Journal articles on the topic 'Стиль дизайну'

У статті розкрито принципи дизайну веб-сторінки, як основи зручності читання, утримання та естетики сучасного веб-сайту. Наголошується, що під терміном веб-дизайн продовжують розуміти саме проектування структури веб-ресурсу, забезпечення зручності користування ним. Обґрунтовується, що особливість веб-дизайну полягає в тому, що він (веб-дизайн) це не оформлення виробу, не незначна і додаткова його частина, а виріб. Підкреслено, що проектуючи сайт, веб-дизайнер створює повноцінний продукт, а не лише оформлює його, тому веб-дизайнер виступає як творець кінцевого виробу. Зазначається, що веб-дизайнер сьогодні – один із знакових соціально-культурних акторів сучасного суспільства. Він є не просто рядовим членом соціуму, на відміну від більшості користувачів, може сам проектувати, впроваджувати та розвивати технології, і, отже, ставати не просто «декоратором сайтів», але їх архітектором. Наголошується, що веб-дизайн є не лише інструментом моделювання простору культури, а й принципово новою мовою, яка, у свою чергу, впливає на мислення та культуру користувачів. Запропоновано, з метою вирішення окресленої проблеми виявити, синтезувати та використовувати кілька підходів у розробці сучасної веб-сторінки. Зазначається, що художнє проектування інтернет-сайтів включає вимоги технічної естетики до сайтів, облік формотворчих факторів (призначення, функції, конструкція, технологія розробки, стиль, мода, національні традиції та ін.) при проектуванні сайтів, закономірності та засоби композиції у художньому проектуванні сайтів, рекомендації та якість сайтів. Пропонується, з метою вивчення веб-дизайну як складної, структурованої та динамічної мови інтернет-культури впроваджувати некласичне спрямування у мовознавстві, що обґрунтовує теорію про провідну роль мови у формуванні мислення. Наведено опис кількох прикладів сучасних веб-сайтів, які застосовують кілька жанрів на своїх сторінках, виявлено переваги їх функціонування.

Мета статті – з’ясувати стан наукової розробленості процесу формування та розвитку неопластицизму як художнього напряму в цілому та групи «Де Стиль» зокрема; осмислити основні віхи й переломні моменти неопластицизму, розглянути проєктну діяльність його представників кінця ХХ – початку ХХ ст. Методи дослідження. Застосовано історико-порівняльний метод, що сприяв виявленню передумов формування неопластицизму в Європі на початку XX ст.; історико-порівняльний метод використовувався у зв’язку з хронологічним методом, що дало змогу докладно розглянути основні історичні віхи мистецького спрямування неопластицизму в часовій послідовності; завдяки методу художньо-композиційного аналізу на основі художніх творів різних періодів життя П. Мондріана простежено розвиток неопластицизму. Наукова новизна роботи полягає в комплексному дослідженні джерел, що розкривають вплив неопластицизму на проєктно-художню культуру кінця XX – початку XXI ст.; висвітлено основні віхи й переломні моменти неопластицизму в розрізі проєктної діяльності його представників; представлено прояв його перших міждисциплінарних ознак, оскільки саме цей аспект є недостатньо розкритим в навчальній та професійній літературі з дизайну. Висновки. Естетика неопластицизму, що сформувалася на основі художніх та ідеологічних пошуків П. Мондріана, із самого початку знайшла відображення не тільки в образотворчому мистецтві, але й у графіці (Т. Дусбург), скульптурі (Ж. Вантонгерло), дизайні та архітектурі (Г. Рітвельд), що свідчить про набуття цим художнім напрямом перших міждисциплінарних ознак. Теоретичний внесок П. Мондріана в започаткування та функціювання неопластицизму є безперечним, проте саме активна діяльність Т. Дусбурга сприяла поширенню неопластичного мистецтва та забезпечувала цілісність і спільність представників творчої групи «Де Стиль». Г. Рітвельд один із перших докладно трансформував ідеологічні і художні константи П. Мондріана з двовимірної площини образотворчого мистецтва в тривимірний світ об’єктів дизайну та архітектурних споруд.

Озеленення великих муніципальних об'єктів міст, зокрема будівель бібліотек, міських рад, лікарень, університетів – це один з основних принципів міського будівництва загалом. Зазвичай території, прилеглі до цих об'єктів – високодекоративні, вони відкриті для відвідувачів і нерідко стають візитівкою міста, а подекуди і всього регіону. Вони розташовані у центральних районах міст та на головних вулицях, тому щодня потрапляють у поле зору великої кількості людей. Такого плану території у великих містах України переважно вже приведено до належного стану, проте територія, прилегла до обласної бібліотеки, й досі перебуває у занедбаному стані. Територія проектування обласної бібліотеки імені М. Горького розташована у центральній частині Запоріжжя та потребує повної реконструкції як з погляду будівельних робіт, так і з ландшафтного дизайну. Розроблено проект реконструкції та озеленення території, прилеглої до бібліотеки. За допомогою інвентаризації встановлено такі показники, як баланс території, видовий та породний склад дерев і чагарників, їх кількість, їх стан і особливості, що значно змінить зовнішній вигляд та усучаснить об'єкт озеленення, а також покращить доступ до об'єкта. На вибір стилю проекту благоустрою та озеленення вплинули такі чинники, як: загальний стиль озеленення центральних майданів міста, наявність яскраво вираженої партерної зони, зовнішній вигляд будівлі бібліотеки. Було обрано регулярний стиль, за допомогою якого пропонуємо втілити оригінальні ідеї озеленення та благоустрою території бібліотеки.

Мета статті — розкрити міждисциплінарний потенціал неопластицизму в контексті дослідження проєктної діяльності одного з яскравих представників групи «Де Стиль» Томаса Герріта Рітвельда. Для вивчення стану досліджуваної проблеми були використані наступні методи: комплексного історико-культурного і стилістичного аналізу, що дозволив осмислити проєктну діяльність Т. Г. Рітвельда в контексті фактичних соціальних та культурних тенденцій розвитку європейського суспільства того часу; хронологічного аналізу і синтезу — для узагальнення історико-культурних завдань і мистецьких трансформацій у проєктній діяльності Т. Г. Рітвельда; аналітично- систематичний — для систематизації результатів дослідження проблеми. Наукова новизна роботи полягає у розкритті міждисциплінарного характеру течії неопластицизму, висвітленні основних віх цього багатозначного розвитку в розрізі проєктної діяльності Томаса Герріта Рітвельда, оскільки саме цей аспект є недостатньо розкритим в навчальній та професійній літературі з дизайну. Висновки. Трансформація неопластицизму в міждисциплінарний була неможлива без проєктної діяльності Томаса Герріта Рітвельда, який одним із перших перетворив образотворчі якості неопластицизму в тривимірні, що проявилося в безлічі його новаторських об’єктів дизайну та архітектурних споруджень. Починаючи з будинку Трус Шредер в 1924 році та впродовж всієї проєктної діяльності Г. Рітвельд експериментував з матеріалами, конструкціями та технологіями, розроблюючи індивідуальні проєктні рішення під кожний окремий випадок в об’єктах дизайну та архітектури. Щодо візуального сприйняття цих об’єктів, то в них графічна виразність неопластицизму знайшла нове тривимірне відображення. Додавання глибини, перспективи та різних площин розкриття перетворило неопластичне мистецтво в неопластичний дизайн та архітектуру. Навіть сьогодні ці проєкти, а деякі з них майже сторічної давнини, все ще мають сучасний вигляд та новаторське значення, що надихає митців із різних країн та різних творчих галузей доповнювати здобутки проєктно-художньої культури власними «неопластичними» розробками.

Данная статья как результат исследовательского процесса, создана на основе личного опыта. Цель исследования — выявление коммуникативно-визуальных особенностей типографики дизайна логотипа. Она будет интересна обучающимся, студентам художественных направлений по специальностям графический дизайнер и веб-дизайнер. Статья раскрывает понятие «фирменный стиль», посвящая в разнообразие его элементов: фирменный знак, шрифт, цвет. Основываясь на предыдущих исследованиях, в статье обобщены теоретические подходы к понятию логотипа; приводятся наиболее яркие примеры существующих наработок в этой области. Описываются средства дизайна логотипа, приводятся методы разработки. Представлены основные виды логотипов, их классификация по типам исполнения. Так же в статье поясняется такое современное понятие, как айдентика, и чем она отличается от фирменного стиля, с которым часто её путают. Данное исследование имеет практический характер, и содержит советы, которые помогут при взаимодействии с реальным заказчиком.

Мета цього дослідження – розробка класифікації типів новизни у графічній композиції та відповідна систематизація креативних прийомів графічного дизайну. Графічний дизайн розглядається як процес, який має вхід та вихід. На вхід зазначеного процесу надходить зміст інформації (повідомлення, message), який необхідно передати. Виходом (результатом) процесу є графічна композиція. У роботі виявлено складники графічної композиції та їхні атрибути і на цій основі запропоновано класифікацію типів новизни у графічному дизайні. У відповідність виявленим типам новизни зіставлено групи креативних прийомів. Застосування креативних прийомів проілюстровано на прикладі розробки фірмового графічного стилю для факультету інформаційних технологій ВНЗ.

У статті розглянуто роль авторських фактур у контексті дизайн-проектування сучасного одягу; проаналізовано колекції студентів кафедри дизайну, факультету мистецтв, ХНПУ імені Г.С. Сковороди з точки зору інноваційної розробки фактурних поверхонь і їх використання. Результати показали, що тема вибору поверхів матеріалу в дизайні сучасного одягу дуже актуальна і вимагає постійної інноваційної розробки для отримання нових фактурних рішень. Зазначено, що у сучасному дизайні фактура активно впливає на формоутворення, пластику, композицію і силует костюму, акцентує увагу на певних ділянках поверхні виробу, підсилює природну виразність використаного матеріалу, а також є важливою для визначення стилю. Поєднування різних фактурних поверхів дає можливість досягти різноманітності рішень у підході до створення костюму та його обробки, а також підвищує естетичний статус моделі. Визначено, що для створення фактурних поверхонь можна використовувати різні прийоми виготовлення, а саме: використання контрастних і нюансних поєднань фактур; випалювання на основі витинанки; використання традиційної витинанки у поєднані з печворком; квілінг; вишивка; перфорація; строчки та пришивні елементи; защипи і утворення складок; розтягування, тертя, тиснення; нанесення об’ємних малюнків та фотограми; насичення фактури об’ємними доповненнями (ворс, вузли, букле, каміння, кисті, джгути). Аналіз способів створення авторських фактур на основі робіт студентів кафедри дизайну ХНПУ імені Г.С. Сковороди дозволяє глибше переосмислити вплив фактурних поверхонь для втілення дизайнерської ідеї, а саме: виразності образу, композиційного рішення, ступеня об’ємності одягу, її маси, щільності.

Мета статті – виявити особливості технічних і стилістичних змін анімалістичного образотворчого товарного знаку в процесі розвитку графічного дизайну XX – початку XXI ст. Методологія дослідження. Застосовано аксіологічний метод (з метою визначення значущості об’єкта дослідження для носіїв культури); методи семантичного й структурно- семантичного аналізу (для виявлення культурних сенсів анімалістичних образів товарних знаків); структурно- функціональний метод і метод сучасної герменевтики (для інтерпретації сенсів); еволюційний метод (для виявлення технічних і стилістичних змін анімалістичного образотворчого товарного знаку в історичній ретроспективі) та ін. Наукова новизна. Досліджено особливості технічних і стилістичних змін анімалістичних образотворчих товарних знаків у процесі розвитку графічного дизайну XX – початку XXI ст. на прикладі провідних світових автомобільних компаній; уточнено поняття «товарний знак»; проаналізовано культурні сенси анімалістичних образів товарних знаків «Ferrari», «Peugeot», «Jaguar» та «Lamborghini». Висновки. Виявлено, що трансформація анімалістичних образотворчих товарних знаків провідних автомобільних фірм насамперед залежить від змін корпоративного стилю, вимог ринкової кон’юнктури та маркетингових цілей. Вектор пошуку новаторських форм візуальної виразності товарного знаку відповідає актуальному стану графічного дизайну – його активний розвиток впливає на образотворчі якості товарних знаків, ускладнення інформаційної насиченості. Особливості подавання знакової інформації, характерні для певних історико-культурних періодів, у контексті еволюції анімалістичних товарних знаків проявилися в змінах їхньої стилістичної змістовності, практично не торкаючись символічного навантаження. Сьогодні в графічному дизайні товарних знаків активно використовуються візуальні репрезентації тварин, проте анімалістичні образи переважно позбавлені семантичної глибинності – вони тлумачаться зазвичай як щось тривіальне, котре здатне привернути увагу споживача, а внаслідок втрати прихованого сенсу образ тварини перетворюється на симулякр, який трансформується засобами графічного дизайну відповідно до вподобань масового споживача.

В роботі висвітлено методи формування дизайну інтер'єру житла в екологічному стилі, а також використання елементів та матеріалів. Визначені основні засоби та елементи, що сприяють оптимальному створенню проекту. Відображено виникнення екодизайну, як самос

В роботі висвітлено методи формування дизайну інтер'єру житла в екологічному стилі, а також використання елементів та матеріалів. Визначені основні засоби та елементи, що сприяють оптимальному створенню проекту. Відображено виникнення екодизайну, як самос

Projecting and manufacturing of a women's clothing ensemble in the military-style based on the analysis of the uniform of soldiers of the Armed Forces of Ukraine. In the process of the research the basic principles of the systematic approach to the design-projecting of the women's clothing ensemble were used: literary-analytical researches, combinatorics method. Historical prerequisites for the appearance of the style of military uniforms in clothing are determined. The characteristic features and basic principles of creating military-style clothing are identified. The collections of modern designers are investigated and the main directions of development of military style in women's clothing are highlighted. The results of the artistic design of the military-style women's clothing ensemble are presented and its artistic and compositional features are described. The main artistic and compositional features of the military style in modern women's clothing are identified, which is the basis for designing the author's ensemble of women's clothing in this style. The main artistic and compositional features of the military style in modern women's clothing are identified, which is the basis for designing an author's ensemble of women's clothing in this style. The analysis of structural and technological elements of military uniform was performed on the following features: silhouette, type of clasp, sleeve cover, neck and collar design, design of the lower sleeves, type and location of pockets, functional and finishing details, areas of application of distinctive marks, color, fittings. Practical recommendations are given about the choice of artistic and compositional solutions, structural and technological elements, selection of materials, accessories, hats and shoes in the design of military-style women's clothing. The author's ensemble of women's clothing in the military style named "Pentesileya" has been created.

Purpose. Artistic design and production of the author couture collection using constructive and compositional signs romantic style. Methodology. The basic principles of the systematic approach to artistic design of the author couture collection such as literary-analytical research and associative stylization of the source of creativity were used in the process. Results. Using of floral motives in an artistic and compositional solution of the modern women closthing were analyzed and systemized. The main principles of creation the clothes in a romantic style were determined. The main stages of sources of creativity stylization such as peony flowers are determined, the collection of couture in a romantic style is produced, and the main peculiarities of the designed collection are described. Scientific novelty. Systematized the constructive and compositional signs of the modern clothes in a romantic style was developed ty the range, silhouette, figure blocking, color spectrum, materials, prints, decorative and constructive elements, decoration. Practical significance. The trends were analyzed, the modern designers’ collections were reviewed and the main artistic and compositive peculiarities of the romantic style in modern clothing were determined. The main substyles of a romantic style in the modern clothing were found. Identified ways of using floral motives using in artistic and compositive solution in modern clothing was developed. The classification is fundamental for designing of the couture collection with a natural source of creativity. Artistic and compositional base of designing of couture collection in a romantic style using the floral motives as the source of creativity were developed.

У статті досліджуються формування урбаністичної естетики метамодерна. Поняття метамодерн використовується для позначення змін в світогляді і формах культури початку 21 століття. Указується чіткий зв'язок постмодерну, мультикультуралізму та міської культури кінця 20 століття, а також наголошується, що іронічність і колажність як принципи постмодерну створили розуміння багатошаровості реальності. Розвиток цих феноменів сформував нове ставлення до міського простору. Місто є і матеріальним об’єктом, і символічним проєктом. На основі цього ми розглядаємо архітектуру і міський простір як візуалізацію парадигми мета модерну. Ключовим поняттям дослідження є поняття "атмосфера", запропоноване в рамках Нової Естетики Гернота Бьоме. Вона активно використовується прихильниками мета модернізму. Методологічна основа дослідження – семіотичний аналіз візуального об'єкта, застосований в рамках теорії виробництва простору Лефебра і Бурдьє. Предмет аналізу статті - архітектурний комплекс Левент Лофт (Стамбул, Туреччина). Мета статті – семіотичний аналіз архітектурного комплексу Левент Лофт для демонстрації переходу від постмодерністської парадигми до метамодерну. Предметом цієї статті є аналіз застосування дизайну лофт-стилю для створення міського простору. Архітектурно-конструкторське рішення комплексу Левент Лофт було створене у межах нової концепції міського простору. Еволюція лофт-стилю в рамках одного проекту відображає перехід до нової структури сприйняття сучасниками. У Левент Лофт об'єкти та параметри спостерігача об'єднуються в інтегральну систему підготовленого простору, атмосфери. Принцип множинної реальності зберігається тут як один з параметрів спостереження. Проект також допускає присутність особистої моделі реальності, яка не передбачає історичної укоріненості. Реалізація цього проєкту продемонструвала зміни естетичних уподобань для міського перепланування. Це сприймалося як перехід до нового сприйняття світу. Проєкт відобразив нове розуміння ролі людини в багатошаровому культурному просторі сучасного міста. Дизайн цього архітектурного об'єкта представлений як візуальна риторика, що створює міську антропологію епохи метамодерну. Як результат, ми приходимо до висновку, що лофт став інструментом для створення нового семіотичного поля метамодерна: комплекс Левент Лофт демонструє систему "налаштованого простору", атмосфери, де зберігається принцип множинної реальності, без історичної вкоріненості. Указується, що проект зафіксував нове розуміння ролі людини в багатошаровому культурному просторі сучасного міста.

В данной статье рассматриваются современные требования к оформлению периодических изданий. Это один из путей повышения качества газеты как товара. Для этого нужно иметь представление о современных тенденциях, методах и приемах дизайна. Традиционно процесс создания композиционно-графической модели предполагает ряд этапов, которые необходимо соблюдать. Первый этап – моделирование групп оформительских элементов. Второй – систематизация и унификация оформления всех тематических объединений материалов. Третий – комплексная разработка модели издания. Комплексная разработка модели издания, которая в газете может состоять из следуещих частей: графиков периодичности появления основных рубрик, разделов и тематических полос (структура издания), размерных стереотипов, включающих в себя объем материала, формат колонок, размеры заголовков и количество строк в них, величину межколонных пробелов, стандартных операций набора, предусматривающих выключку, шрифт (кегль, начертание, согласующиеся с размерным стереотипом) заголовков, отбивку заголовков, концовки, набор теста, авторской подписи и других компонентов издания, макетов-стандартов, предусматривающих композицию издания, в частности тип верстки. Завершающий этап комплексной разработки модели должен начинаться с системы рубрик. Особое внимание при моделировании уделяется разработке стиля, дается понятие эстетического вкуса.

Research of historical experience and modern trends of the vintage tendencies in design of clothing and accessories, determining methods for creative transformation of materials' surfaces and decorative elements to be used in forward-looking fashion collections. Scientific research uses modern methods of historiographical, literary and analytical, system-structural analysis as well as methods of classification of the artistic and compositional transformation means applied to decorative elements and complements to costume. The study of the historical background of vintage style and promising directions of its development was done. The analysis of the use of vintage elements in modern clothes was performed. The assortment of decorative elements and costume additions of various fashion styles of the 20th century was analyzed. Technology of material processing for creating vintage effects in a modern costume was considered.

Истоки формирования русского модерна исследуются в работах многих художников (В. Васнецов, М. Врубель, И. Билибин, А. Бенуа, М. Якунчикова), но особое внимание привлекают работы Елены Поленовой, известной в большей степени как первый иллюстратор детской русской литературы. Поленова Елена Дмитриевна(1850–1898) – художник-иллюстратор, живописец, деятель декоративно-прикладного искусства и новатор промышленного дизайна, сестра известного художника Василия Поленова. Её считают одной из основоположниц русского модерна. Сама идея русского модерна восходила к духовной традиции и культурной памяти народа, в которых Е. Поленова неизменно черпала вдохновение для своего творчества. В данной статье исследуется книжная иллюстрация Елены Поленовой, особенности её творчества в контексте времени и опыт, который может быть использован в процессе обучения оформления и иллюстрирования книг.

Цитирование: Петрова Л.Е., Бурлуцкая М.Г. (2020) Аудитория современного искусства в крупных городах России: ядро, периферия и перспектива // Мир России. Т. 29. № 4. С. 171–203. DOI: 10.17323/1811-038X-2020-29-4-171-203 В 2017–2018 гг. впервые было проведено социологическое исследование аудитории современного визуального институциализированного искусства в крупных нестоличных городах России (микс-дизайн с использованием разных типов интервью, этнографического описания площадок, анализа аккаунтов в соцсетях). В статье представлена часть результатов исследования, а именно сегментация аудитории площадок современного искусства и сравнительный анализ сегментов. Сегменты выделены на основе поведенческих критериев: ядро (ежемесячное регулярное посещение) составляет 25% аудитории, периферия зрителей (посещение несколько раз в год) – 54%, а перспектива (эпизодические контакты с площадками современного искусства – реже одного раза в год – или первый визит) – 21%. Помимо социально-демографических критериев (аудитория молодая, сверхобразованная, по преимуществу женская), значимыми оказались характеристики стиля жизни: посетители – профессионалы или «околопрофессионалы» со свободным графиком работы и автономным стилем управления занятостью, чей доход позволяет платить за атмосферный и разнообразный досуг. Большое значение имеет насмотренность – опыт художественного образования в детстве, хобби, посещение музеев и галерей во время поездок. Стиль жизни аудитории современного искусства – это темп, впечатления, активность, рост, развитие, перспектива. Мотивы посещения связаны с лояльностью к площадке современного искусства, основаны на интересном содержании и резонансе события, но предполагают и активное общение. Желание узнать что-то новое, необычное, расширить свой кругозор, удовлетворить интерес и любопытство, вдохновиться, получить яркие впечатления и эмоции, оказаться рядом с интересными людьми – это главное в принятии решения о визите в музей или галерею современного искусства. Большая группа россиян – типичные посетители площадки современного искусства – [пост]современные жители большого города с гибкой и саморегулирующейся занятостью, размытыми границами между работой и отдыхом, сознанием ценности автономности и самостоятельности, т. е. это современный человек, располагающий при этом высоким социальным и культурным капиталом, но до недавнего времени не различимый в указанном контексте культурного потребления. В статье даны портретные зарисовки сегментов, делается акцент на возможности использования социологических данных для менеджмента институций современного искусства, представлена подробная картина мотивации зрителей.

Важным фактором в любой сфере бизнеса является умение привлекать новые поколения потребителей. В настоящее время исследование потребительского поведения поколения Z, которое уже сейчас становится одним из основных сегментов потребительского рынка, становится одной из приоритетных задач в сфере маркетинговых исследований. В статье рассматриваются методологические аспекты исследования потребительского поведения поколения Z, показаны основные подходы к определению понятия «поколение Z» и его возрастных границ. В настоящее время под поколением Z часто понимаются люди, родившиеся между 1995 и 2000 годами. Поколение Z формировалось в иных информационно-технологических, социально-экономических и политических условиях. Автором на основе анализа современных зарубежных и отечественных исследований показываются основные социально-психологические черты этого поколения: информированность, "техническая подкованность", активное использование ресурсов Интернета, командный стиль деятельности, социальная ответственность, критическое мышление. Поколение Z как потребители отличаются хорошей осведомленностью, особой требовательностью к качеству товаров и услуг, скептически относятся к рекламе и маркетингу, ценят дизайн, качество, атмосферу, скорость обслуживания.

Сьогодні перед педагогами стоїть важливе завдання – виховати й підготувати молодь, спроможну активно включатися в якісно новий етап розвитку сучасного суспільства, пов’язаний із інформацією. У статі вивчали проблему застосування продуктивних комп’ютерних технологій у процесі навчання майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Запропоновано дизайн-проект «Етнодизайн костюму в сучасному стилі з використанням традиційних національних елементів». Метою було стимулювання інтересів студентів до оволодіння певною сумою знань, через проєктну діяльність, яка включає практичне застосування самостійно набутих знань у процесі вирішення практичних завдань. Визначено емоційномотиваційний критерій, його показники (емоційний відгук, інтерес до явищ культури, потреба більше дізнатися, освоїти зразки народного фольклору, розуміння цінностей художної культури, прагнення активно і творчо використовувати знання й уміння в життєдіяльності) та рівні (високий, середній, низький).

Цель исследования. Статья посвящена результатам пилотажного исследования, цель которого состояла в выявлении взаимосвязей предпочтений стилевого оформления комнаты женщинами с особенностями их личности.Метод или методология проведения работы. Использовались опросные методы, направленные на диагностику ценностных ориентаций (ЦО-36, Куницыной В.Н., 2012); многофакторный личностный опросник Р. Кеттелла (форма С), специально разработанная процедура ранжирования фотографий с изображением интерьеров и анкета, направленная на выявление социально-демографических особенностей респондентов. Математическая обработка данных осуществлялась при помощи Х2 Пирсона, корреляционного анализа (коэффициент r-Спирмана) программы IBM SPSS 20.Результаты работы. В результате исследования подтвердились выдвинутые гипотезы о наличии взаимосвязей между предпочитаемым стилем интерьера и устойчивыми чертами личности респонденток. Новизна исследования состоит в том, что полученные данные позволяют очертить спектр личностных качеств, которые находят специфическое преломление в интерьере жилища.Выводы. В стилевых предпочтениях находят выражение следующие классы личностных качеств: особенности эмоциональной экспрессии, стиль мышления и организации деятельности, отношение к ограничениям и традициям, отношение к людям в целом (коммуникативные свойства), отношение к собственным потребностям и собственной значимости.Область применения результатов. Сформулированные выводы могут быть использованы при учете индивидуальных особенностей клиентов, обращающихся за услугами проектирования дизайна интерьера, а также при формировании рекламных предложений в сфере продаж мебели и аксессуаров для дома.

The article deals with the identification of terms that define the style of the Main Building of the Taras Shevchenko National University of Kyiv in domestic and foreign scientific literature, for their further use in the search for architectural analogues for the purposes of landscape design. Since the development of classics in architecture is characterized by heterogeneity in different countries and at different times, the study is based on an analysis of the periodization systems of development of the classical style adopted within domestic and foreign scientific schools. At the first stage, the article describes the domestic scientific system of periodization and shows that a simple chronological definition of the style of the Red Building does not provide the correct result. Therefore, an analysis was made with a comparison of the architectural image of the main building of the University and other classical buildings for which the style is precisely identified. Such an approach made it possible to establish the belonging of the Red Building to the number of architectural objects, the style of which corresponds to strict classicism. At the second stage, the domestic periodization system is compared with its Western counterparts. This allowed us to identify a group of terms used in foreign scientific schools, in particular in Germany and England, for identifying structures with stylistic signs of strict classicism. Thereafter it was analyzed the similarities and fundamental differences in the names of the period of development of foreign classical architecture, corresponding to strict classicism in the domestic architecture. There was demonstrated both the similarity of the terms of the national school with the terms used to refer to strict classicism in Germany and terminological differences in the domestic and English-language literature. In addition it was considered several foreign analogs of the term "strict classicism", which have received wide scientific scattering, but not included in the generally accepted periodization systems of the development of classical architecture .

Мета статті — узагальнити теоретико-методологічні підходи формування та розвитку піктограм як графічних елементів із різних галузей життєдіяльності людини на сучасному етапі. Методи дослідження. Хронологічний та історико-порівняльний методи сприяли реконструкції основних історичних віх піктографічної мови в часовій послідовності та виявленню сучасних галузей її використання. Метод художньо-композиційного аналізу систематизував деякі проєктні рішення для детального розкриття образного потенціалу піктограм. Метод термінологічного аналізу забезпечив виявлення сучасних термінів для позначення піктограм, зокрема в цифровому середовищі. Наукова новизна роботи полягає в комплексному дослідженні джерел з історіографічного аспекту формування піктограм та їхнього розвитку на сучасному етапі; представленні історичних етапів розвитку піктографічної мови та її трансформації, нових функціональних та естетичних якостей у цифровому середовищі. Висновки. Важливим поштовхом у розвитку піктографії став початок ХХ століття. Активне функціонування школи Баухауз та встановлені цим закладом орієнтири, у тому числі й у графічному дизайні, сформували нову систему піктографічної мови для наочного подання інформації. Професійна діяльність О. Нейрата та Л. Лисицького також активізувала лаконічність, впізнаваність та зрозумілість як основні орієнтири у формуванні піктограм. Кінець ХХ століття ознаменував початок цифрової ери, у якій піктограми не лише посіли одне з провідних місць, але і трансформувалися змістовно й естетично, набули інтерактивності та видозмінилися в графічному виконанні. Піксельна структура відображення на моніторах телефонів, планшетів, комп’ютерів зумовила нові правила формування виразності піктограм. На сучасному етапі найбільший розвиток піктограм забезпечується ігровою індустрією, проте риси цілісності, єдиного стилю та підпорядкованості залишаються основними векторами у формуванні цих графічних елементів, зокрема в гейм-дизайні.

У даний час соцiальнi медiа, IКТ, мобiльнi технологiї та додатки все бiльше використовують у якостi iнструментiв для комунiкацiї, взаємодiї, побудови соцiальних умiнь та унiкальних навчальних середовищ. Один з останнiх трендiв, що прослiдковується у навчаннi — спроба спрямувати навчальний процес за допомогою використання навчальних цифрових iгор. Однак незважаючи на численнi данi дослiджень, що доводять позитивний ефект цифрових iгор, їх iнтеграцiя у контекстi формальної освiти залишається достатньо низькою. Мета цiєї статтi — проаналiзувати, розiбрати та зробити висновокстосовно того, що є необхiдним для початку використання iгор як навчального засобу у формальнiй освiтi. Для досягнення цiєї мети було застосовано комплекс якiсних методiв дослiдження, включно з напiвструктурованим опитуванням експертiв. У результатi було визначено потенцiал навчальних цифрових iгор, що полягає у наданнi унiкального та безпечного середовища навчання з широким спектром вбудованих допомiжних рис, ефективних у специфiчних контекстах пiдготовки, якi допомагають запам’ятовувати матерiал що вивчається та включати рiзноманiтнi стилi навчання, разом з можливiстю бути iндивiдуально адаптованими. Одночасно було видiлено необхiднiсть комплексногопiдходу, який потребує залучення адмiнiстрацiї, IТ-вiддiлiв, педагогiв, батькiв, мiцної сукупностi навичок та широкого спектру рiзноманiтних ролей та завдань, якi здiйснює вчитель пiд час урокiв iгрового навчання. У якостi висновку та вектору подальших дослiджень було запропоновано органiзацiю Лабораторiї Навчального Дизайну як iнтегральної частини сучасного освiтнього закладу.

Мета статті — виявити особливості весільного жіночого вбрання на основі досліджень трансформації модних тенденцій жіночого одягу 1920-х років і сьогодення з урахуванням національних особливостей, притаманних українському вбранню та сучасному трендоутворенню в дизайні одягу й аксесуарів. Подано весільне вбрання, що синтезує сучасні тенденції прямого силуету, оверсайзу та варіативні етноелементи, що акцентують увагу на ментальній індивідуальності нареченої, що живе в сьогоденні, але виявляє шану й повагу до національного характеру, відчуває свою приналежність до традицій України. Методологія дослідження. Комплексний метод історико-культурного та стилістичного аналізу використано для осмислення традицій, культурних засад і методології змін весільної моди. Метод хронологічного аналізу та синтезу — для узагальнення історико-культурних завдань і мистецьких трансформацій моди 1920-х та їх впливу на сьогодення. Аналітично-систематичний метод — для систематизації результатів дослідження проблеми та формулювання провідних напрямів трансформацій весільної моди. Наукова новизна полягає у виявленні особливостей весільного жіночого образу й розширенні науково-теоретичного світогляду еволюції нових технік у крої та модних тенденцій від сучасних дизайнерів весільного вбрання. Запропоновано авторський проєкт весільної колекції вбрання з урахуванням етноспецифіки декорування та екологічних тенденцій в модній індустрії. Висновки. На основі аналізування трендів 1920-х років і сьогодення спроєктовано весільну колекцію з округлою формою, м’якими лініями для підкреслення жіночності та прямокутником — символом мужності та незламності духу української жінки. Фольклорний стиль окреслено як основу для проєктування весільних колекцій, що поєднує й інтерпретує мегатренд екологічності та використання натуральних тканин, перероблення старого текстилю в нові текстури й полотна.

У статті розглянуто питання інклюзивної освіти студентів-ветеранів у закладах вищої школи, виклики, з якими зустрічаються студенти-ветерани у навчальному процесі. Навчати ветерана означає мати когось, хто може бути старшим за вас, більш досвідченим та обізнаним за вас у багатьох відношеннях, але, тим не менше, він повинен засвоїти ту саму інформацію, яку викладач подає решті студентів. Також виявлено, що студенти-ветерани зустрічаються з труднощами, пов’язаними із переходом від військового стилю технічного навчання та ієрархічної організаційної структури до університетського навчального середовища, яке не завжди адаптоване до потреб студента-ветерана. Визначено основні стигми, пов’язані із навчанням студентів-ветеранів та їхня дестигматизація. Розглянуто основні стратегії універсального дизайну з розроблення навчальної програми в закладі вищої освіти. Вивчено тему апробації навчальної програми як пілотного проекту до моменту імплементації її на курсах. Виявлено, що студенти-ветерани часто стикаються із проблемами психічного здоров'я. Виявлено шляхи надання соціально-психологічної підтримки студентам-ветеранам у закладах вищої освіти (на прикладі досвіду США). Зокрема, визначено основні підрозділи, роль у наданні соціально-психологічної підтримки, особистісно-орієнтований підхід як основа та ефективне впровадження інклюзивної освіти. Представлено основні завдання комітетів, центрів та служб при університетах та мета соціально-психологічно супроводу студентів-ветеранів. Також представлено досвід закладів вищої освіти США у формуванні підготовки навчальних програм та зовнішнього середовища з метою сприяти адаптації студентів-ветеранів до освітнього простору.

Период пандемической самоизоляции характерен кардинальным ростом виртуальных контактов и работой в удаленном доступе. Пандемия оказала воздействие на тра­диционную организацию процессов в городской среде, сти­мулировала развитие одних и приостановила или остановила другие. В архитектуре, дизайне архитектурной среды, градо­строительстве наметились три пути их участия в возможном преобразовании среды: от своего рода социокультурного про­ектирования организации пространства к адаптации зданий к новым требованиям, разработке футурологических проектов. Пандемия короновируса затронула казавшиеся незыбле­мыми представления о пространственных структурах и самих типах жизни и быта в них. Мегаполис столь привлекательный как центр роста и развития, многообразия сервисов и движе­ния, растущей плотности коммуникаций и застройки хоть не так явно, но теряет былую универсальность. В месяцы само­изоляции отмечена тенденция «исхода» из больших городов. Рождается новая пространственная конфигурация системы «работа - дом - отдых». Медико - биологические требования заставляют искать новые типы быстровозводимых зданий. Перед архитек­торами возникли задачи поиска типов жилья, способного обеспечить людям различные формы контактов между собой и с природой. Роботизация все активнее проникает в сервисы, сопровождающие жизнь людей. Возможные тенденции трансформации городской среды: интерьеризация, адаптация как принцип устойчивой архи­тектуры при создании новых типов и реконструкции зданий, экологизация, рождение новых форм градостроительных структур в процессе развития цифровой экономики и взаи­модействия с природой.

Цель. В статье обсуждается роль эмоционального интеллекта в переговорном процессе. Цель исследования – выявить и описать связь эмоционального интеллекта индивидов с результативностью переговоров между ними. Дизайн. Результативность переговоров рассматривается в работе в двух аспектах – с одной стороны, как индивидуальная успешность, а с другой – как общая, двусторонняя эффективность (эффективность переговорного процесса в целом). Для проверки гипотезы о наличии положительной связи между индивидуальной мерой выраженности (уровнем) эмоционального интеллекта участников и успешностью/эффективностью переговоров реализован квазиэкспериментальный план эмпирического исследования с помощью ролевой игры «Переговоры». Игра является моделью переговорного процесса, основанного на понимании сторонами необходимости поиска взаимоприемлемого, партнерского решения. Измерение коэффициента эмоционального интеллекта было осуществлено с помощью модифицированной версии теста MSCEIT V2.0, адаптированной для российской выборки. В выборочную совокупность исследования (N = 72) вошли 36 школьников, 24 студента и 12 сотрудников бизнес-структур. Результаты. Полученные результаты в целом свидетельствуют о подтверждении гипотез о существовании закономерной связи между индивидуальной мерой выраженности эмоционального интеллекта переговорщиков и результатами переговоров и о наличии связи между эмоциональным интеллектом и эффективностью переговорного процесса. Выводы. В работе изучены факторы, влияющие на успешность и эффективность переговорного процесса. Данные факторы играют важную роль в управлении переговорным процессом и в надежном предсказании его результатов. Ценность результатов. Обнаружены факты, требующие более глубокого изучения. В частности, оказалось, что наличие в переговорной паре участника с уровнем эмоционального интеллекта ниже среднего, как правило, приводит к тому, что общая эффективность такой пары в целом столь же низка, как и в паре, оба участника которой обладают эмоциональным интеллектом на уровне ниже среднего. Сравнение эмпирических данных между различными социально-демографическими группами показало, что в ряде случаев высокий уровень эмоционального интеллекта может компенсировать отсутствие опыта проведения переговоров.

Автор определяет значение ботанических исследований и связанного с ними жанра ботанической иллюстрации для эволюции отечественного и зарубежного декоративно-прикладного искусства (ДПИ) эпохи модерна. Материалами выступают мемуарная литература, альбомы ботанической иллюстрации, ряд научных разработок, отраженных в обзорных монографиях по истории и стилистике ар-нуво, а также результаты прикладных исследований. Изучены зарубежные выставки садоводства рубежа XIX–XX вв., охарактеризованы своды произведений ботанической иллюстрации и издания по дизайну, относящиеся к этому периоду. Выявлены флоральные мотивы в творчестве отечественных и зарубежных мастеров ДПИ. Установлено, что флоральные сюжеты ар-нуво возникли во многом на фундаменте открытий ученых-ботаников и ботаническая иллюстрация явилась основой для соответствующих художественных мотивов. Использование в произведениях ДПИ эпохи модерна растений служило своеобразным средством популяризации и сохранения природного наследия. The author reveals the importance of scientific research in the field of botany and plant acclimatization, as well as related works of botanical illustration, for the development of certain branches of arts and crafts of the Art Nouveau Era in Russia and abroad. A wide range of materials is used: memoirs, albums of botanical illustration, a number of scientific developments reflected in overview monographs on the history and style of Art Nouveau, the results of applied research by art historians, philosophers and specialists in the history of architecture and arts and crafts. The author proceeds from the thesis about the synergy of science and art, which presupposes the consideration of these two forms of understanding objective reality (and the corresponding methods and types of activity) as closely related objects. The author employs diachronic, systemic-historical and historical-genetic methods, as well as iconographic techniques and methods of researching the symbolic content of works. The main idea of the research is to trace and reconstruct the links between developments in the field of scientific gardening at the turn of the 20th century and the development of floral themes in the arts and crafts of the Art Nouveau Era. An exhibition of horticulture, which took place during this period in Western Europe, is considered; and plant species that were popular among specialists engaged in their acclimatization and cultivation are established. Collections of works of botanical illustration and publications on design, published during the period under study, were analyzed to identify the sources of creative searches of European Art Nouveau artists. Attention is paid to the Paris World Exhibition of 1900, which took place at the dawn of the Art Nouveau Era and was a platform for demonstrating the main trends in the development of European art. Floral motives in the works of Russian and foreign jewelers, ceramists, glassblowers and architects are revealed; the degree of their realism is determined, which serves as an indicator of the connection between artistic embodiment and natural prototype. It has been established that the floral plots of Art Nouveau arose largely on the foundation of the discoveries of botanists, and botanical illustration was the basis for the corresponding artistic motives. Knowledge in the field of plant morphology opened new contexts in the iconography of the artistic heritage of Europe and Russia. The use of plants in the works of decorative and applied art in the Art Nouveau Era served as a kind of means for popularizing and preserving natural heritage.

Обзорная статья посвящена проблеме выбора оптимальных вращающихся инструментов для механической обработки корневых каналов. В статье описаны представители файлов с s-образным поперечным сечением. Такой дизайн рабочей части обеспечивает инструментам хорошую режущую эффективность, уменьшенную силу трения, способность выводить дентинные опилки в апикальном направлении. Однако системы файлов с s-образным поперечным сечением, выпущенные разными производителями, существенно отличаются друг от друга. Для более ранних версий вращающихся инструментов s-стиля характерны линейки, состоящие из 4–5 инструментов, что обуславливает многоступенчатый подход к обработке корневых каналов. Современные вращающиеся инструменты, базовые комплекты которых состоят в среднем из 3 файлов, позволяют производить манипуляции 2–3 инструментами. Кроме того, улучшенные механические свойства благодаря специальной термической обработке никельтитанового сплава позволяют применять данные файлы многократно, а также в каналах со сложной анатомией. Преобладающая 04-конусность данных инструментов соответствует принципам рационального препарирования корневого канала и биологической целесообразности. The review article is devoted to the problem of choosing the optimal rotating instruments for mechanical processing of root canals. The article describes representatives of files with an s-shaped cross-section. This design of the working part provides the instruments with good cutting efficiency, reduced friction force, and the ability to remove dentin chips in the apical direction. However, s-shaped file systems from different manufacturers differ significantly from each other. Earlier versions of the s-style rotary instruments feature a ruler of 4 to 5 instruments, resulting in a multi- step approach to root canal treatment. Modern rotating instruments, the basic sets of which consist, on average, of 3 files, allow manipulation of 2–3 instruments. In addition, the improved mechanicalproperties, due to the special heat treatment of the nickel-titanium alloy, make it possible to use these files multiple times, as well as in canals with complex anatomy. The predominant 04 taper of these instruments corresponds to the principles of rational root canal preparation and biological expediency.

Цель работы. В статье проводится оценка привлекательности и перспективности инвестирования в объекты современного искусства в настоящий момент. Метод или методология проведения работы. Проведен анализ факторов ценообразования объектов современного искусства. Результаты. В ходе нашего исследования мы пришли к выводу, что стоимость художественного произведения формируется за счет 5 ключевых параметров, не заключенных в рамки математической логики. Путь к наибольшей объективности лежит через статистический анализ и наложение финансового механизма на плоскость творческих тенденций. В последнем состоит суть коммерциализации искусства, не как процесса появления служебных форм его деятельности (графический дизайн, издательское дело), а как следствие неравномерности распределения капитала и формирования потребности в излишествах у элитарной прослойки общества. Первым параметром является коэффициент оригинальности, под которым понимается степень соответствия отдельно взятого произведения оригиналу. Несмотря на то что данный показатель очевиден, в современном обществе учащаются случаи подделки даже исторических оригиналов. Но более важным значением данного параметра является связь со вторым – аргументом стиля. Его количественный подсчет ставится почти невозможной задачей, поскольку напрямую зависит от творческого пути автора. Ретроспективный анализ может выявить основные его тенденции, но будет абсолютно бесполезен в прогнозировании. Третьим важным фактором ценообразования предметов искусства являются общемировые события в духовной жизни социума, политической сфере или экономике. Успех отдельно взятого автора в данном случае будет зависеть от уровня корреляции между общественным настроем (переживает оно упадок или расцвет) и идейным посылом авторского самовыражения. Следующим элементом оценки инвестиционной привлекательности искусства нами был выявлен аргумент информации. Такая широкая формулировка необходима для интеграции разнородных источников данных, благодаря которым концептуализируется образ автора. И общество получает комплексное и всестороннее понимание фигуры, которая стоит за популярными работами, формирует авторский бренд. Пятым фактором ценообразования является аргумент аукциона. Его влияние, помимо определения цены произведения искусства в конкретный момент времени, заключается в популяризации бренда автора за счет предварительных показов и экспертной оценки результатов творческого труда. Область применения результатов. Результаты исследования могут быть использованы при формировании инвестиционных стратегий собственников капитала. Выводы. Положительный результат от инвестиционной деятельности в объекты современного искусства достигается лишь при совокупном анализе каждого аргумента. Факторы ценообразования являются взаимозависимыми, а система оценки – динамической.

Моніторинг якості навчання є однією з найважливіших складових сучасного навчально-виховного процесу й базується на ефективній організації контролю у процесі засвоєння змісту навчання. У системі моніторингу якості тестовому контролю відводиться особливе значення, оскільки він дозволяє отримати найбільш оперативну та достатньо об’єктивну оцінку навчальних досягнень. При цьому особливу роль в тестовому контролі відіграє застосування можливостей, що надають інформаційно-комунікаційні технології.Сьогодні існує велика кількість програмних продуктів для проведення тестування. У більшості своїй, існуючі навчальні та тестуючі програми є досить високоякісними мультимедійними продуктами, що непогано виконують функції, для яких були призначені. Вони дозволяють застосовувати нові адаптивні алгоритми тестового контролю, використовувати мультимедійні технології, прискорити підрахунок результатів, спростити адміністрування, підвищити оперативність тестування, знизити витрати на організацію та проведення тестування. Сучасний рівень розвитку технологій дозволяє реалізувати ще такі вимоги до тестових оболонок: підтримка тестування з різних предметів, наявність бази тестів, що легко створювати, редагувати та видаляти, можливість створювати завдання різних типів, зберігання всіх результатів тестування для подальшого аналізу, можливість проходження тестування декількома особами одночасно [6]. Теоретична значимість і практична важливість розглянутого питання й спричинили вибір теми дослідження.Метою даної статті є висвітлення основних функціональних характеристик розробленої тестової оболонки для автоматизованого контролю навчальних досягнень.Контроль рівня знань є однієї з основних складових процесу навчання. Він виконує у навчальному процесі контролюючу, навчаючу, діагностуючу, виховну, мотивуючу та інші функції. Для управління навчальним процесом на різних етапах педагог постійно повинен мати відомості про те, як ті, хто навчається, сприймають та засвоюють навчальний матеріал. Основною формою контролю у сучасному навчальному процесі є тестування.У своїх дослідженнях О. М. Мокров, Т. В. Солодка переконливо доводять переваги тестового контролю знань, умінь та навичок над іншими методами контролю [2; 5].Як зазначає І. Є. Булах [1], використання інформаційно-комуніка­ційних технологій дозволяє ефективно використовувати в якості методики контролю рівня знань, вмінь та навичок тестовий контроль та дає можливість реалізувати основні дидактичні принципи контролю навчання.Контроль з точки зору викладача – тривала й трудомістка частина роботи. Полегшити і систематизувати її можна шляхом використання так званих інструментальних програмних засобів. У такому разі проблема реалізації пов’язаних з контролем функцій розпадається на три напрями – функції підготовки до контролю, функції проведення контролю та функції забезпечення зворотного зв’язку в процесі навчання. Набір інструментальних засобів, пов’язаних з логікою та ідеєю, може становити інструментальну систему. Використання комп’ютерної інструментальної системи контролю виступає як засіб реалізації системи комп’ютерного контролю [4].Серед існуючих програмних засобів, призначених для здійснення автоматизованого контролю навчальних досягнень школярів та студентів, у літературі виокремлюють такі види [3]:окрема програма, що створена на певній мові програмування та вміщує у собі всі частини тестової системи: питання, варіанти відповідей, аналітичний модуль;тестова оболонка, в якій дані, які складають тест, і програма, що буде відтворювати тест, відокремлені один від одного. У таких системах файл з тестами розташований відокремлено від самої оболонки, що дає можливість розподіляти рівень доступу до оболонки й майже унеможливлює зміну оболонки під час редагування тестів. Разом з тим, при роботі з такими середовищами виникають ряд проблем, пов’язаних з сумісністю оболонок з різними операційними системами, неможливості одночасної роботи декількох користувачів, проблема зберігання результатів тестування залишаються. Кожний колектив вирішує зазначені проблеми у власний спосіб;мережева система. Тут існують два варіанти: а) бінарна програма, написана на якій-небудь мові програмування, що працює під певною операційною системою й має можливість обміну даними, використовуючи можливості комп’ютерної мережі; б) веб-додаток, що використовує для обміну даними протокол HTTP і мову розмітки гіпертексту HTML.Використовуючи сучасні можливості Web 2.0, можливості мови XHTML та технології CSS 3, загальні концепцій Web-дизайну, потенціал мови JavaScript і бібліотеки jQuery, нами було створено тестову оболонку для контролю навчальних досягнень студентів чи учнів з будь-якого предмета.Оболонка є динамічною й дозволяє використовувати практично довільну кількість тестів. Крім того, у межах одного тесту можна змінювати характери питань та відповідей, а також їх кількісні характеристики. Структуру розробленої тестової оболонки представлено нижче.Рис. 1. Структура роботи оболонки Використання оболонки починається з авторизації чи реєстрації у системі. Сторінка авторизації (рис. 2) містить поля для заповнення: логін і пароль. Користувачі, які ще не мають облікового запису в оболонці, повинні пройти реєстрацію, яка передбачає введення даних: логін, прізвище, ім’я по батькові, електронну адресу, пароль.У нижній частині сторінки кожний користувач має змогу ознайомиться з правилами та переглянути основні можливості оболонки. Для цього було використано асоціативні зображення, при наведенні на які з’являється опис відповідної характеристики оболонки.Після заповнення усіх параметрів обробляється внесена інформація й пропонується активувати обліковій запис.Головна сторінка оболонки (рис. 3) виконує інформативну й навігаційну функції. Зліва розташовано навігаційне меню з такими посиланнями:Головна – посилання на головну сторінку;Мої дані – персональна сторінка користувача, що містить раніше внесені відомості; Рис. 2. Сторінка авторизації Рис. 3. Головна сторінка оболонкиНовий тест – сторінка для створення нового тесту, до якої мають доступ лише користувачі, які зареєстровані як викладачі;Тести – основна сторінка, на якій містяться усі тести, що були створені в оболонці;Рейтинг – сторінка перегляду рейтингу проходження створених тестів (для викладачів) і перегляду досягнень для тестуючих;Оболонка – сторінка збору статистичних даних про оболонку в цілому;Розробники – сторінка, яка містить інформацію про розробників проекту.У нижній частині меню розташовано поле для введення пошукового запиту для проведення пошуку в базі знань оболонки.Під час створення нового тесту автор має змогу встановити параметру тесту, серед яких: тема тесту, назва тесту, опис тесту, можливість редагувати тест іншими викладачами, пароль на редагування, можливість проходження тесту, пароль на проходження, час на проходження тесту. Після заповнення параметрів тесту користувач матиме змогу заповнити тест питаннями (рис. 4). Рис. 4. Створення питання тесту При додаванні питань до тесту користувачу перш за все потрібно визначитись з типом тестового завдання. Оболонка дозволяє створювати такі: завдання на вибір однієї чи декількох правильних відповідей, завдання відкритої форми, завдання на встановлення відповідності, завдання на встановлення правильної послідовності.Обравши тип тестового завдання потрібно заповнити питання, його опис, варіанти відповідей, підказку чи коментар. Редактор питань дає можливість створювати опис питань за допомогою візуального редактору тексту, що дозволяє з легкістю форматувати текст питань, змінюючи положення тексту, колір, накреслення, розмір, стиль. Присутня підтримка вводу формул у форматі LaTeX, що дозволяє створювати питання з математичними формулами. Кількість відповідей може бути довільною. До кожного питання може бути додано графічний файл у форматі JPEG, GIF, BMP, PNG та відео файли формату FLV. Додавання мультимедійних файлів відбувається з використанням технології AJAX, яка дає можливість змінювати вміст контенту частини сторінки без повного перезавантаження усієї сторінки.Сторінка «Тести» містить у своїй структурі перелік усіх дисциплін, при натисканні на які випадає повний список тестів, що існують з відповідної дисципліни. Вміст даної сторінки залежить від прав користувача оболонки: студенти (чи учні) мають можливість лише проходити тести та переглядати статистику, а викладачі ще мають можливість редагувати та додавати питання до існуючих тестів.Обираючи конкретний тест, користувач у відповідності зі своїм рівнем доступу має можливість: пройти тест, продивитися статистику проходження даного тесту, додати нове питання до тесту, відредагувати питання тесту.Сторінка для перегляду рейтингу має різні рівні доступу: для викладачів та студентів (учнів). У студентів (учнів) ця сторінка відіграє роль статистики усіх пройдених тестів з оцінками, викладачі мають змогу за допомогою сторінки «Рейтинг» провести аналіз створених тестів, оцінок студентів та переглянути статистичні дані у формі графіків та діаграм.Сторінка «Оболонка» містить інформацію про статистичні дані використання оболонки в цілому: кількість тестів, проходжень тестів, кількість викладачів і студентів у системі, перелік охоплених галузей. Сторінка містить кругову діаграму, яка наочно демонструє популярність тестів оболонки, також на сторінці розміщено два спойлери, при відкритті яких користувач має змогу переглянути діаграми «популярність тестів» та «найдовші тести оболонки».Створена тестова оболонка для контролю навчальних досягнень має такі переваги:незалежність від навчальної дисципліни;наявність інтуїтивно зрозумілого інструментарію для підготовки тестових завдань та їх редагування; для підготовки тестових завдань не вимагаються знання основ програмування та основ створення веб-сторінок – процес підготовки тестових завдань є візуалізованим;оболонка припускає підготовку тестових завдань з використанням формул, малюнків, таблиць, графіків та діаграм, відео фрагментів, аудіо записів;підтримка використання транскрипції написання математичних формул LaTeX;наявність комплексу додаткових інструментів, що дозволяють обмежити тривалість виконання завдань, пропонувати завдання у випадковому порядку;можливість створення друкованого зразку тесту;аналітичні та статистичні дані виводяться як у вигляді таблиць, так й у вигляді графіків та діаграм;усі застосовані при створенні оболонки технології безкоштовні та розповсюджуються з відкритим програмним кодом;незалежність від встановленої платформи;доступ до оболонки здійснюється за допомогою глобальної мережі Інтернет.Тестова оболонка може бути використана вчителями загальноосвітніх шкіл, викладачами ВНЗ, студентами, школярами.

Генуэзская крепость Чембало (1345–1475 гг.), размещалась на горе Кастрон и имела сложную городскую и фортификационную планиграфию. В западной части города к 80–90-м гг. XIV в. сформировался латинский квартал, над которым возвышался замок св. Николая. В систему застройки латинского квартала входила церковь («храм №1»), которую исследователи (1999–2003 гг.) априорно стали именовать «храмом св. Николая». Однако западный мыс горы Кастрон носит имя св. Георгия. Это может служить основанием для предположения, что данный храм был посвящён св. Георгию – патрону города Генуи. Экспедицией Эрмитажа изучено четыре церковных постройки XIV–XV вв. (храмы №№ 2–5). Всем храмам присущи общие черты и функции. Их конструкции сложены из бута на известковом растворе. В кладках углов, дверных и оконных проёмов использованы сполии, выполненные из нуммулитового известняка. В храме № 5 в качестве строительного материала применены не только архитектурные детали, но фрагменты надгробий и посвятительных надписей из армянского храма XIV–XVII в. Ни на одном из храмов XIV–XV вв. не выявлены следы перекрытия с применением византийской кровельной черепицы – керамид и калиптеров. Черепичное покрытие («татарка») использовано только в конце XVIII в. при восстановлении храмов № 1 и № 5. Православные храмы (№ 2–5) возводились с использованием византийского фута (0,318 м). Церковные комплексы использовались на протяжении полутора-двух столетий в качестве квартальных городских часовен. В среднем на некрополях при каждой из церквей выявлено не менее 75 погребённых. Только в одном храме (№ 1) удалось in situ выявить следы полихромной стенной росписи. ЛИТЕРАТУРААдаксина С.Б. Монастырский комплекс X–XVI вв. на г.Аю-Даг. СПб.: ГЭ, 2002. 116 с.Адаксина С.Б. Работы Южно-Крымской археологической экспедиции // Археологические экспедиции в Крыму. 1995 год /отв. ред. В.Л. Мыц. Симферополь: Сонат, 2005. С. 11−15.Адаксина С.Б., Кирилко В.П., Мыц В.Л. Отчёт об археологических исследованиях средневековой крепости Чембало в 2004 году / Материалы Южно-Крымской археологической экспедиции. Вып. IV. СПб. Симферополь: ГЭ, 2005.190 с.Адаксина С.Б., Кирилко В.П., Мыц В.Л. Отчёт об археологических исследованиях средневековой крепости Чембало (г. Балаклава) в 2005 году / Материалы Южно-Крымской археологической экспедиции. Вып. V. СПб.; Симферополь: ГЭ, 2006. 223 с.Адаксина С.Б., Мыц В.Л. Отчет об археологических исследованиях средневековой крепости Чембало (г.Балаклава) в 2006 году / Материалы Южно-Крымской археологической экспедиции. Вып. VI. СПб.; Симферополь: ГЭ, 2007. 277 с.Адаксина С.Б., Мыц В.Л. Отчёт об археологических исследованиях средневековой крепости Чембало (г. Балаклава) в 2007 г. // Материалы Южно-Крымской археологической экспедиции. Вып. VII. СПб. Симферополь: ГЭ, 2008. 215 с.Адаксина С.Б., Мыц В.Л. Отчёт об археологических исследованиях средневековой крепости Чембало (г. Балаклава) в 2014 г. // Материалы Южно-Крымской археологической экспедиции. Вып. XII. СПб.; Севстополь: ГЭ, 2015. 204 с.Адаксина С.Б., Мыц В.Л. Золотоордынские компоненты в культуре генуэзского города Чембало (Балаклавы) в XIV−XV вв. // Археология Евразийских степей. 2018. №4. С. 206−210.Алексеенко Н.А., Дьячков С.В. Отчет о раскопках «консульской церкви» на территории крепости Чембало в 1999 году // НА НЗХТ. Д. №3432.Алексеенко Н.А., Гинькут Н.В., Дьячков С.В. Отчет о раскопках «консульской церкви» на территории крепости Чембало в 2000 // НА НЗХТ. Д. №3496.Алексеенко Н.А., Гинькут Н.В., Дьячков С.В. Отчет о раскопках «консульской церкви» на территории крепости Чембало в 2001 году // НА НЗХТ. Д. №3513.Алексеенко Н.А., Гинькут Н.В., Дьячков С.В. Отчет о раскопках «консульской церкви» на территории крепости Чембало в 2002 году // НА НЗХТ. Д. №3588.Алексеенко Н.А., Гинькут Н.В., Дьячков С.В. Отчет о раскопках «консульской церкви» на территории крепости Чембало в 2003 г. // НА НЗХТ. Д. №3592. Алексеенко Н.А. Монетный комплекс «консульской» церкви генуэзской крепости Чембало // Двенадцатая Всероссийская нумизматическая конференция. Тезисы докладов и сообщений / Oтв. ред. А.С. Мельникова. 19–24 апреля 2004, Москва. М.: ГИМ, 2004. С.110−111.Алексеенко Н.А., Дьячков С.В. Церковь консульского замка крепости Чембало: храм католиков или православных // Christian architecture in the Black Sea Basin IV-VII cent. AD / International Scientific Conference. Abstracts (Poznan – Obrzycho, 25-29 October 2004). P. 4−5.Алексеенко Н.А., Гинькут Н.В., Дьячков С.В., Столяренко Е.Н. Археологической экспедиции Чембало 15 лет // Laurea I. Античный мир и Средние века: Чтения памяти профессора Владимира Ивановича Кадеева. Материалы / Отв. ред. С.В. Дьячков. Харьков: ООО «НТМТ», 2015: С. 150−162.Алексеенко Н.А. Клад молдавского купца из крепости Чембало // ХС. 2018. Вып. XIX. С. 17–28.Атанасов Г. Христианският Дуросторум-Дръстр. Велико Търново: «Абагар» АД, 2005. 416 с.Владимиров Г.В. Материальные следы куманов в болгарских землях (конец XI – середина XIII в.): проблемы изучения // Поволжская археология. 2014. №3(9). С. 242–253.Герцен А.Г., Яшаева Т.Ю. Древнерусские энколпионы из Юго-Западного Крыма // Славяно-русское ювелирное дело и его истоки / Ред. А.А. Пескова, О.А. Щеглова, А.Е. Мусин. СПб.: Нестор-История, 2010. С. 355−362. Гинькут Н.В. Поливная керамика XIV-XV вв. из «консульской церкви» Чембало // Взаимоотношения религиозных конфессий в многонациональном регионе: история и современность. Тез. Док. III Международной конференции по религиоведению. Севастополь, 2001. С. 53–60.Гинькут Н.В. Поливная керамика из «консульской церкви» крепости Чембало (предварительный обзор по материалам раскопок 2000 года) // Взаимоотношения религиозных конфессий в многонациональном регионе: история и современность. Тез. Док. III Международной конференции по религиоведению. Севастополь, 2001а.С. 15−17.Гусач И.Р. Турецкие полуфаянсы XVIII века из Азова // Поливная керамика Средиземноморья и Причерноморья X–XVIII вв. / Ред. С.Г. Бочаров, В.Л. Мыц. Киев: Издательский дом «Стилос», 2005. С. 476–481.Давидова М.Г., Лепахин В.В. Введение во храм Пресвятой Богородицы. СПб.: Метропресс, 2013. 76 c.Дьячков С.В. Раскопки «консульской церкви» в Чембало в 1999-2000 гг. // Проблемы истории и археологии Украины. Материалы международной научной конференции / Отв. ред. С.Б. Сорочан. Харьков: ХНУ, 2001. С. 93−94. Дьячков С.В., Алексеенко Н.А. Начало археологических исследований генуэзской крепости Чембало // Universitates (научно-популярный ежеквартальный журнал) №4. С. 28−37.Дьячков С.В. «Консульская церковь» крепости Чембало (XIV–XV вв.)// «О древностях Южного берега Крыма и гор Таврических». Сборник научных трудов по материалам конференции в честь 210-летия со дня рождения П.И. Кеппена / Гл. ред. В. Л. Мыц. Киев: Стилос, 2004.С. 246−255.Дьячков С.В. Консульский замок генуэзской крепости Чембало XIV–XV вв. // Генуэзская Газария и Золотая Орда. Т. 2. / Ред. С.Г. Бочаров, А.Г. Ситдиков. Кишинев: Stratum Plus, 2019. С. 771−790. Доде З.В. Бестиарий на «монгольских» шелках. Стиль и семантика дизайна // Археология, этнография и антропология Евразии. 2007. №.2 (30). С. 100−113.Дончека-Петкова Л. Средновековни кръстове-енколпиони от България (IX–XIV вв.). София: Проф. Марин Дринов, 2011. 735 с.Ельников М.В. Средневековый могильник Мамай-Сурка (по материалам исследований 1989–1992 гг.). Запорожье: ЗГУ, 2001. 280 с., ил.Ельников М.В. Образ дракона – змия на серьгах золотоордынского периода: культурно-хронологический аспект // Stratum plus. 2005−2009. №6. С. 410−420.Залесская В.Н. Клад из Ай-Василя: об историко-культурных связях средневековой Ялты // АДСВ. 1995. Вып. 27. С. 98–101.Каримова Р.Р. Элементы убранства и аксессуары костюма кочевников Золотой Орды (типология и социокультурная интерпретация) / Археология евразийских степей. Вып. 16. Казань: Институт истории им. Ш. Марджани. 2013. 212 с.Кирилко В.П. Двухапсидные храмы Таврики // Древняя и средневековая Таврика / Археологический альманах. № 28 / Отв. ред. В.В. Майко. Донецк: Донбасс, 2012. С. 189−224.Кирпичников А.Н. Каменные крепости Новгородской земли. Л., 1984. 276 с.Кочкина А.Ф. Загадка поселения Samar (Древности Золотой Орды на Самарской Луке) // Самарская Лука. История, природа, искусство. 2011. №18. С. 20−24.Крамаровский М.Г. Нейзацкий клад. Крым и Малая Азия в XIV в. // Византия и Ближний Восток: памяти А.В. Банк / Отв. ред. В.С. Шандровская. СПб.: ГЭ, 1994. С. 126–142.Крамаровский М.Г. Латинская Романия и золотоордынский Крым. Латинские перстневые находки и печати в Северном Причерноморье. Клад из Ай-Василь // Степи Европы в эпоху средневековья. Т. 1 / Под ред. А.В. Евглевского. Донецк: ДонНУ, 2000. С. 245–263.Крамаровский М.Г. Золото Чингисидов: культурное наследие Золотой Орды. СПб.: Славия, 2001. 364 с.Крамаровский М.Г.. Альбрехт Дюрер: браслет с китайским драконом (заметки о ювелирном прототипе) // АДСВ. 2013. Вып. 41. С. 324−331.Кулатова И.Н. Золотоордынские украшения из Зенькова // Археологiчний лiтопис Лiвобережної України. 2002. №1 (2). С. 115.Малюк Н.И., Полидович Ю.Б. О некоторых аспектах распространения ислама в Восточной Европе (по материалам коллекции музея исторических драгоценностей Украины) // Религия и система мировоззрений древних и средневековых номадов Евразии / Отв. ред. А. Онгарулы. Алматы: Институт археологии им. А.Х. Маргулана, 2016. С. 65−75.Молодин В.И. Европейские кресты-тельники // Ставрографический сборник. Книга III. Крест как личная святыня. Сб. статей /Состав., науч. ред.. и вступ. ст. С.В. Гнутовой. М.: Изд-во Московской Патриархии; Древнехранилище, 2005. С. 83−133.Мыц В.Л. Каффа и Феодоро в XV в. Контакты и конфликты. Симферополь: Универсум, 2009. 528 с.Яшаева Т., Денисова Е., Гинькут Н., Залеская В., Журавлев Д. Наследие византийского Херсона / Севастополь: Телескоп, Остин : ИКА Техас. ун-та, 2011. 708 с.Науменко В.Е. «Латиняне» на Мангупе. Уникальный западноевропейский крест-энколпион из раскопок княжеского дворца мангупского городища: проблемы атрибуции и датировки // Вестник ВолГу. Серия 4. История. Регионоведение. Международные отношения. 2020. Т. 25, № 6. С. 100–115.Макаров Н.А., Грешников Э.А., Зайцева И.Е., Подурец К.М., Коваленко Е.С., Мурашев М.М. Невидимые святыни. Вложения в средневековых крестах-энколпионах по данным комплексных аналитических исследований // КСИА. 2020. Вып. 258. 25−45.Пескова А.А. Древнерусские энколпионы XI-XIII веков в русле византийской традиции // Ставрографический сборник. Книга III. Крест как личная святыня. Сб. статей /Состав., науч. ред. и вступ. ст. С.В. Гнутовой. М.: Изд-во Московской Патриархии; Древнехранилище, 2005. С. 134−183.Пескова А.А. Истоки иконографии древнерусских энколпионов // Христианская иконография Востока и Запада в памятниках материальной культуры Древней Руси и Византии: Памяти Т. Чуковой / Отв. ред. Е. Н. Носов. СПб.: Петербургское востоковедение, 2006. С. 121−162.Пескова А.А. Традиция изображения святых на византийских крестах-лериквариях // Archeologia abrahamica. Исследования в области археологии и художественной традиции иудаизма, христианства и ислама / Ред. Л.А. Беляева. М.: Индрик, 2009. С. 285−312.Руденко К. Казанский дракон: образ и символ // ТА. 2005. 1–2 (14–15). С. 92–110.Седова М.В. Ювелирные изделия древнего Новгорода (X–XV вв.). М.: Наука, 1981. 196 с.Сенотрусова П.О. Серьги из средневекового могильника Проспихинская Шивера-IV на Ангаре // Вестник Томского государственного университета. История. 2013. №3. (23). С. 285−288.Cтепанов А.Ю., Степанова Е.П. Фреска XIV века из Чембало // Византийская идея. Византия в эпоху Комнинов и Палеологов / Ред. В. Н. Залесская. СПб.: ГЭ, 2006. С. 162−168.Столяренко Е.Н. Пуговицы из захоронений «Консульской церкви» крепости Чембало (XIV-XV вв.) // Древности 2010. Вып. 9. / Отв. ред. С.В. Дьячков. Харьков: НТМТ, 2010. С. 290−301.Строкова Л. Золотоординський скарб з Василицiв // Пам’ятки України: iсторiя та культура. Рiчник XXXVIII. 2006. С. 34−43.Супруненко О.Б., Приймак В.В., Мироненко К.М. Археологiчнi пам’ятки золотоординського часу Днiпровського лiсостепового лiвобережжя. Київ; Полтава, 2004. 82 с.Терентьев-Катанский А.П. Иллюстрации к китайскому бестиарию. Мифологические животные Древнего Китая. СПб.: Форма Т., 2004. 224 с.Шалобудов В.Н., Андросов В.А., Мухопад С.Е. Раскопки курганов у с. Дмухайловка // Древности степного Поднепровья III-II тыс. до н.э. / Отв. ред. И.Ф. Ковалева. Днепропетровск: ДГУ, 1983. С. 19−27.Федоров-Давыдов Г.А. Кочевники Восточной Европы под властью золотоордынских ханов. Археологические памятники. М.: МГУ, 1966. 276 с.Яровая Е.А. Геральдика генуэзского Крыма. СПб.: ГЭ, 2010. 208 с.Balard M. La Romanie genoise (XII - debut du XV siecle): Roma. Genova: Eсole Francaise de Rome. In 2 Vol, 1978. 1008 pCatalogue of the exhibition of Chi’ng dynasty costume accessories: the National Palace Museum / text by Cheng Chia-hua.Taipei, 1986.

This article discusses the concept of design, various design styles, and interior design. The article discusses the history of design. Varied design styles, including: Attic style, originated in Ancient Greece and Rome; Gothic style, and its features; Renaissance times, the subspecies of which include rococo and baroque; art deco; Ethnic style and features of this style.

У статті "Джулія Лі - українська принцеса Кореї" досліджується майже невідома історична сторінка шлюбу між Йі Гу, останнім наследним принцом корейської династії Чесонів, та американкою українського походження Джулією Малок (Лі). Дослідження має на меті привернути увагу до історичних подій, що спричинили формування сучасної Кореї. Вказується, що деякі українці відігравали неабияку роль у цьому процесі, виступаючи важливими агентами вестернізації. Історичні та пізнавальні аспекти дослідження також служать інструментом розширення гуманітарного виміру контекстуального майданчика українсько-корейських відносин. Крім складних відносин між членами Корейської королівської сім'ї, стаття привертає увагу до гуманітарної місії принцеси Джулії, спрямованої на вирішення однієї з найбільш табуйованих проблем у Кореї - соціальної інтеграції людей з обмеженими можливостями та усиновлення сиріт. Він також зображує мистецькі таланти Юлії. «Остання принцеса» і, як це не парадоксально, перша кавказька жінка в Домі Чесоона, не була повністю визнана членом династії. Таким чином, її портрет ілюструє заключну сторінку однієї з глав корейської історії, відкриваючи ще одну, яка все ще триває. Її особиста драма також є архетиповою для більшої української психіки, її розповідь про пошуки щастя на чужині. У цьому контексті згадується ще один українець - Афанасій Середін-Сабатін, але відомий як архітектор корейського імператора Годжонга та піонер-дизайнер деяких перших будівель європейського стилю в країні, включаючи знакові Ворота Незалежності та рекреаційний павільйон у палаці Деоксугун у злитий колоніальний / східний стиль. Історія Джулії Лі вимагає подальшого поглибленого вивчення та професійного аналізу. Серед перших дослідників, які висвітлили цю тему в Україні, була журналістка Уляна Скіцька, яка зняла відео для 24 каналу та опублікувала декілька статей, одна з яких увійшла до її книги «# Наші на світі світу» (Львів, Видавництво Старого Лева) Дім, 2019). Коротку статтю про Джулію Маллок опублікувала Валентина Лантрат у газеті «Селянська правда» (№ 1 (671), 17.05.2016). Важливими джерелами для аналізу теми є документальний фільм «Останній лист Джулії», створений корейським каналом MBC, а також спогади професора Лі Нам-Джу («Korea JoongAng Daily», 07.12.2017). У зв'язку з сенсаційним характером стаття представляє інтерес не тільки для дослідників історії та міжнародних відносин, а й для широкої громадськості. Приведення в Україну пам’яті про нащадків, які відіграли неабияку роль у різних куточках світу, має на меті збагатити розуміння українського характеру та масштабів його глобального внеску. Взявши за приклад географічно віддалену Корею, автор передбачає подальші відкриття в найбільш несподіваних місцях.

В статье определена роль гендерного фактора в контексте взаимосвязи цен и их восприятия населением. Выявлены методологические ограничения гендерного фактора в объяснении взаимосвязи цен и их восприятия населением, а также предложены возможные пути их преодоления с точки зрения количественных методов анализа и качественных методов сбора данных. В рамках количественных исследований потенциальным источником смещения в оценках гендерных различий в восприятии цен являются различия в адаптации к изменению цен и динамике реальных доходов у мужчин и женщин. Во избежание недооценки гендерных различий необходимо расширить временной охват анализируемых данных по восприятию цен. В рамках качественных методов сбора данных мы предлагаем сегментирование выборки по следующим параметрам: гендер, особенности восприятия информации и стиль экономического поведения при покупке товаров или услуг. Мы считаем, что предлагаемые в статье методологические улучшения позволят преодолеть ограничения исследовательских дизайнов, возникающих из-за недооценки гендерных различий при изучении факторов, влияющих на восприятие цен. Благодарность. Статья подготовлена в рамках реализации профинансированного РФФИ проекта «Факторы различий между динамикой потребительских цен и их оценками населением на примере Москвы и Краснодарского края» (№ 18-311-00215).

Уточнено понятие этнокультурной компетентности, выявлено три уровня этнокультурной компетентности как интегральной характеристики личности. В ходе апробации программы, направленной на формирование этнокультурной компетентности, применялись эмпирические методы исследования (изучение продуктов деятельности обучающихся, педагогический эксперимент). Содержание программы построено на основе мотивов и языка этнокультуры, а реализация программы учитывает три уровня этнокультурной компетентости: аксиологический, деятельностный, творческий и также состоит трех этапов. Одновременно с изучением основ композиции студенты в теории и на практике знакомятся с символами кулайской культуры с целью постижения языка визуальных образов. В результате освоения первого этапа программы формируется ценностное отношение к этнокультуре (аксиологический уровень этнокомпетентности). Второй этап отличается художественно-практической деятельностью с погружением в этнокультуру, интерпретацией мотивов и языка этнокультуры. Третий этап – это творческий этап обретения индивидуального авторского стиля художника, дизайнера, работающего в этнокультурных традициях. Процессы глобализации способствуют возрождению интереса к родной культуре, этнокультуре. Сегодня очевидна необходимость и актуальность использования воспитательного и образовательного потенциала этнокультуры. В связи с этим важное значение приобретает разработка образовательных программ, направленных на формирование этнокультурной компетентности студентов творческих специальностей. При успешном освоении программы студенты имеют возможность выйти на творческий уровень выполнения авторских графических композиций и дизайн-проектов. В рамках экспериментальной деятельности уточнено содержание программ, разработаны дидактические материалы, систематизированы наглядные пособия (образцы кулайской металлопластики в виде таблиц, цифровых материалов). Ценным дидактическим средством являются образцы лучших работ студентов, выполненных в процессе реализации образовательной программы.Currently, there is a process of actualization of interest in ethnic roots, in native culture against the backdrop of a global trend – globalization. Ethnoculture is an important and effective means of educating and art education of a person. The principle of cultural diversity of education involves taking into account the characteristics of the native culture, using the possibilities of spiritual and material culture in the process of education and upbringing. It is especially important to consider the principle of cultural identity in the process of art education. The research problem arises from the contradiction between the presence of the pedagogical potential of ethnoculture and the insufficient development of educational programs aimed at the formation of ethnocultural competence of students of creative specialties. The purpose of the study is to identify the features of the organization of the pedagogical process in accordance with the principle of cultural conformity, to develop and test in practice an educational program aimed at forming the ethnocultural competence of students of creative specialties: future artists, designers. A theoretical analysis of the literature made it possible to clarify the concept of ethnocultural competence, to identify three levels of ethnocultural competence as an integral characteristic of a person. Empirical research methods (studying the products of students’ activities, a pedagogical experiment) were used during the testing of a program aimed at the formation of ethnocultural competence. The content of the program is based on the motives and language of ethnoculture, and the implementation of the program takes into account three levels of ethnocultural competence: axiological, active, creative, and also consists of three stages. Simultaneously with studying the basics of composition, students in theory and practice get acquainted with the symbols of Kulai culture in order to comprehend the language of visual images. As a result of mastering the first stage of the program, a value attitude to ethnoculture is formed (axiological level of ethnocompetence). The second stage is distinguished by artistic and practical activities with immersion in ethnic culture, interpretation of motives and language of ethnic culture. The third stage is the creative stage of acquiring the individual author’s style of an artist, designer working in ethno-cultural traditions. The processes of globalization contribute to a revival of interest in native culture, in ethnic culture. Today, the necessity and relevance of using educational potential of ethnic culture is obvious. In this regard, the development of educational programs aimed at the formation of ethnocultural competence of students of creative specialties is of great importance. With the successful development of the program, students have the opportunity to reach the creative level of performing author’s graphic compositions and design projects. As part of the experimental activity, the content of the programs was clarified, didactic materials were developed, visual aids were systematized (samples of Kulai metal plastic in the form of tables, digital materials). A valuable didactic tool are the samples of the best works of students.