Academic literature on the topic 'Стомлення'

Мета: визначити загальні та сучасні методи оцінки стомлення. Матеріал і методи: у вирішенні поставлених завдань використовувалися такі методи: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури за темою вивчення процесів стомлення; узагальнення досвіду практичної роботи тренерського контингенту, що працює з дітьми в групах спортивних танців; модифікованого методу клінічної антропометрії М.Я. Брейтмана; педагогічний експеримент, методи математичної статистики і математичного моделювання. Результати: проведено аналіз теорії стомлення з точки зору фізіології, а також з точки зору сучасних технологій. Виявлено, що на даному етапі розвитку сучасних технологій вивчення процесів стомлення, а також діагностика початку цього процесу можна проводити за допомогою математичного моделювання та теорії систем, що самоорганізовуються. Висновки: за результатами проведеного аналізу літератури визначено які існують теорії стомлення з точки зору фізіології. Також встановлено, що на даному етапі технічного прогресу є можливість вивчення процесу стомлення із застосуванням новітніх технологій та математичних методів моделювання. Вивчення теорій стомлення, що існують дає можливість розглянути різноманіття причин виникнення процесу стомлення в організмі людини з точки зору фізіології. Розуміння причин процесу стомлення дозволяє розробляти системи, здатні відновлювати організм людини, використовуючи можливість додаткового підживлення необхідними речовинами для діяльності або вводячи обмеження щодо інтенсивності і часу проведення дій. Для більш ефективної діагностики ступеня процесу стомлюваності можливе застосування методів математичного моделювання і прогнозування, а також розгляд процесу стомлення з точки зору стійкості систем, що самоорганізуються (зокрема застосування рівнянь Вольтерра, проточного культиватора). Сучасні методи дослідження з використанням математичного апарату та інформаційних засобів дають можливість більш якісної і швидкої обробки та аналізу великих масивів даних. Ключові слова стомлення, теорії стомлення, математична модель, метод М.Я. Брейтмана, спортивні танці.

Мета. Показати можливості вдосконалення системи відновлення і стимуляції працездатності у футболі на основі вивчення й аналізу сучасної літератури. Методи. Аналіз спеціальної наукової літератури, інформації мережі Інтернет. Висновки. Наведено найефективніші засоби корекції функціонального стану кваліфікованих футболістів у різних періодах підготовки, включаючи передігрову розминку в змагальному періоді. Результати. Визначено дозволені сучасні відновні і стимулюючі засоби, їх роль у реалізації потенціалу працездатності футболістів в умовах наростаючого стомлення для тренувальної і змагальної діяльності. Показано, що представлені впливи, у тому числі в розминці, сприяють зростанню її ефективності й економічності, мобілізація регуляторних функцій обумовлює підвищення спеціальної працездатності футболістів у змагальному періоді підготовки

Мета: порівняльна оцінка зміни психофізіологічних показників спортсменів різної статі та рівня тренованості під впливом тестового тренувального навантаження. Матеріал і методи: у дослідженні взяли участь 66 спортсменів, з яких 42 – чоловічої статі та 24 – жіночої, різного рівня тренованості, які спеціалізуються у рукопашному бої з легким контактом. У всіх спортсменів до та після тренувального навантаження за стандартними методиками визначалися психофізіологічні показники. Результати: визначено динаміку психофізіологічних показників у спортсменів внаслідок тренувального навантаження. Показано, що у тренованих спортсменів виник стан мобілізації, про що свідчить достовірне зменшення показників сили та рухливості нервових процесів. У спортсменів-початківців достовірних змін показників не виявлено. У тренованих спортсменок достовірних змін у психофізіологічних показниках не відбулося, а у спортсменок, які почали займатися рукопашним боєм достовірно зменшилися усі психодинамічні показники. Висновки: виявлено гендерні відмінності у реакції на тренувальне навантаження у спортсменів, які спеціалізуються у рукопашному бої з легким контактом. У тренованих спортсменів тренувальне навантаження призвело до розвитку стану мобілізації, а у початківців обох статей - стомлення. У тренованих спортсменок достовірних змін показників не відбулося.

Анотація. У статті розглянуто питання структури функціонального забезпечення спеціальної роботоздатності спортсменів, які спеціалізуються на дистанції 1000 м у веслуванні на байдарках. Мета. Визначити відмінності та обґрунтувати типологічні особливості функціонального забезпечення спеціальної роботоздатності спортсменів, які спеціалізуються на дистанції 1000 м у веслуванні на байдарках. Методи. Аналіз, систематизація та узагальнення даних літературних джерел, інструментальні методи досліджень з використанням ергометрії, газоаналізу, пульсометрії, біохімічні методи, аналіз і порівняння, методи математичної статистики. Результати. Обґрунтовано відмінності та типологічні особливості функціонального забезпечення спеціальної роботоздатності спортсменів, які спеціалізуються дистанції 1000 м у веслуванні на байдарках; сформовано елементи системи оцінювання й інтерпретації показників функціонального забезпечення спеціальної роботоздатності веслувальників, які спеціалізуються на дистанції 1000 м у веслуванні на байдарках і каное. За результатами проведеного аналізу виділено типологічні групи веслувальників на байдарках, які спеціалізуються на дистанції 1000 м. Перша група, характеризується достовірно більш високими показниками ергометричної потужності роботи в умовах наростаючого стомлення – 289,00 ± 41,01 Вт (W90с, Вт), в умовах моделювання стартового розгону – 480,5 ± 57,28 Вт (W10с, Вт), досягнення рівня максимального споживання кисню в умовах східчасто-зростаючого навантаження – 218,5 ± 20,51 Вт (W VO2 max, Вт), що перебували в межах модельного діапазону спортсменів високого класу (р < 0,05). Показники потужності та ємності анаеробного енергозабезпечення були найнижчими серед інших груп спортсменів. Розходження показників достовірні при р < 0,05. Показники потужності аеробного енергозабезпечення достовірно не відрізнялися від показників спортсменів інших типологічних груп (р > 0,05). Друга типологічна група спортсменів характеризується зниженими показниками аеробного енергозабезпечення в умовах наростаючого стомлення та відмінностями показників компенсації втоми під час виконання навантаження критичної потужності. У окремих спортсменів VE ∙ СО2 –1 с.с. ум. од. перевищував VE ∙ СО2 –1 90 с, ум. од., тому у даної типологічної групи відмічено достовірно більш низький рівень – 5,1 ± 7,52 % (р < 0,05) порівняно з іншими спортсменами. Третя типологічна група спортсменів характеризується достовірно більш високими показниками потужності та ємності анаеробного енергозабезпечення – 11,12 ± 1,79 ммоль ∙ л–1 (La max 30 c) та 17,33 ± 1,13 ммоль ∙ л–1 (La max 90 c), що перебували в межах модельного діапазону спортсменів високого класу (р < 0,05). Показники кінетики лактату у цієї групи спортсменів мали індивідуальні відмінності, у окремих осіб La max був зареєстрований на 3-й хв відновного періоду і до 7-ї хв знизився на 0,37 ммоль ∙ л–1. Показники потужності аеробного енергозабезпечення достовірно не відрізнялися від показників спортсменів інших типологічних груп (р > 0,05). Ключові слова: веслування на байдарках, функціональне забезпечення, спеціальна роботоздатність.

Мета: розробити метод індивідуальної оцінки поточного функціонального стану в організації тренувального процесу. Матеріал і методи: використовувалися такі методи: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; узагальнення досвіду практичної роботи тренерського контингенту, що працює з контингентом груп спортивного вдосконалення в баскетболі; методи математичного моделювання і обробки відеоматеріалів спортивних змагань різного рівня з баскетболу; модернізована методика ортостатичної проби Н. Тесленко - проба «сидячи-стоячи». Результати: індивідуальний метод оцінки функціонального стану в процесі проведення тренувального заняття дозволяє визначити міру його працездатності і готовності спортсмена до навантажень, що йому пред'являються. Практично розроблений метод дає можливість в реальному масштабі часу вести контроль за станом розвитку стомлення, оцінюючи тим самим рівень працездатності і давати об'єктивні оцінки індивідуальної витривалості. Слід зазначити, що модифікований метод ортостатичної проби Н. Тесленко при використанні сучасної комп'ютерної техніки дозволяє передавати на будь-якій відстані отриману інформацію і контролювати стан організму спортсмена, не обмежуючи його рухову діяльність. Висновки: розроблений метод модифікованої ортостатичної проби Н. Тесленко дозволяє здійснювати ранню діагностику розвитку втоми, що попереджає таке явище як перевтома. Ключові слова: втома, модифікована ортостатична проба Н. Тесленко, оцінка витривалості, оптимізація фізичного навантаження.

В переліку оснащення постійного спеціального приміщення для проведення щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв транспортних засобів, передбаченому положенням про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, є засоби зв'язку та автоматизоване робоче місце, що забезпечує доступ до мережі Інтернет. Таким чином, додавши до персонального комп’ютера (або планшету чи ноутбуку) спеціальне програмне забезпечення та набір електродів для електроміографичного дослідження, можна об’єктивізувати оцінку стану водія на предмет фізичного стомлення, що може зменшити ризик виникнення ДТП.

Чанкселян М. В. Побудова тренувального процесу бодібілдерів груп початкової підготовки : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 017 "Фізична культура і спорт" / наук. керівник А. В. Симонік. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 55 с.
UA : Кваліфікаційна робота – 55 сторінок, 6 таблиць, 2 рисунка, 49 літературних джерел. Мета – удосконалення тренувального процесу бодібілдерів-початківців на основі раціонального поєднання базових і формуючих вправ. Об’єкт дослідження – навчально-тренувальний процес бодібілдерів-початківців. Методи дослідження – аналіз науково-методичної літератури, анкетування та опитування тренерів і спортсменів, педагогічні спостереження та експерименти, контрольне тестування силових показників, кількісна оцінка виконаного тренувального навантаження, методи математичної статистики. Три групи спортсменів 18-19 років виконували різні програми тренувальних впливів на м'язову систему з різним поєднанням вправ базового та формуючого характерів. Перша група (контрольна) протягом чотирьох мезоциклів базової підготовки виконувала загальноприйняту програму тренувальних занять; друга група (експериментальна) застосовувала «комбіновану» програму занять (у перших двох мікроциклах – загальноприйнята програма занять, а в наступних двох мікроциклах – застосування методичного прийому «попереднє стомлення»); третя група (експериментальна) використовувала нестандартну програму тренувальних впливів на м'язову систему спортсменів з використанням методичного прийому «попереднє стомлення», тобто кожна м'язова група навантажувалася спочатку формуючою вправою, а потім вправою базового характеру. Ефективність кожної програми оцінювалася за тестовими вправами в прирості сили і м'язової маси спортсменів. В результаті дослідження встановлено, що використання в мезоциклах базової підготовки бодібілдерами експериментальної програми тренувальних занять, в основі якої застосовувався методичний прийом «попереднє стомлення», дозволило суттєво (на 13,0 %, р<0,05) зменшити величину обтяження силових вправ базового характеру із збереженням високої інтенсивності занять, яка сприяла збільшенню обхватних розмірів тіла спортсменів і зниження рівня травматизму. Експериментальна програма тренувальних занять при певному поєднанні вправ базової та формуючого характеру протягом чотирьох мезоциклів базової підготовки сприяла позитивному приросту максимальної сили (на 24,5%, р<0,05) і збільшення обхватних розмірів основних груп м'язів спортсменів (на 5,5 %, р<0,05).
EN : Qualification work – 55 pages, 6 tables, 2 figures, 49 literature. The goal is to improve the training process of novice bodybuilders on the basis of a rational combination of basic and formative exercises. The object of the study is the training process of novice bodybuilders. Research methods-analysis of scientific and methodological literature, questioning and questioning of coaches and athletes, pedagogical observations and experiments, control testing of strength indicators, quantitative assessment of the training load, methods of mathematical statistics. Three groups of athletes aged 18-19 years performed different programs of training effects on the muscular system with a different combination of exercises of basic and formative characters. The first group (control) during four mesocycles of basic training performed the conventional program of training sessions; the second group (experimental) used a "hybrid" program of classes (in the first two microcycles-the conventional program of classes, and in the next two microcycles - the use of the methodical method " preliminary fatigue»); the third group (experimental) used a non-standard program of training effects on the muscular system of athletes using the methodical technique "preliminary fatigue", that is, each muscle group was loaded first with a formative exercise, and then with an exercise of a basic nature. The effectiveness of each program was evaluated by test exercises in the growth of strength and muscle mass of athletes. As a result of research it is established that use in mesocycles of basic preparation by bodybuilders of the experimental program of training occupations in which basis the methodical reception "preliminary fatigue" was applied, allowed to reduce essentially (for 13,0 %, p<0,05) the size of burdening of power exercises of basic character with preservation of high intensity of occupations which promoted increase in the girth sizes of a body of athletes and decrease in level of traumatism. The experimental program of training sessions with a certain combination of exercises of basic and formative nature during four mesocycles of basic training contributed to a positive increase in maximum strength (by 24.5%, p<0.05) and an increase in the girth size of the main muscle groups of athletes (by 5.5 %, p<0.05).

Балюра В. Ю. Зміни функціонального стану зорового аналізатора у дітей шкільного віку впродовж навчального року : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 091 «Біологія» / наук. керівник Є. Ю. Гороховський. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 63 с.
UA : Кваліфікаційна робота магістра викладена на 63 сторінках друкованого тексту, містить 3 рисунка, 1 таблицю. Перелік використаних літературних джерел містить 59 літературних джерел, з яких 11 − на іноземній мові. Напружений характер навчання та значниймобсяг навчального навантаження сприяє формуванню та закріпленню негативних зрушень у фізіологічних реакціях організму дитини, що призводить до порушень багатьох органів та систем. Значне навантаження під час навчання спрямовано на орган зору, особливо в зв'язку з оволодінням навичками читання і письма. У зв'язку з широким впровадженням у навчальний процес технічних засобів навчання навантаження на зоровий аналізатор дітей різко зростає. Відомо, що 43,7% учнів молодших класів та 21,8% дошкільнят мають порушення гостроти зору, а за період навчання в школі до моменту її закінчення частка осіб зі зниженим зором збільшується у 5 разів. Саме тому дослідження стану зорового аналізатору осіб шкільного віку впродовж навчального року є актуальною науково-практичною проблемою. Об'єкт дослідження: зоровий аналізатор дітей шкільного віку. Предмет дослідження: вплив навчального навантаження на функціональний стан зорового аналізатора осіб шкільного віку. Мета кваліфікаційної роботи полягає у дослідженні функціонального стану зорового аналізатора осіб шкільного віку впродовж навчального року. Новизна роботи полягає в тому, що вперше досліджено стан зорового аналізатора осіб шкільного віку, які є учнями середньої загальноосвітньої школи № 63 Дніпровської міської ради, на початку та наприкінці навчального року. При дослідженні функціонального стану зорового аналізатора було встановлено наявності ознак його стомлення наприкінці навчального року.
EN : The master's qualification work is set out on 63 pages of printed text, contains 3 figures, 1 table. The list of literary sources used contains 59 literary sources, of which 11 are in a foreign language. The intense nature of learning and a significant amount of learning load contributes to the formation and consolidation of negative changes in the physiological reactions of the child's body, which leads to violations of many organs and systems. Significant workload during training is directed at the organ of vision, especially in connection with the acquisition of reading and writing skills. Due to the widespread introduction of technical teaching aids in the educational process, the load on the children's visual analyzer is increasing sharply. It is known that 43.7% of primary school students and 21.8% of preschoolers have visual acuity impairment, and during the period of schooling until the end of it, the share of visually impaired people increases 5 times. That is why the study of the state of the visual analyzer of school-age people during the school year is an urgent scientific and practical problem.Object of study: visual analyzer of school-age children Subject of the study: the effect of educational load on the functional state of the visual analyzer of persons of school age. The purpose of qualification work is to study the functional state of the visual analyzer of persons of school age during the school year. The novelty of the work is that for the first time the state of the visual analyzer of school age persons who are students of the secondary school № 63 of the Dnieper city council was examined at the beginning and end of the school year. When examining the functional state of the visual analyzer, it was found that there were signs of its fatigue at the end of the school year.

Однією із суттєвих проблем вищої професійної школи є ефективна й результативна організація навчальної роботи студентів без зайвого їх перевантаження, що особливо гостро виокремилася в зв’язку з інтенсифікацією навчального процесу, запровадженням нової техніки й технологій, підвищенням питомої ваги самостійної роботи. Причинами некомфортного та, в ряді випадків, стресогенного стану студентів є несприятливі фактори оточуючого середовища, підвищення ритму життя, неадекватні вимоги до рівня навчальної діяльності, а також не досить гарний стан здоров’я студентства загалом. Викладач може корегувати лише окремі з цих факторів, насамперед ті, які пов’язані зі створенням комфортного освітнього середовища, що забезпечує стабільний визначений рівень працездатності студента протягом заданого часу, передбачає профілактику його стомлення й перевтоми, зберігає здоров’я й отже базується на положеннях сучасної ергономіки.