Relevant bibliographies by topics / Співробітництво Україна

Academic literature on the topic 'Співробітництво Україна'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Contents

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Співробітництво Україна.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Співробітництво Україна"

1

Гороть, А. "Генезис формування договірної бази регіонального співробітництва України та Республіка Польща." Історико-правовий часопис 15, no. 1 (February 18, 2021): 29–34. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2020-1/6.

Full text
Abstract:
Сучасні міжнародні відносини характеризуються інтенсивними інтеграційними процесами, серед яких важливу роль відіграє транскордонне, регіональне та міжрегіональне співробітництво. Україна, завдяки вигідному геополітичному положенню має великі потенційні можливості щодо його розвитку.Але потрібно відмітити, що процес формування цих відносин має ряд особливостей. За часи існування незалежної України регіональне співробітництво формувалося під впливом ряду чинників,як зовнішніх так і внутрішніх, які мали значний вплив на такі процеси. Саме, ретроспективний огляд цих стосунків показує, що їхнє становлення відбувалося як складний і суперечливий процес, хоч в ньому домінували тенденції до порозуміння, взаємозближення двох сусідніх держав. Нормативно-правова база регіональних зв’язків між Україною і Республікою Польща з другої половини 90-х років значно наблизилась до кращих європейських зразків. Хоч в Україні потрібно було багато зробити для завершення формування національної законодавчої бази, яка б у повному обсязі визначила правові засади та регулювала регіональне співробітництво. Зокрема, фактом є те, що й після 1996 р., коли єврорегіони «Карпати» і «Буг» почали функціонувати, жоден закон України не визначав категоріального апарату щодо регіонального співробітництва і особливостей функціонування прикордонного регіону на зовнішньому ринку. З політичної точки зору, підтримка високого рівня транскордонних відносин України і Польщі, а втім України і ЄС, загалом сприяло становленню проринкової, прозахідної орієнтації українського суспільства, що позитивно вплинуло на увесь європейський інтеграційний процес.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Venger, Vitalii. "ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ З РЕСПУБЛІКОЮ КОРЕЯ У ПРІОРИТЕТНИХ ВИДАХ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, no. 5 (January 27, 2020): 4–17. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0101.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються перспективи розвитку співробітництва України з Республікою Корея у пріоритетних видах економічної діяльності. Проаналізовано українсько-корейські відносини та визначено напрями активізації двостороннього співробітництва. Виявлено, що Республіка Корея завжди розглядала Україну як стратегічного партнера через великий потенціал для сприяння взаємовигідному співробітництву і загальним інтересам. Україна ж розглядає Республіку Корея, насамперед, як важливого торговельного партнера. Двостороння співпраця між Республікою Корея та Україною триває понад 25 років. При цьому між країнами не існує питань політичного характеру, які б обтяжували двосторонні відносини. Проте у певних сферах залишаються питання, що вимагають вирішення та активізації двостороннього співробітництва. У Республіці Корея переконані, що подальше співробітництво між двома країнами має відбуватися з дотриманням трьох принципів, зокрема: орієнтуватися на цінності; орієнтуватися на глобальність; орієнтуватися на майбутнє. Доведено, що основними напрямами української зовнішньої політики на сучасному етапі розвитку двостороннього співробітництва мають стати: активізація політичного діалогу, інвестиційного та торговельно-економічного співробітництва з Республікою Корея. При цьому використання інвестиційних і технологічних можливостей Республіки Корея є додатковим шансом для модернізації та реіндустріалізації української економіки. Аналіз нормативно-правової бази показав, що з моменту встановлення дипломатичних відносин з Республікою Корея було підписано низку міжнародно-правових документів, які регулюють взаємовідносини між двома країнами у політичній, економічній, торговельній, науково-технічній, культурно-гуманітарній та інших сферах. На основі проведеного аналізу наукової літератури та нормативно-правової бази доведено, що пріоритетними напрямами економічного співробітництва у контексті українсько-корейських відносин є: розвиток торговельно-економічного співробітництва шляхом нарощування українського експорту для споживачів Республіки Корея; активізація інвестиційної діяльності шляхом усунення податкових та митних перепон для корейських інвесторів; активізація науково-технічного співробітництва шляхом залучення провідних освітніх та наукових установ Республіки Корея та створення спільних інститутів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Belousov, Alexander Sergeevich, Vitaliy Vitaliyovych Gaitan, and Inna Borysivna Kryvdina. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ УКРАЇНО-ЕСТОНСЬКИХ ВІДНОСИН У 1991 - 2021 РР." Філософія та політологія в контексті сучасної культури 13, no. 2 (December 25, 2021): 56–65. http://dx.doi.org/10.15421/352125.

Full text
Abstract:
Актуальність обраної тематики обумовлена важливістю поглиблення та подальшого розвитку двостороннього співробітництва між Естонією та нашою державою у таких сферах як політика, економіка, освіта, наука та культура. Естонська республіка має однакове радянське минуле з Україною й так само як й наша держава виборола собі незалежність від радянського ярма у кінці ХХ ст. це стало ключовою передумовою складання між двома державами дружніх дипломатичних відносин, які підтверджені чисельними двосторонніми договорами про співробітництво у суспільно-політичній, соціально-економічній, культурній та в інших сферах. Метою дослідження є дослідження особливостей становлення та подальшого розвитку україно-естонських відносин з 1991 року до 2021 року.Естонія є надійний партнер та союзник України. Естонія та Україна підписали 72 двосторонні угоди про співпрацю та дружбу.Ключовими напрямками співпраці між Естонією й Україною є: сприяння зміцненню демократії; розвиток торгівельних зв’язків; запровадження електронного урядування та належного врядування; розвиток цифровізації, кібербезпеки в нашій державі; підтримка бізнес-середовища; підвищення якості освіти; гуманітарна та військова допомога Україні.Естонія сприяє вступу України в НАТО та до Європейського Союзу. З метою підтримки демократичного розвитку в Україні Естонія підписала ряд двосторонніх договорів із іншими державами.Поглиблення тісної співпраці між Естонією й Україною та врахування естонського досвіду у сфері електронного урядування дозволило реалізувати в нашій країні проекти «Держава в смартфоні» та Trembita. Запровадження цих проектів в нашій державі сприяли прискоренню процесу впровадження електронних послуг; подоланню негативних проявів корупції при наданні публічних послуг; створенню умов для розвитку належного врядування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Ostapenko, V. O. "Співпраця України та ОБСЄ у сфері захисту прав людини на свободу совісті і віросповідання." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 1 (February 27, 2019): 62–71. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.01.07.

Full text
Abstract:
Метою статті є аналіз основоположних документів НБСЄ – ОБСЄ та їх вплив на вітчизняне законодавство у сфері свободи совісті і віросповідання, а також співпраця нашої держави й ОБСЄ щодо захисту свободи совісті і релігійних прав людини та громадянина. Наукова новизна полягає в аналізі нормативної бази співпраці України й ОБСЄ щодо захисту прав людини на свободу совісті і віросповідання, відповідності національного законодавства нашої держави принципам і рекомендаціям ОБСЄ щодо захисту прав віруючих, а також реалізації двосторонніх проектів, які забезпечують демократичні перетворення у нашій державі. Висновки. Україна тісно співпрацює з ОБСЄ у сфері захисту прав людини і громадянина, у тому числі у сфері свободи совісті і віросповідання. Більша частина відповідних рекомендацій ОБСЄ імплементована в національне законодавство, розробляються нові законодавчі зміни, покликані врахувати рекомендації ОБСЄ щодо забезпечення прав віруючих і релігійних громад. Правовою основою двосторонньої співпраці додатково виступають Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України й Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) щодо створення нової форми співробітництва від 13 липня 1999 р., а також меморандуми про: взаєморозуміння між Міністерством внутрішніх справ України та Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ) від 5 липня 2012 р., співробітництво між Конституційним Судом України та Координатором проектів ОБСЄ в Україні від 16 липня 2014 р., співробітництво між Верховним Судом України та Координатором проектів ОБСЄ в Україні від 24 липня 2014 р. Ці правові акти стали основою для реалізації у 2015 – 2016 рр. проекту ОБСЄ/БДІПЛ «Зміцнення безпеки релігійних громад та інших груп в Україні». Активну діяльність провадять Координатор проектів ОБСЄ в Україні та Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні, які співпрацюють з Уповноваженим Верховної Ради з прав людини. Завдяки такій інтенсивній співпраці ОБСЄ й України удосконалюється не лише національне законодавство у сфері захисту прав людини на свободу совісті і віросповідання, а й судова практика, що є гарантією демократичних перетворень у нашій державі
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Venger, Vitalii. "ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНСЬКО-КИТАЙСЬКОГО СПІВРОБІТНИЦТВА У ПРОМИСЛОВІЙ СФЕРІ: ІНТЕРЕСИ КИТАЮ ТА МОЖЛИВОСТІ УКРАЇНИ." Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій, no. 1 (October 11, 2018): 4–13. http://dx.doi.org/10.32750/2018-0101.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто існуючий стан українсько-китайського співробітництва. Виявлено, що на сучасному етапі українсько-китайські відносини зазнають певного випробування. За період незалежності України ці відносини, загалом, розвивалися по висхідній та досягли найвищої точки розвитку у грудні 2013 р., коли був підписаний Договір про дружбу та співробітництво. Наразі політичні зміни, що відбулися в Україні дещо призупинили розвиток двосторонніх відносин. Розкрито основні напрями співпраці КНР з іншими країнами в контексті проекту "Один пояс, один шлях". У цьому контексті виявлено, що Китай є свідомим прихильником української євроінтеграції та завжди визначав Україну як «важливу державу в Європі». Зокрема, керівництво Китаю вітало підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС та розглядає залучення України до розбудови «Нового економічного поясу – Великий шовковий шлях», що є особистою ініціативою голови КНР. У разі успішної реалізації амбітного китайського плану – Україна матиме принципово нове геополітичне місце «першої європейської країни на Шовковому шляху». Проаналізовано можливості та переваги України у разі залучення її до проекту "Один пояс, один шлях". До них належать: активізація торговельно-економічної співпраці шляхом збільшення обсягів торгівлі товарами з високою доданою вартістю та продукцією сфери високих технологій; реалізація великих проектів; розширення взаємних інвестицій; поглиблення співпраці в сферах високих технологій, таких як, авіація, суднобудування, біоінженерія, розробка нових матеріалів тощо. Визначено перспективні напрями українсько-китайського співробітництва. Доведено, що найпотужнішу і довготривалу базу для співробітництва між Україною та КНР становлять наука і технологія. В умовах необхідності швидкої та ефективної модернізації української економіки, налаштування її на рейки сучасного світового ринку інвестиційні, виробничі та науково-технологічні можливості КНР можуть стати для України вагомим ресурсом розвитку та модернізації відповідних галузей економіки, поштовхом до відновлення позицій нашої держави на світових ринках технологій. Також це дає можливість китайському бізнесу зайняти відповідні ніші на українському ринку, що нині інтегрується з ЄС. Серйозні перспективи відкриває взаємодія України і КНР у такій структурно утворювальній сфері як прокладання транспортних коридорів та постачання азійських товарів до країн Європи. Окреслено потенційні загрози від активізації двостороннього співробітництва у промисловій сфер, що полягають, насамперед, у можливій зміні цільового призначення інвестицій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Kostiuk, O. A. "Відносини Україна–НАТО у російській суспільно-політичній думці у 1990-х рр." Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, no. 10(138) (January 26, 2017): 106. http://dx.doi.org/10.15421/1716113.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню ставлення російської суспільно-політичної еліти до військово-політичного співробітництва України та НАТО впродовж 1990-х років. Розглядаються питання, що стосуються внутрішньополітичної дискусії, яка виникла в РФ навколо політичного та військового співробітництва України з Північноатлантичним альянсом. Визначено, що Україна та Російська Федерація після розпаду СРСР налагоджували політичні контакти з НАТО з метою взяти участь у формуванні системи колективної безпеки в Європі. Для України співпраця з Північноатлантичним альянсом також давала можливість посилення національної безпеки. Визначено, що ставлення російського політикуму до співпраці України з НАТО змінювалось та залежало від участі України в інтеграційних проектах, ініційованих Російською Федерацією. Небажання України брати участь у спільних із Росією силових структурах у рамках СНД, на тлі співпраці з НАТО, більшість російського політикуму розцінювали як елемент ворожої політики сусідньої держави. Доведено, що політика розширення НАТО на терени Центрально-Східної Європи здійснювала вплив на перебіг українсько-російських відносин. Обґрунтовано тезу про те, що політика зближення України з НАТО стала одним із головних аргументів противників підписання українсько-російського двостороннього Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією. Проведення спільних військових навчань, поглиблення політичної співпраці України з НАТО у російському політикумі розцінювались як прямий виклик безпеці Росії. Робляться висновки про те, що політичні контакти України з НАТО постійно перебували на порядку денному українсько-російських відносин та викликало особливий інтерес з боку суспільно-політичного середовища РФ.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Меншун, В. "Україна - Лівія: співробітництво розширюватиметься." Трибуна, no. 7/8 (2001): 45.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Меншун, В. "Україна - Лівія: співробітництво розширюватиметься." Трибуна, no. 7/8 (2001): 45.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

МИНЮК, Дмитро, and Ірина БАСОВА. "МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНЬОГО СЕРЕДОВИЩА." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Юридичні науки 60, no. 1 (February 23, 2022): 31–35. http://dx.doi.org/10.32689/2522-4603.2021.1.6.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню міжнародно-правової бази у сфері охорони навколишнього природнього середовища та віднаходженню шляхів з удосконалення національного законодавства у цій сфері. Метою даної статті є дослідження міжнародного співробітництва у сфері охорони навколишнього природнього середовища крізь призму міжнародної правотворчої діяльності, а також внесення пропозицій щодо її удосконалення. Визначення міжнародних органів та установ, до повноважень яких входить забезпечення охорони навколишнього природнього середовища. Опрацювання основних міжнародно-правових актів у цій сфері загалом та міжнародних договорів, стороною яких є Україна. З’ясування основних принципів, на яких має будуватися національна нормативно-правова база та екологічна політика держави. Методологічну основу даної статті склали, насамперед, порівняльно-правовий метод та методи аналізу та синтезу. Наукова новизна. Чинне законодавство України з охорони навколишнього природнього середовища потребує удосконалення, зокрема у частині приведення його окремих положень до міжнародних стандартів. Удосконалити систему управління відходами України згідно з положеннями проєкту Європейського Союзу «Управління і регулювання відходами – Інструмент Європейського добросусідства і партнерства – Схід», стороною якого є Україна. Як висновок, аналіз міжнародно-правової бази з питань з охорони навколишнього природнього середовища свідчить, що українське законодавство загалом побудоване на нормах міжнародно-правових актів. Водночас варто визнати, що існує коло проблемних питань, що підлягають удосконаленню.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Зацепило, А. "Україна - Німеччина: співробітництво в контексті євроінтеграції." Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 74, ч. 2 (2008): 30–31.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Співробітництво Україна"

1

Сліпчик, В. С., and В. О. Корнієнко. "Співробітництво України з МВФ." Thesis, ВНТУ, 2019. http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24096.

Full text
Abstract:
Проаналізовано діяльність співпраці України з міжнародним валютним фондом. Розглянуто наслідки цієї співпраці та надано пропозиції щодо їх розвитку.
In the article the analysed expendiency of collaboration of Ukraine is with an international monetary fund. Considered consequences of this collaboration and suggestions are given in relation to their development.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Ширембеков, C. "Таджикистан і Україна: довіра і взаєморозуміння." Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5876.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Дідора, Ілона Ігорівна. "Сучасна інтеграційна політика ЄС та Україна." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11238.

Full text
Abstract:
Зовнішня політика є важливим фактором становлення держави як міжнародного гравця і в пошуках зовнішньополітичного курсу України, з моменту становлення її незалежності, обрано курс європейської інтеграції. Внутрішньо-економічні та зовнішньо-політичні проблеми України потребують залучення зовнішніх партнерів для їх вирішення, Європейський Союз є потужним та вигідним партнером для України, дослідження питання інтеграційного процесу, загроз та перспектив для співробітництва з ЄС є перспективою для розвинутої та демократичної держави. Перший розділ розкриває теоретичні, історичні та законодавчі аспекти інтеграційної політики ЄС та місця в них України. У другому розділі проведено детальний аналіз основних сфер діяльності України та ЄС, їх розвитку в перерізі з зовнішніми загрозами та впливами. Також розглянуто основні засади інтеграційної політики ЄС та стану основних сфер діяльності Європейського Союзу У третьому розділі побудовано когнітивну та тренд-сезонну моделі розвитку інтеграційних процесів ЄС та України. Проведено прогноз міграції Європейського Союзу як невід’ємної складової інтеграційної політики ЄС та впливу її на інтеграційну політику України. Результати роботи можуть бути використані при подальшому дослідженні даної теми та використані у темах навчальних курсів, які стосуються інтеграційних процесів ЄС та України.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Корнус, Анатолій Олександрович, Анатолий Александрович Корнус, Anatolii Oleksandrovych Kornus, S. I. Siutkin, O. H. Kornus, and O. S. Danylchenko. "Event tourism for transboundary cooperation." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/57862.

Full text
Abstract:
Туристично-рекреаційна галузь у багатьох країнах переживає період стрімкого розвитку в умовах незадоволеного попиту, динамічної перебудови власної структури і функцій у відповідності до процесу диверсифікації рекреаційних потреб. Формування ринкового середовища в національній економіці України створює об'єктивні передумови для динамічного розвитку різних видів туристичної діяльності у її регіонах, зокрема подієвого туризму. Цей вид туризму має важливе значення у транскордонному співробітництві, адже він сприяє формуванню позитивного образу (іміджу) держави.
Туристско-рекреационная отрасль во многих странах переживает период стремительного развития в условиях неудовлетворенного спроса, динамической перестройки собственной структуры и функций в соответствии с процессом диверсификации рекреационных потребностей. Формирование рыночной среды в национальной экономике Украины создает объективные предпосылки для динамичного развития различных видов туристической деятельности в ее регионах, в частности событийного туризма. Этот вид туризма имеет важное значение в трансграничном сотрудничестве, ведь он способствует формированию положительного образа (имиджа) государства.
The tourist and recreational industry in many countries is experiencing a period of rapid development in the face of unmet demand, the dynamic restructuring of its own structure and functions in accordance with the diversification of recreational needs. The formation of a market environment in the national economy of Ukraine creates objective prerequisites for the dynamic development of various types of tourism activities in its regions, in particular the event tourism. This kind of tourism is important for cross-border cooperation, because it promotes the formation of a positive image of the state.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Мюхюрджюоглу, Берке Джем, and Айдин Тугба. "Украинско-турецкое сотрудничество: история и перспективы." Thesis, Сумский государственный университет, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77258.

Full text
Abstract:
Отношения между Турцией и Украиной имеют давнюю историю. Развитию украинско-турецких взаимоотношений способствовала деятельность Союза освобождения Украины в Стамбуле во главе с Ю. Меленевским и делегатов Главного украинского совета во главе с Л. Цегельским. Результатом работы этих организаций стала Декларация министра внутренних дел Османской империи Мехмеда Талаат-паши от 24 ноября 1914, которая признавала право украинского народа на создание независимого государства.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Войціховський, А. В., A. V. Voytsihovskyi, А. В. Войциховский, and ORCID: http://orcid org/0000-0001-5629-8852. "Міжнародне співробітництво держав у боротьбі з фальшивомонетництвом : дис." Thesis, Харків, 2004. http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1907.

Full text
Abstract:
Войціховський А. В. Міжнародне співробітництво держав у боротьбі з фальшивомонетництвом: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.11 / Войціховський Андрій Васильович ; МВС України, Нац. ун-т внутр. справ. — Харків, 2004. — 217 с.
Дисертацію присвячено дослідженню міжнародно-правових аспектів співробітництва держав у боротьбі з фальшивомонетництвом. Визначено соціальну і політико-правову обумовленість формування міжнародно-правового механізму протидії злочину. Проаналізовано ряд міжнародно-правових документів, національне законодавство України і зарубіжних держав у цій галузі. Досліджено діяльність Інтерполу та Європолу у сфері міжнародного співробітництва в боротьбі з фальшивомонетництвом, а також види і форми відповідальності за скоєння даного злочину. Проведено критичний аналіз сучасного стану міжнародного співробітництва держав у боротьбі з фальшивомонетництвом. Сформульовані пропозиції щодо вдосконалення існуючого міжнародно-правового механізму і національного законодавства, спрямовані на підвищення ефективності протидії злочину.
The thesis is devoted to international and legal aspects research which regulate states’ cooperation in struggle against counterfeiting. Social, political and legal conditions of international and legal mechanism of counteraction to the above mentioned crime which has international character is defined. A number of international and legal documents, national legislation of Ukraine and foreign states in the specified sphere is analysed. The activity Interpol and Еuropol in the field of states’ international cooperation in struggle against counterfeiting is investigated. Regimes and grounds of responsibility for the mentioned given crime of international character are also investigated. Critical analysis of modern state of international cooperation in struggle against counterfeiting is accomplished. Recommendations of international and legal mechanism and national legislation directed on increasing the effectiveness of counteraction to the mentioned crime are formulated.
В диссертации исследованы международно-правовые аспекты сотрудничества государств в борьбе с фальшивомонетничеством, сущность и современные проблемы такого сотрудничества. Изложенная история развития фальшивомонетничества определила социальную и политико-правовую обусловленность процесса формирования международно-правового механизма противодействия преступлению и необходимость международного сотрудничества в этой сфере. Анализ единственного универсального соглашения в сфере международного сотрудничества в борьбе с фальшивомонетничеством - Международной конвенции по борьбе с подделкой денежных знаков 1929 года - указывает, что в современных условиях, ряд ее положений устарел и требует значительных изменений и дополнений. Прежде всего, это касается расширения сферы действия конвенции на борьбу с преступлениями, связанными с поделкой ценных бумаг и платежных карточек. С учетом всех изменений и дополнений к данной конвенции представлен проект Конвенции о борьбе с подделкой денежных знаков, ценных бумаг и платежных карточек. Значительное внимание уделено исследованию деятельности Международной организации уголовной полиции (Интерполу) как центру международного сотрудничества в борьбе с фальшивомонетничеством и Европейскому полицейскому ведомству (Европолу), которое приобретает все большее значение в области координации взаимодействия национальных правоохранительных органов стран-членов ЕС в борьбе с данным преступлением. Указывается, что фальшивомонетничество может совершаться как индивидами, так и государствами. Поэтому исследованы виды и формы ответственности индивидов и государств, причастных к данному преступлению. Проведен критический анализ действующих международно-правовых документов, в том числе принятых у рамках СНГ, национальное законодательство Украины и зарубежных стран в области борьбы с фальшивомонетничеством и наказания за него. В диссертации представлены рекомендации для усовершенствования международно-правового механизма и национального законодательства, направленные на повышение эффективности противодействия фальшивомонетничеству.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Колодяжна, Вікторія Володимирівна, and Viktoriia V. Kolodiazhna. "Щодо науково-теоретичного обґрунтування міждержавної регіональної політики і транскордонного співробітництва України." Thesis, Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2011. http://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/2486.

Full text
Abstract:
Зроблено спробу узагальнення деяких результатів науково-теоретичного обґрунтування міждержавної регіональної політики України. Увага акцентується на особливостях транскордонної співпраці України із сусідніми державами. An attempt to generalize some results of scientific-theoretical substantiations of interstate regional policy of Ukraine has been made. Much attention has been paid to the peculiarities of trans-border cooperation of Ukraine with neighboring states.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Решетнік, А. Р. "Міжнародний досвід та співробітництво у сфері судового управління." Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33990.

Full text
Abstract:
Питання щодо покращення та удосконалення системи судової влади в нашій державі є на даний час актуальними для суспільства, адже з початком проведення судово-правової реформи на території України роль суду має бути переосмислена з позицій конституційних та міжнародно-правових стандартів – як органу захисту прав людини та основних свобод, що діє на принципах справделивості, незалежності, доступності і відкритості. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33990
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Шибаєва, Д. О. "Розвиток співробітництва України з Європейським Союзом у сфері міграції." Thesis, Сумський державний університет, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77152.

Full text
Abstract:
Міграційна політика Європейського союзу (далі – ЄС) становить неабиякий інтерес для України, оскільки ЄС є важливим партнером нашої держави. Крім того, саме в ЄС спрямовується великий міграційний потік наших співвітчизників. На території ЄС, головним чином, в країнах Східної та Південної Європи проживає, працює чи навчається величезна кількість українських громадян. Так, відповідно до офіційних даних Статистичної організації Європейської комісії (Eurostat) на 2013 рік в Німеччині перебувало 153,4 тис. вихідців з України, в Португалії – 44 тис. осіб, в Італії – 192,3 тис. осіб, в Іспанії – 84 тис. осіб в Чехії 107,7 тис. осіб [1]. Уже в 2016 році більшість з майже 3,4 мільйонів нових дозволів на проживання в ЄС була отримана саме українцями (близько 589 тис.). З них майже 83% осіб отримували дозвіл саме в зв’язку з працевлаштуванням.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Дідик, М. М. "Транскордонне співробітництво як напрям розвитку України." Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12734.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Books on the topic "Співробітництво Україна"

1

Кордон, М. В. Питання співробітництва Україна - НАТО. Житомир: Полісся, 2007.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Русаловський, А. В. Правові та організаційні питання охорони праці. Київ: Центр навчальної літератури, 2005.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Когутич, І. І. Міжнародно-правова допомога та співробітництво у кримінальному судочинстві України. Львів: Триада-Плюс, 2005.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Веремій, І. Г., М. О. Паламарчук, Р. Е. Юлдашев, Н. М. Гавриленко, Г. М. Широкий, Д. М. Серебрянський, О. В. Литвиненко, and О. О. Сінайко. Трансформація зовнішньоекономічних відносин України з Російською Федерацією: 2010–2020 роки. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.05.

Full text
Abstract:
Відносини між Російською Федерацією (РФ) та Україною визначаються насамперед міждержавним конфліктом із збройною складовою в Донецькій та Луганській областях. Спроба незаконної анексії Росією території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя в 2014 р. та їх окупації, збройне протистояння на Донбасі зумовлюють довгостроковий характер міждержавної конфронтації. Цей конфлікт є асиметричним. Для України наслідки протистояння з РФ – життєво важливі, а перебіг конфлікту впливає майже на всі значущі соціальні процеси. Натомість керівництво Росії розглядає Україну переважно одним з полів конкуренції із Заходом задля «утвердження позицій Російської Федерації як одного з впливових центрів сучасного світу». Пострадянський простір визначений пріоритетом зовнішньої політики Росії, водночас більше значення надається співробітництву з державами, які беруть участь у російських інтеграційних проєктах. Стратегією економічної безпеки РФ на період до 2030 року, ухваленою в 2017 р., пріоритетом розвитку російської економіки визначено створення умов для реалізації стратегічних національних пріоритетів РФ. Так констатується підпорядкування економіки реалізації насамперед стратегічних цілей, визначених політичним керівництвом. Економічний тиск Росії, який був важливим інструментом її політики щодо України й до 2014 р., після початку агресії набув якісно нового рівня. Так само як і застосування воєнних інструментів, обмеження українського експорту, припинення транзиту українських товарів російською територією, спрямоване, зокрема, на виснаження економічних ресурсів України та обмеження її розвитку, а також примушення політичних лідерів нашої держави до прийняття вимог Кремля. Російська Федерація продовжує докладати зусиль для максимального послаблення залежності від економічної співпраці з Україною. Йдеться про зменшення ролі України як транзитної держави для експорту російських енергоносіїв, розірвання усталених коопераційних зв’язків, насамперед у сфері військово-промислового комплексу. Російська політика практично не зважає на інтереси російського бізнесу, які зберігаються на території України, попри суттєве зменшення відповідної активності порівняно з максимальними рівнями, досягнутими на початку 2010-х років. Головним пріоритетом є прагнення утримати Україну в орбіті свого впливу, що в майбутньому має забезпечити компенсацію нинішніх втрат, зокрема й економічних.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Дріжчаний, В. Міжнародне співробітництво України у правовій сфері. Харків, 1988.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Химинець, В. В., А. А. Головка, and О. І. Мірус. Транскордонне співробітництво як інструмент місцевого та регіонального розвитку. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.13.

