Journal articles on the topic 'Стратегія і тактика дискурсу'

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Стратегія і тактика дискурсу.

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Стратегія і тактика дискурсу.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Коляда, Еліна, and Анастасія Шнайдер. "РЕАЛІЗАЦІЯ КОМУНІКАТИВНИХ СТРАТЕГІЙ НЕГАТИВНОЇ ВВІЧЛИВОСТІ В БРИТАНСЬКОМУ Й АМЕРИКАНСЬКОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ." Актуальні питання іноземної філології, no. 13 (June 22, 2021): 63–68. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-11.

Full text
Abstract:
У статті досліджено особливості реалізації комунікативних стратегій і тактик негативної ввічливості в сучасному британському й американському політичному дискурсі. Негативна ввічливість являє собою детально розроблений набір комунікативних стратегій, спрямованих на демонстрацію визнання незалежності співрозмовника. Негативну ввічливість вважають основою шанобливої поведінки. Увага до обраної теми зумовлена тим, що ввічливість є невід’ємним елементом мовлення політичних діячів, що сприяє формуванню соціального іміджу політика. Стратегії й тактики негативної ввічливості є ефективними інструментами для регулювання процесів комунікації. Вони сприяють уникненню конфліктів, розвитку та підтримці гармонійних відносин між комунікативними партнерами. Матеріалом дослідження слугували тексти промов екс-президента США Дональда Трампа й колишньої прем’єр-міністра Великої Британії Терези Мей. Проаналізовано особливості реалізації трьох найбільш уживаних у рамках політичного дискурсу комунікативних стратегій негативної ввічливості: стратегії ухилення, стратегії вибачення та стратегії апелювання до норми. Комунікативні стратегії негативної ввічливості спрямовані на 1) дистанціювання співрозмовників, 2)демонстрацію визнання адресантом незалежності й особистісної автономії адресата, 3) переконання адресата увідсутності наміру в адресанта порушити його особистісні кордони, 4) мінімізацію тиску на адресата з боку адресанта. Стратегія ухилення реалізується за допомогою тактики обмеження власною оцінкою, тактики перепитування й тактики пом’якшення категоричності висловлення. Стратегія вибачення актуалізується тактикою визнання завданої шкоди та тактикою визнання небажання зашкодити. Стратегію апелювання до норми реалізовує тактика демонстрації загальноприйнятих правил і вимог, що регулюють поведінку членів соціуму. Виявлено, що Тереза Мей надає перевагу офіційно-діловому стилю мовлення, у той час як Дональд Трамп більше тяжіє до неформального стилю мовлення, що зумовлено низкою культурних, соціальних і ситуативних чинників.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

ПОЛІЩУК, Людмила, and Тетяна ПУШКАР. "МОВЛЕННЄВІ ТАКТИКИ І СТРАТЕГІЇ ВВІЧЛИВОСТІ В АНГЛОМОВНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 47 (January 27, 2022): 151–57. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.20.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано стратегії ввічливості в політичному дискурсі. Увагу зосереджено на вивченні ввічливості в англомовному політичному дискурсі, що являє собою одну зі значущих комунікативних категорій, яка відіграє ключову роль у мовленнєвій взаємодії адресанта й адресата. У наукових дослідженнях лінгвістичну ввічливість репрезентують як соціальну норму, дотримання правил спілкування, максим спілкування, комунікативного етикету. Збереження «обличчя» – необхідна передумова продуктивного спілкування, яку має враховувати кожен член суспільства. Дослідники виокремлюють п’ятнадцять стратегій позитивної ввічливості, використовуваних задля зменшення комунікативної дистанції, усунення міжособистісних меж, досягнення взаєморозуміння, співробітництва й позитивного результату в спілкуванні, і десять стратегій негативної ввічливості, зорієнтованих на зменшення комунікативного тиску в спілкуванні, виявлення поваги до співрозмовника та його особистого простору. Предметом особливого наукового інтересу є механізми тактик і мовних засобів, використовуваних за реалізації стратегій негативної ввічливості в різноманітних дискурсах, зокрема політичному, провідною рисою якого є інституціональність. Саме остання зумовлює специфіку мовленнєвої взаємодії комунікантів і передбачає використання стратегій негативної ввічливості. Аналіз політичного дискурсу Дональда Трампа доводить, що ключову роль в організації гармонійної комунікації в цій дискурсивній практиці відіграє негативна ввічливість, представлена стратегіями, реалізованими відповідними тактиками: а) стратегія використання імпліцитних мовленнєвих актів – тактики ритуалізації імперативу; б) стратегія ухилення – тактики обмеження власною оцінкою, опосередкованого запиту інформації та припущення; в) стратегія субстантивації – тактики формалізації висловлення. Найпродуктивнішими засобами вербалізації стратегій і тактик негативної ввічливості в політичному дискурсі Дональда Трампа є граматичні (модальні дієслова, умовний стан, пасивний стан, звертання тощо). Серед синтаксичних засобів, що реалізують стратегії позитивної ввічливості, релевантні принципи пом’якшення: прагнення до порозуміння, підтвердження спільного погляду, емпатії, указівка на взаємність, включення учасників комунікації в дію.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Мозер, Майя. "Аспект функції впливу мовної гри у політичному дискурсі." Історико-політичні проблеми сучасного світу, no. 42 (February 23, 2021): 173–79. http://dx.doi.org/10.31861/mhpi2020.42.173-179.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано комунікацію політичного дискурсу. Підкреслено те, що політики, не дотримуючись основних комунікативних законів, порушують принципи спілкування, встановлюючи власні нововведені правила мовної гри. Проаналізовано структурний логічний ланцюжок політичної комунікації: інтенція – стратегія – тактика – засоби реалізації. Розглянуто інтенцію мовної гри як точку активізації когнітивно-комунікативної діяльності для досягнення цілей у спроєктованих стратегіях і тактиках політиків. Природа інтенції зумовлює застосування засобів реалізації лінгвопрагматичного потенціалу функцій мовного впливу: прохання, спонукання, наказ, переконання. Зосереджено увагу на застосуванні політиками мовних засобів для маніпулювання в політичному дискурсі. Відзначено важливість застосовування лексем сильного впливу, вдалих фразеологізмів та метафор, які ефектно створюють шарм каламбурного характеру промови й викристалізовують репрезентативний образ політика.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

ЧЕРНИШОВА, Таїсія. "ПОЛІТИЧНИЙ ДИСКУРС ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ВОЛОДИМИРА ЗЕЛЕНСЬКОГО: СТРАТЕГІЇ & ТАКТИКИ МОВЛЕННЄВОГО ВПЛИВУ (НА МАТЕРІАЛІ ВИСТУПІВ ПЕРШОГО РОКУ ПРЕЗИДЕНТСТВА)." Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія, no. 46 (October 11, 2021): 147–56. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.18.

Full text
Abstract:
Метою дослідження є характеристика політичного дискурсу Президента України Володимира Зеленського першого року каденції. У процесі дослідження застосовано комплекс методів, що зумовлено багатогранністю мовленнєвої діяльності Президента Укра- їни: дискурсивний аналіз; когнітивний аналіз; концептуальний аналіз; інтент-аналіз. Політичний дискурс В. Зеленського переважно визначають стратегія на підвищення і стратегія театральності. Стратегія на підвищення використана з метою створення навколо себе та своєї політичної сили позитивного ментального простору, тому реалізу- ється за допомогою тактики аналіз-«плюс», що передбачає розбір політичної ситуації без експліцитного схвалення власного внеску, з демонстрацією вдячності пересічним громадя- нам. Стратегія театральності реалізується за допомогою тактики кооперації, яка експлі- кує намір ототожнити себе з народом. Прийомами тут є використання вокативів-етно- німів та інклюзивного займенника «ми», які беруть участь у конструюванні «ми-дискурсу» й «усуспільненні» відповідальності; знижене буденне спілкування у форматі сторителінгу; транслінгвальна мовленнєва практика. Тактика іронізування проявляється у використанні стосовно політичних опонентів іронії з метою самопозиціонування і створення «маніпуля- тивного дискурсу позитиву». Президентський дискурс В. Зеленського – складне мовленнєве утворення, характерними рисами якого є формат зниженого буденного спілкування у звертанні до українського народу; намір солідаризуватися з народом у вирішенні спільних проблем; репрезентація ціннісних орі- єнтирів молодіжної лінгвоспільноти; поширення публічних меседжів за допомогою соціаль- них мереж; актуалізація в мовленні фізіологічних і соціальних потреб людей; перформативна функція іронії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Дячук, Олена. "ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ РЕКЛАМИ: КОМУНІКАТИВНІ СТРАТЕГІЇ І ТАКТИКИ." Молодий вчений, no. 6 (94) (June 30, 2021): 188–91. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-6-94-37.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню стратегії формування екологічно корисних настанов на прикладі американської екологічної соціальної реклами. Дискурс екологічної соціальної реклами США є складним, багатоаспектним явищем, у якому поєднуються та взаємодіють кілька аксіологічних комунікативних стратегій, представлених різноманітними тактиками. Комбінація таких стратегій або тактик має певні закономірності: одна стратегія чи тактика готує появу іншої залежно від прагматичної інтенції автора, унаслідок чого і відбувається їхня поступова реалізація. Використання тактик спрямоване на формування таких настанов, способу мислення представників американської нації, моделей їхньої поведінки, що будуть сприяти їхньому дбайливому ставленню до природних ресурсів, флори, фауни і довкілля, активізують їхні дії із захисту та збереженню навколишнього середовища.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

N.M., Popova, and Rybalka O.Yu. "ARGUMENTATIVE STRATEGY IMPLEMENTATION IN THE SPANISH POLITICAL DISCOURSE OF THE 2019 PRE-ELECTION CAMPAIGN." South archive (philological sciences), no. 86 (June 29, 2021): 82–86. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-86-13.

Full text
Abstract:
Purpose. The article deals with identifying effective language means and techniques which form the basis of polarization, solidarity and positive prospect describing tactics that the argumentative strategy is realized through in speeches, debates and interviews of such Spain’s political leaders as Pedro Sánchez, Pablo Casado and Santiago Abascal. Methodology. The study is based on an integrated approach to the analysis of political discourse, combining communicative and pragmatic, semantic and cognitive as well as contextual analyses which allow determining speaker’s communicative and pragmatic intentions, detect the axiological component of language units meaning and their possible interpretations by national conceptual sphere hosts in the relevant linguistic and situational context.Results. The study analyzes the means of the argumentative strategy creation in the campaign speeches of Spanish leading political parties’ leaders, in their interviews and debates. The predominance of tactics of positive prospects description, polarization and solidarity were identified. The research characterizes the peculiarities of lexical, grammatical and stylistic units’ combining, taking into account the nationally determined specificity of lexical units’ meaning, which verbalize the demanded concepts of the national conceptual sphere of Spain. The analysis of the 2019 pre-election campaign discourse has allowed identifying of such specific features of the argumentative strategy as focusing on the future, emphasizing their own achievements and opponents’ shortcomings, desire to reduce the distance between the speaker and the addressee. The focus on the future context is embodied in the tactic of positive prospects description where grammatical and lexical units should indicate the clarity and certainty of politician’s position. The tactic of polarization, characterized by the use of antonymous lexical units, allows politicians to present favorably their own candidacy and negatively affect opponents’ image. The need to convince voters is transferred into in the tactic of solidarity consisting in the use of lexical units that indicate the convergence of views and belonging of the speaker and the addressee to the same community.Conclusions. The analysis of peculiarities of argumentative strategy realization in the Spanish political discourse demonstrates the effectiveness of such frequently used communicative tactics as positive prospects description, polarization and solidarity. They are based on the selection of lexical, grammatical and stylistic units, taking into account the situational and pragmatic context as well as national and axiological dominants of Spaniard’s world view.Key words: political discourse, pragmatics, communicative strategy, tactic, axiologemes, semantic and cognitive interpretation, linguistic context, conceptual sphere. Мета. Метою статті є виявлення ефективних засобів та прийомів у тактиках окреслення позитивної перспективи, протиставлення та солідаризації, за допомогою яких реалізується аргументативна стратегія у промовах, дебатах та інтерв’ю політичних лідерів Іспанії, зокрема Педро Санчеса, Пабло Касадо та Сантьяго Абаскаля. Методи. Дослідження базується на комплексному підході до аналізу політичного дискурсу, у якому поєднано комунікативно-прагматичний, семантико-когнітивний і контекстуальний аналізи, що забезпечують визначення комунікативно-прагматичних намірів мовця, встановлення аксіологічного компоненту значення використаних мовних одиниць і їх можливі інтер-претації носіями національної концептосфери у відповідному мовному та ситуативному контексті.Результати. У межах дослідження було проаналізовано засоби реалізації аргументативної стратегії у передвиборчих про-мовах лідерів трьох провідних політичних партій Іспанії, інтерв’ю та дебатах за їх участю, виокремлено переважання тактики окреслення позитивної перспективи, протиставлення, солідаризації та описано особливості поєднання обраних політиками лексичних, граматичних і стилістичних одиниць із урахуванням національно детермінованої специфіки значення лексичних одиниць, що вербалізують затребувані концепти національної концептосфери Іспанії. Аналіз дискурсу передвиборчої кампа-нії 2019 року дозволив визначити специфічні риси аргументативної стратегії: спрямованість на майбутнє, акцент на власних досягненнях та недоліках опонентів, прагнення скоротити дистанцію між мовцем та адресатом. Орієнтованість на майбутній контекст втілюється у тактиці окреслення позитивної перспективи за допомогою використання граматичних та лексичних засобів, що позначають чіткість та визначеність позиції політика. Тактика протиставлення, що характеризується вживанням антонімічних лексичних засобів, дозволяє політичним діячам вигідно представити власну кандидатуру та негативно вплинути на імідж опонентів. Необхідність переконати виборців втілюється в тактиці солідаризації, що полягає у використанні лексич-них одиниць, які вказують на близькість поглядів і приналежність мовця й адресата до єдиного цілого.Висновки. Проведений аналіз особливостей реалізації аргументативної стратегії в іспанському політичному дискурсі свідчить про ефективність трьох основних комунікативних тактик: окреслення позитивної перспективи, протиставлення та солідаризації, добір лексичних, граматичних та стилістичних засобів побудови яких базується на врахуванні ситуативно-прагматичного контексту та національно аксіологічних домінант іспанського світогляду.Ключові слова: політичний дискурс,прагматика, комунікативна стратегія, тактика, аксіологема, семантико-когнітивна інтерпретація, мовний контекст, концептосфера.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Каліщук, Діана. "Засоби реалізації стратегії негативної презентації опонентів як маркери концептуальних стилів Дж. Буша Мол. і Б. Обами." East European Journal of Psycholinguistics 4, no. 1 (June 27, 2017): 76–85. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2017.4.1.kal.

Full text
Abstract:
У статті розглянуті мовленнєві маніпуляції як інструментальне вираження персуазивності у мовленні. Маніпуляцію розглядають як особливу комунікативно-мовленнєву стратегію здійснення впливу в політичному дискурсі, яка реалізується через низку тактик. Вибір тактик зазнає впливу концептуального стилю автора політичного дискурсу. У статті проаналізовані тактики реалізації стратегії негативної презентації «інших», зокрема, тактики «Надгенералізація» та «Екземпліфікація», як маркери концептуальних стилів президентів США Дж. Буша мол. та Б. Обами. Доведено, що особливості мовлення носіїв різних стилів зумовлюють вищу частотність певних тактик та, відповідно, нижчу частотність інших тактик. Тактика «Екземпліфікація» – це перенесення рис, що притаманні певній етнічній (чи іншій) групі загалом на конкретну подію чи особу. Ця тактика може вважатися типовою для дискурсу Дж. Буша мол., концептуальний стиль якого є аналітичним, що пояснюється дедуктивністю мовлення носіїв аналітичного стилю та їх схильністю до надмірного використання ярликів. Індуктивність мовлення Б. Обами, який є носієм реляційного концептуального стилю, пояснює вищу частотність тактики «Надгенералізація» у його дискурсі. «Надгенералізація» – це узагальнення одиничної моделі, певних аспектів часткового досвіду до загальної групової схеми. ЛітератураReferences Бережанська Ю. В. Лінгвостилістичні особливості персуазивного медичногодискурсу, присвяченого проблемі евтаназії // Наукові записки Національногоуніверситету «Острозька академія». Серія «Філологічна»: зб. наук. праць. 2014. Вип.44. С. 39–41.Berezhanska, Yu. (2014). Linhvostylistychni osoblyvosti persuazyvnoho medychnohodyskursu, prysvyachenoho problemi evtanasii [Linguo-stylistic peculiarities of medicaldiscourse dedicated to the issue of eutanasia]. Naukovi Zapysky NatsionalnohoUniversytetu “Ostroz’ka Academia”, 44, 39–41. Голоднов А. В. Лингвопрагматические особенности персуазивной коммуникации (напримере современной немецкоязычной рекламы). Автореф. дис. ... канд. филол.наук: 10.02.01. СПб., 2003.Golodnov, A. V. (2003) Lingvopragmaticheskiye osbennosti persuazivnoy kommunikatsii(na primere sovremmennoy nemetsoyazychnoy reklamy) [Lingvopragmatic peculiarities ofpersuasive communication (based on the German-speaking advertisements)]. ExtendedAbstarct of Ph.D. dissertation. St. Petersburg. Дейк Т. А. ван. Дискурс и власть: Репрезентация доминирования в языке икоммуникации/ Т. А. ван Дейк ; [пер. с англ.]. М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ»,2013.Dijk, T. van. (2013). Diskurs i Vlast’: Reprezentatsiya Domimirovaniya v Yazyke iKommunikatsiyi [Discourse and Power: Representation of Dominance in the Languageand Communication]. Moscow: Librokom. Доценко Е. Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита. СПб.:Речь, 2004.Dotsenko, Ye. (2004). Psikhologiya manipuliatsiyi: fenomeny, mekhanizmy i zashchita[Psychology of manipulation: phenomena, mechanisms and protection]. St. Petersburg:Rech’. Засєкіна Л. В., Засєкін С. В. Психолінгвістична діагностика. Луцьк: РВВ «Вежа»,2008.Zasiekina, L., Zasiekin, S. (2008). Psycholinhvistychna Diahnostyka [PsycholinguisticDiagnostics]. Lutsk: Vezha”. Ильченко М. Л. Метакоммуникативные тактики доминирования в американскомэлекторальном дискурсе (на материале предвыборных теледебатов) // Проблемылингвистики и лингводидактики. Вып. 1. Под ред. С. А. Моисеевой, Л. Г. Петровой.Белгород: ИПЦ «ПОЛИТЕРРА», 2013. С. 88–96.Ilchenko, M. (2013). Metakommunikativnyie taktiki dominirovaniya v amerakanskomelectoralnom diskurse (na materiale predvybornykh teledebatov) [Metacommunicative tactics of domination in American electoral discourse (based on pre-election debates)].Problemy Lingvistiki i Lingvodidaktiki, 1, 88–96. Калита А. А., Тараненко Л. И. Речевая манипуляция: определение, функция,механизм реализации // Вісник Харківського національного університету іменіВ. Н. Каразіна. Серія «Романо-германська філологія. Методика викладанняіноземних мов». 2012. № 1022. Вип. 71. С. 10–19.Kalyta, A., Taranenko, L. (2012). Rechevaya manipulyatsiya: opredeleniye, funktsiya,mekhanizm realizatsii [Speech manipulation: definition, function, mechanisms ofrealisation]. Bulletin of V. Karazin National University of Kharkiv, 71(1022), 10–19. Молодыченко Е. Н. Создание образа врага как персуазивная стратегияамериканского политического дискурса: когнитивный и лингвопрагматическийанализ: на материале публичных речей политических деятелей 1960–2008 гг:Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.04. С.-Петербург, 2010.Molodychenko, Ye. (2010). Sozdaniye obraza vraga kak persuazivnaya strategiiaamerikanskogo politicheskogo diskursa: kognitivnyy i lingvopragmaticheskii analiz: namaterial publichnykh rechey politicheskikh deyateley 1960–2008 [Enemy Image Creationas Persuasive Strategy of American Political Discourse: Cognitive and Lingual-PragmaticAnalysis: Based on Public Speeches of Politicians of 1960–2008]. Extended Abstract ofPh.D. dissertation. St. Petersburg. Серажим К. С. Дискурс як соціолінгвальне явище: методологія, архітектоніка,варіативність (на матеріалах сучасної газетної публіцистики): монографія / за ред.В. Різуна)]. Київ, 2002.Serazhym, K. (2002). Dyskurs Yak Sotsiolinhvalne Yavyshche: Metodolohiya,Arkhitektonika, Variatyvnist’ (Na Materialakh Suchasnoii Hazetnoii Publitsystyky)[Discourse as Sociolingual Phenomenon: Methodology, Archirectonics, Variability (Basedon Modern Newspaper Discourse)], V. Rizun, ed. Kyiv. Чернявская В. Е. Дискурс власти и власть дискурса: проблемы речевоговоздействия: учеб. пособие. М.: Флинта; Наука, 2006.Chernyavskaya, V. (2006). Diskurs Vlasti i Vlast’ Diskursa: Problemy RechevogoVozdeystviya [Discorse of Power and Power of Discourse: Issues of Speech Influence].Moscow: Flinta; Nauka. Cohen, R. (1969). Conceptual styles, culture conflict, and nonverbal tests of intelligence.American Anthropologist, 71(5), 828–856. Sources Nation and World. Transcript of President George W. Bush’s «Mission Accomplished»Speech. Retrieved from: http://pix11.com/2013/04/30/transcript-of-president-george-wbushs-mission-accomplished-speech/#axzz2k5GVjca0 President Bush Discusses the Middle East. July 16, 2007. Retrieved from: https://2001-2009.state.gov/p/nea/rls/rm/2007/ 88506.htm President Obama’s Full Campaign Kickoff Speech. May 05, 2012. Retrieved from:http://articles.latimes.com/2012/may/05/news/la-pn-transcript-obama-campaign-kickoff20120505 Statement by the President on Ukraine. July 18, 2014. Retrieved from:http://www.whitehouse.gov/the-press-office/2014/07 /18/statement-president-ukraine State of the Union Address. January 23, 2007. Retrieved from :http://millercenter.org/president/speeches/detail/4455 State of the Union 2012: Obama Speech Transcript. January 25, 2012. Retrieved from:http://www.washingtonpost.com/politics/state-of-the-union-2012-obama-speechexcerpts/2012/01 /24/gIQA9D3QOQ_story.html War and Appeasement. Barack Obama Speech on Bush, McCain, War and Appeasementin Watertown, South Dakota. 2008. Retrieved from: http://irregulartimes.com/index.php/archives/2008/05/16/text-transcript-of-barack-obama-speech-on-bush-mccainwar-and-appeasement-in-watertown-south-dakota-on-may-16-2008/
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Андрієнко, Тетяна. "Когнітивний аспект перекладацького дискурсу." East European Journal of Psycholinguistics 3, no. 1 (June 30, 2016): 23–33. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2016.3.1.and.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено вивченню перекладу як особливого типу дискурсу, який розуміємо як процес та результат професійної когнітивно-комунікативної діяльності перекладача, у ході якої породжується і набуває мовного оформлення нова когнітивна сутність – концепт цільового тексту. Когнітивний аспект перекладацького дискурсу має ієрархічну структуру, яка складається з двох рівнів когнітивної організації дискурсу: когнітивно-регулятивного і когнітивно-репрезентативного. Стратегія перекладу розглядається як когнітивний регулятив, який управляє організацією і реалізацією перекладацького дискурсу. Стратегія спрямовує дискурсотворчу діяльність перекладача, яка полягає у пересотворенні концепту вихідного тексту для його інтеграції в іншу мовну культуру. Глобальній стратегії підпорядковані локальні, які, в свою чергу визначають тактики і прийоми та методи перекладу. Література References Jaaskelainen, R. (1999). Tapping the process: an explorative study of cognitive andeffective factors involved in translating. Joensuu: University of Joensuu Publications inHumanities. Krings H. P. (1986). Translation Problems and Translation Strategies of AdvancedGerman Learners of French. Interlingual and Intercultural Communication. Tubingen:Gunter Narr, 263–275. Loescher W. (1991). Translation Performance, Translation Process and TranslationStrategies. Tübingen: Gunter Narr. McElhanon, K. A. (2005) From Word to Scenario: The Influence of Linguistic TheoriesUpon Models of Translation. Journal of Translation, 1 (3), 29–67. Rosman, A. and Paula G. Rubel (2003). Are Kinship Terminologies and Kinship ConceptsTranslatable? In: Translating cultures : perspectives on translation and anthropology.(pp. 269–283). Paula G. Rubel and Abraham Rosman (Eds.). Oxford, N.Y. Андрієнко Т.П. Стратегії очуження й одомашнення в перекладі художньогодискурсу з англійської мови на українську: монографія. – К.: КиМУ, 2011.Andriyenko, T.P. (2011). Stratehiyi ochuzhennya y odomashnennya v perekladikhudozhn'oho dyskursu z anhliys'koyi movy na ukrayins'ku [Foreignizing anddomestication strategies in translation of artistic discourse from English into Ukrainian].Kyiv : KyMU. Балабін В. В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу :автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.16«Перекладознавство» / В.В. Балабін. К., 2002.Balabin, V. V. (2002) Suchasnyy amerykans'kyy viyskovyy slenh yak problema perekladu[Modern American Military Slang as a Problem of Translation]. Kyiv: Taras ShevchenkoNational University of Kyiv. Бєлова А. Д. Комунікативні стратегії і тактики: проблеми систематики / А. Д. Бєлова //Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. пр. – К.: КНУ імені ТарасаШевченка, 2004. – С. 11–16.Belova, A. D. (2004) Komunikatyvni stratehiyi i taktyky: problemy systematyky[Communication strategies and tactics: problems of taxonomy]. Movni i KontseptualniKartyny Svitu, 11-16. Дейк ван Т. А. Язык. Познание. Коммуникация / Дейк ван Т. А. ; [пер. с англ. ; cост.Петров В.В. ; под ред. Гарасимова]. – М. : Прогресс, 1989. – 310 c.Dijk, T. van (1989). Yazyk. Poznaniye. Kommunikatsiya [Language. Knowledge.Communiсation]. Moscow: Progress. Дьяконова Н.А. Функциональные доминанты текста как фактор выбора стратегииперевода : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.20 / Наталья Анатольевна Дьяконова. –М., 2004.Djakonova, N.A. (2004) Funkcional'nye dominanty teksta kak faktor vybora strategiiperevoda [Functional dominants of the text as a factor in the choice of the translationstrategy]. Moscow. Кашкин В. Б. Сопоставительные исследования дискурса / В. Б. Кашкин //Концептуальное пространство языка. – Тамбов: ТГУ, 2005. – С. 337–353.Kashkin V.B. (2005). Sopostavitel'nye issledovanija diskursa [Comparative studies ofdiscourse]. Konceptual'noe Prostranstvo Yazyka, 337–353.Карабан В. И. Сложные речевые единицы: прагматика английских асиндетическихполипредикативных образований : [монография] / Карабан В. И. – К. : Вища школа,1989.Karaban, V. I. (1989). Slozhnye Rechevye Yedinitsy: Pragmatika AngliyskikhAsindeticheskikh Polipredikativnykh Obrazovaniy [Complex Speech Act: Pragmatics ofEnglish Asynthetic Polypredicative Formations]. Kyiv: Vyshcha Shkola. Карасик В. И. О категориях дискурса / В. И. Карасик // Языковая личность:социолингвистические и эмотивные аспекты : сб. науч. тр. – Волгоград-Саратов :Перемена, 1998. – С. 185–197.Karasik, V. I. (1998) O Kategorijah Diskursa [On Discourse Categories]. In: YazykovajaLichnost: Sotsiolingvisticheskiye i Eemotivnye Aspekty. (pp. 185–197). VolgogradSaratov: Peremena. Комиссаров В. Н. Современное переводоведение: Учебное пособие / ВиленНаумович Комиссаров. – М.: ЭТС, 2004.Komissarov, V. N. (2004) Sovremennoye Perevodovedenye [Contemporary TranslationTheory]. Moscow: ETS. Кубрякова Е. С. Части речи с когнитивной точки зрения / Е. С. Кубрякова. – М. : Инт языкознания РАН, 1997.Kubrjakova E. S.(1997) Chasti Rechi s Kognitivnoy Tochki Zreniya [Parts of Speech froma Cognitive Perspective]. Moscow: Institut Yazykoznaniya RAN Приходько А.М. Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмілінгвістики / Анатолій Миколайович Приходько – Запоріжжя: Прем’єр, 2008.Prykhodko, A. M. (2008). Kontsepty i kontseptosystemy v kohnityvno-dyskursyvniyparadyhmi linhvistyky [Concepts and concept systems in cognitive discourse paradigm oflinguistics]. Zaporizhzhya: Premyer. Ревзина О. Г. Дискурс и дискурсивне формации / О. Г. Ревзина. // Критика исемиотика. – Вып. 8. – Новосибирск, 2005 – с. 66 – 78. – Режим доступу:http://www.philology.ru/linguistics1/revzina-05.htm.Revzina, O. G. (2005) Diskurs i diskursivne formatsii [Discourse and discursiveformations]. Kritika i Semiotika, 66–78. Retrieved from http://www.philology.ru/linguistics1/revzina-05.htm. Рудяков А. Н. Язык или почему люди говорят (опыт функционального определенияестественного языка) / Рудяков А. Н. – К. : Грамота, 2004.Rudyakov, A. N. (2004). Yazyk ili Pochemu Lyudi Govoryat [Language, Or Why DoPeople Speak]. Kyiv: Gramota. Чередниченко О.І. Про мову і переклад / Олександр Іванович Чередниченко. – К.:Либідь, 2007. – 248 с.Cherednychenko, O. I. (2007). Pro Movu i Pereklad [On Language and Translation].Kyiv: Lybid. Шевченко І.С. Когнітивно-прагматичні дослідження дискурсу / І.С. Шевченко //Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен / під загальн. ред Шевченко І. С.:Монографія. – Харків: Константа, 2005. – C. 105–117.Shevchenko I.S. (2005). Kohnityvno-prahmatychni doslidzhennya dyskursu [Cognitivepragmatic discourse studies] Dyskurs yak Kohnityvno-Komunikatyvnyy Fenomen.Kharkiv: Konstanta. Шевченко О. Н. Языковая личность переводчика: На материале дискурса Б. В.Заходера / Ольга Николаевна Шевченко: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.19 :Волгоград, 2005.Shevchenko, O.N. (2005). Yazykovaja lichnost' perevodchika: Na materiale diskursa B. V.Zahodera [Language personality of the translator: based on Boris Zakhoder’s discourse].Volgograd. Шмігер Т. Історія українського перекладознавства ХХ сторіччя / Тарас Шмігер. – К.:Смолоскип, 2009.Shmiher, T. (2009). Istoriya Ukrayinskoho Perekladoznavstva XX Storichchya [History ofUkrainian Translation theory of the Twentieth Century]. Kyiv: Smoloskyp. Фролова І. Є. Стратегія конфронтації в англомовному дискурсі: Монографія / ІринаЄвгенівна Фролова // Харків, 2009.Frolova, I. Ye. (2009). Stratehiya Konfrontatsiyi v Anhlomovnomu Dyskursi [The Strategyof Confrontation in the English Discourse]. Kharkiv. Фролова І. Є., Андрієнко Т. П. Стратегії спілкування та стратегії перекладу / ІринаФролова, Тетяна Андрієнко // Переклад у наукових дослідженнях представниківхарківської школи: колективна монографія / за ред.: Л. М. Черноватого, О. А.Кальниченка, О. В. Ребрія. – Вінниця : Нова Книга, 2013, C. 211 – 232.Frolova, I. Ye., Andriyenko, T. P. (2013). Stratehiyi spilkuvannya ta stratehiyi perekladu[Communication strategies and strategies of translation]. In: Pereklad u naukovykhdoslidzhennyakh predstavnykiv kharkivskoyi shkoly. (pp. 211 – 232). L. M. Chernovatyi,O. A. Kalnychenko, O. V. Rebriy, (Eds.). Vinnytsya: Nova Knyha. East European Journal of Psycholinguisti
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Лесняк, М. В., and А. А. Товкаленко. "Речевое поведение спикера в научно-популярном медиадискурсе: лингвопрагматический аспект (на примере немецкоязычного материала проекта TED Conference)." Current Issues in Philology and Pedagogical Linguistics, no. 1 (2020) (March 25, 2020): 51–58. http://dx.doi.org/10.29025/2079-6021-2020-1-51-58.

Full text
Abstract:
изучение речевого поведения представляется сегодня актуальным и целесообразным в условиях стремительного развития и внедрения во все сферы современного общества высоких технологий, поскольку далеко не все технологические новшества воспринимаются позитивно. Таким образом, коммуникативные стратегии, формирующие речевое поведение представителей научного сообщества, вызывают особый интерес. Поэтому целью данной статьи является изучение речевого поведения немецкоязычных спикеров в медиадискурсе на материале одного из наиболее известных мероприятий, направленных на популяризацию актуальных научных достижений, конференции TED-Conference. Речевое поведение предлагается анализировать в русле прагмалингвистического подхода, в рамках которого учитываются разнообразные параметры коммуникативной ситуации. В ходе исследования были выявлены три коммуникативные стратегии, актуализирующие речевое поведение спикеров: стратегии аттракции, стратегии презентации новых знаний и стратегии убеждения. В основе стратегии аттракции лежат две тактики – тактика привлечения и тактика Удержания внимания. Стратегия аттракции в научно-популярном дискурсе неразрывно связана со стратегией презентации новых знаний, состоящей из тактики объяснения и тактики рассмотрения информации под новым углом. Третья стратегия представлена тремя тактиками: тактика указания на благоприятную перспективу, тактика иллюстрирования и тактика контрастивного анализа. Каждая тактика содержит определенный набор коммуникативных ходов, совокупность которых и оказывает прогнозируемое речевое воздействие на участников коммуникации. Таким образом, изучение прагмалингвистического аспекта речевого поведения в научном дискурсе позволяет проанализировать программу коммуникативного взаимодействия и выявить инструменты эффективного речевого воздействия.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

КАБІРІ, Магда. "СТРАТЕГІЯ САМОПРЕЗЕНТАЦІЇ ЯК ЗАСІБ УТІЛЕННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ: ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 45 (September 23, 2021): 153–64. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.14.

Full text
Abstract:
У фокусі нашого дослідження перебуває поняття «ідентич- ність», яке розглядаємо у термінах перекладацьких студій. Термін «ідентич- ність» має багато визначень та тлумачень у нелінгвістичних дослідженнях, де він визначається як феномен чіткого усвідомлення мовцем своєї належності до певного соціального та/або особистісного статусу в рамках соціальних ролей. Метою дослідження є доведення на основі аналізу дібраного ілюстра- тивного матеріалу статусу стратегії самопрезентації як засобу маніфес- тації ідентичності в перекладі. Методами дослідження послугували: метод суцільної вибірки, метод електронної обробки баз даних, метод порівняльного перекладацького аналізу. У роботі розглянуто реалізацію ідентичності за посередництвом самопрезентації як стратегії англомовного дискурсу. Нау- кова новизна роботи полягає у тому, що в ній уперше стратегія самопре- зентації розглядається крізь призму перекладацьких студій та постає як засіб передачі ідентичності в перекладі. Утілення стратегії самопрезента- ції передбачає залучення низки локальних та глобальних стратегій і тактик та імплементується в дискурсі за допомогою самопрезентем – висловлень, використання яких має на меті ідентифікацію мовця, надання особистої інформації про нього, тобто його особистісні, індивідуальні та ситуативні характеристики або оцінки цих характеристик. Важливим складником пере- кладу ідентичності вважаємо втілення стратегії самопрезентації шляхом перекладу самопрезентем. Перебіг нашого дослідження засвідчив, що функ- ція перекладу тут полягає у збереженні когнітивного підґрунтя та кінцевих цілей передачі самопрезентем у цільовому тексті, а реалізація цієї функції видається можливою лише шляхом відтворення або адаптації. Ілюстративні фрагменти, наведені у нашій роботі, верифікували, що відтворення під час перекладу висловлень-самопрезентем може бути успішно застосоване у разі лінгвокультурної подібності вихідної та цільової мов та культур. Адаптація ж, своєю чергою, застосовується під час перекладу висловлень-самопрезен- тем, які мають специфічні риси, притаманні вихідній лінгвокультурі, у зв’язку з чим, відповідно, виникає потреба у певних змістових та структурних тран- сформаціях.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Жаркынбекова, Ш. К., and С. Т. Исина. "Pragmalinguistic features of Kazakh tourism discourse." BULLETIN of the L.N. Gumilyov Eurasian National University. Philology Series 134, no. 1 (2021): 58–69. http://dx.doi.org/10.32523/2616-678x-2021-134-1-58-69.

Full text
Abstract:
В настоящей работе освещается концепция исследования туристического дискурса в рамках когнитивно-прагматического подхода, рассматриваются вопросы тактико-стратегической организации данного вида институционального дискурса. Как показал анализ лингвистических исследований, вопрос о типологическом статусе туристического дискурса является дискуссионным. Продемонстрирована связь между туристическим и рекламным дискурсами. Целью исследования является выявление основных коммуникативных стратегий и тактик туристического дискурса. На примере рекламных текстов о туристических местах в Казахстане выявлен ряд речевых стратегий и тактик, используемых для реализации основной цели такого типа дискурса – воздействия на адресат. Рассмотрена стратегия позитива и тактики ее реализации – честность и надежность, ссылка на авторитет, подмазывание аргумента, быстрота, шикарная жизнь, давление, выгодное предложение, фоновые знания адресата, обращение к чувствам.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Чистюхина, Евгения Александровна, and Любовь Владимировна Жукова. "Манипулятивные стратегии и тактики в шванках российских немцев." Вопросы журналистики, педагогики, языкознания 39, no. 3 (October 21, 2020): 487–96. http://dx.doi.org/10.18413/2712-7451-2020-39-3-487-496.

Full text
Abstract:
В современном языкознании внимание ученых все больше привлекают проблемыживой коммуникации, результатом чего стало появление исследований, посвященных изучению речевого взаимодействия с точки зрения коммуникативных стратегий и тактик на материале текстов разных жанров. Однако многие стратегии и тактики до сих пор не описаны, что обусловлено, с одной стороны, появлением новых типов дискурса, и с другой стороны, многообразием самих речевых стратегий и тактик в уже существующих типах текста. В связи с этим в качестве цели исследования авторы выдвигают выявление и описание речевых тактик и тактических приемов, способствующих актуализации стратегии манипуляции, используемойгероями шванков в конкретных ситуациях общения. Стратегия манипуляции воплощается в шванках с помощью различных речевых тактик, которые реализуются многочисленными лексическими, грамматическими и стилистическими средствами. Обладая высокой степенью результативности, манипулятивные стратегии и тактики способствуют достижению главной коммуникативной цели – обличению таких человеческих пороков. В процессе исследования получено представление об особенностях речевого взаимодействия российских немцев, носителей уникальных островных говоров, зафиксированных в текстах шванков. Результаты исследованияоткрывают дальнейшие перспективы для изучения шванков российских немцев в русле коммуникативной прагматики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

БІГУНОВА, Наталія. "СХВАЛЕННЯ ЯК ТАКТИКА РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ПОМ’ЯКШЕННЯ ВИСЛОВЛЮВАННЯ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНОГО ЛІТЕРАТУРНОГО ДИСКУРСУ)." Humanities science current issues 1, no. 23 (May 6, 2019): 58–62. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.1/23.166094.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Судус, Юлія. "Мовленнєві тактики реалізації стратегії дискредитації (на матеріалі промов дипломатів США)." East European Journal of Psycholinguistics 3, no. 2 (December 22, 2016): 103–9. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2016.3.2.sud.

Full text
Abstract:
У статті автор аналізує тактику звинувачення, що реалізує стратегію дискредитації в англомовному дипломатичному дискурсі, а саме у промовах В. Нуланд, Дж. Пайєтта, С. Пауер, Д. Байєра за 2013–2015рр., які стосуються військового конфлікту на сході України. Встановлено, що тактика звинувачення є однією з найпоширеніших тактик реалізації стратегії дискредитації в досліджуваних промовах. Автор робить спробу виокремлення маркерів тактики звинувачення в дипломатичному дискурсі. В основі зазначеної тактики – прямі асертивні мовленнєві акти. Література References Алєксєєва І. О. Конфронтаційні тактики міжособистісного конфлікту (на матеріаліангломовної комунікації) / І. О. Алєксєєва // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження іперспективи. − К. : Логос, 2012. − С. 21–30. Alekseyeva I. (2012). Konfrontatsiyni taktyky mizhosobystisnoho konfliktu (na materialianhlomovnoyi komunikatsiyi). [Confrontational tactics of interpersonal conflict (on thematerial of English communication)], Lingvistyka ХХІ Stolittya: Novi Doslidzhennya iPerspektyvy, 21–30. Егорова Е. Н. Речевая агрессия и стратегия дискредитации (на примере анализа газетныхпубликаций) [Электронный ресурс] / Е. Н. Егорова // Язык и текст. – Т. 2. − № 3. –C. 69–75.Yegorova, Ye. (2015). Rechevaya ahressyya y stratehyya dyskredytacyy (na prymere analyzahazetnыx publykacyj). [Speech aggression and strategy of discrediting (based on the analysis ofnewspaper articles)], Yazyk i Text, 2(3), 69–75. Михалева О. Л. Политический дискурс: способы реализации агональности [Электронныйресурс] / Л. О. Михалева. – Режим доступа: http://rus-lang.isu.ru/about/group/mikhaleva/state2/Myhaleva O. (2012). Polytycheskyj dyskurs: sposoby realyzacyy ahonalnosty. [Politicaldiscourse: means of agonal implementation]. Retrieved from http://ruslang.isu.ru/about/group/mikhaleva/state2/ Кемерово, 2004.Myhaleva O. (2004). Polytycheskyj dyskurs kak sfera realyzacyy manypulyatyvnohovozdejstvyya. [Political discourse as the scope of the implementation of the manipulativeinfluence]. Ph.D. dissertation summary. Kemerovo. Пальшина О. М. Лінгвістичні та психологічні аспекти вивчення комунікативноїповедінки мовця: категорії, теорії, персоналії / О. М. Пальшина // Studia Linguistica. −2012. − Вип. 6(2). − С. 329–337.Palshyna O. (2012). Lingvistychni ta psyholohichni aspekty vyvchennya komunikatyvnoyipovedinky movcya: katehoriyi, teoriyi, personaliyi. [Linguistic and Psychological Aspects ofcommunicative behavior of the speaker: categories, theories, personalities]. Studia Linguistica,6(2), 329–337. Славова Л. Л. Мовна особистість політика: когнітивно-дискурсивний аспект :монографія / Л. Л. Славова. – Житомир, 2010. – 358 с.Slavova, L. (2010). Movna osobystist polityka: kohnityvno-dyskursyvnyj aspekt. [Languageidentity of the politician: cognitive-discursive aspect], Zhytomyr: Zhytomyr State University.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Karpova, Kateryna. "LINGUISTIC PECULIARITIES OF PERSUASIVE STRATEGIES AND TACTICS IN ENGLISH ADVERTISING OF ECO-FRIENDLY PRODUCTS." Studia Linguistica, no. 15 (2019): 26–39. http://dx.doi.org/10.17721/studling2019.15.84-105.

Full text
Abstract:
Прикметною ознакою нашого часу є те, що сучасна сфера рекламної комунікації являється ключовим каналом, який поєднує виробника та споживача, відтак саме реклама відіграє важливу роль у створенні та підтримці іміджу певної компанії чи бренду. Сьогодні всесвітньо відомі корпорації демонструють неабияке зацікавлення проблемами довкілля, намагаються привнести у свою корпоративну культуру ознаки екологічної освіченості, а також залучають креативних бренд менеджерів, які, у свою чергу, створюють такі переконливі рекламні кампанії товарів та послуг, що націлені на споживачів, якіпереймаються питаннями захисту та збереження навколишнього середовища. Відтак, статтю присвячено розгляду комунікативних стратегій і тактик, які використовуються як механізм переконання в англомовному рекламному дискурсі. Лінгвістичний аналіз явища мовленнєвого впливу з метою досягнення персуазивного ефекту здійснюється на матеріалі рекламних повідомлень екологічних товарів. Основними методами дослідження обрано контент аналіз, лексико-семантичний та інтерпретативний аналіз. У результаті проведеного лінгвістичного експерименту виділено та проаналізовано наступні комунікативні стратегії, які володіють значним персуазивним потенціалом у рекламному дискурсі: стратегія привернення уваги до товару чи послуги, які рекламуються; стратегія створення позитивного іміджу; стратегія оцінки та стратегія інтимізації. Окрім того, вивчено певні лінгвістичні тактики та прийоми, задіяні у процесі реалізації вищезазначених комунікативних стратегій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Судус, Юлія. "Мовленнєві тактики реалізації стратегії дискредитації в дискурсі дипломатів США." East European Journal of Psycholinguistics 5, no. 1 (June 30, 2018): 70–82. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2018.5.1.sud.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено дослідженню стратегії дискредитації, що є специфічною лінгвопрагматичною характеристикою сучасного англомовного дипломатичного дискурсу, а саме мовленнєвим тактикам, що сприяють її реалізації в дискурсі дипломатів США, зокрема в промовах чотирьох американських дипломатів – Саманти Пауер, Вікторії Нуланд, Джеффрі Пайєтта та Деніела Байєра – стосовно військового конфлікту на сході України, виголошених упродовж 2013–2015 рр. У чотирьох досліджуваних мовців, основними виявились дві тактики: тактика згадування в негативному світлі та звинувачення, які найповніше та найчастотніше реалізують стратегію дискредитації в мовленні дипломатів переважно через прямі асертивні мовленнєві акти, що безумовно свідчить про стверджувальний характер мовлення в текстах промов усіх чотирьох дипломатів. Відтак встановлено, що провідними мовленнєвими тактиками реалізації стратегії дискредитації в англомовному дипломатичному дискурсі є тактики згадування в негативному світлі та звинувачення. Ці мовленнєві тактики реалізуються в англомовному дипломатичному дискурсі прямими асертивними мовленнєвими актами, а також їм притаманні певні лінгвальні маркери. Література References D’Acquisto, G. (2017). Linguistic Analysis of Diplomatic Discourse: UN Resolutions on the Question of Palestine. UK : Cambridge Scolars Publishing. Donahue, R. (1997) Diplomatic Discourse: International Conflict at the United Nations. London : Greenwood Publishing Group. Gumperz, J. (1982). Discourse Strategies. Cambridge: CUP. McClellan, M. Public Diplomacy in the Context of Traditional Diplomacy. Retrieved from: http://www.publicdiplomacy.org/45.htm Newmann, I. (2002). Returning Practice to the Linguistic Turn: The Case of Diplomacy. Millenium: Journal of International Studies, 31(3), 627-651. Pratkanis, A. (2009). Public Diplomacy in International Conflicts. A Social Influence Analysis. Routledge Handbook of Public Diplomacy. California, 2009. Schuster, J. (2015). Diplomatic Discourse. Lulu.com. Scotto di Carlo G. (2015). “Weasel words” in legal and diplomatic discourse : vague nouns and phrases in UN resolutions relating to the second Gulf war. International Journal for the Semiotics of Law, 28(3), 559-576. Snow, N. (2009). Rethinking Public Diplomacy. Routledge Handbook of Public Diplomacy. London. Беляков М. Характер эмотивности дипломатического дискурса. Вестник Российского университета дружбы народов. Серия: Лингвистика, 2015. C. 124-131. Вебер Е. Опыт лингвистического исследования когнитивного диссонанса в английском дипломатическом дискурсе : автореф. дис. на соиск. науч. ст. канд. фил. наук : 10.02.04 «Германские языки». И., 2004. Голованова Д. Интердискурсивность дипломатического дискурса. Известия Волгоградского государственного педагогического университета. Сер. : Филологические науки, 2014, 7. C. 25-30. Зонова Т. Современная модель дипломатии. Истоки становления и перспективы развития. М.: РОССПЭН, 2003. Кащишин Н. Диференціація таксономічних одиниць англомовного дипломатичного дискурсу. Східноєвропейський журнал психолінгвістики, 2014, 1(2). C. 54-62. Кожетева А. Лингвопрагматические характеристики дипломатического дискурса [Элек­т­ронный ресурс] : дис. на соиск. науч. ст. канд. филол. наук: спец. 10.02.19 «Теория языка». Москва, 2012. – Режим доступа : http://www.dissercat.com/content/ lingvopragmaticheskie-kharakteristiki-diplomaticheskogo-diskursa Мельник І. В. Типи комунікативних стратегій. Studia Linguistica, 2011, №5. C. 377-380. Судус Ю. Лінгвопрагматичні засоби реалізації стратегії дискредитації в американському дипломатичному мовленні (на матеріалі промов Дж. Р. Пайєтта). Вісник Львівського у-ту. Серія: Іноземні мови. Львів, 2016, №23. С. 47-56. Судус Ю. Мовленнєві засоби реалізації стратегії дискредитації в англомовному дипломатичному дискурсі. Актуальні питання іноземної філології. Луцьк: Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2016, №5. С. 152-160. Судус Ю. Прагматичні засоби реалізації стратегії дискредитації в американському дипломатичному мовленні (на матеріалі промов Д. Б. Байєра). Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Київ, 2015, №13. С. 108-115. Судус Ю. “Weasel words” як один з прийомів реалізації стратегії дискредитації в англомовному дипломатичному дискурсі (на матеріалі промов С. Пауер, В. Нуланд,Д. Байєра, Дж. Пайєтта). Вісник Запорізького національного університету. Серія: філологія. – Запоріжжя, 2016, №1. С. 237-244. Терентий Л. Дипломатический дискурс как особая форма политической коммуникации. Вопросы когнитивной лингвистики. 2010, №1. С. 47-56. References (translated and transliterated) D’Acquisto, G. (2017). Linguistic Analysis of Diplomatic Discourse: UN Resolutions on the Question of Palestine. UK : Cambridge Scolars Publishing. Donahue, R. (1997) Diplomatic Discourse : International Conflict at the United Nations. London : Greenwood Publishing Group. Gumperz, J. (1982). Discourse Strategies. Cambridge : CUP. McClellan, M. Public Diplomacy in the Context of Traditional Diplomacy. Retrieved from http://www.publicdiplomacy.org/45.htm Newmann, I. (2002). Returning Practice to the Linguistic Turn : The Case of Diplomacy. Millenium : Journal of International Studies, 31(3), 627-651. Pratkanis, A. (2009). Public Diplomacy in International Conflicts. A Social Influence Analysis. Routledge Handbook of Public Diplomacy. California, 2009. Schuster, J. (2015). Diplomatic Discourse. Lulu.com. Scotto di Carlo G. (2015). “Weasel words” in legal and diplomatic discourse : vague nouns and phrases in UN resolutions relating to the second Gulf war. International Journal for the Semiotics of Law, 28(3), 559-576. Snow, N. (2009). Rethinking Public Diplomacy. Routledge Handbook of Public Diplomacy. London. Beliakov, M. (2015). Harakter emotivnosti diplomaticheskogo diskursa [The character of the diplomatic discourse's emotiveness]. Vestnik Rossiyskogo Universiteta Druzhby Narodov. Seriia: Lingvistika, 124-131. Veber, Ie. (2004). Opyt lingvisticheskogo issledovaniya kognitivnogo dissonansa v anglijskom diplomaticheskom diskurse. [Experience of linguistic research of cognitive dissonance in English diplomatic discourse]. Extended Summary of Ph.D. dissertation. Irkutsk: Irkutsk State Linguistic University. Golovanova, D. (2014). Interdiskursivnost diplomaticheskogo diskursa [Interdiskursivity of diplomatic discourse]. Izvestiya Volgogradskogo Gosudarstvennogo Pedagogicheskogo Universiteta. Ser.: Filologicheskie Nauki, 7, 25-30. Zonova, T. (2003). Sovremennaya model diplomatii. Istoki stanovleniya i perspektivy razvitiya [Modern model of diplomacy. The origins and prospects of development]. Moscow: ROSSPEN. Kashchyshyn, N. (2014). Dyferentsiatsiia taksonomichnykh odynyts anhlomovnoho dyplomatychnoho dyskursu [Differentiation of taxonomic units of English-speaking diplomatic discourse], East European Journal of Psycholinguistics, 1(2), 54-62. Kozheteva, A. Lingvopragmaticheskie harakteristiki diplomaticheskogo diskursa [Linguistic and pragmatic peculiarities of diplomatic discourse]. Retrieved from: http://www.dissercat.com/ content/lingvopragmaticheskie-kharakteristiki-diplomaticheskogo-diskursa Melnyk, I. (2011). Typy komunikatyvnykh stratehii [Types of communicative strategies]. Studia Linguistica, 5, 377-380. Sudus, Yu. (2016). Linhvoprahmatychni zasoby realizatsii stratehii dyskredytatsii v amerykanskomu dyplomatychnomu movlenni (na materiali promov Dzh. R. Paiietta) [Linguopragmatic means of implementing of discrediting strategy in American diplomatic speech (based on the statements by G. Pyatt)]. Visnyk Lvivskoho Universytetu. Seriia: Inozemni Movy, 23, 47-56. Sudus, Yu (2016). Movlennievi zasoby realizatsii stratehii dyskredytatsii v anhlomovnomu dyplomatychnomu dyskursi [Language means of discrediting strategy implementation in English diplomatic discourse]. Aktualni Pytannia Inozemnoi Filolohii, 5, 152-160. Sudus, Yu (2015). Prahmatychni zasoby realizatsii stratehii dyskredytatsii v amerykanskomu dyplomatychnomu movlenni (na materiali promov D. B. Baiiera) [Pragmatic means of discrediting strategy implementation in the American diplomatic speech (based on the statements by D. Baer)]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova, 13, 108-115. Sudus, Yu (2016). “Weasel words” yak odyn z pryiomiv realizatsii stratehii dyskredytatsii v anhlomovnomu dyplomatychnomu dyskursi (na materiali promov S. Pauer, V. Nuland, D. Baiiera, Dzh. Paiietta) ["Weasel words" as one of the methods of discrediting strategy implementation in the English-speaking diplomatic discourse (based on statements by S. Power, V. Nuland, D. Baer,G. Pyatt]. Visnyk Zaporizkoho Natsionalnoho Universytetu. Seriia: Filolohiia, 1, 237-244. Terentii, L. (2010). Diplomaticheskij diskurs kak osobaya forma politicheskoj kommunikacii [Diplomatic discourse as a special form of political communication]. Voprosy Kognitivnoy Lingvistiki, 1, 47-56. Sources Baer D. April 16, 2015. Retrieved from: http://ukraine.usembassy.gov/statements/osce-violations-04162015.html Nuland V. April 9, 2014. Retrieved from: http://ukraine.usembassy.gov/statements/nuland-ukraine-04092014.html Nuland V. January 27, 2015. Retrieved from: http://ukraine.usembassy.gov/statements/nuland-transatlantic-resolve-01272015.html Power, S. August 28, 2014. Retrieved from: http://www.washingtonpost.com/world/full-transcript-remarks-by-ambassador-samantha-power-us-permanent-representative-to-the-united-nations-at-a-security-council-session-on-ukraine/2014/08/28/b3f579b2-2ee8-11e4-bb9b-997ae96fad33_story.html Power S. March 19, 2014. Retrieved from: http://ukraine.usembassy.gov/statements/power-ukraine-03192014.html Pyatt G. April 24, 2015. Retrieved from: http://ukraine.usembassy.gov/speeches/pyatt-vox-ukraine-conf-04242015.html Pyatt G. January 31, 2014. Retrieved from: http://ukraine.usembassy.gov/statements/amb-ukraine.html
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Касаткин, Петр, and Анастасия Романенко. "Риторика политических лидеров России и США: сравнительный анализ." Полис. Политические исследования, no. 5 (2019): 167–80. http://dx.doi.org/10.17976/jpps/2019.05.12.

Full text
Abstract:
Статья представляет собой обобщение результатов исследования роли межкультурной коммуникации в политическом дискурсе России и США. Объектом исследования выступила межкультурная коммуникация ведущих политиков этих стран, предметом – анализ общего/различного в использовании российскими и американскими политиками речевых стратегий и тактик, выразительных средств как функциональной основы политического диалога. Национально-культурные маркеры речевых стратегий политиков рассматриваются авторами, с одной стороны, как механизмы вербального поведения политиков; с другой, как отражение выбора политиками выразительных средств, который позволяет судить о национальных ценностях и интересах России и США. Применение дискурсивного, коммуникативно- прагматического и риторического методов позволило авторам систематизировать дискурсивно-коммуникативные стратегии и тактики политиков, сопоставить национально-культурные особенности политического дискурса в России и США.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Суворова, Анна. "Тактики «маргиналов»: к проблеме методологии аутсайдерского искусства (постсоветский кейс)." Journal of Social Policy Studies 16, no. 2 (July 3, 2018): 237–50. http://dx.doi.org/10.17323/727-0634-2018-16-2-237-250.

Full text
Abstract:
Анна Суворова – кандидат искусствоведения, доцент, кафедра культурологии и социально-гуманитарных технологии, Пермский государственный национальный исследовательский университет, Пермь, Россия. Электронная почта: suvorova_anna@mail.ru В статье обозначается проблема поиска релевантной методологии для анализа аутсайдерского искусства. Его изучение часто проводится при помощи концепта бессознательного и с позиций формального и семиотического анализа. Автор, напротив, изучает дискурсивность искусства и его связь с другими социальными полями (например, массовая культура и политика). В качестве релевантного подхода предлагается использование понятий дискурса, стратегий и тактик в интерпретации Мишеля де Серто. Де Серто называет стратегией расчет отношений сил, включающий утверждение собственного места, обладание которым дает преференции в управлении. Согласно этому подходу, различаются стратегии, которыми можно обозначить «большое искусство», поля политики, общества и науки. Стратегиям противостоят тактики аутсайдеров. Среди которых на основе анализа выделяются: тактики присваивания, захват «места другого», имитация стратегии, манипулирование и использование слабости. В качестве кейса, на основе которого происходит апробация указанного методологического подхода, выбираются истории художников-аутсайдеров, которые работали в период 1990-х начала 2010-х гг., но принадлежали разным поколениям. Опираясь на материалы интервью, произведения художников этого круга раскрываются через применение указанных тактик в искусстве аутсайдеров. Так, «браконьерство тактик» развивается в присваивании «метанарратива». Визуально это может проявляться через «захват нарратива», заимствование содержания из литературы, телепередач, увиденного в высоком искусстве – всего того, что было рождено полем «большой культуры». Подобная практика очень широко распространена в контексте маргинального и аутсайдерского искусства: пространства имитирующие ситуации музея, выставочного зала оказываются симулякром стратегии. Эти пространства – в терминологии де Серто «не-места» – формируют определенную силу тактик. Другими важными тактиками оказываются симуляция, притворство, переворачивание соотношения сил.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

КОСОВЕЦЬ, Маргарита. "КОМУНІКАТИВНІ ТАКТИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ МАНІПУЛЮВАННЯ В АНГЛОМОВНОМУ ДЕТЕКТИВІ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 45 (September 23, 2021): 181–92. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.16.

Full text
Abstract:
Пропонована стаття містить результати дослідження комунікативної стратегії маніпулювання та комунікативних тактик, які її реалізують. Матеріалом дослідження слугували англомовні детективні романи, в яких об’єктом вивчення вибрано персонажне мовлення: допити поліцейським свідків та підозрілих. Предметом дослідження є комунікативні тактики, якими послуговуються поліцейські для створення маніпулятивного впливу на допитуваних. Метою розвідки є когнітитивно-прагматичний ана- ліз комунікативних тактик, якими послуговуються детективи для створення маніпулятивного впливу на опитуваних. Дослідження ґрунтується на загаль- нонаукових та спеціальних лінгвістичних методах: методі синтезу й аналізу, методі спостереження, описовому методі, прагмалінгвістичному методі, когнітивному методі та контекстуально-інтерпретаційному аналізі. Запро- поновано розширити перелік критеріїв, які зумовлюють структурні та кому- нікативно-прагматичні особливості допитів, і додати критерій ступеня офіційності допиту, адже у фактичному матеріалі поліцейському часто вда- ється отримати необхідну інформацію саме тому, що він обіцяє не додавати її до справи, тобто має місце неофіційний допит. Когнітивно-прагматич- ний аналіз стратегічного плану детектива, персонажа детективного дис- курсу, уможливив створення власної класифікації комунікативних стратегій і тактик, якими послуговується той під час допитування свідків і підозрілих, намагаючись знайти вбивцю. Виявлено, що однією з головних комунікативних стратегій, до яких звертається детектив, є стратегія маніпулювання. Її екс- плікують комунікативні тактики провокування, попередження, погрози, шан- тажу, вмовляння та лестощів, кожна з яких маркована певними лексичними, морфологічними та синтаксичними засобами мови. Перспективою подальших досліджень є різнобічне вивчення лінгвальних механізмів здійснення маніпуля- тивного впливу на реципієнта у художньому дискурсі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Гаврилюк, Ольга, Євгенія Нікіфорова, and Лариса Павліченко. "СПОРТИВНА МЕДІАКОМУНІКАЦІЯ В ЧАСИ ПАНДЕМІЇ: КОМУНІКАТИВНО-ДИСКУРСИВНИЙ АСПЕКТ." Молодий вчений, no. 1 (89) (January 29, 2021): 87–93. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-19.

Full text
Abstract:
У статті розглядається аналіз спортивної медіакомунікації в часи пандемії у рамках комунікативно-дискурсивного аспекту. Визначено, що ця епідеміологічна ситуація суттєво вплинула на спортивну сферу, запроваджені обмежувальні заходи прискорили цифровізацію спортивного бізнесу і реалізували проекти, які базуються на онлайн-технологіях. Головною метою є дослідження спортивної медіакомунікація в часи пандемії в рамках комунікативно-дискурсивного аспекту. В процесі аналізу наукової літератури було обґрунтовано спортивний дискурс та його жанри, а саме: новина, репортаж, хроніка, аналітична стаття, інтерв‘ю, книги науково- чи художньо-публіцистичного стилю, ліричні жанри, повідомлення спортсменів у соціальних мережах та мікроблогах, телевізійні та радіопередачі, музичні твори та кінематограф, реклама. На основі проведеного аналізу коментар є найбільш важливим жанром спортивного інтернет-дискурсу, оскільки здійснює емоційний вплив. Детально проаналізовано комунікативні стратегії і тактики, які використовуються у спортивному дискурсі, а саме спортивному коментарі. Головними визначено інформаційно-інтерпретаційну стратегію та стратегію формування емоційного стану адресата, що спрямовані на формування, зміну психологічного стану реципієнтів. Проаналізовано відповідні тактики їх реалізації. Доведено, що поява медіатексту допомогла побудувати нову систему функціонування ЗМІ. З поширенням епідемії стався перерозподіл ролей між мас-медіа та відбулося зміщення властивої спортивному дискурсу інформаційної спрямованості з позиції коментування спортивних подій, до посилення розважального начала й створення нових гібридних типів тексту. Доведено, що у жанровій системі спортивного інтернет-дискурсу коментар посідає важливе місце, якому властиві три головні цілі: інформування, окреслення та оцінювання спортивної події. Було доведено, що віртуальна реальність під час спалаху коронавірусу відіграла вагому роль у процесі комунікації та задоволенні власних потреб, користувачі мають змогу відвідувати футбольні, баскетбольні та інші матчі і спортивні змагання в онлайн режимі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Strizhkova, Olga Valerevna, and Natalya Vladimirovna Streneva. "СОПОСТАВИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ РЕАЛИЗАЦИИ КОММУНИКАТИВНЫХ СТРАТЕГИЙ В РЕКЛАМНЫХ СЛОГАНАХ КОНДИТЕРСКИХ ИЗДЕЛИЙ (НА ПРИМЕРЕ РУССКОЯЗЫЧНОЙ И АНГЛОЯЗЫЧНОЙ РЕКЛАМЫ)." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 10, no. 4-3 (November 26, 2018): 206. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2018-4-3-206-216.

Full text
Abstract:
Резюме. Статья посвящена проблеме выявления сходных и отличных языковых единиц выражения коммуникативных тактик в реализации коммуникативных стратегий в рекламном дискурсе продуктов питания.Автор ставит целью провести сопоставительный прагмалингвистический анализ, направленный на описание конкретно-языковых и типологических характеристик средств выражения коммуникативного намерения в англо- и русскоязычных слоганах рекламы кондитерских изделий.Метод или методология проведения работы. Основу исследования образует метод сопоставительного анализа, включающего приемы количественного анализа и статистической обработки материала.Результаты. Автор выявляет коммуникативные стратегии и тактики, сходные для англо- и русскоязычного рекламного дискурса продуктов питания, а также лексические и синтаксические языковые средства выражения интенции адресанта, наиболее распространенные для каждого из анализируемых языков.Область применения результатов. Результаты исследования могут быть применены в сфере лингвокультурной коммуникации при составлении учебных пособий по сравнительной типологии англо- и русскоязычных рекламных текстов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Moser, Maiia. "КОМУНІКАТИВНІ ТАКТИКИ ТА СТРАТЕГІЇ В ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ." Філософія та політологія в контексті сучасної культури 12, no. 1 (July 10, 2020): 141–46. http://dx.doi.org/10.15421/352016.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто комунікативні недоліки в політичному дискурсі, що виникають у безпосередніх комунікативних діях, які викликані дисбалансом політичної ситуації в суспільстві. Щоб уникнути комунікативних недоліків у політичному дискурсі, політики намагаються застосовувати відповідні стратегічно передбачувані комунікативні тактики. Проведено аналіз того, про що вони говорять, думають, у чому вони переконані та що ставлять за мету донести до відома суспільства, в чому переконати, користуючись сугестивними комунікаціями. Наведено перелік успішних комунікативних тактик у політичному дискурсі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

L.Ye., Sorokina. "GENDER PECULIARITIES OF DIRECT AND INDIRECT COMPLIMENTS AS TACTICS OF VERBAL MANIPULATION." South archive (philological sciences), no. 83 (November 4, 2020): 54–58. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-83-10.

Full text
Abstract:
Метою статті є вивчення тактик прямого та непрямого компліменту для здійснення маніпулятивного впливу на прикладі англомовного діалогічного дискурсу. Методи.Мета дослідження досягнута за допомогою таких наукових методів: лінгвістичного аналізу, описового методу, методу систематизації й узагальнення, а також контекстуального аналізу. Тактики розглянуто крізь призму стратегій позитив-ної та негативної ввічливості за теорією П. Браун та С. Левінсона. Основа позитивної ввічливості – це вербальне спілкування між індивідами, об’єднаними взаємним прагненням зберегти та зміцнити товариство, негативна ввічливість – це основа так-товної поведінки й взаємної поваги. Результати. Доведено, що тактики прямого та непрямого компліменту ефективно сприяють здійсненню цілей маніпулято-ра шляхом скорочення комунікативної відстані та, відповідно, створення позитивного соціального обличчя адресанта. Тактика прямого компліменту реалізується в разі застосування експліцитних засобів вираження оцінки адресата. Тактика непрямого компліменту реалізується, якщо оцінка не стосується суб’єкта напряму і має форму питання, спонукання і/або порівняння. Встановлено, що смислове та функціональне навантаження компліменту в процесі комунікації з метою маніпуляції не обмеж-ується лише прагненням бути люб’язним, встановити та підтримати контакт. Адже стимуляція позитивних емоцій за допомо-гою компліменту відкриває маніпулятору доступ до свідомості адресата. Особливу увагу також приділено гендерному аспекту. Імплементація компліментарних тактик із метою маніпуляції розглянута в гомогенних та гетерогенних групах. Висновки. Після аналізу зроблено висновок, що, на відміну від чоловіків, жінки зрідка вдаються до компліментарних тактик із метою маніпуляції. Жіночі компліменти вирізняються непрямим або дещо нестандартним характером як у гетерогенних, так і гомогенних групах. Чоловіки ж застосовують оригінальні компліменти лише в гетерогенних групах у соціальній ситуації флірту. The purpose of the article is to study direct and indirect compliments as tactics of manipulative influence in English-speaking dialogical discourse. The tactics are examined in the light of P. Brown and S. Levinson’s theory of positive and negative politeness. The basis of positive politeness is the verbal communication between individuals, united by mutual desire to preserve and strengthen social contact, while negative politeness is the basis of tactful behavior and mutual respect. The communicative nature of the compliment is complex and multifunctional. Results. It has been revealed that direct and indirect compliment tactics effectively help to achieve manipulator’s goals by reducing the communicative distance and, accordingly, by creating a positive social face of the addressee. Direct compliment tactics are implemented in case of direct evaluation of the addressee, and therefore the means of expressing such evaluation are explicit. The indirect compliment tactic is implemented if the assessment does not relate directly to the addressee and is in the form of a question, prompting and / or comparison. It is proved that the meaningful and functional capacity of a compliment in the process of communication for manipulation purposes is not limited to the desire of being polite, establishing and maintaining contact. After all, stimulation of positive emotions through a compliment gives the manipulator access to the recipient's consciousness. Particular attention is given to the gender aspect. The implementation of complementary tactics for manipulation is considered in homogeneous and heterogeneous groups. Typical means and frequency of use of direct and indirect compliment tactics are studied, taking into account the communicators’ gender.Conclusions. The analysis concludes that unlike men, women rarely use compliments for the purpose of manipulation. Female compliments are indirect or somewhat non-standard in both heterogeneous and homogeneous groups. Men, however, apply the original compliments only in heterogeneous groups in the social situation of flirting.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Ladonina, Natalia Alexandrovna. "РЕАЛИЗАЦИЯ СТРАТЕГИИ НЕГАТИВНОЙ ВЕЖЛИВОСТИ В СОВРЕМЕННОМ ПОЛИТИЧЕСКОМ ДИСКУРСЕ (НА ПРИМЕРЕ ВЫСТУПЛЕНИЙ Б. ДЖОНСОНА И Д. КОРБИНА)." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 12, no. 1 (March 2, 2020): 123. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2020-1-123-134.

Full text
Abstract:
Цель. Статья посвящена актуальной теме – языковым особенностям реализации стратегии негативной вежливости в политическом дискурсе. Предметом анализа выступают речевые тактики, позволяющие реализовать указанную коммуникативную стратегию в английском языке.Метод или методология проведения работы. Основу исследования составляет – теория вежливости в сочетании со стратегическим подходом к изучению коммуникативно-прагматических характеристик современного политического дискурса.Результаты. Результаты работы заключаются в том, что автор, исходя из понятия вежливости как национально-специфической коммуникативной категории, дифференцирует феномены «позитивная вежливость» и «негативная вежливость». Автор приходит к выводу, что реализация стратегии негативной вежливости в современном англоязычном политическом дискурсе осуществляется посредством специфических речевых тактик (соблюдения речевых формальностей и коммуникативной дистанции; намеренной неопределенности и расплывчатости высказываний; противопоставления собственных достижений негативным ожиданиям оппонента; демонстрации успеха в выполнении своих обещаний; самопрезентации).Область применения результатов. Результаты исследования могут быть применены в разработке языкового инструментария, позволяющего эффективно доносить политические идеи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Шкіцька, І. Ю. "ОМОВЛЕННЯ НЕВЕРБАЛЬНОГО РЕАГУВАННЯ АДРЕСАТА НА МАНІПУЛЯЦІЮ ПОЗИТИВОМ У ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ." Лінгвістичні дослідження 2, no. 54 (2021): 172–83. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.2.16.

Full text
Abstract:
Наукова розвідка присвячена дослідженню засобів омовлення невербальної реакції адресата на застосовану щодо нього маніпулятивну тактику підвищення значущості. Висвітлено труднощі, з якими стикається дослідник, вивчаючи невербальну реакцію на комунікативні стратегії та їх тактики. Показано переваги художнього дискурсу як матеріалу для вивчення невербальної комунікації. Виокремлено й описано три види невербального реагування на маніпулятивну тактику підвищення значущості співрозмовника: позитивне, нейтральне та негативне. Простежено зв’язок між предметом оцінки компліменту-маніпулеми й характером невербального реагування адресата на нього.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Пилюгина, Наталья Юрьевна. "Особенности репрезентации имиджа ресторана в интернет-коммуникации (на примере жанров сайт и блог ресторана)." Территория новых возможностей. Вестник Владивостокского государственного университета экономики и сервиса, no. 4 (2021): 239–56. http://dx.doi.org/10.24866/vvsu/2073-3984/2021-4/239-256.

Full text
Abstract:
Аннотация. В центре статьи – специфика формирования имиджа ресторана в гипертекстовом пространстве жанров сайт и блог ресторана. Оба жанра рассматриваются в структуре ресторанного дискурса, под которым понимается особый тип коммуникации между рестораном и потенциальным клиентом в рамках социального института ресторанного бизнеса. Коммуникативная цель такого взаимодействия заключается в создании постоянного гостя ресторана. На основе методик дискурсивного и контекстно-семантического анализа в статье описаны три основные стратегии реализации данной цели в пространстве сайта ресторана: создание положительного настроя клиента, позитивного имиджа ресторана и повышение активности клиента. Особое внимание уделено взаимодействию вербальных и невербальных характеристик сайта ресторана. Описаны основные тактики представления информации на сайте ресторана, направленные на реализацию стратегий. Специфика сайтов ресторанов Владивостока заключается в акцентировании национально-культурной специфики общения и информации о ресторане, местной популярности и неформального, дружеского подхода в общении с гостями. В качестве основных жанрообразующих параметров блога ресторана рассматриваются креолизованность, гипертекстуальность и интерактивность. Важными свойствами блога ресторана являются возможность одновременного воздействия через текстовую информацию и фотографию, а также взаимодействие с подписчиками в комментариях. На примере блогов ресторанов Владивостока описаны основные языковые средства создания позитивного имиджа ресторана. Ключевые слова: интернет-коммуникация, интернет-жанр, блог, сайт, креолизованность, гипертекстуальность, интерактивность, стратегия, тактика, коммуникативная цель.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Мельник, Наталья Владимировна, and Ксения Александровна Артемова. "The Problem of Legitimization in Political Discourse (Case Study of Utterances on Pension Reform)." Philology & Human, no. 4 (2020): 171–80. http://dx.doi.org/10.14258/filichel(2020)4-14.

Full text
Abstract:
Данная статья посвящена лингвоперсонологическому осмыслению проблемы легитимизации, которая является актуальной для политической сферы коммуникации, и способам её решения в лингвистическом аспекте. В ней мы рассмотрели понятия «легитимность», «легитимизация» в политическом дискурсе и стратегии и тактики легитимизирующей деятельности Президента РФ В.В. Путина и лидеров оппозиционных партий В.В. Жириновского (ЛДПР), С.М. Миронова (Справедливая Россия) и Г.А. Зюганова (КПРФ). Данные стратегии и тактики были выделены в результате анализа высказываний политиков о пенсионной реформе, которые получены методом сплошной выборки, а затем систематизированы в группы в соответствии с определенными стратегиями и тактиками. В статье также рассматривается то, с какой целью используются данные стратегии и тактики, так как основная, государственная цель – это проведение пенсионной реформы, но политики оппозиционных партий могут преследовать свои: самоутверждение среди граждан или обвинение правящей партии.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Мельник, Наталья Владимировна, and Ксения Александровна Артемова. "The Problem of Legitimization in Political Discourse (Case Study of Utterances on Pension Reform)." Philology & Human, no. 4 (2020): 171–80. http://dx.doi.org/10.14258/filichel(2020)4-14.

Full text
Abstract:
Данная статья посвящена лингвоперсонологическому осмыслению проблемы легитимизации, которая является актуальной для политической сферы коммуникации, и способам её решения в лингвистическом аспекте. В ней мы рассмотрели понятия «легитимность», «легитимизация» в политическом дискурсе и стратегии и тактики легитимизирующей деятельности Президента РФ В.В. Путина и лидеров оппозиционных партий В.В. Жириновского (ЛДПР), С.М. Миронова (Справедливая Россия) и Г.А. Зюганова (КПРФ). Данные стратегии и тактики были выделены в результате анализа высказываний политиков о пенсионной реформе, которые получены методом сплошной выборки, а затем систематизированы в группы в соответствии с определенными стратегиями и тактиками. В статье также рассматривается то, с какой целью используются данные стратегии и тактики, так как основная, государственная цель – это проведение пенсионной реформы, но политики оппозиционных партий могут преследовать свои: самоутверждение среди граждан или обвинение правящей партии.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Куковська, В. І. "ІНСТИТУЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ СУДОВОГО ДИСКУРСУ (НА МАТЕРІАЛІ АМЕРИКАНСЬКОЇ ЗАХИСНОЇ ПРОМОВИ)." Nova fìlologìâ 1, no. 81 (June 23, 2021): 191–96. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-29.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена вивченню інституційних ознак американської адвокатської промови, яка є одним із прикладів функціонування судового дискурсу. Проблема визначення дискурсу як лінгвістичного поняття невід’ємно пов’язана із проблемою тексту, його творення і наративних особливостей. Набуваючи індивідуального змісту разом із фоновими знаннями й екстралінгвістичними чинниками, що з’являються внаслідок інтерпретативної діяльності суб’єкта, текст перетворюється на дискурс. Захисний виступ адвоката функціонує у межах судового дискурсу, який характеризується високим рівнем організованості та контрольованими мовленнєвими подіями, що регулюють соціальні відносини у межах судового засідання. Зазначимо, що судовому спілкуванню властиві чіткий розподіл комунікативних ролей, типовість презентації інформації та властивість переконання. Учасниками судового дискурсу є як професіонали, так і прості громадяни, проте кількість ролей і функції учасників судової дискусії чітко визначені на законодавчому рівні. Незважаючи на регламентованість і ритуалізованість судового комунікативного процесу, судовому дискурсу притаманний інтерактивний характер, який проявляється навіть у монологічних відрізках судового засідання, де задля підтримки кооперації з іншими комунікантами судового обговорення учасниками дискурсу обираються стратегічні та тактичні мовленнєві засоби, що відповідають їхнім власним комунікативним завданням. Судовому дискурсу характерна варіативність мисленнєвої діяльності учасників судового засідання, на яку мають неабиякий вплив національні ментальні особливості. Під час судового процесу у разі зміни комунікативної ситуації професійні учасники судового засідання адаптують обрані ними стратегії та тактики мовленнєвої поведінки задля влучного відображення своїх переконань у чітко структурованому комунікативному просторі. Фукціонування промови адвоката як складової частини судового дискурсу характеризується одночасним поєднанням рис персонального (як публічна промова) й інституційного дискурсу. Інституційність захисної промови виявляється у її зовнішніх процедурних ознаках, статусній орієнтованості, адресованості, чіткій ритуалізованості побудови та місця її проголошення під час судового засідання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Nosova, Oxana Evgenyevna, and Alena Valeryevna Medvedeva. "ЛИНГВОКУЛЬТУРОЛОГИЧЕСКАЯ СПЕЦИФИКА КОММУНИКАТИВНЫХ СТРАТЕГИЙ И ТАКТИК В ЖАНРЕ ПУБЛИЧНОЙ НАУЧНОЙ ЛЕКЦИИ (НА МАТЕРИАЛЕ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА)." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 10, no. 4-3 (November 26, 2018): 179. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2018-4-3-179-194.

Full text
Abstract:
Представленное исследование фокусируется на лингвокультурологической интерпретации коммуникативных стратегий и тактик в жанре публичной научной лекции.Актуальность данной работы определяется потребностью дальнейшего исследования публичной научной лекции в рамках коммуникативной лингвистики, а также лингвокультурологического толкования коммуникативных процессов.Предметом исследования выступают стратегии, реализующие процесс коммуникации говорящим на публичной научной лекции.Объектом изучения выступает коммуникация, реализуемая в ходе выступления на научно-популярной лекции.В работе использовались такие методы исследования как лингвокультурологический анализ, прагматическое описание, контекстуальный и дискурсивный анализы.Материалом исследования для данной работы послужили публичные выступления, представленные на площадке американских научных конференций TED. Анализируется коммуникативное поведение говорящего, осуществляющего англоязычное публичное выступление.В теоретической части статьи основным вопросом выступает то, что коммуникативные стратегии обусловлены лингвокультурным кодом.В ходе исследования устанавливается, что лингвокультурологическая специфика публичной лекции в англоязычной коммуникации обусловлена такой ценностной доминантой как «стратегичность англоязычного общения».Результаты работы могут быть использованы в преподавании теории коммуникации, спецкурсов по лингвокультурологии, дискурсу, речевым жанрам, социолингвистике.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Шваб, Т. "Англосаксонський героїчний епос як дискурс: стратегії і тактики." Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 12, ч. 2 (2004): 355–59.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Сінна, Л. Ю. "ВІДТВОРЕННЯ КОМУНІКАТИВНОГО ВПЛИВУ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ ТЕКСТІВ МАСМЕДІЙНОГО ДИСКУРСУ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, no. 3 (December 30, 2021): 306–14. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-306-314.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена особливостям реалізації відтворення комунікативного впливу під час перекладу масмедійних текстів. Тексти мас-медіа є невід’ємною частиною сьогодення, а мовний вплив на читача є головною метою таких видань. Зацікавленість лінгвістів у дослідженні вищезазначених текстів зумовлена тим, що лінгвістична теорія вийшла на рівень дискурсивності, а медіатекст є підкреслено дискурсивним. Сучасний підхід до поняття «масмедійний дискурс» визначає, що він являє собою основне джерело знань людей про світ і події, а глобальні зміни у масовій комунікації безпосередньо відбуваються за допомогою комунікативного впливу такого дискурсу, що впливає на умови життя, спосіб мислення і систему сприйняття інформації сучасного суспільства. У статті досліджено базові поняття мовного впливу, окреслено його функціональну спрямованість та розкрито питання про прагматичні чинники аналізу мовного впливу. Було виявлено, що об’єктом і одночасно учасником такої комунікації виступає читач або слухач, а успішна реалізація мети масмедійного дискурсу можлива лише у разі застосування певного ряду мовних засобів. У статті подано інформацію про способи досягнення перлокутивного ефекту на аудиторію під час відтворення прагматичного потенціалу тексту у мові перекладу, а також на прикладі конкретних ситуацій висвітлено алгоритм прагматичного аналізу (урахування певних лінгвокультурологічних особливостей аудиторії, на яку спрямований цей текст) та окреслено деякі комунікативні стратегії і тактики масмедійного дискурсу, виявлення яких сприяє створенню більш ефективного розуміння інтенцій автора. З огляду на те, що аналіз відтворення комунікативного впливу зазначеного дискурсу під час перекладу є дуже широким, у статті було запропоновано лише окремі шляхи реалізації цього питання, які відображають власний досвід автора та його власну думкую.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Басюк, Л. М. "Стратегії і тактики адресанта в парламентському дискурсі Великої Британії." Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки, no. 6 (231) (2012): 5–8.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Єнін, Максим Наімович, Анатолій Анатолійович Мельниченко, and Любов Іванівна Мельник. "ГІБРИДНА ВІЙНА ЯК РІЗНОВИД СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ КОНФЛІКТІВ: СУТНІСТЬ, ТЕХНОЛОГІЇ, ДОМІНУЮЧІ ДИСКУРСИ." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 25 (November 26, 2019): 102–12. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i25.884.

Full text
Abstract:
В статті розглядаються особливості концепту гібридної війни, описуються її основні технології та домінуючі дискурси, загальні контури можливих політичних стратегій та управлінських рішень щодо зміцнення національної безпеки відповідно до викликів гібридної війни. Гібридна війна розглядається як специфічний різновид соціально-політичних конфліктів; визначається сутність гібридної війни. Показано, що гібридна війна, як тип соціально-політичного конфлікту міждержавного рівня, розвивається як поступова ескалація з використанням тактики «керованого хаосу», активізацією антинаціональної, антисоціальної мобілізації в різних формах. Військова фаза гібридної війни розгортається на піку соціально-політичного конфлікту з метою примушення країни-жертви до миру на умовах країни-агресора. У випадку ефективного досягнення поставлених цілей в результаті використання технологій гібридної війни, держава-агресор може виступити в ролі миротворця у розв’язаному нею ж соціально-політичному конфлікті. В іншому випадку, держава, що є агресором може застосувати класичні засоби збройної агресії на території держави-жертви конфлікту. Проаналізовані особливості дискурсу «гібридної війни» в країнах, що входять у різні цивілізаційні ареали. Показана неузгодженість дискурсів щодо інтерпретації гібридної війни, намічені шляхи подолання зазначеної неузгодженості. На думку авторів, найбільш перспективною у поясненні сутності та витоків гібридної війни в суспільно-політичних та управлінських науках є лінія аналізу з акцентом на її класовій природі. На основі емпіричних досліджень масової свідомості в зоні військового конфлікту на Донбасі робиться висновок про переважно класове визначення характеру війни мешканцями Донбасу. Обгрунтовано, що для постконфліктного врегулювання суспільного життя, розбудові демократичних інституцій пояснення війни на цивілізаційний основі має небезпечні, репресивні інтенції для прав та свобод людини. Обгрунтована наявність історичних витоків, аналогів та протоформ гібридної війни, що спростовує тезу про унікальність подій 2014 року на Донбасі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Сбоев, А. Н., and А. В. Новгородова. "Речевое воздействие в интернет-рекламе на китайском языке." Известия Восточного Института 51, no. 3 (2021): 108–21. http://dx.doi.org/10.24866/2542-1611/2021-3/108-121.

Full text
Abstract:
Результаты исследований речевого воздействия в разных языках могут применяться для налаживания межкультурной коммуникации в самых разных сферах. Объект данного исследования – речевое воздействие, предметом выступают особенности речевого воздействия в китаеязычном рекламном дискурсе. И более конкретно – в рекламном интернет-дискурсе. Материал исследования – прямые эфиры интернет-блогера Viya. В ходе исследования определены стандартная стратегия и последовательность в представлении товара популярного интернет-блогера Viya, а также применяемые коммуникативные тактики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Прокопенко, А. А. "Ключевые стратегии и тактики в президентском дискурсе Барака Обамы." Філологічні трактати 7, no. 2 (2015): 116–22.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Пилипенко, Р. Є. "Лінгвокультурологічні аспекти дослідження маніпулятивних стратегій і тактик в економічному дискурсі." Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, Вип. 8 (2005): 98–103.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Пилипенко, Р. Є. "Лінгвокультурологічні аспекти дослідження маніпулятивних стратегій і тактик в економічному дискурсі." Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, Вип. 8 (2005): 98–103.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Katermina, Veronika, and Tatiana Safronova. "СПОСОБЫ РЕПРЕЗЕНТАЦИИ ОСНОВНЫХ СУГГЕСТИВНЫХ СТРАТЕГИЙ И ТАКТИК В СУДЕБНОМ ДИСКУРСЕ." Legal Linguistics, no. 5 (16) (December 15, 2016): 211–23. http://dx.doi.org/10.14258/leglin(2016)518.

Full text
Abstract:
Данная статья посвящена исследованию реализации механизмов суггестивного воздействия в речи профессиональных оппонентов – прокуроров и адвокатов – на примере отдельно взятого композиционного этапа допроса свидетелей в рамках англоязычного судебного дискурса. В статье представлены основные суггестивные стратегии и тактики, применяемые на данном этапе, а также дана краткая характеристика их интенциональности и способов репрезентации. Отмечается, что внушение как средство воздействия на психику реализуется только в силу того, что у человека есть определённый механизм, предоставляющий ему возможность воспринимать внушающие влияния и отражать их. Авторы полагают, что анализ эффективности воздействия речи профессиональных оппонентов – адвокатов и прокуроров (основные суггестивно-психологические последовательности, применяемые во вступительном заявлении, а также суггестивные стратегии, тактики и приемы, позволяющие их реализовать), – существенно расширяет перспективы изучения характеристик и признаков юридического дискурса, позволяя приблизиться к пониманию механизмов работы человеческого мозга, сознания и подсознания в совокупности с антропоцентрическим подходом к реализации внушения в рамках ситуативного институционального общения.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Засєкін, Сергій. "Огляд статті." East European Journal of Psycholinguistics 4, no. 1 (June 27, 2017): 234–37. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2017.4.1.zas.

Full text
Abstract:
Андрієнко Т. Стратегії і тактики перекладу: когнітивно-дискурсивний аспект (на матеріалі художнього перекладу з англійської мови на українську та російську). Монографія. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016. 340 с. ISBN 978-966-489-360-9 Andrienko, T. (2016). Strategies and Tactics of Translating: Cognitive and Discursive Aspect (Based on Literary Artistic Translation from English into Ukrainian and Russian). Monograph. Kyiv: Dmytro Burago Publishing House. 340 p. ISBN 978-966-489-360-9 (in Ukrainian) Рецензент: Сергій Засєкін s.zasyekin@gmail.com Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Україна Поява монографії Тетяни Андрієнко «Стратегії і тактики перекладу: когнітивно-дискурсивний аспект (на матеріалі художнього перекладу з англійської мови на українську та російську)» в семіотичному просторі українського перекладознавства – непересічна й визначна наукова подія, що засвідчує поступ українського перекладознавства у світі. Її автор – досвідчений український теоретик і практик у галузі перекладу, яка вже понад півтора десятиліття після захисту фундаментальної праці в галузі прагматики художнього дискурсу (Андрієнко, 2002) актуалізує когнітивно-дискурсивний підхід й успішно торує йому шлях у перекладознавстві України. Метою праці є здійснення інтегрального комплексного спеціалізованого аналізу дискурсотворчої ролі стратегій перекладу й механізмів їхньої реалізації. Уведення вченою до перекладознавчого наукового обігу понять стратегії й тактики, на моє переконання, – досить виважене рішення, позаяк синтез когнітивної й прагматичної перспектив слугує профілактикою суб’єктивності дослідника-перекладознавця й сприяє кращому розумінню ним багатогранності процесу перекладу. Антропоцентричність підходу до перекладу зумовила застосування методу моделювання перекладацької діяльності, у центрі якої перебуває мовна особистість перекладача. Саме через мовну особистість тлумача як провідної ланки інтеракційної моделі перекладу пролягає місток між інтенцією автора вихідного тексту (ВТ) та кінцевим інтерпретатором тексту перекладу (ПТ), з’єднуючи різномовні комунікативні «береги» потоку текстової реальності. Із такого погляду, перекладну версію читач бачить як модель світу автора першоджерела. Якість і вірність цієї моделі залежить від ступеня «видимості» перекладача у ПТ. Тому логічно, що Т. Андрієнко послуговується венутівською парою: «очуження» й «одомашнення» (Venuti, 1995). У цьому сенсі перекладач – цілковито проактивна сторона процесу перекладу, або «перемовин», за термінами У. Еко (2004), що мають за мету порозуміння між учасниками проекту. Відтак, здобуття перекладачем агентивного статусу спонукає науковців аналізувати його продукт в аспекті самостійності, що означає результат певної стратегії породження «тексту для когось» (Тороп, 2015:169). Праця робить важливий унесок до чіткішого розуміння перекладацької стратегії, адже термін «стратегія» сьогодні доволі вільно тлумачать не лише лінгвісти, а й перекладознавці, як-от: процедура, техніка, прийом, метод, підхід тощо. Попри те, що ці синонімічні одиниці мають зони спільності значення, навряд чи по-науковому вдало звучать, наприклад, комбінації «локальна процедура» чи «глобальна техніка». Тому локальними чи глобальними можуть бути стратегії, що й доводить автор у своїй монографії, здійснивши спробу об’єднати їхнє когнітивне (Lörscher, 1991) та текстуальне розуміння (Chesterman, 1997). Такий синтез водночас сприяє кращому усвідомленню усталених опозицій «послівний» (word-for-word) та «смисловий» (sense-to-sense) переклад; «орієнтований на джерело» та «орієнтований на рецептора» (source- vs. target-oriented) переклад; «формальна й динамічна еквівалентність» (formal vs. dynamic equivalence) (Nida, 1964); «семантичний і комунікативний» переклад (semantic vs. communicative translation) (Newmark, 1988) і, нарешті, «очуження й одомашнення» (foreignization vs. domestication) (Venuti, 1995). Це – базові речі, без «стратегічного» опрацювання яких у книзі було б дуже непросто опанувати перекладацькі підходи, пояснити цілі й прагматичні ефекти перекладу. Заслуговує на увагу чітке структурування й змістове наповнення авторкою п’яти розділів, логічність викладу інформації. Упадає в око багатий арсенал методів аналізу художнього тексту. Одним із найпомітніших інструментів обчислення смислової інформації на основі семіотичного розуміння багатозначності смислів, що їх інферують читачі (Лотман, 2004), застосовано метод визначення міри інформаційної ентропії тексту оригіналу в зіставленні з даними тексту перекладу. Відтак, дослідниця послуговується в монографії терміном «перекладна ентропія», визначаючи її як суму ентропії ВТ та ентропії мови перекладу. Перша з цих складових реалізується на етапі інтерпретації ВТ, друга – на етапі синтезу – кодування смислу ПТ. Саме з різним рівнем інформаційної невизначеності текстів різних функціональних стилів дослідниця пов’язує можливість стандартизації перекладів конкретних типів текстів (див. Додатки Б, В), а також межі й кількість інтерпретацій і множинності перекладів (с. 111). Авторка монографії органічно інтегрує до власного дослідження ще одну важливу сторону перекладацької діяльності, – аналіз стратегій відтворення реалій, тропів, власних назв. Цікавим видається підхід до алюзій як когнітивних реалій, відтворення яких в іншій культурі еквівалентне відтворенню інтертекстуальних зв’язків у перекладі. Така позиція суголосна ідеї семіотика Тартуської школи П. Торопа стосовно того, що алюзію слід визначати як засіб активізації одночасно двох текстів (Тороп, 2015:169). Підкреслю, що Т. Андрієнко слушно акцентує ті питання, що часто залишалися поза увагою науковців. І позитивом є те, що з набиранням обертів дескриптивного напряму перекладознавство поступово зміщує фокус від сприйняття перекладу як функції до його бачення як перекладацької дії. Авторка своєю монографією доводить, що перекладацька особистість, її когніція, дискурсивний і психолінгвальний статус повинні бути центральною темою наукових дискусій. Хоч і невидимий, перекладач сьогодні таки «говорить», про що свідчить і рецензована праця, і непомітні, на перший погляд, події на загальному науковому тлі. Ось, наприклад, конференція “The Translator Speaks: Literature, Language and the Art of Translation,” що відбулася в м. Вільямстаун, штат Массачусетс (США). Її назва говорить, що перекладачеві потрібно більше приділяти уваги, почути його, шанувати його професію, адже переклади не беруться нізвідки. Вони є результатом напруженої роботи мозку перекладача, наслідком лінгвосеміотичної реалізації його когнітивних планів, балансуванням між домінуванням авторської інтенції та задоволенням читача, між імпліцитними та експліцитними смислами, перекладацьких відкриттів і рутинних рішень, успіхів і невдач. Суголосно цим ідеям, в інтеракційній моделі перекладу перекладач визначається як центральний антропокомпонент комунікативної взаємодії в перекладі, організатор віртуального комунікативного акту «автор – читач», а його комунікативний статус вважається вищим за статуси автора й читача. Отже, монографію Тетяни Андрієнко «Стратегії і тактики перекладу: когнітивно-дискурсивний аспект (на матеріалі художнього перекладу з англійської мови на українську та російську)» вирізняє доступність думок й легкість стилю, чіткість і влучність відбиття наукових ідей. Переконаний, що ця праця стане в пригоді багатьом молодим і зрілим дослідникам у галузі перекладознавства та суміжних галузей науки. References Андрієнко Т. П. (2002). Мовленнєвий акт іронії в англійській мові (на матеріалі художньої літератури XVI - XX століть) : Дис... канд. філол. наук: 10.02.04. Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Andrienko, T. (2002). Speech Act of Irony in the English Language (On the Material of Belletristic Literature of the 16th and 20th Centuries). Ph.D. dissertation. Kharkiv: V. Karazin National University of Kharkiv. Baker, M. (1992). In Other Words. London and New York: Routledge. Chesterman, A. (1997). Memes of Translation: The Spread of Ideas in Translation Theory. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins. Eco, U. (2004). Mouse or Rat? Translation as Negotiation. L.: Phoenix. Lörscher, W. (1991). Translation Performance, Translation Process, and Translation Strategies: A Psycholinguistic Investigation. Tübingen: Narr. Лотман Ю. (2004). Семиосфера. СПб.: Искусство СПБ. Lotman, Yu. (2004). Semiosphere. S-Petersburg: Iskusstvo SPB. Newmark, P. (1988). Approaches to Translation. London & New York: Prentice Hall. Nida, E. A. (1964). Toward a Science of Translating. Leiden: Brill. Тороп, П. (2015). Тотальний переклад. Пер. з рос. О. А. Кальниченка, О. І. Оржицького. Вінниця: Нова книга. Torop, P. (2015). Total Translation. Translated by O. Kalnychenko. O. Orzhytskyi. Vinnytsia: Nova Knyha. Venuti, L. (1995). The Translator's Invisibility: A History of Translation. London & New York: Routledge.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Крижанівська, М. В. "Стратегії та тактики комунікативного лідера у дискурсі ток-шоу італійського телебачення." Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 24, ч. 2 (2008): 127–39.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Зайцева, М. О. "СТРАТАГЕМА АПЕЛЯЦІЇ ДО ЛОГІКИ ЯК ЗАСІБ ДИСКУРСИВНОГО ВПЛИВУ (ЗА ВИСТУПАМИ ПРОКУРОРІВ)." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 1 (September 17, 2021): 75–80. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-10.

Full text
Abstract:
Розглянуто стратагему апеляції до логіки в англійськомовному судовому дискурсі з погляду її впливу на реципієнтів. Це поняття безпосередньо пов’язане з поняттям стратегії. Однак, на відміну від неї, це поняття тільки починає займати свою нішу у працях учених. Актуальність статті зумовлена нестачею досліджень із цієї теми та глибокого аналізу цього явища в контексті постійного протистояння в сучасному інформаційному просторі. Дослідження проводиться на перетині кількох наукових і лінгвістичних парадигм: комунікативної, когнітивної, прагматичної і лінгвокультурологічної. Логіка розвитку цих напрямів сучасної лінгвістичної науки зумовила новизну цієї розвідки. Значну увагу приділено прикладному характеру дослідження. Основна мета цієї роботи – дослідити стратагему апеляції до логіки в англійськомовному судовому дискурсі з погляду її впливу на учасників судового процесу. Заявлено такі завдання: уточнити термінологічний апарат, задіяний у статті; з’ясувати типи переконливих аргументів, їхній вплив на учасників судового процесу; встановити мовні засоби, що виражають стратагему апеляції до логіки в дискурсі сторони звинувачення. У розвідці використано такі методи: лінгвістичне спостереження й аналіз, а також когнітивний метод, метод критичного аналізу дискурсу, метод прагматичного аналізу. Доведено, що зазначена стратагема виражена за допомогою аргументів глибинного та поверхневого рівнів. Глибинні аргументи виконують основну функцію логічного впливу – доведення правоти позивача. Такі докази обґрунтовують правдивість суджень, які, у свою чергу, переконують суд і присяжних. Лексичні засоби, які вербалізують аргументи глибинного рівня, об’єднані загальним смислом: «переконливість аргументів». Встановлено, що аргументи поверхневого рівня виконують другорядну функцію – функцію емоційного впливу для створення негативного іміджу відповідача та позитивного іміджу позивача: а) лексичні засоби з позитивною конотацією для створення образу позивача; б) лексичні засоби з негативною конотацією для створення образу відповідача. Разом вони утворюють ефективну тактику переконання, яка впливає на свідомість адресатів, приводить до зміни їхньої поведінки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Корнева, В. В., and Е. В. Долбилова. "Аргументативные маркеры в испанском политическом дискурсе." Вестник ВГУ. Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация, no. 4 (September 25, 2020): 87–97. http://dx.doi.org/10.17308/lic.2020.4/3083.

Full text
Abstract:
Статья посвящена изучению особенностей функционирования дискурсивных маркеров в испанском политическом дискурсе как эксплицитных средств актуализации аргументации в речи испанских политиков. Рассматриваются такие важные для целей исследования проблемы, как основные подходы к пониманию политического дискурса и к трактовке дискурсивных маркеров. Особое внимание уделяется классификации дискурсивных маркеров аргументации в зарубежной испанистике, описываются основные виды аргументативных маркеров и средства их репрезентации в испанском языке. В качестве материала исследования использовались выступления на заседаниях в Конгрессе депутатов Генеральных Кортесов Испании шести кандидатов на пост главы испанского правительства. Общий объем стенограмм публичных выступлений Леопольда Калво (1981), Фелипе Гонсалеса (1989), Марии Хосе Азнара (1996), Хосе Луиса Сапатеро (2004), Марьяно Рахоя (2016) и Педро Санчеса (2016) составляет 51 781 словоупотребление. Методом сплошной выборки в них было выделено 285 случаев употребления аргументативных маркеров. Для анализа языкового материала использовались метод наблюдения, сопоставительный метод, а также метод количественного анализа. В результате проведенного исследования были выявлены частотность и особенности функционирования разных видов аргументативных маркеров (экспликативов, консекутивов и контраргументативов) в испанском политическом дискурсе и в выступлениях отдельных политических деятелей. Были сделаны выводы о закономерностях использования языковых средств репрезентации отдельных аргументативных маркеров в публичных выступлениях политиков в одинаковых коммуникативно-дискурсивных условиях, о взаимосвязи использования разных аргументативных стратегий, приемов и тактик и языковой личности политика.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Лазебна, Н. В. "ЛІНГВОСЕМІОТИЧНИЙ БАЗИС АНГЛОМОВНОГО ДИГІТАЛЬНОГО ДИСКУРСУ ТА ТЕКСТОПРОСТОРУ." Nova fìlologìâ 1, no. 81 (June 23, 2021): 197–205. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-30.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються сучасні лінгвістичні погляди на співвідношення дискурсу до когнітивно-комунікативної діяльності. Здійснено аналіз зв’язку понятійних категорій, таких як дискурс, текст та англомовний дигітальний дискурс (АДД), який визначається як письмовий процес і результат взаємодії учасників комунікації, опосередкованої комп’ютерними технологіями, або тематично з ними співвіднесеними текстами на МП та їхнім лінгвосеміотичним базисом, режимами їх кодування – декодування у процесі комунікації «людина – людина», «людина – машина», «людина – машина – людина» та їхніх варіацій. Центральним поняттям дослідження є «англомовний дигітальний текстопростір» (АДТП), котрий визначається як письмовий результат взаємодії учасників АДД, відображений у текстах, які опосередковують комунікацію «людина – людина», «людина – машина», «людина – машина – людина» та їх варіацій. АДТП безпосередньо або опосередковано представлений лінгвосеміотичним базисом мов програмування (МП), англомовним базисом і прописаними режимами його кодування – декодування. Текст як похідна одиниця повідомлення передається під час мовленнєвого акту як самостійний об’єкт дослідження прагмалінгвістики. Тактики та стратегії подання інформації в АДД зосереджуються на увазі адресата до певної інформації та необхідним постає питання постановки чіткого завдання команд, їх детального прописування й ідентифікації алгоритмів для машин, однак мовне повідомлення людини має також вдосконалюватися лінгвальними засобами англійської мови. АДТП визначається взаємодією людини та машини. Отже, поняття «текст» виступає мовним відображенням наукової абстракції, типових властивостей різних комунікативних ситуацій, репрезентованих у межах АДД. АДТП є більш вдалим лінгвосеміотичним варіантом, утворюючи спеціальний «машинний код». Чіткий англомовний виклад інструкцій для користувачів МП, опис певних кодів об’єктно-орієнтованими МП та їх вербалізація засобами англійської мови свідчить про розширення меж такого інформаційного та технократичного простору.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Теплицький, Ілля Олександрович, and Сергій Олексійович Семеріков. "Психологічні умови ефективності творчої діяльності з комп’ютерного моделювання." New computer technology 5 (November 10, 2013): 85–86. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.93.

Full text
Abstract:
Продовжуючи проблематику [4], автори пропонують технологічний аспект вирішення розглянутої проблеми. У роботах, присвячених питанням розвитку творчих здібностей школярів [1], [2] В.О. Моляко виокремлює п’ять основних форм – стратегій – творчої інтелектуальної діяльності: 1) пошук аналогів (стратегія аналогізування); 2) комбінаторні дії (стратегія комбінування); 3) реконструктивні дії (стратегія реконструювання); 4) універсальна стратегія; 5) стратегія випадкових підстановок.Реалізується стратегія за допомогою конкретних дій, поєднання яких утворює певну мислительну тактику. Зокрема, серед найбільш уживаних мислительних тактик, що характеризують творчу діяльність, пов’язану з технічним конструюванням, В.О. Моляко виділяє п’ятнадцять різновидів [2, 59]. Для творчої діяльності, пов’язаної з комп’ютерним моделюванням, ми обмежилися вісьмома специфічними:1. Тактика інтерполяції, що передбачає включення до вже існуючої моделі деякого нового модуля, який відповідатиме «вакантній» функції. При цьому передбачається, що новий елемент, який належав деякій відомій моделі, підставляється в “тіло” нової моделі. Такими, зокрема, можуть бути деякі рівняння, записані у формі скінчених різниць.2. Відповідно тактика екстраполяції пов’язана із зовнішнім приєднанням того чи іншого елемента (модуля) до вже існуючої моделі. Наприклад, включення окремого модуля для візуалізації динаміки процесу. Ця тактика не виключає екстраполяцію у її традиційному розумінні – бажанні «зазирнути» за межі обумовлених у моделі меж для значень деяких її параметрів.Наступні пари тактик також заснована на протилежних діях.3. Тактика редукції спрямована на зменшення значень параметрів моделі.4. Тактика гіперболізації, навпаки, спрямована на збільшення цих значень. Так, при обчислювальному експерименті (за умови збереження стійкості моделі) інколи буває доцільним помітне збільшення або зменшення кроку приросту деякого параметра5. Тактика дублювання пов’язана з точним за призначенням використанням у новій моделі якогось модуля з раніше відомої моделі. Наприклад, у алгоритмі розв’язання задачі на моделювання руху зарядженої частинки в електростатичному полі можна використати фрагмент для побудови траєкторії із уже розв’язаної раніше задачі механіки, оскільки другий закон Ньютона справджується для сил будь-якої природи.6. Тактика модернізації спрямована на пристосування моделі до нових умов. Найчастіше така потреба виникає при вдосконаленні моделі шляхом уведення нових суттєвих факторів (чинників). Ця тактика повністю реалізується у нашій методичній системі, де для кожної задачі розглядаються кілька версій – від найпростішої до все більш складних, проте й більш адекватних.7. Тактика інтеграції відповідає побудові нової складної моделі з кількох уже відомих (або раніше створених). Найчастіше це має місце при створенні імітаційних моделей, де головний модуль забезпечує обмін інформацією між рештою модулів – елементів системи.8. Тактика диференціації спрямована на навмисне розчленування структур і функцій у модулях. Наприклад, якщо деякий модуль одночасно виконує декілька функцій, то його буває доцільно розділити на самостійні модулі, кожен із яких буде виконувати лише одну функцію. Найчастіше це підвищує «прозорість» загального алгоритму і сприяє запобіганню можливих помилок.Встановлено, що у школярів та студентів переважає стратегія пошуку аналогів, тоді як у професіональних дослідників – універсальні стратегії та стратегії комбінаторних дій. Переважно у школярів і у меншій мірі у студентів багато рішень приймаються без формування стратегії, точніше, вони демонструють стратегію випадкових підстановок. Професіонали при розв’язуванні нових задач, формуючи стратегію розв’язування, використовують багато тактик мислительних дій, найчастіше це використання має комбінаторний характер. Школярі ж і студенти реалізують значно вужчий діапазон тактик, особливо школярі, котрі в основному користуються тактикою дублювання [2, 62–63].
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Gupalo, Yu M., O. Ye Shved, O. M. Lazarenko, A. V. Shamray-Sas, O. I. Nabolotny, and S. Ye Bondar. "Тромбоз глибоких вен. Тактика та стратегія." EMERGENCY MEDICINE, no. 2.49 (August 1, 2013): 127–28. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.2.49.2013.90477.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

НАБОК, Маріка. "ВІД ПОЕТИКИ ТА РИТОРИКИ ДО ПОСТСТРУКТУРАЛІСТСЬКОЇ НАРАТОЛОГІЇ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ НАУКИ ЯК ОБ’ЄКТА ЛІНГВІСТИЧНИХ СТУДІЙ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 47 (January 27, 2022): 144–50. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.19.

Full text
Abstract:
У статті подано місткий теоретичний опис етапів розвитку наратології як науки від античної поетики до постструктуралістських (постмодерних) різновидів і напрямів, що вивчають наративи загалом і художній дискурс зокрема. Проблемно-хронологічним методом вивчено історичну послідовність зародження, формування та розвитку наратології. Історико-описовий і порівняльний методи допомогли проаналізувати ідеї вітчизняних і зарубіжних науковців і виокремити два основні визначення наукового терміна «наратологія»: у традиційному, вузькому, розумінні наратологія є наукою про сюжетно-оповідні твори; у більш широкому розумінні наратологія постає вченням про розповідь як один із базових способів оформлення, збереження й передачі людського досвіду. Наратологія вивчає наратив як особливий тип дискурсу, процес оповіді/розповіді, у ході якого оповідач розкриває слухачеві певну історію; у широкому витлумаченні наратологія – це не лише частина теорії епічного тексту, а й учення про манеру ведення оповіді як один із базових способів оформлення, збереження та передачі людського досвіду. Становлення науки охоплює три періоди формування: античність, класичний період і посткласичний, або некласичний. Останній характеризує наявність багатьох варіантів вужчих напрямів (лінгвонаратологія, когнітивна наратологія, теорія можливих світів, тематична наратологія, філософські наративні теорії, трансжанрові теорії). Окреслено міждисциплінарний статус науки наратології у філософському, літературознавчому та лінгвістичному ракурсі. Розкрито поняття наративної стратегії як особливого індивідуально-авторського комплексу тактик і прийомів, застосовуваних у художньому творі. Основні хронологічні етапи, характерні риси й представники кожного періоду систематизовані та представлені інфографічно.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Чуб, Алексей Сергеевич. "VERBAL AND NONVERBAL MEANS OF IMPLEMENTING THE STRATEGY OF DISTRUST IN THE COMMENTS OF YOUTUBE USERS (BY THE MATERIAL OF THE COMMENTS TO VIDEOS ABOUT THE “DIE CORONA-WARN-APP”)." Tomsk state pedagogical university bulletin, no. 4(216) (July 6, 2021): 67–74. http://dx.doi.org/10.23951/1609-624x-2021-4-67-74.

Full text
Abstract:
Введение. Для описания современных практик речевого общения, используемых в разных сферах личной и институциональной коммуникации, актуальным является анализ различных речевых стратегий, проводимый в рамках дискурсивных и прагмалингвистических исследований современного языкового материала. В связи с этим производится анализ комментариев немецкоязычных пользователей видеохостинга YouTube с целью определения вербальных и невербальных способов реализации стратегии недоверия в интернет-дискурсе. Цель – анализ вербальных и невербальных способов реализации стратегии недоверия в комментариях пользователей к немецкоязычным видеоматериалам на YouTube. Материал и методы. Материалом для исследования послужили 43 комментария на немецком языке к 14 видеороликам о разработке приложения-трекера Die Corona-Warn-App. Отбор комментариев осуществлялся в произвольном порядке, далее материал подвергался контекстуальному, семантическому и прагмалингвистическому анализу. Результаты и обсуждение. Комментарий рассматривался как жанр публичной дискуссии, отражающий определенное намерение автора, его отношение к обсуждаемому объекту действительности, реализуемый посредством различных вербальных и невербальных средств. Отбор данных средств позволяет автору комментария реализовать определенные речевые стратегии. Речевые стратегии, реализуемые в сетевых комментариях на платформе YouTube, могут быть классифицированы согласно критерию «сохранение коммуникативного равновесия». На основании данного критерия могут быть выделены две группы стратегий: кооперативные и некооперативные (стратегии кооперации и конфронтации). Стратегия недоверия рассматривается нами как ассертивная речевая стратегия, в основе которой лежит признак оценочности, позволяющий дифференцировать отношение говорящего к обсуждаемому объекту по шкале «хорошо/плохо». Данная стратегия направлена на выражение критики, скептицизма и сомнения по отношению к определенному событию или явлению. Иными словами, посредством стратегии недоверия данное событие или явление наделяется признаком «отклонения от нормы». Реализации данной стратегии способствует совокупность определенных тактик: гиперболизации, устрашения, аллюзий, насмешки, доведения до абсурда. В сетевых комментариях стратегия недоверия выражается при помощи различных вербальных и невербальных средств, которые могут быть использованы как изолированно друг от друга, так и в определенных комбинациях. Заключение. Анализ сетевых комментариев к видеороликам о разработке приложения-трекера Die Corona-Warn-App на немецком языке позволил выявить набор определенных вербальных и невербальных способов реализации стратегии недоверия в одном из актуальных и современных жанров интернет-коммуникации. Исследование может быть продолжено обращением к анализу языкового материала других жанров и других распространенных языков мира, тем самым внося вклад в изучение механизмов эффективной коммуникации. Introduction. In order to describe modern practices of verbal communication used in various spheres of personal and institutional communication, it is relevant to analyze communicative strategies and tactics carried out within the framework of discursive and pragmalinguistic studies of modern linguistic material. Internet communication provides a wide range of opportunities for the analysis of speech strategies within this type of discourse. The aim of the work is the analysis of verbal and nonverbal means of implementing the strategy of distrust in online comments on YouTube. Material and methods. The materials of the study are 43 comments to 14 videos about the German mobile application called “Die Corona-Warn-App”. The randomly selected comments were subjected to contextual, semantic and pragmalinguistic analysis. Results and discussion. We can define an online comment as a genre of public discussion, a multimedia phenomenon that functions as a sociocultural tool significantly contributing to shaping public opinion and as a means of linguistic construction of social reality. The speaker’s intention or attitude towards a certain object of reality is expressed with the help of various communication strategies and tactics. Taking into account the criterion “communication balance” we can distinguish two groups of communication strategies: cooperative and noncooperative (cooperation and confrontation strategies). Conclusion. Strategy of distrust is considered as an assertive communication strategy and is based on the evaluation criterion which differentiates the speaker’s attitude according to the “good-bad” scale. Thus, a speaker evaluates a certain event or an object on the basis of its relation to “normality”. By means of this strategy a speaker can express criticism and skepticism in relation to a particular event or phenomenon. This strategy includes a set of tactics: exaggeration, intimidation, allusions, ridicule etc. In online comments strategy of distrust is expressed by various verbal and nonverbal means which can be used both separately and in certain combinations. Examples of verbal means include allusions to negative historical and social phenomena, words with negative connotation, obscene language and various stylistic devices that emphasize the negative attitude of commenters towards the topic. Nonverbal means include capitalization, excessive use of exclamation marks and emojis.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Матюшенко, Олена, and Валентина Марченко. "МОВА ВОРОЖНЕЧІ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ТА ЛІНГВІСТИЧНИЙ ФЕНОМЕН." Молодий вчений, no. 10 (98) (October 31, 2021): 343–48. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-72.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються особливості функціонування мови ворожнечі як соціокультурного та лінгвістичного феномену. Проаналізовано існуючі дефініції терміну «hate speech» та «dangerous speech». Автори статті пропонують власне розуміння терміну «мови ворожнечі». Запропоновано власний підхід до диференціації цього явища. Проаналізовано приклади прояву мови ворожнечі у англійській лінгвокультурі, прокоментовано їх інтенсивність, а також їх реалізацію (комунікативні тактики, процедури та стратегії). Сформовано власне бачення вирішення проблеми мови ворожнечі у сучасній лінгвістиці, зокрема в дискурсі соціокультурного, лінгво прагматичного, когнітивного аспекту та в рамках прикладної лінгвістики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Фуклєв, В. "Стратегія і тактика управління прибутковістю комерційного банку." Банківська справа, no. 4 (1998): 3–6.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography