Academic literature on the topic 'Стандарти управління ризиками'

У статті розглянуто найпопулярніші та найуживаніші національні стандарти з ризик-менеджменту. Досліджено особливості кожного стандарту. Так, британський стандарт не передбачає етапу ідентифікації і є майже незастосовним для українських компаній. За результатами дослідження австралійський стандарт AS/NZS 4360:2004 є найбільш популярним у всьому світі, а тому процес управління ризиком подано графічно. Враховуючи аналітичну роботу, у статті лаконічно розглянуто основні ідеї серії австрійських стандартів, канадського та японського стандартів. Розглянуто також російський стандарт, що є професійним документом, орієнтованим на ризик-менеджерів, також досліджено стандарти, що безпосередньо стосуються управління ризиками в компаніях реального сектору економіки. Загалом виділено ключові моменти національних стандартів ризик-менеджменту, що можуть бути застосовними у вітчизняній практиці управління ризиками.

Проблема дослідження феномена ризику гостро постала у минулому столітті, що було пов’язано з бурхливим розвитком ринкової економіки. Ризик притаманний усім ринковим процесам, тому управління ризиками є невід’ємною части ною ефективного управління будь-якою організацією. У зв’язку з цим істотного значення набуває питання оцінки ризиків із правової точки зору та удосконалення механізму управління ними, зокрема й за допомогою правових засобів. Мета статті полягає у розкритті правової та економічної сторін оцінки ризику та з’ясуванні особливостей правового управління ними. Розкрито природу феномена ризику, досліджено правову та економічну сторони оцінки ризиків, проаналізовано особливості управління ризиками за допомогою правових засобів, а також надано характеристику основним нормативним актам і міжнародним стандартам у сфері оцінки та управління ризиками. Доведено, що право є універсальним засобом правового управління ризиками, оскільки стабілізує ситуацію вибору (наприклад, між правомірним і неправомірним ризиком), або ж, навпаки, збагачує, розширює вибір ризикуючого суб’єкта різноманітними варіантами, диверсифікує ризики, надає свободу в прийнятті ризику (право на ризик). Визначено управління ризиками в господарському праві як діяльність суб’єктів господарювання, спрямована на аналіз, прогнозування та оцінку ймовірності настання ризику в умовах невизначеності з вибором превентивних заходів з метою мінімізації можливих майнових втрат, а у разі їх виникнення – розподілу тягаря несення таких втрат між учасниками господарських правовідносин належної законодавчої бази для ефективного управління ризиками, оскільки національні стандарти не враховують положення нормативно-правових актів України, що регулюють окремі сторони діяльності організацій при здійсненні процесів ризик-менеджменту, а також культуру менеджменту, яка сформувалася у нашій країні. Тому на часі розробка вітчизняних стандартів управління ризиками, які ґрунтувалися б на міжнародному досвіді, використовували адаптовану термінологію, а також враховували особливості економічної ситуації в Україні.

У статті проаналізовано систему митного контролю в ЄС, принципи та особливості митного оформлення та визначення рівня ризиків. Визначено основні тенденції розвитку та вдосконалення системи митного контролю в країнах ЄС, становлення загальної митної системи. Виокремлено основні цілі застосування системи управління митними ризиками. Митний контроль здійснюється в рамках загальної системи управління ризиками, що ґрунтується на обміні інформацією про ризики та результатах аналізу ризиків між митними органами і встановлює спільні критерії та стандарти ризиків. Наголошено, що одним з елементів системи митного контролю в ЄС є загальна декларація прибуття, яка була запроваджена і в Україні, що є важливим кроком до впровадження в Україні міжнародних стандартів митного контролю та майбутнього приєднання до процедури спільного транзиту.

Специфічний характер медичної сфери вимагає особливого підходу до надання медичної допомоги з огляду на характер продукту – медичної послуги. Соціальне значення медичної практики диктує використання спеціальних методів управління. Щороку комерційний сектор охорони здоров’я країни постійно зростає, а населення все більше пристосовується до платних медичних послуг. Однак ментальність значної частини населення все ще не дозволяє фактично приймати платну медицину як належне. Варто розуміти, що інноваційна діяльність у галузі охорони здоров’я призводить до розвитку медичних технологій, досліджень та найкращих практик, спрямованих на отримання якісно нової ідеї щодо оздоровлення, лікування, управління процесами в медицині, закупівлі нових медичних виробів, технологій або послуг з конкурентними перевагами. Стаття присвячена дослідженню теоретико-методичних і прикладних засад мінімізації ризиків на шляху створення і управління інноваціями у закладах охорони здоров’я. Сформульовано низку «сил управління на ринку» медичних послуг. До них належать: учасники ринку в цій галузі; фінансування; громадський порядок; технології; клієнти; інвестори (спонсори). Усі вони можуть або сприяти, або перешкоджати впровадженню інновацій. Для того щоб захистити життя та здоров’я людей, законодавча база в сфері охорони здоров’я вимагає проходження інновацією великої кількості процедур та акредитацій перед впровадженням у стандарти лікування. Для вдосконалення національного регулювання інновацій у галузі охорони здоров’я у напрямі створення та впровадження інновацій у цьому секторі необхідно постійно контролювати перешкоди на шляху управління інноваційними проєктами для своєчасного виявлення та ефективного управління ризиками. Серед найважливіших напрямів, пов’язаних із підвищенням ефективності управління в закладах охорони здоров’я, безумовно необхідно враховувати умови та можливості реформування процесів управління охороною здоров’я шляхом запровадження нових структурних підрозділів.

Присвячено проблемам реформування державної політики в контексті Стратегії національної безпеки України. Розглядаються викли- ки чинної системи державного управління, зокрема і оборонною сферою; акцентовано на необхідності викликів щодо розроблення конкретних планів реалізації прийнятої концепції з можливістю їхнього коригування відповідно до змін соціальної та гуманітарної сфери в Україні; обґрунтовано створення ефективної системи контролю за перебігом реформ із широким залученням громадськості. З’ясована проблема державної політики в секторі національ- ної безпеки України, у зв’язку з російською агресію, які постали в порядку виконання суспільно-політичного життя країни та стали головною ідеєю по- дальшого розвитку нашої держави. У зв’язку з тим, що за роки незалежності в Україні не звертали достатньої уваги на проблеми забезпечення потрібного рівня національної безпеки, країна постала перед різними ризиками свого іс- нування. Ефективне державне управління національної безпеки України — це необхідна умова збереження національного суверенітету та територіальної єдності нашої держави. Доведено, що створена система, яка нині функціонує в державі, фак- тично має багато проблем та структурних недоліків, зустрічається по- двоєння функцій, неузгодженість у прийнятті рішень, відсутність опера- тивності в аналізі політичної ситуації України. Кардинальна зміна усієї структури, орієнтація її на найкращі європейські стандарти має стати основою реформування національного сектору безпеки й оборони та ке- рівництва ним. Саме цей аспект актуалізує питання підвищення ефектив- ності механізмів державної політики в умовах публічного управління та адміністрування.

У статті розглянуто поняття невизначеності середовища функціонування підприємства, досліджено сутність і природу загроз та ризиків, встановлено відмінність між ризиком та невизначеністю. Досліджено систему ризик-менеджменту на підприємстві. Встановлено, що система ризик-менеджменту є невід’ємною складовою частиною підсистеми менеджменту організації та являє собою систему управління ризиками на основі процесу їх ідентифікації, оцінки та аналізу, а також вибору і використання методів нейтралізації їх наслідків, що спрямована на досягнення необхідного балансу між стратегічними можливостями підприємства та рівнем ризику.Здійснено аналіз міжнародних стандартів ризик-менеджменту та розглянуті особливості національних стандартів. Визначено, що в Україні діє Державний стандарт ДСТУ ISO 31000:2018, який надає можливість суб’єкту господарювання порівняти свою практику управління ризиками з міжнародним досвідом. Узагальнено основні фактори впливу ризиків на систему управління. Доведено, що сьогодення вимагає постійного моніторингу ризикоутворюючих факторів для створення ефективної та гнучкої системи господарювання підприємства в умовах ринкової кон’юнктури. Представлено та деталізовано етапи ризик-менеджменту: аналіз оточення, ідентифікація ризику, аналіз ризику, оптимізація ризиків. Розглянуто особливості управління ризиками та основні методи їх оптимізації на підприємстві для мінімізації їх впливу на результати діяльності підприємства. Встановлено, що ризик для кожного підприємства є індивідуальним, тому і використання того чи іншого методу оптимізації є також індивідуальним і визначається умовами зовнішнього та внутрішнього середовища.Світовий досвід найбільш часто використовує зовнішні методи (страхування, хеджування, диверсифікація, розподіл ризику) та внутрішні методи (самострахування, лімітування, забезпечення якості виготовленої продукції, бізнес-планування) зниження ризиків підприємства. Узагальнено, що від прийнятої концепції управління ризиками значною мірою залежить ефективність всього ризик-менеджменту та результативність діяльності економічних суб’єктів.

Метою статті є розробка методичних рекомендацій, щодо створення методики управління ризиками при розробленні, підтриманні та управлінні системою управління якістю, відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 13485:2016 «Вироби медичні. Системи управління якістю. Вимоги щодо регулювання». У статті розглянуті етапи та алгоритм створення методики оцінювання та управління ризиками, яка необхідна для створення системи управління якістю при виробництві виробів медичного призначення. Для оцінювання ймовірності настання збитку застосовують постійну 5-ти бальну шкалу описових рівнів ймовірності, яка визначається і характеризується експертами перед проведенням оцінки ймовірностей збитків встановлених небезпек, що виникають при використання певного медичного виробу.

У статті досліджено наявний нормативно-правовий стан внутрішнього аудиту в органах державного сектору України та проаналізовано функціонування системи внутрішнього контролю загалом. Внутрішній контроль представлено комплексом заходів, що застосовуються керівником для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності розпорядника бюджетних коштів і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління. Внутрішній аудит передбачає діяльність, що спрямована на удосконалення системи управління, внутрішнього контролю, запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів, виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності розпорядника бюджетних коштів і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, та ка передбачає надання незалежних висновків і рекомендацій. Для здійснення внутрішнього аудиту розпорядник бюджетних коштів в особі керівника утворює самостійний структурний підрозділ внутрішнього аудиту, що є підпорядкованим і підзвітним безпосередньо такому керівникові. У роботі автор розкриває сутність національних стандартів: стандартів якісних характеристик та стандартів діяльності, які описують сутність діяльності внутрішнього аудиту та відповідають міжнародним стандартам. Цими стандартами визначено, що під час проведення внутрішнього аудиту здійснюються дослідження та оцінка системи управління та внутрішнього контролю, у тому числі управління ризиками з питань та в обсязі, що відповідають об’єкту, темі та цілям внутрішнього аудиту.

Основою міжнародних стандартів (МС) управління інформаційною безпекою є серія британських стандартів BS 7799. Стандарт BS 7799-1 «Практичні правила управління інформаційною безпекою» – був розроблений в 1995 р. і є практичним посібником з управління інформаційною безпекою в організації. Він регламентує 10 областей і 127 механізмів контролю, необхідних для побудови системи управління інформаційної безпеки (СУІБ).

Кваліфікаційна робота магістра становить 90 сторінок ,у тому числі 7 рисунків та 7 таблиць, списку використаних джерел (109 найменувань). Мета роботи. Створення універсальної методики оцінювання ризиків для розробки та впровадження системи управління якістю при виробництві виробів медичного призначення. У відповідності до поставленої мети дослідження, визначені такі завдання: 1. Проаналізувати законодавчі вимоги та вимоги міжнародних стандартів до виробів медичного призначення та до оцінювання ризиків забезпечення їх якості на усіх стадіях життєвого циклу та визначити їх особливості, як об’єкту кваліметрії. 2. Розглянути класифікацію медичних виробів, визначити особливості виготовлення медичних приладів та оцінити ємність ринку медичного обладнання в Україні. 3. Оптимізувати стандарт з управління ризиками щодо медичних виробів, зміни та практичне застосування. 4. Запропонувати методику оцінювання ризиків для розробки та впровадження системи управління якістю при виробництві виробів медичного призначення. Наукова новизна отриманих результатів. У результаті проведених досліджень отримано такі наукові результати: вперше проаналізувано законодавчі вимоги та вимоги міжнародних стандартів до виробів медичного призначення та до оцінювання ризиків забезпечення їх якості на усіх стадіях життєвого циклу та визначено їх особливості, як об’єкту кваліметрії; вперше розглянуто класифікацію медичних виробів, визначено особливості виготовлення медичних приладів та оцінено ємність ринку медичного обладнання в Україні; оптимізувано стандарт з управління ризиками щодо медичних виробів, зміни та практичне застосування; запропонована універсальна методика оцінювання ризиків для розробки та впровадження системи управління якістю при виробництві виробів медичного призначення.
Квалификационная работа магистра составляет 90 страниц, в том числе 7 рисунков и 7 таблиц, список использованных источников (109 наименований). Цель работы. Создание универсальной методики оценки рисков для разработки и внедрения системы управления качеством при производстве изделий медицинского назначения. В соответствии с поставленной целью исследования, определены следующие задачи: 1. Проанализировать законодательные требования и требования международных стандартов к изделиям медицинского назначения и к оценке рисков обеспечения их качества на всех стадиях жизненного цикла и определить их особенности, как объекта квалиметрии. 2. Рассмотреть классификацию медицинских изделий, определить особенности изготовления медицинских приборов и оценить емкость рынка медицинского оборудования в Украине. 3. Оптимизировать стандарт по управлению рисками в отношении медицинских изделий, изменения и практическое применение. 4. Предложить методику оценки рисков для разработки и внедрения системы управления качеством при производстве изделий медицинского назначения. Научная новизна полученных результатов. В результате проведенных исследований получены следующие научные результаты: впервые проанализувано законодательные требования и требования международных стандартов к изделиям медицинского назначения и к оценке рисков обеспечения их качества на всех стадиях жизненного цикла и определены их особенности, как объекта квалиметрии; впервые рассмотрена классификация медицинских изделий, определены особенности изготовления медицинских приборов и оценены емкость рынка медицинского оборудования в Украине; оптимизирована стандарт по управлению рисками в отношении медицинских изделий, изменения и практическое применение; предложена универсальная методика оценки рисков для разработки и внедрения системы управления качеством при производстве изделий медицинского назначения.
The qualification work of the master is 90 pages, including 7 figures and 7 tables, a list of used sources (109 items). The purpose of the work. Creation of a universal methodology for risk assessment for the development and implementation of a quality management system in the production of medical devices. In accordance with the purpose of the study, the following tasks are identified: 1. Analyze the legal requirements and requirements of international standards for medical devices and to assess the risks of their quality at all stages of the life cycle and identify their features as an object of qualimetry. 2. To consider the classification of medical devices, to determine the features of the manufacture of medical devices and to assess the capacity of the medical equipment market in Ukraine. 3. Optimize the standard for risk management of medical devices, changes and practical application. 4. To propose a methodology for risk assessment for the development and implementation of a quality management system in the manufacture of medical devices. Scientific novelty of the obtained results. As a result of the conducted The following scientific results were obtained: for the first time the legal requirements and requirements of international standards for medical devices and for assessing the risks of ensuring their quality at all stages of the life cycle were analyzed and their features as an object of qualimetry were identified; for the first time the classification of medical devices is considered, the peculiarities of manufacturing medical devices are determined and the capacity of the medical equipment market in Ukraine is estimated; optimized the standard for risk management of medical devices, changes and practical application; a universal risk assessment methodology for the development and implementation of a quality management system in the production of medical devices is proposed.

Міжнародна організація зі стандартизації (ISO) продовжує свою діяльність щодо актуалізації вже існуючих міжнародних стандартів. На цей час світ чекає на публікацію оновленої версії міжнародного стандарту ISO 9001, яка запланована на кінець 2015 року.

Любое фундаментальное техническое или технологическое новшество, предоставляя возможности для решения одних социальных проблем и открывая широкие перспективы для развития личности и общества, всегда вызывает обострение старых или порождает новые, ранее неизвестные проблемы, становится источником новых потенциальных опасностей. Без должного внимания к вопросам обеспечения безопасности, последствия перехода общества к новым технологиям могут быть катастрофическими для него и его граждан.

Система фінансового моніторингу регулюється міжнародними стандартами [1, 8] і спрямована на протидію відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (ПВК/ФТ) на основі використання ризик орієнтованого підходу (РОП) [2]. У теперішній час запроваджуються методики оцінки ризиків у сфері ПВК/ФТ на національному рівні. В Україні двічі здійснено Національну оцінку ризиків (НОР) у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, остання відбулась 2019 року [4], тому підвищується актуальність вивчення та аналізу застосування РОП до реформування системи фінансового моніторингу [5]. НОР за законом [6] – це система заходів, що вживаються суб’єктами державного фінансового моніторингу, уповноваженими органами державної влади із залученням інших суб’єктів (за потреби) з метою визначення (виявлення) ризиків (загроз) ВК/ФТ, їх аналіз, оцінка та розроблення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та/або зменшення негативних наслідків.

Відповідність нормам – одне з найважливіших питань сучасного бізнесу, який характеризується схожою діяльністю, продукцією або послугами і пов'язаними з ними аспектами навколишнього середовища. Відсутність адекватних інструментів управління та організаційної культури може призвести до втрат через невідповідність вимогам. Основною метою забезпечення відповідності є гарантія того, що компанії виконують свої зобов'язання і ефективно управляють ризиками для своєї репутації.

Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижче
Об’єктом дослідження виступає процес управлінння фінансовою стійкістю банків в умовах турбулентності фінансового ринку. Предметом дослідження є теоретичні та практичні засади управління фінансовою стійкістю банків в умовах перманентної волатильності й вияву турбулентних процесів на фінансовому ринку. Мета дослідження полягає у розвитку теоретико-методичних засад управління фінансовою стійкістю банків в сучасних умовах розвитку фінансового ринку з урахуванням перманентності процесів волатильності та турбулентності. Завданнями роботи є визначення теоретичних аспектів забезпечення фiнaнсoвoї стiйкoстi бaнку; прoaнaлiзувaти економічний потенціал і ділову активності банків України; дoслiдити тенденції і проблеми розвитку фінансової стійкості банківської системи України та шляхи її підвищення; За результатами дослідження сформульовані теоретичні основи сутності фінансової стійкості банку; проведено аналіз фінансової стійкості банків України та досліджено сучасний стан банківської системи України; визначено перспективи подальшого розвитку банківської системи України. Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності для забезпечення досягнення стратегічних і тактичних фінансових цілей, сприянню підвищення рівня прибутковості, зниженню ризиків, контролю та підтриманню ліквідності й платоспроможності на достатньому рівні банківської системи.
The object of the study is the process of managing the financial stability of banks in a turbulent financial market. The subject of the study is the theoretical and practical principles of managing the financial stability of banks in conditions of permanent volatility and the manifestation of turbulent processes in the financial market. The purpose of the study is to develop theoretical and methodological principles and methodological tools for managing the financial stability of banks in modern conditions of financial market development, taking into account the permanence of volatility and turbulence. The objectives of the work are to determine the theoretical aspects of ensuring the financial stability of the bank; to analyze the economic potential and business activity of Ukrainian banks; to study tendencies and problems of development of financial stability of the banking system of Ukraine and ways of its increase; According to the results of the research the theoretical bases of the essence of financial stability of the bank are formulated; the analysis of financial stability of banks of Ukraine is carried out and the current condition of the banking system of Ukraine is investigated; prospects for further development of the banking system of Ukraine are determined. The results can be used in practice to ensure the achievement of strategic and tactical financial goals, promote profitability, reduce risk, control and maintain liquidity and solvency at a sufficient level of the banking system.