Full text
Abstract:
Децентралізація та субсидіарність як засадничі принципи реформи місцевого самоврядування й територіальної організації влади створюють на локальному рівні, зокрема, умови для активізації транскордонного співробітництва (далі – ТКС) як одного з інструментів розвитку громад і регіонів України. В останнє десятиліття активно формується мережа горизонтальних економічних, культурних, освітніх та наукових взаємозв’язків між прикордонними регіонами України та країнами ЄС, яка забезпечує взаємодію органів влади та місцевого самоврядування, бізнесу, університетів, наукових установ, організацій громадянського суспільства. Серед сприятливих чинників розвитку такої взаємодії варто виділити географічну близькість (близькість до кордонів країн ЄС – Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії), цільову довгострокову політику ЄС щодо макрорегіонів (макрорегіональна стратегія ЄС для Дунайського регіону, та перспективи створення Карпатського макрорегіону); організаційні можливості (досвід проєктного менеджменту та реалізації ініціатив у сфері ТКС, потенціал агенцій регіонального розвитку; історичні та соціокультурні зв’язки, передусім західноукраїнських територій із європейськими країнами; науково експертний потенціал; зовнішньополітичний вектор України (прагнення до інтеграції в євроатлантичний цивілізаційний простір).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Росія-Україна: проблеми і можливості наукового та економічного співробітництва. Суми: Мрія-1, Ініціатива, 2000.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Оцінка екологічної складової двостороннього співробітництва між Україною та ЄС. Львів: Ресурсно-аналітичний центр "Cуспільство і довкілля", 2013.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Посібник з питань імплементації угоди про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським співтовариством. 1999.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Book chapters on the topic "Співробітництво Україна"

1

Izarova, Iryna. "Civil Procedure Reforms During the Period of Ukrainian Independence: New Goals and Principles." In Access to justice in the light of sustainable development: to the 30th anniversary of Ukraine's independence ed. by Yuri Prytyka and Iryna Izarova, 32–59. VD Dakor, 2021. http://dx.doi.org/10.33327/ajee-18-21-cp1-2.

Full text
Abstract:
Доступ до правосуддя є невід’ємним елементом верховенства права й демократичної правової держави. Забезпечення рівного доступу до правосуддя для всіх визначено у цілях сталого розвитку, що пояснює підвищення інтересу до вивчення ефективних шляхів його досягнення, зокрема, із досвіду провідних держав світу. Виходячи з наведеного, для держав, що вибороли свою незалежність не так давно, серед яких і Україна, особливої актуальності набувають розбудова ефективної системи правосуддя та її трансформація в умовах прагнення до сталого розвитку. Тридцятиріччя незалежності нашої країни — це гарна нагода для переосмислення проміжних результатів і досягнень, пошуку шляхів подальшого розвитку з урахуванням геополітичної ситуації й загальносвіто- вих тенденцій. Україна є однією з держав — засновниць Організації Об’єднаних Націй (ООН)1, і українська влада підтримує Цілі сталого розвитку ООН2. Крім того, Україна є однією з найбільших країн Європи за територією та кількістю населення3. Водночас у звіті Світового банку, у якому порівнюється регулювання підпри- ємницької діяльності, наша країна посідає 64 місце із 190 з точки зору просто- ти ведення бізнесу4. За даними Freedom House у звіті «Свобода у світі», Україні надано статус «частково вільної» (partly free status) через дуже низькі показни- ки верховенства права (6/16), незалежності судової влади (1/4), а також через низький рівень захисту від незаконного застосування фізичної сили і свободи від війни і повстань (1/4)5. У цій главі будуть узагальнені досягнення реформ цивільного процесуаль- ного права, що були провадилися упродовж періоду незалежності України, а також охарактеризовані нові підходи до визначення мети й окремих прин- ципів сучасного цивільного процесу, зокрема, принципу співробітництва суду і сторін у цивільному судочинстві. Визначальними у даному контексті є підтримка ідеї сталого розвитку й необхідність досягнення цілей сталого розвитку, насамперед забезпечення доступу до правосуддя для всіх, мирних і ефективних інституцій на всіх рівнях3.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Овсюк, Н. В., І. І. Афанас’єва, and В. І. Славінський. "ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ ЗА МСФЗ ТА ОПОДАТКУВАННЯ ВІРТУАЛЬНОЇ ВАЛЮТИ В СИСТЕМІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-4.

Full text
Abstract:
Ураховуючи нову парадигму співробітництва світових країн у сфері цифрових технологій, сучасні форми цифрового співробітництва на базі використання фінансовим сектором економіки віртуальних валют повинні стати потужним каталізатором для досягнення цілей сталого розвитку. Нині у світі, а також в Україні існують такі основні проблемні питання щодо здійснення операцій із віртуальними валютами: відсутність їхнього правового статусу та методики обліку, неврегульованість бази оподаткування. Обов’язковою умовою для облікового визнання віртуальної валюти є визначення її правового статусу. Незважаючи на зростання популярності віртуальної валюти, у МСФЗ досі не затверджено спеціальних роз’яснень щодо її обліку. Ураховуючи необхідність регулювання операцій, пов’язаних із віртуальною валютою, запропоновано напрями облікового забезпечення, які можуть впливати на вартість бізнесу суб’єктів господарювання. Операції з купівлі-продажу віртуальної валюти відповідно до законодавства розцінюються як діяльність, яка має на меті отримання прибутку, а тому фактично є підприємницькою діяльністю, яка підлягає оподаткуванню. Технологічні інновації, пов’язані з віртуальними активами, відкривають багато перспективних можливостей щодо вдосконалення фінансових аспектів сталого розвитку світової економіки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Головка, А. А. "Активізація розвитку прикордонних територій Західної України за допомогою транскордонного співробітництва." In PUBLIC ADMINISTRATION AND MANAGEMENT: MODERN SCIENTIFIC DISCUSSIONS, 132–49. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-022-3-8.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Сурілова, О. О., and Ахмад Зубайр. "Співробітництво між Україною та ЄС у сфері використання надр у контексті сталого розвитку мінерально-сировинного комплексу." In CHALLENGES AND PROSPECTS FOR THE DEVELOPMENT OF LEGAL SYSTEMS IN UKRAINE AND EU COUNTRIES: COMPARATIVE ANALYSIS, 161–79. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2019. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-571-83-1-27.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Співробітництво Україна"

1

Богородицька, Г. Є. "ЗОВНІШНЬОТОЕКОНОМІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ ТА ЄГИПТУ." In Economic security: state, cluster, enterprise. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-187-9-1.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Корнієвський, С. В. "Інституційно-правове забезпечення розвитку міжрегіонального співробітництва в Україні." In NEW IMPULSES FOR THE DEVELOPMENT OF PUBLIC ADMINISTRATION AND E-GOVERNMENT: RESEARCH ISSUES. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-147-3-1.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Ларіна, Дар’я. "ОЦІНКА КОМПЛІМЕНТАРНОСТІ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ АЗІЙСЬКОГО РЕГІОНУ." In LE TENDENZE E MODELLI DI SVILUPPO DELLA RICERСHE SCIENTIFICI. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/13.03.2020.v1.11.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Шайда, Софія. "ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ПОЛЬЩЕЮ." In RICERCHE SCIENTIFICHE E METODI DELLA LORO REALIZZAZIONE: ESPERIENZA MONDIALE E REALTÀ DOMESTICHE, chair Оксана Шайда. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-12.11.2021.v1.15.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Казік, Т. В. "Стратегічне співробітництво України з Європейським поліцейським офісом у галузі протидії транснаціональної організованої злочинності." In LEGAL SCIENCES: RESEARCH AND EUROPEAN INNOVATIONS. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-074-2-77.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Клочко, О. А. "Правове забезпечення співробітництва України та НАТО в процесі реформування сектору безпеки й оборони." In NEW IMPULSES FOR THE DEVELOPMENT OF PUBLIC ADMINISTRATION AND E-GOVERNMENT: RESEARCH ISSUES. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-147-3-14.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Гнілуша, Сергій. "ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ПОЛОЖЕНЬ МЕМОРАНДУМУ ПРО ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ МІЖ УРЯДОМ УКРАЇНИ І УРЯДОМ КАНАДИ СТОСОВНО КАНАДСЬКОЇ ПРОГРАМИ СПІВРОБІТНИЦТВА." In TENDENZE ATTUALI DELLA MODERNA RICERCA SCIENTIFICA. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/05.06.2020.v4.32.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Співробітництво Україна' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography