To see the other types of publications on this topic, follow the link: Стабільність економічна.
Journal articles on the topic 'Стабільність економічна'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Стабільність економічна.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Petinova, O. B. "Економічна поведінка: до питання експлікації поняття". Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 2 (2018): 60–65. http://dx.doi.org/10.15421/171817.
Full textAbstract:
Представлена спроба експлікації поняття «економічна поведінка» (як категорії економічної соціології) з позицій комплексного міждисциплінарного дискурсу із застосуванням системного підходу. Охарактеризовано особливості та форми раціональності (сильна, обмежена, слабка) як атрибуту економічної поведінки. Окреслена структура та види економічної поведінки. З’ясовано, що економічна мотивація поведінки людини артикулює за допомогою семантичних ресурсів принципу максимізації та охоплює поняття вигоди, витрат, розрахунку, оптимізації використання ресурсів, прибутку, корисності. Встановлено, що економічна поведінка в певному аспекті детермінує соціально-політичну й економічну стабільність країни. Виявлено, що експлікацію поняття соціально-економічної поведінки учені пов’язують із такими ознаками, як раціональність, що ґрунтується на принципі максимізації (досягненні максимуму успіху, користі, вигоди при мінімумі витрат внутрішніх і зовнішніх ресурсів). Запропоновано дефініцію поняття «економічна поведінка», під якою розуміється поведінка людини, пов’язана з відбором цілераціональних, прагматичних або соціально спрямованих економічних альтернатив із метою розв’язання господарських проблем на всіх етапах господарського циклу – виробництва, розподілу, обміну, споживання та задоволенням при цьому своїх матеріальних і духовних потреб.
2
Semenenko, Oleg, Iryna Chernyshova, Liudmyla Dobrovolska, Konstantin Kharitonov та Ivan Motrunych. "Логіко-лінгвістична модель оцінювання стану воєнно-економічної безпеки держави". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 5 (2020): 28–37. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.5.3.
Full textAbstract:
Сучасні тенденції розвитку теорії і практики формування національних інтересів держави та оцінювання стану їх захищеності показує, що одними із визначальних елементів сучасного безпекового середовища для будь-якої країни є стан розвитку їх воєнної та економічної складової. Міцний зв'язок цих двох складових національної безпеки України дозволяє їх поєднати в єдине поняття – воєнно-економічна безпека країни. Сьогодні, воєнно-економічну безпеку можна розглядати як стан захищеності національного економіки держави від зовнішніх та внутрішніх загроз, за якого воно здатна задовольняти економічні потреби воєнної організації для її будівництва, утримання та подальшого розвитку з метою забезпечення необхідного рівня захисту національних інтересів України в цілому. У статті авторами наведено один із можливих підходів до оцінювання стану воєнно-економічної безпеки держави за наявності невизначеної сукупності вхідних та вихідних параметрів за допомогою використання методу нечітких множин та логіко-лінгвістичного підходу. Застосування такого підходу надасть можливості сформувати загальні оцінки стану воєнно-економічної безпеки держави з метою прийняття відповідних управлінських рішень щодо подальшого її розвитку, а також застосування теорії нечітких множин під час оцінювання дозволить оцінювати чутливість та стабільність прийнятих рішень до можливих змін вхідних даних.
3
Лупак, Р. Л., Т. Г. Васильців, О. В. Рудковський та Я. П. Березівський. "ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ, ПРІОРИТЕТИ ТА ЗАСОБИ ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ". Підприємництво і торгівля, № 28 (5 лютого 2021): 49–55. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-07.
Full textAbstract:
Мета статті полягає у визначенні проблемних аспектів, а також обґрунтуванні стратегічних пріоритетів та засобів державної політики посилення фінансово-економічної безпеки суб’єктів малого підприємництва України. Узагальнено теоретично-методичні підходи до сутнісного трактування поняття «фінансово-економічна безпека». Надано авторське трактування поняття фінансово-економічної безпеки суб’єктів малого підприємництва. За результатами аналізу обґрунтовано, що стан фінансово-економічної безпеки суб’єктів сектору малого підприємництва в Україні недостатній. Виявлено проблемні аспекти фінансово-економічної безпеки суб’єктів сектору малого бізнесу в Україні. Обґрунтовано мету, стратегічні пріоритети, завдання та засоби державної політики посилення фінансово-економічної безпеки суб’єктів сектору малого підприємництва в Україні. Зокрема, основна мета відповідної політики полягає у створенні належних умов підприємницької діяльності, забезпеченні належного рівня захищеності підприємницького сектору від внутрішніх та зовнішніх загроз, посиленні ролі суб’єктів підприємництва в мінімізації ризиків безпеки держави, забезпеченні інноваційного складника конкурентоспроможності національної економіки. Визначено операційні цілі, засоби реалізації та засоби контролю ефективності державної політики забезпечення фінансово-економічної безпеки малого підприємництва в Україні. Практичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні методичних засад моніторингу як процесу збору, формування та узагальнення даних та діагностики як установлення діагнозу і визначення методів та засобів поліпшення стану фінансово-економічної безпеки суб’єктів малого підприємництва. Методика базується на інформаційному забезпеченні, сформованому зі значень індикаторів безпеки, підібраних за такими групами параметрів, як: фінансово-економічна незалежність; стабільність та стійкість, ефективність функціонування; захищеність фінансово-економічних інтересів; захищеність від зовнішніх та внутрішніх загроз; здатність суб’єктів малого підприємництва до розвитку.
4
Сторонянська, І., та Л. Беновська. "ФІНАНСОВІ ТА ІНВЕСТИЦІЙНІ ДЕТЕРМІНАНТИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ". Financial and credit activity problems of theory and practice 4, № 39 (2021): 521–32. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.241439.
Full textAbstract:
Анотація. Метою дослідження є оцінка фінансових та інвестиційних детермінант розвитку українських регіонів в умовах економічної нестабільності, зумовленої пандемією COVID-19. Проаналізовано вплив рестриктивних і стимулювальних інструментів державної політики на національному і регіональному рівнях на сучасний стан регіональних економічних систем, зокрема в контексті таких складових, як стабільність цін, залучення інвестицій, поліпшення ділового клімату, кредитування, капіталовкладення, прозорість адміністрування бюджетоутворюючих податків і стабільність державних фінансів. Цісекторинайбільшчутливі до заходівдержавноїполітики, особливо в умовах суспільної турбулентності. Аналіз фінансових детермінант регіонального розвитку в умовах короновірусної кризи сприяв окресленню таких негативних тенденцій: значне падіння інвестицій в економіку регіонів і зниження частки нових інвестиційних проєктів є найбільш негативними наслідками, які суттєво вплинуть на темпи економічного зростання в наступні періоди; погіршення ділового клімату, падіння обсягів позик, що надаються суб’єктам господарювання, і зростання частки короткострокових позик вплинули на нові інвестиційні рішення; невиконання запланованих показників податкових доходів місцевих бюджетів (ПДФО, місцеві податки), вплинуло на обсяги доходів місцевих бюджетів, включаючи інвестиційні; зменшення трансфертів до місцевих бюджетів від державного вплинуло на фінансування програм регіонального розвитку; відплив іноземного капіталу, який відбувся не лише через погіршення ділового клімату в країні, а й унаслідок впливу психолого-емоційних факторів поведінки інвесторів в умовах невизначеності. Економічні, фіскальні та соціальні наслідки COVID-19 територіально диференційовані. Різніризики пандемії багато в чому зумовлені економічними та просторовими особливостями регіонального розвитку. Водночас паніка, спричинена поширенням COVID-19, що призвела до ухвалення низки нераціональних рішень фінансово-економічними суб’єктами на різних рівнях управління, є важливою причиною загострення визначених проблем. Значне зменшення інвестицій в економіку регіонів і падіння частки нових інвестиційних проєктів є найбільш негативними наслідками, які суттєво вплинуть на темпи економічного зростання в наступні періоди. Ключові слова: регіональний розвиток, економічна невизначеність, COVID-19, фінанси, інвестиції, детермінанти. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 3; бібл.: 15.
5
Гринчук, О. Д. "Особливості поглядів науковців до трактування категорії "Економічна стабільність підприємства"". Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. Економічні науки, вип. 23 (2015): 262–70.
Find full text
6
Hrubliak, Oksana, Nataliia Kholiavko та Artur Zhavoronok. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ДЕФІЦИТОМ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 3(23) (2020): 130–41. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-3(23)-130-141.
Full textAbstract:
У статті здійснено дослідження теоретичних аспектів бюджетного дефіциту. Основну увагу акцептовано на з’ясуванні необхідності управління дефіцитом державного бюджету. Охарактеризовано сутність бюджетного дефіциту та визначено особливості дослідження цього явища в економічній науці. З’ясовано, що бюджетний дефіцит – це особливе економічне явище, яке характеризується в різних аспектах і не обов’язково є чимось надзвичайним та негативним, оскільки причини виникнення, форми прояву та економіко-політичні наслідки дефіциту в кожній державі мають свої особливості. Саме тому управлінцям сьогодні потрібно більшу увагу звернути на ефективне використання залучених ресурсів, ніж на абсолютне збалансування державного бюджету. Обґрунтовано, що управління дефіцитом державного бюджету нерозривно пов’язано з такими категоріями, як доходи і видатки державно-го бюджету, державний борг, валовий внутрішній продукт. Актуальність обраної теми підтверджується тим, що розбалансованість бюджету спричинена неефективною видатковою політикою уряду, яка повинна бути нерозривно пов’язана із фінансовими можливостями бюджету. Непослідовність у проведенні соціально-економічних змін, перманентні політичні суперечності й несприятлива економічна кон’юнктура загострили проблеми в системі державних фінансів. Залучення значного обсягу додаткових фінансових ресурсів призвело до накопичення державного боргу, який переважно характеризує стабільність фінансової системи України на внутрішньому ринку і міжнародному рівні. Саме тому дослідження в цьому напрямку стимулюватимуть якісне оновлення підходів до розуміння сутності цього явища й формування новітніх принципів бюджетного менеджменту у сфері управління дефіцитом державного бюджету. Доведено, що проста відмова від дефіцитності бюджету в умовах кризових явищ в державі не призведе до стабілізації системи державних фінансів та економічного зростання.
7
Halasiuk, V. V. "СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ЯК ЗАСАДНИЧИЙ ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ І ДОБРОБУТУ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, № 85 (2019): 214. http://dx.doi.org/10.31713/ve1201922.
Full textAbstract:
Стаття розвиває дискусію щодо ролі та значущості різних чинників економічного зростання на рівні національного господарства. Розкрито вплив експортного кошику та виробничої спеціалізації країни на рівень ВВП країни та доходів громадян. Обґрунтовано, що спеціалізація на певних видах економічної діяльності є ключовим фактором прискорення економічного зростання та підвищення рівня добробуту суспільства. Аргументується, що ефективна економічна спеціалізація країни є визначальним фактором її економічного зростання, і що вплив цього чинника суттєво вагоміший навіть за такі важливі фактори, як інституційне середовище, якість і доступність освіти, розвиток інфраструктури, верховенство права та політична стабільність. Запропоновано критерії оцінки «якості» видів економічної діяльності в контексті формування ефективної економічної спеціалізації країни. Розроблено ієрархію видів економічної діяльності для формування ефективної економічної політики структурної модернізації та прискорення зростання національної економіки. Визначено принцип диференціації державної політики по відношенню до різних видів економічної діяльності, в залежності від їх «якості» як джерел економічного зростання.
8
КОТЕНКО, АРТЕМ. "Принципи податкового законодавства як вихідні засади побудови податкової системи". Право України, № 2020/04 (2020): 43. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-04-043.
Full textAbstract:
Принципи податкового законодавства – це закріплені у Податковому кодексі України (ПК України) принципи податкового права. Останні становлять набір вихідних ідей, вимог для побудови податкової системи, тобто системи податків і системи оподаткування. Принципи податкового права – не тільки фундамент побудови податкової системи, а й система гарантій для платників податків. Податкове законодавство прямо не передбачає наслідків порушення принципів податкового права, що є суттєвим у можливості платника захистити свої права, а головне – бути впевненим у передбачуваності змін у податково-правовому регулюванні. Стабільність податкової системи одна зі складових для залучення інвестицій в економіку України. Метою статті є визначення співвідношення принципів податкового законодавства та принципів податкового права, вивчення змісту та класифікація принципів податкового права, встановлення механізмів забезпечення гарантій їх дотримання, а також з’ясування наслідків порушення. Встановлено, що принципи податкового законодавства – це закріплені у ст. 4 ПК України принципи податкового права. Принципи податкового права – вихідні ідеї побудови та функціонування податкової системи, яка включає в себе і систему податків, і систему оподаткування. При класифікації принципів податкового права слід виходити з того, що податок – це передусім економічна категорія. Тому принципи податкового права класифіковано на принципи правової та економічної категорії “податок”. Така класифікація дає змогу визначити особливість, багатогранність, навіть унікальність такого явища, як податок. Констатовано відсутність механізмів забезпечення гарантій дотримання державою принципів податкового права. Встановлено, що порушення нормотворчих та економічних принципів податкового права повинно мати наслідком невиникнення податкового обов’язку. Запропоновано закріпити у ПК України норму, якою прямо передбачити наслідки порушення принципів податкового права.
9
ОНИПЧЕНКО, Оксана. "СТАБІЛЬНІСТЬ ІНСТИТУТУ СІМ’Ї ЯК ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМ СТАТЕВОРОЛЬОВОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 21, № 2 (2020): 165–83. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v21i2.427.
Full textAbstract:
У статті досліджено один із напрямів статеворольової соціалізації дітей та підлітків, їх підготовки до сімейного життя – стабільність інституту сім’ї. Висвітлено основні діаметрально протилежні наукові підходи до тлумачення інституту сім’ї: консервативно-кризовий та ліберально-прогресивний; наведено аргументи на підтвердження можливості обох підходів. Ураховуючи зміни, що відбуваються з інститутом сім’ї (падіння народжуваності; дестабілізацію шлюбно-сімейних відносин, нестабільність сім’ї, конфлікти; виникнення альтернативних форм сімейних структур; зникнення патріархальної субординації; переважання емоційності у стосунках; зміну системи цінностей та ін.), більшість дослідників уважає, що цей процес є прогресивним, неминучим та вимагає відповідного пристосування, підготовки дітей ті підлітків до майбутнього подружнього життя шляхом проведення процесу статеворольової соціалізації. У статті окреслено види сучасного шлюбу, основні тенденції щодо трансформації чоловічих та жіночих ролей, розподілу домашніх обов’язків; питання співвіднесення соціальної та біологічної рівності між статями; питання маскулінізації жінок та фемінізації чоловіків, виконання ними соціальних функцій; особливості формування в дітей та підлітків статевотипізованої поведінки. Докладно розглянута проблема сімейних конфліктів та способи їх можливої профілактики. Виявлено деструктивні стилі спілкування; визначено фактори, що сприятимуть гармонії подружнього життя: сфери адаптації – духовна, психологічна, культурна, інформаційна, побутова, родинна, сексуальна; співвідношення домінантності в партнерів: найкраще являється домінування в різних сферах; фактори подружньої сумісності: рівень освіти, егалітарність у побуті, спільне дозвілля, уміння конструктивно вирішувати питання та конфліктні ситуації; виділення сфер застосування лідерських якостей: економічна, ділова, господарська, культурна, емоційна, педагогічна, комунікативна та ін.
10
Яциковський, Б., А. Чинчик, С. Голубка, С. Яремчук та Є. Буряк. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СТРАТЕГІЧНОГО ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В КООРДИНАТАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (2022): 300–306. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251460.
Full textAbstract:
Анотація. Сучасний стан української економіки свідчить про те, що процес розроблення і реалізації ефективної стратегії розвитку є дуже важливим, оскільки стратегії сталого економічного розвитку України — один із найважливіших документів, що характеризують довгострокові цілі та напрями соціального розвитку України — економічний розвиток, розвиток, досягнення. Варто зазначити, що в європейських країнах такій стратегії приділяється більше уваги, вона дуже детальна. Досліджено стратегічне бачення сталого соціально-економічного розвитку України до 2030 року. Воно демонструє реформування цінностей народу України з метою досягнення балансу між економічним, соціальним та екологічним розвитком. Розвиток вітчизняної економіки є одним із пріоритетних завдань у трансформаційних умовах нашої країни. Україна має стати країною із сильною економікою та інноваційними інноваціями. Для цього потрібно, перш за все, відновити макроекономічну стабільність, забезпечити стійке економічне зростання шляхом проекологічних дій, створити сприятливі умови для економічної діяльності та створити прозору податкову політику. Досліджено цілі сталого розвитку, а саме: боротьба з бідністю і голодом, міцне здоров’я, якісна освіта, гендерна рівність, хороша санітарія і чиста вода, поновлювана енергія, гідна робота та економічне зростання, інновації та інфраструктура, зменшення нерівності, сталий розвиток міст і громад, відповідальне споживання, боротьба зі зміною клімату, збереження морських і наземних екосистем, мир і справедливість, партнерство задля сталого розвитку. Проведено дослідження щодо місця України в міжнародних рейтингах, аналіз динаміки основних показників індексу глобальної конкурентоспроможності України, досліджено динаміку індексу економічної свободи України за 2019—2020 року. За дванадцятьма категоріями економічної свободи Україна належить до країн світу: права власності — 123, свобода від корупції — 154, свобода оподаткування — 100, державні витрати — 161, свобода заснування — 111, свобода ринку праці — 146, грошова свобода — 184, свобода торгівлі — 54, свобода інвестування — 165, фінансова свобода —160. Результати мають визначити частку кожної з чотирьох груп в індексі економічної свободи. Ключові слова: сталий розвиток, економіка, індекс, конкурентоспроможність, стратегія, національна, розвиток. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 3; бібл. 10.
11
Muradyan, Olena, та Daria Yashkina. "Дослідження життя соло у країнах Північної та Південної Європи". Sociological studios, № 1(18) (28 червня 2021): 49–57. http://dx.doi.org/10.29038/2306-3971-2021-01-49-57.
Full textAbstract:
У статті розглядається феномен життя соло, який набуває популярності по всьому світу і соціокультурній специфіці якого приділяється не так багато уваги, хоча суттєвий вплив останньої на формування стилю життя є безсумнівним. Авторами проводиться аналіз досліджень життя соло у Північній та Південній Європі з огляду на те, що для країн Північної Європи характерним є більший прояв цінностей самовираження, і враховуючи, що за релігійним спрямуванням Південна Європа представляється більш католицькою. За результатами аналізу автори доходять висновку, що попри те, що кількість людей, які обирають проживання соло, різниться по всій Європі, особливий контраст відчувається між Півднем та Північчю Європи. Такий контраст спричинений декількома факторами: економічна стабільність на Півночі значно вища та люди можуть дозволити собі проживання наодинці. Контраст також є між вкоріненням сімейної традиції у суспільствах: у суспільствах Півдня завдяки католицькій традиції сім’я посідає перше місце та норми і цінності зберігаються для поколінь й досі.
12
Slavkova, O., та M. Hordiienko. "Державна політика детінізації економіки: податковий аспект". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 3(81) (30 вересня 2019): 3–7. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.3.1.
Full textAbstract:
Однією зі складових суспільного розвитку держави є стабільність економічної системи, а негативні прояви, які несе в собі тіньова економіка зумовлюють дестабілізацію та знижують авторитет органів влади, що створює додаткові перешкоди на шляху до сталого розвитку. В статті зроблено огляд характерних ознак тіньової економіки в Україні. Систематизовано чинники появи та поширення тіньової діяльності й тіньових процесів, відображено деструктивний вплив тіньового сектора економіки на фінансово-економічну сферу. 
 Зроблено висновок щодо необхідності розробки ефективної політики детінізації національної економіки та комплексної програми заходів, які необхідно реалізувати. Детінізація економіки повинна охоплювати в першу чергу питання оподаткуванням. Акцентується увага на необхідність удосконалення системи адміністрування податків. 
 На основі системного аналізу причин тінізації економіки зроблено висновок про необхідність розробки комплексу взаємопов’язаних заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для легальної господарської діяльності, запровадження яких значно покращить соціально-економічний стан країни.
 В статті охарактеризовано роль детінізації у створенні сприятливих умов для економічного розвитку. Визначено напрями державного регулювання у сфері оподаткування, які необхідні для детінізації економіки за рахунок покращення системи адміністрування податків. Конкретизовано заходи, які необхідно реалізувати з метою детінізації національної економіки.
13
САВЧИН, МИХАЙЛО. "Конституційна економіка та основні моделі втручання держави в економічні свободи". Право України, № 2018/05 (2018): 13. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-05-013.
Full textAbstract:
У статті визначено чинники формування правил на основі стандартів, які визначають проблему вибору моделі втручання держави в економіку. Зроблено висновок, що ліберальна, ліберально-демократична, соціетальна та перехідні моделі економіки є відносними і насамперед залежать від балансування між принципами і цінностями, що визначається в інституційну спроможність економіки та держави. У статті застосовано синтетичний підхід здійснення досліджень у правничій науці, який поєднує міждисциплінарність, правовий плюралізм та цінності у праві. Доктрина, правозастосування та верифікація достовірності постулатів та юридичних конструкцій у процесі правозастосування аналізуються як єдина правова матерія, в основі якої лежать цінності права. З погляду досягнень сучасної доктрини конституціоналізму, зокрема поваги до гідності людини та приватної автономії індивіда, у статті проаналізовані основні моделі втручання держави в економічну систему. Такі моделі накладаються на особливості перехідних конституційних демократій для визначення прийнятного алгоритму економічних реформ. На основі аналізу природи принципу пропорційності розкрито конституційні аспекти втручання держави у фундаментальні економічні свободи – свободу договору, гарантії права приватної власності, свободи вибору професії і роду занять, свободи руху капіталів, товарів, послуг та свободи поселення і вибору місця проживання. Компаративний аналіз моделей втручання держави у здійснення економічних свобод через призму принципу пропорційності свідчить, що застосування конкретних заходів з боку держави цілком залежить від певної структури економіки, ступеня її диференціації, відкритості та гарантування економічних свобод. Це охоп люється інституційною спроможністю держави за активної участі економічних акторів формулювати, відтворювати та примножувати правила та процедури, які можуть гарантувати стабільність і добросовісне виконання контрактів. З точки зору соціетального конституціоналізму держава діє у симбіозі з суспільством із метою впровадження передових економічних досягнень та збереження довкілля, реалізуючи у такий спосіб сталий розвиток.
14
Мельник, С. "Економіка обирає стабільність". Атлантична панорама, № 2 (2007): 18–19.
Find full text
15
Мельник, С. "Економіка обирає стабільність". Атлантична панорама, № 2 (2007): 18–19.
Find full text
16
Негрей, М. В. "МОДЕЛЮВАННЯ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ". Підприємництво та інновації, № 9 (30 грудня 2019): 182–86. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/9.30.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню проблеми сучасних міграційних процесів та оцінці впливу невизначеності економічної політики на міграцію у країнах ЄС. Проведено оцінку структури міграції та визначено основні тенденції міграційних процесів. Визначено вплив міграції на суспільні процеси. Встановлено поглиблення існуючих міграційних моделей, оскільки можливості були реалізовані через економічне зростання та реформи, лібералізацію торгівлі та довгострокову стабільність. Проілюстровано зв’язок між економічними, політичними та соціальними питаннями, з одного боку, та міграцією – з іншого. Показано важливість цифровізації у міграційних процесах. Досліджено вплив невизначеності економічної політики на міграційні процеси. Побудовано регресійні моделі, які дають змогу зробити висновок щодо відсутності прямого взаємозв’язку між невизначеністю економічної політики та міграцією у відповідний період часу.
17
Fedchenko, Konstantin Anatoliiovych. "АНАЛІЗ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ КРАЇНИ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 2(18) (2019): 85–96. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2(18)-85-96.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Останніми роками економіка України характеризується нестабільністю фінансово-економічних показників її розвитку, суттєвим впливом факторів зовнішнього середовища та мінливістю політичної ситуації в країні. Це призводить до зниження темпів економічного розвитку, соціальної напруженості в країні та загострення економічної кризи. В цих умовах важливого значення набуває постійний моніторинг динаміки зміни основних показників, що визначають стан економічного розвитку, своєчасне застосування превентивних заходів по мінімізації негативного впливу основних її дестабілізуючих факторів. Постановка проблеми. Відсутність ефективного інструментарію забезпечення макроекономічної рівноваги в країні та повного набору індикаторів її оцінювання зумовлює потребу в розробці інтегрального показника макроекономічної стабільності та його використання в подальшій державній економічній політиці. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти оцінювання рівня макроекономічної стабільності досліджені в наукових працях О. І. Барановського, О. С. Білоусова, І. А. Канцір, Г. П. Клімова, О. Д. Рожко та інших. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. На сьогоднішній день питання оцінювання рівня макроекономічної стабільності потребують більш системного та ґрунтовного дослідження. В науковій літературі наявна значна кількість підходів до оцінювання окремих аспектів макроекономічної стабільності, в той час ґрунтовні комплексі підходи до визначення її інтегрального значення відсутні. Постановка завдання. Основним завданням дослідження є порівняльний аналіз існуючих підходів до визначення макроекономічної стабільності. Виклад основного матеріалу. В роботі наведені основні показники макроекономічної стабільності країни, проведений їх горизонтальний аналіз. Висновки. За результатами дослідження зроблено висновок про те, о стабільність національної економіки є комплексним поняттям ґрунтовне дослідження якого має вирішальне значення на етапі стратегічного та тактичного планування ключових факторів розвитку національної економіки. Зроблено висновок про вагомий вплив макроекономічної стабільності на обсяг ВВП в країні.
18
Чернишова, Ольга, Дарія Степанова та Михайло Філон. "ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВАЛЮТНОГО РИНКУ В УКРАЇНІ". Підприємництво та інновації, № 23 (29 квітня 2022): 138–43. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/23.23.
Full textAbstract:
Стаття присвячена пошуку ефективних механізмів організації роботи валютного ринку України у період післявоєнної відбудови. Аналіз особливостей розвитку валютного ринку дозволив визначити переваги та недоліки процесів лібералізації та регулювання валютних ринків. Визначено фактори впливу на валютні ринки, коливання курсів валют та їх безпосередній вплив на фінансово-економічні процеси. Запропоновано впровадити у валютну систему України заходи щодо її лібералізації при частковому впровадженні регуляторних механізмів Національним банком України, що дозволить знизити коливання курсів валют у післявоєнний період, забезпечити інвестиційну активність та стабільність роботи фінансово-економічних систем. Проведено моделювання перспектив розвитку валютного ринку України шляхом визначення факторів впливу як зовнішніх, так і внутрішніх з метою пошуку оптимальних підходів до управління та регулювання валютного ринку в умовах нових соціально-економічних викликів.
19
Радіонов, Ю. Д. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИДАТКІВ БЮДЖЕТУ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ". Підприємництво і торгівля, № 29 (16 квітня 2021): 53–60. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-09.
Full textAbstract:
Діюча система управління бюджетними видатками є недосконалою та не відповідає сучасним запитам суспільства щодо підвищення рівня життя та добробуту населення. Водночас, в умовах економічних перетворень, першочерговим завданням залишається забезпечення зростання національної економіки, нарощування обсягів виробництва, ВВП, завершення бюджетної децентралізації, впровадження енергоощадливих технологій тощо. В цій ситуації актуальним залишається питання ефективного управління та використання бюджетних видатків. Автором розроблено практичні рекомендації з оптимізації структури видатків бюджету, підвищення їх ефективності для забезпечення сталої динаміки соціально-економічного розвитку країни. Розкрито економічну сутність видатків бюджету, економічні складові їх формування, класифікацію за ознакою головного розпорядника коштів, бюджетними програмами, функціональним призначенням. Дано загальну характеристику видатків зведеного бюджету за 2016-2020 роки за функціональною класифікацією. Проведений аналіз засвідчив, що стабільно високими темпами зростають видатки на економічну діяльність, а також видатки на охорону здоров’я та оборону країни у зв’язку з подіями на сході країни. Проте, на охорону навколишнього середовища та житлово-комунальне господартсво у 2020 році виділено майже на 7,0 відсотків менше (по кожній галузі) ніж у попередньому 2019 році, що є свідченням недостатньої уваги з боку уряду до цих питань. Наголошено, що структура бюджетних видатків змінюється в залежності від їх ролі в економіці, нарощуванні економічного потенціалу країни, обсягу завдань, які постають перед країною на відповідному етапі її суспільного розвитку. Враховуючи міжнародний досвід країн з ринковою та трансформаційною економікою, запропоновано практичні заходи щодо підвищення ефективності видатків бюджету, оптимізації їх структури. Це дасть можливість проводити виважену фінансово-бюджетну політику, підвищувати кількісні та якісні показникм соціально-економічного розвитку країни, рівень добробуту населення, забезпечувати стійкість фінансової системи, стабільність суспільного розвитку.
20
Кретов, Д. Ю. "ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КРЕДИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ УКРАЇНИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 6 (28 травня 2021): 97–104. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.6.11.
Full textAbstract:
Статтю присвячено виявленню причин ускладнення кредитної діяльності банків та стримування банківського кредитування в Україні на сучасному етапі. Кредитна діяльність розглядається як основна діяльність банків із розміщення залучених коштів, тому що доходи від цієї діяльності є основним джерелом одержання прибутку банку. Функціонування ефективної кредитної діяльності сприяє появі нових підприємств, збільшенню кількості робочих місць, поліпшує соціально-економічний розвиток держави, гарантує економічне зростання та стабільність. У статті здійснено комплексний аналіз стану кредитної діяльності вітчизняних банків за період 2013–2020 рр. Проаналізовано та графічно зображено структуру активів та кредитного портфеля банків. Зазначено основні проблеми, що виникли в банківській системі України під час кредитування як суб’єктів господарювання, так і фізичних осіб, досліджено гальмівні чинники розвитку банківського кредитування. Розглянуто основні шляхи вирішення зазначених проблем.
21
Герега, О. В. "СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 61 (22 грудня 2020): 84–92. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-13.
Full textAbstract:
Мета статті полягає у визначенні проблемних аспектів, а також обґрунтуванні стратегічних орієнтирів управління потенціалом фінансово-економічної стійкості торговельних підприємств. Узагальнено сутнісні характеристики фінансово-економічної стійкості торговельних підприємств. Сформовано концеп-туальну структуру та послідовність формування потенціалу фінансово-економічної стійкості торговельного підприємства, основою чого визначені належний фінансовий стан та фінансова стійкість підприємства, ре-сурсозабезпеченість, ефективність використання, нарощування та розвиток потенціалу. Встановлено, що наявність у вітчизняній торгівлі тенденції до економічного розвитку підтверджується низкою ключових по-казників ефективності функціонування торговельних підприємств в Україні. Сформовано висновок про на-явність у більшій мірі позитивних аспектів відносно економічної компоненти передумов щодо посилення по-тенціалу фінансово-економічної стійкості підприємств торгівлі в Україні. Виявлено, що при оцінюванні фінан-сової складової є підстави до її трактування як значно менш забезпеченої. Такий висновок обумовлюється не-стабільністю низки показників фінансового стану та фінансових коефіцієнтів галузі торгівлі в Україні. Вста-новлено, що політика стратегічного управління потенціалом фінансово-економічної стійкості торговельних підприємств повинна реалізуватися за такими напрямами, як альтернативні форми формування фінансового результату, покращення фінансово-економічної привабливості підприємств, розподіл фінансово-економічних ризиків з виробничим сектором, реалізація підприємствами фінансового потенціалу внутрішнього ринку. Практичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад формування потен-ціалу фінансово-економічної стійкості торговельного підприємства, узагальнення даних економічної ефектив-ності, фінансової стійкості та ліквідності торговельних підприємств України у 2010-2019 рр., визначення об’єктів, напрямів та інструментарію стратегічного управління потенціалом фінансово-економічної стій-кості вітчизняних торговельних підприємств.
22
Bondar, O. A., M. M. Klymchuk, V. V. Shovkivska, A. A. Klochko та R. Yu Malik. "ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ЕНЕРГОКЛАСТЕРУ З УРАХУВАННЯМ СУЧАСНИХ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНИХ ТРЕНДІВ". Actual problems of regional economy development 1, № 15 (2019): 27–35. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.27-35.
Full textAbstract:
У статті досліджено теоретичні аспекти прогнозування розвитку енергокластеру, оскільки саме енергокластер має створювати умови для базового, комплексного розвитку в рамках цільової функції, спрямованої на активізацію його технологічного, науково-технічного, виробничо-комерційного та кадрового потенціалу, а також упередження, мінімізацію активних і пасивних економічних загроз, пов'язаних, наприклад, з фрагментарною державною політикою в сфері підтримки функціонування інтеграційних утворень.Актуалізовано проблематику формування нових моделей організації спільної діяльності підприємств, а саме енергокластеру як одного з інструментарію створення інноваційно-високотехнологічної економіки та залучення інвестицій. Проведено групування підходів щодо економіко-математичного розвитку енергокластеру, де виокремлено переваги та недоліки груп моделей інноваційного розвитку економіки в вигляді векторної задачі лінійного програмування, моделей, заснованих на одному або групі критеріальних показників чи на концепції балансу, а також в основі яких покладено аналіз структури економічного об'єкта. Запропоновано організаційно-економічнe системe елементів енергокластеру при якому забезпечується стабільність його функціонування, досягнення фінансово-комерційного успіху, прогресивний науково-технічний та соціальний розвиток з урахуванням діючих тенденцій світових економічних, виробничих і наукових трансформацій. Представлено комплекс факторів розвитку енергокластеру та принців адаптації, впровалдення яких сприятиме ефективному вирішенню проблем раціонального використання енергоресурсів в рамках інтеграційного утворення.
23
Постов, О. В. "Стабільність національної валюти як фактор економічної безпеки країни". Актуальні проблеми розвитку підприємницької діяльності в Україні, Вип. 13 (2013): 128–33.
Find full text
24
Литвинов, О. О. "Вплив економічної конвергенції на цінову стабільність в Україні". Вісник Української академії банківської справи, № 2 (31) (2011): 24–31.
Find full text
25
L.V., Lozova. "ANALYSIS OF THE DEVELOPMENT STRATEGY OF KHERSON CITY TERRITORIAL COMMUNITY UP TO 2030." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Geographical Sciences, no. 15 (January 19, 2022): 17–26. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2021-15-2.
Full textAbstract:
Since 2015, the PROMIS project, supported by the Ministry of International Affairs of Canada, has been implemented to strengthen Ukraine’s municipal sector, effective democratic governance, and accelerate the country’s economic development. This project has become a prototype of modern Strategies for the development of cities and territorial communities of Ukraine. Its main aspects were the transformation of each of the development strategies, which were specially developed in accordance with each territorial community of Ukraine. The key development goals were: economic growth of the region; socio-political protection of the population; urban and demographic growth; labor market reform and competitiveness of labor resources; decentralization of power.The article analyzes the Strategy for the Development of the Kherson Territorial Community until 2030 through the prism of theories and concepts of urban development and in the context of implementing the Sustainable Development Goals until 2030 (in particular, CRS 11 “Make cities and towns open, safe, stable, modern”). The economic development of the regions is focused on small and medium-sized businesses, which is why a number of reforms have been introduced, which include: reform, taxation and business transparency. Promoting the development and formation of small and medium-sized businesses within the region. Due to the received taxes from small and medium business, each of the regions individually develops its business infrastructure. The example of Kherson region is: reconstruction and improvement of port facilities, modernization of educational institutions, cultural and historical heritage sites, improvement of transport arteries, laying of new asphalt pavement, reconstruction of the Black Sea recreational area to develop competitive tourism in the region. The obligatory point of each strategic plan was the ecological balance of the region and its socio-economic stability. Improving the quality of life in the region. Development of partnerships in economic, trade and cultural and tourist areasKey words: strategy, development, Kherson city, territorial communities, urban planning. Із 2015 року для зміцнення муніципального сектору України, ефективного демократичного врядування та прискорення економічного розвитку країни було впроваджено проект «ПРО-МІС», який створено за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади. Саме цей проект став прототипом сучасних Стратегій розвитку міст та територіальних громад України. Головними його аспектами стали трансформації кожної зі стратегій розвитку, що були спеціально розроблені у відповідності для кожної територіальною громади України. Ключовими цілями розвитку стали: економічний зріст регіону; соціально-політичний захист населення; урбаністичне та демографічне зростання; реформа ринку праці та конкурентоспроможність трудових ресурсів; децентралізація влади.У статті через призму теорій і концепцій урбаністичного розвитку і в контексті реалізації Цілей сталого розвитку до 2030 року (зокрема, ЦРС 11 «Зробити міста та населенні пункти відкритими, безпечними, стабільними, сучасними») здійснено аналіз Стратегії розвитку Херсонської територіальної громади до 2030 року. Економічний розвиток регіонів орієнтується на малий та середній бізнес, саме для цього було запроваджено низку реформ, які в себе включають: реформування, оподаткування та прозорість бізнесу, сприяння розвитку та становленню малого та середнього бізнесу в межах регіону. За рахунок отриманих податків з малого та середнього бізнесу кожен із регіонів індивідуально розвиває свою бізнес-інфраструктуру. На прикладі Херсонщини це: реконструкція та удосконалення порто-вих об’єктів, модернізація закладів освіти, об’єктів культурної та історично-природної спадщини, покращення транспортних магістралей, прокладання нового асфальтного покриття, реконструкція причорноморської рекреаційної зони з метою розвитку конкурентноспроможного туризму в регіоні. Обов’язковим пунктом кожного стратегічного плану стала екологічна збалансованість регіону, його соціально-економічна стабільність, підвищення рівня якості життя в регіоні, розвиток партнерських відносин в економічному, торгівельному та культурно-туристичних напрямках Ключові слова: стратегія, розвиток, місто Херсон, територіальні громади, урбаністика.
26
Gryshova, I. Yu, K. S. Nesterova , and M. Yu Shcherbata. "Development of «green» financial system in Ukraine." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 5 (October 2, 2021): 127–36. http://dx.doi.org/10.32886/10.32886/instzak.2021.05.14.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі розвитку «зеленої» фінансової системи в Україні відповідно до вимог європейського «зеленого» курсу та загальносвітових тенденцій економічного зростання. Обґрунтовано, що «зелена» економіка є інноваційним напрямком розвитку більшості країн світу внаслідок загострення глобальних проблем. Україна, проголосивши курс на євроінтеграцію, взяла на себе обов’язок з розвитку «зеленої» економіки, яка активно стимулюється та підтримується державами-членами ЄС. Доведено, що для ефективного розвитку біоекономіки має бути розроблена комплексна «зелена» фінансова система, під якою розуміється така форма організації фінансово-кредитних відносин між стейкхолдерами, яка сприяє перерозподілу та мобілізації капіталу до «зелених» секторів національної економіки. Саме така система забезпечить довгострокове економічне зростання, конкурентоспроможність національної економіки та реалізацію інтересів стейкхолдерів. Розглянуто структуру «зеленої» фінансової системи в Україні та стан розвитку її окремих елементів, які потребують удосконалення шляхом підвищення рівня ефективності їх державного регулювання.
 Метою статті є обґрунтування розвитку «зеленої» фінансової системи в Україні в контексті її євроінтеграційного вибору.
 Наукова новизна полягає у наданні рекомендацій щодо державного управління розвитком «зеленої» фінансової системи в Україні з урахуванням прогресивного світового досвіду.
 Висновки. Необхідність відновлення економік у період кризи Covid-19 та водночас загострення кліматичних змін вимагають від країн розробки та реалізації інноваційної парадигми економічного розвитку, заснованому на забезпеченні «зеленого» курсу, сталого розвитку, соціальної відповідальності бізнесу та необхідності забезпечення інтересів стейкхолдерів. Аналіз продемонстрував, що для ефективного розвитку «зеленої» економіки в Україні потрібна масштабна трансформація різних галузей, сфер національної економіки, передусім фінансової системи, яка забезпечує економічну безпеку, суспільний добробут та стабільність, що обумовлює необхідність здійснення у ній докорінних змін з метою переорієнтації на принципи «зеленої» економіки. У статті надано визначення «зеленої» фінансової системи та її структури. Приділено значну увагу необхідності ефективної державної політики щодо розвитку «зеленої» фінансової системи шляхом розробки її стратегічного бачення, реалізації комплексу стимулюючих та регуляторних заходів.
27
Лазня, А. В. "Зв"язок поняття "фінансова стабільність" із категоріями економічної науки". Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України, Вип. 34 (2012): 218–25.
Find full text
28
Лазня, А. В. "Зв"язок поняття "фінансова стабільність" із категоріями економічної науки". Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України, Вип. 34 (2012): 218–25.
Find full text
29
Лазня, А. В. "Зв"язок поняття "фінансова стабільність" із категоріями економічної науки". Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України, Вип. 34 (2012): 218–25.
Find full text
30
Kalyna, T., S. Shushulkov та T. Arzumanian. "Земельно-ресурсний потенціал і його роль у сталому розвитку регіону". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 4 (82) (23 грудня 2019): 78–82. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.4.15.
Full textAbstract:
У статті висвітлені тенденції, підходи та особливості використання земельно-ресурсного потенціалу. Обґрунтовано, що концептуальні засади сталого розвитку пов’язані з збереженням та охороною довкілля. Доведена ключова роль земельних ресурсів у складі природно-ресурсного потенціалу. Досліджено роль земельних ресурсів, як базису економічної діяльності, територіального ресурсу, головного засобу виробництва. Уточнено понятійно-категоріальний апарат в контексті визначення понять: «потенціал», «природно-ресурсний потенціал», «земельно-ресурсний потенціал».Проведена загальна оцінка використання земельно-ресурсного потенціалу Одеського регіону в рамках стратегічних засад сталого розвитку та визначені напрями їх раціонального використання та охорони. Підкреслюється, що в структурі використання земельних ресурсів спостерігаються значні диспропорції: склався надзвичайно високий рівень господарського освоєння, значний рівень розораності, низька лісистість, низький рівень забезпеченості природоохоронними територіями, екологічна стабільність Одеської області характеризується як нестабільна та наявний високий рівень антропогенного навантаження, спостерігається загальна тенденція погіршення заходів з охорони земель. Наголошується, що питання розвитку регіону можуть бути вирішені тільки в комплексі з вирішенням соціальних, економічних і екологічних проблем, що є основоположною складовою концепції сталого розвитку.
31
Shуlo, Z. S. "ОСНОВНІ НАПРЯМИ СТАБІЛІЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В УМОВАХ РИЗИКОВОЇ ЕКОНОМІКИ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, № 85 (2019): 191. http://dx.doi.org/10.31713/ve1201920.
Full textAbstract:
У статті розглянуто економічну сутність поняття «стабільність банківської системи», визначені основні характерні ознаки стабільної банківської системи, наведені особливості та недоліки функціонування сучасної банківської системи, проаналізовані показники стійкості комерційних банків на прикладі вітчизняної банківської системи. Запропоновані напрями вдосконалення підвищення рівня стабільності банківської системи для забезпечення зростання економіки в цілому.
32
Ващенко, І. "До питання про фінансову стабільність як складову економічної безпеки держави". Банківська справа, № 5 (2003): 68–75.
Find full text
33
Nebava, M. I., and Li Yanan. "DIRECTIONS AND STRATEGIC OBJECTIVES OF THE DEVELOPMENT OF UKRAINE’S BANKING SECTOR IN THE PERIOD OF ECONOMIC INSTABILITY." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, no. 93 (2021): 114. http://dx.doi.org/10.31713/ve1202112.
Full textAbstract:
У статті на основі офіційних даних НБУ та висновків експертів банківського ринку досліджено напрямки та стратегічні цілі розвитку банківського сектору країни у період економічної нестабільності. З’ясовано, що поширення епідемії COVID-19 спричинило економічну нестабільність. На основі закордонного досвіду діяльності центробанків в умовах кризи виокремлено три напрямки антикризових заходів: монетарна політика; інструменти підтримки ліквідності; пруденційний нагляд. Здійснено характеристику умов та ризиків банківського сектору України в умовах кризи. Визначено стратегічні напрямки розвитку банківського сектору, зокрема: фінансова стабільність, макроекономічний розвиток, фінансова інклюзія, розвиток фінансових ринків, інноваційний розвиток. Встановлено, що кожен стратегічний напрям має свої стратегічні цілі. Визначено, що головним завданням Національного банку під час кризи є розробка рекомендацій та оприлюднення планів і намірів для учасників банківської системи на найближчий час. На основі проведених досліджень доведено, що на стабільність і розвиток банківського сектору України має вплив не тільки НБУ, а й інші учасники: Міністерство фінансів України; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку; Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг; Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Ці учасники забезпечують головну місію – сприяють підвищенню добробуту громадян через забезпечення ефективного акумулювання, розподілу та обігу фінансових ресурсів в національній економіці. Приведено перелік міжнародних організацій, які надають інформаційну підтримку щодо сприяння фінансової стабільності НБУ: BCBS – Базельський Комітет з питань банківського нагляду при Банку міжнародних розрахунків, ESRB – недержавна саморегульована організація, яка займається оцінкою і наступним присвоєнням рейтингу програмному забезпеченню (Entertainment Software Rating Board), норми CRR/CRD IV – закон ЄС, який регламентує зменшення ймовірності банкрутства банків. Виокремлено макроекономічні фактори, що в майбутньому визначатимуть розвиток банківського сектору: клієнтоорієнтованість, перегляд нормативної бази, управління технологіями, зниження рівня кіберризиків, фінтех-проєкти та великі ІТ-компанії, переосмислення трудових ресурсів.
34
Rudenko, Z. M. "ФІНАНСОВА КРИЗА В УКРАЇНІ 2014-2015 РОКІВ: ПРИЧИНИ ТА ІНСТРУМЕНТИ РЕГУЛЮВАННЯ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 7 (2015): 216–21. http://dx.doi.org/10.15421/40250733.
Full textAbstract:
Досліджено кризові явища, які відбуваються в Україні у 2014-2015 рр., а також причини, які їх формують. Класифіковано чинники впливу на економічні, політичні та соціальні. Розглянуто поняття системної, фінансової та банківської кризи. Окрему увагу приділено фінансовій кризі в Україні та антикризовим заходам Національного банку України, які забезпечують цінову та фінансову стабільність, розбудову інституційної спроможності НБУ. Визначено інструменти регулювання, які класифіковано на фінансові, структурні та операційні.
35
Moskalenko, Ihor. "Щодо формування шкал оцінювання рівня (стану) воєнно-економічної безпеки держави". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 5 (2020): 58–67. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.5.6.
Full textAbstract:
В будь-якій країні обсяг оборонних витрат залежить від рівня воєнної та економічної безпеки держави. Тобто, щоб адекватно відреагувати на зміни стану воєнно-економічної безпеки країни необхідно оцінити її рівень з урахуванням ресурсних можливостей держави на час оцінювання, та тільки після цього приймати рішення щодо частки збільшення, або зменшення оборонних витрат країни. Побудова шкали оцінювання рівня воєнно-економічної безпеки, яка дозволяє дослідити чутливість отриманої оцінки рівня воєнно-економічної безпеки держави до зміни вхідних даних та підвищити стабільність прийнятих рішень за цією оцінкою є актуальним та необхідним завданням сьогодення. В статті шкалу оцінювання рівня воєнно-економічної безпеки пропонується задавати на основі нечітко-множинної математичної моделі. Використання нечітко-множинної математичної моделі для побудови шкали оцінювання рівня воєнно-економічної безпеки, надасть можливість оперувати частковими нечіткими показниками оцінок за складовими показників ресурсного забезпечення воєнно-економічної безпеки держави з метою можливості дослідження питань аналізу чутливості отриманої оцінки рівня воєнно-економічної безпеки держави до зміни вхідних даних та підвищення стабільності прийнятих рішень відповідно до цієї оцінки.
36
Шевченко, В. Л. "Кращі світові практики управління інформаційною безпекою та їх вплив на економічну стабільність держави". Сучасний захист інформації, № 4 (2015): 4–9.
Find full text
37
Старостенко, Віталій Іванович. "Про результати виконання цільової програми наукових досліджень НАН України «Мінерально-сировинна база України як основа безпеки держави»". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 4 (21 квітня 2021): 29–33. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.04.029.
Full textAbstract:
У доповіді наведено найважливіші результати виконання цільової програми наукових досліджень НАН України «Мінерально-сировинна база України як основа безпеки держави». Зазначено, що програму було спрямовано на науково-методичну підтримку розвитку мінерально-сировинної бази України та протидію деградації геологічної галузі, яка критично впливає на економічну, соціально-політичну й геополітичну стабільність та життєзабезпечення населення. З метою продовження досліджень запропоновано започаткувати цільову програму наукових досліджень НАН України «Критичні та стратегічні мінеральні ресурси України за умов глобалізації та змін клімату» на 2021–2025 рр.
38
Марущак, А., та У. Олексій. "Науково-нормативні підходи до визначення податкової політики". Юридичний вісник, № 1 (12 квітня 2021): 101–7. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.2086.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослі-дженню податкової політики, її реалізації та визначення. У науко-вому дослідженні міститься ана-ліз ключових понять податкової політики держави. Розглядаються органи державної влади, що прова-дять її реалізацію. Встановлено, що поняття «податкова політика» є досить дискусійним, оскільки не існує єдиного погляду на визначення його змісту. Закцентована увага на недостатності норма-тивного визначення податкової політики, що міститься у діючому законодавстві України.
 Встановлено, що податкова політика є частиною держав-ної політики і має беззаперечний вплив на багато сфер суспільного життя – економічну, політичну, соціальну, культурну тощо. Діяльність із приводу реалізації податкової політики здійснюється орга-нами державної влади у сукупності з бюджетною, валютною та мит-ною політикою. Звертається увага на таку особливість податкової політики, як циклічність, тобто безперервне здійснення певних дій, метою яких є покращення добро-буту та підвищення ефективності усієї державної політики.
 Встановлено, що податкова політика країни є ключовим інструментом усієї держаної полі-тики, який може негативно чи позитивно вплинути на економічну стабільність. Податкова полі-тика стосується і формулювання податкової системи, і вироблення стратегій, що сприятимуть інвес-туванню, створенню прийнятного середовища для ведення бізнесу.
 Вказується щодо чотирьох під-ходів до трактування податкової політики, які утворились у науко-вих колах. Відповідно до першого податкова політика розглядається у широкому значенні як системне поняття, певна сукупність усіх засо-бів і способів її здійснення. Другий підхід характеризує податкову полі-тику як вид державної і, відповідно, діяльність державних органів щодо її впровадження та забезпечення. Прихильники третього підходу при-тримуються думки, що податкова політика є частиною бюджетно-по-даткової, а четвертого – що податкову політику потрібно ототожнювати з фіскальною.
 Запропоновані ключові особ-ливості здійснення ефективної податкової політики: ініціювання відповідних законопроектів; кон-сультації з громадськістю; забез-печення доходу та аналіз економіч-ного впливу; сприяння міжнародним податковим відносинам; здійс-нення моніторингу впливу змін у податковій політиці; гармоніза-ція податкової політики з іншими видами державної політики.
39
Терлецька, Юлія, Микола Данилюк та Марія Мажар. "АДАПТАЦІЯ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ ВЕКТОР УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ ТУРБУЛЕНТНОСТІ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА". Молодий вчений, № 1 (89) (29 січня 2021): 202–6. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-41.
Full textAbstract:
У статті досліджено проблему формування системи адаптації суб’єкта господарювання до динамічних умов невизначеності зовнішнього середовища. Розглянуто концептуальні підходи до управління адаптивним розвитком підприємства. Проаналізовано особливості адаптивного управління потенціалом суб’єкта господарювання у конкурентному середовищі. Проведено аналіз ефективності діяльності та проблем розвитку підприємств олійно-жирової галузі. Діагностовано чинники зовнішнього середовища та важелі впливу на економічну стабільність функціонування суб’єктів господарювання. Проаналізовано сучасні тенденції формування системи забезпечення інноваційної адаптивності суб’єктів господарювання олійно-жирового комплексу. Запропоновано систему адаптації як стратегічного вектора управління підприємством в умовах турбулентності зовнішнього середовища. Обґрунтовано шляхи протидії та мінімізації негативного впливу зовнішніх та внутрішніх загроз на суб’єкт господарювання.
40
Bublyk, Yevhen. "Influence of capital flows on economic stability and development of small open economies." Ukrainian society 2019, no. 2 (2019): 97–110. http://dx.doi.org/10.15407/socium2019.02.097.
Full text
41
Lukianenko, I. G., and A. Y. Novik. "Modeling the Impact of Intensification of Migration Processes on the Socio-Economic Stability in Ukraine." Business Inform 5, no. 520 (2021): 123–33. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2021-5-123-133.
Full textAbstract:
The article is aimed at elaborating an adequate mathematical instrumentarium for the formation of migration flows to assess their impact on the socio-economic stability together with unshadowing the Ukrainian economy, as well as to identify efficient measures of the State-based policy directed towards regulating these flows to prevent risks of socio-economic destabilization. The article carries out an empirical analysis of the peculiarities of the development of migration processes in Ukraine and their impact on the socio-economic state in both the medium and the long term perspective. A system of complementary dynamic macromodels of the Ukrainian economy is developed, which includes a vector autoregression model and a separate complex of simulated submodels of systemic dynamics aimed at researching migration processes and their impact on the indicators of socio-economic stability. At this, the developed models of system dynamics can be combined into a single original simulation macromodel of Ukraine, and be used independently subject to the research goals. This allows to adequately describe complex nonlinear processes, systemically identify and examine the mechanisms of supply and demand formation in the labor market, taking into account the shadow component and assess their impact on the formation of the size of migration flows, as well as to research the consequences of increasing the intensity of migration processes on the socio-economic stability in Ukraine. The implementation of the developed complex of dynamic models has allowed, in particular, to calculate the annual value of the net migration flow in Ukraine through the aging chain of the population; to empirically confirm that migration flows in Ukraine are underestimated; to detect the dynamic structure of the net migration balance and a noticeable fading of the amplitude of migration processes over time, which indicates the presence of a balancing structure for the formation of migration flows.
42
Korol, Maryna Mychailivna. "МІСЦЕ ТА РОЛЬ ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ АНГЛОСАКСОНСЬКОЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 1(20) (2020): 67–74. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2020-1(20)-67-74.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. У сучасному світі інтеграційні процеси носять всеохоплюючий та об’єктивний характер, зумовлюючи зростання взаємозв’язків національних економічних систем. За цих умов зростає роль і посилюється відповідальність центральних банків за підтримання стабільності в монетарній сфері. Постановка проблеми. У сучасних умовах США та Великобританія займають лідируючі позиції в світовій економіці і впливають на економіку країн, в яких вони здійснюють діяльність. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Функціонування Центральних банків Великобританії і США досліджено в працях таких науковців як Щеглюк М. С., Кавіцька Т. А., Harrison R., Joyce M., Tong M., Woods R., Mumtaz H., Юдіна, П. Мельник, О. Гордей, С. Глазьєв та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. На сьогоднішній день, недостатньо досліджені питання монетарної політики, незалежності центрального банку і формування ефективної комунікаційної політики. Постановка завдання. Метою статті є аналіз сучасних тенденцій розвитку центральних банків англосаксонської банківської системи у забезпеченні сталого розвитку банківської системи. Виклад основного матеріалу. Британська банківська система є однією з найбільших інноваційних систем у світі. Банк Англії постійно генерує нові ідеї, активно реалізовує програму реформ, забезпечуючи тим самим цінову стабільність. Аналіз діяльності банківської системи США засвідчив, що нетрадиційна монетарна політика ФРС дозволяє оперативно пом’якшити наслідки фінансових криз і забезпечити нормальну діяльність банківської системи США. Висновки. При стабільній економічній ситуації в країні Центробанки Великобританії і США керуються принципами класичного постулату монетаризму. Проте, у період криз досліджувані Центробанки застосовували і не типові інструменти грошовокредитної політики з метою підвищення ліквідності банківської системи, як наслідок – стимулювання розвитку економіки країни.
43
Matyakh, S., T. Surzhyk та V. Rieztsov. "ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМ СОНЯЧНОГО ГАРЯЧОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ". Vidnovluvana energetika, № 1(60) (30 березня 2020): 17–22. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.1(60).17-22.
Full textAbstract:
Використання сучасних сонячних колекторів забезпечує високий рівень освоєння енергії сонячного випромінювання та стабільність гарячого водопостачання на протязі всього року на всій території України. На сучасному етапі розвитку сонячної теплоенергетики на перше місце виходять проблеми ефективного використання енергії сонячної радіації за рахунок застосування передових технологій та встановлення оптимальних параметрів енергетичного обладнання.
 Представлений в роботі порядок визначення ефективності використання систем сонячного гарячого водопостачання забезпечує отримання енергетичних та економічних параметрів сонячного теплоенергетичного обладнання у конкретній місцевості, визначення типу і параметрів геліоустановок для їх максимально ефективного застосування. 
 Вибір типу та продуктивності сонячних колекторів для певної місцевості в першу чергу орієнтовано на потреби конкретного споживача та питомі показники з надходження сонячної радіації в даній місцевості (середньомісячна і середньорічна кількість прямої, розсіяної та сумарної сонячної радіації). На основі представлених даних визначається приведена добова інтенсивність поглинання сонячним колектором сонячної радіації із врахуванням робочих параметрів геліотехнічної установки та оптимального кута нахилу до горизонту. Розрахункові енергетичні параметри надалі використовуються для встановлення економічної ефективності, строку окупності геліоустановки та екологічної ефективності за рахунок зменшення викидів вуглекислого газу. Сонячне теплопостачання в Україні має достатнiй досвiд викоpистання i розвинену ноpмативну базу для пpоектування, а технологiчний потенцiал пpомисловостi дозволяє виpiшити завдання масового виpобництва гелiотехнiчного обладнання. Запропонований порядок оперативного встановлення ефективності впровадження систем сонячного гарячого водопостачання для потенційних споживачів сприятиме широкому освоєнню сонячної теплової енергії на всій території України і, відповідно, зменшенню обсягів використання органічного палива та поліпшенню стану оточуючого середовища. Бібл. 7, табл. 2.
44
Люльов, О., Т. Пімоненко, Г. Швіндіна та Д. Пудрик. "МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ: ФІНАНСОВІ, СОЦІАЛЬНІ І ЕКОНОМІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ". Financial and credit activity problems of theory and practice 4, № 39 (2021): 452–74. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.241415.
Full textAbstract:
Анотація. Дослідження зосереджено на виявленні взаємозв’язків між показниками зростання міграції та показниками економічного розвитку і спрямовано на перевірку тверджень про те, що мігранти переміщуються до країн із високим рівнем урбанізації, високим експортно-імпортним і бюджетним потенціалом, соціальним, економічним та інфраструктурним розвитком, високими темпами інновацій, із доступною та ефективною системою охорони здоров’я, фінансовою стабільністю. Попередні дослідження у сфері міграції були детально проаналізовані і їхні результати стали відправною точкою для вибору параметрів, які можуть вплинути на зростання міграції. Статтю розроблено як кількісне дослідження, засноване на моделюванні нечітко-логічних когнітивних карт (FCM), що дозволили віднайти параметри дев’яти систем (концепцій) національного економічного розвитку, які впливають на зростання міграції. Були розраховані матриці причинно-наслідкових зв’язків і напрями впливу параметрів 9 концепції та 53 підконцепцій на зростання міграції, а також візуалізовано когнітивні карти причинно-наслідкових зв’язків між зростанням чистої міграції та вибраними параметрами національного розвитку. Було виявлено, що найвищий рівень позитивної взаємодії існує між зростанням чистої міграції і такими показниками, як «Міжнародний туризм», «Дохід», «Загальні державні витрати», «Народжуваність», «ВВП на душу населення». Було виявлено негативну взаємодію між зростанням міграції і ризиком непокриття витрат на хірургічну допомогу, включаючи катастрофічне непокриття витрат на медичну допомогу, і рівнем смертності. Були запропоновані рекомендації щодо подальшого вдосконалення міграційної політики, соціальної політики та політики бюджетування. Ключові слова: міграція, зростання чистої міграції, національний розвиток, нечіткі когнітивні карти, моделювання FCM, детермінанти. Формул: 3; рис.: 11; табл.: 17, бібл.: 45.
45
Русс, Д. А., та С. К. Кучеренко. "КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА НА ВНУТРІШНЬОМУ РИНКУ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 7 (29 червня 2021): 97–103. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.7.12.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню питання забезпечення конкурентоспроможності продукції та підприємства у цілому. Конкурентоспроможність нині виступає однією з провідних категорій економічної науки, з котрою традиційно асоціюють успішність функціонування підприємств, стабільність й ефективність розвитку ринкової системи у цілому. На сучасному етапі глобального розвитку національної економіки напружується конкурентна боротьба між одногалузевими підприємствами. Це тісно пов’язується з інтеграцією України до міжнародного економічного простору, проникненням на державний ринок країни міцних транснаціональних корпорацій. Саме це знижує конкурентне лідерство українських підприємств у боротьбі за першість. Ось чому проблема підняття конкурентоспроможності продукції та послуг національних підприємств на вищий рівень відіграє пріоритетну роль на сьогоднішньому етапі розвитку й є надзвичайно важливою для зростання української економіки. Конкурентоспроможність сьогодні є найважливішим чинником досягнення комерційного успіху, що має вплив на конкурентоспроможність підприємства у цілому, тому кожна компанія прагне знайти шляхи її підвищення.
46
Береславська, О. І. "РОЗШИРЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНИХ ФУНКЦІЙ НБУ: ЗА І ПРОТИ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 1 (25 травня 2017): 21–28. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.1.2017.21-28.
Full textAbstract:
У статті досліджуються питання доцільності розширення конституційних функцій центрального банку, у тому числі і Національного банку України. Зазначається, що протягом останніх років центральні банки відчувають тиск з боку державних органів влади щодо необхідності доповнення основної конституційної функції банку з стримування інфляції політично вмотивованими цілями, а саме – забезпеченням економічного зростання та максимальної зайнятості. Наголошується на тому, що розширення конституційних функцій ЦБ може послабити його спроможність підтримувати стабільність цін. Підсумком дослідження є те, що, по-перше, центральні банки не можуть збільшувати випуск товарів та послуг, знижувати безробіття або впливати на будь-який інший показник у середньостроковій та довгостроковій перспективі без зростання рівня інфляції. По-друге, економічні агенти враховують очікування майбутніх подій, коли приймаютьрішення про споживання та інвестиції, встановлення заробітних плат та цін. Якщо вони очікують високу інфляцію, витрати на її зниження можуть бути великими, оскільки ЦБ доведеться стискати грошову пропозицію на фоні зростаючих цін. Отже, інфляція – це єдина змінна, на яку у довгостроковому періоді може впливати центральний банк, тому сьогодні недоцільно розширювати конституційні функції НБУ.
47
Meparishvili, K. N. "Впровадження механізмів державного управління водними ресурсами за принципами інтегрованого управління". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (27 лютого 2019): 118–28. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.01.13.
Full textAbstract:
Мета статті полягає у визначенні та впровадженні механізмів державного управління водними ресурсами на засадах спільної політики України з ЄС, побудованих на принципах інтегрованого управління водними ресурсами.
 Наукова новизна полягає в удосконаленні наукових підходів щодо впровадження механізмів державного управління водними ресурсами на засадах спільної політики України з ЄС за принципами інтегрованого управління, а саме: басейнове управління, міжгалузева і вертикальна координація управління водними ресурсами, прозорість та участь громадськості, забезпечення сталого використання водних ресурсів, включаючи захист екосистем, фінансова стабільність управління водними ресурсами та використання економічних інструментів, які є міжнародно визнані та втілені у відповідному законодавстві ЄС, зокрема в Рамковій Директиві ЄС про воду та Конвенції Європейської економічної комісії ООН (ЄЕК) про захист і використання транскордонних Водотоків та міжнародних озер та її Протокол про воду та здоров’я, а також у керівництві, наданому Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), перетворити ці принципи на ефективні інструменти політики.
 Висновки. Важливу роль у сприянні переходу до принципів інтегрованого управління водними ресурсами відіграють міжнародні рамки, що сприяють розвитку, включаючи Водну рамкову директиву ЄС та Конвенцію про воду ЄЕК.
 Таким чином, необхідно багато чого зробити для встановлення правових та інституційних механізмів басейнового управління та перетворення їх у практику інтегрованого управління водними ресурсами. Необхідність координації між різними секторами з питань використання водних ресурсів повинна відображатися в національному законодавстві. Горизонтальні координаційні органи та механізми, як правило, є частиною національного законодавства; однак їх ефективне функціонування залишається проблемою. При цьому досягнення інституційної стабільності є однією з передумов для досягнення плідної вертикальної та горизонтальної координації, забезпечення безперервності реформ, фінансової стабільності та адекватних людських ресурсів для цього. Участь громадськості та залучення зацікавлених сторін до процесу прийняття рішень з питань управління водними ресурсами залишається проблемою, але доступ до інформації про воду в цілому краще організований. Участь громадськості в управлінні водними ресурсами передбачена у національному законодавстві. Проте правила, що встановлюють практичні процедури для участі громадськості, значною мірою відсутні. Охорона водних екосистем і захист якості води є слабкими. Для захисту екосистем річок необхідно забезпечити мінімальний екологічний потік. У напівзасушливих районах спостереження за мінімальним потоком залишається складним. Системи моніторингу якості води недостатньо фінансуються і необхідно запровадити нові галузі, такі, як екосистемний та біологічний моніторинг. Економічні інструменти (включаючи збори за видобуток, збори за забруднення та тарифи на послуги водопостачання) можуть стимулювати ефективне використання води та допомагати виділяти воду там, де вона створює найбільшу цінність для громади, що сприяє (зеленому) зростанню. Таким чином, вони можуть знизити потребу у збільшенні пропозиції та інвестувати в нову інфраструктуру. Вони також можуть генерувати доходи для постачальників послуг. Хоча такі інструменти, як правило, згадуються в національному законодавстві країн, вони будуть здійснюватися лише за умови належного проектування та ефективного впровадження. Це вимагає посилення спроможності здійснювати моніторинг використання води та дотримання водної політики регулювання. Питання доступності є серйозною проблемою у всіх країнах. Їх краще вирішувати через цільові соціальні заходи, ніж через дешеву воду для всіх.
 Краще зрозуміти і застосовувати принципи інтегрованого управління водними ресурсами поступово, а також розширити горизонтальну співпрацю шляхом регулярних обговорень між учасниками для розробки та вдосконалення національної водної політики, а також транскордонного водного співробітництва.
48
Venger, Vitalii. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 4 (2019): 30–44. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0204.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основні етапи розвитку транснаціональних корпорацій та визначено основні чинники, що впливали на процеси транснаціоналізації у різні періоди. Доведено, що на кожному етапі причини становлення та розвитку транснаціональних корпорацій різні, проте всі вони певною мірою повʼязані, насамперед, з недосконалою конкуренцією, бар’єрами на шляху розвитку міжнародної торгівлі, валютним контролем, значними транспортними витратами, відмінностями у податковому законодавстві різних країн.
 До головних конкурентних переваг, які є основою ефективної діяльності транснаціональних корпорацій належать: безперешкодне володіння і доступ до природних ресурсів, капіталу і результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт по всьому світу; горизонтальну диверсифікацію або вертикальну інтеграцію; економію на масштабах підприємства; низьку вартість фінансових ресурсів завдяки ширшим можливостям їх залучення; можливість за рахунок прямих інвестицій долати різні бар’єри на шляху до збільшення обсягів експорту своїх творів на ринок тієї або іншої країни тощо.
 Розкрито можливий негативний вплив транснаціональних корпорацій на розвиток економік приймаючих країн. Зокрема, транснаціональні корпорації на внутрішньому ринку приймаючих країн створюють потужну конкуренцію місцевим компаніям, не даючи їм розвиватися. Крім того, вільне переміщення фінансового капіталу може підірвати стабільність національних валют і створити загрозу для національної безпеки країн, що розвиваються. Маючи свій інтерес у приймаючій країні, транснаціональні корпорації здатні насаджувати їй ідеологію, яка суперечить інтересам розвитку національного бізнесу і пригнічувати розвиток національно-державних інтересів.
 Через стрімкий розвиток інтеграційних процесів та значний соціально-економічний ефект національні економіки не можуть уникнути впливу ТНК, проте уряди держав можуть регулювати рівень їхньої присутності. Таке регулювання відбувається що найменш на чотирьох рівнях: наддержавному; міждержавному; внутрішньодержавному; суспільному.
 На основі міжнародних статистичних баз даних проаналізовано першу десятку найбільших транснаціональних корпорацій світу у 2018 році до яких входили: сім банківських установ, чотири з яких китайські (ICBC, China Construction Bank Corporation, JPMorgan Chase, Agricultural Bank of China, Bank of America, Wells Fargo, Bank of China), багатопрофільний американський холдинг (Berkshire Hathaway), американська технологічна компанія (Apple) та китайська страхова компанія (Ping An Insurance Group).
 Виявлено, що серед основних чинників, які сприяли високому рейтингу цих компаній були: гнучка політика та стабільна діяльність в умовах економічних криз; активне розміщення виробництва на території інших країн; великі масштаби діяльності та опора на інформаційні технології.
49
Pavlyk, Vladyslav Volodymyrovych. "ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ РОЗРИВІВ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 2(18) (2019): 114–19. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2(18)-114-119.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Низький рівень ефективності наявних зелених технологій призводить до недоотримання обсягу енергії від наявних енергетичних потужностей країни, що у свою чергу є передумовою виникнення розривів енергоефективності національної економіки (РЕНЕ). Постановка проблеми. Встановлено, що єдиного підходу до оцінювання розривів енергоефективності світовою науковою спільнотою не прийнято. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Автором систематизовано передумови виникнення РЕНЕ. На основі результатів дослідження визначено, що традиційно під розривами енергоефективності розуміють явище, що виникає у наслідок не ефективного використання наявних та потенційно можливих природних ресурсів для виробництва та споживання енергії. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Визначено, що наявні підходи до оцінювання РЕНЕ не враховують еколого-економічних детермінант, що впливають на величину РЕ. Постановка завдання. Метою статті є дослідження науково-методичних підходів до оцінювання РЕНЕ та урахування еколого-економічних детермінант. Виклад основного матеріалу. Результати аналізу свідчать про зростаючий тренд наукових праць присвячених дослідженню питань РЕНЕ. Встановлено, що традиційно РЕНЕ визначаються як різниця між енергетичним потенціалом та фактичним енергетичним балансом країни. Автором систематизовано основні детермінанти, що впливають на величину РЕНЕ, а саме: соціальні параметри, обсяг зелених інвестиції, показники екологічної ефективності, показники ефективності державного управління та макроекономічної стабільність. Висновки. На основі результатів дослідження підходів до оцінювання РЕНЕ автором запропоновано використовувати транслогову функцію та метод фронтироного стохастичного аналізу, що на відміну від існуючих, враховує соціальні, екологічні та макроекономічні детермінанти. У подальших досліджень доцільним є практична апробація запропонованого науково-методичного підходу до оцінювання РЕНЕ.
50
Shuplat, O. M. "СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ НЕБАНКІВСЬКОГО МІКРОКРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ". Actual problems of regional economy development 1, № 15 (2019): 105–12. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.105-112.
Full textAbstract:
Мета дослідження – визначити проблеми та обґрунтувати шляхи розвитку сектору ринку небанківського мікрокредитування в Україні.У роботі застосовано сукупність методів наукового пізнання, серед яких методи наукової абстракції та логіко-діалектичний (у дослідженні змісту мікрокредитування); статистичний та графічний аналіз – для аналізу, порівняння і наочного відображення статистичних даних (у процесі дослідження сучасних тенденцій національного ринку мікрокредитування) та емпіричні методи досліджень.Уточнено сутнісні характеристики мікрокредитування та визначено його роль у споживчому кредитуванні. Виокремлено основні чинники, що негативно впливають на створення дієвого та якісного ринку небанківського мікрокредитування в Україні та запропоновано державні важелі щодо збільшення привабливості, прозорості та зниження ризиків ринку небанківського мікрокредитування. В свою чергу це позитивно впливатиме на розвиток економіки країни, соціальний добробут та приватну фінансову стабільність населення.У роботі на тему “Сучасний стан та тенденції небанківського мікрокредитування в Україні” обґрунтовано основні напрями регулювання небанківського мікрокредитування у споживчому кредитуванні суб’єктів господарювання в умовах соціально-економічної нестабільності. Це дозволить сформувати сприятливе нормативно-правове та інституційне забезпечення ринку небанківського мікрокредитування.