Journal articles: 'Статева ознака'

1

ГЛУШЕНКО, Катерина, and Олександр КОЗИНЕЦЬ. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СТАТЕВО-ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 99–108. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-99-108.

Full text

Abstract:

Наукова стаття присвячена дослідженню особливостей протікання психосексуального розвитку в дітей з психофізичними порушеннями з акцентом на формуванні статево-гендерної ідентичності в осіб із сенсорними та мовленнєвими порушеннями. У публікації розглядаються поняття «стать», «статева свідомість», «психосексуальний розвиток». В аспекті статевого виховання та сексуальної просвіти дітей та молоді з інвалідністю йдеться про три головні спектри, які обумовлюють психосексуальний розвиток особистості: статеву самосвідомість (усвідомлення власної статевої приналежності і статі оточуючих); становлення статеворольової поведінки (формування стереотипу адекватної статевої ролі, відповідного психофізіологічним і соматичним ознаками дитини); психосексуальна орієнтація. Як один із «помічників» для батьків у питанні психосексуального виховання дітей та підлітків згадується брошура про правила спідньої білизни («правила трусиків»), розроблена Радою Європи. Брошура містить поради для батьків і вихователів про те, як пояснити дитині, що таке інтимні частини тіла. Також у науковій статті йде мова про актуальність проблеми уникання батьками тем статевого виховання з дітьми з особливими освітніми потребами. Окреслена чотирьохкомпонентна модель сучасного бачення статевої та гендерної ідентичності людини. Наприкінці в статті описані специфічні бар’єри, характерні для дітей з порушеннями розвитку, які їм доводиться долати в період свого психосексуального розвитку. Представлені результати опитування К. О. Глушенко батьків дітей з порушеннями психофізичного розвитку, які відображають ставлення родин до суперечливих питань сексуальної просвіти. Ключові слова: психосексуальний розвиток, статеве виховання, гендерна ідентичність, статева орієнтація, діти з особливими освітніми потребами, сексуальність та інвалідність.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Polyakova, L. I., and A. G. Reznikov. "Гістологічні та каріометричні зміни медіально-преоптичного ядра гіпоталамуса самців щурів, експонованих до низьких доз дибутилфталату під час внутрішньоутробного розвитку." Endokrynologia 26, no. 1 (March 22, 2021): 49–58. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-1.49.

Full text

Abstract:

Статеві особливості нейроендокринних функцій і поведінки програмуються гормонами під час внутрішньоутробного розвитку плоду. Цей процес може порушуватись хімічними речовинами з гормоноподібною активністю, так званими ендокринними дизрапторами (ЕД). Одним із найбільш поширених у довкіллі ЕД є дибутилфталат (ДБФ), який у великих дозах через організм вагітної матері викликає в плоду синдром тестикулярної дисгенезії. Однак віддалені ефекти малих доз вивчені вкрай недостатньо. У попередніх експериментальних дослідженнях на щурах у молодих потомків матерів, експонованих до малих доз ДБФ, виявлені гіперактивна статева поведінка і гіперандрогенний стан на тлі відсутності анатомічних дефектів. Морфологічний субстрат цих змін був невідомий. Мета — з’ясувати участь медіально-преоптичного ядра (МПЯ) гіпоталамуса у функціональних змінах репродуктивної системи, індукованих пренатальною експозицією до низьких доз ДБФ у критичному періоді раннього онтогенезу, коли відбувається статева диференціація мозку (СДМ). Матеріал і методи. Щури Вістар отримували перорально ДБФ з 15 по 21 день вагітності по 100 мг/кг м. т. на день, контрольні — розчинник препарату. У чоловічого потомства 6- та 18-місячного віку проводили гістологічне та каріометричне дослідження нейронів медіально-преоптичного ядра гіпоталамуса. Результати. У молодих тварин виявлено вакуолізацію перикаріонів, наявність пікнотичних нейронів поруч з активними та інші гістологічні ознаки функціонального перенапруження і виснаження МПЯ. У тварин, які старіють, у МПЯ переважали нейрони з меншими розмірами, ніж у контрольних щурів відповідного віку. Розміри ядер нейронів були більш ніж на 50% менші за контрольні показники. Висновки. Результати морфологічного дослідження МПЯ молодих щурів, пренатально експонованих до низьких доз ДБФ, свідчать про функціональне перенапруження і виснаження нейронів і узгоджуються з попередніми даними про гіперактивну статеву поведінку та збільшений рівень тестостерону в плазмі крові, що свідчить про залучення МПЯ до порушення СДМ. Гістологічні і каріометричні характеристики МПЯ піддослідних тварин, які старіють, вказують на його прискорену вікову морфо-функціональну інволюцію, що корелює з суттєво послабленою статевою поведінкою та зменшеним рівнем тестостерону в плазмі крові.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Antoniuk, N. O. "Множинність злочинів: до питання про вдосконалення диференціації кримінальної відповідальності." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 3 (May 29, 2020): 6–13. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.03.01.

Full text

Abstract:

Кількість вчинених особою злочинів істотно підвищує суспільну небезпеку діянь винного. Адже і обсяг шкоди чи загрози заподіяння шкоди об’єкту, і формування злочинної спеціалізації, і створення ілюзії безкарності, і інші фактори свідчать на користь того, що множинність злочинів має значення як засіб диференціації кримінальної відповідальності. Втім, у чинному Кримінальному кодексі України множинність злочинів не завжди впливає на варіативну регламентацію заходів кримінально-правового впливу. Навпаки, значна кількість випадків сукупності злочинів (окрім сукупності, у якій хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким) практично не має кримінально-правового значення для обсягу кримінальної відповідальності. Також випадки повторного чи рецидивного вчинення злочину впливають на посилення кримінальної відповідальності, якщо у складі вчиненого винним злочину є відповідні кваліфікуючі ознаки. Якщо ж ці ознаки відсутні, суд може врахувати повторність чи рецидив як ознаку, яка посилює покарання. Проте у будь-якому разі правозастосувач не зможе вийти за межі санкції статті Особливої частини КК. Метою статті є виявлення недоліків диференціації кримінальної відповідальності у разі сукупності, повторності чи рецидиву злочинів. Також планується запропонувати шляхи вдосконалення диференційованого підходу до відповідальності за множинність злочинів, врахування одночасного впливу на посилення відповідальності інших типових кваліфікуючих ознак. Наукова новизна статті полягає у наданні рекомендації вдосконалення диференціації кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сукупності, повторності та у разі рецидиву. Вирішено проблему одночасного врахування кваліфікуючої ознаки організованої групи та ознак множинності. Висновки. 1) Межі диференціюючого значення множинності злочинів для кримінальної відповідальності мають встановлюватися на рівні закону, а тому не потрібно делегувати цю роль суду без визначених у КК чітких правил визначення кінцевого покарання за множинність; 2) кваліфікуючі ознаки повторності та рецидиву можуть бути виключені зі статей Особливої частини КК і передбачені у Загальній частині з відповідними коефіцієнтами впливу на суворість кримінальної відповідальності; 3) призначаючи покарання за сукупністю злочинів, суд має мати можливість застосовувати покарання вище ніж те, що передбачене у статті Особливої частини КК, проте воно не повинно перевищувати розмір, встановлений у ст. 12 КК для злочину відповідного ступеня тяжкості; 4) якщо усі злочини, що входять у множинність, вчинено у складі організованої групи (якщо ця ознака передбачена як кваліфікуюча), то множинність не повинна посилювати кримінальну відповідальність.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Chaikivska, E. F. "СТАТЕВИЙ РОЗВИТОК УМОВНО СОМАТИЧНО ЗДОРОВИХ ДІВЧАТОК ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В ПУБЕРТАТНИЙ ПЕРІОД." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 4 (March 19, 2021): 19–25. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.4.11905.

Full text

Abstract:

Мета: оцінити статевий розвиток умовно соматично здорових дівчаток Львівської області в період пубертату. Матеріали і методи. Обстежено 180 умовно соматично здорових дівчаток Львівської області віком від 12 до 17 років. Проведено антропометричні дослідження (визначення маси тіла і розрахунок показника індексу маси тіла, вимірювання зросту, окружності грудної клітки, талії, стегон) і оцінку статевого розвитку за сукупністю розвитку вторинних статевих ознак (волосистості на лобку і в пахвовій ділянці, розвитку молочних залоз і становленням менструацій за J. M. Tanner і Л. Г. Тумилович). Результати. Статеве дозрівання умовно соматично здорових дівчаток Львівської області в 92,78 % випадків починалося з телархе. Середній вік настання телархе склав (10,34±0,05) року, адренархе – (11,13±0,05) року, аксилархе – (11,59±0,07) року, менархе – (12,43±0,04) року. Характерною рисою був розвиток телархе разом з пубархе в 51,67 % дівчаток і аксилархе з пубархе – у 39,44 % дівчаток. Менархе, як правило, наставало після телархе, пубархе і аксилархе, при середній масі тіла не менше за 37 кг, найчастіше на тлі ще недостатньо розвинених вторинних статевих ознак. У 3,33 % випадку спостерігали інвертований пубертат, тобто пубархе випереджало телархе. У 5,00 % дівчаток аксилархе відставало від пубархе на 12 місяців, у 55,00 % – на 3–6 місяців, а в 40,00 % дівчаток воно наставало одночасно з пубархе. Темпи статевого дозрівання в період із 12 до 17 років були відносно сталими, про що свідчить і величина сумарного бала статевого розвитку в 12-, 13-, 14-, 15-, 16- і 17-річних дівчат – рівні бала статевого розвитку, відповідно, були (4,94±0,37); (7,91±0,58); (11,08±0,25); (11,25±0,20); (11,86±0,10) і (11,98±0,02) бала. Висновки. Статевий розвиток умовно соматично здорових дівчаток Львівської області відповідає встановленим віковим нормам української популяції.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Karpenko, Bogdan. "УСПАДКОВУВАНІСТЬ ТА СПІВВІДНОСНА МІНЛИВІСТЬ З НАДОЄМ ЛІНІЙНИХ ОЗНАК КОРІВ-ПЕРВІСТОК ГОЛШТИНСЬКОЇ ПОРОДИ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 3 (42) (November 30, 2020): 44–50. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.3.8.

Full text

Abstract:

Проведені дослідження з оцінки корів-первісток голштинської породи (української чорно-рябої молочної з умовною кровністю голштина вище за 93,75 %) за екстер’єрним типом. База досліджень – племінний завод ПП “Буринське” Підліснівського відділення Сумського району. Використовували сучасну методику лінійної класифікації з оцінкою за двома системами: 9-бальною, з описуванням 18 статей екстер'єру, і 100-бальною, з урахуванням чотирьох комплексів селекційних ознак, які характеризують: молочний тип, тулуб, кінцівки і вим’я. Викладено популяційно-генетичний аспект з визначення успадковуваності та співвідносної мінливості лінійних ознак з надоєм корів голштинської породи вітчизняної селекції в Сумському регіоні. Встановлено, що найкраще корелюють з величиною надою групові ознаки, які характеризують молочний тип корів (r=0,398), розвиток тулуба (r=0,412), стан кінцівок (r=0,215), морфологічні якості вимені (r=0,466) та фінальна оцінка типу (r=0,474). Найвищі коефіцієнти успадковуваності виявлено для групових ознак молочного типу (h2=0,366), тулуба (h2=0,328), вимені (h2=0,385) та фінальної оцінки (h2=0,477). Середній та помірний рівень успадковуваності встановлено за описовими ознаками: висотою (h2=0,286), глибиною тулуба (h2=0,275), кутастістю (h2=0,414), шириною заду (h2=0,295), поставою тазових кінцівок (h2=0,274), переднім (h2=0,351) і заднім (h2=0,296) прикріпленням вимені та центральною зв’язкою (h2=0,294). Встановлений достатній рівень успадковуваності лінійних ознак та співвідносної мінливості між ними та надоєм дозволяє селекціонерам ефективно вести добір молочної худоби у напрямку поліпшення екстер’єру та продуктивності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Нікітіна-Дудікова, Ганна Юріївна. "КРИМІНАЛІСТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ ДІТЕЙ." New Ukrainian Law, no. 6 (December 27, 2021): 224–29. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.6.33.

