Journal articles on the topic 'Стратегії та тактики'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Стратегії та тактики.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Стратегії та тактики.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Коляда, Еліна, and Анастасія Шнайдер. "РЕАЛІЗАЦІЯ КОМУНІКАТИВНИХ СТРАТЕГІЙ НЕГАТИВНОЇ ВВІЧЛИВОСТІ В БРИТАНСЬКОМУ Й АМЕРИКАНСЬКОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ." Актуальні питання іноземної філології, no. 13 (June 22, 2021): 63–68. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-11.
Full textAbstract:
У статті досліджено особливості реалізації комунікативних стратегій і тактик негативної ввічливості в сучасному британському й американському політичному дискурсі. Негативна ввічливість являє собою детально розроблений набір комунікативних стратегій, спрямованих на демонстрацію визнання незалежності співрозмовника. Негативну ввічливість вважають основою шанобливої поведінки. Увага до обраної теми зумовлена тим, що ввічливість є невід’ємним елементом мовлення політичних діячів, що сприяє формуванню соціального іміджу політика. Стратегії й тактики негативної ввічливості є ефективними інструментами для регулювання процесів комунікації. Вони сприяють уникненню конфліктів, розвитку та підтримці гармонійних відносин між комунікативними партнерами. Матеріалом дослідження слугували тексти промов екс-президента США Дональда Трампа й колишньої прем’єр-міністра Великої Британії Терези Мей. Проаналізовано особливості реалізації трьох найбільш уживаних у рамках політичного дискурсу комунікативних стратегій негативної ввічливості: стратегії ухилення, стратегії вибачення та стратегії апелювання до норми. Комунікативні стратегії негативної ввічливості спрямовані на 1) дистанціювання співрозмовників, 2)демонстрацію визнання адресантом незалежності й особистісної автономії адресата, 3) переконання адресата увідсутності наміру в адресанта порушити його особистісні кордони, 4) мінімізацію тиску на адресата з боку адресанта. Стратегія ухилення реалізується за допомогою тактики обмеження власною оцінкою, тактики перепитування й тактики пом’якшення категоричності висловлення. Стратегія вибачення актуалізується тактикою визнання завданої шкоди та тактикою визнання небажання зашкодити. Стратегію апелювання до норми реалізовує тактика демонстрації загальноприйнятих правил і вимог, що регулюють поведінку членів соціуму. Виявлено, що Тереза Мей надає перевагу офіційно-діловому стилю мовлення, у той час як Дональд Трамп більше тяжіє до неформального стилю мовлення, що зумовлено низкою культурних, соціальних і ситуативних чинників.
2
ПОЛІЩУК, Людмила, and Тетяна ПУШКАР. "МОВЛЕННЄВІ ТАКТИКИ І СТРАТЕГІЇ ВВІЧЛИВОСТІ В АНГЛОМОВНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 47 (January 27, 2022): 151–57. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.20.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано стратегії ввічливості в політичному дискурсі. Увагу зосереджено на вивченні ввічливості в англомовному політичному дискурсі, що являє собою одну зі значущих комунікативних категорій, яка відіграє ключову роль у мовленнєвій взаємодії адресанта й адресата. У наукових дослідженнях лінгвістичну ввічливість репрезентують як соціальну норму, дотримання правил спілкування, максим спілкування, комунікативного етикету. Збереження «обличчя» – необхідна передумова продуктивного спілкування, яку має враховувати кожен член суспільства. Дослідники виокремлюють п’ятнадцять стратегій позитивної ввічливості, використовуваних задля зменшення комунікативної дистанції, усунення міжособистісних меж, досягнення взаєморозуміння, співробітництва й позитивного результату в спілкуванні, і десять стратегій негативної ввічливості, зорієнтованих на зменшення комунікативного тиску в спілкуванні, виявлення поваги до співрозмовника та його особистого простору. Предметом особливого наукового інтересу є механізми тактик і мовних засобів, використовуваних за реалізації стратегій негативної ввічливості в різноманітних дискурсах, зокрема політичному, провідною рисою якого є інституціональність. Саме остання зумовлює специфіку мовленнєвої взаємодії комунікантів і передбачає використання стратегій негативної ввічливості. Аналіз політичного дискурсу Дональда Трампа доводить, що ключову роль в організації гармонійної комунікації в цій дискурсивній практиці відіграє негативна ввічливість, представлена стратегіями, реалізованими відповідними тактиками: а) стратегія використання імпліцитних мовленнєвих актів – тактики ритуалізації імперативу; б) стратегія ухилення – тактики обмеження власною оцінкою, опосередкованого запиту інформації та припущення; в) стратегія субстантивації – тактики формалізації висловлення. Найпродуктивнішими засобами вербалізації стратегій і тактик негативної ввічливості в політичному дискурсі Дональда Трампа є граматичні (модальні дієслова, умовний стан, пасивний стан, звертання тощо). Серед синтаксичних засобів, що реалізують стратегії позитивної ввічливості, релевантні принципи пом’якшення: прагнення до порозуміння, підтвердження спільного погляду, емпатії, указівка на взаємність, включення учасників комунікації в дію.
3
Дячук, Олена. "ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ РЕКЛАМИ: КОМУНІКАТИВНІ СТРАТЕГІЇ І ТАКТИКИ." Молодий вчений, no. 6 (94) (June 30, 2021): 188–91. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-6-94-37.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню стратегії формування екологічно корисних настанов на прикладі американської екологічної соціальної реклами. Дискурс екологічної соціальної реклами США є складним, багатоаспектним явищем, у якому поєднуються та взаємодіють кілька аксіологічних комунікативних стратегій, представлених різноманітними тактиками. Комбінація таких стратегій або тактик має певні закономірності: одна стратегія чи тактика готує появу іншої залежно від прагматичної інтенції автора, унаслідок чого і відбувається їхня поступова реалізація. Використання тактик спрямоване на формування таких настанов, способу мислення представників американської нації, моделей їхньої поведінки, що будуть сприяти їхньому дбайливому ставленню до природних ресурсів, флори, фауни і довкілля, активізують їхні дії із захисту та збереженню навколишнього середовища.
4
Ковальчук, І. В. "СТРАТЕГІЇ КОМУНІКАТИВНОГО ВПЛИВУ В МАРКУВАННІ ТОВАРІВ." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 2 (April 9, 2021): 85–90. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-12.
Full textAbstract:
У статті встановлено, що специфікою стратегій комунікативного впливу, які реалізуються у текстах на упаковці, є поліадресантність повідомлення. Виявлено, що у створенні повідомлення беруть участь виробник, мета якого – створити позитивне ставлення до продукту і переконати адресата обрати його, та держава чи її регулятивні органи, мета яких – примусити виробника викладати повну і правдиву інформацію. Серед комунікативних стратегій, створених під впливом держави, виокремлено стратегію інформування, характерну для маркування харчових товарів, і стратегію застереження, яка в обов’язковому порядку присутня в маркуванні алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Було виявлено, що стратегія інформування реалізується у перформативах, які виконують інформативну й освітню функції, а стратегія застереження використовується комісиви, які застерігають і залякують. У статті доводиться, що комунікативні стратегії виробника можна схарактеризувати як стратегії презентації, яка має ознаки стратегії побудови іміджу виняткового продукту. У межах дослідження цієї стратегії було описано вербальні та прагматичні особливості тактики контролю за темою, яка реалізується завдяки використанню повторів і синонімічних лексем, і тактики створення ілюзії переваги, що реалізується завдяки використанню лексем у формі вищого та найвищого ступенів порівняння та порушенню конвенційного порядку слів у реченні з компаративами. На основі фактора адресата в межах стратегії побудови іміджу продукту було виділено й описано демографічні стратегії, соціокультурно орієнтовані стратегії, гендерно орієнтовані стратегії. Визначено мовні маркери, які вербалізують інтенції автора, виділено лексико-семантичні домінанти кожної стратегії, проаналізовано вербальні елементи й уточнено їхню роль у процесі реалізації комунікативних намірів. Доведено, що прагматика змісту маркування товару зумовлена наявністю кількох адресантів і масовістю адресата.
5
КОСОВЕЦЬ, Маргарита. "КОМУНІКАТИВНІ ТАКТИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ МАНІПУЛЮВАННЯ В АНГЛОМОВНОМУ ДЕТЕКТИВІ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 45 (September 23, 2021): 181–92. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.16.
Full textAbstract:
Пропонована стаття містить результати дослідження комунікативної стратегії маніпулювання та комунікативних тактик, які її реалізують. Матеріалом дослідження слугували англомовні детективні романи, в яких об’єктом вивчення вибрано персонажне мовлення: допити поліцейським свідків та підозрілих. Предметом дослідження є комунікативні тактики, якими послуговуються поліцейські для створення маніпулятивного впливу на допитуваних. Метою розвідки є когнітитивно-прагматичний ана- ліз комунікативних тактик, якими послуговуються детективи для створення маніпулятивного впливу на опитуваних. Дослідження ґрунтується на загаль- нонаукових та спеціальних лінгвістичних методах: методі синтезу й аналізу, методі спостереження, описовому методі, прагмалінгвістичному методі, когнітивному методі та контекстуально-інтерпретаційному аналізі. Запро- поновано розширити перелік критеріїв, які зумовлюють структурні та кому- нікативно-прагматичні особливості допитів, і додати критерій ступеня офіційності допиту, адже у фактичному матеріалі поліцейському часто вда- ється отримати необхідну інформацію саме тому, що він обіцяє не додавати її до справи, тобто має місце неофіційний допит. Когнітивно-прагматич- ний аналіз стратегічного плану детектива, персонажа детективного дис- курсу, уможливив створення власної класифікації комунікативних стратегій і тактик, якими послуговується той під час допитування свідків і підозрілих, намагаючись знайти вбивцю. Виявлено, що однією з головних комунікативних стратегій, до яких звертається детектив, є стратегія маніпулювання. Її екс- плікують комунікативні тактики провокування, попередження, погрози, шан- тажу, вмовляння та лестощів, кожна з яких маркована певними лексичними, морфологічними та синтаксичними засобами мови. Перспективою подальших досліджень є різнобічне вивчення лінгвальних механізмів здійснення маніпуля- тивного впливу на реципієнта у художньому дискурсі.
6
Судус, Юлія. "Мовленнєві тактики реалізації стратегії дискредитації (на матеріалі промов дипломатів США)." East European Journal of Psycholinguistics 3, no. 2 (December 22, 2016): 103–9. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2016.3.2.sud.
Full textAbstract:
У статті автор аналізує тактику звинувачення, що реалізує стратегію дискредитації в англомовному дипломатичному дискурсі, а саме у промовах В. Нуланд, Дж. Пайєтта, С. Пауер, Д. Байєра за 2013–2015рр., які стосуються військового конфлікту на сході України. Встановлено, що тактика звинувачення є однією з найпоширеніших тактик реалізації стратегії дискредитації в досліджуваних промовах. Автор робить спробу виокремлення маркерів тактики звинувачення в дипломатичному дискурсі. В основі зазначеної тактики – прямі асертивні мовленнєві акти.
Література
References
Алєксєєва І. О. Конфронтаційні тактики міжособистісного конфлікту (на матеріаліангломовної комунікації) / І. О. Алєксєєва // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження іперспективи. − К. : Логос, 2012. − С. 21–30.
Alekseyeva I. (2012). Konfrontatsiyni taktyky mizhosobystisnoho konfliktu (na materialianhlomovnoyi komunikatsiyi). [Confrontational tactics of interpersonal conflict (on thematerial of English communication)], Lingvistyka ХХІ Stolittya: Novi Doslidzhennya iPerspektyvy, 21–30.
Егорова Е. Н. Речевая агрессия и стратегия дискредитации (на примере анализа газетныхпубликаций) [Электронный ресурс] / Е. Н. Егорова // Язык и текст. – Т. 2. − № 3. –C. 69–75.Yegorova, Ye. (2015). Rechevaya ahressyya y stratehyya dyskredytacyy (na prymere analyzahazetnыx publykacyj). [Speech aggression and strategy of discrediting (based on the analysis ofnewspaper articles)], Yazyk i Text, 2(3), 69–75.
Михалева О. Л. Политический дискурс: способы реализации агональности [Электронныйресурс] / Л. О. Михалева. – Режим доступа: http://rus-lang.isu.ru/about/group/mikhaleva/state2/Myhaleva O. (2012). Polytycheskyj dyskurs: sposoby realyzacyy ahonalnosty. [Politicaldiscourse: means of agonal implementation]. Retrieved from http://ruslang.isu.ru/about/group/mikhaleva/state2/ Кемерово, 2004.Myhaleva O. (2004). Polytycheskyj dyskurs kak sfera realyzacyy manypulyatyvnohovozdejstvyya. [Political discourse as the scope of the implementation of the manipulativeinfluence]. Ph.D. dissertation summary. Kemerovo.
Пальшина О. М. Лінгвістичні та психологічні аспекти вивчення комунікативноїповедінки мовця: категорії, теорії, персоналії / О. М. Пальшина // Studia Linguistica. −2012. − Вип. 6(2). − С. 329–337.Palshyna O. (2012). Lingvistychni ta psyholohichni aspekty vyvchennya komunikatyvnoyipovedinky movcya: katehoriyi, teoriyi, personaliyi. [Linguistic and Psychological Aspects ofcommunicative behavior of the speaker: categories, theories, personalities]. Studia Linguistica,6(2), 329–337.
Славова Л. Л. Мовна особистість політика: когнітивно-дискурсивний аспект :монографія / Л. Л. Славова. – Житомир, 2010. – 358 с.Slavova, L. (2010). Movna osobystist polityka: kohnityvno-dyskursyvnyj aspekt. [Languageidentity of the politician: cognitive-discursive aspect], Zhytomyr: Zhytomyr State University.
7
Karpova, Kateryna. "LINGUISTIC PECULIARITIES OF PERSUASIVE STRATEGIES AND TACTICS IN ENGLISH ADVERTISING OF ECO-FRIENDLY PRODUCTS." Studia Linguistica, no. 15 (2019): 26–39. http://dx.doi.org/10.17721/studling2019.15.84-105.
Full textAbstract:
Прикметною ознакою нашого часу є те, що сучасна сфера рекламної комунікації являється ключовим каналом, який поєднує виробника та споживача, відтак саме реклама відіграє важливу роль у створенні та підтримці іміджу певної компанії чи бренду. Сьогодні всесвітньо відомі корпорації демонструють неабияке зацікавлення проблемами довкілля, намагаються привнести у свою корпоративну культуру ознаки екологічної освіченості, а також залучають креативних бренд менеджерів, які, у свою чергу, створюють такі переконливі рекламні кампанії товарів та послуг, що націлені на споживачів, якіпереймаються питаннями захисту та збереження навколишнього середовища. Відтак, статтю присвячено розгляду комунікативних стратегій і тактик, які використовуються як механізм переконання в англомовному рекламному дискурсі. Лінгвістичний аналіз явища мовленнєвого впливу з метою досягнення персуазивного ефекту здійснюється на матеріалі рекламних повідомлень екологічних товарів. Основними методами дослідження обрано контент аналіз, лексико-семантичний та інтерпретативний аналіз. У результаті проведеного лінгвістичного експерименту виділено та проаналізовано наступні комунікативні стратегії, які володіють значним персуазивним потенціалом у рекламному дискурсі: стратегія привернення уваги до товару чи послуги, які рекламуються; стратегія створення позитивного іміджу; стратегія оцінки та стратегія інтимізації. Окрім того, вивчено певні лінгвістичні тактики та прийоми, задіяні у процесі реалізації вищезазначених комунікативних стратегій.
8
Теплицький, Ілля Олександрович, and Сергій Олексійович Семеріков. "Психологічні умови ефективності творчої діяльності з комп’ютерного моделювання." New computer technology 5 (November 10, 2013): 85–86. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.93.
Full textAbstract:
Продовжуючи проблематику [4], автори пропонують технологічний аспект вирішення розглянутої проблеми. У роботах, присвячених питанням розвитку творчих здібностей школярів [1], [2] В.О. Моляко виокремлює п’ять основних форм – стратегій – творчої інтелектуальної діяльності: 1) пошук аналогів (стратегія аналогізування); 2) комбінаторні дії (стратегія комбінування); 3) реконструктивні дії (стратегія реконструювання); 4) універсальна стратегія; 5) стратегія випадкових підстановок.Реалізується стратегія за допомогою конкретних дій, поєднання яких утворює певну мислительну тактику. Зокрема, серед найбільш уживаних мислительних тактик, що характеризують творчу діяльність, пов’язану з технічним конструюванням, В.О. Моляко виділяє п’ятнадцять різновидів [2, 59]. Для творчої діяльності, пов’язаної з комп’ютерним моделюванням, ми обмежилися вісьмома специфічними:1. Тактика інтерполяції, що передбачає включення до вже існуючої моделі деякого нового модуля, який відповідатиме «вакантній» функції. При цьому передбачається, що новий елемент, який належав деякій відомій моделі, підставляється в “тіло” нової моделі. Такими, зокрема, можуть бути деякі рівняння, записані у формі скінчених різниць.2. Відповідно тактика екстраполяції пов’язана із зовнішнім приєднанням того чи іншого елемента (модуля) до вже існуючої моделі. Наприклад, включення окремого модуля для візуалізації динаміки процесу. Ця тактика не виключає екстраполяцію у її традиційному розумінні – бажанні «зазирнути» за межі обумовлених у моделі меж для значень деяких її параметрів.Наступні пари тактик також заснована на протилежних діях.3. Тактика редукції спрямована на зменшення значень параметрів моделі.4. Тактика гіперболізації, навпаки, спрямована на збільшення цих значень. Так, при обчислювальному експерименті (за умови збереження стійкості моделі) інколи буває доцільним помітне збільшення або зменшення кроку приросту деякого параметра5. Тактика дублювання пов’язана з точним за призначенням використанням у новій моделі якогось модуля з раніше відомої моделі. Наприклад, у алгоритмі розв’язання задачі на моделювання руху зарядженої частинки в електростатичному полі можна використати фрагмент для побудови траєкторії із уже розв’язаної раніше задачі механіки, оскільки другий закон Ньютона справджується для сил будь-якої природи.6. Тактика модернізації спрямована на пристосування моделі до нових умов. Найчастіше така потреба виникає при вдосконаленні моделі шляхом уведення нових суттєвих факторів (чинників). Ця тактика повністю реалізується у нашій методичній системі, де для кожної задачі розглядаються кілька версій – від найпростішої до все більш складних, проте й більш адекватних.7. Тактика інтеграції відповідає побудові нової складної моделі з кількох уже відомих (або раніше створених). Найчастіше це має місце при створенні імітаційних моделей, де головний модуль забезпечує обмін інформацією між рештою модулів – елементів системи.8. Тактика диференціації спрямована на навмисне розчленування структур і функцій у модулях. Наприклад, якщо деякий модуль одночасно виконує декілька функцій, то його буває доцільно розділити на самостійні модулі, кожен із яких буде виконувати лише одну функцію. Найчастіше це підвищує «прозорість» загального алгоритму і сприяє запобіганню можливих помилок.Встановлено, що у школярів та студентів переважає стратегія пошуку аналогів, тоді як у професіональних дослідників – універсальні стратегії та стратегії комбінаторних дій. Переважно у школярів і у меншій мірі у студентів багато рішень приймаються без формування стратегії, точніше, вони демонструють стратегію випадкових підстановок. Професіонали при розв’язуванні нових задач, формуючи стратегію розв’язування, використовують багато тактик мислительних дій, найчастіше це використання має комбінаторний характер. Школярі ж і студенти реалізують значно вужчий діапазон тактик, особливо школярі, котрі в основному користуються тактикою дублювання [2, 62–63].
9
Moser, Maiia. "КОМУНІКАТИВНІ ТАКТИКИ ТА СТРАТЕГІЇ В ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ." Філософія та політологія в контексті сучасної культури 12, no. 1 (July 10, 2020): 141–46. http://dx.doi.org/10.15421/352016.
Full textAbstract:
У статті розглянуто комунікативні недоліки в політичному дискурсі, що виникають у безпосередніх комунікативних діях, які викликані дисбалансом політичної ситуації в суспільстві. Щоб уникнути комунікативних недоліків у політичному дискурсі, політики намагаються застосовувати відповідні стратегічно передбачувані комунікативні тактики. Проведено аналіз того, про що вони говорять, думають, у чому вони переконані та що ставлять за мету донести до відома суспільства, в чому переконати, користуючись сугестивними комунікаціями. Наведено перелік успішних комунікативних тактик у політичному дискурсі.
10
Бігунов, Д. О. "МОВЛЕННЄВА ПОВЕДІНКА ОСОБИСТОСТІ: КОМУНІКАТИВНІ СТРАТЕГІЇ ТА ТАКТИКИ." Психологія: реальність і перспективи, no. 10 (November 18, 2019): 32–38. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi10.90.
Full textAbstract:
В статті здійснено спробу описати та проаналізувати основні комунікативні стратегії та тактики в мовленнєвій поведінці особистості як необхідні компоненти усвідомленого досягнення мети в процесі спілкування. Крім того, було розглянуто передумови мовленнєвої стратегії та поняття комунікативного наміру.
11
Шкіцька, І. Ю. "ОМОВЛЕННЯ НЕВЕРБАЛЬНОГО РЕАГУВАННЯ АДРЕСАТА НА МАНІПУЛЯЦІЮ ПОЗИТИВОМ У ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ." Лінгвістичні дослідження 2, no. 54 (2021): 172–83. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.2.16.
Full textAbstract:
Наукова розвідка присвячена дослідженню засобів омовлення невербальної реакції адресата на застосовану щодо нього маніпулятивну тактику підвищення значущості. Висвітлено труднощі, з якими стикається дослідник, вивчаючи невербальну реакцію на комунікативні стратегії та їх тактики. Показано переваги художнього дискурсу як матеріалу для вивчення невербальної комунікації. Виокремлено й описано три види невербального реагування на маніпулятивну тактику підвищення значущості співрозмовника: позитивне, нейтральне та негативне. Простежено зв’язок між предметом оцінки компліменту-маніпулеми й характером невербального реагування адресата на нього.
12
Кікалішвілі, М. В. "Удосконалення стратегії й тактики протидії корупційній злочинності." Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції, Вип. 6 (2019): 149–52.
Find full text
13
Лесняк, М. В., and А. А. Товкаленко. "Речевое поведение спикера в научно-популярном медиадискурсе: лингвопрагматический аспект (на примере немецкоязычного материала проекта TED Conference)." Current Issues in Philology and Pedagogical Linguistics, no. 1 (2020) (March 25, 2020): 51–58. http://dx.doi.org/10.29025/2079-6021-2020-1-51-58.
Full textAbstract:
изучение речевого поведения представляется сегодня актуальным и целесообразным в условиях стремительного развития и внедрения во все сферы современного общества высоких технологий, поскольку далеко не все технологические новшества воспринимаются позитивно. Таким образом, коммуникативные стратегии, формирующие речевое поведение представителей научного сообщества, вызывают особый интерес. Поэтому целью данной статьи является изучение речевого поведения немецкоязычных спикеров в медиадискурсе на материале одного из наиболее известных мероприятий, направленных на популяризацию актуальных научных достижений, конференции TED-Conference. Речевое поведение предлагается анализировать в русле прагмалингвистического подхода, в рамках которого учитываются разнообразные параметры коммуникативной ситуации. В ходе исследования были выявлены три коммуникативные стратегии, актуализирующие речевое поведение спикеров: стратегии аттракции, стратегии презентации новых знаний и стратегии убеждения. В основе стратегии аттракции лежат две тактики – тактика привлечения и тактика Удержания внимания. Стратегия аттракции в научно-популярном дискурсе неразрывно связана со стратегией презентации новых знаний, состоящей из тактики объяснения и тактики рассмотрения информации под новым углом. Третья стратегия представлена тремя тактиками: тактика указания на благоприятную перспективу, тактика иллюстрирования и тактика контрастивного анализа. Каждая тактика содержит определенный набор коммуникативных ходов, совокупность которых и оказывает прогнозируемое речевое воздействие на участников коммуникации. Таким образом, изучение прагмалингвистического аспекта речевого поведения в научном дискурсе позволяет проанализировать программу коммуникативного взаимодействия и выявить инструменты эффективного речевого воздействия.
14
Осіпова, Т. Ф. "Чоловік і жінка: стратегії й тактики невербальної комунікації." Вивчаємо українську мову та літературу, no. 16/18 (416/418) (2015): 87–91.
Find full text
15
Халимоненко, Г. І. "Тюркізми в термінології стратегії й тактики Війська Запорозького." Українське мовознавство, Вип. 19 (1992): 59–65.
Find full text
16
Шваб, Т. "Англосаксонський героїчний епос як дискурс: стратегії і тактики." Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 12, ч. 2 (2004): 355–59.
Find full text
17
Коваленко, А. "Комунікативні аспекти публіцистики Є. Сверстюка: стратегії, тактики, вплив." Проблеми сучасного літературознавства, Вип. 23 (2016): 140–49.
Find full text
18
Судус, Юлія. "Мовленнєві тактики реалізації стратегії дискредитації в дискурсі дипломатів США." East European Journal of Psycholinguistics 5, no. 1 (June 30, 2018): 70–82. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2018.5.1.sud.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню стратегії дискредитації, що є специфічною лінгвопрагматичною характеристикою сучасного англомовного дипломатичного дискурсу, а саме мовленнєвим тактикам, що сприяють її реалізації в дискурсі дипломатів США, зокрема в промовах чотирьох американських дипломатів – Саманти Пауер, Вікторії Нуланд, Джеффрі Пайєтта та Деніела Байєра – стосовно військового конфлікту на сході України, виголошених упродовж 2013–2015 рр. У чотирьох досліджуваних мовців, основними виявились дві тактики: тактика згадування в негативному світлі та звинувачення, які найповніше та найчастотніше реалізують стратегію дискредитації в мовленні дипломатів переважно через прямі асертивні мовленнєві акти, що безумовно свідчить про стверджувальний характер мовлення в текстах промов усіх чотирьох дипломатів. Відтак встановлено, що провідними мовленнєвими тактиками реалізації стратегії дискредитації в англомовному дипломатичному дискурсі є тактики згадування в негативному світлі та звинувачення. Ці мовленнєві тактики реалізуються в англомовному дипломатичному дискурсі прямими асертивними мовленнєвими актами, а також їм притаманні певні лінгвальні маркери.
Література
References
D’Acquisto, G. (2017). Linguistic Analysis of Diplomatic Discourse: UN Resolutions on the Question of Palestine. UK : Cambridge Scolars Publishing.
Donahue, R. (1997) Diplomatic Discourse: International Conflict at the United Nations. London : Greenwood Publishing Group.
Gumperz, J. (1982). Discourse Strategies. Cambridge: CUP.
McClellan, M. Public Diplomacy in the Context of Traditional Diplomacy. Retrieved from: http://www.publicdiplomacy.org/45.htm
Newmann, I. (2002). Returning Practice to the Linguistic Turn: The Case of Diplomacy. Millenium: Journal of International Studies, 31(3), 627-651.
Pratkanis, A. (2009). Public Diplomacy in International Conflicts. A Social Influence Analysis. Routledge Handbook of Public Diplomacy. California, 2009.
Schuster, J. (2015). Diplomatic Discourse. Lulu.com.
Scotto di Carlo G. (2015). “Weasel words” in legal and diplomatic discourse : vague nouns and phrases in UN resolutions relating to the second Gulf war. International Journal for the Semiotics of Law, 28(3), 559-576.
Snow, N. (2009). Rethinking Public Diplomacy. Routledge Handbook of Public Diplomacy. London.
Беляков М. Характер эмотивности дипломатического дискурса. Вестник Российского университета дружбы народов. Серия: Лингвистика, 2015. C. 124-131.
Вебер Е. Опыт лингвистического исследования когнитивного диссонанса в английском дипломатическом дискурсе : автореф. дис. на соиск. науч. ст. канд. фил. наук : 10.02.04 «Германские языки». И., 2004.
Голованова Д. Интердискурсивность дипломатического дискурса. Известия Волгоградского государственного педагогического университета. Сер. : Филологические науки, 2014, 7. C. 25-30.
Зонова Т. Современная модель дипломатии. Истоки становления и перспективы развития. М.: РОССПЭН, 2003.
Кащишин Н. Диференціація таксономічних одиниць англомовного дипломатичного дискурсу. Східноєвропейський журнал психолінгвістики, 2014, 1(2). C. 54-62.
Кожетева А. Лингвопрагматические характеристики дипломатического дискурса [Электронный ресурс] : дис. на соиск. науч. ст. канд. филол. наук: спец. 10.02.19 «Теория языка». Москва, 2012. – Режим доступа : http://www.dissercat.com/content/ lingvopragmaticheskie-kharakteristiki-diplomaticheskogo-diskursa
Мельник І. В. Типи комунікативних стратегій. Studia Linguistica, 2011, №5. C. 377-380.
Судус Ю. Лінгвопрагматичні засоби реалізації стратегії дискредитації в американському дипломатичному мовленні (на матеріалі промов Дж. Р. Пайєтта). Вісник Львівського у-ту. Серія: Іноземні мови. Львів, 2016, №23. С. 47-56.
Судус Ю. Мовленнєві засоби реалізації стратегії дискредитації в англомовному дипломатичному дискурсі. Актуальні питання іноземної філології. Луцьк: Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2016, №5. С. 152-160.
Судус Ю. Прагматичні засоби реалізації стратегії дискредитації в американському дипломатичному мовленні (на матеріалі промов Д. Б. Байєра). Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Київ, 2015, №13. С. 108-115.
Судус Ю. “Weasel words” як один з прийомів реалізації стратегії дискредитації в англомовному дипломатичному дискурсі (на матеріалі промов С. Пауер, В. Нуланд,Д. Байєра, Дж. Пайєтта). Вісник Запорізького національного університету. Серія: філологія. – Запоріжжя, 2016, №1. С. 237-244.
Терентий Л. Дипломатический дискурс как особая форма политической коммуникации. Вопросы когнитивной лингвистики. 2010, №1. С. 47-56.
References (translated and transliterated)
D’Acquisto, G. (2017). Linguistic Analysis of Diplomatic Discourse: UN Resolutions on the Question of Palestine. UK : Cambridge Scolars Publishing.
Donahue, R. (1997) Diplomatic Discourse : International Conflict at the United Nations. London : Greenwood Publishing Group.
Gumperz, J. (1982). Discourse Strategies. Cambridge : CUP.
McClellan, M. Public Diplomacy in the Context of Traditional Diplomacy. Retrieved from http://www.publicdiplomacy.org/45.htm
Newmann, I. (2002). Returning Practice to the Linguistic Turn : The Case of Diplomacy. Millenium : Journal of International Studies, 31(3), 627-651.
Pratkanis, A. (2009). Public Diplomacy in International Conflicts. A Social Influence Analysis. Routledge Handbook of Public Diplomacy. California, 2009.
Schuster, J. (2015). Diplomatic Discourse. Lulu.com.
Scotto di Carlo G. (2015). “Weasel words” in legal and diplomatic discourse : vague nouns and phrases in UN resolutions relating to the second Gulf war. International Journal for the Semiotics of Law, 28(3), 559-576.
Snow, N. (2009). Rethinking Public Diplomacy. Routledge Handbook of Public Diplomacy. London.
Beliakov, M. (2015). Harakter emotivnosti diplomaticheskogo diskursa [The character of the diplomatic discourse's emotiveness]. Vestnik Rossiyskogo Universiteta Druzhby Narodov. Seriia: Lingvistika, 124-131.
Veber, Ie. (2004). Opyt lingvisticheskogo issledovaniya kognitivnogo dissonansa v anglijskom diplomaticheskom diskurse. [Experience of linguistic research of cognitive dissonance in English diplomatic discourse]. Extended Summary of Ph.D. dissertation. Irkutsk: Irkutsk State Linguistic University.
Golovanova, D. (2014). Interdiskursivnost diplomaticheskogo diskursa [Interdiskursivity of diplomatic discourse]. Izvestiya Volgogradskogo Gosudarstvennogo Pedagogicheskogo Universiteta. Ser.: Filologicheskie Nauki, 7, 25-30.
Zonova, T. (2003). Sovremennaya model diplomatii. Istoki stanovleniya i perspektivy razvitiya [Modern model of diplomacy. The origins and prospects of development]. Moscow: ROSSPEN.
Kashchyshyn, N. (2014). Dyferentsiatsiia taksonomichnykh odynyts anhlomovnoho dyplomatychnoho dyskursu [Differentiation of taxonomic units of English-speaking diplomatic discourse], East European Journal of Psycholinguistics, 1(2), 54-62.
Kozheteva, A. Lingvopragmaticheskie harakteristiki diplomaticheskogo diskursa [Linguistic and pragmatic peculiarities of diplomatic discourse]. Retrieved from: http://www.dissercat.com/ content/lingvopragmaticheskie-kharakteristiki-diplomaticheskogo-diskursa
Melnyk, I. (2011). Typy komunikatyvnykh stratehii [Types of communicative strategies]. Studia Linguistica, 5, 377-380.
Sudus, Yu. (2016). Linhvoprahmatychni zasoby realizatsii stratehii dyskredytatsii v amerykanskomu dyplomatychnomu movlenni (na materiali promov Dzh. R. Paiietta) [Linguopragmatic means of implementing of discrediting strategy in American diplomatic speech (based on the statements by G. Pyatt)]. Visnyk Lvivskoho Universytetu. Seriia: Inozemni Movy, 23, 47-56.
Sudus, Yu (2016). Movlennievi zasoby realizatsii stratehii dyskredytatsii v anhlomovnomu dyplomatychnomu dyskursi [Language means of discrediting strategy implementation in English diplomatic discourse]. Aktualni Pytannia Inozemnoi Filolohii, 5, 152-160.
Sudus, Yu (2015). Prahmatychni zasoby realizatsii stratehii dyskredytatsii v amerykanskomu dyplomatychnomu movlenni (na materiali promov D. B. Baiiera) [Pragmatic means of discrediting strategy implementation in the American diplomatic speech (based on the statements by D. Baer)]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova, 13, 108-115.
Sudus, Yu (2016). “Weasel words” yak odyn z pryiomiv realizatsii stratehii dyskredytatsii v anhlomovnomu dyplomatychnomu dyskursi (na materiali promov S. Pauer, V. Nuland, D. Baiiera, Dzh. Paiietta) ["Weasel words" as one of the methods of discrediting strategy implementation in the English-speaking diplomatic discourse (based on statements by S. Power, V. Nuland, D. Baer,G. Pyatt]. Visnyk Zaporizkoho Natsionalnoho Universytetu. Seriia: Filolohiia, 1, 237-244.
Terentii, L. (2010). Diplomaticheskij diskurs kak osobaya forma politicheskoj kommunikacii [Diplomatic discourse as a special form of political communication]. Voprosy Kognitivnoy Lingvistiki, 1, 47-56.
Sources
Baer D. April 16, 2015. Retrieved from: http://ukraine.usembassy.gov/statements/osce-violations-04162015.html
Nuland V. April 9, 2014. Retrieved from: http://ukraine.usembassy.gov/statements/nuland-ukraine-04092014.html
Nuland V. January 27, 2015. Retrieved from: http://ukraine.usembassy.gov/statements/nuland-transatlantic-resolve-01272015.html
Power, S. August 28, 2014. Retrieved from: http://www.washingtonpost.com/world/full-transcript-remarks-by-ambassador-samantha-power-us-permanent-representative-to-the-united-nations-at-a-security-council-session-on-ukraine/2014/08/28/b3f579b2-2ee8-11e4-bb9b-997ae96fad33_story.html
Power S. March 19, 2014. Retrieved from: http://ukraine.usembassy.gov/statements/power-ukraine-03192014.html
Pyatt G. April 24, 2015. Retrieved from: http://ukraine.usembassy.gov/speeches/pyatt-vox-ukraine-conf-04242015.html
Pyatt G. January 31, 2014. Retrieved from: http://ukraine.usembassy.gov/statements/amb-ukraine.html
19
Попович, І. Ю., and Т. О. Петрушанко. "МОЖЛИВОСТІ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНИМ ГЕНЕРАЛІЗОВАНИМ ПАРОДОНТИТОМ." Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 111, no. 2 (May 27, 2021): 27–33. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2020-36-2-27-33.
Full textAbstract:
В статті дано оцінку підвищення ефективності ліку-вання хворих на хронічний генералізований пародон-тит з урахуванням сучасної стратегії та тактики курації пацієнтів із хронічним генералізованим паро-донтитом.Нами було проведено обстеження 204 пацієнтів із хронічним генералізованим пародонтитом І, ІІ, ІІІ ступенів тяжкості. Результати всебічного обсте-ження стали основою для складання плану лікування з урахуванням зазначеної стратегії та тактики ліку-вання хворих на генералізований пародонтит.Оцінку ефективності курації пацієнтів проводили че-рез 6, 12 місяців, 2 та 3 роки.Отримані результати свідчать про виправданість проведеного лікування пацієнтів із генералізованим пародонтитом з урахуванням етіологічного, патоге-нетичного, симптоматичного підходу та дотриман-ням принципів комплексності, поєднаності, індивіду-алізації, диференціації та курсовості.
20
Тригук, Марина. "Стратегия убеждения и тактики ее реализации в рекламных текстах о достопримечательностях Беларуси." Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica, no. 17 (June 30, 2019): 99–109. http://dx.doi.org/10.18778/1731-8025.17.09.
Full textAbstract:
В статье анализируется язык рекламного текста в аспекте выбора стратегий и тактик речевого воздействия. В связи с развитием международного туризма в Беларуси интересным представляется охарактеризовать стратегию убеждения и тактики ее реализации в рекламных текстах о белорусских достопримечательностях. Для проведения исследования использовались метод избирательной выборки, описательный метод, стилистический метод. В исследовании описаны тактики реализации стратегии убеждения, установлены языковые средства реализации стратегии убеждения и их прагматическая роль. Делается вывод о разнообразии в использовании тактик стратегии убеждения в рекламных текстах о белорусских достопримечательностях. Разноуровневые языковые средства служат для реализации стратегии убеждения, воздействуя на потребителя на логическом и эмоциональном уровнях и обеспечивая эффективное управление его мнением.
21
ЧЕРНИШОВА, Таїсія. "ПОЛІТИЧНИЙ ДИСКУРС ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ВОЛОДИМИРА ЗЕЛЕНСЬКОГО: СТРАТЕГІЇ & ТАКТИКИ МОВЛЕННЄВОГО ВПЛИВУ (НА МАТЕРІАЛІ ВИСТУПІВ ПЕРШОГО РОКУ ПРЕЗИДЕНТСТВА)." Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія, no. 46 (October 11, 2021): 147–56. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.18.
Full textAbstract:
Метою дослідження є характеристика політичного дискурсу Президента України Володимира Зеленського першого року каденції. У процесі дослідження застосовано комплекс методів, що зумовлено багатогранністю мовленнєвої діяльності Президента Укра- їни: дискурсивний аналіз; когнітивний аналіз; концептуальний аналіз; інтент-аналіз. Політичний дискурс В. Зеленського переважно визначають стратегія на підвищення і стратегія театральності. Стратегія на підвищення використана з метою створення навколо себе та своєї політичної сили позитивного ментального простору, тому реалізу- ється за допомогою тактики аналіз-«плюс», що передбачає розбір політичної ситуації без експліцитного схвалення власного внеску, з демонстрацією вдячності пересічним громадя- нам. Стратегія театральності реалізується за допомогою тактики кооперації, яка експлі- кує намір ототожнити себе з народом. Прийомами тут є використання вокативів-етно- німів та інклюзивного займенника «ми», які беруть участь у конструюванні «ми-дискурсу» й «усуспільненні» відповідальності; знижене буденне спілкування у форматі сторителінгу; транслінгвальна мовленнєва практика. Тактика іронізування проявляється у використанні стосовно політичних опонентів іронії з метою самопозиціонування і створення «маніпуля- тивного дискурсу позитиву». Президентський дискурс В. Зеленського – складне мовленнєве утворення, характерними рисами якого є формат зниженого буденного спілкування у звертанні до українського народу; намір солідаризуватися з народом у вирішенні спільних проблем; репрезентація ціннісних орі- єнтирів молодіжної лінгвоспільноти; поширення публічних меседжів за допомогою соціаль- них мереж; актуалізація в мовленні фізіологічних і соціальних потреб людей; перформативна функція іронії.
22
Басюк, Л. М. "Стратегії і тактики адресанта в парламентському дискурсі Великої Британії." Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки, no. 6 (231) (2012): 5–8.
Find full text
23
Галаур, С. "Регулятивні стратегії й тактики в сучасній українській художній прозі." Лінгвістичні студії, Вип. 37 (2019): 85–89.
Find full text
24
Руда, О. "Батьки та діти : стратегії і тактики в міжпоколінній комунікації." Мова і суспільство, Вип. 2 (2011): 151–56.
Find full text
25
Halaur, Svitlana. "Регулятивні стратегії й тактики в сучасній українській художній прозі." Лінгвістичні студії, no. 37 (2019): 85–89. http://dx.doi.org/10.31558/1815-3070.2019.37.14.
Full text
26
ПОВОРОЗНЮК, Роксолана. "СТРАТЕГІЇ Й ТАКТИКИ МІЖКУЛЬТУРНОЇ ТРАНСФЕРИ МЕДИЧНОЇ ТА ПАРАМЕДИЧНОЇ РЕКЛАМИ." Humanities science current issues 3, no. 30 (September 18, 2020): 23–29. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.3/30.212350.
Full text
27
Чистюхина, Евгения Александровна, and Любовь Владимировна Жукова. "Манипулятивные стратегии и тактики в шванках российских немцев." Вопросы журналистики, педагогики, языкознания 39, no. 3 (October 21, 2020): 487–96. http://dx.doi.org/10.18413/2712-7451-2020-39-3-487-496.
Full textAbstract:
В современном языкознании внимание ученых все больше привлекают проблемыживой коммуникации, результатом чего стало появление исследований, посвященных изучению речевого взаимодействия с точки зрения коммуникативных стратегий и тактик на материале текстов разных жанров. Однако многие стратегии и тактики до сих пор не описаны, что обусловлено, с одной стороны, появлением новых типов дискурса, и с другой стороны, многообразием самих речевых стратегий и тактик в уже существующих типах текста. В связи с этим в качестве цели исследования авторы выдвигают выявление и описание речевых тактик и тактических приемов, способствующих актуализации стратегии манипуляции, используемойгероями шванков в конкретных ситуациях общения. Стратегия манипуляции воплощается в шванках с помощью различных речевых тактик, которые реализуются многочисленными лексическими, грамматическими и стилистическими средствами. Обладая высокой степенью результативности, манипулятивные стратегии и тактики способствуют достижению главной коммуникативной цели – обличению таких человеческих пороков. В процессе исследования получено представление об особенностях речевого взаимодействия российских немцев, носителей уникальных островных говоров, зафиксированных в текстах шванков. Результаты исследованияоткрывают дальнейшие перспективы для изучения шванков российских немцев в русле коммуникативной прагматики.
28
Каліщук, Діана. "Засоби реалізації стратегії негативної презентації опонентів як маркери концептуальних стилів Дж. Буша Мол. і Б. Обами." East European Journal of Psycholinguistics 4, no. 1 (June 27, 2017): 76–85. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2017.4.1.kal.
Full textAbstract:
У статті розглянуті мовленнєві маніпуляції як інструментальне вираження персуазивності у мовленні. Маніпуляцію розглядають як особливу комунікативно-мовленнєву стратегію здійснення впливу в політичному дискурсі, яка реалізується через низку тактик. Вибір тактик зазнає впливу концептуального стилю автора політичного дискурсу. У статті проаналізовані тактики реалізації стратегії негативної презентації «інших», зокрема, тактики «Надгенералізація» та «Екземпліфікація», як маркери концептуальних стилів президентів США Дж. Буша мол. та Б. Обами. Доведено, що особливості мовлення носіїв різних стилів зумовлюють вищу частотність певних тактик та, відповідно, нижчу частотність інших тактик. Тактика «Екземпліфікація» – це перенесення рис, що притаманні певній етнічній (чи іншій) групі загалом на конкретну подію чи особу. Ця тактика може вважатися типовою для дискурсу Дж. Буша мол., концептуальний стиль якого є аналітичним, що пояснюється дедуктивністю мовлення носіїв аналітичного стилю та їх схильністю до надмірного використання ярликів. Індуктивність мовлення Б. Обами, який є носієм реляційного концептуального стилю, пояснює вищу частотність тактики «Надгенералізація» у його дискурсі. «Надгенералізація» – це узагальнення одиничної моделі, певних аспектів часткового досвіду до загальної групової схеми.
ЛітератураReferences
Бережанська Ю. В. Лінгвостилістичні особливості персуазивного медичногодискурсу, присвяченого проблемі евтаназії // Наукові записки Національногоуніверситету «Острозька академія». Серія «Філологічна»: зб. наук. праць. 2014. Вип.44. С. 39–41.Berezhanska, Yu. (2014). Linhvostylistychni osoblyvosti persuazyvnoho medychnohodyskursu, prysvyachenoho problemi evtanasii [Linguo-stylistic peculiarities of medicaldiscourse dedicated to the issue of eutanasia]. Naukovi Zapysky NatsionalnohoUniversytetu “Ostroz’ka Academia”, 44, 39–41.
Голоднов А. В. Лингвопрагматические особенности персуазивной коммуникации (напримере современной немецкоязычной рекламы). Автореф. дис. ... канд. филол.наук: 10.02.01. СПб., 2003.Golodnov, A. V. (2003) Lingvopragmaticheskiye osbennosti persuazivnoy kommunikatsii(na primere sovremmennoy nemetsoyazychnoy reklamy) [Lingvopragmatic peculiarities ofpersuasive communication (based on the German-speaking advertisements)]. ExtendedAbstarct of Ph.D. dissertation. St. Petersburg.
Дейк Т. А. ван. Дискурс и власть: Репрезентация доминирования в языке икоммуникации/ Т. А. ван Дейк ; [пер. с англ.]. М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ»,2013.Dijk, T. van. (2013). Diskurs i Vlast’: Reprezentatsiya Domimirovaniya v Yazyke iKommunikatsiyi [Discourse and Power: Representation of Dominance in the Languageand Communication]. Moscow: Librokom.
Доценко Е. Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита. СПб.:Речь, 2004.Dotsenko, Ye. (2004). Psikhologiya manipuliatsiyi: fenomeny, mekhanizmy i zashchita[Psychology of manipulation: phenomena, mechanisms and protection]. St. Petersburg:Rech’.
Засєкіна Л. В., Засєкін С. В. Психолінгвістична діагностика. Луцьк: РВВ «Вежа»,2008.Zasiekina, L., Zasiekin, S. (2008). Psycholinhvistychna Diahnostyka [PsycholinguisticDiagnostics]. Lutsk: Vezha”.
Ильченко М. Л. Метакоммуникативные тактики доминирования в американскомэлекторальном дискурсе (на материале предвыборных теледебатов) // Проблемылингвистики и лингводидактики. Вып. 1. Под ред. С. А. Моисеевой, Л. Г. Петровой.Белгород: ИПЦ «ПОЛИТЕРРА», 2013. С. 88–96.Ilchenko, M. (2013). Metakommunikativnyie taktiki dominirovaniya v amerakanskomelectoralnom diskurse (na materiale predvybornykh teledebatov) [Metacommunicative tactics of domination in American electoral discourse (based on pre-election debates)].Problemy Lingvistiki i Lingvodidaktiki, 1, 88–96.
Калита А. А., Тараненко Л. И. Речевая манипуляция: определение, функция,механизм реализации // Вісник Харківського національного університету іменіВ. Н. Каразіна. Серія «Романо-германська філологія. Методика викладанняіноземних мов». 2012. № 1022. Вип. 71. С. 10–19.Kalyta, A., Taranenko, L. (2012). Rechevaya manipulyatsiya: opredeleniye, funktsiya,mekhanizm realizatsii [Speech manipulation: definition, function, mechanisms ofrealisation]. Bulletin of V. Karazin National University of Kharkiv, 71(1022), 10–19.
Молодыченко Е. Н. Создание образа врага как персуазивная стратегияамериканского политического дискурса: когнитивный и лингвопрагматическийанализ: на материале публичных речей политических деятелей 1960–2008 гг:Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.04. С.-Петербург, 2010.Molodychenko, Ye. (2010). Sozdaniye obraza vraga kak persuazivnaya strategiiaamerikanskogo politicheskogo diskursa: kognitivnyy i lingvopragmaticheskii analiz: namaterial publichnykh rechey politicheskikh deyateley 1960–2008 [Enemy Image Creationas Persuasive Strategy of American Political Discourse: Cognitive and Lingual-PragmaticAnalysis: Based on Public Speeches of Politicians of 1960–2008]. Extended Abstract ofPh.D. dissertation. St. Petersburg.
Серажим К. С. Дискурс як соціолінгвальне явище: методологія, архітектоніка,варіативність (на матеріалах сучасної газетної публіцистики): монографія / за ред.В. Різуна)]. Київ, 2002.Serazhym, K. (2002). Dyskurs Yak Sotsiolinhvalne Yavyshche: Metodolohiya,Arkhitektonika, Variatyvnist’ (Na Materialakh Suchasnoii Hazetnoii Publitsystyky)[Discourse as Sociolingual Phenomenon: Methodology, Archirectonics, Variability (Basedon Modern Newspaper Discourse)], V. Rizun, ed. Kyiv.
Чернявская В. Е. Дискурс власти и власть дискурса: проблемы речевоговоздействия: учеб. пособие. М.: Флинта; Наука, 2006.Chernyavskaya, V. (2006). Diskurs Vlasti i Vlast’ Diskursa: Problemy RechevogoVozdeystviya [Discorse of Power and Power of Discourse: Issues of Speech Influence].Moscow: Flinta; Nauka.
Cohen, R. (1969). Conceptual styles, culture conflict, and nonverbal tests of intelligence.American Anthropologist, 71(5), 828–856.
Sources
Nation and World. Transcript of President George W. Bush’s «Mission Accomplished»Speech. Retrieved from: http://pix11.com/2013/04/30/transcript-of-president-george-wbushs-mission-accomplished-speech/#axzz2k5GVjca0
President Bush Discusses the Middle East. July 16, 2007. Retrieved from: https://2001-2009.state.gov/p/nea/rls/rm/2007/ 88506.htm
President Obama’s Full Campaign Kickoff Speech. May 05, 2012. Retrieved from:http://articles.latimes.com/2012/may/05/news/la-pn-transcript-obama-campaign-kickoff20120505
Statement by the President on Ukraine. July 18, 2014. Retrieved from:http://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/07 /18/statement-president-ukraine
State of the Union Address. January 23, 2007. Retrieved from :http://millercenter.org/president/speeches/detail/4455
State of the Union 2012: Obama Speech Transcript. January 25, 2012. Retrieved from:http://www.washingtonpost.com/politics/state-of-the-union-2012-obama-speechexcerpts/2012/01 /24/gIQA9D3QOQ_story.html
War and Appeasement. Barack Obama Speech on Bush, McCain, War and Appeasementin Watertown, South Dakota. 2008. Retrieved from: http://irregulartimes.com/index.php/archives/2008/05/16/text-transcript-of-barack-obama-speech-on-bush-mccainwar-and-appeasement-in-watertown-south-dakota-on-may-16-2008/
29
Корольова, А. В. "Стратегії і тактики комунікативної поведінки учасників спілкування в ситуації конфлікту." Studia linguistica, Вип. 1 (2008): 48–53.
Find full text
30
Дем"янишин, В. "Бюджетна політика держави: концептуальні засади, ефективність, розвиток стратегії і тактики." Вісник Тернопільського національного економічного університету. Економічні науки, Вип. 2 (2011): 7–20.
Find full text
31
Жаркынбекова, Ш. К., and С. Т. Исина. "Pragmalinguistic features of Kazakh tourism discourse." BULLETIN of the L.N. Gumilyov Eurasian National University. Philology Series 134, no. 1 (2021): 58–69. http://dx.doi.org/10.32523/2616-678x-2021-134-1-58-69.
Full textAbstract:
В настоящей работе освещается концепция исследования туристического дискурса в рамках когнитивно-прагматического подхода, рассматриваются вопросы тактико-стратегической организации данного вида институционального дискурса. Как показал анализ лингвистических исследований, вопрос о типологическом статусе туристического дискурса является дискуссионным. Продемонстрирована связь между туристическим и рекламным дискурсами. Целью исследования является выявление основных коммуникативных стратегий и тактик туристического дискурса. На примере рекламных текстов о туристических местах в Казахстане выявлен ряд речевых стратегий и тактик, используемых для реализации основной цели такого типа дискурса – воздействия на адресат. Рассмотрена стратегия позитива и тактики ее реализации – честность и надежность, ссылка на авторитет, подмазывание аргумента, быстрота, шикарная жизнь, давление, выгодное предложение, фоновые знания адресата, обращение к чувствам.
32
N.M., Popova, and Rybalka O.Yu. "ARGUMENTATIVE STRATEGY IMPLEMENTATION IN THE SPANISH POLITICAL DISCOURSE OF THE 2019 PRE-ELECTION CAMPAIGN." South archive (philological sciences), no. 86 (June 29, 2021): 82–86. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-86-13.
Full textAbstract:
Purpose. The article deals with identifying effective language means and techniques which form the basis of polarization, solidarity and positive prospect describing tactics that the argumentative strategy is realized through in speeches, debates and interviews of such Spain’s political leaders as Pedro Sánchez, Pablo Casado and Santiago Abascal. Methodology. The study is based on an integrated approach to the analysis of political discourse, combining communicative and pragmatic, semantic and cognitive as well as contextual analyses which allow determining speaker’s communicative and pragmatic intentions, detect the axiological component of language units meaning and their possible interpretations by national conceptual sphere hosts in the relevant linguistic and situational context.Results. The study analyzes the means of the argumentative strategy creation in the campaign speeches of Spanish leading political parties’ leaders, in their interviews and debates. The predominance of tactics of positive prospects description, polarization and solidarity were identified. The research characterizes the peculiarities of lexical, grammatical and stylistic units’ combining, taking into account the nationally determined specificity of lexical units’ meaning, which verbalize the demanded concepts of the national conceptual sphere of Spain. The analysis of the 2019 pre-election campaign discourse has allowed identifying of such specific features of the argumentative strategy as focusing on the future, emphasizing their own achievements and opponents’ shortcomings, desire to reduce the distance between the speaker and the addressee. The focus on the future context is embodied in the tactic of positive prospects description where grammatical and lexical units should indicate the clarity and certainty of politician’s position. The tactic of polarization, characterized by the use of antonymous lexical units, allows politicians to present favorably their own candidacy and negatively affect opponents’ image. The need to convince voters is transferred into in the tactic of solidarity consisting in the use of lexical units that indicate the convergence of views and belonging of the speaker and the addressee to the same community.Conclusions. The analysis of peculiarities of argumentative strategy realization in the Spanish political discourse demonstrates the effectiveness of such frequently used communicative tactics as positive prospects description, polarization and solidarity. They are based on the selection of lexical, grammatical and stylistic units, taking into account the situational and pragmatic context as well as national and axiological dominants of Spaniard’s world view.Key words: political discourse, pragmatics, communicative strategy, tactic, axiologemes, semantic and cognitive interpretation, linguistic context, conceptual sphere. Мета. Метою статті є виявлення ефективних засобів та прийомів у тактиках окреслення позитивної перспективи, протиставлення та солідаризації, за допомогою яких реалізується аргументативна стратегія у промовах, дебатах та інтерв’ю політичних лідерів Іспанії, зокрема Педро Санчеса, Пабло Касадо та Сантьяго Абаскаля. Методи. Дослідження базується на комплексному підході до аналізу політичного дискурсу, у якому поєднано комунікативно-прагматичний, семантико-когнітивний і контекстуальний аналізи, що забезпечують визначення комунікативно-прагматичних намірів мовця, встановлення аксіологічного компоненту значення використаних мовних одиниць і їх можливі інтер-претації носіями національної концептосфери у відповідному мовному та ситуативному контексті.Результати. У межах дослідження було проаналізовано засоби реалізації аргументативної стратегії у передвиборчих про-мовах лідерів трьох провідних політичних партій Іспанії, інтерв’ю та дебатах за їх участю, виокремлено переважання тактики окреслення позитивної перспективи, протиставлення, солідаризації та описано особливості поєднання обраних політиками лексичних, граматичних і стилістичних одиниць із урахуванням національно детермінованої специфіки значення лексичних одиниць, що вербалізують затребувані концепти національної концептосфери Іспанії. Аналіз дискурсу передвиборчої кампа-нії 2019 року дозволив визначити специфічні риси аргументативної стратегії: спрямованість на майбутнє, акцент на власних досягненнях та недоліках опонентів, прагнення скоротити дистанцію між мовцем та адресатом. Орієнтованість на майбутній контекст втілюється у тактиці окреслення позитивної перспективи за допомогою використання граматичних та лексичних засобів, що позначають чіткість та визначеність позиції політика. Тактика протиставлення, що характеризується вживанням антонімічних лексичних засобів, дозволяє політичним діячам вигідно представити власну кандидатуру та негативно вплинути на імідж опонентів. Необхідність переконати виборців втілюється в тактиці солідаризації, що полягає у використанні лексич-них одиниць, які вказують на близькість поглядів і приналежність мовця й адресата до єдиного цілого.Висновки. Проведений аналіз особливостей реалізації аргументативної стратегії в іспанському політичному дискурсі свідчить про ефективність трьох основних комунікативних тактик: окреслення позитивної перспективи, протиставлення та солідаризації, добір лексичних, граматичних та стилістичних засобів побудови яких базується на врахуванні ситуативно-прагматичного контексту та національно аксіологічних домінант іспанського світогляду.Ключові слова: політичний дискурс,прагматика, комунікативна стратегія, тактика, аксіологема, семантико-когнітивна інтерпретація, мовний контекст, концептосфера.
33
Klimova, A. V. "ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІЦЕНЗІЙНОЇ ТА ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, no. 90 (October 2, 2020): 66. http://dx.doi.org/10.31713/ve220208.
Full textAbstract:
Активне входження закладів вищої освіти України в Європейський освітній простір, демографічний спад, що посилює конкуренцію на ринку освітніх послуг, реформування системи вищої освіти, системи ліцензування освітньої діяльності, запровадження автономії закладів вищої освіти, в т.ч. академічної і фінансової, ставить перед закладами освіти необхідність розробляти нові стратегії розвитку, що вимагає застосування нових інструментаріїв і технологій маркетингу. Маркетинг освітніх послуг має на меті формування закладами вищої освіти стратегії і тактики поведінки на ринку освітніх послуг. Зважаючи, на те, що заклади освіти виходять на ринок зі специфічним товаром, таким як освітня послуга, формування якого має базуватися на потребах внутрішніх і зовнішніх стейкхолдерів, необхідно звернути увагу на повноту інформаційно-аналітичного забезпечення, що передує прийняттю управлінських рішень. У даній статті проведено аналіз достатності інформаційного та аналітичного забезпечення прийняття рішень закладами вищої освіти щодо входження в нові сектори ринку освітніх послуг, прийняття рішень про запровадження нових освітніх програм та удосконалення існуючих. Запропоновано шляхи удосконалення організаційної структури закладів вищої освіти з метою розробки нових стратегій розвитку для стимулювання економічних результатів господарської діяльності та підвищення ефективності ліцензійної діяльності. Описаний соціально-економічний вплив запропонованих заходів з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
34
Крижанівська, М. В. "Стратегії та тактики комунікативного лідера у дискурсі ток-шоу італійського телебачення." Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 24, ч. 2 (2008): 127–39.
Find full text
35
Косовець, Маргарита, and Наталя Бігунова. "КОМУНІКАТИВНІ ТАКТИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ КОНТРОЛЮ НАД ХОДОМ БЕСІДИ В АНГЛОМОВНОМУ ДЕТЕКТИВІ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 7 (September 3, 2021): 214–16. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.27.08.2021.039.
Full text
36
Гудзь, А. М. "Силова політика Російської Федерації: стратегія й тактика реалізації." Наука і оборона, no. 2 (August 18, 2021): 17–23. http://dx.doi.org/10.33099/2618-1614-2021-15-2-17-23.
Full textAbstract:
У статті розглянуті концептуальні особливості та нові тенденції силової політики Російської Федерації, стратегії й тактики їх реалізації. Установлено залежність функціонування міжнародних військово-політичних механізмів та інструментів раннього попередження від сутності військової та політичної діяльності Росії. Аргументовані рекомендації щодо необхідності вироблення превентивних заходів на ранніх стадіях зародження та розвитку міждержавних та регіональних протиріч.
37
Поліна, Герчанівська. "АНАЛІЗ ТЕОРІЙ МІЖНАРОДНОЇ МІГРАЦІЇ." УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 35 (February 6, 2021): 277–87. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v35i0.399.
Full textAbstract:
У фокусі дослідження – ключові теорії трудової (економічної) та вимушеної міжнародної міграції. Розкрита сутність міжнародної міграції і причинність її появи як об’єктивного соціального процесу на індивідуальному, колективному, національному та міжнародному рівнях.
Установлений взаємозв’язок феномена міграції зі змінами в суспільстві (соціальними, економічними, політичними, культурними), що створює теоретичну основу для формування науково-обґрунтованої стратегії та тактики в галузі міжнародної міграційної політики.
38
Білоконенко, Людмила Анатоліївна. "Синтаксичний простір мовного конфлікту як фактор його перебігу на різних стадіях." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 8 (December 20, 2012): 5–15. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v8i0.611.
Full textAbstract:
Автор досліджує синтаксичні структури різного рівня складності, які використовуються опонентами в міжособистісній конфліктній комунікації. У статті значна увага приділяється аналізу співвіднесеності цих структур з певними стадіями проходження конфлікту. Обґрунтовується думка про те, що конфліктні синтаксичні маркери усвідомлено обираються опонентами на певній стадії конфлікту, впливають на всю систему спілкування та механізми її розгортання, залежать від моделі поведінки, стратегії і тактики опонента.
39
Попов, Р. В. "Зміст, принципи та реалізація стратегії і тактики поведінки відповідача в адміністративному процесі." Адміністративне право і процес, no. 1 (15) (2016): 184–91.
Find full text
40
Толстов, С. В. ""Захід" і Росія в новій фазі політичного протистояння: співвідношення стратегії і тактики." Науковий вісник Дипломатичної академії України. Серія "Політичні науки", Вип. 22, ч. 2 (2015): 92–103.
Find full text
41
ГАВРИЛЮК, Ольга, and Євгенія НІКІФОРОВА. "Комунікативні стратегії і тактики у спілкуванні продавця та споживача на спортивних сайтах." Humanities science current issues 1, no. 34 (2020): 170–76. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863/34-1-27.
Full text
42
Kraynyk, O. V. "Strategies and tactics of refusal." Science and Education a New Dimension VI(177), no. 52 (September 25, 2018): 30–33. http://dx.doi.org/10.31174/send-ph2018-177vi52-07.
Full text
43
Требін, М. "СУСПІЛЬНА СВІДОМІСТЬ ПІД ВПЛИВОМ МАНІПУЛЯТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, no. 2(90) (December 9, 2021): 113–25. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.2(90).2021.113-125.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано вплив маніпулятивних технологій на суспільну свідомість. Визначено особливості маніпулятивних технологій: наявність суб’єкта, зацікавленого в маніпулюванні; спрямованість на духовну, психологічну складові людської особистості, суспільну свідомість у цілому; приховування справжніх цілей маніпулятора; наявність широкого арсеналу методів і технологій маніпулювання; вплив не тільки на сферу свідомого, але й на сферу несвідомого; управління ставленням об’єкта маніпуляції до предметів і явищ навколишнього світу в заданому руслі; встановлення контролю над думками, почуттями, поведінкою, стосунками й життєвими установками об’єкта маніпуляції; навмисне спотворення фактів дійсності; деструктивність.
Доведено, що феномен маніпулювання ‑ векторний процес, що здійснюється або безпосередньо, або через ЗМІ. Проаналізовано технології маніпулятивного впливу, їх стратегії, тактики та правила. Виокремлено деякі прийоми маніпулювання суспільною свідомістю: використання стереотипів, які формують уявлення соціального об’єкта у спрощеному схематичному вигляді; підміна імен, назв, насадження штампів і «наклеювання» ярликів; обмін повідомленнями напівправдивого характеру; посилання на чийсь анонімний авторитет, на чиюсь фахову думку; "спіраль замовчування", або маніпуляції з опитуванням громадськості; відволікання уваги на щось незначне; принцип застосування контрастів; створення асоціацій; інформаційна блокада "невигідної" інформації тощо.
Як механізм, що захищає суспільство від деструктивного впливу маніпулятивних технологій, запропоновано метод формування в масовій свідомості своєрідних "фільтрів", що дозволяють розпізнавати маніпуляцію. Цей метод ґрунтується на просвітницько-освітній діяльності: доведення до населення інформації про стратегії, тактики, методи, форми, можливі наслідки як явних, так і прихованих впливів на масову свідомість.
44
Гаврилюк, Ольга, Євгенія Нікіфорова, and Лариса Павліченко. "СПОРТИВНА МЕДІАКОМУНІКАЦІЯ В ЧАСИ ПАНДЕМІЇ: КОМУНІКАТИВНО-ДИСКУРСИВНИЙ АСПЕКТ." Молодий вчений, no. 1 (89) (January 29, 2021): 87–93. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-19.
Full textAbstract:
У статті розглядається аналіз спортивної медіакомунікації в часи пандемії у рамках комунікативно-дискурсивного аспекту. Визначено, що ця епідеміологічна ситуація суттєво вплинула на спортивну сферу, запроваджені обмежувальні заходи прискорили цифровізацію спортивного бізнесу і реалізували проекти, які базуються на онлайн-технологіях. Головною метою є дослідження спортивної медіакомунікація в часи пандемії в рамках комунікативно-дискурсивного аспекту. В процесі аналізу наукової літератури було обґрунтовано спортивний дискурс та його жанри, а саме: новина, репортаж, хроніка, аналітична стаття, інтерв‘ю, книги науково- чи художньо-публіцистичного стилю, ліричні жанри, повідомлення спортсменів у соціальних мережах та мікроблогах, телевізійні та радіопередачі, музичні твори та кінематограф, реклама. На основі проведеного аналізу коментар є найбільш важливим жанром спортивного інтернет-дискурсу, оскільки здійснює емоційний вплив. Детально проаналізовано комунікативні стратегії і тактики, які використовуються у спортивному дискурсі, а саме спортивному коментарі. Головними визначено інформаційно-інтерпретаційну стратегію та стратегію формування емоційного стану адресата, що спрямовані на формування, зміну психологічного стану реципієнтів. Проаналізовано відповідні тактики їх реалізації. Доведено, що поява медіатексту допомогла побудувати нову систему функціонування ЗМІ. З поширенням епідемії стався перерозподіл ролей між мас-медіа та відбулося зміщення властивої спортивному дискурсу інформаційної спрямованості з позиції коментування спортивних подій, до посилення розважального начала й створення нових гібридних типів тексту. Доведено, що у жанровій системі спортивного інтернет-дискурсу коментар посідає важливе місце, якому властиві три головні цілі: інформування, окреслення та оцінювання спортивної події. Було доведено, що віртуальна реальність під час спалаху коронавірусу відіграла вагому роль у процесі комунікації та задоволенні власних потреб, користувачі мають змогу відвідувати футбольні, баскетбольні та інші матчі і спортивні змагання в онлайн режимі.
45
Усенко, О. Ю., М. О. Артеменко, О. П. Дмитренко, and А. С. Ахмаді. "Сучасні підходи до тактики та стратегії лікування варикотромбофлебіту підшкір- них вен нижніх кінцівок." Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 61, no. 1 (June 30, 2020): 101–6. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2020.61.101-106.
Full textAbstract:
Вступ. Ендовенозні методики за останні роки фактично витісняють класичну хірургію варикозної хвороби. Але досі багатьма спеціалістами вважається, що їх застосування обґрунтоване лише при неускладнених формах варикозної хвороби, а наявність варикотромбофлебіту вимагає екстреного відкритого хірургічного втручання.
Мета дослідження: показати можливості та тактику застосування сучасних ендовенозних методик при варикозній хворобі, ускладненій варикотромбофлебітом, з урахуванням сучасних світових тенденцій.
Матеріали та методи. Із пацієнтів, котрі 2016–2019 рр. пройшли лікування із варикотромбофлебітом, було відібрано 3 групи по 15 пацієнтів, одна з яких включала пацієнтів, пролікованих ендовенозною лазерною коагуляцією, друга – радіочастотною облітерацією, третя група – пацієнти, проліковані консервативно. Дві перші групи отримували післяопераційну тромбопрофілактику прямими антикоагулянтами.
Результати досліджень та їх обговорення. Застосування ендовенозних методик при варикотромбофлебіті ефективно та безпечно, але при локалізованих формах консервативне лікування є достатньо ефективним. Варикотромбофлебіт є показанням для застосування ендовенозних методик, якщо показане хірургічне лікування, окрім ситуацій з розташуванням тромбу власне в ділянці співусть.
Ключові слова: варикотромбофлебіт, радіочастотна облітерація, ендовенозна лазерна коагуляція вен.
46
Матюшенко, Олена, and Валентина Марченко. "МОВА ВОРОЖНЕЧІ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ТА ЛІНГВІСТИЧНИЙ ФЕНОМЕН." Молодий вчений, no. 10 (98) (October 31, 2021): 343–48. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-72.
Full textAbstract:
У статті розглядаються особливості функціонування мови ворожнечі як соціокультурного та лінгвістичного феномену. Проаналізовано існуючі дефініції терміну «hate speech» та «dangerous speech». Автори статті пропонують власне розуміння терміну «мови ворожнечі». Запропоновано власний підхід до диференціації цього явища. Проаналізовано приклади прояву мови ворожнечі у англійській лінгвокультурі, прокоментовано їх інтенсивність, а також їх реалізацію (комунікативні тактики, процедури та стратегії). Сформовано власне бачення вирішення проблеми мови ворожнечі у сучасній лінгвістиці, зокрема в дискурсі соціокультурного, лінгво прагматичного, когнітивного аспекту та в рамках прикладної лінгвістики.
47
Zorkina (Kulakova), Ksenia Vadimovna. "ОСНОВНЫЕ КОММУНИКАТИВНЫЕ ТАКТИКИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ МОЛОДЕЖНОГО СЛЕНГА НА МАТЕРИАЛЕ НЕМЕЦКОГО ЯЗЫКА." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 12, no. 4 (August 19, 2020): 76. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2020-4-76-90.
Full textAbstract:
Статья посвящена изучению речевого поведения носителей немецкого молодежного сленга, стратегического и тактического планирования речевых действий немецкой молодежи, что определяет актуальность работы в теоретическом и прикладном аспектах. Коммуникативная стратегия рассматривается в сопоставлении с речевой и поведенческой стратегиями. Коммуникативная тактика – действие, способствующее реализации стратегии. Автор рассматривает две часто используемые в речевом поведении немецкой молодежи коммуникативные стратегии: «самопрезентации» и «воздействия на адресата». Материал исследования - 985 высказываний, включающих сленгизмы, зафиксированных автором в ходе наблюдения за студентами, обучающихся в г. Гермерсхайме, а также выбранных из немецких блогов и чатов. В основе коммуникативной стратегии «самопрезентации» выделены тактики: выражения принадлежности к группе, выражения престижа, выражения отношения к предметам и явлениям окружающей действительности, субъективной самохарактеристики. Реализации коммуникативной стратегии «воздействия на адресата» способствуют тактики: акцентирования внимания на более значимой для адресанта информации, скрытого побуждения, создания дружеской тональности общения. Каждая тактика подробно рассмотрена на конкретных примерах. Автор приходит к выводу, что в речевом поведении немецкой молодежи более распространена коммуникативная стратегия «самопрезентации». Этот факт определяет основную цель использования сленгизмов в речи немецкой молодежи – идентификация себя с определенной группой и одновременно отчужденность от других социальных групп.Цель. Статья нацелена на выявление основных коммуникативных тактик, реализуемых молодыми людьми в речи. Предметом анализа является речевое поведение немецкой молодежи в ситуациях общения среди сверстников.Метод и методология проведения работы. Основу исследования составляют метод наблюдения за речевым поведением информантов, метод опроса с целью получения языкового и социологического материала для дальнейшего исследования, метод контекстуального анализа, описательный метод.Результаты. В результате работы выявлены 2 основные коммуникативные стратегии, которые немецкая молодежь использует в общении среди сверстников: «самопрезентации» и «воздействия на адресата». Через них определяются основные цели использования сленгизмов: отгородиться от мира взрослых, быть признанным среди сверстников, оказывать влияние на них.Область применения результатов. Практическая ценность работы определяется возможностью использования ее результатов в теоретических и практических курсах по межкультурной коммуникации, социолингвистике.
48
Ткачик, Олена, and Анастасія Хоменко. "ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ МОВЛЕННЄВОЇ ПОВЕДІНКИ ВЕДУЧИХ АМЕРИКАНСЬКИХ ТЕЛЕШОУ." Молодий вчений, no. 5 (93) (May 31, 2021): 252–56. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-47.
Full textAbstract:
У статті досліджується явище прагматичного впливу мовленнєвої поведінки. Описана поява та тлумачення терміну прагматики як науки, а також об’єкту її дослідження на сьогоднішній день. Більше того, у статті міститься опис поняття мовленнєвої поведінки, її характеристика та фактори, від яких залежать особливості мовленнєвої поведінки з позицій соціолінгвістики. Також досліджено прагматичний вплив мовленнєвої поведінки ведучих американських телевізійних шоу, до того ж проаналізовано стратегії та тактики, які використовуються при здійсненні прагматичного впливу на глядачів та слухачів. Особливості прагматичного аспекту мовленнєвої поведінки ведучих американських телевізійних шоу проілюстровано на конкретних прикладах.
49
Serskykh, N. "STRATEGIES AND TACTICS OF NEGOTIATION IN CONSULTING." Scientific papers OF TAVRIA STATE AGROTECHNOLOGICAL UNIVERSITY (ECONOMIC SCIENCES) 37 (2018): 99–104. http://dx.doi.org/10.31388/2519-884x-2018-37-99-104.
Full text
50
Засєкін, Сергій. "Огляд статті." East European Journal of Psycholinguistics 4, no. 1 (June 27, 2017): 234–37. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2017.4.1.zas.
Full textAbstract:
Андрієнко Т. Стратегії і тактики перекладу: когнітивно-дискурсивний аспект (на матеріалі художнього перекладу з англійської мови на українську та російську). Монографія. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016. 340 с. ISBN 978-966-489-360-9
Andrienko, T. (2016). Strategies and Tactics of Translating: Cognitive and Discursive Aspect (Based on Literary Artistic Translation from English into Ukrainian and Russian). Monograph. Kyiv: Dmytro Burago Publishing House. 340 p. ISBN 978-966-489-360-9 (in Ukrainian)
Рецензент:
Сергій Засєкін
s.zasyekin@gmail.com
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Україна
Поява монографії Тетяни Андрієнко «Стратегії і тактики перекладу: когнітивно-дискурсивний аспект (на матеріалі художнього перекладу з англійської мови на українську та російську)» в семіотичному просторі українського перекладознавства – непересічна й визначна наукова подія, що засвідчує поступ українського перекладознавства у світі. Її автор – досвідчений український теоретик і практик у галузі перекладу, яка вже понад півтора десятиліття після захисту фундаментальної праці в галузі прагматики художнього дискурсу (Андрієнко, 2002) актуалізує когнітивно-дискурсивний підхід й успішно торує йому шлях у перекладознавстві України.
Метою праці є здійснення інтегрального комплексного спеціалізованого аналізу дискурсотворчої ролі стратегій перекладу й механізмів їхньої реалізації. Уведення вченою до перекладознавчого наукового обігу понять стратегії й тактики, на моє переконання, – досить виважене рішення, позаяк синтез когнітивної й прагматичної перспектив слугує профілактикою суб’єктивності дослідника-перекладознавця й сприяє кращому розумінню ним багатогранності процесу перекладу. Антропоцентричність підходу до перекладу зумовила застосування методу моделювання перекладацької діяльності, у центрі якої перебуває мовна особистість перекладача. Саме через мовну особистість тлумача як провідної ланки інтеракційної моделі перекладу пролягає місток між інтенцією автора вихідного тексту (ВТ) та кінцевим інтерпретатором тексту перекладу (ПТ), з’єднуючи різномовні комунікативні «береги» потоку текстової реальності. Із такого погляду, перекладну версію читач бачить як модель світу автора першоджерела. Якість і вірність цієї моделі залежить від ступеня «видимості» перекладача у ПТ. Тому логічно, що Т. Андрієнко послуговується венутівською парою: «очуження» й «одомашнення» (Venuti, 1995). У цьому сенсі перекладач – цілковито проактивна сторона процесу перекладу, або «перемовин», за термінами У. Еко (2004), що мають за мету порозуміння між учасниками проекту. Відтак, здобуття перекладачем агентивного статусу спонукає науковців аналізувати його продукт в аспекті самостійності, що означає результат певної стратегії породження «тексту для когось» (Тороп, 2015:169).
Праця робить важливий унесок до чіткішого розуміння перекладацької стратегії, адже термін «стратегія» сьогодні доволі вільно тлумачать не лише лінгвісти, а й перекладознавці, як-от: процедура, техніка, прийом, метод, підхід тощо. Попри те, що ці синонімічні одиниці мають зони спільності значення, навряд чи по-науковому вдало звучать, наприклад, комбінації «локальна процедура» чи «глобальна техніка». Тому локальними чи глобальними можуть бути стратегії, що й доводить автор у своїй монографії, здійснивши спробу об’єднати їхнє когнітивне (Lörscher, 1991) та текстуальне розуміння (Chesterman, 1997). Такий синтез водночас сприяє кращому усвідомленню усталених опозицій «послівний» (word-for-word) та «смисловий» (sense-to-sense) переклад; «орієнтований на джерело» та «орієнтований на рецептора» (source- vs. target-oriented) переклад; «формальна й динамічна еквівалентність» (formal vs. dynamic equivalence) (Nida, 1964); «семантичний і комунікативний» переклад (semantic vs. communicative translation) (Newmark, 1988) і, нарешті, «очуження й одомашнення» (foreignization vs. domestication) (Venuti, 1995). Це – базові речі, без «стратегічного» опрацювання яких у книзі було б дуже непросто опанувати перекладацькі підходи, пояснити цілі й прагматичні ефекти перекладу.
Заслуговує на увагу чітке структурування й змістове наповнення авторкою п’яти розділів, логічність викладу інформації. Упадає в око багатий арсенал методів аналізу художнього тексту. Одним із найпомітніших інструментів обчислення смислової інформації на основі семіотичного розуміння багатозначності смислів, що їх інферують читачі (Лотман, 2004), застосовано метод визначення міри інформаційної ентропії тексту оригіналу в зіставленні з даними тексту перекладу. Відтак, дослідниця послуговується в монографії терміном «перекладна ентропія», визначаючи її як суму ентропії ВТ та ентропії мови перекладу. Перша з цих складових реалізується на етапі інтерпретації ВТ, друга – на етапі синтезу – кодування смислу ПТ. Саме з різним рівнем інформаційної невизначеності текстів різних функціональних стилів дослідниця пов’язує можливість стандартизації перекладів конкретних типів текстів (див. Додатки Б, В), а також межі й кількість інтерпретацій і множинності перекладів (с. 111).
Авторка монографії органічно інтегрує до власного дослідження ще одну важливу сторону перекладацької діяльності, – аналіз стратегій відтворення реалій, тропів, власних назв. Цікавим видається підхід до алюзій як когнітивних реалій, відтворення яких в іншій культурі еквівалентне відтворенню інтертекстуальних зв’язків у перекладі. Така позиція суголосна ідеї семіотика Тартуської школи П. Торопа стосовно того, що алюзію слід визначати як засіб активізації одночасно двох текстів (Тороп, 2015:169).
Підкреслю, що Т. Андрієнко слушно акцентує ті питання, що часто залишалися поза увагою науковців. І позитивом є те, що з набиранням обертів дескриптивного напряму перекладознавство поступово зміщує фокус від сприйняття перекладу як функції до його бачення як перекладацької дії. Авторка своєю монографією доводить, що перекладацька особистість, її когніція, дискурсивний і психолінгвальний статус повинні бути центральною темою наукових дискусій. Хоч і невидимий, перекладач сьогодні таки «говорить», про що свідчить і рецензована праця, і непомітні, на перший погляд, події на загальному науковому тлі. Ось, наприклад, конференція “The Translator Speaks: Literature, Language and the Art of Translation,” що відбулася в м. Вільямстаун, штат Массачусетс (США). Її назва говорить, що перекладачеві потрібно більше приділяти уваги, почути його, шанувати його професію, адже переклади не беруться нізвідки. Вони є результатом напруженої роботи мозку перекладача, наслідком лінгвосеміотичної реалізації його когнітивних планів, балансуванням між домінуванням авторської інтенції та задоволенням читача, між імпліцитними та експліцитними смислами, перекладацьких відкриттів і рутинних рішень, успіхів і невдач. Суголосно цим ідеям, в інтеракційній моделі перекладу перекладач визначається як центральний антропокомпонент комунікативної взаємодії в перекладі, організатор віртуального комунікативного акту «автор – читач», а його комунікативний статус вважається вищим за статуси автора й читача.
Отже, монографію Тетяни Андрієнко «Стратегії і тактики перекладу: когнітивно-дискурсивний аспект (на матеріалі художнього перекладу з англійської мови на українську та російську)» вирізняє доступність думок й легкість стилю, чіткість і влучність відбиття наукових ідей. Переконаний, що ця праця стане в пригоді багатьом молодим і зрілим дослідникам у галузі перекладознавства та суміжних галузей науки.
References
Андрієнко Т. П. (2002). Мовленнєвий акт іронії в англійській мові (на матеріалі художньої літератури XVI - XX століть) : Дис... канд. філол. наук: 10.02.04. Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Andrienko, T. (2002). Speech Act of Irony in the English Language (On the Material of Belletristic Literature of the 16th and 20th Centuries). Ph.D. dissertation. Kharkiv: V. Karazin National University of Kharkiv.
Baker, M. (1992). In Other Words. London and New York: Routledge.
Chesterman, A. (1997). Memes of Translation: The Spread of Ideas in Translation Theory. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins.
Eco, U. (2004). Mouse or Rat? Translation as Negotiation. L.: Phoenix.
Lörscher, W. (1991). Translation Performance, Translation Process, and Translation Strategies: A Psycholinguistic Investigation. Tübingen: Narr.
Лотман Ю. (2004). Семиосфера. СПб.: Искусство СПБ. Lotman, Yu. (2004). Semiosphere. S-Petersburg: Iskusstvo SPB.
Newmark, P. (1988). Approaches to Translation. London & New York: Prentice Hall.
Nida, E. A. (1964). Toward a Science of Translating. Leiden: Brill.
Тороп, П. (2015). Тотальний переклад. Пер. з рос. О. А. Кальниченка, О. І. Оржицького. Вінниця: Нова книга. Torop, P. (2015). Total Translation. Translated by O. Kalnychenko. O. Orzhytskyi. Vinnytsia: Nova Knyha.
Venuti, L. (1995). The Translator's Invisibility: A History of Translation. London & New York: Routledge.