько раз. Наиболее древние дислокации связаны со взбросо-надвигом ДКМ на сопряжённый палеозойский блок, с последующим наложением сдвиговой компоненты и объёмным течением матрикса терригенного меланжа.
45
Liashuk, Mykola. "Особливості функціонування сфери обслуговування у транскордонному українсько-польському співробітництві (на прикладі Волинської області)." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 2 (May 29, 2017): 128–36. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2017-02-128-136.
Full textAbstract:
Метою статті було здійснення аналітичного огляду особливостей українсько-польського співробітництва у сфері обслуговування Волинського регіону. Основними завданнями, які поставлені були: вивчити вплив факторів на розвиток сфери обслуговування регіону та розкрити особливості функціонування сфери обслуговування з урахуванням сучасних економічних реалій. У статті охарактеризовано особливості групування послуг на окремі частини, розглянуто їх сфери, специфіку, види, а також блоки. Розкрито перший блок, який включає побутові послуги (до них відносяться ті види робіт і діяльності в нематеріальній формі, які пов’язані із задоволенням особистих або сімейних потреб), другий блок – соціально-культурні послуги (виховання та освіта людини на різних етапах його життя; охорона здоров’я, оздоровлення, рекреація; фізична культура, спорт; ритуальні послуги; культура, відпочинок, розваги; туризм); третій блок – містить обмежене коло послуг, головним чином пов’язаних із забезпеченням умов життя та четвертий блок, який характеризується послугами інженернотехнічного характеру (транспортні, будівельні, ремонтні, комунікаційні послуги). Досліджено рамки українсько-польського співробітництва в межах Волинського регіону. Доведено, що у період з 2010 по 2016 рр. у сфері обслуговування нашої області та країн ЄС (у тому числі республіки Польща) спостерігались незначні коливання у експорті та імпорті послуг. Проаналізовано ряд цифр та відповідних графіків, виходячи з яких, зроблено висновок, що Волинська область є важливим стратегічним партнером Польщі у сфері обслуговування, при чому з позитивним економічним сальдо. Детально проаналізовано структуру експорту та імпорту послуг в рамках українсько-польського співробітництва. Визначено шляхи подальшого співробітництва у сфері обслуговування в межах Волинського регіону.
46
ОБУХОВ, Ф. С., and Т. В. Меркулова. "ВРАЩЕНИЕ БЛОКОВ ЗЕМНОЙ КОРЫ МЕЖДУ СДВИГОВЫМИ ЗОНАМИ НИЖНЕГО ПРИАМУРЬЯ (ПО МОРФОСТРУКТУРНЫМ ДАННЫМ), "Геоморфология"." Geomorphology RAS, no. 4 (2017): 64–75. http://dx.doi.org/10.7868/s043542811704006x.
Full textAbstract:
По структурно-геоморфологическим данным в Нижнем Приамурье выделен геоблок (структурный элемент первого порядка Амурской плиты), который находится под влиянием неотектонических правосторонних сдвиговых смещений по трансрегиональным разломам северо-восточного простирания. Под воздействием напряжений внутри геоблока сформированы дуговые разломы, геоморфологически выраженные сопряженной системой речных долин, которые ограничивают четыре блока округлого габитуса, сложенных магматическими образованиями и складчатыми осадочными породами мезо-кайнозойского возраста. Вихреобразное расположение разломов внутри блоков и правосторонние латеральные смещениям по ним, согласно направлению деформаций по северо-восточным разломам, указывают на вращение этих блоков против часовой стрелки.
47
Хома, Ю. В., В. В. Хома, Су Юн, and О. В. Кочан. "Аналіз ефективності методів коригування промахів у системах біометричної ідентифікації на підставі електрокардіограми." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 3 (June 4, 2020): 99–105. http://dx.doi.org/10.36930/40300317.
Full textAbstract:
Здійснено порівняння ефективності різних методів коригування промахів у біометричних системах ідентифікації. Основна ідея – виявити сегменти ЕКГ-сигналу із промахами, і замість їх вилучення з процесу ідентифікації, застосувати процедуру їх коригування. Це дасть змогу отримати більший обсяг даних і кращу статистичну базу для навчання та калібрування системи. У роботі порівнювали три різні методи усунення промахів. Перший метод базується на оцінюванні статистичного відхилення вибірок від певного номінального значення на деякий поріг. При цьому аналізується не весь сигнал одразу, а тільки його частина в межах ковзного вікна. В основі двох інших методів знаходиться ідея застосування штучних нейронних мереж, зокрема одного із їх різновидів – автоенкодерів. Відмінність між методами із використанням автоенкодерів полягає у такому: в одному випадку теж використовується ковзне вікно, що дає змогу безпосередньо задавати критерії, за якими відбувається коригування, водночас як за іншим методом виконується коригування за критеріями, які система підбирає автоматично на етапі навчання. Окрім цього, в роботі описано структуру системи біометричної ідентифікації на підставі сигналу електрокардіограми. До ключових структурних компонентів системи належать: аналоговий вимірювальний блок, АЦП та низка цифрових функціональних блоків для перетворення та аналізу сигналів. Ці блоки можуть бути імплементовані на різних обчислювальних платформах, таких як мікроконтролери, ПК, хмарні сервіси). Ці цифрові блоки виконують такі перетворення, як: низькочастотна та високочастотна фільтрація, виявлення R–піків у сигналі електрокардіограми, сегментація серцевих циклів, нормалізація за амплітудою, усунення аномалій, зменшення розмірності та класифікація. Експерименти проводили на самостійно зібраному наборі даних LBDS (Lviv Biometric Dataset). Ця база даних на момент написання статті містила понад 1400 записів для 95 різних осіб. Базова похибка ідентифікації без коригування промахів становить близько 14 %. Після застосування процедури коригування промахів похибка ідентифікації зменшилась до 2,0 % для алгоритмів на підставі автоенкодерів та до 2,9 % для алгоритмів на підставі статистичних методів. При цьому найкращі результати було досягнуто за використання LDA класифікатора у поєднанні з PCA–компресією (1,7 %), а також для KNN класифікатора без PCA–компресії (2,3 %). Проте додавання процедури коригування промахів у процес біометричної ідентифікації призводить до певного збільшення часу на опрацювання сигналу (до 20 %), що однак не критично для більшості прикладних застосувань.
48
Demidova, Eugeniya E. "РАЗВИТИЕ ПОНЯТИЙНЫХ ПРИЗНАКОВ КОНЦЕПТА ЦАРЬ В РУССКОЙ ЛИНГВОКУЛЬТУРЕ ДО XIX В." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 13, no. 3 (September 30, 2021): 293–306. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2021-13-3-293-306.
Full textAbstract:
Цель статьи – описать эволюцию когнитивных признаков концепта царь, определив XIX в. в качестве рубежа его развития.
Задачи статьи: 1. Через изучение основного репрезентанта концепта в толковых словарях периода XVIII–XIX вв. определить понятийные признаки концепта царь. 2. Обобщить полученные данные, сравнив их с выявленными на предварительном этапе мотивирующими признаками.
Актуальность работы состоит в соотнесении первичных признаков и развитие их до уровня понятийных в структуре концепта царь. В современной лингвистической литературе отсутствуют исследования, посвященные концепту царь, кроме двух статей, в которых затрагиваются отдельные аспекты изучения этого концепта.
Материалом исследования стали шесть словарей старославянского, церковнославянского и русского языков XVIII–XIX вв., языковой материал из Национального корпуса русского языка (www.ruscorpora.ru).
К основным методам исследования относятся дескриптивный, концептуальный, интерпретативный, компонентный анализ словарных дефиниций.
Результаты исследования: Развитие структуры концепта царь значительно расширяет количество понятийных признаков. Мотивирующих признаков у данного концепта 18, в период с XVIII до XIX в. у него появляется 34 понятийных признака. Царь относится в этот период к разряду развивающихся концептов, для русской лингвокультуры этот концепт актуален. Понятийные признаки в структуре концепта царь объединяются в 10 блоков: 1. Статус (‘верховный правитель/ владетель земли/ народа/ государства’, ‘властитель/ властелин’, ‘господин’, ‘государь’, ‘император’, ‘кайзер’, ‘король’, ‘монарх’, ‘повелитель’, ‘правитель’, ‘самодержец’, ‘султан’, ‘Татарский хан’, ‘титул’); 2. Земное/ небесное (‘Царь Небесный (о боге)’ – ‘Царь Небесный (о Иисусе Христе)’ (мотив.)); 3. Власть (‘властвующий’, ‘пасти’, ‘управлять’); 4. Особенный (‘сильный/ могучий’, ‘славнейший/ отличнейший между своими/ имеющий превосходство над другими’, ‘старший’, ‘царский престол’); 5. Исторические персоналии (‘Иван Грозный’, ‘Юлий Цезарь’); 6. Девушка (‘коноводка/ зачинщица всему в девицах’, ‘матерая, зрелая и засидевшаяся красавица’); 7. Климатические особенности (‘мороз/ стужа’); 8. Способ жизни (‘пышно/ роскошно’); 9. Функции (‘защищать/ охранять’, ‘питать’, ‘пасти’); 10. Царство природы (‘орел’, ‘сказочное создание (змейка)’; ‘растение: Petasites offic. / Асоnitum Lycoctonum’). Заметно качественное изменение состава понятийных признаков. Появляются такие блоки признаков, как «особенный», «функции», «царство природы», «девушка», «климатические особенности», «способ жизни», пополнился блок признаков «статуса», изменился блок признаков «власти». Уже не Иисус Христос называется Царем Небесным, а Бог. Перспективами дальнейшего исследования может стать определение набора понятийных признаков концепта царь в период XX–XXI вв., когда слово царь – основной репрезентант концепта – выходит из активного употребления.
49
Кравець, Світлана. "ПРОГНОСТИЧНА МОДЕЛЬ ДИСТАНЦІЙНОГО ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 15 (September 21, 2018): 21–28. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.15.21-28.
Full textAbstract:
На основі аналізу законодавчих актів та нормативно-правових документів з’ясовано, що актуальність упровадження дистанційної освіти посилюється соціальними, політичними, культурними викликами суспільства, що зумовлює потребу в оновленні нормативно-правового супроводу дистанційного навчання, окресленні нових можливостей щодо його впровадження й фінансування.
Схарактеризовано діяльність науковців та практиків щодо поступового впровадження дистанційного навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та забезпечення функціонування організаційної структури дистанційної професійної освіти у співвідношенні з явищами, об’єктами, процесами, які є визначальними у системі професійної (професійно-технічної) освіти.
Обґрунтовано прогностичну модель дистанційного професійного навчання, котра містить такі блоки: цільовий – мета, концептуальні підходи та принципи, зовнішні та внутрішні чинники; суб’єктний, що передбачає партнерську взаємодію суб’єктів навчання (педагогів, тьюторів, адміністраторів СДН, учнів/слухачів) в електронному середовищі; змістово-функціональний, що містить компонентну структуру готовності педагогів до впровадження дистанційного навчання кваліфікованих робітників та функції, які має реалізовувати педагог у дистанційному професійному навчанні; організаційно-методичний – представлений організаційно-педагогічними умовами та методичним супроводом їх реалізації; результативний блок – механізми оцінювання динаміки рівнів розвитку готовності педагогів до впровадження дистанційного професійного навчання та ефективність застосування дистанційного навчання в закладах професійної (професійно-технічної) освіти.
Узагальнено, що запровадження прогностичної моделі дистанційного професійного навчання в закладах професійної (професійно-технічної) освіти з чіткою орієнтацією на специфіку професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників відносно обраної професії забезпечить досягнення соціального ефекту, а саме: урізноманітнення форм професійної освіти і навчання; задоволення індивідуальних освітньо-професійних потреб особистості; підвищення якості професійної підготовки учнів/слухачів; зменшення фінансових витрат у системі професійної (професійно-технічної) освіти.
50
Zvezdova, Olesia, and Alona Mokryak. "Еволюція публічної дипломатії НАТО." Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI, no. 02 (January 15, 2021): 76–83. http://dx.doi.org/10.26693/ahpsxxi2020.02.076.
Full textAbstract:
У сучасних умовах публічна дипломатія стає важливим структурним компонентом стратегії провідних акторів світової політики, до числа яких належить Організація Північноатлантичного договору (НАТО). Можна виділити кілька періодів, для кожного з яких характерні свій блок цілей і завдань публічної дипломатії, спрямованість їх розвитку відповідно до еволюції стратегічних установок блоку як моделі забезпечення колективної безпеки, такі як період холодної війни, період безпосередньо після закінчення холодної війни (або «період партнерства і співпраці» за термінологією НАТО) і період глобалізації (або «період нових умов безпеки після 11.09.2001» за термінологією НАТО).
Публічна дипломатія НАТО включає сукупність форм і методів, сил і засобів пропаганди, а також способів групового спілкування, використовуваних для роз’яснення політики НАТО, сприяння у проведенні військових операцій і вирішенні інших завдань. Дана діяльність спрямована на формування «правильного розуміння» цільовими аудиторіями практичних кроків НАТО з підтримки стабільної обстановки у кризових регіонах, що виключає прояв ворожості з боку місцевого керівництва та населення щодо військовослужбовців блоку.