Full text

Abstract:

У статті досліджено питання про визначення класифікаційних підстав до створення криміналістичної класифікації злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості дітей. Установлено, що кpимiнaлicтична клacифiкaцiя злoчинiв cпpямoвaнa нa вдocкoнaлення i poзвитoк мeтoдик poзcлiдувaння oкpeмиx кaтeгopiй злoчинiв, cпpияючи дeтaлiзaцiï, з’яcувaнню ocoбливocтeй ïxніх кpимiнaлicтичних xapaктepиcтик. Визначено, що питaння пpo кpитepiï клacифiкaцiï є нaйвaжливiшим під час пoбудoви клacифiкaцiï злoчинiв, ocкiльки воно є детермінантом тeopeтичнoгo і пpaктичнoгo знaчeння класифікації загалом. Окреслено різні класифікації злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості дітей, зупинившись окремо на найбільш значущих із них стосовно практики їхнього розслідування. Визначено суто криміналістичні ознаки як класифікаційну основу криміналістичної класифікації злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості дітей: 1) особа злочинця; 2) особа потерпілого; 3) спосіб учинення злочину; 4) слідова картина; 5) обстановка вчинення злочину. Класифіковано особу злочинця за соціально-демографічними ознаками (статтю, віком, освітою, зайнятістю, наявністю попередньої судимості), за психологічними властивостями і моральними якостями, сексуальною орієнтацією, кількісним складом, характером вчинюваних дій. Особу потерпілого класифіковано за відомостями анкетного характеру (стать, вік, сімейний стан), віктимністю та рисами характеру, особливостями поведінки (до злочинної події, у момент учинення злочину, після його вчинення). Класифіковано спосіб учинення злочину: за стадією або за структурою способу вчинення злочину; за наявністю спротиву вчинюваним діям; за способом подолання опору дитини; за характером дій, спрямованих на досягнення злочинного результату. Слідову картину класифіковано за слідосприймаючим об’єктом; за наявністю геномної інформації людини; за процесуальним статусом особи, яка зберегла у своїй пам’яті ідеальні сліди. Обстановку вчинення злочину класифіковано за локалізацією злочинних дій, за ознаками місць безпосереднього вчинення злочинів, за часом доби.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Ткалич, М. Г., М. І. Гречаник, and Є. О. Гречаник. "БІОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ СТАНОВЛЕННЯ ГОМОСЕКСУАЛЬНОСТІ ІНДИВІДА." Problems of Modern Psychology, no. 2 (February 15, 2021): 115–24. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-2-12.

Full text

Abstract:

У статті представлено теоретичний аналіз та обґрунтування біологічних чинників становлення гомосексуальності індивіда. Виділено окремий вплив генетичного, онтогенетичного й етологічного факторів на процес формування сексуальної орієнтації індивіда. Здійснено аналіз гомосексуальності крізь призму еволюційної психології. Визначено фактори онтогенетичного розвитку, які впливають на становлення гомосексуальності. Проаналізовано фактори гормонального впливу, який здійснюється протягом внутрішньоутробного розвитку, на становлення гомосексуальності, відзначено вплив тестостерону на поведінку й статеві відмінності в людини й інших тварин. Особливу увагу приділено статевій диференціації мозку під час внутрішньоутробного розвитку. Також розглядається зв’язок стресу матерів і пренатального періоду зі становленням гомосексуальності. Здійснено аналіз основних еволюційних факторів, які впливають на формування гомосексуальності: адаптивність, родинний відбір, нейтральні ознаки, репродуктивний успіх. Важливу увагу приділено питанню дихотомізації статевої поведінки на розбірливу й нерозбірливу в контексті еволюції. Здійснено огляд етологічних чинників розвитку приматів, встановлено зв’язок периферізації, групового способу виживання серед приматів і становлення гомосексуальності, яке може бути спрямоване не лише на задоволення репродуктивних потреб, але й на розв’язання внутрішньогрупових конфліктів, на підвищення соціального статусу в групі, підвищення шансів на виживання, обмін ресурсами, й у цьому контексті гомосексуальність слід розглядати як механізм об’єднання в спільноти проти небезпеки. Здійснено теоретико-методологічний аналіз впливу біологічних чинників на становлення гомосексуальності в процесі еволюції: визначено, що існує значний біологічний внесок у розвиток гендерної ідентичності й сексуальної орієнтації людини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Reznikov, A. G., O. V. Sachynska, and O. A. Faliush. "Пренатальне застосування порогової дози ендокринного дизраптора дибутилфталату викликає передчасну вікову інволюцію органів репродуктивної системи самців щурів." Endokrynologia 24, no. 4 (December 20, 2019): 337–45. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-4.337.

Full text

Abstract:

Мета — виявити морфологічні кореляти гіперандрогенного стану молодих статевозрілих самців щурів, матері яких зазнали експозиції до порогової дози дибутилфталату протягом останнього тижня вагітності, а також дослідити морфофункціональний стан органів репродуктивної системи цих тварин у процесі старіння. Матеріал і методи. Дибутилфталат (ДБФ) вводили самицям щурів Вістар перорально в щоденній дозі 100 мг/кг м.т. упродовж 15-21-го днів вагітності. У 6- та 18-місячних нащадків чоловічої статі визначали масу та гістологічну будову органів репродуктивної системи, кількість сперматозоїдів в епідидимісах і вміст тестостерону в плазмі крові. Результати. У 6-місячних тварин дослідної групи маса органів статевої системи та гістологічна будова простати й сперматогенного епітелію сім’яників не відрізнялись від контролю. Морфологічні ознаки клітин Лейдіга в сім’яниках цих тварин свідчили про їх функціональне напруження, що корелювало з підвищеним удвічі рівнем тестостерону. Натомість у 18-місячнихдослідних тварин порівняно з контролем відповідного віку маса додаткових статевих залоз, епідидимісів і кількість сперматозоїдів вірогідно зменшувались, більше ніж дворазове зниження вмісту тестостерону було на межі вірогідності. Морфологічна будова простати та сім’яників свідчила про посилення вікових інволютивних змін цих органів, кількість мікролейдігом в інтерстиціальному просторі збільшувалась удвічі. Висновок. Гіперандрогенний стан у молодих самців щурів, які зазнали пренатального впливу низьких доз ДБФ протягом критичного періоду статевої диференціації мозку, характеризується морфологічними ознаками функціональної активації клітин Лейдіга. У старіючих піддослідних щурів відбувається передчасна інволюція гормональної та генеративної функцій гонад.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Admina, Natalia, Tatiana Osipenko, Iryna Filipenko, and Oleksandr Admin. "ОЦІНКА БУГАЇВ-ПЛІДНИКІВ ЗА ЕКСТЕР’ЄРНИМ ТИПОМ ТА ЯКІСНИМ СКЛАДОМ МОЛОКА ЇХ ДОЧОК." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 1-2(36-37) (July 1, 2019): 42–46. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.1-2.6.

Full text

Abstract:

В статті оцінено бугаїв-плідників за екстер’єрним типом та якісним складом молока їх дочок. Проведені дослідження дозволили диференціювати бугаїв-плідників за екстер’єрним типом будови тіла та вим’я їхніх дочок. За результатами дисперсійного аналізу вплив бугая-плідника на комплекс екстер’єрних ознак, які характеризують вираженість молочного типу корови склав 18,2 %, тулуба – 10,5 %, стан кінцівок/ратиць – 17,3 %, стан морфологічних ознак вим’я – 16,2 % (P>0,95). За ознаками екстер’єру, які характеризують молочний тип корів спостерігалась достовірна мінливість з коливаннями оцінки від 80,1 до 82,9 балів, тулуба – від 80,6 до 82,7 балів. Від бажаного розвитку ознак кінцівок значним чином залежить тривалість господарського використання тварин в сучасних умовах промислової технології утримання. Сама низька оцінка за комплекс ознак кінцівок виявилась у дочок бугая Бессона 393035302 (79,8 бали), а найвища у потомків Чапман 0347903595 – 81,7 бали. Варіативність оцінок за ознаки вим’я становила від 78,7 балів (дочки Ельдорадо 579136891) до 82,3 балів (дочки бугая Чапмана 0347903595) з різницею між цими крайніми варіантами 3,6 балів. Серед бугаїв-плідників української чорно-рябої молочної породи, які використовувалися у ДП ДГ „Гонтарівка”, з найкращим балом за екстер’єрний тип (83,0 балів) виявлено бугая Чапмана 0347903595, дочки якого характеризувалися бажаним розвитком статей будови тіла і вим’я (P>0,95). За допомогою дисперсійного аналізу було визначено ступінь впливу бугаїв-плідників на надій та якісний склад молока їхніх дочок та, зокрема, вміст соматичних клітин. Найбільший добовий надій було отримано від дочок бугая-плідника Ельдорадо 579136891, що на 2,2 кг молока більше ніж від дочок Доміно 1500162599. Найкращий вміст жиру та білку у молоці виявлено у дочок бугая-плідника Бессона 393035302, але й вміст соматичних клітин у них також найвищий, що може свідчити про наявність субклінічного маститу. Сила впливу бугаїв-плідників невисока, хоча присутня генетична схильність тварини до підвищеного вмісту соматичних клітин.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Хмельничий, Леонтій Михайлович, and Сергій Леонтійович Хмельничий. "ПОПУЛЯЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНІ ПАРАМЕТРИ ЛІНІЙНИХ ОЗНАК ЕКСТЕР’ЄРУ КОРІВ-ПЕРВІСТОК УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 3 (46) (October 12, 2021): 7–12. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.3.2.

Full text

Abstract:

Дослідження з вивчення популяційно-генетичних параметрів лінійних ознак типу корів-первісток української чор-но-рябої молочної породи проведені у стаді приватного підприємства Підліснівської філії ПП “Буринське” Сумського райо-ну. Оцінка екстер'єрного типу корів-первісток проводилася за методикою лінійної класифікації згідно останніх рекомен-дацій ICAR у віці 2-4 місяців після отелення за двома системами – 9-бальною, з лінійним описом 18 статей екстер'єру і 100-бальною системою класифікації з урахуванням чотирьох комплексів селекційних ознак, які характеризують: вираже-ність молочного типу, розвиток тулуба, стан кінцівок і морфологічні якості вимені. Найвищий рівень достовірного до-датного зв’язку з величиною надою за лактацію корів-первісток виявлено за груповими ознаками екстер’єру, що харак-теризують вираженість молочного типу корів (r=0,451), розвиток тулуба (r=0,434), якісні показники морфологічних ознак вимені (r=0,468) та за фінальною оцінкою типу (r=0,488). Позитивний зв’язок з надоєм спостерігався за рядом окремих описових ознак екстер’єру: висотою у крижах (r=0,358), глибиною тулуба (r=0,413), кутастістю (r=0,469), шириною заду (r=0,431), поставою тазових кінцівок (r=0,374), переднім (r=0,466) та заднім (r=0,347) прикріпленням вимені, центральною зв’язкою (r=0,258) та переміщенням (r=0,334). Вгодованість корелює з надоєм від’ємно (r=0,338). Достатній для ефектив-ного добору рівень коефіцієнтів успадковуваності лінійних ознак корів виявився за переважною більшістю групових ознак, які характеризують молочний тип (0,356), розвиток тулуба (0,312), вимені (0,415) та загальною оцінкою типу (0,487), та за описовими ознаками висоти у крижах (0,284), ширини грудей (0,144), глибини тулуба (0,347), кутастості (0,436), ши-рини заду (0,274), постави тазових кінцівок (0,322), переднього (0,357) та заднього (0,258) прикріплення вимені та центральної зв’язки (0,233). Встановлена істотна та достовірна кореляційна мінливість групових та описових статей екстер’єру з надоєм за першу лактацію підтверджує можливість та доцільність одночасної селекції за продуктивністю та типом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Климкевич, Р. "ДИРЕКТИВИ ЯК ДЖЕРЕЛО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ." Юридичний вісник, no. 2 (July 5, 2021): 47–53. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.2141.

Full text

Abstract:

У статті досліджено одне з основних джерел кримінального процесуального права ЄС - директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС. Зазначені різні наукові підходи до класифікації джерел права ЄС, однак найбільш прийнятним вважаємо поділ джерел права ЄС на первинні та вторинні. У статті проаналізовані ознаки директив як джерела кримінального процесуального права ЄС. Однією з основних ознак директив є закріплення у них загального результату, якого необхідно досягнути із наданням можливості державам-членам самостійно вибирати шляхи та способи досягнення цього результату. Окрім цього, до інших ознак директиви належить конкретний часовий ліміт для імплементації її норм, а також настання різних правових наслідків у разі невиконання державою-членом цього обов'язку. До останніх слід віднести пряме застосування норм директиви після закінчення терміну, призначеного для її імплементації, та можливість особи посилатися на норми директиви у національних судах. Щодо імплементації норм директиви у національне законодавство, то держави також вільні у виборі способів та методів. Це може відбуватися шляхом прийняття спеціальних законів про імплементацію директиви, впровадженням нових статей у національні КПК, впровадженням нових статей у національне законодавство, що регулює питання співробітництва у кримінальних справах. У статті перелічені всі чинні натепер директиви у сфері кримінального процесу. Більшість з цих директив стосуються право¬вої регламентації процесуальних прав учасників кримінального про¬вадження (зокрема, права на пере¬клад, права на інформацію, права на правову допомогу та інші), а також запровадження інструментів між¬народного співробітництва (напри¬клад, Європейського ордеру на про¬ведення розслідування). На основі проведеного аналізу ознак дирек¬тиви запропоновано власну дефіні¬цію директиви як джерела кримі¬нального процесуального права ЄС.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Ladyka, V. I., and S. L. Khmelnychyi. "ФЕНОТИПОВА КОНСОЛІДОВАНІСТЬ СЕЛЕКЦІЙНИХ ГРУП КОРІВ СУМСЬКОГО ВНУТРІШНЬОПОРОДНОГО ТИПУ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ РІЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ ЗА ЛІНІЙНИМИ ОЗНАКАМИ ЕКСТЕР’ЄРНОГО ТИПУ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 3 (38) (September 30, 2019): 3–11. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.3.1.

Full text

Abstract:

Враховуючи важливість оцінки структурних селекційних одиниць створених порід та типів молочної худоби в аспекті вивчення генетичного прогресу та бажаного рівня їхньої фенотипової консолідованості було проведено дослідження з визначення ступеня коефіцієнтів фенотипової консолідованості провідних генеалогічних формувань у сумському внутрішньопородному типі української чорно-рябої молочної породи за лінійними ознаками, що характеризують екстер’єрний тип тварин. Для дослідження фенотипічної консолідованості корів-первісток різних генеалогічних формувань в експериментальну групу включили потомство бугаїв-плідників ліній Valiant 1650414, Starbuck 352790 та Matt 1392858. Селекційні групи, залежно від умовної частки спадковості голштинської породи, були такими: I - 62,5-74,9; II - 75,0-87,4; III - 87,5 і>. За даними 100-бальної системи лінійної класифікації, що включає оцінку чотирьох груп статей будови тіла, які характеризують молочний тип, розвиток тулуба, стан кінцівок та морфологічні якості вимені, за окремими із них, у залежності від оцінюваної лінії, спостерігається бажаний напрямок фенотипової консолідованості у межах потомства генеалогічних формувань та оцінюваних екстер’єрних комплексів. При порівнянні екстер’єрних комплексів групових лінійних ознак виявлена диференціація між лініями за фенотиповою консолідованістю. Незалежно від представництва лінії виявлено достатній ступінь фенотипової консолідованості у корів-первісток стада за комплексом ознак, що характеризують молочний тип з мінливістю коефіцієнтів 0,130-0,253 (К1) і 0,125-0,261 (К2), морфологічні якості вимені – 0,064-207 (К1) і 0,067-213 (К2) та за загальною оцінкою типу 0,104-228 (К1) і 0,101-0,234 (К2). Серед наведених коефіцієнтів найвищі показники належать потомству лінії Валіанта, що свідчать про їхній відповідний рівень консолідованості за груповими ознаками типу. При порівнянні трьох помісних груп тварин, найвищим рівнем фенотипової консолідованості за груповими та більшістю описових ознак екстер’єру характеризуються корови-первістки із часткою спадковості голштинської породи 87,5% і вище. До неконсолідованих за екстер’єрним типом можна віднести поголів’я тварин із умовною спадковістю голштинської породи 62,5-74,9%. Переважна більшість коефіцієнтів фенотипової консолідованості оцінюваних ознак у цій групі отримана з від’ємним знаком, а якщо й з додатним, то низького рівня. Корови з умовною кровністю голштинської породи на рівні 75,0-87,4% займають проміжне місце між низькокровними та висококровними помісями. Серед усіх оцінених за фенотиповою консолідованістю бугаїв найменш консолідованими за груповими лінійними ознаками виявились плідники української чорно-рябої молочної породи – Мотузок та Фронт. Серед бугаїв голштинської породи кращі за груповими ознаками та загальною оцінкою типу – В.Ділайт (К1=0,242-0,347; К2=0,247-0,349), Д.Капріс (К1=0,085-0,341; К2=0,089-0,348) та Хайєс (К1=0,071-0,375; К2=0,082-0,370). Із бугаїв української чорно-рябої молочної породи кращим виявився Айсберг (К1=0,059-0,478; К2=0,047-0,472). У процесі використання методів лінійної класифікації, визначення коефіцієнтів фенотипової консолідованості дозволяє достатньою мірою диференціювати різні за походженням селекційні групи тварин за лінійними ознаками екстер’єру з розробкою на підставі встановленої селекційної ситуації ефективних заходів щодо поліпшення неконсолідованих ознак у бік бажаного типу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Akbash, K. S., N. O. Pasichnyk, and R. Y. Rizhniak. "Аналіз анкетування з ґендерної тематики студентів з використанням показників питомої асиметрії." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 6/146 (August 7, 2017): 5. http://dx.doi.org/10.15421/171777.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовані результати виявлення рівня розуміння різними статями студентів фізико-математичного факультету Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка соціальної обумовленості, різноманіття та специфіки ґендерних ролей, що приписуються чоловікам та жінкам. Для цього було організоване анкетування студентів бакалаврату та сформовані бінарні матриці відповідей його учасників, побудовані таблиці спряженості для кількісного аналізу результатів анкетування, виконано якісний аналіз статистичних даних анкетування. Для проведення якісного аналізу використовувався коефіцієнт ґендерної питомої асиметрії, який виражав якісну міру відношення розподілу характерних ознак (домінант) у ґендерних групах. На основі цього коефіцієнта введені поняття питомого паритету та питомої асиметрії. В результаті проведення дослідження встановлені відношення характерних ознак, що розкривають рівень розуміння різними статями студентів факультету проблем щодо важливості забезпечення рівних можливостей обох статей у професійній самореалізації та виявлення різниці у ставленні до чоловіків та жінок, оцінки власного розуміння змісту основних ґендерних понять та відношення до поширення ґендерних знань у групі, причин виникнення ситуацій обмежень та незручностей, пов’язаних із статевою належністю, щодо надання переваги викладачам однієї статі та щодо ґендерної чутливості методики відбору кандидатур з числа студентів для заохочення та для надання доручень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Piddubna, L. M., T. O. Guntik, and D. V. Zakharchuk. "ВПЛИВ ГЕНОТИПУ БУГАЯ НА ГОСПОДАРСЬКИ КОРИСНІ ОЗНАКИ КОРІВ УКРАЇНСЬКИХ МОЛОЧНИХ ПОРІД." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 3 (38) (September 30, 2019): 25–31. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.3.4.

Full text

Abstract:

Вивчено вплив генотипу бугая на формування основних господарськи корисних ознак корів-первісток українських чорно-рябої і червоно-рябої молочних порід в умовах ТОВ «Івниця» Андрушівського району Житомирської області. Для аналізу використано комплекс ознак, що включає екстер᾿єрно-конституційні параметри, показники молочної продуктивності та відтворної здатності. У стаді виділено бажаний тип тварин за сумарною продукцією молочного жиру і білка. Порівняння потомства різних плідників здійснено як за абсолютним значенням цього показника, так і за відповідністю комплексу ознак параметрам тварин бажаного типу. За продукцією молочного жиру і білка дочок бугаї-поліпшувачі української чорно-рябої молочної породи розмістились у такій спадаючій послідовності: Модесто (341,5 кг) – Блекаут (332,9) – Лоббі (331,0) – Ізюм (314,2) – Ашморе (309,5) – Твістер (305,6) – Занарді (289,2 кг). Найкраще відповідають бажаному типу за комплексом ознак дочки бугаїв Блекаута і Модесто (середнє нормоване відхилення склало -0,12 і -0,40 відповідно), посередньо – Ашморе, Ізюма і Твістера (-0,57-0,56), найгірше – Занарді і Лоббі (-0,87-0,78). За продукцією молочного жиру і білка дочок бугаї-поліпшувачі української червоно-рябої молочної породи розмістились у такій спадаючій послідовності: Канцлер (347,4 кг) – Самба (316,3) – Фонтан (316,2) – Люкка (304,7) – Манікс (303,4 кг). Краще відповідають бажаному типу за комплексом ознак дочки бугаїв Канцлера і Самби (середнє нормоване відхилення склало -0,38 і -0,35 відповідно), гірше – Люкки, Манікса і Фонтана (-0,59-0,53). Встановлено, що сила впливу генотипу бугая на живу масу первісток української чорно-рябої молочної породи становить 16,6 %, проміри статей тіла – 9,3-11,2, надій – 10,4, жирномолочність – 6,9, білковомолочність – 9,4, вік першого отелення – 9,8, тривалість сервіс-періоду – 9,5 %; на господарськи корисні ознаки первісток української червоно-рябої молочної породи названі показники впливу дещо слабші і становлять відповідно 11,3 %; 5,7-12,7; 10,2; 5,4; 8,6; 4,9; 2,3 %.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Garlinska, Alla. "Будова статевої системи молюсків підродини Physinae." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 12 (November 19, 2018): 79–84. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2015-313-79-84.

Full text

Abstract:

Здійснено аналіз кількісних показників статевої системи семи видів молюсків підродини Physinae (Physa fontinalis, Ph. adversa, Ph. skinneri, Ph. bulla, Physella acuta, Phys. heterostropha, Costatella integra) із застосуванням сучасних методів багатовимірної статистики. З’ясовано, що кількісні ознаки статевої системи можуть бути використані для ідентифікації видів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Ніколенко, М. О. "ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВА ПРИРОДА КОРПОРАТИВНОГО ДОГОВОРУЯК ЗАСОБУ РЕГУЛЮВАННЯ КОРПОРАТИВНИХ ВІДНОСИН." Прикарпатський юридичний вісник 2, no. 4(29) (April 21, 2020): 75–79. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i4(29).438.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтовано господарсько-правову приро-ду корпоративних договорів на фоні господарсько-ци-вілістичної дискусії про визначення такого договору як цивільного чи господарського. Автором наголошу-ється на недосконалості регулювання Господарським кодексом України господарських договорів, що усклад-нює віднесення корпоративного договору до кола гос-подарських і потребує системного аналізу відповідних статей зазначеного Кодексу та вивчення доктриналь-них підходів до визначення господарсько-договірної концепції. Базуючись на аналізі загальноприйнятих у науці оз-нак господарського договору, автором проаналізовано відповідність характеристик корпоративного договору цим ознакам. Зроблено висновок про необхідність онов-лення підходів господарського законодавства до визна-чення господарського договору та систематизації його ознак і про необхідність приведення їх у відповідність із реаліями господарських процесів в Україні. Також здійснено аналіз наукових підходів до визна-чення корпоративних договорів, на основі якого зробле-но висновок про відсутність концептуального підходу як серед цивілістів, так і серед представників господар-сько-правової науки до визначення його сутності, на основі цього запропоновано в основу визначення корпоративного договору покласти актову теорію догорів. Проведено критичний аналіз нормативно закріпле-них визначень різних видів корпоративних договорів, зокрема корпоративного договору (ст. 7 ЗУ «Про това-риства з обмеженою та додатковою відповідальністю») та договору між акціонерами (ст. 26-1 ЗУ «Про акціо-нерні товариства»), запропоновано ряд змін до назва-них статей, які здатні спростити розуміння положень вказаних статей для правозастосовної практики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Шульженко, І. "Диференціація правового регулювання праці за статевою ознакою." Право України, no. 4 (2007): 71–75.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Сивак, М. "Поняття та ознаки приміток статей Особливої частини КК України." Вісник прокуратури, no. 3 (117) (2011): 95–100.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Khmelnychyi, Leontiі, and Bogdan Karpenko. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ БУГАЇВ-ПЛІДНИКІВ, ОЦІНЕНИХ ЗА ЕКСТЕР’ЄРНИМ ТИПОМ ЇХНІХ ДОЧОК, У СТАДІ З РОЗВЕДЕННЯ МОЛОЧНОЇ ХУДОБИ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 4(43) (December 25, 2020): 3–12. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.4.1.

Full text

Abstract:

Проведено дослідження бугаїв-плідників голштинської породи за екстер’єрним типом їхніх дочок в умовах конкретного господарства. Для оцінки використовували сучасну методику лінійної класифікації рекомендованою міжнародною організацією ICAR. Оцінювали корів у віці першої лактації на 2-4 місяці після отелення за 100-бальною та 9-ти бальною шкалою. Дослідження проведені у стаді ПП „Буринське” Підліснівської філії Сумського району. Порівняльний аналіз бугаїв дозволив виявити серед них поліпшувачів екстер’єрного типу за лінійною оцінкою їхніх дочок. За результатами оцінки бугаїв-плідників за 100-бальною системою лінійної класифікації вищими балами за розвиток групових ознак та фінальною оцінкою виявилися бугаї Макдадді 138438344 (83,5-84,6 та 84,2 балу) та Дж. Руебен 137936344 (83,4-84,4 та 83,7 балу). Загалом дочки усіх оцінених голштинських бугаїв-плідників успадкували добрий розвиток усіх статей екстер’єру, про що свідчать оцінки описових ознак, рівень яких перевищує середнє значення їхнього розвитку в породі. Виключення стосується лише розміщення передніх та задніх дійок і кута тазових кінцівок у дочок окремих плідників. Продуктивність дочок оцінених за лінійною класифікацією бугаїв-плідників за величиною надою за лактацію залежить від рівня оцінки статей, які характеризують вираженість молочного типу (r=0,244-0,424), розвиток тулуба (r=0,286-0,386), вимені (r=0,312-0,461) та фінальної оцінки (r=0,318-0,475) з достовірністю Р<0,05-0,001. Встановлена додатна, за різного ступеня достовірності, кореляція між величиною надою та описовими ознаками: висотою у крижах (r=0,124-0,303), глибиною тулуба (r=0,226-0,324), кутастістю (r=0,277-0,395), шириною заду (r=0,214-0,287), поставою тазових кінцівок (r=0,217-0,286), прикріпленням передніх часток вимені (r=0,244-0,384) та від’ємну – між вгодованістю та надоєм (r=-0,118…-0,322). У процесі удосконалення стада з розведення голштинської породи за екстер’єром необхідно активно використовувати бугаїв-поліпшувачів, оцінених за методикою лінійної класифікації їхніх дочок, що забезпечить ефективність селекції стада як за типом, так і за молочною продуктивністю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Denefil, O. V., O. A. Terenda, M. P. Protsyk, and N. O. Terenda. "ІНДИВІДУАЛЬНЕ СПРИЙНЯТТЯ ЧАСУ – РАННЯ ПРОГНОСТИЧНА ОЗНАКА РОЗВИТКУ ЗАХВОРЮВАНЬ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 1 (March 25, 2020): 56–60. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.1.11208.

Full text

Abstract:

Мета: виявити ризик розвитку захворювань в осіб молодого віку за показником індивідуального сприйняття часу. Матеріали і методи. Проведено анкетування 200 осіб жіночої та чоловічої статей віком від 18 до 22 років (по 100 осіб у кожній групі) для виявлення факторів ризику та визначення показника індивідуального сприйняття часу (τ) за методом Б. Й. Цуканова. В анкеті згруповано питання щодо факторів ризику патології серцево-судинної системи, сечовидільної системи, шлунково-кишкового тракту. Результати. У осіб чоловічої статі із τ=0,7–0,8 є більший ризик захворіти на хвороби шлунково-кишкового тракту, оскільки вони частіше і в більшій кількості вживають алкоголь, частіше мають надлишкову масу тіла та піддаються стресовим впливам. Ймовірно більший ризик розвитку артеріальної гіпертензії при τ=0,8–0,86 існує в осіб жіночої статі. У осіб чоловічої статі з τ=0,86–0,94 більший ризик розвитку ниркової патології порівняно із особами жіночої статі, тому що вони зазнають частішого переохолодження та вживають більше води, тим самим збільшуючи навантаження на нирки. Більша схильність до гіподинамії, переважання тютюнокуріння, споживання надлишку солоної їжі та достовірно обтяжений спадковий анамнез щодо серцево-судинної патології при τ=0,94–1,00 у осіб чоловічої статі свідчить про високий ризик розвитку в них у майбутньому патології серцево-судинної системи (ішемічної хвороби серця та цереброваскулярних захворювань). Висновки. Отримані результати вказують на наявність зв’язку певних факторів ризику розвитку захворювань з τ-типом респондентів. Визначення у подальшому в пацієнтів τ-типу дозволить спрогнозувати ризик розвитку певної патології та запропонувати їм комплекс індивідуальних профілактичних заходів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Голоцукова, Юлія Олександрівна. "Про універсальні та специфічні риси категорії результатива (на матеріалі української та російської мов)." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 13 (September 15, 2015): 56–64. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v13i0.249.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано та узагальнено погляди українських і зарубіжних лінгвістів щодо змісту понять «результатив», «статив», «пасив», «перфект»; досліджено кваліфікаційні та диференційні ознаки українських та російських результативних, стативних, пасивних, перфектних конструкцій; визначено особливості функціонування результативних конструкцій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Zhigarenko, Igor. "Gender-role features of professionalism in the work of socio-individual professionals." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(50)T3 (2019): 75–84. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-75-84.

Full text

Abstract:

The article provides an analysis of various aspects of professional activity and professional growth of specialists in the socio-economic sector, in particular civil servants, and ways to improve it. The main directions of the study of professionalism in public administration are defined. The characteristics and professionalism of the civil servants' professionalism are highlighted. At the same time, attention was paid to the study of gender differences within the framework of philosophy, psychology, pedagogy, sociology, public administration, both in our country and abroad. An analysis of studies on gender issues in the professionalism of civil servants was carried out, which showed that the main attention is paid to: studies of differences in the profile of professional interests of men and women; the study of the effectiveness of leadership by men and women; research on gender aspects of career development; identifying differences in professional motivation; the study of professional self-determination, professional adaptation; comparison of business and personal qualities of men and women, etc. It is emphasized that the main general psychological requirements for the professional activity of civil servants are: social competence; emotional and psychological culture, which in turn require qualities such as the ability to integrate emotional evaluations and intuitive ideas in decision-making; the degree of psychological and emotional stability; ability to establish effective interaction; ability to understand the interests of both their own and those of colleagues and subordinates; ability to work in a team; ability to manage oneself, understanding of personal values and goals, ability to influence the environment, to manage, to teach; ingenuity, creativity, pursuit of professional and personal growth and more. It is shown that on the basis of interdisciplinary base of knowledge about professionalism a scientific vision is formed concerning: social and psychological bases of formation of professionalism, its dynamics in the context of professional life cycle and career and professional development of professional, acmeological bases of professionalism; various characteristics of professionalism of employees ("portraits", morphological descriptions, models of subjects as a management activity in general, and special types of activity in public administration); professionalism as an object of assessment in the context of personnel management; components of professionalism (knowledge, skills, skills), which are formed in the course of professional training of employees, etc. Therefore, it is important to determine how the gender characteristics of civil servants affect the professional development, as the above-mentioned requirements for professional activity require both feminine and masculine manifestations of personality.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Ebaye Nsan Ekom Nsed and O. H. Boichuk. "ОСОБЛИВОСТІ ГОРМОНАЛЬНОГО ГОМЕОСТАЗУ ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ ТА ВНУТРІШНЬОПЕЧІНКОВИМ ХОЛЕСТАЗОМ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 1 (May 6, 2020): 83–88. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11074.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – вивчити особливості гормонального гомеостазу жінок із безпліддям після застосування допоміжних репродуктивних технологій та внутрішньопечінковим холестазом. Матеріал і методи. Проведено вивчення гормонального профілю 30 пацієнток із внутрішньопечінковим холестазом (група 1), 30 – з безпліддям без внутрішньопечінкового холестазу (група 2) і 20 жінок контрольної групи. Визначення гормонів сироватки крові здійснювали за допомогою стандартних наборів для імунорадіометричного визначення. Результати. Важливе значення для оцінки репродуктивної функції мають не тільки абсолютні величини ФСГ та ЛГ, а й їх збалансованість. При порівняльному аналізі співвідношення ЛГ/ФСГ у жінок з безпліддям та пацієнток контрольної групи в динаміці МЦ достовірне зростання показника було зареєстроване у жінок основних груп у фолікулінову фазу МЦ ((1,91±0,08) МО/л у пацієнток з гепатобіліарними порушеннями проти (1,47±0,06) та (1,19±0,08) МО/л у жінок 2-ї та контрольної груп відповідно, р<0,05). Рівень ПРЛ, за нашими спостереженнями, був достовірно підвищеним у пацієнток 1-ї групи, порівняно з жінками контрольної групи ((9,11±0,18) проти (8,43±0,22) нг/мл, р<0,05). Середнє значення рівня Е2 у сироватці крові пацієнток з безпліддям на 5-й день МЦ достовірно перевищувало відповідне значення жінок контрольної групи (р<0,05). Середній рівень П на 21-й день МЦ у жінок 1-ї та 2-ї груп був достовірно знижений, порівняно з пацієнтками контрольної групи (р<0,05), причому за наявності внутрішньопечінкового холестазу рівень П був достовірно зниженим і відносно показника жінок з безпліддям без ознак таких порушень (р<0,05). Рівень Тв у жінок з безпліддям обох основних груп суттєво перевищував такий у пацієнток контрольної групи (р<0,05). У жінок з безпліддям після застосування допоміжних репродуктивних технологій і наявністю внутрішньопечінкового холестазу відмічені більш виражені ознаки загрози переривання вагітності на тлі дисбалансу прогестеронів та естрогенів у бік гіперестрогенії, що доведено результатами досліджень рівня гормонів у крові (зниження співвідношення прогестерон/естрадіол до (3,1±0,21) проти (6,74±0,87) МО/л у вагітних з непліддям після ДРТ без патології печінки, р<0,05). Висновки. Отже, при дослідженні гормонального статусу у жінок з безпліддям та захворюваннями гепатобіліарної системи встановлено дисбаланс гонадотропних та статевих гормонів, який вказує на певну прогестеронову недостатність, ознаки гіперестрогенемії, гіперандрогенемії та гіперпролактинемії й більш виражені ознаки загрози переривання вагітності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

ЧАЙКА, Галина. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ТА МІЖОСОБИСТІСНИХ ВЗАЄМИН: СТАТЕВО-ВІКОВИЙ АСПЕКТ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, no. 1 (54) (May 19, 2022): 84–90. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2022.1.12.

Full text

Abstract:

У статті вивчався взаємозв’язок між емоційною стійкістю особистості та її вмінням створювати та підтримувати позитивні стосунки з іншими людьми. Мета статті – вивчити кореляції між емоційною стійкістю особистості та її міжособистісними взаєминами залежно від статі та віку досліджуваних. Методи дослідження. Для вивчення міжособистісних взаємин було використано два показники: показник «позитивні відносини з іншими» за методикою вивчення психологічного благополуччя К.Ріфф та показник «чутливість до інших» Тесту автономія-прив’язаність. Для вивчення емоційної стабільності були вибрані два показники – баланс афекту (Опитувальник афективного балансу Н. Бредберна) і контроль з методики вивчення життєстійкості Мадді. Висновки: Були виявлені вікові та статеві відмінності такого взаємозв’язку. Емоційна стабільність жінок більшою мірою залежить від наявності в них позитивних, рівноправних, доброзичливих стосунків із іншими людьми. Емоційна стабільність чоловіків також може спиратися на позитивні взаємини з іншими, але меншою мірою. Надмірна чутливість до інших частини жінок вказує на певні ознаки підвищеної невротизації, що загалом негативно впливає на емоційну стабільність. Позитивні стосунки з іншими, існування широкого кола таких взаємин позитивно впливає на емоційну стабільність людини будь-якого віку. Для молодих людей, які вже вийшли з етапу навчання, особливо важливо навчитися самостійно контролювати власне життя, у тому числі власні емоції, щоб досягти емоційної стійкості. Тому в цьому віці вміння не підпадати під чужий плив, вміння знизити чутливість до інших, до поглядів, вірувань, думок інших задля формування власного зрілого світогляду, для контролю над власними емоціями особливо важливе, іноді навіть важливіше за наявність певних позитивних стосунків. Отримані результати допоможуть розвивати і підтримувати емоційну стійкість людини у не простий час війни на теренах нашої Батьківщини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Kitaeva, A., and V. Mamedova. "ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА МОРФОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЗОВНІШНИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ БАРАНІВ РІЗНИХ ПОРІД." Аграрний вісник Причорномор'я, no. 95 (February 24, 2020): 60–63. http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2019.95.10.

Full text

Abstract:

Проведено порівняльну оцінку морфологічних ознак зовнішніх статевих органів баранів м'ясного, м'ясо-молочного і м'ясо-вовнового напрямів продуктивності. Встановлено, що барани породи дорпер м’ясного напряму продуктивності за розмірами сім’яників перевищують показники баранів породи ассаф м'ясо-молочного напряму за довжиною на 4,94 см або на 28,9%(P˃0,999), шириною – на 3,3 см або 26,4% (P˃0,99), за обхватом – на 7,0 см або на 27,8% (P˃0,999), а порівняно з баранами м’ясо-вовнового напряму продуктивності породи мериноландшаф відповідно на 0,4 см або 1,8% за довжиною і на 4,6 см або 16,7% при (P˃0,999) за обхватом сім’яників.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Лопушинський, Іван, and Роман Биков. "ҐЕНДЕРНО ОРІЄНТОВАНЕ БЮДЖЕТУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ДОСЯГНЕННЯ ҐЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ." Public management 22, no. 2 (February 26, 2020): 133–44. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-2(22)-133-144.

Full text

Abstract:

Досліджується проблематика ґендерно орієнтованого бюдже- тування як інструменту ґендерно чутливої політики, що дає можливість забезпечити ґендерну рівність, підвищити ефективність використання бю- джетних коштів та досягти справедливого розподілу бюджетних видатків за статевою ознакою. Проаналізовано національну законодавчу базу забез- печення ґендерно орієнтованого бюджетування. Визначено, що ґендерний аналіз є інструментом для вивчення соціально-економічних відмінностей між жінками та чоловіками, дівчатами і хлопцями. Зазначено основні кро- ки проведення ґендерного бюджетного аналізу. Обґрунтовано, що ґендерно орієнтоване бюджетування як інструмент управлінської технології дозво- ляє оцінити, як і якою мірою державна політика у сфері розподілу видат- ків бюджету впливає на чоловіків і жінок (дівчат і хлопців) як споживачів послуг, користувачів інфраструктури та платників податків. Установлено, що ґендерне бюджетування стосується як дохідної, так і видаткової частини бюджету; означає бюджетування, у центрі якого люди за їхньою статевою належністю (як дорослі, так і діти), що спонукає до більш ретельного ви- вчення результатів виконання бюджету; закликає до участі ширше коло за- цікавлених осіб, а також укорінює демократичні процеси. Отже, виділяючи кошти на заклади охорони здоров’я, освіти, спорту, соціальної політики, слід урахувати ґендерний аспект і пам’ятати, що потреби жінок і чоловіків, дівчат і хлопців є різними. Доведено, що суть ґендерно орієнтованого бюджетуван- ня — цього нового для України інструменту — планування дохідної та ви- даткової частини державного і місцевого бюджетів з огляду на те, хто буде кінцевим споживачем тих послуг, що фінансуються відповідним бюджетом. Тобто загальна мета ґендерно орієнтованого бюджетування — підвищення економічної ефективності та прозорості видатків бюджету з урахуванням потреб жінок і чоловіків, дівчат і хлопців.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Нікітіна-Дудікова, Ганна Юріївна. "СТРУКТУРА ОСОБИ ПОТЕРПІЛОЇ ДИТИНИ ЯК ЕЛЕМЕНТУ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ У ЗЛОЧИНАХ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ." Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, no. 5 (February 1, 2022): 92–96. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.5.14.

