To see the other types of publications on this topic, follow the link: Структури організації.
Journal articles on the topic 'Структури організації'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Структури організації.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Пономаренко, Тетяна. "СТРУКТУРА ОСВІТНЬОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК ОБ’ЄКТ УПРАВЛІННЯ." Public management 19, no. 4 (May 29, 2019): 217–27. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-4(19)-217-227.
Full textAbstract:
Визначена та проаналізовано розгляду аналізу та сутність, зміст структури освітньої організації. Розглянуто навчальний заклад як об’єкт управління, а також концептуальні підходи до побудови організаційної струк- тури та структури управління навчальним закладом. Змодельовано організа- ційну структуру та структуру навчального закладу. Визначено, що управлін- ня сучасними навчальними закладами має ґрунтуватися на методологічних засадах як системі положень, в основі яких лежить чітке розуміння законів, закономірностей, принципів, на використанні різноманітних підходів як су- купності способів, прийомів розгляду управлінських проблем, які повніше забезпечують теоретичну основу управління. Обґрунтовано, що навчальний заклад — це організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освіт- ній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення осо- бистості. Навчальний заклад є ланкою системи освіти та інституційною ос- новою педагогіки. Доведено, що структура управління навчальним закладом обумовлена його структурою і є складною. Складність зумовлюється об’єк- тивними чинниками — розміром, об’єктом, диференційованими напрямами роботи тощо. Так, в організаційній структурі загальноосвітнього навчального закладу виділяються три рівні: директор, заступники директора, керівники методичних об’єднань, психологи, соціальні педагоги, організатори вихов- ної роботи. Деякі вчені виділяють четвертий рівень, до якого відносять ор- гани класного і шкільного самоврядування, щоб підкреслити суб’єкт-суб’єк- тні зв’язки. Але керівники методичних об’єднань працюють здебільшого на громадських засадах, а функції психологів, соціальних педагогів, організа- торів виховної роботи є тільки частково управлінськими, учнівське само- врядування скероване трьома попередніми рівнями. Тому фактично управ- лінська функція виконується директором і його заступниками з делегуванням повноважень іншим членам колективу. Такий тип управління називається лі- нійним, а директор і його заступники лінійними керівниками.
2
БУТИЛІНА, Олена, and Ірина ЄВДОКИМОВА. "ОРГАНІЗАЦІЙНІ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ У СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБАХ." Humanitas, no. 3 (October 28, 2021): 25–31. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.3.4.
Full textAbstract:
Стаття містить аналіз організаційних структур управління у соціальних службах. Метою роботи є визна- чення особливостей організаційної структури управління у соціальній службі й оцінка можливостей побудови гнучких структур управління з урахуванням вимог зовнішнього оточення та тенденцій розвитку соціальної роботи в Україні. У контексті трансформації змістового наповнення професійних функцій соціальних пра- цівників і часткової зміни формату їх роботи актуалізується потреба у формуванні іншої моделі управління у соціальних службах. У статті було використано сукупність методів і прийомів наукового пізнання, а саме: методи аналізу та теоретичного узагальнення, системного аналізу. Шляхом дослідження структури та характеру управлін- ських зв’язків у соціальних службах визначено домінуючу модель управління – лінійно-функціональну. Їй прита- манні певні переваги та недоліки, зокрема опір змінам і втрата гнучкості реагування на зміни у зовнішньому середовищі. Це знижує ефективність роботи соціальної служби та доводить необхідність запровадження іншого підходу до менеджменту. У статті охарактеризовано декілька чинників, що впливають на систему управління і закріплюють ієрархічні відносини у цих організаціях. Відзначено, що недержавним організаціям соціальної сфери притаманна більша гнучкість, мобільність і здатність відповідати на виклики оточення. У статті визначено організаційну структуру управління соціальної служби та чинники, які її характеризують. Наведено декілька рекомендацій щодо оптимізації системи управління соціальної служби, а саме: 1) поступовий відхід від лінійно-функціональної моделі до мобільної системи, котра працює за принципом проєктів; 2) упро- вадження посади менеджера з персоналу у соціальних службах, що дозволить ефективно розв’язувати питан- ня соціального розвитку організації та персоналу; 3) активне налагодження зв’язків державних і недержавних структур із метою глибшого розуміння змін зовнішнього середовища і можливостей урахування їх у діяльності. Авторками визначено перспективний напрям досліджень – розробку основ актуальної моделі управління у соціальних службах і цілісної стратегії роботи з персоналом у межах менеджменту організації з урахуван- ням вимог зовнішнього середовища. Організаційна структура управління соціальних служб в Україні є недостатньо ефективною з огляду на умови, що інтенсивно змінюються. Система управління вимагає удосконалення у напрямі створення цілісної моделі менеджменту персоналу й активної співпраці з організаціями недержавного сектору.
3
Демидюк, О. "Модель організації Вищої ради правосуддя: теоретико-прикладний аналіз." Юридичний вісник, no. 2 (August 26, 2020): 219–25. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.1726.
Full textAbstract:
Стаття відображає результати наукового аналізу існуючої організаційної структури (моделі) Вищої ради правосуддя.
Констатується, що в результаті внесення у 2016 р. змін до Основного Закону держави щодо правосуддя відбулася реорганізація Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя (ВРП). Значна концентрація у ВРП широкого кола різноманітних повноважень, зокрема й щодо питань суддівської кар'єри, істотно змінила статус і роль цього органу у системі судової влади порівняно з попередніми роками його діяльності. Це привернуло увагу до діяльності ВРП не лише науковців, а й нового складу парламенту. Незважаючи на відносно нетривалий час роботи оновленого органу суддівського врядування, законодавець вирішив створити у її структурі новий орган. Цей крок зазнав критики з боку міжнародних інституцій, а Конституційний Суд України визнав відповідні законодавчі положення неконституційними.
Автор зазначає, що організаційна структура ВРП зумовлена, перш за все, її законодавчо визначеним статусом і повинна повноцінно та ефективно забезпечувати виконання покладених на неї функцій. Повною мірою їх реалізує пленарний склад ВРП. Водночас на структурні одиниці ВРП покладається реалізація лише окремих із них, що постають як конкретні завдання.
На підставі системного аналізу норм чинного законодавства та локальних актів ВРП зроблено висновки про те, що існуюча структура ВРП організована з урахуванням (під впливом) трьох чинників: 1) міжнародних стандартів; 2) чинного законодавства України; 3) ініціативи ВРП, зумовленої потребою ефективного функціонування. Вона є динамічною та мобільною. При цьому її основу становлять сталі структурні елементи, існування яких прямо передбачене законом. Утворення інших органів у структурі ВРП можливе як результат законотворення або локального нор-мотворення.
Автор наголошує, що підходи до зміни структури ВРП як органу, відповідального за забезпечення незалежності судової влади в державі, повинні бути виваженими та такими, що не посягають на фундаментальні цінності демократичної держави, не створюють загрози невиправданого запровадження контролю над ним. Вони повинні бути спрямованими на оптимізацію роботи ВРП та забезпечення ефективної реалізації її функцій.
4
Gudym, N. G. "Екоморфічна організація ґрунтової мезофауни псамофітного степу на арені р. Дніпрo." Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель 46 (June 6, 2019): 123–30. http://dx.doi.org/10.15421/411720.
Full textAbstract:
Надано характеристику екоморфічної організації ґрунтової мезофауни псамо-фітного степу на арені р. Дніпро у межах природного заповідника «Дніпровсько-Орільський». Степанти складають основну частину ценоморфічної структури тва-ринного населення псамофітного степу. Гігроморфічна структура характеризуєтьсяяк перехідна від ксерофілів до мезофілів. У трофічній структурі безумовними домі-нантами є фітофаги.
5
Соколовський, Олександр Олександрович. "СТРУКТУРНІСТЬ ПРАВОВОЇ СВІДОМОСТІ ЯК ОСНОВОПОЛОЖНА ОЗНАКА, ЩО ВИЗНАЧАЄ ЇЇ ЗМІСТ." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 25 (November 26, 2019): 60–66. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i25.870.
Full textAbstract:
Правосвідомість як складне структурне формування характеризується шляхом поступового та послідовного розкриття складових частин, які логічно та функціонально пов'язані між собою та утворюють цілісну організацію. Актуальність даного питання виражається в тому, що виділення структури правової свідомості допомагає краще зрозуміти її місце в житті як суспільства, так і окремого індивіда, в системі соціально-нормативного регулювання.
В статті здійснено аналіз структури правосвідомості як її ключової характеристики на основі поглядів вчених стосовно цього питання. Здійснено теоретичне узагальнення та систематизація уявлень про структуру, функції, механізми формування й реалізації регулятивних засад правосвідомості. Правосвідомість, відображаючи об'єктивні потреби суспільного розвитку, є передумовою і регулятором поведінки людини, додає цілеспрямованого характеру діяльності. Висловлена думка щодо систематизації наявних знань з приводу даного питання, відповідно до якої у структурі правової свідомості виділяють правову психологію та правову ідеологію, як керівні елементи, а також правову поведінку — складову, яка обумовлюється ідеологічними та психологічними факторами. Встановлено взаємовплив, взаємозв’язок складових елементів, їх роль в процесі реалізації функцій правової свідомості. Показана відносна самостійність структурних елементів правової свідомості щодо суспільного буття.
Показано, що елементи правосвідомості не просто знаходяться в певних відносинах, а й обов’язково обумовлюють один одного, що дозволяє конкретній системі перебувати в процесі безперервного розвитку. Визначено, що правосвідомість функціонує як складна динамічна система, яка включає в себе правові ідеї, знання, відчуття, переконання, якими оперує її суб’єкт. Охарактеризовано значення кожного з елементів правосвідомості для організації та оформлення суспільної правової реальності. Обгрунтована роль наукового пізнання у справі ліквідації розриву між правосвідомістю і досягнутим рівнем розвитку суспільних відносин.
6
Майданенко, Світлана. "Аналіз структури організації методичної роботи в педагогічному училищі." Освітній вимір 39 (November 21, 2013): 227–32. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v39i0.3061.
Full textAbstract:
Майданенко С. В. Аналіз структури організації методичної роботи в педагогічному училищі.
У статті розмежовано внутрішню та зовнішню організацію методичної роботи в педагогічному училищі. Конкретизовано рівні внутрішньої організації методичної роботи.
7
Мєдвєдєва, Ольга, and Дар'я Лікарчук. "РОЛЬ ООН У ВРЕГУЛЮВАННІ МІЖНАРОДНИХ КОНФЛІКТІВ." Молодий вчений, no. 4 (92) (April 30, 2021): 245–47. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-52.
Full textAbstract:
Метою даної роботи є ознайомлення та визначення сутності історії створення перших міжнародних організації, вивчення специфіки їхнього розвитку та співпраці на міжнародній політичній арені. Детальне вивчення та розглядання найбільшої та найвпливовішої міжнародної організації сучасності, такої як Організація Об'єднаних Націй (ООН). Історія міжнародних організацій їхні суть, принципи створення та робота, а також, цілі є важливими компонентами для вивчення у світі міжнародних відносин. Вивчення даної теми дає змогу дипломату зрозуміти структури міжнародних відносин у світі. Протягом усієї історії людство шукало шляхи вирішення тих чи інших питань та протиріч, які стосуються міжнародних характеру.
8
Панченко, В. А., and О. П. Панченко. "ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПОБУДОВИ МАТРИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 65 (January 28, 2022): 97–103. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-13.
Full textAbstract:
У теорії та практиці менеджменту персоналу залишається недостатньо ґрунтовно розкрита специфіка організаційного проектування, особливо для виробничих підприємств. Передбачається, що застосування матричної організаційної структури управління в умовах впровадження інновацій може вирішити проблеми бюрократії, недисциплінованості, нераціональної організації праці, одночасно зменшуючи фінансові витрати на управління персоналом. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні вдосконалення системи управління персоналом шляхом створення матричної організаційної структури управління в умовах впровадження інновацій. Для того, щоб бізнес ефективно, злагоджено та систематично працював, він потребує планової структури, яка відповідає меті, завданням, стилю, розмірам та комерційним операціям підприємства. Обґрунтовано, що організаційна структура управління підприємством є одночасно: системою елементів для досягнення конкретних бізнесцілей; соціальним об’єктом керівництва; формою взаємодії усіх елементів (ланок, рівнів) управління. Обґрунтовано, що інновації являють собою новостворені або удосконалені конкурентоздатні технології, продукцію або послуги, які суттєво поліпшують структуру та якість виробничих процесів, соціальної сфери підприємства. Визначено, що менеджери можуть впроваджувати різні удосконалення, інновації, здійснювати модернізацію системи управління персоналом, перерозподіляти ресурси, розширювати та укрупнювати різні відділи, що вимагає якісної зміни організаційної структури. Визначено, що матрична організаційна структура виробничого промислового підприємства має відповідати програмно-цільовому характеру проектної господарської діяльності. Побудовано проект та визначено переваги та недоліки застосування матричної організаційної структури управління підприємством в умовах впровадження інновацій. Доведено, що матричну організаційну структуру для виробничого підприємства можна ефективно використовувати в умовах високого рівня невизначеності і динамізму ринкового середовища при впровадженні інновацій. Це дозволить визначити зміни цілей і завдань, розробку нової стратегії бізнесу, досягти низького рівня структурованості проблем, мотивації працівників при проектуванні робіт. Організаційна структура управління підприємством являє собою соціально-виробничу систему, яка складається з рівнів та органів менеджменту, підпорядкованих робочих елементів (відділів, цехів, служб, структурних підрозділів) та передбачає їх взаємозв’язок, які забезпечують реалізацію стратегічних цілей бізнесу підприємства. За результатами проведеного дослідження можна стверджувати, що матрична організаційна структура управління відповідає основним вимогам реалізації інноваційних проектів у межах всього підприємства і націлена на розвиток бізнесу. При цьому досягається одночасно вертикальна, функціональна спеціалізація і проектно-цільова інтеграція всіх працівників та менеджерів підприємства, що призводить до зменшення кількості помилок в управлінні персоналом. Перспективами подальших досліджень можуть стати обґрунтування та проектування організаційної структури відділу економічної безпеки інноваційного підприємства.
9
Kirylenko , V., and O. Mejko . "КОМПЛЕКСНИЙ МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ШТАТНИХ СТРУКТУР ПРИКОРДОННИХ ПІДРОЗДІЛІВ." Актуальні Проблеми Державного Управління, no. 1(57) (May 26, 2020): 53–64. http://dx.doi.org/10.34213/ap.20.01.06.
Full textAbstract:
Проаналізовано проблему функціонування механізму державного управління організаційно-штатною структурою прикордонного підрозділу, а також Стратегію розвитку МВС України та Державної прикордонної служби. Визначено механізм державного управління в прикордонній сфері діяльності та розкрито його структуру. Зазначено, що якісна реалізація комплексного механізму державного управління забезпеченням формування організаційно-штатної структури прикордонних підрозділів можлива лише за умов якісної організації інформаційно-аналітичної діяльності.
10
Сироткіна, O., М. Алексєєв, Л. Мещеряков, and Б. Мороз. "Методи роботи з «великими даними» на основі застосування теорії «m-арних кортежів»." КОМП’ЮТЕРНО-ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ОСВІТА, НАУКА, ВИРОБНИЦТВО, no. 36 (November 28, 2019): 140–52. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2019-36-20.
Full textAbstract:
Статтю присвячено питанням створення і застосування математичних методів роботи з «великими даними» з метою мінімізації задіяних часових і обчислювальних ресурсів для структури організації даних типу «m-арні кортежі на основі впорядкованих множин довільної потужності». Проведено огляд і виконано аналіз математичних методів, які використовуються при вирішенні завдань даного класу. Сформульовані деякі властивості структури організації даних типу «m-арні кортежі на основі впорядкованих множин довільної потужності», які є наслідком логічних правил формування даної структури. Виведено набір функціональних залежностей між m-арними кортежами на основі їх розташування в структурі, яка визначається парою індексів (j, m) при приватних початкових умовах. Наведено наочну ілюстрацію графа булеана. Обкреслено вершини графа, визначені за допомогою виведених аналітичних залежностей, як елементи булеана, які включають в себе один і той же загальний елемент при приватних початкових умовах. Розраховано порівняльну оцінку часу виконання описаного в статті методу роботи з "великими даними" та методів-аналогів. Отримано логічні висновки про вплив досліджуваних властивостей та методів роботи зі структурою типу «m-арні кортежі на основі впорядкованих множин довільної потужності» на мінімізацію задіяних обчислювальних ресурсів.
11
Семаніва, Ю. В. "ВНУТРІШНЯ ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МОРСЬКОЇ АРБІТРАЖНОЇ КОМІСІЇ ПРИ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВІЙ ПАЛАТІ УКРАЇНИ." Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 12 (May 6, 2019): 339–48. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v12i0.241.
Full textAbstract:
Зазначена стаття досліджує питання внутрішньої організації роботи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України. Розглянуто основні засади внутрішньої організації роботи Морської арбітражної комісії як автономної структури, яка діє на підставі положення, що є частиною Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж». У статті проаналізовано внутрішню організаційну структуру та розглянуто всі її складові. Зокрема проаналізовано повноваження та правовий статус Голови МАК і його заступників, Президії МАК, Секретаріату МАК та арбітрів. Зроблено висновок про те, що МАК за внутрішньою організацією роботи поєднує у собі специфічні ознаки внутрішньої організації роботи громадських організацій та внутрішньої організації роботи державних органів.
This article investigate a question concerning an internal organization of the Maritime Arbitration Commission at the Chamber of Commerce in Ukraine. The basic principles of internal organization of the Maritime Arbitration Commission as an autonomous structure, which operates under the provisions of that part of the Law of Ukraine «On International Commercial Arbitration*. The article analyzes the internal organizational structure and describe all of its components. The report analyzes the powers and legal status Chairman and his deputies, the Bureau, Secretariat and arbitrators. It is concluded that the internal organization of Maritime Arbitration Commission combining specific features of the internal organization of the NGOs and the internal organization of the government bodies.
12
Сорочан, А. В. "ОРГАНІЗАЦІЯ І ПЛАНУВАННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ШАХРАЙСТВА, ЩО ВЧИНЯЄТЬСЯ НА ПЕРВИННОМУ РИНКУ НЕРУХОМОСТІ." Juridical science, no. 2(104) (July 15, 2021): 454–61. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.51.
Full textAbstract:
Актуальність статті полягає в тому, що останні 10 років набирають обертів кримінальні правопорушення, пов’язані із застосуванням обману при укладанні угод щодо нерухомості. Такі дії вчиняються не тільки на вторинному ринку нерухомості, коли об’єкт вже існує і на нього є право володіння у певної особи, а й на первинному ринку нерухомості, коли об’єкт нерухомості виникає внаслідок будівництва. Правоохоронні органи не встигають адаптуватися під постійні стрімкі зміни у законодавстві та відпрацьовувати чіткий алгоритм, який сприятиме здійсненню дієвих заходів щодо запобігання таким проявам. Існують певні прогалини й в методиці розслідування, що не може так швидко адаптуватися під реальні потреби сьогодення. Вирішення організаційних питань, що виникають в процесі розслідування злочинів вказаної категорії, є одним з найважливіших напрямків слідчої діяльності. Водночас, створенню надійної організаційної структури має передувати оптимальне планування, управління і ефективна тактика розслідування. Метою статті є аналіз наукових підходів до поняття та структури організації та планування розслідування, а також визначення основних організаційних заходів при розслідуванні шахрайств на первинному ринку нерухомості. Проаналізовано наукові підходи, поняття та ознаки категорії «організація розслідування кримінальних правопорушень», види організації розслідування, взаємозв’язок понять «організація» та «планування» досудового розслідування. Увага приділяється описанню структурних елементів організації розслідування шахрайств на первинному ринку нерухомості. Пропонуються напрями розслідування, залежно від типових слідчих ситуацій. Наголошено, що організувати будь-яку діяльність та скоординувати дії всіх учасників означає належно спланувати, упорядкувати і проконтролювати хід виконання таких дій. Проте, аналіз криміналістичної літератури свідчить про дискусійність питань співвідношення понять «організація розслідування» та «планування розслідування». Предметом дискусії є як елементи організації та планування розслідування, так і пріоритетність кожної з діяльності.
13
Kudlach, Vira. "Вплив мережевих комунікативно-інформаційних технологій на трансформацію суспільства." Multiversum. Philosophical almanac, no. 3-4 (May 18, 2018): 31–40. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.3-4.04.
Full textAbstract:
У статті досліджується вплив науково-технічних досягнень, зокрема, сучасних мережевих комунікативно-інформаційних технологій на формування сітьової організації суспільства. Мережа, як нова якість соціальної комунікації, трансформує інститути і практики сучасного суспільства, формує новий посткласичний підхід до аналізу суспільства. Мережева організація суспільного життя має певні переваги щодо попередніх форм організації (централізованих та ієрархічних структур). Вона більш мобільна, децентралізована, гнучка, дещо змінює методи і способи управління. Мережі – більш рухливі і адаптивні форми організації, здатні зростати разом із своїм оточенням. В таких системах з багатьма розгалуженими вузлами, як точок перетину ліній зв’язку легше здійснюється координація. Нова техніка і технологія, втілені в практику суспільного та індивідуального життя, породжують нові соціальні явища та їх нові якості. Мережа стає основою просторової структури соціального життя. Сучасне суспільство вибудовується за моделями, що задаються технологіями системної інтеграції процесів обробки і передачі інформації.
14
Квітка, Тетяна. "Зміст та структура самоосвітньої діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів." Освітній вимір 41 (May 8, 2014): 68–73. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2895.
Full textAbstract:
Квітка Т. В. Зміст та структура самоосвітньої діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів.
У статті проаналізовано сутність понять «самостійна робота студентів» та «самоосвітня діяльність», з’ясовано різницю між ними. Надається оглядова характеристика складників структури самоосвітньої діяльності студентів ВТНЗ, яка може здійснюватися під час вивчення ними математичних дисциплін. Автор розглядає логіку організації самоосвітньої діяльності, надає характеристику структурно-орієнтованого, інформаційно-стимулювального та практико-творчого етапів самоосвіти з урахуванням дидактичних особливостей кожного з них.
15
Христинець, Н., Н. Чернящук, О. Міскевич, Ю. Повстяна, and М. Довгонюк. "Технології апаратної віртуалізації мікропроцесорів Intel." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 40 (September 24, 2020): 158–63. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-40-24.
Full textAbstract:
Розглянуті особливості структури мікропроцесорів архітектури Nehalem: контролер пам'яті, ієрархію кешу, TLB та організацію доступу до пам’яті. Подано технічні характеристики процесорів на сокеті LGA1156 в межах одного модельного ряду як результати тестів даної архітектури та досліджено методи організації віртуальної пам’яті.
16
Баніт, Ольга. "ГОТОВНІСТЬ ТОП-МЕНЕДЖЕРІВ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ДО ФОРМУВАННЯ ПРОЕКТНИХ КОМАНДНИХ СТРУКТУР." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, no. 15 (January 20, 2020): 37–78. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(15).2019.67-78.
Full textAbstract:
Автором обгрунтовано актуальність досліджуваної проблеми. З’ясовано, що топ-менеджери проектів відіграють ключову роль у створенні високоефективних проектних команд. Створення й функціонування проектної командної структури є багатоступінчастим і тривалим процесом, який охоплює низку етапів: формування й становлення команди, на якому відбувається знайомство й розподіл командних ролей, розвиток команди, у процесі якого відбувається згуртування, налагоджується взаєморозуміння, продуктивна діяльність команди, завдяки якій досягається ціль проекту, розформування/реорганізація команди. Готовність топ-менеджера до формування проектної командної структури визначається такими ключовими критеріями як: розуміння переваг командної роботи, уміння ефективно розподіляти ролі в команді, навички організації командних процесів, зорієнтованість на результат з урахуванням стратегічних цілей організації. Кожен з цих критеріїв має показники, аналіз яких проведено у цій статті.
Ключові слова: топ-менеджер, готовність; проектна команда; рольова структура команди, стадії життєвого циклу.
17
ВЄДЄНЄЄВ, Дмитро, and Андрій СЛЮСАРЕНКО. "ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ЗАСАД І АРСЕНАЛУ АСИМЕТРИЧНОГО (“ГІБРИДНОГО”) ПРОТИБОРСТВА У ПЕРІОД МІЖБЛОКОВОГО ВОЄННО-ПОЛІТИЧНОГО ПРОТИСТОЯННЯ У СВІТІ (1946–1990)." Східноєвропейський історичний вісник, no. 21 (December 24, 2021): 172–87. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.21.246908.
Full textAbstract:
Мета статті полягає у виявленні формування в період “холодної війни”, глобального протистояння у світі та розпаду світової колоніальної системи комплексу концептуальних засад, відповідних воєнно-політичних структур, а також специфічної стратегії, форм і методів військової та спеціальної діяльності, що лягли в основу доктрин й арсеналу сучасної асиметричної (“гібридної”, неконвенційної) конфліктності. Методологічну основу праці становлять методи класифікації, типології, структурно-системний, історико-порівняльний, історико-типологічний, історико-генетичний, методи військово-спеціальної науки, безпекознавства, політичної конфліктології. Наукова новизна полягає у спробі авторів впорядковано дослідити на історичному матеріалі часів “холодної війни” формування доктринальних передумов й стратегії, комплексу спеціальних структур та методів деструктивної діяльності, котрі знайшли своє структуроване втілення у “гібридних” конфліктах початку ХХІ ст. Висновки. У період “ІІІ світової”, або “холодної війни” (1946–1990) нечуваного розвитку сягнули парадигми, форми і методи гібридного протиборства, його доктринальні й концептуальні засади, відповідні теоретико-методологічні, науково-практичні та технологічні засади. Спеціальні служби, афільовані з ними “неурядові організації” та парамілітарні (іррегулярні) структури, профільні аналітико-прогностичні та науково-дослідні центри, медіа-структури стали здатні цілеспрямовано впливати на зміну політичної реальності в національному, міждержавному і транснаціональному вимірах.
Відбулося якісне удосконалення військ спеціального призначення, котрі перетворилися на важливий (інколи – вирішальний) фактор ведення локальних війн і збройних конфліктів, участі у комплексних спеціальних операціях, розгортання керованих іррегулярних збройних формувань. Розпочинається новий якісний етап в організації “елітних військ” – їх реорганізація в сили спеціальних операцій як автономний компонент збройних сил. У складі ССО подальшого серйозного розвитку набули підрозділи (структури) інформаційно-психологічної боротьби та роботи із цивільним населенням.
У період міжблокового протистояння у повоєнному світі, стрижнем якого виступала саме війна психологічна, суттєвого й зростаючого значення набули методи (механізми) впливу на сферу управління колективною діяльністю людей, переформатування масової свідомості та світогляду за рахунок маніпулювання свідомістю людини і створення віртуальної реальності через застосування сучасних інформаційних та соціально-культурних технологій.
На основі потужної спадщини планетарного протистояння суспільних систем та міжблокової конфронтації 1946–1990 рр. склалися численні стратегічні, тактико-технологічні й інформаційно-когнітивні передумови для формування нового якісного типу конфліктності – “гібридної”, у розумінні синтезування різноманітних новітніх форм і методів деструктивної діяльності та їх комплексного, скоординованого застосування.
Набули розвитку такі сутнісні ознаки “гібридного” протистояння, як відсутність оформлення відповідно до міжнародного права війни, використання антиурядових організацій та рухів, незаконних збройних формувань, течій сепаратистського характеру, екстремістських угруповань, деструктивних спільнот тощо, пріоритетна роль спеціальних служб, сил спецоперацій, застосування інших методів невійськового тиску на державу-жертву, включаючи дипломатичні, фінансово-економічні, гуманітарні та інші. Основними рушійними силами асиметричної стратегії ставали неурядові організації, повстанські й “опозиційні” рухи, сили спецоперацій, сили і засоби психологічних операцій, а наголос у стратегії змішувався на користь спецоперацій та конфліктів малої інтенсивності.
18
Kovalenko, Igor. "Особливості популяційної організації домінантів трав’янистого ярусу лісових екосистем Національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» (на основі віталітетного аналізу)." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 12 (November 3, 2018): 15–19. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2015-313-15-18.
Full textAbstract:
Віталітетна структура популяції – це її важлива характеристика. Дослідженнями охоплено популяції п’яти видів рослин лісових екосистем Національного природного парку «Деснянсько-Старогутський»: Aegopodium podagraria L., Asarum europaeum L., Carex pilosa Scop., Molinia caerulea (L.) Moench., Stellaria holostea L. Порівняльний аналіз віталітетної структури популяцій клоноутворювальних рослин трав’янистого ярусу в лісових асоціаціях засвідчує, що їхні віталітетні спектри широко варіюють, а це вказує на чутливість віталітетної структури популяцій до еколого-ценотичних умов й обумовлює високу інформативну цінність віталітетного аналізу. Одержані оцінки віталітетної структури популяцій досліджуваних видів, які є домінантами в лісових екосистемах Національного природного природного парку «Деснянсько-Старогутський», можуть бути вихідними показниками під час організації моніторингу в цьому національному парку та для порівняння стану популяцій до уведення режиму заповідності та після.
19
Фролов, В. С., and В. М. Семененко. "Організація територіальної оборони України в умовах гібридної війни з Росією." Наука і оборона, no. 2 (August 18, 2021): 8–16. http://dx.doi.org/10.33099/2618-1614-2021-15-2-8-16.
Full textAbstract:
В умовах можливого широкомасштабного вторгнення збройних сил Російської Федерації на територію України гостро постає питання організації територіальної оборони в умовах гібридних загроз. Реальну сутність сучасної агресивної політики Росії відображають описані в статті чотири основні напрями загроз національним інтересам України та наведена послідовність основних заходів гібридної агресії Російської Федерації проти України. Організація системи територіальної оборони як складової системи оборони України є недостатньо вивченим елементом організації оборони України. Основні проблеми організації системи територіальної оборони в Україні, закордонний досвід, можливі завдання та варіант структури територіальної оборони України наведені в даній статті. Актуальність статті підтверджує поданий 25 травня 2021 р. Президентом України до Верховної Ради України проєкт Закону «Про основи національного спротиву».
20
Гогонянц, Спартак, and Євген Руденко. "Методика обгрунтування структури експертно-навчальної системи військового призначення." Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 41, no. 2 (September 30, 2021): 31–40. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-41-2-31-40.
Full textAbstract:
Сучасні темпи розвитку інформаційних технологій створили передумови для появи широкого спектру інструментів надання освітніх послуг із використанням технологій дистанційного навчання. Це підтверджується активізацією використання систем дистанційного навчання в умовах санітарно-епідеміологічних обмежень та необхідністю гострої економії коштів. Аналіз існуючих систем дистанційного навчання вищих військових навчальних закладів показав, що їх структура не досконала і потребує уніфікації процесу їх побудови з метою забезпечення ефективності підготовки військового фахівця. Реалізація цього процесу вимагає застосування теоретико-прикладних інструментів побудови структури експертно-навчальної системи військового призначення в системі дистанційного навчання вищих військових навчальних закладів. Головною причиною наявності зазначеного факту стала нераціональна побудова структури експертно-навчальної системи військового призначення в системі дистанційного навчання вищих військових навчальних закладів.
Виходячи із цього, метою даної роботи є формування типової науково обґрунтованої структури експертно-навчальної системи військового призначення вищого військового навчального закладу для забезпечення надання якісних сучасних освітніх послуг з використанням інформаційних технологій. У роботі використані методи: аналізу – під час дослідження особливостей структури систем дистанційного навчання вищих військових навчальних закладів з урахуванням досвіду провідних країн світу; формалізації – для змістовного опису процесу функціонування системи дистанційного навчання; таксономії – для багатовимірного порівняльного аналізу структур системи дистанційного навчання вищого військового навчального закладу; синтезу – для формування типової структури експертно-навчальної системи військового призначення. Розроблена методика визначення доцільного варіанту побудови структури експертно-навчальної системи військового призначення в системі дистанційного навчання вищого військового навчального закладу, що базується на процедурах багатовимірного порівняльного аналізу показників якості функціонування показників. За результатами застосування методики розроблена типова структура експертно-навчальної системи військового призначення системи дистанційного навчання вищого військового навчального закладу та вироблені рекомендації щодо організації роботи системи дистанційного навчання вищого військового навчального закладу. Використання раціональної структури експертно-навчальної системи військового призначення дає можливість розв’язувати складні та проблемні ситуації у процесі підготовки військових фахівців вищих військових навальних закладів. Цей факт дозволяє усунути обмеження у практиці побудови структури експертно-навчальної системи військового призначення і створює нову можливість охопити ширший спектр факторів, що впливають на якість роботи. Застосування цієї методики дозволяє системі дистанційного навчання вищого військового навчального закладу прогнозувати результати спільного функціонування відповідних підсистем системи дистанційного навчання з урахуванням їх внеску в загальний результат.
21
Дроздов, С. С., Г. В. Пєвцов, and А. В. Тристан. "Методика проведення функціонального обстеження військової організаційної структури." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 4(41), (October 25, 2020): 20–26. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.41.02.
Full textAbstract:
Специфічні фактори діяльності Повітряних Сил Збройних Сил України вимагають пошуку нових підходів до проектування раціональної організаційно-штатної структури. Показано, що при розробці принципів і методик проектування найбільш важливим є встановлення порядку розподілу завдань між структурними складовими, їх внеску в досягнення цілей організації, а також відповідність штатної чисельності поставленим завданням (функціям). Запропоновано методичний апарат, який дозволяє здійснити наукове обґрунтування основних напрямків як вдосконалення систем управління, так і оптимізації військових організаційних структур в цілому.
22
Спірін, Олег Михайлович, and Катерина Ростиславівна Колос. "ТЕХНОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ МАСОВОГО ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ В УМОВАХ КАРАНТИНУ НА БАЗІ ПЛАТФОРМИ MOODLE." Information Technologies and Learning Tools 79, no. 5 (October 28, 2020): 29–58. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v79i5.4090.
Full textAbstract:
У дослідженні висвітлено актуальність організації масового дистанційного навчання в умовах карантину. Проаналізовано сучасний стан впровадження дистанційного навчання в закладах загальної середньої освіти та наявні недоліки організації цієї форми навчання під час карантину; виокремлено необхідні засоби для ефективної організації дистанційного навчання. Визначено критерії добору платформ дистанційного навчання для закладів загальної середньої освіти та встановлено відповідні числові значення рівнів їх прояву, на основі яких здійснено порівняльний аналіз платформ дистанційного навчання. Обґрунтовано доцільність розгортання на базі платформи Moodle «Освітнього порталу для закладів загальної середньої освіти» та визначено передумови його використання учасниками навчального процесу зазначених закладів; представлено структуру електронного освітнього ресурсу. Представлені компоненти дистанційного курсу: система навчально-методичних матеріалів і система освітніх послуг. Для навчання учнів найдоцільніше використовувати тижневий формат курсу, що передбачає час для опрацювання учнем навчальних матеріалів самостійно чи за підтримки тьютора відповідно до навчального розкладу, для виконання домашніх завдань, для відпочинку, хобі та самовдосконалення. Наведено приклад структури дистанційного курсу для окремого класу закладу загальної середньої освіти. Виділено обов’язкові змістові елементи в структурі дистанційного курсу. У дистанційному навчанні тьютор є ключовою фігурою, яка відповідає за проведення занять з учнями, створює відповідне навчальне середовище. Це обумовило виокремлення основних функцій тьютора та компетентностей, якими він повинен володіти. Також обґрунтовано потребу в організації систематичного підвищення кваліфікації педагогів за дистанційною формою навчання. Головною особою дистанційного навчання є учень. Це обумовило виокремлення умов успішного навчання учнів у дистанційному курсі та роль тьютора у їх реалізації.
23
Lysa, N. K., L. S. Sikora, B. I. Fedyna, and R. L. Tkachuk. "Інформаційні технології ідентифікації та діагностики рівня концентрації шкідливих викидів техногенних систем в природнє середовище з використанням лазерних 3D-концентратомірів." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 7 (September 27, 2018): 109–19. http://dx.doi.org/10.15421/40280724.
Full textAbstract:
На сучасному етапі розвиток технологій виробництва, а відповідно і шкідливі викиди продуктів технологічного процесу, зріс до такого рівня, що впливає на стан екосистем як локального, так глобального характеру, що призводить до зміни клімату, породження екологічних катастроф із тяжкими наслідками для соціальної інфраструктури. Відповідно, проблема ідентифікації та діагностики джерел забруднень різної фізико-хімічної та енергетичної структури є надалі актуальною. Проведено аналіз літературних джерел, у яких розглянуто проблему екомоніторингу за період 1980-2017 рр. і викладено результати досліджень та історію катастроф за останні 100 років. Обґрунтовано методи лабораторних досліджень, вимірювальні засоби та інструментарій, державні нормативи, міжнародні програми екологічної безпеки, що підтверджує актуальність дослідження. Сформульовано завдання дослідження, обґрунтовано методи створення комплексних систем екомоніторингу на підставі інформаційних і системних технологій і інформаційно-ресурсної концепції управління та прийняття рішень для мінімізації шкідливих викидів в атмосферу. Проведено аналіз структури джерел забруднень, які породжуються енергоактивними техногенними системами з ієрархічною структурою організації технологічного процесу. Розглянуто структуру енергоактивної техногенної системи на прикладі енергоблоку ТЕС. Проведено аналіз режимів функціонування енергоактивного об'єкта на технологічному рівні термодинамічних енергетичних перетворень, визначено критичні стани. На підставі літературних і технічних даних побудовано таблиці, які характеризують властивості палива (вугілля), хімічну структуру продуктів згорання і їх викиди в атмосферу й екосередовище (воду і ґрунти).
24
Федосова, О. "Шляхи вдосконалення структури методики розслідування корисливо-насильницьких злочинів, що вчиняються неповнолітніми." Юридичний вісник, no. 6 (February 16, 2021): 123–31. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2037.
Full textAbstract:
Криміналістична методика є важливим і невід'ємним інструментом діяльності органів досудо-вого розслідування, оскільки вона розробляє найбільш раціональні й оптимальні способи розслідування окремих видів кримінальних правопорушень. Для того, щоб вона повною мірою виконувала покладене перед нею завдання, її структура в умовах інтеграції кримінально-правових наук має бути логічною й відповідати основним методологічним засадам. У зв'язку з цим питання стосовно структури методики розслідування окремих груп (видів) злочинів вважаємо важливим і актуальним. Мета статті зумовлена необхідністю провести аналіз наукових поглядів щодо методики розслідування злочинів та запропонувати структурні елементи методики розслідування корисливо-насильницьких злочинів, що вчиняються неповнолітніми. Розглянуто поняття та структурні елементи криміналістичної методики розслідування злочинів. Показана роль опера-тивно-розшукового забезпечення в кримінальному провадженні та зроблено висновок про необхідність його включення як окремого елементу до структури методики розслідування злочинів. Запропоновано перелік структурних елементів методики розслідування корисливо-насильницьких злочинів, що вчиняються неповнолітніми. Наголошено, що важливу роль опе-ративно-розшукове забезпечення кримінального провадження відіграє під час подолання протидії розслідуванню і організації безпеки працівників суду і правоохоронних органів, осіб, які надають допомогу, сприяють оперативно-розшуковій діяльності, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх сімей та близьких родичів цих осіб. Природно, що для успішної реалізації цих питань слідчий та оперативні підрозділи застосовують весь арсенал сил та засобів оперативно-розшукової діяльності. Визначено, що окремі методики розслідування корисливо-насильницьких злочинів, що вчиняються неповнолітніми, слід формувати з урахуванням їх класифікації. При цьому варто зосередити увагу на тих категоріях корисливо-насильницьких злочинів, що найчастіше вчиняються неповнолітніми. Для цього необхідно здійснити аналіз судово-слідчої практики та з'ясувати, які проблеми виникають під час їх розслідування. Формування окремих методик розслідування корисливо-насильницьких злочинів має базуватися на відомостях, закріплених у базовій методиці.
25
ДРОБІН, Андрій. "ДИДАКТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ УРОКУ ІНТЕГРОВАНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 392–99. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-392-399.
Full textAbstract:
У статті розглянуто актуальну на сьогоднішній день наукову проблему – концептуальні зміни в системі організації загальної середньої освіти внаслідок інтеграційних процесів у фундаментальній науці природничого спрямування. Вони полягають в актуалізації створення в освітньому середовищі інтегрованих курсів природничих дисциплін, формування яких здійснюється на новій основі. Інтеграційні процеси навчальними дисциплінами зі своїми специфічними об'єктами вивчення, що включають у себе елементи різних дисциплін, що розглядаються комплексно і якісно. У контексті реалізації інтегрованих навчальних дисциплін в освітньому процесі актуальним стає дослідження уроку, як основної форми організації освітнього процесу та його особливостей. Встановлено, що актуальним залишаються результати досліджень М.О. Данілова та М.Н. Скаткіна щодо термінології та змісту поняття «урок», яке представлене цілісною і складною системою, що включає в себе отримання знань, розвиток розуму і світогляду, виховання почуттів і особистих якостей, формування компетентностей, оціночних суджень і т.д. Крім того, у статті встановлено, що структурна побудова уроку нагадує схематичну побудову наукового пізнання: вихідні факти → постановка проблеми → висунення гіпотези → побудова абстрактної моделі → введення системи понять, законів, принципів → теоретичне виведення наслідків і їх експериментальна перевірка. Основною формою організації навчальних занять сучасної системи освіти продовжує залишатись урок, як для звичайної навчальної дисципліни, так і для інтегрованої навчальної дисципліни. Але відповідно до цілей та завдань, що стоять перед інтегрованою дисципліною, урок інтегрованої навчальної дисципліни має свою певну специфіку, що визначають його структуру і зміст. У статті показані особливості, що визначають зазначену специфіку. Автором вказується, що системна побудова уроку інтегрованої навчальної дисципліни ґрунтується на теорії проблемного навчання М.І. Махмутова. На основі цієї теорії сформульовано цілі уроків інтегрованого курсу природничого спрямування та навчальні засоби реалізації до яких віднесено наступні: інтегративне завдання, міжпредметна проблемна ситуація, дослідницькі та експериментальні проекти, комплексні практико-орієнтовані задачі, навчальний експеримент тощо. У статті розглянуто ці засоби та наведено практичні приклади їх реалізації. За результатами дослідження зроблені висновки та запропоновано напрями подальших досліджень цієї тематики. Ключові слова: інтегрована навчальна дисципліна, урок, організація освітнього процесу, природничо-наукова компетентність, інтегроване навчання.
26
Арсірій, В. А., В. Ф. Ісаєв, П. М. Рябоконь, and Б. Д. Савчук. "Вплив структури на розподіл параметрів потоків і капілярне підняття води." Refrigeration Engineering and Technology 55, no. 3 (July 1, 2019): 187–92. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i3.1577.
Full textAbstract:
Візуальні дослідження руху рідини виявили структуру розподілу швидкості в поперечному перерізі. Виконано аналіз двох напрямків досліджень: ідей І. Пригожина пошуку зовнішніх сил для організації структури або системи; а також гіпотеза М. Великанова про визнання форми існування матеріальних середовищ з притаманною їм самоорганізації когерентних або дискретних утворень. Виявлення структури потоків, стійкої в просторі і часі, пояснює: чому навколишній світ демонструє високу ступінь організації і порядку всупереч домінування моделі хаосу турбулентності і твердження про тенденції зростання ентропії. Гідравлічні експерименти довели вплив структури потоків на розподіл параметрів при русі рідин і газів. Коефіцієнт гідравлічного тертя при заданих початкових параметрах залежить не тільки від числа Рейнольдса і шорсткості, але також залежить від поперечних розмірів каналу. Хвильовий характер розподілу параметрів отримано як при турбулентному, так і при ламінарному режимах течії. Хвильовий характер зміни коефіцієнта гідравлічного тертя знімає проблему невизначеності розрахунку втрат напору та інших енергетичних показників обладнання. Результати досліджень показують можливість формувати структуру потоку при русі рідин і газів. До традиційних уявлень про параболічний закон розподілу епюри усереднених значень швидкостей додано хвильовий характер розподілу пульсаційних компонент швидкості. Підсумовування епюри усереднених значень швидкості течії в кожній точці потоків з хвильовим характером розподілу пульсаційних компонент швидкості дає епюру реальних значень швидкості в кожній точці поперечного перерізу каналу. Експеримент з капілярами різних розмірів показав, що виявлена в візуальних дослідження довжина хвилі структури потоків, формує також відхилення висоти капілярного підняття води від середнього значення більш ніж на 10%. Проведені експерименти показали, що відхилення параметрів швидкості, коефіцієнта гідравлічного тертя, коефіцієнта тепловіддачі, висоти капілярного підйому води від усереднених значень для заданої величини початкового тиску при зміні поперечних розмірів проточних частин має хвильовий характер зі стійким розміром довжини хвилі.
27
Трут, О. О. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 62 (January 4, 2021): 38–44. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-05.
Full textAbstract:
В статті розглянуто складові інформаційно-комунікаційного механізму як важливого інстру-менту виконання стратегії організації та підвищення результативності системи менеджменту. Метою статті є уточнення та систематизація науково-теоретичних засад розвитку інформаційно-комунікаційного механізму системи стратегічного управління організаціями, обґрунтування необхідності впровадження сучас-ного аналітичного та програмного інструментарію в системи менеджменту вітчизняних організацій та підп-риємств. Визначено роль інформаційно-комунікаційного забезпечення у виконанні стратегії організації. Аргу-ментовано застосування зворотного зв’язку з однією петлею під час ієрархічного підходу формування та реа-лізації стратегії організації. Доведено роль і місце постійного зворотного зв’язку з подвійною петлею в інфор-маційний системі виконання стратегії сучасної організації. Стратегічний зворотний зв’язок забезпечує збір інформації про перебіг реалізації стратегії і перевірку гіпотези про взаємозв’язок стратегічних цілей та ініці-атив. Визначено формальні і додаткові неформальні фактори, що впливають на інформаційні потоки вико-нання стратегії організації. Розглянуто методи вдосконалення комунікацій, що забезпечують результатив-ність інформаційного обміну у процесі реалізації стратегії. Розглянуто технічні прийоми, які впливають на результативність міжособистісних комунікацій в організації. Аргументовано, що постійна модифікація ко-мунікативних зв’язків зміцнює взаєморозуміння між працівниками організації і забезпечує результативність стратегії. Визначено роль формальної структури і культури організації у виборі методів поширення інфор-мації і координації дій з виконання стратегії організації. Обґрунтовано аналітичний і програмний інструмен-тарій сучасного менеджера для успішної реалізації стратегії організації.
28
РУСИН, Галина. "ЕТНОПЕДАГОГІЧНА СКЛАДОВА ЧАСТИНА ЗМІСТУ І ФОРМ ДІЯЛЬНОСТІ ГРОМАДСЬКИХ ОБ’ЄДНАНЬ ТА РУХІВ У ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 3 (October 27, 2021): 139–50. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.21.
Full textAbstract:
У статті визначено етнопедагогічний характер діяльності громадських організацій та суспільно-релігійних рухів на західноукраїнських землях наприкінці XVIII – на початку ХХ століття, у зв’язку із чим проаналізовано етнопедагогічну складову частину змісту і форм діяльності молодіжних громадських об’єднань, учнівських клас- них громад, батьківських комітетів. Обгрунтовано етнопедагогічну складову частину змісту і форм діяльності громадських рухів та об’єднань Західної України переважно в другій половині ХІХ – перших десятиліттях ХХ століття. Відзначено, що вагомість громадського складника у переліку провідних етнопедагогічних концептів визначається колективним характе- ром суспільного життя західноукраїнської спільноти досліджуваного періоду. Обгрунтовано роль і значення громадських організацій та рухів в західноукраїнському регіоні в досліджуваний період (ці організації реалізували зміст і сутність Громади як провідного етнопедагогічного конццепта; вони розвивалися як інституційна форма Громади; в них акумульовано величезний практичний досвід народно-педагогічної діяльності західних українців в досліджуваний період). Подано класифікацію громадських об’єднань і рухів в Західній Україні (суспільно-полі- тичні рухи й організації; соціокультурні й просвітницькі рухи, товариства та спілки; освітні громадські рухи й спілки; науково-просвітницькі й наукові товариства, спілки та рухи). Описано етнопедагогічну складову частину діяльності товариства «Просвіта» та «Рідна школа» в динаміці їх становлення та розвитку в ХІХ – перших десятиліттях ХХ століття на рівні поставлених просвітницьких, культурницьких, освітніх завдань в західноукраїнській спільноті. На підставі аналізу матеріалів звітів, зібрань, з’їздів громадських товариств доведено, що вони виконували роль координуючої структури й національно орга- нізованого педагогічного руху. Відзначено провідну етнопедагогічну місію громадських товариств (на рівні Роди- ни – у вигляді підтримки українських сімей з дітьми, організації сільських народних шкіл, притулків та сиро- тинців; на рівні Мови – як організація та опіка над діяльністю україномовних навчальних закладів, читалень, бібліотек, створення системи підготовки українського національного вчительства, організація видавництва науково-методичної та наукової літератури; на рівні Віри – як постійна і плідна взаємодія з християнськими конфесіями, передовсім, греко-католицькою церквою, в питаннях освіти, просвітництва, залучення народно- педагогічного досвіду української родини до навчання та виховання дітей).
29
Ткачук, Вікторія Василівна, Сергій Олексійович Семеріков, and Юлія Володимирівна Єчкало. "Створення електронних навчально-методичних комплексів у мобільно орієнтованому середовищі навчання ВНЗ." New computer technology 15 (April 25, 2017): 189–96. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.655.
Full textAbstract:
Мета дослідження: уточнення структури електронного навчально-методичного комплексу (ЕНМК) і доцільності його використання у мобільно орієнтованому середовищі навчання (МОСН) ВНЗ.
Завдання дослідження: розробити структурно-функціональну схему ЕНМК; обговорити можливості організації навчального процесу з використанням переваг віртуального середовища.
Об’єкт дослідження: МОСН ВНЗ.
Предмет дослідження: створення ЕНМК у МОСН ВНЗ.
Використані методи дослідження: аналіз державних стандартів, статистичних даних та наукових публікацій.
Результати дослідження. Сформульовані сучасні вимоги до ЕНМК. Зазначено, що названі вимоги надає можливість задовольнити розгляд ЕНМК як виду електронного освітнього ресурсу. На основі визначення мобільно орієнтованого ЕНМК розроблено його структурно-функціональну схему. Наведено приклади організації навчального процесу в МОСН ВНЗ із використанням ЕНМК.
Основні висновки і рекомендації. Отже, аналіз існуючих вимог до ЕНМК МОСН ВНЗ дозволив: дедуктивно визначити та уперше подати поняття «мобільно орієнтований ЕНМК»; розробити структурно-функціональну схему ЕНМК.
30
Dzhur, О. Y., and А. S. Shuljakova. "Інноваційні аспекти удосконалення системи менеджменту організацій у сучасних умовах." Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, no. 6 (July 1, 2016): 55. http://dx.doi.org/10.15421/191606.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження обумовлена необхідністю створення ефективної системи менеджменту для організації, яка забезпечить можливості виходу на новий рівень розвитку, що передбачає модернізацію організаційної структури управління та збільшення її ефективності; зниження витрат; підвищення рівня безпеки послуг і продукції; випуск продукції із якістю, на яку очікує споживач, збільшення кількості кінцевих споживачів і займання позиції найкращого постачальника; збільшення обсягів збуту продукції та послуг; оперативне реагування на ринкові коливання; підвищення продуктивності; захист своєї торговельної марки і репутації.Метою написання статті є розробка загальної системи менеджменту організації, виявлення суттєвих якісних характеристик ефективної системи менеджменту організації та різних інновацій, які дозволяють упроваджувати їй довгострокові стратегії і забезпечують конкурентоспроможність в цілому.Методи дослідження – системний підхід, методи аналізу та синтезу, порівняння.Проаналізовано підходи щодо змісту, структури та наповнення сучасних систем менеджменту організації. Розкрито специфіку й проаналізовано функціонування компаній-рітейлерів і їх структурних одиниць. Виділено якісні результативні характеристики сучасної системи менеджменту організації, сформульовано визначення сучасної системи менеджменту організації (підприємства). Запропоновано загальну схему системи менеджменту організації «вищого рівня» для забезпечення конкурентоспроможності та розвитку організації.Сформульовано заходи із підвищення конкурентоспроможності та стратегічної стійкості компанії «АЛЛО», а саме: 1) врахування сезонних факторів попиту на товари; 2) упровадження нових ідей (соціальних інновацій) залучення клієнтів, які відрізняються від ідей компаній-конкурентів; 3) упровадження в систему менеджменту більшої кількості мотиваційних програм для заохочення співробітників; 4) застосування інноваційних освітніх заходів програми лояльності клієнтів, що підвищують цінність послуг компанії як для індивідуумів, так і суспільства в цілому; 5) розширення асортименту магазинів для залучення нових клієнтів і підвищення прибутку.Наукова новизна дослідження полягає у визначенні сучасних вимог споживачів до компаній-рітейлерів електронної техніки, обґрунтуванні розширення обсягу соціальних інновацій в умовах нестабільного зовнішнього середовища та активізації євроінтеграційних процесів в Україні, формулюванні суттєвих якісних характеристик ефективної системи менеджменту організації, трактуванні терміна «системи менеджменту організації» та розробці оптимальної загальної схеми функціонування системи менеджменту («вищого рівня») організації із урахуванням процесів створення та покращення.Практична значущість дослідження полягає у створенні чіткої схеми реалізації системи менеджменту («вищого рівня») організації, яка реалізує функції розвитку, виконання, оцінки, підтримки для організації будь-якого типу, у тому числі й для компанії-рітейлера електронної техніки.Подальшого дослідження потребують розробка нормативних документів за системою менеджменту організації в межах загальної схеми системи менеджменту («вищого рівня»), розробка різноманітних інновацій, які враховують регіональний аспект розміщення компанії, швидке впровадження позитивного досвіду міжнародних компаній-рітейлерів.
31
ФЕДУРКО, Оксана. "РЕЧЕННЯ З ВІДПРИКМЕТНИКОВИМИ ПРИСЛІВНИКАМИ В РОМАНІ В. ДОМОНТОВИЧА «ДОКТОР СЕРАФІКУС»." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 45 (September 23, 2021): 406–18. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.37.
Full textAbstract:
У статті йдеться про семантико-синтаксичні особливості речень-висловлень із відприкметниковими прислівниками на -о (-е) як склад- ників текстової структури роману В. Домонтовича «Доктор Серафікус». Обґрунтовуючи її актуальність, автор виходить із думки, що аналіз мовних засобів кожного художнього твору становить основу пізнання мовомислення автора, його творчої своєрідності. У статті подано тлумачення поняття «семантико-синтаксична структура речення», показано, що просте з погляду формально-синтаксичної організації речення може бути семантично нееле- ментарним, тобто позначати дві і більше пропозиції – ментальні відповід- ники двох чи більше позамовних ситуацій. Визначено ролі, які можуть викону- вати прислівники на -о (-е) в конкретних висловленнях: а) самостійних, тобто первинних, предикатів, зокрема й у семантично елементарних реченнях; б) ускладнювачів/поширювачів не лише формально-синтаксичної, а й семан- тико-синтаксичної структури речення. Засвідчено, що аналізовані одиниці в реченнях другого різновиду – це вторинні предикати. У тексті роману виявлено обидва різновиди речень із відприкметнико- вими прислівниками на -о (-е): а) у яких ці одиниці функціонують як первинні предикати – самостійно або у складі словосполучень із семантично ослабленим дієслівним предикатом; б) у яких вони формують семантично неелементарні структури шляхом ускладнення або згортання ситуації/пропозиції. Установ- лено типи предикатних і суб’єктних синтаксем, із якими взаємодіють аналі- зовані прислівники в реченнях-висловленнях роману В. Домонтовича. Показано, що прислівники на -о (-е) як поширювачі/ускладнювачі семантико-синтаксич- ної структури засвідчені у реченнях як із динамічними, так і статальними предикатами, проте переважають одиниці першого типу. Серед них найчас тотнішими є речення з предикатами мовлення, інтелектуальної діяльності та сприйняття. Зроблено висновок про зумовленість таких структур жанро- вою своєрідністю твору – жанром інтелектуального роману.
32
Piatnytska-Pozdnyakova, Iryna. "СЕМАНТИЧНІ СТРУКТУРИ ЯК МАРКЕРИ ФОРМУВАННЯ СМИСЛУ В МУЗИЧНОМУ ТВОРІ: АНАЛІТИЧНИЙ ПІДХІД." Музичне мистецтво і культура 2, no. 32 (January 11, 2022): 78–89. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2021-32-2-7.
Full textAbstract:
Мета роботи – виокремлення семантично значущих структур музичного тексту, що яскраво представляють оригінальний композиторський стиль, але не з погляду їхньої унікальності, а як складний багатошаровий семантичний простір. Методологія дослідження. Запропонована методика аналізу дозволяє не тільки зрозуміти складні семантичні процеси, які розгортаються в музичній тканині твору, виявити різностильові складові частини, сюжетні схеми та конструктивні моделі, що утворюють його інтертекстуальний простір, у якому віддзеркалено різні культурні тексти та позатекстова реальність, але й вийти на рівень усвідомлення світоглядних орієнтирів творчості композитора, що існує в контексті музичного дискурсу. Наукова новизна полягає у виявленні семантично значущих структурних елементів музичного тексту на дотекстовому, текстовому, позатекстовому, контекстовому й інших рівнях смислоутворення. Висновки. На прикладі аналізу трьох мініатюр “Postludien” сучасного українського композитора В. Сильвестрова розкрито семантично значущі структури музичних текстів; проаналізовано структурні елементи музичного мовлення композитора; виявлено міжтекстові асоціативні зв’язки на рівні фігур інтексту, проаналізовано їхню функцію в контексті музичного формоутворення, де вони набувають значення не тільки структурного компонента, але й семантичного зерна, навколо якого сконцентровано змістовні рівні музичного тексту. Це дозволило зрозуміти логіку та принцип організації музичного дискурсу другої половини ХХ століття, у контексті якого різні цитації й алюзії мисляться як важливий засіб конструювання смислу музичного тексту, що свідчить про володіння композитором особливим видом текстової імплікації. Практичне значення. Інформація може бути використана для подальшого дослідження та розроблення курсів лекцій і семінарів з історії та теорії української культури.
33
Sokolovskyy, Ya I., O. L. Storozhuk, and I. M. Kroshnyy. "ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО СТВОРЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ НАВЧАЛЬНИХ КУРСІВ НА КАФЕДРІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАЦІОНАЛЬНОГО ЛІСОТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ УКРАЇНИ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 8 (October 29, 2015): 379–82. http://dx.doi.org/10.15421/40250861.
Full textAbstract:
Наведено синтезовану дидактичну модель представлення структури електронного навчального курсу. Вона описує зв'язки й відношення інформаційно-комунікаційних технологій, які застосовують для організації навчання на кафедрі інформаційних технологій Національного лісотехнічного університету України. На основі цієї моделі створюють електронні навчальні курси. Модель запропоновано для використання під час впровадження дистанційного навчання в університеті. Дидактична модель стандартизує в межах НЛТУ України структуру, формат даних електронних навчальних курсів та сприятиме обміну даними між різними платформами підтримки дистанційного навчання.
34
Кірімов, О. "Деякі аспекти організації структури продажів масових видів страхування." Страхова справа, no. 2 (2010): 34–40.
Find full text
35
Шапаренко, Х. А. "ПИТАННЯ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, no. 3 (December 30, 2021): 381–92. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-381-392.
Full textAbstract:
У статті розглянуто концептуальні основи професійної підготовки майбутніх педагогів. Звернено увагу на низку суперечностей між колективним характером освіти і необхідністю забезпечення індивідуального розвитку майбутніх фахівців на етапі професійної підготовки у закладі вищої освіти. Проаналізовано сучасні підходи до формування професійної компетентності як комплексної характеристики майбутнього педагога, що має певну специфіку в структурно-змістовному та організаційному плані. Розкрито специфіку організації освітнього процесу в системі професійної освіти через вибір професії відповідно до особистісних і індивідуальних властивостей, забезпечення якості її освоєння, сходження до вершин професіоналізму та психологічного супроводу професійного становлення. Показано цілісну систему практико-орієнтованих заходів оптимізації професійної підготовки, а саме: спільна діяльність викладача і здобувачів освіти, організація педагогічної підтримки здобувачів освіти, проектування цілей навчання, виховання і освіти в цілому, створення єдиного освітнього простору, зовнішня і внутрішня диференціації системи професійної підготовки педагогів, варіативність системи оцінювання освітніх результатів. Охарактеризовано професійну підготовку майбутніх педагогів за індивідуальними освітніми траєкторіями як процес актуалізації і підвищення індивідуального потенціалу кожного здобувача освіти у формуванні професійної компетентності, надання йому допомоги в оволодінні технологіями, прийомами планування та управління операціональною структурою освітньої діяльності, оволодінні прийомами творчої адаптації до змісту і структури професійної діяльності через інтеріоризацію спеціальних знань, навичок, вмінь.
36
Халік, Олена Олександрівна, and Олена Федорівна Бикова. "Системна інтегративна модель психотерапії і консультування (СІМПіК) в практиці підготовки психологів та інших спеціалістів допомагаючих професій." Актуальні проблеми психології в закладах освіти 9 (December 12, 2019): 307–24. http://dx.doi.org/10.31812/psychology.v9i0.3764.
Full textAbstract:
В статті аналізуються особливості системного підходущодо організації та структури консультативного та терапевтичногопроцесу, представлена авторська Системна інтегративна модельпсихотерапії і консультування (СІМПіК). Детально розглядаютьсяособливості кожної стадії роботи в межах запропонованої моделі:преконтакту; першої зустрічі; дослідження; конструювання таконцептуалізації; змін та розвитку; стабілізації; завершення тапостконтакту.Запропонована комплексна багатомодульна авторська програма«Системне інтегративне консультування та психотерапія», яка спрямованана підготовку с истемного немедичного психотерапевта та консультанта тарозрахована на психологів й інших спеціалістів допомагаючих професій.Програма визначає зміст та структуру занять, має практичнуспрямованість та сприяє формуванню професійно цілісної ідентичностіфахівця.
37
Mayorova, I. M. "Облік і аудит ресурсозберігаючих інновацій на сучасних промислових підприємствах." Scientific Bulletin of the National Academy of Statistics, Accounting and Audit, no. 3 (September 20, 2017): 26–33. http://dx.doi.org/10.31767/nasoa.3.2017.03.
Full textAbstract:
В статті подано авторський погляд на організацію обліку і аудиту ресурсозберігаючих інновацій на промислових підприємствах. Облік ресурсозберігаючих інновацій проводиться як облік нематеріальних активів або об’єктів інтелектуальної власності. Подано авторський підхід до організації аудиту з урахуванням відповідності ресурсозберігаючих інновацій тесту М. Портера з таких пунктів: зміни в технологіях дозволяють знизити витрати, але при цьому технологічне лідерство підприємства має сталу позицію; завдяки ресурсозберігаючим змінам змінюється і напрям дій ключових факторів витрат; ресурсозберігаючі зміни сприяють покращенню структури підприємства/холдингу.
38
Гейко, Євгенія. "Соціально-психологічні особливості прояву цілісності особистості." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 2(55) (2021): 156–66. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-55-2-156-166.
Full textAbstract:
У статті здійснюється аналіз поняття цілісності особистості з позицій різних підходів й вирізняються власне передумови самоорганізації цілісності. Наголос здійснюється на динаміці й полісистемності природи цілісності особистості. Розкриваються провідні чинники, що сприяють самоорганізаційним процесам. Так, цілісність - це належний взаємозв’язок елементів, внутрішнє співвідношення та відповідність, ієрархія компонентів або елементів системи. Цілісність пов'язана з ієрархією структур. Однак ієрархія структур вважається спільною рисою цілісності. Крім того, кожен компонент цілісності, у свою чергу, має свою структуру. Організація цілісності - це відповідність структурних утворень деталей загальній структурі. Цілісність визначається сукупністю внутрішніх і зовнішніх взаємозв’язків, зв’язків та взаємодій системи. Внутрішні та зовнішні зв’язки цілісної системи певним чином узгоджуються (гармонізуються) між собою. Під час формування та існування цілісності завжди виникає розбіжність між зовнішніми та внутрішніми зв’язками системи. Отже, цілісність системи - це не стільки результат її попереднього розвитку, скільки здатність підтримувати такий стан у процесі постійного руху, змін та розвитку. Таким чином, цілісність системи є обов’язковою умовою та результатом самої себе. Окрім цього, велике значення має той факт, що цілісністю системи є не тільки відповідність елементів, інтегралів тіла, але і зв'язок кожного елемента з цілим. Взаємодія частини, елемента, цілого характеризується перешкодами. Під час взаємодії частини і цілого, коли частина може представляти ціле, а ціле проникає в частини, це шлях розвитку частини і цілого, поліпшення структури системи в цілому та окремих її компонентів. Провідна дія в цьому складному процесі належить структурі цілого; тобто ціле, що визначає власний прогрес через розвиток частин. В якості провідних факторів доцільно виділити системні концепції ізомерії, багатовимірності, ієрархічності. Ізомерія розглядається як механізм спілкування, переходів від одного компонента мультимодальної цілісності особистості до іншого. Багатовимірність повинна розкриватися як багатоаспектність полісистемної цілісності особистості. Ієрархія повинна відображатися через "вертикаль" і "горизонталь" у структурі цілісності мультимодальної особистості. Отже, "вертикальною" структурою є Холон, особлива форма співвідношення цілого та частин. Так само цілісність особистості виявляється через узгоджені структурні елементи (системи, модальності, диспозиції) у загальній структурі за принципом полісистеми. Полісистемна цілісність особистості - це відповідна взаємозв’язок елементів, внутрішня кореляція та ієрархія компонентів або елементів системи. Ключові слова: системний підхід, провідні фактори цілісності особистості, цілісність, цілісність особистості, полісистемна цілісність особистості.
39
Vitynskyi, P. B., and R. O. Tkachenko. "Нейроподібна структура для задач прогнозування в умовах коротких вибірок даних." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 5 (May 30, 2019): 147–50. http://dx.doi.org/10.15421/40290529.
Full textAbstract:
Задача прогнозування є однією із пріоритетних задач бізнесу. З ростом інструментарію прогнозування, а також із бурхливим розвитком потужностей комп'ютерної техніки цій задачі приділяють дедалі більше уваги. На сьогодні більшість менеджерів провідних компаній мають змогу застосовувати інформаційні системи на основі складного математичного апарату для аналізу даних. Проте проблема розуміння алгоритмів, закладених в основі таких інформаційних систем, а також правильний підбір моделі прогнозування є важливою проблемою, оскільки некоректні прогнози можуть призвести до прийняття неправильного рішення. Проблема поглиблюється у разі опрацювання недостатньої кількості даних, що характерно для розв'язання низки задач. Зокрема, для розв'язання задач прогнозування попиту на новий товар чи нову послугу організації, зокрема в системах електронної комерції, необхідна достатня кількість даних для реалізації процедур навчання. Проте їх невелика кількість, під час застосування наявних методів, призводить до неточних, некоректних прогнозів. Саме тому виникає потребу удосконалення наявних та пошуку нових рішень розв'язання задачі прогнозування в умовах коротких вибірок даних. У роботі запропоновано новий, розроблений авторами, інструмент обчислювального інтелекту для ефективного розв'язання цієї задачі. Описано нейроподібну структуру для підвищення точності розв'язання задач прогнозування в умовах коротких вибірок даних. ЇЇ побудовано з використанням штучної нейронної мережі узагальненої регресії та гібридної нейроподібної структури Моделі Послідовних Геометричних Перетворень з RBF ядром. Подано алгоритмічну реалізацію побудови методу подвоєння входів, що знаходиться в основі роботи системи. Проаналізовано процедури підбору оптимальних параметрів для її роботи. Проведено експериментальне моделювання роботи нейроподібної структури для розв'язання задачі прогнозування. Отримані результати показали високу точність її роботи. Ефективність використання розробленої структури підтверджено порівнянням її роботи з наявними – багатошаровим перцептроном, штучною нейронною мережею узагальненої регресії та машиною опорних векторів. Розроблена нейроподібна структура демонструє точність на основі MAPE відповідно у більше ніж 3, 6 та 10 разів вищу порівняно із відомими методами. Розроблену структуру можна використовувати у багатьох сферах, зокрема електронній комерції, бізнес-аналітиці, тощо.
40
Грозян, Ніна. "ДЕТЕРМІНАНТНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ В СУЧАСНОМУ МОВОЗНАВСТВІ." Society. Document. Communication, no. 7 (November 19, 2019): 63–74. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-63-74.
Full textAbstract:
Розвиток сучасної лінгвістики вимагає вирішення теоретичних і практичних завдань, комплексного опису мовних одиниць та їх складових підрозділів та взаємозвʼязків. Цей аспект стає актуальним для вивчення детермінантних членів речення. Поглиблене вивчення цих структур сприяє не тільки визначенню функціонування прийменникових поширювачів у реченні, але й детальному висвітленню загальних і конкретних проблем виділення детермінант різних синтаксичних груп. Стаття присвячена проблемі вивчення одного з індивідуальних питань комунікативної організації речення ‒ ролі детермінантних членів у експлікації просторової, часової, причинної, умовної, цілеспрямованої, класифікуючої семантики та значень уточнення / обмеження, складність / поділ семантико-синтаксичної структури простих речень у сучасній українській мові, їх предметне та формальне вираження. Охарактеризовано характеристики лінгвістичної природи детермінантних членів як незалежних поширювачів пропозиції, виявлено статус детермінантних структур.
41
Volnevych, Оleksandr I. "МОДЕЛІ ДАНИХ У СТАНДАРТАХ ДИСТАНЦІЙНОГО (ЕЛЕКТРОННОГО) НАВЧАННЯ." Information Technologies and Learning Tools 34, no. 2 (April 24, 2013): 64–74. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v34i2.822.
Full textAbstract:
У представленій роботі наведено основні відомості щодо внутрішньої структури сучасних систем дистанційного навчання, побудованих з урахуванням вимог міжнародних стандартів у цій сфері. Стаття розрахована на працівників освіти (педагогів, методистів) з метою надати останнім уявлення про основні принципи організації і функціонування таких систем, що дозволить, на наш погляд, більш ефективно розробляти предметні, у тому числі – програмовані, курси дистанційного навчання, свідомо використовуючи закладені в структуру цих систем можливості. Розробники систем дистанційної освіти можуть застосувати відомості щодо розглянутих у цій статті моделей даних під час проектування нових або експлуатації існуючих програмних комплексів підтримки дистанційного навчання.
42
Savin, Stanislav Yurievich. "ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ ЦІЛІСНОСТІ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ СТРУКТУР." SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, no. 2(18) (2019): 157–62. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2(18)-157-162.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Сучасна людина, яка вже ввібрала в себе принципи, цінності, дух і психологію тих організацій, з якими її пов’язало життя раніше, становить певну перешкоду у життєздатності організації у зв’язку з привнесенням нею неузгодженостей у налагодження соціальної та трудової взаємодії. Постановка проблеми. Перенасичення бізнессередовища інформацією викликає організаційний хаос, який перешкоджає досягненню цілей організації. Науковим підґрунтям для вирішення цієї проблеми є дослідження сутності принципу цілісності. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основи цілісності заклали представники класичних теорій організації (Ф. Тейлор, А. Файоль, М. Вебер), організаційної концепції «людських відносин» (Е. Мейо, Д. Макгрегор), ситуаційних теорій організації (П. Лоуренс, Дж. Лорш). Виділення недосліджених частин загальної проблеми. На кожному з відомих чотирьох етапів розвитку теорії організацій специфічний прояв та оформлення принципу цілісності не досліджувалось в залежності від превалюючих у певний період часу факторів розвитку організацій та недостатньо враховували аспекти соціальної взаємодії учасників трудових процесів. Постановка завдання. Визначити характерні ознаки кожного із періодів розвитку теорії організацій в контексті принципу цілісності. Визначити сутність принципу цілісності соціально-трудових структур на сучасному етапі управління організаціями. Виклад основного матеріалу. На першому етапі принцип цілісності здебільшого був оформлений такими його аспектами, як єдність та гармонія. На другому етапі принцип цілісності оформлюється через принцип інтеграції. Третій та четвертий етапи розвитку організацій пов’язані із трансформацією наукового погляду на організацію, як «відкриту систему». Запропоновано виділяти п’ятий етап розвитку теорій організацій, для якого характерною ознакою є врахування в управлінні організацією різноманітності соціальних проявів. Висновки. На п’ятому етапі розвитку теорій організації призначення принципу цілісності соціальнотрудових структур полягає у забезпеченні узгодженості різноманітних соціальних інтересів груп персоналу з метою збалансованості трудових результатів.
43
Dodonov, O. G., D. V. Lande, V. G. Putyatin, and S. A. Kutsenko. "Побудова системи організаційного управління авіаційним комплексом." Реєстрація, зберігання і обробка даних 16, no. 1 (February 15, 2014): 28–43. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2014.16.1.100236.
Full textAbstract:
Розглянуто питання організації структури системи організаційного управління авіаційним комплексом. Наводено опис системи та інформаційної взаємодії її елементів у процесі функціонування. Іл.: 5. Бібліогр.: 4 найм.
44
ДУМЕНКО, Микола, Вікторія САДИКОВА, and Євгеній ПРОКОПЕНКО. "ЗБАЛАНСОВАНА СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ЯК ЗАСІБ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, no. 3 (September 16, 2020): 48–64. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.437.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню збалансованої системи показників (ЗСП) як засобу стратегічного управління організацією. З’ясовано: мету та підцілі системи (створення системи управління організацією та показників діяльності керівників, зазначеної організаційно-функціональної структури; забезпечення реалізації стратегії діяльністю всіх підрозділів; усунення розриву між цілями компанії та їх операційною реалізацією; оцінка успішності будь-якого витратного проєкту; узгодження мети компанії з діяльністю персоналу); принципи її організації (причинно-наслідкові зв’язки між цілями та показниками, фактори досягнення результатів, взаємозв’язок із фінансовими результатами); елементи документації ЗСП (як приклад, стратегічна карта); ключові показники ефективності (КРІ) (запізнілі, випереджальні (оперативні)), їх правила (правило “10/80/10”) та принципи впровадження (керованості та контрольованості; партнерства; принцип перенесення зусиль на головні напрямки; принцип інтеграції процесів оцінки показників, звітності та підвищення продуктивності ЗСП; принцип узгодження виробничих показників зі стратегією). Сама ідея збалансування містить у собі врахування під час прийняття управлінських рішень, не лише фінансових даних, а й дані про стан ринку, час і вартість процесів, які виконуються в компанії, інформацію про персонал тощо. При цьому успішне вирішення завдання підвищення продуктивності вимагає встановлення ефективного партнерства між усіма зацікавленими особами та забезпечення широких повноважень співробітників організації. Урахування випереджальних показників дає можливість оцінити діяльність підрозділу та організації в цілому та здійснити прогнозування на майбутнє, з дотриманням високої якості процесів та продукції, ступінь задоволення замовника. Доведено, що збалансована система показників як система управління дає можливість перетворити стратегію організації в систему оперативних цілей і визначень основних показників роботи.
45
Kuz, Oleh, and Valentin Cheshko. "ТРАНСБІОПОЛІТИКА: ОНТОЛОГІЯ ТА МЕТАТЕОРІЯ КЕРОВАНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ." Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 4, no. 1 (July 21, 2021): 84–94. http://dx.doi.org/10.15421/342110.
Full textAbstract:
Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку науки визначається радикальними інституційними змінами в її соціальному статусі та структурі. Основні відмінності від класичного етапу зводяться до: по-перше, відмови від принципу етичної нейтральності наукового знання і, по-друге, реального перегляду змісту категорії «парадигма» як центрального елементу організації теоретичних знань. Її замінюють значно більш складними конструкціями, що складаються з кількох гетерогенних компонентів. Відбувається взаємне проникнення публічно-аксіологічної та описово-наукової форм дискурсу, що створює нерозривну єдність щодо змісту теоретичної структури. Публікацію присвячено аналізу цих обидвох аспектів теоретичної технонауки. У відповідності до специфічності предмету дослідження було застосовано методи квантифікаційного дискурсивного та концептуального аналізу метатеоретичних і онтологічних знань відповідно. Надметою є визначення базової схеми взаємодії між організацією трансдисциплінарної матриці та онтологічним рівнем теоретичного технознання. У онтологічному аспекті технонаука (постакадемічна наука) є теоретичним і технологічним інструментарієм щодо управління напрямком біологічної та соціокультурної еволюції. У епістемологічному аспекті сучасні теорії, що мають людський вимір, містять специфічну (транс)дисциплінарну матрицю, що складається не з одного, а двох парадигмальних ядер: науково-дескриптивного та гуманітарно-аксіологічного. Згідно з нашою моделлю, принципи біоетики є соціальним інститутом регулювання та контролю технологічного (біологічного та соціального) ризику. Прикладні технологічні розробки представлені (1) генною інженерією як інструментом управління біологічною еволюцією та (2) соціально-економічною інженерією як засобом управління цивілізаційним і соціокультурним розвитком. Ця бінарна структура логічно походить з постульованої нами трьохмодульної організації стабільної еволюційної стратегії людини розумної. Натурфілософія знову набуває статусу основної теорії еволюції в експліцитному вигляді. Існує система метафізичних постулатів і онтологічних категорій, що походить з антропного принципу участі. Для сучасної неоліберальної політичної демократії біовлада та біополітика є найбільш ефективною технологією стабілізації сценаріїв і тенденцій глобального еволюційного процесу, оптимальними щодо цієї ідеологічної системи. Висновки. Трансбіополітика у нашому розумінні постає як політична проблематика, пов’язана з раціоналізацією глобального еволюційного процесу. Найближчими десятиліттями трансбіополітика стане несучим елементом глобального процесу еволюції ноосфери з подальшим ускладненням і збільшенням когезії між окремими соціокультурними типами, що входять до системи сучасної глобальної цивілізації.
46
HOLUBKO, Viktor. "ОРГАНІЗАЦІЯ ПОСТАЧАННЯ І ФІНАНСУВАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬК ПЕРІОДУ НАЦІОНАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917–1920 РР." Наукові зошити історичного факультету Львівського університету / Proceedings of History Faculty of Lviv University, no. 19-20 (October 1, 2019): 339–52. http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2019.19-20.2352.
Full textAbstract:
Розглянуто організаційно-правові заходи українських державних структур 1917–1920 рр., спрямовані на створення системи постачання та фінансування українських військ. Їх істотно утруднювало те, що Україна успадкувала від Російської імперії та Австро-Угорської монархії відмінні одна від одної нормативно-правові бази у сфері військового законодавства щодо організації постачання та фінансування війська, які потрібно було уніфікувати. Надзвичайно складна військово-політична ситуація Української держави цього періоду, що супроводжувалась перманентними бойовими діями практично на усій її території, накладала відбиток на забезпеку їх життєдіяльности. Відповідно державні структури змушені були на це реагувати і часто узаконювати надзвичайні заходи щоб фінансувати і постачати армії.
47
Yavorska-Skrabut, I. M., and S. I. Yavorska. "ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА КРОВОНОСНОГО РУСЛА ПРИВУШНИХ ЗАЛОЗ БІЛИХ ЩУРІВ У НОРМІ." Вісник наукових досліджень, no. 3 (October 29, 2018): 121–24. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9227.
Full textAbstract:
Дослідженню стану великих слинних залоз у нормі та при різних патологічних станах присвячено ряд наукових робіт. Проте необхідно зазначити, що в науковій літературі обрану проблематику висвітлено недостатньо. Незважаючи на певну кількість наукових публікацій із цієї проблеми, багато принципово важливих питань теорії залишаються нез’ясованими.
Мета дослідження – установити особливості структурної організації привушних залоз щурів та їх органних судин у нормі, а також охарактеризувати їх морфометрично.
Матеріали і методи. Експерименти проведено на статевозрілих білих лабораторних щурах-самцях. Було використано такi морфологiчнi методи дослiдження, як гiстологiчні дослiдження, морфометричну оцiнку компонентiв паренхiми та iнтраорганних судин. Морфометрично визначали площу епітеліоцитів кінцевих секреторних відділів, зовнішній діаметр посмугованих проток, діаметр їх просвіту та площу епітеліоцитів цих проток, а також величини зовнішнього і внутрішнього діаметрів судин. Оцінку функціонального стану судин проводили шляхом вирахування коефіцієнта індексу Вогенворта (КІВ) – відношення площі середнього шару артерій до площі їх просвіту.
Результати досліджень та їх обговорення. У результаті проведених досліджень щодо структури привушних залоз iнтактних щурів, встановлено морфометричнi параметри структурних компонентiв паренхіми та внутрішньоорганних артерій залоз тварин. Площа секреторних клiтин ацинусiв привушних залоз інтактних білих щурів становить (270,90±7,24) мкм2, зовнiшнiй дiаметр посмугованих проток привушних залоз складає (34,16±2,34) мкм, а просвiт – (11,0±0,28) мкм. Гiстологiчно встановлено, що внутрiшньоорганнi артерiї великих слинних залоз є артерiями м’язового типу та мають характерну для цих судин будову. Вени мають структуру, характерну для них, у яких м’язовi елементи розвиненi слабко. Оцінку функціонального стану судин проводили шляхом вирахування коефіцієнта пропускної здатності судин за індексом Вогенворта, що у дрiбних артерiях привушних залоз становить (184,40±6,57), у середнiх – (142,54±4,85) вiдповiдно.
Висновки. У результаті досліджень, проведених із використанням гістологічних та морфометричних методiв, встановлено, що компоненти паренхіми привушних залоз iнтактних щурiв не мають видових особливостей структурної організації. Отримано морфометричнi параметри структурних компонентiв паренхіми та органних артерій, якi можуть складати основу для порiвняння.
48
Шиндировський, І. М. "ТОРГОВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ПРОВАДЖЕННЯ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 62 (January 4, 2021): 75–80. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-10.
Full textAbstract:
В умовах ринкової економіки торговельне підприємництво набуває пріоритетного значення, оскільки ефективне функціонування цього сектора економіки позитивно впливає на зниження соціальної напру-ги в суспільстві. У статті розглянуто сутність та особливості торговельного підприємництва, охарактери-зовано його функціональну структуру. Подано склад видів діяльності, які відносяться до торговельного під-приємництва. Встановлено, що деякі питання щодо сучасної структури торговельного підприємництва, особ-ливостей здійснення окремих видів такої діяльності є дискусійними. Торговельне підприємництво визначено як господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Визначено підходи до віднесення окремих видів господарської діяльності до конкретних секцій і груп Державного класифікатора видів економі-чної діяльності. Досліджується нормативно-правове регулювання торговельної діяльності. Сформульовані вимоги та рекомендації щодо організації окремих видів торговельної діяльності суб’єктів господарювання в сфері оптової та роздрібної торгівлі. Розглянуто особливості організації діяльності посередників. Досліджу-ються проблеми комерційної взаємодії окремих видів посередників з постачальниками і покупцями товарів. Обгрунтовано, що торговельне підприємництво являє собою господарську діяльність, що здійснюється у сфері товарного обігу. Державний класифікатор видів економічної діяльності в Україні основні види існуючих форм торговельного підприємництва об’єднав у секцію G “Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспорт-них засобів і мотоциклів”. Функціональна структура сфери обігу включає оптову торгівлю та роздрібну тор-гівлю. За результатами дослідження визначено основні напрями щодо змісту та перспектив розвитку торго-вельного підприємництва.
49
Коробко, О. О., В. М. Вировой, Ю. О. Закорчемний, and О. М. Кушнір. "СТРУКТУРНЕ РІЗНОМАНІТТЯ ТА ВЛАСТИВОСТІ БЕТОНІВ ПРИ ТРИВАЛОМУ ТВЕРДІННІ." Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди, no. 37 (January 30, 2020): 54–61. http://dx.doi.org/10.31713/budres.v0i37.313.
Full textAbstract:
Підвищити стійкість бетонів при тривалому твердінні можна за рахунок направленої організації початкової структури на макрорівні шляхом збільшення різноманіття умов взаємодії на границях розділу між матричним матеріалом та заповнювачами.
50
Якимчук, М. А., and І. М. Корчагін. "Особливості глибинної будови території Гренландії в районі розташування структури Maniitsoq." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 4 (August 26, 2021): 61–69. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.04.061.
Full textAbstract:
Наведено результати експериментальних досліджень у межах структури Maniitsoq на південному заході Гренландії, а також у прилеглих до неї районах. Дослідження рекогносцирувального характеру з використанням частотно-резонансних методів обробки супутникових знімків і фотознімків проведені з метою підтвердження ендогенної (не імпактної) природи структури Maniitsoq, встановленої за результатами геолого-геохімічних досліджень. У процесі обробки супутникового знімка району розташування структури в її межах виявлено вулканічний комплекс з коренем на глибині 723 км, заповнений ультрамафічними породами, що є додатковим аргументом на користь ендогенної природи її походження. Положення кореня вулкана на глибині 723 км свідчить про давній вік структури. На обстеженій ділянці водневої дегазації, розташованій поруч зі структурою Maniitsoq, виявлено базальтовий вулкан з коренем на глибині 99 км і верхньою межею на глибині 15 м. Відгуки на частотах водню з базальтів почали фіксуватися з глибини 25 м, а живої води — з глибини 33 м. Результати обстеження ділянки свідчать про доцільність проведення в її межах детальних досліджень з метою оцінки перспектив організації заходів з видобутку природного водню, а також збагаченої воднем (цілющої) води. У межах трьох обстежених ділянок встановлено наявність вулканів, заповнених ультрамафічними породами, і зареєстровані сигнали на частотах технічних мікроалмазів — лонсдейлітів. Оскільки відгуки на частотах лонсдейлітів фіксуються практично в кожному випадку реєстрації сигналів від ультрамафічних порід, можна зробити висновок, що у вулканах ультрамафічних порід створюються умови для синтезу лонсдейлітів у глибинних інтервалах розрізу. У результаті обробки супутникового знімка південної частини Гренландії виявлені вулканічні структури з коренями на глибині 99 км, заповнені доломітами і мергелями, а також вулкан кременистих порід з коренем на глибині 723 км.
Виявлення під час рекогносцирувальних досліджень численних вулканічних комплексів, заповнених осадовими, метаморфічними і магматичними породами різного складу, можна вважати важливим аргументом на користь вулканічної моделі формування зовнішнього вигляду планети Земля, а також родовищ корисних копалин. Результати досліджень свідчать про те, що мобільна прямопошукова технологія частотно-резонансної обробки супутникових знімків і фотознімків може бути використана для вивчення глибинної будови та визначення (встановлення) генезису кільцевих структур, вивчення вулканічних комплексів різного типу, а також пошуків горючих і рудних корисних копалин у різних регіонах земної кулі.