To see the other types of publications on this topic, follow the link: Стрибуни.
Journal articles on the topic 'Стрибуни'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 23 journal articles for your research on the topic 'Стрибуни.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Андрющенко, Т. Г. "ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ СКІПІНГУ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ УЧНІВ СТАРШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 1 (September 27, 2021): 7–13. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-01.
Full textAbstract:
У статті представлено обґрунтування програми занять з використанням засобів скіпінгу для підвищення функціональних можливостей організму учнів старшого шкільного віку. Програма занять з використанням скіпінгу включає в себе варіативний модуль «Скіпінг», який реалізовано в системі 20 уроків фізичної культури протягом третьої чверті; використання стрибків, ігор та естафет зі скакалкою у підготовчій, основній або заключній частинах уроків за іншими варіативними модулями навчальної програми; застосування засобів скіпінгу в режимі навчального дня учнів і в позакласній роботі з фізичного виховання (самостійні заняття, рухливі перерви, спортивні свята, змагання). Розподіл засобів скіпінгу для старшокласників здійснювався залежно від рівня володіння технікою стрибків через скакалку: для учнів, які не вміють стрибати або виконують нормативи стрибків через скакалку на низькому рівні; для учнів, які вміють стрибати і виконують нормативи стрибків на середньому і достатньому рівнях; для учнів, які виконують нормативи на високому рівні. Для першої групи були запропоновані вправи для засвоєння рухової дії і доведення її до ступеня навички, розвитку координації рухів рук і ніг у процесі стрибків через скакалку, зокрема і довгу. Другій групі були рекомендовані вправи, спрямовані на розвиток витривалості та швидкості й освоєння більш складних за координаційною структурою рухових дій. Третій групі були запропоновані різні за координаційною складністю стрибки. Ефективність застосування засобів скіпінгу визначалася приростом показників функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем. У юнаків і дівчат 10 і 11 класів було виявлене значне зниження ЧСС, підвищення ЖЄЛ та функціональних проб Штанге і Генча. Отримані дані свідчать про можливість використання засобів скіпінгу у фізичному вихованні учнів старшого шкільного віку в різних формах занять.
2
Конестяпін В. Г., Павлось О. О., Ханікянц О. В., Свищ Я. С., and Павлось Р. М. "ЧАСОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕХНІКИ СТРИБКА У ВИСОТУ ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИХ СТРИБУНОК." International Academy Journal Web of Scholar, no. 4(46) (April 30, 2020): 54–58. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_wos/30042020/7048.
Full textAbstract:
The increasing performance in women's height jumping among women is of interest to the study of time characteristics of technique. The aim was to supplement the data on the time characteristics of the technique of jumping into the height of highly skilled jumpers during participation in responsible competitions. Based on a report by the IAAF scientific group, made after the 2017 World Championship in London, the time characteristics of high jump technique for the finalists were determined. The relationship between the result of a high jump and the time characteristics of the technique of the jumping a world-class athlete has been investigated. Comparison of time characteristics of the technique of jumping of the finalists of the 2017 World Championship with the time characteristics of the technique of jumping off the world record holder among the juniors Yaroslava Mahuchikh. It is recommended to use as a model the characteristics of highly skilled high jumpers: average rate of the last three running steps (4.1 ± 0.3 step·s-1) and repulsion duration (0.16 ± 0.01 s).
3
Помещикова, Ірина, Наталія Чуча, and Ірина Ширяєва. "Використання методу колового тренування у розвитку швидкісно-силових здібностей баскетболістів 15-16 років." Слобожанський науково-спортивний вісник 2, no. 82 (April 26, 2021): 44–49. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-2.007.
Full textAbstract:
Мета: визначити ефективність використання комплексу вправ швидкісно-силової спрямованості методом ко-лового тренування у тренувальному процесі 15-16 річних баскетболістів. Матеріал і методи: у дослідженні брали участь дві групи баскетболістів БК «Джуніор» м. Харкова у віці 15-16 років у загальній кількості 20 спортсменів (контрольна група, n=10, експериментальна група, n=10). Педагогічний експеримент тривав 2 місяці та полягав у впровадженні в навчально-тренувальний процес експериментальної групи спеціально підібраних вправ, які використовувалися за допомогою методу колового тренування. Комплекс вправ включав біг зиґзаґом навколо стойок, стрибки через набивні м’ячі, стрибки угору із добиванням м’яча у щит, вистрибування із присіду, стрибки через бар’єри, метання набивного м’яча стоячи, стрибки через тумби різної висоти, прискорення. Запропонований комплекс вправ застосовувався на кожному тренувальному занятті на по-чатку основної частині. У контрольній і експериментальній групі проводилося 4 тренувальних заняття на тиждень тривалістю 135 хвилин. Результати: у ході введення у навчально-тренувальний процес експериментальної групи баскетболістів 15-16 років спеціально підібраних вправ, спрямованих на розвиток швидкісно-силових здібностей, із використанням ме-тоду колового тренування, було виявлено достовірне покращення показників тестових вправ: стрибок у довжину з місця (t=2,13; р<0,05), стрибок у висоту з місця (t=2,14; р<0,05), стрибок у висоту з розгону (t=2,24; р<0,05). В тесті «метання набивного м’яча вагою 1 кг стоячи» достовірної відмінності виявлено не було (t=0,86; р>0,05). Висновки: покращення прояву показників швидкісно-силових здібностей баскетболістів 15-16 років експери-ментальної групи після впровадження спеціально підібраних вправ із використанням методу колового тренування становило: у тесті «стрибок у довжину з місця» – 2,73%, «стрибок у висоту з місця» – 5,54%, «стрибок у висоту з розгону» – 6,32%, «метання набивного м’яча вагою 1 кг стоячи» – 7,62%. Ключові слова: баскетболісти, швидкісно-силові якості, метод колового тренування.
4
Nayavko, Igor. "Criteria for sport and technical preparedness of young divers in the water." Слобожанський науково-спортивний вісник 40, no. 2 (April 30, 2014): 99–103. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2014-2.020.
Full text
5
Назимок, В. В. "ФІЗИЧНА ТА СПЕЦІАЛЬНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ СТУДЕНТІВ, ЩО ЗАЙМАЮТЬСЯ БОКСОМ У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 9 (March 21, 2022): 174–81. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2021.9.23.
Full textAbstract:
Мета дослідження – простежити динаміку розвитку загальної та спеціальної фізичної підготовленості студентів, які займаються боксом у процесі фізичного виховання, протягом одного та двох років відповідно. Для оцінки фізичної підготовленості студентів були використані такі види тестувань: вибухова сила – стрибки в довжину з місця, згинання-розгинання в упорі лежачи 20 с. та 1 хв. Окремим нормативом були стрибки на скакалці (кількість за 1 хв.) та визначення максимальної кількості ударів, нанесених протягом 15 с. лівою рукою, правою рукою. Швидкісна підготовленість та витривалість визначались за допомогою навантаження максимальної потужності (до 20 с.) – біг 100 м та великого фізичного навантаження (до 30 хв.) – біг 3000 м. Порівнюючи середні показники тестування студентів першого та другого курсів, що займаються боксом у процесі фізичного виховання, можна зробити висновки, що загальна та спеціальна фізична підготовленість студентів першого курсу за результатами тестування всіх фізичних якостей покращилася. Тоді як результати студентів другого курсу були кращими в усіх випробуваннях, крім швидкості.
6
Romanchuk, S., and A. Arabskyi. "Selection Criteria and its Influence on Sports Training of Divers." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 4, no. 3 (April 11, 2019): 71–80. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs04.03.071.
Full text
7
Zemlianska, A. V. "The Theme of Inclusion in Alan Marshall's story "I can jump puddles"." Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University, no. 7 (345) (2021): 96–106. http://dx.doi.org/10.12958/2227-2844-2021-7(345)-96-106.
Full textAbstract:
The article highlights the peculiarities of revealing the theme of inclusion in the story of the Australian writer. It is emphasized that inclusive literature is becoming a popular trend in the art of speech, aimed at revealing the image of a person with disabilities and acquainting the readership with the peculiarities of socialization and adaptation and the problems of self-realization. And from the middle of the twentieth century there was a tendency to choose the main character, and not a secondary or episodic character, as one that have special needs. It is emphasized that such works often focus on the personality of the protagonist, rather than his disability. It was found that A. Marshall's book is autobiographical and reveals the formation of a disabled child, the process of realizing his otherness and denying any restrictions due to illness. It is determined that the author avoids sentimentality and tragic pathos, does not put the character in the «limit situation», but rather emphasizes that everything is complicated for his main hero by adults who do not understand his inner state and do not seek to break their own stereotypes about people with special needs and their existence. Thus, the writer draws a contrast between the adult and children's perception of the disability. It is emphasized that for this reason all stages of formation of the protagonist of the story «I can jump puddles», starting from the moment of returning from hospital after operation, occur in contrary, and not thanks to support of adults. It is determined that the study of inclusive literature is a promising area of literary researcher, as it provides a comprehensive view of the problems faced by people with special needs, their relatives and friends.
8
Гапонова, Людмила. "Оцінка координаційних здібностей у велосипедному спорті (маунтинбайк)." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 4 (May 20, 2021): 18–21. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.4.18-21.
Full textAbstract:
Анотація. Однією з важливих ланок управління тренувальним процесом є контроль фізичної підготовленості спортсменів. У велосипедному спорті (маунтинбайк) важливим є тестування координаційних здібностей, оскільки вони є провідними для досягнення високих спортивних результатів в олімпійській дисципліні крос-кантрі. Демонстрація високих спортивних результатів неможлива без чітких норм їх оцінювання, саме тому існує необхідність їх розробки. Проблема комплексного контролю за координаційними здібностями у маунтинбайку особливо актуальна, оскільки в ході тренувальної та змагальної діяльності гонщик змушений управляти не тільки своїм тілом, а й взаємодіяти з велосипедом. Тому спортсмен повинен мати високий рівень розвитку рухових навичок, включаючи координацію. Мета. Розробити комплекс спеціальних вправ для контролю за рівнем розвитку координаційних здібностей у велосипедному спорті (маунтинбайк) та шкали для їх оцінювання. Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, тестування, методи математичної статистики. Результати. Розроблено комплекс з п’яти рухових вправ, до яких належать їзда «змійкою» на 50 м, їзда до цілі, вправа «сюрпляс», ритмічні стрибки на велосипеді, стрибки на розмітку, та представлено нормативи для оцінювання рівня розвитку координаційних здібностей у велосипедистів 15–17 років, які спеціалізуються в крос-кантрі за п’ятибальною сигмовидною шкалою, що відповідають такому розподілу: низька, нижча середньої, середня, вища середньої та висока. Застосування таких вправ дозволяє давати якісну оцінку розвитку координаційних здібностей та вчасно корегувати спрямованість тренувального процесу у маунтинбайку.
Ключові слова: координаційні здібності, оцінка, контроль, крос-кантрі, маунтинбайк.
9
Левченко, М. С., І. Ю. Гергель, and В. В. Лобода. "ПРО ОСОБЛИВОСТІ ДЕФОРМУВАННЯ ТРІЩИНИ МІЖ ДВОМА П’ЄЗОЕЛЕКТРИЧНИМИ МАТЕРІАЛАМИ." Проблеми обчислювальної механіки і міцності конструкцій 33, no. 1 (September 8, 2021): 86–97. http://dx.doi.org/10.15421/4221008.
Full textAbstract:
У плоскій та просторовій постановках досліджується біматеріальне тіло складене, із двох різнорідних п’єзоелектриків. Вважається, що на межі поділу матеріалів виникла електроізольована тріщина, береги якої вільні від навантажень. Спочатку вважається, що довжина тріщини набагато менша від розмірів тіла, тому останнє розглядається як нескінченно велике. В такій постановці будується аналітичний розв’язок поставленої задачі шляхом її зведення до задачі лінійного спряження. Далі для випадку скінченної області розв’язок будується за допомогою методу скінченних елементів, як для плоского, так і для просторового випадків. Знаходяться поля напружень, розкриття тріщини та стрибки електричного потенціалу при переході через тріщину. Проведено порівняння результатів, отриманих різними методами і встановлено їх добру узгодженість.
10
Kulyk, Sergii. "НЕСПОРТИВНИЙ ЖЕСТ КОЗАКЕВИЧА ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ У ВНУТРІШНІЙ ПОЛІТИЦІ ПОЛЬЩІ Й МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 1 (7) (March 18, 2020): 7–21. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-01-07-21.
Full textAbstract:
У Польщі є два політичні жести, які знає кожен. Перший – це пальці у формі літери «V», жест, відомий із часів «Солідарності». Другий, найпомітніший в історії польського спорту, – це жест Козакевича (пол. – gest Kozakiewicza), продемонстрований на Олімпійських іграх у Москві 1980 р. Влада СРСР і соціалістичної Польщі не надала публічного розголосу ні жесту, ні історії довкола нього. Під час «холодної» війни спортсмени з багатьох країн світу сприймали спортсменів із СРСР не лише як своїх суперників у змаганнях, але і як політичних, ідеологічних, культурних недругів. Тому жест у півруки відомого польського стрибуна із жердиною В. Козакевича, який він показав уболівальникам і суддям на стадіоні в Лужниках, зумовив підняття національного духу в Польщі, став символом визволення від комуністичного режиму. Політична реакція вищого партійного керівництва СРСР на жест польського атлета спростувала гасло, яким активно маніпулювала на міжнародній арені – спорт поза політикою. Здійснено спробу переосмислити значення жесту В. Козакевича в сучасних суспільно-політичних умовах, тому звертаємо увагу, насамперед, на: 1) політичний контекст іменного «жесту Козакевича»; 2) реакцію влади СРСР і ПНР щодо виступу спортсмена; 3) використання жесту як символу у внутрішньополітичній боротьбі у ПНР та проти СРСР; 4) політичні утиски В. Козакевича як відомого спортсмена; 5) використання В. Козакевичем історії свого жесту для створення особистого іміджу, у власній передвиборчій кампанії; 6) уживання вислову «жест Козакевича» у сучасній польській пресі та його значення. Доведено, що «жест Козакевича» з іменного перетворився на політичний, національний і міжнародний жест, він став універсальним у польській журналістиці.
11
Зимогляд, Микола, and Світлана Марченко. "Гендерні особливості розвитку швидкості на спортивно-оздоровчому етапі підготовки в кіокушинкай карате." Journal of Learning Theory and Methodology 2, no. 2 (June 30, 2021): 82–90. http://dx.doi.org/10.17309/jltm.2021.2.05.
Full textAbstract:
Мета дослідження – визначити особливості прояву гендерних відмінностей у швидкісній підготовленості школярів молодших класів, які займаються в секції карате на спортивно-оздоровчому етапі. Матеріали і методи. У дослідженні прийняли участь дівчатка 7 років (n=10), 8 років (n=10), 9 років (n=15), 10 років (n=15); хлопчики 7 років (n=10), 8 років (n=10), 9 років (n=15), 10 років (n=15). Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення поставлених завдань були використані методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики обробки результатів дослідження. Результати. За результатами тестування спостерігаються статистично достовірні гендерні розбіжності за показниками тестів: біг 30м з високого старту – 9 (p=0,001), 10 (p=0,013) років; стрибок у довжину з місця – 7 (p=0,005), 8 (p=0,004), 9 (p=0,001), 10 (p=0,015) років; човниковий біг 4х9 – 8 (p=0,009), 9 (p=0,006), 10 (p=0,011) років; стрибки зі скакалкою – 10 (p=0,049) років; індексу швидкості – 9 (p=0,001) років; індекс швидкісної сили – 7 (p=0,001), 9 (p=0,0001), 10 (p=0,03) років. Висновки. Встановлено, що відмінності існують, але в кожній віковій групі вони різні. В 7 років діти мало відрізняються за гендерними ознаками, але з віком збільшується кількість структурних елементів швидкісної підготовленості за якими показники дівчат і хлопців статистично різні.
12
Горчанюк, Юрій, Максим Мерзлікін, and Тамара Ляхова. "Динаміка показників координаційних здібностей баскетболістів груп початкової підготовки під впливом використання спеціально-підготовчих вправ." Слобожанський науково-спортивний вісник 3, no. 83 (June 2021): 60–67. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-3.009.
Full textAbstract:
Мета: визначення ступеню впливу спеціально-підготовчих вправ на показники координаційних здібностей баскетболістів груп початкової підготовки. Матеріал і методи: у дослідженні брали участь 40 спортсменів у віці 9 – 11 років, що навчаються в групах початкової підготовки другого року навчання ДЮСШ № 7 міста Харкова (контрольна група 20 спортсменів, експериментальна група 20 спортсменів). Для встановлення показників координаційної підготовленості юних баскетболістів використовувались стандартні тестові вправи, запропоновані Л.П. Сергієнко [13]. Результати: використовувалися у навчально–тренувальному процесі експериментальної групи спеціально-підготовчих вправ: різноманітні стрибки та акробатичні вправи, а також комплекси вправ на батуті. Дана методика позитивно вплинула на показники координаційних здібностей баскетболістів групи початкової підготовки, і між результатами до та після педагогічного експерименту було встановлено достовірні розбіжності (р<0,05). Висновки: встановлено позитивну динаміку показників координаційних здібностей експериментальної групи після проведення педагогічного експерименту. Так, в тестуванні контролю оцінки і регуляції просторово-часових та динамічних параметрів рухів покращення результатів у відсотковому співвідношенні становило від 9% до 43%, в тестуванні оцінки відчуття часу приріст результатів коливався від 27% до 56%, поліпшення даних оцінки точності м’язових зусиль становило від 3% до 16%, динаміка показників контролю здібностей орієнтування у просторі склала від 7% до 43%, результати контролю стійкості статичної та динамічної рівноваги після педагогічного експерименту покращились з 14% до 18%, показники відчуття ритму змінились на 7%, показники контролю здатності до довільного розслаблення м’язів покращились на 3%, результати контролю координованості рухів було збільшено на 31% (р>0,05). Ключові слова: спортсмени-баскетболісти, координаційні здібності, спеціально підібрані комплекси акробатичних вправ, вправи на батуті.
13
BITKINE, Yefrem. "ЕКСЦЕНТРИЧНА АКРОБАТИЧНА ПАРА ЯК ФЕНОМЕН СУЧАСНОГО ЦИРКОВОГО МИСТЕЦТВА (НА ПРИКЛАДІ ДУЕТУ «DUO FLASH»)." ART-platFORM 3, no. 1 (May 27, 2021): 141–65. http://dx.doi.org/10.51209/platform.1.3.2021.141-165.
Full textAbstract:
Сучасне циркове мистецтво України історично пов’язане з діяльністю і акробатів-скоморохів, і перших професійних артистів циркових труп. Особливе місце посідають акробатичні пари. Окремо виділимо саме ексцентриків, коміків. Неоціненним досвідом для молодого покоління циркових артистів в акробатичному жанрі є досягнення братів Олександра та Василя Ялових, подружжя Пастухових, братів Маренкових, братів Дякових та ін. Вони стояли біля витоків циркового акробатичного мистецтва ще радянської України. Спорт і мистецтво цирку завжди доповнювали один одний у розвитку акробатики як у манежі, так і на спортивних майданчиках. Тісний зв’язок спостерігається і в творчій діяльності сучасних циркових артистів-акробатів, а саме, серед стрибунів у групових номерах, чоловічих та змішаних парах, жіночих трійках або в чоловічих четвірках, в інших видах акробатичного жанру. На сьогодні є багато прикладів саме акробатичних шоу або вистав у світовому цирковому мистецтві.
Акробатична вистава в цирку є актуальною та сучасною формою видовища. Головною дієвою особою вистави є артист-акробат, який володіє різними видами цього жанру. Вистава за своєю формою може бути дивертисментом, шоу, ревю, виставою з драматургічним сюжетом.
До найзначніших феноменів сучасного українського циркового мистецтва сьогодні можна віднести акробатично-ексцентричну пару «Duo Flash», яка має понад 20 років історії. Дует є не тільки самостійним явищем циркового простору України, але і має особливе значення для позиціонування сучасного українського цирку за межами країни, тобто виконує важливу функцію покращення іміджу України у світовому культурному полі, є інструментом побудови міжкультурного діалогу. Учасниками дуету є Єфрем Біткіне та Євген Дашківський, представники циркових династій, випускники Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв. Дана розвідка присвячена основним періодам їх творчої біографії (київському, німецькому іспанському), становленню як акробатичної пари, взаємозбагаченню традицій різних циркових шкіл на їх прикладі.
14
Vilchkovsky, Edward. "Розвиток системи фізичного виховання загальноосвітніх шкіл Польщі (1918–1939 рр.)." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 3(47) (October 1, 2019): 17–22. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-03-17-22.
Full textAbstract:
Вступ. У статті розглянуто основні тенденції становлення та розвитку системи фізичного виховання учнів польських загальноосвітніх шкіл (розроблено навчальні програми й здійснено їх наступну модифікацію, розвиток шкільного спорту, розбудову матеріальної бази, відкриття перших факультетів фізичного виховання у вищих навчальних закладах з метою підготовки вчителів фізичної культури) у цьому історичному періоді. Мета дослідження – проаналізувати становлення та розвиток системи фізичного виховання учнів польських загальноосвітніх шкіл у міжвоєнний період (1918–1939 рр.). Методи дослідження. Аналіз історичної й педагогічної літератури з теорії та методики фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл Польщі в період 1918–1939 рр., документів, які стосуються реформування шкільної освіти в Польщі у той час. Результати дослідження. По виборенню незалежності Польщі одним із головним завданням уряду стало відродження національної освіти. 1918 р. створено Міністерство у справах релігії і громадянської освіти. Одним із перших державних декретів від 7 лютого 1919 р. стало введення обов’язкової 7-річної освіти для дітей 7–14 років життя. Фізичне виховання було обов’язковим предметом навчальних планів загальноосвітніх шкіл. Програми з фізичного виховання в школі визначали такі групи фізичних вправ: загальнорозвивальні; вправи на утримання рівноваги; рухливі ігри; ходьба й біг; стрибки, лазіння, а також розділ із методичними рекомендаціями щодо планування занять для вчителів. Висновки. Фізичне виховання учнів у Польщі у 20–30 рр. ХХ ст. стало інтегральною складовою частиною загального навчально-виховного процесу в школі. Міжвенний період у Польщі характеризувався значним підвищенням інтересу учнів до занять спортом. Водночас суттєвими недоліками тогочасного шкільного фізичного виховання були недостатня кількість педагогів у більшості шкіл, у тому числі вчителів фізичної культури; відсутність відповідної для занять фізкультурою й спортом матеріальної бази; консервативне ставлення дирекції окремих шкіл до фізичного виховання школярів.
15
Рябченко, Ольга. "Застосування елементів хореографії в тренувальному процесі спортсменок-початківців для успішного освоєння програм з художньої гімнастики." Слобожанський науково-спортивний вісник 3, no. 83 (June 23, 2021): 88–94. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-3.013.
Full textAbstract:
Мета: застосувати хореографічну підготовку в тренувальний процес спортсменок-початківців та визначити її вплив на виконання базових вправ з художньої гімнастики. Матеріал і методи: педагогічний експеримент проводився на базі КЗ "КДЮСШ №1 ХМР" серед спортсменок-початківців 5-6 років. У дослідженні брали участь 24 гімнастки: контрольна група (n=12) проводила тренувальний процес за програмою ДЮСШ, експериментальна (n=12) – із додатковим застосуванням хореографічної підготовки. Для оцінювання артистичних та технічних компонентів були залучені 2 хореографи з суддівським досвідом та 4 тренери національної категорії. Через те, що рівень підготовленості юних спортсменок знаходився на початковому етапі, була застосована 5-ти бальна шкала оцінки. Перше оцінювання виконання базових вправ з художньої гімнастики юних спортсменок проводилось в досліджуваних групах на початку навчального року, друге – наприкінці півріччя. Результати: у процесі застосовування хореографічних вправ для освоєння програм з художньої гімнастики спортсменок-початківців 5-6 років експериментальної групи отримано достовірно кращі результати оцінювання, по відношенню до контрольної групи, у виконанні компонентів: «виразність руху тіла» (t=4,97; p<0,001), «рівноваги» (t = 4,48; p<0,001), «характер» (t = 3,71; p<0,01), «ритм» (t = 4,18; p<0,01), «стрибки» (t = 3,22; p<0,01) та «повороти» (t = 3,77; p<0,01). Висновки: у результаті досліджень встановлено, що додаткове застосування хореографії в тренувальному процесі спортсменок-початківців 5-6 років ефективно впливає на виконання базових вправ з художньої гімнастики, що свідчить про успішне освоєння програм в цьому виді спорту. Саме під час цих занять відбувається формування осанки, зміцнення опорно-рухового апарату та формується культура рухів гімнасток. Ключові слова: художня гімнастика, хореографія, спортсменки початківці, артистична підготовленість.
16
Бєльська, Діана, Віктор Джим, and Вадим Воронецький. "Вплив занять бодифітнесом (бодибілдингом) на прояв фізичних якостей спортсменок протягом 15-17 років." Слобожанський науково-спортивний вісник 5, no. 85 (October 25, 2021): 82–87. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-5.012.
Full textAbstract:
Мета: встановити залежність щодо впливу занять спортсменок 15-17 років, які займаються бодифітнесом (бодибілдингом) на прояв фізичних якостей впродовж річного макроциклу на етапі попередньої базової підготовки. Матеріал і методи: дослідження проводилися у фітнес-клубах: «Тетра», «Рекорд», «Місто», «Форд» м. Харкова зі спортсменками 15-17 років, що займаються бодифітнесом (бодибілдингом) протягом річного макроциклу в кількості 20 осіб. Всі спортсменки тренувались за класичною програмою, розробленою для бодифітнесу (бодибілдингу). У якості методів дослідження використовувалися: аналіз літературних джерел та тестування рівня рухових якостей в окремих вікових категоріях. Результати: представлено педагогічне тестування для визначення рівня рухових можливостей юних спортсменок 15-17 років, що займаються бодифітнесом (бодибілдингом). Було визначено вправи, які доцільно використовувати на даних етапах підготовки: бурпі (к-ть разів за 30 с); стрибки через скакалку (к-ть разів за 30 с); піднімання тулуба із положення лежачи на спині (к-ть разів за 40 с); випади у стрибку (к-ть разів за 30 с); біг на 30 м (с); згинання і розгинання рук (віджимання) у тренажері ТRХ (к-ть разів за 40 с); нахили вперед із положення сидячи (см). Висновки: у результаті проведеного тестування рухових якостей з використанням неспецифічних вправ для бодифітнесу (бодибілдингу) виявлено, що показники з кожним роком покращуються у всіх вправах (р>0,05), особливо у вправі піднімання тулуба з положення лежачи на спині (к-ть разів за 40 с), який помітно збільшився у віковому інтервалі з 15 до 17 років. Швидкісно-силові здібності юних спортсменок 15-17 років, що займаються бодифітнесом (бодибілдингом) у більшій мірі проявилися у віковому інтервалі з 16 до 17 років. Ключові слова: тестування, фізичні якості, бодифітнес (бодибілдинг), спортсменки.
17
Миценко, Євген. "ПРИДАТНІСТЬ ЗАСОБІВ ОЦІНКИ РУХОВОЇ ФУНКЦІЇ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ СТАНУ ДІТЕЙ З РОЗЛАДАМИ СПЕКТРУ АУТИЗМУ." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 36 (January 22, 2021): 38–45. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.38-45.
Full textAbstract:
Мета. Дослідження спрямоване на перевірку придатності тестів, як інструментів оцінки рухової функції дітей з розладами спектру аутизму. Представляє аналіз засобів і методів, які дозволяють оцінити рухову сферу людини і можуть бути застосовані до дітей з розладами спектру аутизму.Методи. Було відібрано шістнадцять хлопців з розладами спектру аутизму, віком від 7 до 11 років. Також для них були підібрані рухові тести з урахуванням теорії Миколи Берштейна про координацію та регуляцію рухів. А саме: теппінг тест, проба Ромберга, спеціально регламентовані стрибки/ходьба по платформах, ходьба на задану відстань, відтворення кута підйому передпліччя, ліплення, перекати в сторону, стрибок на точність, ходьба над лавками, метання кульки в ціль, монтаж-демонтаж заклепок, перебудова стереотипу письма. Дві групи рухових тестів було порівняно: одна група тих, що були розроблені та використовувалися раніше іншими дослідниками для здорових людей та інша група тестів, що були розроблені нами для роботи з дітьми з розладами спектру аутизму. Метою порівняння було оцінити різницю в тому наскільки ці тести є придатними для виконання дітьми з розладами спектру аутизму, та на основі отриманих даних обґрунтувати доцільність їх застосування. Результати. Отримані результати порівняння показали значну різницю між двома групами рухових тестів в тому наскільки рухові завдання, що лежать в їх основі доступні для розуміння дітей з розладами спектру аутизму. Відсоток засвоєних досліджуваними інструкцій з виконання рухових завдань, суттєво різниться для першої та другої групи тестів (P<0.05). А саме виявлено, що друга група моторних тестів є для них більш зрозумілою ніж перша. Висновок. З наведеного можна зробити висновок, що запропоновані нами тести більш ефективні для оцінки рухової функції дітей з розладами спектру аутизму ніж ті, що застосовувались раніше іншими дослідниками для здорових людей.Ключові слова: оцінка, розлади спектру аутизму, діти, рухова функція.
18
Piontkovskyi, Dmytro, Bohdan Mytskan, and Tetiana Mytskan. "РОЗВИТОК ШВИДКІСНИХ І КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ СПОРТСМЕНІВ З ВЕЛОСИПЕДНОГО СПОРТУ ВМХ НА ЕТАПІ ПОЧАТКОВОЇ ПІДГОТОВКИ." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 34 (February 5, 2020): 111–24. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.34.111-124.
Full textAbstract:
Мета. Розробити та експериментально перевірити ефективність програми розвитку швидкісних і координаційних здібностей спортсменів велосипедного спорту ВМХ на етапі початкової підготовки. Методи. У ході дослідження було проведено педагогічний експеримент, який тривав протягом 3 років. На різних етапах експерименту прийняло участь 72 юних велосипедисти ВМХ, 36 з яких увійшли до контрольних груп (по 12 учасників у кожній), а 36 – до основних. Оцінка рівня розвитку швидкісних здібностей та абсолютних координаційних здібностей здійснювалася за допомогою рухових тестів (біг 30 м, човни- ковий біг 3х10 м). Збереження вертикальної стійкості тіла визначали за допомогою тесту Є.Я. Бондаревського. З метою акцентованого розвитку координаційних здібностей було застосовано комплекси неспецифічних для велоспорту ВМХ вправ, а саме стрибки на батуті. Мотиваційна складова велосипедистів-початківців ВМХ визначалася з використанням методик діагностики особистості на мотивацію до досягнення успіху та уникнення невдач за Т. Елерсом. Психологічний компонент програми двокомпонентного психофізичного впливу, базувався на використанні вербальних засобів психологічної підготовки спортсменів, використання методів психологічної мотивації до виконання неспецифічних вправ. Ре-зультати. Доведено, що показники розвитку досліджуваних фізичних здібностей учасників основних груп наприкінці річних макроциклів тренування під впливом реалізації авторської програми вірогідно зросли у порівнянні з аналогічними показниками контрольних груп. Водночас зріс рівень вертикальної стійкості тіла велосипедистів-початківців ВМХ основних груп і на останньому етапі дослідження перевищував нормативи середнього рівня, установлених для європейської популяції у віковій когорті 10-річних спортсменів. При цьому, виявлено статистично значущу різницю між середньо груповими результатами проходження змагальної дистанції 380 м учасниками основної та контрольної груп на користь юних спортсменів основних груп в усіх трьох річних макроциклах тренування. Висновок. Застосування в групах початкової підготовки спортсменів-велосипедистів BMX двокомпонентного психофізичного впливу на розвиток спеціальних фізичних якостей забезпечує інтенсивне удосконалення як швидкісних і координаційних здібностей, так і вертикальної стійкості, а також покращення результатів змагальної діяльності.Ключові слова: спортсмени-велосипедисти ВМХ, етап початкової підготовки, швидкісні і координаційні здібності, програм двокомпонентного психофізичного впливу.
19
Заборняк, Станіслав, Богдан Мицкан, and Тетяна Мицкан. "ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА В УКРАЇНСЬКИХ ШКОЛАХ ГАЛИЧИНИ (1868–1918 рр.)." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 35 (January 4, 2021): 32–42. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.35.32-42.
Full textAbstract:
Мета. Розкрити особливості функціонування фізичної культури в школах Галичини (1868–1918 рр.). Методи. Джерельною базою дослідження були архівні матеріали міст Перемишля, Львова,Іван-Франківська, Тернополя, пов’язаних з діяльністю закладів середньої освіти в Галичині за часівАвстро-Угорської імперії. Результати. Розвиток організованої української фізичної культури в школахГаличини бере свій початок з другої половини ХІХ століття. Офіційно це розпочалося з публікації в 1868р. Радою національної школи циркуляру, який зобов’язував шкільну владу вводити в навчальні програминародних шкіл фізичну культуру та організовувати семінари для підготовки вчителів цього профілю.Починаючи з 1890 р. усі вчителі були зобов’язані залучати шкільну молодь до участі в оздо-ровчо-рекреаційних заходах з використанням фізичних вправ. З іншого боку, директори шкіл мали нада-вати щорічні окремі звіти про діяльність школи з фізичної культури. Важливим кроком щодо покра-щення фізичної підготовки учнів було запровадження у 1901 р. двох уроків з фізичної культури протягомтижня. Проте через брак кваліфікованих вчителів фізичної культури в народних школах та гімназіяхфізична підготовка учнів не завжди здійснювалася в необхідному обсязі. Для покращення рівня фізичноїпідготовленості школярів велике значення мало проведення методичних конференції з директорами тавчителями фізичної культури. Це підтверджується шкільними звітами, які містять дані, як про фізич-ний розвиток, так і фізичну підготовленість учнів, починаючи з 1896 р. Під час проведення уроків фі-зичної культури використовувалися гімнастичні й легкоатлетичні вправи (біг, стрибки, метання), рух-ливі та спортивні ігри, їзда на велосипеді, плавання у відкритих водоймах, а в зимовий період катання налижах, санах і навіть крикет. Із позаурочних форм фізичної підготовки популярними були ігри і забавипід час перерв, а з позашкільних – піші туристичні мандрівки. Висновок. Отже, у період 1968-1918 рр вшколах Галичини (українських і польських) були закладені основи сучасної фізичної підготовки шкільноїмолоді, а відтак й ефективного контролю за станом цього процесу в школах, що може бути вико-ристано й на сучасному етапі формування компетентностей учнів з фізичної культури й здоровогоспособу життя.Ключові слова: школа, учні, фізична культура.
20
Nakonechnyi, I. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ТА ТЕХНІКОТАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ З ПАНКРАТІОНУ." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 33 (January 3, 2020): 62–67. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.33.62-67.
Full textAbstract:
Мета. Теоретично обґрунтувати та розробити програму спеціальної фізичної та технікотактичної підготовки висококваліфікованих спортсменів з панкратіону та перевірити її ефективність. Методи. Для розв’язання поставлених завдань було використано такі методи: аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури, тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики, аналіз відео матеріалів змагальної діяльності спортсменів. У дослідженні взяли участь 20 спортсменів, які входять у збірну команду України з панкратіону, віком 17-31 рік. Педагогічний експеримент проводився на базі спортивного клубу “Голден Панкратіон”. Програма спеціальної фізичної та технікотактичної підготовки висококваліфікованих спортсменів експериментальної групи передбачала виконання наступних тренувальних завдань: вправи із спеціальними міні-обтяженнями протягом 2 хвилин та подальшими вириваннями суперника (прохід в ноги); виконання різноманітних кидків із спеціальними манекенами для боротьби; різноманітні удари ногами в різні рівні тримаючись за сітку протягом хвилини; згинання й розгинання рук в упорі лежачи з оплесками в долоні (перед грудьми, за головою, за спиною) протягом 30 с; удари руками (“бій з тінню”) з подальшим виконанням больових прийомів в партері; швидкісна робота з горизонтальними канатами протягом хвилини; вправи із двома спеціальними амортизаційними гумами (входи в ноги та удари); виконання спеціалізованих завдань зі зміною положень в партері з ударами (5 хвилин); ситуаційні техніко-тактичні завдання в партері з силовою роботою (3хв). Результат. В результаті проведеного педагогічного експерименту із застосуванням розробленої програми та порівняльного аналізу показників контрольної й експериментальної груп виявлені вірогідні зміни показників спеціальної фізичної підготовки (вибухові удари ногами по мішку та по спеціальним знаряддям за 30 с, удари руками по боксерському мішку на швидкість за 20 с, стрибки зі скакалкою за одну хвилину, удари по мішку в партері та зі стійки за одну хвилину, удари руками, ногами по мішку за одну хвилину). Щодо тактико-технічної підготовки, то виявлено наступне: 39,7% висококваліфікованих спортсменів віддають перевагу змішаному стилю ведення поєдинку (удари, кидки, боротьба в партері); 16,3% використовують стиль боротьби “Ударнік” (характерні виграні поєдинки ударною технікою); 16% здійснюють поєдинок за стилем “Кидки”; 28% спортсменів застосовують стиль “Партер”. Висновок. Отже, застосування в тренувальному процесі кваліфікованих спортсменів з панкратіону розробленої програми дозволяє оптимізувати рівень спеціальної фізичної й техніко-тактичної підготовки.
21
O.S., Romaniuk. "ROMANTIC MEDIA DISCOURSE: GENDER PREFERENCES FOR TOUCHING BEHAVIOUR." South archive (philological sciences), no. 86 (June 29, 2021): 132–36. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-86-20.
Full textAbstract:
The purpose is to analyze the influence of gender on touching behaviour in a mixed dyad within romantic media discourse. The comparative study demonstrates new insights into gender-neutral and gender-specific touch cues initiated by strangers in face-to-face romantic encounters. Methods. A hybrid approach (inductive and deductive) to thematic analysis was used to interpret codes of nonverbal immediacy cues. The thematic analysis covered six stages of the coding process resulted in deriving a codebook. Qualitative interactive sociolinguistic and quantitative analyses, as well as a method of statistical evaluation of hypotheses (Pearson’s chi-square test), were used to reveal the statistical evidence for touch cues functioning.Results. The sample consisted of 24 groups of touching behaviour, which included 557 feminine and 302 masculine touch cues. The identified nonverbal cues were grouped according to the focus of the object: self-focused (eight groups) and other person focused (sixteen groups). According to the results of the study, the expected gender differences were partially supported, considering the extent of the effect size. Gender-neutral touching behaviour includes eleven groups: four groups of self-focused (clothes straightening, holding hands in front of one’s body, hair grooming, holding hands behind one’s back) and seven groups of other person focused (hugs, hand-in-hand, handshake, kiss on the cheek, clap, dancing, arm link). Thirteen groups of touching behaviour were found to be gender-specific: four self-focused (clap – initiated only by men; hand(s) on the heart, face covering, lower lip biting – initiated only by women) and nine other person focused (hand kiss, lifting up a woman, selfie – initiated only by men; conversely, caress, kiss on lips, couple rubbing noses, shoulder massage, feeding a partner with one’s fingers, jumping into partner’s arms – initiated only by women).Conclusions. Comparative analysis of touching behaviour revealed that women tended to communicate the immediacy through hand-in-hand (φ = 0.35), hair grooming (φ = 0.28), hugs (φ = 0.23), holding hands in front of one’s body (φ = 0.18), pat (φ = 0.12), hand(s) on the heart, and face covering; while men were predisposed to use clothes straightening (φ = 0.1) and hand kiss; handshake and kiss on the cheek were initiated similarly by both genders. The obtained data are a prerequisite for further analysis of nonverbal behaviour initiated by opposite-sex strangers in the contemporary media dating context.Key words: nonverbal communication, face-to-face encounters, initiating romantic relationship, media context, dating culture, reality dating show, interpersonal interaction. Мета. Метою статті є аналіз впливу ґендеру на тактильну поведінку у змішаній діаді в рамках сучасного романтичного медіадискурсу на етапі ініціації романтичних відносин. Порівняльне дослідження демонструє нові уявлення про ґендерно-нейтральні і ґендерно-специфічні такесичні засоби комунікації, ініційовані комунікантами під час романтичного знайомства. Методи дослідження. Гібридний підхід (індуктивний і дедуктивний) до тематичного аналізу було застосовано для інтерпретації кодів невербальних засобів комунікації. Тематичний аналіз охоплював шість етапів кодування, за результатами якого було розроблено кодову книгу. Якісний інтерактивний соціолінгвістичний і кількісний аналіз, а також метод статистичної оцінки гіпотез (критерій хі-квадрат Пірсона) використовувались з метою розкриття статистичних закономірностей функціо-нування такесичних засобів комунікації. Результати. Вибірка дослідження становила 24 групи тактильної поведінки, до яких увійшли 557 зразків фемінних і 302 зразки маскулінних такесичних засобів комунікації. Виявлені засоби комунікації було згруповано відповідно до фокусу об’єкта на самоорієнтовані (8 груп) і контакто-орієнтовані (16 груп). За результатами дослідження очікувані ґендерні від-мінності були частково підтримані з урахуванням показника вагомості впливу. До ґендерно-нейтральних віднесено 11 груп такесичних засобів комунікації: 4 групи самоорієнтованих (розправляння одягу, тримання рук спереду, гра з волоссям, тримання рук за спиною) і 7 груп контакто-орієнтованих (інтимні обійми, рука в руці, рукостискання, поцілунок у щоку, обійми з поплескуванням, танець, тримання під руку). До ґендерно-специфічних віднесено 13 груп такесичних засобів комунікації: 4 групи самоорієнтованих (плескання в долоні – ініційовано лише чоловіками; рука на серці, закриття руками обличчя, покусування нижньої губи – ініційовано лише жінками) і 9 груп контакто-орієнтованих (поцілунок руки, здіймання жінки на руки, селфі – ініційовано лише чоловіками; ласка, поцілунок у губи, пестощі носами, масаж плечей, годування партнера з рук, стрибки на руки партнеру – ініційовано лише жінками).Висновки. Порівняльний аналіз встановив, що жінки надають перевагу руці в руці (φ = 0,35), грі з волоссям (φ = 0,28), інтимним обіймам (φ = 0,23), триманню рук спереду (φ = 0,18), обіймам з поплескуванням (φ = 0,12), руці на серці і закрит-тю руками обличчя; чоловіки надають перевагу розправлянню одягу (φ = 0,1) і поцілунку руки; тотожними є рукостискання і поцілунок у щоку. Отримані дані є передумовою для подальшого аналізу невербальних засобів комунікації, ініційованих під час первинної міжособистісної інтеракції в рамках романтичного медіадискурсу. Ключові слова:невербальна комунікація, знайомство віч-на-віч, ініціація романтичних відносин, медіапростір, дейтинг культура, реаліті дейтинг-шоу, міжособистісна інтеракція.
22
Ядловський, О. Є., З. С. Суворова, and М. В. Науменко. "Особливості застосування методу «Гаряча пластина» у фармакологічних дослідженнях." Фармакологія та лікарська токсикологія 14, no. 3 (August 18, 2020). http://dx.doi.org/10.33250/14.03.177.
Full textAbstract:
Фармакологічні та скринінгові дослідження знеболюючих засобів потребують адекватної реєстрації, оцінки й інтерпретації експериментальних даних. Для цього потрібно враховувати особливості методології експерименту, досліджуваних речовин, впливу внутрішніх і зовнішніх факторів.Мета дослідження – узагальнення й аналіз факторів, що впливають на результати тестування знеболювальної активності за допомогою методу «Гаряча пластина».Наведено дані щодо фізіологічних реакцій на ноцицептивне подразнення лабораторних тварин на моделі «Гаряча пластина», особливостей реакції їхнього організму на введення лікарських засобів різних фармакологічних груп у рамках експерименту. Вказується, що найадекватніша тест-системадля вивчення антиноцицептивної активності в рамках методу – миші та щури.Найбільша аналгетична активність опіоїдів в експерименті реєструється за температури 49,5–50,0 °C, але не стандартної – 53,0–55,0 °C. Активність антагоністів опіоїдних рецепторів більш виражена за температури 54,5 °C. Оптимальна температура для тестування ненаркотичних аналгетиків таНПЗЗ складає ≥ 53,0 °C.Критерії аналгезії розділені на три основні категорії: реакції обнюхування з пересуванням по пластині, відповідь на пошкоджуючу дію (облизування передньої/задньої лапи) та уникнення/втікання (вставання на задні лапи, стрибки). У разі вивчення ад’ювантних аналгетиків необхідно враховуватиспецифічні механізми дії. Для сполук бензодіазепінового ряду та ГАМК-ергічних речовин зміни кінцевих точок пов’язані з седативною та м’язово-релаксуючою дією, холінергічні засоби та антагоністи a2-адренорецепторів у більшому ступені впливають на поведінкові реакції.Таким чином, метод «Гаряча пластина» є одним з найадекватніших методів для вивчення центрального компонента знеболення. Точність та адекватність експериментальних даних залежить від особливостей постановки та регламенту експерименту, врахування специфічних об’єктивнихкритеріїв, а саме: робочої температури пластини, критеріїв оцінки (стрибки, облизування лап) та інших додаткових факторів.
23
Fedyak, I. O., and I. I. Ivanyulyk. "ДИНАМІЧНИЙ МАРКЕТИНГОВИЙ АНАЛІЗ ВІТЧИЗНЯНОГО РИНКУ ПРОТИВІРУСНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ГРУП J05AB01, J05AХ05, J05AХ10." Фармацевтичний часопис, no. 4 (February 6, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2016.4.7117.
Full textAbstract:
У статті висвітлені результати маркетингового аналізу груп противірусних препаратів, які рекомендовано для лікування хворих на дитячі вірусні інфекції (вітряну віспу, кір, краснуху). Упродовж 42 місяців - з 01.01.2013 до 01.07.2016 р. - був проведений щомісячний моніторинг їх асортименту, середніх оптово-відпускних цін, коефіцієнтів ліквідності та платоспроможності населення. Встановлено, що противірусні препарати груп ацикловіру У05ДВ01), інозинпранобексу^05ДХ05) та інших противірусних У05ДХ10: амізону, протефлазіду, флавозіду) є достатньо представлені на вітчизняному фармацевтичному ринку, доступність яких зросла наприкінці моніторингу. Найнижчою їх оптово-відпускна ціна була у січні 2013 р., а найвищою - у жовтні - листопаді 2014 та 2015 рр., березні - квітні 2016 р. Не спостерігається прямої залежності між динамікою оптової ціни препаратів і динамікою курсу гривні відносно до долара, оскільки стрибки підйому оптово-відпускних цін випереджували ріст долара на 1-3 місяці для одних ліків, а для інших, навпаки, на тлі загального росту відбулося різке зниження ціни. Тому на даний час цей сегмент оптового фармацевтичного ринку лікарських засобів не можна вважати достатньо прогнозованим.