Full text

Abstract:

Стаття є внеском у вирішення актуального наукового завдання, розв’язання практичної проблеми – виділення основних структурних ознак особи потерпілої дитини у злочинах проти статевої свободи та статевої недоторканості, оскільки особа потерпілого виступає джерелом інформації про подію злочину та особу злочинця, дозволяє з’ясувати дані, що стосуються його способу життя, соціально-демографічних та особистісних характеристик, що дозволяють висувати версії щодо мотивів злочину та особи злочинця. Визначається, що структура елементу «особа потерпілого» включатиме у себе: відомості анкетного характеру (стать, вік, сімейний стан); віктимність та риси характеру; особливості поведінки до злочинної події, в момент скоєння злочину, після його скоєння. Підсумовано, що у загальному масиві злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості переважають особи жіночої статі. Проте перевага за статтю залежить і від характеру вчинюваних дій. На підставі проведеного аналізу з’ясовано залежність виду та способу вчинюваних дій від віку потерпілої особи: чим старша дитина за віком, тим більше злочин характеризується наявністю фізичного контакту та проникнення у тіло потерпілої особи. І навпаки, чим дитина менша, злочин вчиняється здебільшого без наявності фізичного контакту між потерпілою особою та проникнення у тіло потерпілої особи, спрямовані в більшості на інтелектуальне розбещення дитини. Встановлено, що здебільшого потерпілими від злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості стають діти зі змістовно та структурно неблагополучних сімей, у третині випадків такі злочини були вчинені найближчими родичами. Визначається, що віктимність дітей завжди підвищена, здебільшого злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості дітей був вчинений особою, з якою потерпілі знайомі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Бушуєва, Т. В., and А. М. Авер’янова. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ВЛАСТИВОСТЕЙ УВАГИ В МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ." Problems of Modern Psychology, no. 3 (November 24, 2021): 7–14. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-3-1.

Full text

Abstract:

У статті представлено аналіз результатів емпіричного дослідження психологічних особливостей властивостей уваги молодших школярів: вікових, індивідуальних, статевих. Для сучасних молодших школярів доступ до цифрових технологій і постійна взаємодія з інформаційним середовищем є звичними. Це зумовлює психологічні особливості дітей порівняно з їхніми ровесниками минулих поколінь. Відповідь на питання щодо особливостей розвитку уваги сучасних молодших школярів важлива як для науки, так і для практики організації освітнього процесу. Для дослідження рівня розвитку властивостей уваги дітей молодшого шкільного віку нами використовувалися такі методики: методика Мюнстерберга (визначення концентрації уваги); методика «Запам’ятай та розстав крапки» (визначення обсягу уваги), методика «Кільця Ландольта» (визначення стійкості, розподілу, перемикання уваги). Вибірка складалася з 239 учнів 1–4 класів навчальних закладів міста Києва. Показано, що розвиток властивостей уваги сучасних молодших школярів має нерівномірний характер: нерівномірність розвитку на різних етапах навчання та нерівномірність інтенсивності розвитку різних властивостей уваги. Найбільш інтенсивний розвиток властивостей уваги на початковому етапі (перший-другий класи), менш інтенсивний на завершальному етапі (третій-четвертий класи) і найменш інтенсивний на етапі другий-третій класи. Серед властивостей уваги найбільш інтенсивного розвитку в молодшому шкільному віці зазнають концентрація, обсяг і перемикання уваги, найменш інтенсивного – стійкість і розподіл уваги. У молодшому шкільному віці діапазон індивідуальних відмінностей у розвитку концентрації, обсягу й перемикання уваги розширюється, а розподілу уваги не змінюється. Визначені кількісні та якісні зміни в структурі властивостей уваги молодших школярів. За результатами кореляційного аналізу, відбувається динаміка зв’язку між властивостями уваги на різних етапах навчання молодших школярів і зміна ознаки-індикатора, яка викликає «стягування» інших ознак у кореляційну плеяду. Провідними в структурі властивостей уваги першокласників є стійкість уваги, другокласників – розподіл і стійкість уваги, четвертокласників – розподілуваги. Визначений кращий розвиток концентрації та перемикання уваги в дівчат молодшого шкільного віку порівняно з хлопчиками. Значущих статевих відмінностей за показниками обсягу, стійкості, розподілу уваги в дітей молодшого шкільного віку не виявлено. Визначено, що основні особливості розвитку властивостей уваги сучасних молодших школярів полягають у тому, що провідними в структурі властивостей уваги є стійкість і розподіл уваги, які зазнають найменш інтенсивних змін упродовж молодшого шкільного віку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Zeldin, Valeriy, Volodymyr Kozyr, and Olexandr Sokrut. "КОНТРОЛЬ СТАНУ КРОВІ ТА ЯКОСТІ СПЕРМИ КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ВІДТВОРЕННЯ СТАДА." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 4(43) (December 25, 2020): 38–44. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.4.6.

Full text

Abstract:

Досліджено біохімічний склад крові та сперми кнурів-плідників племпідприємств великої білої породи, української м’ясної, харківської та дніпропетровської селекції. Встановлень, що середні біохімічні показники крові і сперми кнурів не виходили за межі біологічної норми. Середня кількість сперматозоїдів у відфільтрованому еякуляті кнурів дослідних генотипів була в межах 42,441- 54,648 млрд., при величині еякуляту 202,0±6,3-248,4±10,2 мл та концентрації сперматозоїдів, що рухаються прямолінійно поступово 0,21±0,003 – 0,23±0,01 млдр. мл. Має місце високо вірогідна різниця за об’ємом відфільтрованого еякуляту між плідником української м’ясної породи дніпропетровської та харківської селекцій на користь першої. Коефіцієнт кореляції між Рh сперми кнурів дослідних генотипів і концентрацією сперматозоїдів в 1 см склав -0,323 (велика біла порода) – 0,294 (українська м’ясна порода харківської селекції), - 0,208 (українська м’ясна порода дніпропетровської селекції). Рівень репрезентабельності величин розрахованих коефіцієнтів кореляції між ознаками був в межах Р>0,05- Р<0,05. Середня кількість одержаних спермо доз з одного еякуляту становила 8,5 доз (м’ясна порода харківської селекції) та 10,9 дози українська м’ясна порода дніпропетровської селекції) при величині показника 10,0 доз у кнурів великої білої породи. Запліднюваність маточного поголів’я від першого осіменіння в залежності від методу розведення була в межах 62,5-83,1 % при величині рівня репродуктивної здатності свиноматок 8,7±0,18 – 11,7±0,25 поросят на один опорос, що в цілому характеризує якість маточного поголів’я в здатності до запліднення за один статевий цикл та рівня племінної роботи в стаді у напрямку вдосконалення ознаки з низьким ступенем її успадкування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Боброва, Ю. Ю. "ОКРЕМІ АСПЕКТИ СУТНОСТІ ҐЕНДЕРУ В СУДДІВСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ: ДО ПОСТАНОВКИ ПРОБЛЕМИ." Актуальні проблеми держави і права, no. 82 (December 19, 2019): 34–39. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i82.35.

Full text

Abstract:

У статті піднімається проблематика ґендерного виміру суддівської діяльності в контексті та-ких питань як ґендерна дискримінація, ґендерна рівність, ґендерна асиметрія за статевою ознакою. Оскільки ключовим поняттям досліджуваної проблеми є ґендер, то приділено увагу розкриттю змісту та сутності цього поняття як міжгалузевого феномену.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Аніщук, Н. В. "Поняття гендерного насильства у контексті дискримінації за статевою ознакою: теоретико-правові аспекти." Юридический вестник, no. 1 (2008): 18–21.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Киричко, Б. П., Т. В. Звенігородська, and О. Б. Киричко. "ВИКОРИСТАННЯ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЯК МЕТОДУ ДІАГНОСТИКИ ПАТОЛОГІЙ РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ У САМОК ДРІБНИХ ТВАРИН." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 24, 2021): 242–48. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.30.

Full text

Abstract:

Через збільшення кількості захворювань репродуктивної системи самок дрібних тварин, таких як ендометрит, полікістоз яєчників, виникає потреба у використанні сучасних, високоефективних методів діагностики таких патологій. Для вирішення завдань на базі науково-навчально-виробничої клініки Полтавського державного аграрного університету було відібрано 47 собак та 103 коти віком від 1 до 18 років протягом 2020–2021 років. У дослідних тварин реєстрували клінічні ознаки: виділення із зовнішніх статевих органів, збільшення об’єму живота, його болючість, поліурію та полідипсію. Також проводили дослідження тваринам, у яких були проблеми із заплідненням, трива-лий анеструс, порушення статевого циклу. Підготовка тварин включала 10-годинну голодну дієту. При дослідженні матки та яєчників готували три акустичних вікна: вздовж білої лінії живота від лобкової кістки до пупкової ділянки; від каудального полюсу правої нирки до клубової ділянки; від каудального полюсу лівої нирки до клубової ділянки. Ультразвукове дослідження проводили в В-режимі. Встановлено, що середній вік котів з патологіями репродуктивної системи складав 3,2±0,5 роки, середній вік собак – 6,2±1,1 роки. Було виявлено, що найпоширенішими патологіями репродук-тивної системи у дрібних тварин є ендометрит, піометра та залозисто-кістозна гіперплазія ендометрія. Ознаками ендометриту на ультразвуковій картині є потовщення, нерівність та гіперехогенність стінок тіла та рогів матки, можлива наявність анехогенного вмістимого. Піометра займає друге по частоті місце серед патологій репродуктивної системи у досліджуваних собак (21,3 %) та трете місце – серед досліджуваних котів (8,7 %). Найменша частка серед патологій репродуктивної системи припадає на захворювання яєчників. У дослідних собак патології яєчників склали 6,4 %, у дослідних котів – 7,8 %.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Лук’янченко, С. О. "РЕЛІГІЙНИЙ МОТИВ У КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕННЯХ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я." Прикарпатський юридичний вісник, no. 2 (August 31, 2021): 88–90. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2.880.

Full text

Abstract:

Лук’янченко С. О. Релігійний мотив у кримінальних правопорушеннях проти життя та здоров’я: проблемні питання. - Стаття. У статті розглянуто поняття та сутність релігійного мотиву в кримінальних правопорушеннях про ти життя та здоров’я. Запропоновано внесення змін до відповідних норм Кримінального кодексу України в розділі ІІ Особливої частини. Розділ II Особливої частини Кримінального кодексу України «Кримінальні правопорушення проти життя та здоров’я особи» містить низку норм, в яких присутній мотив «релігійної нетерпимості». Життя людини слід розглядати як природне поєднання її біофізіологічного існування із соціальним функціонуванням її особистості. Здоров’я на відміну від життя треба розуміти як елемент людського існування, що характеризує умови життя, його якість і визначається Всесвітньою організацію охорони здоров’я як сприйняття людьми свого положення в житті залежно від культурних особливостей і системи цінностей та у зв’язку з їхніми цілями, очікуваннями, стандартами, турботам. Ураховуючи найвищу цінність для людини й суспільства таких об’єктів кримінально-правової охорони, як життя та здоров’я, великий суспільно небезпечний характер умисного вбивства й тяжкого тілесного ушкодження, катування та погрози вбивством, у тому числі з мотивів релігійної нетерпимості, вважаємо за доцільне збереження такої кваліфікувальної ознаки в частині другій статті 115 Кримінального кодексу України, частині другій статті 127 Кримінального кодексу України, частині другій статті 129 Кримінального кодексу України. Щодо частини другої статей 122, 126 Кримінального кодексу України, то вітчизняна судова практика й аналітичні матеріали вітчизняної кримінально-правової науки свідчать, що ці кримінальні правопорушення відсутні в практиці, і в разі їх вчинення доцільніше було б використання релігійного мотиву як обставини, яка обтяжує покарання за пунктом 3 частини першої статті 67 КК України: «вчинення кримінального правопорушення на ґрунті расової, національної, релігійної ворожнечі чи розбрату або на ґрунті статевої приналежності».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Сподарик, Ю. В. "ОСОБЛИВОСТІ КВАЛІФІКАЦІЇ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ ПРОТИ ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." Актуальні проблеми держави і права, no. 92 (January 24, 2022): 141–50. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i92.3270.

