To see the other types of publications on this topic, follow the link: Структурний підхід.
Journal articles on the topic 'Структурний підхід'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Структурний підхід.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Михнюк, Сергій. "КРИТЕРІЇ, ПОКАЗНИКИ ТА РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ." Social Work and Education 8, no. 1 (April 2, 2021): 66–76. http://dx.doi.org/10.25128/2520-6230.21.1.5.
Full textAbstract:
У статті спроєктовано систему критеріїв, показників, рівнів вимірювання результативності процесу підготовки соціальних працівників до педагогічної взаємодії та визначено шкалу для подальшої емпіричної роботи. Доведено, що у процесі проєктування критеріїв і показників дослідження учені послуговуються теоретично обґрунтованою структурою досліджуваного процесу (діяльнісно-структурний підхід) або результату (результативно-структурний підхід) залежно від наукових інтересів і предмету пізнання. Відповідно до структури готовності майбутніх соціальних працівників до педагогічної взаємодії охарактеризовано особистісно-мотиваційний, змістово-когнітивний, діяльнісно-комунікативний, оцінно-рефлексивний критерії її вимірювання та відповідні показники. Описано авторську методику оцінювання рівня сформованості як окремих структурних компонентів готовності майбутніх соціальних працівників до педагогічної взаємодії, так і загальний рівень готовності майбутніх соціальних працівників до педагогічної взаємодії у процесі вивчення фахових дисциплін. Охарактеризовано високий, середній, низький рівні готовності.
2
Максименко, Ж. В. "СТРУКТУРНИЙ ПІДХІД МЕТОДИКИ ОЦІНЮВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ." Підприємництво та інновації, no. 12 (July 3, 2020): 20–26. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/12.3.
Full textAbstract:
У статті розглянуто парадигму оцінювання інтелектуального капіталу. Досліджено гносеологію інтелектуального капіталу. Систематизовано дослідницькі підходи науковців до структурних компонентів інтелектуального капіталу. Обґрунтовано систему показників структурного підходу до оцінювання інтелектуального капіталу. Узагальнено структурні компоненти та методологію оцінювання інтелектуального капіталу на державному рівні управління. Розглянуто формування інтелектуального капіталу на різних рівнях людського розвитку. Досліджено готовність національної економіки на основі Індексу економіки знань до інноваційної моделі розвитку. Обґрунтовано значення основних структурних компонентів програми «Знання задля розвитку». Автором запропоновано алгоритм методики SC-оцінювання інтелектуального капіталу за структурного підходу.
3
Кияниця, Є. О. "Імідж організацій соціокультурної сфери: структурний підхід." Вісник Харківської державної академії культури, Вип. 44 (2014): 78–85.
Find full text
4
Полупан, Олена Вікторівна, Галина Миколаївна Подус, and Іван Федорович Омеляненко. "Сучасний підхід до викладання курсу «Загальна фізика» у ЗВО." Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, no. 3 (December 25, 2015): 129–35. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i3.993.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано сучасні підходи до викладання фізики за допомогою комп’ютерних технологій.
Мета: зробити вивчення фізики у ВНЗ динамічним, інтенсивним, економічним, зробити навчання таким, щоб допомогти студенту сформувати цілісну картину фізики.
Завдання: 1) особливості викладання фізики у ЗВО; 2) інноваційний підхід до проведення занять з фізики у ЗВО.
Об’єкт дослідження: процес підготовки майбутніх фахівців.
Предмет дослідження: теорія і практика навчання основам фізики.
Методи дослідження: класифікація, систематизація, системно-структурний аналіз.
Результати: показано використання компетентнісного підходу при викладанні дисципліни «Загальна фізика», можливості підвищення якості фізичної освіти.
Висновки: в результаті застосування розробленого методу узгодженого проведення занять з розв’язанням задач і лабораторних робіт на основі підходу до навчання як до послідовності навчальних моделей наукових досліджень підвищилася якість знань, умінь і навичок при розв’язанні задач і при виконанні лабораторних робіт.
5
Онуфрієнко, О. В. "Структурний підхід до функціональної діяльності держави: перспективи вдосконалення." Держава та регіони. Право, no. 1 (2008): 18–22.
Find full text
6
Білозьоров, Є. В. "ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД ЯК ОБ’ЄКТ ГНОСЕОЛОГІЇ ПРАВНИЧОЇ НАУКИ." Kyiv Law Journal, no. 1 (May 11, 2022): 7–11. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.1.1.
Full textAbstract:
Анотація. Стаття присвячена з’ясуванню стану дослідження вітчизняною правничою наукою діяльнісного підходу як теорії та засобу пізнання правових явищ. Висвітлюється проблематика діяльнісного підходу як елементу методології сучасного правознавства та здійснена класифікації наукових праць, об’єктом пізнання яких є діяльнісний підхід. Акцентується увага на тому, що розуміння права на основі положень нормативістського світогляду, за якого право сприймається лише як воля публічної влади, відображена у тексті законодавства, обумовлювало використання методів, спрямованих на з’ясування змісту правових явищ через дослідження юридичних приписів. Європейський вектор розвитку України та гармонізація національного законодавства з acquis communautaire є чинниками зміни методологічної парадигми сприйняття права. Наголошується, що використання діяльнісного підходу для дослідження правових явищ залишається недостатньо дослідженою тематикою; вітчизняні науковці переважно акцентують увагу на окремих аспектах використання діяльнісного підходу у царині права. Аналіз джерельної бази дослідження діяльнісного підходу як складової правознавства став підставою виокремлення двох груп джерел. Першу групу складають наукові роботи, об’єктом гносеології яких є діяльнісний підхід як структурний компонент сучасної правничої методології. Ця група наукових робіт поділяється на наступні підгрупи: джерела, у яких висвітлюється проблематика методології як засобу гносеології правових явищ; джерела, у яких висвітлюється проблематика безпосередньо діяльнісного підходу як складової частини методології. В науковій літературі наводяться як позитивні висловлювання щодо можливостей пізнання правових явищ методологічним інструментарієм, що ґрунтується на загальнонауковій парадигмі. Відсутній єдиний підхід щодо елементів методології сучасного правознавства. Другу групу входять наукові роботи, об’єктом гносеології яких є діяльнісний підхід як складова правознавства у контексті теорій розуміння права. Значна частина цих робіт присвячена комунікативній теорії права, основні положення і висновки якої можуть бути основою діяльнісного підходу до розуміння права. Резюмується, що природа правових явищ є фактором доцільності використання методологічного плюралізму та можливості застосування до пізнання права діяльнісного підходу. Окремі західні вчені, розглядаючи діяльність правників як джерело права, не акцентують увагу на положеннях діяльнісної теорії; діяльнісний підхід як засіб гносеології правових явищ є предметом уваги переважно вітчизняних науковців.
7
Козинцева, Тетяна, Андрій Синах, and Ірина Дулебова. "Інноваційний потенціал сучасних культурних стратегій: український контекст." Socio-Cultural Management Journal 4, no. 1 (June 27, 2021): 34–56. http://dx.doi.org/10.31866/2709-846x.1.2021.235687.
Full textAbstract:
Вступ. Креативні і культурні індустрії внесли значні корективи в сучасні світові економічні процеси, що провокує підвищений інтерес до культурної сфери в цілому і до культурної стратегії зокрема. Мета і методи. Мета статті – виявити інноваційний потенціал культури в сучасних умовах і способи його реалізації через культурні стратегії та креативні індустрії як у загальнолюдському, так і в українському контексті. Методологічною основою дослідження є системно-структурний метод, метод формально-логічного дослідження, аналіз, компаративістський метод, СМД-методологія, деконструктивістський підхід. Результати. Комплексний підхід до аналізу культури дозволяє розглядати її як відкритий простір мережевої взаємодії людей, етносів, націй, які є суб’єктами інновацій в економічній, політичній і культурній сферах. Розвиток культурної сфери презентовано через формування вертикально-горизонтальних взаємодій між культурною стратегією, культурною політикою і креативними індустріями. Висновки. Україна на сьогоднішній день переосмислює роль культури в цілому і культурної стратегії зокрема, зіткнувшись із проблемою формування цілісного україноорієнтованого простору. Новий підхід до структури культури включає в себе не інституції, а творців і споживачів культурного продукту, які ініціюють створення єдиного культурного простору. Це дозволяє виявити інноваційний потенціал культури та культурної стратегії. Інноваційна культурна стратегія України та її реалізація через культурну політику і креативні індустрії може слугувати як консолідації суспільства, так і вирішенню економічних проблем.
8
Карпіловська, Є. "Системно-структурний підхід до вивчення динаміки сучасної української мови: здобутки та перспективи." Українська мова, no. 4 (60) (2016): 41–60.
Find full text
9
Kazarian, G. G., and R. V. Gryshova. "Методологічні підходи до формування системи соціально- економічного забезпечення осіб з обмеженими фізичними можливостями." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 5 (October 30, 2018): 105–14. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2018.05.13.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовані особливості формування системи соціально-економічного забезпечення осіб з обмеженими фізичними можливостями. Визначені методологічні підходи до формування системи соціально-економічного забезпечення осіб з обмеженими фізичними можливостями (компонентний, функціональний, структурний, інтегративний). Здійснена систематизація принципів системи соціально-економічного забезпечення осіб з обмеженими фізичними можливостями та визначена їх сутність (методичні та організаційні). Доведено, що успішність функціонування як усієї системи соціально-економічного забезпечення осіб з обмеженими фізичними можливостями у цілому, так і її окремих компонентів значною мірою залежить від того, наскільки комплексно та системно здійснено підхід до її інституційного регулювання. Ідентифіковані методи інституційного регулювання системи соціально-економічного забезпечення осіб з обмеженими фізичними можливостями. Запропонована структура ключових елементів системи соціально-економічного забезпечення осіб з обмеженими фізичними можливостями.
10
Крижко, О. А. "ПОНЯТТЯ МОТИВАЦІЇ МОВНИХ ОДИНИЦЬ ЯК СПІВВІДНОШЕННЯ МОВНОГО ЗНАКА ТА ЗНАЧЕННЯ." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 2 (April 9, 2021): 96–105. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-14.
Full textAbstract:
У статті розглядається проблема мотивації мовних одиниць як співвідношення мовного знака та значення. Зокрема, акцентується увага на специфіці самого мовного знака, яка зумовлена передусім його асиметричною природою, оскільки будь-які фактори зміни завжди призводять до зсуву відношень між означуваним і означувальним. Крім того, аналізуються основні властивості й ознаки мовного знака, подаються різноманітні підходи до визначення типів семантичних знакових відношень, виділяються асиметричні відношення у словесному знакові (нульова асиметрія, синтагматична асиметрія, парадигматична асиметрія), вказуються наслідки асиметрії словесного знака. У дослідженні зазначається, що словесні знаки як категорії лексичної семантики одночасно належать і семантичній структурі – одній з окремих субструктур загальної структури мови, і рівню лексики. Як семантичні категорії вони базуються на семасіологічних ознаках, а як категорії лексичного рівня мають також формальне вираження, тобто категоріям лексичної семантики властиве змістовно-формальне відбиття. Необхідно розрізняти семасіологічний і ономасіологічний підхід до їх вивчення, тобто кожну з категорій можна визначити у змістовому та значеннєвому планах. Із семасіологічного погляду гомосемні одиниці – це омолексемні полісемеми, з ономасіологічного – полісемемні омолексеми, а гетерогенні – полілексемні омосемеми й омосемемні полілексеми. З погляду співвідношення словесного знака й лексичного значення категорії лексичної семантики визначаються в аспекті топологічної / диференційної лінгвістики, проте структурний підхід до значення ще повністю не відповідає на питання взаємозумовленості знака та значення. Значення виникає в тих випадках, коли існують концептуальні зв’язки певного виду, що поєднують концепти як дискретні змістові сутності свідомості. Ці зв’язки можуть бути імплікаційними, порівняльно- класифікаційними та семіотичними (знаковими). Одним з основних положень лінгвістичної теорії є принцип довільності мовного знака, тобто як неумотивованість, як відсутність зв’язку між означувальним і означуваним, однак у системі мови мовний знак виявляється відносно мотивованим.
11
Zakharasevych, Nataliia. "Підготовка майбутніх педагогів до рольової діяльності дошкільників у вимірах педагогічної професії: структурний підхід." Освітній простір України, no. 12 (June 19, 2018): 78–83. http://dx.doi.org/10.15330/esu.12.78-83.
Full textAbstract:
Стаття присвячена значенню компонентів підготовки майбутніх вихователів до рольової діяльності. Наведено визначення поняття “рольова діяльність дітей дошкільного віку” та виокремлено особливості її розвитку упродовж дошкільного дитинства. Проаналізовано особливості педагогічного керівництва рольовою діяльністю дошкільників. Також розкриті методи для розвитку мотивації майбутніх педагогів до рольової діяльності дошкільників та до педагогічної професії загалом; використання інтерактивних технологій, орієнтованих на практичну підготовку майбутніх фахівців. В статті описано оригінальний підхід до класифікації методів і прийомів мотивування і стимулювання навчальної діяльності студентів за М.Артюшиною, яка виокремила п’ять груп таких методів та основні чинники формування мотиваційно-цільового компоненту готовності майбутніх вихователів до рольової діяльності дошкільників, визначені нами.
12
Онишко, О. В. "СИСТЕМНО-СТРУКТУРНИЙ ПІДХІД У СИСТЕМІ ПРАВОВОГО РЕГЛАМЕНТУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЯК БАЗИСНА УМОВА УТВЕРДЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО ПРАВОПОРЯДКУ." Ірпінський юридичний часопис, no. 3 (February 25, 2021): 49–57. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.3.2020.49-57.
Full textAbstract:
У статті розкрито важливість чіткого визначення сутності поняття відповідальності для розбудови інституту юридичної відповідальності. Доведена значимість застосування системно-структурного підходу для з’ясування сутності господарсько-правової відповідальності, зокрема на основі взаємозв’язку категорій відповідальність, обов’язок, зобов’язання, що сприятиме утвердженню господарського правопорядку.
13
Македон, В'ячеслав. "ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ПРОЕКТІВ ЗЛИТТІВ ТА ПОГЛИНАНЬ В СЕРЕДОВИЩІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ." Підприємництво та інновації, no. 23 (April 29, 2022): 67–74. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/23.13.
Full textAbstract:
У статті досліджено особливості організації фінансово-економічного аналізу корпоративних проектів злиттів та поглинань для промислових підприємств. Виділено базові блоки проведення фінансово-економічного аналізу та надано структурний розподіл показників цих блоків. Обґрунтовано використання тривимірного показника фінансової стійкості при реалізації угод злиттів та поглинань. Впроваджено модульний підхід для групування фінансових показників проектів злиттів та поглинань, в межах якого виділено групу показників зовнішнього фінансового аналізу, групу показників внутрішньогосподарського аналізу та групу комплексних показників системи фінансового менеджменту. Визначено особливості використання інвестиційного аналізу для оцінки рівня зростання вартості акціонерного капіталу. Доведено що вартість підприємства визначається непрямим методом – як різниця між ринковою вартістю власного і позикового капіталу.
14
Мар’єнко, М. "ПРИНЦИПИ, МЕТОДИ І ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ХМАРО ОРІЄНТОВАНИХ СИСТЕМ ВІДКРИТОЇ НАУКИ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ І ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ВЧИТЕЛІВ." Physical and Mathematical Education 27, no. 1 (April 26, 2021): 62–66. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-027-1-010.
Full textAbstract:
Формулювання проблеми. Процес навчання та професійного розвитку вчителів можна покращити за допомогою відкритої науки, використовуючи відтворювані, прозорі та ефективні інструменти, що об’єднають дослідження та управління освітнім процесом. Тому інтеграція відкритої науки у педагогічні системи потрібна зараз як ніколи.
Матеріали і методи. Використані емпіричні (спостереження та порівняння існуючих принципів, методів і підходів до формування хмаро орієнтованих систем) методи та загальнонаукові (елементарно-теоретичний аналіз і синтез, екстраполяція, дедукція). Також було використано системно-структурний методологічний підхід.
Результати. Систематизація та узагальнення принципів, методів та підходів до формування хмаро орієнтованих систем визначених в працях науковців призвела до обґрунтування принципів, методів та підходів до формування хмаро орієнтованих систем відкритої науки. Нові принципи відкритості в науці – прозорість, доступність, авторизація та участь наукових спільнот – формують усталену відкритість у сфері педагогіки.
Висновки. Аналізуючи дослідження українських та зарубіжних дослідників виявилось, що принципи, методи та підходи до формування хмаро орієнтованих систем відкритої науки вже визначені. Однак, формування хмаро орієнтованих систем відкритої науки містить свою специфіку, що полягає в сутності відкритої науки та практичному використанні її принципів.
15
Рожко, О., Ю. Сафонов, Є. Баженков, Л. Ємельяненко, and Є. Бридун. "НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ БЮДЖЕТНИХ ДИСБАЛАНСІВ." Financial and credit activity problems of theory and practice 5, no. 40 (November 8, 2021): 99–109. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.244905.
Full textAbstract:
Анотація. Зосереджено увагу на неоднозначності ставлення вчених-економістів до незбалансованості державного бюджету. Обґрунтовано розуміння збалансованого за доходами і видатками державного бюджету відповідно до концепції «здорових фінансів». Виявлено недоліки концепції «здорових фінансів», зокрема те, що щорічне балансування доходів і видатків бюджету виключає, чи значною мірою зменшує можливості антициклічного, стабілізувального впливу фіскальної політики держави. Актуалізовано увагу на особливостях концепції хронічного бюджетного дефіциту і специфіці дефіцитного фінансування державних витрат у рамках концепції контрциклічного регулювання. Водночас доведено, що збалансованість бюджету є другорядною проблемою за концепцією функціональних фінансів. З’ясовано, що дефіцит бюджету може спричинювати як позитивні, так і негативні соціально-економічні ефекти, залежно від обставин, у яких дефіцит сформований. Виділено та охарактеризовано різновиди дефіциту державного бюджету, а саме: номінальний дефіцит, реальний дефіцит, операційний дефіцит первинний дефіцит, фактичний дефіцит, прихований дефіцит, квазіфіскальний дефіцит, сукупний дефіцит, активний дефіцит, пасивний дефіцит, вимушений дефіцит, свідомий дефіцит, структурний дефіцит і циклічний дефіцит. Доведено, що основним завданням держави є досягнення його збалансованості, тобто підтримка балансу доходів і витрат держави. Розглянуто підхід до оцінювання дисбалансу бюджету за допомогою застосування нерівності Коші та сформовано алгоритм оцінювання дисбалансу бюджету. Доведено, що забезпечення бюджетної збалансованості можливо в таких напрямах: поліпшення якості планування основних показників бюджету; розширення дохідної бази; оптимізація / секвестр видатків бюджету; цільове фінансування; підвищення ефективності управління державною власністю, бюджетного контролю; запровадження бюджетування, орієнтованого на результат, та аудиту ефективності використання бюджетних коштів; удосконалення міжбюджетних відносин; управління державним боргом. Розвинуто науково-методичний підхід до оцінювання дисбалансу, зокрема Зведеного бюджету в частині обґрунтування граничного значення показника міри дисбалансу, що ґрунтується на застосуванні нерівності Коші, а також визначення впливу факторів динамічних змін дисбалансу бюджету на основі застосування методу ланцюгових підстановок. Перевагами такого науково-методичного підходу є можливість порівняння оцінки дисбалансу бюджетів, що суттєво різняться за обсягом фінансових ресурсів, як перерозподіляються через бюджет, оскільки такі оцінки є відносними, що дозволяє нівелювати ефект масштабу бюджету. Ключові слова: бюджетна система, бюджет, бюджетний дефіцит, дефіцитне фінансування, бюджетна збалансованість, оцінювання дисбалансу, контрциклічне регулювання економіки. Формул: 3; рис.: 1; табл.: 1; бібл.: 10.
16
Борисова, Ольга, Ольга Подрігало, and Леонід Подрігало. "Обґрунтування та аналіз концептуальної моделі прогнозу успішності спортсменів єдиноборств на етапах базової підготовки." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 1 (July 3, 2021): 3–8. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.1.3-8.
Full textAbstract:
Аннотація. Практична реалізація прогнозів (поточних, оперативних, етапних) у багаторічному процесі підготовки спортсменів є основою для корекції тренувального процесу та відбору. Прогнозування в спорті трактується як форма конкретизації передбачення перспектив розвитку того чи іншого процесу або явища, характерного для спортивної діяльності. Мета. Обґрунтувати та розробити концептуальну модель прогнозування успішності спортсменів у єдиноборствах на етапах базової підготовки і довести можливість її використання. Методи. Під час розробки моделі використовували структурний підхід (ієрархія, чітка структура), що дозволяє виявити компоненти об’єкта, їх функціональне призначення і системний підхід (система взаємозв’язків та взаємовпливів, залежностей), згідно з яким успішність є системою і розглядати її необхідно в сукупності параметрів, що її характеризують. Аналіз і синтез були головними інструментами вивчення теоретичних аспектів обраної теми. Результати. Розроблена концептуальна модель, що дозволила практично реалізувати прогнозування успішності спортивної діяльності на етапах базової підготовки, представлена системою із трьох взаємопов’язаних компонентів-блоків: інформаційного, організаційнотехнологічного та наукового регулювання, що включають три компоненти – підсистеми аналізу: фізичного розвитку спортсменів; їхніх психофізіологічних особливостей та адаптаційних можливостей і фізичної підготовленості. Ключові характеристики та властивості моделі: інформаційна структура, що забезпечується зворотними зв’язками, респонсивність, сталість та лабільність, масовість, антиентропічність.
Ключові слова: прогнозування, спортивна успішність, модель, єдиноборства.
17
Khadzhуnov, І. V., and I. O. Usyk. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ СТРУКТУРНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, no. 84 (July 24, 2019): 219. http://dx.doi.org/10.31713/ve4201821.
Full textAbstract:
У статті досліджено концептуальні підходи до визначення категорій структурна зміна, структурна реформа, структурні зрушення, структурна трансформація. Надано визначення структурної трансформації моделі розвитку економіки країни. Обґрунтовано формування концепції трансформації моделі розвитку економіки країни. Встановлено, що концепція структурної трансформації моделі розвитку економіки країни містить: теоретико-методологічний, методичний, інструментально-модельний та організаційний рівні.
18
Kamyshnykova, Evelina. "СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ КОРПОРАТИВНОЮ СОЦІАЛЬНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 4(20) (2019): 61–71. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-4(20)-61-71.
Full textAbstract:
Статтю присвячено розробленню організаційного забезпечення стратегічного управління корпоративною соціальною відповідальністю з урахуванням рефлексивного підходу до управління відносинами зі стейкхолдерами. Розглянуто наявні теоретичні підходи до визначення сутності поняття «організаційне забезпечення» та запропоновано комплексний структурно-ресурсний підхід до характеристики цієї категорії. Досліджено варіанти формування організаційних структур щодо впровадження стратегічних соціально відповідальних рішень у практику діяльності підприємств. Запропоновано модель організаційно-управлінської структури для реалізації стратегічного управління корпоративною соціальною відповідальністю, яка передбачає введення на функціональному рівні нового підрозділу – департаменту з корпоративної соціальної відповідальності у складі трьох відділів: проєктно-аналітичного, рефлексивного управління та комунікаційного.
19
Шевчук, В. М. "ІННОВАЦІЙНІ КРИМІНАЛІСТИЧНІ ПРОДУКТИ У ПРАВОЗАСТОСОВНІЙ ДІЯЛЬНО¬СТІ: ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ ТА ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ У ПРАКТИКУ." Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 26 (July 22, 2020): 139–55. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v26i0.671.
Full textAbstract:
Статтю присвячено проблемі дослідження поняття інноваційного криміналістичного продукту, його ознак, властивостей, теоретичних проблем розроблення та практики їх впровадження у правозастосовну діяльність. Проведено аналіз наукових підходів до розуміння інноваційного криміналістичного продукту, запропоновано його визначення, виокремлено суттєві ознаки та властивості, проаналізовано його співвідношення з поняттям криміналістичної інновації. Розглядаються основні властивості інноваційного криміналістичного продукту: інноваційність (новизна), упредмеченість, суб'ектність, цілеспрямованість, затребуваність, запровадженість у практику, ефективність. Визначено основні інноваційні напрями використання засобів криміналістки у правозастосовній діяльності, які забезпечують її ефективність і результативність. Обґрунтовується, що методологічним підґрунтям розроблення та впровадження інноваційних криміналістичних продуктів у пра-возастосовній діяльності виступають також діяльнісний, системно-структурний і технологічний підходи, використання яких є перспективним для формування окремої криміналістичної теорії - криміналістичної інноватики. Досліджуються проблеми незатребуваності та не впровадження інноваційних криміналістичних продуктів у правозастосовну діяльність, роль суб'ектів-розробників і суб'ектів-споживачів. Сформульовано пропозиції та авторське бачення щодо розв'язання окремих дискусійних питань, пов'язаних із інноваційними продуктами у криміналістиці та правозастосовній практиці. Досліджуються питання створення інноваційних криміналістичних продуктів у криміналістиці та проблеми їх впровадження у практику, акцентується увага на причинах незатребуваності та не впровадження криміналістичних інновацій. Обґрунтовується, що створення та застосування інноваційних криміналістичних продуктів сьогодні є пріоритетним завданням криміналістики та нагальною потребою практики. Зазначається, що комплексний підхід у розроблені та формуванні основних понять криміналістичної інноватики є методологічним фундаментом для подальших досліджень цієї проблематики, який визначає перспективні напрями розвитку криміналістичної науки.
20
ДЗЯДИКЕВИЧ, Юрій, Олена ЗАХАРЧУК, Павло ПРОГНІЙ, Микола МАЯК, Павло ПОПОВИЧ, Олександр ШАШКЕВИЧ, and Юрій КОВАЛЬ. "ПОШУКОВЕ КОНСТРУЮВАННЯ КОЛІСНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, no. 16 (May 19, 2021): 54–65. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i16.508.
Full textAbstract:
Розвинуто дослідження проблематики щодо вироблення критеріїв оцінки показників надійності та довговічності несучих конструкцій колісних транспортних засобів з позицій механіки руйнування виходячи з факторів їх початкової дефектності у поєднанні з експлуатаційними дослідженнями в реальних умовах експлуатації. Проведено структурний аналіз відказів транспортних засобів, що є складовою системи з дотримання надійності несучих систем колісних транспортних засобів. Розглянуто концептуальні підходи пошукового конструювання несучих рам засобів транспорту в АПК з прогнозуванням ресурсу роботи, обґрунтовано ефективність при вирішенні вказаних аналітично – пошукових і експериментально – дослідницьких проблем. Проведено ряд випробувань для визначення динамiчних показникiв у найбiльш характерних умовах експлуатації машин. Отримані статистичні дані, які дозволяють, за допомогою аналітичних досліджень, визначити компоненти напруженого стану і характер їх зміни в часі (середні значення, максимальні і мінімальні напруження, їх частоту і т.п.) у відповідності до умов експлуатації. Відносно до отриманих результатів проведено синтез несучих конструкцій через формування таких моделей ресурсу роботи, які адекватно описують процеси, що відбуваються при експлуатації с/г техніки. Такий підхід забезпечує перенесення отриманої експериментальної бази даних (з використанням напрацьованих алгоритмів в динамічній і нелінійній постановці задач) не тільки на проектування розглядуваної конструкції, але і на аналогового типу машин. Забезпечує, в комплексі, прогнозування довговічності з оптимізацією ресурсу роботи, також при модернізації і удосконаленні даного типу конструкцій.
Ключові слова: пошукове конструювання, надійність, прогнозування, ресурс, навантаженість, засоби транспорту.
21
Волошин, В. Д. "НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗМІСТУ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІН ВОГНЕВОЇ ПІДГОТОВКИ ТА ПІДГОТОВКИ З ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ МАЙБУТНІМ ОФІЦЕРАМ-ПРИКОРДОННИКАМ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 92, no. 5 (November 29, 2019): 41–50. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-92-5-41-50.
Full textAbstract:
Статтю присвячено досить актуальній проблемі дидактики – методиці викладання, зокрема шляхам удосконалення методики викладання. Автор послідовно розкриває результати проведеного дослідження, розпочавши із загального аналізу стану вищої освіти, а саме вищої військової освіти в українському суспільстві. З метою отримання достовірних результатів наукового пошуку, автор представленої статті провів ґрунтовний аналіз існуючої наукової літератури філософського, педагогічного, соціального та психологічного спрямування. Перераховано прізвища відомих вітчизняних і зарубіжних вчених, а також тих, хто безпосередньо розбудовував вищу військову освіту в Україні.
З урахуванням рівня актуальності проблеми, висвітленої у статті, сформульовано пріоритетну мету наукової праці та основні методи дослідження (бібліографічний, аналіз, синтез, порівняння, класифікація, систематизація тощо).
У статті наголошено на тому, що у педагогіці нині існує чимало теоретико-методологічних підходів, проте до представленої проблематики доцільно застосувати саме системний підхід. Розкрито сутність системного підходу та його особливості (структурний, інтегративний, поелементний, функціональний, історичний, процесуальний, комунікаційний).
Проаналізовано та уточнено зміст поняття «удосконалення» та інтерпретовано його до представленої проблеми.
На підставі аспектів системної теорії, виділено та розкрито зміст основних педагогічних умов, завдяки яким можливе удосконалення методики викладання навчальних дисциплін блоку вогневої підготовки та підготовки з особистої безпеки.
Із врахуванням поданих вище елементів представленої статті, автор подав зміст основних шляхів удосконалення методики викладання навчальних дисциплін блоку вогневої підготовки та підготовки з особистої безпеки.
Ключові слова: вогнева підготовка, підготовка з особистої безпеки, методика викладання, майбутні офіцери-прикордонники, професійна підготовка, вища освіта, система.
22
Bulavinova, Natalia, Iryna Burdenko, Serhii Lehenchuk, Iryna Tsaruk, and Tetiana Ostapchuk. "Тенденції в дослідженні відповідального інвестування в контексті сталого розвитку: бібліометричний аналіз." Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 7, no. 3 (September 20, 2021): 179–99. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.03.11.
Full textAbstract:
Мета. Мета статті – окреслити тенденції та пріоритетні напрями вивчення відповідального інвестування в контексті сталого розвитку та дослідити напрями роботи інституцій і публікаційну активність у цій сфері.
Методологія / методика / підхід. У дослідженні використано бібліометричний, структурний, кластерний та графічний аналіз, а також методи візуалізації публікаційної активності вчених щодо відповідального інвестування за даними платформи Web of Science та допомогою програмного забезпечення VOSviewer.
Результати. На основі дослідження 1534 статей, присвячених тематиці відповідального інвестування, за такими напрямами аналізу як публікаційні категорії, динаміка публікацій, типи організацій, активність авторів, видавничий рейтинг, країни-лідери публікаційної активності, цитованість статей, кластеризація термінів і цитованих авторів охарактеризовано та візуалізовано бібліометричне поле цього поняття. Досліджено найбільш цитовані статті, які спрямовані на виявлення тенденцій розкриття та подальшого моніторингу тематики відповідального інвестування як основи сталого розвитку економіки. Проаналізовано публікаційну активність авторів та найбільш цитовані й актуальні статті. Виявлено чотири тематичних кластери в дослідженні відповідального інвестування (емпіричний, поведінковий, узагальнювальний і забезпечувальний) та найбільш відомі інституції, що займаються вивченням питань відповідального інвестування.
Оригінальність / наукова новизна. Охарактеризовано основні параметри бібліометричного поля відповідального інвестування засобами кластерного, структурного та графічного аналізу динаміки окремих показників. Уперше на основі ідентифікованих кластерів визначено належність тематики дослідження до пов’язаних «емпіричного» та «забезпечувального» кластерів. Визначено, що зв’язок між кластерами відповідального інвестування виявляється у їх ролі як інструментів та одночасно стратегій формування нових інвестиційних можливостей.
Практична цінність / значущість. Отримані результати дозволяють обґрунтувати ключові підходи до розуміння відповідального інвестування та найбільш пріоритетні напрями його дослідження, визначити джерела його науково-методологічного забезпечення на шляху країн до сталого розвитку.
23
I.V., Tamozhska. "GENESIS OF ACADEMIC STAFF TRAINING BY MEANS OF PRIVAT ASSOCIATE PROFESSORSHIP IN UKRAINIAN UNIVERSITIES (THE SECOND HALF OF THE ХІХ – THE BEGINNING OF THE ХХ CENTURY): METHODOLOGICAL GROUNDS FOR THE SCIENTIFIC SEARCH." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 96 (November 15, 2021): 13–20. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-96-2.
Full textAbstract:
The purpose of the article: to outline peculiarities of realizing activity and integrated methodological approaches when analysing the system of academic staff training by means of privat associate professorship in Ukrainian universities in the second half of the XIX – at the beginning of the XX century, theoretical provisions on the research methods for the specified problem. Methods of the research: analysis, synthesis, abstraction, generalization, classification, comparison, search and bibliographic method. Results of the research. The author specifies the principles of the activity approach (development, historical character, subjectivity; internalization and exteriorization; unified structure of external and internal activity; activity), requirements to the integrated approach (establishing interrelations of the investigated phenomenon, considering external influences, elimination of casual factors), requirements to scientific methods (determinacy, purposefulness, effectiveness, reliability, efficiency). The activity approach makes it possible to determine the effectiveness of the institute of private associate professorship in the system of academic staff training in Ukrainian universities in the second half of the XIX – early XX century, aims to identify its target, content, procedural, organizational and technological integrity. The integrated approach allowed for studying the subject of scientific research, namely academic staff training by means of private associate professorship in the pre-revolutionary universities of Ukraine, on the grounds of the identified components (need, subject, object, activity content, conditions, result). Particular attention was focused on the theoretical provisions on the scientific methods (historical-comparative, historical-genetic, historical-structural, historical-diachronic, chronological, modelling, personality-biographical, content analysis, interpretation, etc.) used in the study. Conclusions. Methodological substantiation of scientific research contributes to the holistic presentation of the specified problem.Key words: activity and integrated methodological approaches, scientific methods, academic staff, privat associate professorship. Метастатті: розглянути особливості реалізації діяльнісного та комплексного методологічних підходів у контексті аналізу системи підготовки науково-педагогічних кадрів засобом приват-доцентури в університетах України другої половини ХІХ – початку ХХстоліття, теоретичних положень щодо методів дослідження із зазначеної проблеми. Методи дослідження: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, класифікація, порівняння, пошуково-бібліографічний метод. Результати дослідження.Зазначено принципи діяльнісного підходу (розвитку, історизму, предметності; інтеріоризації та ексте-ріоризації; єдності будови зовнішньої та внутрішньої діяльності; активності), вимоги до комплексного підходу (встановлення взаємозв’язків досліджуваного явища, урахування зовнішніх впливів, усунення випадкових факторів), вимоги до наукових методів (детермінованість, заданість ціллю дослідження, результативність, надійність, ефективність). Діяльнісний підхід дає змогу визначити ефективність запровадженого інституту приват-доцентури в системі підготовки науково-педагогічних кадрів в університетах України другої половини ХІХ – початку ХХ століття, спрямовує на виявлення його цільової, змістовної, процесуальної, організаційної та технологічної цілісності. Комплексний підхід уможливив вивчення предмета наукового дослідження – підготовка науково-педагогічних кадрів засобом приват-доцентури в дореволюційних університетах України – на основі виокремлених складників (потреба, суб’єкт, об’єкт, зміст діяльності, умови, результат). Акцентовано увагу на теоретичних положеннях щодо наукових методів (історико-порівняльний, історико-генетичний, історико-структурний, історико-діахронний, хронологічний, моделювання, персоналістично-біографічний, контент-аналізу, інтер-претації та ін.), які використано в дослідженні. Висновки. Методологічне обґрунтування наукового дослідження дає можливість цілісно розкрити зазначену проблему.Ключові слова: діяльнісний та комплексний методологічні підходи, наукові методи, науково-педагогічні кадри, приват-доцентура.
24
Pashchenko, Yulia. "Стан і перспективи функціонування ринку лізингових послуг у сільському господарстві." Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, no. 2 (June 20, 2020): 91–107. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.02.06.
Full textAbstract:
Мета. Мета дослідження полягає у визначенні особливостей, проблем і перспектив функціонування ринку лізингових послуг у сільському господарстві та його місця в розвитку лізингу в Україні.
Методологія / методика / підхід. Методологічною основою дослідження стали як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання. Було використано методи: монографічний, абстрактно-логічний, діалектичний, системно-структурний аналіз. Крім того, для досягнення поставленої мети використано системний підхід, методи інституціональної політичної економії, узагальнення, індукції, дедукції, аналізу, синтезу та порівняння.
Результати. У статті ґрунтовно досліджено питання розвитку ринку лізингових послуг в Україні, здійснено аналіз тенденцій його розвитку. Узагальнено особливості лізингу як виду економічної діяльності, що впливають на його розвиток і поширення. Визначено, що найбільш активно застосування лізингових операцій відбувається в сільському господарстві й транспортній сфері. Установлено, що основними гравцями на ринку послуг фінансового лізингу залишаються юридичні особи лізингодавці, десять найбільших із них формують до 80 % портфеля чинних договорів. За умови збереження тренду до зростання вартості лізингового портфеля, у 2020 р. вартість договорів фінансового лізингу в аграрному виробництві України може збільшитися до 8192,6 млн грн. Визначено, що лізингове кредитування є поширеним способом формування матеріально-технічної бази сільськогосподарського виробництва, воно забезпечує підвищення продуктивності виробництва, сприяє модернізації агробізнесу та підвищенню конкурентоспроможності продукції, підприємств і галузі в цілому.
Оригінальність / наукова новизна. Наукова новизна полягає у визначенні співвідношення динаміки зміни вартості договорів фінансового лізингу укладених у сільському господарстві з показником валового внутрішнього продукту, та розробці математичних функцій, що описують зміну зазначених показників. Дістало дальшого розвитку обґрунтування місця сільського господарства на ринку послуг фінансового лізингу.
Практична цінність / значущість. Практична цінність цієї статті полягає в тому, що одержані автором теоретичні узагальнення сприятимуть формуванню уявлень про стан і перспективи розвитку ринку лізингових послуг в Україні та місце сільського господарства в ньому. Розроблені функції екстраполяції вартості договорів фінансового лізингу галузі та валового внутрішнього продукту можуть бути використані в процесі поточного планування діяльності.
25
Залож, Віктор, Андрій Мальцев, and Олексій Глуздань. "МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ПОБУДОВИ ЛАНОК ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 85, no. 2-3 (April 11, 2022): 58–79. http://dx.doi.org/10.32453/3.v85i2-3.837.
Full textAbstract:
У статті розглянуті методичні підходи щодо побудови ланок організаційної структури управління Державної прикордонної служби України. У процесі формування організаційної структури управління необхідно керуватись основними правилами: охоплення всіх видів діяльності; здатність оперативно реагувати на ситуації, що змінюються; мінімальне число рівнів і ланок управління; мінімальні витрати часу на прийняття рішень і їх проходження від керівників до виконавців; оптимальне поєднання централізації і децентралізації управління; дотримання оптимальної чисельності керівників, фахівців і виконавців; рівномірність навантажень на кожну ланку і рівень управління. Основними шляхами удосконалення організаційної структури управління є: вибір оптимального типу організаційної структури управління; вибір оптимальної норми керованості; правильна постановка мети та відповідно до цього правильний розподіл функцій(за вдань) між різними рівнями та ланками управління; вироблення оптимального складу та структури органів (підрозділів), зокрема забезпечення й обслуговування управління тощо. Проблема полягає у визначенні та дотриманні принципів створення ланок організаційної структури управління, що формують відповідний рівень управління. Тому у статті запропонований методичний підхід до побудови ланок організаційної структури управління, який враховує основні чинники, що впливають на рішення розглянутої проблеми: діапазон контролю; механізм координації; зміст функцій; централізація і децентралізація управління; обсяг повноважень і відповідальності; гранична кількість особового складу для формування структурних підрозділів. Запропонований підхід є методологічною основою, що враховує комплекс принципів формування організаційних структур управління, і дозволяє цілеспрямовано та гнучко побудувати процедуру оптимізації структури Державної прикордонної служби України з тим, щоб досягти максимальної відповідності конкретним вимогам.
26
Желанова, В. В. "МОДЕЛЬ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА." Педагогіка та психологія, no. 63 (April 2020): 51–59. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2020.63.06.
Full textAbstract:
Актуальність поданої статті зумовлена соціально-економічними, інноваційно-освітніми трансформаціями в житті України, а також глобалізаційними процесами, зорієнтованими на інтеграцію нашої держави із світовою спільнотою. У цьому сенсі викликає науковий і практичний інтерес проблема професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва, діяльність якого зорієнтована на формування духовності, естетизму, моральної та ціннісної сфер особистості. Метою статті є обґрунтування й розробка моделі професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Використано комплекс методів дослідження, а саме: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, моделювання для вивчення, зіставлення й узагальнення наукових джерел з метою визначення сутності та структури професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва та розробки її моделі. Визначено сутність компетентнісного підходу як пріоритетної стратегії в мистецькій освіті та розкрито його базові поняття: компетенція, компетентність, професійна компетентність. Представлено авторську дефініцію професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Проаналізовано базові позиції теорії моделювання. Висвітлено більш ґрунтовні підходи до структури професійної компетентності вчителя музичного мистецтва, що подані в студіях дослідників мистецької освіти. На засаді структурно-діяльнісної ознаки та типів компетентностей вчителів музичного мистецтва, пов’язаних з видами їх професійної діяльності (музично-педагогіної, диригентсько-хорової, музичновиконавської), обґрунтовано й розроблено модель професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва, що містить мотиваційноціннісний, когнітивний, креативно-діяльнісний компоненти. Доведено, що подана модель відбиває структурні компоненти професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва і за своєю сутністю є концептуальною, прогностичною, структурно-компонентною.
27
Кошелєва, Оксана Борисівна, Олена Анатоліївна Кравчук, and Оксана Володимирівна Цисельська. "КОМУНІКАЦІЙНА КУЛЬТУРА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ КРАЇНИ." Питання культурології, no. 38 (October 29, 2021): 287–300. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.247170.
Full textAbstract:
Мета статті — визначити вплив комунікаційної культури на формування міжнародного іміджу країни. Методологія дослідження полягає у використанні методів аналізу і синтезу для вивчення «комунікаційної культури» та комунікативних технологій. Структурний метод дозволив визначити процеси комунікації та комунікативних функцій. Міждисциплінарний підхід застосовувався для виявлення інформаційних та комунікаційних технологій, спрямованих на формування міжнародного іміджу. Наукова новизна полягає у визначенні понять «комунікативна культура» та «віртуальна реальність» як особливого культурного простору з позицій формування іміджу країни на міжнародному рівні. Висновки. Доведено, що в умовах глобалізації відбувається розширення інформаційних систем та комунікаційних технологій, які характеризуються оперативністю, вільним доступом та впливом на суспільство. На міжнародному рівні типологія сучасних комунікацій охоплює медіадипломатію, публічну, електронну, іміджеву та культурну дипломатію, державний брендинг, інвестиційне іміджування, медіазв’язки, адвокасі, соціально-комунікаційні платформи, за допомогою яких створюється соціально-психологічний образ того чи іншого суб’єкта, який впливає на поведінку особистості в культурній та політичній сфері. Комунікаційна культура визначається панівними в суспільстві нормами та способами фіксації, збереження і поширення культурних змістів, а суспільна комунікаційна система є упредметненою комунікаційною культурою. Комунікативні технології розглядаються як суспільно-політичний феномен, що функціонує в різних формах, реалізується через інструменти та механізми задоволення національних (державних) корпоративних та суспільних інтересів. Отже, в інформаційному суспільстві комунікація займає домінуючі позиції, а віртуальна реальність сприймається як особливий культурний простір.
28
Аулін, Віктор Васильович, Тетяна Миколаївна Ауліна, Олександр Степанович Магопець, and Олександр Георгійович Новіков. "Системно-спрямований підхід при викладанні фундаментальних і загальнотехнічних дисциплін." Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (November 16, 2013): 52–56. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.147.
Full textAbstract:
Останнім часом у теорію і практику викладання фундаментальних і загальнотехнічних дисциплін у технічному вузі міцно входять і показують свою ефективність нові інформаційні технології навчання [1–4]. Викладання фізики, хімії, вищої математики, креслення і нарисної геометрії вимагає розробки таких науково-педагогічних технологій навчання, що формують знання у вигляді деякої цілісної структури на основі інформаційних полів узагальнених фундаментальних понять і спеціальних термінополів дисципліни [5–7]. Інформаційна цілісність структури на різних етапах навчання передбачає певне завершення побудови і деякі перетворення інформаційно-предметних моделей, причому це відбувається на рівні свідомості, так і підсвідомості студента. З погляду психології ефективність навчання і формування міцних знань залежить передусім від співвідношення процесів, що розвиваються на свідомому і підсвідомому рівнях. Необхідно також враховувати, що гуманізация освіти повинна визначатися не тільки змістом знань, але їхньою структурою. Такий підхід у науково-педагогічних технологіях навчання називають системно-спрямованим [7, 8].Навчально-пізнавальну діяльність педагогічного процесу в цьому ракурсі можна уявити як взаємозв’язок системно-спрямованого навчання і самонавчання. У системно-спрямованому навчанні суб’єктом є викладач, а об’єктом – студент. Джерелом знань є суб’єкт. При самонавчанні (контрольно-керованої творчої самостійної діяльності) суб’єктом є студент і знання здобуваються за рахунок його власних зусиль. Процес накопичення знань є творчим процесом, що передбачає використання знань психології та розвиток психічних функцій і здібностей студентів.Системно-спрямоване навчання – це світоглядне навчання, орієнтоване не на повідомлення і засвоєння фактів і деталей, а на формування бачення проблем або задач певної навчальної дисципліни, тобто на формування предметного світогляду.Предметний світогляд – це відображення і наявність у свідомості і підсвідомості студента поля узагальнених фундаментальних понять, спеціальних термінополів, співвідношень між полями і поняттями, використання методів, способів і принципів побудови інформаційно-структурних моделей певної навчальної дисципліни і концептуальної картини бачення навколишнього світу, розв’язання проблем і задач з погляду цього предмета.Викладення матеріалу теоретичного або практичного характеру в пропонованому підході здійснюється в основному дедуктивним методом: від фундаментально-узагальненого понятійного поля до спеціального термінополя, від інформаційно-структурних моделей до конкретної їх реалізації.При побудові спеціальних термінополів і їхньому засвоєнню студентами повинні використовуватися способи наукового мислення: порівняння, аналогія, аналіз, синтез, абстрагування, ідеалізація, індукція, дедукція, гіпотеза, уявний експеримент. Цілісність картини певного явища, проблеми, задачі, пов’язані з ним, формуються методами побудови інформаційних моделей.Пропонований підхід інтенсифікує навчання, забезпечуючи прискорений і одночасно якісний навчально-пізнавальний процес. На авансцену виходять нові прийоми і процедури, пов’язані з проблемізацією і евристізацією навчання, комплексною технізацією навчально-пізнавальної діяльності. Основна увага приділяється самопізнавальному компоненту з використанням комп’ютерної й аудіовідеотехніки.Нові інформаційні технології навчання дають можливість усвідомлено керувати побудовою і перетворенням інформаційно-предметних моделей при формуванні знань як деякої цілісної структури шляхом створення предметного світогляду.Щоб полегшити роботу студента в освоєнні фундаментальних і загальнотехнічних дисциплін необхідно докорінно переглянути пріоритети, що впливають на структуру формування знань. В основі інформаційних технологій навчання, на відмінність від традиційних технологій, лежить послідовність: психологія – педагогіка – інформатика – методика викладання - навчальна дисципліна. Природно, що розробка технологій навчання на цій основі вимагає величезного обсягу роботи, що не під силу викладачу-предметнику. І все-таки дуже важливо знайти методи, підходи або такі педагогічні технології, що уже зараз допомагають зовсім по-іншому структурувати навчальний курс певної дисципліни, розробити способи перекодування інформації в підсвідомій діяльності студентів. Вважаємо, що будь-яке перекодування інформації є могутнім важелем керування деякими підсвідомими процесами.Цікаво відзначити, що ідея структурування навчального матеріалу виникла через необхідність допомогти слабко встигаючому студенту зрозуміти узагальнені і спеціальні термінополя і завершити свої внутрішні інформаційні моделі з певної дисципліни, тобто за деревами побачити ліс. Однак, як показали наші дослідження, структурування навчального матеріалу надає ефективну допомогу і добре встигаючим студентам.Системно-спрямований підхід дає узагальнені знання і принципи структурування навчального матеріалу.Наприклад, узагальнені знання в нарисній геометрії [5, 8] являють собою інформаційне поле взаємозалежних фундаментальних понять (точка; лінія; поверхня; просторова фігура, як сукупність поверхонь та ін.), цілісну систему понять стереометрії і спеціальну систему понять нарисної геометрії, що ґрунтується на методі проектування.У кожному конкретному питанні теоретичного або практичного характеру варто чітко виділяти елементи інформаційного поля, розмежовуючи систему понять і одночасно вказуючи, яким чином вони зв’язані між собою.Доцільно весь курс нарисної геометрії структурувати у вигляді взаємозалежних інформаційних моделей на основі узагальнених знань з метою формування в студентів інженерних спеціальностей раціонального бачення (з погляду нарисної геометрії) при конструюванні складних поверхонь технічних форм і складанні креслень на цій основі.Подання структурної моделі на початку вивчення теми несе в собі переваги суто дедуктивного підходу в методиці викладання.Системно-спрямований підхід передбачає розвиток дедуктивного методу, а також дає нові можливості при розробці автоматичних навчальних курсів, відеопосібників, відеопідручників і відеоконсультацій на ПЕОМ.Автори розробили теоретичні основи і мають досвід застосування системно-спрямованого підходу на лекційних і практичних заняттях з нарисної геометрії і інженерної графіки, вищої математики та фізики [5, 8].Таким чином, системно-спрямований підхід при викладанні фундаментальних і загальнотехнічних дисциплін, системно-спрямоване навчання за оптимально структурованим курсом дисципліни скорочує термін опрацювання, підвищує якість засвоєння знань, сприяє ефективному формуванню предметного світогляду у студентів.
29
Milyutin, Glib. "МЕТОДИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРНИХ ЗРУШЕНЬ В ЕКОНОМІЦІ ТА ЕНЕРГЕТИЧНОМУ СЕКТОРІ КРАЇНИ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT 1(13), no. 1(13) (2018): 86–91. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-1(13)-86-91.
Full textAbstract:
У статті запропоновано уточнене тлумачення сутності поняття «структурні зрушення» в національній економіці як процес створення нових співвідношень між галузями економіки країни й запропоновано методичний підхід до аналізу структурних зрушень в економіці України.
30
Козловський Ю. М. and Цюприк А. Я. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО МОДЕЛЮВАННЯ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В ОСВІТІ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 49 (October 29, 2021): 29–35. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.245.
Full textAbstract:
У статті розглядається моделювання едукаційних систем як складний, багатоетапний процес. Складність організації таких систем підкреслює актуальність проблеми і настійливу необхідність її практичного вирішення. Проблемний підхід передбачає інтеграцію знань, здатних при взаємодії створювати якісно нові поєднання та раніше невідомі знання. Цей підхід є особливо важливим у професійній освіті, де фахівець повинен постійно оновлювати та коригувати свої професійні знання. Встановлено, що традиційні методологічні підходи до опису складних процесів не завжди враховують неоднозначність майбутнього, конструктивність хаотичного начала в еволюції систем, роль швидких процесів у розвитку складних структур тощо. У синергетичній картині світу, що нині встановлюється, розкривається складна природа нового, а освітні процеси є нелінійними системами – і дослідження їхньої структури не може обмежуватися вивченням окремих елементів. Суттєва особливість синергетичних систем полягає в тому, що на них можна впливати, змінюючи діючі на них зовнішні фактори: коли зовнішні фактори управління підтримуються сталими, можна враховувати їх у рівняннях, покладаючи сталими відповідні параметри. Дидактичні системи характеризуються структурною нестійкістю та наявністю корелятивних зв’язків, хоча до недавнього часу їх розглядали в основному як системи функціональні, а синергетика забезпечує методологічні основи розуміння шляхів розвитку освітньої системи, пояснює причини криз, надійність прогнозів тощо. Обґрунтовано, що використання ідей синергетики в дидактиці є одним з можливих напрямів розвитку її теоретичних основ, зокрема поєднання ідей інтеграції та синергетики дає можливість розвинути в дидактиці якісно нові напрями теоретичних та експериментальних досліджень. Креативний підхід трактує творчий потенціал як сутність, зміст людської натури. Педагогічні прогнози мають бути узгоджені з прогнозами у інших галузях. Доведено, що тільки за системного, комплексного підходу можна будувати реальні моделі та розраховувати на отримання достовірної і безперервної багатопланової прогностичної інформації, необхідної для оптимізації рішень. Синхронізація на засадах інтеграції навчального, виховного і наукового процесів у навчальному закладі, їх узгоджена взаємодія забезпечує самодостатність кожного процесу за умов їх самоподібності, що вимагає використання фрактального підходу.
31
Khaustova, Viktoriia, and Oleksіy Lelyuk. "АНАЛІЗ СТРУКТУРНИХ ЗРУШЕНЬ У ВИРОБНИЦТВІ ТА СПОЖИВАННІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 4(16) (2018): 91–105. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-4(16)-91-105.
Full textAbstract:
Статтю присвячено аналізу структурних зрушень у виробництві та споживанні електроенергії в Україні. Досліджено загальну динаміку потужностей, виробництва та споживання (нетто) електроенергії в Україні у 2000–2017 рр. Розглянуто класифікацію потужностей та виробництва видів генерації електроенергії за маневреністю в Україні. Запропоновано методичний підхід до аналізу структурних зрушень в енергетиці України, за допомогою якого досліджено структурні зрушення у виробництві та споживанні електроенергії в Україні у 2000–2017 рр. Виявлено, що структурні зрушення в енергетичній сфері України відбулися на фоні незначного скорочення кінцевого споживання електричної енергії, скорочення її виробництва при відносно стабільній величині встановленої потужності генерації.
32
ВОЗНЯК, Володимир. "ЗНАЧЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ДІАЛЕКТИКИ ДЛЯ ПЕДАГОГІКИ." Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», no. 42 (June 4, 2021): 87–103. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.42.6.
Full textAbstract:
Метою роботи – розкрити методологічну роль класичної діалектики для сучасної педагогічної теорії та практики. При цьому класична діалектика принципо- во відрізняється від ідеологізованої позитивістської версії «діамату». Методологія. Засобами досягнення поставленої мети є сама діалектика в її класичному варіанті, вираже- на через необхідні категоріальні зв’язки. Тим самим вона розуміється як логіка й теорія пізнання, доведені до ети- ки, естетики й тим самим до мислячої педагогіки. Наукова новизна. У статті обґрунтовується думка, що саме класична діалектика є необхідною та достатньою методологією дійсної педагогічної теорії та практики. Значимість діалектики для педагогіки не можна інтерпретувати як певне «застосуван- ня» в педагогіці й до педагогіки деяких принципів діалектичної філософії, виражених у формі «готового знання». Діалектика має стати діяльною здатністю педагога. Педагогічна нау- ка, щоб стати дійсно рефлексивної теорією, повинна вийти на власне категоріальний рівень осмислення свого предмета, навчитися адекватно працювати з категоріями. Тільки за таких умов педагогіка набуде реальної, сутнісної адекватності своєму специфічному предмету – становленню людської суб’єктивності, і стане здатною забезпечувати гармонійний розвиток особистості. Висновки. Якщо педагогіка насправді стурбована процесами побудови власне людського в людсь- кому індивідові, вона жодним чином не омине діалектичної методології, вироблення діалектичної здатністю вчителів. При цьому останні в підготовці повинні здобувати базову філософську освіту. Якщо ж педагогіка обмежується вико- нанням «соціального замовлення», «соціалізацією», процеса- ми адаптації індивідів до структур наявного соціуму, то вона може продовжувати «гратися» в новомодні загальнонаукові методології (системно-структурний підхід, синергетика тощо).
33
Шульга, О. А. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО РОЗРОБЛЕННЯ Й УПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ." Підприємництво та інновації, no. 18 (June 30, 2021): 62–66. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/18.11.
Full textAbstract:
У статті дано характеристику формальних та неформальних інформаційних систем. Зазначено, що у практиці розроблення інформаційних систем застосовуються такі види стратегій: підхід від організаційної структури; підхід із відкладеною інтеграцією; підхід, що базується на зборі даних; підхід, заснований на використанні баз даних; підхід «зверху вниз»; загальносистемний підхід та підхід, керований подіями. Розкрито сутність та зміст підходів до розроблення й упровадження інформаційних систем управління підприємством, проведено їх порівняльну характеристику. Дано характеристику структурних та об’єктно-орієнтованих методів розроблення інформаційних систем підприємства. Зроблено акцент на тому, що основними перевагами використання інформаційних технологій в управлінні підприємством є: зниження витрат, оптимізація обліку та контролю, забезпечення прозорості інформації для інвесторів. можливість збільшення частки ринку тощо.
34
Kokhan, I. V. "ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ НА ПРИКЛАДІ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ." Actual problems of regional economy development 1, no. 15 (November 4, 2019): 142–51. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.142-151.
Full textAbstract:
Домінуючими тенденціями сучасного етапу розвитку національної економіки є посилення процесів регіоналізації, що передбачають перенесення уваги в прийнятті рішень щодо соціально-економічного розвитку на регіональний рівень, з одночасним зміщенням акцентів на розкриття внутрішнього потенціалу. З іншого боку, нові виклики, зумовлені глобальними та міжнаціональними дисбалансами, які негативно впливають на соціально-економічний розвиток українських регіонів і є тим бар’єром, який перешкоджає органам місцевого самоврядування проводити самостійну політику розвитку. В цьому контексті процеси реформування державних фінансів, які на даний час переживає Україна, є актуальними та вимагають переосмислення закономірностей впливу інструментів та важелів фінансової політики на соціально-економічний розвиток регіонів.Соціально-економічний розвиток регіону характеризується нерівномірністю та суперечливістю результатів і потребує активізації структурної перебудови та пошуку підходу до здійснення структурних перетворень. Формування ефективної економічної структури є важливим питанням, яке потребує першочергового вирішення в контексті стратегічних завдань макроекономічного розвитку країни. В розвинутих країнах основну роль в забезпеченні стійкого зростання економіки належить механізму державного регуляторного впливу. Досліджуючи структуру економіки регіону, слід звернути увагу на структурні зміни, без яких неможливе повне вивчення трансформаційної системи. Структурна політика є загальною стратегією максимізації соціально-економічного розвитку шляхом реалізації пріоритетних державних програм і проектів.На тлі проведення процесів децентралізації в Україні, суттєво актуалізується роль бюджетної політики, яка визначає масштаби первинного розподілу ВВП, стає активним елементом системи державного регулювання та визначальним фактором управління економічними й соціальними процесами та їх розвитком. Зазначене зумовлює необхідність проведення наукового дослідження, спрямованого на вдосконалення процесів бюджетного фінансування соціально-економічного розвитку регіонів України.У статті розглянуто сутність та структуру фінансового забезпечення органів місцевого самоврядування. Проведено аналіз надходжень і видатків місцевих бюджетів Івано-Франківської області.Пріоритетністю регіональної фінансової політики є забезпечення соціально-економічного розвитку регіону. Розвиток місцевого самоврядування із самодостатніми місцевими бюджетами та передача місцевим органам влади визначених повноважень обумовлюють формування бюджетного процесу відповідно до європейських стандартів, а це передбачає пошук нових резервів фінансового забезпечення регіону, відповідно до його ресурсного та людського потенціалів.
35
Stashchuk, Olena, and Mykola Potrapeliuk. "НАУКОВІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДОМОГОСПОДАРСТВ." Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 4, no. 28 (January 1, 2022): 75–80. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-04-75-80.
Full textAbstract:
У статті узагальнено наукові підходи до визначення поняття фінансова безпека домогосподарств та з’ясовано місце і роль фінансової безпеки домогосподарств у фінансовій безпеці держави та світу. На основі систематизації підходів науковців до формулювання сутності фінансової безпеки домогосподарств встановлено, що фінансова безпека домогосподарств в ієрархічній структурі відноситься до мікроекономічного рівня. До ієрархічної структури фінансової безпеки, окрім мікроекономічного рівня, також рекомендовано ввести такі рівні, як: нанорівень, мезорівень, макроекономічний рівень, глобальний рівень. Обґрунтовано, що фінансова безпека домогосподарств повинна відноситися до мікроекономічного рівня у системі фінансової безпеки. Запропоновано чинні підходи до визначення сутності фінансової безпеки домогосподарств класифікувати за двома напрямами: ресурсно-функціональний та стратегічно-цільовий. Запропоновано авторський підхід до трактування поняття «фінансова безпека домогосподарств» з урахуванням ресурсно-функціонального підходу.
36
Mudrakov, Vitalii V. "МЕТОДОЛОГІЧНО-ЦІННІСНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ. Особливості філософського визначення патріотизму." Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 4, no. 1 (July 21, 2021): 29–37. http://dx.doi.org/10.15421/342104.
Full textAbstract:
У найширшому сенсі мету статті можна позначити як розкриття певних аспектів теоретико-методологічного характеру у дослідженні процесу ідентифікації. Предметна конкретизація увиразнює дослідницький проєкт ідентичності: патріотизм. Структурно-смисловий каркас побудовано на висвітлені специфіки філософського підходу у дослідженні цього феномену. Методологічною основою є інтерпретаційні засновки герменевтичного підходу із структурним аналізом створених контекстів. Пропонується підхід, що характеризується перемежовуванням філософсько-дисциплінарних напрямів і сфер як певних платформ для розгляду досліджуваного феномену: онтологія, гносеологія, етика, політика. Це дало змогу визначити особливості філософського осмислення патріотизму у різних ракурсах та як цілісний феномен: диференціація як створення контекстів задля цілісного осмислення. Основні питання дослідження: «що таке патріотизм?», «як досліджувати патріотизм?», «у який спосіб реалізується патріотизм?». Висновуючи про важливість використання пропонованої дослідницької формули для патріотизму, автор звертає увагу на продуктивності застосування такого підходу в аналітиці процесів національної ідентифікації та проблем політичної ідентичності сьогодні. Тезою-висновком є міркування про актуальність та важливість розуміння здатності усвідомленого вияву своїх переконань, бажань і намірів закорінених у почутті патріотизму як окремих характеристик ідентичності. Методологічні положення статті напрацьовано та апробована в рамках колоквіуму «Культура пам’яті та патріотизм» стипендіатів Палати депутатів федеральної землі Берліну у 2020-2021 рр.
37
Хмелюк, Віта Степанівна. "МОДЕРНІЗАЦІЯ МОДЕЛІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В МІНІСТЕРСТВІ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ." Public management 28, no. 3 (April 12, 2022): 90–95. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-3(28)-13.
Full textAbstract:
Мета роботи. Публічно-управлінський прогрес суспільства потребує змін, пов’язаних із формуванням нової якості структури та функцій суспільних відносин. Модернізація включає у себе глобальні процеси, що відбуваються в усіх сферах життєдіяльності суспільства, які визначають його рівень готовності та здатності до еволюції. Метою дослідження є роз- криття механізмів модернізації моделі публічного управління Міністерства освіти і науки України. Методологія. Щоб досягнути мети дослідження, в роботі послідовно застосовуються три основні методологічні прийоми: неоінституціональний підхід, структурно-функціональний аналіз і системний підхід. Використання неоінституціонального підходу дозволяє дійти висновку, що в українському суспільстві наявні інституційні передумови для модернізації моделі публічного управління на основі теорії суспільного вибору. Модернізаційний розвиток інститутів при цьому представлено як свідомий вибір акторів змін в управлінській сфері. Завдяки структурно-функціональному аналізу стає можливим виокремлення складників публічного управління та їх функціональної спрямованості. Модернізація моделі публічного управління центрального органу виконавчої влади стосується не стільки існування деяких можливостей перетворення, скільки якості отримуваних освітніх послуг, тобто характеру функціонування певних інститутів, органів і структур. Використання системного підходу дозволяє розглянути два комплекси модернізаційних змін: у МОН як цілісну сукупність публічно-управлінських процесів, і в КМУ, який спрямовує та координує діяльність МОН. Наукова новизна. Дослідження характеризується двома основними положеннями науково-дослідницької новизни: з’ясовано інституційні передумови модернізації моделі публічного управління центральних органів виконавчої влади, а також окреслено публічно-управлінську модель ефективного функціонування МОН України. Висновки. Модернізація моделі публічного управління МОН уможливлюється у разі врахування опти- мізації інституційного та функціонального складників, а також завдяки вдосконаленню характеру функціонування Міністерства.
38
Кошелева, Наталя. "Розроблення критеріального апарату оцінювання психологічної компетентності майбутніх викладачів української мови та літератури." New pedagogical thought 107, no. 3 (December 6, 2021): 81–85. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-81-85.
Full textAbstract:
Стаття є частиною дослідження, присвяченого актуальній проблемі формування психологічної компетентності майбутніх викладачів української мови та літератури. Обґрунтовано необхідність цілеспрямованого формування означеної компетентності у майбутніх учителів-філологів у процесі підготовки в закладах вищої освіти. Проаналізовано різні підходи науковців до поняття «психологічна компетентність фахівців», а також запропоновано авторський підхід до сутності психологічної компетентності майбутніх викладачів української мови та літератури. Узагальнено наукові підходи до проблеми оцінювання сформованості різних аспектів компетентності майбутніх фахівців-філологів. Ґрунтуючись на результатах власних попередніх досліджень стосовно визначення змісту і структури психологічної компетентності, сформульовано пропозиції щодо розроблення критеріального апарату оцінювання її сформованості. Відповідно до структурних компонентів психологічної компетентності майбутніх викладачів української мови та літератури запропоновано використовувати такі критерії, як мотиваційно-особистісний, когнітивний, практичний та аутопсихологічний. Докладно схарактеризовано показники досліджуваної компетентності, наявність яких свідчить про сформованість її компонентів у майбутніх учителів. Зважаючи на розроблені критерії та показники виокремлено й обґрунтовано високий, середній та низький рівні психологічної компетентності майбутніх викладачів української мови та літератури.
39
ЧЕРВОНСЬКА, Лілія. "ЗНАЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ КЛАСИЧНОГО ТАНЦЮ” У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ-ХОРЕОГРАФІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 2020): 484–92. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-484-492.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості професійної підготовки студентів-хореографів вищих закладів освіти в процесі вивчення дисципліни “Теорія і методика викладання класичного танцю”. Актуалізовано проблему компетентісного підходу, що є основою підготовки майбутніх фахівців, який передбачає розвиток в особистості здатності орієнтування в розмаїтті складних ситуацій, вміння прогнозувати результати своєї діяльності й нести за них відповідальність, швидко змінювати один вид діяльності іншим, поєднувати виконання різних функцій. Розкрито сутність понять “професійна підготовка”, “компетентісний підхід”. Визначено основні нормативні документи забезпечення освітнього процесу професійної хореографічної підготовки здобувачів вищої освіти. Зміст професійної підготовки студентів-хореографів визначається освітньо-професійною програмою 024 “Хореографія” закладу вищої освіти, в якій визначається перелік освітніх компонентів циклу загальної та професійної підготовки, програмні компетентності та результати навчання, визначено вимоги до змісту та обсягу освітньо-професійної підготовки бакалаврів хореографії. Визначено спеціальні (фахові, предметні) компетентності та результати навчання, яких набувають здобувачі вищої освіти в процесі вивчення дисципліни “Теорія і методика викладання класичного танцю”. У дослідженні актуалізовано питання самостійної підготовки студентів-хореографів до уроку класичного танцю, розуміння ними особливостей структурної побудови та змісту дисципліни “Теорія і методика викладання класичного танцю” на різних етапах вивчення. Проаналізовано зміст та структурні компоненти побудови уроку класичного танцю. Визначено, що урок класичного танцю у вищих закладах освіти складається з чотирьох основних структурних компонентів: екзерсису біля станка, екзер¬сису на середині залу, adagio і allegro. Кожна частина уроку класичного танцю має свої завдання, спрямовані на вирішення загальної мети уроку та створють базис для подальшого відпрацювання та вдосконалення навчального матеріалу. Ключові слова: класичний танець, професійна підготовка, студенти-хореографи, компетентності, екзерсис, танцювальні рухи.
40
Piatnytska-Pozdnyakova, Iryna. "СЕМАНТИЧНІ СТРУКТУРИ ЯК МАРКЕРИ ФОРМУВАННЯ СМИСЛУ В МУЗИЧНОМУ ТВОРІ: АНАЛІТИЧНИЙ ПІДХІД." Музичне мистецтво і культура 2, no. 32 (January 11, 2022): 78–89. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2021-32-2-7.
Full textAbstract:
Мета роботи – виокремлення семантично значущих структур музичного тексту, що яскраво представляють оригінальний композиторський стиль, але не з погляду їхньої унікальності, а як складний багатошаровий семантичний простір. Методологія дослідження. Запропонована методика аналізу дозволяє не тільки зрозуміти складні семантичні процеси, які розгортаються в музичній тканині твору, виявити різностильові складові частини, сюжетні схеми та конструктивні моделі, що утворюють його інтертекстуальний простір, у якому віддзеркалено різні культурні тексти та позатекстова реальність, але й вийти на рівень усвідомлення світоглядних орієнтирів творчості композитора, що існує в контексті музичного дискурсу. Наукова новизна полягає у виявленні семантично значущих структурних елементів музичного тексту на дотекстовому, текстовому, позатекстовому, контекстовому й інших рівнях смислоутворення. Висновки. На прикладі аналізу трьох мініатюр “Postludien” сучасного українського композитора В. Сильвестрова розкрито семантично значущі структури музичних текстів; проаналізовано структурні елементи музичного мовлення композитора; виявлено міжтекстові асоціативні зв’язки на рівні фігур інтексту, проаналізовано їхню функцію в контексті музичного формоутворення, де вони набувають значення не тільки структурного компонента, але й семантичного зерна, навколо якого сконцентровано змістовні рівні музичного тексту. Це дозволило зрозуміти логіку та принцип організації музичного дискурсу другої половини ХХ століття, у контексті якого різні цитації й алюзії мисляться як важливий засіб конструювання смислу музичного тексту, що свідчить про володіння композитором особливим видом текстової імплікації. Практичне значення. Інформація може бути використана для подальшого дослідження та розроблення курсів лекцій і семінарів з історії та теорії української культури.
41
Яворський, Н. Б., and Н. А. Андрущак. "Моделювання дисперсійних співвідношень пористих композиційних матеріалів на підставі коміркових мікрорівневих структурних моделей." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 1 (February 27, 2020): 142–51. http://dx.doi.org/10.36930/40300125.
Full textAbstract:
Описано розроблений авторами набір засобів та алгоритмів їх використання для синтезу дисперсійних характеристик мікрорівневих коміркових моделей пористих композиційних матеріалів за допомогою використання інженерної системи числового аналізу COMSOL Multiphysics. Структуру композитів описано комірковими моделями, що будуються у вигляді тривимірних матриць комірок-вокселів. За достатньо великої дискретизації такі моделі дають змогу досліджувати будь-які структурні неоднорідності компонентів композиту. Розроблено засоби та алгоритм синтезу мікрорівневих структурних моделей та їх експорту в промислові інженерні системи числового аналізу методом скінченних елементів. Підсистема експорту базується на форматі даних NASTRAN, що забезпечує високий рівень інтеграції з майже всіма сучасними системами інженерних розрахунків, зокрема, таких, як COMSOL Multiphysics. На підставі моделі системи COMSOL, для дослідження електромагнітних хвиль у частотній області, розроблено алгоритм синтезу дисперсійних співвідношень для елементарних об'ємів композитів із перпендикулярними сторонами, що містять періодичні структури з довільною симетрією. Частковим випадком таких об'ємів є мікрорівневі моделі пористих композитів. Такий підхід дає змогу єдиним чином досліджувати багато складних структур, що становить наукову новизну та практичну цінність. Отримані результати добре узгоджуються з контрольними прикладами.
42
Яковлев, А., and O. Лісовиченко. "Підхід до використання методів СППР при розпізнаванні та ідентифікації транспортних засобів." Адаптивні системи автоматичного управління 1, no. 38 (May 31, 2021): 10–17. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.38.2021.232950.
Full textAbstract:
В даній статті проведено огляд застосування методів систем підтримки та прийняття рішень в компоненті детектування систем безпеки дорожнього руху. Системи підтримки та прийняття рішень досліджуються з 50-х років минулого століття, однак запропоновані в них підходи та методи досі не втрачають свою актуальність та активно використовуються при побудові інформаційних систем. Методи СППР надають структурні та конструктивні інструменти для побудови систем, що можуть ефективно вирішувати завдання в умовах невизначеності. В статті розглянуто підхід до вирішення завдання з детектування номерних знаків в компонентах розпізнавання та ідентифікації транспортних засобів систем безпеки дорожнього руху. Отримані результати продемонстровано на вирішенні практичного завдання та доведено ефективність запропонованого підходу.
Бібл. 13, іл. 8
43
Sumets, Alexander, Mykola Serbov, Ruslan Skrynkovskyy, Volodymyr Faldyna, and Karyna Satusheva. "Аналіз факторів впливу на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції." Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, no. 4 (December 20, 2020): 211–31. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.04.11.
Full textAbstract:
Мета. Метою виконаного дослідження є аналіз і систематизація факторів, які впливають на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції. Для досягнення цієї мети виконано експертне дослідження на предмет ідентифікації переліку факторів і встановлення їхньої відносної значущості; виділено структурні компоненти, які є спільними для усіх факторів, і застосовано кластерний аналіз для побудови кластеру факторів і дендриту; класифіковано фактори й побудовано метод урахування факторів під час формування обґрунтованих управлінських рішень.
Методологія / методика / підхід. Під час виконаного дослідження застосовано метод експертних оцінок, а саме метод анкетування для збору первинної інформації, необхідної для ідентифікування переліку факторів і встановлення їх відносної значущості. Для виявлення характеру зв’язків між факторами та їх групування застосовано кластерний аналіз (метод куль, специфікацію clast_izomorf_trec ППП Microsoft Excel) і структурно-процесний науковий підхід, що надало можливість побудувати кластери і дендрит факторів. Для формування класифікації факторів і формулювання сутності понять «потенціал факторів до зміни траєкторії умов, у яких формуються підприємницькі рішення» і «траєкторія зміни умов» застосовано системно-динамічний науковий підхід.
Результати. Доведено, що на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції впливає низка факторів, які доцільно класифікувати за змістом, характером, значущістю і структурною подібністю. Виділення цих класифікаційних ознак і відповідних їм груп факторів необхідне для уможливлення аналітичної обробки управлінської інформації. Ця інформація необхідна для прийняття управлінських рішень, що передбачають застосування технологій е-комерції. На відміну від інших, запропонована класифікація факторів побудована шляхом виявлення їхньої структурної подібності. Це стало підставою для введення в економічну науку понять «потенціал факторів до зміни траєкторії умов, у яких формуються підприємницькі рішення», «траєкторія зміни умов», а також розроблення методу урахування виділених факторів під час прийняття управлінських рішень.
Оригінальність / наукова новизна. Уперше введено в економічну науку поняття «потенціал факторів до зміни траєкторії умов, у яких формуються підприємницькі рішення» і «траєкторія зміни умов». Ці поняття сформульовано на основі ідентифікування структурної подібності факторів і вимірювання ізоморфних відстаней між ними. У категоріально-понятійному апараті економічного аналізу ці поняття уточнюватимуть предмет параметризації факторів. Набули подальшого розвитку: а) класифікація факторів, які впливають на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції, яка, на відміну від наявних, базується на виділенні класифікаційних ознак і, в їхніх межах, видів факторів; б) метод урахування факторів, який, відрізняється від наявних тим, що уточнює ізоморфну природу цих факторів і зв’язки між ними, що дозволяє параметризувати фактори й урахувати їх під час прийняття управлінських рішень.
Практична цінність / значущість. Побудована класифікація факторів і, на її основі, метод урахування цих факторів під час формування управлінських рішень є прикладним інструментом вибору оптимального управлінського рішення з ряду альтернативних. Запропонована класифікація та побудований метод можуть бути застосовані для моделювання прикладних програмних продуктів у ролі специфікації наявних систем підтримки прийняття рішень.
44
Koshchii O. "ОПТИМІЗАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СТРУКТУР ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ." Economic forum 1, no. 4 (November 24, 2021): 70–78. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-10.
Full textAbstract:
В статті розглянуто питання низької ефективності функціонування вітчизняних підприємств та обґрунтовано необхідність її підвищення. Виявлено неадекватність організаційних структур вітчизняних підприємств процесам, що відбуваються в реальній економіці, та негативний вплив цього на ефективність їх діяльності. Описано основні проблеми у формуванні організаційних структур вітчизняних підприємств та негативні наслідки до яких це призводить. Обґрунтовано необхідність оптимізації організаційних структур вітчизняних підприємств як передумови підвищення ефективності їх функціонування на ринку. Розкрито, що необхідність в оптимізації організаційної структури підприємства виникає у випадку суттєвих змінах ситуації на ринку, при зміні цілей і коригуванні стратегій підприємства, при досягненні підприємством певних етапів розвитку, коли існуюча структура стримує зростання. Визначено основні сучасні тенденції в розвитку організаційних структур підприємств. Наведено основні критерії за якими варто проводити оптимізацію організаційної структури підприємства. Розглянуто особливості вибору організаційної структури підприємства залежно від його виду. Описано основні етапи та принципи процесу оптимізації організаційної структури підприємства. Розглянуто основні підходи до оптимізації організаційної структури підприємства: функціональний підхід, організаційний підхід, процесний підхід, проектний підхід, бенчмаркінг. Проаналізовано практичну доцільність використання розглянутих підходів до оптимізації організаційної структури на вітчизняних підприємствах. Запропоновано використання програмного забезпечення для формування та оптимізації організаційних структур вітчизняних підприємств: ARISToolset, BonitaSoft, BPMN 2.0 CamundaModeler, Business Architect for ER/Studio, Erwin Business Process, Draw.io, FoxManager, IBM Rational System Architect.
45
Terenda, N. O., A. G. Shulgai, N. O. Slobodian, and L. M. Romanyuk. "МУЛЬТИСЕКТОРАЛЬНИЙ ПІДХІД У НАДАННІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА ІНФАРКТ МІОКАРДА ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 3 (November 15, 2019): 30–37. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.3.10589.
Full textAbstract:
Мета: обґрунтувати мультисекторальний підхід у наданні медичної допомоги хворим на інфаркт міокарда (ІМ).
Матеріали і методи. Використано методи системного підходу та системного аналізу для комплексного дослідження проблем надання медичної допомоги хворим на ІМ та концептуального моделювання для обґрунтування мультисекторального підходу в наданні медичної допомоги хворим на інфаркт міокарда.
Результати. Важливим доменом оптимізованої системи надання медичної допомоги хворим на ІМ є мультидисциплінарна робоча система з чітко визначеними структурними та організаційними технологіями, інтеграційними зв’язками, яка буде ефективно працювати та виконувати свої завдання тільки при застосуванні мультисекторального підходу.
Якісний та ефективний процес надання медичної допомоги пацієнтам з ІМ буде відбуватись тільки при наявності якісного та ефективного фундаменту, що включає процеси та рішення на рівні державних органів влади, територіальних громад, соціальних служб, громадських організацій та засобів масової інформації. Значну роль у боротьбі з факторами ризику (ФР) розвитку ІМ, ранній госпіталізації пацієнтів з ІМ, призначенні оптимального лікування відіграє соціальне середовище, в якому перебуває пацієнт.
Висновки. Міжсекторальна співпраця і міждисциплінарна структурна та функціональна координація дій у наданні медичної допомоги хворим на ІМ забезпечить рівноправний доступ пацієнтів до спеціальних медичних послуг, удосконалення та розширення комунікаційних зв’язків різної спрямованості, що дозволить покращити якість життя пацієнтам з ІМ.
46
Литвин, Валентина. "ІНСТИТУЦІЙНИЙ ТА ЦІННІСНИЙ РІВНІ АНАЛІЗУ ФЕНОМЕНА ІДЕНТИЧНОСТІ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 6 (July 6, 2021): 254–58. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.25.06.2021.044.
Full textAbstract:
Дана стаття пропонує досліджувати феномен ідентичності, використовуючи інституційно-ціннісний методологічний підхід. Цей підхід виходить з позицій неоінституційної та структуралістської теорій та розглядає неформальні інститути та цінності в якості проявів або маркерів ідентичності. Відповідно до цього підходу Цінності в якості певної структури лежать в основі та обумовлюють ідентичність та неформальні інститути, у той час як ідентичність і неформальні інститути взаємно визначають і формують один одного.
47
Попов, С. Е., О. В. Пуховий, and М. О. Жидкомлінов. "Модель системи логістичного забезпечення радіотехнічних військ Повітряних Сил Збройних Сил України та її загальна характеристика." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 4(45) (November 25, 2021): 75–81. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.45.09.
Full textAbstract:
На теперішній час у військовій справі під час проведення наукових досліджень широко використовуються різноманітні методи та прийоми моделювання операцій (бойових дій), процесів управління військами (силами), застосування різних видів озброєння, військової техніки та їх всебічного забезпечення, тобто передбачається використання відповідного науково-методичного апарату оцінювання різноманітних за своєю структурою та завданнями складних систем військового призначення. Застосування системного підходу до оцінювання таких систем припускає конкретного аналізу складу, структури та умов функціонування як самої системи, так і її структурних елементів (підсистем), які знаходяться між собою у структурній та функціональній залежності. Для підвищення інформативності оцінювання можливостей системи логістичного забезпечення радіотехнічних військ щодо виконання покладених на неї завдань в операціях (бойових діях), у загальному вигляді наведений її формальний опис, який з достатньою повнотою і точністю забезпечує опис основних процесів, що в ній циркулюють. Дослідження проведено з використанням відомих наукових методів, зокрема аналізу та синтезу, теорії ймовірностей та систем масового обслуговування.
48
Bukach , V. V., and N. V. Kaminska . "Структурна характеристика державної влади як інституту конституційного права України." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 2 (April 27, 2021): 19–28. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.02.02.
Full textAbstract:
Державна влада завжди була однією з найважливіших складових конституційного права. Проте саме поняття конституційно-правовий інститут державної влади, на жаль, належної теоретичної розробки в Україні не здобуло. Нові концептуальні підходи до дефініції державної влади в Україні вимагають заповнити цю прогалину, оскільки вивчення цього явища має не лише суто теоретичне, а й практичне значення у складний період розбудови Української держави.
Метою статті є розкриття змісту структурних елементів та обґрунтування правових категорій щодо функціонування державної влади як самостійного інституту конституційного права України, а також викладення власного бачення щодо оптимальної методологічної основи для визначення конституційного інституту державної влади. Розкриття змісту цих питань дає змогу визначити основні елементи, складові влади в Україні, які у своїй сукупності допоможуть сформулювати визначення цього конституційно-правового інституту.
Наукова новизна полягає у тому, що сучасний період розвитку України характеризується діяльністю органів державної влади в умовах парламентсько-президентської форми правління, а тому з огляду на зазначене виникає необхідність дослідити теоретичні питання щодо структурної характеристики самостійного конституційно-правового інституту конституційного права України та запропонувати новітні шляхи його удосконалення на основі інтеграції держави в європейський простір. Наукою конституційного права України не достатньо ґрунтовно досліджена структурна характеристика конституційно-правового інституту державної влади, а тому питання правових категорій, що розкривають її зміст, потребують подальшого вивчення та удосконалення.
Висновки. Державна влада як конституційно-правовий інститут є комплексним поняттям, яке розглядається як різновид поняття «соціальна влада», як інтелектуальне підґрунтя будь-якої системи політичного та юридичного знання. Зміст влади характеризується відносинами, що виникають між суб’єктами й об’єктами влади, у таких відносинах є дві сторони: передавання або нав’язування влади суб’єкта щодо об’єктів і підпорядкування об’єктів влади суб’єктам влади. Отже, структуру конституційно-правового інституту державної влади можна визначити як його внутрішню будову. Тобто, структура конституційного інституту державної влади говорить про те, як він побудований і з яких елементів складається. Структуру інституту державної влади розглядається з трьох точок зору: з погляду структури влади, з урахуванням принципу поділу влади і з урахуванням власної структури або структури відносин влади.
49
САМОСТЯН, Віктор. "ЕФЕКТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПІДХОДІВ ДЛЯ ІМІТАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ЛОГІСТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 15 (November 27, 2020): 127–33. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i15.400.
Full textAbstract:
В індустріально розвинених країнах імітаційне моделювання логістичних ланцюгів використовується досить широко і рахується звичайною складовою частиною проектів по створенню нових або реконструкції існуючих логістичних ланцюгів. В даній статті були розглянуті три підходи до імітаційного моделювання логістичних систем. Розглядалося застосування різних підходів імітаційного моделювання для оцінки ефективності логістичних процесів. Представлена узагальнена структура імітаційної моделі функціонування логістичної системи. Для її реалізації запропоновано використання трирівневого комплексу моделей, що використовують різні парадигми імітаційного моделювання. Були розглянуті та окреслені переваги кожного із підходів імітаційного моделювання логістичних процесів, зокрема: системний динаміка, дискретно-ситуативний підхід, агентний підхід. Визначено призначення моделей кожного підходу: системна динаміка – для проектування загальної структури логістичної системи; дискретно-ситуативний підхід – для поліпшення параметрів окремих логістичних процесів; агентний підхід – для незалежного територіально-розподіленого ланцюга поставок. Для прикладу було взято узагальнену імітаційну модель логістичної системи у вигляді «чорного ящика». Запропоновано приклад реалізації рівня дискретно-ситуативних моделей у вигляді трьох типових видів моделей. У середовищі імітаційного моделювання Arena розроблена мультипродуктова модель для оцінки базових показників ефективності логістичної системи: рівень обслуговування, середній рівень запасів, середній рівень затриманих замовлень, загальна кількість втрачених або затриманих замовлень.
В ході подальшої роботи планується наповнення запропонованого комплексу моделей з використанням всіх трьох підходів імітаційного моделювання. В цілому можна зробити висновок, що застосування переваг кожного із підходів імітаційного моделювання є перспективним і може бути використаний для широкого кола підприємств різних галузей діяльності.
50
Мартинюк, Іван, Олена Стаднічук, and Сергій Петрухін. "АЛГЕБРА ПРЕДИКАТІВ ЯК ОСНОВА ЛОГІСТИЧНО-ІНФОРМАЦІЙНИХ МОДЕЛЕЙ У СИСТЕМІ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЛОГІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 84, no. 1 (September 12, 2021): 221–39. http://dx.doi.org/10.32453/3.v84i1.812.
Full textAbstract:
У статті розглядається управління процесами, що є складовою логістичного забезпечення ЗС України. Як правило, вони частково структуровані, без чіткої взаємодії з іншими складовими та потребують прийняття складних рішень. Відповідно, на сьогодні розробка математичного забезпечення (моделей, методів, алгоритмів) системи підтримки прийняття рішень у логістичному забезпеченні потреб ЗС України, що враховують відповідні завдання та особливості ведення операцій, є потрібною, а їх впровадження – актуальним завданням. Матеріали статті передбачають можливість удосконалення системи логістичного забезпечення ЗС України шляхом розробки та впровадження логістично-інформаційних моделей системи підтримки прийняття рішень на основі алгебри предикатів. Проаналізовано наукові досягнення у галузі логістики, стан та сучасні погляди на питання логістичного забезпечення збройних сил в Україні та країн-членів НАТО. Запропоновано для розробки логістично-інформаційної моделі системи підтримки прийняття рішень використовувати функціонально-структурний підхід та метод компараторної ідентифікації, що дозволить перейти до єдиної математичної моделі ефективного інформаційного забезпечення особі, що приймає рішення. Рекомендовано застосування багатовимірної моделі зберігання та представлення інформації під час роботи з логістично-інформаційними системами, що дозволить забезпечити визначення всіх ієрархічних складових кожної з підсистем єдиної системи логістики Збройних Сил України. У результаті роботи таких моделей формується раціональний, обґрунтовано визначений вектор логістичного стану до конкретного об'єкта, процесів логістичного забезпечення чи ситуації, що склалась з врахуванням усіх впливів факторів зовнішньої й внутрішньої дії на кожний окремий елемент об’єкта спостереження і надається інформація особам, що приймають рішення. Здійснення інформаційно-аналітичної підтримки особам, які приймають рішення у галузі логістики має відбуватись завдяки наданню таким особам всебічної, необхідної та достатньої інформації для прийняття ефективного управлінського рішення щодо перебігу процесів у системі логістичного забезпечення, впливу внутрішніх і зовнішніх факторів, зворотних зв’язків системи логістично-інформаційних моделей. Представлення даних на основі логістично-інформаційних систем стає перспективним підходом щодо оптимізації управлінського рішення урегулювання відносин між різноплановими процесами логістичного забезпечення.