Relevant bibliographies by topics / Стилістині особливості

Academic literature on the topic 'Стилістині особливості'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Contents

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Стилістині особливості.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Стилістині особливості"

1

Волгіна, О. О. "ДИНАМІКА МЕНТАЛЬНОЇ СТИЛІСТИЧНОЇ МОДЕЛІ «LITTÉRAIRE» В СУЧАСНІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ." Nova fìlologìâ 1, no. 81 (June 22, 2021): 73–78. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-11.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено дослідженню динаміки стилістичного шару «littéraire» з позиції когнітивно-комунікативної парадигми. Визначено, що стилістичні значення слів, у тому числі художні, є засобами збереження й передачі знань. Виступаючи одиницями мовної картини світу, що мають оцінну сутність, стилістично марковані вербальні знаки втілюють унікальне бачення світу носіями мови. У світлі когнітивного підходу стилістика розглядає систему знаків з позиції їх зорієнтованості на породження стилістично маркованої інформації, а апарат когнітивної лінгвістики може бути використаний для осмислення й інтерпретації глибинних ментальних механізмів, що забезпечують продукування стилістично та культурно прецедентної інформації. Стилістичне значення мовного знаку в статті розуміється як експресивно- оцінний квант знання про концепт, що ґрунтується на асоціативно- образному сприйнятті оточуючої дійсності. Отже, стилістичне значення, що становить різноаспектну сукупність знань і зафіксоване в лексикографічних джерелах, допомагає розкрити особливості концептуалізації дійсності носіями мови. З позицій сучасних когнітивних досліджень лексико-стилістичні підсистеми мови можуть бути досліджені як ментальні моделі, що співвідносяться з певними наборами лексико-стилістичних маркованих одиниць. Ці ментальні моделі містять уявлення про використання мови залежно від ситуації спілкування й формуються на основі стилістичних шарів лексики. У ході дослідження встановлено, що лексико-стилістична система французької мови має ментальну організацію, може бути представленою у вигляді когнітивних структур. З’ясовано, що найбільш репрезентативними ментальними стилістичними моделями є «littéraire», «familier», «populaire», «vulgaire» і «argot». Вони втілюють інформацію щодо специфічного вживання відповідних лексичних одиниць у певних ситуаціях спілкування. Ментальна стилістична модель «littéraire» містить інформацію про поширений ужиток слова в художньому стилі мовлення з яскраво вираженою експресивно-оцінною конотацією. Розвиток ментальної стилістичної моделі «littéraire» відбувається шляхом концептуального переосмислення реалій навколишньої дійсності, що відображається на стані французької мови загалом.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Присташ, А. А. "СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ АРАБІЗМІВ У ТВОРЧОСТІ І. ФРАНКА (НА ПРИКЛАДІ ПЕРЕСПІВІВ АРАБСЬКИХ КАЗОК «КОВАЛЬ БАССІМ», «АБУ-КАСИМОВІ КАПЦІ»)." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 222–29. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-32.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано стилістичні особливості використання арабізмів у творчості Івана Франка на прикладі переспівів арабських казок «Абу-Касимові капці» та «Коваль Бассім». Предметом дослідження виступає стилістичний потенціал запозичених з арабської мови лексичних одиниць у поетичному доробку класика української літератури І. Франка. Об’єктом дослідження постають вибрані твори автора: переспіви арабських казок «Коваль Бассім» та «Абу-Касимові капці». Мета написання статті полягає у встановленні стилістичних особливостей використання арабізмів у вибраних творах Івана Франка. Основні завдання дослідження – визначити стилістичні особливості використання арабізмів в казках «Абу-Касимові капці» та «Коваль Бассім», встановити зв’язки між арабізмами та питомо українською лексикою у творах, окреслити, яким чином введення арабізмів до текстів казок впливає на їх сприйняття. У статті проаналізовано ідіостиль Івана Франка з огляду на використання арабізмів як домінантних лексичних одиниць художніх фігур казок. Особливу увагу приділено питанню стилістичного навантаження тропів, для створення яких використано арабізми, та формуванню унікальної орієнтальної стилістки казок Івана Франка. Визначено, що основними стилістичними фігурами у вибраних творах є риторичне запитання та риторичне звертання, рефрен, інверсія, антитеза, епітет, метафора, персоніфікація, гіпербола, градація, полісиндетон і ампліфікація. Лексичними засобами для реалізації цих тропів автор обрав арабізми, які таким чином формують східну стилістику казок Івана Франка. Крім цього, у дослідженні вивчено питання взаємопроникності культур сходу і заходу, на що перш за все вказує те, як арабізми, незважаючи на свою екзотичність, органічно поєднуються з питомо українською лексикою та діалектизмами. Встановлено, що саме завдяки використанню різноманітних пластів лексики Івану Франку вдалося розкрити художній задум казок «Абу-Касимові капці» та «Коваль Бассім» – занурити читача у таємничий світ Близького Сходу. Результати дослідження надалі можуть бути використанні для вивчення особливостей художнього використання у творах української літератури арабізмів як лексичних одиниць, що увійшли до складу української мови.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Boyko, V. M., and L. B. Davуdenko. "Функційно-стилістичний потенціал субстантивованих ад’єктивів в ідіолекті Євгена Гуцала." Literature and Culture of Polissya 98, no. 14f (May 18, 2020): 186–95. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2020-14f-98-186-195.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано субстантивацію прикметників як один із найпродуктивніших транспозиційних процесів у системі частин мови. На основі фактичного матеріалу, вилученого із прозових творів Євгена Гуцала, з’ясовано граматичні особливості транспонованих лексем, окреслено основні семантичні групи субстантивованих ад’єктивів, визначено їхнє стилістичне навантаження у контексті. Закцентовано увагу на субстантивованих прикметниках-антонімах, що слугують для створення контрасту й виявляють власні структурно-семантичні й стилістичні особливості. З’ясовано, що субстантивовані прикметники у творах Євгена Гуцала належать до потужних елементів системи виражально-зображальних засобів, які використовуються автором із певною стилістичною метою, акцентуютьувагу на зображуваному, моделюють внутрішні ознаки та стани людини, явища навколишньої дійсності за протиставлюваними опозиціями, а також демонструють специфіку індивідуально-авторського світобачення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Воротняк, Л. І. "СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ ГЕНДЕРНОЇ СПЕЦИФІКИ АНГЛОМОВНОГО МЕРЕЖЕВОГО СПІЛКУВАННЯ." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 10, 2021): 26–30. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-4.

Full text
Abstract:
У статті виявлено та проаналізовано гендерні особливості англомовної Інтернет-комунікації, стилістичні засоби реалізації гендерної специфіки англомовного спілкуванні у віртуальному просторі. Встановлено, що комунікація у віртуальному просторі має гендерну маркованість, яка виражається в приналежності до категорій фемінності та маскулінності. Особливі риси чоловічої та жіночої Інтернет-комунікації проявляються на лексичному, фонетичному, стилістичному та синтаксичному рівнях. З’ясовано, що в сучасному мовознавстві існують різні підходи до проблеми гендера: підхід домінування, підхід культурних розбіжностей, підхід дефіциту, а також динамічний підхід. Проаналізовано два основні поняття – стать (sex) і гендер (gender), що функціонують у рамках гендерних лінгвістичних досліджень. Встановлено, що у лінгвістиці гендер розглядається як когнітивний феномен, що проявляється як у кліше, так і в особливостях мовленнєвої поведінки комунікантів. Визначено, що користувачі різної статі вибирають різноманітні вербальні та невербальні комунікативні стратегії у своїй комунікативній поведінці. Схарактеризовано популярні жіночі та чоловічі способи увиразнення висловлювання. За результатами дослідження виявлено, що до більш жіночих стилістичних засобів належить гіпербола, експресивно-оцінні слова, евфемізми, ономатопея, еліптичні конструкції, ідіоми. Характерними стилістичними засобами чоловічої вербальної поведінки є прикметники найвищого ступеня порівняння, ідіоми, ненормативна лексика. З’ясовано, що гендерні особливості використання стилістично забарвленої лексики в мережевому спілкуванні відображають більшу чутливість жінок, порівняно з чоловіками, до комунікативних норм суспільства, прагнення жінок створити дружню атмосферу спілкування й бажання чоловіків справити враження на співрозмовника своєю ерудицією.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Морозова, О. "Жанрово-стилістичні особливості авторської колонки." Стиль і текст, Вип. 10 (2009): 186–93.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Морозова, О. "Жанрово-стилістичні особливості авторської колонки." Стиль і текст, Вип. 10 (2009): 186–93.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Романишин, Наталія, and Артем Гузан. "МОВНОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИСКУРСУ У СФЕРІ ДИПЛОМАТІЇ (НА МАТЕРІАЛІ ПРОМОВ ПОЛІТИКА ПЕТРА ПОРОШЕНКА ТА ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ВОЛОДИМИРА ЗЕЛЕНСЬКОГО)." Молодий вчений, no. 11 (99) (November 30, 2021): 232–34. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-52.

Full text
Abstract:
Роботу «Мовностилістичні особливості дискурсу у сфері дипломатії (на матеріалі промов політика Петра Порошен-ка та Президента України Володимира Зеленського)» присвячено дослідженню мовностилістичних особливостей промов політиків. Політика, дипломатія та міжнародні ві-дносини стали невід’ємною частиною нашого життя і впливають на перебіг подій у різних точках планети. Пот-рібно розуміти, що правильне розуміння та коректне трак-тування тих чи інших політичних висловлювань напряму впливають на результат взаємодії держав між собою, а от-же не можуть залишитись без уваги дослідників. Аналіз політичного дискурсу дозволяє визначити основні мовно-стилістичні прийоми політиків такі як: маніпуляції, гіпер-болізації, негативно забарвлені епітети, фразеологізми, а також риторичні запитання. Визначивши і проаналізував-ши ці прийоми ми зможемо дійти до розуміння мети їхньо-го використання, нівелювати вплив та зробити правильні висновки. Дане дослідження було б неможливим без про-відних праць О.Й. Шейгал, Н.В. Шевчука, Н.В. Кондрате-нка, О.К. Ковальової, Г.Я. Солганіка, Л.І. Мацько та ін. у сфері політичного дискурсу. Значення роботи відобража-ється у виявленні та аналізі мовностилістичних особливос-тей, а саме метафор, негативно забарвлених, гіперболізо-ваних епітетів, метонімії, маніпуляцій у промовах та лис-тах політиків, на політичній арені ООН.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Sniehirova, Liudmyla Oleksandrivna. "СТИЛІСТИКА КАМЕРНО-ВОКАЛЬНИХ ТВОРІВ В. КОСЕНКА: ДО ПИТАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНО- КОМПОЗИТОРСЬКОЇ ТРАКТОВКИ ЖАНРОВОЇ ТРАДИЦІЇ." Музичне мистецтво і культура 2, no. 31 (May 20, 2021): 61–70. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2020-31-2-5.

Full text
Abstract:
Мета статті полягає у визначенні особливостей стилістики ка- мерно-вокальних творів В. Косенка, які комплексно утворюють спе- цифіку індивідуально-авторського трактування цієї жанрової тради- ції. Методологія дослідження. Методологічною основою дослідження є системний метод, що дає змогу розглядати окремі елементи стиліс- тики романсів українського композитора як складники цілісного явища індивідуального композиторського стилю і його прояву в інтерпретації жанрової традиції, а також музикознавчий метод жанрово-стильо- вого аналізу, який спрямований на виявлення стилістичного комплек- су творів В. Косенка. Також використовується біографічний метод, який дає змогу співвідносити особливості творчої біографії компози- тора з індивідуальним стильовим виглядом його камерно-вокальної лі- рики. Наукова новизна статті визначається теоретичною розробкою камерно-вокальної спадщини В. Косенка в аспекті специфіки індивіду- ально-композиторського стилю, який утворює ключову рушійну силу в історичній динаміці жанрової традиції. Зазначений аспект знач- ною мірою заповнює «загальний» погляд на вокальну лірику видатного українського Майстра малих форм, що переважає в вітчизняних му- зикознавчих дослідженнях. Висновки. Стилістика романсів В. Косен- ка вибудовується за принципом успадкування і творчої інтерпретації класичних жанрових канонів європейської камерно-вокальної лірики. Індивідуально-композиторське трактування жанрової традиції пов’я- зане переважно з ідеєю збагачення «романтичного духу» малої вокальної форми мелодійною виразністю, властивою українському солоспіву. Та- кож суттєвою для В. Косенка виявляється спадкоємність від традицій російської камерно-вокальної лірики, зокрема від стилістики романсів С. Рахманінова, яка надає творам українського композитора традиці- оналистські стильові характеристики. Це дає змогу розглядати камер- но-вокальну спадщину В. Косенка та індивідуально-стильові орієнтири українського композитора як їхню «охоронну» функцію, що спрямована на збереження і зміцнення базових жанрових принципів і жанрового стилю камерно-вокальної лірики в умовах активного поновлення музич- но-естетичних канонів на межі ХІХ–ХХ ст.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

ГАБІДУЛЛІНА, Алла Рашатівна, and Марина Володимиріна ЖАРИКОВА. "ОКСЮМОРОН ЯК ЗАСІБ СТВОРЕННЯ ІРОНІЇ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНІВ І. ІЛЬФА ТА Є. ПЕТРОВА «ДВАНАДЦЯТЬ СТІЛЬЦІВ» І «ЗОЛОТЕ ТЕЛЯ»)." Мова, no. 35 (July 29, 2021): 141–46. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237834.

Full text
Abstract:
Мета статті — вивчити дискурсивні особливості оксюморона в романах І. Ільфа та Є. Петрова «Дванадцять стільців» і «Золоте теля». Об’єкт аналізу — оксюморон як риторичний прийом. Предмет дослідження — оксюморон як ефективний засіб реалізації іронічної модальності у творах письменників, як засіб негативної оцінки персонажів. У роботі використано такі методи: дискурс-аналіз, компонентний аналіз, контекстуальний аналіз. Результат дослідження — проаналізовано структурно-семантичні особливості оксюморонів у романах І. Ільфа та Є. Петрова, показано їхні дискурсивні особливості. Висновки. У романах І. Ільфа та Є. Петрова простежуються всі типи оксюморона. В аспекті мови та мовлення переважають оказіональні (мовленнєві) оксюморони. Стосовно походження вони «живі», образні. Якщо трапляються стерті кліше-канцеляризми, то вони мають іронічну конотацію. За приналежністю до певного рівня мовної системи це оксюморони-слова, оксюморони-словосполучення, оксюморони-напівпредикативні конструкції, оксюморони-речення. Здебільшого у творах І. Ільфа та Є. Петрова представлені оксюморони-словосполучення. З урахуванням способів морфологічного вираження компонентів опис оксюморонів-словосполучень здійснено за п’ятьома моделями: а) координативна «ім.+ім.», б) ад’єктивно-субстантивна, в) підрядна субстантивно-субстантивна, г) дієслівно-адвербіальна, д) кількісно-іменна. Основна стилістична функція — засіб іронічної характеристики персонажів. Практичне застосування результатів дослідження можливе у розв’язанні питання оптимізації процесів навчання стилістики російської мови та лінгвістичному аналізі художнього тексту, а також у фундаментальних дослідженнях у галузі лінгвопоетики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

ШКІЛЬ, Катерина. "ГІПЕРБОЛА ЯК ЗАСІБ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКОГО СТИЛЮ (НА МАТЕРІАЛІ ПОЕЗІЇ А. ФЕТА)." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 48 (March 11, 2022): 190–206. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.25.

Full text
Abstract:
Мета статті – виявити та осмислити особливості специфічної сутності гіперболи, а також її стилістичну роль стосовно художньо-виражальної функції. Актуальність статті зумовлена тим, що саме гіперболічні конструкції, які домінують у поетичних текстах А. Фета, є багатою джерельною базою, мовна природа якої потребує докладного вивчення. Завдання статті – розглянути гіперболу як засіб відображення індивідуально-авторського стилю А. Фета; визначити основні детермінанти гіперболи; виявити особливості вживання гіперболи як специфічного засобу поетичної мови; описати функції гіперболи як моделі відображення індивідуально-авторського стилю; проаналізувати та типологізувати гіперболічні конструкції, що формують індивідуально-авторський стиль А. Фета. У дослідженні використано комплекс лінгвістичних методів, провідними серед яких є когнітивний (забезпечив моделювання концептуальної картини світу та мовної картини світу автора), семантико-стилістичний (уможливив аналіз гіперболічних конструкцій), описовий, що допоміг не лише подати перелік художньо-експресивних можливостей цього мовного явища, а й представити його як частину певної художньої системи (збір, аналіз, виклад даних та їх характеристика). Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому запропоновано опис гіперболи як стилістичної фігури та здійснено типологію гіперболічних конструкцій у поетичному мовленні А. Фета. Теоретична значущість роботи полягає в тому, що матеріали дослідження доповнюють курс стилістики в ділянці вивчення тропів та фігур і можуть послугувати доповненням до спецкурсів та спецсемінарів із стилістики поетичної мови та мови художньої літератури, а також бути використані в курсах «Лінгвістичний аналіз художнього тексту» та «Риторика». У висновках описано результати, отримані в процесі написання статті, подано класифікацію гіперболічних конструкцій, виявлених у поетичній мові А. Фета.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Стилістині особливості"

1

Степанець, Д. Ю. "Збереження комунікативно-прагматичного потенціалу художнього тексту у перекладі (на матеріалі твору Рея Бредбері “Усмішка”)." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/10939.

Full text
Abstract:
Об`єктом дослідження є мовні засоби вираження комунікативно-прагматичних інтенцій художніх текстів. Предметом дослідження є структурні, лексико-семантичні, граматичні, стилістичні та комунікативно-прагматичні особливості перекладу художніх текстів і засоби їх відтворення українською мовою. Метою дипломної роботи є встановлення комунікативно-прагматичних особливостей художніх текстів шляхом дослідження їхніх структурних, прагматичних, лексико-семантичних, граматичних, стилістичних та інших характеристик, а такожвизначення засобів їх відтворення українською мовою. Поставлена мета передбачає розв’язання таких завдань: 1) здійснити критичний огляд теоретичних джерел і наукових підходів щодо прагматики тексту та реалізації комунікативно-прагматичних інтенцій; 2) визначити загальні ознаки прагматичної адаптації тексту перекладу; 3) виявити засоби вираження комунікативно-прагматичного потенціалу художніх текстів на основі їх структурних та лексичних елементів; 4) встановити особливості елементів зовнішньої структури речення, які сприяють реалізації прагматичного потенціалу художніх текстів, і засоби їх відтворення українською мовою; 5) встановити прийоми та перекладацькі трансформації, що застосовуються у процесі перекладу художніх текстів, шляхом аналізу відповідних класифікацій низки дослідників через призму відтворення комунікативно-прагматичних інтенцій оригіналу, а також здійснити їх кількісний та якісний аналіз.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Приходько, Наталія Анатоліївна, Наталия Анатольевна Приходько, Nataliia Anatoliivna Prykhodko, and Д. В. Возна. "Стилістичні особливості творів Джанет Іванович." Thesis, Вид-во СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/16401.

Full text
Abstract:
Сьогодні під назвою "детектив" об'єднуються книги, що не мають між собою нічого спільного і розраховані на читачів з дуже різними літературними запитами. Існування такого багатозначного та невизначеного терміна, яким є сьогоденний "детектив без берегів", ймовірно вигідний видавництвам та торгівлі, але читач залишається при цьому без будь-яких орієнтирів і йому залишається покладатися на випадок. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/16401
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Руднєва, О. О. "Стилістичні особливості тексту в аспекті перекладу." Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72157.

Full text
Abstract:
Одним із найвагоміших показників рівня розвитку і повноцінного функціонування будь-якої мови є наявність в ній стилів. Мовний стиль – ка-тегорія передусім лінгвістична. Кожен стиль мови сформований із сукупності тільки йому властивих мовних ознак, стилетвірних засобів – лексичних, фра-зеологічних, граматичних. Саме стилетвірними мовними одиницями один стиль мови відрізняється від усіх інших. Такі засоби зосереджують у собі неповторну стильову своєрідність, сконцентровано виявляються в певному стилі. Стилетвірними мовними ознаками мова розмежовується на стилі з вла-стивими кожному з них специфічними ознаками. Актуальність дослідження полягає у тому, що воно розширює загаль-ні відомості про особливості перекладу різних стилів тексту, а саме з англій-ської на українську мовою. Метою роботи є дослідженняя стилістичних особливостей перекладу різних текстів англійською мовою і формулювання загальних підходів щодо їх перекладу на українську мову. Об’єктом дослідження є стилістичні особливості перекладу одиниць стилістичної семасіології, предметом – адекватність та точність їх перекладу з англійської мови українською. Матеріалом дослідження є тексти різних авторів, так і різних жанрів і які є різноманітними на стилі. Переклад є одним з найдавніших занять людини. Перекласти, значить висловити вірно, і повно засобами однієї мови те, що вже виражено раніше засобами іншої мови. У перекладі стикаються різні культури і традиції, різні склади мислення, різні літератури, різні епохи і різні рівні розвитку. Переклад з однієї мови на іншу - це складний процес розумової діяль-ності людини. Перекласти - означає адекватно відтворити поняття, виражене засобами однієї мови, за допомогою засобів іншої мови, відтворити оригінал з урахуванням взаємодії змісту і форми.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Штонда, А. О. "Особливості графічної стилістики Newborn-фотографії." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/13556.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Крупська, М. М. "Стилістично-функціональні особливості німецьких балад." Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25548.

Full text
Abstract:
Європейська балада, зародившись як літературний жанр ще під кінець першого тисячоліття нашої ери, пройшла складний шлях розвитку. Її походження неможливо звести до якогось одного джерела, витоки цього жанру можна знайти і в усній народній творчості, і в міфології, і в середньовічному героїчному епосі, і в історії. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25548
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Бичек, Н. А. "Особливості оздоблення жіночого одягу в стилістиці модерн." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11371.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Однорал, О. А. "Жанрово-стилістичні особливості дискурсу сучасних англомовних казок." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/52119.

Full text
Abstract:
Дискурс — це складне і важливе поняття в лінгвістиці. Цей термін є багатозначним, але найвлучніше його можна назвати, «мовою, зануреною в життя», тобто мовлення з усіма залученими до нього екстралінгвістичними факторами. Дискурс відображає у собі реальну картину світу і реагує на її зміни. Через дослідження певного дискурсу можна дослідити зміни у мові та мовленні, які зумовлені різноманітними екстралінгвістичними факторами, тобто зовнішніми умовами, що впливають на сказане, прослідкувати за тенденцією цих змін.
Дискурс - это сложное и важное понятие в лингвистике. Этот термин является многозначным, но метко его можно назвать, «языком, погруженным в жизнь», то есть речь со всеми вовлеченными в него экстралингвистическими факторами. Дискурс отражает в себе реальную картину мира и реагирует на ее изменения. Через исследование определенного дискурса можно исследовать изменения в языке и речи, обусловленные различными экстралингвистическими факторами, то есть внешними условиями, влияющими на сказанное, проследить за тенденцией этих изменений.
Discourse is a complex and important concept in linguistics. This term is ambiguous, but it can be called "language immersed in life," that is, it is a speech with all extralinguistic factors involved in it. Discourse reflects the real picture of the world and responds to its changes. Through the study of a certain discourse, it is possible to investigate changes in language and speech conditioned by various extralinguistic factors, that is, external conditions that affect what has been said, to track the trend of these changes.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Кадуріна, В. "Жанрово-стилістичні особливості сучасного англомовного дискурсу фентезі." Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39185.

Full text
Abstract:
Останнім часом намітилася тенденція появи літературних творів як паралельної реальності, де автор виступає в ролі творця і створює особливий світ зі своєю історією, культурою та етносами, де говорять на різних вигаданих мовах. Подібну художню творчість відносять до порівняно нових літературних жанрів – наукової фантастики і фентезі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Пищик, Н. С. "Комунікативно-стилістичні особливості німецькомовних творів для дітей." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36567.

Full text
Abstract:
Асоціативність, емоційність, образність, семантична двоплановість художнього тексту передбачають творчий характер його сприйняття і множинність інтерпретацій. Зважаючи на це, зміст художнього твору розглядаємо як співтворчість автора й читача й визначаємо прагматичну функцію тексту як здатність викликати в читача або слухача певні емоції, оцінки, вольові спонукання, пробуджувати до активного світопізнання. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36567
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Кісьміна, Ксенія Олегівна. "Лексико-стилістичні особливості комічного у скетчах Раймона Девоса." Diss. of Candidate of Philological Sciences, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2015.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Conference papers on the topic "Стилістині особливості"

1

Коломійчук, Катерина. "СЕМАНТИКО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИГУКІВ В УКРАЇНСЬКОМУ ФОЛЬКЛОРІ." In DÉBATS SCIENTIFIQUES ET ORIENTATIONS PROSPECTIVES DU DÉVELOPPEMENT SCIENTIFIQUE. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-05.02.2021.v4.14.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Кулініч, Л. О. "Художньо-стилістичні та технологічні особливості гончарства Середньої Наддніпрянщини." In CULTURAL STUDIES AND ART: EUROPEAN DEVELOPMENT DIRECTION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-117-6-35.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Письмак, Ю. О. "Стилістичні особливості творінь зодчого Ю. М. Дмитренка (у контексті європейських впливів)." In HISTORY, POLITICAL SCIENCE, PHILOSOPHY AND SOCIOLOGY: EUROPEAN DEVELOPMENT DIRECTION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-120-6-8.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Андрієвська, В. В. "Лексико-граматичні та семантико-стилістичні особливості перекладу французьких фільмонімів українською мовою." In THE ISSUES OF MODERN PHILOLOGY AND CREATIVE METHODS OF TEACHING A FOREIGN LANGUAGE IN THE EUROPEAN EDUCATION SYSTEM. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-180-0-35.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Кривцун, Аліна. "ТЕКСТОВІ, ЖАНРОВІ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНОГО РОМАНУ НА МАТЕРІАЛІ ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНИХ РОМАНІВ ІРВІНА ЯЛОМА «ШОПЕНГАУЕР ЯК ЛІКИ» ТА «КОЛИ НІЦШЕ ПЛАКАВ»." In The results of scientific mind's development: 2019, chair Ольга Демиденко. 유럽과학플랫폼, 2019. http://dx.doi.org/10.36074/22.12.2019.v2.27.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Стилістині особливості"

1

Клименко, І. М. Функціональні особливості фразеології англомовної преси. Криворізький державний педагогічний університет, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5460.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто проблему функціонування англійської політичної фразеології у мові преси. Визначено її лексико-стилістичну парадигму, типи структурної трансформації та контекстуальної транспозиції.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Щербак, С. В. Художньо-стильові особливості криворізького студентського фольклору. Криворізький державний педагогічний університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5888.

Full text
Abstract:
Представлено записи текстів фольклорної практики студентів Криворізького державного педагогічного університету, а саме повір’їв студентів щодо сесії, які побутують на території м. Кривого Рогу. Виявлено специфіку студентських повір’їв, їх тематику та проблематику, новизну використаних образів (бомж, міліціонер, пожежник). Установлено, що стилістично студентські повір’я щодо екзаменаційної сесії оформлено у жанрі порад: переважають прості та складнопідрядні речення; дієслова наказового способу та інфінітиви; слова категорії; оцінні слова. У багатьох повір’ях є обґрунтування та пояснення, чому необхідно поступати саме таким чином, що створює ілюзію «науковості», наукоподібності. Проаналізовані фольклорні твори демонструють національний характер студента у його регіональному забарвленні, зображують прагнення, мрії, бажання українського студентства загалом.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Щербак, С. В. Художньо-стильові особливості криворізького студентського фольклору. Криворізький державний педагогічний університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5888.

Full text
Abstract:
Представлено записи текстів фольклорної практики студентів Криворізького державного педагогічного університету, а саме повір’їв студентів щодо сесії, які побутують на території м. Кривого Рогу. Виявлено специфіку студентських повір’їв, їх тематику та проблематику, новизну використаних образів (бомж, міліціонер, пожежник). Установлено, що стилістично студентські повір’я щодо екзаменаційної сесії оформлено у жанрі порад: переважають прості та складнопідрядні речення; дієслова наказового способу та інфінітиви; слова категорії; оцінні слова. У багатьох повір’ях є обґрунтування та пояснення, чому необхідно поступати саме таким чином, що створює ілюзію «науковості», наукоподібності. Проаналізовані фольклорні твори демонструють національний характер студента у його регіональному забарвленні, зображують прагнення, мрії, бажання українського студентства загалом.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Арешенков, Ю. О. Вивчення мови засобів масової інформації як проблема функціональної стилістики. Криворізький державний педагогічний університет, 1997. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5847.

Full text
Abstract:
Досліджено мову засобів масової інформації як проблему функціональної стилістики. Розкрито особливості інформаційного стилю мови, що функціонує виключно в сфері масової комунікації. Визначено умови, ситуативні параметри масової комунікації, що зумовлюють лінгвостилістичні особливості інформаційних текстів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Явір, В. В. Про одну з особливостей міжреченнєвого зв’язку в творі Т. Осьмачки «Ротонда дущогубців». Криворізький державний педагогічний університет, 2002. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5164.

Full text
Abstract:
Розкрито деякі особливості поєднання речень у межах складного синтаксичного цілого (ССЦ) на основі інтегративно-кумулятивного зв’язку в тексті твору Тодося Осьмачки "Ротонда душогубців". Проаналізовано комунікативні одиниці в синтаксичній тканині тексту, зокрема й мовно-стилістичні утворення у структурі художнього тексту.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Колоїз, Ж. В. У лексичній робітні Олеся Гончара. Національний гірничий університет, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/526.

Full text
Abstract:
У статті йдеться про індивідуально-авторські утворення, засвідчені в романі Олеся Гончара „Собор”; проаналізовано їхні формально-структурні та функціонально-стилістичні особливості; з’ясовано семантичні особливості окремих груп новотворів, їхню дериваційну базу та способи продукування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Колоїз, Ж. В. Індивідуально-авторські неологізми в романі Василя Барки «Жовтий князь». Вид-во УжНУ «Говерла», 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/529.

Full text
Abstract:
У статті йдеться про індивідуально-авторські утворення, засвідчені в романі Василя Барки «Жовтий князь»; проаналізовано їхні формально-структурні та функціонально-стилістичні особливості; з’ясовано семантичні особливості окремих груп новотворів, їхню дериваційну базу та способи продукування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Бережна, М. В. Стилистические особенности и переводческие ошибки (на материале телесериала "Сплетница"). Криворізький державний педагогічний університет, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2487.

Full text
Abstract:
В статті мова йде про стилістичні засоби оригіналу і проблеми їх відтворення в перекладі. Матеріал дослідження - декілька серій телесеріалу Gossip Girl ("Пліткарка") та їх переклад російською мовою. В статті визначено стилістичні домінанти оригіналу, особливості їх відтворення російською мовою, а також перекладацькі помилки, що мали місце в процесі перекладу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Колоїз, Ж. В. Молитва як конфесійний і художній текст. Видавничий дім, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/538.

Full text
Abstract:
У статті порушуються проблеми текстуальної лінгвістики; молитва розглядається як конфесійний та художній текст; аналізуються семантичні, функціональні та стилістичні особливості конфесійної та художньої (поетичної) молитов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Білоконенко, Інна Сергіївна. Поэтика цикла «Amoretti» Э. Спенсера. КДПУ, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1776.

Full text
Abstract:
У статті описано систему поетичних форм та стилістичні особливості циклу сонетів «Amoretti» англійського поета-гуманіста XVI ст. Едмунда Спенсера. Охарактеризовано графічні, орфографічні, фонетичні, лексичні, синтаксичні прийоми, які визначають поетичну специфіку циклу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Стилістині особливості' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography