Academic literature on the topic 'Структура оніма'

Поява численних наукових досліджень дозволяє говорити про те, що зацікавлення мовознавців проблемою вживання власних назв у структурі художнього тексту постійно збільшується. Дослідження сполучень антропонімів у творчості поета є одним з актуальних аспектів вивчення онімосфери поетичного ідіостилю. Оніми, які використовує Борис Олексійович Чичибабін, формують онімосферу його поезії, особливий простір, що визначає зацікавлення автора тими чи іншими певними особами і топосами. Метою статті є характеристика сполучень, що складаються з імені Толстой та інших антропонімів у ліриці Бориса Олексійовича Чичибабіна. Матеріалом для статті послужили фрагменти віршів із книги «Збірка віршів». Аналіз фрагментів віршів Чичибабіна, в яких ми зустрічаємо сполучення імені Толстого з іншими антропонімами, показав, що поет зазвичай об'єднує імена відомих історичних особистостей, підкреслюючи кожен раз певну рису або якусь із характерних якостей особистостей: самопожертву заради Істини, служіння людству, гуманізм, свободу, моральність, любов, милосердя, лагідність, простоту, чесність і художність їх творчості. Всі ці риси, за розумінням Бориса Олексійовича Чичибабіна, як показує аналіз, властиві Льву Миколайовичу Толстому і акумульовані в онімі. Антропоніми − імена письменників, поетів, історичних і державних діячів − називають у сполученні з ім'ям Толстого тих, хто є для Чичибабіна яскравою особистістю, близькою по духу і за поглядами на життя і призначення людини, поява кожного з імен поруч з ім'ям Толстого значна і невипадкова. Антропонім, який називає Льва Миколайовича Толстого, в ліриці Бориса Олексійовича Чичибабіна представлений трьома структурно-семантичними моделями: одночленними − прізвище (Толстой); двухчленними − ім'я та прізвище (Лев Толстой), ім'я та по батькові (Лев Николаич). Перспективу подальших досліджень убачаємо у вивченні особливостей функціонування літературних онімів у ліриці Бориса Олексійовича Чичибабіна.

У статті йдеться про створення сатиричного ефекту словотвірними стилістичними засобами. Досліджено процес інтелектуалізації прози, пов’язаний з особливостями реалізації іронії та сарказму. Порушено проблему мотивації літературно-художніх антропонімів, використання ономатів у ролі експресем сатиричного тексту, з’ясовано екстралінгвальні фактори, що зумовлюють вибір оніма автором. Вивчено словотвірну специфіку поетонімів, які мають тенденцію до актуалізації всіх елементів своєї генетичної словотвірної структури; доведено, що працювати в контексті може як внутрішня форма основи загалом, так і будь-який сегмент афіксального типу. До аналізу номінаційної системи художнього тексту залучено дані літературознавства та історії.

У статті досліджуються сучасні підходи до тлумачення терміну «мотив номінації», який останнім часом активно вживається в українській ономастиці. Автор з’ясовує семантичне наповнення понять «мотив» і «номінація», аналізуючи дефініції, запропоновані лінгвістами та психологами в лексикографічних працях, наукових розвідках. У результаті були виявлені такі істотні ознаки понять «мотив» і «номінація»: 1) ідеться про внутрішню усвідомлювану мовцем причину; 2) ця причина має особисту значущість для номінатора, є сферою його індивідуального зацікавлення; 3) внутрішня причина спонукає номінатора звернутися до ресурсів мови та обрати з-поміж готових лексем, що функціонують у мові, найбільш вдалий варіант або створити власний; 4) створюючи антропонім, мовець керується своїми смаками та вподобаннями, намагаючись досягти максимальної інформативності, милозвучності оніма. Порівнюючи їх із закладеними в дефініцію терміна «мотив номінації», автор робить висновок про деякі розбіжності, зокрема в деяких визначеннях мотив номінації інтерпретують як зовнішню екстралінгвістичну причину. Насамкінець на підставі чинного законодавства автор робить висновок про те, що термін «мотив номінації» може бути застосований до прізвищ як класу онімної лексики, зокрема в тих випадках, де творцем прізвища виступають представники державних органів або сам носій. Література References Бабій Ю. Прізвища сучасної Середньої Наддніпрянщини: дис. на здобуття наук. ступеня кандидата філологічних наук: 10.02.01 «Українська мова». Миколаїв, 2007. Булава Н. Сучасні українські прізвища північної Донеччини: дис. на здобуття наук. ступеня кандидата філологічних наук: 10.02.01 «Українська мова». Одесса, 2005. Володіна Т.С. Полісемія лінгвістичних термінів (на матеріалі сучасної німецької мови). Мовні і концептуальні картини світу, 2014, 47(1), 229-237. Єрмоленко С. Мовний смак, мода і культура мови. Мова і міжкультурна комунікація, 2014, 1, 6-16 Ільченко І. І. Антропонімія Нижньої Наддніпрянщини в її історичному розвиткові (Над­великолузький регіон) : дис. на здобуття наук. ступеня кандидата філологічних наук: 10.02.01 «Українська мова». Запоріжжя, 2003. Кочнева Е. Концептуальные основы подготовки студентов к проектированию будущей профессиональной деятельности. Нижний Новгород: НГПУ им. К. Минина, 2013. Кубрякова Е. Номинативный аспект речевой деятельности. М.: Наука, 1986. Телия В. Номинация. Языкознание. Большой энциклопедический словарь В. Ярцева (ред). М.: Большая Рос. энцикл, 2002. C. 336-337. Торчинський М. Структура, типологія і функціонування онімної лексики української мови : дис. на здобуття наук. ступеня доктора філологічних наук: 10.02.01 «Українська мова». Київ, 2010. References (translated and transliterated) Babii, Yu. (2007). Prizvyshcha suchasnoi Serednoi Naddniprianshchyny [Surnames of Modern Middle Naddnieprianshchyna]. Ph.D. dissertation. Mykolayiv. Bulava, N. (2005). Suchasni ukrainski prizvyshcha pivnichnoi Donechchyny [Modern Ukrainian surnames of northern Donetsk region]. Ph.D. dissertation. Odessa. Volodina, T.S. (2014). Polisemiia linhvistychnykh terminiv (na materiali suchasnoi nimetskoi movy) [Polysemy of Linguistic Terms (Based on Modern German Language)]. Movni i Kontseptualni Kartyny Svitu, 47(1), 229-237. Yermolenko, S. (2014). Movnyi smak, moda i kultura movy [Language taste, fashion and culture of speech]. Mova i Mizhkulturna Komunikatsiia, 1, 6-16. Ilchenko, I. I. (2003). Antroponimiia Nyzhnoi Naddniprianshchyny v yii istorychnomu rozvytkovi (Nadvelykoluzkyi rehion) [The antroponomy of the Lower Dnieper area in it’s historical development]. Zaporizhzhia. Kochneva, E. (2013). Kontseptual'nye osnovy podgotovki studentov k proektirovaniyu budushchey professional'noy deyatel'nosti [Conception of Students Training for Design of Future Professional Activity]. Nizhniy Novgorod: Nizhniy Novgorod University. Kubryakova, E. (1986). Nominativnyy aspekt rechevoy deyatel'nosti [Nominative Aspect of Speech Activity]. Moscow: Nauka. Teliya, V. (2002). Nominatsiya. Yazykoznanie [Nomination. Linguistics.] In: Bol'shoy entsiklopedicheskiy slovar' [Large encyclopedic dictionary], (pp. 336-337). V. Yartseva, (Ed). M.: Bolshaya Rossiyskaya Entsiklopedia. Torchynskyi, M. (2010). Struktura, typolohiia i funktsionuvannia onimnoi leksyky ukrainskoi movy [Structure, typology and functioning of onymic lexemes in the Ukrainian language]. Doctor of Science dissertation. Kyiv. Джерела БПС – Большой психологический словарь / под. ред. Б. Мещерякова, В. Зинченко. СПб. : Прайм-Еврознак, 2003. Бучко Д. Словник української ономастичної термінології / Д. Бучко, Н. Ткачова. Харків : Ранок-НТ, 2012. Головин С. Словарь практического психолога / С. Головин. Минск: Харвест, 1998. Дыдынский Ф. Латинско-русский словарь к источникам римского права / Ф. Дыдынский. Москва: Спартак, 1997. ОТСП – Оксфордский толковый словарь по психологии [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.xn--80aacc4bir7b.xn--p1ai/словари/оксфордский-толковый-словарь-по-психологии/мотив Подольская Н. Словарь русской ономастической терминологии / Н. Подольская. М.: Наука, 1978. ПЭ – Психологическая энциклопедия / под. ред. Р. Корсини, А. Ауэрбаха. СПб: Питер, 2006. СУМ – Словник української мови: в 11 т. / под. ред. І. Білодіда. К.: Наукова думка, 1970 – 1980. Sources BPS –Meshcheryakov, B. & Zinchenko, V. (Eds.). (2003). Bol'shoy psikhologicheskiy slovar' [The Great Dictionary of Psychology]. S.-Petersburg: Praym-Yevroznak. Buchko, D. & Tkachova, N. (2012). Slovnyk Ukrainskoi Onomastychnoi Terminolohii [Dictionary of Onomastic Terminology]. Kharkiv : Ranok-NT. Dydynskiy, F. (1997). Latinsko-russkiy Slovar' k Istochnikam Rimskogo Prava [Latin-Russian Dictionary of the Sources of Roman Law]. Moskva: Spartak. OTSP – Oksfordskiy tolkovyy slovar' po psikhologii [Oxford Explanatory Dictionary of Psychology]. Retrieved from: www.xn--80aacc4bir7b.xn--p1ai/словари/оксфордский-толковый-словарь-по-психологии/мотив PE – Korsini, R. & Auerbakh, A. (Eds.). (2006). Psikhologicheskaya Entsiklopediya [Psychological Encyclopedia]. S.-Petersburg: Piter. Podol'skaya, N. (1978). Slovar' Russkoy Onomasticheskoy Terminologii [Dictionary of Russian Onomastics Terminology]. M.: Nauka. Polovin, S. (1998). Slovar' Prakticheskogo Psikhologa [Dictionary of Practical Psychologist]. Minsk: Kharvest. SUM – Bilodid, I. (Ed.). (1970-1980). Slovnyk Ukrainskoyi Movy: v 11 t. [Dictionary of the Ukrainian Language]. In 11 vol. Kyiv: Naukova Dumka.

Мета статті – описати результати дослідження перекладу власних назв у романі Олеся Гончара «Собор» англійською мовою. Об'єкт аналізу – онімікон роману «Собор», що охоплює антропоніми, топоніми, ергоніми і інші одиниці. Предмет дослідження – способи перекладу системи імен роману англійською мовою. Визначено найбільш широко використані способи перекладу, зіставлені варіанти перекладу подібних за структурою та значенням онімів. В роботі використані метод порівняльного аналізу та описовий метод. Результати дослідження: у перекладі роману англійською мовою, створеному Ю. Ткачем та Л. Рудницьким, власні назви тексту перекладені за допомогою різних засобів та їхніх комбінацій. Висновки. Засобами перекладу онімів роману є експлікація, калька, транслітерація, традиційний відповідник та такі їхні комбінації. Вибір засобу або засобів перекладу певної одиниці залежить, як правило, від того, чи належить онім до української культури і чи є він реальним або властивим лише цьому тексту, а також до якої групи він належить за критерієм денотату. Іноді єдність засобів порушується, оскільки, наприклад, андроніми, утворені в українській мові за однаковою схемою, перекладаються трьома різними способами, а деколи виникає неправильна інтерпретація. Однак загалом більшість перекладів онімів у романі єприйнятними,у більшості випадків перекладачам вдалося підібрати адекватні відповідники.

Наблюдения над тенденциями развития и спецификой функционирования терминологии искусствоведения позволяют ставить проблему ее деструктуризации, что может быть связано с проявлениями широкозначности и многозначности. Актуальность настоящего исследования заключается в обращении к одной из острых проблем современного терминоведения – разграничению широкозначности и многозначности и в освещении особенностей их реализации в искусствоведческой терминологии. Цель данной работы состоит в определении специфики проявления эврисемии и полисемии в терминосистеме искусствоведения. Поставленная цель продиктовала необходимость использования дефиниционного анализа, онома- и семасиологического анализа, а также контекстуального анализа. В результате выявлены общие черты многозначности и широкозначности в искусствоведческой терминологии: многозначные и широкозначные термины могут функционировать как в терминосистеме искусствоведения, так и в других научных терминосистемах, а также в общелитературном языке. Зачастую абстрактность и широкая градация значения, наряду с более широкой сферой применения эврисемичных терминов (за пределами искусствоведения) приводит к детерминологизации широкозначных терминов. Поскольку часть ключевых понятий искусствоведения в настоящее время десемантизированы, структуру искусствоведческой терминосистемы можно признать отчасти нарушенной. Развитие многозначности искусствоведческих терминов, напротив, обогащает искусствоведческую терминологию, а также свидетельствует об эволюции искусствоведения как научной дисциплины. Термины, многозначные на междисциплинарном уровне, приобретают свое уникальное значение в искусствоведческой терминологии. Со временем семантический объем полисемичных терминов искусствоведения дополняется новыми денотатами, характерными только для искусствоведческой терминосистемы. Таким образом, широкозначность и многозначность оказывают прямо противоположное влияние на искусствоведческую терминосистему: широкозначные термины дестабилизируют иерархию искусствоведческой терминосистемы, в то время как многозначные термины приводят к ее развитию и подчеркивают самобытность искусствоведческого языка для специальных целей.

У статті простежена еволюція праслов’янського номенклатурного терміна ‒ апелятива *volja ‒, який зазнав у середньовіччі (початок XIII ст. ‒ XVII ст.) подальшої онімізації, позначаючи новий тип новостворених вільних від податків поселень у польській та українській ойконімії, зокрема: польські (Wola, Wolica, Wólka), українські (Воля, Волиця, Волька) та їхні похідні. Польські та українські ойконіми із компонентами Wola // Воля впродовж усієї історії свого побутування сформували однорідні структурні типи, які збереглися донині: однослівні ойконіми; словоскладання із пре- постпозитивним ад’єктивним компонентом і пре- постпозитивним компонентом -воля (-волиця); оніми-словосполучення: 1. Adj. + Subst. (Wola, Wolica, Wólka // Воля, Волиця, Волька); 2. Subst. (Wola, Wolica, Wólka // Воля, Волиця, Волька) + Adj. Зі значеннєвого погляду в цих ойконімах простежується тип вільного поселення разом із вказівкою на його власника чи засновника, на географічне місцерозташування, на локалізацію щодо суміжних поселень, тобто наголошено на диференціюючій та локалізуючій функції цього типу онімів. Встановлена кількість, прослідковано географічне поширення цих ойконімів у Польщі та в Україні від найдавніших фіксацій і до сьогодні. З’ясовано, що найбільша їхня кількість зосереджена на українсько-польському пограниччі: на сході Польщі (сучасне Люблінське, Підкарпатське воєводства) та заході України (сучасні Львівська, Волинська і Тернопільська області). Таким чином можна констатувати вплив культури середньовіччя на подальший розвиток мовної свідомості польського й українського народів у процесі формування ключових понять типу wola // воля та їхнього поширення в економічному, суспільно-політичному житті, що засвідчують ойконіми як обереги спільної національної культурної спадщини українсько-польського пограниччя.

Статья посвящена изучению феномена именослова и имянаречения в языческих движениях современной России. Исследуются принципы выбора и присвоения сакрального имени как средства самовыражения и самоидентификации новых язычников, их дистанцирования от действующего, традиционно сложившегося на основе православной культуры именника. Установлено, что ономастическое пространство неоязычества не повторяет и не накладывается на древний языческий именник. Ориентируясь на традиционный языческий ономастикон, современное язычество отражает собственные предпочтения в выборе имени. Выбор онима и обряд имянаречения определяются новыми условиями существования и отношениями духовного мира современного человека. Преобладают имена, как правило, сложной структуры, с положительной семантикой. Аксиологическими маркерами феномена современного язычества выступают понятия добра, света, славы, этические категории, переоценка собственного мировоззрения и мировидения через призму нового имени. Имя, по мнению, респондентов определяет изменения в их жизни, помогает расширению кругозора, самопознанию, улучшению качества жизни. Выступая в качестве социального, культурного и индивидуального маркера, новое имя является средством самоидентификации не только его отдельных носителей, но и новых языческих сообществ в целом. Ономастическое пространство современного язычества объединяет представителей неоязычества любого варианта, течения, толка, позволяя распознавать «своих» и «чужих» – других, не имеющих отношения к современному язычеству.

Найбільшою є група складених онімів – її частка від загального становить 98,2%. Серед них 53% – це оніми-фрази ; 36,9% – оніми-словосполучення; 10,1% – оніми-словосполуки. Зафіксовано в назвах українських народних пісень і випадки функціонування простих (0,7%) та складних (1,1%) структур. Відповідно, значну перевагу мають онімні одиниці, утворені синтаксичним способом. Якщо розглядати деривацію складників таких конструкцій, то гегемонійним буде морфологічний суфіксальний різновид деривації. Серед мотиваційних типів виокремлено ситуативний (30,8%), локативний (28,8%), квалітативний (18,2%), сутнісний (10,5%) і темпоральний (6,9%). Прикладів функціонування апотропейних, асоціативних, ідеологічних, меморіальних, патронімічних та символічних онімних сполук під час дослідження не було виокремлено. Оскільки переважають складені конструкції, було розглянуто моделі, за якими утворено назви пісень. Серед предикативних одиниць майже порівно виявлено простих повних і неповних речень, водночас складних виокремлено незначну кількість. Основними групами найменувань - словосполучень є синтаксичні побудови «прикметник+іменник» (38,6%), а словосполук – «прийменник+іменник» (68%). Найменування українських народних пісень мають широку перспективу застосування в навчально-виховному процесі середньої та вищої школи.

Полесюк А. К. Оніми – компоненти рекламного простору м. Запоріжжя : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник І. І. Ільченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 72 с.
UA : Для виконання кваліфікаційної роботи дібрано близько 100 прикладів реклами, опрацьовано 68 наукових джерел. Об’єкт дослідження – лексичні, прагматичні, стилістичні, структурно-графічні особливості функціонування власних назв у рекламі. Предметом дослідження є власна назва в рекламному просторі м. Запоріжжя. Мета дослідження – комплексний аналіз лексико-семантичних, прагматичних, стилістичних, структурно-графічних особливостей власних назв рекламного простору м. Запоріжжя. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше комплексно проаналізовано функції, стилістичне навантаження, лексико-семантичні особливості власних назв у рекламі м. Запоріжжя, а також застосовано статистичний метод для визначення частотності використання груп онімів у них.
EN : To fulfill the thesis about 100 examples were selected, 68 scientific sources were studied. The object of the study were the lexical, pragmatic, stylistic, structuraly-graphic features of the functioning of the proper names in advertising. The subject of the study were the proper name in advertising space of Zaporizhzhia city. The aim of this study was the complex analysis of lexico-semantic, pragmatic, structuraly-graphic features of the proper names of advertising space of Zaporizhzhia city. Scientific novelty of the study was that functions, stylistic load, lexico-semantic features of proper names in advertising of Zaporizhzhia city are analyzed for the first time. Also a statistical method was applied to determine the frequency of use of groups of onimys in them.