Academic literature on the topic 'Старость'

Мета статті. У статті розглянуто інститут старости як посадової особи в системі органів місцевого самоврядування, його генезу та функції у різні періоди правового розвитку України. Встановлено походження та роль старости як посадової особи в місцевому самоврядуванні України, а також досліджено її повноваження, запропоновано шляхи удосконалення правового статусу старости. Наукова новизна. У зв’язку із введенням посади старости в систему органів місцевого самоврядування України пропонується вперше дослідити історико-правовий аспект інституту старости як посадової особи в системі органів місцевого самоврядування, його генезу та функції у різні періоди правового розвитку України. Висновки. Еволюція розвитку старост поєднала в цій ланці представника громади (у тому числі місцевих інтересів перед державною владою) та адміністративної посадової особи – представника держави на місцях. Це підтверджується тим, як в різні періоди правового розвитку України державна влада підходила до формування цих посад: шляхом обрання населенням, як представника місцевого самоврядування, або призначення чи погодження державою, як державного керівника нижчої адміністрації. Саме поєднання самоврядних та державних функцій в одній ланці стало особливістю становлення та розвитку інституту старост. Реформуючи місцеве самоврядування, держава змінює місцевий адміністративно-територіальний устрій, об’єднуючи сільради, селища і міста в громади, запроваджуючи спеціальних посадових осіб – старост, що, без попередніх конституційних змін та прийняття спеціальних законів, не є аргументовано правильним. Визначити ж справжній коефіцієнт корисної дії системи стримувань і противаг в органах місцевого самоврядування із введенням посади старости в подальшому можливо буде лише за допомогою дослідження і врахування дії чинників соціально-політичного характеру. У зв’язку з цим старостам ще потрібно буде довести свою дієвість та спроможність як посадових осіб у системі місцевого самоврядування, що обираються безпосередньо населенням, але провадять виключно виконавчу діяльність на території громад і за посадою входять до складу виконавчих комітетів місцевих рад ОТГ. На цьому шляху вже прийняті базові зміни в чинному законодавстві України. Але старостам необхідно ще пройти апробацію часом та практикою на предмет своєї дієздатності. У перспективі законодавцю все ж таки доцільно удосконалити правовий статус старости шляхом найменування цієї посади як «сільський, селищний староста» (на зразок перейменування голів місцевих рад на сільських, селищних, міських голів у 1994 році), що відповідало б історичній спадкоємності, а також врегулювати на законодавчому рівні повноваження цих посадових осіб з огляду на приклади минулого. Це прийняття спеціального «типового положення про старосту», визначення кількісного та персонального складу виконавчого комітету ради громади (до якого входить за посадою староста), утворення в старостинських округах відповідних структурних підрозділів зі старостами на чолі (на зразок «офісів старости») з необхідними спеціалістами (наприклад, помічниками старост), а також слід передбачити у чинному законодавстві обрання тимчасовових виконувачів обов’язків старост у випадку вакантності цієї посади до проведення відповідних виборів. Вказані зміни надали б можливість забезпечити для цієї посадової особи ефективне виконання спеціальних обов’язків (вчинення нотаріальних дій, реєстрації актів цивільного стану, накладення адміністративних стягнень та ін.), а також зміцнити правовий статус цих посадових осіб, їхнє особливе місце в системі місцевого самоврядування.

Imperfect senility. The experience of senilityin dramas Endgame by Samuel Beckettand Evening by Aleksiej DudarauThe article is devoted to the image of senility in two dramas — Endgame by Samuel Beckett and the dramatic text entitled Evening by Aleksiej Dudarau. The authoress introduces the conception of acharacter realized in analyzed texts and also shows the great importance of stage directions in the reconstruction of the title issue. In both dramas death appears very frequently. Death and senility are depicted as mutually conditioning experiences. The self-awareness of one’s own temporality increases with age and the sensation that the nature is limited and mortal starts to cause the most intense feelings and emotions, triggers questions, full of disbelief about the sense and end of everything.Несовершенная старость. Опыт старостив пьесах Конец игры Сэмюэля Беккетаи Вечер Алексея ДудареваСтатья посвящена образу старости в двух драматических произведениях — Конец игры Сэмюэля Беккета и Вечер Алексея Дударева. Автор работы рассматривает концепции характеров, представленных в анализируемых текстах, а также обращает внимание на огромную роль ремарок для понимания главной идеи произведений. В обеих пьесах постоянно присутствует тема смерти. Смерть и старость показаны как взаимообуславливающие явления. Осознание кратковременности собственной жизни, а с ним и понимание ограниченности сил природы, усиливается с возрастом; что в итоге рождает важнейшие вопросы, полные недоверия, о смысле и конце всего сущего.

The nature of old age in Aleksandr Kuprin’s short storiesAleksandr Kuprin, writing at the turn of the twentieth century, joins the old age discourse of his time. Old age or maturity in Kuprin’s works has different faces kind-hearted, wise, respected, embittered, rejected, lonely, etc. and is presented in various contexts: cultural, social, economic. From old age inspirations the writer creates both pictures and naturalistic reflexions descriptions of anatomical and physiological changes, and metaphysical passing, asking about the meaning of life. Additionally, Kuprin depicts the antinomy: early days — old age, compares advanced age to childhood and analyzes the symptoms of not only somatic but also mental old age.Лики старости в рассказах Александра КупринаАлександр Куприн, творивший на рубеже XIX и XX веков, включается в тогдашний дискурс старости. Старость или зрелость принимает в его творчестве разные облики добрая, умная, почтенная, озлобленная, отвергнутая, одинокая и т.д. и изображается им в разных контекстах: культурном, общественном и экономическом. Она вдохновляет писателя как на создание натуралистических образов изображение анатомических и физиологических изменений, так и наталкивает на метафизические размышления ход времени, смысл жизни. Кроме того, прозаик рассматривает антиномию: молодость–старость, сопоставляет преклонный возраст с детством, подвергает анализу симптомы как физической, так и духовной старости.

В статті розкрито сутність поняття старости, а також визначено алгоритм становлення інституту старост на рівні окремих громад. Висвітлено механізм проведення виборів старости, а також розглянуто критерії, яким повинен відповідати староста та його обов’язки. Розкрито функції інституту старост. Відображено основні зміни у повноваженнях старости та процедурі їх обрання, які визначені у Законі «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост». Висвітлено переваги та недоліки цього Закону. Розглянуто та проаналізовано кількість старостинських округів, що були утворені станом на початок 2022 року, кількість жителів старостинського округу, а також загальну кількість затверджених старост у 24 областях України. Виявлено порушення вимог законодавства щодо вищезгаданих питань у деяких територіальних громадах. Надано пропозиції щодо організації ефективної роботи та перспектив розвитку інституту старост в Україні.

On the experience of old age in the context of contemporary existential dilemmas. Film Elena by Andrei ZvyagintsevThe article constitutes the attempt of looking at the problem of the old age from the point of view of Vladimir, the main male character of Andrei Zvyagintsev’s film Elena. His retired existence can be treated as the model example of the golden autumn of life. This vision can be associated with the images promoted by today’s media as the period of so called “third age”, i.e. old age full of new opportunities, with health good enough to take advantage of newly marketed products guaranteeing comfortable and worry-free life. The publication examines the quality of the family relationships, built up by the selected film character, on the basis of the interpretation of space in which he is meant to function. The analysis allows the author to come to the conclusion that the old age and life experience does not protect the characters from impulsive behavior, which is the consequence of spiritual crisis of the contemporary society and disintegration of the harmony between the individual and the community. The old age in Zvyagintsev film turns out to be the time when the opportunity of improving interpersonal relationships is wasted.Проблема старости в контексте современных экзистенциальных дилемм. Фильм Елена Андрея Звягинцева Статья представляет собой попытку взглянуть на проблему старости с точки зрения Владимира, главного мужского героя фильма Андрея Звягинцева Елена. Его пенсионное существование можем рассматривать в качестве примера модели золотой осени жизни. Такой подход связан с изображениями сегодняшних СМИ, представляющих старость как „третий возраст”, то есть период полный новых возможностей, в достаточно хорошем здоровье, чтобы воспользоваться новыми вещами, гарантирующими комфортную беззаботную жизнь. Автор рассматривает качество семейных отношений, созданных Владимиром, анализируя аспекты пространства, в котором он функционирует. Интерпретация позволяет прийти к выводу, что старость и жизненный опыт не защищают героев перед импульсивным по поведением, которое является следствием духовного кризиса современного общества и распада гармонии между индивидом и обществом. Старость в фильме Звягинцевa оказывается периодом, когда возможность повышения межличностных отношений не осуществляется.

В начале XXI в. в научной и популярной литературе заметно возрос интерес к старости. В практику вошло употребление термина «стареющая Европа». Основная причина – рост доли пенсионеров от общего числа населения Европы. Цель данной статьи – изучить как этот социальный процесс в Европе переосмысляется в современном кинематографе. Авторами проанализировано несколько десятков кинокартин, сериалов и отдельных кинообразов 2000–2010-х гг., из которых подробно мы остановились на самых показательных и типичных. Хронологические рамки обусловлены рекомендацией Еврокомиссии от 2010 г. рассмотреть возможность повышения пенсионного возраста и началом пенсионных реформ во многих странах Европы. На сегодняшний момент теоретической основой европейской политической практики в отношении проблемы старения населения являются концепции активного старения и социальной сплоченности. Это дало основание взять за основу анализа набор индикаторов, используемых для расчета индекса активного старения: занятость, участие в общественной жизни, здоровье и безопасность, подходящая для активной старости среда. Выделены основные темы, затрагиваемые в фильмах о стариках: любовь, дружба и внутрисемейные отношения; здоровье и когнитивные расстройства; забота со стороны родственников и знакомых; самореализация и досуг; рефлексия прожитой жизни и ожидание смерти. Сделаны следующие выводы: кинематограф отражает актуальные для современной Европы тенденции изменения отношения к старости; формирует ее образ как полноценного, наполненного разнородным опытом этапа жизни; старость на экране не исключает радости от жизни, освоения новых профессиональных и личностных социальных ролей. Образы стариков из фильмов последних двух десятилетий демонстрируют изменение роли, которую играют пенсионеры в современном европейском обществе. Она диктуется демографической ситуацией, общественным мнением, политическими решениями, обусловлена экономическими процессами и социальными тенденциями. Современный кинематограф стал зеркалом, которое отобразило новое отношение к пожилым, и инструментом, выстраивающим у зрителя образ активного, включенного в жизнь общес­тва пожилого человека.

В статье рассматриваются возрастные характеристики старости в романе И.А. Гончарова «Обрыв». По сравнению с «Обыкновенной историей» старость в последнем романе многолика и по-разному оценивается писателем. Безусловное преклонение у автора вызывает «старческая красота» Татьяны Марковны, которая обусловлена не только внешними признаками, но и внутренним миром героини. The article considers the temporal characteristics of the old age in I.A. Goncharov’s novel «The Cliff». Compared to «An Ordinary History», old age in the last novel is diverse and evaluated differently by the writer. The «senile beauty» of Tatyana Markovna, which shows itself not only through external signs, but also through her inner world, causes unconditional admiration on the part of the author.

Old age — aconcept of Russian epitaph?The author of the article Old age — aconcept of Russian epitaph? — Tatiana S. Tsarkova is the editor together with Sergey I. Nikolaev of the first Russian anthology of the epitaph genre and author of the monographic study Russian Verse Epitaph. Sources. Evolution. Poetics Petersburg, 1999. In the monograph she, among other things, explores such concepts as ‘life’, ‘death’, ‘memory’, ‘monument’. It might seem that such arelevant cultural notion as ‘old age’, causally in most cases associated with the concept ‘death’, would appear in epitaphs with evident frequency and acquire the significance of agenre concept. However, as quite an extensive material demonstrates, nothing of the kind happens, out of 3000 epitaphic texts only 3 times the word ‘old age’ is mentioned, and no more than 15 its derivatives or paraphrases like ‘years’, ‘grey hair’, ‘of many years’. The author offers explanation to this unpredictable phenomenon. Czy starość jest konceptem rosyjskiego epitafium wierszowanego?Autorka artykułu Czy starość jest konceptem rosyjskiego epitafium wierszowanego? jest twórcą wspólnie zS.I. Nikołajewem pierwszej rosyjskiej antologii epitafiów literackich oraz monografii Rosyjskie epitafium literackie. Źródła. Ewolucja. Poetyka Sankt Petersburg, 1999. W monografii zbadano takie koncepty, jak życie, śmierć, pamięć czy pomnik. Wydawałoby się, że starość, jako pojęcie silnie związane zkonceptem śmierci, powinna wyjątkowo często pojawiać się w epitafiach. Jednak — jak wskazują badania przeprowadzone na bardzo obszernym materiale — jest zupełnie inaczej. Wtrzech tysiącach epitafiów stwierdzić można zaledwie trzykrotne użycie słowa „starość” inie więcej niż piętnastokrotne użycie słów pochodnych iblisko związanych ze słowem „starość”, takich jak np. „lata” czy „siwe włosy”. Autorka artykułu wyjaśnia ten fenomen.

Страх старості має передусім гендерний аспект, пов'язаний зі стереотипами щодо поведінки жінки у певному соціальному контексті. В основі страху старості для неї лежить, як видається, насамперед страх самотності. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12962

Однією з важливих рис демократії, закріплених у Конституції України, є місцеве самоврядування. Брати участь у місцевому самоврядуванні може кожен громадянин України відповідно його належності до територіальної громади. Законодавством України гарантоване право на об‘єднання у громаду жителів кількох сіл, селищ, міста [1]. У зв‘язку з об‘єднанням територіальних громад з‘явилась потреба у такій посаді як староста. Основним призначенням старост є представництво інтересів сіл та селищ, які увійшли до складу об‘єднаної територіальної громади. Тобто особа, яку вибрали старостою - це уповноважений лідер, якому довіряють жителі того чи іншого населеного пункту. Староста відповідає за те, щоб проблеми мешканців вирішувалися швидко та ефективно.

У зв‘язку з об‘єднанням територіальних громад з‘явилась потреба у такій посаді як староста. Основним призначенням старост є представництво інтересів сіл та селищ, які увійшли до складу об‘єднаної територіальної громади. Тобто особа, яку вибрали старостою - це уповноважений лідер, якому довіряють жителі того чи іншого населеного пункту. Староста відповідає за те, щоб проблеми мешканців вирішувалися швидко та ефективно.
Due to the union of territorial communities, there was a need for a position as headman. The main purpose of the elder is to represent the interests of the villages and settlements that are part of the united territorial community. That is, the person chosen by the elder is an authorized leader, trusted by the residents of a settlement. The elder is responsible for solving the problems of the residents quickly and effectively.

Проведене дослідження присвячене перевірці гіпотези: незначна частина населення віком 30-55 років бере на себе відповідальність за забезпечення власного пенсійного віку. Було проведене соціологічне опитування за участі 50 жителів Сумського району. У відповідності до здійсненого теоретичного аналізу запитання стосувалися сфер здоров’я, фінансового та матеріального забезпечення, сім’ї, релігії, друзів. Були запитання типу «Як Ви вважаєте?» та «Як Ви дієте?».

Нам, студентам медичного училища, відомий девіз медичного працівника «Світячи іншим, згораю сам». Саме ці крилаті слова пронизують весь життєвий і творчий шлях видатного кардіохірурга, засновника вітчизняної легеневої та серцевої хірургії, академіка, громадського діяча і письменника Миколи Михайловича Амосова.

Увод: Пинеална жлезда је неуроендокрини, циркумвентрикуларни орган филогенетски пореклом органа вида. Калцификације пинеалне жлезде су чест налаз приликом радиолошких претрага, без још увек довољно доказа да ли су оне нормалан налаз. Магнетна резонанца описује три морфолошка типа пинеалне жлезде. Циљеви: Утврдити степен корелације морфолошких типова пинеалне жлезде утврђених патохистолошким налазом са налазом компјутеризоване томографије, као и степен корелације присуства калцификација у пинеалној жлезди утврђених патохистолошким налазом и налазом компјутеризоване томографије. Утврдити степен калцификације пинеалне жлезде патохистолошким налазом у зависности од старости. Материјал и методе: Макроскопском морфолошком и микроскопском, хистолошком анализом обухваћено је 111 изолованих пинеалних жлезди осoба оба пола, не млађих од 18 година од којих је 27 снимљено апаратом Somatom Sensation 64 са дебљинама реконструисаних пресека 5 и 1mm, а још 9 апаратом Somatom Emotion 16. Резултати: Постоји статистички значајна разлика у одређивању сва три дијаметра епифизе петомилиметарским реконструкцијама, и при утврђивању два дијаметра једномилиметарским реконструкцијама. Постоји статистички значајна разлика у утврђивању морфолошких типова хистолошком и методом компјутеризоване томографије. Присутна је позитивна корелација калцификованости жлезде одређене мерењем њене густине у Хаунсфилдовим јединицама и утврђене микроскопски. Калцификованост пинеалног паренхима не корелира старости. Закључак: Наша студија је показала да су једномилиметарске реконструкције тачније у одређивању дијаметара жлезде. Макроскопским и микроскопским мерењем утврђена су сва три типа пинеалне жлезде описана магнетнорезонантним осликавањем. Утврђена је статистички значајна повезаност густине пинеалне жлезде измерене у Хаунсфилдовим јединицама на једномилиметарским реконструкцијама и степена калцификованости израженог у процентима. Није утврђена повезаност калцификованости епифизе мерене микроскопски и старости.
Uvod: Pinealna žlezda je neuroendokrini, cirkumventrikularni organ filogenetski poreklom organa vida. Kalcifikacije pinealne žlezde su čest nalaz prilikom radioloških pretraga, bez još uvek dovoljno dokaza da li su one normalan nalaz. Magnetna rezonanca opisuje tri morfološka tipa pinealne žlezde. Ciljevi: Utvrditi stepen korelacije morfoloških tipova pinealne žlezde utvrđenih patohistološkim nalazom sa nalazom kompjuterizovane tomografije, kao i stepen korelacije prisustva kalcifikacija u pinealnoj žlezdi utvrđenih patohistološkim nalazom i nalazom kompjuterizovane tomografije. Utvrditi stepen kalcifikacije pinealne žlezde patohistološkim nalazom u zavisnosti od starosti. Materijal i metode: Makroskopskom morfološkom i mikroskopskom, histološkom analizom obuhvaćeno je 111 izolovanih pinealnih žlezdi osoba oba pola, ne mlađih od 18 godina od kojih je 27 snimljeno aparatom Somatom Sensation 64 sa debljinama rekonstruisanih preseka 5 i 1mm, a još 9 aparatom Somatom Emotion 16. Rezultati: Postoji statistički značajna razlika u određivanju sva tri dijametra epifize petomilimetarskim rekonstrukcijama, i pri utvrđivanju dva dijametra jednomilimetarskim rekonstrukcijama. Postoji statistički značajna razlika u utvrđivanju morfoloških tipova histološkom i metodom kompjuterizovane tomografije. Prisutna je pozitivna korelacija kalcifikovanosti žlezde određene merenjem njene gustine u Haunsfildovim jedinicama i utvrđene mikroskopski. Kalcifikovanost pinealnog parenhima ne korelira starosti. Zaključak: Naša studija je pokazala da su jednomilimetarske rekonstrukcije tačnije u određivanju dijametara žlezde. Makroskopskim i mikroskopskim merenjem utvrđena su sva tri tipa pinealne žlezde opisana magnetnorezonantnim oslikavanjem. Utvrđena je statistički značajna povezanost gustine pinealne žlezde izmerene u Haunsfildovim jedinicama na jednomilimetarskim rekonstrukcijama i stepena kalcifikovanosti izraženog u procentima. Nije utvrđena povezanost kalcifikovanosti epifize merene mikroskopski i starosti.
Introduction: Pineal gland is a small neuroendocrine, circumventricular organ wich evolved from the eye. Calcifications were incidentally discovered and frequently without a proof whether they were normal or abnormal. Magnetic resonance imaging describes three morphological types. Aim: To determine if there is a correlation between pineal gland morphology types and calcifications established with histology and with computed tomography (CT) and if there is the correlation between calcifications and age. Method of work and material: Macroscopic and mycroscopic analysis encounted 111 isolated pineal glands of both sexes, no younger than 18, from wich 27 was examed with Somatom Sensation 64 and 9 with Somatom Emotion 16 with 5mm and 1mm reformated pictures. Results: All three diameters measured on 5mm reformated pictures and two measured on 1mm reformated pictures differed statistically compared to diameters measured macroscopically. There was siginificant difference between morphological types established on computed tomography and macroscopically. Pineal gland calcifications measured microscopically and with CT correlated positivelly. Pineal gland calcifications were not dependant on the patients age. Conclusion: Allthough 1mm reformated pictures are more accurate than 5mm, the pineal gland morpholgy types determined macroscopically and with CT are not correlated. However, calcification measurement with CT correlates with the microscopic measurement. Calcifications measured microscopically are not correlated with age.

Главно маслинасто једро је највећи део доњег маслинастог комплекса. На пресеку главно маслинасто једро има изглед наборане врећице са дном које гледа ка спољашњој површини продужене мождине и отвором који је окренут унутра и дорзално. Главно маслинасто једро је укључено у просторну и временску организацију покрета и моторног учења, учења које је повезано са вежбањем, просуђивања времена интервала и брзине покретних стимулуса и когнитивних операција у простору. Популацију неурона главног маслинастог једра чине мултиполарни (90%) и интернеурони (10%). Дендритска арборизација неурона главног маслинастог једра је веома комплексна и различитог је облика (сферична или асиметрична), а правац пружања дендрита може да буде радијалан или кружан. Структурну и функционалну потпору неуронима пружају глијалне ћелије (астроцити, олигодендроцити и микроглија). Глијалне ћелије окружују неуроне и окупирају међунеуронске просторе где одржавају микросредину погодну за активност и виталност неурона. Старење представља природан и временски зависан процес који је карактерисан прогресивном појавом иреверзибилних промена у ћелијама, што резултира опадањем саморегулаторних способности јединке. У току старења, долази до нарушавања природног окружења неурона и глијалних ћелија што се одражава на њихов број, величину и изглед тела, дендритску крошњу и синаптичку организацију. Циљеви: Циљеви истраживања су да се утврди да ли се параметри морфологије неурона и глијалних ћелија разликују између старосних група, као и да се квантитативном анализом провери могућност класификације неурона и глијалних ћелија према квалитативном опису. Материјал и методе: Узорак студије је чинило 30 обостраних исечака главног маслинастог једра подељених у три старосне групе (други период сазревања (36-60 год.), рани период старења (61-75 год.) и касни период старења (76-90 год.)). Извршена је хистолошка обрада узорака Голџијевом методом импрегнације а микроскопске слике резова су дигитализоване а затим трансформисане у бинарне и скелетонизоване слике. Квалитативно су процењиване особине слика неурона (259) и глијалних ћелија (419) а квантитативна анализа величине, облика, гранања, дужине и сложености испитиваних ћелија спроведена је израчунавањем 22 (геометријска, компјутациона и фрактална) параметра. Резултати: Квалитативном проценом уочене су разлике у изгледу тела и неуронског поља, дендритске крошње, правца пружања дендрита, и распореда неурона у главном маслинастом једру. Квалитативна процена глијалних ћелија омогућила је њихов опис према врстама (астроцити, олигодендроцити и микроглија). Квантитативно испитивање геометријских параметара је показало да се неурони и глијалне ћелије не могу класификовати према величини. Неурони треће старосне групе имају мање вредности параметара који квантификују сложеност тела, неуронског поља и дендритске крошње, као и параметре дужине неурона. Површина тела, параметри дужине глијалне ћелије и сложеност глијалне крошње астроцита, значајно су мањи у узорку треће старосне групе, у поређењу са првом и другом. Олигодендроцити прве и друге старосне групе имају веће параметре који дефинишу величину и дужину ћелија, а мање вредности фракталне димензије сложености (тела, глијалног поља и глијалне крошње), од треће старосне групе. Закључци: Касни период старења нервног система резултирао је појавом регресивних промена на неуронима. Астроцити већ у раном периоду старења подлежу атрофичним променама на нивоу тела, глијалног поља и наставака, док олигодендроцити у касном периоду старења задржавају сложеност у грађи.
Glavno maslinasto jedro je najveći deo donjeg maslinastog kompleksa. Na preseku glavno maslinasto jedro ima izgled naborane vrećice sa dnom koje gleda ka spoljašnjoj površini produžene moždine i otvorom koji je okrenut unutra i dorzalno. Glavno maslinasto jedro je uključeno u prostornu i vremensku organizaciju pokreta i motornog učenja, učenja koje je povezano sa vežbanjem, prosuđivanja vremena intervala i brzine pokretnih stimulusa i kognitivnih operacija u prostoru. Populaciju neurona glavnog maslinastog jedra čine multipolarni (90%) i interneuroni (10%). Dendritska arborizacija neurona glavnog maslinastog jedra je veoma kompleksna i različitog je oblika (sferična ili asimetrična), a pravac pružanja dendrita može da bude radijalan ili kružan. Strukturnu i funkcionalnu potporu neuronima pružaju glijalne ćelije (astrociti, oligodendrociti i mikroglija). Glijalne ćelije okružuju neurone i okupiraju međuneuronske prostore gde održavaju mikrosredinu pogodnu za aktivnost i vitalnost neurona. Starenje predstavlja prirodan i vremenski zavisan proces koji je karakterisan progresivnom pojavom ireverzibilnih promena u ćelijama, što rezultira opadanjem samoregulatornih sposobnosti jedinke. U toku starenja, dolazi do narušavanja prirodnog okruženja neurona i glijalnih ćelija što se odražava na njihov broj, veličinu i izgled tela, dendritsku krošnju i sinaptičku organizaciju. Ciljevi: Ciljevi istraživanja su da se utvrdi da li se parametri morfologije neurona i glijalnih ćelija razlikuju između starosnih grupa, kao i da se kvantitativnom analizom proveri mogućnost klasifikacije neurona i glijalnih ćelija prema kvalitativnom opisu. Materijal i metode: Uzorak studije je činilo 30 obostranih isečaka glavnog maslinastog jedra podeljenih u tri starosne grupe (drugi period sazrevanja (36-60 god.), rani period starenja (61-75 god.) i kasni period starenja (76-90 god.)). Izvršena je histološka obrada uzoraka Goldžijevom metodom impregnacije a mikroskopske slike rezova su digitalizovane a zatim transformisane u binarne i skeletonizovane slike. Kvalitativno su procenjivane osobine slika neurona (259) i glijalnih ćelija (419) a kvantitativna analiza veličine, oblika, grananja, dužine i složenosti ispitivanih ćelija sprovedena je izračunavanjem 22 (geometrijska, kompjutaciona i fraktalna) parametra. Rezultati: Kvalitativnom procenom uočene su razlike u izgledu tela i neuronskog polja, dendritske krošnje, pravca pružanja dendrita, i rasporeda neurona u glavnom maslinastom jedru. Kvalitativna procena glijalnih ćelija omogućila je njihov opis prema vrstama (astrociti, oligodendrociti i mikroglija). Kvantitativno ispitivanje geometrijskih parametara je pokazalo da se neuroni i glijalne ćelije ne mogu klasifikovati prema veličini. Neuroni treće starosne grupe imaju manje vrednosti parametara koji kvantifikuju složenost tela, neuronskog polja i dendritske krošnje, kao i parametre dužine neurona. Površina tela, parametri dužine glijalne ćelije i složenost glijalne krošnje astrocita, značajno su manji u uzorku treće starosne grupe, u poređenju sa prvom i drugom. Oligodendrociti prve i druge starosne grupe imaju veće parametre koji definišu veličinu i dužinu ćelija, a manje vrednosti fraktalne dimenzije složenosti (tela, glijalnog polja i glijalne krošnje), od treće starosne grupe. Zaključci: Kasni period starenja nervnog sistema rezultirao je pojavom regresivnih promena na neuronima. Astrociti već u ranom periodu starenja podležu atrofičnim promenama na nivou tela, glijalnog polja i nastavaka, dok oligodendrociti u kasnom periodu starenja zadržavaju složenost u građi.
The principal olivary nucleus is the largest part of the inferior olivary complex. On the cross-section, the principal olivary nucleus has the appearance of a folded bag with a bottom looking to the outer surface of the medulla oblongata and hilum that is turned inward and dorsally. The principal olivary nucleus is involved in spatial and temporal organization of movement and motor learning, learning which is related to exercise, coordination of interval time with speed of stimuli and cognitive operations. Neuronal population of principal olivary nucleus is consists of multipolar neurons (90%) and interneurons (10%). Dendritic arborization of olivary neurons is very complex with a spherical and asymmetrical shape and radial or circular dendrites. Structural and functional support for neurons is provided by the glial cells (astrocytes, oligodendrocytes and microglia). Glial cells surround neurons and occupy interneuronal spaces where they maintain a suitable microenvironment for the neuronal activity and vitality. Aging is a physiological and time-dependent process characterized by the progressive irreversible changes of the cells, resulting in a decrease in self-regulatory capabilities. During aging, the natural environment of neurons and glial cells is affected, which reflects on their number, size and body structure, the dendritic arborization, and synaptic organization. Aims: The aims of the research were to determine whether the morphology of neurons and glial cells differ between age groups and to quantitatively analyze the possibility of classification of neurons and glial cells according to their qualitative description. Material and methods: The study sample consisted of 30 two-sided sections of the principal olivary nucleus divided into a three age groups (the second period of maturation (36-60 years), early aging (61-75 years) and late aging (76-90 years)). Histological preparation of samples (by Golgi's method of impregnation) was performed and the microscopic images were digitized and then transformed into a binary and skeletonized forms. Neurons (259) and glial cells (419) were qualitatively evaluated and the quantitative analysis of the size, shape, branching, length and complexity was carried out by calculating 22 (geometric, computer and fractal) parameters. Results: Qualitative estimation revealed the differences in the appearance of the neuronal body and neuronal field, dendritic arborisation, direction of dendrites and position of neurons inside the principal olivary neucleus. A qualitative evaluation of glial cells enabled description of their types (astrocytes, oligodendrocytes and microglia). Quantitative testing of geometric parameters has shown that neurons and glial cells cannot be classified according to their size. Neurons from third age group have lesser values of parameters that quantify the body complexity, the neuronal field, and the dendritic arborization, as well as parameters of the neuronal length. The body area, parameters of the astrocytes length and the astrocyte arborization complexity, are significantly lower in the sample of the third age group, in compared with the first and the second. Oligodendrocytes of the first and second age group have larger parameters that define the cell length, and lower values of the fractal dimension of body, glial field and glial arborization complexity, from the third age group. Conclusions: Late aging period of the nervous system resulted in a regressive changes on neurons. During the early aging period astrocytes undergo to atrophic changes of body, glial filed and processes, while the oligodendrocytes in the late period of aging retain their structure complexity.

В последние годы возросло внимание специалистов разного профиля к проблемам пожилых людей. Рост интереса связан с тем, что относительная доля и абсолютное число престарелых граждан во всем мире стремительно растет, а потому проблемы старости и старения становятся глобальными. Старение населения во всем мире означает, что и абсолютное число пожилых людей с нарушениями употребления алкоголя также растет.

В статье рассматривается период в жизни человека после 40 лет, когда некоторые из жизненных задач уже реализованы: получено образование, есть профессиональный опыт, создана семья, дети выросли и возможно уже начали взрослую, самостоятельную жизнь, построен дом, посажено дерево, и происходит встреча человека с собственными задачами жизни, возникает потребность ответить на смыслообразующие вопросы. Этот период характеризуется такими экзистенциальными переживаниями, как растерянность, чувство опустошенности, одиночество, переживание собственной ненужности, непонимание, что дальше, страх старости, усталость от жизни, непримиримость к собственному возрасту и т.д. Проблематика данного кризиса анализируется с точки зрения смыслоцентрированной психотерапии (логотерапии) Виктора Франкла, основанной на объективности смысла, объемном взгляде на личность, опоре на духовный аспект человека и на открытие новых возможностей в любой ситуации. The article considers the period of the person's life after 40 years, when the person achieved his important goals. He graduated, has the professional experience, started a family, the children have grown up and started their adult, independent life, he built a house, planted a tree, and this is the moment, when the person meets with his own life tasks, there is a need to answer meaning-forming questions. This period is characterized by such existential experiences as confusion, a sense of emptiness, loneliness, experiencing one's own uselessness, fear of old age, fatigue from life, irreconcilability with one's own age, etc. We analyze the problems of this crisis from the point of view of meaningful psychotherapy (logotherapy) Victor Frankl, based on objectivity of meaning, voluminous view of personality, relying on the spiritual aspect of man and on opening up new possibilities in any situation.