Full text

Abstract:

Сподарик Ю. В. Особливості кваліфікації кримінальних правопорушень проти журналістської діяльності. – Стаття.У статті аналізуються окремі проблемні питання кримінально-правової кваліфікації правопо-рушень проти журналістської діяльності. Досліджено поняття, значення та важливість правильної кваліфікації для здійснення правосуддя відповідно до закону. Розглянуто основні істотні ознаки, встановлення яких є обов’язковим для правильної кваліфікації кримінальних правопорушень, щопосягають на законну професійну діяльність журналістів. Проаналізовано статтю 171 Кримінального кодексу України, якою передбачено перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та додаткові спеціальні, зокрема ст. ст. 345-1, 347-1, 348-1, 349-1 Кримінального кодексу України, зроблено висновок про ускладнення процесу кваліфікації з появою нових статей у кримінальному законі. Зокрема, постає питання про відмежування та співвідношення, до прикладу норм, передбачених статтями 129 «Погроза вбивством» та 345-1 «Погроза або насильство щодо журналіста», 194 «Умисне знищення або пошкодження майна» та 347-1 «Умисне знищення або пошкодження майна журналіста», 115 (п. 8 ч. 2) «Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язкуз виконанням цією особою службового або громадського обов’язку» та 348-1 «Посягання на життя журналіста», 147 «Захоплення заручників» та 349-1 «Захоплення журналіста як заручника» Кримінального кодексу України. З’ясовано, що в одних випадках підставою їх відмежування є різногороду потерпілий, в інших – мета вчинення кримінального правопорушення чи розмір заподіяної шкоди. Розглянуто ст. 163 «Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер» та ст. 375 «Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови», які булодоповнено кваліфікуючими ознаками стосовно журналістів, та доведено недоцільність та неефек-тивність проведених змін. Зроблено висновок про механічно ускладнений законодавцем процес кваліфікації, а також збільшення кількості помилок у разі кваліфікації саме через надмірну кількість норм, що регулюють журналістську діяльність.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Нежлукченко, Тетяна Іванівна, Наталя Валентинівна Нежлукченко, Костянтин Віталійович Заруба, and Ігор Олександрович Рубцов. "ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНИХ ЯКОСТЕЙ ОВЕЦЬ АСКАНІЙСЬКОЇ ТОНКОРУННОЇ ПОРОДИ ТАВРІЙСЬКОГО ТИПУ ЗАЛЕЖНО ВІД ПОХОДЖЕННЯ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 4 (47) (January 6, 2022): 186–90. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.32.

Full text

Abstract:

Отримана базова інформація щодо закономірностей росту та розвитку овець та формування їх продуктивних якостей залежно від їх лінійного походження та впливу спадковості баранів-плідників. Уперше в умовах племзаводу, залежно від лінійного походження, проведено порівняльну оцінку овець асканійської тонкорунної породи таврійського типу за показниками росту, розвитку та вовнової продуктивності. Визначено генетичний потенціал ліній за ознаками продуктивності та ступінь їх реалізації в процесі онтогенезу. За вовновою продуктивністю спостерігаються високі та середні значення у різних статево-вікових групах овець залежно від їх лінійної належності. Удосконалення цього показника можливо здійснювати з максимальним використанням у селекції популяції овець племзаводу внутрішньолінійних поєднань тварин ліній № №227, 369, 375, 0517, 1444. В умовах племзаводу доцільно використовувати овець, що належить цим лініям для отримання додаткової продукції.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Shlyakhova, N. V., S. I. Turchina, and G. V. Kosovtsova. "Вплив гіпоандрогенемії на складові метаболічного синдрому в підлітків із затримкою статевого розвитку." Endokrynologia 25, no. 4 (December 14, 2020): 310–15. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2020.25-4.310.

Full text

Abstract:

Мета — дослідити вплив гіпоандрогенемії (ГА) на формування компонентів метаболічного синдрому (МС) у хлопців із затримкою статевого розвитку. Матеріал і методи. Комплексне дослідження проведено у 55 хлопців 14-18 років із клінічними ознаками затримки статевого розвитку та лабораторно підтвердженим зниженим рівнем тестостерону (<12,0 нмоль/л) (основна група). Групу порівняння становили 44 практично здорових однолітки із нормальним рівнем статевого дозрівання. Оцінювали статевий та фізичний розвиток хлопців. Визначали рівні загального тестостерону (ЗТ) та естрадіолу (Е 2), сексстероїдзв’язуючого глобуліну (СЗГ), загального холестерину (ЗХС), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ), рівень натще глюкози та імунореактивного інсуліну в сироватці крові. Розраховували співвідношення (Т/Е 2), індекс вільного андрогена (ІВА); показники холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ) та коефіцієнту атерогенності (КА), індекс інсулінорезистентності НОМА. Статистичний аналіз виконано в програмі SPSS17.00. Результати. У підлітків із ГА зниження рівня ЗТ поєднувалось із достовірними зменшеннями співвідношення Т/Е 2 (40,35±28,02 ум.од., р<0,05) та ІВА (22,08±6,05 ум. од., р<0,05) на тлі зниження рівня СЗГ (28,11±3,64 нмоль/л, р<0,05). За індивідуального аналізу у 23,6% хворих із ГА діагностовано ознаки інсулінорезистентності (ІР). Встановлено, що хлопці з ГА мали вірогідно більші показники ЗХС (4,91±0,17 нмоль/л, р<0,05), ТГ(1,15±0,12 нмоль/л, р<0,05) та ХС ЛПНЩ (2,65±0,19 нмоль/л, р<0,05) порівняно зі здоровими однолітками. Доведено наявність негативних зв’язків рівнів ЗТ, СЗГ із вмістом ЗХС та позитивного зв’язку Е 2 із ЗХС, які не залежали від віку та індексу маси тіла (ІМТ). Висновки. Низькі рівні ЗТ у хлопців вже в підлітковому віці асоціюються з порушеннями ліпідного профілю, які можуть бути предиктором формування МС. Підлітки з ГА потребують динамічного спостереження та комплексного лікування, спрямованого на покращення репродуктивного потенціалу та попередження прогресування метаболічних порушень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Віцюк, О. "ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ ПОКАРАННЯ ЗА ПІДКУП СЛУЖБОВОЇ ОСОБИ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ПРИВАТНОГО ПРАВА НЕЗАЛЕЖНО ВІД ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОЇ ФОРМИ." Юридичний вісник, no. 1 (April 14, 2022): 131–37. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.2312.

Full text

Abstract:

Стаття розкриває сутнісне розуміння кваліфікуючих ознак комерційного підкупу та дає їх класифікацію саме у сфері приватного права та акцентує увагу читача на важливості досконалості законодавчої техніки. Вдале законодавство виключає можливість вчинення дій, що будуть руйнувати баланс внутрішньої та зовнішньої структури кримінального права. Під аналіз цієї статті підпадають безпосередньо і питання обмеження конституційних прав людини через порушення принципу верховенства права внаслідок вчинення такого кримінального правопорушення. Основне значення приділяється висвітленню питання уніфікації кваліфікуючих ознак комерційного підкупу та хабарництва. Розкриваючи вищезазначені положення необхідним також вбачається детальний аналіз покарань за перелічені правопорушення та логіка, якою керується законодавець при визначенні ступеня тяжкості конкретного діяння за відповідною санкцією. Аналіз санкцій статей кримінального законодавства дає змістовні підстави для того, аби розмежовувати корупційні правопорушення, які регулюються адміністративним законодавством, а які кримінальним. Звертаємо увагу на питання щодо неможливості застосування пом’якшуючих обставин при вчиненні цих правопорушень. Підіймаючи проблему різних підходів законодавця при диференціації соціальних явищ, які досліджуються цією статтею. автор наголошує на її актуальності для українського правового середовища. Відповідно приділяється увага змінам, що відбулися, зокрема у сфері судоустрою та судової діяльності, а також зміни у зв’язку із прийняттям Закону України “Про запобігання та протидію корупції” (про створення окремої незалежної системи органів виконавчої влади). Можна зробити висновок про те, що необхідною ланкою механізму протидії корупції у приватній та публічній сферах є уніфікація їх кваліфікуючих ознак та щодо доцільності впровадження нових механізмів боротьби з корупційними правопорушеннями і їх результативності. Вдалість проведення судової реформи підтверджується статистичними даними, які наведені в тексті статті.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Vygovskyi, О. V. "Diagnostic Features of the Technical Condition of Turbogenerators Stator Winding of Ukrainian Nuclear Power Plants." Nuclear Power and the Environment 16, no. 1 (2020): 19–30. http://dx.doi.org/10.31717/2311-8253.20.1.3.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Кочук-Ященко, Олександр, Дмитро Кучер, Валентин Лободзінський, and Вадим Голяк. "ГОСПОДАРСЬКИ КОРИСНІ ОЗНАКИ КОРІВ СИМЕНТАЛЬСЬКОЇ ПОРОДИ РІЗНИХ ЛІНІЙНІЙ В УМОВАХ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 2 (45) (May 31, 2021): 88–95. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.13.

Full text

Abstract:

У статті висвітлені результати порівняльної оцінки корів-первісток симентальської породи чеської селекції різної лінійної належності за органічного виробництва молока в умовах ПП «Галекс-Агро». Корови-первістки досліджуваних ліній суттєво не відрізняються між собою за живою масою та основними промірами тіла. В цілому корови-первістки симентальської породи стада ПП «Галекс-Агро» характеризуються пропорційною будовою тіла, високоногістю (висота в холці і в крижах відповідно 134,8-135,3 і 141,6-142,1 см), глибокою та добре розвиненою грудною кліткою (глибина грудей та обхват грудей – 73,5-73,8 та 203,4-204,6 см) як в ширину (ширина грудей за лопатками 50,2-50,9 см), так і в довжину (довжина грудей 80,0-80,4 см) з живою масою 610,6-618,3 кг. Корови мають широкий зад, що забезпечує легкість отелень (ширина в клубах та сідничних горбах відповідно 51,2-51,7 і 32,4-32,6 см). Крупність тварин за основними промірами будови тіла у поєднанні із великою живою масою у межах ліній свідчить про формування молочного типу екстер’єру корів-первісток симентальської породи чеської селекції ПП «Галекс-Агро». Основні індекси будови тіла корів всього стада, так і у межах ліній відповідають молочному типу тварин і свідчать про гармонійність та добрий пропорційний розвиток усіх статей. Значних відмінностей між тваринами різних ліній за морфологічними властивостями вим’я не вдалося встановити. Зокрема обхват вим’я коливався від 118,9 до 122,3 см, довжина 38,7 і 40,3 см, ширина 30,1 і 30,6 см, глибина 29,9 і 30,7 см, відстань від дна вим’я до землі 57,2 і 59,8, довжина передніх дійок 6,3 см в усіх групах, задніх – 5,3 і 5,4 см, відстань між передніми дійками 15,4 і 16,2 см, задніми – 8,2 і 8,6 см, боковими – 13,8 і 14,0. Тварини лінії Редада достовірно переважали ровесниць ліній Хоррора та Морелло за більшістю кількісних показників молочної продуктивності, за якісними показниками (вмістом жиру та білка в молоці) вірогідної міжгрупової різниці не було встановлено. Різниця між лініями у 30 % випадків виявилась достовірною. Максимальна різниця за показниками молочної продуктивності спостерігалась між лініями Морелло та Редада, яка у 50 % випадків виявилась достовірною і середній узагальнюючий критерій достовірності Стьюдента становив 1,53. Значення коефіцієнтів фенотипової консолідадаціїї тварин різних ліній характеризуються додатнім значенням і незначною мінливістю. Варто відмітити, що серед усіх блоків досліджуваних ознак у межах ліній від’ємні коефіцієнти фенотипової консолідації виявилися лише у тварин лінії Редада (молочна продуктивність -0,032) та Морелло (індекси будови тіла -0,002).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Іванов, Ігор, Юлія Мархайчук, and Олена Щербина. "ГЕНЕРАЦІЙНА ПОВТОРЮВАННІСТЬ ПЛЕМІННОЇ ЦІННОСТІ БУГАЇВ-ПЛІДНИКІВ ГОЛШТИНСЬКОЇ ПОРОДИ НІМЕЦЬКОЇ СЕЛЕКЦІЇ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 2 (45) (May 31, 2021): 83–87. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.12.

Full text

Abstract:

Голштинські бугаї-плідники наявні в ТОВ «Українська генетична компанія» в кількості 26 голів оцінені двома методами: 1-й – геномна оцінка (Він полягає в тому, що на великому поголів’ї певної статевої групи (понад 10 тис. гол.) кожної породи відпрацьовується геномна карта розмірів і локалізації нуклеотидів (чипів, маркерів), яка зіставляється з конкретними показниками господарськи корисних ознак цих тварин одержаних традиційним методом) і 2-й – метод ZW (племінна цінність бугая, одержана методом традиційної оцінки його за продуктивністю дочок). Геномну оцінку мають 8 бугаїв-плідників голштинської породи і 18 голштинів були оцінені за методикою ZW. Із ознак молочної продуктивності, за якими проводилась оцінка племінної цінності бугаїв плідників використовували: надій, вміст жиру і білку в молоці, кількість молочного жиру і білку. Оцінку генераційної повторюваності проводили за допомогою формули обчислення рангової кореляції. Геномна оцінка бугаїв обох голштинських порід за надоєм, вмістом білку і кількістю молочного білку виявилась кращою за своїх батьків (перебільшення у чорно-рябих складає 222 кг, 0,05%, 5 кг, а у червоно-рябих – 306кг, 0,1% і 17 кг відповідно). За кількістю молочного жиру у чорно-рябих бугаїв оцінка на 5 кг поступалася батькам, а у червоно-рябих була на 5 кг краща. При цьому за вмістом жиру в молоці результати оцінки батьків виявились на 0,02% кращими ніж у синів. Племінна цінність бугаїв чорно-рябої голштинської породи за надоєм і вмістом жиру виявилась кращою за своїх батьків (перебільшення складає 190 кг і 0,08%). За такими показниками, як вміст білку та кількість молочного жиру і білку у чорно-рябих бугаїв порівняно з батьками племінна цінність знижувалась на 0,32% і по 1 кг відповідно. Стосовно червоно-рябих голштинських бугаїв спостерігається дещо інша картина. Сини підвищують свої племінні якості порівняно з батьками за надоєм, кількістю молочного жиру і вмістом білку на 209 кг, 6 кг і 0,06% відповідно, а зниження племінної цінності у них відбувається за вмістом жиру і кількістю молочного білку на 0,06% і 1 кг. Якщо порівняти результати оцінки племінної цінності отриманої різними методами, то треба зазначити, що при геномній оцінці різниця між батьками і синами більш суттєва практично за всіма показниками у червоно-рябих голштинів. При цьому у бугаїв оцінених методом ZW різниця нижча і тільки за якісними ознаками спостерігається істотна різниця, що характерно для тварин чорно-рябої голштинської породи. Генераційна повторюваність геномних оцінок племінної цінності бугаїв-плідників голштинської породи порівняно з методом ZW, характеризується більш широким розмахом величин за показниками молочної продуктивності. Так при геномній оцінці рангова кореляція (rs) в парах батько-син коливається в межах -0,96…0,98, а при оцінці методом ZW – в межах 0,17…0,94. Треба зазначити також, що при геномній оцінці найкращу повторюванність по всім дослідним показникам, за виключенням вмісту жиру, показали чорно-рябі голштинські бугаї, а при оцінці методом ZW – плідники червоно-рябої голштинської породи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Юрчинська, Ганна, and Ольга Степаненко. "Особливості мотиваційних тенденцій користувачів мережі інтернет." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(50)T2 (2019): 220–33. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-220-233.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена висвітленню проблеми сталих мотиваційних тенденцій та спрямованості на певні емоційні переживання в залежності від рівня виразності «мережеголізму». Розкриті статево-вікові особливості схильності до Інтернет-залежності, які узгоджуються з тенденціями існуючих наукових досліджень, але стосуються вікової групи від 12 – 17 років (добірки, яка була в наявності). Суттєве значення має дія двоєдиного фактору «стать - вік». Встановлено, що середні показники в осіб жіночої статі мають тенденцію до зниження з віком, а в осіб чоловічої статі, навпаки, спостерігається збільшення значень схильності до адикції зі збільшенням віку. Порівняльний аналіз дозволив виявити особливості сталих тенденцій особистості для двох груп осіб: тих, які вміють контролювати свій час перебування в Інтернеті й тих, які мають деякі проблеми з надмірним захопленням вказаною мережею. Особливості полягають у різній ієрархії зв’язків, зокрема: для осіб, які здатні контролювати свій час перебування в мережі, домінуючим є зв’язок рівня «мережеголізму» із мотивацією принести суспільству користь; для осіб, які мають деякі проблеми з надмірним захопленням Інтернетом, домінуючим є зв’язок досліджуваної ознаки (Інтернет-залежноті) з мотивами комфорту. Встановлені особливості спрямованості на емоційні переживання в залежності від рівня адикції. Особливість - це обернена картину для досліджуваних груп: для першої домінуючою є спрямованість на емоційні переживання стенічного типа, тоді як для другої – спрямованість на емоційні переживання астенічного типу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Kobeza, Pavlo, and Oleksandr Pakhomov. "Грегарина Gigaductus exiguus (Gigaductus) паразитує в турунах Calathus melanocephalus (Carabidae) в умовах центральної частини степової зони України." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 4(377) (October 5, 2018): 58–65. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-377-58-65.

Full text

Abstract:

У статті приведемо видову ідентифікацію та варіативність індексів морфометричних показників для виду грегарин Gigaductus exiguus (Gigaductus) Wellmer, 1911 як паразита кишкового тракту одного з масових видів турунів Calathus melanocephalus (Carabidae) Linnaeus, 1758. Результатом роботи є морфометричний аналіз 27 показників грегарин, які визначають розміри клітини паразита, в умовах чотирьох типологічних екосистем у центральній частині степової зони України. C. melanocephalus визначено як найбільш масовий серед територіальних умов із різним типом геоботанічних формувань та антропотехногенного пресингу. Рівень інвазії грегаринами тісно пов’язаний із рівнем вологи в межах кожної пробної площі, який формується в особливих умовах мікрорельєфу на ділянках дослідження. Виявлено взаємозв’язк між показниками морфометричної видової ідентифікації апікомплексних із їх загальною чисельністю на одну одиницю господаря. Використовуються загальноприйняті методи польової ентомології та лабораторних досліджень при визначенні апікомплексних кишкового тракту турунів. При мікроскопії шлункового тракту турунів використовується фізіологічний розчин, який зменшує похибку осматичного тиску на мембрану клітини грегарини при фіксації основних метричних показників форми грегарин, які є основними показниками для достовірної ідентифікації одноклітинних паразитів до таксономічного роду та виду. Виявлено максимальні й мінімальні показники інвазії. Найбільша інвазія паразитами виявлена в умовах першої пробної площі, придолинно-балочного типу ландшафту пристінного типу лісу. Кількість особин становить 11,0 % від загальної вибірки ентомологічного матеріалу, із них заражено 27,2 %, самців – 30,7 %, самок – 25,0 %. Популяційна динаміка тут виражена більш стабільно, що зумовлює високе число заражених особин. Найменшим показником зараженості характеризується лісопаркова зона третьої пробної площі. Щільність популяції становить 18,6 % від загальної вибірки C. malanocephalus серед пробних площ, кількість заражених особин – 15,1 %, самців серед них – 23,0 %, а самок – 10,0 %. В умовах цієї пробної площі значно виражений антропотехногенний вплив на хазяїна та паразита. Достовірних відмінностей між інвазією в структурі популяції за статевою ознакою не виявлено за період дослідження й окремо за кожний місяць. Однаково фіксується нелінійний розподіл кількості паразитів на одну одиницю хазяїна у зв’язку зі статевою ознакою. Серед основних морфометричних показників використані метричні характеристики і їх пропорційне співвідношення, для достовірнішого визначення виду апікомплексних паразитів. Робота включає одну таблицю морфометричних індексів та дев’ять мікрофотографій трофозоїтів і сизигіїв для Gigaductus exiguus зі шлункового тракту турунів. У табличних даних наведемо індекси видової ідентифікації з позначенням мінімальних і максимальних величин.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Gromnatska, N. M. "Стан автономної нервової системи В дітей з есенціальною артеріальною гіпертензією." HYPERTENSION, no. 4.36 (July 1, 2014): 46–50. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.4.36.2014.82739.

Full text

Abstract:

Мета. Вивчити особливості вегетативного забезпечення у дітей з есенціальною артеріальною гіпертензією. Матеріал і методи. Під спостереженням знаходились 25 дітей з есенціальною артеріальною гіпертензією (1-ша група) та 21 дитина групи контролю, які не відрізнялись за віковою та статевою ознаками. Вік дітей 1-ї групи становив 15,0 (12,0–16,0) року, групи контролю — 16,0 (10,0–17,0) року. Стан вегетативної нервової системи вивчали за допомогою аналізу варіабельності серцевого ритму у фоновій пробі, яка дозволяла оцінити вихідний вегетативний тонус, та ортостатичній пробі, що дає можливість оцінити вегетативну реактивність. Реєстрацію кардіоінтервалограм проводили на комп’ютерному апаратному комплексі «Полі-Спектр» («Нейрософт»). Артеріальну гіпертензію визначали згідно з 95-м перцентилем розподілу артеріального тиску (The Fourth Report on Diagnosis, Evaluation and Treatment of High Blood Pressure in Children and Adolescents, США).Результати. Дітям з есенціальною артеріальною гіпертензією притаманне вірогідне зниження загальної варіабельності серцевого ритму. Часові та спектральні параметри, що характеризують загальну варіабельність серцевого ритму, у фоновій пробі у дітей 1-ї групи були вірогідно нижчими, ніж у дітей групи контролю: так, RRNN — на 25,0 % меншим, SDNN — на 77,2 % меншим, ТР у 2,3 раза меншим. Параметри, що відповідають за парасимпатичну активність, у 1-й групі також були вірогідно нижчими, ніж у групі контролю: RMSSD — у 2,83 раза, NN50 — у 14,9 раза, HF — у 5,31 раза. Активність симпатичної автономної нервової системи у дітей 1-ї групи була відносно вищою, ніж у дітей групи контролю, на що вказує абсолютне зниження парасимпатичної активності та підвищення індексу вегетативного балансу LF/HF у 2,21 раза порівняно з групою контролю (р = 0,029). Спектральний показник VLF, що вказує на нейрогуморальну регуляцію серцевої діяльності, за даними розподілу потужностей у спектрі кардіоінтервалограм дітей 1-ї групи в 1,65 раза перевищував аналогічний показник групи контролю.Висновки. 1. Для дітей з есенціальною артеріальною гіпертензією притаманне суттєве зниження варіабельності серцевого ритму за рахунок послаблення тонічних впливів парасимпатичної нервової системи та відносне підвищення активності симпатичних та нейрогуморальних впливів на регуляцію серцево-судинної діяльності. 2. Підвищення ригідності серцевого ритму внаслідок зниження парасимпатичних автономних впливів є ознакою розвитку кардіоваскулярної автономної нейропатії у дітей з артеріальною гіпертензією.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Zhuravlova, L. P., and O. M. Haletskyi. "ЧИННИКИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО СІМЕЙНОГО ЖИТТЯ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ." Herald of Kiev Institute of Business and Technology 43, no. 1 (March 5, 2020): 20–25. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2020.43.03.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено дослідженню чинників психологічної готовності до сімейного життя в зрілому юнацькому віці. Сучасна статистика репрезентує тривожні ознаки дезорганізації інституту сім’ї: збільшення кількості розлучень, деструктивних конфліктів, формальних стосунків, зниження рівня народжуваності тощо. Для створення повноцінної сім’ї потрібна попередня підготовка до шлюбу: вивчення та врахування системи чинників, що обумовлюють психологічну готовність до сімейного життя. Завданнями дослідження були наступні: вивчення особливостей психологічної готовності осіб зрілого юнацького віку до сімейного життя; виокремлення значущих чинників готовності до сімейного життя молоді; емпіричне визначення критеріїв високої психологічної готовності до сімейного життя. За результатами діагностики психологічної готовності до сімейного життя показано, що переважна більшість молодих людей має високий чи середній рівні розвитку цієї готовності. Виявлено статеві відмінності в показниках психологічної готовності до сімейного життя: достовірно більша кількість юнок має високий рівень готовності до створення сім’ї, порівняно з юнаками. Доведено існування позитивних статистично значущих лінійних кореляційних взаємозв’язків між рівнем психологічної готовності до сімейного життя та рівнем розвитку емоційного інтелекту, домінуванням стратегій компромісу, співпраці та пристосування в конфліктних ситуаціях, а також обернений пропорційний взаємозв’язок між рівнем психологічної готовності до сімейного життя та стратегією суперництва (домінування). Емпірично доведено, що значущими чинниками готовності до сімейного життя є емоційний інтелект, стратегії вирішення конфліктних ситуацій та уявлення про майбутню сім’ю. Критеріями розвинутої психологічної готовності сучасної молоді до сімейного життя є високий рівень їх емоційного інтелекту, домінування стратегій компромісу й співробітництва в конфліктних ситуаціях та позитивні уявлення про майбутню сім’ю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Demianiuk, Olena, and Oksana Kosareva. "ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕРЦЕПЦІЇ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ)." PSYCHOLOGICAL JOURNAL 14, no. 4 (April 19, 2018): 54–67. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol14iss4pp54-67.

Full text

Abstract:

В статті висвітлено гендерні особливості соціальної перцепції у студентської молоді. Термін «соціальна перцепція» у загальному вигляді означає формування у свідомості людини образу іншого. Зміст поняття включає сприймання не тільки фізичних властивостей об’єкта, а також його внутрішніх характеристик: намірів, думок, здібностей, емоцій, установок, цінностей тощо. Доведено, що існує зв’язок між такими гендерними характеристиками особистості, як фемінність, маскулінність, андрогінність та соціальною перцепцією. Для представників обох статей є притаманними гендерні соціальні стереотипи і установки, які, з одного боку, базуються на гендерних особливостях, а з іншого – підкріплюючись соціальним оточенням, призводять до прояву ще більших гендерних відмінностей в сприйманні оточуючого світу, що в свою чергу може призводити до непорозумінь та конфліктів між чоловіками та жінками. Ключові слова: соціальна перцепція, гендерні стереотипи, студентська молодь.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Гончаренко, І. В., and В. М. Агій. "БАЖАНА КОНСТИТУЦІЯ КРОЛІВ ДЛЯ ВІДТВОРЕННЯ ТА ДЕЯКІ ТЕХНОЛОГІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ СТИМУЛЯЦІЇ ОХОТИ КРОЛЕМАТОК." Effective rabbit breeding and fur farming, no. 6 (March 18, 2020): 58–65. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2020.6.58-65.

Full text

Abstract:

В даній публікації наведено деякі дані з розведення кролів. Звернути увагу на домінуючі біологічні особливості кролематок (молочність, багатоплідність), які необхідно враховувати при відтворенні. В статті наведено рід простих і доступних факторів стимуляції охоти кролематок, які позитивно впливають на репродуктивні функції маток. При відтворенні кролів необхідно використовувати тварин міцної конституції і без вад екстер'єру. Встановлено, що кролі з міцною конституцією дають більшу кількість окролів протягом року та є більш стійкими до захворювань. Глибокі та широкі груди є показником доброго здоров'я та міцної конституції. Спина і поперек повинні бути рівними, прямими та широкими, м'язи - тверді та щільні по всьому корпусу, особливо на боках та вздовж попереку. Підгруддя у статево зрілих кролематок є ознакою спокійного темпераменту та хороших материнських якостей. Дуже великий підгруддя є ознакою ніжної конституції та є небажаним при відтворенні кролів. До недоліків екстер'єру відносяться груба і перерозвинута голова, великі, товсті вуха, іноді обвислі, вузькі та не глибокі груди, вузька та довга спина, звислий або звужений крижово-поперековий відділ, тонкі та викривлені ноги, а також недостатньо виражені м'ясні форми і опушеність стоп. Дослідженнями попередніх років встановлено, що 90 % порушень з відтворення тварин залежить від не збалансованої годівлі та від дефіциту есенційних біотичних мікроелементів (Mn, Zn, Se), деяких вітамінів і факторів зовнішнього середовища. Доцільним є для нормування годівлі кролів використовувати БВМД, премікси, гранульовані повнокомпонентні комбікорми для кролів або курей, - цей метод стимуляції охоти кролематок є високоефективним перевіреним на практиці. Отже, використання у фермерських та приватних господарствах племінних кролів міцної конституції, з хорошою молочністю і добре розвинутим материнським інстинктом, враховуючи фактори стимуляції охоти за умов повноцінної годівлі буде сприяти покращенню відтворення кролів та збільшенню виробництва кролятини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Parchomenko, O. I. "Гендерно-дискримінаційні акценти сімейного законодавства України: соціально-моральний аспект." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 2(142) (April 25, 2017): 55. http://dx.doi.org/10.15421/171725.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено проблемі гендерної нерівності та гендерної дискримінації чоловіцтва засобами нормативно-правової регуляції Сімейного кодексу. В результаті проведеного дослідження автор приходить до висновку про те, що трансформація гендерних відносин на рівні соціонормативного регулювання має вести до досягнення фактичної, а не формальної рівноправності статей у сфері шлюбно-сімейних відносин. Констатовано, що на зміну традиційно-нерівноправного (матріархатно-тенденційного і андроцидарного) розподілу ролей між чоловіком і жінкою має прийти концепція рівностатусності, яка забезпечує однакові можливості для двох партнерів. Таким чином, питання про соціо-гендерний статус чоловіцтва, яке пропонується або може бути запропоноване йому в суспільстві, де на зміну матріархально-гетеричному типу гендерної диференціації приходить егалітарний тип, виникає з самої суспільної практики; і адекватну відповідь на нього дає саме гендерний аналіз чинного сімейного законодавства України.Доведено, що усунення гендерної дискримінації є ключовим імперативом регуляції та інституціалізації сімейних відносин за умови реалізації комплексу заходів, які передбачають довгострокову дію на суспільство і його інститути, що дасть можливість подолати матріархальний расизм і сексизм жіноцтва, що покладе кінець тривалому періоду гендерної нерівності і несправедливості, коли чоловіча частина населення України піддавалася прихованій гендерній дискримінації за рахунок порушення соціонормативного паритету представників обох статей в правовій інституціалізації сім’ї. На думку автора, стратегічні цілі трансформації гендерних відносин в сімейно-правовому полі полягають у зміні культури взаємодії статей, заміні відносин ієрархії на відносини партнерства, привнесення в суспільну свідомість таких цінностей, як миролюбність і життєтворення як основоположних цінностей освіченої андрократії. Розуміння того, що стать не є підставою для дискримінації в будь-якій сфері суспільного життя виявляється запорукою позитивних соціальних трансформацій. Адже дискримінація за всіма іншими соціальними стратифікаційними ознаками (класовими, національними, расовими, політичними, культурними тощо) в егалітарному суспільстві є не просто нелегітимною, але і несумісною із дієвою соціальною мораллю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Томкіна, Олена Олексіївна. "НОРМИ МИТНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ЯК ПРЕДМЕТ КОНСТИТУЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ." New Ukrainian Law, no. 5 (November 29, 2021): 69–77. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.5.10.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена проблемі законодавчого визначення адміністративної відповідальності за порушення митних правил, зокрема за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їхнього розміру, а також інші протиправні дії, спрямо- вані на ухилення від сплати митних платежів (стаття 485 Митного кодексу України). Положення статті 485 Митного кодексу України оскарженні до Конституційного Суду України з мотивів їхньої невідповідності Конституції України. Автори конституційних скарг обґрунтовують неконституційність положень цієї статті тим, що абсолютно визначена санк- ція, неможливість її зменшення і відсутність альтернативних видів санкцій за вчинення від- повідного правопорушення не дають змоги застосовувати цю норму з урахуванням принци- пу індивідуалізації юридичної відповідальності правопорушника, що суперечить частині 2 статті 62 Конституції України. Автори клопотань також указують на те, що невідповідність санкції статті 485 Митного кодексу України засадам індивідуалізації юридичної відповідальності порушує встановле- ні Конституцією України право особи володіти, користуватися і розпоряджатися власністю (стаття 41), право особи на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48). Оскарження положень статті 485 Митного кодексу України актуалізує проблему забезпе- чення конституційності митного законодавства України загалом, оскільки, окрім оспорюва- них положень зазначених статей цього Кодексу, є й інші формальні склади митних право- порушень, що містять абсолютно визначені санкції та/або є юридично невизначеними. Диспозиція норми права, що викладена у статті 485 Митного кодексу України, сконстру- йована законодавцем у вигляді «відкритого» (незавершеного) переліку протиправних дій, що спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Вказівка на ознаку протиправ- ності «інших» дій та їхню мету не забезпечує чіткості, однозначності, зрозумілості сфор- мульованого законодавчого припису, отже, його передбачуваності для суб’єктів права. Таке використання засобів законодавчої техніки під час визначення адміністративного пра- вопорушення перетворює диспозицію норми права на «гумову» і загрожує законності пра- возастосування. Окрім цього, такий законодавчий припис є корупціогенним чинником, адже відкриває шлях до службових зловживань, довільного, на основі суб’єктивних оцінок, а не формально визначених ознак, тлумачення норми права. Отже, є підстави для висновку, що оскільки диспозиція норми права, шо викладена у статті 485 Митного кодексу України, сформульована нечітко та неоднозначно, приписи цієї статті не можна вважати юридично визначеними в аспекті їхньої передбачуваності для суб’єктів правозастосування. Санкція статті 485 Митного кодексу України є абсолютно визначеною, оскільки без- альтернативно передбачає тільки один вид адміністративного стягнення за визначене в цій статті митне правопорушення – штраф, не встановлює водночас допустимі для відповідно- го правопорушення межі його застосування, отже, не забезпечує індивідуальний характер юридичної відповідальності осіб, визнаних винними у правопорушенні. Зважаючи на викладене, митне законодавство України має розвиватися шляхом установ- лення відносно визначених і альтернативних санкцій, що дозволяє індивідуалізувати адміні- стративну відповідальність за порушення митних правил.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

N.V., Vychalkovska, and Oleksyuk Т.М. "INTRA- AND INTERPOPULATION VARIABILITY OF SOME PARTS OF THE COPULATIVE APPARATUS OF TERRESTRIAL MOLLUSC BREPHULOPSIS CYLINDRICA FROM THE NORTHERN BLACK SEA COAST REGION." Scientific Bulletin of Natural Sciences (Biological Sciences), no. 30 (June 30, 2021): 39–46. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2524-0838/2021-30-5.

Full text

Abstract:

During the study of the first detected local population of Brephulopsis cylindrica (Menke, 1828)on the adjacent territory of Lake Solonets-Tuzla, which is located in the Berezansky district of the Mykolaiv region, morphological features of the copulative apparatus structure were revealed.The nature of the distribution of features and their variability were analyzed. The elements of the copulative apparatus, the most significant in copulation, vary the least in linear terms.The appendages of the copulative apparatus tend to reduce. The specificity of the indicators of the copulative apparatus of individuals of the population is proved, which is a significant addition to the complex approach in the identification of the species of terrestrial mollusks B. cylindrica. The average values of the elements of the copulative apparatus of individuals of the species from the population of the adjacent territory of Lake Solonets-Tuzla were lower than in other studied populations.In most cases, these differences are statistically reliable(р˂0.05). The length and thicknessof the epiphalus differ significantly from almost all populations of the Northern Black Sea Coast, as a specific feature that within the population acquires certain stability due to the function of spermatophore formation.Microevolutionary processes in the population of B. cylindrica from the adjacent territory of Lake Solonets-Tuzla are active, specific and depend on the localization factor.The presence of a full-fledged local population on saline soil confirms the high level of ecological plasticity ofthe studied species of mollusks.Meristic and plastic indicators of flagellum are under a significant level of genetic control. Theelements of the reproductive system varythe least, the most important in the implementation of copulation. The appendages of the genitals tend to reduce.Key words:Northern Black Sea coast, Brephulopsis cylindrica, local population, intrapopulation variability, interpopulation variability, copulative apparatus. Під час дослідження вперше виявленої локальної популяції Brephulopsiscylindrica(Menke, 1828)на прилеглій території озера Солонець-Тузли, яке розташоване в Березанському районі Миколаївської області,були виявлені морфологічні особливості структури статевого апарату. Проаналізовано характер розподілу ознак, їхню варіативність.Найменше варіюють за лінійними показниками елементи статевого апарату, найбільш значущі при здійсненні копуляції. Придатки статевого апарату мають тенденцію до редукції.Доведено специфічність показників статевого апарату особин популяції, що є суттєвим доповненням до комплексного підходу при ідентифікації виду наземних молюсків B. cylindrica.Середні показники елементів статевого апарату особин виду із популяції прилеглої території озера Солонець-Тузли виявилися меншими,ніж в інших досліджених популяціях. У більшості випадків ці відмінності статистично достовірні (р˂0,05). Значно відрізняються між собою показники довжини та товщини епіфалуса між майже всіма популяціями Північного Причорномор’я, як специфічна ознака, яка в межах популяції набуває певної стабільності у зв’язку із виконанням функції формування сперматофора.Мікроеволюційні процеси в популяції B. cylindrica із прилеглої території озера Солонець-Тузли активні, специфічні та залежать від фактору локалізації. Наявність повноцінної локальної популяціїна засоленому ґрунті підтверджує високий рівень екологічної пластичності дослідженого виду молюсків. Меристичні та пластичні показники флагелума знаходяться під значним рівнем генетичного контролю. Найменше варіюють елементи статевого апарату, найбільш –значущі при здійсненні копуляції. Придатки статевого апарату мають тенденцію до редукції.Ключові слова:Північне Причорномор’я, Brephulopsiscylindrica, локальна популяція, внутрішньопопуляційна мінливість, міжпопуляційна мінливість, статевий апарат.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Дигал, Ярослав. "Інституційні механізми забезпечення ґендерної рівності у політичній сфері: європейський контекст." Історико-політичні проблеми сучасного світу, no. 42 (February 23, 2021): 148–59. http://dx.doi.org/10.31861/mhpi2020.42.148-159.

Full text

Abstract:

Ґендерна рівність є актуальною проблемою сучасності і означає рівність прав, можливостей та обов’язків чоловіків та жінок. Рівність у політичній сфері в свою чергу дає можливість представникам обох статей в повній мірі реалізувати свої права. У статті розглянуто питання забезпечення ґендерної рівності шляхом застосування національних інституційних механізмів у державах Європейського Союзу. Проаналізовано погляди дослідників та різні підходи до розуміння ґендерних механізмів, вивчено роль глобальних та регіональних організацій в утвердженні рівності між чоловіками та жінками. Досліджено історичні основи формування міжнародних, регіональних та національних механізмів. Названо тенденції у формуванні та критерії ефективності національних механізмів гендерної рівності. Досліджено основи формування та проаналізовано показники ефективності національних механізмів, визначено ключове значення парламенту в утвердженні ґендерної рівності у політичній площині. Доведено, що національні інституційні механізми забезпечення ґендерної рівності формують загальну стратегію ґендерної рівності як в суспільстві загалом, так і в політичній площині зокрема.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Статева ознака'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles