Academic literature on the topic 'Структура корпоративна'

Стаття розглядає роль системи цінностей, переконань, очікувань, символів, а також ділових принципів, норм поведінки, традицій, ритуалів, які склалися в організації або її підрозділах за час діяльності та які приймаються більшістю співробітників. В основному корпоративна культура - невидима частина органі-зації. Вона має певну структуру, яку можна вважати багаторівневою. Кожен рівень має склад певних елеме-нтів, але границі між елементами корпоративної культури розмиті. Корпоративна культура є чинником, що сприяє зростанню потенціалу працівників і довготривалому процвітанню, стійкості організаційних структур, злагодженої і творчої роботи персоналу з повною віддачею. Саме корпоративна культура може надавати неформальної легітимності певним методам управління та підтримувати мотивацію та працеспроможність персоналу. Корпоративна культура представлена як багаторівнева структура з вертикальними і горизон-тальними, прямими і зворотними зв’язками. Над нею і поза нею стоїть мораль як надкорпоративне і надпер-сональне поняття. Слід відзначити важливість зовнішніх проявів корпоративної культури, таких як товарний знак, фірмовий стиль, ритуали і свята, герої і міфи, стиль поведінки. Зроблено висновок про те, що корпора-тивна культура, що виступає одним із основних чинників, які визначають процес функціонування організації і поведінку її членів, може розглядатися, з одного боку, як продукт функціонування організації, а з іншої, - як основа її формування. Чим ефективніше працює організація, тим більше вона сприяє зростанню матеріальних і духовних благ її співробітників, усього суспільства, тим більший внесок у цю роботу власне корпоративної культури, тим більшою мірою конвергують, зближаються ці аспекти. Доведено, що з розвитком духовного і матеріального виробництва, інтелектуально-освітнього компонента трудового потенціалу суттєво зростає роль корпоративної культури.

Метою статті є вивчення інституту корпоративної відповідальності, що зумовлене розвитком корпоративних відносин, удосконаленням корпоративного законодавства та законодавства про неплатоспроможність, формуванням нових видів корпоративних відносин та ускладненням їхньої структури. У статті досліджено правову природу відповідальності учасників корпоративних відносин, посадових осіб органів управління, кінцевих бенефіціарних власників, “тіньових” директорів. Визначено ознаки та принципи корпоративної відповідальності в корпоративних відносинах. До ознак корпоративної відповідальності віднесено: а) юридичну (закон, статут, внутрішній документ (положення, правила), договір (засновницький договір, цивільно-правовий договір (контракт), корпоративний договір) та фактичну підставу виникнення (корпоративне правопорушення); б) особливий суб’єктний склад – учасники корпоративних відносин, засновники, голова та члени ліквідаційної комісії, арбітражний керуючий, тимчасово виконуючі обов’язки посадової особи, особи, що входять до нелегітимних органів управління, колишні члени органів управління, “тіньові” директори, особи, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями товариства за законом, кінцеві бенефіціарні власники, пов’язані з банком особи; в) зміст – обмеження або позбавлення корпоративного права, покладання на правопорушника додаткового обов’язку або негативного наслідку; г) застосування в особливому, встановленому законом, локальним нормативним актом, цивільно-правовим або корпоративним договором порядку; ґ) функції: забезпечення виконання обов’язків учасників корпоративних правовідносин, захист кредиторів та стейкхолдерів, покарання порушника. Під корпоративним правопорушенням авторка розуміє порушення корпоративних прав або охоронюваних законом інтересів інших учасників, невиконання або неналежне виконання корпоративних обов’язків учасників або фідуціарних обов’язків посадових осіб, зловживання правом. Корпоративна відповідальність у формі відшкодування збитків передбачає доведення повного складу корпоративного правопорушення: протиправна поведінка (дія або бездіяльність), шкода (збитки, немайнова шкода), причинно-наслідковий зв’язок, вина. У разі доведення шкоди та протиправної поведінки вина порушника та причинно-наслідковий зв’язок презюмуються і можуть бути спростовані відповідачем у загальному порядку. До принципів корпоративної відповідальності віднесено принципи відокремленості відповідальності компанії та її учасників, обмеженої відповідальності (limited liability) учасників, повного відшкодування збитків, спеціалітета, персоналізації та диференціації. Проаналізовано законодавство України, що регламентує підстави та порядок застосування корпоративної відповідальності, судова практика.

Глобалізація світової економіки, злиття капіталів та інтернаціоналізація компаній зумовлює поступове зникнення економічних відмінностей. При цьому домінантним у забезпеченні конкурентоспромож-ності стає чинник корпоративної культури — базовий елемент інтелектуального капіталу. Присутність на українському ринку світових корпорацій актуалізує необхідність розуміння цінностей, сутності, відмінностей корпоративних культур та колаборації з ними ментальності українських працівників. У статті розглянуто зміст, сутність, структуру та цінності корпоративних культур найбільших автовиробників світу — “Toyota Motor Corporationˮ, “Volkswagen Groupˮ та “General Motorsˮ. Досліджено, що у випадку впровадження кор-поративної культури в свої представництва у новій країні керівництва транснаціональних компаній уважно вивчають місцеві особливості, менталітет людей та національні цінності і те, як їх можна адаптувати до своєї культури. Наведено найуживаніший підхід до вивчення національної складової в корпоративній культурі компанії, розроблений голландським дослідником проблематики крос-культурного менеджменту Г. Хофстеде. Розглянуто особливості національної складової в корпоративній культурі України, США, Японії та Німеччини. Консолідовано ментальні характеристики національної складової у корпоративній культурі українців. До-сліджено корпоративну культуру дилерського центру “Toyota Motor Corporationˮ — ТОВ “Гранд моторˮ у м. Хмельницькому. Доведено, що корпоративна культура підвищує ефективність роботи команди і вирішує задачі як індивідуального розвитку співробітників, так і розвитку компанії загалом. Вона створює передумови для формування стійкого та ефективно працюючого колективу, що чітко представляє місію компанії. Зроб-лено висновок, що вміле управління корпоративною культурою та використання її потенціалу робить можли-вими підвищення ефективності діяльності компанії та генерує позитивні економічні наслідки, такі як підви-щення відданості працівників та розвиток співпраці, вища продуктивність праці, краще виконання своїх функцій і покращення процесу прийняття рішень.

В данной статье представлены результаты эмпирического исследования влияния характеристик корпоративного управления (структура собственности, характеристики совета директоров) на корпоративную эффективность в системах с концентрированной структурой собственности. Основными целями данного исследования были выработка эмпирической методологии, позволяющей установить причинно-следственные взаимосвязи между элементами структуры собственности и корпоративной эффективностью и тестирование данной методологии с использованием высококачественных данных с развитого рынка. Для эмпирического тестирования гипотез в данной статье использовались панельные данные (выборка из 270 немецких компаний за 2000-2006 годы), первоначально собранные в исследовании Заутнера и Виллалонги (Sautner & Villalonga 2009) и дополненные авторами данной статьи. Используя инструментальные переменные и системы одновременных уравнений для установления причинно-следственных связей между корпоративным управление и корпоративной эффективностью, мы обнаружили положительное влияние институциональных инвесторов и отрицательное влияние инвесторов-"инсайдеров" на корпоративную эффективность. В то же время причинно-следственные связи между характеристиками совета директоров и корпоративной эффективностью не могут быть установлены в отсутствие так называемого "естественного эксперимента", т.е. вынужденного изменения структуры совета директоров компаний под воздействием мер государственной политики (Black & Kim 2008), вследствие отсутствия инструментальных переменных для характеристик совета директоров. Проведённый в статье анализ позволил сформулировать два ключевых вывода в области государственной политики. Во-первых, ограничения на кросс-листинг компаний на зарубежных фондовых рынках приводят к более низкому уровню собственности иностранных инвесторов, что приводит к более низкой корпоративной эффективности. Во-вторых, взгляд на структуру собственности как на равновесное состояние, отстаиваемый Демсецем и Леном (Demsetz & Lehn 1985), не подтверждается для систем с концентрированной структурой собственности, где издержки изменения структуры собственности высоки (вследствие, например, высоких налогов на прирост капитала), поэтому государству следует принимать любые меры, способные привести к увеличению издержек продажи долей собственности, с осторожностью. Эмпирическая методология, разработанная в данной статье, может быть в дальнейшем использована для проведения исследований по данным с развивающихся рынков. Изучение взаимосвязи между корпоративным управлением и корпоративной эффективностью в условиях финансового кризиса является другим интересным направлением исследований.

Статтю присвячено розробленню організаційного забезпечення стратегічного управління корпоративною соціальною відповідальністю з урахуванням рефлексивного підходу до управління відносинами зі стейкхолдерами. Розглянуто наявні теоретичні підходи до визначення сутності поняття «організаційне забезпечення» та запропоновано комплексний структурно-ресурсний підхід до характеристики цієї категорії. Досліджено варіанти формування організаційних структур щодо впровадження стратегічних соціально відповідальних рішень у практику діяльності підприємств. Запропоновано модель організаційно-управлінської структури для реалізації стратегічного управління корпоративною соціальною відповідальністю, яка передбачає введення на функціональному рівні нового підрозділу – департаменту з корпоративної соціальної відповідальності у складі трьох відділів: проєктно-аналітичного, рефлексивного управління та комунікаційного.

Цель: основная цель статьи заключается в разработке методики построения дерева целей и функций для корпоративных интегрированных структур и демонстрации ее места и роли в решении задачи по формированию и комплексной оценке организационных структур для объекта исследования. Обсуждение: в качестве базового метода для решения поставленной задачи был выбран подход, предложенный Ф.И. Перегудовым. Отличительными особенностями предложенной методики стала адаптация базового метода для корпоративных интегрированных структур, предусматривающая этап построения иерархического графа, описывающего вертикальные связи подчинения элементов корпоративной интегрированной структуры, а также использование принципа прямой и обратной декомпозиции основных элементов дерева целей и функций, учитывающий системообразующие взаимосвязи, что является критически важным для корпоративных интегрированных структур. Результаты: в процессе адаптации базового метода были даны рекомендации по идентификации глобальной цели, конечных продуктов, подцелей и функций для каждого уровня системы управления корпоративными интегрированными структурами, составляющие суть методики, предложен типовой состав пространств инициирования целей для управляющей организации. Апробация предложенной методики проводилась на примере двух уровней управления (управляющая организация и продуктовая подсистема) многоотраслевой корпорации «Южная многоотраслевая корпорация (ЮМК)», для которых были разработаны деревья целей и функций.

Цель работы. Целью проведенного исследования является совершенствование методических подходов к обеспечению корпоративной устойчивости строительных компаний в условиях значительного роста неопределенности организационно-экономической среды. Методы или методология проведения работы. Основой исследования послужили базовые методы научного познания: диалектическая логика, методы научной абстракции, а также системный подход к изучаемым явлениям, применяемым в соответствии со спецификой хозяйственной деятельности строительных компаний и масштабами кризисных явлений в их развитии. Результаты. В статье акцентируется внимание на гипотезе, что любая социально-экономическая система может быть устойчивой, если она обладает способностью к саморегулированию. Установлено, что на устойчивость развития корпоративных структур в строительстве в настоящее время в большей степени оказывают воздействие внешние факторы. Для количественной характеристики корпоративной устойчивости предложено использовать ряд показателей (финансовый результат, рентабельность, удельный вес прибыльных организаций (дочерних филиалов), объем инвестиций. Разработана схема формирования замкнутых связей между управлением устойчивостью и основными целевыми функциями и организационными параметрами управления корпоративными структурами в строительстве. Обоснован выбор параметров и критериев корпоративной устойчивости строительных компаний: установление оптимальных пропорций использования собственного и заемного капиталов, оптимизация структуры капитала по критерию доходности собственного капитала. Область применения результатов. Представленные в статье научные результаты могут быть использованы в качестве основы методических подходов к выявлению кризисных ситуаций на ранней стадии; выявлению и идентификации негативных факторов устойчивого развития; выбора способов их устранения и принятия управленческих решений, направленных на повышение уровня корпоративной устойчивости строительных компаний. Вывод. Развитие методических подходов к обеспечению экономической устойчивости корпоративных структур в строительстве приобретает сегодня особую важность. Необходимым условием обеспечения экономической устойчивости функционирования корпоративных структур в строительстве является реализация предложенных методов, реализуемых в виде программы действий, ориентированной на реструктуризацию бизнес-процессов интегрируемых структур; на обеспечение защиты прав акционеров и представлении интересов корпоративных структур в органах государственного управления; на выработку и принятие антикризисных управленческих решений в инвестиционной и производственной деятельности строительных компаний.

Настоящая статья посвящена вопросам пространственной локализации бизнеса корпоративных структур – субъектов продовольственного рынка. Дополнены существующие принципы пространственного размещения бизнеса. Представлен алгоритм пространственной локализации бизнеса корпоративной структуры – субъекта продовольственного рынка, состоящий из восьми последовательных этапов. Предложена матрица пространственной локализации бизнеса, целью которой является определение роли бизнец-единиц в составе корпоративной структуры для обоснования выгодности локализации и определения приоритетов дальнейшего развития. Данная работа будет полезна исследователям в области функционирования и развития локальных продовольственных рынков региона.

Цель работы. В статье дается авторское определение понятия «корпоративная (организационная) культура» и раскрывается его сущность. На примере предприятия сферы АПК проведена диагностика корпоративной культуры и предложены рекомендации по ее развитию. Метод или методология проведения работы. Проведен анализ финансовых результатов деятельности ОАО «ВЕЛИКОЛУКСКИЙ МЯСОКОМБИНАТ» за 2015–2018 годы. Диагностика корпоративной культуры осуществлялась с помощью нескольких методик: методика Д. Денисона, методика «Рамочная конструкция конкурирующих ценностей» К. Камерона и Р. Куинна. Результаты. Корпоративная (организационная) культура представляет собой нематериальный элемент внутренней организационной среды. Она включает в себя целый ряд компонентов, разделяемых каждым сотрудником и придающих организации отличительный и уникальный образ: элементы, являющиеся частью системы взглядов собственников организации; корпоративная символика; праздничные события и памятные даты; некоторые элементы коммуникационной политики. В современных рыночных условиях корпоративную культуру можно рассматривать как фактор повышения конкурентоспособности организации АПК. Сведения, полученные в результате диагностики корпоративной культуры, могут показать необходимость ее совершенствования. Основой развития корпоративной культуры выступает Кодекс корпоративной культуры и профессиональной этики, регламентирующий документ, имеющий четкую структуру и регулирующий поведение персонала. Область применения результатов. Результаты исследования могут быть использованы непосредственно в деятельности ОАО «ВЕЛИКОЛУКСКИЙ МЯСОКОМБИНАТ», а также при проведении анализа корпоративной культуры других предприятий АПК. Также они могут применяться в учебном процессе при преподавании и обучении по курсу «Менеджмент». Выводы. Роль и значимость корпоративной культуры как связующего элемента между составляющими внутренней среды, а также между организацией АПК и ее деловым окружением будут только возрастать. Постоянное внедрение инноваций в управленческую деятельность организаций АПК, в частности формирование особого типа корпоративной культуры, усилит необходимость постоянного поиска внутренних резервов повышения эффективности использования трудовых ресурсов и деятельности в целом.

Роботу виконано на кафедрі менеджменту підприємницької діяльності Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя. Захист дисертації відбувся в січня 2012 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.052.05 у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя (46000, м. Тернопіль, вул. Білогірська, 2, зал засідань). Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя (46000, м. Тернопіль, вул. Руська, 56).
Узагальнено теоретичні положення щодо управління корпоративною власністю підприємств машинобудування та вироблено на цій основі обґрунтовані пропозиції з формування ефективної її структури. З’ясовано соціально-економічний зміст корпоративної власності для уточнення її прояву у вигляді виробничих корпоративних структур, охарактеризовано специфіку процесів трансформації структури корпоративної власності в Україні й встановлено її основні тенденції. Розроблено структурну модель управління корпорацією для узгодження інтересів. Запропоновано підхід до ідентифікації впливу моделей управління прибутком корпорацій на структуру їх власності. Сформовано напрями вдосконалення структури власності підприємств із корпоративною формою власності. Запропоновано модель формування оптимальної структури корпоративної власності для забезпечення дохідності прав власників.
Диссертационная работа посвящена разработке теоретических и практических аспектов становления и развития корпоративной собственности машиностроительных предприятий производственного сектора экономики, а также, рассмотрению вопросов управления и формирования структуры корпоративной собственности производственных предприятий в контексте ее трансформации, управлению корпоративной собственностью машиностроительных предприятий в условиях трансформационной экономики. В первом разделе диссертации обобщено теоретические положения относительно управления структурой корпоративной собственности, в частности производственных предприятий, и выработаны на этой основе обоснованные предложения относительно формирования эффективной структуры корпоративной собственности отечественных предприятий в процессе управления ими. Во втором разделе проведен анализ процессов трансформации структуры корпоративной собственности в Украине, охарактеризована динамика и основные тенденции, определены особенности формирования структуры корпоративной собственности в Украине и её влияние на корпоративное управление; идентифицировано влияние моделей управления прибылью корпораций на структуру их собственности. В третьем разделе разработана структурная модель управления корпорацией для согласования интересов собственников с интересами развития корпорации, предложены пути совершенствования структуры собственности корпоративных предприятий в процессе управления. Исследовано социально-экономическое содержание корпоративной собственности, для уточнения её проявления в виде производственных корпоративных структур. Охарактеризована специфика процессов трансформации структуры корпоративной собственности в Украине и обнаружены её основные тенденции. Разработана структурная модель управления корпорацией для согласования интересов. Предложен подход к идентификации влияния моделей управления прибылью корпораций на структуру их собственности. Сформированы направления усовершенствования структуры собственности предприятий с корпоративной собственностью в процессе управления. Предложена модель формирования оптимальной структуры корпоративной собственности для обеспечения доходности прав собственников. Предложены подход и порядок составления функциональной карты производственной корпорации, которая является матричной комбинацией функциональных характеристик подсистем корпораций как по структурным единицам корпорации, так и по управленческим функциональным подсистемам и позволяет идентифицировать модель управления прибылью предприятия и дивидендную политику, а также сформировать направления совершенствования структуры собственности корпоративных предприятий в процессе управления
Theoretical approaches concerning corporate ownership management are generalized and recommendations concerning formation of an effective corporate ownership are substantiated and offered. Social-economic essence of corporate ownership for clarification of its manifestation in the form of industrial corporate structure is described. The features of the corporate ownership structure transformation in Ukraine are described and its main trends are defined. The structural model of the corporation management for coordination of owner’s interests is developed. The approach concerning identification the impact of revenue management to the structure of corporate ownership is offered. Main directions to improvement the corporate ownership structure in management process are formed in the thesis. A model of corporate ownership optimal structure to ensure the owners return is proposed.

Автор розглядає специфіку корпоративних медіа; визначає критерії якості контенту корпоративного сайту, жанрово-тематичну своєрідність корпоративних сайтів сфери журналістської освіти; розглядає інформаційну структуру корпоративного сайту кафедри журналістики СумДУ; визначає місце авторського інформаційного продукту в інформаційній структурі сайту кафедри журналістики та філології СумДУ. Основною метою дослідження є визначення загальних тенденцій функціонування відеоматеріалів на корпоративних сайтах українських університетів.

У процесі розвитку та ускладнення структури суспільного виробництва операції злиття та поглинання стали невід'ємним компонентом корпоративної політики і найважливішим фактором розвитку продуктивних сил. Щорічно у світі здійснюється декілька тисяч операцій злиття та поглинання, причому їхня кількість постійно зростає і вони охоплюють все нові галузі і сфери економіки. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36932

Дисертація присвячена дослідженню теоретико-методичних та практичних аспектів формування корпоративного управління в банківських установах. Уточнено та сформульовано авторське тлумачення поняття «корпоративне управління». Визначено особливості корпоративного управління в банках. Виокремлено поняття «корпоративний контроль» та «корпоративне управління» за критерієм мети. Запропоновано концептуальний підхід до оцінки корпоративного управління в банках на основі аналізу інтересів стейкхолдерів. Проведено періодизацію розвитку корпоративного управління в банках України. Проаналізовано структуру власності та її вплив на формування корпоративного контролю в банках України. Досліджено характеристики діяльності наглядових рад в умовах концентрованої власності. Проведено оцінку чинників удосконалення корпоративного управління в банках з позиції інтересів типових власників. Обґрунтовано наукові засади розподілу контрольних функцій наглядових рад банків. Розроблено комплексний метод оцінки діяльності наглядових рад. Запропоновано заходи державного регулювання корпоративного управління в банках України.
Диссертация посвящена исследованию теоретико-методических и практических аспектов формирования корпоративного управления в банковских учреждениях. Уточнено и сформулировано авторское толкование понятия «корпоративное управление». Определены особенности корпоративного управления в банках. Отделены понятия «корпоративный контроль» и «корпоративное управление» за критерием цели. Предложен концептуальный подход к оценке корпоративного управления в банках на основе анализа интересов стейкхолдеров. Проведена периодизация развития корпоративного управления в банках Украины. Проанализирована структура собственности и ее влияние на формирование корпоративного контроля в банках Украины. Исследованы характеристики деятельности наблюдательных советов в условиях концентрированной собственности. Проведена оценка факторов усовершенствования корпоративного управления в банках с позиции интересов типовых собственников. Аргументированы научные основы разделения контрольных функций наблюдательных советов банков. Разработан комплексный метод оценки деятельности наблюдательных советов. Предложены меры государственного регулирования корпоративного управления в банках Украины.
The thesis is dedicated to the research of the theoretical, methodical and practical aspects of corporate governance in banks. The author’s definition of “corporate governance” is given. The features of the corporate governance in banks are determined. The definitions “corporate control” and “corporate governance” are divided by the criteria of goal. The author proposes a conceptual approach of estimation of corporate governance which is based on analysis of stakeholders’ interests. The corporate governance development stages in Ukrainian banks are specified. The author analyzes ownership structure of Ukrainian banks and its influence on corporate control. The author conducted an analysis of the structure and functions of supervisory boards. The estimation of factors enhancing corporate governance in Ukrainian banks is completed. Scientific principles of division of supervisory boards’ control functions are defined. The complex method of assessment of supervisory boards in banks is developed. The author proposes the measures of state regulation of corporate governance in Ukrainian banks.

В условиях глобализации и возрастающей конкуренции необходимость интеграции финансового капитала и активизации инвестиционной деятельности становится очевидной. Инвестиционная привлекательность в современных экономических условиях выступает одной из основополагающих характеристик деятельности любого субъекта предпринимательской деятельности. Более того, стабильное и устойчивое развитие экономики государства в целом также зависит от состояния и эффективности инвестиционного процесса.

Дисертацію присвячено вирішенню науково-прикладної проблеми формування, використання та розвитку системно-синергічних засад управління нафтогазовидобувними підприємствами корпоративної структури. Обґрунтовано значущість системно-синергічного підходу до управління економічним розвитком нафтогазовидобувних підприємств корпоративної структури, уточнено термінологічно-категорійний апарат у сфері дослідження системно-синергічного управління підприємствами. Розроблено парадигму синергічного розвитку нафтогазовидобувних підприємств корпоративної структури та концепцію управління нафтогазовидобувними підприємствами на засадах формування позитивного і негативного зворотних зв’язків. Розроблено феноменологічну математичну модель динаміки видобування вуглеводнів. Удосконалено структуру системи інформаційної підтримки прийняття управлінських рішень на підприємствах. Розвинуто теоретичні засади створення організаційно-економічного механізму синергічного розвитку нафтогазовидобувних підприємств, удосконалено систему планування і координування взаємодії підсистем управління підприємствами. Вирішено завдання координування взаємодії підсистем у інтегрованій ієрархічній системі управління нафтогазовидобувним підприємством корпоративної структури. Сформульовано методологічні засади вирішення завдання організації роботи підсистем синергічної орієнтації, взаємодії, організаційно-синергічної інтеграції та інноваційно-синергічного розвитку нафтогазовидобувних підприємств, побудовано системну модель формування синергічних ефектів у їх діяльності. Розроблено концептуальні засади управління корпоративним розвитком нафтогазовидобувних підприємств на засадах синергетики. Запропоновано найважливіші напрями, у яких закладені основні резерви розвитку нафтогазовидобувних підприємств корпоративної структури на системно-синергічних засадах, спрямовані на удосконалення систем менеджменту шляхом розроблення та ухвалення більш обґрунтованих управлінських рішень, покращення систем інформаційного забезпечення в управлінській сфері.
Диссертация посвящена концептуальному решению научно-прикладной проблемы формирования, использования и развития системно-синергетических основ управления нефтегазодобывающими предприятиями корпоративной структуры. Разработан основанный на системно-синергетических принципах методологический подход к процессам управления нефтегазодобывающими предприятиями корпоративной структуры как объектами с нелинейным характером экономического развития, которое сопровождается неопределенностью, неравновесностью, наличием фазовых и структурных переходов. Разработана концепция управления синергетическим развитием нефтегазодобывающих предприятий, которая базируется на одновременном формировании положительной и отрицательной обратной связи в системе управления предприятием. Разработана системная модель формирования синергетических эффектов в деятельности нефтегазодобывающих предприятий как суперпозиция внешних воздействий, внутрисистемных факторов и управленческих решений. Это дает возможность оценить эффективность организационно-управленческих решений в режиме реального времени с помощью предложенного так называемого «коэффициента синергетического действия». Разработана также феноменологическая математическая модель динамики добычи углеводородов, с помощью которой можно прогнозировать объемы добычи нефти и газа как на этапе прогрессивного развития, так и в поздний период разработки месторождения. С целью решения задачи оптимизации работы нефтегазодобывающего предприятия разработан методологический подход к решению задачи оптимизации работы подсистем синергетической ориентации, синергетического взаимодействия, организационно-синергетической интеграции, мотивационного управления персоналом и инновационно-синергетического развития нефтегазодобывающих предприятий корпоративной структуры, и система координации их работы, которая за счет использования методов интеллектуальных технологий, економической синергетики, бенчмаркинга дает возможность определить сильные и слабые стороны в организации работы предприятия и обеспечить выбор правильной стратегии устойчивого синергетического развития предприятия.
The Dissertation is devoted to the solution of theoretical, methodic and applied problems of formation, use and development of system-synergistic principles for management at corporate structured oil- and gas-producing companies. The significance of systematic and synergistic approach to managing economic development of oil and gas companies corporate structure is justified, the terminology and categorical apparatus in research and synergistic system-management companies is clarified. A paradigm of synergistic development of oil and gas companies of the corporate structure and management concept oil and gas companies on the basis of the formation of positive and negative feedbacks is worked out. A phenomenological mathematical model of the production of hydrocarbons is worked out. The structure of the informational support decision making in the workplace is improved. Theoretical bases of creating organizational and economic mechanism of synergistic development of oil and gas companies, improved system of planning and coordinating interaction between subsystems enterprise management. Solved problem of interaction coordination of subsystems in an integrated hierarchical system of control oil and gas companies corporate structure. Methodological principles of solving the problem of the subsystems synergistic targeting synergistic interaction, organizational and synergistic integration and innovative synergistic development of oil and gas companies, built a system model of synergy in their activities. Conceptual framework for corporate governance development of oil and gas companies on the basis of synergy are worked out.

Представлено исследование социального партнерства и его развития в мировой Арктике. Рассмотрены различные формы партнерских отношений в социальной сфере: сотрудничество (интеграция и сети), государственно-частное партнерство, корпоративная социальная ответственность, социальная лицензия на деятельность. Большое внимание уделено практическому опыту реализации социального партнерства в зарубежной и российской Арктике, в том числе с позиций того, как стратегии партнерства могут способствовать решению социальных проблем, повышению внутреннего потенциала и саморазвитию местных сообществ Арктики, приведены яркие примеры из разных арктических стран. Работа адресована научным работникам, государственным и муниципальным служащим, представителям органов общественного управления и некоммерческих организаций, руководителям и менеджерам бизнес-структур и компаний, преподавателям и студентам, жителям регионов российской Арктики, а также всем читателям, интересующимся проблемами развития арктических территорий России и зарубежных стран. Научно-аналитический доклад подготовлен в рамках выполнения государственного задания ФИЦ КНЦ РАН в части проведения НИР Института экономических проблем им. Г. П. Лузина по теме «Социальные аспекты управления саморазвитием регионов и местных сообществ в российской Арктике» (гос. рег. № АААА-А18-118051590115-9).

Одним из приоритетных направлений деятельности специалистов по связям с общественностью является, собственно, управление этими связями общественности с субъектом PR, создание позитивного и вызывающего интерес имиджа для той или иной региональной организации, на которую он работает. Практически все нынешние организации, правительственные организации, социальные структуры, так или иначе, осуществляют свою деятельность, находясь в постоянном взаимодействии, как с внутренней, так и с внешней средой. Непрерывно находясь в этой сложной системе взаимодействий, эти связи могут оказать существенное влияние на деятельность региональной организации и принимаемые ею решения. Фактически, управление этими взаимодействиями становится одной из основополагающих функций региональной организации. Работа со связями с общественностью, в зависимости от поставленных на текущий момент целей способно решить различные задачи, но в фокусе неизменно будет оставаться создание эффективного корпоративного PR региональной организации, создание эффективного имиджа организации и дальнейшее его совершенствование, на основе чего формируется доверительное отношение к организации и её репутации.