Relevant bibliographies by topics / Становлення особистості / Journal articles
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Становлення особистості.

Journal articles on the topic 'Становлення особистості'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Становлення особистості.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Берегова, Наталія, and Катерина Максимчук. "ВПЛИВ РАННЬОЇ СЕПАРАЦІЇ НА СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 12, no. 1 (February 9, 2020): 21–32. http://dx.doi.org/10.32453/5.v12i1.135.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано проблеми психологічної сепарації та дослідження її взаємозв’язку зі становленням зрілої особистості; процес впливу дитячо-батьківських відносин, особливо відносин між матір’ю та малюком, на усвідомлення своєї унікальності та самобутності. Визначено основні субфази сепарацїі-індивідуації, а саме: диференціації, практики, возз’єднання та сталості, проходження яких знаменує психологічне народження, що визначається як важливий процес розвитку на шляху становлення особистості. Викладено погляди науковців на критерії особистісної зрілості, що дає можливість визначити як взаємопов’язана ситуація сепарації зі становленням особистості. Особлива увага звертається на ранню сепарацію від батьків (до 5 років) та її наслідки на становлення особистості. В результаті аналізу проведених раніше клінічних досліджень виявлено зв’язок між досвідом ранньої розлуки та різноманітними поведінковими проблемами, зокрема з порівняно високим рівнем агресивності й негативності у дітей, що проявляється у пізнішому віці. Також у статті досліджуються характерні прояви незавершеної сепарації вигляді різноманітних форм залежності та особистісних проблем, таких як пошук схвалення та страх близькості. Такий погляд буде цікавий для спеціалістів в області психологічного консультування та психотерапії. Проблема, про яку йдеться в статті, все ще мало вивчена, тому потребує ретельних досліджень на різних вікових етапах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Гладкова, М. А. "Аспекти становлення особистості. Інтелектуальний потенціал особистості." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, вип. 42/45 (2002): 214–15.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Турбан, В. "Онтогенез етичного становлення особистості." Навчання і виховання обдарованої дитини: теорія та практика, Вип. 2 (13) (2014): 146–55.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

ВОЛОБУЄВА, Тетяна, Аліна ЦЕЛІКОВА, Ірина МУРАВЙОВА, and Іван БОЛОКАН. "ФОРМУВАННЯ SOFT SKILLS НА СТАДІЯХ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ." Acta Paedagogica Volynienses 2, no. 1 (April 14, 2022): 210–15. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.32.

Full text
Abstract:
Рекомендації щодо формування soft skills у системі вищої освіти з’явилися у світовій практиці ще в 1950-ті роки минулого століття, що привело до суттєвих змін в освітній діяльності та вимог у професійній діяльності. Проблема формування soft skills в останні роки все більше приваблює вітчизняних дослідників, цей інтерес значною мірою пов'язаний зі змінами в системі освіти нашої країни. Саме тому у статті розглядається проблема диференціації періодів становлення креативної особистості для набуття навичок soft skills. Метою цієї роботи є аналіз усіх стадій професійного становлення особистості та з’ясування, на якій стадії відбувається найбільше формування soft skills (гнучких навичок). Авторами визначені основні поняття та підходи періодизації. Встановлено, що диференціація і періодизація становлення креативної особистості здійснюються за трьома основними взаємозалежними напрямами, такими як стадії професійного становлення особистості, вікові періоди і стадії становлення особистості та стадії становлення креативної особистості. Детально розглядаються всі стадії професійного становлення особистості та проблеми в освітньому процесі, що вимагають відповідних креативно спрямованих психолого-педагогічних дій. Детально розглянувши стадії професійного становлення особистості, автори встановили, що саме на стадії професійного навчання відбувається набуття та розвиток soft skills. Саме на цій стадії викладачам вищих навчальних закладів необхідно приділяти особливу увагу формуванню у здобувачів необхідних гнучких навичок. Завдання сучасних викладачів – не тільки допомогти засвоїти здобувачам необхідну професійну програму, але й спонукати розвиток певних компетенцій, які допоможуть їм бути конкурентоспроможними на сучасному ринку праці.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Омельченко, Марина. "РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ СВІДОМОСТІ НА ЕТАПІ НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ: СПРОБА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ." Psychology of Personality 10, no. 1 (February 20, 2020): 159–66. http://dx.doi.org/10.15330/ps.10.1.159-166.

Full text
Abstract:
Дана стаття присвячена проблемі пошуку детермінант професійного розвитку особистості на етапі професійної підготовки. Особливу увагу авторка приділяє процесу розвитку професійної свідомості, обґрунтовує його вирішальну роль у становленні особистості майбутнього фахівця, оскільки саме цей процес визначає формування індивідуального стилю діяльності людини, розвиток професійної творчості й прогресивних поглядів, формування інтересів, цінностей, мотивів, рефлексії. Підкреслюється актуальність проблеми структуризації професійної свідомості, визначення її місця і значення в механізмі професійного розвитку особистості. Встановлено й інші фактори професійного розвитку особистості – професійно-особистісні якості й професійна компетентність, обґрунтовано їхню взаємообумовленість. На основі науко­вого аналізу структури професійної свідомості та її складових компонентів – когнітивного, реф­лек­сивного, аксіологічного, мотиваційного, афективного блоків визначено відповідні напрямки розвитку професійної свідомості та їхні показники: усвідомлення професійної дійсності; становлення професійного «Я»; усвідомлене оцінювання себе як фахівця; усвідомлення професійних цінностей; визначення свідомих професійних мотивів; усвідомлене переживання професійних емоцій; усвідомлене уникнення професійних стресів і вигорання. На основі виділених детермінант професійного розвитку (становлення професійно-особистісних якостей і професійної компетентності фахівця), а також напрямків розвитку професійної свідомості розроблено й представлено авторську модель становлення професійної свідомості фахівця. Отримані шляхом аналітичного огляду літератури дані дозволяють перейти до наступного етапу – дослідження механізмів розвитку професійної свідомості з метою розроблення відповідних ефективних тренінгових програм і оптимізації процесу професійної підготовки фахівців у закладах вищої освіти
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Антоненко, Т. Л. "МЕТОДОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ СТАНОВЛЕННЯ ЦІННІСНО-СМИСЛОВОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, no. 1 (March 4, 2020): 16–28. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-16-28.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена методології становлення ціннісно-смислової сфери особистості. Методологічні засади становлення ціннісно-смислової сфери особистості зумовлені положеннями постнекласичної методології наукового пізнання, філософії екзистенціалізму, гуманістичної психології, психології діяльності, антропологічної та аксіологічної психології, інтервальної епістемології. Специфічною особливістю постнекласичної психології є онтологічне звернення до ціннісно-смислових вимірів людини, її душевності. Зазначається, що становлення ціннісно-смислової сфери особистості є наслідком не тільки самобудівництва особистості, результатом її власних зусиль, але й спеціально організованої діяльності – навчання та виховання. І той, й інший способи осягнення світу є фактично способами розуміння, пізнання об’єктивної реальності як реальності соціальної, конструктивного поєднання у свідомості цих понять. Методологія дослідження ціннісно-смислової сфери особистості ґрунтується на провідних ідеях постнекласичної методології наукового пізнання з особливими акцентами на ціннісних і смислових аспектах світу людського буття, становлення та розвитку особистості, методології конструктивізму, що зумовлює розгляд особистості як суб’єкта-творця в контексті власної життєдіяльності, положеннях таких методологічних підходів, як системний, діяльнісний, суб’єктний, синергетичний, феноменологічний, герменевтичний, які розглядаються як комплементарні (взаємодоповнювані).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Бурлука, О. В. "Самоосвіта особистості: зародження та становлення." Вісник Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Філософія, вип. 47, (ч. 1) (2016): 209–20.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Козлов, Д. В. "Київський митрополит Володимир: становлення особистості." Сторінки історії, Вип. 35 (2013): 5–14.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Булига, І. "Акмеологічні аспекти становлення зрілої особистості." Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія, Вип. 20, ч. 1 (2015): 207–11.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Малина, О. Г. "Динаміка становлення стилю життя особистості." Проблеми сучасної психології, no. 1 (2012): 67–73.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Булига, І. "Акмеологічні аспекти становлення зрілої особистості." Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія, Вип. 20, ч. 1 (2015): 207–11.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Antonenko, T. L. "ТЕХНОЛОГІЇ СТАНОВЛЕННЯ ЦІННІСНО-СМИСЛОВОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 93, no. 6 (November 29, 2019): 16–29. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-93-6-16-29.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена характеристиці психолого-педагогічних технологій становлення ціннісно-смислової сфери особистості студента. Необхідність пошуку практичних шляхів вирішення проблеми становлення ціннісно-смислової сфери особистості студента зумовлює звернення до поняття «технологія». З урахуванням потенційних можливостей феноменологічного та герменевтичного підходів, наявної практики психологічної підтримки студентської молоді в умовах освітнього середовища закладу вищої освіти визначено доцільність використання таких технологій реалізації програми становлення ціннісно-смислової сфери особистості студента, як наративні технології, технології логотерапії, ампліфікації, кожна з яких характеризується використанням відповідних форм та методів, темпоральними показниками та прогнозованими результатами. Розглядаються наративні технології, що забезпечують реалізацію рефлексивного акту, який винесено в міжособистісний діалогічний простір взаємодії та завдає напрям перебудови, добудови смислової сфери особистості; технології логотерапії, основами якої є такі концепти: свобода волі, прагнення до смислу, смисл життя; технології ампліфікації становлення ціннісно-смислової сфери особистості студента спрямовані на усвідомлення студентами своїх потреб та особистісних цілей, цінностей професії та смислових установок особистості, розвиток здібностей цілепокладання, вибудовування своїх професійних та особистісних життєвих стратегій. Розкривається сутнісна характеристика представлених технологій. Визначені умови ефективності психолого-педагогічних технологій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Polukhina, Marina. "ОCОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКОВОГО КОМПОНЕНТА КРИЗИ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ У РАННІЙ ДОРОСЛОСТІ." PSYCHOLOGICAL JOURNAL 12, no. 2 (March 29, 2018): 83–98. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol12iss2pp83-98.

Full text
Abstract:
У статті подані результати теоретико-емпіричного дослідження проблеми поведінкового компонента кризи професійного становлення особистості у ранній дорослості (на прикладі правоохоронців). Теоретичний аналіз проблеми показав, що поведінковий компонент кризи професійного становлення особистості проявляється в здатності приймати самостійні рішення, керувати і контролювати власну поведінку, реалізовувати набуті знання, вміння, досвід для успішного виконання професійної діяльності; а також відображає, яким саме чином криза професійного становлення впливає на повсякденне життя респондентів, її зовнішній прояв та ознаки під час спостереження. Тобто, поведінковий компонент кризи визначає можливість саморегуляції власної поведінки та діяльності, передбачає реалізацію у професійній діяльності, здатність до самоефективності та адаптивність особистості. Отримані емпіричні дані свідчать, що до особливостей поведінкового компонента кризи професійного становлення особистості у ранній дорослості можна віднести: рівень самоефективності, рівень поведінкової регуляції, вираженість комунікативного та адаптаційного потенціалу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Легун, В. Т. "Компетентнісний підхід у процесі професійного становлення особистості майбутнього фахівця." Освітній вимір 36 (September 13, 2012): 497–501. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v36i0.3468.

Full text
Abstract:
Легун В. Т. Компетентнісний підхід у процесі професійного становлення особистості майбутнього фахівця. У статті розглянуто особливості компетентнісного підходу в процесі навчання, що впливають на формування соціально значущих якостей особистості майбутнього фахівця і надають можливість забезпечити на достатньому рівні його професійне становлення
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Савош, Галина, and Олександра Омелич. "НЕОБХІДНІСТЬ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ В УМОВАХ ВИКЛИКУ СУЧАСНОСТІ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 11 (January 18, 2022): 286–89. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.24.12.2021.046.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена питанню становлення особистості в сучасному суспільстві цифровізації. 21 століття - століття діджиталізації - дає нові умови переоцінки цінностей. Гуманізація освіти, а особливо вищої освіти, відіграє значну роль у вирішенні питання "Становлення особистості в «розумному» суспільстві", де ключовим інструментом є саме гуманізація вищої освіти. Суть якої, в умовах самознищення історично - сформованих соціальних форм людини на засадах демократизації та моралі, і дає нам формування нової сучасної особистості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Antonenko, Tetiana. "Сутнісна характеристика структурно-функціональної моделі становлення ціннісно-смислової сфери особистості майбутнього педагога." Освітній простір України 17 (November 15, 2019): 214–22. http://dx.doi.org/10.15330/esu.17.214-222.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена проблемі становлення ціннісно-смислової сфери особистості майбутніх фахівців.Розглядається структурно-функціональна модель та програма станов¬лення ціннісно-смислової сфери особистості. Онтологічний контекст дослідження цінніс¬но-смислового виміру людини, використання наукових положень методології соціального конструктивізму зумовили розгляд особистості як суб’єкта-творця в процесі власної життєдіяльності. Це дозволило в якості провідних методологічних підходів до розробки моделі ціннісно-смислової сфери особистості обрати системний, діяльнісний, суб’єктний, синергетичний, феноменологічний, герменевтичний, які розглядаються як комплементарні (взаємодоповнювані). Представлена модель ціннісно-смислової сфери особистості включає концептуальний, змістовно-технологічний, критеріально-результативний блоки та ґрун¬тується на низці відповідних принципів. Важливим складником змістовно-технологічного блоку моделі є програма становлення ціннісно-смислової сфери особистості майбутніх фахівців, яка передбачає відповідне змістовне наповнення та реалізацію завдяки певним технологіям, формам та методам роботи. Представлені критерії оцінки ефективності програми становлення ціннісно-смислової сфери особистості.Зміст програми акцентує увагу на цілеспрямованій роботі щодо актуалізації соціально-рольових позицій майбутніх педагогів з метою підвищення їхніх зв’язків із показниками глибинних духовно-моральних цінностей; актуалізації цінностей професійного образу світу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Пономарьов, Олександр, and Максим Черемський. "Творчість як важлива умова становлення особистості." Педагогіка і психологія професійної освіти, no. 1 (August 8, 2019): 56–67. http://dx.doi.org/10.32447/22185186.2019.1.06.

Full text
Abstract:
У статті піднято проблему творчого розвитку особистості, її самовираження та самоствердження. Внаслідок панування авторитарної форми навчання і виховання учень і студент не мають можливості повною мірою виявляти власну думку, почуття та фантазію. Це призводить до зниження рівня успішності й інтересу до навчання та фахової підготовки. Водночас становлення особистості значно уповільнюється. Сьогодні, в часи ринкової економіки, даний підхід до навчання не є ефективним, адже в сучасному світі понад усе цінується здатність людини виражати власну думку, висувати нові ідеї та втілювати їх у життя. Тому освіта має не придушувати, а плекати творчий потенціал особистості, яким володіє кожна, без винятку, людина. Слід лише знайти відповідний підхід до неї. Автори пропонують будувати навчання на повазі до особистості, її можливостей і здібностей. Водночас педагог має володіти належним рівнем педагогічної культури, майстерності та творчості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Костюченко, Олена, Людмила Дихнич, and Артур Крістовао. "Когнітивно-стильова складова навчання менеджера соціокультурної діяльності." Socio-Cultural Management Journal 4, no. 1 (June 27, 2021): 57–82. http://dx.doi.org/10.31866/2709-846x.1.2021.235689.

Full text
Abstract:
Вступ. Актуальність дослідження обумовлена потребою у підготовці менеджерів із системною адаптивною здатністю до оперування технологіями, знаннями та інформацією, умінням змінюватися і пристосовуватися до нових потреб соціокультурної реальності в умовах інтеграції у світовий інформаційний простір. Мета і методи. Мета статті – визначення когнітивно-стильових особливостей особистості менеджера, обґрунтування їх ролі в його професійному становленні та розвитку в умовах навчання. Методологічною основою є принципи наукового пізнання (детермінізму, системності, розвитку), положення діяльнісного, системного та особистісно-орієнтованого підходів. Результати. Систематизовано наукові підходи до визначення когнітивних стилів як стратегії пізнання, когнітивно-стильового виміру особистості, що обумовлює способи постановки та розв’язання задач, прийняття рішення та цілепокладання. Обґрунтовано роль когнітивно-стильової складової навчання у професійному становленні та розвитку особистості менеджера. Виокремлені психологічні параметри та характеристики когнітивно-стильових особливостей, фактори когнітивно-стильового розвитку особистості менеджера в умовах навчання. Висновки. Наукова новизна полягає у визначенні поняття когнітивно-стильової складової професійного становлення та розвитку особистості менеджера; виокремленні оптимальних параметрів і характеристик когнітивних стилів для його успішного функціонування, а практичне значення – у розкритті можливостей застосування знань про когнітивно-стильові особливості в оптимізації навчання, розвитку пізнавальної активності менеджерів соціокультурної сфери.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Паніна, Лариса, and Лілія Авдимирець. "Формування громадянської відповідальності як складової громадянської компетентності здобувачів освіти закладу загальної середньої освіти." New pedagogical thought 107, no. 3 (December 7, 2021): 122–26. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-122-126.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто питання формування громадянської відповідальності як складової громадянської компетентності в здобувачів освіти закладу загальної середньої освіти. Здійснено аналіз нормативних та наукових джерел, розкрито поняття громадянської, соціальної компетентності та громадянської відповідальності. Громадянську і соціальну компетентності визначено як ключові компетентності Нової української школи. Проаналізовано методи, що сприяють формуванню громадянської відповідальності та громадянської позиції учнів у закладу загальної середньої освіти. Визначено сутнісні характеристики громадянської відповідальності особистості та взаємозв’язок і взаємообумовленість громадянської відповідальності із соціально-духовним становленням особистості. Проаналізовано чинники, які мають вплив на становлення громадянської відповідальності здобувачів освіти закладу загальної середньої освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Добровольська, Наталія. "Когнітивно-особистісний аспект становлення обдарованості особистості." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(50)T1 (2019): 85–97. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-85-97.

Full text
Abstract:
У статті розкрито можливості застосування системно-інтегрованого підходу до вивчення проблеми обдарованості особистості на різних етапах її онтогенезу. Зокрема, з позицій системно-інтегрованого підходу виявлена загальна структура психорегулюючих компонентів обдарованої особистості. Розглянута структура соціально-психологічних проявів обдарованої особистості і визначено їх внесок у загальну регуляцію навчальної діяльності; виявлена ієрархія домінуючих цінностей і мотивів обдарованих підлітків і визначена типологія обдарованих дітей з розкриттям змістовних і структурних характеристик кожного з типів; сформульовані психодіагностичні критерії особистісних характеристик, які сприяють регуляції навчальної діяльності і показана значимість ціннісних орієнтацій для оптимального розкриття здібностей обдарованих учнів; розроблено спеціальну програму соціально-психологічного супроводу процесу становлення обдарованої особистості.Індивідуальні відмінності компонентів психічної регуляції навчальної діяльності дозволили виокремити групу обдарованих респондентів з продуктивною мотиваційною складовою психічної регуляції такої діяльності та досліджуваних з непродуктивною мотиваційною складовою психічної регуляції навчальної діяльності. Показано, що реалізація системного підходу в цій галузі вимагає не тільки реконструкції існуючих концепцій обдарованості, а й розробки нових технологічних рішень – комплексу засобів, здатних фіксувати досліджуваний предмет як багатовимірний, цілісний і змінюваний у часі, зокрема в залежності від різних умов навчання. Програма соціально-психологічного супроводу, побудована на принципах системно-інтегрованого підходу та спрямована на становлення мотиваційної складової механізму психічної регуляції навчальної діяльності обдарованої особистості, довела свою ефективність у напрямку підвищення показників творчої мотивації, творчої спрямованості, рефлексивності, здатності до комбінування, дивергентного мислення, свободи асоціацій, винахідливості, самооцінки, саморегуляції.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Яценко, Тетяна. "ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ СУЧАСНОГО ВИ-ХОВАТЕЛЯ." ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, no. 9 (January 10, 2020): 65–69. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.09.015.

Full text
Abstract:
У статті розглядається питання особливостей сприймання дошкільниками особистості сучасного вихователя. На матеріалах самоаналізу вивчаються професійні та особистісні якості, які найбільше впливають на професійну діяльність вихователя та формують його професійну компетентність. Представлені авторські анкети та запитальники формують психодіагностичний інструментарій та складають основу проведеного дослідження.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Супрун, Д. М. "Інтелектуальний компонент становлення особистості ( валеологічна складова )." Практична психологія та соціальна робота, no. 10 (139) (2010): 70–74.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Юсип-Якимович, Ю. "Августин Волошин: становлення національно-мовної особистості." Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства, Вип. 22 (2017): 73–77.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Lazurenko, Olena. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ." PSYCHOLOGICAL JOURNAL 13, no. 3 (March 29, 2018): 67–85. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol13iss3pp67-85.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена проблемі професійного становлення фахівця. Визначено сутність та етапи професійного становлення. Розглянуто стадії розвитку лікаря у професійній сфері, етапи формування професійних здібностей у процесі оволодіння професією. Наведена загальна характеристика професійного становлення та рівні професіоналізму. Презентовано модель професійного становлення та формування професійної компетентності майбутнього лікаря. Представлено аналіз етапів професійного становлення фахівців, визначено психолого-педагогічні особливості формування професійної компетентності майбутніх медиків на етапі професійного становлення. Окреслено етапи професіогенезу особистості лікаря від етапу професійної психологічної готовності та адаптації до етапу професійної майстерності. Проаналізовані психолого-педагогічні особливості професійного становлення майбутнього лікаря дозволяють говорити про можливість розвитку професійної компетентності фахівця. Зроблено припущення, що здобуття знань, вмінь та навичок, пов’язаних з професійною компетентністю лікаря, може сприяти розвитку професіоналізму, як інтегральної якості особистості фахівця. Зроблено висновки та визначені перспективи подальшого вивчення особливостей професіогенезу лікаря.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Старинська, Олена. "ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ ОСОБИСТОСТІ ПІЗНЬОГО ЮНАЦЬКОГО ВІКУ." Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, no. 8(53) (December 27, 2019): 86–97. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2019.8(53).09.

Full text
Abstract:
У статті подано результати емпіричного вивчення особливостей соціального інтелекту особистості пізнього юнацького віку, порівняно із соціальним інтелектом особистості зрілого віку. Презентовано психологічний смисл феномена «соціальний інтелект». За нашим розумінням, соціальний інтелект є складним комплексом здатностей особистості до пізнання і розв’язання завдань, що визначають успішність її взаємодій з іншими людьми у соціумі. Описано організацію і методи емпіричного дослідження. Метою дослідження є емпіричне вивчення особливостей становлення соціального інтелекту особистості пізнього юнацького віку. Досягненню визначеної мети сприяло застосування Тесту соціального інтелекту авторів Дж. Гілфорда і М. О’Саллівен в адаптації О. Михайлової. Проведено порівняльний аналіз результатів вивчення загального показника соціального інтелекту і його основних конструктів (здатності розуміти різні життєві ситуації, прояви невербальної й вербальної поведінкової експресії та прогнозування поведінки інших людей) у респондентів пізнього юнацького і зрілого віку. Емпірично з’ясовано, що особистість пізнього юнацького віку частіше проявляє нижче середнього і середній рівні здатності до пізнання соціальної поведінки інших людей та адекватного розуміння невербальних і вербальних проявів їх поведінки, на противагу особистості зрілого віку. Особистість пізнього юнацького віку нечасто здатна правильно проаналізувати і спрогнозувати стратегію успішної поведінки, як власної, так і інших людей, порівняно з особистістю зрілого віку. Не завжди особистість пізнього юнацького віку здатна адекватно зрозуміти прояви вербальної та невербальної поведінкової експресії інших людей, на противагу особистості зрілого віку. В особистості пізнього юнацького віку значно нижче розвинута здатність прогнозувати поведінку інших людей, порівняно з особистістю зрілого віку. Виявлені особливості становлення соціального інтелекту досить часто заважають успішності соціальних взаємодій особистості пізнього юнацького віку, на противагу особистості зрілого віку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Андріанов, Вадим Євстафійович, and Тарас Вадимович Андріанов. "Становлення творчої особистості через систему фізичного виховання та здоровий спосіб життя майбутніх учителів." Освітній вимір 47 (January 14, 2016): 8–13. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v47i0.2416.

Full text
Abstract:
Андріанов В. Є., Андріанов Т. В. Становлення творчої особистості через систему фізичного виховання та здоровий спосіб життя майбутніх учителів. У статті розкриваються особливості формування звички до здорового способу життя як невід’ємного компонента становлення творчої особистості майбутнього вчителя в системі фізичного виховання. Акцентується увага на важливості застосування активних форм навчання на заняттях з фізичного виховання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Побокіна, Галина. "Розуміння значущості змін життєвого світу для становлення особистості." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 2(55) (2021): 147–55. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-55-2-147-155.

Full text
Abstract:
В статті розкрито розуміння значущості змін життєвого світу для становлення особистості.Визначена значущість радикальних і швидких змін життєвого світу, як чинника самореалізації особистості. Наголошується, що для змін, які відбуваються, характерні не тільки високі темпи, а й різкі переструктурування навколишнього світу, до яких більшість осіб може бути не готовими. Важливим для аналізу середовищних регуляторів діяльності особистості є точне розуміння того, яка структура соціального середовища, що саме в ній сприймається як важливе і значуще. З цієї точки зору взято до уваги характеристику психологічного простору особистості, як сформовану субʼєктом систему позитивно, нейтрально або негативно значущих обʼєктів або явищ. Ці обʼєкти і явища перебувають у взаємозвʼязках один з одним, виконують певні функції відповідно до прийнятих в соціальному середовищі норм і правил. Подання про складну структуру психологічного простору особистості викликало необхідність у визначенні концептуальних засад для виділення компонентів психологічного простору і взаємозвʼязків між ними. Найбільш очевидним у звʼязку з цим посиланням є, зокрема, звернення до екологічних концепцій психічного розвитку з розподілом компонентів життєвого середовища особистості на мікро-, мезо-, еко- і макросередовище, що надало можливість обґрунтувати фактори конструктивного включення особистості у соціум. Саме з таких позицій були проведені дослідження факторів середовища щодо розкриття особистістю своїх можливостей, включення особистості в сучасний життєвий світ і виявлення необхідних для цього особистісних ресурсів з метою здійснення життєвого вибору. Ключові слова: особистість, становлення особистості, зміни життєвого світу, життєвий вибір.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Romanyuk, L. V. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ЦІННОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ РАННЬОГО ДОРОСЛОГО ВІКУ В КРОСКУЛЬТУРНОМУ КОНТЕКСТІ." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 40(43) (November 17, 2017): 88–100. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi40(43).64.

Full text
Abstract:
Аналізується визначення цінностей у науковій літературі, мотиваційна основа становлення цінностей особистості та співвідношення понять “цінність” і “ціннісна орієнтація”; обґрунтовується авторське визначення поняття “становлення цінностей особистості”, а також висвітлюються кроскультурні співвідношення становлення цінностей в українській і румунській та українській і македонській вибірках досліджуваних. Подано результати пояснювального (EFA) та підтверджувального (CFA) факторного аналізу за результатами вимірювання становлення особистісних цінностей цих категорій досліджуваних. Здійснено кроскультурне порівняння особливостей становлення цінностей аксіофактору відкритості до змін та аналізуються його результати. Наводяться дані про взаємозв’язок між особистісними цінностями й суб’єктивним благополуччям досліджуваних у кроскультурному розрізі. Теоретичний аналіз провідних наукових підходів до обґрунтування цінностей вимагає усвідомлення того, що вони відбивають культурні й соціальні (ідеологічні і політичні) носії суспільства, соціальної групи та особистості, а емпіричне дослідження частково пітвердило гіпотезу про закономірність зв’язку між суб’єктивним благополуччям і цінностями особистості. Цінності конформності і традицій виявилися значуще пов’язаними із задоволеністю життям для македонської групи дорослих, що підтвердило очікування щодо негативного співвідношення “нездорових” цінностей із суб’єктивним благополуччям. З’ясовано, що молоді люди, цінності яких орієнтовані на володіння речами та їх накопичення на противагу духовним цінностям, виявляються зазвичай менш задоволеними власним життям; молодь із досліджених країн, яка володіє сильними і розвиненими “здоровими” цінностями, відчуває себе в житті краще, і навпаки, носії “нездорових” цінностей найчастіше не задоволені життям і відчувають через це певний неспокій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Добровольська, Наталія. "Основні напрямки у дослідженні проблеми обдарованості особистості у науковому просторі." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(50)T2 (2019): 34–45. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-34-45.

Full text
Abstract:
В статті показано, що обдарованість особистості визначається взаємодією низки чинників: домінуючої ролі пізнавальної мотивації; інтелектуальним розвитком, розвитком спеціальних здібностей, особистісними проявами. Показано, що становлення обдарованості – це складне, комплексне явище міждисциплінарного характеру. Векторами та основними складовими процесу становлення обдарованості є інтелектуальна продуктивність, творча активність, зріле Я. Умовами для просування цих векторів виступають імпульс розвитку, а динаміка і характер напрямку задають переважно соціально-психологічні процеси. Саме у соціально-психологічних системах обдарованість має можливості не тільки для свого функціонування, а й для становлення та розвитку, оскільки такі системи можуть забезпечити необхідні умови щодо примноження творчого потенціалу, реалізації людини на особистісному і суспільному рівнях. Показано, що впровадження системного підходу у цій галузі вимагає не тільки реконструкції існуючих концепцій обдарованості, а й розробки нових технологічних рішень – комплексу засобів, здатних фіксувати досліджуваний феномен як багатовимірний, цілісний і змінюваний у часі, зокрема в залежності від умов розвивального соціокультурного середовища. Запропоновано концептуальне соціально-психологічне обґрунтування проблеми становлення обдарованої особистості в умовах сучасного соціуму. Показано, що концепція процесу становлення обдарованої особистості, як цілісної єдності теоретико-методологічних підходів (аксіо-гуманістичного, культурологічного, діалогічного, синергетичного, контекстно-пошукового, індивідуально-творчого, особистісно-діяльнісного, системного), базується на визнанні значущості розвивального соціокультурного середовища, що включає сукупність концентричних структур (макросередовища, як простору творчої життєдіяльності особистості; мезосередовища, як простору соціокультурних ролей; мікросередовища, як простору взаємовідносин обдарованої особистості). При цьому складний та системний характер феномену обдарованості потребує створення варіативного, збагачувального та індивідуалізованого розвивального соціокультурного середовища з урахуванням типології обдарованості (інтелектуальної, академічної, художньої, креативної (творчої), соціальної, психомоторної та ін.). Сутність концептуальної ідеї дослідження становить положення про те, що таке розвивальне соціокультурне середовище має забезпечувати повноцінне розкриття потенціалу всіх сфер психіки і здібностей обдарованої особистості (фізичної, емоційної, пізнавальної, особистісної, духовно-моральної) у відповідності з її індивідуальними особливостями і завданнями вікової соціалізації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Blozva, P. I. "ВИКОРИСТАННЯ МОЛОДДЮ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ В ПРОЦЕСІ СТАНОВЛЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 39(42) (July 17, 2017): 78–92. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi39(42).43.

Full text
Abstract:
Описано структурно-функціональні особливості використання молоддю соціального капіталу в ході становлення її політичної культури. Визначено, що соціальний капітал як психологічний ресурс – це соціально-психологічні можливості соціального мікросередовища, використовуючи які особистість може досягати власних цілей, а також сприяти реалізації цілей групи, до якої вона належить. Зазначено, що політична культура – це система психологічних настановлень, які формують взаємодію особистості з політичним середовищем; певний рівень усвідомлення політичних процесів, довіри до соціально-політичних інститутів, поділяння цінностей свободи, толерантності, спроможності особистості активно долучатися до суспільно-політичних процесів. Виділено компоненти політичної культури (уявлення особистості про політику, політичні цінності особистості, політичні символи особистості, мотиви участі особистості в політичному житті, політична поведінка особистості) та компоненти соціального капіталу (ефективність соціальної взаємодії, соціальна згуртованість, соціальна ідентифікація, міжособова довіра, готовність до взаємодопомоги). Описано процес становлення політичної культури на основі соціального капіталу як психологічного ресурсу, в якому: ефективність соціальної взаємодії, що базується на навичках спілкування особи, її відчуженості від соціуму, впливає на становлення всіх компонентів політичної культури молодої особи і виконує функцію політичної комунікації; соціальна ідентифікація відображає роль відчуття належності до групи під час формування толерантності, яка є політичною цінністю, уявлень про політику і мотивів до участі в політиці, виконує функцію соціалізації та рекрутингу; соціальна згуртованість, базуючись на процесі гуртування та горизонтальних взаємодіях у соціумі, діє на всі компоненти політичної культури, виконує функцію формування інтересів; міжособова довіра формує мотиви політичної участі, виконує функцію накопичення інтересів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Турбан, Вікторія. "Культурний контекст психології особистості: постановка проблеми." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)Т2 (2021): 280–89. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-280-289.

Full text
Abstract:
У статті аналізується культурний контекст психології особистості в Україні. Описані багатоманітні прояви культурного контексту психології особистості. Окреслено становлення психології особистості в Україні у ХХ-ХХІ столітті. В статті показано, що психологічне пізнання бере початок з осягнення психологією самої себе – власної картини світу і способів рефлексії, котрі й конструюють цю картину світу. Наголошено, що у ХХІ столітті розвиток психології в Україні відбувається під впливом «лінґвістичного повороту», постструктуралізму та філософії Постмодерну загалом. Психологія активно засвоює методи дискурс-аналізу й наративного аналізу. До наукового обігу входять постмодерністські поняття – «ідентичність», «роль», «гра» та ін. Особистість постає детермінованою домінантними дискурсами та соціальними практиками. Відтак психологія деталізує та поглиблює розуміння тих факторів, котрі впливають на становлення особистості. В статті показано, що теорії й узагальнення психології особистості органічно ввійшли до всіх поведінкових наук і української культури загалом. Вони широко використовується в науковому та ненауковому дискурсах, що свідчить про культурну адекватність концептуалізації поняття «особистості», виробленого в рамках психології, та соціальну актуальність психології особистості загалом. Ця ситуація підводить до висновку автора про доцільність виявлення саме культурного контексту, який позначається на уявленнях про особистість, які мають місце в психології, і впливають на розвиток психології особистості. Разом із тим, в статті наголошено, що культура Модерну та Постмодерну відзначається активними трансформаціями. Традиційні уявлення про соціум і особистість, які були поширені в ХХ столітті, вже нині піддаються перегляду. Передусім, предметом аналізує постає соціалізація особистості під впливом культури. Дискурс теорії та методи дискурс-аналізу уможливлюють аналітику культури та факторів становлення ціннісних уявлень, а отже й тих чинників, котрі визначають соціалізацію особистості та формування її ідентичності. Встановлено, що культурні трансформації неминуче позначаються на наукових трактуваннях поняття «особистість», а отже і психології особистості. Відповідно, актуальним є розмежування, з одного боку, суто наукових тлумачень особистості, а, з другого – культурних конотацій. Ключові слова: особистість, психологія особистості, культурний контекст, культурні трансформації, рефлексія.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Павлик, Олена Анатоліївна. "Дидактичні умови формування творчої особистості в контексті компетентнісної освіти." Освітній вимір 47 (July 23, 2019): 179–85. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v47i0.2452.

Full text
Abstract:
Павлик О. А. Дидактичні умови формування творчої особистості в контексті компетентнісної освіти. У статті розглядаються особливості процесу становлення творчої особистості, розкриваються педагогічні умови ефективності досліджуваного процесу. Висвітлено специфіку розвитку творчої особистості з огляду на завдання компетентнісного підходу в освіті.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Кисільова-Біла, Валентина Петрівна. "Розвиток характерологічних рис особистості – необхідна умова становлення творчої особистості в умовах компетентнісної освіти." Освітній вимір 47 (January 14, 2016): 247–51. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v47i0.2466.

Full text
Abstract:
Кисільова-Біла В. П. Розвиток характерологічних рис особистості – необхідна умова становлення творчої особистості в умовах компетентнісної освіти. У статті порушується питання про необхідність виокремлення характерологічних рис у структурі творчої особистості як вимоги сьогодення в умовах компетентнісної освіти. Характеризуються характерологічні риси особистості, критерії та рівні їх сформованості у студентів педагогічного інституту.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Задворняк, Л. С. "РОЛЬ ДУХОВНО-МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ У ФОРМУВАННІ АКТИВНОЇ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ПОЗИЦІЇ СТУДЕНТІВ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 98, no. 5 (December 1, 2020): 92–102. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-98-5-92-102.

Full text
Abstract:
Залучення до професійно-особистісної культури студентів в освітньому процесі відбувається шляхом засвоєння ціннісних орієнтацій. Уявлення про цінності мають безпосереднє відношення до виховання, тому що змістом виховання є реалізація соціальних програм, що функціонують в системі цінностей. Духовно-моральні цінності – фактор, що визначає регуляцію поведінки особистості. Стаття присвячена вивченню механізмів формування ціннісних орієнтацій особистості. Розкрито сутнісно-змістовну основу громадянської позиції особистості, вказуючи на тісний зв'язок становлення громадянської позиції зі становленням духовно-моральних цінностей молодих людей. Визначено роль та значення духовних цінностей у формуванні громадянської позиції здобувачів вищої освіти. Обґрунтовано актуальну проблему розвитку духовно-моральних цінностей у громадянському вихованні молоді. Проаналізовано проблематику та показано необхідність прийняття корінних заходів щодо виправлення існуючого становища в сфері виховання та формування активної громадянської позиції студентів. Визначено духовно-моральні цінності особистості студента як важливий напрям вдосконалення психолого-педагогічного процесу професійного навчання, що створює умови для того, щоб кожен фахівець мав активну громадянську позицію, відданість обов'язку, сміливість, рішучість, відповідальність, порядність і чесність у відносинах між людьми, найвище розуміння соціальної значущості своєї діяльності в будь-яких ситуаціях.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

П’янківська, Людмила. "ПРОФЕСІЙНА МОТИВАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 2-3 (April 10, 2021): 532–36. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.108.

Full text
Abstract:
У запропонованій статті висвітлено проблематику професійної мотивації особистості. Проаналізовано погляди науковців щодо сутності поняття «професійна мотивація». Констатовано, що професійна мотивація особистості є поліфункціональним і динамічним явищем професіоналізації фахівця й формується у процесі його становлення як професіонала через реалізацію потреб у діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Москалик, Г. Ф. "Сучасна філософія професійної орієнтації особистості: проблеми становлення." Гілея, Вип. 17 (2008): 323–30.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Шевчук, М. В. "Ціннісні орієнтації у процесі становлення особистості школяра." Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка, Вип. 6 (1998): 58–60.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Литовченко, О. "Соціалізація і соціальне становлення особистості: теоретична інтерпретація." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія. Педагогіка. Соціальна робота, вип. 6 (2013): 23–25.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Авер"янова, Н. "Становлення цілісної особистості в контексті гендерного виховання." Українознавчий альманах, Вип. 4 (2010): 13–16.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Бондарчук, С. А. "Естетичний досвід у контексті духовного становлення особистості." Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, Вип. 25 (1996): 164–72.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Деревінський, В. Ф. "Становлення особистості В. Чорновола в шкільні роки." Грані, no. 4 (120), квітень (2015): 132–35.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Кичкирук, Т. В. "Становлення особистості в інтерпретації нелінійної концепції мислення." Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія "Гуманітарні студії", Вип. 203, ч. 1 (2014): 59–66.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Іванюк, І. "Становлення ідентичності особистості в контексті зарубіжної психології." Освіта регіону, no. 1 (2010): 112–16.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Ковальчук, І. Л. "Свобода як необхідна передумова становлення творчої особистості." Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки, no. 12 (2008): 28–32.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Бондарчук, С. А. "Естетичний досвід у контексті духовного становлення особистості." Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, Вип. 25 (1996): 164–72.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Бондарчук, С. А. "Естетичний досвід у контексті духовного становлення особистості." Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, Вип. 25 (1996): 164–72.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Бондарчук, С. А. "Естетичний досвід у контексті духовного становлення особистості." Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, Вип. 25 (1996): 164–72.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Бондарчук, С. А. "Естетичний досвід у контексті духовного становлення особистості." Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, Вип. 25 (1996): 164–72.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Ороновська, Л. Д. "СТАНОВЛЕННЯ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ." Educational Dimension 29 (May 19, 2022): 86–94. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4911.

Full text
Abstract:
Висвітлено сутність поняття духовності як системи цінностей, завдяки якій формується унікальна людська сутність. Виділено основні групи концепцій цінностей. Визначено компоненти у структурі духовності: моральний, пізнавальний, естетичний. Обґрунтовано єдність моральних, естетичних, пізнавальних цінностей, оскільки вони є сторонами єдиного цілісного духовного світовідношення. Зроблено висновок, що духовні цінності, як орієнтири, що відіграють роль ідеалу, з’ясовують світовідношення особистості і регулюють її поведінку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Кіян, Ольга. "Теоретико-практичні аспекти формування ціннісних орієнтацій та ставлень особистості підлітка в закладах загальної середньої освіти." New pedagogical thought 108, no. 4 (January 6, 2022): 134–40. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-108-4-134-140.

Full text
Abstract:
У статті в контексті практичних аспектів виховання розкривається проблема формування ціннісних орієнтацій та ставлень особистості, що залишається однією із найактуальніших у педагогічній науці та шкільній практиці та є проблемою не лише освітянської галузі, а стосується всього суспільства. Ціннісна орієнтація сучасного виховного процесу вимагає вдумливого ставлення як до ідей, накопичених світовою і вітчизняною психолого-педагогічною наукою, так і до тих системних уявлень про становлення особистості, які здобуваються сьогоденними експериментальними пошуками. У статті проаналізовано проблеми формування ціннісних орієнтацій особистості, акцентовано увагу на ідеях експериментальних закладів освіти та представлено результати теоретичних та практичних досліджень процесу становлення ціннісних орієнтацій особистості. У процесі виховання проблема формування загальнолюдських моральних цінностей залишається однією із найактуальніших у педагогічній науці та шкільній практиці. Практично у всіх законодавчих та нормативних документах саме виховання моральності визначається головним завданням освітнього процесу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the bibliographies on the topic 'Становлення особистості' for other source types:
Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography